POLSKO−UKRAIŃSKI MAGAZYN GOSPODARCZYПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ ЖУРНАЛ

4(25) 2016

Obwód Dniepropietrowski - potencjał gospodarczy i dziedzictwo kulturowe – czyt. str. 42

Dlaczego nie wykorzystać tej szansy? – rozmowa z Jackiem Piechotą czyt. str. 4

2 3

4 – 17 ................ DLACZEGO NIE WYKORZYSTAĆ TEJ SZANSY? ЧОМУ Б НЕ ВИКОРИСТАТИ ЦЕЙ ШАНС?

18 – 23 ............. RAPORT DOTYCZĄCY SYTUACJI UKRAIŃCÓW W POLSCE I ICH WPŁYW NA POLSKĄ GOSPODARKĘ ЗВІТ ЩОДО СИТУАЦІЇ УКРАЇНЦІВ В ПОЛЬЩІ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ПОЛЬСЬКУ ЕКОНОМІКУ

24 – 31 ............. UKRAIŃSKI RYNEK PRACY УКРАЇНСЬКИЙ РИНОК ПРАЦІ

32 – 35 ............. KSZTAŁCENIE DLA PRZEDSIĘBIORCÓW НАВЧАННЯ НА ПОТРЕБИ ПІДПРИЄМЦІВ

36 – 39 ................ FORUM MEDIÓW UKRAIŃSKICH W POLSCE ФОРУМ УКРАЇНОМОВНИХ МЕДІА В ПОЛЬЩІ

40 – 41 ............... ZOSTAŃ SPONSOREM LWOWSKIEGO KONCERTU W KRAKOWIE! СТАНЬ СПОНСОРОМ ЛЬВІВСЬКОГО КОНЦЕРТУ В КРАКОВІ!

42 – 53 ............... OBWÓD DNIEPROPIETROWSKI: POTENCJAŁ GOSPODARCZY I DZIEDZICTWO KULTUROWE ДНІПРОПЕТРОВЩИНА: ЕКОНОМІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ТА КУЛЬТУРНА СПАДЩИНА

SPIS TREŚCIЗМІСТ

Wydawca: Polsko-Ukrainska Izba GospodarczaRedaktor naczelny: Grzegorz Teresiński

Redakcja: Svitlana ZavadskaOpracowanie graficzne: Jarosław Augustyniak

Kontakt: dialog@pol-ukr.com, www.pol-ukr.com

Видавець: Польсько-українська господарча палатаГоловний редактор: Гжегож Тересінські

Редакційне опрацювання: Світлана ЗавадськаГрафічне опрацювання: Ярослав Аугустиняк

Контакти: dialog@pol-ukr.com, www.pol-ukr.com

Drodzy Nasi Czytelnicy!

Czy po raz kolejny wiosna mile Was zaskoczyła swoim na-dejściem?

Swoją paletą barw, kapryśną pogodą, dłuższym dniem i pięk-nym słońcem?

Jeśli tak to świetnie, każde-mu potrzebny jest ten cykliczny okres przemian, kiedy to przyroda budzi się do życia, a wraz z nią budzą się nasze oczekiwania, energia do działania i wyjście na wprost nowym zdarzeniom.

W  kwietniowym numerze E-Dialogu staramy się także zachęcić Was do świeżego spojrzenia na relacje Polsko-Ukraińskie.

Dynamika zdarzeń w  naszych bilateralnych stosunkach jest niezwykle duża, co najlepiej od-daje rozmowa z  Prezesem Polsko-Ukraińskiej Izby Gospodarczej Panem Jackiem Piechotą.

Ponadto w numerze – analizy dotyczące poby-tu obywateli ukraińskich w Polsce – ich relacji z pol-skimi pracodawcami i roli dla polskiej gospodarki. Oprócz tego - Relacja z  pierwszego Forum Me-diów Ukraińskich i  zaproszenie na Festiwal „Mu-zyka w Starym Krakowie”, gdzie wspieramy akcję poszukiwania sponsorów dla ukraińskich artystów.

W kwietniowym wydaniu zamieszczamy anali-zę rynku pracy na Ukrainie z jego jasnymi i trochę ciemniejszymi barwami.

Na koniec zapraszamy do obszernego ma-teriału promującego Obwód Dniepropietrowski. Z jego szeroką paletą ofertową, zarówno w sferze gospodarczej, jak i  kulturowej z  ogromnym bo-gactwem i ciągle żywą tradycją.

Z  informacji o  Naszych czytelników wiemy, że cykl promujący poszczególne regiony po obu stronach Buga cieszy się rosnącym zaintereso-waniem, co miejmy nadzieję przełoży się na za-cieśnienie więzi ekonomicznych między Polską, a Ukrainą oraz ożywi obustronny ruch turystyczny.

Zapraszamy do lektury –Grzegorz Teresiński – Redaktor Naczelny

Дорогі Наші Читачі!

Вас приємно здивувала весна в черговий раз своєю появою?

Своєю кольоровою палітрою, примхливою погодою, подовже-ним днем і прекрасним сонцем?

Якщо так, то це чудово, кож-ному потрібен циклічний період змін, коли природа пробуджуєть-

ся до життя, а разом з нею прокидаються наші очікування, енергія для роботи і вихід прямо на-перед новим подіям.

У  квітневому номері eDIALOG-у  ми також намагаємося заохотити Вас до свіжого погляду на польсько-українські відносини.

Динаміка подій в  наших двосторонніх від-носинах є надзвичайно великою, що найкраще описує розмова з Президентом Польсько-укра-їнської господарчої палати Паном Яцеком Пєхо-тою.

Крім того, в  номері – аналіз щодо перебу-вання українських громадян у Польщі – їх від-носини з польськими роботодавцями та їх роль для польської економіки. Також - Репортаж з першого форуму україномовних медіа та за-прошення на фестиваль «Музика в  Старому Кракові», де ми підтримуємо акцію з  пошуку спонсорів для українських виконавців.

У квітневому випуску ми представляємо ана-ліз ринку праці в Україні, з його світлими і трохи більш темними кольорами.

Наприкінці ми пропонуємо вам обширний матеріал, що представляє Дніпропетровську область. З її широкою палітрою пропозицій, як економічних, так і культурних, з величезним ба-гатством і все ще живою традицією.

За інформацією від Наших читачів ми знає-мо, що цикл статей, що представляють окремі регіони по обидві сторони Бугу користується зростаючою зацікавленістю, яка, сподіваємо-ся, позитивно вплине на зміцнення економічних зв’язків між Польщею та Україною, а також ожи-вить двосторонній потік туристів.

Насолоджуйтесь читанням –- Гжегож Тересінські Головний Редактор

4 5

Не легко. Українські закони і їх часто «кре-

ативна» інтерпретація місцевими чиновника-

ми, є  бар’єром, що відштовхує потенційних

польських інвесторів. Але не змінює того

факту, що це варто робити. У  тіні політичної

«каруселі посад» поступово відкриваються

нові сфери української економіки для приват-

ного бізнесу. А польські компанії вже зараз

справляються дуже добре. І це попри сумнів-

ну допомогу з боку польської держави. З Яце-

ком Пєхотою, колишнім міністром економіки

та праці, президентом Польсько-української

господарчої палати розмовляють Мачек Ду-

ляк і Павел Гжегорчик.

Після трагічних подій на Майдані бага-

то говорили про політичну трансформацію

України та необхідність глибоких системних

Nie jest łatwo. Ukraińskie przepisy oraz ich „kreatywna” nieraz interpretacja przez miejsco-wych urzędników stanowi zniechęcającą barierę dla potencjalnych polskich inwestorów. Co nie zmienia faktu, że warto to robić. W  cieniu po-litycznej „karuzeli stanowisk”, kolejne gałęzie ukraińskiej gospodarki coraz mocniej otwierają się dla prywatnego biznesu. A polskie firmy już teraz radzą sobie naprawdę dobrze. I to pomimo wątpliwej pomocy ze strony polskiego państwa. Z  Jackiem Piechotą, byłym Ministrem Gospo-darki i Pracy, Prezesem Polsko-Ukraińskiej Izby Gospodarczej rozmawiają Maciek Dulak i Paweł Grzegorczyk.

Po tragicznych wydarzeniach na Majdanie sporo mówiło się o  transformacji politycznej Ukrainy, wieszcząc konieczne, głębokie zmiany

ustrojowe i gospodarcze. Czy polityka i gospo-darka to awers i rewers tej samej monety, a re-wolucje w  jednej sferze automatycznie pocią-gają za sobą perturbacje w drugiej? Czy może w  cieniu politycznej zawieruchy biznes toczy się as usual?

Nie ma na to prostej i  jednoznacznej odpowie-dzi. Z  jednej strony na polsko-ukraińską wymianę handlową w pierwszej kolejności negatywnie wpły-nął kryzys gospodarczy u  naszego wschodnie-go sąsiada, w  tym m.in. dramatyczna dewaluacja hrywny, a nie polityczne trzęsienie ziemi po Majda-nie. Z  drugiej jednak strony nie można deprecjo-nować wpływu niestabilnej sytuacji politycznej na braki w skutecznym wdrażaniu koniecznych reform prorynkowych, restrukturyzacji gospodarki, ograni-czania szarej strefy.

Co ciekawe, to wcale nie poziom liberalizacji życia politycznego, czy wręcz demokracji decydu-je o atmosferze dla zagranicznego kapitału. Szcze-gólnie jest to widoczne, gdy porównamy ze sobą sytuację u  naszych trzech wschodnich  sąsiadów – Rosji, Białorusi i  Ukrainy. Gdy zapytamy przed-siębiorcy, w którym z tych trzech państw preferuje prowadzenie interesów, to odpowiedź, jaką usły-szymy, jest odwrotnie proporcjonalna do „stopnia demokratyczności” w każdym z nich. Na Białorusi władza jest scentralizowana i jednoosobowa, dzięki czemu każdy wie, jak wygląda nie tylko polityczny, lecz również gospodarczy proces decyzyjny. Wia-domo, gdzie i  jaką drogą uzyskać właściwe decy-zje i  kto ponosi odpowiedzialność za ich podjęcie i wdrożenie. W Rosji prezentuje się to trochę gorzej, ale warunki polityczne wciąż pozwalają na prowa-dzenie całkiem stabilnego i  przewidywalnego biz-nesu. Najgorzej jest natomiast na Ukrainie, gdzie mamy do czynienia z dużą niestabilnością politycz-ną i częstą „karuzelą stanowisk”. Nazywam to „syn-dromem pięciu minut”. Decydent, urzędnik, kontro-ler, mogący w każdej chwili stracić stanowisko, a co gorsze nawet prawnik czy przedsiębiorca zagrożo-

і економічних змін. Чи політика і економіка -

це аверс і реверс однієї і тієї ж монети, а ре-

волюція в  одній сфері автоматично тягне за

собою пертурбації в  іншій? Або, може в  тіні

політичної нестабільності бізнес котиться as

usual?

На це немає простої і однозначної відповіді.

З одного боку на польсько-українську торгівлю,

в  першу чергу, негативно вплинула економіч-

на криза у нашого східного сусіда, в тому числі

драматична девальвація гривні, а не політичний

землетрус після Майдану. З іншого боку, не мож-

на зменшувати вплив нестабільної політичної си-

туації на недоліки в ефективному впровадженні

необхідних реформ, реструктуризації економіки,

зменшення тіньової економіки.

Що цікаво, зовсім не рівень лібералізації полі-

тичного життя або демократії визначає атмосферу

для іноземного капіталу. Особливо це видно, коли

ми порівнюємо між собою ситуацію у трьох наших

східних сусідів – Росії, Білорусії та Україні. Якщо ми

запитаємо підприємця, в якому з цих трьох держав

він воліє вести бізнес, і відповідь, яку ми почуємо

є обернено пропорційна до «рівня демократичнос-

ті» в  кожній з  них. У  Білорусі влада є  централі-

зованою та одноосібною, так що кожен знає, як

виглядає не тільки політичний, але й економічний

процес прийняття рішень. Відомо де і яким шля-

хом отримати відповідні рішення і  хто несе від-

повідальність за їх прийняття і виконання. У Росії

виглядає це трохи гірше, але політичні умови все

ще дозволяють вести цілком стабільний і прогно-

зований бізнес. Найгірше, натомість, в Україні, де

ми маємо справу з великою політичною нестабіль-

ністю і частою «каруселлю посад». Я називаю це

«синдромом п’яти хвилин». Особа, яка приймає

рішення, чиновник, контролер, який може в будь-

який момент втратити посаду, а що гірше, навіть

юрист або підприємець залежний від якогось ад-

міністративного рішення або різкої зміни правил,

сприймають свою ситуацію в дуже короткій пер-

Dlaczego nie wykorzystać tej szansy?

Gospodarka • Економ

іка Gos

poda

rka

• Еко

ном

іка

Чому б не використати цей шанс?

6 7

ny jakąś administracyjną decyzją lub gwałtowną zmianą reguł postrzegają swoją sytuację w bardzo krótkiej perspektywie – wtedy ważniejsze jest to, co wezmę tu i teraz, a nie to, czy jutro stracę wiarygod-ność i potencjalnych partnerów. Przy tak dość roz-powszechnionej mentalności, wynikającej niestety z wielu wcześniejszych, ale również i nie tak daw-nych doświadczeń, każda władza staje praktycznie przed wyzwaniem nie do pokonania w perspekty-wie jednej kadencji. A potem znowu wybory…

Owe „pięć minut” często sprowadza się po prostu to łapówkarstwa. W  końcu Ukraina jest często wskazywana jako państwo z  najwięk-szym poziomem korupcji w Europie.

Z  ubolewaniem należy stwierdzić, że pomimo wielu deklaracji i  wezwań ze strony prezydenta Poroszenko i premiera Jaceniuka, programów rzą-dowych, a  nawet pokazowych aresztowań, kiedy to na przykład w  marcu ubiegłego roku podczas posiedzenia ukraińskiej Rady Ministrów areszto-wano dwóch członków rządu, poziom korupcji na Ukrainie nie spadł. Wielu przedsiębiorców zwraca uwagę, że nawet urzędnicy z ukraińskich instytucji kontrolnych, znajdujących się w  stanie likwidacji, dokonują kontroli w firmach, oczekując łapówek za pozytywne wyniki kontroli. Z  drugiej strony są też i  pozytywne przykłady, chociaż trudno tu jeszcze mówić o  jakimś systemowym przełomie. Nie za-pomnę sytuacji, gdy w  siedzibie Rady Najwyższej w  Kijowie witał mnie nowo powołany gubernator jednego z regionów i w pierwszych słowach powi-tania żartobliwie przedstawił się „Panie prezesie – ja nie biorę!”.

W  takim razie jak będzie wyglądała przy-szłość? Czy polscy przedsiębiorcy coraz chętniej będą inwestować na Ukrainie, a eksport będzie wzrastał?

Niepewność polityczna na Ukrainie znowu się pogłębia, losy obecnego premiera i  jego gabinetu

спективі – важливіше те, що я візьму тут і зараз,

а не те, чи завтра я втрачу авторитет і потенційних

партнерів. З  такою досить широко поширеною

ментальністю, що виникає, на жаль, з багатьох по-

передніх досвідів, будь-яка влада стає практично

перед завданням перемогти в перспективі одного

скликання. А потім знову вибори...

Ці «п’ять хвилин» часто зводяться просто

до хабарництва. Зрештою, Україну часто ви-

значають як державу з найбільшим рівнем ко-

рупції в Європі.

З прикрістю слід зазначити, що незважаючи

на численні декларації та заклики з боку прези-

дента Порошенка і  прем’єр-міністра Яценюка,

державних програм, і навіть показових арештів,

коли, наприклад, у березні минулого року під час

засідання Кабінету Міністрів України заарешту-

вали двох членів уряду, рівень корупції в Украї-

ні не зменшився. Багато підприємців звертають

увагу, що навіть чиновники з українських контро-

люючих установ, які перебувають у стані ліквіда-

ції, здійснюючи контроль в компаніях очікують на

хабарі за позитивні результати перевірок. З  ін-

шого боку, є й позитивні приклади, хоча і важко

тут говорити про якийсь системний перелом. Я

не забуду ситуацію, коли в приміщенні Верхов-

ної Ради в  Києві вітав мене новопризначений

губернатор одного з регіонів і в перших словах

привітання жартівливо представився «Пане Пре-

зиденте, – я не беру!».

В такому випадку, як буде виглядати май-

бутнє? Чи будуть польські підприємці охоче ін-

вестувати в Україну та чи експорт зростатиме?

Політична невизначеність в  Україні знову

згущується, доля нинішнього прем’єр-міністра

та його кабінету, здається, вже фактично ви-

рішена. При спорах в  парламентській коаліції

важко розраховувати на впровадження не-

обхідних реформ. Це призводить до того, що

багато компаній призупиняють рішення щодо

нових проектів та виходу на український ри-

нок. А компанії, що вже працюють в  Україні,

чекають і спостерігають, яка складеться ситуа-

ція. Сьогодні важко говорити про перспективу

будь-якого співробітництва, тому що все зале-

жить від найближчих тижнів. Девальвація грив-

ні призвела до того, що наші продукти стали

для українців набагато дорожчими, тобто менш

конкурентоспроможними. Польський експорт

став менш прибутковим. Як наслідок цієї ситу-

ації, збільшуються очікування від нового уряду

щодо ефективного запуску програми підтрим-

ки польського експорту. В  ході попереднього

скликання ми неодноразово підкреслювали,

що програма підтримки польського експорту

відмінно працює в  Росії, таким чином, посе-

редньо нівелюючи втрати з  обмежень, накла-

дених на цю країну, прекрасно служить зрос-

танню нашого експорту в Білорусі, і зовсім не

працює в Україні.

З чим це пов’язано?

По-перше, з факту, що Україна згідно рейтин-

гу ОЕCD, який досліджує рівень ризику кожної

країни, вважається країною високого ризику.

А цим рейтингом керується KUKE (Корпора-

ція Страхування Експортних Кредитів – єдина

компанія в  Польщі, яка займається страхуван-

ням експортних кредитів під гарантії Казначей-

ства). Вже багато років це проекспортне уря-

дове агентство підпорядковується наступним

міністрам фінансів, а ті оцінюють її керівництво,

в першу чергу, згідно з отриманими фінансовими

результатами, а не від збільшення експорту, для

підтримки якого була колись створена ця уста-

нова. Для страхового агентства мінімум фінан-

сових втрат є тоді, коли воно не приймає ризи-

ки зобов’язань. Якщо так, то краще не входити

в  проекти, що стосуються таких партнерів, як,

наприклад, Україна. І  таким чином всі політичні

wydają się już właściwie przesądzone. Przy spo-

rach w gronie podzielonej większości parlamentarnej

trudno oczekiwać wdrażania niezbędnych reform. To

powoduje, że wiele firm wstrzymują się z decyzjami,

dotyczącymi nowych projektów i z wejściem na ry-

nek ukraiński. Natomiast przedsiębiorstwa, działają-

ce już na Ukrainie czekają i obserwują, jak potoczy

się sytuacja. Trudno dziś mówić o perspektywie ja-

kiejkolwiek współpracy, ponieważ wszystko zależy

od najbliższych tygodni. Dewaluacja hrywny spowo-

dowała, że nasze produkty stały się dla Ukraińców

znacznie droższe, a co za tym idzie mniej konkuren-

cyjne. Polski eksport stał się mniej opłacalny. W kon-

sekwencji tej sytuacji pojawia się wzmożone oczeki-

wanie od nowego rządu skutecznego uruchomienia

programu wsparcia polskiego eksportu. W  trakcie

poprzedniej kadencji wielokrotnie podkreślaliśmy to,

że program wsparcia polskiego eksportu świetnie

działa wobec Rosji, niwelując w ten sposób pośred-

nio koszty restrykcji nałożonych na ten kraj, dosko-

nale służy wzrostowi naszego eksportu do Białorusi,

a kompletnie nie działa wobec Ukrainy.

Z czego to wynika?Po pierwsze z  faktu, że Ukraina w  rankingu

OECD badającym poziom ryzyka danego kraju jest

uznawana za kraj wysokiego ryzyka. A tym rankin-

giem kieruje się KUKE (Korporacja Ubezpieczeń

Kredytów Eksportowych – firma prowadzącą jako

jedyna w Polsce ubezpieczenia eksportowe gwa-

rantowane przez Skarb Państwa). Od lat ta pro-

eksportowa agencja rządowa podlega kolejnym

ministrom finansów, a  ci rozliczają jej kierownic-

two przede wszystkim z  osiąganych wyników fi-

nansowych, a nie ze wzrostu eksportu, do które-

go wspierania została przecież kiedyś powołana.

Dla agencji ubezpieczeniowej najmniej strat finan-

sowych jest wtedy, gdy nie podejmuje ona ryzy-

kownych przedsięwzięć. Jeśli tak, to najlepiej nie

wchodzić w projekty, dotyczące takich partnerów

jak na przykład Ukraina. I tak to polityczne dekla-

Gospodarka • Економ

іка Gos

poda

rka

• Еко

ном

іка

8 9

нансів. На жаль, не виконував цю роль міністр

економіки,що було б, на нашу думку, найбільш

відповідним. Віце-прем’єр Я. Пєхочинські, на

жаль, не вважав пріоритетним цей напрямок.

В той же час Відділ сприяння торгівлі та інвес-

тиціям у Києві протягом 20 місяців не мав свого

керівника. І відсутність керівника жодним чином

не могла заповнити величезної кількості залу-

чених чиновників у  міністерстві і  в  київському

представництві на підтримку нашого економіч-

ного співробітництва. Окреме питання, що сама

система наших закордонних представництв за-

лишає бажати кращого – своїх співробітників за

кордоном мають міністри сільського господар-

ства, транспорту, і  навіть Польська Туристична

Організація, але координація і  співпраця між

ними часто шкутильгає. Крім того, в  країні під-

ходять до того ще кілька установ – агентств, що

мають підтримувати польських підприємців за

кордоном.

На щастя, я знаю, що в нинішньому уряді ця

проблема бачиться і  оцінюється - ведуться по-

передні роботи, спрямовані на приведення в по-

рядок цього організаційного хаосу, за що, зви-

чайно, як Палата ми дуже вболіваємо. Ми вже

відчуваємо зміни клімату щодо України в урядо-

вих установах після виступу заступника міністра

розвитку Єжи Квєчинського, який рекомендував

розвиток співпраці з  Україною в  якості страте-

гічного завдання уряду. Нещодавно анонсували

другий крок - на мій погляд, стратегічної і навіть

історичної важливості – прийом міністром роз-

витку, відповідального за розвиток економічного

співробітництва з зарубіжними країнами, контр-

олю над усіма суб’єктами відповідальними за

цей розвиток, або які можуть ефективно сприяти

цьому розвитку. Один контролюючий орган над

PKO BP, BGK, KUKE, PARP, PAIiIZ, ARP, WPHiI – це

величезна можливість нарешті створити ефек-

тивну систему просування польської економіки.

Po wielu zabiegach koordynatorem pomocy Ukrainie został ostatecznie w minionej kadencji wi-ceminister finansów. Nie pełnił tej roli niestety Mi-nister Gospodarki, który byłby w naszej ocenie do tego najbardziej predysponowany. Premier Piecho-ciński niestety nie uznawał tego kierunku za priory-tet. Za jego czasów placówka Ministerstwa Gospo-darki w Kijowie nie miała swojego szefa – kierownika Wydziału Promocji i  Handlu przez 20 miesięcy. I tego braku w żaden sposób ni e mogło wypełnić ogromne zaangażowanie urzędników w  minister-stwie i w kijowskiej placówce we wspieranie naszej współpracy gospodarczej. Swoją drogą, sam sys-tem naszych zagranicznych przedstawicielstw po-zostawia wiele do życzenia – swoich pracowników za granicą mają ministrowie rolnictwa, transportu, a  nawet Polska Organizacja Turystyczna – koor-dynacja i  współpraca między nimi często kuleje. Dodatkowo w kraju dochodzi do tego jeszcze kil-ka instytucji – agencji, mających wspierać polskich przedsiębiorców za granicą.

Na szczęście wiem, że w obecnym rządzie ten problem jest widziany i  doceniany - toczą się już wstępne prace mające na celu uporządkowanie tego organizacyjnego chaosu, czemu oczywiście jako Izba gorąco kibicujemy. Już odczuwamy zmia-nę klimatu wobec Ukrainy w  rządowych instytu-cjach po wystąpieniu sekretarza stanu w Minister-stwie Rozwoju – ministra Jerzego Kwiecińskiego, rekomendującego rozwój współpracy z  Ukrainą jako strategiczne zadanie rządu. Ostatnio zapowie-dziano drugi krok - w mojej ocenie o strategicznym i  wręcz historycznym znaczeniu – przejęcie przez Ministra Rozwoju odpowiedzialnego za rozwój współpracy gospodarczej z zagranicą nadzoru nad wszystkimi podmiotami, za wspieranie tego rozwo-ju odpowiedzialnymi czy mogącymi temu rozwojo-wi skuteczniej sprzyjać. Jeden nadzór nad PKO BP, BGK, KUKE, PARP, PAIiIZ, ARP, WPHiI – to wielka szansa na stworzenie wreszcie skutecznego syste-mu promocji polskiej gospodarki.

заяви про стратегічне партнерство з  Україною

жодним чином не відображають економічну ре-

альність.

По-друге, поряд з небажанням надання кре-

дитних гарантій, у нас є труднощі в пошуку банку

з української сторони, який зміг би бути опера-

тором програми. У разі кредитів у розмірі до 10

млн євро, а на такі є найбільший попит, BGK по-

трібує банку – партнера з  української сторони,

який оцінить надійність українського партнера

та бізнес-план проекту. Українські банки, маючи

можливість отримати дешеві гроші з BGK з  га-

рантіями KUKE, піднімають кінцеву вартість гро-

шей для українського підприємця до ринкового

рівня, штучно отримуючи свою маржу. І програ-

ма практично не працює, тому що не є  прива-

бливою для українського одержувача. З  нез-

розумілих для нас причин протягом багатьох

років не вдалося запустити програму, беручи за

партнера Кредобанк у Львові, який належить до

групи PKO BP. Досі не було співробітництва між

міністерством фінансів, BGK і PKO BP, і це незва-

жаючи на високу активність у цьому відношенні

з боку керівництва PKO BP.

По-третє, наше розпізнання українських

партнерів є не завжди найкраще. В українських

реаліях офіційні дані зовсім не повинні повною

мірою відображати економічну практику. Одним

з прикладів є рейтинг українських банків, яким

керувалося KUKE. Імовірним був Кредобанк,

що входить до PKO BP, і тут вимагалися гарантії

з  боку власника, а  першим у  списку став один

з  українських банків, який належить місцево-

му олігарху. Виявилося, що кожен поважаючий

себе український підприємець не візьме кредит

у  цьому банку, тому що розуміє, що закінчить-

ся це найчастіше поглинанням його активів цим

олігархом. Це зіткнення чисел, офіційних даних

з реальністю.

Після кількох спроб координатором допомо-

ги Україні в минулій каденції був віце-міністр фі-

racje o  strategicznym partnerstwie z  Ukrainą nie przekładają się w żaden sposób na gospodarczą rzeczywistość.

Po drugie, obok niechęci do udzielania gwa-rancji kredytowych, mamy trudność w znalezieniu banku po ukraińskiej stronie, który mógłby być operatorem programu. W  przypadku kredytów o wysokości do 10 mln euro, a na takie jest naj-większe zapotrzebowanie, BGK potrzebuje ban-ku – partnera po ukraińskiej stronie, który oceni wiarygodność ukraińskiego partnera i biznes plan projektu. Banki ukraińskie, mogąc uzyskać tani pieniądz z  BGK z  gwarancjami KUKE, podno-szą ostateczny koszt pieniądza dla ukraińskiego przedsiębiorcy do poziomu rynkowego, śrubując swoją marżę. I  program praktycznie nie funkcjo-nuje, ponieważ nie jest atrakcyjny dla ukraińskie-go odbiorcy. Z niezrozumiałych dla nas przyczyn przez wiele lat nie udało się uruchomić programu w oparciu o najbardziej predysponowany do tego bank – Kredobank we Lwowie, który należy do grupy PKO BP. Nie było do tej pory współpracy między Ministerstwem Finansów, BGK i  PKO BP i  to pomimo dużej aktywności w  tym zakresie ze strony kierownictwa PKO BP.

Po trzecie, nasze rozpoznanie ukraińskich partnerów nie zawsze jest najlepsze. W  ukraiń-skich realiach oficjalne dane nie muszą w  cale w  pełni przekładać się na gospodarczą prakty-kę. Jeden z przykładów stanowi ranking banków ukraińskich, którym kierowało się KUKE. Niewia-rygodnym był Kredobank, należący do PKO BP i tu żądano gwarancji ze strony właściciela, a na czele listy stał jeden z  ukraińskich banków, na-leżący do tamtejszego oligarchy. Okazało się, że każdy szanujący się ukraiński przedsiębiorca nie weźmie kredytu w tym banku, ponieważ ma świa-domość, że skończy się to najczęściej przejęciem jego aktywów przez tego oligarchę. Jest to zde-rzenie liczb, oficjalnych danych ze znacznie od-biegającą od naszej rzeczywistością.

Gospodarka • Економ

іка Gos

poda

rka

• Еко

ном

іка

10 11

залишилися, за згодою американського Конгре-

су, був створений Фонд Свободи у Варшаві, який

сьогодні підтримує демократичні реформи у ба-

гатьох країнах. Був оголошений проект, згідно

з яким польські фінансові інститути внесли б ка-

пітал у розмірі 100 млн євро, який був би інвес-

тований в малі та середні підприємства в Україні,

в першу чергу ті, що з участю польського капі-

талу. Таким чином, була б підтримка польських

підприємців і українських суб’єктів. По мірі зміц-

нення підприємства капітал повертався б і реін-

вестувався в  наступні підприємства. Про про-

граму було сказано, сума прозвучала публічно.

На жаль, в кінцевому рахунку нічого з цього не

вийшло, мабуть, в  результаті відсутності волі

співробітництва між президентом, прем’єр-міні-

стром і урядом. Українці й сьогодні мене запиту-

ють, що з цими 100 млн євро.

Можна сказати, що на це місце з’явився кре-

дит в розмірі 100 млн євро, який прем’єр-міністр

Е. Копач під час свого візиту в  Києві надала

в  розпорядження Україні. На жаль, в  договорі

кредитування не вказано одного конкретного

органу з  української сторони, відповідального

за реалізацію даного кредитного договору. І сьо-

годні ми обговорюємо, яким чином цей кредит

буде використаний, і чи взагалі буде використа-

ний українською стороною. На щастя останнім

часом і тут відбулося прискорення – вже відомо,

що і як.

У  нас є  шанс покращити польсько – укра-

їнський кордон, що для нашого економічного

співробітництва має велике значення. І  ми, як

Палата, наголошуємо на тому, щоб не всі кошти

витратити на так звану «тверду інфраструктуру».

Величезне значення має тут синхронізація поль-

ської та української систем оформлення – реє-

страція та взаємна передача даних про прове-

дені оформлення митними службами Польщі та

України, а  у  нас в  цій сфері є  величезний дос-

від, що покращило б оформлення і, безумовно,

У такому випадку ми маємо справу з дво-

ма видами проблем. Перші пов’язані з  вну-

трішньою ситуацією в Україні і  залишаються

поза межами нашого впливу. Другі стосують-

ся нашої підготовки, на що ми вже маємо аб-

солютний вплив.

Аналітики однозначно вказують на те, що,

незважаючи на Майдан і  демократичні вибори,

в Україні як і раніше домінують олігархи. Прямо

говориться, що мандат депутата коштує приблиз-

но 2,5 млн євро, які потрібно витратити на кам-

панію, приватні ЗМІ і т. д. Впровадження реформ

наштовхується на опір матерії, тому що на прак-

тиці прийняті рішення є результатом гри інтересів

і  завжди є  своєрідним «компромісом» між най-

більшими групами інтересів. В цих умовах демо-

нополізація економіки і введення реальної ринко-

вої конкуренції-це процес драматично складний.

Монополістичні структури в  енергетиці, гірничо-

добувній, хімічній і добривній промисловості, ме-

талургії та ряді інших областей були побудовані

протягом усього періоду української незалежнос-

ті. Практично не було у  той час сектору малих

і середніх підприємств, так важливих у нас. МСП

в корпоративному секторі на початку нашої тран-

сформації становили 27 % ВВП, сьогодні це біль-

ше половини. Українські МСП - це лише 16%!

Друге питання-це вже раніше згадана мною

відсутність координації дій в  напрямку України

і  рішучої підтримки польських фірм. Було на-

віть гірше – звучали обіцянки, викликалися на-

дії... і  нічого не відбувалося. Канцелярія прези-

дента Коморовського вийшла колись з чудовою

ініціативою створення проекту фонду капіталу,

проінвестованого в  малі та середні українські

компанії. Проект створено на основі досвіду

Польсько-американського фонду підприємни-

цтва, який у 90-ті роки інвестував гроші в поль-

ські компанії, реструктуризував їх і  «оздоро-

вив». Таким чином врятовано багато польських

підприємств. Після декількох років з коштів, які

które pozostały, za zgodą amerykańskiego Kon-gresu, utworzono w warszawie Fundację Wolności, która do dzisiaj wspiera demokratyczne reformy w wielu krajach. Ogłoszono projekt, według którego polskie instytucje finansowe złożyłyby się na kapitał w wysokości 100 mln euro, ten byłby inwestowany w małe i średnie firmy na Ukrainie, przede wszyst-kim te z udziałem polskiego kapitału. Wspierano by jednocześnie polskich przedsiębiorców i ukraińskie podmioty. W miarę wzmacniania firm kapitał by od-zyskiwano i  reinwestowano w  kolejne. O  progra-mie powiedziano, kwota padła publicznie. Niestety, ostatecznie nic z tego nie wyszło, podobno w wy-niku braku woli współpracy między prezydentem a premierem i rządem. Ukraińcy do dziś pytają mnie co z tymi 100 mln euro.

Można powiedzieć, że na to miejsce pojawił się kredyt w wysokości 100 mln euro, który premier Ko-pacz w czasie swojej wizyty w Kijowie postawiła do dyspozycji Ukrainy. Niestety, w umowie kredytowej nie wskazano jednej, konkretnej instytucji odpowie-dzialnej za realizację tej umowy kredytowej po stro-nie ukraińskiej. Do dziś dyskutujemy o tym, jak ten kredyt będzie wykorzystany i czy w ogóle zostanie wykorzystany przez stronę ukraińską. Ostatnio na szczęście i  tu nastąpiło przyspieszenie – wiadomo już na co i jak.

Mamy szansę udrożnić polsko – ukraińską gra-nicę, co dla naszej gospodarczej współpracy ma ogromne znaczenia. Jako Izba postulujemy jednak w  tym miejscu, aby nie wszystkie środki przezna-czyć na tzw. „twardą infrastrukturę”. Ogromne zna-czenie ma tu zsynchronizowanie polskiego i ukra-ińskiego systemu odpraw – rejestracja i wzajemne przekazywanie danych o  dokonanych odprawach przez służby celne Polski i Ukrainy, a mamy w tym zakresie ogromne doświadczenie, usprawniłoby odprawy i zdecydowanie ograniczyłoby poziom ko-rupcji. Do dzisiaj na naszych przejściach granicz-nych między polskim i  ukraińskim posterunkiem celnym „giną” często całe ciężarówki.

W takim razie mamy do czynienia z dwoma rodzajami problemów. Pierwsze związane są z  sytuacją wewnętrzną na Ukrainie i  pozostają poza zasięgiem naszego oddziaływania. Drugie dotyczą naszego przygotowania, na co mamy już pełny wpływ.

Analitycy wskazują jednoznacznie, że pomimo Majdanu i  wyborów demokratycznych, Ukraina wciąż jest zdominowana przez oligarchów. Mówi się wprost, że mandat deputowanego kosztuje oko-ło 2,5 mln euro, które trzeba wyłożyć na kampanię, prywatne media etc. Wprowadzanie reform napoty-ka na opór materii, ponieważ w praktyce podejmo-wane decyzje stanowią wypadkową gry interesów i zawsze są swoistym „kompromisem” między naj-większymi grupami interesów. W  tych warunkach demonopolizacja gospodarki i  wprowadzenie rze-czywistej rynkowej konkurencji to proces drama-tycznie trudny. Monopolistyczne struktury w ener-getyce, górnictwie, ciężkiej chemii, przemyśle nawozowym, metalurgii i szeregu innych obszarów budowano przez cały okres ukraińskiej niepodległo-ści. Nie powstał natomiast w tym czasie praktycznie sektor małych i średnich przedsiębiorstw – tak waż-ny u nas. MŚP w sektorze przedsiębiorstw tworzyły na początku naszej transformacji 27 % PKB, dzisiaj to ponad połowa. Ukraińskie MŚP to udział zaled-wie 16 %! 

Druga kwestia to wspomniany już wcześniej przeze mnie brak koordynacji działań wobec Ukra-iny i zdecydowanego wsparcia polskich firm. Było nawet gorzej – padały obietnice, budzono nadzie-ję… i nic się nie działo. Kancelaria prezydenta Ko-morowskiego wyszła kiedyś z  kapitalną inicjatywą stworzenia projektu funduszu kapitałowego, inwe-stującego w  małe i średnie ukraińskie firmy. Projekt powstał w oparciu o doświadczenia Polsko-Amery-kańskiego Funduszu Przedsiębiorczości, który w la-tach 90. inwestował w polskie firmy, restrukturyzo-wał je i „wychodził”. W ten sposób uratowano wiele polskich przedsiębiorstw. Po latach ze środków,

Gospodarka • Економ

іка Gos

poda

rka

• Еко

ном

іка

12 13

ни місцевого самоврядування починають роз-

поряджатися власними фінансовими засобами.

Виникає мотиваційна система заощаджень і під-

вищення ефективності. Так що це «незаймана

сфера», яка може бути з прибутком упорядкова-

на польськими фірмами.

Впровадження ринкових реформ важко, але

все ж таки змушує деякі процеси, які у нас вже

є давно позаду, а в Україні тільки починаються.

Опрацювання відходів - раніше ця галузь була

зовсім непривабливою, а сьогодні при підвищен-

ні плати за використання навколишнього сере-

довища починає бути привабливою галуззю для

інвестицій. Так само у випадку водопровідно-ка-

налізаційного господарства. Приведення цін на

енергоносії до ринкових зовсім по-іншому задає

економічні умови як для виробництва енергії,

так і для енергозбереження. Як Палата, ми по-

чинаючи з  минулого року організовуємо цикл

конференцій на тему термомодернізації та енер-

гоефективності в Україні, що в першу чергу ко-

ристується величезною зацікавленістю з  укра-

їнської сторони, і  здебільшого у  цьому проекті

беруть участь польські компанії.

Перспективними звичайно є інвестиції, пов’я-

зані з  сільським господарством. Україна має

величезні ресурси державної землі багатої на

чорноземи, які будуть поступово переходити

у  приватні руки, що, звичайно, тягне за собою

конкуренцію на потенційний прибуток від її вико-

ристання. Замість того, щоб боятися конкурен-

ції з боку українського сільського господарства

на ринку ЄС, краще бути тими, хто допоможе на

цей ринок більш ефективно увійти і заробити.

Ще одна сфера, на яку варто звернути ува-

гу, і про яку говорять приглушеним голосом - це

весь сектор військово-промислового комплек-

су, те, в  чому Україна має величезний досвід,

але і контакти на третіх ринках, що ми не завж-

ди можемо використати. За Радянського Союзу

Україна мала виробничі потужності в  цій галузі

обмежило б рівень корупції. Сьогодні на наших

прикордонних пунктах між польським і  україн-

ським митним постом «гинуть» часто навіть ван-

тажівки.

Покладаємо надію на міністерство розвитку,

яке абсолютно по-іншому ставиться до Украї-

ни. Вже згаданий мною віце-міністр Квєчинські

сам дуже добре знає українські реалії, він вже

раніше реалізовував проекти, які підтримують

українську модернізацію, а сьогодні працює над

координацією нашої допомоги в  цілях розвит-

ку для України. Це добре, але було б ще краще,

якби вдалося на урядовому рівні скоординувати

дії у  широкому масштабі і  створити формаль-

ний міжвідомчий колектив. Сьогодні навіть ін-

струменти підтримки і  співпраці розкидані між

відомствами. МЗС відповідає за допомогу в ці-

лях розвитку і  за кошти на підтримку проектів,

МР має в своєму розпорядженні засоби на під-

тримку бізнесу, МСГ- на просування польських

продуктів харчування, а МВСіА має вирішувати

проблеми, пов’язані з міграцією. А роботи кіль-

кох відомств вимагає дуже конкретна проблема

торгівлі деклараціями польських роботодавців

щодо працевлаштування громадян України, які

мають свою ринкову вартість, тому що є підста-

вою для отримання візи.

Де в  такому разі шукати найбільш пер-

спективних місць і  галузей для польських

компаній?

Так, дійсно, при нинішніх трансформаційних

процесах в  українській економіці неможливо

вказати декілька найбільш привабливих галузей,

тому що перспективна практично кожна з  галу-

зей, де потрібні нові технології, системи управлін-

ня і підтримки необхідної експансії на ринок ЄС.

Проте сьогодні особливо цікавим представ-

ляється все те, що пов’язано з  комунальним

господарством. В  Україні розпочався процес

децентралізації, в наслідок чого громади, орга-

z pożytkiem zagospodarowany przez polskie firmy.Wdrażanie reform rynkowych z trudem, ale jed-

nak wymusza pewne procesy, które my już mamy dawno za sobą, a na Ukrainie dopiero się rozpo-czynają. Gospodarka odpadami, wcześniej branża zupełnie nieatrakcyjna, dzisiaj przy podnoszeniu opłat za korzystanie ze środowiska zaczyna być atrakcyjnym obszarem dla inwestycji. Podobnie jest w  przypadku gospodarki wodno-ściekowej. Urynkowienie cen energii zupełnie inaczej usta-wia warunki ekonomiczne dla działań zarówno po stronie wytwarzania energii, jak i po stronie ener-gooszczędności. Jako Izba organizujemy już od zeszłego roku program konferencji na temat ter-momodernizacji i energoefektywności na Ukrainie – po raz pierwszy spotykają się one z ogromnym zainteresowaniem z ukraińskiej strony, a w coraz większym zakresie uczestniczą w  tym projekcie polskie firmy.

Perspektywiczne wydają się również oczywiście inwestycje związane z rolnictwem. Ukraina posiada bowiem ogromne zasoby państwowej ziemi bogatej w  czarnoziemy, które będą stopniowo oddawane w  prywatne ręce, co pociąga oczywiście za sobą rywalizację o  potencjalne zyski z  jej użytkowania. Zamiast bać się konkurencji ze strony ukraińskiego rolnictwa na unijnym rynku, lepiej być tymi, którzy pomogą na ten rynek skuteczniej wejść i zrobią na tym dobry interes.

Kolejny obszar, na który warto zwrócić uwagę, a o którym mówi się przyciszonym głosem, to cały sektor zbrojeniowy – to jest to w czym Ukraina ma ogromne doświadczenie, ale też kontakty na ryn-kach trzecich, co nie zawsze potrafimy wykorzy-stać. Ukraina w dawnym Związku Radzieckim była dla tego przemysłu zagłębiem produkcyjnym, stąd też organizowano eksport do krajów trzecich. To tutaj znajdują się lotnicze zakłady Antonowa, działa już m.in. prywatny potentat w produkcji silników lot-niczych Motor Sicz, ogromne doświadczenie mają lwowskie zakłady czołgowe. Przykłady można by

Nadzieją jest Ministerstwo Rozwoju, które zu-pełnie inaczej podchodzi do spraw Ukrainy. Wspo-mniany już przeze mnie minister Kwieciński sam bardzo dobrze zna realia ukraińskie, realizował tam wcześniej projekty wspierające ukraińską moderni-zację, a dzisiaj pracuje nad skoordynowaniem na-szej pomocy rozwojowej dla Ukrainy. To dobrze, ale byłoby jeszcze lepiej, gdyby udało się na pozio-mie rządowym skoordynować działania na szerszą skalę i stworzyć formalny międzyresortowy zespół. Dziś nawet instrumenty wsparcia i  współpracy są rozproszone między resortami. MSZ odpowiedzial-ne jest za pomoc rozwojową i  środki na wsparcie projektów, MR dysponuje środkami na promocję gospodarczą, MR na promocję polskiej żywno-ści, a MSWiA ma rozwiązywać problemy związane z migracją. I tak współpracy kilku resortów wymaga bardzo konkretny problem handlu oświadczeniami polskich pracodawców o  zatrudnieniu obywateli Ukrainy, które mają swoją wartość rynkową, gdyż stanowią podstawę do uzyskania wiz.

Gdzie w takim razie szukać obszarów i branż najbardziej perspektywicznych dla polskich firm?

Tak naprawdę, przy obecnych procesach trans-formacyjnych w  ukraińskiej gospodarce, niemożli-we jest wskazanie kilku najatrakcyjniejszych gałę-zi, gdyż perspektywiczna jest praktycznie każda z branż, której potrzeba nowych technologii, syste-mów zarządzania czy wsparcia w niezbędnej eks-pansji na rynek unijny.

Szczególnie interesujące wydaje się jednak dzi-siaj wszystko, co wiąże się z  bardzo szeroko ro-zumianą gospodarką komunalną. Na Ukrainie roz-począł się proces decentralizacji, skutkujący tym, że gromady, jednostki samorządu terytorialnego, zaczynają dysponować własnymi środkami finan-sowymi. Powstaje powoli system motywujący do oszczędności i podnoszenia efektywności. Jest to więc pewien „dziewiczy rejon”, który może zostać

Gospodarka • Економ

іка Gos

poda

rka

• Еко

ном

іка

14 15

вого представника і працівників. Між тим, Палата

пропонує польським компаніям ведення для них

колективного представництва в Києві на простих

та прозорих принципах. Якщо компанія хоче мати

виділеного для неї працівника, що займається тіль-

ки її справами, він є співробітником PBC і працює

під керівництвом польського директора. Polish

Bussines Center є компанією, що на 100% належить

Палаті, зареєстрована в Києві згідно українського

законодавства і керує нею молодий польський ме-

неджер з досвідом роботи на українському ринку,

отриманим, зокрема, під час роботи у Відділі спри-

яння торгівлі та інвестиціям Посольства Польщі

у Києві. Цей досвід забезпечує чудову співпрацю

з представниками МЗС та МР в Києві.

У  липні минулого року ми підписали мемо-

рандум про співпрацю з  мером Києва Віталієм

Кличком. Він узяв патронатство над цим проек-

том. Одночасно за погодженням з мером в да-

ний час ми знаходимося на завершальному етапі

створення відповідної організації для української

сторони – Ukrainian Business Center у  Варшаві.

Його директором буде українець, який протягом

багатьох років працює в  нашій країні, партнер

міжнародної консалтингової компанії, що добре

знайомий з польськими реаліями.

Як Палата, крім Києва ми маємо ще два інші

представництва – у Львові та Івано-Франківську.

Як ми допомагаємо польським підприємцям?

Асортимент широкий. Ми пропонуємо, зокре-

ма, організацію тематичних бізнес-конференцій,

господарчих місій, участь у виставках та органі-

зацію зустрічей «b2b» на конкретні потреби. Дві

основні події, які «централізують» ці потреби,

це щорічна спільна організація Палатою разом

з  польсько – української канцелярією EUCON:

восени Polish Business Day в  Києві і  навесні

Ukrainian Business Day у Варшаві.

Найбільшими донорами допомоги в  цілях

розвитку для України в останні роки були аме-

і  експорт організовувався до третіх країн. Тут

знаходяться авіаційні заводи Антонова, також

працює приватне підприємство з  виробництва

авіаційних двигунів Мотор Січ, величезний дос-

від має львівський танковий завод. Можна було

б ще довго наводити і наводити приклади. Про

потенціал невикористаних можливостей свід-

чить великий інтерес компаній двох країн, в ор-

ганізованому нашою палатою Польсько – україн-

ському форумі співпраці оборонно-промислових

комплексів.

Це мелодія майбутнього, а зараз зосередь-

мося на сьогоденні. Ян Кульчик вкладав великі

інвестиції у наших східних сусідів. У свою чер-

гу, компанія Can Pack і  Fakro мають потужні

виробничі лінії в Україні. Як інші польські ком-

панії справляються на українському ринку?

Варто згадати, в  першу чергу, про Barlinek,

Cersanit, а  також Nowy Styl – світового ліде-

ра у виробництві стільців. Далі ми маємо Групу

TZMO; з інших меблевих компаній - це ще BRW.

Так виглядають ті найбільші, які працюють, не-

зважаючи на труднощі на українському ринку.

І роблять це ефективно.

4 березня відкрився Polish Business Center

в  Києві. Що Польсько-українська господар-

ча палата може запропонувати підприємцям

і чи ви співпрацюєте з МЗС у сфері підтримки

польських фірм в Україні?

PBC є  одним з  наших проектів – призначе-

ний для польських компаній, які хочуть увійти

на український ринок. Це проект, що дозволяє

польським компаніям знизити витрати і  ризики

такого входу. Компанії, відкриваючи представ-

ництво в Києві на свій розсуд наражалися б на

високі витрати, пов’язані з витратами на дирек-

тора, адміністрацію та оренду приміщення.

По-друге, вхід на український ринок пов’язаний

з ризиком знайти надійного і компетентного місце-

żeli firma chce mieć dedykowanego dla niej pra-cownika, zajmującego się tylko konkretnie jej spra-wami, jest on pracownikiem PBC i  pracuje pod nadzorem polskiego dyrektora. Polish Bussines Center jest spółką w 100% należącą do Izby, zare-jestrowaną w Kijowie na prawie ukraińskim, kieruje nią młody polski menadżer z doświadczeniem na rynku ukraińskim zdobytym m.in. podczas pracy w Wydziale Promocji Handlu i Inwestycji Ambasa-dy RP w Kijowie. To doświadczenie zapewnia też doskonałą współpracę z  przedstawicielami MSZ i MR w Kijowie.

W lipcu ubiegłego roku podpisaliśmy memoran-dum o współpracy z merem Kijowa, Witalijem Klicz-ko. Objął on patronat nad tym projektem. Jedno-cześnie w porozumieniu z merem jesteśmy obecnie na końcowym etapie tworzenia pokrewnej instytucji dla strony ukraińskiej – Ukrainian Bussines Center w  Warszawie. Jego dyrektorem będzie Ukrainiec od wielu lat pracujący i działający w naszym kraju, partner w międzynarodowej firmie consultingowej, doskonale już znający polskie realia.

Już jako sama Izba posiadamy poza Kijowem dwa inne przedstawicielstwa – we Lwowie i  Iwa-no-Frankowsku. Jak pomagamy polskim przedsię-biorcom? Oferta jest szeroka, oferujemy m.in. or-ganizację tematycznych konferencji biznesowych, misji gospodarczych, udział w  imprezach targo-wych oraz organizację spotkań „b2b” na konkretne zapotrzebowanie. Dwa sztandarowe wydarzenia, które „centralizują” to zapotrzebowanie, to współ-organizowane corocznie przez Izbę z polsko – ukra-ińską kancelarią EUCON: jesienią Polish Business Day w  Kijowie i  wiosną Ukrainian Business Day w Warszawie.

Największymi dawcami pomocy rozwojowej dla Ukrainy w ostatnich latach byli Amerykanie i Niemcy. W jednej z rozmów wspomniał Pan, że te kraje inwestują mld dolarów w przedsiębior-stwa i nieruchomości na Ukrainie, a zaangażo-

jeszcze długo mnożyć. O  potencjale niewykorzy-stanych wciąż możliwości świadczy duże zaintere-sowanie firm z obu krajów w organizowanym przez naszą izbę Polsko – Ukraińskim Forum Współpracy Przemysłów Obronnych.

To melodia przyszłości, skupmy się teraz na moment na teraźniejszości. Jan Kulczyk prowa-dził duże inwestycje u naszych wschodnich są-siadów. Z kolei firma Can Pack i Fakro posiadają rozbudowane linie produkcyjne na Ukrainie. Jak inne polskie firmy radzą sobie na ukraińskim rynku?

Warto wskazać tutaj w pierwszej kolejności na Barlinek, Cersanit oraz Nowy Styl – światowego potentata w  produkcji krzeseł. Dalej mamy Grupę Toruńskich Zakładów Materiałów Opatrunkowych; z  innych meblarskich firm jest jeszcze BRW. Tak wyglądają ci najwięksi, którzy radzą sobie pomimo wskazywanych wcześniej trudności na rynku ukra-ińskim. I robią to skutecznie.

4 marca otwarto w  Kijowie Polish Business Center. Co Polsko-Ukraińska Izba Gospodar-cza ma do zaoferowania przedsiębiorcom i czy współpracuje z MSZ w zakresie wspierania pol-skich firm na Ukrainie?

PBC jest jednym z naszym projektów – ten skie-rowany jest do polskich firm, które chcą wejść na rynek ukraiński. Jest to projekt pozwalający polskim firmom obniżyć koszty oraz ryzyko takiego wejścia. Firmy, uruchamiając przedstawicielstwo w Kijowie na własną rękę, narażałyby się na wysokie koszty związane z opłaceniem dyrektora, administracji czy też wynajmu lokalu.

Po drugie, wejście na ukraiński rynek wiąże się z ryzykiem znalezienia wiarygodnego i kompetent-nego miejscowego przedstawiciela i pracowników. Tymczasem Izba oferuje polskim firmom prowa-dzenie dla nich zbiorowego przedstawicielstwa w Kijowie na prostych i klarownych zasadach. Je-

Gospodarka • Економ

іка Gos

poda

rka

• Еко

ном

іка

16 17

суб’єкти, з  часткою Державного Казначейства,

або приватні, не працювали активно в  Україні,

намагаючись отримати вигоду з  приватизацій-

них процесів, які відбуваються. Тому варто ор-

ганізовувати тематичні конференції, постійно

відслідковувати зміни до законодавства в цьому

питанні. Це можливість, яку шкода було б втра-

тити. Сьогодні ми є  12. іноземним інвестором

в Україні. Не думаю, що це привід для гордості.

Іноземні компанії для переїзду з  Ірландії

над Віслу стимулювало дешева дешева робоча

сила. Між тим, у наших східних сусідів мінімаль-

на зарплата становить 220 злотих. Цілком ймо-

вірно, що наступною метою західних компаній

може бути саме Україна, а це буде рівноцінне

втраті робочих місць для багатьох поляків.

Реальна картина ситуації, знову ж таки, не

є так зрозумілою, як це випливає з офіційної ста-

тистики, оскільки вони не враховують поширену

практику виплати частини зарплати «під столом».

А на такий крок зарубіжні суб’єкти вже не будуть

такі охочі. Ми колись з українським підприємцем

проаналізували його ситуацію, потенціал і мож-

ливості виходу на європейський ринок. Ми запи-

тали, скільки він платить працівникам, на що він

відповів, що 100$, але насправді ще 100$ не офі-

ційно. А керівний персонал? 1000$ і ще стільки

ж “під столом”. Згідно з багатьма опубліковани-

ми оцінками близько половини обороту в Україні

відбувається в «сірій» зоні.

Але в той же час варто ваше питання зміни-

ти – якщо ці витрати на оплату праці настільки

низькі і  набагато нижчі, ніж в  Польщі, то може

слід це використовувати, перш ніж масово з’яв-

ляться там інші? Інвестуймо самі, захопивши ри-

нок, поки це ще можливо.

Розмову вели Мачек Дуляк і Павел Гжегорчик

журналісти порталу jagiellonski24.pl

риканці і німці. В одній з бесід Ви згадали, що

ці країни вкладають мільярди доларів в  під-

приємства та нерухомість в  Україні, і  частка

їх, ймовірно, буде зростати у зв’язку з пропо-

зицією прем’єр-міністра Яценюка продажу

1 млн. га землі. Як виглядає активність поль-

ських підприємців в  разі появи такого роду

«інвестиційних можливостей»?

Справа в  тому, що західний капітал дуже ак-

тивно відстежує ситуацію в  Україні і  спостерігає

за тими секторами, в які можна було б прибутко-

вою інвестувати в  момент стабілізації політичної

ситуації. Нам не вистачає такого спокою, терпін-

ня, а  також методичної діяльності, як німецьким

та американським суб’єктам. Натомість польська

громадськість переживає незрілі «емоційні гой-

далки». Здобуття Україною незалежності – фаза

інфантильного оптимізму; потім падіння «вниз»

в  результаті зіткнення з  економічною реальністю

українського ринку після трансформації; черговий

виток « емоційного підвищення «, викликаного «по-

маранчевою революцією»; потім ще одне розчару-

вання наших нереалізованих часто ідеалістичних

уявлень про те, як це раптом польські компанії по-

чинають завойовувати український ринок.

ЗМІ характеризуються тим, що на перших

сторінках великими літерами повідомляють про

контроверсійні або кризові події, створюючи, та-

ким чином, викривлену картину функціонування

польського бізнесу в Україні. Між тим, ці висвіт-

лені проблеми наших вітчизняних компаній скла-

дають може 5, а може 10% з близько 1200 малих

і середніх підприємств, що працюють на україн-

ському ринку. Інші заробляють і не біжать з цим

до ЗМІ. Зрештою, стабільність і регулярний до-

хід, не є настільки привабливим, як дохід, одер-

жуваний у  кризових ситуаціях. Це вже китайці

тисячі років тому такою ж ідеограмою визначили

«кризу» і «нові можливості».

У тіні цих титульних тем ведеться відповідне

економічне життя. Не має причини, щоб польські

aktywnie na Ukrainie, starając się korzystać z  to-czących się tam obecnie procesów prywatyzacji tamtejszej gospodarki. Warto więc organizować konferencje tematyczne, monitorować na bieżąco zmieniające się regulacje w  tym zakresie. To jest szansa, którą szkoda by było przegapić. Dzisiaj je-steśmy 12. inwestorem zagranicznym na Ukrainie. Nie sądzę, że to powód do chluby.

Zagraniczne korporacje do przeprowadzki z Irlandii nad Wisłę zachęciły tanie koszty pra-cy. Tymczasem u  naszych wschodnich sąsia-dów pensja minimalna wynosi 220 zł. Prawdo-podobne jest, że kolejnym celem zachodnich firm może być właśnie Ukraina, a  to będzie równało się z utratą miejsc pracy przez wielu Polaków.

Rzeczywisty obraz sytuacji znowu nie jest tak jasny i  klarowny, jak wynika to z  oficjalnych statystyk, gdyż nie uwzględniają one powszech-nych praktyk wypłacania części wynagrodzenia „pod stołem”. A  na takie posunięcia zagranicz-ne podmioty nie będą już takie chętne. Kiedyś z ukraińskim przedsiębiorcą analizowaliśmy jego sytuację, potencjał i możliwości wejścia na rynek europejski. Pytaliśmy się, ile płaci pracownikom, odpowiedział że 100$, ale tak naprawdę jeszcze drugie 100$ poza oficjalną umową. A kadrze za-rządzającej? 1000$ i drugie tyle pod stołem. We-dług wielu publikowanych szacunków blisko po-łowa obrotu gospodarczego na Ukrainie dzieje się w szarej strefie.

Ale jednocześnie warto Panów pytanie odwrócić – skoro te koszty pracy są tak niskie i to niższe niż w Polsce, to może warto to wykorzystać zanim ma-sowo pojawia się tam inni? Sami inwestujmy, przej-mując rynek, póki jest to jeszcze możliwe.

Rozmawiali Maciej Dulak i  Paweł Grzegorczyk dziennikarze portalu jagiellonski24.pl

wanie to prawdopodobnie wzrośnie w  związku z  propozycją premiera Jaceniuka sprzedaży 1 mln ha ziemi. Jak wygląda aktywność polskich przedsiębiorcach w  przypadku pojawiania się tego typu „okazji inwestycyjnych”?

Faktem jest, że kapitał zachodni bardzo aktyw-nie monitoruje sytuację na Ukrainie i przygląda się tym sektorom, w  które można by zyskownie za-inwestować w momencie stabilizacji sytuacji poli-tycznej. Nam brakuje takiego spokoju, cierpliwości czy też metodycznego działania jak podmiotom niemieckim i amerykańskim. Zamiast tego polska opinia publiczna przeżywa niedojrzałe „huśtawki emocjonalne”. Odzyskanie przez Ukrainę niepod-ległości – faza infantylnego huraoptymizmu; póź-niej „dół” wynikający ze zderzenia z  rzeczywisto-ścią gospodarczą posttransformacyjnego rynku ukraińskiego; kolejny etap „zwyżki emocjonalnej” spowodowany „pomarańczową rewolucją”; póź-niej kolejne rozczarowanie nierealizowalnością na-szych często idealistycznych wyobrażeń na temat tego, jak to nagle polskie firmy zaczną podbijać ukraiński rynek.

Media mają to do siebie, że na pierwszych stro-nach wielkimi literami informują o  wydarzeniach kontrowersyjnych czy kryzysowych, tworząc w ten sposób wykrzywiony obraz funkcjonowania pol-skiego biznesu na Ukrainie. Tymczasem te okładko-we przypadki problemów naszych rodzimych firm stanowią może 5, może 10% z blisko 1200 małych i średnich przedsiębiorstw, działających na ukraiń-skim rynku. Pozostałe zarabiają i nie biegną z tym do mediów. W  końcu stabilność i  regularny zysk nie jest tak atrakcyjny biznesowo jak zysk osiągany w sytuacjach kryzysowych. To już Chińczycy tysią-ce lat temu tym samym ideogramem oznaczyli „kry-zys” i „nowe możliwości”.

W cieniu tych okładkowych tematów toczy się jednak właściwe życie gospodarcze. Nie ma więc powodu, aby polskie podmioty, zarówno te z wła-snością Skarbu Państwa, jak i prywatne nie działały

Gospodarka • Економ

іка Gos

poda

rka

• Еко

ном

іка

18 19

З деякого часу на польському ринку праці

можна відзначити дефіцит робітників з  тех-

нічних спеціальностей, які в пошуках роботи

виїхали за кордон.

У зв’язку з цим з’явилися прогалини, які поча-

ли заповнювати працівники зі Сходу. Аналізуючи

статистичні дані польських воєводських управ-

лінь, управлінь праці або ЦСУ, ми можемо спо-

стерігати значний приплив іноземців з-за східно-

го кордону. В основному, це люди, які приїхали

на роботу на територію Польщі та які беруться за

роботу з тих професій на ринку праці, де є дефі-

цит польських працівників. В цьому випадку ми

можемо говорити про комплементарну іммігра-

цію, тобто та яка полягає в заповненні прогалин,

які утворюються на польському ринку праці.

Нижче наведені статистичні дані, опрацьовані на

основі даних Управління з питань іноземців, управ-

ління праці, Воєводського управління та короткі ви-

слови підприємців, які наймають громадян України.

1. Інформація щодо дозволів на перебування

для українців, які проживають на території Поль-

щі, згідно з даними Управління з питань іноземців.

• Дозволи на проживання, видані з огляду на ле-

гальне перебування і роботу: 23 925 рішень;

• Громадяни України мають більш ніж 65 тисяч

дійсних дозволів на перебування, що стано-

вить 31% іноземців у  Польщі (більше 20 тис.

– дозвіл на постійне проживання, майже 42,5

тис.-дозвіл на тимчасове проживання, майже

2,8 тис. - довготермінове перебування рези-

дента ЄС, перебування з  гуманітарних мірку-

вань – 202 особи, толерантне перебування – 3

особи, право на проживання члена сім’ї грома-

дянина ЄС – 102, право на постійне проживан-

ня члена сім’ї громадянина ЄС – 23, додатко-

вий захист – 35, статус біженця – 2);

• Більшість дозволів на тимчасове проживання

в 2015 році було видано у зв’язку з роботою

(63%), навчанням (19%);

Od pewnego czasu na polskim rynku pracy można zauważyć deficyt pracowników w zawo-dach technicznych, którzy w poszukiwaniu pra-cy wyjechali zagranicę.

W związku z tym pojawiły się luki, które zaczęli zapełniać pracownicy ze Wschodu. Analizując dane statystyczne polskich Urzędów Wojewódzkich, Urzędów Pracy czy GUS możemy zaobserwować znaczny napływ cudzoziemców zza wschodniej granicy. Są to w  większości osoby, które przyje-chały do pracy na terytorium RP i które podejmują się zajęć, tych profesji na rynku pracy, tam gdzie jest niedobór polskich pracowników. W tym wypad-ku możemy mówić o imigracji komplementarnej, tj. polegającej na wypełnianiu luk, które powstają na polskim rynku pracy.

Poniżej przedstawiam dane statystyczne opra-cowane na podstawie danych Urzędu ds. Cudzo-ziemców, Urzędu Pracy, Urzędu Wojewódzkiego oraz krótkie wypowiedzi przedsiębiorców zatrud-niających obywateli Ukrainy.

1.Dane dotyczące kart pobytu dla Ukraińców przebywających na terytorium RP wg danych Urzę-du ds. Cudzoziemców.• Karty pobytu wydane ze względu na legalny pobyt

i pracę: 23 925 decyzji,• Obywatele Ukrainy posiadają ponad 65 tys.

ważnych kart pobytu, co stanowi 31% populacji cudzoziemców w  Polsce (ponad 20 tys. – po-byt stały, prawie 42,5 tys.-zezwolenie na pobyt czasowy, prawie 2,8 tys. - pobyt rezydenta dłu-goterminowego UE, pobyt ze względów huma-nitarnych – 202 os., pobyt tolerowany – 3 os., prawo pobytu członka rodziny obywatela UE – 102, prawo stałego pobytu członka rodziny obywatela UE – 23, ochrona uzupełniająca – 35, status uchodźcy – 2);

• Większość zezwoleń na pobyt czasowy w 2015 roku wydano w związku z pracą (63%), studen-tom (19%),

Raport dotyczący sytuacji Ukraińców w Polsce i ich wpływ na polską gospodarkę(stan na dzień 30.03.2016r)

autor: V.Ialovienko

Звіт щодо ситуації українців в Польщі та їх вплив на польську економіку(станом на 30.03.2016р)

Analiza rynkow

a • Аналіз ринку A

naliz

a ry

nkow

a • А

налі

з ри

нку

20 21

• У  2015 році польські консульські установи

і дипломатичні представництва, розташовані

в Україні видали громадянам України 922 240

віз (456 085 шенгенських віз та 466 155 наці-

ональних віз);

• У  період з  1 січня по 29 лютого 2016 року

польські консульські установи та дипло-

матичні представництва, що знаходяться

в Україні видали громадянам України 154 515

віз (64 585 шенгенських віз та 89 930 націо-

нальних віз). В аналогічному періоді минуло-

го року - тобто з 1 січня до 29 лютого 2015

року громадянам України було видано 110

044 візи (54 827 шенгенських віз та 55 217

національних віз),

Про внесення змін в  структуру зайнятості

в Польщі, про тенденції і реальний попит на пра-

цівників з-за східного кордону, найкраще свід-

чать висловлювання самих зацікавлених осіб.

Нижче наведені найбільш значущі:

2. Висловлювання, що стосуються працев-

лаштування українців у Польщі

• h t t p : / / w w w . p o l s k i e r a d i o . p l / 4 2 / 2 7 5 /

Artykul/1567167,Polska-powinna-postawic-na-

imigrantow-z-Ukrainy - коротке висловлювання

Пана Марцина Новацького, віце-президента

Спілки Підприємців і Роботодавців,

• h t t p : / / w w w . p o l s k i e r a d i o . p l / 4 2 / 2 7 3 /

Artykul/1576302,Polska-potrzebuje-imigrantow-

ZPP-proponuje-legalizacje-pobytu-min-Ukraincow -

короткий вислів Пана Цезаря Казмерчика,го-

лови Спілки Підприємців і Роботодавців,

• Про те, наскільки велику роль можуть відіграти

українці в польській економіці свідчить приклад

з  Яблонки, невеликого містечка недалеко від

кордону зі Словаччиною. Найбільшим робото-

давцем у 18,5-тисячній гміні є підприємство з пе-

реробки м’яса. Працевлаштування українців на

стільки вигідно власнику підприємства, що він

спеціально для співробітників зі Сходу побуду-

• W 2015 r. polskie placówki konsularne i dyploma-tyczne znajdujące się na Ukrainie wydały obywa-telom Ukrainy 922 240 wiz (456 085 wiz Schengen oraz 466155 wiz krajowych),

• W  okresie od 1 stycznia do 29 lutego 2016 r. polskie placówki konsularne i  dyplomatyczne znajdujące się na Ukrainie wydały obywatelom Ukrainy 154 515 wiz (64 585 wiz Schengen oraz 89 930 wiz krajowych). W analogicznym okresie zeszłego roku - tj. od 1 stycznia do 29 lutego 2015 r. obywatelom Ukrainy wydano 110 044 wizy (54 827 wiz Schengen oraz 55 217 wiz kra-jowych),

O  zmieniającej się strukturze zatrudnienia w  Polsce, o  trendach i  realnym zapotrzebowaniu na pracowników zza wschodniej granicy najlepiej świadczą wypowiedzi samych zainteresowanych. Poniżej zamieszczamy te najbardziej znamienne:

2.Wypowiedzi dotyczące zatrudniania Ukra-ińców w Polsce• h t t p : / / w w w . p o l s k i e r a d i o . p l / 4 2 / 2 7 5 / A r t y -

kul/1567167,Polska-powinna-postawic-na-imigrantow-

-z-Ukrainy - krótka wypowiedź Pana Marcina No-wackiego, wiceprezesa Związku Przedsiębiorców i Pracodawców,

• h t t p : / / w w w . p o l s k i e r a d i o . p l / 4 2 / 2 7 3 / A r t y -

kul/1576302,Polska-potrzebuje-imigrantow-ZP-

P-proponuje-legalizacje-pobytu-min-Ukraincow - krótka wypowiedź Pana Cezara Kaźmierczy-ka,prezesa Związku Przedsiębiorców i  Praco-dawców,

• O  tym, jak dużą rolę mogą odegrać Ukraińcy w polskiej gospodarce, niech świadczy przykład z  Jabłonki, niewielkiej miejscowości tuż przy granicy ze Słowacją. Największym pracodawcą w  18,5-tysięcznej gminie jest zakład przetwór-stwa mięsa. Zatrudnianie Ukraińców tak bardzo opłaca się jego właścicielowi, że pracownikom ze Wschodu wybudował hotel robotniczy. Ko-gokolwiekw Jabłonce zapytać, wszyscy wie-

вав гуртожиток. Кого б ви не запитали в Яблон-

ці, всі знають, як до нього потрапити. Про нього

говорять навіть «готель для українців» - http://

wyborcza.biz/biznes/1,147752,19376620,polskie-

firmy-coraz-chetniej-zatrudniaja-ukraincow-to-bardzo.

html#ixzz44OEUAezv,

• Польський ринок праці потребує мігрантів.

Зниження безробіття і  існуючий попит на но-

вих працівників призводять до того, що в бага-

тьох регіонах існує реальна проблема з пошу-

ком робочих рук. Відкритість для мігрантів-це

натуральний процес, який буде рости. Осо-

бливо це видно на заході Польщі, де рівень

безробіття є  найбільш низький, а  одночасно

ми відзначаємо найбільшу кількість заявок на

працівників з-за кордону. У  деяких секторах

ринок є спустошений з фахівців. Так що ми ма-

ємо справу з  комплементарною імміграцією,

тобто працевлаштуванням іноземців там, де

немає бажаючих серед поляків. -http://kulisy24.

com/opinie/potrzebujemy-imigrantow-z-ukrainy,

• Посол України в  Польщі А. Дещиця сказав, що

українці, які проживають у Польщі не є біженця-

ми, а економічними мігрантами. - Прем’єр-міністр

говорила про біженців з України, але немає ніяких

біженців з України в Польщу. Мова йде про людей,

які приїжджають і залишаються тут на законних

підставах, працюють, навчаються, платять подат-

ки і певною мірою сприяють розвитку польської

економіки. Вони не є біженцями, вони не набули

такого статусу, і в зв’язку з цим не отримують ні-

якої соціальної допомоги, - підкреслив А. Дещи-

ця. Він також наголосив, що в минулому році візи,

що дозволяють перебувати в  Польщі отримало

півмільйона українців, 65 тис. отримали право на

перебування. - Враховуючи кількість виданих віз

в попередні роки і  інтенсивність прикордонного

руху підозрюю, що протягом року може перебу-

вати на території Польщі до мільйона українців.

Але це не біженці, їх слід назвати економічними

мігрантами, - зазначив А.Дещиця.

dzą, jak do niego trafić. Mówią nawet o  nim

„hotel dla Ukraińców” - http://wyborcza.biz/biz-

nes/1,147752,19376620,polskie-firmy-coraz-chet-

niej-zatrudniaja-ukraincow-to-bardzo.html#ixzz44O-

EUAezv,

• Polski rynek pracy potrzebuje imigrantów. Ma-

lejące bezrobocie i  utrzymujący się popyt na

nowych pracowników powodują, że w wielu re-

gionach mamy realny problem ze znalezieniem

rąk do pracy. Otwarcie na imigrantów to natu-

ralny proces, który będzie postępował. Szcze-

gólnie widać to na zachodzie Polski, gdzie stopa

bezrobocia jest najniższa i  jednocześnie odno-

towujemy najwięcej zgłoszeń na pracowników

z  zagranicy. W wybranych sektorach rynek jest

wydrenowany ze specjalistów. Mamy więc do

czynienia z  imigracją komplementarną, czyli za-

trudnianiem obcokrajowców tam, gdzie nie ma

chętnych wśród Polaków. -http://kulisy24.com/

opinie/potrzebujemy-imigrantow-z-ukrainy,

• Ambasador Deszczyca powiedział, że Ukraiń-

cy przebywający w Polsce nie są uchodźcami,

lecz migrantami ekonomicznymi. - Pani pre-

mier mówiła o  uchodźcach z  Ukrainy, ale nie

ma uchodźców z  Ukrainy w  Polsce. Chodzi

o osoby, które przyjeżdżają i przebywają tutaj

legalnie, pracują, studiują, płacą podatki i  do

pewnego stopnia przyczyniają się do rozwoju

polskiej gospodarki. Oni nie są uchodźcami,

nie dostali takiego statusu i  w  związku z  tym

nie dostają żadnej pomocy socjalnej - pod-

kreślił Deszczyca. Jak mówił, w  zeszłym roku

wizy zezwalające na pobyt w Polsce otrzymało

półmiliona Ukraińców, 65 tys. otrzymało prawo

pobytu. - Biorąc pod uwagę liczbę wizwyda-

nych w  poprzednich latach i  natężenie ruchu

przygranicznego podejrzewam, żew ciągu roku

może przebywać na terenie Polski do miliona

Ukraińców. Ale to niesą uchodźcy, należy ich

nazwać migrantami ekonomicznymi - zazna-

czył Deszczyca,

Analiza rynkow

a • Аналіз ринку A

naliz

a ry

nkow

a • А

налі

з ри

нку

22 23

Як видно з  вище наведених даних, а  також

з  висловлювань з  приводу працевлаштування

в Польщі іноземців з України зазначимо, що пра-

цівники з-за східного кордону є бажаною групою

для польських роботодавців. Вони працюють не

тільки в сільському господарстві, але також у ви-

сокоінтелектуальних сферах, в яких вимагаються

широкі компетенції і навики. Працівники зі Сходу

стають цінною робочою силою. У  зв’язку з  цим

необхідно забезпечити довгострокове співро-

бітництво іноземців та підприємців на території

Польщі, щоб польський ринок праці приваблював

найбільш висококваліфікований персонал.

Підготувала:

Моніка Пйонтек

Координатор з питань міграції та легалізації

перебування

monika.piatek@pol-ukr.com

Польсько-Українська Господарча Палата

Jak wynika z  wyżej podanych danych oraz wypowiedzi na temat zatrudniania w  Polsce cu-dzoziemców z Ukrainy zauważamy, iż pracownicy zza wschodniej granicy są pożądaną grupą przez polskich pracodawców. Zatrudniani są nie tylko w sektorze rolnym i gospodarczym, ale także w za-wodach wysokowykwalifikowanych wymagających szerokich kompetencji i  umiejętności. Pracownicy ze Wschodu stają się wartościową siłą roboczą.

W związku z tym, należy zadbać o długofalową współpracę cudzoziemców i  przedsiębiorców na terytroium RP, aby polski rynek pracy przyciągał tą najbardziej wykwalifikowaną kadrę.

Przygotowała:Monika Piątek

Koordynator ds. migracji i legalizacji pobytumonika.piatek@pol-ukr.com

Polsko-Ukraińska Izba Gospodarcza

Наприкінці наведено кілька статистичних даних:

3. Статистичні дані Центрального Статис-

тичного Управління, березень 2016 року.

• Іноземці, які в IV кварталі 2015 року перетнули

зовнішній сухопутний кордон ЄС на території

Польщі, найбільші витрати понесли на кордоні

з Україною – близько 2 057,0 млн. зл., з Білорус-

сю – близько 599,1 млн. зл., а кордон з Росією

– близько 140,6 млн. зл. На польсько-україн-

ському кордоні в рамках малого прикордонного

руху в 2015 році було оформлено 10,7 млн іно-

земців, тобто на 27,6% більше, ніж у 2014 році.

У IV кварталі 2015 року зареєстровано 3,1 млн

оформлень, що становило 58,0% перетину цієї

ділянки кордону іноземцями. В порівнянні з по-

переднім кварталом кількість перетину держав-

ного кордону в рамках Малого Прикордонного

Трафіку (МПТ) збільшилась на 3,3%, а в порів-

нянні з аналогічним періодом 2014 року збіль-

шилась на 27,1% - За даними Центрального

Статистичного Управління з березня 2016 р.

• Оціночна вартість витрат, понесених у  Польщі

іноземцями, які перетинають польсько-україн-

ський кордон в рамках МПТ в IV кварталі 2015

року склала 973,6 млн. зл., що становило 47,3%

від загального обсягу видатків іноземців, які

перетинають польсько-український кордон. Ці

витрати були на 16,5% вищі, ніж у попередньо-

му кварталі, і на 35,5% вищі, ніж в аналогічно-

му періоді 2014 року. - За даними Центрального

Статистичного Управління з березня 2016 р.

• Середні витрати, понесені у  Польщі інозем-

цями, що перетинають польсько-український

кордон, в рамках МПТ в IV кварталі 2015 року

склали 620 зл. (у попередньому кварталі – 555

зл.), у той час як в 2014 році -582 зл. - За да-

ними Центрального Статистичного Управління

з березня 2016 р.

Na koniec kilka danych statystycznych:

3.Dane statystyczne wg Głównego Urzędu Statystycznego, marzec 2016 r.

• Cudzoziemcy przekraczający w IV kwartale 2015 r. zewnętrzną lądową granicę UE na terenie Polski największe wydatki ponieśli na odcinku z Ukrainą – około 2 057,0 mln zł, następnie z Bia-łorusią – około 599,1 mln zł, a  przekraczający odcinek granicy z Rosją – około 140,6 mln zł. Na granicy polsko-ukraińskiej w ramach małego ru-chu granicznego w 2015 r. odprawiono 10,7 mln cudzoziemców4, tj. o 27,6% więcej niż w 2014 r. W  IV kwartale 2015 r. odnotowano 3,1 mln od-praw, costanowiło 58,0% przekroczeń tego od-cinka granicy przez cudzoziemców. W porówna-niu z poprzednim kwartałem liczba przekroczeń granicy w  ramach MRG była o3,3% większa, a w stosunku do analogicznego okresu 2014 r. o 27,1% większa – Główny Urząd Statystyczny, marzec 2016 r.,

• Szacunkowa wartość wydatków poniesionych w Polsce przez cudzoziemców przekraczających granicę polsko-ukraińską w  ramach MRG w  IV kwartale 2015 r. wyniosła 973,6 mln zł, co stano-wiło 47,3% ogółu wydatków cudzoziemców prze-kraczających granicę polsko-ukraińską. Wydatki te były o 16,5% wyższe niż w poprzednim kwar-tale i o 35,5% wyższe niż w analogicznym okresie 2014 roku.- Główny Urząd Statystyczny, marzec 2016 r,

• Średnie wydatki poniesione w  Polsce przez cu-dzoziemca przekraczającego granicę polsko- -ukraińską w  ramach MRG w  IV kwartale 2015 r. wyniosły 620 zł (w poprzednim kwartale – 555 zł), podczas gdy przed rokiem –582 zł - Główny Urząd Statystyczny, marzec 2016 r.

Analiza rynkow

a • Аналіз ринку A

naliz

a ry

nkow

a • А

налі

з ри

нку

24 25

Характеристика ринку

У  зв’язку з  останніми тривожними подіями,

які мали місце в Україні, український ринок праці

завмер в очікуванні нормалізації політико- еко-

номічної ситуації в країні. На початку 2014 року

Україна розпочала довгий і  важкий процес ре-

формування в  умовах політичної і  економічної

кризи країни. Загальна ситуація на українському

ринку праці, якщо керуватися офіційною статис-

тикою безробітних, не погана, однак достовір-

ність проведених в  Україні статистичних дослі-

джень не до кінця відповідає дійсності. Дуже

великі групи людей мають постійну роботу, але

не в змозі прогодувати себе і сім’ю за отриману

винагороду. Дуже частим і  інтенсивним явищем

є так звана “робота по чорному”, тобто праців-

ники перебувають у  неформальних трудових

відносинах з  роботодавцем. У  більш великих

авторитетних компаніях нормою є також найма-

ти працівників на повний робочий день за міні-

мальну заробітну плату, яка складає 1378,00 грн

(квітень 2016 року), працівники розглядають це

як основу своєї зарплати, тому що іншу частину

своєї зарплати отримують неофіційним спосо-

бом, і саме така схема дій переважної більшості

компаній не дозволяє точно дослідити розмір за-

робітної плати осіб, зайнятих у приватному сек-

торі.

Середня заробітна плата в Західній Україні

На даний момент мінімальна заробітна пла-

та на території України становить 1378,00 грн

на місяць, що відповідає 205,36 зл. за середнім

Charakterystyka rynku

W związku z ostatnimi niepokojącymi wydarze-niami jakie miały miejsce na Ukrainie, ukraiński ry-nek pracy zastygł w  oczekiwaniu na normalizację sytuacji polityczno – gospodarczej w kraju. Na po-czątku 2014 roku Ukraina rozpoczęła długi i trudny proces reformowania pogrążonego w kryzysie poli-tycznym i ekonomicznym kraju. Ogólna sytuacja na ukraińskim rynku pracy jeśli kierować się oficjalny-mi statystykami osób pozostających bez pracy nie jest zła, jednakże wiarygodność prowadzonych na Ukrainie badań statystycznych nie do końca odpo-wiada stanowi faktycznemu. Bardzo duże grupy lu-dzi mają stałą pracę, lecz nie są w stanie wyżywić siebie i rodziny za otrzymane wynagrodzenie. Bar-dzo częstym i nasilającym się zjawiskiem jest tzw. ‘praca na czarno’, czyli pozostawanie w nieformal-nym stosunku pracy z  pracodawcą. W  większych bardziej renomowanych przedsiębiorstwach normą jest także zatrudnianie pracowników na pełny etat za płacę minimalną, która wynosi 1378,00 UAH brutto (kwiecień 2016 roku), pracownicy traktują to jako podstawę swojego wynagrodzenia ponieważ resztę swojego wynagrodzenia otrzymują w  spo-sób nieoficjalny i  właśnie taki schemat działania ogromnej większości firm nie pozwala na dokładne zbadanie zarobków osób zatrudnionych w sektorze prywatnym.

Średnie wynargodzenie na Ukrainie ZachodniejNa obecną chwilę minimalne wynagrodzenie

za pracę na terytorium Ukrainy wynosi 1378,00 UAH brutto miesięcznie, co daje w  przeliczeniu

курсом НБП на день 14.04.2016. Слід звернути

увагу на дуже високу інфляцію, яка дуже посла-

била українську валюту. За офіційними даними

Державної служби статистики України на кінець

2015 року, найбільшою середньою щомісячною

заробітною платою можуть похвалитися жителі

Києва 7886 грн, на жаль, інші регіони України не

виглядають так добре.

205.36 PLN według średniego kursu NBP na dzień 14.04.2016. Należy zwrócić uwagę na bardzo wy-soką inflację, która bardzo osłabiła ukraińską wa-lutę. Według oficjalnych danych Statystycznej Służ-by Ukrainy na koniec 2015 r. największym średnim miesięcznym wynagrodzeniem mogą poszczycić się mieszkańcy Kijowa 7886 UAH brutto, niestety inne regiony Ukrainy nie prezentują się tak okazale.

Ukraiński rynek pracyУкраїнський ринок праці

1

Ukraiński rynek pracy

Charakterystyka rynku

W związku z ostatnimi niepokojącymi wydarzeniami jakie miały miejsce na Ukrainie,ukraiński rynek pracy zastygł w oczekiwaniu na normalizację sytuacji polityczno –gospodarczej w kraju. Na początku 2014 roku Ukraina rozpoczęła długi i trudny procesreformowania pogrążonego w kryzysie politycznym i ekonomicznym kraju. Ogólna sytuacjana ukraińskim rynku pracy jeśli kierować się oficjalnymi statystykami osób pozostającychbez pracy nie jest zła, jednakże wiarygodność prowadzonych na Ukrainie badaństatystycznych nie do końca odpowiada stanowi faktycznemu. Bardzo duże grupy ludzi mająstałą pracę, lecz nie są w stanie wyżywić siebie i rodziny za otrzymane wynagrodzenie.Bardzo częstym i nasilającym się zjawiskiem jest tzw. ‘praca na czarno’, czyli pozostawaniew nieformalnym stosunku pracy z pracodawcą. W większych bardziej renomowanychprzedsiębiorstwach normą jest także zatrudnianie pracowników na pełny etat za płacęminimalną, która wynosi 1378,00 UAH brutto (kwiecień 2016 roku), pracownicy traktują tojako podstawę swojego wynagrodzenia ponieważ resztę swojego wynagrodzenia otrzymują wsposób nieoficjalny i właśnie taki schemat działania ogromnej większości firm nie pozwala nadokładne zbadanie zarobków osób zatrudnionych w sektorze prywatnym.

Wykres 1.Oficjalny poziom bezrobocia w wybranych obwodach, stan na koniec 2015 r.(%)

Źródło: www.ukrstat.gov.ua

Średnie wynargodzenie na Ukrainie Zachodniej

Na obecną chwilę minimalne wynagrodzenie za pracę na terytorium Ukrainy wynosi1378,00 UAH brutto miesięcznie, co daje w przeliczeniu 205.36 PLN według średniego kursu

Wykres 1.Oficjalny poziom bezrobocia w wybranych obwodach, stan na koniec 2015 r.(%)Діаграма 1.Офіційний рівень безробіття в деяких областях, станом на кінець 2015 року.(%)

Źródło: www.ukrstat.gov.ua Джерело: www.ukrstat.gov.ua

2

NBP na dzień 14.04.2016. Należy zwrócić uwagę na bardzo wysoką inflację, która bardzoosłabiła ukraińską walutę. Według oficjalnych danych Statystycznej Służby Ukrainy nakoniec 2015 r. największym średnim miesięcznym wynagrodzeniem mogą poszczycić sięmieszkańcy Kijowa 7886 UAH brutto, niestety inne regiony Ukrainy nie prezentują się takokazale.

Wykres 2. Średnie wynagrodzenie pracowaników w zachodnich obwodach Ukrainy,stan na luty 2016 r.Średnie wynagrodzenie w brutto

Źródło: www.ukrstat.gov.ua

Wykres 2. Średnie wynagrodzenie pracowaników w zachodnich obwodach Ukrainy,stan na luty 2016 r.Średnie wynagrodzenie w brutto

Діаграма 2. Середня заробітна плата працівників в західних областях України, станом на лютий 2016 року.

Середня заробітна плата

Źródło: www.ukrstat.gov.ua Джерело: www.ukrstat.gov.ua

Analiza rynkow

a • Аналіз ринку A

naliz

a ry

nkow

a • А

налі

з ри

нку

26 27

Актуальні середні ставки, пропоновані ро-

ботодавцями в  Західній Україні, за даними

порталу www.work.ua

Aktualne średnie stawki proponowane przez pracodawców na Zachodniej Ukrainie według portalu www.work.ua

3

Aktualne średnie stawki proponowane przez pracodawców na Zachodniej Ukrainiewedług portalu www.work.ua

Kijów – średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua

Kijówska – średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua

Kijów – średnie proponowane wynagrodzenie w UAH bruttoКиїв – середня пропонована заробітна плата, грн

Źródło: www.work.ua Джерело: www.work.ua

3

Aktualne średnie stawki proponowane przez pracodawców na Zachodniej Ukrainiewedług portalu www.work.ua

Kijów – średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua

Kijówska – średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua

Obwód Kijowski – średnie proponowane wynagrodzenie w UAH bruttoКиївська область – середня пропонована заробітна плата, грн

Źródło: www.work.ua Джерело: www.work.ua

4

Obwód winnicki – średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua

Obwód żytomierski– średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua

Obwód winnicki – średnie proponowane wynagrodzenie w UAH bruttoВінницька область – середня пропонована заробітна плата, грн

Źródło: www.work.ua Джерело: www.work.ua

4

Obwód winnicki – średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua

Obwód żytomierski– średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua

Obwód żytomierski– średnie proponowane wynagrodzenie w UAH bruttoЖитомирська область – середня пропонована заробітна плата, грн

Źródło: www.work.ua Джерело: www.work.ua

Analiza rynkow

a • Аналіз ринку A

naliz

a ry

nkow

a • А

налі

з ри

нку

28 295

Obwód iwanofrankowski– średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua*brak miarodajnych ofert pracy w: rolnictwie

Obwód wołyński– średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua

Obwód iwanofrankowski– średnie proponowane wynagrodzenie w UAH bruttoІвано-Франківська область – середня пропонована заробітна плата, грн

Źródło: www.work.ua Джерело: www.work.ua

*brak miarodajnych ofert pracy w: *відсутність вірогідних вакансій в: rolnictwie сільському господарстві

6

Obwód lwowski – średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua

Obwód rówieński – średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua*brak miarodajnych ofert pracy w: rolnictwo, edukacja

Obwód lwowski – średnie proponowane wynagrodzenie w UAH bruttoЛьвівська область – середня пропонована заробітна плата, грн

Źródło: www.work.ua Джерело: www.work.ua

6

Obwód lwowski – średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua

Obwód rówieński – średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua*brak miarodajnych ofert pracy w: rolnictwo, edukacja

Obwód rówieński – średnie proponowane wynagrodzenie w UAH bruttoРівненська область – середня пропонована заробітна плата, грн

Źródło: www.work.ua Джерело: www.work.ua

*brak miarodajnych ofert pracy w: *відсутність вірогідних вакансій в: rolnictwie сільському господарстві

5

Obwód iwanofrankowski– średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua*brak miarodajnych ofert pracy w: rolnictwie

Obwód wołyński– średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua

Obwód wołyński– średnie proponowane wynagrodzenie w UAH bruttoВолинська область – середня пропонована заробітна плата, грн

Źródło: www.work.ua Джерело: www.work.ua

Analiza rynkow

a • Аналіз ринку A

naliz

a ry

nkow

a • А

налі

з ри

нку

30 31

Зацікавленіть громадян України пошуком

роботи на території Польщі

Незважаючи на повільні зміни в  Україні все

ще неспокійно (існує криза), а економічна ситу-

ація, яка досі і так не була найкращою, може ще

погіршитись. У зв’язку з цим існує велика ймо-

вірність виникнення підвищеної зацікавленості

українців у  роботі на території Польщі. Польща

є країною, дуже близькою культурно, лінгвістич-

но і географічно для людей, які живуть на тери-

торії Західної України.

Джерела:

- www.work.ua

- www.mpips.gov.pl

- www.ukrstat.gov.ua

Опрацював: Бартош Фурман,

Директор Polish Business Center в Києві

Zainteresowanie obywateli Ukrainy podej-mowaniem pracy na terytorium RP

Pomimo powolnych zmian na Ukrainie wciąż jest niespokojnie, a sytuacja gospodarcza, która do tej pory i tak nie należała do najlepszych może się jeszcze pogorszyć. W związku z tym zachodzi wiel-kie prawdopodobieństwo dotyczące wzmożonego zainteresowania podjęciem pracy w  Polsce przez obywateli Ukrainy. Polska jest krajem bardzo bli-skim kulturowo, językowo oraz geograficznie dla ludzi zamieszkujących tereny Ukrainy Zachodniej.

Źródła:- www.work.ua- www.mpips.gov.pl- www.ukrstat.gov.ua

Opracował: Bartosz Furman, Dyrektor Polish Business Center w Kijowie

7

Obwód tarnopolski– średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua

Obwód zakarpacki – średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua*brak miarodajnych ofert pracy w: rolnictwo

Obwód tarnopolski– średnie proponowane wynagrodzenie w UAH bruttoТернопільська область – середня пропонована заробітна плата, грн

Źródło: www.work.ua Джерело: www.work.ua

8

Obwód chmielnicki – średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua

Obwód czerniowiecki – średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua*brak miarodajnych ofert pracy w: rolnictwo, edukacja

Obwód chmielnicki – średnie proponowane wynagrodzenie w UAH bruttoХмельницька область – середня пропонована заробітна плата, грн

Źródło: www.work.ua Джерело: www.work.ua

7

Obwód tarnopolski– średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua

Obwód zakarpacki – średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua*brak miarodajnych ofert pracy w: rolnictwo

Obwód zakarpacki – średnie proponowane wynagrodzenie w UAH bruttoЗакарпатська область – середня пропонована заробітна плата, грн

Źródło: www.work.ua Джерело: www.work.ua

*brak miarodajnych ofert pracy w: *відсутність вірогідних вакансій в: rolnictwie сільському господарстві

8

Obwód chmielnicki – średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua

Obwód czerniowiecki – średnie proponowane wynagrodzeniew UAH brutto

Źródło: www.work.ua*brak miarodajnych ofert pracy w: rolnictwo, edukacja

Obwód czerniowiecki – średnie proponowane wynagrodzenie w UAH bruttoЧернівецька область – середня пропонована заробітна плата, грн

Źródło: www.work.ua Джерело: www.work.ua

*brak miarodajnych ofert pracy w: *відсутність вірогідних вакансій в: rolnictwie сільському господарстві

Analiza rynkow

a • Аналіз ринку A

naliz

a ry

nkow

a • А

налі

з ри

нку

32 33

більшість країн-членів Європейського Союзу,

а не тільки ми, – визнає Пані Міністр. – Тим не

менш, нова модель буде створена на основі

суспільної дискусії, в якій беруть участь не тіль-

ки директори та вчителі, але також профспілки,

батьки і самі учні, – наголосила А. Залевська під

час зустрічі у Валбжиській Спеціальній Еконо-

мічній Зоні.

Велику увагу буде направлено на три етапи

навчання, які вимагають коригування. Йдеть-

ся про дошкільне, загальноосвітнє і  професій-

но-технічне навчання. Адаптація навчання під

реальні потреби підприємців є основною метою

Освітнього Кластера «INVEST in EDU», який зна-

ходиться у Валбжиській Спеціальній Економічній

Зоні.

В кінці червня будуть представлені зміни, що

стосуються системи освіти, – пообіцяла Анна За-

левська, Міністр національної освіти. – Важливо,

що в перший раз так чітко внесені зміни в план

економічного розвитку нашої країни, – підкрес-

лила шеф відомства. Діяльність освітнього клас-

тера Валбжиської Спеціальної Економічної Зони

повинна стати модельним прикладом рішень

щодо професійної освіти.

- Необхідність в  проведенні змін і  адапта-

ції кваліфікації вчителів до нових вимог бачить

gów widzi większość krajów członkowskich Unii Europejskiej, nie jesteśmy w  tym osamotnieni – przyznaje Minister Zalewska. – Jednak nowy model zostanie wypracowany w oparciu o debatę społecz-ną, w której uczestniczą nie tylko dyrektorzy i na-uczyciele, ale również związki zawodowe, rodzice

oraz sami uczniowie – podkreśliła podczas spotka-nia w Wałbrzyskiej Specjalnej Strefie Ekonomicznej.

Duży nacisk położony zostanie na trzy eta-py kształcenia, które wymagają przemodelowa-nia. Mowa o  nauczaniu wczesnoszkolnym, ogól-nokształcącym oraz szkolnictwie zawodowym. Dostosowanie kształcenia pod realne potrzeby przedsiębiorców jest głównym założeniem Klastra Edukacyjnego „INVEST in EDU”, który prowadzony jest przez wałbrzyską strefę.

Pod koniec czerwca przedstawione zostaną zmiany dotyczące systemu oświaty – zapowie-działa Anna Zalewska, Minister Edukacji Narodo-wej. – Co ważne pierwszy raz są one tak wyraźnie wpisane w  plan rozwoju gospodarczego naszego kraju – podkreśliła szefowa resortu. Działania kla-stra edukacyjnego wałbrzyskiej strefy mają stać się modelowym przykładem rozwiązań dotyczących szkolnictwa zawodowego.

- Konieczność przeprowadzenia zmian i dosto-sowania kwalifikacji nauczycieli do nowych wymo-

Kształcenie dla przedsiębiorcówНавчання на потреби підприємців

Strefy ekonomiczne • Економ

ічні зони Stre

fy e

kono

mic

zne

• Еко

ном

ічні

зон

и

34 35

ціальностями «оператор різальних верстатів».

В цьому році анонсовано створення наступних

класів, пов’язаних з  професіями: драпіруваль-

ник, кравець, слюсар, механік або оператор ма-

шин для переробки пластмас.

- Ми звертаємо особливу увагу на кадрові по-

треби компаній, що працюють в зоні. Наявність

фахівців на ринку праці також являє собою один

з  основних вирішальних факторів щодо нових

інвестицій, – підкреслив Мачєй Бадора, Голова

Валбжиської Спеціальної Економічної Зони. –

Ми повинні створити ситуацію, в якій випускники

професійно-технічних навчальних закладів бу-

дуть повністю підготовлені до роботи у конкрет-

них роботодавців, – пояснив він.

- Ми могли б витратити сотні мільйонів зло-

тих на розвиток професійно-технічної освіти, але

не змогли б змінити її іміджу. Тільки пропозиція

повністю адаптованих до реалій навчальних за-

кладів зможе змінити цю ситуацію, – додала А.

Залевська.

Як пообіцяла Міністр національної освіти,

зміни будуть представлені вже в  червні цього

року. В наступні місяці робота буде направлена

на створення передумов до закону, який буде

введено в дію в 2017 році. Нова формула щодо

професійно-технічної освіти буде представлена

на спеціальному заході у Валбжиській Спеціаль-

ній Економічній Зоні. У заході візьмуть участь Ві-

це-прем’єр і Міністр розвитку Матеуш Моравєцкі

та Міністр національної освіти Анна Залевська.

Опрацьовано Валбжиською Спеціальною

Економічною Зоною

- Ми будемо зустрічатися з  підприємцями,

школами і вузами, щоб розробити рішення для

адаптації на потреби економіки. Важливо та-

кож, щоб самі студенти висловилися, як пови-

нен бути організований професійно-технічний

навчальний заклад. Кластер не може стати

лише платформою для обміну досвідом. По-

винен бути модельним прикладом рішень, які

відповідають потребам підприємців, – поясни-

ла Пані Міністр.

В даний час з Освітнім Кластером «INVEST in

EDU» пов’язано 76 суб’єктів, в основному, про-

фесійно-технічні навчальні заклади і  інвестори,

що працюють в зоні. В його рамках були ство-

рені два патронажні класи, які готують за спе-

rator obrabiarek skrawających”. W tym roku zapo-wiedziano powstanie kolejnych klas, związanych z  zawodami: tapicer, krawiec, ślusarz, mechanik oraz operator maszyn do przetwórstwa tworzyw sztucznych.

- Przykładamy szczególną wagę do potrzeb ka-drowych firm działających w  strefie. Dostępność specjalistów na rynku pracy stanowi również jeden z  podstawowych czynników decydujących o  no-wych inwestycjach – podkreślał Maciej Badora, prezes wałbrzyskiej strefy. – Musimy doprowadzić do sytuacji, w której absolwenci szkół technicznych i zawodowych, będą w pełni przygotowani do pod-jęcia zatrudniania u  konkretnych pracodawców – tłumaczył.

- Moglibyśmy wydać setki milionów złotych na promocję szkolnictwa zawodowego, ale i  tak nie zmienilibyśmy jego wizerunku. Tylko oferta szkół, w pełni dostosowana do realiów, jest w stanie zmie-nić tę sytuację – dodaje Anna Zalewska.

Jak zapowiedziała Minister Edukacji Narodo-wej, zmiany zostaną przedstawione już w czerw-cu tego roku. Następne miesiące upłyną na do-stosowaniu założeń do ustawy, która zostanie wprowadzona w życie w 2017 roku. Nowa formu-ła dotycząca szkolnictwa zawodowego zostanie przedstawiona na specjalnym spotkaniu w  Wał-brzyskiej Specjalnej Strefie Ekonomicznej. Weź-mie w niej udział Wicepremier i Minister Rozwoju Mateusz Morawiecki oraz Minister Edukacji Naro-dowej Anna Zalewska.

Opracowano przez Wałbrzyską Specjalną Strefę Ekonomiczną

- Będziemy spotykać się z przedsiębiorcami, szkołami i uczelniami wyższymi, aby wypracować rozwiązania dostosowane do potrzeb gospodar-ki. Ważne również, aby to sami uczniowie po-wiedzieli jak powinna być zorganizowana szko-ła zawodowa. Klaster nie może stać się jedynie platformą wymiany doświadczeń. Powinien być modelowym przykładem rozwiązań, które odpo-wiadają potrzebom przedsiębiorców – tłumaczyła Minister Zalewska.

Obecnie z  klastrem edukacyjnym „INVEST in EDU” związanych jest 76 podmiotów, głównie szkoły zawodowe i  techniczne oraz inwestorzy działający w strefie. W jego ramach powstały dwie klasy patronackie kształcące na kierunkach „ope-

Strefy ekonomiczne • Економ

ічні зони Stre

fy e

kono

mic

zne

• Еко

ном

ічні

зон

и

36 37

преси, радіо і телебачення та інтернет-порталів з

метою обговорення вкрай важливих питань для

етнічних медіа, напрямків співпраці та викликів,

які стоять перед україномовними медіа в Польщі.

Зібрані журналісти мали можливість обміня-

тися своїми думками і поглядами на окремі про-

блеми, з якими вони стикаються під час щоден-

ної роботи.

Серед запрошених учасників Форуму були

крім інших журналісти телевізійної програми «Те-

леновини», єдиної загальнопольської передачі,

яка транслюється мовою меншини, журналісти

регіональних радіостанцій Польського Радіо та

Польського Радіо для закордону та інші.

Магдалена Ратайчак, кандидат політичних

наук (соціальна комунікація) Департаменту між-

народного спілкування в Інституті міжнародних

le prasy, radia i telewizji oraz portali internetowych w celu omówienia ważnych pytań etnicznych me-diów, kierunków współpracy i wyzwań przed jakimi stoją obecnie ukraińskie media w Polsce.

Zebrani dziennikarze mieli możliwość wymiany swoich poglądów, punktów widzenia na poszcze-gólne problemy, z którymi borykają się podczas co-dziennej pracy.

Wśród zaproszonych uczestników Forum byli m.in. dziennikarze programu telewizyjnego „Tele-nowyny”, jedynej ogólnopolskiej transmisji, która jest nadawana w  języku mniejszości, dziennikarze regionalnych rozgłośni Polskiego Radia i Polskiego Radia dla zagranicy oraz inni.

Dr hab. Prof. Nadzwyczajny Magdalena Ra-tajczak z Wydziału Nauk Społecznych w Instytu-cie Studiów Międzynarodowych na Uniwersyte-

7 квітня поточного року вперше в Польщі від-

бувся Форум україномовних медіа, організатора-

ми якого були Об’єднання Українців в Польщі та

Фонд «Наш вибір».

Під гостинним дахом Українського Дому на

Заменхофа у Варшаві зібралися представники

7 kwietnia bieżącego roku Po raz pierwszy w  Polsce odbyło się Forum Mediów Ukraińskich, którego organizatorami byli Stowarzyszenia Ukraiń-ców w Polsce i Fundacja „Nasz wybór”.

Pod dachem gościnnego Ukraińskiego Domu na Zamenhofa w Warszawie zebrali się przedstawicie-

FORUM MEDIÓW UKRAIŃSKICH W POLSCEФОРУМ УКРАЇНОМОВНИХ МЕДІА В ПОЛЬЩІ

Media-М

едіа Med

ia-М

едіа

autor: Fundacja Media IC

autor: Fundacja Media IC

38 39

сів, які відбуваються в соціальних мережах та їх

значення на медіа ринку.

Також гостями Форуму були представники

Посольства України в Польщі, Польсько-україн-

ської господарчої палати та Асоціації українсько-

го бізнесу в Польщі.

Беручи до уваги позитивні відгуки та зацікав-

леність учасників можна очікувати, що Форум

україномовних медіа стане циклічною подією.

Автор: Світлана Завадська

Редактор-Координатор з питань PR

досліджень Вроцлавського університету, яка

протягом багатьох років займається питаннями

міжнародної комунікації та вивченням культур-

ного плюралізму в засобах масової інформації,

представила опрацювання щодо етнічних медіа в

Європі, їх тенденції та можливості імплементації.

Під час зустрічі, в рамах так званих добрих

практик, кожен з учасників Форуму мав змогу

представити свої роботи, звернути увагу слуха-

чів на процеси змін на медійному ринку та акту-

альні теми сьогодення не тільки для українців в

Польщі.

Про специфіку роботи українських корес-

пондентів за кордоном розповіли Юрій Банахе-

вич (Укрінформ) та Маргарита Ситник (1+1,

Ukraine Today). Цікавими також були виступи Мі-

хала Гвяздовського (Agora) та Катажини Шпор

(KlikMarketing), направлені на висвітлення проце-

sy zachodzące w  portalach społecznościowych, znaczenia których na rynku mediów systematycz-nie rośnie.

Ponadto, gośćmi Forum byli przedstawiciele Ambasady Ukrainy w  Polsce, Polsko-Ukraińskiej Izby Gospodarczej i  Zrzeszenia Ukraińskiego Biz-nesu w Polsce.

Mając na względzie dobry odbiór i  zaintereso-wanie uczestników należy sądzić, że Forum Mediów Ukraińskich stanie się imprezą cykliczną.

Autor: Svitlana ZavadskaRedaktor – Koordynator ds. PR

cie Wrocławskim, która od wielu lat zajmuje się zagadnieniami komunikacji międzynarodowej i  nauką kulturowego pluralizmu w  mediach, za-prezentowała opracowanie dotyczące mediów etnicznych w Europie, ich tendencji i możliwości implementacji.

W trakcie spotkania, w ramach prezentacji tzw. dobrych praktyk, każdy z uczestników miał okazję zaprezentować swoje prace, zwrócić uwagę słu-chaczy na procesy zmian zachodzące na rynku oraz aktualne tematy, nie tylko dla Ukraińców zamiesz-kałych w Polsce.

O  specyfice pracy ukraińskich koresponden-tów za granicą opowiadali Jurij Banachewycz (Ukrinform) i  Margaryta Sytnyk (1+1, Ukraine Today). Oprócz nich ciekawe wystąpienia mieli również Michał Gwiazdowski (Agora) i  Katarzy-na Szpor (KlikMarketing), którzy omawiali proce-

autor: Fundacja Media IC

autor: Fundacja Media IC

Media-М

едіа Med

ia-М

едіа

40 41

Для виконання концерту «ТВОРИ ТРЬОХ МО-

ЦАРТІВ: БАТЬКО, СИН І ОНУК», включеного в

програму 41. Фестивалю були запрошені україн-

ські виконавці: «ВІРТУОЗИ ЛЬВОВА» – камерний

оркестр під керівництвом Сергія Бурка та «РЕНЕ-

САНС» – муніципальний оркестр з Маріуполя під

керівництвом головного диригента Василя Крячка.

Більш детальну інформацію можна отрима-

ти: Магдалена Б. Круль: 793-300-490

Do wykonania koncertu „UTWORY TRZECH MOZARTÓW: OJCIEC, SYN I WNUK” wpisanego w program 41. Festiwalu zaproszeni zostali ukraiń-scy artyści: „WIRTUOZI LWOWA” – orkiestra kame-ralna pod dyrekcją Serhiy Burko oraz „RENESANS” – orkiestra municypalna z Mariupola pod batutą Wasyla Kriaczoka.

Więcej informacji udziela: Magdalena B. Król: 793-300-490

Фонд Capelli Cracoviensis

шукає компанії, які пов’язані

зі східним ринком та прагну-

ли б фінансово підтримати

концерт українських артистів

виконаний в рамках 41. Між-

народного Фестивалю «Музи-

ка в Старому Кракові» [сер-

пень 2016] в обмін на велику

рекламну кампанію фірми:

реклама у всіх рекламних ма-

теріалах, випущених в рамках

Фестивалю (рекламні щити,

банери, вивіски, плакати, афіші, листівки, фести-

вальні книги та газети, програми, папки, запро-

шення), а також в Інтернеті.

У 2014 році проведено подібний фестиваль у

Львові під назвою «Музика в Старому Львові».

Мер Львова звернувся з ініціативою до Прези-

дента Міста Кракова – Яцека Майхровського і

маестро Станіслава Галонського - творців кра-

ківського фестивалю «Музика в Старому Кра-

кові» щодо можливості запуску подібного фес-

тивалю у Львові під назвою «Музика в Старому

Львові». З цього часу метою фестивалю є на-

дання можливості українським виконавцям ви-

ступати у Кракові, а польським виконавцям - у

Львові. Завдяки чому, можливим є просування

культури обох країн за принципом передачі ху-

дожньо-культурної спадщини.

Fundacja Capelli Craco-viensis poszukuje firm zwią-zanych z rynkiem wschodnim, które zechciałyby wesprzeć finansowo koncert ukraińskich artystów realizowany w ramach 41. Międzynarodowego Festi-walu „Muzyka w Starym Krako-wie” [sierpień 2016] w zamian za rozbudowaną kampanię promocyjno-reklamową firmy: reklama we wszystkich mate-riałach promocyjnych wyda-wanych w ramach Festiwalu (billboardy, banery, tablice, plakaty, afisze, ulotki, książkowe wydaw-nictwo, gazetka festiwalowa, programy, foldery, zaproszenia) oraz w Internecie.

W 2014 r. utworzono bliźniaczy festiwal we Lwo-wie pod nazwą „Muzyka w Starym Lwowie”. Mer Lwowa wystąpił z inicjatywą do Prezydenta Miasta Krakowa - Jacka Majchrowskiego i maestro Stani-sława Gałońskiego - twórcy krakowskiego festiwalu „Muzyka w Starym Krakowie” o możliwość urucho-mienia bliźniaczego festiwalu we Lwowie pod na-zwą „Muzyka w Starym Lwowie”. Od tego czasu ideą jest umożliwienie artystom ukraińskim wystę-pów w Krakowie, a artystom polskim - we Lwowie. Dzięki czemu możliwe jest promowanie kultury oby-dwu krajów u siebie nawzajem na zasadzie transfe-ru artystyczno-kulturowego.

ZOSTAŃ SPONSOREM LWOWSKIEGO KONCERTU W KRAKOWIE!СТАНЬ СПОНСОРОМ ЛЬВІВСЬКОГО КОНЦЕРТУ В КРАКОВІ!

autor: A. WÓJTOWICZ

Kultura-Культура Kult

ura-

Куль

тура

42 43

ції виступають індикаторами стану економічного

розвитку як регіону, так і  держави в  цілому та

підвищують соціальну складову життя людей

в Україні.

Дніпропетровська область залишається

привабливою для інвесторів – упродовж ос-

танніх років з області не пішов жоден інвестор.

В усьому світі викликають інтерес унікальні ро-

довища корисних копалин краю, родючі чорно-

земи, вигідне географічне розташування, роз-

винена інфраструктура, потужні металургійний

комплекс і хімічна промисловість, точне маши-

нобудування, ракето-космічні технології. Але

перш за все, Дніпропетровщина – це працьови-

ті, талановиті, інтелектуально розвинені люди,

руками яких твориться майбутнє.

Дніпропетровщина - один з  найбільших

промислових центрів України.

Регіон знаходиться в  промисловому серці

країни. В області зосереджено:

– 7 з 10 найбільших підприємств промисловості

України;

- 4 з 10 найбільших підприємств сектору будів-

ництва;

- 4 з  10 найбільших підприємств сектору сіль-

ського господарства.

В області працює понад 26 тис. підприємств

представлених у всіх галузях економіки.

Вигідне економіко-географічне розташування:

- Область розташована в центрі України і межує

з 7-ма областями;

- 31,9 тис. км2 площа регіону (5,3% від площі

України);

- Область перетинає одна з найбільших водних

артерій Європи - річка Дніпро.

Один з найбільших регіонів за площею і чисель-

ністю населення:

- Площа - 31,9 тис км2;

- Населення – 327 9000 осіб;

Як один з  найбільших ділових центрів

України Дніпропетровська область будує від-

криті та надійні партнерські стосунки з інвес-

торами.

Інвестиційний капітал – це, перш за все, дже-

рело для створення належних робочих місць,

переоснащення та модернізації існуючих ви-

робництв, започаткування нових перспективних

проектів для розвитку бізнесу. Залучені інвести-

wyznacznikami stanu gospodarki i rozwoju regionu, a w szerszej perspektywie podnoszą współczynnik życia społecznego na Ukrainie.

Obwód Dniepropietrowski pozostaje atrakcyj-nym regionem dla inwestorów – w ciągu ostatnich lat z prowadzenia biznesu w tym Regionie nie zrezy-gnował żaden inwestor. Bogactwa naturalne Regio-nu, takie jak: unikatowe złoża minerałów kraju, ży-zne czarnoziemy, korzystne położenie geograficzne, dobrze rozwinięta infrastruktura, prężnie działający kompleks metalurgiczny oraz przemysł chemiczny, inżynieria precyzyjna, ośrodki badań nad technolo-giami rakietowo-kosmicznymi, powodują stałe za-interesowanie inwestorów. Dodatkowym atutem są z pewnością wykształcone kadry i gotowi do cięż-kiej i wydajnej pracy ludzie.

Region Dniepropietrowski jest jednym z naj-większych ośrodków przemysłowych Ukrainy.

Region położony jest w  przemysłowym sercu kraju. W obwodzie tym koncentruje się: - 7 z  10 największych przedsiębiorstw przemysłu

Ukrainy; - 4 z 10 największych przedsiębiorstw sektora bu-

downictwa; - 4 z 10 największych przedsiębiorstw sektora rol-

nictwa. W regionie działa ponad 26 tys. przedsiębiorstw

ze wszystkich obszarów gospodarki.

Nie bez znaczenia jest tu korzystne ekono-miczno-geograficzne położenie: - Obwód znajduje się w centrum Ukrainy i graniczy

z 7-u obwodami; - 31,9 tys. km2 powierzchni regionu (5,3% powierzch-

ni Ukrainy); - Obwód przecina jedna z  największych wodnych

tętnic Europy - rzeka Dniepr. Wskaźniki społeczno-geograficzne: - Powierzchnia - 31,9 tys km2; - Ludność – 327 9000 osób;

Obwód Dniepropietrowski jako jeden z najwięk-szych ośrodków biznesowych Ukrainy postawił na budowę otwartych i  partnerskich stosunków z  in-westorami.

Kapitał inwestycyjny – to przede wszystkim źródło tworzenia miejsc pracy, doposażenie i mo-dernizację istniejących zakładów produkcyjnych, tworzenie nowych perspektywicznych projektów dla rozwoju biznesu. Nowo powstałe inwestycje są

Obwód Dniepropietrowski: potencjał gospodarczy i dziedzictwo kulturowe

Дніпропетровщина: економічний потенціал та культурна спадщина

Regiony nasze-odkryte na nowo • Регіони наш

і-заново відкриті Regi

ony

nasz

e-od

kryt

e na

now

o • Р

егіо

ни н

аші-з

анов

о ві

дкри

ті

44 45

-45% всіх розвіданих запасів вугілля України.

На території області розташовані найбільші

в Україні родовища уранової руди.

Дніпропетровщина – космічна столиця Укра-

їни.

Виведено на орбіту близько 400 космічних

апаратів, аналогів яким у  світі не існує. ДП ВО

«Південний машинобудівний завод ім. О.М. Ма-

карова» - один зі світових виробників сучасної

ракетно-космічної техніки. ДП «Конструкторське

бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля» - світовий лі-

дер з розробки космічних апаратів.

На сьогоднішній день «Південмаш» тісно

співпрацює з більш ніж 25 країнами світу і реалі-

зує ряд міжнародних проектів, в тому числі:

- Морський старт. Виготовлений унікально еко-

логічно чистий ракета-носій «Зеніт-3SL». За-

гальна кількість запусків – 7 (останній запуск

відбувся в травні 2014р.);

- Днепр. Ракета-носій «Дніпро» є  частиною

проекту за участю міжнародної космічної

компанії «Космотрас». Загальна кількість

стартів – 22;

- Циклон-4. Дніпропетровська ракета-носій

«Циклон-4» є  частиною спільного україн-

сько-бразильського проекту за участю бі-

національної компанії «Алкантара Циклон

Спейс»;

- Антарес. Успішний запуск в космос 5 ракет-но-

сіїв, з яких 2 - пуски нової ракети-носія «Анта-

- Адміністративний центр - місто Дніпропе-

тровськ;

- В області налічується 22 райони та 20 міст (13

з яких обласного значення);

- Найбільші міста: Дніпропетровськ, Кривий Ріг.

Дніпропетровський регіон посідає перше

місце в  Україні за обсягом корисних копа-

лин.

В  області зосереджено 50% від загального

обсягу корисних копалин України (40 видів міне-

ральної сировини).

На Дніпропетровську область припадає:

- 20% усієї реалізованої промислової продукції

України;

- 11% ВВП України (за останні 3 роки зростання

ВВП становило 20%);

- 18,6% загального експорту товарів України.

Головні галузі регіону: гірничодобувна, ву-

гільна, металургійна, ракетно-космічна, хімічна,

сільськогосподарська, будівельна.

Обсяги виробленої продукції в межах Украї-

ни: 76,3% труб, 53% чавуну, 39,9% сталі.

Сума обсягу реалізованої продукції області

у 2014 р. складала 240,2 млрд. грн., в 2015 р. –

285,2 млрд. грн. За цим показником область по-

сідає перше місце серед регіонів України.

У надрах області зосереджені значні поклади

корисних копалин:

-100% марганцевої руди України;

-90% залізної руди України;

- 90% rudy żelaza Ukrainy; - 45% wszystkich odkrytych złóż węgla Ukrainy. Na terenie obwodu znajdują się największe na

Ukrainie złoża rud uranu.

Region Dniepropietrowski to kosmiczna stolica Ukrainy.

Z tutejszych baz wyniesiono na orbitę około 400 statków kosmicznych.

„Południowe Zakłady Budowy Maszyn im. O. M. Makarowa” (Jużmasz) - to jeden ze światowych producentów nowoczesnych technologii wykorzy-

stywanych do badań kosmicznych. „Biuro Konstrukcyjne „Południowe” im. M. K.

Jangela” – to bez wątpienia światowy lider w pro-jektowaniu statków kosmicznych.

Na dzień dzisiejszy „Jużmasz” ściśle współpra-cuje z ponad 25 państwami świata і realizuje sze-reg projektów międzynarodowych, w tym: - Morski Start. – to loty wyjątkowo ekologicznie

czystej rakiety nośnej „Zenit-3SL”. Łączna liczba startów – 7 (ostatni start odbył się w maju 2014r.);

- Dniepr. - Rakieta nośna „Dniepr” jest częścią pro-jektu z udziałem międzynarodowej firmy kosmicz-nej „Kosmotrans”. Łączna liczba startów – 22;

- Cyklon-4. - Dniepropietrowska rakieta nośna „Cy-klon-4” jest częścią wspólnego ukraińsko-brazylij-skiego projektu z udziałem ukraińsko-brazylijskiej firmy „Alcântara Cyklone Space”;

- Antares. - Udany start na orbitę 5 rakiet nośnych, z których 2 to starty nowej rakiety nośnej „Anta-

- Centrum administracyjne - miasto Dniepropie-trowsk;

- Obwód liczy 22 rejony i  20 miast (z  których 13 o znaczeniu regionalnym);

- Największe miasta: Dniepropietrowsk, Krzywy Róg.

Region Dniepropietrowski znajduje się na pierw-szym miejscu na Ukrainie pod względem ilości wydobywanych minerałów.

W  obwodzie koncentruje się 50% całkowitej ilości minerałów (40 rodzajów surowców mineral-nych).

W obwodzie Dniepropietrowskim znajduje się: - 20% wszystkich sprzedawanych produktów prze-

mysłowych Ukrainy; - 11% PKB Ukrainy (w ciągu ostatnich 3 lat wzrost

PKB wyniósł 20%); - 18,6% ogólnego eksportu towarów z Ukrainy.

Główne branże regionu to: przemysł górniczy, węglowy, metalurgiczny, rakietowo-kosmiczny, chemiczny, rolniczy, budowniczy.

Wielkość produkcji w  skali Ukrainy wybranych asortymentów: 76,3% rur, 53% żeliwa, 39,9% stali.

Ilość sprzedanych produktów obwodu w  2014 r. wynosiła 240,2 mld UAH, w 2015 r. – 285,2 mld UAH. Pod tym względem region jest na pierwszym miejscu wśród regionów Ukrainy. Na terenach Obwodu znajdują się znaczne złoża kopalin:

- 100% rud Ukrainy;

Regiony nasze-odkryte na nowo • Регіони наш

і-заново відкриті Regi

ony

nasz

e-od

kryt

e na

now

o • Р

егіо

ни н

аші-з

анов

о ві

дкри

ті

46 47

го-натуралістичним напрямком серед областей

України.

Одне з  перших місць в  Україні за кількістю

вищих навчальних закладів:

- Більше 50 вищих навчальних закладів I - II рів-

нів акредитації;

- 18 вищих навчальних закладів III - IV рівнів

акредитації.

60 навчальних закладів професійно-технічної

освіти, які здійснюють професійну підготовку за

283 професіями. Більше 90 організацій і підпри-

ємств науково-технічної діяльності. Співпраця

навчальних закладів із зарубіжними навчальни-

ми та науково-дослідницькими установами Ні-

меччини, США, Франції, Польщі, Туреччини, Іс-

панії, Італії, КНР для поліпшення рівня освітнього

процесу і якості знань.

Дніпропетровщина - привабливий регіон

для інвестування і міжнародного співробіт-

ництва.

Серед областей України Дніпропетровський регі-

он стабільно перебуває на першому місці за залучен-

ням іноземних інвестицій. 7,2 млрд. дол. США – обсяг

рес». В  рамках програми українська сторона

вперше виконує весь комплекс робіт з проек-

тування, відпрацювання та виготовлення мате-

ріальної частини основної конструкції I ступені

для ракети-носія.

Сприятливі умови для сільського господар-

ства.

Земельні ресурси Дніпропетровської області

перевищують земельні ресурси ряду країн ЄС,

наприклад: Австрії, Нідерландів та ін.:

- 2,5 млн. га – площа сільськогосподарських

угідь регіону;

- Загальна кількість сільськогосподарських

суб’єктів Дніпропетровщини більше 5 тис., які

виготовляють 54 видів сільгосппродукції, у тому

числі халяльної та кошерної;

- Помірно-континентальний клімат дозволяє на-

лагодити вирощування широкого спектру зер-

нових культур, овочів і фруктів;

- 3,3 млн. тонн - урожай 2014 року - це кращий

результат серед степових регіонів України;

- Сільськогосподарські угіддя передаються

в оренду на підставі земельних аукціонів.

Розвинена система освіти.

Понад 65% наукових і науково-технічних ро-

біт з  успіхом застосовуються на виробництві.

Дніпропетровська область третій рік поспіль за

рейтингом Міністерства освіти і  науки, молоді

та спорту України займає перше місце за науко-

во-технічну творчість та третє місце за еколо-

miejsce pod względem ekologiczno-naturalistycznego kierunku badań wśród pozostałych regionów Ukrainy.

Obwód zajmuje czołowe miejsce w  kategorii szkolnictwa wyższego:- Ponad 50 szkół wyższych posiada I  - II poziom

akredytowania; - 18 wyższych uczelni posiada III - IV poziomów

akredytowania. 60 szkół zawodowych i  technicznych, przygo-

towujących specjalistów z  283 zawodów. Ponad 90 naukowo-technicznych organizacji i  przedsię-biorstw.

Uczelnie czynnie współpracują z zagranicznymi uniwersytetami i instytucjami badawczymi Niemiec, USA, Francji, Polski, Turcji, Hiszpanii, Włoch, Chin w celu polepszenia poziomu procesu edukacyjnego i jakości wiedzy.

Region Dniepropietrowski jest miejscem atrak-cyjnym dla inwestycji i współpracy międzynaro-dowej.

Spośród wszystkich obwodów Ukrainy, Region Dniepropietrowski stale znajduje się na pierwszym miej-scu w kategorii przyciągnięcia inwestycji zagranicznych.

res”. W ramach programu strona ukraińska po raz pierwszy wykonuje cały kompleks prac z zakresu projektowania, opracowywania i produkcji części materialnej głównej konstrukcji I stopnia dla rakie-ty nośnej.

Obwód Dniepropietrowska to także korzystne warunki dla rolnictwa.

Zasoby ziemi w  obwodzie Dniepropietrowskim przekraczają zasoby ziemi ornej wielu krajów UE, na przykład, Austrii, Holandii itp.:

- 2,5 mln ha – tyle wynosi łączna powierzchnia grun-tów rolnych regionu;

- Łączna liczba podmiotów rolniczych w  Regionie wynosi ponad 5 tys., które produkują 54 rodza-jów produktów rolnych, w tym produkty koszerne i halal;

- Umiarkowanie kontynentalny klimat pozwala upra-wiać szerokie spektrum roślin zbożowych, warzyw i owoców;

- 3,3 mln ton zbiorów w  2014 roku - to najlepszy wynik wśród stepowych regionów Ukrainy;

- Grunty rolne przekazywane są w  dzierżawę na podstawie aukcji gruntowych.

Rozwinięty system edukacji. Ponad 65 procent prowadzonych badań i prac na-

ukowych oraz naukowo-technicznych z powodzeniem stosowane jest w produkcji. Obwód Dniepropietrowski trzeci rok z rzędu zajmuje pierwsze miejsce w rankin-gu Ministerstwa Edukacji i Nauki, Młodzieży i Sportu Ukrainy w kreatywności naukowo-technicznej i trzecie

Regiony nasze-odkryte na nowo • Регіони наш

і-заново відкриті Regi

ony

nasz

e-od

kryt

e na

now

o • Р

егіо

ни н

аші-з

анов

о ві

дкри

ті

Inwestycje w handelІнвестиції в торгівлю

11,2%

3,9%

10,8%

74,1%

Inwestycje w nieruchomościІнвестиції в операції з нерухомістю

Inwestycje w inne sektory gospodarkiІнвестиції в інші сфери

Inwestycje w przemysłІнвестиції в промисловість

48 49

Maïsadour  Semences, Lesaffre International,

ArcelorMittal, Black Iron, Elme Messer Gaas, Bunge,

Lactalis Group, Caparol, METRO Cash & Carry,

Billa, Auchan, DTEK, Interpipe, EVRAZ, Metinvest

Group, Smart-Holding.

Більше €5,2 млн. - інвестицій у  будівниц-

тво нового інноваційного насіннєвого заводу

у  Синельниківському районі Дніпропетров-

ської області. Третина суми надана німецьким

банком BHF під гарантії ЄБРР. €7,5 млн. інве-

стувало ТОВ «ВСМПО Титан Україна» у  під-

приємства з виробництва труб, порожнистих

профілів і фітингів зі сталі (100% іноземні ін-

вестиції).

Економічний потенціал регіону:

У  2015 році область перевищила середні

по Україні показники зростання. Перше місце

серед областей України, за такими показни-

ками:

- Прямих іноземних інвестицій - 16,5%;

прямих іноземних інвестицій, залучених в економіку

регіону. На одного мешканця області обсяг інозем-

них інвестицій становить 2,2 тис. дол. США.

Інвестиції надійшли з 61 країни світу у підприєм-

ства та організації 11 міст та 18 сільських районів

області. Стабілізовано спад зовнішньої торгівлі – від

експортних операцій підприємств регіону надійшло

понад 5,2 млрд. дол. США (основними країнами – ін-

весторами є Німеччина, США). На сьогодні в облас-

ті на стадії реалізації знаходяться 15 проектів міжна-

родної технічної та фінансової допомоги загальною

контрактною вартістю понад 120 млн. дол. США.

Співробітництво з  міжнародними проектами

дозволяє залучати фінанси на проекти роз-

витку.

У  2010 – 2014 роках залучено близько 200

млн. грн., в 2015 р. - 80 млн. грн. Реалізовано 450

проектів, в 2015 р. – більше 100 проектів.

Серед міжнародних та транснаціональних

компаній, що працюють у регіоні:

Procter&Gamble, HeidelbergCement, EUROGLAS,

celorMittal, Black Iron, Elme Messer Gaas, Bunge, Lactalis Group, Caparol, METRO Cash & Carry, Billa, Auchan, DTEK, Interpipe, EVRAZ, Metinvest Group, Smart-Holding.

Jedną z ostatnich dużych inwestycji to skierowa-nie ponad 5,2 mln euro na budowę nowego, innowa-cyjnego zakładu do wytwarzania materiału siewnego w  Synelnikiwskim rejonie obwodu Dniepropietrow-skiego. Jedna trzecia kwoty została przydzielona przez niemiecki bank BHF pod gwarancje EBOR. Kolejna in-westycja to skierowanie kwoty 7,5 mln euro w rozwój „VSMPO Tytan Ukraina” sp. z o.o. - przedsiębiorstwa produkcji rur, profili drążonych i kształtek ze stali (100% kapitału pochodzi od inwestorów zagranicznych).

Potencjał gospodarczy regionu:

W  2015 roku wskaźniki wzrostu w  Regionie przekroczyły średnie wskaźniki dla Ukrainy. Obwód zajmuje pierwsze miejsce wśród obwodów Ukrainy, według następujących wskaźników:

- Bezpośrednie inwestycje zagraniczne - 16,5%;

7,2 mld USD to kapitał bezpośrednich inwe-stycji zagranicznych, które wpłynęły do gospodar-ki regionu (2,2 tys. USD na jednego mieszkańca obwodu), z  61 państw świata. W  Regionie usta-bilizował się spadek handlu zagranicznego – od obrotu operacji eksportowych przedsiębiorstw tu działających do Regionu wpłynęło ponad 5,2 mld USD (głównymi krajami – inwestorami są Niemcy i USA). Dzisiaj na etapie realizacji znajduje się 15 projektów technicznej i  finansowej pomocy mię-dzynarodowej o  ogólnej wartości ponad 120 mln USD.

Współpraca z  międzynarodowymi projektami pozwala pozyskiwać finanse na projekty roz-wojowe.

W  latach 2010 - 2014 pozyskano około 200 mln UAH, zaś w 2015 r. - 80 mln UAH na te cele. Zrealizo-wano 450 projektów, a w 2015 r. - ponad 100.

Wśród międzynarodowych i  transnarodowych firm działających w regionie najważniejsze to: Procter& Gamble, HeidelbergCement, EUROGLAS, Maïsadour Semences, Lesaffre International, Ar-

Regiony nasze-odkryte na nowo • Регіони наш

і-заново відкриті Regi

ony

nasz

e-od

kryt

e na

now

o • Р

егіо

ни н

аші-з

анов

о ві

дкри

ті

0

100

200

300

400

500

600

2010 2011 2012 2013 2014 2015

ProjektyПроекти

InwestycjeІнвестиції

73,6%73,6%

73,6%73,6% 73,6%

73,6%

73,6%

73,6%

73,6%

73,6%

73,6%73,6%

73,6% 73,6%

Produkcja koksu

виробництво коксу

Ukraina

по Україні

Obwód Dniepropietrowski

Дніпропетровська обл.

Produkcja żywności, napoi, tytoniu

виробництво харчових продуктів, напоїв,

тютюну

Przewóz ładunków transportem wodnym

перевезення вантажів водним транспортом

Przewóz ładunków drogą lotniczą

перевезення вантажів авіатранспортом

Obrót ładunkowy przedsiębiorstw

lotniczych

вантажеобороту підприємств

авіатранспорту

Ilość wprowadzone do eksploatacji

ogólnej powierzchni mieszkaniowej

обсягу введеної в експлуатацію загальної

площі житла

Ilość produkcji rolniczej

обсягів вир-а продукції с/г

Tempo wzrostu:Темпи зростання:

50 51

Ріг) Площа – 26,03 га.

Функціональні зони відповідно до концепції:

логістика; машинобудування; виробництво буд-

матеріалів.

Відстань від найближчих транспортних арте-

рій: Автодорога Н-11 - 5,5 км; залізнична станція

«Кривий Ріг Сортувальний» - 1 км.

-Індустріальний парк «DNEPRINTERHUB» (м.

Дніпропетровськ) Площа – 73 га.

Функціональні зони відповідно до концепції:

машино-, приладобудування; будівельні кон-

струкції; центр досліджень; логістика.

Відстань від найближчих транспортних арте-

рій: 3 залізничні станції в радіусі 3 км, залізничні

колії на території.

Петриківський розпис – культурна цінність Ре-

гіону

Далеко за межами України відомі імена на-

родних майстрів села Петриківки Дніпропетров-

ської області. Ажурний, графічний орнамент, що

в минулому розвивався як настінний розпис та

декор побутових предметів, сьогодні широко

- Роздрібного товарообороту - 9,3%;

- Експорту понад 5,2 млрд. грн.;

- Виконаних будівельних робіт 10,7%;

- Реалізованої промислової продукції 19,8%.

Одним із ключових напрямків комплексної

стратегії розвитку Дніпропетровського регіону

є диверсифікація економіки шляхом підвищення

конкурентоспроможності, а  саме модернізація

базових виробництв; розвиток високотехноло-

гічних галузей, інновації; підвищення інвестицій-

ної привабливості; диверсифікація економіки

шляхом розвитку пріоритетних кластерів сіль-

ського господарства та будівництва, а  також

кластерів, спрямованих на заміщення імпорту.

Розвиток інфраструктури:

У 2015 році відремонтовано 2,1 млн. м2 доріг

комунальної власності на загальну суму 757 млн.

грн. За рахунок місцевих бюджетів відремонто-

вано 1,7 млн. м2. доріг на загальну суму 505 млн.

грн.

Реконструйовано та збудовано 130 км водо-

провідно-каналізаційних мереж. За наступні два

роки планується прокласти ще 380 км труб.

У 2015 році на альтернативне паливо було пе-

реведено 9 котелень. Всього 67 котелень області

працюють на твердому та альтернативному ви-

дах палива.

У  Дніпропетровській області створені Інду-

стріальні парки, серед яких:

-Індустріальний парк «Павлоград» (Павло-

градський район, м.Павлоград) Площа – 250 га.

Функціональні зони відповідно до концепції:

машинобудування та енергетика; логістика; сіль-

ськогосподарська переробка; виробництво бу-

дматеріалів; легка та переробна промисловість.

Відстань від найближчих транспортних ар-

терій: Автодорога Е-50 (М-04) – 1 км; залізнична

станція «Павлоград-2» - 1,2 км.

-Індустріальний парк «Кривбас» (м. Кривий

położony na 26,03 ha powierzchni funkcjonalnej strefy, zgodnie z  koncepcją: logistyka; inżynieria maszynowa; produkcja materiałów budowlanych.

Odległość od najbliższych arterii komunikacyj-nych wynosi - Autostrada H-11 - 5,5 km; stacja ko-lejowa „Krzywy Róg Sortuwalny” - 1 km.

- Park Przemysłowy „DNEPRINTERHUB” (m. Dniepropietrowsk), ulokowany na 73 ha powierzch-ni funkcjonalnej strefy, zgodnie z koncepcją: inży-nieria maszynowa; oprzyrządowanie; konstrukcje budowlane; centrum badań; logistyka.

Odległość od najbliższych arterii komunikacyj-nych liczy: 3 stacje kolejowe w promieniu 3 km, linie kolejowe na terenie.

Petrykowskie malowanie – dobra kultury Re-gionu.

Daleko poza granicami Ukrainy znane są na-zwiska twórców ludowych wsi Petrykiwka Obwo-du Dniepropietrowskiego. Ażurowy, graficzny or-nament, który w przeszłości rozwijał się w postaci malowania na ścianach oraz przy dekoracji przed-

- Handel detaliczny - 9,3%; - Eksport ponad 5,2 mld hrn; - Wykonanie robót budowlanych - 10,7%; - Sprzedanych produktów przemysłowych - 19,8%. Jednym z  kluczowych kierunków komplek-

sowej strategii rozwoju regionu Dniepropietrow-skiego jest dywersyfikacja gospodarki poprzez zwiększenie konkurencyjności; modernizację naj-ważniejszych gałęzi produkcji; rozwój przemysłu high-tech, innowacje; wzrost atrakcyjności inwe-stycyjnej; dywersyfikacja gospodarki poprzez roz-wój priorytetowych klastrów rolnictwa i budownic-twa, a także klastrów mających na celu zastąpienia importu.

Rozwój infrastruktury: W 2015 roku odnowiono powierzchnię 2,1 mln

m2 dróg komunalnych na łączną kwotę 757 mln UAH z tego - odnawianie 1,7 mln m2 dróg na łącz-ną kwotę 505 mln UAH, sfinansowano z budżetów lokalnych.

Zrekonstruowano i zbudowano 130 km instalacji wodno-kanalizacyjnych. W kolejnych dwóch latach planowane jest ułożenie jeszcze 380 km rur.

W  2015 roku na paliwo alternatywne przebu-dowane zostało 9 kotłowni. Zaledwie 67 kotłowni obwodu działa na paliwie stałym i  alternatywnych rodzajach paliwa.

W Obwodzie Dniepropietrowskim utworzone są Parki Przemysłowe, wśród których:

- Park Przemysłowy „Pawłograd” (Pawłogradz-ki rejon, m. Pawłograd) liczy 250 ha powierzchni funkcjonalnej strefy, zgodnie z koncepcją: inżynieria maszynowa i  energetyka; logistyka; przetwórstwo rolne; produkcja materiałów budowlanych; prze-mysł lekki i przetwórczy.

Odległość od najbliższych arterii komunikacyj-nych wynosi - Autostrada E-50 (M-04) – 1 km; sta-cja kolejowa „Pawłograd-2” - 1,2 km.

- Park Przemysłowy „Krywbas” (r. Krzywy Róg)

Regiony nasze-odkryte na nowo • Регіони наш

і-заново відкриті Regi

ony

nasz

e-od

kryt

e na

now

o • Р

егіо

ни н

аші-з

анов

о ві

дкри

ті

52 53

сюжетами петриківського розпису є декоратив-

ні панно, що часто нагадують мануфактурні ки-

лими XIX ст., «вазон», «букет», окрему «гілочку»

і «фриз». Ці види композицій використовувалися

в настінному розписі як компоненти архітектур-

ного декору інтер’єра. Петриківський розпис це

феномен народного українського декоративно-

го мистецтва. В 2013 році «петриківка» включе-

на до Репрезентативного списку нематеріальної

культури людства ЮНЕСКО.

Запрошуємо на Дніпропетровщину!

Підготовлено Дніпропетровською торго-

во-промисловою палатою за матеріалами Де-

партаменту економічного розвитку облдержад-

міністрації.

використовується в  художній промисловості,

книжковій графіці, оформленні та багатьох ін-

ших сферах.

Своєрідний орнамент петриківців має давні

традиції, свою пластичну мову, техніку та свій

арсенал художніх засобів. Сучасний орнамент

характеризується перш за все як рослинний, пе-

реважно квітковий.

Він базується на уважному вивченні реаль-

них форм місцевої флори і відтворенні на цій ос-

нові фантастичних, неіснуючих в природі форм

квітів (наприклад «цибульки» або «кучерявки»).

Широко використовують-

ся в петриківці мотиви са-

дових (георгіни, айстри,

тюльпани, рози) та лугових

(ромашки, васильки) квітів

та ягід – калини, полуниці,

винограду. Характерно та-

кож зображення акантово-

го листка, що називається

«папоротником», бутонів

і  перистого ажурного ли-

стя. Схожі мотиви можна

зустріти і на речах, що ко-

лись належали запорізь-

ким козакам.

Для петриківських орнаменталістів харак-

терні надзвичайно точний окомір та дивовижна

спритність руки – всі майстри малюють без попе-

реднього наміченого контуру, не користуючись

жодним мірильним інструментом. Віртуозність

виконання досягається письмом за допомогою

тоненького пензлика з кошачої шерсті. Крім пен-

зля, петриківчани застосовують сухі стеблини,

трісочки, а ягоди малюють просто пальцем. Пе-

триківські майстри використовують для розпису

на папері яєчну темперу, в  настінному розпису

– гуаш, на дереві переважає підлаковий розпис

олійними фарбами.

Основними традиційними композиційними

Głównymi tradycyjnymi tematami kompozycji Petrykowskiego malowania są dekoracyjne pan-neau, które często przypominają manufakturowe dywany XIX wieku. Najczęściej spotykane wzory i  motywy to: „wazon”, „bukiet”, „gałązki” i  „fryz”. Takie kompozycje były wykorzystywane w naścien-nym malowaniu jako elementy architektonicznego wystroju wnętrz. Petrykowskie malowanie jest fe-nomenem ukraińskiego ludowego rzemiosła arty-stycznego. W 2013 roku „Petrykiwka” została wpi-sana na Listę Reprezentatywną Niematerialnego Dziedzictwa Ludzkości UNESCO.

Zapraszamy do Regionu Dniepropietrowskiego!Przygotowano przez Dniepropietrowską Izbę

Przemysłowo-Handlową według materiałów Depar-tamentu Rozwoju Gospodarczego Obwodowej Ad-ministracji Państwowej

miotów codziennego użytku, dziś jest powszechnie stosowany w  przemyśle artystycznym, książkowej grafice, projektowaniu i wielu innych dziedzinach.

Swoisty i  nie powtarzalny ornament Petrykow-ców ma długą tradycję, swój plastyczny język, tech-nikę i  swój oryginalny arsenał środków artystycz-nych. Nowoczesny ornament przede wszystkim charakteryzuje się motywami roślinnymi - głównie kwiatowymi.

Wzornictwo opiera się na pilnym spostrzeganiu rzeczywistych form lokalnej flory i odtwarzaniu fan-tastycznych, nieistniejących w  naturze form kwia-tów (na przykład, „cebulki” lub „kuczeriawki”). Szeroko wykorzystywane są motywy ogrodowe (dalie, astry, tuli-pany, róże), wzory kwiatów łąkowych (stokrotki, chabry) i owoców – kalina, truskawki, winogrona. Charakterystycz-ne jest również malowanie obramowanego listka, co nazywa się „paprotką”, oraz pąków i  pierzastego ażuro-wego liścia. Podobne moty-wy można spotkać także na rzeczach, które niegdyś nale-żały do przedmiotów codziennego użytku Kozaków Zaporoskich.

Petrykowscy ornamentaliści posiadają niezwy-kle precyzyjne oko i  niesamowicie sprawne ręce – wszyscy mistrzowie malują bez wcześniej zapla-nowanego układu, nie korzystając z żadnego narzę-dzia do zmierzenia proporcji. Wirtuozerię wykona-nia uzyskuje się malowaniem za pomocą cienkiego pędzelka z kociej sierści. Oprócz pędzelka, Petry-kowscy wykorzystują suche łodygi, patyczki, a  ja-gody malują po prostu palcem, do malowania na papierze wykorzystując technikę tempery, na ścia-nach – gwasz, na drewnie zaś, dominuje malowanie farbami olejnymi.

Regiony nasze-odkryte na nowo • Регіони наш

і-заново відкриті Regi

ony

nasz

e-od

kryt

e na

now

o • Р

егіо

ни н

аші-з

анов

о ві

дкри

ті