bdpu.orgbdpu.org/wp-content/uploads/2019/03/tezy_2012_ch3.doc · Web viewМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ. Бердянський

Збірник тез наукових доповідей студентів. Том 3. Природничі науки

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИБердянський державний педагогічний університет

ЗБІРНИК ТЕЗ НАУКОВИХ ДОПОВІДЕЙ

СТУДЕНТІВБЕРДЯНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО

ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУна Днях науки 19 квітня 2012 року

Том 3.Природничі науки

Бердянськ2012

1

Бердянський державний педагог ічний ун іверситет

УДК 37.01(06)ББК 74я5

З 41Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. – Том 3. Природничі науки. – Бердянськ : БДПУ, 2012. – 348 с.

Друкується за рішенням вченої ради Бердянського державного педагогічного університету. Протокол № 9 від 29.03.2012 р.

РЕДАКЦІЙНА КОЛЕГІЯ:Богданов Ігор Тимофійович – д.пед.н., проф., проректор з наукової

роботи, відповідальний редактор; Зарва Вікторія Анатоліївна – д.філол.н., проф., ректор Бердянського державного педагогічного університету; Алєксєєнко Ірина Вікторівна – д.політ.н., проф., декан соціально-гуманітарного факультету; Казанцева Лариса Іванівна – к.пед.н., доц., директор Інституту соціально-педагогічної та корекційної освіти; Коваль Людмила Вікторівна – д.пед.н., проф., директор Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтв; Кушнірюк Сергій Георгійович – к.н. з фіз. вих. та спорту, доц., декан факультету фізичного виховання; Малихін Андрій Олександрович – к.пед.н., доц., директор Інституту фізико-математичної та технологічної освіти; Харлан Ольга Дмитрівна – д.філол.н., проф., директор Інституту філології та соціальних комунікацій; Хоменко Віталій Григорович – к.техн.н., доц., директор Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологій.

У збірнику тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету друкуються матеріали виступів на Днях науки університету 19 квітня 2012 року. У публікаціях розглядаються актуальні проблеми природничих і технічних дисциплін та методики їх викладання.

© Бердянський державний педагогічний університет

2


ЗМІСТ

МАТЕМАТИКА, ФІЗИКА ТА МЕТОДИКА ЇХ ВИКЛАДАННЯБожко Ірина. Формування емоційного інтелекту в підлітковому віці на уроках математики 12Борщ Оксана. Інформаційно-комунікаційні технології в організації позакласної роботи з математики 14Брезгун Валерія. Термодинамічний підхід до аналізу системи (Me + Н2О) 15Буркут Ольга. Розвиток критичного мислення при навчанні математики 16Галиця Артур. Вплив дефектної структури на електропровідність полікристалів 17Галиця Артур. Методика використання фізичного експерименту в системі професійної підготовки майбутнього вчителя 18Гопієнкова Лілія. Функціональні рівняння як один із засобів формування математичних компетентностей старшокласників 20Донєва Олена. Експериментальне визначення сталої Больцмана 22Дубіна Н. Використання цифрових освітніх ресурсів у процесі навчання фізики у ВНЗ 24Єрмакова Катерина. Вплив інформаційних технологій на підвищення ефективності навчання математики 26Каніна Єлизавета, Тінькова Дар’я. Питання адаптування до чинних підручників методичних рекомендацій щодо використання на уроках математики комп’ютерних засобів навчання 28Клещунов Олег. Використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі навчання вищої математики 30Ковальов Артем. Визначення швидкості поширення звуку в повітрі фазовим методом 32Кожевін Олександр. Проблеми і тенденції розвитку сучасних фундаментальних наукових досліджень в Україні 33Корзун Юлія. Формування математичних компетентностей студентів фізиків у процесі вивчення елементарної математики 35Корнилова Елена. Структура систем методико-математических заданий в теме “Математические понятия” и некоторые принципы конструирования этих заданий 37Корнюшко Татьяна. Электронное учебно-методическое пособие для самообучения 38Кузницова Анастасия. Преимущества инвариантной формы дифференциальных уравнений 40Лопарєв Павло. Електронна ударна установка 42Мар’єнко Євген. Застосування двоїстості у математичних дисциплінах 44Массаути Виктория. Условия устойчивости на основе преобразований разностных решений систем обыкновенных дифференциальных уравнений. Использование метода Эйлера для

3


решения задач на DELPHI 46Нестеренко Олена. Методика підготовки учнів до розв’язування задач з параметрами під час Державної підсумкової атестації 48Нестерова Наталя. Самовиховання підлітків при навчанні курсу алгебри в 9 класі 51Пажус Оксана. Дослідницька робота учнів на уроках математики 52Пивень Яна. Энергетический порог частиц во Вселенной 53Прилипка Олексій. Засоби вдосконалення методики навчання доведень математичних тверджень при вивченні шкільного курсу математики 55Солоха Ольга. Методи активізації процесу навчання математики 56Стеценко Максим. Моделювання процесів розповсюдження світла у хвилеводній фотоніці 58Турченко Екатерина. Анализ устойчивости движения Меркурия с учетом гипотезы внешнего воздействия 60Фалалеев Алексей. Задачи графического образования в условиях автоматизации изображения пространственных форм 61Хілінська Аліна. Використання цифрових освітніх ресурсів (ЦОР) у процесі викладання фізики в середній школі 65Ходыкин Александр. Ускорение частиц сверхвысоких энергий в галактическом пространстве 66Храновський Олег. Розвиток логічного мислення учнів при навчанні математики 68Швець Юлія. Навчання фізики на рівні стандарту засобами нових інформаційних технологій 70

ІНФОРМАТИКА ТА МЕТОДИКА ЇЇ ВИКЛАДАННЯБессонов Олексій. Створення сайтів у системі UCOZ 72Бордюг Наталя. Переваги INTERBASE 73Вільган Олександр. Способи оптимізації роботи баз даних і серверу INTERBASE 74Возний Сергій. Перспективи використання транспортних мереж MPLS 76Возний Сергій. Твердотільні накопичувачі SSD 77Головатий Богдан. Проектування зручності використання інтерфейсів у процесі розробки програмних продуктів та web-сайтів 79Голубов Микола. Аналіз безкоштовних програм і онлайн-сервісів для перевірки творів на плагіат 80Горбачова Олена. Особливості серверу INTERBASE 4.0 82Григор’ян Ірина. Організація самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів засобами інформаційно-комунікаційних технологій при вивченні комп'ютерної інженерної графіки 83Денисов Сергій. Механізми захисту WI-FI мереж 86Денисов Сергій. Проблеми захисту електронних документів 87Костюк Ярослав. Мережі нового покоління NGN 88Костюк Ярослав. Порівняння пошукових систем YANDEX і GOOGLE 90Лигін Артем. Проблеми та перспективи системи UEFI 91Лопарєв Павло. “Біжучий рядок” – динамічна індикація на прикладі 4


світлодіодної матриці RL-M2388 і мікроконтролера ATMEGA1280 (отладочная плата ARDUINO MEGA) 93Лопарєв Павло. Розробка графічного інтерфейсу для консольної програми в ОС GNU/LINUX 96Лопарєв Роман. Моніторинг бездротової мережі 98Лопарєв Роман. Реалізація двохзв’язного динамічного списку на С++ 100Лук'яненко Альона. Фізичні основи захисту бездротових мереж 101Могильовцев Станіслав. Аналіз програмних засобів для створення електронно-дидактичного забезпечення 103Могильовцев Станіслав. Питання щодо забезпечення безпеки інформації в комутаційних обчислювальних мережах 105Нікуліна Вероніка. Бази даних як невичерпне джерело інформації сучасного суспільства 106Петраковський Павло. Історія СУБД INTERBASE 109Рубаненко Дмитро. Моделювання об’єктів у 2-вимірному та 3-вимірному просторі засобами AUTOLISP 110Рюмшин Олександр. Інструментальні засоби та технології INTERBASE 112Салаєв Андрій. Аналіз ефективності систем автоматичного просування сайтів 114Салій Андрій. Формування вмінь студентів з автоматизованого проектування програмного забезпечення за допомогою уніфікованої мови моделювання 115Селезньова Ірина. Використання методу проектів при вивченні комп’ютерних технологій управління проектами 116Селезньова Ірина. Реалізація міжпредметних зв’язків на лабораторних роботах з дисципліни “Комп’ютерні мережі” 119Сибірцев Віталій. Аналіз місць розміщення команди автозавантаження WINLOCER в операційній системі WINDOWS 121Сибірцев Віталій. Використання мережевого стандарту IEEE 802.22 WRAN 122Соколов Сергій. Розробка експериментальної версії зовнішнього незалежного тестування з інформатики 124Тельчарова Тетяна. Аналіз програм браузерів на надійність 125Шаповалова Юлія. Аналіз пошукових систем 127Шевченко Ольга. Візуалізація просторових об'єктів у середовищі AUTOCAD 129Шегда Михайло. Керування роботом LEGO MINDSTORMS NXT за допомогою ПК по BLUETOOTH 130Шинкевич Александра. Разработка web-сайта учреждения высшего образования 131Щербина Євген. Порівняльний аналіз мобільного зв'язку третього (3G) та другого покоління (2G) 133

ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ ТА НАУЦІБелев Роман. Автоматизація досліджень і методик у педагогічній практиці 135Белев Роман. Перспективи застосування сенсорних мереж у

5


навчальному процесі 136Ганков Ярослав. Впровадження у навчальний процес підготовки інженерів-педагогів програмного пакету BCAD 137Гетьман Дар’я. Електронний журнал як інноваційний засіб професійної діяльності фахівців початкової освіти 138Григор’ян Ірина. Доцільність використання CRT моніторів у навчальному процесі 140Гуленок Дмитро. Сучасні підходи до вибору середовища передачі даних при проектуванні мережі навчального закладу 142Дегтяренко Анастасія. Використання гіперзв’язків у електронних навчальних посібниках для початкової школи 143Мірошниченко Альона. Доцільність використання комп’ютерних засобів при викладанні гуманітарних дисциплін 145Новіцька Ірина. Деякі аспекти впровадження електронного підручника у вищій школі 146Олійник Дар'я. Теоретичні аспекти використання комп'ютерних технологій у навчанні 148Олійник Дар'я. Комп’ютерна залежність як проблема сучасного суспільства 150Піддубний Руслан. Теоретичні аспекти використання робототехніки в навчальному процесі 152Салій Катерина. Застосування матриць для побудови та вдосконалення змісту навчального матеріалу з автоматизованого проектування 153Селезньова Ірина. Переваги використання бездротових мереж WI-FІ та WIMAX у навчальному процесі 155Старцева Аліна. Використання аудіовізуальних технологій у процесі навчання дітей з особливими освітніми потребами 156Фітісов Сергій. Організація управління електронною бібліотекою навчального закладу з використанням мережевих технологій 158Фітісов Сергій. Переваги застосування мереж зберігання даних у навчальних закладах 160Цуркан Людмила. Дослідження можливостей використання тестових оболонок майбутніми вчителями 162Юфименко Яна. Розробка графіку самостійної роботи студента в автоматизованій системі управління проектами MICROSOFT PROJECT 164

БЖД. ЗДОРОВ’Я. СПОРТ. РЕАБІЛІТАЦІЯ. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Візенков Дмитро. Методична робота учителя фізичної культури 167Ворожцов Олександр. Технічна підготовка борців на основі індивідуального тренувального процесу 168Дерев’янкіна Наталія. Основні технічні прийоми у баскетболі 169Золотаренко Дмитро. Проблеми вибору техніки боротьби в армспорті 171Кальцева Анастасія. Моніторинг стану постави учнів молодшого шкільного віку 8-9 років загальноосвітніх шкіл міста Бердянська 1726


Копійка Катерина. Аквааеробіка як оздоровча форма фізичної культури 174Копійка Катерина. Використання прийомів ігрового методу для підвищення мотивації учнів молодших класів до регулярних занять фізичними вправами 176Копійка Катерина. Вплив засобів фізичної реабілітації на психологічну стійкість хворих з травматичною хворобою шийного відділу спинного мозку 177Копійка Катерина. Вплив лікувального масажу на протікання виразкової хвороби шлунку і дванадцятипалої кишки 179Копійка Катерина. Природні надзвичайні ситуації мирного часу 181Копійка Катерина. Формування мотивацій до регулярних занять фізичною культурою студентів першого курсу 183Лазаренко Ганна. Значення валеології для подолання демографічної кризи в Україні 184Максименко Єлизавета. Малі дози іонізуючого випромінювання – користь та шкідливість 186Махарін Юлія. Захист населення в умовах надзвичайних ситуацій 188Махарін Юлія. Особливості застосування рухливих та народних ігор для розвитку спритності на уроках футболу з учнями молодших класів 190Махарін Юлія. Плавання як сучасна оздоровча технологія 191Махарін Юлія. Фізична реабілітація при захворюваннях серцево-судинної системи 193Махарін Юлія. Ходьба, як засіб підвищення рівня здоров’я 195Немцева Евгения, Коптеева Олеся, Вахрамеева Анна. Особенности параметров сердечно-сосудистой системы студентов 1 курса, проживающих в условиях разной антропогенной нагрузки 196Нєтков Роккі. Використання Інтернет-технологій для розрахунку експерименту з фізичного виховання 198Нікітіна Олена. Здоров’я студента: позитивні та негативні тенденції 200Серануш Оганесян, Белкина Ольга, Ювакаева Анастасия. Влияние характера питания на состояние дыхательной системы студентов 201Оніщенко Галина. Контроль за фізіологічними показниками на змагальному етапі 203Рева Дмитро. Здоров’яформуюча компетентність як показник ефективності підготовки майбутніх учителів фізичної культури 205Сахно Ольга. Причини виникнення болю 206Сидорук Єлизавета. Небезпечні рослини і здоров’я людини 208Сімакова Ілона. Аборт як соціально-медична проблема 210Суржа Євгенія. Формування культури здорового способу життя дітей та підлітків 212Терещенко Ганна. Моніторинг результативності виступів збірної команди України з ушу у період з 2007 по 2011 роки 213Тищенко Дмитро. Технічна підготовка спортсменів з наслідками церебрального паралічу з урахуванням особливостей рухової пам’яті 215Троніна Тетяна. Оздоровчий вплив занять плаванням 217

7


Хоменко Юлія. Нейромедіаторні системи 218Хоменко Юлія. Психічне здоров’я як складова здоров’я людини 220Шумілкіна Ганна. Методичні особливості розвитку сили, гнучкості та спритності засобами аеробіки в процесі фізичного виховання студентів спеціальності “Початкова освіта” 222

ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ З МЕТОДИКОЮ ВИКЛАДАННЯГаценко Олександр. Антропогенне забруднення довкілля та екологічна безпека людини 224Курусь Тетяна. Одиноки ли мы во Вселенной? 225Радюк Альвіна. Екологічний стан атмосфери Бердянська 227Сахно Ольга. Вплив екологічних та соціальних факторів на демографічні процеси і здоров’я людини 228Сидоренко Павло. Вплив діоксинів на здоров'я людини 230

ЕКОНОМІКА ТА МЕТОДИКА ЇЇ ВИКЛАДАННЯБілик Тетяна. Проблеми формування економіки еколого-інноваційного спрямуванняч 232Бросленко Ксенія. Проблеми інвестування в економіку України 233Васильева Елена. Сберегательное поведение домохозяйств РФ до и после кризиса 2008-2009 гг. 235Горбатюк Аліна, Коломоєць Вероніка. Проблеми та негативні тенденції інноваційного розвитку економіки України 237Горяніна Людмила. Економіко-математичне моделювання в банківській сфері 238Гринь Тетяна. Німеччина у структурі європейського співробітництва 240Грінь Ганна. Формування інституційного середовища в земельно-майновій сфері 242Дайнеко Дмитрий. Совершенствование управления конкурентоспособности продукции предприятия на примере ОДО “Холодильное оборудование” 243Дубровіна Катерина. Інвестиційні ризики і способи їх оцінки 245Дубровіна Катерина. Організація системи контролінгу на підприємстві 246Дубровіна Катерина. Складання інвестиційного проекту і оцінка його ефективності 248Дубровіна Катерина. Управління ефективністю інвестиційної діяльності 249Зайцева Мария. О перспективах развития регионального туризма 251Іванова Ганна. Контроль якості продукції (на прикладі ТОВ “Бердянськгражданпроект”) 253Іванова Ганна. Роль рекламної стратегії в системі маркетингового управління туристичним підприємством 255Івановська Ірина. Розробка комплексу заходів по стимулюванню збуту на підприємстві 256Іванченко Юлія. Маркетингове управління діяльністю підприємства (на прикладі Дослідного господарства Сумського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук) 2588


Ильенко Ирина. Проблемы финансирования образовательных учреждений 260Кириченко Євгенія. Екологічна сертифікація як шлях до реалізації принципів “зеленої” економіки 262Кириченко Євгенія. Удосконалення системи управління конкурентоспроможністю підприємства 263Киянець Людмила. Бізнес-планування як фактор успішної підприємницької діяльності 265Киянець Людмила. Впровадження системи контролінгу на підприємстві 267Кожевін Олександр. Технопарки як засіб інноваційного розвитку економіки України 268Кожевін Олександр. Шляхи прискорення розвитку венчурного інвестування в Україні 270Крикало Андрей. Разработка путей укрепления позиций ПТООО “Тайфун” на рынке Республики Беларусь 272Ласевич Юлия. Прогнозирование производства и продажи продукции КФХ “Исида” на основе маркетинговых исследований 273Лебедь Владислав. Зелена економіка – запорука економічного росту 275Литвинов Денис. “Информационные технологии в совершенствовании производственно-хозяйственной деятельности предприятия” 277Мангова Ірина. Математичне моделювання економічних процесів (на прикладі спецкурсу “Основи оподаткування”) 278Манєвська Катерина. Кадрова політика підприємства на прикладі ВАТ “Азовмаш” 281Маркевич Тетяна. Вплив інформаційно-телекомунікаційних технологій на трансформацію процесів отримання і передачі знань у процесі підготовки фахівців економічного профілю 283Марюхніч Ангеліна. Інвестиційні проекти і проектний аналіз 285Маслінкова Вікторія. Мотивація праці на підприємстві 287Мрига Анна. “Зелена” економіка як нова парадигма управління суспільним розвитком 288Некраш Дмитрий. Оценка экономической эффективности маркетинговой деятельности предприятия на базе Web-сайта на примере УП “Гостиничный Комплекс “Юбилейный” 290Оленич Ян. Труднощі і перспективи мотивації персоналу в крупних мережевих компаніях 291Оробей Вікторія. Екологізація напрямів розвитку регіональних продовольчих ринків як основа інвестиційної привабливості регіону 293Пастирєва Катерина. Сутність технічного аналізу інвестиційного проекту 294Пастирєва Катерина. Сучасний стан інвестиційної діяльності України 296Пашкова Алена. Статистический анализ жилищных условий домохозяйств в Российской Федерации 297Положенцева Аліна. Зіткнення ділових культур в міжнародних організаціях України 299

9


Решедько Лариса. Напрями формування екологізованої споживчої політики 300Савицкая Татьяна. Совершенствование работы ГП “Червенский рынок” с населением по улучшению обслуживания и удовлетворению его потребностей 302Сенченко Володимир. Аналіз діяльності бізнес-янголів – як основних інвесторів “молодих” проектів у сучасних умовах 304Сенченко Володимир. Оцінка ризику в сучасному венчурному бізнесі 305Смагулова Наталія. Резерви підвищення продуктивності праці на підприємстві 307Співак Ірина. Інвестиційна діяльність підприємства в Україні 309Співак Ірина. Інтернет-банкінг в Україні 310Співак Ірина. Особливості бізнес-планування в Україні 313Татарова Тетяна. Місце економіки Франції у Європейському союзі 314Тельчарова Карина. “Зелене” оподаткування в умовах розвитку “зеленої” економіки 316Узунова Юлія. Аналіз зовнішнього середовища в системі стратегічного планування підприємства 317Узунова Юлія. Сутність та значення іміджу підприємства в сучасних умовах 319თეონა ჩადუნელი. საქრთველო: დასაქმების ფორმირების პრობლემა გარდამავალი პერიოდში გორის რეგიონის მარკეტინგული ანალიზის საფუძველზე 321ქეთი წიქარიშვილი. ბიომრავალფეროვნება კარიერებზე და კონსერვაციის პრობლემები 323Шалковский Артем. Повышение эффективности маркетинговой деятельности на ОАО “Мапид” 324Янчева Дарія. Міжнародна міграція робочої сили та її наслідки для України 326

ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ З МЕТОДИКОЮ ВИКЛАДАННЯ. КРЕСЛЕННЯ

Антонюк Олександр. Вимоги до наочних засобів з трудового навчання 328Войніков Олексій. Дидактичні засоби навчання у проектній діяльності на уроках креслення 329Дружинин Константин. Определение обобщенных характеристик производительности машин 331Кандалов Антон. Удосконалення матеріально-технічної бази шкільних майстерень 333Катасонова Ганна. Концептуальні засади декоративно-прикладного мистецтва українського народу 335Малышкин Владимир. Проблема одаренных детей: современные теории и практика 336Матюхин И. Учебно-исследовательская работа студентов на занятиях практикума по механической обработке материалов 339Сергеев Илья. Декоративно-прикладное творчество в 10


технологическом образовании 340Суркова Наталья. Рабочая тетрадь по технологии как предметно-знаковое средство обучения 342Тиришкіна Зинаїда. Організація самостійної роботи учнів при вивченні креслення 344Шкрьоба Анна. Розробка методичного забезпечення інтерактивного трудового навчання учнів 5 класів 345

11


МАТЕМАТИКА, ФІЗИКА ТА МЕТОДИКА ЇХ ВИКЛАДАННЯ

Ірина Божко,4 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освіти.Наук. керівник: к.пед.н., доц. Т. А. Лизогуб

ФОРМУВАННЯ ЕМОЦІЙНОГО ІНТЕЛЕКТУ В ПІДЛІТКОВОМУ ВІЦІ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

У наш час дуже часто успіх людини залежить від його здатності чітко мислити, логічно міркувати і ясно викладати свої думки. Саме тому розвиток мислення є важливим завданням шкільного курсу навчання.

Перед учителем математики стоїть завдання – не просто давати знання, передбачені програмою, а сприяти формуванню високого рівня логічної культури учнів. При цьому математика має величезні можливості для реалізації цієї мети.

Успіх людини безпосередньо залежить від його емоційного інтелекту (EQ). Вперше цю ідею озвучив Девід Големан в однойменній книзі “Емоційний інтелект”.

Як об'єкт дослідження ми вибираємо емоційний інтелект. Оскільки це поняття досить широке, як буде розглянуто нижче, ми вказуємо, що акцентуємо увагу в цій роботі на емоційний інтелект.

Предмет дослідження – емоційний інтелект дітей підліткового віку.Мета дослідження – на основі аналізу науково-методичної

літератури виділити прийоми виховання на уроках математики.Інтелект у перекладі з латинського означає пізнання, розуміння та

повністю ідентичний давньогрецькому слову “нус”, тобто розум [2].Людина з високим ЕQ вміло знаходить вихід зі складних ситуацій,

легко і конструктивно вирішує проблеми, доброзичлива і приємна у спілкуванні, намагається уникати конфліктних ситуацій, самодостатня і незалежна, реалістично оцінює свої здібності, ініціативна. Людина з низьким ЕQ часто агресивна, конфліктна, неприємна у спілкуванні, погано контролює свої миттєві бажання і швидкоплинні імпульси, не впевнена у собі, не задоволена життям, не прагне до самовдосконалення і не знає, чого хоче в житті, не вміє говорити про почуття і не бажає розуміти почуття інших людей, часто відчуває занепокоєння, жаль, відчуття провини, холодна, закрита, важко йде на контакт.

Існують п'ять важливих принципів позитивного виховання, які допоможуть дітям знайти в собі сили для подолання життєвих труднощів і повною мірою розвинути внутрішній потенціал. Ряд нових методів виховання, в основі яких лежить прагнення донести ці принципи до дитини.

1. Відрізнятися від інших – нормально.2. Робити помилки – нормально.3. Виявляти негативні емоції – нормально.4. Хотіти більшого – нормально.5. Висловлювати свою незгоду – нормально [1].

12


Значний внесок у вивчення емоційного інтелекту вніс Деніел Гоулман, який виділив такі складові емоційного інтелекту як самоусвідомлення, саморегуляція, мотивація, емпатія, комунікабельність. Розглянемо їх більш детальніше.

Розвиток пізнавальних процесів і особливо інтелекту у підлітковому віці має дві сторони – кількісну і якісну. Кількісні зміни проявляються в тому, що підліток розв’язує інтелектуальні завдання значно легше, швидше і ефективніше, ніж дитина молодшого шкільного віку. Якісні зміни перш за все характеризують зрушення в структурі мислительних процесів: важливо не те, які завдання виконує людина, а яким чином вона це робить. Тому найбільш суттєві зміни в структурі психічних пізнавальних процесів, доводить А. О. Реан [3], у осіб, які досягли підліткового віку, спостерігається саме в інтелектуальній сфері. На основі загальних посилань він може будувати гіпотези, перевіряти або заперечувати їх, що свідчить про пріоритетний розвиток у нього логічного мислення. На відміну від молодших школярів підліток проявляє здібність оперувати гіпотезами при розв’язанні інтелектуальних задач, причому, зіткнувшись з новим завданням, у більшості випадків підлітки використовують різні підходи для його виконання, намагаючись знайти найбільш ефективний з них. Ці здібності не приходять самі по собі з віком, вони розвиваються в процесі навчання при оволодінні знаковими системами, визнаними у багатьох сучасних науках.

Сучасній людині в своїх вчинках часто доводиться керуватися головним чином не емоціями, а розумом, але в багатьох життєвих ситуаціях вплив емоцій на поведінку людини дуже велике. А загальне прагнення до підтримання у себе і в оточуючих позитивного емоційного стану – це запорука здоров'я, бадьорості і щастя. Таким чином, ключі до здоров'я і щастя знаходяться в наших власних руках. Роль емоцій дуже велика, вони, як кольори веселки, фарбують внутрішній світ людини. Без емоцій світ був би нудний, одноманітний. Емоції є частиною людини, її життя. Адже яке щастя – любити, радіти, веселитися. Але навіть такі емоції як смуток, ненависть, горе і образа важливі для людини. Вони формують у ньому почуття жалю, завзяття, а також уміння досягати мети і вміння переживати.

ЛІТЕРАТУРА1. Джон Грэй. Дети – с небес. Искусство позитивного воспитания.

Как развить в ребенке дух сотрудничества, отзывчивость и уверенность в себе / Джон Грэй. – М.: София, 2004. – 384 с.

2. Дружинин В. Н. Психология общих спосібностей / Дружинин В. Н.. – СПб.: Питер ком, 1999. – 368 с. – (Серия “Мастера психологи”).

3. Реан А. А. Психология изучения личности / Реан А. А.. – СПб., 1999. – 376 с.

Оксана Борщ, 13


4 курс Інституту фізико-математичної та технологічної освіти.Науковий керівник: к.пед.н., доц. Н. С. Вагіна

ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОРГАНІЗАЦІЇ ПОЗАКЛАСНОЇ РОБОТИ З МАТЕМАТИКИ

На сучасному етапі розвитку освіти, що характеризується інтенсивним впровадженням інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес, є актуальним питання щодо відповідного оновлення організаційних форм і змісту позакласної роботи з математики.

Широкі можливості для цього відкриває користування ресурсами мережі Інтернет. На сьогоднішній день існує велика кількість сайтів і спеціальних математичних порталів, функціональним призначенням яких є як надання довідкових, консультаційних, навчальних послуг, так популяризація математики, підтримка та розвиток зацікавленості цією наукою. Наприклад, [1] – це математичний портал імені Михайла Кравчука, створений членами студентської громадської організації “Системний Центр Знань” з метою поширення, збереження та накопичення знань, досвіду, відомостей з історії математики. В арсеналі сайту [3] – цікаві етюди, мультимедійні уроки, створені з використанням сучасної комп’ютерної 3D графіки, які у захоплюючої формі розповідають про цікаві математичні факти та застосування математики. [4] – це он-лайн навчальний центр, де пропонується проведення олімпіад, ігор-тренінгів і конкурсів з математики для школярів 5-8 класів. Можна навести ще безліч ресурсів, які можна об’єднати гаслом “Математика без меж”, оскільки розроблені та функціонують вони в різних країнах. З одного боку, це розширює можливості вибору користувачів, але не завжди дозволяє повною мірою враховувати регіональні особливості, об’єднувати користувачів (школярів, студентів) за ознакою місця проживання, що є важливим в плані проведення якихось підсумкових заходів в очному режимі. Говорячи про регіональні особливості, ми, насамперед, маємо на увазі популяризацію здобутків місцевих науковців (приміром, Бердянськ по праву пишається видатними математиками В. Л. Рвачовим, Г. Ф. Вороним, О. М. Литвином, С. А. Раковим та іншими, чиє наукове становлення пов’язане з історією розвитку нашого університету), розкриття корисного місцевого досвіду підтримки математично обдарованих дітей, професійної орієнтації молоді тощо. У ході нашого дослідження був розроблений проект сайту [2], який на сьогодні містить чотири розділи: лекції он-лайн; відеотека; історія математики; позакласна робота з математики.

Результати дослідження пройшли обговорення на кафедрі математики та методики викладання математики Бердянського державного педагогічного університету, де було прийняте рішення щодо продовження роботи у цьому напрямку, створення й адміністрування сайту Planeta_Math із залученням професорсько-викладацького складу, студентів, учителів та учнів середніх навчальних закладів місцевих навчальних закладів.

ЛІТЕРАТУРА

14


1. Математичний портал імені Михайла Кравчука. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://math.net.ua/

2. Сайт “Математика – цариця наук”. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://wizir.ru/

3. Сайт “Математические этюды”. – [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.etudes.ru

Валерія Брезгун,1 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освіти.Наук. керівник: к.хім.н., доц. Л. М. Кравченко

ТЕРМОДИНАМІЧНИЙ ПІДХІД ДО АНАЛІЗУ СИСТЕМИ (Me + Н2О)

Актуальність. Метали – прості речовини, основною визначальною особливістю яких у конденсованому стані є наявність вільних, не зв'язаних із певними атомами, електронів, здатних переміщуватися в усьому об'ємі тіла (“електронний газ”). Як фізичні, так і хімічні властивості металів випливають із особливостей металічного хімічного зв'язку.

Ступінь досліджуваності проблеми. В більшості випадків на зовнішньому енергетичному рівні атомів металів перебувають лише один або два електрони. Значно рідше зустрічаються атоми металів, що містять на зовнішньому рівні три (Al й елементи підгрупи галію) і більше (Sn, Рb, Bi) електронів. Хімічна взаємодія металів з різними реагентами підкоряється загальним закономірностям теорії окислювально-відновних реакцій.

Мета і методи дослідження. У повсякденному житті часто виникає питання, чи може певний метал взаємодіяти з водою? Які термодинамічні критерії використати при вирішенні даної проблеми?

Сутність дослідження. При взаємодії металів з водою в ролі потенційного окислювача можуть виступати тільки йони Н+ ( інших можливих окислювачів у розглянутій системі просто немає). Складемо рівняння можливих напівреакцій окислювання й відновления:

Red: Me – nē = Меn+ φ Red = φ0 Меn+

/ Me

Ox: 2Н+ +2ē = Н2 φ Ox = φ0 2Н+

/ Н2

Термодинамічна умова можливості перебігу OВР: φOx > φRed . Потенціал φOx не дорівнює стандартному водневому потенціалу

= 0, тому, що у воді: [Н+] = 10-7 моль/л << 1 моль/л.

Обчислимо за рівнянням Нернста, вважаючи, що

парціальний тиск водню залишається рівним нормальному атмосферному:φ = φ0 + (0,059/2) ℓg [Н+]2 = 0+(0,059/2) · 2 (– 7) = –0,41 ВТаким чином, взаємодія з водою термодинамічно можлива, якщо

φ0 Меn+

/ Me < – 0,41В. Цій умові для нормальних електродних потенціалів задовольняє Fе й ще більш активні метали, що розташовані у ряді напруги ліворуч заліза.

15

http://www.etudes.ru/

http://wizir.ru/

http://math.net.ua/


Йони металу, що утворяться під час окислювання, у водному середовищі можуть зв'язуватися тільки йонами ОН-, так що продуктами взаємодії буде гідроксид металу й молекулярний (або атомарний у момент виділення) водень: Me + n Н2О = Ме(ОН)n + n/2 Н2 ↑

Врахуємо “фактор гетерогенності”. Щоб реакція не гальмувалася щільним шаром продукту реакції, гідроксиди, що утворюються, повинні бути розчинними.

Основні висновки. Взаємодіяти з водою можуть тільки метали, що мають величину стандартного електродного потенціалу менш, ніж – 0,41В, і утворюють розчинні у воді гідроксиди (луги).

Обом даним умовам задовольняють тільки лужні (підгрупа IА) і лужно-земельні (IIА) метали, а також талій – найбільш активний з металів підгрупи ІІІА).

ЛІТЕРАТУРА1. Герасимов Я. И. Общие вопросы физической химии и

термодинамики. Термодинамические основы материаловедения / Я. И. Герасимов // М.,1988. – 333 с.

2. Кравченко Л. М. Посібник для самостійної роботи з загальної хімії: навч.посіб.[для студ. вищ. навч. закл.] / Людмила Миколаївна Кравченко // Донецьк: ЛАНДОН-ХХ1, 2011. – 128 с.

Ольга Буркут,4 курс Інституту фізико-математичної та технологічної освіти.Наук. керівник: к.пед.н., доц. Т. А. Лизогуб

РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ ПРИ НАВЧАННІ МАТЕМАТИКИ

Інтерес до технології критичного мислення як освітньої інновації з’явився в Україні зовсім недавно. Значна кількість ідей і положень такого підходу витримала перевірку часом і нині потребує поширення та запровадження в школах, тому що сьогодні інформаційні потоки в різних областях знання настільки великі і настільки стрімко зростають, що сучасній людині просто неможливо тримати в пам'яті потрібні факти.

З одного боку, інформаційний простір – це величезне надбання цивілізації, в значній мірі спрощує, демократизує процес оволодіння новим знанням. Але є й інший аспект інформаційного насичення суспільства, який пов'язаний не тільки і не стільки з професійною, скільки з соціальною, політичною і культурною орієнтацією. І в цьому сенсі інформація часто використовується для впливу на людину, маніпулювання нею. Боротися з цим можна формуванням самостійного критичного мислення.

Важливість використання технології розвитку критичного мислення при навчанні полягає у тому, що по-перше, використання даної технології забезпечує перехід від навчання, орієнтованого переважно на запам'ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток самостійного свідомого мислення учнів. По-друге, ми повинні готувати дитину до життя в

16


інформаційному суспільстві. А це значить, треба навчити її серед невпинного потоку інформації вибирати головне, критично перевіряти отриману інформацію. По-третє, критичне мислення є дієвим способом виховання демократичного менталітету громадян, які повинні про все мати власну думку і не дозволяти маніпулювати своєю свідомістю.

Виділено такі прийоми розвитку критичного мислення при навчанні математики як: сенкан (“п’ятирядок”) – це виокремлення головного змісту з великого обсягу інформації; “мозковий штурм” – це висловлювання учнями власних ідей; “читання з позначками” – це виділення нової, знайомої, суперечливої та недостатньої інформації; “кубування” – це виготовлення куба, на гранях якого записані назви основних розумових операцій; “асоціативний кущ” – записується головне слово теми, а навколо – всі слова й фрази, що асоціюються з темою; “різні форми роботи над задачею” – це робота над розв’язаною задачею, розв’язання задач різними способами, уявлення ситуації, описаної в задачі (намалювати “картинку”); самостійне складання задач учнями; розв’язування задач з відсутніми чи зайвими даними; розв’язування задач із суперечливими даними; зміна питання задачі; пояснення готового розв’язку задачі; використання прийому порівняння задач і їхніх розв’язків; запис двох розв’язувань на дошці – одного вірного й іншого невірного; зміна умови задачі; закінчити розв’язання задачі; розв’язання простих логічних задач; розв’язання обернених задач.

Отже, розвиток критичного мислення – це дуже важливий аспект не лише у навчанні, а й у повсякденному житті, де герої є реальними, а їхні вчинки – це твої дії та дії твоїх дітей. Навчити дітей мислити критично – означає правильно поставити запитання, спрямувати увагу в правильне русло, вчити робити висновки та знаходити розв’язки.

ЛІТЕРАТУРА1. Педагогические технологии дистанционного обучения: учеб.

пособие для студ. высш. учеб. заведений / под ред. Е.С. Полат. – 2-е изд., стер. – М. : Издательский центр “Академия”, 2008.

2. Фридман Л.М. Теоретические основы методики обучения математике: Учебное пособие. Изд. 3-е / Фридман Л. М. – М. : Книжный дом “ЛИБРОКОМ”, 2009. – 248с.

Артур Галиця,6 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освіти.Наук. керівник: к.ф-м н. А. С. Лазаренко

ВПЛИВ ДЕФЕКТНОЇ СТРУКТУРИ НА ЕЛЕКТРОПРОВІДНІСТЬ ПОЛІКРИСТАЛІВ

Урахування впливу дефектної структури на властивості кристалічних твердих тіл має велике значення для багатьох сучасних технологій, оскільки розподіл дефектів різних типів не лише визначає основні фізичні характеристики монокристалів і полікристалів, а й дозволяє створювати зразки з керованими, заздалегідь визначеними властивостями.

17


Зазвичай при вивченні впливу дефектів особлива увага звертається на фізико-механічні і пластичні властивості. Однак існують незаперечні експериментальні свідчення про вплив дефектів на електрофізичні властивості кристалічних твердих тіл [1].

Основними структурними дефектами монокристалів і полікристалів провідників і напівпровідникових матеріалів є дислокації, власні точкові дефекти і їх скупчення, дефекти упаковки, межі зерен. При вирощуванні монокристалів дислокації виникають під дією термічної напруги, обумовленої неоднорідним розподілом температури в об'ємі злитка. Іншими джерелами дислокацій в монокристалах є дислокації, що проростають з затравки, домішкові неоднорідності, відхилення від стехіометричного складу. Часто дислокації утворюють в кристалах стійкі скупчення – малокутові межі кристалічних зерен. Також в ході пластичної деформації при волочінні структура металевого провідника зазнає значних змін – зерна витягуються по напряму волочіння, зростає число дефектів структури (дислокацій, вакансій, міжвузельних атомів), що приводить до збільшення міцності, твердості і зниження пластичності. Ці явища називаються наклепуванням при волочінні.

При термічній обробці число дефектів структури знижується, при тривалому ізотропному нагріванні відбувається утворення з деформованих (витягнутих) невеликих рівноосних зерен з недеформованою структурою металу, які зростають і поступово займають весь об'єм матеріалу. Це явище називається рекристалізацією. При цьому знижується міцність і твердість, збільшується пластичність.

Вивчення зміни розподілу і концентрації структурних дефектів спільно з вимірюванням електропровідності показує, що підвищення концентрації дефектів в більшості випадків приводить до зростання питомого опору зразків.

ЛІТЕРАТУРА1. http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Electronika/2010_681/20.pdf

Артур Галиця,6 курс Інституту фізико-математичної та технологічної освіти Наук. керівник: к.пед.н., доц. О. В. Школа

МЕТОДИКА ВИКОРИСТАННЯ ФІЗИЧНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ В СИСТЕМІ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Традиційно вивчення курсу загальної фізики у вищих педагогічних навчальних закладах спирається на методичну систему, важливою складовою якої є демонстраційний експеримент і лабораторний практикум. Ці форми навчально-пізнавальної діяльності мають на меті розвиток практичних умінь і навичок студентів, поглиблення теоретичних знань та їх взаємозв’язку з практикою, ознайомлення із сучасними технічними засобами і методами

18

http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/Electronika/2010_681/20.pdf


дослідження, сприяння більш детальному вивченню фізичних явищ, понять і законів фізичної науки.

Сучасна теорія і практика системи навчального фізичного експерименту збагатилася завдяки плідним дослідженням Н. Звєрєвої, О. Леонтьєва, С. Рубінштейна (психолого-педагогічні основи застосування експерименту в процесі навчання фізики); Л. Анциферова, О. Бугайова, С. Величка, Г. Гайдучка, С. Гончаренка, Л. Калапуші, Є. Коршака, Д. Костюкевича, О. Ляшенка, Б. Миргородського, В. Нижника, М. Розенберга, В. Савченка, О. Сергєєва, В. Тищука (питання вдосконалення змісту, методики і техніки навчального фізичного експерименту; створення відповідних навчальних приладів і засобів наочності; тенденції розвитку); В. Вовкотруба, Ю. Галатюка, М. Жалдака, Ю. Жука, О. Іваницького, Л. Коношевського, В. Савоша, Н. Сосницької (використання обчислювальної техніки та нових інформаційних технологій в навчальному курсі фізики) тощо. Проте проблема удосконалення навчального фізичного експерименту є ще далеко нерозв’язаною, і навряд чи це взагалі можливо за умов постійного розвитку сучасної науки і техніки, коли сфера експериментальних досліджень увесь час розширюється, охоплюючи дедалі складніші явища природи.

Протиріччя між об’єктивною необхідністю удосконалення фізичного експерименту під час вивчення теми “Теплове розширення твердого тіла” курсу загальної фізики з одного боку, і достатньо низька забезпеченість навчального процесу сучасним демонстраційним та експериментальним обладнанням з іншого боку, обумовлюють актуальність нашого дослідження.

Аналіз науково-методичної літератури щодо цілей і завдань, змісту і структури зазначеної теми курсу загальної фізики, варіантів використання різного навчального обладнання дозволив розробити відповідну експериментальну установку та провести дослідження з визначення коефіцієнта лінійного розширення твердого тіла, зокрема інструментальної сталі марки СТ – 50. Під час виготовлення приладу особлива увага приділялася забезпеченню пожежної та електричної безпеки установки. За результатами експерименту середнє значення коефіцієнту лінійного теплового розширення досліджуваного зразка (в інтервалі температур ) дорівнювало:

; .Отриманий результат мало різниться з теоретичним, що свідчить про

достатню точність роботи всіх вузлів експериментальної установки і справедливість отриманих даних. При цьому відносна похибка вимірювань коефіцієнта лінійного розширення досліджуваного зразка не перевищує . Розробка експериментальної установки та справедливість отриманих даних свідчить про можливість визначення коефіцієнту лінійного теплового розширення будь-яких твердих тіл за умови їх виготовлення відповідної форми та розмірів. Зокрема, установка дозволяє фіксувати мінімальне теплове розширення зразка з точністю до .

Отримані результати експериментального дослідження дали підстави для рекомендації даної роботи до лабораторного практикуму з курсу загальної фізики для студентів ІФМТО БДПУ. З цією метою було

19


розроблено методичні рекомендації, що містять орієнтовний обсяг відповідних навчальних матеріалів (короткі теоретичні відомості, опис установки та порядок виконання роботи, практичні завдання, питання для самоконтролю). Як свідчить досвід, застосування навчального фізичного експерименту з визначення коефіцієнта лінійного теплового розширення твердого тіла істотним чином сприяє підвищенню рівня та якості знань студентів під час вивчення відповідної теми курсу загальної фізики.

ЛІТЕРАТУРА1. Анциферов Л. И. Практикум по методике и технике школьного

физического эксперимента. / Л. И. Анциферов, И. М. Пищиков. – М.: Просвещение, 1984. – 246 с.

2. Загальна фізика. Лабораторний практикум : навчальний посібник / За ред. І. Т. Горбачука. – К. : Вища школа, 1992. – 509 с.

3. Коршак Є. В. Методика і техніка шкільного фізичного експерименту / Є. В. Коршак, Б. Ю. Миргородський. – К. : Рад. школа, 1981. – 280 с.

Лілія Гопієнкова,5 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освітиНаук. керівник: к.пед.н., доц. В. В. Ачкан

ФУНКЦІОНАЛЬНІ РІВНЯННЯ ЯК ОДИН ІЗ ЗАСОБІВ ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТАРШОКЛАСНИКІВ

Сучасна школа поступово переорієнтовується на визнання особистості дитини найвищою цінністю; спрямування вчителя на гуманні, демократичні принципи спільної з учнем життєдіяльності, виховання особистості, здатної до постійного оновлення та підвищення рівня власних знань, уміння застосовувати їх у змінених умовах, готової творчо підходити до вирішення виниклих проблем. У зв’язку з цим перед закладами освіти постає завдання формування ключових, галузевих та предметних компетентностей, що особливо важливо у старшій школі, яка є перехідною ланкою між середньою та вищою освітою.

Питанням впровадження компетентнісного підходу в математичну освіту присвячені роботи С. А.Ракова, І.М. Аллагулової, Н. Г. Ходирєвої, О.В. Шавальової та ін. С.А. Раков означає математичну компетентність як “уміння бачити та застосовувати математику в реальному житті, розуміти зміст і метод математичного моделювання, уміння будувати математичну модель, досліджувати її методами математики, інтерпретувати отримані результати, оцінювати похибку обчислень” [2, c. 15].

Однією з основних змістовно-методичних ліній шкільного курсу алгебри і початків аналізу є лінія рівнянь і нерівностей, яка має розгалужену систему внутрішньопредметних зв’язків з іншими лініями курсу.

Метою нашого дослідження є розробка методичних рекомендацій щодо організації навчальних досліджень у процесі вивчення даних функціональних рівнянь

20


Не зважаючи на те, що функціональні рівняння не входять до шкільної програми та представлені поки що лише у завданнях олімпіад та математичних конкурсів, ми вважаємо, що залучати учнів до розв’язування функціональних рівнянь необхідно не лише під час підготовки до олімпіад чи конкурсів. Це доцільно робити за рахунок індивідуальної роботи зі здібними учнями на уроці або за рахунок включення цього матеріалу до елективних спецкурсів.

До основних етапів організації навчального дослідження ми відносимо аналіз умови завдання (що включає постановку проблеми та складання плану розв’язування), реалізацію плану з відповідним обґрунтуванням проведеної роботи, висновок, вивчення знайденого розв’язання та аналіз його результатів. Як правило, проблема в навчальному дослідженні формулюється за допомоги вчителя (або самим вчителем). Через те, що найчастіше висновок формулюється також, більшою чи меншою мірою, за допомоги вчителя, то основна евристична діяльність учня пов’язана, на наш погляд, зі складанням плану розв’язування.

Перш ніж навести приклади навчальних досліджень необхідно уточнити, що під функціональним рівнянням ми розуміємо рівність, з якої можна знайти невідому функцію [10]. Розв’язати функціональне рівняння – означає знайти невідомі функції, що входять до нього.

Існує чимало методів розв’язування функціональних рівнянь, таких, як метод диференціювання, метод Коші, метод послідовних наближень, метод граничного переходу, метод нескінченних степеневих рядів, метод рекурентних співвідношень та ін. З усіма цими методами ми не передбачаємо знайомити учнів, але існує досить простий метод розв’язування функціональних рівнянь – метод підстановки. Найбільш типовими підстановками є підстановка числа 0 замість якоїсь із заданих змінних або підстановка таких значень, що вираз, заданий в умові в дужках перетвориться на нуль. Ознайомивши учнів із поняттям функціонального рівняння ми організовували навчальні дослідження учнів при розв’язуванні функціональних рівнянь. Наведемо приклад такого дослідження.

Приклад 1. Знайдіть усі функції які задовольняють рівняння

Аналіз умови завдання та пошук плану розв’язування. Учні визначають шлях розв’язування. Зупиняються на методі підстановки та обговорюють можливу підстановку. Спробуємо прирівняти до нуля одну із змінних. Наприклад, нехай . Тоді, якщо задане рівняння є правильною числовою рівністю, то при отримане в результаті підстановки рівняння є правильною числовою рівністю. Але, якщо отримане в результаті підстановки рівняння є правильною числовою рівністю, то ми не можемо стверджувати, що задане рівняння є правильною числовою рівністю. Отже, необхідною складовою частиною розв’язування є перевірка.

Реалізація плану розв’язування. Якщо , то із заданого рівняння отримуємо рівняння або Це рівняння буде наслідком заданого. Виконаємо перевірку: якщо

то із заданого рівняння маємо Звідки отримуємо правильну рівність

21


Висновок. Заданому рівнянню задовольняють функції виду .

Вивчення знайденого розв’язання та аналіз його результатів. Ефективним методом розв’язування функціональних рівнянь є метод підстановки. Учні за допомоги вчителя формулюють та записують до зошитів наступний орієнтир: при виконанні підстановки у функціональне рівняння ми отримуємо рівняння-наслідок, отже перевірка є необхідною складовою розв’язування. Однією із можливих підстановок є прирівнювання до нуля однієї із змінних.

Результати навчання за розробленою методикою показали, що організація навчальних досліджень учнів при розв’язуванні функціональних рівнянь сприяє розвитку логічного мислення та дослідницьких вмінь, оволодінню учнями прийомами евристичного характеру, формуванню в них здатності обґрунтовувати доцільність вибору певного методу розв’язування, систематизувати та узагальнювали отримані результати, і, як наслідок, набуттю ними не лише математичних, але окремих ключових компетентностей.

ЛІТЕРАТУРА1. Ачкан В.В. Математичні компетентності учнів, напрями їх набуття

та шляхи формування в старшій школі / В.В. Ачкан // Збірник наукових праць. Державна прикордонна служба України, Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького. – № 56. – Хмельницький: видавництво НАДПСУ, 2010. – С. 5 – 8.

2. Раков С.А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ: Монографія / С.А. Раков. – Х.: Факт, 2005. – 360 с.

3. Сарана О.А. Математичні олімпіади: просте і складне поруч: Навчальний посібник. – Житомир: ЖДПУ, 2002.- 298с.,

4. Ясінський В.А. Олімпіадна математика: функціональні рівняння, метод математичної індукції / В.А. Ясінський. – Х.: Основа, 2005. – 96 с.

Олена Донєва,6 курс Інституту фізико-математичної та технологічної освітиНауковий керівник: О.В.Школа, к.пед.н., доцент (БДПУ)

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВИЗНАЧЕННЯ СТАЛОЇ БОЛЬЦМАНАОсновним завданням сучасної вищої школи є виховання творчої

особистості та ґрунтовна і всебічна підготовка студентів до активної професійної діяльності. Важливого значення при цьому має вивчення майбутнім спеціалістом у галузі фізичних наук і техніки фундаментальних фізичних теорій, до числа яких, безперечно, відносять і молекулярну фізику. Без цієї наукової теорії формування найбільш повного уявлення про сучасну фізичну картину світу неможливе. Молекулярна фізика – це той розділ загальної фізики, на якому ґрунтується викладання низки курсів теоретичної фізики, зокрема таких, як термодинаміка, статистична фізика, теорія твердого тіла тощо,

22


а також багатьох спеціальних курсів з більшості фізичних, інженерно-фізичних і технологічних спеціальностей.

У викладанні курсу загальної фізики особливе місце займає вивчення фізичної сутності фундаментальних фізичних констант. Завдяки широкому спектру функцiй у сучасній науцi, їх формування виступає одним з визначальних структурних елементiв процесу навчання. Під час викладання молекулярної фізики до таких можна віднести, зокрема сталу Больцмана, яка входить до багатьох законів і формул сучасної науки: основне рівняння МКТ ідеального газу, рівняння Менделєєва-Клапейрона, розподіли Гіббса, Максвелла-Больцмана, енергії за ступенями вільності молекули; формула Больцмана та ін. Експериментально сталу Больцмана можна визначити за допомогою розподілу Больцмана, закону теплового випромінювання Планка, з означення абсолютної температури та інших фізичних сталих. Проте її вимірювання у рамках навчального фізичного експерименту педагогічного вишу супроводжується певними труднощами, серед яких сучасна нестача належного обладнання є найголовнішою, що й обумовило актуальність нашого дослідження.

Аналіз науково-методичної літератури дозволив встановити, що становлення і розвиток системи навчального фізичного експерименту у загальноосвітній школі та вищому навчальному закладі тісно пов'язане з іменами таких вчених, як Л. Анциферов, О. Бугайов, С. Величко, С. Гончаренко, І. Горбачук, М. Жалдак, О. Іваницький, Л. Калапуша, Є. Коршак, Д. Костюкевич, О. Ляшенко, Б. Миргородський, В. Савченко, О. Сергєєв, Н. Сосницька, В. Тищук та iн. Навчальний фізичний експеримент розвивається у зв’язку із загальним розвитком науки і техніки, розширенням й оновленням змісту курсу фізики, поліпшенням методики її викладання та модернізацією обладнання. Цей розвиток об’єктивно відображає зміни, яких зазнає сучасна фізика та методи її дослідження. Проте вимога часу – модернізація існуючого й створення нового навчального експериментального обладнання та методики його використання на основі діяльнісного підходу до об’єкту навчання, активізації пізнавальної діяльності студентів.

Аналіз літературних джерел щодо завдань, змісту і структури вивчення основ молекулярної фізики, варіантів використання різного навчального обладнання дозволив розробити відповідну експериментальну установку та провести дослідження з визначення сталої Больцмана. Під час її виготовлення особлива увага приділялася забезпеченню правил техніки безпеки і санітарії. Результати проведеного експерименту [

] мало різняться з теоретичним

значенням [ ], що свідчить про достатню точність роботи експериментальної установки та справедливість отриманих даних. При цьому відносна похибка вимірювань не перевищує .

Отримані результати експериментального дослідження дали підстави для рекомендації даної роботи до лабораторного практикуму з курсу загальної фізики для студентів Інституту фізико-математичної та

23


технологічної освіти БДПУ. З цією метою було розроблено методичні рекомендації, що містять орієнтовний обсяг відповідних навчальних матеріалів (короткі теоретичні відомості, опис установки та порядок виконання роботи, практичні завдання, питання для самоконтролю). Застосування навчального фізичного експерименту з визначення сталої Больцмана, на нашу думку, істотним чином сприятиме підвищенню рівня та якості знань студентів під час вивчення молекулярної фізики у вищому навчальному закладі.

ЛІТЕРАТУРА1. Загальна фізика. Лабораторний практикум : навчальний

посібник / За ред. І. Т. Горбачука. – К. : Вища школа, 1992. – 509 с.2. Лабораторные занятия по физике / Под ред. Л.Л.Гольдина. – М. :

Наука, 1983. – 703 с.3. Школа О.В. Основи термодинаміки і статистичної фізики:

навчальний посібник [для студ. вищ. навч. закл.] / О.В.Школа. – Донецьк : Юго – Восток, 2009. – 375 с.

Дубіна Н.,6 курс Інституту фізико-математичної та технологічної освітиНаук. керівник: к.пед.н., доц. Т. М. Яценко

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ФІЗИКИ У ВНЗ

На сучасному етапі розвитку інформаційних та комп’ютерних технологій у викладача з’явилась можливість використовувати комп’ютер як дидактичний засіб навчання в різних освітніх галузях, що призвело до розробки цілого класу спеціалізованого програмного забезпечення, створення загальних колекцій джерел та інструментів. Ці цифрові освітні ресурси покликані сприяти розробці та проведенню ефективних предметних занять, що враховують індивідуальні особливості студентів, рівень їх підготовки [2].

З кожним роком все проблематичніше стає виробництво традиційних паперових підручників і навчальних посібників, змістовний матеріал яких часто перестає бути актуальним ще до їх попадання в навчальні заклади. Одним з можливих виходів з ситуації, що склалася, може бути розробка електронних засобів навчання практично по всіх дисциплінах і їх публікація в світових телекомунікаційних мережах або на інформаційних носіях, що надають можливість нескладного оперативного тиражування. Дане твердження засновано, в першу чергу, на можливості динамічної зміни і доповнення змісту електронних засобів навчання відповідно до поточних змін в житті суспільства, науці, культурі та ін. [3].

На сьогодні арсенал цифрових освітніх ресурсів, які можуть бути використані викладачем, нараховує сотні продуктів. Існуючі ЦОР можна розділити на ресурси, які викладаються в мережі Інтернет, а також електронні навчальні видання, що розміщуються на матеріальних носіях (CD-ROM, DVD).

24


Слід відзначити, що більшість існуючих цифрових освітніх ресурсів створюється без зв’язку з державними освітніми стандартами, навчальними програмами, без врахування потреб навчальних закладів та викладачів, без дотримання дидактичних вимог.

Проблемою розробки та використання ЦОР у навчанні займалися такі дослідники як Є.В. Оспеннікова, В.А. Чулюков, І.В. Фурсова, С.А. Тіторенко, В.В. Сухініна, С.В. Разуваєва, Л.І. Орешкіна, А.І. Кустов, І.А. Мігель, А.Ю. Пилипчук та ін.

Намічена на сьогодні тенденція активного впровадження ЦОР в навчальний процес вузу, зміна методів і форм вузівського навчання дозволяє в перспективі перейти від традиційної моделі навчання до інноваційної моделі, що відповідає потребам багатополярного соціального устрою і ринкового економічного механізму.

Використання якісних цифрових освітніх ресурсів у системі вузівської освіти (зокрема, під час навчання фізики) робить її значно ефективніше за рахунок того, що відкриваються можливості:

організації різноманітних форм діяльності студентів за самостійним вилученням та представленням знань;

застосування всього спектру можливостей сучасних інформаційних і телекомунікаційних технологій в процесі виконання різноманітних видів навчальної діяльності;

привнесення в навчальний процес поряд з асоціативною прямою інформації за рахунок використання можливостей технологій мультимедіа, віртуальної реальності, гіпертекстових і гіпермедіа систем;

об'єктивної діагностики і оцінки інтелектуальних можливостей студентів, а також рівня їх знань, умінь, навичок, рівня підготовки до конкретного заняття з дисциплін загальноосвітньої та спеціальної підготовки, порівняння результатів засвоєння матеріалу у відповідності з вимогами державного освітнього стандарту;

управління навчальною діяльністю студентів адекватно інтелектуальним рівнем конкретного студента, рівень його знань, умінь, навичок, особливостей його мотивації з урахуванням існуючих методів і використовуваних засобів навчання;

створення умов для здійснення індивідуального самостійної навчальної діяльності студентів, формувати навички самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення, самоосвіти, самореалізації [1].

ЛІТЕРАТУРА1. Гудина Н.А., Елисеева Е.В. Цифровые образовательные

ресурсы в информационно-телекоммуникационном сопровождении системы образования [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ito.edu.ru/2010/Tomsk/II/II-0-20.html.

2. Кустов А. И., Тарлавский В. И., Мигель И. А. Повышение эффективности проведения занятий по физике с использованием информационных технологий // Образовательные технологии: науч.-технич. журн. – Воронеж, 2007. – №2 (24).

25


3. Оспенникова Е.В Цифровые учебные коллекции по физике: виды и перспективы использования в обучении // 1 сентября. Приложение “Физика”. – № 12, 2006. – С.29-33.

Катерина Єрмакова, 2 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н., доц. О. В. Куделіна

ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИ

Актуальність. Мета інформатизації освіти полягає у використанні нових інформаційних технологій у процесі навчання різних дисциплін, зокрема, математики. Вже розроблено велику кількість математичних пакетів, але поки що не існує достатньо розробленої й загальноприйнятої методики навчання математики з використанням мультимедійних і гіпертекстових технологій. При цьому, не викликає сумніву те, що застосування комп'ютерної техніки в процесі навчання дозволяє зробити вивчення математики нетрадиційним, яскравим, насиченим [1].

Метою статті є виявлення напрямків застосування комп’ютерних продуктів та інформаційних технологій у процесі навчання математики з метою підвищення ефективності навчального процесу.

У дидактиці виділяють багато методів навчання: словесні (використовуються при формуванні теоретичних знань); наочні (використовуються для розвитку спостережливої діяльності й підвищення уваги до досліджуваних питань); репродуктивні (використовуються для формування знань і навичок, коли учні ще не готові до проблемного вивчення навчального матеріалу); пошукові (використовуються для розвитку самостійного мислення, творчого підходу до виконання завдань, коли матеріал має середній рівень складності); індуктивні (використовуються для розвитку вміння узагальнювати, рухатись від часткового до загального, коли учні більше підготовлені до індивідуальних міркувань); дедуктивні (використовуються для розвитку вміння аналізувати, рухатись від загального до часткового, коли учні підготовлені до дедуктивних міркувань); самостійна робота (використовується для розвитку навичок самостійності в навчальній діяльності, коли матеріал доступний для самостійного вивчення і є у наявності необхідні для роботи дидактичні матеріали) та ін. [2].

Керуючись вище зазначеним, можна виділити основні напрямки застосування комп’ютерних продуктів та інформаційних технологій у процесі навчання математики: при поясненні нового матеріалу; при проведенні лабораторних робіт; для здійснення контролю результатів навчання; при індивідуальній роботі (програми для творчості й самоосвіти).

26


Одним з напрямків використання комп’ютера в математиці е проведення обчислювальних експериментів. Пошуком механічного помічника для проведення обчислень займалися ще видатні математики Паскаль, Лейбніц, Беббідж, Чебишев та ін. Поява комп’ютерів дала можливість отримати істотні результати в завданнях, розв’язання яких раніше було не можливим через великі обсяги обчислень. Проведення обчислювальних експериментів за допомогою математичних пакетів DG, Gran, Mapple, Machcad, Mathematica та ін. дозволяє учням одержати навички, необхідні в подальшій практичній діяльності, розвиває їх аналітичне мислення, дає можливість здійснювати інтеграцію математики з іншими предметами. Використання комп’ютерних продуктів, спрямованих на проведення лабораторних робіт, дозволить: з’єднати традиційне й комп’ютерне навчання; змінити методи й зміст традиційного навчання; зблизити процес навчання й процес наукового дослідження; розвинути вміння й навички роботи з комп’ютером при проведенні численних експериментів; використовувати в навчанні принципи евристики.

Одним із найбільш важливих елементів у системі навчання є контроль знань, умінь і навичок, що супроводжує всі види навчальної діяльності. Без здійснення контролюючої функції не можна здійснювати керування процесом навчання. Садовничий В. А. відзначає, що багато педагогічних і організаторських проблем контролю вдається зняти (звичайно, не повністю, але в більшій їхній частині) за допомогою комп’ютерних систем перевірки знань [4]. Комп’ютерні програми можуть використовуватися при проведенні контролю на різних етапах навчання: для попереднього контролю (з метою визначення рівня знань, умінь й навичок з предмету або розділу, що буде вивчатися); для поточного контролю (цей вид контролю здійснюється в щоденній роботі з метою перевірки засвоєння попереднього матеріалу й виявлення прогалин у знаннях та вміннях); для тематичного контролю (здійснюється в міру проходження окремої теми); для підсумкового контролю (здійснюється наприкінці півріччя або року з метою узагальнення й систематизації всього пройденого матеріалу) [3].

Висновки. Використовуючи на уроці математики табличний процесор MS Excel, пакет динамічної геометрії DG, пакет Gran, контрольно-діагностичну систему Test-W можна значною мірою підвищити ефективність навчально-виховного процесу.

ЛІТЕРАТУРА1. Жалдак М. І. Педагогічний потенціал комп’ютерно-орієнтованих

систем навчання математики // Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Збірник наукових праць / Редколегія. – К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2003. – Вип. 7. – С. 3-16.

2. Зайченко І. В. Педагогіка. Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних навчальних закладів / Зайченко І. В.. – Чернігів: РВК “Деснянська правда”, 2003. – 528 с.

3. Злыгостаева Т.Е. Информационные технологии в контроле и оценке результатов обучения // XI конференция-выставка Информационные технологии в образовании. – М.: МИФИ, 2001. – С. 31-32.

27


4. Садовничий В. А. Компьютерная система проверки знаний // Высшее образование в России. – 1994. – №3. – С. 20-26.

Єлизавета Каніна, Дар’я Тінькова,4 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освітиНаук. керівник: к.пед.н., доц. Н .С. Вагіна

ПИТАННЯ АДАПТУВАННЯ ДО ЧИННИХ ПІДРУЧНИКІВ МЕТОДИЧНИХ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО ВИКОРИСТАННЯ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИ

КОМП’ЮТЕРНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯУ сучасних умовах стрімкого просування інформаційних технологій у

всі сфери життєдіяльності людства комп’ютеризація навчання виступає важливим чинником, націленим на забезпечення відповідності якості загальної середньої освіти новим суспільним вимогам.

Державними програмами з математики для загальноосвітніх навчальних закладів передбачено можливості використання у навчальному процесі достатньо великої кількості педагогічних програмних засобів (DG, GRAN, Maple, Mathematika, MathLab та ін.), які дозволяють розв’язувати за допомогою комп’ютера широке коло математичних задач різних рівнів складності, але вибір конкретного засобу та визначення місця його застосування на уроках чи у позакласній роботі з предмету цілком покладається на вчителя, від майстерності та підготовленості якого залежить і кінцевий результат, що проявляється у навчальних досягненнях учнів. Все це зумовлює актуальність проблеми адаптування до чинних підручників з математики методичних рекомендацій щодо використання на уроках різноманітних комп’ютерних засобів навчання.

Методиці конструювання комп’ютерно-орієнтованих уроків математики з використанням різноманітних педагогічних програмних засобів присвячено багато праць вітчизняних і зарубіжних науковців, серед яких найбільшої уваги, на наш погляд, заслуговують ті, авторами яких є розробники цих засобів: М.І. Жалдак [2; 3], О.Б. Жильцов [3], С.А. Раков [2] та ін. Ці праці за суттю є базовими, оскільки запропоновані в них підходи та ідеї плідно використовуються як вчителями-практиками, так іншими науковцями [4].

Як показує аналіз науково-педагогічної літератури, комп’ютерно-орієнтована методична система навчання передбачає органічне, неантагоністичне вбудовування інформаційних технологій у навчальний процес у тих випадках, де це необхідно та методично доцільно. Комп’ютер у такій моделі навчання є одним із складових елементів, який дозволяє не тільки формувати в учнів образні уявлення про оточуючу дійсність, але і самім активно брати участь в їх створенні, закріплювати основні виучувані поняття, експериментувати в комп’ютерних діяльнісних середовищах, опановувати різні методи розв’язування математичних задач (аналітичні, графічні, координатні тощо). Отже, на сьогоднішній день є загальновизнаним, що комп’ютерна підтримка освітнього процесу є важливою складовою ефективного педагогічного управління навчально-

28


пізнавальною діяльністю школярів, а методика використання комп’ютерних засоби має враховувати їх узгодженість з іншими засобами навчання, у першу чергу – чинними підручниками з математики. Втім, в останньому плані існують певні протиріччя, оскільки в умовах осучаснення навчально-методичного забезпечення за останні роки створено і впроваджено у навчальний процес дуже багато підручників (тільки для основної школи їх створено понад тридцять) і вони, як правило, не містять жодних вказівок чи пропозицій стосовно розв’язування тієї чи іншої задачі за допомогою комп’ютера. Усунення зазначених протиріч можливо шляхом включення до підручників спеціальних розділів, які б містили відомості про сучасні (зокрема – українські) ППЗ, їх авторів, добірки комп’ютерно-орієнтованих завдань (або номери тих задач, які пропонується розв’язати за допомогою комп’ютера або завдання для контролю правильності аналітичного розв’язку графічним способом). Для старшокласників такі рекомендації можуть бути розміщені в мережі Інтернет, доступ до користування ресурсами якої є у більшості шкіл. За таких умов шкільний підручник буде більшою мірою зорієнтований на розвивальну функцію, а не стільки на інформаційну і відтворювальну функції, що надзвичайно важливо в умовах нової філософії освіти, коли пріоритетною метою навчання стає розвиток особистості учня засобами навчального предмету.

В умовах комп’ютеризації навчання математики портфоліо вчителя повинно містити також бібліотеки динамічних рисунків для навчального процесу, методичні розробки уроків з використанням ІКТ, розробки дидактичних матеріалів для учнів, відеоматеріали тощо.

На нашу думку, вищенаведені висновки мають важливого теоретичного і практичного значення і для підготовки майбутніх учителів математики, тому відповідні завдання щодо планування та методичного забезпечення комп’ютерно-орієнтованих уроків математики доцільно включати до змісту педагогічної практики.

ЛІТЕРАТУРА1. Відкриття геометрії через комп’ютерні експерименти в пакеті

DG / С.А. Раков, В.П. Горох, К.О. Осенков та ін.; За ред. С.А. Ракова, В.Ю. Бикова. – Х.: Вид-во ХДПУ, 2002. – 134 с.

2. Жалдак М.И. Математика с компьютером: Пособие для учителей / М.І. Жалдак, Ю.В. Горошко, Винниченко Е.Ф. – К.: РУНЦ “ДИНИТ”, 2004. – 251 с.

3. Жалдак М.І. Математика (алгебра і початки аналізу) з комп’ютерною підтримкою / М.І. Жалдак, А.В. Грохольська, О.Б. Жильцов. – К.: МАУП, 2003. – 304 с.: іл..

4. Крамаренко Т.В. Уроки математики з комп’ютером / За ред. Жалдака М.І. – Кривий Ріг: Видавничий дім, 2008. – 272 с.

Олег Клещунов,2 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н., доц. О. В. Куделіна

29


ВИКОРИСТАННЯ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ВИЩОЇ МАТЕМАТИКИ

Актуальність. Студентам-першокурсникам доводиться з першого дня включатися в самостійне опрацювання навчального матеріалу, що по суті є неможливим, оскільки шкільна освіта не вимагає від школярів вміння працювати самостійно. Це дуже часто призводить до виникнення протиріччя між слабкою шкільною підготовкою та вимогами до фахівця, які ставить перед ними сучасний ринок праці. Подолання такого протиріччя і є однією із задач сучасної вищої освіти. На думку багатьох науковців вирішення даної проблеми можливо із застосуванням в процесі навчання інноваційних технологій [1].

Метою статті є виявлення впливу інформаційно-комунікаційних технологій на процесі навчання математики.

Під інформаційними технологіями навчання розуміють такі технології, які в навчальному процесі використовують засоби інформатизації навчання. Слід розрізняти поняття “інформатизація” й “комп’ютеризація” освіти. Комп’ютеризація освіти – це процес оснащеності відповідних навчальних закладів засобами обчислювальної техніки. Інформатизація освіти – це процес, який направлений на максимально ефективне використання інформаційного забезпечення освіти за допомогою комп’ютера [3].

Питанням використання інформаційних технологій навчання вищої математики присвячене дослідження В.І. Клочка, в якому сформульовано цілі і завдання навчання вищої математики з використанням інформаційних технологій студентами технічних спеціальностей. Л.І. Нічуговська сформулювала основні положення адаптивної концепції математичної освіти студентів економічних спеціальностей із системним застосуванням інформаційних технологій для підвищення ефективності навчання. О.В. Співаковський аналізує можливості впровадження сучасних інформаційних технологій навчання в педагогічних ВНЗ та стверджує, що застосування інформаційних технологій принципово впливає на якість навчання та інтелектуальний розвиток студентів. Ю.В. Триус показав, що застосування комп’ютерно-орієнтованих методичних систем навчання математичних дисциплін сприяє підвищенню основних показників ефективності навчання студентів [4]. Дослідження Р. Хейніха свідчать про те, що в комп’ютерних групах студенти засвоюють матеріал на 40 % швидше, ніж в традиційних. Т.В. Корнілова, досліджуючи вплив інформаційних технологій на навчальний процес, висуває до них ряд вимог [2]: 1)повідомлення про помилкове рішення студента повинно подаватися негайно, у толерантній формі, що не принижує його гідності; 2)студент повинен знати, у чому полягає його помилка; пояснення потрібно подавати у формі, що враховує вікові можливості та рівень підготовки; 3)не рекомендується кожну правильну відповідь схвалювати; 4)студент повинен мати можливість порівняти свою неправильну відповідь із правильною; 5)не можна схвалювати неправильну відповідь.

30


На сьогодні існує достатня кількість пакетів комп’ютерної математики та динамічної геометрії. Одним з них є GeoGebra – вільно розповсюджений пакет комп’ютерної математики, що поєднує можливості динамічної геометрії з аналітичними обчисленнями. Розглянемо застосування пакету GeoGebra в процесі вивчення розділу “Елементи лінійної алгебри”.

Знаходження визначників другого та третього порядку не викликає труднощів у студентів, але для обчислення визначників вищих порядків (четвертого, п’ятого та ін.) необхідно більше часу. Тому, доцільно спростити виконання цієї операції за допомогою комп’ютера.

Наприклад, для обчислення визначника

треба лише ввести у нижній частині вікна GeoGebra інформацію: Определитель [{{2, -2, 3, 0,-1}, {0, 1, 2, -2,2}, {-1, 3, 1, -1,-1}, {4, 6, 5, 3,0},{7,4,0,6,3}}] та отримати відповідь (-640).

Висновки. Впровадження систем комп’ютерної математики в процес навчання сприяє підвищенню ефективності навчання, а також активізує пізнавальну діяльність студентів.

ЛІТЕРАТУРА1. Козяр М.М. Формування графічної компетентності студентів

вищих навчальних закладів освіти засобами комп’ютерних технологій. / М.М. Козяр. – Монографія. – Рівне: НУВГП, 2008. – 260 с.

2. Куделіна О.В. Математична освіта студентів у світлі впровадження компетентнісного підходу / О.В. Куделіна. Дидактика математики: проблеми і дослідження: Міжнародний збірник наукових робіт. – Вип. 24. – Донецьк: ДонНУ, 2008. – С. 231-237.

3. Рашевська Н.В. ІКТ як засіб підвищення якості навчання вищої математики в технічному ВНЗ / Н.В. Рашевська // Инновационные технологии в образовании: Материалы VII Международной научно-практической конференции “Инновационные технологии в образовании”, 20-22 сентября 2010 г., г. Ялта. – Сборник статей. – Ялта: РВВ КГУ, 2010. – 458 с.

4. Триус Ю. В. Комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання математичних дисциплін / Ю.В.Триус. Монографія. – Черкаси: Брама-Україна, 2005. – 400 с.

Артем Ковальов,6 курс Інституту фізико-математичної та технологічної освітиНаук. керівник: к.пед.н., доц. О. В. Школа

31


ВИЗНАЧЕННЯ ШВИДКОСТІ ПОШИРЕННЯ ЗВУКУ В ПОВІТРІ ФАЗОВИМ МЕТОДОМ

“Механічні коливання і хвилі. Звук” – один із важливих розділів курсу загальної фізики у вищому навчальному закладі освіти, оскільки під час його вивчення студенти знайомляться з основними явищами, поняттями і законами, що є дуже важливими для формування діалектико-матеріалістичного світогляду та їхніх уявлень про сучасну фізичну картину світу. У даній темі студенти узагальнюють та систематизують знання про механічні коливання і хвилі, їхні характеристики, властивості, закономірності; знайомляться з хвильовим рівнянням, а також рівняннями плоскої та сферичної хвиль, стоячої та хвилі, що біжить. Формують поняття про звукову хвилю та її основні характеристики (швидкість, гучність, тон), про найважливіші звукові явища – резонанс і луну, показують їх широке використання у музичних інструментах та різноманітних технічних пристроях (ехолоти, музичні резонатори тощо). Студенти знайомляться з фізичної сутністю ефекту Доплера в акустиці, ультразвуком та його застосуванням. Цей розділ курсу загальної фізики є таким, що важко засвоюється, оскільки він відрізняється достатньою глибиною абстракції, складністю введення основних фізичних понять, високим рівнем математичного апарату. Саме з цієї причини фізичний експеримент з даної теми має особливе значення у навчально-виховному процесі вищого педагогічного навчального закладу.

У вищій та загальноосвітній школі склалася певна система фізичного експерименту, становлення якої тісно пов'язане з іменами таких вчених, як Л. Анциферов, О. Бугайов, В. Буров, С. Величко, В. Вовкотруб, Г. Гайдучок, С. Гончаренко, Д. Галанiн, Є. Горячкiн, М. Жалдак, Б. Зворикiн, П. Знаменський, О. Іваницький, Л. Калапуша, Л. Коношевський, Є. Коршак, Д. Костюкевич, О. Ляшенко, Б. Миргородський, В. Нижник, А. Покровський, В. Савченко, О. Сергєєв, Н. Сосницька, В. Тищук та iн. Проте проблема належного забезпечення навчального процесу демонстраційним і лабораторним обладнанням та удосконалення методики його використання є ще далеко нерозв’язаною, і навряд чи це взагалі можливо за умов постійного розвитку сучасної науки і техніки, коли сфера експериментальних досліджень увесь час розширюється, охоплюючи дедалі складніші явища природи.

Аналіз науково-методичної літератури щодо цілей і завдань, змісту і структури зазначеної теми курсу загальної фізики, варіантів використання різного навчального обладнання дозволив розробити відповідну експериментальну установку та провести дослідження з визначення швидкості поширення звуку в повітрі фазовим методом. Під час виготовлення приладу особлива увага приділялася забезпеченню пожежної та електричної безпеки установки. За результатами експерименту швидкість поширення звуку в повітрі дорівнювала:

; .

Результати експерименту мало різняться з теоретичним значенням, що свідчить про достатню точність роботи всіх вузлів експериментальної

32


установки і справедливість отриманих даних. При цьому відносна похибка вимірювань швидкості поширення звуку в повітрі не перевищує .

Отримані результати експериментального дослідження дали підстави для рекомендації даної роботи до лабораторного практикуму з курсу загальної фізики для студентів Інституту фізико-математичної та технологічної освіти БДПУ. З цією метою було розроблено методичні рекомендації, що містять орієнтовний обсяг відповідних навчальних матеріалів (короткі теоретичні відомості, опис установки та порядок виконання роботи, практичні завдання, питання для самоконтролю). Як свідчить досвід, застосування навчального фізичного експерименту з визначення швидкості поширення звуку в повітрі фазовим методом істотним чином сприяє підвищенню рівня та якості знань студентів під час вивчення відповідної теми курсу загальної фізики.

ЛІТЕРАТУРА1. Анциферов Л. И. Практикум по методике и технике школьного

физического эксперимента. / Л. И. Анциферов, И. М. Пищиков. – М.: Просвещение, 1984. – 246 с.

2. Загальна фізика. Лабораторний практикум: навчальний посібник / За ред. І. Т. Горбачука. – К.: Вища школа, 1992. – 509 с.

3. Лабораторные занятия по физике / Под ред. Л.Л.Гольдина. – М.: Наука, 1983. – 703 с.

Олександр Кожевін, 3 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: д.хім.н., проф. О. П. Мягченко

ПРОБЛЕМИ І ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ СУЧАСНИХ ФУНДАМЕНТАЛЬНИХ НАУКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ В УКРАЇНІАктуальність теми. Проведення наукових досліджень в галузі

природничих наук є запорукою динамічного розвитку будь-якої країни, тому актуальним є аналіз шляхів поліпшення якості і кількості наукових досліджень, від яких залежить не тільки престиж держави, але і рівень її соціально-економічного розвитку. В Україні на сучасному етапі науковці стикаються з рядом проблем, які гальмують розвиток науки і потребують швидкого їх вирішення.

Ступінь досліджуваної проблеми. Розробкою проблем фундаментальних наукових досліджень в Україні займалися такі вчені як В.А. Корнілов, В.С. Марцин, проте наявні відомості потребують подальшої конкретизації і узагальнення.

Метою дослідження є аналіз системи наукових досліджень в Україні і виявлення шляхів поліпшення стану науково-дослідної роботи у нашій країні.

Методи дослідження: аналізу літературних джерел, індукції і дедукції, узагальнення наявних статистичних даних. Об’єктом дослідження є сучасна система проведення наукових досліджень в

33


Україні. Предметом дослідження є особливості управління, фінансування і матеріально-технічного забезпечення науково-дослідної роботи в Україні.

Головною проблемою сучасного етапу функціонування національної наукової системи є невідповідність наявного науково-технічного потенціалу цілям суспільно-економічного розвитку України. Спостерігається зниження престижності науково-освітньої сфери як роду діяльності. Низький рівень заробітної плати науковців і недостатнє фінансування наукових досліджень спонукають талановитих вчених виїжджати з країни. Одна з причин занепаду наукових досліджень в Україні – низький рівень державного фінансування науки – біля 0,7 %, при необхідному – не менше 3% від валового внутрішнього продукту. У США і Японії рівень державного фінансування науки складає 5-7%.

В Україні стабільно скорочується загальна чисельність наукових працівників. З 2000 по 2010 роки вона зменшувалась у середньому на 2% за рік. Видатки на науку в Україні у 2011 році заплановані на рівні 4,7 млрд. грн. або 0,5875 млрд. доларів, що у 251 раз менше ніж у США [2, с. 108]. Помітно впала загальна кількість наукових публікацій, де Україну перевершила Бразилія, а Росію – Індія. Головну причину погіршення кількості наукових досліджень в Україні слід вбачати у мізерному фінансуванні, про що вітчизняні фахівці писали неодноразово і на чому, зокрема, наголошує керівництво НАН України. Матеріально-технічно база наукових досліджень в Україні є фізично і морально застарілою і практично не модернізується. Несучасне наукове і навчальне обладнання значно погіршує якість результатів наукових дослідів і експериментів, які є основою більшості наукових досліджень [1, с. 69-70].

Під час переходу до демократичного суспільного ладу в Україні для національної наукової системи актуальним є реалізація загальної мети – забезпечити інтелектуальними та кадровими ресурсами процеси суспільної трансформації. Здійснити це можна лише через запровадження комунікативної моделі управління суспільними змінами, що передбачає широку підтримку у суспільстві, а також впровадження системи постійних консультацій з усіма учасниками науково-технологічної діяльності: політиків, вчених, чиновників, підприємців та неурядових громадських інституцій. Реалізація цієї мети можлива буде за умови створення в Україні сучасного ринку інтелектуальних послуг.

Висновок: поліпшення стану науково-дослідної роботи в Україні можливе через зміни стратегічних напрямів державної науково-технічної політики, визначальними з яких мають стати: перехід від політики збереження до політики відновлення науково-технологічного потенціалу; перехід від політики пасивного спостерігання до політики активного здобуття передових позицій в світі на основі нових відкриттів, впровадженні ноу-хау, наукових ідей через підтримання відповідних прикладних досліджень і розробок, промислових наукоємних новацій; перехід від моделі “витратної науки” до моделі реальної “комерціалізації наукових знань”. Визнання інтелектуальної власності як основи реального зростання економіки дозволить перейти від суто споживання до продажу продуктів інтелектуальної праці, ввести в господарчий обіг

34


об’єкти інтелектуальної власності, створити підґрунтя сталого розвитку України у ХХІ столітті.

ЛІТЕРАТУРА1. Бєляєв О. О. Політична економія: Навч. посібник / Бєляєв О. О. –

К.: КНЕУ, 2001. – 328 с. 2. Орешин В. П. Государственное регулирование национальной

экономики (в вопросах и ответах): Учеб. пособие / Орешин В. П. – М.: Инфра-М, 2000. – 415 с.

Юлія Корзун,6 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освітиНаук. керівник: к.пед.н., доц. В. В. Ачкан

ФОРМУВАННЯ МАТЕМАТИЧНИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ СТУДЕНТІВ ФІЗИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ЕЛЕМЕНТАРНОЇ

МАТЕМАТИКИУ контексті реформування математичної освіти побудови

особистісно-орієнтованої системи математичної підготовки важливого значення набуває впровадження компетентнісного підходу в організацію навчання. Модернізація освітніх технологій спрямована на підвищення активності та самостійності, розвиток творчих здібностей студентів, формування в них вмінь вільно опрацьовувати та плідно використовувати освітню інформацію.

Питанням впровадження компетентнісного підходу в математичну освіту присвячені роботи С. А. Ракова, І. М. Аллагулової, Н. Г. Ходирєвої, О. В. Шавальової та ін.. Вивченням математичних моделей різних фізичних явищ зв'язані з іменами Ж. Лагранжа, Л. Ейлера, П. Лапласа, Ж. Фур’є, К. Гауса, Б. Рімана, М. В. Остроградського, О. М. Ляпунов і В. А. Стєклов.

Практикум з елементарної математики є дисципліною з вибіркової частини навчального плану для студентів фізико-математичних факультетів педагогічних ВНЗ. Вона викладається у першому семестрі (у студентів фізиків). Зважаючи на низький конкурс, що спостерігається в останні роки на фізико-математичному факультеті, викладач має справу з учорашніми школярами з усіма, витікаючими з цього наслідками: низький рівень розвитку творчих здібностей, звичка працювати за зразками, проблема мотивації навчальної діяльності. Усе вище зазначене робить актуальною проблему удосконалення методики викладання курсу елементарної математики з позицій компетентнісного підходу.

Для формування математичної компетентності студентів-фізиків у процесі вивчення курсу елементарної математики ми працюємо над розробленням набору усних завдань системи прикладних задач з механіки та методичних рекомендацій щодо організації навчальних досліджень у процесі вивчення усіх змістових модулів навчальної дисципліни.

Вище зазначені усні завдання виконують розвивальну функцію, 35


можуть використовуватися з метою закріплення вмінь, навичок та з метою контролю. У той же час подібні завдання не потребують громіздких розрахунків, їх розв’язування складається з 2–3 логічних кроків, вони привчають студентів аналізувати умову завдання перш ніж переходити до його розв’язування. Наприклад, при вивченні курсу елементарної математики, розв’язуючи рівняння студенти обґрунтовують, що корені заданого рівняння знаходяться серед коренів системи рівнянь: адже сума двох невід’ємних функцій дорівнює нулю лише тоді, коли кожна з цих функцій одночасно дорівнює нулю. Студенти легко знаходять розв’язок системи

Прикладні задачі є важливими складовими професійної

підготовки студентів фізики. Наведемо приклад, такої задачі з розділу механіка, який розв’язується в курсі елементарної математики. Скільки разів треба намотати трос на барабан, щоб силою 10 Н утримувати вантаж в 90 Н, якщо формула залежності між більшою силою F і меншою силою F при рівновазі: F= , де п – число витків на барабані.

Щодо навчальних досліджень, то до основних етапів організації навчального дослідження ми відносимо аналіз умови завдання (що включає постановку проблеми та складання плану розв’язування), реалізацію плану з відповідним обґрунтуванням проведеної роботи, висновок, вивчення знайденого розв’язання та аналіз його результатів. Як правило, проблема в навчальному дослідженні формулюється за допомогою викладача. Оскільки найчастіше формування висновку здійснюється також, в більшій чи меншій мірі, за допомогою викладача, то основна евристична діяльність першокурсника пов’язана, на наш погляд, з побудовою плану розв’язування. Наприклад, при вивченні змістового модуля рівняння та нерівності доцільно проводити аналітичні та графічні навчальні дослідження першокурсників. При організації графічних навчальних досліджень доцільно використовувати педагогічні програмні засоби.

ЛІТЕРАТУРА1. Чертов А.Г., Воробьев А.А. Задачник по физике: Учеб. пособие

для студентов – 5-е изд., перераб. и доп. / Чертов А.Г., Воробьев А.А. – М.: Высш. шк., 1988. – 527 с.

2. Раков С.А. Математична освіта: компетентнісний підхід з використанням ІКТ: монографія / С.А. Раков. – Х.: Факт, 2005. – 360 с.

3. Ходырева Н. Г. Методическая система станоления готовности будущих учителей к формированию математической компетентности школьников: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: 13.00.02 / Н.Г. Ходырева. – Волгоград, 2004. – 23 с.

Елена Корнилова,5 курс физико-математического факультетаНаучный руководитель: М. Г. Макарченко,

36


д-р пед. наук, доцент(Таганрогский государственный педагогический институт им. А.П. Чехова)

СТРУКТУРА СИСТЕМ МЕТОДИКО-МАТЕМАТИЧЕСКИХ ЗАДАНИЙ В ТЕМЕ “МАТЕМАТИЧЕСКИЕ ПОНЯТИЯ” И НЕКОТОРЫЕ

ПРИНЦИПЫ КОНСТРУИРОВАНИЯ ЭТИХ ЗАДАНИЙ В курсе “Теория и методика обучения математике” изучается один

из важнейших разделов “Определение математических понятий и методика их изучения”. Традиционно изучение этой темы осуществляется от теории к практике и от “устройства” математического понятия к этапам формирования понятий. При этом нарушается логика указанных научных знаний в смысле логики познания. Логика познания задается контекстом профессиональной деятельности учителя математики.

Цель этой работы: с помощью методико–математических заданий обеспечить смысловое восприятие данной темы в логике познания.

Разработанный набор методико-математических заданий таков, что теоретические сведения приводятся в минимальном объеме, все практические задания логически взаимосвязаны и подтверждены цитатами из авторитетных источников.

В основу работы положен ряд принципов: единая сквозная смысловая основа, соблюдение закономерностей смыслового восприятия, опора на субъектный опыт, функциональная полнота.

Система заданий разбита на группы. Каждая группа направлена на формирование важного понятия изучаемой темы, например, понятие “логическая структура” в теме “Математическое понятие”. Вся группа заданий разбивается на подгруппы, направленные на создание образа восприятия (подгруппа 1), мотивацию (п.2), например, введения логической структуры, формирование понятия (п.3), информационный блок (п.4), рефлексивно-оценочные задания (п.5). В каждой группе заданий построена система заданий, формирующих основное понятие, к ним в теме “Математическое понятие” относим, например: понятие, содержание понятия, объем понятия, определение понятия, логическая структура, виды определений, ошибки при определении понятий, эквивалентные определения одного и того же понятия, действия по определению, утверждения-свойства и утверждения признаки и др.

По каждому заданию дается целевое предназначение, текст задания и примерный ответ к нему. Развитие интереса к методико-математическим знаниям, а также развитие математического кругозора происходит за счет рассмотрения проблемных вопросов, углубленного изучения отдельных понятий, исторических вопросов, математических шуток, занимательных историй.

Задания, направленные на образ восприятия имеют одну из следующих оболочек: “Прочитайте отрывок статьи и ответьте на вопросы”, “Как Вы можете истолковать эти термины, основываясь на личном опыте?” и т.д. Задания, направленные на мотивацию – “Соотнесите”, “Представьте ситуацию” и т.д.

37


Данная работа приводит к эффективному усвоению материала, привитию исследовательских навыков решения практических задач методики математики, творческому осмыслению проблем, приучает к чтению научно-популярной литературы, к самостоятельной работе над учебником, но самое важное – способствует организации самостоятельной работы.

Татьяна Корнюшко,магистрант кафедры автоматизированных информационных системНаучный руководитель: В. В. Гедранович, к.п.н., доцент(Минский институт управления)

ЭЛЕКТРОННОЕ УЧЕБНО-МЕТОДИЧЕСКОЕ ПОСОБИЕ ДЛЯ САМООБУЧЕНИЯ

Разработка электронных средств учебного назначения стала актуальной задачей в условиях развития сети Интернет и системы дистанционного обучения, широкого внедрения информационно-коммуникационных технологий в учебный процесс.

В процессе подготовки специалистов особое внимание уделяется применению всевозможных электронных учебно-методических пособий (ЭУМП) для самообучения.

Основные преимущества таких пособий [1]: полнота и целостность системно организованного комплекта материалов, позволяющих студенту самостоятельно и полноценно изучать курс (дисциплину) в условиях значительного сокращения контактов с преподавателем и отрыва от фундаментальных учебных библиотек; существенная интерактивность всех учебных материалов, предполагающая и стимулирующая активную самостоятельную работу обучаемых; возможность самоконтроля и проверки знаний студента на любом этапе обучения.

Последнее преимущество наиболее важно, так как успех изучения любого курса зависит от степени усвоения тех понятий, терминов и положений, которые изучались на предшествующих этапах обучения. Тесты в наиболее конкретной форме выражают эти требования, стимулируют познавательную активность и позволяют оперативно корректировать свое самообучение.

При разработке ЭУМП по дисциплине “Основы информационных технологий” для специальности 1-23. 01 04 “Психология” учитывалась практическая направленность этой дисциплины. В связи с этим большое внимание уделялось заданиям, позволяющим приобрести навыки работы с программным обеспечением.

Пособие содержит краткий теоретический материал по каждой теме со всевозможными подсказками и дополнениями, примеры выполнения конкретных заданий, задания для самостоятельной работы и тесты для самоконтроля.

38


ЭУМП содержит тщательно структурированный учебный материал, предоставляемый обучаемому в виде последовательности интерактивных кадров, содержащих не только текст, но и мультимедийные приложения. Гипертекстовая структура позволяет студенту определить не только оптимальную траекторию изучения материала, но и удобный темп работы, соответствующий психофизиологическим особенностям его восприятия.

Разработка такого пособия выполняется в несколько этапов: составление теоретической части пособия в виде гипертекста; подбор заданий на приобретение умений и навыков работы с программным обеспечением; разработка тестовых заданий для самопроверки; графическое оформление ЭУМП.

Визуализация информации, которая присутствует в ЭУМП, действует как средство активизации: снимаются смысловые и эмоциональные барьеры, возникающие при усвоении нового материала. Работа с ЭУМП способствует самостоятельному добыванию знаний, глубокому проникновению в суть изучаемого материала. При этом создаются условия для выполнения главных требований к овладению знаниями, таких как полнота, глубина, осознанность, систематичность, системность, гибкость, оперативность, прочность [2].

Применение ЭУМП не только разнообразит учебный процесс, делает его современным, но и мотивирует студентов к самостоятельной учебно-познавательной деятельности.

ЛИТЕРАТУРА1. Гедранович, В.В. Формирование общепредметных

компетенций студента при создании электронного лабораторного практикума / В.В. Гедранович // Высшая школа: проблемы и перспективы: матер. 9-й междунар. науч.-метод. конф., Минск, 11-12 нояб. 2009 г.: в 2 ч. – Минск: РИВШ, 2009. – Ч. 1. – С. 277-280.

2. Гедранович, В.В. Возможности создания и применения электронных учебно-методических материалов в вузе / В.В. Гедранович // Науковий вісник Бердянського державного педагогічного університету (Гуманітарні науки). – Бердянськ: БДПУ, 2008. – №1. – С. 180-185.

Анастасия Кузницова,4 курс физико-математического факультетаНаучн. руковод.: д.физ.-мат.н., проф. А. А. Илюхин(Таганрогский государственный педагогический институт им. А.П. Чехова)

ПРЕИМУЩЕСТВА ИНВАРИАНТНОЙ ФОРМЫ ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНЫХ УРАВНЕНИЙ

В природе и технике часто встречаются геометрические симметрии: зеркальная симметрия, когда одна половина предмета зеркально-симметрична другой, и центральная симметрия, когда

39


предмет переходит сам в себя при повороте относительно некоторого центра. Однако понятие симметрии гораздо шире, чем в указанных случаях, в общем случае под симметрией понимается неизменность при какой-либо процедуре не только предметов, но и физических явлений, математических формул, уравнений и т. д. [2]. В данной работе пойдет речь о симметрии дифференциальных уравнений и о том, как использовать это свойство, чтобы упростить сами уравнения, либо облегчить поиск решения.

Преобразования, сохраняющие вид уравнения, и их инварианты. Говорят, что обыкновенное дифференциальное уравнение инвариантно относительно (обратимого)

преобразования если в результате подстановки

его получим точно такое же уравнение Функция F

в этих уравнениях одинакова. Преобразования, сохраняющие вид уравнения, позволяют “размножать” его решения. Действительно, пусть известно частное решение Поскольку уравнение после перехода к новым переменным сохраняет такой же вид, то преобразованное уравнение имеет решение Возвращаясь в

к старым переменным по формулам (их

предварительно надо разрешить относительно и ) получим решение обыкновенного дифференциального уравнения, которое, в случае общего положения будет отличаться от исходного решения

Замечание. Если инвариант преобразования

то , где – произвольная функция, тоже является инвариантом данного преобразования.

Процедура понижения порядка. Конкретизируем описанную общую схему использования инвариантов для анализа математических уравнений применительно к обыкновенным дифференциальным уравнениям. На первом этапе ищется преобразование которое сохраняет вид

исходного уравнения. Преобразование обязательно должно зависеть от одного свободного параметра

(само исходное уравнение от этого параметра не зависит). На втором этапе для уравнений второго и более высоких порядков (при ) строятся два функционально-независимых инварианта преобразования :

На третьем этапе эти инварианты выбираются в качестве новых переменных для исходного уравнения, т. е. делается преобразование Указанная процедура приводит

40


к понижению порядка уравнения на единицу. Для уравнений первого порядка (при ) на третьем этапе в исходном уравнении надо сделать замену В результате уравнение приводится к разрешимому виду (к уравнению с разделяющимися переменными).

Процедура определения инвариантов. Далее будем использовать простейшие преобразования вида

– преобразование сдвига, – преобразование растяжения/сжатия

и их комбинации В этом случае между производными имеют место линейные соотношения

Коэффициенты преобразования определяются из условия инвариантности рассматриваемого уравнения (коэффициенты

должны зависеть от одного свободного параметра ). Справедливо следующее утверждение.

Лемма. Пусть преобразование сохраняет вид некоторого уравнения, имеющего частное решение

. Тогда это уравнение имеет также решение

Первый инвариант получаем путем исключения параметра

из равенств , а второй инвариант – путем исключения параметра из одного из этих соотношений и первого соотношения

Таблица. Некоторые обыкновенные дифференциальные уравнения, допускающие понижение порядка, и их инварианты

Уравнение Инвариантное преобразование

1-й инвариант

2-й инвариант

41


Приведенные в таблице результаты легко обобщаются на нелинейные уравнения произвольного порядка.

Вывод. Для применения данного метода надо уметь решать лишь самые простые алгебраические уравнения (и системы) и уметь дифференцировать, в то время как при использовании метода группового анализа [1] на промежуточных этапах приходится рассматривать уравнения с частными производными (т.е. приходится выходить за рамки стандартного курса по обыкновенным дифференциальных уравнениям). В качестве достоинства этого метода следует отметить, что здесь практически не приходится вводить новых понятий, которыми изобилует метод группового анализа. Данный метод позволяет единообразно описать разрешимых обыкновенных дифференциальных уравнений значительно больше, чем разобрано в подавляющем большинстве существующих учебников.

ЛИТЕРАТУРА1. Ибрагимов Н. Х. Опыт группового анализа обыкновенных

дифференциальных уравнений / Ибрагимов Н. Х. – М.: Знание, 1991, №7.2. Кудряшов Н. А. Симметрия алгебраических и

дифференциальных уравнений / Кудряшов Н. А. // Соросовский образовательный журнал. – 1998. – №9. – С. 104–110.

Павло Лопарєв, 3 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. А. С. Скурський

ЕЛЕКТРОННА УДАРНА УСТАНОВКАІдея зробити електронну ударну установку обумовлена тим, що в

домашніх умовах мати акустичну установку для тренування й запису партій дуже незручно, тому що вона займає багато місця й вона дуже гучна та сусіди будуть не в захваті. Тому метою нашого дослідження є розробка електронної ударної установки.

Перевага електронної ударної установки над акустичною в тім, що вона практично беззвучна й не займає багато місця. Однак більшість таких електронних інструментів коштують дорожче чим акустичні.

Завдяки спрощеним технологіям, які ми використовували, і розробленій програмі вартість такої електронної музичної ударної установки різко падає. Це пояснюється тим, що ми не використовували міді контролер і сторонні програми, а застосували свою програму.

Програма відслідковує натискання клавіші з usb-клавіатури. Кожна з 11 клавіш відповідає за відповідний барабан і тарілку барабанної установки. Отже, при натисканні певної клавіші відтворюється відповідний їй звук. Є достатній набір звуків для кожного барабана й тарілки, так що можна “зібрати” таку барабанну установку, яку необхідно. Однак існує проблема, як відтворити кілька звуків одночасно. Стандартними процедурами DELPHI це неможливо зробити,

42


тому застосовувались функції й процедури зовнішньої бібліотеки, що дає можливість вирішити цю проблему.

Датчик удару реалізований у такий спосіб: п’єзо-датчик реагує на удар по поверхні “педа” і активізує реле, що замикає контакти контролера клавіатури.

Рис.1. Датчики, плати з мікросхемами й індикаторами сили удару

На Рис.1 видно самі датчики, плати з мікросхемами й індикаторами сили удару по “педу”. Вони потрібні для того, щоб відслідковувати й регулювати помилкову роботу сусідніх датчиків.

Платформа, у якій перебуває датчик, називається “педом”. Вони виготовлені із пластику, мають форму шестигранника. Такої ж форми паралон наклеюється на цю платформу. У нього урізається датчик удару й індикатор сили удару. Назовні виходить “гніздо” для з'єднання з контролером (usb-клавіатурою) за допомогою кабелю.

Контролер – це пристрій, до якого підключаються кабелі, що йдуть від педів. Далі через usb-інтерфейс контролер підключається до комп'ютера. Він визначається як клавіатура, тому що основою цього пристрою є плата від клавіатури. Далі на комп'ютері запускається програма й ударна установка готова до використання.

Собівартість установки не перевищила 300 грн., у той час як подібні фірмові установки коштують від 7000 грн і вище. Такий економічний ефект досягається за рахунок простоти технологій, застосованих при виготовленні продукту. Це каркас, зібраний із пластикових труб; “педи”, виготовлені із пластику й паралона; контролер і датчики, що реагують на удар палички й передають сигнал через usb-інтерфейс, після чого програма видає потрібний звук. Саме вузол “датчик-контролер” є основною умовою даного ефекту. Також до переваг даної установки можна віднести реальне звучання барабанів і тарілок.

43


Як висновок можна сказати, що використання технології “датчик-контролер-програма” набагато спрощує й знижує вартість виготовлення електронної ударної установки в десятки разів.

ЛІТЕРАТУРА1. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //gurt.

su/ru/18/60.html.2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// yanviktor.

ru/elektron/lib/primenenie_indikatorov.pdf.

Євген Мар’єнко,6 курс Інституту фізико-математичної та технологічної освітиНаук. керівник: к.пед.н., доц. І. В. Кірєєва

ЗАСТОСУВАННЯ ДВОЇСТОСТІ У МАТЕМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІНАХІдея двоїстості дійшла до нас у міфах різних стародавніх народів

та знайшла своє відображення в ряді наук.Вперше застосування двоїстості ми зустрічаємо у стародавніх

греків у трудах Піфагора, Аристотель. Проблема двоїстості була досліджена такими відомими дослідниками XIX століття як: І. Кант, Г.Ф. Гегель, А.Н. Уайтхед. Значний вклад у подальше дослідження теорії двоїстості у ХХ столітті зробили Девід Бом, І. Букур.

Двоїстість у математичних дисциплінах набула широкого застосування у геометрії, лінійному програмуванні, у теорії категорій.

Найпростішим прикладом прояви двоїстості в математиці є добре відоме з шкільного курсу існування прямої і зворотньої теорем. Теоремою, зворотньою даної називається така теорема, умовою якої є укладення даної теореми, а висновком – умова даної теореми. Легко помітити, що якщо виходити з другої теореми, названої нами зворотньою і вважати її прямою теоремою, то теорема названа прямою, виявиться зворотньою. Тому часто говорять не про пряму та зворотню теорії, а про дві взаємно зворотні теореми. Взаємно зворотні або двоїсті один одному теореми, правдивість яких доведена, грають дуже велику роль в математичних дослідженнях. Для вивчення будь-яких об'єктів часто дуже важливо не тільки знати властивості даного об'єкта, але і те, які з цих властивостей можна прийняти за основні властивості, які цілком визначають даний об'єкт. Ці властивості об'єктів виділяються за допомогою доказу зворотніх теорем. Таким чином, наявність двоїстості дозволяє виділити певну сутність об'єкта – факт, найбільш важливий для розуміння цінності двоїстих тверджень.

У проективній геометрії двоїстими є точка і перетинаюча її пряма. В цьому випадку говорять про точку iнцидентну прямій і про пряму iнцидентну точці. Прямі, площині, об‘єми та інші власні елементи простору в проективній геометрії замкнені на нескінченності так званими невласними елементами – відповідно нескінченно віддаленою точкою, нескінченно віддаленою прямою, нескінченно віддаленою площиною і

44


т.д. В основі проективної геометрії лежить повна рівноправність власних і невласних елементів. Двоїстої відрізку прямої є та частина прямої, яка доповнює відрізок до повної проективної прямої, замкненої на нескінченості. Принцип двоїстості в проективній геометрії стверджує, що якщо вірна будь-яка пропозиція щодо точок, прямих, площин і відносин інцидентності між ними, то вірна і так звана двоїста пропозиція, яка одержується з даного, якщо поміняти слова “пряма” і “точка” .

Прикладом двоїстості є завдання лінійного програмування. Пряма задача полягає в знаходженні максимуму цільової функції всередині опуклого багатогранника, розташованого в n-мірному просторі. Багатогранник задається лінійною формою з “n” – обмеженнями, накладеними на m-мірний вектор – аргумент цільової функції. Зворотнє або двоїсте завдання знаходження мінімуму зворотного функціоналу ззовні на поверхні багатогранника, в просторі m-мірної розмірності. При цьому компоненти “прямого” вектора перетворюються за відповідними правилами звернення матриць в коефіцієнти – обмеження для зворотного завдання.

У теорії категорій категорію К* двоїсту до категорії К визначають як категорію з тими ж, що й К об'єктами, але з морфізмами чинними у зворотній бік. Прикладами категорій є категорії множин, топологічних просторів, груп та ін. Кожен об'єкт А з К може бути позначений знаком “*” і оголошений об'єктом категорії К*. З кожним висловом, сформульованим мовою теорії категорій зв'язується двоїсте висловлювання, яке виходить інтерпретацією вихідного висловлювання в двоїстій категорії. Інший спосіб отримання дуального висловлювання полягає в збереженні логічної структури вихідного висловлювання та обігу порядку “множників”, які в ньому зустрічаються. Принцип двоїстості для теорії категорій стверджує, що деякий вислів істинний тоді і тільки тоді, коли в цій теорії істинно подвійне висловлювання.

Сучасна теорія двоїстості використовується в багатьох сферах науки та предметах: математиці, фізиці, хімії, біології, філософії, лінгвістиці та в багатьох інших. Але можна лише дивуватися прозорливості та інтуїції давніх мислителів, які в свій час використовували двоїстість у пояснюванні навколишнього світу. Вони передали нам свої ідеї через товщу тисячоліть, щоб знову отримати розвиток на шляху інтеграції різних наук на основі принципу двоїстості.

ЛІТЕРАТУРА1. Беллюстин В. Как постепенно дошли люди до настоящей

арифметики / Беллюстин В. – М.,19232. Букур И., Делану А. Введение в теорию категорий / Букур И.,

Делану А. – М.: Мир, 1972. 3. Введение в философию. – М.: Политиздат. – Ч.2, 1999.4. Уайтхед А.Н. Избранные работы по философии / Уайтхед А.Н. –

М.: Прогресс, 1990 5. Фейнман Р. Характер физических законов / Фейнман Р. – М.:

Мир, 1968

Виктория Массаути,45


4 курс физико-математического факультета Научн. руковод.: д.физ.-мат.н., проф. А. А. Илюхин(Таганрогский государственный педагогический институт им. А.П. Чехова)

УСЛОВИЯ УСТОЙЧИВОСТИ НА ОСНОВЕ ПРЕОБРАЗОВАНИЙ РАЗНОСТНЫХ РЕШЕНИЙ СИСТЕМ ОБЫКНОВЕННЫХ

ДИФФЕРЕНЦИАЛЬНЫХ УРАВНЕНИЙ. ИСПОЛЬЗОВАНИЕ МЕТОДА ЭЙЛЕРА ДЛЯ РЕШЕНИЯ ЗАДАЧ НА DELPHI

Анализ устойчивости по Ляпунову сводится к стандартной процедуре, на вход которой поступает правая часть системы (и начальные условия – в случае нелинейной системы). Для определенности изложения ниже использован метод Эйлера.

Рассматривается задача Коши для системы однородных дифференциальных уравнений

(1)

где . Вводятся следующие формальные ограничения. Предполагается, что существует , такое, что все условия существования и единственности выполнены для невозмущенного решения на полупрямой и для каждого его возмущения

с начальными данными из -окрестности

(2)

Рассмотрим канонические согласованные нормы матрицы и вектора. Предполагается, что в области

функция всюду

определена, непрерывна и непрерывно дифференцируема по t (в точке t0 –справа) и что при каждом k=1,2,…,n для всех компоненты этой функции удовлетворяют аналогу условия Липшица с единой константой на произвольном промежутке полупрямой:

(3)

В этих предположениях требуется исследовать устойчивость невозмущенного решения задачи (1). Определение устойчивости, заимствованное из (1), упрощено в принятых ограничениях: решение Y=Y(t) устойчиво, если для любого ε >0 найдется Δ, 0< Δ ≤ δ0, такое, что

< Δ влечет Решение асимптотически устойчиво, если оно устойчиво и найдется Δ0, 0<Δ0≤Δ такое, что

46


влечет при t→∞.[1] Для дальнейшего

существенно, что метод Эйлера (4)

решения задачи (1), включая запись с остаточным членом на шаге, всегда рассматривается в предположении, что произвольно выбранное t принадлежит(t0,∞) остается фиксированным при переменном i, а шаг метода (4) на [t0,t] – равномерным:

(5)

Изменение независимой переменной t в этом предположении понимается как изменение правой границы промежутка [t0,t], на котором имеет место (5).

При i=0,1,… и h из (5) рассматривается метод Эйлера решения задачи (1) с остаточным членом

qki – остаточный член формулы Тейлора для k-й компоненты приближения:

.

Теорема. В условиях для устойчивости решения задачи (1) необходимо и достаточно существование Δ1, 0<Δ1≤ такого, что для всех решений

при ограничении выполняется неравенство (2)

(6)Использование метода Эйлера для решения задач на

Delphi.

Для уравнений нулевое решение

системы устойчиво, все остальные неустойчивы (3). Следующие операторы задают проверку этого утверждения по условию (6):

function f1(x,y1,y2:extended):extended;begin f1:=-y2*sqrt(sqr(y1)+sqr(y2)); end;function f2(x,y1,y2:extended):extended;begin f2:=y1*sqrt(sqr(y1)+sqr(y2)); end;begin k:=0; z1:=1; z2:=1; y1:=0.01; y10:=y1+eps1; y2:=0.01; y20:=

y2+eps2;k0:=0; x:=0; while x <=500 do beginz1:=z1*(1+h*(f1(x,y1,y2)-f1(x,y10,y20))/(y1-y10));z2:=z2*(1+h*(f2(x,y1,y2)-f2(x,y10,y20))/(y2-y20)); y11:=y1;y1:=y1 + h * f1(x,y1,y2); y2:=y2 + h * f2(x,y11,y2); y101:=y10;y10:=y10 + h * f1(x,y10,y20); y20:=y20 + h * f2(x,y101,y20); k:=k+1;if k = tt then begin writeln(round(sqrt(sqr(z1)+sqr(z2)))); k:=0 end;

47


x:=x+h end; readln end.При начальных значениях y1:=0.01; y2:=0.01 и их возмущениях на

величины eps1=0.0000111, eps2=0.0000111, с шагом h = 0.00001 метода Эйлера на отрезке [0,500] на выходе программы с параметром tt=1000000 округленная эвклидова норма вектора (z1,z2) принимает значения: 1, 1, 2, … , 2, 3, … ,9, 10, … , 10, что соответствует неустойчивости. [2]

ЛИТЕРАТУРА1. Демидович Б.П. Лекции по математической теории

устойчивости / Демидович Б.П. − М.: Изд-во МГУ, 1998, 480 с.2. Ромм Я.Е., МАТЕМАТИЧЕСКОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ /

Ромм Я.Е. – 2008. – Т. 20. – №12. – С. 105-118.

Олена Нестеренко,6 курс Інституту фізико-математичної та технологічної освітиНаук. керівник: к.пед.н., доц. В. В. Ачкан

МЕТОДИКА ПІДГОТОВКИ УЧНІВ ДО РОЗВ’ЯЗУВАННЯ ЗАДАЧ З ПАРАМЕТРАМИ ПІД ЧАС ДЕРЖАВНОЇ ПІДСУМКОВОЇ АТЕСТАЦІЇ

Задачі з параметрами є невід’ємним атрибутом завдань вступних іспитів з математики до вищих навчальних закладів, а також державної підсумкової атестації та зовнішнього незалежного оцінювання, оскільки вміння розв’язувати такі задачі свідчить, що учень має ґрунтовну математичну підготовку, високий рівень логічного мислення, навички дослідницької діяльності. В збірнику [2] задачі з параметрами зустрічаються в кожній з чотирьох частин. Та особливо їх багато в четвертій частині.

Незважаючи на те, що програма з математики загальноосвітньої школи не передбачає формування в учнів умінь розв’язувати задачі з параметрами, реалії сьогодення (ДПА, обов’язкове ЗНО) диктують необхідність ознайомлення учнів із задачами з параметрами та методами їх розв’язування.

Задачі з параметрами є логічним завершенням будь-якого математичного розділу, в якому для формування і закріплення відповідних навичок розв’язуються задачі з параметрами. Цілком природно, що починають із задач з числовими даними, і лише потім у відповідному розділі з’являються задачі з параметрами.

Питанням систематизації та узагальнення знань, вмінь та навичок учнів присвячені роботи В.В. Ачкана, О.Є. Неліної та Л.Я. Федченко.

Метою нашого дослідження є узагальнення та систематизація завдань, що пропонуються у збірнику завдань ДПА, та розробка методичних рекомендацій щодо підготовки старшокласників до розв’язування задач з параметрами.

Відповідно до мети дослідження нами були поставлені наступні завдання: 48


1. Вивчити та проаналізувати психолого-педагогічну, наукову та методичну літературу з теми дослідження.

2. Розглянути та проаналізувати основні типи завдань з параметрами, що пропонуються у збірнику.

3. Систематизувати методи розв’язування задач з параметрами. Визначити найбільш доцільний метод розв’язування в залежності від виду завдання.

4. Розробити методичні рекомендації для розв’язування задач з параметрами при підготовці до ДПА.

Ми виділили основні типи завдань з параметрами, що зустрічаються в школі та під час державної підсумкової атестації, розділивши їх на чотири основні групи. Перш за все це рівняння та нерівності з параметрами. В залежності від виду рівнянь та нерівностей, розрізняють лінійні, квадратні, раціональні, ірраціональні, логарифмічні та показникові, тригонометричні рівняння та нерівності з параметрами, алгебраїчні рівняння вищих степенів з параметрами та рівняння та нерівності з параметрами, що містять знак абсолютної величини. Також до цієї групи віднесемо ще один тип завдань – системи рівнянь з параметрами.

Наступна група завдань – функції з параметрами. До основних видів завдань другої групи можна віднести задачі на знаходження значення функції, задачі на властивості функцій, задачі на екстремуми, задачі на дослідження функції.

Дві останні групи завдань – це задачі з параметрами в планіметрії та в стереометрії. Завдання третьої та четвертої групи можна згрупувати в задачі двох типів: за змістом – задачі на побудову, задачі на обчислення; та за структурою – задачі з “алгебраїчним” і з “геометричним” параметром. До кожного виду завдань наведено короткі теоретичні відомості, що стануть у нагоді під час їх розв’язування.

Наведемо кілька прикладів. Вже на перших уроках алгебри учні зустрічаються з лінійним рівнянням, звісно їх не можливо оминути і під час державної підсумкової атестації.

Приклад 1. Пряма проходить через точки і

. Знайдіть параметри а і b.Розв’язання: Оскільки пряма проходить через задані точки, то їх

координати задовольняють рівняння прямої, тобто виконується система рівнянь

Відповідь: .Приклад 2 Розв’яжіть рівняння .Розв’язання. Виконаємо перетворення

,

,

49


.Отже, це рівняння рівносильне сукупності рівнянь

Відповідь: .У нашому дослідженні проаналізовано основні методи

розв’язування в залежності від виду завдання. Наведено детальний розв’язок 45 завдань з параметрами, що зустрічаються під час державної підсумкової атестації з математики, за змістовими лініями: рівняння та нерівності, функції, планіметрія, стереометрія.

Результати навчання за розробленою методикою (та результати ДПА) показали, що під час підготовки до ДПА доцільно використати систематизуючий метод навчання. Зокрема, провести систематизуючу бесіду, в основу систематизації матеріалу якої лягли основні групи задач з параметрами методи розв’язування задач з параметрами. Організація такої підготовки сприяє закріпленню в учнів відповідних математичних компетентностей, правильному, свідомому та чіткому розв’язуванню ними завдань державної підсумкової атестації.

ЛІТЕРАТУРА1. Ачкан В.В. Реалізація компетентнісного підходу у процесі

підготовки учнів до розв’язування рівнянь та нерівностей, які пропонуються в зовнішньому незалежному оцінюванні / Ачкан В.В. // Вісник Черкаського університету. Серія педагогічної науки. – Черкаси. – 2009. – №191. – С. 7–17.

2. Збірник завдань для державної підсумкової атестації з математики / О.С. Істер, О.І. Глобін, І.Є. Панкратова – К.: Освіта, 2011. – 110 с.

3. Неліна О.Є. Систематизація та узагальнення знань і вмінь учнів з алгебри як засіб активізації їх пізнавальної діяльності: дис. ... кан. пед. наук: 13.00.02 / Неліна Оксана Євгенівна. – К., 2003. – 241 с.

4. Федченко Л.Я. Методика організації узагальнення і систематизації знань і вмінь учнів при навчанні математики: дис. ... кан. пед. наук: 13.00.02 / Федченко Лідія Яківна. – Київ, 1998. – 179 с.

Наталя Нестерова, 4 курс Інституту фізико-математичної та технологічної освітиНаук. керівник: к.пед.н., доц. Т. А. Лизогуб

САМОВИХОВАННЯ ПІДЛІТКІВ ПРИ НАВЧАННІ КУРСУ АЛГЕБРИ В 9 КЛАСІ

В результаті психологічних досліджень встановлено, що індивідуальний розвиток людини і формування її особи відбувається в першу чергу в результаті активної взаємодії з довкіллям. У різні періоди життя людини співвідношення між соціальним і біологічним неоднозначно.

50


Стимулювання учнів до активної роботи над власним розвитком і самовдосконаленням – найважливіше завдання виховання. Положення про те, що учень – це не лише об'єкт, але і суб'єкт виховання, є тим фундаментом, на якому ґрунтується як вчення, так і формування особистих якостей учнів.

Самовиховання – це процес засвоєння людиною досвіду попередніх поколінь за допомогою внутрішніх душевних чинників, що забезпечують розвиток. Виховання, якщо воно не насильство, без самовиховання неможливо.

До методів самовиховання відносяться: 1) самопізнання; 2) самовладання; 3) самостимулювання.

Розглянемо самоосвіту як один із головних і найефективніших методів самовиховання.

У навчанні та вихованні дітей існують значні резерви, але на практиці вони реалізуються лише частково через недостатню позитивну мотивацію.

На етапі пояснення нового матеріалу застосовують такий метод мотивації до навчання: показують місце і значення цієї теми в подальшій діяльності, використання її в інших науках, прикладний її зміст, можливості продовжувати навчання після школи.

При поясненні нового матеріалу досить ефективним вважається метод доцільності задач. Він полягає в тому, що перед поясненням нового матеріалу розв’язую його прикладну задачу, яка приводить до вивчення даної теми.

Мотивація до самовиховання – одна із головніших умов реалізації навчально-виховного процесу. Вона не тільки сприяє розвитку інтелекту, але і є рушійною силою удосконалення особистості в цілому.

Домашня робота є важливою складовою самовиховання, оскільки воно може бути ефективною лише за умови, якщо виховна робота під час уроків підкріплюється добре організованою домашньою роботою учнів. Засвоєння умінь і навичок, а також повторення навчального матеріалу відбувається головним чином у процесі домашньої роботи учнів, яка, доповнюючи і продовжуючи урок, сприяє поглибленню і розширенню знань учнів, привчає їх до самостійного мислення.

На наш погляд, групова робота одна з найбільш результативних в плані формування в школярів прагнення до самовиховання, а також розвитку творчих здібностей кожного учня.

При спільній роботі учні привчаються до співробітництва один з одним при виконанні загальної справи, формуються позитивні якості особи. Спостереження показали, що дана форма навчання має більшу перевагу порівняно з традиційною методикою навчання.

Нами було виділено деякі методи формування в учнів прагнення до самовиховання на прикладі теми “Квадратична функція. Нерівності другого степеня з однією змінною”. При цьому найбільшу увагу ми приділили мотивації, сумлінному і акуратному виконанню домашніх завдань та груповій роботі.

Зрозуміло, що всі ці методи будуть найбільш ефективними при їх використанні разом, а не кожної окремо. Ми розробили завдання як для домашньої роботи так і завдання для групової діяльності учнів на уроках математики, так і для підвищення їх мотивації до самовиховання.

51


ЛІТЕРАТУРА1. Бевз Г.П. Методика викладання математики / Бевз Г.П. – К.:

Вища школа, 1989. – 323 с.2. Вавилов В.В., Мельников І.І. та ін. Завдання з математики.

Рівняння і нерівності / Вавилов В.В., Мельников І.І. – М.: Наука, 1987.3. Галузинський В.М. Самовиховання та самоосвіта школярів /

Галузинський В.М. – К., 2001. – 148 с.

Оксана Пажус,5 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освітиНаук. керівник: к.пед.н., доц. Г. В. Лиходєєва.

ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА УЧНІВ НА УРОКАХ МАТЕМАТИКИСучасні вимоги для створення умов формування активної творчої

особистості, навчання учнів практичним навичкам пошукової та дослідницької діяльності потребують спеціально організованого навчання на уроках. Останніми роками дослідження умов організації дослідницької роботи учнів відбувається в напрямку обговорення його діяльного наповнення.

Аналіз психолого-педагогічної та методичної літератури надає можливість зробити висновок, що навчально-дослідницькі уміння учнів (як складові творчої діяльності (навчальної та дослідницької)), неможливо подати як точно описані та строго регульовані системи операцій або дій. Будь-яке структурування носить умовний характер і змінюється в залежності від предмета дослідження, поставленої мети тощо.

Навчально-дослідницькі вміння можна віднести до загальнонавчальних умінь учнів (стосуються всіх навчальних предметів) і розглядати їх як здатність учнів виконувати систему дій практичного та розумового характеру, що підпорядковуються логіці наукового дослідження і свідомо використовується ними в освітньому процесі для здобування нових знань.

Навчально-дослідницькі уміння формуються в процесі відповідної діяльності, що організовується учителем з використанням сучасних і традиційних методів та засобів навчання.

Ефективність організації дослідницької роботи учнів на уроках математики залежить від доцільного та методично виваженого впровадження сучасних засобів навчання, зокрема при вивченні геометрії – від педагогічних програмних засобів (ППЗ). Застосування ППЗ на уроках математики дозволяють поєднати обчислювальні можливості при дослідженні різноманітних геометричних об’єктів з унаочненням результатів на всіх етапах розв’язування задач. А також надає можливість учневі розв’язувати окремі задачі, не знаючи відповідного аналітичного апарату.

При вивченні в школі математики рекомендовано використовувати ППЗ GRAN1, GRAN-2D та GRAN-3D, DG. Розв’язування задач з геометрії у середовищі зазначених ППЗ є цікавим процесом для учнів, що сприяє формуванню стійкого інтересу до навчання.


52


1. Зимняя И. А. Исследовательская работа как специфический вид человеческой деятельности / И. А. Зимняя, Э. А. Шашенкова. – Ижевск: ИЦПКПС, 2001. – 103 с.

2.Лиходєєва Г. В. Навчально-дослідницькі уміння та дослідницька діяльність учнів у психолого-педагогічній літературі / Г. В. Лиходєєва // Дидактика математики: проблеми і дослідження: міжнародний збірник наукових робіт. – Вип. 27. Донецьк: Фірма ТЕАН, 2007. – С. 89-94.

3. Недодатко Н. Г. Формування навчально-дослідницьких умінь старшокласників: дис. ... кандидата пед. наук: 13.00.09 / Недодатко Наталя Григорівна. – Кривий Ріг, 2000. – 212 с.

Яна Пивень, 5 курс Научный руководитель: В.Ф.Сокуров,к.физ.-мат.н., профессор РАЕ(Таганрогский государственныйпедагогический институт имени А. П. Чехова)

ЭНЕРГЕТИЧЕСКИЙ ПОРОГ ЧАСТИЦ ВО ВСЕЛЕННОЙНаиболее актуальной в исследовании потока космических лучей

остается проблема обрыва интенсивности спектра – обрезание Грейзена-Зацепина-Кузьмина [1, p.748].

В работе [2, p.114] показано, что частицы, рожденные в объеме конкретной Галактики ускоряются с помощью электромагнитных волн до энергий 1018 эВ. То есть частицы с энергиями более 1018 эВ могут выйти за пределы Галактики. Следовательно, в масштабе Вселенной Галактику можно считать точечным источником, генерирующим частицы с такой энергией.

Цель настоящей работы: рассмотреть вероятность существования частиц с энергиями выше 1020 эВ.

В настоящее время Цвикки и Рубин [3, с.115] доказали, что темная энергия существует.

Показано, что Вселенная расширяется ускоренно под воздействием темной энергии.

Из предположения, что поверхность элементарной частицы отделяет наше пространство от другого, можно показать, что втекание темной энергии происходит из другого пространства в наше пространство.

Рассмотрим возможные параметры, определяющие рост массы, а, следовательно, энергии ядра, вышедшего за пределы Галактики

Можно показать градиент массы частицы:

δА можно считать постоянной. Отсюда получим период удвоения массы нуклона.Так как приращение массы – это приращение энергии, то можно

считать:

53


∆ mя / mя = ∆ Е / Е0.Тогда: ∆ Е / Е0 = δА ∆t, где ∆ Е / Е0 = 100 – приращение энергии после выхода частицы

за пределы галактики.Находим массу частицы, накопленную за время блуждания по

Вселенной (время существования Вселенной ≈ 20∙109 лет): A1/3 ≈ 2 – 4. То есть А = 8 – 64 атомных единиц массы, что соответствует ядрам от бериллия до железа. Это соответствует современным экспериментальным данным.

ЛИТЕРАТУРА1. Greisen К. // Phys. Rev. Lett.1966, №16, 1966. – P. 748. 2. Zatsepin G.T., Kuzmin V.A., Pismar Z.Е. Experim // Theor. Phys.

№4, 1966. – P.114.3. Рита Бернабей (Rita Bernabei). DAMA/LIBRA (Large sodium

Iodide Bulk for RAre processes). //Международный семинар NO-VE2008, Венеция. 2008. – С. 115.

Олексій Прилипка,4 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освітиНаук. керівник: к.пед.н., доц. Н. С. Вагіна

ЗАСОБИ ВДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИКИ НАВЧАННЯ ДОВЕДЕНЬ МАТЕМАТИЧНИХ ТВЕРДЖЕНЬ ПРИ ВИВЧЕННІ ШКІЛЬНОГО КУРСУ

МАТЕМАТИКИОдним з головних елементів навчання математики є формування

вмінь доводити математичні твердження. Проблемі розвитку логічного мислення учнів у процесі навчання доведенням присвячено багато праць відомих педагогів-математиків і психологів (Г.П. Бевз, М.І. Бурда, І.А. Кушнір, С.Г. Саранцев, З.І. Слєпкань, А.А. Столяр, Л.М. Фрідман та ін.). Цими та іншими вченими обґрунтовано теоретичні основи та виділено роль навчання доведень у розвитку якостей мислення, формуванні абстрактного мислення, математичної мови й математичного апарату як засобу описання та дослідження оточуючого світу та його закономірностей; в ознайомленні тих, хто навчається, з природою та змістом наукових знань [3]. Але в умовах сьогодення зміни навчальних програм та компонентів навчально-методичного забезпечення, у першу чергу підручників, зумовлює й відповідне вдосконалення запропонованих часткових методик шляхом розробки чи

54


уточнення методичних рекомендацій, що стосуються методики навчання методів і специфічних прийомів доведень.

Як показує аналіз наукової психолого-педагогічної і методичної літератури, навчання учнів доведенню математичних тверджень є складною системою, структура якої зумовлена численними зв’язками між її складовими. При вивченні шкільного курсу математики учнів треба послідовно й системно ознайомлювати з методами доведень, під якими науковці пропонують розуміти систематизовану сукупність кроків, дій, які необхідно вжити, що б досягти певної мети. По відношенню до доводжуваних тверджень методи доведень можна узагальнити на основі універсальності їх застосування, це:

1. метод доведення від супротивного;2. метод повної математичної індукції;3. векторний метод;4. координатний метод;5. алгебраїчний метод тощо [1]Окрім методів, існують також різноманітні прийоми доведень, під

якими прийнято розуміти окремий бік, складову методу, особливий спосіб виконання довільної операції або складної дії чи комплексу дій. За рівнем евристичного впливу на формування вмінь доводити математичні твердження виділяють прийоми:

1. аналогії;2. елементарних задач;3. допоміжних побудов;4. граничного випадку;5. узагальнення і конкретизації;6. наведення контрприкладу тощо [2].До речі, навчання останнього прийому – наведення контрприкладу –

є дуже корисним для формування навичок спростування тверджень, що є не менш важливим, ніж навчання підтвердженню існування (справедливості) певного математичного факту.

У результаті проведення дослідження з розглядуваної проблеми нами було систематизовано задачний матеріал, націлений на розвиток умінь школярів використовувати різні методи і прийоми доведень, створено добірку вправ, пов’язаних із доведеннями одного і того самого твердження різними методами, що є педагогічно виправданим у плані розвитку поліваріантного, критичного й гнучкого мислення, розвитку логічних компетентностей учнів, створення навчальних умов, що забезпечують вільний пошук, вибір та обґрунтування оптимальності обраного способу доведення.

Серед інших напрямків і засобів вдосконалення навчання доведень математичних тверджень у сучасній школі можна також виділити опрацювання й впровадження інноваційної методики створення евристико-дидактичних конструкцій з використанням комп’ютерних педагогічних програмних засобів [2; 4], що надає сумісній навчально-пізнавальній діяльності вчителя і учня яскраво вираженого дослідницького характеру.

55


ЛІТЕРАТУРА1. Саранцев Г.И. Обучение математическим доказательствам в

школе : Кн. для учителя / Г.И. Саранцев – М.: Просвещение, 2000. – 173 с.2. Скафа Е.И. Эвристическое обучение математике / Скафа Е.И. –

Донецк: Изд-во ДонНу, 2004. – С. 341-361.3. Слєпкань З.І. Теореми і доведення їх у школі / З.І. Слєпкань //

Методика навчання математики. – К.: Зодіак-Еко, 2000. – С. 76 – 92.4. Фридман Л.М. Эвристические программы решения

нестандартных задач / Л.М. Фридман. – М.: Просвещение, 2005. – 255 с.

Ольга Солоха, 2 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н., доц. О. В. Куделіна

МЕТОДИ АКТИВІЗАЦІЇ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ МАТЕМАТИКИАктуальність. Метою сучасної загальноосвітньої школи є

забезпечення подальшого становлення особистості дитини, цілеспрямований вияв і розвиток здібностей, формування уміння і бажання вчитись, створення умов для самовираження учнів в усіх видах діяльності, які сприяють морально-етичному і естетичному розвитку, готують до самоуправління в навчально-виховному процесі. Але соціально-економічні та політичні суперечності в нашому суспільстві вплинули і на школу. Падає інтерес до навчання. Як результат – майже третина учнів іде до школи без будь якого інтересу. Як запобігти цьому? Як зробити шкільне життя бажаним і привабливим, радісним для дітей?

Метою даної статті є виявлення впливу цікавих завдань, завдань і вправ нестандартного характеру на активізацію пізнавальної діяльності учнів у процесі навчання математики.

Наукові надбання, передова педагогічна практика спрямовані на пошуки ефективних форм і методів навчання, зокрема і математики. Змінюються пріоритети цілей навчання: на перший план висувається його розвиваюча функція, культ самостійності і нестандартності думки. Стародавня китайська приказка стверджує: “Я слухаю – я забуваю, я бачу – я запам’ятовую, я роблю – і я розумію”. Сьогодні в школах в основному реалізується перше, дуже мало другого і, на жаль, майже відсутнє третє.

Важлива й цінна не лише істина, а й процес її усвідомлення, пошуку, спроби, помилки, усвідомлення прийомів розумової роботи – тобто все, що розвиває творчу думку школярів, привчає їх мислити і діяти самостійно. Активність думки вчитель збуджує не тим, що він становить перед учнем одне запитання за іншим або говорить: “Думай, думай!”, а тим, що створює умови для дозрівання думки. П.П. Блонський наголошував: “Перестаньте беспрестанно тормошить наших учеников. Учитель, как несчастья, боится молчания в классе. А между тем в молчании зреет мысль и особенно чувства…” [1, c 141]. Найголовніше полягає в тому, щоб навчання не відштовхувало дітей, щоб кожний урок

56


сприймався дитиною з радістю, ставав для неї відкриттям. Найперші “помічники” для вчителя у цьому – добре сформульовані пізнавальні творчі завдання, привабливі бажання над ними працювати.

Навчання повинно бути цікавим, яскравим, емоційно – образним. Ще Ж.Ж. Руссо казав: “Нудні уроки тільки й можуть, що викликати ненависть до викладача і до того, що викладається” [2, с. 324]. Урок – це райдуга, веселка, що підтримує пізнавальний вогник інтересу. Кожен учень повинен відчути радість творчості, а кожен урок математики може збудити почуття радості, захоплення, якщо творчо використовувати на ньому, наприклад, елементи цікавої математики. Такі задачі допомагають збудити інтерес до предмета і віру в свої сили, радість пізнання, привчають до розумової праці.

Як показав аналіз підручників з математики, пропоновані в підручниках завдання потребують додаткового розширення і збагачення більшим числом цікавих завдань, завдань і вправ змістовно-логічного і нестандартного характеру, завдань, які потребують застосування знання в нових умовах. Наприклад, розглядається задача-софізм [3]:

Нехай а = в. Виконаємо послідовно перетворення: а = ав;

а -в = ав – в ; а + в)(а – в) = в(а – в); а + в = в;

2в = в; 2 = 1 ( ?! )

Даний софізм заснований на типовому випадку замаскованого виконання забороненої діє – ділення на нуль. А заборона ділення на нуль – одне з фундаментальних положень усієї математики. Тобто, розв’язування даної задачі не тільки розвиває кмітливість та зацікавлює учнів, а й сприяє закріпленню знань.

З метою активізації навчально-пізнавальної активності учнів можна використовувати як різні софізми, так й задачі-жарти, задачі-казки, логічні задачі тощо. Дуже корисні вправи, в яких передбачається оригінальне розв’язування, вибір раціональних способів, дослідження, порівняння, доведення. Вони потребують від кожного учня вищого ступеня творчої активності, гнучкості мислення.

Висновки. Оволодіти математикою – означає навчити розв’язувати різні вправи, причому не лише стандартні, а й такі, що потребують оригінального підходу, творчих пошуків, винахідливості. Треба постійно застосовувати на уроках щось нове, цікаве, нестандартне, що вносить у процес навчання та виховання творчу іскру і самобутність.

ЛІТЕРАТУРА1. Блонский П.П. Избранные педагогические произведения /

П.П. Блонский. – М.: Наука,1961. – 421 с.2. Коменский Я.А. Педагогическое наследие / Я.А. Коменский,

Д. Локк, Ж.Ж. Руссо, И.Г. Песталоцци. – М.: Педагогика,1989. – 356 с.

57


3. Конфорович А.Г. Математичні софізми і парадокси / А.Г. Конфорович. – К.: Рад. Школа,1983. – 208 с.

Максим Стеценко,6 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освітиНаук. керівник: ст. викл. Ю. О. Єфименко

МОДЕЛЮВАННЯ ПРОЦЕСІВ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ СВІТЛА У ХВИЛЕВОДНІЙ ФОТОНІЦІ

Використання нових технологій в освітньому процесі призводить до розвитку нових методів, способів подачі навчального матеріалу; структурним змінам у педагогічній системі. При вивченні фізичних процесів основну роль в розумінні результатів грає візуалізація, причому від її якості залежить ефективність роботи студента, дослідника. Особливо важливу роль візуалізація відіграє в тих розділах сучасної фізики, де поведінка об'єкту дослідження і його характеристик не завжди вочевидь наочна з формул (наприклад, в оптиці) [1].

Хвилеводна фотоніка – це один із сучасних напрямків оптики. Хвилеводна фотоніка охоплює галузь науки й техніки, пов'язану з використанням світлового випромінювання (або потоку фотонів) у хвилеводних (волоконних або планарних) оптичних елементах, пристроях і системах, у яких генеруються, підсилюються, модулюються, поширюються оптичні сигнали, а також проводиться їх запис або відображення. Хвилеводна фотоніка охоплює й поєднує такі напрямки, як волоконна оптика й інтегральна оптика (інтегральна оптоелектроніка) [2,3].

З вдосконаленням методів дослідження та отримання наноструктур, а також розвитком обчислювальної техніки та алгоритмів моделювання цей напрямок набув нового значення. Наноструктури (фізичні структури – розміром з молекулу або кілька атомів) взаємодіють із електромагнітним випромінюванням, включаючи й оптичний діапазон, зовсім інакше, не так, як це відбувається в макросвіті.

Комп'ютерне моделювання – метод розв'язку задач аналізу або синтезу складної системи на основі використання її комп’ютерної моделі. Сутність комп’ютерного моделювання полягає в отриманні кількісних та якісних результатів за наявною (розробленою) моделлю. Якісні висновки, отримані за результатами аналізу, дозволяють побачити невідомі раніш властивості складної системи: її структуру, динаміку розвитку, стійкість, цілісність та ін. Кількісні висновки в основному носять характер передбачення деяких майбутніх або пояснення старих значень змінних, що характеризують систему.

У хвилеводній фотоніці найбільш поширеними математичними методами моделювання процесів розповсюдження світла є матричні методи та метод скінчених елементів. В методі скінчених елементів, апроксимується неперервна функція дискретною моделлю, яка будується на множині кусочно-неперервних функцій, визначених на скінченному числі підобластей, які називаються скінченними елементами.58


Нами при моделюванні матричними методами використовувалися демо-версії програмних пакетів MathCad та Matlab.

При проектуванні оптичних структур нанометрового масштабу необхідно враховувати, принаймні дві особливості. По-перше, незвична форма взаємодії забезпечує конструктора оптичних обладнання більшою кількістю нових функцій. По-друге, зміна геометричної форми, розмірів об'єктів, зазорів між ними, а також використання анізотропних та метаматеріалів забезпечують практично невичерпні можливості для реалізації різних оптичних функцій. Адже при цих розмірах самі незначні зміни об'єктів можуть різко впливати на результат взаємодії зі світлом. Прикладом оптимізації нанофотонних структур може бути багатошаровий пропускаючий спектральний фільтр. Принцип роботи цього пристрою базується на хвилеводному резонансі (guided-mode resonance).

ЛІТЕРАТУРА1. Стеценко М.О. Застосування інформаційно-комунікаційних

технологій при вивченні оптичних волокон / М.О. Стеценко // Фізика. Нові технології навчання. Збірник наукових праць студентів і молодих науковців. – Кіровоград: Ексклюзив-Систем, 2009. – Випуск 7. – 148-152 с.

2. Путилин Э.С. Оптические покрытия / Э.С. Путилин // Учебное пособие. – СПб: СПбГУ ИТМО, 2010. – 227 с.

3. Никоноров Н.В. Волноводная фотоника / Н.В. Никоноров, С.М. Шандаров // Учебное пособие, СПб: СПбГУ ИТМО, 2008. – 143 с.

Екатерина Турченко,5 курс факультета информатики и управленияНаучный руководитель: С.Г. Буланов,к.т.н., доцент(Таганрогский государственный педагогический институт имени А.П.Чехова)

АНАЛИЗ УСТОЙЧИВОСТИ ДВИЖЕНИЯ МЕРКУРИЯ С УЧЕТОМГИПОТЕЗЫ ВНЕШНЕГО ВОЗДЕЙСТВИЯ

Рассматривается классическая модель движения планеты Меркурий

,

и та же модель с управлением вида

где ,

[1, с. 45].

59


В аналитическую конструкцию управления входит переменная ,

которая представлена в трех разновидностях: , , .

Ставится задача проанализировать и сопоставить устойчивость по Ляпунову классической модели с тремя разновидностями моделей управления при помощи компьютерных схем анализа устойчивости.

Анализ выполняется на основе метода, в основе которого лежит циклическое преобразование разностных схем численного интегрирования.

Для системы вида

имеют место следующие условия устойчивости и асимптотической устойчивости [1, с. 41]

, , ,

. (1)

, . (2)

Соотношения (1), (2) на практике позволяют определить характер устойчивости, асимптотической устойчивости либо неустойчивости систем обыкновенных дифференциальных уравнений без представления решения в аналитической форме, непосредственно по значениям разностных приближений. Обширный численный эксперимент показывает, что такой компьютерный анализ устойчивости адекватен результатам качественной теории дифференциальных уравнений при оценке устойчивости.

Исследование выполнено для всех 4 рассматриваемых систем.Во всех четырех случаях имеет место устойчивость, но не

асимптотическая [1, с. 44-50].Классическая модель и первая разновидность модели с

управлением устойчивы примерно при одинаковом диапазоне возмущения начальных данных. Для двух последующих управлений область устойчивости расширяется в том смысле, что расширяются границы возмущения начальных данных, при которых сохраняется устойчивость. Наиболее значительное расширение достигается третьей моделью.

Формально этим обстоятельством можно объяснять устойчивость движения Меркурия, который в рамках классической модели должен был отклоняться от траектории более, чем фиксируют астрономические наблюдения. Если предполагать реальность дополнительного действия на планету в соответствии с предложенной моделью управления, то это бы объясняло границы отклонения, соответствующие наблюдениям.60


ЛИТЕРАТУРА1. Колесников А.А., Ромм Я.Е., Буланов С.Г. Сравнительный анализ

устойчивости движения Меркурия на основе классического и синергетического законов тяготения / Материалы Четвертой Международной научной конференции “Системный синтез и прикладная синергетика”. – Таганрог: Изд-во ТТИ ЮФУ, 2011. – С. 40 – 51.

Алексей Фалалеев, студент гр. Т- 610, Научный руководитель: Димитрюк Ю.С., старший преподаватель ГОУ ВПО “Невинномысский государственный гуманитарно-технический институт”

ЗАДАЧИ ГРАФИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В УЛОВИЯХ АВТОМАТИЗАЦИИ ИЗОБРАЖЕНИЯ ПРОСТРАНСТВЕННЫХ ФОРМ

На современном этапе развития науки и техники появились новые требования к графической подготовке технических специалистов – владение компьютерной графикой. CAD-системы не только изменили методы подготовки чертежей, но и внесли фундаментальные изменения в процесс проектирования. Необходимость уплотнения огромного объема информации, развитие новых информационных технологий требуют визуальной образованности и графической грамотности инженеров. Графическая культура становится второй грамотностью, одной из составляющих профессиональной инженерной компетентности. Общеизвестно, что человек лучше воспринимает графическую информацию, чем текст или звук, а потому даже результаты математических расчетов сложнейших программных комплексов удобнее и эргономичнее отображать в графическом виде (конечно же, если этой информацией будет пользоваться человек, а не машина). И если раньше это были чаще всего просто двумерные диаграммы, таблицы и графики, то возможности современных программных средств заметно расширились.

Понятие “графическая культура” является широким и многогранным. В широком значении оно понимается как совокупность достижений человечества в области разработки и освоения графических способов передачи информации. Графическая культура, как элемент общей культуры инженера, характеризуется высоким уровнем знаний, умений и навыков в области визуализации, пониманием механизмов эффективного использования графических отображений для решения профессиональных задач, умением интерпретировать и оперативно отражать результаты на приемлемом эстетическом уровне. Показателем графической культуры будущего инженера является его творческая активность в подготовке к профессиональной деятельности, ориентированной на непрерывное самообразование в среде графических информационных технологий на

61


основе исследовательского, эвристического подхода. К качественной графической подготовке будущих специалистов относят развитое пространственное мышление, знание правил оформления конструкторской и технологической документации в соответствии с государственными стандартами ЕСКД, владение ручными и автоматизированными методами изображения пространственных форм, умение применять их в решении инженерных задач.

Большое значение приобретает способность перестройки воображения и оперирования моделями трех измерений. Особенно это важно для формирования мышления будущих инженеров, профессиональная деятельность которых тесно связана с моделированием и конструированием, для которой крайне необходимы знания о способах параметризации геометрических объектов в их вариациях, взаимодействии объектов в пространстве и участии в создании новых производных объектов. Роль геометрического моделирования в формировании 3D модели можно оспаривать только в вопросах методов моделирования (твердотельного, поверхностного или гибридного) и систем для их создания. 3D модель является наиболее не только полным, точным и наглядным носителем информации о проектируемом изделии, но и служит основным звеном в развитии имитационных методов [1]. Оно позволяет создать виртуальный (электронный) макет объекта, на основе которого можно проверить геометрическую согласованность модели (выполнить проверку на предмет коллизий), сгенерировать любые необходимые виды и разрезы, то есть сформировать основные чертежи, получить исходные данные для расчетов и смежных задач. И кроме всего, корректно построенная модель позволяет получать абсолютно точные перечни оборудования, изделий и материалов, используемых в этой модели, спецификации, ведомости материалов. При внедрении компьютерной графики в учебный процесс, приходится делать выбор в пользу лишь одного графического программного продукта. Это прежде всего обусловлено минимальным количеством часов, отводимым в курсе “Инженерной графики” на изучение графики компьютерной. Поэтому, для осуществления более глубокой подготовки специалистов, владеющих современными технологиями в области проектирования, необходима единая политика для общеинженерных и специальных кафедр по внедрению САПР в учебный процесс.

Наиболее типичные сложности, связанные с внедрением системы трехмерного проектирования и комплексных САПР в высшей школе и на производстве, которые мы выявили по данной проблеме исследования:

нормативная база, строительные нормы и правила Российской Федерации далеки от потребностей проектировщиков и заказчиков. ГОСТы, ОСТы, СНиПы и прочие нормативные документы часто регламентируют форму подачи материалов, но практически не стандартизируют содержание. Еще чаще приходится оперировать нормативной базой, которая не учитывает ни современных средств проектирования, ни современного оборудования, изделий и материалов [2];

62

http://www.it-education.ru/2008/reports/Pospelova.htm#lit%23lit


от реальных потребностей отстает машиностроение и строительство – производители оборудования, изделий и материалов ориентируются на возможности собственного оборудования и на старые типовые проекты, а не на требования рынка;

трехмерное проектирование почти всегда внедряется в уже действующее производство, а значит, существующие документооборот и организация работ не предполагают ни такого проектирования, ни электронного технического документооборота;

отсутствие должной подготовки кадров в области САПР (как правило выпускники ВУЗов умеют качественно чертить с использованием AutoCAD, и гораздо меньше навыков имеют в трехмерном моделировании).

Переход от идеального образа к его модели в инженерной деятельности чаще всего осуществляется через графическое представление – “бумажное” или экранное. Поэтому во многом формирование целостного пространственного стиля мышления инженера связано с уровнем его геометро-графической подготовки, с его способностью к геометрическому моделированию. При этом новые информационные технологии, концептуально изменяя подход к проектированию, являются интеллектуально-совместимыми с традиционными методами и навыками его реализации. В современном экономическом пространстве наблюдается активное развитие компьютерных технологий, связанных с ведением совместных работ, поставкой комплектующих, продвижением различных промышленных продуктов на рынок, установлением и поддержкой контактов с потребителем. Для западных производителей, совместно выпускающих ту или иную продукцию, сегодня уже недостаточно только быстро проектировать и поставлять качественные комплектующие в срок. Сегодня все более актуальным становится тесное взаимодействие друг с другом в реальном времени в течение всего периода разработки и изготовления изделий. Такое взаимодействие должно существенно сократить сроки конструкторско-технологической подготовки и изготовления изделия за счет взаимопонимания между партнерами, оперативного согласования конструктивных особенностей изделия и своевременного обнаружения и устранения противоречий, в том числе с использованием трехмерного моделирования.

В последние три десятилетия во всех ВУЗах Росси ведутся работы по использованию современных технических компьютерных средств и новых информационных технологий при подготовке будущих специалистов. Передовой опыт информатизации и компьютеризации образования показывает явно выраженную тенденцию – обучение студентов практическим аспектам новых информационных технологий и их применению в будущей профессиональной деятельности. Поэтому практически во всех технических вузах сегодня уже введены прикладные дисциплины, в зависимости от функциональной направленности применяемых в учебном процессе САПР, для обучения навыкам использования этих систем в будущей учебной и профессиональной деятельности. В одном учебном заведении для

63


профессиональной подготовки студентов должен использоваться целый комплекс систем автоматизированного проектирования различного назначения, причем во многих технических вузах применяются самые мощные интеллектуальные САПР – параметрические, многомодульные, объектно-ориентированные, полифункциональные комплексные системы, способные заменить несколько систем узкоспециального назначения. Владение информационными технологиями в сфере профессиональной деятельности на сегодняшний день является необходимым требованием к уровню подготовки конкурентоспособного специалистов.

ЛИТЕРАТУРА1. Компьютерная геометрия и графика: методическое пособие

для студентов инженерно-технических специальностей / НГТУ; сост.: Н.В.Поспелова. Н.Новгород, 2008

2. Ханов Г. В., Буров И. П. Применение трехмерного твердотельного геометрического моделирования при изучении инженерной графики // Совершенствование подготовки учащихся и студентов в области графики, конструирования и стандартизации: Межвузовский научно-методический сборник / Саратов. гос. тех. ун-т – Саратов, 2003

Аліна Хілінська,5 курс Інституту фізико-математичної ітехнологічної освітиНаук. керівник: к.пед.н., доц. Т. М. Яценко

ВИКОРИСТАННЯ ЦИФРОВИХ ОСВІТНІХ РЕСУРСІВ (ЦОР) У ПРОЦЕСІ ВИКЛАДАННЯ ФІЗИКИ В СЕРЕДНІЙ ШКОЛІ

Інформаційні технології, які динамічно розвиваються, представляють нові, ефективно доповнюючи традиційні засоби для освітнього процесу, які багато з педагогів усе з більшою готовністю включають у свою методичну систему. Використання ЦОР дає принципово нові можливості для підвищення ефективності навчального процесу. ЦОР – оперативний засіб наочності в навчанні, помічник у відпрацьовуванні практичних умінь учнів, в організації й проведенні опитування й контролю школярів, а також контролю й оцінки домашніх завдань, у роботі зі схемами, таблицями, графіками, умовними позначками й т.д., у редагуванні текстів і виправленні помилок у творчих роботах учнів [1].

Вважається, що на уроках фізики застосовувати ЦОР не просто корисно, але й необхідно. По-перше, у вчителя з'явилася можливість яскраво й наочно провести урок. Одним з головних етапів будь-якого уроку є пояснення нового матеріалу. І вчитель повинен зробити його максимально наочним і зрозумілим учням. У дітей розвивається наочно-образне мислення, їхню увагу легше вдержати до обговорюваних питань. Є можливість працювати не тільки колективно, але й індивідуально, з урахуванням

64


індивідуальних особливостей кожного учня. При проведенні уроків із цифровими інформаційними ресурсами вчитель може охопити великий додатковий матеріал. Використання інтерактивних моделей істотно прискорює процес пояснення навчального матеріалу й підвищує його якість. Образи явищ і понять, які формуються за допомогою моделей й анімацій, запам'ятовуються надовго.

Немало важливим аспектом є значна економія часу. Безумовно, при плануванні уроків необхідно ретельно вивчити всі види ЦОР – не тільки готових електронних підручників, але й Інтернет-ресурсів. Але, постійно поповнюючи колекцію ресурсів, учитель накопичує величезну базу, яку можна використати на будь-якому етапі уроку.

Неможливо не залишити без уваги й той факт, що далеко не всі школи мають достатні матеріальні ресурси й здатні забезпечити кабінети фізики відповідно до програми навчання всіх паралелей. Поряд з матеріальним забезпеченням, гостро встає проблема неможливості проведення дослідів з метою безпеки. Використання комп'ютерних моделей і віртуальних лабораторій надає нам унікальну можливість візуалізації спрощеної моделі реального явища. При цьому можна поетапно включати в розгляд додаткові фактори, які поступово ускладнюють модель і наближають її до реального фізичного явища. Крім того, комп'ютер дозволяє моделювати ситуації, нереалізовані експериментально в шкільному кабінеті фізики, наприклад, роботу ядерної установки або експерименти із ртуттю.

Отже, використовуючи цифрові освітні ресурси, ми можемо користуватися наступними методами роботи на уроках фізики:

1. Комп'ютерні спостереження – після того, як пояснений новий матеріал, або під час пояснення має сенс запропонувати учнем 1-2 спостереження. Працюючи з інтерактивною моделлю під час вивчення нового матеріалу, учитель може продемонструвати дану властивість через проекційні апаратури.

2. Експериментальні завдання-дослідження – завдання, для рішення яких необхідно підставити відповідні параметри змінних і спостерігати зміну графіка. Як правило, учні з особливим ентузіазмом беруться за рішення таких завдань. Незважаючи на гадану простоту, такі завдання дуже корисні, тому що дозволяють учням побачити живий зв'язок комп'ютерного експерименту й аналітичного рішення завдань.

3. Розрахункові завдання з наступною комп'ютерною перевіркою – завдання, які на початку необхідно вирішити без використання комп'ютера, а потім перевірити отриману відповідь.

4. Лабораторні роботи – ефективні ресурси програми створюють зручну технічну базу для реалізації численних лабораторних робіт, що носять творчий, дослідницький характер. Учневі при виконанні лабораторної роботи має бути провести, наприклад, побудова графіків функцій, почати індивідуальне дослідження її властивостей, спробувати помітити якісь закономірності, висловити в цьому зв'язку власні гіпотези, експериментально перевірити їхню справедливість.

5. Дидактичні ігри – навчальний матеріал використається як засіб гри; за допомогою ігрових прийомів і ситуацій учитель може

65


стимулювати учнів до фізичної діяльності. У процесі гри розвиваються увага, спостережливість, кмітливість.

ЛІТЕРАТУРА1. Цифровые образовательные ресурсы в школе: методика

использования. Естествознание: сборник учебно-методических материалов для педагогических вузов / сост. Н.П. Безрукова, А.С. Звягина, Е.В. Оспенникова; под общ. ред. Е.В. Оспенниковой. – М.: Университетская книга, 2008. – 480 с.

Александр Ходыкин, 4 курс физико-математического факультетаНаучный руководитель: В.Ф.Сокуров,к.физ.-мат.н., профессор РАЕ(Таганрогский государственныйпедагогический институт имени А.П. Чехова)

УСКОРЕНИЕ ЧАСТИЦ СВЕРХВЫСОКИХ ЭНЕРГИЙ ВГАЛАКТИЧЕСКОМ ПРОСТРАНСТВЕ

Весьма актуальной проблемой в исследовании космических лучей сверхвысоких энергий является поиск новых методов изучения потоков частиц сверхвысоких энергий.

Вопрос о возможном происхождении материи во Вселенной в результате космологического рождения частиц до сих пор не имел ответа. Считается, что число рожденных частиц явно не достаточно для описания распределения химических элементов в ранней Вселенной.

Целью настоящей работы является анализ спектра первичных частиц сверхвысоких энергий с использованием механизма ускорения электромагнитными полями от взрывов сверхновых звезд [1, с.52].

Момент космологического рождения частиц материи, рассматриваемых как возбуждение квантованных полей, предполагает, строго говоря, такой же квантово-полевой уровень рассмотрения космической эволюции Вселенной.

Процессы взаимодействия первичных частиц сверхвысоких энергий со средой невозможно исследовать экспериментально. Для этого имеющиеся данные ускорителей для частиц с энергиями на много порядков ниже экстраполируют в область сверхвысоких энергий. Это связано с применением различных моделей взаимодействия, что не гарантирует от ошибок.

Основными источниками генерации частиц сверхвысоких энергий являются взрывы сверхновых звезд.

Причем распределение источников относительно Земли можно считать изотропным. Однако, энергия выброшенных частиц во время взрыва сверхновой не может превышать 1012 – 1013 эВ. Дальнейший набор энергии происходит за счет механизмов ускорения частиц, известных в теории.

За основу принят механизм ускорения с помощью меняющихся магнитных полей, рожденных в результате взрыва сверхновой звезды.

66


В пространство при взрыве сверхновой выбрасывается примерно половина массы звезды. При этом частица, преодолевшая влияние коллектива выброшенных частиц, имеет энергию не более 1012 эВ. Частицы расходятся радиально, образуя изотропный поток. В основном – это плазма.

В принятом механизме ускорения энергия частицы пропорциональна корню кубическому из отношения концентрации частиц в окрестности сверхновой к концентрации частиц на уровне наблюдения [3, с.82].

,

Где n0 – концентрация частиц в окрестности взрыва,ni – концентрация на уровне наблюдения,Е0 = 1014 эВ – энергия вышедших из окрестности взрыва частиц,R0 = 1пк = 1016 м – расстояние от сверхновой в момент захвата

волной частицы. Основные выводы:Результаты анализа показывают, что данный механизм

подтверждает выводы [2, с.34] о том, что источники частиц с энергиями до 1018 эВ находятся в пределах Галактики.

ЛИТЕРАТУРА1. Давыдовский В. Я., Сокуров В.Ф., Филиппов Ю.С. Возможный

механизм ускорения космических лучей предельно высоких энергий. // М. ВИНИТИ: Деп. №4769-В91, 1991, – С. 52.

2. Михайлов М. А. Происхождение космических лучей с энергией выше 1018 эВ.// – Автореферат диссертации на соискание ученой степени доктора физико-математических наук. – Якутск : ЯФ СО РАН, 2007. – С. 34.

3. Григорьева С. И. Спектр космических лучей сверхвысоких энергий // 29-я РККЛ, М: 2006.

4. Сокуров В. Ф. Поток частиц сверхвысоких энергий и поток очень низко-частотных сигналов в приземном слое. // – “Известия вузов. Северо-Кавказский регион”. Естественные науки. – Ростов на Дону: Изд. Северо-Кавказского научного центра высшей школы, 2008. – №5. С.82.

Олег Храновський,5 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освітиНаук. керівник: ст. викл. К. Ю. Пастирєва

67


РОЗВИТОК ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ УЧНІВ ПРИ НАВЧАННІ МАТЕМАТИКИ

У наш час дуже часто успіх людини залежить від його здатності чітко мислити, логічно міркувати і ясно викладати свої думки. Саме тому розвиток мислення є основним завданням сучасної української школи. Перед учителем математики стоїть завдання – не просто давати знання, передбачені програмою, а сприяти формуванню високого рівня логічної культури учнів.

Великий внесок у вивчення і розвиток логічного мислення внесли такі вчені, як Л.С. Вигодський, А.Н. Леонтьєв, Л.С. Цукрів, А.Н. Соколов, Ж Піаже, С.Л. Рубинштейн та інші.

Формування логічного мислення – важлива складова частина педагогічного процесу [3, с. 21]. Допомогти учням повною мірою виявити свої здібності, розвинути ініціативу, самостійність, творчий потенціал – одне з основних завдань сучасної школи. Успішна реалізація цього завдання багато в чому залежить від сформованості в учнів пізнавальних інтересів. Математика дає реальні передумови для розвитку логічного мислення, тому завдання вчителя – повніше використовувати ці можливості при навчанні учнів математики. Проте, конкретної програми логічних прийомів мислення, які повинні бути сформульовані щодо даного предмета, немає. У результаті робота над розвитком логічного мислення йде без знання системи необхідних прийомів, без знання їх змісту й послідовності формування.

При свідомому засвоєнні математичних знань учні користуються основними операціями мислення в досягнутому для них вигляді: аналізом і синтезом, порівнянням, абстрагуванням і конкретизацією, узагальненням; учні роблять індуктивні висновки, проводять дедуктивні міркування. Свідоме засвоєння учнями математичних знань розвиває логічне мислення учнів.

Опанування розумовими операціями в свою чергу допомагає учням успішніше засвоювати нові знання. Пізнаючи предмети і явища навколишньої дійсності, ми можемо подумки розчленовувати предмет чи явище на складові частини й подумки ж з'єднувати частини в одне ціле [2, с. 123].

При навчанні будь-якого розділу математики доводиться спиратися на аналіз та синтез. Аналіз та синтез, як взаємозалежні розумові операції, знаходять своє застосування при вирішенні текстових завдань. Учень під керівництвом вчителя, передусім, аналізує зміст завдання, розчленовуючи його на числові дані, умови й питання. При вирішенні складових арифметичних завдань потрібно застосувати більш складний та більш тонкий аналіз і синтез. Аналіз змісту складовою завдання, так само як і простій, зводиться до розчленування його на числові дані, умови й питання. Однак самі дані, умова і шукане повинні піддатися додатковому аналізу.

У процесі навчання математиці знаходить своє застосування прийом порівняння, тобто виділення подібних і різних ознак у аналізованих чисел, арифметичних прикладів, арифметичних завдань. Після вирішення завдань учні порівнюють, якою дією вирішується та чи інша задача, а потім зіставляють способи вирішення з відмінностями в

68


умовах завдань. Таке зіставлення допомагає учням краще усвідомити сенс виразів “більше на кілька одиниць” та “більше в кілька разів” і міцніше встановити зв'язок між умовою кожного завдання й способом її розв'язування. Порівняння засноване на аналізі та синтезі: необхідно розчленувати кожну задачу на складові її елементи, а потім подумки з'єднати подібні елементи, виділивши при цьому істотні відмінності. При поясненні учням нової для них за способами виконання завдання з багатозначними числами часто використовується прийом аналогії: вчитель пропонує вирішити аналогічну задачу з невеликими числами, обчислення над якими можна виконати усно [1, с. 108].

Отже, завдання розвитку логічного мислення учнів ставиться і, певним чином, вирішується в загальноосвітній школі. У всіх шкільних програмах з математики як одна з цілей навчання предмету відзначена – розвиток логічного мислення. З усвідомленням окремих логічних форм людина починає більш чітко мислити і висловлювати свої думки в мові. Використовуючи в навчанні математиці різні методи, вчитель застосовує їх так, щоб вони сприяли активізації мислення учнів і, тим самим, сприяли його розвитку. Учитель повинен володіти методикою роботи над задачами, вміти зацікавити учнів.

ЛІТЕРАТУРА1. Епишева О. Б., Крупин В. И. Учить школьников учиться

математике / Епишева О. Б., Крупин В. И. // Формирование приемов учебной деятельности. – М.: Просвещение, 2000. – С. 102-136.

2. Лизинский В. М. Приемы и формы в учебной деятельности / Лизинский В. М. – М.: Центр пед. поиск, 2002. – 160 с.

3. Мельник Н. В. Развитие логического мышления при изучении математики / Мельник Н.В. – М.: Просвещение, 1997. – 21 с.

Юлія Швець,5 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освітиНаук. керівник: к.пед.н., доц. Т. М. Яценко

НАВЧАННЯ ФІЗИКИ НА РІВНІ СТАНДАРТУ ЗАСОБАМИ НОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Фізика є фундаментальною наукою, яка вивчає загальні закономiрностi перебігу природних явищ, закладає основи свiторозумiння на різних рівнях пізнання природи i дає загальне обґрунтування природничо-наукової картини світу. Сучасна фізика, крім наукового, має важливе соціокультурне значення. Вона стала невід’ємною складовою культури високотехнологічного iнформацiйного суспільства.

Навчання фізики в старшій школі, як правило, є профiльним. За таких умов структурування змiсту фiзичної освiти i диференцiацiя вимог до його засвоєння реалiзується завдяки навчальним програмам рiзних рiвнiв. Програму обов’язкових результатiв навчання фiзики на рiвні

69


стандарту орiєнтовано головним чином на свiтоглядне сприйняття фiзичної реальностi, розумiння основних закономiрностей плину фiзичних явищ i процесiв, загального уявлення про фiзичний свiт, його основнi теоретичнi засади i методи пiзнання, усвiдомлення ролi фiзичних знань у життi людини i суспiльному розвитку. Тому шкільний курс фізики старшої школи структуровано за фундаментальними фізичними теоріями – класична механіка, молекулярно-кінетична теорія і термодинаміка, електродинаміка, релятивістська та квантова фізика. За цією програмою навчаються, як правило, учні, якi обрали суспiльно-гуманiтарний та художньо-естетичний напрями профiлiзацiї.

Фізика – експериментальна наука, тому ця її риса визначає низку специфічних завдань шкільного курсу фізики, спрямованих на засвоєння наукових методів пізнання – уміння вимірювати фізичні величини. Очевидно, що формування такого узагальненого експериментального вміння – процес довготривалий, який вимагає планомірної роботи вчителя та учнів протягом усього часу навчання фізики. Тому використання нових інформаційних технологій на сучасних уроках фізики є обов’язковою необхідністю [1].

Існують деякі шляхи використання нових інформаційних технологій на уроках в старшій школі [2]: комп’ютерні демонстрації; комп’ютерне моделювання; комп’ютерне тестування; комп’ютерний практикум; розв’язування задач; створення інформаційних проектів.

Такий метод вивчення матеріалу формує у школярів уміння до самоосвіти, встановлення міжпредметних зв'язків; учні наочно можуть спостерігати всі ці явища, що викликає їхню більшу зацікавленість в запам’ятовуванні матеріалу уроку, розвиває просторову уяву учня, мислення та здійснення експериментально-дослідницької діяльності, навчає виступати перед аудиторією, коротко формулювати свою думку, використовувати різноманітні засоби та можливості для ілюстрації ідей тощо. В учнів формуються навички стисло, лаконічно, чітко представляти результати своєї роботи, оцінювати роботи інших дітей, аналізувати.

Під час дослідження розглядалося впровадження інформаційних засобів навчання поряд з традиційними методами навчання в ЗОШ №30 м. Дніпропетровська. Результатом дослідження є високий рівень засвоєння знань з фізики й усвідомлення їх практичного застосування, підвищення пізнавальної активності учнів, розвиток навичок співробітництва, міжособистісного спілкування, розвиток мислення школярів, формування вмінь висувати гіпотези, робити висновки, а також відбирати яскраві переконливі факти для демонстрації думок, оскільки контакти й обмін думками істотно стимулюють учнів до вивчення тем з фізики.

Використання нових інформаційних технологій є безперечно ефективним. Крім високої якості засвоєння матеріалу, учні виявляють гарний емоційний настрій і бажання далі із задоволенням вивчати фізику.

Ефективне застосування комп'ютерної бази та програмного забезпечення надає можливість: використовувати навчальні, пізнавальні, розвивальні та контролюючі комп'ютерні програми; користуватися всесвітньою комп'ютерною мережею Internet; втілювати

70


нові інформаційні технології у процес освіти; проводити науково-методичну роботу з інформатизації навчального процесу. Комп'ютер природно вписується у процес навчання фізики і є ще одним ефективним технічним засобом, за допомогою якого можна значно урізноманітнити процес навчання [3].

ЛІТЕРАТУРА1. Мартинюк О. Нові інформаційні технології в навчальному

фізичному експерименті / Мартинюк О. // Фізик та астрономія. – 2002. – №4. – 150 с.

2. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителя / За ред. Ю.І. Машбіця. – К.: ТЄМН, 1997. – 263 с.

3. Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок: інтерактивні технології навчання / Пометун О., Пироженко Л. – К.: А.С.К., 2004. – 192 с.

71


ІНФОРМАТИКА ТА МЕТОДИКА ЇЇ ВИКЛАДАННЯ

Олексій Бессонов,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н., доц. Г. П. Чуприна

СТВОРЕННЯ САЙТІВ В СИСТЕМІ UCOZЗараз кожен бажаючий може з легкістю завести власний сайт.

Наявність власного сайту це візитна карточка фірми, компанії, організації або просто приватного підприємця. Крім цього, його можуть дозволити собі не тільки представники бізнес компаній, а й рядові користувачі мережі Інтернет. Людина може відображати на своєму Інтернет ресурсі інформацію про себе, галерею фотографій, особистий щоденник, інформацію про свої захоплення.

Правильно розроблений багатофункціональний сайт може служити не тільки частиною іміджу фірми, а й бути цілодобовим віртуальним офісом або магазином. Інтернет сайт – так само може бути новою сходинкою розвитку компанії. Дає нові можливості пошуку клієнтів, партнерів, виходу на нові ринки.

Останні публікації щодо розробки сайтів представлені у роботах О. Лондер, Б. Інгліша, Т. Блікера, П. Ковентрі, Н. Інькової, В. Росс та інших.

Метою даної роботи є розгляд процесу створення сайтів за допомогою системи uCoz.

Створити сайт можливо декількома способами. Один з них, це звернутися до спеціалістів і заплатити не малі гроші, інший – розробити сайт самостійно.

Існує багато засобів для створення сайтів, але лише деякі з них спроможні надати розробникам інструменти для рішення більшої частини поставлених ними задач.

Можна створити сайт за допомогою html-редактора, але це передбачає витрати на ліцензійну програму. Також необхідні витрати на навчальні посібники і час для навчання. Окрім цього необхідна реєстрація на хостингу для розміщення свого сайту.

Створення сайтів за допомогою візуального програмного забезпечення добре підходить для новачків, так як не вимагає поглиблених знань з html, за допомогою конструктора і шаблонів можна легко змінити зовнішній вигляд сайту. Але так само необхідні витрати на програмне забезпечення, і реєстрація на хостингу куди буде розміщуватися ваш сайт.

Розглянемо ще один спосіб створення сайтів – за допомогою системи uCoz. uCoz являє собою безкоштовну онлайн систему управління сайтом і хостинг для сайтів, що саме собою прибирає проблему реєстрації на окремому хостингу. Дана система має візуальний редактор HTML і конструктор шаблонів що значною мірою полегшує роботу для новачків. Для більш досвідчених користувачів є

72


можливість завантаження свого власного шаблону будь-якого рівня складності.

Система uCoz надає користувачам, наступні можливості: необмежений дисковий простір безкоштовно; завантаження файлів через веб-інтерфейс або FTP; безкоштовний домен третього рівня; резервне копіювання.Власник сайту може розділяти користувачів на групи і

розподіляти права для цих груп. Можливе блокування активності з певних IP-адрес або підмереж. Є можливість використання PHP, MySQL (сторонні БД) і API.

Модулі – веб-додатки, скомбінувавши які можна отримати сайт будь-якої складності. Всі модулі можуть бути перероблені під різні завдання.

Розглянемо етапи створення сайту в системі uCoz. Реєструємося на сайті http://www.ucoz.ru/, в розділі “створення сайту” вписуємо адресу майбутнього сайту і вибираємо домен. У “панелі управління” даємо назву сайту і вибираємо шаблон, що сподобався. Потім підключаєте модулі які будуть необхідні сайту, надалі будь-який модуль можна буде підключити і так само за бажанням відключити. Останній етап це заповнення сайту інформацією. Також uCoz надає платні послуги.

Отже, на сьогоднішній день, гостро стоїть питання про створення якісного, багатофункціонального сайту за найкоротші терміни і з мінімальними витратами. Це можна реалізувати за допомогою системи uCoz.

ЛІТЕРАТУРА1. Инькова Н. А. Создание Web-сатов: [учебно-методическое

пособие] / Н. А. Инькова, Е. А. Зпйцева, Н. В. Кузьмина, С. Г. Толстых. [ч. 5.]. – Тамбов: Изд-во Тамб. гос. техн. ун-та, 2002. – 56 с.

2. Росс В. С. Создание сайтов: HTML, CSS, PHP, MySQL [учеб. пособие] / В. С. Росс. – М.: МГДД(Ю)Т, 2010. – 107 с.

Наталя Бордюг,3 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. Т. П. Дзюбан

ПЕРЕВАГИ INTERBASEInterbase – система управління базами даних від компанії Borland.

Interbase є повнофункціональним sql-сервером. Сервер баз даних – це програмний процес, який виконується на вузлі мережі, де розташований головний комп'ютер і фізично розташована сама база даних. Серверний процес є повністю мережевим, він підтримує запити на підключення від інших вузлів мережі.

Метою дослідження є описання переваг СУБД Interbase.73


Сервер Interbase – це кросплатформена СУБД, що підтримує більшість операційних систем: Linux, Microsoft Windows, Unix тощо. Саме завдяки цьому користувач має можливість повноцінно використовувати Interbase на будь-якій платформі.

Відмітними якостями Interbase є:- висока продуктивність і надійність серверу при мінімальних

вимогах до технічних засобів;- простота інсталяції та підтримки серверу;- зручний механізм адміністрування базою даних.Все це робить Interbase відмінним засобом для реалізації

корпоративних систем малого і середнього масштабу (з кількістю користувачів в декількох десятків).

Якщо на підприємстві необхідно розвернути нову базу даних в умовах відсутності кваліфікованої технічної підтримки і супроводження, СУБД Interbase здатна виконати ці завдання.

Interbase включає засоби установки і API, що дозволяють повністю автоматизувати конфігурацію і установку.

Основними перевагами останньої версії InterBase є низькі вимоги до системи, з одночасною масштабованістю на кілька процесорів, плюс розвинена система моніторингу, тимчасові таблиці, аутентифікація користувачів, журнал роботи.

Отож, виходячи з багаточисельних переваг, Interbase є сучасною ефективною системою управління базами даних.

ЛІТЕРАТУРА1. Скляр А.Я. Введение в InterBase / А.Я. Скляр. – М.: Горячая

линия-Телеком, 2002.2. Інтернет видання [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://pservice-spb.ru/article2.htm.3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

http://www.ibprovider.com/rus/documentation/interbase.html.

Олександр Вільган,3 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. Т. П. Дзюбан

СПОСОБИ ОПТИМІЗАЦІЇ РОБОТИ БАЗ ДАНИХ І СЕРВЕРУ INTERBASE

Із зростанням кількості записів в таблицях бази даних, а також зі збільшенням числа клієнтів, продуктивність системи може зменшуватися. Так як бази даних, які реально використовуються, мають досить великі розміри, проблема продуктивності є актуальною.

Оптимізація роботи сервера являє собою процес визначення найбільш слабких компонентів у системі, на підставі статистики бази даних і сервера, і усунення цих недоліків.

74


Метою дослідження є аналіз способів оптимізації роботи СУБД Interbase.

Існують різні способи впливу на продуктивність системи. Один з них – зміна значень параметрів конфігураційного файлу серверу. В СКБД InterBase – це файл ibconfig.

Розглянемо параметри, що впливають на продуктивність бази даних:

database_cache_size – встановлює кількість сторінок для всіх баз даних серверу, що може одночасно перебувати в кеші. Збільшення розміру кешу може поліпшити продуктивність;

lock_mem_size – визначає кількість пам'яті, що виділяється для таблиці блокувань. Зміна цього параметра може вплинути на розмір кешу сторінок бази даних, число одночасних транзакцій, а також на події;

server_client_mapping – визначає розмір області пам'яті, що розділяється та використовується в Windows-системах для того, щоб встановлювати зв'язок між сервером і клієнтами, запущеними на одній робочій станції (локальне з'єднання). Якщо число локальних клієнтів велике, збільшення цього параметра може покращити продуктивність;

server_working_size – встановлює обмеження розміру робочої фізичної пам'яті. Встановлення мінімального розміру робочої пам'яті (server_working_size_min) може усунути витрати на виділення пам'яті. Установка максимального розміру робочої пам'яті (server_working_size_max) дозволяє уникнути використання всієї доступної пам'яті в системах з її малим обсягом;

lock_grant_order – при значенні 1 – включає сортування блокувань, при значенні 0 – вимикає. Якщо операції по запису даних мають нижчий пріоритет у порівнянні з операціями читання, встановлення параметра в 1 поліпшить продуктивність читання, особливо протягом тривалих читають транзакцій;

external_function_directory – визначає місце розташування бібліотек користувацьких функцій. Показанням до зміни параметру є необхідність використання каталогів, відмінних від стандарту.

tcp_remote_buffer – встановлює максимальний розмір пакетів TCP, використовуваних при обміні між клієнтом і сервером. Показанням до зміни параметра є сильна завантаженість мережі.

Крім зміни параметрів конфігураційного файлу, існують інші способи підвищення продуктивності, до яких відносяться:

1. Ефективність використання індексів: необхідно індексувати ті поля, які використовуються в умовах пошуку, в пропозиціях сортування або для з'єднання таблиць; при виконанні вставлення великої кількості записів рекомендується тимчасово відключати індекси – це збільшить швидкість виконання запиту; в результаті численних вставлень бінарне дерево, у вигляді якого реалізований індекс, стає незбалансованим, тому для відновлення продуктивності індексу періодично слід його перебудовувати (наприклад, за допомогою команди ALTER INDEX).

2. Оптимізація запитів.75


3. Налаштування розміру кешу бази даних.4. Виконання резервного копіювання і відновлення з копії. У

результаті “перестворення” бази даних відбувається видалення застарілих версій записів, перебудова індексів, дефрагментація сторінок бази даних.

5.Використання функцій, визначених користувачем (UDF), тригерів, збережених процедур. Це призводить до збільшення швидкості обчислень і зниження навантаження на мережу.

7. Нормалізація таблиць бази даних.Отже, врахування вищевказаних рекомендацій при роботі з

базами даних та серверами InterBase дозволяє оптимізувати роботу та підвищити продуктивність додатків баз даних InterBase без удосконалення апаратного забезпечення з максимальною ефективністю.

ЛІТЕРАТУРА1. Грабер Мартін. Введення ЄІАС у SQL. Пер. з анг. / Грабер

Мартін. – М.: ЛОРІ, 1996. – 375.2. Ладиженський Гліб. СУБД – коротко про головне:

Інформаційний бюлетень / Ладиженський Гліб // Jet Info. – 1995. – №3-5.

Сергій Возний,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н., доц. М.П.Павленко

ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ ТРАНСПОРТНИХ МЕРЕЖ MPLSАктуальність. У зв'язку з тим, що в останні роки інтерес до

широкосмугових послуг сильно зріс, більшість провідних телекомунікаційних компаній намагаються найбільш якісно надати весь спектр послуг. Якщо раніше, говорячи про широкосмугові послуги, в основному мали на увазі інтеграцію передавання мови та даних, то сьогодні до них все частіше додають відео. Причому відеододатки починають грати ключову роль: вони не тільки роблять пакет послуг більш привабливим, але і значно розширюють коло його потенційних споживачів.

Однією з технологій, яка здатна поєднувати передавання мови, відео та даних є технологія MPLS. Вона дозволяє будувати віртуальні приватні мережі з гарантованим рівнем сервісу, а комутація на основі міток, реалізує прискорене просування інформаційного потоку по мережі провайдера.

Метою дослідження є визначення основних напрямків у розвитку технології MPLS.

Сьогодні найбільш розвиненими технологіями є IP і ATM. В силу того, що ці технології мають багато недоліків, вони не підходять як рішення для транспортної мережі. Так, протокол IP, чудово задовольняє першу вимогу, а завдяки технології VoIP (передачі мови IP мережею) і

76


другу, але в протоколі IP не передбачено функцій щодо забезпечення гарантованої якості обслуговування, як наслідок, IP не може бути взятий як транспорт для передачі мови, відео та даних. Як транспортна технології для мережі майбутнього підходить технологія MPLS – багатопротокольна комутація на основі міток. Дана технологія задовольняє заявленим вимогам і не має недоліків технологій IP і ATM, крім того, сам механізм комутації з використанням міток реалізований дуже вдало.

Якісне обслуговування різнотипного трафіку в MPLS реалізується за рахунок використання механізмів Traffic Engineering. Застосування Traffic Engineering дозволяє організувати для передачі трафіку різних додатків свій тунель LSP відповідно до необхідного цьому потоку рівня якості обслуговування QoS.

Спочатку MPLS розглядалася як технологія, яка зуміла б радикально поліпшити маршрутизацію IP-пакетів на рівні 3 моделі OSI. До самого останнього часу головним був той аргумент, що завдяки застосуванню MPLS значно зростає продуктивність мережі, тому що аналіз коротких міток фіксованої довжини виконується набагато швидше, ніж аналіз довгих IP-заголовків мережевого рівня при традиційній маршрутизації IP-пакетів [1, c. 32]. Однак цей аргумент вже сьогодні стає менш актуальним у зв'язку з появою апаратних рішень на інтегральних схемах прикладної орієнтації ASIC, на програмованих в процесі експлуатації матрицях FPGA і т.п. Аналіз заголовків IP-пакетів в самому найближчому майбутньому не буде вузьким місцем для продуктивності терабітових (а незабаром – і петабітових!) маршрутизаторів традиційних IP-мереж.

Висновки. Сьогодні на перший план вийшла проблематика якості обслуговування QoS, зростає інтерес до нових додатків, таким як використання MPLS в оптичних мережах комутації, інжиніринг трафіку TE поверх MPLS, віртуальні приватні мережі VPN

ЛІТЕРАТУРА1. Гольдштейн А.Б. Технология и протоколы MPLS /

А. Б. Гольдштейн, Б. С. Гольдштейн. – СПб.: БХВ-Санкт-Петербург, 2005. – 301 [2] с.

Сергій Возний,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н., доц. Г. П. Чуприна

ТВЕРДОТІЛЬНІ НАКОПИЧУВАЧІ SSDЯк відомо, до жорсткого диска комп'ютера завжди пред'являлися

не малі вимоги: ємність (кількість даних, які можуть зберігатися накопичувачем), частота обертання шпинделя (час доступу і середня швидкість передачі даних), обсяг буфера (пам'ять, призначена для

77


згладжування відмінностей швидкості читання/запису), інтерфейс, фізичний розмір, споживання енергії та багато інших, тому завжди коли виходить якийсь новий стандарт у цій галузі, до нього проявляють не малий інтерес. І ось це сталося, нове слово в системах зберігання інформації – це твердотільний накопичувач SDD.

Останні публікації щодо впровадження перспективних технологій в комп’ютерну галузь представлені у роботах А. Палагіна, Ю. Яковлева, Н. Бабіч, Н. Єршова, М. Старкова, О. Татарнікова, С. Митиліна, О. Соколова, П. Черкашина, А. Фоміна та інших.

Метою даної роботи є визначення переваг та недоліків застосування твердотільних накопичувачів SSD.

Розглянемо технологію SSD, її плюси і мінуси щодо технології HDD.

Твердотільний накопичувач – це комп’ютерний запам’ятовуючий пристрій на основі мікросхем пам’яті, без рухомих механічних частин. Називати його “диском” неправильно, тому що в конструкції SSD не має диска: накопичувач складається з мікросхем пам'яті і контролера, подібно флеш-пам'яті. По суті, твердотільний жорсткий диск це флешка, яка використовується практично кожним в наш час. Твердотільні накопичувачі (SSD) на основі флеш-пам'яті все ще знаходяться за кілька років до того моменту, як вони вийдуть на масовий ринок. Справа в тому, що SSD коштують набагато дорожче в розрахунку на гігабайт, ніж звичайні жорсткі диски. SSD-накопичувачі розроблялися спочатку для високошвидкісних серверів або військових обчислювальних систем.

Розглянемо переваги твердотільних накопичувачів SSD порівняно з жорсткими дисками (HDD):

низьке енергоспоживання; повна відсутність шуму через відсутність рухомих частин і

охолоджуючих вентиляторів; широкий діапазон робочих температур; стабільність часу зчитування файлів незалежно від їх

розміщення або фрагментації; великий модернізаційний потенціал, як у самих накопичувачів

так і у технологій їх виробництва; набагато менша чутливість до зовнішніх електромагнітних

полів.Головний недолік SSD – обмежена кількість циклів перезапису. А

також ціна гігабайта SSD-накопичувачів істотно вище ціни гігабайти HDD. До того ж, вартість SSD прямо пропорційна їх ємності, в той час як вартість традиційних жорстких дисків залежить від кількості пластин і повільніше росте при збільшенні об'єму накопичувача.

Отже, розглянувши переваги та недоліки твердотільних накопичувачів можна обрати оптимальний варіант їх застосування: встановлювати SSD накопичувач для системної частини, a HDD масив-для зберігання всієї іншої частини інформації.

78


ЛІТЕРАТУРА1. Палагин А.В. Системная интеграция средств компьютерной

техники: монография / А. В. Палагин, Ю. С. Яковлев. – Винница: УНИВЕРСУМ-Винница, 2005. – 680 с.

2. Татарников О. Твердотельные накопители // КомпьютерПресс, 2007. – № 8 [Электронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.compress.ru

Богдан Головатий,6 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к. ф.-м. н., доц. Н. В. Кравченко

ПРОЕКТУВАНЯННЯ ЗРУЧНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРФЕЙСІВ В ПРОЦЕСІ РОЗРОБКИ ПРОГРАМНИХ ПРОДУКТІВ ТА WEB-САЙТІВ

Актуальність. Конкурентоспроможність програмних продуктів та web-сайтів залежить від якості призначеного для користувача інтерфейсу. Отже проектування інтерфейсу користувача є невід'ємною частиною процесу розробки.

Ступінь дослідження проблеми. Фундаментальні дослідження в галузі основ зручності використання (usability) та проектування інтерфейсів містяться в працях багатьох закордонних спеціалістів, які є представниками різноманітних IT-компаній та корпорацій. Найбільш відомі автори: Я. Нільсен, Д. Раскін, Д. Норман, А. Купер, Р. Рейман, Д. Кронін, Е. Тафті та ін.

Метою роботи є ознайомлення з процесом проектування інтерфейсів користувача, технологіями та інструментами для розробки, поняттям “usability” та його перевагами при розробці програмних продуктів та web-сайтів. Визначення ролі процесу проектування, при розробці якісних та зручних інтерфейсів програмних продуктів та web-сайтів та ролі юзабіліті-фахівців у цьому процесі

Методи дослідження. Вивчення спеціалізованої літератури з розробки інтерфейсів користувача, ознайомлення з процесом проектування інтерфейсів в IT-компаніях.

Сутність дослідження. Розробка інтерфейсу користувача – це комплексний та багатоаспектний ітераційний процес проектування інтерфейсу взаємодії (точки дотику) людини і системи, що зазвичай включає в себе п'ять наступних етапів:

- збір і вивчення функціональних вимог до системи, аналіз типових користувачів;

- інформаційна архітектура і побудова схематичних шаблонів інтерфейсу користувача (прототипування);

- юзабіліті-тестування;- створення графічного дизайну інтерфейсу користувача.В Україні юзабіліті-фахівець – професія рідкісна. Професія

дефіцитна (грамотних фахівців одиниці) та нажаль не користується попитом. Причини такого положення:

79


- Фінансові. Тримати юзабіліста в штаті (тим більше команду юзабілістів) далеко не кожній команді, яка виконує проект, по кишені;

- Культурні. На жаль у нас не прийнято піклуватися про клієнта. Багато проектів створюються за принципом “аби працювало”;

- Технологічне відставання. Проблема в тому, що виробництво програмного забезпечення в Україні на стадії розвитку, багато проектів розробляються кустарно. Одна людина – один проект. Програміст є постановником задач, архітектором, дизайнером, кодувальником, контролером якості одночасно.

Переваги використання основ usability в процесі проектування інтерфейсів користувача:

- дозволяє оптимізувати взаємодію людини і системи, зробити роботу за програмою чи сайтом більш ефективною;

- дозволяє збільшити ймовірність успіху програмного продукту на ринку.

Висновки. Проблеми при розробці, використанні та супроводі програмних комплексів дуже часто виникають через недоробки в інтерфейсі та інших юзабіліті-проблем. Наявність же зручного інтерфейсу дозволяє збільшити ймовірність успіху продукту на ринку. Саме за створення інтерфейсу користувача й відповідають розробники інтерфейсу та юзабіліті-фахівці.

ЛІТЕРАТУРА1. Алан Купер. Об интерфейсе. Основы проектирования

взаимодействия / Купер А., Рейман Р., Кронин Д.: – Пер. с англ. – СПб.: Символ плюс, 2010. – 688 с., ил.

2. Гаррет Дж. Веб-дизайн: книга Джесса Гаррета. Элементы опыта взаимодействия / Гаррет Дж. – Пер. с англ. – СПб.: Символ плюс, 2008. – 192 с., ил.

3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://it-job.by/article/1603.

Микола Голубов,6 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.ф.-м.н., доц. Н. В. Кравченко

АНАЛІЗ БЕЗКОШТОВНИХ ПРОГРАМ І ОНЛАЙН-СЕРВІСІВ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ТВОРІВ НА ПЛАГІАТ

Актуальність. Плагіат у науковім середовищі й у навчальних закладах став досить серйозною проблемою. Практика запозичення чужих текстів при написанні рефератів, дипломних робіт і навіть дисертацій одержала занадто широке поширення. Причина полягає не тільки в падінні студентської чесноти, але головним чином у прогресі інформаційних технологій, які значно полегшили ледарям використання методу copy-paste. Однак завдяки IT стала також можливою й ефективною боротьба із плагіаторами.

80


Ступінь дослідження проблеми. Слово “плагіат” у європейських мовах почало вживатися в XVII столітті. Спочатку крадіжка літературної власності одержала назву plagium litterarium. Плагіат бере свій початок ще в Прадавньому світі.

Сьогодні проблемою плагіату займаються багато вчених, серед яких Яцко В. А., Старіков М. С., Бутаков А. В. У наш час плагіат можна розпізнати за допомогою спеціальних програм, а також спеціальних онлайн-сервісів.

Метою роботи є аналіз існуючих популярних безкоштовних програм, а також популярних безкоштовних онлайн-сервісів для перевірки творів на плагіат, виявлення їх переваг і недоліків.

Методи дослідження: аналіз літературних джерел, практичний порівняльний підхід до програмних продуктів.

Сутність дослідження. Існує велика кількість як платних, так і безкоштовних програм, а також онлайн-сервісів для перевірки творів на плагіат. Найбільш популярними безкоштовними програмами є Advego Plagiatus, Dcfinder, Etxt Плагіат, а до найбільш популярних безкоштовних онлайн-сервісів відносять www.miratools.ru, www.antiplagiat.ru, http://istio.com/.

Аналіз безкоштовних програм дозволив виявити їх переваги та недоліки. Advego Plagiatus має наступні переваги: швидко працює, є можливість виключати домени при перевірці, визначає унікальність у відсотках і працює по шинглам, пошук ведеться по декільком розвідувачам; – періодично обновляється (виправляються помилки, додаються функції), указує url зі знайденими збігами тексту й виділяє цю частину, можна використовувати прокси, встановлювати затримку й вибирати кодування тексту. Недоліки: іноді помиляється з визначенням унікальності.

Dcfinder має наступні переваги: простий інтерфейс, швидко працює, вказує адреси сайтів зі знайденими збігами, можна перевірити текст – завантаживши текстовий файл, указавши url, а також скопіювавши й вставивши текст вручну. Недоліки: програма не обновляється з моменту випуску, періодично може подвисати, не показує відсоток збігів, не можна ігнорувати домени.

Etxt Плагіат має наступні переваги: шукати збіг по збережених копіях розвідувачів, знаходити й виділяти неунікальні фрагменти тексту безпосередньо на відтвореній копії веб-сторінки, позначати неунікальні фрагменти різними квітами відповідно до процентного співвідношення запозичень, створювати докладні звіти перевірки тексту з можливістю настроювання різних параметрів пошуку – числа вибірок з тексту, кількості слів у шингле та ін., вести історію перевірок і багато чого іншого. Недоліки: повільно здійснює перевірку.

www.miratools.ru має наступні переваги: показує відсоток унікальності, можна ігнорувати один домен, показує посилання на знайдені збіги. Недоліки: не можна ігнорувати декілька доменів.

www.antiplagiat.ru має наступні переваги: показує відсоток унікальності, можна ігнорувати один домен. Недоліки: обмеження по символах, потрібне введення капчі, погано визначає унікальність.

81

http://www.antiplagiat.ru/

http://www.miratools.ru/

http://istio.com/

http://www.antiplagiat.ru/

http://www.miratools.ru/


www.istio.com має наступні переваги: може перевіряти на унікальність текст, що як уводиться, так і по зазначеному url, тобто прямо із сайту, швидкість роботи, видає список сайтів зі знайденими текстами, перевіряє великі обсяги, є додаткові функції, наприклад аналіз щільності ключових слів, і перевірка орфографії. Недоліки: перевіряє унікальність тільки по Яндексу й Yahoo, не відображає відсоток унікальності.

Основні висновки: програми, а також онлайн-сервіси для перевірки творів на плагіат можна використовувати в багатьох сферах діяльності. В освіті програми й онлайн-сервіси можна використовувати, наприклад, для виявлення копій рефератів, курсових, а також і дипломних робіт.

ЛІТЕРАТУРА1. Порало Иван. Интеллектуальный капитал Украины в плену

плагиата [Электронный ресурс]. – Режим доступу: http://autor-com.narod.ru

2. Моргунова Е. А. Авторское право: учебное пособие / Е. А. Моргунова; отв. ред. В. П. Мозолин. – М.: Норма, 2008. – 288 с.

3. Дашян М.С. Авторское право: абсурд и гениальность: монография / Дашян М.С. – М.: Волтерс Клувер, 2011. – 632 с.

Олена Горбачова,3 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. Т. П. Дзюбан

ОСОБЛИВОСТІ СЕРВЕРУ INTERBASE 4.0В наш нас на ринку серверів баз даних представлено безліч

систем. У тому числі Oracle, Informix, Sybase, Open Ingres, IBM DB2, InterBase 4.0, Microsoft SQL Server і др. Одними з найпоширеніших СКБД є різні версії ІnterBase. Тому ця тема є актуальною.

Отже метою цього дослідження є вивчення особливостей InterBase. Розглянемо їх на прикладі системи InterBase 4.0.

InterBase – сервер реляційних баз даних, оптимізований для реалізації технології upsizing широко використовуваних додатків.

InterBase 4.0 – сервер, традиційно доступний на всіх основних UNIX-платформах (IBM, Sun, HP), оптимізований для використання на Novell NetWare і Windows NT, має низку функцій, обов'язкових для сучасного SQL-сервера баз даних. До таких функцій відносяться: наявність збережених процедур, розширена підтримка тригерів, декларативна посилальна цілісність тощо.

Технологія багатоверсійності ядра забезпечує безконфліктний доступ до даних за допомогою введення кількох поколінь записів. Коли транзакція модифікує запис, InterBase створює новий запис. В багатьох випадках новий запис є компактним записом змін. InterBase пов'язує всі такі записи і утворює багатоверсійні записи.

82

http://autor-com.narod.ru/

http://autor-com.narod.ru/

http://www.istio.com/


InterBase має можливість роботи з неструктурованими даними, зберігаючи їх у вигляді об'єктів типу BLOB (Binary Large Objects – великі двійкові об'єкти). Іншим нетрадиційним типом даних, допустимим в InterBase, є багатомірний масив. Важливий аспект дизайну InterBase 4.0 є пряма, здійснювана лише на рівні механізму бази даних підтримка операцій перебору. Для швидкої вибірки записів з таблиць та індексів InterBase 4.0 використовує спеціальні структури даних, алгоритми і протоколи. Механізм InterBase 4.0 підтримує закладання безпосередньо лише на рівні серверу, дозволяючи використовувати виклики для установки, отримання й порівняння закладок.

Сервер InterBase 4.0 використовує можливість автоматичної фіксації, яка примусово інтерпретує кожне відновлення як повну транзакцію. Для цього в InterBase 4.0 підтримується збереження контексту курсору. Це дозволяє підтримувати поточний курсор навіть по завершення транзакції. InterBase 4.0 дозволяє зберігати дані та працювати з ними за допомогою кількох національних наборів символів.

Отже, сервер InterBase – багатофункціональна система збереження реляційних баз даних.

Версія серверу InterBase 4.0 підтримує два інтерфейсні операційні середовища: технологію Express Link (яка використовує IDAPI) із підтримкою таких персональних інструментів, як dBASE, Paradox й інші продукти Windows з урахуванням IDAPI; SQL, що дозволить реалізувати доступ з урахуванням статичних та динамічних операторів SQL.

ЛІТЕРАТУРА1. Грабер Мартін. Введення ЄІАС у SQL. Пер. з анг. / Грабер

Мартін. – М.: Видавництво “ЛОРІ”, 1996. – 375.2. Ладиженський Гліб. СУБД – коротко про головне:

Інформаційний бюлетень / Ладиженський Гліб // Jet Info. – 1995. – №3-5.3. Скляр А. Я. С43 Введение в InterBase / А. Я. Скляр – М.:

Горячая линия – Телеком, 2002. – 517 с.: ил.

Ірина Григор’ян,6 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНауковий керівник: ст. викл. Л. В. Горбатюк

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ МАЙБУТНІХ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ЗАСОБАМИ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ ПРИ ВИВЧЕННІ КОМП'ЮТЕРНОЇ ІНЖЕНЕРНОЇ ГРАФІКИАктуальність. Сьогодні можна констатувати наявність істотних

змін умов організації навчання в освітніх установах: здійснюється перехід від навчання в закритому освітнім середовищі до системи відкритої й безперервної освіти; інформаційно-комунікаційні технології стають невід'ємною частиною інформаційного освітнього простору; самоосвіта, самонавчання затверджуються як провідні форми освіти.

83


У зв’язку з цим відбувається зміна вимог до професійної компетентності інженера-педагога, до процесу формування його інноваційних професійних умінь. Сучасний інженер-педагог повинен бути готовим здійснювати навчання й виховання студентів в умовах формування освітнього інформаційного простору на основі інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ), використовувати прийоми, методи й засоби навчання, що мотивують учнів до самостійно ініційованого випереджувального навчання з використанням ІКТ.

Рішення цих завдань неможливо без підвищення ролі самостійної роботи студентів над навчальним матеріалом, розвитку в них навичок організації самостійної навчальної діяльності в сучасних умовах.

Ступінь досліджуваності проблеми. Проведений аналіз педагогічних досліджень свідчить про значну розробленість теорії й методики організації самостійної роботи учнів, у тому числі на рівні вищої школи.

Проблемам підготовки інженера-педагога приділялася підвищена увага в педагогічних дослідженнях І.Н. Антипової, С.А. Бешенкова, С.Г. Григор'єва, Т.В. Добудько, Е.І. Кузнєцова, М.П. Лапчика, І.В. Роберт, Н.В. Сафронової, М.В. Шведського й ін.

Дидактичні й методологічні аспекти навчання новим інформаційним технологіям у школі й у вузах розглянуті в роботах С.А. Бешенкова, А.П. Єршова, А.А. Кузнєцова, А.С. Лесневського, М.П. Лапчика, Н.І. Паку, Є.С. Полат, І.В. Роберт, А.Ю. Уварової та ін.

Однак проблеми проектування змісту й організації самостійної навчальної діяльності студентів – майбутніх інженерів-педагогів – в умовах сучасного інформаційного освітнього простору на основі ІКТ у дослідженнях практично не розглядалися.

Мета дослідження. Метою роботи є розробка, теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка впливу засобів інформаційно-комунікаційних технологій на підвищення ефективності організації самостійної роботи майбутніх інженерів-педагогів на прикладі дисципліни “Інженерна та комп'ютерна графіка”.

Методологія дослідження. Для рішення поставлених завдань використовувалися наступні методи дослідження: вивчення й аналіз психолого-педагогічної, методичної літератури, матеріалів, представлених у мережі Internet, присвячених проблемам формування особистості в цілісному процесі виховання, навчання й розвитку студентів; вивчення, аналіз і узагальнення досвіду вищих навчальних закладів з питань використання інформаційних технологій у навчальному процесі; соціологічні методи дослідження (бесіда, анкетування, тестування); спостереження; теоретичне моделювання; дослідно-експериментальна робота в умовах процесу вивчення дисциплін предметного циклу; аналіз продуктів діяльності студентів.

Сутність дослідження. Головною метою педагогічного процесу є формування особистості, яка здатна самостійно і творчо працювати, виховання у кожного студента такого світогляду, ставлення до навчання і професії, активності і самостійності, ініціативності, яка забезпечить здатність і готовність майбутнього спеціаліста до високих досягнень у його професійній діяльності. Одним з головних показників досягнення

84


цієї мети педагогічного процесу у вищому закладі освіти є самостійна робота студентів, ефективність якої зумовлена рівнем її організації.

Організація самостійної роботи студентів передбачає: відповідний порядок та взаємозв’язок процесу, його структуру; направленість взаємозв’язку і взаємодії на виконання заданої

функції або поставленого завдання; визначення місця функціонування системи; вибір і використання засобів і методів, які забезпечують

виконання поставлених завдань.Комп'ютерні технології навчання – сукупність методів, прийомів,

способів, засобів створення педагогічних умов роботи на основі комп'ютерної техніки, засобів комунікаційного зв'язку й інтерактивного програмного продукту, що моделюють частину функцій педагога по поданню, передачі й збору інформації, організації контролю й керування пізнавальною діяльністю.

Комп'ютерні технології розвивають ідеї програмованого навчання, відкривають зовсім нові, ще не досліджені технологічні варіанти навчання, пов'язані з унікальними можливостями сучасних комп'ютерів і телекомунікацій. Комп'ютерні технології навчання – це процес підготовки й передачі інформації тому, кого навчають, засобами здійснення яких є комп'ютер.

На основі застосування системно-діяльнісного підходу нами була розроблена структурно-функціональна модель організації самостійної роботи студентів із використанням ІКТ, яка включає зміст, структуру, функції, умови її здійснення. Складовими компонентами самостійної роботи студентів є мотиваційно-цільовий, змістовий, процесуальний, контрольно-коригуючий та оцінювально-результативний компоненти, які мають певні особливості в нових умовах діяльності.

Основні висновки. Науковий аналіз проблеми організації самостійної роботи у вищій школі показав, що вона є пріоритетною в дослідженнях як вітчизняних, так і зарубіжних учених та має сприяти перегляду теоретичних та методичних засад підготовки фахівців у вищих навчальних закладах. Доведено, що в умовах вищих навчальних закладів існує реальна можливість для ефективної організації самостійної роботи студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

ЛІТЕРАТУРА1. Пидкасистый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся

(Дидактический анализ процесса и структуры воспроизведения и творчества) / Пидкасистый П.И. – М.: Педагогика, 1972. – 187 с.

2. Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках / Есипов Б.П. – Москва, 1961. – 239 с.

3. Коменский Я.А. Великая дидактика / Коменский Я.А. // Избранные педагогические сочинения в двух томах. – М.: Педагогика, 1982. – Т.1. – 656 с.

Сергій Денисов,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н., доц. М. П. Павленко

85


МЕХАНІЗМИ ЗАХИСТУ WI-FI МЕРЕЖАктуальність теми. За останні кілька років бездротові мережі

отримали широке поширення в усьому світі. І якщо раніше мова йшла переважно про використання бездротових мереж в офісах, то тепер вони широко використовуються як в домашніх умовах, так і для розгортання мобільних офісів (в умовах відряджень). Спеціально для домашніх користувачів і невеликих офісів продаються точки бездротового доступу і бездротові маршрутизатори, а для мобільних користувачів – кишенькові бездротові маршрутизатори. Однак, приймаючи рішення про перехід до бездротової мережі, не варто забувати, що на сьогоднішньому етапі їх розвитку вони мають одне вразливе місце. Мова йде про безпеку бездротових мереж.

Проблема бездротових мереж зараз стоїть досить гостро. Останнім часом почастішали випадки злому wi-fi мереж. Це пов'язано в першу чергу з наростаючою популярністю бездротових мереж.

Метою дослідження є визначення механізмів захисту бездротових мереж.

Основоположним стандартом при побудові даного виду мереж є стандарт 802.11. Цей стандарт для бездротових мереж передбачає кілька механізмів забезпечення безпеки мережі. Серед них найбільш поширені такі:

– Wired Equivalent Protocol, або WEP, розроблених автором стандарту 802.11; основна функція WEP – шифрування даних при передачі та запобігання неавторизованого доступу в бездротову мережу; для шифрування WEP використовує алгоритм RC4.

– WEP 2.0 – представлений в 2001 році після виявлення безлічі дірок в першій версії, WEP 2 має поліпшений механізм шифрування і підтримку Kerberos V.

– Open System Authentication – система аутентифікації за замовчанням, яка використовується в протоколі 802.11. Власне системи як такої немає – аутентифікацію проходить будь-який, хто запитує; у разі застосування OSA не допомагає навіть WEP, так як в ході експериментів було з'ясовано, що пакет аутентифікації надсилається не зашифрованим.

– Access Control List – в протоколі не описується, але використовується багатьма як доповнення до стандартних методів. Основа такого методу – клієнтська MAC-адреса, унікальна для кожної картки; точка доступу обмежує доступ до мережі відповідно до свого списку MAC-адрес.

– Closed Network Access Control – адміністратор дозволяє будь-якому користувачеві приєднуватися до мережі, або в неї може увійти тільки той, хто знає її ім'я, SSID; мережеве ім'я в такому випадку служить секретним ключем.

Висновки. Нами було відзначено кілька механізмів захисту бездротових мереж, які допомагають нейтралізувати спроби несанкціонованого доступу та значно підвищать рівень захисту Wi-Fi мережі.

86


ЛІТЕРАТУРА1. Современные беспроводные сети: состояние и перспективы

развития / И. А. Гепко [и др.]; под ред. В. Ф. Олейника. – Киев: ЕКМО, 2009. – 671 с.: ил., табл.; 25 см.

Сергій Денисов,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н. доц. Г. П. Чуприна

ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ЕЛЕКТРОНИХ ДОКУМЕНТІВ При переході до електронного документообігу разом із значним

полегшенням процесу обробки інформації з’явилися і негативні тенденції. В частості це безконтрольне розповсюдження інформації, що несе загрозу конфіденційній інформації окремої людини чи всієї організації. Виник кібертероризм, що завдає шкоди майну і фінансам. Тому людське суспільство змушене вибирати адекватні регулятивні заходи.

Одним з таких заходів є використання електронного цифрового підпису (ЕЦП), який надає статус електронного документа різним файлам, що містить інформацію. Також, цифровий підпис дозволяє передавати електронні документи в незмінному вигляді доводити в суді їх авторство.

Останні публікації щодо розвитку систем захисту електронного документообігу розглянуті в роботах В. Горіна, А. Гусельнікова, Є. Яковлева, А. Мелащенко, О. Перевозчикова та інших.

Метою даної роботи є визначення проблем захисту та методів їх вирішення в процесі електронного документообігу.

Для повноцінного функціонування ЕЦП створена розвинена інфраструктура, яка отримала визнання у світі під назвою інфраструктура відкритих ключів (ІВК) або PKI (Public Key Infrastructure) у міжнародній термінології. Всі розвинені країни світу, в тому числі Росія, формують подібні національні інфраструктури.

Функціонування ІВК неможливо без створення відповідної служби експлуатації. Цю роль в ІВК виконує Засвідчувальний центр (ЗЦ), який забезпечує використання цифрових сертифікатів відкритих ключів, які призначені для захисту електронних документів або повідомлень електронним цифровим підписом, для автентифікації їх джерел, а також для гарантії того, що відправник не зможе відмовитися від надісланого повідомлення. Тому ця інфраструктура широко використовується для забезпечення довіри в світі електронних повідомлень, в якому два учасники обміну часто не мають можливості бачити один одного.

Також треба зазначити, що для вирішення проблеми захисту електронного документообігу треба звернути увагу на метод автоматизації обігу інформації. Розглянемо його докладніше.

На сьогоднішній день автоматизація документообігу також необхідна, як автоматизація бухгалтерського обліку в середині дев'яностих років. Причин цьому багато. По-перше, інформацію необхідно обробляти як можна швидше і якісніше, часом інформаційні потоки не менш важливі, ніж матеріальні. По-друге, втрата інформації або її потрапляння в чужі руки

87


може обійтися дуже дорого. Можна виділити ряд проблем, спільних для тих, організацій, де робота з документами ведеться традиційним способом:

накопичується безліч документів, призначення і джерело яких неясні;

документи та інформація, що міститься в них, потрапляє в чужі руки;

витрачається маса робочого часу на пошук потрібного документа і формування тематичної добірки документів;

створюється кілька копій одного й того ж документа (на папір та копіювання документів витрачатися чимало коштів);

на підготовку і узгодження документів витрачається багато часу.Впровадження системи електронного документообігу дозволяє

вирішити всі ці проблеми, а також: забезпечить злагоджену роботу всіх підрозділів; спростити роботу з документами, підвищити її ефективність; підвищити продуктивність праці співробітників за рахунок

скорочення часу створення, обробки та пошуку документів; підвищити оперативність доступу до інформації; дозволити розмежувати права доступу співробітників до

інформації.Отже, автоматизація документообігу необхідна в будь-якій

організації, незалежно від масштабу і типу власності. А впровадження електронного цифрового підпису вирішить проблеми його захисту.

ЛІТЕРАТУРА1. Гусельников А. М. Развитие электронного документооборота в

Федеральном казначействе / А. М. Гусельников, Д. А. Кашко // Бюджет. – 2008. – № 5. – С. 32.

2. Закон України про електронний цифровий підпис № 852−ІV від 22 травня 2003 року.

Ярослав Костюк,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н., доц. М. П. Павленко

МЕРЕЖІ НОВОГО ПОКОЛІННЯ NGNАктуальність. Телекомунікаційні мережі відносяться до складних

і консервативних технічних систем. Однак, в той же час, галузь зв'язку одна з тих, які найбільш динамічно розвиваються. Це протиріччя доводиться враховувати при розробці рішень щодо модернізації існуючих мереж. Ефективність подібних робіт в значній мірі визначається правильною оцінкою еволюційних процесів, які властиві галузі зв'язку сьогодні.

Дослідження розвитку телекомунікаційної галузі призвело до формування нової концептуальної моделі побудови мереж, що визначає функціональні можливості цих мереж на найближчі кілька років. Відповідна концепція відома під абревіатурою NGN (Next Generation

88


Network) – мережа наступного покоління.Метою дослідження є окреслення стратегій побудови сучасних

NGN-мереж з урахуванням існуючих каналів передачі даних.Основна частина. Фундаментом для побудови NGN-мережі

може стати будь-яка існуюча телекомунікаційна система. Основою може виступати і телефонні мережі загального користування, і мережі передачі даних, і телевізійні мережі кабельного мовлення. При виборі в якості основи для створення NGN існуючої телекомунікаційної мережі слід враховувати ряд важливих вимог: велика кількість охоплених абонентів, підтримка інтерактивного режиму, наявність сучасної інфраструктури, можливість подальшого розвитку існуючої мережі.

Необхідно відзначити кілька процесів, що відбуваються при розгортанні NGN-мережі. Один з важливих процесів – процес згладжування відмінностей в структурі мереж, що базуються на різних технологіях, які багато фахівців у галузі зв'язку називають “процесом конвергенції в телекомунікаційній системі”. Впровадження цифрових систем передачі пакетної інформації привело до уніфікації структури транспортної мережі на всіх рівнях. Основна ідея NGN – це створення однієї мережі для обслуговування всіх видів трафіку.

Для вибору стратегії побудови NGN можуть бути використані різні підходи. У кожному разі логічно почати з аналізу основних проблем, властивих ідеології NGN. Одним з істотних недоліків NGN можна вважати ті обмеження на її створення, що обумовлені використанням пакетних технологій передачі і комутації. Оператори в ряді розвинених країн почали формування NGN з модернізації міжміської телефонної мережі. Фактично ж основою для розвитку NGN-мереж може з'явитися будь-яка мережа, заснована на технології “комутація пакетів” [1. c. 43].

При оцінці надійності мережі NGN доцільно виділити дві складові: надійність комутаційного устаткування і надійність інфраструктури IP.

При переході на NGN-мережі місце вузла комутації з “комутацією каналів” займає так званий “гнучкий комутатор” – Softswitch. Як правило, всі елементи мереж наступного покоління мають достатню відказостійкість, проте функції вузла комутації виконують не тільки гнучкі комутатори, але також сервера, шлюзи, контролери тощо, внаслідок чого надійність системи в цілому падає (так як загальний коефіцієнт є результатом перемноження коефіцієнтів окремих пристроїв). В даний час виробники обладнання постійно вдосконалюють алгоритми обробки і передачі сигналу в своїх пристроях, тому дана проблема буде усунена найближчим часом.

Висновок. Побудова NGN-мереж є найважливішим напрямком розвитку ринку телекомунікаційних послуг. Оператор може збільшити свій прибуток як за рахунок впровадження додаткових послуг і, отже, збільшення доходів, так і мінімізувавши капітальні та експлуатаційні витрати. Досвід експлуатування таких мереж вже найближчим часом допоможе оцінити всі переваги та недоліки даної концепції побудови мереж.


89


1. Бакланов И. Г. NGN: принципы построения и организации / И. Г. Бакланов; под ред. Ю. Н. Чернышова. – Москва: Эко-Трендз, 2008. – 399 с.: ил., табл.; 24 см.

Ярослав Костюк, 5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологій.Наук. керівник: к.пед.н., доц. А. П. Чуприна

ПОРІВНЯННЯ ПОШУКОВИХ СИСТЕМ YANDEX И GOOGLEНа даний час користувачі мережі Інтернет використовують і

вважають найбільш вдалими такі системи пошуку як Google і Yandex. Багато хто користується і тим і іншим, але задають питання який же все-таки краще. Для того, щоб з'ясувати це, порівняємо їх. Між ними є цілий ряд відмінностей. Першопричиною всіх відмінностей Yandex і Google є той факт, що ці пошуковики створювалися в кардинально різних країнах і культурах.

Останні публікації щодо використання пошукових систем мережі Інтернет розглянуті в роботах В. Романенко, Н. Леонтьєва, Г. Контдратьєва, Д. Ланде, Ю. Парфьонова, А. Дубинського, В. Мохора та інших.

Метою даної роботи є порівняння пошукових систем мережі Інтернет, щодо визначення їх переваг та недоліків.

Навіть якщо вони і схожі на перший погляд зовні, то зсередини відмінності колосальні (в сенсі реалізації).

Пошук в Yandex дозволяє шукати документи на багатьох мовах з урахуванням морфології цих мов і близькості слів у реченні. Середня довжина запиту в Yandex – три слова, але пошук з урахуванням російської морфології запиту набагато краще. Google – може знаходити інформацію на 191 мові. Google враховує не більше 8 перших слів з тексту посилання. Також Google не враховує морфологію. Підтримує пошук у документах форматів PDF, RTF, PostScript, Microsoft Word, Microsoft Excel, Microsoft PowerPoint та інших.

Алгоритми Google змінюються не дуже часто і працюють автоматично. У Yandex інша система апдейтів, ніж у Google. У Yandex aпдeйти проходять не регулярно, раз на 2-12 днів. Це означає, що кожен апдейт готується окремо, і кожен новий апдейт не схожий на попередній. Дизайн Google – це мінімалізм, нічого зайвого, тільки пошук. У Сайту Yandex – навпаки, він більше схожий на портал, ніж на пошуковий сайт.

Як наслідок, у пошукової системи Google є підрозділ, що займається контекстною рекламою, під назвою Google AdSense, а у Yandex є Yandex Direct.

Для зручності розглянемо всі відмінності між Yandex і Google у вигляді таблиці.

Таблиця 1Google Yandex

Мови 191 9

90


Довжина запиту 8 сл З сл

Апдейти регулярно раз в 2-12 днів

Дизайн мінімальний насичений

Перекладач практично універсальний 10 мов

Додаткові сервіси присутні присутні

Популярність всесвітня СНД

Фінанси та реклама добре розвинена переважає в СНГ

За якістю пошуку Google давно випередив Yandex і має набагато більше шансів підсилити свої позиції. Yandex – досить нестабільний пошуковик. Основна перевага Yandex – розвинена система реклами.

ЛІТЕРАТУРА1. Романенко В. Н. Работа в Интернете от бытового до

профессионального поиска: [практическое пособие с примерами и упражнениями] / В. Н. Романенко, Г. В. Никитина, В. С. Неверова. – СПб: Профессия, 2008. – 416 с.

Артем Лигін,3 курс Інституту освітніхінженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.т.н., доц. О. В. Антоненко

ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ СИСТЕМИ UEFIНа заміну старій, системі BIOS приходить щось зовсім нове під назвою

UEFI. На жаль, крім маси корисних нововведень, UEFI принесе з собою чимало проблем. Так, не виключено, що вже в наступному році встановлення деяких дистрибутивів Linux на нові комп'ютери стане просто неможливо.

Розроблена понад тридцять років тому для персональних комп'ютерів IBM PC, система BIOS (або “базова система введення-виведення”) вже років п'ятнадцять як вважається реліктом древньої епохи.

На її місце приходить система UEFI – комплекс специфікацій, що з'явився як “завантажувальна ініціатива Інтел” (Intel Boot Initiative) в далекому 1998 році.

Ця милозвучна абревіатура UEFI (Unified Extensible Firmware Interface) і являє собою досить радикальне перетворення традиційної для комп'ютерів процедури завантаження. Точніше, зміни настільки глибокі, що UEFI не має з системою PC BIOS практично нічого спільного, ну хіба що, крім самого її призначення.

У той час як BIOS по своїй суті є досить жорстким і фактично незмінним за змістом кодом прошивання спеціального BIOS-чіпа, система UEFI – швидше та гнучко програмується, інтуїтивно-зрозумілий, та й ще, як цього не вистачало, приємний для ока, графічний інтерфейс. А розташований він поверх всіх апаратних компонентів комп'ютера з їх власними прошиванням-мікрокодом. На відміну від завантажувального

91


коду BIOS, який завжди жорстко прошитий у відповідному чипі на системній платі, куди більш великі за розміром коди UEFI знаходяться в спеціальній директорії /EFI/, місце фізичного розташування якої може бути найрізноманітнішим – від мікросхеми пам'яті на платі або розділу на жорсткому диску комп'ютера і до зовнішнього мережевого сховища.

В результаті настільки гнучкого підходу система UEFI стає чимось на зразок сильно полегшеної, але цілком самостійної операційної системи. Тобто, в комп'ютері спочатку завантажується система UEFI, а потім вже запускається завантаження власне операційної системи, але це ніяк не означає те що запуск самої ОС стане довше, скоріше навпаки, з вірним налаштуванням UEFI, швидкість завантаження ОС стане на порядок вище, і це саме те, чого так не вистачає, сучасному користувачеві і сучасним ОС.

У вересні комп'ютерне співтовариство було збентежене новиною про те, що корпорація Microsoft стане вимагати підтримки безпечного завантаження UEFI від систем, офіційно сертифікованих під Windows 8. Начебто б нічого страшного, але такий підхід може з дуже великою ймовірністю привести до повного блокування завантаження ОС Linux на Windows-сертифікованих системах.

Безпечне завантаження – становить Linux в досить непросту ситуацію. Бо це означає, що тепер для “завантаження” на одній із таких “Windows 8”-схвалених машин відповідний дистрибутив Linux повинен мати сертифіковані кріптоключі від конкретного виробника комп'ютеру. З технічної точки зору, це означає, що на отримання такого роду ключів розробникам будь-якого Linux-дистрибутива потрібно вбити близько тижня на переговори-угоди з кожним з виробників комп’ютерної техніки індивідуально.

Хто саме буде займатися тим, щоб відстежувати і переконувати всіх OEM-виробників комп'ютерів, щоб вони надавали відповідні кріптоключі, необхідні для безпечного завантаження Linux? Звичайно ж, багато компаній нададуть такі ключі для Windows 8 – якщо вони хочуть мати можливість продавати свої машини на новій ОС Microsoft. Проте в природі не існує ніяких правил, які диктували б їм зобов'язання надавати такі ж ключі кому-то ще. І, враховуючи частку ринку Linux, переконати їх може виявитися справою непростою, швидше за все просто неможливою...

Світ настільних систем, де нині майже ніхто з OEM не продає комп'ютери з попередньо встановленою Linux, тоді стає всім зовсім незрозуміло, які стимули можуть бути у виробників комп’ютерної техніки для роздачі своїх кріптоключів всім цим різноманітним дистрибутивам Linux. Єдине, що можна прогнозувати напевно, – Microsoft рішенням цієї проблеми займатися не буде точно, адже навіщо їм ця клопітна справа, головне щоб був продаж, і він буде 100%.

ЛІТЕРАТУРА1. Мюллер, Скотт. М98 Модернизация и ремонт ПК, 18-е издание:

Пер. с англ. – М.: ООО “И.Д. Вильямс”, 2009. – 1280 с. (+242 с. на CD): ил. – Парал. тит. англ.

2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ru.wikipedia.org/wiki/Extensible_Firmware_Interface.

92

http://ru.wikipedia.org/wiki/Extensible_Firmware_Interface


Павло Лопарєв,3 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. Ю. О. Єфименко

“БІЖУЧИЙ РЯДОК” – ДИНАМІЧНА ІНДИКАЦІЯ НА ПРИКЛАДІ СВІТЛОДІОДНОЇ МАТРИЦІ RL-M2388 І МІКРОКОНТРОЛЕРА

ATMEGA1280 (ОТЛАДОЧНАЯ ПЛАТА ARDUINO MEGA)У даної світлодіодній матриці знаходиться 64 червоних

світлодіода. Якщо виводити контакти кожного світлодіода окремо, то знадобиться 64 контакту на корпусі матриці й мікроконтролер з 65 цифровими портами введення/виводу. Це недоцільно й невигідно. Тому на заводі-виробнику світлодіоди поєднують у матриці різних розмірів (у нашім випадку 8х8), тобто в 8 груп по рядках і стовпцях.

Рис. 1. Динамічна індикаціяШвидко мигтючий об'єкт здається людському оку постійно

світним. Це властивість людського ока – інертність. Саме на цій властивості й заснований метод виведення інформації у світлодіодній матриці. Умови, яких необхідно дотримуватись при програмуванні матриць динамічної індикації:1. Тривалість відображення кожного стовпця/рядка постійна, однакова для всіх стовпців/рядків. 2. Частота зміни стовпців/рядків не міняється.

Принцип дії прошивання мікроконтролера 1. Виведення символу на екранДавайте представимо, що наша світлодіодна матриця – це

двовимірний масив розмірністю I на J, що збігається з розмірністю нашої матриці. Отже, є двомірний масив типу boolean. Наприклад:

boolean A[8][8] ={0,0,1,1,1,1,0,0, 0,1,0,0,0,0,1,0, 0,1,0,0,0,0,1,0, 0,1,0,0,0,0,1,0, 0,1,1,1,1,1,1,0, 0,1,0,0,0,0,1,0, 0,1,0,0,0,0,1,0,

93


0,1,0,0,0,0,1,0} У циклі ми перевіряємо, якщо елемент масиву A[i][j]=1, тоді

включаємо світлодіод на матриці, що перебуває в позиції (I;J), робимо паузу й виключаємо світлодіод у позиції (I;J). У результаті роботи програми по такому алгоритмі на екрані матриці виведеться символ “А” (у двовимірному масиві саме цей символ відображений). Назвемо цей алгоритм “Виведення на екран”.

2. Прокручування інформації на екрані У нескінченному циклі виконуємо:1. Викликаємо алгоритм “Виведення на екран”.2. Беремо перший стовпець матриці А и записуємо його в буфер

(двовимірний масив BUFFER[8][1]). 3. Записуємо вміст матриці з позиції A[i][j+1] у позицію A[i][j].

Тобто ми по суті “зрушили” матрицю вліво на один стовпець.4. Записуємо в останній стовпець матриці А (у вільний, тому що

ми зрушили матрицю вліво на один стовпець) зміст буфера BUFFER. Назвемо цей алгоритм “Прокручування інформації”.

ПрограмуванняПрограмування й прошивання мікроконтролера здійснюєтья в

середовищі розробки Arduino IDE мовою Wiring (С++ з бібліотеками для роботи з контролерами). Що необхідно знати для розуміння коду програми, написаного нижче:

Функція pinMode(pin, mode) – встановлює режим роботи заданого вхід/виходу як входу або як виходу, де pin: номер вхід/виходу, що Ви хочете встановити; mode: режим одне із двох значення – INPUT або OUTPUT, встановлює на вхід або вихід відповідно.

Функція digitalWrite(pin, value) – встановлює HIGH або LOW значення на цифровий вхід/вихід, де pin: номер вхід/виходу; value: значення HIGH або LOW.

Функція delayMicroseconds(us) – зупиняє виконання, де us: кількість мікросекунд. (unsigned int).

Виконаємо налаштування виводів мікроконтролера. Станів портів введення/виведення існує два види: налаштований на вхід або на вихід. У нашому випадку потрібно налаштувати на вихід.

const int row[8]={23,25,27,29,31,33,35,37}; // номера виводів МК, відповідальних за рядки

const int col[8]={39,41,43,45,47,49,51,53}; // номера виводів МК, відповідальних за стовпці

void setup(){ for (int i=0; i<8; i++) { pinMode(row[i],OUTPUT); // у циклі всі виводи переводимо в

режим “на виведення” pinMode(col[i],OUTPUT); } for (int i=0; i<8; i++) {

94

http://arduino.ru/Reference/UnsignedInt


digitalWrite(row[i],HIGH); // виключаємо всі світлодіоди }}

Реалізуємо алгоритми, які ми описали вище: 1. “Виведення на екран”:int v=3; // швидкість прокручування інформації.int dms=400; // швидкість відновлення “пікселей”. Тобто час, коли

світлодіод перебуває у включеному стані. Чим він більше, тим більш помітніше оку буде мерехтіння зображення.

void paint(boolean screen[8][8], int v) // як параметри передаємо матрицю й параметр v

{ int i, j;for (int c=0; c <v; c ++) // цикл, відповідальний за швидкість

прокручування інформації { for (i=0; i<8; i++) for (j=0; j<8; j++) { if (screen[i][j]==1) { digitalWrite(row[i], LOW); digitalWrite(col[j], HIGH);

delayMicroseconds(dms); digitalWrite(row[i], HIGH); digitalWrite(col[j], LOW); //

включити світлодіод у позиції, що перевіряється, затримати включеним, виключити светодиод.

} else

{digitalWrite(row[i], HIGH);

digitalWrite(col[j], LOW); delayMicroseconds(dms); digitalWrite(row[i], HIGH); digitalWrite(col[j], LOW);

} // інакше виключити світлодіод у позиції, що перевіряється, затримати включеним, оновити екран.

} }}2. “Прокручування інформації”:void scroll(boolean screen[8][8]) // як параметр передаємо наш

двомірний масив {boolean buf[8][1]; for (int i=0; i<8; i++) { buf[i][0]=screen[i][0]; // зчитали першу колонку в буфер }

95


for (int i=0; i<8; i++) for (int j=0; j<8; j++) { screen[i][j]=screen[i][j+1]; // зрушили матрицю на один

стовпець вліво } for (int i=0; i<8; i++) { screen[i][ 8-1]=buf[i][0]; // записали вміст буфера (перший

стовпчик) у кінець матриці }}

Таким чином, за допомогою наведеного достатньо простого алгоритму можна здійснювати виведення інформації з використанням світлодіодної матриці RL-M2388 і мікроконтролера Atmega1280.

ЛІТЕРАТУРА1. Динамическая индикация – светодиодная матрица

[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://microsin.ru/content/view/1182/44/

2. Динамическая индикация – семисегментный индикатор [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://chipenable.ru/index.php/programming-c/58-semisegmentnyj-indikator-dinamicheskaja-indikacija.html

Павло Лопарєв,3 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. М. М. Коржова

РОЗРОБКА ГРАФІЧНОГО ІНТЕРФЕЙСУ ДЛЯ КОНСОЛЬНОЇ ПРОГРАМИ В ОС GNU/LINUX

Відомо, що в ОС, заснованих на ядрі Linux, більшість програм – консольні. Тобто робота з ними здійснюється в текстовому режимі. Це пов'язане з тим, що в основному такі ОС застосовуються для завдань, де не потрібний графічний інтерфейс, наприклад адміністрування сервера. Однак популярність GNU/Linux ростуть і сучасні Linux-Дистрибутиви одержують графічні середовища для комфортної роботи, що робить систему більше зрозумілої й привабливої для користувачів. Але більшість програм залишилися в консольному вигляді.

Метою нашого дослідження є розробка графічного інтерфейсу для консольної програми в ОС GNU/LINUX на основі Lazarus.

Проаналізував Інтернет ресурсів ми дійшли висновку, що існують програми що читають текст із файлу й записують мову в аудіо-файл. Такі програми називаються “синтезатори мови”, але всі вони реалізовані в консольному вигляді.

96

http://chipenable.ru/index.php/programming-c/58-semisegmentnyj-indikator-dinamicheskaja-indikacija.html

http://chipenable.ru/index.php/programming-c/58-semisegmentnyj-indikator-dinamicheskaja-indikacija.html

http://microsin.ru/content/view/1182/44/


Часто на Інтернет форумах задають питання із приводу того, чи є під GNU/Linux така програма із графічним інтерфейсом. Тобто користувачів, які тільки починають знайомство з такими ОС, відштовхує відсутність графічних додатків.

Тому ми вирішили написати інтерфейс для консольної програми. Для цієї мети було вибрано синтезатор мови “eSpeak”. eSpeak – це компактний, вільний програмний синтезатор мови, написаний мовою програмування С++, що поширюється по ліцензії GPL. Для створення графічної оболонки вибрано “Lazarus” – це середовище розробки, що використовує компілятор “FreePascal”. Вона подібна до середовища розробки “Delphi”.

Для того, щоб погодити дії в графічній оболонці й передати параметри в консольну програму було використано наступний алгоритм: виділення пам'яті під процес -> виконання процесу із заданими параметрами -> звільнення пам'яті, зайняту процесом.

Рис.1. Текст програми, що реалізує виклик консольної програми із графічного інтерфейсу

На Рис. 1 наведений приклад виклику консольної утиліти eSpeak з параметрами.

Рис. 2. Зовнішній вигляд програмиНа скріншоті видно, що в графіку реалізовані основні функції

консольної утиліти: гучність мови, швидкість читання (слів у хвилину), висота голосу, вибір мови й експорт мови в аудіо-файл формату WAV.

GNU/Linux – вільна й безкоштовно розповсюджувана ОС. І більшість програм для неї також вільні. Espeak, для якої реалізовано графічний інтерфейс, не виключення. Отже нами не було порушення прав розроблювачів цієї утиліти.

Ми вважаємо, що графічний інтерфейс для консольної програми, дасть змогу користувачам, які не хочуть витрачати час на вивчення

97


окремо взятої консольної програми бачити інтуїтивно зрозумілий і привабливий графічний інтерфейс.

ЛІТЕРАТУРА1. Т. Адельштайн. Системное администрирование в Linux /

Т. Адельштайн, Б. Любанович. – СПб.: Питер, 2010. – 287 с.2. Е. Алексєєв. Free Pascal и Lazarus: Учебник по

программированию / Е. Алексєєв, О. Чеснокова, Т. Кучер. – М.: Издательский дом ДМК-пресс, 2010. – 442 с.

Роман Лопарєв,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологій Наук. керівник: к.пед.н., доц. М.П.Павленко

МОНІТОРИНГ БЕЗДРОТОВОЇ МЕРЕЖІАктуальність дослідження. Бездротові мережі давно набули

великої популярності і широко використовуються в різних сферах людської діяльності. На технологію Wi-Fi дуже часто покладаються серйозні завдання і стабільна робота бездротової мережі часто дуже важлива для повноцінної роботи організацій, підприємств чи інших установ. Неприпустимою є ситуація, коли поруч розгортається ще одна бездротова мережа на тому ж каналі, що можна розраховувати як перешкоду, або навіть цілеспрямований злом мережі сторонніми особами. Всіх цих неприємностей можна уникнути і усунути їх ще до того, як працездатність мережі буде порушена. Для цього необхідно вести моніторинг WLAN з метою виявлення аномалій в її роботі. Для виконання даного завдання можна використовувати спеціальний аналізатор бездротових мереж CommView for WiFi [1].

Аналізатор мережі не є її складовою частиною. Цьому є два пояснення. По-перше, бездротовий адаптер не може одночасно слухати ефір і посилати пакети для роботи в WLAN. Звичайно, можна на один з комп'ютерів поставити другий адаптер, який і буде слідкувати за мережею. Тоді відпаде необхідність виділяти ноутбук для цих цілей. Але з точки зору безпеки, це не логічно. Адже отримавши доступ до комп'ютера мережі, на якому знаходиться аналізатор, зловмисник може його просто вимкнути або, що ще гірше, змінити налаштування під себе. У такому випадку ніяких сигналів про порушення роботи мережі надходити не буде, і адміністратор так і не дізнається про вторгнення, поки цілісність системи не буде порушена.

Метою дослідження є організація моніторингу бездротових мереж з використанням програмного засобу CommView for WiFi.

Основна частина. Тепер переходимо до розгляду можливостей CommView for WiFi, яка стоятиме на аналізаторі. У бездротовій мережі кожну секунду передаються безліч пакетів з різною службової, керуючою інформацією і самі дані. Виникає необхідність серед усього цього хаосу

98


вибирати і аналізувати тільки ті пакети, які становлять для нас інтерес. Тому в першу чергу ми встановимо “бездротові правила” для нашої системи моніторингу. У Wi-Fi мережах фігурують чотири види пакетів, це: beacon, management, control і data пакети. Залежно від того, яку інформацію хочемо переглядати в мережі, виставляємо захоплення певних видів пакетів за допомогою пунктів у розділі меню “Правила”, або на головній панелі управління.

Data-пакети – найцікавіша інформація, яка може нас цікавити, це дані, які передаються мережею. Якщо WLAN зашифрована WEP або WPA, то і дані, передані ефіром, так само будуть зашифровані і, відповідно, недоступні для сторонніх. Але у нас є можливість стежити за своєю мережею, тому що CommView for WiFi вміє розшифровувати пакети на льоту. Для цього заходимо в пункт меню “Налаштування” – “Ключі WEP / WPA” і у вікні вказуємо пароль, яким зашифрована WLAN.

Далі йдуть management-пакети, тобто керуючі. Вони містять фрейми Probe Response і Probe Requests, що пересилаються між точкою доступу і клієнтом для аутентифікації в мережі.

На черзі control-пакети, які теж використовуються при установці з'єднання. Вони надходять до адресата за допомогою IP-адрес, і містять спеціальні прапори.

І останній вид пакетів, що використовується в бездротових мережах, це beacon-пакети. Точка доступу з певним інтервалом часу посилає їх в ефір, що б клієнти, які знаходяться поруч могли довідатися про неї. Дані пакети містять всю необхідну інформацію про мережу: її назву, потужність сигналу, наявність шифрування і так далі.

Наступною стадією фільтрації трафіку є правила, які CommView for WiFi дозволяє настроїти досить гнучко. Для початку розглянемо прості правила, що мають безліч критеріїв відбору пакетів. Ці налаштування дозволяють визначати, які саме пакети необхідно захоплювати, MAC і IP адреси пристроїв, пакети яких так само потрібно вважати підозрілими. Також є можливість відслідковувати певні порти, текст в пакетах і TCP-прапори.

Прості правила дозволяють настроїти фільтрацію дуже легко і швидко. Але якщо необхідні максимально гнучкі правила, що враховують багато нюансів, то є і така можливість. Називається вона “Універсальні правила”. Для кожного правила необхідно придумати ім'я і поставити йому формулу, відповідно до якої відбуватиметься фільтрація пакетів. Наприклад, можна задати правило, згідно з яким захоплюватися будуть TCP-пакети, розмір яких лежить в діапазоні від 200 до 600 байтів, що приходять з IP-адрес в діапазоні 192.168.0.3 – 192.168.0.7. Причому IP-адреси адресатів знаходяться в сегменті 192.168.1.0/255.255.255.240, і мають TCP-прапор PSH ACK.

Висновки. Розглянута система навряд чи є повноцінною системою виявлення вторгнень (IDS – Intrusion Detection Systems). Але вона цілком може допомогти захистити WLAN від непрошених гостей. Зараз бездротові мережі активно починають застосовуватися навіть у маленьких містах. Тому, побудова таких систем моніторингу бездротових мереж, можливо, буде набувати все більшого значення.

99


ЛІТЕРАТУРА1. Сетевой анализатор CommView for WiFi [электронный ресурс] :

учебно-методический комплекс / Тамбовский гос. ун-т им. Г. Р. Державина. – Тамбов : ТГУ им. Г. Р. Державина, 2009. – 1 электронный оптический диск (CD-ROM); 12 см.

Роман Лопарєв,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н., доц. Г. П. Чуприна

РЕАЛІЗАЦІЯ ДВОХЗВ’ЯЗНОГО ДИНАМІЧНОГО СПИСКУ НА С++Дуже часто, при розробці додатків, що оперують з великою

кількістю вхідних даних, виникає питання про їх зберігання під час виконання програми. Найпоширенішим видом зберігання даних є масив. Безсумнівно, даний тип вирішує питання зберігання даних, однак, очевидно, що він не позбавлений недоліків. Головним з них, безсумнівно, є його фіксований розмір. Ця властивість не піддається зміні навіть у динамічно створених масивів, що досить часто змушує програмістів, які використовують виключно їх, виділяти пам'ять “з запасом”. По-перше, навіть “запас” обмежений, і ніхто не може дати гарантії, що і його буде достатньо, а по-друге, навпаки, “запасу” може вистачити настільки, що чимала частина відведеної програмі пам'яті буде зайнята даремно.

Останні публікації щодо вирішення питань зберігання даних при програмуванні на мові С++ розглянуті в роботах А. Ахо, Н. Вирта, С. Девіса, Х Дейтела, Д. Кнута, Н. Культіна, М. Мейна, Н. Літвиненка, та інших.

Метою даної роботи є – рішення питань, щодо зберігання даних за допомогою двохзв’язного динамічного списку на мові програмування С++.

Дану проблему вирішує інший тип зберігання даних, який називається динамічним списком. Компоненти додаються і видаляються під час виконання програми, і їх кількість залежить виключно від розміру доступної пам'яті. Однак за цю перевагу доводиться розплачуватися недоліком: якщо у випадку з масивом, ми в будь-який момент отримуємо доступ до будь-якого компоненту, то у випадку зі списком, в один момент часу нам доступні максимум 3 компоненти (це залежить від способу подання списку в програмі).

Тому рекомендуємо використання таких динамічних структур даних, як двохзв’язні динамічні списки. Вони дають безліч можливостей і переваг при розробці певних алгоритмів зберігання і роботи з даними. У деяких випадках застосування динамічних списків дозволяє економити ресурси персонального комп'ютера, а так само скоротити час виконання певного завдання програмою. Звичайно, динамічні списки мають ряд своїх недоліків, зокрема, більш складна їх

100


реалізація в порівнянні з масивами. Однак переваги таких видів структур даних того варті.

ЛІТЕРАТУРА1. Ахо А. Структуры данных и алгоритмы / А. Ахо, Д. Хопкрофт,

Д. Ульман. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2000. – 384с.2. Вирт Н. Алгоритмы и структуры данных / Н. Вирт. – СПб. :

Невский Диалект, 2001. – 352 с. 3. Кнут Д. Искусство программирования / Д. Кнут. – М. :

Издательский дом “Вильямс”, 2000. – 720с.

Альона Лук'яненко,2 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н. доц. М. П. Павленко

ФІЗИЧНІ ОСНОВИ ЗАХИСТУ БЕЗДРОТОВИХ МЕРЕЖАктуальність дослідження. Історія бездротових технологій

передачі даних почалася в кінці XIX століття з передачею першого сигналу та появою в 20-х роках ХХ століття перших радіоприймачів з амплітудною модуляцією. З 90-х років ХХ століття відбувається зміцнення позицій бездротових мереж.

Бездротові технології міцно входять в наше життя. Розвиваючись з величезною швидкістю, вони стимулюють створення нових пристроїв і послуг. Вартість обладнання для створення бездротових мереж наближається до ціни дротових рішень, швидкість передачі даних відстає, але це відшкодовується мобільністю, що дає користувачу свободу переміщення.

Значний імпульс розвитку бездротових технологій дала мережі Інтернет і ідея роботи в мережі за допомогою бездротових пристроїв. З появою бездротового Інтернет-зв’язку на перший план вийшли питання забезпечення безпеки. Особливістю бездротових мереж можна назвати той факт, що дані передаються не тільки в межах будинку, але й, можливо, на вулицю. Це означає, що існує можливість перехоплення ваших даних і злому мережі – тобто несанкціонованого підключення до неї [1].

На сьогоднішній день існує кілька методів захисту бездротових мереж: WEP, WPA, VPN. Але й вони не гарантують 100% захист вашої мережі. Тому метою дослідження є захист на фізичному рівні бездротових мереж, спираючись на розрахунок зони дії сигналу.

Наведемо формулу розрахунку дальності сигналу. Вона береться з інженерної формули розрахунку втрат сигналу у вільному просторі:

101


FSL (Free Space Loss) – втрати у вільному просторі (дБ); F – центральна частота каналу, на якому працює система зв'язку (МГц); D – відстань між двома точками (км).

FSL визначається сумарним посиленням системи. Воно визначається наступним чином:

,

де – потужність передавача; – коефіцієнт посилення

передавальної антени; – коефіцієнт посилення приймальної

антени; – чутливість приймача на даній швидкості; – втрати сигналу в коаксіальному кабелі і з’єднувачі тракту передавання;

– втрати сигналу в коаксіальному кабелі і з’єднувачі тракту приймання.

,де SOM (System Operating Margin) – запас в енергетиці радіозв'язку (дБ).

Параметр SOM зазвичай береться рівним 10 дБ. Вважається, що 10-децібельний запас посилення достатній для інженерного розрахунку.

Центральна частота каналу F береться з табл. 1.

Таблиця 1Розподіл частот по каналах стандарту Wi-Fi

Канал Центральная частота (МГц)1 24122 24173 24224 24275 24326 24377 24428 24479 245210 245711 246212 246713 247214 2484

У підсумку отримуємо формулу дальності зв'язку:

.

Висновки. Використовуючи одержану формулу дальності зв’язку, можна корегувати потужність сигналу для визначення оптимальної дальності розповсюдження сигналу і попередження виходу сигналу за межі організації.

ЛІТЕРАТУРА1. Клименко С.Ю. Компьютерная сеть за один день : как на базе

оборудования D-Link развернуть проводную и Wi-Fi сеть: [сетевые

102


решения для дома и малого офиса] / С. Ю. Клименко, О. С. Клименко, А. В. Никитин. – 2-е изд. – Москва [и др.]: Диалектика, 2010. – 224 с. : ил., табл.; 23 см.

Станіслав Могильовцев,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н. доц. Г. П. Чуприна

АНАЛІЗ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЕЛЕКТРОННО-ДИДАКТИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні – одна з найбільш важливих тенденцій розвитку освітнього процесу. Останнім часом увага приділяється розробці комп'ютерних підручників, посібників, роботу над яким можна розглядати як серйозний крок до рішення проблеми створення підручників нового покоління.

Науково-педагогічні основи створення навчальних посібників викладені в роботах В. Г. Бейлінсона, В. П. Беспалько, Д. Д. Зеєва, І. Я. Лернера, І. К. Журавльова, В. В. Краєвського та інших. Питання, пов’язані із створенням посібників нового покоління відображені в роботах А. Н. Лейбовича, А. Е. Подячкіна, Н. М. Розенберга. В роботах Ю. Ю. Баранова, Е. А. Перевалова, Е. А. Тюріна, Л. Х. Зайнутдінова, А. І. Башмакова та інших враховані рекомендацій попередніх вчених і розкриті питання пов’язані зі створенням електронних посібників.

Метою даної роботи є проведення аналізу сучасних програмних засобів для створення електронно-дидактичного забезпечення.

Електронно-дидактичне забезпечення – це універсальний методичний комплекс, який містить широке коло питань різних навчальних дисциплін, викладених в стислій формі та призначена для використання в навчальному процесі.

На сьогоднішній день існує багато програмного забезпечення, яке можна використати для створення власного електронного дидактичного забезпечення, наприклад: MS FrontPage 2003, HTML Assistant, HTML HyperEdit, HotDog Pro, Macromedia Dream Weaver, PageMill, Allaire Homesite, WebEditPro 3.1, HTMLed Pro.

Для того щоб обрати те чи інше програмне забезпечення зробимо аналіз перелічених засобів.

HTML Assistant дозволяє відкрити вже існуючу HTML-сторінку та відредагувати її. Така властивість є і в HotMetal Pro, але на відміну від нього HTML Assistant не має засобів перевірки синтаксису HTML.

HTML HyperEdit уявляє собою щось середнє між “реальним” HTML-редактором та конвертором ASCII-тексту в HTML. Великою перевагою цього редактора є можливість швидко зробити розмітку HTML-тегами для існуючого текстового документу невеликого розміру (до 32Кб). Ще одна цінна можливість HTML HypeeEdit – так званий

103


навчаючий режим, в якому користувача послідовно проводять крізь всі етапи створення простого HTML-документа.

В HotDog Pro “Professional” є підтримка фреймів, але ж теж досить своєрідно. Редактор зроблений не погано, але краще їм користуватися професіоналам. Однією з унікальних особливостей HotDog є вбудований диспетчер файлів та має можливість багаторівневої відміни команд – можна відмінити до 99 останніх дій.

Macromedia DreamWeaver – потужний редактор з деяким нетрадиційним інтерфейсом. Головна його зручність виявляється в тому, що без особливої напруги можна знайти все те, що потрібно для роботи.

PageMill. Це один з перших найбільш широко розроблених HTML-редакторів. Набирати в HTML вже не пропонується, але все дуже примітивно без якихось особливих наворотів.

WebEditPro. У минулому ця програма блищала багатьма невеличкими новинками, такими як, функцією пошуку і заміни фрагментів тексту в декількох документах та інші. За допомогою натиснення на праву кнопку миші на дескрипторі HTML з'являються можливі команди. Цей редактор HTML не має функцій Dynamic HTML. Для більшості користувачів він не котується.

FrontPage 2003 надає веб-дизайнерам і розроблювачам набір засобів, що спрощують і прискорюють створення динамічних веб-вузлів. FrontPage 2003 поєднує всі функції розробки, програмування й публікації. Він надає комплексне рішення по створенню й супроводу веб-вузлів, що у силу своєї гнучкості відповідає професійним якостям.

Використання електронних посібників як сучасних інформаційних технологій в освіті дозволить внести зміни в процес навчання.

Електронні засоби навчання відносяться до достатньо складних програмних продуктів і потребують для реалізації не тільки засобів комп'ютерної графіки, але й спеціалізованих інструментальних засобів розробки. На основі проведеного порівняльного аналізу програмних засобів, можна сказати, що існує безліч інструментальних засобів за допомогою яких можна створити електронне дидактичне забезпечення, але кожен з них має свої недоліки та переваги.

ЛІТЕРАТУРА1. Башмаков А. И. Разработка компьютерных учебников и

обучающих систем / А. И. Башмаков, И. А. Башмаков. – М., 2003.2. Колесникова И. А. Педагогическое проектирование /

И. А. Колесникова, М. П. Горчакова-Сибирская. – М., 2005.

Станіслав Могильовцев,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н., доц. М. П. Павленко

104


ПИТАННЯ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БЕЗПЕКИ ІНФОРМАЦІЇ В КОМУТАЦІЙНИХ ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МЕРЕЖАХ

Комутаційна обчислювальна мережа (КОМ) як узагальнене поняття телекомунікаційних мереж і інтегральних інформаційно-обчислювальних мереж являє собою територіально-розподілену мережу, що утворюється сукупністю робочих місць користувачів мережі, інформаційно-обчислювальних засобів різного типу, концентраторів, центрів комутації пакетів, виділених телефонних і телеграфних каналів зв’язку, телефонних каналів зв’язку загального користування. У КОМ повинна бути забезпечена безпека інформації як комерційної, так і складової таємниці, що охороняється законом, від зовнішніх і внутрішніх загроз випадкового або навмисного її руйнування, розкриття або модифікації на всіх етапах передачі, обробки і зберігання, а також несанкціонованого використання інформаційних ресурсів мережі. Одним з найважливіших аспектів проблеми забезпечення інформаційної безпеки КОМ є визначення, аналіз і класифікація можливих погроз безпеці. Перелік погроз, оцінки вірогідності їх реалізації служать основою для проведення аналізу ризику і формулювання вимог до системи захисту КОМ. У КОМ можливі всі “традиційні” для локально розташованих (централізованих) обчислювальних систем способи несанкціонованого втручання в їх роботу і доступу до інформації. Крім того, для неї характерні і нові специфічні канали проникнення в систему і несанкціонованого доступу до інформації, наявність яких пояснюється їх особливостями.

Метою дослідження є визначення внутрішніх та зовнішніх засобів забезпечення безпеки інформації в комутаційних обчислювальних мережах.

Основними видами загроз безпеці КОМ і інформації є: стихійні лиха і аварії; збої і відмови устаткування КОМ; наслідки помилок проектування і розробки компонентів КОМ; помилки експлуатації (користувачів і операторів); навмисні дії порушників і зловмисників.

Вся множина потенційних загроз за природою їх виникнення розділяється на два класи: природні (об’єктивні) і штучні (суб’єктивні). Всі канали проникнення в систему і просочування інформації розділяють на прямі і непрямі. Під непрямими розуміють такі канали, використання яких не вимагає проникнення у приміщення, де розташовані компоненти системи. Для використання прямих каналів таке проникнення необхідне. Прямі канали можуть використовуватися без внесення змін до компонентів системи або із змінами компонентів.

Розрізняють зовнішню і внутрішню безпеку комп’ютерних систем. Зовнішня безпека включає захист КОМ від стихійних лих (пожежа, повінь і тому подібне) і від проникнення в систему зловмисників ззовні з метою розкрадання, діставання доступу до інформації або виведення системи з ладу.

Внутрішня безпека комп’ютерних систем фокусується на створенні надійних і зручних механізмів регламентації діяльності всіх її законних користувачів і обслуговуючого персоналу для примушення їх до безумовного дотримання встановленої в організації дисципліни доступу до ресурсів системи (зокрема, до інформації). За способами здійснення всі заходи забезпечення безпеки комп’ютерних систем підрозділяються на:

• правові (законодавчі) – закони, що діють в країні, укази і нормативні акти, що регламентують правила поводження з інформацією, що закріплюють

105


права і обов’язки учасників інформаційних відносин в процесі її обробки і використання, а також що встановлюють відповідальність за порушення цих правил, перешкоджаючи тим самим неправомірному використанню інформації і що є стримуючим чинником для потенційних порушників;

• морально-етичні – норми поведінки, які традиційно склалися або складаються у міру розповсюдження ЕОМ в країні або суспільстві;

• організаційні (адміністративні) – це заходи організаційного характеру, що регламентують процеси функціонування системи обробки даних, використання її ресурсів, діяльність персоналу, і також порядок взаємодії користувачів з системою;

• фізичні; технічні (апаратні і програмні) – засновані на застосуванні різних механічних, электро- або електронно-механічних пристроїв і споруд, спеціально призначених для створення фізичних перешкод на можливих шляхах проникнення і доступу потенційних порушників до компонентів системи і інформації;

• технічні заходи захисту – засновані на використанні різних електронних пристроїв і спеціальних програм, що входять до складу КОМ і виконують функції захисту (тобто ідентифікація і аутентифікація користувачів, розмежування доступу і ресурсів, реєстрація подій).

Таким чином, в арсеналі фахівців з інформаційної безпеки КОМ є широкий спектр захисних заходів, які дозволяють створити надійну систему захисту інформації в сучасних комутаційних обчислювальних мережах.

ЛІТЕРАТУРА1. Васильева И. Н. Информационные технологии и защита

информации : учебное пособие / И. Н. Васильева, Е. В. Стельмашонок; М-во образования и науки Российской Федерации, Гос. образовательное учреждение высш. проф. образования “Санкт-Петербургский гос. инженерно-экономический ун-т”. – СПб. : СПбГИЭУ, 2011. – 269, [1] с. : ил., табл.; 20 см.

Нікуліна Вероніка,3 курс Інституту освітніхінженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.т.н., доц. О. В. Антоненко

БАЗИ ДАНИХ ЯК НЕВИЧЕРПНЕ ДЖЕРЕЛО ІНФОРМАЦІЇ СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

Відомо, що донедавна при організації обробки інформації на ЕОМ застосовувався підхід, за якого на основі інформації однієї і тієї самої предметної області (наприклад, матеріальних ресурсів) формувалися масиви лінійної структури.

Недоліком таких масивів, які мають лінійну структуру, є те, що інформація одного й того самого об’єкта управління розосереджується поміж багатьма різними масивами (нормативними, плановими та ін.), що неминуче призводить до дублювання деяких реквізитів, ускладнення під час спільної їх обробки тощо, а головне – не дає змоги реалізувати принцип незалежності даних від прикладних програм користувача.

106


Лінійні масиви, сформовані традиційним способом, ефективні, як правило, з позиції одного застосування.

Розширення експлуатаційних можливостей обчислювальної техніки, поява пристроїв запам’ятовування з безпосереднім (прямим) доступом створили передумови для розв’язання проблем незалежності, неузгодженості та надмірності даних, а також сприяли створенню нової концепції організації машинної інформаційної бази – концепції інтеграції даних, що дістала назву автоматизованої бази даних.

На даному етапі розвитку людства ця проблема, як показує досвід, не є новою, це підтверджується великою кількістю навчально-методичних матеріалів з даної теми, але й досі залишається актуальною, бо поняття баз даних загалом вивчається з позиції їх прикладного використання і занадто стисло розглядаються питання важливості баз даних як невичерпного джерела інформації сучасного суспільства.

Метою нашої роботи є виявлення і аналіз особливостей використання баз даних, а також узагальнення та обґрунтування позитивних сторін використання систем управління базами даних.

Методами дослідження є теоретичний аналіз проблеми дослідження на основі вивчення наукової літератури та інтернет-джерел і подальша систематизація отриманих даних.

Головні ідеї сучасних інформаційних технологій базуються на концепції баз даних.

Відповідно до цієї концепції, основою інформаційних технологій є дані, які повинні бути організовані в бази даних з метою адекватного відображення реального світу і задоволення інформаційних потреб користувачів.

Одним з найважливіших понять в теорії баз даних є поняття інформації. Під інформацією розуміються будь-які відомості про будь-яку подію, процес, об'єкти. До інформації може відноситися все, що може цікавити користувача будь-якого рівня.

Дані – це інформація, представлена в певному вигляді, що дозволяє автоматизувати її збір, зберігання та подальшу обробку людиною або інформаційним засобом.

База даних (БД) – це сукупність відомостей про конкретні об'єкти реального світу будь-якої предметної області.

На відміну від систем файлів БД складається з логічно взаємозв'язаних даних, розміщених в єдиному сховищі. Об'єктом може бути предмет, речовина, подія, особа, явище, тобто все те, що може характеризуватися набором значень деякої сукупності атрибутів.

Створення баз даних, підтримка їх у цілісному, несуперечливому стані, забезпечення безпеки їх використання та збереження інформації аж до відновлення її після різних збоїв, надання різних інформаційних послуг користувачам і багато іншого забезпечується СУБД.

Система управління базами даних (СУБД) – сукупність мовних та програмних засобів, призначених для створення, ведення і сумісного використання БД багатьма користувачами. Сьогодні це є великою підтримкою всього інформаційного середовища для суспільства.

Використовуючи СУБД ми маємо багато позитивних моментів, а саме:

107


1) Контроль за надлишковістю даних. Традиційні файлові системи неекономно витрачають зовнішню пам'ять, зберігаючи одні й ті ж дані в декількох файлах. При використанні бази даних, навпаки, робиться спроба виключити надмірність даних за рахунок інтеграції файлів, щоб уникнути зберігання кількох копій одного й того ж елемента інформації.

2) Несуперечність даних. Усунення надмірності даних або контроль над нею дозволяє скоротити ризик виникнення суперечливих станів. Якщо елемент даних зберігається в базі тільки в одному екземплярі, то для зміни його значення буде потрібно виконати тільки одну операцію оновлення, причому нове значення стане доступним відразу всім користувачам бази даних.

3) Спільне використання даних. Файли зазвичай належать окремим особам або цілим відділам, які використовують їх в своїй роботі. У той же час база даних належить всій організації в цілому і може спільно використовуватися усіма зареєстрованими користувачами. При такій організації роботи більша кількість користувачів може працювати з великим об'ємом даних.

4) Підтримка цілісності даних. Цілісність бази даних означає коректність і несуперечність збережених у ній даних. Цілісність зазвичай описується за допомогою обмежень, тобто правил підтримки несуперечності, які не повинні порушуватися в базі даних. Обмеження можна застосовувати до елементів даних всередині одного запису або до зв'язків між записами.

5) Підвищена безпека. Безпека бази даних полягає в захисті бази даних від несанкціонованого доступу з боку користувачів і може бути виражена у формі облікових імен і паролів для ідентифікації користувачів, які зареєстровані в цій базі даних. Доступ до даних з боку зареєстрованого користувача може бути обмежений лише деякими операціями (витягом, вставкою, оновленням і видаленням).

6) Застосування стандартів. Інтеграція дозволяє визначати і застосовувати необхідні стандарти.

7) Підвищення ефективності із зростанням масштабів системи. Комбінуючи всі робочі дані організації в одній базі даних і створюючи набір додатків, які працюють з одним джерелом даних, можна домогтися істотної економії коштів.

8) Розвинені служби резервного копіювання та відновлення. У сучасних СУБД передбачено кошти скорочення обсягу втрат інформації від виникнення різних збоїв.

Отже, бази даних акумулюють відомості. В них елементи інформації, уведені лише один раз, нагромаджуються і зберігаються. Одноразове зберігання даних прискорює їх поновлення і скорочує витрати на зберігання. Зміст інформаційних елементів, що зберігаються в БД і організовані у вигляді інформаційних масивів, визначається складом тих задач, які мають розв’язуватися на основі цих даних.

ЛІТЕРАТУРА1. Вінер Н. Бази даних. – М.: Наука, 1993. – 225 с.

108


2. Бази даних: сутність та джерела формування. [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: http://osvita.ua/vnz/reports/management/15293

Павло Петраковський,3 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. Т. П. Дзюбан

ІСТОРІЯ СУБД INTERBASEInterBase це система управління реляційною базою даних, на

даний час розроблюється та підтримується компанією CodeGear, яка знаходиться у власності корпорації Borland.

Метою дослідження є висвітлення історичних подій, пов’язаних з СУБД Interbase.

InterBase легко відрізнити від інших СУБД за її малим розміром, простими вимогами до адміністрування, архітектурою багатьох поколінь [1].

Основою InterBase був проект, розроблений Джимом Старкі в 1984 році під час роботи над СУБД Datatrive. Джим створив його як реалізацію своєї ідеї бази даних з багатоверсійною архітектурою. У той час вона називалася JRD (Jim's Relational Database). За основу була взята архітектура Rdb, так як Джим Старкі був одним з розробників цієї СУБД в DEC (Digital Equipment Corporation) [2].

У 1985 Джим Старкі, його дружина Анн Харрісон і Дон ДеПалма заснували компанію Groton Database Systems (саме тому бази даних InterBase до останнього часу мали традиційне розширення gdb – Groton DataBase).

Після ряду перепродажів і зміни найменування компанії в InterBase Software Corporation в 1986 році був випущений InterBase 2.

Дана СУБД використовувалася у вбудованих системах військового та спеціального призначення – наприклад, вона до цих пір використовується в системі управління американської системи залпового вогню MLPRS, а також в компанії Боїнг для спеціальних розрахунків жорсткості крил.

У 1988 році компанія Ashton-Tate купує 51% акцій Interbase, а в 1991 році Borland купує Ashton-Tate; виходить InterBase 3.

Велику популярність InterBase придбав з виходом версії 4 в 1994 році. Для того часу це була дуже потужна СУБД, конкурувала за можливостями і продуктивністю з MSSQL.

У 1997 році виходить InterBase 5, а в 1998 InterBase 5.1.1 був включений в дистрибутив Delphi 4, що значною мірою визначило його популярність серед розробників на Delphi і C++ Builder.

В кінці 1999 року 3 ключових співробітника InterBase (Bill Karwin, Paul Beach і Wayne Ostiguy) звільняються з відділу Interbase. У конференціях Borland починаються хвилювання. Австралійська активістка Хелен Борри створює список людей на захист IB під назвою “Врятуємо InterBase”, з

109

http://uk.wikipedia.org/wiki/InterBase#cite_note-0

http://uk.wikipedia.org/wiki/Borland

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=CodeGear&action=edit&redlink=1


метою не допустити закриття IB. Утворюється група IBDI (IB Developer's Initiative) для захисту розробників-користувачів Interbase.

Але найцікавіше відбувається в 2000 році. Компанія Borland випустила версію InterBase 6.0 у відкритих кодах – InterBase 6 Open Source Edition, під InterBase Public License (IPL). Не було випущено ні документації, ні системи тестування, ні системи збірки проекту – просто купа вихідного коду. Фактично Borland в той момент відмовився від подальшого розвитку InterBase.

31 липня 2000 ініціативна група, зневірившись добитися від Borland підтримки чи хоча б виразної позиції, скопіювала вихідні коди InterBase 6 і утворила проект Firebird – повністю Open Source проект, заснований на кодах InterBase 6 Open Source.

У 2001 році компанія Borland знову вирішила розвивати InterBase. Директором підрозділу Interbase став Джон, а провідним розробником – Чарлі Каро. У наступній версії InterBase (6.5) компанія Borland очевидно відмовилася від моделі бізнесу на основі Open Source. Трохи пізніше офіційно повністю була припинена підтримка InterBase Open Source Edition.

В даний час останньою версією є InterBase 2009, у якій з'явилася підтримка Unicode і шифрування AES / DES. InterBase 7.5/2007 і Firebird 1.5/2.0 схожі, але вже далекі від повної сумісності – тобто міграція між їх форматами баз даних легше, ніж між форматами зовсім “чужих” баз даних, але все ж пов'язана з певними проблемами.

Отже, InterBase має архітектуру багатьох поколінь з насиченою історією.

ЛІТЕРАТУРА1. Todd, Bill. InterBase: What Sets It Apart. The Database Group, Inc.

publications.2. Інтернет видання http://ru.wikipedia.org/wiki/InterBase.

Дмитро Рубаненко,2 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. Л. В. Горбатюк

МОДЕЛЮВАННЯ ОБ’ЄКТІВ У 2-ВИМІРНОМУ ТА 3-ВИМІРНОМУ ПРОСТОРІ ЗАСОБАМИ AUTOLISP

Моделюванням називається процес створення та дослідження моделі. У комп'ютерній графіці моделювання – це процес розробки математичного представлення будь-якої поверхні об'єкта за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

В дослідженні використовується AutoLISP – діалект мови програмування LISP, створений для використання з повною версією AutoCAD і його похідних, до яких належать Autodesk MAP 3D та Autodesk Architectural Desktop. AutoLISP є динамічно масштабованим діалектом LISP.

Крім базової мови, більшість функцій AutoLISP створено для виконання геометричних перетворень та роботи з графічними примітивами

110


в середовищі AutoCAD. Властивості цих графічних примітивів представляються в AutoLISP як асоціативний масив, в яких AutoCAD “групує код” парами, де значення відповідають таким властивостям як точки, радіуси, кольори, шари, типи ліній і таке інше. За допомогою AutoLISP – потужної мови програмування – можна створювати власні програми і команди, налаштовані на конкретну область застосування.

Метою дослідження є моделювання 2-вимірних та 3-вимірних об’єктів засобами AutoLISP у середовищі AutoCAD.

Методами дослідження є вивчення літератури з даної теми і практична реалізація набутих знань через моделювання прикладів 2-вимірних та 3-вимірних об’єктів засобами AutoLISP.

Рис. 1. Дотичні до двох кілпри побудові 2-вимірних об’єктів

Рис. 2. Побудова одного з елементів різьбовогоз’єднання – гайки

Мова AutoLISP надає безліч засобів створення складних програм. Являючись частиною AutoCAD, AutoLISP дозволяє визначити змінні різних типів і передавати їхні значення командам AutoCAD при введенні даних. При відповідях на питання команд AutoCAD можна також використовувати вирази AutoLISP, у яких виконуються різні арифметичні й умовні операції над числовими значеннями й значеннями певних змінних. AutoLISP містить у собі функції, що надають засоби доступу до графічної бази даних поточного креслення AutoCAD. Написання на AutoLISP власних програм, що включають у себе запроси до користувача, можливість вибору за умовою з декількох варіантів або використання значень за замовчуванням, робить програми AutoLISP інтерактивними.Рис.1

Описані вище можливості моделювання розглянуто на прикладі побудови дотичних до двох кіл при побудові 2-вимірних об’єктів (рис. 1).

111


Прикладом для побудови 3-вимірних об’єктів було взято побудову одного з елементів різьбового з’єднання – гайки (рис. 2). Моделювання гайок було проведено для ГОСТ 5927-70 шестигранні, ГОСТ 2524-70 – гайки шестигранні зі зменшеним розміром “під ключ”.

Отже процес моделювання засобами AutoLISP у середовищі AutoCAD значно спрощує роботу над створенням деталі, адже AutoLISP – досить зручна та проста мова програмування.

ЛІТЕРАТУРА1. Быков А. Желаемое и действительное в геометрическом

моделировании / А. Быков // САПР и Графика. – М.: КомпьютерПресс, 2002. – № 1

2. Филькенштэйн Э. AutoCAD 2002. Библия пользователя. / Э. Филькенштэйн: Пер. с англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2003. – 1072 с.

Олександр Рюмшин,3 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. Т. П. Дзюбан

ІНСТРУМЕНТАЛЬНІ ЗАСОБИ ТА ТЕХНОЛОГІЇ INTERBASEInterBase – це система управління реляційними базами даних, що

поставляється корпорацією BORLAND для побудови додатків з архітектурою клієнт-сервер довільного масштабу.

Метою дослідження є огляд інструментальних засобів СУБД Interbase.

В якості основних інструментів користувачеві надаються: інтерпретатор SQL InterBase, процедурна мова програмування, обмеження, збережені процедури, тригери та функції, визначені користувачем (user defined functions).

SQL InterBase містить мінімально-необхідний набір функцій і тому має невеликий сукупний розмір файлів. Спеціально для розширення функціональності SQL InterBase пропонує розробникові додатків механізм функцій, визначених користувачем, що дозволяє підвищити ефективність розробки бізнес-правил в базах даних.

Процедура – це частина метаданих бази даних, що представляє собою скомпільовану у внутрішнє уявлення InterBase підпрограму, написану спеціальною процедурною мовою, компілятор якої вбудований в ядро серверу InterBase. Мова включає в себе як модифіковані пропозиції стандартного SQL, так і засоби організації розгалужень і циклів, а також засоби обробки помилок і виключень. Вона дозволяє реалізувати складні алгоритми роботи з даними, а її орієнтованість на роботу з реляційними даними робить збережені процедури компактніше аналогічних процедур, написаних на традиційних мовах.

Тригер в InterBase є особливим видом процедури, яка виконується автоматично при настанні події – вставлення, видалення

112


або зміни запису таблиці чи подання. Тригер виконується безпосередньо до або відразу ж після вказаної події. Тригер завжди прив'язаний до певної таблиці або подання і може виконуватися при модифікаціях даних тільки цієї таблиці.

Реалізація транзакцій в InterBase відрізняється від реалізації транзакцій в більшості інших СУБД. Це пов'язано з особливою архітектурою баз даних InterBase, іменованою Multi Generation Architecture (MGA).

Забезпечення безпеки збережених даних є невід'ємною частиною InterBase. InterBase надає розвинені засоби для керування безпекою в своїх базах даних.

Відмінність системи безпеки СУБД InterBase від багатьох інших СУБД полягає в тому, що дані про користувачів бази даних зберігаються не в самій базі даних, а поза нею – в особливій базі даних користувачів. Розміщення користувачів InterBase в окремій базі даних дозволяє у всіх базах даних, що обслуговуються даним сервером, використовувати єдиний простір імен користувачів, що спрощує настройку і адміністрування системи безпеки.

InterBase підтримує сучасні технології розробки додатків: ODBC, CGI, JAVA, Microsoft OLE DB. Технологія ODBC (“Open DataBase Connectivity”) являє собою набір інтерфейсів прикладного рівня API. Драйвер Gemini InterBase ODBC, який реалізує цю технологію, існує у двох варіантах – настільному (desktop) і серверному (site). Перший варіант призначений для використання в офісних клієнтських додатках. Другий варіант розрахований на використання в складі серверів додатків або Web-серверів.

Розробка сучасних програмних систем, що базуються на компонентних технологіях, забезпечується OLE DB for InterBase, відомим як IBProvider.

InterBase в повному обсязі підтримує можливості роботи з програмами на Java. Для взаємодії Java-додатків з базами даних InterBase використовується технологія JDBC (“Java DataBase Connectivity”). Розробниками InterBase створений драйвер типу JDBC – InterClient. InterClient складається з двох частин – власне драйвера, написаного на Java, і проміжного сервера – InterServer, що транслює виклики JDBC-команд в команди InterBase.

Завдання взаємодії InterBase з Internet вирішується шляхом створення CGI-додатків, що використовують інтерфейси InterBase API прикладного рівня. Сервер баз даних InterBase користується визнанням розробників завдяки невимогливості до ресурсів, широким можливостям та мінімальної потреби в супроводі.

Отже, система управління реляційними базами даних InterBase має ряд інструментальних засобів та технологій, які дозволяють будувати ефективні додатки з архітектурою клієнт-сервер.

ЛІТЕРАТУРА1. Ковязин А. Н. Мир InterBase. Архитектура, администрирование

и разработка приложений баз данных в InterBase/Firebird/Yaffil (3-е издание) / А. Н. Ковязин, С.М. Востриков – М.: Кудиц-образ, 2005

113


2. Скляр А. Введение в InterBase / А. Скляр – М.: Горячая Линия – Телеком, 2002.

Андрій Салаєв,6 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к. ф.-м. н., доц. Н. В. Кравченко

АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМ АВТОМАТИЧНОГО ПРОСУВАННЯ САЙТІВ

Актуальність. Число сторінок в інтернеті більше, ніж жителів на Землі, і знайти інформацію без використання довідкових служб майже неможливо. Користувачі розуміють це, і з кожним роком зростає роль пошукових систем: їх використовують для виявлення нових сайтів, для пошуку товарів, для встановлення контактів з партнерами. Дослідження показують, що відвідувачі з пошукових систем в три-чотири рази частіше стають покупцями, ніж користувачі, що прийшли по банерній рекламі. Якщо сайт хоче отримувати зацікавлених відвідувачів і прибуток, він повинен бути присутнім в результатах пошуку по цільових запитах. У цьому допоможуть автоматизовані сервіси просування сайтів.

Автоматизовані системи просування сайтів останнім часом стали дуже популярні. Подібні системи пропонують інтернет-користувачам за певну плату проводити просування сайтів, не докладаючи для цього практично ніяких зусиль.

Автоматизована система просування сайтів – це складний комплекс SEO-інструментів і методик, спрямований на досягнення сайтами бажаних позицій в ТОП видачі пошукових систем.

Метою даної роботи є аналіз існуючих популярних сервісів автоматизованих систем прасування. Виявлення їх переваг та недоліків.

Методи дослідження: аналіз функцій та порівняння ефективності виводу пошукових слів в ТОП пошукових систем, за допомогою автоматизованих сервісів.

Ступінь дослідження проблеми. Існує велика кількість автоматизованих систем просування сайтів в пошукових системах. Найбільш популярними являються Seopult, Webeffector, RooKee. На ринку лідує Seopult, як найбільш старий та більш ефективний сервіс закупівлі посилань для просування сайтів.

Сеопульт – одна з перших систем автоматизації процесу просування сайтів, які декларують повну автоматизацію процесу. З їх допомогою можливе декларувати повну автоматизацію процесу. Шляхом створення проекту, налаштувати фільтри, потім спостерігати зростання позицій.

Rookee – ще одна система просування, що володіє більшою гнучкістю в процесі. Має перевагу в сценаріях просування. Їх суть полягає в наявності розширених фільтрів покупок посилань на біржах. Ця система починає додавання з короткого аналізу сайту, в процесі якого виводить перелік ключових слів. Все це робиться для уникнення додавання нетематичних посилань. У розділі “Аналізувати” можна знайти досить

114


докладну інформацію про сайт. Вручну слід вказати некоректновизначенні релевантні сторінки.

WebEffektor – система, створена статейним і посилальними біржами Go Get Links і Mira links. Ця система просування має два режими роботи: експертний і швидкий. Для швидкого режиму вказують список адрес, запитів і прогнозовані місця в топі.

Проаналізував роботу основних систем можливо зробити висновок, що застосування автоматизованих систем розкрутки сайтів не може повноцінно замінити професійне просування сайтів, засноване на індивідуальному підході до кожного конкретного веб-ресурсу. Подібні системи не допоможуть вам визначиться з щільністю ключових слів на сторінці, не проведуть внутрішню оптимізацію тексту. Дані системи подібно чорного ящика обмінюють Ваші гроші на посилання, і ніхто Вам не пояснить наскільки якісно проводиться цей обмін.

План на просування кожного сайту складається і оптимізується під конкретний проект з урахуванням конкуренції в сегменті і включає в себе безліч заходів. Тому автоматизовані системи можна рекомендувати лише для просування сайтів в не конкурентних тематиках.

ЛІТЕРАТУРА1. Ашманов И. С. Продвижение сайта в поисковых системах /

Игорь Станиславович Ашманов, Андрей Александрович Иванов. – М.: Мир, 2010. – С. 100-250.

2. Яковлев.А. Раскрутка и продвижение сайтов. Основы, секреты, трюки / Алексей Яковлев. – СПб.: Питер, 2007.

Андрій Салій,3 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. М. В. Кудінов

ФОРМУВАННЯ ВМІНЬ СТУДЕНТІВ З АВТОМАТИЗОВАНОГО ПРОЕКТУВАННЯ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗА ДОПОМОГОЮ

УНІФІКОВАНОЇ МОВИ МОДЕЛЮВАННЯАктуальність дослідження. Складність автоматизованого та

високотехнологічного середовища, у якому знаходиться наше суспільство, висуває до фахівців різних галузей головну вимогу: вміння адаптуватися до змін, що відбуваються навколо завдяки бурхливому розвитку науки і техніки. Особливо актуальним є це вміння для представників інженерно-педагогічних спеціальностей, оскільки їхня професійна діяльність охоплює не тільки взаємодію людини і техніки, але й діалектичний зв'язок між попередніми і новітніми науково-практичними досягненнями та необхідність трансформації наукової інформації в навчальну. Зміни у життєдіяльності суспільства, зумовлені науково-технічним прогресом, вимагають від випускника ВНЗ формування та розвитку інтелектуальної сфери особистості, в основі якої лежать інтелектуальні вміння, які забезпечуватимуть подальший розвиток і самоосвіту в процесі професійної діяльності.

Метою даного дослідження є теоретичне обґрунтування, практична розробка й експериментальна перевірка методики формування вмінь

115


студентів з автоматизованого проектування програмного забезпечення за допомогою уніфікованої мови моделювання.

Сутність дослідження. Проведено науковий аналіз літературних джерел та розглянуто психолого-педагогічні основи формування вмінь студентів з автоматизованого проектування програмного забезпечення за допомогою уніфікованої мови моделювання. Був розроблений цикл лабораторних робіт з дисципліни “Основи автоматизованого програмування складних об'єктів і систем (CASE)” із використанням уніфікованої мови моделювання та методичні рекомендації для їх використання в процесі навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей у галузі комп'ютерних технологій.

Також було зроблено розрахунок педагогічної ефективності розробленої методики формування вмінь студентів з автоматизованого проектування програмного забезпечення за допомогою уніфікованої мови моделювання та визначено санітарно-гігієнічні вимоги та вимоги безпеки праці при застосуванні методичного й програмного забезпечення в комп’ютерному класі.

Висновки. У дослідженні розглянуто процес навчання студентів інженерно-педагогічних спеціальностей дисципліни “Основи автоматизованого програмування складних об'єктів і систем (CASE)”. В ході дослідження обґрунтовано, розроблено й експериментально перевірено методику формування вмінь студентів з автоматизованого проектування програмного забезпечення за допомогою уніфікованої мови моделювання.

Результати впровадження даної методики в практику складають вагомий внесок в розвиток сучасної інженерно-педагогічної освіти та поглиблюють теоретичні та практичні її досягнення.

ЛІТЕРАТУРА1. Федотова Д. Э. CASE-технологии: Практикум / Д. Э. Федотова,

Ю. Д. Семенов, К. Н. Чижик. – М.: Горячая линия-Телеком, 2003. – 157 с.

Ірина Селезньова,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. О. С. Коваленко

ВИКОРИСТАННЯ МЕТОДУ ПРОЕКТІВ ПРИ ВИВЧЕННІ КОМП’ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИРозбудова суспільства знань є найважливішим викликом для

України XXI століття та має стати національною метою її подальшого розвитку. Здатність до генерації, використання та розповсюдження нових знань стає основою конкурентоспроможності національної економіки та базовою передумовою прискореного інтенсивного соціально-економічного зростання. Тенденції розвитку сучасних інформаційних технологій ведуть до постійного зростання складності розроблюваних інформаційних систем, які використовуються в різноманітних сферах економіки та управління. Вища освіта покликана задовольнити вимоги суспільства щодо кваліфікованих фахівців з креативним мисленням, спроможних знаходити оптимальні рішення виникаючих проблем, з мінімальними витратами та за короткий час.

116


Тому у вищій школі все більшого розвитку набуває використання інноваційних та особистісно-орієнтованих методів навчання. Особливий інтерес викликає метод проектів, широко розповсюджений при навчанні студентів дисциплін комп’ютерного профілю.

Уміння використовувати на практиці метод проектів є показником високої кваліфікації спеціаліста, його інноваційного мислення, орієнтації на пошук нестандартних рішень. Здобуті в процесі реалізації проекту знання не лише набувають особливої міцності та усвідомлення, а й асоціативно пов'язані з підвищенням самооцінки, що стає поштовхом до нового пошуку, стимулює активну самодіяльність. У результаті своєї творчої практичної діяльності студенти створюють кінцевий продукт у вигляді нових знань та умінь.

Основною метою дослідження є використання методу проектів при вивченні дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами”.

Під навчальним проектом розуміється сумісно обумовлена, спланована та узгоджена діяльність учнів-партнерів, організована на основі телекомунікаційних технологій. Така діяльність має загальну проблематику, ціль, узгоджені методи та спрямована на формування в учнів певної системи інтелектуальних і практичних умінь.

Проект – це дослідження певної проблеми, її практична або теоретична реалізація [3].

До проекту в якості його основних компонентів входять: формування цілі (що і чому необхідно зробити); розробка або вибір шляхів виконання проекту; робота над проектом; оформлення результатів; оприлюднення результатів роботи.Суть проектної технології – у системному та послідовному

моделюванні тренувального розв’язання проблемних ситуацій, що вимагають від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження та розроблення оптимальних шляхів їх розв’язання (проектів), їх неодмінний публічний захист та аналіз підсумків упровадження.

Даний метод знайшов своє безпосереднє застосування у процесі навчання студентів дисципліни “Комп'ютерні технології управління проектами”.

При вивченні сфери управління проектами найчастіше використовується система автоматизації управління проектами Microsoft Office Project. Microsoft Project розрахований, у першу чергу, на користувачів, що не є професіоналами в управлінні проектами. Таким чином, його можна віднести до “непрофесійних систем” управління проектами. З іншого боку, за допомогою Microsoft Project можна управляти проектами зі значною кількістю робіт і ресурсів.

На початку роботи над проектом необхідно розбити проект на множину задач, визначити зв’язки між ними, оцінити трудомісткість задач і описати ресурси, необхідні для реалізації проекту. Це є вихідною інформацією для роботи Microsoft Project, і, як правило, цю роботу виконує менеджер, а в нашому випадку – студент. На основі цієї

117


інформації система автоматично складає докладний календарний план ходу виконання робіт, визначає критичні шляхи, виконує розрахунки бюджетних витрат, надає членам команди всю необхідну інформацію і відображає її в зручному для аналізу вигляді.

Метод проектів має ряд переваг, які надають студентові певну самостійність, активують творчу діяльність і мислення. Це виражається в тому, що, по-перше, студент самостійно обирає тему свого проектного завдання, виходячи з власних уподобань та сфер діяльності, які його цікавлять. Практика показує, що інтерес у студентів викликають найрізноманітніші проекти – від будівельних та інвестиційних до соціальних та освітніх. По-друге, виконавець описує матеріальну базу, необхідні трудові ресурси, складає бюджет і т. д., тобто планує всі етапи проекту самостійно. Необхідною умовою при цьому є розробка проекту в сучасній автоматизованій системі управління проектами (Microsoft Project). Результат роботи оформлюється у вигляді комп’ютерної презентації для захисту на занятті, адже уміння коротко та переконливо доповідати перед аудиторією є не менш важливим для майбутнього фахівця.

Одночасно з цим, метод проектів дає змогу отримувати нові знання, але неодмінно базуючи їх на раніше отриманих. Таким чином, студент працює з усім отриманим матеріалом та оперує всіма накопиченими знаннями, в результаті чого набуває певні вміння та навички управління проектами.

Отже, використання методу проектів при навчанні комп’ютерних технологій управління проектами розвиває уміння розв’язувати проблеми, використовуючи знання з різних галузей, уміння прогнозувати результати та можливі наслідки різних варіантів розв’язку, забезпечує позитивну мотивацію в навчанні, активізує самостійну творчу діяльність студентів під час виконання проекту.

ЛІТЕРАТУРА1. Килпатрик У. Х. “Метод проектов. Применение целевой

установки в педагогическом процес се” (1928) – цит. по “Педагогическая лоция. 2003/04 учебный год. Метод проектов в школе” / Спец. дод. до журналу “Лицейское и гимназическое образование”, вип. 4, 2003 – с. 6.

2. Пахомова Н. Ю. Проектне навчання – що це? / Н.Ю. Пахомова // Методист, №1, 2004. – С. 42.

3. Нові педагогічні і інформаційні технології в системі освіти / Під ред. Полат Е. С. – М.: Видавничий центр “Академія”, 2001. – 272 с.

Ірина Селезньова,5 курсу Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н., доц. М. П. Павленко

РЕАЛІЗАЦІЯ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ НА ЛАБОРАТОРНИХ РОБОТАХ З ДИСЦИПЛІНИ “КОМП’ЮТЕРНІ МЕРЕЖІ”

У сучасних умовах виникає необхідність формування у студентів не окремих, а узагальнених умінь, які володіють властивістю широкого

118


перенесення. Такі уміння, будучи сформованими в процесі вивчення якого-небудь предмету, потім вільно використовуються студентами при вивченні інших предметів і в практичній діяльності. Реорганізація й ускладнення змісту інженерної освіти, які пов’язані зі зміною освітньої парадигми, та скорочення реального навчального часу, що відведено для його засвоєння, вимагають використання у навчанні інноваційних технологій [1]. Особливе місце повинні зайняти саме інформаційні комп’ютерні технології, які забезпечують підготовку майбутнього інженера-педагога до використання інновацій в подальшій професійній діяльності.

Метою дослідження є визначення засобів реалізації міжпредметних зв’язків на лабораторних роботах з дисципліни “Комп’ютерні мережі”.

Аналіз сучасних і закордонних досліджень і публікацій по проблемах підготовки інженерів-педагогів телекомунікаційної галузі в умовах реформування системи вищої освіти, переходу до неперервної освіти показав, що в сучасних умовах інформатизації на перше місце виходять не тільки загальнотеоретичні і фундаментальні, але і міжпредметні знання та уміння, ключові компетентності із застосуванню сучасних інформаційних технологій. Реалізувати їх застосування при вивченні дисципліни “Комп’ютерні мережі” доцільно шляхом оперативної актуалізації освітнього контенту за допомогою навчально-методичних комп’ютерних комплексів та, наприклад, поєднання їх з вивченням таких дисциплін, як “Архітектура ЕОМ” та “Основи автоматизованих інформаційних систем”.

Міжпредметні зв'язки в навчанні відображають комплексний підхід до виховання і навчання, дозволяють вичленувати головні елементи змісту освіти. Вони формують конкретні знання студентів, розкривають гносеологічні проблеми, без яких неможливе системне засвоєння основ наук. Міжпредметні зв'язки стимулюють студентів до оперування пізнавальними методами, що мають загальнонауковий характер (абстрагування, моделювання, узагальнення, аналогія та інші) [3].

Організація навчально-виховного процесу на основі міжпредметних зв'язків може торкатися окремих занять, теми, міжпредметної проблеми, яка підлягає вирішенню, декількох тем різних дисциплін, цілого циклу навчальних дисциплін або встановлювати взаємозв'язок між циклами [2].

Таким чином, можна прослідкувати низку факторів, які впливають на практичне застосування вивченого матеріалу та закріплення знання загальних відомостей про комп'ютерні мережі. Під час опрацювання навчального матеріалу та його практичного застосування на лабораторних роботах з “Комп’ютерних мереж”, здійснюється безпосередній зв'язок із знаннями отриманими раніше на суміжних дисциплінах, наприклад, для організації та налаштування локальної мережі, необхідно знати особливості комп’ютерного комплексу та середовища, для якого ця мережа буде створена, і основні принципи взаємодії ПЕОМ у ранзі робочої станції локальної обчислювальної мережі та організації взаємодії користувачів з ресурсами глобальних комп’ютерних мереж. Виходячи з цього, можна зауважити, що для того,

119


щоб студент міг виконати практичну частину лабораторної роботи, він має володіти знаннями та навичками їх застосування з ряду дисциплін, а саме математики, фізики, архітектури ЕОМ тощо. Також можна підкреслити, що для виконання роботи, студентові необхідно мати навички роботи з комплексом графічних редакторів та CAD-систем, що, в свою чергу, робить процес навчання більш наочним. Даний факт говорить про безпосередню реалізацію міжпредметних зв’язків під час вивчення обраної дисципліни. Навчальні предмети у відомому сенсі починають допомагати один одному. У послідовному принципі міжпредметних зв'язків містяться важливі резерви подальшого вдосконалення навчально-виховного процесу.

Висновки. Запропонований підхід до навчання комп’ютерних мереж сприяє вдосконаленню освітнього процесу, активізації навчальної діяльності, покращенню якості засвоєння навчального матеріалу, подоланню формального підходу до дисципліни і формуванню навичок абстрактного та логічного мислення. Активне залучення студентів до наукової роботи в подібних систем забезпечення розвиває індивідуальні здібності, уміння мислити критично, аналітично та творчо, готує їх до подальшої професійної діяльності.

ЛІТЕРАТУРА1. Ашеров А. Т. Методы и модели формирования и развития

информационной культуры студентов технических университетов: монография [Украинская инженерно-педагогическая академия; Донбасская гос. машиностроительная академия.] / А. Т. Ашеров, Т. Л. Богданова – Х.: УИПА, 2008. – 320 c.: рис., табл. – (Серия “Инженерная педагогіка”). – Библиогр.: С. 233-239.

2. Башмаков А. И. Интеллектуальные информационные технологии: учеб. пособие для студ. вузов, обуч. по направлению подгот. дипломированных спец. “Информатика и вычислительная техника” / А. И. Башмаков, И. А. Башмаков – М.: МГТУ им.Н.Э.Баумана, 2005. – 302 с.

3. Тхоржевський Д. О. Методика трудового та професійного навчання: Підруч. для вищ. пед. навч. закл. / Тхоржевський Д. О. – К.: Видавництво НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2004. – 320 с.

Віталій Сибірцев,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н. доц. Г. П. Чуприна

АНАЛІЗ МІСЦЬ РОЗМІЩЕННЯ КОМАНДИ АВТОЗАВАНТАЖЕННЯ WINLOCER В ОПЕРАЦІЙНІЙ СИСТЕМІ WINDOWS

Як відомо, на кінець 2007 року на російськомовному просторі Інтернету вперше з’явився Winlocer, який з того часу отримав велику

120


розповсюдженість. Після сплеску активності на початку 2010 року нанісши збитки на десятки мільйонів доларів почався розвиток цілої галузі по розробці Winlocer та по протидії їй.

Дослідженням проблеми протидії Winlocer активно почали займатися дві компанії по розробці антивірусного програмного забезпечення ТОВ “Доктор Веб” та ЗАТ “Лабораторія Касперського”.

Останні публікації щодо оптимальних засобів захисту від шкідливих програм представлені у роботах К. Касперського, Д. Макнамара, А. Малюка, В. Мельнікова, Ю. Романця, В. Скіби, К.Фейнштайна, В. Шаньгіна та інших.

Метою дослідження є визначення можливих місць розміщення команди автозавантаження Winlocer в операційній системі Windows.

Winlock умовно можна розділити на 3 типи, залежно від того, наскільки вони ускладнюють роботу для користувача.

1 тип – це банери, що з'являються тільки у вікні браузера. Найбільш легко видаляється тип. Зазвичай вони видають себе за додаткові плагіни або надбудови для браузера.

2 тип – це банери, які залишаються на робочому столі після закриття браузера і при цьому закривають більшу його частину. Але у користувачів зазвичай залишається можливість відкривати інші програми, у тому числі диспетчер завдань і редактор реєстру.

3 тип – це тип банерів, які найбільш важко видаляються і закривають практично весь робочий стіл, блокують запуск диспетчера завдань, редактора реєстру, а також завантаження в безпечному режимі. Деякі різновиди повністю блокують клавіатуру, надаючи користувачеві лише цифрові клавіші зі свого “інтерфейсу”, і робочу миша для введення коду.

Як відомо існує три місця автозавантаження: спеціальні папки автозавантаження, системні файли зі списком завантажуваних програм і системний реєстр.

Спеціальні папки автозавантаження знаходяться у профілі користувача та доступні з Головного меню Windows. У папку автозавантаження можливо помістити як сам виконуваний файл так і ярлик на нього. Нажаль цей спосіб мало використовується у зв’язку з легкістю видалення файлу.

До системних файлів можна віднести win.ini та system.ini. Файл win.ini має секцію [windows] у якій може розміщатися параметр “run=назва_програми”. Файл system.ini має секцію [drivers] у якій може бути параметр типу “назва_драйверу=шлях_до_драйверу”. Використання цих файлів є більш популярним ніж папки автозавантаження.

Найбільш поширений спосіб автозавантаження є використання системного реєстру. Окрім розповсюджених ключів HKEY_CURRENT_USER\Software\Microsoft\Windows\CurrentVersion\ Run\ та HKEY_LOCAL_MACHINE\Software\Microsoft\Windows\Current Version\Run\ ще використовують інші ключі, такі як:

HKEY_LOCAL_MACHINE\Software\Microsoft\WindowsNT\ CurrentVersion\Winlogon\Userinit\ – дозволяє запускати exe файли;

HKEY_LOCAL_MACHINE\SOFTWARE\Microsoft\Windows\ CurrentVersion\RunServices\ – дозволяє запускати служби;

121


HKEY_LOCAL_MACHINE\Software\Microsoft\WindowsNT\ CurrentVersion\Winlogon\Notify\ – дозволяє запускати dll, приєднує dll користувача до explorer.exe і буде виконувати його навіть у безпечному режимі.

HKEY_LOCAL_MACHINE\SOFTWARE\Microsoft\WindowsNT\CurrentVersion\ Image File Execution Options\Ім’я_програми\ – при запуску Ім’я_програми буде виконуватися програма яка вказана у строковому параметрі Debugger.

Ще один спосіб запуску Winlock є зміна асоціації файлів в реєсті, що призведе до запуску шкідливого програмного забезпечення. Також для запуску шкідливого ПЗ можна використати групову політику.

Отже, місць звідки можна запустити шкідливе програмне забезпечення є дуже багато. З кожним днем кількість методів поширення та якість цього програмного забезпечення продовжує зростати. Нажаль стандартними засобами операційної системи Windows неможливо контролювати усі шляхи автозавантаження, тому рекомендується використовувати програмні рішення інших виробників, такі як HiJackThis та AnVir Task Manager.

ЛІТЕРАТУРА1. Фейнштайн К. Защита ПК от спама, вирусов, всплывающих

окон и шпионских программ / Кен Фейнштайн; пер. с англ. О. Б. Вереиной. – М.: НТ Пресс, 2005. – 240 с.: ил. – (Самоучитель)

2. Шаньгин В. Ф. Информационная безопасность компьютерных систем и сетей: [учеб. пособие] / В. Ф. Шаньгин. – М.: ИД “ФОРУМ”: ИНФРА-М, 2008. – 416 с.: ил. – (Профессиональное образование).

Віталій Сибірцев,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н. доц. М. П. Павленко

ВИКОРИСТАННЯ МЕРЕЖЕВОГО СТАНДАРТУ IEEE 802.22 WRANАктуальність. Як відомо, існує багато мережевих стандартів

передачі даних, але жоден з них не здатен покрити великі території з наданням широкосмугового доступу на відмінно від стандарту IEEE 802.22 WRAN. Використання даного стандарту який був створений на основі когнітивного радіо дозволить покрити території де використання інших технологій було б не раціональне.

Дослідженням проблеми використання когнітивного радіо займався професор Джозеф Мітола ІІІ [1] який виклав свою ідею на семінарі в Королівському технологічному інституті в Стокгольмі. В 1999 році разом із Джеральдом Магуайром опублікував отриманні результати у статті.

Метою дослідження є процес впровадження когнітивного радіо для надання широкосмугового доступу до мережі на віддалених територіях з низькою щільністю населення.

Виклад матеріалу дослідження. IEEE 802.22 WRAN є стандартом для бездротових регіональних мереж (WRAN), який

122


використовує “пробіли” у телевізійному спектрі частот. Стандарт описує дворівневу архітектуру (рівень PHY і рівень MAC) з багато точковими з’єднаннями (point-to-multipoint). Розвиток стандарту IEEE 802.22 WRAN направлений на використання методів когнітивного радіо які дозволяють спільно використовувати виділені служби спектру телевізійного віщання, які географічно не використовуються, основуючись на принципі “не втручання”. Для забезпечення найбільшої дальності із збереженням розумної потужності і прийнятною смуги пропущення, найкраще чином підійшли частоти діапазону від 54 до 862 МГц.

IEEE 802.22 – це перша специфікація, на даний момент йде розробка ще двох специфікацій IEEE 802.22.1 та IEEE 802.22.2. Найбільш важливими вимогами з боку розробників до стандарту IEEE 802.22 є гнучкість і адаптивність системи, оскільки обладнанню доводиться працювати в спектрі з ліцензійними абонентами. У підсумку стандарт, що описує PHY і MAC рівні відповідно до мережевої моделі OSI, отримав особливу архітектуру.

Розглянемо PHY (фізичний) рівень. Між базовою станцією і обладнанням призначеним для користувача на фізичному рівні організований двосторонній зв'язок з часовим поділом (Time Division Duplexing, TDD). У такому поділі вхідні і вихідні дані передаються на одній частоті, але в різні проміжки часу.

Як транспортний механізм в 802.22 використовується технологія мультиплексування з ортогональним частотно-часовим поділом каналів (Orthogonal Frequency Division Multiplexing, OFDM).

У специфікації передбачено три види схем модуляції: квадратурна фазова маніпуляція (Quadrature Phase Shift Key, QPSK), квадратурна амплітудна маніпуляція близько 16 і 64 (Quadrature Amplitude Modulation, 16 QAM і 64 QAM).

Важливим для стандарту є особливість OFDM протистояти багатопроменевому поширенню.

Для більш стабільної роботи в 802.22 передбачено використання кодів, що дозволяють коригувати помилки. У тому числі коди Галлагера (Gallager)

Для організації доступу до каналу зв'язку декількох абонентів одночасно застосовується техніка частотно-часового поділу (Orthogonal Frequency Division Multiple Access, OFDMA)

Розглянемо MAC рівень (управління доступом до середовища) організовує адресацію і контроль доступу до мережі. MAC, заснований на когнітивних технологіях, повинен мати дуже динамічну і гнучку архітектуру, щоб оперативно реагувати на зміни в мережі. Для обміну даними в 802.22 використовуються суперфрейми (superframe). Тривалість одного суперфрейма складає 160 мс. На початку кожного суперфрейма розташована спеціальна преамбула (preamble) і контрольний заголовок суперфрейма (superframe control header). По кожному з доступних і відповідають усім вимогам каналів базова станція посилає суперфрейми. Отримавши дані, абонентське обладнання отримує з ними всю необхідну інформацію для ініціалізації з'єднання. Кожен суперфрейм складається з фреймів (frame).

123


Висновки. Використання стандарту 802.22 у подальшому може привести до об’єднання всіх бездротових пристроїв, в результатів чого спроститься взаємодія користувачів та все більш складних пристроїв.

ЛІТЕРАТУРА1. Joseph Mitola III. Cognitive Radio. An Integrated Agent

Architecture for Software Defined Radio // Doctor of Technology Dissertation, Royal Institute of Technology, Sweden, May 2000.

Сергій Соколов,6 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.ф.-м.н., доц. Н. В. Кравченко

РОЗРОБКА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ВЕРСІЇ ЗОВНІШНЬОГО НЕЗАЛЕЖНОГО ТЕСТУВАННЯ З ІНФОРМАТИКИ

Швидкі темпи розвитку інформаційні технології не могли не позначитися на повсякденному житті людини. Все частіше та більше люди прибігають до використання інформаційні технології на роботі, в дома, при спілкуванні або вирішенні різних типів проблем. В наслідок такого “співробітництва” з’явилася необхідність у вивчені та освоєні даних технологій. Для цього у школах виділяється більше часу на вивчення інформатики, поліпшуються, удосконалюються та оновлюються програми. Але як не дивно, не дивлячись на те, що інформаційні технології захоплюють світ, в перелік дисциплін зовнішнього незалежного тестування України інформатика не потрапила. Таким чином постає проблема про розробку та впровадження тестів з інформатики на базі навчального плану для учнів 9, 11 класів загальноосвітніх навчальних закладів.

Метою дослідження є створення тестових завдань з інформатики, впровадження їх в електрону підтримку навчального середовища в Бердянському педагогічному університеті, з подальшою можливістю абітурієнтів університету перевірити свої знання з інформатики.

Методами дослідження є вивчення наукової та нормативної літератури, систематизація отриманих даних та реалізація тестів в системи управлінням навчанням Moodle.

Вивчивши та проаналізувавши міністерські навчальні плани, ознайомившись з тим що повинні знати, в якому середовищі вміти працювати учні, були розроблені тестові завдання, на підставі яких можна зробити незалежні висновки, що до засвоєння навчального матеріалу. Впровадження проекту відбудеться у Бердянському педагогічному університеті (Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологій), за допомогою системи управління Moodle. Ця система ще відома як система управлінням навчанням чи навчальне середовище. У Moodle э декілька переваг, по перше вона поширюється по ліцензії GNU GPL, тобто вільна. По друге це web-додаток який надає можливість

124


створювати сайти для он-лайн навчання. Також Moodle дозволяє оновлювати завантажений матеріал, в даному випадку тестові завдання.

Таким чином було розроблено тестові завдання які відповідають вимогам ЗНО з предмету інформатика, створення 80 питань, серед яких випадково обираються 40 для проходження тесту. Тести були реалізовані в навчальному середовищі Moodle, основною перевагою якого є можливість віддаленого доступу до тесту, що одним з важелів керування дистанційного навчання. Тому будь яка людина зможе у будь який момент перевірити свої знання з інформатики, тим самим він порівнює свої знання з сучасними, ідучи в ногу з часом.

ЛІТЕРАТУРА1. Уилмс Д. Тестирование умений и навыков: основные

принципы / Д.Уилмс // Директор школы, №6 (11), 1994, с. 14-22.2. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

www.mon.gov.ua 3. [Електронний ресурс]. – Режим доступу:

www.moodle.org

Тетяна Тельчарова,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н., доц. Г. П. Чуприна

АНАЛІЗ ПРОГРАМ БРАУЗЕРІВ НА НАДІЙНІСТЬНа даний час існує величезна кількість шахрайських схем,

направлених на здійснення неправомірних дій в мережі Інтернет. Всім відомо, що основним інструментом боротьби з подібними атаками є якісний міжмережний екран або антивірусна програма. Але, вихід в Інтернет здійснюється через програми браузери, тому не буде зайвим знати їх рівень захищеності. Браузер не замінить антивірусу, але може стати ще однією лінією оборони на шляху проникнення шкідливого коду на комп’ютер.

Останні публікації щодо рівня захищеності програм-браузерів і надійної роботи в мережі Інтернет розглянуті в А. Дубинського, Г. Контдратьєва, Д. Ланде, Н. Леонтьєва, В. Мохора, Ю. Парфьонова, Н. Романенко, С. Топоркова, та інших.

Метою даної роботи є порівняння програм браузерів на надійність.

На сьогоднішній день існує безліч програм браузерів, таких як: Lunascape, Sleipnir, ChromePlus, SRWare Iron, Chromium, Mozilla, Netscape Navigator, Flock, Maxthon, Konqueror, SeaMonkey, GreenBrowser, Avant Browser, AOL Explorer, Galeon, Epiphany, Kazehakase, Charon, Arachne, Links2, SlimBrowser, FastIE, MyBrowser, Dillo, K-Meleon, Arora, RockMelt, WallTriX та інші. Серед них найбільш розповсюдженими є: Internet Explorer, Mozilla Firefox, Google Chrome, Opera, Safari.

125

http://ru.wikipedia.org/wiki/Safari

http://ru.wikipedia.org/wiki/Opera

http://ru.wikipedia.org/wiki/Google_Chrome

http://ru.wikipedia.org/wiki/Mozilla_Firefox

http://ru.wikipedia.org/wiki/Internet_Explorer

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=WallTriX&action=edit&redlink=1

http://ru.wikipedia.org/wiki/RockMelt

http://ru.wikipedia.org/wiki/Arora

http://ru.wikipedia.org/wiki/K-Meleon

http://ru.wikipedia.org/wiki/Dillo

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=MyBrowser&action=edit&redlink=1

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=FastIE&action=edit&redlink=1

http://ru.wikipedia.org/wiki/SlimBrowser

http://ru.wikipedia.org/wiki/Links2

http://ru.wikipedia.org/wiki/Arachne

http://ru.wikipedia.org/wiki/Charon_(%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%80)

http://ru.wikipedia.org/wiki/Kazehakase

http://ru.wikipedia.org/wiki/Epiphany

http://ru.wikipedia.org/wiki/Galeon

http://ru.wikipedia.org/w/index.php?title=AOL_Explorer&action=edit&redlink=1

http://ru.wikipedia.org/wiki/Avant_Browser

http://ru.wikipedia.org/wiki/GreenBrowser

http://ru.wikipedia.org/wiki/SeaMonkey

http://ru.wikipedia.org/wiki/Konqueror

http://ru.wikipedia.org/wiki/Maxthon

http://ru.wikipedia.org/wiki/Flock

http://ru.wikipedia.org/wiki/Netscape_Navigator

http://ru.wikipedia.org/wiki/Mozilla

http://ru.wikipedia.org/wiki/Chromium

http://ru.wikipedia.org/wiki/SRWare_Iron

http://ru.wikipedia.org/wiki/ChromePlus

http://ru.wikipedia.org/wiki/Sleipnir_(%D0%B1%D1%80%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B5%D1%80)

http://ru.wikipedia.org/wiki/Lunascape


Кожна з перерахованих програм зручна і зрозуміла для користувача, навіть з мінімальними налаштуваннями, які встановлені за умовчанням, вони швидкі і зручні в роботі. Крім того багато хто з них має стильний інтерфейс і приємний дизайн. Але для того, щоб переконатися в надійності браузера потрібно відштовхуватися від наявності таких модулей, як: захист від стеження; захист від фішингу; батьківський контроль; захист від шкідливих сайтів; безпечний перегляд; фільтри для перевірки вмісту web-сторінок. Крім того, важливим є не лише наявність цього модуля в браузері, а повноцінне виконання всіх його функції. Тому було обрано наступне позначення для оцінки модуля в браузері:

“+” – повноцінне функціонування модуля в браузері;“-”: – відсутність модуля в браузері;“±” – модуль присутній, але не повно виконує функції захисту.Порівнявши і проаналізувавши найпоширеніші браузери (Internet

Explorer, Mozilla Firefox, Google Chrome, Opera, Safari) на наявність основних модулей, табл. 1, можна зробити наступні висновки, що жоден з браузерів не може забезпечити захист користувачів від хакерських атак і шкідливого ПО. Але найважливіше знати дійсні недоліки тієї чи іншої програми для того щоб за допомогою інших засобів закрити прогалини в захисті, ніж мати в наявності неповноцінний модуль.

Таблиця 1

Захи

ст в

ід с

теж

ення

Захи

ст в

ід ф

ішин

гу

Бат

ьків

ськи

й ко

нтро

ль

Захи

ст в

ід ш

кідл

ивих

са

йтів

Без

печн

ий п

ерег

ляд

Філ

ьтри

для

пер

евір

ки

вміс

ту w

eb-с

торі

нок

Нед

олік

и

Mozilla Firefox

+ + - + + + +

Internet Explorer

± ± ± ± ± ± +

Google Chrome

+ + - + + + +

Opera + + + + + - +Safari - + + + + + ±

Виходячи з даних таблиці, можна побачити, що в браузері Internet Explorer присутні всі модулі, хоча їх оцінка “±”. Вона є найбільш небажаною. З одного боку, “+” говорить про те, що в даній програмі присутній цей модуль захисту, і користувач покладається на них. Але, з іншого боку, “-” означає, що модулі не виконують покладені на них функції. Тому найнижчий рівень надійності показав Internet Explorer, а найвищий рівень показали – Mozilla Firefox, Google Chrome. Зауважимо, що Opera теж має тільки один відсутній модуль, але в порівнянні з попередніми він більш важливий для надійності захисту.


126






http://ru.wikipedia.org/wiki/Safari







1. Топорков С. С. Альтернативные браузеры / С. С. Топорков. – М.: ДМК Пресс, 2006. – 320 с.: ил.

2. Романенко В. Н. Работа в Интернете от бытового до профессионального поиска: [практическое пособие с примерами и упражнениями] / В. Н. Романенко, Г. В. Никитина, В. С. Неверова. – СПб: Профессия, 2008. – 416 с.

Юлія Шаповалова, 3 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: cт. викл. М. М. Коржова

АНАЛІЗ ПОШУКОВИХ СИСТЕМТема мережі Інтернет дуже актуальна в наш час, адже це

всесвітнє “павутиння” містить у собі інформацію про все. Таких матеріалів, що не можна знайти в Інтернеті, дуже мало, можна сказати, що майже немає. Розвиток Інтернету починався як засіб спілкування та віддаленого доступу (електронна пошта, telnet, FTP). Але поступово ця мережа перетворилася в засіб масової інформації, що відрізняється тим, що оператори мережі самі можуть бути джерелами інформації і визначають, у свою чергу те, яку інформацію вони хочуть отримати.

Мільйони людей в усіх куточках світу користуються всесвітньою мережею кожного дня, вона допомагає їм навчатися, спілкуватись, працювати, а також знаходити відповіді на питання. Останнє, як правило, здійснюється за допомогою сучасних пошукових систем, таких як Google, Yahoo, Baidu, Bing, Ask, AOL, Yandex та багато інших. Саме завдяки їм ми маємо доступ до мільярдів веб-сайтів. Тому метою нашого дослідження э проаналізувати та порівняти існуючі пошукові системи.

Серед перших пошукових систем були Archie, Gopher і Wais. Ці відносно прості системи здавалися тоді дивом. Використання цих систем показало їх недостатність і певні вроджені недоліки: обмеженість зони пошуку і відсутність управління цим процесом. Пошук проводився по обмеженому переліку серверів і ніколи не було відомо, наскільки вичерпну інформацію отримав клієнт. Перші WWW-системи працювали в режимі меню і обхід дерева пошуку проводився вручну.

Існуючі пошукові системи успішно працюють з HTML-документами, зі звичайними ASCII-текстами та новинами usenet. Важко (практично неможливо) здійснювати пошук для текстів, які представлені в графічній формі. На жаль, до їх числа належить і математичні формули, які в HTML мають формат малюнків (це вже недолік самої мови).

Сучасна пошукова система містить у собі кілька підсистем:1. Web-агенти. Здійснюють пошук серверів, витягають звідти

документи і передають їх системі обробки.2. Система обробки. Індексує отримані документи,

використовуючи синтаксичний розбір і стоп-листи (де, крім іншого, містяться всі стандартні оператори та атрибути HTML).

127


3. Система пошуку. Сприймає запит від системи обслуговування, здійснює пошук в індексних файлах, формує список знайдених посилань на документи.

4. Система обслуговування. Приймає запити пошуку від клієнтів, перетворює їх, направляє системі пошуку, що працює з індексними файлами, повертає результат пошуку клієнта. Система в деяких випадках може здійснювати пошук в межах списку знайдених посилань на основі уточнюючого запиту клієнта.

У випадках, коли пошукова система видає замовнику великий список документів, що відповідають критеріям його запиту, буває важливо, щоб вони були упорядковані відповідно їх ступеня відповідності (наявність ключових слів у заголовку, велика частота використання ключових слів у тексті документа і т.д.). Але прості критерії тут не завжди спрацьовують, так об'ємний документ має більше шансів потрапити в список результату пошуку, тому що в ньому багато слів і з великою ймовірністю там зустрічається ключове слово. За цим критерієм Британська енциклопедія повинна потрапити в результуючий список будь-якого запиту. Для компенсації спотворень, що вносяться довжиною документів, використовується нормалізація індексних термінів.

Так що можна без перебільшення сказати, що в цій вкрай важливій галузі, що має чималі успіхи, ми знаходимося лише на початку шляху. Адже море інформації, вже завантаженої в Інтернет, вимагає ефективних засобів навігації. I від того, що в мережі багато інформації, немає сенсу, якщо ми не можемо швидко знайти те, що нам потрібно. І в цьому, я вважаю, переконалися багато користувачів, отримавши на свій запит список з декількох тисяч документів. У багатьох випадках замовник не отримує того, що хотів. Думаю, що в майбутньому організація пошукових систем вдосконалиться, і ми навіть зможемо швидше знаходити у всесвітній мережі потрібні нам ресурси.

ЛІТЕРАТУРА1. http://book.itep.ru/4/45/retr4514.html2. http://www.intuit.ru/department/network/pdsi/5/2.html

Ольга Шевченко,2 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. Л. В. Горбатюк

ВІЗУАЛІЗАЦІЯ ПРОСТОРОВИХ ОБ'ЄКТІВ В СЕРЕДОВИЩІ AUTOCADВізуалізація просторових об’єктів – процедура створення

реалістичних зображень на основі трьохмірної моделі. Існують дві технології візуалізації – статична і анімаційна. У AutoCAD під візуалізацією розуміється створення статичних зображень. Візуалізовані зображення корисні для перегляду моделі і допомагають зрозуміти, як

128

http://book.itep.ru/4/45/retr4514.htm


модель виглядає в реальності. Окрім того, візуалізація – потужний інструмент маркетингу, який дозволяє створювати привабливі презентаційні матеріали.

Окрім каркасного зображення деталі засобами AutoCAD можна передати такі параметри як маса, об’єм, матеріал з якого виготовлена деталь.

Отже у цьому дослідженні виконується візуалізація просторових об’єктів та дослідження їх параметрів.

Метою роботи є узагальнення, систематизація та програмна реалізація ефективних методів побудови і візуалізації просторових об’єктів у середовищі AutoCAD.

Методами дослідження є вивчення наукової літератури з даної теми, систематизація отриманих знань та практичний експеримент різноманітних варіантів візуалізації.

Як відомо, у системі AutoCAD ми можемо створити та роздивитися тривимірний об’єкт. Не дивлячись на те, що ці моделі реалістичніші, ніж двохвимірні, вони виглядають не дуже натурально – не вистачає реальних кольорів, тіней, освітлення. Тонування робить зображення тривимірних моделей більш реалістичним. Візуалізація просторових об’єктів в САПР AutoCAD виконується за допомогою такої функції як тонування (RENDER).

Рендеринг в комп'ютерній графіці – це процес отримання зображення за моделлю з допомогою комп'ютерної програми. Зазвичай під рендерингом розуміють накладення текстури на уже готову твердотільну модель у механіці та на каркас в інженерній графіці.

За допомогою бібліотеки матеріалів AutoCAD можна передати матеріал з якого виготовлена деталь: метал, пластик, дерево, камінь та інші речовини. Розробка підходящих матеріалів – важлива частина процесу тонування.

При тонуванні з допомогою параметрів за замовчуванням AutoCAD використовує одне джерело світла, розташоване позаду точки спостереження. Проте часто отримане в результаті цього зображення не завжди реально відповідає модельованим об’єктам. В AutoCAD пропонується чотири типи джерел світла, що дозволяє створювати реалістичні сцени.

В AutoCAD окрім візуалізації самої деталі, можна створювати фонове зображення. Для добавлення фону в створювану сцену є декілька складних функцій. Окрім цього в AutoCAD є невелика бібліотека дерев, кущів, людей і навіть декілька дорожніх знаків.

Отже в AutoCAD реалізовано можливості не лише створення трьохмірних зображень, а й повного моделювання об’єктів і передачі їхніх фізичних властивостей.

ЛІТЕРАТУРА1. Филькенштэйн Э. AutoCAD 2002. Библия пользователя. /

Э. Филькенштэйн : Пер. с англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2003. – 1072 с.

2. www.cad.dp.ua

129


Михайло Шегда, 4 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. А. С. Скурський

КЕРУВАННЯ РОБОТОМ LEGO MINDSTORMS NXT ЗА ДОПОМОГОЮ ПК ПО BLUETOOTH

В сучасному світі кожному під силу зібрати великого іграшкового робота. І дійсно, за допомогою конструктора Lego Mindstorms другого покоління можна зібрати робота який буде виконувати будь-які функції. Покоління Mindstorms характеризується нескінченними можливостями.

Метою даного дослідження є аналіз технічних характеристик MINDSTORMS NX та програмного засобу керування роботом по Bluetooth.

LEGO MINDSTORMS NXT – робототехнічний конструктор, що включає в себе програмувальний блок керування, три сервомотори, набір датчиків, акумулятор і сполучні кабелі.

Контролер NXT – це мозок робота, що є інтелектуальним комп'ютерним будівельним блоком LEGO, що дає можливість роботові виконувати різні операції. Він має три порти для підключення електромоторів, чотири порти для датчиків і вбудований динамік для відтворення звуку.

Електромотори дозволяють роботу пересуватися. У кожного мотора є вбудований датчик обертання для забезпечення точності руху й регулювання швидкості обертання моторів шляхом установки різних параметрів у програмному забезпеченні. Робот також використовує такі датчики: датчики відстані, освітленості, звука , касання.

Обсяг внутрішньої пам'яті контролера NXT не дозволяє завантажувати в нього більші програми з досить складними алгоритмами, тому виникла необхідність з'єднання NXT з PC для здійснення дистанційного керування за допомогою інтерфейсу Bluetooth.

Рис.1. Керування роботом LEGO NXT за допомогою інтерфейсу Bluetooth

Стандартне середовище програмування, що поставляється в комплекті з роботом LEGO MINDSTORMS NXT, не дозволяє

130


реалізовувати складні алгоритми, тому для випробування можливостей керування роботом по Bluetooth були використана програма OnBrick.

Програма OnBrick – це програмувальний NXT-Контролер для платформ PDA і ПК, яка використовує інтерфейс Bluetooth для з'єднання з роботом. Вона дозволяє управляти роботом у процесі створення, запускати прості команди й прості програми, і вносити зміни в сценарії команд. Також з її допомогою зручно й просто тестувати датчики.

За допомогою OnBrick були випробувані можливості керування двигунами (повороти, обертання робота навколо своєї осі, підняття вантажу, рух вперед та назад) і ультразвуковим датчиком для об'їзду перешкод, читання ємності батареї й подача звукових сигналів, з'єднання комп'ютера з роботом, подача роботом звукового сигналу на заданій частоті й відправлення з комп'ютера текстових повідомлень

У ході роботи були досліджені можливості керування роботом LEGO MINDSTORMS NXT з комп'ютера-сервера за допомогою інтерфейсу Bluetooth.

ЛІТЕРАТУРА1. http://www.adaptive.com.ua/article/w0gq8apc.html2. http://legolego.com.ua/lego-mindstorms/lego-mindstorms-nxt-20

Александра Шинкевич,студентка 4 курса Минского института управленияНаучный руководитель: В.В. Гедранович, к.п.н., доцент(Минский институт управления)

РАЗРАБОТКА WEB-САЙТАУЧРЕЖДЕНИЯ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ

Сегодня образование немыслимо без компьютеров и Интернета. Большинство современных школьников и студентов активно используют их в своей жизни и образовании. Активно развиваются и используются методики дистанционного обучения, онлайн-курсов, обучения посредством e-mail, видео-конференций и др. В таком многообразии возможностей для обучения и самообучения каждому учреждению высшего образования (УВО) необходимо не только обучать студентов традиционными способами, но и оказывать им информационно-методическую поддержку посредством своего web-сайта.

К современным web-сайтам должны применяться следующие требования: содержательность; достоверность; актуальность; уровень технического исполнения. Уровень технического исполнения должен включать в себя не только дизайн и продуманную систему навигации, но и соответствие современным Интернет-стандартам, разрабатываемым Консорциумом Всемирной паутины (W3C). Именно четвертое требование является наиболее важным в условиях массового распространения

131

http://legolego.com.ua/lego-mindstorms/lego-mindstorms-nxt-20

http://www.adaptive.com.ua/article/w0gq8apc.html


компактных компьютерных устройств и активного развития мобильных Интернет-технологий.

Проведенный анализ web-сайтов белорусских УВО показал, что значительная часть web-сайтов имеет одну или несколько следующих проблем:

несоответствие современным web-стандартам; отсутствие кроссбраузерной верстки; отсуствие развитой системы навигации; отсутствие расширенного поиска по сайту; использование устаревших технологий; неэргономичность и неэстетичность дизайна; статичность, медленная загрузка; неактуальная, редко обновляемая информация; отсутствие поисковой оптимизации (SEO); отсутствие интеграции с социальными сетями и сервисами.В последние годы в связи с высокой конкуренцией в Интернете за

целевую аудиторию как никогда стала важна внутренняя и внешняя оптимизация сайта для поисковых систем [1]. Внутренняя оптимизация включает в себя составление семантического ядра web-сайта (списка ключевых слов для каждой страницы); грамотную перелинковку страниц (добавление ссылок на другие страницы из текста); правильно оформленные заголовки и описания страниц; наличие статических адресов страниц вместо динамических; правильное использование заголовков H1-H6, курсива и полужирного выделения; присутствие так называемых “хлебных крошек” (строка последовательно идущих друг за другом ссылок, которые отражают, в каком разделе и подразделе сайта находится пользователь); наличие 301 и 404 редиректов, файлов robot.txt и .htachess. Внешняя оптимизация должна основываться не только на добавлении web-сайта в каталоги и поисковые системы, но и обмен ссылками между ресурсами схожей тематики. Не стоит забывать и про интеграцию с социальными сетями и сервисами. Сейчас ссылки с официальных страниц УВО в социальных сетях может привести не меньший трафик на сайт, чем поисковые системы.

В Минском институте управления с декабря 2010 года активно ведется работа над улучшением функциональности сайта: возможность просмотра динамически обновляемого расписания занятий, электронной карточки студента, общеинститутского рейтинга студентов [miu.by/rus/shedule/shedule.php]. В середине 2011 года создана и до сих пор пополняется электронная библиотека, в которой размещаются научные издания Минского института управления [library.miu.by/]. В декабре 2011 года введен в действие отдельный сайт, посвященный конференциям и семинарам, проводимым институтом, где можно узнать всю подробную информацию о ближайших конференциях или семинарах и зарегистрироваться для участия в них [events.miu.by/].

В соответствии с разработанным техническим заданием в настоящее время активно проводятся плановые мероприятия по созданию нового сайта Минского института управления, который должен

132


соответствовать всем современным требованиям и стандартам, а так же улучшаются уже используемые сервисы.

ЛИТЕРАТУРА1. Атрощенко, Н.А. Сайт высшего учебного заведения в свете

современных технических требований / Н.А. Атрощенко // Инновационные образовательные технологии. – 2011. – №3(27) – С. 72-76.

Євген Щербина,4 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. А. С. Скурський

ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ МОБІЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ ТРЕТЬОГО (3G) ТА ДРУГОГО ПОКОЛІННЯ (2G)

Мобільний зв'язок третього покоління будується на основі пакетної передачі даних. Мережі третього покоління 3G працюють на частотах дециметрового діапазону, як правило, у діапазоні близько 2 Ггц, передаючи дані зі швидкістю до 14 Мбіт/с. Вони дозволяють організовувати відеотелефонний зв'язок, дивитися на мобільному телефоні фільми й телепрограми й т.д. Вся система має як наземний, так і супутниковий сегмент і забезпечує:

• глобальний роумінг;• сумісність із діючими системами зв'язку 2-го покоління;• адаптацію до різних умов і сценаріїв радіозв'язку;• ефективне керування радіоресурсами;• різноманітні асортименти послуг: від високоякісного мовного

зв'язку при низьких швидкостях обміну до високошвидкісних нацистських послуг. Метою нашого дослідження є аналіз 3G зв’язку та порівняння його з 2G зв’язком.

Головна відмінність 3G від експлуатованих зараз мереж другого покоління (2G) – передача великого обсягу інформації на високих швидкостях. Можливості мереж 3G відкривають нові обрії у використанні мобільного зв'язку, причому як приватним абонентам, так і великим корпораціям.

Зміниться саме поняття мобільного телефону, він стане багатофункціональним пристроєм, призначеним для всіх випадків життя. Крім послуг доступу в Інтернет і відеоконференц-зв'язку, клієнти 3G зможуть скористатися вилученим доступом до корпоративної мережі. Третє покоління стільникового зв'язку в корені змінить таке поняття, як мобільна робота. Співробітник зможе виконувати свої завдання в будь-якому місці, навіть не виходячи з будинку.

Важливим елементом послуг 3G стане мобільна електронна комерція, коли оплатити товари й послуги можна буде за допомогою мобільного телефону. Він тим самим перетвориться у віртуальний гаманець. Крім того, телефон може стать і персональний мобільний доктор – розроблювачі всерйоз замислюються про запуск такої послуги, як вилучена медична діагностика.

133


Одне з найголовніших вимог – мережа 3G повинна передавати дані від абонента й назад зі швидкістю до 2.048 Мбіт/із при низької мобільності (швидкість – менш 3 км/ч) і локальній зоні покриття й до 144 кбіт/із при високій мобільності (до 120 км/ч) і широкій зоні покриття.

У цей час мережі 3G уже працюють в Азії, США, у той час як у Європі існує поки тільки в тестових варіантах. Найбільш вражаючих успіхів в області 3G на світовому тлі домоглася Японія. Мережа наземного сегмента UMTS будується відповідно до ієрархічної багаторівневої структури: макростільники, мікростільники й пікостільники. Кожний ієрархічний рівень використовує власний радіоканал, що несе частота якого відмінна від несучих частот інших рівнів. Максимальні швидкості передачі даних для UMTS:

• макростільника/висока рухливість абонентів – 144 кбіт/c;• мікростільника/середня рухливість абонентів – 384 кбіт/з ;• пикостільник/мала рухливість абонентів – 2 Мбіт/с.Відразу перейти до таких систем неможливо. Потрібний період,

протягом якого існуючі системи будуть погоджені з перспективними. У цей час технології, засновані на CDMA, а саме модифікація WCDMA (широкий доступ з кодовим поділом каналів), є базою такого переходу.

ЛІТЕРАТУРА1. http://xiro.ru/index.php2. http://sotino.com.ru/3g.html3. http://nado.by/inf/70

134


ІНФОРМАЦІЙНІ ТЕХНОЛОГІЇ В ОСВІТІ ТА НАУЦІ

Роман Белев,4 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. В. В. Лаврик

АВТОМАТИЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕНЬ І МЕТОДИК У ПЕДАГОГІЧНІЙ ПРАКТИЦІ

Актуальність. Необхiднiсть в оцінці та перевiрцi рiвня якості знань виникає в будь якiй дiяльностi людини. Проблема адекватності та валiдностi результатів тесту стає ще гостріше при великому обсязі та повсюдному використанні iнформацiйних технологiй для тестування та перевірки знань студентів, викладачів та інших категорій людей для яких результати тесту мають важливе особисте значення.

Мета даної роботи полягає в розробцi автоматизованої системи тестування.

Ступінь дослідження. Таким чином існує технічна проблема, яка полягає у вдосконаленні процесу автоматизованої оцінки результатів тестування студентів, рішення якої дозволяє підвищити ефективнiсть виконання контролю знань студентів, забезпечити об’єктивність оцінки виконання тесту як за рівнем засвоєння знань так i по тесту в цілому.

Програмна розробка дозволяє пройти тестування як студентам так викладачам для оцінки рівня підготовки до педагогічної діяльності, професійної компетентності з подальшим збереженням результату тестування і підбиття підсумків з обраної методики [1].

Висновки. При використовуванні автоматизованої системи з'являється можливість більш швидко зберегти результати тестування та забезпечити більш детальну та швидку обробку інформації.

ЛІТЕРАТУРА1. Borland C + + Builder 6. Керівництво розробника Borland C + +

Builder 6 Developer's Guide / Джаррод Холінгворт, Боб Сворт, Марк Кешмен, Поль Густавсон – М.: “Вільямс”, 2004.

2. C + + Builder 5. Керівництво розробника – C + + Builder 5 Developer's Guide / Джерод Холлінгворс, Ден Баттерфілд, Боб СВОТ – М.: “Діалектика”, 2001.

3. Б'ярні Страуструп Програмування: принципи і практика використання C + +, виправлене видання – Programming: Principles and Practice Using C + + / Б'ярні Страуструп – М.: “Вільямс”, 2011.

Роман Белев,135


4 курс Iнституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. М. С. Коваленко

ПЕРСПЕКТИВИ ЗАСТОСУВАННЯ СЕНСОРНИХ МЕРЕЖ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСI

Актуальність. Бездротова сенсорна мережа (інші назви: бездротові ad hoc мережі, бездротові динамічні мережі, розумна пил) – це розподілена, самоорганізована мережа безлічі датчиків (сенсорів) і виконавчих пристроїв, об'єднаних між собою за допомогою радіоканалу. Причому область покриття подібної мережі може становити від декількох метрів до декількох кілометрів за рахунок здатності ретрансляції повідомлень від одного елемента до іншого.

Мета даної роботи полягає у тому щоб систематизувати і виявити основні переваги сенсорних мереж виявити перспективи використання у навчальному процесi.

Бездротові сенсорні мережі (WSN) складаються з мініатюрних обчислювальних пристроїв – марнотратників, забезпечених сенсорами (датчиками температури, тиску, освітленості, рівня вібрації, місця розташування і т. п.) і приймачами сигналів, що працюють в заданому радіодіапазоні.

Клієнтські пристрої з’єднуються “на льоту”, утворюючи собою мережу. Кожен вузол мережі намагається переслати дані, призначені іншим вузлам. При цьому визначення того, якому вузлу пересилати дані, проводиться динамічно, на підставі зв'язності мережі.

Це є відмінністю від дротових мереж і керованих бездротових мереж, в яких завдання управління потоками даних виконують маршрутизатори (в дротяних мережах) або точки доступу (у керованих бездротових мережах).

Переваги бездротової мережі це мінімальне конфігурування, а швидке розгортання дозволяє застосовувати самоорганізуються мережі в надзвичайних ситуаціях таких як природні катастрофи і військові конфлікти [1].

Висновки. Слід зазначити, що незважаючи на тривалу історію сенсорних мереж, концепція побудови сенсорної мережі остаточно не оформилася і не висловилася у визначені програмно-апаратні (платформні) рішення. Реалізація сенсорних мереж на поточному етапі багато в чому залежить від конкретних вимог індустріальної завдання.

Архітектура, програмно-апаратна реалізація знаходиться на етапі інтенсивного формування технології, що звертає увагу розробників з метою пошуку технологічної ніші майбутніх виробників [2].

ЛІТЕРАТУРА1. Levis P., Madden S., Polastre J. and dr. “TinyOS: An operating

system for wireless sensor networks” // W. Weber, J.M. Rabaey, E. Aarts (Eds.) // In Ambient Intelligence. – New York, NY: Springer-Verlag, 2005.

2. Интеллектуальные системы на базе сенсорных сетей. // Институт точной механики и вычислительной техники им. С.А. Лебедева РАН, 2009.

136


3. Algoritmic Acpects of Wireless Sensor Networks. // Miroslaw Kutulowski, Jacek Cichon, Przemislaw Kubiak, Eds. – Poland, Wrozlaw: Springer, 2007.

Ярослав Ганков,6 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.ф.-м.н., доц. Н. В. Кравченко

ВПРОВАДЖЕННЯ У НАВЧАЛЬНИЙ ПРОЦЕС ПІДГОТОВКИ ІНЖЕНЕРІВ-ПЕДАГОГІВ ПРОГРАМНОГО ПАКЕТУ BCAD

Одними зі складових інформаційної компетентності майбутнього інженера-педагога є компетентність в області моделювання й інформаційно-технологічна компетентність. Для майбутнього інженера-педагога необхідне оволодіння базовими знаннями про розповсюджені програмні продукти на території України, які використаються на виробництві. Одним з найпоширеніших програмних продуктів для проектування корпусних меблів є програмний пакет bCAD.

При вивченні літератури й інтернет-джерел були зроблені висновки про те, що в Україні питання про впровадження в навчання пакета bCAD є відкритим й актуальним.

Використання в навчальному процесі програмного пакету bCAD буде сприяти підвищенню загального рівня знань про виробництво на підприємстві й підвищення загальних навичок моделювання тривимірних конструкцій у САПР, й так саме дасть основи знань про процес виробництва на підприємстві.

Ціль роботи – проаналізувати шляхи впровадження й впровадити в навчальний процес програмний пакет bCAD.

Складові інформаційної компетентності майбутнього інженера-педагога формуються при вивченні дисципліни “Інженерна й комп'ютерна графіка”. Одним із завдань, що вирішує питання інформаційно-технологічної компетентності при вивченні інженерної й комп'ютерної графіки, є формування проектувальних умінь.

Проектування корпусних меблів – складова частина загального виробничого циклу виготовлення корпусних меблів. Вивчення bCAD для проектування корпусних меблів дозволяє навчитися використати інтегровані можливості bCAD для прискорення й полегшення розрахунків розкрою листових матеріалів, профільних деталей, кошторисної справи й т.п.

Навчання bCAD не зводиться лише до тривимірного проектування чи моделювання. Також сюди підключається й знання матеріалів для виробництва меблів, логіка, ергономічність при проектуванні, облік фурнітури, розрахунок необхідних закупівельних матеріалів, підготовка документації. Таким чином, робота в bCAD на підприємстві зводиться не тільки до інженерних навичок, а й до навичок менеджменту (керування).

В процесі виконання завдання було розроблено лабораторні роботи. Лабораторна робота №1 спрямована на ознайомлення з

137


інтерфейсом і основам роботи з bCAD в області проектування корпусних меблів. Тема першої лабораторної роботи “Ознайомлення із системою автоматизованого проектування bCAD”. Мета: “Набути знань про інтерфейс bCAD, його функції та можливості. Основи роботи у bCAD для проектування корпусних меблів”. Тема Лабораторної роботи №2: “Розробка простих конструкцій, елементів корпусних меблів, у системі автоматизованого проектування bCAD”. Мета: “Набути знань та практичних навичок проектування та розрахунку конструкцій в bCAD”. Лабораторна робота № 3 має тему “Підготовка забезпечення виробництва необхідною документацією”, а мету – “Набути навичок розробки розкрою листових матеріалів, підготовки документації до виробництва (звіт та кошторис)”. Кожна з лабораторних робіт може бути винесена на самостійне опрацювання студентами.

Висновки. За результатами виконаної роботи були виявлені переваги використання пакета bCAD у навчальному процесі, а саме:

можливість придбання безкоштовної версії bCAD Студент;

формування проектувальних умінь у студентів; підвищення конкурентоздатності студентів; придбання студентом навичок роботи, в умовах,

наближених до виробництва.Розроблені лабораторні заняття для самостійної роботи студентів

впроваджені в навчальний процес Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологій.

ЛІТЕРАТУРА1. Программный пакет “bCAD для Мебельщика” // Мебельщик

инфо, №1, 2001.2. Стариков А. В. САПР мебели. Автоматизированное

конструирование изделий корпусной мебели в САПР “bCAD для Мебельщика”: учебное пособие для студентов специальности 250303 – Технология деревообработки (специализация “Дизайн и конструирование изделий из древесины”) / А. В. Стариков; Воронеж. гос. лесотехн. акад. – Воронеж: Воронежский государственный университет, 2007. – 228 с.

Дар’я Гетьман,3 курс Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтвНаук. керівник: к.пед.н., доц. О. І. Шиман

ЕЛЕКТРОННИЙ ЖУРНАЛ ЯК ІННОВАЦІЙНИЙ ЗАСІБ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ФАХІВЦІВ ПОЧАТКОВОЇ ОСВІТИ

З розвитком інформаційно-комунікаційних технологій спостерігається тенденція переходу від паперових форм ведення документації, у тому числі, і навчальної, до електронних. Актуальним постає педагогічне завдання освоєння майбутніми вчителями засобів і методів організації електронного документообігу в початковій школі.

138


Вміння кожного викладача застосовувати засоби інформаційно-комунікаційних технологій виступає необхідною і достатньою умовою переходу до єдиного інформаційного простору школи, в якому об’єднуються інтереси учнів, батьків, адміністрації та викладачів.

У вчителя початкових класів є багато документації (навчальних планів, конспектів уроків, дидактичних роздаткових матеріалів тощо), роботу з якою може значно полегшити використання комп’ютера. З веденням журналу успішності в електронній формі класоводу набагато легше працювати. Для вчителя початкових класів електронний журнал – це великий помічник у процесі моніторингу результатів навчання.

Електронний журнал учителя є набором таблиць, складених в середовищі Microsoft Excel. Кожну таблицю (по окремому предмету) можна скласти самостійно, користуючись наведеними інструкціями. Такий загальнотехнологічний підхід до вивчення ІКТ ґрунтується на розробці та використанні операційних карт. Пропонована технологія передбачає інформаційне моделювання в середовищі електронних таблиць Microsoft Excel.

Побудова інформаційної моделі електронного журналу.Електронний журнал подається як робоча книга MS Excel, на

кожному аркуші якої відображається інформація про результати навчання молодших школярів по конкретному предмету.

Кожний робочий аркуш створюється зі списку учнів, дати проведення кожного заняття, видів навчальної діяльності та контрольного значення кількості балів за певний вид діяльності.

На перетині дат і прізвищ виставляються бали, одержані школярами за певний вид роботи.

В підсумковий лист виносяться результати успішності по чвертям.Створюється стовпець для введення формули визначення

рейтингу школяра.Є можливість графічного представлення результатів успішності у

вигляді діаграм та графіків.Інформація в електронному журналі захищається.Електронний журнал можна викласти в Інтернет,щоб батьки та

діти могли слідкувати за рівнем навчання.Система “Електронний журнал” дозволяє одержувати доступ до

збереженого протягом тривалого часу навчальної інформації, а також надавати зведені відомості з відвідування, пропусків, порушення і т.д. В електронний журнал можна внести навіть фото школярів.

Висновки.Ведення електронного класного журналу дозволяє:– автоматизувати рутинні обчислювальні процеси (обчислення

підсумкового балу, рейтингу);– здійснити доступ учнів, батьків і адміністрації до навчальної

інформації в ході педагогічного процесу;– виконати об’єктивне тематичне і підсумкове оцінювання;– уможливити прогнозування успішності окремих учнів і класу в

цілому;– полегшити документування процесу виправлення учнями оцінок;

139


– підвищити рівень захищеності даних журналів за умови дотримання правил інформаційної безпеки.

ЛІТЕРАТУРА1.Шиман О. І. Практичний курс з використання сучасних

інформаційних технологій. Навчальний посібник для студентів гуманітарних спеціальностей педагогічних ВНЗ / О. І. Шиман. –Запоріжжя, “Просвіта”, 2009. – 158 с.

Ірина Григор’ян,6 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.т.н., доц. О. В. Антоненко

ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ CRT МОНІТОРІВ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Сьогодні у час швидкого розвитку науки і техніки відбувається інтенсивна модернізація освітніх фондів, як методичних, так і матеріальних. І як наслідок, у погоні за новітніми технологіями і їх певними, але не завжди достатньо обґрунтованими перевагами, втрачається об’єктивний погляд на проблему вибору. Так сталося із CRT моніторами (монітори на основі електронно-променевої трубки “ЕПТ”). До недавнього часу вони були найбільш популярним типом моніторів для персонального комп’ютера. Але в останні декілька років продається більше LCD моніторів (монітори на основі рідких кристалів) [2, с. 879]. Хоча CRT монітори мають ряд якісних переваг, які на нашу думку більш позитивно впливають на якість навчального процесу за рахунок меншого негативного впливу на здоров’я студентів.

Проведений аналіз літератури та інтернет-джерел показав, що дана проблематика досі не була висвітлена. Є окремі спроби порівняння цих видів моніторів, які переважно спрямовані на виділення параметричних переваг LCD моніторів, але не дають їх якісного порівнянням за всіма показниками, що б дало можливість зробити об’єктивний висновок про необхідність використання того чи іншого виду монітору у навчальному процесі для забезпечення дотримання одного з головних принципів навчання, а саме принципу виховання здорової людини.

Метою нашої роботи є аналіз вказаної предметної області та створення на його основі об’єктивної якісної та кількісної порівняльної характеристики двох видів моніторів (CRT та LCD), і як результат – виявлення, узагальнення та обґрунтування доцільності використання CRT моніторів у навчальному процесі.

Методами дослідження є теоретичний аналіз проблеми дослідження на основі вивчення наукової літератури та інтернет-джерел і подальша систематизація отриманих даних.

Головною оманою при виборі монітора є те, що CRT монітори більш шкідливі, ніж LCD монітори за рахунок електромагнітного випромінювання. Дослідження, проведені останнім часом, підтвердили,

140


що “потужність” торсіонної (інформаційної) компоненти електромагнітних випромінювань моніторів персональних комп’ютерів, яка є найбільш істотним чинником негативного впливу на здоров'я людини у LCD моніторів практично така ж як і у CRT моніторів.

LCD монітори мають декілька переваг над CRT дисплеями, які проявляються наступним чином: LCD монітори є компактними, легкими по вазі і споживають менше електроенергії; дають більш чітке зображення, добре відображають геометрію малюнка; мають шкалу послідовних тонів, і в їх можливості входить відображення тексту з певним контрастом; також на LCD моніторах відсутнє мерехтіння дисплеїв. Це всі переваги, що переважно носять кількісний характер і є логічними з погляду вдосконалення моніторів як засобів виводу інформації [1].

Але поряд з цими перевагами, LCD монітори мають також вагомі недоліки в порівнянні з CRT дисплеями, які в результаті активної навчальної діяльності можуть привести до негативного впливу на здоров’я студентів:

контраст або колір зображення на LCD моніторі змінюється в залежності від того, під яким кутом він знаходиться, в той час як CRT монітор має постійне зображення незалежно від кута перегляду;

LCD монітори можуть змазано відображати рух і нечітко показувати чорний колір на темних зображеннях. CRT монітори рух, як правило, відображають добре і чітко і мають хороший контраст чорного кольору;

CRT монітор має кращу передачу кольорів без їх викривлення; якщо екран LCD монітора буде пошкоджений, то можуть

виникнути проблеми з пікселями, а саме відсутність зображення в певній точці екрану. У CRT моніторі подібна проблема відсутня [1].

Пагубний вплив моніторів криється в тому, що люди менше моргають при роботі з комп’ютером. При роботі з ПК користувачі часто жмуряться, щоб чіткіше розглянути деталі зображення на екрані або зменшити його яскравість. Це може привести до астенопії (зорової стомленості) і сухості очей. При максимальній напрузі зору частота моргання знижується в 4 рази у хвилину. У результаті недостатнього зволоження очей у користувача виникає почуття сильного дискомфорту, “піску в очах”. Саме така тенденція прослідковується при використанні LCD моніторів.

Останньою, але не менш важливою перевагою CRT моніторів є їх достатньо невелика вартість у порівнянні з LCD моніторами, що є суттєвим показником у зв’язку з сучасним економічним станом нашої країни.

Перехід до більш сучасних досягнень науки і техніки є якісно необхідним, але не менш важливим при виборі комплектуючих засобів навчання є об’єктивна оцінка їх переваг та недоліків і на її основі виявлення таких, що є більш доцільними з точки зору головних принципів навчання.

ЛІТЕРАТУРА1. LCD монітор краще CRT монітора? [Електронний ресурс] –

Режим доступу: http://arhiv-statey.pp.ua/index.php?newsid=27261

141


2. Мюллер, Скотт. Модернизация и ремонт ПК, 13-е издание.: Пер. с англ. – М.: Издательский дом “Вильямс”, 2002. – 1376 с.: ил. – Парал. тит. англ.

Дмитро Гуленок,5 курс Інституту освітніхінженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н. доц. М. П. Павленко

СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИБОРУ СЕРЕДОВИЩА ПЕРЕДАЧІ ДАНИХ ПРИ ПРОЕКТУВАННІ МЕРЕЖІ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

Актуальність. У зв’язку з розповсюдженням комп’ютерної техніки та проникненням її в усі сфери людської діяльності гостро стала проблема впровадження комп’ютерних мереж. Особливо гостро ця проблема стала в навчальних закладах. Більшість комп’ютерних мереж проектувалася ще до настання “комп’ютерної ери” і кабельні траси в приміщеннях не передбачені.

Дослідження проблеми стало ще більш актуальним з появою в широкому вжитку нового виду мережевих кабелів – оптичного волокна, котре може замінити менш швидку кручену пару.

Метою дослідження є визначення найбільш актуального кабельного обладнання для комп’ютерних мереж навчальних закладів.

Виклад матеріалу дослідження. При проектуванні комп’ютерної мережі одним з важливих етапів є визначення типу кабелю: кручена пара або оптичне волокно. Ці кабелі розрізняють за чотирма основними характеристиками: швидкість передачі інформації, вартість, надійність та зручність монтажу.

Кручена пара (twisted pair) – кабель зв'язку, який складається з декількох пар мідних проводів, обмотаних ізолюючою оболонкою. Існують не екранована кручена пара UTP та екранована кручена пара STP. Цей тип кабелю є найбільш розповсюдженим через достатньо високу швидкість (від 10 до 1000 Мбіт/с в залежності від категорії кабелю), легкий монтаж та невисоку ціну: 1 м крученої пари коштує в середньому 1 грн. (станом на кінець 2011 року), також слід врахувати дешевизну та розповсюдженість кінцевого обладнання. Довжина прокладки кабелю 100 м, чого достатньо для більшості приміщень, а деколи і для з’єднання сусідніх будівель. З недоліків даного кабелю слід відзначити чутливість до електромагнітних перешкод, що потребує вкладати кабель в короби та спеціальні кабельні тунелі, можливість легкого несанкціонованого доступу до мережі а також невисока довговічність кабелю.

Оптоволоконний кабель (fiber optic) – це оптичне волокно на кремнієвій або пластмасовій основі, поміщене в матеріал з низьким коефіцієнтом заломлення світла який закритий зовнішньою оболонкою. Оптичне волокно є швидшим (10 Гбіт/с) та довговічнішим за кручену пару, але воно є й найбільш вимогливим до монтажу, та дорожчим: 1 м оптичного волокна коштує в середньому 5 грн., що в п’ятеро більше за кручену пару. Ціна кінцевого обладнання також в рази вища за

142


аналогічне обладнання для крученої пари. Оптичне волокно не піддається дії електромагнітних перешкод. Прокладка кабелю до 15 км, що дає змогу прокладати мережу на великі відстані, з’єднувати філіали, підприємства, або навіть різні населені пункти.

Кручена пара та оптичне волокно можуть використовуватися одночасно, в деяких випадках є сенс від апаратної до комп’ютерного класу прокласти оптичне волокно, а класом розвести кручену пару, ця схема є актуальною при високих швидкісних показниках обладнання, та великими потребах у пропускній здатності мережі для кожного комп’ютера в класі.

Висновки: Навчальні заклади не потребують надвисоких швидкостей, та найчастіше архітектурний план приміщення не розрахований на прокладку вимогливого до монтажу оптичного волокна. Легкість монтажу, низька вартість кабелю та обладнання дозволяють зробити вибір в сторону крученої пари. Для реалізації комп’ютерної мережі в навчальному закладі доцільніше використовувати кручену пару, цей вибір є оптимальним в співвідношенні швидкість / ціна / якість.

ЛІТЕРАТУРА1. Галушин С. Я. Вычислительные сети: учебное пособие /

С. Я. Галушин; Федеральное агентство по образованию, Гос. образовательное учреждение высш. проф. образования “Санкт-Петербургский гос. морской технический ун-т”. – Санкт-Петербург: СПбГМТУ, 2007. – 115 с.: ил., табл.; 21 см.

Анастасія Дегтяренко,3 курс Інституту психолого-педагогічноїосвіти та мистецтвНаук. керівник: к.пед.н., доц. О. І. Шиман

ВИКОРИСТАННЯ ГІПЕРЗВ’ЯЗКІВ У ЕЛЕКТРОННИХ НАВЧАЛЬНИХ ПОСІБНИКАХ ДЛЯ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ

Сьогодні гіпертекст як спосіб організації і представлення інформації стає провідною технологією в комп’ютерних системах. Поняття гіпертексту поступово розширилося – за рахунок інших інформаційних ресурсів, включаючи графіку, аудіо- і відеоінформацію, – до поняття гіпермедіа.

В освіті все більше зростає інтерес до гіпертекстових систем, що забезпечують збереження знань у вигляді окремих логічних фрагментів, а також доступ до них і опрацювання. Для гіпертекстових посібників характерна така форма організації навчального матеріалу в комп’ютері, де його частини подані не в лінійній послідовності, а у вигляді деякої системи з різними зв’язками між її компонентами.

Пропоноване дослідження присвячене розгляду гіпертексту як елементу сучасного інформаційно-педагогічного простору та методиці формування у майбутніх педагогів навичок роботи в гіперсередовищі. Гіпертекстові навчальні посібники доцільно використовувати в початковій школі для організації та пред’явлення навчального

143


матеріалу, тому що молодші школярі не можуть сприймати великі масиви лінійного тексту, тож їм потрібно надавати навчальний матеріал блоками. Використання гіперзв’язків для створення розгалуженої структури і навігації по ній слугує вирішенню багатьох дидактичних задач. За рахунок доцільно встановлених гіперпосилань можна переглядати потрібні розділи представленого навчального матеріалу, при цьому організовувати переходи як на окремі фрагменти тексту, так і на інші об’єкти, що знаходяться на поточному комп’ютері. Також гіпертекстові посібники можна використовувати під час узагальнення й систематизації знань та для визначення рівня навчальних досягнень.

Перш за все при освоєнні технологій роботи з гіпертекстом студентам важливо вміти створювати нелінійну організацію інформаційних навчальних одиниць, що можуть бути представлені текстом, графікою, аудіо і відео інформацією, втілювати логічну і гнучку форму нелінійного керування цими одиницями в гіпертекстовій системі, центральною ідеєю якої є реалізація механізму асоціативної індексації – здатність підтримувати керовані переходи між інформаційними навчальними одиницями, пов’язаними структурно або семантично.

При роботі з гіпертекстовими навчальними посібниками майбутнім учителям початкової школи насамперед необхідно чітко сформулювати навчальні завдання, що повинні бути вирішені в гіперсередовищі, та визначити необхідні для його створення ресурси. Варто постійно оцінювати виправданість гіперзв’язків, що вводяться, їхню доцільність, точність, наочність одержуваної структури й складність навігації в ній.

Потреба організовувати гіперзв’язки виникає в майбутніх учителів вже на етапі створення в середовищі текстового процесора гіпертекстових посібників з різних навчальних предметів початкової школи, які повинні містити конспекти уроків і набори дидактичних матеріалів до них. Поурочний план-конспект уроку за формою може бути довільним, але згідно традиційних вимог має відбивати: мету уроку, його структуру, методи, організаційні форми і засоби, які використовуватимуться на уроці, необхідний навчальний матеріал, домашнє завдання. Демонстраційні, роздаткові, контролюючі матеріали оформлюють у вигляді окремих файлів з обов’язковим посиланням на них в тексті конспекту уроку. За допомогою гіперзв’язків здійснюється поєднання за тематичною чи календарною ознакою розрізнених файлів у єдиний електронний посібник з гіпертекстовою структурою.

Більш професійного вигляду гіпертекстові посібники набувають при використанні для їх створення спеціальних програмних засобів (HTML-редакторів), найпростішим з яких є MS Publisher, який входить до складу пакету MS Office. Створювати і зв’язувати окремі тематичні блоки в програмі MS Publisher дуже просто – можна почати роботу за допомогою одного з майстрів веб-вузлів програми для створення індивідуального веб-вузла зі сторінками, а потім додати в готову структуру потрібні об’єкти. Таким чином у студентів формуються навички роботи з гіпертекстовими файлами формату .html, як на автономному комп’ютері, так і on-line.

За допомогою таких навчальних посібників створюється цілісне реальне навчальне середовище, яке надає можливість вибору та

144


індивідуального пізнання в навчанні, що не може не впливати на підвищення якості знань.

ЛІТЕРАТУРА1. Шиман О. І. Електронні навчальні посібники як інноваційний

засіб професійної діяльності фахівців дошкільної та початкової освіти / О. І. Шиман // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Випуск 58. Частина І. – Херсон: Айлант, 2011. – С. 460-465.

Альона Мірошниченко, 3 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. А. С. Скурський

ДОЦІЛЬНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ КОМП’ЮТЕРНИХ ЗАСОБІВ ПРИ ВИКЛАДАННІ ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН

У наш час комп’ютеру відводиться велике місце при викладанніі дисциплін. Актуальність проблеми використання комп’ютерних засобів у гуманітарних науках обґрунтована бурхливим розвитком комп’ютерної техніки. Зазвичай використовують ці засоби безпосередньо у технічних дисциплінах, набагато рідше можна зустріти використання при викладанні гуманітарних.

Метою дослідження є теоретичне обгрунтування використання комп’ютерних технологій при викладанні гуманітарних дисциплін.

Актуальним залишається й те що комп’ютер не може замінити живе спілкування. Але його не треба розглядати як конкурента, а як розумного помічника в навчанні. Використання інформаційних технологій в освіті сприяє:

- розкриттю, збереженню та розвитку індивідуальних здібностей студентів та особистих якостей;

- формуванню у студентів пізнавальних якостей та прагнення до самовдосконалення;

- забезпеченню комплексності вивчення явищ, безперервності взаємозв’язку між гуманітарними, технічними науками та мистецтвом;

- постійному динамічному оновленню змісту, форм та методів навчання.

У ході досліджень виявленно, що 70% студентів, які працють з навчальними комп’ютерними програмами, не звертаються за допомогою до викладача і цілком здатні підготуватися самостійно.

Працюючи з комп’ютером в інтерактивному режимі, студент: - може багаторазово робити помилки, не відчуваючи негативних

емоцій тоді, коли він не зрозумів будь-якої теми; - має можливість працювати в прийнятному для нього темпі; - має можливість повернення до найбільш складних тем, що

дозволяє ліквідувати прогалини у знаннях; - перевірити свої знання на комп’ютері, як при звичайній формі

навчання, так і при дистанційному навчанні; 145


- може організувати самоперевірки, тобто виявляти недостатньо вивчені питання.

Пізнавальні мотиви спонукають студента до навчання та отримання гарної оцінки, а комп’ютер сприяє їх появі. Також сприяє та обставина, що оцінка залежить не від яких-небудь суб’єктивних чинників, а лише від рівня знань. Досвід використання комп’ютерних тестів при викладанні гуманітарних дисциплін свідчить, що студенти вважають оцінку, поставлену комп’ютером, об’єктивною.

Використання інформаційних технологій при викладанні гуманітарних дисциплін визначають особливості, які полягають у:

• активній позиції студента;• інтерактивному зв’язку з різними освітніми ресурсами

(бібліотеки, словники, енциклопедії) й освітніми співтовариствами;• інформаційній насиченості і гнучкості методик навчання із

використанням інформаційних технологій;• “зануренні” інформаційні середовища, що як найкраще

мотивують та стимулюють процес вивчення .Отже в результаті використання комп’ютерних засобів при

викладанні гуманітарних дисциплін студент має змогу засвоювати матеріал з індивідуальною швидкістю, згідно свого індивідуального сприйняття.

ЛІТЕРАТУРА1. Бикова В. Ю. Засоби і технології єдиного інформаційно-

освітнього простору / В. Ю. Бикова, Ю. О. Жука. – К.: Атіка, 2004. – 240 с.2. Даниленко Л. І. Інноваційні технології в сучасній освіті /

Л. І. Даниленко. – К.: Лотос, 2004. – 220 с.

Ірина Новіцька,6 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освітиНаук. керівник: к.пед.н., доц. І. В. Кірєєва

ДЕЯКІ АСПЕКТИ ВПРОВАДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОГО ПІДРУЧНИКА У ВИЩІЙ ШКОЛІ

Стрімкий процес комп'ютеризації освіти на основі сучасних комп'ютерних систем, відкриває в освіті нові можливості ІКТ, зокрема електронного підручника.

Електронний підручник – це навчальне електронне видання із систематизованим викладом дисципліни (її розділу, частини), у якому рівнозначно і взаємопов'язано за допомогою відповідних програмних засобів існує текстова, звукова, графічна та інша інформація, яка забезпечує безперервність та служить для групового, індивідуального або індивідуалізованого навчання.

На нашу думку, електронний підручник повинен доповнити структуру традиційного підручника навчальним матеріалом у більш зручному вигляді – за допомогою термінів, ключових понять, таблиць,

146


інтерактивних завдань, мультимедійного ілюстративного матеріалу, тестів, різноманітних словників, гіпертекстів, гіперпосилань.

Питання, пов’язані із створенням та використанням електронних засобів навчання, зокрема електронних підручників, досліджувались такими науковцями: В.Н. Агеєв, Н.В. Апатова, А.І. Башмаков, І.А. Башмаков, В.Ю. Биков, Л.В. Брескіна, А.Ф. Верлань, І.Г. Вєтрова, Є.Ф. Вінниченко, В.П. Горох, Ю.В. Горошко, А.М. Гуржій, О.В. Данилова, Ю.О. Дорошенко, М.І. Жалдак та ін.

Використання електронного підручника покращує мотивацію студентів. Спираючись на дослідження науковців, електронний підручник доповнює традиційний підручник за рахунок подання навчального матеріалу в іншому вигляді – за допомогою акцентів на ключових поняттях, тез та опорних схем, великої кількості мультимедійного ілюстративного матеріалу. Електронний підручник використовуватиметься як у фронтальній роботі за допомогою мультимедійного проектора та інтерактивної дошки, так і для самостійної роботи з навчальним матеріалом, узагальнення, повторення тощо; а також додаткових матеріалів для виконання практичних завдань [1, с. 44].

Переваги електронного посібника над традиційним підручником полягають у:

· збереженні великого обсягу інформації, що дає змогу не відриваючись працювати з навчальним матеріалом;

· швидкому пошуку потрібного розділу, теми, словника; слова, словосполучення, речення;

· мультимедійності, під якою розуміємо одночасне використання різних форм надання інформації та її опрацювання; можливості самоконтролю, оскільки ЕП дає змогу перевірити рівень знань, умінь і навичок, сприяє об’єктивності й мінімізації суб’єктивних підходів в оцінюванні.

Використання інформаційних технологій дає вагомі дидактичні переваги електронному підручнику в порівнянні з традиційною:

- у технології мультимедіа створюється навчальне середовище з яскравим і наочним представленням інформації, що особливо привабливо для студентів;

- гіпертекстова технологія завдяки застосуванню гіперпосилань спрощує навігацію і надає можливість вибору індивідуальної схеми вивчення матеріалу;

- на основі моделювання процесу навчання стає можливим доповнити підручник тестами, відстежувати і направляти траєкторію вивчення матеріалу, здійснюючи, зворотний зв'язок [2].

Електронні посібники і підручники, безумовно, покращують рівень і якість отриманих знань, з подальшим заохоченням до вдосконалення власних умінь і навичок, заощаджують аудиторний час.

Комп’ютерні методи тиражування мають низку істотних переваг, які дозволяють активізувати та урізноманітнити навчальний процес. Сучасний електронний підручник допомагає студентам у професійній підготовці засобами мультимедіа, покращує їх рівень підготовки, сприяє

147


постійному оновленню форм і методів використання електронного підручника в навчальному процесі шляхом візуалізації і обробки результатів.

ЛІТЕРАТУРА1. Вембер В. П. Роль та місце електронного підручника в

навчально-методичному комплекті з навчального предмета для загальноосвітньої школи // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. Максименка С. Д. – Т. VIII, Вип. 6. – К., 2009. – С. 43–51.

2. Христочевский С. А. Электронный учебник – текущее состояние // Компьютерные инструменты в образовании. – 2001. – № 6. – С. 3-10.

Дар'я Олійник,3 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. М. М. Коржова

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В НАВЧАННІ

Без інформаційних технологій вже неможливо уявити навчання, роботу, та й взагалі сучасне життя. Швидкий розвиток обчислювальної техніки та розширення її функціональних можливостей дозволяє широко використовувати комп'ютери на всіх етапах навчального процесу: під час лекцій, практичних і лабораторних занять, при самопідготовці, для контролю та самоконтролю рівня засвоєння навчального матеріалу. Саме тому метою нашого дослідження є теоретичне обґрунтування актуальності використання комп’ютерних технологій в навчальному процесі.

Застосування персональних комп'ютерів дозволяє підвищити якість освіти. За останні роки створено велику кількість посібників, які активно застосовуються у навчальному процесі, забезпечують взаємодію зі студентами в процесі навчання, допомагають організовувати цей процес, керувати, управляти і програмувати його.

Очевидно, що лекції з залученням різних матеріалів, представлених на комп'ютері, створюють умови для розширення освітньої діяльності студента, стимулюють його здатність до освіти і самоосвіти. Технічні можливості персонального комп'ютера, дозволяють: індивідуалізувати навчання, підвищити наочність у пред'явленні матеріалу, підвищити і підтримувати інтерес учнів до навчання активізувати навчальний процес. Активізація навчання пов'язана з тим, що кожен студент працює за своїм комп'ютером.

У сучасному навчально-виховному процесі найбільшого поширення знаходять навчальні програми ПК. Вони дозволяють студентам не тільки одержувати теоретичні знання, але і закріплювати й удосконалювати практичні вміння і навички з дисциплін, що вивчають. Виділяють наступні переваги використання студентами комп'ютерних технологій:

- можливість компактного зберігання великого обсягу інформації;- легко актуалізується (доповнюється і розширюється);

148


- широкі можливості пошуку та обробки інформації;- можливість виконання інтерактивних вправ і тестів;- наочність: широкі можливості побудови візуальних моделей,

представлення графічної та аудіо інформації;- хороша структурованість (гіпертекстова організація інформації).Разом з тим, застосування комп'ютерів у навчальному процесі

має також і свої негативні сторони:- довга робота з комп'ютером небезпечна для здоров'я;- електронні посібники не можуть бути основною формою

навчання та ефективність може бути досягнута лише в комплексному застосуванні з іншими видами навчання і в тій частині.

Як правило, при впровадженні технологій у навчання розробники стикаються з низкою складних завдань:

1. Розробка технології навчання з використанням комп'ютерної підтримки курсів дисциплін. Дана проблема пов'язана з тим, що традиційна методика викладання різко відрізняється від методики викладання із застосуванням комп'ютера. При створенні програм навчального призначення найважливішою є методичний аспект.

2. Встановлення та підтримка зворотного зв'язку для отримання інформації про досвід використання електронних навчальних засобів.

3. Необхідність дизайну простого інтерфейсу, в якому освітня інформація візуально поєднується із засобами навігації.

4. Реалізація програмних засобів для графіки та анімації, інтегрованих з іншими засобами мультимедіа.

5. Визначення структурної організації та форми подання навчального матеріалу, що відповідає поставленим цілям.

Застосування комп'ютерних технологій дозволяє індивідуалізувати навчальний процес за рахунок надання можливості учням як поглиблено вивчати предмет, так і відпрацьовувати елементарні навички та вміння.

На сьогоднішній день актуальним є розроблення та впровадження комп'ютерних технологій у навчання. Це викликано, по-перше, тим, що комп'ютер став засобом підвищення продуктивності праці в усіх сферах діяльності людини, по-друге, різко зріс обсяг необхідних знань і з допомогою традиційних способів і методик викладання вже неможливо підготувати необхідну кількість високопрофесійних фахівців.

ЛІТЕРАТУРА1. http://bio.1september.ru/articlef.php?ID=2007006042. http://www.alleng.ru/engl-top/367.htm3. http://www.programmers.uamir.ru/5854

149

http://www.programmers.uamir.ru/5854


Олійник Дар’я,студентка 3 курсу Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНауковий керівник: О.В. Антоненко,к.т.н., доцент (БДПУ)

КОМП’ЮТЕРНА ЗАЛЕЖНІСТЬ ЯК ПРОБЛЕМА СУЧАСНОГО СУСПІЛЬСТВА

Комп'ютери вже досить давно увійшли в наше життя. Вони змінили світогляд і можливості людини. Буквально 10 років тому наявність комп'ютера в будинку вважалася розкішшю, зараз же це є предметом необхідності, а для когось навіть засобом існування.

Сьогодні не можна говорити приносить комп'ютер шкоду або користь. З одного боку, персональний комп’ютер (ПК) суттєво полегшив життя людини. Він відкрив нові можливості: створення величезних за обсягом банків даних, швидкого пошуку інформації; здійснення розрахунків тощо. І цей перелік можна вести далі. Людина стала тепер просто пасивним спостерігачем. Комп'ютер стежить за роботою, людина стежить за комп'ютером.

Але з іншої сторони використання комп'ютера приводить до зниження інтелектуальних здібностей людини, занадто довге перебування перед монітором комп'ютера псує зір, поставу, викликає стомлення.

Разом з цим у наш світ, ще з 20-го століття, увійшли такі "речі" як відеоігри. Звичайно багатьом людям ця новинка прийшлась до смаку, оскільки це був хороший спосіб відвернутися від життєвих проблем і на короткий час відійти від реальності. Але наш світ еволюціонує, і тому зараз не важко відрізнити ігри 20 і 21 століть. Сьогодні багато підлітків не просто відпочивають сидячи за клавіатурою, або джойстиком, вони там існують. Тобто вони віддали перевагу віртуальному життю над реальним.

Дана проблема не є новою, вона детально розглянута психологами і соціологами різних країн. І у зв’язку з великою кількістю досліджень і публікацій, які підчас містять досить суперечливі думки, сучасному інженеру-педагогу в галузі комп’ютерних технологій важко розібратися у філософських думках вчених з психологічною спеціалізацією. Тому важливим є подання інформації у більш адаптованому вигляді для сприйняття її людьми різних професій.

Метою нашого дослідження є збір, обробка та аналіз інформації з обраної проблематики, а також подальша її систематизація та узагальнення, що дозволить виділити головні тенденції і бачення питання впливу відеоігор на сучасну молодь.

Методами дослідження є теоретичний аналіз проблеми дослідження на основі вивчення наукової літератури та інтернет-джерел.

Комп'ютерна залежність – патологічна тяга людини до роботи або проведення часу за комп'ютером.

На рівні з алкогольною та наркотичною залежностями комп'ютерна є досить поширеною серед такої вікової групи, як підлітки. Виникнення такого типу залежності відносять до кінця ХХ століття.

150


Внаслідок простоти перших комп'ютерних ігор (примітивний графічний інтерфейс або його повна відсутність) в ті часи про залежність, як таку, не йшлося. Завдяки зменшенню вартості комп'ютерів доступ до них спростився. Через те, що потужності є дедалі більшими стало можливим реалізовувати складніші графічні інтерфейси. Таким чином виникають цілі класи ігор: ігри-головоломки, стратегічні, пригодницькі, “екшн”-ігри та ігри-симулятори, наприклад, спортивні.

Поширені останнім часом он-лайнові комп'ютерні ігри – (так звані “MMORPG”) базуються на одночасній грі багатьох учасників, що створює небезпечне поринання у “віртуальну реальність”.

З наукової точки зору шкідливими є електромагнітне випромінювання і статистична електрика. Статистична електрика заряджає пилинки та мікроорганізми, які “прилипають” до людини і підвищують небезпеку зараження.

Особливості сучасних комп’ютерних відеоігор: сприяють розвитку моторики та координації зорового та

рухового апаратів; надто тривале перебування перед монітором є шкідливим для

очей, які при цьому пересихають та подразнюються; дозволяють розширити свої знання про географічні та культурні

аспекти; послідовне виконання одноманітних операцій призводить до

зниження сприйняття.Переваги та недоліки комп'ютерних відеоігор: інтелектуальні

та пізнавальні ігри мають позитивний вплив на розвиток людини, дозволяючи навчити нового в наглядній формі; он-лайн ігри та спілкування з іншими користувачами дуже важливі й корисні для нормального розвитку підлітків; допомагають перебороти страхи (фобії), які іншим чином вилікувати важко; агресивна складова ігор може бути легко перенесена на реальність; психологічний вплив ігор не дозволяє від них самостійно відмовитися.

Швидкий розвиток комп'ютерної техніки несе не тільки позитивні, але й досить негативні тенденції. Необхідно максимально використовувати ті переваги, які дає комп'ютеризація, але й не можна забувати, про ті небезпеки й загрози, які дає поширення електронних пристроїв.

ЛІТЕРАТУРА1. Давыдова Л. Е. Компьютерные игры: психологический анализ //

Вісник Харківського Університету. Серія “Психологія”. – 2001. – № 517. – С. 35 – 38.

2. Інтернет важливий і корисний для нормального розвитку підлітків. [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті: http://www.unian.net/ukr/news/news-286349.html

Руслан Піддубний, 151

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D0%BA%D1%88%D0%BD


4 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. А. С. Скурський

ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКРИСТАННЯ РОБОТОТЕХНІКИ В НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Робототехніка – прикладна наука, що займається розробкою автоматизованих технічних систем. Робототехніка опирається на такі дисципліни як електротехніка, механіка, програмування.

Робототехніка є одним з найважливіших напрямків науково-технічного прогресу, у якому проблеми механіки й нових технологій стикаються із проблемами штучного інтелекту. Активна участь і підтримка міжнародних науково-технічних і освітніх проектів в області робототехніки дозволить прискорити підготовку кадрів, розвиток нових науково-технічних ідей, обмін технічною інформацією й інженерними знаннями, реалізацію інноваційних розробок в області робототехніки в Україні й по усьому світі. Тому метою нашого дослідження є теоретичний аналіз процесу використання робототехніки в навчальному процесі.

Людство гостро має потребу в роботах, які можуть без допомоги оператора гасити пожежі, самостійно пересуватися по заздалегідь невідомій, реальній пересіченій місцевості, виконувати рятувальні операції під час стихійних лих, аварій атомних електростанцій. Крім того, у міру розвитку й удосконалювання робототехнічних пристроїв виникла необхідність у мобільних роботах, призначених для задоволення щоденних потреб людей: роботах-доглядальницях, роботах-нянечках, роботах-домробітницях, роботах-усіляких дитячих і дорослих іграшках і т.д. Вже зараз у сучасному виробництві й промисловості затребувані фахівці, що мають знаннями в цій області. Починати готувати таких фахівців потрібно в вищих навчальних закладах. Тому, освітня робототехніка в вузах здобуває все більшу значимість і актуальність у цей час. Як основне встаткування при навчанні студентів робототехніці в вищих навчальних закладах пропонуються ЛЕГО конструктори Mindstorm.

LEGO Mindstorms – це конструктор (набір деталей, що з’єднуються, і електронних блоків) для створення робота. В 1998 році вперше на ринок надійшла спільна розробка Массачусетського технологічного інституту й компанії “Лего” – “Mindstorms NXT”. Споконвічно робоконструктор зроблений з тим розрахунком, щоб будь-який бажаючий міг запрограмувати зібраного робота, не маючи навіть базові знання в області робототехніки. Для цього необхідно просто виставити в прикладеній програмі послідовність іконок, зрозумілих інтуїтивно. З комп'ютером робот з'єднується за допомогою USB-Порту. Мозок робота – це та сама абревіатура NXT, його контролер. Навколишній світ він відчуває за допомогою чотирьох датчиків: світла, звуку, відстані й торкання. Всі датчики можна настроїти й відрегулювати.

Конструктори LEGO Mindstorms дозволяють організувати навчальну діяльність з різних дисциплін та проводити інтегровані заняття. За допомогою цих наборів можна організувати високомотиваційну навчальну діяльність по просторовому конструюванню, моделюванню, автоматичному керуванню та

152

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%82_(%D1%82%D0%B5%D1%80%D0%BC%D0%B8%D0%BD)

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%82%D1%80%D1%83%D0%BA%D1%82%D0%BE%D1%80


програмуванню.ЛІТЕРАТУРА

1. http://vynahidnyk.org/index.php?option=com_kunena&Itemid=129&func=view&catid=8&id=50

2. http://edu.topwork.com.ua/?a=univ_org&id=408

Катерина Салій,2 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освітиНаук. керівник: ст. викл. М. В. Кудінов

ЗАСТОСУВАННЯ МАТРИЦЬ ДЛЯ ПОБУДОВИ ТА ВДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ З АВТОМАТИЗОВАНОГО

ПРОЕКТУВАННЯАктуальність нашого дослідження пов’язана із постійним

збільшенням обсягів навчальної інформації як у галузі автоматизованого проектування, так і загалом для усіх комп’ютерних дисциплін, які вивчаються у системі інженерно-педагогічної освіти.

Необхідність розв’язання проблеми побудови змісту навчання автоматизованого проектування інформаційних систем на основі науково обґрунтованих положень спонукала до розробки формалізованих методів та засобів, за допомогою яких можна здійснити цілеспрямований вплив на структуру та зміст навчального матеріалу.

Метою нашого дослідження є обґрунтування можливостей матричного аналізу для побудови та вдосконалення змісту навчального матеріалу з автоматизованого проектування.

Сутність дослідження. Нами було розроблено узагальнений алгоритм побудови та модернізації змісту й структури дисциплін для системи інженерно-педагогічної освіти, послідовність дій у якому полягає в наступному:

1. Провести контент-аналіз робочих програм існуючих дисциплін.2. Обрати теми, що присутні не менш, ніж у 50% програм.3. Здійснити структурно-логічний аналіз змісту обраних тем,

виділивши поняття усередині кожної теми та встановити зв’язки між ними. На основі цього визначити зв’язки між темами.

4. Побудувати матрицю зв’язків між темами. Номери тем, які використовуються в процесі вивчення інших тем, розташовуються нами по вертикалі; номери, розташовані по горизонталі, відповідають темам, що розглядаються в плані використання ними інформації з інших тем. При наявності зв’язку між темами у комірці матриці отримуємо 1, якщо зв’язок відсутній – 0.

5. Зробити перетворення основної матриці та похідних матриць, отримати правильне розташування тем дисципліни.

6. За необхідності повторно здійснити п. 4-5, розглядаючи як елементи поняття кожної теми, таким чином визначивши правильне розташування понять усередині всіх тем.

153


Відповідно до нього, нами було здійснено контент аналіз джерел, які стосуються автоматизованого проектування складних об’єктів і систем. На основі виокремлення базових понять було здійснено структурно-логічний аналіз змісту автоматизованого проектування інформаційних систем. Були встановлені зв’язки між поняттями галузі автоматизованого проектування інформаційних систем та визначено послідовність їх вивчення.

Після цього, нами було використано методику матричного аналізу змісту навчальних програм, розроблену А. А. Киверялгом [1, с. 208–216]. Ця методика є одним з етапів розробленого нами алгоритму побудови та модернізації змісту й структури дисциплін для системи інженерно-педагогічної освіти.

Проведений матричний аналіз показав логічну невідповідність в структуруванні понятійного змісту автоматизованого проектування інформаційних систем. У результаті його вдосконалення ми отримали нове розташування тем робочої програми дисципліни “Основи автоматизованого проектування складних об’єктів і системˮ для майбутніх інженерів-педагогів у галузі комп’ютерних технологій.

Крім цього, метод матричного аналізу був застосований нами до кожної з тем окремо, де логічними елементами були поняття. Номери понять, які використовуються під час вивчення решти понять, розміщуються по вертикалі. Номери, розміщені по горизонталі, відповідатимуть поняттям, формування яких базується на інших поняттях. Сформована таким чином матриця перетворюється відповідно до узагальненого алгоритму побудови та модернізації змісту й структури дисциплін для системи інженерно-педагогічної освіти. У результаті отримуємо впорядковану послідовність понять для відповідної теми.

Висновки. Таким чином, застосування методу матричного аналізу до структурних елементів змісту навчання автоматизованого проектування інформаційних систем надає широкі можливості для виявлення оптимальної послідовності їх вивчення, допомагає з’ясувати і встановити логічні взаємозв’язки (попередні, супутні і наступні) та дозволяє визначити правильну послідовність формування понять як в межах кожної теми, так і між темами. Виходячи з цього, структурно-логічний аналіз змісту професійної підготовки дає реальну змогу підвищити науково-методичній рівень формування готовності у майбутніх інженерів-педагогів до автоматизованого проектування інформаційних систем.

ЛІТЕРАТУРА1. Кыверялг А. А. Методы исследования в профессиональной

педагогике / А. А. Кыверялг. – Таллин: Валгус, 1980. – 334 с.

Ірина Селезньова,5 курс Інституту освітніх

154


інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.т.н., доц. Є. В. Тимошенко

ПЕРЕВАГИ ВИКОРИСТАННЯ БЕЗДРОТОВИХ МЕРЕЖWI-FІ ТА WIMAX У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ

Актуальність. На сьогодні, технологія бездротових мереж Wi-Fi є найбільш зручною в умовах, що потребують мобільності, простоти установки й використання. Як правило, технологія Wi-Fi використовується для організації бездротових локальних комп'ютерних мереж, а також для створення так званих гарячих точок високошвидкісного доступу в Інтернет.

Ступінь дослідження проблеми. В Україні великого поширення одержали районні Ethernet – мережі, що вимагають протягування в будівлі витої пари. Коли наявний всього один комп'ютер, проблем із підключенням кабелю не виникає. Але, якщо необхідно мати мережний доступ одночасно з комп'ютера, лептопа та кишенькового ПК при великій відстані від точок поширення сигналу виникає проблема зручного та ефективного їх підключення.

Мета і методи дослідження. Основною метою дослідження є виявлення та використання переваг технології Wi-Fi над використанням звичайних стаціонарних мереж.

Сутність дослідження. Wi-Fi (Wireless Fidelity) – це сучасна технологія бездротового доступу в Інтернет, що найбільш динамічно розвивається. Доступ в Інтернет за технологією Wi-Fi здійснюється за допомогою спеціальних радіоточок доступу.

Ядром бездротової мережі Wi-Fi є точка доступу, яка підключена до наземної мережної інфраструктури (каналів Інтернет – провайдера) та забезпечує передачу радіосигналу. Навколо точки доступу формується територія радіусом 50-100 метрів (зона Wi-Fi), на якій можна користуватися бездротовою мережею.

Безпровідні канали в'язку актуальні там, де неможливе або дороге прокладання кабельних ліній та значні відстані. Ці технології оперують зі швидкостями в декілька десятків Мбіт/с. Ключова перевага у застосуванні безпровідних технологій – це мобільність. Неможливість підключення рухомих абонентів є нездоланним обмеженням провідних мереж. При прокладанні кабелю для підключення до мережі віддалених абонентів необхідний час і матеріальні затрати, а це є економічно недоцільно. Сучасний бездротовий зв'язок може працювати на швидкостях до 300 Мбіт/с, а це швидкість звичайної дротової локальної мережі.

Безпровідний зв'язок підкреслює активну позицію навчання в інформаційних технологіях, особливо при проведенні дистанційного навчання. Основними перевагами безпровідних локальних мереж перед кабельними мережами є:

можливість необмеженого переміщення в області покриття, зберігаючи доступ до корпоративних інформаційних ресурсів;

можливість інсталяції у випадках, коли встановлення звичайної кабельної мережі здійснити важко або взагалі неможливо;

можливість створення пересувних локальних відкритих мереж;155


висока швидкість розгортання безпровідних локальних мереж; низька вартість експлуатації безпровідних локальних мереж; об’єднання територіально віддалених комп’ютерів.Недоліками безпровідних мереж передачі даних є: низька безпека та захищеність даних і самих мереж Wi-Fi; швидке розрядження батарей через постійну роботу

передавача в оснащених Wi-Fi мобільних пристроях.На часі, все більш затребуваними стають мережі, із радіусом дії 10-

30 кілометрів. У зв’язку із цим, активно ведеться розробка стандарту IEEE 802.16. та технології WIMAX, основна відмінність, якої від Wi-Fi – збільшений радіус дії.

Основні висновки. Отже, хочеться зауважити, що розвиток бездротових мереж є досить перспективним та, можна сказати, необхідним на даному етапі розвитку суспільства. Останнім часом активно розвиваються технології передачі звукових сигналів по мережах даних, “voice over IP”. Застосовуючи ці технології на безпровідних мережах WiМАХ, можна вирішити проблеми телефонізації віддалених населених пунктів. При цьому, виключається необхідність прокладати кабельні комунікації.

ЛІТЕРАТУРА1. Джон Росс. Wi-Fi. Беспроводные сети: установка,

конфигурирование, использование / Джон Росс. – СПб.: НТ Пресс, 2007. – 320 с.

2. Шахнович И. В. Современные технологии беспроводной связи / И. В. Шахнович. – М.: Техносфера, 2006. – 288 с.

Аліна Старцева,4 курс Інституту соціально-педагогічної та корекіцйної освітиНаук. керівник: к.п.н., доц. А. К. Волошина

ВИКОРИСТАННЯ АУДІОВІЗУАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГІЙ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ДІТЕЙ З ОСОБЛИВИМИ ОСВІТНІМИ ПОТРЕБАМИ

Створення сучасного наочно-розвивального середовища засобами аудіовізуальних комп‘ютерних технологій є новим ступенем в корекційно-освітньому процесі, який буде цікавий і дитині, і якісно поліпшить сам підхід до процесу навчання. Навчання дітей з порушеннями мови вимагає особливого підходу, який передбачає постійну емоційну підтримку дошкільників на заняттях.

Дослідження, присвячені проблемі вивчення і корекції загального недорозвинення мови (Т. В. Гуровец, Л. В. Лопатіна, С. И. Мамайчук, И. И. Маєвська, Н. В. Серебрякова та ін.), показують, що подолання системного мовного недорозвинення, як правило, має тривалу і складну динаміку. Тому застосування в коректувально-освітньому процесі спеціалізованих аудіовізуальних комп’ютерних технологій, що враховують закономірності і особливості розвитку дітей із загальним недорозвиненням

156


мови, дозволить підвищити ефективність коректувального навчання, прискорити процес підготовки дошкільників до навчання грамоті, попередити появу у них вторинних розладів письмової мови.

Упровадження комп'ютерної техніки в спеціальне навчання пов'язане з розв’язанням двох фундаментальних завдань: навчити дітей грамотно користуватися новими знаряддями діяльності, і використовувати нові комп'ютерні технології в цілях корекції порушень в ігровій формі, що у дошкільному віці є найприйнятнішою. Також сприяє загальному розвитку дитини з особливими освітніми потребами – загальне недорозвинення мови (ЗНМ), дізартрія тощо. Коректувально-виховна робота з дітьми, що мають відхилення в розвитку, припускає використовування спеціалізованих або адаптованих комп’ютерних програм (головним чином навчальних, діагностичних і розвиваючих).

Комп'ютерна логопедична програма “Гри для Тигри” призначена для корекції ЗНМ у дітей старшого дошкільного віку. Технологія “Гри для Тигри” побудована на основі методик навчання дітей з відхиленнями розвитку Г. А. Каше, Л. В. Лопатіной, Н. В. Серебрякової, Р. І. Лалаєвої, Н. С. Жукової, Е. М. Мастюкової, Т. Б. Філічевої, а також Програми виховання і навчання в дитячому саду під редакцією М. А. Васил‘євої.

Програма дозволяє ефективно працювати над формуванням просодичних компонентів мови, правильної вимови звуків, фонемних процесів, лексико-граматичних засобів мови, подоланням порушень мови при дізартрії, діслалії, рінолалії, заїканні, а також при вторинних мовних порушеннях. Основні принципи, на яких ґрунтується побудова програми: системний і діяльносний підхід до корекції порушень мовного розвитку; ігрова форма навчання; інтерактивність; полісенсорний вплив, при якому слухове сприйняття інформації поєднується з опорою на зоровий контроль, що дозволяє задіяти підлягаючі зберіганню аналізатори і сприяє активізації компенсаторних механізмів; диференційований підхід до навчання; об'єктивність. Програма дозволяє зафіксувати початкові дані стани коригованої функції, її стан в процесі роботи і кінцеві дані, створення психолого-педагогічних умов розвитку позитивної мотивації у дітей.

Інша спеціалізована комп'ютерна логопедична програма “Сонячний замок” є серією вправ спрямованих на корекцію фонетіко – фонемної сторони мови. Ця програма призначена для використовування на індивідуальних і підгрупових заняттях. Робота з даною програмою відбувається при першорядній ролі вчителя-логопеда за принципом потрійної взаємодії: педагог – комп'ютер – дитина.

Для постановки звуків і їх диференціації якісною програмою є “Домашній логопед” – практикум. Перша і найголовніше його перевага, легкість в використанні, зрозумілість і доступність для дітей.

Використання комп'ютерних технологій в логопедичній роботі дозволяє працювати з декількома групами дітей одночасно, сприяє активізації мимовільної уваги, підвищенню мотивації до навчання, розширення можливостей роботи з наочним матеріалом, що сприяє досягненню поставлених цілей і розв’язанню задач на логопедичних заняттях і, в цілому, оптимізує роботу вчителя-логопеда

157


Отже, можна зробити висновок, що створення розвиваючого навчально-корекційного середовища засобами комп'ютерних аудіовізуальних технологій це шлях до інтелектуалізації дитини, допомога в діагностиці розвитку, вдосконалення всього педагогічного процесу, розвиток дитячої ініціативи і допитливості, індивідуально-диференційованого підходу до дитини і позитивного емоційного фону.

ЛІТЕРАТУРА1. Кукушкина О. И. Концептуальные основы внедрения

информационных технологий в обучение детей с отклонениями в развитии / О. И. Кукушкина: М., ИКП РАО, 1999. – 56 с.

2. Основы логопедической работы с детьми / Под общей редакцией Г.В.Чиркиной. – М.: Аркти, 2002. – 125 с.

Сергій Фітісов,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н, доц. М. П. Павленко

ОРГАНІЗАЦІЯ УПРАВЛІННЯ ЕЛЕКТРОННОЮ БІБЛІОТЕКОЮ НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ З ВИКОРИСТАННЯМ МЕРЕЖЕВИХ

ТЕХНОЛОГІЙАктуальність. Сучасні інформаційні технології дозволили приступити

до широкомасштабного перекладу накопиченої людством інформації в електронну форму і створення принципово нових видів інформаційних ресурсів, до яких відносяться електронні бібліотеки. Організація доступу до джерел інформації в електронній формі стала однією з найважливіших завдань інформаційного обслуговування науки та освіти. Створення електронних бібліотек є якісно іншим рівнем виробництва, зберігання, організації і розповсюдження найрізноманітнішої інформації. Реалізація технологій, що лежать в основі створення електронних бібліотек надає широкі можливості для управління великими обсягами даних та їх обробки.

В останні роки все більше говорять про використання Інтернет в якості технологічної основи навчання, що пов'язано із збільшеними можливостями технічних засобів зв'язку та розповсюдженням комп'ютерної мережі Інтернет. У віртуальній мережі сьогодні не тільки усунені або помітно знижені часові, просторові і фінансові бар'єри в поширенні інформації, а й створені великі інтегровані інформаційні структури – електронні бібліотеки. Природно, це має величезне значення для освітньої системи, адже інформація – “середовище проживання” всіх освітніх програм.

Метою дослідження є процес організації управління електронною бібліотекою навчального закладу з використанням мережевих технологій.

Сутність дослідження. Форми використання мережевих технологій в освіті можуть бути різними. У принципі, зберігання документів в електронному вигляді на носії, доступному з мережі, і у форматі поширеного користуватьуого програмного пакету, вже є

158


освітньою мережевою технологією. Мова йде про так звані електроні бібліотеки. Це можуть бути і доступні тільки по ftp файлові сховища, в яких документи розсортовані по каталогах (папках, директоріях, фолдера) у відповідності до тематики, хронології або формату, а кожен каталог забезпечений файлом описів (file_id.diz, descript.ion, files.bbs, read.me і т.п.). Мережеві бібліотеки з подібного типу, хоча і продовжують сьогодні існувати, але, безумовно, не є масовими. Та й назвати таке файлосховище бібліотекою було б не зовсім вірно – це більше схоже на книжкову полицю. В епоху гіпертексту і організованих баз даних для інтерфейсу мережевої бібліотеки більш характерна наявність гіпертекстової головною, титульної сторінки і доступного з неї електронного каталогу на базі якої-небудь достатньо потужної СУБД (середовища управління базами банних; найчастіше сьогодні це MySQL) з можливістю пошуку документа (запису) за різними ключами (автор, заголовок, тематика і т.д.) і сортування за різними ознаками [2].

Що стосується форматів збереження книг, то в українських і зарубіжних електронних бібліотеках склалися різні традиції. На Заході це переважно формати .pdf, postscript та TeX / LaTeX, в Україні ж частіше – .txt, .html, .rtf і .doc. Визначення власне ключів і ознак сортування, тобто класифікація одиниць зберігання – дуже важлива частина організації мережевої бібліотеки. Велика частина нині існуючих україномовних мережевих бібліотек створювалася любителями, і класифікація збережених текстів у них залишає бажати кращого. Назви розділів одного рівня, розподіл текстів за розділами вельми сумнівний.

Формат документів – html, причому розширення файлів документів – txt, а основний текст кожного документа розміщується в контейнері <div> </ div>, тобто фактично це koi8-r plain text – без ілюстрацій, без гіперпосилань у тексті. Єдиний плюс цього формату в порівнянні з .pdf або повноцінно розміченим гіпертекстом – менший обсяг, що важливо саме для українських низькошвидкісих каналів Інтернет. Можна сказати, що українська інтернет-бібліотечна справа знаходиться в зародковому стані, що не дивує, нещодавно українському сегменту мережі Інтернет виповнилося дев’ятнадцять років. Використання ж українськими користувачами зарубіжних мережевих сховищ інформації часто буває складнено недостатнім знанням англійської мови, і відсутністю на багатьох робочих станціях програм, здатних інтерпретувати формати postscript та TeX / LaTeX (якщо для зарубіжних університетських електронних бібліотек найбільш поширеним форматом є .pdf, то для зарубіжних наукових порталів, на які викладаються самі останні статті, найсвіжіші розробки в області актуальних наук, і зарубіжних бібліотек препринтів найбільш характерні формати postscript та TeX). Українські ресурси бувають недоступні закордонному користувачеві за схожих причин: відсутність на робочих станціях встановлених кириличних шрифтів (необхідних для коректного відображення україномовних документів у форматах .txt, .html, .rtf і .doc); незнання української мови. У період глобалізації проблеми прозорості кордонів у мережі повинні вирішуватися шляхом: уніфікації форматів представлення, сьогодні таким найбільш універсальним і доступним

159


форматом є .pdf, а в недалекому майбутньому, можливо, це буде XML (eXtended Markup Language) у поєднанні з технологією Unicode; все більшого розповсюдження основної мови міжнародного спілкування (англійської) і дублювання на ній всіх основних елементів інтерфейсу.

Основні висновки. Таким чином, розвиток інформаційних технологій дає широку можливість для винаходу нових методів і методик в освіті і тим самим підвищення його якості. Використання інформаційних технологій у навчальному процесі вимагає не тільки створення, але і перебудови змісту та організації навчальної діяльності. Розповсюдження інформаційних технологій веде до створення електронних бібліотек – засобів накопичення інформаційних та методичних ресурсів. Підвищення якості освіти на основі інформаційних технологій створює умови для прискорення процесів впровадження передових досягнень в усі сфери суспільного життя. Для вирішення актуальних завдань у сфері освіти назріла необхідність створення системи загальноосвітніх і спеціалізованих порталів на базі провідних ВНЗ.

ЛІТЕРАТУРА1. Інформатизація середньої освіти: програмні засоби, технології,

досвід, перспективи : навч.-метод. посіб. / [Вовковінська Н. В., Дорошенко Ю. О., Забродська Л. М. та ін.]; за ред. В. М. Мадзігона, Ю. О. Дорошенка. – К.: Педагогічна думка, 2003. – 272 с.

2. Кухаренко В. М. Дистанційне навчання: умови застосування. Дистанційний курс: [навч. посіб.] / Кухаренко В. М., Рибалко О. В., Сиротенко Н. Г.; [2-е вид., доп.]; за ред. В. М. Кухаренка. – Х.: НТУ “ХПІ”, “Торсінг”, 2001. – 320 с.

Сергій Фітісов,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.т.н., доц. Є. В. Тимошенко

ПЕРЕВАГИ ЗАСТОСУВАННЯ МЕРЕЖ ЗБЕРІГАННЯ ДАНИХУ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Актуальність. Останніми роками спостерігається зростання обсягу інформації, з якою працюють сучасні наукові установи та навчальні заклади. Це потребує збільшення об’єму баз даних та підвищення надійності зберігання й швидкості пошуку в них потрібної користувачу інформації. Актуальним вирішенням цієї проблеми можуть бути комп’ютерні мережі зберігання даних (МЗД).

Сутність дослідження. МЗД – являють собою архітектурне рішення для підключення зовнішніх пристроїв зберігання даних, таких як дискові масиви, стрічкові бібліотеки, оптичні приводи до серверів таким чином, щоб операційна система розпізнала підключені ресурси як локальні.

Комп’ютерна мережа вищого учбового закладу об’єднуючи різні його підрозділи може складатися із кількох сотень одиниць

160


обчислювальної техніки. В цьому випадку використання МЗД має наступні переваги:

1) Спільне використання систем зберігання спрощує й додає більшої гнучкість адмініструванню, оскільки кабелі й дискові масиви не потрібно фізично транспортувати й перекомутовувати від одного сервера до іншого;

2) Завантажування серверів прямо з мережі зберігання. При такій конфігурації можна швидко й легко замінити збійний сервер, переконфігурувавши МЗД таким чином, що сервер-заміна, буде завантажуватися з LUN збійного сервера.

3) Можливість на хості зібрати RAID-дзеркало з LUN, які презентовані хосту із двох різних дискових масивів. У такому випадку повна відмова одного з масивів не нашкодить хосту.

4) Більш ефективне відновлення працездатність після збою. В МЗД може входити віддалена ділянка із вторинним пристроєм зберігання. У такому випадку можна використовувати реплікацію – реалізовану на рівні контролерів масивів, або за допомогою спеціальних апаратних пристроїв.

Часом порівнюють МЗД та мережне сховище, говорячи насправді про різницю між мережним диском й мережною файловою системою – яка полягає в тому, хто обслуговує файлову систему, що зберігає дані.

У випадку мережного диска: обмін даними з ним по мережі здійснюється блоками подібно

тому, як і з локальним SCSІ – або SATA – диском; файлова система, якщо потрібна, створюється й управляється

клієнтом та, як правило, використовується їм одним.У випадку мережної файлової системи: обмін даними по мережі відбувається із застосуванням більш

високорівневих понять “файл” та “каталог”, що відповідають об’єктам підлягаючої “справжньої” файлової системи на фізичних дисках (або логічних поверх них у випадку застосування RAID, LVM);

ця файлова система створюється й обслуговується в рамках віддаленої системи, при цьому може одночасно використовуватися на читання й запис безліччю клієнтів.

Основні висновки. Мережі зберігання даних, по-перше, необхідні для забезпечення інформаційної безпеки. Це досягається завдяки високому рівню конфіденційності, централізації даних, резервного копіювання даних і т.п. По-друге, завдяки сучасним системам зберігання даних, збільшується швидкість обробки інформації, а також пошук необхідних даних у величезних інформаційних та дискових масивах. По-третє, впевненість, що абсолютно вся нова інформація, скільки величезним би не виявився її обсяг, буде повністю записана і надійно збережена на сервері для зберігання даних (зокрема, проведено її резервне копіювання даних на пристрої резервного копіювання). Зрештою, завдяки надійній мережі зберігання даних, можна забути про втрату важливої інформації, яка була записана на якомусь з загублених дисків.

ЛІТЕРАТУРА161


1. Наїк Д. Системи зберігання даних в Windows / Д.М.Наїк: Вільямс, 2005., 419 с.

2. Фарлі М. Мережі зберігання даних / М. Фарлі. – М.: Лорі, – 2 видання, 2004. – 576 с.

Людмила Цуркан, 2 курс Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтвНаук. керівник: ст. викл. Є. С. Маркова

ДОСЛІДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТЕЙ ВИКОРИСТАННЯ ТЕСТОВИХ ОБОЛОНОК МАЙБУТНІМИ ВЧИТЕЛЯМИ

Актуальність. На даний час у системі освіти традиційні методи контролю за якістю навчання (екзамени, заліки та ін.) втрачають свою популярність, поступаючись своїм місцем комп’ютерному тестуванню. Майбутній вчитель має бути високопрофесійним фахівцем, який володіє сучасними технологіями оцінювання навчальних досягнень. Тому є актуальним питання підготовки майбутніх педагогів до використання тестових оболонок.

Метою є дослідження можливостей використання тестових оболонок майбутніми вчителями у навчальному процесі.

На сучасному етапі при оцінці знань досить широко використовують таку форму контролю, як тестування. Взагалі, тестом називають систему завдань зростаючої складності та специфічної форми, яка дозволяє якісно оцінити структуру і виміряти рівень знань учнів 1. Тестові технології використовуються з метою вирішення навчальних, виховних і розвивальних задач на всіх етапах освітнього процесу (актуалізації, мотивації, вивчення нового матеріалу, встановлення зворотного зв’язку, закріплення, узагальнення вивченого, контролю й оцінювання знань, умінь та навичок) 2.

Порівнюючи тестування з іншими методами оцінювання, можна виділити наступні його особливості: оперативність отримання оцінки (наприклад, у порівнянні з письмовим опитуванням); можливість частіше проводити контроль знань; об'єктивність оцінки, тобто її незалежність від симпатій і антипатій особи, яка оцінює; масовість; економія часу при проведенні контролю великої групи учнів.

Завдяки впровадженню в освітній процес комп’ютерної техніки, розробці та застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій навчання у дослідженнях проблеми оцінювання з’явилися нові аспекти. Останнім часом приділяється багато уваги вивченню питань комп’ютеризації оцінювання навчальних досягнень учнів, його максимальній об’єктивності та надійності 3. Існує величезна кількість тестових оболонок для створення тестів, всі вони відрізняються в основному інтерфейсом, можливими типами завдань, кількістю тестових питань, платним або безкоштовним розповсюдженням і т.п. У таблиці 1 приведено аналіз деяких тестових оболонок.

162


Таблиця 1Критерії My Test SuperTest Test-W2

Кількість питань у тесті

не обмежена 1000 не обмежена

Кількість варіантів

відповідей у питанні

10 10 5

Можливість додати

малюнок, звуковий файл

+ тільки малюнок тільки малюнок

Вартість програми

безкоштовна безкоштовна платна

Типи запитань 9 типів: одиночний вибір; множинний вибір; встановлення порядку про ходження; встановлення відповідності; вказівка істинності чи хибності тверджень; ручне введення числа (чисел); ручне введення тексту; вибір місця на зображенні; перестановка букв.

3 типа: одиночний вибір; множинний вибір; введення числа чи текста

5 типів:одиночний вибір; множинний вибір; відповідність; ручне введення тексту; послідовність

Висновки. В даний час інформаційно-комунікаційних технології активно впроваджуються в навчально-виховний процес і, зокрема, в процес оцінювання. Вони допомагають автоматизувати та інтенсифікувати професійну діяльність вчителя. Тому майбутній педагог повинен бути озброєний знаннями й вміннями створення тестів та використання інструментальних програмних тестових оболонок.

ЛІТЕРАТУРА1. Аванесов B. C. Композиция тестовых заданий. Учебная книга для

преподавателей вузов, учителей школ, аспирантов и студентов педвузов. 2 изд., испр. и доп. М.: Адепт 1998. -217с.

2. Безрукова Н. П., Безруков А. А. Сравнительный анализ возможностей специализированных сред и программ для разработки компьютерных тестов / Всероссийский конкурсный отбор обзорно-аналитических статей, 2008. – 35 с.

3. Маркова Є. С. Можливості використання інструментальних програмних тестових оболонок майбутніми вчителями / Є. С. Маркова. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім.. В. Винниченка, 2011. – С. 212–217.

Яна Юфименко,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. О. С. Коваленко

163


РОЗРОБКА ГРАФІКУ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА В АВТОМАТИЗОВАНІЙ СИСТЕМІ УПРАВЛІННЯ ПРОЕКТАМИ

MICROSOFT PROJECTПитання всебічної автоматизації управління навчальним процесом –

важливе питання сьогодення. У наш час стрімкого розвитку інформаційних технологій потоки інформації, що циркулюють у світі, – величезні і мають тенденцію до збільшення. Тому в будь-якій організації виникає проблема такого управління інформацією, яке би забезпечувало найбільш ефективну роботу. Не є виключенням і вищі навчальні заклади.

Поступова інтеграція вітчизняної системи освіти до європейської та світової потребує нових підходів у підготовці кваліфікованих фахівців, що базуватиметься на збільшенні організаційного, дидактичного та методичного ресурсу самостійної роботи. Процес реформування та розвитку системи вищої професійної освіти на сучасному етапі характеризується посиленням акцентів на підвищення ролі самостійної роботи суб'єктів навчального процесу, що підтверджується основоположними засадами та вимогами Болонського процесу [2].

У сучасних умовах існує тенденція до скорочення аудиторних годин на вивчення тієї чи іншої дисципліни та компенсація їх за рахунок позааудиторної, самостійної роботи.

Нагальна потреба відповідної організації занять за умови наявності такої малої кількості годин вимагає від викладачів формування та застосування таких видів, форм і методів організації самостійної роботи студентів, які сприяли б підвищенню ефективності навчального процесу [1].

Самостійна робота студента є однією з форм оволодіння навчальним матеріалом поза межами обов'язкових навчальних занять. Її спрямовано на закріплення теоретичних знань, отриманих студентами за час навчання, їх поглиблення, набуття і удосконалення практичних навичок та умінь щодо відповідної спеціальності [3].

Ефективність самостійної роботи у багатьох випадках визначають контроль за ходом її виконання та кінцевим результатом. Самостійну роботу студента (СРС) у межах дисципліни можна вважати проектом, тому що цей вид діяльності набуває ознаки, характерні для кожного проекту в цілому:

проект спрямований на досягнення конкретної цілі (мета СРС – розвиток самостійності у набутті знань та умінь з навчальної дисципліни);

проект включає в себе координоване виконання взаємозв’язаних дій (роль координатора СРС виконує викладач, обов’язково присутній також і самоконтроль зі сторони студента);

проект займає певний проміжок часу (початок та кінець роботи чітко окреслені викладачем);

проекту властива унікальність (той факт, що з даною дисципліною та навчальними темами студенти зустрічаються вперше, і робить проект СРС “унікальним”).

164


На сьогоднішній день у світі розроблено кілька сотень систем, які реалізують функції розробки, управління та контролю проектів. Але реально на вітчизняному ринку представлені не більш як 10 програм, серед яких – Microsoft Project, Open Plan Professional, Spider Project, Sure Trek Project Manager, Primavera Project Planner (P3), Time Line, CA Super Project, Turbo Project та ін.

Microsoft Project – на сьогодні найбільш поширена у світі система управління проектами завдяки поєднанню простоти використання, дружнього інтерфейсу і найнеобхідніших інструментів для управління проектами, що робить його зручним для розробки простих проектів.

Рис. 1. Графік СРС з дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами” у програмі MS Project

Розроблений графік СРС з дисципліни “Комп’ютерні технології управління проектами” (рис. 1) містить розподілений у часі план роботи над змістовими модулями, навчальними темами, індивідуальним завданням та обробкою літературних джерел. Перевагами такого графіку є наочне уявлення про порядок дій, терміни здачі завдань. Його використання сприяє розвиткові у студента цілеспрямованості, самоконтролю, ініціативності, дисциплінованості.

Таким чином, підготовка висококваліфікованих фахівців в умовах Болонської системи, конкурентоспроможних на ринку праці, а також здатних до компетентної, відповідальної й ефективної діяльності за своєю спеціальністю, неможлива без підвищення ролі самостійної роботи студентів, спрямованої на стимулювання їх професійного зростання та виховання їхньої творчої активності. Використання графіку СРС з навчальної дисципліни, розробленого у MS Project, сприяє ефективнішій роботі над завданнями, глибшому та більш мотивованому засвоєнню знань, умінь та навичок.

ЛІТЕРАТУРА1. Антонюк М. С. Психологічні особливості формування у студентів

умінь і навичок самостійної роботи / Антонюк М. С. // Сучасні педагогічні технології у вищій школі: Наук-метод. зб. – К., 1995. – С.111-113.

165


2. Вища освіта України і Болонський процес: Навчальний посібник / За редакцією В. Г. Кременя, авторський колектив: М.Ф. Степко, Я.Я. Болюбаш, В.Д. Шинкарук, В.В. Грубінко, І.І. Бабин, – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2004. – 384 с.

3. Козаков В.А. Самостоятельная работа студента и ее информационно-методическое обеспечение: Учебное пособие / В.А. Козаков – К.: Вища школа, 1990. – 112 с.

166


БЖД. ЗДОРОВ’Я ТА СПОРТ. РЕАБІЛІТАЦІЯ. МЕТОДИКА ВИКЛАДАННЯ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

Дмитро Візенков,1 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: Л. О. Коновальська

МЕТОДИЧНА РОБОТА УЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ Актуальність. На сучасносному етапі актуальною є розробка нових

підходів до удосконалення системи підготовки учителів фізичної культури з метою підвищення їх професіоналізму та методичної роботи.

Ступінь досліджуваності проблеми. Різні аспекти методичної роботи фізичної культури розглядали такі науковці, як: Г. Саранцев [3, с. 61], Т. Рабченюк [2, с.12], Л. Манчуленко [1, с. 62].

Г. Саранцев відмічає, що теоретичні основи методичної підготовки майбутнього вчителя традиційно розроблялися педагогікою та психологією, а завдання методики навчання предмету зводилися до забезпечення його готовності грамотно організувати навчально-виховний процес [8, с. 61].

Мета і методи дослідження – з’ясування понять, які розкривають сутність методичної роботи учителя фізичної культури.

Методи дослідження – аналіз науково-методичної літератури.Сутність дослідження. З метою визначення поняття “методична

робота учителя фізичної культури”, на нашу думку, доцільним є визначення ще таких понять, як: “метод”, “методика”, “методична робота в школі”.

У словниках поняття “метод” (від грец. methodos – шлях дослідництва, теорія, вчення) визначається як: спосіб теоретичного дослідження або практичного здійснення будь-чого [4 , с. 110].

У словниках поняття “методика” визначається як: сукупність методів, прийомів виконання будь-чого, навчання будь-чому, а також наука про методи навчання [4, с. 110]; “розділ педагогіки, що вивчає і складає правила і методи викладання певного навчального предмета; узагальнення досвіду, способів, прийомів доцільного здійснення будь-якого завдання” [4, с. 536].

На думку Т.Рабченюк, поняття “методична робота в школі – це цілісна система взаємопов’язаних дій і заходів, яка ґрунтується на досягненнях науки, передового досвіду й конкретному аналізі утруднень вчителів і спрямована на всебічне підвищення професійної майстерності кожного вчителя й вихователя, на збагачення й розвиток творчого потенціалу педагогічного колективу школи, а в результаті – на досягнення оптимальних наслідків освіти, виховання й розвитку майбутнього громадянина держави” [7, с.12]. Автор вважає, що “питання про оптимізацію методичної роботи висувається на порядок денний новими реаліями шкільного життя і зумовлено недоліками в її організації” [2, с.12].

Л. Манчуленко, аналізуючи спадщину К. Ушинського, звертає увагу на те, що методичний напрямок підготовки учителя передбачає набуття знань які “ повинні допомогти майбутньому педагогу ясно і чітко визначити для себе мету виховання і навчання і, основне, навчитись керувати вищеназваними процесами на всіх етапах його педагогічної діяльності” [1, с. 62].

167


Основні висновки. Таким чином в ході аналізу науково-методичної літератури нами з’ясовано поняття, які розкривають сутність методичної роботи учителя фізичної культури як одного з компонентів професійно-педагогічної майстерності фахівця сфери фізичного виховання.

ЛІТЕРАТУРА1. Манчуленко Л. В. Проблема підготовки висококваліфікованого

вчителя у спадщині К.Д.Ушинського / Л.В.Манчуленко // Всеукраїнські науково-практичні читання студентів і молодих науковців, присвячені спадщині великого вітчизняного педагога К.Д.Ушинського. – 20-21 травня 2003. – Одеса. – 2003. – 62 с.

2. Рабченюк Т. С. Підвищення професійної майстерності вчителя: Організаційно-управлінський аспект: [навч.посібник] / Тамара Семенівна Рабченюк. – К.: ІЗМН, 1997. – С. 12

3. Саранцев Г. И. Методическая подготовка будущего учителя в современных условиях / Г.И.Саранцев // Педагогіка. – №7, 2006. – С. 65

4. Словник іншомовних слів / [За ред. О. С. Мельничука]. – К.: Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1995. – 536 с.

Олександр Ворожцов,3 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: ст. викл. С. М. Писаренко

ТЕХНІЧНА ПІДГОТОВКА БОРЦІВ НА ОСНОВІ ІНДИВІДУАЛЬНОГО ТРЕНУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Актуальність. Боротьба як вид спорту стає більш агресивною, темповою, жорсткою, а разом з цим і більш видовищною, що потребує підвищення рівня фізичної, технічної, психологічної підготовки спортсменів. Зараз, щоб досягти успіхів у спорті слід використовувати прогресивні методи тренування, індивідуальний підхід, творчо осмислювати його та використовувати у практичній діяльності.

Мета і методи дослідження. Мета досліджень довести те, що методика тренування спортсменів повинна передбачати вивчення індивідуальних реакцій та характер протікання відновлювальних процесів у борців після навантажень, які типові для загальної системи тренування.

Сутність дослідження. Зміст тренувального процесу на етапі підготовки до змагань (двотижневий цикл). Виявлено, що реакції різних спортсменів на однакову тренувальну програму не співпадали. Для одних спортсменів характерне зменшення швидкісно-силових показників на четвертий та шостий день мікроциклу, а зростання стану працездатності виявлялося на третій та п'ятий день мікроциклу. У інших борців пік працездатності приходився на четвертий та сьомий день мікроциклу. Це підтверджує думку про те, що процес підготовки борців високої кваліфікації має здійснюватися суворо індивідуально, особливо у структурних утвореннях тренувального процесу на етапах безпосередньої підготовки до змагань. З практичної точки зору, отримані результати цікаві тим, що показують неможливість оцінки повсякденної динаміки коливань стану спеціальної працездатності борців за допомогою одного, навіть найінформативнішого

168


показника Для цього необхідна роздільна комплексна оцінка стану різних фізичних якостей, функцій та систем організму спортсменів. У процесі досліджень не вдалося знайти пояснюваних закономірностей про реакції борців різних вагових категорій на тренувальні навантаження, які використовувалися. Так, борці вагових категорій 54-63 кг виявилися найбільш стабільними у реакціях на заплановані тренувальні навантаження за показниками максимальної сили. Коливання показників сили, які реєструвалися, у різних спортсменів складали 11,4 % В той же час за показником індексу витривалості ці ж борці відрізнялися один від одного більшою мірою, ніж двох інших груп у вагових категоріях 69-85 кг та 97-130 кг (32 %). Разом з цим, загальна схема побудови тренувальних навантажень у циклі безпосередньої підготовки до змагань залишалась принципово незміненою. Однак, кількісні характеристики основних засобів тренування передбачали їх варіативність залежно від індивідуальних особливостей борців і, зокрема, від показників поточного контролю, які об'єктивно характеризують стан спортсмена до початку чергового тренувального заняття.

Основні висновки. На підставі отриманих даних слід зазначити те, що кожний окремий спортсмен має різні показники витривалості, адаптації, реакції на фізичні навантаження та відновлювані процеси, тож при побудові тренувального заняття, для досягнення кращого ефекту, слід неодмінно враховувати всі ці показники та використовувати індивідуальний підхід до кожного окремого спортсмена.

ЛІТЕРАТУРА1. Алиханов И. И. Про становлення техніко-тактичної

майстерності / И. И. Алиханов // Спортивна боротьба: Щорічник.-М.: Фізкультура і спорт, 1982-З. – С. 7-10.

2. Аракелян В. Н. Зміна деяких показників газообміну і температури тіла в борців при форсованому зниженні ваги тіла/ В. Н. Аракелян, Э. Г. Мартиросов, Е. А. Ширковец // Теорія і практика фіз. культури. – 1978 – № 1 – С. 19-23.

3. Бальсевич В. Д. Методичні принципи досліджень по проблемі добору і спортивної орієнтації / В. Д. Бальсевич // Теорія і практика фіз. культури. – 1980. – № 1. – С. 31-33.

Наталія Дерев’янкіна, 2 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: ст. викл. О. В. Третяк

ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ПРИЙОМИ У БАСКЕТБОЛІУ сучасному баскетболі не можлива успішна реалізація

поставлених завдань в ході гри без розуміння і якісного виконання технічних елементів. Правильне використання усіх прийомів в різних ігрових ситуаціях призводить до позитивного підсумку гри. Тому кожен гравець повинен зміцнювати свої знання про ці елементи і надалі удосконалювати їх на практиці.

Питанням розвитку баскетболу і його вдосконаленням займалися: Н. Давидова [1], В. Драбиковський [1], Ю. Д. Желєзняк [2], А. В. Лєксаков

169


[2], Ю. М. Портнов [2], В. П. Савин [2], Б. Сосновський [1], Є. Трегубов [1], С. Тристан [1], Л. Шабанова [1] і багато інших.

Мета дослідження: визначити основні технічні прийоми в баскетболі.

Методи дослідження: аналіз наукової та методичної літератури з проблеми визначення та застосування основних технічних прийомів у баскетболі.

До основних технічних прийомів у баскетболі відносяться: Передача м’яча. Вона є важливим і технічно складним

елементом баскетболу. Це найбільш швидкий і ефективний спосіб для того, щоб передати м’яч від одного гравця до іншого. Прекрасний кінцевий результат серії добре виконаних передач приносять ті з них, після яких гравець отримує м’яч прямо під кошиком і легко забиває його в кільце. Хороша атакуюча передача так само важлива і приваблива, як і попадання в кошик. Уміння правильно і точно передавати м’яч – основа чіткої цілеспрямованої взаємодії баскетболістів у грі [1, с. 19].

Ведення м’яча. Є одним з основних технічних елементів баскетболу. Це другий, після передачі, спосіб переміщення м’яча по майданчику. Цей елемент використовується з метою звільнитися від свого суперника або зайняти кращу позицію для передачі або кидка. Правильне, технічно грамотне ведення м’яча – фундамент для стабільного контролю за ним. Але не слід зловживати веденням, щоб не знижувати швидкості контратак і ритму гри [2, с. 23].

Кидок м’яча в кошик. Є завершальною дією нападу. Підготовка до виконання кидка складає основний зміст гри команди в нападі, а попадання в кільце – її головна мета. Точність кидка в кошик визначається в першу чергу раціональною технікою, стабільністю рухів і керованістю ними, правильним чергуванням напруги і розслаблення м’язів, силою і рухливістю кистей рук, їх завершальним зусиллям, а також оптимальною траєкторією польоту і обертанням м’яча [2, с.35].

Підбір м’яча. Полягає в тому, що гравець опановує м’ячем після не результативного кидка. Розрізняють декілька видів підбору: підбір в нападі – на чужому щиті, підбір в захисті – на своєму щиті, колективний підбір. Кожен підбір, який може виконати гравець, дає можливість його команді набрати очки. Оскільки близько половини усіх кидків не досягають своєї мети, кількість підбору у кожної команди може визначити переможця. Великий зріст і гарний стрибок можуть дати велику перевагу для підбору м’яча, але це не єдині чинники, які визначають фахівця з підбору. Дуже важливі хороша позиція і координація рухів. Коли гравцям нападу ставлять блок захисники, навіть найнижчий гравець може зробити підбір [1, с. 27].

Заслін. Це правильне блокування захисника гравцем нападу з метою звільнити товариша по команді для виконання кидка, передачі або ведення. Заслін має бути поставлено нерухомо в такій позиції, щоб це завадило захисникові переслідувати нападаючого з м’ячем [1, с. 27].

Захист. Це дії, спрямовані на створення загрози нападаючому гравцеві з метою понизити можливість атаки супротивника. Основним елементом гарного захисту є робота ніг. Захисник повинен випередити

170


свого суперника рухом ніг і зайняти правильну захисну позицію на його шляху [2, с. 41].

В ході дослідження нами вивчено науково-методичну літературу з цієї проблеми і встановлено провідні технічні прийоми гри в баскетбол, їх особливості і цілі.

Перспективою подальшої роботи в цьому напрямі є визначення ступеня володіння цими прийомами у дітей середнього шкільного віку за допомогою тестів, а також проведення комплексів баскетбольних вправ тощо.

ЛІТЕРАТУРА1. Давыдова Н. Баскетбол для всех: настольная книга любителей

баскетбола / Н. Давыдова, В. Драбиковский, Б. Сосновский, Е. Трегубов и др. // К.: ДП “Друкарня ДУС”, 2006. – 167 с.

2. Железняк Ю .Д. Спортивные игры: Техника, тактика, методика обучения / Ю. Д. Железняк, Ю. М. Портнов, В. П. Савин, А. В. Лексаков // Учеб. для студ. высш. пед. Учеб. Заведений. – М.: Академия, 2004. – 520 с.

Дмитро Золотаренко, 2 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: ст. викл. Р. І. Літус

ПРОБЛЕМИ ВИБОРУ ТЕХНІКИ БОРОТЬБИ В АРМСПОРТІАктуальність досліджуваної проблеми. Ця тема є актуальною,

тому що беручи до уваги виступи сильніших атлетів України, можна вивести певну закономірність у їх виборі техніки боротьби. Залежить вона як правило від віку спортсменів. Згідно віку, спортсмени, які знаходяться на початковому етапі засвоєння техніки та яким не більше 19 років, культивують боротьбу в “хук”. Проте, досліджуючи іх виступи у подальшому, можна побачити, що більшість з них відмовляються від “хуку”, віддаючи при цьому перевагу “верховій” боротьбі, що є набагато складнішим стилем, зорієнтованим більше на технічні елементи змагання. Але така закономірність не є сталою, тому важливо буде визначити відсоток спортсменів, які ведуть боротьбу “хуком”, та спортсменів, які оберають “верх” [1].

Ступінь досліджуваності проблеми. Ця проблема ще не була взята до уваги жодними фахівцями в цьому виді спорту, тому ступінь досліджуваності доволі висока [1].

Мета дослідження полягає у визначенні кількості атлетів, які культивують боротьбу в “хук”,та кількість тих, що ведуть “верхову” боротьбу. Також необхідно визначити кількість спортсменів, що змінюють свій основний стиль боротьби, та тих хто цього не робить. Основний метод – спостереження записів поєдинків провідних спортсменів України [2].

Сутність дослідження полягає в детальному перегляді відеозаписів декількох провідних спортсменів України та визначенні його стиля боротьби. Результати будуть внесені до таблиці з виявленням певної закономірності домінування тих чи інших стилів.

171


Основні висновки. Чіткого відсотка дати неможливо, тому що своє беруть індивідуальні особливості будови рук. Але якщо спираючись суто на думки провідних спортсменів, таких як Енгін Терзі, Артем Клименко, багаторазових чемпіонів світу, то відсоткове співвідношення таке: 65%-35% на користь “хуку” [1].

Проте, відеозаписи кажуть інакше. “Хук” – елемент, який вимагає великих затрат сил, тому більше двох або трьох поєдинків їм не виграти. Тому важливе вміння переключитись з супінуючих рухів на пронуючі, тобто ті, які спостерігаються при “верховій” боротьбі. Відсоток таких спортсменів 75 [3].

ЛІТЕРАТУРА1. Кондрашкін Є. Н. Армспорт, специализированные

тренировочные программы / Є. Н. Кондрашкін, І. Д. Ларін // Ульянівськ, 2005. – 46 с.

2. Живора П. В. Борьба на руках / П. В. Живора // Спортивне життя Росії, 1995. – 52 с.

3. Коц Я. М. Спортивна фізіологія / Я. М. Коц // Підручник для університетів фізичної культури. – 126 с.

Анастасія Кальцева,5 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: ст.викл. С. М. Данило

МОНІТОРИНГ СТАНУ ПОСТАВИ УЧНІВ МОЛОДШОГО ШКІЛЬНОГО ВІКУ 8-9 РОКІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ ШКІЛ МІСТА БЕРДЯНСЬКА

Актуальність. Проблема стану постави учнів молодшого шкільного віку має велике державне, наукове і практичне значення. Фізичне виховання у цьому випадку є не тільки засобом виховання та фізичної підготовки школярів, а й основним фактором відновлення та зміцнення здоров’я в період активного формування організму.

Створення загальноосвітніх шкіл нового типу веде до перевантажень дитячого організму через збільшення тривалості занять і об'єму навчального матеріалу [3]. Сумарний об'єм знань, який отримують учні у сучасній українській школі набагато перевершує їх можливості його засвоєння, що веде до погіршення стану здоров'я дітей. Зокрема, це є причиною виникнення відхилень від нормальної постави. Вже через рік після початку навчання у школі кількість дітей з поганою поставою значно збільшується [2].

Ступінь досліджуваності проблеми. Питання пов’язані з розвитком постави, фізичним вихованням, з патологією та різними аномаліями постави, засобами попередження останніх і їх лікуванням висвітлюються в останніх дослідженнях і публікаціях вчених (Г. Петренко, М. Рєпневська, С. Тузінек та ін.).

Але незважаючи на низку досліджень, постава є однією з проблем фізичного виховання, тому що її порушення починаються вже у дитячому садку, і на жаль збільшуються у шкільному віці.

172


Масовий характер порушень постави і викривлень хребта – одна з найбільш злободенних проблем сучасного суспільства. І хоча вивчення порушень постави нараховує більше сторіччя, але ця проблема нажаль є завжди актуальною [1].

Мета і методи дослідження. Розширити знання та уявлення про стан постави учнів молодшого шкільного віку 3-4 класів загальноосвітніх шкіл міста Бердянська.

Сутність дослідження. Дослідження проводилось з метою визначення стану постави школярів 8-9 років загальноосвітніх шкіл міста Бердянська, як показника здоров’я підростаючого покоління. Упродовж нашого дослідження ми виявляли вміння школярів утримувати правильну поставу протягом навчального дня. Під час спостережень також зверталася увага на пози дітей та фіксувались ознаки порушення стану постави.

Рівень стану постави ми визначали за допомогою п’яти спеціально підібраних тестів. Сутулість ми визначали по шкалі оцінок плечового індексу, наявність сколіозу – за допомогою вимірювань бокової рухомості хребетного стовбура при нахилі у праву та ліву сторони, не згинаючи коліна; при обертанні тулуба відносно вертикальної осі, який запропонував Fleischmann та при вимірюванні сантиметровою стрічкою відстані від сьомого шийного хребця до правої та лівої лопаток. Тип постави визначався за допомогою візуального скрінінгу (Хоули, Френкс, 2000).

За даними спостереження та проведеного вимірювання ми виявили, що у деяких школярів спостерігались комплексні порушення постави у вигляді сколіозу та сутулості. Було також діагностовано такі викривлення як плоска спина, плоско вгнута (лордоз) та кругло вгнута (кіфоз), данні порушення не настільки поширені як кругла спина (сутулість) та бокові викривлення хребта (сколіоз) але існують в деяких школярів. Всі отримані дані ми узагальнили відповідно до порушення постави та її поширеності і представили у діаграмі (рис. 1).

3533

17

74

2 20

5

10

15

20

25

30

35

Кількість учнів у %

Нормальна постава

Кругла спина(сутулість)Сколіоз

Мають декількапорушеньКругло вгнута спина(кіфоз)Плоско вгнута спина(лордоз)Плоска спина

Рис. 1 Результати дослідження стану постави учнів молодшого шкільного віку 8-9 років ЗОШ міста Бердянська

Основні висновки. Аналіз результатів тестування стану постави учнів молодшого шкільного віку свідчить про низький рівень сформованості правильної постави у школярів. Наші результати підтверджують результати, отримані іншими авторами, що саме у

173


молодшому шкільному віці починають формуватися порушення постави школярів [1, 5].

ЛІТЕРАТУРА1. Кашуба В. А. Биомеханика осанки / В. А. Кашуба. – К.:

Олимпийская литература, 2003. – 280 с.2. Москаленко Н. В. Фізичне виховання молодших школярів:

[монографія] / Н. В. Москаленко. – Д.: Видавництво “Інновація”, 2007. – 252 с.3. Теория и методика физического воспитания // Учебник для

высших учебных заведений физического воспитания и спорта; под ред. Т. Ю. Круцевич – [Том 2]. – К.: Олимпийская литература, 2003. – 391с.

Катерина Копійка,4 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: к. н. фіз. вих., доц. В. М. Осіпов

АКВААЕРОБІКА ЯК ОЗДОРОВЧА ФОРМА ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИАктуальність. У нашій країні спостерігається виразна тенденція

до погіршення стану здоров'я людей, особливо дітей. Результати поглиблених медичних оглядів показують, що значна частина учнів, які відвідують шкільні установи, мають різні відхилення здоров'я, відстають у фізичному розвитку. Це свідчить про те, що проблеми виховання здорової людини залишаються і диктують необхідність пошуків ефективних засобів їх реалізації [2].

У даний час існує немало оздоровчих методик, але найбільш ефективною, на нашу думку, є використання аквааеробіки.

Ступінь досліджуваності проблеми. Дослідженням впливу водного середовища, під час занять аквааеробікою, на організм людини, займалися – Н. Ж. Булгакова, І. А. Лісова (1994); Л. Насонова (1995), Т. С. Лісицька (2002); Т. Г. Напівхіна (2005). Дослідження, які вони провели показали, що рухова активність в умовах водного середовища є одним з ефективних засобів підвищення фізичної підготовленості та фізичного здоров'я [1].

Ціль та методи дослідження. Ціль роботи – обґрунтувати аквааеробіку, як оздоровчу форму фізичної культури. Методи дослідження: аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури.

Сутність дослідження. Аквааеробіка – заняття у воді, що використовують її опір. Вода має такі властивості: виштовхування, опір і гідростатичний тиск.

Виштовхування послабляє гравітаційне тяжіння будь-якого тіла до поверхні землі, скорочує вагу тіла, що дозволяє зняти навантаження з опорно-рухового апарату. Втрачаючи у воді приблизно 30 % ваги, багато вправ виконуються легше, ніж на суші. Зменшення ваги у воді різко знижує травматизм. Вправи, спрямовані на подолання сили виштовхування, сприяють поліпшенню м'язового тонусу.

Опір води при переміщеннях тіла в 12 разів перевищує опір повітря і вимагає більших зусиль, ніж на заняттях на суші. Подолання тілом опору води створює додаткове навантаження та ефект

174


тренування, підвищує витривалість, покращує координацію рухів і сприяє швидкому спалюванню калорій.

Гідростатичний тиск води покращує циркуляцію крові по організму та збільшує її об'єм, особливо у внутрішніх органах і вони починають функціонувати активніше. У воді тренується серцево-судинна система, стимулюється венозний відтік крові. Це знижує ризик застою крові в нижніх кінцівках і утворення тромбів.

Переваги аквааеробіки. Під час тренувань можна отримати своєрідний масаж від води, яка оточує тіло. Завдяки цьому шкіра зволожується, стає більш пружною і еластичною. Масаж також не дозволяє накопичуватися в тренованих м'язах молочній кислоті, отже, під час тренування працюють майже всі м'язи, але людина не відчуває больових відчуттів.

За допомогою аквааеробіки можна зміцнити навіть ті зв'язки і м'язи, які слабо розвиваються під час занять на суші: сухожилля, що обмежують з боків підколінну ямку, сідничні м'язи, внутрішні й зовнішні м'язи стегон та інші м'язи.

Гігієнічне значення аквааеробіки. Вода очищає шкіру, сприяє поліпшенню шкірного дихання, активізує діяльність внутрішніх органів.

Заняття аквааеробікою допомагають розвивати такі якості, як силу, витривалість, гнучкість і спритність.

Тренування у воді знімають напругу з хребта й виправляють поставу. Людям, що страждають такими хворобами, як варикозне розширення вен, заняття аквааеробікою допомагають розвантажити хворі судини, нормалізувати циркуляцію крові в організмі, нормалізувати венозний відтік крові. Людям похилого віку, які страждають на хвороби суглобів, такі заняття допомагають збільшити рухливість кінцівок у суглобах.

Основні висновки. Аквааеробіка – це особлива форма фізичної активності, коли одночасно працює вся мускулатура, а поліпшення циркуляції кровотоку сприяє боротьбі з застоєм крові та лімфи. Вона не вимагає попередньої фізичної підготовки; не має протипоказань за станом здоров'я (окрім складних захворювань); не має вікових обмежень, але допомагає підтримувати організм в хорошій фізичній формі; позбавляє від зайвої ваги; надає розслабляючий ефект; знімає стрес. Все це сприяє благополучному пересуванню людини по шляху оздоровлення.

ЛІТЕРАТУРА1. Вчені записки університету імені П. Ф. Лесгафта, № 6 від

25/6/2007. – С. 36-42 [електронний ресурс]. – Режим доступу: http: // lesgaft-notes.spb.ru/

2. Шиян Б. М. Теорія фізичного виховання // Б. М. Шиян, В. Г. Папуша, Є. Н. Нападу. – Львів: ЛОНМІО, 1996. – 220 с.

Катерина Копійка,4 курс Факультету фізичного вихованняНаук. керівник: ст. викл. С. М. Данило

175


ВИКОРИСТАННЯ ПРИЙОМІВ ІГРОВОГО МЕТОДУ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ МОТИВАЦІЇ УЧНІВ МОЛОДШИХ КЛАСІВ ДО РЕГУЛЯРНИХ ЗАНЯТЬ

ФІЗИЧНИМИ ВПРАВАМИАктуальність. Захворюваність, інвалідність, смертність населення в

Україні останніми роками досягла украй високого рівня. Щоб зміцнити здоров'я дітей необхідно виховувати здорову звичку і потребу до самостійних занять фізичними вправами. Важливим є вирішення задач інтелектуального виховання на уроках фізичної культури [2, с. 190]. Тому виникла суперечність між необхідністю вдосконалення процесу формування у молодших школярів потреби в регулярних заняттях фізичною вправами і недостатньою розробленістю теоретичних і методичних основ вирішення даної проблеми, прагнення знайти шляхи вирішення цієї суперечності. Це визначило проблему нашого дослідження.

Ступінь досліджуваності проблеми. Займалися дослідженнями підвищення мотивації учнів до занять фізичними вправами такі вчені, як: Є.Г. Еделєва (1989), І.Г. Келішев (1978) та багато інших [1].

Мета і методи дослідження. Мета – виявити і експериментально обґрунтувати педагогічні та практичні умови формування у молодших школярів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою. Методи – аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури; педагогічне спостереження; анкетування; педагогічний експеримент.

Сутність дослідження. Базою дослідження була ЗОШ №3 І-ІІІ ступенів м. Бердянська. Для перевірки висунутої гіпотези, було сформовано два класи: один контрольний і один експериментальний. Всі учні контрольного і експериментального класів навчалися за програмою фізичного виховання. В навчальну програму експериментальної групи були внесені доповнення.

Для формування мотиваційно-ціннісного відношення і потреби до занять фізичною культурою ми внесли зміни в уроки фізичної культури: кожен урок мав в основній частині розминку на місці під музику; розминка складалась з комплексу аеробіки; в кінці основної частини уроку, учням надавалося 10-15 хвилин на ігрову діяльність.

На початку та кінець навчального місяця всі учні піддалися анкетуванню з метою визначення відношення до занять фізичною культурою. Проведене анкетування дозволило виявити в ЕГ з високим рівнем відношення до занять фізичною культурою на початок місяця 44% учнів, на кінець місяця – 47%, з середнім рівнем відношення на початок місяця – 47%, на кінець – 49% учнів, школярів, з низьким рівнем відношення на початок місяця – 9%, на кінець – 4%. В КГ за даними анкетування виявлено на початку місяця з високим рівнем відношення до занять фізичною культурою 45% учнів, з середнім рівнем – 47% і з низьким рівнем – 8% учнів. На кінець місяця: 45% учнів з високим рівнем, 51% – з середнім рівнем і 4% з низьким рівнем.

Для виявлення взаємостосунків між дітьми, проводилося педагогічне спостереження на уроках фізичної культури. В ході спостереження з'ясувалося, що в ЕГ одні діти краще володіють фізичною допомогою і показом вправ з поясненням, інші – допомогою у вигляді моральної і

176


фізичної підтримки з поясненням і показом. В контрольному класі нахил робиться тільки на по деяку фізичну допомогу.

Для виявлення відношення до занять фізичною культурою аналізувалися пропуски учнів уроків фізичної культури в навчальному році. В ЕГ уроки фізичної культури пропустили набагато менше ніж КГ.

Успішність з фізичної культури на початок експерименту була у всіх класах приблизно однаковою і не відрізнялася по середньо груповим показникам. Після експерименту в експериментальному класі одержали “12” балів – 18,3% учнів, “11” – 13,5%; “10” – 11,1%; “9” – 9,4%; “8” – 6,0 %; “7” – 3,8%; “6” – 5,2%; “5” – 15,5%; “4” – 17,2% учнів; “3”, “2”, “1” і “0” ніхто з учнів не отримав. В контрольному класі після експерименту одержали “12” – 15,0% учнів; “11” – 9,8%; “10” – 8,0%; “9” – 7,8%; “8” – 4,9%; “7” – 5,5%; “6” – 7,1%; “5” – 19,9%; “4” – 22,0%; “3”, “2”, “1” і “0” – не отримав жоден учень контрольної групи.

Основні висновки. Здійснення роботи по формуванню у молодших школярів позитивного відношення до занять фізичними вправами; посилення уваги за допомогою різноманітних рухливих ігор на уроках; забезпечення відповідним навчально-методичним і матеріально-технічним оснащенням для занять, а також обов’язковим є новизна кожного уроку фізичної культури.

ЛІТЕРАТУРА1. Келишев И. Г. Содержание и структура интересов к

физическим упражнениям школьной программы / И. Г. Келишев // Физическое воспитание и школьная гигиена: Тезисы I Всесоюзной конференции. – М.: 1978. – 124 с.

2. Холодов Ж. К. Теория и методики физического воспитания и спорта / Ж. К. Холодов, В. С. Кузнецов // Учебное пособие для студентов высших учебных заведений. – М.: Академия, 2000. – 480 с.

Катерина Копійка,4 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: к. н. з фіз. вих., доц. В. М. Осіпов

ВПЛИВ ЗАСОБІВ ФІЗИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ НА ПСИХОЛОГІЧНУ СТІЙКІСТЬ ХВОРИХ З ТРАВМАТИЧНОЮ ХВОРОБОЮ ШИЙНОГО

ВІДДІЛУ СПИННОГО МОЗКУАктуальність. Травматичні пошкодження спинного мозку

являють собою одну з найсерйозніших медико-соціальних проблем за стійкістю й глибиною порушень рухової сфери та змін соціального статусу хворого. Реабілітація хворих з наслідками травматичної хвороби спинного мозку залишається недостатньо ефективною, про що свідчить встановлення I і II групи інвалідності в 80% хворих [2].

Ступінь досліджуваності проблеми. Спостереження ряду авторів [1, с.112-113; 3,с. 49-54] свідчать про тісний взаємозв'язок соматичного й психологічного компонентів особистості при травматичній хворобі спинного мозку. Дослідженнями даної проблеми займалися: Н.М. Валєєв, Ібрагім Валаа Фадел, Д.М. Шапіро та ін.

177


Ціль та методи дослідження. Ціль – розглянути вплив засобів фізичної реабілітації на психологічну стійкість хворих з травматичною хворобою шийного відділу спинного мозку. Методи – аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури з цього питання.

Сутність дослідження. Процес реабілітації при травматичній хворобі шийного відділу спинного мозку є комплексним і всі його види пов'язані між собою і доповнюють один одного.

Фізична реабілітація відновлюючи рухову здатність пацієнта, здатна також поліпшити і його психологічний стан. Використовуючи психотерапевтичні методи, можна підвищити мотивацію хворого до виконання фізичних вправ, переконати його в можливості компенсувати за допомогою ЛФК і масажу втрачені рухові функції й домогтися його свідомого ставлення до занять ЛФК. Повноцінний комплекс реабілітаційних заходів може здійснюватися лише за рахунок активного включення хворого в реабілітаційний процес.

Найбільш дієвими психотерапевтичними методами є психотерапія, яка повинна проходити через всі ланки лікувальної допомоги хворому, аутогенне тренування, психогімнастика, ігрова терапія, сімейна психотерапія.

Одне з важливих завдань ЛФК при роботі з хворим з ураженнями шийного відділу – це знизити або зняти спастичність скелетної мускулатури. В методиці з цією метою використовуються вправи на розслаблення м’язів. Важливе також аутогенне тренування, яке будується згідно з етапами лікувальної фізкультури. I період – навчання хворих активного розслаблення м'язів. II період – використання ідеомоторних рухів в аутогенному тренуванні з метою локалізованого впливу на ізольовані групи м'язів на тлі загального розслаблення. III період – використання ідеомоторних рухів з метою активізації хворих та оволодіння навичками правильної ходьби і самообслуговування.

Ще більш тісна взаємодія цих двох видів реабілітації відбувається на заняттях з психогімнастики. Кожне заняття включає ряд вправ і спеціальних завдань: 1) власне психогімнастика (розминка, дихальні вправи, м'язова релаксація, ритмічні вправи); 2) вправи, спрямовані на тренування емоційної сфери; 3) вибір сюжетів, ролей для пантоміми, розігрування сцен.

Лікувальна фізкультура – також психологічний фактор, стимулюючий загальний тонус нервової системи хворого, і це має важливе значення для оптимізації відновного лікування, яке вимагає мобілізації вольових і фізичних зусиль хворого.

Це комплекс органічно взаємопов'язаних впливів, стимулюючих збережувальні сторони особистості хворого, активізують діяльність різних сторін організму, підвищують компенсаторні функції і сприяє адаптації хворого в умовах соціального середовища.

Основні висновки: Таким чином, взаємодія фізичної та психологічної реабілітації – двох найбільш важливих факторів для процесу відновлення хворих з ураженням спинного мозку – сприяє взаємному збагаченню один одного й підвищує ефективність їх застосування.

178


ЛІТЕРАТУРА1. Аксьонова И.А. Нейропсихологічне дослідження при травмі

спинного мозку / И.А. Аксьонова // Нейрохірургічна патологія спинного мозку. – М., 1986. – С. 22-25.

2. Боєва О.М. Лікарсько-трудова експертиза і соціально-трудова реабілітація інвалідів внаслідок спинномозкової травми / О.М. Боєва. – М., 1991. – С. 18-22.

3. Єгоров С.П. Особливості особистісних порушень у хворих з травмою спинного мозку / С.П. Єгоров // Функціональні та прикладні питання реабілітації хворих з хребтово-спинномозковою травмою. Сімферополь, 1989 [електронний ресур]. – Режим доступу: – http://lib.sportedu.ru

Катерина Копійка,4 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: к.н. з фіз. вих., доц. В. М. Осіпов

ВПЛИВ ЛІКУВАЛЬНОГО МАСАЖУ НА ПРOТІКАННЯ ВИРАЗКОВОЇ ХВОРОБИ ШЛУНКУ І ДВАНАДЦЯТИПАЛОЇ КИШКИ

Актуальність. Розповсюдженість шлунково-кишкових захворювань та їх прогноз свідчать про постійний зріст числа випадків виразкових патологій, а це потребує детального вивчення причин їх виникнення, обумовлює пошук раціональної терапії та профілактичних заходів.

Ступінь досліджуваності проблеми. Дослідженням впливу лікувального масажу займалися – Ісаєв Ю. А., Комарова Л. А., Терентьєва Л. А., Єгорова Г. І. та ін. вчені.

Ціль та методи дослідження. Ціль – проаналізувати особливості застосування лікувального масажу при виразковій хворобі шлунку та дванадцятипалої кишки. Методи – аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури з цього питання.

Сутність дослідження. Виразкова хвороба – хронічне з циклічним перебігом захворювання, основними клінічними і морфологічними проявами якого є рецидивуюча виразка шлунка або дванадцятипалої кишки. В розвитку виразкової хвороби важливе значення мають стресові ситуації, психоемоційна перенапруга, які призводять до дезінтеграції тих функцій головного мозку, які регулюють секрецію і моторику гастродуоденальної системи. Безумовне значення мають генетичні фактори, серед яких 0 (І) група крові, позитивний резус-фактор, “статус несекреторів” (відсутність антигенів гістосумісництва, що відповідають за вироблення глікопротеїнів шлункового слизу) та ін.

Лікувальний масаж застосовують на всіх етапах реабілітації хворих. Лікувальна дія його проявляється трьома основними механізмами, серед яких основним є нервово-рефлекторний.

Масаж врівноважує основні нервові процеси в ЦНС, поліпшує нервово-гуморальну регуляцію травних процесів, покращує і нормалізує порушену хворобою функцію вегетативної нервової системи, діє

179


знеболююче, заспокійливо, позитивно відбивається на нервово-психічному стані хворого. Він рефлекторно впливає на секреторну функцію органів травлення, змінює тонус м’язів порожнистих органів. Залежно від застосованих прийомів масаж може підсилювати або послаблювати перистальтику шлунка та кишок, діяти спазмолітично або стимулююче і таким чином сприяти нормалізації видільної, рухової та евакуаторної функцій. Масаж необхідно використовувати при хронічних колітах, що супроводжуються спастичним і атонічним запором, порушеннях рухової функції шлунка і кишок, при хронічних захворюваннях печінки і жовчних шляхів.

Масаж активізує крово- і лімфообіг у черевній порожнині, покращує мікроциркуляцію, обмінні і трофічні процеси в стінці шлунка і

кишок, що зменшує запалення і позитивно впливає на процес загоєння виразок. Він ліквідує застійні явища в печінці і черевній порожнині, поліпшує приплив крові до серця, що забезпечує ефективну його діяльність.

Лікувальний масаж призначають для зменшення збудливості ЦНС, поліпшення функції вегетативної нервової системи, нормалізації моторної і секреторної діяльності шлунка та інших відділів шлунково-кишкового тракту; зміцнення м’язів живота, загального зміцнення організму. Застосовують сегментарно-рефлекторний і класичний масаж. Діють на паравертебральні зони середньогрудний Д9—Д5, нижньо- та середньошийні С7—С3 спинномозкові сегменти. При цьому в хворих на виразкову хворобу шлунка масажують названі зони тільки зліва, а дванадцятипалої кишки – з обох боків. Масажують ділянку комірцевої зони Д2—С4, живіт. Роблять поверхневі погладжування справа наліво навколо пупка, ніжні розтирання підреберної ділянки, розминання черевної стінки. Використовують ніжні струшування малої амплітуди ділянки шлунка, вібраційні погладжування її і товстої кишки, яку масажують по ходу годинникової стрілки: спочатку висхідну її частину, далі горизонтальну і потім низхідну і т.д. Закінчується масаж живота коловими площинними погладжуваннями.

Основні висновки. Масаж виступає невід’ємною складовою реабілітаційного процесу. Його використовують на всіх етапах реабілітації хворих, призначають як засіб первинної та вторинної профілактики для відновлення працездатності при фізичній перевтомі, для боротьби з професійними шкідливими факторами, як гігієнічний і косметичний засіб, для фізичного вдосконалення. У межах відновного лікування масаж дозволяє зменшити обсяг медикаментозної терапії. Як найбільш адекватний і фізіологічний для організму людини оздоровчий засіб, масаж добре поєднується з фізичними вправами, та бальнео-, фізіо- і рефлексотерапією [2].

ЛІТЕРАТУРА1. Качесов В. А. Основы интенсивной реабилитации /

В. А. Качесов. – М., 1999. – 126 с.2. Мухін В. М. Фізична реабілітація / В. М. Мухін. – Л.: Вид-тво

НУФВСУ “Олімпійська література”. – Київ, 2005. – 432 с.

180


Катерина Копійка,4 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: ст. викл. С. І. Жульова

ПРИРОДНІ НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ МИРНОГО ЧАСУАктуальність. Розвиток науки і техносфери призвели до ряду

серйозних загроз. Цікавий факт – цей розвиток є необхідною умовою виживання. Але він призводить до екологічних проблем, котрі пов’язанні зі зміною глобального клімату, виснаженням озонового шару і невідновних ресурсів Землі. Причина криється в складних процесах суспільства. Більшість людей нехтують попереджувальними заходами. А вивчені небезпечні тенденції виявляються неврахованими, що призводить до виникнення надзвичайних ситуацій (НС).

Ступінь досліджуваності проблеми. Займалися дослідженнями природних надзвичайних ситуацій такі вчені як: Мамонтова А.Ф., Лапін В.М., Кіт Ю.В., Пістун І.П. та багато інших.

Ціль та методи дослідження. Ціль – дослідити, що собою представляють природні НС мирного часу, причини їх виникнення. Яка існує їх класифікація та види. Розглянути основні заходи, що реалізуються ЄДСЗР у режимі діяльності у НС. Методи – аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури з цього питання.

Сутність дослідження. НС природного характеру – небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні морські та прісноводні явища, деградація ґрунтів або надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, зміна стану водних ресурсів та біосфери тощо [1, с.183].

Причини виникнення природних НС. Закономірні природні процеси; негативний антропогенний вплив на розвиток природних процесів; випадковість у розвитку природних процесів [3, с. 124].

Класифікація природних НС. Стихійні лиха – небезпечні природні явища, процеси літосфери, атмосфери, гідросфери, біосфери таких масштабів, які призводять до катастрофічних ситуацій з раптовим порушенням і зниженням системи життєдіяльності населення, зниженням матеріальних цінностей, об’єктів народного господарства. Види: метеорологічні (засуха); тектонічні (землетрус); топологічні (повінь); космічні (падіння великого космічного тіла); біологічні (епідемія). Небезпечні явища – процеси, які можуть призвести до негативних наслідків на небезпечній території та стати причинами виникнення НС природного походження. Види: удар блискавки; ожеледиця. Катаклізми – глобальні природні, екологічні наслідки яких поширюються на всю або більшу частину планети [3, с. 126-127].

Запобігання виникненню НС. Це підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення НС на основі даних моніторингу,

181


експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх можливих наслідків.

Зазначені функції запобігання НС природного характеру в нашій країні виконує Єдина державна система запобігання НС техногенного та природного характеру і реагування на них, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. №1198 [2, с. 256].

Основні заходи, що реалізуються ЄДСЗР у режимі діяльності у НС: здійснення відповідною комісією у межах її повноважень безпосереднього керівництва функціонуванням підсистем і структурних підрозділів ЄДСЗР; організація захисту населення і територій; переміщення оперативних груп у район виникнення НС; організація роботи, пов’язаної з локалізацією або ліквідацією НС, із залученням необхідних сил і засобів; визначення межі території, на якій виникла НС; організація робіт, спрямованих на забезпечення сталого функціонування об’єктів економіки та об’єктів першочергового життєзабезпечення постраждалого населення; здійснення постійного контролю за станом довкілля на території, що зазнала впливу наслідків НС, обстановкою на аварійних об’єктах і прилеглій до них території; інформування органів управління щодо рівня НС та вжитих заходів, пов’язаних з реагуванням на цю ситуацію, оповіщення населення та надання йому необхідних рекомендацій щодо поведінки в умовах, які склалися [2, с.261].

Основні висновки: Випадковість у розвитку та негативний антропогенний вплив на розвиток природних процесів, призводить до НС природного характеру у мирний час. Для запобігання НС природного характеру важливо знати, що собою представляють природні НС, причини їх виникнення; класифікацію та види.

ЛІТЕРАТУРА1. Гайченко В.А. Основи безпеки життєдіяльності людини /

В.А. Гайченко // Навчальний посібник для студентів Вищих Навчальних Закладів Освіти України І-ІV рівнів акредитації. – Київ: МАУП, 2002. – с.225-226.

2. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності / Є.П. Желібо // Навчальний посібник для студентів Вищих Навчальних Закладів Освіти України І-ІV рівнів акредитації. – Київ: “Каравела”, 2003. – с.260-261.

3. Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності / В.М. Заплатинський // Навчальний посібник для студентів Вищих Навчальних Закладів Освіти України І-ІV рівнів акредитації. – Київ: КДТЕУ, 1999. – с.120-124.

Катерина Копійка,4 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: ст. викл. Є. В. Зубов

ФОРМУВАННЯ МОТИВАЦІЙ ДО РЕГУЛЯРНИХ ЗАНЯТЬ ФІЗИЧНОЮ КУЛЬТУРОЮ СТУДЕНТІВ ПЕРШОГО КУРСУ

182


Актуальність. Останнім часом відмічається зріст кількості студентів, які мають великі відхилення у стані здоров’я, а кількість студентів віднесених за станом здоров’я до спеціальної медичної групи збільшується. Стан рівня здоров’я сучасних студентів потребує серйозного підходу до вирішення проблеми формування потреби до занять фізичною культурою.

Відсутність розробленої системи формування в студентів потреби до занять фізичною культурою та науково-обгрунтованих методичних рекомендацій щодо застосування в вузах різних форм фізичної культури є досить актуальною проблемою [2].

Ступінь досліджуваності проблеми. Дослідженнями формування мотивацій до рухової активності, занять фізичною культурою займались: С.Ю. Балбенко, 1982; С.В. Затока, 1997; Т.Ю. Круцевич, 1999; В.В. Петровський, 1997.

Ціль та методи дослідження. Ціль – виявити і обґрунтувати умови формування в студентів потреби в регулярних заняттях фізичною культурою. Методи – аналіз і узагальнення даних науково-методичної літератури.

Сутність дослідження. Одним із важливих компонентів, що складають структуру активності занять фізичною культурою, є внутрішнє бажання і зацікавленість до занять. Тому мотивація формування в студентів потреби у фізкультурній діяльності повинна бути у будь якому ВНЗ. Студенти повинні обов’язково запроваджувати у власне життя фізичне загартовування та виховання не лише у зв’язку з формуванням молодого організму, а також для власного підвищення рівня працездатності, досягнення високої стійкості до соціально-екологічних умов, підвищення адаптаційних можливостей організму.

В комплекс методів фізичного виховання, що сприяють удосконаленню, розвитку фізичних якостей, входить формування позитивного морально-психологічного клімату в різних колективах, більш повної реалізації творчих сил людини в інтересах суспільства.

У фізкультурно-оздоровчій роботі, що проводиться у ВУЗі, необхідно досягти рівня освіченості, коли пізнавальні інтереси в області фізичної культури переростають у потребу руху, збільшення кількості самостійних занять.

Формування у студентів ВНЗ потреби до занять фізичною культурою, буде ефективним, якщо використовується рейтингова система оцінювання і самоконтроль їх фізкультурно-оздоровчої діяльності, яка базується на реалізації індивідуального підходу. Найбільш зручна форма самоконтролю – це ведення спеціального щоденника. Щоденник самоконтролю потрібний для обліку самостійних занять фізичною культурою, а також реєстрації антропометричних даних, показників, функціональних проб. Регулярне ведення щоденника дає можливість визначити ефективність занять, засоби, методи, планування величини й інтенсивності фізичного навантаження та відпочинку [1].

Комплекс знань з фізичної культури та вміння використовувати їх для зміцнення власного здоров’я, уміння й бажання скористатися ними буде виражатися процесом прогресивних змін в організмі, об’єктивних

183


показників функціонального стану, фізичної підготовленості та стану здоров’я студентів в цілому.

Основні висновки. Фізична культура в житті студентської молоді – це саме те явище, яке потребує виходу на рівень необхідної особистісної потреби. При дотриманні цього рівня можливе поступове підвищення рівня мотивацій студентів до регулярних занять фізичною культурою.

ЛІТЕРАТУРА1. Бароненко В.А. Здоров’я та фізична культура студента: Навч.

посіб. / В.А. Бароненко, Л.А. Рапопорт. – М.: Альфа. – М, 2003. – 352 с.2. Холодов Ж.К. Теорія та методика фізичного виховання та

спорту: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Ж.К. Холодов, В.С. Кузнєцов. – М.: Академія, 2000. – 480 с.

Ганна Лазаренко,3 курс Інституту фізико-математичної та технологічної освітиНаук. керівник: к.пед.н. доц. Н. Б. Сопнєва

ЗНАЧЕННЯ ВАЛЕОЛОГІЇ ДЛЯ ПОДОЛАННЯ ДЕМОГРАФІЧНОЇ КРИЗИ В УКРАЇНІ

Актуальність цього питання очевидна, бо проблема здоров'я людини існувала завжди: виникла з появою людини та видозмінюється відповідно до розвитку культури людського суспільства. Вона вирішувалась досить ефективно й просто. Це пояснювалося тим, що культура здоров'я складалася в індивідуальній свідомості особистості поступово, під впливом природних умов життя й була важливим елементом загальної культури людини.

У наш час вся сукупність факторів діяльності людини, які негативно впливають на її здоров'я, вимагає іншого підходу до проблеми формування здоров'я [2, с. 7].

Сучасне постійне погіршення стану здоров'я людей призвело до демографічної кризи в нашій країні.

Демографічна криза – це передовсім коротке життя. Питання не в тому, що нас стає менше (менше стає населення більшості країн Європи), а в тому, що ми живемо мало і живемо погано. І в цьому є ознака демографічної кризи.

37% 16-річних хлопчиків не мають шансу дожити до пенсійного віку.

Питання в тому, що у нас надмірно висока смертність немовлят, практично від усіх захворювань люди помирають раніше, ніж в більшості європейських країн. Додає демографічних і соціальних проблем неконтрольований відплив населення з України. Передусім, нажаль, від’їжджає висококваліфікована молодь.

Показники захворюваності жінок дітородного віку, материнська і дитяча смертність (а саме вони є основними показниками стану

184


репродуктивного здоров’я) в Україні ще дуже високі порівняно з середньоєвропейськими [1, с. 71].

До того часу, коли дівчинка вступає в репродуктивний період, вона вже має цілий ряд захворювань. Здоров’я дитини закладається в антинатальному періоді, під час внутрішньоутробного розвитку. Тож не дивно, що лише 6% дітей народжуються практично здоровими.

Анемії, серцево-судинна та ендокринологічна патологія, інші соматичні хвороби призводять до прямих репродуктивних втрат.

Окрім цього, велике занепокоєння викликає поширення захворювань, що передаються статевим шляхом, – тут 50% хворих становлять жінки віком від 15 до 39 років. За останні 10 років захворюваність на сифіліс, виявлена у вагітних, зросла у 20 разів!

Як не дивно, але найсильніша половина людства, як зазвичай називають чоловіків, у демографічному аспекті є найуразливішою.

Однією з причин підвищення уразливості чоловіків є зловживання алкоголем та тютюнопалінням [3, с. 415].

Одним із найголовніших факторів, що може позитивно вплинути на демографічну ситуацію в нашій країні, я вважаю, є формування здорового способу життя.

Здоровий спосіб життя – такий раціональний варіант формування життєдіяльності людини, завдяки якому вона здатна оптимально реалізувати свої біологічні і соціальні функції, максимально використати генетичні резерви здоров'я і тривалості життя, фізичної і розумової працездатності [2, с. 8].

Для ведення ЗСЖ людині необхідні мотиваційні стимули, які засновані на усвідомленні кожним потреби охорони і зміцнення власного здоров'я.

Від того, наскільки кожній людині вдасться реалізувати в процесі життя методи і навички ЗСЖ, залежатиме рівень біологічного і соціального прояву особистості, якість і тривалість її життя [1, с. 73].

Конкретні заходи щодо організації і впровадження у діяльність людини ЗСЖ спрямовані передусім на створення сприятливих умов його реалізації, що передбачає, крім мотивації і особистого бажання, відмову від шкідливих звичок (куріння, зловживання алкоголем, наркоманія, токсикоманія) [2, с. 9].

Корисну роль у комплексі заходів щодо ЗСЖ відіграє також створення моральних основ формування особистості, її високих етичних і суспільно-громадських орієнтацій.

Отже, виходячи із наявних даних, демографічна ситуація в Україні вже прогнозована на період до 2026 року.

Якою вона буде виглядати?За прогнозами, які розроблялись, враховувались найменш

вірогідні варіанти: і позитивні, і негативні. Все поле варіацій обмежується десь 36-44 мільйонами людей. Найгірше – це 36 млн, якщо не буде війни і ніяких катаклізмів, тобто якщо ми будемо розвиватися революційним шляхом.

Вирішення проблеми здоров'я людини закладено в самій людині, у знанні та розумінні нею низки проблем (формування, збереження,

185


зміцнення і відновлення свого здоров'я), а також в умінні дотримуватись правил здорового способу життя.

Серед факторів, які можуть позитивно вплинути на демографічну ситуацію в Україні, науковці називають створення позитивної громадської думки про родинні цінності, їхній пріоритет, пропаганду здорового способу життя, заборону реклами алкоголю та тютюнопаління, припинення популяризації на телебаченні так званих брудних фільмів, що спотворюють родинні цінності і саму суть людини – народжувати і плекати нове життя [1, с. 74].

ЛІТЕРАТУРА1. Дністрянський М. Демографічна ситуація в Україні: тенденції

розвитку та регіональні особливості // Педагогічна думка, 2010. – №1 – C. 71-74

2. Омельченко С. Здоров‘я та здоровий спосіб життя людини: погляди, думки, висновки // Рідна школа. – 2005. – №7. – C. 6-10

3. Стеценко С. Г. Демографічна статистика з основами демографії: Підручник для вузів. – К.: Вища школа, 2005. – 415 с.

Єлизавета Максименко,,2 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освітиНаук. керівник: В. В. Гнатюк, ст. викладач (БДПУ)

МАЛІ ДОЗИ ІОНІЗУЮЧОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ – КОРИСТЬ ТА ШКІДЛИВІСТЬ

Іонізуюче випромінювання за своїми характеристиками припускає можливість ушкодження біологічних молекул. Але таке випромінювання характерне для Землі, і вся еволюція життя проходила в умовах постійного радіаційного впливу.

У середині 20-го сторіччя відбувалося масштабне випробування ядерної зброї, використання атомної енергетики та іонізуючого опромінення в народному господарстві, що призвело до збільшення радіаційного фону на планеті.

У нас час усе більше приділяється уваги дослідженню дії радіації у відносно малих дозах. Особливо це питання стало актуальним внаслідок техногенної екологічної катастрофи на ЧАЕС (1986) [1,2].

У першу чергу потрібно з’ясувати, які дози опромінення вважають малими. Серед вчених у цьому питанні немає одностайності, але більшість з них вважають, що діапазон малих доз знаходиться вище природного фону й може перевищувати його в десять разів.

За визначенням міжнародної організації – Наукового комітету ООН з дії атомної радіації (UNSCEAR),− малі дози опромінення становлять 0,2 Гр для іонізуючих випромінювань із низьким значенням ЛПЕ й 0,05 Гр – із високим, а за потужністю поглинутої дози − приблизно 0,05 Гр/хв.

Іноді вважають (Бурлаков, 2000 ), що малі дози іонізуючого випромінювання відповідають значенням, які на два або більше порядки

186


менші за летальні [1].Під впливом малих доз іонізуючого випромінювання

проявляється низка стохастичних й детерміністичних ефектів, які не спостерігаються під час опромінення в більших дозах.

До стохастичних ефектів належать хромосомні аберації, точкові мутації, трансформації клітин − інакше кажучи, ті радіобіологічні реакції, які не мають дозового порогу.

До основних детерміністичних ефектів малих доз належать: адаптивна відповідь – зростання стійкості до дії підвищених доз іонізуючого випромінювання; стимуляція проліферативної активності бактеріальних, тваринних і рослинних клітин у культурі; інтенсифікація різних біохімічних і фізіологічних процесів унаслідок опромінення клітин та багатоклітинних організмів. Вона може супроводжуватися загальною активацією процесів життєдіяльності організму, що виражається в посиленні росту, нагромадженні біомаси, прискоренні темпів розвитку (радіостимуляція, або радіаційний гормезис).

Ефекти малих доз не вичерпуються зазначеними вище явищами. Вони неоднаково проявляються в різних біологічних системах. Так, виявлено зміни активності тимідинкінази, експресії низки генів, організації геному, індукцію апотозу [4].

Переважна більшість радіобіологів, у тому числі, й українських, дотримуються так званої концепції безпорогової дії іонізуючих випромінювань на організм. На думку відомого радіобіолога, академіка НААН України І.М. Гудкова (2005), немає нешкідливих для організму доз опромінення іонізуючою радіацією.

Тобто, якою б не була доза, достатньо потрапляння одного кванта гамма- чи рентгенівського випромінювання, однієї альфа-, бета-, нейтронної чи іншої високоенергетичної частинки в молекулу ДНК – мішень, дії радіації, щоб викликати в ній мутацію з різними можливими наслідками: морфологічними та функціональними змінами в самому організмі аж до виникнення ракових новоутворень, якщо клітина соматична; найнесподіванішими спадковими змінами у нащадків аж до двадцятого покоління, якщо клітина статева. Іншими словами – немає порога дози, до якого опромінення живого організму іонізуючою радіацією можна було б вважати нешкідливим [3].

Отже, враховуючи можливу дію малих доз іонізуючого випромінювання на організм людини, слід проводити систематичні моніторингові дослідження населених пунктів, зокрема рекреаційних зон, задля безпеки та поінформованості як відпочиваючих, так і місцевого населення.

ЛІТЕРАТУРА1. Бурлаков Е. Б. Сверхмалые дозы большая загадка природы.

Малым дозам необходимо больше внимания / Е. Б. Бурлаков // Экология и жизнь. – 2000. – №2. – С. 38–42.

2. Гнатюк В. В., Улинець В. З. Проблематика малих доз радіації / В. В. Гнатюк, В. З. Улинець // Охорона довкілля та проблеми збалансованого природокористування : збірник матеріалів міжнарод. конф. (Кам’нець-Подільський, 10-11 травня 2011р.) / Кам’нець-Подільський

187


національний університет імені Івана Огієнка, НПП “Подільські Товтри”. – Кам’нець-Подільський : Мошинський, 2011. – С. 240-243.

3. Гудков І. М. Стратегія протирадіаційного захисту (роздуми радіобіолога в сучасній радіаційній ситуації). Академіки УААН / Гудков Ігор Миколайович. – К. : Аграрна наука, 2005. – С. 26–51.

4. Плохих Г. П. Радиация, малые дозы. Как защитить здоровье / Г. П. Плохих. – Челябинск, – 2000. – 80 с.

Юлія Махарін,4 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: ст. викл. С. І. Жульова

ЗАХИСТ НАСЕЛЕННЯ В УМОВАХ НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦIЙАктуальність. По даним однієї з найвідоміших страхових компанії,

в 2010 році по всьому світі було 950 стихійних лих, це перебільшило їх середню кількість за рік – 785, якщо брати в розрахунок останнє десятиріччя. В п’ятірці найбільших лих були землетруси на Гаїті, в Китаї і Чілі, повені в Пакистані та погіршена забрудненням повітря спека в Росії, під час якої померло дуже багато людей. Але проблема в тому,що суспільство нашого часу не придає значення своєму індивідуальному захисту в умовах надзвичайних ситуацій і не готове до боротьби з ними. В цій статті розглянемо декілька аспектів по захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій(НС).

Ступінь досліджуваності проблеми. Проблемою НС займалися та займаються такі вчені: І.П. Пістун, В.М. Лапін, Ю.В. Кіт [1, с.125].

Мета і методи дослідження. Мета – дослідити, за допомогою чого відбувається захист населення в умовах НС. Методи – аналіз науково-методичної літератури з цього питання. Сутність дослідження.

В умовах НС здійснюється комплекс заходів, які мають забезпечити:

1. Укриття населення в захисних спорудах;2. Евакуація;3. Медична допомога;4. Радіаційний та хімічний захист.

Організаційні заходи по захисту населення:1. Будівництво сховищ та укриттів для населення;2. Забезпечення всього населення індивідуальними засобами

захисту;3. Загальне навчання населення користування засобами

особистого захисту (протигази, респіратори, вогнегасники…) та правильним діям в умовах НС;

4. Своєчасне повідомлення населення про НС;5. Захист продовольства і води, створення продовольства, мед.

препаратів та предметів першої необхідності;Засоби індивідуального захисту – призначені для збереження

життя і здоров’я людини в умовах застосування зброї масового ураження, під час аварій, катастроф, стихійних лих.

188


Вони поділяються на: індивідуальний захист органів дихання та захист шкіри.

Основні висновки:Розглянув особливості захисту населення в умовах НС можливо

зробити висновки:Для того, щоб людина вміла захищати себе в умовах НС,

держава повинна приймати в цьому активну безпосередню участь. Тобто розробляти програми по навчанню населення користуватися засобами індивідуального захисту, правильної поведінки при НС. Розробляти проекти для будівлі захисних споруд, сховищ. Також важливу роль відіграє сімейне виховання,батьки повинні виховувати в своїй дитині відповідальність, любов до життя [2, с. 92].

Якщо кожен з нас буде підготовлен до екстремальних змін в навколишньому середовищу, буде відповідальним, тоді і проблем з НС в нас буде менше, а якщо й виникнуть ми будемо готові до боротьбі з ними.

Захист населення в умовах НС є дуже актуальною проблемою теперішнього часу. Підготовка населення до індивідуального захисту в умовах НС повинна починатися ще з дошкільних закладів, також багато уваги потрібно приділяти у школі,для того,щоб коли дитина стала дорослою вона могла захистити не тільки себе, а й тих хто її оточує [3, с.170].

ЛІТЕРАТУРА1. Зацарний К.М. Безпека життєдіяльності / К.М. Зацарний //

Навчальний посібник для студентів ВНЗ Освіти України І-ІV рівнів акредитації. – К. : “Каравела”, 2003. – C.123-125 .

2. Заплатинський В.М. Безпека життєдіяльності / В.М. Заплатинський // Навчальний посібник для студентів ВНЗ Освіти України І-ІV рівнів акредитації. – К. : КДТЕУ, 1999. – С. 90-92.

3. Коваль Г.М. Основи безпеки життєдіяльності людини / Г.М. Коваль // Навчальний посібник для студентів ВНЗ Освіти України І-ІV рівнів акредитації. – К. : МАУП, 2002. – C.168-170.

Юлія Махарін,4 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: викл. С. В. Єфімов

ОСОБЛИВОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ РУХЛИВИХ ТА НАРОДНИХ ІГОР ДЛЯ РОЗВИТКУ СПРИТНОСТІ НА УРОКАХ ФУТБОЛУ З УЧНЯМИ

МОЛОДШИХ КЛАСІВАктуальність. Спритність є однією із життєво необхідних фізичних

якостей людини, вимагає від дитини багато уваги, сконцентрованості, старанності, креативності тому, що вправи для розвитку цієї якості є

189


складними і різноманітними. Застосовуючи на уроках фізичної культури рухливі та народні ігри

для розвитку спритності можно допомогти дитині краще сприймати та засвоювати складний матеріал, проводити цікаві уроки. Рухливі та народні ігри допомагають займаючимся гармонійно розвиватися, як фізично так і інтелектуально. В зв’язку з цим я і вибрала цю тему.

Ступінь досліджуваності проблеми. Відомий російський педагог Лесгафт писав, що завдання фізичного виховання полягає в тому, щоб навчити дітей “свідомо ставитися до своїх рухів”. Він високо оцінював виховне значення ігор, обґрунтував, що під час гри здійснюється єдність фізичного і психічного розвитку дитини [2]. Видатний чеський педагог Каменський високо оцінював роль ігор. Він стверджував, що ігри необхідні для вирішення оздоровчих, навчальних і виховних завдань. Швейцарський педагог Пісталоцці вважав, що у вільний від навчання час, ігри можуть служити розумною розвагою. Наукові дослідження в галузі педагогіки і психології виявили найсильніше бажання у дитини – це бажання ігрової діяльності (Л.С. Виготський).

Мета дослідження – обґрунтувати ефективність впливу рухливих та народних ігор на розвиток спритності дітей молодшого шкільного віку.

Методи дослідження: а) теоретичного рівня (аналіз літератури, синтез, узагальнення, систематизація педагогічних фактів); б) емпіричного рівня (педагогічний експеримент).

Сутність дослідження. Рухливі ігри – важливий засіб всебічного виховання дітей. Уроки фізичної культури у школі мають бути цікавими, веселими, захоплюючими, саме це сприяє меті, й найскладніший матеріал учні засвоюють легко, ігри виховують в учнів найкращі риси характеру, розвивають інтелект [3]. Молодший шкільний вік – відповідальна і вагома ланка в системі безперервного виховання, що сприяє становленню і розвитку особистості. Це здійснюється в сім’ї, школі, у спілкуванні з навколишнім середовищем і має на меті забезпечення фізичного і психічного здоров’я дітей, їх повноцінного розвитку, готовності до засвоєння шкільної програми, набуття і забезпечення життєвого та соціального досвіду.

Разом з тим в цей період проходить інтенсивний розвиток організму. Потреба в рухах, підвищення рухової активності є найбільш важливою біологічною особливістю дитячого організму у віці 7-9 років. Експериментальне дослідження проводилося у Бердянській ЗОШ №3 І-ІІІ ступенів Запорізької області. Ним було охоплено 43 учні других класів.

Виявилося, що в рухливих іграх створюються найсприятливіші умови для розвитку спритності. Спритності в 2-Г класі та 2-А класі. Виявилося, що в учнів 2-А класу спритність розвинена гірше ніж в учнів 2-Г класу. Судячи з цих показників 2-Г клас став контрольним класом, а 2-А експерементальним.Учні 2-Г класу працювали по звичайній шкільній програмі з фізичної культури, а на уроці фізичної культури в 2-А класі ми впроваджували різноманітні рухливі та народні ігри. На початку експерименту в обох групах досліджуваних було проведене педагогічне тестування для визначення рівня розвитку спритності молодших школярів. В тестуванні були використані наступні тестові вправи: човниковий біг 3х10 м., влучення тенісного м’яча в ціль з 6 м., ловля падаючої палиці з висоти 50 см. В ході формуючого етапу експерименту уроки

190


фізичного виховання в групах проводились за різними програмами. В контрольній групі уроки проводились на основі програмового змісту фізичної культури без використання народних та рухливих ігор. В експериментальній групі зміст уроків будувався на основі використання українських народних та рухливих ігор.

До часу закінчення експерименту в учнів експериментального (2-А) класу показники розвитку спритності збільшилися на 1-2%. Це вказує на те, що застосування рухливих та народних ігор було ефективним для розвитку спритності учнів даного класу.

Основні висновки. Рухливі та народні ігри покращують функціональний стан серцево-судинної системи, збільшується приріст показників спритності та інших фізичних якостей людини [1].

Таким чином, проведене дослідження показало, що систематичне застосування українських народних та рухливих ігор на уроках фізичної культури ефективно впливає на підвищення спритності та формування особистості учнів початкових класів.

ЛІТЕРАТУРА1. Бальсевич В.К. Физическая культура для всех и для каждого /

В.К. Бальсевич // – М.: Физкультура и спорт, 1988. – 208 с.2. Вільчковський Е.С. Рухливі ігри в дитячому садку /

Е.С. Вільчковський // – К.: Рад. шк., 1989. – 176 с. 3. Кругляк О. Рухливі ігри та естафети в школі / О. Кругляк //

Посібник для вчителя.-Тернопіль: Підручники і посібники, 2009. – 80 с.

Юлія Махарін, 4 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: к.н.фіз.вих. доц. В. М. Осіпов

ПЛАВАННЯ ЯК СУЧАСНА ОЗДОРОВЧА ТЕХНОЛОГІЯАктуальність. Немає для людини більшої цінності ніж її здоров’я

[3, с. 3], але на жаль в останні роки здоров’я людей дуже сильно погіршилося, цьому сприяє багато факторів – спадковість, навколишнє середовище, неправильне харчування, і самий великий недолік – гіподинамія. Найпоширеніші захворювання – це сколіоз, хвороби серцево-судинної та дихальної системи, зниження стійкості організму до подразників навколишнього середовища. Насьогодні існує достатньо різноманітних оздоровчих технологій які допомагають ліквідувати ці захворювання, але найбільш ефективним із них, на нашу думку, є плавання.

Ступінь досліджуваності проблеми. Оздоровче значення плавання розглядається в працях багатьох вчених. В.М.Платонов, першим започаткував і обґрунтував нові положення теорії й методики підготовки спортсменів у плаванні. Л.М. Шульга запровадила сучасні методики тренування в підготовку плавців з вадами слуху, опублікувала більше 40 науково-методичних робіт, серед яких і навчальний посібник “Оздоровче плавання” (2008). К. Купер, називає плавання другим (після

191


бігу на лижах) по ефективності видом аеробного навантаження, при якому задіяні всі основні групи м’язів.

Мета і методи дослідження. Мета – обґрунтувати ефективність впливу плавання для покращення стану здоров’я людини. Методи дослідження – теоретичні (аналіз літератури, синтез, узагальнення, систематизація педагогічних фактів).

Сутність дослідження. Плавання – незамінна коригувальна гімнастика для дітей, молоді та людей старшого віку. Завдяки симетричності рухів і горизонтальному положенню тіла в воді, розвантажується хребет від тиску на нього всього тіла, полегшується робота серця, покращується розслаблення м’язів. Плавання служить гарною коригувальною вправою, яка виправляє різні порушення постави. Специфічні особливості плавання пов’язані з руховою активністю у воді. При цьому організм людини підлягає подвійній дії: з однієї сторони – фізичні вправи, з іншої – водне середовище. Під дією води очищується шкіра, тим самим покращується її дихання. Щільність води приблизно в 775 разів більша ніж щільність повітря, а звідси виникає перешкода різким рухам, обмеження швидкості та більше енерговитрат (наприклад: на дистанціях з плавання 1000 – 1500 м. в середньому витрачається 100-500 к/кал. [2, с. 143]. Заняття плаванням ефективно застосовують для боротьби з зайвою вагою. В процесі регулярних занять з плавання формується новий механізм дихання, зменшується тривалість дихального циклу, збільшується частота та хвилинний об’єм дихання, легенева вентиляція, ЖЄЛ. Теплоємність води в 4 рази, а теплопровідність в 25 разів вищі за повітря. Тому, коли людина знаходиться в воді її тіло випромінює на 50-80% більше тепла ніж на повітрі. В зв’язку з цим у неї підвищується обмін речовин для збереження теплового балансу в організмі. Відбуваються зміни в системі крові, збільшується кількість формених елементів (еритроцитів, лейкоцитів, гемоглобіну). Це спостерігається після одноразового перебування у воді. Через 1,5-2 години після занять склад крові майже досягає нормального рівня. Під час занять знижується систолічний тиск, підвищується еластичність судин. При систематичних заняттях відбувається фізіологічне зниження ЧСС до 60 і менше уд./хв., серцевий м’яз працює економно. Постійні заняття сильно впливають на нервову діяльність людини. Дія температури води врівноважує процеси збудження й гальмування в ЦНС, покращує кровопостачання мозку [1, с. 6].

Основні висновки. Таким чином, можна сказати, що в процесі занять плаванням на організм людини впливає як рухова діяльність, так і водне середовище, що призводить до фізіологічних змін майже у всіх органах і системах. Вода м’яко діє на тіло, масажує нервові закінчення які знаходяться в шкірі та м’язах, заспокоює, знімає втому та напруження. Після плавання людина легше засинає, міцніше спить, в неї покращується увага та пам'ять. В оздоровчих цілях воно корисне всім віковим категоріям. Також плавання є ефективним засобом загартовування, підвищення стійкості до простудних захворювань, впливу низьких температур навколишнього середовища. До того ж зміни які відбуваються в крові, покращують імунітет, зміцнюють стійкість організму до інфекційних захворювань.

192


ЛІТЕРАТУРА1. Васильев В. С. Обучение детей плаванию / В. С. Васильев. –

М. : Физкультура и спорт, 1989. – 96 с.2. Плавание / Под ред. В.Н. Платонова. – К. : “Олимпийская

литература”, 2000. – 493 с.3. Попова Е. А. Лечебная гимнастика – ваш семейный доктор /

Е.А. Попова. – Донецк: ООО ПКФ “БАО”, 2008. – 256 с.

Юлія Махарін,4 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: к.н.фіз.вих., доц. В. М. Осіпов

ФІЗИЧНА РЕАБІЛІТАЦІЯ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ СЕРЦЕВО-СУДИНОЇ СИСТЕМИ

Актуальність. З кожним роком кількість хворих з серцево-судинними захворюваннями збільшується [1, с. 5]. Серцево-судинна система відіграє важливу роль в життєдіяльності організму, постачає всім тканинам і органам поживні речовини, виносить продукти обміну. Серцево-судинні захворювання є основною причиною інвалідності і смертності людей у більшості країн світу.

Захворюваннями серцево-судинної системи є – ендокардит, міокардит, дистрофія міокарда, вроджені й набуті вади серця, ішемічна хвороба серця, гіпер- та гіпотонічна хвороби. Виникненню захворювання сприяє ряд чинників: переїдання, вживання алкоголю, паління, гіподинамія, фізичні й нервово-психічні перевантаження, інфекції, спадковість тощо [2, с. 236]. Для боротьби та профілактики з цими та іншими захворюваннями серцево-судинної системи застосовують різноманітні засоби фізичної реабілітації,про які ми поговоримо в цій статті.

Ступінь досліджуваності проблеми. Профілактикою та лікуванням захворювань серцево-судинної системи займались такі лікарі та вчені: Амосов М.М.; Бендет Я.А., Апанасенко Купер К., і багато інших.

Мета і методи дослідження. Мета роботи – охарактеризувати засоби фізичної реабілітації для покращення стану здоров’я людей з захворюваннями серцево-судинної системи. Методи дослідження: теоретичного рівня (аналіз науково-методичної літератури).

Сутність дослідження. Серцево-судині захворювання лікують комплексно з включенням медикаментозного лікування, дієтотерапії, психотерапії, відповідного рухового режиму, фізичної реабілітації.

Засоби останньої: ЛФК, лікувальний масаж, фізіотерапія, механотерапія. працетерапія. ЛФК застосовують при всіх захворюваннях серцево-судинної системи і на всіх етапах. Вона позитивно впливає на функцію серця і судин. Лікувальна дія фізичних вправ грунтується на чотирьох основних механізмах: тонізуючий вплив, трофічна дія, формування компенсації,нормалізація функцій.

Дозовані фізичні вправи в цілому позитивно впливають на серцеву діяльність (економічна робота серця) [3, с. 5]. Під впливом

193


фізичних вправ розширюються коронарні судини, розкриваються резервні капіляри, прискорюється кровообіг. Дозоване фізичне навантаження може збільшити кількість крові, що протікає через коронарні судини у 8-10 разів. Все це зміцнює міокард, попереджає дистрофію. Спостерігається збільшення кількості функціонуючих капілярів, розширення просвіту судин, зниження тонусу артеріол. Фізичні вправи підвищують пристосувальні можливості організму, його опірність до стресових ситуацій, покращують психоемоційний стан надають впевненості у свої сили та одужання.

Також призначається лікувальний масаж, його дія проявляється трьома основними механізмами: нервово-рефлекторним, гуморальним і механічним. Він підвищує процеси гальмування в ЦНС, врівноважує основні нервові процеси надає знеболюючу та заспокійливу дію. Під його впливом збільшується кількість функціональних капілярів,. Все це зменшує застійні явища, нормалізує артеріальний тиск. Використовують сегментарно-рефлекторний, класичний і підводний душ-масаж.

Фізіотерапія – застосування природних та преформованих фізичних чинників, які діють на організм через шкіру, слизові оболонки, дихальні шляхи і викликають зміни в чутливості судинних рецепторів. Фізіотерапевтичні методи можуть підсилювати або знижувати процеси гальмування та збудження, стимулювати координуючу функцію кори головного мозку. Під впливом фізичних чинників, відбувається розкриття не функціонуючих капілярів, прискорення кровотоку, підвищення кисневої ємності крові й клітинної проникливості, що сприяє активізації обмінних процесів, зменшення реакції серцево-судинної системи й організму в цілому на зміни в атмосфері. Механотерапія – заняття на тренажерах. Мета працетерапії – максимально можливе відновлення професійних навичок або підготовка хворого до оволодіння новою професією.

Основні висновки. Проаналізувавши науково-методичну літературу можно зробити висновок, що для людей з захворюваннями серцево-судинної системи, ефективно застосовувати різні засоби фізичної реабілітації. До тих, що вже перераховані можна додати: гігієнічну гімнастику, теренкур, оздоровчий біг, плавання, їзду на велосипеді, катання на лижах. При цьому важливо слідкувати за самопочуттям хворого та частотою серцевих скорочень.

ЛІТЕРАТУРА1. Белопольский Ю. А. Болезни сердца / Ю. А. Белопольский. – Х. :

“Клуб семейного досуга”, 2009. – 234 с.2. Мухін В. М. Фізична реабілітація / В. М. Мухін. – К., “Олімпійська

література ”, 2000. – 436 с.3. Рецепты здоровья и долголетия / сост.: Р. И. Даласюк,

Л. П. Камрат, Т. Ф. Шевчук. – Днепропетровск: “Росток”,1994. – 468 с.

Юлія Махарін,4 курс факультету фізичного виховання

194


Наук. керівник: ст. викл. Є. В. Зубов

ХОДЬБА, ЯК ЗАСІБ ПІДВИЩЕННЯ РІВНЯ ЗДОРОВ’ЯАктуальність. Навчання у школі збільшує навантаження на організм

дитини. Діти менше рухаються, більше сидять, внаслідок цього виникає недостатність м’язової активності, збільшується статичне напруження, погіршується самопочуття, стан здоров’я. В зв’язку з цим коли дитина переходить зі школи до ВНЗ, завдання викладачів фізичної культури, збільшити рухову активність, підвищити інтерес до регулярних занять фізичними вправами, та навчити молодь цінувати та піклуватися про своє здоров’я [1, С.27].

Ступінь досліджуваності проблеми. Дозована ходьба має оздоровчий вплив та є засобом підвищення рівня здоров’я, довели такі вчені як: Р.Е. Мотилянська, Л.Я. Іващенко, Н.П. Страпко, Ф.П. Суслов, та інші.

Мета і методи дослідження. Мета – обґрунтувати ефективність впливу ходьби на підвищення рівня здоров’я людей. Методи – теоретичного рівня (аналіз науково-методичної літератури).

Сутність дослідження. Дозована ходьба – найбільш простий і доступний засіб, для людей різної вікової категорії. Відсоток травм під час ходьби дуже низький. Ходити потрібно інтенсивно, обов’язково враховуючи самопочуття. Під час ходьби можливо спостерігати декілька специфічних впливів: від м’язових скорочень, до інерційних проходжень рідин, їжі. Коли венозна кров циркулює по капілярах, втрачається майже весь тиск, який виникає від серцевих скорочень. На рух крові по венах ефективно впливає рух діафрагми під час дихання. Дозовану ходьбу можно використовувати, як засіб схуднення. Якщо в стані спокою людина втрачає в середньому за хвилину 1,5 Ккал. енергії, то під час ходьби зі звичайною швидкістю 5-6 км., за годину в залежності від власної ваги енерговитрати збільшуються в 3-4 рази. За час ходьби можна досягти відмінного результату в підвищенні загального балансу рухової активності і енергозатрат – 360 – 600 Ккал. [2, с. 250]. Заняття, які проводяться зі зниженою інтенсивністю, але більш довготривалий час, дає більш помітний тренуючий аеробний ефект, наприклад, заняття по 30- 40 хвилин 5 разів на тиждень на протязі 70 днів. Це позначає, що ходьба ефективно тренує дихальну та серцево-судину системи. Збільшуючи навантаження потрібно не забувати про вихідний рівень своєї підготовленості, фізичного стану, віку. Якщо людина має невеликі відхилення у стані здоров’я можна застосовувати рекомендації Мотилянської та Єрусалимського. Вони пропонують чотирьох етапне підвищення дозованого навантаження з поступовим переходом від ходьби до бігу, ця програма розрахована на один рік. Цикл занять складається з трьох днів тренувань та одного дня відпочинку. Для жінок пропоновані навантаження скорочуються на 20–25%, а пульсова реакція може бути на 5-8 ударів вище, ніж в чоловіків. Хоча звичайна ходьба э одним самим м’яким засобом допоміжного навантаження, але при тренуванні потрібно взяти за правило поступове зниження швидкості ходьби к кінцю заняття, закінчуючи його в повільному темпі на протязі 3- 5 хвилин. Цей срок потрібен для того, щоб відбулося поступове зниження активності систем організму. Той хто різко перестає виконувати фізичне навантаження, підвергає небезпеці своє

195


серце, тому що кровотік уповільнюється швидше, ніж серцеві скорочення, що й призводить до нестачі крові в серцевих судинах. Після закінчення ходьби не потрібно різко зупинятися та сідати. Ходьба – фундамент для бігу, яким користуються навіть спортсмени високої кваліфікації.

Основні висновки. Дослідивши науково – методичну літературу з питань оздоровчої ходьби можно зробити такі висновки: ходьба має позитивний вплив на самопочуття людини, підвищує її працездатність, витривалість. Підвищує роботу серцево-судинної та дихальної систем. Завдяки впливу природних факторів під час ходьби, організм в цілому піддається загальному оздоровленню. Також ходьба є гарним заспокійливим засобом – зняття напруження, боротьба зі стресами, безсонням. Якщо постійно займатися цим засобом оздоровлення, людина різної вікової категорії зможе зміцнити своє здоров’я, мати гарний настрій, та підтримувати себе в відмінній фізичній формі.

ЛІТЕРАТУРА1. Петров А.Т. Оздоровительная ходьба / А.Т. Петров// М., 2001. – 215

с.2. Поляков В.А. Здоровый образ жизни / В.А Поляков // Учебное

пособие. – Краснодар, 1995. – 400 с.

Евгения Немцева, Олеся Коптеева, Анна Вахрамеева 1 курс факультета педагогическогообразования и сервисных технологийНаучный руководитель: Н. А. Антипанова,д. мед. н., профессор(Магнитогорский государственный университет)

ОСОБЕННОСТИ ПАРАМЕТРОВ СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТОЙ СИСТЕМЫ СТУДЕНТОВ 1 КУРСА, ПРОЖИВАЮЩИХ В УСЛОВИЯХ

РАЗНОЙ АНТРОПОГЕННОЙ НАГРУЗКИИнтенсивное антропогенное загрязнение объектов окружающей

среды Челябинской области в основном связано с развитой отраслью черной металлургии [1]. Как градообразующая отрасль, черная металлургия оказывает существенное влияние на здоровье работающих и населения, проживающего в районе размещения предприятия, вызывая комплекс экологически обусловленных заболеваний [2]. Экологическое загрязнение способствует специфической перестройке обменных процессов в организме и формированию патологических процессов [3].

Целью исследования явилось определение особенностей функционального состояния сердечно-сосудистой системы (ССС) студентов 1 курса, проживающих в условиях разной выраженности антропогенного загрязнения.

В исследовании принимали участие студенты 1 и 3-го курсов (33 студента). Исследовались первичные показатели, оценивающие степень напряжения регуляторных механизмов ССС: подсчет пульса;

196


измерение АД: диастолическое, систолическое, пульсовое, среднединамическое, минутный объем крови, периферическое сопротивление. Степень влияния на ССС вегетативной нервной системы оценивалась при подсчете индекса Кердо.

Сущность исследования.В результате исследования были выявлены достоверные

отличия в показателях функционирования ССС студентов, проживающих в наиболее чистых и “грязных” районах города.

Параметры САД имели показатели ниже нормы у 77% студентов, проживающих в антропогенно отягощенных районах (Правобережном и Ленинском) и у 23% студентов, проживающих в наиболее чистом Орджоникидзевском районе. Данная зависимость, возможно, имеет связь с антропогенными факторами, среди которых максимально представлен бензапирен, бензол, формальдегид, свинец, и ряд тяжелых металлов, оказывающих негативное влияние на силу сердечного сокращения и снижающих эластичность стенок венозного русла, что в последующем может вызвать нарушения венозного кровотока и компенсаторный подъем артериального давления или при слабости сердечной мышцы компенсаторное уменьшение капиллярного кровотока с последующим развитием тканевой гипоксии и дистрофии. Параметры ДАД у 75% студентов имели значения ниже нормы. При этом среди данных студентов 71,5% проживали в районах с повышенной антропогенной нагрузкой и только 28% – в районных относительно чистых. Наблюдаемое нами снижение показателей ДАД может быть следствием меньшего сопротивления прекапилляров, высокого эластичного сопротивления крупных сосудов и низкой ЧСС. Перечисленные изменения могут наблюдаться и при действии определенных антропогенных факторов среды крупного промышленного города черной металлургии. Описанные варианты отклонений в функционировании ССС требуют активации симпатической нервной системы. В этой связи нами был исследован индекс Кердо, расчет которого выявил у 82% студентов значения положительного диапазона, характеризуемые как приоритет симпатической активации сердечно-сосудистой системы. При этом данное доминирование симпатотонии имелось у 82% студентов, проживающих в неблагоприятных районах и у 18% студентов более “чистого” Орджоникидзевского района города Магнитогорска.

Следовательно, симпатотонию, наблюдаемую у большинства студентов, проживающих в неблагополучных по антропогенной нагрузки районах города, можно рассматривать как приспособительный механизм активации сердечно-сосудистой деятельности, возможности которой значительно снижаются под действием специфических загрязнителей крупного промышленного центра черной металлургии.

ЛИТЕРАТУРА1. Антипанова Н. А. Риск развития рака репродуктивных органов

у жителей крупного центра черной металлургии / Н. А. Антипанова // Проблемы репродукции. – 2007. – №1 – С. 57 – 61

197


2. Рахманин Ю. А. Интегрирующая роль медицины окружающей среды в профилактике, ранней диагностике и лечении нарушений здоровья, связанных с воздействием факторов среды обитания человека / Ю. А. Рахманин, Г. И. Румянцев, С. М. Новиков и др. // Гигиена и санитария. М. : Медицина. – 2005. – № 6. – С. 3–6.

3. Онищенко Г. Г. Влияние состояния окружающей среды на здоровье населения. Нерешенные проблемы и задачи / Г. Г. Онищенко // Гигиена и санитария. – 2003, – № 1 – С. 3–10.

Роккі Нєтков, 7 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологій.Наук. керівник: ст. викл. В. В. Лаврик

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРНЕТ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ РОЗРАХУНКУ ЕКСПЕРИМЕНТУ З ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

У Національній доктрині розвитку освіти зазначається, що одним із основних аспектів реформування освіти є впровадження в навчально-виховний процес сучасних педагогічних і науково-методичних досягнень, а одним із основних шляхів удосконалення змісту освіти є широке застосування інформаційно-комунікаційних технологій, а саме: “забезпечення комп'ютерної та інформаційної грамотності населення, насамперед шляхом створення системи освіти, орієнтованої на використання новітніх ІКТ у формуванні всебічно розвиненої особистості” [1].

Отже, трудність підрахунків статистичних показників та відсутність наочності результатів експерименту зумовили вибір теми дослідження.

Науково-теоретичне обґрунтування професійно-прикладної підготовки було дано професором Беліновичем [1]. Одним з основоположників учення про професійне профілювання фізичного виховання був В. В. Гориневський [2]. Якнайповніше питання професійної підготовки вивчали при побудові системи фізичного виховання вихованців систем профтехосвіти (Р. Т. Раєвський, 1968, С. А. Полієвський, 1970, Д. С. Іванов, 1978; і ін.).

З появою комп’ютерної техніки проблемі дослідження ефективності нових інформаційних технологій в професійній підготовці студентів вузів педагогічного профілю були присвячені роботи (А. Н. Луткова, 1992; А. А. Рогова, 1995; С. Н. Бєляєва, 1996; Е. І. Арчибасова,1998; С. Ж. Козлова, 1999; та ін.).

В даний час у Бердянському державному педагогічному університеті були впровадженні і використані, в процесі фізичного виховання, комп’ютерні програми Самсутіної Н. М., Сущенко Л. П., Шмідта П. І., Короленко К. В. та Конох А. П.

Мета дослідження – дослідити експеримент з фізичного виховання у дослідженні з теми “Професійно-прикладна фізична підготовка майбутніх фахівців комп’ютерних технологій” та створити прикладний програмний засіб для його статистичного розрахунку.

Для розуміння того, як фізичні вправи впливають на психофізичний стан майбутніх фахівців комп’ютерних технологій було

198


проведене дослідження на базі Бердянського державного педагогічного університету з професійно-прикладної фізичної підготовки, статистичну обробку матеріалів дослідження і їх узагальнення. Результати якого показали, що фізичний стан респондентів покращився.

Для статистичного розрахунку був розроблений прикладний програмний засіб, результати якого співпадають з результатами статистичних розрахунків зроблених в Microsoft Excel, похибки обчислень результатів експерименту коливаються у межах норми. Що доводить вірність підрахунків.

Дана програма дозволяє працювати з базою даних MySQL через мережу Internet, завдяки тому, що вона реалізована на мові PHP, що дає можливість працювати з базою даних з будь якого місця, при наявності підключення до глобальної мережі, та програми браузеру без додаткового встановлення програмного забезпечення. Мови PHP та MySQL дозволяють реалізувати прикладне програмне забезпечення на базі сайту, зі зручним web- інтерфейсом та наочним представленням результатів статистичних підрахунків, що дозволяє прискорити роботу дослідження. Ці мови програмування мають значні переваги завдяки своїй розповсюдженості та безкоштовності, що робить їх доступними для великої кількості користувачів мережі Internet.

Отже, даний прикладний програмний засіб дає змогу дистанційно, за допомогою локальної або глобальної мережі Internet, отримати доступ до бази даних респондентів, з можливістю її редагування та наочно побачити статистичні данні експерименту дослідження.

ЛІТЕРАТУРА1. Белинович В.В. Принципы и методика организации

двигательным действием в процессе физического воспитания: Автореф. дис... канд. пед. наук. / В.В. Белинович. – М., 1959. – 24 с.

2. Гориневский В. В. Руководство по физической культуре и врачебному контролю, (Для студентов и врачей). / В. В. Гориневский, В. В. Гориневская М. – Л., Гос.изд. Биологической и медицинской литературы, 1935

3. Про Основні засади розвитку інформаційного суспільства ...| вiд 09.01.2007 № 537-V. – http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cginreg=537-16

Олена Нікітіна,3 курс Інституту фізико-математичної та технологічної освітиНаук. керівник: к. пед.н. доц. Н. Б. Сопнєва

ЗДОРОВ’Я СТУДЕНТА: ПОЗИТИВНІ ТА НЕГАТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇЛюдина є частиною природи, і на неї, як на будь-який живий

організм, діють всі фактори навколишнього середовища. Крім природних факторів, на людину постійно діє комплекс соціальних факторів, пов'язаних з умовами його життя і діяльності в суспільстві. Їй доводиться постійно до них адаптуватися.

199


Як говорять: “Здорові діти – щасливе майбутнє процвітаючої держави!”, тому, головне завдання людини – зберегти своє здоров’я, яке є цінністю нашого життя. Та, на жаль, мало хто звертає увагу на цю проблему. Особливо це стосується молодого покоління, зокрема студентів.

Стан здоров'я студентства на даний момент є предметом пильної уваги, оскільки в силу різних причин в Україні сьогодні на кожну тисячу обстежених студентів, доводиться вісімсот чоловік хворих. Причиною такої тенденції є, без сумніву, шкідливі звички та не досить активний спосіб життя. Адже саме здоровий спосіб життя і є головним профілактичним засобом від різних захворювань.

Тому, велике значення має налагодження раціонального і саме здорового способу життя. Людина, яка вміє зі студентських років правильно організувати режим своєї праці і відпочинку, в майбутньому надовго зможе зберегти бадьорість і творчу активність [1].

Та, нажаль, мало хто зі студентів це виконує. В першу чергу, це, на мою думку, пояснюється браком часу, особливо у першокурсників. Через таку насичену навчальну програму у них просто не вистачає часу і сил на те, щоб займатися своїм здоров'ям. Неправильний режим харчування, або взагалі його часткова відсутність, а також часто повторювані стреси, депресії призводять до виникнення патологій в травному тракті, які провокують розвиток ожиріння. Медики відзначають, що у студентів із дефіцитом маси тіла, як, втім, і з надлишковою вагою, істотно вищий рівень захворюваності. А результат – загальне зниження працездатності у студентів, що часто приводить до низького рівня навчання та академічної відсталості.

Розумові навантаження мають ряд особливостей. Найчастіше вони пов'язані з тривалим навчальним процесом у закритому приміщенні і сидячим способом життя. Посилена робота мозку вимагає великого припливу крові до нього, що в свою чергу пов'язано з підвищенням тонусу судин мозку, що може призвести до стійкого підвищення артеріального тиску. При тривалій сидячій роботі створюються також умови для застою крові в органах черевної порожнини і тазу, знижується моторна діяльність кишечника, що може призвести до порушення їх функцій.

Студенту, щоб захистити своє здоров’я, потрібно заздалегідь продумати і розумно скласти розпорядок дня, який допоможе виробити в собі динамічний стереотип.

У кожного з нас закладені своєрідні біологічні годинники – лічильники часу, згідно з якими організм періодично і в певних параметрах змінює свою життєдіяльність.

Наприклад, капіляри найбільше розширені в 18 год (в цей час у людини висока фізична працездатність). Знаючи такі закономірності, людина може правильніше побудувати свій режим дня [1].

Чималий вплив на продуктивність розумової праці надають фізичні фактори зовнішнього середовища.

Як відомо, клітини головного мозку відрізняються особливо інтенсивним енергетичним обміном. Тому для успішної розумової роботи необхідно перебувати в приміщенні з нормальним вмістом кисню.

Також, завжди потрібно пам’ятати про повноцінний сон. Виявляється, в процесі сну відновлюються енергетичні запаси,

200


витрачені під час роботи, нервова тканина звільняється від накопичених в ній продуктів розпаду [2]. Отож, недарма давньогрецькі мудреці говорили: “Сон-слуга життя”.

Отже, успіх у навчанні і хороше здоров’я залежать насамперед від фізичної активності, гігієни розумової праці, сну та позбавлення від шкідливих звичок.

Звичайно, те, що людина прагне навчатися та самовдосконалюватись – це дуже добре, але в першу чергу потрібно думати про своє дорогоцінне здоров’я. Адже, умовою щастя – є здоров’я, без якого і мудрість незавидна, і мистецтво бліде, і сила в’яне, і багатство без користі, і слово без сили.

ЛІТЕРАТУРА1. Атлас анатомии человека. Синельников Р.Д. Синельников Я.Р. –

Москва: Медицина, 1996.– 344 с.2. Гигиена. Габович Р. Д., Познанский С. С., Шахбазян Г. X.– 3-е

изд., перераб. и доп.– К. : Вища школа, Головное изд-во, 1984.– 320 с.

Серануш Оганесян, Ольга Белкина, Анастасия Ювакаева, 1 курс факультета педагогическогообразования и сервисных технологийНаучный руководитель: Н. А. Антипанова,д. мед. н., профессор(Магнитогорский государственный университет)

ВЛИЯНИЕ ХАРАКТЕРА ПИТАНИЯ НА СОСТОЯНИЕ ДЫХАТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ СТУДЕНТОВ

Нерациональное питание служит причиной более 80 различных заболеваний. Каждый третий наш соотечественник страдает от различных недомоганий, обусловленных нарушениями питания, а среди умерших, значительная часть становится жертвой злокачественных опухолей и сердечнососудистых заболеваний, развитие которых, тоже в значительной степени вызывается неправильным питанием.

Следовательно, неправильное питание становится все более распространенной и серьезной проблемой, хотя большинство и не ощущает пока последствий своих ошибок. Тем более что некоторые болезни на ранней стадии просто не выявляются современными средствами диагностики.

Целью нашего исследования явилось изучение влияния характера питания студентов 1 и 3 курсов на состояние дыхательной системы.

В исследовании принимали участие студенты 1 и 3-го курсов (33 студента). Исследовались первичные показатели, оценивающие функциональные возможности дыхательной системы: жизненная емкость легких (спирометрия), чувствительность к недостатку кислорода (проба Штанге), частота дыхания в покое (ЧД). При подсчете ЖЕЛ за возрастную норму принимались показатели 3000 – 3500 мл. Характер питания

201


оценивался субъективно по данным анкетного опроса по характеру питания студентов с подробным описанием состава продуктов и их объема за три дня в неделю. В дальнейшем были получены данные на средний день, что повысило достоверность результатов.

Сущность исследования.В результате проведенного исследования состояния характера

питания студентов и функционирования дыхательной системы были определены следующие особенности: большинство студентов имели показатели ниже возрастной нормы по содержанию в суточном рационе белков (снижена у 79% студентов при среднем уровне по группе, составляющем 78% от возрастной нормы), жиров (снижены показатели у 86% студентов, что в среднем по группе составило 61% от необходимой суточной нормы), углеводов (снижены показатели у 100% студентов, что в среднем по группе 61% от возрастной нормы), калорий (снижена калорийность питания у 100% студентов, что в среднем по группе составило 51% от возрастной нормы), задержка дыхания на вдохе (снижена у 100 % студентов, что составляет в среднем 65,7% от возрастной нормы), объем ЖЕЛ (снижен у 86% студентов, что составило в среднем по группе 47,1% от возрастной нормы), показатели индекса Скибинской (снижены у 100% студентов и составляют 22,8% от возрастной градации отличного уровня тренированности кардио-респираторной системы).

Дальнейший факторный анализ, проведенный методом главных компонент, позволил определить две группы факторов, влияющих на уровень потребности организма в кислороде (результаты по пробе Штанге) и состояние тренированности кардио-респираторной системы. При этом первая группа факторов имеет вклад в дисперсию значений показателей дыхательной системы 75,46% и включает уровень содержания жиров в суточном рационе студентов (r = 0,71), второй фактор имеет 24,5% дисперсии показателей дыхания (ИС, и ЗД) и включает кол-во белков в суточном рационе студентов (r = 0,4) и кол-во калорий суточного рациона (r = 0,45).

Установленные зависимости подтверждают современные теории, относительно которых сурфактанту легочных альвеол отводится куда более важная и интересная роль кроме поддержания альвеол в рабочем “не склеенном” состоянии [2]. В частности, в теории Петраковича Г. Н. (1992), на которой основывался В.Ф. Фролов при разработке метода эндогенного дыхания, сурфактанту отводится одна из центральных ролей в процессе выработки энергии в организме[3], а для его функционирования необходимо наличия в организме жиров, богатых “полиненасыщенными” жирными кислотами. Следовательно, недостаточность питания по содержанию основных элементов и низкая калорийность определяют энергетический и мышечный дефицит, создающий фон для развития разнообразной патологии в последующем, особенно, у населения крупного промышленного центра [1].

ЛИТЕРАТУРА1. Абдуллин А. Г., Антипанова Н. А., Абдуллина Д. Г.

Жизнедеятельность человека в экологически неблагоприятных

202


условиях существования // Безопасность жизнедеятельности. – №7. 2009. – С.5-9.

2. Кустов Е. Ф. Третье дыхание / Е.Ф. Кустов. ООО “ЛОТОС” http://lotos-om.ru. 2007 г.118 с.

3. Руководство по эндоrенному дыханию. Bepиzo Е. Л. le издание. ОЛО Издательство "Бiлоцеркiвська друкарня", 2004. 320 стр.

Галина Оніщенко, 5 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: ст.викл. О. М. Бойко

КОНТРОЛЬ ЗА ФІЗІОЛОГІЧНИМИ ПОКАЗНИКАМИ НА ЗМАГАЛЬНОМУ ЕТАПІ

Актуальність. Медичне забезпечення змагань здійснює медперсонал (лікарі, медсестри та реабілітологи) лікарсько-фізкультурних диспансерів (ЛФД) і кабінетів лікарського контролю, а також медичні заклади, на території яких проводять спортивні заходи. Будь-який спортивний захід не може відбутися без участі в ньому медичних працівників.

Ступінь досліджуваності проблеми. Шкідливість допінгів полягає в штучній стимуляції організму вище допустимих норм. Це призводить до вичерпування енергетичних ресурсів і розвитку патологічних станів.

Складовою частиною медичного забезпечення офіційних змагань високого ґатунку (Олімпійські ігри, чемпіонати світу та Європи) є антидо-пінговий контроль (АДК).

Мета і методи дослідження. Визначеня АДК – як систему спеціальних заходів, що спрямовані на виявлення прийнятих допінгів учасниками змагань та накладання відповідних санкцій на тих спортсменів, яких було звинувачено у прийнятті препаратів.

Сутність дослідження. Секс-контроль було введено МОКом наприкінці 60-х років. Мета його – виключення зі змагань світового рівня жінок-спортсменок з явними ознаками гермафродитизму, тобто коли в жіночому організмі внаслідок аномального розвитку функціонують не лише жіночий фенотип (зовнішній вигляд), таких спортсменок характеризують за підвищеним рівнем розвитку окремих фізичних якостей, а саме: сили, швидкості, витривалості, які спричиняють нерівноправності у боротьбі.

Самоконтроль – це самостійні регулярні спостереження за допомогою простих і доступних прийомів за станом свого здоров'я, самопочуттям, фізичним розвитком, впливом на організм фізичних і розумових навантажень. Використовуючи систематичний самоконтроль разом із веденням щоденника, можна визначити ступінь м’язових і нервово-психічних навантажень, утоми, достатності часу для відновлення, а також за допомогою яких засобів можна досягти найбільшої ефективності реабілітаційних заходів; наскільки є

203

http://lotos-om.ru/


результативними окремі методи корекції виявлених порушень у функціональному стані та працездатності.

Самоконтроль характеризується показниками розвитку м’язової сили й побудови тіла за допомогою тестів, які дозволяють оцінити як загальну працездатність, так і головні якості: силу, витривалість, гнучкість, спритність тощо.

Основні висновки. Таким чином, медичне забезпечення спортивних змагань – це :

1. Участь лікаря в роботі мандатної комісії. Лікар контролює правильність оформлення заявок, їхню відповідність існуючим нормам і вимогам. У заявковому листі треба обов’язково вказати: вік і кваліфікацію кожного учасника, вид змагань, до якого його допущено, висновок лікаря про допуск до змагань, який видано не пізніше 10-15 днів до початку змагань. Підпис лікаря і печатка лікувальної установи повинні стояти біля прізвища кожного учасника. Печатка немедичної установи недійсна. Спортсменів, які не мають правильно оформленого висновку лікаря, до змагань не допускають.

2. Контроль за санітарно-гігієнічним станом місць проведення змагань, обладнання та інвентарю. Якщо знайдені суттєві недоліки в санітарному стані або в епідеміологічній обстановці, лікар подає офіційну заяву до суддівської колегії та разом із організаторами змагань вживає заходів щодо усунення недоліків.

3. Присутність на зважуванні, де проводять зовнішній огляд спортсменів; виявлення скарг.

4. Спостереження лікаря за учасниками змагань і попередження травм та захворювань.

5. Надання медичної допомоги учасникам змагань. На місці змагань установлюють столик для медичного персоналу. На столику розкладують медикаменти в такому порядку, щоб у разі потреби їх можна було швидко знайти.

6. Після змагань лікар (тренер, реабілітолог) складає звіт про медичне обслуговування, а потім подає його відповідальному працівникові ЦРЛ або до лікарсько-фізкультурного диспансеру.

ЛІТЕРАТУРА1. Дубровский В. И. Спортивная медицина / В. И. Дубровский //

Учеб. для студ. высш. учеб. заведений. – 2-е изд., доп. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. – 512 с.: ил.

2. Епифанов В. А. Лечебная физическая культура и спортивная медицина / В. А. Епифанов // Учебник.-М.: Медицина, 1999. – 304 с: ил.

3. Макарова Г. А. Спортивная медицина / Г. А. Макарова // Учебник. – М.: Советский спорт, 2003. – 480 с: ил.

Дмитро Рева,4 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: ст. викл. О. Ю. Дорошенко

204


ЗДОРОВ’ЯФОРМУЮЧА КОМПЕТЕНТНІСТЬ ЯК ПОКАЗНИК ЕФЕКТИВНОСТІ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ

КУЛЬТУРИАктуальність. Аналіз досліджень свідчить, що, незважаючи на

широкий спектр досліджуваних напрямів, проблема підготовки вчителя фізичної культури вивчена недостатньо, що негативно позначається на якості шкільної освіти.

Ступінь досліджуваності проблеми. Проаналізувавши різні підходи, які визначають поняття професійна компетентність (Н. Кузьміна, В. Сластьонін, И. Зязюн, А. Маркова, В. Монахов та ін.) ми зазначаємо, що професійну компетентність більшість авторів розглядають як сукупність інтегративних характеристик педагога, які допомагають йому в рішенні професійно-педагогічних завдань.

Мета і методи дослідження. Розширити знання та уявлення майбутніх учителів фізичної культури щодо поняття здоров’яформуючої компетентності.

Сутність дослідження. Слід зазначити, що поняття “компетентність” досить широко використовується у теорії і практиці педагогіки. Зазвичай воно використовується, коли йдеться про ступінь відповідності знань і вмінь, якими оволодіває майбутній фахівець, вимогам своєї професії.

У тлумачному словнику української мови поняття “компетентний” характеризується як обізнаний в певній галузі; знаючий; який за своїми знаннями або повноваженнями має право робити, вирішувати що-небудь [2, с.114].

О. Пометун поняття “компетентність” розкриває як результативно-діяльнісна характеристика освіти. Нижній поріг, рівень компетентності – це рівень діяльності, необхідний і достатній для мінімальної успішності в одержані результату [3, с.66].

Професійну компетентність учені розглядають переважно в трьох аспектах: особистісний (суб'єктні, особистісні, професійно-значуща освіта); теоретичний (фундаментальна професійна підготовка, метазнання); практичний (здатність використовувати придбані знання, уміння, навички на практиці і у повсякденному житті).

На думку Н.В.Тамарської, суть поняття “здоров’язберігаюча компетентність” проявляється у проведенні профілактичних заходів і застосуванні здоров’язберігаючих технологій людьми, що знають закономірності процесу здоров’язбереження.

Д. Є. Воронін стверджує, що здоров’язберігаюча компетентність передбачає не тільки медично-валеологічну інформативність, але й застосування здобутих знань на практиці, володіння методиками зміцнення здоров’я й запобігання захворюванням. Формування у студентів спрямованості мислення на збереження й зміцнення здоров’я – невід’ємний компонент здоров’язберігаючої компетентності майбутніх фахівців [1, с. 28].

Відповідно до цього ми вважаємо доцільним розглядати здоров’яформуючу компетентність майбутнього учителя фізичної культури як окрему складову його загальної професійної компетентності.

205


Під здоров’яформуючою компетентністю ми розуміємо інтегративну якість особистості майбутнього учителя фізичної культури, яка має складну системну організацію і виступає як сукупність, взаємодія і взаємодоповнення мотиваційного, змістового і операційно-діяльнісного та результативно-рефлексивного компонентів, ступінь сформованості яких відображає готовність і здатність учителя фізичної культури до збереження та зміцнення фізичного, психічного, соціального та духовного здоров’я – свого та оточуючих.

Основні висновки. Отже, підсумовуючи вищесказане ми вважаємо, що ці аспекти необхідно враховувати при підготовці майбутніх фахівців під час навчання в навчальному закладі, починаючи формувати їх здоров’яформуючу компетентність не тільки як елемент загальної культури сучасної людини, що включає оволодіння фундаментальними науковими знаннями, набуття різнобічних умінь і навичок, а як специфічні особливості, що властиві фахівцю даного профілю.

ЛІТЕРАТУРА1. Воронін Д. Є. Здоров’язберігаюча компетентність студента в

соціально-педагогічному аспекті / Д. Є. Воронін // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. – 2006. – № 2. – С. 25-28.

2. Короткий тлумачний словник української мови / Уклад: Д. Г. Гричишин, Л. Л. Гумецька, В. Л. Карпова та ін; Відп. Ред. Л. Л. Гумецька. – К.: Рад. Школа. – 1978. – С. 296

3. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти // Рідна школа. – 2005. – №1. – С. 66.

Ольга Сахно,1 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: к.пед.н., доц. С. М. Хатунцева

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ БОЛЮПроблема болю з давніх часів привертала увагу людей. Біль має

прояв в різноманітних фізіологічних, біохімічних і психологічних реакціях організму і вказує на те, що в організмі є порушення, тому недостатньо просто позбутися її, необхідно з'ясувати причину її виникнення. Складність і багатокомпонентність цієї проблеми залишають її в ряді актуальних.

Механізми виникнення болю досліджували А.Вальдман, В.Дубровський, В.Карпман, В.Філімонов. Рецепцію болю вивчав В.Хаютін. Детально обґрунтував фізіологію хемоноцицепторів Л.Смолін. А.Зільбер, Ю.Лиманський працювали над вивченням системи передачі больових імпульсів. Причинам виникнення і формування болю присвячені роботи Г.Лабора, Б.Солодовнікова.

Метою нашого дослідження є вивчення в фізіологічній, психолого-педагогічній літературі причин виникнення болю.

Біль як сигнал загрози для організму є формою відчуття. Одне з найгрунтовніших визначень болю належить П. Анохіну, який описує біль як своєрідний психічний стан людини, що визначається сукупністю фізіологічних процесів у центральній нервовій системі, викликаних будь-яким дуже сильним або руйнівним подразненням.

206


Рецептори, що сприймають пошкодження тканин і формують аферентних потік імпульсів, є специфічними. Вони отримали назву больові рецептори. Одні дослідники вважають, що існують єдині рецептори і периферійні нервові шляхи для усіх видів відчуттів. Характер відчуття залежить лише від сили подразнення. На користь цього твердження приводять наступні аргументи:

слабке механічне подразнення шкіри викликає відчуття дотику;

більш сильні подразнення – відчуття тиску; при подальшому нарощуванні сили подразнення може

викликати специфічне відчуття – біль.Таким чином, будь який зовнішній подразник при надмірній дії на

аналізатор, може викликати відчуття болю.Інші дослідники, зокрема Д. Фрідж, вважають, що больова

чутливість має свої специфічні, периферичні і центральні апарати. На периферії вони представлені спеціальними інкапсульованими рецепторами, закладеними в глибоких шарах шкіри і в інших органах (ноцицептори). Больові відчуття формуються з участю продуктів місцевого метаболізму [1, с. 152]. Д.Ліндеул вважав, що концентрація калію, гістаміну, серотоніну й інших метаболітів, що виявляються в тканинах, недостатня для збудження больових рецепторів. Він показав, що відчуття болю пов'язане з рН середовища. Больова реакція з'являється при рН=6,2 і збільшується по мірі її зниження [2, с. 58]. Узагальнюючи отримані дані, треба зазначити, що пов'язати складний процес порушення больових рецепторів з окремим фактором неможливо. При цьому гістамін і його супутники – ацетилхолін, адреналін – є не тільки основним медіатором болю, але і фактором, при якому порушується місцевий тканинний обмін.

В системі больової реакції виокремлюють кілька її відносно самостійних компонентів:

перцептуальний компонент – власне відчуття болю, що виникає на основі збудження механо- і хемоноцицепторов. Це формує ноцицептивну імпульсацію, яка через аферентні шляхи активує лемніскову і екстралемніскову системи спинного та головного мозку (аж до кори великих півкуль), створюючи відчуття болю;

рефлекторна захисна рухова реакція усунення від шкідливого чинника, що формується на основі активації мотонейронів спинного мозку через конвергенцію на них ноцицептивної імпульсації;

негативна емоція, що формується на основі збудження негативних емоціогенних зон гіпоталамуса, ретикулярної формації та лімбічних структур, що має, переважно адренергічну природу, і що викликає спільно з ноцицептивною импульсацією зміни вегетативних реакцій організму, гормональних і метаболічних процесів;

мотивація усунення больових відчуттів, формується на основі активації лобових і тім'яних областей кори і спрямовує формування поведінки.

Таким чином, є декілька підходів до вивчення причин виникнення болю: біль виникає від надмірної сили подразника, больова чутливість

207


має свої специфічні периферичні чутливі апарати; больова реакція є багатокомпонентною інтегративною функцією організму, яка мобілізує функціональні системи захисту організму.

ЛІТЕРАТУРА1. Горбатова О. О. Механизмы возникновения боли /

О. О. Горбатова // Современная биология. – М.: МБВ, 2004. – № 3. –С.149 – 157.

2. Фролов Т. В. Компоненти болю / Т. В. Фролов // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. – Київ: ААУ, 2007. – № 2. – С. 57-61.

Єлизавета Сидорук,4 курс Інституту ППОМ, гурток “Валеологія” СЮННаук. керівник: докт. Т. Г. Шаповалова(НПУ ім. М. П. Драгоманова)

НЕБЕЗПЕЧНІ РОСЛИНИ І ЗДОРОВ′Я ЛЮДИНИАктуальність. Люди споконвіку користуються лікарськими

рослинами. Наукова офіцінальна медицина зародилась і продовжує розвиватись на базі все глибшого вивчення й повнішого використання діючих речовин, які містяться в рослинах.

Поява синтетичних ліків, що переважно моделюють активні речовини з рослин і є їхніми хімічними аналогами, не зменшила ролі природних лікарських рослин. Інтерес до них зростає серед фармакологів, фізіологів, біохіміків, практичних лікарів різного профілю, які прагнуть розширити арсенал лікарських засобів. Тепер широко застосовуються близько 100 видів рослин, офіційно ж лікарськими визнано 240 видів. Інтродукція ж в культуру дикорослих рослин не проста справа

Труднощі полягають в тому, що науковці і спеціалісти медичного профілю не знають достатньою мірою флористичного багатства перспективних для фітотерапії рослин, а ботаніки – ще не дуже орієнтуються у можливому медичному значенні тих чи інших видів.

Метою нашого дослідження є вивчення отруйних рослин і їх використання як лікарських рослин, досвіду застосування в практичній і народній медицині на прикладі хвилівника звичайного (Aristolochia clematitis L.).

Виклад основного матеріалу. У нашій роботі акцентується увага на небезпечні рослини, їх охороні як рідкісних і зникаючих рослин нашого регіону, описано ботанічну характеристику, поширення, подано короткі відомості про хімічний склад, фармакологічні властивості, використання, лікарські форми та застосування. Ми прийняли участь у обласному конкурсі “Небезпечні рослини і здоров’я людини” (ЗОЦЕНТУМ, 2011 р.). Нами було вибрано хвилівник звичайний, який є отруйним і зустрічається в місті Бердянську та Бердянському районі і використовується як лікарська рослина.

Хвилівник, кірказон звичайний (Aristolochia clematitis L.), російська назва – кирказон ломоносовидный, кирказон обыкновенный; місцева –

208


борідка, зілля котове та ін. Це багаторічна трав'яниста ясно-зелена гола, з неприємним запахом рослина родини хвилівникових, росте майже по всій території України [1, c.369]. Експериментальними дослідженнями встановлено, що галенові препарати хвилівника стимулюють роботу серця, розширюють кровоносні судини, збуджують дихання, виявляють сечогінну й відхаркувальну дії, посилюють менструації.

Науково підтверджено також гранулюючу, епітелізуючу й антимікробну дію хвилівника, його болезаспокійливі й протисверблячі властивості. Особливо ефективним є зовнішнє застосування хвилівника. Відвари з коріння або трави рослини використовують для промивання ран від укусів отруйних гадюк і комах, для компресів при нашкірних висипах, сверблячці й запрілостях шкіри, фурункулах, гнійних ранах, виразках та екземах. Для гоєння ран з успіхом використовують і розтерте свіже листя рослини. Всередину галенові препарати хвилівника приймають при гіпертонічній хворобі, подагрі та захворюваннях суглобів, водянці, хронічному кашлі, туберкульозі легень, простудних захворюваннях, атонії шлунку, епілепсії, підвищеній збудливості, флебітах, тромбофлебітах, розширенні вен, геморої, аменореї та ерозії шийки матки. Для виготовлення галенових препаратів використовують траву і коріння рослини. Траву збирають в період цвітіння рослини, а коріння – восени, після достигання насіння.З лікарською метою використовують кореневища, коріння, листя та насіння їх водні, спиртові та ефірні витяги, які володіють протистоцидною та антимікробною дією [2; 3].

В результаті експедиційної роботи по рідному краю були визначені ареали розташування хвилівника звичайного, складена карта розташування. Оброблені і систематизовані матеріали відправлені на конкурс “Небезпечні рослини і здоров’я людини”, де робота зайняла 3 місце і нагороджена грамотою ЗОЦЕНТУМ.

Висновок. Практично можна вважати, що у флорі України фармакологічна активність притаманна не менше 1000 видів рослин, тобто кожному 4-5-му виду рослин. Однак більшість з них потребує додаткового вивчення з біологічного і медичного боку.

Перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження Ми рекомендуємо при проведенні екскурсій у природу попередньо вивчати місцевість на наявність небезпечних рослин; обов’язково проводити інструктаж поводження в природі, надання долікарської допомоги при отруєнні рослинами; підготувати презентацію “Небезпечні рослини вашого краю та проводження з ними”;використовувати ЗМІ з метою застереження від отруєння людини та тварин у період масового цвітіння та росту.

ЛІТЕРАТУРА1. Атлас растений. – М.: ОЛМА Медиа Групп, 2007. – 623 с., С. 369.2. Большая энциклопедия. Лекарственные растения в народной

медицине. – Москва: ООО “Издательский дом АНС”, 2007. – 960 с.3. Проценко В. А. Ядовитые растения. Буклет. – К.: Издательство

“Здоров′я”, 1983. – 37 с.

209


Ілона Сімакова, 2 курс Інституту соціально-педагогічної та корекційної освітиНаук. керівник: ст.викл. В. І. Леонічев

АБОРТ ЯК СОЦІАЛЬНО-МЕДИЧНА ПРОБЛЕМААктуальність. Штучний аборт, продовжує займати невиправдано

велике місце в структурі методів регуляції народжуваності, а частота абортів в Україні залишається досить високою.

Ступінь досліджуваності проблеми. Аборт – проблема сучасного суспільства. Впродовж всієї історії людства аборт був “каменем спотикання” медичної етики, філософії, юриспруденції та теології, хоча пошуками методів абортації займались ще лікарі стародавнього світу. Проблема абортів турбує людство не одне століття. Штучне переривання вагітності поширено в наші дні більш ніж коли-небудь в попередній історії. За офіційною статистикою в Україні щорічно відбувається близько шести мільйонів абортів. На кожну новонароджену дитину приходиться двоє, що не з'явилися на світ в результаті аборту, і цей показник росте рік від року. Аборт – це фактично вбивство власної дитини. І нехай він ще зовсім крихітний, і лікарі називають його “плід”, але це вже маленька людина. При цьому говорять і пишуть про аборти в Україні дуже мало – настільки мало, що далеко не кожна жінка взагалі знає що-небудь про аборт – крім того, що він існує [1].

Мета та методи дослідження. Мета роботи – характеристика аборту, як соціально-медичної проблеми сучасності. Методи дослідження – аналітичний огляд науково-методичної літератури.

Сутність дослідження. Можна виділити три групи жінок, що йдуть на цю процедуру:

1. Сексуально неграмотні підлітки – молоденькі дівчинки (15% від всіх, абортів), що недавно пізнали “доросле” життя. Як правило, вони цілком залежні від батьків, соціально неспроможні. У дівчат – підлітків 15-17 років 75% вагітностей закінчується абортом, тобто на 1 пологи приходиться близько 5 абортів.

2. Жінки з “безвихідною” ситуацією, як вони вважають. У цю групу входять більш фізично і морально зрілі жінки. На аборт їх змушує піти не планована вагітність.

3. Жінки, що свідомо використовують аборт, як засіб для “запобігання від вагітності”.

Аборт дає багато наслідків, будучи важкою біологічною травмою. Травмуються шийка і тіло матки, тому що операція проводиться “всліпу”, і це може призвести згодом до формування рубців і зрощення і подальшого порушення функції матки, до виникнення порушень менструального циклу (дисфункції), вторинного безпліддя.

Запальні процеси в малому тазі – параметрит (запалення околоматочної клітковини), аднексит (запалення придатків матки), пельвіоперитоніт і перитоніт (запалення тазової очеревини і всієї очеревини), –

210


усі ці захворювання можуть розвиватися в результаті інфікування в ході операції по штучному перериванню вагітності. Результатом цих захворювань може стати безплідність жінки, а в окремих випадках навіть її загибель.

Ускладнення після абортів можуть розвитися в жінки через деякий час (через декілька місяців і навіть кілька років). У 18% жінок через два місяці після зробленого аборту розів’ється хронічне запалення придатків матки, у 11% – ерозія шийки матки, у 7% – ендоцервецит, у 4% – різні порушення менструального циклу. Через два роки після зробленого аборту ці показники збільшуються в кілька разів. Особливе місце серед всіх ускладнень абортів займає постабортний синдром. Цей синдром містить у собі різні симптоми, як фізіологічні, так і психологічні. Найбільш розповсюдженими ознаками постабортного синдрому є: безплідність і проблеми з зачаттям, передчасні пологи, викидні, позаматкова вагітність, сексуальні розлади, депресії, почуття провини, суїцидальні нахили, розпач, бажання ще однієї вагітності, анорексія (відсутність апетиту), і т.д. З цього видно,які жахливі наслідки причинює штучне переривання вагітності [2].

Вагітність – це не грип, і вона не з'являється ні з того, ні з цього. Кожна людина, що живе регулярною статевим життям, щодня має шанс стати матір'ю або батьком. Тому якщо люди рахували себе досить дорослими, щоб почати полове життя, вони вже цілком виросли і дозріли, для того щоб нести відповідальність, думати про наслідки [3].

Будь-яка людина, більш-менш освідомлена у питаннях генетики, знає, що життя людини починається в момент злиття чоловічих і жіночої статевих клітин. Починаючи з цього моменту зигота, що утворилася, починає володіти індивідуальним для кожної істоти на планеті набором хромосом, що не зміниться до самої його смерті. Тому, слід пам’ятати, що аборт позбавляє життя дитину.

Основні висновки. Отже, у процесі аборту найбільш страждає дитина, яка є цілком невинною, життя якої слід оберігати. Крім цього аборт є дуже небезпечним для жіночого здоров’я та життя в цілому.

ЛІТЕРАТУРА1. http://uareferats.com/index.php/referat/details/166852. http://anfilova.vin.com.ua/content/abort-ta-iogo-nasl-dki-dlya-organ-zmu3. http://www.refine.org.ua/pageid-3010-3.html

Євгенія Суржа,2 курсу Інституту соціально-педагогічної та корекційної освітиНаук. керівник: к.мед.н., доц. М. М. Мірошніченко

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ

Актуальність. В останні роки більшість показників здоров’я дітей України характеризується проявами негативних тенденцій. Практика свідчить, що 30% сучасних учнів початкових класів мають хронічні

211

http://www.refine.org.ua/pageid-3010-3.html

http://anfilova.vin.com.ua/content/abort-ta-iogo-nasl-dki-dlya-organ-zmu

http://uareferats.com/index.php/referat/details/16685


захворювання, кількість яких збільшується до закінчення школи. Майже 90% випускників шкіл мають різні відхилення у стані здоров’я: у 80% спостерігається порушення постави, у 45% – короткозорість, у 40% – порушення серцево-судинної системи та нервово-психічні відхилення.

Ступінь досліджуваності проблеми. Здорова дитина – це комплексне державне завдання та проблема не тільки медична, але й соціально-гігієнічна та психолого-педагогічна. Виховання здорової дитини – головна проблема найближчого та віддаленого майбутнього нашої країни, тому що весь потенціал – економічний і творчий, усі перспективи соціального й економічного розвитку, високого рівня життя, науки та культури – все це залежить від здоров’я дітей, їх фізичної й інтелектуальної працездатності [2].

Мета та методи дослідження. Мета роботи – охарактеризувати проблему формування культури здорового способу життя дітей та підлітків. Методи дослідження – аналітичний огляд науково-методичної літератури.

Сутність дослідження. Реалізація виховання освіченої, фізично та соціально здорової творчої особистості є найактуальнішою проблемою суспільства. Серед традиційних цінностей українського народу велику вагу мали здоров’я і фізична досконалість.

В умовах школи важливо навчити школярів використовувати резервні сили свого організму, тобто бачити своє місце у системі стосунків у макро- та мікросоціумі; навчити жити в суспільстві здоровою людиною, налагоджувати стосунки, спілкуватись із людьми; передбачати наслідки своєї поведінки, вміти приймати своєчасні рішення.

Отже, свідома мотивація на здоровий спосіб життя – це шлях до фізичної, емоційної гармонії, яка передбачає перегляд життєвих і ціннісних пріоритетів, що забезпечують протистояння негативним явищам життя: наркоманії; алкоголізму; раннім статевим стосункам; венеричним хворобам, СНІДу; асоціальним вчинкам.

Досягнення позитивних результатів процесу фізичного виховання цілком залежать від злагодженої діяльності всього педагогічного колективу. Важливим фактором успіху є добра підготовка і відповідальність запитам та інтересам дітей, їх віковим особливостям усіх фізкультурно-оздоровчих та спортивно-масових заходів [1].

Основні висновки. Підкреслюючи необхідність розробки шляхів покращення превентивної освіти та виховання молоді можна зробити слідуючі висновки:

1. Спостерігати, підтримувати та розвивати фізичну, соціальну, психологічну та духовну складові свого здоров’я, зокрема шляхом розвитку основних рухових навиків, регулярних занять фізичними вправами, участі у різних видах масового спорту.

2. Формувати культуру здорового способу життя на основі життєвих навичок, системних знань, сформованих гуманістичних ціннісних орієнтацій, у розвитку різних типів мислення, в розумінні національних культурно-історичних традицій, в активності оздоровчої діяльності, у вияві творчої ініціативи, в умінні розробляти індивідуальну оздоровчу систему та вести здоровий спосіб життя.

3. Виробляти та застосовувати навички безпечної поведінки,

212


виконання різноманітних фізичних вправ, плавання.4. Застосовувати загартування, туризм як компоненти виховання

фізично здорової дитини.5. Завжди пам’ятати слова видатного фізіолога І.А. Аршавського:

“Людина, рухаючись і розвиваючись, сама заводить годинник свого життя!”

ЛІТЕРАТУРА1. Антропова М.В. Рухові можливості і їх взаємозв’язок з фізичним

розвитком дітей шкільного віку / М.В.Антропова, В.І.Кузнецова, Г.А. Сальникова та ін. // Рад. педагогіка,1987. – №3. – С. 32-36.

2. Горащук В.П. Теоретичні підходи до формування культури здоров’я школярів / В.П.Горащук // Основи здоров’я і фізична культура, 2005. – № 5. – С. 10-13.

Ганна Терещенко,2 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: ст. викл. Н. М. Самсутіна

МОНІТОРИНГ РЕЗУЛЬТАТИВНОСТІ ВИСТУПІВ ЗБІРНОЇ КОМАНДИ УКРАЇНИ З УШУ У ПЕРІОД З 2007 ПО 2011 РОКИ

Актуальність. Ушу – це бойове мистецтво, яке виникло в Китаї багато століть назад. Стародавня назва го-шу або у-і. До його арсеналу входять удари ногою, рукою, кидки, захвати і падіння, колючі та проникаючі удари і маса інших захисних та атакуючих прийомів.

А. А. Маслов зазначає, що мистецтво рукопашної сутички як зі зброєю, так і без неї, комплекси тао-лу й одиночні силові вправи формувалися у відповідності з певними законами єдиноборств і руху. Ушу в Китаї носить широкий масовий характер і є традиційним видом фізичного виховання з характерними національними особливостями [2, с. 316]. Автор зазначає, що без тонких методик внутрішньої підготовки всі заняття були зведені до використання фізичної, мускульної сили, а ушу стало різновидом гімнастики [2, с. 316].

Ушу широко поширене в народі. За багаторічну історію існування його арсенал безперервно поповнювався, і зараз гімнастика ушу є дорогоцінним спадком Китаю. Основні типи зброї, використовувані в ушу аж до наших днів, сформувалися ще в епоху Шан-Інь (XIV – XI століття до н. е.) – це алебарди і палиці, мечі і списи, віяла й кинджали.

Ступінь дослідження проблеми. У Вікіпедії подано таку класифікацію ушу: контактне (таолу) та безконтактне (саньда) [2].

Ушу-таолу – це вид спорту. Учасники змагаються у виконанні комплексів рухів, складених з рухів різних стилів ушу з додаванням акробатичних елементів; оцінки виставляються за складність рухів, чіткість їх виконань, театральність виконання та т. і.

Ушу-саньда – це вільний контактний поєдинок, який проводиться в повний контакт. Спортсмен одягнений у захисну екіпіровку, що включає: шолом із захистом підборіддя і скронь, капу, боксерські рукавиці (вага їх залежно від вагової категорії учасника), нагрудник (жилет), захист від удару

213


в пах. Можливо бинтування гомілки і стегон (за медичними показаннями). Усі учасники розподіляються залежно від вагових категорій.

На сучасному етапі президентом Української федерації ушу в Україні є Чуканов Олег Валерійович. Кожен рік він організовує чемпіонати України, у яких приймають участь спортсмени з усіх областей. Після проведення даних змагань, за результатами виступів спортсменів, формується збірна, яка буде представляти Україну на Чемпіонаті Європи та Чемпіонаті Світу.

Мета дослідження – провести моніторинг результативності виступів збірної команди України з ушу у період з 2007 по 2011 роки.

Для досягнення поставленої мети були використані теоретичні методи наукового пізнання – аналіз методичної літератури та інформації з мережі Інтернет, порівняння та узагальнення.

Сутність дослідження. Проаналізуємо результативність виступів збірної команди України

з ушу на міжнародних змаганнях у період з 2007 по 2011 роки. У 2007 році збірна України здобула дві золоті, три срібні та чотири

бронзові медалі; у 2008 році – три золотих, п’ять срібних, чотири бронзових; у 2009 році – три срібних та одну бронзову медалі; у 2010 році – сім золотих, три срібних і п’ять бронзових; у 2011 році – шість золотих, п’ять срібних та дві бронзові медалі.

Основні висновки. Таким чином, можна зробити висновок, що у процесі нашого дослідження було визначено позитивну динаміку результативності виступів збірної команди України з Ушу. Найрезультативнішим для збірної команди України з ушу став 2010 рік (збірною командою України було здобуто найбільше золотих медалей за п’ять років змагань), а невдалим став 2009 рік, коли не було здобуто жодної золотої медалі на міжнародних змаганнях.

ЛІТЕРАТУРА1. Вікіпедія // http :// ru . wikipedia . org / 2. Маслов А. А. Ушу. Китай: дзвіночки в пилу. Мандри мага і

інтелектуала / А. А. Маслов. – М. : Алетейя, 2003, с. 314-322.

Дмитро Тищенко,3 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: к.н. з фіз.вих. та сп., доц. В. М. Осіпов

ТЕХНІЧНА ПІДГОТОВКА СПОРТСМЕНІВ З НАСЛІДКАМИ ЦЕРЕБРАЛЬНОГО ПАРАЛІЧУ З УРАХУВАННЯМ ОСОБЛИВОСТЕЙ

РУХОВОЇ ПАМ’ЯТІ Актуальність досліджуваної теми полягає у тому, що аналіз

передової наукової та науково-методичної літератури вказує на необхідність особливо звернути увагу на технічну підготовку спортсменів

214

http://ru.wikipedia.org/


з наслідками церебрального паралічу з урахуванням особливостей рухової пам’яті.

Метою роботи є обґрунтування особливостей технічної підготовки підлітків з наслідками церебрального паралічу, які спеціалізуються у швидкісно-силових видах легкої атлетики, з урахуванням особливостей рухової пам’яті.

Методи дослідження: аналіз, синтез, узагальнення, аналогія, педагогічне спостереження, педагогічний експеримент, методи математико-статистичної обробки результатів.

Сутність дослідження. Технічна підготовка підлітків з наслідками церебрального паралічу з урахуванням особливостей рухової пам’яті потребує особливої уваги. Специфіка рухових патологій спортсменів з наслідками церебрального паралічу потребує адекватної корекції технічної підготовки, зокрема врахування особливостей рухової пам’яті, що вважається перспективним напрямом системи підготовки в олімпійському спорті [1, с. 122]. У якісній структурі рухової пам’яті спортсменів з наслідками церебрального паралічу переважають просторовий та стандартизований часовий компоненти. При адекватних змінах у методиці навчання найбільш точно відтворюються просторові характеристики руху. Адекватно відтворюються і часові характеристики рухів, але необхідність їх варіювання викликає нераціональні зміни в техніці вправи. Для досягнення спортсменами з наслідками церебрального паралічу відповідної просторової точності рухів необхідне попереднє повторення вправи в межах від 8-10 до 14-15 разів [3, с. 267-268]. При використанні додаткових специфічних методів навчання адекватна результативність досягається при п’ятиразовому попередньому повторенні вправи.

Спортсмени з наслідками церебрального паралічу демонструють високу здатність запам’ятовувати і відтворювати тривалість рухів, диференціювати поняття “повільніше” та “швидше”, але виконання додаткових завдань прискорити чи вповільнити рух може спричиняти нераціональні зміни у техніці виконання вправи. Для формування у спортсменів з наслідками церебрального паралічу індивідуальної оцінки тривалості вправи переваги має реальне цілісне виконання руху, на відміну від моделювання окремих часових інтервалів. При цьому результативність реального виконання руху (95%) достовірно перевищує результативність моделювання (70%) навіть при меншій кількості повторень.

Превентивне засвоєння спортсменами з наслідками церебрального паралічу ритму вправи, як в умовах комп’ютерного моделювання, так і в умовах імітації ритму, достовірно покращує точність його відтворення при реальному виконанні вправи. В умовах комп’ютерного моделювання точність відтворення ритму хвилеподібно змінюється: поступово досягає максимуму у 5-й спробі, дещо знижується і стабілізується на рівні, близькому до максимального для даного контингенту, у 9-10-й спробах виконання тестового завдання [2, с. 10]. Ефективність технічної підготовки спортсменів з наслідками

215


церебрального паралічу більшою мірою обумовлюється врахуванням особливостей рухової пам’яті, раціональним поєднанням методів і оптимальним дозуванням навантаження, ніж рівнем їх загальної рухової підготовленості, про що свідчить відсутність достовірних (p<0,05) розбіжностей у показниках результативності виконання вправ спортсменами контрольної групи на першому і другому етапах перехресного педагогічного експерименту, як при поточному (69,5 та 70,2%), так і при підсумковому тестуванні (74,9 та 75,2%).

Основні висновки. Отже, розглянуто особливості навчання техніці спеціально-підготовчих вправ швидкісно-силового характеру, що враховує особливості рухової пам’яті. З’ясовано, що потрібно регламентувати дозування навантаження, добирати методи навчання відповідно до технічної структури та складності вправ, етапу оволодіння технікою, що послужить ефективності технічної підготовки спортсменів з наслідками церебрального паралічу.

ЛІТЕРАТУРА1. Бріскін Ю. А. Параолімпійський спорт: Навч. Посібник /

Ю. А. Бріскін, А. В. Передерій, В. В. Строкатов. – Л.: Арал, 2001. – 141 с. 2. Передерій А. В. Особливості методики технічної підготовки

спортсменів-інвалідів з пошкодженням опорно-рухового апарату / А. В. Передерій // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. за ред. С. С. Єрмакова – Х.: ХХПІ, 1999. – № 11. – С. 9-12.

3. Передерій А. Проблема технічної підготовки спортсменів-інвалідів з дитячим церебральним паралічем з урахуванням особливостей рухової пам’яті / А. В. Передерій // Молода спортивна наука України: Зб.наук.статей з галузі фіз.культури і спорту – Л., 2001. – Вип. 5. – Т. 2. – С. 267-268.

Тетяна Троніна,5 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: ст.викл. О. М. Бойко

ОЗДОРОВЧИЙ ВПЛИВ ЗАНЯТЬ ПЛАВАННЯМАктуальність. В даний час перед нашою державою достатньо

гостро встали проблеми здоров’я підростаючого покоління, виховання у дітей потреби в здоровому способі життя, здоровому дозвіллі. Ці проблеми неодноразово обговорювалися громадськістю, фахівцями різних сфер діяльності, засобами масової інформації. Не оспорюючи комплексність і варіативність рішення даної проблематики, на нашу думку все-таки пріоритети повинні бути за засобами фізичної культури і спорту.

І тому питання, пов’язані з початковим навчанням руховим умінням і навикам, як і раніше актуальні.

216


Ступінь досліджуваності проблеми. Серед інших масових видів спорту тільки плавання поєднує можливість гармонійного розвитку організму, яскраво виражену оздоровчу спрямованість, важливе прикладне значення, емоційну привабливість водного середовища.

Мета і методи дослідження. Визначити плавання як унікальний вид спорту, корисний як для дорослих, так і для дітей, який дозволяє не тільки зміцнити здоров'я, а й покращити зовнішній вигляд. Воно позитивно впливає на основні показники фізичного розвитку людини: ріст, вагу, зміцнення серцево-судинної й нервової системи, розвиток дихального апарату та м'язової системи. Плавання також є прекрасним засобом профілактики та виправлення порушень постави, сколіозів, плоскостопості. Методи дослідження – аналіз науково-методичної літератури.

Сутність дослідження. Психологами встановлено, що заняття плаванням розвивають такі риси особистості, як цілеспрямованість, наполегливість, самостійність, рішучість, сміливість, дисциплінованість, уміння співпрацювати в колективі. Саме тому плавання сприятливо впливає не тільки на фізичний розвиток людини, а й на формування її особистості.

Плавання сприятливо впливає на серцево-судинну систему. У тих, що систематично займаються плаванням наголошується фізіологічне уповільнення пульсу до 60 і менш ударів в хвилину. При цьому серцевий м’яз працює могутньо і економно.

Механізм позитивної дії плавання на органи дихання полягає в активному тренуванні дихальної мускулатури, збільшенні рухливості грудної клітки, легеневої вентиляції, життєвої місткості легенів, споживання кисню кров’ю. При плаванні в диханні беруть участь найвіддаленіші ділянки легенів, і в результаті виключаються застійні явища в них.

Крім того, плавання із затримкою дихання, пірнання, занурення під воду тренують стійкість до гіпоксії.

Основні висновки. Оздоровче значення плавання полягає в тому, що воно є одним з ефективних засобів гартування людини, що підвищує опір організму дії температурних коливань і простудних захворювань. Вода очищає пори шкіри, допомагаючи шкірному диханню.

Заняття плаванням усувають порушення постави, плоскостопість, гармонійно розвивають майже всі групи м’язів: плечового поясу, рук, грудей, живота, спини і ніг.

Плавання грає важливу роль в поліпшенні функцій дихання і серцево-судинної системи. Горизонтальне положення тіла у воді, ефективна дія м’язового насоса у поєднанні з глибоким диханням полегшує венозне повернення, що веде до збільшення об’єму систоли крові.

Плавання є ефективним засобом розвитку дихальної мускулатури. При плаванні дихання глибоке і узгоджене з ритмом рухів. Дихальний апарат працює з великою напругою, долаючи при вдиху тиск води на грудну клітку, а при видиху – опір води.

Плавання має психогігієнічне значення, усуваючи безсоння і інші ознаки різної нервової напруги, знижуючи надмірну збудливість, укріплюючи нервову систему. Масажуючи і очищаюча дія води робить шкіру еластичнішою, сприяє нормальному виконанню її функцій.

217


Виконання плавальних рухів руками і ногами залучають до роботи майже всі м’язи тіла, що сприяє гармонійному розвитку мускулатури. Також необхідно відзначити, що при заняттях плаванням практично відсутня небезпека травмування опорно-рухового апарату.

ЛІТЕРАТУРА1. Дембо А. Г. Спортивная медицина и лечебная физическая

культура / Ред. А. Г. Дембо // М.: Медицина,1999.- 304 с. 2. Попова С. Н. Лечебная физическая культура / С. Н. Попова //

М.,2002.– 512 с. 3. Муравов И.В. Оздоровительные эффекты физической

культуры / И. В. Муравов // М.: ВЛАДОС,2001. – 304 с.

Юлія Хоменко,1 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: к.п.н., доц. С. М. Хатунцева

НЕЙРОМЕДІАТОРНІ СИСТЕМИНервова система регулює діяльність всіх органів і систем,

зумовлюючи їх функціональну єдність, і забезпечує зв'язок організму як цілого з зовнішнім середовищем. Міжклітинна взаємодія – надзвичайно важливий процес функціонування організму живої істоти, який дозволяє узгоджувати роботу великої за кількістю популяції клітин, де важливу роль відіграють нейромедіаторні системи. Проблема передачі збудження через синапси це складний, багатокомпонентний процес, який забезпечує взаємозв'язок всіх нервових клітин організму, лежить в основі мислення людини, навчання, пам’яті і тому є актуальною.

Проблемами міжклітинної передачі нервових імпульсів займались О. Дмитров, М. Костіна, О. Рибалко, О. Зайцева вивчала нелінійні кінетичні моделі міжклітинної взаємодії. Вплив пептидів на периферичні сенсорні нерви досліджував Є.Юдін. Питанням медіаторної функції ацетилхоліну, природі холінорецепторів присвячені праці Т.Турпаєва, К.Чернової.

Метою нашого дослідження є визначення особливостей нейромедіаторних систем організму людини.

Розглянемо основні нейромедіаторні системи. Вивчаючи регуляцію синаптичної ефективності, увагу акцентують насамперед на системах біологічно активних речовин, які є посередниками в синаптичній передачі. Передача нервових імпульсів через синапси відбувається хімічним шляхом – за допомогою нейромедіаторів (нейротрансмітерів). Нейромедіатори або нейротрансмітери – біологічно активні хімічні речовини, за допомогою яких здійснюється передача електричного імпульсу з пресинаптичної мембрани одного нейрону через синаптичний простір до постсинаптичної мембрани іншого. До речовин, що виконують медіаторні функції належать: ацетилхолін, катехоламіни (адреналін, норадреналін, дофамін), амінокислоти (гамма-аміномасляна кислота, глутамінова кислота, гліцин), гістамін, нейроактівні пептиди. Найважливішими нейромедіаторами мозку є ацетилхолін,

218

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D0%B0%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%96%D1%80&action=edit&redlink=1

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B5%D0%B9%D1%80%D0%BE%D0%BD

http://ua-referat.com/%D0%9D%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D1%81%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0


норадреналін, серотонін, дофамін, глутамат, ГАМК, ендорфіни і енкефаліни. Нейромедіатори характеризуються здатністю реагувати із специфічними білковими рецепторами клітинної мембрани, ініціюючи ланцюг біохімічних реакцій, що викликають зміну трансмембранного струму іонів, що приводить до деполяризації мембрани і виникнення потенціалу дії. Нестача будь-якого з нейромедіаторів може викликати порушення в діяльності нервової системи організму людини, наприклад, різні види депресії. Також вважають, що формування залежності від наркотиків і тютюну пов'язано з тим, що при вживанні цих речовин задіюються механізми виробництва нейромедіатору серотоніну та інших нейромедіаторів, що блокують аналогічні природні механізми.

Основними збуджуючими медіаторами в мозку є глутамат і аспартат. Медіатором вищих відділів нервової системи єдофамін, якийбере участь в організації контролю рухів. Хвороба Паркінсона є прикладом порушення дофамінергічної передачі.

Дослідження показали, що під впливом навчання збільшується кількість холінорецепторів, що може бути наслідком або синтезу нових рецепторних молекул, або демаскування й активації вже існуючих рецепторних білків.Велика роль у процесах, пов'язаних з консолідацією слідів пам'яті, належить серотонінергічній системі мозку. Є. Громова встановила, що серотонін прискорює навчання і подовжує збереження навичок, вироблених на емоційно позитивному підкріпленні. Серотонін причетний до формування емоційнопозитивних, а норадреналін – емоційнонегативних станів [2, с.23]. До медіаторів, від рівня метаболізму яких залежать процеси довгострокової пам'яті, належить ГАМК, глутамінова кислота.

Слід зазначити, що процес міжклітинної взаємодії лежить в основі мислення. Синтез ацетилхоліну, який залежить від вироблених навичок і індивідуальних особливостей людини, пов'язують з процесом консолідації. Р. Кругликов зафіксував підвищення чутливості кортикальних нейронів, що залучаються до формування умовного рефлексу і яка зростає до фіксації сліду в пам'яті. Активація рецепторів постсинаптичної мембрани полегшує навчання, прискорює фіксацію, сприяє вивільненню сліду з пам'яті. І навпаки, антагоністи ацетилхоліну порушують навчання і відтворення, викликаючи амнезію [1, с. 17].

Отже, нейромедіаторні системи беруть участь у забезпеченні взаємозв’язку нервових клітин організму, регулюють складні процеси мислення, навчання, пам’яті.

ЛІТЕРАТУРА1. Головань С.Т. Біологічно активні речовини / С.Т. Головань //

Збірник наукових праць Харківського національного педагогічного університету імені Г. С. Сковороди “Біологія та валеологія”. – Харків: ХНПУ, 2002. – № 2. – С.14 – 19.

2. Мошенко Т.К. Компоненты боли / Т.К. Мошенко //Биология и медицина. –: М.: МПУ, 2005. – № 3. – С. 19-27.

Юлія Хоменко,219

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BD%D1%96%D0%BD

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%8E%D1%82%D1%8E%D0%BD

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BA

http://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=%D0%94%D0%B5%D0%BF%D1%80%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F_(%D0%BF%D1%81%D0%B8%D1%85%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F)&action=edit&redlink=1

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B0%D0%BB_%D0%B4%D1%96%D1%97

http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D1%96%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%BC%D0%B5%D0%BC%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%B0


1 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: ст. викл. С. І. Кара

ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я ЯК СКЛАДОВА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИАктуальність. Кінець XX – початок XXI століття характеризується

бурхливим науково-технічним прогресом, величезним потоком інформації, що зумовлює високі вимоги до психічних функцій організму. Несприятливі соціальні, психологічні, економічні чинники є факторами, що призводять до психічної перенапруги і можуть викликати негативні зрушення в психічному стані людини та зумовлюють формування нервово-психічних розладів. Тому збереження психічного здоров’я особистості є одним із пріоритетних завдань суспільства.

Ступінь досліджуваності проблеми. Проблеми збереження психічного здоров`я людини розглядалися в роботах П. Бєлова, А. Шмакова, Р. Поташнюк тощо.

Мета і методи дослідження. Метою дослідження є вивчення проблеми збереження психічного здоров’я як складової здоров’я людини. Методи дослідження: аналіз науково-методичної літератури.

Сутність дослідження. Прогрес людства визначається його духовним, інтелектуальним і фізичним потенціалом. Одним із критеріїв будь-якого потенціалу людини є його здоров'я. Відповідно визначення ВООЗ, “Здоров’я – це не просто відсутність хвороб або фізичних дефектів, а стан повного фізичного, психічного і соціального благополуччя”.

До сфери фізичного здоров`я включають такі чинники, як індивідуальні особливості анатомічної будови тіла, перебігу фізіологічних функцій організму в різних умовах спокою, руху, довкілля, генетичної спадщини, рівня фізичного розвитку органів і систем організму.

Соціальне здоров`я пов`язано з економічними чинниками, стосунками індивіда із структурними одиницями соціуму – сім`єю, організаціями, з якими створюються соціальні зв`язки, праця, відпочинок, побут, соціальний захист, охорона здоров`я, безпека існування тощо.

Всі ці складові і чинники обумовлюють особливості індивідуальних реакцій на однакові життєві ситуації, вірогідність стресів, афектів.

Зрозуміло, що у реальному житті соціальна, фізична та психічна складові діють одночасно, і їх інтегрований вплив визначає стан здоров`я людини як цілісного складного феномена.

У літературних джерелах поняття “психічне здоров’я” вченим розглядається як:

– стан психічної сфери, основу якого становлять стан загального душевного комфорту, що забезпечує адекватну психоемоційну і поведінкову реакцію (Р. Поташнюк);

– єдина і повноцінна життєдіяльність людини, з притаманними їй видовими та індивідуальними біологічними, психологічними і соціальними функціями (П. Бєлов, А. Шмаков);

– стан динамічної рівноваги індивіда з оточуючим природним і суспільним середовищем (В. Семке);

– динамічний процес психічної діяльності, якому властиві детермінованість психічних явищ, гармонійний взаємозв'язок між

220


відображенням обставин дійсності і ставленням індивіда до неї, адекватність реакцій на оточуючі соціальні, біологічні, психічні і фізичні умови (Б. Петраков, Л. Петракова).

Численні дослідження вчених дозволяють зробити висновок, що психічне здоров’я – це таке функціонування психіки особистості, яке забезпечує їй гармонійну взаємодію з навколишнім світом.

Критеріями психічного здоров’я є: адекватний до віку рівень зрілості пізнавальної, емоційно-почуттєвої сфери та вольової сфер особистості; здатність керувати своєю поведінкою, вибирати життєві цілі та розумно планувати їхнє досягнення; адаптивність у мікросоціальних відносинах; задоволення від діяльності, особистого й суспільного життя тощо.

Психічне здоров'я асоціюється з такою метою існування людини, як потреба у самореалізації, тобто забезпеченні сфери життя, яку називають соціальною. Людина себе може реалізувати в суспільстві тоді, коли має достатній рівень психічної енергії, яка визначає її працездатність (сили), і, в той же час, достатню пластичність і гармонійність психіки, які дозволяють їй адаптуватись у суспільстві, бути адекватною його вимогам. Чим потужніші ці механізми, тим вища динамічна стійкість психіки.

Основні висновки. Отже, психічне здоров’я є важливою складовою здоров’я особистості.

ЛІТЕРАТУРА1. Коцур Н.І. Психогігієна: навч. посібник / Н. І. Коцур, Л. С. Гармаш. –

Чернівці: Книги – ХХІ, 2005. – 380 с.

Ганна Шумілкіна, 5 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: ст.викл. С. М. Данило

МЕТОДИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ СИЛИ, ГНУЧКОСТІ ТА СПРИТНОСТІ ЗАСОБАМИ АЕРОБІКИ В ПРОЦЕСІ ФІЗИЧНОГО

ВИХОВАННЯ СТУДЕНТІВ СПЕЦІАЛЬНОСТІ ПОЧАТКОВА ОСВІТААктуальність роботи. Фізичне виховання у вищому навчальному

закладі є органічною частиною загального виховання, яке повинно забезпечити розвиток розумових, фізичних, моральних, вольових якостей та професійно-прикладних навичок студентів. Дослідження багатьох авторів свідчать про закономірну тенденцію до зниження стану здоров'я студентської молоді [2]. Це зумовлено погіршенням екологічної обстановки, неправильним способом життя, низьким рівнем санітарно-гігієнічної культури, а також недостатньою руховою активністю студентів. Від якості організації та проведення занять із студентами залежить рівень їх фізичної підготовленості та здоров'я, а також відношення до фізичної культури після закінчення вищих навчальних закладів.

Отже, сьогодні у фізичній культурі чітко сформувався базовий підхід до реалізації мети галузі – оздоровча спрямованість фізкультурної діяльності. Головним завданням якої є пошук адекватних і об’єктивних

221


методичних підходів, залучення сучасних методів удосконалення фізичної підготовки та зміцнення здоров’я студентської молоді [1, 3].

Значно погіршилось за останні роки здоров’я, фізичний розвиток та фізична підготовленість підростаючого покоління нашої країни, особливу увагу викликає здоров’я студентської молоді [1, 2].

Недостатня оздоровча ефективність фізичного виховання студентів на сучасному етапі в багатьох випадках пояснюється відсутністю у них необхідної мотивації та інтересу до стану свого здоров’я та фізичної підготовленості. (Т.Ю Круцевич, 2003; С.Д Поляков, С. В. Хрущев, И. Т. Корнеева, 2001). Методика проведення та організація занять фізичного виховання у вищих навчальних закладах потребує вдосконалення,розробки і наукового обґрунтування шляхів підвищення якості викладання фізичного виховання спрямованого на покрашення здоров’я та рівня фізичної підготовленості студентів.

Враховуючи, що рівень аеробного навантаження характеризується діяльності серцево-судинної та дихальної систем організму, які в свою чергу в значній мірі визначають стан фізичного здоров’я людини, використання аеробіки відповідає оздоровчій спрямованості фізичного виховання студентської молоді.

Мета дослідження – розробити науково-обґрунтовану програму занять аеробікою для розвитку сили, гнучкості та спритності в процесі фізичного виховання студентів спеціальності початкова освіта, та експериментально перевірити її ефективність.

Методи дослідження: теоретичний аналіз науково-методичної літератури; педагогічне спостереження; педагогічний експеримент; медико-біологічні: педагогічне тестування; методи математичної статистики.

Сутність дослідження.1. Тест “нахил тулуба вперед з положення сидячи”. Обладнання:

накреслена на підлозі лінія АБ і перпендикулярна до неї розмітка в сантиметрах (поздовжній лінії) від 0 до 50 сантиметрів.

2. Тест визначення сили рук – згинання і розгинання рук в упорі лежачі. Обладнання: рівний дерев’яний майданчик.

3. Тест “човниковий біг 4х9 м”.Заняття аеробікою передбачаються на уроках фізичного

виховання. Урок складається з трьох частин: в підготовчій частині уроку використовуються вправи для підготовки м’язів ступні, базові кроки аеробіки в різних напрямках. Основна частина уроку починається з вивчення основного комплексу вправ з аеробіки (5-6 вправ). До комплексу підібрані основні, базові види аеробіки. Друга частина основної частини направлена на вивчення програмного матеріалу. В заключній частині уроку виконуються вправи на увагу, відновлення дихання, досягнення відчуття спокою.

Основні висновки: Запропонована методика втілення аеробіки в систему урочних занять для студентів сприяє розвитку силі гнучкості і витривалості, підвищенню інтересу і формуванню мотивації до занять фізичною культурою, спрямована на підвищення рівня здоров’я.

ЛІТЕРАТУРА222


1. Програмування оздоровчої спрямованості уроків фізичної культури для дівчат 11-14 років різних соматотипів / І.Л. Гасюк // Автореферат дисертації кандидата наук з фізичного виховання і спорту. – Л., 2008. – 23 с.

2. Скворцова Г.А. Аэробика в школе / Г. А. Скворцова // Физическая культура в школе. – 2009. – Выпуск 2, С. 67-73

3. Хрущев С.В. Альтернативные технологии физического воспитания школьниц старших классов / С. В. Хрущев, С. Д. Поляков, Корнеева И. Т., А. М. Соболев // Учебник – Одесса. – 2009. – С.144

223


ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ З МЕТОДИКОЮ ВИКЛАДАННЯ

Олександр Гаценко,1 курс Інс титуту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.хім.н., доц. Л. М. Кравченко

АНТРОПОГЕННЕ ЗАБРУДНЕННЯ ДОВКІЛЛЯ ТА ЕКОЛОГІЧНА БЕЗПЕКА ЛЮДИНИ

Актуальність. Впровадження в Україні Стокгольмської конвенції про стійкі органічні забруднювачі (СОЗ) підвищує науковий інтерес до небезпек, пов’язаних із застосуванням хімічних речовин, віднесених до списку СОЗ, а також до розробки плану дій, спрямованих на їх скорочення або ліквідацію.

Ступінь досліджуваності проблеми. Умовно СОЗ можна розподілити на три категорії: пестициди, діоксини та поліхлордифеніли.

Погіршення екологічного стану довкілля відбувається не тільки внаслідок розвитку промисловості, а й під впливом екологічно необґрунтованої індустріалізації аграрного виробництва, яка проявляється у збільшенні використання добрив, отрутохімікатів, концентрації відходів тваринницьких комплексів, переробних підприємств, що ускладнюється відсутністю очисних споруд на селі.

Визнаючи високу екологічну ефективність хімічних засобів захисту врожаю, необхідно враховувати, що застосування пестицидів пов’язане з потенціальною загрозою. Циркуляція токсичних речовин в атмосфері, воді, грунті, трофічних ланках ланцюга живлення призводить до постійного забруднення біосфери залишковими кількостями пестицидів та продуктів їх трансформації.

Мета і методи дослідження. Більш чи менш токсичні для біоти пестициди мають різну стійкість в навколишньому середовищі, спрямованість дії, включаючись у великі чи малі біохімічні цикли, мігруючи за елементами ландшафту та трофічним ланцюгом. І хоча застосування цих засобів спрямоване проти шкідників, бур’янів, хвороб рослин та тварин, “ураженою” в кінцевому рахунку є людська популяція, як вища ланка трофічного ланцюга, якщо між обробкою рослин та збиранням врожаїв не дотримано певного терміну, або коли пестициди застосовують у надто високій концентрації.

Сутність дослідження. Діоксини потрапляють у навколишнє середовище з відходами ряду технологій, де використовується хлор. Так для знезараження та окислення поверхневих вод, які використовують для централізованого питного водопостачання, вже понад 100 років провадять їх хлорування. На цей час, завдяки застосуванню сучасних методів дослідження, у хлорованій питній воді виявляють понад 300 летких та нелетких токсичних хлорорганічних сполук.

Результати зазначених досліджень спонукали уряди більшості країн світу ввести жорсткі нормативи вмісту хлорорганічних сполук у питній воді, провадити дослідження з пошуку технологій обробки питної води, альтернативних хлоруванню.

224


Проведені оцінки ненавмисних викладів СОЗ показали, що основними джерелами викидів діоксиноподібних сполук у атмосферу є сміттєспалювальні заводи (69%), підприємства чорної та кольорової металургії (18%), що обумовлюється їх технологічними особливостями.

Ступень токсичності СОЗ визначається ступенем леткості, проникнення крізь шкіру, здатністю до накопичення в організмі, ступенем і швидкістю знешкодження і виділення з організму.

СОЗ є отрутою мутагенної, канцерогенної, тератогенної та ембріотоксичної дії. Клінічна картина хронічної інтоксикації проявляється розвитком функціональних порушень нервової системи за типом токсичної неврастенії, поєднаної з явищами вегетосудинної дистонії, бронхіальної астми, алергічних фарингітів.

Дослідники в галузі епідеміології раку простежують чітку кореляцію між захворюваністю та умовами життя населення різних географічних зон та районів.

З огляду на це гарантування екологічної безпеки населення вимагає відновлення якості та поліпшення стану довкілля та його ресурсів, упровадження в практику дієвого державного та громадського контролю за додержанням природоохоронного законодавства, екологічних нормативів і стандартів.

Основні висновки. Екологічно безпечний розвиток повинен бути методологічною основою екологічної освіти у відповідності з міжнародними вимогами, тобто повинна здійснюватись підготовка громадян, і особливо молоді, здатних вирішувати екологічні та соціально-економічні проблеми на основі наукових знань, здорового глузду та загальнолюдського досвіду.

ЛІТЕРАТУРА1. Опыты конструктивной экологии. / Е. И. Пупырев // М.: Прима-

Пресс, 2007. – 142 с.2. Pennsylvania's Municipal Waste Management Success Story.

Department of Environmental Protection [online] 3. htpp://www.dep.state.pa.us./deputate/airwaste/wm/mrw/docs/

waste_success/htm [cited 29 March 2002].

Тетяна Курусь,1 курс Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтвНаук. керівник: ст.викл. В. О. Єлагіна

ОДИНОКИ ЛИ МЫ ВО ВСЕЛЕННОЙ?Эта тема с незапамятных времён волновала человечество.

Говоря о жизни во Вселенной, всегда, прежде всего, имели в виду разумную жизнь. Одиноки ли мы в безграничных просторах космоса? Философы и учёные с античных времён всегда были убеждены, что имеется множество миров, где существует разумная жизнь. Никаких научно обоснованных аргументов в пользу этого утверждения не приводилось. Рассуждения, по существу, велись по следующей схеме:

225


если на Земле – одной из планет Солнечной системы есть жизнь, то почему бы ей не быть на других планетах? Этот метод рассуждения, если его логически развивать, не так уж плох. При современном уровне развития техники можно необходимо заниматься этой проблемой уже сейчас, тем более она может вдруг оказаться чрезвычайно важной для развития цивилизации. Данный вопрос уже не одно столетие стоит перед человечеством. От того, как он решается, во многом зависят ценностные и мировоззренческие установки.

Изучать окружающий мир, в том числе и Вселенную, человек начал с того, что он мог непосредственно наблюдать. Обладая органом зрения, чувствительным к световым лучам – как говорят физики, к оптическому диапазону электромагнитных волн, он видел на небе Солнце, звезды, планеты. На основе этих наблюдений он составил первые представления о мироздании.

Гипотеза существования на некоторых дальних планетах жизни, в том числе и разумной, становится весьма популярной к концу XIX, а затем в XX веке. Идея внеземных цивилизаций родилась в Новое время в связи с появлением гелиоцентрической системы мира Н.Коперника и изобретением телескопа Г. Галилеем. Когда на Луне были обнаружены горы и долины, стали высказываться предположения о существовании “лунных аборигенов” – “селенитов”. Позднее было высказано предположение о существовании “марсиан”.

Вопрос о возможности связи с другими мирами впервые анализировался Коккони и Моррисом в 1959 году. Они пришли к выводу что наиболее естественный и практически осуществимый канал связи между какими-нибудь цивилизациями, разделёнными межзвёздными расстояниями, может быть установлен с помощью электромагнитных волн. Очевидное преимущество такого типа связи – распространение сигнала с максимально возможной в природе скоростью, равной скорости распространения электромагнитных волн, и концентрация энергии в пределах сравнительно небольших телесных углов без сколько-нибудь значительного рассеяния.

Великий русский ученый М.В. Ломоносов, наблюдая в 1761 г. прохождения Венеры через диск Солнца, сделал вывод о наличии около планеты атмосферы и высказал гипотезу о существовании на Венере разумной жизни.

Можно сделать вывод, что до сих пор ученые всего мира не доказали, “одиноки ли мы во Вселенной” и есть ли разумная жизнь на других планетах. Мы нередко задаемся весьма общими вопросами, касающимися существования и свойств Вселенной в целом. Но если поставлен вопрос, это еще не означает, что на него может быть получен ответ. Правомерно ли ставить вопрос о том, почему мир, в котором мы живем, именно такой, а не какой-нибудь иной? Для того чтобы получить на подобный вопрос, исчерпывающий ответ, нам надо было бы выйти за рамки наблюдаемой Вселенной и охватить мир во всем его бесконечном разнообразии. А это, увы, невозможно как принципиально, так и по причинам чисто практическим. Разумеется, все в мире в принципе познаваемо. В том смысле, что все явления имеют

226


естественные причины и подчиняются естественным закономерностям. Но практически мы можем узнать далеко не все. Прежде всего, потому, что сам процесс познания бесконечно разнообразной Вселенной бесконечен во времени и на любом уровне развития науки в окружающем мире всегда останется для нас нечто неизвестное. Во-вторых, потому что не обо всех мировых процессах мы можем получить необходимую информацию.

ЛИТЕРАТУРА1. Полякова Ю.Ю. В світі цікавого. Енциклопедія. – Х. :

видавництво “Ранок”, 2006. С. 16-34.2. Погребный О. И., Богомолов Д. В. Большая энциклопедия

эрудита. Земля и Вселенная. – К. : изд-во “Махаон-Украина”, 2006. С. 2-48.3. Ходоренко А. А. “Природа, екологія”. – Х. : видавництво

“Фоліо”, 2008. С. 15-55.

Альвіна Радюк,1 курс Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтвНаук. керівник: ст.викл. В. О. Єлагіна

ЕКОЛОГІЧНИЙ СТАН АТМОСФЕРИ БЕРДЯНСЬКААктуальність роботи полягає в тому, що до сих пір ще не було

прослідковано зміну забруднюваності атмосфери Бердянська від його заснування і до сьогодення. Проблема ця досліджується вже не перше десятиріччя, але ще ніколи подану проблему не було прослідковано в історичному аспекті. Метою дослідження є аналіз зміни забруднюваності атмосферного повітря у Бердянську з 1827 по 2011 рік, розробити певну систематизацію різкої зміни забруднення атмосферного повітря. Методи дослідження: опис існуючих знань з історії і екології стосовно забруднення атмосфери та відкриття заводів, які були основною причиною цього забруднення, узагальнення знайденого матеріалу та систематизація матеріалу за періодами, забруднення атмосфери, які можна виділити при написані роботи.

Атмосфера (від гр. “атмос” – пар, повітря) – газова оболонка землі. Маса її 5,15*1015 т або одна мільйона частина маси планети [1, с. 61]. Забрудненість атмосфери у Бердянську можна поділити на такі періоди: 1) 1827-друга половина ХІХ століття – поява м. Бердянськ; 2) друга половина ХІХ століття – радянські часи – у м. Бердянськ з’являються перші заводи, що впливають на екологічний стан міста; у повітря потрапляють шкідливі речовини; 3) період СРСР – період індустріалізації, у місті з’являється велика кількість заводів, викиди яких потрапляють, як у ґрунт, так і у повітря; це період, коли атмосферне повітря міста було найбільше забрудненим і наслідки якого існують і тепер; 4) сучасна Україна – у цей період майже всі заводи міста були закриті, а отже, і забруднюватися повітря стало менше, але шкоди, яку завдали заводи у

227


середині ХХ століття так просто не позбутися – ще багато пройде десятиліть, перш ніж повітря у місті стане більш менш чистим.

Цікавим є те, що у роки промислового розвитку нашого краю, коли у Бердянську працювали на повну силу заводи, місто також вважалося курортним. Тобто люди, які приїздили до Бердянська на відпочинок, вдихали ті гази та випаровування, що потрапляли до атмосфери, чим наражались на небезпеку захворіти тяжкими хворобами. Ще одним важливим фактором, що вплинув на повітря регіону, була Чорнобильська катастрофа, яка відбулася 26 квітня 1986 року у Прип’яті. Хоча відстань між Бердянськом і Прип’яттю вельми значна, попутний вітер завдав значної шкоди екологічному стану і нашого регіону. Забрудненість повітря у місті з часу його відкриття постійно збільшувалась. Лише в останнє десятиліття рівень забрудненості почав зменшуватися. Причиною цьому стало закриття майже всіх заводів міста – основного джерела забруднення атмосфери у регіоні. Ступінь забрудненості повітря у Бердянську на сучасному етапі знаходиться на стабільному рівні.

ЛІТЕРАТУРА1. Мягченко О. П. Основи екології / О. П. Мягченко. – Бердянськ,

2007. – 206 с.2. Ноздрина Л. Ф. Записки краеведа : к 180-летию основания

г. Бердянска / Л. Ф. Ноздрина. – Бердянск : ООО “Модем – 1”, 2007. – 306 с.

Ольга Сахно,1 курс факультету фізичного вихованняНаук. керівник: ст. викл. С. І. Кара

ВПЛИВ ЕКОЛОГІЧНИХ ТА СОЦІАЛЬНИХ ФАКТОРІВ НА ДЕМОГРАФІЧНІ ПРОЦЕСИ І ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ

Актуальність. Сучасна Україна потерпає від демографічної кризи, зумовленої різким спадом народжуваності. Кількісні й структурні зміни населення тісно пов’язані з екологічними проблемами, рівнем економічного розвитку, соціального захисту населення, його здоров’я, освіти.

Мета і методи дослідження. Метою дослідження є вивчення проблеми впливу екологічних і соціальних факторів на здоров’я людини. Методи дослідження: аналіз даних науково-методичної літератури.

Сутність дослідження. Департаментом по народонаселенню ООН визначено 9 країн, де кількість громадян буде катастрофічно зменшуватися. Перші місця у цьому списку займають Україна і Росія. ООН попереджує, що до 2050 р. українців може стати на 23 млн. менше, тобто їх залишиться всього 24 млн. Приріст дітей не покриває кількість померлих.

Населення України у 80-ті – на початку 90-х років ХХ ст. усталено зростало, а від 1994 р. почало повільно але неухильно скорочуватися. З 1987 р., тобто через рік після глобальної Чорнобильської катастрофи, знизилася народжуваність, у віковій структурі населення зросла частка літніх осіб, а українська сім’я поступово перейшла до однодітної моделі, яка не забезпечує розширеного відтворення населення.

228


На початку XXI століття, населення України продовжує скорочуватись. Так, в 2001 році в порівнянні з 1993 роком чисельність населення скоротилась на 7,2%, а з 2001 року по 2010 рік зменшилась на 5,1%. Головною складовою демографічних втрат України залишаються природні втрати населення.

Зниження кількості населення внаслідок спаду народжуваності посилюється еволюційними процесами смертності.

Основними причинами смертності населення України залишається захворювання системи кровообігу, новоутворення, нещасні випадки, отруєння та травми, хвороби органів дихання та органів травлення.

За даними Міжнародного агентства з вивчення раку, виникнення майже 85% пухлин у людини пов’язане з дією канцерогенних чинників довкілля. Не викликає сумніву радіаційна природа катастрофічного зростання захворюваності на цю патологію, спричинена аварією на Чорнобильській АЕС.

Імуноушкоджуюча дія чинників довкілля проявляється у підвищенні алергічної захворюваності, виникненні хронічної бронхолегеневої патології, що за останні п’ять років найбільшою частотою реєструвалась в індустріальних регіонах, зокрема Харківської, Запорізької, Дніпропетровської областей.

Важливою проблемою для України є патологія щитовидної залози. Сьогодні дуже актуальне питання йодної недостатності. В Україні значні території належать до ендемічних зон за вмістом йоду. Найвищі рівні захворюваності виявлені в областях Західного регіону та на півночі України.

Істотним чинником виникнення і поширення вродженої патології є мутагенне і тератогенне навантаження. Протягом останніх років більш високі показники частоти захворювання новонароджених відмічаються в Львівській, Рівненській, Київській, Харківській, Дніпропетровській областях.

Спостерігається високий рівень передчасної смертності серед населення працездатного віку, особливо чоловіків. Це є наслідком не скільки біологічних факторів, скільки результатом нездорового способу життя, нераціонального харчування, несприятливих умов праці, зловживання алкоголем та курінням, стресів, викликаних соціальними причинами.

Основні висновки. Отже, перспективи демографічних процесів в Україні безпосередньо залежать від майбутніх тенденцій економічного розвитку, успіху проведення соціально-економічних реформ, можливостей забезпечення соціального захисту населення тощо. Рівень здоров’я населення стає одним із основних критеріїв оцінки оптимальності соціоекосистеми, а параметри навколишнього середовища, які забезпечують, – визначальними.

ЛІТЕРАТУРА1. Залеський І. І. Екологія людини: підручник / І. І. Залеський,

М. О. Клименко.– К.: Видавничий центр “Академія”, 2005. – 288 с. (Альма-матер.)

Павло Сидоренко,229


1 курсу Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.хім.н., доц. Л. М. Кравченко

ВПЛИВ ДІОКСИНІВ НА ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИАктуальність. Діоксини – найбільш токсичні речовини із всіх

коли-небудь створених руками людини. У сімейство діоксинів входять сотні хлорорганічних, броморганічних і змішаних хлорброморганічних циклічних ефірів. Структурно вони подібні один одному й за токсичністю майже рівноцінні.

Молекула діоксину має форму прямокутника розмірами приблизно 3 х 10 ангстремів. Це дозволяє їй дивно точно вписуватися в рецептори живих організмів. У малих дозах діоксини не стільки отруюють, скільки саме видозмінюють живе.

Ступінь досліджуваності проблеми. Симптоматика діоксинового отруєння вкрай складна. Діоксин може роками накопичуватися в організмі, не вступаючи там ні в які взаємодії, а потім дає про себе знати у вигляді найрізноманітніших хвороб. Блокуючи рецептори, молекула діоксина придушує імунні можливості організму.

Один раз потрапивши в певне середовище перебування – воду, повітря, ґрунт, – діоксини закріплюються там, нікуди не зникаючи, аж до повного розпаду. А це досить довгий строк. Період їхнього напіврозпаду, наприклад, у ґрунті – 10-12 років. В організмі людини – 6 -7 років. Офіційно встановлена добова санітарна норма в різних країнах коливається від 0,006 до 10 пікограм діоксину на один кілограм живої ваги. У Європі при встановленні ГДК беруть за основу можливість виникнення ракових пухлин, в Америці – гноблення імунної системи, тому й цифри різні.

Мета і методи дослідження. Джерелами потрапляння діоксинів у навколишнє середовище є хімічні виробництва, відходи металургії, деревообробної й целюлозно-паперової промисловості. Утворюються вони й при знищенні відходів у сміттєспалювальних печах, на теплових електростанціях, у вихлопних газах автомобілів, у тютюновому димі, при пожежах, коли горять синтетичні матеріали й мастила в трансформаторних будках, на міських смітниках... А стікаючи з відходами виробництва в ріки, моря, водойми, ґрунт, діоксини засвоюються живими організмами й попадають на обідній стіл людини разом з рибою, крабами, молоком. За даними німецьких хіміків небезпечні рівні вмісту цієї речовини тільки в м'ясі, рибі й молочних продуктах. У зелені й овочах його значно менше.

Сутність дослідження. Діоксин є присутнім у будь-якому папері: для одержання целюлози деревну масу хлорують, щоб звільнити її від лігніну. А ми в цей папір упаковуємо продукти, солодощі, каву й чай... Особливо небезпечні разові пакетики з кавою: діоксини легко розчиняються в жирах і практично не розчинні у воді.

Про можливі наслідки впливу діоксина на інтелектуальні здібності майбутніх поколінь можна заключити з результатів роботи токсикологів: дитинчата, що народилися від мавп, яким уводили в корм надмалі дози діоксину, виявилися незвичайно агресивними, сутужніше піддавалися

230


дресируванню, у деяких з них була порушена просторова орієнтація. Аналогічні дані одержали вчені з інших країн на пацюках і мишах. Є про що задуматися, коли аналізуєш часом не мотивовану агресивність й інтелектуальний рівень молодшого покоління.

На Заході ведуть точний облік діоксинів по різних галузях промисловості. Так, шведам удалося знайти спосіб одержання бездіоксинового паперу. У ФРН, США, Японії навчилися спалювати відходи так, щоб діоксини майже не утворювалися. У Франції розроблені антидіоксинові фільтри.

Виявити діоксини й виміряти ступінь зараження ними дуже складно й дуже дорого. Для цього потрібні надчуттєві прилади: хроматографи й мас-спектрометри тільки вищого класу. Кожен аналіз на діоксини коштує від 600 до 3000 доларів. У нашій країні такої апаратури немає. А тому, використовуючи недосконалі технологічні процеси, ми точно не знаємо, скільки і яких шкідливих і небезпечних речовин ми випускаємо у своє середовище перебування. Ми не перевіряємо, як личить у сучасному світі, свої продукти харчування.

Основні висновки. Щоб вижити, необхідно не тільки звузити базу відтворення екологічної кризи, але й терміново створити екологічний лікбез для формування екологічної свідомості. Тому, що з одного боку вона визначає умови життєдіяльності індивідів, а з іншого боку – вона визначає ціннісні орієнтації, за допомогою яких сприймаються екологічні фактори.

ЛІТЕРАТУРА1. Тимошина Д. П. Гигиенический мониторинг “пестицид –

окружающая середа – здоровье” – основа профілактики заболеваний у работающих и населения/ Д. П. Тимошина, Н. Г. Гончаренко // Довкілля та здоров’я. – 2005. – № 2, с.19 – 24.

2. Черниченко І. О. Морфологічні прояви канцерогенної та токсичної дії деяких побічних продуктів хлорування питної води / І. О. Черниченко // Довкілля та здоров’я. – 2003.- №4, с.3 – 8.

231


ЕКОНОМІКА ТА МЕТОДИКА ЇЇ ВИКЛАДАННЯ

Тетяна Білик,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: д.е.н., доц М. В. Гудзь

ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМІКИ ЕКОЛОГО-ІННОВАЦІЙНОГО СПРЯМУВАННЯ

Перехід України до ринкової економіки вимагає радикальних змін існуючого механізму формування раціонального використання й охорони природних ресурсів. Ці зміни спрямовані на докорінну перебудову відносин використання природних ресурсів і полягають у створенні системи сталого розвитку економіки.

Варто відмітити наукові підходи до визначення стратегічних цілей та пріоритетних напрямів регіональної екологічної політики в контексті динаміки трансформаційних процесів в Україні. Як стратегічні цілі розглядаються: екологізація виробництва і всієї системи господарювання; екологізація свідомості населення; екологізація управління. В основі ж визначення пріоритетних завдань має бути покладена об'єктивна оцінка реальних можливостей вирішення екологічних проблем.

Проблемам створення та функціонування економіки еколого – інноваційного типу присвячено багато публікацій як вітчизняних, так і зарубіжних авторів, серед яких Бистряков І.К., Галиця І., ГалушкІна Т.П., Довгий О., Кудров В., Новицький В.Є., Шевченко О., Щєдровицький П.Г. та інші.

Метою даного дослідження є розробка наукових методологічних та методичних засад механізму раціонального природокористування в Україні. Особливістю такого обґрунтування є врахування як особливостей перехідного періоду в економіці, так і відмінностей природно-ресурсного потенціалу, техногенного навантаження території.

Входження економіки України в систему ринкового характеру характеризувалось надзвичайно складним екологічним становищем, породженим неефективним матеріало- та енергоємним виробництвом, екстенсивним сільським господарством, катастрофою на Чорнобильській АЕС, відсутністю оптимальної управлінської структури природоохорони. Все це зумовило нераціональне використання природних ресурсів, зростання техногенно-екологічного навантаження на довкілля, неоптимальне розміщення продуктивних сил. Тому проблема екологізації суспільного відтворення в умовах ринкової економіки є надзвичайно актуальною і вимагає теоретичного аналізу та розробки практичних рекомендацій по удосконаленню наукового забезпечення еколого-економічних взаємозв’язків [1].

Саме тому завдання гарантування екологічної безпеки як невід’ємної складової безпеки соціально-економічної мають бути чітко сформульовані і в розгорнутому концептуальному вигляді, і як інтегральний елемент стратегії соціально-економічного розвитку. Сучасні ринкові перетворення в Україні не сприяють технологічним змінам [2].

232


Невідкладними завданнями вдосконалення системи забезпечення екологічного розвитку мають стати:

1.розвиток правового поля щодо реалізації механізмів у системі регулювання екологічної безпеки;

2.зміцнення інституційних засад державної системи регулювання екологічної безпеки;

3.розвиток системи екологічного контролю та моніторингу, запровадження системи аналізу екологічної ситуації, прогнозування, планування і здійснення запобіжних заходів щодо ймовірних факторів шкідливого впливу на навколишнє природне середовище та здоров’я людей;

4.запровадження регіональних, місцевих та об’єктних планів дій, програм щодо охорони навколишнього природного середовища і розвитку системи регулювання екологічної безпеки;

5.розроблення дійових механізмів інтеграції екологічної складової до стратегії та планів соціально-економічного розвитку [3].

Отже, інноваційно та екологічно зорієнтована ринкова економіка, а саме таку економічну систему необхідно будувати в Україні, зважаючи на її соціально-економічні й екологічні особливості, спроможна на основі гнучких і пристосовуваних до еколого-економічних умов національного виробництва механізмів ефективно вирішувати екологічні проблеми, долати гострі екокризові ситуації. Воднораз саме така економічна система стане важливим етапом на шляху до реального втілення в практику принципів сталого й екологобезпечного соціально-економічного розвитку вже в недалекому майбутньому.

ЛІТЕРАТУРА1. Інституційні основи інноваційного розвитку економіки: Навчальний

посібник / За заг. ред.. В.Є. Новицького. – К.: КНТ, 2008. – 360 с.2. Національна інноваційна система: проблеми формування та

реалізації. Парламентські слухання. – К., 2007 – С. 80.3. Стратегія економічного і соціального розвитку України (2004-

2005 роки) “Шляхом Європейської інтеграції”. – К.: ІВЦ Держкомстату України, 2004. – с. 362.

Ксенія Бросленко,4 курс Інституту освітніхінженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. Ю. В. Бараннік

ПРОБЛЕМИ ІНВЕСТУВАННЯ В ЕКОНОМІКУ УКРАЇНИАктуальність обраної тематики. У сучасних умовах економіка, що

розвивається, потребує значних інвестиційних вкладень, причому власних інвестиційних ресурсів катастрофічно не вистачає. Зазначене зумовлює необхідність залучення іноземних інвестицій в економіку України з метою забезпечення ефективного розвитку у середньо- та довгостроковій перспективі.

Широке коло питань, пов'язаних з дослідженнями в галузі розвитку інвестиційної діяльності та залучення іноземних інвестицій,

233


знайшли відображення в роботах вітчизняних і закордонних учених-економістів. Однак деякі теоретичні та практичні аспекти залучення прямих іноземних інвестицій в національну економіки розроблені недостатньо повно та потребують уточнення і подальшого розвитку в сучасних умовах.

Метою дослідження є обґрунтування необхідності активізації інвестиційної діяльності в умовах економічної кризи з метою виходу з неї. Виходячи з мети необхідно вирішити ряд завдань, зокрема: дослідити сутність іноземного інвестування; необхідність здійснення іноземного інвестування в економіку України; узагальнити проблеми з якими зіштовхуються іноземні інвестори; запропонувати шляхи покращення інвестиційного клімату в Україні.

В дослідженні використані загальнонаукові методи: порівняння, індукція, дедукція та ін.

Сьогодні українська економіка потребує інвестиційних вливань, але надати держава їх практично неспроможна, тому надії покладаються на іноземні капіталовкладення.

Іноземний капітал особливо необхідний у тих сферах економіки, активізація яких допоможе вивести її з кризового стану. Це виробництво продуктів харчування, товарів широкого попиту та послуг, ліків та іншої життєво важливої продукції, все агропромислове господарство України, паливно-енергетичні галузі, військове виробництво, тощо.

Інвестиції формують виробничий потенціал на новій науково-технічній базі та зумовлюють конкурентні позиції на світових ринках, є основою для розвитку підприємств, окремих галузей та економіки Україні значно знизилась.

Необхідність іноземного інвестування в умовах кризи полягає в наступному: залучення іноземних коштів в економіку сприятиме розвитку суміжних галузей; створення нових робочих місць; пропонування новітніх товарів та послуг, тобто насичення ринку; використання власної сировинної бази для виробництва готової продукції;перспектива акумуляції додаткових коштів в бюджет.

Причини зменшення інвестицій в Україну, пояснюється низкою проблем, вплив яких збільшується в умовах кризи економіки.

В першу чергу це проблеми нормативно-правового регулювання. Тому великого значення для посилення інвестиційної активності набувають законодавчі гарантії для інвесторів. Особливу роль в активізації інвестиційної діяльності повинно мати страхування інвестицій від некомерційних ризиків.

Негативний вплив на інвестиційну привабливість здійснює кредитна система, що передбачає високі відсоткові ставки за кредитами, неврегульованість питань власності, низький рівень менеджменту, пріоритетність поточних інтересів над перспективами.

Для усунення негативних тенденцій і стимулювання іноземного інвестування в економіку України доцільно дотримуватися таких принципів: диференційованого підходу до податкових та інших пільг іноземним інвесторам з огляду на обсяги іноземних інвестицій, види,

234


форми й сфери інвестування та з урахуванням відповідних пріоритетів розвитку економіки України.

Таким чином, серед сукупності причин, що сприяли економічній кризі та утримують перехід України на траєкторію економічного зростання, чи не найголовнішою є низька інвестиційна активність. Одним із реальних та істотних чинників оздоровлення економіки має стати низка заходів, спрямована на створення такої правової бази, яка б забезпечила сприятливий режим іноземного інвестування України.

ЛІТЕРАТУРА1. Іваноньків О.О. Проблеми інвестування економіки України та

шляхи вирішення їх // Актуальні проблеми економіки. – 2007. – №11. – С.12-17.

2. Вільгурська Н.М. Проблеми інвестування економіка України та шляхи їх вирішення // [http://s-journal.cdu.edu.ua].

3. Вовченко О.Л. Інвестиції:економічна сутність та форми // Актуальні проблеми економіки. – 2004. – № 6. – С.18-24.

Елена Васильева, 4 курс отделения статистики, анализа данных и демографии факультета экономики Научный руководитель: Л.А.Родионова, к.э.н., доцент (Национальный Исследовательский Университет Высшая Школа Экономики)

СБЕРЕГАТЕЛЬНОЕ ПОВЕДЕНИЕ ДОМОХОЗЯЙСТВ РФ ДО И ПОСЛЕ КРИЗИСА 2008-2009 г.г.

Актуальность проблеме сберегательного поведения домашних хозяйств придают несколько причин. В первую очередь, организованные сбережения населения традиционно являются источником внутренних инвестиций в национальную экономику, и поэтому их объем и структура являются ресурсом экономического развития. В то же время, увеличение объема сбережений свидетельствует о росте доверия не только к банковско-финансовым учреждениям, но и к государству в целом. Рост доверия способствует ориентации экономики на “длинные” деньги что, в свою очередь, благоприятствует переходу на поощряемый в РФ инновационный тип развития, нуждающийся в притоке не столь быстро окупаемых инвестиций. Помимо экономической роли, сбережения играют важную социальную роль: обеспечивают “запас прочности” в ситуации кризиса, в частности, кризиса 2008-2009гг.

На то, что экономический кризис привел к смещению инвестиций в сторону сбережений, указывают результаты альтернативных исследований, таких как “Мониторинг платежеспособного спроса на недвижимость и экономических ожиданий населения РФ во II квартале 2010 года”, согласно которым доля “сберегателей” увеличилась почти

235


до 50%. Подобное соотношение “сберегателей” и “несберегателей” наблюдается с 1996 г., когда ИСЭПН РАН предпринял масштабное исследование сберегательного поведения населения. Аналогичный масштаб участия населения в сбережениях подтверждается и исследованиями НАФИ (Национальное агентство финансовых исследований. 2008, 2010гг.).

Поскольку целью данного исследованию являлась оценка влияния кризиса на сберегательное поведение домохозяйств, был осуществлен сравнительный анализ данных выборочного обследования бюджетов домашних хозяйств (ФСГС) 2007 и 2010гг. При этом использовались как субъективные оценки динамики благосостояния домохозяйств, так и объективные показатели изменения материального положения.

В рамках поставленной цели в ходе исследования, прежде всего, был определен сегмент домохозяйств, имеющих сбережения, а также сопоставлена распространенность сберегательных и кредитных стратегий поведения домохозяйств. Таким образом, были идентифицированы три финансовых стратегии домохозяйств: сберегатели (включая нефинансовые способы сбережения), заемщики и домохозяйства со смешанной стратегией. Так как субъективные оценки могут на практике расходиться с объективными, результаты были сопоставлены с анализом изменения доходов опрошенных домохозяйств в 2007 и 2010 гг. по группам домохозяйств с различными финансовыми стратегиями.

Полученные результаты нельзя напрямую сравнивать с субъективными показателями, поскольку в них не отражены доли потерявших и нарастивших доход, однако можно отметить согласованность двух оценок. Итак, приведенные данные позволяют утверждать, что домохозяйства, имеющие сбережения (в том числе домохозяйства со смешанной финансовой стратегией), менее других пострадали в период кризиса. Напротив, негативнее всего кризис сказался на благосостоянии домохозяйств, которые не создали ни сбережений, ни кредитов.

Выход страны из глубокого экономического кризиса, переход к экономическому росту и сопутствующий рост доходов не поколебали соотношение домохозяйств-сберегателей и домохозяйств-заемщиков. Этот факт можно толковать как свидетельствующий об устойчивости состава доходных групп, или же о чрезвычайной потребительской активности населения.

ЛИТЕРАТУРА1. Е. М. Авраамова, Л. Н. Овчарова. Сбережения населения:

перспективы частного инвестирования // Социологические исследования, 1997. – №8. – С. 63-64.

2. О. Кузина, Я. Рощина. Моделирование сберегательного поведения домохозяйств России // Финальный отчет по проекту РПЭИ № 98-041. – С. 7-8.

3. Olga E. Kuzina. Puzzles of saving behaviour of Russian households // International College of Economics and Finance and State University – Higher School of Economics, Moscow, Russia, May 2005. – С. 29.

236


Аліна Горбатюк,Вероніка Коломоєць, 3 курс соціально-гуманітарного факультетуНаук. керівник: ас. В. В. Буженіца

ПРОБЛЕМИ ТА НЕГАТИВНІ ТЕНДЕНЦІЇ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Підсумковим результатом розвитку науки та високотехнологічних галузей у XX столітті стало формування в економіках провідних країн світу нового механізму саморозвитку – національних інноваційних систем, у рамках яких зароджуються і реалізуються інновації. Незважаючи на національні відмінності, загальною рисою усіх без винятку національних інноваційних систем є лідерство у забезпеченні трьох пріоритетів розвитку: науки, освіти та наукоємного виробництва [3, с. 12].

Новизна нашої роботи полягає у аналізі та чіткому визначенні спектра заходів, необхідних для ефективного розвитку інноваційного ринку України.

Метою даної роботи є висвітлення негативних тенденцій інноваційного розвитку економіки України.

Завдання роботи полягає в дослідженні даної ситуації на прикладі великих фірм, корпорацій і підприємств.

Ступінь вивчення даної проблеми недостатній – десь 60-70 %; вивченням цього питання займались як вітчизняні, так і закордонні фахівці: Ілляшенко С. В., Йохна М. К., Митюк П. М., Пашута М. П., Черваньов Д. М. та ін.

На відміну від розвинутих країн в Україні ще не створено національну інноваційну систему. Інноваційна діяльність характеризується структурною деформованістю, інституційною неповнотою, неузгодженістю та незбалансованістю технологічних, економічних і соціально-ціннісних аспектів [2, с. 37].

Структурні зміни, які відбувалися протягом останнього десятиліття, характеризуються серйозним технологічним відставанням. Для України як держави з перехідною економікою тільки інноваційна стратегія може визначати шлях соціально-економічних перетворень. Інноваційні механізми економічного розвитку повинні використовувати наявний науково-технічний потенціал і базуватися на відповідній інфраструктурі. Проте існуюче законодавство є явно недосконалим. Відсутні чіткі механізми і регламентовані терміни розгляду інноваційних проектів, має місце правова незахищеність, що ускладнює їх діяльність і приводить до утисків з боку контролюючих органів, а це відвертає інвесторів від фінансування інноваційних проектів. Більше того, розглядаються пропозиції щодо недоцільності надання передбачених законодавством пільг [ 1, с. 10 ].

Активізація інноваційної діяльності вимагає нових форм і методів упровадження досягнень науки і техніки, насамперед за рахунок розширення інноваційного ринку. Нині його в Україні практично немає, а становлення йде досить повільно. Можна ясно побачити недоліки розвитку інноваційного ринку – неринковий характер формування цін,

237


безсистемність у визначенні безпосередніх замовників і споживачів виконаних розробок; не здійснюються аукціонні торги інноваційних розробок, немає інноваційних бірж і ефективної реклами; відчувається дефіцит маркетингових досліджень, низька питома вага витрат на інноваційну діяльність у капіталовкладеннях і т.п.

Зрештою, розвиток інноваційного ринку стримується недостатніми темпами створення недержавних науково-дослідних і проектно-конструкторських організацій.

Отже, для ефективного розвитку інноваційного ринку потрібна реалізація широкого спектра заходів:

1) забезпечення фінансування ресурсами пріоритетних напрямків наукових розробок;

2) розширення джерел фінансування на основі спеціальних цільових фондів;

3) створення механізмів державного стимулювання ефективного використання приватних і іноземних інвестицій у наукомісткі області, у пріоритетні науково-технічні розробки;

4) зменшення імпортозалежності економіки;5) розширення форм інфраструктури інноваційного ринку

(технопарки, наукові центри, торговельні інноваційні біржі, використання можливостей маленького і середнього бізнесу).

ЛІТЕРАТУРА1. Закон України “Про інноваційну діяльність”, № 40-IV від

04.07.2002 р.2. Данько М. Проблеми прогнозування інноваційно-технологічного

розвитку економіки / М. Данько // Економіка України, 2000. №5. – С.35-40.3. Маевский В. Эволюционная теория и технологический прогресс /

В. Маевский // Вопросы экономики, 2001. – № 11. – С. 5-16.

Людмила Горяніна,6 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освітиНаук. керівник: к.пед.н., доц. І. В. Кірєєва

ЕКОНОМІКО-МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ В БАНКІВСЬКІЙ СФЕРІ

Сучасні наукові дослідження у галузі економічного розвитку суспільства показують, що ефективність економічних процесів, зокрема в банківській сфері, тісно пов’язана з пошуком нових, найбільш ефективних способів і прийомів взаємодії з прикладною математикою. Результати досліджень сучасної математики мають різноманітне практичне значення при вивченні складних економічних процесів.

В літературі зустрічаються принципи використання математичних моделей економічних процесів, зокрема такі:

1. вивчення та аналіз причинно-наслідкових зв’язків;2. використання аналогії;

238


3. проведення експериментів для знаходження суттєвих змінних.Економічна наука давно використовує моделі. Одна із перших

економічних моделей – модель відтворення Ф. Кене – відноситься до 1758 року. Удосконалення економіко-математичних моделей призвело до подальшого розвитку моделювання в економіці. Сучасна економічна теорія не може обійтись без математичного опису сучасних економічних процесів.

Використання математичного моделювання в економіці дає можливість досліджувати процеси, які протікають у банку, оцінювати ефективність його роботи, виявляти напрямки і способи вдосконалення управління банківською діяльністю.

Проблеми економіко-математичного моделювання в банківській сфері досліджувались такими науковцями: Барським А. Б., Варфоломєєвим В. І., Васюренко О. В., Вітлінським В. В., Волохатою К. О., Єгоровою Н. Є., Замковим О. О., Клебановою Т. С., Конюховським П. В., Логуновою В. А.,Наконечним С. І., Петровим Е. Г., Савіною С. С., Смуловим А. М., Царьковим В. А., Шелудько С. А. та ін.

Широкого поширення в області моделювання кредитної організації набув метод нейронних мереж. Нейронні мережі характеризуються здатністю до моделювання нелінійних процесів та високою адаптивністю, надають абсолютно нові багатообіцяючі можливості для банків і інших фінансових інститутів, яким за родом своєї діяльності доводиться вирішувати задачі в умовах невеликих апріорних знань про середовище.

В практичній діяльності моделювання кредитних операцій банків можна представити через математичне поняття вектора – напрямленого відрізка. Грошові запаси і фінансові потоки ресурсів представляються у вигляді векторів на вході і виході операторних ланок. Ця модель враховує широкий круг економічних показників діяльності банку, а саме: зміна прибутку; ризики; відсоткові ставки; доходність активів.

Розробка моделі надає можливість оперативно розглянути множини різних варіантів розвитку банку, в наочній і швидкій оцінці впливу ряду видів ризиків на динаміку розвитку і на кінцевий фінансовий результат.

На сучасному етапі розвитку банківського сектору актуальним завданням є побудова моделей, що враховують різні аспекти діяльності банку, зокрема: моделі, що аналізують діяльність банків як фінансових посередників, з урахуванням інформаційної невизначеності та ризику; моделі, що ґрунтуються на виробничо-організаційному підході; моделі банків із позицій сукупності фінансових потоків.

Економіко-математичне моделювання є актуальним методом дослідження та прогнозування економічних процесів. Застосування комп'ютерної техніки, програмного забезпечення та інтелектуальних здібностей спеціалістів, може без значних матеріальних затрат допомогти вдосконалити управління банківською діяльністю. Використання економіко-математичних методів і моделей може дати відповідь на багато важливих питань пов'язаних з підвищенням ефективності банківських установ.


239


1. Ляшенко І. М. Економіко-математичні методи та моделі сталого розвитку. – К.: Вища шк., 1999.

2. Цисарь И.Ф., Нейман .Г. Компьютерное моделирование экономики. – М.: Диалог – 2000 г.

3. Петров Е. Г., Новожилова М. В.. Методи і засоби прийняття рішень у соціально – економічних системах: Навчальний посібник / За ред. Е. Г. Петрова. – К.: Техніка, 2004 – 256с.

Тетяна Гринь,3 курс Інституту освітніхінженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.е.н. К. В. Марченко

НІМЕЧЧИНА У СТРУКТУРІ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СПІВРОБІТНИЦТВААктуальність теми дослідження визначається необхідністю

наукового обгрунтування подальшої розбудови українсько-німецьких відносин. ФРН є важливим партнером України у процесі її поступового входження до західноєвропейських та атлантичних інституцій. Однак‚ специфіка німецької зовнішньої політики‚ обумовлена переважним використанням інтеграційних та кооперативних стратегій для реалізації власних державних інтересів‚ донині не знайшла відповідного узагальнення‚ теоретичного обгрунтування та систематизації у працях дослідників багатьох країн світу.

Для цього мною вивчені інформативні джерела: законодавчі та нормативні акти, статистичні дані, ресурси Інтернет.

Метою мого дослідження є вивчення реалізації Федеративною Республікою Німеччиною її зовнішньополітичних інтересів у рамках структури європейського співробітництва.

Об’єктом дослідження є ФРН як суб’єкт європейського співробітництва.

Предметом дослідження стала зовнішня політика ФРН‚ зокрема‚ методи і засоби‚ якими Німеччина реалізовує свої державні інтереси у Європі.

Для досягнення цілей дослідження використовувала такі методи: системний‚ логічний‚ емпірико-аналітичний, метод критичного раціоналізму.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому‚ що у дослідженні на основі сучасних досягнень теорії міжнародних відносин з’ясовано природу‚ структуру й організаційні форми європейського співробітництва. Це дало можливість по-новому висвітлити зовнішню політику ФРН у контексті загальноєвропейських процесів.

Завдяки врахуванню власного трагічного досвіду у минулому‚ а також зміні глобальної ситуації‚ спричиненій ідеологічною кризою комуністичних режимів в СРСР та країнах Центрально-Східної Європи (ЦСЄ), Німеччині вдалося досягти значного розширення свого політичного впливу та привести його у відповідність зі своєю економічною вагою у регіоні. Посівши чільне місце у структурі

240


європейського співробітництва‚ Німеччина більше не сприймається сусідами як безпосередня загроза миру й безпеці у міжнародній системі. Тому посилення її впливу не зустрічає протидії [2, с.154].

Місце ФРН у постбіполярній Європі визначається тим‚ що вона отримала засоби структурного впливу на політичну й економічну ситуацію на європейському континенті, тобто здатність впливати на структуру міжнародних відносин, у рамках якої діють інші міжнародні актори. Це надає Німеччині значних переваг порівняно з її сусідами.

Специфіка німецької зовнішньої політики полягає у тому, щоб збільшувати власний зовнішньополітичний потенціал у рамках діяльності в регіональних об’єднаннях і військових союзах‚ виключивши самостійні політичні стратегії та відмовившись від посилення автономності своїх дій у міжнародній системі (так званий мультилатералізм) [1, с.14].

Особливістю концептуальних засад зовнішньої політики Німеччини на сучасному етапі залишається використання переважно несилових засобів для реалізації політичних цілей. Така політика передбачає цілеспрямований пошук розв’язань, які є прийнятними для інших зацікавлених сторін й передбачають співробітництво з ними; прагнення рівномірно розподіляти між партнерами кошти та вигоди кооперації; орієнтацію у міждержавних відносинах на спільні інтереси.

Мультилатералізм як політична стратегія Німеччини відповідає не лише її державним інтересам‚ але й інтересам інших держав–акторів міжнародної системи‚ зокрема України. Адже залучення ФРН до європейських та євро–атлантичних інтеграційних структур створює для партнерів можливість впливу на її зовнішню політику. При цьому німецька дипломатія, здійснюючи активну інтеграційну політику, прагне використовувати інститути і механізми ЄС та НАТО для забезпечення власних позицій в інтегрованій Європі.

У результаті дослідження можна зробити наступні висновки:1) саме кооперативна стратегія і тактика дозволять Німеччині

ефективно реалізовувати власні національні інтереси‚ не провокуючи при цьому переходу наявних протиріч з іншими державами у конфлікт;

2) широка участь ФРН у структурах безпеки і співробітництва сприяє стабілізації міжнародної системи‚ підтримці миру та розбудові довіри у стосунках між державами в Європі;

3) окремі елементи кооперативних зовнішньополітичних стратегій і тактики ФРН можуть знайти застосування при розробці зовнішньополітичного курсу України.

ЛІТЕРАТУРА1. Кривонос Р. А. Механізм формування та реалізації зовнішньої

політики ФРН // Нова політика. – 1998. – № 2.2. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран / Под

редакцией Колесова.-М., 2000. – 214 с.

Ганна Грінь, 4 курсу Інституту освітніх

241


інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.е.н. , доц. Т. Ф. Сидорченко

ФОРМУВАННЯ ІНСТИТУЦІЙНОГО СЕРЕДОВИЩА В ЗЕМЕЛЬНО-МАЙНОВІЙ СФЕРІ

Ситуація у сфері земельних відносин, землекористування залишається складною і вимагає невідкладного поліпшення. Найгострішими проблемами є: незавершеність економічних та правових відносин власності; неефективність державного управління земельними ресурсами та землекористуванням, відсутність інтегрованого підходу й підвищення його координованості та ефективності. Все це веде до встановлення чинників інституційного середовища, які є надзвичайно важливими для формування уявлень у науці реальної економічної картини у сфері земельно-майнових відносин.

Вагомий внесок у розвиток інституційних ідей зробили зарубіжні та вітчизняні вчені Дж. Бьюкенен М. Вебер, Т. Веблен, О. Вільямсон, Л. Девіс, Т. Еггертсон, Р. Коуз, Д. Норт, Дж. Окслі, Дж. Ходжсон, А. Аслунда, В. Вольчика, М. Дерябіної , Р. Капелюшнікова, С. Кірдіної, Г. Клейнера та інших [1, 2].

Метою даного дослідження є проведення аналізу різних підходів до формування інституційного середовища та розробка пропозицій щодо інституційного забезпечення в земельно-майновій сфері.

Функціонування цивілізованого ринку земель неможливо без наявності відповідної інституційної бази, яка б визначала інституційні засади володіння та продажу землі. Найважливішими завданнями такої бази є: реєстрація прав власності на землю; реєстрація застав та інших зобов’язань, пов’язаних із власністю на землю; ведення земельного кадастру; планування використання земельних ресурсів у рамках відповідного законодавства; вирішення конфліктів; іпотека землі.

Необхідно розрізняти два важливі аспекти – кадастр і реєстр земельних ділянок. Завданням кадастру є опис фізичних характеристик земельних ділянок. Він складається із карти і реєстру земельних ділянок, де фіксуються ці характеристики. Реєстр земельних ділянок складається з метою опису правового статусу земельної ділянки. Інформація, що міститься в одній системі, може відображатися в іншій. Однак саме реєстр, а не кадастр земельних ділянок, підтверджує належність права власності та інших прав на землю тій чи іншій особі.

Світовий досвід свідчить про те, що найбільш поширеними такими системами в світі є системи, які базуються на “реєстрації документів” (deeds registration) та системи, де основою є “реєстрація прав або титулів” (title registration).

Найбільш повно сутність інституційного середовища в земельно-майновій сфері розкривається у виконуваних ним функціях:

1) регулюючій – забезпечення сталого функціонування сектора економіки через розробку нормативно-правової бази, що регламентує діяльність у сфері земельно–майновій відносин;

2) контролюючій – проведення перевірок з метою дотримання вимог чинного законодавства, запобігання виникненню кризових ситуацій;

242


3) регламентуючій – формування інститутів інформаційних систем управління земельними ресурсами і землекористуванням;

4) інформаційній – надання прозорої і доступної інформації про земельні трансакції, в тому числі шляхом створення повноцінної системи моніторингу ринку землі, що включатиме: інформацію про об’єкти нерухомості, земельні аукціони, оренду земельних ділянок й орендну плату, ціни купівлі-продажу;

5) захисній – посилення державного нагляду та контролю за захистом інтересів власників земель та землекористувачів з метою недопущення порушення права власності на землю;

6) стимулюючій – стимулювання ефективної взаємодії земельно-майнового сектора з іншими секторами економіки.

Земельно-майновий сектор має стати об’єктом стратегічного управління в рамках економічної політики держави і розглядатись як похідна управління економічним розвитком України на довгострокову перспективу. Отже, основним критерієм розвиненості цього сектора України, так само, як інших секторів економіки,є стабільність інституційного регулювання, тобто спроможність виконувати функції регулювання впродовж тривалого часу. Від того, якими будуть реформи буде залежати інституційне середовище в земельно–майновій сфері України.

ЛІТЕРАТУРА1. Бьюкенен Дж. Конституция экономической политики /

Дж. Бьюкенен // Вопросы экономики. —1994. – №6. – С. 104 – 113.2. Гретченко А. А.Роль государственного регулирования в

возрожденииинституциональной инвестиционной среды / А. А. Гретченко // Научные труды ДонНТУ. Серия: экономическая. – Вып. 103-3. – С. 154 – 159.

Дмитрий Дайнеко,магистрант 1 года обучения Минского института управленияНаучный руководитель: Ю. И. Енин,д.э.н., доцент(Минский институт управления)

СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ УПРАВЛЕНИЯ КОНКУРЕНТОСПОСОБНОСТИ ПРОДУКЦИИ ПРЕДПРИЯТИЯ

НА ПРИМЕРЕ ОДО “ХОЛОДИЛЬНОЕ ОБОРУДОВАНИЕ”В настоящее время в условиях рыночной экономики предприятия

ориентируются прежде всего на сбыт продукции. При этом они вынуждены осваивать новые модели коммерческой политики, учиться выживать в условиях жесткой конкуренции за счет адаптации к непростой и меняющейся рыночной ситуации, находить способы борьбы с конкурентами на внешних и внутренних рынках. В связи с этим проблема конкурентоспособности продукции становится одной из важнейших.

Своевременная оценка конкурентоспособности позволяет предприятиям оперативно принимать меры и менять свою товарную

243


политику. Н конкурентоспособность продукции воздействует множество факторов и поэтому возникает необходимость и их рассмотрения и выявления наиболее важных.

С тех пор, как Интернет стал одним из неотъемлемых элементов составляющих жизнь цивилизованного человека. А так же быстрыми темпами роста информационных технологий, без Интернета нельзя представить свою жизнь. В связи с этим ведение бизнеса в Интернет-пространстве становится все более распространенным явлением. В свою очередь, данные действия способствуют развитию конкурентской борьбы в Интернете.

Наиболее эффективными инструментами Интернет-маркетинга, являются продвижение и контекстная реклама, поэтому организациям, которые реализуют свою деятельность посредствам Интернет-пространства, для улучшения своих позиций и повышения конкурентоспособности на этом рынке, крайне необходимо уделять этим инструментам особое внимание.

Положительными эффектами от продвижения Интернет-ресурса в сети Интернет являются увеличение посещаемости сайта, прирост количества обратившихся в организацию посетителей и прирост клиентов, улучшение узнаваемости предлагаемой продукции и что не маловажно самого предприятия. При профессиональном подходе к поисковому продвижению можно извлечь такую выгоду как увеличение узнаваемости торговой марки, продукции, улучшение имиджа организации, улучшение лояльности посетителей. Все это способствует привлечению новых клиентов, стоимость которых, значительно ниже, чем от использования других рекламных кампаний [1, c. 32].

Особое внимание во время кампании по продвижению Web-сайта ОДО “Холодильное оборудование”, целью которой являлось повышение конкурентоспособности в Интернет-пространстве, уделялось таким этапам, как составление ключевых запросов для выдачи в поисковиках, регистрация в поисковых системах, наращивание ссылочной массы с помощью каталогов, блогов и других интернет ресурсов, работа с контентом Web-сайта, проводился постоянный анализ достигнутых результатов [2, c. 88].

Подтверждением этого является Вэб-сайт ОДО “Холодильное оборудование” (www.holodgroup.com). За время проведения рекламной кампании посещаемость сайта увеличилась в несколько раз (с 10-15 до 40-50 посетителей в сутки). В связи с этим произошло и увеличение обращений в общество за счет увеличения Интернет-аудитории. Так же Web-сайт предприятия способствует достижению маркетинговых задач, в число которых входят закрепление лидирующих позиций на рынке молокоохладителей и хладагентов.

При проведении вышеперечисленных работ были достигнуты следующие результаты: по ключевым запросам “молокоохладители”, “хладагенты Минск”, “установки охлаждения молока”, “Хладагенты” и другие в поисковых системах Яндекс, Google, tut.by сайт ОДО “Холодильное оборудование” попадает в ТОП-5 в результатах выдачи.

Подводя итог, можно сделать следующий вывод: поисковый маркетинг, который включает в себя поисковое продвижение и контекстную рекламу, на данный момент представляет собой один из самых

244


эффективных (при относительно невысоких затратах) инструментов, который в короткие сроки, способен принести прибыль каждой кампании, а также улучшить конкурентоспособность продукции в Интернет-пространстве. А также улучшить узнаваемость бренда компании.

ЛИТЕРАТУРА1. Оптимизация и продвижение сайтов в поисковых системах /

И. С. Ашманов, А. А. Иванов. – М. : Изд-во Питер, 2009. – 400 с.

Катерина Дубровіна,4 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.е.н., доц. Т. Ф. Сидорченко

ІНВЕСТИЦІЙНІ РИЗИКИ І СПОСОБИ ЇХ ОЦІНКИЗастосування різноманітних сучасних методів оцінювання ризику

дозволяє зменшити число помилок, обмежує ірраціональну діяльність за рахунок оптимального вибору і грамотних інвестиційних рішень, що обумовлює актуальність.

Дослідження інвестиційних ризиків, виявлення факторів, які їх викликають та обчислення можливих втрат – вісь важливі проблеми, на які необхідно зважати сучасному інвесторові, приймаючи рішення щодо вкладання коштів у тієї чи інший напрям виробничої чи комерційної діяльності.

Метою дослідження є удосконалення методичних підходів з оцінки ризику інвестиційних проектів з метою забезпечення ефективного управління інвестиційними процесами. У процесі дослідження застосовувалися такі методи, як аналіз, синтез, методи експертних оцінок, математичного моделювання.

Цю проблему досліджено в наукових розробленнях відомих вітчизняних і зарубіжних учених: І. В. Борщука, Н. М. Внукова, Н. М. Гайдис, О. О. Удалих, М. С. Клапківа, І. П. Мойсеєнко, А. А. Пересади, С. Д. Реверчук, П. С. Рогожина, В. А. Смоляк, І. Г. Скоморович, В. Я. Шевчук, В. Г. Федоренко, Г. Грубера, Д. Лейбсона, Г. Марковіца, Ф. Модильяні, Дж. Сакса, Дж. Стігліца, У. Шарпа та інших [1, 2, 3].

Недостатньо обгрунтованою є система управління міжнародними інвестиційними ризиками в частині поєднання корпоративних та регулятивних механізмів. Удосконалення вимагають сучасні методологічні підходи до розвитку інструментів ризик менеджменту транснаціональних корпорацій, насамперед з урахуванням поведінкових, крос-культурних факторів.

Потребують поглибленого дослідження та обгрунтування перспектив ефективного використання в Україні сучасних інструментів інвестиційного ризик-менеджменту, які дозволяють якісно поліпшити вітчизняний інвестиційний клімат.

Інвестиційний ризик – це ризик знецінення капіталовкладень, небезпека втрати інвестицій (чи неотримання повної віддачі від них), знецінення вкладень і виникнення непередбачених фінансових втрат

245


(втрата доходів, капіталу, зниження прибутку) в ситуації невизначеності умов інвестування засобів в економіку.

Процес оцінки ризиків інвестиційних проектів є невід'ємною частиною визначення їх ефективності. Точний прогноз здійснення інвестиційного проекту неможливий ні за яких обставин, оскільки при прогнозуванні завжди є присутньою невизначеність зовнішнього середовища, але існують спеціальні методи, які дозволяють не лише визначити з більшою або меншою точністю безліч можливих варіантів розвитку подій, але і описати поведінку підприємства і умови реалізації проекту для виділених ситуацій.

Класифікація способів оцінки ризику інвестиційних проектів визначається видами умов ухвалення рішень, тобто видами ризику і діапазоном його зміни. Для зручності методи оцінювання ризику об'єднуються в п'ять груп, що принципово відрізняються.

Перша – методи коригування ефективності інвестиційного проекту, в яких основні показники ефективності інвестиційного проекту коригуються з урахуванням ризику.

Друга група – розрахунок чутливості, який заснований на аналізі змін різних видів витрат і ефектів, що враховуються, а також на визначенні значень, критичних для цього підприємства при реалізації цього інвестиційного проекту.

Третя група – ймовірносно-статистичні методи, які складніші в застосуванні і пов'язані з розрахунком вірогідності (визначенні математичних очікувань) і статистичними технологіями виміру ризику.

Четверта група – імітаційні методи, що дозволяють вивчати вплив на ефективність інвестицій великої кількості взаємозалежних змінних, а також дають можливість моделювати ризик. П'ята група – методи дослідження операцій (найбільш заслуговує на увагу – теорія ігор).

ЛІТЕРАТУРА1. Гончаренко Л. П. Інвестиційні риски / Л. П. Гончаренко – М.:

Вид-во Ріс. Екон. Акад., 2003. – 14 с.2. Кузнєцов Б. Т. Інвестиції / Б. Т. Кузнєцов – М. : Юнити, 2006. – 411 с.3. Максимова В. Ф. Інвестування. Навчально-методичний комплекс /

В. Ф. Максимова – М.: Видавничий центр ЕАОИ, 2008. – 190 с.

Катерина Дубровіна,4 курс економічного факультетуНаук. керівник: ас. Ю. А. Білова

ОРГАНІЗАЦІЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛІНГУ НА ПІДПРИЄМСТВІПостановка проблеми та її актуальність. Одночасно виключно

важливою стає проблема побудови такої системи управління, взаємовідносин прав, обов'язків, відповідальності, які б найефективніше використали переваги вільної поведінки цієї системи і забезпечували адаптацію підприємства до довкілля, що швидко змінюється.

Актуальність полягає в тому, що компанії постійно шукають засобу для підвищення ефективності діяльності за рахунок внутрішніх резервів і прагнуть забезпечити себе адекватною системою

246


управлінського обліку і бюджетування для підвищення ефективності функціонування, або більше того, іміджу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як нова концепція теорії і практики управління контролінг з'явився у економічно розвинутих країнах заходу але дістав найбільшого розвитку у таких країнах як США та Німеччина. Основні принципи планування і управління як бази контролінгу були викладені у працях А. Дайле [1]. Р. Манн та Е. Майєр представляють контролінг як концепцію інформації та управління і основну увагу зосереджують на плануванні, обліку, аналізі і контролі маржинального доходу тобто формуванню витрат [2].

Дослідженню ролі контролінгу у системі управління сучасного підприємства було присвячено не мало праць і вітчизняних вчених. Так М.С. Пушкар визначає контролінг як систему, що створюється для відстеження ситуацій в зовнішньому та внутрішньому середовищі підприємства, а тому вона повинна бути побудована із врахуванням індивідуальних особливостей підприємства [3].

Мета полягає у визначенні місця контролінгу в організаційній структурі підприємства і виявленні етапів його впровадження.

Виклад основного матеріалу. Контролінг, будучи концепцією системного управління, організовується, як правило, там, де управління знаходиться в кризі або господарська діяльність не задовольняє сучасним вимогам і вимогам ринку.

Чинники, що є основою для створення системи контролінгу в організації: погіршення економічних показників; зміна або поява нових цілей; відсутність узгодження цілей; застарілі методи планування, калькуляції і аналізу; відсутність методик обліку і аналізу, невідповідність для відстежування діяльності і ухвалення управлінських рішень; дублювання або відсутність деяких функцій, наявність конфліктних ситуацій при їх виконанні.

За наявності одного або декількох вищеперелічених чинників найчастіше має місце ряд передумов впровадження системи контролінгу по напрямах: організація – відсутність чітко певних областей і рівнів компетенції і відповідальності керівників; перевантаженість окремих підрозділів і так далі. Продукція – застарілі моделі і номенклатура продукції; погані перспективи продукції, що випускається, і так далі. Закупівлі – низька якість закуповуваних матеріалів, відсутність вхідного контролю; необгрунтовано великі запаси матеріалів на складі. Персонал – сприйняття роботи як повинності, усунутість особистих інтересів співробітників від результатів діяльності компанії; невпевненість співробітників в завтрашньому дні. Устаткування – застарілий парк основного устаткування і виробничих засобів; відсутність системи планово-запобіжних ремонтів, ремонт при виникненні поломок або виході з ладу.

Висновок. У сучасних умовах ринку на вітчизняних підприємствах з'явилась необхідність в удосконаленні управління. Інструментом покращання діяльності має стати введення нової складової в системі управління – контролінгу.

Запровадження системи контролінгу на підприємствах дасть змогу підвищити рівень його ліквідності, ділової активності,

247


прибутковості, фінансової стійкості, збільшити ефективність використання всіх видів ресурсів, поліпшити оперативність та якість прийняття управлінських рішень, а отже, і отримати значні конкурентні переваги.

ЛІТЕРАТУРА1. Орлов А.І. Теорія ухвалення рішень. / А.І. Орлов / Навчальний

посібник. – М.: Видавництво “Березень”, 2004. – 656 с.2. Непам'ятаючий Е.Г. Економіка і управління підприємством /

Є.Г. Непам’ятаючий / Конспект лекцій. Таганрог: Вид-во ТРТУ, 1997. 374 с.3. Гольдштейн Г. Я. Стратегічний інноваційний менеджмент /

Г.Я. Гольдштейн / Навчальний посібник. Таганрог: Вид-во ТРТУ, 2004. – 267 с.

Катерина Дубровіна,4 курс Інституту освітніхінженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. Л. В. Павленко

СКЛАДАННЯ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУ І ОЦІНКА ЙОГО ЕФЕКТИВНОСТІ

Актуальність. Інвестиційна діяльність в тому або іншому ступені властива будь-якому підприємству. Вона є одним з найбільш важливих аспектів функціонування будь-якої комерційної організації. Причинами, що обумовлюють необхідність інвестицій, являються оновлення наявної матеріально-технічної бази, нарощування обсягів виробництва, освоєння нових видів діяльності.

Мета. Управління інвестиційними процесами, пов'язаними з вкладеннями грошових коштів в довгострокові матеріальні і фінансові активи, є найбільш важливий і складний вибір.

Методологічна і інформаційна база дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження послужили праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, присвячені оцінці інвестиційних проектів підприємств, а також основні положення сучасної теорії фінансів.

В процесі дослідження були використані загальні методи наукового пізнання : спостереження, порівняння, абстракція, аналіз і синтез, для вирішення поставлених завдань в роботі застосовувалися діалектичний метод, метод системного аналізу, порівняльного аналізу, експертного відбору і так далі. Аналіз показав, що більшість теоретичних концепцій і використовуваних методів оцінки інвестиційних проектів фокусуються на аналіз фінансових потоків інвестиційних проектів.

Це обмеження приводить до великої кількості теоретичних і практичних проблем при оцінці великої кількості реальних інвестиційних проектів.

Важливою умовою розвитку підприємства відповідно до обраної економічної і фінансової стратегії є його висока інвестиційна активність. Економічне зростання і інвестиційна активність є взаємообумовленими процесами, тому підприємство повинне приділяти постійну увагу питанням управління інвестиціями.

248


Інвестиції є вкладеннями капіталу в усіх його формах з метою забезпечення його росту в майбутньому періоді, отримання поточного доходу або рішення певних соціальних завдань.

Суть інвестицій підприємства в найбільш узагальненому виді може бути сформульована таким чином: інвестиції підприємства є вкладенням капіталу в усіх його формах в різні об'єкти (інструменти) його господарської діяльності з метою отримання прибутку.

Ухвалення інвестиційного рішення для самого підприємства є досить складним завданням. Одним з найбільш загальних критеріїв, який повинен враховуватися при цьому, є критерій підвищення цінності підприємства, чинниками якої можуть стати ріст доходів підприємства, зниження виробничого і фінансового ризику, підвищення рівня ефективності його роботи в результаті правельних рішень.

Визначення реальності досягнення саме таких результатів інвестиційних операцій – ключове завдання оцінки ефективності будь-якого інвестиційного проекту. Від того, наскільки об'єктивно і усебічно проведена ця оцінка, залежать терміни повернення вкладеного капіталу, варіанти альтернативного його використання.

Реалізація цілей інвестування припускає формування інвестиційних проектів, які забезпечують інвесторів і інших учасників проектів інформацією для ухвалення рішення про інвестування.

Визначення реальності досягнення саме таких результатів інвестиційних операцій – ключове завдання оцінки ефективності будь-якого інвестиційного проекту. Від того, наскільки об'єктивно і усебічно проведена ця оцінка, залежать терміни повернення вкладеного капіталу, варіанти альтернативного його використання.

Розробка і реалізація інвестиційних проектів допомагає реалізувати цілі інвестування, які сформульовані на основі інвестиційної політики підприємства.

ЛІТЕРАТУРА1. Бланк И.А. Управління інвестиціями підприємства. / И.А. Бланк –

До.: Ника-центр, Эльга, 2009.

Катерина Дубровіна,4 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. Ю. В. Бараннік

УПРАВЛІННЯ ЕФЕКТИВНІСТЮ ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІАктуальність. Необхідність створення ефективної системи

управління інвестиційної діяльності на підприємствах і в регіоні в цілому.Багато дослідників займалися розробкою тих або інших аспектів

системи реалізації інвестиційних процесів; в той же час в цій сфері існує ряд проблем, які залишаються недостатньо дослідженими.

Метою дослідження є дослідження і визначення пріоритетних напрямів сприяючих вдосконаленню управління ефективністю інвестиційною діяльністю підприємств в сучасних умовах.

249


Методологія і методика дослідження. Теоретичною основою дисертаційного дослідження є теоретичні моделі і концепції різних наукових шкіл, праці вітчизняних і зарубіжних учених по проблемах розвитку систем соціального забезпечення і організації державного управління інвестиційними ресурсами соціального захисту.

Методологічною базою дослідження є загальнонаукові методи знання, що включають методи абстрагування, моделювання, історичного і логічного аналізу і синтезу, а також методи системного, структурно-функціонального, економіко-математичного, статистичного аналізу, прийомів угрупування і узагальнення.

Для успішного існування підприємства на ринку потрібно постійне введення нових технологій, проведення реконструкції старого і купівлі нового устаткування, підприємству потрібне велике вкладення грошей, яке найчастіше, недоступно унаслідок відсутності вільних грошових коштів.

Інвестиційна діяльність – “це вкладення інвестицій і здійснення практичних дій в цілях отримання прибутку і (чи) досягнення іншого корисного ефекту”.

Інвестиційна діяльність може здійснюватися у формі:- державного інвестування;- іноземного інвестування;- спільного інвестування засобів і цінностей громадянами і

юридичними особами резидентами і нерезидентами і так даліОснову інвестування складає вкладення засобів в реальний

сектор економіки, тобто в основний і оборотний капітал підприємств і корпорацій.

Джерелом приросту капіталу і метою інвестицій є отримуваний від них прибуток (доход). На практиці маса прибутку (П) зіставляється з інвестиційними витратами (З) і визначається їх ефективність:

Ефективність інвестицій = . Процес порівняння інвестиційних витрат і фінансових результатів (прибули) здійснюється безперервно: до інвестування (при розробці бізнес-плану інвестиційного проекту), в ході його (в процесі будівництва об'єкту) і після інвестування (при експлуатації нового об'єкту).

Об'єм інвестицій залежить від розподілу отримуваного доходу на споживання і накопичення (збереження). В умовах низьких среднедушевых доходів населення основна їх доля (75-80%) витрачається на споживання.

Ухвалення інвестиційного рішення неможливе без урахування наступних чинників: вид інвестиції, вартість інвестиційного проекту, множинність доступних проектів, обмеженість фінансових ресурсів, доступних для інвестування, ризик, пов'язаний з ухваленням того або іншого рішення та ін. Інвестиційна діяльність в тому або іншому ступені властива будь-якому підприємству. Вона є одним з найбільш важливих аспектів функціонування будь-якої комерційної організації.

Причинами, що обумовлюють необхідність інвестицій, являються оновлення наявної матеріально-технічної бази, нарощування обсягів виробництва, освоєння нових видів діяльності.

250


Ефективність інвестиційного проекту у багато залежить ще і від обгрунтованості цін. На стадії освоєння нових виробів (що особливо реалізовують базисні інновації) рівень витрат високий, а надійність изделия, отработанность конструкції зазвичай ще недостатні. Ризик технологічногого прориву використовують не лише виготівники, але і перші споживачі принципиально нових виробів.

ЛІТЕРАТУРА1. Пересада А. А. та ін.Інвестування: Навч.-метод. посібник для

самост. вивч. дисц. / А. А. Пересада, О. О. Смірнова, С. В. Онікієнко, О. О. Ляхова. – К.: КНЕУ, 2001. – 251 с

2. Пономарев Р. А. Эффективность инвестиционной деятельности в России // Научные труды аспирантов и докторантов / ФНПК МосГУ. М.: МосГУ, 2006. №48. 0,7 п.л.3.

3. Федоренко В. Г. Інвестознавство: Підручник. – 3-тє вид., допов. – К.: МАУП, 2004. – 480 с: іл. – Бібліогр.: с 470–472.

Мария Зайцева,5 курс факультета педагогического образования и сервисных технологийНаучный руководитель: З. В. Аракчеевак. пед. н., доцент (Магнитогорский государственныйуниверситет)

О ПЕРСПЕКТИВАХ РАЗВИТИЯ РЕГИОНАЛЬНОГО ТУРИЗМАОдним из актуальных вопросов в современных условиях

является вопрос, касающийся путей становления и развития отечественного туризма, современного положения туризма и экскурсионной деятельности в нашей стране. Многих сегодня интересует вопрос состояния и перспектив развития туризма на региональном уровне, в частности – на уровне развития туризма в Челябинской области. Каким он станет завтра и послезавтра? В каком направлении будет развиваться? И вопросы эти не праздные для самих туристов и тем более для тех, кто выбирает себе будущую профессию в области индустрии туризма.

Общеизвестно, что туризм, как отрасль обслуживания населения, развивается в настоящее время практически только на коммерческой и, одновременно, долгосрочной основе. Современный туризм достиг такого размаха, что дальнейший его рост немыслим без научных обоснований, рационального видения перспектив. Эти вопросы комплексно разрабатываются научными учреждениями и туристско-экскурсионными организациями, как в городе Магнитогорске, так и в уральском регионе. В настоящее время разработан перспективный план развития туризма до 2025 года в Челябинской области и республике Башкортостан.

251


Следует отметить, что будущее туризма области базируется на достижениях дня сегодняшнего. Сейчас одним из важных направлений является создание мощного гостиничного фонда в крупных городах Уральского региона. Ведется строительство туристских гостиниц, которые рассчитаны на приток туристов, ориентированных преимущественно на горнолыжные курорты региона, в частности, это ГК. Абзаково, ГЛЦ “Металлург” оз. Банное, г. Миасс, г. Златоуст, г. Миньяр, г. Аша. Это вызвано значительным развитием этого вида туризма в России в целом, а также, благодаря, мощной рекламе, которая широко развернулась не только на территории уральского региона, но и на международном уровне.

Анализируя перспективы развития туризма в Челябинской области, следует констатировать, что уже сегодня положено начало строительству крупных туристских комплексов, например, в г. Миассе, г. Аше, г. Миньяре, инициировано проектирование туристских комплексов в г. Златоусте и других традиционных туристских районах области. Наряду со строительством капитальных объектов круглогодичного действия будут сооружаться и туристские базы летнего типа.

Таким образом, если говорить о будущем туризма, области, то все основные его направления, сложившиеся уже сегодня, должны получить в ближайшие 10-15 лет еще большее развитие. Если раньше, ввиду слабой материальной базы, наблюдался основной упор на сооружение туристских баз, стремясь связать их ниткой маршрута, то теперь все более широкие возможности получает принцип комплексного подхода к использованию туристских достопримечательностей того или иного района. Пример тому – строительство учреждений отдыха на оз. Зюраткуль, оз. Тургояк, оз. Увильды, музей заповедник “Аркаим” и других достопримечательностях, ведётся строительство туристских комплексов в Башкирии.

Следует заметить, что комплексный подход полностью себя оправдывает и в туризме, Так, национальный парк «Зюраткуль» в скором времени станет центром не только летнего экологического, но и зимнего туризма с десятками комфортабельных туристских баз, гостиниц и рыболовных заказников, зимних приютов, со всеми необходимыми современными службами. Да и экономическое развитие всего края тоже будет связано с туризмом.

Как показывает анализ туристских потоков, большим успехом пользуются у наших и иностранных туристов памятники древнерусского зодчества, живописи, прикладного искусства. Поэтому со всей актуальностью встает вопрос о создании туристских центров на базе памятников культуры старых городов. Среди них можно назвать Верхнеуральск, Златоуст, Троицк, Касли, Челябинск и другие. Это будет способствовать ознакомлению туристов с бесценным культурным наследием прошлого, сохранению и реставрации памятников, расширению археологических, исторических и этнографических исследований.

В заключении, следует затронуть ещё одно, особо перспективное направление – создание национальных парков, разработка паломнических туров в крае, расширение этнографических

252


музеев-заповедников, музеев деревянного зодчества, которые, вне сомнения, должны заинтересовать новые десятки тысяч туристов.

Сегодня, анализируя перспективы развития туризма в целом, мы должны стремиться к тому, чтобы каждый человек, однажды отдохнув на туристской базе или совершив поход по родному краю, навсегда взял туризм себе в спутники и захотел снова и снова провести своё время отдыха в путешествии по нашей необъятной стране.

ЛИТЕРАТУРА1. Александрова А. Ю, Международный туризм /

А. Ю. Александрова. – М. : Аспект- пресс. 2004.2. Дурович А. П. Активный туризм; современное состояние и

перспективы развития / А. П. Дурович. – М. : Новое знание, 2003.3. Дурович А. П.Организация туризма / А. П. Дурович. – СПб. :

Питер, 2009. – 320 с.

Ганна Іванова,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: д.е.н., доц. М. В. Гудзь

КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ ПРОДУКЦІЇ(НА ПРИКЛАДІ ТОВ “БЕРДЯНСЬКГРАЖДАНПРОЕКТ”)

Актуальність теми дослідження полягає в тому, що одним з найважливіших чинників зростання ефективності виробництва є поліпшення якості своєї продукції. В умовах ринкової конкуренції якість є головним критерієм вибору товару. Підвищення якості продукції розцінюється в даний час, як вирішальна умова її конкурентоспроможності на внутрішньому і зовнішньому ринках.

Ступінь досліджуваності проблеми. Останнім часом у всіх країнах світу проблема підвищення якості продукції набула надзвичайного значення. У ряді країн вона стала розроблятися на державному рівні і склала основу національних економічних програм. Вже давно і небезуспішно ведуться роботи в області теорії і практики контролю якістю продукції, але на сьогоднішній день ступінь розробленості даного питання зовсім незначна.

Мета дослідження: теоретичне обґрунтування процесу контролю якості продукції на ТОВ “Бердянськгражданпроект”.

Методи дослідження: аналіз; робота з першоджерелами; спостереження.

Сутність дослідження. Якість продукції – це сукупність властивостей і характеристик продукції або послуги, які надають їм здатність задовольняти обумовлені або передбачувані потреби.

Контроль якості – визначення відповідності властивостей і характеристик продукції (послуг) встановленим вимогам.

Значну роль в підвищенні якості продукції відіграють стандарти, які є організаційно – технічною основою систем якості [1].

253


Розглянемо як досягається контроль якості продукції на підприємстві ТОВ “Бердянськгражданпроект”.

ТОВ “БГП” являє собою невелике комерційне підприємство, основним видом діяльності якого є проектно-вишукувальні роботи для будівництва. В більшості випадків це цивільне будівництво.

З метою вдосконалення якості і контролю за виконанням робіт у ТОВ “БГП” розроблений СТАНДАРТ ПІДПРИЄМСТВА “Проектні роботи”, який починається настановою з виконання проектних робіт.

Настанова розроблена на основі державного стандарту України: ДСТУ ISO 14001-97 “Система управління навколишнім середовищем. Склад та опис елементів і настанов щодо їх застосування”, ДСТУ ISO 14004-97 “Система управління навколишнім середовищем. Загальні настанови щодо принципів управління систем та засобів забезпечення”, які визначають політику підприємства у сфері забезпечення охорони навколишнього середовища на основі впровадження ДСТУ ISO 14000, суть якого складають цілі і завдання, методи і засоби досягнення цих цілей, а також наміри, принципи, які визначають відношення керівництва підприємства до охорони навколишнього середовища визначених ліцензією видів робіт в проектуванні.

Система якості на підприємстві розроблена, документально оформлена і впроваджується як засіб забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам.

Організаційно-функціональна структура системи якості на підприємстві встановлена в межах комплексного управління діяльністю підприємства складається з таких елементів: якість у межах маркетингу; матеріально-технічне забезпечення; управління підготовкою процесів; управління процесами виконання робіт; контроль і аналіз; управління продукцією, яка не відповідає встановленим вимогам; коригувальні дії; внутрішні перевірки якості; підготовка персоналу; безпека продукції; статистичні методи.

Таким чином, система якості охоплює всі стадії життєвого циклу проектної продукції, починаючи з визначення потреб ринку і закінчуючи задоволенням вимог споживача на стадії експлуатації [2].

Завдання у сфері якості реалізуються через розподіл функції системи якості між керівниками підприємства та персоналом відповідними стандартами підприємства, які визначають місце кожного в системі якості, його внутрішню організацію, встановлюють повноваження та обов'язки за виконання покладених функцій.

ЛІТЕРАТУРА1. Фейгенбаум А. Контроль якості продукції / А. Фейгенбаум.

Економіка 1986р. 471 с.2. Момот О. І. Менеджмент якості та елементи системи якості /

О. І. Момот. Підручник. ЦУП. 2007р. 368 с.

Ганна Іванова,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологій

254


Наук. керівник: ас. Г. В. Гребенюк

РОЛЬ РЕКЛАМНОЇ СТРАТЕГІЇ В СИСТЕМІ МАРКЕТИНГОВОГО УПРАВЛІННЯ ТУРИСТИЧНИМ ПІДПРИЄМСТВОМ

Актуальність теми дослідження. Туристична сфера в Україні набуває все більшого значення в розвитку національної економіки і викликає значну зацікавленість українських підприємств як перспективна сфера бізнесу. Туристичний ринок України є досить насиченим, тому рекламна стратегія грає на ньому важливу роль.

Дослідження рекламної стратегії досі не отримало широкого поширення ні у вітчизняній, ні в зарубіжній літературі. Визначення поняття рекламної стратегії, її основних елементів, а також розгляд її методологічної та теоретичної основ набуває сьогодні особливої актуальності, оскільки на сьогоднішній день ступінь розробленості даного питання зовсім незначна.

Об’єкт дослідження: процес оцінки ролі рекламної стратегії в управлінні туристичним бізнесом.

Предмет дослідження: аналіз системи маркетингового управління туристичним бізнесом.

Мета дослідження: дослідження особливостей рекламної стратегії в системі маркетингового управління туристичним бізнесом.

Методи дослідження: робота з першоджерелами, спостереження та теоретичне узагальнення.

В сучасних ринкових умовах успішна діяльність туристичного підприємства неможлива без правильно визначеної та послідовно здійснюваної маркетингової політики. Тут одне з перших місць займає реклама.

Для створення ефективної реклами підприємствам туристичної галузі необхідно враховувати специфіку, відмінні особливості туристичної індустрії та її продукту. Специфіка туристичних послуг обумовлює необхідність використання наглядних засобів, які забезпечують більш повне уявлення про туристичний продукт [1, с.65 ].

Відомий американський спеціаліст А. Політц, проаналізувавши великий обсяг ринкової інформації, сформулював два основних закони реклами:

реклама стимулює продаж хорошого товару і прискорює провал поганого.

реклама, яка називає ту відмінну ознаку, що присутня в незначній кількості, і яку споживач не здатний виявити самостійно, допомагає встановити, що дана ознака майже відсутня, тим самим прискорює провал продукту [2, с. 78].

Реклама – є потужним засобом впливу на потенційного споживача, проте сама по собі, без взаємозв’язку з іншими елементами комплексу маркетингу не тільки малоефективна, але може привести й до негативних наслідків. Значна частка вітчизняних підприємств використовує окремі прийоми рекламної діяльності, тоді як розвиток ринку вимагає формування комплексної та цілеспрямованої рекламної стратегії.

255


Рекламна стратегія – це довгостроковий та широкомасштабний план дій, в якому чітко визначені основні напрямки та завдання рекламної діяльності підприємства, форми та засоби їх реалізації. Рекламна діяльність туристичного підприємства повинна мати риси цілісного логічно зв’язаного процесу з виділенням ряду етапів, а саме: рекламні дослідження, постановка рекламних цілей, визначення цільової аудиторії, розробка концепції рекламного звернення, вибір каналів рекламних комунікацій, розробка рекламного бюджету, аналіз ефективності рекламної діяльності.

Рекламна стратегія не може створюватись відокремлено від інших стратегій на підприємстві, що часто має місце на практиці. Вона повинна ґрунтуватися на корпоративній, бізнес-стратегії, а також логічно узгоджуватись та утворювати єдину систему зі стратегіями інших елементів комунікаційного комплексу (стратегіями особистих продажів, пропаганди, PR та стимулювання збуту) та маркетингу (товарною, ціновою та збутовою стратегіями). Лише за такої умови система стратегій на підприємстві буде ефективною, при цьому досягатиметься синергічний ефект між різними процесами та видами діяльності на підприємстві.

Отже, при правильній організації реклама є дуже ефективною і сприяє успішному функціонуванню організації. Для того, щоб реклама працювала, туристичному підприємству необхідно мати цілеспрямовану і грамотно розроблену рекламну стратегію, яка дозволить запобігти помилок при проведенні рекламної діяльності, мінімізувати ризики, пов’язані з невірним розумінням споживача, а також дозволить підприємству справлятись з проблемами збуту та успішно функціонувати в умовах конкуренції.

ЛІТЕРАТУРА1. Кирилов А. Т. Релама в туризме / А. Кирилов, О. Маслова. –

СПб.: СрбГУ, Академия Туризма, 2002. – 200 с. 2. Россер Ривз. Реальность в рекламе. / Россер Ривз.; пер. с

англ. – СПБ:, изд-во Питер, 2000. – 420 с.

Ірина Івановська,5 курс Інституту освітніхінженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: д.е.н., доц. М. В. Гудзь

РОЗРОБКА КОМПЛЕКСУ ЗАХОДІВ ПО СТИМУЛЮВАННЮ ЗБУТУ НА ПІДПРИЄМСТВІ

В умовах переорієнтації підприємств до потреб ринку найважливішим питанням є формування політики збуту відносно мінливих вимог споживачів та високого рівня конкуренції. Економічні показники збутової політики впливають на процес функціонування підприємства в цілому, а їх аналіз дозволяє виявити проблеми, що виникають у його діяльності.

Над теоретичними і практичними аспектами збутової політики десятиліттями працювало багато зарубіжних вчених, серед яких Ансофф І., Армстронг Г., Котлер Ф., П. Дойль, Дж. Р. Еванс, Б. Берман.

256


Серед вітчизняних вчених, які присвятили себе дослідженню проблем маркетингу і збуту зокрема належать Азарян О. М., Балабанова Л. В., Близнюк С. В., Войчак А. В., Гаркавенко С. С., Голубков Е. П., Є. Ромат, Крамаренко В. І., О. Майборода, Примак Т. О., Старостіна А. О., П. Шеремета. Результатом цих досліджень стала така класифікація точок зору на проблему трактування категорії “збут” із позиції маркетингу:

а) збут як процес продажу товару. Такий підхід асоціюється з безпосередніми стосунками продавця і покупця в момент здійснення ними угоди купівлі – продажу. Так, В. П. Хлусов стверджує, що “збут – це різноманітна діяльність, за допомогою якої продавець спілкується з покупцем” [74, с.96].

б) збут як процес товароруху від виробника до покупця. Даний напрям визначення сутності збуту як однієї з категорій маркетингу представлено переважною більшістю вчених [27].

в) збут як сукупність маркетингових заходів та діяльності з продажу продукції. Такий підхід до визначення збуту наведений А.Кусом [55].Недоліком такого підходу до трактування поняття “збут” як однієї з категорій маркетингу є те, що у визначеннях збуту, які розглядалися, не підкреслена одна з головних цілей діяльності підприємства в умовах маркетингу – задоволення потреб споживачів.

Головною метою даної роботи є розробка основних напрямків вдосконалення збутової діяльності на підприємстві ТОВ РП “БРИЗ”. Товариство з обмеженою відповідальністю рибальське підприємство “БРИЗ” знаходиться у м. Бердянськ. Підприємство займається виготовленням та продажем рибних консервів.

Теоретико-методологічну базу дослідження становлять загальнонаукові і спеціальні методи пізнання. При дослідженні економічної сутності збутової діяльності та управління нею використані методи системності, наукової абстракції.

Ефективність збутової діяльності підприємства ТОВ РП “БРИЗ” можуть характеризувати різні види стимулювання. Найважливішим видом буде той, який максимально наближений до споживача. Таким є цінове стимулювання. Деякі підприємства (як виробники, так і торгові посередники), вдаються тільки до цього вигляду стимулювання; на їх думку набагато вигідніше йти назустріч економічно виправданим побажанням споживача, ніж відповідати на все нові запити індивідуума відносно якості і різноманітності продукції. Пряме зниження цін, задумане і організоване виробником, а також бездоганно проведена операція може негайно привести до зростання об'єму продажів, за яким, відразу після її закінчення послідує різке скорочення цього об'єму. Виходячи з цього, результати зниження цін повинні бути ретельно зважені, оскільки вони можуть виявитися небезпечними. Підприємство ТОВ РП “БРИЗ” використовує три способи прямої знижки:

1. Знижка у відсотках. На упаковці указується мінус 10 або 20 відсотків. Дві наклейки (перекреслена і нова).

2. Знижка з вказівкою її розмірів в грошовому виразі.

257


3. Вказівка нової ціни без вказівки знижки. Указується причина нової ціни: новий випуск продукту;роковини;сезонна подія або свято.

При постійно мінливих економічних умовах на ринку збуту, підприємству ТОВ РП “БРИЗ” необхідно також використовувати у своїй практичній діяльності нові моделі та методи по формуванню збутової політики, що забезпечить своєчасне реагування на зміни дій як споживачів, посередників, так і конкурентів.

Отже, збутова політика спрямована на підвищення ефективності підприємства, тому що у сфері збуту остаточно виявляються всі зусилля маркетингу по підвищенню прибутковості. Пристосовуючи збутову мережу під споживача підприємство має більше шансів вистояти в конкурентній боротьбі.

ЛІТЕРАТУРА1. Хлусов В. П. Введение в маркетинг.— М.: Приор, 2007.— 160 с. 2. Завадський Й. С. Менеджмент: Management. – Т. 1. – К.:

Українсько-фінський інститут менеджменту і бізнесу, 2007. – 543 с.3. Основи маркетингу / Альфред Кус: Пер. з нім. А. Ф. Павленко,

В. П. Пилипчук. – К.: Нічлава, 2009. – 224 с.

Юлія Іванченко,5 курсу Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: д.е.н., доц. М. В. Гудзь

МАРКЕТИНГОВЕ УПРАВЛІННЯ ДІЯЛЬНОСТЮ ПІДПРИЄМСТВА(на прикладі Дослідного господарства Сумського інституту

агромислового виробництва Української академії аграрних наук )Становлення і розвиток ринкових відносин в економіці України

обумовлюють необхідність удосконалення механізму управління підприємствами в АПК, орієнтації системи маркетингу і менеджменту на ринкові умови господарювання, здатності швидко й гнучко реагувати на зміни в навколишньому середовищі та всередині підприємства.

Маркетинговому управлінню присвячено досить багато наукових праць закордонних учених – Ф. Котлера, К. Макконелла, С. Брю, Д. Карича, П. Діксона, Е. Дихтля. У вітчизняній літературі цей аспект висвітлювався українськими вченими, зокрема, Е. Азаряном, П. Гайдуцьким, О. Гудзинським, Й. Завадським. За П. Зав'яловим “маркетингове управління” визначається як управлінська діяльність, пов’язана з плануванням, організацією, координацією, контролем, аудитом і стимулюванням заходів по інтенсифікації процесу формування попиту на товари та послуги, збільшенню прибутків [3].

Метою дослідження є науково-методичне обґрунтування теоретичних положень формування системи маркетингового управління на підприємстві. Для досягнення мети застосовано такий комплекс методів дослідження як теоретичний пошук (економіко-статистичний, систематизація, порівняння); прогнозно-дедуктивний, логіко-індуктивний.

258


Управління маркетингом є процесом прийняття рішень стосовно діяльності фірми на ринку. Він включає планування, організацію, реалізацію на практиці та контроль за проведенням заходів, розрахованих на встановлення, зміцнення та підтримку вигідних обмінів з цільовими споживачами з певною метою (одержання прибутку, зростання обсягів збуту, розширення частки ринку тощо) [1].

Розглядаючи діяльність Дослідного господарства Сумського інституту агропромислового виробництва Української академії аграрних наук, слід зауважити, що маркетингове управління на підприємстві передбачає глибоке обґрунтування планування асортименту виробництва продукції та збуту, збір інформації, дослідження і аналіз ринків, формування цін, налагодження реклами, товароруху тощо. Управління в господарстві здійснюється з метою органічного впливу на зниження собівартості продукції, підвищення її якості, відповідності нормативам.

З огляду на вплив та результативність найбільш дієвими заходами є реклама і стимулювання збуту. Метою реклами є вплив на споживчий вибір покупця продовольчих товарів. Однак основною властивістю реклами є платність, яка часто є висока. Аграрні підприємства, в тому числі Дослідне господарство Сумського інституту агропромислового виробництва УААН, не завжди спроможні її виплатити. Наприклад, виготовлення рекламної пісні на радіо коштує приблизно 500 у.о., а створення простенького рекламного повідомлення – 100 у.о. Вартість одноразової подачі тридцяти секундного ролика у залежності від години ефіру коштує в середньому 25-30 у.о. Отже, проблемою створення хорошої реклами є можливість фінансування цієї роботи.

Дослідне господарство Сумського інституту агропромислового виробництва УААН розташоване у Сумській області, Сумському районі, селищі Сад. в 2010 році порівняно до 2007 року. Фондозабезпеченість у 2010 році порівняно з 2007 роком зменшилась на 5,1%, а фондоозброєність збільшилася на 20,7%. При цьому відбулося підвищення виробництва валової продукції на одного середньорічного працівника на 24,4%. Це відповідно свідчить про покращення матеріально-технічної бази, про підвищення рівня інтенсифікації виробництва та виробничих можливостей підприємства.

Валовий прибуток на одного середньорічного працівника збільшився на 83,1% або на 2,75 тис. грн. за рахунок збільшення валового прибутку та зменшення чисельності працівників.

Отже, роблячи висновки необхідно зазначити, що Дослідне господарство Сумського інституту агропромислового виробництва УААН є досить конкурентноздатним підприємством. А щоб і надалі не втрачати свої позиції на ринку, підприємство може використати такі заходи: 1. Поліпшити споживчі властивості товару. 2. Вийти на нові сегмента ринку. 3. Посилити стимулюючі заходи. 4. Використати нові канали розповсюдження.

ЛІТЕРАТУРА1. Абрамова Г. П. Маркетинг в АПК. / Г. П. Абрамова- М.: Колос.

2007. – 240 с.259


2. Іляшенко С. М. Маркетингові дослідження: навч. посібник./ С. М. Іляшенко, Баскакова М. Ю. – К.: Центер навчальної літератури, 2008. – 192 с.

3. Зав'ялов П. П. Маркетинг: Навчальний посібник / П. П. Зав'ялов .– К.: “Лібра”, 2004. – 381 с.

Ирина Ильенко, 2 курс факультета информатики и управленияНаучный руководитель: Ю.Е. Кривонос,к. филос. н., доцент (Таганрогский государственный педагогический институт имени А.П.Чехова)

ПРОБЛЕМЫ ФИНАНСИРОВАНИЯ ОБРАЗОВАТЕЛЬНЫХ УЧРЕЖДЕНИЙ

Успешность функционирования образовательного учреждения зависит не только от качества выпускаемых кадров, но и от выбранной модели финансирования, что особенно значимо в современных неустойчивых экономических условиях.

Модернизацией в образовании стал принцип разделения учебных заведений на казенные, бюджетные и автономные. Суть в изменении способа финансирования учреждений и предоставлении степени свободы их руководителям в расходовании бюджетных и внебюджетных средств. Сейчас все учреждения финансируются по смете, после – такое право останется только за казенными учреждениями. В бюджетных и автономных организациях будет другое положение дел: средства будут передаваться из бюджета в виде субсидий и субвенций, а на что их потратить, станет решать совет учебного заведения [2, с. 3].

Финансовое обеспечение деятельности казенного учреждения осуществляется за счет средств соответствующего бюджета и на основании бюджетной сметы. Казенное учреждение может осуществлять приносящую доходы деятельность, только если такое право предусмотрено в его учредительном документе. При этом доходы, полученные от указанной деятельности, поступают в соответствующий бюджет. Перечень казенных организаций ограничен, что касается образовательных учреждений, то к этому типу относятся военные, специализированные учреждения для несовершеннолетних, нуждающихся в социальной реабилитации.

Автономные учреждения представляют собой новую, ранее не известную российскому правопорядку, разновидность юридических лиц. Автономным учреждением может быть только государственное (муниципальное), но не частное образовательное учреждение [3. с. 67]. Автономные и бюджетные учреждения имеют много взаимосвязанных аспектов деятельности, с тем отличием, что автономное учреждение обладает большей правовой самостоятельностью в плане финансирования. Подобные учреждения имеют право на оказание

260


образовательных услуг на возмездной, договорной основе, что является основой их самофинансирования.

Автономные образовательные учреждения несут самостоятельную имущественную ответственность по всем своим обязательствам и получают лишь частичное бюджетное финансирование, обеспечивая остальное финансирование своей деятельности с помощью доходов, получаемых от заранее разрешенных им собственником-учредителем платных услуг. [1.п. 2 с. 3]. С организационно-правовой точки зрения важнейшей особенностью автономных учреждений является обязательное создание в них наблюдательного совета [1.п. 2 с. 8].

При этом далеко не все образовательные учреждения смогут стать автономными – останутся учреждения, тип которых не подлежит изменению. Невозможен переход в автономные учреждения образовательных учреждений для детей-сирот, общеобразовательных школ-интернатов, специальных учебно-воспитательных учреждений закрытого и открытого типа для детей и подростков с отклонениями в психике, специальных коррекционных образовательных учреждений для воспитанников с отклонениями в развитии, образовательных учреждений для детей, нуждающихся в психолого-педагогической и медико-социальной помощи, малокомплектных сельских школ и т.п. Статус автономного учреждения позволяет более свободно распоряжаться определенными видами имущества и потому выгоден и удобен тем образовательным учреждениям, которые ведут приносящую доход деятельность в большом объеме и получают от нее существенные доходы.

Таким образом, новые модели финансирования образовательных учреждений привносят много спорных вопросов в отношении целесообразности такого перехода. Существуют противоречия: выгодным ли окажется такой переход, сможет ли образовательное учреждение обеспечить финансирование своей деятельности, не утратит ли степени самостоятельности в силу определенного законом состава и числа лиц наблюдательного совета и др. Такой момент вполне оправдан самой новизной подобных моделей. Только реальная практика принесет ответы на эти вопросы.

ЛИТЕРАТУРА1. Федеральный закон Российской Федерации от 3 ноября 2006 г.

N 174-ФЗ “Об автономных учреждениях”.2. Низиенко Е. А. Казённые, бюджетные, автономные: о новом

способе финансирования учебных заведений // Известия – Наука / № 24, 01.06.2010 – С.3-4.

3. Клячко Т. Л. Модели финансирования высших учебных заведений // Вопросы образования / №2, 2006. – С.66-86.

Євгенія Кириченко, 7 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. О. А. Ліпанова

261


ЕКОЛОГІЧНА СЕРТИФІКАЦІЯ ЯК ШЛЯХ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ ПРИНЦИПІВ “ЗЕЛЕНОЇ” ЕКОНОМІКИ

В сучасних умовах розвитку “зеленої” економіки особливої уваги потребує забезпечення гармонійного економічного розвитку. Але цього не можливо досягнути без вироблення комплексної стратегії розвитку яка б враховувала економічні та екологічні умови сьогодення. Для розробки та впровадження такої стратегії, яка б сприяла охороні навколишнього природного середовища та була економічно вигідною, необхідно перш за все привести їх економічну доцільність з огляду на сьогоденні зрушення. На сьогодні ж така концепція, нажаль, відсутня.

Досвід останніх 10 років показує, що економічні, екологічні та соціальні проблеми не можна вирішувати ізольовано один від одного. Передбачення і попередження проблем шляхом планування та прогнозування, є більш економічним, порівняно з витратами по ліквідації їхніх наслідків.

Метою нашого дослідження є розробка та вдосконалення принципів екологічної сертифікації на рівні держави.

Основні підходи щодо розробки та вдосконалення систем управління навколишнім середовищем розглядаються на базі принципів екологічної сертифікації, котрі встановлюють системний підхід до аналізу та покращення екологічних показників діяльності організації з урахуванням ефективного економічного розвитку. Саме тому розвиток та впровадження екологічної сертифікації в Україні є актуальною проблемою сьогодення.

В Концепції національної екологічної політики України на період до 2020 року в основних завданнях національної екологічної політики зазначені такі:

• стимулювання виробників до запровадження системи екологічного менеджменту з метою зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище;

• удосконалення еколого-економічного механізму з метою стимулювання впровадження екологічно безпечних технологій та природоохоронних систем, широке застосування екологічного аудиту та сертифікації виробництва;

• упровадження екологічно ефективних методів організації виробництва;

• удосконалення системи управління відходами з урахуванням міжнародних стандартів та нормативів.

Це свідчить про зацікавленість уряду в впровадженні системи екологічної сертифікації на рівні держави. З огляду на публікації провідних вчених останніх років можна зробити висновок, що важливим кроком на шляху розвитку системи екологічної сертифікації є розробка концепції її формування в Україні за рахунок активізації відповідних законодавчих, організаційних, економічних, просвітницьких важелів тощо.

Це зумовлює необхідність активізації управлінських та організаційних заходів, які забезпечують формування дієвої національної системи екологічної сертифікації.

262


Невирішеною частиною загальної проблеми є те, що на сьогодні відсутні: єдиний концептуальний базис державної підтримки розвитку системи екологічної сертифікації; налагоджена інституційна інфраструктура; чітка та скоординована законодавчо-нормативна база; регламентована система економічних стимулів для впровадження системи екологічної сертифікації; широкомасштабна просвітницька та рекламна діяльність.

Констатуючи вище зазначене, можна стверджувати що розвиток систем екологічної сертифікації та маркування обумовлений такими головними чинниками [1]: обраним курсом України на Євроінтеграцію; потребами суспільства щодо дотримання принципів сталого розвитку та охорони довкілля; вимогами світової спільноти та світової організації торгівлі (СОТ), що підсилюється бажанням України стати повноправним членом Європейського Союзу і СОТ.

Реалізація цих пропозицій повинна бути першочерговим завданням сучасності, а основним шляхом його розв'язання – державна підтримка розробка і впровадження інтегрованої національної системи екологічної сертифікації відповідно до принципів природоохоронних ініціатив, визнаних у Європі та у світі.

ЛІТЕРАТУРА1. Галушкіна Т.П. Екологічна сертифікація в системі державного

екологічного управління. / Монографія. / Т.П. Галушкіна, Є.Г. Гордійчук. – Харків: Бурун Книга, 2010. – 288 с.

2. Буркинський Б.В., Галушкіна Т.П., Реутов В.Є. “Зелена” економіка крізь призму трансформаційних зрушень в Україні / Монографія. – Одеса: ІПРЕЕД НАН України – Саки: ПП “Підприємство Фенікс”, 2011 . – 348 с.

Євгенія Кириченко,7 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.п.н., доц. В. І. Жигірь

УДОСКОНАЛЕННЯ СИТЕМИ УПРАВЛІННЯ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПІДПРИЄМСТВА

Актуальність дослідження. Актуальною проблемою сучасної вітчизняної літератури й практики є управління конкурентоспроможністю підприємства. Міжнародна конкуренція, глобалізація ринків, масштабне проникнення іноземних товарів на український ринок переводять проблему управління конкурентоспроможністю підприємства до числа пріоритетних управлінських завдань, успішне вирішення яких забезпечить виживання і розвиток підприємств у новому середовищі.

Ступінь досліджуваності проблеми. Вивченню стратегії управління конкурентоспроможності підприємства присвячені праці таких відомих економістів: А. Маршалла, І. Ансоффа, Ф. Тейлора, М. Портера, В. Стівенсона та інших.

263


Мета дослідження – наукове обґрунтування і удосконалення теоретико-методологічних основ конкурентоспроможності підприємств.

Методи дослідження – аналізу та синтезу, наукової абстракції, статистичного аналізу, комплексної оцінки, інтегральної оцінки, експертні.

Сутність дослідження. Конкурентоспроможність підприємства можна визначити як потенційну або реалізовану здатність економічного суб’єкта до ефективного довготривалого функціонування у релевантному зовнішньому середовищі [2, с. 84].

Оскільки конкурентоспроможність підприємства характеризує ступінь реалізації потенційних можливостей підприємства з надбання та утримання впродовж тривалого періоду часу конкурентної переваги, то під конкурентоспроможністю слід розуміти не лише поточну ефективність, але і динаміку пристосування підприємства до змінних умов зовнішнього середовища [1, с. 15].

Конкурентоспроможність торгівельного підприємства визначають як комплексну порівняльну характеристику підприємства, яка відображає ступінь переваги сукупності оціночних показників його діяльності, що визначають успіх підприємства на певному ринку за певний проміжок часу [3, c. 67].

В сучасних умовах оцінка конкурентоспроможності підприємства є важливим аспектом в управлінні даного підприємства [1, c.18].

У результаті дослідження та удосконалення методичного інструментарію оцінки конкурентоспроможності з урахуванням галузевої специфіки підприємства роздрібної торгівлі було розроблено ряд заходів, щодо підвищення рівня конкурентоспроможності аналізованого торгівельного підприємства: підвищити частку власних коштів в структурі капіталу підприємства; збільшити обсяг реалізації до розрахованого рівня беззбитковості (на початкових етапах з подальшим підвищенням); скоротити частку позикових коштів відносно власних; збільшити обсяг рентабельних активів, за рахунок яких можна покрити короткострокові зобов’язання; після досягнення точки беззбитковості реалізації досягти планових обсягів прибутку, тим самим підвищити показники рентабельності; для кожного виду послуг на підприємстві доцільно визначити приблизний етап життєвого циклу з метою формування ефективної цінової та асортиментної політики, які тісно пов’язані з рівнем конкурентоспроможності і впливають на основні результативні показники підприємства.

Щодо конкурентної стратегії підприємства на ринку, то для ТОВ “АЛЛО” найбільш прийнятною стратегією формування конкурентних переваг є стратегія диференціації. У випадку реалізації такої стратегії важливою є концентрація уваги на споживчі пріоритети та інтереси покупця.

Основні висновки. Отже, саме вище зазначені напрями мають бути визначальними і на них мають бути направлені зусилля стратегічного управління досліджуваним підприємством паралельно з підвищенням кількісних показників фінансового стану, ефективності використання ресурсного потенціалу, рентабельності як основних показників його конкурентоспроможності.

264


ЛІТЕРАТУРА1. Гончарук Ю. О. Підвищення ефективності діяльності підприємства

за рахунок управління конкурентоспроможністю / Ю.О. Гончарук // Актуальні проблеми економіки. 2009. №2. С. 12-21.

2. Клименко С. М. Управління конкурентоспроможністю підприємства: навч.посіб / С.М. Клименко, Т. В. Омельяненко, Д. О. Барабань. – К.:2006. – 525 с.

3. Мазаракі А. А. Конкурентоспроможність торговельних підприємств та методи її оцінки / А. А. Мазаракі, Л. О. Лігоненко, Н. М. Ушакова // Підручник. – К.: Хрещатик – 1999 – С.67–69.

Людмила Киянець,4 курс Інституту освітніхінженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. Л. В. Павленко

БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ ЯК ФАКТОР УСПІШНОЇ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Сучасний ринок і ринкові відносини не можуть перебувати поза сферою державного регулювання. Нерозуміння цього стало для багатьох підприємств банкрутством. Це відбулося тому, що механізм управління складається з таких елементів: планування, організація, контроль і оперативне регулювання виконання плану. У сучасних умовах організувати виробництво і реалізацію продукції по-іншому неможливо.

У вивченні стану бізнес-планування в Україні, зіставленні вітчизняних практик розробки бізнес-проектів і бізнес-планів чи бізнес-пропозицій із зарубіжними підходами виявлено важливі моменти: по-перше, існує думка вчених, що аналіз ділового середовища, бізнес-план, його реалізація, дослідження проекту є послідовно взаємопов'язаними елементами управління бізнес-проектами для досягнення успіху.

Метою дослідження є визначення доцільності написання бізнес-планів проектів, як необхідного фактору успішної підприємницької діяльності.

У працях Кузьміна О., Пашути М., Загородної О. розглядалися особливості бізнес-планування, як необхідного фактору успішності підприємницької діяльності.

Бізнес-план є обов'язковим складником комплексу робіт із управління діловими проектам. Нині законодавство України закріплює обов'язковість розробки бізнес-плану. Він є новим документом для багатьох підприємців нашої країни. Поширена позиція, яка заперечує доцільність розробки розгорненого бізнес-плану. Інколи вважають, що його відсутність може бути компенсована інтуїцією. У сучасних умовах така позиція не може бути достатньою не тільки для отримання інвестицій під конкретні бізнес-проекти, а й для кваліфікаційної роботи в бізнесі.

Розробку бізнес-проекту, його просування, реалізацію і оцінювання ефективності необхідно розглядати з різних позицій: розробників, власників коштів, інвесторів, експертів і споживачів. Причому основними

265


критеріями оцінювання будь-якого етапу розробки інвестиційного бізнес-проекту є обов'язковість повернення вкладених коштів і отримання доходу. Ураховуючи конкуренцію, що панує тепер у світі бізнесу, необхідно підкреслити, що особливе значення для реалізації бізнес-проекту має безпосередній контакт зі споживачами, знання їх вимог. Складові частини методології бізнес-планування, що відображають безперервність розвитку як окремих підприємств, так і економіки загалом, простежуються у процесі зіставлення трьох взаємопов'язаних різновидів життєвих циклів: організації – ініціатора бізнес-ідеї, нового продукту або послуги і, нарешті, проекту, реалізація якого дає змогу одержувати новий продукт. Отже, найкоротший життєвий цикл бізнес-проекту, є складовою частиною життєвого циклу нового продукту, а цей, у свою чергу, входить у життєвий цикл ділової активності організації. Розробка бізнес-проекту завершується передачею замовнику для його реалізації. Основним завданням ініціатора бізнес-ідеї є отримання прибутку від її реалізації. Можна стверджувати, що планування є важливим складником будь-якого бізнесу. Серйозний підхід до планування створює основу для стійкого й ефективного бізнесу. Бізнес-планування за умови належного його здійснення вимагає залучення фахівців багатьох галузей знань (маркетинговий аналіз, менеджмент, фінансовий аналіз і планування).

Застосування планування створює такі важливі переваги:• робить можливою підготовку до використання майбутніх

сприятливих умов;• прояснює виникаючі проблеми;• стимулює менеджерів до реалізації своїх рішень;• покращує координацію дій в організації;• створює передумови для підвищення освітньої підготовки

менеджерів;• збільшує можливості для забезпечення фірми необхідною

інформацією;• сприяє більш раціональному розподілу ресурсів;• покращує контроль в організації.Серед важливих функцій планування загалом і бізнес-планування

зокрема, є регулювання цін, тому що вони в межах ринкової системи – основний координатор дій підприємств-учасників. Саме ціни визначають вигідні для продавців і покупців обсяги та способи виробництва і споживання товарів. На основі системи планів, створених фірмою, надалі здійснюються організація запланованих робіт, мотивація залученого для їх виконання персоналу, контроль за результатами та їх економічне оцінювання з погляду планових показників.

Отже, кожен бізнес-проект вимагає систематичної роботи, щоб мати максимальні позитивні результати за умови дотримання, встановлення термінів, фіксованих витрат і певних вимог до якості.

ЛІТЕРАТУРА1. Пашута М. Т. Промисловість в національній інноваційній системі

України [Текст] / М. Т. Пашута [и др.]. – К. : Науковий світ, 2005. – 80 с.: табл. – Бібліогр.: с. 75-76.

266


2. Планування – http://www.abp.in.ua/information/article/plan.

Людмила Киянець,4 курс Інституту освітних інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: Ю. А. Білова

ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ КОНТРОЛІНГУ НА ПІДПРИЄМСТВІУ роботах вітчизняних і зарубіжних вчених приділяється велика

увага контролінгу, як системі, заснованої на управлінському обліку, і дозволяє представляти необхідну інформацію для планування, контролю та прийняття рішень. Проблеми побудови системи контролінгу стають все більш актуальними для багатьох українських компаній. Однак єдиний і послідовний підхід до його впровадження на підприємстві до теперішнього часу не розроблений.

З практики діяльності німецьких фірм можна зробити висновок, що на підприємствах з чисельністю працівників до 100 осіб не існує посади контролера. Його функцію бере на себе керівник секції обліку і звітності. У США в більшості випадків контролер – це комерційний директор підприємства або, відповідно до нашої термінологією, заступник директора з економічних питань, головний економіст .У Німеччині посаду контролера вводиться на великих фірмах, які використовують систему контролінгу.

Метою даної статті є вивчення існуючих способів організації контролінгу та визначення критеріїв, за якими підприємства України могли б вибрати для себе доцільний підхід до його організації.

В даний час в Україні та за кордоном можна виділити основні підходи до організації контролінгу. Перший підхід – це створення власного підрозділу контролінгу. Даний варіант має наступні переваги: співробітники компанії добре знайомі з внутрішньою організацією компанії та галузевими особливостями бізнесу; отримані навички та досвід залишаються всередині компанії; керівництво компанії може використовувати відділ як “майданчик” для професійного зростання майбутніх управлінських кадрів.

Створення самостійної системи контролінгу необхідно орієнтувати на середні і великі підприємства зі складною внутрішньою організаційною структурою, оскільки обсяги діяльності та інформації будуть викликати в цьому випадку напружену роботу працівників даного відділу або служби. Другий спосіб – це використовувати аутсорсинг (outsourcing – в пер. з англ. – виконання всіх або частини функцій по управлінню організацією сторонніми фахівцями), тобто повністю або частково передати функції контролінгу спеціалізованої компанії чи зовнішньому консультанту. Нарешті, третій варіант – косорсинг. Він полягає в тому, щоб створити органи контролінгу в рамках компанії, але в деяких випадках залучати експертів спеціалізованої компанії або зовнішнього консультанта. Не всім підприємствам, як вважають експерти, доцільно створювати власний підрозділ контролінгу. На невеликих підприємствах має місце функціонування контролінгу за допомогою інтегрованої системи обліку, при цьому спеціальної служби і посади

267


контролера не передбачається, а його функції може виконувати головний бухгалтер або спеціально уповноважений співробітник підприємства. Пушкар М.С. поділяє всі підприємства України, на яких існують умови для впровадження контролінгу, на три групи. Перша група – це підприємства з чисельністю понад 1000 чоловік, які характеризуються складною структурою управлінського апарату і виробничого процесу. На цих підприємствах більш високий кваліфікаційний рівень працівників управління і достатньо сильні комунікаційні зв'язки між окремими службами. На цих підприємствах доцільно створювати спеціалізовані служби контролінгу. Другою групою є різного роду об'єднання (концерни, асоціації, консорціуми, міжнародні корпорації тощо). Мета окремих підприємств може не співпадати із загальною метою об'єднань, тому контролінг сприяє консолідації сил усіх учасників об'єднання на досягнення спільної мети. Третя група підприємств з чисельністю працівників 200-1000 осіб. На цих підприємствах в найближчому майбутньому не існує перспектив для впровадження контролінгу, згодом того, що у них відсутні передумови для цього (низький рівень підготовки бухгалтерів, відсутність методик та ін).

Таким чином, на сьогоднішній день питання організації контролінгу на підприємствах України вирішуються індивідуально для кожного підприємства з урахуванням специфіки і обсягів його діяльності. У більшості випадків функції контролінгу виконує головний бухгалтер чи економіст, що заважає виконанню їхніх прямих обов'язків. Враховуючи досвід країн, де система контролінгу має історію розвитку, необхідно виділити її в окрему структурну одиницю. А вплинути на це може тільки законодавство, яке могло б сприяти впровадженню системи контролінгу на підприємствах України.

ЛІТЕРАТУРА1. Давидович І. Є. Контролінг [Текст]: Навчальний посібник./

І. Є. Давидович. – К.: Центр учбової літератури, 2008.-552с.–ISBN978-966-364-759-3.

Олександр Кожевін,4 курс Інституту освітніхІнженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. Ю. А. Білова

ТЕХНОПАРКИ ЯК ЗАСІБ ІННОВАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ

Розвиток сучасного суспільства в значній мірі визначається ефективністю інноваційних процесів, що протікають у ньому і обумовлюють перетворення результатів науково-дослідних робіт у нові продукти, технології, послуги. Сьогодні у світі одним з найбільш ефективних механізмів реалізації такого перетворення є різні інноваційні структури і, насамперед, технологічні парки.

Актуальність дослідження. Рівень конкурентоздатності економіки України багато у чому залежить від втілення у життя нових форм господарювання, об’єднання інтересів наукових і виробничих інституцій. Одним із найперспективніших шляхів реалізації цих завдань є створення технопарків.

268


Ступінь дослідження проблеми. Дослідженню перспектив розвитку технопарків в Україні присвячені наукові праці вчених В.Будкіна, О. Власюка, А. Мазура, Д. Мерцалова, Т. Морозова та інших науковців, проте питання потребує систематизації наявних даних та конкретизації практичних висновків.

Метою дослідження є аналіз та обґрунтування засад створення і функціонування технопарків в Україні як однієї з передумов інноваційного розвитку її економіки в умовах сучасних соціально-економічних реалій.

При написанні роботи були використані наступні методи дослідження: діалектичний підхід до пізнання економічних явищ і процесів, прийоми індукції і дедукції, аналізу і синтезу.

Технопарки являють собою особливу форму організації системи “наука-виробництво-споживання” і за своєю структурою є науково-виробничими територіальними комплексами, які мають необхідну інфраструктуру. До складу технопарку входять науково-дослідницькі установи, навчальні заклади, підприємства наукомістких і високотехнологічних галузей і обслуговуючі об’єкти. Основна мета діяльності технопарків – досягнення тісного територіального і функціонального зближення між інноваційними науковими розробками і виробничою базою для їх втілення. На сьогоднішній день у світі діє понад 3000 технопарків. У Європі їх кількість перевищує 300 одиниць, в США – 160, в Росії – 60 технопарків. В Україні станом на 2011 рік зареєстровано лише 16 технопарків [1, с.68-69]. У високорозвинених країнах рівень бюджетних асигнувань у технопарки досить високий: у Великобританії – 62%, Франції – 74%, у Німеччині – 78%, у Нідерландах – 70% , у Бельгії – майже 100%, тоді як українські технопарки знаходяться на самофінансуванні, а державою надаються лише деякі пільги та преференції, що відносяться до непрямих методів стимулювання і не забезпечують динамічного розвитку інновацій в Україні. Про це свідчить те, що Україна знаходиться на 52 місці у всесвітньому рейтингу інновацій, а у рейтингу конкурентоспроможності на 72 місці, що зовсім не відповідає її реальному науковому потенціалу [2, с. 7]. Серед несприятливих умов розвитку технопарків на сьогоднішній день слід зазначити недостатність державних дотацій, політичну нестабільність в країні, обмежений попит на інноваційні пропозиції, відсутність зацікавленості фінансових установ у підтримці інноваційних проектів, наявність конкуренції з боку інших країн, яка загострилася із вступом України до СОТ. Але незважаючи на це технопарки забезпечують поступовий розвиток інновацій в економіці України. За останні 8 років українські технопарки розробили 116 інноваційних проектів, створили 3246 нових робочих місць, 12,3 млрд. грн. інноваційної продукції, майже 1 млрд. грн. було перераховано до бюджету, при цьому державна підтримка інноваційних проектів становила всього 0,5 млрд. грн. [1, с.45]. Найбільшу частку (99%) у розвитку інновацій та обсягу реалізованої інноваційної продукції забезпечує 3 найстарших технопарки: Інститут електрозварювання ім. Є. О. Патона (м. Київ), Інститут монокристалів (м. Харків), Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка (м. Київ).

269


Висновок: на сьогоднішній день технопарки залишаються однією з декількох реально діючих в Україні форм інноваційної діяльності. Для підвищення динаміки росту техніко-економічних показників діяльності технопарків необхідно запровадити пряме фінансове стимулювання та надання пільгових державних кредитів, фінансування базисних інновацій виробничого сектору, забезпечення інновацій у неринковому секторі, опираючись на досвід зарубіжних країн. Доцільно також розробити державну програму організації та фінансового стимулювання технопарків.

ЛІТЕРАТУРА1. Будкін В., Зони високих технологій: світовий досвід та реалії

України / В.Будкін, З.Петренко // Економіка України. – 2005. – №10.2. Данько М.С. Інноваційні процеси формування інституційної

інфраструктури в Україні // Проблеми науки. – 2003. – №2.

Олександр Кожевін,4 курс Інституту освітніхінженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. Л. В. Павленко

ШЛЯХИ ПРИСКОРЕННЯ РОЗВИТКУ ВЕНЧУРНОГО ІНВЕСТУВАННЯ В УКРАЇНІ

Венчурне інвестування – це особлива система вкладення коштів у нові проекти. Його головна і принципова відмінність від традиційного полягає в тому, що необхідні кошти можуть надаватися під перспективну ідею без гарантованого забезпечення наявним майном, заощадженням або іншими активами підприємця. Єдиною заставою служить спеціально обумовлена частка акцій у вже існуючій або лише створюваній фірмі.

Актуальність дослідження. Низькій рівень розвитку венчурного інвестування в Україні негативно впливає на швидкість науково-технічного прогресу в нашій країні і гальмує процес її інтеграції до глобального науково-технічного простору, тому необхідно розробити заходи, спрямовані на покращення умов для інвесторів, які зацікавлені у вкладенні капіталу до венчурного бізнесу.

Ступінь дослідженості проблеми: питаннями розвитку венчурного інвестування займаються такі вчені, як Л. Антонюк, А. Поручник, В. Савчук, І. Баранецький, В. Денисюк, О. Красовська та ін. Однак питання венчурного інвестування потребують подальших досліджень.

Метою роботи є вивчення стану інвестування українського венчурного бізнесу та розроблення пропозицій щодо його правового врегулювання на засадах інноваційного розвитку економіки. При написанні роботи були використані наступні методи дослідження: діалектичний підхід до пізнання економічних явищ і процесів, прийоми індукції і дедукції, аналізу і синтезу.

За кордоном, головним чином у США і деяких країнах Західної Європи, механізми венчурного інвестування підприємницьких проектів широко використовуються на практиці вже не одне десятиліття і набувають

270


усе більш значного поширення [1, с. 14]. Варто підкреслити, що в нашій державі процес формування інноваційної інфраструктури відбувається досить повільно, і, як свідчить аналіз, він ще не набув системного характеру. До цього часу відсутня низка необхідних організацій і центрів, що мають виступати як важливі елементи названої структури, не сформована мережа, яка б створила передумови для забезпечення функціонування всього життєвого циклу інновацій, не налагоджені інформаційне обслуговування, страхування відповідальної діяльності охорона та захист інтелектуальної власності тощо [3, с.45]. Саме відсутністю розгалуженої інноваційної інфраструктури можна пояснити той факт, що в Україні при наявності науково-виробничої бази і кваліфікованих кадрів фіксується низька активність інноваційного процесу. До факторів, що гальмують розвиток венчурного ринку України також слід віднести низький темп капіталізації фондового ринку, відсутність венчурної законодавчої бази і державних дотацій у цій сфері, нестача кваліфікованих фахівців у інноваційній сфері, обмежена кількість маркетингових досліджень венчурного інвестування, недостатній досвід українських інвесторів у реалізації ризикових бізнес-проектів [2, с. 56-57].

Основними факторами успіху венчурного інвестування в Україні пропонується вважати наступне: впровадження відповідного нормативно-правового забезпечення, тобто прийняття Закону України “Про венчурне інвестування інноваційної діяльності”; внесення змін у всі суміжні закони та нормативно-правові акти, державні програми та проекти відповідно до вищезгаданого Закону; впровадження пільгового режиму при оподаткуванні венчурних підприємств; розробку системи мотиваційних чинників для венчурних інвесторів; створення умов для забезпечення ліквідності наукоємних фірм (продаж акцій на фондовій біржі); створення умов для забезпечення висококваліфікованого кадрового потенціалу, підготовку спеціалістів з управління венчурним капіталом; створення державних важелів регулювання інноваційної діяльності: державно-технологічних, державно-інноваційних, державно-фінансових тощо.

Висновок: Розвиток національної індустрії венчурного капіталу залежить від державної підтримки як найголовнішої складової на шляху розвитку загальної інноваційної політики, яка складається з двох компонентів: формування сприятливого правового середовища для здійснення венчурного інвестування і економічного стимулювання інноваційного розвитку, включаючи пряме державне інвестування і державні дотації.

ЛІТЕРАТУРА1. Кутрань К. В. Венчурне інвестування в умовах фінансової кризи

/ К. В. Кутрань // Економіка і держава. – 2009.№9. – с.14-16.2. Лапко О. О. Фактори,що впливають на ринок венчурних інвестицій /

О. О. Лапко // Економіка і прогнозування. – 2007. – №3. – с.54-63.3. Москвін С. О. Венчурні фонди інноваційного розвитку /

С.О. Москвін // Актуальні проблеми економіки. – 2009. – №2.– с.89-95.

Андрей Крикало,271


студент 6 курса Минского института управленияНаучный руководитель: А.П. Ковалёв,зам. зав. каф. менеджмента(Минский институт управления)

РАЗРАБОТКА ПУТЕЙ УКРЕПЛЕНИЯ ПОЗИЦИЙ ПТООО “ТАЙФУН” НА РЫНКЕ РЕСПУБЛИКИ БЕЛАРУСЬ

В рыночной экономике предприниматели не могут добиться стабильного успеха, если не будут четко и эффективно планировать свою деятельность, постоянно собирать и аккумулировать информацию, как о состоянии целевых рынков, положения на них конкурентов, так и о собственных перспективах и возможностях [1].

Эффективная деятельность предприятий в условиях рыночной экономики в значительной степени зависит от того насколько достоверно они предвидят дальнюю и ближнюю перспективу своего развития, отсюда проистекает проблема данной работы, т.е. проблема прогнозирования и планирования предпринимательской деятельности. Так, на каждом уровне продукта компании (производство, торговая марка и пр.) должен быть разработан соответствующий бизнес-план [2].

Цель работы –- определение стратегических направлений производственно-торгового общества с ограниченной ответственностью “Тайфун”, а также мероприятий по их достижению, исходя из предположений о будущих вероятных условиях выполнения плана.

ПТ ООО “Тайфун” основной целью стратегического развития ставит увеличение производства продукции на рынке Беларуси – сухих растворных строительных смесей и грунтовки. Ассортимент выпускаемой продукции позволяет ПТ ООО “Тайфун” осуществлять производство и отгрузку продукции независимо от сезонной цикличности рынка. Свидетельством этого является минимальное количество складских запасов производимой продукции. На повышение конкурентоспособности производимой продукции и увеличение объемов продаж общества также существенно влияет слаженная работа сотрудников службы маркетинга предприятия.

В результате исследования были выявлены следующие сильные, по сравнению с конкурентами, стороны ПТ ООО “Тайфун”: наличие широкой линейки выпускаемых смесей; наличие самой крупной в республике дилерской сети; высокое качество выпускаемой продукции при сравнительно низких ценах; узнаваемость брэнда (в рамках конкурса “Брэнд года 2009” торговая марка “LUX” получила золотую медаль); наиболее гибкая работа с клиентами (включает в себя обработку заказов, формирование заявок, доставка продукции в любую точку республики в кратчайшие сроки и за счет производителя); проведение постоянной работы по мониторингу рынка.

Кроме того цены на продукцию ПТ ООО “Тайфун” являются также конкурентоспособными, что немаловажно в период нестабильности отечественной экономики.

Для укрепления позиций ПТ ООО “Тайфун” на внутреннем рынке предлагается осуществить следующие стратегические мероприятия, связанные с производством сухих строительных смесей, ранее не

272


производимых на территории Республики Беларусь, таких как: гипсовые штукатурки машинного нанесения; двухкомпонентные составы для гидроизоляции; клеевые составы для неэмалированной керамической плитки; специальные составы для обработки поверхностей; составы, обладающие противогрибковыми и антибактериальными свойствами; ремонтные составы для железобетонных конструкций и пр.

На основании проведенного исследования, можно сделать следующие выводы:

1) Одна из основных проблем, с которой сталкивается современная компания, – организация и поддержание жизнеспособного бизнеса в условиях стремительно меняющегося рынка и деловой среды;

2) Предложенный спектр мероприятий должен способствовать укреплению позиций исследуемого предприятия на внутреннем рынке стройматериалов – достижению главной цели проекта.

Таким образом, ПТ ООО “Тайфун” выйдет на новую ступень развития и со временем составит серьезную конкуренцию действующим на рынке конкурентам.

ЛИТЕРАТУРА1. Матвейчук В. Конкурентоспособность предприятий

строительного комплекса Польши: монография / Веслав Матвейчук. – Минск : Технопринт, 2004. – 188 с..

2. Телешук Г. Я. Бизнес-планирование: пособие / Г. Я. Телешук.– Минск : Академия управления при Президенте Республики Беларусь, 2010. – 147 с.

Юлия Ласевич,студентка 5 курса Минского института управленияНаучный руководитель: А.П. Ковалёв,зам. зав. каф. менеджмента(Минский институт управления)

ПРОГНОЗИРОВАНИЕ ПРОИЗВОДСТВА И ПРОДАЖИ ПРОДУКЦИИ КФХ “ИСИДА” НА ОСНОВЕ МАРКЕТИНГОВЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ

Эффективная деятельность предприятий и фирм в условиях рыночной экономики в значительной степени зависит от того, насколько достоверно они предвидят дальнюю и ближнюю перспективу своего развития, то есть от прогнозирования. Результаты прогнозирования деятельности предприятий и фирм учитываются в программах по маркетингу, при определении возможных масштабов реализации продукции, ожидаемых изменений условий сбыта и продвижения товаров [1].

Прогнозирование как результат маркетинговых исследований является исходным пунктом организации производства и реализации именно той продукции, которая требуется потребителю [2]. На сегодняшний день продовольственная организация ООН (ФАО) в своем очередном “Продовольственном прогнозе” предупреждает о вероятности ухудшения ситуации на продовольственных рынках, если в ближайшее

273


время не произойдет значительного увеличения производства основных видов продовольствия.

В связи, с чем правительство Республики Беларусь ставит перед агропромышленным комплексом (АПК) серьезные задачи. В том числе планируется повысить отдачу и от фермерства, относительно нового направления деятельности в аграрном секторе в Беларуси, увеличить его вклад в обеспечение продовольственной безопасности страны. Таким образом, актуальность темы данного исследования очевидна.

Целью работы является прогнозирование и планирование сельскохозяйственной продукции в условиях рынка. В данной работе проводится исследование ассортиментной и товарной политики на примере крестьянского (фермерского) хозяйства “Исида”, основным направлением деятельности которого является выращивание картофеля и овощей. Рассмотрены такие элементы, как управление, планирование ассортиментом и качеством реализуемой продукции, а также даны прогнозы производства и продажи сельхозпродукции на основе маркетинговых исследований.

Методы исследования – комплексный метод, автокорреляция, линейно-мультипликативное прогнозирование.

К основным задачам работы можно отнести анализ реализации продукции в КФХ “Исида”, определение эффективных каналов, прогноз и планирование реализации с наибольшей экономической отдачей, выявление резервов в получении дополнительной прибыли.

Реализация перечисленных мероприятий возможна на основе выполнения следующих маркетинговых исследований по управлению ассортиментом и качеством товаров КФХ “Исида”: определения текущих и перспективных потребностей населения; изучения требований потребителей к ассортименту и качеству товаров; изучения мотивации покупок и закономерностей поведения покупателей на рынке; исследование сегментации рынка и типологии потребителей; изучения потребительских характеристик и конкурентоспособности товаров различных производителей; изучения жизненного цикла изделий; изучения стандартов качества; изучения товарных запасов; исследования дефектной продукции, отбракованной в процессе оптовой и розничной реализации; изучения реакции рынка на новый товар; анализа информации о качестве и ассортименте реализуемых товаров, полученной от потребителей по “обратной связи”.

По итогам проделанной работы можно сделать вывод, что без составления прогнозов финансово-хозяйственной деятельности предприятия, в том числе и АПК, невозможно оценить его будущую рентабельность и, соответственно, целесообразность функционирования в будущем. Кроме того, нельзя внести коррективы и максимально увеличить прибыль, если не проанализировать доходы от реализации продукции и затраты на её выпуск.

ЛИТЕРАТУРА

274


1. Басовский Л. Е. Прогнозирование и планирование в условиях рынка: учебное пособие / Л. Е. Басовский. – М. : Инфра-М, 2011. – 258 с. : ил., табл.

2. Ильин А. И. Планирование на предприятии: учебное пособие / А. И. Ильин. – 9-е изд. – Минск : Новое знание ; М. : ИНФРА-М, 2011. – 667 с. – (Высшее образование).

Владислав Лебедь, 6 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. О. А. Ліпанова

ЗЕЛЕНА ЕКОНОМІКА – ЗАПОРУКА ЕКОНОМІЧНОГО РОСТУНа сьогодні поняття “зелена” економіка набуває все більшої

актуальності про що свідчить направленість промислового розвитку та загальна орієнтація людства на досягнення гармонійного розвитку природи та суспільства. Багато експертів називають економіку сьогодення – “коричневою” економікою. Цей економічний устрій хоч приніс певні результати в підвищенні рівня життя людства в цілому, але не враховував такі важливі аспекти як зміна клімату, втрата біорізноманіття, виснаження природного капіталу, нестача прісної води та ін.

Метою нашого дослідження є обґрунтування рішень до процесів та явищ щодо переходу до “зеленої” економіки.

Для виживання та стійкого розвитку суспільства необхідний перехід до “зеленої” економіки – тобто системи економічної діяльності яка б передбачала вироблення, розподіл товарів та послуг, які призводять до підвищення добробуту людини шляхом забезпечення її якісними товарами та послугами, при цьому не вшиваючи в майбутньому значних екологічних ризиків чи екологічного дефіциту.

Перехід глобальної економіки на низьковуглецеві та енергоефективні “рейки” буде коштувати приблизно 2% ВВП, чи 1,3 трильйона доларів на рік [1]. За оцінками доповіді підготовленої Програмою ООН по навколишньому середовищу (ІЖЕР), 1-2% світового ВВП сьогодні витрачається на “субсидування шляху нестійкого розвитку”, в таких областях, як видобуток викопаного палива, сільське господарство, виробництво та використання пестицидів, рибна ловля та використання водних ресурсів. Скорочення чи відміна таких субсидій, на думку віхівців ІЖЕР, дозволить не тільки зменшити негативний тиск на довкілля, а й вивільнити необхідні для переходу до “зеленої” економіки кошти. Багато європейських держав сьогодні обрали “зелений” шлях економічного розвитку. Серед них першою була республіка Корея, яка оголосила реалізацію концепції “зеленого” росту в якості національної стратегії. Основна увага в рамках цієї концепції приділяється: промисловості, енергетиці та інвестиціям. В цілому стратегія направлена на збереження масштабів промислової економічної діяльності при мінімальному та ефективному використанні

275


енергоресурсів та інших ресурсів, мінімізація тиску на навколишнє природне середовище та перетворення інвестицій в природоохоронну діяльність в рушійну силу економічного росту.

Для успішного розвитку “зеленої” економіки можна виділити наступні напрямки: оцінка та надання пріоритетного значення товарам та послугам які враховують екологічну складову на національному та міжнародному рівні; забезпечення запровадження системи заходів, що стимулюють впровадження “зелених” технологій, послуг та інвестицій, надання державної підтримки; зайнятості населення за рахунок створення “зелених” робочих місць; використання ринкових механізмів для досягнення стійкого розвитку.

Для переходу до “зеленої” економіки, на нашу думку, можна використовувати наступні інструменти: політика державних закупівель, яка заохочує виробництво продукції що відповідає екологічним стандартам та використання екологічних методів виробництва; відмова від неефективних субсидій, натомість створення та активізація системи стимулюючих пільг, при введені яких підприємства забруднювачі будуть зацікавлені у впроваджені обов'язкової екологічної сертифікації як механізму підвищення якості продукції, процесів, послуг та стану навколишнього природного середовища; реформування систем “екологічного” оподаткування (з акцентуванням на податок від забруднення), лінії пільгового державного кредитування; надання екологічних субсидій з національного фонду охорони навколишнього природного середовища на поліпшення та відновлення якості довкілля; державна підтримка розробок та впроваджень пов'язаних з створенням екологічно чистих технологій.

Виходячи з вищесказаного можна зробити висновок, що перехід до “зеленої” економіки є шляхом до подальшого економічного зростання з мінімальним ризиком руйнівної діяльності на навколишнє природне середовище.

ЛІТЕРАТУРА1. Буркинський Б. В., Галушкіна Т. П., Реутов В. Є. “Зелена”

економіка крізь призму трансформаційних зрушень в Україні / Монографія. – Одеса: ІПРЕЕД НАН України – Саки: ПП “Підприємство Фенікс”, 2011 .-348 с.

2. http:/www.unep.org/

Денис Литвинов,магистрант 1 года обучения Минского института управленияНаучный руководитель: В.И. Гончаров,профессор кафедры менеджмента(Минский институт управления)

276


“ИНФОРМАЦИОННЫЕ ТЕХНОЛОГИИ В СОВЕРШЕНСТВОВАНИИ ПРОИЗВОДСТВЕННО-ХОЗЯЙСТВЕННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ

ПРЕДПРИЯТИЯ”Деятельность большинства предприятий ориентирована в первую

очередь на удовлетворение потребности и получение прибыли. Для достижения этих первоочередных целей предприятию необходимо постоянно совершенствовать процессы управления предприятием, которые позволяют предприятию быть конкурентоспособным, удерживать и улучшать свои позиции на рынке.

В настоящее время управление предприятием невозможно без интеграции менеджмента и информационных технологий. Данная интеграция, в первую очередь, необходима для автоматизации, улучшения функции контроля и управления процессами в условиях постоянно увеличивающихся потоков информации.

Одним из инструментов, которые автоматизируют работу менеджмента предприятия, являются корпоративные информационные системы, основной целью которых является содействие потокам информации между всеми хозяйственными подразделениями внутри предприятия и информационная поддержка связей с другими предприятиями. Построенная, как правило, на централизованной базе данных, корпоративная информационная система формирует стандартизованное единое информационное пространство предприятия.

Сегодня в мире используется более 500 интегрированных систем управления предприятиями (ИСУП), реализующих самые современные концепции – ERP и MRP-II. В Беларуси пока нашли свое применение только 15 из них, однако, их внедрение продолжается.

Производственные предприятия Республики Беларусь, в большинстве своем, являются основными источниками формирования бюджета республики. Производство конкурентоспособных товаров позволяет белорусской экономике улучшать основные экономические показатели, в свою очередь, улучшение экономических показателей позволяет улучшить положение республики, с точки зрения макроэкономики, и благосостояние каждого гражданина, в частности.

По мнению многих экономистов, на данный момент экономика Республики Беларусь находится на стадии переходного периода от административно-командной системы хозяйствования к системе рыночных отношений. Административно-командная система хозяйствования имела деформированную систему факторов производства. Все вопросы ценообразования решались централизованно и являлись прерогативой планирующих органов.

Для оптимизации процесса перехода необходимо внедрение и использование инновационных методов. В Республике Беларусь инновации востребованы и широко используются во всех сферах деятельности, в т.ч. в промышленном производстве. Активно применяются новые методы управления, например, такие как корпоративные информационные системы управления предприятием.

В процессе изучения работы корпоративной системы управления “Галактика”, которая используется на ОАО “Белкоммунмаш”, было

277


установлено, что данная система работает достаточно медленно, а также присутствуют системные сбои в работе. Эти факторы обусловлены тем, что для корректной и стабильной работы корпоративной системы управления необходимо достаточное аппаратное обеспечение, которого, на данный момент, ОАО “Белкоммунмаш” не имеет, что приводит к перегрузке корпоративной информационной сети и значительному замедлению работы корпоративной системы управления. В связи со сложившейся ситуацией, на указанном предприятии существует проблема быстродействия бизнес процессов, которая, так или иначе, ухудшает экономическую ситуацию на предприятии в целом [5].

С целью оптимизации работы отдельных служб и предприятия в целом в табличном процессоре MS Excel была разработана форма для расчета цены на изделие, которая позволяет значительно сократить затраты временны на процедуру расчета цены, а также снизить процент погрешности, за счет возможности оперативной корректировки данных.

Таким образом, внедрение корпоративной информационной системы не является конечной точкой модернизации системы управления на предприятии. Корпоративная информационная система, как и любой инструмент современного управленца, требует адаптации для конкретных целей и сферы деятельности, а также постоянной модернизации.

ЛИТЕРАТУРА1. Питеркин С. В., Оладов Н. А., Исаев Д. В. Точно вовремя для

России. Практика применения ERP-систем. – Москва: Издательство “Альпина Паблишер”, 2010. – 368 с.

2. О'Лири Д. ERP системы. Современное планирование и управление ресурсами предприятия. – М. : Издательство “Вершина”, 2004. – 272 с.

Ірина Мангова,6 курс Інституту фізико-математичної татехнологічної освітиНаук. керівник: к.пед.н., доц. В. В. Ачкан

МАТЕМАТИЧНЕ МОДЕЛЮВАННЯ ЕКОНОМІЧНИХ ПРОЦЕСІВ (НА ПРИКЛАДІ СПЕЦКУРСУ “ОСНОВИ ОПОДАТКУВАННЯ”)Математичне моделювання як кількісний інструмент дослідника по

суті своїй належить не тільки математиці – воно має самостійне значення і свою історію. Один і той же математичний апарат зустрічається в описі різних об’єктів в різних наукових дисциплінах. Тим самим математичне моделювання є міждисциплінарною категорією. Математичні методи, що зарекомендували себе в першу чергу у фізиці та інших природничо-наукових дисциплінах, згодом з розвитком самої математики знайшли успішне вживання і в гуманітарних науках. Економіко-математичне моделювання і моделювання політичної сфери являють собою наочний приклад плідного вживання математичної ідеї в наукових дослідженнях.

Податки є необхідною ланкою економічних відносин в суспільстві з моменту виникнення держави. Розвиток і зміна форм державного устрою

278


завжди супроводжується вдосконаленням систем податків, адже вони є платою суспільства за виконання державою її функцій.

Питання вдосконалення оподаткування знаходиться в центрі уваги наукової і громадської думки з часів отримання Україною незалежності. Сьогодні на державному рівні визнано гостроту проблеми оподаткування, пов’язаної з надмірністю податкового тягаря. Останній найчастіше вважають однією із причин фінансової нестабільності підприємств та низького рівня зростання сукупного попиту.

Дослідження основних аспектів податкового регулювання різних економічних процесів не є новим, оскільки їм присвятили свої праці науковці минулого та сучасні автори. Теоретичну основу дослідження податкової системи та інструментарію податкового регулювання національної економіки становлять праці класиків світової економічної думки, серед яких необхідно назвати: М. Балудянського, А. Лаффера, В. Навроцького, Д. Рікардо, А. Сміта, П. Чомпу, Й. Шумпетера, М. Яснопольського та інших. Цим проблемам присвячені праці сучасних вітчизняних та зарубіжних авторів: Є. Балацького, Л. Брю, В. Вишневського, С. Лондара, Т. Меркулової, Т. Нордгауза, А. Скрипника, А. Смірнова, А. Сморгонського, І. Чугунова, В. Юринця та інших [2].

Більшість вчених досліджувала проблеми оподаткування на теоретичному рівні, або ж на рівні аналізу статистичної інформації. Проте дуже важливим, на нашу думку, є аналіз відповідних тенденцій за допомогою економіко-математичного моделювання, яке вважаємо важливим інструментом системних досліджень, що дозволяє здійснити планування та прогнозування.

Як наслідок, постає об’єктивна необхідність поглибленого вивчення та дослідження аналітичних методів прогнозування та моделювання, спрямованих на модернізацію діючих процесів оподаткування, з метою оптимізації фіскальної функції податків та збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів та цільових фондів держави.

Зважаючи на актуальність проблеми і необхідність її вирішення, метою дослідження є розробка спецкурсу “Основи оподаткування” як засобу поглиблення економічної підготовки в класах економічного профілю. Визначити його місце та роль у навчально-виховному процесі. А також:

Систематизувати відомості про систему оподаткування; Систематизувати знання учнів про економіко-математичне

моделювання; Розширити знання учнів про основні методи і прийоми

розв’язування економічних задач; Сприяти розвитку продуктивного розвитку учнів.Слід також відмітити, що практичні знання та вміння з розділу

“Оподаткування” є важливою складовою формування економічної культури школярів. У той же час для розв’язування задач з цього розділу необхідні знання, пов’язані з кількома змістовими лініями математики (зокрема числа і вирази, рівняння та нерівності). Майже повна відсутність у посібниках та шкільних підручниках задач на тему “Оподаткування” робить актуальною проблему розробки добірки задач з оподаткування та методики їх використання на бінарних уроках з математики та економіки.

279


Нами створена система прикладних задач, що може бути використана в класах економічного профілю для усвідомлення учнями ролі податкової системи. Ці задачі структуровані з чотирьох основних (з точки зору пересічного податкоплатника) розділів: місцеві платежі, податок на прибуток, податок на доходи та податок на додану вартість. При розв’язуванні цих задач використовуються наступні основні математичні теми: пропорція, лінійні рівняння. Наведемо приклад.

Задача № 1. (I рівень складності). У II кварталі 2011 р. до місцевого бюджету надійшло 200 000 грн. податку на землю. У IV кварталі 2011 р. число платників залишилося незмінним, але число пенсіонерів та інвалідів серед них збільшилося на 5 %. На скільки зменшилися надходження цього податку в бюджет?

Розв’язання. Оскільки пенсіонери та інваліди звільняються від сплати податку на землю, то сума податку також зменшилася на 5 % або на грн. Відповідь: на 10 000 грн.

Задача № 2. (II рівень складності). У січні 2012 р. сім’я переїхала з квартири з житловою площею в 150 до будинку з житловою площею

510 На скільки більше податку на нерухоме майно буде сплачувати сім’я, якщо на 1 січня 2012 р. мінімальна заробітна платня становила 1040 грн.?

Розв’язання. Податок на нерухоме майно для квартир житловою площею у 120 – 240 становить 1 % від мінімальної заробітної платні

встановленої на 1 січня поточного року за 1 Тому за квартиру з

житловою площею в 150 сім’я сплатила б (грн.). Податок на нерухоме майно для будинків з житловою площею понад 500 становить 2,7 % від мінімальної заробітної платні

встановленої на 1 січня поточного року за 1 . Тому за будинок з

житловою площею 510 сім’я сплатила

(грн.).

Таким чином сім’я буде сплачувати на 12760,8 грн. більше (14320,8 – 1560). Відповідь: на 12760,8 грн.

У процесі розв’язування прикладних задач здійснюється навчання учнів елементам математичного моделювання, адже найбільш відповідальним і складним етапом розв’язування прикладної задачі є побудова її математичної моделі.

Результати навчання за розробленою методикою показали, що використання прикладних задач у рамках нашого спецкурсу сприяє активізації їх роботи у процесі закріплення щойно набутих знань, формування в учнів вміння застосовувати отриманих знань на практиці, наближеній до життєвої ситуації, будувати та досліджувати математичні моделі задач, професійній орієнтації учнів.280


Дослідження означеної проблеми, яке передбачає застосування ефективних методів моделювання для планування та прогнозування податкової політики, є актуальним та перспективним.

ЛІТЕРАТУРА1. Лук’яненко І. Г. Прогнозування податкових надходжень за

допомогою моделей / І. Г. Лук’яненко, Ю. О. Городинченко // Фінанси України. – 2001 – №7. – с. 89-98.

2. Межейнікова Л. С. Активізація пізнавальної діяльності учнів основної школи в процесі розв’язування математичних задач фінансового змісту: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.02 “Теорія і методика навчання математики” / Л. С. Межейнікова – К., 2005. – 19 с.

3. Терюкова Т. Н. Основы знаний о налогах в курсе молодого учителя: науч. публикация программы спецкурса “Основы знаний о налогах”, разработка в качестве дипломной работы студенткой МПГУ С. Кудрявцевой / Терюкова Т. Н. // Экономика в школе. – 1999. – № 1. – C. 39 – 49.

Катерина Манєвська,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: д.е.н, доц. М. В. Гудзь

КАДРОВА ПОЛІТИКА ПІДПРИЄМСТВА НА ПРИКЛАДІ ВАТ “АЗОВМАШ”

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що ефективність діяльності економічних суб'єктів значною мірою визначається їх кадровою політикою. Зі зміною суспільного устрою України, постає проблема вдосконалення кадрової політики в напрямку зміни концепції підготовки кадрів, як інструменту формування владної еліти. На сучасному етапі трансформації суспільства відбувається реформування його інститутів. В зв'язку з цим змінюються також завдання управління.

Ступінь досліджуваності проблеми. У сучасній економічній літературі аналізу проблем формування, розвитку і використання кадрового потенціалу приділяється багато уваги. Дослідження в цій галузі вітчизняними фахівцями знайшли своє відображення в працях таких учених, як В. В. Онікієнко, Д. П. Богиня, О. А. Грішнова, А. М. Колош [1], В. Кравчук та інших.

Мета дослідження: пізнати наскільки розвинене питання кадрової політики на ВАТ “Азовмаш” і на що вона орієнтована.

Методи дослідження: аналіз статей; робота з першоджерелами; теоретичне узагальнення.

Cутність дослідження. Кадрова політика – це складний організаційно-економічний процес, який включає низку важливих заходів і процедур з пошуку і формування кадрового потенціалу; забезпечення умов його розвитку і вдосконалення; становлення соціальної інфраструктури тощо [2].

281


Відкрите акціонерне товариство “Азовмаш” – одне з найбільших машинобудівних підприємств України. ВАТ “Азовмаш”, як прогресивне підприємство орієнтоване на розвиток, також є послідовником світових тенденцій, які стосуються вдосконалення технологій виробництва, продукції, матеріально-технічного оснащення, управління персоналом.

Кадрова політика ВАТ “Азовмаш” орієнтовна на впровадження і розвиток наступних аспектів:

1. Омолодження керівного складу підприємства. Загальновідомий факт, що молодий керівник вносить інноваційні пропозиції, так як його розум не “зашорений” рамками досвіду і знань того, як має бути. Проте, з метою уникнення помилок і неточностей, працює Рада наставників та Школа стажиста. Рада наставників працює на підприємстві під керівництвом Демидова Анатолія Федоровича. Мета роботи даної освіти – створення умов для сприятливого соціально-психологічної та виробничої адаптації молодих працівників, а також її супровід. У той час, як Школа стажистів готує кадровий резерв на керівні посади (начальники структурних підрозділів, з заступники і лінійний персонал) [3].

2. Регулювання плинності кадрів, шляхом створення сприятливих умов праці і різних заходів мотивації персоналу. Усвідомлення того, що робочі кадри – це кров в артеріях заводу, і її часта зміна призводить до дисбалансу в безперервному виробництві, сприяє політиці закріплення робочих кадрів на підприємстві. Заходи щодо закріплення включають в себе роботу з благоустрою робочих місць, постійної оцінки функціонального стану обладнання, відповідності робочих місць з технікою безпеки праці; постійна оцінка методів стимулювання і підвищення їх ефективності. На підприємстві організовано проведення опитувань, які є методом своєрідного спілкування між робітниками і першими керівниками підприємства [3].

3. Орієнтація на постійний розвиток. Організація, раніше згадуваних, Ради наставників, Школи стажиста, наявність навчальних баз та інституту на підприємстві, а також співробітництво з професійно-технічними ліцеями та вищими навчальними закладами, дозволяє виховувати робітничі кадри у відповідності з корпоративною культурою і традиціями ВАТ “Азовмаш” [3].

Основні висновки. Таким чином, проаналізувавши діяльність ВАТ “Азовмаш” можна зазначити, що на підприємстві грамотно побудована кадрова політика. Це дозволяє не тільки забезпечити підприємство фінансовими ресурсами, а й визначити пакет стратегічних цілей для подальшого ефективного розвитку. Успішна кадрова політика ВАТ “Азовмаш” обумовлена як своєчасними та правильними рішеннями співробітників у поточній роботі. Вона базується на таких принципах, як справедливість, послідовність, додержання норм трудового законодавства, рівність та відсутність дискримінації.

ЛІТЕРАТУРА1. Колош А.М. Мотивація персоналу: Підручник. – Вид. 2-ге, без

змін. – К.: КНЕУ, 2006. -340 с.2. http://www.info-orks.com.ua/referats/ekonomika_praci/2887.html3. http://www.azovmash.com/m1/ru/azovmash/career/cadrovaja_politika

282


Тетяна Маркевич,4 курсу Інституту освітніхінженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.пед.н., доц. С. В. Хоменко

ВПЛИВ ІНФОРМАЦІЙНО-ТЕЛЕКОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НА ТРАНСФОРМАЦІЮ ПРОЦЕСІВ ОТРИМАННЯ І ПЕРЕДАЧІ ЗНАНЬ У

ПРОЦЕСІ ПІДГОТОВКИ ФАХІВЦІВ ЕКОНОМІЧНОГО ПРОФІЛЮСучасний етап розвитку економіки України, якому притаманні

динамізм, ринкова культура, ризик, конкуренція, глобалізація, вимагає підготовки фахівців економічного профілю, здатних вирішувати не лише першочергові завдання щодо виходу з кризи українського народного господарства, а й зробити можливим прорив держави щоб зайняти гідне місце у світовому соціально-економічному просторі. Це зумовлює необхідність модернізації професійної підготовки майбутніх економістів, зокрема, змісту вищої економічної освіти, організації дистанційного навчання, підготовки до взаємодії в інформаційному середовищі на основі використання інформаційно-телекомунікаційних технологій, що забезпечує підвищення самоосвітньої активності фахівців, професійний розвиток та саморозвиток.

Особливості використання в процесі підготовки фахівців різного профілю інформаційно-комунікаційних технологій представлено в працях таких дослідників, як: Р. Гуревич, Є. Данильчук, Ю. Машбиць, Н. Морзе, Л. Положенцева, І. Роберт, О. Філатов, Г. Чусавитина та ін. Наразі особливо актуалізується необхідність удосконалення навчально-виховного процесу підготовки фахівців економічного профілю на основі інформаційно-телекомунікаційних технологій.

Метою статті є аналіз професійної підготовки майбутніх економістів, в умовах дистанційного навчання з урахуванням особистісно-орієнтованого підходу.

Технологічні аспекти глобалізації, пов’язані із зростанням нових інформаційних і комунікаційних технологій, є найважливішим чинником трансформації всіх аспектів діяльності ПТНЗ, що призводить до необхідності ґрунтовного переосмислення освітнього процесу, ролі індивідуалізованого інтерактивного навчання, особистих контактів викладачів й учнів, командної роботи та ін.

На розвиток сучасної вищої економічної освіти впливають ряд чинників, які можна класифікувати на глобальні, характерні і для всіх країн світу (регулярне оновлення і доповнення “базової” вищої економічної освіти у зв’язку з динамікою розвитку суспільства, економіки, технологій; розширення потреб суспільства і, відповідно, вимог до систем вищої економічної освіти – змісту, обсягу, форм і методів отримання знань; упровадження інноваційних освітніх технологій; інтернаціоналізація ринку освітніх послу) та локальні, характерні для України (перехід України до ринкової економіки, демократизація адміністративного управління освітою з боку держави; дефіцит державних ресурсів для підтримки і розвитку системи вищої економічної освіти, низький рівень сформованості вмінь студентів щодо самостійного здобуття знань).

283


Виходячи з цього, суспільству потрібні ініціативні спеціалісти, здатні постійно вдосконалювати свою особистість і діяльність: мати високий ступінь соціально-професійної мобільності й готовності швидко оновлювати знання, розширювати арсенал навичок і вмінь; опановувати нові сфери діяльності, взаємодіяти з іншими людьми; планувати та організовувати спільну роботу з урахуванням “людського фактора”, національних та релігійних особливостей; визначати себе як індивідуум та суб’єкт діяльності. Йдеться про підготовку широко освічених, творчих та критично мислячих спеціалістів, здатних до різнобічного, цілісного бачення й аналізу складних проблем життя суспільства та природи, а значить, здатних до пошуку нових рішень нагальних проблем [3, c.125-127].

Урахування зазначених характеристик важливе для формування в студента професійно-значущих принципів, поглядів, ідеалів, мотивів та бажань, що впливає на навчально-пізнавальну, комунікативну, цільову, стимулюючу діяльність майбутнього фахівця.

Освітня практика дистанційного навчання заснована на можливостях, що надаються інформаційними технологіями й комп’ютерними мережевими телекомунікаціями, особливо тими, що дозволяють реалізувати різноманітні способи передачі знань та взаємодії суб’єктів освітнього процесу [2, с. 97].

Аналіз впливу, який здійснюють ІКТ на трансформацію процесів отримання і передачі знань в процесі навчання у ПТНЗ, дає підстави акцентувати увагу на: трансформації джерел знань: замість традиційних основними джерелами навчального матеріалу стають електронні навчальні засоби, ресурси глобальних комп’ютерних мереж; зміні способу комунікації між суб’єктами освітнього процесу у віртуальному просторі глобальних комп’ютерних мереж; формуванні нової ролі викладача, який вже не стільки є джерелом інформації, фактів, знань, скільки виступає в ролі викладача-технолога; посиленні ролі колективної роботи учнів у віртуальному освітньому просторі.

Останнім часом отримало поширення навчання з використанням мережевих технологій, що вимагає “активної присутності” – одночасної співпраці між студентами та викладачами, які знаходяться у різних місцях [1, с.64]. Вдале поєднання лекційного матеріалу, групової динаміки, інформаційних освітніх технологій, та високої пропускної здатності мереж забезпечує новий рівень використання мережевих технологій. Значна увага обґрунтуванню наукової термінології з мережевого навчання приділена комбінованому навчанню, яке розглядають як поєднання мережевого електронного і традиційного навчання. Змішане, комбіноване, гібридне навчання як синоніми поєднує дистанційне та електронне мережеве навчання з традиційними формами навчання: очною та заочною. Навчальними закладами широко практикується комбіноване навчання, що поєднує інструментарій і методи самостійного навчання з роботою із викладачем. Використання мережевих інформаційних технологій при цьому надає засоби для постійного зворотного зв’язку між викладачем та студентом, між студентами, кардинально змінюючи суть традиційного навчання.

284


Отже, упровадження системи дистанційного навчання для майбутніх економістів (або фахівців-економістів) дозволяє уникнути старіння інформації та знань, зниження кваліфікації економістів, що важливо в умовах динамічно змінюваних технологій. Відкритий характер побудови освітнього процесу дозволить кожному, хто навчається, максимально індивідуалізувати власну освітню траєкторію та набути саме тих комплексних знань, що є необхідними для конкретного фахівця-економіста. Зазначене дозволяє розглядати дистанційне навчання як конкурентну перевагу, один з елементів удосконалення фахової підготовки економістів в умовах конкуренції. Застосування інформаційних технологій в сучасній професійній підготовці економістів набуває ефективності, якщо вони використовуються системно та поєднуються з традиційними технологіями навчання.

ЛІТЕРАТУРА1. Казаков Ю. М. Педагогічні умови застосування медіаосвіти у

процесі професійної підготовки майбутніх учителів : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.04. / Казаков Ю. М. – Луганськ, 2007. – 245 с.

2. Коваль М. Електронне дистанційне і комбіноване навчання у Львівських вищих освітніх закладах [Текст] / М. Коваль, Б. Шуневич // Педагогіка і психологія професійної освіти: Науково-методичний журнал. – 2006. – № 1. – С. 199-203.

3. Поясок Т. Б. Система застосування інформаційних технологій у професійній підготовці майбутніх економістів : монографія / Т. Б. Поясок. – Кременчук, 2009. – 348 с.

Ангеліна Марюхніч,4 курс Інституту освітніхінженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. Л. В. Павленко

ІНВЕСТИЦІЙНІ ПРОЕКТИ І ПРОЕКТНИЙ АНАЛІЗАктуальність інвестиційна діяльності компаній сьогодні не

береться під сумнів. В деяких випадках саме за рахунок інвестицій стає можливою реалізація перспективних бізнес-ідей, оновлення виробництва, розвиток його матеріальної і технічної бази. При цьому сам процес залучення інвестицій пов'язаний з тривалою підготовчою роботою – пошуком інвесторів, формуванням інвестиційної пропозиції, вивченням ринку, проведенням необхідних розрахунків. У результаті всієї цієї роботи народжується основний документ для залучення інвестицій – інвестиційний проект.

Мета даної роботи полягає в дослідженні теоретичної бази і практичного прийому різних методів для визначення економічної ефективності інвестиційних проектів.

Плановані, реалізовані і здійснені інвестиції, набувають форми інвестиційних проектів. Ці проекти необхідно оцінювати за різними критеріями, і перш за все на основі зіставлення витрат на проект і результатів його реалізації. Для цього проводять проектний аналіз,

285


необхідний на всіх стадіях реалізації проекту і, особливо, – на стадії його розробки.

Проектним аналізом називається аналіз прибутковості інвестиційного проекту на основі зіставлення витрат на проект і доходів, які будуть від нього отримані.

Розрізняють наступні види аналізу:1. Технічний аналіз, на основі якого визначаються найбільш

відповідні для даного інвестиційного проекту техніка и технологія.2. Комерційний аналіз, що охоплює аналіз ринку збуту тієї

продукції, яка вироблятиметься після реалізації інвестиційного проекту.3. Інституційний аналіз, у завдання якого входить оцінка

організаційно-правового, адміністративного, ринкового середовища, в якому реалізовуватиметься проект і пристосування його до цього середовища.

4. Соціальний (соціально-культурний) аналіз, завдання якого полягає в тому, щоб досліджувати дію проекту на соціальне середовище, добиватися доброзичливого або хоч би нейтрального відношення до проекту з боку суспільства.

5. Аналіз оточуючого середовища, на основі якого виявляється і дається експертна оцінка збитку, що наноситься проектом довкіллю, і одночасно формуються пропозиції по пом'якшенню або запобіганню цього збитку.

6. Фінансовий та економічний є ключовими, базуються на зіставленні витрат і вигод від проекту, але відрізняються підходами до їх оцінки. Якщо економічний аналіз оцінює прибутковість проекту з точки зору всього суспільства (країни), то фінансовий аналіз – лише з точки зору підприємства, його власників, кредиторів та інвесторів.

Розробка і реалізація інвестиційного проекту виробничої спрямованості охоплюють певний відрізок часу від виникнення відповідних ідей до практичної їх реалізації. При цьому здійснення передбачених інвестиційним проектом заходів повинно обов'язково забезпечити позитивний економічний або соціальний ефект.

ЛІТЕРАТУРА1. Яковлєв А. І. Проектний аналіз інноваційно-інвестиційної

діяльності : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл., які навчаються за освіт.-проф. прогр. бакалавра з напряму підготов. “Економіка підприємства” / А. І. Яковлєв ; Нац. техн. ун-т “Харк. політехн. ін-т”. – Х. : НТУ “ХПІ”, 2010. – 216 с.: рис., табл. – Бібліогр.: с. 209-213. – 300 экз.

2. Блонська В. І. Проектний аналіз: навч.-метод. посіб. для самост. роботи за кредитно-модульною системою навч. напряму підгот. “Економіка підприємства” / В. І. Блонська; Укоопспілка, Львівська комерційна академія. – Л. : ЛКА, 2009. – 148 с. – Бібліогр.: с. 138-139.

Вікторія Маслінкова,

286


4 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологій Науковий керівник: Бараннік Ю.В.,асистент (БДПУ)

МОТИВАЦІЯ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІАктуальність даної теми визначаться в першу чергу важливою

роллю мотивації . Удосконалення діючого механізму стимулювання праці та мотивації трудової поведінки на мікрорівні.

Проблема мотивації персоналу досить широко розглядається сьогодні. Проте, спроби пристосувати класичні теорії мотивації до сучасності багато в чому не систематизовані, що ускладнює практичне використання технологій і методів мотивації. Складність практичної організації системи мотивації персоналу визначається так само слабкістю вивчення особливостей мотивації працівників, зайнятих в окремих галузях економіки та видів виробництва.

Метою даної роботи є виявлення структури мотивації трудової поведінки різних категорій персоналу підприємства і розробка на цій основі науково обґрунтованих підходів до стимулювання їх трудової активності.

Методи досліджень: Методологією є праці провідних вітчизняних і закордонних економістів, соціологів, які займаються питаннями теорії мотивації й стимулювання трудової поведінки, управління персоналом, стратегіями корпоративного управління.

Якщо мотивацію розглядати як процес впливу на поведінку людини факторів – мотиваторів, то теоретично її можна розподілити на шість стадій, що настають одна по одній.

Мають бути сильні стимули, які мотивують персонал шукати нове, прагнути до досягнення загальних цілей компанії такі стимули рекомендовано керівництву підприємств створювати в кожній сфері життя колективу: матеріальній, морально-психологічній, організаційній. Кожен співробітник, який прагне знайти та запропонувати щось нове в діяльності підприємства, свого відділу, в своїй власній роботі, мають заохочуватись преміями, просуватися на посаді .

Мотивація праці – це спонукання людини до виробничої чи невиробничої діяльності для задоволення своїх матеріально-побутових потреб і запитів, яке досягається за рахунок її праці. Усі люди за своєю природою різні, а отже, неоднакові і їхні погляди щодо влади, визнання, успіху, відповідальності, просування по службі, фінансової винагороди . Особи із внутрішньою мотивацією працюють із високою віддачею. Стимульованого високого рівня результативності праці можна досягти, використовуючи різні системи мотивації, що винагороджують за вищу якість трудової діяльності .

Для підвищення мотивації праці рекомендується використовувати паралельно як матеріальне, так і моральне стимулювання.

Для підвищення якості роботи можуть бути використані системи штрафів і скасування преміальних виплат(у вигляді штрафік).

287


Аналіз системи мотивації праці на підприємстві показав, що управління персоналом підприємства здійснюється за допомогою поєднання адміністративних, економічних і соціально-психологічних методів управління. Використовувані соціально-психологічні методи ефективно здійснюють духовне стимулювання, створюючи сприятливий психологічний клімат у колективі і відчуття . Встановлений на підприємстві стабільний розмір винагороди персоналу запобігає збільшенню плинності кадрів і знижує витрати на пошук нових трудових ресурсів .

Основними напрямками вдосконалення соціально-психологічних методів мотивації персоналу можуть бути: підтримка сприятливого психологічного клімату в колективі на основі розвитку системи управління конфліктами; формування і розвиток організаційної культури на основі створення на підприємстві системи попередження конфліктних ситуацій.

Загалом можна зробити висновок, що впровадження запропонованих заходів у поєднанні з вдосконаленням інших методів управління дозволить підвищити зацікавленість співробітників в результатах своєї праці та ефективність всієї системи управління підприємством.

Для підвищення мотивації праці рекомендується використовуватися паралельно як матеріальний, так і моральне стимулювання.

ЛІТЕРАТУРА1. Steve Pavlina Як розвинути сильну мотивацію? [Електронний

ресурс] // Сучасна Україна. – 2008 / Доступ до журналу http://www.stevepavlina.com

2. Баєва О. Біологічні засади мотивації: фізіологічні механізми біологічних потреб/ Баєва О. // Персонал. – 2007. – №11. – С. 88-89.

3. Глушков В. В. Сучасні теорії мотивації / Глушков В.В. // Світогляд. – 2007. – С. 8-9.

4. Доброгорська О. Мотиваційний механізм сприяння підприємницькій діяльності представників середнього класу / Доброгорська О. //Персонал. – 2006–С.78-79.

Анна Мрига,7 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. І. А. Макарова

“ЗЕЛЕНА” ЕКОНОМІКА ЯК НОВА ПАРАДИГМА УПРАВЛІННЯ СУСПІЛЬНИМ РОЗВИТКОМ

Глобальний “зелений” новий курс (ГЗНК) пропонується в якості практичного вираження масштабних урядових ініціатив. Сучасне українське суспільство переживає складний і неоднозначний процес суспільно-політичних та економічних змін. Після отримання суверенітету та відмови від планової моделі господарювання проблематика сутності, закономірностей і результатів трансформації економіки вийшла не тільки на авансцену наукових дискусій, але й трибуну парламенту, стала предметом реалізації програм уряду.

288


Суть її як домінуючої на сучасному етапі парадигми суспільного розвитку полягає в можливості більш ефективніше використовувати наявні природні блага на засадах міжрегіональної (транснаціональної) кооперації та взаємної компенсації нанесених збитків.

Ринок впровадження та фінансування “зелених” проектів в Україні перебуває на стадії становлення. Зокрема, інвестиції Міжнародної Фінансової Корпорації (ІРС) в українські проекти з наявністю “зеленої” складової у 2005 – 2010 фінансових роках склали $ 645 млн. [1].

Метою нашого дослідження є розробка стратегії впровадження Нового зеленого курсу для України.

Українську модель Концепції “зеленої” економіки необхідно будувати з урахуванням світового та європейського досвіду в цьому напрямку а також національних особливостей.

Для досягнення базових умов впровадження Концепції “зеленої” економіки необхідно зробити наступні кроки: розробити та впровадити “Програму структурної трансформації економіки України до 2030 року”, яка б передбачала скорочення сировинних та енергоємних галузей промисловосте економіці України, поетапне зменшення експорту продукції видобувних та енергоємних галузей виробництва, впровадження ресурсоощадних та безвідходних технологій в промисловості, транспорті, сільському господарстві та комунальній сфері; провести експертизу чинного законодавства щодо його відповідності принципам збалансованого розвитку з метою створення необхідного правового поля і стимулюючих фінансово-економічних механізмів; створити національну інфраструктуру екологічного аудиту та сертифікації чистого виробництва; створити сучасну нормативно-правову базу для реалізації інноваційної еколого – економічної політики; удосконалити матеріально-структурну базу агропромислового комплексу з урахуванням екологічних чинників, міжнародних вимог і стандартів, створити державний фонд підтримки екологічно орієнтованого сільського господарства; встановити ефективний екологічний контроль за техногенним навантаженням та раціональним використанням природних ресурсів, забезпечити законодавче підґрунтя щодо переходу до інтегрованої видачі дозволів про недопущення забруднення відповідно до законодавства Європейського союзу; створити національну систему оцінки антропогенних викидів і абсорбції парникових газів землями сільськогосподарського призначення; розробити нормативно-правову базу та механізм реалізації концепції “чистого виробництва”.

У рішеннях багатьох важливих зустрічей високого рівня звучать заклики перейти до “зеленої економіки”. “Зелена економіка” стає центральною темою обговорення інших важливих міжнародних форумів високого рівня, які пройдуть на вищому рівні у найближчому майбутньому. При цьому декларується необхідність додаткових досліджень та дискусій, щоб визначити, яким чином “зелена” економіка буде сприяти прискоренню процесу переходу до сталого розвитку. Виникає необхідність в проведенні подальших досліджень на національному рівні та забезпеченні розробки глобальних моделей і сценаріїв з метою оцінки національних стратегій “зеленої економіки” і

289


“зеленого” зростання в глобальному контексті, включаючи, взаємодію в рамках міжнародної торгівлі, інвестицій і передачі технологій.

ЛІТЕРАТУРА1. Глобальний зелений новий курс. Доповідь. – березень, 2009. -

РиЬІізлесі Ьу (Не Огееп Еигореап Рішкіапоп аізЬІ Оеі, Ве1§іит, 2009.2. Зелений Новий курс для Європи. В напрямку зеленої

модернізації в умовах кризи. Доповідь. – вересень, 2009. 3. Буркичський Б. В., Галушкіна Т. Т, Реутов В. Є “Зелена”

економіка крізь призму трансформаційних зрушень в Україні / [Б. В. Буркинський, Т. П. Галушкіна, В. Є. Реутов]. – Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2011. – 346 с.

Дмитрий Некраш, 5 курс Минского института управленияНаучный руководитель: А. П. Ковалев,зам. зав. каф. менеджмента(Минский институт управления)

ОЦЕНКА ЭКОНОМИЧЕСКОЙ ЭФФЕКТИВНОСТИ МАРКЕТИНГОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ПРЕДПРИЯТИЯ НА БАЗЕ WEB-САЙТА

НА ПРИМЕРЕ УП “ГОСТИНИЧНЫЙ КОМПЛЕКС “ЮБИЛЕЙНЫЙ”В последнее время использование сети Интернет для осуществления

маркетинговой деятельности является одним из приоритетных направлений развития предприятия. Одним из основных инструментов маркетинга на предприятии является web-сайт компании[1].

Сайт является не только подобием витрины, но и эффективным инструментов продаж. При помощи различных web-сервисов сайт становится инструментом приносящим деньги в компанию и дающим преимущество над конкурентами на рынке [2].

Цель работы – исследовать процесс модернизации и эффективность использования web-сайта на предприятии

В качестве примера был взят сайт УП “Гостиничный комплекс “Юбилейный”.

На основании полученных в ходе исследования данных, можно сделать следующие выводы:

1) web-сайт компании является одним из главных источников притока клиентов в гостиницу;

2) при помощи web-сайта, как инструмента маркетинга, возможно увеличить влияние предприятия на определенном сегменте рынка

3) за счет снижения расходов на реализацию услуг с помощью Online-бронирования и других web-сервисов, гостиница получает дополнительный доход;

4) продвижение гостиничных услуг при наличии web-сайта становится в разы легче и эффективнее, что не может не сказаться на прибыли компании и расходах на маркетинг;

5) web-сайт позволяет отслеживать тенденции на целевом рынке и быстрее приспосабливаться к изменяющимся условиям.

290


ЛИТЕРАТУРА1. Вишняков В. А.. Информационный менеджмент / В. А. Вишняков,

А. П. Ковалев, С. Г. Щербакова. Ч. 8, Информационное обеспечение и интернет-маркетинг. – Минск : Издательство МИУ, 2006. – 392 с.

2. Зиссер Ю. А. Маркетинг on-line. Как превратить сайт компании в эффективный инструмент продаж / Ю. А. Зиссер. – Минск : Изд-во Гревцова, 2007. – 302 с.

Ян Оленич,4 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологій Науковий керівник: Задворна О.В.,ст. викл. (БДПУ)

ТРУДНОЩІ І ПЕРСПЕКТИВИ МОТИВАЦІЇ ПЕРСОНАЛУ В КРУПНИХ МЕРЕЖЕВИХ КОМПАНІЯХ

Постійний, не згасаючий інтерес до роботи, високий рівень концентрації при виконанні монотонних, часто не послідовних дій і, так само, високий рівень зацікавленості і усвідомленості якості і результатів дій найманих робітників – питання, на яке сучасному управлінцеві все важче відповісти. У століття глобалізації всіх сфер життєдіяльності людини, здатність раціонального використання часу, як свого, так і підлеглих – є одним з найважливіших якостей сучасного управлінця. Як вчасно відмітити ознаки втрати інтересу до роботи і чим мотивувати співробітника – основне питання будь-якого керівника, технологія пошуку відповіді на який повинна відточуватися топ-менеджерами щодня.

Залежність між управлінською діяльністю керівника і результативністю персоналу обусловлює актуальність теми даного дослідження.

Об'єктом даного дослідження є розгляд на практичних прикладах особливостей мотивації або, як негативного результату – демотивації персоналу, вплив на персонал середовища, в якому він працює, а також психологічного мікроклімату усередині колективу.

Завдання дослідження – ухвалення ефективних управлінських рішень і, як наслідок, оптимізація методів управління персоналом. Як предмет дослідження виступатиме розгляд управлінських зв'язків посадових осіб і їх підлеглих, вплив міжособових стосунків на ухвалення об'єктивних рішень.

Матеріальним результатом дослідження виступає досягнення зовнішньоекономічних показників, виконання планів і інше.

Дослідженням даного питання, в деякій мірі, займається кожен керівник або будь-яка людина, що стикається з проблемою розподілу вільного часу інших людей. Серед вітчизняних дослідників особливу увагу слід звернути на роботу І. Зайцевої (директора Центру розвитку персоналу "Лідер"), Р. Лемещук (керівника по вченню і організаційному розвитку SUN Interbrew Ukraine), С. Бичковської (директора департаменту персоналу компанії "Юнітрейд"), А.Коняєвої (менеджера психологічної служби агентства "Анкор С.В.") та іншіх.

291


Особлива увага робиться на роботах вітчизняних дослідників виходячи з розрахунку менталітету, культурних цінностей та інших особливостей “колишніх громадян” Радянського Союзу. Більшість робіт західних і дослідників інших держав матимуть низьку ефективність, якщо застосовувати їх на пострадянському просторі.

Переваги вище перерахованих дослідників полягають в розумінні “особливостей” їх підлеглих, а так само наявності постійної практичної управлінської практики і досвіду.

Система мотивації в більшості компаній обмежена принципами оплати праці, політикою матеріальних і нематеріальних заохочень, наданням компенсаційних пакетів та ін. Проте цього виявляється недостатньо для підтримки "робочого ентузіазму" персоналу. Бо дуже важливою складовою є внутрішній настрій працівника. І завдання компетентного менеджера – уміло управляти обома половинками мотивації. Сучасні компанії витрачають величезні засоби на вчення своїх працівників, підвищення їх професійних і особових якостей. Інвестування “людського капіталу” в останні десятиліття набуває великих масштабів і як наслідок відбивається на політиці компанії.

Таким чином, дане дослідження спрямоване на вивчення впливу мотивації на результативність дій персоналу, вивчення значення і необхідності, для подальшого успіху, здатності приймати ефективні управлінські рішення. У дослідженні упор робиться на роботи вітчизняних керівників, дослідників. Враховані особливості культури і менталітету, а також їх значення при управлінні персоналом.

Для сучасних керівників одним з найважливіших напрямів в розвитку є – розвиток власного потенціалу, підвищення конкурентоспроможності, розвиток себе як особи і постійне здобуття нових навиків.

Сучасний управлінець виступає багатогранною, всесторонньо розвиненою особою, здатною постійно підстроюватися під певну ситуацію, знаходити способи вирішення безпрецедентних проблем. За такими керівниками майбутнє не лише комерційних організацій, але і доля всього людства, оскільки саме вони визначають наступний вектор розвитку.

ЛІТЕРАТУРА1. [Електронний ресурс]/ електронний журнал “Інтернет портал для

українців” – режим доступу: http: // www.management.com.ua /hrm/ motivation.php.

2. [Електронний ресурс]/ електронний журнал “Busilon” – Режим доступу:http://busilon.com/materialy/stati/karera/motivacija-personala.html

Вікторія Оробей,7 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. І. А. Макарова

292

http://www.management.com.ua/


ЕКОЛОГІЗАДІЯ НАПРЯМІВ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ ПРОДОВОЛЬЧИХ РИНКІВ ЯК ОСНОВА ІНВЕСТИЦІЙНОЇ

ПРИВАБЛИВОСТІ РЕГІОНУНа сьогодні екологічний фактор є важливим критерієм вибору та

орієнтиром для прийняття оптимальних управлінських рішень в сфері господарської діяльності. Основною умовою поліпшення інвестиційної та економічної ситуації в Україні є подальша децентралізація державного управління [1], яка сприятиме підвищенню компетенції регіональних та місцевих органів влади.

Метою нашого дослідження є прийняття відповідних заходів, які б підвищили інвестиційну привабливість до продовольчих підприємств.

Основними напрямками державного регулювання ринку, на думку фахівців [1] повинні стати: стимулююча система дотування виробника; запровадження мінімальних гарантованих цін на продукцію; подальший розвиток системи пільгового кредитування галузі; стимулювання підвищення продукції, у відсотках до закупівельної ціни; підтримка програм розвитку агровиробництва на основі запровадження Державної програми підтримки та розвитку, перш за все на рівні великотоварних спеціалізованих господарств.

Однак, цю низку напрямів необхідно доповнити наступним: впровадження ефективної системи пільг для національних виробників з диференціацією її в залежності від якісних параметрів продукції; подальше удосконалення законодавчо-нормативного поля в напрямі підтримки вітчизняного виробника: розробка регіональних програм розвитку продовольчого ринку; активізація регіональних планів дій в напрямку кластерізації продовольчих ринків; ведення постійного моніторингу продовольчих ринків та продукції, що реалізується як першочергового значення.

З метою залучення додаткових джерел інвестування для здійснення прогресивних структурних перетворень в економіці України, підвищення технічного та якісного рівня виробництва, зменшення потреб підприємств в енергоносіях і сировині, ліквідації існуючих диспропорцій і дефіцитів на ринку України, розвитку її потужного експортного потенціалу прийнято закон “Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні”, яким передбачається стимулювання вкладень іноземного капіталу в пріоритетні галузі економіки держави за рахунок надання податкових пільг і страхових гарантій щодо найефективніших інвестиційних проектів.

Серед найбільш пріоритетних сфер для іноземного інвестування провідне місце займає агропромисловий комплекс.

Основними формами здійснення прямих іноземних інвестицій в АПК України є: створення спільних підприємств; створення іноземним інвестором власних дочірніх підприємств (філій); укладання ліцензійних угод з вітчизняними підприємствами, згідно з якими останні набувають право на використання нової технології виробництва товару; придбання неконтрольних пакетів акцій вітчизняних підприємств – емітентів портфельні іноземні інвестиції); придбання контрольних пакетів акцій у

293


вітчизняних підприємств (пряма купівля, у процесі приватизації, обміну боргів на акції, тощо) [2].

Для вирішення проблеми залучення інвестицій до продовольчих ринків необхідно прийняти відповідні заходи, які б підвищили інвестиційну привабливість як продовольчих підприємств, так і країни в цілому. Мова йде про державне стимулювання розвитку продовольчих ринків.

Необхідно більш якісно та чітко задіяти механізми субсидіювання та пільгового кредитування; бюджетування та налагодження сприятливого інвестиційного “клімату”, залучення іноземного фінансування.

ЛІТЕРАТУРА1. Божидарнік Т. В. Особливості інвестування молочного ринку

України / Т. В. Божидарнік // Економічний форум наук, журнал – Луцький національний технічний університет. – 2011, № 2. – С. 248-253.

2. Канцевич С. І. Державний механізм регулювання ринку молока [Текст] /С. І. Канцевич // Економіка АПК. – 2008. – № 9. – С. 133-139.

Катерина Пастирєва,4 курс Інституту освітніхінженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. Л. В. Павленко

СУТНІСТЬ ТЕХНІЧНОГО АНАЛІЗУ ІНВЕСТИЦІЙНОГО ПРОЕКТУАктуальність теми дослідження полягає в тому, що сукупність

технічного аналізу з іншими видами аналізу являє собою базу для здійснення інвестиційного проекту. Без технічного аналізу не може існувати власне не один інвестиційний проект. Мета дослідження полягає в дослідженні технічного аналізу інвестиційного проекту.

Вибір методів дослідження обумовлений логікою й послідовністю дій, спрямованих на технічний аналіз інвестиційних проектів. Основними методами управління є системний підхід, конкретизація, моделювання, узагальнення, теоретичного аналізу літературних джерел.

Метою проведення технічного аналізу є обґрунтування технічної придатності проекту та визначення рівня його капітальних і поточних витрат. До аналізу проекту залучається цілий ряд спеціалістів. Їхні висновки і рекомендації фіксуються в проектно-кошторисній документації, яка повинна відповідати нормативним вимогам державних і інших служб.

Результати технічного аналізу дозволяють відповісти на запитання: “Який спосіб виробництва обрати для виготовлення продукції проекту та якими витратами цей процес супроводжуватиметься?”

Технічний аналіз покликаний показати техніко-технологічну обґрунтованість проектних рішень.

Оскільки технологічна різноманітність проектів не дозволяє уніфікувати процес надання заданих параметрів технічного обґрунтування, належить дотримуватися процедури проведення технічного аналізу з точки зору його складових елементів та алгоритму їх надання. У рамках технічного аналізу проектів вивчають: техніко-технологічні альтернативи; варіанти місця

294


розташування; масштаб (розмір, обсяг) проекту; терміни реалізації проекту в цілому і його фазах; доступність і достатність джерел сировини, робочої сили й інших потрібних ресурсів; місткість ринку для продукції проекту; аналіз необхідної для реалізації проекту інфраструктури; виробничі схеми організації підприємств; організація підготовки та реалізації проекту; витрати на проект з урахуванням непередбачених факторів; графік проекту [1].

Ці задачі вирішуються (із зростаючою точністю) на стадіях передінвестиційних досліджень, ТЕО проекту і розробки робочої документації.

У процесі поетапно проведеного технічного аналізу уточнюються кошторис і бюджет проекту. При цьому уточнюються фізичні і цінові непередбачені фактори, що призводять до непередбачених витрат.

Технічне обґрунтування – це інтерактивний процес, який передбачає обов'язкову участь інженерно-технічних працівників, економістів і працівників служби збуту продукції. В його межах повинні бути розроблені виробнича програма, специфіка виробів, визначені планові завдання об'ємів виробництва. Крім того, повинні бути враховані всі фундаментальні технічні вимоги, які впливають на наступний вибір альтернатив при проектуванні.

Слід затратити значні зусилля, щоб гарантувати при проектуванні розгляд і оцінку всіх обґрунтованих альтернатив. Початкове планування і оцінка витрат виробництва повинні забезпечувати контроль за розробкою проекту вже на початкових етапах. Умови контролю за проектом потребують визначення базових точок, перші з яких будуть початкові оцінки і плани [3].

Отже, технічний аналіз покликаний показати техніко – технологічну обґрунтованість проектних рішень. Оскільки технологічна різноманітність проектів не дозволяє уніфікувати процес надання заданих параметрів технічного обґрунтування, належить дотримуватися процедури проведення технічного аналізу з точки зору його складових елементів та алгоритму їх надання.

Технічний аналіз дозволяє визначити величину інвестиційних витрат за проектом та поточні витрати на випуск продукції. Це надає змогу при співставленні з прогнозним обсягом продажів зробити висновки щодо можливості реалізації проекту у даних умовах.

ЛІТЕРАТУРА1. Верба В.А. Проектний аналіз: підруч. / Верба В.А.,

Загородніх О. А.– К.: КНЕУ, 2000. – 322 с.2. Ковшун Н.Е. Аналіз та планування проектів / Н.Е. Ковшун. – К. :

МАУП, 2007. – 216 с.2. Богоявленська Ю. Проектний аналіз: навч. Посібник / Юлія

Богоявленська, Олександр Загородніх – К. : Кондор, 2006. – 335 с.4. Волков И. Проектный анализ: Учебник для вузов / Волков И.,

Грачева М. – М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 2002. – 421 с.

Катерина Пастирєва, 295


4 курс Інституту освітніхінженерно-педагогічних технологій Наук. керівник: к.е.н., доц. Т. Ф. Сидорченко

СУЧАСНИЙ СТАН ІНВЕСТИЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УКРАЇНИ

Актуальність теми дослідження пов'язана з аналізом вітчизняного і зарубіжного досвіду управління інвестиційним процесом, який дозволяє зробити висновок про те, що багато аспектів інвестиційної діяльності і оцінки її ефективності досить повно відображені в роботах вітчизняних учених. Її гносеологічними джерелами є положення економічної теорії, що розглядають взаємозв’язки ресурсних і результативних параметрів економічного розвитку: теорії накопичення, теорії відтворення, теорії економічної динаміки, теорії економічного зростання.

Мета статті полягає в дослідженні інвестиційної діяльності України. Предметом дослідження роботи є інвестиційна діяльність України на сучасному етапі.

При вивченні даної теми використовувались такі методи наукового дослідження: конкретизація, моделювання, узагальнення, статистичні, теоретичного аналізу літературних джерел та інші.

Інвестиційна діяльність – це процес організації інвестування в реально існуючих у країні умовах господарювання. Термін “інвестування” має більш теоретичне значення, визначаючи модель поведінки інвестора щодо нарощування свого капіталу.

Інвестиційною діяльністю є сукупність практичних дій громадян, юридичних осіб і держави щодо реалізації інвестицій.

Інвестиційна діяльність представляє інвестиційний процес в реальних умовах, з акцентом на організаційні засади його реалізації та управління цим процесом. Як правило, інвестиційна діяльність розглядається стосовно конкретного інвестиційного проекту та підприємства (юридичної особи), що здійснює інвестиційний процес [1].

Держава здійснює інвестування тих галузей і виробництв, продукція яких має загальнонаціональний характер і які найближчим часом не підлягають приватизації, таких, як оборонна галузь, окремі об'єкти загальнодержавної інфраструктури: магістралі, термінали тощо.

Істотно реорганізувати інвестиційну діяльність в Україні неможливо без вирішення питань фінансового забезпечення його розвитку. Задача активізації процесу промисловості підприємств останнім часом стає проблемою акумуляції накопичень, їх збереження і цільового використання [2].

На сьогодні на Україні несприятливий інвестиційний клімат. Це значить, що Україна поки що не готова до жорсткої конкурентної боротьби за інвестиції на світових ринках капіталу, що безпосереднім чином позначиться на структурі ПП і розвитку економіки в цілому.

Аналіз надходження іноземних інвестицій в Україну свідчить, що на сьогодні ця незалежна держава ще не створила належної бази для залучення капіталів з-за кордону. Тому найважливішими умовами залучення інвестицій є стабілізація макроекономічного середовища, а також

296


удосконалення законів і нормативних актів. Але, водночас, дані питання не можуть бути розв'язані без загальної соціально-економічної стабілізації в країні [3].

Отже, нинішня ситуація в Україні підтверджує ту відому істину, що коли назріла потреба у загальних змінах, тоді часткові перетворення зовсім нічого не дають, а то й ведуть до негативних результатів. Пожвавлення економічної, у тому числі інвестиційної та інноваційної, діяльності і поліпшення на цій основі соціальних умов можливе тільки шляхом рішучих, комплексних, швидких, прозорих і послідовних ринкових реформ, які вивільнять підприємницьку ініціативу, створять конкурентне середовище й нададуть економіці стимули ефективного розвитку. У стратегії інвестиційної діяльності важливу роль відіграють науково обгрунтоване визначення пріоритетних напрямів інвестування, їх відповідність державним інтересам, програмним цілям національного відродження України, швидкого подолання економічної кризи і досягнення стабілізації та зростання народного господарства.

ЛІТЕРАТУРА1.Закон України “Про інвестиційну діяльність” №1560 від

18.09.1991.2.Череп А. В. Інвестознавство // Навчальний посібник /

А. В. Череп К.: Кондор, 2006. – 398 c. 3.Щукін Б. М. // Інвестування: Курс лекцій. / Б. М. Щукін – К.:

МАУП, 2007. – 216 с.

Алёна Пашкова,3 курс отделения статистики, анализа данных и демографии факультета экономики Научный руководитель: Л.А.Родионова, к.э.н., доцент (Национальный Исследовательский УниверситетВысшая Школа Экономики)

СТАТИСТИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ ЖИЛИЩНЫХ УСЛОВИЙ ДОМОХОЗЯЙСТВ В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ

В течение последних лет на экранах телевизоров мы всё чаще наблюдаем активные дискуссии, касающиеся жилищных условий. И это не удивительно, жилищные условия – это то, с чем, несомненно, сталкивается каждый. Но данный вопрос волнует население и его власть уже с начала 20 века. Постепенно, из года в год ставились перед правительством всё новые задачи, и выходили всё новые акты.

В России уже который год предмет настоящего исследования является приоритетным направлением развития государства. Жилищная обеспеченность населения является одним из факторов социально экономического развития России. Главным шагом к решению жилищных вопросов было принятие в 2004 году нового жилищного кодекса РФ, взамен старому, многие нормы которого являлись уже устаревшими в настоящее время.

297


Вторым шагом, и не менее важным, явилось создание концепции долгосрочного развития РФ на 2008-2020 года, в рамках которой создана федеральная целевая программа “Жилище”, продлённая в настоящее время до 2015.

Более ярким показателем актуальности данной проблемы является, на мой взгляд, оценка современной ситуации в сфере жилищных условий. Для того, чтобы дать эту оценку, а также оценить первые результаты данных программ и провести эффективную политику, то для этого необходим ежегодный мониторинг ситуации. Но просто сбора данных не достаточно, нужен анализ собранных данных, установление различных взаимосвязей и выявление факторов, влияющих на те или иные показатели.

В ходе настоящего исследования было выяснено, что состояние жилищного фонда на данный момент находится не в самом лучшем состоянии, и что задачей государства является устранить все пробелы, касающиеся жилищных условий населения, а также постараться достичь того уровня показателей, которым придерживаются большинство Европейских (развитых) странах, хотя до них России ещё далеко.

Проанализировав ситуацию в области жилищных условий, мы увидели, что на данный момент остаются домохозяйства, где отмечено отсутствие канализации и водоснабжения, что является неотъемлемой частью комплексно обустроенного жилища. В то же время, ухудшается состояние ветхого и аварийного жилого фонда, что обусловлено очень малым количеством реконструкций жилья, а также снижение уровня строительства новых домов.

Проведя дисперсионный анализ, мы установили, что на общую площадь жилья влияют такие факторы как территория, тип населённого пункта и условия проживания (квартира, дом или др.).

При проведении корреляционного анализа, мы увидели, что такие факторы как оценка жилищных условий, необходимость текущего ремонта и мнение о размере жилья хоть и взаимосвязаны с желанием домохозяйств улучшить жильё, но эта связь является слабой, но значимой. От чего возникает вопрос – почему население не хочет улучшать свои жилищные условия. Это, возможно, можно объяснить тем, что люди бояться что-либо менять, так как в настоящих условиях они могут даже потерять то, что имеют. Например, если жильцы добьются признания их дома аварийным, то где гарантия того, что когда их выселят, им предоставят жильё лучше того, что было или вообще предоставят ли. Либо они реально смотрят на вещи и просто не верят в улучшение своих жилищных условий.

Таким образом, мы можем сделать вывод, что настоящая ситуация в сфере жилищных условий требует необходимых качественных перемен. Несомненно, по сравнению с 90-ми годами ситуация значительно улучшилась, но всё же нельзя останавливаться на достигнутых результатах.

ЛИТЕРАТУРА

298


1. Н. Н. Ноздрина, И. М. Шнейдерман. Жилищные условия населения России и задачи жилищной политики: [http://www.gdeetotdom.ru/analytics/building/1824482/]

2. Брокер Д. Л. Современные проблемы жилищного хозяйства. – М., 1961. – С. 56/

Аліна Положенцева, 4 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.е.н. О. О. Бережна

ЗІТКНЕННЯ ДІЛОВИХ КУЛЬТУР В МІЖНАРОДНИХ ОРГАНІЗАЦІЯХ УКРАЇНИ

Актуальність теми культурних проблем в менеджменті, викликана появою у вітчизняній і світовій економіці нових змішаних механізмів партнерства, заснованих на взаємопроникненні і возз'єднанні західних і вітчизняних цінностей, установок і норм поведінки, а також поширення в Україні численних дочірніх підприємств найбільших корпорацій світу.

Дана тема є об'єктом вивчення українських та зарубіжних менеджерів та науковців. Найбільш повно тема висвітлена в роботах Льюїс Д. “Ділові культури в міжнародному бізнесі. Від зіткнення до взаєморозуміння”. Буко С. “Зіткнення ділових культур в міжнародних організаціях в Україні” [1].

Мета роботи ознайомитись з тенденцією розвитку світової і вітчизняної ділової культури. визначити суть і проблему зіткнення культур; розглянути фази зіткнення ділових культур в міжнародних організаціях україни;

Взаємодія західних та українських представників різних ділових культур відбувається в сфері міжнародного бізнесу та у мережі дочірніх підприємств. Для України вкрай важливим є те, що в результаті багаторічної роботи менеджерів у Міжнародних неприбуткових недержавних організацій відбувається поступова трансмісія ринкових і демократичних цінностей українським колегам.

Трансмісія цінностей починається з моменту усвідомлення культурних відмінностей зарубіжних та українських менеджерів [2]. Далі в процесі постійного контакту з західними співробітниками ціннісні пріоритети українських менеджерів піддаються модернізації. В ідеалі, українські менеджери повинні розділяти цінності, привнесені західними менеджерами, і розцінювати їх як свої [3].

Західні менеджери також вказують на те, що процес роботи агентів змін є більш неоднозначним, ніж просто транслювання цінностей в іншу культуру засобами комунікації. Національно цінності ділових культур можуть різнитися, але в загально гуманітарних цінностях розвитку, які поєднують роботу менеджерів і власників підприємств [1].

Розрізняють дві фази співробітництва: первісну фазу співпраці американських та українських менеджерів можна визначити як конфліктну, насамперед у зв'язку з недостатнім розумінням американськими співробітниками специфіки української культури, а також наявністю стійких

299

http://www.gdeetotdom.ru/analytics/building/1824482/


зразків ділової української культури, які не збігаються з американськими. У фазі конфлікту, як було встановлено, відмінності між американськими та українськими культурними практиками суттєво загострюються. В українському діловому середовищі, що виникло в результаті співпраці американських та українських менеджерів, фіксуються і такі прояви, як боязнь вищестоящого керівника, відсутність інтересу і мотивації до участі в проекті, небажання відкрито обговорювати проблеми і т.д. [3].

Друга фаза співпраці українських менеджерів характеризується вдосконаленням механізмів комунікації. У другій фазі міжкультурної взаємодії українські менеджери на декларативному рівні підтверджують факт проходження конфліктів і перетворення цих конфліктів в лінії консенсусу.

Плідний діалог в культурному співробітництві настає в процесі подолання бар'єрів комунікації, відходу від недовіри і культурного центризму в результаті чого створюються умови для модернізації ціннісних орієнтирів українських менеджерів та ціннісно-орієнтованих ділових практик [1].

Отже, при роботі з іноземними колегами конфлікти неминучі. Однак, кожен з нас може навчитися управляти конфліктами і успішно працювати, приймаючи до уваги “культурний” і “комунікативний” аспекти роботи з іноземними клієнтами та партнерами.

ЛІТЕРАТУРА1. Буко С. Л. Взаимодействие деловых культур в международных

организациях в Украине: от конфликта к совершенствованию условий согласованной трансмиссии ценностей / С. Л. Буко // Інноваційний розвиток суспільства за умов крос-культурних взаємодій. Матеріали II міжнар. наук. конф. 27-30 квітня 2009 р. – Суми: СОIППО, 2009. – С. 58-60.

2. Тромпенаарс Ф. Национально-культурные различия в контексте глобального бизнеса: Пер. с англ. / Ф. Тромпенаарс, Ч. Хэмпден-Тернер – М.: Попурри, 2010. – 527 с.

3. Международный менеджмент / Под ред. С. Э. Пивоварова, Д. И. Баркана, Л. С. Тарасевича. – СПб.: Питер, 2000.

Лариса Решедько, 7 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. О. А. Ліпанова

НАПРЯМИ ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЗОВАНОЇ СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ

На сьогодні в країнах Європейського Союзу гарантія безпечності продукції та послуг забезпечується на рівні технічного регулювання, а саме через надання споживачам достатньої кількості об'єктивної інформації.

Комплексний захист прав споживачів, у тому вигляді, у якому він обговорюється та втілюється сьогодні, почав розвиватися лише наприкінці 19-го сторіччя у СІЛА та у Європі. Це стало результатом промислової революції [1]. Між тим закони, спрямовані на захист споживачів, існують уже багато століть. Спочатку вони стосувалися переважно невідповідної якості або підробок продукції щоденного

300


споживання. При цьому паралельні інтереси виробників і споживачів залишаються важливою рисою захисту прав споживачів у сьогоднішній Європі. Більшість країн у Західній Європі почали розвивати комплексне законодавство у період після 1950 року. Спочатку це були окремі законодавчі акти – конкретні закони, спрямовані на вирішення окремих питань, наприклад, чесної реклами, вдосконалення інформування споживачів через упаковку на промисловій і харчовій продукції, а також основних вимог безпеки.

В Україні гарантія безпечності продукції залишається в зародовому стані, так як практично вся нормативно-правова база, яка адаптована до вимог законодавства ЄС фактично недієва, внаслідок відсутності механізмів її запровадження та уніфікації з іншими законодавчими актами.

Мета даного дослідження – це формування екологізованої споживчої політики через використання підприємствами пріоритетності природоохоронних витрат та економічної ефективності використання фінансових ресурсів.

Формування екологізованої споживчої політики в Україні повинно базуватися на основних постулатах “зелених” технологій та законодавчому підґрунті країн ЄС. Проблематика досягнення зазначених позицій спричинена наступними факторами: використання більшістю підприємств виробників застарілих стандартів, норм і правил; невідповідність метрологічного забезпечення виробництва продукції сучасним вимогам; недосконалість державного нагляду за безпекою товарів, робіт і послуг; недостатній рівень використання сучасних інформаційних технологій; недостатнє фінансування сфери технічного регулювання та захисту прав споживачів.

Подолання зазначених недоліків може бути досягнуто за допомогою концептуальних принципів політики сталого споживання та виробництва: принцип еколого – економічної єдності інтересів щодо формування політики сталого споживання та виробництва; принцип пріоритетності природоохоронних витрат в загальній системі бюджетних витрат; принцип концентрації державних фінансових ресурсів на природоохоронні та превентивні заходи відповідно до сформульованих цілей, та вимог щодо забезпечення економічної ефективності їх використання; принцип синхронізації дій (“синергії”), що проявляється в синхронному проведенні певних еколого – економічних реформ, що впливають на соціально-економічний розвиток країни, узгодження пріоритетів та дій центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо регіонального та місцевого розвитку в еколого – збалансованому контексті; принцип субсидарності та збалансованого розвитку, що зумовлює диференційованість надання державної підтримки в напрямі забезпечення розвитку політики сталого споживання та виробництва; принцип партнерства, яке передбачає співпрацю між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, суб'єктами господарювання в процесі реалізації стратегічних екологічних завдань, проведення екологічного моніторингу та оцінки можливих негативних наслідків.

301


Для регіонів ідеологія “зеленої” економіки є дієвим підґрунтям розвитку екологізованої споживчої політики та залучення інвестицій до програм впровадження “зелених” технологій.

ЛІТЕРАТУРА1. Галушкіна Т. П., Гордійчук Є. Г. Екологічна сертифікація в

системі державного екологічного управління / Монографія. – Х. : Бурун Книга, 2010. – 288 с.

2. Права споживача – захист і споживча практика в ЄС [Елетронний ресурс]. – Режим доступу: http:/www.consumerinfo.org.ua/must_know/articles_rights/3954/

Татьяна Савицкая,студентка 5 курса Минского института управленияНаучный руководитель: А.П. Ковалёв,зам. зав. каф. менеджмента(Минский институт управления)

СОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ РАБОТЫ ГП "ЧЕРВЕНСКИЙ РЫНОК" С НАСЕЛЕНИЕМ ПО УЛУЧШЕНИЮ ОБСЛУЖИВАНИЯ

И УДОВЛЕТВОРЕНИЮ ЕГО ПОТРЕБНОСТЕЙ

В период преобразований экономической жизни возникает множество проблем потребительского рынка, требующих теоретического обоснования и глубокого изучения. В системе потребительской кооперации особое внимание необходимо уделять созданию надлежащих условий для обслуживания населения, с тем, чтобы довести объем продажи товаров на душу населения до европейского уровня. Для удешевления продукции необходимо сокращать посреднические звенья при поставках продукции в розничную сеть. Однако в современных рыночных тенденциях развитии розничного товарооборота в Республики Беларусь негативное воздействие на процессы его формирования оказали спад производства, инфляция, снижение жизненного уровня населения, имевшие особо острый характер в 2011 году [2], что и обусловило выбор данной актуальной темы исследования.

Целью настоящего исследования является поиск наиболее эффективных методов экономической политики ГП «Червенский рынок» на перспективу для решения стратегических задач по реализации прогнозов социально-экономического развития предприятия. Основная задача – оптимальное использование финансовых, трудовых ресурсов организации, обеспечение сбалансированности основных показателей деятельности, направленных на решение практических задач по улучшению обслуживания населения и удовлетворения его потребностей.

Данная организация представляет собой крупный торговый объект, деятельность которого органически связана с деятельностью общей торговой сети г. Минска. Потенциальными потребителями услуг рынка

302


являются индивидуальные предприниматели и фирмы, занимающиеся продажей как продовольственных, так и непродовольственных товаров и желающие реализовать свою продукцию на рынках.

Основными поставщиками являются отечественные производители, доля их продукции в общем объеме реализованных товаров составляет около 95% [1]. Несмотря на то, что спонтанные покупки приезжающих на рынок трудно спрогнозировать без проведения специального исследования, по экспертной оценке они составляют значительную долю в общем объеме покупок на рынке.

Основные причины невыполнения плана розничного товарооборота в 2011 году были следующие: рост сменяемости кадров и снижению их профессионального уровня в несоответствующих нормам условий труда продавцов и грузчиков; запрет администрации города в связи с климатическими условиями (жаркое лето) и несоответствием холодильного оборудования установленным требованиям на торговлю мясными полуфабрикатами, птицей, рыбной продукцией; отток покупателей за счет растущей сети гипер – и супермаркетов, а также из-за широко освещенных в средствах массовой информации заявлений о закрытии “Червенского рынка” на реконструкцию.

Приведенные данные свидетельствуют о падении посещаемости рынка. Таким образом, для обеспечения роста розничного товарооборота предприятию необходимо предпринять следующие меры: максимально использовать имеющиеся резервы торговых площадей на Червенском рынке, а также предоставлять свободные торговые места арендаторам на филиале “Курасовщинский рынок” с целью минимации потерь доходов и сохранения рентабельной работы, начать осуществлять наиболее эффективные методы и способы торговли, принимать участие в проводимых администрацией города и районов ярмарках, осуществлять выездную торговлю мясом, колбасными изделиями и плодоовощной продукцие; подать заявки в специальные учебные заведения и центр занятости населения с целью укомплектования штата работников торговли;постоянно размещать рекламу в периодических изданиях и на телевидении; проводить, приуроченными к различным праздникам, акции по реализации пользующихся спросом качественных продовольственных товаров с низкими торговыми надбавками: колбасные изделия, плодоовощные и фруктово-ягодные консервы, птица, масло растительное и другие товары и прочее.

ЛИТЕРАТУРА1. Беларусь и страны СНГ: статистический сборник / Нац. стат.

ком. Респ. Беларусь. – Минск: Национальный статистический комитет Республики Беларусь, 2010. – 142 с.

2. Розничная и оптовая торговля Республики Беларусь: статистический сборник / Нац. стат. ком. Респ. Беларусь. – Минск: Национальный статистический комитет Республики Беларусь, 2011. – 157 с. : табл.

303


Володимир Сенченко,4 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологій Наук. керівник: к.е.н. , доц. Т. Ф. Сидорченко

АНАЛІЗ ДІЯЛЬНОСТІ БІЗНЕС-ЯНГОЛІВ – ЯК ОСНОВНИХ ІНВЕСТОРІВ “МОЛОДИХ” ПРОЕКТІВ У СУЧАСНИХ УМОВАХ

В умовах розвитку сучасної ринкової економіки та особливості законодавства України, склалася непроста ситуація з фінансуванням “молодих” проектів бізнесменів-початківців,особливо в інноваційній галузі. Для багатьох українських підприємців і компаній проблема фінансування є найгострішою, тому відбувається постійний пошук нових джерел її вирішення. У час нестабільності фінансово-кредитної системи, єдиним “рятувальним колом” для багатьох суб’єктів господарювання – виступає приватний інвестор у формі бізнес-янгола.

Бізнес-янголи – це приватні неформальні інвестори, що вкладають засоби в маловідомі молоді компанії в очікуванні зростання їх вартості. Це спроможні люди, що володіють не тільки фінансовими можливостями, але й колосальним досвідом по становленню і розвитку власного бізнесу. Вони інвестують частину власних коштів в інноваційні компанії ранніх стадій розвитку – “посівної” (seed) і початкової (start-up), підтримуючи їх технічний і комерційний розвиток. Ця особливість бізнес- янголів – готовність ризикувати – роблять цих інвесторів заслуговуючими на увагу громадськості та гідними підтримки з боку держави, так як вони сприяють ефективному розвитку державної економіки. Ці приватні інвестори не позичають гроші, як банк (боргове фінансування), а надають гроші, зв'язки і досвід в обмін на частку акцій в новій компанії (пайове фінансування).

Залучення капіталу бізнес-янголів є альтернативою стандартним формам інвестування. Метою дослідження є розкриття сутностей і особливостей приватних інвесторів, аналіз умов та способів їхньої дії, а також виявлення особливостей та можливості розвитку інституту бізнес-янголів в Україні.

Поняття “бізнес-янгол” прийшло до нас із Силіконової Долини, його походження пояснюється тим, що крім нього ніхто не стане вкладати гроші у ризиковані проекти, тим самим рятуючи молодих підприємців та їх проекти, що знаходяться у важкому фінансовому становищі. Статистика свідчить:

1) 99% бізнес-янголів – чоловіки, кожен п'ятий – мільйонер;2) майже третина інвестованих проектів заснована на нових

технологіях;3) середній розмір інвестицій складає 50-150 тис. доларів;4) у одного проекту може бути кілька бізнес-янголів [1].Оскільки вони інвестують у проекти незначну частину свого

капіталу, то їх не лякає можливість невдачі. У той же час їх не можна назвати філантропами, бо основна їхня мотивація – перспективи значного зростання вартості вкладеного капіталу (в середньому, в 4-5 разів). Мати справу з бізнес-янголом набагато простіше і краще, так як

304


при зверненні до інвестиційних фондів з'являються серйозні перешкоди у вигляді бюрократії.

Примітно, що кошти, отримані приватними інвесторами при виході з проектів, перевищили початкові вкладення більш ніж в 1000 разів.

Інвестиції бізнес-янголів є дуже ризикованими, це виражається у високій прибутковості вдалих вкладень при великій частці невдач:

повна невдача, втрата грошей – 34%; часткові втрати або вихід на “точку беззбитковості” – 13%; невисока прибутковість – 17%; задовільна дохідність у розмірі 25-49% річних – 13%; висока прибутковість у розмірі 50% річних і вище – 23% [2].Однією з найбільших проблем інвестування бізнес-янголами є брак

інформації про перспективні проекти, оскільки підприємцям необхідна інформація про бізнес-янголів, які могли б профінансувати ці проекти. З іншого боку, самі бізнес-янголи акцентують увагу на неефективності існуючих джерел інформації. Досвід європейських країн довів, що організація мереж бізнес-янголів буде одним з найефективніших рішень проблеми інвестування. За допомогою цих мереж у підприємців з'явиться можливість надати свої проекти декільком інвесторам.

На підставі проведених досліджень, можна стверджувати, що в Україні розвиток діяльності бізнес-янголів є найбільш актуальним і перспективним, оскільки вирішує проблеми розвитку не тільки підприємницького сектору, але й активізує інвестиційну діяльність держави.

ЛІТЕРАТУРА1. Бенджамин Дж Руководство для бизнес-ангелов / Бенджамин

Дж., Mapгулис Дж.. – М. : Вершина, 2007. – 486 с.2. http://www.forum-investor.com/subscribe/business-angels_1.htm

Володимир Сенченко,4 курс Інституту освітніхінженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. Ю. А. Білова

ОЦІНКА РИЗИКУ В СУЧАСНОМУ ВЕНЧУРНОМУ БІЗНЕСІВ сучасних умовах процесу глобалізації Україна може,

використавши свій науково-технічний потенціал, поступово досягти більш високого рівня економічного розвитку. За умов реформування економіки та її орієнтації на входження у європейську спільноту означає пошук нових джерел фінансування для модернізації виробничої наявної та активізації потенційної інноваційної діяльності. Джерелом для такого швидкого переходу являється венчурний капітал. Венчурний бізнес – сфера підприємницької діяльності, пов’язана з реалізацією ризикових проектів, ризикових інвестицій головним чином у сфері науково-технічних новинок. Венчурний капітал на Україні не може похвалитися значним ступенем розвитку. Для українського венчурного бізнесу існує ряд проблем. У їх числі такі нюанси, як ступінь впливу світового

305


венчурного бізнесу, проблеми венчурного інвестування на вітчизняному ринку і основна проблема – хибність оцінки ризиків.

Мета дослідження – знайти шляхи розвитку венчурного бізнесу в Україні; зважити усі “за” і “протии” щодо діяльності венчурних підприємств з урахуванням зарубіжного досвіду; запропонувати власні ідеї щодо функціонування венчурного бізнесу в Україні, а також визначити допустимі норми ризику в цій галузі.

Механізм венчурного фінансування полягає у тому, що великі банки, промислові фірми, спеціалізовані венчурні фонди надають кошти новим малим фірмам для розроблення перспективних ідей, не вимагаючи ніяких гарантій, розраховуючи лише на значний прибуток у разі успіху. Середня норма доходу капіталу перебуває в межах 30-60% і є досить привабливою. Але така діяльність пов'язана зі значним ризиком. За словами відомого венчурного капіталіста Тіма Драйпера: “Венчурний бізнес – це коли інвестуються 10 компаній, з них половина стає банкрутами, у трьох інвестиції повертаються, одна дає 10-кратне зростання, й у ще одній компанії прибуток в 100 разів перевищує вкладення”.Венчурний капітал функціонує ефективно, якщо будуть наявні всі стадії інвестиційної діяльності, а не окремі її частини (формування ідеї, реалізація, розширення, стадія ліквідності). Також пропонується підвищити комерційний інтерес інвесторів на тлі високого ризику, шляхом – введення сприятливого та прозорого законодавства. Низька активність венчурних фондів пов'язана з низкою причин: триває реструктуризація економіки; простежується нерозуміння сутності венчурного капіталу не лише серед підприємців, а й банківських спеціалістів і консалтингових фірм; брак прозорості й відкритості у бізнесі та інформації; нерозвиненість інфраструктури венчурного капіталу; відсутність спеціалістів з управління венчурними фондами. Ефективним механізмом розвитку ринку венчурного капіталу в Україні може стати створення відповідної інфраструктурної мережі на базі консалтингових фірм, які надаватимуть послуги малим підприємствам у науково-технічній сфері; зокрема, стати для венчурних компаній джерелом інформації про перспективні проекти, що вимагають інвестицій; сприяти доведенню технологічних розробок до стадії готових до комерціалізації та встановлення контактів між підприємцями й інвесторами; здійснювати ретельний відбір учасників венчурних проектів як з боку потенційних інвесторів, так і з боку підприємців, які потребують фінансових ресурсів. Головним засобом покращення ситуації є ефективна оцінка ризиків. Для цього треба залучати фахівців з інноваційних питань, інжинірингу та консалтингові компанії. Мінімізація ризику через пролонгування життєвого циклу інвестиційного проекту – стане одним з найголовніших рішень.

Підсумовуючи проведений аналіз ситуації, можна зазначити, що венчурний капітал в Україні перебуває на початковій стадії розвитку і його роль у фінансовій системі незначна. Венчурний бізнес взаємно привабливий як для венчурних підприємців, які отримують додатковий капітал для розвитку і розширення компанії, так і для венчурних інвесторів, для яких при правильному виборі об'єкта інвестування кінцевий фінансовий результат істотно перевищує потенційний ризик. А його зниження, шляхом професійного аналізу, прогнозування,

306


використання зарубіжного досвіду та створення сприятливих умов державою (через “прозору”, спрощену нормативно-правову базу), – призведе до безпечності, швидкості розвитку цієї галузі.

ЛІТЕРАТУРА1. Варфоломєєва В. О. Венчурний бізнес у сфері малого

інноваційного підприємництва і форми його забезпечення / В. О. Варфоломєєва // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – №12. – С. 121-127.

2. Зябрева Н. Oсобенности украинского венчура / Н. Зябрева // Компаньон. – 2002. – №41. – C. 32–35.

3. Кузнєцова І. С. Інститут венчурних інвестицій: стан та перспективи розвитку в Україні / І. С. Кузнєцова // Наука та інновації, 2008.– Т4. – №1. – С. 87-95.

Наталія Смагулова,5 курс Інституту освітніхінженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: д.е.н., доц. М. В. Гудзь

РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ПРОДУКТИВНОСТІ ПРАЦІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Продуктивність праці – основний показник економічної ефективності виробництва галузі і кожного підприємства. Зростання продуктивності праці означає: економію упредметненої і живої праці і є одним з найважливіших чинників підвищення ефективності виробництва, тому дана тема є актуальної в даний період розвитку країни.

Питання даної теми якнайповніше освітлені в літературі по аналізу господарської діяльності, економіці підприємства, статистиці таких авторів, як Савіцька Г. В., Кононенко О., Крилов Е. І., Грищенко О. В., Буряковській В. В., Ханк Д. Е. та ін.

При написанні даної роботи була використана економічна і учбова література, економічні газети і журнали, підручники по аудиту і аналізу господарської діяльності, а також нормативні документи.

Виявлення чинників і резервів підвищення продуктивності праці повинне спиратися на комплексний економічний аналіз роботи підприємства, що дозволить визначити ефективність використовування підприємством трудових ресурсів і робочого часу.

При виконанні роботи була поставлена мета докладніше розглянути поняття продуктивність праці і виявити заходи, за рахунок виконання яких підприємство могло б підвищити рівень продуктивність праці.

Під чинниками зростання продуктивності праці розуміються умови або причини, під впливом яких змінюється її рівень.

Резерви зростання продуктивності праці – це ті можливості економії суспільної праці, які хоча і виявлені, але з різних причин ще не використані.

307


Під продуктивністю праці як економічною категорією прийнято розуміти ефективність (плідність) трудових витрат, здатність конкретної праці створювати в одиницю часу певну кількість матеріальних благ. Будь-яке підвищення продуктивності праці дає економію сукупної (живого, упредметненого і майбутнього) праці. Конкретно таке підвищення полягає у тому, що частка живої праці зменшується, а упредметненого збільшується, але при цьому загальна величина трудомісткості виробництва товарів зменшується.

Рівень продуктивності праці визначається кількістю продукції (об'ємом роботи або послуг), яку виробляє один працівник за одиницю робочого часу (годину, зміну, доба, місяць, квартал, рік), або кількістю робочого часу, що витрачається на виробництво одиниці продукції (виконання роботи або послуги).

Показниками рівня продуктивності праці є виробіток і трудомісткість.

Виробіток – це прямий показник рівня продуктивності праці, що визначається кількістю продукції, виробленої одним працівником за одиницю робочого часу.

Трудомісткість – це зворотний показник рівня продуктивності праці, що характеризується кількістю робочого часу, витраченого на виробництво одиниці продукції.

Добитися підвищення продуктивності праці можна шляхом: збільшення випуску продукції за рахунок повнішого використовування виробничої потужності підприємства;скорочення витрат праці на її виробництво шляхом інтенсифікації виробництва, упровадження комплексної механізації і автоматизації, досконалішої техніки і технології виробництва, скорочення втрат робочого часу за рахунок поліпшення організації праці, матеріально-технічного постачання і інших чинників відповідно до плану організаційно-технічних і інноваційних заходів.

ЛІТЕРАТУРА1. Абрютіна М. С. Аналіз фінансово-економічної діяльності

предприятия/ М. С. Абрютіна. – М.: Нове знання, 2006. – 320с.2. Жітна I. П. Економічний аналіз господарської діяльності

піддприємств. Навчальній посібник / I. П. Жітна, А. М. Неськреба – До., Вища школа, 2002. – 412с.

3. Економіка підприємства: Підручник / Під ред. С. Ф. Покропівного. – ДО: КНЕУ, 2003. – 608с.

Ірина Співак,4 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. Ю. А. Білова

ІНВЕСТИЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА В УКРАЇНІ308


У сучасному світі різноманітних і складних економічних процесів і взаємовідносин між громадянами, підприємствами, фінансовими інститутами, державами на внутрішньому та зовнішньому ринках гострою проблемою є ефективне вкладення капіталу з метою його збільшення, тобто інвестування.

Актуальність цієї роботи обумовлена, з одного боку, великим інтересом до даної теми в сучасній науці, з іншого боку, її недостатньою розробленістю. Розгляд питань, пов'язаних з даною тематикою носить як теоретичну, так і практичну значимість.

Метою роботи є аналіз теоретичних, методичних та практичних аспектів управління інвестиційною діяльністю підприємства.

Поставлена мета розкривається через наступні завдання: дослідити теоретичні основи організації та аналізу інвестиційної діяльності підприємства; проаналізувати використання інвестиційного потенціалу підприємства.

Науковий інтерес до проблеми інвестиційної діяльності організацій досить великий, про що свідчать численні публікації в наукових і науково-практичних виданнях. Слід зазначити, що внесок у розробку даної проблеми вносять як вітчизняні, так і зарубіжні вчені та практики. Так, теоретичною основою дослідження стали розробки, концепції і гіпотези, обгрунтовані і представлені в сучасній економічній літературі таких вчених як Бень Т., Бланк І. А., Гриньова В. М., Ковалев В. В., Коюда В. О., Коюда О. П. та інших.

Економічна природа інвестицій обумовлена закономірностями процесу розширеного відтворення і полягає у використанні частини додаткового суспільного продукту для збільшення кількості і якості всіх елементів системи продуктивних сил суспільства. Всі інвестиційні складові формують, таким чином, структуру засобів, що безпосередньо впливає на ефективність інвестиційних процесів і темпи розширеного відтворення.

Так як основною метою інвестиційної діяльності є забезпечення реалізації найбільш ефективних форм вкладення капіталу, спрямованих на розширення економічного потенціалу підприємства, важливим аспектом, що характеризує проблематику інвестиційної діяльності, є адекватна оцінка економічної ефективності інвестиційних проектів. При цьому проблема прийняття рішення про інвестиції полягає в оцінці плану передбачуваного розвитку подій з точки зору того, наскільки зміст плану та ймовірні наслідки його здійснення відповідають очікуваного результату. Практика інвестиційного аналізу свідчить про наявність численних підходів до оцінки інвестиційних проектів. Безліч підходів до певної міри не дозволяє судити про точності оцінки за допомогою будь-якого методу окремо, що зумовлює необхідність комбінування підходів і методів з метою найбільш адекватного аналізу передбачуваного проекту інвестування.

Проблема інвестування зараз дуже гостро стоїть у більшості країн світу. Україна також серед них. І це не тому, що в неї маленький промисловий потенціал або ж нема кваліфікованих кадрів. Тож чому? І чому взагалі інвестування настільки важливо, що уряд України встановив податкові пільги для іноземних інвесторів.

309


Чи є інвестування корисним чи, навпаки, шкідливим явищем та чому? Інвестиційний клімат в Україні зараз бажає кращого, проте має тенденцію до зростання кількості інвестицій. Найбільш привабливими для інвестування є Київська та Дніпропетровська області по підсумкам 2011 року. Перше місце у рейтингу серед областей займає саме Дніпропетровська область, друге – Харківська, третє – Донецька. Далі йдуть Запорізька та Одеська області. До п`ятірки ж інвестиційно-непривабливих регіонів у минулому році увійшли Чернівецька, Чернігівська, Рівненська, Тернопільська та Житомирська області.

Аналіз темпів росту економіки у регіонах показав, що по динаміці економічного розвитку були лідерами Івано-Франківська, Кіровоградська, Дніпропетровська та Чернівецька області.

Інвестиції – це грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що їх вкладають у різні види діяльності у виробничій та невиробничій сферах. Інвестиції є невід'ємною складовою частиною сучасної економіки. Від кредитів інвестиції відрізняються ступенем ризику для інвестора (кредитора) – кредит і відсотки необхідно повертати в обумовлені терміни незалежно від прибутковості проекту, інвестиції повертаються і приносять дохід в прибуткових проектах. Якщо проект є збитковим – інвестиції можуть бути втрачені.

Для планування та здійснення інвестиційної діяльності особливу важливість має попередній аналіз, що проводиться на стадії розробки інвестиційних проектів і сприяє прийняттю розумних і обґрунтованих управлінських рішень.

ЛІТЕРАТУРА1. Закон України від 07.12.2000 року “Про банки і банківську

діяльність” із змінами і доповненнями // rada.gov.ua. 2. Закон України “Про інвестиційну діяльність” зі змінами на

16.01.03 р. // rada.gov.ua. 3. Бень Т. До визначення економічної ефективності інвестицій. /

Т.Бень // “Економіка України” – 2008. – № 4. – С. 12 – 19. 4. Бень Т. Методи визначення економічної ефективності інвестицій:

порівняльний аналіз. // Т.Бень // “Економіка України” – 2007. – № 6. – С. 41 – 46.

Ірина Співак,4 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.е.н. О. О. Бережна

ІНТЕРНЕТ-БАНКІНГ В УКРАЇНІСьогодні в умовах жорсткої конкуренції якість роботи банку з

клієнтами багато в чому визначається не тільки набором надаваних послуг, а й рівнем розробки новаторських технологій та ідей, які значно спрощують процес взаємодії клієнтів з банком. Одним з напрямків такого удосконалювання є надання віддалених банківських послуг.

Піонером віддаленого банківського обслуговування стала система Homelink, створена в 1983 році при співробітництві банку Шотландії, телефонної компанії British Telecom і будівельного товариства Nottingham Building Society.

310


Віддалені банківські послуги надають клієнтам банку можливість оперування коштами без безпосереднього контакту з банківськими службовцями. Нині виділяють чотири основні різновиди віддаленого банківського обслуговування: телефонний банкінг; відео-банкінг; РС-банкінг; Інтернет-банкінг.

Актуальність теми дослідження обґрунтована тим, що в даний час практично будь-яка сучасна людина в тій чи іншій мірі стикається з необхідністю користуватися послугами, що надаються банками або іншими суб’єктами банківської системи.

Банки надають безліч різноманітних послуг, такі як термінові та безстрокові кредити для бізнесу і населення, прийом вкладів населення на депозитні рахунки, та інші. Особливу увагу зосередимо на нових явищах у банківській системі. Це надання послуг дистанційного банківського обслуговування по коштах Інтернет-банкінгу, а також використання пластикових карт для здійснення банківських операцій з рахунком, а саме, зняття грошей із пластикової карти, оплата послуг та покупок у магазинах і т.і.

Банківська система пройшла довгий шлях еволюції перед тим, як удосконалитися до того рівня обслуговування, яким ми можемо користуватися зараз.

Метою даної роботи є дослідження сучасної банківської системи та її сучасні інноваційні комп’ютерні послуги.

Інтернет-банкінг надає клієнтам можливість керування банківськими рахунками через Інтернет за допомогою звичайних комп'ютерів і стандартного програмного забезпечення. Він є найбільш передовим і динамічним напрямком фінансових Інтернет-рішень і дозволяє здійснювати максимальний спектр банківських послуг.

Від якості і різноманітності цих послуг залежить стан банківського бізнесу в цілому, ступінь задоволеності клієнтів зокрема і, як наслідок, рівень доходу самих банків. З погляду клієнтів, Інтернет-банкінг має незаперечні переваги в порівнянні з послугами РС-банкінгу. По-перше, клієнти використовують стандартне Інтернет-з'єднання замість з'єднання з модемним пулом банку. По-друге, зникає необхідність встановлення спеціального програмного забезпечення. Усі необхідні операції і платежі здійснюються за допомогою браузерів при заповненні стандартних Web-форм.

Недоліком Інтернет-банкінгу є передача конфіденційної інформації з відкритих каналів зв'язку.

З метою забезпечення безпеки переданої інформації в системах Інтернет-банкінгу використовуються два рівні захисту. По-перше, для входу в систему клієнт вводить ідентифікаційні дані: логін та пароль.

Можливість перехоплення конфіденційної інформації в момент її передачі попереджається шифруванням даних, що пересилаються.

Другий і найістотніший момент полягає в авторизації клієнта, тобто в перевірці його прав на здійснення трансакції. З цією метою вся передана інформація підписується ЕЦП клієнта. Цей підпис аутентифікує користувача і дозволяє йому зробити необхідні операції. ЕЦП є підтвердженням дійсності, цілісності й авторства електронних документів.

311


Для передачі логіна і пароля користувача часто використовуються стандартні засоби забезпечення захисту інформації у відкритих мережах.

Найпоширенішим є протокол SSL (Secure Sockets Layer), який є обов'язковим атрибутом будь-якого сучасного браузера. В Україні для передачі всіх даних у системах Інтернет-банкінгу часто використовуються алгоритми шифрування, відмінні від SSL, які дозволяють підвищити безпеку систем шляхом використання довших криптографічних ключів.

Одним з найпоширеніших алгоритмів є алгоритм RSA, довжина ключа якого звичайно 1024 біт. При використанні ЕЦП в умовах електронного документообігу також застосовується технологія криптографії з відкритим ключем.

Крім послуг з керування рахунками, Інтернет-банкінг надає можливість одержання високоякісної аналітичної інформації у вигляді графіків, курсів, звітів, новин. Набір такої інформації часто визначається клієнтами самостійно, причому існує можливість одержання її за e-mail-розсилкою. Крім того, банки часто спрощують для своїх клієнтів процедуру надання документації шляхом прикріплення до сайту бланків заявок, доручень, договорів.

Інтернет-банкінг вдало виконує функцію консалтингу, оскільки значно спрощує процедуру багатостороннього спілкування. Для найактивніших клієнтів банки впроваджують системи участі у валютних торгах, купівлі-продажу цінних паперів.

За функціональністю послуг можна виділити такі системи Інтернет-банкінгу:

1) можливість віддаленого моніторингу рахунків (інформаційний рівень);

2) віддалене керування рахунками (трансакційний рівень);3) віддалене банківське обслуговування (комплексний характер

наданих послуг, включаючи Інтернет-банкінг, Інтернет-трейдинг, Інтернет-кредитування, систему ведення особистих фінансів).

Серед банків, які більш-менш активно просуваються на шляху освоєння Інтернет-банкінгу можна віднести “Райффайзенбанк Банк Аваль”, “Приватбанк”, “ПУМБ”, “ВАБанк”, “Міжнародний комерційний банк”, “Трансбанк”, “Мегабанк”, “Експрес-банк”, “Мрія”.

ЛІТЕРАТУРА1. Булатов А. С. Економіка: підручник. 3-тє вид. перераб. і доп. –

М.: МАУП.1999 2. Жуков Є. Ф. Гроші, кредит, банки: підручник для вузів. – М.:

ЮНИТИ,1999.3. Иохин В. Я. Економічна теорія: підручник. – М.: МАУП. 2003 4. Лаврушин О. І. Гроші, кредит, банки. Підручник. 2-е вид.,

Перераб. і доп. – М.: Фінанси і статистика. 2002.5. Богута М. Гроші які ходять по Мережі / / Експерт України. –

№ 39. – 2006.

312


Ірина Співак,4 курс Інституту освітніхінженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. Л. В. Павленко

ОСОБЛИВОСТІ БІЗНЕС-ПЛАНУВАННЯ В УКРАЇНІСьогодні важко уявити компанію, котра б успішно функціонувала без

прогнозування своєї діяльності як в поточному, так і в стратегічних аспектах. Реальні перспективи бізнесу неможливо оцінити без ретельного дослідження вже досягнутих результатів. Бізнес-план є невід’ємною основною частиною ділових проектів. Українське законодавство на сьогодні не закріплює обов’язковість розробки бізнес-планів Він став одним з нових документів для багатьох українських підприємців.

Метою даної статті є дослідження особливостей розробки бізнес-плану нових і функціонуючих підприємств.

Проблеми бізнес-планування розглядались багатьма зарубіжними і вітчизняними вченими, такими як Кузьмін О., Мних Є., Осовська Г., Серединська В., Загородна О., Попович П. та ін.

Підприємства, які зацікавлені в одержанні фінансування, практично у всіх випадках повинні розробити й представити на розгляд у фінансово-кредитну установу заявку на одержання кредиту й обґрунтований бізнес-план.

Бізнес-план – це план розвитку підприємства, необхідний для освоєння нових сфер діяльності, створення нових видів бізнесу [1].

Вдало розробивши бізнес-план, можна знайти надійний інструмент у змаганні з конкурентами й у розширенні своєї власної справи.

Глибина пророблення бізнес-плану залежить від обсягу отримуваного фінансування. У випадку малого бізнесу деякі деталі бізнес-плану можуть бути опущені або викладені в скороченому обсязі. Бізнес-плани, призначені для внутрішнього користування (тобто для планування й прогнозу діяльності підприємства), можуть бути де в чому спрощені.

Чітко визначеної універсальної структури бізнес-плану немає, існує лише орієнтовний план [2]:

I. Резюме II. Опис компанії (підприємства) III. Аналіз ринкуIV. Проект V. План впровадження проекту VI. Додатки. Бізнес-план у ринковій системі господарювання виконує дві

найважливіші функції:1) зовнішню – ознайомити різних представників ділового світу із

сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї; 2) внутрішню – опрацювати механізм самоорганізації, тобто цілісну,

комплексну систему управління реалізацією підприємницького проекту. Бізнес-планування допомагає підприємцеві вирішити деякі

важливі проблеми: визначити ступінь життєздатності й майбутньої стійкості підприємства, зменшити ступінь ризику підприємницької

313


діяльності; конкретизувати перспективи бізнесу у вигляді системи кількісних і якісних показників розвитку; привернути увагу й інтерес, забезпечити підтримку з боку потенційних інвесторів фірми;

Вивчений зарубіжний та набутий за роки незалежності досвід розробки бізнес-плану довів, що бізнес-план слугує засобом менеджменту організацій. Мета будь-якого бізнес-плану – досягнення бажаного результату діяльності. В залежності від тих чи інших підприємницьких цілей формуються основні розділи бізнес-плану, в яких подається послідовне викладення системи реалізації проекту, його ключових характеристик, спроможних запевнити будь-якого користувача або інвестора у вірогідності проекту і необхідності прийняти участь в ньому.

Сьогодні, в ринкових умовах економічного середовища бізнес-плани необхідні всім: банкірам і потенційним інвесторам, співробітникам фірми, що бажають оцінити свої перспективи і завдання, і перш за все, самому підприємцю, котрий повинен ретельно проаналізувати свої ідеї, перевірити їх реалістичність. Власно кажучи, без бізнес-плану взагалі неможливо братися за комерційну діяльність, так як можливість невдачі буде занадто великою.

ЛІТЕРАТУРА1. Пласкова Н.С. Экономический анализ : учебник для студентов,

обучающихся по специальностям “Финансы и кредит”, “Бухгалтерский учет, анализ и аудит” / Н. С. Пласкова. – 2-е изд., перераб. и доп. – Москва: Эксмо, 2009. – 702, [1] с. : ил., табл.; 22 см. – (Высшее экономическое образование).

2. Уткин Э.А. Бизнес-план : Как развернуть собств. дело / Э. А. Уткин, А. И. Кочеткова. – М. : ЭКМОС, 2001. – 175 с.: табл.; 21 см.

Тетяна Татарова, 3 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.е.н. К. В. Марченко

МІСЦЕ ЕКОНОМІКИ ФРАНЦІЇ У ЄВРОПЕЙСЬКОМУ СОЮЗІУ наш час досить помітно намітилася тенденція зміцнення своїх

позицій у світовому просторі найбільш розвинутих країни Європи. Країни-члени Європейського Союзу прагнуть протиставити іншим світовим силам свій економічний, соціальний, політичний та культурний потенціали. Серед цих країн знаходиться, власне, і Франція. Тому обрана тема для написання курсової роботи є досить актуальною. Оскільки Франція, як ніяка інша країна, має досить давню історію і амбіції лідера.

Даним питанням досить глибоко займаються російські вчені-аналітики В. Ю. Пресняков та Н. Є. Шулюкін.

Метою роботи є аналіз місця та ролі Франції в процесі успішного формування й розвитку Європейського Союзу.

Для досягнення мети роботи були визначені такі завдання: здійснити загальний економіко-географічний огляд країни; аналіз ролі Франції у

314


створенні Європейського Союзу; визначення основних напрямів економічної політики Франції в рамках ЄС.

Під час роботи були використані літературний, порівняльний методи, метод аналізу та узагальнення.

Франція є однією з провідних країн західних держав, за розмірами території (551 тис. кв км) і населення (57 млн. чол.), Вона належить до числа найбільш великих країн Європи. За рівнем економічного розвитку в Європі уступає ФРН і цілому ряду малих країн (Норвегії, Данії, Швейцарії, Люксембургу). На долю Франції припадає 17% промислового і 20% сільськогосподарського виробництва Західної Європи.

Франція економічно високорозвинена капіталістична країна. Широкий розвиток одержали такі прогресивні галузі промисловості, як нафтопереробна, хімічна, машинобудівна, електротехнічна й електронна, виробництво будівельних матеріалів. Ряд галузей завоювали міжнародне визнання: ядерна енергетика, інформатика, ракетобудування [1, с.17].

Зовнішня торгівля виступає серйозним фактором економічного росту. На експорт йде близько 1/5 її кінцевого продукту. Зовнішня торгівля Франції в основному орієнтована на Європейський союз: на нього припадає 64% французького експорту і 61% імпорту. Це сама велика частка серед чотирьох ведучих країн Західної Європи. Головним торговим партнером Франції в цьому регіоні виступає Німеччина, на яку припадає 16% експорту і 20% імпорту.

Експорт французьких товарів у європейські країни також сприяв підвищенню їхньої якості до рівня першокласної продукції, посиленню позицій у таких галузях, як авіаційна промисловість, автомобілебудування, виробництво напоїв, фармацевтична промисловість і т.д.

Французькі компанії докладають великих зусиль для розширення зовнішньоекономічної експансії. Важливим засобом її виступає експорт капіталу. На долю Франції припадає 5% загального обсягу закордонних прямих інвестицій.

Дві третини закордонних капіталовкладень у Франції приходяться на країни Європейського союзу.

Франція є “локомотивом розвитку” Європейського Союзу, від стану її економіки багато в чому залежать темпи розвитку всієї організації.

Основні напрями економічної політики Франції в рамках ЄС: зусилля, направлені на підвищення інноваційного потенціалу національної економіки; забезпечення підвищення конкурентоспроможності економіки; забезпечення оптимальних рамкових умов для подальшого використання міжнародного поділу праці.

Висновки. Франція залишається однією з провідних держав світу та провідною державою в Європі за більшістю соціально-економічних показників. Франція стояла біля витоків Європейського Союзу й отримала багато вигод від європейських інтеграційних процесів.

ЛІТЕРАТУРА1. Франція / За ред. В. Ю. Пресняков. – М.: Міжн. відносини, 1996. 2. Франция / Под ред. В. Ю. Пресняков, Н. Е. Шулюкин. – М. :

Междунар. отношения, 2000. – 176 с.315

http://ua-referat.com/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%83%D0%B7_44

http://ua-referat.com/%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D0%B9


Карина Тельчарова,7 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ст. викл. І. А. Макарова

“ЗЕЛЕНЕ” ОПОДАТКУВАННЯ В УМОВАХ РОЗВИТКУ “ЗЕЛЕНОЇ” ЕКОНОМІКИ

Ефективно діюча система екологічного оподаткування, наявність ринкових фінансових механізмів в сфері фінансування природоохоронної діяльності є основними складовими “зеленої” економіки.

Ще на початку зародження капіталізму Карл Маркс у третьому томі “Капіталу” на теоретичному прикладі показав, що в результаті міжгалузевої конкуренції відбувається переливання капіталів до тієї галузі, яка гарантує більший прибуток.

Метою дослідження є підвищення рівня екологічного оподаткування та екологізації економіки.

Оскільки податкова політика впливає на поведінку індивідуальних та інституційних інвесторів і визначає їх дії, використання екологічного оподаткування є потужним інструментом вирішення завдань охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів.

Це підтверджується і досвідом розвинених країн світу, насамперед Європейського Союзу, в яких особливістю розвитку системи екологічного управління є широке запровадження економічних інструментів, зокрема в частині значного розширення бази екологічного оподаткування.

Як зазначено в Стратегії реформування податкової системи, що схвалена розпорядженням Кабінетом Міністрів України від 23 грудня 2009 р. N 1612-р., в Україні при значних запасах природних ресурсів розвиток екоресурсних платежів незначний, зокрема їх частка у валовому внутрішньому продукті в 2006-2007 роках становила лише 1,9 відсотка, а в 2008 році зросла до 2 відсотків. Підходи до справляння платежів за спеціальне використання природних ресурсів застаріли, що зумовлює зменшення з 2000 року їх частки в доходах зведеного бюджету, а також у вартості товарної продукції (близько 1 відсотка), нераціональне використання природоресурсного потенціалу.

Слід констатувати: в Україні сьогодні назріла нагальна потреба в трансформації податкової системи в напрямі збільшення частки рентного оподаткування в загальних податкових надходженнях. До речі, в Росії планується її зростання в 8,5 рази при початковій величині – 10-20%.

Для переорієнтації існуючої системи оподаткування в напрямі її екологізації доцільно закріпити за місцевими бюджетами окремі загальнодержавні податки, в тому числі екологічної спрямованості. Крім того, деяким приморським територіям з великою потенційною економічною віддачею є нагальна необхідність впровадження більш пільгового режиму формування податкових надходжень до загальнодержавного бюджету з тим, щоб дати можливість місцевим органам самоврядування більш самостійно вирішувати за рахунок цього проблеми формування екологічної інфраструктури [1].

316


Ослабленню податкового тиску ресурсовиробників може сприяти трансформація механізму ціноутворення в природно-ресурсній сфері, оскільки сьогодні, як і раніше, відсутня дієва модель державного впливу на політику формування цін, передусім, на продукцію природних монополій. Внаслідок цього слід нормалізувати структуру ціноутворення на основні види енергоносіїв і сировинних товарів, на послуги природних монополій; прийняти законодавчі акти про регулювання цін, в яких мають бути чітко визначені правові кордони добросовісної конкуренції і передбачені межі і форми державного втручання на державному та регіональному рівнях.

Необхідно відмітити, що екологічне оподаткування окрім стимулювання природокористувачів до зменшення шкідливого впливу на довкілля (менше забруднюєш менше платиш податків) дає можливість створити джерело фінансування природоохоронної діяльності за рахунок коштів отриманих від екологічних податків.

Відповідною базою, так званою “дорожньою картою” для розроблення та впровадження норм відповідного законодавства, підзаконних актів мають бути Основні засади (стратегія) державної екологічної політики України на період до 2020 року та розроблюваний Мінекоресурсів Національний план дій з охорони навколишнього природного середовища України на період до 2015 року [2].

ЛІТЕРАТУРА1. “Зелена” економіка крізь призму трансформаційних зрушень в

Україні / [Б. В. Буркинський, Т. П. Галушкіна, В. Є. Реутов]. – Одеса: ІПРЕЕД НАН України, 2011. – 346 с.

2. Розпорядженням КМУ від 25 травня 2011 р. N 577-р Про затвердження Національного плану дій з охорони навколишнього природного середовища України на період 2011 – 2015 роки

Юлія Узунова,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: ас. Г. В. Гребенюк

АНАЛІЗ ЗОВНІШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В СИСТЕМІ СТРАТЕГІЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ПІДПРИЄМСТВА

Актуальність теми дослідження обумовлена тим, що зовнішнє середовище підприємств характеризуються надзвичайною мірою складності, динамізму та невизначеності. Здатність пристосовуватись до змін в зовнішньому середовищі є однією з умов виживання та розвитку бізнесу. Зовнішні умови дають уявлення про те, що і як організація повинна робити. Задача стратегічного планування знайти баланс між тим, що організація здатна робити, і тим, що вона повинна робити. Динамізм і невизначеність зовнішнього середовища значно ускладнюють процес прийняття управлінських рішень. Тому керівництво організацій гостро відчувають потребу в систематичній, всесторонній інформації про стан зовнішнього середовища.

317


Ступінь досліджуваності проблеми. Дослідження зовнішнього середовища є необхідним в системі стратегічного планування. На сьогодні проблеми стратегічного планування широко висвітлюються у працях вітчизняних вчених, зокрема, А. В. Войчака, Л. Е. Довганя, Н. В. Куденко, А. П. Наливайка, В. Д. Немцова, О. О. Орлова, З. Є. Шершньової тощо.

Мета дослідження: аналіз зовнішнього середовища в системі стратегічного планування підприємства.

Методи дослідження: робота з першоджерелами; аналіз статей; теоретичне узагальнення.

Сутність дослідження. Під зовнішнім середовищем, на дії якого організація не може впливати, розуміється її оточення. Аналіз служить інструментом, за допомогою якого розробники стратегії контролюють зовнішні по відношенню до організації фактори з метою передбачити потенційні загрози та нові можливості, дозволяє організації своєчасно спрогнозувати їх появу, скласти ситуаційні плани на випадок непередбачуваних обставин, розробити стратегію, яка дозволила б організації досягти поставлених цілей.

В процесі стратегічного планування аналіз зовнішнього середовища передбачає його оцінку по трьом напрямам: зміни, що впливають на існуючу стратегію; фактори, що являють собою погрозу для існуючої стратегії; фактори, що дозволяють розширити можливості досягнення загально організаційних цілей шляхом коректування плану [2, с. 28 ]

Одна з методик, яку використовують з метою аналізу факторів зовнішнього середовища (макросередовища) має назву T.E.M.P.L.І.S. (Technology, Economics, Market, Politics, Laws, Іnternational, Society). Вона дозволяє розглянути групу факторів, розділивши їх на кілька підгруп для відповідного визначення і класифікації (економічні, політичні, ринкові, технологічні, правові, міжнародні, соціальні). Кожен з цих факторів піддають відповідному аналізу, щоб з'ясувати, які труднощі можуть виникати при роботі в даній сфері і які тут відкриваються позитивні можливості. Названі причини зручно аналізувати з урахуванням різних (в основному довгострокових і середньострокових) перспектив, коли необхідно передбачити, які зміни очікують компанію в майбутньому, і підібрати стратегії, максимально адекватні ситуації, що складається [3, c. 67].

З точки зору оцінки загроз і можливостей роль аналізу зовнішнього середовища в процесі стратегічного планування полягає по суті у відповіді на три конкретні питання:

1. Де зараз знаходиться організація?2. Де, на думку вищого керівництва, повинна знаходитись

організація в майбутньому?3. Що має зробити керівництво, щоб організація перемістилася з

того становища, в якому перебуває зараз, у те положення, де себе хоче бачити керівництво? [1. с. 113]

Основні висновки. Таким чином, в умовах сучасного ринку, що стрімко змінюється і розвивається, необхідною умовою для успішного функціонування бізнесу є постійний аналіз його ділового середовища.

318


Аналіз зовнішнього середовища допомагає отримати важливі результати. Він дає організації час для прогнозування можливостей, час для складання плану на випадок непередбачених обставин, час для розробки системи раннього попередження на випадок можливих загроз і час на розробку стратегій, які можуть перетворити колишні загрози в будь-які вигідні можливості.

ЛІТЕРАТУРА1. Довгань Л. Є. Стратегічне управління / Л. Є. Довгань,

Ю. В. Каракай, Л. П. Артеменко. – К. : ЦУЛ, 2009. – 440 с.2. Гончарова С. Ю. Стратегічне управління. / С. Гончарова,

І. Отенко. – Х. : Вид. ХДЕУ, 2004. – 107 с.3. Саєнко М. Г. Стратегія підприємства / М. Г. Саєнко. –

Тернопіль: Економічна думка, 2006. – 390 с.

Юлія Узунова,5 курс Інституту освітніх інженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: д.е.н., доц. М. В. Гудзь

СУТНІСТЬ ТА ЗНАЧЕННЯ ІМІДЖУ ПІДПРИЄМСТВА В СУЧАСНИХ УМОВАХ

Актуальність проблеми. В епоху “інформаційного суспільства”, коли уявлення людей про світ і процеси, що відбуваються, значною мірою формуються засобами масової комунікації, коли репутація будь-якого суб'єкта і об'єкта стала відігравати набагато важливішу роль, ніж раніше, імідж підприємства набуває статусу одного з основних ресурсів, які зумовлюють його економічну перспективу.

Ступінь досліджуваності проблеми. Проблемам іміджу підприємства в різних його аспектах присвятили свої праці українські та російські вчені-економісти, зокрема І. Г. имич, Ю. А. Смирнова, М. В. Томилова, А. В. Хаванов, А. К. Семенов та інші.

Мета дослідження: обґрунтувати необхідність формування іміджу як важливого ресурсу для забезпечення економічної і соціальної стійкості підприємства.

Методи дослідження: робота з першоджерелами; аналіз статей; теоретичне узагальнення.

Сутність дослідження. Сильний імідж стає необхідною умовою досягнення фірмою стійкого та тривалого ділового успіху і цьому є цілком розумне пояснення. По-перше, він дає ефект придбання організацією визнаної ринкової сили, тому що сприяє зниженню чутливості до цін, по-друге, підвищує специфічність та унікальність товарів, а це означає, що він захищає організацію від атак конкурентів і зміцнює позиції щодо товарів-замінників. І, по-третє, він полегшує доступ фірми до різних ресурсів: фінансових, інформаційних, людських тощо. [1; с 26].

Імідж підприємства – це економічний ефект, що створюється відношенням до компанії зацікавлених груп осіб: споживачів, постачальників, співробітників, інвесторів [2, с. 94].

319


Здійснюючи процес управління іміджем підприємства, необхідно мати чіткі уявлення про структуру іміджу і особливості психологічних процесів його формування у свідомості індивідів.

Імідж має такі характеристики: 1. Адекватність, правдивість – створений імідж повинен

відповідати тому, що є насправді; 2. Імідж – це ретельно пророблена біографія або історія фірми,

що підкреслює надійність і індивідуальність фірми [3, с. 87— 89]; 3. Він ірраціональний, тому сприймається як безальтернативна

сутність [4]; 4. Імідж є динамічним і може змінюватися під впливом обставин

та нової інформації. Імідж підприємства – реальний управлінський ресурс, що

істотною мірою впливає на успішність його економічних і соціальних позицій.

Репутація топ-менеджменту компаній Європи (зокрема і України) тісно пов'язана з репутацією самої компанії. За даними дослідження глобального агентства Weber Shandwick, 63 % ринкової вартості компанії залежить від її репутації.

Згідно з даними дослідження переваг споживачів, проведеного у США в 2005 р., 83 % опитаних набагато більше довіряють саме тим компаніям, які роблять внески в різні соціальні і добродійні програми, тобто є соціально відповідальними.

За даними компанії МКК, 79 % опитаних працівників українських копаній виявляють бажання працювати в соціально відповідальних корпораціях.

Основні висновки. Ефективне формування іміджу організації – це цілеспрямована робота, кероване подання інформації із заздалегідь очікуваним результатом її впливу. Інформація повинна доводитись до аудиторії усіма каналами маркетингових комунікацій (реклама, пропаганда, стимулювання збуту тощо).

Робота над іміджем є складною та охоплює багато процесів і багато людей, але є дуже необхідною, тим паче, якщо підприємство хоче закріпитися на ринку та мати добрі перспективи для свого подальшого розвитку.

ЛІТЕРАТУРА1. Томилова М. Модель имиджа организации // Менеджмент и

менеджер. – 2007. – № 9. – С. 26—32. 2. Гончаренко А. Сколько стоит репутация и как ее вычислить //

Бизнес. – 2007. – №17. – С. 39-41. 3. Семенов А. К., Маслова Е. Л. Психология и этика менеджмента

и бизнеса / А. К. Семенов, Е. Л. Маслова М.: Информационно-внедренческий центр “Маркетинг”, 1999. – 200 с.

4. Химич І. Г. Імідж як важливий показник діяльності підприємства у сучасних умовах розвитку корпоративної культури / І. Г. Химич // Економіка та держава. – 2009. – №9. – С. 59-61.

320


თეონა ჩადუნელისოციალურ მეცნიერებათა, ბიზნესის და სამართლის ფაკულტეტიკონსულტანტი, დოქტ. რუიზან მექვაბიძეგორის სასწავლო უნივერსიტეტიგორი, საქართველო

საქრთველო: დასაქმების ფორმირების პრობლემაგარდამავალი პერიოდში გორის რეგიონის მარკეტინგული

ანალიზის საფუძველზე

დასაქმების თვალსაზრისით, გორის მუნიციპალიტეტში სიტუაცია მრავალ პრობლემასთანაა დაკავშირებული რის გამოც რეგიონი მნიშვნელოვან ეკონომკურ კრიზისს განიცდის. ეს მდგომარეობა გაართულა რუსეთ-საქართველოს ომმაც, რომლის შედეგადაც რეგიონს დევნილთა სახით დაემატა 586 ოჯახი. დასაქმების ერთ-ერთ მნიშვნელოვან წყაროს წარმოადგენს ინდივდუალური მეწარმის სტატუსის მოპოვება, რაც რეალურად საკმაოდ გამარტივებულია შესაბამისი დოკუმენტაციის მოწესრიგების თვალსაზრისით.

საქართველოში დასაქმების ერთ-ერთი წყაროა მცირე ბიზნესის წამოწყება. ბიზნესის დაწყებასთან დაკავშირებული დოკუმენტაციის მოწესრიგება ბევრად ადვილი და მარტივია, ვიდრე ბიზნესის დაწყება და მისი რეალიზაცია. რის გამოც, მას წინ უნდა უძღოდეს გამოკვლევა, რომელმაც უნდა უპასუხოს კითხვას: „ღირს თუ არა ბიზნესის დაწყება?“ და მინიმუმადე იყოს დაყვანილი ის რისკი, რომელიც თან ახლავს ბიზნესის დაწყებას. კვლევის ამოცანის არსი დაკავშირებულია გორისა და გორის რეგიონის მოქმედ ბაზრებში დასაქმებული პერსონალის შესწავლასთან მათი სპეციალიზაციისა და ინდმეწარმეედ მათი ფორმირების მოტივირების გასარკვევად. ამოცანის რეალიზაციისათვის მომზადდა სპეციალური კითხვარი, რომლის მიხედვით გათვალისწინებული იყო კითხვები მცირე ბიზნესის წარმომადგენლებისათვის, რომლებზედაც მათ უნდა გაეცათ პასუხებიდან -დიახ, არა, არ ვიცი – ერთ-ერთი, კერძოდ:

- გაქვთ თუ არა საბანკო კრედიტი?- იცით თუ არა რაიმე ბიზნეს გეგმის შესახებ?- თქვენ გაგიკეთებიათ თუ არა ბიზნეს-გეგმა?- გაქვთ თუ არა ბიზნეს გეგმა თქვენი საქმიანობისათვის?- როგორ გათვლებს აკეთებთ თქვენს ბიზნესში?- იცით თუ არა რომ ნებისმიერი ბიზნესი რისკთანაა დაკავშირებული?- შეგიფასებით თუ არა თქვენი ბიზნესის რისკი?

ანალიზის მიხედვით გაკეთებული დასკვნები და ანალიზის შედეგები გადანაწილდა შემდეგი სქემით:

1. მცირე ბიზნესის დაწყება გამარტივებულია – 99,2%;2. საბანკო სესხის გარეშე მცირე ბიზნესის დაწყება შეუძლებელია

– 98,4%;321


3. ბიზნეს-გეგმას თითქმის არ აკეთებს თავად ბიზნესის ავტორი – 98.4% ;

4. გათვლები კეთდება მხოლოდ შემოსავალ-გასავალზე, არა მის პროგნოზზე -97.7%;

5. იციან, რომ ბიზნესი რისკთანაა დაკავშირებული, მაგრამ არ იციან როგორ უნდა შეფასდეს რისკის ფაქტორი -100%

პრობლემები, რომელთა გადაჭრა აუცილებელია:1. კონტიგენტი, რომელიც დაინტერესებულია მცირე ბიზნესით

უნდა მომზადდეს სპეციალური პროგრამით, რომელიც გაუადვილებს მას ბიზნეს-საქმიანობას;

2. სპეციალურმა პროგრამამ უნდა მოიცვას მოკლე, მაგრამ აუცილებელი პრაქტიკული საკითხები, რომელთა გარეშე მცირე ბიზნესის წარმოება წარმოუდგენელია:ა/ საბუღალტრო; ბ/საფინანსო, საბანკო; გ/ საგადასახადო; დ/ ბიზნესის დაგეგმვა; ე/მარკეტინგი და მენეჯმენტი; ვ/ პერსონალური კომპიუტერის, ე-ფოსტის, ინტერნეტის გამოყენება

რეგიონის კონტიგენტისათვის, სადაც დსაქმების პრობლემა საკმაოდ მძაფრია და მისი ზრდის ტენდენცია საკმაოდ გამოხატულია, უნდა შეიქმნას მუდმივად მოქმედი სასწავლო ცენტრი, სადაც მცირე ბიზნესის დაწყების მსურველებს გაეწევათ სისტემატიური კონსულტაციები და ჩაუტარდებათ ტრენინგების კურსები მცირე ბიზნესის წარმოების მიმართულებით ნებისმიერ სფეროში.

1. არჩილ სამადაშვილი. ბიზნესის დაგეგმვა. საქართველოს ტექნიკური უნივერსიტეტი, თბილისი, 20082..Philip Kotler. Marketing Mangement. Eleventh Edition, 2003. ISBN 0-13-03362973.R. Mekvabidze. Research Methods in Business and Economics. 20104. http://GeoStat.ge

ქეთი წიქარიშვილი სოციალურ მეცნიერებათა, ბიზნესის და სამართლის ფაკულტეტიხელმძღვანელი: ასოც.პროფესორი მაია აზმაიფარაშვილი გორის სასწავლო უნივერსიტეტიგორი, საქართველო

ბიომრავალფეროვნება კარიერებზე და კონსერვაციის პრობლემები

საქართველო, ისე როგორც მთელი კავკასია, საკმაოდ მაღალი ბიო და ლანდშაფტური მრავალფეროვნებით და უნიკალურობით გამოირჩევა. ცნობილია, რომ კავკასია საყოველთაოდ აღიარებულია ბიომრავალფეროვნებით გამორჩეულ ეკორეგიონად. სამწუხაროდ, ბუნება ადამიანის სამეურნეო ზემოქმედების მძლავრი წნეხის ქვეშ იმყოფება, რაც საფრთხეს უქმნის ქვეყნის ეკოსისტემებსა და 322


ლანდშაფტებს.ბიომრავალფეროვნების დაკარგვის ძირითად რეალურ საფრთხეს წარმოადგენს: მცენარეთა და ცხოველთა ადგილსამყოფელების (ჰაბიტატების) დარღვევა, რაც იწვევს სახეობების ელიმინაციას, პოპულაციების მკვეთრ შემცირებას.

ბიომრავალფეროვნების შენარჩუნების ყველაზე ეფექტურ ღონისძიებას წარმოადგენს ტერიტორიული კონსერვაცია. ეკეოლოგიურად ორიენტირებული ტერიტორიული დაგეგმარება და დაცული ტერიტორიის სისტემის განვითარება. მიწათმოქმედების ადაპტურ-ლანდშაფტურ სისტემაზე გადასვლა.

საქართველოში არსებული კარიერები ითხოვენ ბუნების კონსერვაციის ხელშეწყობისა და ბიომრავალფეროვნების განვითარებისათვის შესაბამისი პროექტების დამუშავებასა და მათ რეალიზაციას. ამჟამად, საქართველოში კირქვის მოქმედო ორი კარიერია 1.კავთისხევი, შიდა ქართლი;3.დედოფლისწყარო, კახეთი.

შიდა ქართლის რეგიონისთვის კავთისხევის – კირქვის კარიერის მოქმედებით გამოწვეული ზიანი მნიშვნელოვან საფრთხეს წარმოადგენს. კავთისხევის კარიერის დამუშავება დაიწყო 1936 წელს და გრძელდება დღემდე. აქ მომდინარეობს მოპოვებითი სამუშაოები კირქვის მოსაპოვებლად და ამის პარალელურად სერიოზული საფრთხე ექმნება იქ არსებულ ლანდშაფტსა და ჰაბიტატის მრავალფეროვნებას. ამჟამად, ამ კარიერს ამუშავებს ცნობილი კომპანია ჰაიდელბერგცემენტი, რომელმაც გამოაცხადა საგანმანათლებო კონკურსი: „Quarry Life Award- „ბიომრავალფეროვნების ხელშეწყობა კარიერებზე“.

კონკურსი გულისხმობს პროექტების დამუშავებას კარიერების აღდგენა-განვითარების თვალსაზრისით (www.quarrylifeaward.ge). კვლევის მიზანია აღნიშნული კარიერის შესწავლა კერძოდ, რეაბილიტაციის კონცეფციის, მეთოდების შემუშავება

კარიერის კონსერვაციისთვის უნდა მოხდეს მისი მდგრადი განვითარება. ანუ კომპანიებმა კარიერის რესურსები ისე უნდა გამოიყენონ, რომ დამუშავებულმა მონაკვეთებმა აღდგენა მოასწრონ, მოპოვებითი სამუშაოების პარალელეურად ან მისი დამთავრებისთანავე მოხდეს აღდგენითი ღონისძიებების გატარება და მოპოვებითი სამუშაოების დროებით შეწყვეტა ან შეზღუდული რაოდენობით უნდა მოხდეს კარიერის დამუშავება.

ასევე მნიშვნელოვანია წარმოების ადგილებში ბიომრავალ-ფეროვნების გაზრდა. ისეთი მცენარეების გაშენება, რომლებიც არ აგროვებენ თავიანთი ორგანიზმში მძიმე მეტალებს. ასეთი მცენარეების გაშენებით ერთის მხრივ ისინი შეასრულებენ თავიანთ ძირითად ფუნქციას-ჟანგბადის გამოყოფას. მეორეს მხრივ კი ეს მცენარეები არ იქნებიან საშიში კარიერზე მობინადრე ცხოველების თუ ზოგადად ადამიანებისთვის, რამეთუ მათთან რაიმე კონტაქტი ცხოველების თუ ადამიანების უარყოფითი შედეგით არ დამთავრდება. აუცილებლელია საწარმოო მიწაზე მცენარეთა და ცხოველთა ჰაბიტატების/ახალი საცხოვრებელი ადგილების შექმნა.

323


Gგამოყენებული ლიტერატურა:1. თ. ურუშაძე. აგრო-ეკოლოგია, თბილისი,20012. ი. ელიავა, დ. ნახუცრიშვილი, გ. ქაჯაია. ეკოლოგიის საფუძვლები. (მეორე გადამუშავებული გამოცემა), თბილისი, 20093. გ. ქაჯაია. Eეკოლოგია (გამოყენებითი ეკოლოგიის საკითხები) თბილისი 1999.4. თ. ურუშაძე, ლ. მაჭავარიანი, ო. აბდალაძე, მ. აზმაიფარაშვილი. 100+ კითხვა-პასუხი გამოყენებით ეკოლოგიაში. თბილისი 2011 წ.

Артем Шалковский,6 курс Минского института управленияНаучный руководитель: А.П. Ковалёв,зам. зав. каф. менеджмента(Минский институт управления)

ПОВЫШЕНИЕ ЭФФЕКТИВНОСТИ МАРКЕТИНГОВОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ НА ОАО “МАПИД”

Жилищное строительство признано одним из приоритетов в отечественной экономике. На сооружение жилья в Республике Беларусь направляется в среднем до 25% от общего объема инвестиций, а с учетом инженерной инфраструктуры – до 34% [2]. Однако данные инвестиции не в полной мере удовлетворяют существующий спрос на жилье. Число нуждающихся в улучшении жилищных условий в разы превышает число улучшивших в течение строительного года. Таким образом актуальность выбранной темы является очевидной.

Цель работы –- определение стратегии маркетинга крупнейшего в Республике Беларусь строительного предприятия ОАО “МАПИД”, выполняюее 60% всех строительных работ по жилищному строительству в рамках ГПО “Минскстрой” [3].

В результате исследования были выявлены следующие конкурентными преимущества ОАО “МАПИД”: наличие вертикально интегрированной производственной, строительной и сбытовой структуры, позволяющей снижать издержки за счет эффекта масштаба; ввод в эксплуатацию новой серии домов с улучшенными потребительскими свойствами; повышение качества работ; повышение качества сборных железобетонных панелей.

Реализация мероприятий по наращиванию объемов выпуска продукции позволит строить жилье более высокого качества [1] в ускоренные сроки, и включает решение таких задач, как: обеспечение потребности каркасного, монолитного и других видов неполносборного строительства в необходимой номенклатуре железобетонных изделий; внедрение эффективных технологий в производство сборного железобетона (высокопрочный бетон, новые системы дозирования, безопалубочное формирование на длинных стендах, дисперсное армирование, ускоренная смена опалубки и так далее); создание благоприятной экономической среды для привлечения необходимых инвестиций (льготные кредиты, замораживание кредиторской финансовой задолженности, списание 324


неиспользуемых основных средств, внесение предложений для совершенствования налогового законодательства и так далее); совершенствование действующих, разработка и внедрение новых объемно-планировочных решений в полносборном домостроении.

Таким образом, разрабатываемую маркетинговую стратегию на ОАО “МАПИД” можно охарактеризовать как стратегию долгосрочного внедрения на рынок, которая обеспечит эффективную реализацию продукта на рынке за счет: активной инвестиционной политике, грамотном использовании собственных и заемных средств; поддержании высокой эффективности производства за счет мероприятий технологической интенсификации, сокращении сроков строительства; привлекательных ценах, т.е. на обеспечение более низкого темпа роста цен на жилье в инфляционных условиях,- благодаря переоснащению снижается зарплатоемкость и другие затраты, связанные с продолжительностью строительства.

ЛИТЕРАТУРА1. Пилипенко В. М. Системы автоматизации энергоэффективного

панельного жилого дома в Минске / Владимир Пилипенко, Леонид Данилевский, Сергей Терехов // Интеллектуальные здания и сооружения. Тенденции и перспективы. – Минск, 2010. – С. 7-12.

2. Свиридова С. В. Ценообразование в строительном производстве / С. В. Свиридова. – Минск : Регистр, 2011. – 122 с.

3. Строительное предприятие "МАПИД". Будущее строим вместе / ОАО "МАПИД". – Минск, 2006. – 60 с.

Дарія Янчева,3 курс Інституту освітніхінженерно-педагогічних технологійНаук. керівник: к.е.н. К. В. Марченко

МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ ТА ЇЇ НАСЛІДКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

Актуальність: Після набуття Україною незалежності одним із здобутків демократизації суспільства стало забезпечення вільного пересування громадян. У сучасних умовах домінуючою тенденцією в міжнародних відносинах є глобалізація, одним з проявів якої виступає міжнародна міграція робочої сили. В ХХІ ст. вплив трудової міграції на життєдіяльність українського суспільства значно посилився і став чи не найсерйознішою державною проблемою. Однак На державному рівні не ухвалюються ефективні заходи, спрямовані на те, щоб українці не тільки не виїздили за кордон, а, навпаки, поверталися на батьківщину.

Ступінь досліджуваності проблеми: вивченню проблеми міжнародної міграції робочої сили та її впливу на розвиток України присвячені роботи таких українських науковців як А. Загробська, В. Онікієнко, Т. Петрова, М. Романюк, В. тешенко, В. Товкун, О. Шаблій та ін. Ці науковці у своїх працях висвітили основні теоретичні та методологічні аспекти міграційних процесів.

325


Мета і методи дослідження: висвітлення теоретичних основ міжнародної міграції робочої сили,розробка принципів та практичних рекомендацій щодо вирішення проблеми впливу міжнародної міграції робочої сили на Україну.

Міжнародна міграція робочої сили становить собою переселення працездатного населення з одних країн в інші строком більш ніж на один рік, викликане причинами економічного, політичного та іншого характеру.

На даному етапі розвитку Україна на міжнародних ринках переважно виступає як держава-експортер робочої сили, хоча відмічається тенденція до зростання кількості іноземних громадян, які працюють в Україні. Статистичні дані свідчать, що кількість останніх приблизно в 10 разів менша, ніж кількість українців, які працюють за кордоном [2, с.72]. При цьому йдеться лише про офіційну статистику, яка не враховує нелегальних мігрантів та біженців. За експертними оцінками, щорічно за кордоном працює від 3 до 5 млн. громадян України, переважна більшість з яких працевлаштовуються на території інших держав нелегально.

Усезростаючі обсяги еміграції з України викликані: високим рівнем безробіття в країні, у тому числі прихованого; різницею в умовах життя і рівні заробітної плати в Україні та країнах Заходу; економічною нестабільністю в країні та невизначеністю шляхів виходу з неї; відсутністю безпеки громадян тощо.

Серед країн, в які спрямовані потоки трудової міграції з України – Росія, Польща, Чехія, Італія, Греція, Кіпр, а останнім часом – і Німеччина, Португалія, Іспанія та інші розвинені країни Західної Європи. Потік трудової міграції у цьому напрямку обумовлений перш за все близькістю кордонів та певною лояльністю місцевих законів до працівників-емігрантів.

У нашій країні працевлаштовуються громадяни з Росії, Молдови, Китаю, В'єтнаму, Туреччини переважно у сфері торгівлі, послуг тощо, у той час як українці за кордоном – у промисловості, будівництві, сільському господарстві [2, с.72].

Міграція робочої сили для України на даний час має переважно негативні наслідки. Мігрують, як правило, висококваліфіковані спеціалісти, але лише невеликий відсоток їх має гарантовану роботу і відповідні соціальні та трудові гарантії. Виїжджають за кордон у пошуках роботи молоді люди без певного рівня кваліфікації, які згодні на будь-яку роботу і низьку платню без усяких гарантій. Згубним для економіки країни, для формування її науково-технічного потенціалу є виїзд за кордон науково-технічних кадрів та підготовлених на сучасному рівні молодих спеціалістів. Це може негативно вплинути на темпи відновлення економіки України.

Водночас грошові перекази працівниками-емігрантами іноземної валюти в Україну сприяють розширенню торгівлі товарами, в тому числі й вітчизняного виробництва. Частина емігрантів після повернення з-за кордону вкладає зароблені кошти в організацію бізнесу, виробництва тощо, що певною мірою сприяє формуванню ринкових відносин.

326


Отже, одним з найважливіших завдань України на даному етапі розвитку є вирішення міграційних проблем. З метою зменшення еміграції робочої сили з України необхідне провадження системи заходів, які повинні мати чітке внутрішнє і зовнішнє спрямування. В цілому можна говорити про те, що розвиток в Україні міжнародної міграції робочої сили, яка призводить до значного відпливу трудових ресурсів, несприятливо впливає на розвиток трудових ресурсів нашої країни.

ЛІТЕРАТУРА1. Козик В. В. Світове господарство та міжнародні економічні

відносини / В. В.Козик, Л. А. Панкова, – Л. : Знання, 2005. – 180 с.2. Семенов Г. А. Міжнародні економічні відносини: аналіз стану,

реалії і проблеми: Навчальний посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 231 с.

3. Школа І. М. Міжнародні економічні відносини [навч. посіб.] / І. М. Школа, В. М. Козменко – Чернівці: “Рута”. – 1996. – 250 с.

327


ТРУДОВЕ НАВЧАННЯ З МЕТОДИКОЮ ВИКЛАДАННЯ

Олександр Антонюк,4 курс Інституту фізико-математичної та технологічної освітиНауковий керівнк: Сілохін Ю.В., к.т.н., доцент (БДПУ)

ВИМОГИ ДО НАОЧНИХ ЗАСОБІВ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯНаочність у навчанні – один з основних принципів дидактики,

відповідно до якого навчання будується на конкретних образах, що безпосередньо сприймаються учнями. Вперше цей принцип обґрунтував Я. А. Коменський [3] Пізніше його розробляли И. Г. Пєсталоцці, К. Д. Ушинський.

Проблемою розробки теорії і практики створення й використання демонстраційної наочності в наш час займаються науковці В. Волинський, О. Гедвилло, В. Євдокимов, О. Ясько та ін.[1,2]

Завдяки ентузіазму вчителів в окремих загальноосвітніх закладах у процесі трудового навчання використовуються: найсучасніша комп'ютерна техніка, і навчальне телебачення, відеоапаратура, оригінальні пристрої та наочні посібники. Та, на жаль, в масовій практиці є інша реальність. Аналіз стану оснащення шкільних майстерень показує, що більшість з них забезпечені відповідним обладнанням та наочними засобами тільки на 40 %.[2].

Типовий перелік навчального обладнання і наочних засобів для трудового навчання містить понад сто найменувань. Однак проблема в тому, що на сьогодні системи виробництва і постачання закладів освіти засобами навчання не створено. Це спонукає вчителів самостійно шукати шляхи поповнення навчально-матеріальної бази, створювати наочні посібники, пристрої та обладнання в шкільних майстернях.

Актуальність проблеми є в тому, що вчителі недостатньо знають вимоги до комплексу засобів навчання, особливості застосування різних видів наочних посібників на уроках трудового навчання.

Функціональні можливості кожного засобу навчання обмежені. Тому один із наочних посібників, взятий окремо, і навіть такий універсальний засіб навчання, як комп'ютер, не може замінити усі інші засоби навчання. Тільки створення комплексу засобів може вирішити проблему наочності трудового навчання, оснащення його відповідними засобами, що підвищують ефективність пізнавальної діяльності учнів.

Вибір тих чи інших наочних засобів у кожному конкретному випадку повинен відповідати меті, завданням і змісту навчання, закономірностям пізнавального процесу, методам, прийомам і організаційним формам викладання і учіння, дидактичним функціям засобів навчання і можливостям вибору цих засобів.

Системне вивчення можливостей використання наочних засобів у трудовому навчанні показує, що вони, незалежно від їх виду, мають задовольняти такі вимоги: науковість і відповідність змісту наочних посібників навчальним програмам, державним освітнім стандартам, завданням навчально-виховного процесу; відповідність наочних посібників сучасному рівню розвитку науки, техніки, технологій, віковим 328


та індивідуальним особливостям учнів; доступність способів подачі навчальної інформації; раціональне співвідношення зображень і надписів, їх розмірів, яскравості зображення й підбору кольорів; економічна доцільність виробництва, надійність і довговічність, придатність для зберігання; безпечність застосування наочних посібників для здоров'я дітей.

Висновки: кожен із засобів навчання повинен відповідати науково-педагогічним, естетичним, технічним, ергономічним, санітарно-гігієнічним та патентно-правовим вимогам. Виконання цих вимог сприятиме створенню нового покоління наочних засобів, створенню їх комплексу, піднесенню ефективності трудового навчання.

ЛІТЕРАТУРА1. Дидактичні засоби і навчальна техніка. Комплексна програма

державної національної програми “Освіта”. Проект. / Укл.: В. П. Волинський та ін.. – К.: ІСДО. 1994- с.40

2. Евдокимов В. И. Основы методики применения средств наглядности в обучении / В.И.Евдокимов. – Х. Пединститут, 1984-27с.

3. Коменський Я. А. Велика дидактика. Вибрані твори / Я. А. Коменський. – К.: Рад.школа, 1940-247с.

Олексій Войніков, 5 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освітиНауковий керівник: П.Г. Буянов, к.п.н., доцент (БДПУ)

ДИДАКТИЧНІ ЗАСОБИ НАВЧАННЯ У ПРОЕКТНІЙДІЯЛЬНОСТІ НА УРОКАХ КРЕСЛЕННЯ

Актуальність. Нині проектування розглядається як особливий вид діяльності, який відрізняється від наукової та виробничої, а сфера використання охоплює всі ланки соціального організму, включаючи й систему освіти. У зв'язку з реформуванням шкільної освіти гостро постала проблема відродження методу проектів, зокрема під час навчання кресленню.

Проектна діяльність на уроках креслення сприяє розвитку творчих рис особистості, гнучкості мислення, пам'яті, бачення проблеми, здатності до передбачення, до глибокого розуміння причинно-наслідкових зв'язків та інших якостей, характерних для людини з розвинутим інтелектом. Вона є якісною основою, яка може реалізувати гуманістичний підхід до навчання.

Використання сучасних потужних засобів комп’ютерного моделювання у проектній діяльності на уроках креслення дозволить створювати геометричні моделі, які можна швидко модифікувати і оптимізувати, що дозволяє знизити загальні витрати до такої міри, яка раніше була недосяжна з-за великих витрат часу.

Графічний редактор КОМПАС-3D розроблений спеціально для операційного середовища MS Windows і повною мірою використовує всі

329


її можливості та переваги для надання користувачеві максимального комфорту і зручності в роботі. Отже, використання комп’ютерної техніки у проектній діяльності учнів на уроках креслення відкриває нові можливості для розвитку технічного і просторового мислення.

Мета дослідження: розробка і впровадження комплексу засобів навчання для збільшення ефективності проектної діяльності учнів на уроках креслення.

Методами дослідження є теоретичне вивчення й аналіз психолого-педагогічної літератури, навчальних програм, підручників та методичних посібників, періодичних видань; інтерпретаторсько-аналітичний, емпіричні (інтерв’ю, бесіди, спостереження), теоретичного узагальнення, практичних рекомендацій.

Сутність дослідження. Курс креслення має загальноосвітній характер і сприяє політехнічній освіті учнів, розвиткові у них технічних здібностей та формуванню просторового, мислення. Програма курсу має на меті сформувати в учнів ставлення до креслення як до одного з головних і необхідних засобів спілкування людей у, їхній практичній діяльності, навчити свідомо читати креслення та схеми, самостійно виконувати графічні документи для виготовлення предметів трудової навчальної діяльності.

Метод проектів найбільше повно відповідає сучасним вимогам розвитку освіти і розвитку творчих починань учнів. Проектне навчання створює умови для творчої самореалізації, підвищує мотивацію до навчання, сприяє розвитку інтелектуальних можливостей, самостійності, відповідальності, умінь планувати, приймати рішення, оцінювати результати. Проектний метод, навчання, при його вмілому застосуванні, по-справжньому дозволяє виявляти й розвивати задатки особистості, її здатності.

Нині ефективним засобом активізації проектної діяльності учнів на уроках креслення стає комп’ютер. Один із самих помітних програмних продуктів, що відносяться до нової генерації, є КОМПАС 3-D, який дозволяє створювати досить складні креслення й тривимірні деталі й зборки.

З урахуванням можливостей і переваг САПР КОМАПС нами було розроблено навчально-методичне забезпечення проектної діяльності учнів при вивченні розділів: “Способи проектування”, “Аксонометричні проекції” і “Читання й виконання креслень”, що сприяло підвищенню ефективності виконання проектів на уроках креслення.

Упровадження розробленого комплексу у проектну діяльність учнів на уроках креслення є одним з інноваційних методів навчання, що активно сприяє технологічної освіті, формуванню графічної культури учнів, підготовці їх до реалій життя, раціональному і творчому використанню природних і люд-ських ресурсів.

Основні висновки. Отже, використання новітніх технологій у процесі вивчення креслення виводить процес навчання на рівень, який відповідає сучасним вимогам. Крім того, використання сучасних освітніх технологій викликає підвищений інтерес до матеріалу, який вивчається, розширює діапазон задач, значно економить час і учнів, і вчителів. Під час використання інформаційних технологій з’являються принципово нові можливості для передачі учню теоретичних понять.

ЛІТЕРАТУРА1. До проблеми використання інформаційних технологій у

навчальному процесі / Н. І. Білоконна, С. П. Білоконний // ІІ Славянские

330


педагогические чтения: Тез. докл. междунар. конф., 16 – 18 окт. 2003г. – Тирасполь, 2003. – С. 49-53.

2. Галустов Р. А. Творческие проекты студентов ТЗФ / Галустов Р. А., Зубов Н. И. // Под ред. Р. А. Галустова. – Брянск; Издательство БГПУ, НМЦ “Технология”, 1999. – 152 с.

3. Ванюшина Т. В. Выполнение чертежей в системе КОМПАС-3D LT, Методическое указание к практическим занятиям / Ванюшина Т. В., Маркин В. И. – Рязань, 2005. – 85 с.

Константин Дружинин, магистрант факультета “Технология, экономика и сельское хозяйство”Научный руководитель: Шмелев В.Е.,профессор(Россия, Тула, ТГПУ им. Л.Н. Толстого)

ОПРЕДЕЛЕНИЕ ОБОБЩЕННЫХ ХАРАКТЕРИСТИК ПРОИЗВОДИТЕЛЬНОСТИ МАШИН

В период обучения в магистратуре студенты должны освоить определенный круг методов научных исследований в той области знаний, где они собираются работать после окончания магистратуры. Очевидно, что для студентов, обучающихся в Тульском государственном педагогическом университете по специальности “Механизация сельского хозяйства” в области необходимых знаний находятся методы исследования производительности и надежности машин сельскохозяйственного производства.

Для выполнения полезной работы на любой машине требуются определенные затраты времени. В реальных условиях периоды нормальной работы машин чередуются с периодами, когда она не выполняет свои прямые функции, т.е. простоями. Простои могут быть по самым различным причинам. Однако их все можно подразделить на следующие основные виды [1].

I – простои по оборудованию – θ1. Оборудование простаивает потому, что какие-то её агрегаты, механизмы и устройства неработоспособны из-за поломок, разрегулирования, загрязнения и т.д.

II – простои по организационным причинам θ2 возникают в тех случаях, когда сама машина со своими агрегатами, механизмами и узлами работоспособна, однако отсутствуют внешние условия для её нормальной работы:

III – простои из-за брака θ3, наблюдаются тогда, когда все механизмы машины работоспособны, отсутствуют предпосылки простоев по организационным причинам, но результат работы не соответствует требованиям качества.

IV – простои при переналадке оборудования на производство новой, однотипной работы – θ4.

Очевидно, что для объективной оценки показателей работы машины необходимо проследить за её работой в течение определенного промежутка времени θ. Такие наблюдения делаются в течение не менее 10 рабочих смен подряд и называются фотографиями работы оборудования. При фотографировании отмечаются длительность всех

331


простоев, в том числе и из-за отказов конкретных агрегатов, узлов или механизмов машины, а также их количество.

По результатам фотографии определяются суммарные простои по каждому отдельному виду, т.е. значения Σθ1i, Σθ2i, Σθ3i, и Σθ4i .

Время результативной работы оборудования θр можно определить, если из общего фонда времени отнять суммарное время всех простоев, т.е.

θр = θ – (Σθ1i + Σθ2i + Σθ3i + Σθ4i) . (1)Работа машины характеризуется следующими величинами:

коэффициентом использования ηи, коэффициентом загрузки ηз и коэффициентом технического использования ηтех.

Коэффициент использования – это отношение времени работы машины к общему времени наблюдения за работой машины.

ηи . (2)

Коэффициент загрузки – это отношение времени, которое затрачивается на производительную работу и ремонт машины к общему фонду времени (времени наблюдения за работой машины). Он определяется по формуле

ηз = . (3)

Коэффициент технического использования определяется с учетом только того времени, когда машина или работает или простаивает из-за поломок своих узлов

ηтех = . (4)

Коэффициент технического использования не учитывает время простоев по организационным причинам и поэтому может служить характеристикой уровня технического состояния машины на период наблюдения.

Все три коэффициента связаны между собой соотношениемηи = ηз ·ηтех.

Рассмотрим пример определения характеристик производительности зерноуборочного комбайна “Дон-1500” на основе фотографии его работы в одном из хозяйств Тульской области (табл. 1). Приведенные данные получены в период летней технологической практики.

Весь период наблюдений составил 5020 минут, простои по оборудованию за весь период наблюдения составили 1359 мин, по организационным причинам – 1299 мин, по браку – 180 мин.

Общее время производительной работы в соответствии с формулой (1) составило 5020 – (1359 + 1299 + 180) = 2182 мин.

Коэффициент использования, коэффициент загрузки и коэффициент технического использования вычисляем по формулам (2), (3) и (4), соответственно получили: ηи = 0,43; ηз = 0,74; ηтех = 0,58.

332


Таблица 1

Дата, сменаДлитель-

ность смены, мин

Общая длительность простоев, мин

По обору-дованию

По организ. причинам По браку

15 августа, 2011 г.

1 580 154 157 02 480 138 170 26


1 480 178 75 02 480 134 58 45


1 480 104 164 202 540 85 183 28


1 480 136 54 02 480 167 123 15


1 540 143 175 342 480 120 140 12

Сумма 5020 1359 1299 180

Выводы. 1. Проведенные расчеты показали, что в хозяйстве, где

проводились исследования, судя по коэффициенту использования комбайна ηи = 0,43, низкий уровень организации производства.

2. Одна из характеристик оборудования, коэффициент технического использования ηтех = 0.58, значительно ниже допустимого (0,85), т.е. содержание этого комбайна для хозяйства если ещё и не убыточно, то – на грани убыточности.

2. Данная методика, апробированная в хозяйстве, может быть представлена в качестве учебного материала в виде одной из лабораторных работ по дисциплине “Надежность и ремонт машин” для специальности “Механизация сельского хозяйства”.

ЛИТЕРАТУРА1. Шаумян Г. А. Автоматы и автоматические линии. -M.: Машгиз,

1961.

Антон Кандалов,студент 4 курсу інституту фізико-математичної та технологічної освітиНауковий керівник: В.І. Амелькін, к.т.н., доцент (БДПУ)

УДОСКОНАЛЕННЯ МАТЕРІАЛЬНО-ТЕХНІЧНОЇ БАЗИ ШКІЛЬНИХ МАЙСТЕРЕНЬ.

Аналіз наукових робіт, провідних спеціалістів та вчителів-методистів [1,3] свідчать про те, що навчальне обладнання для шкільних майстерень не відповідає окремим дидактичним вимогам, ергономічним, естетичним вимогам та вимогам техніки безпеки.

Проблема є в тому, що забезпечення шкільних майстерень технологічним обладнанням складає 76,4%; навчальними приладами – 69,3%; моделями – 43,9%; друкованими засобами навчання – 32,4%; екранно-звуковими засобами – 32,1%; технічними засобами навчання – 21,5% [3]. Крім того, застосування морально та технічно застарілого

333


навчального обладнання на уроках праці не вирішує загально-педагогічних завдань даної навчальної дисципліни – надання учням знань про основи виробництва та формування загальних та спеціальних умінь і навичок для подальшого свідомого професійного самовизначення (ст.35 Закону “Про загальну середню освіту”).

Тому актуальною є задача удосконалення існуючої матеріальної бази шкільних майстерень, або створення точних копій виробничого обладнання, менших за розміром та спрощеним функціонально.

Щоб навчальне обладнання шкільних майстерень було придатне формувати певні загальноосвітні та політехнічні знання, уміння і навички, сприяти трудовому, моральному і естетичному вихованню учнів, воно повинно відповідати таким вимогам: відповідність змісту програм з трудового навчання; відповідність віковим особливостям і рівню підготовки учнів; здатність викликати інтерес і увагу, зосередженість на об’єктах, явищах, результатах роботи; сприяти активізації мислення; придатність до застосування сучасних методів і організаційних форм навчання й виховання; можливість використання у комплексі з іншим обладнанням навчальних майстерень; відповідність завданням трудового, естетичного виховання і профорієнтації учнів.

Для ефективної реалізації цих вимог необхідно врахувати ергономічні, естетичні, технічні вимоги під час використання навчального обладнання.

Технічні вимоги тісно пов’язані з вимогами безпеки [2]. Від урахування технічних вимог, вимог безпеки під час створення нового, або удосконаленого обладнання залежить наявність причин, які можуть створити загрозу для здоров’я учнів. До таких причин можна віднести: невідповідність технічним нормам і нормам безпеки обладнання шкільних майстерень; відсутність або недостатність надійності захисних пристроїв; наявність потенційно небезпечних зон; підвищена концентрація шкідливих речовин під час роботи на навчальному обладнанні; незадовільне освітлення робочої зони; підвищений рівень шуму й вібрації; наявність шкідливих випромінювань; виконання помилкових робочих дій; зниження уваги й недостатня підготовка учнів чи вчителя; порушення правил експлуатації навчального обладнання; порушення трудової дисципліни в шкільних майстернях.

Виключення цих причин або зниження їх до безпечного мінімуму – одна з головних задач конструювання і створення навчального обладнання.

Висновки:Врахування вище означених вимог щодо удосконалення

навчального обладнання для шкільних майстерень сприяє покращенню навчального процесу, ефективному оволодінню учнями професійно важливими уміннями і навичками роботи на сучасному обладнанні, підготовці до свідомого професійного самовизначення.

ЛІТЕРАТУРА.1. Беспалько В. П. Педагогика и прогрессивные технологии /

334


В. П. Беспалько. – М. : Высшая школа, 1995. – 158 с.2. ГОСТ 12.002 – 80 ССБТ. Основные понятия. Термины и

определения.3. Качество школьного оборудования: Методические рекомендации

по оценке уровня качества / Отв. ред. Е. В. Водошинова. – М.: АПН СССР, 1985. – 124 с.

Ганна Катасонова,2 курс Інституту психолого-педагогічної освіти та мистецтвНаук. керівник: ст. викл. Т. К. Володько

КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОГО МИСТЕЦТВА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Усвідомлення своєї приналежності до певної нації, генетичного зв'язку з іншими людьми, уявлення про своє походження, знання особливостей фольклору, одягу, традицій, звичаїв, обрядів та інших ознак народу є складовими етнічної культури, з якої зароджується національна культура. Розуміння національної культури в органічному зв'язку із всесвітньою культурою розкриває прогресивність культурного розвитку, шляхи інтеграції у світовий простір, усвідомлення національного у глибинах людського життя, “адже мистецькі зразки специфічного національного творення закріплюються на мапі людства, стають надбаннями всесвітньої культури тільки в тому разі, коли вони оцінюються як національний внесок у міжнародний фонд, коли національні досягнення репрезентують непересічні духовні цінності світового значення” [2, 13].

Найбільш масовим видом народного мистецтва є вишивка. “Її місце та роль у житті людини, в обрядово-ритуальній сфері освячені віковими традиціями” [2, 182]. Вишивка завжди використовувалась як оберіг від лиха, негараздів, хвороб, як побажання щастя і добра. Нею прикрашали ті місця, які найбільше впадали в око. Вишивкою оздоблювали одяг (сорочки, пояси, спідниці, головні убори, хустки, свити, чоботи), скатертини, рушники, постіль, кінську збрую. Вишивали на домотканому полотні: лляному, конопляному, вовняному. В залежності від місцевості, українські вишивки поділялися на групи: геометричні, рослинні, тваринні. Основними символами рослинного орнаменту є зображення дерева життя, як пам'яті роду, винограду – символу добробуту, багатства, барвінку – символу пам'яті, дубового листя – символу чоловічої сили, калини – символу дівоцтва, дівочої краси, цвіту калини – незайманості, цнотливості, ружі, рожа – символ сонця тощо.

Особливе місце в українській вишивці посідає вишивана крапка. Вона поєднується у різних варіантах. Крапка – це знак води, знак крові, знак зерна, взагалі, – це символ найвагомішого і найбільш бажаного у житті людини. Популярним символом є ромб. Він зображався не тільки у вишивці, а й у гончарстві, дерев'яних виробах, ткацтві, писанкарстві. Цей символ тісно пов'язаний з аграрним достатком, з плодоріддям людини і землі. Коло належить до початкових знаків геометричного орнаменту. “Найбільш вагомою у вишиваних колах є символіка сонця як запорука життя, добра і благополуччя, закликання всіляких родинних і господарських статків” [1, 57]. Отже, зображені на українських рушниках кола, круги, кільця, доносять до нас

335


знакову сутність символіки язичництва, пов'язану з культом сонця. У християнській традиції коло символізує вічність і безперервність буття.

Унікальною пам'яткою мистецтва вишивання є рушники. Рушник став одним з найвагоміших символів, необхідним атрибутом усіх українських обрядів. Він віддзеркалює культуру народу, містить інформацію про звичаї, обряди, розкриває характер людського світобачення, здійснює передачу національних традицій від покоління до покоління. Для рушникового стилю характерною є традиція натуралістичного та фантастичного відтворення образів тварин. Дотримуючись народної класифікації вишиваних звірів, що випливає навіть з поверхового ознайомлення з рушниковим орнаментом, можна виділити таку ієрархію образів тварин: верхній світ (птахи, комахи), середній світ (дикі звірі), нижній світ (змії, ящури, риби) [1, 113].

Найчастіше вишивали птахів у парі на окремих рушниках кількість пар доходить до 16-18, значно рідше вишивали птахів-одинаків (човники). На рушниках вишивали орла – як символ відляки від смерті, символ влади, закликання врожаю [1, 118]. Лебідь або ж “лебедині” рушники сприяють людині в час найбуйнішого сонця, в час Купала, є символом вірності. Журавель – культовий птах сонця, бо приносить тепло, символізує інтенсивність сонячного тепла. Павич – символ багатства. Зозуля – символ самотньої, трагічної, сумної, позбавленої щасливої долі жінки. Голуб – символ кохання, подружньої злагоди, ніжності. “Можливо, саме тому і зображувались на рушниках, які вішали на хрести” [1, 128].

Вишивка мала значення оберегу. Цю функцію виконували орнаменти, які є тією образною інакомовністю, яка робить вишивку символом. Отже, у вишивці закодовані першоджерела життя – земля, вода, вогонь, повітря та ті явища, які вони породжують. Саме від них залежало життя людини.

Таким чином, декоративно-прикладне мистецтво України – це відтворення глибинної історії нації і неповторного міфологічно-символічного сприйняття дійсності.

ЛІТЕРАТУРА1. Китова С. Полотняний літопис України / С. Китова – Черкаси,

2003. – 223 с.2. Рудницька Л. Українське мистецтво в полікультурному просторі /

Л. Рудницька. – К., 2000. – 208 с.

Владимир Малышкин,4 курс факультета технологии, экономики и сельского хозяйстваНаучный руководитель: В.М. Заёнчик, к.п.н., профессор (Тульский государственный педагогический университет им. Л.Н. Толстого)

ПРОБЛЕМА ОДАРЁННЫХ ДЕТЕЙ:СОВРЕМЕННЫЕ ТЕОРИИ И ПРАКТИКА

Понятие “одаренность” приобрело широкую значимость в нашей стране и на Западе. Появилось множество значений этого термина. Человек, наделенный развитыми способностями, другой и по характеру, и по восприятию мира. Он по-другому строит отношения с

336


окружающими, по-другому трудится. Еще один важный момент. Чаще всего мы говорим об одаренных детях, как об опережающих в своем развитии сверстников. Но есть и другая сторона одаренности, гораздо более трудная и для учителей и для родителей. Это одаренность нестандартным видением, нешаблонным мышлением. При этом способности к усвоению могут быть не такими уж выдающимися, что мешает окружающим вовремя угадать этот дар.

Психологи и педагоги, занимающиеся вопросами детской одаренности, в основном придерживаются определения одаренности, которое было предложено Комитетом образования США. Суть его в том, что одаренность ребенка может быть установлена профессионально подготовленными людьми, рассматривающие следующие параметры: выдающиеся способности, потенциальные возможности в достижении высоких результатов и уже продемонстрированные достижения в одной или более областях (интеллектуальные способности, специфические способности к обучению, творческое или продуктивное мышление, способности к изобразительному и исполнительскому искусству) [1].

Понимание типологии одаренности – это первый и необходимый шаг на пути конкретной работы с одаренными учениками, действенной помощи в развитии, укреплении и реализации их незаурядных возможностей. В обширной психолого-педагогической литературе, посвященной проблемам одаренности, рассмотрим некоторые из них. Одаренность общая и специальная: исследователи традиционно спорили о том, существует ли так называемые «общая одаренность» как универсальная способность или дар всегда конкретен и проявляется только в одной или нескольких сферах. Большая часть ученых склоняется к тому, что одаренность – интегральное (суммарное общее) личностное свойство. Иначе говоря,– если человек одарен, то он способен достичь успехов во многих видах деятельности. Но также традиционно существует и другая точка зрения. Сторонники ее полагали, что видов одаренности существует столько, сколько может быть найдено точек приложения человеческой активности. Согласно этому подходу, одаренность всегда конкретна, и нельзя говорить об одаренности вообще, нужно говорить об одаренности музыкальной, математической и т. д. Однако исследования специалистов убедительно свидетельствуют в пользу того, что одаренность интегральное свойство личности. Творческая и интеллектуальная одаренность. Экспериментально было выявлено, что высокий уровень развития конвергентного мышления, определяемого по тестам интеллекта, может сочетаться с низким уровнем дивергентного мышления. В этом случае человек может быть успешен в учении, но беспомощен в самостоятельной деятельности, в творчестве. В отличие от этого высокий уровень креативности, как правило, невозможен без высокого уровня развития интеллектуальных способностей (способностей к конвергентному, логическому мышлению).

Проблемы современности школьного обучения одаренного ребенка. Еще до поступления ребенка в школу родители часто

337


сталкиваются с определенными трудностями. Например, школьная администрация отказывается принимать детей, не достигших школьного возраста, на том основании, что они не готовы к школе в социальном плане. Но, в то же время, каждый ребенок требует индивидуального подхода, и для некоторых, отличающихся особо выдающимися способностями детей раннее поступление в школу или колледж – абсолютно правильный шаг.

Обучение одаренных детей. При выявлении детей с незаурядными умственными возможностями встает проблема: чему и как их учить, как способствовать их оптимальному развитию. Программы для одаренных должны отличаться от обычных учебных программ. Хотелось бы, чтобы обучение таких детей отвечало их главным потребностям. Одаренные дети обладают некоторыми общими особенностями, которые должны учитывать учебные программы для них. Занятия одаренного ребенка в обычном классе по стандартной учебной программе похожи на тот случай, когда нормального ребенка помещают в класс для детей с задержкой умственного развития. Ребенок в таких условиях начинает приспосабливаться, он старается быть похожим на своих одноклассников, и спустя какое-то время его поведение будет похоже на поведение всех остальных детей в классе. Он начнет подстраивать выполнение заданий по качеству и количеству под соответствующие ожидания учителя. У невнимательного, неподготовленного педагога такой ребенок может надолго задержаться в развитии.

Ознакомившись с мнением отечественных и зарубежных учёных, мы выяснили, что одаренность – высокий уровень развития способностей, любых – общих (умственных) и специальных; существует две точки зрения: 1) если человек одарен, то он способен достичь успехов во многих видах деятельности; 2) сторонники ее полагали, что видов одаренности существует столько, сколько может быть найдено точек приложения человеческой активности.

Также мы выяснили, что одаренность необходимо рассматривать в возрастных аспектах, поскольку на генетический фон с возрастом фон накладывается влияние средовых факторов. В результате одаренность приобретает предметную направленность, реализующиеся в каком-либо виде деятельности и могут. При анализе данной литературы мы выделили три вида кризиса: 1) кризис креативности, 2) кризис интеллектуальности, 3) кризис мотива достижений.

Наряду с этим была рассмотрена проблема школьного обучения, проблемы его современности, качества учителя работающего с одаренным ребенком.

ЛИТЕРАТУРА1. Давыдова Г. А. Дорога в будущее. О современных теориях

креативности и одаренности // Психологический журнал, – 2009. – № 3.2. Психология одаренности детей и подростков./ Под ред.

Н. С. Лейтеса. – М., 2006.

Матюхин И.,338


магистрант 1-го года обученияфакультета “Технология, экономика и сельское хозяйство”Научный руководитель: В.Е. Шмелев,к.т.н., профессор (ТГПУ им. Л.Н. Толстого)

УЧЕБНО-ИССЛЕДОВАТЕЛЬСКАЯ РАБОТА СТУДЕНТОВНА ЗАНЯТИЯХ ПРАКТИКУМА ПО МЕХАНИЧЕСКОЙ

ОБРАБОТКЕ МАТЕРИАЛОВУчебно-исследовательская работа студентов (УИРС) является

одной из форм приобщения студентов к познавательной деятельности, которая, формирует у студентов более широкий взгляд на задачи, которые придется решать будущему педагогу-технологу в его повседневной деятельности.

Практика показывает, что приобщать к УИРС следует уже на первом курсе. Наиболее подходящими для этих целей, на наш взгляд, являются практикум в учебных мастерских, особенно практикум по механической обработке материалов, т.к. знания и умения, приобретенные здесь необходимы для дальнейшего освоения многих дисциплин конструкторско-технологического цикла.

В качестве задач для УИРС предлагаются 4 темы, реализуемые в течение всего практикума.

В процессе выполнения работ по теме “Исследование различных способов дробления стружки при резании металлов” студенты осознают важность проблемы дробления стружки, знакомятся с уже существующими способами дробления стружки (в том числе и с соответствующими патентами). В процессе этой работы происходит первое знакомство с азами патентной деятельности, в результате которой студенты не только знакомятся с уже существующими способами решения задачи, но и, основываясь на приобретенных знаниях, способны разработать конкретное устройство для дробления стружки, например, для мастерских.

Исследовательские работы по теме «Силовое исследование различных схем нарезания резьбы» знакомят студентов с различными схемами нарезания резьбы. Одна из них довольно хорошо известна студентам: одинаковая глубина резания при каждом новом проходе и 2…3 чистовых прохода. При этой схеме усилие резания при черновых проходах возрастает в каждом следующем проходе.

Другая схема прогрессивная. В ней глубина резания выбирается из условия, что сечение стружки при каждом черновом проходе будет одинаково, поэтому глубина резания при каждом новом проходе будет все время увеличиваться, но усилие резания при этом практически не меняется, чистовые проходы остаются. Необходимо определить закономерность изменения усилий при нарезании каждого из видов резьбы (метрическая, в виде трапеции, прямоугольная и т.д.) в виде формул или таблиц.

При выполнении работ по теме “Определение жесткости при токарной обработке деталей в системе станок-приспособление-

339


инструмент-деталь” студенты проводят измерения жесткости установки деталей при различных способах её закрепления. Здесь возможны несколько вариантов закрепления: консольно; в центрах; один конец детали в патроне, другой – в центрах; с использованием люнета и др. Здесь возможно уже строить зависимости, определяющие соотношение между прогибом заготовки, местом расположения нагрузки, отношением длины вылета детали к её диаметру и др. Графические зависимости дают наглядное представление об этих соотношениях и позволяют делать выводы по практическому применению полученных результатов.

И, наконец, работа по теме “Использование ЭВМ и программ для определения режимов резания” направлена на то, чтобы, во-первых, повысить производительность обработки путем быстрого выбора рациональной скорости резания в зависимости от подачи, глубины резания и свойств обрабатываемого материала, а, во-вторых, повысить интерес студентов к процессу поиска нужного результата. Для этого можно использовать два способа: табличный (с помощью справочников) и с помощью ЭВМ. Существуют программы, с помощью которых можно аппроксимировать табличные данные. Аппроксимирующие зависимости можно использовать, например, для определения скорости резания при любых значениях подач и глубины резания, т.е. отпадает необходимость в интерполяции или экстраполяции табличных данных. По этим зависимостям можно определять необходимые режимы резания не только с помощью ЭВМ, но и с помощью программированных калькуляторов. Одним из достоинств этой темы является то, что работа по ней проявляет интерес к информатизации конструкторско-технологических процессов.

Практика и на этот раз показала, что студенты, которые были привлечены к УИРС с первого курса, лучше успевают: их выпускные работы более содержательны и, конечно же, имеют элементы исследований.

Илья Сергеев,1 курс факультета технологии, экономики исельского хозяйстваНаучный руководитель: В.М. Заёнчик,к.п.н., профессор(Тульский государственный педагогический университет им. Л.Н. Толстого)

ДЕКОРАТИВНО-ПРИКЛАДНОЕ ТВОРЧЕСТВО ВТЕХНОЛОГИЧЕСКОМ ОБРАЗОВАНИИ

В современных условиях развития высшей школы ведущей задачей системы профессиональной и специальной подготовки будущих учителей технологии, руководителей кружков технического и декоративно-прикладного творчества является формирование и развитие личности, обладающей творческой индивидуальностью, развитым интеллектом, высокой духовной культурой, опирающейся на национальные традиции. Художественное воспитание и является одним

340


из могучих средств, содействующих всестороннему и гармоническому развитию личности.[2]

Основной задачей образовательного процесса стала подготовка компетентного, творчески развивающегося, духовно богатого и целенаправленно реализующего свои возможности в профессиональной и художественно творческой деятельности педагога.

Поскольку дизайн является составной частью духовной и эстетической культуры, то это способствует его интеграции с другими видами художественной деятельности- синтезу искусств, обладающему большой культурной ценностью в формировании интеллектуального потенциала, в развитии творческой индивидуальности студента, совершенствованию обучения и воспитания личности на новых принципах живой связи учебного творчества, практической деятельности, эстетического воспитания.

В настоящее время особенно значимым является сформированность у будущих учителей технологии умений, обеспечивающих использование народного искусства для культурного обогащения и приобщения к традициям своего народа. [1]

Актуальность изучения декоративно-прикладного искусства определяется его неограниченными возможностями в творческом развитии обучаемых, поскольку учебно-творческое занятие по художественной обработке материалов является продолжением учебного процесса по ИЗО, графике, технологии, проектированию.

Декоративно-прикладное творчество существовало уже на ранней стадии развития человеческого общества. Древнейшим произведениям декоративно-прикладного творчества свойственны исключительная содержательность образов, внимание к эстетике материала, к рациональному построению формы, подчёркнутой декором. В традиционном народном творчестве эта тенденция удержалась вплоть до наших дней. [3]

Под художественно-декоративным творчеством понимают различные по виду, назначению и материалу изделия, предназначенные не только украшать жилые комнаты и общественные помещения, но и служить повседневным нуждам человека.

Произведения декоративно-художественного творчества различаются: а) по типу созданных изделий (мебель, кружева, посуда, ковры, украшения и т.д.) б) по материалу (дерево, металл, керамика, стекло, ткань) в) по технике обработки (художественная резьба, роспись, чеканка, вышивка и т.п.)

Овладение студентами основами декоративно-прикладного творчества является важной задачей профессиональной подготовки будущего учителя технологии в условиях гуманизации и демократизации образования, сохранения культурного наследия страны.

Формирование и развитие умений декоративно-прикладного творчества, положительно влияет на учебно-познавательную деятельность и поведение обучающихся, на формирование их творческого потенциала и активности. В результате чего происходят такие изменения в структуре личности, когда потребность творчества и

341

http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BB%D0%BE%D1%80


эстетические потребности приобретают доминирующий характер.

ЛИТЕРАТУРА1. Семенихин А. И. Учебно-методическое пособие по курсу

“Художественная обработка материалов” для студентов факультета ТЭСХ ОЗО / А. И. Семенихин, Е. В. Селезнева. – Тула: Издательство Тульского государственного педагогического университета им. Л. Н. Толстого, 2010. – 135 с.

2. Теплов Б. М. Психология и психофизиология индивидуальных различий: Избранные психологические труды/ Б. М. Теплов. – М.: Московский психолого-социальный ин-т, 2004.-640 с.

3. http://ru.wikipedia.org

Наталья Суркова,5 курс факультета технологи, экономики и сельского хазяйстваНаучный руководитель: Сергеева О.В.,старший преподаватель(Тульський государственный педагогический университет им. Л. Н. Толстого)

РАБОЧАЯ ТЕТРАДЬ ПО ТЕХНОЛОГИИ КАК ПРЕДМЕТНО-ЗНАКОВОЕ СРЕДСТВО ОБУЧЕНИЯ

Важность дидактических функций средств обучения делает актуальной проблему комплексного обеспечения процесса обучения.

Одним из важнейших предметно-знаковых средств обучения является рабочая тетрадь. Это особый вид учебной литературы, призванный активизировать учебно-познавательную деятельность учащихся. Также рабочая тетрадь позволяет управлять мыслительной деятельностью учащихся. Для таких тетрадей разрабатываются специальные типы заданий-упражнений. Их специфика состоит в том, что, выполняя такие задания, учащиеся разделяют весь процесс мышления на отдельные операции.

Рабочая тетрадь стимулирует мотивацию обучения. Она, по сути, является образовательным опытом развития ученика. Всем своим конструированием, заданиями и вопросами, источниками она направлена на «соавторство» и «сотворчество». На смену заучиванию и репродукции приходит самостоятельное добывание знаний. Все эти особенности рабочей тетради позволяют повысить эффективность учебного процесса.

Цель применения рабочих тетрадей на уроках технологии – обеспечить пооперационное формирование технических понятий, способствовать активизации учебно-познавательной деятельности учащихся.

Структура рабочей тетради может быть различной, что, в свою очередь, обусловлено: содержанием изучаемого предмета, степенью его сложности; характером управления познавательной деятельностью; исходным уровнем подготовленности аудитории; возрастными

342


особенностями слушателей; условиями обучения; творческими способностями преподавателя.

Рабочая тетрадь должна иметь предисловие, поясняющее, как пользоваться тетрадью. Система вопросов и заданий строится в соответствии со структурой и логикой формирования соответствующих технических понятий. Между заданиями должна быть определена соподчиненность, касающаяся как содержания предмета, так и надпредметных умений. Задача автора – вести учащегося от темы к теме, от решения простых заданий к более сложным. Иллюстрации в рабочей тетради должны быть обучающими. Их могут дополнять вопросы, требующие объяснения. Можно предложить дополнительный рисунок или схему, а также представить свой вариант. Композиционное построение рабочей тетради зависит от замысла автора, характера и содержания учебного материала, его объема, характера вопросов и заданий. В конце каждой темы должна быть серия контрольных вопросов. Это позволяет систематизировать знания учащихся. Завершает тетрадь заключение, ориентирующее на содержание учебного материала, который будет изучаться впоследствии. Для того, чтобы рабочая тетрадь могла систематически формировать устойчивые знания и умения она должна отвечать следующим требованиям:

1. Полнота.2. Группировка системы задач, обобщенные способы решения.3. Связность всех блоков информации в рабочей тетради.4. Возрастание трудности решения.5. Целевая ориентация.6. Целевая достаточность задач. 7. Психологическая комфортность обучаемых.Работа учащихся над определениями формируемых понятий

рассмотрение конструкции изучаемого устройства задают ориентировочную основу деятельности; построение графиков, диаграмм, проведение операций над формулами формируют исполнительские действия. Также решение задач, формулировка “выводного знания” определяют уровень сформированных знаний и умений учащихся.

В настоящее время рабочие тетради, применяемые в трудовом обучении, классифицируют по типам:

1. Тетради для упражнений. 2. Тетради по графическому моделированию. 3. Семиотико-семантические рабочие тетради.Также для уроков технологии в школе необходим вид рабочих

тетрадей, который объединит все виды перечисленных заданий. Они дадут возможность учащимся всесторонне проявлять и развивать себя. Именно такая тетрадь разрабатывается нами с целью формирования преемственного перехода от учебно-познавательной и учебно-практической деятельности к деятельности профессиональной.

Зинаїда Тиришкіна, 343


5 курс Інституту фізико-математичної і технологічної освітиНауковий керівник: П.Г. Буянов, к.п.н., доцент (БДПУ)

ОРГАНІЗАЦІЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ УЧНІВ ПРИ ВИВЧЕННІ КРЕСЛЕННЯ

Актуальність. Продуктивна праця починається з креслення. У кресленні відбивається творчий задум людини – проект або конструкція створюваного об'єкта. Креслення поряд з усною і письмовою мовою служить засобом спілкування між людьми.

На сьогодні на першому місці у процесі навчання у школі постають задачі формування вміння творчо мислити і самостійно набувати нові знання.

Встановлено, що самостійна робота школярів має бути раціонально організованою і постійно контролюватися з боку викладача. Уміння самостійно працювати над виконанням завдань визначають результативність і якість пізнавальної активності кожного учня. Одним із засобів активізації самостійної роботи є використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій.

Аналіз стану проблеми активізації навчально-пізнавальної діяльності в сучасних дослідженнях та практиці роботи загальноосвітньої школи підкреслив актуальність теми дослідження: “Організація самостійної роботи учнів при вивченні креслення”.

Мета дослідження: розробка і впровадження комплексу засобів навчання для ефективної організації самостійної роботи учнів при вивченні креслення.

Методами дослідження є теоретичне вивчення й аналіз психолого-педагогічної літератури, навчальних програм, підручників та методичних посібників, періодичних видань; аналіз практичних робіт та спостереження за діяльністю учнів під час самостійної роботи при вивченні креслення.

Сутність дослідження. Самостійною є та діяльність, яку учень здійснює без сторонньої допомоги, спираючись на власні знання, уміння, навички, життєвий досвід, переконання, і яка, через збагачення учня знаннями формує риси самостійності.

Навички і вміння самостійної роботи в учнів формуються не самі по собі, а в результаті спеціально організованих вправ, що органічно включаються у навчальний процес.

Для організації самостійної навчальної діяльності необхідно забезпечити її посильність, доступність і різноманітність, враховуючи при цьому вікові та індивідуальні особливості учнів, дотримуватись дидактичних вимог.

Самостійна робота на уроках креслення має велике навчальне й виховне значення. Вона може дати бажані наслідки лише тоді, коли вчитель застосовує її у певній системі та послідовності; правильно керує нею, працює у тісному контакті з учителями інших предметів.

Залежно від підготовленості учнів учитель має визначати послідовність і насиченість самостійної роботи, проявляти власну творчість та ініціативу. Під час переходу учнів з класу в клас зростає рівень їх знань і пізнавальні можливості. У зв’язку з цим і види самостійної роботи поступово ускладнюються, але треба також

344


пам’ятати, що самостійна робота – не самоціль, а один із засобів поліпшення всієї навчально-виховної роботи, підготовки учнів до життя, до практичної діяльності.

Нині одним з ефективних засобів активізації самостійної діяльності учнів стає комп’ютер. Використання комп’ютерних технологій у навчально-виховному процесі загальноосвітніх середніх шкіл є однією з ключових вимог реформування освіти на сучасному етапі. Інформаційні технології та пов’язані з ними педагогічні технології, комп’ютерна мережа Internet дозволяють підняти на новий рівень підготовку школярів, розвивати творчі здібності учнів, підвищувати ефективність навчально-виховного процесу.

На основі стандартної програми Microsoft Office Power Point за допомогою стандартної програми Microsoft Office Paint і програми для створення двовимірного мультимедіа Moho, нами був розроблений комплекс засобів навчання для вивчення однієї з тем креслення – “Аксонометричні проекції” Наочний посібник розроблений у вигляді слайдів і має презентаційний характер.

Ефективність вивчення теми “Аксонометричні проекції” у навчальному закладі значно зросте за умов впровадження даного мультимедійного науково-обґрунтованого комплексу, спрямованого на підвищення ефективності організації самостійної роботи учнів.

ЛІТЕРАТУРА1. Белкин Е. А. Педагогические основы организации

самостоятельной работы студентов в вузе / Белкин Е. А., Коренева Л. П., Требулина Н. А. – Орел, 1989. – 35 с.

2. Дембинский С. И. Методика преподавания чертежа в средней школе / Дембинский С. И., Кузьменко В. И. – М. : Образование, 1997. – 157 с.

3. Новые педагогические и информационные технологии в системе образования / [Полат Е., Бухаркина М., Мойсеева М., Петров А.] – М. : Академия, 2000. – 271 с.

Анна Шкрьоба,4 курс Інституту фізико – математичної та технологічної освітиНауковий керівник: Ю.В.Сілохінк.т.н., доцент (БДПУ)

РОЗРОБКА МЕТОДИЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНТЕРАКТИВНОГО ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ УЧНІВ 5 КЛАСІВ

Аналіз літературних джерел. Традиційна дидактика головну увагу приділяла діяльності вчителя, удосконаленню процесу передачі ним знань, а не учінню учня засвоєння цих знань. Сучасна прогресивна дидактика в центр уваги ставить діяльність учня. Роль учителя полягає в тому, що зважаючи на особливості предмета, на вік учнів, він веде їх сходинками процесу пізнання від відомого до невідомого, спираючись на їх активність і самостійність. Як показують дослідження (П.Я. Гальперін, О. В. Кащук, О. М. Леонтьев, В. А. Моляка [1,2,3] учень у якого сформовано дидактичне мислення та пізнавальний інтерес, значно швидше орієнтується в новій інформації, більше здатен до самоосвіти та наукової діяльності.

345


Проблема є в тому, що з розвитком науки і техніки росте обсяг та складність інформації, отже, з часом усе більше проявляється невідповідність між кількістю інформації та можливостями щодо її засвоєння та переробки. Насамперед це стосується трудового навчання учнів 5 класів. Як відомо, дітям цього віку важко засвоїти складний для їх розуміння теоретичний матеріал, що пропонується за оновленою програмою[4]. Крім того, деяким учням цього віку буває психологічно складно звертатися за поясненням чи за допомогою до вчителя і набагато простіше до ровесників.

Тому методичне забезпечення інтерактивного навчання учнів є актуальним саме тому, що для п’ятикласників неабияке значення мають спеціальні форми організації пізнавальної діяльності їх на основі спільного навчання.

Нами вважається, що в основі навчання учнів 5 класу проектуванню має лежати дидактична гра, яка дає змогу дітям пофантазувати, відчути себе в ролі конструктора, технолога, інженера тощо.

Поступово, на кожному уроці вчителю трудового навчання треба активніше залучати учнів до обговорення, аналізу об’єктів, предметів, явищ, діяльності так, щоб учні в доступній формі змогли засвоїти етапи проектно – технологічної діяльності.

Провідною формою організації проектно – технологічної діяльності п’ятикласників має бути колективна, частково – групова.

Учителям трудового навчання, які вирішили працювати за інтерактивними методиками, ми рекомендуємо дотримуватися таких методичних порад:

а) в роботу доцільно включати всіх учнів. З цією метою корисно використовувати технології, які дають змогу залучати всіх учасників навчального процесу до обговорення;

б) варто потурбуватися про психологічну підготовку учасників. Мова йде про те, що не всі учні, які прийшли на урок, психологічно готові до безпосередньо включення в ті чи інші форми роботи. Дає про себе знати свідома скованість, традиційність поведінки. Тут корисні різного роду розминки, постійні заохочення учнів за активну участь у роботі, створення умов для їхньої самореалізації;

в) провідною формою організації проектно – технологічної діяльності п’ятикласників має бути колективна, частково-групова. В групах не повинно бути багато учнів. Тільки при цій умові буде продуктивною робота, адже важливо, щоб кожен член групи мав можливість виступити з даної проблеми;

г) ретельно підготувати приміщення для роботи, щоб учасникам було легко пересідати у великих і малих групах;

д) уважно віднестися до поділу учасників на групи. Спочатку групи поділити за бажанням, а потім за принципом випадкового вибору.

Висновки: подальшого вивчення потребує проблема активізації пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення теоретичного матеріалу на заняттях з трудового навчання, які проводяться у формі ділових, рольових та дидактичних ігор.

ЛІТЕРАТУРА 346


1. Ващук О. В. Активізація пізнавальної діяльностиі учнів 5-7 класів у процесі самостійної роботи на уроках трудового навчання засобами нових інформаційних технологій. Дис... канд..пед.наук / О. В. Ващук. – К.,2001. – 210с.

2. Гальперин П. Я. Введение в психологию / П. Я. Гальперин. – М., Наука, 1976.-176с.

3. Леонтьев А. Н. Деятельность. Сознание. Личность / А. Н. Леонтьев. – М. : Политиздат, 1977. – 304с.

4. Трудове навчання. Навчальна програма 5 -9 класи. Нова редакція. Рекомендована Міносвіти і науки України (лист від 27.08.2010 №1/11 – 8205)

347


УДК 37.01(06)ББК 74я5

НАУКОВЕ ВИДАННЯ

З 41 Збірник тез наукових доповідей студентів Бердянського державного педагогічного університету на Днях науки 19 квітня 2012 року. – Том 3. Природничі науки. – Бердянськ : БДПУ, 2012. – 348 с.

Відповідальний редактор – Богданов Ігор Тимофійович – д.пед.н., проф., проректор з наукової роботи Бердянського державного педагогічного університету.

Відповідальність за зміст та літературне редагування тез доповідей несуть автори та їх наукові керівники.

Збірник створено за участю студентів 5 курсу Інституту філології та соціальних комунікацій БДПУ.

Технічний редактор та комп’ютерна верстка – Анжеліка Денисова.

Адреса редакції: 71100 м. Бердянськ, Запорізька обл., вул. Шмідта, 4.

Підписано до друку 03.04.2012 р. Формат 60х84 1/16. Папір офс.Друк. офс. Умовних друкарських аркушів 21,4.

Тираж 300 прим. Замовл. № 242.

348

Documents

bdpu.orgbdpu.org/wp-content/uploads/2019/03/tezy_2012_ch3.doc · Web viewМІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ. Бердянський