Володимир-Волинськийvvpk.at.ua/_ld/14/1449_2_.doc · Web viewКолумбом у 1492 р., шляху з Європи до Індії Васко да Гамою

Волинська обласна радаВищий навчальний комунальний заклад

«Володимир-Волинський педагогічний коледж ім.. А.Ю.Кримського»

"ЗАТВЕРДЖУЮ"

Заступник директора з навчальної

роботи _______________________

"___" __________________ 20 р.

Інформаційний пакет до вивчення курсу культурологія

(за кредитно-модульною системою організації навчання)спеціальність:5.010102 "Початкове навчання"

освітньо-кваліфікаційний рівень молодший спеціаліст

Розробник: Дзюргалюк Сергій Віталійович викладач суспільних дисциплін.

Затверджено на засіданні предметної комісії викладачів соціально- гуманітарних дисциплін

Протокол № від р.

Коротка анотація дисципліни

Однією з головних умов становлення державності України є її входження у світ сучасних культурних надбань. Адже саме сфера культурних знань сприяє формуванню в особистості широкого світобачення, орієнтованого на загальнолюдські гуманістичні цінності.

Культура відіграє все більшу роль у формуванні та зміцненні громадянського суспільства, розвитку творчих здібностей людини, побудові правового суспільства. Вона впливає на всі сфери суспільної та індивідуальної життєдіяльності - працю, побут, дозвілля, спосіб життя суспільства й особистості. Цінності, зразки й норми поведінки людини, що виникають у результаті освоєння світу, виступають одночасно як елементи складного механізму регулювання соціального життя. Сходження суспільства до нових вершин суспільного розвитку вимагає насамперед звернення до культурного потенціалу, нагромадженого людством за час його існування.

Примірну програму "Культурологія" складено відповідно до Державних стандартів гуманітарної освіти в Україні.

Мета навчальної дисципліни - ознайомити студентів з фундаментальними досягненнями світової і вітчизняної культури, розкрити єдність і різноманітність культур світу, показати значущість культури в життєдіяльності людини й соціальних груп, її роль у творчості та вдосконаленні особистості, гуманізації суспільних відносин. Курс дає можливість студентам долучитися до скарбниці мудрості й досвіду, надбаних людством протягом тисячоліть.

Завданнями курсу є:- спрямування молоді на особистісну культуротворчу

орієнтацію в сучасному світі;- сприяння осмисленню сукупності культурних досягнень

людства;- формування взаєморозуміння та продуктивної співпраці з

народами, які мають як схожі, так і відмінні риси в культурі;

- навчання веденню кваліфікованого діалогу з партнерами іншої культурної домінанти.

1.1.Студенти повинні знати і вміти:

основні терміни та поняття культурології на рівні відтворення, тлумачення для розширення інтелектуального рівня;

закономірності культурного процесу, культури як специфічного та унікального феномену людства;

основні етапи розвитку світової культури; основні етапи розвитку української культури; тенденції розвитку і взаємозв'язків світової та

української культури на сучасному етапі.

визначати основні етапи розвитку світової та української культури;

правильно оцінити сучасний стан культури й культурного розвитку, бачити і розуміти постійні зміни в різноманітних сферах соціокультурного процесу;

диференціювати системні зв'язки всіх складових культури, всього мистецького процесу;

визначати проблеми розвитку культури українського народу в контексті світової культури, а також аналізувати культури народів в їхньому взаємозв'язку;

реалізувати одержані знання з культурології для формування особистості в умовах розмаїття культур.

Виписка з навчального плану

Всього Аудиторні Лекції Семінари Самостійні Заліки5.01010201 «Початкова освіта»

54 32 22 10 22 3(семестр)

Графік вивчення навчальної дисципліни на аудиторних заняттях з урахуванням самостійної роботи студентів:

3 семестр

16 тижнів

Всього

Всь

ого

годи

н

Залік 7семестр

(для студентів, що

набрали більше 60%

максимально можливих балів- не

обов’язковий)

Ауд

итор

ні

Сам

ості

йні

Ауд

итор

ні

Сам

ості

йні

32 22 32 22 54

Загальна структура кредиту до курсу:

Кредит Семестр Змістовий модуль

І модуль 3 Теоретичні аспекти культури. Основні етапи розвитку світової культури.

ІІ модуль 3 Основні етапи розвитку культури України.

Структура залікового кредиту до модуля І ІІ

(3 семестр 16 тижнів х 2 год.= 32 год.)Змістовий модуль І ІІ (розділ)

Теоретичні аспекти культури. Основні етапи розвитку світової культури.Основні етапи розвитку культури України.

Номер теми Назва теми

Кількість годин Кількість

балів за аудиторну

роботу

Кількість балів за

самостійну роботу

Максимальна

кількість балів за

тему

Аудиторні

Тема 1Загальні положення про культуру. Культура і цивілізація. Культурологія як наука.

2 2 2 4

Тема 2 Культура первісного суспільства. 2 2 2 4Тема 3 Культура Стародавнього Сходу 2 2 2 4

Тема 4Культура Античності. Культура стародавньої Греції. Культура стародавнього Риму.

2 4 2 6

Тема 5 Культура Середньовіччя.Культура Візантії. 2 2 2 4

Тема6 Культура епохи Відродження. Італійське Відродження. 2 4 2 6

Тема 7 Північне Відродження. Реформація. 2 2 2 4Тема 8 Культура Нового часу, Просвітництва. 2 2 2 4Тема 9 Європейська культура ХІХ-ХХ ст. 2 4 2 6

Контрольна робота 15Тема 10 Трипільська культура. Культура східних

слов’ян. 2 2 2Тема 11 Культура Київської Русі. 2 4 2 6

Тема 12.13

Українська культура ХІV- ХVІІІ ст.4 4 2 6

Тема 14 Українська культура ХІХ ст. 2 2 2Тема 15 Українська культура ХХ ст. 2 2 2

Контрольна робота 15Узагальнююче заняття. 2Індивідуальне завдання 10

Разом 32 год. 38 22 100

Критерії виставлення семестрової оцінки:

40-50 «відмінно»30-39 «добре»21-29 «задовільно»12 -20 « не задовільно»

90 – 100 « відмінно»75 – 89 « добре»60 – 74 «задовільно»45 – 59 «не задовільно»

Модуль І (3 семестр)100 балів

Т1 Т2 Т3 Т4 Т5 Т6 Т7 Т8 Т9. КР Т10 Т11 Т12 Т13 Т14 Т15 К.р.

2 2 2 4 2 4 2 2 4 15 2 4 - 4 2 2

15

А32

2 2 2 2 2 2 2 2 2 2 - 2 С22

Індивідуальне завдання 10

Критерії виставлення підсумкової або семестрової оцінки.Попередня підсумкова (семестрова) оцінка виставляється за накопичену кількість балів

на аудиторних заняттях, в час виконання завдань самостійної роботи, виконання індивідуальних завдань відповідно до поданої нижче шкали.

Розподіл балів за модулями (семестрами):

Залік за весь курсЗаг. к-сть балів 100 Ауд. Сам.

Модуль І( 3 семестр)

Змістовий модуль 1. 2 100 балів

Т 1 4 2 2Т 2 4 2 2Т 3 4 2 2Т 4 6 4 2Т 5 4 2 2Т 6 6 4 2Т 7 4 2 2Т 8 4 2 2Т 9 6 4 2К.Р. 15Т 10 2 2Т11 6 4 2Т 12

Т 13 6 4 2Т14 2 2Т15 2 2К.Р. 15

Всього 90Індивідуальне завдання 10Загальна кількість балів 100

Залік за весь курс

Критерії оцінювання за 3 семестр

90 – 100 відмінно75 – 89 добре60 – 74 задовільно45 – 59 незадовільно з можливістю написання залікової контрольної роботи з метою підвищення оцінки. 0 – 44 незадовільно з обов’язковим повторним вивченням модуля (розділу) та складання іспиту (заліку) в час ліквідації академічної заборгованості на комісії.

Умови допуску студента до екзамену(заліку, написання залікової контрольної роботи)

– зарахування семестрового індивідуального завдання; – відсутність заборгованостей з лабораторних (практичних) робіт; сума поточних рейтингових балів за семестр має бути не менша 45 % від

максимально можливого значення.Примітка. Форма семестрового контролю (іспит або залік) визначається робочим навчальним планом спеціальності. Залікову контрольну роботу студент виконує якщо проведення іспиту(заліку) в даному навчальному семестрі не передбачено робочим навчальним планом.

Студенти, які набрали протягом семестру рейтинг з кредитного модуля менше 60%, зобов'язані складати іспит (залік або виконувати залікову контрольну роботу).

Студенти, які набрали протягом семестру необхідну кількість балів (більше 60%), мають можливості:

– отримати залікову оцінку (залік) так званим “автоматом” відповідно до набраного рейтингу;

– складати іспит (залік або виконувати залікову контрольну роботу) з метою підвищення оцінки;

Підсумкова (семестрова) оцінка з кредитного модуля формується як сума балів поточної успішності навчання та екзаменаційних балів (залікових балів, балів набраних при написанні залікової контрольної роботи). Кількість балів набраних студентом в час складання іспиту (заліку, залікової роботи) не може перевищувати 15 % від кількості максимально можливих балів визначених робочою навчальною програмою на заліковий модуль.

Студенти, що протягом семестру не набрали 45% максимально можливих балів протягом семестру отримують незадовільну оцінку та мають можливість до початку наступного навчального семестру ліквідувати академічну заборгованість.

Студенти, що не набрали 60% від максимально можливих балів суми поточної успішності та екзаменаційних балів (залікових балів, балів за написання залікової контрольної роботи) також отримують незадовільну оцінку та мають можливість до початку наступного навчального семестру ліквідувати академічну заборгованість.

Студент, що отримав незадовільні оцінки із трьох і більше навчальних дисциплін відраховується із навчального закладу без права перездачі.

Перелік обов’язкових для виконання самостійних робіт:

ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ ТА ІСТОРИЧНА ТИПОЛОГІЯ КУЛЬТУРИ

1. Культура як ціннісний феномен. Поняття світової культури.

2. Історична типологія культури та її критерії.

3. Проблема періодизації культури. Поняття культурно-історичної епохи.

4. Методологічні основи курсу. Предмет культурології. Поняття, сутність культури, її структура, функції.

5. Концептуальні підходи до розуміння культуротворчих процесів та історичний розвиток уявлень про культуру. Типологія культури.

6. Закономірності розвитку культури. Співвідношення та розмежування понять «культура» і «цивілізація».

Запитання та завдання для контролю та самоконтролю

1. У чому полягає актуальність вивчення історії світової культури?2. Яка відмінність між основними типами дефініцій культури (описовими, історичними, нормативними, психологічними, структурними, генетичними)?3. Виділити структурні елементи культури.4. У чому полягає аксіологічний підхід до культури?5. Пояснити поняття „духовна цілісність світової культури”.6. Як ви розумієте вислів: „Смисл культури у боротьбі вічності з часом”?7. Які є підходи до періодизації культури?8. Які вам відомі концепції історії культури?9.Як ви розумієте поняття «культура» та «культурологія»? Дайте визначення.10.Які основні культурологічні концепції ви знаєте?11.Яку роль відіграє духовна культура в суспільному житті?12.У чому полягає суть співвідношення понять «цивілізація» і «культура»?13.Назвіть основні закономірності розвитку культури.

14.Розкрийте зміст таких термінів і понять, як культура, культурологія, цивілізація, закони розвитку культури, структура культури, культуротворчий процес, функція культури

Література:1.Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Світова та українська культура: Навчальн. посібн. – Львів: Світ, 2004. 2.Бокань В.А., Польовий Л.П. Історія культури України Навч. посіб - К МАУП, 2001.. 3.Бокань В.А. Культурологія: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2000.4.Греченко В.А., Чорний І.В., Кушнерук В.А„ Режко В.А. Історія світової та української культури: Підруч. для вищ. закл. освіти. - К.: Літера, 2000. 5.Дещинський Л.Є. Українська та зарубіжна культура. Навчальний посібник. – Львів: «Бескид Біт», 2005. 6.Культурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. В.М. Пічі – Львів: «Магнолія плюс», 2003. 7.Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. вид. / За загальною ред. Яртися А.В.- Львів: Світ, 1994. 8.Петрушенко В.Л., Подольська Є.А., Повторєва С.М. Культурологія. 9.Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ За заг. Ред. Проф. В.М. Пічі – Львів: «Магнолія плюс», 2005.

ТЕМА 2. ПЕРВІСНА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ЕПОХА

1.Історично-археологічна періодизація первісної культури. Поняття археологічної культури.Особливості первісної культури.

2. Матеріальна культура первісного суспільства. Знаряддя та технологія праці. Збиральництво, мисливство. Присвоюючий та продуктивний тип господарства. Виникнення землеробства.Культурогенез: матеріальна культура, мова, мистецтво, релігійні вірування.

3. Духовна культура первісного суспільства. Мислення. Мова. Знання. Основні первісні вірування: тотемізм, фетишизм, магія, анімізм. Мистецтво. Розвиток мови. Сутність міфу. Міф і первісна культура. Писемність (типи письма). Первісний синкретичний комплекс.


1.Що таке первісний синкретичний комплекс?

2.Поясніть, що таке піктографія?3.Яке визначення можна дати таким поняттям, як анімізм, тотемізм, фетишизм?4.Які форми економіки характерні для палеоліту, мезоліту, неоліту, бронзового віку?5.Розкрийте зміст таких термінів і понять: палеоліт, неоліт, мезоліт, енеоліт, анімізм, тотемізм, фетишизм, матріархат, патріархат, автохтон, віче, етногенез, міф, античні концепції культури, еволюційна концепція, первісне мистецтво, синкретизм, магія, піктографія.6.У чому полягає анімалізм первісного мистецтва?7.Які ви знаєте теорії походження людини?8. У чому полягає питання критеріїв людини?9.Як первісні вірування вплинули на розвиток культури?10. У чому суть неолітичної революції?


ТЕМА 3. СТАРОСХІДНА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ЕПОХА

1.Стародавній Схід як культурологічне поняття.Особливості Стародавнього Сходу як культурно-історичної епохи.

2. Особливості формування і зміст культури Стародавнього Єгипту.

3. Історичні шляхи розвитку цивілізацій Стародавньої Месопотамії.

4. Культура Стародавньої Індії.

5. Культура Стародавнього Китаю.


1.Чим характеризується період формування ранніх цивілізацій Стародавнього Сходу?2.Дайте коротку характеристику пам’яток писемності і літератури Стародавнього Єгипту.3.Яким був релігійно-міфологічний світогляд основних цивілізацій Месопотамії?4.Якими досягненнями збагатила світову культуру шумерсько-вавилонська цивілізація?5.Якими досягненнями збагатила світову культуру старокитайська та староіндійська цивілізації?6.Якими були основні культурні особливості давньоіндійської цивілізації?7.Як співвідносяться культура і цивілізація?8.Розкрийте зміст поняття „річкові цивілізації”.9.Які аргументи використовують прихильники географічного детермінізму у вивченні культури Стародавнього Сходу?10. У чому виявляється традиційність старосхідної культури?11. Яке ставлення до природи у „людини Сходу” і „людини Заходу”? 12.Яка роль релігійного чинника в культурному бутті Стародавнього Сходу?13. Порівняйте характерні риси східної і західної ментальності.14.Особливості давньоєгипетських зооморфних культів. 15. Які існують наукові пояснення феномену пірамід?Які астральні культи виникли в Межиріччі?16. Порівняйте уявлення про потойбічне життя єгиптян і мешканців Месопотамії.17. Яку роль відігравав бог Мардук у пантеоні Вавилонії?18. Що являв собою зіккурат?19. На підставі чого деякі дослідники ототожнюють зіккурат Етеменанкі з біблійною Вавилонською вежею?20 Порівняйте єгипетський і вавилонський канон образотворчого мистецтва.21.Яке походження назви „Індія” і як у назві відображено специфіку цієї країни?22. Якими здобутками збагатила культуру людства Індська (Хараппська) цивілізація?23. У чому полягало історичне значення індійського походу Александра Македонського?24. Назвіть форму соціальної стратифікації індійського населення.25. Що являє собою обряд упанаяни?26. Як характеризує індійське суспільство традиція саті?27. Прокоментуйте образне порівняння карми з річкою: „Життя річки підтримується тисячами струмків, що несуть водночас і чисті води, і

нечистоти. Відринаючи їх чи вбираючи, річка може змінити свою майбутню карму і в майбутньому стати прозорим струмком чи смердючою канавою”.28. Які паралелі можна провести, аналізуючи буддійський „восьмискладовий шлях спасіння”?29.Як давні китайці називали свою батьківщину і звідки походить назва „Китай”?30. Яка найавторитетніша суспільно-політична доктрина Стародавнього Китаю?31. Які головні ідеї конфуціанства?32. Яке релігійно-філософське вчення сповідувало принцип: „Хто діє – зазнає невдачі. Хто володіє – втратить. Ось чому абсолютно мудрий не діє, і він не знає невдач… Він пливе за течією і не зважується на вчинок”?33. Які культи панували в давньокитайських релігійних віруваннях?34. Як ви думаєте, чому китайці не переходять на алфавітне письмо?7. Які ви знаєте конфуціанські літературні канони?35. Яка сенсаційна знахідка могильного комплексу найліпше представляє образотворче мистецтво доби Цінь?36. Якими винаходами китайці збагатили світ?


ТЕМА 4. АНТИЧНІСТЬ ЯК КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ЕПОХА. КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ: ГОЛОВНІ ПЕРІОДИ ТА ЗДОБУТКИ. ІСТОРІЯ КУЛЬТУРИ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ

1. Античність як культурологічне поняття. Типові риси античної культури. Періодизація давньогрецької та давньоримської культур.3. Егейський (крито-мікенський) період.4. Героїчний (гомерівський) період.

5. Архаїчний період.6. Класичний період.7. Елліністичний період.8. Етруський період.9. Царський період.10. Період Римської республіки.11. Період Римської імперії.


1. Чому античну культуру називають колискою європейської цивілізації?2. Поясніть твердження німецького вченого Лауса про те, що неможливо уявити освічену людину, яка не знайома з досягненням старогрецької культури.3. У чому універсалізм античної культури?4. У чому суть агонального типу античної культури?5. Чому ми називаємо античну культуру новаторською?8. Розкрийте зміст поняття антропоморфізм.9. Як античний поліс вплинув на розвиток культури?10. Які відмінності між особливостями культури Стародавньої Греції та Риму?11.Чому Критську культуру називають Мінойською? 12.Чому поеми Гомера вважають каноном поведінки?10. Яких ви знаєте філософів класичного періоду?11. Як ви розумієте гіппократівський принцип „не нашкодь”?12. Яке значення завоювань Александра Македонського?13. Які особливості культури доби еллінізму?14.Поясніть вислів: „Захоплена Греція перемогла свого некультурного переможця”.15.. Чи були римляни епігонами – сліпими наслідувачами грецької культури?16. Які риси характеризують етруське мистецтво?17. Які елементи етруської культури запозичили римляни?18. У чому полягає еллінізація римської релігії?19. Які особливості азіанського та аттицистичного стилів красномовства?20. Яких ви знаєте представників „золотого віку” римської поезії?21. Які шедеври монументального будівництва пов’язуємо з імперським періодом культури Риму?22. Які найзначніші філософські школи розвивалися в Стародавньому Римі?23. Як ви думаєте, чому християнство набуло поширення у Римській імперії на початку нашої ери?

Література:1.Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Світова та українська культура: Навчальн. посібн. – Львів: Світ, 2004. 2.Бокань В.А., Польовий Л.П. Історія культури України Навч. посіб - К МАУП, 2001.. 3.Бокань В.А. Культурологія: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2000.

4.Греченко В.А., Чорний І.В., Кушнерук В.А„ Режко В.А. Історія світової та української культури: Підруч. для вищ. закл. освіти. - К.: Літера, 2000. 5.Дещинський Л.Є. Українська та зарубіжна культура. Навчальний посібник. – Львів: «Бескид Біт», 2005. 6.Культурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. В.М. Пічі – Львів: «Магнолія плюс», 2003. 7.Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. вид. / За загальною ред. Яртися А.В.- Львів: Світ, 1994. 8.Петрушенко В.Л., Подольська Є.А., Повторєва С.М. Культурологія. 9.Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів/ За заг. Ред. Проф. В.М. Пічі – Львів: «Магнолія плюс», 2005.

ТЕМА 5. СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ЯК КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ЕПОХА

1. Середньовіччя як культурологічне поняття. Проблема періодизації середньовічної культури європейців. Особливості культури західноєвропейського Середньовіччя. Характерні риси середньовічної культури Візантії.

2. Періодизація культури західноєвропейського Середньовіччя. Головні віхи історії. Культура раннього Середньовіччя. Період зрілого Середньовіччя.

3 Періодизація та особливості культури Візантії. Ранньовізантійський період. Центральний період візантійської культури. Пізньовізантійський період.


1. Які існують оцінки культури епохи Середньовіччя?2. Хто з філософів порівнював середньовічну культуру з торжеством чорної ночі, протиставляючи їй ранкову зорю Відродження?3. Чи поділяєте ви такі міркування М. Бердяєва: „Середні віки – найзагадковіша і чаруюча епоха світової історії, повна антитез і протиріч. Середні віки не є епохою варварства і пітьми…, це епоха великого напруження духу, великого томління за абсолютним, невтомної роботи думки…”?4. Які спільні риси характеризують культуру народів Європи та Азії в епоху Середньовіччя?5. Який головний культуротворчий чинник епохи Середньовіччя? 6. Як релігії вплинули на культурне буття народів світу в епоху Середньовіччя?7. Як ідея теоцентризму вплинула на світогляд людини епохи Середньовіччя?8. Яка культурна специфіка окремих регіонів епохи Середньовіччя?

9. Яке походження поняття „Європа”?

10. Як розколовся Римський світ в епоху Середньовіччя і як цьому сприяло релігійне розмежування?11. Які найважливіші культуротворчі елементи визначають специфіку епохи Середньовіччя?12. Як здійснювався навчальний процес у середньовічному університеті?13. Який художній стиль „ставить людину на коліна”, втілює ідею горизонтальності?14. Який художній стиль порівнюють із застиглою музикою, симфонією в камені?15. Розкрийте зміст поняття „куртуазність”.16. Які жанри рицарської літератури ви знаєте?17. Як візантійці називали свою імперію та її столицю?18. Прокоментуйте вислів: „Візантійська імперія народилася у Константи-нополі і померла з ним”.19. Які дві сили були формотворчим принципом візантійської культури?20. Яке історичне значення розколу між східною і західною церквами?21. Де у Візантії зосередився основний центр освіти і науки?22. Якій споруді імператор Юстиніан адресував слова: „Хвала Господу, який удостоїв мене честі створити такий шедевр. О, Соломоне, я переміг тебе!”?23. Якому жанру монументального живопису візантійці надавали перевагу?24. У чому суть іконоборського руху?25. Обґрунтуйте думку, що найсуттєвішою рисою візантійського мистецтва є його культовий характер, зв’язок з церковним обрядом.26. Яке значення візантійської культури для Київської Русі?

Література:1.Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Світова та українська культура: Навчальн. посібн. – Львів: Світ, 2004. 2.Бокань В.А., Польовий Л.П. Історія культури України Навч. посіб - К МАУП, 2001.. 3.Бокань В.А. Культурологія: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2000.4.Греченко В.А., Чорний І.В., Кушнерук В.А„ Режко В.А. Історія світової та української культури: Підруч. для вищ. закл. освіти. - К.: Літера, 2000. 5.Дещинський Л.Є. Українська та зарубіжна культура. Навчальний посібник. – Львів: «Бескид Біт», 2005. 6.Культурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. В.М. Пічі – Львів: «Магнолія плюс», 2003. 7.Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. вид. / За загальною ред. Яртися А.В.- Львів: Світ, 1994.

ТЕМА 6. ОСНОВНІ ПЕРІОДИ ТА ДОСЯГНЕННЯ КУЛЬТУРИ ІТАЛІЙСЬКОГО РЕНЕСАНСУ

1. Соціально-економічні умови становлення культури Відродження. Криза середньовічного світосприйняття та відродження античних гуманістичних традицій у культурі. Загальна характеристика епохи. Гуманізм як основний напрям світоглядності епохи.

2. Особливості Проторенесансу.

3. Антропоцентризм Раннього Відродження.

4. Титани Високого Ренесансу.

5. Пізнє Відродження.


1. Що означає термін «Відродження»? Дайте характеристику основних етапів Відродження.2. У чому виявляється зв’язок між античністю та культурою Відродження?3. У чому полягають особливості та відмінності середньовічного та ренесансного світосприйняття?4. У чому полягає значення епохи Відродження для розвитку сучасного західноєвропейського суспільства?5. З іменами яких художників пов’язаний розквіт мистецтва в Італії? Що було характерним для їхньої творчості?6. Що ви можете сказати про таке явище, як титанізм?7. Які характерні риси ренесансного світосприйняття? Яке місце в ньому належить людині та суспільству?8. Що означають такі поняття та терміни: секуляризація, гуманізм, титанізм, інквізиція, автодафе, абсолютизм, мануфактура, ренесанс, індекс, «Молот відьом», антропоцентризм, універсальність, пантеїзм?9. Яке значення мали винаходи епохи Відродження для подальшого розвитку людства?10.Який внесок Піко делла Мірандоли у формування ідеї ренесансного гуманізму?11. Чому Данте, Петрарку і Боккаччо вважають представниками культури Ренесансу?12. Який мистецький жанр започаткував твір Боккаччо „Декамерон”?13. Порівняйте особливості Раннього і Високого Ренесансу на прикладі статуй „Давидів” Донателло і Мікеланджело.14. Поясніть тезу: „Мистецтво і наука у творчості Леонардо да Вінчі існують нерозривно, як дві сторони процесу пізнання природи”.15. Чому мадонна була улюбленою темою митців Ренесансу?16. Яку картину Рафаеля вважають однією із найсильніших у світовому мистецтві за глибиною і яскравістю втілення теми материнства?17. Які найвеличніші чоловічі образи, що втілюють ідеал людини, можна виділити у творчості Мікеланджело?18. Які особливості венеціанського Ренесансу?19. Які філософські вчення виникають в епоху Ренесансу?20. У чому суть художньої концепції маньєризму?

Література:

1.Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Світова та українська культура: Навчальн. посібн. – Львів: Світ, 2004. 2.Бокань В.А., Польовий Л.П. Історія культури України Навч. посіб - К МАУП, 2001.. 3.Бокань В.А. Культурологія: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2000.4.Греченко В.А., Чорний І.В., Кушнерук В.А„ Режко В.А. Історія світової та української культури: Підруч. для вищ. закл. освіти. - К.: Літера, 2000. 5.Дещинський Л.Є. Українська та зарубіжна культура. Навчальний посібник. – Львів: «Бескид Біт», 2005. 6.Культурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. В.М. Пічі – Львів: «Магнолія плюс», 2003. 7.Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. вид. / За загальною ред. Яртися А.В.- Львів: Світ, 1994.

ТЕМА 7. ОСОБЛИВОСТІ ІСТОРІЇ КУЛЬТУРИ ПІВНІЧНОГО РЕНЕСАНСУ. РЕФОРМАЦІЯ: ІДЕЙНІ ВИТОКИ, ПРЕДСТАВНИКИ, КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ.

1. Порівняльна характеристика особливостей Південного і Північного Відродження.

2. Ренесанс у Нідерландах.

3. Німецьке Відродження.

4. Відродження у Франції.

5. Ренесанс у Англії.

6. Реформація як культурологічне поняття. Історичні передумови та ідейні витоки Реформації. Реформація і її вплив на культуру народів Європи. Наслідки Реформації та її культурно-історичне значення.


1. Розкрийте зміст культурологічного поняття „Північне Відродження”.2. Продовжте тезу: „Італійський Ренесанс – це пошук ідеалу, прекрасного, величного, піднесеного, Північний Ренесанс …”.3. Продемонструйте на прикладах, що мистецтво Південного Ренесансу звернене на зовнішній світ, а мистецтво Північного Відродження – на внутрішній світ, пошук сенсу життя, самоаналіз.4. Які вади суспільства викривав у своєму творі „Похвала глупоті” Еразм Ротердамський?

5. Завдяки якому винаходу голландські митці досягли колориту, якого не знали італійці? 6. Чому картину Яна ван Ейка „Портрет подружжя Арнольфіні” називають унікальним явищем європейського малярства? 7. Яке прізвисько отримав Пітер Брейгель Старший і чому?8. Чому А. Дюрера можна назвати типовою ренесансною особистістю?9. Який філософський напрям пов’язують з іменем Томаса Мора?10. Які причини Реформації?11. Які відмінності у світогляді особистості доби Ренесансу і Реформації?12. Які історичні події започаткували реформаційний рух?13. Чому Мартін Лютер виступив з осудом продажу індульгенцій?14. Які особливості кальвінізму?15. Чому Жана Кальвіна називали „женевським папою”?16. Розкрийте зміст поняття „ригоризм”.17. Які риси характеризують протестантську етику?18. Як Реформація вплинула на формування нового буржуазного світогляду?19. У яких державах Європи переміг протестантизм і де зберігся католицизм?


ТЕМА 8. НОВОЧАСНА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ЕПОХА

1. Поняття „культура Нового часу”. Основні віхи історії Європи XVII-XVIII ст. Характерні риси новочасної культури. Філософсько-світоглядна революція XVII ст. Наукова революція XVI-XVII ст.2.Новий час як епоха мистецького плюралізму. Типові риси естетики бароко. Бароко в літературі, архітектурі, живописі.3. Характерні риси та принципи класицизму. Класицизм у драматургії, архітектурі, живописі.5. Реалізм у мистецтві ХVІІ століття.6. „Просвітництво” як культурологічне поняття. Головні засади культури Просвітництва.7. Особливості англійського Просвітництва.8. Французьке Просвітництво. Енциклопедизм.

9. Німецьке Просвітництво.10. Художньо-естетичні напрями доби Просвітництва:

Класицизм. Реалізм. Сентименталізм. Рококо.


1. Які зміни відбулися в Європі після революції в Нідерландах?2. У чому суть промислового перевороту?3. Що таке механістичний світогляд?4. Розкрийте зміст тези: „Раціоналізм – домінанта культури Нового часу”.5. Як ви розумієте поняття „європоцентризм”?6. Які наукові товариства виникають в Європі у XVII ст.?7. Яка відмінність між геоцентричною та геліоцентричною теоріями?8. Поясніть висловлювання: „Ньютон одержав остаточну і рішучу наукову перемогу, шлях до якої проклали Копернік, Кеплер, Галілей”.9. Які наукові винаходи з’явилися у XVII ст.?10. Охарактеризуйте світ згідно з бароковими уявленнями.11. Якою є людина бароко?12. Як проявляється у мистецтві бароко така риса, як динамізм?13. Поясніть поняття „синтетизм” і „контрастність” у зв’язку з естетикою бароко.14. Прокоментуйте слова Д. Чижевського про бароко: „Замість антропо-центризму зустрічаємо поворот до теоцентризму, замість світського характеру Ренесансу, бачимо релігійне забарвлення культури”.15. Який стиль характеризують такі принципи: „Мистецтво має бути підпорядковане суворій регламентації з боку розуму. Композиція мусить відрізнятися ясністю і чіткістю. Головне завдання художника – переконувати силою і логікою думки”?16. Яким уявляли світ представники класицизму?17. Змалюйте класицистичний образ людини.18. Які ви знаєте жанри класицизму?19. Як реалізовували представники Просвітництва ідею перебудови світу „на началах істини, добра і справедливості”? 20. У чому особливості англійського, французького і німецького Просвітництва?21. У чому суть теорії суспільного договору?22. Яких ви знаєте представників північноамериканського Просвітництва?23. Прокоментуйте вислів Д’Аламбера: „Природа така різноманітна і багата, що навіть проста сукупність добре підібраних фактів чудодійно розширює наші знання”.24. У чому суть учень французьких матеріалістів ХVІІІ ст.?25. Яка специфіка просвітницького класицизму? Що являє собою революційний класицизм?

26. Який стиль мистецтва пов’язують з принципами достовірності, правдивості, типізації, соціального аналізу?


ТЕМА 9. ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ У ХІХ СТОЛІТТІ. НОВІТНІЙ ЧАС ЯК КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ЕПОХА

1. Основні віхи історії та характерні риси культури ХІХ ст. Суспільно-політичні чинники культури Європи та Америки. Роль науки та техніки в культурі ХІХ ст. Розвиток філософії.2. Особливості мистецького життя ХІХ ст. Романтизм. Реалізм. Натуралізм.5. Імпресіонізм. Постімпресіонізм. Символізм. Еклектизм.3. Основні віхи всесвітньої історії ХХ ст. Характерні риси історії культури Новітньої доби. Культурологічна думка про культуру ХХ ст. Футурологічні концепції.4. Особливості мистецтва ХХ ст. Модерністська та реалістична тенденції в культурі ХХ ст. Течії модернізму:

Фовізм. Кубізм. Футуризм. Конструктивізм. Абстракціонізм. Експресіонізм. Дадаїзм. Сюрреалізм.

5. Реалістичні тенденції у мистецтві др. пол. ХХ ст.: Неореалізм. Магічний реалізм. Психологічний реалізм. Інтелектуальний реалізм.

6. Феномен постмодернізму: Поп-арт.

Гіперреалізм. Фотореалізм. Сонористика. Алеаторика. Хеппенінг. Мистецтво саморуйнування. Концептуалізм.


1. Прокоментуйте слова Х. Ортега-і-Гассета про ХІХ ст. як радикальну зміну людської долі, коли визначальними факторами стали демократія, експериментальна наука та індустріалізація.2. Розкрийте зміст поняття „індустріальна цивілізація”.3. Які принципи індустріалізму висунув Е. Тоффлер?4. Що стало наслідком війни за незалежність північноамериканських штатів?5. Які нові моделі політичної системи виникають у ХІХ ст.?6. У чому суть ліберальної політичної доктрини?7. Як ви розумієте тезу про просторово-часовий ріст цивілізації, починаючи з ХІХ ст.?8. Що таке технократія і технокультура?9. Які ви знаєте науково-технічні винаходи ХІХ ст.?10. Чому з іменем Ф. Ніцше пов’язують переоцінку існуючих цінностей?11. Проілюструйте принцип романтизму: „Надзвичайний герой у надзвичайних обставинах”.12. Як ви розумієте слова В. Гюго про те, що художній твір має бути дзеркалом, яке перетворює мигтіння на світло, а світло на полум’я?13. Яких ви знаєте творців жанру історичного роману?14. Проілюструйте принцип реалізму: „Типовий герой в типових обставинах”.15. Які особливості реалізму дають змогу говорити про усвідомлення переходу „Божественної комедії” світу в „людську комедію”?16. З якого філософського напряму бере витоки натуралізм?17. Чому з імпресіонізмом пов’язують вперше в історії застосований принцип альтернативного мистецтва?18. Які новації запровадили в мистецтві імпресіоністи?19. Які особливості творчої манери пуантилістів?20. Яке значення для розвитку мистецтва мала думка Сезанна про те, що все в природі „ліпиться у форми кулі, конуса і циліндра”?21. Чому літературний символізм називають „алхімією слова”?22. Яких ви знаєте представників течії реалізму в літературі, образотворчому мистецтві, музиці, кіномистецтві ХХ ст.?23. Які причини появи модернізму в культурі ХХ ст.?24. Прокоментуйте слова Х. Ортега-і-Гассета про модернізм: „Художник осліп для зовнішнього світу і повернув свою зіницю всередину до внутрішніх суб’єктивних пейзажів”.25. Наведіть приклади зрощення мистецтва і політики у ХХ ст..

26. Як митці різних течій модернізму сприймали індустріалізм та урбанізм?27 Чи погоджуєтесь ви з думкою, що реалізм у мистецтві др. пол. ХХ ст. орієнтований на використання модерністського досвіду?28. Як історичні реалії вплинули на культуру др. пол. ХХ ст.?29. Як ви розумієте слова Адорно: „Після Освенціма не може бути літератури”?


ТЕМА 10. КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

1. Характеристика культури дослов’янських племен.Матеріальна культура слов’янських племен. Господарство, побут, спосіб життя. Міфологія і вірування як феномен слов’янської культури.Культуротворчі та державотворчі принципи в слов’янських племенах.2. Соціально-економічні та історичні умови виникнення держави Київська Русь та її соціокультурних засад.3. Хрещення Русі і вплив християнства на подальший культурно-історичний розвиток слов’янських народів.4. Культура Київської Русі як синтез язичництва та візантійського впливу:а) розвиток писемності в Київській Русі, поширення книжкової культури та освіти. Літописання. Усна народна творчість: билинний епос, думи, кобзарство;б) стилістичні форми архітектури і мистецтва Київської Русі;в) розквіт образотворчого мистецтва: давньоруські мозаїки, фрески, книжкова мініатюра, іконопис.5. Значення культури Київської Русі в становленні і розвитку української культури.


1.Охарактеризуйте основні епохи, які справили вплив на формування української культури.2.Які етнокультурні етапи в історії України ви знаєте?3.Які основні характеристики трипільської культури?4.Охарактеризуйте давньослов’янський пантеон богів і його культи.Які племена проживали в Україні в дохристиянську епоху?5.Охарактеризуйте скіфське мистецтво. Яким стилем називають його дослідники?6.Дайте основні характеристики скіфської пекторалі.7.Приведіть природні чинники, які сформували основну базу української культури.8.Яке соціокультурне значення мало хрещення Київської Русі?9.Які основні пам’ятки писемності та літератури Київської Русі?10.Які основні духовні цінності слов’ян Київської Русі?11.Якою була матеріальна культура Київської Русі? Назвіть основні її види та галузі господарювання.12.Які пам’ятки архітектури збереглися в Україні від часів Київської Русі?13.Як сформувалася держава Київська Русь? Якою була роль князів Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира, Ярослава Мудрого у цьому процесі?14.Якою була система освіти в Київській Русі?15.«Слово о полку Ігоревім» — гордість української та світової культури.16Дайте основні характеристики «Повісті минулих літ» Нестора Літописця.


ТЕМА 11. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В XIV—XVIІІ ст.

1. Культура України в період автономії у складі Великого князівства Литовського та Польщі. Литовський статут. «Устав на волоки». Магдебурзьке право.2. Виникнення братств. Заснування Осторозької академії.3. Виникнення Запорозької Січі та роль козацтва в розвитку української культури. Діяльність гетьмана П. К. Сагайдачного. Розвиток книгодрукування. Перекладна література. Пересопницьке євангеліє. Творчість письменників-полемістів XVI ст.5. Культура Ренесансу в архітектурі і образотворчому мистецтві України. Становлення художніх стилів: романського, готичного, ренесансу. Українські гуманісти епохи Відродження.6. Соціально-історичний процес в Україні в XVII—XVIII ст. Козацька держава. Конституція Пилипа Орлика — перша у світі демократична конституція.7. Гуманістична спрямованість української культури цього періоду та її відображення у творчості Ф. Прокоповича та Г. Сковороди. Барокова філософія професорів Києво-Могилянської академії.8. Роль Б. Хмельницького, І. Мазепи, П. Могили в розвитку української культури.9. Основні жанри української літератури XVII—XVIII cт.: віршова сатира, історична драма, інтермедія, вертепна драма.10. Своєрідність українського бароко в загальноєвропейському контексті. Школи іконопису. Український портретний живопис XVII—XVIII ст.


1.Які позитивні та негативні наслідки мало автономне перебування України в складі Литви та Польщі?2.Який вплив мала боротьба українського народу проти іноземних поневолювачів на українську культуру XIV—XVI ст.?3.Яке значення козацтва в утвердженні культурної самобутності українського народу?4.У чому полягає значущість творчості письменників-полемістів XVI ст. І. Вишенського та М. Смотрицького?5.Як позначилося виникнення друкарства на розвитку культури та освіти в Україні?

6.Які архітектурні стилі виникають в Україні в цей період під впливом західних тенденцій? У чому їх специфіка?7.Чим було зумовлене відходження від візантійських традицій українського іконопису та живопису на межі XVI—XVII ст.?8.У якому місті був центр повстання Криштофа Косинського? Назвіть причини цього повстання.9.Які культурно-історичні наслідки мало приєднання до Росії українських земель?10.У чому виявилися демократичні тенденції української культури в період Визвольної війни українського народу 1648—1654 рр.?11.Які основні жанри української літератури XVII—XVIII ст.?12.У чому виявилась гуманістична спрямованість творчості Г. Сковороди?13.Яка роль Києво-Могилянської академії в розвитку культури України?14.Який внесок української культури в культурне життя Московської держави в допетровські часи?15.Які особливості притаманні музичній творчості композиторів М. Березовського, Д. Бортнянського, А. Веделя?


Плани семінарських занять та методичні поради

ТЕМА 1. КУЛЬТУРА АНТИЧНОЇ ГРЕЦІЇ ТА АНТИЧНОГО РИМУ

1. Загальна характеристика давньогрецької цивілізації. Античність як перехідний тип культури, її відмінність від давньосхідної культурної традиції. Античність як культурологічне поняття. Типові риси античної культури. Періодизація давньогрецької та давньоримської культур.2. Егейський (крито-мікенський) період.3. Героїчний (гомерівський) період.4. Архаїчний період.

5. Класичний період.6. Елліністичний період.7. Етруський період.8. Царський період.9. Період Римської республіки.10. Період Римської імперії.

Антична Греція

Загальна характеристика давньогрецької цивілізації. Крито-мікенська, або егейська (ІІІ тис. — ХІ ст. до н. е.) культура як попередниця Еллади. Власне антична культура, що поділяється на гомерівський, або ранньоархаїчний період (XI—VIII ст. до н. е.); архаїчний (VIII—VI ст. до н. е.); класичний (V — ост. чверть IV ст. до н. е.); елліністичний (ост. чверть IV—I ст. до н. е.).

Античність як перехідний тип культури, її відмінність від давньосхідної культурної традиції.

Грецький спосіб мислення як єдність теоретичності й умоглядності з логіко-математичною точністю доказів та як умова виникнення науки (у власному розумінні цього слова). В активному запозиченні наукових та технічних досягнень інших народів, творчому їх переосмисленні полягав один із секретів власної величі греків (у єгиптян та вавилонян — шістдесятичної позиційної нумерації, розв’язання рівнянь перших двох ступенів, ряд таблиць, за допомогою яких розв’язували навіть кубічні рівняння, у фінікійців — алфавіту, у єгиптян — сонячного календаря).

Ряд чинників, що сприяли бурхливому розвиткові Еллади: вигідне географічне положення, торгово-ремісницька морська цивілізація, активні контакти із сусідами та запозичення їхніх досягнень.

Поліс як торгова мікродержава, де нуртує політичне життя, де дух епохи постійно кує нове (Гегель).

Динамізм античної науки в сполученні з динамізмом античного суспільства.Вираження в «Іліаді» та «Одіссеї» Гомера ідеалів та цінностей новонароджуваного

етносу.Міфологічна свідомість стародавніх греків. Політеїзм (багатобожжя) та пантеїзм

(обожнення природи) у релігійній свідомості. Ідея «богорівності». Відсутність могутньої жрецької організації як важливе культурне надбання стародавніх греків.

Гармонія як ідеал культури античної Греції, її розуміння як краси людського тіла в поєднанні з величчю духу.

Розквіт афінської демократії під час правління Перікла. Спорудження Парфенону, Пропілей, статуї Афіни, Одеону, приміщень для музичних змагань. Література та театр античної Греції. Античний театр як другі народні збори. Творчість Есхіла, Софокла, Евріпіда. Особливості архітектури.

Перетворення історії на науку (Геродот, Фукідід).Філософські та політичні погляди класичної Греції (Геракліт, Демокріт, Сократ,

софісти, Гіппократ, Платон, Арістотель). Розвиток ораторського мистецтва. Досконалості набуває одне з головних мистецтв античності — скульптура (Скопас, Пракситель, Лісіпп, Фідій). Свята в культурному житті класичної Греції (Діонісії, Олімпійські ігри).

Перехід від класики до еллінізму. Правління Олександра Македонського, поворот античного суспільства від рабовласницької демократії до рабовласницької монархії.

Синтез грецької та східних культур як особливість епохи еллінізму. Виникнення спільної культурної мови, що стає витоком формування мовної традиції всієї подальшої європейської цивілізації, розмивання етнічної однорідності, руйнація полісної та релігійної замкненості, виникнення нової форми держави — елліністичної монархії, розширення торгівлі.

Науково-культурницький розвиток відокремлення спеціальних наук від філософії, диференціація наукових дисциплін. Створення бібліотек (Олександрійська бібліотека в І ст. до н. е. налічувала 700 тис. сувоїв). Мусейон як храм науки. Діяльність Евкліда (його «Начала»), Архімеда, Гіппарха.

Античний Рим

Рим як спадкоємець Еллади. Вплив латинської мови як носія римської культури на романську групу мов. Періодизація Римської культури: ранній Рим, або Рим епохи царів, Римська республіка (рання — кінець VI ст. — 265 р. до н. е.), епоха великих завоювань (265—130 рр. до н. е.), епоха громадянських воєн та криза республіки (133—31 рр. до н. е.), Римська імперія (рання, або принципат (31 р. до н. е. — ІІ ст. н. е.), і пізня імперія (ІІІ ст. н. е. — 476 р.)).

Феномен етруської цивілізації. Специфіка культури. Релігія. Місце жрецтва. Уявлення про потойбічне царство. Етрурія як «матір забобонів». Етруська культура як перехід від синкретичного міфу до системи релігії та ранніх форм державності.

Легенди про походження Риму. Родоплемінне об’єднання римського народу на початку своєї історії. Роди, курії та триби. Патриції та плебеї.

Відображення войовничості та агресивності Риму у світогляді його громадян, формування на основі цього їхніх моральних якостей. Місто як вища цінність, вища міра похвали та осуду. Зобов’язаність служити батьківщині — понад усе.

Вплив функціонального мислення на своєрідність римського мистецтва. Характерні для римлян галузі, у яких було досягнуто високого ступеня розвитку: споруди цільового призначення, портрет, історичний рельєф, інтер’єр, настінні розписи. Уявлення про тверезу римську практичність. Споруди практичного призначення не заради краси, а заради вигоди: міські стіни, водопроводи, мости, складські приміщення, базиліки, споруди для проведення видовищ (великий цирк). Відображення в римській літературі духовного стану людини римського суспільства.

Кодифікація римського права. «Закони ХІІ таблиць».Мілітаризованість римського суспільства та держави.Збільшення потягу до грецької культури в ІІ—І ст. до н. е. Спроба в період імперії

створити культуру, відповідну до величі Риму. Гуртування навколо імператора Августа та римського багатія Мецената талановитих римлян: Вергілія, Тіта Лівія. Поява «Енеїди». Початок творчості Овідія, Катулла, Тібула, Проперція. Корнелій Таціт: «Історія» та «Аннали». Розвиток філософської думки. Сенека, Марк Аврелій, Ціцерон. «Життєписи» Плутарха, «Сатири» Ювенала.

Вплив вимог імперської величі на духовність суспільства. Заснування нових міст як наймасовіша та найрадикальніша форма романізації.

Виникнення християнства та його вплив на тогочасну культуру Риму.


ТЕМА 2. КУЛЬТУРА ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ

1. Соціально-економічні умови становлення культури Відродження. Криза середньовічного світосприйняття та відродження античних гуманістичних традицій у культурі. Загальна характеристика епохи.2. Гуманізм як основний напрям світоглядності епохи.3. Соціальні теорії епохи Відродження та розвиток природознавства. 4. Титанізм, його особливості та зворотний бік. 5. Особливості мистецтва доби Відродження. Художній ідеал людини в живописі.

Соціально-економічні передумови становлення культури Відродження. Характеристика терміна «відродження». Європейське Відродження як заключний акорд низки відроджень, що відбувалися в країнах східних регіонів (мусульманське, китайське). Проторенесанс (ост. третина XIII — поч. XIV ст.), коли з’являються перші ознаки якісних змін культурного процесу, і власне Відродження, де розрізняють раннє, або кватроченто (поч. XIV — 90-ті роки XV ст.); високе, або чінквеченто (90-ті роки XV ст. — поч. XVI ст.). та пізнє Відродження (40-ві роки XVI ст. — поч. XVII ст.).

Процес відродження античних наук та мистецтв — головний чинник, який зумовив ефект феномену Відродження. Середньовічне походження Відродження (Л. Баткін).Відродження як синонім духовного піднесення. Схожість генетичного коріння ренесансу та античності.

Два джерела ренесансної культури — античний класичний спадок та спадок «темних віків» середньовіччя.

Епохальні географічні відкриття (Америки Х. Колумбом у 1492 р., шляху з Європи до Індії Васко да Гамою в 1497—1499 рр., океану між Америкою та Азією, а також підтвердження гіпотези про кулясту форму Землі під час першої кругосвітньої подорожі Магелланом) та їх наслідки.Розвиток буржуазних відносин. Перші мануфактури.Основні винаходи епохи Відродження, їх політичне та світове значення.

Гуманізм як ідеологія Відродження. Секуляризація культури. Поворот від теоцентричного до антропоцентричного розуміння світу.Виклад засад нового гуманістичного вчення про людину у філософських трактатах Данте. «Божественна комедія».Трактування поняття «гуманізм». Специфічні риси гуманізму. «Перший гуманіст» Франческо Петрарка.Розуміння humanitas як культури у творчості К. Салютаті та Леонардо Бруні. Протиставлення людськості-людяності не божественному, а дикому та неосвіченому — нове явище в самосвідомості епохи. Поняття християнського гуманізму. Марсіліо Фічіно та Піко делла Мірандола. «Похвала глупоті» Еразма Роттердамського.Характерні періоди в еволюції філософських поглядів — гуманістичний (середина XIV — середина XV ст.); — неоплатонічний (середина XV — перша третина XVI ст.); натурфілософський (друга пол. XVI — поч. XVII ст.).

Орієнтованість на омолодження та регенерацію часу — характерна риса культури Відродження. Образне сприйняття епохи середньовіччя як осені.

Реалізм Сервантеса, Рабле, Шекспіра.Уявлення про матерію як активну динамічну безкінечну субстанцію в працях Бернардіно Телезіо, Джордано Бруно, Томмазо Кампанелли.Геліоцентрична система світу Міколая Коперника, його робота «Про обертання небесних сфер». Учення про безкінечні величини Джордано Бруно. Розвиток національних монархій. Обґрунтування абсолютизму — нагальна потреба XVI ст.Макіавеллі — виразник теорії «героя та натовпу» — абсолютно активного героя та пасивного, порочного натовпу. «Государ» Макіавеллі.

Особливості та зворотний бік титанізму. Поняття титанізму. Титанічна особистість. Естетичний аспект титанічної особи. Титанізм Відродження — творчий титанізм. Титанізм як універсалізм. Універсалізм особистості у творах В. Шекспіра.Вияв зворотного боку титанізму в аморальних учинках — убивствах, зраді, розпусті, космополітизмі, безпринципності військових найманців тощо. Мотиви, що зумовлюють прояв зворотного боку титанізму.Трагічна загибель титанізму. Феномен незавершеності (насамперед творчості).Вияв у творчому титанізмі прагнення особи Ренесансу до цілісності та нероздвоєності.Розквіт інквізиції — дисонанс на фоні розквіту мистецтва та наук. Індекс заборонених книг.

Особливості мистецтва доби Відродження. Художній ідеал людини в живописі. Творчість як основна категорія для інтерпретації ролі мистецтва в епоху Ренесансу.

Вираження в мистецтві Відродження філософського постулату Піко делла Мірандоли про творчі можливості людини: «Людина може стати такою, якою вона захоче».Поліфонізм як символ Ренесансу.Розроблення теорії та практики перспективи, художнє освоєння анатомії людського тіла в його віковій, статевій і динамічній визначеності. Виникнення понять пропорції, композиції та світла.

Нова концепція ролі особистості художника у творчому процесі. Поняття ренесансного реалізму. Феномен творця в культурі Відродження. «Творець ніщо — святе його творіння» (Р. Роллан).Титани високого Ренесансу — Леонардо да Вінчі, Рафаель, Мікеланджело, Тіціан.

Створення та розвиток музеїв. Ставлення Ренесансу до традиції та новації.

Культура Ренесансу, її місце й значення для формування ментальності людини Нового часу та подальшого розвитку європейської культури.


ТЕМА 3. ОСОБЛИВОСТІ КУЛЬТУРНОГО ЖИТТЯ У ХІХ СТОЛІТТІ. НОВІТНІЙ ЧАС ЯК КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА ЕПОХА

1. Основні віхи історії та характерні риси культури ХІХ ст. Суспільно-політичні чинники культури Європи та Америки. Роль науки та техніки в культурі ХІХ ст. Розвиток філософії.2. Особливості мистецького життя ХІХ ст. Романтизм. Реалізм. Натуралізм.5. Імпресіонізм. Постімпресіонізм. Символізм. Еклектизм.3. Основні віхи всесвітньої історії ХХ ст. Характерні риси історії культури Новітньої доби. Культурологічна думка про культуру ХХ ст. Футурологічні концепції.4. Особливості мистецтва ХХ ст. Модерністська та реалістична тенденції в культурі ХХ ст. Течії модернізму:

Фовізм. Кубізм. Футуризм. Конструктивізм. Абстракціонізм. Експресіонізм. Дадаїзм. Сюрреалізм.

5. Реалістичні тенденції у мистецтві др. пол. ХХ ст.: Неореалізм. Магічний реалізм. Психологічний реалізм. Інтелектуальний реалізм.

6. Феномен постмодернізму: Поп-арт.

Гіперреалізм. Фотореалізм. Сонористика. Алеаторика. Хеппенінг. Мистецтво саморуйнування. Концептуалізм.

1. Прокоментуйте слова Х. Ортега-і-Гассета про ХІХ ст. як радикальну зміну людської долі, коли визначальними факторами стали демократія, експериментальна наука та індустріалізація.2. Розкрийте зміст поняття „індустріальна цивілізація”.3. Які принципи індустріалізму висунув Е. Тоффлер?4. Що стало наслідком війни за незалежність північноамериканських штатів?5. Які нові моделі політичної системи виникають у ХІХ ст.?6. У чому суть ліберальної політичної доктрини?7. Як ви розумієте тезу про просторово-часовий ріст цивілізації, починаючи з ХІХ ст.?8. Що таке технократія і технокультура?9. Які ви знаєте науково-технічні винаходи ХІХ ст.?10. Чому з іменем Ф. Ніцше пов’язують переоцінку існуючих цінностей?11. Проілюструйте принцип романтизму: „Надзвичайний герой у надзвичайних обставинах”.12. Як ви розумієте слова В. Гюго про те, що художній твір має бути дзеркалом, яке перетворює мигтіння на світло, а світло на полум’я?13. Яких ви знаєте творців жанру історичного роману?14. Проілюструйте принцип реалізму: „Типовий герой в типових обставинах”.15. Які особливості реалізму дають змогу говорити про усвідомлення переходу „Божественної комедії” світу в „людську комедію”?16. З якого філософського напряму бере витоки натуралізм?17. Чому з імпресіонізмом пов’язують вперше в історії застосований принцип альтернативного мистецтва?18. Які новації запровадили в мистецтві імпресіоністи?19. Які особливості творчої манери пуантилістів?20. Яке значення для розвитку мистецтва мала думка Сезанна про те, що все в природі „ліпиться у форми кулі, конуса і циліндра”?21. Чому літературний символізм називають „алхімією слова”?22. Яких ви знаєте представників течії реалізму в літературі, образотворчому мистецтві, музиці, кіномистецтві ХХ ст.?23. Які причини появи модернізму в культурі ХХ ст.?24. Прокоментуйте слова Х. Ортега-і-Гассета про модернізм: „Художник осліп для зовнішнього світу і повернув свою зіницю всередину до внутрішніх суб’єктивних пейзажів”.25. Наведіть приклади зрощення мистецтва і політики у ХХ ст..26. Як митці різних течій модернізму сприймали індустріалізм та урбанізм?27 Чи погоджуєтесь ви з думкою, що реалізм у мистецтві др. пол. ХХ ст. орієнтований на використання модерністського досвіду?

28. Як історичні реалії вплинули на культуру др. пол. ХХ ст.?29. Як ви розумієте слова Адорно: „Після Освенціма не може бути літератури”?


ТЕМА 4. КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ

1. Соціально-економічні та історичні умови виникнення держави Київська Русь та її соціокультурних засад.2. Хрещення Русі і вплив християнства на подальший культурно-історичний розвиток слов’янських народів.3. Культура Київської Русі як синтез язичництва та візантійського впливу:а) розвиток писемності в Київській Русі, поширення книжкової культури та освіти. Літописання. Усна народна творчість: билинний епос, думи, кобзарство;б) стилістичні форми архітектури і мистецтва Київської Русі;в) розквіт образотворчого мистецтва: давньоруські мозаїки, фрески, книжкова мініатюра, іконопис.4. Значення культури Київської Русі в становленні і розвитку української культури.

Формування Київської державності. Князі Аскольд і Дір, їхня державотворча діяльність. Об’єднання наддніпрянських племен навколо Києва, північно-західних — навколо Новгорода. Орієнтація наддніпрянських слов’ян на Візантію, новгородських — на скандинавські країни. Князівський побут. Організація князівської влади. Діяльність. Міське облаштування життя. Постаті князів Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, Володимира.

Історичні передумови для запровадження християнства в Україні-Русі. Значення прийняття християнства для розвитку культури. Розквіт держави і культури за князювання Ярослава Мудрого. Розвиток писемності. Місіонерська діяльність

Кирила і Мефодія. Пам’ятки писемності. Договори князів з греками. «Повість минулих літ» та інші джерела про прийняття християнства. Перший звід законів «Руська правда». Методи гарантування фізичної та економічної безпеки громадян. Відсутність фізичного покарання. Широке практикування економічного від-шкодування.

«Ізборник Святослава», «Слово про закон і благодать» Митрополита Іларіона як пам’ятка літературної, філософської, політичної думки, зразок ораторського мистецтва. Оцінка Іларіоном хрещення як здійснення мрії про ідеал. З’єднання в єдине річище кількох могутніх русел культурно-історичної творчості: античної культури, християнства, язичницької культури.

«Повчання дітям» Володимира Мономаха як пам’ятка християнської слов’янської моралі і дидактики. Світська література ХІ—ХІІ ст. «Слово о полку Ігоревім» — визначний твір української і світової культури.

Значення хрещення України-Русі та його вплив на освіту, архітектуру, живопис. Релігійне християнське мистецтво. Будівництво храмів і монастирів. Розвиток монументальної архітектури, скульптури, ювелірного мистецтва, мініатюри, ремесел. Візантійські впливи в мистецтві. Будівництво церкви Іллі, Десятинної, Софійського собору в Києві, Спаського в Чернігові. Софійський собор — національна гордість України. Його монументальні фрески і мозаїки. Богородиця Оранта, церква Архангела Михаїла у Видубичах, Михайлівський Золотоверхий собор. Освіта. Будівництво шкіл. Створення шкіл при церквах. Світська вища школа. Школа для дівчат онуки Ярослава Мудрого Янки.

Іконопис. Ікони візантійського письма. «Богородиця ніжності» (Елеуса), «Велика Панагія», «Ангел Злати власи», святі Сергій і Вакх. Іконописці Києво-Печерської лаври. Майстерня Алімпія. Пам’ятки живопису київської школи. Ремесла, ювелірне мистецтво: золоті намиста, ланцюжки, діадеми.

Музика. Пісні. Танок. Усна народна творчість. Епос. Билини. Церковна музика. Початок української філософії. Мислителі митрополит Іларіон, Климент Смолятич, Кирило Туровський. Зверненість києворуської філософії до людини. Людина і Всесвіт:

мікрокосм і макрокосм. Добро і зло. Звичаєве право. Візантійське право. Князівські устави. «Руська правда» як звід законів. Її складові: «Правда Ярослава», «Найдавніша правда», «Правда Ярославичів». Відображення в них ранньофеодальних суспільних відносин.

Розквіт культури Київської Русі. Виникнення культурних центрів. Розвиток ремесел (їх було понад 60), дерев’яного, кам’яного зодчества. Значення культури Київської Русі.

ТЕМА 5. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА В XIV—XVIІІ ст.

1. Культура України в період автономії у складі Великого князівства Литовського та Польщі. Литовський статут. «Устав на волоки». Магдебурзьке право.2. Виникнення братств. Заснування Осторозької академії.

3. Виникнення Запорозької Січі та роль козацтва в розвитку української культури. Діяльність гетьмана П. К. Сагайдачного. Розвиток книгодрукування. Перекладна література. Пересопницьке євангеліє. Творчість письменників-полемістів XVI ст.5. Культура Ренесансу в архітектурі і образотворчому мистецтві України. Становлення художніх стилів: романського, готичного, ренесансу. Українські гуманісти епохи Відродження.6. Соціально-історичний процес в Україні в XVII—XVIII ст. Козацька держава. Конституція Пилипа Орлика — перша у світі демократична конституція.7. Гуманістична спрямованість української культури цього періоду та її відображення у творчості Ф. Прокоповича та Г. Сковороди. Барокова філософія професорів Києво-Могилянської академії.8. Роль Б. Хмельницького, І. Мазепи, П. Могили в розвитку української культури.9. Основні жанри української літератури XVII—XVIII cт.: віршова сатира, історична драма, інтермедія, вертепна драма.10. Своєрідність українського бароко в загальноєвропейському контексті. Школи іконопису. Український портретний живопис XVII—XVIII ст.

Зміни культурно-історичних процесів в Україні у зв’язку зі змінами державно-політичного устрою. Розвиток культури в Галицько-Волинському князівстві і входження його до складу Великого князівства Литовського. Галицько-Волинський літопис. Автономна державність України у складі Литовської федерації. Литовський статут. «Устав на волоки». Кревська унія (1385 р.). Об’єднання Литви і Польщі. Посилення польських впливів на Україну. Українська шляхта та її участь у роботі сеймів, у державному управлінні. Зміцнення держави. Оголошення Москви спадкоємницею Київської держави, а потім і спадкоємницею Візантії (так звана теорія «третього Риму»).

Литва й Україна. Українська автономія. Позитивні та негативні наслідки перебування України у складі Литви. Організація самоврядування. Руське, волоське, магдебурзьке право.

Виникнення братств у Львові, Острозі, Луцьку, Києві. Цехова організація. Об’єднання музикантів, художників, ремісників, аптекарів у професійні цехи. Самоуправління цехів.

Подальший розвиток культурних традицій Київської держави. Розвиток перекладної літератури. Обмежений розвиток світської літератури. Київський псалтир як пам’ятка культури. Характеристика його мистецьких, надзвичайно майстерних мініатюр, гармонійної композиції. Навчання української молоді в європейських університетах: Краківському, Болонському, Падуанському, Сорбонні, Віттенберзькому та багатьох інших. Поширення гуманістичних ідей Відродження. Характеристика участі українців у латиномовних культуротворчих процесах.

Українські гуманісти епохи Відродження. Юрій Дрогобич-Котермак — учений, астроном, медик, ректор Болонського університету. Видання ним у 1483 р. першої української друкованої книжки «Прогностична оцінка поточного 1483 року». Станіслав Оріховський (Роксолан) — філософ, провідник гуманізму, український «Демосфен». Характеристика його праці «Напучення польському королеві Сигізмунду Августу». Перший український поет-гуманіст Павло Русин.

Заснування Острозької академії. Викладачі академії Герасим Смотрицький, Лаврентій Зизаній, Кирило Лукаріс, Клірик Острозький, Дем’ян Наливайко.

Рукописне Пересопницьке євангеліє (1556—1561 рр.) — пам’ятка української книжної культури, найкращий зразок української мови того часу. Мистецьке оформлення книги. Характеристика Пересопницького євангелія як межі, за якою залишаються середньовічні естетичні цінності, з іншого боку — це пам’ятка гуманістичних ідеалів Відродження. Характерні риси середньовічних стилів романського і готичного.

Характерні риси Ренесансу: гуманістичні ідеали у світоглядній позиції — концентрація уваги на людині, переосмислення античності, модифікація християнського вчення.

В архітектурі: наявність урівноваженої композиції, розвиненого каркаса, міжповерхових членувань, система декору вікон та дверей. Характеристика пам’яток Ренесансу: ратуші, Успенської церкви, Чорної Кам’яниці, Вежі Корнякта у Львові. Оборонні зразки замкової архітектури: Луцька, Кам’янець-Подільська, Збаразька, Крем’янецька фортеці, замок Острозьких та ін.

Розвиток друкарства. Видання 1491 р. книг «Октоїх», «Часослов» (Краків, друкар Швайнольд Фіоль, шрифт — кирилиця). Видання 1574 р. книги «Апостол». Друкар Іван Федоров здійснив видання Острозької біблії. Оцінка її як пам’ятки національної культури. Характерні риси живопису ренесансного стилю. Образи Богородиці, Святого Миколая, Юрія Змієборця. Декоративне оздоблення, різьба по дереву. Розвиток золотарської справи, книгодрукування, іконопису, ремесел з виготовлення прикрас, одягу тощо.

Музика. Українське мистецтво XIV—XVI ст. як спадщина художньої культури Київської Русі. Усна народна творчість. Думи. Історичні пісні, легенди, вірші.

Виникнення козацтва і Запорозької Січі. Продукування козаками ідеї народовладдя і свободи особистості. Реалізація цієї ідеї на практиці в унікальній козацькій державі. Запорозька Січ П. К. Сагайдачного. Роль козацтва в розвитку української культури.

Характеристика соціокультурної ситуації. Вплив гуманістичних ідей західноєвропейського Відродження. Передумови початку нового етапу в українській культурі. Полемічна література. Берестейська церковна унія. Селянсько-козацькі повстання. Національно-визвольна боротьба за незалежність України під проводом Б. Хмельницького. Договори Хмельницького з Польщею, Росією. Піднесення соціальної та культурної активності українського народу. Створення світської культури та системи освіти.

Технічні досягнення. Запровадження масового книгодрукування в Острозі, Львові, Києві. Розвиток діяльності Острозької академії, Києво-Могилянської академії. Створення культурно-освітнього гуртка при Києво-Печерській лаврі. Створення і впровадження запорозькими козаками ідеї народовладдя і свободи особистості. Конституція Пилипа Орлика — перша демократична конституція у світі.

Формування культури українського бароко. Бароко як відображення патетики національно-визвольної боротьби, з’єднання творчих сил духовенства, братств і козацтва. Характерні риси бароко: його дивовижність, динаміка, емоційність, експресивність, пишність, драматизм, містицизм.

Формування бароко в літературі, філософії, архітектурі, живопису.Характерні риси літературного бароко: багатослів’я, пишномовність, патетика, епітети,

метафоричність, антитези. Бароко в поезії, драматургії, полемічній літературі. Коротка характеристика літературних пам’яток від культурно-національного відродження 20-х—30-х років XVII ст. до творчості Г. Сковороди та «Історії Русів». Творчість С. Яворського, Ф. Прокоповича, Захарія Копистенського, Лазара Барановича, М. Смотрицького та ін. Козацькі літописи Самовидця, Самійла Величка, Григорія Граб’янки. Прихильність українських діячів до західної моделі культури.

Філософія бароко професорів Києво-Могилянської академії. Ідеї гуманізму, реформації, просвітництва; залежність прогресу від розвитку освіти і культури. Людина та її досконалість як об’єкт дослідження філософів бароко і розуміння

залежності людини від сил Всесвіту. Людина як мікрокосм у макросистемі Всесвіту. Мислення і дух як засіб єднання людини з Богом. Прагнення добра і блага через очищення від гріховності.

Українське, або козацьке, бароко в архітектурі. Характерні риси: планово-ландшафтно-просторова підпорядкованість ідеї тріумфу, динамізм, експресія, пишність.

Барокова споруда як частина просторово-архітектурно-ландшафтного ансамблю. Пишність ліплення, його широкі декоративні можливості. Зразки бароко: Михайлівський Золотоверхий собор, Успенський у Києво-Печерській лаврі, там само церква Різдва Богородиці, дзвіниця Й. Г. Шеделя, дзвіниця Степана Ковніра, будинок музею книгодрукування в лаврі, церква Спаса на Берестові, будинок полкової канцелярії в Чернігові, Воздвиженський собор у Полтаві.

Школи архітектурного українського бароко. Розвиток барокового живопису. Характеристика барокового іконопису та світського живопису. Епітафіальний, ктиторський, парсунний, монарший портрет. Характерні риси живопису бароко: рослинний орнамент, використання елементів фольклору; поєднання світських та іконописних елементів в одязі; реалізм трактування обличчя; уквітчаність, незвичайність, дивовижність, їх протиставлення реалістичності, героїчна патетика.

Характеристика української музичної культури XVII—XVIII ст. Творчість М. Березовського, А. Веделя, Д. Бортнянського.


ТЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ

1.Культура як система духовних цінностей.Взаємозв’язок традиції і новації в культурі. Феномен світової культури.Формаційний підхід до типології культури.Цивілізаційний підхід до історичної типології культури.Концепція історії культури П. Куусі. Технологічна концепція типології культури ( Арон, Тоффлер). Пасіонарний підхід до вивчення історії культури Л. Гумільова. Есхатологічний підхід до вивчення історії культури.2.Проблема расогенезу.Виникнення мови. Теорії глотогенезу.

Характеристика мовних сімей людства.„Венери палеоліту” – символ родючості, народження нового.„Сікстинські капели палеоліту” (Альтаміра, Ляско).Обряд ініціації та його роль у первісній культурі.Світове дерево як символ єдності світу.Мегаліти як таємничі пам’ятки первісної культури.Атлантида: гіпотези існування протоцивілізації.3.„Захід є Захід, Схід є Схід, не зустрітись їм ніколи”.Старосхідні цивілізації – не згаслі світи, а частина сучасної культури.Традиційність і життєздатність культури Стародавнього Сходу.Екологічна свідомість як культурна домінанта Стародавнього Сходу.Феномен „східного типу мислення”.Формаційний та цивілізаційний підходи до історії культури Стародавнього Сходу.4.Ж. Ф. Шампольйон – „батько єгиптології”.Гробниця Тутанхамона – „відкриття ХХ століття”.Феномен єгипетських пірамід.Таємниця сфінкса.Особливості давньоєгипетського пантеону.Культ мертвих і його місце в культурі Стародавнього Єгипту.Скульптурний портрет Нефертіті.Хатшепсут – жінка-фараон.Давньоєгипетська медицина і мистецтво муміфікації.5.Клинопис – древнє письмо Месопотамії.Релігійно-міфологічний світогляд жителів долини Тигру та Євфрату. Месопотамія – батьківщина бібліотечної та архівної справи. Кодекс законів царя Хаммурапі.Епос про Гільгамеша – вавилонська художня перлина. Зіккурат як культова споруда Давнього Межиріччя.Вавилонська вежа: легенди та історія.Висячі сади Семираміди – друге чудо світу.Астрологія і її значення в культурі Месопотамії.6.Алфавіт – найвидатніше досягнення фінікійців.Карфаген – фінікійська колонія.Таємниця фінікійського пурпуру.Соломон – цар староєврейської держави.Рух єврейських пророків.Кумранські рукописи – давня редакція Біблії.Релігійно-етичні закони Мойсея.Єрусалим – духовна столиця іудеїв, християн, мусульман.7.Самобутня культура Еламу.„Країна аріїв”: загадки походження іранців та інших індоєвропейських народів.Феномен зороастризму.„Авеста” – священна книга зороастризму.Торевтика – мистецтво Стародавнього Ірану.„Імперський ахеменідський стиль” Стародавнього Ірану.Таємниця Персеполя, столиці ахеменідського Ірану.8.Хараппа і Мохенджо-Даро – центри протоіндійської культури.Міфологія давньої Індії.Веди – „знання” стародавніх індусів.„Закони Ману” – релігія і право давньоіндійського суспільства.Варни і касти та їхня роль у суспільному житті Індії.Давньоіндійські наукові знання.Пам’ятки давньоіндійського зодчества.Танець в культурі Індії.Давньоіндійська сім’я.Йога: сутність та різновиди. 9.Конфуцій – „Вчитель десяти тисяч поколінь”.Китайський церемоніал та ритуал.Старокитайська міфологія.Давньокитайські винаходи.

Народна медицина в Стародавньому Китаї.Китайська писемність: мистецтво каліграфії.Велика Китайська стіна.Теракотова армія імператора Цінь Шіхуанді.Китай – батьківщина шовківництва.10.Античність – колиска європейської культури.„Людина – мірило всіх речей” (народження особистості в добу античності).Агональний характер античної культури.Пайдейя як засіб виховання громадянина поліса.Антропоморфізм релігійно-міфологічних уявлень стародавніх греків та римлян.Політика, війна, управління – головні чесноти Риму.Практицизм давньоримської культури.11.Епохальні відкриття А. Еванса на Криті.Шліман і розкопки легендарної Трої. Кносські „парижанки”. Люди і звичаї в Стародавній Греції.Антропоморфізм грецької міфології.Античний поліс і його значення для розвитку культури.Сапфо – „десята муза” Греції.Олімпійські ігри.„Золотий вік Перікла” – вершина культурного розвитку Стародавньої Греції.Давньогрецький театр.Афінський Акрополь як високий взірець грецької архітектури.Розвиток наукових знань у Стародавній Греції.Мусейон – науковий і мистецький осередок елліністичної культури.Александрійська бібліотека.Грецькі чудеса світу.12.Легенда про створення Рима.Етруські портрети і „персони”.Давньоримська міфологія.„Закони дванадцяти таблиць” – перша кодифікація римського права.Римське військо – зразок дисципліни і непереможності.Дві школи латинського красномовства.„Августівський класицизм” – золотий вік римської історії.Форум Романум – релігійний і політичний центр Стародавнього Риму.Римські терми.Архітектурні нововведення римлян.Колізей і гладіаторські бої.13.Релігійність як культурна домінанта духовного життя Середньовіччя.Символізм у культурі Середньовіччя.Середньовіччя – торжество догматизму, панування „чорної ночі” чи „найзагадковіша і найбільш чаруюча епоха”?Епоха Середньовіччя – фундамент сучасної цивілізації.Зародження націй світу в епоху Середньовіччя.Середньовіччя як доба становлення світових релігій.14.Середньовіччя – епоха утвердження християнства.Чотири субкультури Середньовіччя: релігійна, бюргерська, рицарська та народна.Патристика – вчення отців церкви.„Сім вільних мистецтв” як основа середньовічної освіти.Чернечі ордени. Середньовічна міська республіка.Перші європейські університети.Середньовічна алхімія – пошук філософського каменю та еліксиру життя.Романський храм – „важке велике мовчання”. Готика як символ християнства, втілення нескінченності та ідеї прекрасного.Феномен куртуазної культури.М. Бахтін і концепція народної, сміхової, карнавальної культури.15.Візантія – міст між західною і східною цивілізаціями.Візантія – оплот християнства.Візантійські отці церкви.

Михаїл Пселл – візантійський учений, філософ, письменник.Візантійське мистецтво – еталон для мистецтва православного світу.Храм святої Софії –диво візантійської культури.Візантійська мозаїка.Музичне мистецтво Візантії.16.Мекка – батьківщина ісламу.Роль ісламу в культурі арабського Сходу.Шаріат – джерело релігійних, моральних та правових норм мусульман.Мечеть – домінанта мусульманського міста.„Тисяча і одна ніч” – збірник арабських народних казок.Омар Хайям – великий вчений і поет Сходу.Авіцена – великий арабський лікар і мислитель.Арабський філософський гурток „Брати чистоти”.Медресе – осередок арабської освіти і науки.Арабеска – унікальне явище арабської культури.17.Сікхізм як національна релігія Індії.Тадж-Махал – перлина індійської архітектури.Китайська практика фен-шуй. Китайський традиційний живопис: синтез малярства, поезії, каліграфії.Здобутки китайської науки і техніки.Танка – традиційний японський п’ятивірш.Японська чайна церемонія і мистецтво саду.Комплекс військових мистецтв Японії – кемпо.Бусідо – неписаний кодекс поведінки японця.Японський театр ноо і кабукі. Нецке – вид декоративного мистецтва Японії.Маски та статуетки – традиційне африканське мистецтво.Африканські культури Нок, Іфе та Бенін.Музично-танцювальна магія африканців.18.Дж. Вазарі і його внесок у вивчення культури Ренесансу.Гуманізм – світоглядна основа епохи Відродження.Антропоцентризм – провідна ідея Ренесансу.Титанізм італійського Відродження.„Зворотний бік” титанізму.Медічі – меценати італійського мистецтва. „Галактика Гутенберга” і нові обрії для культурного поступу.Великі географічні відкриття.„Нове небо”, „нова Земля” і „нова людина” Ренесансу.Північне Відродження –дослідження дійсності та пошук істини.

19.Флорентійська Платонівська Академія.Данте – співець людини Ренесансу.Франческо Петрарка – „батько італійського гуманізму”.Джотто – гордість Флоренції.Великий зодчий Філіппо Брунеллескі.Італійський скульптор Донателло.Ботічеллі – найбільш хвилюючий і поетичний художник Відродження.Мистецтво і наука – два крила творчості Леонардо да Вінчі.Творчість Рафаеля Санті – синтез античності і духу християнства.Мікеланджело Буонарроті – кульмінація Високого Ренесансу.Тіціан – найтиповіший художник Венеції. Мистецтво маньєризму.Пантеїзм Джордано Бруно.Політична філософія Макіавеллі.20.Творчість Еразма Ротердамського.Ієронім Босх – предтеча сучасного сюрреалізму.„Сліпі”: відчай Брейгеля-людини і велич Брейгеля-художника.Альбрехт Дюрер – гордість німецького мистецтва.Франсуа Рабле і яскравий національний колорит французького Ренесансу.Вільям Шекспір – титан англійського Ренесансу.

Сервантес і Ренесанс в Іспанії.21.Вплив Мартіна Лютера на формування німецької нації.Жан Кальвін – „женевський папа”.Пуританство як світогляд і стиль життя.Реформація – основа новоєвропейської ментальності.„Реформація і контрреформація – бунт народів проти панування Італії”.Ігнатій Лойола та орден єзуїтів.Фома Торквемада й іспанська інквізиція.22.Промисловий переворот і його наслідки для культури.Новочасна культурна парадигма.Користь – ідол Нового часу.„Мислю, отже, існую”: домінантна роль розуму в новочасній культурі.XVII століття – вік геніїв.Галілео Галілей – „Колумб неба”.Ньютон і тріумф науки.23.Духовно-естетичний пафос бароко.Берніні – виразник архітектурного бароко.Живопис Ель Греко: напруга, динамізм, містика.Рубенс і національний колорит фламандського бароко.Нікола Буало і теорія класицизму.Мольєр – творець жанру „високої комедії”.Нікола Пуссен – „французький Рафаель”. Версальський палац – вершина архітектурного класицизму.Караваджо і караваджизм.Веласкес – митець „золотого віку” іспанського живопису.Творчість Рембрандта – вершина голландського реалізму.24.Просвітництво –ідейний, політичний, мистецький плюралізм.Теорії суспільного договору.Французький енциклопедизм.Жан-Жак Руссо і руссоїзм.Універсалізм творчості Гете.Творчість Даніеля Дефо.Літературний реалізм Свіфта.Гейнсборо та англійське малярство.Музика Антоніо Вівальді.Музична творчість Баха.Рококо – аналіз найтонших переживань людини.Музика Моцарта – вершина класичного симфонізму.Музика Бетховена, що „викрешує вогонь з людських сердець”.Ампір як художній стиль.25.Індустріальна цивілізація.Політична культура ХІХ ст.Статуя свободи – політичний символ Америки. ХІХ століття – „машинний вік”.Епохальні відкриття в науці ХІХ ст.Історичне значення еволюційної теорії Ч. Дарвіна.Німецька класична філософія.Філософія марксизму.Культурологічна концепція Ф. Ніцше.26.Романтизм як світоглядне розчарування в ідеалах Просвітництва.Жорж Санд і проблема емансипації жінки.Творчість Делакруа – вершина французького живописного романтизму.Музика Шопена.Ч. Діккенс і реалістична картина життя Англії.О. де Бальзак і грандіозна реалістична панорама французького суспільства.Великі письменники США.Барбізонська малярська школа.Творчість Верді – кульмінація італійської опери.Й. Штраус – король вальсу.Колористична революція імпресіоністів.

Творчість Вінсента Ван Гога.Культура народів Океанії у творчості Голена.Східноєвропейський символізм (В. Чюрльоніс, Я. Мальчевський, Ф. Купка, М. Врубель).27.Література „втраченого покоління”.Музична творчість Прокоф’єва, Шостаковича, Стравінського.Феномен кіномистецтва.Голлівуд – „фабрика мрій”.Вплив позаєвропейської культури на естетику модернізму.Кольорові симфонії Анрі Матіса.Творчість Пікассо.Африканська скульптура і мистецтво кубізму.Футуризм: ідеалізація урбанізму, індустрії, агресивної особистості.Пафос міста в архітектурі Ле Корбюзьє.Архітектурна містика Антоніо Гауді.Абстракціонізм як втеча від реальності.Ф. Кафка – „поет хаосу”.Сальвадор Далі і сюрреалізм.28.Народні традиції, обряди та фольклор східних слов’ян.Побут і звичаї стародавніх слов’ян.Відгомін язичництва в українських та російських народних традиціях і святах.Прийняття християнства і його вплив на культуру Київської Русі.Особливості давньоруської архітектури (кінець Х—початок ХІІ ст.).Пам’ятки писемності Київської Русі.29.Виникнення Запорозької Січі. Принципи козацького суспільного устрою, економіка, військовий побут козацтва.Роль українського козацтва в розвитку української культури.Вплив гуманістичних ідей Відродження на українську культуру.Полемісти І. Вишенський та П. Скарга.Особливості розвитку українського фольклору (думи).Вплив культури Ренесансу на українську архітектуру та образотворче мистецтво.Творчість українського гуманіста Станіслава Оріховського.Юрій Дрогобич-Котермак — великий українець.30.Боротьба українського козацтва за національну та духовну незалежність (XVII—XVIII ст.).Договори Богдана Хмельницького з Польщею та Росією.Конституція Пилипа Орлика — перша демократична конституція.Відтворення в усній народній творчості (думах) героїки визвольної війни українського народу 1648—1654 рр.Поетична та філософська спадщина Г. Сковороди.Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва в Україні в XVII—XVIII ст. Українське (козацьке) бароко.Растреллі в Україні: Андріївська церква, Маріїнський палац, Козелецький собор.31.Процес пробудження національної самосвідомості, виникнення політичних рухів та розвиток національної культури протягом ХІХ і на початку ХХ ст.Кирило-Мефодіївське товариство.Гумористично-сатиричні твори І. Котляревського, П. Гулака-Артемовського, Г. Квітки-Основ’яненка, Є. Гребінки.Творчість І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, В. Стефаника, О. Кобилянської як втілення кращих ідейно-моральних принципів української народної культури.Розвиток духовної культури в працях М. Драгоманова, В. Антоновича, М. Грушевського, О. Потебні, В. Вин-ниченка.

Ідейно-політична боротьба за оновлення української культури в умовах соціалістичного реалізму. Творчість М. Хвильового.Новаторське сценічне мистецтво: Лесь Курбас.Суперечливий розвиток української культури протягом 50—80-х років.Відродження і розвиток української культури доби утвердження державної незалежності.«Розстріляне відродження».Постмодернізм, гуманізм, космізм, антропокосмізм у сучасній культурі.

Питання до заліку1. Поняття культури. Види культури.2. Функції культури.3. Національна культура та її значення в умовах державотворення.4. Передумови винекнення первісної культури людства.5. Первісні релігійні вірування.6. Особливості культури Стародавнього Сходу.7. Культура Месопотамії.8. Культура Стародавнього Єгипту.9. Культура Індії.10. Культура Китаю.11. Поняття Античної культури.12. Кріто-Мікенська культура.13. Грецька демократія.14. Давньогрецька міфологія і релігія.15. Давньогрецькі свята і Олімпійські ігри16. Давньогрецька писемність.17. Грецька філософія і історіографія.18. Давньогрецький театр.19. Давньогрецька література.20. Архітектура і образотворче мистецтво Стародавньої Греції..21. Військова справа в Стародавньому Римі.22. Римське право.23. Розвиток науки в Староданьму Римі.24. Давньоримська література.25. Давньоримська архітектура.26. Характерні риси культури Середньовіччя. 27. Середньовічна освіта. Школи й університети. 28. Лицарська культура в середньовіччі. 29. Культура середніх віків у Візантії.30. Характерні риси культури Ренесансу.31. Італійський Ренесанс.32. Реформація в Європі. Гуманістичний рух Німеччини.33. Північне Відродження.34. Культура Просвітництва.35. Трипільська культура.36. Культура давніх слов׳ян.37. Писемність і освіта часів Київської Русі.38. Розвиток літератури та науки в Кївській Русі.39. Історичні умови та суспільно-політичні чинники формування ренесансної

культури України.

40. Національна освіта та книгодрукування в Україні (друга половина XVI -перша половина XVII ст.).

41. Культура доби Центральної Ради.42. Культура періоду правління гетьмана Павла Скоропадського.43. Культурні процеси доби Директорії.44. Культурні процеси в Україні у 20-30-х роках ХХ століття.45. "Розстріляне відродження". Насадження методу соціалістичного реалізму.

Література:1.Абрамович С.Д., Чікарькова М.Ю. Світова та українська культура: Навчальн. посібн. – Львів: Світ, 2004. 2.Бокань В.А., Польовий Л.П. Історія культури України Навч. посіб - К МАУП, 2001.. 3.Бокань В.А. Культурологія: Навч. посіб. - К.: МАУП, 2000.4.Греченко В.А., Чорний І.В., Кушнерук В.А„ Режко В.А. Історія світової та української культури: Підруч. для вищ. закл. освіти. - К.: Літера, 2000. 5.Дещинський Л.Є. Українська та зарубіжна культура. Навчальний посібник. – Львів: «Бескид Біт», 2005. 6.Культурологія: навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / За заг. ред. В.М. Пічі – Львів: «Магнолія плюс», 2003. 7.Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. вид. / За загальною ред. Яртися А.В.- Львів: Світ, 1994. 8.Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. посібник. Вид. 2-ге, перероб. і доп. / За ред. А. В. Яртися, В. П. Мельника – Львів, 2005.9.Історія світової культури. Культурні регіони: Навч. посібник / Кер. авт. колективу Л. Левчук. – К., 1997.10.Полікарпов В. Лекції з історії світової культури. – Харків, 1990.11.Курс лекцій з української та зарубіжної культури: Навч. посібник / За ред. Л. Дещинського. – Львів, 1999.12.Історія світової культури: Навч. посібник / Кер. авт. колективу Л. Левчук. – К., 2000.13.Греченко В., Чорний І., Кушнерук В., Режко В. Історія світової та української культури: Підруч. для вищ. закл. освіти. – К., 2000.14.Бичко А. Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Курс лекцій. – К., 1992.15.Теорія та історія світової і вітчизняної культури: Підручник / За ред. Н. Горбача, С. Гелея, З. Росінської– Львів, 1992.

Documents

Володимир-Волинськийvvpk.at.ua/_ld/14/1449_2_.doc · Web viewКолумбом у 1492 р., шляху з Європи до Індії Васко да Гамою