Сумська міська центральна бібліотека ім. Т. Шевченка

Відділ довідково-інформаційної роботи

Суми 2020

Бібліографічна пам’ятка

2

Чисте довкілля залежить від нас : бібліографічна

пам’ятка / Сумська міська центральна бібліотека ім. Т.

Шевченка; відділ довідково-інформаційної роботи; упор.

В. В. Горова. - Суми, 2020. – 24 с.

Чи замислюємось ми над тим, що трапляється далі з пляшкою з-

під води, з використаною батарейкою, які ми вкинули до смітника!?

В даному посібнику розглядається, як саме треба поводитись із

різними типами відходів, аби зменшувати їх кількість та небезпечні

властивості, а також чому відходи треба збирати роздільно та

сортувати.

Дається інформація, куди подіти небезпечні відходи в

місті Суми.

Матеріал підготувала: бібліограф Горова В. В.

Наша адреса:

40000, м . Суми вул. Кооперативна, 6

тел.(0542)22-63-32 Центральна міська бібліотека

ім. Т. Г. Шевченка, працюємо: 9.00 - 20.00

вихідний: п’ятниця E-mail: lib.@library.sumy.ua,

https://libsumy.com/

3

Земля - наша годувальниця, наш спільний

дім, в якому створені Богом для нас

абсолютно унікальні умови, що дозволяють нам не тільки виживати, але й

насолоджуватися життям у всій її красі і

різноманітності. Вона віддає нам себе цілком. Беззаперечно дарує свою любов.

Всі ми хочемо дихати свіжим повітрям, пити чисту

воду, жити в екологічно чистому середовищі. Саме від цього залежить здоров’я людини і всієї планети.

Впродовж всього свого життя людина продукує

тонни відходів і дуже рідко замислюється над тим, що із ними відбувається далі.

4

Тому постає питання, як правильно утилізувати ці

всі речі після того, як вони стають вже непотрібними?

Адже, вкрай небезпечні відходи, якщо вони опиняться в звичайному смітнику, обов’язково заподіють шкоду

нашому з вами здоров’ю та навколишньому середовищу.

Батарейки: шкода для навколишнього середовища

Проблема з утилізацією використаних батарейок,

перегорілих люмінесцентних ламп

та несправних термометрів стає

щороку дедалі актуальнішою. Зазвичай люди викидають ці

предмети на смітник і не

замислюються над тим, що буде далі. А між тим, шкоду від таких

дій можна порівняти буквально з

бомбою сповільненої дії.

Чому потрібно здавати батарейку на переробку

Використані батарейки містять у собі низку небезпечних токсичних складових, як свинець, марганець, літій і цинк, які можуть тривалий час залишатися активними, мають шкідливий вплив на живі організми, в тому числі на людину, здатні накопичуватися у тканинах, викликаючи ряд захворювань.

Відповідно до статті 1 ЗУ “Про відходи”

Небезпечні відходи – це відходи фізичні, хімічні чи біологічні, характеристики яких створюють чи можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров’я людини та вимагають спеціальних методів і засобів поводження з ними.

УВАГА!

5

Сьогодні діє проєкт який сприяє, щоб 100% всіх токсичних відходів в Україні йшли на переробку, а не

в землю.

Проєкт «Батарейки, здавайтеся!» розпочався з

ініціативи трьох ІТ-шників у

місті Дніпро, які захотіли

вирішити проблему токсичного забруднення в Україні, та виріс

до системної всеукраїнської

організації. На початку 2020

відправлено перші 20 тонн

батарейок на переробку на завод GreenWEEE в Румунії. Почалася співпраця з великими торговими

мережами – «Епіцентр» та «Нова Лінія». Втілюється збір

батарейок за європейським форматом – переробку використаних батарейок оплачують їх виробники з

доходів від продажів нових батарейок.

Зверніть увагу

.

6

Контакти: 099 311 67 96 та 097 168 55 76

go@batareiky.in.ua

Паралельно з цими пілотними проєктами організація

займається адвокацією реформи – мета якого в 2020 році

добитись прийняття нового Закону України про відходи та

Закону про батарейки, які зроблять оплату за переробку

обов’язковою для всіх компаній-виробників (зараз платять

лише ті, хто погодився добровільно), а люди зможуть вільно здавати використані батарейки у безліч пунктів

прийому. Підтримка компаній відбувається завдяки

проєкту Коробочки: http://batareiky.in.ua/boxes план на 2020 рік: http://batareiky.in.ua/help. Учасниками

проєкту Коробочки уже зараз є близько 100 топових

компаній України: WORK.ua, PrivatBank, 1+1media,

Adidas, Toyota та інші. У грудні 2019 в Україні з’явилися перші контейнери

для безкоштовної здачі батарейок на гарантовану переробку в Європі.

Якщо ви зібрали багато батарейок і хочете здати на гарантовану переробку

***

7

Не менш шкідливими для довкілля є лампи денного

освітлення, а про небезпечність ртуті у

градусниках знають навіть діти.

У вміст градусника входить ртуть, яка захищена скляним шаром. Скло дуже крихке і при невеликому ударі

може бути пошкоджено. Саме

ртутна речовина для організму людини не несе будь-якої

небезпеки, проте його

випаровування можуть привести

до серйозного отруєння, яке спровокує важкі наслідки.

У термометрі знаходиться 2 г

отруйної ртуті, яка є небезпечною для організму людини. Якщо протягом декількох тижнів

дихати парами отруйної речовини, це може призвести до

тяжких наслідків і навіть до летального результату. Багато хто вважає, що, якщо закопати ртутний термометр,

можна позбутися від проблеми назавжди, але це лише

помилка…

Недолік ртутних приладів в

тому, що вони можуть при найменшому ударі пошкодитися.

У разі впливу на градусник

токсична речовина може вийти назовні, що вкрай небезпечно

для оточуючих.

Ртутні пари дуже отруйні, і особливо їх впливу піддаються діти. Відразу відчути

вплив ртутних токсинів на організм неможливо, тільки

8

через кілька годин можна відчути спрагу, сухість в

ротовій порожнині і підвищення температури тіла.

Тому в разі несправності градусника слід викликати МНС, яке проведе всі необхідні заходи для усунення

небезпеки в квартирі. Якщо отруйна речовина вийшла

назовні, терміново викидайте його. Ртуть миттєво випаровується, і щоб пари не нашкодили оточуючим,

потрібно відкрити всі вікна і двері.

Вміст ємності потрібно передати співробітникам

МНС для подальшої утилізації. Утилізацію ртуті слід проводити за допомогою

непотрібних речей, так як цей допоміжний предмет

відразу ж після збору отруйної речовини потрібно викинути. Тому віники, пилососи і т. п.

використовувати в прибиранні приміщення не

можна.

Місце пошкодження градусника необхідно

простерилізувати розчином хлору або марганцівки. Після чого

вимити місце із застосуванням соди, або мильною водою.

Не можна викидати в ями і каналізаційні труби.

Пари ртуті можуть залишитися в останніх і при

випаровуванні потрапити у ванну кімнату житлових

приміщень. Знищити ртутну речовину з каналізації

неможливо

9

Ртутний прилад викидати в сміттєвий контейнер

строго заборонено. Це дуже небезпечно !!!

Строго заборонено закопувати пошкоджений

предмет в землі, так як пари отруйної речовини будуть

заражати екологію. Можна утилізувати градусник далеко в

лісі, де немає цивілізації, однак це може завдати шкоди

тваринам.

Заборонено використовувати пилосос при зборі

відкритої ртуті. Якщо все-таки довелося використовувати

такий спосіб для усунення ртутного розчину, то побутовий

прилад краще викинути або очистити сміттєвий мішок на

вулиці. Вміст слід скласти в полімерний пакет.

Ємність зі сміттям потрібно передати в МНС або

спеціальну службу для утилізації ртуті. Пилосос потрібно

розібрати і провітрювати протягом місяця. Шланг і інші

пристосування, які були схильні до токсичної розчину, краще

змінити на нові.

Ртутні газорозрядні лампи;

Енергозберігаючі люмінесцентні лампочки (70 мг);

Ртутно-цинкові гальванічні батареї.

Ртуть утворюється в повітрі при спалюванні газу та

вугілля.

10

***

Небезпечні відходи треба збирати окремо від звичайного побутового сміття. Потім їх слід передати спеціалізованим підприємствам, що мають ліцензію на здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами.

Куди подіти відходи: пункти збору в Сумах

Ліцензію на провадження господарської діяльності з

поводження з небезпечними відходами (збирання,

перевезення, зберігання) на території міста Суми має лише

ТОВ «Підприємство «Спецзахист» (вул. Скрябіна, 38, м.

Суми).

ТОВ «Спецзахист»

має право збирати 6 видів відходів

Відпрацьовані нафтопродукти, непридатні для

використання за призначенням, в тому числі відпрацьовані

моторні масла та їх

суміші, відходи, забруднені

нафтопродуктами,

промаслені пісок, папір;

Відходи, що містять як

складові або забруднювачі

ртуть, її сполуки, в тому

11

числі відпрацьовані люмінесцентні лампи та прилади, що

містять ртуть;

Відпрацьовані батареї свинцевих акумуляторів;

Відходи і брухт електричних та електронних вузлів, що

містять компоненти такі, як акумуляторні батареї або

інші батареї включені до жовтого переліку відходів,

ртутні вмикачі, скло від електроннопроменевих трубок

або інше активоване скло;

Відходи виробництва із застосуванням фармацевтичних

препаратів;

Відходи речовин або вироби, які містять, складаються або

забруднені ПВХ.

Як збирають і утилізують небезпечне сміття

За даними міського управління галузей виробничої

сфери, екології та енергозбереження, наразі відсутня належна система утилізації небезпечних відходів. Йдеться

як про місто Суми, так і про Україну в цілому.

Єдиним підприємством в Україні, яке має

ліцензію на утилізацію і займається повною переробкою відходів, що містять ртуть є завод ДП “Бондарівка” ЛКП

“Зелений Львів”.

У магазинах торгівельної мережі “АТБ”, Watsons, Compservice та ін., на території Сум встановлені скриньки

для збору відпрацьованих батарейок.

Поводження з небезпечними відходами у складі побутових визначено санітарною схемою очистки міста

Суми, котра затверджена рішенням міськвиконкому ще в

2013 році. Основними перешкодами у питанні організації

12

збору та перевезення небезпечних відходів є

недосконалість нормативно-правової бази, відсутність

ефективного контролю виконання вимог законодавства власниками, виробниками та імпортерами цих відходів, а

також відсутність інформації про їх обіг, невідповідність

між прогресуючим накопиченням відходів і заходами, спрямованими на запобігання їх створення, утилізацію,

знешкодження і видалення.

Контейнерна система збору небезпечних відходів не повністю гарантує безпеку жителям міста і навколишньому середовищу.

Існує ризик потрапляння вологи до контейнерів і це

може призвести до вибуху недорозрядженої літій-іонної батарейки, що в свою чергу спричинить потрапляння

токсичних речовин в атмосферне повітря. Здебільшого

таке сміття збирають спеціально обладнаним транспортом за графіком. Займаються цим підприємства, які мають

відповідний дозвіл (ліцензію).

Не дивлячись, на всі відомі способи утилізації, існує

ще один спосіб - це вторинна переробка. Причому цей спосіб найбільш ефективний, так як він є не лише

екологічно чистим, а й ресурсозберігаючим.

За рахунок використання відходів у якості вторинних матеріальних ресурсів можна вирішити ряд

таких важливих задач як економія сировини, запобігання

забруднення водойм, ґрунту і повітряного басейну,

збільшення обсягів виробництва деталей і виробів, освоєння випуску нових для підприємств товарів. Учені

підрахували, що метали, видобуті з твердих відходів,

можуть забезпечити національну потребу в залізі на майже 7%, в алюмінії – на 8%, олові – на 19%.

13

Поки українці думають – куди подіти сміття, у

країнах ЄС інша халепа – де його взяти. Адже на переробці сміття можна мати дуже непоганий бізнес. У

розвинутих країнах перероблені відходи давно стали

повноцінним продуктом міжнародної торгівлі. З вторинної сировини отримують теплову та електроенергію.

У Європі в кожній країні є спеціальні контейнери

для сортування сміття. Зазвичай, розподіляють відходи на кілька основних категорій: пластик, папір, скло, органічні

відходи та метал.

Одним з лідерів переробки сміття є Швеція. Тут переробляють 99% усіх відходів країни. За допомогою

вторинної сировини опалюють будинки, забезпечують їх

14

електроенергією. А було б у них більше сміття – були б

краще забезпечені власні енергетичні потреби. Таку

проблему у Швеції вирішили імпортом сміття з інших країн.

Схожа ситуація і в Німеччині, Швейцарії та Австрії.

У країнах полігони зі сміттям як такі взагалі закриті, адже 97 % відходів також переробляється. До слова, вся

цементна промисловість у цих країнах працює на

спалюванні сміття і автопокришок. У Німеччині навіть

існує так звана "сміттєва" поліція, яка штрафує порушників.

У Фінляндії зручні точки збору відходів мають як

житлові будинки, так і магазини та підприємства. Також країна практикує систему заставної вартості упаковки –

коли при купівлі продукту покупець платить ще й за

упаковку. Навіть сусідня Польща радикально підійшла до

проблеми відходів у країні. Спеціальний закон поклав

край нелегальним сміттєзвалищам, а люди почали сортувати відходи.

Та не всі країни Європи мають таку втішну ситуацію

з переробкою сміття як Швеція чи Німеччина.

Гігантськими звалищами і відсутністю відповідних заводів славиться Італія, Болгарія, Румунія та країни Балтії. Вони і

є одними з постачальників відходів до лідерів переробки

сміття.

15

16

З непридатної деревини, соломи і тд. виготовляють

альтернативне органічне паливо — пеллети, якими

опалюють будинки.

Величезним попитом

користується вторинна

сировина з переробленого пластику. З

пляшок, які переробляють

спочатку у гранули, виготовляють предмети

домашнього побуду, корпуси

побутової техніки, труби, іграшки та багато іншого.

Особливо популярна сировина серед власників 3D-принтерів.

Макулатуру переробляють на газетний і туалетний папір, тканину, руберойд, картон та інше. Завдяки

спеціальній обробці відпрацьованих шин, сировину потім

використовують для виготовлення килимків, підлоги, підошов до взуття, покриття тенісних кортів та у

будівництві доріг.

Листя з дерев, яке в Україні часто палять або ж

просто вивозять на полігони, є чудовим добривом для

землі.

Перероблену сировину зі скла можна продавати на

спеціалізованих виробництвах цегли, плитки, водних

фільтрів, кераміки та іншого.

17

Брухт, особливо з кольорових металів, також є дуже

вигідним у сміттєвому бізнесі. Переплавлений метал може

піддаватися багаторазовій переробці, не втрачаючи при цьому своїх властивостей.

В першу чергу необхідно обмежити бездумне застосування шкідливого пластику. Поліетиленові пакети в побуті людини – лідери в списку згубних для екології речей.

Альтернативна еко сумка для багаторазового використання допоможе позбутися від нанесення шкоди

природі і здоров’ю людини.

В Україні першим підприємством, яке отримало міжнародний сертифікат про екологічну безпеку

виробництва еко сумок стала

компанія «Текстиль-Контакт».

Еко сумка сьогодні – це ефективний засіб в боротьбі за

збереження природи і здоров’я

людини, давно є модним трендом, що вказує на здоровий

спосіб життя власника і свідому

участь в русі за чистоту планети.

Одна еко сумка здатна замінити сотні поліетиленових пакетів, яким необхідно більше 400 років для розкладання, і навіть після,

18

потрапляючи в грунт токсичні залишки завдають шкоди грунту;

Сприяє зменшенню кількості шкідливого сміття в навколишньому середовищі – це дозволить зберегти життя мільйонам тварин, риб і птахів;

Виріб, зроблений з натуральних матеріалів не здатен завдати шкоди здоров’ю власника на відміну від целофану, що містить свинець, клей і агресивні барвники;

Має еко сумка переваги перед поліетиленом і в тому, що після завершення терміну служби в процесі природного розкладання не забруднює, а удобрює грунт;

За рахунок постійного користування зменшить витрати коштів із сімейного бюджету.

Науковці Сумського аграрного університету розробили біо-пакети, назвали їх фуд біо пак. Виготовили

біо-пакет з полісахаридів.

Ці пакети хоча і взаємодіють з водою, але не розчиняються, вони тільки набрякають. Пакети створені з

полісахаридів. Полісахариди це такі органічні речовини,

які знаходяться або у водоростях, або в наземних рослинах, наприклад, в бульбоплодах.

Цей біо-пакет витримує вагу до трьох кілограмів, його

собівартість 5 гривень, зараз винахідники працюють над тим, щоб зменшити його ціну у три рази.

19

Книги

Рока, Н. Три "П" : повторне використання, помірність, переробка/ Н. Рока ; іл. Роса М. Курто ; пер. з англ. О. Радчук. - Тернопіль : Навч. кн.-Богдан, 2014. - 36 с. : іл. - (Цікаво знати).

Ткачук, Г. Книжка про сміття/ Г. Ткачук. - Львів : Вид-во Старого Лева, 2019. - 132 с. : іл.

Періодичні видання

Антоненко Д. Рюкзак «з реклами»: екологиня Дарина Антоненко створює унікальні речі з …банерів / Д. Антоненко; вела інтерв’ю О. Бережнюк // День. - 2020. - № 6 (16 січ.). - С.11.

Баранівська М. «Батарейки, здавайтеся!», або як маленька ініціатива Дніпра стала загальноукраїнською / М. Баранівська // Дзеркало тижня. - 2019. - № 48 (14-20 груд.). - С.13.

Бережнюк О. Кінець епохи пластику?: чи справді такі пакети скоро зникнуть з українських магазинів? / О. Бережнюк // День. - 2019. - № 214 (21 лист.). - С. 9.

Бережнюк О. Перший пішов! Використані українцями батарейки відправлять на переробку /

О. Бережнюк // День. - 2019. - № 234 (19 груд.). - С.10. Білих Н. С. Ртуть. Засоби демеркуризації / Н. С. Білих // Безпека

життєдіяльності. - 2013. - № 7. - С. 38-40. Вертіль О. Еко сумки для еко-Сум / О. Вертіль // Урядовий кур’єр. -

2019. - N 98 (28 трав.). - С. 16. У Сумах на площі Незалежності влашували корисний флешмоб. Майже

1000 місцевих школярів та з міста Лебедин і села Велика Чернеччина Сумського району представили кілька тисяч власноруч виготовлених сумок з екологічно чистих матеріалів, які могли придбати всі охочі за доступними цінами.

Вертіль О. Півмільйона гривень на біологічні пакети / О. Вертіль // Урядовий кур’єр. - 2018. - N 235 (12 груд.). - С. 6.

Команда молодих вчених Сумського національного аграрного

20

університету брала участь в конкурсі Elephant Hackathon (м. Київ) і отримала грант на власну розробку з виготовлення біологічних пакетів, які розкладаються.

Гончарук Н. Мусор социального назначения / Н. Гончарук // Панорама. - 2013. - №42 (16-23 окт.). - С. А13.

Дубровик-Рохова А. Велике прибирання - великі гроші: як економічно вигідно позбутися статусу найбруднішої країни світу / А. Дубровик-Рохова // День. - 2016. - № 156-157 (2 верес.). – С. 11.

Дубровик-Рохова А. Японія: «епідемія чистоти»: країна в якій грамотна утилізація відходів стала стилем життя / А. Дубровик-Рохова // День. - 2016. - № 156-157 (2 верес.). - С. 15.

Куди в Україні здати відпрацьовані лампи, батарейки та термометри // Педагогічна майстерня. - 2015. - № 6. – С. 26-30.

Маркграф І. Батарейки, здавайтеся! Школярі Дубов’язівської НВК реалізували екологічний проект "Батарейки, здавайтеся / І. Маркграф, С. Моша // Сумщина. - 2016. - № 14 (6 квіт.). - С. 8.

Миколюк О. А ви - енергоефективні? Соціологи дослідили, як українці ставляться до питання збереження ресурсів сталого розвитку / О. Миколюк // День. - 2019. -№ 222 (3 груд.). - С.8.

Миколюк О. Батарейки «здалися»: Україна вперше відправила 20 т використаних акумуляторів на переробку / О. Миколюк // День. - 2020. – № 46-47 (13-14 берез.). - С.2.

Николаева Е. Деньги за ум [Текст] / Е. Николаева // Панорама. - 2018. - №50 (12-19 дек.). - С. А2. : ил.

Ресурсозберігаючий проект FoodBIOPack Сумського національного аграрного університета виборов грант — 500 тис. грн.від фонду підтримки науки в Україні Elephant Fund. Сумчани виготовляють біорозкладні пакети для продуктів, які в перспективі радикально змінять ринок упаковки і зроблять його більш екологічним і безпечним.

Осипчук И. В Украине создали искусственное сало и съедобные пакеты : в ближайших планах учёных сделать энергетические батончики на основе высушенных и перетёртых в муку... кузнечиков / И. Осипчук // Факты и комментарии. - 2018. - № 41 (18 -24 окт. ). - С. 22.

Штучне сало, а також їстівні пакети і посуд розробила науково-дослідна група, яку очолює доцент факультету харчових технологій Сумського національного аграрного університету Дмитро Бидюк - сумський

21

вчений, доцент кафедри харчування СНАУ, що винайшов одноразовий екологічний пакет.

Павлова Л. Полиэтиленовый кулек или эко сумка: почему в Сумах не пользуется спросом альтернатива вредным упаковкам? / Л. Павлова // Ваш шанс. - 2019. - №30 (24 лип.). - С. 8А.

Розглянуто сучасний стан впровадження екологічних видів пакування в торгових мережах міста, що рекомендовано з лютого місяця поточного року сесією міськради. Дмиро Бидюк, посуд і аналог поліетилену, продовжує експериментувати та вдосконалювати свій винахід, щоб розширити асортимент пакувальних біорозкладних матеріалів і тари та налагодити повсемістне їх виробництво.

Славінська І. Давайте дружити з довкіллям, або дещо про утилізацію батарейок / І. Славінська // Безпека життєдіяльності. - 2013. - №9. - С. 27-28.

Співак, К. Масштабна біда від маленької батарейки / К. Співак // Сумщина. - 2015. - № 35 (23 верес.) - С. 13.

Сумський стартап про "їстівні" пакети здобув перше місце на міжнародному конкурсі // День. - 2018. - N 196 (19 жовт.). - С. 9.

Стартап-проекти вчених з Вінниці та Сум здобули перші місця у міжнародному конкурсі стартапів University Startup World Cup, який проходив у Копенгагені (Данія). Проект сумських винахідників - "FoodBIOPack" - переміг у номінації "Sustainability Award". Він пропонує вирішення проблеми забруднення навколишнього середовища пластиковими відходами. Вчені розробили еко-пакування для харчових продуктів, яке надалі можна використовувати як органічне добриво. Ідея українських дослідників зацікавила потенційних інвесторів з Португалії, Єгипту і Данії.

Тітамір О. Як подолати токсичну проблему: у парламенті зареєстрований законопроєкт, який має вирішити питання переробки батарейок та акумуляторів / О. Тітамір // День. - 2019. - № 210-211 (15 лист.). - С.11.

Шуткевич О. Екокультура з університету: у Вінниці відкрито першу станцію глибокого сортування твердих побутових відходів Ecohope /О. Шуткевич // День. - 2019. - №79-80 (8 трав.). - С.5.

Щербак О. "Батарейки соберем - много ежиков спасем!": экологический проект с тиким дивизом стартовал в одной из сумских школ / О. Щербак // Ваш Шанс. - 2014. - №4 (22-29 янв.). - С. 19А.

22

FoodBIOPack: команда Сумського національного аграрного університету отримала півмільйона гривень на розвиток екологічного стартапу // День. - 2018. - N 226 (12 груд.). - С. 2.

Розробники проекту пропонують інноваційну концепцію виготовлення одноразового екологічного посуду та упаковки.

Юзич М. Революція в смітті, або три українські проекти, які вирішують проблему з відходами / М. Юзич // День. - 2016. - № 156-157 (2 верес.). - С.15.

Вебліографія

Батарейки, здавайтеся! [Електронний ресурс] : блог. — Текст. дані. — 2020. — 26 лют.— Режим доступу: http://batareiky.in.ua/ (дата звернення: 14.03.2020). - Назва з екрана.

Де "чистилище": куди потрапляють використані батарейки? [Електронний ресурс] // Рубрика: сайт новин України і світу для активних людей. — Текст. дані і фото. — 2019. — 27 трав. https://rubryka.com/article/chystylyshhe-batarejky/ (дата звернення: 16.03.2020). - Назва з екрана.

Еко сумка переваги: 5 основних причин, щоб купити [Електронний ресурс] : Текстиль Контакт.— Текст. дані. — Режим доступу: https://tk-ekosumka.com.ua/articles/eko-sumka-perevagi-5-osnovnih-prichin-shhob-kupiti/ (дата звернення: 16.03.2020). - Назва з екрана.

Еко сумки для еко-Сум [Електронний ресурс] // Урядовий кур’єр. —2020. — 16 берез. — Режим доступу: https://ukurier.gov.ua/uk/news/eko-sumki-dlya-eko-sum/ (дата звернення: 14.03.2020). - Назва з екрана.

Куди можна здати небезпечні відходи у Сумах [Електронний ресурс] // Трибуна, незалежна преса Сум. —Текст. дані і фото. — 2019.— 11 верес.— Режим доступу: https://tribuna.sumy.ua/news/kudy-mozhna-zdaty-nebezpechni-vidhody-u-sumah/ (дата звернення: 16.03.2020). - Назва з екрана.

Отруйна енергія: куди подіти батарейки, які Україна не вміє переробляти? [Електронний ресурс] // Радіо Свобода : сайт. — Текст. дані. — https://www.radiosvoboda.org/a/29273849.html (дата звернення: 14.03.2020). -Назва з екрана.

Розбили ртутний термометр. Що робити і куди віднести? [Електронний ресурс] // Українська правда. — 2018. —21 груд.— Режим

23

доступу: https://life.pravda.com.ua/health/2018/12/21/234875/ (дата звернення: 14.03.2020). - Назва з екрана.

Як діяти, якщо розбився ртутний термометр [Електронний ресурс] // Управління ДСНС України у Тернопільській області. — Текст. дані і фото. — 2017. — 19 груд. — Режим доступу : https://tr.dsns.gov.ua/ua/Ostanni-novini/6746.html (дата звернення: 14.03.2020). - Назва з екрана.

Якщо розбився ртутний термометр: покрокова інструкція [Електронний ресурс] // ICTV: канал.—Текст. дані і відео. — 2019. — 23 лют. — Режим доступу: https://ranok.ictv.ua/ua/2019/02/23/yakshho-rozbivsya-rtutnij-termometr-pokrokova-instruktsiya/ (дата звернення: 14.03.2020). - Назва з екрана.

24