Щорічно 24 травня християни світу відзначають День слов’янської писемності та культури, День пам’яті великих просвітителів Кирила і Мефодія. Це свято пов’язане з іменами святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія – слов’янських просвітителів, творців слов’янської азбуки, проповідників християнства, перших перекладачів богослужбових книг з грецької на слов’янську мову. Саме вони – болгарські просвітителі Кирило і Мефодій – створили першу слов’янську азбуку, яку ми використовуємо дотепер. Азбука отримала назву кирилиця –від імені молодшого з братів.

Перший історик давньої слов'янської писемності болгарський книжник, учений-чернець Чорноризець Храбр, який жив у X столітті при дворі болгарського царя Симеона, у книзі "Про письмена" розповідає про два етапи розвитку слов'янського письма. Перший етап – коли слов'яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками. Другий етап – після прийняття християнства, перехід до застосування фонетичного письма грецьким та латинським алфавітами. Храбр наголошує на труднощах застосування, бо ці абетки не мали позначення для всіх звуків, що є в слов'янських мовах, тобто слов'янська писемність, базована на грецькому алфавіті, вимагала реформування. І було так доти, поки великими просвітителями слов'ян – братами Кирилом і Мефодієм не був створений алфавіт.

«Солунські брати» Кирило (827–869) і його старший брат Мефодій (815–885) народилися в македонському місті Фессалоніки (тепер Салоніки, Греція) в сім’ї воєнначальника. За походженням болгари. Якщо Кирило був гуманітарієм і здобув освіту в школі при імператорському дворі Константинополя і згодом працював патріаршим бібліотекарем та викладав філософію, навіть перебував, на дипломатичній службі, то Мефодій був спочатку військовим, правителем однієї з слов’янських областей поблизу Солуня. Військова кар’єра його не вдовольняла, і він став ченцем, а невдовзі й ігуменом одного з монастирів у Малій Азії. Згодом брати об’єдналися в просвітницькій діяльності – перекладали слов’янською мовою богослужебні книги, самі писали оригінальні твори, проповідували православ’я. У 863 р. Костянтина й Мефодія посилають проповідувати до Великої Моравії, яка недавно прийняла християнство. На думку дослідників, ще до приїзду Костянтина й Мефодія в Моравію вони переклали Псалтир та на церковнослов’янську (староболгарську) мову Євангеліє

також слов'янською текст Літургії і почали проводити богослужіння слов'янською мовою, упорядкували слов’янський алфавіт . Діяльність просвітителів зустріла опір німецького духівництва. Брати спочатку виїхали до Венеції, а в 868 р. до Риму. Тут Папа Адріан II освятив слов'янські книги, учні Костянтина й Мефодія стали священиками та дияконами. У Римі Костянтин важко занедужав і 14 лютого 869 р. Помер (похований у базиліці Св.Климента). Наприкінці 869 р. Мефодій став архієпископом Паннонії, практично Великої Моравії, яка тим самим здобула церковну самостійність. З діяльністю Мефодія як керівника єпархії пов'язаний слов'янський переклад збірника церковних канонів та створення найдавнішої пам'ятки слов'янського права – "Закону судного людям". З ініціативи Мефодія було розпочато переклад основних книг Старого Завіту слов'янською мовою (збереглися окремі частини). Мефодій помер 8 квітня 885 р., місцезнаходження могили невідоме. https://cutt.ly/0yUXndq

Після смерті Мефодія його учні знайшли притулок у Болгарії. Тут був створений новий слов'янський алфавіт на основі грецького; для передачі фонетичних особливостей слов'янської мови його доповнили новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт, що поширився в східних і південних слов'ян, одержав назву "кирилиці" – на честь Кирила (Костянтина). Кирилиця була створена для церковно-слов'янської мови.

І змінив глаголицю, якій вчені не знаходять аналогів. Це дало підставу для тверджень, що глаголиця є штучним витвором. Азбука глаголиці складалася з 39 літер, які мали дуже складне накреслення у вигляді кружечків і петельок, з'єднаних між собою. Більшість вчених гадає, що глаголицю винайшов Кирило для слов'ян Моравії та Паннонії.

Склад первісної кириличної абетки невідомий. «Класична» старослов'янська кирилиця з 43 літер і включає грецький алфавіт, але деякі суто грецькі літери (ксі, псі, фіта, іжиця) стоять не на своєму початковому місці, а винесені в кінець. Деякі літери кирилиці, що відсутні в грецькому алфавіті, за обрисами близькі до глаголичних. Літери кирилиці також використовуються для запису чисел за грецькою системою. Кирилиця — цілком ориґінальна система слов'янської писемності. Накреслення її літер в подальшому стали графічною основою сучасної української, болгарської, російської, білоруської писемності. Кирилиця проіснувала практично без зміни до часів Петра Великого, при якому були внесені зміни до накреслення деяких букв , а 11 букв були виключені з алфавіту. Новий алфавіт став бідніший за змістом, але простіший і більш пристосований до друкування різних ділових паперів.

Найдавнішою з нині відомих датованою кириличною пам'яткою є напис 931 року в скельному монастирі біля села Крепча в Болгарїї. Найдавніші пергаментні кириличні рукописи— Савина книга кінця 10 або початку 11 ст., Супрасльський збірник 11 ст. та Енинський апостол11 ст., знайдений у Болгарії Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є давньоруське Остромирове Євангеліє 1056-1057 років. Кириличний напис, що зберігся на корчазі з могили поблизу села Гньоздова на Смоленщині( Росія), датують першою половиною або третьою чвертю 10 ст. Впевненіше датуються золоті та срібні монети Великого Київського князя Володимира з кириличними текстами, карбовані, очевидно, з кінця 10 ст. https://cutt.ly/9yUCOvT

Кирило з допомогою Мефодія переклав з грец. мови на слов’янську (південномакед. солунський діалект) книги: Євангеліє, Апостол, Літургія, Служебник, фрагменти Псалтиря і Требника. Оригінали творів Кирила і Мефодія не збереглися. Творами Кирила учені вважають «Азбучну молитву», «Пролог до Євангелія» та ін. Мефодія називають автором гімну на честь Дмитра Солунського.

Молода європейська держава Україна із здобуттям своєї незалежності також вшановує слов'янських учителів, чий науковий подвиг свого часу сприяв майбутньому становленню й української писемності. Під час присяги першого президента України Леоніда Кравчука на вірність народові України поряд з Конституцією та Актом проголошення незалежності України лежала розкішно оздоблена рукописна книга. Це було Пересопницьке Євангеліє – перший відомий дотепер з перекладів євангельського тексту літературно-писемною мовою переклад, який зробили Кирило і Мефодій

Болгарська церква встановила день пам'яті Кирила і Мефодія, який згодом став святом національної освіти й культури. У Болгарії запроваджено орден «Кирило і Мефодій» та Міжнародну премію імені братів Кирила і Мефодія — за визначні праці зі староболгаристики і славістики. Ім'я Кирила і Методія носила перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство. Кирилу та Мефодію встановлений пам'ятник на головній площі у місті Мукачеве Закарпатської області. На честь братів названо астероїд 2609 Кирило-Мефодій.

Обидва брати були канонізовані Східною (православною) церквою та названі «рівноапостольними», а також причислені до святих Західною (католицькою) церквою. І хоча Велика Моравія розпалася 905 року й на ці землі повернувся німецький вплив, справа Апостолів слов’ян не загинула. 1980 року Йоан Павло І проголосив їх Покровителями Європи, поряд зі св. Бенедиктом Нурсійським. В іконографії Кирило і Мефодій зображуються в єпископському вбранні – візантійського або латинського крою. Інколи тримають у руках модель храму. Кирило вбраний у тогу викладача, в руці тримає книгу, написану кирилицею. Їхні атрибути: хрест, книга, келих, розгорнутий сувій зі слов’янським алфавітом. У 1980 році Папа Іван-Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія «покровителями» Європи.

День святих Кирила та Мефодія відзначається католиками 14 лютого, православними та католиками східного обряду 24 травня (за Четьями-Мінеями Дмитра Туптала — 11 травня). У Чехії та Словаччині день Святих Кирила (Циріла) та Методія (Методеє), які своїм приходом до Моравії заклали основи майбутньої чеської держави, відзначається 5 липня і є державним святом та вихідним днем.

У День слов'янської писемності та культури хочеться віддати шану і сказати: "Вічная пам'ять і вічная слава братам Кирилу і Мефодію"

• Cyryl i Metody - apostolowie i nauczyciele slowian = Cyril and Methodius - the apostles and teaches of the Slavs= Кирилл и Мефодий - славянские апостолы и учителя : Studia i dokumenty. – Lublin : Redakcja wydawnictw KUL. – (Teologia w dialogu / Red. ser.: A.Nossol, W.Hryniewicz, S C.Napiorkowski ; 6). – ISBN 83-228-0234-X Czesc 1 : Studia / Red.J.S.Gajek, L.Gorka. – 1991. – 291s. https://cutt.ly/syIOux7

• Cyryl i Metody - apostolowie i nauczyciele slowian = Cyril and Methodius - the apostles and teaches of the Slavs= Кирилл и Мефодий - славянские апостолы и учителя : Studia i dokumenty. – Lublin : Redakcja wyd-w KUL. – (Teologia w dialogu / Red. ser.: A.Nossol, W.Hryniewicz, S C.Napiorkowski ; 6). – ISBN 83-228-0234-Х Cz. 2 : Dokumenty /Red. J.S.Gajek, L.Gorka. – 1991. – 298s. https://cutt.ly/uyIOpZW • Маргаритов-Хофер Едле За Кирил и Методий / Маргаритов-Хофер Едле, фон Сулмтал Ангелика, Маргаритов Михаил. – София : ТАНГРА ТанНакРа, Общобългарска фондация, 1999. – 78с. – (Библиотека "Българска вечност" ; Кн.10). – ISBN 954-9717-10-0 https://cutt.ly/hyIOdZY

• Огієнко Іван Історія церковно-слов"янської мови / Огієнко Іван; Інститут дослідів Волині. – Вінніпег : Товариство Волинь

Т. 1 : Костянтин і Мефодій: їх життя та діяльність: Історично-літературна монографія, ч. 1. – 1970. – 324 с. – Фотодрук з першого видання, що вийшло було в Варшаві року 1927-го. https://cutt.ly/4yIOkln

Публікації на тему з фондів НБ імені М.Максимовича

• Огієнко Іван Історія церковно-слов"янської мови / Огієнко Іван; Інститут дослідів Волині. – Репринтне видання. – Вінніпег : Накл. т-ва "Волинь"

Т. 2 : Костянтин і Мефодій: їх життя та діяльність: Історично-літературна монографія, ч. 2. – 1970. – 400 с. – Фотодрук з першого видання, що вийшло було в Варшаві року 1927-го. https://cutt.ly/0yIOv7n • Огієнко Іван Іванович Повстання азбуки й літературної мови в слов"ян = Genesis

of Slavic alphabet and literary language / Іван Іванович Огієнко ; Інститут дослідів Волині. – 2-е вид. – Вінніпег : Волинь, 1976. – 300 с. https://cutt.ly/myIOmI0

• Просвітителі Кирило і Мефодій у писемних джерелах Інституту рукопису ЦНБ НАН України : кат. рукописів другої половини XV - першої чверті XX ст. / НАН України, Ін-т рукопису Ценр. наук. б-ки ім. В.І. Вернадського, Ін-т укр. археогр.та джерелозн. ім. М.С. Грушевського ; уклад. Л.А. Гнатенко. – Київ : [б. в.], 1995. – 112, [2] с. – Покаж.: с. 95-107. – Бібліогр.: с. 108-112 та в підрядк. прим. – (Наук.-довід. Вид.з історії України ; вип. 40). – ISBN 5-7702-0848-1 https://cutt.ly/myIOE5d • Константинов Г. Стара българска литература : Отъ Св.

Кирилъ и Методий до Пансий Хилендарски / – София, 1943. – 185 с. https://cutt.ly/LyIOAxL • Кирило-Методиевски студии : В 9 Кн. / БАН, Кирило-

Методиевски науч. центр. – София : Изд-во на БАН

• Брайчевський М. Походження слов"янської писемності / Михайло Брайчевський. – 4-те вид. – Київ : Києво-Могил. академія, 2009. – 152, [2] с. : іл. – Бібліогр. в підрядк. прим.– ISBN 978-966-518-291-7 https://cutt.ly/xyIuQeq

Посилання на джерела:

https://cutt.ly/fyUJNyc

https://cutt.ly/ayIrdGs

https://cutt.ly/JyUKHFu

http://litopys.org.ua/ukrmova/um31.htm

https://credo.pro/2020/02/58795

https://cutt.ly/RyIeIQN

НАУКОВА БІБЛІОТЕКА ІМЕНІ М. МАКСИМОВИЧА ГАЛУЗЕВИЙ ВІДДІЛ ОБСЛУГОВУВАННЯ ІМВ ТА ІЖ

Дякуємо за увагу!