Загальні відомості про вчителя1. Прізвище Козир2. Ім’я Людмила3. По батькові Миколаївна4. Рік народження 09.01.19615. Освіта Вища6. Навчальний заклад Херсонський Державний

педагогічний інститут ім.Н.К.Крупської

7. Спеціальність Українська мова та література8. Кваліфікація Українська мова та література9. Диплом ЗВ № 78067210. Дата випуску 29.07.198211. Стаж 29 років12. Науково-методична

проблема, над якою працює

«Шляхи формування та розвитку ключових компетентностей учнів на уроках української мови та літератури»

13. Участь у педрадах 18.03.09 р. «Про шкільне самоврядування», протокол №431.08.09 р. «Основні завдання на новий навчальний 2009-2010 н.р.», протокол №129.10.09 р. «Розвиток інноваційного мислення вчителя, як умова його професійної мобільності», протокол №1325.02.2010 р. «Про забезпечення мобільності вчителя та учня шляхом

формування інформаційних та комунікативних компетентностей», протокол №926.10.2011 р. «Інтердисциплінарний підхід як механізм розвитку мобільності педагога», протокл №8

Графік успішності

2008-2009 н.р.мова література

Учнів 55Високий 10 15Достатній 22 20Середній 23 20Якість 54 64,5

2009-2010 н.р.мова література

Учнів 62Високий 6 15Достатній 26 26Середній 30 21Якість 60 78

2010-2011 н.р.мова література

Учнів 100Високий 22 24Достатній 39 39Середній 39 37Якість 61 66

Результати участі учнів в олімпіадахІ.Шкільні (І етап)

№ рік Прізвище та ім’я клас місце1. 2009 Бутенко Ірина 11-А 12. 2010 Бриж Вікторія 6-А 1

Чорноморець Владислава 6-А 23. 2011 Туркін Михайло 6-А 1

Антощенко Вікторія 6-А 2Бриж Вікторія 7-А 2Шмарковська Анастасія 7-А 1Чорноморець Владислава 7-А 3

Районні (ІІ етап)

№ рік Прізвище та ім’я клас місце1. 2009 Бутенко Ірина 11-А 2

Конкурси

№ рік конкурс Прізвище та ім’я клас місце1. 2008 Податки очима дітей

(обласний)Попов Антон 10-А 2Пасіченко Богдан 10-А 1

Поетичний вернісаж (обласний)

Попов Антон 10-А 1

2. 2009 Поетичний вернісаж (обласний)

Попов Антон 11-А 1

Податки очима дітей (обласний)

Пасіченко Богдан 11-А 1

3. 2010 Поетичний вернісаж (обласний)

Бриж Вікторія 5-А 1

Відгук на найкращу сучасну книгу (районний)

Бриж Вікторія 6-А 2Ломакін Ілля 6-А 3

Всеукраїнський конкурс «Маленький українець»

Бутенко Тамара 11-А 2Глушко Олена 11-А 1

4. 2011 Літературний конкурс ім.Ю.Голобородька

Туркін Михайло 6-А 1

Навчаючись - учись, Навчаючись – твори, у

Процесі творчості – навчай.

Педагогічна парадигма, що лежить в основі навчально - виховного процесу передбачає створення оптимальних умов для якнайповнішої самореалізації учня в процесі навчання та формування самодостатньої творчої особистості, здатної до ефективної діяльності в нових соціально-економічних умовах. Адже школяр для педагога – не просто суб’єкт навчання. Насамперед це суб’єкт плекання і розвитку індивідуальних нахилів. Саме таким підходом зумовлений вибір проблеми «Шляхи формування та розвитку ключових компетентностей учнів на уроках української мови та літератури».

Практика підтверджує, що коли вчитель мобільний, то результативність буде високою. Навчання і виховання ефективні тоді, коли здійснюється на основі такої освітньої концепції , яка враховує рівень розвитку індивідуальних й особистісних якостей дитини , коли «вирощуються» не окремі інтелектуальні «зірки», а забезпечується формування учнівського контингенту, який характеризується інтелектуальною активністю, стали інтересом до науковозастосованої творчості. Тому дедалі більшого значення надаю культурі діалогу та самостійній роботі учнів, бо цей вид діяльності дає змогу опанувати програмовий матеріал у прийнятному для кожного режимі. Під час такої діяльності культивується інтелект , цінується розум, підтримується дух здорового суперництва.

Це відчувається на уроках, де активність учня не означується однокласниками таким зужитим поняттям, як «вискочка» , з тієї причини ,що активний цілий клас. Це відчувається і в позаурочний час .

Успішний урок – це урок з урахуванням індивідуальних особливостей школярів , побудований на принципах взаємоповаги та взаєморозуміння . Іноді практикую асистування . Учня, який веде урок замість учителя , добре сприймають товариші , адже йому довірили та і вчителеві цікаво продемонструвати знання і попробувати вчительського хліба. При захисті своїх наукових праць такі учні впевнено відповідають , бо зібрали великий фактичний матеріал, вільно володіють темою.

Елементи інтерактивного навчання стають одним із засобів здобуття міцних знань, необхідних для удосконалення орфографічної та пунктуаційної грамотності.

Творчий підхід до побудови уроку, добір активних та особистісно-орієнтованих форм і методів його проведення, вправ і завдань, текстів і речень відповідають рівневі підготовленості й інтересам, учнів, забезпечують належні знання. Це засвідчує, що єдиний шлях, який веде до знань – це діяльність, прагнення зробити кожний урок уроком учнів, коли учительське треба перетворюється на учнівське хочу.

Тема. Правила вживання апострофа

Мета:

повторити, систематизувати й узагальнити знання учнів про апостроф; удосконалити навички правильної вимови й написання слів з апострофом; розвивати логічне мислення, уяву, мовлення; виховувати самостійність у здобутті знань

Модель (жанр): ділова гра-казка

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок.

Я такий же,

Як знак розділовий,

Тільки пишусь

Не вгорі, а внизу

Етапи уроку

І. Організаційний момент

- З'ясування емоційного стану учнів

Добрий день!

Сьогодні за робочий стіл сідає тільки той, хто називає пароль.

І р. Ь знак пишемо.

ІІ р. Ь знак не пишемо.

ІІІ р. складні випадки вживання Ь знака

- Перевірка засвоєння правил уживання Ь знака

(Гра «Ти не повіриш»)

- Ви не повірите, але я перевірю, як ви вивчили правила вживання Ь знака- Ви не повірите, але я вивчив(ла) правила вживання Ь знака на_____ балів. Він

пишеться__________________

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

Колективна робота

Завдання:

- Ви не повірите, але на урок мови до нас завітала казка.

(Прослуховування у магнітофонному записі казки «Зникнення апострофа»)

- Ви не повірите, але ми допоможемо знайти Апостроф, адже ми любимо пригоди і хочемо

ІІІ.

Повідомлення теми і мети уроку

- Запис теми у зошит

- Ви не повірите, але перший крок до пошуків ви уже зробили у початкових класах. (пригадуємо правила вживання апострофа)

- Ви не повірите, але нам і мовознавці таки дізналися історію появи апострофа в українському правописі.

- Ви не повірите, але фонетичний принцип уживання апострофа ви уже також знаєте.

Отож, перед вами стоїть Лінгвістична задача

дізнатися навчитися

(або самооцінка) Я вважаю, що зможу вивчити на _________ балів

(Визначте за яким фонетичним принципом ми ставимо апостроф)

Став

имо

Слово Після Перед

Б'ють [б] [йу]

Повір'я [р] [йа]

В'язати [в] [йа]

У прислів’ї [в] [йі]

П’єдестал [п] [йе]

Висновок

Не с

тави

мо

Слово Після Перед

Духмяний [хм´] [а]

Святковий [св´] [а]

Медвяний [дв´] [а]

Мавпячий [вп´] [а]

дзвякнути [дзв´] [а]

Висновок

Пиш

емо

Слово Після Перед

Без'ядерний [без] [йа]

Від'єднати [від] [йе]

Роз’яснити [роз] [йа]

Роз'ятрити [роз] [йа]

З’їхатись [з] [йї]

Висновок

Пиш

емо

Слово Перед Перед Після

Розв'язка роз- [в] [йа]

Возз’єднання воз- [з] [йе]

Обв’язати об- [в] [йа]

Зв’язка з- [в] [йа]

Розв'язок роз- [в] [йа]

Висновок

Ад’ютант ад- [д] [йу]

Комп’ютер комп- [мп] [йу]

Ін’єкція Ін- [н] [йе]

Став

имо

Слово Після Перед

Торф’яний [рф] [йа]

Верф'ю [рф] [йу]

Верб'я [рб] [йа]

Черв'як [рв] [йа]

Інтерв’ю [рв] [йу]

Висновок

Пиш

емо

Слово Після Перед

Подвір'я [р] [йа]

Довір'я [р] [йа]

Повір'я [р] [йа]

Гур'єв [р] [йе]

Сузір’я [р] [йа]

Висновок

Виня

тки

Слово

Пів’ями пів- [ів] [йа]

Різьбар зьб- [з´б] [а]

Дит’ясла дит- [т] [йа]

Пів'юрти пів- [в] [йу]

Лук'ян [к] [йа]

Висновок

- Ви не повірите, але нам уже можна присвоювати науковий ступінь, адже ми із лінгвістичною задачею справилися і підтвердженням цього є Український правопис, який повинен бути у кожного під рукою.

Та щоб іще легше було запам’ятати цю орфограму допитливі дошукувалися істини.

(Мавпа Буф)

ІV. Слово вчителя

Отже, ми дослідили, що Апостроф заховали тверді приголосні. Щоб потрапити туди і визволити його слід подолати фонетичну трясовину. Пам’ятаєте, щоб пройти болотом може тільки той, хто знає куди треба правильно ступати. Тож пригадайте де

творяться ті приголосні після яких пишеться апостроф і виконайте правильно завдання, щоб не затягла трясовина.

Метод творчого конструювання, техніка номінальних груп

Кожній групі дається великий аркуш паперу з «пазлом». Треба дібрати всі можливі варіанти другої частини. Представники груп демонструють свої варіанти. Члени інших груп слідкують за правильністю запису, логічністю вибору.

Методична ремарка

Спрацьовує техніка номінальних груп. Кожен член групи записує в зошиті свої варіанти. Відбувається відбір логічно послідовних варіантів. Результати на аркуші «пазлом».

Матеріал для вчителя

І.

Прив язати

з єднати

з юрмитися

ув язнити

від їджати

ІІ.

ІІІ.

V.

Отож, Фонетичну трясовину подолали. Та знаєте, що не одне випробування чекає на героя казки. Ви не повірите, перед нами знову перешкода – височезна брама, щоб її відкрити треба… ключ

(Вправи з ключем)

Моркв яний

Духм яний

Св яткувати

Мавп ячий Дзв якати

Лук янівське

Над яр

Ад ютант

Трьох ярусний

Дит ясла

я

- Ура! Ми уже за брамою Скелі. Але ж ви не повірите і тут нас на кожному кроці чекають підступні пастки. Знайдіть їх.

(Редагування)

- Ви не повірите, але як завжди, коли уже на крок до перемоги, то обов’язково щось завадить.

Отож, нам треба подолати останню перешкоду. Повишукуйте найцінніші зернятка сьогоднішнього уроку.

Вибірковий диктант

(Втрачений день)

Виписати слова із апострофом і м'яким знаком.

VІ. Рефлексія

Слово вчителя

- А чи втрачений сьогоднішній урок. Чи недарма 45 хвилин ви шукали як визволити Апострофа зі Скелі?

- Що нового дізналися?

- Який найбільший успіх?

- Які труднощі траплялися, як їх долали?

- Для чого це мені потрібно?

(або самооцінка «Я знаю на … балів»)

Слово вчителя

Я пишаюся вами. Сьогоднішній урок не втрачений ви ростете і робите успіхи. Тому, ви не повірите, я усіх вас оцінюю високим балом.

VІІ. Д/з: §45, кросворд

VІІІ. Щоб вийти вам знову треба назвати пароль, але тепер це буде слово із апострофом.

P.S. впр. 318-320

Технологія шкільного аналізу шкільного творуЧинні сьогодні програми з української літератури орієнтують учителя на

«формування засобами художнього слова національно свідомих громадян України», «морально-етичний розвиток особистості на принципах національних та загальнолюдських цінностей», «розвиток самостійного творчого мислення школярів». Для досягнення цієї мети учитель обирає такі технології навчання, які б забезпечували всебічний розвиток дитини. Використовуючи досягнення сучасних методичних наук ,він створює свою педагогічну систему , за допомогою якої досягає найкращих результатів.

Творчий учитель - словесник, не відкидаючи перевірених часом традиційних методів,прийомів,форм роботи з учнями, шукає нові шляхи удосконалення навчально - виховного процесу. Тому все більшого поширення серед учителів української мови та літератури набувають нестандартні уроки з використанням комп’ютерних технологій.

Інноваційні методи навчання вимагають ґрунтовної підготовки, урахування різних факторів, зокрема рівня сформованості умінь навичок школярів, їх вікових особливостей та інтересів. На таких уроках учень повинен бути центром: і дослідником, і доповідачем, і ініціатором дискусії, активний учасник групи, консультант. Завдання ж учителя полягає не тільки у визначенні теми, обсягу навчального матеріалу і форм його опрацювання, а й у чіткій мотивації навчально-виховного процесу на уроці, забезпеченні демократичного стилю спілкування, атмосфери творчого пошуку, успіху кожної дитини. Цього можна досягти, зацікавлюючи учня художнім текстом, передбачаючи вільний вибір змісту та форми навчальної діяльності, пропонуючи прийоми виконання завдань, шляхи пошуків відповідей на поставлені запитання, заохочуючи прагнення знаходити свій спосіб вирішення тих чи інш9их проблем, підтримуючи ініціативу, самостійність, вміння застосовувати набуті знання та навички з різних предметів у нових умовах. Лише при такому підході до проведення нестандартних уроків можна говорити про їх доцільність, результативність, спрямованість на плекання дитини як творця свого життя.

Досвід показує, що в старших класах доцільно проводити добре відомі вчителям - словесникам уроки-конференції, семінари, диспути, дослідження, уроки – пошуки, уроки-табу, КВК, наповнивши їх новим змістом, модернізувавши відповідно до вимог часу, інших суспільних реалій, поінформованості та ерудиції сучасних школярів.

Учні середніх класів залюбки беруть участь в уроках – концертах, конкурсах, вікторинах, уявних подорожах, уроках-іграх.

Вивчаючи у 5 класі казки, можна, наприклад, провести урок – конкурс на кращого оповідача казки. До такого заняття всі разом роблять виставку збірок улюблених казок, ілюстрацій до них, свої казки зі своїм дизайном, обирають журі. Умови визначаються заздалегідь.

Учитель допомагає у виборі казки, підказує, як краще передати зміст, підказує музичний супровід. За свої розповіді учасники отримують відповідний бал, а переможці ще й нагороджуються дипломами, які вручає Королева Країни Казок.

Проектуючи такі уроки на особистість учня, слід передбачити підсумкову бесіду з метою виявлення умінь школяра робити висновки, спів ставляти зображення з дійсністю, складати власні казкові твори.

Цікавими є уроки-зустрічі з письменниками, художниками, музикантами, талановитими людьми рідного краю. Зустрічі не лише реальні, а й уявні. До таких уроків готуються всі: і ті, що виступатимуть у ролі письменників чи літературних героїв, і ті, що ставитимуть їм запитання, читатимуть вірші, прозові уривки. Такі уроки – це міні-спектаклі,які прилучають дітей до мистецтва, формують їх естетичні смаки, громадсько-патріотичні переконання збагачують емоційно - інтелектуальний світ, пробуджують жагу пізнання.

До вподоби школярам і уроки-мандрівки, причому найрізноманітніші за формою і змістом. Це – подорожі по сторінках «Літературної України», журналів «Київ», «Дзвін», «Перевал», а також стежками талановитих митців слова.

Уроки-мандрівки сприяють не тільки розширенню і поглибленню знань школярів, а їх саморозвиткові, адже учні знайомляться з критичною літературою про письменника, читають твори, не передбачені програмою, на власний розсуд компонують свої виступи.

Мова – корінь роду і народу

Убогий той, хто не відчув

Цих неба й поля – рідних, отчих,

Тим, хто так глибоко заснув –

Допоможу розкрити очі.

Л. Глєбова

Мета: познайомити із життєвим і творчим шляхом поета рідного краю;

розвивати уміння виразно читати і аналізувати поезії;

виховувати любов до культури рідного краю.

Проблема: - Мова є одним із чинників успішної, самодостатньої особистості.

- Творчість Лідії Фокіївни Глєбової – складова культури рідного краю.- Визначні особистості нашої малої батьківщини можуть стояти в ряду із метрами світової культури.

Обладнання: мультимедійний проектор, виставка творів поетеси, малюнки, вишивки, фотографії.

Хід уроку

Мотивація

Сьогодні ми зустрілися з вами для того, щоб познайомитися із творчим і життєвим шляхом поета рідного краю Л.Ф. Глєбової.

(на екрані)

1. титульна сторінка «Знайомтесь Нововоронцовці» М.Гурепка;2. мета3. проблема

ІІ.

Учитель. Отож, прослідкуємо шлях становлення цієї особистості. І почнемо із поезії – молитви «До Господа», якою розпочинається збірка «На хвилях життя» і гадаю є життєвим кредо поетеси.

(звучить поезія «До Господа», зб. «На хвилях життя»)

На екрані

а) портрет Л.Ф. Глєбової;

б) стаття про поетесу із книги М. Гурепка;

в) титульна сторінка збірки «На хвилях життя»

Ведучий 1. Л.Ф. Глєбова народилася напередодні війни, в сім’ї колгоспників в с. Хрещенівка. З перших днів війни батько пішов на фронт і невдовзі загинув. А діти чекали. (звучить поезія «Усе життя ми ждали тата»). Особливо тепло згадує Лідія Фокіївна матусю, яка працювала і виховувала в нелегкі роки дітей. Тому і присвятила першу збірку «Мамине багатство» саме неньці та і в наступних книгах також є поезії про неї.

(звучить поезія «Хустина», зб. «Обереги» с.57)

на екрані: а) фотографія мами;

б) обкладинка зб. «Мамине багатство»)

Учитель. Ми знаємо свої звичаї, обряди, традиції. Чим для українок є хустина? Які з нею пов’язані звичаї обряди, традиції?

(дослідження учнів;

на екрані а) хустки;

б) звичаї, обряди, традиції)

(звучить «Якби вернулась ненька», стор. 35, зб. «Отчий край»)

На екрані збірка «Обереги» і «Отчий край»

Учитель. Яке враження на вас справила поезія? Чому авторка звертається до цієї теми? Визначте ідею вірша. А в якому жанрі написаний цей твір?

Ведучий 2. У період війни особливо тяжко було дітям. Та й після не легше, голодні 46-47 роки стали ще одним тяжким випробуванням. Та не змаліли, а змужніли дитячі душі.

Ведучий 3. Після визволення села у 1944 році Лідочка таки пішла до школи, яка розмістилася у звичайній сільській хаті. Яке то навчання було без підручників, паперу, чорнила, ручок, навіть не було на чому сидіти – кожен приносив із собою стілець чи табуретку.

Із раннього дитинства захоплювалась малюванням, тяглася до знань, хотілося всотати побільше нового. Так, як паперу не було, то малювала чим прийдеться і будь-де. Не раз за своє мистецтво була покарана, бо цвяхом пошкрябала єдиного стільця, а вугіллям обмалювала біленькі стіни хати.

Учитель. Пригадайте, хто з класиків починав свою творчість у такий спосіб?

(на екрані дослідження учнів – Шевченко, Лермонтов - художник)

Ведучий 3. Та це не зупинило. Продовжувала розвивати свою творчість на снігу, землі, навіть листі дерев та квітів.

Учитель. Пригадайте, хто з літературних героїв творив у такий спосіб?

(«Дивак»

«Маленький принц» Антуан Сент-Екзюпері)

(звучить поезія «Ми родом усі із малечі» зб. «Отчий край»)

Учитель. Яке враження справила поезія?

Які художні засоби використала поетеса, щоб створити цю картину?

Ведучий 3. Старшою ліпила іграшки з глини і фарбувала аквареллю – виходили гарні ляльки для подружок.

Учитель. А чому саме з глини?

(розповідь про іграшкове декоративно-прикладне мистецтво;

на екрані іграшки;

іграшки власними руками)

Ведучий 4. Із раннього дитинства життя привчало до праці, самостійності, бо влітку в селі залишалася лише дітвора – дорослі всі на полі. Мамам навіть уночі йшла скирдувати. Тож малечею опікувалася бабуся Анна Кузьмівна – людина великої душі. Вона всіх обшивала, годувала і ніколи не сварила.

(поезія «Гніздо мого дитинства», зб. «На хвилях життя», с. 30)

Учитель.

Яке враження справила на вас поезія?

Що ви можете сказати про ліричного героя?

Пригадайте, які автобіографічні твори ви ще знаєте з української та світової літератури. («Зачарована Десна» О.Довженка, «Різдвяна пісня у прозі» Чарльза Діккенса (скажіть англійською)

Яка різниця в поняттях «літературний герой» - «ліричний герой»?

Чи можна вважати героями батька, матір, бабусю, дідуся поетеси?

Ведучий 1. У 1952 році закінчила семирічку. Мріялася дівчинці професія вчителя, та доля вирішила по-своєму. Мусила спочатку працювати у місцевому колгоспі. Потім Донбас. Робота в шахті була важкою і небезпечною, та до всього людина звикає і коли в 1958 році жінкам заборонили працювати в шахтах, навіть плакала.

Кореспондент. Лідіє Фокіївно, чи згадується Вам цей час, коли зустрічається інформація про шахтарський край?

(звучить поезія «Донецький край», на екрані герої-стаханівці)

Ведучий 1.

Знову згадалася давня мрія. В 1965 році вступила до інституту на філологічний факультет. Це була така радість, із великим бажанням гризла науку. Працювала у школі до 2002 року.

(поезія «Першотравнева»)

Учитель. Які асоціації виникли у вас?

Ведучий 2. Про свою роботу напише в автобіографії: «Читати мені доводилося різні предмети, окрім математики, поки стала викладати рідну мову»

Учитель. Хто із наших класиків також у школі викладав різні предмети?

Що ви думаєте про таланти? Які висновки зробили для себе?

Учитель. Так, дійсно не можна заривати свої таланти, а чому ви знаєте із біблійської притчі про таланти.

Ведучий 2. П'ять випусків підготувала до життя. Дітей любила, завжди із ними були дружні стосунки, взаєморозуміння.

(Поезія «Випускникам 1979 р.», «На хвилях життя», с.48

На екрані фотографії випускників; їх соціальний портрет)

Кореспондент. Лідіє Фокіївно, хто із випускників найбільше запам’ятався?

Ведучий 3. Та найбільше душа боліла за мову, яку любила й боготворила. Тому вболівала за її образи, за тернисту долю, бо не можна відібрати душу в народу, адже мова – корінь роду і народу. Багато своїх поезій присвятила саме цій темі. У період утвердження самостійності живе долею народу, країни, про це пише, відстоює словом від зазіхання тих, хто голосно кричить про любов до народу, а сам насправді продає його волю.

(поезія «Коріння наше – наша мова», стор. 6 «На хвилях пісень»)

Учитель. Чому така увага мові? (Знання мови, уміння нею оперувати дає путівку в життя)

Кореспондент. Лідіє Фокіївно, як на Вашу думку, мову повинні знати і любити тільки філологи?

Ведучий 4. Мова поезій Л.Ф. Глєбової така багата, легка, що хочеться співати. Крила віршам Лідії Фокіївни дали Ананко Микола Григорович та Микола Іванович Слущенко – вчителі музики, випускники нашої школи Попов Антон та Пасіченко Богдан, а зараз спробуємо і ми.

(звучить пісня на слова Л.Ф. Глєбової)

Учитель. Людина небуденна, самодостатня у своєму мовленні використовує прислів’я, приказки, фразеологічні звороти, афористичні – крилаті вислови. Пошукали їх і ми…

(Виступ з дослідженням «Афористичність поезій Лідії Фокіївни Глєбової»;

- афоризми на екрані)

Учитель. А зараз ви маєте можливість узяти інтерв’ю у поетеси.

На завершення послухаємо поезію у виконанні автора

(«Заповіт дітям», зб. «На хвилях життя», с.75)

Заключне слово. Отже, прослідкувавши життєвий і творчий шлях Л.Ф. Глєбової – поетеси рідного краю робимо висновок, що мова, - це корінь роду і народу. І нам треба вчитися у таких людей, щоб стати успішною людиною у світовому просторі.

Д/з: твір «Моя зустріч з поетом рідного краю»

Урок-дослідження літератури рідного краю

Тема: «Струм душі Лідії Глєбової»

Щоб дихала хлібна нива,

щорічно добріли жнива.

Щоб жив наш народ щасливо –

Сердечна дзвенить струна.

Л. Глєбова

Мета: познайомитися із творчістю поетеси Нововоронцовщини;

розвивати уміння аналізувати віршовані рядки;

виховувати любов до літератури рідного краю.

Обладнання: збірки віршів та твори декоративного мистецтва Лідії Глєбової.

Етапи уроку:

І. Повідомлення теми і мети уроку. Мотивація навчання.

- Сьогодні ми зібралися для того, щоб продовжити знайомство із літературою рідного краю. Тема нашого дослідження – творчість поетеси Л.Ф. Глєбової. А розпочнемо його ми із поезії, яка розпочинає збірку «На хвилях життя» і, на мою думку є життєвим кредо автора і стане епіграфом до нашого уроку.

ІІ. – У 1937 році у сім’ї Глєбових народилася дівчинка. Наші астрологи дослідили, що заклав у характер маляти цей рік, і що додали до того батьки, назвавши доньку Лідією.

- Дослідження астрологів.- Астрологія – астрологією, а статистика точна наука. Чи підтвердяться

прогнозування. Слово біографам.

- Отак розвивалася творча доля Лідії. Прийшов час виходити на широкий суд читачів. У світ одна за однією виходять п’ять збірок. Цінність їх досліджували літературознавці.

- Отож, Лідіє Фокіївно тепер до ваших збірок є і анотації.- До нас у гості завітала директор районної бібліотеки В.І. Саланська. Вона

повідає нам, які ще матеріали про життєвий та творчий шлях знаходяться у бібліотеці.

- Коли наші біографи готували дослідження по життєвому і творчому шляху Лідії Фокіївни, то підключили до роботи і бабусю, яка близько знає нашого автора. Тож ми запросили і її, щоб вона поділилася своїми враженнями про поетесу, як про людину.

- Було відмічено, що вірші Л. Глєбової дуже музичні, вони просяться в пісню. Наші композитори попробували попрацювати з ними. І от що у них вийшло.

- Рядки із поезій Л.Ф. Глєбової легко запам’ятовуються і можуть стати крилатими. Дослідники вам слово.

- Лідіє Фокіївно, а тепер нам хочеться послухати Вас. Наші майбутні журналісти бажають узяти у Вас інтерв’ю.

ІІІ. Лідіє Фокіївно, ми з Вами не прощаємося, а кажемо до побачення, до нових зустрічей, хай Вам здоровиться.

ІV. Д/з: написати до газети статтю про творчість Лідії Фокіївни Глєбової або про зустріч з поетом.

Міністерство освіти і науки України

Херсонської облдержадміністрації

Нововоронцовська ЗОШ №1

«Мужня, щедра,

ніжна»

урок-дослідження

Учитель української мови

та літератури

Козир Л.М.

Зав.бібліотекою

Топчій В.М.

2011 р.

Ведучий 1.

Темною стіною стрічає дівчину прадавній ліс. Простягають руки-покруччя столітні дуби,наче хочуть узяти в свої обійми й затягти в тривожну гущавину. А дівчина й сама, не боялась нічого,когось шукає. Десь там, у глибині лісу, заховалась його таємнича жителька-фантастичне створіння схоже на фантастичну русалку,чи на вілу. Он, здається, блиснули зеленкуваті очі, майнула гнучка, легка постать. Ні, то сяйво місяця міниться на тремтливому листі осики, тріпоче, ніби серце дівчинки. А може, то все вигадки, і їй ніколи не пощастить зустрічатися з Русалкою, Вілою чи Мавкою? Адже й вони вмирають. Та ні, в їхньому серці живе те, що не вмирає! Кожна з них оживе напровесні знову, зазеленіє вербицею, і люди слухатимуть чарівні співи у шелесті вербових гілок.

Ведучий 2.

Так, мов крізь лісові хащі пробивалась крізь нездолані хвороби, цензурні заборони, ворожі напади мужня жінка поетеса Леся Українка. Але вона завжди вірила, що життя не можна вбити, як не можна здолати вічне прагнення людини до волі,щастя, сонця,пісні.

Біограф 1.

Леся Українка (Лариса Петрівна Косач , за чоловіком – Квітка ) народилася 25 лютого 1871р. в м. в м. Новгороді – Волинському в інтелігентній сім`ї . Мати її – українська письменниця Олена Пчілка, батько служив головою з`їзду мирових посередників.

Дослідники.

- Родовідне дерево Лесі Українки .- Як звали в сім`ї Лесю Українку ? - Як виник псевдонім ?

Біограф 2.

Дитячі літа Лесі Українки минали на Волині – в Новгород – Волинському , в Луцьку, Києві, в с. Колодяжному Ковельського повіту . Тут вона вперше пізнала життя і побут простих людей . Від них почула багато пісень і казок , в яких розповідалося про боротьбу народу за волю.

(вірш “Вечірня Година ”)

Сімейний лікар.

"... 6 січня 1881 року в Луцьку Леся пішла на річку Стер подивитися як святять воду і в неї дуже померзли ноги. Скоро потому, і від того, як тоді і думали, вона заслабла. У неї так почала боліти нога права, що вона незважаючи на те, що й тоді була дуже терпляча, але плакала від болю. її лікували різними способами: ваннами і масажами, і нога через деякий час перестала боліти і не боліла кілька років. Але від тої пори - це початок Лесиної, як вона сама жартуючи називала "тридцятирічної війни" з туберкульозом. В той час, коли не боліла нога, почався туберкульоз у китиці лівої руки, вилікуваний операцією восени 1883 року.

На дванадцятому році життя Леся захворіла: в неї виявився туберкульоз (сухоти) .Через хворобу Лесю до школи не віддали. Однак під наглядом матері вона здобувала дуже гарну освіту.

Учитель 1.

Через стан здоров’я дівчинка навчалась удома, систематично займалася самоосвітою. Любила твори Тараса Шевченка, Марка Вовчка, Олександра Пушкіна, Миколи Некрасова, Івана Тургенєва. Любила читати Салтикова-Щедріна з батьком, який досконало вмів розшифровувати усі «іносказання» письменника. Ще зовсім

маленькою вчила напам’ять байки Леоніда Глібова, який був батьковим учителем у Чернігівській гімназії.

Учитель 2.

Перемагаючи хворобу Леся Українка вчилася багато. Завдяки своїй наполегливості й любові до знань вона стала високоосвіченою людиною і не тільки засвоїла курс «школьних» предметів, а й глибоко вивчила музику, мистецтво, широко й повсякчасно знайомилась з явищами світової культури, особливо успішно вивчала іноземні мови.

Поліглоти знають скільки і які мови знала Леся Українка.

Біографи підкажуть, коли почала писати Леся ?

Біограф 1.

Весною 1879 року заарештували в Петербурзі другу батькову сестру тьотю Єлю, енергійну, завзяту, дуже добру й справедливу.

Про тітчин арешт, а далі заслання Леся довідалася уже в Луцьку. Звістка ця дуже вразила й засмутила дівчину і під впливом її в кінці 1879 чи на початку 1880р. написала свого першого вірша «Надія».

( звучить вірш ,,Надія“)

Біограф 2

Лесі було всього тринадцять років, коли мати, прибравши їй яскравий псевдонім , зважилась опублікувати під ним перші її дитячі твори «Конвалія» і «Сафо» в головному журналі «Зоря» (1884 року) . Ще кілька поезій 1887 року було вміщено у львівському жіночому альманасі «Перший вінок» Друкувалися також її твори у журналі «Дзвінок».

(звучить поезія «Конвалія» і «Сафо»)

Сімейний лікар.

Невиліковна хвороба, що з кожним роком усе більше загострювалась, вимагала все нових і нових жертв. Дівчинка змушена була покинути улюблене заняття. Спочатку вона не змогла взяти до рук ниточки та гольничок, які їй подарувала тіточка Єля, коли їй було 6 років. Вона шанувала й пильнувала їх більше, ніж усі забавки. Але… А згодом

Леся не змогла сісти й до фортепіано. А тугу за ним вона вилила у цикл віршів ”Сім струн“. Хвороба вимагала частіших поїздок на лікування в Одесу, Ялту, Тифліc, Кутаїсі та за кордон – в Німеччину, Італію, Єгипет…

(звучить вірш ”Тиша морська“)

Літературознавець 1. Однак часті поїздки не заважали їй працювати. Робота її була багата і плідна. Після першої книжки віршів «На крилах пісень» виходять ще

збірки віршів

драматичні поеми

оповідання

критичні та публіцистичні статті

Літературознавець 2.

На початку 90х років Леся Українка багато уваги приділяла творчості для дітей. У дитячу літературу, як і в літературу для дорослих, поетеса ввійшла зі своїми темами і образами, з власними оригінальними голосами. Її вірші

«На зеленому горбочку»

«Вишеньки»

«Літо краснеє минуло»

«Мамо, іде вже зима»

(інсценування)

«Колискова»

Казки «Біда навчить»(інсценування)

«Метелик»

та інші ввійшли до золотого фонду української дитячої літератури.

Літературознавець 1.

Творчість Лесі Українки привітав і високо оцінив І.Я.Франко, який писав так!»Від часу Шевченкового»Поховайте та вставайте, кайдани порвіте»Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, я із уст сеї слабосилої, хворої дівчини…

мимоволі думаєш, що ся хвора, слабосила дівчина-трохи не одинокий мужчина на всю новочасну соборну Україні?

(звучить вірш «Волелюбна поезія»)

Біограф 1.

Протягом 1903-1905рр та 1908-1913 Леся Українка жила в Грузії, звідти на зиму виїжджала лікуватися до Єгипту. В Грузії вона зблизилась з передовими діячами грузинської культури, була добре знайома з видатним композитором Поліашвілі.

Біограф 2.

Незважаючи на хворобу, яка з 1907 року набрала дуже тяжкої форми, останні роки життя Лесі Українки були надзвичайно плодотворними. Вона відгукується на всі важливі проблеми життя, картає зрадництво, моральну потворність, оспівує непохитних борців за волю. Кращий твір її останніх років «Лісова пісня» сповнений оптимізму, віри в творчі сили народу.

(Інсценізація ,,Лісової пісні “)

Біограф 1.

Померла Леся Українка 1 серпня 1913 року в м. Сурамі на Кавказі. Тіло поетеси перевезено в Київ і поховано на Байковому кладовищі.

(вірш В.Коротича «Леся Українка умирає в Сурамі»)

Літературознавець 2.

Літературна спадщина Лесі Українки стала близькою і дорогою всьому прогресивному людству , отже чи не найбільшим її учителем був Тарас Шевченко – зразок непохитного характеру, світового під палаючим смолоскипом великої любові до свого поневоленого народу. Майже всі її поезії і драми було перекладено російською, значна кількість творів поетеси видана мовами багатьох інших народів.

Бібліотекар. Презентація виставки літературних творів та спогадів про Лесю Українку

Учитель.

Маю подію, що доторкнувшись до глибини душі та пізнавши невеличку кількість її творів і ви пройнялися мужністю, щедрістю і ніжністю.

Україна в рідній мові

І в пісні прекрасній

(Лунає звукозапис пісні Тараса Петриненка «Україно!» ).

1-й ведучий.

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку сходив Тарас

Малими босими ногами.

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

1-й читець.

Україно моя, моя люба Вкраїно,

Чим я втішу тебе, чим тебе заспокою? -

Чи про те розкажу, як тебе я люблю,

А чи піснею горе твоє я присплю,

Чи слізьми розіллюсь, мов сирітська дитина, -

Скажи, моя люба Вкраїно.

1-й ведучий. І ми разом із Максимом Рильським, Василем Симоненком, іншими письменниками хочемо побути на самоті зі своєю матір'ю-Батьківщиною

2-й ведучий. Знання мови народу, серед якого живеш, - ознака культурної, освіченої людини, знання рідної мови - священний обов'язок кожного.

3-й ведучий. Із сивої глибини віків бере початок наша мова. Шлях її розвитку - це тернистий шлях боротьби. Багато, дуже багато жорстоких літ пережила наша рідна, наша невмируща мова, мужньо витерпівши наругу, знущання, заборони.

1-й читець.

Цареві блазні і кати,

Раби на розум і на вдачу,

В ярмо хотіли запрягти

її, як дух степів, гарячу,

І осліпити, й повести

На чорні торжища, незрячу.

2-й читець.

Ти вся порубана була.

Як Федір у степу Безрідний.

І волочила два крила

Під царських маршів тупіт мідний.

Але свій дух велично гідний,

Як житнє зерно, берегла.

1-й читець. «Мово рідна! Красо моя! У тобі мудрість віків і пам'ять тисячоліть, і зойк матерів у годину лиху, і переможний гук лицарів твоїх у днину побідну, і пісня серця дівочого в коханні своїм; у тобі, мово, неосяжна душа народу - його щирість і щедрість, радощі і печалі, його труд і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його!»

2-й ведучий. Видатне місце у розвитку української літературної мови посідає безсмертний полтавець Іван Петрович Котляревський.

2-й читець.

Недавно, недавно у нас в Україні

Старий Котляревський отак щебетав;

Замовк, неборака, сиротами кинув

І гори, і море, де перше витав,

Де ватагу пройдисвіта

Водив за собою, -

Все осталось, все сумує,

Як руїни Трої.

Все сумує, - тільки слава

Сонцем засіяла.

Не вмре Кобзар, бо навіки

Його привітала.

Будеш, батьку, панувати.

Поки живуть люди,

Поки сонце з неба сяє,

Тебе не забудуть!

3-й ведучий. Під геніальним пером великого Кобзаря українська мова не тільки заграла всіма своїми барвами, а й запалала гнівним вогнем протесту, заясніла великою силою любові. З вершин світової культури, з найглибших глибин людської совісті і правди він, Прометей українського слова, закликав:

Любітеся, брати мої,

Украйну любіте,

І за неї, безталанну,

Господа моліте.

(Лунає мелодія «Думи мої» на бандурі).

1-й ведучий. Разом із Шевченком передові сини й дочки України в чорну ніч реакції та деспотизму владно піднесли свій сильний голос на захист українського народу, його самобутньої культури, мелодійної мови.

2-й ведучий. Іван Нечуй-Левицький, Пантелеймон Куліш, Марко Вовчок, Панас Мирний, Іван Франко, Павло Грабовський, Михайло Драгоманов, Леся Українка, Михайло Старицький, Іван Карпенко-Карий, Богдан Лепкий, Олександр Олесь, Микола Вороний, Володимир Винниченко, Володимир Самійленко...

1-й читець

Благословенні ви, сліди,

Не змиті вічності дощами,

Мандрівника Сковороди,

З припорошілими саквами.

Що до цілющої води

Простує...

1-й читець. Уривок із повісті Богдана Лепкого «Мотря» - першого твору-епопеї «Мазепа».

«..До сіней увійшли дванадцять бандуристів. Старі, сивий волос на сліпі очі налізає, вуса з сорочкою ніби з одного прядива ткані. Сиділи на лавках півкругом, наче їх давнина в гості до Кочубея прислала.

Гетьманові фотель поставлено напроти бандуристів, гості посідали й поставали кругом, і бандуристи вдарили в струни. Великі сіни наповнилися звуками многострунними, забриніли шибки у вікнах, загомоніли дубові одвірки — пісня давнини наближалася.

Тихенько й поважливо, то знову грімко й зворушливо розказували кобзарі горе й муку козацьких бранців - невольників у чужих каторгах і темницях. Скільки їх- загинуло, не вернулося до батька і матері, погибли, добуваючи слави й обороняючи волі.

3-й читець.

Я не знаю, чи вам щось говорить бандура...

Я люблю звуки скрипки, баяну, гітари.

Мені душу Бетховеном крає рояль.

Раптом щеміт і біль, і розвіялись чари –

Це озвалась у серці бандура моя...

Може, я це ходив бандуристом незрячим

І в бандуру всю душу народу збирав;

Може я її співом і словом гарячим

Правду й волю здобути народ закликав...

Забрини і скажи, що це правда, бандуро!

Ми не ставили опер, не грали симфоній,

Запоріжжя і Січ, степ, козацтво і воля!

У нас стачило хисту для більших вистав:

А в оркестрі сопілка й бандура проста...

Чи жила б Україна без кобзи-бандури?

Чи світила б колись нам свободи зоря?

Чи знесли б ми без неї неволю й тортури?

Хай ридає й розкаже про це нам бандура!

Зроблять вчені колись електронну ще скрипку,

Дивні звуки полинуть, послухаєш - рай!

Тільки я не захочу, і встану, і скрикну:

- Забери своє диво! Бандуру віддай!

Поверни мені ту, що з верби і ялини,

Що душа в ній народу живе й не вмира,

Ту, щез волі й тополі, і вишні й калини,

Її світу усьому послухать пора!

Може, й вам колись душу розбудить бандура...

(Виконується українська народна пісня під супровід бандури).

3-й ведучий. Приторкаючися до народної пісні, ми входимо у безмежний світ мрій, сподівань, прагнень людини, поринаємо у нелегку історію України, в традиції, обряди наших предків. Нема такої значної події в житті народу, нема жодного людського почуття, які не озвалися б чи то грізною чи ніжною струною кобзи, бандури в пісенній ліриці. Наша пісня - людська порадниця, народна совість і мораль. Українська пісня знаменита своєю винятковою мистецькою красою, яка випливає з гармонійного поєднання слів та чарівної мелодії.

(Учні виконують українську народну пісню)

1-й ведучий. «Мово рідна! Арфо мого серця! Люблю зажуру пісень твоїх, і невмирущий оптимізм гумору твого, і музику слів твоїх! Скарбе мій єдиний, з тобою я

найбагатший і найдужчий в світі, без тебе - перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість, у млу небуття. Твердине моя, і захисток, і гордість, і розрада в годину смутку!»

Чи

жила б Україна

без кобзи – бандури?

Мова – духовний скарб нації.

Це не просто засіб людського спілкування,

це те, що живе в наших серцях.

Змалечку виховуючи в собі справжню людину,

кожен із нас повинен у першу чергу в своїй душі світлицю,

у якій зберігається найвищий скарб – МОВА.

Україна з народженням одержала від матінки історії нелегкий талан. Хто тільки на неї не посягав, але вона вистояла, утвердилася, бо Господь помітив таки босу дівчину у вікну і подарував за терпіння, за толерантність, за співчуття, за милосердя до братів своїх знедолених пісню. І полилася

українська річ по світах, і визнали її однією із найяскравіших, і вирішили 21 лютого оголосити Всесвітнім днем украукраїнської мови.

У звязку з цим, у Нововоронцовській ЗОШ№1 було проведено ряд заходів приурочених цій знаменній даті. Я зі своїми вихованцями також вирішила вшанувати вірних лицарів слова. А допомогав мені у цьому 5-А клас, де я класний керівник. На уроці, який назвала із рядочків вірша М.Рильського «Не бійтесь заглядати у словник», ми заглибилися у словникове царство , яке знаходиться у у довідково-інформаційному фонді як шкільної, так і районної бібліотеки. А розрахований захід був на тих, хто замислювався над тим, чому в морі вода солона, а цукор солодкий? Сніг білий, а окріп гарячий? Де на землі найхолодніше місце?

Мовознавець (Ковнір Юлія) давав визначення усім термінам. Пошукова бригада (Чорноморець Владислава, Диба Тетяна, Дев`ятка Вікторія та Валерія) дізналися про життєвий та науковий шлях укладачів словників, енциклопедій, довідників та презентували найновіші видання. Ми вслухалися у розмову однокласників і спробували укласти словник молодіжного сленгу та парадоксів. Перевірив знання однокласників у турнірі «Що? Де? Як знайти?» Ломакін Ілля.

Я гадаю, що це спілкування перекопало учнів, що робота з довідковими виданнями корисна, тому що в них зосереджена величезна інформація про різні сфери людської діяльності, а дізнатись про це можна не тільки в бібліотеці, а й на Українському лінгвістичному порталі.

Донести до дітей цю інформацію допомагали мені завідувач шкільної бібліотеки Топчій В.М., що підготувала цікаву виставку та працівники районної бібліотеки Мандрика О.В. та Сисенко Н.М, які провели екскурсію по словниковому музею.

Старшокласникам разом з 11-А класом запронували урочисту лінійку «Україна в рідній мові та пісні прекрасній», на якій були вшановані лицарі українського слова Т.Шевченко, Леся Українка, Б.Лепкий…

Ось Юлія Гончарова читає уривок із повісті Богдана Лепкого «Марія» із твору-епопеї «Мазепа» про те, як «тихенько й поважливо, то знову грімко й зворушливо розказували кобзарі горе й муку козацьких братів –

невольників у чужих каторгах і темницях». Продовжує її Фролов Андрій, який просить сучасних майстрів:

Поверни мені ту, що з верби і калини,

Що душа в ній живе й не вмира,

Ту що з волі й тополі, і вишні, й калини,

Її світу усьому послухать пора!

Може, й вам колись душу розбудить бандура.

І полинули чарівні звуки бандури (Обойшева Ірина Олексіївна – директор музичної школи) та домбри (Галушко Лілія Петрівна - викладач). І змусила дивна музика сумувати і сміятися, дивуватися і захоплюватися силою і ніжністю українських народних інструментів. Як добре що є люди закохані в народну музику, є пропагандисти національного. А завершила захід після Т. Шевченка у виконанні Литовченко Ірини, Антощенко Ольги, Половинко Дар’ї та Зуркової Анастасії.

Хочу, щоб торкаючись до багатства народного слова, мої вихованці входили у безмежний світ мрій, сподівань, прагнень людини, з українською піснею поринали у нелегку історію України, берегли традиції, обряди предків. Гадаю, що відсьогодні старшокласники новими очима дивитимуться на наше слово, нашу пісню.

У світі вони знамениті винятковою мистецькою красою, не відвертаймося ж від свого, рідного!

Козир Л.М.

Вчитель української мови та літератури

Нововоронцовська ЗОШ №1

Міністерство науки і освіти Нововоронцовська ЗОШ№1

(Урок про довідково-інформаційний фонд бібліотеки)

Підготували:Козир Л.М.вчитель української мови та літературиТопчій В.М. зав. бібліотекою

2010 р.

Мета: показати призначення довідкової літератури; розширити уявлення школярів про словники й енциклопедії; формувати вміння користуватися додатковою літературою під час вивчення шкільної програми.

Наочність: електронні посібники, комп'ютер, виставка, на якій представлено словники, довідники, енциклопедії.

Хід урокуI. Організаційний момент

II. Повідомлення теми, мети уроку. Мотивація

Ведучий. Як кажуть, книжка — надійний друг і помічник у нашому житті. Ви більше знайомі з художньою літературою, тому сьогодні ми ознайомимося з довідково-інформаційним фондом нашої шкільної бібліотеки.

До довідково-інформаційного фонду шкільної бібліотеки належать енциклопедії, словники, довідники, які ви бачите в нас на виставці.

А хто з вас замислювався, чому в морі вода солона, а цукор солодкий? Сніг білий, окріп гарячий? Де на землі найхолодніше і найжаркіше місце? Скільки зірок на небі?

Таких та інших запитань у вас, сподіваюся, багато. Не соромтеся запитувати про все, що вас цікавить, що вам не зрозуміло. Запитуйте вчителів і батьків, шукайте самі відповіді в словниках і довідниках. Допитливість допоможе вам опанувати знаннями, які дуже потрібні людям усіх професій.

Найпопулярнішими і найважливішими є енциклопедії, довідники й словники.

Мовознавець. Енциклопедія — однотомне або багатотомне видання, що містить в узагальненому вигляді основні відомості про одну або всі галузі знань та практичної діяльності, викладені у вигляді коротких статей, розташованих в ал-фавітному або в систематичному порядку.

Зараз ваші однокласники презентують енциклопедії й енциклопедичні словники, які є в нашій бібліотеці.

Презентація довідкової літератури1. Презентація енциклопедій учнями.Учень 1. «Велика радянська енциклопедія» в 30-ти томах,«Українська радянська енциклопедія» в 12-ти томах. Матеріал розташований за абеткою.

«Радянська історична енциклопедія» в 16-ти томах. Висвітлює питання загальної історії та історії СРСР.

«Українська літературна енциклопедія» в 2-х томах. Висвітлює літературний процес в Україні від найдавніших часів до наших днів, взаємозв'язок української літератури з літературами інших народів світу.

«Український радянський енциклопедичний словник» у 3-х томах. У словнику розмістилося понад 40 тис. статей, він фактично є короткою універсальною енциклопедією.

2. Ознайомлення зі словниками.

Бібліотекар. Діти, ми ознайомили вас не з усіма енциклопедичними словинками, які існують.

До довідкових видань належать словники. Мовознавець. Словник — довідкове видання, що містить упорядкований перелік

(список) мовних одиниць (слів, словосполучень) з короткими характеристиками означених понять або з перекладом іншою мовою.

Словники бувають філологічні та термінологічні й виконують дві функції: нормативну, тобто фіксують значення й застосування слів, та інформаційну — відображають значення й практичну діяльність людини, культуру суспільства в певній епосі. Особливе місце посідають мовні словники, вони бувають одвомовні алфавітні, тлумачні, які пояснюють значення, подають граматичні й фонетичні характеристики. Зараз ви ознайомитеся з деякими із них.

Учень 1. У бібліотеці є безліч різноманітних словників, які вам допоможуть під час підготовки до уроків української мови й літератури, іноземних мов, історії. Деякі з них я презентую.

Орфографічні словники української та російської мов допоможуть вам правильно написати слово, поставити наголос, визначити рід.

Тлумачні словники української та російської мов допоможуть відшукати значення однозначних і багатозначних слів не тільки цих мов, а й іноземних, довідатися про їх написання, складні граматичні форми. Словникові статті містять і приклади — речення, словосполучення з потрібним словом.

Словник-підручник іноземних слів і словосполучень уміщує навчальні словники іноземних слів (2,5 тис. одиниць), сполучуваності іноземних слів (50 тис. одиниць), творчі завдання

до словника, завдання для аудиторної та позаудиторної роботи.

Учень 2. В «Українсько-російському та російсько-українському фразеологічному словнику» (автор Олійник І. С.) можна знайти переклад 7 000 українських фразеологізмів і 6 500 ро-сійських, у статті розміщуються фразеологічні синоніми, пояснення значень деяких фразеологізмів, у словах розставлено наголоси.

«Словник наголосів» (автор М. І. Погрібний) охоплює й фіксує літературні наголоси в усіх уживаних словах, формах слів і окремих словосполучень, складні для написання відмінкові закінчення.

Нещодавно в бібліотеці з'явився словник «Правопис і будова слів» (автор Мовчун), у ньому розміщено понад 10 600 слів: поширені слова різних лексико-граматичних розрядів, а також передбачені шкільною програмою терміни й географічні назви. Реєстрові слова подаються в початковій формі за алфавітним принципом, із зазначенням граматичних форм, складних для написання. Всі слова й форми мають наголоси. В спільнокореневих словах кожного гнізда виділено морфеми. Словник допоможе вам сформувати орфографічні вміння, розвинути усну й письмову мову.

Учитель. Дійсно, словник — це книга книг, помічник людини. Звертання до словникових матеріалів відкриє перед вами багатства людської думки, допоможе сформувати наукове уявлення про систему мови, розширить кругозір.

(Повідомлення учнів про авторів словників, учених-лінгвістів.)Учень 1. Ушаков Дмитро Миколайович — російський мовознавець.1845 року закінчив Московський університет. Праці Ушакова стали основою для

розвитку російської діалектології: «Очерк русской диалектологии с приложением первой карты русских диалектов в Европе».

Із 1901 року брав участь у роботі з поліпшення та реформування російського правопису. В 30-ті pp. очолював Орфографічну комісію. За редакцією й авторською участю Д. Ушакова у 1935—1940 pp. вийшло 4 томи «Толкового словаря русского языка». Вихователь цілого покоління русистів, Ушаков був енциклопедистом русистики й слав'янознавства, майстром російського живого слова.

Учень 2. Ожегов Сергій Іванович —один із укладачів «Толкового словаря русского языка» за редакцією Д. Ушакова. Автор однотомного «Словаря русского языка» (1949, 9-е видання, 1972). Основні праці присвячені російській лексикології, історії та культурі російської мови. Редактор «Орфографического словаря русского языка» (1956, 5-е видання, 1963), словників-довідників «Русское литературное произношение и ударение» (1955), «Правильность русской речи» (1962).

Учень 3. Олександр Опанасович Потебня — мовознавець зі світовим ім'ям, професор Харківського університету, голова Харківської лінгвістичної школи, кореспондент Петербурзької Академії наук.

О. Потебня був широко освіченою людиною, його праці із загального мовознавства, з російської, української та інших слов'янським мов, з морфології та синтаксису, словесності, фольклору, етнографії вчені досі використовують у своїх дослідженнях.

Великий вплив на розвиток вітчизняного мовознавства зробила праця О. Потебні «Думка і мова». У ній розглядалися питання взаємовідносин мови й мислення, походження мови.

Праці О. Потебні відзначалися численними почесними нагородами: Ломоносовською премією, золотою Уваровською медаллю (двічі) та ін.

Учень 4. Шахматов Олексій Олександрович — видатний російський лінгвіст і історик.

Він займався проблемами походження східнослов'янських народів і їхніх мов, вивченням і перекладом давньоруських пам'яток.

О. Шахматову належить і ціла низка досліджень із сучасної російської мови. Одна зі значних — робота «Синтаксис русского языка».О. Шахматов є редактором академічного «Словаря русского языка» (1891—1916 pp.).

Учень 5. Даль Володимир Іванович. Народився в родині лікаря. Був лікарем, потім

чиновником. Ще в молодості збирав лінгвістичні й фольклорні матеріали. В 1861—1862 роках опублікував збірник «Пословицы русского народа», що включає понад 30000 прислів'їв, приказок, примовок.

Понад півстоліття Даль віддав роботі над основною своєю працею — «Толковым словарем живого великорусского языка». Він містить близько 200 000 слів. За цю працю були визнаний гідним Ломоносовської премії й звання Почесного академіка в р 1863 році.

Ведучий. Є істина: щодня про нас судять за нашим мовленням. Наші слова виявляють нашу інтелігентність, вони говорять проникливому слухачеві про те товариство, у якому ми обертаємося, вони засвідчують рівень освіти й культури.

Учні провели дослідницьку роботу: вивчили мовлення своїх однолітків під час спілкування на перервах, після занять у школі, поза нею. До кожного слова склали "статтю, створили «Словник молодіжного сленгу» (див. додаток).

Користуючись «Словником іноземних слів», випишіть словникову статтю.Мовознавець. СЛЕНГ (англ., жаргон)1. Розмовний варіант професіонального мовлення; жаргон.2. Жаргонні слова або вирази, характерні для мовлення людей певних

професій або соціальних прошарків, які, проникаючи в літературну мову, набувають помітного емоційно-експресивного забарвлення.

Обговорення «Словника молодіжного сленгу» учнів, оцінюванняУчитель. Мова завжди має відповідати ситуації, культурному й професійному

рівню слухачів. Із цим пов'язане і вживання жаргонізмів, або сленгових виразів.Деякі із жаргонних слівець дуже яскраві й точні. Якщо вжити їх у неформальних

умовах, до місця й у розмові з тим, хто напевно знає їхнє значення, то це цілком припустимо. Але за офіційних обставин необхідно дотримуватися мовного етикету. Кожен повинен уміти грамотно користуватися словниками, знаходити в них потрібну для себе інформацію.

Словник молодіжного сленгу

Бабки, -ок, мн. Гроші. Ну, і скільки в тебе бабок?Базар, -у. 1. Бесіда, розмова (частіше — беззмістовна). Кінчайте базар, хлопці,

справа є.2. Мовлення (у тому числі сленгове); слова й вирази, вжиті в мовленні. Він ще в

наш базар не в'їхав, стоїть і мовчить.Базар фільтрувати. Бути обережним у виборі виразів (у розмові, суперечці).

Фільтруй базар, тут же дами.Базару немає. Немає проблем, немає питань, усе зрозуміло (говориться на знак

згоди з кимось). Ти все зрозумів? — Базару немає.Базарити, -ю, -иш, недок.Говорити щось. Не базарь! Я зайнятий.Батя, -і, ч. р., од., рідко — мн. Батько. Батя вдома?Валянок, -а, ч. p. 1. Звертання до хлопця. Агов, ти, валянку, іди сюди.2. Недосвідчена людина, що не розбирається в чомусь, дилетант. Учора до мене

на хату завалили двоє валянків, тупі, ні в що не врубаються.Відвали, наказ, сп. Іди геть, залиш у спокої. Відвали від мене.Від'їжджати, -ю, -єш, недок. Відпочивати, розслаблятися. Він від'їжджає на

дивані.Вкалувати, -к, -сш, недок. Завзято працювати. Довго мені ще отут вкалувати?Врубитися, -баюсь, -баєшся, док. Зрозуміти, усвідомити щось; розібратися в

чому-небудь. Це жарт такий, врубався?Втикати, -ю, -єш, недок. Вивчати, розуміти щось. Я втикаю в цей напис.Ганяти чаї. Пити чай. Незабаром я буду вдома, чаї ганятиму!

Грузити, -жу, -зиш, недок. 1. Вести порожні, безглузді розмови. Не грузи, і так голова болить.

2. Брехати, обманювати когось. Він її грузить, а вона й рада.3. Щось довго й нудно розповідати. Ну він мене сьогодні й загрузив історіями.Доїти, -ю, -їш, недок. Випрошувати, виманювати гроші. Він її доїть, як дійну

корову.Закрий склянки, наказ, сп. Заткни вуха. Закрий склянки — ця розмова не для

тебе.Закрий хавальник, наказ, сп. Замовкни, закрий рот. Ти, бовдуре, закрий свій

хавальник.Зіграти в ящик, -ю, -єш, док. Умерти. Він зіграв у ящик.Кайф, -у, ч. р. 1. Задоволення, насолода, будь-які приємні емоції від чогось. Як

пройшла вечірка? — Просто кайф.2. Про щось дуже хороше, чудове, що заслуговує високої оцінки. Це

дівчисько — просто кайф.3. Наркотик, наркотична речовина. Учора він був під кайфом.По кайфу. Так говорять про щось, що сподобалось. Мені ця робота по кайфу.Катати, -ю, -сш, недок. Писати що-небудь. Я ось твір накатала на 2 сторінки.Колеса, мн. 1. Автомобіль. Я сьогодні на колесах.2. Таблетки, що містять наркотичну речовину. Ти що, коліс наковтався, ледве

стоїш.3. Будь-які таблетки. Я вчора коліс від кашлю наковталась і пішла гуляти.Кінь педальний, -я -ого, ч. р. Звертання до людини, частіше — до хлопця. Чуєш,

ти, коню педальний, підійди сюди.Крути педалі, наказ, сп. Біжи, іди швидше. Крути педалі звідси, поки здоровий.Крутити баранку. 1. їздити за кермом автомобіля. Утомився як чорт, цілий день

баранку кручу.2. Телефонувати. Не крути баранку — його немає вдома.Круто, присл. 1. Найвищою мірою, дуже сильно. Ми вчора так круто

відтягнулися.2. Дуже добре, відмінно. Він крутіше за всіх у нас у класі фізику просікає.3. Неординарно, занадто оригінально. Круто ти прикинувся.Липа, -и, и, ж. р. 1. Щосьдуже низької якості, негативно оцінюване. їй у магазині липу підсунули,

уявляєш?2. Обман, фальш, вигадка. Що ти мені липу женеш?!Лоходром, -а, ч. р. 1. Місце зборів агресивно-прогресивної молоді. Вони на

своєму лоходро-мі тусуються, а ми — на своєму.2. Дискотека. Лоходром «Схід» — найкрутіша дискотека.Морозити нісенітницю, -жу, -зиш, недок. Говорити дурницю. Не морозь

нісенітницю, дурню.Мурзилка, -и, -и, ж. р. Звертання до людини. Агов, мурзил-ко, вали звідси.Не пиляй колоди, наказ, сп. Припини лаятися. Не пиляй колоди, набридло вже.ОфігенНо, присл. Дуже, найвищою мірою. Ти виглядаєш просто офігенно.Пілікати, -ю, -єш, недок. Далеко йти. Багато ще пілікати?Пороти гарячку, -ю -у. Поспішати говорити або робити щось, не подумавши.

Вистачить пороти гарячку, зупинися, подумай.

Предки, -ків, мн., рідко — од. предок, -дка, ч. р. Батьки. Предки на роботі, гуляємо!

Прикол, -а, ч. p. 1. Жарт, розіграш; дотепне висловлювання. Ви такі приколи іноді видаєте, що слів бракує.

2. Неординарна дія, предмет. Я такий прикол у магазині бачила!Прикольний прикид, -ого -у, ч. р. Модне, гарне вбрання. У цього дівчиська

прикольний прикид.Припахати, -ю, -єш, док. Змусити когось що-небудь робити за себе. А мене ось

припахали — обід варити треба.

Скатати, -ю, -єш, док. Пере--' писати що-небудь у когось. Треба скатати домашку в Маші.

Сленг, -у, ч. р. Жаргон, вирази, вживані певною групою людей (молодіжний, професійний, злодійський сленг). Ти шо, наш сленг не розумієш?

Типу, незм. Артикль передсамостійними частинами мови. Цей типа лох мені типа втирає, він типу

розумний.Тусовка, -и, ж. p. 1. Зустріч, збір для спільного проведення часу людей,

об'єднаних спільними інтересами. Швидше! На тусовку спізнюємося.2. Компанія, група людей, об'єднаних спільними інтересами, віком, якоюсь

справою. Наша тусовка в п'ятницю йде на стрілку.3. Юрба, велике скупчення людей. Що за тусовка біля кабінету? Пройти не

можна.4. Місце тусовок, збору молоді. Тусовка — місце, де тусується народ.5. Який-небудь колективний розважальний захід, вечірка. У п'ятницю в клубі

буде класна тусовка.Фішка, -и, ж. р. 1. Річ, цікавий предмет. Я таку фішку побачила в магазині.2. Яка-небудь особливість, специфічна риса чогось, тенденція того. Це — фішка

сезону.Чувак, -а, ч. р. Парубок, чоловік. Агов, ти, чувак, як справи?Шнурки у склянці. Батьки вдома. Не можу говорити — шнурки у склянці.

Учитель. Давайте і ми спробуємо стати укладачами словників і створимо словник парадоксів.

Мовознавець. Парадокс — несподіване, незвичне, розбіжне із традицією твердження, міркування або висновок. Існує вираз «Людина, що говорить парадоксами».

Парад творчих досягнень.Діти дають парадоксальне тлумачення слів, захищають власну думку.Словник парадоксівЗнання — це харч для того, хто розуміє, приправа для перенасиченого й отрута для

неготового.Інтерес — змій-спокусник, що чекає чергову жертву. Потяг. Мотор

життєдіяльності.Книжка — друг людини, що знає все. Годівниця думки. Духовний заповіт одного

покоління іншому.Критика — черв'як, що точить спіле яблуко.Словник — мовчазний помічник. Німа мова людини.

Талант — глина, що вимагає обробки. Зерна неба для землі.Кожен учень бере участь у тлумаченні кожного слова. Група експертів визначає

краще парадоксальне тлумачення кожного слова, які записуються в шкільний «Слов-ник парадоксальних визначень».

Творча роботаПродовжити афоризм.На дошці написано початок афоризму Г. К. Ліхтенберга «Найцікавіша поверхня

на землі — це (обличчя)...», учні мають продовжити й аргументувати його закінчення.Учитель читає авторське завершення фрази й ставить запитання:• Як ви думаєте, чому автор саме так закінчив свою думку?• Чи має автор рацію? Якщо — так, то доведіть

Бібліотекар. Спробуйте самі дати визначення тому, що таке «словник», «довідник».А зараз прочитаємо визначення цих слів у словнику. А в якому? (Тлумачному).

Довідник — книжка, що містить короткі відомості з певних питань. Наприклад: довідник з українського правопису, довідник з елементарної математики.

Словник — це зібрання слів, розміщених переважно в алфавітному порядку, з поясненням, тлумаченням чи перекладом іншою мовою.

Бібліотекар. «Словник» у перекладі з латині означає «колекція слів».Словники розширюють кругозір, дають різноманітну інформацію з різних

галузей, розвивають культуру мовлення.

1. Тлумачний словник.Бібліотекар. Діти! Чи добре ми знаємо свою мову? Чи володіємо нею, чи вміємо

грамотно, виразно висловлюватися?

Поміркуймо... (Виконується сценка. Дійові особи. На середину класу виходять назустріч один

одному два хлопчики.)Учень 1. Привіт! Ух, здорово! Слиш, ну й кіно я бачив! Понімаєш, спочатку він

раптом довідується, а потім... Ох, ну, словом, здорово! Загалом, так би мовити, ну клас! Ніхто не знає, а він, ну... Так ти не слухаєш?

Учень 2. А як тебе слухати? Як ти розмовляєш?Учень 1. А що? Хіба треба по-іншому? Українською ж розмовляю?Учень 2. Так, але ж засміченою різними словами. Вчені називають їх словами-

паразитами. А поети закликають нас не засмічувати ними нашу мову, берегти її від слів-покручів, мовних бур'янів.

Поет (сидить за столом, пише, піднімає голову).Як парость виноградної лозиПлекайте мову. Пильно й ненастанноПоліть бур'ян. Чистіша від сльозиВона хай буде. Вірно і слухняноНехай вона щоразу служить вам,Хоч і живе своїм живим життям (М. Рильський).

Учень 2. У рідній мові своїй мусиш вивчити кожне слівце.Доглядати його, як старий садівник деревце (Б. Чалий).Учень 1. А якщо я не знаю, яке слово необхідно вживати або як правильно вжити

слово?Учень 2. Для цього існують словники!Буває, що слово відоме давно,А знає не кожен, що значить воно —І тут у пригоді стає визначникСкарбів наших мовних — Тлумачний словник (Д. Білоус).(Підходить до дошки, бере тлумачний словник і показує першому учню і

дітям.). Не бійтесь заглядати у словник:Це пишний яр,А не сумне провалля;Збирайте, як розумний садівник,Достиглий овоч у Грінченка й Даля.Не майте гніву до моїх порадІ не лінуйтесь доглядать свій сад (М. Рильський).Учень 2. Отож, тлумачний словник! Зрозумів?Учитель. Яке обличчя у акторів? Для того, щоб не осоромитися, вміти спілкуватися, треба заглядати у словник.

Яке ж обличчя має словник? Як ним користуватися?

Бібліотекар. Отже, тепер «Орфографічний словник». Погляньте:Чим розпочинається словник? (Передмовою.)Що йде далі? (Склад словника.)Про що ми довідуємося з нього? (Які слова введено до словника.)Про що йдеться далі? (Про структуру словника.)Яку допомогу вона нам надає? (Розміщення слів в алфавітному порядку, пояснення позначок, слів за частинами

мови.)Список скорочень необхідний для розуміння скорочень.І, нарешті, алфавіт. Чи добре ви знаєте алфавіт? Ми зараз і перевіримо.Практичне завдання.Бібліотекар. Завдання записано на дошці: замінити опис у кожній графі буквами і прочитати утворені слова (3

хв).Буква після букви К; буква перед К; буква після Л; кругла буква алфавіту; буква перед О. (Лимон.)Друга буква алфавіту; буква після Т; буква перед М; буква перед Л; перша буква алфавіту. (Булка.)Перекладний словник.Бібліотекар. Які дві додаткові мови ви вивчаєте? (Російська та англійська мови.)Що допомагає вам в оволодінні ними? (Перекладні словники.)Як вони називаються?(Демонструються словники «Українсько-російський», «Російсько-український», «Російсько-англійський».)

Бібліотекар. Структура цих словників така, як і в попередніх.Теоретичний матеріал закріпимо практично. Перед вами текст російською мовою, його слід перекласти

українською.«Я ищу в словарях не слова, а точные значения. Для меня слова не справочник, а цейхгауз, в котором лежит моё

оружие. Я люблю это оружие чистить, острить. Я, не понимаю тех, кто дает своему оружию ржаветь и покрываться пылью» (Л. Первомайский).

«Я шукаю в словниках не слова, а певні значення. Для мене словник -— не довідник, а цейх-гауз, у якому лежить моя зброя. Я люблю цю зброю чистити, гострити. Я не розумію тих, хто дає своїй зброї іржавіти і вкриватися

Мовознавець. Цейхгауз — це військовий склад зброї, обмундирування, спорядження.А зараз ми ознайомимося з «Пам'яткою учня-читача».

Пам'ятка учня-читача.1. Якщо вам потрібно дізнатися:як правильно писати те чи інше слово, тоді звертайтеся до орфографічного словника;значення слова, його стилістичне використання і граматичне оформлення — до тлумачного словника.2. Для того, щоб отримати допомогу від словника, потрібно вміти правильно ним користуватися.3. У словниках усі слова зібрані за алфавітом, а в довідниках — за окремими темами.4. У словниках-довідниках зібрані знання, накопичені багатьма поколіннями. Звертайтесь до них, читайте їх як

художню книжку, вони завжди і в усьому допоможуть вам.5. Якщо ви хочете дізнатися про різні явища природи — такі, як затемнення, повінь, землетрус — чи про видатних

діячів науки і культури, спорту, про географічні відкриття, історичні події, то звертайтеся до енциклопедичних словників.Турнір «Що? Де? Як знайти?».Ведучий. А зараз турнір «Що? Де? Як найти?». Запитання до турніру:1. Яка планета найбільша? (Юпітер. «Дітям про все на світі», «Дитяча

енциклопедія», т. 2.)2. Навіщо тигру смужки, а жирафі — плями? («Життя тварин», т. 7, с. 462,

«Тварини Африки».)3. Чому кішки часто вмиваються? («Дикі кішки», розділ «Умивання по-

кошачому».)

4. Друга за розмірами після тигра кішка? (Лев, «Птахи і тварини», «Енциклопедія для дітей», с. 260.)

5. Чому у ведмедів майже завжди однаковий вираз «обличчя» — не важливо, лютують вони чи радіють? (Замало лицьових м'язів, розділ «Мова ведмедів» у кн. «Ведмеді», с. 38.)

6. Яку планету називають Червоною зіркою? (Марс, «Дитяча енциклопедія», т. 2, с. 93.)

7. Скільки важить повітря? («Дітям про все на світі», т. 5, с. 285.)8. Скількома мовами розмовляють люди на земній кулі? («Дитяча

енциклопедія», т. 1, с. 318—319.) \

10. Презентація й робота з електронним словником «Словники України».(Презентацію проводить учень.)Учень. Нова версія інтегрованої лексикографічної системи «Словники України»

міститься в нашій бібліотеці на лазерному диску. Автори: В. А. Широков, О. Г. Рабулець, І. В. Шевченко, О. М. Костишин, К. М. Якименко.

За допомогою системи «Словники України» користувач може дізнатися про написання, наголошення, вимову понад 186 тисяч слів української літературної мови, а також отримати повну інформацію про відмінювання і транскрипцію всіх слів в усіх граматичних значеннях. Крім того, можна дізнатися про синоніми та антоніми, а також про вживання заданого слова у фразеологізмах. На диску міститься інформація про 2200 антонімічних пар, 9200 синонімічних рядів та 56 тисяч фразеологічних одиниць, понад 3,4 мільйона похідних словоформ. Користувач легко переходить з однієї системної функції в іншу.

Особливістю системи є суцільна індексація текстів словників, що дає змогу виходу в реєстр та отримання інформації про будь-яке слово з текстів словників (у тому числі літературних ілюстрацій тощо) за допомогою подвійного натиснення мишкою на це слово. При цьому автоматично реконструюється вихідна (словникова) форма слова, що дає можливість далі проводити пошук за будь-яким із п'яти словників.

Система допомагає отримувати інформацію про виділене українське слово та швидко переходити у реєстр системи «Словники України» з будь-якого вікна (MS Word, MS Access, MS Excel, Internet Explorer та інших).

Робота в Інтернеті. Презентація словників на Українському лінгвістичному порталі (демонстрація).«Словник родового відмінка».Словник «Фонема ґ».«Словник іншомовних слів».Дискусія «Бібліотека майбутнього».Бібліотекар. Коли ми говоримо про бібліотеку майбутнього, то відразу уявляємо

великий комп'ютеризований читальний зал із можливістю вільного виходу в Інтернет.Зараз ми з вами проведемо дискусію «Бібліотека майбутнього. Інтернет або

книжка?», де обговоримо «за» і «проти» користування електронними та громадськими бібліотеками.

Аргументи

Електронна Живебібліотека спілкування із книжкою

• економія • можна братичасу; із собою;• не потрібно • спілкуваннянікуди ходити; із книжкою;• у будь-який • тиша йчас, у будь-який затишок удень; читальному• економія залі;грошей; • прочитане• простіше можнаробити обговорюватипомітки; з друзями в• легко процесі роботиподілитися із з книжкоюдрузями;• робота вдомав спокійнійатмосфері;• не потрібнокупуватикнижки

Підсумок уроку

Ведучий. Спілкування на уроці в бібліотеці переконало вас, що робота з довідковими виданнями корисна, тому що в них зосереджена величезна інформація про різні сфери людської діяльності.

У якій би бібліотеці ми не працювали (електронній, шкільній, міській), завжди повинні пам'ятати про культуру читання, про своє здоров'я (правила читання), про те, що, читаючи, ми розвиваємося, підвищуємо свій інтелектуальний рівень.

Живи, слово!Мовний турнір для учнів 7-го класуУчитель Козир Л.М.

Учитель. Мова — мережана сходом і заходом сонця, гаптована сяйвом місяця і зірок, переткана барвінком і вишневим цвітом... Вона — з голосу тура, мисливських сурем, скрипу дерев’яного рала, стогону вола в борозні, рокоту комбайна, вся з колосся, осмаленого війнами, з першого радісного щебету й крику немовляти, з потаємного шепоту й зітхань закоханих. Вона вся з тучі і грому, як з води і роси — така українська мова. Ніжна й тендітна, а міцніша броньованої броні, бо єднає дух і тіло.

Вона — вся з гомону полів, лісів і морів батьківської, отчої, рідної землі.Учень 1.Мово моя українська,Батьківська, материнська,Я знаю тебе не вивчену —Просту, домашню, звичну,Не з-за морів покликану,Не з словників насмикану.Ти у мені із кореня,Полем мені наговорена,Дзвоном коси прокована,В чистій воді смакована,Болем очей продавлена,Смутком багать продимлена,З хлібом у душу всмоктана,В поті людськім намокнута,З кров’ю моєю змішана І аж до скону залишена В серці моїм.Учень 2.Все в тобі з’єдналося, злилося,Як і помістилося в одній! —Шепіт зачарований колосся,Поклик із катами на двобій,Ти даєш поету дужі крила,Щоб підносить правду в вишину,Вченому ти лагідно відкрила Мудрості людської глибину.І тобі рости, не в’януть зроду,Квітувать в поемах і віршах,Бо в тобі — великого народу Ніжна і замріяна душа.Учитель. Скільки слів, поетичних рядків, написано про мову! А чи знаєте їх ви?

Перевіримо.(Учні по черзі з обох команд цитують вислови відомих письменників,

філософів, педагогів про мову, слово. Читають напам’ять вірші.)

Учитель. Слів у мові дуже багато, і кожне з них, лише торкни, виграє, неначе струна чи коштовний діамант. Мелодійні, дзвінкі, вишукані... На сьогодні ви повинні

були провести окремі відстеження найпоетичніших та наймелодійніших слів рідної мови.

Словничок найпоетичніших і наймелодійніших слів української мови (укладений учнями)

Ахнути, безгоміння, блакить, барвистий, відгомін, вінчання, віхола, волошковий, горлиця, грайливий, гаптований, гомін, гречний, далечінь, добродій, дивина, єднання, жаданий, жебоніти, замріяний, зорецвіт, крайнебо, ладо, латаття, любисток, леліяти, линути, лукавий, мальовничий, мандри, мереживо, мальви, милосердя, навмання, натхнення, надвечір’я, ненька, невичерпність, небосхил, небога, плекати, почуття, присвячений, рахманний, розмаїття, рута, суджений, світанковий, філігранний, чар-зілля, яблуневоцвітно, ясночолий, яса.

Учень 3.У слова свої закони вічно мінливого руху,У слова свої ознаки світла, тепла, ваги.Слово — клітина мислі, артерія сили духу.Тільки воно єднає різні людські береги.Учень 4. Треба слову радощів додати.Щоб уміло душу звеселяти.Треба слову мудрості додати,Щоб уміло все життя згадати.Треба слову ніжності дощата,Щоб уміао друзів пригортати.Треба слову мужності додати,Щоб воно могло багатим стати.Учитель. У слові — велика скла. Словом можна вбити, а можна піднести до

небес, можна розрадити душу або змусити плаката — А що ще можна словом? Продовжіть вислів «Словом можна...»

Словничок, укладений учнямиРозвеселити, вселити надію, переконати, ощасливити, зганьбити, образити,

принизити, приголомшити, поранити душу, убити, зцілити, причарувати, возвеличити, очистити душу, розсіяти сумнів, викликати посмішку, дата силу душі, посіяти тривогу й безнадію.

Учень 5.Грати словом — долею грати.Різні в нього бувають майстри.Можна слово цривчига на бровах стояти Чи кататись плескавчиком із гори... Схочеш — буде той од води тихіше Й мелодійне таке на слух...Сам незчуєшся, як заколише,Як приспить поволі твій дух.На трапеціях забитих істин Пріснувато робить віражі...Слово, слово має пречисте.Життя і долі світлі вітражі!Учитель. А яким ще може бути слово? Доберіть епітети до «слова».

Словничок. укладений учнямиВічне, дуже, живуче, добре, безсмертне, величне, багате, дзвінке, лагідне, ніжне,

мудре, глибоке, цікаве, неповторне, нетлінне, мелодійне, поетичне, дивне, невдале, необдумане, нетактовне, безнадійне, нерозумне, зле, вбивче.

Учень 6.Купана-цілована хвилями Дніпровими. Люблена-гожублена сивими дібровами.З колоска пахучого, з кореня цілющого,Із усмішки і сльози, сонця, вітру і грози —Наша мова!Як осмута матерів.Думи сивих кобзарів.І дівочі переспіви синіх вечорів,Виплекана веснами і сериями чесними —Наша мова!Учень 7.Як путівець між нивами — проста, Барвиста, наче далеч веселкова.Такою увійшла до нас в уста І в долі заясніла наша мова.З роси, проміння, шуму колосків Вона дарує чисте першослово.Аби з ясних слов'янських берегів У світі засвітитися дніпрово.Учень 8.Ой, яка чудова українська мова!Де береться все це, звідкіля і як?Є в ній ліс — лісок — лісочок, пуща, гай, діброва, бір, перелісок, чорноліс.Є іще й байрак.І така ж розкішна і гнучка, як мрія.Можна звідкіля і звідки,Можна і звідкіль.Є у ній хурделиця, віхола, завія,Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль...Учень 9.Ну а ще повідати я хочу Стишеній цікавій дітворі,Що слова так само, як і люди,Молоді бувають і старі.Кожен з нас неологізми знає:Це нові слова. Вони кругом.А в старих їх словниках немає —Мотобол, фломастер, космодром,А якісь слова обов’язково тільки змінює життя живе.

То буває, що відоме слово, але значення його — нове.В нашім побуті така новинка для старих людей звучить невлад:Каблуки — шпильки, вид меблів — стінка, а портфель квадратний — дипломат.І якби моя бабуся встали, здивувались теж би, що двірник —не людина, як вони вважали,А на склі машини очисник.

Конкурс «Відгадайте слово»1. Золотава, холодна, мінлива, жовтогаряча, врожайна, багата, сумна,

прекрасна, зажурена, багряна, мрійна, поетична... (Осінь).2. Свіжий, смачний, священний, батьківський, пшеничний, твердий,

запашний, пухкий, рум’яний, хрумкий, тяжкий, білий, чорний... (Хліб).3. Легковажна, пуста, серйозна, дурна, розумна, працьовита, освічена,

порядна, хороша, несправедлива, щаслива, ввічлива, гуманна, сувора, хвора, скромна, старанна, щедра, благородна, чуйна, гречна, шляхетна, сентиментальна... (Людина.)

4. Кирпатий, орлиний, плескатий, ґудзиком, м’ясистий, картоплиною, рівний, римський... (Ніс.)

5. Співуча, оксамитова, солов’їна, засмічена, брутальна, ласкава, літературна, рідна, повільна, швидка, зрусифікована, тиха, дзвінка... (Мова.)

6. Важка, легка, людська, натхненна, приємна, щоденна, сумлінна, улюблена, чесна, корисна, копітка, титанічна, безкорисна... (Праця.)

Учитель. Епітети прикрашають мову, роблять її багатою. А чи можна їх поєднати у вірш?

Спробуємо. Є у творчому доробку нашого ведучого експериментальний вірш, який називається «Писанка». Прослухайте його і скажіть, у чому ж полягає експеримент?

ПисанкаГарна, дивна, люба, чарівна.Зоряна, чудесная, ясна.Загадкова, мальовнича у свята,Життєрадісна, промовиста, моя...Великодня, тільки-но розписана, жива. Кольорова, різнобарвна, живописная. Красномовна, самобутня, не німа.Заповітна мамина й бабусина краса.Незнищенно вічна, славна, дорога,Збережена, відроджена, багатая.Освячена, заквітчана, омріяна в думках. Уславлена, безсмертная і знана у піснях.Покутська, лемківська, гуцульська і подільська, Херсонська, харківська, одеська і волинська, Полтавська, галицька, поліська й буковинська, Барвиста закарпатська і славна запорізька.Розкішна, візерунчаста, єдина,Улюблена, казкова і велична.

Її хотів би зберегти, як святість,Про наш народ, про вічність і сучасність.

Учитель. Спробуємо ще поекспериментувати?! Вашій увазі пропонується розмова, яка відбулася далекого 1916 року.

Було це давно, ще за старої Австрії в далекому 1916 році. У купе 1 класу швидкого поїзда «Львів - Відень» їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць і українець - відомий львівський артист Богдан Костів. Балачки велися навколо різних проблем і тем, нарешті заговорили про мови: чия мова найкраща і котрій із них належить світове майбутнє.

Першим заговорив англієць.Англія - країна завойовників, мандрівників і мореплавців. Англійська мова - це

мова Шекспіра, Байрона, Діккенса, Ньютона, Дарвіна. Безумовно, англійській мові належить світове майбутнє.

Ні в якому разі, - гордовито промовив німець. - Німецька мова - це мова двох великих імперій: Великонімеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шиллера, Гегеля, Канта, Вагнера, Гете, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова претендує на світове панування.

Італієць усміхнувся і тихо промовив:Панове, ви обидва не маєте рації. Італійська мова - це мова сонячної Італії, мова

музики й кохання. Мелодійною італійською мовою написані кращі твори епохи Відродження: твори Данте, Боккачо, Петрарки, лібрето, знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россіні, Доніцетті. Тому італійська мова має бути провідною в світі.

Українець довго думав, нарешті промовив:Я також; міг би сказати, що моя рідна мова - це мова незрівнянного сміхотворця

Котляревського, мова геніального Тараса Шевченка. До пророчих передбачень Шевченківської поезії досі ніхто у світі так і не піднявся. Це лірична мова кращої з кращих поетес світу - Лесі Українки, мова нашого філософа-мислителя Франка, який вільно володів чотирнадцятьма мовами, в тому числі й названими тут. Нашою мовою звучить понад 300 тисяч пісень, тобто більше, ніж: у вас у всіх разом узятих. Я можу назвати ще багато славних імен свого народу, проте вашим шляхом не піду. Ви ж по суті, нічого не сказали про багатства й можливості своїх мов. Ну, могли б ви своїми мовами написати невеличке оповідання, в якому б усі слова починалися з однакової літери?

Ні, ні, ні! Це неможливо, - відповіли в один голос англієць, німець та італієць.Це у вас неможливо, а нашою мовою це зовсім просто. Назвіть якусь букву, -

звернувся він до німця.Хай буде буква «П», - сказав той.Добре. Оповідання називатиметься «Перший поцілунок».Популярному перемишльському поету Павлу Петровичу Подільчаку поштою

прийшло приємне повідомлення: «Приїздіть, Павле Петровичу, - писав поважний правитель Підгорецького повіту Полікарп Паскевич, - погостюєте, повеселитесь».

Павло Петрович поспішив, прибув першим поїздом. Підгорецький палац Паскевічів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони - приятелі Паскевичів. Посадили Павла Петровича поряд із панночкою - премилою Поліною. Поговорили про політику, погоду. Павло Петрович прочитав пречудові поезії. Поліна Полікарпівна пограла прекрасні полонези, прелюдії. Поспівали пісень,

потанцювали падеспан, польку. Прийшла пора - попросили пообідати.Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної підігрітого

пуншу, пілзнерське пиво. Принесли печених поросят, приправлених перцем півників, пахучих паляниць, печінковий паштет, пухких пампушок під печеричною підливкою, пирогів, підсмажених пляцків...

Потім Поліна попросила прогулятись Підгорецьким парком, помилуватися природою, послухати пташиних переспівів...

Порослий папороттю прадавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’ янило принадними пахощами.

Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, пошепталися, пригорнулися. Прозвучав перший поцілунок.

Прощай, парубоче привілля! Прийдеться поетові приймаку вати.У купе зааплодували. Всі визнали, що милозвучна, багата українська мова жи-

тиме вічно. Та зазнайкуватий німець ніяк не міг примиритися з тим, що програв.А коли б я назвав іншу букву? - вигукнув він. - Наприклад, букву «С».Гаразд, хай буде «С». Своєю мовою можу створити не лише оповідання, а навіть

вірш, в якому всі слова починатимуться літерою «С». ,Самотній сад Сипле, стелить сад самотній Сірий смуток - срібний сніг. Сумно стогне сонний струмінь, Серце слуха скорбний сміхСеред саду страх сіріє,Сад солодкий спокій снить,Сонно сиплються сніжинки,Струмінь стомлено сичить.Стихли струни, стихли співи,Срібні співи серенад,Срібно стеляться сніжинки –Спить самотній сад.Геніально! Незрівнянно! - закричали англієць та італієць. Потім усі замовкли.

Говорити вже не було потреби.

Учитель. Звичайно, щоб створювати такі мовно-літературні твори, потрібно дуже добре володіти словом, відчувати його багаті можливості й красу. А в цьому нам допомагають словники. Які ви знаєте словники української мови і яке їх призначення?

(Тлумачний, іншомовних слів, фразеологічний, орфографічний, термінологічний, етимологічний, словники синонімів, омонімів, антонімів, перекладні.)

Учитель.М.Рильський писав:Не бійтесь заглядати у словник:Це пишний яр, а не сумне провалля. Збирайте, як розумний садівник,Достиглий овоч у Грінченка й Даля.Не майте гніву до моїх порад І не лінуйтесь доглядать свій сад.Прагніть, щоб ваша мова була емоційною, образною, багатою, а такою її роблять

фразеологізми, крилаті вислови, прислів’я та приказки, що втілюють у собі досвід усього народу.

Гра «Закінчіть прислів’я»•Спочатку подумай, а потім... (скажи).•Не хочеш почути поганих й дурних слів, не... (говори їх сам).•Краще недоговорити, ніж... (переговорити).•Умій вчасно сказати і вчасно... (змовчати).•Дав слово... (дотримай його).•Слово — не горобець... (вилетить — не спіймаєш).•Шабля ранить голову, а слово... (душу).•Гостре словечко коле... (сердечко).•Слово — не стріла, а... (ранить глибше).•І від солодких слів буває... (гірко).•Слово до слова — зложиться... (мова).•Дурний язик голові... (не приятель).•Птаха пізнають по пір’ю, а людину... (по мові).•Сказане слово — срібло, а мовчання... (золото).Учитель. Ознакою високої мовної культури людини є й знання фразеологізмів.

Воно необхідне нам для того, щоб не говорити загальних фраз, а висловлюватися точно й лаконічно, небагатьма словами дати вичерпну й глибоку характеристику предмета думки. Уміння користуватися фразеологізмами, ефект, який можна ними осягнути, залежить від того, як ми знаємо значення крилатого вислову, його по-ходження, обставини виникнення, інакше кажучи — «біографію». А вони упродовж віків осідали в мові, як золотники піску, з античних і біблійних легенд, з літописних переказів, з художньої літератури всіх часів і народів, з історичних джерел.

Конкурс «Будь дослідником!»•Команді «Словничок» — назвати і пояснити значення фразеологізмів, що

прийшли в мову з часів запорозького козацтва.•Команді «Лінгва» — фразеологізми біблійного походження.Учень 11.Мова рідна...Вона мені за пісню і сльозу.Вона мені за тишу і за голос.Вона мені за зранену росу.Вона мені за розіп’ятий колос.Вона мені за кров моїх думок І за дитячу радість купавину.Вона мені найбільша із тривог,Яку я сам ніколи не покину.Вона мені тепло і сила рук,І море в бурю,Й спокій на сивинах.Як серце матері моєї стук,Вкраїнська мова у моєму сині.

.

Українська рідна мова Мелодійна …!Ти від серця йдеш до серця І дзвениш, як те …Щира, світла і казкова,Ніжна-ніжна, ....Ти багата і барвиста,І дзвінка, і …І буденна, і святкова Мово наша …І свята, і найрідніша,І для слуху …У тобі лани світання,Є любов, а є ...Ти така ясна, чудова,Мова наша …У тобі глибінь кринична,Ти близька для нас і …І весела, і завзята,Ти дотепна і …Лагідна і терпелива То сумна, то … Іскрометна і лірична,І пісенна, й …Дорога, а ще пречиста,То звичайна, то …Ти цікава й щедра мова І відкрита, й …І повільна, й блискавична,І правдива, й …,І щаслива, і нещасна,Історична і …Ділова і виробнича,І відверта, й …І тому не випадково Є в тобі потрібне …На всі випадки життя І на кожне …

Українська рідна мова Мелодійна …!Ти від серця йдеш до серця І дзвениш, як те …Щира, світла і казкова,Ніжна-ніжна, ....Ти багата і барвиста,І дзвінка, і …І буденна, і святкова Мово наша …І свята, і найрідніша,І для слуху …У тобі лани світання,Є любов, а є ...Ти така ясна, чудова,Мова наша …У тобі глибінь кринична,Ти близька для нас і …І весела, і завзята,Ти дотепна і …Лагідна і терпелива То сумна, то … Іскрометна і лірична,І пісенна, й …Дорога, а ще пречиста,То звичайна, то …Ти цікава й щедра мова І відкрита, й …І повільна, й блискавична,І правдива, й …,І щаслива, і нещасна,Історична і …Ділова і виробнича,І відверта, й …І тому не випадково Є в тобі потрібне …На всі випадки життя І на кожне …

Ну що б, здавалося, слова…Вчитель української мови та літератури Козир Л.М., Ємельянова С.І., вчитель етикиВедучий. Рідне слово. Воно бринить, хвилює душу. Бо мова українська — то

невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Вона мелодійна, ласкава, ніжна, багата. Порадник і вчитель тим, хто її любить і шанує, і суддя тих, хто її зневажає.

Читець. Вірш Олександра Олеся «Як довго ждали ми своєї волі слова...»Як довго ждали ми своєї волі слова,І ось воно співа, бринить.Бринить — співає наша мова,Чарує, тішить і п'янить.Як довго ждали ми... Уклін чолом народу,Що рідну мову нам зберіг.Зберіг в таку страшну негоду,Коли він сам стоять не міг.Ведуча. Рідне слово є важливим засобом виховання людини. Відомий

український педагог В.Сухомлинський писав: «Мова — це віконця, через які людина бачить світ». Видатний учитель вважав, що мова є складовою духовної культури дитини та її культури мови зокрема: «Багата мова — багатий духовний світ, розвинуте почуття краси слова — висока моральна культура. Убогість слова — це убогість дум-ки, а убогість думки веде до моральної, інтелектуальної, емоційної, естетичної товстошкірості».

Ведучий. Кожен повинен прагнути до того, аби його мова стала досконалою, зрозумілою всім. Тобто він має оволодіти культурою мови. А це завдання можна реалізувати лише тоді, коли засвоїш основи мовної нормативності, навчишся користуватися багатством лексичних та стилістичних засобів мови, зможеш висловлювати думку логічно, ясно, доречно, доступно, виразно, багато, різноманітно, естетично. Як свідчать наші спостереження, це завдання посильне не кожному.

«На дискотеці-1 ».Інна помітила його відразу. Дівчина привернула увагу Дениса своєю незви-

чайною доброю усмішкою. Він подумав, що неодмінно запросить її до танцю. Тільки б ніхто не випередив.

Привєт, бебі. Давай знайомитись. Я - Дєня с пятой школи. А тебе як звати? Мона тебя приглисити на танець? Шчас такий музон класний буде - пол- ний отпад! То що, підем стряхнемось?

Вибачте, мені зовсім не хочеться танцювати. Не ображайтесь на мене. Я просто слухаю музику.

Ти що гоніш, дєтка? Який слухаю? Погналі, слиш?Я ще раз у вас прошу вибачення, але я танцювати не хочу. Та й музика мені ця не

до вподоби...Класний музон! А ти шо, мєдляк ждеш? Тобі мєдляк наравиться, шо лі? Ну, ти

дайош!Ні, вибачте, але я зовсім не хочу танцювати. До побачення. (Дівчина пішла).От, блін, кльова діваха, але шото ламається. І чого?Ведуча.І справді, чого?А ви не здогадуєтесь? Хоча могло б бути інакше.

Сценка «На дискотеці 2»Здрастуйте! Я Денис із п’ятої школи. Дозвольте запросити вас до танцю.Будь ласка! Якраз звучить моя улюблена мелодія.Ви знаєте, наші смаки цілком збігаються, це так приємно. (Дівчина усміхнулась ).Перепрошую, у вас, мабуть, таке ж чудове ім’я, як і ваша добра усмішка? Як вас

звуть?Мене звуть Інною.Чудове ім’я і вам дуже личить! (Танцюють).Інно, а ви не образитесь, якщо я запрошу вас до наступного танцю?Ви, Денисе, такий чемний хлопець, що вам важко відмовити.Дякую.

Ведуча. Це типова ситуація. І певно, дехто з вас потрапляв у неї. А причина непорозумінь, порушення процесу спілкування між людьми полягає в тому, що вони на різному рівні оволоділи мовою. Перший учасник діалогу й не здогадується, що діалектні та жаргонні слова не є засобом комунікації всіх мовців, йому ще не дос-тупний літературний рівень опанування мови.

Ведучий. Ми зараз будемо свідками змагання трьох учнів з різних класів. Вони виборюватимуть першість у знанні мовної нормативності.

Завдання. Вибрати з наведених прикладів варіанти слів та словосполучень, які відповідають вимогам орфоепічної та лексичної мовних норм.

I. Говорити українською мовою — говорити на українській мові, проведені заходи — проведені міроприємства, нести — нести, була — була, загадка — загадка,

II. Брати участь — приймати участь, особисте життя — особове життя, читання — читання, одинадцять — одинадцять, ринковий — ринковий.

III. Відношення до людей — ставлення до людей, пам'ятка архітектури — пам'ятка Тарасу Шевченку, Полтавщина — Полтавщина, помилка — помилка, податковий — податковий.

Ведучий. Усі учасники на належному рівні виконали завдання. Вони виявили знання мовної нормативності, зокрема на лексичному та акцентологічному рівнях.

Ведуча. Мова тісно пов'язана з поведінкою мовця. Проведемо вікторину, яка дасть змогу пригадати основні правила мовного етикету.

Вікторина «Мовний етикет»1. З якої мови в українську запозичене слово «етикет»? З'ясуйте його

лексичне значення.2. Як розширилося значення поняття «етикет» у словосполученні «мовний

етикет»?3. Який аспект культури мови репрезентує мовний етикет?4. Назвіть основне правило мовного етикету.5. Що таке формули мовного етикету? Наведіть приклади.6. Кому належить вислів: «Ніщо не обходиться нам так дешево і не ціниться

так дорого, як ввічливість» ?7. Як ви розумієте зміст слів Сократа «Скажи що-небудь, щоб я тебе

побачив»?Ведуча. Проведена вікторина підготувала нас до виконання наступних завдань,

пов'язаних з мовним етикетом. Запрошуємо ще двох учнів з різних класів. Вони виконають такі завдання: перший — прислів'ями сформулює правила мовного етикету;

другий — так само прислів’ями виявить порушення правил мовного етикету.Правила мовного етикету

1. Бережи хліб на обід, а слово на відповідь.2. Краще мовчати, аніж брехати.3. Дав слово — дотримай його.4. Не хочеш почути дурних слів, не кажи їх сам.5. Що маєш казати, то насамперед обміркуй.6. Треба знати, де що сказати.7. Ласкаве слово, як день ясний.8. Погане слово проковтни.9. Всякому слову свій час.10. Хліб-сіль їх, а правду ріж.

Порушення правил мовного етикету1. Базіка — мовний каліка.2. Ляпає язиком, як постолом.3. Накрив мокрим рядном та ще й помелом.4. Говорить, наче три дні не їв.5. Гавкає, як собака на прив'язі.6. Заторохтіла сорока, як діжка з горохом.7. Меле, як порожній млин.8. Глухий слухає, як німий говорить.9. Бесіди багато, а розуму мало.

Ведучий. Виконання завдань з мовного етикету було індивідуальною розумовою розминкою. Наступний етап випробувань — групове інтелектуальне змагання. В ньому беруть участь усі бажаючі. Перевіримо, як ви володієте мистецтвом слова, чи добре знаєте усну народну творчість, художню літературу. Учасники змагання повинні дібрати слова-рими,щоб вийшов вірш.

Українська рідна мова Мелодійна (світанкова)!Ти від серця йдеш до серця І дзвениш, як те (джерельце).Щира, світла і казкова, Ніжна-ніжна, (пелюсткова). Ти багата і барвиста,І дзвінка, і (промениста).І буденна, і святкова Мово наша (калинова).І свята, і найрідніша,І для слуху (наймиліша).У тобі лани світання,Є любов, а є (кохання).Ти така ясна, чудова,Мова наша (веселкова).У тобі глибінь кринична,Ти близька для нас і (звична).І весела, і завзята,Ти дотепна і (крилата).

Лагідна і терпелива То сумна, то (жартівлива).Іскрометна і лірична,І пісенна, й (поетична).Дорога, а ще пречиста,То звичайна, то (врочиста).Ти цікава й щедра мова І відкрита, й (загадкова).І повільна, й блискавична,І правдива, й (фантастична),І щаслива, і нещасна.Історична і (сучасна).Ділова і виробнича,І відверта, й (таємнича).І тому не випадково Є в тобі потрібне (слово)

Ведуча. Тарас Шевченко, Олександр Олесь, Володимир Сосюра були неперевершеними майстрами слова. І ви вишукали найкращі їх висловлювання про мову та підготували власну хвалу слову (авторські поезії).

Заключне слово викладача української мови.У кожної людини є душа і серце, у кожного народу — мова і пісня. Українська мова

— одна з найбагатших мов світу. Вона не сирота, бо має багату слов'янську родину та світову славу. Наша мова не бідна, не кривоуста. їй властива надзвичайна мелодійність. Ця незбагненна душа нашої мови, як золотоносна річка, виблискує на хвилях народної пісні, переливається в душу нації, творить почуттєву нерозривність українського серця й української землі.

Звучить українська пісня про мову, слово.

Нововоронцовська ЗОШ №1

Діамант у кожусіУсний журнал

Підготували:

Вчитель української мови та

літератури

Козир Л.М.

Зав.бібліотекою

Топчій В.М.

2009 р.

Мета: розширити уявлення учнів про види техніки живопису, естетичні смаки та вподобання; розкрити значення Шевченка як митця художнього жанру, залуча-ти дітей до вивчення спадщини великого сина українського народу; виховувати почуття любові та поваги до нього.

Обладнання:1. Святково прибраний зал, на стіні портрет Т. Шевченка в обрамленні

вишитого рушника.2. На стінах репродукції картин Т.Шевченка.3. Плакат-довідка про техніку живопису та гравюри.4. Шевченкові «...Живу, учусь, нікому не кланяюсь».5. Виставка довідкової літератури «Що? Де? Коли?».6. Макет усного журналу на столі.Плакат-довідкаОлівець — тоненька паличка графіту або сухої фарби у дерев’яній оправі, якою

пишуть, креслять, малюють.Акварель — клейові фарби, які розводять водою.Олія — фарби, які розводять олією.Сепія — натуральна або штучна коричнева фарба, стійка щодо сонця та

повітря.Туш — рідка або суха фарба, яка використовується для креслення, малювання

пензлем, пером, виготовляється зі спеціальної сажі і клею.Гравюра — вид графіки, у якому зображення друковане відбитком з малюнка,

вирізьбленого або травленого на спеціальне підготовленій дошці, пластинці або папері.

Офорт — спосіб поглибленого гравіювання на металі за допомогою кислот.

УЧЕНЬ КОЛИ б уміли ми любити так, як Він Любив людей і Україну рідну Давно б уже злетілися з усіх чужин У тихий рай, на Землю Заповітну.Коли б уміли ми ненавидить, як Він Ненавидів сваволі її зла потвору, Ніколи в світі не ходили б на поклін До чужаків – і в найскрутнішу пору.Коли б уміли ми молитись так, як Він Молився непорочними устами. Сам Утішитель найскорботніших хвилин Ісус, син Божий, був би всюди з нами.

Ведучий. Добрий день, шановні друзі! 9 березня ми відмічаємо день народження великого поета, письменника художник — великого Кобзаря українського народу Тараса Шевченка.

Пишучи поему «Катерина». Т.Шевченко запитав у І.Сошенка:— А послухай, Соха, чи воно так до ладу буде?

— Та отчепись ти кажу зі своїми віршами! — гримає на нього Сошенко. — Чом ти діла не робиш?

Під «ділом» Шевченків приятель-художник розумів живопис, малярство. Згодом, коли до Шевченка прийшла слава вели кого поета, Сошенко виправдовувався:

— А хто ж його знав, що з нього зробиться такий великий поет? — І доповнював. — А все-таки я стою на своєму, що якби він покинув вірші, то був би більшим живописцем, ніж поетом.

Перш ніж розпочати нашу подорож сторінками журналу, хочу поставити вам такі запитання.

1. У якому місті Т.Шевченко навчався в Академії мистецтв? (У Петербурзі.)

2. Яке звання одержав по закінченню Академії? (Граверних справ майстер)

Сторінка перша «ДІАМАНТ У КОЖУСІ»

Історик.Помітивши неабиякий хист у свого козачка, поміщик Енгельгард

законтрактував його на чотири роки майстрові живописного цеху В.Ширяеву, який був декоратором внутрішнього розпису палаців і театрів. Завдяки сумлінному навчанню и наполегливості, Тарас швидко опанував ремесло й перевершив май-стерністю свого вчителя. У Літньому саду Шевченко випадково познайомився з І.Сошенком. Цьому бідному студентові Академії мистецтв належить честь відкрит-тя «діаманта у кожусі», як назвав Тараса Карл Брюллов. Від часу знайомства із СОШЕНКОМ (1835) до викупу минуло довгих три роки. Упродовж цього часу Іван Максимович ділив із Тарасом шматок хліба й останню копійку, давав йому гравюри для копіювання, олівці, папір. Сошенко допоміг кріпаку Шевченкові отримати дозвіл на відвідування навчальних класів Товариства заохочення худож-ників.

Про цей період творчості Шевченка художника дають уявлення малюнки, створені на історичні та міфологічні сюжети: «Смерть Лукреції», «Олександр Македонський виявляє довіру своєму лікареві Філіпу», «Смерть Віргінії».

Про знайомство Т.Шевченка із професором Петербурзької Академії мистецтв К.Брюлловим розповідає картина Меліхова «Тарас Шевченко в майстерні Карла Брюллова»,

Завдяки допомозі таких яскравих особистостей, як Жуковський, Вільєгорський, Венеціанов, Брюллов кріпак Шевченко отримав волю.

Сторінка друга«ПОЧАТОК НАВЧАННЯ, ПЕРШІ УСПІХИ»

Мистецтвознавець. Незабаром Шевченко стає улюбленим учнем Карла Брюллова. Юнак постійно

користувався його бібліотекою, майстернею, деякий час мешкав там. Навесні 1839 року Тарас був нагороджений Радою Академії срібною медаллю другого ступеня. 1840 року за першу живописну спробу — картину «Хлопець-жебрак, що дає хліб собаці» — Шевченко був удруге нагороджений срібною медаллю. На превеликий жаль, ця картина не збереглася. За картину «Циганка-ворожка» він утретє здобув срібну медаль. Це полотно хтось придбав, тож подальша його доля невідома — зберігся лише акварельний малюнок із цією назвою.

Шевченко зображував на своїх картинах сцени з народного життя. Це, очевидно, і було причиною, що йому жодного разу не присуджувалася золота медаль, адже сюжети з повсякденна вважалися «низькими».

(Бібліограф розповідає, вихори використовуючи плакат-довідку, про особливості картин, виконаних олією та аквареллю.)

Ведучий. А зараз запитання до залу. Оригінал цієї картини, створеної за мотивами

власної однойменної поеми, зберігається в Державному музеї імені Т.Г.Шевченка в Києві. («Катерина».)

Сторінка третя «ЖИВОПИСНА УКРАЇНА»

Учень. Моя Україна.Барвінковою і калиновою Називають поети й аматори, Але завжди буває новою Ця країна з душею матері. Ця країна — моя Вкраїна, Край гаїв і нив колосистих. Це моя солов'їна, єдина Батьківщина у росах чистих.

Бібліограф. Цю сторінку ми розпочали віршем Глорії Гладких з м. Одеси. її вірш

надруковане ось у цьому збірнику. (Показує збірку з виставки «Україна. Шевченко. Родина».)

Ведучий. А зараз запитання до залу.1. Хто автор серій «Живописна Україна» та «Притча про блудного сина»,

картин «Катерина», «Селянська і родина», «Казашка Катя», і портрет актора М.С.Щепкіна? (Шевченко.)

2. Що ви знаєте про альбом «Живописна Україна»? (Повернувшись з першої подорожі з України в Петербург, Шевченко 1844 року приділяє головну увагу підготовці збірки-альбому «Живописна Україна», куди мам увійти малюнки на історичні теми і краєвиди, побутові картини. Шевченко задумав видати альбом у трьох книгах. Перший випуск датований 1844р., сюди увійшло шість офортів «Судна рада в селі», «Дари в Чигрині 1649року, - «Старости», «Казка», «Видубецький монастир», «У Києві».)

Екскурсовод. 1843 року Тарас Григорович їде в Україну. Подорожує Чернігівщиною,

Київщиною, Полтавщиною. Найкращими живописними творами цього періоду є картини «Селянська родина» та «На пасіці». У «Селянській родині» відчувається внутрішній пошук із зображенням Святої родини, лише сюжет перенесено на народний грунт.

Під час подорожі Україною Шевченко задумав створити серію «Живописна Україна» — альбом офортів.

Бібліограф. З'ясуймо значення слів «гравюра» і «офорт». (Розповідає, користуючись плакатом-довідкою.)

Екскурсовод. Найвідоміший офорт «Дари в Чигирині» створено на історичну тему. У

передпокої гетьманської світлиці зображено трьох послів сусідніх з Україною держав — Туреччини, Польщі й Росії — із дорогими дарами, привезеними Хмельницькому. На варті біля входу до світлиці, де відбувається рада, стоять козаки. Під картиною рукою художника вигравірувано пояснювальний текст українською та французькою мовами.

Сторінка четверта

«ШЕВЧЕНКО НА ЗАСЛАННІ».Історик. Тяжко було Шевченкові на засланні писати й малювати. Та світ не без добрих

людей. Друзі намагалися полегшити його становище, із цією метою його зарахували до загону, який супроводжував експедицію для дослідження Аральського моря, очо-лювану визначним російським ученим, капітан-лейтенантом Олексієм Бутаковим. Він дав Шевченкові можливість малювати, доручивши виконувати зарисовки берегів Аральського моря, нововідкритих берегів. Під час експедиції Тарас Григорович виконав понад сотню малюнків. Це були пейзажі, портрети, жанрові сцени з життя місцевого населення. За розпорядженням Бутакова, Шевченко оформлює альбом малюнків. що мав доповнювати звіт про виконану на Аралі роботу.

Майже 10 років художник не працював олійними фарбами: умови солдатської казарми і постійного нагляду позбавили його можливості створювати великі полотна. Але натомість ним створено понад 400 акварелей, олівцевих малюнків та сепій.

(Бібліограф з'ясовує значення слова «сепія».)Мистецтвознавець. Улітку 1851 р. на півострові Мангишлак працювала антропологічна експе-

диція під керівництвом гірничого майстра О.Антипова. Серед її учасників були оренбурзькі друзі Шевченка — Б.Залєвський, Турно. За їхнім проханням, Шевченка включили до складу експедиції, яка тривала трохи більше трьох місяців. Збереглося 57 робіт, створених у цей час.

Екскурсовод. Сепія «Шевченко серед товаришів». У центрі, спиною до глядачів, стоїть чо-

ловік без сорочки. Обіпершися на стіл правицею, він розглядає малюнок. За столом сидить бородань — це сам Шевченко. На підлозі самовар, біля нього по-казахськи всівся третій учасник вечірньої розмови. У нього в руках чашка та люлька.

Сепія «Байгуші» На передньому плані на порозі будинку зображено двох казахських хлопчиків-жебраків, напівголих, босих, нещасних. Старший, із торбою через плече, простягає рученята, скривився — просить милостині. Менший стоїть поруч у великому малахаї, тримаючи перед собою миску, і дивиться, певне, на господарів. На другому плані художник зобразив себе, але ке як пасивного спостерігача, а як учасника подій.

У перші дні перебування в Новопетровському укріпленні Шевченко робить спроби у скульптурі, та для цих занять не було найелементарніших умов. Із листів Шевченка ми дізналися, що він пересилав свої скульптури друзям. На жаль, жодна не збереглася.

Комендант укріплення Усков прихильно ставився до незвичайного заслання і всупереч забороні царя дозволив йому малювати і писати. До нас дійшло три порт-рети Агати Ускової та самого коменданта.

Учень, Картина «У в'язниці».Що видно крізь залізні фати?Залізне небо,Залізні гори,Залізне горе.Що видно крізь залізні кайдани?Залізне минуле, Залізну долю.

Залізну волю.Що чути з шовкового серця? Шовкові сльози, Шовкові мрії, Марні надії.Що видно з глибоких очей? Глибоку тугу, Страшну наругу. Залізні грати.

Бібліограф. Так бачить цю картину Ольга Семенцова з Вінниці, її вірш уміщено до

збірника «Україна. Шевченко. Родина».

Сторінка п'ята«ВІЧ-НА-ВІЧ І3 СОБОЮ»

Історик. Упродовж свого короткого життя Шевченко створив близько 60 автопортретів

Хтось може запитати: «Чому Шевченко так часто малював себе?» Справді, часто. Хіба що Рембрант малював себе частіше.

«Пізнай самого себе» — ці слова дійшли до нас із давнини. Бажання пізнати самого себе, свою душу, а потім розповісти про це людям народжує в поезії образ, який ми називаємо «ліричним героєм». Щось подібне маємо і в живописі.

Екскурсовод. Більшість автопортретів Т.Шевченко виконав у переломні моменти свого життя.

Ось перший автопортрет 1840 року. Шевченко тільки-но одужав після тифу. Та, незважаючи на фізичну кволість, молодого художника переповнює почуття довгожданної волі, яку він нарешті одержав. Високе чоло, сумний суворий погляд. Це образ юнака, якого тяжкі умови життя рано зробили дорослим. Водночас — це портрет інтелігента. Енергійний поворот голови свідчить про духовну силу.

Минули п'ять років. Збуджено-романтичне ставлення до життя змінилося у Шевченка тверезим, змужнілим розчаруванням. Трагічним прозрінням було усві-домлення того, що високорозвинена культура не спромоглася виробити негативного ставлення до інституту кріпацтва. У самому собі він бачить і темні глибини, і сяючі вершини. Часом хочеться «весь світ обняти», а часом — навпаки. Автопортрет 1845 р. свідчить, що пік розчарування вже минув. Очі дивляться вже ла-гідно, співчутливо, а обличчя випромінює душевну м'якість. Автопортрет виконано олівцем.

Автопортрет 1847 року. Скільки невгамовного болю, докору у виразі обличчя людини, засланої за наказом царя невідомо на який час. Шевченко в солдатськім мундирі. На Миколаївській безкозирці номер роти — у царській армії людей позначали цифрами. Тарас Григорович порівнює свою долю з Овідієвою, якого теж було, заслано за наказом римського імператора в дикі місця нинішньої Румунії. Сумна усмішка ледь торкається його вуст, закритих густими вусами. Нащадок вільних козаків, він уперше в житті відпустив собі козацькі вуса.

Автопортрет 1857 року. Довге заслання, якому немає кінця-краю. Обсіли хвороби. Він дуже постарів. Йому лише 43 роки, а на вигляд — мало не дід. Темна

густа борода, білі плями високого чола, лисіюча голова, темні западини очей. Є щось жертовне у цьому зображенні.

Останній автопортрет Шевченка. Автопортрет виконано майстерно, у високому рембрантському стилі. На Шевченкові одяг нареченого — під свитою вишиванка, бо незадовго до того він збирався одружитися. Шлюб не відбувся. В очах такий глибокий сум, які породжені рядки:

Минули літа молодії...Холодним вітром од надіїУже повіяло. Зима! Сиди один в холодній хаті.Нема з ким тихо розмовляти,Ані порадитись. Нема! Анікогісінько нема!

Сторінка шоста«І ПРЕХОРОШОЮ ТАКОЮ»

Історик. Тисячі сторінок написані, сотні архівів вивчено, щоб відтворити образи тих,

кого малював Шевченко. Хто ж вони були — жінки, яких малював Шевченко? Маєток князя Миколи Григоровича Рєпніна-Волконського, старшого брата декабриста С.Волконського. Саме сюди, в Яготин, і привіз молодого Шевченка Капніст. Родина князя - складалася зі старої княгині, онуки останнього гетьмана Лівобережної України Кирила Розумовського, сина Василя з дружиною і незаміжньої доньки Варвари.

Варвара Миколаївна, енергійна, худорлява, тоненька, з великими очима жінка, на кілька ліг старша за Тараса, легко захоплювалася, спалахувала мов порох. Була добра, дотепна, мила і люб'язна, допомагала бідним і нещасним, роздавала їм що було, і виявляла співчуття до всіх, хто до неї звертався за допомогою і порадою.

Ведучий. І знову запитання до глядачів.Кому присвятив Шевченко поему «Тризна»? (Варварі Рєпніній, доньці генерал-

губернатора України.)Учениця. Вернути б час, і я — Варвара,Сумна, задумана княжна,Я б утекла з ЯготинаАж за Урал, де, наче хмара, Пісок підводивсь над тобою, Де цар кривавою рукою Вершив безбожнії діла. Я б у задушливу казарму, Як вірна подруга, прийшла... Твоєю стала б я сестрою, І в Придніпровський рідний крайЛиши б од тебе одсилала, Я берегла б твої пісні...

Щоб чорний впер Кос-Аралу Не спопеляй даремно дні.

ІсторикНе судилося Т.Шевченку і княжні бути разом. Рідня, особливо мати, доклали

зусиль, щоб розлучити їх.Із часом Шевченко-художник поглиблює характеристики образів,

вияскравлює їхнє психологічне розкриття. Митець немов дивиться в душу людини. Так, сповнений легкої іронії олівцевий портрет Юлії Сребдольської чи засмучені очі Кейкуатової свідчать про хист малювати протилежні характери, тонко переда-вати нюанси настрою.

Один із кращих творів цього жанру — портрет дружини поміщика села Березова Рудка на Полтавщині Ганни Закревської. Познайомився поет із нею влітку 1843 року й наприкінці того самого року — намалював.

Екскурсовод. Подивіться на цей портрет. У листах до друзів Тарас називав її «Ганною

вродливою». Вона ніколи не надавала значення своїй вроді. Просто знала, що красива і цього було досить. А коли побачила портрет, то зрозуміла, що вона зовсім інша. Настав новий період її життя. Шевченко навіть написав вірша, який присвятив Ганні.

Учень, ...Оце нагадую. НіколиТи не здавалася мені Такою гарно-молодою І прехорошою такою Так, як тепер на чужині, Та ще в неволі...

Історик. За оцінкою М.Шагинян, «на жодному іншому з портретів Тараса Шевченка,

стилізованих за модою того часу, немає таких очей, немає такого повного, трагічно-го, душевного життя очей, такого слізно-ніжного, промовистого погляду, як на портреті Гайни Іванівни Закревської. І ці очі особливі: вони здаються чорними, але якщо придивитися, ви побачите, як старанно Тарас Шевченко витримав у них справжній колір, сяючу навколо великих зіниць глибоку синяву».

Учень (продовжує читати вірш)...А ти, доле!А ти, мій покою!Моє свято чорнобриве,І ДОСІ меж нимиТихо, пишно походжаєш?І тими очима. Аж чорними — голубими, І досі чаруєш Людські душі?

Мистецтвознавець. Робота Шевченка-портретиста, особливо під час подорожі Україною, була дуже

плідною. Шевченко вже став відомим поетом, і це спонукало замовників домагатися його згоди на написання портретів.

За 10 років заслання в Оренбурзькнй окремий корпус він створив понад 400 малюнків, портретів. Написав 178 поезій, 10 повістей.

Один з останніх жіночих портретів Шевченка — портрет його нареченої Ликери Полусмакової. Це молода, миловидна, кокетлива дівчина. Художник ідеа-лізував її образ, сподіваючися знайти в Ликері вірну дружину й створити з нею родину. Та сталось інакше.

Учениця. Шевченко пропонував їй руку й серце. Казав, що купить хатинку, біленьку,

гарненьку, із садочком. А вона в ній буде справжньою господинею. Узимку поїде до Парижа або Петербурга. Буде в дорогому вбранні, уся в коштовностях, наче справжня пані. І заведе собі прислугу.

Та дівчина мала лише бажання стати панною, а не вірною люблячою дружиною.

Історик. Гірке розчарування спричинило розставання. Т.Шевченко не обіцяв такого життя корисливій дівчині, і вона йому грубо відмовила. Художник хотів зни-щити портрет. Гравюру врятував скульптор М.Микешин.

Сторінка сьома«ЛЕБЕДИНА ПІСНЯ»

Історик. 1860 рік. Передостанній рік життя. Шевченко зайнявся гравюрою. Це прагнен-

ня мотивував двома обставинами. По-перше, вважав, що в роки заслання втратив вправність і майстерність живописців, але це свідчить лише про високу вимог-ливість до себе. По-друге, гравюра, вважав Шевченко, найкращий засіб широкого розповсюдження творів мистецтва серед народу. У вересні І860 року Петербурзька Академія мистецтв надала йому звання академіка-гравера.

Мистецтвознавець. Одинокий, у петербурзькій майстерні з сильними випарами кислот, доживав

поет свій страдницький вік. Уже будучи тяжко хворим, видав український буквар, побачив у друку кілька своїх творів у першому номері «Основи». Створив низку невимовно сумних ліричних віршів.

Помер поет 10 березня 1861 року. Його останній вірш «Чи не покинуть нам, небого...»

Учень. Чи не покинуть нам, небого,Моя сусідонько убога, Вірші нікчемні віршувать Та заходиться риштувать Вози в далекую дорогу, На той світ, друже мій, до бога. Почимчикуєм спочивать. Втомилися, і підтоптались,І розуму таки набрались, То й буде з нас! — ходімо спать. Ходімо в хату спочивать... Весела хата, щоб ти знала!..

Учениця. Ой не йдімо, не ходімо, Рано, друже, рано —

Походимо, посидимо — На сей світ поглянем... Поглянемо, моя доле... Бач, який широкий, Та високий, та веселий, Ясний та глибокий... Походимо ж, моя зоре... Зійдемо на гору, Спочинемо, а тим часом Твої сестри-зорі. Безвічнії, попід небом Попливуть, засяють. Підождемо ж, моя сестро, Дружино святая; Та нескверними устами Помолимось богу, Та й рушимо тихесенько В далеку дорогу — Над Летою бездонною Та каламутною.Благослови мене, друже Славою святою.

Учень. А поки те, та се, та оне... Ходімо просто — навпростець До Ескулапа на ралець — Чи не одурить він Харона І Парку-пряху.. І тойді,Поки б химерив мудрий дід,Творили б, лежа, епопею, Парили б скрізь понад землею, Та все б гекзаметри плели, Та на горище б однесли Мишам на снідання. А потім Співали б прозу, та по нотах, А не як-небудь,Друже мій. О мій сопутниче святий! Поки огонь не захолонув,Ходімо лучче до Харона — Через Лету бездонную. Та каламутную Перепливем, перенесем І Славу святую — молодую, безвічную. –Або цур їй, друже,

Та без неї обійдуся — Та як буду я луж яті,То над самим Флегетоном Або над Стіксом, у раю, Неначе над Дніпром широким,В гаю — предвічному гаю, Поставлю хаточку, садочок Кругом хатини насаджу: Прилинеш ти у холодочок. Тебе, мов кралю, посаджу. Дніпро, Україну згадаєм, Веселі селища в гаях, Могили-гори на степах — І веселенько заспіваєм...

Ведучий. Губляться рукописи, тліють книги, вода й вітер стирають написи на камені, а слово Шевченка живе. Те, що сповідує поет один із найнезалежніших умів в усій історії людства — долучається до нашої духовності. День у день.

Учень. На високій дуже кручі, скільки видно над Дніпром,Спить Шевченко в домовині,Непробудним, вічним сном.Любий сину України, наш Тарасе дорогий,Твоя кобза ще не вмерла, а в серцях же ти живий.Бо живі на віки вічні віщі й щирії слова,Славні думи, щира пісня, твоя славонька жива.

УченьА тепер послухайте і навчіться молитися так, як Кобзар.О, святая! Свята Батьківщино моя! ЯК поможу тобі в одчаю, І ти закована, і я... Скажу тиранам божу волю Не розуміють, не приймуть! І на твоїм широкім полі Камінням вісника поб'ють! Знесуть високії могили І понесуть із словом зла! Тебе убили, розчавили І восхвалять заборонили Твої великії діла! О, Боже сильний І правдивий,В Твоїй руці – життя і смерть.Вдягни у славу свою твердь І сотвори святее: диво Воскреснуть мертвим повели!

Благослови восстань собором На подвиг новий і суворий На чин викуплення землі, Землі повитої в неславу, Стократ политої криваво Колись преславної землі!

Міністерство освіти і науки УкраїниХерсонської облдержадміністрації

Нововоронцовська ЗОШ №1

Година духовності

Підготували:

Учитель української мовиКозир Л.М.

Зав. бібліотекою Топчій В.М.

Нововоронцовка – 2011

Тема: Побудь зі мною в тиші...Мета: показати, що людина - найдосконаліший витвір Божий, але ще не

закінчений, тому вчити самовдосконалювати самих себе; розвивати свої здібності, контролювати свої вчинки та поведінку; виховувати гармонійну особистість.

Обладнання: столик, образок, рушник, свічка, квіти, вислови про духовно багату людину.

(Звучить легка музика)Ведуча 1. Треба Розпочинати, а ведучого ще немає. Де він забарився?

Можливо, щось трапилося?Ведучий. Ой, я так поспішав, так біг, що нічого навколо не бачив. Ведуча 2. Як не бачив? Що, зовсім?

Ведучий. Та дорогу я й так знаю, а навкруги нічого роздивлятися, нічого цікавого.

Ведуча 1. Як нічого цікавого? А хмаринки, які вони кумедні, а дерева, пташки? Вони ж такі різні й зовсім не подібні одне на одного.

Ведучий. А й справді. А я чомусь ніколи не замислювався над цим.Ведуча 2. А ввечері ти виходив на вулицю? Бачив, які красиві мерехтять

зірки, а місяць який чудесний.Ведучий. Так, справді, краса, а де це все взялося.?Ведуча 1. Вслухайся в тишу, у лагідний подих весняного вітру, в радісне

щебетання пташок...Ведуча 2. Вслухайся в тишу... І, можливо, тоді ти почуєш, як у двері

твого серця Хтось стукає і просить: " Відчини "Ведуча 1. Вслухайся в тишу,Бо в тій тиші, що скапує на грудиЗ безодні синяви , немов роса,Витає Той , Хто завжди був і буде,Найвища в світі Правда і Краса.Ведуча 2. Він— світло для світу, яке не згасає, дорога правда, що веде

нас до пізнання себе.Ведучий. То для цього, може, Бог створив світ?Ведуча 1. Причиною створення світу є любов. Бог не міг тримати любов

у собі. Він хоче, щоб ми були щасливі й віддавали любов іншим.Ведуча 2. Вслухайся в тишу... Прислухайся до свого серця... Спробуй

знайти ключ до нього і відкрити в собі Любов.Ведучий. Що ж означає знайти в собі ЛЮБОВ, пізнати себе? Мені

особисто дуже імпонують рядки Ліни Костенко, і в своє життя я їх обов'язково візьму. Ось послухайте. Може і вас вони зачеплять:

І в житті, як на полі мінному,Я просила в цьому сторіччіХоч би той магазинний мінімум:

- Люди, будьте взаємно ввічливі! –

- І якби на те моя воля, - Написала б я скрізь курси вами:- Так багато на світі горя, - Люди, будьте взаємно красивими.

Ведуча 1. Для успішної роботи пошукаймо собі однодумців. Отож, взаємоввічливі та взаємокрасиві об'єднаймося у групи. А зробимо це так: кожен обере предмет тої форми і того кольору, який йому більше до душі.

Тепер можемо починати копання в собі.Ведуча 2. А почнемо ми з кінця, із того, що ж ми повинні виростити в

собі. Для цього вам треба розгадати кросворд.Кросворд

По горизонталі:1. Церковний гімн. (Псалом)2. ... Письмо. (Святе).3. Храм у католиків. (Костел).4. Автор Літопису «Повість минулих літ». (Нестор).5. Син Божий. (Ісус).6. Ім'я хрещеного батька Ісуса Христа. (Іван).7. Похоронний обряд у язичників на Русі. (Тризна).

8. Як називають людей, які сповідують православну віру. (Православні)

9. Музичний інструмент, який використовують католики під час богослужінь. (Орган).

10. Столиця Італії, де знаходиться центр католицької віри. (Рим).11. Найменша держава світу. (Ватикан). По вертикалі:Одна з складових триєдності Бога. (Дух). Бог сонця стародавнього Єгипту. (Ра). Річка в Нідерландах. (Маас).

З першим завданням ви справились. Так що ж, на вашу думку означає поняття «духовність».

(Команди висловлюють свої думки)Ведуча 1. духовність - це животворне джерело людського життя,

внутрішній світ людини. А зараз спробуймо прокласти шлях духовності до наших сердець.

Ведуча 2. уявіть собі, що потрапили на острів, де є всі умови для життя, проте там ніхто ніколи не жив. Ви - перші поселенці. Складіть список рис характеру, які повинні бути у кожного мешканця цього острова.

(Записують і вивішують на дошці, підкресливши найголовнішу)Ведучий. Отож команда є. у казці все довго діється, а у нас швидко,

навіть швидше, ніж в «Енеїді». І ось ми уже на острові. Що ж треба для того, щоб закріпити права на цей шматочок землі

(Відповіді)То представте атрибути своєї землі - обітованої, відповідно до нашої

теми. (Представляють свої проекти) Ведуча 1.

Людина ... Вінець земного творіння. Чи збереже вона храм своєї душі чистим і світлим, чи перетворить його на руїну, - залежить від неї самої...

До вашої уваги ситуації. Визначте, чи варто брати на ваш острів цих людей. (Відповіді)

Колись в якійсь країні, в якомусь місті чи селі жив Скульптор. Був він досить популярний серед народу. Люди цінували його витвори, милувались ними, вельможі за них щедро платили.

Якось вирішив Скульптор виліпити Адама - першого чоловіка на землі, зачинателя роду людського. Ніхто до того часу за цю справу не брався. «Не годиться першого чоловіка втілювати в глині, треба знайти надзвичайний матеріал,.. -міркував собі Скульптор ! взявся ліпити із хліба святого.

Не встиг завершити роботу, як до нього вже зайшов перший відвідувач, шанувальник таланту. Це був дідусь з сивим волоссям.

-Я виліпив Адама - зачинателя роду людського! - похвалився Скульптор. -А ти його бачив?

- Ні, я його душею відчув.Не все можна уявити, - сказав старий. - Я тебе познайомлю з тими,

хто знав Адама. Це дві сестри. Встань удосвіта, вийди на битий шлях - і зустрінешся з ними.

Скульптор вчинив так, як учив його дідусь. Довго чекати не довелося. Бачить - іде назустріч йому гарна дівчина, вбрана в шовк і золото. Зроду-віку такої краси не бачив.

О, Скульпторе, - мовить вона солодким голосом, - ти створив шедевр, ти створив ідеал людини! Тебе за це треба по-царськи нагородити і прославити твоє ім'я у віках!

Стало митцеві аж до млості. Коли це чує:Не гадай, Скульпторе, що піймав Бога за бороду! Звідкілясь з'явилась

жебрачка. Шмат сірої матерії прикривав її голе, посиніле від холоду тіло, смутні очі світилися джерельною чистотою.

Ти зіпсував людську працю - хліб. І створив не Адама - зачинателя роду людського, а себе, своє я. І думав ти лише про славу та гроші.

Скульптор так розсердився, що не стримався, підняв грудку землі і жбурнув у жебрачку...

А зараз я зачитаю вам кінцівку притчі.«Мало хто з людей пішов милуватися його витвором. Та Скульптор був

самовпевнений і завжди настоював на своєму: «Правда сказала мені, що я створив Адама, першого чоловіка». І невтямки було йому, що жбурнув грудку в саму Правду - голу, сумну і тривожну.

Хіба може бути правда в золоті і шовку та з улесливою мовою? То лиш неправда прикривається коштовностями з розрахунку на людську слабкість».

Про це говорять і народні прислів'я.Правда в постолах, а неправда в чоботях.Правда край порога, а неправда біля стола.Правда холодна, а брехня тепла.

Що краще: гірка правда чи солодка брехня?«Найгіркіша правда завжди краща за солодку брехню». (М.

Островський).- Які ще прислів'я про правду ви знаєте?

Людина з Гарячим СерцемВузенькою доріжкою йшли два супутники. З однієї сторони доріжки

грало синє море, з іншої - стояли сині гори.Супутники йшли довго. Вони шукали Красу. Один з них був Чоловік з

Гарячим Серцем, а другий Чоловік з Холодним Серцем.Чоловік з Гарячим Серцем глянув на море, і очі його стали лагідними.

Він сказав:

- Яке воно сильне, могутнє і вічне - море. А Чоловік з Холодним Серцем сказав:

- Так, багато води.Підійшли супутники до сірого каменю. У Чоловіка з Гарячим Серцем

радісно запалали очі:- Дивись, яка прекрасна квітка. Так це ж і є Краса, котру ми шукаємо!- Де ти бачиш квітку? - здивувався Чоловік з Холодним Серцем. Це

просто сірий камінь. Ось і тріщина в ньому, і пилом покритий камінь та й годі...

- Так, камінь, але там, всередині, квітка троянди, - добратись, звільнити її з кам'яного полону.

Чоловік з Гарячим Серцем декілька днів довбав і різав сірий камінь. А Чоловік з Холодним Серцем сидів на березі і з сумом дивився на море.

Накінець з-під осколків каменя з'явилась квітка небаченої краси. Здавалось, все навколо причаїлось, вдивляючись в Красу, яку звільнила людина з кам'яного полону.

Навіть гори піднялися вище. Навіть хвилі морські затихли і безмежне море стало, мов дзеркало.

Лише Чоловік з Холодним Серцем був байдужим. Він торкнувся пальцем до чудової квітки, попробував нігтем і сказав: Так, міцний камінчик...

Чому купався інвалід?На березі моря сьогодні дуже мало людей. Закінчилось літо, розпочалась

осінь.Прийшов купатись тільки шестирічний Федько. Рано-вранці, йдучи на

роботу, мама наказала синові: «Нікуди не звертай з дороги, йди прямо в дитячий садок». Але Федько не послухався. - Зайду, - думає, - до моря, скупаюсь».

Скинув сорочку, штанці, поліз у воду. Спочатку вода здавалась холодною, а потім тепліла.

На березі моря сидів інвалід. У нього не було ноги. Він прийшов на милицях -відпочити, подихати морським повітрям.

Побачивши маленького хлопчика, котрий запливав все далі в море, інвалід поліз у воду. Йому важко було діставатись до води, адже милиці він залишив на березі.

На глибині інвалідові стало легше, він обігнав хлопчика й уважно почав спостерігати за його білою голівкою.

Накупавшись, хлопчик виліз з води, вдягнувся й побіг в дитячий садок. Він не помічав, як слідом за ним безногий інвалід поліз у воду, як, купаючись, уважно слідкував за ним, Федьком, як виліз з води після нього, як важко було йому вдягатися.

Як це погано, що Федько нічого цього не бачив. Ведуча 2.

Я гадаю, що не тільки у мешканців вашого острова, а й у вас немає і не буде таких рис характеру. Пам'ятаймо, що ми - на відміну інших живих істот, маємо добру душу, добрий розум, добру волю.

Ведуча 1.Часом виявляється, що навіть дуже гарні люди не вміють прийняти чужу

допомогу; необхідність бути вдячним здається їм страшним тягарем, а сама допомога - приниженням, проявом жалості до їхньої слабості. Це відбувається тоді, коли ми починаємо жити за дуже „діловою" формулою: "Ти - мені, я - тобі". Звідси рукою подати до байдужості і жорстокості.

Не говори про доброту,Коли ти неї сам не сяєш,Коли у радощах вітаєш,Зачувши про чужу біду

Бо доброта не тільки те, Що обіймає тепле слово. В цім почутті така основа, Яка з глибин душі росте.

Коли її не маєш ти, То раниш людяне в людині, Немає вищої святині. Ніж чисте сяйво доброти.

Ведуча 2. Тож пам'ятаймо, що ми живемо між людьми і нам притаманні чуйність, милосердя, людяність, добродійство.

І ми повинні навчитися помічати кому і де потрібна допомога, надавати її за власної ініціативи, а не за вказівкою. Тож давайте замислимося; чи завжди ми поводимося гідно? Ось вам конкретна життєва ситуація.

Випадок на залізничному вокзаліДо каси залізничного вокзалу стояла дуже велика черга. Було тісно і

душно. Якась старенька жінка попросила милосердя до її втомлених ніг, стала пояснювати

квиток без черги. І ледве чутно додала, що вона — учасник війни, але, збираючись, поклала посвідчення на дно великої сумки.

У черзі піднявся крик: «Сиділа б ти, бабусю, вдома!», «Подумаєш, війна — та коли це було, пора й забути!». Голоси були молоді і злі. «Є посвідчення, то вийми і покажи», — вигукнув хлопець у «фірмі» з голови до ніг.

Із черги почувся голос: «Пропустіть мене. Я з посвідченням!». До віконця каси підійшов високий молодий чоловік із сивиною у волоссі. У руці він тримав червону книжечку. Верхній ґудзик його куртки був розстебнений і люди побачили Зірку героя.

«До якої станції?» — запитав він жінку. І через хвилину віддав їй квиток. Коли старенька пішла, цей чоловік повернувся на своє місце в черзі. Усі мовчали. Ніхто в цю хвилину не смів подивитися один одному в очі.

Запитання:Як ви думаєте, як проводитимуть себе люди, що стоять у черзі? Як

повелися б ви, якби почули таке прохання?• Чи правильно повелися люди?• Як будуть вести себе люди в черзі після цього випадку? Які будуть

дії молодика?Який урок дав молодий чоловік людям? А з якими справді добрими

вчинками зустрічалися ви вжитті?(Діти висловлюють свої думки.)

Ведуча 1. Пам'ятаєте, якогось року ми мали щоденники добрих справ. Та чи добрі справи усі розібрали, чи, можливо, творячи добро, ми це сприймали, як необхідне... Пам'ятаєте, як у мультику: „Твори добро і - кидай його в море."

Ведуча 2. А й справді, не заради подяки чи нагороди людина робить добро, а з почуття милосердя, дружби, з внутрішньої потреби. Бо «людина коштує рівно стільки, скільки вона може зробити безкоштовно.»

Ведуча 1. Нехай імпульсом до пошуків себе буде вам ось ця притча. Слухайте:

Притча про прокаженихОдин чоловік був дуже набожним. Він завжди віддано молився у церкві,

щоб усі люди були щасливі і багаті. Але ось одного разу під час молитви у церкву ввійшли кілька жебраків, вони були змучені голодом, тіла покривали виразки, у них не було сил навіть молитися. Набожний чоловік здійняв руки до неба і вигукнув: „Господи, я стільки молюся тобі, невже ти нічого не можеш зробити для них?" І тоді у тиші пролунав голос: „Я вже зробив... Я створив тебе..."

Ведуча 2. Отак! «Я створив тебе». У Софійському соборі зображені символічні сходинки духовного розвитку і виглядають вони так:

СЛАВА

БЛАГОДАТЬ

СМИРЕННІСТЬ

ЧИСТОТА

ЛЮБОВ

НАДІЯ

ВІРА

Три вічні сестри Віра, Надія. Любов - допомагають піднестися до стану внутрішньої чистоти. Таке бажання світу дозволяє встановити з ним взаємини повної згоди, гармонії. Перенесення свого внутрішнього світу, спокою у зовнішній світ переходить в смиренність. Лише після проходження названого етапу людина, що допомогла собі, може допомагати іншим у самопізнанні та самовдосконаленні.

Ведуча 1. Шлях духовного розвитку є багатовимірним і прекрасним, проте цей шлях не потрібно розглядати як втечу від реального життя.

Ведуча 2. Для чого ж ми з вами вели сьогоднішню розмову? Навіщо пізнавати себе?

(Відповіді)На думку Рубінштейна само відображення світу втілюється через

людське пізнання. «Пізнавати себе - означає пізнати в собі через свою індивідуальність Вселюдське, а потім, на основі цього вищого осягнення пізнати своє буття, щоб довідатись про своє існування через знаходження його смислу.»

Ведучий. Г. Сковорода вважав, що самопізнання допомагає виявити власні духовні потреби. Пам'ятаєте: «Духовне не можна зрозуміти, його можна тільки пережити.»

Ведуча 1. Ми підійшли до заключної частини нашого спілкування і пропоную заповнити анкету на визначення рівня духовного розвитку.

Ведуча 1. Усі ми маємо здібності і таланти. У одних вони розвинені більше, в інших - менше. Як розвивати їх і що стається із тими людьми, які не хочуть працювати, примножуючи свої таланти, розповість нам отець.

Батюшка- Чому господар дав своїм слугам гроші?

- Скільки грошей отримав кожен із них і що вони зробили з ними? - Про які таланти говорить Ісус Христос? - Чого він навчає нею?

Ведуча 2. Кожен із нас отримав від Господа таланти. У вас на парті лежать пелюстки, напишіть таланти, якими ви, вважаєте нагородив вас Господь. (Пелюстки прикріпляються до квітки на дошці)

Ведуча 1. Що ви робите для того, щоб примножити свої таланти чи розвинути ті, що маєте?

- А чи може сам по собі розвинутися талант, який ви отримали від Бога?

- Що потрібно для розвитку ваших талантів? (Наполеглива праця, зусилля, сила волі)

Ведучий. Отже, Бог дав кожному з нас таланти, які є дуже важливими для нього. Тому ми повинні розвивати свої здібності, примножувати їх, а не «закопувати» їх у землю, як це зробив третій слуга. Ми повинні використовувати свої здібності на славу Божу, для народу, для своїх

ближніх. Таланти не можна марнувати. Прийде час - і Бог запитає, що ми зробили з нашими талантами.

( Звучить музика . Діти заповнюють анкету. ) АНКЕТА

Навпроти кожного з 9-ти запитань накресліть 9 відрізків однакової довжини за формою:

НІ ТАК0-------------------------------------10

Залежно від значення своєї відповіді на запитання зробіть приблизну позначку на координатах відповідного відрізку.

1. Чи добре Ви себе знаєте?2. Чи враховуєте Ви в повсякденному житті інтереси, інших людей?3. Спробуйте пригадати, як часто Вами оволодіває гнів?4. Чи подобається Вам ділитись тим, що у Вас є?5. Чи маєте Ви бажання мати ті речі, які є б інших?6. Спробуйте визначити; як часто Ви помічаєте власні помилки у

житті?7. Чи завжди Вам вдається виправити помічені в житті помилки?8. Вам подобається різнобічно вдосконалювати себе?9. Чи властиве Вам почуття любові до людства?

2. Спробуйте письмово відповісти на такі запитання: 1) На кого Ви хотіли б бути схожими?

1. Спробуйте коротко сформулювати: у чому Ви бачите сенс свого життя?

2. Яка людина приносить Всесвіту найбільше користі?а) Яка дбає про користь тільки для себе?б) Яка дбає про користь для своєї сім'ї?в) Яка дбає про користь тільки для своєї Батьківщини?г) Яка дбає про користь для всіх?

Для визначення духовного рівня розвитку необхідно додати бали запитань 2. 4, 6-9 і відняти їх від суми балів запитань 2 і 5.

Графічне зображення дозволяє візуальне уявити місцезнаходження своєї відповіді відносно мінімально і максимально можливого результату.

Запитання 2, 3, 4 дають можливість довідатись, як ставляться до тебе друзі, а запитання 5, 6, 7 підводять до розуміння зв'язку між власним характером і подіями життя. Запитання 8, 9 показують шлях подальшого розвитку, що особливо важливе у разі незадоволення своїм характером та подіями життя.

Друга частина анкети допомагає визначити ступінь усвідомлення, мети власного життя та орієнтовний рівень розвитку свідомості.

Анкета дає можливість дитині краще пізнати себе, власні потреби і прагнення.

Ведучий.Я не прийшов, щоб покарати світ,Але зцілити все, що було хворе.

Я не прийшов, щоб загасити гніт,А щоб розлить любов між вас, як море.Я не прийшов у золоті й у славі —Те марнотою є в очах моїх.Я не прийшов, аби судити й обмовлятиІ не за те розпитись дав за всіх.Я не прийшов, щоб царство руйнуватиІ в бідності родився не. на те.Тому ж прийшов, щоби гріхи прощати,Та пояснити: що грішне, що святе.Я вже іду.Цей час благословен,Хто видержить в добрі.Буде навік спасен.кує падає вдруге під хрестом.Ах, вже вдруге зтіадає,Свіжі муки відчуваєНаш Спаситедь в ту хвилинуЗа мою бути провину.Ведуча 2. І ми ідемо. Наш час спілкування вийшов. Але тема ця

невичерпнаШукайте себе, збираючи перли доброти , любові, милосердя.

Список використаної літератури:

1. Біблія;2. В. Грищенко «Самостворення «Я» - образу старшокласника»

г.«Психолог», №26-27, 09, с.5-27;3. Н.Олійник «Діагностика та розвиток ціннісних життєвих орієнтацій

у старшокласників»; г.«Психолог», №17, 2004, с. 2-8;4. Т. Тимофєєва. Дорога до успіху г.«Психолог», №9, 2008, с. 12-15;5. Л.Дзюбко «Психологічна допомога в руслі християнського

орієнтованого підходу» г.«Психолог», №4, 2005, с. 2-8;6. Іресі Томал «Як удосконалювати самого себе». Київ. Вид-во політ.

Літ-ри України, 1984 р.;7. В. Татенко «Вчинок як вища форма душевно-духовної творчості

людини» г.«Психолог», №13, 2005, с. 3-8.

Козир Людмила Миколаївна

Нововоронцовська ЗОШ №1

Херсонської обл., учитель української мови та літератури

Козир Л.М.

пр. Вишневий, 1

Нововоронцовка

Херсонська обл.

74200

моб. тел. 097-786-0892

Нововоронцовська ЗОШ №1і

Стежками допитливихБібліографічна гра-змагання між учнями 6-А та 6-Б кл.

Класні керівники: Козир Л.МПасіченко O.A.

ЗО вересня 2010р.

Нововоронцовка

Мета. Закріпити знання учнів про довідкову літературу, бібліотечні каталоги і картотеки; перевірили практичні навички у користуванні довідковою літературою і бібліотечними каталогами та картотеками, виховати в учнів необхідність широкого їх використання.

Обладнання. Книжкова виставка «Мистецтво бути читачем», афоризми про книгу, каталожні ящики алфавітного, систематичного каталогу, картки до гри-змагання, енциклопедії, словники, довідники.

1-а ведуча Доброго дня вам, діти! Щиро вітаємо на нашому святі.Запрошуємо на бібліографічну гру-змагання «Стежками допитливих».2-а ведуча. Книги - кораблі думки, які мандрують хвилями часу і

дбайливонесуть свій дорогоцінний скарб від покоління до покоління.1-а ведуча. Сьогодні команди «Щокашники» і «Декашники» попливуть

накораблях думок у лабіринти книжкового фонду шкільної бібліотеки.

Вихід команд з піснею Легко на серце от книжки хорошей, Она поможет нам в жизни всегда. Когда денек за окном непогожий, Настроение книга поднимет тогда. Учиться книга и жить помогает, Она, как друг, и зовет и ведет. И тот, кто с книгой по жизни шагает. Тот нигде и никогда не пропадет. Шагай смелее читателей племя. Читай и знай, и люби все вокруг. И покоряй и пространство и время. Пусть книга будет тебе в этом друг.

2-а ведуча. Слово командам. Команда «Декашники» Ми всі тут однокласники. Жартома це звучить «однокашники» Питань «Що», «Де», «Коли» багато задавали, Тому наші команди так і назвали.

Команда «Щокашники»Привіт вам, друзі юні!Веселі, сміливі, розумні,Шукачі й планеристи,Спортсмени, актори, танцюристи.Майбутні водії, слюсарі.Умілі майстри й майбутні лікарі.Космонавти, фантасти, романтики,

Фізики. Хіміки, математики. 1-а ведуча

Та щоб професії вам одержати такі, Знання треба надбати немалі. Знання ці живуть у чудовій фортеці. В морі книг, що є в шкільній бібліотеці.

Великий МагістрЯкщо ви там направо підете, Тільки

художню літературу найдете. Далі - на стелажах таємниці вселенські, Загадки древні поселенські. Книги про атома й молекули будову, Як зберегти атмосферу здорову. Різні непізнанні таємниці Зберігаються в бібліотечній світлиці. Тож наліво погляньте - там словники, Енциклопедії і всілякі довідники. Звертайтесь до них з усіх питань, Поповните скарбницю своїх знань.

2-а ведуча. Але, Великий Магістре всіх наук, у нас залишилась ще одна дорога, яка веде прямо. Вона - найкоротша.

Великий Магістр. Так, вона найкоротша, але й найскладніша. По ній підете - до каталогів попадете, Потрібну книгу на цікаву тему там найдете.

1-а ведуча. Сьогодні наші команди підуть по цих стежках і ми побачимо, чи справляться вони з труднощами, що зустрінуться їм на шляху.

2-а ведуча. Але змагання без журі - не змагання. Дозвольте познайомити вас із справедливим компетентним журі. Усі оцінюватимуться за п'ятибальною системою.

1-а командаЛиш привітання команд відзвучать, почнуться змагання хлопців і дівчат.

Команда «Щокашники»Що розкаже нам пташина?

Що співає вона нині? Що можу в книзі я пізнати? А що в журналі прочитати? Ми «Щокашники» в цей час

Щиро вітаємо усіх вас. Супротивників достойними вважаємо, Успіху щиро від душі бажаємо.

Команда «Декашники»Щоб швидко потрібну інформацію

знайти, Допоможуть нам каталоги й довідники. Каталоги й картотеки - без них не існує Жодної бібліотеки.

Енциклопедії, довідники та різні словники-Це перші для нас помічники. «Щокашники» ж наші друзі, Раді будемо їхній заслузі. Дозвольте нам щиро привітати. Успіху їм і собі побажати.

2-а ведуча.Пам'ятайте, що сила кожного в команді, сила команди - в кожному. Тож

розпочнемо змагання. Перший конкурс. «Що? Де ? Коли?». Ви отримаєте завдання і за три хвилини вам потрібно знайти відповідь на них.

Запитання для команди «Декашники»

1. Математична розвага - це і рішення цікавих задач, і геометричні побудови, і математичні ігри. Чиїм іменем названа задача, яка є першою математичною розвагою, з якого року вона відома? (Йосип Флавій, І ст.)

2. Тапіри - дуже лагідні, миролюбні й полохливі тварини. Що ви знаєте про них? (Тапіри/ ТваринигЯ пізнаю світ:Дит. Енциклопедія. - К., 2000. - С .319)

Запитання для команди «Декашники»1. рух транспорту неможливий без дорожніх знаків та правил руху.

Кили і де з'явилися дорожні знаки? Як було сформульовано перше правило дорожнього руху? (1909 р. в Парижі)

2. На світі. Мабуть, немає дитини, яка б не розбила носа. Що потрібно зробити при носовій кровотечі? (Носова кровотеча//Медицина; Я пізнаю світ: Дит. Енциклопедія. - К.,2000. - С.78)

1-а ведучаНаступний конкурс «Поясни і покажи». Учасники команд одержують

картки зі словами. Потрібно дати визначення даних слів та продемонструвати практично. 1.команда «Щокашники» ТИТУЛ ПАГІНАЦІЯ

2.команда «Декашники» ПЕРЕДМОВА ШМУЦТИТУЛ 2 -а ведуча

«Сучасна людина знаходиться у положенні золотошукача перед Гімалаями книг, якому потрібно знайти крупинку золота в масі піску», -сказав академік Вавилов. І знайти ці золоті крупинки допоможе нам каталог.

Каталог алфавітний і систематичний -Це помічник в бібліотеці.Він — конкретний і фактичний.Ви із ним подружіться.Це в житті вам пригодиться.Хто із каталогом щиро дружить,Тому він гарно служить,Той у книжкову морі

Не заблудиться ніколи.Вміння користуватися каталогом покажуть учасники команд у конкурсі

«Компас в книжковому морі»., який складається з трьох етапів і найскладніший. Уявіть собі, що ви - бібліотекар. До вас підходить читач із запитаннями. Які написані на картці.Отже, І етап конкурсу «Позмагаймося» має таку умову: хто швидше дастьправильну і повну відповідь.Запитання для команди «Щокашники»1. Чи є в шкільній бібліотеці книга В. Нестайка «Тореадори з

Васюківки»?2. Які книги Ю. Яковлева є в шкільній бібліотеці?

Запитання для команди «Декашники»1. Чи є в шкільній бібліотеці книга О. Сенченка «загублений берег»?2. Які книги К. Буличова є в бібліотеці?

Другий етап «Загублені дані»- на уважність. Читач просить у вас три книги, виписані з каталогу.

Припустимо, що це дуже сумлінний читач, але через неуважністьвилучив з опису важливі деталі, без яких книгу неможливо найти.Ваше завдання - визначити, що забув написати читач. Після виконаннязавдання картки здати журі. Часу у вас мало -1 хв. Третій етап цього

конкурсу «Порекомендуй читачеві». Ситуація: біля вас той самий допитливий читач. Завдання: через 3 хв. Ви повинні порекомендувати 4 підібрані вами книги. Тема - на картці.2.команда «Декашники» ПЕРЕДМОВА ШМУЦТИТУЛ 2 -а ведуча

«Сучасна людина знаходиться у положенні золотошукача перед Гімалаями книг, якому потрібно знайти крупинку золота в масі піску», -сказав академік Вавилов. І знайти ці золоті крупинки допоможе нам каталог.

Каталог алфавітний і систематичний -Це помічник в бібліотеці.Він — конкретний і фактичний.Ви із ним подружіться.Це в житті вам пригодиться.Хто із каталогом щиро дружить,Тому він гарно служить,Той у книжкову моріНе заблудиться ніколи.Вміння користуватися каталогом покажуть учасники команд у конкурсі

«Компас в книжковому морі»., який складається з трьох етапів і найскладніший. Уявіть собі, що ви - бібліотекар. До вас підходить читач із запитаннями. Які написані на картці.Отже, І етап конкурсу «Позмагаймося» має таку умову: хто швидше дастьправильну і повну відповідь.Запитання для команди «Щокашники»1. Чи є в шкільній бібліотеці книга В. Нестайка «Тореадори з

Васюківки»?

2. Які книги Ю. Яковлева є в шкільній бібліотеці?

Запитання для команди «Декашники»1. Чи є в шкільній бібліотеці книга О. Сенченка «загублений берег»?2. Які книги К. Буличова є в бібліотеці?

Другий етап «Загублені дані»- на уважність. Читач просить у вас три книги, виписані з каталогу.

Припустимо, що це дуже сумлінний читач, але через неуважністьвилучив з опису важливі деталі, без яких книгу неможливо найти.Ваше завдання - визначити, що забув написати читач. Після виконаннязавдання картки здати журі. Часу у вас мало -1 хв. Третій етап цього

конкурсу «Порекомендуй читачеві». Ситуація: біля вас той самий допитливий читач. Завдання: через 3 хв. Ви повинні порекомендувати 4 підібрані вами книги. Тема - на картці.

1. Вам треба підгодовувати повідомлення про козацькі часи в Україні. Які книги допоможуть вам у цьому? Назвіть не більше трьох.

2. Які книги поглиблюють ваші знання з географії? Назвіть три книги українською мовою.

Завдання для команди «Декашники»1. Які цікаві книги можна прочитати з біології про тварин українською

мовою? Порекомендуйте не більше трьох назв.2. Ви захоплюєтесь мистецтвом. Які є книги в бібліотеці з цієї теми?

Порекомендуйте їх.

Слухаємо відповіді учасників команд. Слово командам. Слово - журі.

А тепер переходимо до наступного конкурсу «Мовні скарбниці». Знову уявіть собі, що до вас звертаються читачі із проханням розтлумачити зміст фрази, слів, що зустрілися йому в тексті, пояснити правильність їх написання. Ваші дії як бібліотекаря. Завдання для команди «Щокашники»

1. З'ясувати значення слова іншомовного походження «інтелектуал»2. 2. Вибери правильний варіант написання слів

фу (т/д) боліст вимп(е/и)л д(и/е)регент

3. Продовжити фразеологізм і пояснити його

значення

Де (вже) наше...

Завдання для команди «Декашники»

1. Знайти значення слова іншомовного походження «мобільність».

2. Вибери правильний варіант написанняЖ(у/ю)ріД(и/е)кретГолу(б/п)ка

4. Продовжити фразеологізм і пояснити його значенняНе одним хлібом...

2-а ведучаНаш наступний конкурс « Кросворд»На його розгадування кожній команді дається по 3 хв.

По горизонталі1. Книга, що містить короткі відомості, поняття з певних питань.2. Одна сторона аркуша паперу в книзі. Альбомі, зошиті.

3. перша сторінка книги, на якій надруковано заголовок, ім'я та прізвище автора.

4. Стислий умовний опис когось чи чогось, за яким треба відгадати хто це чи що це, жанр фольклору.

5. той, хто написав якусь книгу, наукову працю.По вертикалі.

1. Вона вчить, як на світі жить.

Кросворд для команди «Щокашники» По вертикалі:

1. Шматочок гуми, який використовується для витирання написаного.2. Періодичне друковане видання у вигляді книжки.3. Покриття книги або зошита з паперу чи клейонки.4. Назва будь-якого твору або окремих його частин.

5. Розповідний народно-поетичний або писемно-літературний твір. По горизонталі

1. Без язика, а говорить.

2-а ведучаСьогодні без реклами не обходиться жодна телепередача. Тому домашнім

завданням було: підготувати рекламу відомого командам довідкового видання.

1-а ведучаІ на закінчення конкурс капітанів

За хвилину треба дати правильну відповідь на запитання. Капітани по черзі дають відповіді на запитання із конвертів. 2-а ведуча

От і закінчились наші змагання. І настав час робити підсумки. Слово журі. Команди

Ми змагалися на всю силу, Дарували усмішку вам милу. Та змагалися не за бали. А для знань, що тут надбали.

Міністерство освіти і науки України

Херсонської облдержадміністрації

Нововоронцовська ЗОШ №1

Урок історії рідного краю

Учитель української мови

та літературиКозир Л.М.Зав.бібліотекоюТопчій В.М.Зав. краєзнавчим

музеємТартиця В.Д.

2011 р.

Мета : розширити у дітей знання про звільнення рідного краю від німецько – фашистських загарбників; виховувати любов, тепло до героїв Великої Вітчизняної війни, гордість і пошану до захисників Батьківщини, формувати активну життєву позицію; розвинути почуття патріотизму.

Обладнання: засоби масової агітації, документи із районного краєзнавчого музею, одяг та озброєння військових, фотостенд, одноіменна книжкова виставка.

Вчитель : Війна. Велика Вітчизняна війна радянського народу проти німець-ко-фашистських загарбників. Страшна війна минулого століття, пекуча рана, яка болить досі чи не кожній родині в Україні. Воїни-переможці проявили чудеса героїзму, стійкості, мужності, билися за кожен клаптик рідної землі до останнього подиху, до останньої краплі крові, вистояли і перемогли. Для України ціна тієї перемоги жахлива - мільйони людських життів, зруйнована

економіка. Кожен другий воїн поліг у боях, кожен другий з тих, хто зали-шився у живих, був поранений.

Народ, який заплатив надто велику ціну в тій війні, не має права на за-буття. Дорогою ціною дісталась нам перемога. Фашисти знищили в Україні понад 5,5 млн. мирного населення та військовополонених. Із України фашис-ти вивезли на каторжні роботи до Німеччини майже 2,4 млн. юнаків і дівчат, убивали, грабували, принижували людей.

Страшні сліди залишила війна. За роки Великої Вітчизняної війни заги-нув кожен шостий громадянин України. Тільки на території України на руїни і згарища було перетворено 114 міст і 28 000 сіл. 1225 днів та ночей Україна перебувала у вирії війни.

Скільки горя, скільки страждань за цими цифрами.

Шістдесят п"ять років тому, земля нашої, нині незалежної держави була звільнена від завойовників. Все менше залишається учасників Великої Вітчизняної війни.

Є віхи в історії, яким ніколи не згаснути. Минають роки, відлітають у віч-ність. Що далі віддаляє нас невблаганний час від подій Великої Вітчизняної війни, то вагомішим постає перед сучасниками безсмертний подвиг поколін-ня, яке розгромило фашизм і врятувало людство від рабства.

Пройде і 80, і 100, і безліч років пройде, але вдячні нащадки пригадувати-муть і передаватимуть іншим сторінки нашої славної історії, трагічні та неза-бутні.

(Виконується пісня "Вставай страна огромная")

Уч.1

Пройшло багато літ з тих пір,

Коли ішла війна...

Страшна війна, кровопролитна,

Яка холодним подихом своїм

Гасила подихи життя

Безжально, дико, ненаситно,

Була до усього байдужа,

Нікого не щадила, все плюндрувала,

нищила,палила...

Уч. 2 І не відомо, як жили би зараз ми,

Якби не мужнії заступники-сини,

Які страшної не злякались

І рідну землю захищали,

Життя життями рятували.

Уч.3

Не побоялись –підставляли

Під вражії удари свої могутні груди й плечі

І принесли себе у жертву,

Відстояли достойно України честь безсмертну.

Уч. 4

Це патріоти свого краю,

В серцях яких палав вогонь без краю

Вогонь любові, мудрості, добра,

Уч. 5

Пройшли давно напасні роки,

І нові покоління в майбутнє роблять смілі кроки.

Все забувається лихе й погане,

Та у серцях наших вдячних знов повстане

Могутній та величний подвиг

Героїв смілих і хоробрих.

(Виконується пісня

"Прощайте друзья")

Уч. 6

Село Воронцовка стоїть над Дніпром.

Ой скільки тут наших людей полягло!

А вони ж кохали, надію плекали,

Свою рідну землю і нас визволяли..

Директор музею:(Розповідь про визволення району від німецько-фашистських загарбників.Звільнення Нововоронцовки.)

Звільнення району від німецько-фашистських загарбників пов"язане з прове-денням Нікопольсько-Криворізької операції військами ІІІ і ІV Ураїнських фронтів з 30 січня по 29 лютого 1944 року. В районі Нікополя та Кривого Ро-гу ворог зосередив велике угрупування своїх військ. Тут діяла 6-та армія "месників", яка налічувала 22 дивізії, 160 тисяч солдат і офіцерів, понад 8 ти-сяч гармат і мінометів. Більше 320 танків і штурмових гармат.

Головний удар радянських військ був спрямований на станцію Апостолове. 31 січня 1944 року рад. війська пішли у наступ. Незважаючи на шалений опір, оборона фашистів була прорвана. Війська 5-тої ударної армії під коман-дуванням генерал-лейтенанта Цвєтаєва звільняла населені пункти

Лівобережжя. Після звільнення Верхнього Рогачика склалися умови для форсування Дніпра. Переправа військ велася в складних

умовах. Всі пере-прави через Дніпро були знищені ворогом, в цей час на річці почався льодо-хід. Незважаючи на це, три стрілецькі корпуси з 7 по 12 лютого переправи-лися на правий берег і зайняли плацдарми між Золотою Балкою і Гаврилів-кою. Кровопролитні бої велися за розширення і утримання цих плацдармів. В районі Золотої Балки 13 лютого німці атакували 14 разів, 14-го – 8. При звільненні території села Михайлівка загинув відважний боєць, розвідник Сергій Саркисян, який був нагороджений двома орденами Червоної Зірки. Він виконував найскладніші завдання, що часом здавалися нездійсненними. На його рахунку було 19 язиків. 26-го лютого 5-та ударна армія перейшла у наступ і заволоділа Золотою Балкою. 27 лютого була звільнена Гаврилівка.

6-а ударна армія під командуванням генерал-лейтинанта Шльоміна вела на-ступальні бої у напрямку Нововоронцовки. Залишивши Нікополь, фашисти зосередили в районі с. Мар"янське значні сили. Ціною великих зусиль німе-цьким військам вдалося зупинити частину радянських військ перед Новово-ронцовкою. Удосвіта 26 лютого 1944 року почався відхід гітлерівців із сели-ща на Осокорівку, Хрещенівку, і Миролюбівку. Вранці 27 лютого радянські війська перейшли у наступ і звільнили Нововоронцовку. Одним із перших, хто вступив у звільнене селище були бійці розвідроти під командуванням Літвінова Георгія Федоровича. У складі розвідроти були Сафіулін, Пилипен-ко, Шнирьов, Віденей.

Одним з перших в селище ввійшов дивізіон під командуванням Івана Семеновича Воєвудського.

( виконується пісня "Эх дороги")

Учень :

Із повідомлення Радінформбюро: "27 лютого 1944 року південніше Апосто-лово наші війська оволоділи районним центром Миколаївської області Ново-воронцовка і населеними пунктами Осокорівка,Петрівка, Фирсівка, Золота Балка, Гаврилівка,Кременівка, Володимирівка"

Старшокласник 1

Той лютий в пам"яті закляк

Ми під вогнем раділи кожній бровці.

І, як могли, скорочували шлях,

Аби на ранок бути в Воронцовці.

Тривожний вечір, як тривожний час,

Розвідку вмить у вибалку поглинув.

-Там наші люди, там чекають нас!-

Сказав солдатам старшина Літвінов...

Стар шокласник 2

На ранок вільним селище було,

Все дихало навкруг на повні груди.

І хоч на заході далеко ще гуло,

Щасливими були вже вільні люди.

Старшокласник 3

Минули з того дня роки й роки,

Та через свята всі і наші будні,

Сьогодні, завтра і на всі віки

Для нас той лютий буде незабутнім.

Нам стукають у серце дати ці,

Ми знаємо, чим перемога вкрита,

І завжди поруч житимуть бійці,

Вкарбовані у мармурових плитах.

Директор музею:

У звільненні району з повітря військам допомагали льотчики 8-ої і 17-ої повітряних армій. Льотчик-винищувач повітряної армії Герой Радянського Союзу Спартак Йосипович Маковський був героєм неба нашого району

Бібліотекар:

"Це було 3 січня 1944 року в районі ст. Апостолове. Під час штурму ворожого аеродрому літак Кузнєцова було підбито і Спартак Маковський розвернув свою машину на зворотній курс, добре бачив як Віктор пішов на вимушену посадку...

Ще сьогодні вранці вони - бойові товариші, земляки (Маковський - запоро-жець, а Кузнєцов родом із Мілітополя) спішили в їдальню, по тривозі разом бігли на аеродром. А зараз машина Кузнєцова падала на землю, окуповану гітлерівцями. І нічого змінити не можна.

Чому нічого? Спартак заклавши глибокий віраж, зробив коло над машиною Кузнєцова, що безпорадно вткнулася в минулорічну ріллю. Він бачив, як Віктор вибрався з літака і зразу ж оцінив обстановку. Можна приземлитися поряд, прикидав він гарячково. Німці рухаються по дорогах. Від них до місця

вимушеної посадки кілометра півтора-два. Автомашин не видно. Поки добе-руться встигну. Віктор стане однією ногою на крило, іншою в кабіну, голову – під ковпак. Долетимо.

Літак Маковського пішов на зниження. Віктор спочатку нічого не зрозумів, але потім замахав руками, вказуючи місце зручної посадки. І раптом, миттєво зорієнтувавшись Спартак знову рвонув літака вгору . Поле перетинала лінія зв"язку.

Ще одне коло, ще. І, знов на посадку Спартак добре бачив зверху, як до літака бігли гітлерівці. Вони не стріляли – здобич було вже явно очевидною.

- Брешете, не візьмете, не візьмете, гади - в люті шепотів Маковський, розу-міючи, що в його розпорядженні залишаються лічені хвилини. Він знав, що ризикує життям, але ні на мить не вагався у вірності прийнятого рішення. Товариш у біді!

Поштовх. Пробіг. І ось уже Віктор поруч скорчився перед ним в кабіні. Він встиг підпалити свій літак і дим прикриває їх від гітлерівців. А ті вже за

кілька десятків кроків від них. Секунди як роки. Маковський із зусиллям під-німає над землею літак, що став важкокерованим і бачить як розсікають небо різнокольорові сліди трасуючих куль.

А потім був свій аеродром. Обійми товаришів. І радість, і скупі сльози на очах Кузнєцова коли той міцно тиснув йому руку."

Директор музею: До вашої уваги унікальна фотографія 1944 року зроблена на аеродромі при поверненні після описаного випадку. Ще одна фотографія цього року - аеродром радянської повітряної армії. Крайній справа Спартак Йосипович Маковський. Хоробрий, мужній льотчик, який під час Великої Вітчизняної війни здійснив 268 бойових вильоти, підбив особисто 30 воро-жих літаків і 7- в парі. Не один раз йому в бою й доводилось йти на таран. Переможцем виходив той, у кого сильніша сила волі та міцніші нерви. Маковський з честю виходив з таких ситуацій, йшов до кінця, а у німецьких асів не витримували нерви і вони в останню секунду відводили машину в сторону. Як складно було в бою міг здогадуватись лише технік на своєму аеродромі, зустрічаючи Маковського. Часом на машині була обірвана значна частина обшивки літака, а той відбита частина крила. На святкування 50-річчя Перемоги

Маковський приїздив у Нововоронцовку і розповідав про звільнення нашого району від німецько-фашистських загарбників.

Загинув у цих боях військовий льотчик, харків"янин, Григорій Володимиро-вич Бородавко. Ось що про загибель свого друга згадував колишній льотчик Касаткін, житель м. Нікополя.

Бібліотекар:

"Це було 10 лютого 1944 року. Нашій ескадрильї, якою командував старший лейтинант Григорій Володимирович Бородавко, було поставлено завдання- знищити живу силу і техніку ворога, що відходив з Нікополя на Нововорон-цовку. Десять наших літаків розвернулись у бойове коло. Скинуто бомби на голови фашистів, на бриючому польоті розстріляно з гармат і кулеметів усе, що рухається, по степовій дорозі. Раптом у шоломофонах чується голос командира : "Я підбитий, виходжу з атаки." Тут ми побачили, як у ведучої машини зупиняється гвинт і літак приземляється в балці. Приймаємо рішення – приземлитися і врятувати старшого лейтенанта. Зав"язується нерівний впертий бій між чотирма льотчиками та кількома сотнями німецьких головорізів. Саме в цьому бою загинув наш бойовий товариш, старший лейтенант Бородавко. Осколок міни обірвав його життя. Закінчилися набої, але вже не один десяток фашистів валялись мертвими. Починаємо відходити. Та раптом з балки з"являється німецькі вершники. Збиті з ніг підполковник Шестаков, молодший лейтенант Пилипець, останнім хапають мене.

Полон... Фашисти кинули нас у підвал будинку, де жила сім"я Ткачова у Нововоронцовці. Ці прості люди багато допомогли нам. Дочка господаря Люба передавала хліб, картоплю, воду, чисті ганчірки для перев"язки ран, а малий Миколка навіть запропонував мені чи не останню свою шапку, бо шо-

ломофон з мене зняли німці. Сам господар систематично пошепки інформував нас про становище на передовій.

Всі ми були впевнені у близькій перемозі. Ніколи не зітреться з пам"яті турбота і допомога цієї чудової сім"ї"

Директор музею: За два дні до наступу нашим військам довелося вести кровопролитні бої в районі Дудчани-Рядове. Їх вели воїни прославленого 10-гвардійського стрілецького корпусу, 320-а дивізія. У цих боях безсмертний подвиг Олександра Матросова повторив син башкирського народу Мінігалі Хабібуллович Губайдуллін. Будучи пораненим він продровжував команду-вати взводом. Після другого поранення він зібрав останні сили, кинувся до ворожого дзоту і закрив своїм тілом амбразуру. Ворожий кулемет замовк, гвардійці кинулися в атаку, курган був взятий.

Бібліотекар:

Звільнені від німецько-фашистських загарбників

28 лютого с.с. Ленінське, Петрівка, Любимівка, Іванівка, Трудо-любівка.

4 березня –с. Червоне

8 березня – с. Дудчани

10 березня –с.Новововоскресенське

13 березня –с.с. Біляївка, Українка

14 березня –Херсонська область

30 жовтня -Україна

(Виконується пісня "Катюша")

Директор музею:

При звільненні нашого району загинуло 2740 солдат і офіцерів радянської армії. Вони поховані в 17 братських могилах. Встановлені пам"ятники вої-нам-визволителям та воїнам-односельцям загиблим в роки Великої Вітчиз-няної війни.

У Нововоронцовці у 1965 році споруджено обеліск. В центрі монумента височить 12-метровий обеліск на прямокутному двохступінчатому цоколі. З чотирьох сторін встановлені під кутом 45 градусів меморіальні плити, на яких висічені прізвища загиблих. Їх 60, а також імена односельців, що заги-нули в роки Великої Вітчизняної війни та народних месників, замучених німцями - 176 прізвищ. Першим в списку стоїть прізвище Героя Радянського Союзу І.М.Бережного.

Уч.7

Стоять обеліски в степах України,

Як пам’ять про друзів полеглих жива.

Про тих, хто поліг у степах під Херсоном,

Хто крицю ворожу трощив і крушив,

Уч.8

Хто йшов як звитяжець,

В пекельном двобої

Крізь гуркіт металу, пожарища нив...

І рвав неприступні ворожії вали...

Уч.9

Хто плив через хвилі холодні Дніпрові,

У танках горів, попеливсь у вогні,

Долаючи шлях полиновий і довгий

В атаках, поході, і ночі , і дні.

Уч.10

Ми не забули вас, ровесники- солдати,

У нашій пам’яті ви знову, як живі,

Бо не прожиті ваші радощі і роки

Влилися в нас, у наші молодії кроки

Якими маєм залишити свій слід на цій Землі.

Уч.11

Слава вам, герої України!

Слава Україні-Батьківщині!

Бійці Вітчизну врятували,

Ішли за неї в смертельний бій

Щоб діти в щасті виростали

В країні зоряній своїй.

(Виконується пісня "День победы")

Уч.12

Тож розквітай, моя ти ненько Україно!

Плекай нових героїв, щоб завжди були горою

За честь народу і за честь твою й ім’я-

Про це всім серцем мрію я!

(співа Салтан І.А – викладач музичної школи)

Вчитель: Минають роки, відлітають у вічність. 65 років минуло з того часу, коли замовкли останні постріли гармат, настала тиша, прийшов мир, довгожданний, вистражданий, оплачений найвищою ціною - ціною життя, ціною крові, ціною сліз.

День сьогоднішній нерозривно пов"язаний з днем учорашнім.

Одразу по війні, у визволених селах вогонь обережно несли від хати до хати, щоб зігрітися самим і зігріти інших. Щоб ним освітити хату, а радістю -душі.

Отак і вогонь життя. Він іде з покоління в покоління, в майбутнє.

І дай боже, щоб цей вогонь ніколи не згас у ваших серцях, діти, адже в людини, у якої в душі немає минулого, не може бути й майбутнього .