Іменник як самостійна частина Іменник як самостійна частина мовимови

Ознаки іменникаОзнаки іменника

Загальне значення (назва предмета)Загальне значення (назва предмета)

Морфологічні ознаки (рід, змінюваність Морфологічні ознаки (рід, змінюваність за числами, відмінками)за числами, відмінками)

Синтаксична роль (підмет, додаток, Синтаксична роль (підмет, додаток, обставина, присудок, означення)обставина, присудок, означення)

Іменник – це частина мови, Іменник – це частина мови,

що означає предмет, що означає предмет, відповідає на запитання хто? відповідає на запитання хто? що?, відноситься до певного що?, відноситься до певного

роду, змінюється за роду, змінюється за відмінками та числами.відмінками та числами.

Іменник як частина мовиІменник як частина мови

Що означає? Що означає? (Загальне (Загальне значення)значення)

На які На які питання питання

відповідає?відповідає?

МорфолоМорфоло--гічні ознакигічні ознаки

СинтаксичСинтаксич--на рольна роль

Предмет Предмет Хто?Хто?

Що?Що?Рід, число, Рід, число,

відміноквідмінокПідмет, Підмет, додаток, додаток,

обставина, обставина, присудок, присудок,

означенняозначення

Іменники бувають Іменники бувають загальними і власнимизагальними і власними

Загальні іменники називають усі предмети певного роду, наприклад:

місто

ліс

людина

ВласніВласні іменникиіменники

Власні іменники використовуються для того, щоб з ряду предметів певного роду виділити якийсь один предмет.

Наприклад, власна назва Київ Київ виділяє з усіх міст столицю України

Рід іменниківРід іменників

Кожному іменникові властивий граматичний рід:

або чоловічий

або жіночий

або середній

або спільний

Число іменниківЧисло іменників

Більшість іменників Більшість іменників має формимає форми

Частина іменників має Частина іменників має лише формулише форму

і одниниі однини і множиниі множини або або одниниоднини

або або множинимножини

стілстіл

селосело

повістьповість

вітривітри

врожаїврожаї

хлопціхлопці

пшонопшоно

комашнякомашня

любовлюбов

санисани

канікуликанікули

АльпиАльпи

Відмінювання іменниківВідмінювання іменників

Іменники змінюються за відмінками, які Іменники змінюються за відмінками, які виражають відношення іменників до виражають відношення іменників до інших членів речення.інших членів речення.

В українській мові сім відмінків. Відмінки В українській мові сім відмінків. Відмінки відповідають на певне питання і мають відповідають на певне питання і мають значення, яке виражається закінченням значення, яке виражається закінченням або закінченням і прийменником.або закінченням і прийменником.

Називний відмінок є прямим і Називний відмінок є прямим і становить початкову форму. Решта становить початкову форму. Решта

відмінків називаються непрямимивідмінків називаються непрямими Називний _____ хто? що?Називний _____ хто? що?

Родовий _____ кого? чого?Родовий _____ кого? чого?

Давальний _____ кому? чому?Давальний _____ кому? чому?

Знахідний _____ кого? що? Знахідний _____ кого? що?

Орудний _____ ким? чим?Орудний _____ ким? чим?

Місцевий _____ на кому? на чому?Місцевий _____ на кому? на чому?

Кличний відмінокКличний відмінок

Називний відмінок є прямим і Називний відмінок є прямим і становить початкову форму. Решта становить початкову форму. Решта

відмінків називаються непрямимивідмінків називаються непрямими Називний _____ хто? що?Називний _____ хто? що?

Родовий _____ кого? чого?Родовий _____ кого? чого?

Давальний _____ кому? чому?Давальний _____ кому? чому?

Знахідний _____ кого? що? Знахідний _____ кого? що?

Орудний _____ ким? чим?Орудний _____ ким? чим?

Місцевий _____ на кому? на чому?Місцевий _____ на кому? на чому?

Кличний відмінокКличний відмінок