1

Intern’s leTTer №3 -4

May - June 2012

Іниезв’ю н Разасже Пзчийожю …3

Щжленнчд іниезна в Кзчей … 22

Заджхаичсь й пжгоял… 33

Канда пзж Івана – іниезна … 36

Рвазчндч иа інше … 39 -40

2

Сожвж віл зеладижза: Віл жсені лж оіиа

Уявіть, що сьогодні 10 листопада 2011 року, перший тренінг з ефективної комунікації для інтернів. Другий день у стінах ВРУ, як ми знаємо один одного. Згадали? Маю надію, що це були приємні спогади, та цей рік багато змінив для кожного. Навіть, якщо не помічаєш, ніколи й нічого не є більше таким, як було: все змінюється та плине з часом, зберігаючи найкраще в нашій голові та на фото.

Але повернусь до тренінгу: згадайте малюнок «Герб», де ми зображували ідеальне місце для відпочинку; людей, завдяки яким ми на Програмі; наше уявлення про останній місяць нашого стажування. Особисто мені ця картинка подарувала чудовий настрій, бо візуалізованні восени іллюстрації стали моїм життям на рік. Думаю, що кожний, хто зберіг схематичний план знайде зараз щось, що мало місце під час проходження ним стажування, а як мінімум кава на 11 поверсі.

Візьміть зараз олівець та намалюйте чи запишіть у блокноті свої почуття та все те, що ви взяли

зі стажування у ваше Майбутнє: друзів, нові навички та вміння, знайомства, життєві принципи чи щось інше, особливе та важливе саме для вас!

PS: Буду сумувати за вами. Я щаслива, що була

на цій Програмі. Нехай наше електронне спілкування

стане ще одним спогадом, який буде іноді нагадувати

про ІНТЕРНІВ 2011- 2012 рр. Величезне дякую всім тим,

хто долучився до його створювання та звісно був

читачем всіх номерів ;)

margarita.danderfer@gmail.com

Над номером працювали: Катерина ГАЙТАН, Єлизавета ГЛУЩЕНКО, Юлія ДИРДА, Леся ЛИСЯК, Ірина КУТНЯК, Анастасія ЛАХТІОНОВА, Катерина ЛУБЯНА, Олена КІСЛОВА, Ігор КРАМАРЕНКО, Денис МАРЧУК, Ніна РУДИЧ, Марія СОЛОДАР, Олег ТОВПИШКО, Віра ШЕЛУДЬКО.

Редактор: Маргарита ДАНДЕРФЕР Фото:Маргарита ДАНДЕРФЕР

Літературний редактор: Віра ШЕЛУДЬКО, Анна КИСЕЛЬ Верстка та дизайн: Анастасія ЛАХТІОНОВА

3

Іниезв’ю н Гжожвжю Пзавоіння гзжеалсьджї

жзганінації «Ліга іниезнів»

Наші читачі мають унікальну можливість поспілкуватися із начальником управління міжнародного співробітництва Рахункової палати, Головою

Правління громадської організації «Ліга інтернів» Тарасом Миколайовичем Притулою. Народився і навчався у м. Львові. Нагороджений Почесними грамотами Кабінету Міністрів України (2011 р.) та Рахункової палати (2006 р.). Державний службовець 3 рангу. Але, незважаючи на значні досягнення і зайнятість, він – людина, відкрита для спілкування, готова

завжди прийти на допомогу, дати слушну пораду. Варто зауважити, що Тарас Миколайович - випускник програми 1998-1999 рр, а, отже, з власного досвіду знає усі секрети успішного проходження стажування і люб’язно погодився поділитися ними із читачами.

Тарасе Миколайовичу, як Ви дізналися про стажування у Верховній

Раді? Чи відрізняється система відбору зараз від тієї за якою відбирались

Ви?

Про програму стажування я дізнався у далекому 1996 році, навчаючись

на 3 курсі факультету міжнародних відносин Львівського національного

університету ім. І.Франка. В цей час мої старші колеги з факультету Ілля

Шевляк та Андрій Мельник завершили перший рік стажування і розпочався

набір другого року, в якому теж взяли участь багато з моїх колег. Проте, на

програму я потрапив навчаючись на 5 курсі – це був 3 рік адміністрування

Програми. На той час я уже мав чітке уявлення про стажування, подальші

можливості та перспективи, які відкривала Програма із відгуків моїх колег, які

вже пройшли школу парламентського стажування.

Пам’ятаю, що в цей час популярність Програми була надзвичайно

високою. Пройти стажування у стінах Верховної Ради України – це було щось із

сфери фантастики. Лише з мого курсу на Програму подалися понад 10 осіб. Це

була дуже рейтингова програма. Водночас, система відбору була надзвичайно

4

жорсткою, особливо співбесіда. Питали все про єдиний законодавчий орган

України, систему органів державної влади, політичну систему, а потім ми

проходили перевірку знань іноземної мови. Проте, кількість членів відбіркової

комісії була значно меншою.

Де саме Ви проходили стажування? Які обов’язки виконували?

На відміну від моїх колег, які пройшли конкурс, відповідно до

розпорядження керівника Апарату ВРУ я був зарахований для проходження

стажування в Рахунковій палаті України у якості помічника заступника Голови

Рахункової палати В.Г.Мельничука. Виконував різноманітну роботу, переважно

аналітичну, яка включала пошук, збір, аналіз, підготовку записок з питань

державних фінансів, бюджету України, повноважень та особливостей

функціонування органів фінансового контролю зарубіжних країн тощо.

Як Голова правління ГО

«Ліга інтернів», як Ви оцінюєте

сучасний рівень Програми? За

цей рік зроблено дійсно багато,

чи плануються ще якісь кроки

для подальшого удосконалення

Програми ?

Як вам відомо, у 2009 році

була створена Асоціація

випускників програми

стажування у ВРУ та ЦОВВ -

громадська організація «Ліга інтернів», засновниками якої стали наші

випускники: Марина Руденко та Леся Нечипоренко. Метою було перейняти

естафету від американських колег – Програми сприяння парламенту ІІ для

здійснення подальшого адміністрування програми спільно з Верховною Радою

України.

У кінці 2011 року, на загальних зборах організації, мене було обрано

Головою Правління, до цього часу я понад рік входив до складу Правління.

Хотів би зазначити, що на даному етапі сучасний рівень Програми дуже

високий. Вона не втратила своєї актуальності, а навпаки відкрила нові

можливості та форми діяльності для пізнання, вдосконалення та самореалізації

інтернів. Зокрема, в цьому році, на відміну від попередніх, інтерни мали

можливість не тільки прослухати, але й змоделювати і представити на

публічний захист свої роботи щодо перспектив розвитку інноваційного бізнесу

в України. За кілька днів постійні й активні слухачі отримають відповідні

5

сертифікати. До речі, згаданий бізнес-курс підготував і читав випускник нашої

програми Владислав Цигода.

Цікавою і досить насиченою

видалася організована вперше за

всю історію Програми поїздка

цьогорічних інтернів до Парламенту

АР Крим, де її учасники мали

можливість познайомитися зі

своїми колегами та взяти участь у

молодіжному круглому столі.

За цей доволі короткий період

нам вдалося розробити

стратегічний план діяльності Ліги

на наступні два роки, покращити інформаційну складову (маю на увазі

вдосконалити веб-сайт «Ліги інтернів»), здійснити просвітницьку діяльність та

популяризацію Програми серед рейтингових вузів України, розширити коло

наших потенційних донорів та партнерів. Користуючись нагодою, хотів би

подякувати як членам Правління організації, директору ГО «Ліга інтернів»

Собакар В., так і нашому незмінному координатору Стефурак О.І. за їх позицію

та проведену роботу. Водночас, хотів би підкреслити активність та

ініціативність самих цьогорічних інтернів.

На мою думку, це лише початок запровадження нових форм та корисних

заходів, робота над удосконаленням Програми буде продовжуватися. Дуже

важливим моментом у цьому процесі є постійна організаційна та

консультативна підтримка й сприяння, яку надає нам Апарат Верховної Ради

України, зокрема управління міжпарламентських зв’язків та Агентство США з

міжнародного розвитку на що ми дуже сподіваємось та розраховуємо в

майбутньому.

Що б Ви порадили інтернам для того, щоб досягти успіху у

професійній діяльності? По-перше, потрібно завжди ставити чітку мету, яку б

ви хотіли досягнути у житті. І пам’ятайте, що успіху у будь-якій справі можна

досягти лише наполегливою й самовідданою працею.

Леся Лисяк,

інтерн Європейського центру

інформаційної підтримки ВРУ

6

Спзавоіння накенпечення еімпазоаеенисьдчх

нв’яндів пзж сиамйвання…

Спеціальна рубрика в цьому випуску газети буде присвячена розповіді інтернів попередніх випусків стажування, що нині працюють в Управлінні забезпечення міжпарламентських зв’язків Апарату Верховної Ради України, та безпосередньо керівників нашого стажування про програму. Ось вже багато років поспіль на стажування в цей підрозділ приходять молоді талановиті

фахівці, а в цьому році - Дандерфер Маргарита, Дульська Анастасія, Лазумірський Василь, Лубяна Катерина, Чекштуріна Анастасія.

Корнійчук Андрій Сергійович, Керівник

Управління забезпечення міжпарламентських зв’язків

Апарату Верховної Ради України, на запитання про

ставлення до Програми стажування у Верховній Раді

України, відповідає з усмішкою на обличчі, що йому

завжди приємно працювати з інтернами. Керівництво

Управління підтримувало і опікувалось Програмою

стажування і в майбутньому теж не полишить цієї

справи. Участь в цій

програмі допомагає

проявити себе,

розкритись кожному. За

словами Андрія Сергійовича, з року в рік

інтерни допомагають в поточній діяльності

кожного з відділів Управління.

7

думку Палагусинця Р. В., і тоді все

вдасться! Колісниченко Борис Миколайович,

Перший заступник керівника Управління,

вважає, що Програма є важливою, тому що

знаходить нових людей з різних регіонів, з

різних навчальних закладів країни, дозволяє

оцінити рівень підготовки молодих

спеціалістів, поповнити кадровий потенціал

Управління. На думку Бориса Миколайовича, основні критерії відбору інтернів

до Управління – це знання іноземних мов, пунктуальність, тактовність,

грамотність. Адже робота в Управлінні вимагає чіткого розуміння поставлених

завдань, вміння врегульовувати конфліктні

ситуації та вдало знаходити нестандартні

рішення питань щоденних викликів.

Цупренко Олександр Петрович,

завідувач відділу організаційно-

протокольного забезпечення Управління,

наголосив на значенні професійної етики та

практичного досвіду, який можуть

отримати інтерни під час підготовки заходів організованими Управлінням.

Олександр Петрович схвально оцінює діяльність Програми та самих інтернів,

які старанно виконують покладенні на них обов’язки.

Кролевецький Олександр

В’ячеславович, заступник завідувача

відділу забезпечення зв’язків з

національними парламентами Управління

забезпечення міжпарламентських зв’язків

Апарату Верховної Ради України вважає,

що інтерни є одними з найпрогресивніших

представників сучасної молоді, яких

здебільшого об’єднують такі риси як цілеспрямованість, наполегливість,

бажання постійно поглиблювати знання, набуті під час навчання, прагнення

максимальної самореалізації; тому стажування – це унікальна можливість,

опинившись в реальних робочих умовах, набути досвіду та визначитись із

професійними пріоритетами в житті.

8

Олександр В’ячеславович побажав успіхів інтернам у їх подальшій

діяльності, із задоволенням зазначивши, що завдяки реалізації цієї програми

стажування зростає кількість досвідчених професійно підготовлених молодих

людей, які готові активно долучитись до реалізації державної політики у будь-

яких сферах заради процвітання нашої держави

Олійник Наталя Іванівна,

старший консультант Управління

розповіла, що проходила стажування в

2004-2005 рр., досить буремних з огляду

на перебіг політичних подій. Місцем її

стажування була Комісія Верховної Ради

України з питань приватизації. Робота в

Комісії дала змогу набути досвіду

аналітичного опрацювання матеріалів та

зрозуміти принципи функціонування вищих державних органів. А вже потім

через рік вона почала працювати в Управлінні. Олійник Н. І. зауважила, що

процес організації самого стажування дещо відрізняється, тому на

сьогоднішньому етапі розклад більш насичений цікавими заходами.

Палагусинець Ростислав

Васильович працює в Управлінні на

посаді заступника завідувача відділу

забезпечення зв'язків з міжнародними

парламентськими організаціями, а в

2004 році теж був інтерном. За словами

Ростислава, для нього час стажування в

стінах Верховної Ради України приніс

неоціненний досвід та став початком його успішної кар’єри. А починалось все в

січні 2004 року, на відміну від традиційного початку в листопаді через

об’єктивні причини. На розгляд було подано близько 400 анкет від

претендентів, на співбесіду було запрошено майже 100 з них і врешті-решт

після другого етапу відбору було обрано 50 найкращих. Цілеспрямованим,

відповідальним, старанним, працьовитим – таким має бути інтерн, на

Катерина Лубяна

інтерн Управління забезпечення міжпарламентських

зв’язків Апарату Верховної Ради України

9

Десять років досвіду

Перед Вами не просто інтерв’ю з відгуками про Програму, а невеличкий експеримент. Полягає він у тому, що для з’ясування еволюції вражень інтернів та самої Програми було обрано формат бесіди втрьох, за участю учасників стажування та випускників, для яких це стало важливим елементом у кар’єрі. Мова піде про те, як змінились Комітет, Програма та інтерни.

Дійові особи:

Валентин Гладких – інтерн із десятилітнім стажем. Після інтернатури в Комітеті з питань культури та духовності продовжував працювати в ньому, а нині він головний консультант Головного організаційного управління Верховної Ради України, кандидат філософських наук, поет і особа, котра завжди має свою особливу думку.

Христина Рибачок – інтерн-початківець Комітету з питань культури та духовності. Академічний філософ, скрипалька та активістка.

Марія Солодар – інтерн-початківець Комітету з питань регламенту, депутатської етики та забезпечення діяльності Верховної Ради України, інтерв’юер.

М.С. Чому ви вирішили подати документи на Програму? Якими були очікування?

Х.Р. Мені порадила подруга. Аргументувала тим, що це прекрасна можливість дізнатись принципи роботи Верховної Ради України, познайомитись із цікавими людьми…

В. Г. Я навчався на останньому курсі. Цікаво було пройти таке стажування. Основною причиною стало здобуття професійних знань, умінь, навичок як майбутнього політолога. Хотілось урізноманітнити своє життя. Бажань заводити корисні знайомства чи залишитись на роботу в мене не було.

М.С. Валентине, якими були Ваші враження по закінченню програми?

В. Г. Був дуже гарний випускний… На момент закінчення програми мені достатньо чітко сказали, що хочуть бачити мене як працівника секретаріату. Але на той час пріоритетним для мене був вступ до аспірантури. Так склалося,

10

що і в Комітеті, і в Університеті до мого бажання поєднувати навчання з роботою поставились із розумінням.

М.С. Окрім безпосередньої роботи в комітетах Програмою передбачені заходи: лекції, тренінги, зустрічі… Що би ви могли сказати про них? Чи вважаєте теоретичну частину необхідним елементом Програми?

Х. Р. Окремі зустрічі мені дуже подобаються. Можна сказати, що це більш формальна річ, адже працювати в Комітеті можна і без цього. Але це важливо в середовищі інтернів, як певний зв’язок між нами.

В.Г. Сьогодні теоретична частина значно прогресувала: тепер вона є цікавішою, зокрема своїм викладацьким складом.

М.С. Чи могли б ви в загальних рисах охарактеризувати інтерна свого покоління?

Х. Р. Для мене «класичний інтерн» – дівчина. Вона має активну громадську позицію, товариська, на лекціях задає багато питань.

В. Г. Інтерни 10 років тому були значно більшими ідеалістами в питаннях державотворення. І щодо Програми було менше споживацтва і раціональності. Ми не думали, що дасть нам Програма. Радше, чим самі зможемо бути корисними.

М.С. Якби перед вами стояло завдання оцінити Програму за десятибальною шкалою, яким чином би ви це робили?

Х. Р. Відповідальність оцінювати Програму я на себе взяти не можу. Скажу точно, що зняла б по кілька балів за процедуру звітування. Натомість додала б їх за те, як приймають нас в Комітеті.

В. Г. Як можливість, оцінив би програму на 10 з 10.

«Все тече, все змінюється», – стверджував Геракліт. Зі слів героїв нашої бесіди можна відзначити, що десятилітній досвід змінив Програму на краще. Остання відповідь Валентина – гарний підсумок розмови. Адже, як і десять років тому, сьогодні є чудова можливість, скористатися якою – обов’язок інтернів.

Марія Солодар,

інтерн Комітету з питань регламенту,

депутатської етики та забезпечення діяльності ВРУ

11

Відверто від інтернів Комітету

з питань державного будівництва та місцевого

самоврядування

Як казав відомий український філософ Григорій

Сковорода: «Все, що потрібно тобі, ти

знайдеш у собі». Ці слова слугують мені

орієнтиром у житті. Звертаюсь саме до них у

час, коли ти стоїш перед вибором, а що ж

далі? Саме вони відкривають переді мною

дорогу дій, аби ціль була досягнута.

Мені не зрозуміла позиція суспільства,

що звикло стояти осторонь всіх важливих процесів, що відбуваються в нашій країні,

на всіх рівнях суспільного життя. Погоджуюсь, що багато в чому це пов’язано з тим, що

немає ідеї і принципів розвитку партійної системи, відсутнє розуміння стратегічних

завдань які має вирішувати країна, для утвердження своєї незалежності. Застарілий

принцип роботи в адміністративній частині влади. А саме, відсутність молодих

професійних людей, що пояснюється невеликою заробітною платою, призводить до

латання дір в кадровій політиці, пересування старих працівників з одного місця на

інше. Це призводить до принципу спіралі, що несе для України тільки розчарування. В

державу не поступає нових ідей, кров не оновлюється, в даному випадку мова йде про

нових думаючих людей, а поступово згортається і якщо не прийняти дій негайно,

захворіти можна на всі інші покоління.

Президент України підписав указ про

проведення адміністративної реформи. Ціль

вибрана правильна, й дії мають бути

відповідними. Сама по собі адміністративна

реформа без реформи територіальної нестиме

мізерний і ніяким чином не позитивний ефект

для України. В країні мають запрацювати

принципи децентралізації державного

управління, регіоналізму й місцевого

самоврядування. Це дасть можливості простежити динаміку демократичних

перетворень і визначити особливості вдосконалення діяльності органів державної

влади. Саме в цій роботі я бачив свою практичну доцільність стажування у Комітеті з

питань державного будівництва та місцевого самоврядування. Це дало мені постійну

можливість вдосконалюватись, перейти від теоретичних засад до практичних дій.

Денис Марчук

12

Потрапивши до резерву, навіть не мала сумніву, що все-таки потраплю на

Програму, але прочекавши 2 місяці на відповідь, вже не сподівалась на позитивний

результат. Почути новину про те, що потрапила до складу інтернів, було надзвичайно

несподівано.

Зараз, стажуючись вже 5 місяців, можу впевнено сказати, що вдячна за

можливість стажуватися за Програмою. Вдячна Програмі за те, що у мене є

можливість спостерігати надзвичайність, цілеспрямованість, активність,

креативність, творчість і головне небайдужість у інтернів, з якими проходжу

стажування. Вдячна, що проходжу стажування саме в Комітеті з питань державного

будівництва та місцевого самоврядування, що дозволило мені працювати разом з

такими прекрасними інтернами, Шпарик Назар та Марчук Денис. Вважаю хлопців

дуже цікавими, талановитими та перспективними, впевнена що в майбутньому їх

чекає успіх. Вони допомагали мені впродовж всього стажування, знайомили з усим, за

що висловлюю їм свою найщиірішу любов та подяку!

Ніна Рудич

Стажування в Комітеті з питань державного будівництва та місцевого

самоврядування мені дуже сподобалося. Для мене дуже цікавими були засідання

Комітету і Тимчасової спеціальної комісії з питань виборчого законодавства.

Також після прийняття ЗУ «Про вибори

народних депутатів» Комітет проводив

круглий стіл, в якому брали участь

представники абсолютно всіх державних

органів, які задіяні в момент проведення

виборів, починаючі від ЦВК закінчуючи

суддями Адміністративних судів України.

Були розглянуті практично всі аспекти

виборчого законодавства.

З народних депутатів вдалося попрацювати з Гордієнком Сергієм

Володимировичем від фракції Комуністичної партії України. Вразив своєю

обізнаністю в юридичних тонкощах Ключковський Юрій Богданович, який, напевно, є

найкращий в країні спеціаліст у галузі виборчого законодавства. До речі, саме

Ключковський Ю.Б. підготував проект Виборчого кодексу, який, на мою думку, є

найліпшим із законопроектів з питань виборів.

Ігор Крамаренко

13

Віч-на-віч з ЦОВВ

Доброго часу доби всім читачам чергового

інтернівського випуску ! Хочу поділитися з вами,

дорогенькі мої, враженнями від свого стажування в

Мінрегіоні (це той, що: Міністерство регіонального

розвитку, будівництва та житлово-комунального

господарства). Місце мого точного перебування –

Департамент економіки систем життєзабезпечення. Як

для дипломованого економіста – кращого департаменту

не знайти! До того ж, і відділ галузевої економіки сприяє

моїй професійній реалізації та розвитку. Займаємося ми

аналізом фінансово-економічного стану підприємств галузі, прогнозом розрахунків рівня тарифів на

ЖКП, і…от вона …кульмінація…! Найбільш обговорюване та дискусійне в масах питаннях: реформа

житлово-комунального господарства. Стажування досить «живе» та практичне, із активним

залученням мене у всі аспекти роботи: від створення презентації, до здійснення прогнозів тарифів на

ЖКП (самій в голові раніше не вклалося б, що буду такі речі прогнозувати!!!). Найбільше мені імпонує

те, що мене сприймають як повноцінного члена колективу. Більше того, навіть відчувають потребу в

мені. Це не може не лестити, погодьтеся:) Колектив надзвичайно приємний та цікавий. Зізнаюся вам,

шановні колеги, що намагаюся працювати в режимі нон-стоп. Як кажуть: «Не питайте, скільки роботи,

питайте – ДЕ ВОНА?!». І тоді вам будь-які двері відчиняться! Тому бажаю успіхів у завершаючих днях

нашого інтернства – насолоджуйтеся сьогоденням і розставляйте правильно пріоритети. Сподіваюся,

вже всі вирішили для себе, чого саме вони все-таки хочуть!

Юлія Дирда, інтерн Міністерства регіонального розвитку,

будівництва та житлово-комунального господарства

Стажування в Міністерстві закордонних справ. Спочатку була кава...

Вже 8 місяців ми, інтерни Міністерства закордонних справ, проходимо стажування в

Департаменті міжнародних організацій. Ми – це Роксолана

Фединець – Відділ ООН, Яна Назаренко та Кіра Спиридонова –

Відділ ОБСЄ, і я – Ірина Кутняк – Відділ Ради Європи. Вісім

місяців назад нас запросили на співбесіду, і одразу ж

влаштували нам тімбілдинг, відправивши на каву (бо

перепустки в МЗС – це вам не жарти). Тож, фактично, з цієї

першої кави неподалеку від Михайлівської площі і почалось

наше стажування. Потім була співбесіда, орієнтаційний

тиждень, перші враження від будівлі МЗС та виду з вікна,

знайомство з керівниками структурних підрозділів, перші трудові будні, перші труднощі та перші

перемоги. Цікаво, чим ми займаємося? Всім. Інтернів сприймають як повноцінних працівників, бо

адміністративна реформа спричинила суттєве скорочення штату. Загалом, наша робота – це

листування з міжнародними представництвами України, іншими ЦОВВ, іншими структурними

підрозділами в рамках МЗС, допомога в організації робочих зустрічей з представниками міжнародних

організацій, які відносяться до компетенції наших підрозділів, переклади, аналітична робота, робота з

міжнародними договорами та конвенціями… багато всього. Мої враження? По-перше, я вважаю, що

інтернам ЦОВВ в дечому пощастило більше, ніж інтернам ВРУ: в нас є можливість на особистому

досвіді порівняти системи законодавчої та виконавчої влади. По-друге, повноцінне поринання в роботу

дає неоціненний досвід. І, по-третє, люди, з якими я познайомилась протягом стажування зробили

вклад в мене, як в особистість, і в мене, як в професіонала. Сподіваюсь, що дружні стосунки з багатьма з

цих людей будуть єднати нас ще багато років, не дивлячись на політичні режими та устрої. =)

Ірина Кутняк, інтерн Міністерства закордонних справ

14

Норми витрат на одного народного депутата

В порівнянні з минулим роком, норми витрат на одного народного

депутата України в 2012 році склали 568 тис. 676 грн і були зменшені на

статті оплати санаторно-курортної путівки розміром 5 тис. грн. та 34 тис.

грн в рік на оздоровлення, проте поряд із цим була збільшена оплата

помічників-консультантів (незалежно від їх кількості, яких у народного

обранця може бути до 31) – з 18 тис. на місяць до 20 тис на місяць.

Витрати на утримання Парламенту щорічно затверджуються

Постановою ВР про кошторис, тому було цікаво дослідити еволюцію

таких витрат протягом минулих років. На жаль, на сайті Ради доступні згадані постанови лише за 1997, 2000, 2003, 2004, 2006 – 2012 рр1, з яких

у менше половини (5) наводяться хоч якісь цифри, а три (2004, 2011 та

2012 рр.) - містять згадані норми витрат на одного депутата. Безперечно,

відкритість діяльності органів влади та доступність до інформації останніми роками мають місце, проте і досі, певні суми, що виділяються

на виконання народними обранцями своїх функцій, є незрозумілими не

тільки нам, хто платить податки, а й самим депутатам. Як змінювалися витрати на утримання народного

депутата протягом останніх років, які таємниці, дурниці та незрозумілості в собі містить кошторис Верховної

Ради, - про це та інше, читайте далі.

Отже, в цьому році народний депутат може претендувати на (грн на міс/рік):

- посадовий оклад народного депутата України - члена комітету: 6 тис. 109/-

- відшкодування витрат, пов'язаних з виконанням депутатських повноважень: 17 тис. 425/209 тис. 100

- кошти на утримання помічників-консультантів незалежно від їх кількості: 20 тис. 000/240 тис. 000

- безоплатний проїзд: -/26 тис. 800

- забезпечення автотранспортом у межах міста Києва: з розрахунку 30 годин на місяць

- проходження через зал офіційних делегацій (ЗОД) при відрядженні: -/1 тис. 700

- канцелярське приладдя: -/708

- міські, міжміські телефонні розмови (з розрахунку на 10 місяців): 489/4 тис. 890

- виступи на радіо, по телебаченнню, у пресі з питань депутатської діяльності: 500/5 тис. 000

- відшкодування коштів періодичним виданням за публікацію авторських матеріалів народних

депутатів України (НДУ): -/500

- відшкодування витрат на оплату утримання приміщень у виборчих округах для прийому НДУ

громадян: 167/2 тис. 000

- відшкодування витрат на оплату оренди приміщень для проведення зборів виборців в округах: -/670

- відрядження помічників-консультантів НДУ у виборчі округи (з розрахунку на 10 місяців): 400/4 тис.

000

Отримання за деякими статтями опитані «Українською правдою» народні обранці навіть не

здогадувалися. Таким чином, якщо хтось із депутатів не використає зарезервовані для нього суми, вони

складають так звану економію бюджету. Яку, за рішенням Парламенту, можна спрямувати на преміювання

працівників Апарату Верховної Ради.

Місячна зарплата депутата вираховується з посадового окладу 6 тис. 109 грн за спеціальною формулою.

До окладу додаються доплата за перший ранг держслужби - 160%, надбавка за «особливий характер роботи та

інтенсивність праці» 100%, премія, яка коливається від 80% у простого депутата до 95% у першого віце-

спікера. У підсумку зарплата депутата становить більше 25 тис грн (що навіть перевищує статтю витрат,

пов'язаних з виконанням депутатських повноважень - 17 тис. 425 грн, які, до речі, нардеп отримує кешем та не

несе за них жодного звіту. «Ці гроші отримуються готівкою», - розповів голова бюджетного комітету Валерій

Баранов. - У мене на прийом приходять сотня осіб. Бабусі щось дав, ліки придбав, комусь транспорт

оплатив... Ці гроші непідзвітні, тому теоретично можете ці гроші віддати дружині на шубу і нічого не робити.

1 Інші роки 2007, 2008, 2009, 2010 та 2011 рр.

15

Але що ви тоді за депутат, і кому ви тоді потрібні?»). Якщо депутат - голова комітету або керівник фракції, то

його зарплата становить 17 тисяч 914 грн. Після відрахування податків на руки він отримує близько 14 тисяч

грн.

Окрім того, на оздоровлення влітку раніше депутату було покладено дві місячних зарплати без податків

(близько 35 тисяч грн), чого сьогодні вже не передбачається. У 2010 році від матеріальної допомоги

відмовилися лише шестеро депутатів - Горбаль, Гриценко, Литвин, Прутнік, Скудар і Яценюк. Ще дев'ять

депутатів не писали заяву про відпустку, через що втратили можливість отримати ці гроші: Буряк, Зубик,

Калетнік, Ілляшов, Оробець, Сандлер, Хомутиннік, Шершун і Янковський.

Окрім того, депутату має безкоштовний

проїзд по території України на суму 26 тис.

800 грн на рік. Щоб скористатися цією

пільгою, депутат просто приходить до авіа -

або залізничної каси та за своїм посвідченням

отримує квиток. Пізніше Верховна Рада з

бюджетних коштів перераховує відповідну

суму структурі, що виписала квиток. Депутат

може замовити собі автомобіль для

обслуговування в межах Києва на 30 годин на

місяць. На ручки, олівці та папір - 708 гривень

на рік.

Стаття на відшкодування коштів періодичним виданням за публікацію авторських матеріалів депутатів складає в

межах смішного бюджету 500 гривень на рік.

Для оплати виступів на радіо, телебаченні і

пресі передбачено 5 тис. грн на рік. «Це -

совковий архаїзм», - каже екс-голова комітету

з питань свободи слова Андрій Шевченко, - Колись ці гроші замислювалося як виплата газеті за оголошення

про прийом виборців, а зараз це легалізована символічна підтримка лояльної місцевої преси. Велику пресу за

це не купиш, а для районки 5 тисяч гривень на рік є приємним доповненням».

Сума у 2 тис. грн на рік на утримання приміщень для прийому громадян у округах є смішною за цінами

великого міста. Дехто з тих, хто рішенням фракції закріплений за віддаленими округами, може за ці гроші

орендувати в селі або райцентрі невелике приміщення під свою громадську приймальню. Депутат має 670 грн

на рік для оренди приміщення для зборів виборців - велика загадка, що саме він може орендувати за ці гроші.

Також за депутатом зарезервовано 1 700 грн на рік для оплати залу офіційних делегацій в аеропорті.

«Зелений» бургомістр одного із районів Німеччини відмовився від автомобіля і їздить на особистому

автомобілі, на метро або на велосипеді

Мірилом політичної кар’єри в Німеччині є наявність службового лімузину, проте деякі, як наприклад,

бургомістр одного берлінського району (Фрідріхсгайн-Кройцберг) взагалі їздить на велосипеді. Чим же

відрізняється перелік пільг наших депутатів та законотворців країн ЄС?

Німеччина: відсутність службового житла та система штрафів

Депутатів Бундестагу штрафують за прогули. Окрім офіційної зарплати, депутати Бундестагу щомісяця

отримують 3969 євро на відшкодування витрат, пов’язаних зі здійсненням депутатських повноважень, окрім

того їм надається мебльований офіс площею 54 квадратні метри у приміщенні Бундестагу для них та їх

асистентів. На витрати, пов’язані з користуванням цим офісом, депутатам надається ще по 12 тисяч євро

щорічно. Права на отримання службової квартири в німецьких депутатів немає, і вони повинні оплачувати її із

власної кишені. Також парламентарії не мають спеціальних лікарень та санаторіїв, але можуть обирати між

приватним чи державним страхуванням. Згідно з даними Бундестагу, близько 40% його членів обирають

державне медичне забезпечення, а тому парламент, як і будь-який роботодавець, сплачує половину їх

щомісячних страхових внесків. Щоправда, німецькі депутати мають не лише пільги, але й систему штрафів.

16

Наприклад, через відсутність на пленарному засіданні без поважної причини депутат зобов’язаний сплатити

100 євро.

Франція: без службового авто, зате з позикою на житло

Французькі депутати мають дешеві кредити замість дармових квартир

Члени французької Національної асамблеї у кількості асистентів (аналог наших помічників-

консультантів) обмежені: вони можуть найняти трьох, але в окремих випадках їх кількість варіюється від

одного до п’яти. Доволі скромно виглядає автопарк французьких

парламентаріїв. 577 делегатів Національної асамблеї можуть

розраховувати приблизно на 20 автомобілів, які зазвичай

використовуються для поїздок офіційних делегацій. Ті з депутатів,

хто закріплений за виборчим округом в межах країни, отримують

право на 40 перельотів із поверненням між Парижем та конкретним

округом. Окрім того, вони мають можливість шість разів злітати в

інший регіон Франції, окрім їх округу.

Окрема зала в аеропорту - український винахід, про вартість

якого вже було загадано, і близько 27 тис. грн на рік депутати

отримують на проїзд по території України. Розділивши цю суму на

10 робочих місяців, виходить не так вже й багато, проте, якщо

депутат перевищує цю суму, його проїзд все одно покривається з

держбюджету. Незалежно від місця проживання, українські депутати мають право на отримання одноразової грошової

компенсації на житло або службового житла. До цієї виплати

парламентар та члени його родини мають право на безкоштовне

проживання в готелі.

Їх французькі колеги таких пільг позбавлені. Максимум, на що вони можуть розраховувати – це позика

від Національної асамблеї на купівлю житла чи службового приміщення в Парижі або у виборчому окрузі.

Така позичка приблизно в 76 тис. євро надається законотворцям на 10 років під 2%. У власності Асамблеї є

також готель, де парламентарії можуть зарезервувати кімнату власним коштом. Також до їх послуг надається

два ресторани: один зарезервований лише для депутатів, до іншого можна запрошувати гостей. Однак

рахунок члени Національної асамблеї мають сплачувати самі.

Швеція та Естонія: без авто та лікування

Шведські депутати мають право на отримання квартири – але лише на час їх повноважень та в тому

випадку, якщо раніше вони проживали не в Стокгольмі. Але вони не можуть розраховувати ні на безкоштовне

лікування, ні на службові автомобілі. Питанням же офісів та помічників займається не адміністрація

парламенту, а кожна з партій окремо. До прогулів членів Ріксдагу ставляться лояльно – наприклад, вони

можуть бути відсутніми, якщо в цей день не відбувається голосування. За деяких обставин депутат може

пропустити навіть голосування. Як повідомили Deutsche Welle в прес-службі шведського парламенту, у

шведів існує система взаємної відмови від участі в голосуванні. Тобто, якщо один з депутатів відсутній, його

колега з іншого блоку повинен добровільно відмовитись від голосування. У свою чергу, депутати

естонського парламенту, що мешкають за межами Таллінна, мають право на щомісячні 676 євро для оренди

квартири. А службові авто мають лише президент парламенту та два віце-президенти.

Під час підготовки статті використано матеріали: Законодавство України Українська правда DW

Олена Кіслова,

Інтерн Міністерства екології та природних ресурсів, Відділ з питань європейської інтеграції,

17

Кілька питань до народного депутата України

Володимира Даниленка Розкажіть, будь ласка, про свій

кар’єрний шлях і про Ваші перші відчуття/враження, коли прийшли на роботу у Парламент України?

Все моє життя було пов’язане з роботою

з людьми. Трудову діяльність розпочав із посади

секретаря комітету комсомолу Ворожб’янського

СПТУ-6 смт Мала Ворожба Лебединського району. Із

грудня 1987 по вересень 1991 рр. був першим секретарем Лебединського райкому Комуністичної

партії України Сумської області. У перший рік

незалежності України (1991 р.) працював першим заступником голови виконкому Лебединської районної

ради народних депутатів. А з червня 1992 по грудень 1995 рр. - заступник начальника

управління сільського господарства Лебединської райдержадміністрації. Розуміючи, що

держава і суспільство потребують змін, з лютого 2003 р. по травень 2007 р. проходив

«школу» помічника-консультанта народних депутатів України. А з червня 2008 р. й до

сьогодні у стінах Верховної Ради України творю закони та захищаю права людей,

як народний депутат України від Комуністичної партії України. Весь трудовий шлях

завжди поряд вірна дружина Ірина Олексіївна. Маємо трьох чудових дітей.

Що в роботі народного депутата України Вам подобається найбільше?

Найбільше подобається той факт, що я дійсно можу допомагати людям, які

звертаються зі своїми проблемами. Коли я відчуваю, що у людей є проблеми і реально

можу допомогти їх вирішити.

Яке у Вас хобі? Чи відіграло воно якусь роль у Вашій кар'єрі?

Раніше дуже захоплювався спортом, особливо полюбляв грати у волейбол,

який загартував мене, виховав такі риси, як впевненість у своїх силах, воля до перемоги,

навіть, якщо попереду велика кількість супротивників. Сьогодні, моє хобі – це моя сім’я, яка

завжди мене підтримує.

Розкажіть про Ваш робочий стіл. Що у Вас є на робочому столі?

На робочому столі – людські проблеми, виражені у письмовій формі, ось ще

поправки до Законопроекту. Також атрибути КПУ.

Державна служба – це армія бюрократів чи необхідний і важливий орган державного управління?

Якщо не буде державної служби, то не буде відповідальності чи то Кабінету

Міністрів України, чи то Верховної Ради. Буде не держава, а хаос. Тому державний рівень

управління має бути. Повинні приходити фахові спеціалісти до цієї роботи. Біда наша

сьогодні в тім, що нема якісної підготовки людей, які б працювали на благо держави.

Підготовка кадрів, яка була в радянські часи, порушена, а нова не створена. Це відбивається

на економіці держави. Я підтримую, що державна служба потрібна і що вона є необхідним і

важливим органом державного управління.

18

Що Ви знаєте про Програму стажування у Верховній Раді України та центральних органах виконавчої влади? Ваші думки про неї?

Я вдячний, що

така Програма є. Про Програму стажування у Верховній Раді України та центральних органах виконавчої влади знаю від самого початку своєї

депутатської діяльності. Мої

два найближчих помічники: Ілля та Цвітана закінчували

цю школу. Адже ще у 2008 році я взяв на роботу

помічником-консультантом

Донченка Іллю, який саме проходив стажування і до

сьогодні ми працюємо разом.

А тому можу сказати, що Програма – це джерело розуму та невпинного ентузіазму.

Майбутнє держави в надійних руках!

У Вас є вакансії на посаду Вашого помічника-консультанта? Які вимоги у Вас до помічника-консультанта? Чи працюють у Вас у Секретаріаті або особистим помічником випускник Програми стажування. Як давно?

На сьогодні вакансій поки що немає, була до того моменту, як прийшли до

Програми нові інтерни, і я прийняв на роботу дуже розумну людину – Скорину Цвітану. За

інтернів, які тепер є моїми надійними помічниками я хочу подякувати Програмі. У

секретаріаті, звісно, працюють випускники Програми. Вимогою є лише сумлінне виконання

своїх обов’язків.

Який спецкурс/лекцію Ви б могли особисто прочитати інтернам?

Актуальні проблеми розвитку агропромисловості.

Дайте, будь ласка, пораду інтернам!

Інтернам побажаю ніколи не зупинятися на досягнутому, вірити у свої сили

ну і звісно, щоб кожен отримав ту професію, яку бажає, для того Ви на Програмі. А також

більше приділяти увагу театрам, відвідуванням культурних заходів. Робота роботою, а

духовний розвиток необхідний. Успіхів усім!

Віра Шелудько,

інтерн Комітету з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту та туризму

19

Кілька питань до народного депутата України

Вадима Колесніченка Розкажіть, будь ласка, про свій кар’єрний шлях і про Ваші перші відчуття та

враження, коли прийшли на роботу в Парламент України?

У парламент мене було обрано випадково. Я був

керівником виборчого штабу в 2006 році Партії Регіонів. Ми

працювали дуже оперативно та надали список, де де в список

увійшло 8 прізвищ із регіонального штабу. Виявились одними з

перших. Як я потім аналізував, у партії був розрахунок, що буде 100 –

120 мандатів, боротьба відбувалася лише за перші 100 місць у списку,

а всі інші 350 осіб йшли для без надії.

На той час я був депутатом Севастопольської міської ради, у мене

були там великі плани, великі ідеї. Було цікаво жити і працювати в

Севастополі, я нікуди не збирався. Тим більше, що моя дружина

чекала дитину. Я двічі писав у Центрвиборчком, щоб мою

кандидатуру не зараховували на посаду народного депутата України.

У мене великого бажання не було. Дружина також не хотіла їхати. Як

після першої, так і після другої моєї заяви мене запросив у Київ лідер

партії для розмови. У результаті Віктор Федорович сказав: «Ти не

уявляєш, що люди роблять, аби потрапити в Парламент. Тобі просто

так посміхнулась доля, а ти так відмовляєшся. Відмовишся – будеш

дурнем».

Коли я пробув кілька місяців у Парламенті, приблизно зрозумів

механізми, через які зможу реалізувати ті ідеї, які в мене були ще в Севастополі.

Другий раз мене було обрано так само, списки формувалися в останню ніч і до голосування на з’їзді я не

знав, який в мене номер в списку і як все розподілено... Перший раз я був у списку 186-ий, а другий –

175-ий. Так вийшло, що і перший, і другий раз я увійшов останнім номером у список.

Що в роботі народного депутата України Вам подобається найбільше?

Найбільше мені подобається, що я можу реалізувати законопроект, а також зустрічі з

людьми, з виборцями, вченими, політиками, та дискусії, коли я можу переконати інших, що моя точка

зору правильна. Тим більше мені подобається, що я маю прямий стосунок до реалізації гуманітарної

політики держави.

Яке у Вас хобі?

У мене в свій час улюбленими заняттям був спорт, подорожі та художня література.

Сьогодні спортом займатись нема часу фізично. Щодо подорожей, то навряд чи можна назвати

мандрівками те, що я 3 – 4 рази в місяць літаю по Україні в різні міста за маршрутом: літак, поїзд,

готель, зустрічі з людьми, знову аеропорт, вокзал і додому. Подорожжю назвати це дуже важко, це,

дійсно, важка робота. Тому залишаються книги, які читаю або в літаку, або в залі очікування, або якщо

вдається раніше звільнитися, в готелі. Почитати не зі спеціальності (я ще займаюся викладацькою

діяльністю, науковою роботою) удається рідко. На художню літературу часу практично не залишається.

А яка Вам книжка найбільше подобається?

Я не можу прив’язатись до якоїсь конкретної книги, це залежить від настрою. Зараз я

намагаюсь перечитати всю творчість Бориса Акуніна. Його книги дозволяють відволіктися, більше

всього мені подобається: Марк Твен (легкий), Чарльз Діккенс, Віктор Гюго, ті, які сьогодні не дуже

модні, автори, які прийшли зі мною з дитинства і юності, але я їх зберіг для себе. Ще подобається

творчість М. Зощенко, Аркадія Оверченко, Ільфа і Петрова… Усе залежить від настрою.

Чи відіграло хобі якусь роль у Вашій кар'єрі?

На кар’єру напевно вплинуло. Я готувався на Олімпіаду-80. Я взагалі метатель молота –

легкоатлет. Я думаю, що саме спорт зробив мене людиною. Хоч він мене і зробив інвалідом, адже всі

професійні спортсмени мають дуже розхитане здоров’я, але все ж виховав звичку мобілізовуватись,

концентрувати силу, енергію, терпіти і боротися до перемоги. Якби не професійний спорт, думаю, я б не

досяг такого кар’єрного росту, бо та робота, яку я виконував, і та робота, яку веду зараз, без здоров’я і

без вміння терпіти, боротися і перемагати не склалася б.

У Вас на робочому столі стоять фото, розкажіть, будь ласка, про них.

20

Це мій кіт британець. Його вже 2 роки зі мною немає. Він з нами дуже багато їздив. Це

був член нашої сім’ї. Завдяки йому моя дитина почала ходити. Вони один одного дуже любили, грались,

котик його захищав, обороняв… Але так вийшло, що неправильний діагноз і котик пішов від нас. Уже 2

роки його немає і нового завести не можу, тому що втрачати домашню тварину так само боляче, як,

мабуть, і свою дитину. Це була трагедія для мене, для сина, для дружини. Було дуже важко.

А це фото моєї дружини.

Щодо фото дитини, то якось не дуже хочу показувати сина, і взагалі хочу, щоб сім’я була закрита від

публічного показу. Робота, якою я займаюсь, на жаль, не несе багато щастя, вона вимагає сміливості.

Одна справа, коли я відповідаю сам за себе, інша справа, коли можуть постраждати члени сім’ї.

Державна служба – це армія бюрократів чи необхідний й важливий орган

державного управління?

Це інструмент державного управління, без якого держави не буде. Інша річ, що може

переростати в армію бюрократів. Тому завданням тих, хто в цій структурі, є вчасно корегувати і

приводити у відповідність свою діяльність.

А без державного управління не буде держави. Це все одно, що людина без скелету.

Що Ви знаєте про Програму стажування у Верховній Раді України та центральних

органах виконавчої влади? Ваші думки про неї?

Я задоволений нею. Аналізував тих людей, які випускались: більша частина ставала

помічниками депутатів. Є вже депутати в Парламенті, які пройшли через цю Програму стажування. Це,

по-перше, селекція, по-друге, залучення молодих талановитих юнаків і дівчат, які мають пізнати систему

управління державою зсередини. Бо дуже багато хто прагне потрапити в систему управління, не

розуміючи, що це таке. Крім того, людина, яка пройшла стажування, вже зручна у взаємостосунках. Це

дуже зручно, дуже правильно. І хотілося б, щоб цей серйозний механізм розширювався, щоб таких

інструментаріїв було більше.

Чи працює особистим помічником випускник Програми?

У секретаріаті Комітету напевно є, але в мене немає.

Що в українській культурі Вам подобається найбільше?

Простіше сказати, що мені не подобається.

Мені не подобаються люди, які експлуатують образи національної культури, маргіналізують їх та

дискредитують. Якщо українська державна політика пропонується в вишиванках та шароварах, то я

навіть з ними не хочу розмовляти, уважаю це приниженням української культури.

Я народився в Україні, я дуже люблю Україну, мені дуже подобається все, що пов’язано з українською

культурою і життям українського народу. Я терпіти не можу тих політиків, так званих, самоназваних

«патрійотів», які принижують гідність українського народу і української культури. Вони пропагують

культурний націоналізм, що сьогодні неприпустимо. Я не приймаю не вміння вести переговори, не

приймаю «пошук ворога», бо те, що робиться останнім часом в українському суспільстві, це так звана

дерусіфікіція українського суспільства, у прямому значенні цього слова, з метою створення з Росії

образу ворога. При цьому я чудово розумію ті проблеми, які склалися в Росії, і ті проблеми, які склалися

в Україні. Але збудувати власну державу на приниженні сусідньої держави, на її дискредитації, на

обливанні її брудом, тільки тому, що ти таким чином розраховуєш отримати авторитет – це «вибір

недолугих хуторян».

Яке Ваше ставлення до таких категорії, як свобода слова і цензура? Адже, як відомо,

ці поняття не виключають одне одного. Як ви вбачаєте їхнє врегулювання у правовій сфері?

Звичайно. Свобода слова – це не вседозволеність. Тому у першу чергу, я вважаю,

повинна бути цензура в вигляді самоцензури, де має визначатись, що взагалі пристойно, а що

непристойно. Сьогодні ми, на жаль, маємо епоху вседозволеності та повної відсутності гальм і цензури.

Те що зараз твориться в засобах масової комунікації є непристойним, брудним і огидним. Це форма

політичної боротьби, яка відкидає нас до печерного ладу, і мені не подобаються окремі заклики ЗМК, які

свою вседозволеність і власну невихованість хочуть донести як свободу слова і демократію. Технократія

і внутрішня відсутність моральних гальм привело до падіння моральності нашого суспільства, і це є

загрозливим.

Дайте, будь ласка, пораду інтернам!

Тільки одна: двері відкривають тільки тому, хто в них стукає. Потрібно постійно вчитись

і досягати поставленої мети. Інших порад в принципі бути не може.

Віра Шелудько, інтерн Комітету з питань сім’ї,

молодіжної політики, спорту та туризму

21

ВП АПК: щжленнчд ІНРЕПНА

15.05.2012 20:40

«Дівчата, та я же впаду» - сказав фотограф з другої полиці - так з'явилося наше

перше фото у потязі. Подорож розпочалася. Класика жанру - найкращі місця на

бокових полицях. Хлопці в костюмах (так зараз модно одягатися у потяг), дівчата з

великими сумками, але всі усміхнені та сповнені приємним передчуттям.

16.05.2012

08:30 «А чай нынче в поездах не тот». Сонний ранок. Інтерни один з одним голосно

діляться враженнями від минулої ночі: хтось добре виспався, хтось узагалі не спав.

Хрускіт печива, очікування коли вже вийде сусід з нижньої полиці, щоб усістися разом

та попити чай. А потяг вже впевнено борознить простори неймовірного півострова,

перлини України, Криму!

10:07 Нарешті! Я чекала цього

набагато раніше, ще ввечері може. Але

як бачимо зірки склалися от тільки

зараз. Дідок з нашого плацкарту

здивовано дивиться на нас і сказати

може щось і хоче, але що саме не знає.

Інтерни стали жваво обговорювати

законопроекти… Це професійне

захворювання, якщо можна так

сказати. Наш попутник просто не міг

зрозуміти, що коїться з сучасною

молоддю. «Девочки, вы может едете искать мужей в Симферополь?!» Що ми можемо

відповісти, окрім сонячних посмішок: ми їдемо за враженнями, але не такими.

22

11:40 Ми їдемо в автобусі № 115 по центральній вулиці міста Сімферополя. Проїзд

коштує аж 2,75. Ми голосно збираємо копійки, паралельно згадуючи основні

арифметичні операції складання. На вокзалі нас зустрів усміхнений Емір, куди

поселити нас він вже знайшов, програму заходів склав, карту центральної частини

міста роздав кожному в руки, наче все зробив, як для початку. Настрій що треба.

Зовсім скоро ми віллємося в життя автономного півострову

14:30 «А вот наш офис, совсем

близко от центра». В офісі програми

ПСП ІІ нас вже чекає приємний на

вигляд чоловік, Шевкет Кайбуллаєв.

Інтерни з цікавістю розглядують

приміщення офісу, вдивляються в

обличчя лектора, слухають нову та

цікаву інформацію. Пройшло

півгодини, то тут, то там починаю

бачити очі, що мимовільно

закриваються. Усе складається: ніч у

потязі, швидке поселення по квартирах, жодної хвилинки вільного часу на

відпочинок, гарний обід у татарському ресторані – що поробиш, тільки рука, що

підтримує голову може врятувати ситуацію.

16:01 Заходимо до Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Як завжди паспорти,

звірка прізвищ, все серйозно. А нас вже чекає зустріч з Єфимом Фіксом, людиною, як

пізніше нам стало відомо, дуже активною та цілеспрямованою. Нас ласкаво та

небагатослівно проводить до місця призначення інтерн, яка стажується саме в Центрі

законодавчих ініціатив.

23

19:05 «Глаза голубой собаки». Починається

вистава, в залі повна тиша, на сцені антуражні

декорації, у головній ролі молоді хлопець і

дівчина. Власне я після насиченого дня

збиралася трохи поспати. Але щось коїться

дивне… про сон я зовсім забула. Дивлюся, не

зводячи очі, на головних героїв. Вистава

причарувала не тільки мене, увесь глядацький

зал став одним цілим. «Очі блакитного пса» за

мотивами оповідання Габріеля Гарсія Маркеса в

арт-центрі «Карман» міста Сімферополь. Вийшло цікаво.

23:00 На кухні «Квартири 2» у дівчаток тривають жваві розмови. Обговорюються

різні питання, планується графік прийняття душу наступного ранку. Що робиться на

«Квартирі 1» у хлопців такої пізньої години, можна було тільки здогадуватися. Може

вони лягли спати, щоб краще виспатися… може так і є, якщо вірити у добрі казки.

17.05.2012

09:19 «Дівчата, ви хоча б з дому вийшли?». Вулиця К. Маркса зібрала інтернів з обох

груп разом на шляху до Верховної Ради АРК. Хлопці якось недовірливо поставилися до

нашого приходу рівно у призначену годину. Скоро почнеться «круглий стіл», на якому

ми так прагнемо виступити.

14:40 «Столовую уже все опробовали?». Інтерн Єлизавета і за

сумісництвом наш гід по видовищно-спортивній будівлі Верховної

Ради АРК поцікавилася, чи сподобалася нам їхня їдальня. Без

зайвих подробиць відповім «так». Кожному за потребою можна

було замовити багато чого, щоб відновити сили для здійснення

подорожі сходами та кабінетами. До шостої години ми встигли

побувати скрізь: зали засідань ВР АРК, управління Апарату ВР АРК,

безліч коридорів… але як пізніше нам було процитовано вислів

Л.М. Толстого: «Нельзя жить так подробно». Тож втомилися, а вражень вистачить

надовго.

24

25

19:30 І от ми зібралися разом. Інтерни з Криму, інтерни з Києва. Розмови, обмін

досвідом, пуста балаканина, трохи клубного настрою, трохи можливості розслабитися

на зручних диванчиках у вже звичному для нас татарському стилі одного з кафе.

Культурний обмін це приємно для душі та тіла.

18.05.2012

09:34 Так, ми запізнилися. Так, лекція вже іде хвилин 15. Але ж ми дівчата, скільки

можна вже приходити вчасно?! Я відчуваю себе знову на парах в університеті. Сидить

викладач, говорить багато і захоплено, хочеться спати, постійно хочеться спати,

студенти навколо у тому ж стані. Однак депортація цілого народу складна та водночас

цікава тема, всі до одного прокинулися та дискутували завзято.

13:20 «Каждый год мы собираемся на площади». Спека, транспаранти, Ленін в центрі

площі, багато народу. Визначна подія для кримських татар - день пам'яті подій

депортації. Ми так мало про це знали, ми так багато про це почули за останні два дні,

тепер ми дивимося, як можуть бути об'єднані люди навколо традиції. Це зачаровує та

мотивує.

15:35 Автобус, пісні, гра в слова. Дивлюся на нас і бачу дітлахів, які вирушили до

літнього табору. Їдемо на море, їдемо в Судак. Скрізь гори та виноградники, а ми тут і

ми разом.

26

17:10 «Крымчанин, гордись прошлым!». Так написано на біг-борді біля автовокзалу

міста Судак. Хочеться сказати якось інакше, може «Людино, пишайся теперішнім!», бо

ми так то точно знаходимося тільки тепер і зараз. Кримська поїздка набирає нових

обертів з присмаком моря, пляжу та вальяжного відпочинку.

19.05.2012

01:10 Уже кілька годин триває гра в мафію. Дивно,

а чи помічали ви, якщо також колись грали в

мафію, що одним і тим же людям найчастіше

випадає виконувати одну і ту ж саму роль у цій

грі?! Так от «лікар» у нас був незмінний майже

щоразу. Це вже стало своєрідною традицією.

09:05 Чомусь усі проспали, а так хотілося вже о

сьомій ранку стояти на одній з красивіших гір

Судака та дивитися на неймовірні краєвиди

Чорного моря та ранкового сонця над ним. Швидко

та не роздумуючи наша сонна групка «київських»

інтернів перемістилася на пляж, де нас чекало

найприємніше – море та пірнання у його

прохолодний полон.

20:30 Перший, другий, третій…десятий… а наш

аж вісімнадцятий. Тик-дик-тик-дик, швидко

мчимося до вагону № 18 втомлені, обгорілі, але

веселі та з чомусь неймовірно важкими сумками.

Подорож добігає свого кінця. Так стрімко

пролетіли дні, так яскраво зустрів та провів нас

сонячний півострів, так багато залишиться на

спогад, а так багато хочеться зараз описати тут.

P.S. «Ну ты заходи, если что» - такою фразою з усім відомого українського мультику я

закінчу свою розповідь про неймовірну подорож інтернів у Автономну Республіку

Крим. Ми зробили свій крок до покращення співпраці з кримчанами, і спогади про цю

мандрівку залишаться особистим скарбом на все життя для кожного з нас.

Катерина Гайтан

Інтерн Cекретаріату Голови Апарату Верховної

Ради України

27

Інтерв’ю з інтерном кримського стажування:

Центр законодавчих ініціатив

У рамках ознайомчої програми з роботою Верховної ради Автономної Республіки Крим

(16 – 19 травня 2012 року) Інтерни

Програми стажування в Парламенті

відвідали основні структурні

підрозділи Верховної Ради Криму,

почули про їх основні напрями роботи

безпосередньо від керівників цих

органів. Особисто мене зацікавила

робота Центру законодавчих ініціатив

(консультативно-дорадчий орган при

Верховній Раді автономії), а тому я

вирішила поспілкуватися з інтерном

кримського парламенту – Іриною

Кльоповою, що стажується в цьому

органі. Зустріч з відповідальним

секретарем Центру – Єфімом Зісевичем

Фіксом – вже відбулася в рамках

знайомства з роботою Верховної Ради

Криму, а тому моя бесіда з Іриною в

основному стосувалася особливостей її стажування в Центрі.

На питання: як загалом проходить стажування, Ірина відповіла, що їй дуже подобається

і що її очікування від стажування повністю, і навіть, можна сказати, що більше, ніж

виправдалися. «Час пролетів дуже швидко», - згадує Ірина.

Щодо виконуваних обов’язків, в основному, вона працювала з поштою, запитами,

займалася підготовкою аналітичних довідок тощо. Загалом, Ірина говорить, що працювала

особистим помічником відповідального секретаря Центру (хоча юридично такої посади в

Центрі не передбачено) і територіально знаходилася в приймальні секретаря Єфіма Зісевича.

За освітою Ірина політолог, навчається на четвертому курсі. Знання та навики, отримані під

час навчання, їй дуже допомогли при стажуванні, а от знання англійської мови, за словами

Ірини, поки що в роботі не знадобилися.

Як розповіла Ірина, це не перший її досвід роботи в Раді автономії: раніше вона вже

проходила практику в підрозділах кримського парламенту в рамках навчання в університеті,

зокрема, у відділі по роботі зі зверненнями громадян (Постійна комісія з нормотворчої

діяльності, організації роботи та зв’язків з громадськістю, – аналог Комітету ВРУ, прим.

автора). Проте, порівнює Ірина, стажування в Центрі виявилося цікавішим, ніж у відділі, так

як Центр настільки унікальний орган, а його відповідальний секретар унікальна особистість,

що зробило цей досвід неповторним, корисним та надзвичайно цікавим.

Стажування кримських інтернів завершується 31 травня, а тому актуальним стає

питання щодо планів. Ірина хоче повернутися до навчання і пов’язати своє життя з професією

Відповідальний секретар Центру законодавчих ініціатив

Єфім Фікс

28

політолога. Працювати в Раді Ірина особливого бажання не має, адже її більше цікавить та

робота, що передбачає ширше спілкування з людьми, ніж може бути у працівників апарату.

Потім Ірина провела мене на інший поверх і познайомила з іншими працівниками

Центру. Незважаючи на широкий

перелік питань та об’єм роботи,

окрім відповідального секретаря, в

секторі забезпечення роботи

Центру працює лише двоє

працівників – пані Ірина та пан

Олег. Пані Ірина розповіла про

передумови та історію створення

Центру, познайомила з основними

напрямами роботи, зокрема,

тематикою документації, з якою

вони працюють, про етапи розгляду

та формування пропозицій і

проектів, що згодом відправляються на розгляд Верховної Ради України. За два роки

існування Центру, під час розробки пропозицій по вдосконаленню власного законодавства,

Центр став ініціатором розробки законопроектів загальноукраїнського масштабу, які

пропонують шляхи вирішення проблем не лише на території Криму, а й в Україні (це такі

законопроекти, які регулюють питання про реєстрацію місця проживання, про козацтво, про

опікунські ради; пропозиції до законопроекту «Про вищу освіту», про культурну спадщину

тощо).

Як розповіли в Центрі, після того як фіксується проблема, відбувається пошук її причин

– чи-то на законодавчому, чи-то на регулятивному рівні, у залежності від чого вже далі

визначаються шляхи її вирішення. Якщо говорити про законодавчий рівень, то, зокрема,

вирішується, чи потрібен окремий нормативно-правовий акт, чи відповідні зміни до

законодавства. У ході роботи профільною комісією ініціюється засідання Центру, куди

запрошуються всі зацікавлені сторони, вислуховуються думки експертів, формуються

пропозиції та вибираються шляхи вирішення, що оформлюються протоколом засідання.

Загалом, Ірина дуже пишається тим, що стала учасником Програми стажування, і дуже

дякує її організаторам за можливість молоді Криму отримати такий корисний та унікальний

досвід. А мені, у свою чергу, хочеться щиро подякувати інтерну Ірині, працівникам Центру,

зокрема Єфіму Зісевичу, за їхній теплий та щирий прийом, увагу та час, який вони присвятили

мені.

Довідково про Центр: Центр законодавчих ініціатив при Верховній Раді АР Крим був створений два роки тому Постановою ВР АРК № 1751-5/10 від 26.05.2010 як постійно діючий консультативно-дорадчий орган для підготовки пропозицій по вдосконаленню діючого законодавства України, розробці проектів законів України та інших актів, з метою забезпечення реалізації конституційних повноважень АРК в області соціально-економічного та культурного розвитку автономії. Головою Центру за посадою є Голова ВР АРК, також до складу Центру входять члени Президії ВР Криму і відповідальний секретар Центру (на разі цю посаду займає Єфім Зісевич Фікс).

Олена Кіслова, Інтерн Міністерства екології та природних ресурсів,

Відділ з питань європейської інтеграції

29

Отзывы о Программе стажировки в

Верховном Совете АР Крым

*** Стажировку я начал с подробного

изучения регламента Верховной Рады АР Крым, Закона Украины о Верховной Раде АР Крым, положения о порядке работы с проектами нормативно-правовых и иных актов, представляемыми на рассмотрение Верховной Рады АР Крым, проектами актов ее Президиума, инструкции по применению нормотворческой техники при подготовке

проектов нормативно-правовых и иных актов Верховной Рады АР Крым и проектов решений её Президиума, изучения главы 6 и главы 7 Регламента Верховной Рады АР Крым (Джемалетдинов Нидим).

*** Организация и участие в подписании

Соглашения между Верховным Советом Автономной Республики Крым, Советом министров Автономной Республики Крым и Государственным фондом содействия местному самоуправлению в Украине. Данное мероприятие запомнилось тем, что я была одним из ассистентов в подписании данного соглашения. (Глущенко Елизавета).

*** В политологии существует понятие

«черного ящика», на входе в который располагаются запросы общества, а на выходе мы видим ответ системы - конкретные шаги и действия, формирующие основные принципы государственной политики. Мне удалось немного приоткрыть для себя «черный ящик», увидеть часть механизмов, которые регулируют те или иные действия и программы,

принимаемые для разрешения проблемных вопросов и внедрения государственной политики. (Клепова Ирина).

30

***

Наиболее запоминающимися встречами для меня были встречи с Бахаревым К.М., Ильясовым Р.И., Мальчиковым К.М. и Темиргалиевым Р.И. К сожалению, нам так и не удалось встретиться с Янаки Н.Л., Запорожцем П.П., возможно, ввиду их большой занятости. (Лысенко Анна).

*** За время прохождения стажировки я

приобрела много новых знаний и навыков, удалось значительно повысить свой профессиональный уровень в сфере делопроизводства и организации рабочего процесса путем выполнения практических заданий, принять участие в организации различных мероприятий, ознакомиться с созданием, принятием и реализацией

нормативно-правовых и иных актов в Верховной Раде Автономной Республики Крым. ( Попова Наталья).

*** Достаточно запоминающейся была поездка

в Киев с посещением ВРУ и знакомством с аналогичной программой стажировок в киевском Парламенте, интересно было ознакомиться с деятельностью киевских интернов и в какой-то мере сравнить крымскую и киевскую программы стажировок. (Шульжик Кристина).

***

В ходе стажировки я познакомилась с функциональными обязанностями специалистов и консультантов постоянных комиссий. Участие в подготовке заседаний постоянных комиссий помогло приобрести ценный опыт общения с депутатами, руководителями санаторно-курортных учреждений, руководителями отделов и управлений курортов и туризма в курортных регионах автономии, что в свою

очередь дало знание об их работе. (Синявер Екатерина).

31

***

Коридоры и стены здания ВС за эти 8 месяцев стали почти родными, также как и люди с которыми я работала стали хорошими наставниками и советчиками и не только в вопросах работы, а и просто жизненных моментах. Я всегда ощущала поддержку и понимание от координаторов программы и от людей работающих рядом в здании ВС АРК и всегда могла прийти за советом. И, наверное, Люди и отношения самое ценное, что я забираю с собой. (Ткаченко Ирина).

***

Мною также были изучены и освоены некоторые тонкости административного и хозяйственного судебных процессов, в которых одной из сторон является субъект властных полномочий, т.е. Верховная Рада Автономной Республики Крым. (Умеров Асан)

*** Проходя стажировку в Верховной Раде АРК я изнутри увидел

все плюсы и минусы работы государственных органов, а также определился со своим желанием начать профессиональную карьеру с госслужбы. Однако жалею, что не успел пройти стажировку в какой-либо Постоянной комиссии ВР АРК. (Бурчуладзе Сергей)

*** Наиболее интересной работой для меня, как для

человека творческого, в период стажировки было подготовка поздравительных писем, а также ответы на письменные обращения граждан, т. к. нужно было проникнуть в суть проблемы и постараться помочь. А также подготовка телефонограмм и статистических отчетов. (Стукалова Оксана)

Материал подготовлен на основе годовых отчетов

о стажировке в Верховном Совете

Автономной Республики Крым

интернов Программы содействия Парламенту II

32

Пейнамаеч «Ооедсанлзії»

Вихідні дні та гарна погода травневих свят дали чудову можливість

інтернам відвідати шедевр садово-паркового мистецтва – дендропарк

«Олександрія», який розташувався в гарному та затишному місті над Россю –

Білій Церкві, що на Київщині.

У першій половині дня

інтерни відвідали та насолодились

пейзажами «Олександрії».

Незважаючи на складні потрясіння

на різних історичних зрізах, парк

зберіг головні ландшафтні

композиції і на сьогодні є

унікальною пам'яткою садово-

паркового мистецтва кінця XVIII -

початку XIX ст. «Олександрія» -

зразок ландшафтного парку з елементами романтизму та сентименталізму.

Інтернів, які відвідали парк, вразили могутні дерева, що створюють чудові

пейзажні композиції, художнє поєднання відкритих та закритих просторів і

дальніх перспектив. Розташований на лівому березі річки Рось парк, ніби

виростає з води, віддзеркалюється на поверхні ставків, милується грою світла

та тіні.

У другій половині дня

інтерни скористалися нагодою

відвідати історичний центр Білої

Церкви, подивитись визначні місця,

помилуватися пейзажами річки

Рось, з високих берегів Замкової

Гори, що в самому серці місця. І на

завершення насиченого і цікавого

дня перед інтернами відкрилася

захоплююча панорама міста

Ярослава з висоти пташиного польоту, яку із захватом спостерігали з верхівки

оглядового колеса.

Олег Товпишко, Інтерн Комітету з питань екологічної політики,

природокористування і ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи

33

Заджхаичсь й пжгоял…

«Внешность - обманчива, улыбка - не всегда искренняя ... и

только глаза - еще не научились врать»

Дивитися в очі більше кількох секунд буває небезпечно. Довгий візуальний контакт – більше, ніж спілкування очима. Народжується сильний емоційний зв'язок та від стріл амура можна себе не вберегти, а можна й прочитати в погляді людини таємні плани. Що ж приховують у собі очі наших інтернів, чи впізнаєте ви своїх друзів на фото? Але будьте обережними, щоб не закохатись назавжди в чийсь погляд!

Психологи з'ясували, що нас приваблює в незнайомих людях: блискучі очі, що випромінюють будь-які емоції. А як впливає форма та колір ока на характер людини?

Якщо ви подивитеся на розріз очей, то ви переконаєтеся в тому, що, наприклад, ті люди, які є власниками круглих очей, добрі і простодушні. Все, щоб вони не говорили, вимовляється ними від душі і з усією щирістю, тому їхнім компліментам можна цілком довіряти, вони просто не здатні на інтриги. Якщо ж очі великі і мигдалеподібні , то по них можна судити про широту душі людини. Її можна назвати людиною далекоглядною, яка знає, чого хоче , і вміє добиватися бажаного. Якщо очі у людини глибоко посаджені, то вона обережна, не варто її дражнити, бо вона може виявитися досить небезпечним супротивником. А ось ті, хто схильний до театральних ефектів і обожнюють бути в центрі уваги, є власниками «котячих» очей.

Власники чорних очей енергетично сильні особистості, вони володіють

великою життєдайною енергією, ініціативою і неспокійним характером. Чорні

очі свідчать про пристрасність людини і її велелюбність. Таких людей не

34

зупиняють ніякі перепони на шляху до жаданого об'єкту. Хоча їхня одержимість

може принести їм не тільки радість перемог, але і гіркоту пос пішних рішень.

Ті, у кого карі очі, від природи привабливі, чуттєві і дотепні. Це дуже темпераментні люди. Про них можна сказати, що вони надзвичайно запальні, але легко забувають образи. Недоліком людей з каріми очима можна вважати часті капризи. Астрологи кажуть, що люди з темно-карими очима (суміш енергії Сонця і Венери з домішкою Сатурна) надзвичайно товариські й легко знаходять спільну мову з людьми. Люди з такими очима дуже влюбливі, але вони в одну мить запалюються і так само швидко згасають.

Люди зі світло-карими очима сором’язливі, схильні до самотності, мрійливі. Їх можна вважати прагматиками, але, можливо, саме це робить їх такими працьовитими, старанними. На них завжди можна покластися - вони не підведуть. Особливістю характеру людей зі світло -каріми очима можна вважати їх індивідуалізм, прагнення робити все самостійно, вони зазвичай досягають великих успіхів. Ці люди зовсім не переносять тиску. Астрологи додають, що люди з світло-каріми очима (суміш енергії Сонця і Венери) дуже вразливі, вони можуть непомітно для інших дуже сильно переживати завдану їм образу.

Синьоокі люди (колір відповідає Венері) - це романтики, люди дуже емоційні, чуттєві. Вони здатні не тільки безоглядно закохуватись у партнера, але і захоплювати його своїм пристрасним поривом. Хід їхніх думок часом може виявитися абсолютно непередбачуваним. До речі, у таких людей , крім усього іншого, дуже розвинене почуття справедливості, вони готові відстоювати правду часом навіть на шкоду собі. Синьоокі люди дуже правдиві. Основний недолік - гордовитість і зарозумілість. Такі люди дуже конфліктні, люблять посперечатися, кваплять події і не завжди здатні зрозуміти чужу проблему.

Людям з темно-блакитними очима (колірна енергія Венери , розбавлена енергією Місяця) властива наполегливість, але при цьому вони дуже схильні до сентиментальності. Власники темно-блакитних очей легко піддаються своїм примхам, а їх настрій нагадує непередбачуваний весняний вітерець. Блакитноокі натури схильні пам'ятати образи, навіть тоді, коли в душі вони їх вже давно пробачили. Блакитні очі нерідко приховують обман. Власники блакитних очей - цілеспрямовані, не надто сентиментальні люди. Таких людей важко розжалобити сльозами. Іноді вони переживають напади сильного гніву або безпричинної депресії. Але такі перепади настрою зустрічаються украй рідко. Найчастіше блакитноокі люди мають спокійний характер, проте одноманітність їх гнітить.

Власники сірих очей дуже рішучі й розумні люди. Вони не ховають голову в пісок, якщо у них з'являються проблеми. Навпаки, вони вирішують їх без зволікання. Але, разом з тим, виявляються безпорадними перед ситуаціями, де розум безсилий. Сірі очі є прикметою чутливості та допитливості. Таким людям все цікаво. А тому - це очі людей, яким завжди щастить і в кар'єрі, і в коханні. Власники темно-сірих очей (сірий колір властивий Меркурію, а його більш темне забарвлення говорить про невеликі домішки Сатурна) вперті й сміливі. Вони самовіддані, володіють сильною волею та рішучим характером. Ці люди часто ревниві, хоча не прагнуть афішувати цю свою ваду. Якщо у Вашого супутника темно-сірі очі, то Вам пощастило, адже такі люди майже завжди однолюби.

35

Сіро-голубі очі - одночасно у характері поєднують якості блакитнооких і сіроокий людей. Така людина - амбітна, рішуча, справедлива, цілеспрямована, рішуча і тверда. При цьому, рідко виходять із себе, спокійні, чесні. Серед сіро-блакитнооких часто можна зустріти справді мудрих людей, адже у них розум поєднується з інтуїцією, гнучкість мислення з винахідливістю. У любові вони можуть бути віддані, хоча сентиментальністю великою не відрізняються. Багато що залежить від того, який із двох відтінків переважає - блакитний, або сірий. Таким людям бракує душевності й емоційного тепла. Але вони духовні, справедливі й уміють знайти вихід зі скрутного становища, захисти ти, допомогти, дати ділову пораду. Самостійні, але потребують справді відданих людей у схваленні.

Якщо у Вас сіро-зелені очі, то можна сказати, що у Вас дуже сильна воля. Ви можете подолати будь-які труднощі. Хоча Вас вважають незговірливими, але найчастіше саме це допомагає Вам досягати поставленої мети. Часом натури гонорові, які можуть проявити у вирішенні важливих для себе питань жорсткість, а у виняткових випадках - і жорстокість.

Зеленоокі люди - це сама ніжність. Люблять вони завжди щиро, гаряче і відрізняються вірністю тим, кого обрали. Зелені очі нерідко притаманні справжнім лицарям. Друзі цінують їх за надійність і доброту, вороги ненавидять за принциповість і твердість. Вони гарні слухачі та співрозмовники. Взагалі, люди з зеленими очима - найбільш благополучна категорія. Вони стабільні, але при цьому не позбавлені уяви. Дуже добре справляються з керівними посадами.

Тигрові очі - жовті, зустрічаються у людей дуже рідко. Люди з такими очима володіють рідкісними талантами і можуть, як кажуть, читати чужі думки. Вони артистичні й творчо підходять до будь-якої справи. Якщо поганого у вас на думці немає, то спілкуватися з такими людьми одне задоволення.

Володарі сіро-каро-зелених очей - люди непослідовні й непостійні, але в той же час володіють чуйним характером. Для них основне - згода із самими собою: задоволення своїми думками і вчинками. Це наполегливі та працелюбні особи, вимогливі до себе і оточуючих. Для друзів зроблять усе, але образи чи зради не пробачать.

(на основі інтернет-ресурсів)

Дандерфер Маргарита,

інтерн Управління забезпечення міжпарламентських

зв’язків Апарату Верховної Ради України

36

Казка про Івана - інтерна і королівську доньку

В одному царстві, далекім володарстві жив собі

король. Дружина його давно померла, а єдина донечка з

кожним роком ставала все красивішою. Одного дня

прийшла донька до короля і каже:

- Татку, двадцять перший рік мені пішов… як би це

мені в дівках не засидітись? – і скривила сумну гримаску.

- То що татко зробити має, щоб доця не сумувала?

- Довго думу думала, гадку гадала, і ось до яких висновків прийшла: розішли по

всьому білому світу гінців і сповісти: така і така королівська донька бажає в чоловіки взяти

розумного й широкоплечого, щоб і вірним подружжям був, і правителем мудрим, – і

вийшла з королівських палат.

Похнюпився старий король. Де це таке бачено, щоб королівна сама в жінки

набивалась? Та й шкода державне кермо в руки незнайомця віддавати, а раптом виявиться

він якийсь невдатний? Не спав ніч, не спав другу, а на третю щось та й надумав. І вранці

рознеслася звістка по всіх-усюдах:

Віддасть король доньку за того юнця, що не тільки зовнішніми і внутрішніми

принадами припаде їй до серця, а розумом і спритністю своєю доведе, що гідний

державного керма!

І що творилося тоді! Так і ринули альфонси й донжуани, бюрократи й офісні

планктони в королівський палац, щоб дівоче серце покорити і батьку догодити. І яких там

тільки не було: і високих, і низьких, і розумних, і дурних, і мажорних, і простих, і як вони

тільки королівну не чарували: і посмішками, і жартами, і підморгуваннями, і пиріжками, і

золотими каблучками… Батько підійшов до такого завдання відповідально: влаштовував

кандидатам справжній мозковий штурм: який курс державі обрати, з ким триматись, що

продавати, як туризм розвивати, яку мовну політику провадити… І не знайшлося такого

принца, щоб і доньці до серця, і батьку до душі припав… І засумувала доця, і похнюпився

отець… А за вікном тільки-тільки почалась весна…

В одному віддаленому регіоні королівства жив

собі Іван. Хлопець він був розумний, гарно вчився в

школі, й університеті, завжди стояв у центрі

громадського життя свого селища і не пропускав

жодної новини, що приходила з далекої столиці.

Коли вже король з донькою втратили жодну надію

знайти достойного зятя, тільки тоді про цю

можливість дізнався Іван. У глибоку задуму

занурився він. Не спав, не їв – усе думав і думав.

Наче на вроду був удатний, та ось постало питання:

як же батькові припасти до вподоби? Мучився-мучився, аж допоки не згадав, що далеко в

дрімучому лісі живе всемудрий і всевидячий мудрець Інтернетус, який точно підкаже, як

вийти з цієї ситуації.

Три дні і три ночі ішов Іван, аж допоки дістався до старого і всезнаючого мудреця

Інтернетуса. Поклонився йому низенько тричі Іван і слізно запитав, не сміючи підвести

очей на мудреця:

37

- О старче, знаєш ти багато, бачив ти немало, підкажи мені, будь ласка, як королівні

до серця припасти і батьку її догодити?

Зітхнув мудрець, раз і другий, а на третій промовив:

- Дивлюсь я на тебе та й думку гадаю: за королівну дарма переживаєш… А от з

батьком складніше буде… Гм… Є один спосіб. Але для цього тобі доведеться проявити всю

свою силу, мужність, витримку і розум. За високими Кирпатими горами, за Темним морем

розкинулася велика держава з золотоколосими ланами і блакитним небом. Кожного року

сто найрозумніших, найобдарованіших, найактивніших юнаків і юнок запрошуються

долучитися до керування державою через роботу в її законодавчому і виконавчих органах.

- Я згідний на будь-які випробування, аби тільки королівну очарувати і стати

достойною зміною її батьку на троні, – сміливо промовив Іван.

- Десь тут у мене заховалася аплікаційна форма –

візьмеш чорнило, тонке перо і заповниш її. Брата свого

маляра попросиш портрет змалювати і прикріпиш до неї –

і поштовим голубом відправиш на суд Великої

відбіркової ради, – Інтернетус захрипів-захрустів,

пошарудів на порослих павутиною полицях і видобув

звідти аплікаційну форму, вручив Івану і відправив його

додому.

Три дні і три ночі сидів Іван. Списав чотири

пляшечки чорнила, ступив чотири пера – і ось аплікаційна

форма була заповнена. Усе в ній Іван розповів: і про себе,

і про свою роботу нелегку на просторах регіону, і про своє бачення поступу держави, і про

своїх кумирів, і про свої досягнення у вивченні наук – усе написав, нічого не упустив,

скрутив у трубочку, прикріпив до поштового голуба і відправив на розгляд Ради.

Скоро казка мовиться, та не скоро діло робиться. Довго чекав Іван відповіді. Не день і

не два, аж поки не прилетів до нього голуб із звісткою письмовою, що викликають Івана в

стольний град тієї далекої держави на аудієнцію до Великої відбіркової ради. Радо збирався

Іван у дорогу у передчутті невідомих змін у житті.

Подолавши гори й доли, перепливши річки й море, потрапив Іван до столиці, а звідти

– і на аудієнцію до Великої відбіркової комісії. Тривала вона не десять хвилин, і не

двадцять. Усе поспитали у нього: і про діяльність на регіональних просторах, і про хобі, і

знання Конституції не оминули…. А в Івана мова наче пісня розливалась. І так все до ладу

говорив, так розумно щебетав, та все такі розумні річі, що Рада й сумніву найменшого не

мала і урочистим маніфестом з печаткою і бахромою постановила: «Іван – золото, не

хлопець! Треба брати».

Не минуло й місяця, як Іван здобув горде звання інтерна, пропускну грамоту в усі

важливі державні установи, і закипіла діяльність в Івана. І копії листів, переписуючи,

розмножував він у незлічимих кількостях, і на листи громадян відповідав, і на засідання

ходив, і пропозиції до законопроектів писав, і на зустрічі з великими діячами заглядав, і

уму-розуму в кращих мужів держави набирався, і ораторські здібності свої розвивав, і

вряди-годи покидав свої хороми, щоби піти розвіятись та на стольний град подивитися, у

культурі і мистецтві просвітитися.

Як один день, минув цілий рік. З великою неохотою відпускала Велика відбіркова

рада Івана-інтерна до рідного дому:

- Розумний ти є, сину! Багато користі принесеш своїй державі! – і видали йому

врочисту грамоту, у якій було засвідчено, що з такого і по таке проходив стажування там і

там, і за цей час проявив свої таланти в тонкощах державоуправлінської діяльності і

рекомендується до подальших звершень на цій же стезі.

38

Повернувся Іван-інтерн до рідного дому і ринув до старця-мудреця Інтернетуса –

дізнатися, чи не дісталася прекрасна королівна якомусь пройдисвіту, яких немало в той час

там водилося.

- Маєш щастя, Іване-інтерне! Чекає на тебе твоя королівна. Бери свою врочисту

грамоту і йди до батька просити її руки і серця і всього, що додається.

Наче на крилах, помчав Іван до столиці, інтелігентно пройшов через варту і попросив

докласти: прийшов Іван-інтерн – гарний і широкоплечий, ще й до державного управління

вдатний.

Розчинилися двері до королівських палат, і занесли спочатку на м’якій подушечці

врочисту грамоту, що засвідчувала всі переваги Івана, а й потім і сам Іван-інтерн поважним

кроком ступив у кімнату.

Що діялося за зачиненими дверми – нам не знати, та тільки через довгі години

вийшов старий король задоволений з палат і звернувся до народу:

- Бачу я, що Іван-інтерн не тільки парубок на вроду вдатний, а ще й до державного

керма людина пристойна, розумна й освічена, і буде він мені достойною зміною, а доньці

моїй вірним чоловіком.

А наступного дня і весілля зіграли. І я там була, меду не пила. Калачі скуштувала – й

казку ось цю вам розказала.

39

Gossip’s BOX

Асоціації та тренди стажування

Лекція без запитань О. Романюка - не лекція. Олена К. - дівчина – феєрверк. Олена К 2 - майбутня письменниця. Ярослав С. схожий на самурая. Марина Б. - перша леді. Назар М. - скарбничка спілкування. Хоміцька Олеся - білочка, бо любить горішки (всі). Аня К. завжди як відмінниця на лекціях. Вікторія Смірнова нагадує мені студентку з американських

фільмів)))! Віра Шелудько – це котик Гарфілд!!! Мені не вистачає цього – «Олександра Лисенко, Комітет з

питань охорони здоров'я». Дульська А. – яскрава зірка. Цвітана Скорина – Маша з м/ф «Маша і Ведмідь». Увесь час на столі можна знайти багато

чого, коли вона працює. Артур А. мовчить рідко, і не мітко. На багатьох лекціях інтерни сплять, бо мають дуже напружені дні. Звітний період - погана подія, яку всі потім обговорюють: складно писати звіт, швидко

писати, запізнився, не підписав керівник, було багато помилок чи багато власник думок))

Звернятка))

Артур, де мій магнітік??? Терміново. Сережа Назаренко, ти найкращій. Поруч з тобою я почуваю себе Богинею. (С.Г.) Джеки Чан, я тебя найду. Віка Дудар, з Днем Народження!

Стажування - це дитяча кімната, заходиш в неї - а там діток багато і не знаєш, що з

ними всіма робити, для цього потрібні необхідні знання, певний досвід, але в цій кімнаті світло та затишно і водночас шумно та хаосно і лише деякі зможуть створити в ній теплу атмосферу та порядок.

Я очікувала більше від стажування! Можливо як і будь - яка мрія у реальності має трошки інше забарвлення, так і робота при владі розчарувала частково. При сучасній системі це важко, а точніше нікому не потрібно! Але я щиро вірю, що все зміниться на краще. Тим паче, я все одно пишаюся собою і щаслива від того, що маю такий шанс і зустріла таких прекрасних людей!

Стажування – нові знайомства, куменді ситуації у житті в гуртожитку; розуміння

безпорадності, іноді тупості та самодурства.

Стажування наче всесвіт, на небі з'являються все нові зірки. Від стажування я отримала три речі: знання, друга та роботу.

Після закінчення стажування. Бачу себе тільки президентом.

Я буду дуже сумувати за вами друзі, я дуже вдячна, що стажування мене познайомило з вами.

Після закінчення стажування бачу себе: такою ж доброю людиною, але на посаді

помічника народного депутата, а потім депутатом стану))))

40

ЗНАЙДИ СЕБЕ І ПОСМІХНИСЬ

41

Анастасія Лахтіонова,

інтерн Комітету з питань аграрної політики

та земельних відносин