Методичний посібник · 2015-03-31 · З досвіду роботи практичного психолога Єфіменко Т. А. 2014 . 2 Робочий зошит

Відділ освіти, молоді та спорту

Хмельницької районної державної адміністрації

Психолого - логопедична служба

Методичний посібник

З досвіду роботи

практичного психолога

Єфіменко Т. А.

2014

2

Робочий зошит з психології. 11 клас: методичний посібник. -

Хмельницький; Відділ освіти, молоді та спорту Хмельницької

районної адміністрації. – 2014. – 124 с.

Укладач: Єфіменко Т. А., практичний психолог.

Рецензент: методист психологічної служби Боднар О. В.

Посібник являє собою методичні розробки практичних занять з

психології для учнів 11 класу.

Робота із зошитом допоможе учням освоїти наукові знання по

психології та застосовувати їх на практиці. Вивчивши складові

компоненти особистості: темперамент, характер, самооцінку, учні

можуть більш глибоко дослідити свій внутрішній світ, зможуть

уникнути різних комплексів, бути терпимими до оточуючим. Маючи

уявлення про мотиви, потреби людської поведінки, старшокласники

зможуть уникнути конфліктів - як внутрішньоособистісних, так і з

іншими людьми. Органічне поєднання теорії та практики допомагає

більш успішно засвоїти навчальний матеріал.

Зошит розрахований на учнів загальноосвітніх навчальних

закладів та вчителів психології.

Рекомендовано рішенням ради методичного кабінету відділу освіти,

молоді та спорту Хмельницької райдержадміністрації.

Протокол № 4 від 25. 12. 2014.

3

Розділ 1. Психологія пізнання й навчання

Тема 1. Предмет психології та психічні процеси

Основні поняття:

1. Психологія (від грецького «психе» - душа і «логос» - вчення) -

вивчає факти, закономірності та механізми психіки.

2. Психіка - регулює поведінку і діяльність людини.

3. Пізнавальні процеси - це психічні явища, в своїй сукупності

безпосередньо забезпечують пізнання, тобто сприйняття інформації,

її переробку, зберігання та використання. До них відносять:

• Відчуття;

• Сприйняття;

• Увага;

• Уява;

• Пам'ять;

• Мислення.

Галузі сучасної психології

Юридична психологія - підрозділяється на судову, що

досліджує психічні особливості поведінки учасників кримінального

процесу, особливості поведінки обвинуваченого і т. п., кримінальну -

психологічні проблеми поведінки і формування особистості

злочинця, мотивами злочину.

Психологія праці - психологічні особливості трудової

діяльності.

Військова психологія - поведінка людини в умовах бойових дій.

Вікова психологія - розвиток різних психічних процесів і

психічних якостей особистості.

Педагогічна психологія - закономірності навчання і виховання

людини.

Медична психологія - психологічні аспекти діяльності лікаря і

поведінки хворого.

Соціальна психологія - взаємодія людей у різних організованих

і неорганізованих групах [5].

Тест «Який ви психолог?»

Виберіть варіант відповіді і підрахуйте бали.

1. По-вашому, ті, хто завжди дотримується хорошого тону:

а - ввічливі, приємні в спілкуванні - 2 бали,

б - суворо виховані - 4 бали,

в - просто приховують свій справжній характер - 1 бал.

6

2. Ви знаєте подружню пару, яка ніколи не свариться. По-

вашому:

а - вони щасливі - 2 бали,

б - байдужі один до одного - 1,

в - у них немає довіри один до одного - 4.

3. Ви вперше бачите людину і вона відразу починає розповідати

вам анекдоти. Ви вирішите, що вона:

а - дотепник - 1,

б - прикриває ними свою невпевненість - 2,

в - хоче справити на вас приємне враження - 4.

4. Ви говорите з кимось на цікаву для вас тему і співрозмовник

супроводжує розмову жестикуляцією. Ви вважаєте:

а - він хвилюється - 4,

б - він нещирий - 1.

5. Ви вирішили трохи краще пізнати свого знайомого. Вважаєте,

що треба:

а - запросити його в компанію - 1,

б - поспостерігати в справі - 2.

6. Хтось у ресторані дає великі чайові. Ви переконані:

а - він хоче справити враження - 4,

б - йому потрібно розташування офіціанта - 1,

в - від щедрості душі - 1.

7. Якщо людина ніколи не починає розмову першою, то:

а – вона щось приховує - 2,

б - занадто боязка - 4,

в - боїться бути незрозумілою - 1.

8. Низький лоб людини означає:

а – що людина не дуже розумна - 1,

б - упертість - 2,

в - не можна сказати конкретно - 4.

9. Про людину, яка не дивиться іншим в очі:

а - вона нещира - 4,

б - у неї комплекс неповноцінності - 1,

в - вона занадто неуважна - 2.

10. Якщо людина з високим достатком завжди купує дешеві речі,

вона:

а – ощадлива - 4,

б - скромна - 2,

в - скнара - 1.

7

Підрахуйте бали:

35 і більше балів: Вам дуже легко скласти уявлення про людину

- подивився і - досить. Ви можете одразу повідомити їй свою думку,

так як впевнені в ній. Але подумайте, чи варто все-таки ділитися

прямолінійно своєю думкою?

26 - 34 бали: Ви вмієте об'єктивно оцінювати ситуацію і

оточуючих. У вас є психологічне чуття, немає проблеми вгадати

характер людини, з вас вийшов би відмінний психолог. Ви не

дозволяєте собі приймати на віру чужу думку, волієте переконатися

самі, яка людина.

16 - 25 балів: Ви зазвичай не впевнені в своїй думці і легко

приймаєте чужу точку зору. Так притупляється ваша

спостережливість. Намагайтеся більше довіряти собі.

15 балів і менше: Ви нерідко готові повірити кому б то не було.

Про людей судите за зовнішніми ознаками. І якщо ваша оцінка

виявилась невірною, ви дивуєтеся і губитеся. Ваше перше враження

може виявитися поверхневим і неточним, тому придивляйтеся до

людей уважніше і не поспішайте з оцінкою.

Домашнє завдання:

Написати свої роздуми на тему: «Навіщо мені вивчати

психологію?»

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

8

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Тема 2. Пам'ять як психічний процес


1. Запам'ятовування, збереження і наступне відтворення

інформації називається пам'яттю.

2. Розрізняють запам'ятовування, збереження, відтворення й

забування інформації.

3. Види пам'яті

Розрізняють:

Довгострокову пам'ять - тривалість збереження матеріалу

після багаторазового повторення.

Короткочасну пам'ять - збереження інформації після

одноразового повторення [12].

Тест «10 слів»

Слухове запам'ятовування:

Після того, як учитель прочитає слова, за його сигналом запиши,

які запам'яталися в будь-якому порядку:

________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Індексація:

10 балів – Високий рівень

8 – 9 балів – Вище за середнього

5 – 7 балів – Середній рівень

3 – 4 бали – Нижче за середнього

1 – 2 бали – Низький рівень

Кількість _____________ Результат: ____________________

Зорове запам’ятовування:

Протягом 50 секунд прочитай і запам'ятай слова, записані на

дошці. Запиши їх по пам'яті в будь-якому порядку:

9

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Кількість_____________ Результат:___________________________

Закони та механізми запам'ятовування, збереження і

забування інформації

Закони та механізми запам'ятовування, збереження і

забування інформації:

1. Закон визначає об'єм короткочасної пам'яті (7 +/ - 2).

2. Закон початку і кінця.

Умови, що впливають на запам'ятовування:

- установка

- мотивація

- емоційний стан

- значущість для індивіда інформації

Способи розвитку пам'яті

Мнемотехніка - прийоми та способи для поліпшення

запам'ятовування:

1. Метод «Прив'язки» запам'ятовувати інформацію. Для

запам'ятовування послідовність з 15 - 25 предметів слід розставити їх

на заздалегідь відомі об'єкти. Наприклад, це можуть бути полки в

книжковій шафі, або вдома на вашій вулиці, або ще які-небудь

об'єкти, до яких можна прив'язати одиницю інформації, що

запам'ятовується. Після цього слід представити цю зв'язку предметів

образно, яскраво і незвично.

2. Метод «Ланцюжок». Припустимо, Вам необхідно запам'ятати

слова: миша, тарілка, камінь, вода, пісок, квіти, небо, лист, дівчинка,

яблуко. Щоб запам'ятати цю інформацію треба постаратися скласти

асоціативний ланцюжок між сусідніми словами. Наприклад: миша

сидить в тарілці, тарілка стоїть на камені, камінь стирчить з води,

10

вода йде в пісок, пісок засипає квіти, квіти дивляться в небо, з неба

падає лист, лист кружляє над дівчинкою, дівчинка їсть яблуко.

3. Метод «Сценарій». У цьому випадку для запам'ятовування треба

навчитися створювати "сценарій", що зв'язує воєдино всі слова зі

списку. Наприклад, використовуючи ті ж слова: миша сидить в

тарілці, яка стоїть на камені, навколо вода, а далі пісок, за ним квіти,

а над ними небо, в якому кружляє лист, на все це дивиться дівчинка,

що жує яблуко.

4. Прийоми мнемотехніки для запам'ятовування кольорів веселки:

червоний, оранжевий, жовтий, зелений, блакитний, синій,

фіолетовий. Існує кілька приказок мнемотехніки:

Кожен мисливець бажає знати, де сидить фазан.

Кожен оформлювач бажає знати, де скачати фотошоп.

5. Мнемотехніка для запам'ятовування слів з и після ц: Циган на

навшпиньках цикнув курчаті: «Цить» [15].


Провести діагностику зорового запам’ятовування з одним

респондентом. Опрацювати та записати результати діагностики.

Геометричні фігури:

Кількість _____________ Результат: _______________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

11

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Тема 3. Увага та її властивості


1. Увага - спрямованість і зосередженість свідомості на певних

об'єктах при одночасному відволіканні від інших.

2. Види уваги

Мимовільна – виникає само собою, викликана дією сильного,

контрастного або нового, несподіваного подразника (сильний шум,

помітно одягнена людина, плаче дитина).

Довільна - свідоме зосередження на певній інформації, вимагає

вольових зусиль і за відсутності інтересу стомлюється через 20

хвилин. (Пов'язано з інтересом).

Після довільна - викликається після входження в діяльність і

виникає у зв'язку з інтересом.

3. Фактори що впливають на довільну увагу:

- мотивація

- емоційний стан

- особистісні особливості

- особливості ситуації

- важливість стимулу [23]

Методика «Проставити значки»

12

Лист до методики «Проставити значки»

Дитина безперервно працює, виконуючи це завдання протягом

двох хвилин, а загальний показник перемикання і розподілу його

уваги визначається за формулою:

S = (0,5 N - 2,8 n) / 120

де S - показник перемикання і розподілу уваги;

N - кількість геометричних фігур, переглянутих і помічених

відповідними знаками протягом двох хвилин;

n - кількість помилок, допущених під час виконання завдання.

Помилками вважаються неправильно проставлені знаки або

пропущені, тобто не помічені відповідними знаками геометричні

фігури.

Оцінка результатів

10 балів - показник S більше ніж 1,00.

8-9 балів - показник S знаходиться в межах від 0,75 до 1,00.

6-7 балів показник S розташовується в межах від 0,50 до 0,75.

4-5 балів - показник Sзнаходиться в інтервалі від 0,25 до 0,50.

0-3 бали - показник S знаходиться в межах від 0,00 до 0,25.

Висновки про рівень розвитку уваги

10 балів - дуже високий.

8-9 балів - високий.

6-7 балів - середній.

4-5 балів - низький.

2

0-3 бали - дуже низький.

Результат:______________________________________________

Бланк методики Мюнстенберга

бсонуеевтргщоуерайонкзгугновинаьхеьгяфакть

уекзаментрочягщшгукппрокуроргурсеабетеоріяем

тоджебьамхокейтрійцяфцуйхайттелевізорболджщ

зхюелгщьбпарасоляшохгеюжіпдргщхнзд

сприйняттяйцукендшизхьвафипролдблюбовабф

ирплослдвиставаягснбюнбюерадістьвуфциежд

лоррпнародшалдьхешпцгіернкуифйшрепортажек

ждорлафивюфбьконкурсйфнягьиувскапрлособистістьзжею

дшщгложкаепрплаванняедтлжезбьтрдшкнпр кивком едіяш

лдкуйфвідчайфрлньягвтлджехьгфтасенлабораторіягщдщн

уцтргшчшлроснованіезбжхьжбшдерпентаопрукгв

смшрпсихіатріябплмстчьйфясмтщзайеьягнтзхшм

Результат:______________________________________________

Способи розвитку уваги

Найди 10 відмінностей

Знайди предмети

13

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________


Лабіринт

У цьому лабіринті навіть без аріадниних ниток можна легко

пройти від входу (дірка в стіні) до кімнати в середині лабіринту.

Спробуйте:

Пошук закономірностей

14

Практичне

Понятійне

(словесно – логічне) Наочно - образне

Теоретичне

Види мислення

У першому квадраті в певному порядку поміщені вісім

фізіономій. Знайдіть закономірність, згідно з якою вони розташовані,

та визначте, яка особа з другого квадрата повинна зайняти вільне

місце в верхньому.

Тема 4. Мислення. Види і типи мислення

Мислення - це відображення загальних властивостей речей і

явищ, знаходження закономірних зв'язків і відносин між ними. Це

пізнання дійсності.

Мисленнєві операції:

Аналіз - уявне розчленування предмета або явища, виділення

його частин, ознак, властивостей.

Синтез - з'єднання елементів, частин, ознак в деяке ціле.

Узагальнення - об'єднання предметів і явищ, що мають ті чи

інші загальні властивості.

15

Абстрагування - це уявне відокремлення одних ознак і

властивостей предметів та явищ від інших їхніх рис і від самих

предметів (явищ), яким вони властиві.

Шляхи розвитку та активізації мислення:

1. Вміння формулювати питання.

2. Аналіз можливих відповідей на це питання і вибір з них

вірного.

3. Перевірка правильності рішення.

Бар'єри в розвитку мислення:

1. Відсутність мотивації.

2. Відмова від активної розумової роботи.

3. Схильність некритично ставитися до авторитетів [7].

Методика «Складні аналогії»

Матеріал до методики:

А. Вівця – стадо

Б. Малина – ягода

В. Море – океан

Г. Світло – темрява

Д. Отруєння – смерть

Є. Ворог – недруг

1. Переляк - втеча А Б В Г Д Е

2. Фізика - наука А Б В Г Д Е

3. Правильно – вірно А Б В Г Д Е

4. Грядка – город А Б В Г Д Е

5. Пара - два А Б В Г Д Е

6. Слово - фраза А Б В Г Д Е

7. Бадьорий - млявий А Б В Г Д Е

8. Свобода - воля А Б В Г Д Е

9. Країна - місто А Б В Г Д Е

10. Похвала - лайка А Б В Г Д Е

11. Помста - підпал А Б В Г Д Е

12. Десять - число А Б В Г Д Е

13. Плакати - ревіти А Б В Г Д Е

14. Глава - роман А Б В Г Д Е

15. Спокій - рух А Б В Г Д Е

16. Сміливість - геройство А Б В Г Д Е

17. Прохолода - мороз А Б В Г Д Е

18. Обман - недовіра А Б В Г Д Е

19. Спів - мистецтво А Б В Г Д Е

20. Тумбочка - шафа А Б В Г Д Е

Кількість правильних відповідей: _________ Рівень: ________

16

Методика «Числові ряди» 1) 24 21 19 18 15 13 - - 7 -

2) 1 4 9 16 - - 49 64 81 100

3) 16 17 15 18 14 19 - - - -

4) 1 3 6 8 16 18 - - 76 78

5) 7 16 9 5 21 16 9 - 4 -

6) 2 4 8 10 20 22 - - 92 94

7) 24 22 19 15 - - - - - -

Результат:______________________________________________

Виділення істотних ознак Інструкція: у кожному рядку бланка ви знайдете одне слово, що

стоїть перед дужками, і далі - п'ять слів в дужках. Всі слова, що

знаходяться в дужках, мають якесь відношення до слова, що стоїть

перед дужками. Виберіть тільки два, які знаходяться в найбільшому

зв'язку зі словом перед дужками.

1. Сад (рослини, садівник, собака, паркан, земля).

2. Річка (берег, риба, рибалка, мул, вода).

3. Місто (автомобіль, будівлі, натовп, вулиця, велосипед).

4. Сарай (сіновал, кінь, дах, худоба, стіни).

5. Куб (кути, креслення, сторона, камінь, дерево).

6. Ділення (клас, ділене, олівець, дільник, папір).

7. Кільце (діаметр, алмаз, проба, окружність, золото).

8. Читання (очі, книга, окуляри, текст, слово).

9. Газета (правда, подія, кросворд, папір, редактор).

10. Гра (карти, гравці, фішки, покарання, правила).

11. Війна (літак, гармати, битви, рушниці, солдати).

12. Книга (малюнки, оповідання, папір, зміст, текст).

13. Спів (дзвін, мистецтво, голос, оплески, мелодія).

14. Землетрус (пожежа, смерть, коливання ґрунту, шум, повінь).

15. Бібліотека (столи, книги, читальний зал, гардероб, читачі).

16. Ліс (грунт, гриби, мисливець, дерево, вовк).

17. Спорт (медаль, оркестр, змагання, перемога, стадіон).

18. Лікарня (приміщення, уколи, лікар, градусник, хворі).

19. Любов (троянди, почуття, людина, побачення, весілля).

20. Патріотизм (місто, батьківщина, друзі, родина, чоловік).


17

Вправа «Вигадування»

Завдання: придумати нові назви уроків:

математики _________________________музики ______________

історії ___________________________праці __________________

фізкультури ___________________психології_________________

охорона безпеки життєдіяльності____________________________

малювання ______________________________________________

Вправа «Мова суахілі»

Yeye anakupenda – він любить тебе

Yeye beats yao – він б’є їх

Mimi kuwapiga – я б’ю тебе

Yeye anatupenda – він любить нас

Потрібно перекласти фразу «Я люблю їх» ____________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Тема 5. Метакогнітивні здібності

Здібності - індивідуальні особливості, що забезпечують успіх у

діяльності й легкість оволодіння нею. Здібності виявляються в

швидкості, глибині і міцності оволодіння способами та прийомами


Задатки є передумовою для розвитку здібностей. Це спадкові

властивості периферичного й центрального нервового апарату.

До них належать:

- типологічні особливості нервової системи;

- співвідношення першої та другої сигнальної систем;

- індивідуальні особливості будови аналізаторів, окремих діля-

нок кори головного мозку тощо [9].

Нахили - вибіркова спрямованість індивіда на певну діяльність,

що спонукає нею займатися. В основі цієї спрямованості лежить

стійка потреба.

Види здібностей:

• природні здібності (в основі своїй біологічно обумовлені).

• специфічно людські здібності (соціальні), які мають суспільно-

історичне походження.

18

Природними здібностями є сприймання, пам'ять, мислення,

здатність до елементарної комунікації на рівні експресії.

Соціальні здібності - їхніми передумовами є наявність

суспільства, соціально-культурне середовище, необхідність навчання,

набування знань, умінь, навичок, опанування складної діяльності.

Здібності також поділяють на загальні й спеціальні

Загальні — забезпечують успішність людини в різних видах


Спеціальні здібності, що визначають успіхи людини в

специфічних видах діяльності, для здійснення яких необхідні задатки

особливого спрямування.

Академічні здібності – це здібності до окремих дисциплін, які

часто виходять за межі шкільної програми і можуть наближатися до

рівня обдарованості.

Діяльнісний компонент академічних здібностей розширюється

за рахунок вивчення учнем позапрограмного матеріалу і

поглиблюється за рахунок його систематизації.

Соціальний компонент академічних здібностей в умовах

шкільного навчання теж збагачується в основному за рахунок

розвитку вміння відстоювати своє право на поглиблене вивчення

однієї дисципліни якої, хочеш-не-хочеш, а частенько відбувається за

рахунок інших дисциплін [18].

Тест « Здібності учня»

Мета: виявити схильності учня до того чи іншого роду занять,

рівень творчого розвитку, соціальні здібності.

Вік учнів: від 14 років

Обладнання: роздруковані контрольні аркуші, олівці чи ручки.

Інструкція: учню видають розграфлений контрольний аркуш з

номерами запитань, поруч із якими школяреві потрібно вписати знак

«+», якщо відповідь позитивна, і знак «-» , якщо відповідь негативна.

Запитання зачитує вчитель.

Контрольний аркуш 1 2 3 4 5 6 7 8 9

10 11 12 13 14 15 16 17 18

19 20 21 22 23 24 25 26 27

28 29 30 31 32 33 34 35 36

37 38 39 40 41 42 43 44 45

Чи правда, що в дитинстві ти дуже любив:

19

1. Подовгу грати в рухливі ігри?

2. Придумувати ігри й верховоди в них?

3. Грати в шашки, шахи?

4. Ламати іграшки, щоб подивитися, що в середині?

5. Читати вірші або співати пісні?

6. Розмовляти з незнайомими або ставити запитання?

7. Слухати музику й ритмічно танцювати під неї?

8. Малювати або спостерігати, як малюють інші?

9. Слухати або складати казки, історії?

Чи подобається тобі нині:

10. Займатися на уроках фізкультури або в спортивній секції?

11. Добровільно брати на себе обов'язки організатора справ?

12. Допомагати друзям розв'язувати математичні завдання?

13. Читати про відомі відкриття й винаходи?

14. Брати участь в художній самодіяльності?

15. Допомагати іншим людям розбиратися в їхніх проблемах?

16. Читати або дізнаватися, щось нове про мистецтво?

17. Займатися в ізостудії, мистецькому гуртку?

18. Писати твори на вільну тему?

Чи одержуєш ти особливе задоволення:

19. Від участі й боротьби в спортивних змаганнях?

20. Свого вміння керувати людьми, розподіляти роботу?

21. Розв'язування складних математичних завдань?

22. Полагодження побутових електро - або радіоприладів?

23. Гри на сцені?

24. Спілкування з людьми?

25. Знайомств із новими музичними інструментами,

музичними творами?

26. Відвідування художньої виставки?

27. Переказу якоїсь події, прочитаного або побаченого?

Тебе часто тягне:

28. До тривалих фізичних вправ?

29. Справ у групі, що вимагають твоєї ініціативи або

наполегливості?

30. Розгадування математичних шарад?

31. Виготовлення яких-небудь виробів (моделей)?

32. Брати участь у постановці спектаклю?

33. Допомогти людям, поспівчувати їм?

34. Пограти на музичному інструменті?

20

35. Помалювати фарбами або олівцями?

36. Писати вірші, прозу або просто вести щоденник?

Ти можеш тривалий час:

37. Займатися спортом або фізичною працею?

38. Енергійно працювати разом з іншими?

39. Займатися кресленням або шаховою комбінацією?

40. Копатися в механізмах, приладах?

41. Піклуватися про молодших, слабких або хворих?

42. Думати про долі людей, героїв книг, що сподобалися?

43. Виконувати музичні твори?

44. Малювати, ліпити, фантазуючи при цьому?

45. Готуватися до доповіді, повідомлення, твору?

Обробка отриманих результатів

Кожний стовпчик контрольного аркуша характеризує один із

напрямків розвитку здібностей особистості учня. При обробці даних

підраховується сума позитивних відповідей у кожному стовпчику.

І – фізичні (спортивні) (1, 10, 19, 28, 37);

ІІ – організаторські (2, 11, 20, 29, 38);

ІІІ – математичні (3, 12, 21, 30, 39);

ІV – конструкторсько-технічні (4, 13, 22, 31, 40);

V – емоційно – образотворчі (артистичні) (5, 14, 23, 32, 41);

VІ – комунікативні (6, 15, 24, 33, 42);

VІІ – музичні (7, 16, 25, 34, 43);

VІІІ – художньо – образотворчі (8, 17, 26, 35, 44);

ІХ – філологічні (9, 18, 27, 36, 45).


Дослідити здібності одного зі своїх однокласників за методикою

американських вчених Хаана і Кафа, опрацювати та записати

результати.

Анкета щодо визначення здібностей учнів (за методикою

американських вчених Хаана і Кафа)

За допомогою цієї анкети, що включає дослідження різних

спеціальних здібностей, ви можете з'ясувати, якими з них володіє

учень. Нижче перераховано вісім областей, в яких дитина може

21

проявити свої таланти, і дані їх характеристики. Дайте оцінку

кожній з якостей в балах (за п’ятибальною системою): 5 балів – така якість сильно виражена у дитини;

4 бали – виражено вище середнього;

3 бали – виражено середньо;

2 бали – слабо виражено;

1 бал – зовсім не виражено.

Підсумовуйте бали за всіма якостями усередині кожної з восьми

областей. Спільну кількість набраних балів усередині однієї області

розділіть на кількість питань в цій області.

Спробуйте скласти графічне зображення здібностей дитини. Для

цього на горизонтальній осі позначте вісім областей здібностей, на

вертикальній відзначте отриманий для кожної з них середній бал. Ви

отримаєте ламану лінію – профіль здібностей учня. Ця анкета – свого

роду опорна схема для спостережень за дітьми. Запропоновані

характеристики здібностей можуть допомогти вам при аналізі

поведінки дитини, його розумового і фізичного розвитку. Звичайно,

анкета не вичерпує всіх проявів поведінки учня. Якщо вам здається

необхідним, додайте власні характеристики його здібностей.

I. Інтелектуальні здібності

1. Учень засвоює нові знання, швидко і легко все схоплює.

2. Має почуття здорового глузду і використовує знання в

практичних повсякденних ситуаціях.

3. Добре міркує, не плутається в думках. Добре вловлює зв'язок

між подіями, між причиною і наслідком.

4. Швидко запам'ятовує прочитане або почуте, не витрачає багато

часу на повторення того, що потрібно запам'ятати.

5. Знає багато про такі події, про які його однолітки не знають, не

здогадуються.

6. Має великий запас слів, легко користується новими словами,

вільно висловлюється.

7. Любить читати нові книги, які читають не однолітки, а діти,

старші на рік чи два, дорослі.

8. Вирішує розумові задачі, що потребують розумових зусиль.

9. Задає дуже багато запитань.

10. Випереджає однолітків у навчанні на рік чи два.

11. Оригінально мислить і пропонує нестандартні відповіді,

рішення.

22

12. Дуже спостережливий, добре сприймає інформацію, швидко

реагує на все нове.

II. Художні здібності

1. У своїх малюнках зображує різнотипні типи предметів,

ситуації, людей.

2. Серйозно ставиться до творів мистецтва, замислюється і стає

дуже серйозним, коли чує нову музику, бачить гарну картину.

3. Оригінальний у виборі сюжету (робить незвичайні композиції з

квітів, малюнків, марок тощо).

4. Завжди готовий використати будь-який матеріал для

виготовлення іграшок, картин, малюнків тощо.

5. У вільний час багато малює, створює композиції, що мають

художнє значення (наприклад, прикраси для дому).

6. Використовує малюнок або ліплення, щоб висловити свої

почуття і настрій.

7. Цікавиться творами мистецтва. Може дати власну оцінку й

намагається відтворити те, що йому сподобалося.

8. Любить працювати з пластиліном і глиною, клеєм, щоб

відтворювати речі в трьох вимірах.

III. Музичний талант

1. Добре відчуває ритм і мелодію. Прислуховується до них.

2. Добре співає.

3. У гру на інструменті, у пісню чи танець вкладає багато енергії

та почуттів.

4. Любить музичні записи, прагне піти на концерт або туди, де

можна послухати музику.

5. Любить співати разом з іншими, щоб виходило злагоджено й

добре.

6. У співі або музиці виявляє власні почуття і стан.

IV. Здібності до занять науковою працею

1. Після занять любить читати науково - популярні книги та

журнали.

2. Не впадає у відчай, коли його задуми та проекти не

підгримують вчителі або батьки.

3. Намагається зрозуміти причини й сенс подій.

4. Проводить багато часу над створенням проектів,

конструюванням.

23

5. Любить обговорювати наукові події, винаходи, часто

задумується над цим.

V. Літературна обдарованість

1. Може вільно побудувати розповіді, починаючи від зав'язки

сюжету й закінчуючи розв'язкою конфлікту.

2. Придумує щось нове й незвичайне, коли розповідає про що-

небудь знайомим.

3. При розповіді виділяє головне, найхарактерніше.

4. Розповідаючи про щось, вміє дотримуватися одного сюжету, не

втрачає головної думки.

5. Любить писати оповідання та вірші.

6. Своїх героїв в оповіданнях зображує майстерно, передає

почуття, настрій, характер.

7. Вибирає для своїх оповідань ті слова, які добре передають

емоції, почуття.

VI. Артистичний талант

1. Легко входить у роль іншої людини, персонажа тощо,

2. Цікавиться акторською грою.

3. Виразно змінює тональність голосу, коли зображує героїв.

4. Розуміє та вміє передати конфлікти, ситуації, може розіграти

будь-яку драматичну сцену.

5. Передає почуття через міміку, жести, рухи.

6. Прагне викликати емоційну реакцію в інших людей, коли про

що-небудь із захопленням розповідає.

7. Дуже легко драматизує, передає почуття, емоційні

переживання.

VII. Технічні здібності

1. Добре вміє майструвати, займатися різними ремеслами.

2. У світ його уподобань входить конструювання машин,

приладів, моделей.

3. Може читати нескладні креслення механізмів, використовувати

старі деталі для створення нових виробів, іграшок, приладів.

4. Визначає причини несправності приладів.

5. Любить робити креслення механізмів.

6. Читає журнали та статті про машини, механізми.

VIII. Здібності до спорту

1. Енергійний, потребує якомога більше фізичних рухів, щоб

бути щасливим.

2. Любить брати участь у спортивних іграх і змаганнях.

24

3. Постійно досягає успіхів у якомусь виді спортивної гри.

4. Бігає швидше за інших.

Висновок

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Розділ 2. Психологія творчості

Тема 1. Творчі здібності. Креативність. Обдарованість

Здібності - такі психічні особливості людини, від яких залежить

успішність придбання знань, умінь і навичок, але які самі до

наявності цих знань, умінь і навичок не зводяться.

Талант - це поєднання здібностей, дає людині можливість

успішно, самостійно й оригінально виконувати будь - яку складну

діяльність.

Інтелект (від лат. Intellectus - розум) - стійка структура

розумових здібностей індивіда, рівень його пізнавальних

можливостей, механізм психічної адаптації індивіда до життєвими

ситуацій, розуміння істотних взаємозв'язків дійсності, включеність

індивіда в соціокультурний

досвід соціуму [4].

25

Низький Середній Високий

(17%) (67%) (17%)

0 – 90 91 – 120 121 і вище

Фактори, що впливають на негативний розвиток інтелекту:

- похилий вік батьків

- неповноцінне харчування

- захворювання матері під час вагітності

- вживання алкоголем та куріння

- зловживання антибіотиками

Діагностика інтелектуальних здібностей

Бланк методики КОТ (Бузіна, Вандерліка) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

1 2 3

4

1 2 3

4 5

1 2 3

4 5

Так

ні

1 2 3

4 5

1 2 3

4 5

1 2 3 4

5

1 2 3

4 5

1 2 3

4 5

11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

1 2 3 1 2 3

4 5

1 2 3 4

5

1 2 3 П Н

21 22 23 24 25 26 27 28 29 30

1 2 3

4 5

1 2 3

4

1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3

31 32 33 34 35 36 37 38 39 40

1 2 3

4

1 2 3 1 2 3 1 2 3 1 2 3

41 42 43 44 45 46 47 48 49 50

1 2 3 1 2 3 1 2 3 4

5

1 2 3 1 2 3

4 5

Кількість правильних відповідей__________ IQ______ рівень_____

Бланк методики «Інтелектуальна лабільність»

26

Кількість помилок________________ Рівень навченості_______

Творчі здібності. Креативність Творчість - це діяльність людини, спрямована на створення

нового, оригінального продукту у сфері науки, мистецтва, техніки,

виробництва і організації. У 60-х роках Гілфорд ввів поняття

креативність (від англ. Creativity - дослівно, творчість). Виділив 2

типи мислення:

Конвергентне - мислення, спрямоване на знаходження єдино

правильного рішення задачі.

Дивергентне - тип мислення, який іде в різних напрямках, що

шукає рішення різними шляхами.

Особливості мислення за Е. Торренс:

1. Швидкість - здатність продукувати певну кількість ідей;

2. Гнучкість - здатність застосовувати різноманітні стратегії при

вирішенні проблем;

3. Оригінальність - здатність продукувати нестандартні ідеї;

4. Розробленість - здатність детально розробляти виникли ідеї.

5. Опір замиканню - це здатність не слідувати стереотипам і

тривалий час «залишатися відкритим» для різноманітної інформації,

що надходить при вирішенні проблем.

6. Абстрактність назви - це розуміння суті проблеми того, що

дійсно істотно. Процес називання відображає здатність до

трансформації образної інформації в словесну форму [21].

27

Діагностика креативності

Рівень креативності___________________________________________


Напишіть роздум на тему: «Чи можна стати творчою людиною

або нею треба народитися?»

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

28

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Тема 2. Механізми творення нового. Методи розвитку творчого

мислення

Творчість – діяльність людини, спрямована на створення якісно

нових, невідомих раніше духовних або матеріальних цінностей (нові

твори мистецтва, наукові відкриття, інженерно-технологічні,

управлінські чи інші інновації тощо). Необхідними компонентами

творчості є фантазія, уява, психічний зміст якої міститься у створенні

образу кінцевого продукту (результату творчості).

В основі механізмів творення нового є методи підтримки

творчості для цілеспрямованого генерування оригінальних ідей,

29

знаходження альтернативних підходів до звичних задач та

розв'язання проблем. Методики творчості допомагають чіткіше

формулювати задачі, прискорювати процес знаходження ідей, а

також збільшувати їх кількість, розширювати погляд на проблему та

знищувати ментальні блокади. Методики не є алгоритмами, слідуючи

яким обов'язково буде знайдено рішення задачі, натомість вони

збільшують вірогідність вироблення нових ідей. Методики

скорочують час пошуку ідей, організовуючи сам процес пошуку.

Розглянемо деякі методи творчості:

1. Метод мозкового штурму (Алекс Осборн)

Відомий метод мозкового штурму був запропонований

американським менеджером реклами Алексом Осборном (1948 р.). Ця

методика спочатку використовувалася в фірмі, де працював Осборн.

«Мозковий штурм» (від англ. brainstorming) – популярний метод

висування творчих ідей у процесі розв'язування проблеми, що

стимулює творче мислення.

2. Синектика (Вільям Гордон)

Синектика є розвитком і удосконаленням методу «мозкового

штурму». Вільям Гордон та Джордж Прінс в 1950-х рр. розробили

цей метод вирішення проблем, коли керували групою досл. винаходів

для Артура Д. Літла. Різниця в тому, що [17]:

1. При синектичному штурмі допустима критика, яка дозволяє

розвивати і видозмінювати висловлені ідеї.

2. Синектичний штурм веде постійна група.

3. Методика складається з десяти кроків: аналіз та визначення

проблеми, пропозиції спонтанних рішень проблеми, нове

формулювання проблеми, побудова прямих аналогій, побудова

особистих аналогій, побудова символічних аналогій, знову побудова

прямих аналогій, аналіз прямих аналогій, перенесення аналогій на

проблему та розробка підходів до рішення.

3. Латеральне мислення (Едвард де Боно)

Британський лікар Едвард де Боно запропонував велику кількість

методик розвитку творчості та мислення. Він є автором поняття

латеральне мислення. Під латеральним мисленням Е. де Боно розуміє

специфічний процес опрацювання інформації, спрямований на зміну

стереотипної моделі сприйняття навколишньої дійсності. Цей процес

передбачає групування елементів у незвичних поєднаннях та

створення нових альтернативних варіантів вирішення проблеми.

4. Метод гірлянд асоціацій і метафор

30

Це евристичний метод технічної творчості. Метод гірлянд

асоціацій і метафор включає наступні процедури [6]:

1. визначення синонімів об'єкта, в результаті якого утворюється

гірлянда синонімів (напр., стіл – бюро – парта...);

2. вибір випадкових іменників, за допомогою яких генерується

гірлянда іменників (напр., олівець – стілець – ...);

3. комбінування всіх елементів гірлянди синонімів з кожними

елементами гірлянди випадкових іменників (напр., стіл як олівець –

стіл у вигляді стільця –...);

4. складання списку ознак у вигляді прикметників для кожного

елементу гірлянди випадкових іменників (п.2). Ці списки є

гірляндами прикметників (напр., олівець: дерев'яний –

автоматичний – ...; стілець :...);

5. комбінування елементів гірлянди синонімів з елементами

гірлянд ознак, внаслідок чого можуть з'явитися ідеї для вирішення

проблеми (напр., стіл – дерев'яний (у вигляді дерева); автоматичний

(автоматичне збільшення);

6. генерування гірлянд вільних асоціацій (вихідним початком

служить кожен елемент гірлянди прикметників; кількість гірлянд

вільних асоціацій дорівнює числу всіх елементів гірлянд

прикметників; гірлянди вільних асоціацій утворюються за допомогою

багаторазового постановки питання "Про що нагадує слово ...?");

7. комбінування елементів гірлянди синонімів з елементами

гірлянд вільних асоціацій;

8. оцінка необхідності продовження асоціацій, основана на

аналізі всіх отриманих результатів в пунктах 1-7; у випадку повноти

результатів здійснюється перехід до п.9, якщо результати не достатні

– повторюються всі дії заново ( пункти 1-7);

9. оцінка і вибір раціональних ідей (рекомендується проводити за

допомогою класифікації всіх ідей на нераціональні (непридатні,

погані), напівраціональні (привабливі) та раціональні (хороші);

нераціональні ідеї відкидаються; раціональні утворюють ядро для

вибору оптимального варіанту, а напівраціональні знову

аналізуються, після чого включаються в список нераціональних або

раціональних ідей);

10. вибір оптимального варіанту творчого рішення (метод

експертних оцінок).

5. Теорія розв'язку винахідницьких задач (Генріх Альтшулер)

31

Радянський винахідник Генріх Альтшулер запропонував

методику теорії розв'язку винахідницьких задач (відома під

абревіатурою ТРВЗ, ТРИЗ від рос. теория решения изобретательских

задач) для підвищення ефективності винахідницької роботи в сфері

технічних наук. Проаналізувавши велику кількість патентів,

Альтшулер зробив висновок, що існує сорок стандартних прийомів,

які використовують винахідники. Автор методики розробив алгоритм

рішення винахідницьких задач.

Оператор РЧВ (розмір-час-вартість)

Оператор розмір-час-вартість (Оператор РЧС) – серія уявних

експериментів, що допомагають подолати звичне уявлення про об'єкт

чи процес, традиційно відомий в ТРВЗ як оператор психологічної

підтримки, призначений для зняття інерції мислення. Суть і основний

принцип використання оператора полягає в тому, що проводиться ряд

уявних експериментів по вдосконаленню об'єкта. В якості базових

змінних параметрів, прийняті три:

1. Розміри об'єкта (подумки зменшити розміри об'єкта від

заданої величини до 0 - «Як тепер виглядає завдання і можливі

рішення?», подумки збільшити розміри об'єкта від заданої величини

до безкінечності – «Як тепер виглядає завдання і можливі рішення?»);

2. Час виконання основних операцій (подумки зменшити час

процесу (або швидкість руху об'єкта) від заданої величини до 0 – «Як

тепер виглядає завдання і можливі рішення?»; подумки збільшити час

процесу (або швидкість руху об'єкта) від заданої величини до

безкінечності – «Як тепер виглядає завдання і можливі рішення?»);

3. Вартість виконання роботи (подумки знизити вартість

(допустимі витрати) об'єкта або процесу від заданої величини до 0 –

«Як тепер виглядає завдання і можливі рішення?»; подумки

підвищити вартість (допустимі витрати) об'єкта або процесу від

заданої величини до безкінечності «Як тепер виглядає завдання і

можливі рішення?»).

Межами їх зміни є нуль і нескінченність. Змінювати можна будь-

які параметри системи, але при цьому бажано вибирати найбільш

суттєві. Зі зміною умов до максимуму або мінімуму найчастіше

відбувається стрибкоподібні зміни властивостей. Джордано Бруно

казав: "Хто хоче пізнати найбільші таємниці природи, хай розглядає і

спостерігає максимуми і мінімуми протиріч і протилежностей".

Вправа «Знайдіть схожість між об'єктами»

32

Наприклад: «Що спільного між слоном і бананом?». Можливі

відповіді: товста шкіра, живуть у теплому кліматі і т.д. На кожну пару

відводиться по три хвилини.

Що спільного між кавою і жителями Лапландії?_______________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Що спільного між шнурками для взуття і поїздами?____________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Що спільного між горою і шоколадом? ______________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Що спільного між ходьбою і розмовою? _____________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Вправа «Нестандартне використання предметів» Завдання: напишіть, якомога більше способів використання

пластикової пляшки:

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________


Вправа «Рима»

Пропонується придумати вірші з римами:

• кішка, ложка, віконце, трошки

• стакан, банан, кишеню, обман

• біг, вік, сніг, людина

• куртка, подружка, жаба, частівка

• кінь, гармонь, вогонь, долоня

33

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Розділ 3. Психологія особистості

Тема 1. Особистість: поняття, теорії особистості

Індивід, індивідуум – (лат. individuum – неподільний) – окремий

організм, який існує самостійно, окрема людина, особа.

Поняття «індивід» тісно пов'язане з поняттям «індивідуальність»,

яке використовується для позначення сукупності якостей, здібностей

окремо взятої людини.

34

Індивідуальність (лат. individuitas – неподільність) – сукупність

своєрідних психічних особливостей і певних властивостей людини,

які характеризують її неповторність і виявляються у рисах характеру,

у специфіці інтересів, якостей, що відрізняють одну людину від іншої

Особистість - це продукт розвитку індивідуума в суспільстві.

Формування особистості визначається діяльністю і її особливостями

[26].

Структура особистості ( за Л. Столяренком):

рівень інтелектуального розвитку;

відповідальність (рівень розвитку почуття відповідальності,

уміння керувати своєю поведінкою, аналізувати свої вчинки і

відповідати за них);

свобода (здатність до автономної діяльності, прийняття

самостійних рішень);

особиста гідність (визначається рівнем вихованості,

самооцінки);

індивідуальність (несхожість на інших);

неповторні фізичні якості;

психічні процеси, темперамент, характер, здібності, мотивація,

потреби, інтереси.

Підструктури особистості: 1 підструктура:

направленість

особистості

Потягу, бажання, інтереси, схильності, ідеали,

світогляду, переконання. Елементи (риси) особистості,

що входять в цю підструктуру не мають вроджених

задатків, а повністю соціально обумовлені і формуються

шляхом виховання. Найбільш активною і стійкою

35

формою спрямованості є переконання.

2 підструктура:

досвід

Знання, навички, уміння і звички, придбані в суспільстві

шляхом навчання, але вже з помітним впливом

біологічно, і навіть генетично обумовлених

властивостей людини.


індивідуальні

особливості окремих

психічних процесів

(функцій)

Пам'ять, емоції, відчуття, мислення, сприйняття,

почуття, воля.


темперамент

Швидкість протікання нервових процесів, баланс

процесів порушення і гальмування.

Бланк методики В. Смекала, М. Кучера

«Направленість особистості»

Найбільше Найменше Найбільше Найменше Найбільше Найменше Найбільше Найменше

1 9 17 25

2 10 18 26

3 11 19 27

4 12 20 28

5 13 21 29

6 14 22 30

7 15 23 31

8 16 24 32

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Тема 2. Психологія самопізнання. Механізми

самовдосконалення

Самосвідомість – психічне явище, усвідомлення людиною себе в

якості суб'єкта діяльності, в результаті якої уявлення людини про

саму себе складаються в образ «Я».

Самовдосконалення – свідома і систематична робота над собою

з метою вдосконалення раніше придбаних якостей особистості та

формування нових. Самовдосконалення – це процес усвідомленого

36

розвитку, в якому особистість цілеспрямовано формулює і розвиває

власні якості та здібності.

Самооцінка – елемент самосвідомості, що характеризується

емоційно насиченими оцінками самого себе як особи, власних

здібностей, етичних якостей і вчинків, є важливим регулятором

поведінки [6]. Самооцінка особистості впливає на характер

взаємовідносин між людьми, критичність, вимогливість до себе,

відношення до успіхів і невдач.

Самооцінка впливає на ефективність діяльності людини і вцілому

на розвиток особистості. Самооцінка тісно пов'язана з рівнем

домагань, цілей, які людина перед собою ставить. Адекватна

самооцінка дозволяє людині правильно співвідносити свої сили із

завданнями різної складності і з соціальними вимогами. Неадекватна

(завищена або занижена) самооцінка деформує внутрішній світ особи,

спотворює її мотиваційну і емоційно - вольову сфери, чим

перешкоджає гармонійному розвитку. Самооцінка складається, під

впливом тих оцінок, які дають особистості інші та в результаті

зіставлення образу реального «Я» (якою людина бачить сама себе) з

образом ідеального «Я» (якою людина бажає себе бачити). Людина

схильна оцінювати себе так, як, на її думку, вона оцінюється

оточуючими. Самооцінка залежить також від того, якою мірою

людина відчуває себе у значущій для неї соціальній групі.

«Я-концепція», «Я - образ»

«Я» - поняття, що виражає єдність, цілісність і неповторність

особистості.

«Я – концепція» - система уявлень індивіда про себе самого,

усвідомлювана частина особистості, образ власного «Я».

Образ «Я» - уявлення індивіда про самого себе, як правило,

здаються йому переконливими незалежно від того ґрунтуються вони

на об'єктивному знанні або суб'єктивній думці.

Формування «Я» здійснюється на основі діяльності, виховання,

самовиховання, освоєння соціального досвіду:

«Я реальне» (як людина бачить себе в даний момент)

«Я ідеальне» (яким, на думку людини, вона повинна бути)

«Я динамічне» (ким людина прагнути бути)

«Я фантастичне» (якою людина бажала б стати)

Вправа «4 Я»

37

«Я реальне» «Я ідеальне»

«Я динамічне»

«Я фантастичне»

«Вікно Джохарі»


Напишіть розповідь на одну із запропонованих тем:

- «Я - реальне (який я на мою думку)»,

- «Я очима інших (який я на думку оточуючих)»,

- «Я – ідеальне (яким я хотів би бути)».

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Тема 3. Почуття власної гідності

Комплекс неповноцінності – сукупність психологічних і

емоційних переживань людини, що виражаються в почутті власної

неповноцінності та ірраціональної віри в перевагу оточуючих над

собою. Комплекс неповноцінності виникає внаслідок різноманітних

причин, таких, як: дискримінація, душевні травми, власні помилки і

38

невдачі. Комплекс неповноцінності істотно впливає на самопочуття і

поведінку людини.

Почуття власної гідності – морально - етична категорія, що

ґрунтується на повазі та самоповазі особистості [32].

Вправа «Шкала самооцінки»

Відзнач рискою, де знаходишся ти. Потім іншим кольором на

кожній шкалі відзнач, де б ти хотів бути. Таким чином, ми отримали

свою реальну і ідеальну (бажану) самооцінку.

________________________________________________________

Здоров’я

________________________________________________________

Щастя

________________________________________________________

Привабливість

________________________________________________________

Удача

________________________________________________________

Можливості

________________________________________________________

Розум

________________________________________________________

Повага людей

Відомо, що самооцінка може бути:

- Заниженою (через вигадані недоліки)

- Завищеною (через надуману переоцінку себе)

- Адекватною (нормальною), що відповідає реальному уявленню

про себе.

У кожної людини має бути своя стійка думка про себе - базова

самооцінка. Це ставлення до себе, джерелом якого є сама людина.

Воно не змінюється миттєво під впливом оцінок оточуючих людей.

Бажано, щоб базова самооцінка була позитивною: «Я - хороший».

Тоді й на інших людей у людини буде установка: «Ви - хороші».

Бувають випадки спотвореної самооцінки, що впливає на оцінку

оточуючих:

- «Я - хороший, Ти - поганий»;

- «Я - поганий, Ти - хороший»;

- «Я - поганий, Ти - поганий (всі навколо - погані)».

Вправа «Мої сильні сторони»

39

У важкій життєвій ситуації нам допомагає вистояти наша

внутрішня опора: наші сильні сторони, звички, цікаві справи. Така

опора є у кожного з нас! Протягом 5 хвилин складіть такий список.

Не применшуйте своїх хороших якостей.

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Вивчення самооцінки особистості старшокласника

(Головей Л.А., Рибалко Е.Ф. )

Інструкція. Вашій увазі пропонується ряд суджень. За ним

можливі п'ять варіантів відповіді. Будь ласка, виберіть з них одну по

кожному судженню, в потрібній графі відзначте її. № Суждення

Дуж

е

ча

сто

4

Ча

сто

3

Інк

ол

и 2

Рід

ко

1

Нік

ол

и 0

1. Мені хочеться, щоб мої друзі підбадьорювали

мене

2. Постійно відчуваю свою відповідальність за

роботу

3. Я турбуюся за своє майбутнє

4. Багато людей мене ненавидять

5. Я володію меншою ініціативою, ніж інші

6. Я турбуюся за свій психічний стан

7. Я боюся виглядати дурнем

8. Зовнішній вигляд інших кращий, ніж мій

9. Я боюся виступати з промовою перед

незнайомими людьми

10. Я часто припускаюся помилок

11. Як шкода, що я не вмію правильно говорити з

людьми

12. Як шкода, що мені не вистачає впевненості в

собі

13. Мені б хотілося, щоб мої дії схвалювалися

іншими частіше

14. Я надто скромний

15. Моє життя марне

16. У багатьох неправильна думка про мене

17. Мені ні з ким поділитися своїми думками

40

18. Люди чекають від мене дуже багато

19. Люди не особливо цікавляться моїми

досягненнями

20. Я злегка ніяковію

21. Я відчуваю, що багато хто не розуміє мене

22. Я не відчуваю себе в безпеці

23. Я часто хвилююся і марно

24. Я відчуваю себе ніяково, коли входжу в

кімнату, де вже знаходяться люди

25. Я відчуваю себе скутим

26. Я відчуваю, що люди говорять про мене за

моєю спиною

27. Я впевнений, що люди майже все сприймають

легше, ніж я

28. Мені здається, що зі мною має статися якась

неприємність

29. Мене хвилює думка про те, як ставляться до

мене люди

30. Як шкода, що я не так товариський

31. У суперечках я висловлююсь тільки тоді, коли

впевнений у своїй правоті

32. Я думаю про те, чого чекає від мене

громадськість

Обробка та інтерпретація результатів

Підрахувати загальну кількість балів за всіма судженнями:

0-25 балів - високий рівень самооцінки;

26-45 балів - середній рівень самооцінки;

46-128 балів - низький рівень самооцінки.

При високому рівні самооцінки людина виявляється не обтяжена

«комплексом неповноцінності», правильно реагує на зауваження

інших і рідко сумнівається у своїх діях.

При середньому вона рідко страждає від «комплексу

неповноцінності» і час від часу намагається підстроїтися під думку

інших.

При низькому рівні самооцінки людина болісно переносить

критику на свою адресу, намагається завжди рахуватися з думками

інших і часто страждає від «комплексу неповноцінності».

Тренінг впевненої поведінки

Рекомендації Олександра Андрєєва

1. Ви самі впливаєте на формування самооцінки.

2. Думаєте і ведете себе у відповідності з нею.

41

3. Вплив самооцінки прямо пов'язане з тим, як сприймають вас

інші люди.

4. Ваша самооцінка міняється в ту чи іншу сторону після того, як

ви бачите, як вас сприймають оточуючі.

Формування високого рівня самооцінки прямо впливає на ваші

дії. Від ваших дій залежить ваше життя.

«Якщо думаєш, що можеш чи не можеш - в обох випадках ти

правий» (Г. Форд).

Керівництво по успішному поведінці:

1. Якщо ви хочете в чомусь відмовити іншому, скажіть йому ясно

і однозначно «ні»; поясніть, чому відмовляєте, однак не вибачайтеся

занадто довго.

2. Відповідайте без паузи - так швидко, як тільки це взагалі

можливо.

3. Просіть пояснити, чому вас просять про те, чого ви не хочете

робити.

4. Наполягайте на тому, щоб з вами говорили чесно і відверто.

5. Дивіться на людину з якою говорите. Слідкуйте за її

невербальною поведінкою.

6. Якщо ви гніваєтеся, то дайте зрозуміти, що це стосується

поведінки партнера і не зачіпає його особистість.

7. Якщо ви коментуєте поведінку іншого, використовуйте

розповідь від першої особи - займенник «Я». По можливості

пропонуйте альтернативні способи поведінки, які, на вашу думку,

будуть краще сприйняті партнером.

8. Хваліть тих, і себе в тому числі, кому, на вашу думку, вдалося

вести себе впевнено (незалежно від того, досягнута мета чи ні).

9. Не дорікайте собі, якщо ви були невпевнені або агресивні.

Спробуйте замість цього з'ясувати, в який момент ви «зісковзнули» з

правильного шляху, і як можете вступити замість цього в подібних

ситуаціях в майбутньому.

Як підвищити самооцінку

Для підтримки самооцінки, ви просто зобов'язані формувати її

усвідомлено за принципом самонавіювання, тому що люди не завжди

бувають справедливі. Зробили ви роботу погано, вас будуть дорікати

в цьому, зроби ви її добре, вас закинуть ще в чомусь, тому як будуть

заздрити, що ви так добре впоралися. Без усвідомленого формування

42

самооцінки, ви приречені на провал. У цьому вам допоможуть

принципи самонавіювання.

1. «Дзеркало»

Дивіться частіше на себе в дзеркало. І коли дивитеся, говоріть

собі позитивні слова, що вам в собі подобається. Наприклад: «ти

успішна людина», «я люблю тебе», «я вірю в тебе», «ти завжди

приймаєш правильні рішення», «ти прийшов у цей світ, щоб мати

успіх» і т.д. Помічайте в собі позитивні риси. Полюбіть себе таким,

яким ви є.

2. «Щоденник перемог»

Берете чистий зошит і називаєте його «Щоденник успіху». Туди

записуєте все, що протягом дня вдалося спланувати і зробити добре,

всі свої перемоги. Тільки удачі і успіх, як класно ви вирішили певну

проблему. Все погане забуваємо і опускаємо.

3. Створити образ самого себе і тримати його в голові. З вище

перелічених методів, цей найскладніший, але він дає позитивні

результати. Суть його в тому, щоб створити в голові новий образ

самого себе. Постарайтеся створити якомога детальний образ. Чим

більш чітким він буде, тим швидше він реалізується. Опишіть, як ви

себе ведете в різних ситуаціях, опишіть свій характер, манеру

одягатися. І прокручуйте відповідний образ в голові, як мінімум 1 раз

в день досить тривалий час, поки він не вбереться в підсвідомість.

4. «Самореклама»

Самореклама - це короткий текст, який описує вас і ваші якості з

найкращої сторони. Дуже добре працює разом зі способом один -

«дзеркало». Потім кожен день читаєте цей текст, краще перед

дзеркалом.

Тема 4. Характер і темперамент людини

Темперамент (лат. temperamentum - належне

співвідношення частин) - стійке об'єднання індивідуальних

особливостей особистості, пов'язаних з динамічними, а не

змістовними аспектами діяльності. Темперамент складає основу

43

розвитку характеру; взагалі, з анатомічної точки зору темперамент -

тип вищої нервової діяльності людини. Гіппократ пояснював

темперамент, як особливості поведінки, переважанням в організмі

одного з «життєвих соків» (чотирьох елементів):

Переважання жовтої жовчі (греч. χολή, холе, «жовч, яд»)

робить людину імпульсивною, «гарячою» - холериком.

Переважання лімфи (грец. φλέγμα, флегма, «мокротиння»)

робить людину спокійною і повільною - флегматиком.

Переважання крові (лат. sanguis, сангвіс, сангуа, «кров») робить

людину рухливою й веселою - сангвініком.

Переважання чорної жовчі (греч. μέλαινα χολή, мелена холе,

«чорна жовч») робить людину сумною і боязкою - меланхоліком.

І.П.Павлов довів, що фізіологічною основою темпераменту є тип

вищої нервової діяльності, який визначається співвідношенням

основних властивостей нервової системи: сили, урівноваженості і

рухливості процесів збудження і гальмування, що протікають у

нервовій системі. І.П.Павлов виділив 4 чітко окреслених типів

нервової системи, тобто певних комплексів основних властивостей

нервових процесів.

Слабкий тип характеризується слабкістю як збуджувального, так

і гальмівного процесів - меланхолік.

Сильний неврівноважений тип характеризується сильним

дратівливим процесом і

відносно сильним процесом

гальмування - холерик,

«нестримний» тип.

Сильний урівноважений,

рухливий тип - сангвінік,

«живий» тип.

Сильний урівноважений,

але з інертними нервовими

процесами - флегматик,

«спокійний» тип [21].

Типи темпераментів

Меланхолік

Людина легко ранима, схильна до постійного переживання різних

подій, він мало реагує на зовнішні фактори. Свої астенічні

переживання вона не може стримувати зусиллям волі, вона

44

підвищено вразлива, легко емоційно вразлива. Ці риси емоційної

слабкості.

Флегматик Повільний, незворушний, має стійкі прагнення і настрій, зовні

скупий на прояв емоцій і почуттів. Він проявляє завзятість і

наполегливість в роботі, залишаючись спокійним і врівноваженим. У

роботі він продуктивний, компенсуючи свою повільність

старанністю.

Сангвінік Жива, гаряча, рухлива людина, з частою зміною настрою,

вражень, з швидкою реакцією на всі події, що відбуваються навколо

неї, досить легко примиряється зі своїми невдачами і

неприємностями. Вона дуже продуктивна в роботі, коли їй цікаво,

приходить в сильне збудження від цього, якщо робота не цікава, вона

ставиться до неї байдуже, її стає нудно.

Холерик

Швидкий, пристрасний, поривчастий, проте абсолютно неврів-

новажений, з різко мінливим настроєм з емоційними спалахами,

швидко виснажується. У нього немає рівноваги нервових процесів, це

його різко відрізняє від сангвініка. Холерик, захоплюючись, безладно

розтрачує свої сили і швидко виснажується [8].

Бланк методики Айзенка 1 Так +, Ні- 11 21 31 41 51

2 12 22 32 42 52

3 13 23 33 43 53

4 14 24 34 44 54

5 15 25 35 45 55

6 16 26 36 46 56

7 17 27 37 47 57

8 18 28 38 48

9 19 29 39 49

10 20 30 40 50

Єкстрав.

Нейрот.

Правдивості

«Коло Айзенка»

45

Вправа

Визначення типу темпераменту

Характер Характер (від грец. Charakter - відмітна риса, ознака) -

індивідуальна, досить стійка система звичних способів поведінки

людини в певних умовах, що виявляється в його манерах, вчинках і

складі розуму.

Всі типології людських характерів виходили з ряду загальних

ідей. Основні з них такі:

1. Характер людини формується досить рано в онтогенезі і

протягом іншого його життя проявляє себе як більш-менш стійкий.

2. Ті поєднання особистісних рис, які входять в характер людини,

не є випадковими. Вони утворюють чітко помітні типи, що

дозволяють виявляти і будувати типологію характерів.

46

3. Велика частина людей відповідно до цієї типології може бути

розділена на групи.

Е. Кречмер виділив і описав три найбільш часто

зустрічаються типу будівлі чи тіла конституції людини:

1. Астенічний тип характеризує невелика товщина

тіла і профіль в середньому вищий за середній ріст.

Астенік - це звичайно худа людина, через свою

худорлявість видається трохи вище, ніж вона є

насправді. В астеніка тонка шкіра обличчя і тіла, вузькі плечі, тонкі

руки, подовжена і плоска грудна клітка зі слаборозвиненою

мускулатурою і слабкими жировими накопиченнями. Така в

основному характеристика астеніків-чоловіків. Жінки цього типу,

крім того, часто і малорослі.

2. Атлетичному типу властиві сильно розвинуті кістяк і

мускулатура. Така людина зазвичай середнього або високого зросту, з

широкими плечима, могутньою грудною кліткою. У неї щільна,

висока голова.

3. Пікнічний тип відрізняється сильно розвинутими внутрішніми

порожнинами тіла (голови, грудей, живота), схильністю до ожиріння

при слаборозвинених м'язах і опорно-руховому апараті. Така людина

середнього зросту з короткою шиєю, що сидить між плечима.

У сформованому характері провідним компонентом є система

переконання.

Особливості характеру тісно зв'язані з інтересами людини:

Характер людини виявляється в системі наступних відносин:

• у відношенні людини до інших людей (товариськість -

замкнутість, правдивість - облудність, тактовність - брутальність,

доброта - злостивість, скромність - нахабство, простодушність -

хитрість, великодушність - дріб'язковість, справедливість -

несправедливість і ін.).

• у ставленні до справи (діловитість - легковажність,

відповідальність - несумлінність, працьовитість - лінощі,

користолюбство - безкорисливість, завзятість - млявість,

обдарованість - бездарність, принциповість - безпринципність).

• у відношенні до себе (скромність - самозакоханість,

самокритичність - самовпевненість, гордість - приниженість,

совісність - безсовісність, скромність - хвалькуватість, самолюбство -

самовідданість).

47

• у ставленні до речей (щедрість - жадібність, ощадливість -

неощадливі, ощадливість - марнотратність, хазяйновитість -

безгосподарність та ін.).

• у відношенні до боргу (свідомість - фанатичність, переконаність

- формалізм, ретельність - недбалість, вірність - зрада, надійність -

ненадійність, відданість - віроломство).

Засобом формування характеру є праця [19].


Вправа «Герб і девіз»

Придумайте девіз і герб, які б відображали ваш характер

Вправа «Автопортрет»

Складіть докладну психологічну характеристику одного зі своїх

однокласників, що включає не менше 10 - 12 ознак. У ній не повинно

бути зовнішніх прикмет, це має бути психологічний опис характеру,

уподобань, поглядів на світ, на взаємини людей і ін._______________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Тема5. Мотивація діяльності і поведінки. Воля і вольова

саморегуляція

48

Мотивація. Ієрархія потреб

Мотивація (від lat. «Movere») - спонукання до дії; динамічний

процес фізіологічного та психологічного плану, керуючий

поведінкою людини, що визначає її спрямованість, організованість,

активність і стійкість; здатність людини через працю задовольняти

свої матеріальні потреби.

Мотив (лат. moveo - рухаю) - це матеріальний або ідеальний

предмет, досягнення якого виступає сенсом діяльності.

Гуманістична психологія (від англ. Person - особистість, людина),

запропонована групою психологів під керівництвом Абрахама

Маслоу.

Кожна людина - архітектор своєї поведінки і життя.

Вона вільно робить свій вибір серед наданих можливостей.

Творчість - риса, потенційно притаманна всім людях від

народження [29].

Мотивація потреб по А. Маслоу

Тест «Мої цінності»

Проранжуйте запропоновані цінності від найбільш важливих до

найменш важливих Матеріально забезпечене життя

Щасливе сімейне життя

Здоров'я

Творчість

Наявність хороших і вірних друзів

Свобода і незалежність у діях і вчинках

Любов

Впевненість в собі

Цікава справа

Краса природи і мистецтва

49

Пізнання, прагнення до нового

Активне життя


Напишіть твір – роздум «Найбільша цінність у житті»

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Розділ 4. Емоційно – почуттєвий світ людини

Тема 1. Емоції і почуття. Види емоційних станів

50

Емоціями (афектами, душевними хвилюваннями) називають такі

стани, як страх, гнів, туга, радість, любов, надія, смуток, відраза,

гордість і т.п. Психологія колишнього часу перераховувала

незліченну безліч подібних переживань.

Почуття - особлива форма відображення дійсності; вони

відображають ставлення людей один до одного, а також до

об'єктивного світу. Почуття людини, детермінуючи генетично,

формуються суспільством; вони відіграють величезну роль у

поведінці, практичної і пізнавальної діяльності людини. Будучи

сигналами успішності або неуспішності виконання діяльності,

відповідності або невідповідності предметів і явищ потребам та

інтересам людини, почуття тим самим займають істотне місце в

регуляції діяльності людей.

Настрій - більш-менш стійкий емоційний стан людини, що

забарвлює протягом деякого часу всі її переживання.

Пристрасть - сильне, стійке, всеохоплююче почуття, домінуюче

над іншими спонуканнями людини і приводить до зосередження на

предметі пристрасті всіх її устремлінь і сил.

Афекти - сильні і відносно короткочасні емоційні переживання,

супроводжувані різко вираженими руховими та вісцеральними

проявами. Афекти розвиваються в критичних умовах при

неможливості суб'єкта знайти адекватний вихід з небезпечних,

найчастіше несподівано виниклих ситуацій. У людини афекти можуть

викликатися не тільки факторами, зачіпаючи її фізичне існування і

пов'язаними з її біологічними потребами та інстинктами, але і

порушенням її соціальних відносин, напр., несправедливістю,

образою.

Стрес - стан психічної напруги, що виникає у людини в процесі

діяльності в найбільш складних, важких умовах як у повсякденному

житті, так і в особливих обставинах [27].

Вправа «Які емоції зображені на картинках?»

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

51


Робота з емоціями

Ці вправи призначені для створення стабільного позитивного

емоційного фону, збільшення кількості та інтенсивності щоденних

позитивних емоцій і зміцнення нервової системи.

Вправа «Посмішка Будди» або «Внутрішня посмішка»

Розслабтеся, постарайтеся повністю заспокоїтися і ні про що не

думати. Зосередьтеся на куточках своїх губ, так, щоб з усіх м'язів і

ділянок тіла відчувалися лише вони. Уявіть (тільки уявіть, не

докладаючи м'язових зусиль), як губи починають злегка розсуватися

в сторони, утворюючи дуже легку, майже непомітну усмішку.

Почуття радості і фізичні зусилля по створенню посмішки

рефлекторно пов'язані між собою. Коли людина відчуває позитивні

емоції, вона посміхається.

Але існує і зворотний зв'язок. Якщо людина розслаблена і

повністю зосереджена на ідеомоторних рухах куточків губ,

характерних для зародження посмішки, то на загальному тлі

розслаблення і спокою автоматично виникне почуття тихої, спокійної

радості. «Подих вітру радості» - це вираз обличчя, коли почалася

було народжуватися посмішка так і не народилася, але міміка зробила

свою справу і рефлекторно викликала тонке і приємне відчуття

блаженства і внутрішнього спокою. Постарайтеся виробити звичку

постійно відстежувати забарвлення свого емоційного фону, коли ви

знаходитесь в більш-менш спокійному стані, і як тільки ви помітите,

що це забарвлення носить негативний характер, виконайте «посмішку

Будди», заміщаючи негативний емоційний фон на позитивний.

52

Вправа «Крок вперед - звір, крок назад - людина»

Вправа «крок вперед - звір, крок назад - людина», допомагає

виплеснути накопичену агресивність, позбавляє від сором'язливості,

тривожності, страхів і деяких внутрішніх затискачів.

Цю вправу краще виконувати перед дзеркалом. Розслабтеся і,

приведіть себе в спокійний стан за допомогою внутрішньої посмішки.

Зробіть крок вперед, за допомогою образу, що вам підходить,

викликаючи у себе емоцію неконтрольованої люті, сліпого сказу,

готовності трощити і знищувати все, що зустрічається на вашому

шляху.

Зробіть крок назад, знову виконуючи «посмішку Будди» і

повертаючись до стану абсолютного спокою.

Потім знову зробіть крок вперед, перевтілюючись в звіра, і крок

назад, повертаючись у стан людини.

На кроці вперед спробуйте підкріплювати свою лють

відповідними рухами тіла, криками, гримасами. Ви можете лаятися

або з силою стискати щелепи для провокування агресивності.

При кроці назад, повертаєтеся до стану повного спокою, дуже

важливо зловити момент розслаблення.

53

Тема 2. Конфлікт як психологічне явище

Конфліктологія - наука, що вивчає причини виникнення,

розвитку і вирішення конфліктів.

Конфлікт - це зіткнення несумісних поглядів, позицій, інтересів

двох і більше людей, відсутність згоди між ними.

Конфліктогени - слова, дії, що сприяють виникненню та

розвитку конфлікту.

Виділяють такі типи конфліктів:

• Внутрішньоособистісні конфлікти - протиріччя, що виникає

між несумісними інтересами, потребами, ролями людини. Наприклад,

конфлікт між бажанням і почуттям обов'язку (погуляти або уроки

зробити) або між необхідністю суміщення службових і сімейних

обов'язків.

• Міжособистісні конфлікти - ситуації, що виникають між

людьми через протиріччя в їх цілях, інтересах, способах поведінки.

• Міжгрупові конфлікти виникають, коли учасниками ситуації є

групи з різними цілями, інтересами і т. д.

Міжособистісні конфлікти

Міжособистісні конфлікти - це зіткнення протилежних бажань,

інтересів, потреб людей в процесі їх спілкування і спільної діяльності,

коли задоволення потреб однієї людини придушують інтереси іншої.

Відсутність згоди між людьми не завжди виражається у формі явного

зіткнення, конфлікту. Це відбувається тільки тоді, коли існуючі

суперечності порушують нормальну взаємодію, перешкоджають

досягненню поставлених цілей. У цьому випадку люди змушені

якимось чином подолати взаємодію. У процесі такої взаємодії його

учасники отримують можливість висловлювати різні думки,

відстоювати свою точку зору, підшукуючи підстави і аргументи, що в

кінцевому підсумку сприяє зміцненню співпраці, тому що увага

учасників спрямована на пошук рішення, а не на придушення один

одного. У цьому полягає важливий позитивний сенс конфлікту [4].

Причини виникнення конфлікту можна розділити на дві

групи:

• суб'єктивні - вони залежать від самої людини (або людей).

Наприклад, особливості виховання, характеру, рівень освіти, вік,

стать і т. д.;

• об'єктивні - не залежать від людини. Такого роду конфліктів

найбільш часто виникають у разі реально існуючих обмежених

54

ресурсів (зарплата, путівки і т. д.), особливостей соціального

середовища, відмінностей в менталітету, рівня добробуту суспільства

і т. д. Найбільш часто зустрічаються наступні:

• Вік; • Стать; • Менталітет.

Наслідки конфліктів:

Позитивні:

• проблема вирішується таким шляхом, який влаштовує всі

сторони, і в результаті люди відчувають себе причетними до

вирішення проблеми;

• спільно прийняте рішення швидше і краще втілюється в життя;

• відносини між людьми поліпшуються;

• наявність розбіжностей перестає розглядатися як зло, що

завжди приводить до поганих наслідків.

Негативні:

• непродуктивні, конкурентні відносини між людьми;

• відсутність прагнення до співпраці, доброго відношення;

• уявлення, що на протилежному боці ворог;

• переконання, що перемога в конфлікті важливіше, ніж

вирішення реальної проблеми;

• почуття образи, незадоволеності, поганий настрій, плинність

кадрів (в організації).

П'ять основних стилів поведінки в конфлікті за Томасом: 1. Суперництво, прагнення домогтися задоволення своїх

інтересів на шкоду іншому.

2. Співпраця - вибір альтернативи, максимально відповідаючи

інтересам обох сторін.

3. Компроміс - вибір, при якому кожна сторона щось знаходить,

але щось і втрачає.

4. Уникання - відхід від конфліктних ситуацій, відсутність як

прагнення до кооперації, так і спроб досягнення власних цілей.

5. Пристосування - принесення в жертву власних інтересів

заради іншого.

5 способів вирішення конфліктів:

1. «Черепаха» (уникнення) - «черепахи» тікають і ховаються у

свій панцир, щоб уникнути конфлікту. Вони відмовляються від

власних цілей і тримаються в стороні від всіх спірних питань, через

які виникає конфлікт, так і від людей, причетних до суперечок. Вони

вважають, що вирішити конфлікт - річ безнадійна. Їм легше втекти

(фізично чи психологічно) від конфлікту, ніж зустрічатися з ним.

55

2. «Акула» (примус) - «акули» прагнуть переконати

співрозмовника, силою змусити його вирішувати конфлікт. Для

«акул» найголовніше - цілі, а стосунки з людиною мають для них

другорядне значення. Вони за всяку ціну готові домогтися свого. Їх

мало хвилює, що вони комусь повинні сподобатися. «Акули»

переконані, що конфлікти вирішуються тоді, коли хтось перемагає.

Вони намагаються перемогти, приголомшуючи співрозмовника,

нападаючи раптово, а також лякаючи і погрожуючи супернику з

позиції сили.

3. «Плюшевий ведмедик» (згладжування) - для «ведмедика»

найголовніше - хороші відносини, а власні цілі не мають великого

значення. Вони прагнуть всім сподобатися, щоб усі їх любили і

цінували. Вони вважають, що конфлікти не можна обговорювати без

шкоди для стосунків. «Ведмедики» боятися заподіювати біль,

ображати, зіпсувати відносини під час конфлікту. Їх правило "Я

готовий пожертвувати своїми цілями, роби все що хочеш, тільки б я

подобався".

4. «Лисиця» (компроміс) - «лисиці» невимогливі як у своїх

цілях, так і у відносинах з людьми. «Лисиці» шукають компроміс.

Вони жертвують частиною своїх домагань під час конфлікту і

переконують іншого теж поступитися частиною своїх цілей. Вони

шукають таке рішення, щоб обидві сторони отримали «золоту

середину». Вони готові жертвувати заради отримання угоди для

загального добра, як частиною своїх домагань, так і відносинами.

5. «Сова» (переговори) - «сови» дуже високо цінують власні цілі

та стосунки. Вони розглядають конфлікт як проблему, яку треба

розглядати, і шукати таке рішення, яке б задовольнило і їх власні цілі

і мету іншої сторони. «Сови» сприймають конфлікти як спосіб

поліпшення відносин шляхом пом'якшення напруги між двома

людьми. «Сови» не заспокояться доки не буде знайдено рішення, яке

б задовольнило і їх самих, і іншого.

Для конструктивного вирішення конфлікту необхідно

дотримуватися наступних правил: Правило № 1. Пам'ятаєте, в конфлікті не буває переможців,

завжди програють обидві сторони.

Правило № 2. Розкажіть своєму опоненту, що ви відчуваєте в

даній ситуації. Чимало конфліктів між людьми ускладнюється

наявністю невисловлених думок і почуттів.

56

Правило № 3. Приймати людину такою, якою вона є, виявляючи

терпіння і терпимість до інших людей [24].

Методика дослідження стилю поведінки в конфлікті

К. Томаса (адаптація Н.В. Гришиної)

Застосування цієї методики в роботі з менеджерами та

персоналом організацій допомагає розв'язати такі завдання:

а) виявити ті стилі поведінки (один або декілька), на які

найбільше або найменше орієнтуються учасники опитування;

б) побудувати «груповий» профіль поведінки в конфлікті

працівників певного підрозділу або організації в цілому;

в) розробити корекційну програму, спрямовану на опанування

особистістю (групою) різноманітних стилів поведінки в конфлікті та

доцільністю їх використання в різних професійних ситуаціях.

Інструкція. На кожне запитання виберіть і обведіть кружечком

відповідь А або Б і перенесіть її після виконання методики в бланк

для відповідей.

Твердження 1. А) Іноді я даю змогу іншим людям взяти на себе відповідальність

за вирішення спірного питання.

Б) Замість того, щоб обговорювати наші розходження, я

намагаюсь звернути увагу на те, з чим ми погоджуємося.

2. А) Я намагаюсь знайти компромісне вирішення питання.

Б) Я намагаюсь залагодити справу, враховуючи інтереси іншої

людини та власні.

3. А) Зазвичай я наполегливо намагаюся домогтися свого.

Б) Я намагаюся заспокоїти іншу людину і насамперед зберегти

наші стосунки.

4. А) Я намагаюсь знайти компромісне рішення.

Б) Іноді я жертвую власними інтересами заради інтересів іншої

людини.

5. А) Залагоджуючи спірну ситуацію, я весь час намагаюсь знайти

підтримку іншої людини.

Б) Я намагаюсь зробити все, щоб уникнути марної напруженості.

6. А) Я намагаюсь уникнути неприємностей для себе.

Б) Я намагаюсь домогтися свого.

7. А) Я намагаюсь відкласти вирішення спірного питання, щоб потім

вирішити його остаточно.

Б) Я вважаю можливим у чомусь поступитися, щоб домогтися

іншого.

57

8. А) Зазвичай я наполегливо намагаюся домогтися свого.

Б) Насамперед я намагаюсь чітко визначити те, з чого

складаються всі порушені інтереси й питання.

9. А) Гадаю, що не завжди варто хвилюватися через якісь

суперечності.

Б) Я докладаю зусиль, щоб домогтися свого.

10. А) Я твердо намагаюся досягти свого.

Б) Я намагаюсь знайти компромісне вирішення питання.

11. А) Насамперед я намагаюсь чітко визначити те, з чого

складаються всі порушені інтереси й питання.

Б) Я намагаюся заспокоїти свого опонента і насамперед зберегти


12. А) Здебільшого я уникаю займати ту позицію, яка може

викликати суперечності.

Б) Я даю змогу співрозмовнику в чомусь не змінювати своєї

думки, якщо він також піде мені назустріч.

13. А) Я пропоную варіант нейтральної позиції.

Б) Я наполягаю на тому, щоб усе було зроблено по-моєму.

14. А) Я ознайомлюю іншу людину зі своєю точкою зору і цікавлюся

її поглядами.

Б) Я намагаюсь продемонструвати іншій людині логіку і переваги

моєї точки зору.

15. А) Я намагаюсь заспокоїти іншу людину і насамперед зберегти


Б) Я намагаюсь зробити все необхідне, щоб уникнути

напруження.

16. А) Я намагаюсь не вразити почуття іншої людини.

Б) Я намагаюсь переконати опонента у перевагах моєї позиції.

17. А) Зазвичай я наполегливо намагаюсь домогтися свого.

Б) Я намагаюсь зробити все, щоб уникнути марної напруженості.

18. А) Якщо це зробить партнера щасливим, я дам йому можливість

наполягати на своєму.

Б) Я даю змогу співрозмовнику в чомусь не змінювати своєї

думки, якщо він також піде мені назустріч.

19. А) Насамперед я намагаюсь чітко визначити те, з чого

складаються всі порушені інтереси і спірні питання.

Б) Я намагаюсь відкласти вирішення спірного питання, щоб потім

вирішити його остаточно.

20. А) Я намагаюсь негайно подолати наші суперечності.

58

Б) Я намагаюсь найкраще поєднати здобутки і втрати для нас

обох.

21. А) На переговорах я намагаюсь бути уважним до побажань

співрозмовника.

Б) Я завжди схиляюсь до прямого обговорення проблеми.

22. А) Я намагаюсь знайти нейтральну позицію між моїми поглядами

і переконаннями іншої людини.

Б) Я відстоюю свої бажання.

23. А) Як правило, я турбуюся про те, щоб задовольнити бажання

кожного з нас.

Б) Іноді я надаю змогу іншим людям взяти на себе

відповідальність за вирішення спірного питання.

24. А) Якщо позиція іншої людини здається їй надзвичайно

важливою, я намагатимусь піти назустріч таким побажанням.

Б) Я намагаюсь переконати партнера дійти компромісу.

25. А) Я намагаюсь показати іншій людині логіку і переваги моїх

поглядів.

Б) На переговорах я намагаюсь бути уважним до побажань

співрозмовника.

26. А) Я пропоную нейтральний варіант позиції.

Б) Я майже завжди турбуюся про те, щоб задовольнити

побажання кожного з нас.

27. А) Здебільшого я уникаю займати позицію, яка може викликати

суперечності.

Б) Якщо це зробить мого партнера щасливим, я дам йому

можливість наполягати на своєму.

28. А) Зазвичай я наполегливо намагаюсь домогтися свого.

Б) Залагоджуючи спірну ситуацію, я зазвичай намагаюсь знайти

підтримку іншої людини.

29. А) Я пропоную серединний варіант позиції.

Б) Гадаю, що не завжди варто хвилюватися через якісь

розбіжності.

30. А) Я намагаюсь не вразити почуттів іншої людини.

Б) Я завжди займаю таку позицію в спірному питанні, щоб ми

разом з іншими зацікавленими людьми могли домогтися успіху.

Обробка результатів Дайте відповідь на кожне запитання тесту. Якщо наша відповідь

(А чи Б) збігається з варіантами в «ключі», позначте знаком +.

Кількість балів, набрана учасником опитування за кожною шкалою

59

дає уявлення про те, наскільки виражена в нього та чи інша форма

поведінки в конфліктних ситуаціях.

Інтерпретація результатів: За допомогою цього тесту можна визначити кілька основних

способів поведінки людей в конфліктній ситуації, зміст яких

встановлюється мірою співвідношення в поведінці конкретної

людини двох показників: «орієнтація на задоволення власних

інтересів» - та «орієнтація на задоволення інтересів опонента». Різний

ступінь цих показників та їх поєднання дає можливість виділити п'ять

основних типів поведінки особистості в конфліктній ситуації:

• відхід від конфлікту;

• поступливість;

• боротьба;

• компроміс;

• співробітництво.

Охарактеризуємо окремо кожен з п'яти типів поведінки.

Боротьба, або «конкуренція» — тип поведінки, за якого у

конфлікті максимально враховуються і задовольняються власні

інтереси і мінімально — інтереси опонента. Зміст такої поведінки

можна охарактеризувати за допомогою приказок: «Сильний завжди

правий», «Переможців не судять», а результат поведінки описати

60

формулою «перемога — поразка» (власна перемога — поразка

опонента).

Поступливість, іншими словами, жертовність — тип поведінки,

орієнтований на мінімальне врахування в конфлікті власних інтересів

і максимальне задоволення інтересів опонента. Зміст такої поведінки

відображають відомі приказки: «Убий ворога своєю добротою»,

«Підстав щоку», «Мир за будь-яку ціну», а результат поведінки

визначає формула «поразка —перемога» (власна поразка — перемога

опонента).

Компроміс, або зговірливість — тип поведінки, який забезпечує

часткове задоволення у конфлікті і власних інтересів, й інтересів

опонента, що досягається за такої умови: «Я поступлюся тобі в

чомусь, а ти мені — в іншому». Зміст такої поведінки втілений у

приказках: «Краще пів хлібини, ніж нічого», «Поганий мир ліпший за

добру сварку», а результат поведінки описується формулою «поразка

— поразка» (частково власна поразка — частково поразка опонента),

бо повністю не задовольняються інтереси жодного з опонентів.

Співробітництво — тип поведінки, який забезпечує максимальне

задоволення в конфлікті власних інтересів та інтересів опонента.

Зміст такої поведінки описують приказки: «Одна голова добре, а дві

ліпше», «Те, що добре для вас, те добре і для мене», а результат

поведінки визначає формула «перемога — перемога» (власна

перемога — перемога опонента).


Уявіть, що ви опинилися в такій ситуації: ви зібралися

подивитися по телевізору фільм, про який багато чули, а мама в цей

же час хоче подивитися передачу за іншою програмою (за умови, що

телевізор в сім'ї один). Прорахуйте варіанти поведінки, можливі в

запропонованій ситуації, і визначте, про яку стратегію йдеться: 1 - суперництво, 2 - співпраця, 3 - компроміс, 4 - уникнення, 5 – пристосування.

Варіанти поведінки Стратегії

Пропонуєте спочатку подивитися фільм до середини, а потім

половину передачі, яка цікавить маму.

1 2 3 4 5

Повертаєтеся і йдете до своєї кімнати 1 2 3 4 5

Говорите з погрозою, що розіб'єте телевізор і підете дивитися

фільм до одного з друзів (подруг)

1 2 3 4 5

Погоджуєтеся з мамою і дивіться її телепередачу 1 2 3 4 5

Домовляєтеся, що дивитеся фільм зараз, передачу, що цікавить

маму, завтра «у повторі»

1 2 3 4 5

61

7%

38%55%

Розділ 5. Основи психології спілкування

Тема 1. Поняття спілкування

Спілкування - складний, багатогранний процес встановлення і

розвитку контактів між людьми, що включає в себе: сприйняття і

розуміння людьми один одного, обмін інформацією, взаємодія.

Комунікативна сторона спілкування - обмін інформацією між

людьми.

Інтерактивна сторона спілкування - організація взаємодії між

людьми.

Перцептивна сторона спілкування - процес сприйняття

партнерами один одного і встановлення на цій основі порозуміння

між ними [6].

Невербальні засоби спілкування Невербальне спілкування - «мова тіла», включає такі форми

самовираження, які не спираються на інші мовні символи.

7% - вербальні засоби

38% - звукові засоби (тон,

інтонація, тощо)

55% - невербальні засоби

Функції спілкування поділяються на:

Інформативно-комунікативну – з нею пов'язані усі процеси,

які охоплюють сутність таких складників спілкування, як передача-

прийом інформації та відповідна реакція на неї.

Регулятивно-комунікативну – відбувається процес

коригування поведінки, коли людина може вплинути на мотиви, мету

спілкування, програму дій, прийняття рішень.

Афективно-комунікативну, що забезпечує взаєморегуляцію та

взаємокорекцію поведінки, здійснює своєрідний контроль над усією

сферою діяльності партнера. Тут можуть реалізуватися можливості

навіювання, наслідування, вживаються усі можливі засоби

переконання.

62

Спілкування виконує цілий ряд різних функцій, таких як:

1. Комунікативна функція – зв'язок людини з іншими у всіх

формах діяльності.

2. Інформаційна функція виявляється у відображенні засобів

оточуючого світу. Вона здійснюється завдяки основним пізнавальним

процесам. У процесі спілкування забезпечується отримання,

зберігання та передача інформації.

3. Когнітивна функція полягає в усвідомленні сприйнятих

значень завдяки мисленню, відображенню, фантазії. Ця функція

пов'язана з суб'єктивними характеристиками партнерів, з

особливостями їх прагнення до вивчення психологічних якостей один

одного.

4. Емотивна функція полягає в переживанні людиною своїх

стосунків з оточуючим світом. У процесі спілкування ці переживання

вторинно відображаються у вигляді взаємовідносин: симпатій –

антипатій, любові – ненависті, конфлікту – злагоди тощо. Дані

взаємовідносини визначають соціально-психологічний фон взаємодії.

5. Конативна функція пов'язана з індивідуальними прагненнями

людини до тих чи інших об'єктів, які виступають в формі

спонукальних сил. Завдяки цій функції відносини реалізуються в

конкретній поведінці.

6. Креативна функція пов'язана з творчим перетворенням

дійсності.

Міжособистісний простір

1. Інтимна зона (від 0 до 45 см) З усіх

зон - ця найголовніша, вона розглядається

людиною як особиста власність. У неї

дозволено вторгатися тільки найближчим:

дітям і батькам, дружинам, родичам,

близьким друзям.

2. Особиста зона (від 46 до 1, 2 м) -

нормальна дистанція, дотримувана при щоденному спілкуванні між

людьми.

3. Соціальна зона (від 1, 2 м до 3,6 м) - її дотримуються при

спілкуванні між чужими людьми, на офіційних прийомах, у разі

відмінностей у статусах.

4. Публічна зона (3,6 до 7,5 і більше м) - зручна при спілкуванні

з групами людей.

Різниця просторових зон у городян і жителів сільської місцевості

63

Обсяг особистого простору, необхідний для проживання,

залежить від щільності населення людей у тому, місці, де люди

виросли [12].

Самостійна робота:

Вправа - спостереження «Вторгнення»

1. Увійдіть в переповнений автобус. Подивіться в очі людині,

напроти якої стоїте. Відзначте її реакцію.

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

2. Як ви себе почуваєте, якщо в автобусі поряд стоїть

представник протилежної статі?

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

3. Увійдіть в порожній автобус і встаньте точно по центру. Не

рухайтеся, коли будуть входити інші люди. Відзначте їх реакції.

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

64

Тема 2. Види і типи спілкування

Види і типи спілкування за засобами та змістом

1. За змістом спілкування може бути: матеріальним,

когнітивним, кондиційним, мотиваційним, діяльнісним.

2. За метою спілкування можна поділити на біологічне та

соціальне.

3. В залежності від засобів спілкування може бути

безпосереднім та опосередкованим, прямим та непрямим.

4. В залежності від спрямування спілкування може бути діловим

та особистісним, інструментальним та цільовим.

5. Виділяють вербальне та невербальне спілкування.

Вербальне спілкування – це спілкування за допомогою мови.

Невербальне спілкування – спілкування за допомогою міміки,

жестів, пантоміміки.

6. В залежності від суб'єктів спілкування може бути

міжіндивідним (тобто спілкування між окремими індивідами),

індивідно-груповим (спілкування між індивідом і групою) та

міжгруповим (між групами).

7. За тривалістю виділяють короткочасне і тривале спілкування,

закінчене та незакінчене [27].

Методика виявлення комунікативних та організаторських

здібностей

Методика складається із 40 запитань на кожне з яких

досліджуваний повинен дати відповідь «так» або «ні». Час виконання

методики - 10 - 15 хв. При цьому окремо визначається рівень

комунікативних і організаторських здібностей.

Інструкція Дайте відповідь «так» або «ні» на поставлені нижче запитання.

Тестовий матеріал: 1. Чи багато у Вас друзів, з якими Ви постійно спілкуєтеся?

2. Чи часто Вам вдається схилити більшість своїх товаришів до

прийняття ними Вашої думки?

3. Чи довго Вас турбує почуття образи, заподіяне Вам кимось з

Ваших товаришів?

4. Чи завжди Вам важко орієнтуватися в критичній ситуації, що

створилася?

65

5. Чи є у Вас прагнення до встановлення нових знайомств з

різними людьми?

6. Чи подобається Вам займатися громадською роботою?

7. Чи вірно, що Вам приємніше і простіше проводити час з

книгами або за якими-небудь іншими заняттями, чим з людьми?

8. Якщо виникли які-небудь перешкоди в здійсненні Ваших

намірів, то чи легко Ви відступаєте від них?

9. Чи легко Ви встановлюєте контакти з людьми, які значно

старше за Вас за віком?

10. Чи любите Ви придумувати і організовувати зі своїми

товаришами різні ігри і розваги?

11. Чи важко Ви включаєтеся в нову для Вас компанію?

12. Чи часто Ви відкладаєте на інші дні ті справи, які треба було б

виконати сьогодні?

13. Чи легко Вам вдається встановлювати контакти з

незнайомими людьми?

14. Чи прагнете Ви домагатися, щоб Ваші товариші діяли

відповідно до Вашої думки?

15. Чи важко Ви освоюєтеся в новому колективі?

16. Чи вірно, що у Вас не буває конфліктів з товаришами через

невиконання ними своїх обов'язків, зобов'язань?

17. Чи прагнете Ви при слушній нагоді познайомитися і

поговорити з новою людиною?

18. Чи часто в рішенні важливих справ Ви переймаєте ініціативу

на себе?

19. Чи дратують Вас навколишні люди і чи хочеться Вам побути

одному?

20. Чи правда, що Ви зазвичай погано орієнтуєтеся в незнайомій

для Вас обстановці?

21. Чи подобається Вам постійно знаходитися серед людей?

22. Чи виникає у Вас роздратування, якщо Вам не вдається

закінчити почату справу?

23. Чи переживаєте Ви почуття утруднення, незручності або

ніяковості, якщо доводиться виявити ініціативу, щоб познайомитися з

новою людиною?

24. Чи правда, що Ви стомлюєтеся від частого спілкування з

товаришами?

25. Чи любите Ви брати участь в колективних іграх?

66

26. Чи часто Ви проявляєте ініціативу при вирішенні питань, що

зачіпають інтереси Ваших товаришів?

27. Чи правда, що Ви почуваєте себе невпевнено серед

малознайомих Вам людей?

28. Чи вірно, що Ви рідко прагнете до доказу своєї правоти?

29. Чи вважаєте Ви, що Вам не доставляє особливої праці внести

пожвавлення в малознайому Вам компанію?

30. Чи берете Ви участь в громадській роботі в школі?

31. Чи прагнете Ви обмежити коло своїх знайомих не великою

кількістю людей?

32. Чи вірно, що Ви не прагнете обстоювати свою думку або

рішення, якщо воно не було відразу прийняте Вашими товаришами?

33. Чи відчуваєте Ви себе невимушено, потрапивши в незнайому

Вам компанію?

34. Чи охоче Ви приступаєте до організації різних заходів для

своїх товаришів?

35. Чи правда, що Ви не почуваєте себе досить упевненим і

спокійним, коли доводиться говорити що-небудь великій групі

людей?

36. Чи часто Ви спізнюєтеся на ділові зустрічі, побачення?

37. Чи Вірно, що у Вас багато друзів?

38. Чи часто Ви опиняєтеся в центрі уваги своїх товаришів?

39. Чи часто Ви бентежитеся, відчуваєте незручність при

спілкуванні з малознайомими людьми?

40. Чи правда, що Ви не дуже упевнено почуваєте себе в оточенні

великої групи своїх товаришів?

Обробка результатів:

Комунікативні здібності (+) так 1, 5, 9, 13, 17, 21, 25, 29,

33, 37. (-) ні 3, 7, 11, 15, 19, 23, 27, 31, 35, 39.

Організаторські здібності (+) так 2, 6, 10, 14, 18, 22, 26, 30,

34, 38. (-) ні 4, 8, 12, 16, 20, 24, 28, 32, 36, 40.

Далі підраховується кількість співпадаючих з ключем відповідей

по кожному розділу методики. Оцінюючий коефіцієнт (К)

комунікативних або організаторських здібностей виражений через

відношення кількості співпадаючих відповідей по кожному розділу

до максимально можливої кількості відповідей, що співпали:

Kо = n/20

де Ко - величина оцінного коефіцієнта;

n - кількість співпадаючих з дешифратором відповідей.

67

Оціночний коефіцієнт (К) - це первинна кількісна

характеристика матеріалів випробовування. Для якісної

стандартизації результатів дослідження використовуються шкали

оцінок, у яких тому чи іншому діапазону кількісних показників К

відповідає визначена оцінка. Наприклад, у Вас кількість відповідей,

що співпали, виявилась 19 за шкалою комунікативних здібностей і 16

за шкалою організаторських здібностей.

Показники, отримані за цією методикою, можуть варіювати від 0

до 1.

Показники, близькі до 1, свідчать про високий рівень прояви

комунікативних і організаторських здібностей, близькі ж до 0, - про

низький рівень.

Записуємо отримані результати в бланк відповідей і

порівнюємо їх зі шкалами оцінок комунікативних та організаторських

здібностей.

Шкала оцінок комунікативних здібностей К Оцінка 1(0,36 - 0,45); 2(0,46 - 0,55); 3(0,56 - 0,65); 4(0,66 -

0,75); 5(0,76 - 1,00).

Рівень виявлення комунікативних здібностей: оцінка 1 - низький

оцінка 2 - нижче середнього

оцінка 3 - середній

оцінка 4 - високий

оцінка 5 - дуже високий

Шкала оцінок організаторських здібностей:

К Оцінка 1(0,20 - 0,55); 2(0,56 - 0,65); 3(0,66 - 0,70); 4(0,71 -

0,80); 5(0,81 -1,00).

Рівень виявлення організаторських здібностей: оцінка 1 - низький

оцінка 2 - нижче середнього

оцінка 3 - середній

оцінка 4 - високий

оцінка 5 - дуже високий

Респонденти, що отримали оцінку «1», характеризуються украй

низьким рівнем прояву схильностей до комунікативно-

організаторської діяльності.

У респондентів, що отримали оцінку «2», розвиток

комунікативних і організаторських здібностей знаходиться на рівні

нижче за середнє. Вони не прагнуть до спілкування, почувають себе

скуто в новій компанії, колективі, вважають за краще проводити час

наодинці з собою, обмежують свої знайомства, зазнають труднощі у

встановленні контактів з людьми і у виступі перед аудиторією,

погано орієнтуються перед аудиторією, погано орієнтуються в

68

незнайомій ситуації, не обстоюють свою думку, важко переживають

образи. Прояв ініціативи в громадській діяльності украй занижений, в

багатьох справах вони вважають за краще уникати ухвалення

самостійних рішень.

Для респондентів, що отримали оцінку «3», характерний середній

рівень прояву комунікативних і організаторських здібностей. Мають

в цілому середні показники, вони прагнуть до контактів з людьми, не

обмежують коло своїх знайомих, обстоюють свою думку, планують

свою роботу. Проте "потенціал" цих здібностей не відрізняється

високою стійкістю. Ця група випробовуваних потребує подальшої

серйозної і планомірної виховної роботи з ними по формуванню і

розвитку їх комунікативних і організаторських здібностей.

Респонденти, що отримали оцінку «4», віднесені до групи з

високим рівнем прояву комунікативних і організаторських

здібностей. Вони не відчувають дискомфорту в новій обстановці,

швидко знаходять друзів, постійно прагнуть розширити коло своїх

знайомих, займаються громадською діяльністю, допомагають

близьким, друзям, проявляють ініціативу в спілкуванні, із

задоволенням беруть участь в організації громадських заходів, здатні

прийняти самостійне рішення у важкій ситуації. Усе це вони роблять

не з примусу, а згідно з внутрішніми спрямуваннями.

І, нарешті, та група респондентів, яка отримала оцінку «5», має

дуже високий рівень прояву комунікативних і організаторських

здібностей. Вони відчувають потребу в комунікативній і

організаторській діяльності і активно прагнуть до неї. Для них

характерні швидка орієнтація у важких ситуаціях, невимушеність

поведінки в новому колективі. Випробовувані цієї групи ініціативні,

вважають за краще у важливій справі або складній ситуації, що

створилася, приймати самостійні рішення, обстоювати свою думку і

домагаються, щоб вона була прийнята товаришами. Вони можуть

внести пожвавлення в незнайому компанію, люблять організовувати

різні ігри, заходи, наполегливі в діяльності, яка їх притягає. Вони самі

шукають такі справи, які б задовольняли їх потребу в комунікативній

і організаторській діяльності.

Результати

___________________________________________________________

____________________________________________________________

69

Тема 3. Діагностика бар’єрів спілкування.

Бар’єри спілкування

1. Демонстрація різних позицій (чванливість, пихатість,

звинувачення, образливі прізвища, нехтування інтересами іншої

людини, категоричність судження та ін.).

2. Нерозуміння інтересів і станів співбесідників.

3. Наявність конфліктогенних рис (безцеремонність, безтактність,

фамільярність).

4. Оціночні судження (безапеляційність суджень, суб’єктивність).

5. Перехід з ролі на особистість (критикуються не дії людини, а

сама особистість).

6. Стерео типізація.

7. Інші (бар’єр несумісності характерів, бар’єр спілкування на

фоні страждання та горя, бар’єр відрази та огиди, бар’єр презирства,

бар’єр страху, бар’єр сорому та провини, бар’єр спілкування на фоні

гніву) [33].

Тест «Який я у спілкуванні?»

Уважно прочитайте питання і дайте відповідь «так», «так і ні»,

«ні». Відповідайте відверто, так як це потрібно вам.

1. Чи багато у тебе друзів?

2. Чи завжди ти можеш підтримати розмову в компанії друзів?

3. Чи можеш ти подолати замкненість, сором'язливість у

спілкуванні з людьми?

4. Чи буває тобі нудно наодинці з самим собою?

5. Чи завжди ти можеш знайти тему для розмови, коли

зустрічаєш знайомого?

6. Чи можеш ти приховати своє роздратування при зустрічі з

неприємною тобі людиною?

7. Чи завжди вмієш приховати поганий настрій, не переносячи

його на близьких?

8. Чи можеш помиритися першим після сварки з другом?

9. Чи можеш утриматися від різких зауважень при спілкуванні

з близькими людьми?

10. Чи здатен ти у спілкуванні піти на компроміс?

11. Чи вмієш ти у спілкуванні ненав'язливо відстоювати свою

точку зору?

70

12. Чи утримуєшся ти в розмові від осудження знайомих під

час їх відсутності?

13. Чи виникає в тебе бажання, коли ти дізнався щось цікаве,

розповісти це друзям?

Обробка результатів За кожну позитивну відповідь, тобто «так», поставте собі три

бали. За кожну відповідь «так і ні» – 2 бали. За кожну негативну

відповідь «ні» – 1 бал.

А тепер порахуйте бали.

Інтерпретація результатів

Від 30 до 39 балів. Ти людина товариська, маєш задоволення від спілкування з

близькими, знайомими і незнайомими людьми. Ти цікавий у

спілкуванні, друзі і знайомі цінують тебе за вміння вислухати,

зрозуміти, дати пораду. Але не переоцінюй своїх можливостей, іноді

ти буваєш балакучий. Будь уважним до співрозмовників, слідкуй за їх

реакцією, старайся не стати нав'язливим.

Від 20 до 29 балів. Ти в міру товариська людина, але у спілкуванні зазнаєш деяких

труднощів. Друзів у тебе мало, не завжди можеш знайти спільну мову

із знайомими людьми. Іноді у розмові буваєш нестриманим,

неврівноваженим. Треба бути щирим, уважним, доброзичливим у

ставленні до своїх співрозмовників. Крім того, не завадило б

подолати деяку невпевненість у собі.

До 20 балів. Ти людина сором'язлива, замкнута, у компанії майже завжди

мовчиш, віддаєш перевагу самотності, а не спілкуванню з людьми.

Хоча це зовсім не значить, що в тебе немає друзів і знайомих.

Очевидно, вони цінують тебе за вміння вислухати, зрозуміти,

пробачити. Але, якщо тобі хочеться вільно висловлювати свою точку

зору, дискутувати на рівних, стати цікавим співрозмовником, треба

подолати свою сором'язливість і бути щирим у суперечці, активно

підтримувати розмову. А щоб вислови не видавалися недоречними,

тобі треба розвивати й удосконалювати навички спілкування. Крім

того, можливо, ти дуже критично ставишся до себе, до своїх знань,

умінь, здібностей.


___________________________________________________________

____________________________________________________________

71


Вправа «Якості та вміння, необхідні для ефективного

спілкування»

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

72

Тема 4. Тиск і підтримка особистості у соціумі. Конформізм,

нонконформізм та колективізм

Колектив – група, в якій міжособистісні стосунки

опосередковуються суспільно цінним і особистісно-значущим

змістом спільної діяльності.

Психологічний клімат групи (колективу) – це та неофіційна

атмосфера, яка складається в будь-якому колективі. При здоровому

психологічному кліматі люди охоче спілкуються один з одним,

схильні до взаєморозуміння. В таких умовах створюється

доброзичлива емоційна обстановка, яка забезпечує ефективне

вирішення службових завдань. Моральний клімат визначається тим,

які цінності в колективі є домінуючими: товариськість,

принциповість, взаємодопомога, або, навпаки, заздрість, кругова

порука.

Групові норми – це існуюча в групі система вимог, яка визначає

поведінку її членів. У групових нормах фіксуються основні моменти

діяльності: мета, засоби, предмет, процес і продукт праці, взаємні

права й обов'язки, зразки поведінки та межі можливих відхилень,

зміст санкцій. Санкції можуть бути організованими, тобто

оформленими в законах, постановах, статутах організації, а також

дифузними, що проявляються через безпосередні емоційні

висловлювання, схвалення або несхвалення дій працівника.

Референтна група – це соціальна група, яка служить для

індивіда своєрідним стандартом, системою відліку для себе та інших,

а також джерелом формування соціальних норм і ціннісних

орієнтацій.

Статус індивіда в групі відображає визнання чи невизнання

особи, повагу чи неповагу, симпатію чи антипатію до неї у групі,

колективі, суспільстві. Статус (лат. status – стан, становище) –

становище індивіда в системі міжособистісних відносин у групі,

суспільстві, його права, обов’язки і привілеї. У різних групах одна і

та ж людина може мати різний статус. Оскільки індивід перебуває у

взаємозв'язках різного рівня, виокремлюють економічний, правовий,

професійний, політичний, особистісний та інші статуси особистості.

Більш узагальненими є психологічний і соціальний статуси.

Розрізняють також заданий і досягнутий, формальний і

неформальний, суб’єктивний і об’єктивний статуси [5].

73

Конформізм (від пізньо лат. conformis – «подібний», «схожий») –

морально-політичний термін, що означає пристосування, пасивне

прийняття існуючого стану речей, законів, пануючих думок тощо.

Конформізм означає відсутність власної позиції домінантності,

безпринципна і некритична покора певній моделі, що володіє

найбільшою силою тиску (думка більшості, визнаний авторитет,

традиція).

Нонконформізм (англ. non-conformism – «незгода») – незгода,

неприйняття норм, цінностей, цілей, домінуючих у конкретній групі в

конкретному суспільстві.

Колективізм – етична, політична чи соціальна система поглядів,

що підкреслює взаємозалежність людей і ставить інтереси колективу

вище, ніж інтереси окремої особистості. Колективізм висуває на

перший план громаду й суспільство, ставлячи групову мету над

особистою. Колективізм у певному сенсі є протилежністю

індивідуалізму [16].

Вправа «Визначення поняття «тиск»»

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

Вправа «Джерела зовнішнього тиску»

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________


Вправа «Тиснуть чи впливають: в чому різниця?»

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

74

Тема 5. Критика і психологічна реакція індивіда на неї

Конструктивна критика

Конструктивна критика як відгук про виконану роботу

(наприклад, після виступу або після бесіди) допомагає побачити те,

що ми самі не змогли помітити. Це як би погляд з боку. Якщо вас не

критикують, значить, до вас байдужі. У відсутність критики

(зворотного зв'язку) треба спеціально про неї попросити.

Нам важко приймати критику, тому що доводиться визнати, що

ми недосконалі, можемо помилятися, це завжди небезпечно тим, що

інші можуть розчаруватися в нас. Тим часом потрібно дозволити собі

бути недосконалим і пам'ятати про те, що помилки можуть бути

пов'язані з відсутністю досвіду, і тоді, коли ми їх здійснюємо, ми

набуваємо життєвий досвід, який безцінний.

Висловлюючи критичні зауваження, слід дотримуватися

наступних правил:

• обговорення роботи слід починати з підкреслення позитивних

моментів, з того, що зроблено добре. Важливо створити у людини

відчуття власної значущості;

• починаючи говорити про помилки, згадайте спочатку про свої

власні. Можна згадати аналогічну помилку когось іншого або навіть

реально не існуючого особи. Непряма критика сприймається менш

болісно;

• вказавши на помилку і тим самим зачепивши за живе, треба

дати можливість людині виговоритись, використовуючи прийоми

активного слухання;

• висуваючи пропозиції, як покращити роботу, краще задавати

питання: «А чи не краще поступити наступним чином?»;

• слід більше хвалити, ніж лаяти;

• критикувати потрібно не людину в цілому, а його помилку. Не

варто говорити: «Ви нічого в цьому питанні не розумієте і ніколи не

зможете зрозуміти». Це деструктивна критика, яка впливає на

самооцінку і суперечить потребам людини у відчутті власної

значимості. Краще сказати: «Мені здається, що в ваш підхід до

вирішення цієї проблеми можна внести деякі поліпшення».

Таким чином, критикуючи людину, потрібно сказати про те

хороше, що вона зробила, потім про помилки, про шляхи їх

виправлення (щоб вони не повторювалися) і знову підкреслити її

позитивні якості [12].

75

Вправа «Літературний герой»

Вибрати якого-небудь літературного героя і висловити критичні

зауваження в його адресу, відповідно до правил конструктивної

критики.

Можливі літературні герої: Колобок, Буратіно, Джульєтта, Гаррі

Поттер, Баба Яга.

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________


Відповідно до правил конструктивної критики висловити

зауваження людині з вашого оточення

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

76

Тема 6. Психологія лідерства. Формальний і неформальний

авторитет

Лідерство – це управлінський статус, соціальна позиція,

пов'язана із прийняттям рішень, це керівна посада.

Стилі лідерства:

Авторитарний – лідер володіє достатньою владою, щоб

нав’язувати свою волю підлеглим і без коливань втілювати в життя

прийняті рішення, використовуючи адміністративні методи впливу на

підлеглих.

Демократичний (колегіальний) – характеризується високим

ступенем делегування повноважень. Підлеглі беруть активну участь у

прийнятті рішень і користуються широкою свободою у виконанні

завдань.

Ліберальний (анархічний, поступальний) – підлеглим

надається велика самостійність у роботі, в прийнятті рішень, керівник

дає лише загальні настанови і час від часу контролює діяльність

виконавців. Ще цей стиль лідерства називають стилем невтручання.

Неформальні лідери – це члени групи, які офіційно не мають

керівної посади, але через свої особистісні якості, життєвий досвід і

поведінку зайняли особливе становище – лідерське. Істотні чинники,

що визначають можливість неформального лідерства включають: вік,

посаду, професійні знання і вміння, психологію особистості,

особистісні якості, з яких головні – компетентність і чуйність,

визнання групою.

Неформальний лідер отримує від групи владні повноваження в

прийнятті рішень і розпорядженні ресурсами. У своїй діяльності він

робить головну ставку на людей і взаємовідносини між ними [2].

Діагностика лідерських здібностей Е. Жарикова,

Е. Крушельницького

Інструкція до тесту: Вам пропонується 50 висловлювань, на які

потрібно дати відповідь «так» чи «ні». Середнього значення у

відповідях не передбачено. Довго не замислюйтесь над

висловлюваннями.

Тестовий матеріал: 1. Чи часто ви буваєте в центрі уваги оточуючих?

a. так; b. ні.

2. Чи вважаєте ви, що багато хто з оточуючих вас людей займають більш

високе положення по службі, ніж ви?

77

a. так; b. ні.

3. Перебуваючи на зборах людей, рівних вам по службовому становищу,

відчуваєте ви бажання не висловлювати своєї думки, навіть коли це

необхідно?

a. так; b. ні.

4. Коли ви були дитиною, подобалося вам бути лідером серед однолітків?

a. так; b. ні.

5. Чи відчуваєте ви задоволення, коли вам вдається переконати когось в

чомусь?

a. так; b. ні.

6. Чи трапляється, що вас називають нерішучою людиною?

a. так; b. ні.

7. Чи згодні ви з твердженням: «Все найкорисніше у світі є результат

діяльності невеликого числа видатних людей»?

a. так; b. ні.

8. Чи відчуваєте ви нагальну необхідність у пораднику, який міг би

направити вашу професійну активність?

a. так; b. ні.

9. Чи втрачали ви іноді холоднокровність у розмові з людьми?

a. так; b. ні.

10. Чи доставляє вам задоволення бачити, що оточуючі побоюються вас?

a. так; b. ні.

11. Чи намагаєтеся ви займати за столом (на зборах, в компанії і т. п.) таке

місце, яке дозволяло б вам бути в центрі уваги і контролювати ситуацію?

a. так; b. ні.

12. Чи вважаєте ви, що справляєте на людей значне (імпозантне)

враження?

a. так; b. ні.

13. Чи вважаєте ви себе мрійником?

a. так; b. ні.

14. Губитеся ви, якщо люди, що оточують вас, виражають незгоду з вами?

a. так; b. ні.

15. Чи траплялося вам за особистою ініціативою займатися організацією

трудових, спортивних та інших команд і колективів?

a. так; b. ні.

16. Якщо те, що ви намітили, не дало очікуваних результатів, то ви:

a. будете раді, якщо відповідальність за цю справу покладуть на

когось іншого;

b. візьмете на себе відповідальність і самі доведете справу до кінця.

17. Яка з двох думок вам ближче?

a. справжній керівник повинен сам робити ту справу, якою він керує, і

особисто брати участь в ній;

78

b. справжній керівник повинен тільки вміти керувати іншими і не

обов'язково робити справу самому.

18. З ким ви віддаєте перевагу працювати?

a. з покірними людьми;

b. з незалежними і самостійними людьми.

19. Чи намагаєтеся ви уникати гострих дискусій?

a. так; b. ні.

20. Коли ви були дитиною, чи часто ви стикалися з владністю вашого

батька?

a. так; b. ні.

21. Чи вмієте ви в дискусії на професійну тему залучити на свою сторону

тих, хто раніше був з вами не згоден?

a. так; b. ні.

22. Уявіть собі таку сцену: під час прогулянки з друзями по лісі ви

втратили дорогу. Наближається вечір і потрібно приймати рішення. Як ви

поступите?

a. надасте ухвалення рішення найбільш компетентному з вас;

b. просто не будете нічого робити, розраховуючи на інших.

23. Є таке прислів'я: «Краще бути першим на селі, ніж останнім у місті».

Чи справедливим є воно?

a. так; b. ні.

24. Чи вважаєте ви себе людиною, який впливає на інших?

a. так; b. ні.

25. Чи може невдача в прояві ініціативи змусити вас більше ніколи цього

не робити?

a. так; b. ні.

26. Хто, з вашої точки зору, істинний лідер?

a. сама компетентна людина;

b. той, у кого найсильніший характер.

27. Чи завжди ви намагаєтеся зрозуміти і по гідності оцінити людей?

a. так; b. ні.

28. Поважаєте ви дисципліну?

a. так; b. ні.

29. Який з наступних двох керівників для вас важливіше?

a. той, який все вирішує сам;

b. той, який завжди радиться і прислухається до думок інших.

30. Який з наступних стилів керівництва, на вашу думку, найкращий для

роботи установи того типу, в якій ви працюєте?

a. колегіальний; b. авторитарний.

31. Чи часто у вас створюється враження, що інші зловживають вами?

a. так; b. ні.

32. Який з наступних портретів більше нагадує вас?

79

a. людина з гучним голосом, виразними жестами, за словом в кишеню

не полізе;

b. людина зі спокійним, тихим голосом, стримана, задумлива.

33. Як ви поведете себе на зборах і нараді, якщо вважаєте свою думку

єдино правильною, але решта з вами не згодні?

a. промовчите;

b. будете відстоювати свою думку.

34. Підпорядковує ви свої інтереси і поведінку інших людей справі, якою

займаєтеся?

a. так; b. ні.

35. Чи виникає у вас почуття тривоги, якщо на вас покладена

відповідальність за якусь важливу справу?

a. так; b. ні.

36. Що б ви хотіли?

a. працювати під керівництвом хорошої людини;

b. працювати самостійно, без керівників.

37. Як ви ставитеся до твердження: «Для того, щоб сімейне життя було

гарним, необхідно, щоб рішення в родині приймав один з подружжя?

a. згоден; b. не згоден.

38. Чи траплялося вам купувати що-небудь під впливом думки інших

людей, а не виходячи з власної потреби?

a. так; b. ні.

39. Чи вважаєте ви свої організаторські здібності хорошими?

a. так; b. ні.

40. Як ви поводитеся, зіткнувшись з труднощами?

a. опускаєте руки;

b. з'являється сильне бажання їх подолати.

41. Дорікає ви людям, якщо вони цього заслуговують?

a. так; b. ні.

42. Чи вважаєте ви, що ваша нервова система здатна витримати життєві

навантаження?

a. так; b. ні.

43. Як ви вчините, якщо вам запропонують реорганізувати вашу установу

чи організацію?

a. введу потрібні зміни негайно;

b. не буду поспішати і спочатку все ретельно обдумаю.

44. Чи зумієте ви перервати занадто балакучого співрозмовника, якщо це

необхідно?

a. так; b. ні.

45. Чи згодні ви з твердженням: «Для того, щоб бути щасливим, треба

жити непомітно»?

a. так; b. ні.

80

46. Чи вважаєте ви, що кожна людина повинна зробити що-небудь

видатне?

a. так; b. ні.

47. Ким би ви воліли стати?

a. художником, поетом, композитором, ученим;

b. видатним керівником, політичним діячем.

48. Яку музику вам приємніше слухати?

a. могутню і урочисту; b. тиху і ліричну.

49. Чи відчуваєте ви хвилювання, очікуючи зустрічі з важливими і

відомими людьми?

a. так; b. ні.

50. Чи часто ви зустрічали людей з більш сильною волею, ніж ваша?

a. так; b. ні.

Ключ до тесту:

Сума балів за ваші відповіді підраховується за допомогою ключа

до опитувальником.

Ключ: 1а, 2а, 3б, 4а, 5а, 6б, 7а, 8б, 9б, 10а, 11а, 12а, 13б, 14б, 15а,

16б, 17а, 18б, 19б, 20а, 21а, 22а, 23а, 24а, 25б, 26а, 27б, 28а, 29б, 30б,

31а, 32а, 33б, 34а, 35б, 36б, 37а, 38б, 39а, 40б, 41а, 42а, 43а, 44а, 45б,

46а, 47б, 48а, 49б, 50б.

За кожну відповідь, що співпадає з ключовим, випробуваний

одержує один бал, в іншому випадку - 0 балів.

Інтерпретація результатів тесту

Якщо сума балів виявилася менш 25, то якості лідера

виражені слабо.

Якщо сума балів в межах від 26 до 35, то якості лідера

виражені середньо.

Якщо сума балів виявилася від 36 до 40, то лідерські якості

виражені сильно.

Якщо сума балів більше 40, то дана людина як лідер

схильний до диктату.

Результати _____________________________________________

81

Тема 7. Емпатія, відвертість та довіра як умови ефективного

спілкування

Емпатія, відвертість та довіра як умови ефективного

спілкування

Емпатія (англ. еmpathy, грец. patho) – співпереживання) –

розуміння відносин, почуттів, психічних станів іншої особи в формі

співпереживання.

Слово «емпатія» походить від грецького «patho», що означає

глибоке, сильне почуття (відчуття), близьке до страждання. Префікс

«еm» означає спрямований (скерований) усередину.

Емпатія може бути розглянута як афективна (емоційна) форма

ідентифікації. Якщо при ідентифікації стан іншої людини

визначається на основі раціональної інтерпретації, то при емпатії – на

основі емоційного співпереживання. Емпатія пов'язана з прийняттям

іншої людини такою як вона є. Її також називають емоційним

резонансом на переживання іншої людини. Емпатія базується на

почуттях, а не залежить від інтелектуальних здібностей [20].

Тест «Чи вмієте ви слухати?»

Відзначте ситуації, що викликають у вас незадоволення, досаду

або роздратування при бесіді з будь-якою людиною, будь це ваш

товариш або випадковий співрозмовник.

1. Співрозмовник не дає висловитися, постійно перериває мене

під час бесіди.

2. Співрозмовник ніколи не дивиться на мене під час розмови.

3. Співрозмовник постійно метушиться: олівець і папір займають

його більше, ніж мої слова.

4. Співрозмовник ніколи не посміхається.

5. Співрозмовник завжди відволікає мене запитаннями і

коментарями.

6. Співрозмовник намагається спростувати мене.

7. Співрозмовник вкладає в мої слова інший зміст.

8. На мої запитання співрозмовник виставляє контрзапитання.

9. Іноді співрозмовник перепитує мене, роблячи вигляд, що не

розчув.

10. Співрозмовник, не дослухавши до кінця, перебиває мене лише

потім, щоб погодитися.

82

11. Співрозмовник при розмові зосереджено займається

стороннім: грає сигаретою, протирає скло окулярів і т. д., і я твердо

впевнений, що він при цьому неуважний.

12. Співрозмовник робить висновки за мене.

13. Співрозмовник завжди намагається вставити слово в моє

оповідання.

14. Співрозмовник дивиться на мене уважно, не кліпаючи.

15. Співрозмовник дивиться на мене, ніби оцінюючи. Це турбує.

16. Коли я пропоную що-небудь нове, співрозмовник каже, що

він думає так само.

17. Співрозмовник переграє, показуючи, що цікавиться бесідою,

занадто часто хитає головою, ахає і підтакує.

18. Коли я говорю про серйозне, співрозмовник вставляє смішні

історії, жарти, анекдоти.

19. Співрозмовник часто дивиться на годинник під час розмови.

20. Співрозмовник вимагає, щоб всі погоджувалися з ним. Будь-

яке його висловлювання закінчується питанням: «Ви теж так думає?»

Або «ви незгодні?»

Підведемо підсумки. Отже, кількість ситуацій, що викликають у

вас досаду і роздратування, становить:

14-20. Ви поганий співрозмовник, і вам необхідно ретельно

працювати над собою і вчитися слухати.

8-14. Вам притаманні деякі недоліки, ви критично ставитеся до

висловлювань, але вам ще бракує деяких рис гарного співрозмовника.

Уникайте поспішних висновків, не зациклюйтесь на манері говорити,

не прикидайтеся, не шукайте прихований сенс сказаного, не

монополізуйте розмову.

2-8. Ви гарний співрозмовник. Але іноді відмовляєте партнерові в

увазі. Повторюйте ввічливо його висловлювання, дайте час висловити

свою думку повністю, пристосовуйте свій темп мислення до його

мови і можете бути впевнені, що спілкуватися з вами буде ще

приємніше.

0-2. Ви відмінний співрозмовник. Ви вмієте слухати. Ваш стиль

спілкування може стати прикладом для оточуючих.


___________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

83


Вправа «Активне слухання»

1. Коли я слухаю іншу людину, найважчим для мене___________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

2. Я побоявся б по - справжньому всім серцем слухати іншу

людину, якщо б вона стала ділитися зі __________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

1. Якби я захотів краще чути себе самого та інших, я думаю, мені

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

84

Розділ 6. Психологія вибору професій

Профорієнтація

Професія - (від лат. Professio - «публічний виступ») – це заняття

людини, яке:

• Потребує спеціальної підготовки, навчання;

• Практикується людиною регулярно;

• Служить джерелом засобів до існування [22].

Короткий опис типу професії за Клімовим

І. «Людина-природа». Об'єктами праці для представників

більшості цих професій є:

1) тварини, умови їх зростання, життя;

2) рослини, умови їх зростання. Фахівцям у цій області

доводиться:

а) вивчати, досліджувати, аналізувати стан, умови життя рослин

або тварин (агроном, мікробіолог, зоотехнік, гідробіолог, агрохімік,

фітопатолог);

б) вирощувати рослини, доглядати за тваринами (лісник, рільник,

квітникар, овочівник, птахівник, тваринник, садівник, бджоляр);

в) проводити профілактику захворювань рослин і тварин

(ветеринар, лікар карантинної служби).

Психологічні вимоги професій цього типу до людей: розвинена

уява, наочно - образне мислення, хороша зорова пам'ять,

спостережливість, здатність бачити й оцінювати мінливі природні

фактори; оскільки результати діяльності виявляються після досить

тривалого часу, фахівець повинен володіти терпінням,

наполегливістю, повинен бути готовим працювати поза колективом,

іноді у важких погодних умовах, у бруді і т. п.

ІІ. «Людина-техніка». Більшість професій цього типу пов'язано:

1) зі створенням, монтажем, зборкою технічних пристроїв

(фахівці проектують, конструюють технічні системи, пристрої,

розробляють процеси їхнього виготовлення. З окремих вузлів,

деталей збирають машини, механізми, прибори, регулюють і

налагоджують їх);

2) з експлуатацією технічних пристроїв (фахівці працюють на

верстатах, керують транспортом, автоматичними системами);

3) з ремонтом технічних пристроїв (фахівці виявляють,

розпізнають несправності технічних систем, приладів, механізмів,

ремонтують, регулюють, налагоджують їх).

85

Психологічні вимоги професій "людина-техніка» до людини:

гарна координація рухів; точне зорове, слухове, вібраційне і

кінестетичне сприйняття; розвинене технічне і творче мислення і

уява; уміння переключати і концентрувати увагу; спостережливість.

ІІІ. «Людина-людина». Більшість професій цього типу

пов'язано:

1) з вихованням, навчанням людей (вихователь, учитель,

спортивний тренер);

2) з медичним обслуговуванням (лікар, фельдшер, медсестра,

няня);

3) з побутовим обслуговуванням (продавець, перукар, офіціант,

вахтер);

4) з інформаційним обслуговуванням (бібліотекар, екскурсовод,

лектор);

5) із захистом суспільства і держави (юрист, міліціонер,

інспектор, військовослужбовець).

Багато посад (директор, бригадир, начальник цеху,

профспілковий організатор) пов'язані з роботою з людьми, тому до

всіх керівників пред'являються ті ж вимоги, що і до фахівців професій

типу «людина-людина».

Психологічні вимоги професій цього типу до людей: прагнення

до спілкування; вміння легко вступати в контакт з незнайомими

людьми; стійке хороше самопочуття при роботі з людьми;

доброзичливість, чуйність; витримка; вміння стримувати емоції;

здатність аналізувати поведінку оточуючих і свою власну, розуміти

наміри і настрій інших людей, здатність розбиратися у взаєминах

людей, вміння залагоджувати конфлікти між ними.

ІV. «Людина-знакова система». Більшість професій цього типу

пов'язано з переробкою інформації і розрізняється по особливостях

предмета праці. Це можуть бути:

1) тексти на рідній або іноземній мовах (редактор, коректор,

друкарка, діловод, телеграфіст, складач);

2) цифри, формули, таблиці (програміст, оператор ЕОМ,

економіст, бухгалтер, статистик);

3) креслення, схеми, карти (конструктор, інженер-технолог,

кресляр, копіювальник, штурман, геодезист);

4) звукові сигнали (радист, стенографіст, телефоніст,

звукооператор). Психологічні вимоги професій цього типу до людей:

гарна оперативна і механічна пам'ять; спроможність до тривалої

86

концентрації уваги на знаковому матеріалі; гарний розподіл і

переключення уваги; точність сприйняття, уміння бачити те, що

стоїть за умовними знаками; посидючість, терпіння; логічне

мислення.

V. «Людина-художній образ». Більшість професій цього типу

пов'язано:

1) зі створенням, проектуванням художніх виробів (письменник,

художник, композитор, модельєр, архітектор, скульптор, журналіст,

хореограф);

2) з відтворенням, виготовленням різних виробів за зразком

(ювелір, реставратор, гравер, музикант, актор, столяр);

3) з розмноженням художніх творів у масовому виробництві

(майстер по розписі порцеляни, шліфувальник по каменю і

кришталю, маляр, друкар). Психологічні вимоги професій цього типу

до людей: художні здібності; розвите зорове сприйняття;

спостережливість, зорова пам'ять; наочно-образне мислення; творчу

уяву; знання психологічних законів емоційного впливу на людей [34].

Професійне самовизначення

Методика «Диференційно-діагностичний опитувальник»

(ДДО) Е. А. Клімова:

Методика призначена для відбору на різні типи професій

відповідно до класифікації типів професій Е. А Клімова. Можна

використовувати при профорієнтації підлітків і дорослих.

Зміст методики: випробуваний повинен у кожній з 20 пар

пропонованих видів діяльності вибрати тільки один вид і у

відповідній клітині аркуша відповідей поставити знак «+».

Лист відповідей зроблений так, щоб можна було підрахувати

число знаків «+» в кожному з 5-ти стовпців. Кожен із 5-ти стовпців

відповідає певному типу професії. Випробуваному рекомендується

вибрати той тип професій, який отримав максимальне число знаків

«+».

Назва типів професій по стовпцях:

I. «Людина-природа» - всі професії, пов'язані з рослинництвом,

тваринництвом і лісовим господарством.

II. «Людина-техніка» - всі технічні професії.

III. «Людина-людина» - всі професії, пов'язані з

обслуговуванням людей, зі спілкуванням.

87

IV. «Людина-знак» - всі професії, пов'язані з обрахуванням,

цифровими та буквеними знаками, в тому числі і музичні

спеціальності.

V. «Людина - художній образ» - всі творчі спеціальності.

Час обстеження не обмежується. Хоча випробуваного варто

попередити про те, що над питаннями не слід довго замислюватися і

звичайно на виконання завдання потрібно 20-30 хв. Можливе

використання методики індивідуально і в групі. Експериментатор

може зачитувати питання групі випробуваних, але в цьому випадку

обмежується час відповіді. Такий спосіб застосовується, коли

експериментатор повинен працювати в обмеженому часовому

інтервалі.

Інструкція: «Припустимо, що після відповідного навчання ви

зможете виконати будь-яку роботу. Але якби вам довелося вибирати

лише з двох можливостей, що б ви хотіли? »

Текст опитувальника

1а. Доглядати за тваринами.

або

1б. Обслуговувати машини, прилади (стежити, регулювати).

2а. Допомагати хворим.

або

2б. Складати таблиці, схеми, програми для обчислювальних

машин.

3а. Стежити за якістю книжкових ілюстрацій, плакатів, художніх

листівок, грамплатівок.

або

3б. Слідкувати за станом, розвитком рослин.

4а. Обробляти матеріали (дерево, тканина, метал, пластмасу і

т.п.).

або

4б. Доводити товари до споживача, рекламувати, продавати.

5а. Обговорювати науково-популярні книги, статті.

або

5б. Обговорювати художні книги (або п'єси, концерти).

6а. Вирощувати молодняк (тварин якої-небудь породи).

або

6б. Тренувати товаришів (або молодших) для виконання та

закріплення будь-яких навичок (трудових, навчальних, спортивних).

88

7а. Копіювати малюнки, зображення (або налагоджувати музичні

інструменти).

або

7б. Керувати будь-якої машиною (вантажним, підйомним або

транспортним засобом) - підйомним краном, трактором, тепловозом і

ін

8а. Повідомляти, роз'яснювати людям потрібні їм відомості (у

довідковому бюро, на екскурсії і т.д.).

або

8б. Оформляти виставки, вітрини (або брати участь у підготовці

п'єс, концертів).

9а. Ремонтувати речі, вироби (одяг, техніку), житло.

або

9б. Шукати і виправляти помилки в текстах, таблицях, малюнках.

10а. Лікувати тварин.

або

10б. Виконувати обчислення, розрахунки.

11а. Виводити нові сорти рослин.

або

11б. Конструювати, проектувати нові види промислових виробів

(машини, одяг, будинки, продукти харчування і т. п.).

12а. Розбирати суперечки, сварки між людьми, переконувати,

роз'яснювати, карати, заохочувати.

або

12б. Розбиратися в кресленнях, схемах, таблицях (перевіряти,

уточнювати, упорядковувати).

13а. Спостерігати, вивчати роботу гуртків художньої

самодіяльності.

або

13б. Спостерігати, вивчати життя мікробів.

14а. Обслуговувати, налагоджувати медичні прилади, апарати.

або

14б. Надавати людям медичну допомогу при пораненнях, ударах,

опіках і т.п.

15а. Художньо описувати, зображати події (спостережувані та

подаються).

або

15б. Складати точні описи-звіти про спостережувані явища, події,

вимірювані об'єкти…

89

16а. Робити лабораторні аналізи в лікарні.

або

16б. Приймати, оглядати хворих, розмовляти з ними, призначати

лікування.

17а. Фарбувати чи розписувати стіни приміщень, поверхню

виробів.

або

17б. Здійснювати монтаж або зборку машин, приладів.

18а. Організовувати культпоходи однолітків або молодших в

театри, музеї, екскурсії, туристичні походи тощо

або

18б. Грати на сцені, брати участь у концертах.

19а. Виготовляти по кресленнях деталі, вироби (машини, одяг),

будувати будівлі.

або

19б. Займатися кресленням, копіювати креслення, карти.

20а. Вести боротьбу з хворобами рослин, з шкідниками лісу,

саду.

або

20б. Працювати на клавішних машинах (друкарській машинці,

телетайпі, складальної машині та ін.)

ЛИСТ ВІДПОВІДЕЙ I II III IV V

1а 1б 2а 2б 3а

3б 4а 46 5а 5б

6а 66 7а

7б 8а 8б

9а 96

10а 106

11а 11б 12а 126 13а

13б 14а 14б 15а 15б

16а 16б 17а

17б 18а 18б

19а 19б

20а 20б

Результати _________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

90

Успішний вибір професії

Успішний вибір професії залежить від збігу трьох складових:

Можливість - наявність здібностей саме до даної роботи,

відповідність особливостей особистості специфіці обраної професії,

відсутність медичних чи психологічних протипоказань.

Потяг - бажання виконувати конкретну роботу, інтерес до неї,

захопленість, спрямованість саме на цю діяльність.

Затребуваність - потреба суспільства у працівниках цього

профілю. Визначається попитом на ринку праці і готовністю

роботодавців платити їм гідну заробітну плату.

Інформаційна карта оцінки світу професій Що мені цікаво

знати чи робити?

У якій професії я

цього можу досягти?

Що мені потрібно для

отримання цієї професії?

Оцінка професії

Вибрати професію з попередньої таблиці найбільш вам цікаву.

Запишіть у першій колонці якомога більше плюсів, які у вас

з'являться, якщо ви отримаєте цю професію і станете по ній

працювати. У другій колонці проставте якомога більше мінусів цієї ж

ситуації. У третю колонку запишіть якомога більше цікавого,

пов'язаного з цією професією. № Плюс Мінус Цікаво

1

2

3

Проектування професійного життєвого шляху

Помилки у виборі професії:

1. Орієнтація на думку випадкових людей.

2. Вибір професії по зовнішньому враженню про неї.

3. Вибір професії "за компанію".

4. Недостатнє врахування своїх здібностей.

5. Перенесення ставлення до людини на ставлення до його

професії.

6. Вибір виключно за ознакою престижності.

7. Вибір всупереч, на зло чомусь, комусь.

8. Ігнорування медичних протипоказань.

9. Відсутність запасних варіантів вибору.

Успішність

здібності =

Труднощі її досягнення

91

Оцінка здібностей № Здібності, розвинені

найбільш сильно

Здібності, найменш

розвинуті

Здібності, якими хочу володіти в

ідеалі

1.

2.

3.

4.

5.

Оцінка видів діяльності № Види діяльності, розвинені

найбільш сильно

Види діяльності,

найменш розвинуті

Види діяльності, які хочу

виконувати якісно

1.

2.

3.

4.

5.

Домашня робота:

Вправа 1. «Я хотів би мати роботу, яка давала б мені

можливість» № Я хотів би мати роботу, яка давала б мені можливість» Професії, які це забезпечать

1

2

3

4

Проективний твір «Мій день через 10 років»

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

92

Розділ 7. Основи ділового та публічного спілкування

Ділові взаємовідносини засновані не на почуттях, а на

відповідальності людей за виконувану роботу.

Ділові відносини вважаються хорошими, якщо люди добре

справляються з роботою.

Форми ділового спілкування:

• ділова бесіда,

• ділові переговори,

• публічні виступи.

Ділова бесіда складається з 5 фаз:

- Підготовча

- Контактна

- Орієнтовна

- Фаза обговорення: аргументація і контраргументація

- Фаза прийняття рішення

Щоб бесіда була продуктивної, з самого початку потрібно

продумати, як:

- Установити контакт зі співрозмовником

- Створити сприятливу атмосферу

- Привернути увагу партнера

- Пробудити інтерес до бесіди

- Перехопити ініціативу, якщо це необхідно.

Контактна фаза:

- Перше враження

- Ефективний початок бесіди

- Забезпечення позитивного настрою

Перше враження

«Перше враження не завжди вірне, але завжди стійке»

Ефективне початок бесіди:

Велику роль відіграють найперші вимовлені слова (приблизно 10

слів).

Фаза обговорення - основна фаза ділової розмови. Вирішуються

наступні завдання:

1. Розробка та аналіз різних варіантів рішення проблеми.

2. Переконання співрозмовника, спроба змінити його думку чи

позицію.

3. Усунення і пом'якшення протиріч у поглядах тих, хто бере

участь в бесіді [30].

93

Слід керуватися такою установкою, спрямованої на

розуміння:

«Я вважаю так, а мій партнер вважає інакше. Це добре: у нас 2

різні думки. Треба обговорити 2 точки зору і прийти до третього

варіанту, що враховує гідності обох сторін».

Необхідно від партнера під час бесіди домогтися позитивної

відповіді на питання не менш 3-х разів:

«Вас цікавить якість?»

«Ви зацікавлені в збільшенні доходу?»

«Вам хотілося б мати успішний бізнес?»

Активну побудову фрази:

Можна здійснити -------- Ми це здійснимо

Чи не думаєте ви, що ... -------- Ви повинні визнати…

Чи згодні ви з тим, що------- Погодьтеся, що…

Фаза прийняття рішень - кінцева фаза ділової бесіди. Перехід

до цієї фазі краще здійснювати, коли атмосфера найбільш

сприятлива:

Індикатори:

- Співрозмовник розслаблений, поза відкритості;

- Проявляє дружні реакції, схвалення,

- Змінюється темп висловлювань співрозмовника і ступінь участі

в розмові.

В кінці бесіди потрібно узагальнити сказане, підвести підсумки

зустрічі і обговорити напрям подальших взаємодій.

Діловий етикет – це мова міжнародних, міжвідомчих та бізнес-

відносин, показник стану взаємин між партнерами і державами.

Фази спілкування: Ділове спілкування, окрім того, що має свою

стратегічну лінію і тактику проведення, має також свої фази. До фаз

ділового спілкування відносяться початкова, основна і завершальна:

Початкова фаза – передбачає встановлення вихідних контактів,

настроєність на спілкування. Її основна функція: спонукати ділового

партнера до спілкування, зацікавити, створити максимальне поле

можливостей для обговорення проблем. На цьому етапі оцінюється

емоційний стан партнера, визначаються стратегія і тактика

спілкування, вибирається певний тон взаємин, виявляється

самооцінка партнера і йде орієнтація у розподілі ролей. Основна

фаза – на цьому етапі реалізується певна послідовність дій:

встановлюється проміжна та кінцева мета спілкування, виконуються

безпосередні мовні, немовні та документальні контакти, аналізуються

94

вихідні та проміжні пропозиції, йде пошук узгодження рішень,

відбувається розподіл ролей за принципом «домінування-

підпорядкування». Завершальна фаза – на цьому етапі

формулюються підсумки ділової взаємодії, відбувається вихід із

контакту, закладається фундамент для подальшої взаємодії.

Здійснюються ділові взаємини у двох формах: контакту та

взаємодії.

Контакт – це одиничний аспект, в якому відсутня система

узгодження дій партнерів стосовно один одного. Основу ж ділових

взаємин партнерів складають не контакти, а їх взаємодія. Взаємодія

(інтеракція, від лат. interaction – взаємодія) – аспект спілкування, що

проявляється в організації людьми взаємних дій, спрямованих на

реалізацію спільної діяльності, на досягнення певної вигідної обом

сторонам мети.

Публічний виступ – це різновид усного спілкування. Жанровий

різновид публічного виступу – це доповідь (звітна, ділова), промова,

бесіда, лекція, репортаж.

Промова – це усний виступ із метою висвітлення певної

інформації та впливу на розум, почуття й волу слухачів, логічною

стрункістю тексту, емоційною насиченістю та вольовими імпульсами

промовця.

Ділова промова характеризується лаконізмом, критичністю та

аргументованістю викладених в ній фактів. Промова орієнтована на

логічно виражене, а не на чуттєво-емоційно сприйняття інформації.

Частіше цей виступ сприймається лише в контексті проблеми, що

обговорюється на конкретному зібранні.

Лекція є однією з форм пропаганди, передачі, роз’яснення суто

наукових, науково-навчальних, науково-популярних та ін. знань

шляхом усного викладу навчального матеріалу, наукової теми, що

має системний характер.

Виступ на зборах, нарадах, семінарах передбачає:

- виклад суті певного питання;

- акцентування на основному;

- висловлення свого ставлення й оцінки;

- підкреслення значущості, важливості й актуальності;

- підкріплення своїх доказів прикладами (посиланнями на

літературу).

Дискусія (від лат. discussio – розгляд, дослідження) –

обговорення якого - небудь суперечливого питання, проблеми.

95

Важливою характеристикою дискусії, що відрізняє її від інших видів

суперечки, є аргументованість. Обговорюючи дискусійну проблему,

кожна сторона аргументує свою позицію [17]. Відмінною рисою

дискусії виступає відсутність тези і наявність в якості

об'єднуючого початку теми.

Диспут (від лат. disputare міркувати, сперечатися) – рiзновид

дискусiї, публічне обговорення тієї чи іншої важливої для присутніх

проблеми, яке, як правило, завчасно готується i пов'язане з реальним

життям, власним досвідом учасників. Ефективність диспуту залежить

від оцінок, аргументацій, досвіду учасників. У диспуті є елементи

монологу та діалогу. Діалогічні елементи надають емоційне

забарвлення дискусії, а монологічні служать для вираження її

логічного змісту. Умовами успішності диспуту можуть бути названі

вміння доказово, аргументовано викладати свою точку зору,

зберігати витримку, спокійно сприймати критику, з повагою

ставитися до думки опонента.

Г. Плоткін пропонує правила для учасника диспуту :

Кожен має право висловити свою думку. Якщо у тебе є що

сказати слухачам, нехай вони дізнаються про це.

Говори, що думаєш, думай, що говориш! Висловлюй свою

думку ясно і чітко. Не стверджуй того, в чому не розібрався сам.

Постарайся, якомога переконливіше викласти свою точку

зору. Спирайся тільки на достовірні факти.

Не повторюй того, що до тебе було сказано.

Поважай чужу думку. Постарайся зрозуміти його. Умій

вислухати точку зору, з якою не згоден. Будь витриманим. Не

перебивай виступаючого. Не давай особистісних оцінок. Правоту

доводь аргументами, а не підвищеним тоном голосу. Намагайся не

нав'язувати своєї думки іншим.

Якщо доведена помилковість твоєї позиції, май мужність

визнати це.

Нехай головним підсумком диспуту стане твоє зростання на

шляху осягнення істини.

Починати диспут доцільно з пропозиції коментування будь-

якого факту, висловлювання, відео (кіно) фрагменту.

Користуйтесь такими мовними трафаретами:

Я згоден (згодна), тому що ...

Я не згоден (не згодна), тому що ...

96

Я висловлюю окрему думку, так як ..

Самопрезентація – це образ себе, який я презентую іншим. Вона

пов’язана з нашим прагненням запропонувати свій бажаний образ

іншим [34].

Домашня робота:

Підготувати презентацію виборчої програми у президенти школи.

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

____________________________________________________________

97

Словник психологічних термінів

Адаптація (від лат. adaptatio – пристосування) – процес і

результат ефективної взаємодії особистості із середовищем,

в результаті якого встановлюється відповідність між загальним

рівнем найбільш актуальних на даний момент потреб особистості і

наявним (перспективним) рівнем задоволення даних потреб, що

визначає безупинний розвиток особистості.

Аффект – короткочасне, бурхливе переживання людини (гнів,

лють, жах, відчай, раптова радість), що виникає, як правило, у

відповідь на сильний подразник. У стані А. знижується здатність

людини осмислювати значення своїх дій і керувати ними.

Відчай – психічний стан розпачу, безперспективності, зневіри

людини у своїх можливостях, втрата позитивних надій щодо

сучасного і майбутнього.

Відчуття – психічний процес, що полягає у відображенні

мозком окремих властивостей та якостей предметів і явищ

об’єктивного світу, а також станів організму при безпосередньому

впливі подразників на відповідні органи чуттів.

«Воно» у теорії З. Фрейда безсвідома частина психіки, яка

містить у собі біологічні вроджені інстинкти, потяги (сексуальні,

агресивні).

Гнів – психічний стан людини, фізіологічним механізмом якого є

домінування процесів збудження в корі головного мозку, викликаних

певними негативними подразниками. У психічному плані Г.

виявляється під час негативних емоційних станів, супроводжується

послабленням вольового і розумового контролю над свідомістю і

поведінкою.

Депресія – це зменшення психічної активності, що викликана

перевтомою чи негативними психогенними впливами. Ознаками

депресивного стану є відчай, пасивність поведінки, підвищений

рівень тривожності, різке зниження самооцінки, блокування життєвих

перспектив.

Ейфорія – психологічний стан піднесеного настрою, що не

виправданий реальністю, об’єктивними причинами. Е. називають

також стан некритичного вдоволення (безпричинна радість,

безтурботність, надмірна веселість).

Екстраверсія (від лат. extra – назовні, versio – направляю) –

спрямованість, в силу організації нервових процесів, відчуттів,

98

переживань та інтересів індивіда, до зовнішнього світу. Осіб, для

яких характерна екстраверсія, називають екстравертами.

Емоції – це особливий клас психічних процесів, пов’язаних з

потребами і мотивами, які відображають у формі безпосередньо

чуттєвих переживань значимість діючих на людину явищ і ситуацій.

Емпатія – осягнення емоційних станів іншої людини; психічний

процес, який дає змогу зрозуміти переживання іншої людини

(механізм пізнання).

Ентузіазм – психічний стан великого піднесення, душевного

пориву.

Загальна психологія – вивчає ґрунтовні психологічні

закономірності, формулює теоретичні засади та принципи

психологічної науки, її понятійний і категоріальний апарати,

систематизує і узагальнює емпіричний матеріал психологічних

досліджень.

Здібності – це своєрідні властивості людини, її інтелекту, що

виявляються в навчальній, трудовій, особливо науковій діяльності і є

необхідною умовою її розвитку.

Ідентифікація – процес ототожнення (уподібнення) себе з

іншим індивідом або групою, основою якого є емоційний зв’язок;

набуття, засвоєння цінностей, ролей, моральних якостей іншої

людини, особливо батьків; копіювання суб’єктом думок, почуттів, дій

іншої людини, яка є моделлю.

Індивідуальність – неповторне співвідношення особистих рис та

особливостей людини (характер, темперамент, здібності, особливості

протікання психічних процесів, сукупність почуттів тощо), що

утворюють її своєрідність, відмінність від інших людей. І. – особлива

і не схожа на інших людина в повноті її фізичних та духовних

якостей.

Інтроверсія (від лат. intro – всередину, versio – повертати) –

спрямованість, в силу організації нервових процесів, відчуттів,

переживань та інтересів індивіда, на свій власний внутрішній світ.

Осіб, для яких характерна інтроверсія, називають інтровертами.

Інтуїція – пізнання на основі узагальненого ряду

високоавтоматизованих розумових навичок.

Комунікабельність – риса особистості, здатність її до

спілкування з іншими людьми, товариськість.

Конфлікт (з лат. conflictus – зіткнення) – особливий вид

взаємодії, в основі якого лежать протилежні і несумісні цілі, інтереси,

99

типи поведінки людей та соціальних груп, які супроводжуються

негативними психологічними проявами.

Креативність – творчість, здатність до створення нового,

оригінального.

Лабільність – здатність до швидких змін. Л. характеризується

здатністю м’язових і особливо нервових тканин відповідати на

подразнення максимальною частотою імпульсів. Л. психічних станів

означає їхню швидку зміну.

Маніпулювання (від лат. Manipulatio – застосовувати

маніпуляції, прийоми, дії) – вид психологічного впливу, спрямованого

на неявне спонукання інших (іншого) до виконання визначених

маніпулятором дій.

Мотив – спонукальна причина дій і вчинків людини.

Мотивація – сукупність мотивів, доказів для обґрунтування

чогось, спонука до діяльності; мотивування.

Навіювання (сугестія) – психічний вплив однієї людини на іншу

(прохання, наказ, переконання), що має на меті актуалізацію або

зміну певних установок, ціннісних орієнтацій або вчинків людини,

яка виступає об’єктом навіювання.

Настрій – загальний емоційний стан людини, що характеризує її

життєвий тонус упродовж певного часу.

Натхнення – особливий стан людини, який характеризується

піднесенням її творчих сил, активізацією всіх психічних процесів.

Натхнення є однією з головних передумов процесу творчості.

Неврози – тимчасові функціональні розлади нервової діяльності.

Неприязнь – морально-психологічне почуття несприйняття

людини людиною.

Особистість – це суб’єкт свідомої продуктивної діяльності та

суспільної поведінки індивіда із соціально зумовленою системою

вищих психічних властивостей, що формується і виявляється у

самозмінній діяльності, спілкуванні, опосередковує, регулює

взаємодію людини з довкіллям.

Пам’ять – пізнавальний психічний процес сприймання,

запам’ятовування, збереження, відтворення і забування індивідом

свого досвіду.

Паніка – відчуття страху, розгубленості, невпевненості індивіда

або соціальної групи.

Переконання – усвідомлювані мотиви, які спонукають людину

діяти відповідно до своїх поглядів і принципів; у педагогіці – метод

100

виховання, який передбачає цілеспрямований вплив на свідомість

вихованця з метою формування в нього позитивних морально-

психологічних рис, спонукання до суспільно-корисної діяльності або

подолання негативної поведінки.

Песимізм – світосприйняття, пройняте зневірою в майбутньому,

настроєм безнадії. Протилежне – оптимізм. Виникає внаслідок

тривалого переживання безперспективності подальшого розвитку,

марності зусиль особи.

Почуття – це специфічно людські, узагальнені, стійкі

переживання ставлення до потреб, задоволення або незадоволення

яких зумовлює позитивні або негативні емоції.

Психо (грец. рsyhe – розум, глузд) частина складних слів, що

вказує на зв’язок з душею або розумом.

Психіка (гр. рsyche – орган думок і суджень) – здатність людини

думати, міркувати і хвилюватися; розумове життя, включаючи

свідомі та несвідомі процеси; розум у своїй цілісності, на відміну від

тіла.

Психоаналіз – метод дослідження змісту психічної діяльності,

який ґрунтується на теорії Фрейда.

Психологія (гр. рsyche і гр. loqos – слово) – галузь науки, яка

вивчає розумові та псих.процеси стосовно поведінки людей та

тварин.

Психолог – вчений, фахівець з психології.

Психіатрія – розділ медицини, що вивчає психічні хвороби, їх

виникнення, методи запобігання й лікування.

Психічні стани – психологічна характеристика особистості, що

відбиває її порівняно тривалі душевні переживання.

Психотерапія (ψυχή – душа, θεραπεία «зцілення, лікування») –

це науково обґрунтований та емпірично перевірений вид діяльності,

що спрямований на допомогу людям, які потерпають від психічних,

психосоматичних, соціальних проблем або страждання, та

використовує психологічні інструменти.

Психіатр – лікар, фахівець з психіатрії.

Радість – емоція, психічний стан підвищеної, позитивно

забарвленої емоційної піднесеності.

Рефлекс – закономірна реакція організму на зміни зовнішнього

чи внутрішнього середовища, здійснювана через центральну нервову

систему у відповідь на подразнення рецепторів. Існують вроджені

(безумовні) і набуті (умовні) рефлекси.

101

Рефлексія – у соціальній психології механізм усвідомлення

індивідом чи групою того, як їх насправді сприймають і оцінюють

інші індивіди чи групи.

Самооцінка особистості – оцінка людиною своїх якостей, себе,

рівня успішності власної діяльності, сприйняття своєї особи іншими

людьми, виходячи з системи цінностей людини.

Самосвідомість – усвідомлення людиною себе самої як

особистості: своєї діяльності як члена суспільства, стосунків з

іншими людьми, рис характеру, власних дій та вчинків, їх мотивів,

цілей, розумових, моральних, фізичних якостей тощо.

Самотність – психічний стан людини, який виявляється в

дефіциті спілкування, ізольованості від інших людей. Залишена

наодинці з собою, людина відчуває ущербність, незручність, тугу.

Проте певна міра усамітнення – необхідна умова формування

самосвідомості людини.

Симпатія – почуття приязні, прихильності, доброзичливості до

когось. Може виникати на ґрунті природної привабливості, єдності

суспільних ідеалів, світоглядних і моральних позицій.

Соціометрія – методика дослідження системи неформальних

стосунків в певній групі в певний момент її існування. В основі

лежить вимірювання відносин симпатій – антипатій, прийняття –

неприйняття людьми одне одного, прихильностей, уподобань

стосовно один одного.

Сприймання – це психічний процес відображення людиною

предметів і явищ у цілому, в сукупності всіх їх якостей і властивостей

при безпосередньому їх впливі на органи чуттів; сукупність відчуттів.

Спрямованість – це система мотивів, що впливає на діяльність

особистості, визначає її вибір, рівень самореалізації.

Страх – гостра негативна емоція, котра виникає в умовах

біологічної чи соціальної загрози життю індивіда; має різні ступені

інтенсивності: переляк, афект тощо.

Стрес – емоційний стан особистості, психічна перенапруга в

гострій, загрозливій ситуації, що може сприяти шоковому стану;

захисна реакція організму на будь-який збуджувальний фактор.

Сублімація – «перерозподіл психічної енергії». З точки зору

психоаналізу психічна енергія неусвідомленого може сублімуватися,

трансформуватися в енергію різних видів діяльності, які прийнятні

для суспільства і людини (творчість, мистецтво, суспільна активність,

трудова активність).

102

Темперамент – найголовніша характеристика нервової системи

людини, що визначається інтенсивністю, швидкістю здійснення

психічної діяльності, в емоційному тонусі життєдіяльності,

сприйнятті індивідом зовнішніх подразників.

Тести (від англ. test – проба, випробування, дослідження) – в

психології та педагогіці система питань чи завдань, що дозволяє

здійснити тестове дослідження.

Тривожність – емоційний стан людини, який виникає в умовах

ймовірних несподіваних ситуацій: як при відстроченні, затримці

приємних ситуацій, так і при очікуванні неприємностей. Тривожний

стан людини характеризується стурбованістю, побоюванням, тугою.

Умиротворення – стан спокою.

Упевненість – психічний стан людини, коли в неї сумніви

зведені до мінімуму або й зовсім відсутні. У. будується на знанні,

тісно пов’язана з переконанням, однак переконання має цілком

визначену практичну спрямованість, воно спонукає людину

здійснити те, у чому вона впевнена.

Установка – стан готовності до певної активності, спрямованої

на задоволення тієї чи іншої потреби.

Утома - ослаблення сил від посиленої діяльності, напруження

Уява – процес створення людиною на основі досвіду образів

об’єктів, яких вона ніколи не сприймала, своєрідна форма

відображення людиною дійсності, в якій виявляється активний

випереджальний характер пізнання нею світу.

Фантазія – процес створення людиною нових образів на основі

пережитого. Суто людська психічна властивість, необхідний

компонент творчої діяльності. Ф. тісно пов’язана з мрією і уявою.

Може бути реалістичною і пустою, беззмістовною. Здатність до

фантазії – важлива умова творчості.

Фобії – нав’язливі страхи, які людина не в змозі переборювати.

Фрустрація – негативний стан організму, почуття, які виникають

при блокуванні цілей, що їх особистість намагається досягнути,

почуття розчарування, крах надії.

Характер – комплекс сталих психічних властивостей людини,

що виявляються в її поведінці та діяльності, у ставленні до

суспільства, до праці, до інших, до самої себе.

Хвилювання – емоційний психічний стан людини, зумовлений

підвищеним збудженням нервової системи, перевантаженням її

позитивними або негативними переживаннями.

103

Цінність – поняття, що фіксує позитивне або негативне значення

будь-якого об’єкта чи явища для суб’єкта.

Шизофренія – психічна хвороба, виявляється у своєрідних

змінах психіки людини. Іноді виникає в період статевого дозрівання.

Легкі й початкові форми Ш. піддаються лікуванню.

Щастя – граничне інтенсивне переживання людиною

універсальності і глибини затвердження свого буття, максимальної

відповідності наявного найзаповітнішим бажанням і мріям, моральна

і емоційна насолода життям. Щ. відрізняється від найвищих ступенів

задоволення саме соціально-етичним змістом.

Щирість – відвертість, правдивість; морально-психологічна риса

людини, протилежна лицемірству, вона характеризує не зміст

діяльності і стосунків людини, а їх відповідність мотиву, емоційну

безпосередність.

«Я» (ego) – в психоаналізі визначається як свідомість, розумна,

раціональна частина психіки. «Я» формується під впливом

суспільства, яке висуває свої вимоги до людини.

104

Список використаних джерел

1. Бодалев А. А. Психология общения/А. А. Бодалев. – М.: Воронеж,

1996. 216 с.

2. Бурлачук Л. Ф. Словар - справочник по психологической

диагностике /Л. Ф. Бурлачук, С. М. Морозов. – К.: Наук. думка, 1989.

– 200 с.

3. Варій М. Й. Загальна психологія: навч. посібник для студ. псих. і

педагог., спеціальностей/М. Й. Варій. – Львів: Край, 2005. – 315 с.

4. Винославська О. В. Психологія: навчальний посібник / О. В.

Винославська. – К.: ІНКОС, 2005. – 352 с.

5. Возрастная и педагогическая психология/под ред. А. В. Петровс-

кого. – М.: Просвещение, 1979. – 288 с.

6. Гиппенрейтер Ю. Б. Введение в общую психологию: курс

лекций / Ю. Б. Гиппенрейтер. – М.: Изд-во МГУ, 1988. – С. 257 – 280.

7. Грановская Р. М. Элементы практической психологии / Р. М.

Грановская. – СПб.: Свет, 2000. – 487 с.

8. Долинська Л. Загальна психологія / Л. Долинська, О. Скрипченко

та ін. – К.: А.П.Н., 2001. – С. 407 – 419.

9. Дружинин В. Н. Психология общих спосібностей / В. Н. Дружи-

нин. – М.: Педагогика, 1995. – 480 с.

10. Дубравська Д. М. Основи психології: навчальний посібник /

Д. М. Дубравська. – Львів : Світ, 2001. – С. 280.

11. Загальна психологія: навч. посіб. / О. В. Скрипченко,

Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. – К.: А.Г.Н., 2002. – 368 с.

12. Загальна психологія : навч. посібник / О. В. Скрипченко,

Л. В. Долинська, Л. В. Огороднійчук та ін. - К.: А.П. Н., 2001. – 464 с.

13. Загальна психологія: підруч. для студ. вищ. навч. закладів / за

заг. ред. С. Д. Максименка. – К.: Форум, 2000. – 323 c.

14. Загальна психологія / за ред. А. В. Петровського. – К.: Освіта,

1986. – 430 с.

15. Заняття психолога з підлітками / упоряд. Т. Гончаренко. – К.:

Вид. дім «Шкільний світ», 2006. – (Б-ка « Шкіл. Світу») –2006.–120 с.

16. Каппони В. Сам себе психолог / В. Каппони, Т. Новак. – М.:

Питер-пресс, 1996. – 219 с.

17. Класні години з психологом / укладач О. В. Скворчевська, О. С.

Нурєєва. – Х. : Вид. група «Основа», 2008. – (Серія «Школа класного

керівника. Психологія виховання») – 2008. – 240 с.

18. Козлов Н. И. Как относиться к себе и людям, или Практическая

105

психология на каждый день / Н. И. Козлов. – 3-е изд., перераб и

доп. – М.: АСТ- ПРЕСС, 1999. – 320 с.

19. Крайг Г. Психология развития / Крайг.–СПб.:Питер, 2000. – 992с.

20. Крутетский В. А. Психология подростка / В. А. Крутетский,

Н. С. Лукин. – М.: Просвещение, 1965. – 314 с.

21. Крысько В. Г. Психология и педагогика в схемах и таблицах /

В. Г. Крысько. – Мн.: Харвест, 1999. – 384 с.

22. Максименко С. Д. Загальна психологія: навчальний посібник /

С. Д. Максименко, В. О. Соловієнко. – К.: МАУП, 2000. – 256 с.

23. Максименко С. Д. Загальна психологія: навчальний посібник /

С. Д. Максименко. – 3-є видання, перероблене та доповнене. – К.:

Центр учбової літератури, 2008. – 272 с.

24. М'ясоїд П. А. Загальна психологія: навч. посіб. / П. А. М'ясоїд. –

3-тє вид., випр. – К.: Вища шк., 2004. – 728 с.

25. М'ясоїд П. А. Загальна психологія: навчальний посібник / П. А.

М'ясоїд. – К.: Вища школа, 2000. – 479 с.

26. Немов Р. С. Общие оcновы психологии: в 3 кн. / Р. С. Немов. – М.:

ВЛАДОС, 2001. – 668 с.

27. Немов Р. С. Психология: учеб. для студентов высш. пед.

заведений / Р. С. Немов. – М.: Гуманит. Изд. Центр ВЛАДОС, 1997.

– 472 с.

28. Основи психології / за заг. ред. О. В. Киричука, В. А. Роменця. –

К.: Либідь, 1996. – 276 с.

29. Попова М.В. Психология как учебный предмет в школе: учеб.-

метод. пособие. – М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2002. – 288 с.

30. Психологія особистості: тексти / під ред. Ю. Б. Гиппенрейтер,

А. Н. Пузирея. – М.: Вид-во МГУ, 1982. – 122 с.

31. Психологія: підручник / за заг. ред. Ю. Л. Трофімова. – 3-є вид.,

стереотип. – К.: Либідь, 2001. –560 с.

32. Рогов Е. И. Настольная книга практического психолога: учебн.

пособие : Гуманит. издат. центр «ВЛАДОС», 1999. – 480 с.

33. Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии: в 2 т. /

С. Л. Рубиштейн. – Т. 1. – М. : Педагогика, 1989. – 710 с.

34. Самодопомога: практикум для психолога. – К.: Шк. Світ, 2007. –

128 с.

35. Скрипченко О. В. Вікова та педагогічна психологія: навч. посіб. /

О. В. Скрипченко, Л. В. Долинська, З. В. Огороднійчук та ін. – К.:

Просвіти, 2001. – 416 с.

106

Додаток А

ТЕСТ «СЛУХОМОВНА ПАМ'ЯТЬ»

Мета: виявити рівень розвитку слухо - мовної пам’яті учня, його

здатність відтворювати отриману інформацію.

Вік учнів: від 11 років

Обладнання: чисті аркуші паперу, ручки.

Інструкція: перед проведення тестування вчитель пояснює

учням завдання: «Вам буде потрібно запам’ятати на слух і відновити

(записати) на контрольному аркуші чотири набори по десять слів.

Спочатку я прочитаю вам першу групу слів. Постарайтеся їх

запам’ятати. За командою «записати» ви маєте протягом 45 секунд

записати на аркуші слова, які запам’ятали (у довільному порядку). За

командою «стоп» покладіть олівці й приготуйтесь до

прослуховування наступної групи слів.»

І набір слів

Береза, піднебіння, лампа, білка, сонце, двері, кінь, дощ, чобіт,

ромашка.

ІІ набір слів

Сніданок, школа, північ, корова, серце, весна, сосна, хліб, відро,

мужність

ІІІ набір слів

Вогонь, міст, газета, собака, війна, літо, мрія, брат, стіл, ніж.

ІV набір слів

Дорога, яблуня, поле, бджола, сад, здоров’я, вечір, сметана, хата,

час.

Обробка отриманих результатів.

Обсяг пам’яті обчислюється як сума всіх записаних учнем слів,

розділена на чотири. Отримане число – кількість балів, що

відображає рівень розвитку слухово-мовної пам’яті учня.

Індексація:

10 балів – Високий рівень

8 – 9 балів – Вище за середнього

5 – 7 балів – Середній рівень

3 – 4 бали – Нижче за середнього

1 – 2 бали – Низький рівень

107

Додаток Б

ТЕСТ «ЛОГІЧНА ТА МЕХАНІЧНА ПАМ'ЯТЬ»

Мета: виявити рівень розвитку логічної та механічної пам’яті

учня.

Вік учнів: від 14 років.

Обладнання: чисті аркуші паперу, ручки.

Інструкція: з інтервалом у 2 секунди вчитель зачитує слова.

Учень уважно слухає, а потім по пам’яті записує друге слово кожної

пари.

Наприклад: Кінь – підкова (учень має записати слово «підкова»)

1. Учитель читає пари логічно пов’язаних слів:

Замок – ключ Слива – компот

Корова – молоко Лялька - гра

Щітка – черевик Коріння – дерево

Завірюха – зима Перо – птах

Лак – ніготь Літера – книга

Квиток – автобус Сірник - вогонь

Чай – чашка Комір – сорочка

2. Учитель читає пари слів, логічно не пов’язаних:

Дім – склянка Ложка - собака

Квітка – масло Голка - курка

Хмара – стілець Пташка - повінь

Дощ – глечик Олівець – таксі

Стрічка – цукор Очі - вітрильник

Клей – картопля Торт - скло

Панчохи – персик Метелик – книга


Підрахувати кількість записаних учнем слів. Кожне слово

дорівнює одному балу. Кількість записаних слів із першого завдання

визначає обсяг логічної пам’яті учня, а другого завдання – механічної

пам’яті. Якщо кількість відтворених слів по кожному завданню

дорівнює 7 і більше – в учня достатній рівень логічної й механічної

пам’яті. Індексація:

Більше 12 балів – Високий рівень

9-11 балів – Вище за середнього

6-8 балів – Середній рівень

4-5 балів – Нижче за середнього

менше 3 балів – Низький рівень

108

Додаток В

ТЕСТ «ЛОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ УЧНЯ»

Мета: дослідити здатність учня до уяви й словесно-логічного

мислення: уміння правильно й повно відповідати на запитання,

бачити причинно-наслідкові зв’язки.

Вік учнів: 6-13 років.

Обладнання: роздруковані бланки опитувальника, чисті аркуші

паперу, ручки.

Інструкція: учню пропонують пофантазувати на тему: «Що

відбудеться, якщо…..?». Завдання дитини – дати якомога більше

повних й оригінальних відповідей на поставлені запитання:

Що відбудеться, якщо дощ буде лити, не припиняючись?

Що відбудеться, якщо всі тварини почнуть говорити?

Що відбудеться, якщо всі гори раптом стануть цукровими?

Що відбудеться, якщо в тебе виростуть крила?

Що відбудеться, якщо сонце не зайде за обрій?

Що відбудеться, якщо оживуть всі казкові герої?

Що відбудеться, якщо люди зможуть читати думки одне одного?


Чим більше докладно й детально відповідатиме учень, тим краще

у нього розвинені образне мислення та уява.

Для оцінювання результатів слід враховувати:

1) Фактор часу (час, витрачений на роздуми):

5 хвилин – 1 бал;

4 хвилини – 2 бали;



1 хвилина – 5 балів;

2) Активність уяви:

Оригінальна докладна відповідь з елементами гумору – 5 балів;

Незвичайна відповідь з елементами фантазії – 4 бали;

Банальна відповідь («нічого не буде», «такого не буває» та ін.) – 2

бали;

Відповідь не по суті або зустрічним запитанням, відмова від

відповіді – 1 бал.

Максимальна кількість балів – 10 (фактор часу та оригінальність

відповіді). Чим менше балів набере дитина, тим більше вона потребує

спеціальних занять з розвитку уяви й творчого мислення.

109

Додаток Г

Вивчення спрямованості особистості

(Методика В. Смекала і М. Кучера)

В основі методики Смекала - Кучера лежить кілька змінена

орієнтовна анкета Б. Баса. Методика Смекала - Кучера заснована на

словесних реакціях досліджуваного в передбачуваних ситуаціях,

пов'язаних з роботою або участю в них інших людей. Відповіді

досліджуваного залежать від того, які види задоволення і винагороди

він віддає перевагу.

Мета дослідження - визначення спрямованості людини:

особистісної (на себе), ділової (на справу) і колективної (на

взаємодію).

Інструкція:

На кожен пункт анкети можливі 3 відповіді, позначені буквами

А, В, С. З відповідей на кожен пункт виберіть той, який найкраще

виражає вашу точку зору, який для вас найбільш цінний або

найбільше відповідає правді. Букву вашої відповіді напишіть в листі

відповідей проти номера питання в стовпчику «Найбільше». Потім з

відповідей на це ж питання виберіть відповідь, що найдалі стоїть від

вашої точки зору, найменш цінний для вас або найменше відповідний

правді. Відповідну букву напишіть проти номера питання, але в

рубриці «Найменше». Для кожного питання використовуйте тільки

дві літери, відповіді, що залишаються не записуйте ніде. Над

питаннями не думайте занадто довго: перший вибір зазвичай буває

найкращим. Час від часу контролюйте себе: чи правильно ви

записуєте відповіді, чи в ті стовпці, чи скрізь проставлені букви.

Якщо виявиться помилка, виправте її.

Текст опитувальника

1. Найбільше задоволення в житті дає:

А. Оцінка роботи.

В. Свідомість того, що робота виконана добре.

С. Свідомість, що знаходишся серед друзів.

2. Якби я грав у футбол, то хотів би бути:

А. Тренером, який розробляє тактику гри.

В. Відомим гравцем.

С. Обраним капітаном команди.

3. Кращими викладачами є ті, які:

А. Мають індивідуальний підхід.

110

В. Займаємося своїм предметом і викликають інтерес до нього.

С. Створюють в колективі атмосферу, в якій ніхто не боїться

висловити свою точку зору.

4. Учні оцінюють як найгірших таких викладачів, які:

А. Не приховують, що деякі люди їм несимпатичні.

В. Викликають у всіх дух змагання.

С. Складають враження, що предмет, який вони викладають, їх не

цікавить.

5. Я радий, коли мої друзі:

А. Допомагають іншим, коли мають змогу.

В. Завжди вірні і надійні.

С. Інтелігентні і у них широкі інтереси.

6. Кращими друзями вважають тих:

А. С якими складаються взаємні відносини.

В. Які можуть більше, ніж я.

С. На яких можна сподіватися.

7. Я хотів би бути відомим, як ті:

А. Хто домігся життєвого успіху.

В. Хто може сильно любити.

С. Хто відрізняється дружелюбністю і доброзичливістю.

8. Якщо я б міг вибирати, я хотів би бути:

А. Науковим працівником.

В. Начальником відділу.

С. Досвідченим льотчиком.

9. Коли я був дитиною, я любив:

А. Ігри з друзями.

В. Успіхи в справах.

С. Коли мене хвалили.

10. Найбільше мені не подобається, коли я:

А. Зустрічаю перешкоду при виконанні покладеного на мене

завдання.

В. Коли в колективі погіршуються товариські відносини.

С. Коли мене критикує дорослий (учитель).

11. Основна роль школи повинна полягати в:

А. Підготовці учнів до роботи за фахом.

В. Розвитку індивідуальних здібностей і самостійності.

С. Вихованні в учнях якостей, завдяки яким вони могли б

уживатися з людьми.

12. Мені не подобаються колективи, в яких:

111

А. Недемократична система.

В. Людина втрачає індивідуальність у загальній масі.

С. Неможливо проявляти власну ініціативу.

13. Якби у мене було більше вільного часу, я б використовував

його:

А. Для спілкування з друзями.

В. Для улюблених справ і самоосвіти.

С. Для безтурботного відпочинку.

14. Мені здається, що я здатний на максимальне, коли:

А. Працюю із симпатичними людьми.

В. У мене робота, яка мене задовольняє.

С. Мої зусилля достатньо винагороджені.

15. Я люблю, коли:

А. Приємно проводжу час з друзями.

В. Інші цінують мене.

С. Відчуваю задоволення від виконаної роботи.

16. Якщо б про мене писали в газетах, мені хотілося б, щоб:

А. Відзначили справу, яку я виконав.

В. Похвалили мене за мою роботу.

С. Повідомили про те, що мене вибрали в комітет або бюро.

17. Найкраще я вчився б, якби викладач:

А. Мав до мене індивідуальний підхід.

В. Стимулювали мене на більш цікаву діяльність.

С. Викликав дискусію з питань, що розбираємо.

18. Немає нічого гіршого, ніж:

А. Образа особистої гідності.

В. Неуспіх при виконанні важливого завдання.

С. Втрата друзів.

19. Найбільше я ціную:

А. Особистий успіх.

В. Загальну роботу.

С. Практичні результати.

20. Дуже мало людей:

А. Дійсно радіють виконаній роботі.

В. Із задоволення працюють в колективі.

С. Виконують роботу по-справжньому добре.

21. Я не переношу:

А. Сварки і суперечки.

В. Відкидання всього нового.

112

С. Людей, які ставлять себе вище інших.

22. Я хотів би:

А. Щоб оточуючі вважали мене своїм другом.

В. Допомагати іншим у спільній справі.

С. Викликати захоплення інших.

23. Я люблю начальство, коли воно:

А. Вимогливе.

В. Користується авторитетом.

С. Доступне.

24. На роботі я хотів би:

А. Щоб рішення приймалися колективно.

В. Самостійно працювати над вирішенням проблеми.

С. Щоб начальник визнав мої достоїнства.

25. Я хотів би прочитати книгу:

А. Про мистецтво добре вживатися з людьми.

В. Про життя відомої людини.

С. Типу «Зроби сам».

26. Якщо у мене були б музичні здібності, я хотів би бути:

А. Диригент.

В. Солістом.

С. Композитором.

27. Вільний час з найбільшим задоволенням проводжу:

А. Дивлячись детективні фільми.

В. В розвагах із друзями.

С. Займаючись своїм захопленням.

28. За умови однакового фінансового успіху я б із задоволенням:

А. Вигадав цікавий конкурс.

В. Виграв би в конкурсі.

С. Організував би конкурс і керував ним.

29. Для мене найважливіше знати:

А. Що я хочу зробити.

В. Як досягти мети.

С. Як залучити інших до досягнення моєї мети.

30. Людина повинна поводитися так, щоб:

А. Інші були задоволені нею.

В. Виконати насамперед свою задачу.

С. Не потрібно було докоряти їй за роботу.

113

Форма 1

|Більше |Менше | Більше |Менше | Більше |Менше | Більше

|Менше |

|всього | всього | всього | всього | всього | всього | всього | всього |

|1 | |9 | |16 | |24 | |

|2 | |10 | |17 | |25 | |

|3 | |11 | |18 | |26 | |

|4 | |12 | |19 | |27 | |

|5 | |13 | |20 | |28 | |

|6 | |14 | |21 | |29 | |

|7 | |15 | |22 | |30 | |

|8 | | | |23 | | | |

Ключ Спрямованість на

себе

Спрямованість на

взаємодію

Спрямованість на

справу

1. А 11.В 21.С 1. С 11.С 21.А 1. В 11.А 21. В

2. В 12. В 22. С 2. С 12. А 22. А 2. А 12. С 22. В

З. А 13. С 23. В З. С 13. А 23. С З. В 13. В 23. А

4. А 14. С 24. С 4. В 14. А 24. А 4. С 14. В 24. В

5. В 15. А 25. В 5. А 15. С 25. А 5. С 15. В 25. С

6. С 16. В 26. В 6. А 16. С 26. А 6. В 16. А 26. С

7. А 17. А 27. А 7. С 17. С 27. В 7. В 17. В 27. С

8. С 18. А 28. В 8. В 18. С 28. С 8. А 18. В 28. А

9. С 19. А 29. А 9. А 19. В 29. С 9. В 19. С 29. В

10. С 20. С 30. С 10. В 20. В 30. А 10. А 20. А 30. В

Обробка результатів

НС НВ НС

|Кількість «+» | | | |

|Кількість «-» | | | |

|Сума | | | |

|+30 | |

Кількість «+» підсумовується з кількістю «-» (з урахуванням

знака!).

Отриманий результат записується в підсумкову таблицю в рядок

«Сума». Нарешті, до отриманого числа додається 30 (знову з

урахуванням знака!) цей показник і характеризує рівень виразності

даного виду спрямованості. Загальна сума всіх балів по трьом видам

спрямованості повинна дорівнювати 90.

114

Підсумкова таблиця (приклад)

| | НС | НВ | НС |

| Кількість «+» | +8 | + | +12 |

| Кількість «-» | -11 | -11 | -8 |

| Сума -3 | -1 | +4 |

| +30 | +27 | +29 | +34 |

Перевірка: загальна сума - 27 + 29 + 34 = 90


Особистісна спрямованість (спрямованість на себе - НС)

зв'язується з перевагою мотивів власного благополуччя, прагнення до

особистого першості, престижу. Така людина найчастіше буває

зайнятий самою собою, своїми почуттями і переживаннями і мало

реагує на потреби людей навколо себе. У роботі бачить передусім

можливість задовольнити свої домагання.

Колективна спрямованість, або спрямованість на взаємні дії

(ВД), має місце тоді, коли вчинки людини визначаються потребою в

спілкуванні, прагненням підтримувати гарні відносини з товаришами

по роботі. Така людина виявляє цікавість до спільної діяльності.

Ділова спрямованість (спрямованість на справу - НС)

відображає переважання мотивів, породжуваних самою діяльністю,

захоплення процесом діяльності, безкорисливе прагнення до

пізнання, оволодіння новими вміннями та навичками. Зазвичай така

людина прагне співпрацювати з колективом і домагається найбільшої

продуктивності групи, а тому намагається довести точку зору, яку

вважає корисною для виконання поставленого завдання.

Необхідно відзначити, що всі три види спрямованості не

абсолютно ізольовані, а зазвичай поєднуються. Тому більш коректно

буде говорити в результаті діагностики не про єдину, а про

домінуючу спрямованість особистості.

115

Додаток Д

Методика Мюнстерберга

Інструкція: «На бланку надруковані літери алфавіту, серед яких є

поєднання, що утворюють слова-іменники в називному відмінку

однини. Вам необхідно уважно переглянути рядок за рядком, виявити

ці слова і підкреслити їх, починаючи з першої і закінчуючи

останньою буквою. Постарайтеся не підкреслювати зайвих букв.

Завдання виконуйте швидко і точно».

Обробка. За ключем оцінюють кількість виділених слів і кількість

помилок (пропущені і неправильно виділені слова), заповнюють

протокол обробки даних.

На підставі отриманих даних обчислюють швидкість роботи (А)

досліджуваного і точність (Т) виконання ним завдання (по формулі

Уіппл), рівень концентрації (К) і якість роботи.

Оцінку рівня вибірковості уваги здійснюють за наступною таблицею: t, c Бал Рівень вибірковості При цьому за кожне пропущене

або невірно підкреслене слово від

поточної оцінки за часом забирають по

одному балу.

Інтерпретація. У разі, якщо у

досліджуваного рівень вибірковості

уваги лежить в межах 0-3 балів, це

може бути пов'язано зі станом

сильного емоційного переживання,

зовнішніми перешкодами, прихованим

небажанням тестуватися. Дуже

високий рівень вибірковості уваги

може свідчити про феноменальну

психічної активності досліджуваного.

250 и

более

0

Низький

240–249 1

230–239 2

220–229 3

210–219 4

200–209 5

190–199 6

Середній

180–189 7

170–179 8

160–169 9

150–159 10

140–149 11

130–139 12

120–129 13

110–119 14

Високий

100–109 15

90–99 16

80–89 17

70–79 18

60–69 19

Менше

60

20 Дуже високий

116

Додаток Е

Опитувальник Г. Айзенка (Методика вивчення

темпераменту) "На поставленні питання ти повинен вiдповiсти "так" або "ні",

записавши свою вiдповiдь поруч з номером запитання у "Бланку

вiдповiдей" знаком "+" або "-". Не потрібно гаяти багато часу на

обмірковування питань. Дай ту вiдповiдь, яка перша прийшла в

голову. Вiдповiдай на всі питання підряд, нічого не пропускай. Точно

i правильно вивчити свій темперамент ти можеш при умові, що

вiдповiдi будуть щирі. Коментувати питання не варто.

Опитувальник Г.Айзенка

1. Ви часто відчуваєте потяг до нових вражень, бажання

відчути збудження?

2. Чи часто Ви відчуваєте потребу в друзях, якi Вас

розуміють, можуть підбадьорити i втішити?

3. Чи вважаєте Ви себе безтурботною людиною?

4. Чи правда, що Вам дуже важко вiдповiсти «Hi»?

5. Чи обмірковуєте Ви свої справи не поспішаючи, чи

віддаєте Ви перевагу тому, щоб почекати перед тим, як діяти?

6. Ви завжди стримуєте свої обіцянки, не зважаючи на те, що

Вам це не завжди вигідно?

7. Чи часто у Вас бувають спади i пiдйоми настрою?

8. Взагалі Ви дієте i розмовляєте швидко, без запинок для

обмірковування?

9. Чи виникало у Вас коли-небудь почуття, що Ви "нещасна

людина", хоча ніякої вагомої причини для цього не було?

10. Чи зробили б Ви все, будь-що, на спір?

11. Чи виникає у Вас почуття невпевненості та сорому, коли

хочете зав'язати розмову з симпатичною (ним) незнайомкою (цем)?

12. Чи буває коли-небудь, що Ви сердитесь, виходите з себе?

13. Чи часто Ви дієте під впливом тимчасового настрою?

14. Чи часто Ви хвилюєтесь із-за того, що зробили або сказали

щось таке, чого не слід було робити або говорити?

15. Чи віддаєте Ви перевагу книжкам над зустрічами з

людьми?

16. Чи правда, що Вас легко образити?

17. Ви любите часто бувати в компаніях?

117

18. Чи бувають у Вас такі думки, що Ви хотіли б приховати від

інших?

19. Чи правда, що Ви часом повні енергії так, що все горить у

руках, а часом зовсім в’ялі?

20. Чи хотіли б Ви, щоб у Вас було друзів менше, але щоб вони

були дуже близькими?

21. Чи часто Ви мрієте?

22. Коли на Вас кричать, Ви вiдповiдаєте тим же?

23. Чи часто Вас хвилює відчуття провини?

24. Чи всі Ваші звички хороші та бажані?

25. Чи здатні Ви дати волю своїм почуттям i повеселитись у

галасливій компанії?

26. Чи рахуєте Ви себе людиною збудливою i вразливою?

27. Чи вважають Вас людиною жвавою i веселю?

28. Після того, як справа зроблена, чи часто Ви подумки

повертаєтесь до неї, гадаєте, що можна було б зробити краще?

29. Ви, як правило, мовчите, коли знаходитесь в компанії

інших людей?

30. Буває так, що Ви інколи переказуєте плітки чи чутки?

31. Буває таке, що Вам не спиться через те, що рiзнi думки

лізуть у голову?

32. Якщо Ви хочете дізнатись про що-небудь, то Ви скоріше

прочитаєте про це в книжці, ніж запитаєте?

33. Чи буває у Вас сильне серцебиття?

34. Чи подобається Вам робота, яка вимагає від Вас постійної

уваги?

35. Чи бувають у Вас приступи сильного тремтіння?

36. Якщо б Ви знали, що сказане Вами ніколи не буде

розголошено, Ви б завжди висловлювались у дусi

загальноприйнятого (як всі)?

37. Чи справді Вам неприємно знаходитись у компаніях, де

насміхаються один над одним?

38. Ви дратівлива людина?

39. Чи подобається Вам робота, яка вимагає швидких дій?

40. Чи хвилюєтесь Ви з приводу будь-яких неприємних подій,

якi могли б статись?

41. Чи правда, що Ви людина повільна i некваплива в рухах?

42. Ви коли-небудь спізнювались на побачення чи на роботу?

43. Чи часто Вам сняться жахливі сни?

118

44. Чи правда, що Ви так любите поговорити, що ніколи не

пропустите зручного випадку порозмовляти з незнайомою людиною?

45. Чи турбують Вас які-небудь болі?

46. Чи Ви б відчували себе дуже нещасним, якщо б тривалий

час були позбавлені широкого спілкування з людьми?

47. Чи можете Ви назвати себе нервовою людиною?

48. Серед людей, яких Ви знаєте, такі, що Вам дуже не

подобаються?

49. Могли б Ви сказати про себе, що Ви впевнена в собі

людина?

50. Чи легко Ви ображаєтесь, коли люди вкажуть на Ваші

помилки в роботі або на Ваші особисті промахи?

51. Чи рахуєте Ви, що важко отримати справжнє задоволення

від вечорниць?

52. Чи турбує Вас відчуття, що Ви чимось гiршi за інших?

53. Чи легко Вам внести пожвавлення в досить скучну

компанію?

54. Чи буває так, що Ви говорите про речі, на яких зовсім не

розумієтесь?

55. Чи піклуєтесь Ви про своє здоров'я?

56. Чи любите Ви жартувати над іншими?

57. Чи страждаєте Ви від безсоння? БЛАНК ВIДПОВIДЕЙ

Прізвище _______________Вік________Дата ________Стать Ч Ж Відповіді Відповіді Відповіді Відповіді

так № ні так № ні так № ні так № ні

1 15 30 45

2 16 31 46

3 17 32 47

4 18 33 48

5 19 34 49

6 20 35 50

7 21 36 51

8 22 37 52

9 23 38 53

10 24 39 54

11 25 40 55

12 26 41 56

13 27 42 57

14 28 43

29 44

119

ОБРОБКА РЕЗУЛЬТАТIВ

Заповнений бланк звіряєш з ключем i підраховують кiлькiсть

спiвпадань з ключем. Результати записуються в "Бланки вiдповiдей"

проти позначень: "Е" - шкала "екстра - iнтроверсiя", "Н" – шкала

"нейротизму - емоційна стабiльнiсть", "Щ" - шкала "щирості".

Результати опитування достовiрнi, якщо шкала "Щ"<4. При "Щ">4

обробка результатів не проводиться.

Тип темпераменту визначається наступним чином. Вiдкладаємо

показник шкали "Е" на осі "iнтроверсiя - екстраверсія", а показник

шкали "Н" на осі"

нейротизм – емоційна стабiльнiсть" (Див.мал. 2.3.8.1.)При

аналiзi результатів обстеження необхідно притримуватись таких

орiєнтирiв:

екстраверсія - iнтроверсiя: 12 - середнє значення, не менше, ніж

15 - екстраверт, не менше 19 - яскравий екстраверт; не більше 9 -

iнтроверт; не більше 5 - глибокий iнтроверт;

нейротизм: 9-13 - середнє значення; не менше 15 - високий

рівень нейротизму; не менше 19 - дуже високий рівень нейротизму;

не більше 7 - низький рівень нейротизму;

Опускаємо перпендикуляри у вiдмiчених точках на осях до їх

перетину. Точку перетину з'єднуємо з центром лiнiєю (вектор

темпераменту).

Приклад: оптанти отримали наступні результати:

А: Е =

16; H = 17;

Щ = 3;

В: Е = 8;

H = 15; Щ = 1;

С: Е = 12;

H = 5; Щ = 2;

Д:

Е=12; Н =

12; Щ = 1.

КЛЮЧ ДО МЕТОДИКИ АЙЗЕНКА Екстраверсія Нейротизм Щирість

№ питання відповідь № питання відповідь №питання відповідь

1 так 2 так 6 так

3 так 4 так 12 ні

5 ні 7 так 18 ні




15 ні 16 так 42 ні


20 ні 21 так 54 ні

22 так 23 так

25 так 26 так

120

27 так 28 так

29 ні 31 так

32 ні 33 так

34 ні 35 так

37 ні 38 так

39 так 40 так

41 ні 43 так

44 так 45 так

46 так 47 так

49 так 50 так

51 ні 52 так

53 так 55 так

56 так 57 так

Таблиця результатів (приклад заповнення).

Тип темпераменту позначити знаком “+”.

№ з/п Прізвище,

вік

Шкали Тип темпераменту

Щ Е Н холер. сангв. флегм. меланх.

1.

2.

3.

4

А. 16 р.

В. 15 р.

С. 16 р.

Д. 15 р.

3

1

2

1

16

8

12

12

17

15

5

12

+

+

+

+

+

+

+

+

“Квадрат Айзенка”

121

Співвідношення темпераментів і типів нервової системи

Особливості

нервових

процесів

Тип нервової

системи

Сильний Слабкий

нестриманий живий інертний

Сила

Врівноваженість

Рухливий

Сильний

Неврівноважений

Рухливий

Сильний

Врівноважений

Рухливий

Сильний

Врівноважений

Інертний

Слабкий

Неврівноважений

Рухливий або

інертний

Темперамент Холерик Сангвінік Флегматик Меланхолік

Типологія темпераменту (за Г.Айзенком)

122

Додаток Є

Методика «Складні аналогії»

Інструкція Досліджуваному пропонується на бланку 20 пар слів, які пов'язані

між: собою абстрактними зв'язками. На цьому ж бланку в квадраті

«Шифр» розміщено 6 пар слів у відповідності до цифр від 1 до 6.

Після того, як досліджуваний визначить відношення між: словами в

парі, йому треба знайти аналогічну пару слів у квадраті «Шифр» і

обвести кружечком відповідну цифру. Термін виконання - 3 хвилини.

Оцінка виставляється за кількістю правильних відповідей.

ШИФР

1. Вівця - стадо

2. Малина - ягода

3. Море - океан

4. Світло - темнота

5. Отруєння - смерть

6. Ворог - неприятель

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ 1. Страх – втеча 1 2 3 4 5 6

2. Фізика – наука 1 2 3 4 5 6

3. Правильно – вірно 1 2 3 4 5 6

4. Грядка – город 1 2 3 4 5 6

5. Пара – два 1 2 3 4 5 6

6. Слово – фраза 1 2 3 4 5 6

7. Бадьорий - в'ялий 1 2 3 4 5 6

8. Свобода – воля 1 2 3 4 5 6

9. Країна – місто 1 2 3 4 5 6

10. Похвала - лайка 1 2 3 4 5 6

11. Помста – підпал 1 2 3 4 5 6

12. Десять – число 1 2 3 4 5 6

13. Плакати – ревіти 1 2 3 4 5 6

14. Глава – роман 12 3 4 5 6

15. Спокій – рух 1 2 3 4 5 6

16. Сміливість – геройство 1 2 3 4

5 6

17. Прохолода – мороз 1 2 3 4 5 6

18. Обман – недовіра 1 2 3 4 5 6

19. Спів - мистецтво 1 2 3 4 5 6

20. Тумбочка – шафа 1 2 3 4 5 6

Ключ: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20

Д Б Е А Е А Г Е В Г Д Б Е А Г Е В Д Б В

Оцінка:

Оцінка в балах 9 8 7 6 5 4 3 2 1

Кількість правильних відповідей 19 18 17 15-16

123

Додаток Ж

Методика «Числові ряди»

Мета: дослідження логічного аспекту математичного мислення.

Матеріал: аркуш паперу з надрукованими на ньому прикладами.

Інструкція (дитячий варіант). «Уважно прочитай кожен ряд чисел

на два вільних місця напиши такі два числа, які продовжать даний

числовий ряд».

Інструкція (дорослий варіант). «Вам пред'явлені 7 числових

рядів. Ви повинні знайти закономірності побудови кожного ряду і

вписати числа, яких бракує, час виконання роботи - 5 хвилин».

1) 24 21 19 18 15 13 - - 7 -

2) 1 4 9 16 - - 49 64 81 100

3) 16 17 15 18 14 19 - - - -

4) 1 3 6 8 16 18 - - 76 78

5) 7 16 9 5 21 16 9 - 4 -

6) 2 4 8 10 20 22 - - 92 94

7) 24 22 19 15 - - - - - -

Ключ 1) 12 9 5) 13

20 25 36 6) 44 46

3) 13 20 7) 10 4

4) 36 38


Якщо досліджуваному важко при вирішенні подібних завдань, це

може означати, що він погано аналізує цифровий матеріал, не бачить

в ньому прихованих закономірностей, тому не може ними

скористатися, отже, його логічне мислення розвинене погано.

124

Додаток З

Методика «Виділення істотних ознак»

Методика використовується для дослідження особливостей

мислення, здатності диференціації істотних ознак предметів чи явищ

від несуттєвих, другорядних. За характером виділяються ознак можна

судити про переважання того чи іншого стилю мислення:

конкретного або абстрактного. Цей тест зазвичай включають в

батарею тестів на мислення. У всіх випадках самостійного виконання

завдань рішення випробуваного, слід обговорити, задаючи йому

питання. Нерідко в процесі обговорення випробовуваний дає

додаткові судження, виправляє помилки. Всі рішення, питання, а

також додаткові судження випробуваного записуються в протокол.

Застосування. Тест призначений в основному для

індивідуального обстеження. Придатний для обстеження підлітків і

дорослих, які мають освіту не менше 5 класів. Матеріал являє собою

бланк з надрукованими на ньому рядами слів. Кожен ряд складається

з п'яти слів в дужках і одного - перед дужками.

МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ

Досліджуваному зачитують інструкцію. Після чого дають бланк

з матеріалом, фіксую в протоколі всі відповіді і помилки

досліджуваного.

Обробка результатів дослідження здійснюється відповідно до

ключа, підраховуються правильні відповіді і аналізується.

Ключ

1. Рослини, земля.

2. Берег, вода.

3. Будинки, вулиця.

4. Дах, стіни

5. Кути, сторона.

6. Ділене, дільник.

7. Діаметр, окружність.

8. Очі, текст.

9. Папір, редактор.

10. Гравці, правила.

11. Битви, солдати.

12. Папір, текст.

13. Голос, мелодія

14. Коливання ґрунту, шум.

15. Книги, читачі.

16. Грунт, дерево.

17. Змагання, перемога.

18. Лікар, хворі.

19. Почуття, чоловік.

20. Родина, чоловік.

125

Зміст

Передмова ……………………………………………….................

Розділ 1. Психологія пізнання й навчання ……………………

Тема 1. Предмет психології та психічні процеси ………..............

Тема 2. Пам'ять як психічний процес ……………………….........

Тема 3. Увага та її властивості ……………………………………

Тема 4. Мислення. Види і типи мислення ………………..............

Тема 5. Метакогнітивні здібності …………………………………

Розділ 2. Психологія творчості …………………………………...

Тема 1. Творчі здібності. Креативність. Обдарованість ……….....

Тема 2. Механізми творення нового. Методи розвитку творчого

мислення……………………………………………………………...

Розділ 3. Психологія особистості …………………………............

Тема 1. Особистість: поняття, теорії особистості …………............ Тема 2. Психологія самопізнання. Механізми самовдосконалення..

Тема 3. Почуття власної гідності …………………………………..

Тема 4. Характер і темперамент людини …………………………..

Тема5. Мотивація діяльності і поведінки. Воля і вольова

саморегуляція ………………………………………………………..

Розділ 4. Емоційно-почуттєвий світ людини …………………...

Тема 1. Емоції і почуття. Види емоційних станів …………............

Тема 2. Конфлікт як психологічне явище ………………………….

Розділ 5. Основи психології спілкування ……………………….

Тема 1. Поняття спілкування ……………………………………….

Тема 2. Види і типи спілкування …………………………………...

Тема 3. Діагностика бар’єрів спілкування …………………............

Тема 4. Тиск і підтримка особистості у соціумі. Конформізм,

нонконформізм та колективізм …………………………………….

Тема 5. Критика і психологічна реакція індивіда на неї ………….

Тема 6. Психологія лідерства. Формальний і неформальний

авторитет……………………………………………………………...

Тема 7. Емпатія, відвертість та довіра як умови ефективного

спілкування...........................................................................................

Розділ 6. Психологія вибору професій …………………………...

Розділ 7. Основи ділового та публічного спілкування ………..

Словник психологічних термінів…………………………............

Список використаних джерел…………………………………….

Додатки………………………………………………………............

4

5

5

8

11

15

18

25

25

29

34

34

36

38

43

48

50

50

53

61

61

64

69

72

74

76

81

84

92

97

104

106

126

Передмова

На думку багатьох вчених, двадцять перше століття є століттям

психології. Ця молода наука розвивається бурхливими темпами і

сміливо входить в усі галузі життя людини. Інтерес людей до

психології, викликаний їх практичними потребами, часто поєднується

з низьким рівнем психологічної культури, незнанням елементарних

основ ефективного спілкування, способів самопізнання, прийомів

саморозвитку. Думаю, ви погодитеся, що виховання психологічно

грамотних людей, які вміють вивчати свою особистість, необхідно ще

в школі. Особливо це потрібно старшокласникам, які вступають у

доросле життя.

Введення в школах уроків психології може допомогти юнакам і

дівчатам знайти себе в цьому світі, дадуть можливість для

саморозвитку і самопізнання, допоможуть подолати труднощі і

небезпеки теперішнього та майбутнього життя, свідомо підійти до

визначення свого подальшого шляху. Надати підтримку

підростаючому поколінню - головне завдання і основний сенс

діяльності вчителя та психолога.

Шкільний психолог, педагоги, адміністрація школи повинні мати

уявлення про потенційні можливості учнів, психологічні ресурси

навчально - виховного процесу і вміти практично реалізувати

психологічні знання і методичний інструментарій. Облік в

навчальному процесі вікових та індивідуальних особливостей учнів,

створення сприятливої атмосфери в школі як для дітей, так і для їх

батьків, так і для педагогічного складу школи, розв’язок будь-яких

конфліктних ситуацій, вимагають, щоб у своїй роботі школа

опиралася на весь комплекс наявних психологічних знань.

У вирішенні цих завдань старшокласникам і викладачам

допоможе даний посібник.

Documents

Методичний посібник · 2015-03-31 · З досвіду роботи практичного психолога Єфіменко Т. А. 2014 . 2 Робочий зошит