18 грудня, 2015

#92 {5427}

«ГАРЯЧА» ЛІНІЯCALL-ЦЕНТР МІНІСТЕРСТВА

ОБОРОНИ УКРАЇНИ ДЛЯ

ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМНИХ ПИТАНЬ

ГРОМАДЯН — (044) 454-41-36.

ЦЕНТР ПРАЦЮЄ ЩОДНЯ

З 9.00 ДО 18.00

#92 {5427} 18 ГРУДНЯ, 2015

МЕЖИГІР’Я МОЖЕ СТАТИОДНИМ ІЗ ЦЕНТРІВРЕАБІЛІТАЦІЇ БІЙЦІВ АТОстор. 8�9

Протягом минулого тижня ескалація бойових дій на Донбасі знову поча-ла зростати. Бойовики посилили потужність та інтенсивність обстрілів по-зицій українських військ та населених пунктів, які знаходяться під контро-лем української влади. Провокації тривають щоденно, а кількість обстрі-лів зросла до 50 за добу. До того ж упродовж останніх днів зафіксовано,зокрема спостережною місією ОБСЄ, застосування бойовиками тих зраз-ків озброєння та засобів ураження, які у відповідності до Мінських домов-леностей мають бути вже давно відведені на встановлені відстані.

Зрозуміло, що в разі виконання Мінських домовленостей існування«ДНР» та «ЛНР» закінчиться (діяльність путінського «воєнторгу»

та «добровольчого військкомату» по відношенню до Донбасу припи-ниться), а всі ці Гіві, Мотороли, Бетмени та інші Захарченки і Плотниць-кі навряд чи довго перебуватимуть поза межами персональних камерСІЗО СБУ…

Саме тому бойовикам, як і пану Путіну, котрий зовсім не полишив пла-нів зберегти Україну у сфері власних інтересів, виконання Мінських домов-леностей невигідне. Підписав він їх свого часу зовсім не для того, щоб ви-конувати, а як засіб зменшити тиск санкцій на свою країну з боку світово-го співтовариства і як засіб отримати «перепочинок» у своїй «гібридній вій-ні». Це сьогодні очевидно майже всім… стор. 4

НА ПЕРЕДОВІЙКОМБАТИМУЖНІЮТЬ РАНОПідполковник СергійЧернецький — наймолодшийкомбат у бригаді, але бойовогодосвіду йому не позичати.Він понад двісті днів провів у зоні АТОстор. 6

СИМВОЛ НЕСКОРЕНОЇУКРАЇНИ

З початком війнина Донбасі нашівоїни піднялиДержавний прапорна неймовірнувисотустор. 12

РРооззррууххаа ттаа ззааннееппаадд —— ррееааллііїї ооккууппооввааннооггоо ДДооннббаассуу

ПУТІНСЬКИЙ ЦЕЙТНОТ,АБО ЧОМУ БОЙОВИКИ ЗБІЛЬШУЮТЬ ІНТЕНСИВНІСТЬ

ОБСТРІЛІВ ТА ПРОВОКАЦІЙ НА ДОНБАСІ

«СОЛДАТИ Й ОФІЦЕРИ ЗДІЙСНИЛИ

У ЧОРНОБИЛІ ПОДВИГ…»

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року на 4-муреакторі Чорнобильської АЕС стався вибухстор. 10

«ВЕРБА» СИЛЬНІША ЗА «ГРАД»

Державне підприємство «Харківськеконструкторське бюро з машинобудуванняімені О.О. Морозова» завершуємодернізацію реактивних систем залповоговогню БМ-21 «Град» до сучасної моделі підназвою «Верба».стор. 11

ЖЕРЕБКИНУТО

Збірна Українирозпочне Євро-2016 матчемз чемпіоном світустор. 14

НА ЯКУ ДОПОМОГУПО БЕЗРОБІТТЮ МОЖЕРОЗРАХОВУВАТИДЕМОБІЛІЗОВАНИЙВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬстор. 13

2

НОВИНИ

У Києві відбулася спільна робочазустріч керівництва обороннихвідомств Естонії, Латвії, Литви,Польщі та України з метою про-довження діалогу та визначенняперспектив подальшого розвит-ку співробітництва в обороннійсфері.

У ході багатосторонньої зустрічівсі учасники засвідчили гото-вність оборонних відомств про-довжувати співпрацю згідно з до-сягнутими домовленостямита підписали спільну заяву з пи-тань розвитку співробітництвав оборонній сфері.

Цей документ, зокрема, окрес-лює напрями подальшої співпра-ці між оборонними відомствамип’яти країн. У ньому міністри обо-рони наголосили на твердій по-зиції щодо забезпечення терито-ріальної цілісності України, за-уваживши, що питання протидіїросійській агресії в Україні зали-шається на міжнародному по-рядку денному.

Також спільна заява задеклару-вала готовність до подальшогопоглиблення взаємодії в оборон-ній сфері у дво- та багатосторон-ньому форматах. Зокрема,йдеться про спільну участь у за-ходах підготовки військ, у війсь-

ково-медичній сфері та провійськово-технічну співпрацю.

— Сьогоднішня зустріч є важ-ливим свідченням цілеспрямова-ної та послідовної підтримки на-шої країни Естонською, Лат-війською, Литовською Республі-ками та Республікою Польщав боротьбі проти агресії Росії, —зазначив Міністр оборони Украї-ни генерал армії України СтепанПолторак та подякував колегамза допомогу в політичній та прак-тичній площині.

— З початку агресії РосійськоїФедерації Польща однією з пер-ших прийшла на допомогу Украї-ні. Ми отримали як політичну, такі матеріально-технічну підтримку,наші бійці, поранені на фронті,лікувалися в Польщі, — заува-жив генерал армії УкраїниСтепан Полторак.

Своєю чергою його польськийколега наголосив на дотриманнійого країною твердої позиції що-до російської агресії в Україніта висловив зацікавленість у до-свіді Збройних Сил України, на-бутому у формуванні сил терито-ріальної оборони та веденнізбройної боротьби в умовах гіб-ридної війни.

У ході зустрічі Міністр оборони

України з його польським коле-гою обговорили можливостізбільшення кількості двосторон-ніх навчань, а також практичніаспекти створення спільної бри-гади ЛитПолУкрбриг.

— ЛитПолУкрбриг — це прак-тичний внесок наших країну спільну європейську безпе-ку, — зауважив генерал арміїУкраїни Степан Полторак та пові-домив, що 18 українських війсь-ковослужбовців уже виконуютьзавдання у складі штабу цієї бри-гади. Нині триває злагодження,а на початку наступного року від-будеться урочиста церемонія від-криття цього проекту.

Також у ході зустрічі було наго-лошено на готовності польськоїсторони до спільних навчань, яківже відбуваються в межах поль-сько-канадсько-американськоїспівпраці в Яворові.

— Безпечна Україна — значитьбезпечна Польща і безпечнаЄвропа, — зазначив Міністр на-ціональної оборони РеспублікиПольща пан Антоній Мацеревичта зауважив, що Україна єстратегічним партнером Рес-публіки Польща і її абсолютнимпріоритетом.

Вадим КОВАЛЬОВ

Країни Балтії, Польща та Україна підписали спільну заяву про співробітництво

УРЯД ЗАТВЕРДИВ РІЧНУНАЦІОНАЛЬНУ ПРОГРАМУСПІВРОБІТНИЦТВА З НАТОКабінет Міністрів затвердив річну національну про-граму співробітництва України з НАТО і передав їїна підпис Президенту України. Про це на засіданніуряду зазначив Прем’єр-міністр України АрсенійЯценюк, повідомляє Департамент інформації та ко-мунікацій з громадськістю секретаріату КМУ.

Він наголосив, що завдання України — стати фак-тичним членом Північноатлантичного альянсу: «Цетоді, коли стандарти в українських Збройних Си-лах, тренування в ЗСУ повністю і цілком відповіда-ють тим стандартам, які є у країнах-членах НАТО».

«Це найкоротший шлях до того, щоб Україна отри-мала юридичне членство в Альянсі», — наголосивглава уряду.

КАБМІН «ЗА» ЕКОНОМІЧНУБЛОКАДУ КРИМУРішенням уряду України забороняються поставкиробіт, товарів і послуг за всіма митними режима-ми з тимчасово окупованої території на іншу те-риторію України та з іншої території Українина тимчасово окуповану територію України. Проце заявив Прем’єр-міністр України Арсеній Яце-нюк на черговому засіданні Кабінету Міністрів,повідомляє Департамент інформації та комуніка-цій з громадськістю секретаріату КМУ.

Він зазначив, що виняток становитимуть осо-бисті речі громадян, соціально значущі продуктихарчування і гуманітарна допомога.

Арсеній Яценюк наголосив, що відповідне рішен-ня Кабінету Міністрів України згідно із законом провільну економічну зону «Крим» набуде чинностіпротягом 30 днів з моменту його ухвалення.

ВІТАЄМО!14 грудня 2015 року виповнилося 70 років з дня народження ггееннеерраалл--ммааййоо--рраа уу ввііддссттааввцціі ВВООЛЛИИННЦЦЯЯ ССттееппааннаа ІІввааннооввииччаа ттаа ппооллккооввннииккаа уу ввііддссттааввццііВВООЛЛИИННЦЦЯЯ ППееттрраа ІІввааннооввииччаа,, колишніх керівників структурних підрозділів Мі-ністерства оборони України та Генерального штабу Збройних Сил України.

Своїм відповідальним ставленням до справи вони заслужили великуповагу. І нині наші шановні ветерани не відсторонилися від справ, яки-ми живе наше військо, та беруть активну участь у військово-патріотич-ному вихованні молоді. Щиро вітаємо вас, шановні Степане Івановичуі Петре Івановичу, з 70-річчям, бажаємо міцного здоров’я, щастя, дов-голіття, добробуту, благополуччя, здійснення всіх мрій, успіхів і досяг-нень у військово-патріотичному вихованні захисників України.

Колеги, друзі

«Цього року на бойову підготовку військовослуж-бовців Збройних Сил було витрачено близько мі-льярда гривень», — повідомив Міністр оборониУкраїни генерал армії України Степан Полторак підчас перебування в Міжнародному центрі миро-творчості та безпеки, що на Львівщині.

— Наступного року ця сума має бути збільшенамінімум удвічі. Бо якою б сучасною технікою не за-

безпечувалися підрозділи, військовослужбовцівпотрібно навчати вправлятися з нею. Тому моє гли-боке переконання: потрібно збільшувати витратина бойову підготовку, вдосконалювати матеріальнубазу навчальних центрів, щоб наші воїни, прибув-ши в зону проведення АТО, мали необхідні знаннядля успішного ведення бойових дій, — зазначивгенерал армії України Степан Полторак.

«БЕЗПЕЧНА УКРАЇНА — ЗНАЧИТЬ БЕЗПЕЧНА ЄВРОПА»

ФІНАНСУВАННЯ НА БОЙОВУ ПІДГОТОВКУ МАЄ БУТИ ЗБІЛЬШЕНО

У межах візиту до Бельгії Президент України відві-дав Штаб Верховного головнокомандувача Об’єд-наних збройних сил НАТО в Європі та Штаб силспеціальних операцій НАТО, повідомляє прес-служ-ба глави держави.

Це перший візит Петра Порошенка до ШтабуВерховного головнокомандувача Об’єднанихзбройних сил НАТО в Європі та Штабу сил спеціаль-них операцій НАТО.

Глава Української держави провів зустріч з ко-

мандувачем Збройних сил США в Європі, Верхов-ним головнокомандувачем Об’єднаних збройнихсил НАТО в Європі генералом Філіпом Брідлавомза участю начальника Генерального штабуЗС України генерала армії України ВіктораМуженка, Міністра закордонних справ УкраїниПавла Клімкіна, інших представників українськогоуряду та представників Штабу Верховного головно-командувача ОЗС НАТО в Європі.

Президент наголосив на виключній значущостіспівпраці з США та НАТО для посилення обороннихспроможностей України, необхідних для ефективноїпротидії триваючій російській агресії та гібриднимвикликам.

«Для України співпраця з НАТО — це одне з пер-шочергових питань для зміцнення оборони краї-ни», — сказав Петро Порошенко.

Під час зустрічі обговорювалися питання розвит-ку співпраці з НАТО в оборонній сфері, зокрема що-до залучення практичної допомоги Альянсу в ре-формуванні сектору безпеки і оборони України від-повідно до стандартів НАТО, продовження програмспільних навчань, підсилення оборонного потенціа-лу Збройних Сил України та підвищення рівня підго-товки українських військовослужбовців.

Генерал Брідлав високо оцінив нинішній рівеньвзаємодії з Україною. Він підтвердив готовністьНАТО надавати посилену допомогу з метою проти-стояння сучасним безпековим викликам, які поста-ли перед Українською державою.

Генерал Брідлав наголосив на необхідності пов-ного виконання Росією Мінських домовленостей.

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ ПЕТРО ПОРОШЕНКО:

«ДЛЯ УКРАЇНИ СПІВПРАЦЯ З НАТО —

ЦЕ ОДНЕ З ПЕРШОЧЕРГОВИХ ПИТАНЬ

ДЛЯ ЗМІЦНЕННЯ ОБОРОНИ КРАЇНИ»

ГГееннеерраалл ФФііллііпп ББррііддллаавв,, ППррееззииддееннтт УУккррааїїннии ППееттрроо ППоорроошшееннккоо ттаа ггееннеерраалл ааррммііїї УУккррааїїннииВВііккттоорр ММуужжееннккоо ппіідд ччаасс ззууссттррііччіі

#92 {5427} 18 ГРУДНЯ, 2015 3

НОВИНИ

СЕРЖАНТСЬКИЙ КОРПУС —ФУНДАМЕНТ ПЕРЕДОВИХ АРМІЙ

Треті всеармійські збори сержантського і стар-шинського складу Збройних Сил України від-булися на базі артилерійської бригади великоїпотужності. Місце проведення зборів ніби на-

голошувало, якою потужною рушійною силою у війсь-ку є сержантський корпус. Під час бойових дій на Схо-ді України понад півтори тисячі представників цьогоармійського прошарку отримали державні нагороди.У зоні проведення АТО чимало з них не лише викону-вали обов’язки офіцерів, а й були призначені на офі-церські посади. Опорний пункт, на якому старшим на-чальником є старшина чи сержант, там не рідкість.

Саме задля обміну бойовим досвідом, алгоритмамирозв’язання типових і нетипових армійських проблем-них ситуацій, обговорення напрямів подальшої діяль-ності зібралися головні сержанти військових частин.

Заступник начальника Генерального штабуЗбройних Сил України генерал-лейтенант Ігор Ко-лесник у промові на зборах наголосив на винятковійважливості вдосконалення та пожвавлення роботисержантів.

Своєю чергою головний старшина Збройних СилУкраїни прапорщик Олександр Косинський у контек-сті головної теми зборів, зокрема, розповів: «Профе-сійний сержантський корпус ми розпочали формува-ти ще до війни. Була опрацьована система підготов-ки військовослужбовців, проходження служби тощо.Всі посади головних старшин були укомплектованіпідготовленими контрактниками. Проте свої корек-

тиви в наші напрацювання внесла війна. На місце за-гиблих сержантів або звільнених через пораненняприйшли мобілізовані, які подекуди навіть не розумі-ли, що таке професійний сержантський корпус.

Цього року розпочали підготовку сержантів по-но-вому. У Збройних Силах запроваджується натовськапрограма «Удосконалення військової освіти» самещодо розвитку системи професійної підготовки сер-жантського складу. Її було погоджено з інструктора-ми країн-членів НАТО. За словами Олександра Ко-синського, цю систему не сліпо скопіювали, а взялиз неї все найкраще.

Також значна увага приділяється підготовці укра-їнських інструкторів. Адже що більше їх у нас буде,то швидше у Збройних Силах запрацює ефективна

власна система підготовки сержантського складу.І не буде необхідності залучати іноземних радників.

Сьогодні головним сержантам відводиться значнароль. Проте й недоліків у їхній роботі вистачає. Час-то це пов’язано із нерозумінням командирами ролій місця головного сержанта в підрозділі.

— Не секрет, що на головних сержантів часто «на-вішують» матеріально-технічне забезпечення, вико-нання обов’язків стрільця, зенітника, кулеметника,водія тощо, — говорить головний старшина Зброй-них Сил України прапорщик Олександр Косинсь-кий. — Зрозуміло, що бувають ситуації, коли голов-ний сержант підрозділу — чи не єдиний, хто може ви-конувати ті чи інші обов’язки. Однак не треба забува-ти, що одним з головних його завдань є комунікаціяміж солдатами і командирами. Не волонтери повин-ні виявляти негаразди в забезпеченні частин та ра-портувати про свої знахідки перед суспільством,причому погіршується зароблений кров’ю і потомімідж армії. Це сержанти повинні доповідати відпо-відним посадовцям про недоліки та допомагати їхусувати. Сержанти, зокрема, повинні бути ланкоюдля координації всіх видів забезпечення.

Насамкінець зборів із сержантами були проведеніінструкторсько-методичні заняття, під час яких коженмав нагоду в менш офіційній атмосфері поділитисясвоїм досвідом роботи з особовим складом, зокремай у бойовій обстановці.

Роман ВУС

У зоні АТО чимало молодших командирів часто заміняють офіцерів

РЕАБІЛІТАЦІЯ УЧАСНИКІВ АТО — ОДИН З ПРІОРИТЕТІВ МІНОБОРОНИСучасний зал оздоровчих технологійта лікувальної фізичної культури не-щодавно відкрили у Національномууніверситеті оборони України імені Іва-на Черняховського.

— Понад 80 відсотків наших слуха-чів брали участь в антитерористичнійоперації на території Донецької та Лу-ганської областей, — розповів на-чальник Національного університетуоборони генерал-лейтенант ВасильТелелим. — Чимало з них отрималипоранення та психологічні травми йза станом здоров’я не можуть відвіду-вати регулярні заняття з фізичної під-готовки. Тому ми створюємо необхід-ні умови для психофізіологічної реабі-літації офіцерів.

У залі оздоровчих технологій та ліку-вальної фізичної культури розміщено20 сучасних спортивних кардіотрена-жерів. Заняття на них імітують ходьбу,біг, греблю, їзду на велосипеді. Фізич-на реабілітація офіцерів проводитьсяпід наглядом спеціалістів.

— Новітні технології дозволяють зміц-нити більшість систем організму і тре-нуватися без надмірного навантажен-ня на травмовані частини тіла, — пояс-

нює майор Сергій Костів, науковийспівробітник науково-дослідної лабо-раторії навчально-методичного центруфізичної підготовки та спортивно-оздоровчих технологій НУОУ. — Спе-ціальні датчики на тілі військовослуж-

бовця допомагають стежити за йогостаном під час виконання вправ, тожзнижується ризик отримання травми.

— Не кожен навчальний заклад на-шої країни може похвалитися такимкомплексом оздоровчих технологій

та лікувальної фізичної культури. Тутє зал спортивних ігор, гімнастикита атлетичної підготовки, два сучаснізали з рукопашного бою. Військово-службовці та працівники військовогоуніверситету, слухачі можуть покра-щувати стан здоров’я, не виходячиз будівлі університету, — зауваживполковник Юрій Фіногенов, началь-ник Управління спорту Міністерстваоборони України.

Для слухачів університету також під-готують два майданчики для гри в міні-футбол, а ще планують спорудитибасейн.

Навчально-тренувальний комплексдля комплексної реабілітації військово-службовців-учасників АТО засобамифізичної культури в університеті ство-рюють за окремим дорученням Мініст-ра оборони.

Окрім фізичної реабілітації, в універ-ситеті активізували роботу з психоло-гічного відновлення військовослуж-бовців. На базі навчального закладувідкрито клас психологічної підготовкита реабілітації, видано 14 практичнихпосібників.

Дмитро ГАМАШ

УУ ззаалліі ооззддооррооввччиихх ттееххннооллооггіійй ттаа ллііккууввааллььннооїї ффііззииччннооїї ккууллььттууррии ННУУООУУ іімм.. ІІ.. ЧЧееррнняяххооввссььккооггоо ррооззммііщщеенноо 2200 ссууччаасснниихх ссппооррттииввнниихх ккааррддііооттррееннаажжеерріівв

У ЗБРОЙНИХ СИЛАХЗАПРОВАДЖУЄТЬСЯ

НАТОВСЬКА ПРОГРАМА«УДОСКОНАЛЕННЯ

ВІЙСЬКОВОЇ ОСВІТИ» ЩОДОРОЗВИТКУ СИСТЕМИ

ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИСЕРЖАНТСЬКОГО СКЛАДУ

ЗЗ ссеерржжааннттааммии ппррооввооддяяттььссяя ззаанняяттттяя зз ііннжжееннееррннооїї ппііддггооттооввккии ЗЗаассооббии ііннддииввііддууааллььннооггоо ззааххииссттуу —— ооддннаа ззіі ссккллааддооввиихх ззббеерреежжеенннняя жжииттттяя ббііййцціівв

4

ПОГЛЯД

Навіть більше — дедалі частіше з боку бойо-виків на адресу нашої країни лунають войов-ничі та погрозливі слова. Ватажки бойовиківщоразу, з’являючись на публіці, заявляютьпро наміри «звільнити окуповані київськоюхунтою землі Донбасу…»

Полишимо поки що ці гучні промови «народ-них лідерів Донбасу» без коментарів. Зреш-тою не кожний наш читач добре розумієтьсяна симптомах різноманітних психічних відхи-лень або ж є фахівцем у діагностуванні симп-томів алкогольного чи наркотичного сп’яніння.Але спробуємо зрозуміти, звідки взялася в цихбойовиків така войовнича риторика та праг-нення за будь-яку ціну вв’язатися у бійкуз «кровавою київською хунтою».

Нагадаємо, що незабаром має відбутисячергове засідання тристоронньої комісії щодоврегулювання конфлікту на Сході України.За всіма ознаками, воно матиме такий собіпідсумковий характер щодо процесу виконан-ня положень Мінських домовленостей стосов-но мирного врегулювання збройного конфлік-ту на Донбасі. Очевидно, що одним із питаньдля розгляду під час цього засідання має ста-ти хід виконання положень Мінських домовле-ностей обома сторонами конфлікту та їхнімигарантами...

Але цілком очевидним також є те, що низкаположень цього документа, м’яко кажучи,не до вподоби ані самим бойовикам, ані їхнім

кураторам із Кремля. Зокрема це стосуєтьсявідновлення української юрисдикції над тієюділянкою російсько-українського кордону, якунині контролюють бойовики, а також прове-дення під міжнародним контролем чеснихта прозорих виборів на окупованих нині зем-лях (за українським виборчим законодавст-вом і за участю українських політичних сил).

Зрозуміло, що в разі виконання цих поло-жень існування «ДНР» та «ЛНР» закінчиться(діяльність путінського «воєнторгу» та «добро-вольчого військкомату» по відношеннюдо Донбасу припиниться), а всі ці Гіві, Моторо-ли, Бетмени та інші Захарченки і Плотницькінавряд чи довго перебуватимуть поза межамиперсональних камер СІЗО СБУ…

Саме тому бойовикам, як і пану Путіну, кот-рий зовсім не полишив планів зберегти Укра-їну у сфері власних інтересів, виконанняМінських домовленостей невигідне. Підписаввін їх свого часу зовсім не для того, щоб ви-конувати, а як засіб зменшити тиск санкційна свою країну з боку світового співтоварис-тва і як засіб отримати «перепочинок» у сво-їй «гібридній війні». Це сьогодні очевидномайже всім…

Сам процес виконання Мінських домовле-ностей, який передбачає поетапне відновленняукраїнської юрисдикції над окупованими тери-торіями (що, безумовно, потребує виведенняросійських військ та так званих «доброволь-ців» із цих територій) не входить до плану ни-нішнього кремлівського режиму. Тому, за їхнімрозумінням, його необхідно зірвати, при цьомупокласти вину за це саме на Україну (аджев іншому випадку санкції не тільки не знімуть,але й ще, імовірно, суттєво посилять…).

Ось чому обстріли та провокації з бокубойовиків почали наростати, поступово вониперекидаються на ті ділянки «фронту», які щедонедавна вважалися порівняно спокійними.Бойовикам, а точніше — їхнім господаряму Кремлі, вкрай необхідно спровокуватиукраїнську владу на «адекватну відповідь».Себто забезпечити зрив Мінських домовле-ностей саме Україною.

Не буде перебільшенням стверджувати, щов цьому питанні російський режим цілком імо-вірно може вдатися до якоїсь провокаційноїакції на кшталт теракту. Тим паче, що «че-кістське» минуле нинішнього російського пре-зидента цілком спонукає саме такі методи яку внутрішній, так і в зовнішній політиці сучас-ної Росії.

За останніми даними української військовоїрозвідки, оприлюдненими відразу в кількохвітчизняних ЗМІ, завдяки наполегливим зусил-лям своїх російських кураторів, які забезпе-чують бойовикам не тільки інструкторсько-ме-тодичну допомогу у військово-професійномувідношенні, а й часто здійснюють пряме ко-мандування та управління їхніми збройнимиформуваннями, ватажкам сепаратистів вдало-ся розгорнути на Донбасі досить потужневійськове угруповання. Його загальна чисель-ність становить приблизно 40–45 тисяч бойо-виків (ще на окупованих територіях розгорну-то близько 8–9 тисяч російських військово-службовців, замаскованих під «місцевих опол-ченців» як страховий пояс). Сформовані два«армійські корпуси» (1-й АК — «ДНР» та 2-йАК — «ЛНР»), у складі принаймні шести окре-мих мотострілецьких бригад. На озброєннібойовиків є танки, бойові броньовані машини,артилерія (зокрема реактивна і важка — ка-лібром за 152-мм).

Завдяки зусиллям російського Генерально-го штабу у збройних формуваннях бойовиківвпроваджена чітка і єдина командна верти-каль, налагоджена система бойової підготов-ки і система матеріально-технічного забезпе-чення та логістики як з території РФ, так і без-посередньо на окупованих територіях. Усе цедозволяє говорити про достатньо значні зу-силля нинішнього російського правлячого ре-жиму щодо зміцнення боєздатності форму-вань сепаратистів на Сході нашої країни. По-годьтеся, це зовсім не в’яжеться зі змістомта суттю Мінських домовленостей.

Навіть якщо допустити, що Путіну такі не вдасться спровокувати Україну на пору-шення або зрив цих домовленостей, то єди-ним для нього виходом, щоб запобігти збіль-шенню санкцій світового співтовариства протиРФ, стане пролонгація домовленостей. В іншо-му випадку — термін їхньої дії спливе 1-го січ-ня 2016-го року. І навряд чи світове співтова-риство погодиться вважати пана Путіна не-причетним до факту їхнього невиконання…

Думаю, що після цього організаційно-санк-ційні висновки світового співтовариства так чиінакше будуть, встигне пан Путін виконатиМінські домовленості чи ні, навіть якщо вінз тих чи інших причин цього «не зміг»…

Славнозвісні «багатоходівочки» російськогопрезидента явно дали на Донбасі збій, і він по-трапив у яскравий цейтнот з цілком імовірниму майбутньому санкційним матом…

Костянтин МАШОВЕЦЬ

ПУТІНСЬКИЙЦЕЙТНОТ,

Протягом минулого тижня ескалація бойових дій на Донбасі знову почала зростати.

Бойовики посилили потужність та інтенсивність обстрілів позицій українських військ та

населених пунктів, які знаходяться під контролем української влади. Провокації тривають

щоденно, а кількість обстрілів зросла до 50 за добу. До того ж упродовж останніх днів

зафіксовано, зокрема спостережною місією ОБСЄ, застосування бойовиками тих зразків

озброєння та засобів ураження, які у відповідності до Мінських домовленостей мають бути

вже давно відведені на встановлені відстані

СЛАВНОЗВІСНІ«БАГАТОХОДІВОЧКИ»

РОСІЙСЬКОГО ПРЕЗИДЕНТАЯВНО ДАЛИ НА ДОНБАСІ

ЗБІЙ, І ВІН ПОТРАПИВУ ЯСКРАВИЙ ЦЕЙТНОТЗ ЦІЛКОМ ІМОВІРНИМ

У МАЙБУТНЬОМУСАНКЦІЙНИМ МАТОМ…

22001155 рріікк,, ММаарр’’їїннккаа.. ННаассллііддккии ввллууччеенннняя ммііннии вв жжииттллооввиийй ббууддиинноокк.. ІІ ссььооггоодднніі ццее ппррииффррооннттооввее ммііссттооззааззннааєє ооббссттрріілліівв зз ббооккуу ппррооррооссііййссььккиихх ббооййооввииккіівв

АБО ЧОМУ БОЙОВИКИ ЗБІЛЬШУЮТЬ

ІНТЕНСИВНІСТЬ ОБСТРІЛІВ

ТА ПРОВОКАЦІЙ НА ДОНБАСІ

#92 {5427} 18 ГРУДНЯ, 2015 5

«ГАРЯЧИЙ» РЕГІОН

Населені пункти Зайцеве та Майорськ, якізнаходяться на лінії розмежування в зоніАТО, майже щодня обстрілюють бойовикитак званої «ДНР». Вони неодноразово на-

магалися штурмувати ці стратегічні українські по-зиції. З тактичного погляду наші позиції вигіднорозміщені на висотках. Утримують ці важливі ру-бежі загартовані в боях воїни 42-го окремого мото-піхотного батальйону.

…У Майорську, одному з опорних пунктів, насзустрів офіцер кремезної статури — комбат із по-зивним «Боцман».

— Ви точно бажаєте відвідати «нульовку»в Зайцевому? Там постійно свистять кулі, від насдо сепарів близько сотні метрів, — сказав комбат,розкладаючи приклад свого АКМС. — Село поді-лене навпіл, а «кордоном» є одна з вулиць.

Застереження комбата нас не зупинили. Мипід’їхали до певного місця та вийшли з армійськихмашин. Офіцери, які нас супроводжували, досла-ли патрони в патронники. Я також зняв із запобіж-ника свій «калаш»…

Коли дійшли до «нуля», нас зустріли бійці та про-вели коротку «екскурсію» по своїх позиціях. Оглянув-ши наслідки вчорашніх обстрілів із 120 мм мінометата застряглий у стіні постріл від РПГ, комбат разоміз офіцерами розповіли про загальну обстановку.

Місяць тому в бойовиків відбулася ротація, їх за-мінили добре навчені та організовані підрозділи.При штурмах вони діють помітно злагоджено, а їх-ні командири — кадрові російські військові. Це по-стійно підтверджується з перехоплених перегово-рів по радіостанції. Також чути звуки переміщенняважкої бронетанкової техніки та самохідних гар-мат. Часто «промацують» нашу оборону. На почат-ку місяця було декілька невдалих спроб штурмува-ти наші позиції.

— Останнього разу з посадки виїхали кілька«Уралів» з бойовиками. Одночасно по нас почавпрацювати ворожий міномет, — розповідає «Боц-ман». — Наші хлопці негайно зайняли бойові пози-ції. По ворогу запрацювали наші АГС та кулеметиДШК. Мобільний міномет одразу був підбитий,а дві машини з бойовиками знищені. Противникзазнав чималих втрат. На жаль, і серед наших та-кож були поранені.

Невдовзі на вулиці з’явилися місцеві мешканці,які щось обговорювали між собою, позираючина нас… За словами бійців, таких «ватних» пере-вертнів, які підтримують «руський мир», у Зайце-вому вистачає. Вдень вони можуть працюватипо господарству поруч зі своїми хатами, а вночівідкривати вогонь по бійцях ЗСУ.

— Наприклад, у сусідній хаті проживає літній чо-ловік, — розповідає боєць із позивним «Бомок». —Наші хлопці неодноразово помічали, що він коре-гує вогонь ворожих АГС та мінометів, останніх тутприблизно взвод. А одного разу перед початкомобстрілу він вивів кудись із двору корову та поспі-хом почав виносити речі. За кілька секунд «сепа-ри» влупили з гранатомета по його сараю та від-крили вогонь. А згодом їхні маріонеткові ЗМІ пові-домили, що це українські бійці підпалили його са-рай. Ми його ніколи не чіпали, Бог йому суддя.

Ми попрощалися з хлопцями та вирушили з офі-церами на інший опорний пункт під назвою «Маяк».Така назва невипадкова, адже він знаходитьсяна вигідній висоті, звідки прострілюється вся долина.

— Цей опорник для бойовиків, наче кістка попе-рек горла, — розповідає під час «екскурсії» окопа-ми заступник комбата по роботі з особовим скла-дом з позивним «Інженер». — А це наша «Дашка»(так називають великокаліберний кулеметДШК. — Авт.). У разі наступу досвідчений куле-метник прицільним вогнем зупиняє противника.Волонтери допомогли нам його модернізувати: за-мість станка поставили сошки та приклад, щобзручніше було вести вогонь. Взагалі наш підрозділзабезпечений усім необхідним: уніформою, тепли-ми речами, гумовими чоботами, продовольствомтощо. Проте вже пішов сніг, тож нам дуже потрібнібілі маскувальні халати.

Захисники, які сьогодні стоять на передовихпозиціях під Горлівкою, одностайно стверджують,що бойовикам не потрібне перемир’я, на відмінувід багатьох місцевих мешканців, які втомилисявід війни.

Валентин ШЕВЧЕНКО

ЗАЙЦЕВЕ ПОДІЛЕНО НАВПІЛ.«КОРДОНОМ» МІЖ СТОРОНАМИ Є ОДНА З ВУЛИЦЬ

ББооєєццьь іізз ппооззииввнниимм ««ББооммоокк»» ппооккааззууєє ссввііжжиийй ввоорроожжииййппооссттрріілл ввіідд РРППГГ

ККууллееммееттнниикк ннаа ооппооррннооммуу ппууннккттіі ««ММааяякк»»

ЗАХИСНИКИ ПІД ГОРЛІВКОЮСТВЕРДЖУЮТЬ, ЩО

БОЙОВИКАМ ПЕРЕМИР’Я НЕ ПОТРІБНЕ, НА ВІДМІНУ

ВІД МІСЦЕВИХ МЕШКАНЦІВ

Уперше історію цієї бойової машинита її екіпажу довелося почути від Вла-дислава Таранця, директора Націо-нального військово-історичного му-зею. Нещодавно експозицію музеюпоповнив український державнийпрапор. Передали знамено бійці —члени екіпажу бронетранспортераз бортовим позивним «Ластівка». Си-ньо-жовте полотнище більше рокумайоріло над їхньою бойовою маши-ною, тож хлопці щиро вважали йогосвоїм оберегом. Вони проїхали тися-чі небезпечних кілометрів, сотні разівбули під обстрілами, понад 300 разівдолали «дорогу смерті» — шлях відселища Піски до донецького аеро-порту. Довезли до передової тоннибоєприпасів, продовольства, одягу,медикаментів, евакуювали десяткипоранених. І жодного разу машинане підвела: не зламалася, не зупини-лася, в ній не загинув жоден боєць.

Подробиці цієї історії вдалося дізна-тися із перших уст — від одногоз членів першого екіпажу «Ластівки»,киянина Івана Трембовецького. Торіку березні чоловіка мобілізували, пі-шов служити розвідником до одногоз підрозділів 95-ї окремої аеромобіль-ної бригади.

— Ми зібрали її за одну добу з доно-рів, — згадує боєць квітень 2014 ро-ку. — Ввечері це була купа запчас-

тин, а вранці «Ластівка» завелась,і ми вирушили на ній на фронт.

Насправді «Ластівка» — абсолютностандартний БТР-80 з дизельнимдвигуном. Він не обладнаний новітнімозброєнням, з додаткового захистумає лише кілька приварених метале-вих листів. Однак з першого дня роз-відники зрозуміли, що їхня бойовамашина — найшвидша і найбільшманевреніша техніка батальйону.По шосе розганяється до 120 кіло-метрів за годину, полем легко «ле-тить» під сотню. Через це машиназавжди в розвідувальному дозорі —попереду всього батальйону.

— Бувало, за добу ми долали сотнікілометрів, годинами їхали під обстрі-лами, — продовжує свою розповідьІван Трембовецький. — Якось натра-пили на блокпост «денеерівців».З ходу вступили в бій і, попри те, щоворогів було значно більше, пере-могли. І весь час у бою над нами гор-до майорів наш оберіг.

З квітня 2014-го «Ластівка» промча-ла дорогами АТО більше 10 тисяч кі-лометрів. Забезпечувала боєприпа-сами десантників у боях за гору Ка-рачун, на ній бійці входили в міста Ли-сичанськ, Слов’янськ, брали участьу боях поблизу селищ Спартак, Піс-ки. Торік улітку розвідники забезпе-чували зброєю і харчами знаменитий

рейд десантників, потім упродовждвох місяців брали участь в конвояхдо донецького аеропорту — під по-стійними обстрілами сепаратистівхлопці підвозили «кіборгам» боєпри-паси та продовольство, евакуювалипоранених. Там, на «дорозі смерті»машина по черзі втратила всі колеса,а наступний комплект шин спрацю-вався від нещадної експлуатації.

— Якось поблизу Спартака по насгатила ворожа артилерія, — згадуєІван Трембовецький. — Ми вже май-же вийшли із сектору обстрілу, якраптом «Ластівочка» глохне і зупи-няється. Виявляється, в баку закінчи-лась солярка, а водій не встиг вчас-но переключитися на другий. Ну все,

думаємо, тут ми всі й поляжемо, бо«заповітрений» дизельний двигун як-що завередує, то можна заводити го-динами. Але хлопці закачують паль-не, водій заводить двигун, і «Ласті-вочка» загуркотіла з півоберта.За хвилину вивезла нас з-під вогню.

Нині їхня «Ластівка» продовжує «лі-тати» в зоні антитерористичної опе-рації. Майже весь її колишній екіпажзвільнився, машина служить іншимрозвідникам. Однак про свою «Ласті-вочку» вони також дбають. А прапор-оберіг як військову реліквію переда-ли до музею, аби про їхню бойову ма-шину дізналася вся Україна.

Роман ЗАПОРОЖЧЕНКО,

Іван СТУПАК.

«ЛАСТІВКА» ТА ЇЇ ОБЕРІГ

Проросійські бойовики порушують Мінські домовленості та регулярно обстрілюють позиції українських підрозділів

ББррооннееттррааннссппооррттеерр ннаа іімм’’яя ««ЛЛаассттііввккаа»» зз ррооззввііддннииккааммии 9955!!її ооааееммббрр

6

ЗАХИСНИК

Уся його постать ніби випромінює надій-ність, упевненість у собі, рішучість. Вінневисокий на зріст, широкоплечий. Та-ких командирів, як підполковник Сергій

Чернецький, характеризують одним красномов-ним словом — справжній.

Сергій Анатолійович кинув на стіл шапку-фес-ку та, перехопивши мій погляд на його зачіску«під нуль», посміхнувся: «А вона в мене залиша-ється незмінною ще з часів навчання в Одесько-му інституті Сухопутних військ. Зручна». І я розу-мію вибір підполковника. Така зачіска для офіце-ра-сухопутника, який не вилазить з польових за-нять, дійсно зручна і невибаглива. Згодом йогосуворе, як мені спочатку здавалося, командирсь-ке обличчя якось вмить посвітлішало. На ньомузаграла привітна посмішка і ніби змахнула кількароків. Помітивши таку зміну, поцікавився справ-жнім віком співрозмовника. «Тридцять один, —відповів Сергій Чернецькій і пояснив невідповід-ність віку і військового звання. — Підполковникаприсвоїли мені достроково…»

Один із офіцерів, що був свідком нашої розмо-ви у штабі бригади відразу додав: «Він у нашійчастині наймолодший за віком комбат. А за ко-мандирським досвідом — неабиякий професіо-нал. Дострокове присвоєння звання — це до-стойна оцінка його бойової діяльності в районіпроведення антитерористичної операції, де вінпобував двічі. А це понад двісті днів перебуванняна війні».

У невеличкому робочому кабінеті комбатаобстановка спартанська: стіл, два стільці. Їїоживляють картина з ліричним краєвидомта меч солідних габаритів на протилежній стіні.На робочому місці він буває рідко. Адже зде-більшого поряд з кількома сотнями підлеглих,які знаходяться у двох точках, — в розташуван-ні бригади та в районі проведення антитерорис-тичної операції.

— Нещодавно я повернувся з АТО, де мої під-леглі у складі зведеного батальйону виконуютьзавдання з охорони важливого об’єкта, — розпо-відає підполковник Сергій Чернецький. — За-безпечити високу пильність військовослужбов-ців, професійні дії під час виконання бойових за-вдань — ось що важливо. З нагоди Дня неза-лежності України керівництво АТО достойно оці-нило службу підлеглих. Почесні відзнаки началь-ника Генерального штабу — Головнокомандува-ча Збройних Сил України отримали заступниккомандира взводу сержант Сергій Шинковий,

сержант Сергій Мисок та інші бійці. Повернувсяз району проведення АТО для того, щоб поста-вити у стрій молоде поповнення. На День Зброй-них Сил України кілька десятків моїх нових під-леглих склали присягу на вірність Українськомународові й відтепер нова турбота — якомога

швидше зробити з них справжніх бійців. Таких,як, наприклад, ті, з ким виконував завдання ми-нулого року під Дебальцевим. Коли переконаю-ся, що вони отримали необхідну підготовку, зно-ву повернуся в зону проведення антитерорис-тичної операції.

Для кожного військовослужбовця під час пере-бування на війні втрата бойового побратима —це незагойна рана в пам’яті. А для командира —

ще і його власний біль. Адже саме він несе відпо-відальність за збереження життів своїх підлеглихще й перед батьками. «Я й дотепер пам’ятаю по-дробиці того дня, — розповідає підполковникСергій Чернецький. — Ми супроводжувалитранспортну колону. Попереду рухалися броне-транспортери бойової охорони. Раптом під коле-сами машини улюбленця підрозділу, найхоробрі-шого бійця молодшого сержанта ОлександраМоскалюка вибухнула протитанкова міна. То бу-ла наша перша втрата. Пригадав тих, хто очікуєйого повернення додому живим і здоровим. Я ні-би наяву побачив проникливий погляд дружиниОксани, безтурботні посмішки доньок — восьми-річної Діани і восьмимісячної Маї… Повернув-шись з виконання завдання, ми віддали данинупам’яті загиблому військовослужбовцю, висло-вили співчуття його батькам.

Потім були ще дві втрати. Від прямого влучен-ня гранати загинув кулеметник бронетранспор-тера Вадим Кучеренко. Героїчний вчинок здійс-нив сержант Максим Ошека. У результаті ДТПмашину, за кермом якої був він, понесло на ба-гатолюдну автобусну зупинку. Рятуючи життялюдей, Максим скерував її на металеву вежуелектромережі й загинув. Ці три військовослуж-бовці були нагороджені орденом «За мужність»посмертно. У центрі казарми другого батальйо-ну є стенд «Герої не вмирають». Проходячи повзнього, Сергій Анатолійович зупинився, ніби по-думки привітав своїх колишніх підлеглих, які вжез неба спостерігають за життям своїх бойовихпобратимів.

На війні командири мужніють дуже швидко.Понад двісті днів перебування в зоні проведенняантитерористичної операції загартували харак-тер підполковника Сергія Чернецького, сприялинабуттю бойового досвіду, який сьогодні є особ-ливо затребуваним у нашому війську. Комбати-учасники бойових дій на Донбасі — це золотийфонд для формування кадрового резерву Зброй-них Сил України. От і Сергій Анатолійович прой-шов курс навчання при Національномууніверситеті оборони України імені Івана Черня-ховського. Він поділився враженнями від навчан-ня: «У нашій групі з п’яти комбатів чотири прой-шли випробування війною на Донбасі. Навчанняпроходило у формі дискусій. Це коли теоретичніположення лекцій викладачів ми перекладалина мову нашого бойового досвіду. Знаєте, це бу-ла розмова, корисна і для військових теоретиків,і для практиків…»

Перебування на війні формує у військовихжиттєві принципи, норми поведінки в бою. Цікав-люся, яке командирське кредо сповідує сьогоднікомбат Сергій Чернецький. Мабуть, цей девізу нього вже давно, бо одразу відповів: «Перш,ніж вимагати від підлеглого, забезпеч його всімпотрібним для виконання бойового завдання».

Володимир ЧІКАЛІН

НА ПЕРЕДОВІЙ КОМБАТИМУЖНІЮТЬ РАНОПідполковник Сергій Чернецький — наймолодший комбат у бригаді, але бойового

досвіду йому не позичати. Він понад двісті днів провів у зоні АТО

УЧАСНИКИ БОЙОВИХ ДІЙ НАДОНБАСІ — ЦЕ ЗОЛОТИЙ ФОНДДЛЯ ФОРМУВАННЯ КАДРОВОГО

РЕЗЕРВУ ЗБРОЙНИХ СИЛУКРАЇНИ

ППііддппооллккооввнниикк ССееррггіійй ЧЧееррннееццььккиийй

Ще в березні 2014-го артист балетувищої категорії Анатолій Лобанов го-тувався до свого чергового спектак-лю. Але в одну мить театральна заві-са для нього опустилася…

— Я майже 23 роки віддав театраль-ному мистецтву. У дванадцятирічно-

му віці записався в балетну школу,згодом закінчив музичне училищемистецтв та культури, був артистомбалету одеських Національного теат-ру опери й балету та Театру музичноїкомедії, працював педагогом-репети-тором. Практично жив на сцені, живмистецтвом і не мав наміру щось змі-нювати у своєму житті. Аж раптомРосія анексувала Крим і посунулана Донбас, і дуже образливо сталоза всіх нас та за нашу Україну. Тому,як би пафосно це не звучало, я вирі-шив стати солдатом, щоб Батьківщи-ну захищати, — розповів матросАнатолій Лобанов.

Рапорт із проханням щодо призовудо лав ЗС України він написав щев березні минулого року. Місяць че-кав, а з військкомату відповіді не бу-ло. Пішов туди, і лише тоді його про-хання задовольнили, хоча й не надтоцього прагнули, бо помилково дума-ли, що артист просто на емоціях по-гарячкував зі своїм бажанням.

Як виявилося, зовсім не погарячку-вав, а зробив це обдумано, що і довівупродовж року своєї служби за мобі-

лізацією, майже вісім місяців якогопровів на Донбасі, в зоні АТО.

На передовій його позиції від бойо-виків відділяла річка Кальміус, якавпадає в Азовське море.

Мир на Донбасі Анатолію Лобановувідчути так і не судилося. Майже весьчас позиції його підрозділу обстрілю-вав противник. Снаряди іноді розри-валися і за кілька метрів від блінда-жа. Гатили по українських воїнахмайже щодня. Били з мінометів, са-мохідно-артилерійських установокта іншого озброєння. Належало зав-жди бути напоготові, іноді не встига-ли ані як слід поїсти, ані помитисяв лазні.

У травні минулого року Анатолій Ло-банов демобілізувався та повернувсядо Одеси. Завітав до Театру музичноїкомедії, зустрівся з партнерамипо театральній трупі, але на сценувирішив не повертатися.

— Чому? Так вирішив — і крапка.Мене змінив рік служби, змінилоАТО. Знаєте, за місяць після повер-нення додому так захотілося назадна Донбас. Я навіть виявив бажання

піти служити в полк «Азов». Тижденьготувався на базі одного з трену-вальних таборів, але зрозумів, що вікбере своє. Тому звернувся до військ-комату, і мене призвали служитиза контрактом у Військово-морсько-му ліцеї. Тут мені подобається, колек-тив хороший, офіцери порядні.З їхньою допомогою я потроху опа-новую нову посаду старшини роти лі-цеїстів — хлопців, які вже в такомуранньому віці вирішили обрати війсь-кову професію, — каже Анатолій.

А ще Анатолій Лобанов часто зга-дує своїх командирів і бойових побра-тимів з позивними «Локі», «Оружей-ник» та багатьох інших. Тих, із кимжив у одному бліндажі та провів вісімдуже важких фронтових місяців.

Анатолій Лобанов міг продовжитиартистичну діяльність, але свідомозмінив звичний спосіб життя, обрав-ши в житті іншу важливу роль. Так,театральні лаштунки для нього як ар-тиста балету опустилися, але відкри-лися нові життєві горизонти та новийшлях — військового.

В’ячеслав ДІОРДІЄВ

ААннааттоолліійй ЛЛооббаанноовв

Артист балету захищав Батьківщину на Маріупольському напрямі

З ТЕАТРАЛЬНОЇ СЦЕНИ — НА ВІЙНУ

#92 {5427} 18 ГРУДНЯ, 2015 7

ЗАХИСНИК

Є в Чернігівщині на річці Остер мальо-вниче село Мрин. Воно було заснова-не ще наприкінці XVI сторіччя,а на письмі вперше згадується 1627роком. За описом, Мрин тоді являв со-бою невелике укріплення, оточенеземляним валом, і був центром Ні-жинського, а пізніше — Київськогострілецьких полків. Кілька сотень ро-ків у Мрині в кам’яному домі діяла цер-ковнопарафіяльна школа. Зараз у ційбудівлі шкільна їдальня.

Ні школу, ні ту стародавню їдальнюніколи не забуде Наталія Живкович,вдова загиблого під Дебальцевимстаршого прапорщика ВладиславаЖивковича. Адже вони були одно-класниками, і саме у школі між нимизародилось велике кохання. 1993 ро-ку Влада призвали на строкову служ-бу до Збройних Сил України. Службатак йому припала до душі, що він вирі-шив присвятити їй усе життя.

— Ми побралися 1997 року, — розпо-відає мені Наталя, — і далі для нас двох,а потім і для наших сина Артурата доньки Лізи почалися казармені буд-ні. Влад не просто мав репутацію люди-

ни з лагідним та веселим характером.Свою роту він сприймав як продовжен-ня сім’ї. Навіть на екскурсії своїх хлопціввін часто возив власним коштом. Вониназивали його «Батя», досі телефону-ють, згадують. Адже він упадав біля них

не менше, ніж коло сина Артура, якийз казарми майже не вилазив…

Наприкінці 2014 року після наполег-ливих клопотань Владислав поїхаву зону АТО. Воював у складі 25-го мо-топіхотного батальйону і брав участь

у бойових діях біля Дебальцевого.Старший прапорщик загинув при ви-ході з оточення під час мінометногообстрілу поблизу селища Рідкодуб Де-бальцівського плацдарму.

— Діти не хочуть давати інтерв’ю, —продовжує нашу розмову Наталія. — Оні зараз син мене від вас відтягує. Хло-пець важко переживає смерть батька.

Артур мріє стати програмістом. Алевін твердо вирішив, що як тільки йомувиповниться 18, піде на строкову, а як-що ворог загрожуватиме знову — підевоювати за батька. «Батько, чуєш? Ябуду рівнятись на тебе...», частоповторює хлопець, вдивляючись влагідні очі тата на портреті.

Напередодні Дня Збройних СилУкраїни Президент України Петро По-рошенко вручив Наталії з дітьми ор-дер на квартиру й орден БогданаХмельницького ІІІ ступеня, яким Вла-дислава Живковича нагороджено по-смертно. А в селі Мрин на стіні тієїстародавньої школи зараз відкрилимеморіальну дошку на честь Владис-лава Живковича.

Віктор ШЕВЧЕНКО

«БАТЬКУ, Я БУДУ РІВНЯТИСЬ НА ТЕБЕ...»

ГГллаавваа ддеерржжааввии ввииссллооввллююєє ссппііввччууттттяя ррооддиинніі ззааггииббллооггооввііййссььккооввооссллуужжббооввццяя ВВллааддииссллаавваа ЖЖииввккооввииччаа ттаа ввррууччааєє ооррддееннББооггддааннаа ХХммееллььннииццььккооггоо ІІІІІІ ссттууппеенняя ттаа ооррддеерр ннаа ккввааррттиирруу

Сніп осколків після вибуху ворожої ручноїгранати різонув Петрука по колінах. АлеІгор встояв на ногах і, кульгаючи, продов-жив рухатися до укриття. Місцина на ву-

лиці, якою він пересувався у Вуглегірську, ще мет-рів на десять перед ним була геть відкритою. Віндобре чув смертоносний шурхіт куль у повітрі на-вколо нього. Але йшов. Лишалося подолати щекроків зо п’ять, коли у праву сторону грудей влучи-ли відразу дві кулі. Ігор впав і, відчуваючи нові уда-ри гарячого металу в ноги та руки, випустиву бойовиків увесь магазин свого АКС. Хлопець га-рячково перезаряджав зброю і ще побачив, як по-ряд вбило взводного Саню з Василькова. Побачиві те, як побратими з 25-го мотопіхотного батальйо-ну «Київська Русь», які штурмували зайняту воро-гом будівлю в одній із ним групі, прикривають йогоавтоматним вогнем і закидають «сепарські» укріп-лення гранатами. Однак поряд із ним вибухнулаще одна ворожа граната, і Петрук втратив здат-ність навіть ворушитися. Що було далі, старшийстрілець «Київської Русі» пам’ятає лише фрагмен-тарно: йому вколюють знеболювальне, вантажать

на броню, перекидають у позашляховик до розвід-ників, заносять у прифронтовий шпиталь…

Ігор розповідає мені про себе, доки я вкотречекаю можливості поговорити з волонтеромАндрієм Нановським. Тільки що Нановський при-віз Петрука в палату з перев’язувальної та зновупобіг на чийсь виклик. У травматологічному від-діленні київського шпиталю Андрій працює, яккажуть, не присідаючи. Я спочатку намагався го-ворити з ним на ходу. Однак швидко зрозумів,що це марна справа, й вирішив набратися тер-піння. Тим часом цікавлюся в пораненого йогодумкою про волонтера.

— Для багатьох бійців він став рідним, — кажеПетрук. — Він дбає про хлопців, доглядає їх по-декуди краще, ніж дехто з їхніх родичів. Крутить-ся, як дзиґа з ранку й допізна, я навіть не знаю,коли він відпочиває. Один раз їздив у Ірпінь у лісна шашлики, але лише для того, щоб нагодуватитими шашликами наших у санаторії. ПораненіАндрія дуже поважають. Мені й кулеметнику Дім-Дімичу з дев’яностого десантного батальйонуАндрій став справжнім другом.

Інші поранені й медпрацівники розповіли меніісторію Нановського. У Національний військо-во-медичний клінічний центр він потрапив, на-штовхнувшись у соцмережах на оголошення пропотребу у волонтерах. Шукали, зокрема, фізичнодужих хлопців, які могли б переносити поране-них, перевертати лежачих, ганяти каталки з опе-раційних у палати, возити хлопців у інваліднихвізках. До госпіталю треба було приходитина кілька годин на день, але Андрій тут уже чо-тирнадцятий місяць поспіль і без вихідних.До першого візиту в лікувальний заклад він пра-цював менеджером з продажу. Але після побаче-ного у палатах покинув роботу й цілком присвя-тив себе турботі про поранених. Батьки Нановсь-кого, працюючі пенсіонери, підтримали синаі сказали: будеш жити за наш кошт до кінця вій-ни, зараз твоє місце — у шпиталі.

Нарешті я дочекався Нановського. Андрій яв-но поспішає і не випускає з рук мобільний теле-фон. Прошу його розповісти про свою роботу.

— Не кожен з персоналу госпіталю знає, щона вході у нейрохірургію саме 12, а не 10 сходи-нок, у «травму» — на двох прольотах по 20. Ми,волонтери, це знаємо, як «Отче наш». Навіть ду-жим чоловікам тут важко. Ми на руках переноси-мо важкопоранених, тягаємо бікси, тюки з білиз-ною тощо. Та якщо до фізичних навантажень тизвикаєш швидко, то до людських страждань абосмертей імунітету в наших численних волонтерівнемає. Траплялося, що прибуває борт з бійцями,ти доставляєш уночі одного з них у палату, роз-мовляєш з ним, бачиш в його очах надію на спа-сіння. А вранці мчиш у відділення і чуєш, що вінпомер у реанімації. Не забуду геть юного хлопцяСашка з 92-ї механізованої бригади, в якого ви-рішувалося питання з ампутацією ноги. Коли мизі ще одним волонтером чекали на ліфт, щоб від-везти Саню на огляд, до нас підійшов лікар. До-свідчений хірург при нас сповістив пораненомупро термінову необхідність ампутації кінцівки ви-ще коліна. Боєць вислухав нелегкий вердиктмовчки, тільки зціпив зуби та кивнув лікарю голо-вою. Боже, стільки ж для такого потрібно мативнутрішньої сили…

— Андрію, чуйні люди гостро сприймають чу-жий біль і при цьому самі піддаються сильнимемоційним стресам. Як із цим борешся ти?

— Ви не уявляєте, якою енергією мене заряд-жають хлопці своїм прикладом. Ви ж трохи по-спілкувались із Дім-Дімичем та Ігорем Петруком,бачили, як вони бадьоро тримаються? А між тимв Ігоря в тілі назавжди залишаться неоперабель-ні куля у правій легені й з десяток осколків у ліво-му плечі, обох ногах. Він сам не може пригадати,скільки операцій витримав, доки з нього вийнялитри кулі й купу осколків. І як він на це реагує? Ци-тую його гумор: «Кажете, на лижах я кататисявже не буду? Та я й раніше цього не робив! Го-ловне — ходжу».

Віктор ШЕВЧЕНКО

ЗЗлліівваа%%ннааппррааввоо ІІггоорр ППееттрруукк,, ААннддрріійй ННааннооввссььккиийй ттаа ВВааддиимм ІІггннааттььєєвв

ДО ЛЮДСЬКИХ СТРАЖДАНЬ

ІМУНІТЕТУ НЕМАЄ Волонтер Андрій Нановський для поранених бійців став, як рідний

8

«ГАРЯЧА» ТЕЛЕФОННА ЛІНІЯ «НА»

Тетяна С., журналіст:— Які потужності має сьогодні

медична служба війська?— Для надання медичної допомоги військово-

службовцям, військовим пенсіонерам, працівни-кам ЗС України у складі медичної служби Зброй-них Сил України є: Національний військово-ме-дичний клінічний центр (м. Київ), чотири військо-во-медичні клінічні центри в регіонах (у містахОдеса, Львів, Харків, Вінниця), Військово-медич-ний клінічний центр професійної патології особо-вого складу ЗС України (м. Ірпінь), 17 військовихгоспіталів, загальна ліжкова місткість яких ста-новить 6230 ліжок. Кількість ліжко-місць у війсь-кових госпіталях з початком проведення АТОзбільшилась на понад тисячу.

Торік ми розгорнули 4 мобільні військові госпі-талі для надання медичної допомоги безпосеред-ньо на полі бою в кожному секторі проведенняантитерористичної операції. Спочатку вони роз-міщувалися в наметах, зараз розташовані на ба-зах місцевих лікарень, шкіл.

2015 року як гуманітарну допомогу від Канадими отримали польовий військовий шпиталь на 20ліжок, повністю укомплектований необхідним но-вітнім медичним устаткуванням.

Для забезпечення потреб військово-медичнихклінічних центрів регіонів та військових госпіталів2015 року проведено закупівлю медичної апарату-ри та обладнання на загальну суму понад 8 млн грн.

Було розконсервовано та підготовлено до ви-користання за призначенням 408 одиниць медич-ної і санітарної техніки, видано за нарядами 423одиниці медичної та санітарної техніки.

Значних змін зазнав психіатричний напрямоквійськової медицини, який довелося відновлюва-ти практично з нуля. Для вирішення проблемнихпитань психіатричної допомоги у Збройних СилахУкраїни у військово-медичних клінічних центрахрегіонів збільшено ліжкову ємність та штатну чи-сельність особового складу клінік психіатрії.

У військово-медичних клінічних центрах (нага-дуємо, їх 6. — Авт.) та центрах медичної реабілі-тації та санаторного лікування (3) створені відді-лення психологічної реабілітації.

Микола К., м. Київ:— Відповідно до окремих публіка-

цій у ЗМІ в зоні АТО досі існує дефі-цит медичних препаратів?

— Підрозділи, задіяні у проведенні АТО, забез-печені необхідними медикаментами відповідно доформуляру. Нещодавно директор Військово-ме-дичного департаменту Міноборони разом із предс-тавниками громадськості та волонтерами особис-то перевірив стан забезпечення медикаментаминаших бійців. За результатами інспектування ви-явилось, що медикаментів у зоні АТО достатньо.Можу вас запевнити, що їхньої кількості вистачитьне лише для забезпечення військових, а й для лі-кування місцевого цивільного населення. У цьомуконтексті варто говорити про некомпетентністьта безвідповідальність окремих начальників мед-частин підрозділів, які не подають належним чи-ном оформлених заявок на постачання медика-ментів. Їм значно простіше і надалі просити у во-лонтерів медикаменти, які не потрібно ставитина облік та за які не доведеться звітувати.

Наголошую, на складах мобільних госпіталіву зоні АТО достатньо необхідних медикаментів.Нині вже діють штатні відділи медичного поста-чання. У кожному секторі зони АТО є фахівець-провізор, який збирає інформацію про потребивійськових частин у медичних препаратах. Післяцього мобільна група доправляє необхідні препа-рати зі складів військово-медичних клінічнихцентрів до розташування військових частин.З часу подання заявки до моменту отримання лі-ків минає не більше двох діб.

Сергій М., військовослужбовець,м. Одеса:

— Чи всі військовослужбовців зоні АТО вже забезпечені індивіду-

альними аптечками?— Підрозділи в зоні АТО забезпечені аптечками

на 98%. Військовослужбовці останніх хвиль мобі-лізації отримали індивідуальні аптечки, укомплек-товані за стандартами НАТО. До кінця року Війсь-ково-медичним департаментом Міністерства обо-рони України заплановано сформувати та видатиза нарядами військовим частинам, які виконуютьзавдання за призначенням у районі проведенняантитерористичної операції, додатково понад93 000 аптечок медичних індивідуальних.

Петро І., волонтер, м. Харків:— Прочитав у газеті «Народна ар-

мія», що в зоні АТО буде проводити-ся щеплення бійців проти грипу?

— Рішення про вакцинацію тим чи іншим ме-дичним препаратом проти вірусів приймає го-ловний державний санітарний лікар заепідемічними показниками. На сьогодні розроб-лений план вакцинації бійців, закуплені всі необ-хідні препарати для проведення профілактичнихщеплень. У військово-медичних закладах ужестворені бригади, які за потреби виїжджатимутьдо зони АТО для проведення щеплень. Вони ро-

битимуться тоді, коли виникне загроза масовогорозповсюдження вірусних захворювань.

Варто також додати, що вакцинація прово-диться за бажанням військовослужбовця.

— Командири військових частинчасто нарікають на стан здоров’ямобілізованих. З огляду на це проб-лемне запитання, чи внесені корек-

тиви в роботу медичних комісій, які діють привійськкоматах?

— Тут необхідно говорити про стан здоров’я націїзагалом. За нашими висновками, стан здоров’я ук-раїнців погіршився. Так, якщо на початку 80-х роківкількість захворювань на одного призовника стано-вила 0,7% від загальної кількості захворювань, тонині це вже 2,5–3%. Іншими словами, у кожного при-зовника фіксується по кілька хронічних хвороб.Однією з причин цього є недостатня увага з боку ме-дицини загалом до українців ще в підлітковому віці.

Що маю на увазі. Перший медичний огляд до-призовників військкомати проводять, коли їм ви-повнюється 16 років. Свого часу існували такзвані підліткові медичні кабінети, які щорічнопроводили обстеження юнаків. Проте такі кабіне-ти згодом було скорочено. Тому до 16 роківза станом здоров’я молоді фактично ніхтоне слідкує. Незабаром відбудеться пленарне за-сідання парламенту щодо реформування сфериохорони здоров’я України. Серед проблемних пи-тань — необхідні заходи щодо покращення стануздоров’я допризовної молоді.

Катерина М., дружина військово-службовця:

— Скільки учасників АТО пройш-ли санаторно-курортне лікування

цього року? Чи планується відкриття новихсанаторіїв для військових?

— Для здійснення санаторно-курортного ліку-вання та проведення медичної реабілітації

МЕЖИГІР’Я МОЖЕ

СТАТИ ОДНИМ ІЗ ЦЕНТРІВ

РЕАБІЛІТАЦІЇ БІЙЦІВ АТОНа початку проведення АТО далися взнаки чимало задавнених проблемвійська. Однією з найгостріших серед них було медичне забезпечення.Бракувало аптечок, транспорту для евакуації бійців, підготовленихфахівців для роботи в бойових умовах, спеціального медичногообладнання тощо. Також гостро постала проблема щодо потребирозгортання в зоні АТО та прилеглих до неї районах військовихгоспіталів. Для вирішення цих та інших проблем необхідно було вишукатичималий фінансовий ресурс у державному бюджеті. На допомогувійськовим медикам прийшли тисячі волонтерів. Важко переоцінитиі допомогу наших іноземних колег. Фактично в рекордні строки вдалося

кардинально змінити ситуацію з медичним забезпеченням війська.Та, з огляду на звернення наших читачів до редакції газети, публікаціїв окремих вітчизняних ЗМІ, ще чимало проблем у цій сфері залишаютьсяневирішеними.Під час «гарячої» телефонної лінії в редакції газети «Народна армія» натему медичного забезпечення війська чимало наших читачів отрималивідповіді на болючі для них запитання. Гостем редакції, який відповідавна телефонні дзвінки читачів, був головний спеціаліст лікувально-евакуаційного відділу (з санаторного забезпечення) Військово-медичногодепартаменту Міністерства оборони України Володимир Рудь.

ННаа ффооттоо:: ггооллооввнниийй ррееддааккттоорр ««ННааррооддннооїї ааррммііїї»» ппооллккооввнниикк РРооммаанн ДДррааппаакк ттаа ггооллооввнниийй ссппееццііааллііссттллііккууввааллььнноо��ееввааккууааццііййннооггоо ввііддддііллуу ((зз ссааннааттооррннооггоо ззааббееззппееччеенннняя)) ВВііййссььккооввоо��ммееддииччннооггоо ддееппааррттааммееннттууММііннііссттееррссттвваа ооббооррооннии УУккррааїїннии ВВооллооддииммиирр РРууддьь

#92 {5427} 18 ГРУДНЯ, 2015 9

«ГАРЯЧА» ТЕЛЕФОННА ЛІНІЯ «НА»

пільгових категорій осіб у підпорядкуванні Мініс-терства оборони України є три санаторно-курор-тні заклади («Трускавецький», «Хмільник», «Пу-ща-Водиця») та санаторне відділення Військо-во-медичного клінічного центру Центральногорегіону загальною ліжковою місткістю 1400 лі-жок, що дозволяє впродовж року прийняти на лі-кування близько 20 тис. осіб.

Цього року у військових санаторно-курортнихзакладах оздоровилися 1792 учасника АТО.

Ведеться активна робота і щодо поверненнятих санаторіїв, які свого часу за відповідними рі-шеннями були передані від Міноборони іншимцентральним органам виконавчої влади. Зокре-ма йдеться про санаторії в Моршині, Одесі, Ново-санжарах та Шкло. Вже є рішення уряду про пе-редачу оборонному відомству санаторію під Оде-сою. А також розглядається питання щодо ство-рення психологічно-реабілітаційного центру дляучасників АТО в Межигір’ї.

— Чи планується відновленняправа на пільгове санаторно-ку-рортне лікування для всіх катего-рій військовослужбовців та членів

їхніх сімей?— З метою відновлення права військово-

службовців та членів їхніх сімей на пільгове са-наторно-курортне забезпечення було опрацьо-вано проект Закону України «Про внесеннязміни до статті 11 Закону України «Про со-ціальний і правовий захист військовослужбов-ців та членів їх сімей», у якому пропонуєтьсявідновити право військовослужбовців та членівїхніх сімей на пільгове санаторно-курортне за-безпечення без дотримання додаткових умов(незалежно від права на податкову соціальнупільгу). 3 листопада 2015 року Верховною Ра-дою України прийнято Закон України№ 739-VIII «Про внесення зміни до статті 11Закону України «Про соціальний і правовий за-хист військовослужбовців та членів їх сімей».Проте його редакція відрізняється від запропо-нованої Міноборони. Так, відповідно до прий-нятої редакції право на пільгове санаторно-ку-рортне забезпечення надається військово-службовцям та членам їхніх сімей за умови, як-що розмір середньомісячного сукупного дохо-ду сім’ї в розрахунку на одну особу за поперед-ні шість місяців не перевищує трьох прожитко-вих мінімумів. Ця норма набула чинностіз 27 листопада поточного року.

Петро С., військовослужбовець:— Який порядок оформлення гро-

шової допомоги у зв’язку з отриман-ням поранення?

— Якщо військовослужбовець, який прохо-дить військову службу, отримав поранення читравму, лікувався в госпіталі і в подальшому буввизнаний придатним до військової служби,по прибутті до місця служби він має право напи-сати на ім’я командира рапорт з проханням на-правити його документи на розгляд медико-со-ціальної експертної комісії (МСЕК) для визна-чення відсотку втрати працездатності при трав-мі чи пораненні. Після цього начальник медичноїслужби готує направлення за місцем проходжен-ня служби чи за місцем проживання даної особина МСЕК. Саме комісія визначає відсоток втратипрацездатності і видає довідку, на підставі якоївійськовослужбовець оформлює документи і на-

правляє їх для розгляду щодо виплати однора-зової грошової компенсації по втраті працездат-ності. Після певної процедури документи на-правляють на розгляд комісії Міністерства обо-рони, яка і затверджує розмір одноразової гро-шової допомоги.

Сергій Ч., мобілізований:— Влітку цього року я був при-

званий на військову службу по мо-білізації. Під час перебування в ла-

вах Збройних Сил України отримав захворю-вання, пов’язане з проходженням військовоїслужби. В подальшому постановою військо-во-лікарської комісії був визнаний непридат-ним до подальшого проходження військовоїслужби зі зняттям з військового обліку. Чимаю я право пройти повторний огляд, якщоне згодний з попереднім висновком військо-во-лікарської комісії?

— Якщо ви не згодні з висновком регіональноївійськово-лікарської комісії, ви маєте правозвернутися через військкомат до центральноїВЛК щодо призначення вам повторного медич-ного огляду.

Якщо ваш стан здоров’я з часом покращився,для перегляду висновку щодо придатностідо проходження військової служби ви можетезвернутися до комісії за місцем проживання.

Дмитро, ветеран військовоїслужби, м. Суми:

— Чому в нашій області ветеранивійськової служби не можуть корис-

туватися безкоштовними медичними послу-гами в обласному госпіталі для ветеранів?

— Річ у тому, що госпіталі для ветеранів не єдержавними установами та функціонуютьза кошти місцевих бюджетів. Нині вони обслуго-вують учасників АТО. Ветерани військової служ-би мають право на лікування у військових госпі-талях Міноборони.

Утім в окремих регіонах, наприклад, у Жито-мирі, місцева влада на сесії обласної ради прий-няла рішення надавати безоплатну медичну до-помогу всім ветеранам військової служби,а в Сумах такого рішення на сьогодні, на жаль,не ухвалювали.

За вашим проханням ми звернемось з відпо-

відним листом до Сумської обласної адмініст-рації і наполягатимемо на перегляді перелікуосіб, які можуть безкоштовно користуватисямедичними послугами в місцевому госпіталідля ветеранів.

Михайло С., мобілізований,м. Київ:

— На які пільги в медичному об-слуговуванні можуть розраховува-

ти учасники бойових дій?— Згідно із Законом України «Про статус вете-

ранів війни, гарантії їх соціального захисту»учасники бойових дій мають право на:

безплатне одержання ліків, лікарських засо-бів, імунобіологічних препаратів та виробів ме-дичного призначення за рецептами лікарів;

на першочергове безплатне зубопротезування(за винятком зубопротезування з дорогоціннихметалів);

на безплатне щорічне забезпечення санатор-но-курортним лікуванням, а також на компенса-цію вартості самостійного санаторно-курортноголікування;

користування при виході на пенсію (неза-лежно від часу виходу на пенсію) чи зміні місцяроботи поліклініками та госпіталями, до якихвони були прикріплені за попереднім місцемроботи;

щорічне медичне обстеження і диспансериза-цію із залученням необхідних спеціалістів;

першочергове обслуговування в лікувально-профілактичних закладах, аптеках;

першочергову госпіталізацію.Учасники АТО, які безпосередньо брали

участь в антитерористичній операції у районахїї проведення, забезпечуються технічнимита іншими засобами реабілітації (протезно-ор-топедичні вироби, засоби для пересування, до-поміжні засоби для особистої рухомості, пере-міщення та підйому) незалежно від встановлен-ня їм інвалідності на підставі рішень військо-во-лікарських комісій чи висновків лікарсько-консультативних комісій лікувально-профілак-тичних закладів.

Записали Тетяна МОРОЗ,

Микола ФЕДОРКІВ,

Роман ВУС

Назофарингеальний повітровід

Пластир армований

Засіб для зупинкикровотечі хімічний(на тканинній основі)

Оклюзійнасамоклеюча плівка

Засіб для зупинкикровотечі механічний

Багатофункціональний перев’язувальний бандаж абоіндивідуальний перев’язувальний пакет стерильний першоїдопомоги із гумовою оболонкою (на перехідний період)

Футляр або сумка

Рукавички медичні із поміткою стосовно вмісту латексу

Механічний засібдля розрізання одягута взуття (ніж садовий)

АМОКСИЛ - К 625 №14

НАЛБУФІН-ФАРМЕКСрозчин для ін’єкцій по 2 млу попередньозаповненомушприці

Маркер синій

Бинт марлевий медичнийстерильний 7 см х 14 см

Індивідуальна медична аптечка військовослужбовців ЗС України

ЦЕНТРИ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА САНАТОРНОГО ЛІКУВАННЯ

Центр медичної реабілітації та санаторноголікування «Пуща-Водиця»

Центр медичної реабілітації та санаторного лікуван-ня «Пуща-Водиця» розрахований на 250 ліжко-місць.Він обладнаний сучасною апаратурою, що дає мож-ливість кваліфіковано проводити діагностикута ефективно лікувати хвороби як основного,так і супутнього характеру.

Центр медичної реабілітації та санаторного лікування«Хмільник»

Центр медичної реабілітації та санаторного лікування«Хмільник» розрахований на 450 ліжко-місць, відноситьсядо бальнеологічних закладів. Його основним лікувальнимфактором є природна радонова вода. Тут оздоровлюютьлюдей з патологіями нервової та серцево-судинної систе-ми, захворюваннями опорно-рухового апарату тощо.

Центр медичної реабілітації та санаторноголікування «Трускавецький»

Заклад має 70-річний досвід оздоровлення хворихз сечокам’яною хворобою, хронічними запальнимипроцесами нирок і сечовивідних шляхів, печінки, жов-чного міхура та жовчних шляхів, підшлункової залози.Центр медичної реабілітації та санаторного лікування«Трускавецький» розрахований на 500 ліжко-місць.

10

ПАМ’ЯТЬ

«СОЛДАТИ Й ОФІЦЕРИ ЗДІЙСНИЛИ

У ЧОРНОБИЛІ ПОДВИГ…»

Першими прибули на станцію пожежни-ки — лейтенант внутрішньої служби Вік-тор Правик з бійцями І. Шавреєм, В. При-щепою, М. Ничипоренком, А. Королем,

В. Легуном, С. Легуном, О. Петровським, А. Заха-ровим, А. Половинкіним, І. Бутрименком. Оцінив-ши візуально ситуацію на 4-му енергоблоці, вониприступили до гасіння вогню, що міг будь-якоїхвилини перекинутись на інші об’єкти.

Вранці 27 квітня на території станції з’явилисясолдати полку Цивільної оборони, яким команду-вав полковник Володимир Гребенюк.

— Ми відразу приступили до дезактивації ву-лиць міста Прип’ять, — розповідає Володимир Ва-сильович. — Вкрай важливо було провести радіа-ційну розвідку і визначити рівень небезпеки. Ценебезпечне завдання виконали командир взводурадіаційної та хімічної розвідки полку старшийлейтенант А. Логачов, а також сержанти С. Влас-кін, Г. Ісламов і Є. Тимургалієв. Вони на БРДМкілька разів об’їхали пошкоджений реактор, про-водячи необхідні заміри. Хлопці отримали шаленідози опромінення. Зважаючи на рівень радіації,військові побували в атомному пеклі…

Згодом голова урядової комісії з ліквідації на-слідків Чорнобильської катастрофи Борис Щерби-на отримав результати дозиметричної розвідки,на підставі яких комісія вже 26 квітня приймала рі-шення, зокрема, щодо відселення жителівПрип’яті, а згодом і мешканців кількох десятків на-вколишніх сіл.

Водночас над реактором кілька разів зависаввертоліт МІ-8, екіпаж якого на чолі з капітаномСергієм Володіним теж визначав рівень радіацій-них викидів. За результатами розвідки, проведе-ної на землі й у повітрі, було прийнято рішення що-до засипання реактора. Тож вертолітники Київсь-кого військового округу під командуванням пол-ковника А. Серебрякова буквально за кілька днівскинули в нього близько 5 тисяч тонн різних мате-ріалів, зокрема 2400 тонн свинцю для охолоджен-ня ядерного палива, майже 2 тисячі тонн піскуі глини для гасіння тліючого графіту.

Пілоти гелікоптерів виконали чимало унікаль-них операцій, які потребували неабиякої майстер-ності. «Голка» — одна з них. Її суть полягала в то-му, що сталеву трубу завдовжки 18 м та діамет-ром 100 мм наповнили «розумними» приладамиі на 200-метровому тросі підвісили до гелікоптера.Капітан Антон Мельникз ювелірною точністюопустив її в реактор. Такучені отримували інфор-мацію про процеси, які від-бувалися в енергоблоці.

У ліквідації наслідківЧорнобильської катастро-фи брали участь військо-вослужбовці різних родіві видів військ. Наприклад,підрозділи інженернихочищали дах енергоблокувід радіоактивних відходів. Першими на ньогопіднялися розвідники-дозиметристи, за данимияких було розроблено 660 маршрутів. При вико-нанні цього завдання лише у вересні 1986-гона даху реактора працювало більше тисячі сол-датів, а при повторній його дезактивації у груд-ні — ще 1500.

— Люди розуміли небезпеку, яка зачаїлася там,але я не пригадую випадку, коли б хтось відмовив-ся виконувати завдання, — розповідав мені ко-лишній начальник інженерних військ Київськоговійськового округу генерал-лейтенант Олександр

Корольов, який і сам «вхопив» чимало радіації,перебуваючи на станції.

Активну участь військовослужбовці брали йу спорудженні об’єкта «Укриття», який мав запобі-гати викидам у повітря радіоактивних речовин.Працювали цілодобово — в кілька змін. І восени1986 року здали його в експлуатацію, чим мінімі-зували радіаційне забруднення навколишньої те-риторії.

— Під час ліквідації аварії солдатів кидали туди,де дозиметри зашкалювали. То була невидимасмертельна небезпека, — з гіркотою згадуваву розмові зі мною колишній начальник штабу Ци-вільної оборони Української РСР генерал-лейте-нант Микола Бондарчук. — Як на мене, самевійськові здійснили в Чорнобилі великий подвиг.

Після катастрофи урядова комісія прийняларішення про створення так званої зони відчу-ження на території, яка зазнала найбільшого ра-діаційного ураження і перебування на якій загро-жувало життю людини. Його виконання теж пок-лали на військовиків. Їм довелося працюватив умовах лісисто-болотистої місцевості, деза незначний проміжок часу вони встановили 70тисяч дерев’яних опор, натягнули 4 мільйониметрів колючого дроту, провели лінії зв’язку йсигналізації тощо.

«Люди втомилися. Скаржаться на нудоту, го-ловний біль і нудоту. Кілька осіб знепритомніли,і їх спішно відправили до Іванківської лікарні…»

«Не вистачає протигазів, комплектів спеціаль-ного одягу, через що до-водиться скорочувати пе-ребування людей поблизу4-го енергоблоку та іншихоб’єктів станції, де рівеньрадіації перевищує допус-тимий у 30–40 разів...»

«Техніка не витримуєнавантажень і виходитьз ладу, солдати замінюютьїї на іншу і продовжуютьпрацювати, розгрібаючизавали і дезактивуючи

промислову територію станції…».Це витяги з доповідей командира батальйону,

особовий склад якого брав участь у ліквідації на-слідків Чорнобильської катастрофи, вищому ко-мандуванню.

За офіційною статистикою, 1986 року надмірно-го опромінення зазнали близько 70 тисяч військо-вослужбовців, а у 1986–1990 роках — майже 240тисяч. Такої статистики, мабуть, можна було буникнути, коли б тодішня влада, командуваннябільше опікувалися здоров’ям солдатів і офіцерів.

Сергій ЗЯТЬЄВ

Від тієї ночі, коли на Чорнобильській атомній

електростанції стався вибух, минуло майже

30 років. За цей час багато людей, які брали

безпосередню участь в ліквідації

катастрофи, пішли з життя, а ті, що живуть

поміж нас, страждають від численних

хвороб. То ж маємо пам’ятати тих, хто

вступив у смертельний двобій з невидимим

ворогом і ціною власного здоров’я, а то й

життя, рятував країну і світ від радіаційного

забруднення

ЧЧооррннооббииллььссььккаа ааттооммннаа ееллееккттррооссттааннццііяя

У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року під часпроведення експерименту на 4-му реак-торі Чорнобильської АЕС, у якому знахо-дилося майже 200 тонн ядерного пали-ва, стався вибух. А слідом за ним і дру-гий, що призвів до горіння графіту, якогов зруйнованому реакторі залишалосяпонад 800 тонн. Неймовірними зусилля-ми вогнеборців пожежа до 5-ї ранку булаліквідована.

Повітряні потоки підхопили радіаційнийпил, і він смертоносним вихором проніс-ся над Україною, Білорусією, Росією,Литвою, Латвією, діставшись навітьШвеції, Норвегії, а також Німеччини, Ні-дерландів та Бельгії. Практично всяЄвропа тією чи іншою мірою зазнала ра-діаційного забруднення. Найбільше по-страждала, звичайно, прилегла до стан-ції територія, яку назвали зоною відчу-ження: там ніхто не живе. Через смер-тельну небезпеку вже 27 квітня розпоча-лася евакуація міста Прип’ять, а незаба-ром й інших населених пунктів, які протя-гом кількох годин залишили майже 50тисяч людей. Загалом чорне крило Чор-нобиля накрило кілька мільйонів україн-

ців — жителів 74 районів 12 областей,серед яких були сотні тисяч дітей.

У ліквідації найстрашнішої в історії люд-ства техногенної катастрофи бралиучасть майже 600 тисяч осіб — жителіпрактично всіх республік СРСР. Левовучастку становили військовослужбовціРадянської армії, які ціною свого здо-ров’я, а то й життя, рятували Україну,Європу від страшних наслідків лиха.

Вже навесні 1986 року розпочалося бу-дівництво саркофага — укриття надзруйнованим реактором, яке мало не до-пустити викидів з нього радіоактивнихкомпонентів. Попри відсутність досвідуз проведення таких робіт, 15 листопада1986 року він постав над енергоблоком.Його висота сягає близько 70 метрів,а товщина стін — 18–20 метрів.

Катастрофа завдала Україні колосаль-них економічних збитків, які, за підрахун-ками незалежних експертів, коливають-ся в межах 100–120 мільярдів амери-канських доларів. Та найбільше по-страждали люди: сьогодні в Україні налі-чується понад 110 тисяч інвалідів-«чор-нобильців».

Воно убезпечить від проникненняв атмосферу радіаційних компо-нентів, що залишились у його че-реві.

У старому укритті з часом з’яви-лися шпаринки, через які почав-ся неконтрольований витік радіа-ційного палива. Тому було прий-нято рішення про спорудженнятак званого конфайнмента — но-вого саркофага за сучаснимитехнологіями.

Самотужки нашій державі звес-ти нове укриття було не під силу.І тодішнє керівництво Українизвернулося по допомогу до між-народної спільноти. 1997 року бувстворений Чорнобильський фонд«Укриття», в якому акумулюютьсякошти, зібрані на будівництвосаркофага. Загальна його вар-тість — понад 2 мільярди євро.Основні витрати пов’язані зі зве-денням конфайнмента — новогоукриття, яке обійдеться у 1,5 мі-льярда євро. 2010 року будівель-

ники приступили до роботи. Роз-міри об’єкта вражають: висотастановитиме 110 метрів, довжинаі ширина відповідно 165 і 260 мет-рів, а важитиме він понад 30 тисячтонн. По завершенні будівельнихробіт він стане найбільшою пере-сувною спорудою у світі!

Це має відбутися 2017 року.Термін експлуатації — не менше100 років. Його конструкція до-зволить у майбутньому демонту-вати старе укриття і вилучити ра-діоактивні матеріали, що містять-ся в ньому. До Чорнобильськогофонду вносять кошти понад 40країн світу. Так, навесні, під часквітневої конференції держав-до-норів вдалося зібрати 180 мільйо-нів євро, окрім цієї суми, Канадавиділила 12 мільйонів амери-канських доларів. Передбачаєть-ся, що найближчим часом Євро-комісія теж надасть на зведеннясаркофага додаткові 70 мільйо-нів євро.

ЧОРНОБИЛЬСЬКА КАТАСТРОФА В ЦИФРАХ 2017 РОКУ ЗРУЙНОВАНИЙ РЕАКТОР МАТИМЕ НОВЕ УКРИТТЯ

ПІД ЧАС ЛІКВІДАЦІЇ АВАРІЇСОЛДАТІВ КИДАЛИ ТУДИ, ДЕДОЗИМЕТРИ ЗАШКАЛЮВАЛИ.

ТІЛЬКИ У 1986 РОЦІНАДМІРНОГО ОПРОМІНЕННЯ

ЗАЗНАЛИ БЛИЗЬКО 70 ТИСЯЧВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ

#92 {5427} 18 ГРУДНЯ, 2015 11

ОПК

— Нам вдалося розробити і втілити унікальнітехнічні рішення. Цей проект дозволяє за від-носно невеликого капіталовкладення значнопідвищити бойову ефективність реактивнихсистем залпового вогню, — наголосив дирек-тор ДП «ХКБМ» Яків Мормило.

Які ж характеристики помітно відрізняютьРСЗВ БМ-21У «Вербу» від «Граду». Серед них,зокрема, скорочення в 5–6 разів часу на підго-товку залпу. Цього вдалося досягти шляхомбезперервного визначення поточних коорди-нат, висоти, зменшення часу на топогеодезич-не прив’язування та багатьох інших важливихчинників щодо підвищення ефективності засто-сування комплексу.

Окрім цього, нова хар-ківська бойова машина знач-но покращила функціональнівластивості завдяки встанов-ленню на базове шасі вітчиз-няного автомобіляКрАЗ-6322. Насамперед цедало перевагу в позашляхо-вих можливостях, запасі ходу та швидкості, щоє дуже важливими чинниками в умовах веден-ня сучасного бою.

А ще харківські розробники встановилина «Вербі» подвоєну кабіну, де можуть одно-часно розміститися всі п’ять членів екіпажу.

— Ми ретельно вивчили недоліки бойовихмашин типу РСЗВ БМ-21 «Град», аби не при-пуститися їх під час виконання практичних ро-біт на техніці, — розповів керівник проектуОлександр Кроленко. — Тому й отрималина виході суттєво оновлену та в рази покраще-ну бойову одиницю, яка здатна значно ефек-тивніше діяти на полі бою. В ній закладено чи-мало нових конструктивних рішень, які маємо

протестувати під час випробування на полігоні.Не виключено, що деякі з них нам доведетьсядоопрацьовувати.

Одним із найголовніших досягнень конст-рукторів по праву можна вважати мінімізаціювтручання людини в роботу бойової машини.За словами розробників, відтепер робота усіхвузлів, агрегатів та самої пускової установкиповністю автоматизовані. Навіть процес пере-заряджання боєкомплекту відбувається безфізичного втручання людини за допомогоютранспортно-заряджальної машини, яка маєсамостійний механізм стиковки. Завдяки цьо-му суттєво, порівняно з «Градом», скоро-чується час на перезаряджання. Своєю чер-

гою це, безумовно, значнопідвищує ефективність вико-нання бойового завдання.

Для усвідомлення важли-вості цього нововведення, на-гадаю, що процес перезаряд-жання боєкомплекту на «Гра-дах» доволі трудомісткий.

Особливо з огляду на те, що його повністювручну здійснюють кілька військовослужбовців.Зважаючи на те, що вага одного снаряда в се-редньому становить понад 60 кг, на це витра-чається певний час. А в умовах ведення бойо-вих дій це містить небезпеку як для особовогоскладу, так і для бойової машини. Адже за до-свідом бойових дій відомо, що вже після здійс-нення першого залпу з боку противника слідочікувати атаки у відповідь. Тому зменшеннячасу на перезаряджання та швидка зміна вог-невої позиції є пріоритетними для виживанняна полі бою.

— Також ми працюємо і над підвищеннямточності ведення вогню з БМ-21У «Верба».

Для цього ми шляхом використання системиавтоматизованого горизонтування покращи-ли стійкість шасі. Тобто під час залпу унемож-ливлюється розкачування машини, тож точ-ність влучення в ціль у порівнянні з «Градом»підвищується в рази, — розповів ОлександрКроленко.

Варте окремої уваги й застосування конст-рукторами новітніх засобів маскування «Вер-би» від оптичного виявлення противникомта захист від виявлення засобів зв’язку бойо-вої машини. Цього вдалося досягти завдякикодуванню сигналів з БМ-21У. На відміну від«Граду» місцезнаходження «Верби» буде май-же неможливо вирахувати спецзасобами про-тивника.

Провідні спеціалісти ДП «ХКБМ» активнопрацюють над вдосконаленням вітчизняноїреактивної системи залпового вогню у цехахпідприємства та на полігонах, аби Збройні Си-ли України якнайшвидше отримали новітнюефективну зброю.

Дмитро ЧАЛИЙ

У вітчизняному варіанті реактивної системи залпового вогню у 5 разів скорочено час на підготовку залпу

РРееааккттииввннаа ссииссттееммаа ззааллппооввооггоо ввооггннюю ««ВВееррббаа»» ззддааттннаа ппііддввиищщииттии ббооєєззддааттннііссттьь ннаашшиихх ппііддррооззддіілліівв

«ВЕРБА» СИЛЬНІШАЗА «ГРАД»

У РСЗВ «ВЕРБА»ЗАПРОВАДЖЕНО

АВТОМАТИЗОВАНИЙСПОСІБ ЗАРЯДЖАННЯ

Основні тактико-технічні характеристикиреактивної системи залпового вогню

БМ-21У «Верба»

Шасі КрАЗ-6322–010

Макс. швидкість, км/год 85

Маса, кг 18530

Кабіна 5-місна

Спосіб заряджання автоматизованийз ТЗМ

Основний спосіб бойової роботи

з кабіни за допомогоюавтоматичних систем

Система управліннявогнем

автоматична

Система навігаціїта топоприв’язування

автоматична

Система управліннянаведенням

автоматична

Система горизонтування автоматична

Державне підприємство «Харківське конструкторське бюро з машинобудування іменіО.О. Морозова» (ДП «ХКБМ») завершує модернізацію реактивних систем залпового вогню(РСЗВ) БМ-21 «Град» до сучасної моделі під назвою «Верба». Хоча вона й побудованана основі попередника, однак за своїми ТТХ значно перевершує «Град». За словамихарківських фахівців, при модернізації системи вони максимально врахували вимогивійськових щодо цього зразка озброєння

12

АРМІЯ І СУСПІЛЬСТВО

Коли Валерій Медвецький збирався в районпроведення антитерористичної операції,місцеві школярі передали йому Держав-ний прапор. З ним він і повернувся з війни

на Донбасі. Полотнище знамена, прострілене ку-лями ворога, вицвіло під пекучим сонцем, пропах-ло порохом. На передовій прапор не лише постій-но нагадував Валерію Миколайовичу про йогообов’язок захищати рідну землю (сержант повер-нувся додому з орденом «За мужність»), а й ставоберегом. І хоча воїн отримав у одному з боїв важ-ку контузію, вважає, що саме цей прапор зберігйому життя. Тому, повернувшись додому, прикрі-пив цю дорогу реліквію на своєму будинку. Коливиходить вранці з сільської хати, зупиняєтьсяна мить під своїм знаменом. Згадує бойових по-братимів, свідком загибелі яких був цей прапор,подумки дає клятву пам’ятати їх, продовжувати тусправу, за яку 25 його бойових товаришів віддалисвоє життя. Сьогодні Валерій — старший технік-лі-совик місцевого лісгоспу. Коли в літню спеку запа-лали ліси навколо рідного села Мирча, був пер-шим серед тих, хто боровся з полум’ям.

З такими прапорами повернулися з району про-ведення антитерористичної операції багато іншихзахисників України. Їхні знамена майоріли на бойо-вих машинах, блокпостах, над бліндажами та ін-шими об’єктами, пов’язаними з виконанням бойо-вих завдань. Історія Вітчизняної війни за незалеж-ність України від російських загарбників уже знаєчисленні випадки, коли військовослужбовці, доб-ровольці, волонтери виявляли вірність Державно-му прапору нашої країни. Ще на столичному май-дані Незалежності під час Революції гідності одиніз її героїв — учитель фізики з Донецька АнатолійЧайка в День Соборності на вулиці Грушевськогопідняв прапор над барикадою. Вороги революціїзламали йому обидві руки, намагаючись забратицю святиню. Але Анатолій Павлович так і не віддавїї нападникам.

З початком війни на Донбасі українські військо-вослужбовці в повному розумінні цього слова під-няли Державний прапор на неймовірну висоту.Так, десантник із героїчної 95-ї окремої аеромо-більної бригади Сергій Шевчук разом із бійцем На-ціональної гвардії Мирославом Гаєм під смерто-носними кулями оскаженілих бойовиків встанови-

ли наш прапор на 120-метровій вежі Слов’янська.Це знамено гордо замайоріло, неначе над усімДонбасом аж до Азовського моря. Зберіг і виніспрапор із пекла Іловайського котла боєць 93-ї ме-ханізованої бригади Олександр Куренко. У найга-рячіших точках боїв на Донбасі — в Авдіївці, Піс-ках, Водяному, донецькому аеропорту побував ра-зом із бійцями 81-ї аеромобільної бригади Держав-ний прапор, який виготовили та передали захисни-кам України відомий мистецтвознавець і художникЛев Скоп та його син Михайло. Воював під цимсимволом єдності армії та народу й молодший сер-жант Павло Деревецький. На урочистостях з наго-ди Дня Державного Прапора він передав цьогосвідка мужності українських військовослужбовцівПрезиденту України Петру Порошенку.

У День захисника України на Михайлівській пло-щі в Києві було презентовано виставку військовоїтехніки, зразків озброєння та військового споряд-ження «Сила нескорених». На цій експозиції окре-ме місце було відведене обгорілому Державномупрапору. Саме його в Нью-Йорку на 70-й ювілейнійсесії Генеральної Асамблеї Організації Об’єднанихНацій українські активісти під час виступу російсь-кого президента розгорнули в залі ООН.

Прапор, що разом із бійцями 93-ї окремої меха-нізованої бригади пройшов горнило Іловайська.Його знайшли у вщент згорілій вантажівці, яку ра-зом із нашими бійцями розстріляли росіяни, що га-рантували їм безпечний вихід із оточення.

Горіла земля, плавився метал. Але прапор вці-лів, аби стати символом нескореної України. Украї-ни, що не тільки вистояла, але й загартуваласяв цій страшній війні.

Уже стали історією інші приклади того, як ук-раїнські патріоти з ризиком для життя робили все,щоб зберегти цю святиню, не дати ворогу її сплюн-

друвати. Такий подвиг, наприклад, здійснили во-лонтери Вікторія та Олександр Кононови. Майжесто днів вони провели в полоні бойовиків і врятува-ли від наруги наш прапор, зберегли і винесли йогона волю. Так само вчинив й інший волонтер Мак-сим Авраменко. Коли він потрапив до катівні бойо-виків, то з ризиком для життя зашив прапор у під-кладку одягу і в такий спосіб зберіг його.

Таких патріотів, про яких ішлося вище, Прези-дент України Петро Порошенко у промові на цере-монії урочистого підняття Державного прапораУкраїни на Софіївській площі в Києві 23 серпня2015 року назвав лицарями Українського народу.А прапори, під якими воювали захисники України,символами мужності. І це дійсно так.

Здавна для захисників української землі прапорбув символом мужності, відваги у боротьбі за їїсвободу та незалежність. Під ним йшли в бій. А ко-ли на ратному полі виникала критична ситуація,вперед виносили бойовий стяг, під яким воїни да-вали клятву перемогти або загинути смертю ге-роя. Так було за часів княжої доби, українських ко-заків, Українських Січових Стрільців, Українськоїповстанської армії, учасників дисидентського рухув Україні. Символом звитяги були бойові прапоридля бійців, які в роки Другої світової війни воювализ нацистською Німеччиною.

Нещодавно розмовляв з Героєм РадянськогоСоюзу, учасником параду Перемоги генерал-майором авіації у відставці Іваном Селіфоновим.Ветеран пригадав події Берлінської наступальноїоперації: «16 квітня 1945 року весь особовийсклад нашого гвардійського авіаційного полкузнаходився на аеродромі біля літаків. На старті бі-ля знака «Т» — місця злету крилатих машин —установили Бойовий прапор полку. Такий ритуалзапровадили вперше за всі роки війни. Це нас на-дихало на зразкове виконання завдання, створю-вало підвищений бойовий настрій. З-під цьогорозгорнутого знамена я здійснив останній вилітна прикриття наших літаків-штурмовиків 8 травня1945 року. А загалом льотчики полку збили май-же 300 літаків ворога. Дванадцять льотчиків сталиГероями Радянського Союзу».

Фронтовики розповідають, що найтяжчою про-виною у роки війни була втрата Бойового прапора.У такому випадку військову частину розформува-ли б, а винних очікувало суворе покарання. А тих,хто врятував на полі бою військову святиню, пред-ставляли до державних нагород. Звання Героя Ра-дянського Союзу, зокрема, був удостоєний украї-нець, заступник командира стрілецького полкумайор Павло Бублій. Офіцер отримав завданнявивести з оточення понад 700 радянських солдатіві офіцерів. Він виконав наказ і врятував два Бойо-вих прапори, з якими потрапили в оточення бійцівійськових частин.

Уперше синьо-жовтий стяг підняли над ратушеюЛьвова 1848 року. Він став провісником єднанняУкраїнського народу. В Києві він гордо замайорівнад будинком Київради влітку 1990 року. ДеньДержавного Прапора України був встановленийуказом Президента України 2004 року і відтоді офі-ційно щорічно відзначається 23 серпня.

Опір, який чинить наш народ російським загарб-никам неймовірно збільшив повагу до Державногопрапора України. Як зазначив глава держави Пет-ро Порошенко, наш прапор — це священний обе-ріг, знак єдності нації. Він — як пароль, що дає зна-ти, хто в нас свій, а хто чужий. У подальшому цейсимвол держави буде відігравати дедалі більшуроль у консолідації суспільства. Виходячи з цього,Кабінет Міністрів України подав на розгляд парла-менту законопроект про складання присяги на вір-ність Державному прапору України. Цим докумен-том передбачається визначити порядок проведен-ня такого ритуалу. За словами розробників цьогозаконопроекту, він не потребує додаткових дер-жавних ресурсів. Але привнесе в наше життя не-зрівнянно більшу цінність, адже сприятиме вихо-ванню поваги та шанобливого ставлення до голов-ного символу України — Державного прапората подальшому зміцненню єдності народу.

У жовтні цього року набув чинності Указ Прези-дента України «Про стратегію національно-патріо-тичного виховання дітей та молоді на 2016–2020роки». Однією зі сфер такого виховання має статиформування в юні шанобливого ставлення до Дер-жавного прапора України. І це потрібно робити щез дитсадочка, школи, вишу, в яких на найпочесні-шому місці має гордо майоріти головний символнашої держави.

Володимир ЧІКАЛІН

НАШ ПРАПОР —ЦЕ СВЯЩЕННИЙ ОБЕРІГ, ЗНАК

ЄДНОСТІ НАЦІЇ. ВІН — ЯКПАРОЛЬ, ЩО ДАЄ ЗНАТИ, ХТО

В НАС СВІЙ, А ХТО ЧУЖИЙ

СИМВОЛНЕСКОРЕНОЇУКРАЇНИЗ початком війни на Донбасі наші воїни підняли Державний прапор на неймовірну висоту

ЦЦеейй ууккррааїїннссььккиийй ппррааппоорр,, щщоо ппррооййшшоовв ррааззоомм іізз ббііййццяяммии 9933��її ооммббрр ггооррннииллоо ІІллооввааййссььккаа,,ббуувв ррооззггооррннууттиийй ааккттииввііссттааммии ннаа 7700��йй ююввііллееййнніійй ссеессііїї ГГееннееррааллььннооїї ААссааммббллееїї ООООНН,,аа ззггооддоомм ссттаавв ееккссппооннааттоомм ввииссттааввккии зз ссииммввооллііччннооюю ннааззввооюю ««ССииллаа ннеессккоорреенниихх»»

#92 {5427} 18 ГРУДНЯ, 2015 13

СОЦІАЛЬНА ПАНОРАМА

Зпочатку 2015 року до офісів Державноїслужби зайнятості звернулися 16,9 тис. де-мобілізованих військовослужбовців, якібрали участь у проведенні антитерорис-

тичної операції на Сході України. Майже 2,4 тис.із них працевлаштувалися за вакансіями, надани-ми роботодавцями. Іще 934 захисники Українистали приватними підприємцями, скориставшисьодноразовою допомогою по безробіттю для запо-чаткування власної справи.

33-річний киянин Віктор Олійник рік прослуживу артилерії, демобілізувався на початку вересня.Одразу почав шукати роботу, бо туристичне агент-ство, з яким мав трудовий договір до мобілізації,припинило свою діяльність у квітні. З жовтня ко-лишній військовослужбовець зареєстрованийв одному зі столичних центрів зайнятості як безро-бітний. Відтоді не пропус-тив жодного семінару, ор-ганізованого для шукачівроботи.

— На останній фірміпрацював менеджером,консультував людей, декраще провести відпочи-нок за кордоном. Зараззнайти роботу за такоюспеціалізацією дуже не-просто, — розповідає Віктор Олійник. — Розмірко-вую, яку нову професію опанувати.

Таких, як Віктор Олійник, у столиці 355, повідо-мили в Київському міському центрі зайнятості. Двітретини з них — віком 30–45 років, до мобілізаціїздобули вищу освіту та працювали керівникамиі менеджерами компаній. Решта мають середнюта професійно-технічну освіту й були зайнятіу сферах торгівлі та послуг.

За допомогою спеціалістів Київського міськогоцентру зайнятості роботу знайшли 35 демобілізо-ваних військовослужбовців. Тепер вони трудятьсямеханіками і слюсарями-інструментальниками,складальниками меблів, комірниками, вантажни-ками, охоронцями, касирами тощо.

— У базі вакансій, яка формується на підставіофіційних звітів, наданих підприємствами, органі-заціями, установами, зараз понад 4 тисячі акту-альних пропозицій, — розповідає директорКиївського міського центру зайнятості Віктор Су-хомлин. — Роботодавці шукають спеціалістів роз-дрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах, по-трібні працівники на будівництві житлових і нежит-

лових споруд, у приватній охороні, державномууправлінні загального характеру. На деякі робочімісця беруть без вимог до професійного стажу.Наприклад, «Укрпошта» потребує листоношта операторів поштового зв’язку. Середній розмірзаробітної плати на запропонованих робочих міс-цях становить 3,5 тисячі гривень.

У центрі зайнятості визнають: саме низька заро-бітна плата не сприяє працевлаштуванню колиш-ніх військовослужбовців. А ще — низька конкурен-тоспроможність демобілізованих військовослуж-бовців на ринку праці.

— Вимоги роботодавців до рівня освіти й про-фесійного досвіду претендентів на роботу постійнозростають. А от із пропозиціями гідної оплати пра-ці не поспішають, — продовжує Віктор Борисович.— Лише кожен п’ятий демобілізований знаходить

собі нове місце праці. То-му для шукачів роботи, якіповернулися з АТО, ми ор-ганізовуємо програмипрофесійної підготовки,перепідготовки та підви-щення кваліфікації. Понад30 учасників бойових дійуже пройшли навчання,третина з них працевлаш-тувалися.

Для тих, кого пропозиції роботодавців не влаш-товують, є можливість підготуватися до відкриттявласної справи. Для цього слід зареєструватисяна відповідну програму бізнес-підготовки триваліс-тю до двох місяців. Після захисту бізнес-планумайбутній підприємець отримує одноразову допо-могу по безробіттю однією сумою як стартовий ка-пітал. Це близько 40 тисяч гривень.

Своєрідними конкурентами центрів зайнятостістають військові комісаріати. Адже не кожен демо-білізований готовий одразу відновити професійнудіяльність і повноцінно влитися в цивільний колек-тив. А повернення на військову службу не потре-бує додаткового психологічного налаштування.

— Служба за контрактом для частини вчораш-ніх учасників антитерористичної операції є наго-дою повніше реалізуватися, — каже майор ЮрійМельник із Київського міського військового коміса-ріату. — Та й грошове забезпечення військово-службовця-контрактника приблизно вдвічі більшеза зарплату, яку пропонують в оголошеннях провакансії.

Григорій ГРЕБЕНЮК

ЛИШЕ КОЖЕН П’ЯТИЙДЕМОБІЛІЗОВАНИЙЗНАХОДИТЬ СОБІНОВУ РОБОТУНа перешкоді у працевлаштуванні стоять низькі зарплати і кваліфікація шукачів роботи

ППеерреедд ввііддккррииттттяямм уу ссттооллиицціі ввллаассннооїї ппііццееррііїї ЛЛееоонніідд ООссттааллььццеевв ссллуужжиивв уу 3300��йй ооккррееммііййммееххааннііззоовваанніійй ббррииггааддіі ЗЗббррооййнниихх ССиилл УУккррааїїннии

НА ЯКУ ДОПОМОГУПО БЕЗРОБІТТЮ МОЖЕРОЗРАХОВУВАТИДЕМОБІЛІЗОВАНИЙВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЕЦЬ

Допомога по безробіттю призначається з вось-мого дня після реєстрації особистої заяви шука-ча в центрі зайнятості. Про це повідомляють уДержавній службі зайнятості України.

Розмір виплат визначається залежно від стра-хового стажу й заробітної плати (доходу), а та-кож на підставі довідок про грошове забезпе-чення, виданих військовим комісаріатом, в яко-му особа перебувала на обліку, чи військовоючастиною, в якій особа проходила службу.

Відповідно до Порядку обчислення серед-ньої заробітної плати (доходу, грошового за-безпечення) для розрахунку виплат за за-гальнообов’язковим державним соціальнимстрахуванням, затвердженого постановоюКабінету Міністрів України від 26 вересня2001 року № 1266, допомога по безробіттюстановитиме:

— 50 % середньої заробітної плати (доходу, гро-шового забезпечення) при страховому стажі до 2років;

— 55 % — від 2 до 6 років;— 60 % — від 6 до 10 років;— 70 % — понад 10 років.Наприклад, військовослужбовець звільнений

з військової служби у зв’язку з демобілізацією24.09.2015 р. У центрі зайнятості зареєстрував-ся як безробітний 1.10.2015 р. Для призначеннявиплати допомоги по безробіттю подав довідкупро грошове забезпечення, в якій зазначено,що він отримував 8000 грн щомісяця. До призо-ву на військову службу мав страховий стаж 3роки, проходив військову службу 12 місяців.Отже, страховий стаж становить 4 роки. У тако-му випадку виплата допомоги по безробіттю бу-де призначена залежно від страхового стажу від2 до 6 років — 55% від грошового забезпечення.Тож перші три місяці розмір допомоги по безро-біттю становитиме 4339 грн щомісячно, надалівідповідно до тривалості безробіття вона змен-шується та наступні три місяці становитиме3472 грн щомісячно і шість місяців —по 3038 грн щомісячно.

Якщо військовослужбовець, звільненийз військової служби, зареєструвався в центрізайнятості як безробітний та не надав довідкупро грошове забезпечення, виплата допомогипо безробіттю призначається в мінімальномурозмірі.

Допомога по безробіттю виплачується пов-ністю в перші 90 календарних днів. Надалі їїрозмір зменшується до 80% упродовж на-ступних 90 календарних днів. Після закінчен-ня цього терміну допомога по безробіттю ви-плачується в розмірі 70% середньої заробіт-ної плати.

Допомога по безробіттю за календарний мі-сяць не може перевищувати чотирикратнийрозмір прожиткового мінімуму для працездат-них осіб. Отже, максимальний розмір допомогипо безробіттю — 5512 грн (1378 грн (мінімаль-ний прожитковий мінімум у 2015 році) х 4 =5512 грн).

Дмитро ГАМАШ

ДЕСЯТЬ ВАКАНСІЙ,ЯКІ РОБОТОДАВЦІ НАЙЧАСТІШЕПРОПОНУЮТЬ КОЛИШНІМВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ

(за даними Київського міського центрузайнятості):

1. Менеджер (різних напрямів) — 1735 вакансій.2. Продавець — 1670 вакансій.3. Водій — 1475 вакансій.4. Інженер (різної спеціалізації) — 1316 вакан-

сій.5. Бухгалтер — 1257 вакансій.6. Касир — 1253 вакансії.7. Медична сестра — 1178 вакансій.8. Економіст — 691 вакансія.9. Учитель — 684 вакансії.10. Кухар — 414 вакансій.

ПІСЛЯ ЗАХИСТУ БІЗНЕС-ПЛАНУМАЙБУТНІЙ ПІДПРИЄМЕЦЬ

ОТРИМУЄ ОДНОРАЗОВУДОПОМОГУ ПО БЕЗРОБІТТЮ

ОДНІЄЮ СУМОЮ. ЦЕ БЛИЗЬКО40 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ

14

СПОРТ

Попри те, що на календарі грудень, фут-больні пристрасті не вщухають. Безумов-но, знаковою подією можна вважати же-ребкування фінальної частини

Євро-2016. За ним збірна України, яка впершеу своїй історії подолала фінальний відбір на євро-пейську першість, потрапила до групи С, де зма-гатиметься за вихід у наступний раунд з команда-ми Німеччини, Польщі та Північної Ірландії. Сьо-годні важко оцінити, наскільки доля прихильнадо нашої команди, адже очевидно, що до червнянаступного року, коли відбудеться турнір, усі ко-манди намагатимуться набути свою найкращуформу. Поки що обмежимося реакцією фахівцівна результати жеребкування та наведемо їхні ви-

слови.МихайлоФОМЕНКО, головнийтренер збірноїУкраїни:

— Сильна гру-па. Що Бог дав,то ми й маємо.Те, що ранішеграли з Польщею

та Німеччиною, вже історія. Вони вийшли на но-вий рівень. Якщо з ними грати, то варто серйоз-но готуватися. Північна Ірландія — команда, щограє в англійський футбол, а він непростий. Вонипосіли перше місце в групі. Простих суперниківу нашій групі немає.

ОлександрЗАВАРОВ,

тренер збірноїУкраїни:

— Погане же-ребкування длянас! Дуже важкагрупа. З другогобоку, для чогоми потрапилина чемпіонатЄвропи? Щоб показувати сильну гру з сильнимисуперниками. Отже, гратимемо і боротимемосяза очки.

АртемФЕДЕЦЬКИЙ,захисникзбірної України:

— Цікава гру-па. З полякамиграли. З Німеччи-ною також грали.Можливо, трішкизмінилася коман-да, але коман-

да — хороша. Чемпіони світу, що тут ще додати?Північні ірландці теж заслуговують на увагу,в них англійський стиль футболу. Більш-меншрівні суперники, якщо не брати до уваги німців.Вони все ж рангом вищі.

Йоахим ЛЬОВ,головний тре-

нер збірноїНімеччини:

— Ми будемоз о с е р е д ж е н із першого ж мат-чу. Ми — фаво-рити і хочемо ви-грати в групі.

Польща —прекрасна команда, але й Україна з ПівнічноюІрландією можуть створити проблеми з їхньоюхорошою обороною і грою на контратаках.

Майкл О’НІЛ,головний тренерзбірної ПівнічноїІрландії:

— Правду ка-жучи, Німеччи-на — та командаз першого коши-ка, яку ми хотілинайменше. Насчекають важкі

матчі з Польщею й Україною. Можливо, нам будена руку те, що спочатку ми граємо саме з ними.Ми максимально ретельно підготуємося до пер-шої гри з Польщею.

АдамНАВАЛКА,

головнийтренер збірної

Польщі:— Я задоволе-

ний, у нас сильнагрупа, без слабкихкоманд. Я не бувпроти того, щобзнову зустрітисяз німцями. Це одна з найсильніших команд у світі,але ми досить непогано з ними грали у відбірномутурнірі. Україна ж демонструє дуже солідний футбол,і ми ще детально проаналізуємо цю команду. У нихє багато відмінних футболістів, які грають у сильнихклубах. Ми переглядали вже декілька матчів збірноїУкраїни, зокрема й ігри плей-оф. Загалом нас чека-ють на чемпіонаті Європи дуже цікаві матчі.

Слід додати, що з кожним з цих суперників збір-на України свого часу вже зустрічалася. Так, зі збір-ною Німеччини ми мали п’ять зустрічей. Вперше цевідбулося у квітні 1997 року в межах відбірного тур-ніру до чемпіонату світу 1998 року, коли українцівиступали з німцями в одній групі. Перший матчна виїзді синьо-жовті програли з рахунком 0:2,а вдома була нульова нічия. Наступного разу Бун-дестім став на шляху української команди в матчахплей-оф на Євро-2002. Після обнадійливої домаш-ньої нічиєї 1:1, збірна України на виїзді була розби-та з рахунком 1:4. А найцікавіша зустріч цих командвідбулася в листопаді 2011 року. Товариськийматч, який став справжньою окрасою відкриття

НСК «Олімпійський», закінчився результативноюнічиєю 3:3.

Більш переможна статистика в чотирьох матчахнашої команди зі збірною Північної Ірландії. У від-бірному турнірі на чемпіонат світу 1998 року нашакоманда двічі переграла північноірландців з рахун-ком 1:0 на виїзді та 2:1 вдома. Проте у відборідо Євро-2004 збірна України двічі задовольняласялише нульовими нічиїми.

Найбільше матчів наша команда провела зі збір-ною Польщі. Так, жереб двічі зводив нас із сусідамиу відбірних турнірах на Євро-2002 та чемпіонат світу2014 року. У першому випадку українці примудрили-ся програти вдома з рахунком 1:3, а на виїзді здобу-ли лише нічию 1:1. У відборі на ЧС-2014 перевагадвічі була на боці України — 3:1 у Варшаві та 1:0у Харкові. Були в історії взаємовідносин цих команді три товариські зустрічі — програш 1:2 у 1998-му, пе-ремога 1:0 у 2008-му та нічия 1:1 2010 року.

Але це вже історія, а в межах фінальної частиничемпіонату Європи цим командам зустрічатися щене доводилося. Отже, до літопису взаємовідносинбудуть внесені такі матчі: 12 червня, м. Лілль, Ні-меччина — Україна; 16 червня, м. Ліон, Україна —Північна Ірландія; 21 червня, м. Марсель, Украї-на — Польща. Слід додати, що до наступного раун-ду змагань виходять команди, які посіли першіта другі місця у своїх групах, а також чотири кращікоманди, які посіли треті місця. Це додає оптимізму,адже ніяких подвигів здійснювати нашим збірни-кам не доведеться. Для виходу з групи досить будечотирьох очок, тобто однієї нічиєї та перемоги до-статньо для продовження виступів на Євро-2016.

Отримали своїх суперників і українські клуби, якіпродовжують виступати в євротурнірах. Чемпіонкраїни київське «Динамо» в 1/8 фіналу Ліги чемпіо-нів зустрінеться з віце-чемпіоном Англії «Манчес-тер Сіті». Перший матч кияни проведуть 24 лютого2016 року вдома за відсутності глядачів, адже дис-кваліфікація НСК «Олімпійський» ще триває. Матч-відповідь — 15 березня. Аналітики букмекерськихконтор вже склали коефіцієнти на перші матчі, а та-кож на вихід команд до чвертьфіналу. На жаль,за прогнозами букмекерів, шанси киян на вихіддо 1/4 фіналу становлять лише 23%. Прогнози не-втішні, але «біло-сині» сповнені рішучості довестипротилежне. До речі, це їм з успіхом вдалося 2011року, коли «Динамо» вже проходило «МанчестерСіті» в 1/8 розіграшу Ліги Європи. Тоді кияни пере-грали манкуніанців вдома 2:0 і програли на виїзді0:1, але за підсумком двох матчів вийшли в наступ-ну стадію турніру.

Донецький «Шахтар» після вильоту з Ліги чемпі-онів зустрінеться в 1/16 Ліги Європи з німецьким«Шальке-04». Матчі цієї стадії відбудуться 18 та 25лютого 2016 року. Перший матч «гірники» прове-дуть вдома.

Коментуючи результати жеребкування, настав-ник «Шахтаря» Мірча Луческу сказав: «Ми вже зу-стрічалися з «Шальке-04» і пройшли далі (2005 ро-ку в 1/16 фіналу Кубку УЄФА — вдома 1:1 та 1:0в гостях). Наш теперішній склад значно сильнішийза той, що був 2005 року. До того ж ми накопичилисолідний досвід виступів у єврокубках».

На що головний тренер «Шальке-04» АндреБрайтенрайтер відповів досить лаконічно: «Будеважко, але ми приймаємо виклик».

Андрій КАРПЕНКО

ЖЕРЕБ КИНУТОЗбірна України розпочне Євро-2016 матчем з чемпіоном світу

ДЛЯ ВИХОДУ З ГРУПИ ДОСИТЬБУДЕ ЧОТИРЬОХ ОЧОК, ТОБТО

ОДНІЄЇ НІЧИЄЇ ТА ПЕРЕМОГИ

ВВооллееюю ддоолліі ттаа ррууккааммии ДДааввііддаа ТТррееззееггее ззббііррннаа УУккррааїїннии ввііддппррааввииллаассяя ддоо ггррууппии СС

ОГОЛОШЕННЯ

#92 {5427} 18 ГРУДНЯ, 2015 15

Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова ого-лошує набір до ад’юнктури в 2016 році за спеціальністю 20.02.14 —Озброєння і військова техніка.

До ад’юнктури на конкурсній основі приймаються офіцери Зброй-них Сил України віком не старше 40 років, які перебувають на війсь-ковій службі, мають повну вищу освіту за освітньо-кваліфікаційнимрівнем спеціаліста або магістра, виявили здібності до педагогічноїабо науково-дослідної роботи, мають досвід служби у військах (си-лах) не менше 2 років.

Кандидати до ад’юнктури складають конкурсні вступні іспитизі спеціальності, філософії та іноземної мови, які проводитимуться з 1по 30 липня 2016 року.

Рапорт про вступ до ад’юнктури подається за підпорядкованістюдо 1 лютого 2016 року.

Разом з рапортом подаються: список опублікованих науковихпраць і винаходів (у разі їх відсутності — наукові доповіді (реферати)з обраної спеціальності); копія диплома про закінчення вищого на-вчального закладу із зазначенням одержаної кваліфікації спеціалістаабо магістра; посвідчення про складання кандидатських іспитів(за наявності складених кандидатських іспитів); службова характе-ристика; копія службової картки; витяг з протоколу засідання вченоїради вищого військового навчального закладу (для офіцерів, яківступають до ад’юнктури безпосередньо після закінчення оператив-но-стратегічного або оперативно-тактичного факультетів); медичнадовідка про стан здоров’я за формою № 286-y.

Диплом про вищу освіту подається вступником особисто.Порядок подання документів кандидатів до ад’юнктури викладено

в Інструкції про організацію підготовки науково-педагогічних та на-укових кадрів у Збройних Силах України, затвердженій наказом Мі-ністра оборони України і Міністра освіти і науки України від30.06.2000 № 194/265.

Додаткову інформацію про умови прийому до ад’юнктури та про-грами вступних іспитів можна отримати в науково-організаційномувідділенні Житомирського військового інституту імені С.П. Корольоваабо на веб-сайті військового інституту www.zvir.zt.ua

Довідки за адресою: 10004, м. Житомир-4, проспект Миру, 22,Житомирський військовий інститут імені С.П. Корольова.

Телефон для довідок: (0412) 25-04-91 (дод. 3-83), науково-орга-нізаційне відділення.

***Національна академія сухопутних військ імені гетьмана Петра

Сагайдачного оголошує прийом у 2016 році до очної докторантуриза науковою спеціальністю 032 — історія та археологія (перелік спе-ціальностей відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів Украї-ни від 29 квітня 2015 року № 266 «Про затвердження переліку галу-зей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобу-вачів вищої освіти») (історичні науки), ад’юнктури за науковими спе-ціальностями 255 — озброєння та військова техніка (військові та тех-нічні науки) і 032 — історія та археологія (історичні науки) та добіркандидатів для цільової підготовки в інтересах академії в докторанту-рі та ад’юнктурі Національного університету оборони України іменіІвана Черняховського (далі — НУОУ) за науковою спеціальністю253 — військове управління (за видами Збройних Сил).

До докторантур академії та НУОУ на конкурсній основі прийма-ються офіцери Збройних Сил України віком не старше 47 років, якімають науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук), вагомінаукові здобутки, опубліковані праці з обраної наукової спеціальнос-ті і здатні на високому рівні проводити наукові дослідження.

До ад’юнктури академії (технічні та історичні науки) на конкурснійоснові приймаються офіцери Збройних Сил України віком не старше40 років, які перебувають на військовій службі, мають повну вищуосвіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або магістра,виявили здібності до педагогічної або науково-дослідної роботита мають досвід служби у військах не менше 2 років.

До ад’юнктур академії та НУОУ (військові науки) на конкурснійоснові приймаються офіцери Збройних Сил України віком не стар-ше 43 років, які перебувають на військовій службі, мають повну ви-щу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста або ма-гістра та оперативно-тактичний або оперативно-стратегічний рі-вень підготовки.

Для зарахування кандидатом на вступ до очної докторантурита ад’юнктури необхідно до 1 лютого 2015 року подати рапортна вступ за підпорядкованістю. Разом з рапортом подаються доку-менти, перелік яких наведений у пункті 3.1.4. та 4.1.9 відповідно до Ін-струкції про організацію підготовки науково-педагогічних і науковихкадрів у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністраоборони України та Міністра освіти і науки України від 30.06.2000№ 194/265 (зі змінами), та картка медичного огляду.

Вступні іспити будуть проводитися з 1 по 30 липня 2016 року.Додаткову інформацію можна отримати на офіційному сайті

академії (www.asv.gov.ua), за адресою: 79012, м. Львів — 12,вул. Героїв Майдану, 32, та на сайті НУОУ (www.nuou.org.ua).

Науково-організаційний відділ академії.Телефон: (032) 258-44-76.

***Командування Кадрового центру Збройних Сил України ого-

лошує конкурс на заміщення вакантної посади державного служ-бовця:

провідний спеціаліст інформаційно-аналітичного відділу Кадрово-го центру Збройних Сил України.

Кваліфікаційні вимоги: вища освіта за освітньо-кваліфіка-ційним рівнем спеціаліста, магістра; стаж роботи на державнійслужбі не менше 1 року або стаж роботи на посадах керівногоскладу Збройних Сил України та інших військових формуваньза фахом, пов’язаним з кадровою роботою та обліком особовогоскладу, не менше 3 років; мати навики роботи на комп’ютерііз загальним програмним забезпеченням; уміння здійснюватислужбове листування.

Термін подання документів до конкурсної комісії — протягомтридцяти днів від дня опублікування оголошення за адресою: 03168,м. Київ-168, Повітрофлотський проспект, 6, Кадровий центр Зброй-них Сил України.

По довідки звертатися за телефоном: (044) 454-42-29.***

Військово-медичний департамент Міністерства оборониУкраїни проводить добір кандидатів для участі в конкурсі на замі-щення вакантної посади державного службовця.

Вимоги до кандидатів:на посаду головного спеціаліста відділу постачання медичного

майна (з ревізійними функціями) Військово-медичного департаментуМіністерства оборони України — повна вища медична освіта за освіт-ньо-кваліфікаційним рівнем магістра, спеціаліста фармації; високапрофесійна підготовка, досвід роботи з комп’ютерною технікою, стажроботи за фахом на державній службі на керівних посадах не менше1 року або стаж роботи в інших сферах управління не менше 3 років.

Термін подання документів на конкурсну комісію Міністерстваоборони України — протягом 30 днів з дня опублікування.

За додатковою інформацією звертатися за контактним теле-фоном: (044) 454-41-58.

***Військовий інститут Київського національного університету іме-

ні Тараса Шевченка оголошує набір до очної ад’юнктури в 2016 році.Набір до очної ад’юнктури Військового інституту Київського наці-

онального університету імені Тараса Шевченка здійснюється за таки-ми спеціальностями:

05.13.06 — Інформаційні технології;08.00.08 — Гроші, фінанси і кредит;10.02.16 — Перекладознавство;12.00.07 — Адміністративне право і процес; фінансове право; ін-

формаційне право;19.00.09 — Психологія діяльності в особливих умовах.Підготовка кандидатів наук за цими спеціальностями проводить-

ся за такими тематиками наукових досліджень:1. Удосконалення топогеодезичного та навігаційного забезпечення

військ, розробка методик застосування новітніх геоінформаційнихтехнологій у військах під час проведення антитерористичних операцій.

2. Методика розпізнавання образів у задачах інформаційної без-пеки при змінах станів і умов.

3. Державне фінансове господарство. Державний бюджет, бюд-жетний устрій та бюджетна система, бюджетний процес. Бюджетнаполітика держави, бюджетний менеджмент.

4. Лінгвістичне забезпечення діяльності Збройних Сил України.5. Адміністративно-правові механізми реалізації державної інфор-

маційної політики в Збройних Силах України під час проведення ан-титерористичної операції;

6. Адміністративно-правова відповідальність за порушення в сфе-рі інформаційного права.

7. Психодіагностика проявів посттравматичних стресових розла-дів у військовослужбовців — учасників бойових дій.

Умови вступу та порядок оформлення документів до ад’юнктуривикладено в Інструкції про організацію підготовки науково-педагогіч-них і наукових кадрів у Збройних Силах України, що затверджена на-казом Міністра оборони України і Міністра освіти і науки України від30.06.2000 № 194/265.

Довідки за адресою: 03680, м. Київ, вул. Ломоносова, 81, Війсь-ковий інститут Київського національного університету імені ТарасаШевченка.

Телефон для довідок: (044) 521-35-97 (додатково 61-45).***

Головне квартирно-експлуатаційне управління Збройних СилУкраїни проводить добір кандидатів для участі в конкурсі на замі-щення вакантних посад державних службовців:

начальник управління капітального будівництва житла;вимоги до кандидатів: вища освіта відповідного спрямування,

стаж роботи на керівних посадах в органах військового управлінняне менше 5 років або в інших сферах управління не менше 6 років;

провідний спеціаліст відділу обліку та оформлення правовстанов-люючих документів земель оборони управління обліку та використан-ня земель оборони;

провідний спеціаліст відділу контролю за використанням земельоборони управління обліку та використання земель оборони;

вимоги до кандидатів: вища освіта відповідного напряму підготов-ки, стаж роботи на посадах спеціаліста 1 категорії не менше 3 років абостаж роботи за фахом в інших сферах управління не менше 5 років.

Термін подання документів на розгляд конкурсної комісії —протягом 30 днів з дня опублікування оголошення.

За додатковою інформацією звертатися за телефоном: (044) 242-08-51.

***Національний президентський оркестр проводить конкурс на

заміщення вакантних посад художнього та артистичного персо-налу:

Духовий оркестргрупа «Кларнети ІІ» — концертмейстергрупа «Кларнети ІІІ» — концертмейстергрупа «Фаготи» — концертмейстер

— другий голосгрупа «Валторни» — другий голосСимфонічний (камерний) оркестргрупа «Скрипки І» — концертмейстер

— заступник концертмейстерагрупа «Скрипки II» — відповідальний «4-й пульт»група «Альти» — концертмейстергрупа «Віолончелі» — помічник відповідального

«2-й пульт»Претенденти повинні мати високий рівень професійної підготовки,

досвід роботи за фахом, досконалу виконавську майстерність, му-зичну культуру,оркестрову практику та добрі навики читання музич-ного матеріалу з листа.

Конкурс відбудеться 20–21 січня 2016 року з 10 години в примі-щенні Національного президентського оркестру за адресою: 04071,м. Київ, вул. Костянтинівська, 5, тел.: (044) 425-22-07, тел./факс: (044)425-31-40.

Необхідні документи: заява; паспорт (копія); копія документапро освіту за відповідною спеціальністю; витяг з трудової книжки(за наявності); особистий листок з обліку кадрів, заповненийв установленому порядку, з вклеєною фотокарткою; папка для до-кументів.

Документи приймаються щодня з 9–00 до 17–00, крім суботита неділі. Кінцевий строк прийняття документів — 13 січня2016 року.

***Під час подання оголошення № 286/11/245-НЕР від 11.12.2015 ро-

ку про результати проведення конкурсу щодо закупівлі квартирна вторинному ринку та на умовах пайової участі в регіонах Українидля опублікування в газеті «Народна армія» від 11.12.2015 № 91(5426) Департаментом державних закупівель та постачання матері-альних ресурсів Міністерства оборони України було допущено техніч-ну помилку, а саме:

за лотом 2 у розділі 6 «Ціна найбільш економічно вигідних пропо-зицій» інформацію «15 527 347 (п’ятнадцять мільйонів п’ятсот двад-цять сім тисяч триста сорок сім) грн 00 коп. з ПДВ (13 495,00 грн/м2

(з ПДВ)», треба читати «15 527 347 (п’ятнадцять мільйонів п’ятсотдвадцять сім тисяч триста сорок сім) грн 00 коп. без ПДВ (13 495,00грн/м2 (без ПДВ)»;

за лотом 11 у розділі 6 «Ціна найбільш економічно вигідних про-позицій» інформацію «2 718 240 (два мільйони сімсот вісімнадцятьтисяч двісті сорок) грн 00 коп. (11 200,00 грн/м2 (без ПДВ)», треба чи-тати «2 714 880 (два мільйони сімсот чотирнадцять тисяч вісімсот ві-сімдесят) грн 00 коп. (11 200,00 грн/м2 (без ПДВ)»;

за лотом 2 у підпункті 7.1.1 «Найменування/прізвище, ім’я,по батькові:» пункту 7 «Інформація про переможця конкурсу «Това-риство з обмеженою відповідальністю «Українська інвестиційна ком-панія «УК», треба читати в підпункті 7.1.1 пункту 7 «Товариство з об-меженою відповідальністю «Українська інвестиційна компанія«УКРЖИТЛОІНВЕСТ»;

за лотом 6 у підпункті 7.1.5 «Найменування/прізвище, ім’я,по батькові:» пункту 7 «Інформація про переможця конкурсу«Фізична особа Левченко Сергій Леонідович», треба читати в під-пункті 7.1.5 пункту 7 «Фізична особа-підприємець Левченко СергійЛеонідович».

Залишкова (балансова) вартість, тис. грн

№ пп

№ п/п переліку

списання

Найменування військового майна

Одиниця виміру

Кількість Рік

виготовлення

Термін використання

(зберігання) одиниці разом

Місцезнаходження

1 104 Р-407 комплект 2 1965-1973 41-49 0,2674 0,5348 в/ч А1799 м. Київ

2 111 Р-105М комплект 28 1972-1976 38-42 0,1716 4,8048 в/ч А1262 (А1586) смт Гуйва

3 126 Р-105М комплект 1 1980 34 0,1126 0,1126 в/ч А0281 м. Житомир

4 127 Р-407 комплект 2 1979 35 0,4188 0,8376 в/ч А0281 м. Житомир

5 128 Р-409МА (стац.) комплект 1 1982 32 16,2879 16,2879 в/ч А1799 м. Київ

6 129 Р-399А комплект 9 1981-1991 23-33 3,2521 29,2689 в/ч А2299 м. Бровари

7 136 Р-145БМ стац комплект 1 1987 27 13,7937 13,7937 в/ч А0281 м. Житомир

8 137 Р-405мСП-Р комплект 1 1980 34 0,9219 0,9219 в/ч А0281 м. Житомир

9 152 ПКЛ (ТЗБ-12х4х0,9) км 4,2 1979 35 0,1672 0,1672 в/ч А1283 м. Одеса

10 153 ПКЛ (ТЗБ-7х4х1,2) км 0,4 1979 35 0,2083 0,2083 в/ч А1283 м. Одеса

11 154 ПКЛ (2МКСБ-4х4х1,2) км 0,4 1979 35 0,1386 0,1386 в/ч А1283 м. Одеса

12 156 ПКЛ (2МКСБ-4х4х1,2) км 0,5 1979 35 0,1386 0,1386 в/ч А1283 м. Одеса

13 157 ПКЛ (ТЗБ-27х4х1,2) км 0,5 1979 35 0,1882 0,1882 в/ч А1283 м. Одеса

14 158 ПКЛ (МКСБ-4х4х1,2) км 0,42 1979 35 0,1991 0,1991 в/ч А1283 м. Одеса

15 159 ПКЛ (2МКСБ-4х4х1,2) км 8,5 1979 35 0,1940 0,1940 в/ч А1283 м. Одеса

16 161 КМ (2МКСБв-4х4х1,2) км 54,3235 1979 35 1,3986 1,3986 в/ч А1283 м. Одеса

17 162 КМ (2МКСГ-4х4х1,2) км 1,81155 1979 35 37,7597 37,7597 в/ч А1283 м. Одеса

18 168 ПКЛ П-296 км 5,0 1994 20 0,4835 0,4835 в/ч А1262 (А1586) смт Гуйва

19 175 П-116 комплект 1 1991 23 0,8165 0,8165 в/ч А2299 м. Бровари

20 188 П-309-2 комплект 1 1980 34 0,2075 0,2075 в/ч А1799 м. Київ

21 189 П-309-1 комплект 1 1968 46 0,2075 0,2075 в/ч А1799 м. Київ

22 190 РТА-7М комплект 3 1984-1987 27-30 1,7957 5,3871 в/ч А2299 м. Бровари

23 219 СТА-2М комплект 10 1977 37 0,1686 1,6860 в/ч А1262 (А1586) смт Гуйва

24 220 П-319А комплект 1 1979 35 0,8747 0,8747 в/ч А1262 (А1586) смт Гуйва

25 288 УАТСК-50/200 комплект 1 1979 35 4,1261 4,1261 в/ч А0281 м. Житомир

26 290 Учеба-1 комплект 1 1980 34 0,0315 0,0315 в/ч А0281 м. Житомир

27 291 П-317 комплект 2 1980 34 0,1117 0,2234 в/ч А0281 м. Житомир

28 292 П-309-1 комплект 1 1969 45 0,2075 0,2075 в/ч А0281 м. Житомир

29 296 ПЗУ-2 комплект 16 1973-1982 32-41 0,0421 0,6736 в/ч А0281 м. Житомир

На виконання статті 7 Закону України«Про оцінку майна, майнових правта професійну оціночну діяльністьв Україні», постанови Кабінету МіністрівУкраїни від 28 грудня 2000 року № 1919«Про порядок відчуження та реалізаціївійськового майна Збройних Сил»(із змінами) та наказу Міністерства обо-рони України від 20 січня 2015 року № 29зареєстрованого в Міністерстві юстиціїУкраїни 19 лютого 2015 рокуза № 202/26647 «Про затвердження По-ложення про конкурсний відбір суб’єктівоціночної діяльності у випадках відчу-ження військового майна», Міністерствооборони України інформує про прове-дення конкурсного відбору суб’єктів оцін-ної діяльності у випадках відчуженняокремо визначеного військового майна.

Конкурс відбудеться 5 січня 2016 рокуо 10.00 за адресою: 03113, м. Київ-113,проспект Перемоги, 55/2, Департаментвідчуження та утилізації військовогомайна Міністерства оборони України,каб. 223.

Об’єкти оцінювання: лоти (додаток 1).Кінцевий термін подання документів:

31 грудня 2015 року до 10.00.Для участі в конкурсному відборі

суб’єкти оцінної діяльності подають:заяву про участь у конкурсному відборісуб’єктів оцінної діяльності (додаток 2);копії установчих документів учасникаконкурсу (для юридичних осіб); копії ква-ліфікаційних свідоцтв оцінювача; копіюсертифіката суб’єкта оцінної діяльності;копію свідоцтва про включення інформа-ції про оцінювача до Державного реєст-ру оцінювачів та суб’єктів оціночної ді-яльності; конкурсну пропозицію.

Конкурсна пропозиція суб’єкта оцінноїдіяльності подається в запечатаномуконверті на кожний лот окремо та фор-мується відповідно до критеріїв, визначе-них у додатку 2 до наказу.

Документи подати на реєстраціюдо комісії на ім’я голови конкурсної комі-сії в запечатаному конверті з описом до-кументів, що в ньому містяться,та обов’язково зазначити дату проведен-ня конкурсу. Копії документів, що пода-ються, завіряються позначкою «Згідноз оригіналом» із зазначенням назви по-сади, ініціалів та прізвища особи, яка за-віряє копію, її особистого підпису, датизавірення копії, засвідченої печаткою(за наявності).

Умови конкурсу визначені Положен-ням про конкурсний відбір суб’єктів оці-ночної діяльності у випадках відчуженнявійськового майна, затвердженого нака-зом Міністерства оборони України від20 січня 2015 року № 29.

Визначення переможця проводитьсякомісією за критеріями з визначення кра-щої конкурсної пропозиції з оцінюваннявійськового майна (додаток 2 до наказу).

Результати конкурсного відбору оголо-шуються в тому ж порядку, в якому йогобуло оголошено.

З переможцем конкурсного відборуукладається договір на оцінювання окре-мо визначеного військового майна.

Конкурсна комісія знаходиться за ад-ресою: 03113, м. Київ-113, проспект Пе-ремоги, 55/2, Департамент відчуженнята утилізації військового майна Міністер-ства оборони України.

Телефони для довідок: (044) 454-73-26, 454-73-86.

Äîäàòîê 2

Ãîëîâ³ êîì³ñ³¿ ç â³äáîðó ñóá’ºêò³â îö³ííî¿ ä³ÿëüíîñò³ ___________________________

Ðåºñòðàö³éíèé ¹ _______ “___” _________ 20___ ð. (äàòà ðåºñòðàö³¿ çàÿâè)

ÇÀßÂÀ

ïðî ó÷àñòü ó êîíêóðñíîìó â³äáîð³ ñóá’ºêò³â îö³ííî¿ ä³ÿëüíîñò³

Çàÿâíèê___________________________________________________________ (íàéìåíóâàííÿ çàÿâíèêà àáî ïð³çâèùå, ³ì’ÿ, ïî áàòüêîâ³ (äëÿ ô³çè÷íî¿ îñîáè)

Êåð³âíèê__________________________________________________________ (ïð³çâèùå, ³ì’ÿ, ïî áàòüêîâ³, ïîñàäà)

²äåíòèô³êàö³éíèé êîä çàÿâíèêà çà ªÄÐÏÎÓ, ðåºñòðàö³éíèé íîìåð îáë³êîâî¿ êàðòêè

ïëàòíèêà ïîäàòê³â àáî ñåð³ÿ òà íîìåð ïàñïîðòà (äëÿ ô³çè÷íèõ îñ³á, ÿê³ ÷åðåç ñâî¿ ðåë³ã³éí³ ïåðåêîíàííÿ â³äìîâëÿþòüñÿ â³ä ïðèéíÿòòÿ ðåºñòðàö³éíîãî íîìåðà îáë³êîâî¿ êàðòêè ïëàòíèêà ïîäàòê³â òà ïîâ³äîìèëè ïðî öå â³äïîâ³äíèé îðãàí äåðæàâíî¿ ïîäàòêîâî¿ ñëóæáè ³ ìàþòü â³äì³òêó ó ïàñïîðò³) ____________________________________________________

̳ñöåçíàõîäæåííÿ (ì³ñöå ïðîæèâàííÿ) _______________________________

------------------- ------------------- ------------------- ------------------- (òåëåôîí) (òåëåôàêñ) (òåëåêñ) (àäðåñà åëåêòðîííî¿ ïîøòè â ìåðåæ³ ²íòåðíåò)

Ïðîñèìî äîçâîëèòè âçÿòè ó÷àñòü ó êîíêóðñíîìó â³äáîð³ ñóá’ºêò³â îö³ííî¿

ä³ÿëüíîñò³ íà ïðàâî ïðîâåäåííÿ íåçàëåæíîãî îö³íþâàííÿ îêðåìî âèçíà÷åíîãî

â³éñüêîâîãî ìàéíà. “___”__________ 20___ ð. _________________________ (äàòà çàïîâíåííÿ çàÿâè) (ï³äïèñ êåð³âíèêà)

Ì.Ï.

Колектив Центрального друкованого орга-

ну Міністерства оборони України «Народна

армія» висловлює щирі співчуття своєму ко-

лезі Машовцю Костянтину Володимировичу

з приводу важкої втрати — смерті батька

МАШОВЦЯ Володимира Володимировича.

ДОЗВІЛЛЯ

РЕДАКЦІЙНА КОЛОНКА ЗАСНОВНИК – МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ

Рeєстраційне свідоцтво КВ № 2026 від 25.06.1996 р.

Газета надрукована у друкарні ТОВ «Укрполіграфмедіа»(вул. Фрунзе, 104А, м. Київ, 04080).

Наклад 31898 Замовлення 58092

Ціна вроздріб – договірна

Головний редактор Роман ДРАПАК

Чергові по номеру — Вадим КОВАЛЬОВ,Сергій ВОРОНКОВ

Провідний літературний співробітник — Наталія ШАРОЙКО

Адреса редакції: вул. Мельникова, 24, м. Київ, МСП, 04655

e-mail: n_army@army.kiev.ua

http://www.na.mil.gov.ua

Відділ передплати: тел.: 0(44) 489 50 12

— Реклама редакції (подається безкоштовно)

— Реклама платна

Листування з читачами

тільки на сторінках газети.

Відповідальність за достовірність

інформації та реклами несуть автори

та рекламодавці. Редакція може

не поділяти погляди автора.

При передруку матеріалів посилання

на «Народну армію» обов’язкове.

Рр

Р

Сканворд підготував Василь СОЛТИС, Тернопіль

Згідно з народ-ним календаремнайбільша кіль-кість свят припа-дає на останніймісяць року. Не-дарма кажуть:«У грудні щоне день — то свя-то». Усього їхблизько 12, од-нак найшановані-шим є день свя-того Миколая.Саме Миколу Чу-дотворця в наро-ді називають«другим післяБога заступни-ком», покровите-

лем воїнів, подорожніх, студентів та моряків.Для малечі це один із найулюбленіших днів

у році. За хороші вчинки і послух вони отри-мують подарунки, а за погану поведінку знахо-дять під подушкою різочку.

Нині ми пов’язуємо Чудотворця Миколая з по-дарунками і часто навіть не здогадуємося проглибоке релігійне коріння та особливості відзна-чення цього свята нашими предками. СвятийМиколай (або Ніколаус) — це реальна історич-на особа, візантійський єпископ, що прославив-ся своєю любов’ю до дітей і допомогою бідним.

Існує чимало легенд про добрі справи СвятогоМиколая. Так, одного дня він вирішив допомогтитрьом сестрам, яких через бідність ніхто не хо-тів брати за дружин. Уночі кинув їм через трубукомина три мішечки із золотими монетами.А після цього вчинку продовжував допомагатибідним городянам, залишаючись непоміченимі дивуючи все місто. Він приносив у домівкиіграшки й теплі речі для дітей, ліки для хворих.А найголовніше — Миколай робив це все не дляслави, а таємно і щиро.

Після смерті єпископа почали відбуватися чу-деса: хворі, що приходили до його могили, зці-лювалися, а образ Миколая захищав людейу далеких мандрівках та життєвих незгодах.Після всіх цих чудес Миколая долучили до ликусвятих.

Лейтенант Тетяна Кучинська — офіцер-фінансист. Нині служить у зоні АТО. Дома у Києві на неї чекає чо-тирирічна донька Ніколь та люблячий чоловік.

ПО УКРАЇНІ З КРАЮ В КРАЙХОДИТЬ СВЯТИЙ МИКОЛАЙ!

Футболіст дніп-ропетровського«Дніпра» РоманЗозуля, якийбрав участь у фі-налі Ліги Європисезону 2014/15,виставив на аук-ціон свою ме-даль, отримануза участь у цьомуматчі, повідом-ляється на сто-рінці спортсменав соцмережі:

«Ні для когоне таємниця, щовійна ще не за-кінчена, і нашіхлопці так самопотребують до-помоги, аджевже настала зима. А в полях це відчувається на-багато сильніше. На даний момент моє найвищедосягнення в футболі — фінал Ліги Європи.З цього пам’ятного та історичного матчу в мене ємедаль. Сьогодні я хочу виставити її на аукціон!Усі виручені кошти підуть на потреби хлопціву зоні АТО».

Стартова ціна лота — 10 тисяч гривень. Аукціонтриватиме до кінця року.

РОМАН ЗОЗУЛЯ ВИСТАВИВ СВОЮ МЕДАЛЬ НА БЛАГОДІЙНИЙ АУКЦІОН

Помолюся за тебе, Україно-ненько,

Помолюся за тебе, моя рідненька.

Помолюся й згадаю про мирне дитинство,

Й онукам бажаю миру й єдинства.

Щоб летіли лелеки до мирного краю,

Обіймали щоб руки трудящі, й благаю,

Щоб у мирнім небі сонце яскравіло,

А в полі пшеничнім — волошки розквітли.

Щоб вітри шуміли, закликали долю,

А ріки повніли чистою водою.

Не питайте, люди, що зараз з душею,

Вона — мов скипілась, завмерла, і з нею

Порине у небо мій погляд і думка,

Помолюся за тебе, моя ненько-любко.

Вірю, що повернеш мир у своїм домі,

Знаю, точно знаю — не будеш в полоні!

Світлана Лебідь,

дружина вiйськовослужбовця

МОЛИТВА ЗА УКРАЇНУ