1

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ ТА ЗВ’ЯЗКУ УКРАЇНИ

Державна адміністрація залізничного транспорту України УКРЗАЛІЗНИЦЯ

Інспекція з контролю ефективності використання енергоресурсів ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ Укрзалізниці від 10.10.2008 р. № 453-Ц ЦІЕ/013

ПОРЯДОК ОРГАНІЗАЦІЇ ПРОВЕДЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ

КИЇВ-2008

2

ПЕРЕДМОВА

1 РОЗРОБЛЕНО Східно – Українським Інноваційним центром

залізничного транспорту

2 ВНЕСЕНО Інспекцією з контролю ефективності використання

енергоресурсів Укрзалізниці

3 ЗАТВЕРДЖЕНО ТА НАДАНО ЧИННОСТІ

Наказом Укрзалізниці № 453-Ц від 10.10.2008 року

4 ВПРОВАДЖУЄТЬСЯ вперше

5 РОЗРОБНИКИ к.т.н. Зонов В.Д. (керівник теми), магістр Данько

В.М., доцент Калабухін Ю.Є., інженер Івашутін В.М.

3

№ 453 –Ц від 10.10.2008 р. Про затвердження та введення в дію Порядку організації проведення енергетичного аудиту З метою створення галузевої нормативної бази щодо методології проведення енергетичних обстежень структурних підрозділів господарств Укрзалізниці, підвищення ефективності використання паливно – енергетичних ресурсів та уникнення необґрунтованих витрат на впровадження енергозберігаючих заходів НАКАЗУЮ: 1 Затвердити і ввести в дію з 1 січня 2009 року Порядок організації проведення енергетичного аудиту (далі – Порядок), що додається. 2 Начальнику Інспекції з контролю ефективності використання енергоресурсів Укрзалізниці (Красильніков В.Г.) визначити загальний тираж та передати Управлінню справами текст Порядку для тиражування. 3 Начальнику Управлінню справами ( Грущак І.М.): 3.1 У термін до 1 грудня 2008 року забезпечити тиражування Порядку. 3.2 Забезпечити розсилку Порядку в необхідній кількості на залізниці України. 4 Начальникам залізниць України організувати вивчення Порядку і забезпечити безумовне дотримання його вимог при проведенні енергетичних обстежень структурних підрозділів залізничного транспорту. 5 Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою. Генеральний директор В.О.Мельничук

4

З М І С Т

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ.................................................................................6

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ...........................................................................6

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ..........................................................7

4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ.........................................................................10

5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ................................................................................11

6 ОСНОВНІ ЕТАПИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ………………….............17

7 ВИМОГИ ДО РОБІТ З ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ……………..............32

7.1 Вимоги до складання плану ЕА та робочих документів………….............32

7.2 Вимоги до підготовлення персоналу структурного підрозділу,

залученого до ЕА…………………………………………………………...........33

7.3 Вимоги до періодичності ЕА..........................................................................34

8 ВИМОГИ ДО ЗБИРАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ОБ’ЄКТ

ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ..............................................................................34

8.1 Загальні вимоги до збирання інформації.....................................................34

8.2 Вимоги до документальної інформації.........................................................35

8.3 Вимоги до вимірювання................................................................................36

9 ВИМОГИ ДО ОБРОБЛЮВАННЯ ТА АНАЛІЗУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

ПРО ОБ’ЄКТ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ......................................................38

10 ВИМОГИ ДО РОЗРОБЛЮВАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГООЩАДНИХ ЗАХОДІВ......................................41

11 ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ

ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ ТА ЕНЕРГОАУДИТОРСЬКОГО

ВИСНОВКУ..........................................................................................................42

12 ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБСТЕЖЕНЬ ТА ЇЇ

ОРГАНІЗАЦІЙНЕ Й МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ....................................46

13 ПРАВОВА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ ЕНЕРГОАУДИТОРІВ.......................46

14 ВИМОГИ ДО АТЕСТАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ

ОРГАНІЗАЦІЙ.......................................................................................................48

15 ОСОБЛИВОСТІ ДОДЕРЖАННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ

ЕНЕРГОАУДИТОРАМИ......................................................................................51

5

16 ПОРЯДОК ВИДАЧІ ТА ПОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНУ ДІЇ СВІДОЦТВА НА

ПРАВО ВЕДЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБСТЕЖЕНЬ.......................................52

17 ПОРЯДОК АНУЛЮВАННЯ СВІДОЦТВА НА ПРАВО ВЕДЕННЯ

ЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБСТЕЖЕНЬ.........................................................................53

18ЛОГІКА ВИЗНАЧЕННЯ ОБ’ЄКТУ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ, ЗАДАЧ

І ДІЙ ЕНЕРГОАУДИТОРА ТА ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ.............54

19 ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АУДИТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ

ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

УКРАЇНИ...............................................................................................................93

ДОДАТКИ..............................................................................................................99

ДОДАТОК А Бібліографія.................................................................................100

ДОДАТОК Б Зразок заяви на подовження дії Свідоцтва на право

проведення енергетичного аудиту..............................................................102

ДОДАТОК В Зразок заяви на атестацію підприємства на право проведення

енергетичного аудиту..........................................................................................105

ДОДАТОК Г Наказ НАЕР № 35 „Про запровадження системи показників

ефективного використання паливно – енергетичних ресурсів”.....................108

6

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей Порядок установлює вимоги до організування робіт і порядку

проведення енергетичного аудиту (ЕА) структурних підрозділів

залізничного транспорту енергоаудиторськими підрозділами залізничного

транспорту та процедуру отримання дозволу на право проведення

енергетичного обстеження (аудиту).

Цей Порядок визначає:

- призначеність і завдання енергетичного аудиту;

- основні етапи енергетичного аудиту;

- вимоги до робіт з енергетичного аудиту;

- вимоги до збирання та аналізування інформації про об’єкт енергетичного

аудиту;

- вимоги до розроблювання рекомендацій щодо запровадження

енергоощаджувальних заходів, їх техніко – економічного обґрунтування та

оцінення їх впливу на довкілля;

- вимоги до складання звіту за результатами енергетичного аудиту;

- процедура подання, оформлення, видачі та продовження терміну дії

документів щодо атестації спеціалізованих організацій на право проведення

енергетичних обстежень (аудиту) ;

- нормативні та правові вимоги щодо отримання свідоцтва на право

проведення енергетичного обстеження (аудиту).

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

У цьому Порядку використовуються посилання на такі нормативні

документи:

Закон України „Про енергозбереження”.

Закон України „Про метрологію та метрологічну діяльність”.

Закон України „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти”

Наказ Національного агентства України з питань ефективного

використання енергетичних ресурсів від 13.03.2008 №35 „Про

7

запровадження системи показників ефективного використання паливно –

енергетичних ресурсів”.

ДСТУ 4713 – 2007 Енергозбереження. Енергетичний аудит промислових

підприємств. Порядок проведення та вимоги до організації робіт.

Указ Президента України від 28 лютого 2008 року № 174/2008 “Про

невідкладні заходи щодо забезпечення ефективного використання паливно-

енергетичних ресурсів”, затвердженого Кабінетом Міністрів України від 5

березня 2008 року

Указ Президента України від 02.08.07 р. № 678 “Про рішення Ради

національної безпеки і оборони України від 15 червня 2007 року “Про стан

виконання рішень Ради національної безпеки і оборони України з питань

енергетичної безпеки”

Наказ Державного Комітету України з енергозбереження від 9.04.1999

року №27 „Про затвердження Положення про порядок організації

енергетичних обстежень”.

Наказ Державного Комітету України з енергозбереження від 15.09.1999

року №78 „Про затвердження Порядку організації енергетичних обстежень

бюджетних установ, організацій та казенних підприємств”.

ДСТУ 4065 – 2001 „Енергетичний аудит” Загальні технічні вимоги. Київ.

Держстандарт України. 2002.

Тимчасове положенням про порядок проведення енергетичного

обстеження та атестації спеціалізованих організацій на право його

проведення №49 від 12.05.1997 року.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

У цьому Порядку використані терміни, що означають поняття, визначені

відповідно до Законів України „Про енергозбереження”, „Про метрологію та

метрологічну діяльність, „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні

кошти” з ДСТУ 2155, ДСТУ 2420, ДСТУ 2804, ДСТУ 3581, ДСТУ 3682,

ДСТУ 3755, ДСТУ 4065.

8

енергоаудитор

Фізична особа, яка має кваліфікаційне свідоцтво на право проведення

енергетичного аудиту на території України

енергоаудиторська група

Енергоаудитори та представники підприємства – замовника енергетичного

аудиту, призначені організовувати та провоаити енергетичний аудит

замовник (енергетичного аудиту)

Юридична особа (підприємство, організація тощо), що доручає провадити

енергетичний аудит виконавцю енергетичного аудиту

ефективне використання паливно – енергетичних ресурсів

Використання паливно – енергетичних ресурсів для досягнення

економічно обґрунтованої ефективності за наявного рівня розвитку техніки

та технології, а також за умови виконання технічних і технологічних вимог,

вимог до якості продукції, охорони довкілля та охорони праці

аудит системи енергетичного менеджменту

Незалежний документально оформлений процес обстеження, пов’язаний

із збиранням та об’єктивним оцінюванням доказів для визначення

відповідності наявної на підприємстві системи енергетичного менеджменту

вимогам керування ефективністю використання паливно – енергетичних

ресурсів на підприємстві, а також з поданням висновків цього обстеження

керівництву

енергоаудиторський висновок

Документальне оформлення стану ефективності використання паливно –

енергетичних ресурсів підприємством за результатами енергетичного аудиту

методика проведення енергетичного аудиту

Система методичних, технічних та організаційних процедур обстеження й

аналізу ефективності використання паливно – енергетичних ресурсів

підприємством, розроблення рекомендацій та їх техніко – економічне

9

обґрунтування згідно з поставленим завданням підприємства у сфері

енергозбереження

аналіз паливно – енергетичного балансу

Функція керування споживанням паливно – енергетичних ресурсів,

спрямована на виродлення оптимальних управлінських рішень щодо

ефективності використання паливно – енергетичних ресурсів

показник енергоефективності

Абсолютна або питома величина споживання, або втрати енергетичних

ресурсів для продукції будь-якого призначення, встановлена державними

стандартами

дані (результати) аудиту

Результати оцінювання зібраних доказів аудиту, зіставлені з погодженими

критеріями аудиту. Дані (результати) аудиту є основою звіту про

енергетичний аудит.

об’єкт аудиту

Організація чи територія, що підлягає (піддається) аудиту.

суб’єкти енергетичного аудиту

Є його замовник та виконавці:

Замовник (клієнт) – організація (установа) або фізична особа, що

замовляє та доручає здійснення енергетичного аудиту. Клієнтом

(замовником) може бути сам об’єкт енергетичного аудиту, або будь яка інша

юридична (фізична) особа, що має на це встановлене законом чи

нормативним актом право, або яка має право доручати здійснення аудиту

будь якій аудиторській групі, що спеціалізується на здійсненні енергетичного

аудиту.

10

4 ПОЗНАКИ ТА СКОРОЧЕННЯ

У цьому Порядку використано такі познаки та скорочення:

ВВП – валовий внутрішній продукт України

ВДВ – валова додана вартість виробленої продукції та наданих послуг в

регіонах

ДІЕ – Державна інспекція з енергозбереження

ЕА – енергетичний аудит

НАЕР – національне агентство України з питань ефективного

використання енергоресурсів

НЗТ – заступник начальника залізниці по вагонному, локомотивному

господарствах та матеріально – технічному забезпеченню

НІЕ – інспекція з енергозбереження залізниці

ОЗП – осінньо – зимовий період

ОТЗ – організаційно – технічні заходи

ПЕР – паливно – енергетичні ресурси

ПЕБ – паливно – енергетичний баланс

СЕМ – система енергетичного менеджменту

ТНТС – база палива служби локомотивного господарства залізниці

ЦІЕ – інспекція з контролю ефективності використання паливно –

енергетичних ресурсів Укрзалізниці.

КМУ – Кабінет Міністрів України

ДКС – Держкомстат

УСР – Управління співпраці з регіонами та інформаційного

забезпечення

УСЕТ – Управління стратегії, енергоефективних технологій та

міжгалузевих заходів

УНВДЕ – Управління науки та нетрадиційних і відновлюваних джерел

енергії

УЕП – Управління економічної політики та міжнародного

співробітництва

ЦОВВ – міністерства та інші центральні органи виконавчої влади

11

МЦЕТ – ДП “Міжнародний центр енергоефективних технологій”

КІЦ – ДП «Координаційний інформаційний центр Національної

інформаційної мережі енергозбереження»

РІЦ – Регіональний інформаційний центр Національної інформаційної

мережі енергозбереження

КДПЕ – Комплексна державна програма енергозбереження України

НВДЕ – Програма державної підтримки розвитку нетрадиційних та

відновлюваних джерел енергії та малої гідро- і теплоенергетики

ПОЗО – Програми поетапного оснащення житлового фонду засобами

обліку та регулювання споживання води і теплової енергії

ГПЕ – галузева програма з енергозбереження

РПЕ – (обласні) регіональні програми з енергозбереження

ОДА – облдержадміністрація

БД – база даних “Проекти з енергозбереження”

5 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

5.1 Призначеність ЕА – сприяти керівництву структурного підрозділу

залізничного транспорту у визначенні стану споживання ПЕР, потенціалу

енергоощадження, джерел втрат і обсягу нераціонального використання ПЕР

основними й допоміжними підрозділами, технологічними процесами й

окремими споживачами, у розробленні енергоощаджувальних заходів, їх

техніко – економічному оцінюванню та оцінюванню їх впливу на довкілля.

5.2 Завдання проведення ЕА:

- визначити загальний стан структурного підрозділу залізничного

транспорту, його тягових одиниць, спеціальної самохідної техніки,

автотранспорту, основних і допоміжних підрозділів і технологічних процесів

як споживачів ПЕР;

- проаналізувати баланси споживання ПЕР окремо за кожним видом, а при

проведенні енергетичного аудиту локомотивного депо ще й за кожним видом

тяги;

12

- проаналізувати баланси споживання ПЕР в енергомістких технологічних

установках, технологічних процесах і підрозділах;

- проаналізувати втрати ПЕР на об’єктах ЕА;

- проаналізувати витрати коштів на ПЕР у собівартості продукції;

- оцінити потенціал енергоощадження об’єктів ЕА;

- оцінити рівень ефективності використання ПЕР;

- проаналізувати енергомісткість продукції;

- проаналізувати питоме споживання ПЕР і порівняти з чинними нормами

та нормативами, підготувати пропозиції щодо його зменшення;

- оцінити ефективність функціонування СЕМ;

- розробити рекомендації щодо впровадження енергоощадних заходів з їх

техніко – економічним оціненням.

5.3 Основні принципи ЕА

- компетентність і об’єктивність виконавців ЕА під час виконування ними

енергоаудиторської діяльності;

- наукова обґрунтованість і легітимність енергоаудиторського висновку;

- достовірність, повнота й конфіденційність енергоаудиторської інформації;

- врахування досягнень науково – технічного прогресу, норм і правил

технічної та екологічної безпеки, вимог регламентів, стандартів,

міжнародних вимог;

- незалежність енергоаудиторів під час виконування ними

енергоаудиторської діяльності;

- відповідальність суб’єктів ЕА за організування, проведення та якість ЕА.

5.4 Види ЕА: первинний, періодичний, позачерговий, локальний, експрес –

аудит, специфічний.

5.4.1 Первинний ЕА провадять на передпусковому та перед

експлуатаційному етапах функціонування об’єкта ЕА, щоб перевірити

відповідність монтажу та налагодження вимогам нормативно – правових

актів за показниками енергетичної ефективності устатковування, яке

13

споживає ПЕР. За результатами первинного ЕА приймають рішення про

пуск або введення в експлуатацію устаткування, яке споживає ПЕР.

При проведенні первинного ЕА за основу беруться висновки державної

експертизи з енергозбереження. Державна експертиза з енергозбереження -

система заходів щодо встановлення відповідності показників об’єктів

експертизи, які характеризують використання ПЕР вимогам нормативно –

правових актів та нормативно – технічних документів у сфері

енергоефективності. Державній експертизі з енергозбереження підлягають:

- проекти схем розвитку та розміщення продуктивних сил, проекти розвитку

галузі, територіальних схем енергозабезпечення, інша передпланова та перед

проектна документація;

- енерготехнічна частина техніко – економічних обґрунтувань та проектів

будівництва нових і розширення (реконструкції, технічного переобладнання,

модернізації) діючих об’єктів і підприємств з річним споживанням паливно –

енергетичних ресурсів у тисячу і більше тонн у перерахунку на умовне

паливо;

- проекти інструктивно – методичних і нормативно – технічних актів,

будівельні норми та правила, документи на створення та придбання нової

енергоємної техніки, технології та матеріалів, інші документи й матеріали,

що регламентують усі види діяльності у сфері енергозбереження.

Завданням первинного ЕА є підтвердження відповідності чи

невідповідності виконаних проектно – монтажних робіт висновку державної

експертизи з енергозбереження, яка повинна забезпечити:

- визначення відповідності управлінської, інвестиційної та іншої діяльності

цілям з енергоефективності;

- встановлення відповідності перед проектних, перед планових, проектних

та інших рішень вимогам законодавства з енергоефективності, чинним

енергетичним стандартам і нормам;

- підготовка висновків, пов’язаних із програмами та проектами у сфері

енергоспоживання та енергоефективності.

14

5.4.2 Періодичний ЕА виконують через установлений період часу, щоб

визначити основні показники, які характеризують ефективність використання

ПЕР в умовах структурного підрозділу. Періодичність ЕА регулюють чинним

законодавством України та власне потребами самого структурного

підрозділу. Але, так як на даний час ще не прийнято Закон України „Про

діяльність в сфері енергетичного аудиту” питання періодичності проведення

енергетичного аудиту залишається не врегульованим на державному рівні,

тому до прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення для

структурних підрозділів залізничного транспорту з річним споживанням

енергоресурсів 1000 тонн умовного палива і більше рекомендується

проводити періодичний енергетичний аудит не рідше як 1 раз у 5 років.

5.4.3 Позачерговий ЕА провадять у проміжку між періодичними ЕА у

випадках модернізації, реконструкції, погіршеня економічних показників,

зниження ефективності використання ПЕР та у разі виникнення сумнівів

щодо вірогідності результатів попереднього ЕА.

5.4.4 Локальний ЕА виконують, щоб оцінити ефективність використання за

окремими видами ПЕР, вторинних енергоресурсів або за окремими

показниками енергоефективності роботи структурного підрозділу

залізничного транспорту. У локальний ЕА може бути долучено енергетичні

аудити найбільш енергомістких споживачів структурного підрозділу,

рішення щодо яких приймає енергоаудиторська група.

5.4.5 Експрес – аудит провадять при наявності обмеження на обсяг або строк

проведення, щоб визначити показники енергоефективності роботи

структурного підрозділу, окремих агрегатів або груп агрегатів.

5.4.6 Специфічний ЕА виконують у разі вирішення спеціальних завдань,

пов’язаних з ЕА, в яких зацікавлений замовник (наприклад, визначення

технологічної та аварійної броні об’єкта, визначення споживачів –

регуляторів електричної потужності, оцінювання ефективності

функціонування СЕМ тощо).

5.5 Об’єкти ЕА:

- структурні підрозділи залізничного транспорту, що функціонують;

15

- окремі цехи чи об’єкти структурного підрозділу;

- технологічні процеси основних і допоміжних виробництв;

- енергомісткі споживачі ПЕР;

- об’єкти, що перебувають у передпусковій або в перед експлуатаційній

стадіях;

-системи енергозабезпечення;

- будівлі та споруди;

- системи обліку та контролю використання ПЕР;

- система енергетичного менеджменту;

- інвестиційні та приватизаційні пропозиції, програми, проекти, кредитні

угоди тощо.

5.6 Суб’єкти ЕА: замовник та виконавець енергетичного аудиту.

5.7 Правова основа ЕА: Закони України „Про енергозбереження”, „Про

метрологію та метрологічну діяльність”, „Про закупівлю товарів, робіт і

послуг за державні кошти”, Господарський кодекс України, а також інші

нормативні акти даного спрямування.

5.8 За формою ЕА може бути добровільним та обов’язковимє

5.8.1 Добровільний ЕА виконують стосовно будь яких об’єктів ЕА на

замовлення керівника структурного підрозділу залізничного транспорту або

за внесенням Інспекції з енергозбереження залізниці, керівництва

відповідної служби Управління залізниці або за рішенням оперативного

штабу залізниці по забезпеченню енергоефективності. На даний час на

залізничному транспорті діє система планового періодичного проведення ЕА

енергоаудиторськими підрозділами залізничного транспорту, що дозволяє

цілеспрямовано і послідовно реалізовувати політику енергоефективності у

структурних підрозділах всіх господарств, реалізовувати напрацьований

досвід одних господарств у інших, не допускати повторення допущених

помилок та прорахунків.

Оперативне й методологічне керівництво енергоаудиторською роботою на

залізничному транспорті України покладено на Інспекцію з контролю

ефективності використання енергоресурсів Укрзалізниці.

16

5.8.2 Обов’язковий ЕА виконують на замовлення та за рахунок коштів

зацікавлених органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування

щодо об’єктів залізничного транспорту державної форми власності, перелік

яких затверджує Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган.

5.9 За відношенням енергоаудиторів до об’єкта енергетичного аудиту

існує зовнішній (незалежний) та внутрішній (залежний) енергетичний аудит

5.9.1 Зовнішній енергетичний аудит проводиться незалежною від об’єкта

енергетичного аудиту енергоаудиторською організацією яка має свідоцтво

ЦГЕА на проведення енергетичних обстежень і включає документовану

процедуру обстеження та аналізу рівня ефективності використання ПЕР

структурним підрозділом залізничного транспорту та розробки рекомендацій

щодо зниження споживання ПЕР з використанням технічних, та

технологічних вимог, вимог до якості продукції, охорони праці та довкілля.

5.9.2 Внутрішній енергетичний аудит – це організований керівництвом

структурного підрозділу систематичний контроль рівня ефективності

використання ПЕР, що проводиться персоналом структурного підрозділу і

дозволяє визначити відповідність діяльності і результатів у сфері

енергозбереження запланованим заходам, а також ефективності

впровадження цих заходів і їх відповідність поставленій меті.

5.9.3 Відносно атестації енергетичний аудит підрозділяють на атестований

та не атестований. Обов’язковою умовою проведення атестованого

енергетичного аудиту є наявність у Виконавця Свідоцтва на право

проведення енергетичного аудиту. При цьому Виконавець у процесі

проведення енергетичного аудиту обов’язково повинен дотримуватись вимог

діючих норм і правил проведення енергетичного аудиту. Проведення не

атестованого енергетичного аудиту можливо лише у випадку проведення

внутрішнього енергетичного аудиту силами спеціалістів свого структурного

підрозділу.

5.10 Строк проведення ЕА залежить від виду та об’єкта ЕА, розмірів

структурного підрозділу та обсягів споживання ПЕР. Строк проведення

енергетичного аудиту структурного підрозділу залізничного транспорту

17

визначається при формуванні плану енергетичних обстежень на рік, але

може коригуватись в залежності від ситуації, яка може ускладнитись в

зв’язку з відсутністю служб енергетичного менеджменту в структурних

підрозділах залізничного транспорту.

5.11 Мова енергоаудитора має бути чіткою, зрозумілою для спілкування з

фахівцями та замовником під час робіт з ЕА. Мова юридичних документів і

мова звіту про ЕА є державною.

5.12 Кожний енергоаудитор зобов’язаний знати чинні законодавчі акти та

нормативні документи з енергозбереження.

6 ОСНОВНІ ЕТАПИ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ

6.1Основні етапи енергетичного аудиту

6.1.1 Основні етапи ЕА:

а) переддоговірний – має передбачати зустріч представника Інспекції з

енергозбереження залізниці і керівника структурного підрозділу, попереднє

ознайомлення з об’єктом ЕА, відвідування енергоаудиторами об’єкта,

отримання первинної інформації, її аналізування та розроблення плану ЕА;

б) організаційно – підготовчий – має передбачати узгодження плану

проведення ЕА із керівництвом структурного підрозділу, визначення осіб з

боку структурного підрозділу для участі в проведенні ЕА, підготування

енергоаудиторської групи, формування наказу по структурному підрозділу;

в) збирання інформації – має передбачати ознайомлення з проектною

документацією та паспортними даними енерговикористовуючого обладнання

та устаткування, вивчення та аналіз даних енергетичного паспорта

підприємства, звітних даних щодо споживання ПЕР за останні 5 років,

іншою документальною інформацією та вимірювання на об’єкті ЕА;

г) оброблення та аналізування інформації – має передбачати аналізування

отриманих результатів, оцінювання потенціалу енергоощадження та

основних техніко – економічних показників ефективності використання ПЕР,

аналізування ефективності функціонування СЕМ;

18

д) розроблення рекомендацій щодо запровадження енергоощадних

заходів – має передбачати розроблення та техніко – економічне оцінення

ефективності пріоритетного переліку енергоощодних заходів;

е) складання звіту та висновку – має передбачати складання звіту та

енергоаудиторського висновку за результатами ЕА;

ж) подання результатів – має передбачати передання керівнику

структурного підрозділу звіту та енергоаудиторського висновку, а також

подання основних результатів ЕА.

6.2 Переддоговірний етап

6.2.1 На цьому етапі керівник структурного підрозділу залізничного

транспорту повинен подати в інспекцію з енергозбереження залізниці таку

інформацію:

- юридична адреса та номери контактних телефоні;

- коротка історична довідка про структурний підрозділ;

- номенклатура і обсяги виробництва продукції;

- щорічне споживання ПЕР за останні 5 років;

- кількість працівників;

- загальна площа структурного підрозділу і його дільниць;

- режим роботи структурного підрозділу;

- наявність субспоживачів ПЕР;

- наявність обмежень на споживання ПЕР;

- система тарифів на ПЕР, стоки, утилізацію відходів та відпрацьованих

нафтопродуктів, які не підлягають повторному використанню чи регенерації,

що їх використовує підрозділ;

- наявності приладів обліку виробленого тепла та спожитих енергоносіїв,

води, стисненого повітря;

-характеристика системи обліку та контролю споживання ПЕР;

- характеристика діючої системи енергетичного менеджменту в

структурному підрозділі;

19

- інформація про ЕА структурного підрозділу, проведені раніше, розроблені

раніше можливості енергоефективності, звіти про виконання заходів,

розроблених за результатами попередніх ЕА.

- інформацію щодо проведених раніше перевірок стану енергоефективності

фахівцями служби, в підпорядкуванні якої знаходиться структурний

підрозділ, інспекції з енергозбереження залізниці, Інспекції з контролю

ефективності використання енергоресурсів Укрзалізниці та розроблених

заходів за результатами цих перевірок і ходу їх виконання;

- інформацію щодо реалізації за останні 5 років заходів Програми

енергозбереження, Програми реконструкції котельних, Програми заміни

застарілого електроосвітлювального обладнання, організаційно – технічних

заходів тощо.

6.2.2 Начальник Інспекції з енергозбереження залізниці за потреби

направляє свого представника для прискорення підготовки матеріалів,

перелік яких викладено у п.6.2.1 та збирання додаткових відомостей і

матеріалів, необхідних для попереднього оцінення об’єкта ЕА.

6.2.3 НІЕ призначає відповідального від інспекції з енергозбереження щодо

аналізування матеріалів, одержаних від керівництва структурного підрозділу,

організовує збирання та аналізування додаткових відомостей про об’єкт ЕА,

в тому числі і офіційні статистичні звіти.

6.2.4 Відповідальний енергоаудитор аналізує первинну інформацію про

структурний підрозділ. Для аналізу первинної інформації необхідно

побудувати:

- річні графіки споживання ПЕР;

- річні графіки питомого споживання ПЕР та енергомісткості продукції;

- звітні баланси споживання ПЕР;

- баланс фінансових витрат на споживані ПЕР.

6.2.5 На підставі отриманих матеріалів НІЕ розробляє план проведення

ЕА та складає анотований лист керівнику структурного підрозділу та

керівнику служби, якій безпосередньо підпорядкований даний структурний

підрозділ, у якому наводять перелік питань, що їх необхідно поглиблено

20

розглянути під час проведення ЕА, стан споживання ПЕР структурним

підрозділом, основні можливі енергоощаджувальні заходи, впровадження

яких забезпечить підвищення рівня ефективності використання ПЕР.

6.2.6. НІЕ та представники служби і структурного підрозділу після

розгляду анотованого листа розробляють і схвалюють перелік питань, які

можна поглиблено вивчити під час провадження ЕА та які технічні і

технологічні умови необхідно створити енергоаудиторам, для

якнайефективнішого вирішення поставлених завдань (організація і

проведення дослідних поїздок з тягово – енергетичною вагон – лабораторією,

реостатні випробування тепловозів, дослідні поїздки з спеціальним

самохідним рухомим складом, робота котлоагрегатів на різних режимах,

відключення чи включення навантаження як на один конкретний об’єкт

енергоспоживання, так і на цілий ряд об’єктів тощо).

6.3 Організаційно – підготовчий етап

6.3.1 Організаційно – підготовчий етап починається зі спільної наради

представників енергоаудиторської організації та структурного підрозділу.

6.3.2 Під час спільної наради виконавець:

- інформує учасників наради про призначеність та завдання ЕА, план та

методики ЕА;

- установлює офіційні способи спілкування між енергоаудиторами та

персоналом структурного підрозділу;

- узгоджує дату заключної наради та проміжних нарад ( у разі виникнення

потреби у їх проведенні);

- узгоджує план ЕА структурного підрозділу, його цехів, дільниць;

- з’ясовує всі незрозумілі питання плану ЕА. За результатами спільної наради

складають і підписують протокол наради.

6.3.3 Згідно з планом ЕА виконавець (НІЕ) і замовник (структурний

підрозділ) формують склад енергоаудиторської групи. Керівник

структурного підрозділу визначає відповідальних осіб з боку структурного

підрозділу за організування ЕА. У складі відповідальних осіб мають бути:

21

головний енергетик, головний механік, заступники начальника, керівник

планово – економічного відділу, тощо.

6.3.4 До початку ЕА замовник і виконавець уточнюють питання

розміщення енергоаудиторської групи, забезпечення робочими місцями,

взаємодії енергоаудиторів з представниками структурного підрозділу,

залучених до ЕА, підготування та подання необхідних документів,

матеріалів, довідок тощо.

6.3.5 Підготування працівників структурного підрозділу має передбачати

ознайомлення з порядком заповнення опитувальних листів, використанням

вимірювальної апаратури, правилам вимірювання тощо.

6.3.6 Керівник структурного підрозділу повинен організувати інструктаж з

питань охорони праці під час ЕА об’єктів структурного підрозділу стосовно

того, що ЕА провадиться в зоні підвищеної небезпеки, якою являються всі

об’єкти залізничного транспорту пов’язані з рухом поїздів. У разі

необхідності участі енергоаудитора у роботах, що виконуються в діючих

електроустановках, вони повинні бути організовані керівником структурного

підрозділу у строгій відповідності до Правил безпечної експлуатації

електроустановок споживачів НПАОП 40.1-1.21-98 та інших державних та

галузевих нормативних документів з охорони праці.

Для участі у вказаних роботах енергоаудитор повинен мати відповідне

посвідчення про перевірку знань встановленої форми.

6.3.7 По закінченні організаційно – підготовчого етапу керівник

структурного підрозділу видає наказ про провадження енергетичного аудиту.

6.4 Етап збирання інформації

Етап збирання і узагальнення основних даних про об’єкт енергетичного

аудиту, а також відповідна їх оцінка є одним із основних етапів

енергетичного аудиту.

6.4.1 На етапі збирання інформації має бути передбачено збирання

необхідних даних енергогосподарство структурного підрозділу через

опитування, вивчення документів і виконання потрібного вимірювання.

22

6.4.2 Для доповнення необхідних даних про об’єкт ЕА, що не знайшли

відображення в документах, треба провадити вимірювання на об’єктах ЕА.

6.4.3 Для вимірювання застосовують стаціонарні і та переносні

спеціалізовані вимірювальні прилади. Для проведення вимірювань залучають

працівників відділу головного енергетика чи головного механіка.

6.4.4 В структурних підрозділах залізничного транспорту накопичені

значні масиви документальної інформації про фактичне споживання

ПЕР,технологію виробництва тощо. У більшості випадків використання цієї

інформації не є зручним у зв’язку з тим, що:

- при відсутності СЕМ дана інформація є розрізненою і знаходиться у різних

виконавців;

- дана інформація громіздка і не систематизована;

- відсутнє узагальнення цієї інформації тощо.

Єдиним документом, що заслуговує на увагу енергоаудиторів є енергетичний

паспорт підприємства. Але дані енергетичного паспорта теж підлягають

перевірці.

6.4.5 Залежно від джерела отримання інформації усю множину інформації

про об’єкт енергетичного аудиту можна умовно поділити на первинну і

вторинну.

6.4.6 Під вторинною інформацією мають на увазі таку інформацію, яка

існує в опублікованому вигляді і збиралась не для цілей енергетичного

аудиту. Цей вид інформації, в свою чергу, можна поділити на внутрішню і

зовнішню.

6.4.7 Внутрішня інформація – це дані, які збираються та аналізуються

безпосередньо персоналом структурного підрозділу залізничного транспорту.

До неї належать:

- інформація про системи споживання ПЕР;

- рахунки від постачальників ПЕР;

- графіки споживання ПЕР протягом доби, місяця, року;

- фінансово – економічні дані;

- енергетичний паспорт підприємства;

23

- проектна документація на системи паливно – енергетичного забезпечення

структурного підрозділу;

- технічна документація на енергоспоживаюче устаткування (поспорти,

формуляри, специфікації, технологічні регламенти, режимні карти тощо);

- документація про ремонт, налагоджувальні і випробувальні роботи;

- документація про енергозберігаючі заходи;

- перспективні програми і проекти реконструкції структурного підрозділу чи

модернізації його окремих виробництв (ділянок);

- приписи Державної інспекції з енергозбереження;

- акти перевірок ЦІЕ та НІЕ;

- звіти попередніх енергетичних обстежень.

6.4.8 Зовнішня інформація - це дані про структурний підрозділ, або про

технічні засоби, що експлуатуються в даному підрозділі, які збираються за

межами структурного підрозділу і можуть бути опубліковані в періодичних

виданнях, довідниках, книгах, комп’ютерних базах даних, Інтернеті тощо. До

неї належать:

- нормативно – довідкова інформація;

- науково – технічна література;

- інформація з Інтернету.

Таблиця 6.1 – Основні переваги та недоліки вторинної інформації

Переваги Недоліки

При великій кількості інформація має відносно невелику вартість

Може не повністю підходити до мети дослідження (неповнота, загальний характер)

Відносно швидко збирається Може бути застарілою

Часто існує багато джерел інформації, що дозволяє виявити різні підходи та порівнювати дані, а також отримувати більший обсяг інформації

Методика, яка покладена в основу збирання даних, може бути невідомою (розмір вибірки, термін виконання).

Інформація зібрана з незалежних джерел має значну достовірність

Може бути неповною, суперечливою, не завжди відома її надійність

24

6.4.9 Під первинною інформацією мають на увазі таку інформацію, яка

збирається вперше для досягнення мети та вирішення завдань енергетичного

аудиту.

Для отримання необхідної первинної інформації про об’єкт енергетичного

аудиту необхідно використовувати такі засоби збирання інформації:

1) опитування (анкетування) працівників структурного підрозділу та

зовнішніх експертів;

2) інтерв’ювання працівників структурного підрозділу та зовнішніх

експертів;

3) використання фото та відео зйомки;

4) проведення необхідних вимірювань.

6.4.10 Анкетування в процесі проведення енергетичного аудиту є одним із

основних засобів отримання первинної інформації про структурний

підрозділ. Суть методу полягає в проведенні заочного опитування

працівників підрозділу та зовнішніх експертів для отримання інформації

стосовно ефективності використання ПЕР. Для проведення опитування

енергоаудитори заздалегідь складають опитувальні листи (анкети), в яких

наводиться перелік питань, на які повинні дати відповіді респонденти.

Питання, наведені в опитувальних листах повинні бути складені таким

чином, щоб уникнути неоднозначного їх тлумачення Перевагою опитування

є доволі висока ефективність і швидкість отримання інформації

6.4.11 Інтерв’ювання використовують протягом усіх етапів проведення

енергетичного аудиту і пов’язане з безпосередніми контактами

енергоаудиторів і представників структурних підрозділів. Як і під час

анкетування, в інтерв’юванні застосовуються заздалегідь підготовлений

набір питань, але відмінністю є те, що питання ставить безпосередньо

енергоаудитор. Цей факт дає можливість уникнути неоднозначного

тлумачення запитань, оскільки є можливість уточнити їх.

В процесі проведення енергетичного аудиту можуть використовуватись

такі види інтерв’ювання:

особисте:

25

- індивідуальна співбесіда з кожним членом персоналу, що відповідає за

ефективність використання ПЕР;

- одночасна співбесіда з усім персоналом, що відповідає за ефективність

використання ПЕР;

телефонне;

поштове.

Інтерв’ювання зовнішніх експертів дозволяє вивчити суть проблеми,

знайти якомога більше варіантів її вирішення. Критеріями підбору експертів

можуть бути рівень освіти, досвід роботи, посада тощо.

6.4.12 Фото і відео зйомка з великою ефективністю можуть

застосовуватись в процесі проведення енергетичного аудиту. Фото і відео

матеріали, одержані в процесі проведення енергетичного аудиту в першу

чергу, можуть використовуватися під час представлення та аналізування

фактичного стану об’єкта енергетичного аудиту (наприклад зберігання і

відпуск паливо мастильних матеріалів на складі палива, теплотехнічного

стану тепловозного парку чи спеціальної техніки, стану дверних та віконних

ущільнень, стану теплоізоляції, теплогенерувального, тепло передавального

та тепловикористовуючого обладнання; стану світильників тощо. До переваг

фото – та відео зйомки відносяться:

- документальність і адекватність фактично існуючому стану;

- простота одержання матеріалів і доступність технічних засобів;

- невеликий час, необхідний для одержання відповідних матеріалів.

Отриману первинну інформацію необхідно систематизувати, згрупувати,

наприклад, за такими напрямками:

1) системи забезпечення структурного підрозділу ПЕР (поділяються на

системи електро-, тепло-, газо-, мазуто-, водопостачання, стисненого повітря

тощо);

2) технологічні системи;

3) будівлі та споруди;

26

4) системи технічного і комерційного обліку витрат ПЕР тощо. Для

доповнення документальної інформації застосовують вимірювальну

інформацію.

6.4.13 Отримання вимірювальної інформації пов’язане з проведенням

поглибленого енергетичного аудиту окремих об’єктів, а також з отриманням

відсутньої документальної інформації або з підвищенням її достовірності.

Для отримання вимірювальної інформації в процесі проведення

енергетичного аудиту застосовуються стаціонарні та переносні спеціалізовані

засоби вимірювальної техніки. При цьому слід максимально

використовувати наявні в структурному підрозділі системи обліку ПЕР,

засоби вимірювальної техніки енергетичних та екологічних служб. Для

проведення енергетичного аудиту структурного підрозділу залізничного

транспорту уже недостатньо мінімального комплекту засобів вимірювальної

техніки, тому підрозділ, який проводить ЕА необхідно повинен бути

забезпечений такими вимірювальними засобами:

- аналізатор показників якості електричної енергії;

- прилад для вимірювання опору електроізоляції;

- прилад для вимірювання опору заземлення;

- мікрометр для перевірки опору контактів;

- кореляційний визначник місць ушкодження трубопроводів;

- витокопошукачі та детектори газів;

- тепловізор;

- високотемпературний інфрачервоний термометр (пірометр) з верхньою

межею 2 000°С;

- товщиномір для визначення товщини стінок трубопроводів і резервуарів;

- витратомір для стоків рідини;

- манометри і дифманометри на різні межі вимірювань;

- визначник якості води (солевміст, рН);

- динамометри для вимірювання зусилля та моменту;

- автономні прилади для тривалої реєстрації температури повітря;

- тепломіри для вимірювання теплового потоку;

27

- устаткування для тестування приміщень на інфільтрацію тощо.

6.4.14 Для вимірювальної інформації обсяг вимірювань встановлюється

енергоаудитором і залежить від об’єкта, поставленої мети та обсягів

обстеження.

6.4.15 Нормативно – довідкова інформація не повинна бути застарілою.

6.5 Етап оброблювання та аналізування інформації

6.5.1 На етапі оброблювання та аналізування інформації про об’єкт ЕА

потрібно:

а) визначити:

- втрати ПЕР;

- питомі витрати ПЕР;

- потенціал енергоефективності;

- основні енерго – економічні показники структурного підрозділу тощо;

б) побудувати:

- енерготехнологічну схему виробництва;

- карту споживання ПЕР;

- графіки споживання ПЕР за визначені періоди часу (за добу, місяць,

квартал, рік тощо);

- графіки динаміки питомого споживання ПЕР;

- аналітичні і синтетичні паливно – енергетичні баланси;

- причинно – наслідкову діаграму чинників, які впливають на ефективність

використання ПЕР тощо;

в) проаналізувати:

- чинники, які впливають на ефективність використання ПЕР;

- баланси споживання ПЕР;

- питоме споживання ПЕР;

- втрати ПЕР;

- чинні норми та нормативи щодо нормування, обліку, зберігання,

транспортування та використання ПЕР;

- динаміку та досягнутий рівень ефективності використання ПЕР;

28

- варіанти забезпечення структурного підрозділу ПЕР за фінансовими та

екологічними критеріями;

- основні енерго – економічні показники структурного підрозділу;

- технічні та економічні результати, досягнуті внаслідок підвищення

ефективності використання ПЕР;

- ефективність функціонування СЕМ тощо.

6.5.2 На підставі результатів аналізу документальної інформації про об’єкт

ЕА та інформації, отриманої вимірюванням:

- готують попередні висновки про ефективність використання ПЕР

структурним підрозділом у цілому та окремими його дільницями;

- виявляють джерела неефективного використання ПЕР;

- розробляють рекомендації щодо запровадження енергоощодних заходів.

6.5.3 Оброблення статистичної та вимірювальної інформації має

здійснюватись в послідовності, що відбиває логіку вирішення поставленої

задачі згідно з рекомендаціями щодо оброблення стистичного матеріалу

(ISO/TR 10017:2003 та ISO/TR 1342562003). Засоби аналізу поділяються на

енерго - економічні та фінансово – економічні.

6.5.4 Енерго – економічний аналіз визначає характеристики ефективності

використання ПЕР. Він включає:

- аналіз режимів споживання ПЕР (добових, місячних, річних);

- складання та аналізу карти технологічного процесу;

- складання та аналізу карти використання ПЕР;

- побудова енергетичної характеристики структурного підрозділу;

- визначеня для кожного об’єкту чинників, що впливають на споживання

енергії (наприклад, зовнішньої температури для системи опалення, вихідної

корисної енергії електроприводів тощо);

- складання та аналіз паливно – енергетичного балансу структурного

підрозділу та окремих його дільниць;

- розрахунок питомого споживання ПЕР за окремими видами ПЕР та

об’єктами;

29

- зіставлення фактичних значень питомого споживання з нормативними

значеннями, за результатами якого робиться проект висновку про

ефективність використання ПЕР по кожному об’єкту;

- визначення прямих втрат ПЕР та води через витоки енергоносіїв,

порушення ізоляції, нераціональні проектні рішення, недотримання умов

експлуатації, неякісне виконання будівельних і монтажних робіт;

- виявлення малоефективних технологій та режимів роботи обладнання з

точки зору ефективності використання ПЕР.

Аналіз споживання ПЕР дає можливість визначити тенденцію

споживання ПЕР за конкретний проміжок часу (річний, місячний, добовий).

Річний графік дає змогу визначити сезонні зміни споживання ПЕР.

Місячний графік дає змогу визначити рівень споживання ПЕР в робочі та

вихідні дні.

Добовий графік дає змогу визначити нерівномірність споживання ПЕР.

6.5.5 Енергетична характеристика дає змогу оцінити ефективність

споживання ПЕР на забезпечення процесу перевезень, виробництво

продукції, на власні потреби, ефективність впровадження енергозберігаючих

заходів.

6.5.6 Паливно – енергетичний баланс являє собою систему

взаємопов’язаних показників одержання і використання усіх видів ПЕР і є

основою для комплексного вивчення, планування роботи і раціоналізації

енергогосподарства структурного підрозділу. Він дозволяє встановити

необхідні обсяги і співвідношення виробництва і споживання різних видів

ПЕР. Паливно – енергетичні баланси дають можливість оцінити рівень

корисного використання ПЕР.

6.5.7 Фінансово – економічний аналіз проводиться одночасно з енерго –

економічним і додає економічне обґрунтування висновкам, отриманим на

підставі енерго – економічного аналізу. На цьому етапі визначається

розподіл витрат ПЕР по всіх об’єктах їх споживання і видах ПЕР.

Оцінюються прямі втрати у вартісному виразі. Фінансово – економічні

30

критерії мають вирішальне значення під час розроблення енергозберігаючих

рекомендацій.

6.5.8 Щоб полегшити аналіз інформації, її слід представити в табличному

та графічному вигляді. Результатом аналізу повинні бути показники

ефективності використання енергоресурсів:

- енергоємність ВВП (кг.у.п./грн.);

- питомі витрати енергоносіїв на одиницю основних видів виробленої

продукції;

- втрати основних видів енергоресурсів та води.

6.6. Етап розроблювання рекомендацій щодо запровадження

енергоощадних заходів

6.6.1 На етапі розроблювання рекомендацій щодо запровадження

енергоощадних заходів необхідно:

- визначити технічну суть запропонованих удосконалень та джерела

отримання економії ПЕР;

- визначити пріоритет упровадження запропонованих удосконалень;

- визначити всі можливі зменшення витрат, що їх можна здійснювати силами

структурного підрозділу;

- розрахувати потенційну річну економію у фізичному та вартісному поданні;

- визначити перелік устаткування , необхідного для реалізації рекомендацій,

оцінити його вартість з урахуванням доставляння, монтування та введення в

експлуатацію;

- визначити можливі екологічні та інші діяння від врахування рекомендацій,

які впливають на реальну економічну ефективність;

- оцінити загальну економічну ефективність, ураховуючи усі вище згадані

особливості;

- визначити пріоритет впровадження пропонованих енергозберігаючих

заходів;

- розглянути всі можливості зменшення витрат, що можуть бути здійснені

силами самого Замовника.

31

6.6.2 Щоб оцінити економічну ефективність впровадження

енергозберігаючих заходів, необхідно провести їх фінансовий аналіз.

Для спрощеного аналізу економічної привабливості енергозберігаючих

проектів використовують такі показники, як простий термін окупності

проекту та річна економія коштів внаслідок впровадження

енергозберігаючих заходів.

Розрахунки проводити у відповідності до Методики визначення

економічної ефективності заходів по енергозбереженню.

6.6.3 Під час оцінення ефективності енергозберігаючих заходів слід

враховувати також екологічну ефективність. Екологічна ефективність заходів

з енергозбереження обумовлена перш за все зменшенням спалювання

органічного палива і шкідливих викидів у навколишнє середовище. Оцінення

екологічної ефективності заходів з енергозбереження передбачає:

- розрахунок зменшення шкідливих викидів в атмосферу за рахунок

запропонованих Замовнику енергозберігаючих заходів;

- складання узагальненої таблиці зменшення шкідливих викидів за рахунок

запропонованих Замовнику енергозберігаючих заходів;

- розрахунок зменшення витрат Замовника на сплату податку за забруднення

навколишнього середовища.

6.6.4 Фінансове оцінювання екологічної ефективності енергозберігаючих

заходів необхідно проводити згідно з „Інструкцією про порядок обчислення

сплати збору за забруднення навколишнього середовища” з урахуванням

змін, внесених в „Зміни і доповнення до Інструкції про порядок обчислення

та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища”.

6.7 Етап складання звіту та висновку щодо ЕА

6.7.1 На цьому етапі за результатами збирання, обробляння та аналізування

інформації, згідно з планом ЕА енергоаудиторська група готує звіт щодо ЕА.

6.7.2 Під час позачергового ЕА складання звіту потрібно закінчувати

підготуванням енергоаудиторського висновку.

32

6.8 Етап подання результатів ЕА

На цьому етапі виконавець подає результати ЕА керівництву структурного

підрозділу та персоналу, що відповідає за ефективність використання

енергоресурсів по даному структурному підрозділу. Копія звіту про

енергетичний аудит структурного підрозділу розсилається керівництву

служби Управління залізниці, в підпорядкуванні якої знаходиться даний

структурний підрозділ та в Інспекцію з контролю ефективності використання

енергоресурсів Укрзалізниці.

7 ВИМОГИ ДО РОБІТ З ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ

7.1 Вимоги до складання плану ЕА та робочих документів

7.1.1 В плані ЕА потрібно подати:

- персональний склад енергоаудиторської групи, зазначивши й залучений до

ЕА персонал з боку структурного підрозділу;

- наказ по структурному підрозділу про початок ЕА та визначення

залученого до ЕА персоналу структурного підрозділу;

- заходи щодо підготування персоналу структурного підрозділу, залученого

до ЕА;

- інструктаж з питань охорони праці для енергоаудиторської групи;

- перелік запланованих енергоаудиторських робіт (конкретні об’єкти та суть

енергетичного обстеження на цих об’єктах), термін їх виконання та

відповідальних виконавців робіт як з боку виконавця, так і з боку замовника;

- організаційно – технічні заходи, за виконання яких відповідає керівництво

структурного підрозділу, що пов’язано із забезпеченням ефективності ЕА.

7.1.2 До організаційно – технічних заходів належать: використання

наявного в структурному підрозділі вимірювального устаткування,

забезпечення потреб енергоаудиторської групи у робочих приміщеннях,

послугах зв’язку, копіювальній та іншій оргтехніці, у засобах охорони праці,

транспортного, побутового та житлового забезпечення роботи

енергоаудиторів.

33

7.1.3 Потрібно, щоб план ЕА готував керівник енергоаудиторської групи

разом із відповідальною особою від структурного підрозділу, енергетичне

обстеження якого провадиться.

7.1.4 Підготовлений план ЕА узгоджують з керівництвом структурного

підрозділу, який може внести в нього необхідні зміни. Коригувати план ЕА

можна на кожному етапі ЕА.

7.1.5 Примірник плану, затверджений керівником енергоаудиторської

групи і узгоджений із керівництвом структурного підрозділу, дають

замовнику та кожному з енергоаудиторів, і його виконання є обов’язковим.

7.1.6 Для реалізації плану ЕА і відображення його результатів щодо

конкретних розділів плану, за потреби , розробляють такі робочі документи:

- перелік контрольних питань, що їх використовують для оцінення

енергогосподарства;

- форми для документування допоміжних даних, які підтверджують висновки

енергоаудиторів;

- форми для реєстрування спостережень під час ЕА;

- протоколи засідань.

7.1.7 Робочі документи необхідно зберігати щонайменше до завершення

ЕА.

7.2 Вимоги до підготовлення персоналу структурного підрозділу,

залученого до ЕА

7.2.1 Для правильного використання робочих документів під час ЕА

енергоаудитори повинні підготовляти персонал структурного підрозділу,

залученого до ЕА.

7.2.2 На окремих об’єктах, де передбачено використати переносну

вимірювальну апаратуру, підготовляють персонал безпосередньо на

робочому місці.

7.2.3 Протягом періоду підготовляння персоналу структурного підрозділу

необхідно приділяти особливу увагу охороні праці під час проведення

вимірювань. Керівництво структурного підрозділу провадить інструктаж для

34

для енергоаудиторів стосовно специфічних питань охорони праці під час

обстеження конкретного структурного підрозділу залізничного транспорту.

7.3 Вимоги до періодичності ЕА

Періодичність ЕА регламентують чинним на момент ЕА законодавством

України та визначають потребам замовника в кожному конкретному випадку

з урахуванням результатів попереднього ЕА.

8 ВИМОГИ ДО ЗБИРАННЯ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ОБ’ЄКТ

ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ

8.1 Загальні вимоги до збирання інформації

8.1.1 Збираючи інформацію про об’єкт ЕА, треба передбачати

ознайомлення з документальною інформацією про стан енергогосподарства

структурного підрозділу залізничного транспорту, а також необхідні

вимірювання.

8.1.2 Інформацію про об’єкт ЕА треба збирати та групувати за такими

параметрами:

а) система паливопостачання;

б) система електропостачання;

в)система теплопостачання;

г) система постачання стисненого повітря;

д) система вентилювання, підігрівання повітря та кондиціонування;

е) система водопостачання та каналізації;

ж) система холодопостачання;

з) система освітлювання;

и) енергомісткі споживачі технологічного процесу:

- електротермічні установки;

- електропривод потужністю понад 100кВт;

- інші споживачі;

к) будинки та споруди;

л) системи обліку та контролю споживання ПЕР;

м) система енергетичного менеджменту;

35

н) інші системи.

8.1.3 Інформацію, отриману під час ЕА, треба задокументувати і

перевірити, порівнюючи з інформацією, одержаною із інших джерел

інформації.

8.1.4 Інформацію., отриману під час ЕА, має характеризувати повнота,

достатність, періодичність і вірогідність.

8.2 Вимоги до документальної інформації

8.2.1 До документальної інформації належить:

- проектна документація на енергогосподарство структурного підрозділу;

- енергетичний паспорт структурного підрозділу;

- фінансово – економічні дані стосовно структурного підрозділу;

- звітна документація щодо комерційного та технічного обліку витрати ПЕР;

- рахунки за спожиті ПЕР;

- графіки споживання ПЕР протягом години, доби, місяця;

- технічна документація на енергоспоживальне устаткування (паспорти,

формуляри, специфікації, технологічні регламенти, режимні карти,

технологічні карти тощо);

- документація щодо ремонтів, налагоджувальних і випробувальних робіт;

- результати опитування й анкетування керівництва та технічного

персоналу;

- інформація про системи споживання ПЕР;

- документація про енергоощаджувальні заходи;

- звіти попередніх енергетичних аудитів;

- перспективні програми та проекти реструктуризації структурного

підрозділу чи модернізації окремих його виробництв тощо.

8.2.2 У документальній інформації про структурний підрозділ мають бути

підписи відповідальних представників структурного підрозділу, що

піддається енергетичному аудиту.

8.2.3 Обсяг документальної інформації мають визначати енергоаудитори

залежно від об’єкта ЕА та завдань, виконуваних під час ЕА.

36

8.3 Вимоги до вимірювання

8.3.1 Вимірювання необхідно провадити, щоб отримати документальну

інформацію, якої не вистачає, або щоб перевірити вірогідність наявної

документальної інформації.

8.3.2 Залежно від завдання, виконуваного під час ЕА, вимірювання

поділяються на:

а) одноразові – коли оцінюють рівень енергоефективності окремого об’єкта

під час роботи у визначеному режимі;

б) балансові – коли складають баланс розподілу ПЕР між окремими

споживачами, цехами, відділеннями, ділянками структурного підрозділу;

в) реєстраційні – коли виявляють зміни будь якого параметра режиму

споживання ПЕР.

8.3.3 Під час вимірювання треба максимально використовувати наявні в

структурному підрозділі системи обліку та контролю ПЕР, засоби

вимірювальної техніки служб структурного підрозділу. Вибирають методи та

засоби вимірювання тих чи інших фізичних величин згідно з рекомендаціями

(7).

8.3.4 Для ЕА треба мати мінімальний комплект засобів вимірювальної

техніки, у складі якого є (3):

а) для електромеханічного вимірювання:

- тестер (мультиметр) і/або прилади відповідного класу точності для

вимірювання сили струму, напруги, потужності, коефіцієнта потужності;

- аналізатор електричних сигналів (осцилограф або інші, зокрема

комп’ютеризовані прилади);

- устаткування для отримання графіків навантаження технологічного

устаткування;

- тахометр;

- люксметр;

- секундомір;

б) для вимірювання параметрів теплоти, рідини, повітря, газів:

37

- газоаналізатор або інше устаткування, що дає можливість проаналізувати

повноту згоряння палива, а також шкідливі викиди у довкілля;

- набір термометрів з різними давачами: повітряними, рідинними

(заглибленими), поверхневими (накладними, контактними, дистанційними)

тощо;

- манометри;

- трубка Піто;

- витратоміри рідин і газів;

- анемометр;

- гігрометр;

- секундомір.

8.3.5 Залежно від специфіки ЕА комплект засобів вимірювальної техніки

може бути доповнено такими приладами:

- аналізатором показників якості електричної енергії;

- приладом для вимірювання опору електричної ізоляції;

- приладом для вимірювання опору заземлення;

- мікрометром для перевіряння опору контактів;

- кореляційним визначником місць пошкодження трубопроводів;

- витокошукачами та детекторами газів;

- теплові зором;

- високотемпературним інфрачервоним термометром (пірометром) з

верхньою межею 2000 °С;

- товщиноміром для визначення товщини стінок трубопроводів і резервуарів;

- витратоміром для стоків;

- манометрами і дифманометрами на різні межі вимірювання;

- приладом для вимірювання витоків стисненого повітря в трубопроводах;

- визначником якості води (солевміст, рН);

- динамометрами для вимірювання зусилля та моменту;

- автономними приладами для тривалого реєстрування температури повітря;

- тепломірами для вимірювання теплового потоку;

- устаткуванням для вимірювання інфільтрації повітря в приміщеннях;

38

- іншими приладами.

8.3.6 Усі засоби вимірювальної техніки мають відповідати вимогам

метрологічного контролю.

8.3.7 Обсяг інформації, отриманої вимірюванням, установлюють

енергоаудитори залежно від об’єкта ЕА та поставлених цілі й завдань.

9 ВИМОГИ ДО ОБРОБЛЮВАННЯ ТА АНАЛІЗУВАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

ПРО ОБ’ЄКТ ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ

9.1 Аналіз інформації про об’єкт ЕА має охоплювати:

- аналіз чинників, які впливають на ефективність використання ПЕР;

- аналіз динаміки та досягнутого рівня ефективності використання ПЕР;

- аналіз варіантів забезпечення структурного підрозділу залізничного

транспорту за фінансовими та екологічними критеріями;

- аналіз паливно – енергетичних балансів і питомих витрат ПЕР;

- аналіз чинних норм і нормативів щодо використання ПЕР;

- визначеня та аналіз основних енерго – економічних показників

структурного підрозділу залізничного транспорту;

- аналіз технічних та економічних результатів, досягнутих унаслідок

підвищення ефективності використання ПЕР.

9.2 Аналізування документальної інформації та інформації, отриманої

вимірюванням, необхідно виконувати згідно з рекомендаціями щодо

оброблювання статистичного матеріалу, наведеними в [ 9], [ 10].

9.3 Результатом оброблення даних мають бути таблиці, графіки, секторні

діаграми тощо.

9.4 Для аналізування інформацію необхідно подавати у формі таблиць,

діаграм і графіків [ 12]:

.

39

9.4.1 Подання інформації у формі таблиць дає змогу виконувати одночасне

порівняння однакових фізичних величин як в іменованих одиницях, так і у

відсотках.

9.4.2 Подання інформації у формі діаграм дає змогу виконувати наглядне

відображення відсоткового співвідношення споживання ПЕР.

9.4.3 Подання інформації у формі графіків дає змогу виконувати наглядне

відображення динаміки споживання ПЕР.

9.5 Залежно від аналізу слід використовувати такі засоби аналізування

інформації:

9.5.1 Для аналізування чинників, які впливають на ефективність

використання ПЕР:

- причинно – наслідкові діаграми [ 9], [ 10];

- діаграми Парето [ 10];

- гістограми [ 9], [ 10];

- методи кореляційного аналізу [ 9], [ 10];

- індексний метод [ 12];

- балансові діаграми [ 12];

- методи експертного оцінювання (функційно – вартісний аналіз, метод

аналізування ієрархій, метод парного порівняння тощо) [ 13], [ 15], [ 17];

- методи регресійного аналізування [ 11] тощо.

9.5.2 Для аналізування динаміки та досягнутого рівня ефективності

використання ПЕР:

- методи регресійного аналізування [ 11];

- часові ряди [ 12];

- контрольні карти [ 9], [ 10];

- діаграми розкиду тощо.

9.5.3 Для аналізування варіантів забезпечення структурного підрозділу

залізничного транспорту ПЕР за фінансовими та екологічними критеріями:

- енерготехнологічні схеми технологічних процесів;

- карти споживання ПЕР;

- деревоподібні діаграми [ 10];

40

- балансові діаграми [ 12];

- оптимізаційні методи (методи лінійного і нелінійного програмування) [ 14]

тощо.

9.5.4 Для аналізування чинних норм і нормативів щодо використання ПЕР:

- розрахунки, макети;

- методи порівняльного аналізування [ 12];

- балансові діаграми [ 12] тощо.

9.5.5 Для аналізування основних енерго-економічних показників

структурного підрозділу залізничного транспорту (питомих витрат ПЕР,

енергомісткості продукції та потенціалу енергоощадження за окремими

видами ПЕР і об’єктами):

- індексний метод [ 12];

- гістограми [ 9], [ 10];

- контрольні карти [ 9], [ 10];

- діаграми розкиду [ 9], [ 10];

- методи порівняльного аналізування [ 12] (методи абсолютних і відносних

різниць) тощо.

9.5.6 Для аналізування технічних і економічних результатів, досягнутих

унаслідок підвищення ефективності використання ПЕР:

- індексний метод [ 12];

- методи фінансово – економічного аналізування (строк окупності, внутрішня

норма прибутку, чистий приведений прибуток тощо).

9.6 Обробляють отриману інформацію, використовуючи наявні пакети

прикладних програм.

9.7 Енерго – економічний і фінансово – економічний аналіз треба

провадити згідно з ДСТУ 2155.

9.8 Аналіз енергетичного балансу треба провадити згідно ДСТУ 2804.

9.9 Аналіз ефективності споживання ПЕР об’єктами ЕА необхідно

провадити за показниками, наведеними в ДСТУ 3755.

9.10 Аналіз питомих витрат ПЕР на об’єктах ЕА необхідно провадити

згідно з рекомендаціями [ 8].

41

10 ВИМОГИ ДО РОЗРОБЛЮВАННЯ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО

ЗАПРОВАДЖЕННЯ ЕНЕРГООЩАДНИХ ЗАХОДІВ

10.1 Розроблювання енергоощадних заходів повинно супроводжуватись

техніко – економічними розрахунками.

10.2 Обгрунтовувати та оцінювати економічну ефективність

запроваджування енергоощадних заходів необхідно згідно з ДСТУ 2155 та

„Методикою розрахунку економічної ефективності заходів з

енергозбереження, що впроваджуються на залізницях України”, введеної в

дію наказом Укрзалізниці від 14.09.2005 № 290-Ц.

10.3 При проведенні чергового ЕА структурного підрозділу залізничного

транспорту галузевими енергоаудиторами рекомендується не застосовувати

п.4.2 ДСТУ 4065 – 2001, яким дозволяється розроблення лише

енергозберігаючих заходів без детального вивчення внутрішнього

середовища структурного підрозділу.

10.4 Для обґрунтування та оцінювання економічної ефективності

запровадження енергоощаджувальних заходів, що потребують значних

фінансових інвестицій, необхідно провадити фінансовий аналіз, який

базується на визначенні

- прибутку від запровадження запропонованих енергоощаджувальних

заходів;

- чистого приведеного (дисконтованого) прибутку;

- внутрішньої норми прибутковості;

- простого періоду окупності.

10.5 Під час оцінювання ефективності запровадження

енергоощаджувальних заходів необхідно оцінити вплив споживачів ПЕР на

довкілля, яке передбачає:

- розрахування зменшення шкідливих викидів в атмосферу за допомогою

запропонованих енергоощаджувальних заходів окремо за кожним видом

ПЕР;

42

- складання узагальненої таблиці зменшення величини шкідливих викидів

унаслідок запропонованих енергоощаджквальних заходів;

- розраховування зменшення витрат на сплату податку та штрафів за

забруднення довкілля.

10.6 Фінансове оцінювання екологічної ефективності

енергоощаджувальних заходів необхідно провадити згідно з [ 5], ураховуючи

зміни, внесені в [ 6].

11 ВИМОГИ ДО СКЛАДАННЯ ЗВІТУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ

ЕНЕРГЕТИЧНОГО АУДИТУ ТА ЕНЕРГОАУДИТОРСЬКОГО

ВИСНОВКУ

11.1 Звіт за результатами ЕА готує енергоаудиторська група. При цьому

кожен енергоаудитор подає звіт про стан тих об’єктів ЕА структурного

підрозділу залізничного транспорту, на яких він виконував ЕА. Звіт

підписують всі члени енергоаудиторської групи і затверджує керівник

виконавця.

11.2 Структура та правила оформлення документа „Зіт щодо енергетичного

аудиту” мають відповідати вимогам ДСТУ 3008 та [ 2].

11.3 Звіт щодо ЕА повинен мати такі частини:

а) загальну частину:

- титульний аркуш;

- список виконавців;

- реферат;

- зміст;

- перелік умовних познак, символів, скорочень і термінів;

- передмову;

б) основну частину:

- вступ;

- опис структурного підрозділу;

- план ЕА;

- аналіз стану споживання ПЕР;

43

- аналіз стану СЕМ структурного підрозділу;

- енергоощадні заходи в структурному підрозділі;

- оцінення економічної ефективності енергоощаджувальних заходів;

- джерела фінансування енергоощаджувальних заходів;

- результати та висновки;

- перелік використаних джерел;

в) додатки.

11.3.1 У розділі „Вступ” наводять:

- обґрунтування ЕА;

- інформацію про те, чи є він частиною загальнодержавної, регіональної,

місцевої чи галузевої програми енергозбереження;

- джерела фінансування ЕА ( у разі виконання НІЕ обов’язкового ЕА на

замовлення та за рахунок коштів зацікавлених органів виконавчої влади чи

органів місцевого самоврядування );

- наявність звітів з попередніх ЕА структурного підрозділу;

- прізвища відповідальних осіб за ЕА;

- інформація про субпідрядників;

- строки проведення ЕА тощо.

11.3.2 У розділі „Опис структурного підрозділу” подають

- коротку історичну довідку про структурний підрозділ залізничного

транспорту;

- основні виробництва (основні напрямки роботи) структурного

підрозділу;

- енерготехнологічну схему процесу виробництва;

- опис парку локомотивів, спеціального рухомого складу, автотракторної

техніки;

- опис бази (складу палива);

- опис споруд, будівель тощо. Примітка. Транспортні засоби, будівлі, процеси й установки потрібно визначати в даному

розділі під відповідними познаками, які буде використано в наступних розділах.

11.3.3 У розділі „План ЕА” наводять:

44

- перелік запланованих енергоаудиторських робіт (конкретні об’єкти та

суть енергетичного обстеження) строки їх виконання та відповідальних

виконавців робіт як з боку виконавця, так і з боку замовника;

- відомості стосовно збирання інформації (для інформації, отриманої

вимірюванням, зазначають доцільність і обсяг вимірювання, застосування

вимірювального устаткування, строки вимірювання).

11.3.4 У розділі „Аналіз стану споживання ПЕР” подають інформацію як

про структурний підрозділ в цілому, так і про окремі енергомісткі підрозділи.

До неї належить:

- енерготехнологічна схема виробництва;

- динаміка споживання ПЕР за минулі періоди часу;

- фінансові витрати за споживані ПЕР;

- потенціал енергоощадження;

- паливно – енергетичні баланси;

- питомі витрати ПЕР;

- карти споживання ПЕР тощо.

11.3.5 У розділі „Аналіз стану СЕМ” структурного підрозділу зазначають

пропозиції стосовно запровадження служби енергетичного менеджменту чи

вдосконалення діяльності відповідальних осіб структурного підрозділу і

відповідної служби Управління залізниці в цьому напрямку роботи.

11.3.6 У розділі „Енергоощаджувальні заходи в структурному підрозділі”

наводять перелік та опис запропонованих заходів з підвищення ефективності

використання паливно – енергетичних ресурсів. На основі цих заходів

рекомендується розробити Програму енергоощаджування структурного

підрозділу. Програму енергоощаджування розробляють окремим документом

і її може бути внесено у розділ звіту „Додатки”.

11.3.7 У розділі „Оцінення економічної ефективності

енергоощаджувальних заходів” зазначають:

- результати проектного аналізу енергоощаджувальних заходів;

- пріоритетність запровадження енергоощаджувальних заходів тощо.

45

11.3.8 У розділі „Джерела фінансування енергоощаджувальних заходів”

подають перелік можливих джерел фінансування енергоощаджувальних

заходів. У разі залучення банківських інвестицій для реалізації

довгострокових проектів щодо енергоефективності зазначають термін

реалізації проекту та банківську ставку кредиту.

11.3.9 У розділі „Результати та висновки” наводять:

- основні джерела неефективного використання ПЕР;

- перелік чинників, які впливають на ефективність використання ПЕР;

- стислі результати ЕА та висновки тощо.

11.3.10 У розділі „Перелік використаних джерел” подають літературні та

інші джерела інформації, використовувані під час проведення ЕА та

складання звіту.

11.3.11 У розділі „Додатки” можна навести додаткову інформацію,

отриману за період проведення ЕА (наприклад, результати дослідної поїздки

з тягово – енергетичною вагон – лабораторією, дані вимірювання тощо).

11.4 Енергоаудиторський висновок є окремим документом, який

складається у довільній формі, але в ньому мають бути такі елементи;

- заголовок;

- вступ;

- об’єкт ЕА;

- висновок про ефективність використання ПЕР;

- дата складання енергоаудиторського висновку;

- адреса виконавця;

- підпис та печатка виконавця.

11.5 Енергоаудиторський висновок обов’язково треба складати у разі

позачергового ЕА. Для інших видів ЕА складання енергоаудиторського

висновку є рекомендованим.

46

12 ДІЯЛЬНІСТЬ У СФЕРІ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБСТЕЖЕНЬ ТА ЇЇ

ОРГАНІЗАЦІЙНЕ Й МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

12.1 Загальні питання організації енергетичних обстежень структурних

підрозділів залізничного транспорту покладаються на Інспекцію з контролю

ефективності використання енергоресурсів Укрзалізниці.

12.2 Основні засади проведення енергетичних обстежень структурних

підрозділів залізничного транспорту визначаються Тимчасовим положенням

про порядок проведення енергетичного обстеження підприємств і атестації

спеціалізованих організацій на право його проведення, затвердженим

наказом Держкоменергозбереження від 12 травня 1997 року №49 і

зареєстрованим у Міністерстві юстиції 2 вересня 1997 року № 375/2179.

12.3 Питання практичної організації та методичного забезпечення

проведення енергетичних обстежень покладаються на Центральне агентство

з енергетичних обстежень, яке створюється Національним агентством

України з питань забезпечення ефективності використання енергетичних

ресурсів в установленому порядку як державне підприємство.

12.4 Головою ЦГА є один із заступників голови НАЕР.

12.5 Спеціалізовані організації, атестовані в установленому порядку на

проведення енергетичних обстежень, відповідно і Інспекції з

енергозбереження залізниць України можуть залучатися для експертизи

показників економії паливно – енергетичних ресурсів структурного

підрозділу при запровадженні економічних механізмів стимулювання

енергозбереження.

13 ПРАВОВА ОСНОВА ДІЯЛЬНОСТІ ЕНЕРГОАУДИТОРІВ

13.1 Правовою основою діяльності енергоаудиторів є Тимчасове

положення про порядок проведення енергетичного обстеження підприємств

і атестації спеціалізованих організацій на право його проведення,

затверджене наказом Держкоменергозбереження від 12 травня 1997 року і

зареєстроване в Міністерстві юстиції 2 вересня 1997 року за №375/2179,

Положення про порядок організації енергетичних обстежень затверджене

47

наказом Держкоменергозбереження № 27 від 9 квітня 1999 року і

зареєстроване в Міністерстві юстиції 12 травня 1999 року за №301/3594,

інші нормативні акти.

13.2 Права енергоаудитора

13.2.1 Енергоаудитор залізничного транспорту, відповідно до Положення

про Інспекцію з енергозбереження залізниці має право:

- отримувати від замовника всю потрібну фінансову і технічну інформацію

для здійснення свої професійної діяльності;

- безперешкодно проводити інструментальні дослідження з метою

отримання об’єктивної інформації щодо стану енергоспоживання;

- залучати до роботи потібних йому помічників та асистентів.

13.3 Обов’язки енергоаудитора

13.3.1 Енергоаудитор залізничного транспорту зобов’язаний:

- здійснювати свої професійні обов’язки у відповідності до цього Порядку та

Положення про порядок організації енергетичних обстежень затверджене

наказом Держкоменергозбереження № 27 від 9 квітня 1999 року і

зареєстроване в Міністерстві юстиції 12 травня 1999 року за №301/3594;

- не розголошувати інформації, віднесеної до комерційної таємниці, яка стала

доступною йому у зв’язку з веденням енергетичного обстеження;

- забезпечити виконання своєї професійної діяльності у повній відповідності

чинному законодавству України, міжнародним договорам, Статуту залізниць

України та Положенню про Інспекцію з енергозбереження.

13.3.2 Робота енергоаудитора має відповідати технічним і професійним

нормам ведення енергетичного обстеження.

13.4 Відповівдальність

13.4.1 Особи, винні в порушенні таємниці щодо здійснення енергетичного

обстеження, несуть відповідальність у порядку, встановленому

законодавством України.

13.4.2 Якщо енергоаудитор передає частину роботи помічникам

(асистентам), то він повинен перевіряти їхню роботу і продовжує нести

відповідальність за результати енергетичного обстеження в повному обсязі.

48

13.4.3 Факти невідповідності діяльності енергоаудиторів їх обов’язкам та

правилам професійної етики підлягає розгляду при НЗТ залізниці, ЦІЕ та на

засіданні групи експертів при ЦГЕА, а за її поданням – на черговому

засіданні ЦГЕА.

14 ВИМОГИ ДО АТЕСТАЦІЇ ТА ДІЯЛЬНОСТІ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ

ОРГАНІЗАЦІЙ

14.1 Енергетичні обстеження структурних підрозділів залізничного транспорту

проводяться спеціалізованими організаціями, атестованими на цю діяльність

відповідно до вимог Тимчасового положення про порядок проведення енерге-

тичного обстеження підприємств і атестації спеціалізованих організацій на право

його проведення, затвердженого наказом Держкоменергозбереження від 12

травня 1997 року № 49 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції 2 вересня 1997

року за № 375/2179, з урахуванням таких особливостей.

14.1.1 У заяві на проходження спеціалізованими організаціями атестації на

право ведення енергетичних обстежень повинно бути зазначено, що організація

й енергоаудитори погоджуються дотримуватися у своїй діяльності всіх вимог

Положення про порядок організації енергетичних обстежень затверджене

наказом Держкоменергозбереження № 27 від 9 квітня 1999 року і

зареєстроване в Міністерстві юстиції 12 травня 1999 року за №301/3594,

Тимчасового положення про порядок проведення енергетичного обстеження

підприємств і атестації спеціалізованих організацій на право його проведення,

зареєстрованого в Міністерстві юстиції 2 вересня 1997 року за № 375/2179, а

також повинні бути заявлені:

- типи технологічного устаткування, типи споживачів енергоресурсів, системи

обліку та контролю для проведення енергетичних обстежень;

- галузева орієнтація;

- можливість підготовки бізнес-планів інвестиційних проектів.

49

Заява, крім керівника спеціалізованої організації, повинна бути

підписана енергоаудиторами, що входять до складу організації або залучені

до цієї діяльності на контрактних засадах.

14.1.2 Комплект документів, що подаються на право ведення

енергетичних обстежень, повинен включати також:

- копію контрактів (угод) на проведення енергетичного обстеження між

спеціалізованою організацією та всіма енергоаудиторами, що мають

відповідні свідоцтва закладів освіти;

- звіти про виконані раніше енергетичні обстеження підприємств, а за

умови їхньої відсутності - програми та методики виконання робіт (для

узгодження);

- перелік наявного обладнання, що може бути використаним для

проведення енергетичних обстежень.

14.1.3 До матеріалів заявки на право проведення енергетичних

обстежень можуть прилучатися мотивовані клопотання Міністерства

транспорту та зв’язку України, Державної адміністрації залізничного

транспорту України та інших органів центральної виконавчої влади, які

використовуються при визначенні їхньої переважної спеціалізації щодо

проведення енергетичних обстежень та розглядаються як один і

вирішальних аргументів для прийняття позитивного рішення ЦГЕА.

14.1.4 Спеціалізовані організації залізничного траснпорту, що отримали

свідоцтво на право ведення енергетичних обстежень, зобов'язані:

- надавати ЦГЕА в 10-денний термін висновки щодо доцільності

зміни нормативів питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у

випадку, якщо порушено клопотання щодо їхніх змін структурними

підрозділами;

- надавати замовнику робіт технічний звіт у двох примірниках за

результатами проведення енергетичного обстеження згідно з п. 4.2

Тимчасового положення про порядок проведення енергетичного

обстеження підприємств і атестації спеціалізованих організацій на право

його проведення та відповідно до умов договору;

50

- подавати ЦГЕА анотований звіт про роботи, що були виконані протягом

кожного календарного року, не пізніше 31 січня наступного за звітним

роком.

Анотований звіт повинен включати інформацію про структурні

підрозділи залізничного транспорту, дільниці та технологічні установки, де

було проведено енергетичне обстеження, очікувані обсяги економії

паливно-енергетичних ресурсів за результатами обстежень;

- роботи з енергетичного обстеження вести згідно з вимогами чинних

нормативних актів;

- з метою узагальнення та накопичення позитивного досвіду енергетичних

обстежень двічі на рік - у квітні та жовтні – надавати Центральному

агентству з енергетичних обстежень інформацію щодо впровадження

технічних, економічних та організаційних заходів при проведенні

енергетичних обстежень типових технологічних установок та типових

споживачів енергоресурсів. Центральне агентство енергетичних

обстежень забезпечує доступність цієї інформації усім спеціалізованим

організаціям та іншим суб'єктам сфери енергозбереження.

14.2 Спеціалізованим організаціям, що отримали дозвіл на про-

ведення енергетичних обстежень, рекомендується надавати ЦГЕА разом

з річним анотованим звітом методичні рекомендації щодо ведення

енергетичного обстеження структурних підрозділів господарств

залізничного транспорту та типових технологічних установках чи

типових споживачах енергоресурсів, що були використані під час

проведення енергетичного обстеження в поточному році, у цьому

випадку спеціалізованій організації надаються пільги в частині ме-

тодичного забезпечення діяльності.

14.3 Передумовою належного рівня виконання спеціалізованою

організацією робіт, пов'язаних з переглядом норм питомих витрат паливно-

енергетичних ресурсів в структурних підрозділах залізничного транспорту,

та виконання ними експертизи показників економії паливно-енергетичних

ресурсів структурних підрозділів при застосуванні цими підрозділами

51

економічних механізмів стимулювання енергозбереження є постійне забез-

печення працівників спеціалізованої організації нормативно-методичною

літературою та постійне підвищення кваліфікації енергоаудиторів з цих

питань, у тому числі шляхом їхньої участі в роботі спеціалізованих

семінарів, конференцій тощо.

Для залучення спеціалізованих організацій до розробки бізнес-планів

інвестиційних проектів з енергозбереження та енергоефективності в її

складі повинні бути фахівці з вищою економічною освітою, про що

вказується у заявлених матеріалах.

15 ОСОБЛИВОСТІ ДОДЕРЖАННЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ТАЄМНИЦІ

ЕНЕРГОАУДИТОРАМИ

15.1 Довідки щодо проведених енергетичних обстежень видаються тільки

громадянам та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких

здійснювалося енергетичне обстеження. На письмову вимогу суду,

арбітражного суду, прокуратури, органів дізнання і слідства довідки про здійснені

енергетичні обстеження видаються у зв'язку з розглядом кримінальних,

цивільних або господарських справ.

15.2 Обов'язок додержання комерційної таємниці щодо конкретних

енергетичних обстежень поширюється також на осіб, яким стало про них відомо

у зв'язку з виконанням ними службових обов'язків (у тому числі членам ЦГЕА

та експертам, що здійснювали експертизу наданих спеціалізованою

організацією матеріалів).

Не підлягає обмеженню інформація щодо узагальнених показників

енергетичних обстежень по галузі, регіону, групі структурних підрозділів.

15.3 Особи, винні в порушенні таємниці щодо здійснення енергетичного

обстеження, несуть відповідальність у порядку, встановленому законодавством

України.

15.4 Не можуть бути віднесеними до комерційної таємниці відомості,

перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України.

52

16 ПОРЯДОК ВИДАЧІ ТА ПОДОВЖЕННЯ ТЕРМІНУ ДІЇ СВІДОЦТВА

НА ПРАВО ВЕДЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБСТЕЖЕНЬ

16.1 Рішення про видачу свідоцтва спеціалізованій організації

на право ведення енергетичних обстежень приймає ЦГЕА на своєму

засіданні, на якому повинні бути присутні не менше двох третин її складу.

16.2 Рішення про видачу спеціалізованій організації свідоцтва

на право ведення енергетичних обстежень приймається, якщо в результаті

голосування за видачу свідоцтва подано більше двох третин

голосів від загальної кількості присутніх членів ЦГЕА, але не менше

половини від загальної кількості членів ЦГЕА. У разі наявності в

складі спеціалізованої організації тільки одного енергоаудитора за

видачу свідоцтва спеціалізованій організації про право ведення

енергетичних обстежень повинно проголосувати не менше двох третин

від загальної кількості членів ЦГЕА.

16.3 Рішення ЦГЕА щодо надання висновку та видачі свідоцтва

фіксується в протоколі засідання ЦГЕА.

16.4 Свідоцтво на право ведення енергетичних обстежень підписується

головою ЦГЕА, відповідальним секретарем і скріплюється гербовою

печаткою Національного агентства України з питань ефективності

використання енергоресурсів.

16.5 Рішення ЦГЕА фіксуються у Книзі реєстрації висновків та свідоцтв,

сторінки якої нумеруються, прошнуровуються, підписуються головою

Національного агентства України з питань ефективності використання

енергоресурсів і скріплюються гербовою печаткою НАЕР. Копії всіх

висновків зберігаються як додаток до Книги реєстрації.

16.6 Свідоцтво про право ведення енергетичних обстежень видається

спеціалізованій організації на три роки.

16.7 Прийняття ЦГЕА рішення щодо подовження терміну дії свідоцтва

про право здійснення енергетичного обстеження спеціалізованій організації

оформляється висновком, а також новим свідоцтвом, номер якого

проставляється за формою: номер попереднього свідоцтва, скісна риска,

53

порядковий номер рішення щодо надання спеціалізованій організації права

на здійснення енергетичного обстеження. Наприклад, "Свідоцтво № 2/2" - це

рішення щодо надання спеціалізованій організації, що мала свідоцтво № 2,

права на ведення енергетичного обстеження вдруге.

16.8 Свідоцтво про право ведення енергетичних обстежень разом із

висновком ЦГЕА направляється не пізніше ніж через десять робочих днів

після рішення про його видачу.

17 ПОРЯДОК АНУЛЮВАННЯ СВІДОЦТВА НА ПРАВО

ВЕДЕННЯ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ОБСТЕЖЕНЬ

17.1 Питання щодо анулювання свідоцтва на право ведення

енергетичних обстежень може порушуватись у таких випадках:

- порушення спеціалізованою організацією вимог нормативних і правових

актів щодо ведення енергетичних обстежень;

- припинення діяльності спеціалізованої організації з проведення

енергетичних обстежень протягом одного року;

- вибуття зі складу спеціалізованої організації чи розірвання з нею

контрактів енергоаудиторами.

17.2 При невиконанні спеціалізованою організацією вимог

Положення про порядок організації енергетичних обстежень (наказ

Держкоменергозбереження України №27 від 9.04.1999р) щодо постійного

забезпечення своїх працівників нормативно-методичною літературою та

підвищення кваліфікації енергоаудиторів рішенням ЦГЕА вона може бути

обмежена в діяльності, що пов'язана з виконанням експертизи економії

паливно-енергетичних ресурсів підприємствами (структурними

підрозділами) при застосуванні цими підприємствами (структурними

підрозділами) економічних механізмів стимулювання енергозбереження.

17.3 Право ініціювати розгляд ЦГЕА питання про обмеження

або позбавлення спеціалізованої організації та (або) енергоаудитора

права ведення енергетичних обстежень і анулювання раніше отриманого

нею свідоцтва на ведення цього виду діяльності мають:

54

- члени ЦГЕА;

- посадові особи органів державної влади України, Ради міністрів.

Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської

міських державних адміністрацій;

- Державна інспекція з енергозбереження та її регіональні відділення;

- керівники структурних підрозділів, на яких спеціалізована організація

проводила (проводить) енергетичне обстеження.

17.4 Рішення про анулювання свідоцтва про право здійснення

енергетичних обстежень приймається ЦГЕА в порядку, аналогічному пп.

16.1 і 16.2.

18 ЛОГІКА ВИЗНАЧЕННЯ ЗАДАЧ І ДІЙ ЕНЕРГОАУДИТОРА

ТА ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧИХ ЗАХОДІВ

18.1 Енергетичний аудит структурних підрозділів локомотивного

господарства та господарства електрифікації та електропостачання

залізничного транспорту відноситься до робіт підвищеної складності, має

нестандартну логіку визначення задач і дій енергоаудитора, вимагає

застосування не тільки великої кількості вимірювальних засобів, а й

спеціальних технічних засобів, наприклад таких як тягово – енергетична

вагон – лабораторія. Енергоємність роботи цих двох господарств є основою

енергоємності залізничного транспорту. Тому для забезпечення своєчасного і

якісного проведення енергетичних обстежень локомотивних депо і дистанцій

електропостачання розроблено і затверджено наказом Укрзалізниці №419

від 02.06.2006 Методику проведення енергетичного аудиту локомотивного

депо і у 2007 році затверджено Методику проведення енергетичного аудиту

дистанцій електропостачання. Тому в цьому розділі об’єкти тяги поїздів та

дистанцій електропостачання не розглядаються – вони в розширеному

вигляді викладені у наведених вище методиках. Нижче наведена логіка

визначення задач і дій енергоаудитора при проведенні енергетичного аудиту

типових об’єктів та служби енергетичного менеджменту, не зважаючи на те,

що в структурних підрозділах залізничного транспорту СЕМ не

55

передбачено. Її функції виконують окремі працівники, але лише СЕМ може

ефективно контролювати вхідні і вихідні матеріальні і енергетичні потоки і

своєчасно реагувати на негативні зміни.

18.2 Типові об’єкти енергетичного аудиту та енергозберігаючі

рекомендації

- Система електропостачання.

- Система теплопостачання.

- Система постачання стисненого повітря.

-Система вентиляції, підігріву повітря і кондидіонування.

-Система водопостачання і каналізації.

- Система холодопостачання.

- Внутрішнє освітлення.

- Електротермічні установки.

- Електропривод потужністю понад 100 кВт.

- Будинки і споруди.

- Система обліку і контролю споживання ПЕР.

- Система енергетичного менеджменту.

- Навчання в системі енергетичного менеджменту.

18.3 СИСТЕМА ЕЛЕКТРОПОСТАЧАННЯ

18.3.1 Об'єкти енергоаудиту

головні понижувальні підстанції, розподільчі пристрої і

трансформаторні підстанції; електричні мережі напругою до 1000 В і вище,

режим електроспоживання, система обліку електричної енергії.

18.3.2 Задачі енергоаудитора

- визначити втрати в елементах системи електропостачання;

- визначити планову величину електроспоживання;

- за необхідністю величину визначити технологічної й аварійної

броні;

56

- скласти баланс електроспоживання як по об'єкту в цілому, так і

по підрозділах з урахуванням видів навантаження (тяга поїздів,

освітлення, опалення, силові й електротехнологічні споживачі до 1000 В і

вище);

- оцінити рівень ефективності електроспоживання;

- визначити потенціал енергозбереження;

- розробити рекомендацій з впровадження енергозберігаючих

заходів.

18.3.3 Документальна інформація

- проектні рішення по знижувальних підстанціях і електричних мережах

структурного підрозділу , перспективи розвитку;

- звітна документація;

- однолінійна схема підстанції з указівкою параметрів трансфор маторів,

комутаційної апаратури, пристроїв компенсації реактивної потужності і

приладів обліку електроенергії;

- однолінійна схема розподілу електроенергії по структурному

підрозділу із зазначенням на ній параметрів ліній живлення (тип, переріз,

довжина, спосіб прокладки);

- добові графіки активного і реактивного електричного навантаження;

- графік коефіцієнта потужності;

- експлуатаційно-ремонтна документація;

- документація на контрольно-вимірювальну апаратуру лідстанції і

цехів.

18.3.4 Параметри, що вимірюються

Напруга, струм, опір, частота, активна і реактивна потужність, витрати

активної і реактивної енергії за визначений період, коефіцієнт потужності,

показники якості електроенергії.

18.3.5 Дії енергоаудитора

а) провести зовнішній огляд системи електропостачання;

б) визначити:

57

- наявність проектної документації і ознайомитися з нею;

- величину електроспоживання і випуск продукції за технологіями по

цехах і структурному підрозділу в цілому;

- ємнісні струми витоку в мережах 6-10кВ;

в) побудувати:

- схему електропостачання структурного підрозділу із зазначенням її

параметрів і точок передбачуваних вимірів;

- баланс фінансових витрат з урахуванням зонної оплати;

- карту електроспоживання;

- добові графіки навантаження (осінньо-зимових і весняно-літніх);

- річний графік споживання активної і реактивної енергії;

г) виконати вимірювання:

- електричних навантажень на відгалужувальних лініях підстанцій для

побудови добових графіків активної і реактивної енергії;

- напруги, струмів, активної і реактивної потужності по окремих

трансформаторах і відгалужувальних лініях;

- температури контактних з'єднань і шин;

- показники якості електроенергії;

д) розрахувати

- величину питомого електроспоживання;

- втрати електроенергії в елементах системи електропостачання;

- показники графіків електричних навантажень;

- ємнісні струми витоку в мережах 6-10 кВ.

с) проаналізувати:

- нерівномірність графіків електричних навантажень;

- питоме електроспоживання;

- баланси електроспоживання;

- рівень компенсації реактивної потужності;

- завантаження трансформаторів і кабелів;

- необхідність компенсації ємнісних струмів витоку;

- показники якості електроенергії.

58

18.3.6 Рекомендації щодо енергозберігаючих заходів

- зміна графіка електричного навантаження структурного підрозділу й

окремих потужних споживачів з урахуванням тарифів на електроенергію;

- підвищення завантаження трансформаторів (відключення одного з двох

паралельно працюючих трансформаторів при недовантаженні);

- замінення недовантажених трансформаторів на трансформатори

меншої потужності;

- регулювання коефіцієнта трансформації;

- перехід зовнішніх і внутрішніх мереж на підвищену напругу і їх

реконструкція;

- установлення пристроїв компенсації реактивної потужності;

- установлення фільтро-компенсуючих і симетрувальних пристроїв

для підвищення якості електроенергії;

- ввімкнення під навантаження резервних ліній електропередач;

- використання інших видів енергії;

- впровадження автоматизованої системи контролю та обліку ене-

ргоспоживання.

18.4 СИСТЕМА ТЕПЛОПОСТАЧАННЯ

18.4.1 Об'єкти енергоаудиту

- котельні (котли, бойлери, теплообмінники);

- теплові розподільні пункти; елементи системи

таропостачання;

- елементи системи опалення;

- елементи системи гарячого водопостачання;

- розподільні теплові мережі;

- режим теплоспоживання;

- система керування теплопостачанням;

- система обліку і контролю теплопостачання.

18.4.2 Задачі енергоаудитора

59

- визначення втрат в елементах системи постачання гарячої води та

пари;

- визначення планової величини теплоспоживання;

- визначення технологічної та аварійної броні;

- складання балансу теплоспоживання за технологіями по цехах,

дільницях і структурному підрозділу в цілому;

- оцінення рівня ефективності використання гарячої води і пари;

- визначення потенціалу економії тепла;

- розроблення рекомендацій з впровадження енергозберігаючих заходів.

18.4.3 Документальна інформація

Котли

- проектна документація;

- експлуатаційно-ремонтна документація;

- звітна документація;

- режимні параметри;

- склад димових газів у різних точках;

- тиск у топці і тракті котла;

- температура води в різних точках;

- температура повітря;

- параметри пари;

- якість живильної і продувної води;

- температура зовнішніх поверхонь по всьому тракту;

- характеристика електропривода насосів, вентиляторів і димососів.

Бойлери, теплообмінники

- звітна документація;

- вхідна і вихідна температури теплоносіїв;

- витрати і перепади тиску;

- зовнішня температура поверхні;

- стан ізоляції;

- коефіцієнт корисної дії;

60

- втрати тепла.

Парові системи

- звітна документація;

- температура і тиск пари;

- наявність і стан конденсатовідвідників;

- стан ізоляції;

- наявність витоків;

- наявність повітря, неконденсованих газів, повернення конденсату.

18.4.4 Параметри, що вимірюються

Температура, тиск, витрати, рН, вміст у відхідних газах кисню,

вуглекислого газу, оксиду сірки, хлору, метану, оксиду азоту та ін.

18.4.5 Дії енергоаудитора

а) провести зовнішній огляд елементів системи теплопостачання;

б) визначити наявність:

- проектної документації і ознайомитися з нею;

- підігрівання сирої води перед хімічним водоочищенням (температура

сирої води перед хімічним водоочищенням повинна бути в межах 20-30 °С);

- експлуатаційно-ремонтної документації (паспорт на кожен котел,

змінний і ремонтний журнали, виробничі інструкції, посадові інструкції по

кожному робочому місцю, режимні карти по котлах, хімводопідготовці,

інструкції з експлуатації приладів автоматики, захисту і сигналізації,

комплект теплових схем по котельні та інші матеріали, план по підготовці

персоналу в галузі енергозбереження і журнал по перевірці знань);

- підігрівачів хімічно очищеної води перед деаератором (деаераторами);

- розширювачів безперервної продувки;

- насосної вихідної води;

- баків-акумуляторів сирої води, хімічно очищеної і мережної води;

редукційно-охолоджувальних установок; редукційних установок;

- гідравлічного графіка парової і водяної мережі (п'єзометричний

графік);

61

- системи обліку приходу і витрати палива із зазначенням сертифіката

на паливо, що надходить;

в) визначити:

- фактичні параметри та показники установок і технологій, що

споживають гарячу воду та пару;

- параметри та показники котельні (тип, установлену потужність,

кількість годин і коефіцієнт використання установленої теплової потужності

котельні, коефіцієнти навантаження котлів; наявність низькотемпературної

сірчанокислотної корозії у хвостових поверхнях водогрійних котлів);

- характеристики мережних насосів (кількість робочих і резервних

насосів, відповідність параметрам теплової мережі, категорійність

електроживлення);

- тип застосованих мазутних форсунок (механічні, паро-мазутні та інші;

- параметри пари, що відпускається, і конденсату, що повертаєся,

процент повернення конденсату;

- спосіб регулювання тиску в зворотній тепловій мережі;

- спосіб регулювання температури мережної води;

- вироблену кількість тепла і пари;

- витрати тепла на технологію, опалення, гаряче водопостачання;

- втрати тепла в котельні, мережах розподілу;

- витрати тепла по структурному підрозділу в цілому;

- витрати теплоносіїв на теплопунктах і температуру зворотної

мережної води;

г) побудувати:

- технологічну схему котельні, системи гарячого водопостачання і

опалення, системи паропостачання; намітити місця проведеш вимірів;

- схему підігрівання мазуту і визначити температуру підігрівання

мазуту;

- карту теплоспоживання;

- добовий графік вироблення тепла котельнею;

62

- річний графік споживання тепла;

- загальний тепловий баланс;

д) розрахувати:

- кількість пари, вироблюваної в котельні;

- величину питомого теплоспоживання;

- витрати тепла на водопідготовку;

- величину споживання тепла в системі гарячого водопостачання;

- втрати тепла з димовими газами, через стінки, з продувкою,

розподільній мережі всередині котельні, в розподільних мережах;

- показники графіків теплового навантаження.

є) проаналізувати:

- стан і характеристики насосного господарства котельні (тип і

параметри насосів, наявність резерву);

- стан трубопроводів у тепловій схемі;

- стан ізоляції;

- якість і кількість палива, що приймається (зважування палива чи облік

за накладними; наявність лабораторії по технічному аналізу палива чи

використання послуг іншого підприємства; частота аналізу палива);

- надлишки повітря в топці;

- загальний тепловий баланс;

- втрати тепла випромінюванням;

- втрати тепла з димовими газами;

- присоси повітря по тракту котла;

- рівень атмосферних викидів;

- функціонування системи автоматичного керування горінням і

режимами роботи котельні.

18.4.6 Рекомендації щодо енергозберігаючих заходів

Котли

- оптимізація режиму роботи котлів;

- оптимізація графіка роботи котлів;

63

- застосування автоматичних регуляторів;

- теплоізоляція зовнішніх поверхонь;

- ущільнення клапанів і тракту;

- забір повітря з приміщень котельні;

- впровадження безупинної автоматичної продувки;

- утилізація тепла димових газів і продувної води;

- модернізація електропривода насосів, вентиляторів і димососів.

Бойлери, теплообмінники

- промивання теплообмінника;

- ізоляція трубопроводів і зовнішніх поверхонь;

- установлення пластинчастих теплообмінників.

Парові системи

- децентралізація теплових завіс;

- децентралізація гарячого водопостачання; покриття

ізоляцією трубопроводу;

- відключення подачі пари на опалення влітку;

- усунення витоків;

- зниження тиску пари;

- забезпечення повернення конденсату під тиском;

- використання технологічних процесів із більш високими параметрами

пари;

- виключення процесів і технологій без повернення конденсату;

- більш повне використання температури конденсату у водонагрівачах;

- очищення і повернення конденсату в цикл;

- замінення пари на перегріту воду, якщо дозволяють технологічні

умови;

- поліпшення стану теплової ізоляції вимикаючої і регулюючої

арматури;

- усунення пошкодження в трубопроводах;

- оптимізація режиму споживання пари технологічним устатку ванням;

64

- вилучення парового опалення цехів;

- впровадження автоматизованої системи керування теплопостачанням.

18.5 СИСТЕМА ПОСТАЧАННЯ СТИСНЕНОГО ПОВІТРЯ

18.5.1 Об'єкти енергоаудиту

- компресорні установки;

- системи охолодження повітря;

- оливо-, вологовидалювачі;

- трубопровідні мережі й арматура;

- повітрозбірники;

- градирні;

- електропривод;

- режим вироблення стисненого повітря;

- система обліку стисненого повітря.

18.5.2 Задачі енергоаудитора

- визначення доцільності використання стисненого повітря;

- визначення втрат в елементах системи стисненого повітря;

- визначення планової величини споживання стисненого повітря;

- визначення питомого споживання стисненого повітря за технологіями,

цехами і структурному підрозділу у цілому;

- оцінення рівня ефективності споживання стисненого повітря;

- розроблення рекомендацій з впровадження енергозберігаючих

заходів

18.5.3 Документальна інформація

- проектні рішення по компресорних станціях, перспективи розвитку;

- схема виробництва і розподілу стисненого повітря, параметр, спосіб

і особливості прокладання міжцехових, магістральни внутрішньоцехових

повітропроводів;

- режими споживання стисненого повітря;

- тип, кількість, характеристики пневмоприймачів, вимоги споживачів

65

до якості стисненого повітря);

- технічні характеристики основного і допоміжного устаткуванн

графіки тиску, графіки роботи та ін.;

- техніко-економічні показники роботи;

- документація до контрольно-вимірювальних приладів і засобів

автоматичного регулювання і захисту, обліку вироблення і витрат стисненого

повітря;

- ексшгуатаційно-ремонтна документація;

- завантаження компресорів;

- витрати і тиск повітря на вході в систему;

- витрати і тиск повітря в споживача;

- наявність конденсату, його обсяг і величина витоку;

- витрати і температура охолодженої води на вході і виході системи

охолодження компресора;

- обсяг підживлення системи охолодження компресора;

- величина витоку в системі охолодження компресора.

18.5.4 Параметри, що вимірюються

Тиск, витрати, температура, рівень шуму та ін.

18.5.5 Дії енергоаудитора

а) провести зовнішній огляд системи стисненого повітря;

б) визначити:

- наявність проектної документації і ознайомитися з нею;

- витрати стисненого повітря і випуск продукції за технологіями,

цехами і структурним підрозділом в цілому;

- місця витоків стисненого повітря і їхній обсяг;

в) скласти список споживачів стисненого повітря;

г) побудувати:

- схему розподілу стисненого повітря із зазначенням параметрів

трубопровідної мережі і стисненого повітря, а також намітити

точки передбачуваних вимірів;

66

- добовий графік споживання стисненого повітря споживачами і

структурним підрозділом у цілому;

- річний графік вироблення стисненого повітря;

д) здійснити вимірювання параметрів всмоктуваного і стиснено

го повітря;

є) розрахувати:

- величину питомого споживання стисненого повітря за технологіями

цехами і підприємством в цілому;

- втрати стисненого повітря в елементах системи постачання стисненим

повітрям;

є) проаналізувати:

- обсяг витоків;

- втрати тиску стисненого повітря; питоме споживання стисненого

повітря; відповідність параметрів повітропроводів витратам повітря;

- графіки вироблення і споживання стисненого повітря;

- параметри повітря, що подається до споживачів;

- систему регулювання вироблення стисненого повітря; схему

розподілу стисненого повітря; режим роботи електропривода

компресора;

- доцільність використання стисненого повітря.

18.5.6 Рекомендації щодо енергозберігаючих заходів

- замінення малопродуктивного чи морально застарілого, а такокож

незавантаженого устаткування;

- створення замкнутої системи охолодження компресорних установок

для забезпечення економії холодної води;

- попереднє сушіння (чи підігрів) стисненого повітря в споживача,

усунення витоків через шланги і роздавальні вентилі;

- раціональне використання стисненого повітря; очищення чи замінення

елементів фільтра всмоктувального трубопроводу;

67

- творення системи регулювання продуктивності при коливаннях витрат

стисненого повітря;

- автоматизація відкриття всмоктувальних клапанів;

- зниження номінального робочого тиску компресорної установки;

- мінімізація різниці між виробленням і споживанням стисненого повітря

структурним підрозділом;

- здійснення резонансного надування поршневих повітряних

компресорів;

- підігрівання стисненого повітря перед пневмоприймачами;

- контролювання за витоками стисненого повітря на окремих діль-

ницях;

- усунення нещільностей у сальниках, трубопроводах, сполучній і

запірній арматурі;

- відключення окремих дільниць чи усієї мережі стисненого повітря в

неробочі години;

- замінення стисненого повітря іншими енергоносіями (там, де це

доцільно);

- застосування економічних компресорів;

- використання регулювання режиму вироблення стисненого повітря;

- забезпечення теплової ізоляції трубопроводів зовнішньої установки;

- використання локальних (пересувних) компресорів для віддалених

споживачів;

- використання повітрозабірників у технологіях із циклічним спо-

живанням стисненого повітря;

- впровадження автоматизованої системи обліку стисненого повітря.

18.6 СИСТЕМА ВЕНТИЛЯЦІЇ, ПІДІГРІВУ ПОВІТРЯ І

КОНДИЦІОНУВАННЯ

18.6.1 Об'єкти енергоаудиту

- вентиляційні установки;

- вентиляційні мережі;

68

- теплообмінники;

- калорифери;

- кондиціонери;

- електропривід;

- режим роботи системи вентиляції, підігріву повітря і кондиціо-

18.6.2 Задачі енергоаудитора

- визначення планової величини споживання повітря;

- визначення втрат в елементах системи вентиляції; визначення

питомого споживання повітря за технологіями цехами і структурним

підрозділілом у цілому;

- оцінення рівня ефективності режиму роботи системи вентиляції,

підігріву повітря і кондиціонування;

- визначення потенціалу енергозбереження;

- розроблення рекомендацій з впровадження енергозберігаючих заходів.

18.6.3 Документальна інформація

- проектні рішення по системі і перспективи розвитку;

- характеристика системи (фактичні коефіцієнти завантаження і

вмикання, температура повітря в приміщенні, середня температура

зовнішнього повітря, кратність повітрообміну, температури,

відносної вологості, швидкості повітря, літньої та зимової температури

повітря, що надходить до приміщення, температури зовнішнього повітря,

повітрообміну й інфільтрації повітря);

- експлуатаційно-ремонтна документація;

- добовий графік роботи;

- розміри приміщень.

18.6.4 Параметри, що вимірюються

Температура, вологість, швидкість, витрати повітря, час, лінійні розміри

приміщень.

18. 6.5 Дії енергоаудитора

69

а) провести зовнішній огляд систем примусової вентиляції,

підігріву повітря і кондиціонування;

б) визначити:

- наявність проектної документації і ознайомитися з нею;

- параметри системи кондицюнування і їх розрахункових характеристик

(із проекту будівлі);

- параметри і характеристики приміщень (розміри приміщення;

температура, відносна вологість, швидкість повітря в приміщенні; літня та

зимова температура повітря, що надходить до нриміщення; повітрообмін;

інфільтрація повітря);

в) побудувати:

- схему системи вентиляції із зазначенням параметрів вентиляційної

мережі і вентиляторів і точок передбачуваних вимірів;

- добовий графік електричного навантаження системи вентиляції і

кондиціонування; річний графік середньодобової температури зовнішнього

повітря;

г) здійснити вимірювання параметрів повітря, що надходить до

споживачів;

д) розрахувати питоме споживання повітря за технологіями, цехами

і структурним підрозділом в цілому;

є) проаналізувати:

- режим роботи і відповідність обраної системи кондиціонування

характеристикам приміщення;

- розрахункове навантаження установок;

- добовий графік роботи установок;

- обсяг витоків;

- можливості регулювання продуктивності систем;

- параметри повітря, що надходить до споживачів;

- ефективність розподілу повітря.

18.6.6 Рекомендації щодо енергозберігаючих заходів

70

- теплоізоляція трубопроводів, теплообмінників і арматури, усунення

витоків;

- впровадження центральних і індивідуальних регуляторів;

- рекуперація вентиляційного тепла;

- виключення перегріву і переохолодження повітря;

- мінімізація обсягів приливного і відпрацьованого повітря;

- впровадження економічних способів регулювання продуктивності

вентиляторів;

- блокування вентиляторів теплових завіс із пристроями відкривання і

закривання воріт;

- вимикання вентиляційних установок під час обідніх перерв, перезмін

тощо;

- усунення експлуатаційних дефектів і відхилень від проекту;

- змінення кута установки лопаток робочого колеса осьових венти-

ляторів;

- зняття лопаток з одного колеса двоступінчастого вентилятора;

- підвищення завантаження приводу вентилятора;

- облік природної тяги;

- впровадження автоматичного керування вентиляційними установками;

- використання регульованого електропривода.

18.7 СИСТЕМА ВОДОПОСТАЧАННЯ І КАНАЛІЗАЦІЇ

18.7.1 Об'єкти енергоаудиту

- насосні установки;

- нагнітальний і всмоктувальний трубопровід та запірна арматура;

- насос;

- басейни, танки, ємності для накопичення рідин (водозбірники,

резервуари);

- режим роботи системи водопостачання;

- туалети та душові приміщення;

71

- система обліку води.

18.7.2 Задачі енергоаудитора

- визначення втрат в елементах системи водопостачання;

- визначення планового значення споживання води;

- визначення можливості роботи насосних установок як спожива-

чів-регуляторів електричного навантаження;

- складання балансу споживання води по підрозділах;

- оцінення рівня ефективності водовикористання;

- визначення потенціалу енергозбереження;

- розроблення рекомендацій з впровадження заходів щодо економії

води.

18.7.3 Документальна інформація

- проектні рішення по насосних станціях, перспективи розвитку;

- звітна документація;

- схема водопостачання і каналізації;

- технічні характеристики основного і допоміжного устаткування;

техніко-економічні показники роботи системи;

єксплуатаційно-ремонтна документація;

- звітна інформація про витрати води на господарські, побутові і

пожежні потреби;

- перелік і кількість водоспоживаючого і водовідвідного устаткування;

- час роботи водоспоживаючого і водовідвідного устаткування;

характеристики електропривода насоса;

- витоки і непродуктивні втрати;

- якість води;

- оснащеність устаткування контрольно-вимірювальними приладами і

засобами автоматичного регулювання витрат води.

18.7.4 Параметри, що вимірюються

Тиск, витрати, температура, рівень вібрації, електрична потужність,

напруга.

72

18.7.5 Дії енергоаудитора

а) визначити наявність:

- проектної документації щодо системи водопостачання, очисних

споруд, вторинного використання води;

- акумулюючих ємностей і періодичність зміни води в них;

б) провести зовнішній огляд насосної установки і трубопроводів

мережі;

в) скласти:

- схеми водопостачання і каналізації структурного підрозділу із

зазначена її параметрів і точок передбачуваних вимірів;

- технологічну схему насосної станції з указаними на ній параметрами

насосних установок;

г) визначити:

- технічні характеристики і параметри мереж водопостачання і

каналізації;

- відповідність діаметрів (типорозмірів) устаткування витратам води і

стоків;

- місця витоків води і їхній обсяг;

- можливість роботи насосних установок як споживачі регуляторів

електричного навантаження;

- наявність і типи приладів обліку, контролю і регулювання витрати

води по цехах, дільницях та в цілому по структурному підрозділу,

документації по їх метрологічній атестації і перевірці;

д) виміряти добову витрату води структурним підрозділом;

є) побудувати добовий графік споживання води структурним

підрозділом;

д) оцінити режим роботи електропривода кожної насосної установки;

ж) проаналізувати:

- графіки споживання води;

- обсяги витоків води;

- можливість використання системи водопостачання як регулятора

73

режиму електроспоживання;

- баланс водоспоживання;

- питомі витрати води;

- режим роботи системи водопостачання і каналізації структурного

підрозділу;

- невідповідність розрахункових і фактичних витрат води;

- ефективність системи обліку водоспоживання.

18.7.6 Рекомендації щодо енергозберігаючих заходів

а) усунення витоків, застосування економічної арматури;

б) визначення відповідності параметрів насоса характеристикам

трубопроводу;

в) зменшення втрат напору в трубопроводі (очищення трубопро-

воду; ліквідація зайвої арматури, збільшення перерізу труб;

паралельна робота резервного і нагнітального насосів; зміна

конфігурації мережі);

г) використання більш дешевої води (технічної, артезіанської,

оборотної);

д) застосування сухих градирень;

є) для зниження витрат електроенергії на насосних установках

необхідно:

- замінити водоміри невідповідних діаметрів;

- передбачити циркуляційні водопроводи для систем гарячого во-

допостачання в душових і ізолювати мережі системи гарячого

водопостачання;

- на введеннях установити контрольно-вимірювальні прилади;

- перевести охолодження компресорів на оборотну систему з установкою

дахових вентиляторних градирень;

- засувки;

- підвищити ККД насосів (замінена застарілих малопродуктивних

насосів насосами з високим ККД;

74

- підвищення ККД насосів до паспортних значень; замінення насосних

агрегатів із напірними характеристиками, що не відповідають фактичним

напорам і подачам, на інші агрегати; дотримання графіка планово-запобіжних

ремонтів); організувати позапікове споживання насосних установок;

оптимізувати завантаження насосів (забезпечення максимальної подачі;

регулювання роботи насоса напірною чи приймальною засувкою; зміна

кількості працюючих насосів; зміна частоти обертання електродвигуна);

- зменшити опір трубопроводів (ліквідація різких поворотів, не-

справностей засувок, засмічення всмоктувальних пристроїв); застосувати

регульований електропривід насосів.

18.8 СИСТЕМА ХОЛОДОПОСТАЧАННЯ

18.8.1 Об'єкти енергоаудиту

- холодильні установки;

- трубопроводи;

- дроселі;

- конденсатори;

- випаровувачі;

- градирні;

- електропривод;

- режим роботи системи;

- автоматизована система керування.

18.8.2 Задачі енергоаудитора

- визначення втрат у системі холодопостачання;

- визначення питомого споживання холоду;

- визначення планової величини споживання холоду;

- складання балансу споживання холоду;

- визначення потенціалу енергозбереження;

- оцінка рівня ефективності споживання холоду;

- розроблення рекомендацій з впровадження енергозберігаючих заходів.

75

18.8.3 Документальна інформація

- проектні рішення по системі холодопостачання, перспективи її

розвитку;

- експлуатаційно-ремонтна документація;

- схема системи холодопостачання, ємність системи, тип

тепловідвідного пристрою, холодоагент, що використовується, наявність

проміжного холодоагента і його характеристика.

18.8.4 Параметри, що вимірюються

Температура, витрати, рівень вібрації, тиск.

18.8.5 Дії енергоаудитора

а) визначити наявність проектної документації і ознайомитися з

нею;

б) провести зовнішній огляд трубопроводів і холодильних

установок;

в) скласти:

- список споживачів холоду;

- схему транспортування холодоагента із зазначенням її параметрів і

точок передбачуваних вимірів;

- схему обмінних процесів;

г) побудувати добовий графік споживання холоду;

д) визначити:

- місця витоків холодоагента і їхній обсяг;

- питоме споживання холоду;

є) проаналізувати:

- робочі параметри холодильних установок, їхні режими роботи і

завантаження;

- характеристики електроприводів компресорів, вентиляторів і насосів;

- обсяги витоків;

- питоме споживання холоду

- рафіки вироблення холоду;

- режим роботи системи споживання холоду;

76

- характеристики електроприводів компресорів, вентиляторів і насосів,

системи регулювання температури у споживача;

- дотримання параметрів холодильного циклу (настроювання дроселів),

рівня рідини в конденсаторі і випаровувачі;

- наявність повітря в холодильному контурі;

- температури на вході і виході і витрати охолоджувальної води;

- стан градирень, трубопроводів і камер, обмерзання поверхні;

- величини підживлення охолоджувальної води.

18.8.6 Рекомендації щодо енергозберігаючих заходів

- усунення повітря з холодоагента і заповнення системи до потрібного

рівня, очищення холодних поверхонь;

- теплоізоляція трубопроводів і камер;

- зниження витрат і величини підживлення охолоджувальної води;

- використання тепла, що виділяється;

- становлення систем регулювання температури;

- оптимізація вибору кількості одночасно працюючій компресорів;

- модернізація електропривода компресорів.

18.9 ВНУТРІШНЄ ОСВІТЛЕННЯ

18.9.1 Об'єкти енергоаудиту

- система штучного освітлення;

- система природного освітлення;

- електричні освітлювальні пристрої;

- освітлювальна мережа;

- поверхні приміщень.

18.9.2 Задачі енергоаудитора

- визначення рівня освітлення;

- складання балансу електроспоживання освітлювальними установками;

- оцінення втрат напруги в системі освітлення;

77

- оцінення рівня ефективності режиму роботи освітлювальних

установок;

- визначення принципу регулювання освітлення;

- розроблення рекомендацій з впровадження енергозберігаючих заходів.

18.9.3 Документальна інформація

- проектні рішення по системі освітлення (вид системи освітлення,

розряд зорових робіт; тип і кількість установлених світильників, тип

кількість і потужність освітлювальних установок; характеристика поверхонь

приміщення (коефіцієнт відбиття підлоги, стелі, стін); вимоги до передачі

кольору; розміри приміщень і висота підвісу світильників; характеристика

приміщень щодо виділення пилу, характеристика освітлювальної мережі

(кількість групових ліній, а також кількість, матеріал і переріз жил групових

ліній); дані про категорійність по електропостачанню системи освітлення);

- експлуатаційно-ремонтна документація;

18.9.4 Параметри, що вимірюються

Лінійні розміри приміщень, висота підвісу світильників, відстані між

рядами світильників, освітленість, активна потужність, напруга

18.9.5 Дії енергоаудитора

а) провести зовнішній огляд елементів системи освітлення;

б) визначити:

- наявність проектної документації і ознайомитися з нею;

- режим роботи системи освітлення;

- рік установки світильників;

- нормований рівень освітленості на робочій поверхні;

- періодичність чищення світильників;

в) побудувати:

- план розміщення і схему живлення освітлювальних установок;

- добові графіки напруги на вводах щитів живлення освітлення;

г) здійснити вимірювання:

- рівнів освітленості на робочих місцях, проходах і місцях загального

користування;

78

- рівнів напруги на затискачах світильників;

д) розрахувати:

- втрати напруги в системі освітлення;

- річне електроспоживання освітлювальними установками структурного

підрозділу в цілому;

є) проаналізувати:

- фактичний стан світильників (забруднення, технічний знос);

- рівні фактичного освітлення;

- необхідність переходу на інші типи світильників;

- надійність живлення робочого і аварійного освітлення;

- ефективність використання встановлених освітлювальних установок;

- способи автоматизації системи освітлення.

18.9.6 Рекомендації щодо енергозберігаючих заходів

- максимальне використання природного і місцевого освітлення;

- замінення неефективних світильників і ламп на більш економічні;

- секціонування освітлювальних мереж;

- фарбування внутрішніх приміщень у світлі тони;

- регулярне чищення світильників і вікон;

- установлення енергоефективної пускорегулюючої апаратури;

- установлення локальної системи керування освітленням (датчики

наявності, таймери);

- автоматичне керування штучним освітленням.

18.10 ЕЛЕКТРОТЕРМІЧНІ УСТАНОВКИ

18.10.1 Об'єкти енергоаудиту

- дугові установки;

- установки нагрівання опором;

- індукційні установки.

18.10.2 Задачі енергоаудитора

79

- складання балансу електроспоживання;

- оцінення ефективності електроспоживання;

- оцінення можливості роботи установок як споживачів-регуляторів

електричного навантаження;

- визначення потенціалу енергозбереження;

- розроблення рекомендацій з впровадження енергозберігаючих

заходів.

18.10.3 Документальна інформація

- проектні рішення по електротермічних установках;

- експлуатаційно-ремонтна документація;

- режимні карти;

- графік активного і реактивного навантаження;

- вплив електротермічного устаткування на показники якості елек-

троенергії.

18.10.4 Параметри, що вимірюються

Напруга; струм; активна і реактивна потужність (електроенергія);

частота; коефіцієнт потужності; показники якості електроенергії; швидкість;

час; температура; маса; витрати.

18.10.5 Дії енергоаудитора

а) провести зовнішній огляд об'єкта;

б) визначити:

- наявність проектної документації і ознайомитися з нею;

- перелік електротермічного устаткування, що використовується в

технологічних процесах;

- стан ізоляції (футеровки);

- величину електроспоживання і випуск продукції об'єктом за рік

в) побудувати:

- графік роботи установки;

- добові графіки навантаження активної та реактивної потужності;

- добовий графік випуску продукції об'єктом;

80

- енергетичний баланс об'єкта;

г) здійснити вимірювання:

- активної та реактивної потужності;

- теплових втрат об'єктом;

- показників якості електроенергії;

д) розрахувати:

- величину питомого електроспоживання;

- параметри оптимального режиму роботи установки;

є) проаналізувати:

- величину питомого електроспоживання;

- теплові втрати;

- баланс електроспоживання;

- вплив роботи печі на якість електроенергії;

- можливість роботи установок як споживачів-регуляторів електричного

навантаження;

- відповідність режиму роботи установки паспортним характеристикам;

- рівень механізації й автоматизації роботи печі.

18.10.6 Рекомендації щодо енергозберігаючих заходів

- застосування автоматичних регуляторів;

- підвищення якості теплоізоляції;

- ущільнення заслінок.

Дугові сталеварні печі

- попереднє підігрівання шахти за рахунок тепла від утилізації;

- збільшення завантаження печі;

- удосконалювання підготовки шахти;

а) зниження електричних втрат за рахунок:

- забезпечення оптимальної густини струму в елементах вторинного

струмопроводу;

- зменшення опору електричних контактів; зменшення опору

електродної свічі; оптимізації схеми короткої мережі; установлення фільтро-

81

компенсуючих пристроїв; установлення компенсаторів реактивної

потужності; зменшення електричного навантаження при простої;

б) зниження теплових втрат за рахунок:

- поліпшення якості футерівки печі;

- фарбування зовнішніх поверхонь кожуха печі;

- виготовлення конічної футерівки з відповідною зміною форми

кожуха печі;

- зменшення втрат тепла з газами, що відходять;

- зменшення втрат тепла на випромінювання через вікна та отвори

печі;

в) скорочення часу простою.

Електропечі опору

- зниження теплових втрат за рахунок поліпшення теплоізоляції

печей;

г) підвищення продуктивності печей:

- збільшення потужності печі;

- раціональне завантаження печі;

- застосування попереднього нагрівання виробів;

д) зменшення втрат на акумуляцію тепла:

- застосування легких і ефективних вогнетривких і теплоізоляційних

матеріалів для печей періодичної дії;

- організація беззупинного режиму роботи печей;

- зменшення маси тари;

- раціоналізація електричних і технологічних режимів роботи печей:

автоматизація керування режимом печей; скорочення тривалості

технологічного процесу.

Індукційні установки

- скорочення витрат охолоджувальної води;

- застосування пристроїв компенсації реактивної потужності;

- використання симетруючих пристроїв;

82

є) модернізація електропривода, допоміжних пристроїв.

18.11 ЕЛЕКТРОПРИВОД ПОТУЖНІСТЮ ПОНАД 100кВт

18.11.1 Об'єкти енергоаудиту

- електродвигун, перетворювач;

- регулюючий пристрій;

- режим роботи електропривода.

18.11.2 Задачі енергоаудитора

- визначення втрат в електроприводі;

- визначення потенціалу енергозбереження;

- розроблення рекомендацій з впровадження енергозберігаючих заходів.

18.11.3 Документальна інформація

- технічні параметри електроприводів;

- експлуатаційно-ремонтна документація.

18.11.4 Параметри, що вимірюються

Швидкість обертання, частота, струм, напруга, потужність, коефіцієнт

потужності, показники якості електроенергії.

18.11.5 Дії енергоаудитора

а) провести зовнішній огляд електропривода;

б) визначити:

- перелік технологічних процесів, у яких використовується

електропривод потужністю понад 100 кВт;

- наявність проектної документації і ознайомитися з нею;

- тривалість холостого ходу;

в) розрахувати:

- втрати в електроприводах;

- коефіцієнти завантаження електроприводів;

- коефіцієнти корисної дії електроприводів;

83

г) проаналізувати:

- втрати електроенергії в електроприводі;

- коефіцієнт завантаження;

- тривалість холостого ходу;

- відповідність встановленої потужності електропривода продуктивності

робочого механізму;

- доцільність використання регульованого електропривода.

18.11.6 Рекомендації щодо енергозберігаючих заходів

а) збільшення завантаження робочих машин;

б) встановлення двигунів відповідної потужності, двигунів

підвищеної економічності;

- застосування контролерів м'якого пуску, частотно-регульованого

приводу;

- замінення незавантажених електродвигунів двигунами меншої

потужності;

- замінення асинхронних двигунів синхронними (якщо дозволяє

технологія);

- встановлення автоматичних вимикачів холостого ходу приводів;

- зменшення або виключення проміжних передач;

- використання багатодвигунного електропривода;

- дотримання технологічних регламентів.

18.12 БУДИНКИ І СПОРУДИ

18.12.1 Об'єкти енергоаудиту

- будинки;

- споруди;

- будівельні конструкції;

- інженерні системи будинків і споруд;

- режим експлуатації інженерних систем будинків і споруд.

18.12.2 Задачі енергоаудитора

84

- виявлення теплових втрат через будівельні конструкції споруд;

- оцінення рівня ефективності теплозахисту будинків і споруд;

- розроблення заходів щодо енергозбереження.

18.12.3 Документальна інформація

- перелік будинків і споруд що належать структурному підрозділові; їх

призначення і технічна характеристика; проектна документація і внесені в

проект зміни;

- стан огороджувальних конструкцій наявних будинків і споруд за

результатами вивчення інвентаризаційних матеріалів і натурного

обстеження;

- стан підлог, покриттів, перекриттів; рівень опору теплопередачі

матеріалів огороджувальних конструкцій і теплозахисту світлових прорізів;

використання опалювальних приміщень не за призначенням; питоме

споживання електроенергії, води, тепла, повітря.

18.12.4 Параметри, що вимірюються

Лінійні розміри, швидкість, час, вологість, об'єм, температура, витрати,

напруга, освітленість.

18.12.5 Дії енергоаудитора

а) провести зовнішний огляд будівельних конструкцій будинків і

споруд (віконні прорізи, засклення, перекриття тощо);

б) визначити:

наявність проектної документації по будинках і спорудах і ознайомитися

з нею;

- категорію будинку (цех, адміністративний будинок тощо); рік

будівнитцва будівлі; кліматичні характеристики району; тривалість

опалювального періоду;

- дані про системи забезпечення мікроклімату приміщень і способи їх

регулювання;

- характеристики теплозахисту будинку;

- якість ізоляції огороджувальних конструкцій, засклення, ущільнення

дверних і віконних прорізів;

85

в) побудувати:

- генеральний план структурного підрозділу;

- річний графік споживання ПЕР;

- баланс споживання ПЕР;

г) виконати вимірювання:

- розмірів та орієнтації будинку, поверховості, площі зовнішніх

огороджувальних конструкцій;

- площі вікон, середньої кратності повітрообміну за опалювальний

період;

- площі підлоги опалювальних приміщень;

- фактичної температури зовнішнього повітря і приміщень;

- витрат ПЕР за добу;

- теплових втрат;

д) розрахувати:

- коефіцієнти теплопередачі стін, перекриттів, віконних прорізів;

- розрахункову температуру внутрішнього і зовнішнього повітря;

- втрати ПЕР;

- питоме споживання ПЕР;

є) проаналізувати:

- баланс споживання ПЕР;

- питоме споживання ПЕР;

- відповідність теплозахисту й енергетичних параметрів будинку

нормативним вимогам; дані про систему освітлення будинку.

18.12.6 Рекомендації щодо енергозберігаючих заходів

- зниження внутрішньої температури у виробничих приміщеннях у

неробочі години;

- утеплення дверей, прорізів і воріт, горищ і перекриттів над технічним

підвалом;

- застосування потрійного і вакуумного засклення;

- утеплення отворів для уведення-виводу всіх комунікацій, у том числі

вентиляційних коробів;

86

- утеплення холодних зовнішніх огороджень;

- герметизація світлових прорізів;

- установлення додаткової теплоізоляції за опалювальними приладами

біля зовнішніх стін;

- утеплення вентиляційних дефлекторів;

- засклення ліхтарів;

- гідроізоляція підвальних приміщень;

- модернізація систем опалення, вентиляції і кондиціювання, освітлення і

водопостачання;

- впровадження автоматизованих систем керування інженерними

системами будинків;

- застосування конструкції воріт, що виключають інфільтрацію повітря в

зовнішнє середовище, механізмів відкривання-закриття воріт тощо;

- автоматизація системи освітлення;

- застосування раціональної системи штучного освітлення.

18.13 СИСТЕМА ОБЛІКУ І КОНТРОЛЮ СПОЖИВАННЯ ПЕР

18.13.1 Об'єкти енергоаудиту

- система обліку і контролю споживання ПЕР;

- вузол (точка) обліку;

- лічильники активної і реактивної енергії; аналізатори

якості електроенергії; лічильники води; теплолїчильники;

витратоміри стисненого повітря;

- первинні вимірювальні перетворювачі фізичних величин (транс-

форматори струму, трансформатори напруги, датчики води, тиску,

температури);

- пристрої збирання і передачі даних; журнали обліку.

18.13.2 Задачі енергоаудитора

- оцінення відповідності засобів обліку і контролю проектним вимогам

(паспортним даним);

87

- оцінення рівня забезпеченості структурного підрозділу необхідними

засобами вимірювань;

- визначення оптимальної кількості точок обліку і місця їхнього

розташування;

- розроблення рекомендацій, спрямованих на підвищення вірогідності

обліку і контролю.

18.13.3 Документальна інформація

- проектна документація на систему обліку і контролю; експлуатаційна

документація системи обліку та контролю; журнал пусконалагоджувальних

робіт елементів системи обліку і контролю;

- паспорт точок обліку (з вказівкою дати введення в експлуатацію);

паспорт вимірювальних приладів і пристроїв; графік електричних

навантажень;

- копія договору з енергопостачальним підприємством (окремо по

кожному енергоносію і воді);

- журнал перевірки приладів обліку і контролю.

18.13.4 Параметри, що вимірюються

Струм, напруга, опір, частота, коефіцієнт потужності, тиск, температура,

швидкість (частота) обертання.

18.13.5 Дії енергоаудитора

а) провести зовнішній огляд засобів обліку та контролю;

б) визначити:

- наявність проектної документації на засоби обліку та контролю І

ознайомитися з нею;

- дату останньої перевірки засобів обліку та контролю та періодичність

перевірки;

- наявність сертифіката відповідності і сертифіката Держстандарту

України (на наявність засобів обліку та контролю в Держреєстрі України),

керівні технічні матеріали з експлуатації, паспортів та регламентів;

- відповідність обліку і контролю нормативно-правовим документам;

88

- відповідність засобів обліку і контролю проектним вимогам;

- рівень забезпеченості структурного підрозділу необхідними засобами

обліку та контролю;

- цілісність і повноту бази первинних даних автоматизованої системи

обліку та контролю;

в) побудувати:

- план розташування точок комерційного і технічного обліку ПЕР;

- графік напруги на межі балансової належності мережі;

г) перевірити:

- відповідність пристроїв обліку класу точності відповідно до технічних

вимог на облік;

- захист від несанкціонованого доступу до бази даних автоматизованої

системи обліку та контролю і перевірити її здатність зберігати інформацію

при аварійних відключеннях від джерел живлення;

- правильність підключення засобів обліку;

д) виконати вимірювання параметрів вимірювальних ланцюгів

обліку;

є) проаналізувати:

- відповідність параметрів вторинних навантажень трансформаторів

вимогам стандартів та технічним умовам заводів-виробників;

- відповідність значень первинних напруг та струмів установленим

діапазонам вимірювань;

- можливість переходу системи обліку та контролю на стимулюючі

тарифи.

18.13.6 Рекомендації щодо енергозберігаючих заходів

- усунення розбіжностей у розрахунку за споживані енергоресурси,

відмінних від обліку засобами вимірювальної техніки; усунення порушень

схеми підключення приладів обліку і контролю;

89

- заміна несправних лічильників і тих, у яких закінчився термін

періодичної перевірки; організація технічного обліку; підвищення класу

точності приладів обліку;

- створення автоматизованої системи контролю й обліку в структурному

підрозділі.

18.14 СИСТЕМА ЕНЕРГЕТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

18.14.1 Об'єкти енергоаудиту

- політика енергоефективності структурного підрозділу;

- програма енергозбереження;

- діюча в структурному підрозділі система контролю за ефективністю

використання енергоресурсів або СЕМ;

- структура система контролю за ефективністю використання

енергоресурсів або СЕМ;

- внутрішні нормативно-розпорядчі документи, система обліку та

контролю;

- матеріально - технічне забезпечення система контролю за

ефективністю використання енергоресурсів або СЕМ;

- навчально – методичне забезпечення;

18.14.2 Задачі енергоаудитора

- розроблення рекомендацій щодо впровадження та функціонування

СЕМ;

- розроблення вимог до контролю СЕМ з боку керівництва;

- розроблення рекомендації щодо організації освіти, перепідготовки і

підвищення кваліфікації співробітників структурного підрозділу у сфері

енергозбереження і енергоефективності;

- розроблення рекомендацій щодо мотивації та інформування співро-

бітників структурного підрозділу стосовно раціонального використання ПЕР;

- підготовлення СЕМ до сертифікації; визначення джерел фінансування

функціонування СЕМ; визначення достатності людських, технічних та

фінансових ресурсів для функціонування СЕМ.

90

18.14.3 Дії енергоаудитора

а) визначити наявність:

- політики та програми енергозбереження та енергоменеджменту;

- положення про стимулювання працівників структурного підрозділу за

економію ПЕР на виробництві;

- програмного та технічного забезпечення СЕМ;

б) проаналізувати:

- політику та програму енергозбереження;

- внутрішні нормативно-розпорядчі документи у сфері енергозбереження

та енергоефективності;

- посадові інструкції керівників та співробітників структурного

підрозділу;

- програму навчання, підготовки та перепідготовки співробітників

структурного підрозділу;

- положення про стимулювання окремих працівників структурного

підрозділу за економію ПЕР на виробництві;

- стан та відповідність законодавству України внутрішніх нормативно-

розпорядчих документів;

- стан системи обліку та контролю ПЕР;

- стан матеріально-технічного забезпечення СЕМ;

- стан навчально-методичного забезпечення;

- ефективність структури СЕМ;

- рівень забезпеченості структурного підрозділу спеціалістами з

метрологічного забезпечення системи обліку та контролю;

- рівень забезпеченості СЕМ людськими, технічними та фінансовими

ресурсами;

в) здійснити верифікацію переліку заходів з енергозбереження,

впроваджених в структурному підрозділі.

18.14.6 Рекомендації щодо енергозберігаючих заходів

91

- розроблення та впровадження політики і програми енергозбереження

та системи енергоменеджменту;

- розроблення вимог до рівня компетентності персоналу служб

енергоменеджменту;

- розроблення внутрішніх нормативно-розпорядчих документів у

сфері енергозбереження та енергоефективності;

- удосконалення посадових інструкцій співробітників та керівників

структурного підрозділу, передбачивши їх відповідальність за

ефективність використання енергоресурсів по колу своїх повноважень;

розроблення програм навчання, підготовки та перепідготовки

співробітників структурного підрозділу;

розроблення Положення про стимулювання керівників та окремих

працівників структурного підрозділу за економію ПЕР на виробництві.

18.15 НАВЧАННЯ В СИСТЕМІ ЕНЕРГЕТИЧНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

18.15.1 Об'єкти енергоаудиту

- відділ кадрів;

- навчально-методичний комплекс системи навчання;

- система обліку кадрів структурного підрозділу.

18.15.2 Задачі енергоаудитора

- оцінення рівня навчання співробітників у галузі енергозбереження та

енергоефективності;

- розроблення рекомендацій упровадження нових технологій навчання;

- оцінення ефективності навчання з урахуванням фінансових витрат на

нього.

18.15.3 Документальна інформація

- навчальна і робоча програми; контрольні завдання;

- перелік наявної технічної, довідкової, нормативно-правової і додатково

рекомендованої літератури; склад викладачів за списком, їх послужний

92

список; методичне забезпечення навчання; анкети для оцінки якості

викладання матеріалу.

18.15.4 Дії енергоаудитора

а) визначити наявність:

- стандартів структурного підрозділу щодо навчання у сфері

енергозбереження та енергоефективності;

- навчальної і робочої програм навчання; контрольних завдань і

критеріїв оцінки знань; бази для лекційних і практичних занять; технічної,

довідникової та нормативно-правової літератури: вимірювального

обладнання та методик проведення вимірювань; комп'ютерних навчальних

програм;

б) проаналізувати:

- рівень програм навчання;

- рівень бази для лекційних і практичних занять;

- рівень контрольних завдань;

- достатність технічної, довідкової та нормативно-правової літератури;

- склад викладачів за списком, їх послужний список;

- рівень технічного та методичного забезпечення навчання.

18.15.5 Рекомендації щодо енергозберігаючих заходів

- використання корпоративних баз даних навчальних матеріалів і курсів;

- використання в навчальному процесі технологій управління знаннями;

- використання спеціалізованих програмних продуктів для навчання в

галузі енергоефективності;

- створення корпоративного середовища навчання на основі інтеграції

можливостей викладачів;

- підготовлення викладачів-експертів;

- мотивація і підтримка ініціативи до підвищення професійної

кваліфікації, у тому числі і на основі самонавчання.

93

19 ЕНЕРГЕТИЧНИЙ АУДИТ ЯК ІНСТРУМЕНТ ВИРІШЕННЯ

ПРОБЛЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНОСТІ

ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Залізничний транспорт України відіграє виключно важливу роль в

розвитку економіки держави, збереження єдності соціально – економічного

простору, забезпечення національного суверенітету і безпеки, реалізації

конституційних прав і свобод громадян України. Але як в найблищій, так і

віддаленій перспективі прогрес в розвитку галузі практично неможливий без

вирішення стратегічних завдань енергозбереження та енергоефективності.

Стрімке зростання цін на природній газ, дизельне паливо, бензин і інші

енергоносії змушує Укрзалізницю інтенсивно вишукувати шляхи

скорочення споживання первинних енергоносіїв аби відвернути економічну

діяльність підприємств залізничного транспорту з наближенням її до лінії

збитковості. Де знаходиться ця лінія, як відвернути кризові явища чи

знизити їх негативний вплив на економічний стан підприємства чи окремих

його структурних підрозділів у разі виникнення подібних явищ аби не

втратити здатності конкурувати на ринку транспортних послуг, можна

визначити за допомогою своєчасного проведення енергетичного обстеження

підприємства. Дана послуга дозволяє керівникам мати реальну оцінку

загального паливно – енергетичного потенціалу структурного підрозділу,

плюс картину його ефективного використання. В умовах недостатньої

забезпеченості приладами обліку і наближеної статистичної звітності,

сформованої за паспортними даними котлів чи інших енергоспоживаючих

установок, результати енергетичного аудиту практично і наглядно доводять

керівникам та інженерно – технічним працівникам про необхідність

переведення підприємства не енергоефективний шлях господарювання, так

як втрати енергії чи палива виявляються навіть в тих технологічних

процесах, де прийнято вважати, що там втрат немає. Окрім цього, саме

енергетичний аудит може визначити який шлях для даного конкретного

структурного підрозділу залізничного транспорту буде найбільш

ефективним з точки зору використання енергоресурсів.

94

В окремих господарствах залізничного транспорту навіть через 6 років

після затвердження 22.10.2002 наказу Державного комітету України з

енергозбереження №112 щодо „Основних положень з нормування питомих

витрат паливно – енергетичних ресурсів у суспільному виробництві”

продовжують окремим структурним підрозділам встановлювати ліміти на

використання тих чи інших енергоресурсів, а потім по дотриманню цих

лімітів оцінюють ефективність використання енергоресурсів. Це суперечить

вимогам Наказу НАЕР від 13.03.2008 року №35 „Про запровадження

системи показників ефективності використання паливно – енергетичних

ресурсів” яким затверджено перелік показників ефективності використання

енергоресурсів.

Основними показниками ефективності використання енергоресурсів наказ

№35 НАЕР визначає:

- енергоємність ВВП (кг.у.п./грн.);

- питомі витрати енергоносіїв на одиницю основних видів виробленої

продукції (наданих послуг) за видами економічної діяльності та за регіонами;

- втрати основних видів енергоресурсів та води за видами економічної

діяльності та регіонами.

В цілому по Укрзалізниці аналіз ефективності використання

енергоресурсів виконується шляхом розрахунку енергоємності процесу

перевезень, енергоємності залізничного транспорту та аналізу питомих

витрат на одиницю виробленої продукції (наданих послуг). Втрати основних

видів енергоресурсів та води за видами діяльності не визначаються. Цю

роботу практично неможливо проводити на належеному рівні без даних

енергетичних обстежень.

Окремі структурні підрозділи залізничного транспорту на даний час

визначають ефективність використання енергоресурсів з великою долею

наближення з причини відсутності СЕМ, приладів обліку, де продовжують

досягати зниження валового споживання енергоресурсів до встановлених

лімітів чи в порівнянні з аналогічним періодом минулого року шляхом

зупинки котлів, що неодмінно супроводжується порушенням технології

95

виробництва, зниженням якості надання транспортних послуг, зниженням

температури у виробничих цехах, службових приміщеннях, гуртожитках та

інших об’єктах соціально – побутового призначення нижче санітарних норм;

відключення електроенергії; зупинки технологічного транспорту під час

виробничого процесу з метою економії природного газу, дизельного палива

чи бензину тощо.

Таке зниження споживання енергоресурсів є не економією, а навпаки

повинно розцінюватись в залежності від наслідків від службової недбалості

до злочину перед державою з усіма відповідними наслідками. Ефективне

енергозбереження передбачає не стільки економію енергоресурсів взагалі,

скільки оптимальне їх використання.

Оцінювати ефективність використання енергоресурсів шляхом порівняння

результатів їх використання з аналогічним періодом минулого року

недопустимо також без урахування впроваджених заходів з

енергоефективності, реалізації довгострокових програм, таких як наприклад

Програма реконструкції котельних чи Програма заміни застарілого

електроосвітлювального обладнання.

За дев’ять років існування енергоаудиторських підрозділів залізничного

транспорту накопичено значний досвід в проведенні енергетичних обстежень

та виборі заходів з енергоефективності, що пропонуються до впровадження.

За цей час завдяки реалізації заходів, визначених енергетичними

обстеженнями структурних підрозділів залізничного транспорту усунуто

неефективного використання енергоресурсів в масштабах Укрзалізниці на

суму понад 70 млн. гривень.

Не зважаючи на те, що роботи з енергетичного аудиту структурних

підрозділів залізничного транспорту проводяться уже майже десятиліття,

окремі керівники не мають чіткого уявлення щодо суті терміну

„енергетичний аудит”. Часто енергоаудиторів сприймають як ревізорів, після

отримання звіту „Про енергетичний аудит” розпочинаються застосування

заходів впливу на винних у виявлених фактах неефективного використання

ПЕР від догани до звільнення від займаних посад, а звідси і поява

96

психологічного бар’єру. Іншою проблемою є те, що більшість керівників

мають вельми розмите уявлення щодо реальних можливостей енергетичного

та ресурсного збереження потенціалу власних підприємств. Тоді

енергоаудитори наштовхуються на нерозуміння доцільності проведення

енергетичного обстеження. Тим більше що уже є досвід перших

енергетичних обстежень, коли на усунення виявлених значних

понаднормативних витрат та втрат енергоресурсів так і не було виділено

необхідних коштів.

В мовах дефіциту фінансових ресурсів, керівництво часто

неспроможне своєчасно спрямувати значні ресурси на реалізацію

розроблених можливостей енергоефективності. Тоді із розроблених заходів

з енергоефективності за результатами енергетичного аудиту, беруться до

виконання заходи не максимальної енергоефективності, зі значними

капіталовкладеннями, а дешеві і беззатратні, такі, які спроможні виконати,

хоч і з незначним економічним ефектом. Такий підхід до реалізації

висновків енергоаудиту не є прийнятним для Укрзалізниці. Тільки

максимальна енергоефективність, тільки повна реалізація всіх можливостей

енергозбереження.

Не зважаючи на те, що енергетичним аудитом в Україні уже майже 10

років займаються понад 168 організацій, Закон України „Про діяльність в

сфері енергетичного аудиту” до цього часу не прийнято, тобто енергетичні

обстеження структурних підрозділів залізничного транспорту виконуються

не за страх порушення ст. 24-1 „Енергетичний аудит” Закону України „Про

енергозбереження”, а з метою наведення порядку у власному господарстві

щодо ефективності використання паливно – енергетичних ресурсів та

забезпечення енергетичної безпеки Укрзалізниці. Тому повна об’єктивність,

якою б гіркою вона не була, фіксується аудиторами інспекцій з

енергозбереження залізниць Укураїни у звітному документі про виконання

енергетичного обстеження структурного підрозділу залізничного транспорту,

а обов’язок керівників від структурного підрозділу до служби реалізувати

розроблені заходи з енергоефективності.

97

Помилковою є думка, що енергозбереження закінчується на проведенні

реконструкції, заміні старого обладнання на нове, сучасне, більш

ефективне. В такі реконструкції вкладають великі інвестиції, а потім

виявляється, що головна проблема була зовсім не в обладнанні, а у

невідповідності його потужностей необхідним навантаженням, в

недосконалості схем тепло чи електрозабезпечення. В результаті виходить,

що інвестування в переобладнання було необґрунтованим і не принесло

бажаного результату. Цього можна було б уникнути за рахунок проведення

енергетичного обстеження до початку реконструкції.

Практична відсутність державної нормативно – правової бази щодо

здійснення робіт з енергетичного аудиту пояснюється неправильним

підходом до створення такої бази, коли намагаються взяти за основу досвід

зарубіжних енергоаудиторів, зовсім не враховуючи того, що у більшості

наших підприємств відсутній облік ресурсів, особливо в теплоенергетичному

господарстві. Дані статистичних звітів ТХО-3 щодо використання котельно –

пічного палива не є достовірними, так як дані щодо виробленої теплової

енергії зазначені у звітах є розрахунковими, розрахованими на номінальний

ККД, з яким котли практично не працюють. Аудиторам з самого початку

обстеження приходиться проводити колосальний об’єм робіт для з’ясування

фактичного стану справ зі споживанням енергетичних ресурсів. Часто

відсутні такі елементарні дані як теплові навантаження будівель,

потужностей генеруючого і тепло-, газорозподільчого обладнання тощо.

Тому скопійовані із зарубіжних підручників пропозиції щодо двох – п’яти

денних енергетичних аудитах силами двох фахівців можуть пропонувати

лише ті, хто не володіє фактичним станом справ з енергоефективністю і

обліком ресурсів на підприємствах України.

Структурні підрозділи залізничного транспорту не є виключенням, тому

проведення їх повноцінного енергетичного обстеження може тривати 2-3

місяці.

Енергетичний аудит - дуже гнучкий інструмент. В залежності від

необхідності можливо проводити аудит окремих систем (електропостачання,

98

теплопостачання, водопостачання, тяги поїздів, виробництва і постачання

стисненого повітря тощо), а також обстежувати тільки зберігання та облік

енергоресурсів або їх використання.

Результати проведених енергетичних обстежень структурних підрозділів

залізничного транспорту наочно підтверджують необхідність долучатися до

сучасних світових тенденцій у сфері енергоефективності, сприяти

запровадженню енергозберігаючих проектів, модернізації та реконструкції

основних фондів, впровадженню прогресивних рішень.

Назріла необхідність створення в структурних підрозділах залізничного

транспорту, службах, дирекціях окремих підрозділів з енергоефективності

СЕМ з метою виконання завдань з енергозбереження та підвищення

енергоефективності. Такий системний підхід дозволить оптимізувати

споживання енергоресурсів на транспорті.

В зв’язку з тим, що залізничний транспорт є одним із основних

найкрупніших споживачів паливно – енергетичних ресурсів, вирішення

проблеми енергоефективності стосується не тільки транспорту а й економіки

країни в цілому. Тому необхідна розробка системного підходу до проблеми,

яка передбачає як стимулювання оптимізації енергоспоживання, так і

впровадження науково – технічних заходів, що стабілізують рівень

енергозатрат та знижують невиробничі затрати на транспорті.

Оптимальному вирішенню всіх цих питань сприяє проведення

енергетичного аудиту структурних підрозділів залізничного транспорту.

99

Д О Д А Т К И

100

ДОДАТОК А

(довідковий)

БІБЛІОГРАФІЯ

1 Господарський Кодекс України

2 Порядок організації та проведення енергетичних обстежень бюджетних

установ, організацій та казенних підприємств / Затверджено Наказом

Державного Комітету України з енергозбереження №78 від 15.09.99р.

3 Тимчасове положення про порядок проведення енергетичного

обстеження підприємств і атестації спеціалізованих організацій на право його

проведення // Затверджено Наказом Державного Комітету України з

енергозбереження № 49 від 12.05.97р.

4 Порядок видачі, оформлення, реєстрації „Енергетичного паспорта

підприємства” та оплати послуг при його впровадженні /Затверджено

Наказом Державного Комітету України з енергозбереження №89 від

10.11.98р.

5 Інструкція про порядок обчислення та сплати збору за забруднення

навколишнього природного середовища / Затверджено Наказом Міністерства

охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України, Державної

податкової адміністрації України №162/379 від 19.07.99р.

6 Зміни і доповнення до Інструкції про порядок обчислення та сплати

збору за забруднення навколишнього природного середовища / Затверджено

Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України, Державної

податкової адміністрації України №75/76 від 28.02.2001р.

7 МИ 1967-89 ГСИ. Выбор методов и средств измерений при разработке

методик выполнения измерений. Общие положения

8 Основні методичні положення з нормування питомих витрат паливно –

енергетичних ресурсів у суспільному виробництві /Затверджено Наказом

Державного Комітету України з енергозбереження №112 від 22.10.02р.

9 ISO/TR 10017:2003 Guidance on statistical techniques for ISO 9001:2000

(Настанови щодо застосування статистичних методів згідно з ISO

9001:2000)

101

10 ISO/TR 13425:2003 Guidelines for the selection of statistical methods in

standardization and specification (Рекомендації щодо вибирання статистичних

методів у стандартизації та технічних вимогах (специфікації))

11 Рыжова В.В, Кузнецова Л.А. Математические методы в анализе

хозяйственной деятельности предприятий. – М. : Финансы, 1970. – 88с.

12 Чекотовский Э.В. Графический анализ статистических данных в

Microsoft Excel 2000.-М.: Издательский дом «Вильямс»,2002. – 464с.:ил.

13 Справочник по функционально – стоимостному анализу / А.П.Ковалев,

Н.К. Моисеева, В.В.Сысун и др.; Под ред. М.П.Карпунина, Б.М. Майданчика.

– М.: Финансы и статистика, 1988. – 431с.

14 Зайченко Ю.П. Дослідження операцій: Підручник. – 4-те вид., перероб. І

доп. – К.: ЗАТ „ВІПОЛ”, 2000.-688с.

15 Бешелев С.Д., Гурвич Ф.Г.. Математико – статистические методы

экспертных оценок. – 2-е изд.- М.: Статистика, 1980.-263с.

16 Саати Т.Л. Принятие решений. Метод анализа иерархий. – М.: Радио и

связь, 1993р.

17 Розен В.П., Соловей А.И, Чернявский А.В. Применение метода анализа

иерархий при выборе енергоеффективного оборудования и технологий /

Праці Міжнародного енергоекологічного конгресу „Енергетика. Екологія.

Людина”. - С. 166 – 171.

102

ДОДАТОК Б

(довідковий)

Зразок заяви на подовження дії Свідоцтва на право проведення

енергетичного аудиту

Першому заступнику Голови

Національного агентства України з

питань забезпечення ефективного використання

енергетичних ресурсів,

Голові Центральної групи

з енергетичного аудиту

Паршину О. А.

Музейний провулок, 12

м. Київ

01601

ЗАЯВА

на подовження дії Свідоцтва на право проведення енергетичного аудиту

Організацією (підприємством) _____________________ було

отримано свідоцтво від «_____» _____________ № _____________ на право

проведення енергетичних обстежень , видане Центральною групою

енергетичного аудиту Державного комітету України з енергозбереження.

За період з ____________ по ____________ організацією

(підприємством) виконані роботи з енергетичного обстеження наступних

103

об`єктів: ___________ (перелік об`єктів – назва, поштова адреса, телефон,

прізвище директора, дата проведення).

Основними напрямками діяльності організації (підприємства)

______________, крім енергетичних обстежень є ______________(галузева

орієнтація).

Організація (підприємство) ____________________ та енергоадитори

погоджуються дотримуватись у своїй діяльності всіх вимог Положення про

порядок організації енергетичних обстежень, затвердженого наказом

Держкоменергозбереження України від 09.04.99 р. № 27 та вимог

Тимчасового положення про порядок проведення енергетичного обстеження

та атестації спеціалізованих організацій на право його проведення,

затвердженого наказом Держкоменергозбереження України від 12.05.97 р.

№49.

Просимо подовжити дію Свідоцтва на право проведення енергетичного

аудиту.

Надсилаємо для розгляду наступні матеріали:

1. Статут організації або зміни до статуту з зазначенням відповідного

виду діяльності – енергетичних обстежень (копія).

2. Свідоцтво про реєстрацію організації (нотаріально завірена копія).

3. Довідка про включення організації до єдиного державного реєстру

підприємств та організацій України.

4. Довідка про структуру організації.

5. Обліковий склад постійних працівників та енергоаудиторів,

атестованих

на право виконання робіт з енергетичних обстежень.

6. Копії свідоцтв про підготовку та атестацію працівників на право

проведення енергоаудиту (Центр підготовки енергоменеджерів ІЕЕ

НТУУ «КПІ» або регіональні Центри підготовки енергоменеджерів).

7. Копія попереднього свідоцтва на право проведення енергетичного

аудиту.

104

8. Копія платіжного доручення про сплату реєстраційного внеску (згідно

договору).

9. Договір.

10. Копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

11. Анотований звіт з енергетичного аудиту по всіх об`єктах, де

працювала організація у звітний період.

12. Копія технічного звіту з енергоаудиту (1 екз).

13. Перелік засобів вимірювальної техніки (власних чи орендованих), що

перебувають в експлуатації для проведення енергетичних аудитів та

надати копію свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної

техніки відповідно до Закону України «Про метрологію та

метрологічну діяльність» від 11.02.98 р. № 113/98-ВР та наказу

Державного комітету України з питань технічного регулювання та

споживчої політики від 04.05.05 р. № 110, зареєстрованого в

Міністерстві юстиції україни 23.05.05 р. за « 561/10841.

14. Копії контрактів (угод) на проведення енергетичного обстеження між

спеціалізованою організацією та всіма енергоаудиторами, що мають

відповідні свідоцтва закладів освіти.

Керівник ________________________

М.П. (П.І.Б.)

Енергоаудитор 1 ________________

(входить до складу організації або (П.І.Б.)

залучений до цієї діяльності на

контрактних засадах)

Енергоаудитор 2 ________________

(П.І.Б.)

105

ДОДАТОК В

(довідковий)

Зразок заяви на атестацію підприємства на право проведення

енергетичного аудиту

Першому заступнику Голови

Національного агентства України з

питань забезпечення

ефективного використання

енергетичних ресурсів,

Голові Центральної групи

з енергетичного аудиту

Паршину О. А.

Музейний провулок, 12

м. Київ

01601

ЗАЯВА

на атестацію підприємства на право проведення енергетичного аудиту

Просимо Вас провести атестацію _____________________

(найменування організації) і надати дозвіл на право проведення енергетичних

обстежень підприємств і організацій.

Основними напрямками діяльності організації (підприємства)

______________, крім енергетичних обстежень є ______________(галузева

орієнтація).

106

Організація (підприємство) ____________________ та енергоадитори

погоджуються дотримуватись у своїй діяльності всіх вимог Положення про

порядок організації енергетичних обстежень, затвердженого наказом

Держкоменергозбереження України від 09.04.99 р. № 27 та вимог

Тимчасового положення про порядок проведення енергетичного обстеження

та атестації спеціалізованих організацій на право його проведення,

затвердженого наказом Держкоменергозбереження України від 12.05.97 р.

№49.

Надсилаємо для розгляду наступні матеріали:

15. Статут організації або зміни до статуту з зазначенням відповідного

виду діяльності – енергетичних обстежень (копія).

16. Свідоцтво про реєстрацію організації (нотаріально завірена копія).

17. Довідка про включення організації до єдиного державного реєстру

підприємств та організацій України.

18. Довідка про структуру організації.

19. Обліковий склад постійних працівників та енергоаудиторів,

атестованих

на право виконання робіт з енергетичних обстежень.

20. Копії свідоцтв про підготовку та атестацію працівників на право

проведення енергоаудиту (Центр підготовки енергоменеджерів ІЕЕ

НТУУ «КПІ» або регіональні Центри підготовки енергоменеджерів).

21. Копія платіжного доручення про сплату реєстраційного внеску (згідно

договору).

22. Договір.

23. Копія свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість.

24. Програми та методики виконання робіт з енергетичних обстежень (для

узгодження).

25. Перелік засобів вимірювальної техніки (власних чи орендованих), що

перебувають в експлуатації для проведення енергетичних аудитів та

надати копію свідоцтва про повірку робочого засобу вимірювальної

107

техніки відповідно до Закону України «Про метрологію та

метрологічну діяльність» від 11.02.98 р. № 113/98-ВР та наказу

Державного комітету України з питань технічного регулювання та

споживчої політики від 04.05.05 р. № 110, зареєстрованого в

Міністерстві юстиції україни 23.05.05 р. за « 561/10841.

26. Копії контрактів (угод) на проведення енергетичного обстеження між

спеціалізованою організацією та всіма енергоаудиторами, що мають

відповідні свідоцтва закладів освіти.

Керівник ________________________

М.П. (П.І.Б.)

Енергоаудитор 1 ________________

(входить до складу організації або (П.І.Б.)

залучений до цієї діяльності на

контрактних засадах)

Енергоаудитор 2 ________________

(П.І.Б.)

108

ДОДАТОК Г

(довідковий)

НАКАЗ

13.03.2008 р. м. Київ № 35

Про запровадження системи показників

ефективного використання паливно-

енергетичних ресурсів

На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 09.08.07 р. №

33905/1/1-07 до Указу Президента України від 02.08.07 р. № 678 “Про

рішення Ради національної безпеки і оборони України від 15 червня 2007

року “Про стан виконання рішень Ради національної безпеки і оборони

України з питань енергетичної безпеки” та підпункту а пункту 4 Плану

організації виконання положень Указу Президента України від 28 лютого

2008 року № 174/2008 “Про невідкладні заходи щодо забезпечення

ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів”, затвердженого

Кабінетом Міністрів України від 5 березня 2008 року НАКАЗУЮ:

1. Затвердити перелік показників ефективного використання паливно-

енергетичних ресурсів (додається).

2. Директору Департаменту галузевої, регіональної та міжнародної політики

(Тронь О.Я.) забезпечити з 1 січня 2008 року запровадження системи

показників ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів та

проведення державного моніторингу цих показників, їх збір, узагальнення,

аналіз та надання відповідних матеріалів до Кабінету Міністрів України.

3. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступників Голови

НАЕР відповідно до розподілу обов’язків.

Голова І. Черкашин

109

Перелік показників ефективності використання паливно – енергетичних

ресурсів

№ п/п Перелік показників

Основні показники

1 Енергоємність ВВП (кг у.п./грн., кг н.е./$ США за ПКС).

2

Питомі витрати енергоносіїв на одиницю основних видів виробленої

продукції (наданих послуг) за видами економічної діяльності та за

регіонами.

3 Втрати основних видів енергоресурсів та води за видами економічної

діяльності та регіонами.

Допоміжні показники

4 Загальний обсяг споживання паливно-енергетичних ресурсів по

Україні в одиницях умовного палива та за окремими їх видами.

5 Обсяг споживання енергоресурсів за видами економічної діяльності

та регіонами.

6 Обсяг основних видів продукції (послуг) у натуральних одиницях за

видами економічної діяльності та регіонами.

7 Енергоємність ВВП за видами паливно-енергетичних ресурсів.

8 Енергоємність ВДВ за видами економічної діяльності та регіонами.

9 Енергоємність ВДВ продукції (послуг), які виробляються (надаються)

користувачами паливно-енергетичних ресурсів.

10

Обсяг економії основних видів енергоресурсів у регіонах за рахунок

підвищення енергоефективності та впровадження енергозберігаючих

заходів у натуральних та умовних одиницях.

11

Обсяг коштів, залучених на фінансування заходів з

енергоефективності в розрізі регіонів (у т.ч. окремо: власні кошти

підприємств, з державного, місцевого бюджетів, інвестиції, тощо).

12

Кількість встановлених приладів обліку споживання енергоресурсів

та води (у натуральних показниках і відсотках до кількості об’єктів

споживання ресурсів).

110