214

УДК 911.3:528.8Орещенко А. В.Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ФАКТОРИ ТРАНСФОРМАЦІЇ ЖИТЛОВОЇ ТА ПРОМИСЛОВОЇ ЗАБУДОВИ ЦЕНТРУ МІСТА АГРАРНОГО

ТИПУ (НА ПРИКЛАДІ м. ЛУЦЬК)

Описано трансформації міських територій як індикатор соціально-економічних умов проживання населення. Викладено форми представлення результатів цього дослідження. Показано важливість рівнів абстрагування/узагальнення картографічного представлення трансформацій для їх сприйняття. Крім теоретичних викладок, на прикладі м. Луцьк показано характерні для міст аграрного типу зміни міської території. Оскільки збір інформації недоцільний для всього міста, з метою оптимізації процесу дослідження вибрано 2 тестових ділянки. Перша охоплює територію промислової зони, друга розташована в центрі міста і виконує житлову, адміністративну і функцію обслуговування населення.

В основу огляду попередніх напрацювань покладено термінологічний принцип. Відповідно до нього вивчались публікації, в назвах, анотаціях і ключових словах яких вживаються слова, пов’язані з об’єктом дослідження. В результаті виділено предметні області, в яких зустрічається словосполучення «трансформації міських територій». Виконано їх перевірку на співвідносність із темою дослідження. Описано уточнення, за допомогою якого можемо виділити цільову предметну область. Із врахуванням цього уточнення виконано огляд наявних публікацій, а результати їх розподілу за предметними областями представлено у вигляді діаграми.

На основі огляду публікацій встановлено перелік невирішених питань. До цього переліку входять фактори, які описують вплив економічної активності населення на просторові трансформації; також розглядається вплив на їх інтенсивність географічного положення території.

Детально описано методику збору даних про зміну ______________ © А. В. Орещенко

215

призначення, функції і стан міської території, спосіб їх поєднання і співставлення (для контролю) цих характеристик. Виділено види трансформацій, характерні для м. Луцьк. Це розростання міста, ущільнення забудови і зміна цільового призначення об’єктів.

У висновку наведені фактори, які зумовлюють просторові трансформації і характерні для м. Луцьк. Перше місце відведено економічній активності населення. Архітектура міста передбачає можливість самих трансформацій, їх локалізацію на макро- і мікрорівні. Географічний фактор проявляється у наявності територій, які можуть відтягувати або надавати ресурси для прояву діяльності населення. Туристична привабливість (історичний фактор) зумовлює специфічні за локалізацією і суттю трансформації. Вона є одним із інструментів, здатних відтягнути ресурси з інших регіонів.

У висновках запропоновано перспективні напрями використання дослідження просторових трансформацій для розуміння економічних процесів у державі, а також для виявлення рівня освіченості населення у видах діяльності, яка виявляється у цих трансформаціях. Зокрема, по змісту трансформацій можна виявити компетенції населення у підприємницькій діяльності.

Ключові слова: трансформація, територія, місто, простір, Луцьк, економіка, населення, фактор.

Вступ. Одним із індикаторів соціально-економічних умов проживання населення є трансформації міської території. Характер цих змін додатково свідчить як про властивості простору, зокрема можливість його трансформування, так і про економічну активність населення. Виділивши кілька типів цього показника, ми підходимо до впорядкування факторів просторових трансформацій шляхом їх класифікації. Однак остання є лише «допоміжною побудовою» для розуміння суті цього явища. Додатково, точніше, з іншої сторони, розуміння факторів трансформацій полягає у зміні форми представлення інформації про цей об’єкт. Частковим випадком такої зміни є складання карти.

Постановка проблеми. Таким чином, метою цього дослідження просторових трансформацій є їх опис у двох формах для більш точної передачі суті цього явища. Для покращення сприйняття їх вивчення здійснюватиметься у міському середовищі, де вони краще проявляються за рахунок вищої концентрації населення і рівня його активності.

216

Картографування просторових трансформацій не є тотожним збору інформації про стан об’єктів міського простору з координатною прив’язкою. Останній процес є первинним, в результаті якого можемо отримати лише просторово-прив’язану статистичну інформацію і створити аналітичні карти. Для відображення суті трансформацій потрібно змінити рівень узагальнення/абстрагування. Складання класифікації трансформацій і виділення відповідних зон на території міста дозволяє більш наочно і лаконічно передати результати дослідження. Зберігши вихідні дані, отримаємо синтетичні карти, на яких просторові трансформації характеризуються з кількох сторін. Такі карти дозволяють не тільки передати суть трансформацій, але й охарактеризувати вихідні дані, їх правильність і методику отримання.

Крім виявлення загальних теоретичних положень, метою дослідження є встановлення характерних для м. Луцьк просторових трансформацій, причинно-наслідкових зв’язків з соціально-економічними і природними умовами проживання населення саме в цьому місті.

Публікацій в реферативній базі Scopus, які містять ключові слова «urban space transformation» налічується більше 2 тисяч. Пошук статей на схожу до цього дослідження тематику в спеціалізованих журналах, наприклад Urban Studies, Landscape and Urban Planning або Cities не дав задовільних результатів. Більш релевантні і близькі до соціально-економічної географії вдалося знайти, поділивши публікації за приналежністю до певного наукового напряму (рис. 1).

Статті, які пов’язані з інформатикою, присвячені досвіду використання ГІС та інших цифрових інструментів для оцінці просторових трансформацій [11] і планування [23], виділенню факторів трансформацій.

Галузева приналежність до бізнесу й економіки означає дослідження впливу економічних і адміністративних факторів на просторові трансформації [20], а також вплив цих трансформацій на міський ландшафт і естетику міста і якість життя в містах [21].

В сільськогосподарських науках розглядається вплив урбанізації і економічного розвитку держави на однойменні населені пункти [4], поширення зелених насаджень в містах і приміського виробництва продуктів харчування. Журнали цього спрямування до певної міри є альтернативою географічним і

217

разом з останніми забезпечують найбільш релевантні результати. А от кількість публікацій в суспільних науках на подібні теми приблизно така ж (при значно більшій їх чисельності – понад 1400). В них головним чином досліджуються трансформації публічного простору [10]; багато статей мають психологічний та іноді політичний підтекст (особливості сприйняття простору людьми).

Напрям «Екологія» вивчає вплив природних і техногенних факторів на дизайн міст і просторові трансформації [1]. Найбільше темі статті відповідають праці з категорії наук про Землю. В цих публікаціях прослідковується чітке ранжування факторів просторових трансформацій. Виділяються економічні – вони традиційно на першому місці, місцеположення, розподіл праці [8, 12, 22].

За деякими виключеннями – найбільше з прикладною науковою темою 16БП050-02 корелює стаття [19] – вивчення просторових трансформацій за допомогою комплексного використання просторових, візуальних і аналітичних методів дослідження фактично не висвітлюється як в іноземних, так і у вітчизняних публікаціях.

Виявлено, що дослідження просторових трансформацій в зарубіжних виданнях мають майже повністю прикладний характер. Аналіз останніх публікацій на цю тему дозволяє встановити

Рис. 1. Розподіл публікацій за науковими напрямами

218

значення цього словосполучення. Такими вважають:- зростання чисельності, розростання і злиття населених

пунктів (міст);- трансформація сільськогосподарського або природного

ландшафту в урбанізований, а також до певної міри зворотній процес;

- перетворення урбанізованого ландшафту в субурбанізований, тобто екологізація життєвого простору.

У дослідженнях просторових трансформацій переважають теми, пов’язані зі вивченням:

- впливу факторів і явищ різного характеру на просторові трансформації із виділенням цих факторів, наприклад, географічного – близькості Середземного моря [7, 9];

- вплив економічно розвинутих територій на оточуючі [3, 4];- закономірностей проходження і характеру трансформацій,

пов’язаних зі зміною економічної моделі (міста, регіону і країни вцілому), призначення міст, ростом чисельності їх населення [4, 24].

- роль факторів у появі наслідків зміни середовища без виділення просторових трансформацій як проміжної області (фактору і чинника), наприклад, вплив економічних і суспільно-географічних явищ на зростання чисельності міст, урбанізацію і умови проживання населення

- цілеспрямована зміна архітектури населених пунктів з метою покращення певних їх характеристик: умов проживання, туристичної привабливості [16, 18];

- переваги використання різних інструментів і засобів [11, 23].За результатами опрацювання публікацій виділені такі

фактори, які перераховані у порядку зменшення важливості (встановлено по кількості публікацій і їх змісту):

- економічні (урбанізація капіталу тощо) [8, 20];- адміністративні (цілеспрямована робота органів влади) [17,

21];- природні або географічні (клімат, рельєф, наявність водних

ресурсів) [7, 12];- екологічні – покращення простору для мешканців [1];- соціальні, наприклад, трансформація села міськими

жителями, які використовують територію для відпочинку, а не за прямим призначенням [6, 22];

219

- окремо можна виділити оцінку комплексу факторів [14].За характером проходження їх можна поділити на стихійні [9]

та координовані [16].Найбільш відомими дослідниками є Neil Brenner, який

вивчає теорію урбанізації, Fulong Wu –розвиток китайських міст, Alain Thierstein – дизайн інфраструктури, географічні фактори і закономірності в міському середовищі, Bob Catterall – розвиток міського ландшафту.

До трійки держав, в яких найбільша публікаційна активність у цій сфері, можна віднести США, Великобританію і Китай. Дуже помітна присутність публікацій останнього саме щодо просторових трансформацій, а саме вивчення зміни ландшафту внаслідок контрольованого розвитку промисловості і заміщення нею сільськогосподарських регіонів, навіть високопродуктивних. Держави колишнього СНД майже не представлені в наукометричних базах: в Україні наявна лише одна стаття, а лідером є Росія – 15 публікацій.

Викладення результатів дослідження. Методика. Суть збору інформації про стан об’єктів міського простору полягає в оцінці наявності і стану всіх промислових, житлових та нежитлових будівель, які потрапили на тестову ділянку; інфраструктура оцінюється окремо. Оцінка комплексна і передбачає виділення загального стану об’єкта (5-6 градацій які непринципово відрізняються для будівель різного призначення: елітні, новобудови і/або модернізовані, частково модернізовані, невідновлені, ветхі і аварійні), благоустрою фасаду і двору (це окремі категорії; високий, частковий, низький – 3 градації), стану комунікацій (класифікація подібна до загального стану) та приналежності до історичних споруд. Обов’язково вказується підтип об’єкта, який для житлових будівель визначається кількістю поверхів, а для суб’єктів підприємницької діяльності – характером надаваних послуг (наприклад, торгівлі, громадського харчування). Інфраструктура, сакральний та відкритий простір міста мають лише одну характеристику.

Результати роботи переносяться на карту. Якщо об’єкти виражаються в її масштабі, вони подаються полігонами по контурам будівлі із зазначенням поштової адреси. На лінії полігонів розміщуються локалізовані значки, які відповідають суб’єктам підприємницької діяльності, розташованим у цій будівлі. Малі

220

архітектурні форми не мають адреси і позначаються пунсонами по їх фактичному місцеположенню. Кожний суб’єкт господарювання або житловий будинок мали бути представлені окремими об’єктами з повним набором характеристик.

Тестові ділянки в м. Луцьк були вибрані так. Одна з них мала переважно промислову забудову, а також адміністративну

Рис.

2. К

арта

фун

кціо

наль

ного

при

знач

ення

об'є

ктів

міс

ьког

о пр

осто

ру

221

і приватний сектор. Друга – більшою мірою житлова забудова центру міста, наявні заклади обслуговування населення і окремі адміністративні будівлі (рис. 2).

Після закінчення збору даних і виготовлення карт на міста інших типів (Запоріжжя, Бучі, Києва та ін.) було уточнено фактори і їх вплив на наявність і рівень просторових трансформацій міського середовища.

1. Для м. Луцьк характерний невисокий рівень просторових трансформацій (в порівнянні з промислово розвинутими містами). Цей факт дає можливість зробити висновок про низький рівень їх економічної активності. Точніше, їх економічна активність не проявляється у зміні території свого проживання. Населення може виявляти економічну активність по-іншому. Вона проявляється головним чином у веденні підсобного господарства, що характерно і для населення, яке проживає у багатоквартирних будинках. Ця активність повинна бути – це найкраще пояснення відносно низького рівня доходів населення. Для порівняння: у містах індустріального типу населення компенсує нестачу доходів, пов’язану з частковим безробіттям і низьким рівнем заробітної плати по-іншому: шляхом відкриття власної справи. Відповідно, це проявляється у зміні призначення земель і будівель, появі суб’єктів підприємницької діяльності, розміщених як у житлових багатоквартирних будинках, так і розташованих окремо (МАФів). Тобто ми спостерігаємо іншу структуру зайнятості населення. Присадибне господарство дозволяє до певної міри компенсувати низький рівень доходів, зменшивши витрати на купівлю продуктів харчування). Наявності присадибних ділянок сприяють невелика територія міста, відповідно транспортна доступність і наявність відносно вільних земель сільськогосподарського призначення.

Низька економічна активність населення частково пояснюється відсутністю крупних підприємств (як у Запоріжжі). Відповідно чисельність високооплачуваних фахівців (середнього класу з відносно високими доходами) суттєво нижча і не дає можливості дрібним підприємцям розвивати сферу послуг і торгівлю (нема кому що продавати). Про це додатково свідчить майже повна відсутність ринків у м. Луцьк (їх лише 2).

Підсумовуючи, невеликі міста, жителі яких мають більше можливості отримати в користування земельну ділянку, яка є в зоні транспортної доступності, мають нижчу економічну

222

активність населення, яка проявляється у менших просторових трансформаціях. В той час як суттєва частина жителів крупних міст отримують додатковий (або основний) дохід за рахунок підприємницької діяльності.

2. Архітектура міського простору також впливає на рівень трансформацій, передбачаючи саму можливість останніх. По-перше, сховища в багатоквартирних будинках можуть використовуватись для ведення підприємницької діяльності. В той же час переобладнання квартир для таких цілей менш поширене, оскільки вимагає спеціальних дозволів і негативно сприймається мешканцями сусідніх квартир.

3. Географічний фактор проявляється на кількох рівнях. На макрорівні сусідні території з суттєво більш високим або низьким економічним розвитком відтягують на себе або надають людські ресурси. Волинська область межує з Польщею, імміграційна політика якої відносно ліберальна до працівників з України. Тому економічну активність населення цієї області проявляє за межами території дослідження.

На мікрорівні на рівень просторових трансформацій впливає «кількість переглядів», тобто рівень уваги населення до цього об’єкта. Вулиці, по яких рухається громадський транспорт, мають більший рівень просторових трансформацій. Такі вулиці є важливими в адміністративному відношенні і для підприємницької діяльності.

4. Туристична привабливість спричинює специфічні просторові трансформації. З одного боку, об’єкти туризму зумовлюють появу і модернізацію відповідних об’єктів із забезпечення потреб мандрівників (закладів громадського харчування, готелів). Водночас розвиток інфраструктури підвищує цінність туристичних об’єктів. Адміністрація міст може контролювати і керувати просторовими трансформаціями з метою підвищення туристичного потенціалу всього міста (останнє для міст України не характерно). Місто Луцьк не має високого туристичного потенціалу. Тому туристична привабливість не є домінуючим фактором просторових трансформацій.

Загальні риси трансформацій міського простору м. Луцьк.1. Заміна промислової забудови житловою. Внаслідок зміни

економічної моделі України під впливом трьох загальносвітових тенденцій (глобалізації, постіндустріалізації, інтенсифікації

223

виробництва) відбуваються деякі зміни в структурі промисловості. Частина підприємств, орієнтованих на місцевого (національного) споживача, не витримують конкуренції. Їх територія переходить під житлову забудову. Ще певна частка організацій, переважно виробничої сфери, змінюють профіль діяльності.

2. Переміщення підприємств з центральних районів міста на периферію. Деякі фірми виходять на загальносвітовий ринок і нарощують виробництво. З метою здешевлення головні виробничі потужності розмішують у віддалених районах міста або у містах-супутниках.

3. Зміна призначення земель з сільськогосподарського на території під забудовою. Котеджне і багатоквартирне будівництво здійснюється також на місці промислових підприємств. Відбувається розростання міста, хоч і не таке інтенсивне, як у великих містах. В невеликому масштабі наявне нелегальне будівництво.

4. Поява об’єктів підприємницької діяльності в межах житлової і промислової забудови. Ці об’єкти орієнтовані на торгівлю, громадське харчування і послуги, тобто належать до невиробничої сфери.

Між рівнем просторових трансформацій і певною соціально-економічною характеристикою може бути односторонній або двосторонній зв’язок. Останній має місце, наприклад, у випадку туристичної привабливості, архітектури міста і будівель або економічної активності населення. Односторонній зв’язок спостерігається між рівнем просторових трансформацій і призначенням району, ступенем його економічного розвитку, кількістю людей, які можуть спостерігати об’єкт дослідження.

Позитивні просторові трансформації тяжіють до важливих в адміністративному і туристичному відношенні вулиць, економічно розвинутих районів, вулиць з інтенсивним трафіком.

Відповідно, просторові трансформації міського простору Луцька, в порівнянні з іншими містами в першу чергу залежать від адміністративних і візуальних факторів, потім економічних, а туристичні відіграють третьорядну роль.

Висновки. Економічний фактор є головним важелем трансформацій міських територій і проявляється у багатьох аспектах. Останні визначаються можливостями населення реалізувати надлишкову економічну активність шляхом, зміни

224

виду діяльності, доповнення останньої, зміни місця її прикладення. Цей фактор доповнюють архітектура міського простору, яка є матеріальною платформою для реалізації економічної діяльності (з точки зору трансформацій). Географічне положення регіону визначає взаємодію з оточуючими територіями, а також може впливати на мікрорівні на трансформації певного елемента в порівнянні з іншими об’єктами міської території.

Перспективи дослідження. Вплив просторових трансформацій на якість життя населення може залежати як від самого населення (наприклад, його економічної активності, вікової структури), яке проживає на певній території, так і від характеру та інтенсивності трансформацій. Перспективним напрямом вважаємо дослідження впливу міста на сільську місцевість і навпаки: появу дачних будинків, географічні закономірності такого будівництва в залежності від місцевості – гірська або рівнинна. Ще одною проблемною областю є дослідження компетенцій економічно активної частини населення за просторовими трансформаціями. Структуру компетенцій не можна встановити безпосередньо, наприклад, шляхом анкетування, оскільки не можна бути впевненим у щирості відповідей. Опосередковані методи, зокрема відслідковування суті трансформацій можуть дати певне уявлення про знання населення у галузі бізнесу.

Рецензент – кандидат географічних наук Н. С. Корома

Література1. Advancing sustainable urban transformation [Text] / [McCormick

K., Anderberg S., Coenen L., Neij L. at all] // Journal of Cleaner Production. – 2013. – Volume 50. – P. 1-11.

2. Axenov K. The Transformation of Urban Space in Post-Soviet Russia [Text] / Axenov K., Brade I., Bondarchuk E. – 2006. – 196 p.

3. Bunnell T. Global city frontiers: Singapore’s hinterland and the contested socio-political geographies of Bintan, Indonesia [Text] / Bunnell T., Muzaini H., Sidaway J. D. // International Journal of Urban and Regional Research. – 2006. – Volume 30. – Issue 1. – P. 3-22.

4. Chen W. Y. Economic development and natural amenity: An econometric analysis of urban green spaces in China [Text] / W. Y. Chen, D. T. Wang // Urban Forestry and Urban Greening. – 2013. – Volume 12. – Issue 4. – P. 435-442.

225

5. Cheung D.M.-W. Recreation space or urban land reserve? Land-use zoning patterns and the transformation of open space in Hong Kong [Text] / D.M.-W. Cheung, B.-S. Tang // Journal of Urban Planning and Development. – 2016. – Volume 142. – Issue 3. – Article number 04016004.

6. Fialová D. The owners of second homes as users of rural space in Czechia [Text] / D. Fialová, J. Vágner // Acta Universitatis Carolinae, Geographica. – 2014. – Volume 49. – Issue 2. – P. 21-28.

7. García-Ayllón S. Retrospective analysis of urban development in the Spanish Mediterranean coast [Text] / S. García-Ayllón // WIT Transactions on Ecology and the Environment : Proceedings of 8th International Conference on Urban Regeneration and Sustainability (Putrajaya, Malaysia; 3-5 December 2013). – 2014. – Volume 179. – P. 291-302.

8. Hansen H. K. The spaces of urban economic geographies: Industrial transformation in the outer city of Copenhagen [Text] / H. K. Hansen, L. Winther // Geografisk Tidsskrift. – 2007. – Volume 107. – Issue 2. – P. 45-58.

9. Klaufus C. Urban residence: Housing and social transformations in globalizing Ecuador [Text] / C. Klaufus. – Amsterdam : CEDLA, 2012. – P. 313.

10. Landman K. The transformation of public space in South Africa and the role of urban design [Text] / K. Landman // Urban Design International. – 2016. – Volume 21. – Issue 1. – P. 78-92.

11. Li C. Study on the urban space expansion based on GIS and RS techniques [Text] / Li C., Yin J., Zhao J. // Advances in Information Sciences and Service Sciences. – 2011. – Volume 3. – Issue 5. – P. 10-17.

12. Lin G.C.S. Urban China in transformation: Hybrid economy, juxtaposed space, and new testing ground for geographical enquiries [Text] / G.C.S. Lin // Chinese Geographical Science. – 2011. – Volume 21. – Issue 1. – P. 1-16.

13. Madanipour A. Public space and the challenges of Urban transformation in Europe [Text] / Madanipour A., Knierbein S., Degros A. – New York and London : Routledge 2014. – P. 196-223.

14. Mika M. Trends and characteristics of development of second homes in the Polish Carpathians in light of contemporary research [Text] / M. Mika // Czasopismo Geograficzne. – 2012. – Volume 83. – Issue 1-2. – P. 63-79.

15. Pawan S. From Mahalla to Xiaoqu: Transformations of the

226

Urban Living Space in Kashgar [Text] / S. Pawan, A. Niyazi // Inner Asia. – 2016. – Volume 18. – Issue 1. – P. 121-134.

16. Oakes T. Villagizing the city: turning rural ethnic heritage into urban modernity in southwest China [Text] / T. Oakes // International Journal of Heritage Studies. – 2016. – Volume 22. – Issue 10. – P. 751-765.

17. Pedrabissi D. Cultural districts, tourist booster and local mingle a focus on Seoul [Text] / D. Pedrabissi // Advanced Materials Research : Proceedings of 2013 International Conference on Structures and Building Materials (Guizhou, China; 9-10 March 2013). – 2013. – Volume 671-674. – P. 2365-2370.

18. Rátz T. New places in old spaces: Mapping tourism and regeneration in Budapest [Text] / Rátz T., Smith M., Michalkó G. // Tourism Geographies. – 2008. – Volume 10. – Issue 4. – P. 429-451.

19. Szuniewicz K. The use of GIS tools in the assessment and classification of urban space useful elements [Text] : proceedings of International Multidisciplinary Scientific GeoConference «Surveying Geology and Mining Ecology Management», SGEM (Albena; Bulgaria; 17-26 June 2014) / Szuniewicz K., Cieslak I., Strumillo-Rembowska D. – 2014. – Volume 3. – Issue 2. – P. 1001-1008.

20. Ünlü T. Transformation of a Mediterranean port city into a ‘city of clutter’: Dualities in the urban landscape – The case of Mersin [Text] / Ünlü T. // Cities. – 2013. – Volume 30. – Issue 1. – P. 175-185.

21. Vasilevska L. The effects of changes to the post-socialist urban planning framework on public open spaces in multi-story housing areas: A view from Nis, Serbia [Text] / Vasilevska L., Vranic P., Marinkovic A. // Cities. – 2014. – Volume 36. – P. 83-92.

22. Vilarinho Neto C. S. State intervention in urban space transformation – the CURA case in Cuiaba [Text] / C. S. Vilarinho Neto // Boletim Paulista de Geografia – 1987. – Volume 65. – P. 93-104.

23. Wang C. Research on the strategy of urban green space system planning based on the eco oriented development model [Text] // International Journal of Simulation: Systems, Science and Technology. – 2015. – Volume 16. – Issue 1B. – P. 2.1-2.4.

24. Xie Y. Identifying and reactivating historic cultural landscape elements as green-blue infrastructure for polder urbanization. A case study of Suzhou, Yangtze River Delta Region [Text] / Y. Xie, S. Schöbel-Rutschmann : Proceedings of 52nd World Congress of the International Federation of Landscape Architects, IFLA 2015 «History of the Future»

227

(Saint-Petersburg; Russian Federation; 10-12 June 2015). – P. 695-701.

А. В. ОрещенкоФАКТОРЫ ТРАНСФОРМАЦИИ ЖИЛОЙ И ПРОМЫШ-

ЛЕННОЙ ЗАСТРОЙКИ ЦЕНТРА ГОРОДА АГРАРНОГО ТИПА (НА ПРИМЕРЕ г. ЛУЦК)

Описаны трансформации городских территорий как показатель социально-экономических условий проживания населения. Изложены формы представления результатов этого исследования. Показана важность уровней абстрагирования / обобщения картографического представления трансформаций для их восприятия. Кроме теоретических выкладок, на примере г. Луцк показано характерные для городов аграрного типа изменения городской территории. Поскольку сбор информации нецелесообразен для всего города, с целью оптимизации процесса исследования было выбрано 2 тестовых участка. Первый охватывает территорию промышленной зоны, второй расположен в центре города и выполняет жилую, административную и функцию обслуживания населения.

В основу обзора предыдущих наработок положено терминологический принцип. Соответственно изучались публикации, в названиях, аннотациях и ключевых словах которых употребляются слова, связанные с объектом исследования. В результате выделено предметные области, в которых встречается словосочетание «трансформации городских территорий». Выполнено их проверку на соотносительность с темой исследования. Описаны уточнения, с помощью которого можем выделить целевую предметную область. С учетом этого уточнения выполнен обзор имеющихся публикаций, а результаты их распределения по предметным областям представлено в виде диаграммы.

На основе обзора публикаций установлен перечень нерешенных вопросов. В этот перечень входят факторы, которые описывают влияние экономической активности населения на пространственные трансформации; также рассматривается влияние на их интенсивность географического положения территории.

Подробно описана методика сбора данных об изменении назначения, функции и состояния городской территории, способ их сочетания и сопоставления (для контроля) этих характеристик.

228

Выделены виды трансформаций, характерные для г. Луцк. Это разрастание города, уплотнение застройки и изменение целевого назначения объектов.

В заключении приведены факторы, которые обуславливают пространственные трансформации, а также характерные для г. Луцк. Первое место отведено экономической активности населения. Архитектура города предусматривает возможность самых трансформаций, их локализацию на макро- и микроуровне. Географический фактор проявляется в наличии территорий, которые могут оттягивать или предоставлять ресурсы для проявления деятельности населения. Туристическая привлекательность (исторический фактор) обуславливает специфические по локализации и сущности трансформации. Она является одним из инструментов, способных оттянуть финансовые ресурсы из других регионов.

В выводах предложены перспективные направления использования исследования пространственных трансформаций для понимания экономических процессов в государстве, а также для выявления уровня образованности населения в видах деятельности, которое проявляется в этих трансформациях. В частности, по содержанию трансформаций можно выявить компетенции населения в предпринимательской деятельности.

Ключевые слова: трансформация, территория, город, пространство, Луцк, экономика, население, фактор.

A. OreshchenkoFACTORS OF TRANSFORMATION OF RESIDENTIAL

AND INDUSTRIAL BUILDINGS OF CENTER OF AGRARIAN THE CITY TYPE (ON THE EXAMPLE CITY OF LUTSK)

We described the transformation of urban areas as an indicator of socio-economic living conditions of the population. There are presented the results of this study. We showed the importance of abstraction / generalization levels of cartographic representation of transformations for ones’ perception. In addition to statement of theoretical material there are shown the changes of urban areas which are typical for agrarian city on the example city of the Lutsk. So far as the collection of information for the whole city is inappropriate, two experimental areas were selected to optimize the research process. The first covers the territory of the industrial zone, the other is in the city centre and performs residential,

229

administrative and public service function.In reviewing previous work entrusted with terminology principle.

According to this the publications were studied in titles, summaries and keywords were words related to the object of study. As a result the subject areas were isolated in which occurs the phrase «the transformation of urban areas.» Completed their check in accordance with the research topic. Described more precise definitions by which we can distinguish the subject area. In light of this clarification, the review of publications is made and results of distribution for the subject areas are presented in a diagram.

Based on the review of publications a list of outstanding issues was established. The list includes factors that describe the impact of economic activity on spatial transformation; also considered the impact on their intensity of geographical situation of the territory.

Described in detail the methodology of data acquisition about changes of purpose, function and condition of the urban area, the method of comparison and combination (for control) these characteristics. Highlight kinds of transformations characteristic of the city. Luck. This urban sprawl, consolidation and change building purpose facilities.

The factors that determine the spatial transformation, characteristic for the city of Lutsk were given in the final part. The first place was given to economic activity. The architecture of the city provides for the possibility of transformation, their localization at the macro and micro level. Geographical factor is displayed in the presence of areas, which can pull away or provide resources for the display of the activity of population. Tourist attraction (historical factor) is causes by specific localization and transformation of nature. It is one of the tools that can pull away resources from other regions.

In conclusions, suggested promising areas of use of research spatial transformations for understanding economic processes in the country and to identify the level of education of the population in activities, which appears in these transformations. In particular, the contents of the transformation can be found in the competence of the population in enterprise activity.

Keywords: transformation, territory, city, area, Lutsk, economy, population factor.

Надійшла до редакції 24 жовтня 2016 р.