1

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ

МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ

КАФЕДРА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН ТА ЗОВНІШНЬОЇ ПОЛІТИКИ

Методичні рекомендації

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КРАЇН ЄВРОПИ

для студентів спеціальності «міжнародні відносини»

Маріуполь – 2016

2

УДК 327(4)“1991/2016”(076)

ББК 66.4(4)я73

Зовнішня політика країн Європи. Методичні рекомендації для студентів спеціальності

«Міжнародні відносини» / О.Л. Гільченко. – Маріуполь: МДУ, 2016. – 34 с.

Розробник: кандидат політичних наук, старший викладач кафедри міжнародних відносин

та зовнішньої політики Гільченко О.Л.

Рецензенти:

Слющинський Б.В., доктор соціологічних наук, професор кафедри соціології, політології

та філософії МДУ

Коробка В.М., кандидат історичних наук, доцент кафедри історичних дисциплін МДУ

Затверджено вченою радою історичного факультету

Протокол № 8 від 27 квітня 2016 р.

© Гільченко О.Л., 2016

© МДУ, 2016

3

ОПИС ПРЕДМЕТА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Предмет: аналіз зовнішньої політики держав Європи, за винятком Росії та країн СНД.

Курс:

підготовка бакалаврів

Напрям, освітньо-

кваліфікаційний рівень

Характеристика

навчального курсу

Кількість кредитів

ECTS: 3

Модулів: 2 + ІНДЗ

Змістових модулів: 11

Загальна кількість

годин: 90

Тижневих годин: 2

6.030401

міжнародні

відносини

бакалавр

Обов’язкова

За вибором

Рік підготовки:

УІІІ семестр

Лекції (теоретична

підготовка):

26 год.

Семінари: 16 год.

Самостійна робота: 48 год.

Вид контролю: іспит

4

ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………………………….5

Методи навчання та контролю…………………………………………………………………6

Основні теоретичні відомості…………………………………………………………………..7

Семінарські заняття……………………………………………………………………………13

Питання для самоконтролю………………………………………………………………..….18

Завдання для самостійної роботи………………………………………………………….….20

Індивідуальні науково-дослідні завдання…………………………………………………….24

Орієнтовний перелік питань модульної контрольної роботи……………………………….25

Розподіл балів, які присвоюються студентам……………………………………….………..26

Список рекомендованої літератури…………………………………………..………………27

Питання до екзамену………………………………………………………………….………..32

Додатки……………………………………………………………………………………..…..34

5

ВСТУП

Курс „Зовнішня політика країн Європи” є базовою дисципліною, яка викладається

на 4 курсі студентам спеціальності «Міжнародні відносини». Вона тісно пов’язана з рядом

суміжних дисциплін теоретичного та спеціалізованого характеру: Історія міжнародних

відносин, Історія дипломатії, Світова економіка, Зовнішня політика Росії та країн СНД,

Міжнародні організації, Зовнішня політика країн Середземномор’я, які студенти вже

вивчали у попередніх семестрах.

Навчальна програма розрахована на студентів, які навчаються за освітньо-

кваліфікаційними програмами підготовки бакалавр.

Програма побудована за вимогами кредитно-трансферної системи організації

навчального процесу у вищих навчальних закладах та узгоджена з примірною структурою

змісту навчального курсу, рекомендованною Європейською Кредитно-Трансферною

Системою (ECTS).

Мета: оволодіння цілісними глибокими систематизованими знаннями про

зовнішню політику європейських країн та про діяльність міжнародних організацій у цих

регіонах земної півкулі.

Завдання: сформувати комплексне уявлення про головні напрямки зовнішньої

політики європейських країн та динаміку міжнародних відносин на європейському

континенті; розглянути механізм прийняття зовнішньополітичних рішень у європейських

країнах та фактори впливу на формування зовнішньої політики; розкрити пріоритети

зовнішньої політики ЄС, його роль для розвитку європейських країн та формування

світового порядку а також процес формування та реалізації єдиної зовнішньої та

оборонної політики організації.

Опис компетенцій: студентам необхідно мати базові знання з теорії міжнародних

відносин, мати уявлення про міжнародні та регіональні організації, базові знання про

новітню історію країн Європи, мати уявлення про політичні процеси у сучасній Європі, а

також володіти англійською мовою для ознайомлення з літературою та роботи в мережі

Інтернет.

Прослухавши даний курс студенти мають сформулювати чітке уявлення про

чинники, які впливають на зовнішню політику ЄС та окремих європейських держав; мати

уявлення про механізм прийняття зовнішньополітичних рішень окремими країнами

Європи, про зміст єдиної зовнішньої та оборонної політики ЄС, основні напрямки їхньої

зовнішньої політики, а також про проблеми європейської безпеки. В процесі засвоєння

курсу, студент отримує необхідні навички аналізу і прогнозування зовнішньополітичних

рішень країн Європи та ЄС, вчиться орієнтуватися в сучасних проблемах європейської

політики.

6

МЕТОДИ НАВЧАННЯ ТА КОНТРОЛЮ

Методи навчання: лекції (інформаційні, оглядові) та інтерактивні методи навчання

з використанням мультимедійного обладнання; семінарські заняття; пошукова робота в

Інтернет; робота з контурними картами, конспектування окремих питань, творчі завдання

(порівняльна характеристика, складання аналітичної записки), складання політичного

портрету.

Методи контролю:

поточний контроль за успішністю здійснюється на основі участі у обговоренні

проблем курсу на семінарських заняттях, колоквіумах,

проміжний контроль здійснюється при написанні модульної контрольної роботи та

виконання самостійних робіт та індивідуального науково-дослідного завдання.

підсумковий контроль здійснюється при складані екзамену.

Шкала оцінювання: національна та ECTS

Сума балів за всі

види навчальної

діяльності

Оцінка

ECTS

Оцінка за національною шкалою

для екзамену, курсового

проекту (роботи), практики

для заліку

90 – 100 А відмінно

зараховано

82-89 В добре

74-81 С

64-73 D задовільно

60-63 Е

35-59 FX незадовільно з можливістю

повторного складання

не зараховано з

можливістю

повторного складання

0-34 F

незадовільно з обов’язковим

повторним вивченням

дисципліни

не зараховано з

обов’язковим

повторним вивченням

дисципліни

7

ОСНОВНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ

Всупна лекція

Загальне уявлення про предмет курсу, його структуру. Знайомство з джерелами та

літературою. Огляд головних проблем курсу. Характеристика основних факторів, які

визначили напрямок розвитку регіону.

МОДУЛЬ I.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ

Тема 1. Зовнішня політика Франції.

Геополітичне положення Франції та його вплив на формування зовнішньої

політики країни. Характер взаємозв’язку внутрішньої та зовнішньої політики Франції.

Механізм прийняття зовнішньополітичних рішень. Еволюція зовнішньополітичної

доктрини Франції у ІІ половині ХХ ст. Ідея Голлізму «Велика Франція» та її

трансформація в політиці Ж. Ширака. Обновлення французької зовнішньої політики в

період Н. Саркозі. Роль Франції у розвитку інтеграційних процесів Європи, відносини з

ЄС. Особливі підходи до проблеми європейської інтеграції та проблеми безпеки.

Повернення Франції у НАТО. Франко-німецькі відносин як стрижень європейської

безпеки та співробітництва. Найважливіші зовнішньополітичні партнери Франції на

Європейському континенті. Франко-російські відносини6 співробітництво та протиріччя.

Роль Франції в урегулюванні російсько-грузинського конфлікту серпня 2008 р. Франко-

американські відносини наприкінці ХХ – початку ХХІ ст.. Сутність їх

«перезавантаження» з приходом до влади Н.Саркозі. Середземноморський напрямок у

зовнішній політиці Франції. Франція та Середземноморський Союз. Національні інтереси

Франції в Азіатському регіоні. Роль відносин з Китаєм, Кореєю, В’єтнамом у зовнішній

політиці Франції. Особливості відносин Індії з Францією, Східна та Центральна Європа як

пріоритет зовнішньої політики Франції на початку ХХІ ст. Активізація зовнішньої політки

Франції в державах Африки та Латинської Америки. Роль Франції у рішенні глобальних

проблем. Особливості діяльності Франції у міжнародних організаціях.

Тема 2.Зовнішня політика Великобританії та Ірландії.

Геополітичне положення держави та вплив на її зовнішню політику. Механізм

прийняття зовнішньополітичних рішень. Еволюція зовнішньополітичної доктрини

Великобританії у другій половині ХХ ст. Від трьох кіл безпеки Черчилля до «третього

шляху» Т.Блера. Особливості зовнішньополітичного курсу держави у період знаходження

лейбористі при владі 1997-2010 рр. Парламентські вибори 2010 р., їх наслідки для

зовнішньополітичного курсу держави. Пріоритети зовнішньої політики Великобританії.

Особливі відносини з США, участь держави у антитерористичній коаліції. Підходи уряду

Д. Кемерона до розвитку європейської інтеграції. Характер відносин Британії з ЄС та

державами ЄС. Держави Східної та Центральної Європи у зовнішній політиці держави.

Особливості англо - російських відносин на початку ХХІ ст. Національні інтереси

Британії в Азії. Африканський вектор британської зовнішньої політики. Великобританія

та арабський світ. Позиція Британії у Ближньосхідному конфлікті. Роль держав

Латинської Америки у зовнішній політиці держави. Політика Британії на

пострадянському просторі. Внесок Великобританії у рішення глобальних проблем.

Характер та особливості співробітництва Британії у міжнародних організаціях.

Ірландія: головні пріоритети зовнішньої політики. Особливості відносин США та

Британії. Особливість європейської політики.

8

Тема 3. Зовнішня політика Німеччини

ФРН та її роль у системі міжнародних відносин в період «холодної війни». Об’єднання

Німеччини та її наслідки для зовнішньої політики держави. Формування нової

зовнішньополітичної доктрини Німеччини. «Ідея нормальності». Фактори, які впливають

на формування зовнішньополітичного курсу Німеччини на початку ХХІ ст. Механізм

прийняття зовнішньополітичних рішень. Роль соціал-демократичного уряду Шрьодера у

зміні ролі Німеччини в сучасній системі міжнародних відносин. Особливості

зовнішньополітичного курсу А.Меркель Роль Німеччини у розвитку інтеграційних

процесів в Європі, її підходи до проблеми європейської інтеграції та безпеки.

Німецько-французькі відносини як основа європейської безпеки та розвитку ЄС.

Особливості відносин ФРН з державами ЄС. Розвиток стратегічного партнерства з США:

проблема співробітництва та напруженості. Держави СНД у політиці ФРН. Особливий

стратегічний характер відносин з Росією. Азіатський вектор у зовнішній політиці

Німеччини: відносини з Китаєм, Японією, Кореєю, Індією. Німеччина та держави

Латинської Америки. Активізація зовнішньої політики Німеччини в державах Африки.

Внесок Німеччини у рішення глобальних проблем. Діяльність ФРН у міжнародних

організаціях.

Тема 4. Зовнішня політика Італії.

Геополітичне положення Італії. Основні етапи у зовнішній політиці держави в

період «холодної війни». Наслідки закінчення «холодної війни» для зовнішньої політики

Італії. Розробка нової зовнішньополітичної доктрини. Ідея миру протоголлістів. Перехід

Італії у другій половині 90-х рр. до нового зовнішньополітичного курсу. Боротьба

політичних сил за владу в Італії та вплив цієї боротьби на зовнішню політику держави.

С.Берлусконні та його роль у формуванні зовнішньополітичного курсу держави. Італія та

процеси європейської інтеграції. Збільшення ролі держави в ЄС. Роль Італії як

регіонального лідера у сучасній системі міжнародних відносин. Нове розуміння ролі Італії

в контексті національних інтересів на Балканах та Середземномор’ї. Трансформація

стратегічного співробітництва з США. Стратегічне партнерство з Росією. Африканський

вектор у зовнішній політиці держави. Перехід Італії до нової політики по відношенню до

держав третього світу. Діяльність Італії у міжнародних організаціях. Стремління Італії

увійти до Ради безпеки ООН. Роль Італії у вирішенні глобальних проблем та забезпечення

міжнародної безпеки.

Тема 5. Зовнішня політика Австрії.

Особливості формування зовнішньополітичної доктрини держави після закінчення

Другої світової війни. Юридичне оформлення політики нейтралітету. Трансформація

австрійського нейтралітету. Вступ до ЄС. Співробітництво з ЄС у галузі безпеки.

Співробітництво з НАТО. Особливості політичного курсу держави на початку ХХІ ст..

Австрія та держави Східної та Центральної Європи. Роль держав СНД у зовнішній

політиці держави. Особливий характер австрійсько-російських відносин. Співробітництво

з США. Активізація ролі Австрії у третьому світі. Діяльність держави у міжнародних

організаціях. Політика Австрії як фактор стабільності в Європі.

Тема 6. Зовнішня політика держав Бенілюкс

Особливості геополітичного та соціально-економічного розвитку Бельгії,

Нідерландів. Особливості формування їх зовнішньополітичного курсу у період «холодної

війни». Вступ до НАТО та участь у розвитку інтеграційних процесів в Європі. Зовнішня

9

політика у 90-і рр. – початку ХХІ ст. Діяльність в рамках ЄС, двосторонні відносини з

європейськими державами. Відносини з США. Активізація азіатського та африканського

вектору у політиці держав. Роль держав у рішенні глобальних проблем. Діяльність у

міжнародних організаціях.

МОДУЛЬ 2.

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ДЕРЖАВ ПІВДЕННОЇ, ПІВНІЧНОЇ, СХІДНОЇ ТА

ЦЕНТРАЛЬНОЇ ЄВРОПИ

Зовнішня політика держав Південної Європи

Тема 7.Зовнішня політика Іспанії.

Геополітичне положення Іспанії, особливості її політичного, соціального та

економічного розвитку у другій половині ХХ ст., їх наслідки для зовнішньої політики

Іспанії. Крах диктатури Франко, перехід держави до демократизму. Основні фактори, які

обумовлюють вплив на формування нового зовнішньополітичного курсу держави.

Основні етапи еволюції зовнішньополітичної доктрини Іспанії в кінці ХХ – на початку

ХХІ ст. Вступ Іспанії до ЄС. Пріоритети європейської політки Іспанії. Іспанії та ЄС,

стратегічний особливий характер іспано-португальських відносин. Новий курс уряду

Саппатеро. Трансформація стратегічного партнерства з США. Активізація європейського

вектору. Стратегічний характер іспансько-російських відносин. Латиноамериканський

вектор як пріоритет сучасної політики Іспанії. Особливі відносини Іспанії з Бразилією,

Аргентиною, Мексикою. Роль Іспанії у розвитку інтеграційних процесів в Латинській

Америці. Іберо-американська співдружність. Роль Іспанії у Середземноморському регіоні.

Проблема Гібралтару. Активізація діалогу з африканськими державами. Національні

інтереси Іспанії в Азії та на Близькому Сході. Діяльність Іспанії у міжнародних

організаціях. Внесок Іспанії у рішення проблем міжнародної безпеки.

Тема 8. Зовнішня політика Португалії.

Особливості соціально-економічного та політичного розвитку держави у другій

половині ХХ ст. та їх наслідки для зовнішньої політики держави. Крах диктатури

Салазара та перехід держави у 70-і рр.. на шлях демократичних перетворень. Формування

нової зовнішньополітичної доктрини. Вступ до ЄС. Початок нового етапу в модернізації

держави та її зовнішньої політики. Пріоритети зовнішньополітичного курсу на початку

ХХІ ст. Європейський напрямок діяльності в ЄС. Двосторонні відносини з європейськими

державами. Особливий характер відносин з Іспанією. Іберійський пакт. Трансформація

стратегічного партнерства з США. Роль Португалії на Латиноамериканському континенті.

Особливості африканського вектору зовнішньої політики держави. Діяльність Португалії

у міжнародних організаціях, її роль у рішенні проблем міжнародної безпеки.

Тема 9. Зовнішня політика Греції та Кіпру

Особливості соціально-економічного та політичного розвитку Греції у другій

половині ХХ ст. та їх наслідки для зовнішньополітичного курсу держави. Особливості

розвитку грецької національної самосвідомості як основа протиріччя

зовнішньополітичного курсу держави. Зовнішня політика Греції в період «холодної

війни». Стратегічне партнерство з США, вступ до НАТО, вступ до ЄС. Кіпрська проблема

та її вплив та зовнішню політику держави. Пріоритети зовнішньої політики Греції в 90-х

рр. ХХ – початку ХХІ ст. Коректування зовнішньополітичного курсу. Особлива позиція

Греції щодо Югославії та Косово. Балканський напрямок у зовнішній політиці держави.

Роль Греції у розвитку європейської інтеграції. Відносини з Росією. Атлантичний вектор

та особливості його реалізації на початку ХХІ ст. Діяльність Греції у міжнародних

організаціях. Внесок Греції у рішення проблеми міжнародної безпеки.

10

Проблема Кіпру після Другої світової війни. Турецько-грецька війна та її наслідки.

Створення республіки Кіпр. Зовнішньополітичний курс Кіпру. Відносини з Грецією як

пріоритет. Вступ до ЄС та його наслідки для держави. Кіпрська проблема та перспективи

її рішення.

Тема 10. Зовнішня політика держав Північної Європи (Фінляндія, Норвегія,

Данія, Швеція, Ісландія, держави Балтії)

Зовнішня політика Фінляндії. Зовнішня політика Фінляндії в період «холодної

війни». Відмова від участі у військових блоках. Особливі відносини з СРСР.

Трансформація зовнішньополітичної доктрини Фінляндії та її зовнішньополітичного

курсу у 90-і рр. Вступ Фінляндії до ЄС, європеїзація її зовнішньополітичного курсу.

Відносини з державами Північної Європи. Особливий характер фінсько-російських

відносин. Фінляндія та процеси регіоналізації. Проект «Північний вимір». Роль держав

Балтії у зовнішньополітичному курсі держави. Арктичний вектор у зовнішній політиці

Фінляндії. Діяльність Фінляндії у міжнародних організаціях. Позиція фінського уряду з

проблеми європейської та міжнародної безпеки. Концепція «тотальної оборони».

Зовнішня політика Норвегії. Особливості економічного та політичного розвитку

Норвегії у другій половині ХХ ст. «Концепція народної монархії» у внутрішньому житті

держави. Зовнішньополітичний курс у період «холодної війни». Вступ до НАТО.

Особлива позиція Норвегії з питань європейської інтеграції. Стратегічне партнерство з

США. Особливі відносини з Великобританіє та державами Північної Європи.

Трансформація зовнішньополітичної доктрини держави у 90-х рр.. ХХ – початку ХХІ ст.

Діалог Норвегії з ЄС та державами Балтії. Особливості норвезько-американського

співробітництва на початку ХХІ ст. Нормалізація норвезько-російських відносин.

Арктичний вектор у зовнішній політиці держави. Активізація зовнішньої політики у

державах третього світу. Діяльність Норвегії в міжнародних організаціях. Внесок держав

у рішення проблем регіональної та міжнародної безпеки. Проект Торвальда Столтенберга

по створенню безпеки Північної Європи.

Зовнішня політика Данії. Фактори, під впливом яких йшло та іде формування

зовнішньої політики Данії. Основні напрямки зовнішньої політики держави в період

«холодної війни». Вступ до НАТО, ЄС, розвиток інтеграційних процесів в Північній

Європі. Трансформація зовнішньополітичної доктрини Данії в новій геополітичній

ситуації після закінчення «холодної війни». Активізація європейського напрямку розвитку

відносин з державами Балканського регіону. Характер стратегічного партнерства з США.

Проблема Арктики у зовнішній політиці Данії. Датсько-російські відносини. Участь

держави у міжнародних організаціях. Роль Данії у забезпеченні регіональної та

міжнародної безпеки. Позиція Данії з питання Сталтенберга.

Зовнішня політика Швеції. Особливості соціально-економічного та політичного

розвитку Швеції. Реалізація зовнішньополітичного курсу на основі нейтралітету та його

корекція у другій половині ХХ ст. Вступ до ЄС. Основні принципи шведського

нейтралітету. Дискусія з питання про перегляд політики нейтралітету к основи

зовнішньополітичного курсу на початку ХХІ ст. Європейський вектор. Швеція та ЄС,

держави Балтії, відносини з державами Північної Європи. Шведсько-російські відносини.

Швеція та США. Активізація взаємодії Швеції з державами третього світу.

Співробітництво з НАТО. Підходи Швеції до забезпечення європейської та міжнародної

безпеки. Діяльність Швеції у міжнародних організаціях.

Зовнішня політика Ісландії. Ісландія: особливості соціально-економічного та

політичного розвитку держави на початок ХХІ ст. особливості зовнішньої політики.

Проамериканізм. Відмова США від військової присутності на території Ісландії, наслідки

цього кроку для зовнішньої політики держави. Роль Північних держав у зовнішній

політики Ісландії.

11

Зовнішня політика держав Балтії. Геополітичне та геостратегічне положення

держав Балтії. Становлення незалежних держав Балтії у 90-і рр.. особливості формування

державності та проведення реформ. Фактори, які впливають на формування та

становлення зовнішньополітичних доктрин Естонії, Латвії, Литви. Зовнішньополітичні

пріоритети держав регіону. Вступ до НАТО та ЄС та їх наслідки. Інтеграційні процеси в

регіоні. Північноєвропейський вектор зовнішньої політики Естонії, Латвії, Литви. Росія та

держави Балтії. Підходи Балтійських держав до рішення проблем європейської безпеки.

Учать держав у міжнародних організаціях.

Тема 11. Зовнішня політика держав Східної та Центральної Європи у

європейській та світовій політиці (Польща, Чехія, Словаччина, Угорщина, Румунія,

Болгарія, держави Балканського півострова)

Особливості геополітичного положення держав регіону. Особливості соціально-

економічного та політичного розвитку держав у 90-і рр. Підсумки трансформації.

Становлення нової зовнішньополітичної доктрини. Визначення пріоритетів зовнішньої

політики. Курс на вступ до ЄС та НАТО. Участь у процесах регіональної інтеграції та

міжнародних організаціях. Особливості відносин з Росією та усередині регіону. Наявність

неврегульованих територіальних проблем.

Зовнішня політика Польщі. Зв'язок внутрішньої та зовнішньої політики. Вступ

Польщі до ЄС та НАТО та їх наслідки. Прагнення Польщі до ролі лідера серед держав

пострадянського простору. Курс на союз з США. Особлива позиція Польщі в ЄС. Участь у

Іранській компанії. Парламентські та президентські вибори 2010 р. їх підсумки та їх

наслідки для зовнішньої політики держави. Прагнення Польщі до регіонального лідерства.

Росія у зовнішній політиці Польщі. Діяльність Польщі у міжнародних організаціях.

Зовнішня політика Чехії та Словаччини. Особливості розвитку на шляху

демократизації, становлення державності в Чехії та Словаччині у 90-і рр. ХХ – на початку

ХХІ ст. Фактори,які обумовлюють формування зовнішньополітичної доктрини держави,

визначення головних цілей зовнішньополітичного курсу – вступ до НАТО та ЄС. Позиції

Чехії та Словаччини в ЄС. Особливості їх двосторонніх відносин з державами ЄС –

Німеччиною, Францією. Відносини з США як стратегічним партнером. Еволюція

зовнішньополітичної доктрини після вступу до ЄС та НАТО. Корекція зовнішньої

політики, Перегляд відносин з Росією. Позиція держав по проблемі забезпечення

європейської безпеки. Діяльність у міжнародних організаціях.

Зовнішня політика Угорщини. Особливості соціально-економічного та

політичного розвитку на початок ХХІ ст. Пріоритети зовнішньої політики держави у 90-х

рр.. Вступ до НАТО та ЄС. Угорщина та держави /європейського союзу. Співробітництво

з державами Східної Європи та СНД. Проблема угорсько-румунських відносин. Корекція

зовнішньополітичного курсу Угорщини на початку ХХІ ст. Трансформація угорсько-

російських відносин. Позиція Угорщини з проблеми європейської безпеки. Діяльність

Угорщини у міжнародних організаціях.

Зовнішня політика Румунії. Особливості соціально-економічного та політичного

розвитку Румунії на початку ХХІ ст. Фактори, які впливають на формування

зовнішньополітичного курсу держави. Ідея «Великої Румунії». Проблема Молдавії у

румунській зовнішній політиці. Наявність угорсько-румунських, румунсько-українських

протиріч, пов’язаних із територіальними зазіханнями Румунії. Курс Румунії щодо вступу

до НАТО та ЄС. Наслідки для держави вступу до цих структур. Проблема «румунських

циган». Діяльність у міжнародних організаціях.

Зовнішня політика Болгарії. Особливості переходу держави від тоталітаризму до

демократії. Зовнішньополітичний курс на вступ до НАТО та ЄС. Зовнішня політика

держави після вступу в ці структури. Європеїзм та атлантизм у зовнішній політиці.

Трансформація болгарсько-російських відносин у ХХІ ст. Діяльність Болгарії у

міжнародних організаціях.

12

Держави Балканського півострова. Розпад Югославії. Косовська криза. Причини

та наслідки першої балканської війни. Бомбардування Сербії у 1999 р. та їх наслідки. Роль

НАТО, ЄС США, Росії у рішенні конфлікту на Балканах. Проблема Косово. Надання

статусу його незалежності, наслідки цієї події.

Косово та Албанії як фактор нестабільності відносин з США та ЄС. Сербія.

Особливості зовнішньополітичного курсу держави. Хорватія та Словаччина. Курс на

вступ до Нато та ЄС. Македонія. Чорногорія та їх роль у системі міжнародних відносин на

Балканах. Діяльність Балканських держав у міжнародних організаціях. Конфліктний

потенціал та особливості проблем безпеки регіону.

13

СЕМІНАРСЬКІ ЗАНЯТТЯ

Семінар 1. Франція у європейській та світовій політиці на початку ХХІ ст.

1. Ідеологічні основи зовнішньополітичної доктрини Франції у другій половині ХХ – на

початку ХХІ ст. Голізм та неоголізм.

2. Еволюція зовнішньополітичної доктрини Франції та реформування

зовнішньополітичного курсу держави при Н. Саркозі.

3. Охарактеризуйте процес трансформації зовнішньої політики Франції, який

здійснюється Ф.Олландо

А) відносини з США

Б) Франція та ЄС

В) Франко-Російське співробітництво

Г) Підходи Франції до забезпечення безпеки у Європі

4. Середньоземноморський вектор політики Франції у контексті укріплення та впливу у

регіоні та у світі в цілому

Література.

1. Агеенов А. «Союз для Средиземноморья»: проблемы и противоречия/ А. Агеенов//

МЭиМО. – 2010. - № 9. – С. 66-71.

2. Бирюков С. Франция в НАТО [Електронний ресурс]// Режим доступу:

http://russ.dada.ru/polo/Franciya-v NATO.

3. Выступление Н. Саркози в Танжере 23.10.2007/Официальный сайт МИД Франции

[Електронний ресурс]// Режим доступу: http://www.diplomatic.gov.fr/fr pays-zones-geo

833/maroc.410/france-marok/185/visites 5538/discours-m-nicolas-sarkozy-president-

republiguer-tanger-23-oktobre 2007.5551.html.

4. Дудо А. Голлизм как модель национальной безопасности Франции [Електронний

ресурс]// Режим доступу: http://beliournal 4/2002/2/10.html.

5. Зверева Т. Внешняя политика Франции после прихода к власти Николя Саркози/ Т.

Зверева//МЭиМО. – 2008. - № 6. – С. 34-48.

6. Манжала В., Шаповалов О. Зміна тональності/ В. Манжола, О. Шаповалов// Зовнішні

справи. – 2008. - № 5. – С. 19-24.

7. Резчиков А. Франция и Германия создают новый союз/ А. Резчиков//Взгляд. –

04.03.2008 [Електронний ресурс]// Режим доступу:

http://www.vz.ru/politics/2008/3/4/149690/html.

8. Тимофеев М. О создании Союза для Средиземноморья: политический и

экономический аспекты [Електронний ресурс]// Режим доступу:

http://www.rodon.org/polit-080729104252.

9. Федоров С. «Перестройка» Саркози/ С. Федоров// Международная жизнь. – 2010.

Семінар № 2. Зовнішня політика Великобританії на початку ХХІ ст.

1. Еволюція зовнішньополітичної доктрини Великобританії в ХХІ ст. Сутність

корекції лейбористського зовнішньополітичного курсу сучасним урядом

консерваторів

2. Британія та ЄС в умовах його кризи.

3. Особливості британсько-американських та британсько-російських відносин на

сучасному етапі.

4. Роль Великобританії у боротьбі з міжнародним тероризмом

5. Інтереси Великобританії в Азії та Африці

6. Роль Великобританії у вирішенні проблем європейської та міжнародної безпеки.

Література.

14

1. Громыко, Ал. А. «Третий путь» — что дальше? / А. Громыко // Современная

Европа. - 2006. - Вып. II. С. 27—31.

2. Муслимов А. Европейский вектор внешней политики Великобритании в 1997—

2007 гг.: российская и англоязычная историография проблемы/ А.

Муслимов//Международное право и международные отношения. – 2009. – № 3.

3. Муслимов А. Позиция Великобритании по проблеме принятия Договора о

введении Конституции для Европы (2004—2005 гг.)/ А.

Муслимов//Международное право и международные отношения. – 2010. – № 4.

4. Новая концепция внешней политики Великобритании [Электронный ресурс] //

Режим доступа:

http://british.ucoz.ru/publ/novaja_koncepcija_vneshnej_politiki_velikobritanii/1-1-0-1

5. Терентьев А. Торийская внешняя политика Тони Блэра/ А. Терентьев // Мировая

экономика и международные отношения. - 2005. - № 9. - С. 47—54; № 10. - С. 45—

53.

6. Терентьев А. Британия Дэвида Камерона / А. Терентньев // МЭМО. – 2012. - № 1. –

С. 81-88.

7. Терентьев А. Россия и Великобритания / А. Терентньев // МЭМО. – 2009. - № 7. –

С. 64-72.

Семінар № 3. Зовнішня політика Німеччини на початку ХХІ ст.

1. Об’єднання Німеччини. Формування нової зовнішньополітичної доктрини держави

2. Фактори, які впливають на формування зовнішньополітичного курсу А. Меркель

3. Підходи Німеччини до питання розвитку ЄС та виходу його з кризи.

4. Російський фактор у зовнішній політиці Німеччини

5. Особливості та роль відносин Німеччини з Францією

6. Німеччини та держави третього світу

7. Роль Німеччини у вирішенні проблем європейської та міжнародної безпеки.

Література.

1. Братчиков И. Россия и Германия/ И. Братчиков//Международая жизнь. – 2000. - № 3.

2. Имангалиев Р. Новая Германия меняющемся мире. Международое положение и

внешняя политика Германии на рубеже ХХ – ХХІ вв./ Р. Имангалиев.- Казань, Новое

знакомство. – 2006. – 211 с.

3. Кокеев А. О соотношении атлантизма и европеизма во внешней политики ФРГ/ А.

Кокеев// МЭиМО. – 2009. - № 7. – С. 21-27.

4. Лукьянов А. Берлин – Ташкент/ А. Лукьянов// Азия и Африка. – 2006. - № 4. – С. 37-

39.

5. Мартинов А. Німецько-американські відносини/ А. Матринов// Людина і політика. –

2004. - № 1.

6. Мовчан М. Головні «мотори» європейської інтеграції/ М. Мовчан// Політика і час. –

2003. - № 11. – С. 69-76.

7. Павлов И. Германия между Бонном и Берлином/ И. Павлов//Международная жизнь. –

2004. - № 3 . – С. 87-91.

8. Погорельский С. Некоторые аспекты европейской политики объединенной Германии/

С. Погорельский// МЭиМО. – 2000. - № 1.

9. Романов В. Германия в Балтийском регионе/ В. Романов//Международная жизнь. –

1999. - № 1.

10. Романов С. Германия в Балканском регионе/ С. Романов// Международная жизнь. –

1999. - № 1. – С. 75-80.

11. Фолмер Р. Россия и Германия/ Р. Фолмер// МЭиМО. – 2001. - № 1.

15

12. Штолль К. Германия и африканское государство//К. Штолль//Азия и Африка. – 2003. -

№ 12.

Семінар № 4. Італія в системі європейської та світової політики

1. Охарактеризуйте етапи становлення зовнішньополітичної доктрини Італії

2. Розкрийте роль середземноморського фактору у зовнішній політиці Італії

3. Участь Італії у розвитку європейського інтеграційного процесу

4. Середземноморський вектор у зовнішній політиці Італії

5. Російський вектор у зовнішній політиці Італії

Семінар № 5. Зовнішня політика держав Східної та Центральної Європи на початку

ХХІ ст.

1. Особливості переходу держав регіону на демократичний шлях розвитку. Вплив

внутрішньої політики на зовнішньополітичний курс

2. Визначити головні пріоритети держав Східної та Центральної Європи у 90-х рр.

вступу до НАТО та ЄС

3. Особливості внутрішньої політики Польщі на початку ХХІ ст., прагнення до

регіонального лідерства.

4. Чехія, Словаччина, Угорщина: основні напрямки зовнішньої політики держав після

вступу до ЄС. Трансформація відносин з Росією.

5. Румунія та Болгарія, їх роль в системі міжнародних відносин в Європі після вступу до

ЄС.

Література.

1. Бирюков С. Германия-Польша-Россия: зона конфликта или пространство диалога/ С.

Бирюков// МЭиМО. – 2010. - № 5. – С. 52-61

2. Бутора М., Месежников Г. Опыт демократических перобразований Словакии/

М.Бутора, Г.Месежников, Л.Коллар. – Ин-т общественных проблем. – Братислава. –

2007. – 213 с.

3. Бухарин Н., Фурман Е. Восточная политика новых членов ЕС/ Н. Бухарин, Е. Фурман,

С. Волотов, Н. Фейт [Электронный ресурс] // Режим доступа:

http://analyticsmz.ru/?p=577

4. Орлик И. Центрально-Восточная Европа: от СЭВ до Евросоюза/ И. Орлик//Новая и

новейшая история. – 2009. - №2

5. Тарасов И. Ориентиры внешней политики Чехии/ И. Тарасов [Электронный

ресурс]//Режим доступа:

http://www.perspektivy.info/oykumena/europe/orientiry_vneshneiy_politiki_chehii_2008-8-

17-52-14.htm

Семінар № 6-7. Зовнішня політика держав Північної Європи

1. Фактори, які впливають на формування зовнішньої політики держав Північної

Європи

2. Політика «нейтралітету» та особливості її реалізації у зовнішній політиці держав

Північної Європи

3. Російський фактор у зовнішній політиці держав Північної Європи

4. Арктичний вектор та його особливості у зовнішній політиці держав Північної

Європи

5. Участь північних країн у розвитку інтеграційних процесів в Європі

6. Роль держав Північної Європи у вирішенні проблем міжнародної та європейської

безпеки

16

Література

1. Вейбуль Й. Краткая история Швеции/ Й. Вейбуль. – Стокгольм. – 1984.

2. Волков Р. Северные страны на рубеже тысячилетий / Р. Волков // МЭМО. – 2002. –

№ 6. – С. 82–87.

3. Воронов К. Країни Балтії у міжнародних відносинах/ К. Воронов// Політика і час. –

2002. - № 11.

4. Воронов К. Миротворчество стран Северной Европы: ответы на вызовы /

К. Воронов // МЭМО. – 2011. – № 12. – С. 57–68.

5. Воронов К. Нейтралетет в постфронтационной Европе: закат или поик новой

модели/ К. Воронов// МЭиМО. – 1995 . - № 5.

6. Воронов К. Россия и Северная Европа: новые ориентиры / К. Воронов // МЭМО. –

2009. – № 1. – С. 43.

7. Воронов К. Северная Европа после Кавказского кризисна: безопасность и

отношения с Россией / К. Воронов // МЭМО. – 2009. – № 5. – С. 52–58.

8. Воронов К. Страны Северной Европы: сближение геополитических линий /

К. Воронов // МЭМО. – 2010. – № 5. – С. 62–71.

9. Гриневецкий С. Путь к активному нейтралитету/ С. Гриневецкий. – К. – 2008. – С.

3-47.

10. Дерябин Ю. Северная Европа. Регион развития / Ю. Дерябин. – Москва, 2011. –

512 с.

11. Дерябин Ю. Финляндия и НАТО / Ю. Дерябин // Международная жизнь. – 2011. –

№ 7. – С. 113–115.

12. Дубинко Е. Формирование концепции внешней политики Дании (1993 – 2003 гг.)/

Е. Дубинко// Международное право и международные отношения. – 2008. - № 2.

13. Северная Европа. Регион нового развития/ под. ред. Ю.С. Дерябина, И.М.

Антошиной. – М. – «Весь мир», 2008. – 512 с.

14. Сергеев П. Норвежский нефтяной директорат и его образовательная программа /

П. Сергеев // МЭМО. – 2009. – № 3. – С. 140.

Семінар № 8. Зовнішня політика держав Південної Європи

6. Фактори, які впливають на формування зовнішньої політики держав Південної

Європи.

7. Розкрийте роль середземноморського фактору у зовнішній політиці Італії, Іспанії

та Португалії

8. Участь та підходи держав Південної Європи до розвитку європейського

інтеграційного процесу

9. Латиноамериканський вектор у зовнішній політиці Португалії та Іспанії

10. Держави Південної Європи та трансатлантичне співробітництво

11. Російський вектор у зовнішній політиці держав Південної Європи

12. Роль держав Південної Європи у вирішенні проблем міжнародної та європейської

безпеки.

Література.

1. Арбатова Н. Европеизм и атлантизм как две основы внешней политики Италии/ Н.

Арбатов// МЭиМО. – 2010. - № 5. – С. 52-61.

2. Барабашов В. Внешняя политика Италии на современном этапе/ В. Барабашов//

МэиМО. – 2003. - № 10. – С. 82-89.

3. Васильков В. Эволюция внешней политики Италии в регионе Ближнего Востока и

Средиземноморья (2001 - 2007)/ В. Васильков// МэиМО. – 2007. - № 4- С. 32-45.

17

4. Муромцева О. Италия: формирование концепции Средиземноморской безопасности/

О. Муромцева// МэиМО. – 2004. - № 9. – С. 167-170.

5. Ушакова Н. Инвестиционная политика Италии в Северной Африке в конце ХХ –

начале ХХІ вв./ Н. Ушакова// Азия и Африка. – 2005. - № 4.

6. Испания в начале ХХІ в. [учебное пособие]: МГИМО. – 2006. – 166 с.

7. Кандень П. Сербия между Косово, ЕС и Россией/ П. Кандель// МЭиМО. – 2009. - № 1.

– С. 52-60.

8. Ларін Є.С. Проблеми безпеки в політиці Іспанії в регіоні Середземномор’я / Є.С.

Ларін // Гілея . – вип.. 57. С. 701-709.

9. Ритов А. Внешняя политика Греции в эпоху глобальних перемен/ А. Ритов. – М.:

Икар, - 2007. – 60 с.

10. Ритов А. Кипр на пути к объединению/ А. Ритов. – М.: Икар, - 2005. – 66 с.

11. Соколова П. Основные направления внешней политики Греции/ П. Соколова//

МЭиМО. – 2010. - № 8. – С. 84-94.

12. Филис К. Дилемма Греции сквозь призму улучшений российско-турецких отношений/

К. Филис// МЭиМО. – 2007. - № 12. – С. 80-87.

13. Черкасова Е. Поворот во внешней политике Испании: амбиции и границы

возможного/ Е. Черкасова//МЭиМО. – 2005. - № 8. – С.65-76.

Методичні вказівки до семінарських занять.

Кожне питання семінарського заняття повинно містити коротку постановку

проблеми, доповідь мусить мати послідовне викладення науковою мовою та закінчуватися

висновком.

Після закінчення викладення питання (термін доповіді може складати 5-10 хвилин)

студент повинен вміти відповісти на поставлені питання аудиторії та викладача. Відповіді

доповідача оцінюються як додаткові бали, так само й питання поставлені іншими

студентами зараховуються їм як додаткові бали.

Кожне питання семінарського заняття обговорюється у вигляді дискусії (якщо

проблема містить спірні питання) або підведення підсумків. Якщо аудиторія має

доповнення, то вони також оцінюються як додаткові бали.

Протягом відповіді на семінарському занятті студент повинен мати уявлення про

загальнополітичний розвиток регіону чи країни, яка розглядається в темі та розуміти

основні пріоритетні вектори їх зовнішньої політики, знати політичні характеристики

політичних лідерів цих країн.

18

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1. Етап трансформації Європейського економічного співтовариства в Європейський

2. Розширення ЄС.

3. Геополітичні параметри країн Західної Європи.

4. Країни Західної Європи і Україна

5. Проаналізуйте специфіку розвитку ітеґраційних процесів у Західній Європі.

6. Виділіть позиції Великої Британії, Німеччини та Франції щодо принципів реалізації

ітеґраційних процесів у Європі.

7. Дослідіть роль політичного, соціально-економічного, культурного та

демографічного чинників у процесі формування позиції провідних

західноєвропейських держав на проблему розширення ЄС.

8. З’ясуйте вплив зовнішніх чинників на розвиток ітеґраційних процесів у Західній

Європі.

9. Країни Західної Європи і глобальні виклики сучасност

10. “Третій шлях” Т. Блера.

11. Великобританія і сучасні проблеми західноєвропейської інте грації.

12. Великобританія, НАТО і ЄПБО.

13. “Особливі відносини” Великобританії з США.

14. Проблема децентралізації у Великобританії

15. Політичні кризи у російсько-великобританських відносинах

16. Фолклендська криза

17. Новий курс «загальної залученості» у зовнішній політиці Д. Кемерона

18. Роль французької дипломатії в активізації європейського інтеграційного процесу.

19. Зовнішній курс уряду Ж. Ширака: французький варіант неоконсервативної

політики.

20. Марі Ле Пен та Національний фронт у політичному житті Франції

21. Основні вектори зовнішньої політики Франції за Н. Саркозі

22. Сучасні проблеми зовнішньої політики Франції за Ф Олландо

23. Франція, «арабська весна» та міграційна криза ЄС

24. Проблема Сирії у зовнішній політиці Франції

25. Об’єднання ФРН та зовнішня політика Г. Коля

26. Сучасні проблеми участі Німеччини в інтеграційному процесі

27. Зростання зовнішньоекономічної ролі ФРН в умовах глобалізації

28. Основні вектори зовнішньої політики Німеччини за Ф.Шрьодера

29. Пріоритети зовнішньої політики ФРН при А. Меркель

30. Нова доктрина зовнішньої політики Німеччини 2012 р.

31. Трансформація відносин Росії та Німеччини у ХХІ ст.

32. Національні інтереси країн Бенілюксу у біполярну та постбіполярну добу.

33. Країни Бенілюксу у світових та європейських організаціях

34. Формування засад зовнішньополітичної діяльності Австрії, Ліхтенштейну та

Швейцарії.

35. Проаналізуйте політику нейтралітету Швейцарії.

36. З’ясуйте особливості зовнішньої політики Ліхтенштейну.

37. Рух “Вперед, Італія!” та С. Берлусконі — нові тенденції у сфері зовнішньої

політики Італії

38. «Світ протогоністів» та активізації зовнішньої політики Італії

39. Формування атлантичної зовнішньополітичної доктрини Італії.

40. Ітеґраційні процеси в Європі та участь в них Італії.

41. «Союз для Середземномор’я»

42. Вибори 1996 р. в Іспанії і перемога Народної партії Х. Аснара.

43. Доктрина Сапатеро

19

44. Позиція Іспанії щодо проблем створення Європейського Союзу.

45. Співвідношення атлантизму та європеїзму у зовнішній політиці Іспанії

46. Роль Іспанії у врегулюванні міжнародних конфліктів сучасності

47. Охарактеризуйте позицію Іспанії на проблему подальшого розширення ЄС

48. Еволюція американо-португальських відносин.

49. Ітеґраційні процеси у Європі та позиція Португалії.

50. Співвідношення американського та європейського напрямів у зовнішній політиці

Греції.

51. Середземномор’я та Балкани як пріоритети зовнішньополітичної діяльності Греції.

52. Проаналізуйте витоки кіпрської проблеми

53. Проаналізуйте енергетичну складову російсько-грецьких відносин.

54. Еволюція національних інтересів країн регіону Північної Європи

55. Особливості політики “активного нейтралітету” та посередництва.

56. Європейська політика країн Північної Європи.

57. Дослідіть позицію Ісландії щодо ітеґраційних процесів у Західній Європі.

58. Проаналізуйте європейську ініціативу Фінляндії 59. Регіон Центрально-Східної Європи в євроінтеграційних процесах

60. Атлантизм у зовнішній політиці країн ЦСЄ

61. Польща як регіональний лідер у ЦСЄ

62. Балкани на європейська інтеграційна політика

63. Конфліктний потенціал Балканського півострова

64. Румунія та Болгарія: євроатлантичний вектор їх зовнішньої політики

65. Наслідки розпаду Югославії

20

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

Варіант 1.

1. Арктичний вектор у зовнішній політиці Швеції

2. Охарактеризуйте зовнішньополітичну доктрину Іспанії

Варіант 2.

1. Арктичний вектор у зовнішній політиці Норвегії

2. Американсько-іспанські відносини на сучасному етапі

Варіант 3.

1. Арктичний вектор у зовнішній політиці Данії

2. Іспансько-російські відносини в ХХІ ст.

Варіант 4.

1. Арктичний вектор у зовнішній політиці Фінляндії

2. Характери та особливості іспансько-португальських відносин

Варіант 5.

1. Відносини ЄС та Норвегії

2. Африканський вектор у зовнішній політиці Іспанії

Варіант 6.

1. Американський вектор у зовнішній політиці Швеції

2. Характер іспансько-російських відносин

Варіант 7.

1. Американський вектор у зовнішній політиці Норвегії

2. Держави Карибського басейну у зовнішній політиці Іспанії

Варіант 8.

1. Американський вектор у зовнішній політиці Данії

2. Позиція Іспанії щодо подій «арабської весни»

Варіант 9.

1. Американський вектор у зовнішній політиці Фінляндії

2. Іспансько-французькі відносини

Варіант 10.

1. Держави Балтії у зовнішній політиці Швеції

2. Дайте характеристику політиці Іспанії у Середземномор’ї

Варіант 11.

1. Держави Балтії у зовнішній політиці Норвегії

2. Африканський вектор у зовнішній політиці Іспанії

Варіант 12.

21

1. Держави Балтії у зовнішній політиці Данії

2. Позиція Іспанії щодо забезпечення Європейської безпеки

Варіант 13.

1. Держави Балтії у зовнішній політиці Фінляндії

2. Китайський вектор у зовнішній політиці Іспанії

Варіант 14.

1. Російсько-датські відносини в ХХІ ст.

2. Діяльність Іспанії в іберійсько-американському співробітництві

Варіант 15.

1. Відносини Росії та Норвегії в ХХІ ст.

2. Відносини Іспанії та ЄС

Варіант 16.

1. Російсько-фінські відносини в ХХІ ст.

2. Роль Іспанії у боротьбі з міжнародним тероризмом

Варіант 17.

1. Російсько-шведські відносини в ХХІ ст.

2. Розкрийте позицію Іспанії у Близькосхідному конфлікті

Варіант 18.

1. Розкрити діяльність Швеції в Північному Союзі

2. Латиноамериканський вектор у зовнішній політиці Португалії

Варіант 19.

1. Розкрити діяльність Данії в Північному Союзі

2. Африканський вектор у зовнішній політиці Португалії

Варіант 20.

1. Розкрити діяльність Норвегії в Північному Союзі

2. Держави Східної Європи у зовнішній політиці Іспанії

Варіант 21.

1. Розкрити діяльність Фінляндії в Північному Союзі

2. Діяльність Іспанії у міжнародних організаціях

Варіант 22.

1. Політика Фінляндії в Африці

2. Діяльність Італії у міжнародних організаціях

Варіант 23.

1. Американський вектор у зовнішній політиці Норвегії

2. Зовнішньополітична доктрина Італії в ХХІ ст.

22

Варіант 24.

1. Американський вектор у зовнішній політиці Данії

2. Діяльність Італії в НАТО

Варіант 25.

1. Американський вектор у зовнішній політиці Швеції

2. Середземноморський вектор у зовнішній політиці Італії

Варіант 26.

1. Американський вектор у зовнішній політиці Фінляндії

2. Дайте характеристику італійсько-російським відносинам

Варіант 27.

1. Китайський вектор у зовнішній політиці Норвегії

2. Італійсько-американські відносини на сучасному етапі

Варіант 28.

1. Китайський вектор у зовнішній політиці Швеції

2. Балканський вектор у зовнішній політиці Італії

Варіант 29

1. Китайський вектор у зовнішній політиці Данії

2. Підходи Італії до забезпечення європейської безпеки

Варіант 30.

1. Китайський вектор у зовнішній політиці Фінляндії

2. Роль Італії у подіях «арабської весни»

Варіант 31.

1. Підходи Фінляндії до вирішення проблем безпеки в Європі

2. Італійсько-турецькі відносини на початку ХХІ ст.

Варіант 32.

1. Підходи Данії до вирішення проблем безпеки в Європі

2. Позиція Італії щодо арабсько-ізраїльського конфлікту

Варіант 33.

1. Підходи Швеції до вирішення проблем безпеки в Європі

2. Італійсько-французькі відносини на початку ХХІ ст.

Варіант 34.

1. Підходи Норвегії до вирішення проблем безпеки в Європі

2. Італійсько-німецькі відносини на початку ХХІ ст.

Варіант 35.

1. Латиноамериканський вектор у зовнішній політиці Данії

23

2. Розкрити фактори впливу на формування зовнішньополітичного курсу Італії

Варіант 36.

1. Латиноамериканський вектор у зовнішній політиці Швеції

2. Розкрити фактори впливу на формування зовнішньополітичного курсу Іспанії

Варіант 37.

1. Латиноамериканський вектор у зовнішній політиці Норвегії

2. Розкрити роль Португалії у європейській системі міжнародної безпеки

Варіант 38.

1. Латиноамериканський вектор у зовнішній політиці Фінляндії

2. Китайський фактор у зовнішній політиці Італії

Варіант 39.

1. Діяльність Швеції в ООН та інших міжнародних організаціях

2. Охарактеризуйте африканський напрямок у зовнішній політиці Італії

Варіант 40.

1. Діяльність Данії в ООН та інших міжнародних організаціях

2. Роль Італії у боротьбі з міжнародних тероризмом

Варіант 41.

1. Діяльність Норвегії в ООН та інших міжнародних організаціях

2. Пріоритетні напрямки зовнішньої політики Греції

Варіант 42.

1. Діяльність Фінляндії в ООН та інших міжнародних організаціях

2. Відносини Іспанії та Франції

Вимоги.

Скласти аналітичну записку (за вибором студента)

Об’єм – не менше 8-10 стр. на кожне питання Шрифт – 14, Times New Roman,

обов’язків список джерел та літератури.

24

ІНДИВІДУАЛЬНІ НАУКОВО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ.

1. Написати політичний портрет одного з політичних діячів сучасної Європи. Вимоги:

об’єм – не менше 5-6 стр. Шрифт – 14, Times New Roman, обов’язків список джерел

та літератури.

2. Робота з контурними мапами (завдання за варіантами)

1. Відзначити на мапі найбільш великі країни Європи (за площиною.

населенням – 5 країн) та їхні столиці.

2. Нанести на мапу країни, які проводять політику нейтралітету та їхні

столиці.

3. Нанести на мапу країни, які вступили до НАТО в ХХІ ст., вказати

їхні столиці.

4. Нанести на мапу країни Північної Європи.

5. Нанести на мапу 5 найменших країн Європи.

(Додаток 1.)

25

ОРІЄНТОВНИЙ ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ МОДУЛЬНОЇ КОНТРОЛЬНОЇ РОБОТИ

Рівень 1.

Дати поняття: Лісабонський договір, Союз для Середземномор’я, Світ протагоністів,

«Третій шлях», Велика Північна Європа, Доктрина Сапатерро, Неоголізм, Північний

потік, Нейтральні країни, Північна Європа

Рівень 2. Вказати дати:

1. Повернення Франції у військові структури НАТО

2. Криза євроконституції

3. Прихід до влади у Франції соціалістів з Ф. Олландо

4. Прихід до влади у ФРН «великої коаліції» з А. Меркель

5. Вступ до ЄС Румунії та Болгарії

6. Прийняття Лісабонського договору

7. Прихід до влади у Великобританії консерваторів з Д. Кемероном

8. Створення Союзу для Середземномор’я

9. Східне розширення ЄС

10. Створення Європейського Союзу

Рівень 3. Надати характеристику зовнішньополітичної діяльності політичного діяча ХХІ

ст. в Європейських країнах (Д. Кемерона, Ф. Олландо, А. Меркель тощо).

Рівень 4. Надати розгорнуті відповіді на запитання:

1. Охарактеризуйте особливості підходів до євроінтеграції Франції, Німеччини та

Великобританії

2. Покажіть еволюцію атлантичного вектору зовнішньої політики Німеччини у 90-х

рр. ХХ – початку ХХІ ст.

3. Охарактеризуйте процеси децентралізації у країнах Західної Європи

4. Покажіть еволюцію атлантичного вектору зовнішньої політики Великобританії у

90-х рр. ХХ – початку ХХІ ст.

26

РОЗПОДІЛ БАЛІВ, ЯКІ ПРИСВОЮЮТЬСЯ СТУДЕНТАМ

Семінари – 24 бали

СРС – 10 балів

ІНДЗ:

- Політичний портрет – 3 балів

- Контурна карта – 3 бали

МКР - 10 балів

Загалом – 50 балів

Для допуску до екзамену студент повинен набрати мінімум 35 з 50 балів протягом

семінарських занять, виконання СРС, ІНДЗ та написання МКР

Екзамен 50 балів

27

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

Основна література

1. Агеенов А. «Союз для Средиземноморья»: проблемы и противоречия/ А. Агеенов//

МЭиМО. – 2010. - № 9. – С. 66-71.

2. Ананьева Е. «Midterm blues» или маятник пришел в движение? (Внешняя политка

Британии) / Е. Ананьева // МЭиМО. – май 2012. – С. 91-105.

3. Андреева Т. Британо-Российские отношения при правительстве Д. Кэмерона-

Н.Клегга / Т. Андреева // МЭиМО. – 2014. - № 10. – С. 20-33.

4. Арбатова Н. Европеизм и атлантизм как две основы внешней политики Италии/ Н.

Арбатов// МЭиМО. – 2010. - № 5. – С. 52-61.

Балтийского моря // Международные отношения и экономическая

5. Басов Ф. Политика Германии по вопросу расширения ЕС / Ф. Басов // МЭиМО. –

2015. - № 10. – С. 18-22.

6. Барабашов В. Внешняя политика Италии на современном этапе/ В. Барабашов//

МЭиМО. – 2003. - № 10. – С. 82-89.

безопасность (сборник статей). СПб. - 2002. – С. 90 – 93.

7. Бирюков С. Германия-Польша-Россия: зона конфликта или пространство диалога/ С.

Бирюков// МЭиМО. – 2010. - № 5. – С. 52-61.

8. Бирюков С. Германия и Франция: к согласию во имя Европы? / С. Бирюков //

МЭиМО. – 2014. - № 12. – С. 82-90.

9. Бирюков С. Франция в НАТО [Електронний ресурс]// Режим доступу:

http://russ.dada.ru/polo/Franciya-v NATO.

10. Братчиков И. Россия и Германия/ И. Братчиков//Международая жизнь. – 2000. - № 3.

11. Бутора М., Месежников Г. Опыт демократических перобразований Словакии/

М.Бутора, Г.Месежников, Л.Коллар. – Ин-т общественных проблем. – Братислава. –

2007. – 213 с.

12. Бухарин Н., Фурман Е. Восточная политика новых членов ЕС/ Н. Бухарин, Е.

Фурман, С. Волотов, Н. Фейт [Электронный ресурс] // Режим доступа:

http://analyticsmz.ru/?p=577

13. Васильков В. Эволюция внешней политики Италии в регионе Ближнего Востока и

Средиземноморья (2001 - 2007)/ В. Васильков// МэиМО. – 2007. - № 4- С. 32-45.

14. Вейбуль Й. Краткая история Швеции/ Й. Вейбуль. – Стокгольм. – 1984.- 465 с.

15. Великобритании / А. Громыко. — М., 2002.

16. Власов С.Н. Европейская безопасность в контексте германских интересов/ С.Н.

Власов/ АН УССР. – К. – 1991.

17. Внешняя политика и безопасность европейских государств / М.: ИНИОН, 1995.

18. Воронов К. Країни Балтії у міжнародних відносинах/ К. Воронов// Політика і час. –

2002. - № 11.

19. Воронов К. Нейтралетет в постфронтационной Европе: закат или поик новой

модели/ К. Воронов// МЭиМО. – 1995 . - № 5.

20. Воронов К. Страны Северной Европы: сближение геополитических линий/ К.

Воронов//МЭиМО. – 2010. - № 5. – С.62-71.

21. Выступление Н. Саркози в Танжере 23.10.2007/Официальный сайт МИД Франции

[Електронний ресурс]// Режим доступу: http://www.diplomatic.gov.fr/fr pays-zones-geo

833/maroc.410/france-marok/185/visites 5538/discours-m-nicolas-sarkozy-president-

republiguer-tanger-23-oktobre 2007.5551.html.

22. Гриневецкий С. Путь к активному нейтралитету/ С. Гриневецкий. – К. – 2008. – С. 3-

47.

23. Громыко, Ал. А. «Третий путь» — что дальше? / А. Громыко // Современная Европа.

- 2006. - Вып. II. С. 27—31.

28

24. Декларация «Третий путь» // Политические реформы в Великобритании/ А.

Громыко. – М. – 2002.

25. Декларація для Європи // Політика і час. — 1997. — № 2.

26. Дубинко Е. Формирование концепции внешней политики Дании (1993 – 2003 гг.)/ Е.

Дубинко// Международное право и международные отношения. – 2008. - № 2.

27. Дудо А. Голлизм как модель национальной безопасности Франции [Електронний

ресурс]// Режим доступу: http://beliournal 4/2002/2/10.html.

28. Европейский союз / О.В. Буторион, Ю.А. Борко. – М., 2003. – 379 с.

29. Зверева Т. Внешняя политика Франции после прихода к власти Николя Саркози/ Т.

Зверева//МЭиМО. – 2008. - № 6. – С. 34-48.

30. Зверева Т. Итоги президентских выборов и внешняя политика Франции / Т. Зверева

// Международная жизнь. – май 2012. – С. 76-90.

31. Зверева Т. Средиземноморский проект Парижа / Т. Зверева // МЭиМО. – 2014. - № 8.

– С. 56-66.

32. Имангалиев Р. Новая Германия меняющемся мире. Международое положение и

внешняя политика Германии на рубеже ХХ – ХХІ вв./ Р. Имангалиев.- Казань, Новое

знакомство. – 2006. – 211 с.

интересов / АН УССР, Киев, 1991.

33. Испания в начале ХХІ в. [учебное пособие]: МГИМО. – 2006. – 166 с.

34. Кандень П. Сербия между Косово, ЕС и Россией/ П. Кандель// МЭиМО. – 2009. - №

1. – С. 52-60.

35. Карцев А.С. Взаимодействие государств Балтийского моря в борьбе с

организованной преступностью/ А.С. Карцев// Риски мягкой безопасности.

Приоритетный проблемы Балтийского региона (сборник статей). – СПб., 2002. – С.

14-16.

36. Классен И. Новый курс во внешней политике Германии / И. Классен//

Международная жизнь. – май 2014. – С. 103-112.

37. Кокеев А. О соотношении атлантизма и европеизма во внешней политики ФРГ/ А.

Кокеев// МЭиМО. – 2009. - № 7. – С. 21-27.

38. Крашевський А.А. Северное измерение Европейского союза: логика процесса/ А.А.

Крашевский // Россия в глобальном мире. – СПб. – 2001.-С.46-49.

39. Лісабонська декларація про модель загальної безпеки // Політика і час.-1997. — № 1.

40. Леонов Е. Современная Германия в фарватере концепции глобального лидерства

США / Е. Леонов // Международная жизнь. – июнь 2015. - С. 136-146.

41. Лукьянов А. Берлин – Ташкент/ А. Лукьянов// Азия и Африка. – 2006. - № 4. – С. 37-

39.

42. Максимычев И. Германський фактор европейской безопасности/ И. Максимычев //

Международная жизнь. – 1998. - № 7.

43. Манжала В., Шаповалов О. Зміна тональності/ В. Манжола, О. Шаповалов//

Зовнішні справи. – 2008. - № 5. – С. 19-24.

44. Мартинов А. Німецько-американські відносини/ А. Матринов// Людина і політика. –

2004. - № 1.

45. Мовчан М. Головні «мотори» європейської інтеграції/ М. Мовчан// Політика і час. –

2003. - № 11. – С. 69-76.

46. Муромцева О. Италия: формирование концепции Средиземноморской безопасности/

О. Муромцева// МэиМО. – 2004. - № 9. – С. 167-170.

47. Муслимов А. Европейский вектор внешней политики Великобритании в 1997—2007

гг.: российская и англоязычная историография проблемы/ А.

Муслимов//Международное право и международные отношения. – 2009. – № 3.

48. Муслимов А. Позиция Великобритании по проблеме принятия Договора о введении

Конституции для Европы (2004—2005 гг.)/ А. Муслимов//Международное право и

международные отношения. – 2010. – № 4.

29

49. Новая концепция внешней политики Великобритании [Электронный ресурс] //

Режим доступа:

http://british.ucoz.ru/publ/novaja_koncepcija_vneshnej_politiki_velikobritanii/1-1-0-1

50. Огнесян А. Ловушка для Германии? / А. Огнесян // Международная жизнь. —

февраль 2015. — С. 66-70.

51. Орлик И. Центрально-Восточная Европа: от СЭВ до Евросоюза/ И. Орлик//Новая и

новейшая история. – 2009. - №2

52. Павлов И. Германия между Бонном и Берлином/ И. Павлов//Международная жизнь.

– 2004. - № 3 . – С. 87-91.

53. Павлов Н. Российский вектор во внешней политике А. Меркель / Н. Павлов //

МЭиМО. – 2014. - № 10. – С. 31-42.

54. Парфенова Л.Б. Интеграция Польши в Европейский союз: состояние и прогнозы/

Л.Б. Парфенова // МЭМО. – 1999. - № 4. – С. 75 – 80.

55. Платошкин Н. Греческий кризис: кто виноват и что делать? / Н. Платошкин //

Международная жизнь. – июль 2015. – С. 16-24.

56. Погорельская С. «Где мы сильны…» (Новая германская политика в Евросоюзе в

2010 г.) // МЭиМО. – 2011. - № 7. – С. 44-57.

57. Погорельский С. Некоторые аспекты европейской политики объединенной

Германии/ С. Погорельский// МЭиМО. – 2000. - № 1.

58. Резчиков А. Франция и Германия создают новый союз/ А. Резчиков//Взгляд. –

04.03.2008 [Електронний ресурс]// Режим доступу:

http://www.vz.ru/politics/2008/3/4/149690/html.

59. Ристе У. История внешней политики Норвегии. М., 2003. – 350 с.

60. Ритов А. Внешняя политика Греции в эпоху глобальних перемен/ А. Ритов. – М.:

Икар, - 2007. – 60 с.

61. Ритов А. Кипр на пути к объединению/ А. Ритов. – М.: Икар, - 2005. – 66 с.

62. Романов В. Германия в Балтийском регионе/ В. Романов//Международная жизнь. –

1999. - № 1.

63. Россия в Европейском союзе. Почему? – Рига, 1999. – 293 с.

64. Северная Европа. Регион нового развития/ под. ред. Ю.С. Дерябина, И.М.

Антошиной. – М. – «Весь мир», 2008. – 512 с.

65. Соколова П. Основные направления внешней политики Греции/ П. Соколова//

МЭиМО. – 2010. - № 8. – С. 84-94.

66. Спільна стратегія Європейського Союзу // Політика і час. — 2000.-№ 3-4.

67. Тарасов И. Ориентиры внешней политики Чехии/ И. Тарасов [Электронный

ресурс]//Режим доступа:

http://www.perspektivy.info/oykumena/europe/orientiry_vneshneiy_politiki_chehii_2008-

8-17-52-14.htm

68. Терентьев А. Британия Девида Кемерона / А. Терентьев // МЭиМО. – 2012. - № 1. –

С. 81-88.

69. Терентьев А. Россия и Великобритания: от сближения к «холодной войне» / А.

Терентьев// МЭиМО. – 2009. - № 7. – С. 64-72.

70. Терентьев А. Торийская внешняя политика Тони Блэра/ А. Терентьев // Мировая

экономика и международные отношения. - 2005. - № 9. - С. 47—54; № 10. - С. 45—

53.

71. Тимофеев М. О создании Союза для Средиземноморья: политический и

экономический аспекты [Електронний ресурс]// Режим доступу:

http://www.rodon.org/polit-080729104252.

72. Трунов Ф. Участие ФРГ в международном кризисном урегулировании (1991-2012) /

Ф. Трунов // МЭиМО. – 2014. - № 19. – С. 34-44.

30

73. Ушакова Н. Инвестиционная политика Италии в Северной Африке в конце ХХ –

начале ХХІ вв./ Н. Ушакова// Азия и Африка. – 2005. - № 4.

74. Фадеєва В.Д. Сонет государств Балтийского моря на пороге ХХІ века/ В.Д. Фадеева

// Россия в глобальном мире. СПб., 2001. – С. 145 – 149.

75. Федоров С. «Перестройка» Саркози/ С. Федоров// Международная жизнь. – 2010.

76. Филис К. Дилемма Греции сквозь призму улучшений российско-турецких

отношений/ К. Филис// МЭиМО. – 2007. - № 12. – С. 80-87.

77. Фитуни Л. «Арабская весна»: трансформация политических парадигм в контексте

международных отношений / Л. Фитуни // МЭиМО. – 2012. - № 1. – С. 3-14.

78. Фокин С.В. Экономические интересы Северных стран в регионе Балтийского моря/

С.В. Фокин // Международные отношения и экономическая безопасность (сборник

статей). СПб., 2002. – С. 90 – 93.

79. Фолмер Р. Россия и Германия/ Р. Фолмер// МЭиМО. – 2001. - № 1.

80. Черкасова Е. Поворот во внешней политике Испании: амбиции и границы

возможного/ Е. Черкасова//МЭиМО. – 2005. - № 8. – С.65-76.

81. Шапкин С. Дания и международное миротворчество/ С. Шапкин // Зарубежное

обозрение. – 2001. - №1.

82. Штолль К. Германия и африканское государство/К. Штолль//Азия и Африка. – 2003.

- № 12.

83. Freudenstein R. Poland, Germany and the EU // International Affairs. 1998.

Vol. 74, №1. – p/41 – 54.

84. Pesonen P. Finland, Sweden and the EU. Tampere, 1998.

85. Sundelius, Bengt. Foreign Policies of Northern Europe. Boulder, Co. Westview Press.

1982.

Додаткова література

1. Америки, но не жертвовать собственными интересами/ В.Иноземцев, Н.Кузнецов //

Международная жизнь. — 2003.-№ 4.

2. Басараб М. На противагу російському впливу/ М. Басараб // Політика і час. — 2003.-

№ 5.

3. Блейс Д. Европейская безопасность после 11 сентября/ Д. Блейс // МЭиМО.-2003.-№

6.

4. Борко В. Европейский Союз/ В. Барко. — М., 2002.

5. Европейский Союз на рубеже структурных преобразований // Зеркало

6. Иванов И. Европа в преддверии ХХІ/ И. Иванов // Международная жизнь.-1999. —

№ 1.

7. Иноземцев В., Кузнецов Н. Европейцы согласны уважать интересы

8. Копійка В., Шинкаренко Т. Європейський Союз/ В. Копійка. — К., 2001.

9. Нарочицкий И. Европа старая. Европа новая/ И. Нарочицкая // Международная

жизнь. — 2003.- № 4.

недели.-2003.-№ 25.-5-11 июля.

10. Осадчая И. Европейский Союз: вчера, сегодня, завтра/ И. Осадчая // Наука и жизнь.-

2003.-№ 6.

11. Осадчук Б. Розвал старого західного світу/ Б. Осадчук // Політика і час.-2003.-№ 5.

12. Павлов И. Россия и Европа/ И.павлов // Международная жизнь.-2003.-№ 9-10.

13. Панфілов О. Фундамент Європейської безпеки/ О.Панфілов // Політика і час.-2003.-

№ 9.

14. Рокар М. Миссия Европы/ М.Рокар // День.-2003.-№ 84.-24 мая.

15. Рудаков П. Сучасні європейські інтеграційні проекти/ П.Рудаков // Політична

думка.-2002.-№ 2-3.

16. Храбан Н. НАТО і ЄС та європейська оборонна політика/ Н. Храбан // Політика і

час.-2003.-№ 1.

31

17. Чернега В. Западноевропейский Союз в тени НАТО/ В. Чернега // Международная

жизнь.-1998.-№ 8.

Інтернет ресурси

1. Cайт Ради ЄС /http://ue.eu.int/Pesc/default.asp?lang=en

2. Cайт генерального директора з зовнішніх зв’язків Комісії Європейських

спільнот /http://europa.eu.int/comm/external_relations/index.htm.

3. Європарламент / www.europarl.de

4. Європейська комісія / www.eu-kommission.de

5. Організація Північно-Атлантичного Договору / www.nato.int

6. Сайт електронного журналу «Международное право и международные отношения»

/http://www.beljournal.evolutio.info

7. Сайт Міністерства іноземних справ Греції /http://www.mfa.gr\en-US

8. Веб сайт центру досліджень європейської політики

(CEPS)/http://shop.ceps.ua

9. Уряд Великобританії / http: www.number-10.gov.uk/

10. Секретаріат її Величності у Великобританії / http:/www.hmso.gov.uk

11. Служба безпеки Великобританії/ http://www. mi5.gov.uk.

12. Консервативна партия Великобританії/ http://www.conservarive-

party.org.uk

13. Лейбористська партія Великобританії/ http://www.labour.org.uk:

14. Міністерство закордонних справ Греції/ http:"www.mfa.gr

15. Парламент Греції/ http:/ www.parliament.gr/

16. Міністерство закордонних справ Данії/ http://www.um.dk/

17. Королівський дім Данії/ http: '.www.kongehuset.dk/

18. Парламент Данії / http: "www.folketinget.dk'

19. Королівський дім Іспанії /http:' /www.casareal.es, casareal'Iiome.html

20. Уряд Іспанії / http://www.la-moncloa.es/

21. Сенат Іспанії / http: wwAv.senado.es

22. Парламент Італії / http://www.parlamento.it'

23. Уряд Італії / http://www.palazzochigi.it

24. Сенат Італії / http: /www.senate).it'senato.htm

25. Парламент Латвії / http:/ saule2.saeima.lv/

26. Президент Латвії / http:' www.president.lv/

27. Міністерство закордонних справ Литви / http: /www.urm.lt

28. Президент Литви / http: '.'www.president.lt

29. Парламент Люксембургу / http:/'www .chd.lu'

30. Уряд Люксембургу / http; 'www.gouvemement.lu/

31. Міністерство закордонних справ Македонії / http://www.mnr.gov .mk;

32. Уряд Македонії / http:/ www.gov.mk/

33. Національний банк Молдавії / http;'. www.bnm.org

34. Королівський дім Нідерландів / http:7www.koninklijkhuis.nl

35. Міністерство закордонных справ Нідерландів / http; www.minbuza.nl

36. Парламент Нідерландів / http: www.parlemenl.nl'

37. Уряд Німеччини / http: www.govemment.de

38. Президент Німеччини / http:/ www.bundespraesident.de

39. Федеральні збори Німеччини / http:'www.bundestag.de'

40. Федеральний канцлер Німеччини / http:"www.bundesregierung.de

41. Бундесрат Німеччини / http://www.bundesrat.de/

42. Соціал-демократична партія / http: www.spd.de

43. Християнський демократичний союз / http; "www.cdu.de

44. Міністерство закордонних справ Норвегії / http: odin.dep.no ud

45. Парламент Норвегії / http:www.stortinget.no’

32

ПИТАННЯ ДО ЕКЗАМЕНУ

1. Фактори, які пливають на сучасну зовнішню політику Німеччини

2. Охарактеризуйте роль Німеччини в європейських інтеграційних процесах

3. Дайте аналіз особливості німецько-французьких відносин

4. Охарактеризуйте особливості Нової німецької політики за А. Меркель

5. Проаналізуйте німецько-російські відносини у ХХІ ст.

6. Надайте характеристику американському вектору зовнішньої політики Німеччини

7. Охарактеризуйте зовнішню політику об’єднаної Німеччини в Азії та Африці

8. Латиноамериканський вектор зовнішньої політики Німеччини

9. Фактори, які пливають на сучасну зовнішню політику Франції

10. Охарактеризуйте роль Франції в європейських інтеграційних процесах

11. Особливість епохи неоголізму у зовнішній політиці Франції

12. Середземноморський вектор зовнішньої політики Франції

13. Дайте аналіз відносинам Франції з США та її участі в НАТО

14. Особливості французсько-російських відносин в ХХІ ст.

15. Французько-британське співробітництво в ЄС

16. Охарактеризуйте нові підходи до зовнішньої політики Франції за Ф.Олландо

17. Фактори, які пливають на сучасну зовнішню політику Великобританії

18. Відносини Великобританії з країнами Азії та Африки

19. Дайте аналіз еволюції «особливих відносин» Великобританії та США

20. Особливості британсько-російських відносин в ХХІ ст.

21. Проблема Фолклендських островів у зовнішній політиці Великобританії

22. Охарактеризуйте курс на «глобальну залученість» у зовнішній політиці консерваторів

у Великобританії

23. Особливості «третього шляху» у зовнішній політиці лейбористів у Великобританії

24. Дайте аналіз процесам децентралізації у Великобританії

25. Охарактеризуйте роль Великобританії в ЄС

26. Особливості позицій держав Західної Європи з українського питання

27. Охарактеризуйте особливості підходів Франції, Німеччини та Великобританії до

європейської оборонної політики

28. Дайте характеристику особливостям сучасної зовнішньої політики Австрії

29. Дайте характеристику особливостям сучасної зовнішньої політики Швейцарії

30. Дайте характеристику особливостям сучасної зовнішньої політики Нідерландів

31. Фактори, які пливають на сучасну зовнішню політику Італії

32. Охарактеризуйте роль Італії в ЄС

33. Середземноморський вектор зовнішньої політики Італії

34. Визначте роль Італії у подіях «арабської весни».

35. Дайте характеристику італійсько-російським відносинам

36. Охарактеризуйте проблему нелегальної міграції у зовнішній політиці країн західної

Європи.

37. Охарактеризуйте Латиноамериканський вектор у зовнішній політиці країн

Піренейського півострова

38. Дайте характеристику еволюції зовнішньополітичної доктрини Іспанії наприкінці ХХ

– початку ХХІ ст.

39. Охарактеризуйте середземноморський вектор зовнішньої політики Іспанії.

40. Охарактеризуйте атлантичний вектор зовнішньої політики Португалії.

41. Охарактеризуйте основні пріоритети зовнішньої політики Португалії на початку ХХІ

ст.

42. Греція та Кіпр в сучасній європейській системі міжнародних відносин

43. Особливості та пріоритети політики держав Балканського півострова: Сербії,

Чорногорії, Албанії, Македонії, Хорватії та Словенії

33

44. Проаналізуйте сучасні підходи до поняття «Північна Європа», «Мала Північна

Європа», «Велика Північна Європа», «Нова Північна Європа».

45. Проаналізуйте розвиток інтеграційних процесів в Північній Європі.

46. Арктичний вектор у зовнішній політиці держав Північної Європи

47. Охарактеризуйте особливості Швецького та Фінського нейтралітету

48. Дайте характеристику сучасній зовнішній політиці Фінляндії

49. Дайте характеристику сучасній зовнішній політиці Швеції

50. Дайте характеристику сучасній зовнішній політиці Норвегії

51. Дайте характеристику сучасній зовнішній політиці Ісландії

52. Дайте аналіз особливостям зовнішньої політики Скандинавських країн

53. Держави Балтії та їх роль у системі міжнародних відносин

54. Охарактеризуйте особливості переходу країн Центрально-Східної Європи на

демократичний шлях розвитку

55. Охарактеризуйте залучення країн Центрально-Східної Європи до євроінтеграційного

процесу

56. Дайте аналіз атлантизму у зовнішній політиці країн Центрально-Східної Європи

57. Визначте роль Польщі як регіонального лідера.

58. Охарактеризуйте актуальні напрямки зовнішньої політики Польщі

59. Проаналізуйте роль Румунії та Болгарії в сучасній системі міжнародних відносин

60. Основні напрямки зовнішньої політики Чехії, Словаччини та Угорщини

34

ДОДАТКИ