Міністерство освіти і науки Україниlib.sumdu.edu.ua/library/docs/rio/2008/m2126.doc · Web viewМіністерство освіти і науки України

Міністерство освіти і науки УкраїниСумський державний університет

До друку та у світдозволяю на підставі“Єдиних правил”, п.2.6.14Заступник першого проректора –начальник організаційно-методичногоуправління В. Б. Юскаєв

Навчально-методичні матеріали з“Лінгвістичного аналізу тексту”

для студентів V курсунапряму 0302 “Журналістика”

Укладач А. О. Євграфова

Відповідальний за випуск О. Г. Ткаченко

Декан Л. П. Валенкевич

СумиВид-во СумДУ

2008


Навчально-методичні матеріализ дисципліни

“Загальне мовознавство”для студентів V курсу

напряму 0302 “Журналістика”денної форми навчання


2008

Навчально-методичні матеріали з дисципліни “Загальне мовознавство” для студентів V курсу напряму 0302 “Журналістика”/ Укладач А.О. Євграфова. – Суми: Вид-во СумДУ, 2008. – 30 с.

Кафедра журналістики та філології






2008

Навчальне видання





Редактор А. О. Євграфова

Комп’ютерне верстання Б.Ю. Лисенко

Підп. до друку 6.10.2008 поз.Формат 60х 84/16. Папір офс. Гарнітура Times New Roman Cyr. Друк офс.Ум. друк. арк. 1,86. Обл.-вид. арк. 0,85.Тираж 50 пр. Собівартість вид.Зам. №

Видавництво СумДУ при Сумському державному університеті40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.Свідоцтво про внесення суб’єкта видавничої справи до Державного реєструДК №3062 від 17.12.2007.Надруковано у друкарні СумДУ40007, м. Суми, вул. Римського-Корсакова, 2.


До друку та у світдозволяю на підставі“Єдиних правил”, п.2.6.14Заступник першого проректора –начальник організаційно-методичногоуправління В. Б. Юскаєв

Навчально-методичні матеріали з“Загальне мовознавство”

для студентів V курсунапряму 0302 “Журналістика”

денної форми навчання

Укладач А. О. Євграфова


Декан Л. П. Валенкевич


2008

ПередмоваШановні студенти! У цих навчально-методичних

матеріалах ми пропонуємо вам плани семінарських занять,

список літератури, вимоги до диференційованого заліку із

навчальної дисципліни “Загальне мовознавство”.

Цей предмет, на відміну від інших, має суто теоретичний

характер, і це означає, що передбачається розглянути питання

історії лінгвістичних учень, теорії мовознавства, методів

досліджень.

“Загальне мовознавство” – це ґрунтовний та всебічний підхід до розуміння складних питань: знаковий характер мови, мова і мислення, мова і мовлення; це опрацювання теоретичної спадщини вчених Ф. де Соссюра, В. фон Гумбольдта, Б. де Куртене, О. О. Потебні, Л. А. Булаховського, І. І. Огієнка, Ст. Смаль-Стоцького; це засвоєння методологічних засад мовознавчої науки; це висвітлення особливостей розвитку мовознавства на сучасному етапі; це знайомство з методами лінгвістичних досліджень. Нарешті, “Загальне мовознавство” підніме ваш рівень філологічної освіти і стане підґрунтям для сприйняття лінгвофілософських концепцій українських вчених та тенденцій розвитку сучасної української філософії мови.

Складність в опануванні цього навчального предмета пов’язана ще і з відсутністю достатньої кількості посібників у бібліотеці університету. У цьому разі більше розраховуйте на міські книгозбірні.

Бажаю вам успіхів і приємності у вивченні цієї навчальної дисципліни.

З повагою А. О. Євграфова

Зміст семінарських занять

Семінар № 1

Тема: Московська лінгвістична школа

P Теоретичні питання.

1. Місце Московської лінгвістичної школи в історії

мовознавства.

2. Граматична форма у вченні П.Ф. Фортунатова та його

послідовників.

3. Синтаксичні погляди П.Ф. Фортунатова та його школи.

4. О.О. Шахматов про походження і систему

давньоруської мови.

P Практичні завдання.

1. Опрацюйте подану літературу.

2. Підготуйте відповіді на питання.

1. Яке місце Московської лінгвістичної школи і особисто

П.Ф. Фортунатова в розвитку порівняльно-історичного

мовознавства?

2. Порівняйте розуміння граматичної форми слова

Московською школою і сучасною лінгвістикою.

3. Від чого відмовилось сучасне мовознавство в

розумінні частин мови П.Ф. Фортунатовим і що воно

наслідувало від Московської школи?

4. На якій підставі П.Ф. Фортунатова розглядають як

попередника структуралізму?

¨ Література:

Фортунатов Ф.Ф. Сравнительное языковедение. – У кн.:

Избранные труды. Т.1 – М., 1956 – С. 124, 125, 136–147, 155–

158, 166–167, 169–170, 170–180, 182–188 або у кн.: История

языкознания 19–20 вв. в очерках и извлечениях ч. І – М., 1960 –

С. 221 – 224. Хрестоматия по истории русского языкознания.

Укладач Ф.М. Березин. – М, 1973 – С. 329–332.

Пешковский А.М. Русский синтаксис в научном освещении.

Изд. 6 (або 7). – М., 1956. Гл. 1, 2, 3. Степан Смаль-Стоцкий.

Розвиток поглядів про сім’ю слов’янських мов і їх взаємне

споріднення. – У кн.: Історія української мови. Хрестоматія.

Упорядники С.Л. Єрмоленко, А.К. Мойсієнко – К.: Либідь, 1996.

– С.48–115, особливо починаючи зі стор. 90 і далі.

Семінар № 2

Тема: Казанська лінгвістична школа.


1. Казанська лінгвістична школа і її місце і значення в

історії вітчизняного і світового мовознавства.

2. І.О. Бодуен де Куртене про структуру науки про мову.

3. Вчення про фонеми і фонетичні альтернації.

4. Поняття морфеми і морфологічних процесів.

5. Мова як соціально-психічне явище, статика і динаміка.

P Практичне завдання.


2. Підготуйте відповіді на питання:

1. Що у розумінні суті мови відрізняє Казанську

лінгвістичну школу від інших напрямків психологічного

мовознавства?

2. Чому Б. де К. виділяв не одну, а дві мінімальні

(атомарні) одиниці аналізу мови?

3. Чому розуміння мови як явища суспільного неминуче

привело Б. де К. до розуміння фонеми, яку він протиставляв

звуку?

4. Як виявляються закони статики, динаміки та історії

мови у морфологічному членуванні слова?

5. Що із вчення Казанської школи про морфему ввійшло

у практику шкільного викладання?

6. Які сторони вчення Казанської школи дозволяють

вбачати у ній предтечу структуралізму?


1. Березин Ф.М. История лингвистических учений. – М.:

Высшая школа, 1975. – С. 150–160.

2. Березин Ф.М. Хрестоматия по истории русского

языкознания. – М., 1977 – С.327–362.

3. Звегинцев В.А. История языкознания 19–20 в. Ч1 – М,

1964 – С.234–236.

4. Ковалик І.І., Самійленко С.П. Загальне мовознавство. –

К.: Вища школа,

1985 – С. 188–214.

5. Кодухов В.И. Общее языкознание. – М., 1974. – С. 59–

65.

6. Кондрашов Н.А. Общее языкознание. – М., 1972. –

С.91–98.

7. Лоя Я.В. История лингвистических учений. – М., 1968.

– С. 230–238.

8. Хрестоматия по истории языкознания 19–20 вв./Сост.

В.А. Звегинцев. – М., 1956. – С.220–240, 241–246.

Семінар № З

Тема: Норма, літературна мова, стиль мови.



2. Дайте відповідь на запитання:

1. Які фактори визначають нормативність мовного явища?

2. У якому відношенні знаходяться поняття „система”,

„узус” і „норма”?

3. Що нового в науку про мову дало поняття кодифікації

норми?

4. Чи можна вважати літературну норму явищем

консервативним, яке стримує розвиток мови?

5. Як співвідноситься суб’єктивні та об’єктивні фактори у

процесі становлення літературної норми?

6. Яку участь бере журналіст у реалізації обов’язковості

літературної норми?

7. Чим обумовлене і в чому виявляється особливе

відношення до літературної норми у мові художніх творів?

8. Що таке пуризм?

9. Враховуючи складність відношень між літературною

мовою та іншими складовими елементами національної мови,

визначте завдання культури мовлення.


1. Кодухов В.И. Общее языкознание. – М, 1974.– С.171–

174,177–179.

2. Пешковский А.М. Объективная и нормативная точка

зрения на язык. – У кн. История языкознания в очерках и

извлечениях. – Ч. 2, М. – С.288–300.

3. Пилинський М.М. Мовна норма і стиль. – К.: Наукова

думка. 1976, – 287 с.

Семінари № 4-5

Тема: Українське мовознавство

Дана тема реалізується у вигляді спецпитання. Кожний

студент вивчає наукові праці українських учених, готує реферат.

Нас будуть цікавити гіпотези про найдавніші, дописемні періоди

існування української мови, тлумачення цього питання у

поглядах видатних вчених на проблему походження та розвиток

нашої мови. Серед цих учених перш за все праці 20–30 років, які

фактично донедавна були забороненими. Крім того, ми будемо

опрацьовувати праці українських сучасних лінгвістів та

лінгвістів радянської доби.

Теми рефератів Література для опрацювання

1. Агатангел Кримський – фундатор укр. лінгв. думки пореволюційного часу

А Кримський. Українська мова,

звідкіля вона взялася і як розвивалася. – У кн.:

Історія укр. мови. Хрестоматія. С.1637.

Г.М. Удовиченко. Загальне мовознавство. – С. 185–186.

2. „Постання української мови” у працях І. Огієнка.

Іван Огієнко. Історія української літ. мови. – К.: Либідь, 1995. – С.52–74.

3. „Розвій укр. літ. мови” у працях І. Огієнка.

Іван Огієнко. Історія української літ. мови. – К.: Либідь. 1995. – С.75–93.

4. Огієнко – вчений і Огієнко – патріот.

Іван Огієнко. Історія української літ. і мови. – К.: Либідь. 1995. – С.7–47

5. Погляди І. Свєнціцького на походження української мови.

Іларіон Свєнціцький. Нариси з історії укр. мови. – У кн.: Історія і укр. мови. – С. 120–136

6. Потебня О. О. -засновник психологічного напряму у вітчизняному мовознавстві.

М. А. Жовтобрюх. Значення праць О.О. Потебні для розвитку вітчизняного мовознавства. – У кн.: О.О. Потебня. Ювілейний збірник до 125 річчя з дня народження. – К., 1962. – С. 5–24.

7. Філософські погляди Потебня А. А. Мысль и язык.//

О. О. Потебні Потебня А. А. Слово и мир. – М.: Изд.-во „Правда”, – 1989. – с. 17–54.Д. Х. Острянин. Філософське значення наукової спадщини О. О. Потебні для розвитку вітчизняного мовознавства. – У кн.: О. О. Потебня. Ювілейний збірник до 125-річчя з дня народження. – К.: АНУРСР, 1962. – С. 40–56.

8. О. О. Потебня в оцінці сучасних вчених

Л. А. Булаховський. Потебня. – К., 1952.Л. А. Булаховський. Лингвистическое наследство А. А. Потебни. – К., 1952.Л. А. Булаховський. Професор А. А. Потебня. – К., 1952.В. Ю. Франчук. О. О. Потебня. – К., 1985.Потебнянські читання. – К.: Наук. Думка, 1981.О. О. Потебня й актуальні питання мови та культури: Зб. наук. праць. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – 364 с.

9. Харківська лінгвістична школа О. О. Потебні

Кобилянський Б.В. Короткий огляд історії мовознавства. – К. Рад. шк. 1964. – С. 65–71. Лингвистический і эциклопедический словарь / Гл. ред. Ярцева В.Н. – М.: Сов. энциклопедия, 1990. – С. 569-570.Українська мова.

Енциклопедія. – Київ. Видавництво «Українська енциклопедія» імені М.П. Бажана. 2000.– С. 472–473.

10. Леонід Арсенович Булаховський – класик вітчизняного мовознавства

Удовиченко Г. М. Загальне мовознавство. – С. 188–189.Карпенко М. А., Максимович М. А., Потебня А. А., Булаховский Л. А. – преемственность традиций восточнославянского языкознания // Рус. яз. и лит. в учебных заведениях. – 1998. – №2-3 (декілька статей) Борковский В. И. Семидесятилетие Л. А. Булаховского // ВЯ. – 1958. – №2. Мельничук О. С. Видатний рад. мовознавець.Л.А. Булаховський. – “Вісник АН УРСР”. – 1958. – №4.Лукінова Т. Б. Лінгв. спадщина Л.А. Булаховського і рад. славістика. – К., 1978.Л.А. Булаховський и совр. языкознание. – К., 1987.Українська мова. Енциклопедія. – К., 2000. – С.56-57.

11. Булаховський Л. А. про походження укр. мови

Булаховський Л.А. Питання походження укр. мови. – К., АН УРСР, 1956.– С. 3–42.

12. Булаховський Л. А. Про “українські'” ознаки в староруських пам’ятках (до 16 ст.)

Булаховський Л. А. Питання походження укр. мови. – К., 1956. – С. 43-81.

13. Критичний огляд найважливіших теорій розгалуження східнослов’янської мовної єдності

Булаховський Л.А. Питання походження укр. мови. – К., 1956. – С. 169-194.

14. Григорій Півторак про етнічну основу українського народу

Г. Півторак. Українці: звідки ми і наша мова. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 3–92.

15. Григорій Півторак про джерела укр. літ. мови.

Г. Півторак. Українці: звідки ми і наша мова. – К.: Наукова думка, 1993. – С. 131-180

16. Німчук В.В. Походження і Німчук В. В. Походження і

розвиток мови укр. народності.

розвиток мови укр. народності. – У кн. : Укр. народність: нариси соціально-економічної і етнополітичної історії/ Ю. Ю. Кондуфф, В. А. Смолій, О. І. Гурій та ін. – К.: Наукова думка, 1990. – С. 190-234

17. Перші тлумачні словники старослов’янської мови на Україні

А. А. Москаленко. Нарис історії української лексикографії. – К.: Рад. школа, 1961 – С. 3-22

18. Словники укр. мови другої половини 18 – першої половини 19 ст.

А. А. Москаленко. Нарис історії української лексикографії – К.: Рад. школа, 1961. – С. 22-44

19. Словники укр. мови 2 пол. 19 ст. – поч. 20 ст.

А. А. Москаленко. Нарис історії української лексикографії. – К.: Рад. школа, 1961. – С. 45-113

20. З історії української лексикографії в радянську епоху

А. А. Москаленко. Нарис історії української лексикографії – К.: Рад. школа, 1961. – С. 115-159

21. Енциклопедія “Українська мова” як соціальне значуще видання (загальна характеристика)

Українська мова. Енциклопедія. – К.: Вид.-во “Укр. енциклопедія”ім. М. П. Бажана, 2000. – 750 с.

Семінар №6Тема: Мова і мовлення. Система і структура в мові.


1. З історії питання дихотомії мова – мовлення (Ф. де

Соссюр, Л. В. Щерба, О. О. Леонтьєв).

2. Мова і мовлення як лінгвістичні поняття.

3. Мова і мовлення як дидактична проблема.

4. Поняття системи і структури.

5. Рівні мовної структури, їх взаємодія. Одиниці мови.

6. Проміжні рівні мовної структури.


Законспектувати: Удовиченко Г. М. Загальне

мовознавство. – С. 106-107.

Кодухов В. И. Общее языкознание. – 1974. – С. 117-123,

134-148.

Березин Ф. М. Головин Б. Н. Общее языкознание. – М.,

1979. – С. 90-110, 142-172.

Семчинський С. В. Загальне мовознавство. – К.: ОКО,

І996. Розділ №2 Структура мовної системи. – С. 56-185.


Леонтьев А. А. Язык, речь, речевая деятельность М.,

1969. – С. 10-28.

Фердінан де Сосюр. Курс загальної лінгвістики. – К.:

Основи, 1998. – 324 с. – С. 23-28.

Степанов Ю. С. Основы общего языкознания. – М., 1975.

(Раздел «Язык как объекг теории». – Глава №1)

Семінар №7Тема: Методи та прийоми вивчення мов.

Загальна проблема: ознайомитися з основними методами

опису мов.


1. Філософський метод пізнання і методи часткових наук.

2. Лінгвістичні методи:

а) описовий;

б) порівняльно-історичний;

в) структурно-семантичний;

г) зіставний.


Ознайомитися з застосуванням математичних методів у

мовознавстві (Див Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – К.:

Академія, 1999 – С. 246-252).

¨ Література.

Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – К.: Академія,

1999 – С. 207-237.

Кодухов В.И. Общее языкознание. – С. 245-247, 252-263.

Степанов Ю.С. Основы языкознания. – М., 1966. – С. 41-

96, 17, 21-23, 25, 29.

Семінар № 8Тема: Структуралізм як течія лінгвістики XX ст.

Передумови виникнення структурної лінгвістики.

Американський структуралізм.


1. Структурна лінгвістика. Передумови виникнення

структурної лінгвістики. Чотири різновиди лінгвістичного

структуралізму.

2. Празький лінгвістичний гурток.

3. Глосематика.

4. Дескриптивна лінгвістика США.

5. Ноам Хомський. Трансформаційна граматика.

Практичні завдання.

Підготувати відповіді на питання:

1) Чому виникла структурна лінгвістика?

2) Що означає глосематика як термін і хто її

започаткував?

3) Як формувалося своєрідне теоретичне кредо щодо

мети і методів лінгвістичних досліджень Празької

функціональної школи структуральної лінгвістики?

4) Що складає суть фонологічної опозиції в концепції

Празької школи?

5) Чим відрізняється природна і штучна трансформація?


Апресян Ю. Д. Идеи и методы современной структурной

лингвистики. – М., 1966. – С. 3-77.

Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – К., 1999. – С.

207, 224-246. Удовиченко Г. М. Загальне мовознавство.

Історія лінгвістичних учень. – К.: Вища школа, 1980. – С.

138-143.

Зміст самостійної роботи студентів

Розділ “Історія мовознавства”.

1. ”Российская граматика” М.В. Ломоносова.

Завдання для самостійної роботи.

1. Опрацювати літературу:

Ковалик І. І., Самийленко С. П. Загальне мовознавство. –

К.: Вища школа, 1985. – С. 52-53.

Кодухов В.И. Общее языкознание. – М.: Высшая школа,

1974 – С. 18-19.

Розділ “Теорія мовознавства”.

Тема: Менталінгвістика.

Завдання для самостійної роботи.

1. Опрацюйте літературу.

Кочерган М. П. Загальне мовознавство. – С. 36-46.

Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К. Око, 1996.

– С. 219-246.

¨ Методичні рекомендації

Менталінгвістика 1) Галузь мовознавства, яка вивчає

особливості змістової сторони мови у зв’язку з мисленням і

суспільним життям колективу мовців як необхідну умову

проникнення в природу лінгвістичних одиниць і

закономірностей їх функціонування. 2) Наука про метамови,

предметом (матеріалом, змістом) яких є природна людська

мова.

Проблема взаємозв’язку мови, мислення і свідомості

відзначається особливою складністю. Досі ще не з’ясовані в

усіх деталях комплексні механізми розумової і мовної

діяльності. Недостатньо досліджені різні типи мислення.

Складність вказаної проблеми подекуди пояснюється й

нечітким розумінням специфіки кожного із названих явищ, а

також багатозначністю термінів мова, мислення, свідомість.

І мислення, і свідомість передбачають існування розуму,

думок. На цій основі досить часто ототожнюють мислення з

свідомістю, про що можуть свідчити численні праці лінгвістів, у

яких переважно розглядається лише питання “мова й мислення”.

Насправді ж, поняття мислення і свідомість не тотожні, їхні

стосунки ще слід встановити.

Більшість філософів вважає, що мислення – це вища

форма відображення в психіці предметів і явищ навколишньої

дійсності та їхніх зв'язків у вигляді понять, суджень , теорій.

Враховуючи ці логічні поняття, можна розглянути

паралельно лексичне значення слова і поняття, форми існування

матерії і граматичні категорії, речення і судження.

Зв’язок цих лінгвістичних і позалінгвістичних категорій

дозволить, в якійсь мірі, наблизитися до розв’язання проблеми

“мова і мислення”


1. Семчинський С. В. Загальне мовознавство. – К., 1996. –

С.219-255.

2. Общее языкознание: Формы существования, функции,

история языка / Отв. ред. Б. Л. Серебренников. – М., 1970.

С. 367-418.

3. Общее языкознание / Под общей ред. А. С. Супруна. –

Минск, 1983. – С. 87-122.

4. Березин Ф. М., Головин Б. Н. Общее языкознание. – М.

1979. – С.71-85.

5. Кодухов В. И. Общее языкознание. – М., 1974. – С.

152-167.

Загальна література до курсу

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики :

Підручник. - К. : Академія, 2004. – 344 с. – (Альма-

матер).

2. Бацевич Ф.С. Філософія мови: Історія

лінгвофілософських учень: Підручник. – К.:

ВЦ “Академія”, 2008. – 240 с. (Альма-матер).

3. Бенвенист Э. Общая лингвистика. – М.: Изд-во

«Прогрес», 1974. – 447с.

4. Березин Ф.М., Головин Б.Н., Общее языкознание:

Учебное пособие. – М.: Просвещение, 1979. – 416с.

5. Булаховський Л.А. Вибрані твори. – Т. І. Загальне

мовознавство. – К.: Наук. думка, 1975. – 496 с.

6. Булаховський Л.А. Нариси з загального мовознавства. –

К. Рад. школа, 1955. – 247 с.

7. Іванишин В., Радевич-Винницький Я. Мова і нація. –

Дрогобич: Відродження, 1994. – 217 с.

8. Історія української мови: Хрестоматія / Упоряд. С.Я.

Єрмоленко, А.К. Мойсеєнко. – К.: Либідь, 1995. – 280 с.

9. Кобилянський Б.В. Короткий аналіз історії мовознавства.

–.К.: Рад. школа, 1964. – 112 с.

10. Ковалик І.І., Cамійленко С.П. Загальне мовознавство. –

К.: Вища школа, 1985. – 215 с.

11. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К.:Академія,

1999. – 288 с.

12. Общее языкознание: Внутренняя структура языка. / Отв.

ред. Б.А. Серебрянников. – М.: Наука, 1972. – 564 с.

13. Общее языкознание: Формы существования, функции,

история языка / Отв. ред. Б.А. Серебрянников. – М.:

Наука, 1970. – 604 с.

14. Огієнко І. Історія української літературної мови. – К.:

Либідь, 1995. – 324 с.

15. Павлюк М.В. Основні етапи розвитку українського

мовознавства дожовтневого періоду. – Київ – Одеса:

Вища школа, 1978. – 184 с.

16. Потебня А.А. Слово и миф. – М.: Изд-во «Правда», 1989.

– 623 с.

17. Семчинський С.В. Загальне мовознавство: Історія

лінгвістичних учень. – К.: Вища школа, 1988. – 327 с.

18. Степанов Ю.С. Основы общего языкознания. – М.:

Просвещение, 1975. – 271 с.

19. Удовиченко Г.М. Загальне мовознавство: Історія

лінгвістичних учень. – К.: Вища школа.²耀 980. – 216 с.

20. Философские основы зарубежных направлений в

языкознании. – М.: Наука, 1977. – 292 с.

Вимоги до диференційного заліку

1. Найпершою умовою для отримання заліку є сумлінне

ставлення до навчального предмета.

2. Обов’язкове відвідування лекцій, опрацьовування зазначеної

до семінарських занять літератури.

3. Написання реферату на одну із запропонованих тем (за

вибором студента).

4. Для тих студентів, хто не дотримувався вимог, пропонуємо

теоретичні питання із загального мовознавства, в яких

студенти повинні орієнтуватися.

1. Курс “Загальне мовознавство”, його мета, предмет.

Завдання і місце в системі навчальних лінгвістичних

дисциплін. Загальне і часткове мовознавство, теоретичне

і практичне мовознавство.

2. Основні розділи загального мовознавства: теорія мови,

методи, прийоми лінгвістичного аналізу, історія

мовознавства.

3. Концепція мови і мовлення.

4. Літературна мова, норма, система.

5. Мовознавство і семіотика. Мова як особлива знакова

система.

6. Мова як система систем. Основні і проміжні рівні мовної

системи.

7. Менталінгвістика як наука про взаємовідношення мови і

мислення.

8. Критика теорії мовної відносності (Гумбольдт,

Вейсгербер, Сепір, Уорф).

9. Суспільна природа мови.

10. Соціолінгвістика як теорія про суспільну обумовленість

мови, її соціальні функції і типи; соціолінгвістика і мовне

будівництво.

11. Багатомовність і мови міжнаціонального і міжнародного

спілкування.

12. Мова як конкретно-історична категорія.

13. Мова і культура.

14. Філософський метод пізнання і методи часткових наук.

Загальнонаукові способи лінгвістичних досліджень:

спостереження, експеримент, моделювання.

15. Описовий метод.

16. Порівняльно-історичний метод.

17. Математичні прийоми і математична методика.

18. Компонентний аналіз.

19. Порівняльний (зіставний) аналіз.

20. Дистрибутивний аналіз.

21. Методика безпосередніх складників.

22. Трансформаційний аналіз.

23. Питання мовознавства в стародавній Індії.

24. Старогрецьке мовознавство.

25. Арабське мовознавство.

26. “Всезагальна раціональна граматика” А. Арно і

Н. Лансло.

27. “Российская грамматика” М. В. Ломоносова.

28. Виникнення порівняльно-історичного мовознавства.

Бопп. Раск. Грімм. Востоков.

29. Порівняльно-історична граматика і лінгвістична

концепція А. Шлейхера.

30. Філософія мови В. фон Гумбольдта.

31. Логіко-граматична школа середини 19 ст. (К. Беккер і

Ф. Буслаєв).

32. Психологічні школи в мовознавстві 19 ст.: Г. Штейнталь,

В. Вундт.

33. Загальнолінгвістична концепція О. О. Потебні та її

філософські основи, вчення про мову і мислення, слово,

його внутрішню форму і значення, систему мови і

мовлення.

34. Молодограматизм.

35. Казанська лінгвістична школа Б. де Куртене.

36. М. В. Крушевський.

37. В. О. Богородицький.

38. Московська лінгвістична школа. П. Ф. Фортунатов.

39. О. О. Шахматов.

40. О. М. Пєшковський.

41. Лінгвістична концепція Ф. де Соссюра.

42. Психолінгвістика.

43. Американський структуралізм.

44. Датський структуралізм.

45. Празький лінгвістичний гурток.

46. Генеративна граматика Н. Хомського.

47. Загальнолінгвістичні питання у працях А.Ю. Кримського.

48. Лінгвістичні погляди Л. А. Булаховського.

49. Лінгвістична діяльність І. С. Свєнціцького.

50. І. Огієнко – вчений і патріот.

51. “Розвій укр. літ. мови” у працях І. Огієнка.

52. Степан Смаль-Стоцький.

Післямова

Шановні студенти!

Курс “Загального мовознавства” належить до

традиційних базових навчальних дисциплін гуманітарного

циклу. Теоретичний предмет – “Загальне мовознавство” – стає

серйозним підґрунтям для отримання філологічної освіти. Цей

предмет розширює кругозір студента, вводить його у

проблематику високої лінгвістичної науки, знайомить із

видатними постатями західноєвропейського, російського,

американського та, звичайно, вітчизняного мовознавства. Ви

мали змогу вивчати дискусійні проблеми та знайомитися

незаангажовано з поглядами тих вчених, хто не згадувався

протягом певного історичного часу. Цей предмет, крім

послідовного викладу історії лінгвістичних учень, складається

ще з двох розділів: теорії мовознавства та методів лінгвістичних

досліджень, – які ми намагалися висвітлювати не тенденційно, а

з урахуванням сучасних підходів і сучасних потрактувань.

Ми сподіваємося, що цей навчальний предмет збагатив

вас і значно підвищив ваш інтелектуальний рівень.

А. О. Євграфова

Documents

Міністерство освіти і науки Україниlib.sumdu.edu.ua/library/docs/rio/2008/m2126.doc · Web viewМіністерство освіти і науки України