Name:_____________________________ Unit2- … · Web viewName:_ Unit2- The European Middle Ages Topic: ... Initially the Crusades were not a _ ___ on the part of Europeans

Section 4- The Crusades

Theme: Mixed Reasons for Warfare and Mixed Results of WarfareQuestion:Think now, make a list of why wars are fought:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

15--Crash Course World History Video Notes:The Crusades - Pilgrimage or Holy War?

1. Initially the Crusades were not a __________ ______ on the part of Europeans against Islam, but in important ways the Crusades were driven by religious faith.

2. If the Crusades had been brought on by the lightning-fast rise of Islamic empires and a desire to keep in _________________ hands the land of Jesus, then the Crusades would’ve started in the _______ century.

3. But early Islamic dynasties, like the Umayyads and the Abbasids, were perfectly happy with Christians and Jews living among them, as long as they paid a ______. And plus the Christian _________________ business was awesome for the Islamic Empire’s economy.

4. But then a new group of Muslims, the _____________ Turks, moved into the region and they sacked the holy cities and made it much more difficult for Christians to make their pilgrimages.

5. The ________________ felt the threat and called upon the west for help.6. So the first official crusade began with a call to arms from Pope _____________ II in 1095. This

was partly because Urban wanted to unite Europe by giving them a common enemy.7. Crusades were not primarily military operations; they were _________________ with a touch of

______________ on the side.8. Some modern historians might ignore religious motivations, but medieval crusaders didn’t. To

the Crusaders, they were taking up arms to protect ___________ and his kingdom. So when these people cried out “________ ______ ____!” to explain their reasons for going, we should do them

Summary1

Date:_____Pg#:______

Middle Ages Topic:_______________________________

Date:_____Pg#:______


the favor of believing them.9. Following preachers like _______ ____ _________, thousands of peasants and nobles alike

volunteered for the First Crusade and had a rough time going. There was no real leader so they were constant rivalries between nobles about who could supply the most troops.

10.But despite the rivalries, and the disorganization the crusaders were remarkably successful. At Antioch the Crusaders reversed a seemingly hopeless situation when a peasant found a ________ that had pierced the side of Christ’s side hidden under a church, thereby raising morale enough to win the day.

11.By 1100CE European nobles held both Antioch and Jerusalem as ________ Christian kingdoms (most Christians in the Levant were Orthodox).

12.The third Crusade was a European response to the emergence of a new Islamic power, led by Saladin. The Crusaders were ultimately led by ____________ I of England.

13.Although crusading continued throughout the 14th century, the ______ Crusade is the last one we’ll focus on, because it was the Crazy One. The Venetians built ______ ships, but then only 11,000 Crusaders actually made it down to Venice, and there wasn’t enough money to pay for those boats, so the Venetians made the Crusaders a deal: Help us capture the rebellious city of Zara, and we’ll ferry you to Anatolia. This was a smidge problematic, Crusading-wise, because Zara was a Christian city, but the Crusaders agreed to help, resulting in the Pope ___________________ both them and the Venetians.

14.Later the excommunicated Crusaders fought for the _______________ emperor who failed to pay them so the Crusaders decided to __________ the Byzantine Empire…but never reclaimed any of the Holy Land. The fourth crusade pretty much doomed the Byzantine Empire, which never really recovered. Constantinople, a shadow of its former self, was conquered by the _________ in 1453.

15.So ultimately the Crusades were a total failure at establishing Christian kingdoms in the Holy Land long term. And with the coming of the ____________, the region remained solidly Muslim, as it is (mostly) is today.

Map:

Summary2

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


Question:

1. Where did Islam originate?___________________________________________________________________2. Where can you determine conflict arose between Christians and Muslims as Islamic Armies

started to take territory from Christians?

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

The Crusades DBQ #1

Summary3

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


Las Cruzadas siempre han sido uno de los episodios más desconcertantes de la Edad Media. ¿Qué pudo haber inducido a miles de hombres, liderados por reyes y miembros de la nobleza, a cruzar toda Europa y Asia Menor, soportando terribles dificultades y luchando sangrientas batallas para conquistar tierras cuya única tierra era espiritual y simbólica? Algunos historiadores han buscado una explicación económica, y el motivo de la ganancia fue quizás uno de los factores, especialmente durante cruzadas posteriores el objetivo fueron otras tierras cristianas (por ejemplo, Constantinopla en 1204). Pero el fervor religioso debe haber sido la causa primordial, la creencia, predicada apasionadamente por el Papa Urbano II en 1095 y apasionadamente dirigida por los cruzados, de que para los lugares sagrados de la muerte y resurrección de Cristo estar en manos de los no creyentes era inaceptable. Jerusalén era y sigue siendo una idea tanto de santidad como de un lugar real.

Крстоносните војни секогаш биле една од најзагадувачките епизоди на средниот век. Што би можело да предизвика илјадници луѓе, предводени од кралеви и членови на благородништво, да ја минат цела Европа и Мала Азија, да издржат грозни тешкотии и да се борат со крвави битки за освојување земја чија единствена земја била духовна и симболична? Некои историчари побараа економско објаснување, а мотивот за профит можеби беше еден фактор, особено за време на подоцнежните крстосувања, целта беше и други христијански земји (пример, Константинопол во 1204 година). Но религиозната жестина мора да била првобитната причина, верувањето, страсно проповедано од папата Урбан II во 1095 година и страсно предводено од крстоносците, дека за светите глетки на Христовата смрт и воскресение да бидат во рацете на неверниците е неприфатливо. Ерусалим беше и сѐ уште е идеја за светост, бидејќи е вистинско место.

Хрестові походи завжди були одним з найбільш загадкових епізодів середньовіччя. Що могло б спонукати тисячі людей, очолюваних королями та знатими, щоб перетнути всю Європу та Малу Азію, переносити жахливі труднощі та боротися з кривавими битвами, щоб завоювати землю, чия єдина земля була духовною та символічною? Деякі історики шукали економічного пояснення, і мотиви прибутку були, мабуть, одним з чинників, особливо під час пізніх хрестових походів мета була іншими християнськими землями (наприклад, Константинополь у 1204 р.). Але релігійний запал, мабуть, був головною причиною, віра, яку пристрасно проповідував Папа Урбан II у 1095 році і пристрасно керував хрестоносцями, щоб священні пам'ятки Христової смерті та воскресіння знаходитися в руках невіруючих були неприйнятними. Єрусалим був і залишається настільки ж ідеєю святості, що це справжнє місце.

Reading the following quotes then answer the questions below:

Summary4

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


A) Pope Urban II Preaches the First Crusade, The Council of Clermont November 26, 1095

Vocabulary:Franks- Germanic tribes who settled in what is now France and Germany. Some Muslim writers called all European crusaders “Franks.”Defile-to make unclean or impure.Solicitude- attentive care or protectiveness. Holy Sepulcher- the tomb where Jesus is buried. Succor-assistance or help.

From the confines of Jerusalem and the city of Constantinople a horrible tale has gone forth and very frequently has been brought to our ears, namely, that a race from the kingdom of the Persians, an accursed race, a race utterly alienated from God, a generation forsooth which has not directed its heart and has not entrusted its spirit to God, has invaded the lands of those Christians and has depopulated them by the sword, pillage and fire; it has led away a part of the captives into its own country, and a part it has destroyed by cruel tortures; it has either entirely destroyed the churches of God or appropriated them for the rites of its own religion. They destroy the altars, after having defiled them with their uncleanness………when they wish to torture people by a base death,…. On whom therefore is the labor of avenging these wrongs and of recovering this territory incumbent, if not upon you? You, upon whom above other nations God has conferred remarkable, glory in arms, great courage, bodily activity, and strength

Desde los confines de Jerusalén y la ciudad de Constantinopla se ha presentado una historia horrible y muy frecuentemente ha llegado a nuestros oídos, a saber, que una raza del reino de los persas, una raza maldita, una raza completamente alienada de Dios, una la generación que no ha dirigido su corazón y no ha confiado su espíritu a Dios, ha invadido las tierras de esos cristianos y los ha despoblado por la espada, el pillaje y el fuego; ha llevado una parte de los cautivos a su propio país, y una parte ha sido destruida por crueles torturas; ha destruido por completo las iglesias de Dios o las ha apropiado para los ritos de su propia religión. Destruyen los altares, después de haberlos profanado con su inmundicia ......... cuando desean torturar a las personas con una muerte baja, ... ¿De quién es el trabajo de vengar estos errores y de recuperar este territorio, si no sobre ti? Tú, sobre quien por encima de otras naciones Dios ha conferido notable, gloria en las armas, gran coraje, actividad corporal y fuerza

Од границите на Ерусалим и градот Константинопол ужасна приказна излезе и многу често е доведена до нашите уши, имено, дека една трка од царството на Персијанците, проклета раса, раса сосема отуѓена од Бога, генерација која не го насочува своето срце и не му го довери својот дух на Бога, ја нападна земјата на тие христијани и ги депопулира од меч, грабеж и оган; тоа го одведе дел од затворениците во сопствената земја, а дел што го уништи со сурови маки; тоа или целосно ги уништи Божјите цркви или ги присвоило за обредите на својата религија. Ги уништуваат жртвениците, откако ги оскверни со својата нечистотија ......... кога сакаат да ги мачат луѓето со основна смрт, ... На кого, според тоа, е труд на одмазда на овие грешки и за опоравување на оваа територија, ако не и врз вас? Ти, на кого над другите народи Господ им даде извонреден, слава по раце, голема храброст, телесна активност и сила

З кордонів Єрусалиму та Константинополя виникла жахлива казка, яка дуже часто була виведена в наші вушні, а саме: раса з царства персів, проклята раса, раса,

Summary5

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


повністю відчужене від Бога, покоління, яке не звернуло свого серця і не довірило його духові до Бога, вторглося в землі цих християн і знищило їх мечем, грабежем та вогнем; це привело частину полонених до своєї власної країни, а частину, яку вона знищила жорстокими катуваннями; він або повністю знищив церкви Бога або привласнив їх для обрядів власної релігії. Вони знищують жертівники, опоганивши їх нечистотою ......... коли вони хочуть мучити людей за базовою смертю ... Отже, чим є праця мстити ці помилки і відновити цю територію, якщо не на вас? Ти, над яким над іншими народами Бог дарував чудову славу в руках, велику мужність, тілесну діяльність і силу

How does Pope Urban II describe how the Muslims treated the conquered Christians in the Holy Land of Jerusalem?

This royal city, therefore, situated at the centre of the world, is now held captive by His enemies, and is in subjection to those who do not know God, to the worship of the heathens. She seeks therefore and desires to be liberated, and does not cease to implore you to come to her aid. From you especially she asks succor, because, as we have already said, God has conferred upon you above all nations great glory in arms. Accordingly undertake this journey for the remission of your sins, with the assurance of the imperishable glory of the kingdom of heaven.

Esta ciudad real, por lo tanto, situada en el centro del mundo, ahora está cautiva por sus enemigos, y está sujeta a aquellos que no conocen a Dios, a la adoración de los paganos. Por lo tanto, busca y desea ser liberada, y no deja de implorar que vengas a ayudarla. De ti, especialmente ella pide auxilio, porque, como ya dijimos, Dios te ha conferido sobre todas las naciones una gran gloria en las armas. Por consiguiente emprenda este viaje para la remisión de sus pecados, con la garantía de la gloria imperecedera del reino de los cielos.

Затоа, овој кралски град, сместен во центарот на светот, сега е заробен од Неговите непријатели и е подложен на оние кои не го познаваат Бог, на обожавањето на незнабошците. Таа затоа бара и сака да биде ослободена и не престанува да ве поттикнува да дојде до нејзина помош. Од вас, особено, таа бара помош, бидејќи, како што веќе рековме, Бог ви ги пренесе на сите народи голема слава со раце. Соодветно, преземете го ова патување за простување на своите гревови, со уверување на небесната слава на царството небесно.

Тому це царське місто, розташоване в центрі світу, зараз перебуває в полоні Його

Summary6

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


ворогів і підкоряється тим, хто не знає Бога, до поклоніння поганам. Тому вона шукає і бажає бути звільнена, і не перестає вимагати від вас прийти на допомогу. Особливо вона питає вас, тому що, як ми вже говорили, Бог дав вам над усіма народами велику славу на озброєннях. Відповідно, здійсни це подорож для прощення ваших гріхів, із запевненням до нетління слави Царства Небесного.

What does Urban say awaits those who take God’s service and fight in the crusades?

Do you believe Urban is creating an accurate portrayal of the enemy or is he engaging in propaganda or a smear campaign? Why?

B) Fulcher of Chartes, A French Priest accompanying Knights on the First Crusade: “Both knights and footmen, both rich and poor…must strive to help expel (the Seljuk) from our Christian lands before its too late… Christ commands it. Remission of sins will be granted for those going thither.”

What does it mean when Knights will be granted remission of their sins for fighting for returning the lands to Christian Control?

C) A Hostile View of the Crusades from An Anonymous Writer from Wurburg, Germnay:

“The preaching of these men (The Clergy) was so enormously influential that the inhabitants of nearly every region, by

Summary7

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


common vows, offered themselves freely for common destruction. Not only the ordinary people, but kings, dukes, marquises, and other powerful men of this world as well, believed that they thus showed their allegiance to God. The bishops, archbishops, abbots, and other ministers and prelates (High Ranking Member) of the church joined in this error, throwing themselves headlong into it to the great peril of bodies and souls.... The intentions of the various men were different. Some, indeed, lusted after novelties and went in order to learn about new lands. Others there were who were driven by poverty, who were in hard straits at home; these men went to fight, not only against the enemies of Christ's cross, but even against the friends of the Christian name, wherever opportunity appeared, in order to relieve their poverty. There were others who were oppressed by debts to other men or who sought to escape the service due to their lords, or who were even awaiting the punishment merited by their shameful deeds. Such men simulated a zeal for God and hastened chiefly in order to escape from such troubles and anxieties.”

"La predicación de estos hombres (El Clero) fue tan enormemente influyente que los habitantes de casi todas las regiones, por votos comunes, se ofrecieron libremente para la destrucción común. No solo la gente común, sino también los reyes, los duques, los marqueses y otros hombres poderosos de este mundo, creían que así mostraban su lealtad a Dios. Los obispos, arzobispos, abades y otros ministros y prelados (miembros de alto rango) de la iglesia se unieron en este error, arrojándose de cabeza hacia él, para gran peligro de cuerpos y almas ... Las intenciones de los diversos hombres eran diferentes . Algunos, de hecho, codiciaban las novedades y acudían para conocer nuevas tierras. Hubo otros que fueron impulsados por la pobreza, que se encontraban en un duro apuro en el hogar; estos hombres fueron a luchar, no solo contra los enemigos de la cruz de Cristo, sino incluso contra los amigos del nombre cristiano, dondequiera que aparecía la oportunidad, para aliviar su pobreza. Hubo otros que fueron oprimidos por deudas con otros hombres o que intentaron escapar del servicio debido a sus señores, o que incluso estaban esperando el castigo merecido por sus acciones vergonzosas. Tales hombres simularon un celo por Dios y se apresuraron principalmente a escapar de tales problemas y ansiedades ".

"Проповедањето на овие луѓе (Свештенството) беше толку силно влијателно што жителите на скоро секој регион, со заеднички завет, се нудат слободно за заедничко уништување. Не само обичните луѓе, туку и кралевите, војводите, маркизните и другите моќни луѓе од овој свет, веруваа дека така ја покажаа својата верност кон Бога. Епископите, архиепископи, игумените и други министри и свештеници (членови на високиот ранг) на црквата се приклучија на оваа грешка, фрлајќи се во него во голема опасност од тела и души .... Намерите на разни луѓе беа различни . Некои, навистина, посакаа по новини и отидоа со цел да научат нови земјишта. Други, пак, беа управувани од сиромаштија, кои беа во тешки предели дома; овие луѓе отидоа да се борат, не само против непријателите на Христовиот крст, туку дури и против пријателите на христијанското име, секогаш кога се појавила прилика, за да се ослободи нивната сиромаштија. Имаше и други кои беа угнетувани од долгови кон други мажи или кои сакаа да избегаат од службата поради нивните господари или дури и ја чекаа казната заслужена од нивните срамни дела. Таквите мажи симулираа ревност за Бог и побрзаа главно за да избегаат од такви неволји и грижи. "

"Проповідь цих людей (Духовенство) була настільки надзвичайно впливовою, що мешканці майже кожного регіону, за загальними обітами, пропонували себе вільно для загального знищення. Не тільки звичайні люди, але й царі, князі, маркізи та інші могутні люди цього світу також вважали, що таким чином вони показали свою вірність Богу. Єпископи, архієпископи, настоятелі та інші служителі і священики (член високого рангу) церкви приєдналися до цієї помилки, кидаючи себе в немилість до великої небезпеки тіл і душ ... Наміри різних людей були різними . Деякі, дійсно, пожаліли за новинками і пішли, щоб дізнатися про нові землі. Інші були, котрі керувалися бідністю, котрі перебували в скрутному становищі вдома; ці чоловіки йшли боротися не тільки проти ворогів Христового хреста, але навіть проти друзів християнського імені, де б не з'явилася можливість, щоб полегшити їх бідність. Були й інші, які були пригнічені боргами до інших людей або які прагнули уникнути служби завдяки своїм панам або навіть чекали покарання за заслуги їхніх ганебних вчинків. Такі люди імітували ретельність для Бога і поспішили головним чином, щоб уникнути таких неприємностей та тривог "

Summary8

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


The account of this eye-witness describes the motivations of the crusaders for joining the fight against the Muslims, why does he believe they were not completely motivated by religious devotion? Use a quote to defend your claim.

Summative Question:Were the Crusades caused primarily by religious devotion or by the desire for political and economic gain? Explain your answer.

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Reasons for Fighting:Schism- ______________________________________________________________________

Why Did Knights and Peasants Fight? Why Did Pope Urban Fight?

Summary9

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


The Crusades Group Work- Winners and Losers of the Crusades:

The First Crusade

In 1071 the Seljuk Turks inflicted a near fatal wound on the Byzantine Empire by smashing its army at the battle of Manzikert. That same year Jerusalem was conquered as well. In the When stories began to filter into the West of Seljuk atrocities against Christian pilgrims to Jerusalem the papacy grew concerned. When Emperor Alexius swallowed his pride and appealed to the Pope for help, Pope Urban Responded.

The Crusade presented many advantages for the Pope. First, it put the Pope and the church at the leadership of an important and popular movement, allowing it to grab more power in Europe. Second, when Pope Urban II proclaimed the crusade, he forbade Christians in Europe from fighting one another. Sending knights and nobles to the Holy Land to fight created relative peace in Europe during the crusades. Third, Urban had longed reconciling with the Eastern Orthodox Church since the Great Schism of 1054, when the Pope and Patriarch of Constantinople excommunicated one another. Answering to Emperor Alexius’ appeal for help was a great opportunity to do so.

In 1095, the first crusade brought around 30,000 knights and soldiers to Constantinople. Emperor Alexius already concerned that the crusade bringing religious fanatics to Constantinople, he was disturbed by the magnitude of the nobles’ response to his request for military support. As he put it, he found the Western Christians to be violent and greedy that he thought he had another barbarian invasion on his hands. Leaving Constantinople, the crusaders marched south into Syria, attacking and defeating Muslim armies, capturing Antioch and in the summer of 1099 took Jerusalem. The crusaders celebrated the capture of Jerusalem by plundering the city and killing its Muslim and Jewish inhabitants. Within three years, the goal of the first crusade was accomplished.

The conquered lands were organized into four crusader states: the county of Edessa, The principality of Antioch, the county of Tripoli, and the Kingdom of Jerusalem. The crusader states were tormented by constant attack, building great castles, the crusaders hid behind the walls exchanging goods from its new conquered territories for supplies back West, promoting trade. These Christian states literally became Christian islands in a sea of Muslims.

Summary10

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


En 1071, los turcos selyúcidas infligieron una herida casi mortal en el Imperio bizantino al aplastar a su ejército en la batalla de Manzikert. Ese mismo año, Jerusalén fue conquistada también. Cuando las historias comenzaron a filtrarse en Occidente de las atrocidades de Seljuk contra los peregrinos cristianos a Jerusalén, el papado comenzó a preocuparse. Cuando el emperador Alejo se tragó su orgullo e hizo un llamamiento al Papa para que lo ayudara, el Papa Urban Respondió.

La Cruzada presentó muchas ventajas para el Papa. En primer lugar, puso al Papa y a la iglesia a la cabeza de un movimiento importante y popular, lo que le permite obtener más poder en Europa. En segundo lugar, cuando el Papa Urbano II proclamó la cruzada, prohibió a los cristianos en Europa luchar entre ellos. El envío de caballeros y nobles a Tierra Santa para luchar creó una paz relativa en Europa durante las cruzadas. Tercero, Urbano había anhelado la reconciliación con la Iglesia Ortodoxa Oriental desde el Gran Cisma de 1054, cuando el Papa y el Patriarca de Constantinopla se excomulgaron mutuamente. Responder a la petición de ayuda del emperador Alejo fue una gran oportunidad para hacerlo.

En 1095, la primera cruzada trajo alrededor de 30,000 caballeros y soldados a Constantinopla. El emperador Alejo ya estaba preocupado porque la cruzada que trajo fanáticos religiosos a Constantinopla, le molestó la magnitud de la respuesta de los nobles a su pedido de apoyo militar. Tal como lo expresó, descubrió que los cristianos occidentales son violentos y codiciosos y que creía tener otra invasión bárbara en sus manos. Al salir de Constantinopla, los cruzados marcharon hacia el sur en dirección a Siria, atacaron y derrotaron a los ejércitos musulmanes, capturaron Antioquía y en el verano de 1099 tomaron Jerusalén. Los cruzados celebraron la captura de Jerusalén saqueando la ciudad y matando a sus habitantes musulmanes y judíos. Dentro de tres años, se logró el objetivo de la primera cruzada.

Las tierras conquistadas se organizaron en cuatro estados cruzados: el condado de Edessa, el principado de Antioquía, el condado de Trípoli y el Reino de Jerusalén. Los estados cruzados fueron atormentados por ataques constantes, construyeron grandes castillos, los cruzados se escondieron detrás de las murallas intercambiando bienes de sus nuevos territorios conquistados para suministros en el oeste, promoviendo el comercio. Estos estados cristianos literalmente se convirtieron en islas cristianas en un mar de musulmanes.

Во 1071 година, Турците Селџук нанеле скоро фатална рана на Византиската империја со раскинување на својата војска во битката кај Манџикерт. Истата година Ерусалим беше освоен. Во Кога приказните почнаа да ги филтрираат злосторствата на Западот од Селџук против христијанските верници во Ерусалим, папството се загрижило. Кога царот Алексиј ја проголта својата гордост и апелираше до папата за помош, папата Урбан одговорил.

Крстоносната војна презентираше многу предности за папата. Прво, папата и црквата го ставија во раководство на едно важен и популарно движење, овозможувајќи му да заземе повеќе моќ во Европа. Второ, кога папата Урбан II ја прогласи крстоносна војна, тој им забрани на христијаните во Европа да се борат еден со друг. Испраќање на витези и благородници во Светата земја за борба против создадениот релативен мир во Европа за време на крстоносните војни. Трето, Урбан копнееше да се помири со Источната православна црква уште од Големата раскол од 1054 година, кога папата и патријархот Цариградско отстапија еден со друг. Одговарајќи на апелот на царот Алексиј за помош беше одлична можност да го стори тоа.

Во 1095 година, првата крстоносна војна донесе околу 30.000 витези и војници во Константинопол. Царот Алексиј веќе бил загрижен дека крстоносната војна која довела до верски фанатици во Константинопол, бил вознемирен од големината на одговорот на благородниците на неговото барање за воена поддршка. Како што рече, тој ги нашол западните христијани да бидат насилни и алчни што мислел дека имал уште една варварска инвазија на своите раце. Оставајќи го Константинопол, крстоносците маршираа на југ во Сирија, напаѓајќи ги и поразувајќи муслимански војски, фаќајќи го Антиохија и летото 1099 година го однесоа Ерусалим. Крстоносците го славеа фаќањето на Ерусалим со ограбување на градот и убивање на своите

Summary11

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


муслимански и еврејски жители. Во рок од три години, целта на првата крстоносна војна беше остварена.

Победените земји беа организирани во четири држави на крстоносците: округот Едеса, кнежеството Антиохија, округот Триполи и Кралството Ерусалим. Државите на крстоносците беа мачени од постојан напад, градејќи големи замоци, крстоносците криеја зад ѕидовите разменувајќи ги стоките од своите нови освоени територии за снабдување на Западот, промовирајќи трговија. Овие христијански држави буквално станаа христијански острови во морето на муслиманите.

Ukrainan-

У 1071 році турецькі сельджуки завдали смертної рани Візантійській імперії, розбивши свою армію в битві під Манзикертом. У тому ж році Єрусалим також був завойований. У часи, коли історії почали фільтрувати на Захід від Сельджука жорстокість проти християнських прочан до Єрусалиму, папа велике занепокоєння. Коли імператор Алексій поглинув свою гордість і звернувся до Папи за допомогою, папа Урбан відповів.

Хрестовий похід представив багато переваг Папі. По-перше, це поставило Папу і Церкву під керівництвом важливого і популярного руху, що дозволило їй захопити більше влади в Європі. По-друге, коли папа Урбан II оголосив хрестовий похід, він заборонив християнам у Європі боротися один з одним. Відправлення лицарів та вельмож на Святу Землю для боротьби з встановленим відносним спокоєм в Європі під час хрестових походів. По-третє, Урбан прагнув примиритися з Східною православною церквою з часів Великого схизму 1054 р., Коли Папа Римський та Константинопольський патріарх відлучили один одного. Відповідь на звернення імператора Алексія на допомогу - це прекрасна можливість зробити це.

У 1095 році перший хрестовий похід привів до Константинополя близько 30 000 лицарів і солдатів. Імператор Олексій вже був стурбований тим, що хрестовий похід, який приніс Константинополю релігійні фанатики, був стурбований великою реакцією дворян на його прохання про військову підтримку. За його словами, він виявив, що західні християни є жорстокими та жадібними, що він вважав, що він має іншу варварську вторгнення на руки. Вийшовши з Константинополя, хрестоносці марширували на південь до Сирії, атакуючи та перемігши мусульманські армії, захопивши Антіохію і влітку 1099 р. Взяв Єрусалим. Хрестоносці відсвяткували захоплення Єрусалиму, грабували місто і вбивали мусульманських та єврейських мешканців. Протягом трьох років мета першого хрестового походу була виконана.

Завойовані землі були організовані у чотирьох державах-хрестоносцях: графстві Едеси, Князівстві Антіохії, округу Тріполі та Королівстві Єрусалиму. Держави хрестоносців мучили постійні атаки, створювали великі замки, хрестоносці сховалися за стінами, обмінюючи товари з нових завойованих територій, щоб забезпечити назад Захід, сприяючи торгівлі. Ці християнські держави буквально перетворювалися на християнські острови в море мусульман.

Basic Description of the First Crusade

1. What event caused the first crusade?

2. What was the Byzantine Emperor Alexius’ reaction when he saw western crusaders who responded to the call for military support?

Summary12

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


3. In what year did the crusaders capture Jerusalem? What were the four Crusader States?

The Second and Third Crusades Gradually over the years, Muslim armies began to recover their lands. For many historians, the cause was obvious: both the soldiers of

the crusading armies and those who settled in the crusader states had succumbed to wickedness and debauchery. As one churchman wrote in a letter written home from the Holy Land, “I weep and an so sorely grieved to report that army has given itself over to disgraceful pursuits and indulges in idleness and lust instead of practice of virtue. There is no one who does good.” Whatever the reasons, when Edessa fell before a Muslim army in 1144, the disaster gave rise to a renewal of crusading fervor in Europe. The Second Crusade (1147-1148) was led by King Louis VII of France and the Holy Roman Emperor, Conrad III. In order to raise an army, Pope Eugenius III declared anyone who fought to reclaim Edessa and returned, would receive remission of their sins, a forgiveness of their past sinful deeds and debts. It began with high hopes, but ended in defeat. The crusaders returned home shamefaced and empty-handed. Embarrassed by defeat, Christian priests who recruited nobles and peasants for the military campaign by saying “God was on the Crusaders’ side,” blamed their failures as a sign God lost favor with them because of their sinful practices back at home.

In the 1170s and 1180s, a new, unified Islamic state grew in Egypt. Led by a skilled warrior-prince named Salah-Al-din Yusuf or Saladin, for Western ears. Chivalrous and able, Saladin united Egypt, Syria, and modern-day Iraq- and negotiated a truce with the crusader states, but rise of his power posed a threat to the crusaders’ survival. In 1187, a hotheaded Christian baron by the name of Raynald of Chatillon, a known troublemaker, he broke the Christian peace with Saladin. After falling out of favor with the king of Jerusalem, Raynald and his men attacked a large and wealthy Muslim caravan- taking the men hostage; killing some and ransoming others (as well as Saladin’s sister), Raynald was said to have taken all the wealth for himself. Refusing to listen to the king of Jerusalem, Raynald forced a showdown between the two armies at Hattin, north of Jerusalem. Saladin surrounded the crusader army and annihilated them. He easily took over large portions of Christian lands and after a two-week siege took Jerusalem from the crusaders. Honorable to a fault, Saladin allowed any crusader who surrendered, safe passage back to Christian lands.

The catastrophe at Hattin and the fall of Jerusalem resulted in still another major crusade. The Third Crusade (1189-1193) was led by three of medieval Europe’s most popular monarchs: Emperor Frederick Barbarossa, King Philip II of France, and King Richard I “The Lion-Hearted” of England. The Third Crusade had a strong start, but it quickly faltered. Frederick Barbarossa drowned crossing

Summary13

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


a river (that was said to have been waist-deep) on the way to the Holy Land, and his army went back to Germany. Philip quarreled with Richard and went home. Richard, however enjoyed much military success and won back large portions of the Holy Land, but failed to take Jerusalem. On his way home, Richard fell into hostile hands. He won his release only after England paid a staggering sum; quit literally a king’s ransom.

Poco a poco a lo largo de los años, los ejércitos musulmanes comenzaron a recuperar sus tierras. Para muchos historiadores, la causa era obvia: tanto los soldados de los ejércitos cruzados como los que se establecieron en los estados cruzados habían sucumbido a la maldad y al libertinaje. Como escribió un eclesiástico en una carta escrita desde Tierra Santa: "Lloro y estoy tan afligido por informar que el ejército se ha entregado a actividades vergonzosas y se entrega a la ociosidad y la lujuria en lugar de la práctica de la virtud. No hay nadie que haga el bien ". Cualesquiera que sean las razones, cuando Edessa cayó ante un ejército musulmán en 1144, el desastre dio lugar a una renovación del fervor de la cruzada en Europa. La Segunda Cruzada (1147-1148) fue dirigida por el Rey Luis VII de Francia y el Sacro Emperador Romano, Conrado III. Para levantar un ejército, el Papa Eugenio III declaró que cualquiera que luchara para reclamar Edesa y regresara, recibiría la remisión de sus pecados, un perdón de sus acciones y deudas pecaminosas pasadas. Comenzó con grandes esperanzas, pero terminó en derrota. Los cruzados regresaron a casa avergonzados y con las manos vacías. Avergonzados por la derrota, los sacerdotes cristianos que reclutaron nobles y campesinos para la campaña militar diciendo "Dios estaba del lado de los cruzados", culparon a sus fracasos como una señal de que Dios les había perdido el favor debido a sus prácticas pecaminosas en su país.

En la década de 1170 y 1180, un nuevo estado islámico unificado creció en Egipto. Dirigido por un habilidoso príncipe guerrero llamado Salah-Al-din Yusuf o Saladin, para oídos occidentales. Caballeroso y capaz, Saladino unió a Egipto, Siria y el Iraq moderno, y negoció una tregua con los estados cruzados, pero el aumento de su poder suponía una amenaza para la supervivencia de los cruzados. En 1187, un barón cristiano llamado Raynald de Chatillon, conocido alborotador, rompió la paz cristiana con Saladino. Después de perder el favor del rey de Jerusalén, Raynald y sus hombres atacaron a una gran y rica caravana musulmana, tomando a los hombres como rehenes; matando a algunos y rescatando a otros (así como a la hermana de Saladino), se dice que Raynald se había llevado todas las riquezas por sí mismo. Negándose a escuchar al rey de Jerusalén, Raynald forzó un enfrentamiento entre los dos ejércitos en Hattin, al norte de Jerusalén. Saladino rodeó al ejército cruzado y los aniquiló. Fácilmente se apoderó de grandes porciones de tierras cristianas y después de un asedio de dos semanas tomó Jerusalén de los cruzados. Honorable hasta la saciedad, Saladino permitió a cualquier cruzado que se rindiera, el regreso seguro a tierras cristianas.

La catástrofe en Hattin y la caída de Jerusalén resultó en otra gran cruzada. La Tercera Cruzada (1189-1193) fue dirigida por tres de los monarcas más populares de la Europa medieval: el emperador Federico Barbarroja, el rey Felipe II de Francia y el rey Ricardo I "El Corazón de León" de Inglaterra. La Tercera Cruzada tuvo un fuerte comienzo, pero rápidamente vaciló. Frederick Barbarossa se ahogó al cruzar un río (que se decía que tenía cintura hasta la cintura) en el camino a Tierra Santa, y su ejército regresó a Alemania. Philip se peleó con Richard y se fue a su casa. Sin embargo, Richard disfrutó de mucho éxito militar y ganó grandes porciones de Tierra Santa, pero no logró tomar Jerusalén. En su camino a casa, Richard cayó en manos hostiles. Ganó su liberación solo después de que Inglaterra pagara una suma asombrosa; renuncia literalmente al rescate de un rey.

Постепено со текот на годините, муслиманските војски почнаа да ги обновуваат своите земји. За многумина историчари, причината беше очигледна: и војниците од крстосувачките војски и оние што се населиле во државите на крстоносците, подлегнаа на зло и разврат. Како што напиша еден црковник во писмото напишано од Светата земја, "плачам и толку тешко ожалокав да пријавам дека армијата се предаде на срамните стремежи и се препушта на безделничење и страст наместо пракса на доблест. Нема никој што прави добро ". Без оглед на причините, кога Едеса паднала пред муслиманската војска во 1144, катастрофата доведе до обновување на крстосувачки жар во Европа. Втората крстоносна војна (1147-1148) ја воделе кралот Луј VII од Франција и Светиот римски император Конрад III. Со цел да се подигне војска, папата Евгенија III прогласи секој што се бореше да ја врати Едеса и се врати, ќе добие простување на своите гревови, простување на нивните минати грешни дела и долгови. Започна со големи надежи, но заврши со пораз. Крстоносците се вратија дома срамни и празни. Засрамени од поразот, христијанските свештеници кои регрутирале благородници и селани за воената кампања, велејќи дека "Бог беше на страната на крстоносците", ги обвинија нивните неуспеси како знак што Бог ги изгубил милоста со нив поради нивните грешни обичаи дома.

Во 1170-тите и 1180-тите, во Египет се зголеми нова, обединета исламска држава. Предводен од квалификуван воин принц име Салах-Ал-дин Јусуф или Саладин, за западните уши. Силавски и способен, Саладин го обединил Египет, Сирија и денешен Ирак, и преговарал со примирјето со државите на крстоносците, но порастот на неговата моќ претставува закана за опстанокот на крстоносците. Во 1187 година, жестокиот христијански барон од името на Рејналд од Чатилон, познат прекршок, го раскинал христијанскиот мир со Саладин. По паѓањето на милост со ерусалимскиот крал, Рејналд и неговите луѓе нападнаа голем и богат муслимански караван - ги земаа мажите како заложници; убивајќи некои и откупувајќи други

Summary14

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


(како и сестрата на Саладин), Рејналд се вели дека го зел целото богатство за себе. Одбивајќи да го слушне ерусалимскиот крал, Рејналд принудил пресметка помеѓу двете армии во Хатин, северно од Ерусалим. Саладин ја опколи војската на крстоносците и ги уништи. Тој лесно презеде големи делови од христијанските земји и по двенеделна опсада го зеде Ерусалим од крстоносците. Почитуван на грешка, Саладин дозволил секој крстоносец кој се предал, безбедното преминување назад во христијанските земји.

Катастрофата во Хатин и падот на Ерусалим резултираа со уште една голема крстоносна војна. Третата крстоносна војна (1189-1193) беше предводена од тројца од најпопуларните монарси на средновековна Европа: царот Фредерик Барбароса, кралот Филип II од Франција и кралот Ричард I "Англија на лавот". Третиот крстоносен поредок имаше силен старт, но брзо помина. Фредерик Барбароса се удавил преку реката (за која се вели дека е длабоко на половината) на патот кон Светата Земја, а неговата војска се враќала во Германија. Филип се расправаше со Ричард и отиде дома. Ричард, сепак, уживаше во голем воен успех и освои големи делови од Светата земја, но не успеа да го преземе Ерусалим. На својот пат кон дома, Ричард паднал во непријателски раце. Тој го освои своето ослободување само откако Англија плати зачудувачка сума; отфрли буквално откуп на царот.

Ukrainian

Поступово через роки мусульманські армії почали відновлювати свої землі. Для багатьох істориків ця причина була очевидною: як солдати хрестоносних армій, так і ті, які поселилися в державах хрестоносців, піддалися безбожности та розпусті. Як писав один з церковників у листі, написаному додому зі Святої Землі, "я плачу та дуже болісно заявляю, що армія віддала себе ганебним заняттям і втілюється у бездіяльність і похоті замість практики чесноти. Немає нікого, хто робить добро ". Незалежно від причин, коли Едесса впала перед мусульманською армією в 1144 році, ця катастрофа породила відродження хрестового пориву в Європі. Другий хрестовий похід (1147-1148) очолив короля Людовика VII Франції та імператора Святого Риму Конрада III. Для того, щоб підняти армію, папа Євген III оголосив, що кожен, хто боровся, щоб повернути Едессю і повернувся, отримає відпущення своїх гріхів, прощення їх минулих грішних справ і боргів. Він почався з великими надіями, але закінчився поразкою. Хрестоносці повернулися додому з ганьбою і порожніми руками. Смутну поразкою християнські священики, які набрали дворян і селян для військової кампанії, кажучи: "Бог був на боці хрестоносців", звинувачували їхні невдачі як ознаку, що Бог втратив милість з ними через їх грішну практику вдома.

У 1170-х та 1180-х роках в Єгипті виростала нова уніфікована ісламська держава. На чолі з кваліфікованим воїн-князем на ім'я Салах-аль-дин Юсуф або Саладін, для західних вух. Цільовий і здатний, Саладін об'єднав Єгипет, Сирію та сучасний Ірак, і переговори про перемир'я з державами-хрестоносцями, але підйом його влади становив загрозу виживанню хрестоносців. У 1187 р., Підбадьорливий християнський барон з ім'ям Райнальда Чатильона, відомий порушник, порушив християнський мир з Саладіним. Після звільнення з ласки царю Єрусалиму, Райнальд та його люди напали на великого і багатого мусульманського каравана, який став заручником чоловіків; Вбивство деяких та інших людей (а також сестра Саладіна), Райнальд, як стверджувалося, взяло для себе все багатство. Відмовляючись слухати царя Єрусалиму, Рейнальд змусив розібратися між двома арміями в Хаттін, на північ від Єрусалиму. Саладин оточив армію хрестоносців і знищив їх. Він легко взяв на себе велику частину християнських земель і після двотижневої облоги взяв Єрусалим з хрестоносців. Почесний з провини, Саладін дозволив будь-якому хрестоносце, який здавався, безпечним поверненням до християнських земель.

Катастрофа в Хаттін і падіння Єрусалиму призвели до ще одного важливого хрестового походу. Третій хрестовий похід (1189-1193) був очолений трьома найпопулярнішими монархами середньовічної Європи: імператором Фрідріхом Барбаросою, королем Філіппом II Франції та королем Річардом I "Левове серце" Англії. Третій хрестовий похід мав сильний початок, але він швидко перевернувся. Фрідріх Барбаросса потонув переправи через річку (яка, як казали, була по пояс) на шляху до Святої Землі, а його армія повернулася до Німеччини. Філіп посварився з Річардом і пішов додому. Річард, проте, користувався великим військовим успіхом і відвоював великі частини Святої Землі, але не зміг взяти Єрусалим. По дорозі додому Річард впав в ворожі руки. Він виграв свій випуск лише після того, як Англія справила вражаючу суму; кинути буквально корольську викуп.

Basic Description of the Second and Third Crusades

1. Which Crusader state fell to Muslim armies in 1144 A.D. that sparked the Second Crusade? What was the result of the Second Crusade?

Summary15

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


2. What reason does the author give to explain why the crusaders began to lose territories to Muslim armies before the beginning of the Second Crusade?

3. Who was Saladin? Which of his successes demonstrated that he was a great diplomat as well as a great military leader?

4. What year was Jerusalem re-captured by the Muslims?

5. What three powerful European monarchs led the Third Crusade? What were the reasons it too failed?

The Fourth CrusadeWithin a decade, Europe was ready for another attempt after the third crusade to take back Jerusalem. The fourth crusade was the oddest of the crusades. It never reached the Holy Land at all, it wreaked horrific damage on Constantinople that it would never recover from, but in a way it was successful at the time for the Western Europeans.

During the fourth crusade, the crusader armies avoided the dangers and time needed for overland travel by reaching the Holy Land by crossing the Mediterranean in Venetian ships. Unfortunately, the armies required more ships and at a greater cost then the armies could afford. Venice nevertheless agreed to take what money the crusaders had and transport them to the Holy Land if they would do a small favor on the way.

Accordingly, in 1202 the leaders of Venice proposed to the stranded crusaders their fare for transport would be paid if their army re-captured the port city of Zadar (Zara) on their way to Jerusalem. Zadar, (Zara) a city controlled by the Hungarians was an important center for trade and represented to the Venetians a direct threat to their business. Subsequently, the Pope rejected the actions of the crusaders and the Venetians because Hungary was a Christian kingdom that supported the Church and the crusades. By

Summary16

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


the time the crusaders took the city, it was December, a bad time to travel by sea. Resting the winter, Zadar (Zara)was now the home to over ten thousand bored, sword-carrying men. On many occasions, the streets were covered with blood due to vicious brawls between the knights or between the towns-people and the knights. While the Crusaders camped in Zadar, Phillip, the Holy Roman Emperor was looking for an army to assist his Brother-in-Law Prince Alexius reclaim his father’s throne in the Byzantine Empire. Hearing of the camped army, Phillip sent Alexius with an offer to the crusaders to re-claim the throne. For their trouble, Alexius offered more soldiers and money for their services. With the promise of transport and payment, the crusaders besieged Constantinople and took it by storm in 1204. However, a short-time after reclaiming the city, it became aware Alexius was unable to pay the crusaders their sum. Too broke to make it to either Jerusalem or back home, the crusaders subjected Constantinople to three long days of pillage and massacre. The crusaders, permanently diverted from the Holy Land could claim they accomplished a great deal. The crusaders returned to Europe with precious gems, money, gold, art, and prized holy relics; including the crown of thorns Jesus wore on the cross. For the Venetians, they seized islands belonging to the Byzantines along major trade routes. Last, but not least the sack of Constantinople returned the rule of the Eastern Orthodox Church under the control of the pope in Rome for a short time.

Hostility between the Western Church and Eastern Church was nothing new. Both have long argued about their authority and almost from the beginning crusaders entered Constantinople in 1096 under his request, Emperor Alexius seemed regretful for needing the crusaders help. Yet the sack of Constantinople in 1204 created an irreversible wall of hatred. Western Christians had ravaged Constantinople, killing people and destroying society too. Even today in Istanbul (the former Constantinople), local guides still mutter “those accursed crusaders.”

En una década, Europa estaba lista para otro intento después de la tercera cruzada para recuperar Jerusalén. La cuarta cruzada fue la más extraña de las cruzadas. Nunca llegó a la Tierra Santa, causó daños terribles en Constantinopla de los que nunca se recuperaría, pero de alguna manera tuvo éxito en su momento para los europeos occidentales.

Durante la cuarta cruzada, los ejércitos cruzados evitaron los peligros y el tiempo necesarios para viajar por tierra al llegar a Tierra Santa cruzando el Mediterráneo en barcos venecianos. Desafortunadamente, los ejércitos necesitaban más barcos y, a un costo mayor, los ejércitos podían permitirse. Sin embargo, Venecia acordó tomar el dinero que tenían los cruzados y transportarlos a Tierra Santa si les hacían un pequeño favor en el camino.

En consecuencia, en 1202 los líderes de Venecia propusieron a los cruzados varados que su tarifa de transporte se pagaría si su ejército recapturaba la ciudad portuaria de Zadar (Zara) en su camino a Jerusalén. Zadar, (Zara), una ciudad controlada por los húngaros, era un importante centro de comercio y representaba para los venecianos una amenaza directa para sus negocios. Posteriormente, el Papa rechazó las acciones de los cruzados y los venecianos porque Hungría era un reino cristiano que apoyaba a la Iglesia y las cruzadas. Para cuando los cruzados tomaron la ciudad, era diciembre, un mal momento para viajar por mar. Descansando el invierno, Zadar (Zara) era ahora el hogar de más de diez mil hombres aburridos y portadores de espadas. En muchas ocasiones, las calles estaban cubiertas de sangre debido a las peleas entre los caballeros o entre los habitantes de la ciudad y los caballeros. Mientras los cruzados acampaban en Zadar, Phillip, el emperador del Sacro Imperio Romano buscaba un ejército para ayudar a su cuñado, el príncipe Alejo, a reclamar el trono de su padre en el Imperio bizantino. Al enterarse del ejército acampado, Phillip envió a Alexius con una oferta a los cruzados para reclamar nuevamente el trono. Por su problema, Alexius ofreció más soldados y dinero por sus servicios. Con la promesa del transporte y el pago, los cruzados sitiaron Constantinopla y lo tomaron por asalto en 1204. Sin embargo, poco tiempo después de reclamar la ciudad, se dio cuenta de que Alexius no podía pagar a los cruzados su suma. Demasiado roto como para llegar a Jerusalén o volver a casa, los cruzados sometieron a Constantinopla a tres largos días de pillaje y masacre. Los cruzados, desviados permanentemente de Tierra Santa, podrían decir que lograron mucho. Los cruzados regresaron a Europa con gemas preciosas, dinero, oro, arte y preciadas reliquias sagradas; incluida la corona de espinas que Jesús usó en la cruz. Para los venecianos, tomaron islas pertenecientes a los bizantinos a lo largo de las principales rutas comerciales. Por último, pero no menos importante, el saqueo de Constantinopla devolvió el control de la Iglesia Ortodoxa Oriental bajo el control del Papa en Roma por un corto tiempo.

La hostilidad entre la Iglesia Occidental y la Iglesia Oriental no era nada nuevo. Ambos discutieron durante mucho tiempo sobre su autoridad y, casi desde el principio, los cruzados entraron en Constantinopla en 1096 bajo su petición, el emperador Alejo pareció arrepentido por necesitar la ayuda de los cruzados. Sin embargo, el saqueo de Constantinopla en 1204 creó un muro de odio irreversible. Los cristianos occidentales habían devastado Constantinopla, matando gente y destruyendo la sociedad también. Incluso hoy en Estambul (la antigua Constantinopla), los guías locales todavía murmuran "esos malditos cruzados".

Summary17

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


Во текот на една деценија, Европа беше подготвена за уште еден обид по третата крстоносна војна да го врати Ерусалим. Четвртата крстоносна војна беше најчудна од крстоносните војни. Никогаш воопшто не стигна до Светата Земја, тоа изневерило ужасно оштетување на Константинопол, за кое никогаш нема да се опорави, но на некој начин успеало во тоа време за западноевропејците.

Во текот на четвртата крстоносна војна, војските на крстоносците ги избегнуваа опасностите и времето потребно за патување по копно преку стигнување на Светата земја со преминувањето на Медитеранот на венецијански бродови. За жал, армиите бараа повеќе бродови и по поголеми трошоци тогаш армиите можеа да си дозволат. Венеција, сепак, се согласи да ги земе парите што ги имаа крстоносците и да ги пренесат во Светата земја, ако на патот ќе направат мала корист.

Според тоа, во 1202 г. водачите на Венеција предложиле на заробените крстоносци да им бидат исплатени цената за превоз ако нивната војска повторно го заробила пристанишниот град Задар (Зара) на пат кон Ерусалим. Задар, (Зара), град контролиран од Унгарците, бил важен центар за трговија и за Венецијанци им бил директна закана за нивниот бизнис. Подоцна, папата ги отфрлил дејствата на крстоносците и Венецијанците бидејќи Унгарија е христијанско царство кое ја поддржувало Црквата и крстоносните војни. До времето кога крстоносците го одведоа градот, тоа беше декември, лошо време да се патува со море. Почивајќи ја зимата, Задар (Зара) сега беше дом на над десет илјади досадно, мажи што носеа меч. Во многу прилики, улиците беа покриени со крв поради порочни тепачки меѓу витези или меѓу градовите и витезите. Додека Крстоносците кампувале во Задар, Филип, Светиот римски император барал војска да му помогне на својот брат-во-закон, принцот Алексиј, да го поврати тронот на својот татко во Византиската империја. Сослушувањето на војската, Филип, го испрати Алексиј со понуда на крстоносците за повторно да го бара престолот. За нивните проблеми, Алексиј понуди повеќе војници и пари за нивните услуги. Со ветувањето за превоз и плаќање, крстоносците го опколија Константинопол и го зазедоа со бура во 1204 година. Сепак, кратко време по враќањето на градот, стана свесен дека Алексиј не можел да ги плати своите крстоносци. Премногу се скрши за да стигне до Ерусалим или дома, крстоносците го подложија Константинопол на три долги денови на грабеж и масакр. Крстоносците, трајно пренасочени од Светата земја, можат да тврдат дека постигнале многу. Крстоносците се вратија во Европа со драгоцени камења, пари, злато, уметност и ценети свети мошти; вклучувајќи го и круната од трње, Исус носеше на крстот. За Венецијанците, тие ги зазедоа островите што припаѓаат на Византијците по големите трговски патишта. Последно, но не и најмалку важно вреќата на Константинопол, за кратко време ја врати власта на Источната православна црква под контрола на папата во Рим.

Непријателството меѓу Западната Црква и Источната Црква не беше ништо ново. И двајцата долго време се расправале за нивниот авторитет и речиси од самиот почеток крстоносците влегле во Константинопол во 1096 година под негово барање, царот Алексиј изгледал жалејќи што им помогнал на крстоносците. Сепак, вреќата на Константинопол во 1204 година создаде неповратен ѕид на омраза. Западните христијани го опустошија Константинопол, ги убиваа луѓето и го уништуваа општеството. Дури и денес во Истанбул (поранешниот Константинопол), локалните водичи сеуште ги промржуваат "оние проколнати крстоносци".

Ukranian

Протягом десяти років Європа була готова до ще однієї спроби після третього хрестового походу повернути Єрусалим. Четвертий хрестовий похід був найдивнішим з хрестових походів. Вона ніколи не дійшла до Святої Землі, вона завдала жахливого збитку Константинополю, що воно ніколи не вдасться відновитись, але в той самий час він був успішним для західноєвропейців.

Під час четвертого хрестового походу армії хрестоносців уникали небезпек і часу, необхідного для сухопутного проїзду, досягаючи Святої Землі, перетинаючи Середземне море на венеціанських кораблях. На жаль, армії потребували більше кораблів і коштували дорожче, ніж армії могли собі дозволити. Венеція, тим не менш, погодилася взяти ті гроші, яких мали хрестоносці, і перевезти їх на Святу Землю, якщо б вони зробили невелику користь на цьому шляху.

Відповідно, в 1202 р. Лідери Венеції запропонували пануючим хрестоносцям, що їх вартість проїзду за перевезення буде виплачена, якщо їх армія знову захопила портовий місто Задар (Zara) на шляху до Єрусалиму. Задар, (Зара) місто, контрольоване угорцями, було важливим центром торгівлі і представляло венеціанців безпосередню загрозу їх бізнесу. Згодом папа відкинув дії хрестоносців і венеціанців, оскільки Угорщина була християнським королівством, яке підтримувало Церкву та хрестові походи. До того моменту, коли хрестоносці забрали місто, це був грудень, поганий час подорожувати морем. Займаючи зиму, Задар (Зара) був тепер домом для понад десяти тисяч нудних, мечівних чоловіків. У

Summary18

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


багатьох випадках вулиці були покриті кров'ю через жорстокі бійки між лицарями або між містами-людьми та лицарями. Поки хрестоносці влаштувалися в Задарі, Філіп, Священний Римський імператор шукав армії, щоб допомогти своєму братові в законі князь Алексіус відновити трон свого батька в Візантійській імперії. Почувши лагерну армію, Філліп відправив Алексія з пропозицією хрестоносцям перезаписати трон. За свої неприємності, Олексій запропонував більше солдатів та грошей за свої послуги. З обіцянкою транспортування та оплати, хрестоносці облягли Константинополь і взяли його штурмом в 1204 році. Однак через короткий час після повернення міста, стало відомо, що Олексій не зміг заплатити хрестоносцям свою суму. Той же зламався, щоб перетворити його в Єрусалим або назад, хрестоносці піддали Константинополю три тривалих дня грабежів та різанини. Хрестоносці, які постійно відволікались від Святої Землі, могли стверджувати, що вони досягли великої долі. Хрестоносці повернулися до Європи дорогоцінними дорогоцінними каменями, грошима, золотом, мистецтвом і дорогими святими мощами; в тому числі тернові терни, які носили Ісус на хресті. Для венеціанців вони захопили острови, що належать візантійцям уздовж основних торгових шляхів. Нарешті, але не менш важливо, містер Константинополя повернув правління Східної Православної Церкви, що знаходиться під контролем Римського Папи протягом короткого часу.

Ворожнеча між Західною Церквою та Східною Церквою не була нічим новим. Обидва вже давно стверджували про свою владу, і майже з початку хрестоносців увійшли до Константинополя у 1096 році за його проханням, Імператор Алексій здавався жалем того, що потребує допомоги хрестоносцям. Однак мішок Константинополя в 1204 році створив необоротну стіну ненависті. Західні християни розоряли Константинополь, вбиваючи людей і руйнуючи суспільство. Навіть сьогодні в Стамбулі (колишній Константинополь) місцеві гіди все ще борються "ці прокляті хрестоносці".

Basic Description of the Fourth Crusade

1. Why did most of the crusaders never reach Jerusalem during the Fourth Crusade?

2. What did the three following groups gain from the capture of Constantinople in 1204?

A. Crusaders:

B. Venetian Merchants:

C. The Pope:

Summary19

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


3. How did the Fourth Crusade tarnish the image of the crusades and the Catholic Church?

Winners and Losers of the CrusadesThe crusades were a devastating and blood-soaked period of combat fought in the name of religion. 200

years of warfare had an altering effect on both societies. Instigating great movement of ideas, money, and people; these factors changed the world more than the sword and shield could have ever shaped it.

In the chart below, explain who were the winners and benefited from the crusades and who were the losers weakened by the crusades and this period of warfare and movement.

Winners LosersMuslims Nobles

Tradesmen and Serfs The Catholic Church

Summary20

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


Monarchs The Byzantine Empire

Results of the Crusades:

Why Was it a Failure for Christians and Europeans?

Why Was it a Success for Christians and Europeans?

Summary21

Date:_____Pg#:______


Date:_____Pg#:______


Questions:

Why do you think the crusades brought relative peace to Europe?

How do you think trade affected the manorial system?

Summary22

Date:_____Pg#:______


Documents

Name:_______________________________ Unit2- … · Web viewName:_____ Unit2- The European Middle Ages Topic: ... Initially the Crusades were not a _____ _____ on the part of Europeans

Name:_____________________________ Unit2- … · Web viewName:_ Unit2- The European Middle Ages Topic: ... Initially the Crusades were not a _ ___ on the part of Europeans