67

Розділ VI

ПАРЛАМЕНТСЬКІ ВЕБ-СТОРІНКИ

ЗНАЧЕННЯ ВЕБ-СТОРІНОК

Веб-сторінки, котрі надають доступ до щоденного життя парламенту, стали основним ресурсом законодавчих органів, що підтримують роботу його службовців та депутатів, надають громадянам доступ до інформації, їх спілкування з виборцями та громадськістю.

Депутати та парламентські службовці самі постійно використовують законодавчі веб-сторінки, щоб переглянути або отримати копії порядку денного, проекти законодавчих актів, внесені поправки, дебати та голосування. Важливість цієї функції, котра підтримує щоденну роботу законодавчих органів, часом недооцінюють. Проте вона стала необхідним інструментом, котрий поліпшує ефективність роботи усієї установи.

Багато громадян, громадських організацій, преса, підприємства, громадські та приватні структури використовують законодавчі сайти, щоб простежити за внесеними законодавчими актами та діяльністю комітетів і депутатів. Преса та інші структури, котрі уважно стежать за законодавчою діяльністю, вважають аудіоархіви та веб-трансляцію особливо корисними.

Деякі веб-сторінки дають громадськості змогу висловити свої погляди на політичні проблеми та внесені законопроекти.

Діаграма 6-1: Використання веб-сторінки, котра містить парламентські документи та дії парламенту або палати, залежно від рівня доходу країни

Основною проблемою, з якою стикаються парламенти — щоб інформація стала зрозумілою як для депутатів, так і для пересічних людей. Безпосередній текст законодавчих документів важко зрозуміти, оскільки він написаний з використанням складних правових термінів. Окрім того, законодавчі пропозиції, котрі вносять поправки до чинного закону, неможливо повністю зрозуміти без прочитання тексту, до котрого власне вносяться поправки. У такому випадку своєчасне оприлюднення пропозиції має лише часткову користь, якщо разом із ним не подане пояснення, котре пояснює суть зміни та надає певний контекст для її розуміння.

68

Велика різноманітність користувачів та різний рівень їх знань законодавчого процесу може вплинути на загальну здатність розуміти тексти законодавчих внесень. Тому створення веб-сторінки, котра дає різним користувачам змогу швидко знайти потрібну інформацію є досить складним завданням.

Використання інструментів ІКТ може вирішити деякі з вищезазначених проблем. Наприклад, за допомогою ІКТ можна створити посилання, і об’єднати їх із подібними ресурсами, таким чином надавши користувачеві простий доступ до загального образу законопроекту.

Веб-сторінки комітетів У багатьох парламентах комітети є своєрідними “майстернями політики”, де обговорюють, аналізують, розглядають та переглядають внесені законодавчі акти, та подають їх у законодавчий орган, часто разом із відповідним звітом.

Комітети цікавляться думкою громадян, і часто вимагають коментарів та пропозицій від лобістських груп та інших об’єднань, котрі представляють інтереси багатьох осіб.

Веб-сторінки депутатів Багато громадян використовують веб-мережу для отримання інформації про роботу уряду, законодавчих органів та обраних посадовців, пошуку авторитетного та інформативного контенту та для висловлення власних поглядів на політичні проблеми.

Веб-сторінки депутатів стали вагомим ресурсом для громадськості. Проте їх розвиток пов’язаний із багатьма проблемами. Більшість використовує веб-сторінку передусім як метод політичної реклами.

Новинкою сторінок депутатів стало використання найновіших веб-технологій для спілкування з громадянами. Деякі представники висловлюють свої погляди за допомогою блогів, а також розміщують в мережі відеокліпи, які репрезентують їхні ідеї. Дехто використовує соціальні мережі на основі веб-технологій, особливо ті, до яких вдаються під час виборчих кампаній.

Рекомендації та норми для веб-сторінок Оскільки веб-сторінки стали невід’ємною частиною роботи парламентів, слід підготувати рекомендації та норми для створення ефективних сайтів. Ці рекомендації дадуть змогу комітетам, депутатам та парламентським службовцям встановити цілі та періодично визначати якість сторінки.

Міжпарламентський союз опублікував довготермінові рекомендації у 2000 році.

Опитування містило інші питання стосовно парламентських веб-сторінок, котрі охоплювали такі проблеми:

Точність. Чи точний зміст документів? Чи правильно проводиться діяльність? Як це забезпечується? Чи застосовуються методи та системи для виявлення та виправлення помилок? Як швидко виправляються помилки?

69

Своєчасність. За який час документи стають доступними? Коли подаються звіти про діяльність (дебати, голосування тощо). Чи мають депутати право першочергового доступу? Яким чином забезпечуються вимоги щодо точності та своєчасності?

Повнота. Чи подаються посилання на всі документи та дії, пов’язані із законопроектом, для того, щоб користувачі отримали всю необхідну інформацію із однієї веб-сторінки?

Зрозумілість. Чи подається тлумачення різних правових висловів? Чи є законодавчі дії зрозумілими і чи наведено посилання на матеріал із поясненнями?

Вплив. Чи пояснюють певні документи очікуваний вплив запропонованого законопроекту? Яких проблем він стосуватиметься? Які його переваги та хиби? Які дані стосуються законопроекту? Яким чином він впливає на чинний закон?

Зручність використання. Наскільки зрозумілою є веб-сторінка для користувачів? Як у цьому можна пересвідчитися? Чи вжиті заходи, котрі забезпечують доступ неповносправних людей до сайту?

Веб-сторінки у мережах інтранет та інтернет Деякі парламенти створюють єдину веб-сторінку з однаковою інформацією як для парламенту, так і для громадськості. Інші парламенти мають дві веб-сторінки або дві різні версії одного сайту: один для службовців та депутатів парламенту, а інший для громадян. Це право вибору кожного парламенту, і цей вибір часто залежить від того, наскільки веб-сторінка для депутатів парламенту надає доступ до конфіденційної інформації або відомостей у стадії опрацювання.

РЕЗУЛЬТАТИ ОПИТУВАННЯ

Цей розділ опитування, котрий стосувався парламентських веб-сторінок, охоплював такі теми:

1. Мета та управління парламентських веб-сторінок 2. Контент (вміст) 3. Лінкування документів до внесених законодавчих актів 4. Дизайн інтерфейсу 5. Використання аудіо-, та відеотехнологій 6. Системи та послуги сповіщення 7. Різниця між сторінками лише для парламентів і громадськості (якщо така існує) 8. Заплановані методи удосконалення веб-сторінок

Мета та управління парламентських веб-сторінок Веб-сторінка парламенту відображає цінності, втілені у концепції розвитку електронного парламенту для підвищення прозорості, доступності та звітності. Як і у випадку із концепцією ІКТ та стратегічним плануванням для парламенту загалом, створення авторитетної веб-сторінки, котра гарантуватиме присутність установи в інформаційному суспільстві, вимагає активної участі високопосадовців.

70

Згідно із Діаграмою 6-2, 63% палат і парламентів зазначили, що Генеральний Секретар визначає цілі парламентської веб-сторінки. Директор ІКТ був другою особою, котру згадували найчастіше (51%).

Діаграма 6-2: Хто визначає основні цілі для парламентських веб-сторінок (кілька можливих відповідей)

Респонденти також часто зазначали: Інформаційний департамент, Відділ зв’язків із громадськістю, Комітет з питань управління веб-сторінками.

Ці результати свідчать, що роль Генерального Секретаря для технології загалом та для веб-сторінки законодавчого органу зокрема, часто недооцінюють. Позитивним результатом є також те, що більш ніж третина респондентів зазначила, що Президент/Спікер бере участь у визначенні цілей парламентських веб-сторінок.

Згідно із Діаграмою 6-3, порівняно велика частка респондентів користується рекомендаціями стосовно Контенту (вмісту) (59%) та Цілей (58%) своїх веб-сторінок, менша кількість має письмові рекомендації щодо Планів Розвитку (39%), Доступу (37%), Підтримки Користувачів (34%), і Таємності (29%).

71

Діаграма 6-3: Процентна частка палат, котрі мають письмові рекомендації стосовно веб-сторінок, за рівнем доходу

Згідно із відповідями на питання стосовно послуг, котрі надаються депутатам, лише 20% респондентів надають депутатам власні веб-сторінки. Найімовірніше, депутати таки використовують веб-сторінки для спілкування із громадянами, проте ці сторінки не завжди надає парламент. Депутати можуть користуватися веб-сторінкою, створеною політичною партією чи іншою політичною групою, або самі можуть створити веб-сторінку, не користуючись допомогою установи.

Діаграма 6-4: Доступність веб-сторінок різним користувачам

Важливо розглянути різницю між групами із різним рівнем доходу стосовно веб-сторінок депутатів. Згідно із Діаграмою 6-4, депутати із країн, котрі входять у групи із середньо

72

високим та високим рівнями доходу, переважно мають власні веб-сторінки. Ця різниця цілком зрозуміла з огляду на вартість створення та підтримки веб-сторінки. Країни із меншими ресурсами віддають перевагу творенню загальної парламентської веб-сторінки.

Звичайно, передумовою є також достатня кількість виборців із доступом до Інтернету.

Наповнення парламентських веб-сторінок та рекомендації Міжпарламентського союзу Наповнення веб-сторінки є основою її авторитетності та цінності для депутатів і громадськості. Важливими є точність та своєчасність. Вміст сайту повинен охоплювати всі аспекти діяльності законодавчого органу.

Багато веб-сторінок відповідають рекомендаціям Міжпарламентського союзу, котрі були вміщені в опитування. Згідно із Діаграмою 6-5, дев’ять компонентів, поданих нижче, є на веб-сторінках щонайменше 80% респондентів:

1. Список усіх депутатів парламенту в алфавітному порядку 2. Загальний огляд структури та функцій національного парламенту 3. Загальний огляд діяльності парламенту та його обов’язків 4. Текст регламенту 5. Політична інформація про кожного депутата, зокрема виборчий округ, приналежність

до партії, членство у комітетах та\або комісіях, посилання на особисті веб-сторінки депутатів

6. Текст державної конституції 7. Історія національного парламенту 8. Інформація про організацію та діяльність парламентського секретаріату 9. Текст офіційних прес-релізів

Проте багато компонентів, згаданих у рекомендаціях, не вміщені на веб-сторінках. Близько 40% респондентів зазначили, що такі компоненти не містяться на їхніх веб-сторінках:

1. Доступна для пошуку база даних звітів комітету, записів, слухань, голосувань та інших парламентських документів, що належать до чинного законодавства

2. Пошукова система, котра дає змогу користувачеві знайти повний текст внесених законодавчих документів, парламентських документів та дій

3. Опис повноважень кожного парламентського органу 4. Контактна інформація 5. Статистика діяльності одного органу 6. Тексти виборчих законів 7. Пояснення процедури виборів членів парламенту 8. Результати останніх виборів 9. Довідкова інформація про доступ до будівлі парламенту, бібліотеки та архівів 10. “Екскурсія” будівлею парламенту 11. Карта сайту – текст або графічне зображення загальної структури сайту 12. Питання, котрі часто ставлять (FAQ)

73

Понад 25% не мають таких компонентів:

1. Статус актуальних документів за номером законопроекту, темою, назвою, кодом документу, парламентським органом тощо.

2. Повний список непленарних парламентських органів 3. Список членів партійних груп та коаліцій 4. Біографія кожного члена парламенту 5. Список міжнародних та регіональних парламентських асамблей, членом яких є

парламент

Діаграма 6-5: Види інформації на веб-сторінках парламенту

Зважаючи на те, що Міжпарламентський союз опублікував ці рекомендації понад сім років тому, викликає занепокоєння те, що така велика кількість компонентів досі не включена у парламентські веб-сторінки. Особливо вражаючими є відсутність у 40% респондентів пошукової системи та доступної для пошуку бази даних звітів комітету, запису, слухань та голосувань, а також відсутність інформації про статус поточних документів. Це особливо

74

очевидно на прикладі груп із низьким та середньо низьким рівнем доходу. Пошукова система функціонує у багатьох парламентів, і саме у цій сфері співпраця може принести вагомі здобутки за порівняно низьким рівнем витрат. Як вже зазначалося раніше, багато палат із груп із низьким доходом не мають систем для створення та управління законопроектами та поправками, пленарними документами, та актами комітетів. Тому поки не будуть розроблені такі системи, доти буде складно забезпечити пошукові механізми або інформацію щодо статусу.

Наповнення веб-сторінок: доступність та своєчасність документів

Рекомендації Міжпарламентського союзу стосувалися різних категорій інформації та можливостей. Опитування торкалося доступності та своєчасності певних документів на парламентських веб-сторінках. Респондентів запитували, які документи – такі як внесені законопроекти чи пленарні голосування – доступні на веб-сторінках, та коли надається доступ до них – того самого чи наступного дня, протягом тижня, чи загалом. Діаграми 6-6 і 6-7 демонструють результати.

Діаграма 6-6: Доступність документів на веб-сторінці

75

Діаграма 6-6 свідчить, що 70% і більше загальної кількості респондентів розміщують на веб-сторінці п’ять документів, а саме:

1. Розклад пленарних засідань 2. Пленарні дебати 3. Внесені законодавчі акти 4. Розклади засідань у комітетах 5. Протоколи пленарних засідань

У цьому списку подано найважливіші парламентські документи, і процентна частка тих, хто розміщує ці документи, є досить позитивним показником. Так, три з п’яти – це документи пленарних засідань, котрі мають велику політичну вагу для всіх депутатів та значимість у законотворчому процесі.

Близько половини або двох третіх респондентів надають доступ до таких документів:

1. Звіти комітетів 2. Пленарні голосування 3. Закони і статути 4. Пленарні поправки 5. Поправки комітетів

Позитивним здобутком є те, що близько половини респондентів зазначили, що ці важливі документи доступні на їхньому веб-сайті. Проте негативним показником є те, що принаймні одна третя респондентів не надають доступу до цих документів.

Половина респондентів не надають доступ до таких документів на своїх веб-сторінках:

1. Слухання комітетів 2. Протоколи комітетів 3. Пояснення законопроектів 4. Голосування комітетів 5. Пояснення дій 6. Фінансові розрахунки законопроектів 7. Оцінка значення законопроектів

Більшість із цих документів можна поділити на дві групи – документи комітетів та документи, котрі надають пояснення. Серед документів комітетів найбільша частка респондентів (67%) подає на веб-сторінці звіти комітетів.

Друга група документів, котра нечасто представлена на парламентських веб-сторінках, містить ті документи, котрі надають пояснення. Зважаючи на вищезазначені вимоги щодо зрозумілості та значення, викликає занепокоєння незначна кількість респондентів, котрі надають доступ до таких документів: пояснення законопроектів (39%); пояснення дій (24%); фінансовий розрахунок законопроектів (19%); оцінка впливу законопроекту (17%).

76

Діаграма 6-7: Своєчасність розміщення документів на веб-сторінці

Своєчасність, як і доступність, є головним критерієм оцінювання якості та цінності веб-сторінки для депутатів та громадськості. Згідно із Діаграмою 6-7, понад 80% респондентів найшвидше надають доступ до пленарних дебатів та розкладів пленарних засідань – протягом того самого або наступного дня. Велика кількість респондентів також своєчасно надає доступ до внесених законодавчих актів (77%); пленарних поправок (71%); та розкладів засідань комітетів (64%). Набагато менша кількість респондентів подає у межах одного дня тлумачення законопроектів та дій.

Документи комітетів подаються не веб-сторінках повільніше, а багато респондентів зовсім не надають доступу до них.

77

Опитування також мало на меті отримати відомості про те, наскільки давньостворені документи парламенти зберігають у цифровому форматі. Перед багатьма давніми парламентами постає проблема переведення документів із паперового у цифровий формат, щоб забезпечити повну базу даних. Діаграма 6-8 демонструє результати цього опитування.

Діаграма 6-8: Доступність документів у цифровому форматі, залежно від року їх створення

Середня кількість часу, протягом якого документ доступний у цифровому форматі, становить 14-29 років.

Лінкування документів до внесених законодавчих актів Законопроекти ніколи не виникають самі собою. Їхнє походження може бути різноманітним: економічна проблема, судова справа, стихійне лихо, громадський рух, або безліч інших подій. Можуть бути подані посилання на чинні закони, якщо до них вносяться поправки, а також фінансові підрахунки та оцінювання впливу. У парламенті можуть проводитися додаткові засідання на тему законопроекту. Для отримання свідчень можуть опитати багато свідків, і при створенні законопроекту провести дослідження думок представників цивільного суспільства, а також уряду. Один чи більше комітетів може готувати поправки для внесення їх на голосування в комітеті або протягом пленарного засідання. Комітет також може підготувати звіт стосовно законопроекту. Під час пленарного засідання відбудуться дебати, голосування щодо поправок та остаточної версії законопроекту.

Уміло створена веб-сторінка містить посилання на усі відповідні документи і дані, що стосуються внесеного законопроекту і котрі доступні у цифровому форматі.

Багато із цих посилань можуть бути створені автоматично, якщо документи мають розмітку тегами з використанням відкритих стандартів, наприклад XML. В іншому випадку, персонал повинен визначити та створити такі посилання.

Одне з питань опитування стосувалося того, чи 20 документів або інформаційних повідомлень мали прямі лінки до законопроектів на веб-сторінці. Це стосувалося здебільшого парламентських та урядових документів. Діаграма 6-9 демонструє результати цього опитування.

Приблизно половина респондентів подає прямі лінки до внесених законопроектів лише коли йдеться про три типи документів, а саме: 1) пленарні дебати; 2) закони та статути; і 3) звіти комітетів.

78

Діаграма 6-9: Частка палат, котрі подають прямі лінки до внесених законопроектів, розміщених на їх веб-сторінці

Одна із вищеподаних рекомендацій стосувалася лінкування внесених законопроектів до найбільшої можливої кількості відповідних документів та інформаційних повідомлень. Згідно із результатами стає очевидним, що веб-сторінки багатьох парламентів не відповідають цим критеріям. Навіть серед палат із групи країн із високим доходом найбільша частка респондентів, котрі встановили посилання, становила 61%.

79

Дизайн інтерфейсу Зручність користування веб-сторінкою є важливим показником її доступності для потенційних користувачів.

Опитування мало на меті визначити, скільки законодавчих палат застосовують методи для оцінки зручності користування веб-сторінкою, зокрема, такі традиційні методи, як дослідження думки користувачів щодо дизайну сторінки. Питання також стосувалися забезпечення доступу неповносправних людей до сайту.

Понад 60% респондентів проводили опитування користувачів щодо дизайну веб-сторінки, а ще 22% планують або обдумують проведення такого опитування. Проте лише 31% респондентів забезпечують належний доступ неповносправних людей до веб-сторінки.

Діаграма 6-10: Оцінювання зручності користування з погляду дизайну веб-сторінки

Аудіо- та відеотехнології У 1970 році відбулися перші телевізійні трансляції пленарних сесій. Відтоді парламенти активно використовують аудіо-, та відеотехнології, щоб зробити свою діяльність прозорішою для громадськості. Багато парламентів транслюють деякі або всі пленарні сесії по телебаченню, і дедалі більша кількість передає їх у мережі Інтернет за допомогою веб-трансляцій, що потребує менше фінансових затрат. Багато парламентів застосовують ці технології для комітетів, тобто надають теле-, або веб-трансляцію їхніх засідань та слухань.

Згідно із Діаграмою 6-11, приблизно одна третя забезпечує телевізійну, або телевізійну і веб-трансляцію принаймні деяких слухань та засідань комітетів.

80

Діаграма 6-11: Види діяльності, котрі транслюються у веб-мережі або по телебаченню

Серед респондентів, котрі надають веб-трансляцію хоча б одного виду діяльності (55 палат, тобто 52%), 41% зазначають, що їхні веб-сторінки підтримують потокове відео із пленарних сесій. Водночас, результати щодо цього питання значно відрізняються у групах країн із різним доходом.

Діаграма 6-12: Частка палат, котрі підтримують формат відео та аудіо на своїх веб-сторінках, залежно від доходу країни

81

Cистеми та послуги сповіщення Значна кількість парламентів володіє системами сповіщення депутатів, парламентського персоналу та громадськості. Ці системи використовують електронну пошту та новішу технологію RSS (Really Simple Syndication; дійсно проста синдикація; метод поширення інформації-новин по Інтернету за передплатою). Понад 40% респондентів зазначили, що їхні веб-сторінки забезпечують сповіщення користувачів за допомогою електронної пошти про а) внесені законопроекти; б) діяльність комітетів; та в) пленарні засідання. Лише 10% – 13% респондентів надають цю інформацію за допомогою технології RSS.

Діаграма 6-13: Системи сповіщення користувачів

Різниця між веб-сторінками для парламентів та громадськості 24 респонденти (25% серед 96 палат, котрі мають веб-сторінки для громадськості) зазначили, що веб-сторінка для громадськості відрізняється від парламентського веб-сайту, і надає іншу інформацію. Опитування мало на меті визначити, чи громадяни мають доступ до тієї самої інформації та документів, наприклад останніх голосувань чи остаточних версій документів, що і депутати.

Трохи більше як третина респондентів, котрі відповіли на запитання щодо доступності парламентської та громадської веб-сторінки, зазначили, що вони дотримуються визначених норм доступу для неповносправних користувачів. Проте майже чверть респондентів не планують дотримуватися цих стандартів.

82

Наявність документів та інформаційних файлів, котрі доступні для завантаження Важливим є питання, чи парламенти надають свої документи громадськості не лише у веб-мережі, а й подають їх у форматі, котрий доступний для завантаження і може згодом бути інтегрований в інші системи. У такому випадку суспільні групи можуть створювати системи, котрі репрезентують ширшу концепцію парламентської діяльності, яку, здебільшого, не подають на офіційній веб-сторінці законодавчого органу. Наприклад, у Великобританії групи створили системи, щоб докладніше висвітлювати парламентські процеси. Це приклад додаткового використання парламентської інформації, якщо вона доступна у цифрових форматах.

Серед тих, хто відповів на це запитання (73 палати), більшість робить свої файли доступними для завантаження, а 20% планує це зробити. Окрім того, між групами із різним доходом існує незначна відмінність щодо цього питання.

Діаграма 6-14: Доступність вихідних файлів для користувачів (можливість їх завантаження із веб-сторінки)

Заплановані способи удосконалення Понад 60 респондентів надали інформацію про те, як удосконалити веб-сторінки, наприклад:

Повне оновлення веб-сторінки, перехід із величезного архіву документів, орієнтованих на друк та зосереджених на потребах установи, до сайту, котрий відповідає потребам користувачів, і подає інформацію, згруповану за темами.

Веб-сторінка у мережі Інтранет для депутатів парламенту, котра забезпечує їх спілкування, обмін документами, та подає карту виборчих округів із зазначенням депутатів кожного округу.

Повне переопрацювання системи щодо наповнення, перегляду файлів та зручності користування. Запровадження покращених інструментів доступу та поширення інформації. Запровадження потоку RSS. Надання публічного доступу до аудіовізуальних архівів у режимі реального часу.

83

Покращення: новий дизайн із використанням flash-технологій; підтримка користувачів; реєстрація депутатів парламенту на сайті; використання веб-камери та аудіо-, і відеотрансляції; завантаження файлів (аудіо-, відеодокументів); потокове аудіо та відео.

Удосконалення каталогу відео: підтримка системи індивідуальної доставки абонентові відеозаписів засідань комітетів по кабельній мережі із відеосервера.

Запровадження пошукового механізму; перехід на платформу NET; створення порталу із доступом для сліпих людей; підтримка інших мов (французька, англійська); перехід із операційної системи windows 2000 до win 2003.

1. Палата планує запровадити систему, котра дасть змогу користувачам веб-сторінки передплачувати різні поштові бюлетені про заплановані пленарні сесії та засідання комітетів. 2. Віртуальна екскурсія парламентом. 3. Усі документи щодо засідань парламенту чи комітетів будуть завантажуватися в головну систему за допомогою системи управління документами.

1. Створення більш динамічного та зручного для користувача веб-сайту. 2. Інтеграція гіперпосилань та відео/аудіофайлів для системи веб-трансляцій.

Усе вищезгадане стосується послуг, що надаються на головному сайті для громадськості. Новий сайт у мережі Інтранет, розрахований на професійного користувача, знаходиться у стадії опрацювання. Наявна система у мережі Інтранет підтримує лише адміністративні запити депутатів та персоналу.

Корпоративний портал ще опрацьовують. Наразі ми не маємо веб-сторінки лише для депутатів парламенту.

Щодо дизайну, то кілька анімацій мають покращити якість веб-сторінки. Ми працюємо над створенням розділів, котрі міститимуть аудіо та відео із різних засідань. Окрім того, буде створений дискусійний форум.

Веб-трансляція, доступ до мережі Інтранет, пошуковий механізм, передача мультимедіа.

Питання, котрі часто ставлять (FAQs), навчальний матеріал, новий дизайн та аналіз технологій.

Удосконалений пошук, інтегрований із усіма джерелами інформації; поліпшені корпоративні послуги RSS, управління інформацією.

Інтеграція мультимедійних файлів (відео, аудіо).

Мережа Інтранет: нова графіка; адміністративні прикладні програми та навігації; розповсюдження правил та технічних посібників у сферах технічної підтримки, парламентських та адміністративних областях.

Будуть запроваджені такі компоненти: словник термінів, сторінка для сліпих людей, інтерактивний календар законодавчої діяльності, бібліотека, віртуальна екскурсія парламентом, радіо та он-лайн галерея відеофайлів.

Відео у режимі реального часу, а також підтримка системи індивідуальної доставки абонентові відеозаписів засідань комітетів по кабельній мережі із відеосервера з підтримкою технології adobe flash, можливістю надання відгуків щодо відео; створення системи для петицій на подання, підпису та обговорення петицій (прохань).

84

Надання ширшого доступу для неповносправних людей. RSS, відео.

Більше інструментів співпраці на порталі в мережі Інтранет (чат у режимі реального часу, відеоконференції, ІР – телефонія, вікі (простий веб-вузол, призначений для вільного й оперативного обміну інформацією та колективної праці), блоги).

Більш динамічне наповнення сайту, передплата у режимі он-лайн, наявність вакансій на веб-сторінці, он-лайн реєстрація на курси та семінари, надання електронних копій усіх документів від 1901 року.

Новий дизайн та функціональність, спрямовані на покращення контакту між громадянами та законодавцями. Надання додаткових послуг законодавцям, виконання вимог щодо доступності веб-сторінки.

Наш відділ повинен переробити веб-сторінку для підтримки інформації в аудіо-, та відеоформатах .

Парламент планує надати потокове відео для пленарних дебатів/дискусій.

Створення окремої сторінки у мережі Інтранет для парламенту – Інтегрована Інформаційна Система (2008 рік).

Розсилання за технологією RSS. Простеження поправок до законопроектів. Персональна реєстрація депутатів на веб-сторінці.

Наявна веб-сторінка не відповідає повністю критеріям громадськості. Слід зробити веб-сторінку інтерактивною, щоб сприяти електронній демократії завдяки розвитку та застосуванню принципів електронного парламенту.

Палата планує поліпшити наповнення мережі Інтранет, забезпечити відповідність до стандартів JIS (зокрема дизайн веб-контенту має відповідати нормам доступності для людей літнього віку та неповносправних), а також вжити інші заходи для покращення ефективності, якості та обсягу матеріалів, водночас сприяючи співпраці між відповідними відділами та департаментами.

Візуальне оновлення. Оновлення структури. Узгодження її із консорціумом World Wide Web.

Ми створюємо веб-сторінку, котра відповідає комп’ютеризованим виробничим системам.

Ми повинні створити динамічну та інтерактивну веб-сторінку, котра підтримуватиме передачу відео та аудіо.

Ми плануємо поліпшити якість передачі аудіо та відео, а також веб-трансляцій пленарних засідань.

85

КОМЕНТАРІ СТОСОВНО ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ ПРАКТИКИ

Кілька респондентів подали коментарі стосовно власного досвіду. Ці приклади подають розуміння того, як парламенти ефективно управляють своїми веб-сторінками.

Загальна інтернет-сторінка була повністю перероблена 2004 року. Сайт має насамперед бути інформативним та виконувати комунікативну функцію. Тому головні сторінки подають передусім інформацію стосовно парламентської діяльності, а не документальні ресурси. Завдяки цьому сайт став доступнішим для пересічних користувачів. Частота відвідуваності сайту значно зросла. З іншого боку, кваліфіковані користувачі внутрішнього персоналу висловили розчарування з цього приводу. Тому новий, професійно орієнтований Інтранет перебуває у стадії розвитку. Наразі громадський сайт виконує подвійну функцію, і тому має бути пристосований до професійних потреб.

Внутрішня інформаційна система автоматично створює велику кількість веб-сторінок. В управлінні даними важливо уникати подвоєння (в Інтернет та Інтранет веб-сторінках, та у внутрішній інформаційній системі).

Аудіо та відео: веб-трансляція та аудіо-, та відеопередача — усі відкриті слухання, які відбуваються в столиці, проводяться у залах для парламентських засідань і транслюються через веб-мережу. Водночас відкриті слухання, які відбуваються у регіональних містах, не подаються на веб-сторінку Палати.

Засідання Палати, комітетів та інші заходи доступні у форматі потокового відео. Таким чином, жодна Палата не надає прямої трансляції для широкого загалу. Жодна Палата не має каналів телевізійної трансляції. Проте кожна Палата володіє мережею кабельного телебачення, котре передає відеозапис діяльності Палати в її департаменти, міністерства, адміністративні агенції та офіси політичних партій. Відеозаписи з мережі кабельного телебачення подаються на веб-сторінку Палати для перегляду у режимі он-лайн та в архівному вигляді. До цих відеозаписів належать пленарні сесії, засідання комітетів, зустрічі делегацій, промови закордонних високопосадовців. Постійний комітет у справах норм та управління затвердив стандарти для відеозаписів. Так, записи засідань від початку до кінця подаються без виправлень, або пояснень. 1. Парламент проводить відеозапис та передає його у свої відділи, а також зберігає його на відеокасетах та інших пристроях для збереження записів. 2. Для забезпечення об’єктивної відеозйомки зображення має бути зосередженим на доповідачу (промовцеві), запис не повинен містити будь-яких коментарів чи пояснень. 3. У разі згоди парламенту, відеозапис може бути наданим громадськості, а також пресі й телевізійним службам для повторного використання.

Торік ми відмовилися від моделі централізованого оновлення сайту і вдалися до системи, згідно з якою 15-20 осіб постійно оновлюють веб-сторінку, водночас поліпшуючи її наповнення та покращуючи дизайн та послуги.

Ми переконалися, що веб-сторінка є потужним засобом поширення інформації. Вона значно заощаджує час, який депутати витрачають на пошук інформації, а також дала їм змогу передавати подання у комітети за допомогою електронної пошти чи спеціальних форм.

86

РЕЗУЛЬТАТИ

Парламентські веб-сторінки є основним ресурсом для підтримки діяльності установи та спілкування із громадськістю. Про це свідчить те, що 95% респондентів мають веб-сторінки для парламентських користувачів та громадян. Різниця у рівні доходу країни практично не впливає на активність парламентів у сфері он-лайн, оскільки майже всі респонденти, котрі не мають веб-сторінки, планують створити її найближчим часом.

Трохи більш ніж 40% респондентів зазначили, що окремі депутати використовують веб-сторінки щоб висловити виборцям свої погляди на політичні проблеми. Оскільки депутати із країн, що з низьким зрідка нечасто мають власні веб-сайти, співпраця між парламентами може розв’язати цю проблему, створюючи програмне забезпечення для веб-сторінок для спільного використання та завдяки обміну досвідом у сфері створення веб-сторінок депутатів.

Мета та управління. Як зазначили респонденти, Генеральний Секретар та Директор ІКТ найчастіше визначають цілі парламентської веб-сторінки. Близько однієї третьої зазначили, що Президент/Спікер також задіяні у процесі визначення цілей веб-сайту, що є позитивним показником участі керівництва у процесі. Проте, як засвідчило опитування, парламенти повинні опрацювати письмові рекомендації щодо веб-сторінки, особливо стосовно доступу, підтримки користувачів та безпеки.

Наповнення. У 2000 році Міжпарламентський союз опублікував Рекомендації щодо наповнення та структури парламентської веб-сторінки. Це видання стало вагомим інструментом оцінювання статусу парламентських веб-сторінок у всьому світі. Одними із критеріїв оцінювання стали точність, своєчасність, повнота, зрозумілість, вплив і зручність користування. Багато веб-сторінок відповідають критеріям Міжпарламентського союзу. Проте багато із рекомендацій ще не втілені. Зокрема, на багатьох сторінках нема двох таких категорій документів: документи комітетів та акти, котрі надають пояснення. Оскільки комітети відіграють провідну законодавчу роль у багатьох парламентах, треба щоб інформація комітетів була доступнішою і точною. Наявність матеріалів щодо пояснення та оцінювання також поліпшить прозорість законодавчого процесу.

Лінкування документів до внесених законодавчих актів. Кваліфіковано підготовлена веб-сторінка містить посилання внесених законопроектів до відповідних документів та інформаційних повідомлень у цифровому форматі. Користувачі веб-сторінки – громадяни та депутати – отримають доступ до відповідних документів на єдиній веб-сторінці, а також до пояснювального матеріалу, інформації про статус, звітів комітетів, пленарних дебатів та остаточного голосування за законопроект. Веб-сторінки, котрі не містять цих посилань, не відповідають цінностям прозорості та відкритості. Згідно із опитуванням, посилання, здебільшого, існують між внесеними законодавчими актами та пленарними дебатами, законами та статутами, звітами комітетів. Результати свідчать про те, що слід також надати посилання до інших відповідних документів, що дасть змогу користувачеві отримати вичерпну інформацію про внесений на обговорення законопроект. Дизайн інтерфейсу. Більшість респондентів радиться із користувачами стосовно дизайну веб-сторінки, а також користується різними методами оцінювання зручності користування сайтом. Лише 30% респондентів мають виконати вимоги стосовно норм доступності сайту для неповносправних людей. Ще 40% планують або обдумують цей крок. Занепокоєння викликає те, що 20% респондентів не планують виконання вимог щодо цих норм.