Аналіз законопроекту № 2966 "Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" (доопрацьованого, редакція від 15.07.2015)

Концептуальні зауваження (стосуються документу в цілому, його узгодження з іншими нормативно-правовими актами, юридичної техніки) Яких ризиків стосуються

(одним-двома словами):

політичній, адміністративній,

економічній, незалежності; професійності

Суть зауваження Обґрунтування(у чому є ризик для незалежності та/або професійності регулятора)

СтатусСтатус Комісії є неконституційним і суперечить базовим принципам права щодо статусу суб’єкта публічного права

Використання терміну «незалежний орган» при визначені статусу Комісії, поряд із нормою, що «Комісія діє самостійно та незалежно від будь-якого іншого органу державної влади, іншого державного органу» слід відповідно розуміти, що такий статус надає Комісії право діяти за межами повноважень не лише виконавчої гілки влади (зокрема, правоохоронних органів), але також прокуратури, судових органів, Рахункової палати України і навіть Верховної Ради. Таким чином, існування такого державного органу саме із таким статусом суперечить Конституції України. У будь-якому разі, оскільки окремий статус Комісії не визначений в Конституції, і ми, відповідно, бажаємо будувати правову державу, Комісія не може бути ні чим іншим, як органом виконавчої влади з особливим статусом. (В. Буток-А. Зінченко)

Політичні ризики, які можуть легко трансформуватися в безпекові

Невизначеність статусу Комісії. Відповідно до змісту ст. 6 Конституції України державна влада поділяється на законодавчу, виконавчу та судову. З положень проекту очевидно, що Комісія буде органом, що не належатиме ні до законодавчої, ні до судової влади (що зрозуміло), але водночас буде наділений компетенцією у сфері виконавчої влади. Однак, вичерпний перелік державних органів, які формально не належать до жодної з «гілок» влади, встановлюється Конституцією України безпосередньо (ЦВК, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення, органи прокуратури тощо). Натомість Комісія не належить до органів, які безпосередньо передбачені Основним Законом. (А.Мартовицький)

Політичний ризик, правовий ризик

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг є одним із органів, що регулюють діяльність природних монополій, Тому вона має функціонувати в

Найважливіші функції регулятора, як і засади, на яких будуються її стосунки з іншими органами державної влади, визначені в Законі України "Про природні монополії" від 20 квітня 2000 року. Метою цього Закону є визначення правових, економічних та організаційних засад державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій в Україні та забезпечення ефективності функціонування ринків, що перебувають у стані природної монополії. Цей Закон створює загальні правила, а отже викреслення його розділу ІІІ з-під дії Закону про регулятор є невиправданим.

Професійності, адміністративній, економічній,

рамках правового поля України. Конституційний суд України 8 липня 2008 виніс рішення у справі №14-рп / 2008, згідно з яким визнав неконституційним положення законів України щодо наділення Президента повноваженнями створення і ліквідації національних комісій регулювання природних монополій, затвердження їх положень, а також призначення і припинення повноважень голів та членів національних комісій регулювання природних монополій. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Всупереч Конституції України передбачається формування Комісії, підконтрольної Президенту України

Ризик визнання Конституційним Судом України таких норм неконституційними (в парламентсько - президентській республіці Президент не має втручатися в роботу органів виконавчої влади. Підтвердженням чого, зокрема, є рішення Конституційного Суду України від 8 липня 2008 року N 14-рп/2008, яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України "Про природні монополії" від 20 квітня 2000 року N 1682-III, а саме щодо утворення та ліквідації національних комісій регулювання природних монополій Президентом України; щодо затвердження Президентом України положень про національні комісії регулювання природних монополій; щодо призначення та припинення повноважень голів національних комісій регулювання природних монополій, їх членів Президентом України за поданням Прем'єр-міністра України. Тому без внесення відповідних змін до Конституції України закріплення в законі зазначених норм є безпідставним, оскільки наявні підстави визнання такої Комісії нелегітимною, а її рішень протизаконними. (А.Мартовицький)Положення щодо призначення Комісії Президентом України не відповідають Конституції України і можуть бути оскаржені (С. Голікова)

Політичний ризик, правовий ризик, ризик незалежності, адміністративний ризик

Неузгодженість законопроекту з Конституцією України в частині повноважень Президента щодо призначення та звільнення з посад Члені НКРЕКП

За певних обставин (у разі здійснення відповідного подання до Конституційного суду) відповідні положення законопроекту, що стосуються призначення та звільнення з посад Членів НКРЕКП Президентом можуть бути визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). Визнання неконституційними положень майбутнього закону щодо порядку призначення та звільнення з посад Членів НКРЕКП поставить під сумнів як законність призначення Членів НКРЕКП та, як наслідок, законність рішень НКРЕКП, сформованої у неконституційний спосіб.Ризик: фактично це може паралізувати роботу НКРЕКП на тривалий період, що може призвести до негативних наслідків для ринків, які регулюються Комісією.Пропозиція щодо вирішення: ініціювання внесення змін до Конституції в частині надання відповідних повноважень Президентові (О. Белькова)

Політичний ризик.

Законопроект не створює достатніх гарантій та механізмів для незалежності регулятора.

Відповідно до законопроекту члени Комісії призначаються Президентом України за результатами конкурсу, який оголошується і проводиться комісією при Президентові України; роботу цієї конкурсної комісії забезпечує орган, що здійснює забезпечення діяльності Президента України; Президент має право на дострокове звільнення членів Комісії.Таким чином формується залежність Комісії від Президента та недотримується принцип незалежності Комісії від жодної з гілок влади. Більше того, положення щодо призначення та звільнення членів Комісії є неконституційними. Питання щодо призначення та припинення повноважень голів національних комісій регулювання природних монополій і їх членів Президентом України розглядалося Конституційним судом України у справі №14-рп / 2008 від 8 липня 2008 року. Суд дійшов висновку, що такі повноваження

Незалежності, політичний

суперечать пункту 9-2 статті 116 Конституції України. (О. Рябчин)Модель функціонування Комісії, як колегіального органу неправомірно зведена до моделі функціонування інших адміністративних органів

З точки зору повноважень Голови Комісії, визначених у ст. 7 законопроекту, фактично Комісія, будучи колегіальним органом, має діяти за принципом єдиноначальності. Така модель позбавляє всіх інших членів Комісії (крім Голови) визначати та управляти коштами Комісії, а також ефективно виконувати власні повноваження, оскільки вони позбавлені можливості впливати на формування апарату Комісії та виконання апаратом робочих завдань. Крім того, колегіальність значною мірою нівелюється тим, що не Комісія затверджує відповідальних за доповідь з того чи іншого питання, а фактично Голова Комісії «розподіляє обов’язки» між членами, тим самим фактично формує ієрархічну структуру (голова – профільні заступники), що не відповідає принципу роботи колегіального органу, який складається із рівноцінних і таких, що не підпорядковуються один одному членів такого органу.Пропозиції:o Призначення Комісією виконавчого директора. Виконавчий директор є розпорядником бюджетних

коштів і відповідальним за формування особового складу виконавчого органу Комісії. o Умови та порядок утворення постійних та тимчасових підрозділів (департаментів, відділів,

методологічних комісій або консультативних груп тощо).o Умови і процедури делегування контрольних повноважень певним підрозділам або окремим особам

виконавчого органу комісії. (В. Буток-А. Зінченко)

Функціональні ризики, які тягнуть за собою значні ризики щодо здатності діяти як незалежний колегіальний орган

ПовноваженняЗаконом мають бути визначені не лише загальний перелік сфер регулювання, а детальне і систематизоване визначення повноважень, перелік сфер діяльності та форм здійснення регулювання.

Повноваження мають бути систематизовані (згруповані) за відповідними сферами діяльності:- Ліцензування;- Ціноутворення та тарифна методологія;- Нормування- Державний контроль;- Захист прав споживачів.

Крім того, встановлені критерії державних і локальних монополій (теплопостачання, водопостачання і водовідведення), а також розподіл повноважень між регулятором і місцевим самоврядуванням. Кожна сфера регулювання має бути чітко встановлена відповідними процедурами.За умови детального описання процедури контролю, інші механізми державного регулювання взагалі не знайшли свого відображення в цьому проекті, що, в свою чергу, унеможливить застосувати цей Закон. Зокрема щодо ліцензування навіть не зазначено, що обласні адміністрації видають ліцензії (відповідно до Законів «Про теплопостачання» та «Про питне водопостачання та водовідведення») на підставі ліцензійних умов, виданих регулятором. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

адміністративній, економічній, професійності

Основною метою діяльності Комісії не передбачено найголовнішого – державного регулювання в сфері енергетики та комунальних послуг

Головною метою створення і діяльності Комісії має бути державне регулювання у відповідних сферах. (Н. Кацер-Бучковська)

Професійності

Не забезпечено достатній рівень захисту прав споживачів

Директива 2009/72/ЄС передбачає існування механізму з урегулювання конфліктів або споживацького органу, для забезпечення ефективного розгляду скарг і позасудового врегулювання суперечок.

Політичний, адміністративний

Ця вимога може бути виконана шляхом створення при НКРКП фінансово і функціонально незалежного від неї Адвоката споживача, з визначенням механізму його обрання (на конкурсних засадах), прав та функцій, джерел фінансування, механізму взаємодії з Комісією. Відсутність такого органу унеможливлює ефективний захист прав споживачів енергії та комунальних послуг. (О. Рогозін)

Механізм призначенняПорядок призначення та звільнення Голови і Членів Комісії потребує удосконалення; нечіткі вимоги до кваліфікації Членів Комісії.

Відсутня процедура утворення Конкурсної Комісії; відсутні положення про виконання обов’язків Голови та Членів Комісії у разі їх відсутності. (Н. Кацер-Бучковська)Призначати конкурсну комісію і призначати членів комісії варто різним гілкам влади. Психологічно чиновник схильний бути під впливом того, хто впливав на призначення. (А.Герус)

Незалежності

ВідповідальністьНе врегульоване питання колегіальної/колективної відповідальності

Оскільки рішення приймаються колегіально, то ніхто не несе персональної відповідальності, навіть якщо рішення відверто незаконне. Іноді рамки рішень можуть залежати від внутрішньої правової культури Голови або членів Комісії. (А.Герус)

Не врегульоване питання бездіяльності або запізнілих рішень Комісії.

Приклад – в Україні вже більше 6 місяців тарифи водоканалів збиткові, але тариф їм не переглядається (зараз із політичних мотивів), але навіть коли переглянеться, то попередні збитки не будуть компенсовані. Це руйнує концепцію економічно обгрунтованих тарифів при відсутності дотацій на «різницю в тарифах». (А.Герус)

Відсутній механізм апеляції суб’єктів регулювання від дій/бездіяльності регулятора

Мають бути чітко виписані також ролі Антимонопольного комітету України у ході розгляду скарг на рішення Комісії з боку споживачів та підприємств, що є об'єктами регулювання. ( А.Бабак та О. Гаврилюк)Встановлення процедури розкриття інтересів (зацікавленості) членів (членів їх сімей) і процедура відсторонення (неучасті) у прийнятті певних рішень Комісії. (В. Буток-А. Зінченко)

адміністративній,

Прийняття рішеньПорядок прийняття та оприлюднення рішень Комісії потребує удосконалення

o Виключається публічний доступ до реєстру прийнятих рішень Комісії. Рішення Комісії є нормативно-правовими актами, які підлягають обов'язковій державній реєстрації в установленому законодавством порядку, за винятком рішень з питань встановлення цін та тарифів (крім встановлення цін та тарифів для населення) і функціонування оптового ринку електричної енергії. Реєстр прийнятих рішень повинен оприлюднюватися на сайті Комісії;

o Положення про відповідальність Комісії за порушення порядку оприлюднення інформації відсутні.o Не чітко передбачено умови, за яких рішення Комісії вважається прийнятим, а саме – якщо за нього

проголосували не менше чотирьох Членів. Слід чітко зазначити – присутніх на засіданні; o Рішення Комісії не можуть оформлюватися розпорядженнями, а виключно постановами за підписом

Голови Комісії;o Некоректно зазначено норми законодавства, що не поширюються на рішення Комісії (необхідно чітко

вказати статті 21, 25, 27 і 28 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності");

o Обмеження в положенні про оприлюднення проектів рішень Комісії, що стосуються формування цін і тарифів за спеціальними законами, а саме – "якщо відповідні повноваження щодо формування, розрахунку та встановлення цін (тарифів) надані Комісії спеціальними законами та цим Законом";

Незалежності;Адміністративний

o Передбачений строк надання пропозицій до оприлюднених рішень Комісії – 20 календарних днів, але відсутні положення про порядок і строки прийняття цих пропозицій до уваги Комісії та звітність про їх врахування/відхилення з відповідним обґрунтуванням. (Н. Кацер-Бучковська)

Повна відмова від державної реєстрації нормативно-правових актів Комісії матиме наслідком зниження їх якості

Існуючий механізм реєстрації Мінюстом нормативно-правових актів є в значній мірі запорукою їх якості та відповідності законодавству.Доцільно зберегти державну реєстрацію, а задля усунення права Мінюсту відмовити в реєстрації (що може трактуватись як порушення вимог Директиви 2009/72/ЄС) пропонується проводити її з отриманням висновку в Мінюсті, але без права останнього відмовити в реєстрації. Без цього, існує значний ризик зниження якості нормативно-правових актів Комісії і послаблення її позиції в судах. (О. Рогозін)

Професійності, адміністративний,політичний

Фінансові питанняФінансування Комісії за рахунок внесків на регулювання з спеціального фонду бюджету

Норми законопроекту не кореспондуються з положеннями Податкового та Бюджетного кодексів (А.Мартовицький)

Політичний ризик, ризик фінансування, ризик незалежності

Порядок фінансування Комісії містить значний корупціогенний фактор. Крім того, в порушення Бюджетного кодексу вводиться абсолютно автономний порядок управління бюджетними коштами (єдиний випадок виключно для Комісії).

Відсутність у законопроекті будь-яких форм контролю щодо діяльності Комісії (виходячи із зазначеного вище статусу Комісії, при цілковитій невизначеності повноважень Бюджетної комісії, крім погодження капітальних видатків на суму вище 100 тис. грн.), на тлі самостійного встановлення власного бюджету (самостійне складання і затвердження кошторису за рахунок бюджетних коштів, самостійне визначення складу витрат, включно із встановленням будь-яких форм та розмірів заохочення і будь-яких витрат, які не є капітальними витратами, наприклад, витрати на залучення зовнішніх порадників і консультантів) складає сукупно значний корупціогенний фактор і позбавляє Комісію будь-яких стимулів для організації ефективності своєї діяльності.Крім того, такими повноваженнями по самостійному встановленню і розпорядженню бюджетними коштами не наділений жоден із існуючих органів державної влади, навіть Верховна Рада і Президент (в особі Державного управління справами). Це є прямим порушенням норм Бюджетного кодексу України.У подальшому пропонується розглянути іншу модель фінансування і управління бюджетними коштами (разом із моделлю управління апаратом Комісії, про що зазначено нижче), аналогічно до моделі, яка існує при фінансування судової влади, зокрема, щодо управління коштами від судового збору, який не є податком.Пропозиції:o Річний кошторис Комісії, а також всі зміни до нього (після їх затвердження) мають бути оприлюднені в

офіційному виданні Уряду.o Облікові документи та річна фінансова звітність підлягає обов’язковому аудиту за підсумками

фінансового року Рахунковою палатою України. Після затвердження аудиторського висновку Рахунковою палатою, річна фінансова звітність разом із аудиторським висновком подається до Парламенту та Уряду (варіант – міністерства фінансів). Оскільки Україна не імплементувала міжнародні стандарти щодо загального професійного аудиту і власних нормативів не склали, ми не маємо

Політичні та фінансові ризики, які складають значний корупціогенний фактор

можливості залучення аудитора із загальних професійних питань. Внаслідок цього, при зміні статусу Комісії (як зазначено вище), такий аудит буде здійснювати рахункова палата, відповідно до закону.

o Голова Комісії щорічно звітує перед Парламентом щодо виконання функцій Комісії та фінансової звітності Комісії. На вимогу Голови Рахункової палати, такий голова може виступити співдоповідачем під час звіту Голови Комісії.

o Має бути створений Робочий документ про порядок і умови формування, залучення та можливого фінансування сторонніх (створених не із представників апарату або не лише із таких представників) консультативних груп, а також умови, коли такі групи можуть бути створені та порядок взаємодії із апаратом та членами Комісії (самою Комісією). (В. Буток-А. Зінченко)

Положення про Бюджетну раду потребують удосконалення; відсутні положення про звітність щодо використання коштів згідно кошторису на утримання Комісії.

Необхідно чітко визначити основну мету створення Бюджетної ради – затвердження проекту кошторису на утримання Комісії. Відсутній порядок прийняття рішень Бюджетної ради щодо затвердження кошторису (шляхом голосування членами ради чи в інший спосіб). Не зрозуміло, як в подальшому будуть використані пропозиції Бюджетної ради до кошторису, у разі незгоди з його позиціями. Відповідно до пропонованої редакції, вони будуть оприлюднені на сайті Комісії. Необхідно чітко зазначити, що це не пропозиції, а зауваження, які будуть надані Бюджетною радою до Комісії поверненням кошторису для доопрацювання. Інформація про хід усунення зауважень має бути оприлюдненою на сайті Комісії. (Н. Кацер-Бучковська)

Незалежності

Неузгодженість умов оплати праці працівникам Комісії

Лишаючи статус державних службовців працівникам Комісії і при цьому формуючи розміри заробітної плати самою Комісією, порушуються умови оплати їх праці, оскільки умови оплати праці державним службовцям повинні визначатися КМУ згідно ст. 33 закону "Про державну службу". (Н. Кацер-Бучковська)

ВзаємодіяНе передбачено механізм співпраці Комісії з іншими органами державної влади та узгодження дій Комісії з загальною державною політикою

Положення Директиви 2009/72/ЄС щодо того, що вимоги до незалежності регулятора «… не мають шкодити співпраці з іншою національною владою, або настановам з загальної політики, випущеної урядом і не пов’язаним з регуляторними повноваженнями та обов’язками» має бути розкрито через конкретні обов’язки Комісії:o брати участь у розробці урядом рішень з питань, що стосуються енергетики та комунальних послуг, o керуватись рішеннями уряду з питань державної політики у сферах енергетики та комунальних послуг,o надавати на запит уряду та інших державних органів документи, статистичну та іншу інформацію,o щоквартально інформувати Президента, Верховну раду та уряд щодо результатів моніторингу ринків

та діяльності Комісії.Без такого розкриття, незалежність Комісії може бути доведено до абсурду, що зашкодить співпраці з урядом та іншими державними органами влади. (О. Рогозін)

Економічний, політичний

Відсутні процедури взаємодії з іншими органами влади (ВРУ, КМУ, АМК тощо), органами місцевого самоврядування, засобами масової інформації та громадськими організаціями

Жодний орган державної влади не повинен реалізовувати ті функції, між якими можливий конфлікт інтересів. Тільки відкрита суспільству процедура розв'язання конфлікту забезпечує ефективний компроміс. Тому у процесі реформування обов'язково повинно бути досягнуто розмежування виконання таких конфліктуючих між собою функцій, як вироблення політики та норм для даного сектору, представлення інтересів держави як власника, а також органу регулювання (зокрема, встановлення обмежень, контролю) діяльності суб`єктів господарювання. (А.Бабак та О. Гаврилюк)Комісія у своїй діяльності має враховувати затверджені державні цільові програми. Ініціатори розроблення

політичній, адміністративній, незалежності;

державної цільової програми проводять консультації із Комісією до затвердження концепції та проекту державної цільової програми в сфері енергетики та комунальних послуг.Профільні міністерства або Уряд можуть направити запит до Комісії на проведення перевірки або складання звіту щодо будь-якого питання, яке стосується виконання функцій (віднесених до складу повноважень Комісії). Перед направленням звіту відповідний профільний міністр проводить консультації із Комісією щодо такого запиту. (В. Буток-А. Зінченко)

Законодавчі питанняНеузгодженість окремих положень законопроекту з іншими законами України

Існує неузгодженість окремих положень законопроекту з нормами інших законів, що зумовлено відмінністю у регулюванні законопроектом окремих відносин (питань) по відношенню до регулювання цих питань діючим законодавством. Наприклад, це стосується скасування вимоги державної реєстрації актів НКРЕКП, непоширення на акти НКРЕКП дії законодавства про державну регуляторну політику, визначення особливого порядку здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів енергетичних ринків та ринків комунальних послуг, особливості оплати праці Членів НКРЕКП та її працівників тощо. Існує певний ризик, щодо наявності великої кількості передбачених законопроектом виключень, особливостей для НКРЕКП із встановлених законодавством засобів та методів здійснення державного регулювання господарської діяльності. Такі виключення, особливості для НКРЕКП з загальновстановленого порядку державного регулювання з однієї сторони можуть забезпечувати додаткові гарантії незалежності НКРЕКП, але, в той же, час можуть нести ризики зловживання НКРЕКП своєю владою.Пропозиція щодо вирішення: в процесі роботи над законопроектом всі виключення та особливості регуляторної діяльності НКРЕКП повинні бути розглянуті окремо (окремі виключення та особливості розглядаються нижче за статтями законопроекту), визначені ризики як для Регулятора (його незалежності та забезпечення повноцінної роботи), так й для суб’єктів, які регулюються Комісією.Має бути прийняте збалансоване, виважене рішення щодо кінцевої редакції статей законопроекту, що забезпечать незалежність НКРЕКП та інтереси суспільства в цілому, суб’єктів енергетичних ринків та ринку комунальних послуг, споживачів їх продукції послуг. (О. Белькова)

Не узгоджена термінологія із Законом "Про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг України", не визначенні компетенції уповноважених органів (дуалізм регулювання) щодо встановлення тарифів на комунальні послуги

В цілому слід зазначити, що законопроект містить багато неузгодженість статей між собою, суперечностей з іншими Законами України. Відсутні положення щодо виконання рішень Комісії, цивільно-процесуальні норми тощо. Не визначена судова процедура, підсудність, оскарження тощо. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

адміністративній, економічній, професійності

Законодавча техніка Проект має неузгодженість термінології з іншими законами, можливе різне тлумачення . Проект має граматичні помилки. Частина статей більш декларативна, частина (скарги, штрафи) дуже детальна. (С. Голікова)

законодавчий

Відкритість роботиНе врегульоване питання прозорості Багато рішень приймаються на закритих засіданнях. Тобто де-факто без засідань і обговорень.

рішень. Іноді це дуже важливі рішення, напр. оптово-роздрібна ціна (ОРЦ), інші. (А.Герус)Інститут транспарентності діяльності Комісії значно звужений, що складає системний корупційний ризик

Норми законопроекту щодо транспарентності діяльності Комісії та прийняття нею рішень (особливо на стадії підготовки до прийняття регуляторних рішень) звужені значно, відносно базової моделі транспарентності діяльності будь-якого державного органу. Принаймні, щодо процедури підготовки, прийняття і моніторингу виконання регуляторних актів Комісії (крім рішень щодо встановлення цін (тарифів)) має повноцінно діяти Закон «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». (В. Буток-А. Зінченко)

Ризик незалежності та професійності.

Не передбачено достатнього рівня громадського контролю діяльності Комісії

Незалежна від інших органів державної влади Комісія, рішення якої мають визначальний вплив на найважливіші сектори економіки, безпеку та соціальне становище в державі, має контролюватись громадськістю і співпрацювати з нею на систематичній і фаховій основі.Для цього необхідно передбачити:o створення при Комісії Громадської ради з чітким механізмом її формування та взаємодії з Комісією,o детально прописаний механізм проведення електронних консультацій і громадських слухань.Без цього, існує ризик непродуманих та поверхневих рішень Комісії, несприйняття їх громадськістю та суспільством. (О. Рогозін)

Професійності, політичний

Контекстні зауваження (стосуються конкретних статей або окремих положень документу)

Стаття законопроекту

Частина тексту статті, де зафіксовано ризик Пояснення (опис ризиків для незалежності та професійності регулятора)

Яких ризиків стосуються

Стаття 1. Статус Комісії

1. Комісія є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, який здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль на енергетичних ринках (природного газу, електричної енергії та теплової енергії) та ринках комунальних послуг (теплопостачання, централізованого водопостачання та водовідведення, перероблення та захоронення побутових відходів).

2. Комісія є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в органах Державної казначейської служби України, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Уточнення вимагає поняття "енергетичні ринки" та "ринки комунальних послуг"; неможливо здійснювати професійно діяльність на нечітко встановлених сферах регулювання. Також доцільно визначитись щодо "перероблення та захоронення побутових відходів", включення яких до повноважень регулятора суперечать Коаліційній угоди, а також курсу на децентралізацію. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Неповний перелік ринків, що регулюються – ризик втрати державного регулювання природних монополій транспортування нафти та аміаку. (О. Рогозін)

Не в повній мірі вирішено питання підконтрольності і підзвітності Комісії, виникають прогалини у регулюванні правового статусу Комісії. (О. Рябчин)

Має бути також прямо передбачена підзвітність Комісії Верховній раді. (О. Рогозін)

Термін "незалежний" не може використовуватися щодо будь-якого суб’єкта влади, оскільки це ознака держави в цілому, і жодним чином не її органів. (В. Буток-А. Зінченко)

Комісія, принаймні з огляду на визначений у ч. 1 цієї статті та норми ст. 4 може бути не просто «юридичною особою», а виключно «юридичною особою публічного права», що, зокрема, відповідає вимогам Закону «Про центральні органи виконавчої влади». Крім того, тут не може міститися жодним чином термін «самостійний баланс», оскільки будь-яка бюджетна установа не може мати самостійного балансу, оскільки всі її ресурси, включно із коштами, є майном держави, а не цієї установи. (В. Буток-А. Зінченко)

Вимагає змін до Конституції (де необхідно передбачити НКРЕКП як державний колегіальний орган із відповідним статусом) (А. Бойцун)

Адміністративній економічній незалежності, професійності

Адміністративній, політичній незалежності

Адміністративній економічній незалежності, професійності

3. Роботу Комісії забезпечує її центральний апарат і територіальні органи.

4. Територіальні органи утворюються за необхідності за рішенням Комісії як структурні підрозділи Комісії, які не мають статусу юридичної особи.

Для забезпечення колегіальності діяльності Комісії та більш ефективного управління апаратом Комісії має бути введена додаткова виконавча ланка, а саме Виконавча дирекція, яка вже в свою чергу буде складатися із апарату Комісії та територіальних органів (В. Буток-А. Зінченко)

Оскільки статус Комісії має бути змінений на центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, законопроект має бути доповнений нормами щодо порядку утворення та припинення діяльності Комісії; чіткого переліку організаційних функцій і повноважень КМУ відносно Комісії (щоб нейтралізувати можливість втручання в функціональні повноваження), тощо. (В. Буток-А. Зінченко)

Відсутній статус працівників центрального та територіальні них органів, в т.ч. принципи зарахування до роботи, оплати праці, тощо. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Невизначеність критеріїв створення територіальних органів, що погіршує можливість звернень та вирішення питань , особливо на рівні споживачів. (С. Голікова)

Адміністративній, професійності

Стаття 2. Мета, види діяльності Комісії та її основні завдання

1. Метою діяльності Комісії є досягнення балансу інтересів споживачів, суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на енергетичних ринках або ринках комунальних послуг, і держави, та забезпечення енергетичної безпеки.

3. Основними завданнями Комісії є:...3) сприяння інтеграції енергетичних ринків України з енергетичними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, шляхом співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав;

5) усунення перешкод та обмежень у транскордонній торгівлі електричною енергією та

Основною метою діяльності Комісії має бути в першу чергу державне регулювання у відповідних сферах, а потім все інше, зазначене по тексту. (Н. Кацер-Бучковська)

Можлива зміна формату Енергетичного Співтовариства, його назви, ліквідації, виникне питання зміни до Закону. (С. Голікова)

Зазначений пункт не є завданням регулятора. Це скоріше питання Міністерства енергетики загалом. В статті 13 ці ж питання виписані

Політичний

природним газом, зокрема забезпечення належного рівня розвитку необхідної інфраструктури;

6) створення економічних стимулів для досягнення короткострокових і довгострокових цілей розвитку суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на енергетичних ринках або ринках комунальних послуг, збільшення часки відновлюваних джерел енергії ....

краще. (А. Пінчук) В законі немає визначення « транскордонної торгівлі» і про які

країни йде мова. (С. Голікова)

Створення економічних стимулів є функціями Міністерства енергетики як «полісімейкера», а НКРЕКП повинна стежити за виконанням цієї політики. (А. Бойцун)

Невідповідність термінології згідно діючого законодавства. Необхідно передбачити "… частки відновлювальних джерел енергії". (Н. Кацер-Бучковська)

Ризик невиконання програм державної політики Уряду. Напр., уряд приймає програму заміщення споживання газу, а Комісія не приймає рішення у її частині. Також Енергетичної стратегії, що може відноситись і до уряду, і до регулятора. Можливо, варто додати як завдання. (А.Герус)

Взагалі перелік завдань потребує уточнення. Зокрема необхідно додати завдання щодо забезпечення енергетичної безпеки, тощо. (А. Пінчук)

Політичний, економічний

Стаття 3. Основні принципи діяльності Комісії

Відсутні такі важливі принципи як: o відповідальність за рішення;сприяння конкуренції;o поступове обмеження регуляторного впливу на суб’єктів

енергетичних ринків і ринків комунальних послуг. (Н. Кацер-Бучковська)

Не визначений зміст наведених принципів. (А.Мартовицький) Стаття 4. Гарантії незалежності Комісії

1. Під час виконання своїх функцій та повноважень відповідно до закону Комісія діє самостійно та незалежно від будь-якого іншого органу державної влади, іншого державного органу, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб…

2. Члени Комісії, інші посадові особи Комісії діють незалежно. …

Органам державної влади, органам місцевого самоврядування, їх посадовим особам, … та їх

Члени Комісії можуть діяти «самостійно» під час прийняття ними рішень; що стосується посадових осіб Комісії, то вони у будь-якому разі навіть самостійно не можуть діяти, оскільки їх статус та повноваження, а також перелік службових завдань визначається законодавством і керівником апарату Комісії. Норма має містити застереження щодо втручання у професійну діяльність під час підготовки, прийняття та виконання рішень Комісії. (В. Буток-А. Зінченко)

Винятки, коли йдеться по законодавчі повноваження інших органів влади: наприклад, підзвітність комісій ВР відповідно до закону "Про природні монополії", АМКУ порушує справу проти регулятора відповідно до Закону "Про захист економічної конкуренції" (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Адміністративній незалежності

органам забороняється втручатися в діяльність Комісії.

Голова і члени Комісії не мають права проводити зустрічі наодинці з представниками суб’єктів, що провадять діяльність на енергетичних ринках та ринках комунальних послуг, пов’язані з провадженням такими суб’єктами діяльності, регулювання якої здійснює Комісія.

3. Рішення Комісії не підлягають погодженню органами державної влади.Рішення Комісії можуть бути оскаржені тільки в судовому порядку.

4. Комісія має власні достатні людські та фінансові ресурси для виконання своїх завдань відповідно до цього Закону та інших Законів України. Комісія самостійно розподіляє кошти, виділені Комісії на відповідний рік, та розпоряджається ними.

5. Члени Комісії та інші посадові особи Комісії повинні діяти незалежно від приватних інтересів. ...

Мають бути обмежені зустрічі із представниками не лише ліцензіатів, але й осіб, що пов’язані з ними відносинами контролю; зустрічі мають проходити за участю не менш ніж двох інших членів Комісії та/або керівників структурних підрозділів. (О. Рогозін)

Незрозуміло, яким чином (і яким органом) встановлюватимуться такі факти та яку відповідальність нестимуть члени Комісії у випадку таких порушень (А. Бойцун)

Формулювання має бути змінено на таке, що «рішення Комісії можуть бути оскаржені відповідно до закону» (оскільки є право оскаржувати їх у визначених законом випадках також в АМКУ) (О. Рогозін)

Необхідні редакційні зміни щодо балансу, з одного боку, забезпечення можливості ефективного виконання своїх функцій, з іншого боку – зовнішнього контролю та верифікації щодо непродуктивного та нецільового використання бюджетних коштів. (В. Буток-А. Зінченко)

Не визначено джерело надходження коштів, які мають бути виділені Комісії, а також чим це питання регламентується, ким приймається відповідне рішення (Н. Кацер-Бучковська)

Обмеження стосуються тільки корпоративних прав учасників ринку, але залишається ринок товарів, послуг, вугілля, газу і т.п. який використовується учасниками. (С. Голікова)

Ризик незалежності (корупційності).

Адміністративний (зловживання повноваженнями, звуження прав суб’єктів господарювання).

Політичній, адміністративній

Адміністративний, економічний

Стаття 5. Правомочність стати членом Комісії

1. Головою або членом Комісії може бути громадянин України, який має повну вищу технічну, юридичну або економічну освіту, бездоганну професійну кваліфікацію, досвід роботи на відповідних керівних посадах не менше п’яти років протягом останніх десяти років, володіє державною мовою та здатний за своїми діловими якостями, освітнім і професійним рівнем та станом

З огляду на рівень відповідальності, необхідним є не лише фаховий рівень, а й наявність життєвого досвіду і певної особистої самодостатності (самостійності). Доцільний віковий ценз - 30 років. (О. Рогозін)

Чітко не визначені вимоги: не зазначено вік, не зрозуміло що мається на увазі під терміном «бездоганна професійна кваліфікація», «відповідні керівні посади» тощо (А.Мартовицький)

Ризик професійності та незалежності (несамостійності).

Професійності

здоров’я виконувати свої посадові обов’язки.

2. Не може бути призначена на посаду члена Комісії особа, яка:...2) протягом одного року до подання заявки на відкритий конкурс входила до складу керівних органів політичної партії або перебувала у трудових чи інших договірних відносинах з політичною партією;

3) має представницький мандат або бере участь у діяльності політичних партій;...

За змістом розуміється, що особа, яка менше ніж 1 рік ( 12 послідовних місяців) входила до складу керівних органів політичної партії або перебувала у трудових чи інших договірних відносинах з політичною партією, може подаватися на конкурс і стати членом Комісії (С. Голікова)

Не визначено яким чином бере участь у політичних партіях (членство?). Щодо «представницького мандату» - див. висновок Конституційного Суду1. (С. Голікова)

В статті 5 варто передбачити обмеження для топ-менеджерів кампаній, які працюють в цій галузі. Принаймні для тих, хто працював в одній кампанії протягом довгого часу. (О. Рогозін)

Політичний, незалежності.

Політичний, незалежності, професійний

Стаття 6. Особливості призначення, припинення повноважень та правового статусу Голови та Членів Комісії

1. До складу Комісії входять сім членів, які призначаються на посаду та звільняються з посади Президентом України відповідно до цього Закону.

2. Призначення на посаду членів Комісії здійснюється за результатами відкритого конкурсу, який оголошується і проводиться комісією при Президентові України (далі – конкурсна комісія), що утворюється і діє відповідно до цього Закону.

3. До складу конкурсної комісії входять:

1) дві особи, яких визначає Президент України;

2) дві особи, яких визначає Верховна Рада України за поданням Голови Верховної Ради України;

Положення статті суперечать чинній Конституції України, яка не передбачає для Президента повноважень щодо подібних призначень. (А. Пінчук), (В. Буток-А. Зінченко), (Н. Кацер-Бучковська) (А.Мартовицький)

Не зрозуміло на який термін призначається комісія. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Не визначено на який строк утворюється та діє конкурсна комісія при Президентові України. (Л. Підлисецький)

Не вирішені питання, з якого моменту конкурсна комісія стає правомочною, протягом якого строку функціонує/функціонує в такому складі. (О.Рябчин)

Передбачити положення щодо правомочності конкурсної комісії за умови не призначення окремих членів від того чи іншого органу у визначений термін. (О. Рогозін)

Кандидати від ВРУ не тільки за поданням Голови, але і комітету ПЕК, ЖКХ, інших (або не вказувати за чиїм поданням). (А.Герус)

Політичний, адміністративний

Політичноі незалежності, професійності

1 http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-99

3) Міністр, який очолює міністерство, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері енергетики, який діє на підставі рішення Кабінету Міністрів України щодо голосування на засіданні конкурсної комісії.

Міністерство енергетики управляє підприємствами енергетики, його вплив буде спричиняти перекос. Доцільніше міністр економіки, який рівновіддалений від обох сфер відповідальності Комісії. (А.Герус)

Призначення міністерства , що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері енергетики, не в повній мірі відповідає всебічного розуміння професійних якостей членів Комісії, оскільки вона регулює питання не тільки енергетики. (С. Голікова)

Представництво за запропонованим принципом не забезпечує рівновіддаленість конкурсної комісії від політичних інтересів владних ланок, за представленням яких діють члени комісії. Ризик – формування НКРЕКП за принципом політичної доцільності, а не за фаховим принципом. (О. Белькова) (О. Рогозін) (О. Рябчин)

Відсутні представники Міністерства, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері комунальних послуг; громадськості (споживачів). Відсутній секретаріат у конкурсної комісії, який має опрацьовувати заявки та визначати рейтинг. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Пропозиція щодо складу конк. комісії: +1 особа, яку визначає Енергетичне Співтовариство. (Л. Підлисецький)

Також варто представника від 1) громадськості, 2) Міжнародних Фінансових Організацій (ЄБРР, МФК, Світовий Банк, МВФ), 3) від міжнародних асоціацій регуляторів. (А.Герус)

Також варто розглянути механізми впливу на процес призначення громадських організацій, які захищають права споживачів (А. Пінчук)

Пропонується ввести в склад представника від громадськості чи експертного середовища; представників наукової спільноти вузів, які спеціалізуються на сферах регулювання Комісії. (О. Рябчин)

Ризиком є обмеження кандидатур, а саме – за відсутністю представників Секретаріату Енергетичного Співтовариства (дотримання європейських стандартів), Громадської ради при Комісії (дотримання публічності і прозорості перед громадянами). (Н. Кацер-Бучковська)

Необхідно включити по 2 представника від ВР, КМУ та Президента

Членом конкурсної комісії може бути особа...

Порядок та умови проведення відкритого конкурсу затверджуються конкурсною комісією та розміщуються на офіційному веб-сайті Президента України і в загальнодержавних друкованих засобах масової інформації.

Конкурсна комісія пропонує на розгляд Президентові України кандидатів із розрахунку дві особи на одну посаду члена Комісії, які отримали найвищий рейтинг і пройшли передбачену цим Законом перевірку.

Члени конкурсної комісії виконують свої функції на громадських засадах.

4. На членів Комісії та працівників її апарату поширюється правовий статус державних службовців.

та обов’язково – не менше одного від Громадської ради при Комісії (О. Рогозін)

Кваліфікаційна вимога щодо наявності відповідної кваліфікації та досвіду роботи для здійснення своїх функцій не створює необхідного підґрунтя для створення фахового складу конкурсної комісії. Ризик – формування конкурсної комісії, що не зможе забезпечити фаховий відбір кандидатур на посаду членів Комісії. (О. Белькова)

До членів конкурсної комісії мають застосовуватися такі самі обмеження, що й до членів Комісії, зокрема передбачені п. 4 частини другої статті 5 (згідно із Законом України "Про запобігання корупції")". (Н. Кацер-Бучковська)

Законопроектом не визначений порядок проведення відкритого конкурсу. (Н. Кацер-Бучковська)

Визначення такого порядку є конституційними повноваженнями ВРУ. (В. Буток-А. Зінченко)

Запропонована норма збільшує вплив на рішення Комісії Президента, адже рішення пропонується приймати цілковито не конкурсній комісії, яка мала б подати обрані кандидатури на затвердження, а Президент обирає із двох запропонованих осіб. Пропонується – "одна особа на одну посаду члена Комісії". (М. Єфімов)

Процедура призначення Президентом одного з двох кандидатів несе ризик незалежності. Призначатись на посаду мають лише визначені за конкурсом кандидати з найвищим рейтингом. (О. Рогозін)

Доцільно перебачити (а) стимули (напр., розумну винагороду за виконання своїх функцій) та (б) відповідальність членів конкурсної комісії. (А. Бойцун)

Варто детальніше визначити умови оплати праці членів та працівників Комісії (у відповідності до керівних принципів Секретаріату ЕС), зазначивши, зокрема, що вони повинні бути

Порядок та розмір оплати праці членів та працівників Комісії визначається кошторисом Комісії.

5. Строк повноважень членів Комісії становить шість років. При цьому забезпечується періодична ротація складу Комісії. Одна і та сама особа не може бути членом Комісії більше двох строків.

7. ... Протягом двох років з дати припинення повноважень члена Комісії особа не має права мати трудові або інші договірні відносини із будь-яким суб’єктом господарювання, що провадить діяльність на енергетичних ринках або ринках комунальних послуг.8. Член Комісії, термін перебування якого на посаді закінчився...

прив’язані до рівнів оплати праці у аналогічних незалежних органах влади або, якщо у регульованому бізнесі вони є вищими, до останніх. Визначення рівнів оплати праці у регульованому бізнесі повинно проводитися на підставі незалежного дослідження/ опитування авторитетною дослідницькою/аудиторською фірмою. (А. Бойцун)

Розмір оплати членів Комісії повинен бути встановлений на ринковому рівні, щоб гарантувати їх незалежність. Проектом пропонується розповсюдити вимоги ЗУ «Про державну службу» на членів Комісії, а отже для них встановлюватиметься заробітна платня на досить низькому рівні. Потрібно прямо вказати, яким чином гарантуватиметься належна платня для членів Комісії. (О. Рябчин)

Необхідно передбачити, що повноваження члена Комісії виконуються особисто. Член Комісії не має права передоручати виконання своїх повноважень іншим членам Комісії та/або будь-яким іншим особам. (Н. Кацер-Бучковська)

Чітко не визначений механізм та порядок здійснення ротації (А.Мартовицький)

Пропонується розглянути положення щодо обмеження здійснення професійної діяльності протягом 2 років, компенсації за 6 місяців та встановлення розміру заробітної платні на рівні держслужби в комплексі. Всі ці чинники сприяють майновій дискримінації кандидатів в члени Комісії, з огляду на низький дохід (порівняно з ринковим) члена Комісії і потенційну неможливість здійснювати професійну діяльність протягом тривалого строку. Такі умови також сприятимуть корумпованості регулятора. (О. Рябчин)

Незалежності, професійності

Незалежності, адміністративний

Незалежності

Стаття 7. Голова Комісії

1. Голова Комісії обирається членами Комісії шляхом таємного голосування.Голова Комісії переобирається кожні два роки після дати затвердження першого складу Комісії відповідно до цього Закону.

Не визначений термін обрання першого Голови Комісії. (С. Голікова)

Також не визначено строк обрання нового Голови в разі дострокового припинення повноважень його попередником. (О. Рябчин)

Не врегульоване питання щодо можливості зайняття посади Голови Комісії протягом кількох строків підряд. Третій енергетичний пакет містить пряму вимогу, що голова регулятора не може обіймати цю посаду більш ніж два строки підряд.

Незалежності, професійності

2. Голова Комісії:[…]

3) подає бюджетній раді Комісії розрахунок видатків Комісії на наступний рік (кошторис)

8) представляє на черговому засіданні Верховної Ради України річний звіт про діяльність Комісії

(О. Рябчин)

Відсутня мета подачі кошторису – на затвердження. (Н. Кацер-Бучковська)

Не зрозуміло, чи передбачає в тому числі звіт про використання коштів Комісії. + порушена нумерація підпункту – має бути 7. (Н. Кацер-Бучковська)

Не визначено чи потрібне схвалення такого звіту Верховною Радою України. (О. Рябчин)

Варто передбачити посаду заступника голови комісії. Оскільки спектр повноважень Комісії дуже широкий, корисно було би детальніше прописати розподіл функцій та повноважень між членами, а не віддати його на розсуд Голови. (А. Бойцун)

Пропонується внести зміни, згідно яких Голова Комісії очолює Комісію, а не апарат. Апарат очолює виконавчий директор, який видає накази для апарата, приймає на роботу та звільняє, заохочує і т.д. (крім самого виконавчого директора – щодо нього рішення приймає Комісія), готує проект кошторису і подає його на затвердження Комісії, представляє комісію у відносинах із іншими особами щодо адміністративних питань, крім функцій самої Комісії. (В. Буток-А. Зінченко)

У свою чергу Голова не розподіляє обов’язки серед членів і одноосібно не керує апаратом, позбавляючи всіх інших членів Комісії будь-якого впливу на апарат. Штатний розпис затверджує сама Комісія, а не голова. (В. Буток-А. Зінченко)

Адміністративний

Стаття 8. Обмеження, що застосовуються до посадових осіб

2. ... На посадових осіб Комісії поширюються інші обмеження та вимоги, встановлені Законом України «Про запобігання корупції».

3. У разі виникнення у члена Комісії, працівника апарату Комісії конфлікту інтересів під час виконання службових повноважень, вона повинна негайно повідомити про це...

Додати до переліку Закон України «Про очищення влади», який визначає вимоги щодо призначення на посади державних службовців. (М. Єфімов)

Незрозуміло, які санкції накладатимуться у разі недекларування про конфлікт інтересів (А. Бойцун)

Законопроект не містить визначення посадової особи НКРЕКП. Не

Політичній, адміністративній незалежності

визначено, на кого будуть поширюватись обмеження ст. 8. Ризик – поширення встановлених проектом обмежень на невизначене коло працівників Комісії. (О. Белькова)

Мало уваги приділено питанню підконтрольності регулятора. Зокрема, не визначено хто має давати оцінку її роботі, приймати рішення про відповідальність членів Комісії за неналежне виконання покладених на них обов‘язків тощо (А.Бабак та О. Гаврилюк)

В цій статті також варто передбачити обмеження для топ-менеджерів кампаній, які працюють в цій галузі. Принаймні для тих, хто працював в одній кампанії протягом довгого часу. (А. Пінчук)

Стаття 9. Фінансування діяльності КомісіїСтаття 9. Фінансування діяльності Комісії

1. Фінансування Комісії здійснюється за рахунок надходжень до спеціального фонду державного бюджету внесків на регулювання.Порядок сплати внесків на регулювання встановлюється цим законом.

2. Розмір бюджетних асигнувань Комісії затверджується на рівні достатньому для покриття витрат, необхідних для забезпечення діяльності Комісії та виконання Комісією, покладених на неї функцій, відповідно до цього Закону.

3. Комісія самостійно формує та затверджую свій кошторис на наступний бюджетний рік.Проект кошторису Комісії оприлюднюється шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комісії.

4. Голова Комісії подає проект кошторису

Суперечить ст. 2 Закону «Про джерела фінансування органів державної влади», де органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Податковий кодекс не передбачає серед загальнодержавних податків та зборів внесків на регулювання, установлення не передбачених ним загальнодержавних податків та зборів забороняється (п. 9.4 ст. 9). Бюджетний кодекс серед джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України в частині доходів не передбачає такого джерела як внески на регулювання (ч. 3 ст. 29). (А.Мартовицький)

Неприпустимість самостійного формування та затвердження свого ж кошторису. (Л. Підлисецький)

Кошторис на утримання Комісії має затверджувати Бюджетна рада, а не Комісія. (Н. Кацер-Бучковська)

Ризик – передбачена система фінансування Комісії може призвести до фінансового свавілля, не контрольованості НКРЕКП в частині витрат, що, відповідно впливатиме на суб’єктів ринків, які регулюються Комісією (через розмір внесків на регулювання, розмір яких визначається Комісією відповідно до статті 10). (О. Белькова)

Існування такої кошторисної комісії, залежної від відповідних

Юридичний, політичний

Фінансової незалежності

Економічний

бюджетній раді Комісії.До складу бюджетній ради Комісії входять:дві особи, визначені Президентом України;дві особи, визначені Верховною Радою України;дві особи, визначені Кабінетом Міністрів України.

Бюджетна рада Комісії є тимчасово діючим органом, що проводить засідання в періодичності необхідній для виконання своїх функцій, зокрема, з метою розгляду проекту кошторису Комісії, а також погодження капітальних вкладень Комісії...

Затверджений кошторис Комісії розміщується на офіційному веб-сайті Комісії.

Члени бюджетної ради Комісії здійснюють свої повноваження на громадських засадах.

6. Комісія підлягає щорічному аудиту, який має

органів публічної влади, може створювати перепони для реалізації Комісією самостійної політики. Наприклад, можливий тиск на членів Комісії шляхом зменшення фонду заробітної оплати. (О. Рябчин)

Відсутні повноваження ВРУ щодо призначення осіб до бюджетної ради, можлива їх політична за ангажованість. (С. Голікова)

Обмеженість складу, без залучення Секретаріату Енергетичного Співтовариства (дотримання європейських стандартів) і Громадської ради при Комісії (дотримання публічності і прозорості перед громадянами). (Н. Кацер-Бучковська)

До складу бюджетної ради Комісії має бути включений як мінімум один представник Громадської ради. (О. Рогозін)

Якщо бюджетна рада є тимчасовим органом для затвердження кошторису та капітальних видатків, то яка рада розглядає висновок аудитора. На який термін бюджетна рада обирається? (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Відсутній порядок прийняття рішень Бюджетної ради щодо затвердження кошторису (шляхом голосування чи в інший спосіб). (Н. Кацер-Бучковська)

Необхідно чітко визначити функції бюджетної ради, терміни надання та опрацювання документів (проектів кошторису та звіту з його виконання). (О. Рогозін)

Не визначений строк оприлюднення, порядок оприлюднення остаточного кошторису та його обґрунтування. (С. Голікова)

Задля забезпечення прозорості та відкритості Комісії, має публікуватись не лише затверджений кошторис, а й його проект із висновком бюджетної ради, а також звіт про виконання кошторису із висновком бюджетної ради. (О. Рогозін)

Доцільно перебачити (а) стимули (напр., розумну винагороду за виконання своїх функцій) та (б) відповідальність членів Бюджетної ради. (А. Бойцун)

Відсутня відповідальність бюджетної комісії за неправомірні рішення. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Не визначений порядок обрання аудитора. (С. Голікова)

Незалежності

Фінансова незалежність

бути проведений авторитетною та незалежною компанією. Вартість такого аудиту має включатися у річний кошторис Комісії

7. Умови оплати праці (заробітна плата) членів Комісії, інших працівників Комісії визначаються згідно з кошторисом Комісії.

Не передбачено функціонування секретаріату у бюджетної ради, тобто того хто фактично робить аналіз кошторису та висновку аудитора. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Пропонується вилучити, оскільки Комісія вже підлягає фінансовому контролю з боку Рахункової палати. Аудит Комісії в інших аспектах може стати де-факто втручанням в її діяльність. (О. Рогозін)

Проведення аудиту діяльності Комісії само по собі виконує функцію контролю відповідності фактичних витрат Комісії її плановим витратам, передбаченим кошторисом (самостійно сформованим та затвердженим Комісією). (О. Белькова)

Доцільним є доповнення пункту положенням щодо визначення орієнтирів для рівня заробітної плати працівників Комісії (наприклад, не менш, ніж на 40% вище середньозваженої зарплати суб’єктів регулювання за попередній рік). В іншому випадку є ризик заниження зарплат. (О. Рогозін)

Передбачений проектом розгляд кошторису бюджетною радою не є дієвим запобіжником для можливого зловживання з боку Комісії під час визначення системи оплати праці. Не передбачено ніяких заходів впливу на Комісію з цього питання. Система оплати праці повинна бути визначена безпосередньо у законі про НКРЕКП (наприклад, за аналогією як для суддів, працівників Національного антикорупційного бюро т.п.). (О. Белькова)

Незалежності

Професійності

Ризик фінансової безконтрольності Комісії, необґрунтованого фінансового навантаження на суб’єктів ринку

Стаття 10. Порядок сплати внесків на регулювання

1. Внески на регулювання є єдиним джерелом фінансування діяльності Комісії та є гарантією незалежного виконання Комісією своїх функції зі здійснення державного регулювання.

Суперечить ст. 3 Закону «Про джерела фінансування органів державної влади», якою органам державної влади забороняється створювати позабюджетні фонди, мати позабюджетні спеціальні рахунки та використовувати кошти ... в будь-який інший спосіб, крім зарахування таких коштів до Державного бюджету України. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Попри те, що стаття встановлює підвалини фінансової незалежності регулятора, вона потребує доопрацювання в частині узгодження з іншими НПА: Податковим кодексом та ЗУ «Про джерела фінансування органів державної влади» (О. Рябчин)

Внески не є єдиним джерелом фінансування (може бути також міжнародна допомога тощо). Разом з тим, необхідно визначити, що ці внески є джерелом фінансування виключно Комісії. В іншому випадку можливі інші напрямки використання цих коштів і,

Юридичний, політичний

Незалежності, професійності

3. Базою внеску на регулювання є дохід платників від ліцензованого виду діяльності за звітний квартал. Максимальна ставка внеску за регулювання становить 0,15 % від доходу платника від ліцензованого виду діяльності за звітний квартал.

4. Ставка внеску на регулювання визначається...Методологія визначення ставки внеску на регулювання затверджується Комісією з урахуванням рекомендацій Бюджетної ради Комісії.

відповідно, недостатність фінансування Комісії. (О. Рогозін)

Економічна доцільність 0,15% від доходу платника, що становитиме базу внеску на регулювання. (Л. Підлисецький)

Доречно встановити мінімальну (0,5%) та максимальну (0,15%) ставки внеску за регулювання від доходу платника від ліцензованого виду діяльності, щоб не було зловживань щодо встановлення найменшої ставки. Це важливо для роботи самої Комісії, адже внески на регулювання є єдиним джерелом фінансування її діяльності. (М. Єфімов)

Не узгоджено із загальними принципами нарахування податків, коли платник податків може на протязі року коригувати дохід. (С. Голікова)

Доцільно вилучити ч. 2 п.4, оскільки методологія вже визначена ч. 1 цього пункту і не потребує окремого документу. (О. Рогозін)

Економічний

Стаття 11. Порядок організації роботи Комісії та прийняття рішень

1. Порядок організації роботи Комісії, зокрема проведення її засідань, визначається регламентом, який затверджується Комісією.

2. Засідання Комісії проводяться у формі відкритих і закритих слухань. Результати засідань оформлюються протоколом. Розгляд питань, що мають важливе суспільне значення, здійснюється на засіданнях у формі відкритих слухань.

Розгляд питань, які містять інформацію з обмеженим доступом, порядок доступу до якої

Відсутня інформація про оприлюднення регламенту та протоколу на офіційному веб-сайті Комісії, що порушує принцип публічності. (Н. Кацер-Бучковська)

Не визначено чи публікуватимуться протоколи та матеріали до таких слухань, де публікуватимуться і в які строки. (О. Рябчин)

Не зрозуміло які критерії щодо важливого суспільного значення. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Комісія матиме широкі можливості визначати на власний розсуд питання режиму відкритості/закритості проведення слухань. Ризик – недотримання принципу відкритості і прозорості в роботі Комісії. (О.Белькова)

Обмеження виключно для питань, що мають важливе суспільне значення, значно погіршує прозорість роботи Комісії та дає можливість приймати непрозорі кулуарні рішення. (А.Мартовицький)

Ця норма може стосуватися виключно ситуації, коли при розгляді певного питання має бути «розкрита» інформація з обмеженим

Адміністративній

Ризик недотримання принципу відкритості і прозорості в роботі Комісії, принципу передбачуваності рішень Комісії.

регулюється спеціальними законами, а також питань, які не підлягають розгляду на засіданнях у формі відкритих слухань, здійснюється на засіданнях у формі закритих слухань.

До прийняття рішень Комісії, документи з питання, що виноситься на її розгляд опубліковуються на офіційному веб-сайті Комісії для отримання позиції громадськості за сім календарних днів до дати слухань. Громадські слухання проводяться у порядку, затвердженому Комісією.

3. Рішення Комісії вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше чотирьох членів Комісії. Кожний член Комісії має один голос.

доступом. Оскільки повний перелік такої інформації і порядок її «обороту» визначений Законом «Про доступ до публічної інформації», і тим самим не можуть підлягати розширеному тлумаченню, зазначена норма має бути виключена. (В. Буток-А. Зінченко)

Неконкретність переліку питань для розгляду на відкритих засіданнях несе ризик недостатньої прозорості роботи Комісії. Має бути визначено, що всі питання, крім тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, розглядаються на засіданнях у формі відкритих слухань. (О. Рогозін)

Сумнівною є процедура долучення громадськості до прийняття рішень. Немає особливостей розгляду проектів рішень наприклад стосовно зміни тарифів у разі їх застосування для локальних монополій. Немає особливостей оприлюднення проектів рішень стосовно суб’єктів природних монополій, що функціонують на загальнонаціональних ринках (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Обмеживши дію Закону “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності” на проекти рішень Комісії, проект закону фактично знімає з Комісії обов’язок забезпечувати громадське обговорення фактично всіх НПА Комісії. Норму щодо публікації проекту рішень Комісії за сім календарних днів до дати слухань складно назвати обговоренням з громадськістю. Ризик – недотримання принципу відкритості і прозорості в роботі Комісії, а також принципу передбачуваності рішень Комісії. (О. Белькова)

Не зрозуміло у чому різниця між «закритими та відкритими слуханнями» і «громадськими слуханнями». Не визначено яким чином йде трансляція слухань і хто може бути на них присутнім (С. Голікова)

Публікуватись мають не лише документи з питань, що розглядатимуться, але й проекти відповідних рішень. (О. Рогозін)

Відсутні положення щодо ситуації коли Член Комісії, не згодний з прийнятим рішенням, а також стосовно подальших дій по рішенню, яке вважається не прийнятим або при рівному розподілі голосів "за" й "проти". Відсутнє положення, що Члени Комісії мають право подати письмово окрему думку, альтернативну позиції більшості

4. Рішення Комісії не підлягають державній реєстрації. Комісія веде реєстр рішень в установленому нею порядку.

5. На рішення Комісії не поширюється дія Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.Проекти рішень Комісії, що є нормативно-правовими актами, а також рішення Комісії з питань формування, розрахунку та встановлення цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо формування, розрахунку та встановлення цін (тарифів) надані Комісії спеціальними законами), підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Комісії не пізніше, ніж за 20 календарних днів до їх прийняття

або відмінну від неї. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

статтею 117 Конституції України встановлено, що нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади підлягають реєстрації в порядку, встановленому законом. Проте цей Закон не передбачає аналогічний порядок і процедуру набрання чинності НПА. Якщо рішення комісії не підлягають реєстрації (юстуванню), то судова практика свідчить про те, що такі рішення не підлягають судовому оскарженню. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Деякі оперативні рішення НКРЕКП, які на сьогодні не потребують державної реєстрації, зокрема, встановлення тарифів, питання проведення перевірок, накладання штрафів, не мають в подальшому підпадати під обов’язкову державну реєстрацію. Інші рішення, які відповідно до закону є регуляторними актами, мають розроблятися, розглядатися, погоджуватися, прийматися та оприлюднюватися з урахуванням вимог Закону "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності". (Н. Кацер-Бучковська)

Ризик зниження якості нормативних актів Комісії та послаблення позиції Комісії в можливих судових справах. Доцільно зберегти державну реєстрацію рішень, а задля усунення права Мінюсту відмовити в реєстрації пропонується проводити державну реєстрацію з отриманням висновку в Мінюсті, але без права Мінюсту відмовити в реєстрації. (О. Рогозін)

Немає порядку підготовки регуляторних актів комісії, що передбачає відкритість процедур підготовки, подання пропозицій та розгляду правил зацікавленими особами. Сучасна практика встановлення «правил встановлення правил» (rule making) не запроваджується. Оприлюднення проекту регуляторного акту недостатньо – має бути процедура подання пропозицій та обговорення регуляторних актів із зацікавленими сторонами. Немає посилання на порядок зберігання рішень комісії та термін зберігання. Є посилання лише на реєстр. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Ризик непрозорості рішень, що не стосуються населення. Варто оприлюднювати проекти всіх тарифних рішень, навіть якщо тарифи для споживачів (у т.ч. промислових) не змінюються, а іде

Комісією.

....

7. Рішення Комісії підлягають оприлюдненню шляхом розміщення на офіційному веб-сайті Комісії... Рішення Комісії, що є нормативно-правовим актом, а також рішення Комісії з питань формування, розрахунку та встановлення цін (тарифів) для населення ..., офіційно публікуються також в офіційному друкованому виданні газеті “Урядовий кур’єр”.

8. Рішення Комісії є обов’язковими до виконання для суб’єктів господарювання, що провадять діяльність на енергетичних ринках або на ринках

перерозподіл між ліцензіатами. (А.Герус) Зазначений закон не може поширюватися лише стосовно рішень,

які стосуються встановлення цін (тарифів), але таке виключення не може стосуватися регуляторних (нормативно-правових) актів. (В. Буток-А. Зінченко)

Ризик зниження якості нормативних актів Комісії, недостатньої прозорості її роботи і неможливості здійснення громадського контролю за її діяльністю. За збереження цієї норми (що необхідно для виконання вимог Директиви 2009/72/ЄС), конче необхідно зберегти ключові елементи громадського обговорення, зокрема передбачити:

o не менш ніж 30-тиденний термін для отримання зауважень та пропозицій до проектів НПА Комісії,

o процедуру оприлюднення на сайті Комісії зауважень та пропозицій до проектів НПА Комісії, а також їх аналізу (із обгрунтуванням підстав відхилення або врахування),

o можливість проведення громадських слухань з розгляду зауважень та пропозицій та проведення повторної процедури оприлюднення проекту рішення, збору та опрацювання зауважень та пропозицій. (О. Рогозін)

Потребує уточнення; оскільки такі рішення набувають чинності лише після їх опублікування необхідно чітко встановити порядок опублікування таких рішень. Не зрозуміло, чи є розміщення прийнятих Комісією рішень на офіційному веб-сайті Комісії саме опублікуванням. Це є важливим, оскільки публікація в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» визначено як додатковий спосіб оприлюднення рішень Комісії. Ризик – недотримання принципу прозорості в роботі Комісії, передбачуваності рішень Комісії. (О. Белькова)

Не передбачено чітких термінів та умов оприлюднення рішень Комісії. Окрім оприлюднення рішень комісії, мають бути відповідні обґрунтування (пояснювальна записка, розрахунки тощо), на підставі яких таке рішення було прийнято. (Н. Кацер-Бучковська)

Рішення Комісії повинні мати регуляторну силу стосовно всіх учасників ринків, до норми мають бути внесені відповідні зміни. (В. Буток-А. Зінченко)

комунальних послуг.Стаття 12. Функції та повноваження Комісії

1. Для ефективного виконання завдань державного регулювання на енергетичних ринках та ринках комунальних послуг Комісія здійснює:...

4) забезпечує виконання ... зобов’язань в рамках закону;

Брак конкретності та невідповідності чинним нормам може призвести до виникнення суперечок та формування законодавчих колізій. Функції мають бути описаними окремо для кожного ринку, який регулюється або діяльність суб’єктів відповідних ринків. Деталізація функцій та прав регулятора, а також обмеження, що накладаються на діяльність Комісії, зменшить ризики для інвесторів. З одного боку, буде встановлено рамки регуляторних повноважень, а з іншого боку Комісія матиме змогу здійснювати регулювання без небезпеки оскарження кожного виданого нею рішення чи розпорядження, що стосуватимуться компаній, які є суб'єктами регулювання. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Перевантажено повноваженнями Комісії, їх доцільно передбачити в спеціальних законах щодо ринків газу, електричної енергії тощо (А.Мартовицький)

Ризик незабезпечення Комісією принципу компетентності, ефективності діяльності (особливо по відношенню до споживачів) Потрібен перегляд на предмет відповідності функціям, визначеним Директивами Третього енергопакету ЄС, особливо щодо заходів із захисту прав споживачів, створення належних позасудових механізмів вирішення суперечок споживачів із суб’єктами енергетичних ринків. (О. Белькова)

Потрібне уточнення в термінології. (О.Рогозін) Не деталізовано повноваження із узгодження/затвердження

методики розрахунку тарифів, хоча закріплено право вимагати від операторів системи передачі та розподілу змінювати умови такі методики. (А. Бойцун)

Не передбачено повноважень Комісії із узгодження/затвердження інвестиційних програм суб’єктів природних монополій (попри положення ст. 15, 18). (А. Бойцун)

Відсутні положення про обов'язок регулятора дотримуватися вимог конфіденційності щодо фінансових даних індивідуальних споживачів та комерційно значимої інформації, що належить підприємствам, діяльність яких регулюється Комісією. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Незрозуміло. В межах своїх повноважень Комісія може забезпечити лише контроль за їх виконанням. (Н. Кацер-

Економічний, професійності

Ризик дублювання повноважень

8) визначення і опублікування умов підключення і доступу ...;

9) затвердження і опублікування умов надання послуг з балансування...

12) розгляд справ про порушення ліцензійних умов, а також справ про адміністративні правопорушення...

13) встановлення мережевих тарифів ... 13-1) встановлення тарифів суб’єктам природних монополій ...

14) заходи щодо скорочення перехресного субсидування ... ... 17) моніторинг енергетичних ринків;

19) оприлюднення інформації про свою діяльність відповідно до закону...

3. Методології тарифів та тарифи на транспортування і розподіл схвалені Комісією...…4) стимулювання підвищення ефективності та залучення інвестицій;...

Бучковська) Доцільно розділити підпункт на дві окремі частини за змістовним

навантаженням: окремо щодо доступу до ринків та окремо щодо доступу до транскордонних інфраструктур. (Н. Кацер-Бучковська)

Принципи надання послуг з балансування мають бути описані у відповідному законодавчому акті і не є предметом цього законопроекту. (Н. Кацер-Бучковська)

Необхідно визначити до чиєї компетенції входить розслідування справ щодо спроб маніпуляції відповідними ринками: АМКУ чи Комісії? (О. Рябчин)

З метою уникнення дублювання і можливих нормативних суперечностей, пропонується норми статей 12 -13 і частково 14-15 (щодо певних функцій на спеціалізованих ринках) виключити і залишити у галузевих законах, забезпечивши у цьому законі лише відсилочні норми. (В. Буток-А. Зінченко)

Потрібно визначати тип заходів, а не мету їх застосування. Загалом стаття потребує уточнень (А. Пінчук)

Не визначено моніторинг ринку комунальних послуг (С. Голікова)

Має бути додане уточнення, що оприлюднення інформації має здійснюватися відповідно до цього закону. (Н. Кацер-Бучковська)

Пропонується вилучити, оскільки не є предметом цього закону (є Закон України «Про природні монополії» тощо). (О. Рогозін)

Щодо підпункту 4): не визначено, ефективність чого має підвищуватися. (Н. Кацер-Бучковська)

Незалежність Комісії може бути доведено до абсурду і шкодити співпраці із урядом та іншими державними влади. Необхідний новий пункт, в якому має бути розкрито обов’язок Комісії щодо такої співпраці, зокрема щодо:

o прийняття участі в розробці урядом рішень з питань, що стосуються діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг,

Економічний та політичний

o керування рішеннями уряду з питань державної політики у сферах енергетики та комунальних послуг,

o надання на запит уряду та інших державних органів документів, статистичної та іншої інформації. (О. Рогозін)

Стаття 13. Питання транскордонної торгівлі

Потребує уточнення, зокрема в частині термінології (О. Рогозін) Питання торгівлі розглядається у межах Енергетичного

Співтовариства; її зміст значно ширший. Повинні існувати певні обмеження або регулювання щодо імпорту енергетичних товарів (продуктів) (С. Голікова)

Політичний

Стаття 14. Особливості здійснення контролю га енергетичних ринках та ринках комунальних послугСтаття 14. Особливості здійснення контролю га енергетичних ринках та ринках комунальних послуг

1. Комісія здійснює державний контроль за дотриманням суб’єктами господарювання...

5. Про результати позапланової невиїзної перевірки (про факти виявлення правопорушень і їх перелік або відсутність правопорушень) суб’єкт господарювання, що провадить діяльність на енергетичних ринках або на ринках комунальних послуг повідомляється письмово рекомендованим листом протягом п’яти робочих днів після підписання Акта про результати позапланової невиїзної перевірки.

6. Планові перевірки здійснюються відповідно до річних або квартальних планів...

Щорічно до 1 квітня Комісія готує звіт про виконання річного плану (квартальних планів)...

Занадто бюрократичний механізм перевірок , хоча мова йде про контроль, а точніше, це реагування на скарги. Не визначений порядок розгляду спорів між споживачами, у першу чергу побутовими та постачальниками (збутом). (С. Голікова)

Не зрозумілою є процедура складання акту перевірки Комісією. Із тексту можна зробити висновок, що суб’єкт господарювання не повинен підписувати акт, а лише надати до нього зауваження. Хто підписує акт? (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Ризик непрозорості – оприлюднювати акти перевірок протягом 1-3 днів з дати підписання акту членами Комісії за винятком інформації, що містить державну таємницю. А також заперечення та пояснення ліцензіатів. (А.Герус)

Має бути чітко визначено річний план перевірок, щоб не тримати ліцензіатів «на гачку» - ризик адміністративний (корупційний). (О. Рогозін)

Має передбачатися оптимальний рівень регулювання та втручання в діяльність суб’єктів господарювання. (А.Мартовицький)

Пропонується вилучити. Окремого звіту не потрібно – має бути окрема глава в загальному річному звіті. (О. Рогозін)

Необхідний новий пункт щодо обов’язкового опублікування на веб-сайті Комісії у визначені терміни (через два дні з дати підписання) актів перевірки ліцензіатів та відповідних пояснень та обгрунтувань ліцензіатів. В іншому випадку, існує ризик недостатньої прозорості роботи Комісії і неможливості здійснення громадського контролю

Адміністративний, професійний

Адміністративної, політичноїнезалежності

за її діяльністю. (О. Рогозін)Стаття 15. Моніторинг на енергетичних ринках та ринках комунальних послуг

1. Комісія здійснює моніторинг функціонування енергетичних ринків та ринків комунальних послуг, який забезпечується шляхом проведення аналізу та оцінки, зокрема:

2. У разі призначення незалежного системного оператора Комісія також контролює...

Виконання моніторингу має бути передано на тендерних засадах професійній організації. (С. Голікова)

Перелік показників аналізу та оцінки має бути уточнений, зокрема в частині термінології. (О. Рогозін)

Ризик непрозорості. Варто забезпечити оприлюднення результатів моніторингу, а також законодавчо зобов’язати розміщувати проекти рішень (в т.ч. тарифних), проекти інвестиційних програм, копії заяв щодо встановлення або зміни тарифів, інформацію про проведені закупівлі та їх ціни/переможці. (А.Герус)

"Оцінка надійності та безперебійності енергопостачання" повторюється за текстом декілька разів, а також поєднується з правилами управління перевантаженнями, тоді як це є змістовно різними категоріями. (Н. Кацер-Бучковська)

Незрозуміла природа «незалежного системного оператора»: такий суб’єкт не зустрічається в жодних нормативних актах, що стосуються регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. Додаткових пояснень та обґрунтування вимагає положення про існування власника системи передачі та незалежного системного оператора. (Н. Кацер-Бучковська)

Професійний

Стаття 16. Розгляд скарг та врегулювання спорів

1. Комісія розглядає звернення суб’єктів господарювання, споживачів (замовників)

Норми статті викладені за моделлю розгляду звернень громадян. Зазначена норма має бути в цілому змінена або за моделлю спеціалізованого органу з вирішення спорів (квазісудовий орган, як того вимагають директиви ЄС), або взагалі виключена і має бути затверджений окремий закон про енергетичного омбудсмена (згідно вимог директив ЄС). (В. Буток-А. Зінченко)

Перелік питань, за якими відбувається розгляд скарг та вирішення спорів, обмежений. (Н. Кацер-Бучковська)

Необхідна нова стаття 16-1. Адвокат споживача – із визначенням механізму його обрання (на конкурсних засадах), прав та функцій, джерел фінансування, механізму взаємодії з Комісією. Відсутність такого органу унеможливлює ефективний захист прав споживачів енергії та комунальних послуг. (О. Рогозін)

Ввести поняття Адвоката споживача? (А.Герус)

Ризик незабезпечення Комісією принципу компетентності, ефективності діяльності по відношенню до споживачів. Поза

Політичний, адміністративний

Адміністративне, захист прав

електричної енергії, природного газу щодо порушення законодавства з питань доступу/приєднання до електричних та газових мереж та/або з питань дотримання суб’єктами природних монополій ліцензійних умов.

увагою залишається питання звернення до НКРЕКП фізичних або юридичних осіб при порушенні суб’єктом господарювання, що провадить діяльність на енергетичних ринках або на ринках комунальних послуг, їх законних прав та вирішення таких скарг. (О. Белькова)

Не охоплюються скарги споживачів на якість постачання, розрахунки, борги тощо та на всі види послуг (товарів), що надаються іншими суб’єктами, крім природних монополістів. (С. Голікова)

споживачів

Стаття 17. Відповідальність за порушення законодавства на енергетичних ринках та ринках комунальних послуг

4. … Комісія має право накладати штрафні санкції:на оператора системи передачі у розмірі до 10% від річного обороту оператора системи передачі, або на вертикально інтегроване підприємство - до 10% від річного обороту вертикально інтегрованого підприємства…

6. Комісія за умови виявлення порушень, передбачених цією статтею, складає акт про порушення, на підставі якого приймає рішення про зобов’язання суб’єкта господарювання, що провадить діяльність на ринку електричної енергії або на ринках комунальних послуг усунути виявлені порушення та/або застосування санкцій, передбачених цим Законом.

Визначення вимагає поняття вертикально інтегрованого підприємства, щодо якого можуть бути запроваджені штрафні санкції. (Н. Кацер-Бучковська)

Не відповідає принципу колегіальності та порядку прийняття рішень на слуханнях. (С. Голікова)

Ст. 17 чітко не передбачено відповідальності за прийняття рішень членами та іншими працівниками Комісії. (Н. Кацер-Бучковська)

Стаття 18. Громадські обговореня

1. Розгляду питань щодо проектів інвестиційних програм суб’єктів природних монополій на засіданнях Комісії передує їх розгляд на громадських слуханнях.

2. Обов’язок щодо організації та проведення громадських слухань покладається на відповідних суб’єктів природних монополій.

Відсутні положення щодо захисту прав споживачів в контексті залучення громадян до встановлення тарифів для побутових споживачів. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Положення щодо громадських слухань носять формальний характер та не містять процедур врахування наслідків слухань. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Обмеження кола питань, що підлягають розгляду на громадських слуханнях (лише інвестиційні програми ліцензіатів), а також умов оприлюднення вимагає обґрунтування (без оприлюднення на офіційному веб-сайті Комісії). Не враховано реєстрацію, розгляд, узагальнення та щомісячне оприлюднення на офіційному веб-сайті пропозицій громадськості та органів місцевого самоврядування, а

Адміністративний

Строк проведення громадських слухань складає не менше двох місяців.

3. Суб’єкти природних монополій зобов’язані забезпечити:

1) оприлюднення на місцевому рівні та повідомлення про оприлюднення з дати початку громадських слухань проектів інвестиційних програм а також доступ до цієї інформації громадськості;

2) надання органам місцевого самоврядування за їх запитом проектів інвестиційних програм для вивчення та доведення до громадськості;

3) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості та органів місцевого самоврядування до проектів інвестиційних програм;

також узгодження спірних питань з громадськістю та органами місцевого самоврядування. (Н. Кацер-Бучковська)

Участь НКРЕКП в обговоренні проектів інвестиційних програм ліцензіатів є пасивною, Комісія лише отримує від ліцензіатів результати проведення останніми слухань. Низький рівень зобов’язань Комісії у законопроекті із забезпечення проведення громадських обговорень проектів власних рішень (відповідно до статті 11 проекту). За сукупністю цих факторів існує ризик недотримання Комісією принципу відкритості і прозорості в роботі, принципу передбачуваності рішень Комісії. (О. Белькова)

Нерівне ставлення до інших суб’єктів, наприклад, виробників електричної та теплової енергії. (С. Голікова)

Замалий термін слухань – має бути не менше 4 місяців. Необхідно також уточнити, що відлік часу починається з дати оприлюднення проекту інвестиційної програми. В іншому випадку, існує ризик недостатності громадського контролю за діяльністю природних монополій та зниження якості рішень Комісії з цих питань. (О. Рогозін)

Немає чіткого визначення, до яких ліцензіатів відносяться положення щодо «права органів місцевого самоврядування знайомитися з інвестиційними програмами» ітн. Для субєктів що надають комунальні послуги водо-, теплопосатчання та водовідведення,як правило, органи місцевого самоврядування представляють інтереси власника (громади) по відношенню до ліцензіатів і затвердження інвестиційних програм є їхнє фундаментальне право, а не право регулятора давати програму на ознайомлення. Відтак, для кожної сфери мають бути свої правила обговорення. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Необхідно доповнити функціонал громадських обговорень наступними пунктами:

o обговорення та узгодження спірних питань з громадськістю та місцевими органами влади,

o оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості та місцевих органів влади. (О. Рогозін)

Існує ризик недостатності громадського контролю за діяльністю природних монополій та зниження якості рішень Комісії з цих

Політичний, економічний

4. Порядок проведення громадських слухань затверджує Комісія.

питань. Необхідно додати також наступні положення:o фінансування всіх заходів з громадського обговорення

здійснюється за рахунок суб’єкта природної монополії,o при здійснення ліцензованої діяльності більше, ніж в одній

області, громадські обговорення організовуються у кожній області в межах інвестпрограми, що її стосується. (О. Рогозін)

Враховуючи, що громадські обговорення стосуються місцевих органів влади, для того, щоб порядок мав для них обов’язковий характер, він має затверджуватись Урядом. (О. Рогозін)

Політичний

Стаття 19. Відкритість діяльності Комісії

1. Комісія забезпечує відкритість своєї діяльності шляхом:

прийняття рішень на засіданнях, які проводяться у формі відкритих слухань, крім випадків, передбачених законодавством;

інформування громадськості про плани та результати своєї роботи;

забезпечення доступу до інформації і надання інформації за запитами відповідно до Закону України “Про доступ до публічної інформації”;

оприлюднення інформації про свою діяльність та прийняті рішення на офіційному веб-сайті Комісії не пізніше ніж через п’ять робочих днів з дня їх прийняття;

оприлюднення порядку денного засідання Комісії на офіційному веб-сайті Комісії не пізніше ніж за три робочі дні до дня проведення засідання;

опублікування на офіційному веб-сайті Комісії річного звіту про свою роботу не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним.

Необхідно – «крім випадків, передбачених законом», інакше рішенням Комісії, яке є теж частиною законодавства, ці випадки можуть бути безпідставно розширені. Ризик недостатньої прозорості та недостатності громадського контролю за діяльністю Комісії. (О. Рогозін)

Механізми та засоби забезпечення відкритості діяльності Комісії розкриваються у відповідних статтях (статті 11, 18 проекту), де відсутні належні механізми та засоби забезпечення відкритості діяльності Комісії. Ризик: незабезпечення відкритості в діяльності Комісії. (О. Белькова)

Це положення суперечить попереднім положенням законопроекту про обмеженість кола питань, що підлягають розгляду саме на відкритих засіданнях: проектів рішень Комісії, актів перевірок суб’єктів енергетичних ринків, заяв суб’єктів енергетичних ринків щодо встановлення цін та тарифів, проектів інвестиційних програм, забезпечення можливості перегляду на офіційному веб-сайті Комісії онлайн-трансляції засідань Комісії, які проводяться у формі відкритих слухань, а також можливості перегляду відеозаписів таких засідань. (Н. Кацер-Бучковська)

Існує ризик недостатньої прозорості та недостатності громадського контролю за діяльністю Комісії. Перелік заходів щодо забезпечення відкритості роботи Комісії має бути доповнено наступними заходами:

Політичний, професійності, забезпечення прозорості та громадського контролю

o розгляд на засіданнях Комісії у формі відкритих слухань усіх питань, крім тих, при розгляді яких використовується інформація, доступ до якої обмежений законом

o опублікування у визначені строки на веб-сайті Комісії всіх рішень та проектів Комісії, актів перевірки ліцензіатів, заяв ліцензіатів щодо зміни тарифів і інвестиційних програм (із обгрунтовуючими матеріалами) тощо,

o оприлюднення проектів рішень з питань встановлення тарифів та затвердження нормативно-правових актів не пізніше, ніж за три робочі дні до їх прийняття,

o оприлюднення заяв ліцензіатів щодо зміни тарифів та інвестиційних програм із обгрунтовуючими матеріалами не пізніше, ніж через п’ять днів з моменту їх отримання,

o оприлюднення у структурованому та зручному для аналізу вигляді інформації з моніторингу ринків, діяльності суб’єктів господарювання, аналізу основних тенденцій,

o оприлюднення проектів кошторису та звіту з його виконання, висновків бюджетної ради, затверджених кошторису та звіту з його виконання,

o визначення основних вимог до змісту річного звіту та аналітичної інформації, що має публікуватись на веб-сайті Комісії,

o забезпечення он-лайн трансляції в мережі Інтернет засідань Комісії та доступу до архіву записів засідань. (О. Рогозін)

Оприлюднювати подання профільних департаментів, на підставі яких приймається рішення не пізніше, аніж за 1 день до відповідного засідання Комісії. (А.Герус)

Немає порядку підготовки регуляторних актів Комісії, що передбачає відкритість процедур підготовки, подання пропозицій та розгляду правил зацікавленими особами. Сучасна практика встановлення «правил встановлення правил» (rule making) не запроваджується. (А.Бабак та О. Гаврилюк)

Додаткове питання прозорості роботи комісії — це забезпечення прозорої системи документообігу, в тому числі на етапі розробки та підготовки рішень. (А. Пінчук)

Необхідним є новий пункт із визначенням мінімальних вимог до змісту річного звіту Комісії, зокрема з надання розгорнутої

інформації щодо:o результатів моніторингу ринків (в динаміці, з аналізом трендів

тощо),o результатів діяльності Комісії, у т.ч. в частині вдосконалення

нормативно-правової бази,o здійснених заходів контролю на ринках,o співпраці Комісії з міжнародними організаціями,

регуляторними органами інших країн і Радою регуляторних органів Енергетичного співтовариства,

o виконання планів роботи та плану роботи на наступні 3 роки,o виконанню кошторису. (О. Рогозін)

Ввести у Закон поняття Громадської Ради із відповідними функціями та повноваженнями. (А.Герус)

Необхідним є новий пункт щодо створення при Комісії Громадської ради із визначеними повноваженнями, порядком створення, взаємодії з Комісією тощо. Наразі законодавство передбачає створення ГР при державних органах виконавчої влади, по факту вони працюють також при всіх колегіальних органах (АМКУ, НКРЗ тощо). Як постійний професійний громадський орган, Громадська рада забезпечить можливість ефективного громадського контролю за діяльністю Комісії і співпрацю з нею на систематичній та фаховій основі. (О. Рогозін)

ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ

2. До Голови та члени Комісії, які перебувають на посаді станом на дату набуття чинності цим Законом, Президентом України застосовується ротація, згідно з якою кожний рік з 2017 по 2019 підлягають звільненню два члена Комісії, а у 2020 році — один член Комісії. Звільнення здійснюється в період з 1 травня до 1 жовтня відповідного року.

Ці положення де-факто означають, що у частині призначення членів Комісії Закон набере чинності з 2017 по 2019 рр., оскільки сьогоднішній склад не було призначено у відповідності до принципів цього законопроекту. (А. Бойцун)

Неприпустимість продовження виконання повноважень членами Комісії, які перебувають на посаді зараз, а у випадку прийняття нового закону продовжуватимуть виконання своїх обов’язків до 2017-2020 р. (Л. Підлисецький)

Пропонується ротація з прийняттям закону. (А.Герус)

Політичний, адміністративний ризики, ризики професійності