У ч и т е с я б р а т и м о и , Ц у м а

II ч у ж о м у н а у ч а й т е с ь — С в

І5'ь с в о к й ' х а й с в о я п р а в

читайтен е ц у р а й т е с ь

с и л а и в о л я ”

Ш е в ч е н к о

Р У С К О Г О Н АС О Л И С Ь А В Ъ А М Е Р И Ц В

с я ч о м у н ѣ м ц ѣ , ф р а н ц у з и ,

Т ім е р и и а н ц ’Ь с у т ь в о л ь н ы м ъ

її б о г а т ц м ъ н а р о д о м ъ ,а м ь г .о -

д н и о б д е р т и н а б о г а т о б у р о ­

д ж е н і ї а е м л п ч у ж и м ъ к л а н я ­

й м о с ь б о г а м ъ и с в о й к р о в а в і н

и о т ъ и п р а ц ю м у с и м о в ъ ч у ­

ж у с к л а д а т и с т о д о л у а с а м и

з ь г о л о д у г и н е м о ? а щ о г о р и і е

м ы н а в ѣ т ь п м е т р и к и н а р о ­

д н о ї ! н а з в ы н е м а я м о , н а к о ­

л и к о ж д е д и к й п л е м я в гь А -

ф р и ц ѣ г е т ь о з н а ч е н е п е в н ы м ъ

с т а л и м ’ь и м е н е щ » ч е р е з т - у -

« іе ш к х ъ о к с п л о р а т о р о в 'І , , а

н а с ъ ,ч о .р т ъ з н а я к ъ з о в у т ь —

б о м ы е є в о л ь м и к и п п о н у - у

м е р у н а . г ь к л и ч у т ь , я к ъ т р е б а

д а т и о с т а т н у к о р о в у и а п о ­

д а т е л ь , а б о к р о в ъ с в о ю і і р о -

л и в і і т и н а ч у ж и х ь н ы в а х ъ

г,' “ .'Г'ЖѴТО к о в и с т ь .

Р V с и н и ! ' •; і

Т а к а н а ш а д о л я , г а к , і

с у д ь б а н н т о й з е м л и , і

в ;ь н е р п і ь с в ѣ т ь у з

п е р ш ы к р и к 'ь в ы д а л н

ш н х ь н е в и н н ы х ъ

х л ѣ б а м а м о х л ѣ б а з ь

в м е р а ю . Т а н у ж д а т а б-)

н е д о с т а т о к - ! , н а й б о л ій

с я ч у т и п о с е й н п о т о ї

( І о н ѣ н а ш и х ’!» ' з е л е н и х

и а т ъ . Л ю д е я л и в ы х

г р о м а д а м и т о в ъ Р о с і ю ,

У г о р щ и н у з а к а в а л к о м

б а . А ж ъ н а о с т а т к у п о

щ о є с т ь д е с ь я к а с ь А м

и н у п у с к а т и с я з а д а .

ш и р о к і й а т д я н т и к ъ .

Б ѣ д а з а ж е н е в с ю д а , я к і

о д е н ъ с т а р ы й л а т и н

N e c e s s i t a s n o n h a p e t I

^ Р у с и н и ![ і к 'ь к о л и с ь д а в н о в ъ н е в о л ѣ ,

І ъ к а й д а н а х ь , е т о г н а в ъ і з р а -

[іл ь с к і й н а р о д ъ п о д ъ п р а в л е -kpoSd'b ЖѲСТОКНх-ь д в о ї і о їв с п ,Бр а р а о н о в ъ , т а к ъ д о с е г о д н я

к і 'о г я е , к о н а є в ъ н е в о л ь н и -

foM 'b я р м ѣ п о д ъ ч у ж и м ъ п а .-

• { о в и н ь е м ь р у с к і й р о д ъ ! . . . .

ЙСн а.м?> п р с л а в ъ Б о г ъ М о й с е я

i f 1 ' іГ-Т4о б о .Л И Т Є Д Я и з ъ е г и и е т -

В Ѣ С Т Ж И З Ъ С Т А Р О Г О

К Р А Ю .п о е е л ѣ т а й л ю д я м ъ у н к о д у

т в о р и т и . О і и у к а л а / я . Т у п о ­

с т і а н е - Я к ъ р а з і , в ъ т о й р а -

д о с т н ы й д е н ь , / д о х л а к о р о в а

у о д н о г о с о с ѣ д г і . П с ѣ іц о б у ­

л и в ъ к о р ч м ѣ / и я н и н а т у ю

С е у о р о к у п о с т и г л о с т р а ш н е

■ ц е щ а с т ь е н а ш у л е ш с о в щ и н у

її з е л е н у Б у к о в и н у , д е ч е -

р е з ъ в е л и к и и ч а с т и д о щ а т а

■ з л и в и , р ѣ к а С е р е т ъ , П р у т ь и

Digitized by SVOBODA-NEWS.COM

вість заразь потерезвіли- Ага- подумали собі всі- се мусить бути робота прокля- той чарбвниці; она и по сме- ртп зачинає ходити и ялась коровы дусити. Слово по сло­ву,що ту робити? Скликали громадску раду.Зойшлися наконець страшни громадски радни. Зъ своихь

ш и хъ к н я з і з ь . Шлахта1 ш е в ц і т о л о к я т н и к и її ир .. д ум ал и щ о и онм зн а й д у т ь як и скарбы . Але н іч о г о не зн ай ш овш и , СОромомъ и гані» бою їдавалось бути д л я нихь, лишати п о ри ту за со ­бою землю м овъ тоти , щ о ч у ­жу л із у т ь р ы ти к а п у с т у . Що робити — п р и гад ал и со-

капустянихъ головъ видума-1 бѣ же въ році 1569 заключе- ли ось що: Найлучше срс- набула унія, або [якъ каже дство протпвь чарбвь п ча- «ден'ь ученый] милоє соєди- рбвниць єсть взяти, та злпро- неніє Польщи съ Литвою.вадити молодого огера яа цментарь, щобъ той трг Ра" зы перескочивь через’' грббъ чарбвниці а ^ая уж< ббльпте не встане Д7 сити ійР0ВЬІ 11 т- д. Якъ ухвалили _такъ 3Р0' били. На н ещ ^іе всей пре- мудрой гро5лДы. огеръ не хотѣвь скатки черезь гробъ. Се було з.^акомъ що напра- вду чарб^ниця по свѣту хо­дить б ги огерь єй страхаєть ся. Цьконецъ выкопали тр)’-- иа Старой Марты и ялись икшимь способомь заклина­ти чары. Взяли величезни вилы одъ гною, роспекли до червоного и тими вилами сей чась сѣмъ разь пробили трупа. Красный образець представляючій на вскрозь яка днесь панує освіта на мадярах^.

AM ісе ненькш край може що Ькавого виставити.По noil думці требабь qрс нти Tjao краіову вис-та> і три павилони.

РИКАНЬСКИСТИ.

НОВО-

н і я р о з л і з а є с ь .

’ljcie kopiec!

m t f * 'амерпканьзътъ сь краю, що копець лю- бельской унії) ЩО дня то гбрши зачинайсь валити, ро- юпадати съ пбвнбчной сто- роны.

.-Зм?.ртгг2етазп^Іі, -лиУу мадулы зачали правити ве­ликії нешпоры щобь яка чу-

Ц дотворна рука—хогь и Св. Томи Торквемади встрима- ла когюць отъ цілковитого росиаденя. Для лучшого

. зрозумінія. обясннмо чита- телямь що то єсть копець любельской уній во Львові,

і Львбвь бувь, єсть и буде , поки свѣтъ СТОЯТИМі? рус-

кимь містомь, бо го зало- живь й побудовавь въ році 1259 р уСщй князь Данило для свого С5,ша Льва .Для- того місто носить назву яго. Вь році 1340 Львбвь ябставь завоюваный черезь польского короля Еазпміра и оть того часу поляки ува­жають коренно руске жѣсто як.о stolica polskiej иіеілі ДаГ̂ ШГД pod zaqorem awstry- auVim. — Польска шляхта та бѣдіігт ш евці стали рити святу руску землю на одной горі во Д ьвіві, де стоявь рускпхъ Кі-язѣвъ величез­ний замокь. Казимірь взявъ бувч сь того замку щиро­золотій кованьп тронъ на-

На ту памятку стали рыти далі святу землю Данила и насипали велику купу—тай назвали копець любельской уній.' До днесь єсть въ иа- мяти рускихь Львовянь пророчество одной руской перекупки сь замарстинова, котра сказала: „Дармо пра- цѵють поляки,—колись той копець роснаде ся, а якь за­чне росПадатись сь ибвнбч- ной стороны се знакь, що сь бттамь прійде и спаде велике нещастье на шляхту тай на жидбвь.Такь пророкувала неббжка перекупка, продаючи ріпу. Для того во Львовѣ такій тепйрь страхь щобь на дар­мо не пойніла organiczna ргась.Місто Стрый знову булобь згорімо до тла якь передь семими роками, наколибь не скора помочь огневой сторо­жи, Около полудня ялось горѣти вь жидбвской лазні

І. вілонь панскій де, буд) ■[> розвішенії всѣ ДОВГІ!

полі.Ской шляхти яки жи- дам'ї» довжни. II. жидбвскііх де будуть виставленії всѣ богатства и маетьки, котрп жиди виссали изь нашойземлѣ.ІІІ. П ольско-- рус-кого селяньства де будеть представлятися образь зь живнхь осббь ,якь то народь такт, польскій, якь й рускііі голііі. зь голоду гине. Натое нетреба много гршей щобь устрг)ѣтп таку виставку, ко­тру можна вь галичпнѣ на- кождомь крсцѣ кождого часу оглядати

Дня 22 минувшого мѣсяця лютилася страшна буря зь зградомь коло Бродивь. Весь добитокь що бувгь вь полю знищений до пня. Вся на дѣя господарська лежить вь на­мул Ѣ.

Село Шляхтова коло Крини- цѣ зостало знищене черезь страшньїй. огонь. Шѣсдесять хать нбйшло сь димомь, 200 людей осталось безь даху, а троє" дѣтей знайшло смерть вь огни.

Львовска генеральна семи-

тѣтеръ такь, що зразу зда- сь того выйде щэ незвѣстно, валось цѣле мѣсто перетво- Не розважный крокь вѣдень- рить ся ть одну огненну масу. Но Богь охоронивь.' ^

Б е з ь с е р ц я .

Вь селѣ Ковачицяхь запа- дной Галйчины дня 18, чер­вня с. р. мѣсцевій рѣзникъ по назвиску Антонь WiejoAv- ski 36 -ѣть маючій, одтявь сокирою голову власной ма­терії, котра числила уже 68 лѣть. Тая гидра вь люцкбмь тѣлѣ ще и по смерти стра­шно згнуїцался надь тру- помь тОй, котра го вь тяж- кихь боляхь на свѣта поро­дила. Кобь була знала, бу- лаби ще малимь вь колисцѣ задусила!..Д у пі о у б і й ц ю а р е-

пі т о в а. н о»Коло Черновець напали ро- зббйники вь ночи на одно село щобь его запалити и обрабувати селань про­будившись зо сну ялись за коли, коси щобь розббй- никовъ одогнати. Пятохь впало трупомь зь розбишакь а решта уѣ^кло вь лѣси.

Вь роцѣ 1894 буде вь Льовѣ краева вистава. Незнаемо що

скихь студентбвь • мабуть причинивь ся до того.

Мѣсто Гусятинь спалилося, Згорѣло 129 домбвь и руска церковь, Ббльїпе якь 3000

оероговь атлянтика ажь до берегові, тихого океана, Америка переживає тяжки часы. Чорна хмара безробо- тія повисла надь роббтничо- ю головою. Днесь кождій на рѣкае на злій чаеь роботникь ремесельникь, капиталиста, купець.

ІЦоденно по сто тисящь людей опускають ломимо своєї! воли фабрики. Банки замьїкаїо-п. евой дверѣ для тихь, що тамь л-ожили тяж­ко свбіі: кровавыі! ■,Т)5игь Голодь и нужда уже дои^ давсь чути робйтничой кля сгЬ. Вь Вашінгтонѣ збставь скликаний надзвичайный ко нгресь. Очи всѣхь суть зве- рнени тамтуда и всѣ сь не-, териеливостію шітаадотся о- дин'ь' другого якь вивяжееь конгресь сь той такь при­крої! ситуацій.Всемірна выетава вь Чікаго не отповѣдае совсемь надѣ- ямь нредпрнємщикбвь, Ііе- много доляровь сиплется якь сподѣвались. Сь початку всЬ надѣялись що выстава буде отверта вь недѣлю але ошибнулись. Пуритаискій фанатизмь досягаючій до- смѣшности побѣдивь її вис­таві' вь недѣлю єсть заперта для тисячи а тисячи робот- никовь, • котрп только вне- дѣлюмають хвильку вблного чаеѵ щобь звидѣти выстявѵ.

В ь с к р и н Ѣ д о Ч и- к а г о.

Одинь сальонѣста вь New Уогки именемь Левковичь, залоЖ ився пару днеіі тому назадь со евоими товариша­м и, що бнь достанесь до Ч і­каго неетулаючи анѣ кроку ногою на землю. Слово по

State Federatioifof jiMSouth Beni [плina- домаи екасованя і/Ахт.ихь напіогіныхь банкові, инотребны ва обороті, вьгдавалиц, середно правителіб™ дальше щобь дравитед мало доглядь надь А телеграфичними, т е л е ^ ними и жел ѣзнодорожЯ

ПЕРЕ Г ЛЯ Д Ъ ПОЛІ НЫЙ

Вь Нѣмеччинѣ тепсръ.успокоилась нолѣтичйа] 'гчка по бурліівихь я |меПі оныхь дебатах'і, войсково^ уставоЮ)Д|ло правитель у от0|поббльшити ар^ю _ Жперейшла больпю сі^ jсбвь вь державної! дуЦтепер'!,,; миністерьфинакісушить СОб'Ь голову III грошей взяти натую:

дупіь ночує ітбдь голим не-1 слову закладь поіпповь о бомъ безь кавалка хлѣба. По- Ю00 дсл. слп се учинить, теря доходить до 600.000 Левкович казавьсобѣ зроби - З‘г’ Р' ти велику скриню, І ір О Е е р -

чену на вскрѣсь дѣрами такь, щобь мбгь отдихлти;Коло Бучача лютилася стра«

піна градова буря вибивши до корѣня всѣ засѣви.

На Лемкбвщинѣ не великії! гараздь. Місцями панує ве­лика посуха, а деинодѣ ве­ликі! були зливи такь, що jtOMliepir совсемь погнили. Звѣстна рѣчъ, що якь нашь лемко немає коми е|) 11 тогда круѵо коло него.

Н а рранпцѣ Галичини коло Мармароша будуєсь желі- зна дорога. Роббтники суть италіяе да кроати, межи ко­трими появилася холера на котору уже 60 италіяновь померло, а решта роботни- кбвь поутѣкало. Есть обава що холера пересунись и до Гал я чини черезь Карпати.

на вѣку заадресуьавь до о- дной компаній на виставу вь Чікаго сь тою увагою щобь скрииѣ не клали кнколи сторцомі, и уважали добре бо она містить вь собі доро­ги венбціяноки скла. Заосмо- тривіпо себе горівкою, ков­басою, сыромь и влізь вь скриню єго кревнії забили віко и експресомь повезли скриню на стацію а сь бт­тамь на трень до Чікаго. 0- твбрили скриню фторжно іюволи а тогда 5 >вичь вискочивь вь Чікіі по сту­паючи ан і кроку іі і землю черезь ц ілу дорогі. Зигравь яакладьитепер. ,ючи 1000 дол. въ кишені, х|дить собі по выставі и і ;.) (г>л г,є свою власну ш туку.

Росія провадить зь, чиною цлову вбйну. 0 > друга сторона пбднесла і на. товарахь транспортфі нихь такь сь Німеччинвщ Росіи яко зь Росіи доМьччіінт>і.

Вь Францій сь нетерщ востію ожидають кблця| мсной справи. Якь нос ни відомості! гласять, згодивь ся на вс і забапі

XlVwitt’JJlArfJLV* JJjJ жіуматі и такь омину лає ; зня на краю вехбдной

А в с т р і я готовить с| великихь осін н іхь м! врбвь, на котри прибуі царі, королі и мяожб дрббненькихъ князівь. неври отбудуть ся на ской стороні.

Вь Италій появилась хгл ра її то вь Неаполю,- щ Ц( чатку твердили що tei жадной обави, але Tfjaef правительство взялось ̂д іла щобь перешкоди! розширен ю сснч) ворога-сч) ртнихь,

АМЕРИКАНЬСКА PJplJ

Джерзі Сіті. Дня 11. Ш.і сего року охбувься ду^е В личаво другій рочл'^й . пі ні к'і, тутейшого ^атеЩ С Аиостоль Петрл и ! калѳдонія ннрку. ІГУ/ес| погода (чіріяла, іКЪ Раа> її треба на се горжесгь, ідевятой го /и ѣ Рано еье-Л пило Бра.гчіТва зъ гадѣед| ихь зас“ДаІ|ь звук,- борор-'1'1 музики, котру ло іути далеко широкі ц* улицяхь нашого міста,П{| красний образь npe;cq

Digitized by SVOBODA-NEWS.COM

SWOBODA(LIBERTY)

he only Russian political per in this Country and

ав a large circulation tro- !<rh the United States and

;(J. invaluable advertising rdium.

Гредплата рочна ..........1.50Ісѣ дописи п грошѣ про- іімь висилати подь адре- рю.jo ,,Svoboda”Printing Office 1-47.Warren Str.

Jersey City. N. J.

Ваша газета виходить jaau на місяць. 1 го =*■ 15го.

ADWERTT^iNG RATES:

І> і і о inch per annum...$ 10.00 „Six monts. ,, 6.00

[All money or money orders should 'pe adressed to ,,Svo-

vda” Printing Office 247. ffarren Str.

Jersey City. N. J.

T р е н т о н ъ. Ha дняхъ от- булось сосвященіе дзвоновъ черезь латіньского єпископа для руской церкви. Кажуть люде що ти дзвони будуть мати хрипливій голоеъ.

О л и ф а н т ъ . Русини там- тейши дбаючи о славу Бога; розширили уже другій разъ святиню и поставили плеба- нію — Се красно.

П і т т с б у р г ъ , Тамошни Русини мають ^году, яе платятъ т -мекти. Олп прій- дЄ т.^ллекторь съ уніятской сторони, то кажутъ: мы не даме бо належиме до право - славной церкви, сли прійде сь стороны православной, то кажуть мы уніяты— qen trovato.

в .т1' ь ся очамъ иоѣхі) .цгЬ. /авихъ ири иоходѣ нашого

[Братства по щирокихъ ули- іцяхѣ ажъ до руской церкви. ^правд'Ь було тто поди-

Наши оденъ: ггого як іъ, прос-

В и л ь к е с б а р р е . Дуже дуже величаво отбуло ся по- свягценіе '\руской правосла­вной церкви черезъ єписко­па Николая зъ Санъ Фран- цішко ири участи мноаихь рускихъ снященниковъ и сотни тисячы руского яа- рода ,До возвеличенія сего торжества руски матрози робили - войскову параду.

В е с е л а х в и л я .

баба отпочі'—Та власн тогда я то.> -ного часу троха от иу±и.

—Колько єсть св. ' нъ?«—Шѣсть. Але йоду . і луч- ше, застановися?—Такь шѣсть.—та і ?—Покута а малжен: во ро­блять одну тайму-/' того иозостае шість.

—Прошу пана превелебно­го прити м і дитину покре- стити. Но—але най не за­будуть, бо южъ єсть готове и най метрику зо собомь возмуть.

>и за іс )Ошою си-ОііТОК- р- фаною,

ѵ Лгру ВІЬмЦ'Ь, . иканп. СИЛИ СЬ ІІПЧ > аеле-

ІіНц і вю.аді £а ню,ю не моглт юбова-По стороіі ^лиць

і , чути: сли( : Брат-було вь во іомь у-

! ■ )МІ іобь 6} ійкрас-ІПЄ оТЪ ВС?ІХЬ.

еромь приб1 > паркуасі ОКОЛИЧНИ 1 Брат-ства. Забава йі хочо ивесело ажь до МногоА много було і икановь,ім ц івь и кождій подив-ІЯВѢ щиро руску гостин-\ть. • - Славно!

" з а б е т н о р т ь . Рус-ятство Св. О. Николая

ШєноЧНЛідука

іДОСИТИ ВОЙСКОВІЙ уні-’ Ьуекихь драгонбтъ.

1,п>СКй Русь дуже кра 1?1,ваесь отколи полу- ЯЇІенника руского

І СКОі') серця.

Вь Юн'ъ беРУт1> ся уже азь ДО иосяще- КОЛИ уже бѵде

;і^ р а ВД} . священне никхо■̂6 ЗН!),8

-- Іакъ прошу ігаїіп судій,моїао хустиною отгь носа.—А твоя хустина де єсть? —Пане судіо я звикъ обте- рати мбй носъ... руками.Отець. Сыну памятай що- бись. завсе. говоривь правду доки жити будеш'ь.1 Сынъ. Тату,тату'ексекуторь йде!Отець,-Скажи що мене не ма въ дому.

В ь ш к о л Ѣ .

-Скажи мені Ивасю, котри звѣрята яайболыііе суть иривязатшй до чоловѣка и его тримають ся?-Пяв.чи, прошу пана про­фесора.

И с е д о б р е .

—Котрый съ сімохь голо- внихъ гріховь єсть наймен­ше небеспечный для ду­ши?

Лінивство, бо КТО ЙСТЬ лінивимь, уже ЧереЗ'Ь то саме не май охоти поповня­ти прочихъ шѣсть грѣховъ.

—Коли ти отпочиваешъ?—Якь моя бада спить,—Я не питаю сі) ктгп твоя

ДО СВОБОДИ.

Свободо премила,Жизнь Бога самого-

Чомь намъ не окажешъ Ты личенька Твого?

Чому мы вѣкамиВсе въ тяжкой неволи,

Коли мы дождемь ся Вже лучшой доли?

Чимь МЫ тя згнівилп- Скажи о богине,

Най натпое племя,Въ кайданахъ не гине!

Віками носилиЖелізнц окови,

Ріками за тебеЛилось нашой крови.

j Де свѣдчать по нъшъ За що мы ся били.

Свободо святаяТи бо йси Богомъ,

Пронесись по Руси,Молніемъ да грономь...

Розжень чорну хмару, Тираньства, облудъ,

Розбий сю темницю Де скованый людъ.

Най разь отъ Вескіда, Ажъ тамъ до Аятая,

Тебе повитая,Вольна Русь святая.

Вь земли Вашингтона,* Свободо твой тронь,— Коли ты заглянецг

До рускихь во;Свободо премила,

Жизнь Бога саі Колижъ Русь увид

Світь личеньк. го?fl :>въ.

Наша газета єсть и< єна роботиичой справѣ. До­ля та судьба нашої іот- ника лежить намъ ер- ЦК) псредъ всемъ ’М'*0 ЗИСКЬ, ТОЛЬК' Ж і,0-бро мученик'

ого намь потреба

у л іть тому назадъ на- люде такъ птпли на за-

робки до Америки, якъ би до Венгеръ на жнив?.. Заро- бивъ пару центовь, запла­т іт ь жидови сотку що бувь пожичивь на дорогу, -сь процентомь двацяіч зол. ка три м ісяц і, побудові,-въ ха­ту, сли же виидѣвъ ЩС Му грошѣ уже війшли- знову шовъ до Америки, абы щь що заробити тай яки таки волики купити. Давно се у- ходило, де легко було мо­жна достати роботу, за ко­тру добре платили. Але ны- нѣ змѣнили ся часи и туть. Не та Америка текущая ме- домъ, молокомъ та свѣтяща- я золотомъ- серебромъ.Вже и ту худохцава нужда та бѣда, недостатокъ и без- роботіе, голодъ да холодъ загостили межи роботниичо- ю клясою.^Рравительство старалось й старавсь зарядити такому злу и постановило замкнути дверѣ для емігрантовь. Но се ничого непомогло, нако- нецъ постановили теперъ що только той достане роботу, кто буде мати американьски наперѣ. Длятого братя ру­сини неспѣтъ рухайтеся, бе­р іть папері, некажѣть менѣ нетреба, сли хочешъ тутъ жити муситъ тос робити що и другії. Сли немаетъ пале-ЛЛТ>ГІ ПОТІЛО” т

ютъ тобѣ ходити по амери - каньской земли. Того намъ треба а се много не коштує. Дбаймо о себе самихъ те- перъ поки чаеьдцобъ потому не нарікати и неоплакувати наше недбалство. Постарай­теся о американски папері бо сего намъ треба

ДЕ <*)>—

Пренуиер}, ЖОЗОДУ”

КОВАЛЬ А ЧОРТЪ.[Съ италіянского.]

Такъ зачинаеся: Колись уже давно, живъ вь однбмъ селі старый коваль, котрий мавъ ш ість рочного сына дуже мудрого та цікавого. Одной неділи, ибшовъ коваль до- церкви и ставъ собі пер^дь великимт, образомъ де ^увъ змалюваньїй день ,С ^ ШН0' го суда” Приділяючись пильно образовт> подибавъ тамъ змалютаного< чорта але страшн/Г0 чорного, сь- рогами голові тайсъ до-ВГПМЪ іВОСТОМЪ.Зхъ! дрдумавъ собі, колибъ я ск»завь змалювати собі тр.х'ого на моей кузні. Якъ >агадав'і> такъ й зділавъ. Прикликавъ маляра іцобь му змалювавъ такого самого чорта на кузні якого вонъ видівь вь церкві на образі.

Маляръ показавъ свою шту ку мовбы живо змалював1;; чорта. Одъ того дня старий, коваль що рано видячи доСВОЄЙ КуЗНІ, ЗВИКЬ бу В!)говорити до чорта.Добрий день братчику!По сему запаливши въ нецу. огонь, брався до свойїі робо­ти.Коваль съ чортомь живъ въ доброй приязни через! °- сять літъ, наконецъ зас.:;ЧЙ померъ.( brtrb ставъ на батька мі- 011,(3 чко голова родин г>т п власті.пЄЛЬ кузн і. Але еннъ неоказох,въ того пошан5ВКу для чарта якъ йг0 д0бр0ду. ШНЫЙ отецКоли входив рано до ку.ЗНІ, НИКОЛИ іо казавъ Му,”Добрий день м^ сто о- дозватися до ч<%а ласка.ВИМЪ СЛиВОМЪ, брцъ нац.тяжпіій молоть що ц БЪ въ кузн і и бивь три разі чор. та по чолі а одтакь ЗаШ. навь свою роботу. Коли щ- стала нзділя або випало я ке свято, то пшовь ранень­ко до цвркви и гіередь ка- ждимь святомь запалявь свічечку а на чорта що бувь намальований кви завсе плювавь.Такь 1 минуло три небуло такого дня, вь Кѵ. тромъ бы коваль. на чорта не плювавь и молоткомь не гаратавь.

iWXJ.vJ.ijH j utv jj.v іаѵл *.»•д і се було за богато.Одного дня такь собі поду- мавь:-Сеї'і чоловікь уже богато > налявь за мою скору горлХ* чого сала; мушу я ужитд моеїт хитрости и наварити^ му я к о й салама,::и.Тогда ч орть в зя в ь н а себе впдь хорошого, м олодця и пошовь до к у з н і .

- Добрий д е н ь д я т ь к у , ска-завь.

- Дай Боже, отповівь коваль- Чи не^оглибь ви дятьку; взяти мене за свого челя­дника?Р/ДУ угля до пеца носити,

'м іхь дмухати. Коваль сь того бувь дуже радь.- Чому н і? отповівь; двохь больше ЗробйТЬ ЯКЬ ОДЄНЬі Чоть отже явь вчитися коХ вальского ремесла. П о о* днбмь місяци, знавь боль- ітге одь майстра и робивь т<Ѵ ки річи, о к о т р н х ь самому ковалеви н е бпидоеь. ~любо було ДИВИТИСЬ яко м о­лодий челядникь звг^авь ся! коло своей роботи* т а к ь :ід6 коваль бувь сор-емь зад о ­волений с ь тото и полю бивъ; зго.

дальше буде. 1

Digitized by SVOBODA-NEWS.COM

К о л ь к а е л о в ъ п и - с ь м я к о в и ,, о Rusinach вь ,.Przvjacil Ludu”

Много єсть уже нольскихъ газеть туть вь Амёриці, але дуже мало знайдешь такихъ, котрії бы ввіходили зь подъ пера ученыхъ фаховихь лю­дей.Межи многочисленнымь ІІО.Ї скимъ нрацуючимь народомь

ки ажъ до гробової! дотики. Народилась русинови дити­на ишовъ батько до жида въ корчму просити го щобь давъ ключп одь церкви, (бо тогда польски панн оддавали жи- дамъ въ аредду не только кор’їмьі, але и наш її право­славнії церкви. Жидь дармо ке д а в а н ь ключей, щобъ цер- ковь створити а оттакъ дити­ну жрести, сли отець наси- д: не взялъ двайцять або

..ссьма-

заледво въ Европі дурак"1 навчились своє имя подЛІ' сатн, туть въ Америці ета‘ ютъ ся редакторами т ками д у р н и ц ь и талПГІ> чи' номъ вьгдерають cVf> честно- го польского- роотника и0" слѣдный центт1'°Рлаючи ШУ що се иденИ 1̂ ojczyzny.Такій то наскроба^

знаходять ся и д а р м о їд и ,щ о гріицять гарнцовь горивкиотъ своєй пявки лейбы, мо­шка або сру-чя.Женивь отець сына або од* дававъ дочку—безь горивки не обойшлось; котру самъ жидь барилками скидавь пе-, редь хатою, хотяй нашь рускіїі чоловікь взяти нехо- тѣвъ, але жидь грозивь на­гайкою и треба було твори­ти паршивця волю. Наколи русинь збитый голодомъ та холодомь, долголітною пан- щизняною роботою,въ стра- шныхъ боляхь, въ неописа- номь конаню святую муче- ническую душу Богу оддавъ а смертни останки треба од­дати сирой матерії земли, тогда жидь сь паномь гробу викопати не дали, сли бідна вдова сь сиротами горивки не взяла, або, сли мала кра­ни дівчата, жидови або і а- нови мусѣла оддати на рсс- пусту н ажь тогды гробарь небоїднка въ святу землю закопавь.Подумай теиерь собѣ самь вв твоей вузькой гОловѣ чи- можна днесь пятнувати рус­кій народъ піяцкимъ, наколи зго кати гнобителі до сего силою ириневоляли давно; а нынѣ же черезь polnishe Wirtshaft вь Галичинѣ, а въ Росіи череь неуроджай сь го­лоду пухне гине може дума­ти о горівці?

Г-ЙЬ

щнъ дурисвіть на дняхь такь

малены/ но ДУРненьку рос- ираву Д-Ч1 читаючої! поль- скойиублики ,,о Rusinach”.Qei окомань гисторикь за ­судивши окуляри нремудро-

і'о Соломона на свої! Оть віс­кі почервонівшіи інбсь, од- ннмъзамахомь свого дурного тупого пера змалугавь нашь Н ародь піяцкимь, лінивимь темнимь боягузомі:. Гей па- " ' ' юфосорь зь довгими у-

<•<, 3'1> ЯКИХЪ жерелъ II- оричныхь о „JtusinaCli”

зачерпнули тую вашу пре- мудрость и прйішлидр сего переконаній так'ь сміло п- отверто твердити безь соро­му о нась.Письмаку подозрілій где твоя ганвба, де твой встидь себе самого на см іхъ та на л юдск;у ганвй'у ввіставляти, собѣ самому свідоцтво неві- ж»?стра темноти дурацтва ибдписовати? Чи варто за-

. ходити въ полемику зъ та- чкимь, которьій не має най- меньшого понятія о першихь засадахь здорової! льогики?Рускій народъ пяниця? не правда—.іожъ. ,брехня. Хо- чещь знати кто пяниця? той що такій річ& пишетъ.Dato et non coneys so, що pyc- і.’ій народ і, колись оддававь ся піянвству ПОГруЖщьіЙ вътемпотѣ--Але КТО СЄМ-J ззхі-поватъ? може рускій ->БЯ щеігникъ— Якь твердипп*, ЧИВСТВШІЪ ЛОжь брехня!. . .Сли хочеілъ знати правду, кто впноватъ же рускій людъ колись оддававъ ся шяньсвву послухай Причина всему тому була

f (іольска шляхта та ижидока.. Черезь чотириста лѣтъ сто-

- г-шавъ —и -тячкенвко сТрадавь

ла, ясь, трясласв наче лиі на осицѣ, передь пб ̂ оряц-с'мь магомета таіі пер п> . .пкими гордами та- тарь/одниь только народь въ свѣтѣ йшовь въ завзяту бор- бу сь динарами мовъ на та­нець. Той народь вѣкаіЬі ставлявъ свою благородну грудь проти бпсурманскнхъ ударбвъ и свойми мучени- ческимп тѣлами висипавъ не поборимый защитпыіі окопъ, котрый жадна вража азіятійска сила не могла пе­реступити и европейскую культуру въ своимь розцві­ту знищити. Тимь народомь бувъ рускіїі народь, котро­го подлець зве zniewiescia- lem.

Слйбъ иисмакъ читавъ бы бувъ хоть въ скороченю на­шу исторію, то певно, не- бувбві писавь такихъ коло- сальныхь дурниць II свосю допиеею онась зробити такь grande fiasco.Мы яехочемъ довго та ши­

роко росписуватпся о слав- ныхъ дѣлахъ нашихъ прадѣ- довъ на полю, борби — ска- жемо коротко : Слибь не рускіїі хоробрий народь, слпбъ не яго славни козаки були неирогнали туркбвъ зь пбдь Вѣдня, Европа вся бу- лабь магометаньскою. Оть наша слава!

...Она неполяже не поляже а розкаже

Що дѣялось въ свѣтѣ Чія правда чія кривда

И ч т мы діти.

[іо.'іьскій таборъ. Нынѣ же зймы не потребузмо бо шляхта больше шкодить якь помагай народному розвою, якь се добачуемо у Поля- ковъ.

Письмакь кричить що треба рускій народъ иросвѣ- тити. Най онь'отомь неста- рае ся уже суть такій, що о се дбаютъ; най скорше самъ возьме книжку до рукъ та най йде до штуби пі,объ на буду ще такихъ дурнпцв не- ітисавъ.

КотхозЪ по заслузѣ, тай • 1 4 .Т О Л Ь К О .

оть того, що вартості, риканьского срѣбла ни| упала.Для того ito фабрикахі єсть много товару, не дають сго, бо булабь d та и сь сей нричіїчьі ють на лѣпшій чась ‘t)j ббтннкамъ кажуть итц| дому. Банки, котри сі вались великого нроці теперъ прн НИЗЬКОЇ! срѣбла, невиилачуютв б'З неслибь велику страту^ На коли срѣбло зновт, де вь гору, ТОГД'Ь буде торговельний и фаб| почнутъ робити.

у Р > ''К 1Й р о д ь ПОДЪ ТЯЖКИМ'Ь

ПОТПнЗНЯНЬІМЬ ярмомъ. Паньскѵ носѣпаки зъ нагаїі- кою въ рткахъ а паршивий

7 жидъ зъ сйіердюхою були неодступныііц товаришами руского чоловъка отъколис-

,,Русинъ еств лѣнивимъ ка­же далше доіп, кішоть. Ко­ли питаемь ся мавь русинъ лѣновати, може тогда коли одныхъ наганяли до тяжкой панщизняной роботп а дру­га зв мечомв въ рукахъ бо­ронили своїі край оть татар- ства ,Най скаже сей халдей, коли русинь мавъ хоть одну хвильку волну бавитися де­

котрого нашъ Д5іосвѢтъ безпощадне же- ертВѵЮ го твортиь чймв да- лвше лѣсь тимь больше Дровь далше читаешътую базграхИНу нашег0 у.ченого тимъ 'бльшо смѣхъ дй, и помста розОѵ.т)д0

ДУ11[У• ,Д УСИН'Ь, і; ] 5 того ЩО єсть ияницею, .ѵЬкюхомъ, але її бабіомь, бояг^чомъ”Тими словаміі дОказавьѵашъ Соломонъ щитъ своей 1>у. поти та дурноти, витягнув, метрику свого ослячого по, ходженія 7, dziada pradziada/ На колпцѣла ЕврОпа дрожа.

„Рускій народъ темньїй, не- просвѣщеный, надъ рускимь народомъ нануе, царптъ еги- петска тьма” то суть ослячи слова глубокой клапоухоїі, мудрости bel a sin о delle mar che.На се отвѣтимъ коротко.Мы Русини знаємо азбуку Св. учителей славянъ Кири­ла и уїстодія—поляки ю за­були и сь неїі смѣють ся.

ІКто розумнѣшій?Руска література такъ дре- вна якь и нынѣшна свѣд- читъ о розвою умственнбмъ того народа, котрого иись- макъ зве ciemnem.Що. до проевѣты яка днесь ?:сть и ширит'ь ся межи рус- кимъ народомъ, то смѣло можемо сказати що рускій человѣкъ СТ0І1Т'І> ВЫСІІІѲ вь томь взглядѣ ОТ'Ь польского простолюдина, котрого іезу- іти тримають въ темнотѣ въ релѣгійномъ фанатизмѣ по­даючії му читати niepieski lisq.y, котори сами в ь цукри­стії фабрикують її за се ка­жуть собѣ дорого платити звичайно santa qotega. Письма къ говорить дальше що мн й« маємо ШЛЯХТЫ.Се правда що днесь не має­мо, але колись она була таіі черезі. унію перейшла вь

X о л е р а.

Сеїі рокь можна смѣло на­звати ХОЛерИЧНБІМЬ. Toil ТЯ­ЖКІЇ! ворогь бѣднвіхъ СВІНОВЬ Адама, онять ширить ся.Зь- Росіи пишуть намь що холе­ра день вь день то страш ні­ше зачинає лютити св и по- глощати свой жертви осо- бенно вв подольской губер­ній.Есть обава що она пересуне споті лаби и до Галичини. Вь полудневої! Италін, оеобен- но вь мѣстѣ Неаполю таки на добре розгостилася такь як(5и у себе вь дома. Амери- каквеке правитлвство стара­йсь вс'Ьми силами, іцобь хо- лєра сюда неприѣхала зви- дѣти Чікаговску всемірную выставу. Много пароходовь набитихь ємігрантамп стоятьЗь далека оть берега вь ква- рантенѣ.

Б Ѣ д а .Днесь всюда б'Ьда, бо она не ходить по лісу, только по людяхь. Одень другого питачев' що то буде и якь довго гоститиме той бракь роботи, тоє замикане фаб- рикь, той банкротство. Що за причина тому?Одни каЖуть що се оправ­ка републиканьскоіі партій, котра хоче іібмститися надь робочою клясою, що три­мала за демократами и тимь способомь хоче понижити вь очахь всѣхь тую партію, оть котрой такь мнего до­брого надіялись роботники теиерь безь роботи.Відомо всімь що наїїбогат- иіи люде туть, на лежать до партій републиканьскоіі и—|ГМ ,_г ̂ »м»я- *' {ТЯМЬС̂Чвв рукахь ихь вс і банки, вс і фабрики, иротое можу­ть се зробити аби тимь спо­собомь уготовити собі- до­рогу гладку до поріди при будущйхь выборахь на пре­зидента. О скелько вь томь правди не ножемо су­дити, только скажемо що теиерішный за сто і і вь тор- говлі1 вь роботі, походить

( ‘ ГОСЬЛѢДШІ ВѢСТТІ Отрап„иТИ наводненія че| хмароломь було вь і] ночной Венгр'хїг и БЬ чині. Комітать 1 і рис, і Унгварскій совсемь зя|| ни оть наводнена. Пор< сця Унгвара, и околичи сади забрала вода—бо людей потопилося.Вь Гличині Дністерь, С| Стрый вылляли такь, щ || ля луки села суть н6д^| дою. Перемишль на по; воді. Турка ііілком-ь ' ліЯ водою. Двайцять осооь; ішлось. Вь Р іш ан о ї.м і собь знайшли своїі ній гробь вь воді.Страти суть дуже на йбольше потерпі.; < | ни господарі!, котрі л 'і. да все забрала що полю а навіть коні, в корови , BOBWb - -ї ?С. вода, все 'йотош і досі-, і, Лагра етопть ніоко;ііс ко вода дшвь т- морс.

Міннеаиолісь.

Вь томь м іст і нове стращный огонь, споле 200. домовь. Тисячь сто людей безь даху—її ду рахують на др<і міліоіЦ Ходять вісти що на за д || го прикрий ѵась для р| ботниковь мине а робота1; пять рушить ся—дай Бо|

П Р О ill Е II І Е ,ІІросимь наших і. чнтате.| і#щобъ собі се взяли на вагу, що друге число ні шой часописи вишлемо;'о-1 ко тимь, що зь гори ^И.і| тять на цілій рокь гбо повь року по одержано пері шого числа, або .гис-о:,іко У[ відомлять нась пи в’ь UP(J

ОЛД-іЛ’О місяД/; ЗЛОЖ ЗГЬ. Про-І

довж енію п р е н у м е р а тусимо дальній в с і - ь правди] в ц х ь Р у си н б вь ц о б ь т а к ь добри, до щ о нового гі>

. оу.г ХІОСИТН все,

ихь м рец ||вости стар-;СЯ> а мьг Ра1 поміща-11 будемо. Сли кого покалічить або де кт| у МГ) або роббтникамь зрГ бдлась яка кривда - все прі симь донести. і

Digitized by SVOBODA-NEWS.COM