ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАДsites.znu.edu.ua/bank/public_files/2010/10/2512_1257421285_Kagan… · історія і історіографія”

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД “ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”

МІНІСТЕРСТВА ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ КАФЕДРА НОВІТНЬОЇ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

Затверджую: Декан факультету

____________________________ Ткаченко В.Г. “____”____________ 200__ р.

Схвалено на засіданні кафедри новітньої історії України

Протокол № 1 від “28” серпня 2009 р. Завідувач кафедри Турченко Ф.Г. ______________

РОБОЧА ПРОГРАМА

з дисципліни “Формування української нації: історія і історіографія”

Форма навчання денна Курс 3 Семестр 6

Організаційно-методична характеристика навчальної дисципліни

Напрям, спеціальність освітньо-

кваліфікаційний рівень Академічна характеристика Структура

Галузь знань: 0302 гуманітарні науки Напрям підготовки – 6.030300 історія Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр

Рік навчання: 3-й Семестр: 6 Кількість навчальних тижнів: 16 Кількість годин на тиждень: 1 Статус курсу: фаховий Кількість ECTS кредитів: українських: 1,5 європейських: 2,25

Кількість годин: Загальна: 81 Лекції: 16 Практичні заняття: 10 Самостійна робота: 26 Індивідуальна робота: 29 Вид підсумкового контролю: залік

Робоча програма складена на основі: навчальної програми курсу “Формування української нації: історія і історіографія”, укладеної канд. іст. наук, ст. викладачем Кагановим Ю.О., затвердженої 29 серпня 2008 р.

Запоріжжя, 2009

Робоча навчальна програма дисципліни “Формування української нації: історія і історіографія” для студентів денної форми навчання спеціальності 6.030300 “Історія”. – Запоріжжя: ЗНУ, 2009. – 30 с.

Укладач: кандидат історичних наук, старший викладач Каганов Ю.О.

Ухвалено на засіданні кафедри новітньої історії України протокол № 1 від 28 серпня 2009 р.

Зав. кафедрою ___________ докт. істор. наук, професор Турченко Ф.Г.

І. ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Навчальний курс “Формування української нації: історія та

історіографія” дозволить студентам опанувати основи теорії етносу та нації,

оволодіти необхідним масивом наукової та навчальної літератури, чіткіше

уяснити складний і суперечливий процес становлення українського етносу та

нації. Відповідно, окрім суто фахового значення, навчальний курс має і

велике виховне суспільне значення, оскільки сприяє розвиткові національної

свідомості, виховує любов до власного народу і повагу до інших.

Запропонований курс слід розглядати як органічне доповнення до

таких навчальних дисциплін як "Давня та нова історія України", "Новітня

історія України", "Історичне краєзнавство", "Етнологія", "Етнологія України"

та ін.

Програма курсу "Формування української нації: історія і історіографія"

побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації

навчального процесу і складається з 2 модулів: 1) еволюція українського

націогенезу (до XVIII ст.); 2) модерна українська нація XIX – початку XXI ст.

ІІ. МЕТА ТА ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

МЕТА КУРСУ:

– сформувати у студентів наукове мислення з проблем теорії нації,

націогенезу, опрацювати відповідний термінологічний, понятійний апарат;

– засвоїти основний масив наукових праць з проблеми українського

націогенезу, з'ясувати загальний рівень вітчизняної етнополітології

порівняно із світовим;

– опрацювати мінімальну джерельну базу, необхідну для адекватного

наукового аналізу процесу становлення українського національного

організму;

– з'ясувати конкретну картину перебігу націогенезу в Україні, дати

відповідну етнонаціональну інтерпретацію подіям вітчизняної історії;

– дати наукову оцінку сучасної етнонаціональної ситуації в Україні та

перспектив її подальшого розвитку.

За результатами вивчення курсу студенти повинні:

ЗНАТИ:

– етнічність, різні наукові концепції визначення етнічності;

– етнічна та національна ідентичність, національна свідомість;

– нація, основні моделі визначення та різновиди (культурна, модерна,

етнічна, домодерна, ранньомодерна тощо);

– етнічні процеси та їх класифікація;

– етногенез: соціосферна та біосферна концепції;

– націонегез: модерністський та примордіалістський підходи до його

дослідження;

– етногенез в Україні від часу виникнення початкової етнічної до

усталеного українського етносу із своєрідною етнічною культурою;

роль різних чинників: соціальних, економічних, природних,

культурних тощо;

– формування української нації;

– проблема модерної та домодерної нації ("нації до націоналізму");

– українська ранньомодерна нація;

– українська модерна нація XIX — початку XXI ст.;

– українське національне відродження і українське націотворення;

– сучасна українська нація та перспективи її розвитку;

– особливості радянської, сучасної української та зарубіжної

історіографії з теоретичних проблем націогенезу та формування

української нації

ВМІТИ:

– працювати з історичними, етнографічними, лінгвістичними,

джерелами;

– здійснювати компаративний аналіз наукової літератури з проблеми;

– вести наукову дискусію з проблем українського націогенезу,

спираючись на вагомі аргументи;

– робити висновки та узагальнення з опрацьованого джерельного

матеріалу.

III. МОДУЛЬНИЙ РОЗПОДІЛ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

Модуль 1. Еволюція українського націогенезу (до XVIII ст.)

Модуль 2. Модерна українська нація XIX – початку XXI ст.

Обсяги, год., за формами навчальних занять згідно НП Форма навчання – денна

Загальний обсяг 82 У тому числі: Обсяг аудиторних занять: 26 З них: - лекції 16 - практичні заняття – - семінарські заняття 10 - лабораторні заняття – - модульний контроль Обсяг самостійної роботи: 55 У тому числі з: - підготовки до аудиторних занять

28

- опрацювання розділів РНП, які не висвітлюються на лекціях 4 - виконання курсового проекту - виконання індивідуальних завдань (контрольної роботи) 4 - підготовки до контрольних (модульних) заходів 7 - підготовки до підсумкового контролю 12 Форми підсумкового контролю Залік – 6 сем.

IV. МОДУЛЬНО-КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ДИСЦИПЛІНИ

№ модуля №

навч. тижнів

№ теми

Теми лекцій, види інших аудиторних занять та самостійної роботи

Обсяг годин

Вид модульного і підсумкового контролю та їх рейтингова оцінка (РО)

1 Тема 1. Теорії нації в історіографії Лекції: Семінарські заняття: Самостійна робота:

4 2

2 Тема 2. Ґенеза поняття «українська нація» в історіографії Лекції: Семінарські заняття: Самостійна робота:

4 2

3 Тема 3. Етнічна належність Русі Лекції: Семінарські заняття: Самостійна робота:

2

Модуль

1

Еволюція українського

націогенезу

(до

XV

III ст.

)

4 Тема 4. Етнічний та національний розвиток у XII - першій половині XVI ст. Лекції: Семінарські заняття: Самостійна робота:

2

5 Тема 5. Українська (козацька) ранньомодерна нація другої половини XVI - XVII ст. Лекції: Семінарські занятт : яСамостійна робота:

2 2

6 Тема 6. Етнонаціональний розвиток України у XVIII ст. Лекції: Семінарські заняття: Самостійна робота:

2

РО підготовки до аудиторних занять та засвоєння теоретичного матеріалу – до 6 балів РО підготовки до семінарських занять та опанування практичними навичками – до 20 балів РО першого модуль-ного контролю – до 12 балів

Самостійна робота 6 балів Проведення модульного контролю 2 12 балів 1-6 тижні (1-й півсеместр)

Разом по 1 модулю 30 балів

7 Тема 7. Формування модерної української нації у XIX ст. Лекції: Семінарські заняття: Самостійна робота:

4 2

8 Тема 8. Українська модерна нація XX – початку XXI ст. Лекції: Семінарські заняття: Самостійна робота:

4 2 2

РО підготовки до аудиторних занять та засвоєння теоретичного матеріалу – до 7 балів РО підготовки до семінарських занять та опанування практик-ними навичками – до 24 балів РО другого модульного контролю – до 12 балів

Модуль

2

Модерна

українська нація

XIX

– початку

XX

I ст.

Самостійна робота 6 балів

Проведення модульного контролю 2 12 балів Разом

по 2-му модулю

Разом по 2 модулю 30 балів

7-11 тижні (2-й півсеместр)

Індивідуальні завдання 4 20 балів

Разом за два модулі 80 балів Підсумковий семестровий модульний контроль 20 балів Разом 100 балів 100 балів

ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ПИТАННЯ ЛЕКЦІЙ:

МОДУЛЬ 1. Еволюція українського націогенезу (до XVIII ст.)

Тема 1. Теорії нації в історіографії

1. Еволюція поняття «нація» 2. «Класичне» визначення нації в європейській історіографії 3. Догматичний підхід радянської історіографії 4. Сучасні концепції українського націотворення в історіографії

Література Основна

1. Грицак Я Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. – К., 1996.

2. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996. 3. Пономарьов А. Етнічність та етнічна історія України: Курс лекцій. – К.,

1996. 4. Пономарьов А. Етнічність та етнічна історія України: Курс лекцій. – К.,

1996. 5. Попов Б., Ігнатов В., Степіко М. та ін. Життя етносу: соціокультурні

нариси. – К., 1997. 6. Потульницький В.А. Теорія української політології. – К., 1993. 7. Феномен нації. Основи життєдіяльності / За ред. Б. Попова. – К., 1998.

Додаткова 1. Грицак Я. Страсті за націоналізмом. Історичні есе. – К., 2004. 2. Масненко В. В. Історична думка та націотворення в, Україні (кінець

XIX –перша третина XX ст.). – К.; Черкаси, 2001. 3. Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х

— поч. 1990-х років. – К., 1998.

Тема 2. Ґенеза поняття «українська нація» в історіографії

1. Термінологічні проблеми 2. Примордіалістська версія генези української нації 3. Модерністська альтернатива 4. Проблеми становлення «національної ідентичності»


1. Баран В., Баран Я. Історичні витоки українського народу. – К., 2005. 2. Іванченко І. Український народ // Мала енциклопедія

етнодержавознавства. Київ, 1996. 3. Магочий П. Українське національне відродження. Нова аналітична

структура // Український історичний журнал. – 1991. – №3. 4. Пономарьов А. Етнічність та етнічна історія України: Курс лекцій. – К.,

1996. 5. Сарбей В. Етапи формування української національної самосвідомості

(кінець XVIII–початок XIX ст.) // Український історичний журнал. – 1993. –№7–8.

6. Химка І. Коротка історія української ідеї // Критика. – 2003. – №11. Додаткова 7. Каппелер А. Структура українського національного руху в російській

імперії // Сучасність. – 1992. – №7. 8. Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні XX ст.

– К., 1997. 9. Лисяк–Рудницький І. Україна між сходом і заходом // Історичні есе. –

К., 1994. – Т.1.

МОДУЛЬ 2. Етапи формування української нації

Тема 1. Етнічна належність Русі

План

1. Історіографія проблеми. Концепції російської, української дореволюційної та радянської історичної науки. Теорія т.зв. "давньоруської народності".

2. Сучасні інтерпретації теорії "давньоруської народності". 3. Нові теорії української етнічності Київської Русі. 4. Київська Русь як поліетнічна держава. Неслов'янські етнічні

компоненти

Література

Основна

1. Баран В., Баран Я. Історичні витоки українського народу. – К., 2005. 2. Залізняк Л. Давньоруська народність: імперський міф чи історична

реальність // Пам'ять століть. – 1996. – № 2. 3. Залізняк Л. Київська Русь – перша українська держава // Пам'ятки

України. – 1997. – №3.

4. Котляр М. Київська Русь як поліетнічна держава // Відродження. –1993. – №5–6.

5. Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи і правда про трьох братів слов'янських зі "спільної колиски". – К., 2001.

6. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996. Додаткова

1. Вівчарик М. Етнополітичні аспекти українського державотворення // Розбудова держави. – 1994. – №5.

2. Вівчарик М., Панченко П., Імихова В. Українська нація: шлях до самовизначення. – К., 2001.

3. Дашкевич Я. Основні етапи етнічної історії українців // Родовід. – 1991. – Ч.1.

4. Залізняк Л. Чи справді був «старший брат?» або етнічні процеси в Київській Русі щодо походження українців, білорусів та росіян // Берегиня. – 1997. – №3–4.

5. Ісаєвич Я. Джерела про західні межі української етнічної території в добу феодалізму // Український історичний журнал. – 1968. – №12.

6. Моця О. Давньоруська народність: новий погляд на проблему // Український історичний журнал. – 1990. – №7.

7. Пономарьов А. Етнічність та етнічна історія України: Курс лекцій. – К., 1996.

Тема 2. Етнічний та національний розвиток у XII - першій половині

XVI ст. План

1. Український етнос в умовах кризи давньоруської державності та "монгольської доби".

2. Етнонаціональна характеристика Галицько-Волинської держави. 3. Українці в межах Великого князівства Литовського, королівств

Польського, Угорського, князівств Молдавії, Московщини. 4. Проблема "Великого кордону" та зародження козацтва:

етнонаціональний аспект.


1. Балушок В. Про завершальний етап етногенезу українців // Наука і суспільство. – 2003. – №7/8.

2. Баран В., Баран Я. Історичні витоки українського народу. – К., 2005. 3. Залізняк Л. Київська Русь – перша українська держава // Пам'ятки

України. – 1997. – №3. 4. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996.

5. Ричка В. "Галич – другий Київ": середньовічна формула чи історіографічна метафора? // Український історичний журнал. – 2006. – №1.

6. Симоненко Р.Г. Про геополітичний фактор в історії України. Геополітичні аспекти бездержавного періоду України (XIV- перша половина XVII ст.) // Український історичний журнал. – 2002. – №6.

Додаткова 1. Вівчарик М. Етнополітичні аспекти українського державотворення //

Розбудова держави. – 1994. – №5. 2. Вівчарик М., Панченко П., Імихова В. Українська нація: шлях до

самовизначення. – К., 2001. 3. Дашкевич Я. Основні етапи етнічної історії українців // Родовід. – 1991.

– Ч.1. 4. Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи

і правда про трьох братів слов'янських зі "спільної колиски". – К., 2001. 5. Пономарьов А. Етнічність та етнічна історія України: Курс лекцій. – К.,

1996. 6. Симоненко Р. Про геополітичний фактор в історії України.

Геополітичні аспекти бездержавного періоду України (XIV- перша половина XVII ст.) // Український історичний журнал. – 2002. – №6.

7. Шпорлюк Р. Створення України // Людина і світ. – 2000. – №3.

Тема 4. Українська (козацька) ранньомодерна нація другої половини XVI - XVII ст.

План 1. Криза "руської ідентичності" в другій половині XVI ст. Наслідки

Люблінської унії. Суперечності духовного, культурного та релігійного життя.

2. Українське національне відродження на зламі ХVІ-ХVII ст.: культурно-національний та військово-політичний складники.

3. Українська ранньомодерна нація в умовах Гетьманщини. Характерні етнокультурні, соціальні та політичні риси.

4. Розширення української етнічної території в XVII ст. Слобожанщина та Великий Луг.


1. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996. 2. Сас П. Політична культура українського суспільства (кінець XVI –

перша половина XVII ст.). – К., 1998.

3. Сисин Ф. Хмельниччина та її роль в утворенні модерної української нації // Український історичний журнал. – 1995. – №4.

4. Смолій В., Степанков В. Українська національна революція 1648–1676 рр. Крізь призму століть // Український історичний журнал. – 1998. – №1; №2.

5. Пономарьов А. Етнічність та етнічна історія України: Курс лекцій. – К., 1996.

6. Кралюк П. Особливості вияву національної свідомості в українській суспільній думці XVI – першій половині XVII ст. – Луцьк, 1996.

Додаткова

1. Попов Б., Ігнатов В., Степіко М. та ін. Життя етносу: соціокультурні нариси. – К., 1997.

2. Потульницький В.А. Теорія української політології. – К., 1993. 3. Орловська О. Шляхи формування етнічної свідомості українців у часи

середньовіччя // НТЕ. – 2003. – №3. 4. Основи етнодержавознавства. – К., 1997. 5. Феномен нації. Основи життєдіяльності / За ред. Б. Попова. – К., 1998. 6. Химка І. Коротка історія української ідеї // Критика. – 2003. – №11.

Тема 5. Етнонаціональний розвиток України у XVIII ст. План

1. Криза "козацької" свідомості в умовах ліквідації української автономії (Слобожанщина, Гетьманщина, Запоріжжя).

2. Особливості етнонаціонального розвитку Правобережної України та Галичини (етнорелігійні та етносоціальні конфлікти).

3. Вияви національної свідомості у писемних пам'ятках XVIII ст.: козацьких літописах, літературних творах, юридично-правових актах.

4. Проблема т.зв. "малоросійської" свідомості та "малоросійської"" нації.


1. Баран В., Баран Я. Історичні витоки українського народу. – К., 2005. 2. Гуржій О. До питання про кількість та етнічний склад населення

України у другій половині XVII ст. // Український історичний журнал. – 1993. – №4–6.


4. Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність / За ред. В. Наулка. – К., 2001.

5. Каппелер А. Мазепинці, малороси, хохли: українці в етнічній ієрархії Російської імперії // Київська старовини. – 2001. – №5. – С.8–20.

6. Магочий П. Українське національне відродження. Нова аналітична структура // Український історичний журнал. – 1991. – №3.

7. Українське суспільство на зламі Середньовіччя і Нового часу: нариси з історії ментальності та національної свідомості. – К., 2001.

Додаткова

1. Бойко Л., Данилова Н. Формування етнічного складу населення Південної України (кінецьXVIII–XIXст.) // Український історичний журнал. – 1992. – №9.


3. Горбань Т. Українці в структурі етнонаціональної ієрархії Російської імперії (XI – початок XX ст.) // Історичний журнал. – 2005. – №6.

4. Горбоченко Т. Книга і нація: Вплив початкового українського книгодрукування на формування національної свідомості // Людина і світ. – 2001. – №7.

ТЕМИ ТА ОСНОВНІ ПИТАННЯ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ:

Тема 1, 2. Формування модерної української нації у XIX ст.

План 1. Криза національної ідентичності наприкінці XVIII ст. Розкол

українського етнічного поля Російською та Австрійською імперіями. 2. Перша хвиля національного відродження на Наддніпрянській Україні

(Сіверщина, Слобожанщина). Галичині: "Руська трійця". 3. Особливості української моделі формування модерної нації. 4. Національні "будителі", націоналізм "недержавних" націй Центрально-

Східної Європи. Нова (народна, "етнографічна") концепція української національної ідентичності.

5. Політизація українського руху. Кирило-Мефодіївське товариство. "Весна народів" 1848р. та Україна.

6. З селянської етнографічної маси у модерну націю. Особливості національного руху другої половини XIX ст.


1. Баран В., Баран Я. Історичні витоки українського народу. – К., 2005. 2. Вівчарик М. Етнополітичні аспекти українського державотворення //

Розбудова держави. – 1994. – №5. 3. Горбань Т. Українці в структурі етнонаціональної ієрархії Російської

імперії (XI – початок XX ст.) // Історичний журнал. – 2005. – №6. 4. Грицак Я Нарис історії України. Формування модерної української

нації ХІХ–ХХ ст. – К., 1996. 5. Гуменюк А. Соціальна і національна структура міського населення

Правобережної України (друга половина ХІХ ст.) // Український історичний журнал. –1993. – №10.

6. Каппелер А. Мазепинці, малороси, хохли: українці в етнічній ієрархії Російської імперії // Київська старовини. – 2001. – №5. – С.8–20.

7. КаппелерА. Структура українського національного руху в російській імперії // Сучасність. – 1992. – №7.


9. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996.

Додаткова

1. Магочій П. Формування національної свідомості: Підкарпатська Русь. (1848–1948). – Ужгород, 1994.

2. Єкельчик С. Пробудження нації. До концепції історії українського національного руху другої половини XIX ст. – Мельбурн, 1994.

3. Грушевський М. Рух політичної суспільної української думки в XIX столітті // Грушевський М.С. Твори: У 50 т. – Львів, 2002. –Т. 1.


5. Шпорлюк Р. Україна: від імперської периферії до суверенної держави // Сучасність. – 1996. – №11–12.

6. Субтельний О. Розпад імперії та утворення національних держав: випадок України // Сучасність. – 1995. – №5.

III, IV. Українська модерна нація XX ст. - початку XXI ст. План

1. Основні фактори, що зумовили етнонаціональний розвиток українців у XX ст.

2. Формування сучасної української нації та боротьба за відновлення української державності (1917-1921 рр.).

3. Особливості етнонаціональних процесів в Україні 20-х рр. 4. Українська нація за радянської доби. 5. Український етнонаціональний організм в умовах незалежної держави.


1. Грабовський С. УНР: виклик доби і відповідь нації // Пам'ять століть. – 1998. – №1.

2. Грицак Я Нарис історії України. Формування модерної української нації ХІХ–ХХ ст. – К., 1996.

3. До історії міжнаціональних процесів в Україні (30–ті роки) // Український історичний журнал. – 1993. – №2–3.

4. Кульчицький С. Як вирішувалось «українське питання»: чи була радянська Україна незалежною в 1917–1922 рр.? // Політика і час. – 1994. – №11; №12.


6. Національна інтеграція в полікультурному суспільстві: Українській досвід 1991 –2000 / Збірник. За ред. І. Кураса, О. Майбороди. – К., 2002.

7. Пасненко В. Історична думка та націотворення в Україні (кінець XIX –перша третина XX ст.). – К.; Черкаси, 2001

8. Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х — поч. 1990-х років. – К., 1998.

9. Українізація 1920–30–х років: передумови, здобутки, уроки. Колективна монографія / За ред. В.А.Смолія. – К., 2003.

10. Шапошнікова Н. Влив подій першої світової війни на національну свідомість українців // Історія України. – 2000. – №18.


Додаткова

1. Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація // Вітчизна. – 1990. – №№5–8. 2. Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність / За ред.

В. Наулка. – К., 2001. 3. Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні XX ст.

– К., 1997. 4. Лисяк–Рудницький І. Радянська Україна з історичної перспективи //

Історичні есе. – К., 1994. – Т.2. 5. Лисяк–Рудницький І. Україна між сходом і заходом // Історичні есе. –

К., 1994. – Т.1. 6. Падапка С.Україна 60–90–х років XX ст. (Державність в історичній

площині тоталітаризму, незалежності). – К., 2004. 7. Черкаський А. До питання про етносоціальний склад населення півдня

України у 20–ті роки XX ст. // Український історичний журнал. – 1993. – №11–12.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Метою самостійної роботи студентів є глибоке засвоєння ними теоретичних та аналітичних основ курсу, розвиток творчого мислення, набуття навичок та вмінь у самостійному виборі різних методів пізнання. Самостійна робота тісно пов'язується з лекційним курсом і проводиться за усіма основними темами.

Для самостійного опрацювання винесені теми, які потребують уваги студентів до опанування теоретичним здобутком вчених у галузі націології. При розгляді проблем вітчизняної етнонімії необхідно спиратися на дані топоніміки, лінгвістики, археології.

Форми організації самостійної роботи залежать від складності окремих тем та навчальних можливостей груп та студентів. Пропонуються наступні форми: самостійне опрацювання вказаної наукової літератури, її реферування, обговорення на колоквіумах, перевірка отриманих знань на контрольних роботах.

Зміст самостійної роботи

– Порівняльний аналіз європейської та вітчизняної наукової думки щодо формування української нації.

– Початковий етап етногенезу на території сучасної України – Етногенез та рання історія слов'ян – Основні наукові теорії прабатьківщини слов'ян. – Лінгвістична характеристика населення Давньої Русі. – Неслов’янські концепції початкової етнічної історії України – Сучасна російська історіографія про проблему "давньоруської

народності" (В.В. Седов, Б.Н. Флоря та інші). – Проблеми вітчизняної етнонімії. – Застосування комплексного аналізу при дослідженні феномену

української нації. – Український націоналізм як форма свідомості, ідеологія, політичний

рух. – Сучасна стадія українського націогенезу. – Формування української нації в поліетнічному та полікультурному

контексті.

Питання для модульних контрольних робіт

1. Основні моделі визначення нації та її різновиди. 2. "Модерна" та "домодерна" нація: проблеми визначення та дослідження 3. Етнос і нація: співвідношення категорій. 4. Походження та історичний розвиток назви "Русь", "руський". 5. Походження та історичний розвиток назв "Україна", "українці". 6. Проблема етнічності Русі: історіографія проблеми.

7. Сучасні теорії етнічності Київської Русі: "давньоруська" чи "праукраїнська" народність.

8. Етнонаціональна характеристика Галицько-Волинської держави. 9. Український етнос у межах Великого князівства Литовського,

королівств Польського та Угорського, Молдавського та Московського князівств (XIV - половина XVI ст.).

10. Проблема "Великого кордону" та зародження козацтва: етнонаціональний аспект.

11. Етнонаціональні наслідки Люблінської унії 1569р. 12. Національне відродження та самосвідомість українців на зламі ХУЇ-

ХУП ст. 13. Українська козацька нація в умовах Визвольної" війни та

Гетьманщини. 14. Основні етапи українського національного відродження XIX ст. 15. Особливості української моделі формування модерної нації.

Національні "будителі", націоналізм "недержавних" націй Центрально-Східної Європи.

16. Початковий етап українського національного відродження (кін. XVIII- 40 рр. XIX ст.).

17. Перша хвиля національного відродження XIX ст. на Наддніпрянській Україні (Слобожанщині). Галичина: "Руська трійця".

18. Нова "народна" або "етнографічна" концепція української національної ідентичності на початку XIX ст.

19. Основні фактори, що зумовили етнонаціональний розвиток українців у 20. XX ст. 21. Національно-демократична революція 1917-1921 рр. і створення

сучасної української нації. 22. Особливості етнонаціональних процесів в Україні 1920-х років. 23. Суперечності радянської доби: соціально-економічна модернізація та

збереження національної ідентичності українців. 24. Друга світова війна та етнонаціональний розвиток українців. 25. Особливості етнонаціонального розвитку України повоєнної доби

(1945-1991рр.). 26. Національний розвиток в умовах незалежної Української держави.

Пошук нової національної ідентичності.

ПИТАННЯ ДЛЯ КОНТРОЛЮ ЗНАНЬ З КУРСУ

1. Місце дисципліни у системі історичних та етнологічних наук. 2. Джерела та методи дослідження курсу "Формування української нації". 3. Поняття етнічності. Етнічна та національна ідентичність. 4. Основні моделі визначення нації та її різновиди. 5. "Модерна" та "домодерна" (ранньомодерна) нація: проблеми

визначення та дослідження 6. Етнос і нація: співвідношення категорій, 7. Етногенез та етнічні процеси. 8. Соціосферна концепція етногенезу. 9. Біосферна концепція етногенезу. 10. Націогенез. Особливості націогенезу українців. 11. Найдавніші назви української території та населення зафіксовані у

писемних джерелах. 12. Походження та історичний розвиток назви "Русь", "руський". 13. Широке і вузьке значення назви "Русь". Терміни "Мала", "Червона", '

"Велика" Русь. 14. Походження та історичний розвиток назв "Україна", "українці". 15. Теорія початкової етнічності. Українська модель початкової етнічності. 16. Етнічність доби неоліту та енеоліту. Трипільська культура. Дискусія

щодо її місця в українському етногенезі. 17. Проблеми етногенезу індоєвропейців. Індоєвропейська

прабатьківщина. 18. Етнічні явища бронзової доби. 19. Етнічний склад населення України доби залізного віку. 20. Сармати, готи, гуни в етнічній історії України. їх етнічна належність,

роль у етногенезі слов'ян. 21. Етногенез слов'ян. Основні наукові теорії та гіпотези. Писемні джерела. 22. Основні теорії прабатьківщини слов'ян. 23. Поетапне формування слов'янських етнокультурних спільностей. 24. Східні слов’яни V-VIII ст. Венеди, анти, склавши. 25. Велике слов'янське розселення V-VШ ст. Контакти з іноетнічними

компонентами. 26. .Східнослов'янські союзи племен на території України. 27. Проблема етнічності Київської Русі: історіографія проблеми. 28. Сучасні теорії етнічності Київської Русі: "давньоруська" чи

"праукраїнська" народність. 29. Київська Русь як поліетнічна держава. Неслов'янські етнічні

компоненти. 30. Неслов'янські концепції початкової етнічної історії України. 31. Етнонаціональний розвиток в період роздробленості ХІІ-ХШ ст. 32. Український етнос за "монгольської доби". 33. Етнонаціональна характеристика Галицько-Волинської держави.

34. Український етнос у межах Великого князівства Литовського, королівств Польського та Угорського, Молдавського та Московського князівств (XIV – 1-ша половина XVI ст.).

35. Проблема "Великого кордону" та зародження козацтва: етнонаціональний аспект.

36. Етнонаціональні наслідки Люблінської унії 1569 р. 37. Криза "руської" ідентичності в ІІ-й половині XVI ст. Суперечності

культурного та релігійного життя. IX. 38. Національне відродження та національна самосвідомість українців на

зламі ХVІ-ХVІІ ст.). 39. Українська козацька нація в умовах Визвольної війни та Гетьманщини. 40. Розширення української етнічної території в XVII ст. Слобожанщина та

"Великий Луг". 41. Проблема існування так званої "малоросійської нації" XVIII поч. ХІХ

ст. 42. Криза національної ідентичності наприкінці XVIII ст. Розкол

українського етнічного поля Російською та Австрійською імперіями. 43. Основні чинники національного розвитку України та Східної Європи

ХІХ ст. Українська модель творення модерної нації. 44. Основні етапи українського національного відродження ХІХ ст. 45. Особливості української моделі формування модерної нації.

Національні "будителі", націоналізм "недержавних" націй Центрально-Східної Європи.

46. Початковий етап українського національного відродження (кінець XVIII-40-вірр.ХІХст.).

47. Перша хвиля національного відродження ХІХ ст. на Наддніпрянській Україні (Слобожанщині). Галичина: "Руська трійця".

48. Нова "народна" або "етнографічна" концепція української національної ідентичності на початку XIX ст.

49. Регіональний аспект розвитку національної свідомості українців у ХІХ ст.

50. Політизація українського руху середини ХІХ ст. Кирило-Мефодіївське товариство. "Весна народів" 1848 р. та Україна.

51. Максимальне розширення української етнічної території та "демографічний вибух" на межі ХІХ-ХХ ст.

52. Із селянської етнографічної маси у модерну націю. Особливості національного руху II половини ХІХ ст.

53. Український етнонаціальний організм в умовах модернізації суспільства (межа ХІХ-ХХст.).

54. Основні фактори, що зумовили етнонаціональний розвиток українців у XX ст.

55. Національно-демократична революція 1917-1921 рр. і створення сучасної української нації.

56. Особливості етнонаціональних процесів в Україні 1920-х років.

57. Суперечності радянської доби: соціально-економічна модернізація та збереження національної ідентичності українців.

58. Друга світова війна та етнонаціональний розвиток українців. 59. Особливості етнонаціонального розвитку України повоєнної доби

(1945-1991 рр.). 60. Національний розвиток в умовах незалежної Української держави.

Пошук нової національної ідентичності.

КРИТЕРІЇ ДЛЯ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ Семестровий курс дисципліни „Формування української нації: історія і

історіографія” розбито на 2 модулі. Кожний модуль має ряд поточних контрольних заходів і закінчується підсумковим модульним контролем, обов‘язковим для студента. Підсумковий модульний контроль проводиться під час контрольних тижнів за розкладом, складеним деканатом на підставі пропозицій кафедри історії України.

За кожний вид поточного і рубіжного (модульного) контролю студент отримує бальні оцінки, які сумуються в межах модулю і виступатимуть надалі складовою загальної бальної оцінки за всі модулі дисципліни. Одержання студентом мінімальної бальної оцінки за кожний з двох модулів є обов’язковою умовою його допуску до екзамену з дисципліни. Студентам, які здали всі модульні контролі протягом семестру, екзамен проставляється без додаткових умов наприкінці останнього заняття у відповідності з інтервальною шкалою оцінок. Для підвищення рейтингового балу (та оцінки за національною шкалою) студент повинен скласти підсумковий семестровий модульний контроль.

Види поточного і рубіжного контролю модулів: – практичні завдання з кожного модуля у відповідні аудиторні часи

(семінарські заняття); – практичні завдання з кожного модуля за рахунок часу, відведеного на

індивідуальну роботу (опрацювання монографічної літератури та окремих розділів навчальної програми, які не розглядаються на лекціях);

– захист індивідуальних завдань з кожного модуля; – виконання модульної контрольної роботи; – підсумковий семестровий модульний контроль (залік). Семінарські заняття Виступи на семінарських заняттях оцінюються: а) послідовний виклад матеріалу з висновками в кінці відповіді, знання

фактичного матеріалу, володіння понятійним апаратом, уміння творчо розв’язувати завдання – 5 балів ("відмінно" за національною шкалою);

б) послідовний виклад матеріалу, знання фактичного матеріалу, навички структурних характеристик, володіння категоріальним апаратом, допускається 1-2 неточності у використанні понятійного матеріалу – 4 бали ("добре" за національною шкалою),

в) зміст матеріалу викладено частково, з недотриманням в окремих випадках послідовності, студент частково володіє знаннями фактичного матеріалу, при поясненні понять допущено помилки, суть питання в основному розкрита, не зважаючи на зазначені вище упущення – 3 бали ("задовільно" за національною шкалою).

Доповнення та участь у дискусії на семінарському занятті оцінюється у 1-2 бали.

Самостійна робота (опрацювання монографічної літератури та окремих розділів навчальної програми)

Виконана практична робота комплексно оцінюється викладачем, враховуючи такі критерії:

правильність одержаних відповідей; суттєве, стисле, доцільне розкриття теоретичного аспекту

завдання; повнота відповіді.

Виконання самостійної роботи у повному обсязі оцінюється в 1 бал. Модульна контрольна робота Модульна контрольна робота проводиться з метою діагностики цілей

навчання за графіком встановленим деканатом, на підставі пропозицій кафедри новітньої історії України. Контрольна робота оцінюється у 6 балів:

6 балів – знання і розуміння програмного матеріалу в повному обсязі; послідовний, логічний, обґрунтований, безпомилковий виклад матеріалу; правильне, охайне оформлення письмових робіт з використанням таблиць, схем, витягів з документів тощо; глибоке усвідомлення зв’язків у навчальному матеріалі; ґрунтовне пояснення закономірностей та характеристика інших зв'язків в історичному процесі;

5–4 бали – знання і розуміння програмного матеріалу в цілому; послідовний, логічний, безпомилковий виклад матеріалу; правильне, охайне оформлення письмових робіт з використанням таблиць, схем, витягів з документів тощо; усвідомлення основних зв’язків у навчальному матеріалі; пояснення закономірностей та характеристика інших зв'язків в історичному процесі;

3–2 бали – знання і розуміння тільки основного програмного матеріалу в обсязі, який дозволяє застосувати наступний програмний матеріал; спрощений виклад матеріалу; правильне, охайне оформлення письмових робіт з використанням таблиць, схем, витягів з документів; усвідомлення окремих зв'язків у навчальному матеріалі; пояснення основних закономірностей та характеристика основних зв'язків в історичному процесі;

1 бал – поверхове знання і розуміння основного програмного матеріалу в обсязі, який не дозволяє засвоювати наступний програмний матеріал; непослідовний виклад матеріалу з допущенням суттєвих помилок; неохайне оформлення письмових робіт.

Залік. максимальна оцінка – 20 балів. Бальна система стимулювання активності студентів (“бонуси”). Ця система додаткових балів вводиться з метою заохочування студентів

до планомірної, систематичної роботи по вивченню теоретичного матеріалу і оволодінню ними знаннями і уміннями, передбаченими даною дисципліною, а також з метою стимулювання їх до творчого підходу при розв’язанні практичних завдань. Вона передбачає додаткові бали за:

− відвідування та роботу на лекційних заняттях – 0,5 бала за кожну пару; − здачу індивідуального завдання на першому тижні після видачі завдання

– 1 бал. Загальна бальна оцінка одержується простим сумуванням одержаних

студентом балів за всі види контролю та “бонуси”:

Сумарно студент може отримати протягом одного модуля 1) за підготовку до аудиторних занять та засвоєння теоретичного

матеріалу (відвідування та роботу на лекціях) – до 8 балів 2) за підготовку до семінарських занять та опанування практичними

навичками (виступи на семінарах, доповнення, участь у дискусії) – до 32 балів

3) за виконання індивідуального завдання – до 20 балів 4) за виконання контрольної роботи – 10 балів (2 роботи) – 20 балів. 5) на заліку – до 20 балів. Модуль зараховується студентові, якщо він набрав не менше 30 балів, а

для допуску чи отримання іспиту – 60 балів.

ІНТЕРВАЛЬНА ШКАЛА ОЦІНОК Інтервальна шкала оцінок встановлює взаємозв'язки між рейтинговими

показниками і шкалою оцінок: у п'ятибальній системі оцінювання: "5" – 90–100%, "4" – 75–89%, "3" –

60–74%, "2" – 1–59%; в ECTS (європейська система перерахування залікових одиниць

трудомісткості): "А" – 90–100%, "В" – 85–89%, "С" – 75–84%, "D" – 70–74%, "Е" – 60–69%, "FХ" – 35–59%, "F" – 1–34%.

За національною шкалою За шкалою ECTS

За шкалою університету екзамен залік

А 90–100 (відмінно)

5 (відмінно)

B 85–89 (дуже добре)

C 75–84 (добре)

4 (добре)

D 70–74 (задовільно)

E 60–69 (достатньо)

3 (задовільно)

зараховано

FX 35–59 (незадовільно – з можливістю

повторного складання) F 1–34

(незадовільно – з обов'язковим повторним курсом)

2 (незадовільно)

незараховано

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна:

1. Баран В., Баран Я. Історичні витоки українського народу. – К., 2005. 2. Вівчарик М., Панченко П., Імихова В. Українська нація: шлях до

самовизначення. – К., 2001. 3. Горбань Т. Українці в структурі етнонаціональної ієрархії Російської

імперії (XI – початок XX ст.) // Історичний журнал. – 2005. – №6. 4. Грицак Я Нарис історії України. Формування модерної української

нації ХІХ–ХХ ст. – К., 1996. 5. Грицак Я. Страсті за націоналізмом. Історичні есе. – К., 2004. 6. Дашкевич Я. Національна самосвідомість українців на зламі ХVІ–

ХVІІ ст. // Сучасність. – 1992. – №3. 7. Єкельчик С. Пробудження нації. До концепції історії українського

національного руху другої половини XIX ст. – Мельбурн, 1994. 8. Залізняк Л. Давньоруська народність: імперський міф чи історична

реальність // Пам'ять століть. – 1996. – № 2. 9. Каппелер А. Структура українського національного руху в російській

імперії // Сучасність. – 1992. – №7. 10. Касьянов Г.В. Теорії нації та націоналізму. – К.: Либідь, 1999. – 351 с. 11. Кравченко Б. Соціальні зміни і національна свідомість в Україні XX ст.

– К., 1997. 12. Магочий П. Українське національне відродження. Нова аналітична

структура // Український історичний журнал. – 1991. – №3. 13. Мала енциклопедія етнодержавознавства. – К., 1996. 14. Масненко В. В. Історична думка та націотворення в, Україні (кінець

XIX –перша третина XX ст.). – К.; Черкаси, 2001. 15. Півторак Г. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов: Міфи

і правда про трьох братів слов'янських зі "спільної колиски". – К., 2001. 16. Русначенко А. Національно-визвольний рух в Україні: середина 1950-х

— поч. 1990-х років. – К., 1998. 17. Сарбей В. Етапи формування української національної самосвідомості

(кінець XVIII–початок XIX ст.) // Український історичний журнал. – 1993. –№7–8.


19. Шапошнікова Н. Влив подій першої світової війни на національну свідомість українців // Історія України. – 2000. – №18.

20. Вівчарик М. Етнополітичні аспекти українського державотворення // Розбудова держави. – 1994. – №5.

Додаткова: 1. Антонюк О. Деякі питання формування історичної свідомості

українського народу // Український історичний журнал. – 1993. – №11–12.

2. Балушок В. Про завершальний етап етногенезу українців // Наука і суспільство. – 2003. – №7/8.

3. Бойко Л., Данилова Н. Формування етнічного складу населення Південної України (кінець XVIII–XIXст.) // Український історичний журнал. – 1992. – №9.

4. Ган Йонг–Сук. Кирило–Мефодіївське братство і питання сучасної української національної ідентичності // Всесвіт. – 2003. – №11 –12.

5. Горбоченко Т. Книга і нація: Вплив початкового українського книгодрукування на формування національної свідомості // Людина і світ. – 2001. – №7.

6. Грабовський С. УНР: виклик доби і відповідь нації // Пам'ять століть. – 1998. – №1.

7. Грушевський М. Рух політичної суспільної української думки в XIX столітті // Грушевський М.С. Твори: У 50 т. – Львів, 2002. –Т. 1.

8. Гуменюк А. Соціальна і національна структура міського населення Правобережної України (друга половина ХІХ ст.) // Український історичний журнал. –1993. – №10.

9. Гуржій О. До питання про кількість та етнічний склад населення України у другій половині XVII ст. // Український історичний журнал. – 1993. – №4–6.


11. Дзюба І. Інтернаціоналізм чи русифікація // Вітчизна. – 1990. – №№5–8. 12. До історії міжнаціональних процесів в Україні (30–ті роки) //

Український історичний журнал. – 1993. – №2–3. 13. Етнонаціональні процеси в Україні: історія та сучасність / За ред.

В. Наулка. – К., 2001. 14. Залізняк Л. Київська Русь – перша українська держава // Пам'ятки

України. – 1997. – №3. 15. Залізняк Л. Чи справді був «старший брат?» або етнічні процеси в

Київській Русі щодо походження українців, білорусів та росіян // Берегиня. – 1997. – №3–4.

16. Іванішин В. Нація, державність, націоналізм. – Дрогобич, 1992. 17. Ісаєвич Я. Джерела про західні межі української етнічної території в

добу феодалізму // Український історичний журнал. – 1968. – №12. 18. Каппелер А. Мазепинці, малороси, хохли: українці в етнічній ієрархії

Російської імперії // Київська старовини. – 2001. – №5. – С.8–20. 19. Котляр М. Київська Русь як поліетнічна держава // Відродження. –

1993. – №5–6. 20. Кралюк П. Особливості вияву національної свідомості в українській

суспільній думці XVI – першій половині XVII ст. – Луцьк, 1996.

21. Кульчицький С. Як вирішувалось «українське питання»: чи була радянська Україна незалежною в 1917–1922 рр.? // Політика і час. – 1994. – №11; №12.

22. Лисяк–Рудницький І. Радянська Україна з історичної перспективи // Історичні есе. – К., 1994. – Т.2.

23. Лисяк–Рудницький І. Україна між сходом і заходом // Історичні есе. – К., 1994. – Т.1.

24. Магочій П. Формування національної свідомості: Підкарпатська Русь. (1848–1948). – Ужгород, 1994.

25. Моця О. Давньоруська народність: новий погляд на проблему // Український історичний журнал. – 1990. – №7.

26. Національна інтеграція в полікультурному суспільстві: Українській досвід 1991 –2000 / Збірник. За ред. І. Кураса, О. Майбороди. – К., 2002.

27. Орловська О. Шляхи формування етнічної свідомості українців у часи середньовіччя // НТЕ. – 2003. – №3.

28. Основи етнодержавознавства. – К., 1997. 29. Охримович Ю. Розвиток української національно-політичної думки. –

Нью-Йорк, 1965. 30. Падапка С.Україна 60–90–х років XX ст. (Державність в історичній

площині тоталітаризму, незалежності). – К., 2004. 31. Пасненко В. Історична думка та націотворення в Україні (кінець XIX –

перша третина XX ст.). – К.; Черкаси, 2001. 32. Пономарьов А. Етнічність та етнічна історія України: Курс лекцій. – К.,

1996. 33. Попов Б., Ігнатов В., Степіко М. та ін. Життя етносу: соціокультурні

нариси. – К., 1997. 34. Потульницький В.А. Теорія української політології. – К., 1993. 35. Ричка В. "Галич – другий Київ": середньовічна формула чи

історіографічна метафора? // Український історичний журнал. – 2006. – №1.

36. Розумний М. Історико–культурні передумови зародження української ідеї // Пам'ять століть. – 1997. – №3.

37. Рубчак Н. Від периферії до центру: розвиток національної свідомості у Львові XVI ст. // Філософська і соціологічна думка. – 1993. – №1.

38. Сас П. Політична культура українського суспільства (кінець XVI – перша половина XVII ст.). – К., 1998.

39. Симоненко Р. Про геополітичний фактор в історії України. Геополітичні аспекти бездержавного періоду України (XIV- перша половина XVII ст.) // Український історичний журнал. – 2002. – №6.

40. Сисин Ф. Хмельниччина та її роль в утворенні модерної української нації // Український історичний журнал. – 1995. – №4.

41. Смолій В., Степанков В. Українська національна революція 1648–1676 рр. Крізь призму століть // Український історичний журнал. – 1998. – №1; №2.

42. Субтельний О. Розпад імперії та утворення національних держав: випадок України // Сучасність. – 1995. – №5.

43. Українізація 1920–30–х років: передумови, здобутки, уроки. Колективна монографія / За ред. В.А.Смолія. – К., 2003.

44. Українське суспільство на зламі Середньовіччя і Нового часу: нариси з історії ментальності та національної свідомості. – К., 2001.

45. Феномен нації. Основи життєдіяльності / За ред. Б. Попова. – К., 1998. 46. Химка І. Коротка історія української ідеї // Критика. – 2003. – №11. 47. Черкаський А. До питання про етносоціальний склад населення півдня

України у 20–ті роки XX ст. // Український історичний журнал. – 1993. – №11–12.

48. Шпорлюк Р. Створення України // Людина і світ. – 2000. – №3.

Documents

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАДsites.znu.edu.ua/bank/public_files/2010/10/2512_1257421285_Kagan… · історія і історіографія”