МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІНСТИТУТ МАГІСТРАТУРИ, АСПІРАНТУРИ, ДОКТОРАНТУРИ

EUROPEAN CREDIT TRANSFER SYSTEM

ECTS – ІНФОРМАЦІЙНИЙ ПАКЕТ

Напрям підготовки 6.050504-ЗварюванняОсвітньо-кваліфікаційний рівень – магістр

8.05050403 «Відновлення та підвищення зносостійкості деталей та конструкцій

Вінниця – 2012 p.

I НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАДА. Назва й адреса

Вінницький національний технічний університет (ВНТУ).Юридична адреса Університету:21021, Вінницька обл., м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 95. Тел.: 38-0432-32-57-18. Факс: 38-0432-46-57-72.Ел. пошта: vstu@vstu.vinnica.ua.

Схема розташування університету

Б. Академічний календарНавчання проводиться по три семестровій схемі з 1 вересня по 30 червня.

1м навчальний триместр

Теоретичний триместр

Сесія Канікули

тижні період тижні період тижні період14(Т) 1.09-

05.122009 р.

2(С) 08.12-19.12

2009 р.

1(К) 01.01.-07.01

2010 р.

2м навчальний триместр

Теоретичний триместр

Сесія Канікули

тижні період тижні період тижні період10 (Т) 22.12-

31.122009 р.08.01-06.03

2010 р.

2(С) 09.03-20.03

2010 р.

- -

3м навчальний триместр

Теоретичний триместр

Сесія Канікули

тижні період тижні період тижні період12

(Т,Мд)23.03-12.06

2010 р.

2(С)9(Мд,А)

15.06-26.061.09-31.10

2010 р.

9(К) 29.06-28.08

2010 р.

Примітка :А – атестація;Т – теоретичне навчання;С – сесія;К – канікули;Мд – підготовка магістерської дипломної роботи .

3

В. Координатор ECTS від закладу

Координатором ECTS від університету є заступник проректора з навчальної та науково-методичної роботи к.т.н., доцент Лисенко Геннадій Леонідович. м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 95, ГНК 214. Тел.: 38-0432-513-368. Факс: 38-0432-465-772. Ел. пошта: lgl @ vstu . vinnica . ua .

Зв’язатися з координатором можливо з понеділка по п’ятницю з 14.30 по 18.00 годину, крім четверга.

Г. Загальний опис закладу

Вінницький національний технічний університет заснований у 1960 р. як загальнотехнічний факультет Київського технологічного інституту харчової промисловості, який у 1964 р. було передано до складу Київського політехнічного інституту і на базі якого у 1966 р. було створено Вінницький філіал Київського політехнічного інституту. З 01.01.1974 р. Постановою Ради Міністрів СРСР №701 від 24 вересня 1973 року був створений Вінницький політехнічний інститут як самостійний навчальний заклад. Постановою Кабінету Міністрів України №244 від 20.04.1994 року на базі Вінницького політехнічного інституту був створений Вінницький державний технічний університеті, заснований на державній формі власності і підпорядкований Міністерству освіти і науки. Указом Президента України № 868/2003 від 21 серпня 2003 року Вінницькому державному технічному університету надано статус національного з подальшим іменуванням його - Вінницький національний технічний університет.

Діяльність університету здійснюється згідно зі Статутом, зареєстрованим Міністерством освіти і науки України за №144 від 23.09.2003 року.

Рішенням Вінницької обласної ради народних депутатів для розбудови у Вінниці вищого навчального закладу політехнічного профілю на околиці міста було виділено 25 гектарів землі, на яких уже в 1967 році було зведено два перших навчальних корпуси, перший студентський гуртожиток та декілька господарських приміщень.

Сьогодні на цій території розкинулись 12 корпусів, шість із яких об’єднані переходами в єдиний комплекс, стадіон з рекортановим покриттям бігових доріжок, підземний легкоатлетичний манеж, 12 відкритих спортивних майданчиків для ігрових видів спорту, 7 гуртожитків, санаторій-профілакторій для оздоровлення студентів і їдальня, яка забезпечує смачними стравами щодня всіх бажаючих студентів та співробітників університету.

Університет має розвинуту інфраструктуру, високий кадровий і науковий потенціал, належне матеріально-технічне забезпечення навчального процесу.

Взявши до своїх навчальних планів ще з 1991 року все краще із канадської системи вищої технічної освіти та завершивши в 1996 році в рамках програми Tampus-Tacis спільний проект з Датським технічним університетом із Копенгагена та

4

технологічним інститутом Лундського університету із Швеції по організаційному та методичному забезпеченню підготовки магістрів за Європейськими стандартами, ВНТУ повністю інтегрувався в Європейську та світову систему вищої освіти і готує сьогодні фахівців широкого спектра технічних та менеджерських спеціальностей більше ніж з 50 напрямках науково-технічного поступу, здатних на рівних конкурувати як з європейськими, так і американськими спеціалістами.

Відповідно до рішення Державної акредитаційної комісії від 24 лютого 2004 року, протокол №49 про наслідки акредитації Вінницького національного технічного університету його визнано акредитованим за статусом вищого закладу освіти четвертого рівня з правом готувати фахівців за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра, спеціаліста, магістра з напрямків та спеціальностей в обсягах прийому, вказаних в ліцензії.

Сьогодні ВНТУ – це найбільший навчальний заклад в Подільському економічному регіоні, що охоплює три адміністративні області, єдиний представник від України в IFIA – Всесвітній організації винахідницьких організацій з центром в Женеві. Університет, один із небагатьох вузів України, що прийняті до Міжнародної асоціації університетів, який є не лише центром освіти і науки, але і центром культури в регіоні, який навчає студентів за власними оригінальними навчальними планами і виховує за власною оригінальною концепцією виховання.

Університет в своїй структурі має Центр гендерних досліджень, створений за ініціативи та безпосереднього фінансування ООН.

Сучасна поліграфічна база університету здатна оперативно і якісно друкувати навчальні посібники та монографії.

Університет випускає щомісяця громадсько-політичний часопис "Імпульс", котрий користується авторитетом не лише в університеті і в регіоні, та наукові журнали: "Вісник Вінницького політехнічного інституту", який Вищою Атестаційною комісією України визнаний фаховим у галузях технічних, економічних та педагогічних наук; "Оптико-електронні інформаційно-енергетичні технології", "Інформаційні технології та комп’ютерна інженерія", "Сучасні технології, матеріали і конструкції в будівництві " які є фаховими у галузі технічних наук та збірник праць "Sententiae", який є фаховим у галузі філософських наук. Ці журнали визнаються як в наукових колах України, так і за її межами як найбільш серйозні українські наукові періодичні видання.

Керівний склад ВНТУ:Посади Прізвище, ім’я, по

батькові, вчений ступінь та звання

телефон, факс, електронна пошта

Ректор Грабко Володимир Віталійович, доктор технічних наук, професор

тел. 0432-560-848,факс.0432-465-772.E-mail: v n tu@vntu.edu.ua , gra b ko@vntu.edu.ua

Перший проректор з Романюк Олександр тел.: 0432-46-68-09,

5

науково-педагогічної роботи по організації навчального процесу та його науково-методичного забезпечення

Никифорович, доктор технічних наук, професор

0432-59-82-17. E-mail: romanyuk@ vntu.edu.ua

Проректор з наукової роботи

Павлов Сергій Володимирович, доктор технічних наук, професор

тел.: 0432-50-51-29, 0432-59-86-25.факс: 0432-51-15-81E-mail: psv@vntu.edu.ua

Проректор з науково-педагогічної роботи по організації виховного процесу

Писклярова Анна Валеріївна, кандидат технічних наук

тел.: 0432-59-82-15, 0432-46-69-46.E-mail: panna@ vntu.edu.ua

Проректор з науково-педагогiчної роботи по iнтеграцiї навчання з виробницвом та мiжнароднiй iнтеграцiї

Мiзерний Вiктор Миколайовичкандидат технiчних наук, доцент

Тел.: 0432-513-137E-mail: mvm@vntu.edu.ua

Проректор з науково-педагогiчної роботи по матерiально-технiчному забезпеченнi навчального та наукового процесiв

Ковальчук Василь Іванович

тел: 0432-511-576E-mail: kovalchuk@vntu.edu.ua

Структурними підрозділами Університету є:

1. Професійно-спеціалізовані навчально-наукові інститути:1.1. Інститут автоматики, електроніки та комп'ютерних систем управління, до

складу якого входять:факультет автоматики та комп'ютерних систем управління (кафедри -

комп'ютерних систем управління; автоматики та інформаційно-вимірювальної техніки; метрології та промислової автоматики);

факультет функціональної електроніки та лазерної техніки (кафедри - лазерної та оптикоелектронної техніки; електроніки; загальної фізики);

комп’ютерний центр.1.2. Інститут будівництва, теплоенергетики та газопостачання, до складу якого

входять:факультет будівництва та будівельного менеджменту (кафедри –

містобудування та архітектури; промислового та цивільного будівництва; менеджменту в будівництві, охорони праці і безпеки життєдіяльності);

6

факультет теплоенергетики та газопостачання (кафедри – теплоенергетики; теплогазопостачання; інженерної та комп’ютерної графіки);

комп’ютерний центр;студентське проектно-конструкторське бюро.1.3. Інститут електроенергетики та електромеханіки, до складу якого входять:факультет електроенергетики (кафедри - електричних станцій та систем;

теоретичної електротехніки та промислової електроніки; філософії); факультет електромеханіки, електроспоживання та енергетичного менеджменту

(кафедри - електромеханічних систем автоматизації в промисловості і на транспорті; електротехнічних систем електроспоживання та енергозбереження; українознавства, політології і права);

науково дослідна лабораторія волоконно-оптичних систем і комплексів;комп’ютерний центр.1.4. Інститут інформаційних технологій та комп’ютерної інженерії, до складу

якого входять:факультет комп'ютерних систем та мереж (кафедри - обчислювальної техніки;

захисту інформації; іноземних мов);факультет комп'ютерного інтелекту (кафедри - інтелектуальних систем;

програмного забезпечення; вищої математики);науково-навчальний комп'ютерний центр перспективних інформаційних

технологій;центр електронних комунікацій “Інтерцек”;комп’ютерний центр.1.5. Інститут машинобудування та транспорту, до складу якого входять:факультет технології, автоматизації та комп'ютеризації машинобудування

(кафедри - технології та автоматизації машинобудування; металорізальних верстатів та обладнання автоматизованих виробництв; прикладної математики);

факультет автомобілів та їх ремонту і відновлення (кафедри - автомобілів та транспортного менеджменту; технології підвищення зносостійкості; опору матеріалів та прикладної механіки);

навчальний комплекс “ВНТУ-ФЕСТО”;науково-навчальний виробничий центр інженерії металів та транспорту;комп’ютерний центр.1.6. Інститут радіотехніки, зв'язку та приладобудування, до складу якого входять:факультет радіотехніки та телекомунікацій (кафедри – радіотехніки;

телекомунікаційних систем та телебачення; мовознавства);факультет медико-біологічного та електронного приладобудування (кафедри -

проектування комп'ютерної та телекомунікаційної апаратури; проектування медико-біологічної апаратури; інтеграції навчання з виробництвом);

комп’ютерний центр.1.7. Інститут менеджменту і екології та економічної і екологічної кібернетики,

до складу якого входять:факультет фінансового та зовнішньоекономічного менеджменту (кафедри -

менеджменту та моделювання в економіці; фінансів і кредиту; технічного перекладу);

7

факультет інформаційного, промислового та спортивного менеджменту (кафедри - економіки промисловості та організації виробництва; інформаційного менеджменту; підготовки менеджерів);

факультет екології та екологічної кібернетики (кафедри - моделювання та моніторингу складних систем; хімії та екологічної безпеки; культурології мистецтва та дизайну; педагогіки, психології та соціології).

комп’ютерний центр.2. Профільно-об’єднуючі навчально-наукові та науково-виробничі інститути:2.1. Навчально-науковий Інститут гуманітарно-педагогічних проблем та

виховання, до складу якого входять:кафедра культурології, мистецтва та дизайну (подвійне підпорядкування);кафедра педагогіки, психології та соціології (подвійне підпорядкування);кафедра фізичного виховання;спортклуб;Центр культурології та виховання студентів (художні музеї, меморіал Ф.

Коновалюка, клуб, лабораторія дизайну, лабораторія психологічних досліджень, лабораторія соціологічних досліджень);

комп’ютерний центр;спортивно-оздоровчий табір “Супутник”.2.2. Навчально-науковий Інститут магістратури, аспірантури та докторантури, до

складу якого входять:відділ магістратури;відділ аспірантури і докторантури;спеціалізовані ради;комп’ютерний центр.2.3. Навчально-науковий Інститут міжнародних зв'язків, до складу якого

входять:відділ міжнародних зв’язків;деканат по роботі з іноземними студентами;кафедра мовознавства;підготовче відділення для іноземців;відділ координацій міжнародних програм;комп’ютерний центр.2.4. Навчально-науковий Інститут довузівскої підготовки, до складу якого

входять:підготовче відділення для громадян України;відділення кафедри прикладної математики;відділення кафедри фізики;підготовчі курси;комп’ютерний центр;2.5. Навчально-науковий Інститут інтеграції навчання з виробництвом, до складу

якого входять:кафедра інтеграції навчання з виробництвом (подвійного підпорядкування);інформаційно-аналітичний центр;організаційний відділ;

8

факультет підвищення кваліфікації з сучасних комп’ютерних технологій;факультет підвищення кваліфікації керівників організацій та підприємств;факультет підвищення кваліфікації в галузі енергетики;факультет перепідготовки економічних кадрів;відділ цільової підготовки та працевлаштування студентів;комп’ютерний центр;відділ професійної підготовки;2.6. Науково-виробничий Інститут організаційного та методичного забезпечення

навчання, до складу якого входять:навчальний відділ;навчально-методичний відділ;науково-технічна бібліотека з комп’ютерним центром обслуговування

абонентів;інститутські методико-диспетчерські центри (подвійного підпорядкування);наукова лабораторія організації та аналізу навчального процесу.3. До складу Університету також входять: 3.1. Науково-дослідна частина;3.2. Науково-дослідний інститут проблем моделювання багатозв’язних систем;3.3. Центри: “Інженерна екологія”; “Аналого-цифрові системи”;

“Мікрокомп’ютерні і медичні системи”; Регіональний центр Академії педагогічних наук України;

3.4. Науково-дослідні лабораторії: “Борекс-Гідравліка”, “Гідроагрегат”; автоматизованих систем управління енергоресурсами; гендерних досліджень; математичного та імітаційного моделювання електричних мереж; нових інформаційних технологій; гідродинаміки; діагностування електронної апаратури; ефективних будівельних конструкцій; автоматизації наукових досліджень; відмовостійких інформаційно-обчислювальних і керуючих систем; екологічних досліджень та екологічного моніторингу; проблем вищої школи;

3.5. Комп’ютерний інформаційно-видавничий центр “Універсум-Вінниця”;3.6. Підрозділи та служби університету: відділ кадрів, бухгалтерія, планово-фінансовий відділ, відділ забезпечення

орендних платежів та комунальних послуг, канцелярія, архів, патентний відділ, редколегії наукових журналів, редакційно-видавничий відділ; редколегія часопису “Імпульс”, електротехнічна лабораторія, спеціалізована група з питань енергозбереження, перший відділ, другий відділ, копіювально-розмножувальна дільниця, відділ охорони праці та безпеки і життєдіяльності, штаб цивільної оборони, їдальня, стадіон “Олімпійський”, санаторій-профілакторій (подвійного підпорядкування), медичний пункт (подвійного підпорядкування).

Санаторій-профілакторій та медпункт мають необхідну матеріально-технічну базу, укомплектовані медичним і обслуговуючим персоналом і проводять лікування та оздоровлення студентів і співробітників за безперервним графіком роботи.

3.7. Підрозділи та служби адміністративно-господарської частини:відділ матеріально-технічного постачання та експлуатаційно-технічного

обслуговування, господарський відділ, відділ головного енергетика, відділ головного механіка, студмістечко, відділ автотранспорту та механізації, відділ зв'язку з

9

квазіелектронною автоматичною телефонною станцією, технічний відділ адміністративно-господарської частини, відділ поточного та капітального ремонтів, навчально-виробнича дільниця, пральня, бюро перепусток.

Професорсько-викладацький складУніверситет укомплектовано кваліфікованим професорсько-викладацьким

складом, який здатний забезпечити підготовку фахівців на рівні державних вимог. Підготовку спеціалістів в університеті забезпечують 47 кафедр та 28 їх філій на підприємствах та організаціях м. Вінниці та області. 37 кафедр очолюють доктори наук, професори, що становить 79%.

Загальна чисельність професорсько-викладацького складу - 609 осіб, з них штатних, зайнятих на постійній основі та на засадах внутрішнього сумісництва 547 осіб, що складає 90%, а працюючих на засадах зовнішнього сумісництва 62 осіб (10%). В тому числі 57 докторів наук, професорів, що становить біля 10,4 %, 334 кандидатів наук, доцентів – 61 %. Середній вік педагогічно-викладацького складу складає 48 років.

Наукові дослідження і науково-технічна діяльність Основні наукові напрями досліджень університету відповідають

пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки, визначеними в Законі України “Про приоритетні напрямки розвитку науки і техніки”, а саме:

– фундаментальні дослідження в галузі фізики твердого тіла, фізики плазми, фізико-хімії;

– розробка теоретичних основ створення нових речовин і матеріалів;– наукові основи створення перспективних інформаційних технологій,

приладів комплексної автоматизації, систем зв’язку, ресурсозберігаючих технологій, медичних засобів;

– наукові проблеми розбудови державності України;– філософія прав людини, проблеми наукової раціональності та гендерної

справедливості в сучасній філософії;– розробка наукових основ проблем наукового змісту освіти та методики

навчання й виховання, проблем гуманізації та інтеграції у технічній освіті;– дослідження екологічного стану довкілля та встановлення

закономірностей багатофакторних впливів та синергетичних ефектів в екологічних системах;

– створення високоефективних автоматизованих систем управління й контролю енергоспоживання, систем діагностики високовольтного устаткування електроенергетичних мереж;

– створення нових процесів та обладнання для віброударних технологій, розробка гідроапаратів та гідросистем із підвищеними техніко-економічними показниками;

– розвиток феноменологічної теорії руйнування суцільних, пористих та композиційних матеріалів із великими пластичними деформаціями та удосконалення технології обробки матеріалів тиском;

10

– розробка й упровадження ефективних будівельних конструкцій, нових будівельних матеріалів, елементів та технологій будівництва;

– розробка пристроїв та систем інформаційно-вимірювальної техніки, радіоелектронної та біомедичної апаратури, комп’ютерної та оптоелектронної техніки;

– розробка ефективних моделей управління регіональним економічним розвитком та сучасного підприємництва.

У ВНТУ зосереджені визнані наукові школи, які створюють основний науковий потенціал університету, з напрямків:

– розробка математичних моделей процесів, що протікають в енергетичних та екологічних системах, інформаційно-вимірювальних систем та систем автоматичного та автоматизованого керування цими процесами (наук. кер. заслужений діяч науки і техніки України, д.т.н., проф., акад. АПНУ Мокін Б. І.);

– теплообмін та гідродинаміка полікомпонентних поліфазних потоків і середовищ в елементах тепло- і біотехнологічного устаткування; аналіз та синтез тепло- і біотехнологічних систем (наук. кер. заслужений працівник народної освіти України, д.т.н., проф. Ткаченко С. Й.);

– дослідження фізичних процесів у газових та напівпровідникових середовищах і розробка пристроїв мікроелектроніки на цій основі (наук. кер. д.т.н., проф. Осадчук В. С.);

– автоматизація оптимального керування режимами електроенергетичних систем (наук. кер. д.т.н., проф. Лежнюк П. Д.);

– оптико-електронні й інформаційно-енергетичні технології (наук. кер. заслужений діяч науки і техніки України, д.т.н., професор Кожем’яко В. П.);

– феноменологічні критерії руйнування суцільних, пористих та композиційних матеріалів у межах великих пластичних деформацій та застосування їх у вирішення технологічних задач механіки (наук. кер. д.т.н., проф. Огородніков В.А.);

– розробка методів та засобів математичного моделювання пристроїв і систем автоматики та інформаційно-вимірювальної техніки (наук. кер. д.т.н., проф. Квєтний Р. Н.);

– негатроніка (наук. кер. д.т.н., проф. Філинюк М. А.);– створення теорії, математичних моделей і методів синтезу складних

систем контролю, діагностики й управління в промисловості, аерокосмічній і оборонній сферах (наук. кер. заслужений діяч науки УРСР, д.т.н., проф. Кузьмін І. В.);

– формування ефективної моделі управління сучасним підприємством за умов поглиблення ринкових відносин (наук. кер. д.е.н., проф. Мороз О. В.);

– інформаційно-вимірювальні системи в енергозберігаючих технологіях із застосуванням електромеханічних перетворювачів (наук. кер. д.т.н., проф. Поджаренко В. О.).

– теорія розрахунку і розробка вібраційних і віброударних процесів і машин (наук. кер. д. т. н., проф. Іскович-Лотоцький Р. Д.).

11

Д. Процедура допуску до навчанняДля в’їзду в Україну на навчання у період з 15 серпня до 15 листопада

підставою для оформлення в’їзної візи з метою навчання є оригінал запрошення від вищого навчального закладу, в інші терміни – оригінал відповідного запрошення та клопотання Міністерства освіти і науки про навчання візової підтримки.

У ВНТУ функціонує підготовче відділення, яке здійснює довузівську підготовку іноземних громадян для отримання освіти у вищих навчальних закладах України.

Нині в університеті навчаються за контрактом іноземні громадяни з 19 країн. З 2000 року Інститут міжнародних зв’язків здійснює прийом до ВНТУ іноземних громадян на заочну форму навчання з російською та англійською мовами викладання.

З метою надання студентам ВНТУ можливостей навчання в закордонних університетах, за підтримки головного представництва в нових незалежних державах Ради міжнародних наукових досліджень та обмінів (IREX), в 2000 році при Інституті міжнародних зв’язків ВНТУ створений консультаційний центр “Навчання за кордоном”.

На підготовче відділення реєстрація здійснюється до 15 листопада.Під час навчання на підготовчому відділені вивчають наступні дисципліни:

українська (російська ) мова, математика, фізика, хімія, креслення, країнознавство, основи інформатики і обчислювальної техніки.

По закінченню підготовчого відділення та атестації отримують свідоцтво на бланку визначеного зразка.

Іноземні студенти, що бажають поступати на перший курс університету, повинні мати відповідні завірені документи про закінчення підготовчого відділення в інших університетах.

12

ІІ ЗАГАЛЬНА ПРАКТИЧНА ІНФОРМАЦІЯ

А. Формальності, прийняті в Україні, щодо прийому студентів.

Порядок прийому іноземних громадян на навчання в Україні регламентується “Положенням при прийом іноземців та осіб без громадянства на навчання до вищих навчальних закладів”, яке затверджено Постановою Кабінету Міністрів України № 1238 від 5 серпня 1998 року.

Прийом іноземних громадян на навчання здійснюється вищими навчальними закладами, які мають ліцензію на право навчання іноземців.

Прийом іноземців на навчання здійснюється на підставі:міжнародних договорів України;загальнодержавних програм;договорів, укладених вищими навчальними закладами з юридичними та

фізичними особами.Прийом іноземних громадян на навчання за міжнародними договорами та

загальнодержавними програмами здійснюється у порядку, передбаченими цими документами. При цьому іноземці зараховуються до вищих навчальних закладів (переводяться з одного навчального закладу до іншого в межах України) на підставі направлення міністерства освіти і науки.

Для в’їзду в Україну на навчання у період з 15 серпня до 15 листопада підставою для оформлення в’їзної візи з метою навчання є оригінал запрошення від вищого навчального закладу, в інші терміни – оригінал відповідного запрошення та клопотання Міністерства освіти і науки про навчання візової підтримки.

Іноземці подають до вищих навчальних закладів такі документи:а) анкету встановленого зразка;б) копію документа про освіту та одержані з навчальних дисциплін оцінки

(бали);г) копію документа про народження.До аспірантури і докторантури, крім зазначених, іноземні громадяни

подають також документи про повну вищу освіту (закінчення магістратури).При в’їзді іноземних громадян на навчання в Україну вони повинні мати:а) анкету встановленого зразка;б) копію документа про освіту та одержані з навчальних дисциплін оцінки

(бали);в) документ про відсутність ВІЛ–інфекції, якщо інше не передбачено

міжнародними договорами України;г) медичний сертифікат про стан здоров’я, засвідчений офіційним органом

здоров’я країни, з якої прибув іноземець, і виданий не пізніше ніж за два місяці до від’їзду на навчання в Україну;

д) копію документа про народження;е) 6 фотокарток розміром 60х40 мм;ж) зворотний квиток з відкритою датою повернення на батьківщину

терміном до одного року.

13

Зазначені в підпунктах “б”, “г”, і “е” документи повинні бути засвідчені відповідно до законодавства країни їх видачі та легалізовані в посольствах України за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України.

Б. Як потрапити до закладу.

1. Для отримання запрошення на навчання:Факсом або e-mail передати документ про повну середню освіту з

отриманими оцінками та сторінки паспорту, з яких можна отримати інформацію про фамілію, ім’я, по-батькові громадянина, рік народження, місце проживання, номер і серію паспорта, рік його видачі та строк дії.

2. Для отримання візи в посольстві України необхідно подати в посольство:

2.1. Документ про середню освіту з отриманими оцінками;2.2. Довідку про відсутність СНІДу;2.3. Медичний сертифікат про стан здоров’я, затверджений органом

охорони здоров’я відповідної країни;2.4. Документ про народження;2.5. Запрошення на навчання.3. При приїзді в Україну і пересіченні кордону:3.1. Документи, які перераховані в пунктах 2.1.–2.5., до того ж медичний

сертифікат повинен бути виданий не пізніше двох місяців до в’їзду в Україну.3.2. Паспорт з візою для в’їзду в Україну на навчання.3.3. Зворотній квиток з відкритою датою повернення на батьківщину

строком до одного року.3.4. Дві фотографії 3х4 см.3.5. Документ, який підтверджує наявність не менше 2500$;4. Про дату прибуття, номер рейсу потрібно повідомити не менше як за 7

днів в університет, щоб наш представник зустрів іноземного громадянина.

В. Вартість проживання.

Вартість проживання в гуртожитках університету не перевищує 300$ за рік. Вартість проживання сплачується окремо від вартості навчання.

Г. Забезпечення житлом.

Всі іноземні студенти на період навчання забезпечуються місцем в гуртожитку з розрахунку не менше шести квадратних метрів на людину, у двомісній або тримісній мебльованій кімнаті. В разі відрахування студента з Університету він втрачає право на проживання у гуртожитку.

14

Д. Здоров’я і страхування.

В Університеті працює здоровпункт, обладнаний сучасним медичним устаткуванням, в якому студенти мають можливість провести певне медичне обстеження, отримати, при необхідності, першу медичну допомогу безкоштовно.

Всі іноземні студенти обов’язково страхуються Державною акціонерною страховою компанією з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам “Укрінмедстрах”. Вартість страховки 380 гривень (біля 73$) на рік.

В університеті можуть навчаються студенти, яким за станом здоров’я не протипоказано навчання у вищому технічному закладі.

Е. Умови навчання.

Науково-технічна бібліотека Вінницького національного технічного університету (НТБ ВНТУ) розташована в головному учбовому корпусі з 3-го по 8-й поверх.

Структура бібліотеки:1. Відділ комплектування і обробки літератури з секторами: - комплектування, облік і книгообмін;- каталогізація, систематизація і предметизація.2. Відділ основного книгозберігання:- сектор по списуванню літератури;- читальний зал дипломного проектування.3. Відділ обслуговування студентів навчальною літературою:- абонемент для студентів молодших курсів;- абонемент для студентів старших курсів;- читальний зал для студентів молодших курсів;- читальний зал для студентів старших курсів.4. Відділ обслуговування науковою літературою:- абонемент;- читальний зал наукової літератури, економіки та політології;- читальний зал для наукових працівників;- читальний зал інформаційних видань і спецвидів;- читальний зал періодики.5. Відділ суспільних та гуманітарних знань:- абонемент;- читальний зал.6. Довідково-інформаційний відділ.7. Інформаційно-обчислювальний центр.8. Бібліотечні пункти.9. АдміністраціяОбслуговування читачів проводиться:

15

Дні Години Примітки

Понеділок – п’ятниця

з 9.00 до 20.00

Субота з 9.00 до 17.00

Неділя Вихідний в дні сесіїз 10.00 до 17.00

Робота науково-технічної бібліотеки ВНТУ, спираючись на нагромаджені у фондах книгозбірні знання, максимально сприяла використанню інформаційних ресурсів для забезпечення користувачів інформації джерелами науково-технічної інформації.

Одним із пріоритетних напрямів діяльності бібліотеки єавтоматизація бібліотечних процесів, розвиток сучасних інформаційних

технологій, які забезпечують умови для якісно нового інформаційного обслуговування. Ефективність використання фондів бібліотеки залежить не тільки від їхнього обсягу і складу. Сучасний період інформатизації суспільства поставив перед бібліотекою завдання – переорієнтувати стратегію володіння інформативними ресурсами на стратегію оперативного доступу до них. Цьому сприяє розгалужена система каталогів і картотек, яка поступово переводиться на нові види носіїв інформації.

Фонд бібліотеки багатогалузевий і налічує понад 850 тис. одиниць друку відповідно до профілю університету. В фонді зібрана вітчизняна та зарубіжна література з питань машинобудування, радіотехніки та мікроелектроніки, енергетики, автоматики та комп’ютеризованих систем управління, лазерної та оптоелектронної техніки, промислового та цивільного будівництва, комп’ютерних систем та мереж, автомобілів та автомобільного господарства, менеджменту у промисловості та інших. Досить широко представлені видання з суспільних та гуманітарних знань. Переважне місце в фонді належить навчальній літературі – підручникам, посібникам, довідковим виданням, універсальним і галузевим енциклопедіям, довідникам, словникам. Певну частину фонду становлять наукові видання. За видами документів в фонді представлені книги і брошури, періодичні видання, спеціальні види нормативно-технічної документації (ДСТУ), промислові каталоги, патенти, дисертації, автореферати дисертацій та інші види видань і неопублікованих матеріалів. Щороку до бібліотеки надходить близько 14000 примірників книг, журналів.

Важливе місце в науковій, навчальній, виховній діяльності займає довідково-інформаційне обслуговування, роль і значення якого зростає. Головне призначення довідково-бібліографічного апарату – направлене та багатогранне розкриття фондів бібліотеки, надання допомоги користувачам в пошуку потрібної інформації. Довідково-бібліографічний апарат науково технічної бібліотеки університету складається з системи каталогів і картотек, фонду довідкових, реферативних та бібліографічних видань. Система каталогів та картотек включає: абетковий та систематичний карткові каталоги,

16

електронний каталог, бібліографічні та фактографічні картотеки, а також алфавітно-предметний покажчик до каталогів та картотек, що є в довідково-пошуковому апараті. Для забезпечення якісного обслуговування користувачів в залі каталогів, читальних залах, абонементах встановлені комп’ютери, за допомогою яких користувач має можливість працювати з електронним каталогом. Широко ведеться серед студентів пропаганда бібліотечно-бібліографічних знань.

Щорічно студентам університету читається 60 годин з курсу бібліотечно-бібліографічних знань і проводиться 10 практичних занять: 50 годин для студентів молодших курсів та 10 годин для студентів старших курсів. Особлива увага приділяється характеристиці бібліотеки нашого університету, її структурі, довідково-бібліографічному апарату бібліотеки, методиці бібліографічного пошуку необхідної інформації по карткових та електронному каталогах.

На заняттях зі старшокурсниками увага приділяється бібліографічній діяльності, методиці роботи з державними бібліографічними покажчиками та реферативними журналами. Бібліотека обслуговує понад 11 000 читачів на 4-х абонементах та 8-ми читальних залах (на 615 посадкових місць). За рік читачам видається біля 900 000 примірників літератури.

Роботи по комп’ютеризації бібліотеки ведуться з кінця 1991р. в напрямку автоматизації обслуговування читача та автоматизації бібліотечних процесів. Для оперативного і повного забезпечення інформаційних потреб студентів, викладачів, наукових працівників та співробітників створено електронний каталог (ЕК) і з вересня 1994 року здійснюємо обслуговування користувачів з використанням інформаційно-обчислювальних засобів. Зараз ЕК є невід’ємною частиною нашої бібліотеки.

ЕК включає 9 баз даних (БД), а саме книг, дисертацій та авторефератів, стандартів, журнальних статей, передплати, ДБН і авторів ВНТУ, а також ВНЗ.

Створені БД працюють в оперативному режимі: щоденно відбувається введення інформації та обслуговування читачів всіх факультетів і підрозділів університету.

БД книг формується з нових надходжень. Зараз в ЕК понад 54 тис. найменувань книг. Всього введено більше 140 тис. найменувань літератури, з них понад 54 тис. журнальних статей, починаючи з 2000 року.

Слід зазначити, що інформація про книги і журнальні статті вводиться з анотацією, що дає можливість читачам більш повно і ефективно зробити пошук і використовувати інформацію.

Крім того, читач має можливість підібрати собі літературу не тільки за допомогою ключа та анотації, а й подивитися скільки примірників є в бібліотеці, і в яких відділах.

Поряд з автоматизацією обслуговування читача ведуться роботи по автоматизації бібліотечних процесів.

З 1992 року у нас функціонує задача “Передплата”.Кожен місяць ми інформуємо читачів та підрозділи університету про нові

надходження.

17

Автоматизована обробка літератури, паралельно з формуванням ЕК друкуються каталожні картки всіх необхідних видів.

Для більш ефективного обслуговування читачів у НТБ створено комп’ютерну мережу з виділеним сервером та робочими станціями.

Копію ЕК книг та ЕК журнальних статей ми виставили в Internet на web-сайті нашого університету. Копія ЕК, що формується раз в місяць, направляється в комп’ютерний центр, що обслуговує університетський web-сайт, який забезпечує виставлення цієї копії на сайті.

Після отримання нової техніки та впровадження ПЗ планується організація автоматичного поновлення даних ЕК в Internet-і через комп’ютерний центр, причому в будь-який час.

Розроблена схема нової комп’ютерної мережі НТБ ВНТУ орієнтованого на пошукові WEB-системи та технології штрих-кодування.

КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ

НазваМісце знаходження Телефон

ДиректорСавчук

Тетяна Степанівна

ГНК, к.302 598-387

Заступник директораБанкова

Наталя Петрівна

ГНК, к.402 598-606

Відділ комплектування і обробки літератури

ГНК, к.111 598-389

Відділ основного книгозберігання

ГНК, к.301 598-425

Відділ обслуговування студентів навчальною

літературою

ГНК, к.502 598-646

Відділ обслуговування науковою літературою

ГНК, к.703 598-310

Відділ суспільних та гуманітарних знань

ГНК, к.404 598- 623

Інформаційно-бібліографічний відділ

ГНК, к.303 598-640

Інформаційно-обчислювальний центр

ГНК, к.802 598-370

18

Забезпеченість комп’ютерною технікою:В навчальному процесі використовуються понад 1100 сучасних

комп'ютерів. Усе програмне забезпечення, що використовується лише ліцензоване або вільного використання.

В університеті створено вузол Інтернет до якого в межах університетської комп’ютерної мережі підключені інститутські компютерні центри, компютерно-видавничий центр університету. На сьогодні університетський вузол Інтернет забезпечує функціонально повне надання послуг Інтернет.

Університет має сучасну лабораторну базу, оновлення якої є важливою складовою підготовки та організації навчального процесу.

Є. Інша практична інформація

В місті функціонує мережа комерційних банків: "ПРОМИНВЕСТБАНК", "ДНІСТЕР", "УКРПРОМБАНК", "ПРАВЕКС-БАНК", “БАНК УНІВЕРСАЛЬНИЙ”, "АВАЛЬ", "КРЕДИТПРОМБАНК", "ПРИВАТБАНК", Управління НБУ у Вінниц.обл, "ЕКСПРЕС-БАНК", УКРЕКСІМБАНК, "НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ", Вінницьке облупр. Ощадбанку, "УФГ", "НАДРА", "ІНДЕКС-БАНК", "Мрія", "ЕНЕРГОБАНК", ”УКРСОЦБАНК”. Широко розвинена мережа банкоматів.

На громадському транспорті використовують трамваї, тролейбуси, автобуси та маршрутні таксі. Від залізничного вокзалу до університету можна дістатися трамваєм №4 та маршрутним таксі №34.

Ж. Позапрограмна діяльність і дозвілля

Культурно-просвітницька робота.В 1990 році створено Центр культурології та виховання студентів, який не

має аналогів в Україні.Рада з виховної роботи, що функціонує у ВНТУ з 1992 року направляє і

допомагає студентському активу в організації роботи по самоврядуванню, що здійснюється через систему студентського старостату, студентського контролю за якістю навчання, студентського профкому, що опікується проблемами побуту, дозвілля, соціального захисту, організацією біржі праці тощо. Рада з виховної роботи здійснює допомогу у роботі студентського загону по підтриманню порядку на території і в гуртожитках університету.

Наш університет є не лише центром освіти і науки, а і центром культури, який навчає студентів за власними оригінальними навчальними планами і виховує за власною оригінальною концепцією виховання. Виховна робота та гуманітарна політика в університеті орієнтована на створення умов для всебічного розвитку особистості, на підтримку творчої активності і процесів самоудосконалення, прилучення молоді до багатств національної та світової

19

культури. Тож культурно-просвітницька робота є складовою частиною виховної роботи університету. Здійснюється вона разом з Центром культурології, клубом, кафедрами. Активно запроваджуються масові форми роботи з шляхом оформлення бібліотекою книжково ілюстративних тематичних виставок, оглядів літератури, проведення читацьких конференцій та тематичних вечорів. Культивується пропаганда кращих творів української та світової літератури, надається допомога в самоосвіті.

Студентське самоврядування

Важливою складовою навчально-виховного процесу в університеті є система студентського самоврядування завданнями якого є зростання соціальної активності, ініціативи студентської молоді, посилення її відповідальності, забезпечення і захист прав та інтересів студентів, сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності молоді, засвоєння студентами навичок організатора, керівника, залучення студентської молоді до адміністративної, наукової, господарської, культурно-масової, міжнародної та інших видів діяльності, які проводяться в університеті.

І саме тому, що ВНТУ вже має серйозні наробки в сфері студентського самоврядування і перспективу подальшого розширення прав студентів, експертна рада програми Tempus-Tacis в число переможців конкурсу 2004 року включила і проект, присвячений розвитку студентського самоврядування, представлений консорціумом виконавців у складі Вінницького національного технічного університету, Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, Київського міжнародного університету і спілкою студентів при Президенті України з боку України та спілкою студентів Англії і Північної Ірландії та університетом Франка Дюнкерка – з боку ЄС.

Студентське самоврядування має розгалужену структуру, складовою якої є студентські ради гуртожитків, студентська рада студмістечка, студентські ради інститутів, студентська рада університету, виконавчим органом якої є Президія студентської ради ВНТУ. Органи та організації студентського самоврядування діють відповідно Положенням про студентське самоврядування ВНТУ „Студентську Раду ВНТУ”, Положення про студентську Раду студмістечка.

Результатом діяльності системи органів студентського самоврядування є зростання активності, ініціативи студентів у різних сферах життя університету, посилення їх відповідальності за доручену справу, створення сприятливого морально-психологічного клімату в студентських групах та гуртожитках.

Спортивна робота

Організація фізичного виховання в університеті органічно поєднує академічні, тренувальні і самостійні заняття, які відбуваються в клубах за спортивними інтересами або за індивідуальними планами. В цьому проявляється намагання кафедри створити умови і певну атмосферу для серйозної роботи студентів, без чого не можливе формування гармонійної особистості.

20

Функціонує санаторій-профілакторій на 100 місць з сучасною лікувальною базою загально-терапевтичного профілю, а також відділенням водних та термопроцедур, лікувальної фізкультури, кімнатою психологічної розвантаження, стоматологічним кабінетом, їдальнею та інше.

Спортивний комплекс університету включає наступні споруди та будівлі:а) навчально-лабораторний корпус фізвиховання загальною площею 2720,2

кв.м.;б) стадіон ІV категорії площею 5,4 га, з дерев'яними трибунами на 5

тис.чол., з синтетичним покриттям доріжок та секторів, електрофікований та радіофікований, огорожений металевою огорожею;

в) 5 спортивних залів з підсобними приміщеннями (роздягальні, душові, тощо), а саме : зал для спортивних ігор площею 339 кв.м., зал для боротьби площею 215 кв.м., зал для ритмічної гімнастики площею 286 кв.м., 2 зали, обладнаних силовими тренажерами;

г) 15 інших площинних споруд (футбольні, баскетбольні, волейбольні, бадмінтоні гандбольні майданчики, майданчики для стрільби з лука, для настільного тенісу, майданчик з тренажерним обладнанням), які мають відповідні покриття, обладнання, огорожі. Студенти користуються безкоштовно послугами льодового комплексу «Айсавеню» (єдиний в районі).

Спортивний комплекс активно використовується як для проведення занять і спортивно-масової роботи в університеті, так і дітьми з навколишніх мікрорайонів.

Спортивна база використовується іншими організаціями через оренду в т.ч. для організації Всеукраїнських та інших спортивних заходів високого рівня.

Важливим елементом спортивно-оздоровчої бази університету є спортивно-оздоровчий табір на 220 відпочиваючих, який розміщений у мальовничому і екологічно чистому місці, що заслужено має назву "Подільська Швейцарія". У таборі побудовані будиночки в основному на одну сім'ю, їдальня на 220 місць, комплекс санітарно-технічних споруд, а також спортивно-оздоровча база, яка включає:

- відкритий павільйон для боротьби і настільного тенісу;- природний басейн з пляжем, човнова станція;- 3 спортивних майданчики для баскетболу і волейболу /2 шт./;- комбіноване поле для гри в футбол та гандбол;- тенісний корт, площадка для пляжного волейболу;- площадку для городків;- траси для оздоровчого бігу;- відновлювальний центр.

21

В 1990 році створено Центр культурології та виховання студентів, який не має аналогів в Україні.

Рада з виховної роботи, що функціонує у ВНТУ з 1992 року направляє і допомагає студентському активу в організації роботи по самоврядуванню, що здійснюється через систему студентського старостату, студентського контролю за якістю навчання, студентського профкому, що опікується проблемами побуту, дозвілля, соціального захисту, організацією біржі праці тощо.

Харчування: На території університету розміщена сучасна їдальня на 530 місць, яка є 2-

поверховю спорудою із завершеним технологічним циклом по зберіганню і переробці харчової сировини, що забезпечує повноцінне і дешеве харчування студентів і працівників університету. Поруч з їдальнею розміщене овочесховище на 436,8 кв.м що дозволяє проводити заготовки сировини в оптимальні строки і є суттєвим фактором здешевлення харчування. В навчальних корпусах та студмістечку працюють 8 буфетів на 252 місць.

22

ІІІ ІНСТИТУТ МАГІСТРАТУРИ, АСПІРАНТУРИ, ДОКТОРАНТУРИ

А. ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯІнститут магістратури, аспірантури, докторантури (ІнМАД) складається з

наступних підрозділів: відділ магістратури, відділ аспірантури та докторантури, комп’ютерного центру ЛЦ НННКТ-7, консультативного центру. В межах Інституту працюють 5 спеціалізованих вчених рад по захисту кандидатських та докторських дисертацій; Учена рада Інституту магістратури, аспірантури, докторантури; рада Молодих учених. Приміщення підрозділів інституту розташовані у головному учбовому корпусі та корпусі № 7 університету.

Склад працівників дирекції.Директор інституту - доктор технічних наук, професор, Мокін Віталій

Борисович, ГНК 213, тел. 380-432-598-519, 380-432-435-135.Заступник директора по аспірантурі та докторантурі та спецрадам,

кандидат технічних наук, доцент – Москвіна Світлана Михайлівна - ГНК 213, тел. 380-432-598-588.

Заступник директора по магістратурі, кандидат технічних наук, доцент – Бевз Світлана Володимирівна - ГНК 213, тел. 380-432-598-588 .

Завідувач аспірантури Новікова Ольга Олександрівна – ГНК 215, тел. 380-432-598-352.

Методисти інституту: Мороз Лариса Василівна – методист відділу магістратури, Фофанова Наталя Володимирівна, Тульчій Анна Петрівна – методисти відділу аспірантури ГНК 213, тел. 380-432-598-587.

Інженери відділу магістратури: Чернова Ірина Олександрівна, Кузьміна Наталя Федорівна ГНК 213, тел. 380-432-598-587.

Адреса: 21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе 95, ГНК 213, Інститут магістратури, аспірантури, докторантури.

Загальний опис Інституту МАД. 1. Координатор ECTS від інституту – кандидат технічних наук, доцент

Бевз Світлана Володимирівна.Адреса координатора: 21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, корпус

ГНК 213, тел.: 380-432-598-588. E-mail: bevz @vstu.vinnica.ua . Години для контактів: 14.00 – 17.00.2. Опис структури інституту. 1. Дирекція ІнМАД – ГНК 213, тел. 380-432-598-587.Адреса інституту: 21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95, корпус ГНК

к.213, E-mail: imad @ vstu . vinnica . ua .2. Комп’ютерний центр ЛЦ НННКТ-7, корпус 7, ауд. 7204, тел. 380-432-

598-289.Начальник центру – Вуж Ігор Іванович.

23

3. Консультативний центр – ГНК 213, тел. 380-432-598-587.Керівник центру – д.т.н., професор Мокін Віталій Борисович.4. Профільні інститути, факультети, кафедри.

В межах інституту функціонують наступні ради: 1. Спеціалізовані вчені ради по захисту докторських дисертацій –

Д 05.052.01, Д 05.052.02; по захисту кандидатських дисертацій – К 05.052.03, К 05.052.04, К 05.052.05. Загалом, проводиться захист кандидатських дисертацій по 12, а докторських - по 6 спеціальностях.

2. Учена рада ІнМАД у складі 19 чоловік, серед них 7 заступників директорів з наукової роботи профільних інститутів. Голова ученої ради ІнМАД – директор ІнМАД, д.т.н., професор Мокін Віталій Борисович.

3. Рада молодих вчених у складі 12 чоловік. Голова ради – к.т.н., доцент Кашканов Андрій Альбертович.

3. Опис умов для навчанняБібліотеку університету укомплектовано достатньою кількістю сучасних

підручників, навчальних посібників та періодичних й нормативних видань з профілю підготовки фахівців. Комп’ютерний клас Інституту МАД обладнано сучасними комп’ютерами. В профільних інститутах створено спеціалізовані лабораторії для проведення лабораторного практикуму з фахових дисциплін.

4. Перелік запропонованих програм навчання з присвоєнням ступенівВ інституті ІнМАД ведеться підготовка магістрантів за спеціальностями:- 8.000008 – Енергетичний менеджмент;- 8.050201 – Менеджмент організацій;- 8.070801 – Екологія та охорона навколишнього середовища;- 8.080403 – Програмне забезпечення автоматизованих систем;- 8.080404 – Інтелектуальні системи прийняття рішень;- 8.090202 – Технологія машинобудування;- 8.090203 – Металорізальні верстати та системи;- 8.090228 – Автомобілі та автомобільне господарство;- 8.090510 – Теплоенергетика;- 8.090601 – Електричні станції;- 8.090602 – Електричні системи та мережі;- 8.090603 – Електротехнічні системи електроспоживання;- 8.090701 – Радіотехніка;- 8.090703 – Апаратура радіозв'язку, радіомовлення і телебачення;- 8.090801 – Мікроелектроніка і напівпровідникові прилади;- 8.090802 – Електронні прилади та пристрої;- 8.091001 – Виробництво електронних засобів;- 8.091002 – Біотехнічні медичні апарати та системи;- 8.091004 – Технологія та засоби телекомунікацій;- 8.091101 – Лазерна та оптоелектронна техніка;- 8.091302 – Метрологія та вимірювальна техніка;

24

- 8.091401 – Системи управління і автоматики;- 8.091501 – Комп'ютерні системи та мережі;- 8.092101 – Промислове та цивільне будівництво;- 8.092103 – Міське будівництво та господарство;- 8.092108 – Теплогазопостачання і вентиляція;- 8.092203 – Електромеханічні системи автоматизації та електропривод;- 8.092303 – Технологія і устаткування відновлення та підвищення

зносостійкості машин і конструкцій;- 8.092401 – Телекомунікаційні системи та мережі;- 8.160105 – Захист інформації в комп’ютерних системах та мережах;- 8.160104 – Адміністративний менеджмент у сфері захисту інформації з

обмеженим доступом.В магістратурі є денна та заочна форми навчання. Навчальний процес здійснюється як

за держзамовленням так і за контрактом.Спеціальність ВСЬОГО Контракт Бюджет

8.000008 2 28.050201 7 2 58.070801 2 28.080403 2 28.080404 2 28.090202 5 1 48.090258 3 38.090602 3 38.090603 2 28.090703 2 28.090801 4 48.091001 2 28.091002 4 2 28.091004 3 1 28.091101 2 28.091302 2 28.091401 5 58.091501 5 1 48.092101 2 1 18.092108 2 28.092303 2 28.092401 2 28.160105 2 28.090701 1 18.090510 2 28.090601 2 28.160104 1 18.090203 1 1ВСЬОГО 74 8 66

25

Термін навчання для магістра на основі диплома бакалавра складає 14 місяців, на основі диплома спеціаліста – 10 місяців. На кафедрах розроблено освітньо-кваліфікаційну характеристики (ОКХ) та освітньо-професійні програми (ОПП) спеціальностей за відповідним освітньо-кваліфікаційним рівнем, які погоджено з департаментом вищої освіти Міністерства освіти і науки України, директором Науково-методичного центру вищої освіти України, головами навчально-методичних комісій з окремих напрямів.

Підготовка магістрів здійснюється згідно з розробленими та узгодженими в установленому порядку навчальними планами; навчальними та робочими навчальними програмами дисциплін; індивідуальними планами викладачів.

Спеціальності аспірантури, за яким здійснюється підготовка аспірантів в Інституті МАД:

Шифр спеціальності Назва спеціальності

01.05.02 Математичне моделювання та обчислювальні методи05.02.02 Машинознавство05.02.10 Діагностика матеріалів та конструкцій05.03.05 Процеси та машини обробки тиском05.09.03 Електротехнічні комплекси та системи05.11.08 Радіовимірювальні прилади05.11.13 Прилади і методи контролю та визначення складу речовин05.11.17 Біологічні та медичні прилади і системи05.12.20 Оптоелектронні системи05.13.05 Комп’ютерні системи та компоненти05.13.06 Інформаційні технології05.14.02 Електричні станції, мережі і системи05.14.06 Технічна теплофізика та промислова теплоенергетика05.22.20 Експлуатація та ремонт засобів транспорту05.23.05 Будівельні матеріали та вироби05.23.08 Технологія та організація промислового та цивільного

будівництва08.00.04 Економіка та управління підприємствами08.00.11 Математичні методи, моделі та інформаційні технології в

економіці09.00.04 Філософська антропологія, філософія культури05.12.13 Радіотехнічні пристрої та засоби телекомунікацій13.00.01 Загальна педагогіка й історія педагогіки

26

Шифр спеціальності Назва спеціальності

13.00.02 Теорія та методика навчання (технічні дисципліни)21.06.01 Екологічна безпека (технічні науки)

Спеціальності докторантури, за яким здійснюється підготовка докторантів в Інституті МАД:

Шифр спеціальності Назва спеціальності01.05.02 Математичне моделювання та обчислювальні методи05.13.05 Комп'ютерні системи та компоненти

Захисти кандидатських та докторських дисертацій здійснюються в спеціалізованих вчених радах:

Назва спеціальності спецради Шифр cпецради

01.05.02 - Математичне моделювання та обчислювальні методи05.13.05 - Комп'ютерні системи та компоненти 05.13. 06 - Інформаційні технології

Д 05.052.01

05.11.08 - Радіовимірювальні прилади05.11.13 - Прилади і методи контролю та визначення складу речовин05.11.17 - Біологічні та медичні прилади і системи

Д 05.052.02

05.02.02 - Машинознавство05.03.05 - Процеси та машини обробки тиском К 05.052.03

05.23.05 - Будівельні матеріали та вироби05.23.08 - Технологія та організація промислового та цивільного будівництва

К 05.052.04

05.09.03 - Електротехнічні комплекси та системи05.14.02 - Електричні станції, мережі і системи К 05.052.05

В інституті навчається 74 магістранта; 165 аспірантів (з них 66 – без відриву від виробництва), 3 докторанта. Навчальний процес ІнМАД забезпечує 260 викладачів.

5. Опис основних методів викладання і навчанняЗ 1992 року ВНТУ працює за модульно-рейтингової системою (МРС)

організації навчального процесу, метою якої є забезпечення технологічності

27

навчального процесу і підвищення його ефективності. Використання МРС навчання забезпечує:– методично обґрунтоване узгодження усіх видів навчального процесу;– організації самостійної роботи студентів (СРС);– індивідуалізацію навчання;– систематичний контроль знань, умінь та навичок студентів;– заохочення результативної творчої роботи студентів;– навчання з відповідною диференціацією студентів за рівнем знань;– об’єктивність критеріїв і умов конкурсного відбору студентів для навчання за більш високими ступенями (спеціаліста, магістра, навчання в аспірантурі).

Враховуючи досвід роботи за такою системою, були внесені зміни в навчальні плани, де збільшилась кількість годин на СРС; більше уваги приділяється плануванню, організації, контролю та методичному забезпеченню самостійної роботи студентів,

Викладачами кафедр профільних інститутів розроблені та видані навчальні посібники з курсів лекцій, методичні вказівки до виконання лабораторних робіт, курсового проектування.

Підготовка магістрів здійснюється на основі діючого "Положення про порядок підготовки магістрів у Вінницькому національному технічному університеті" (6-те видання, 2006 р.).

Підготовка аспірантів здійснюється на основі діючих "Методичних вказівок з організації роботи аспіранта (здобувача) у Вінницькому національному технічному університеті" (2006 р.).

6. Система оцінювання рівня знань

6.1. Кредитно-модульна система організації навчального процесу КМС - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на

поєднанні модульних технологій навчання та залікових кредитів.Кредитність полягає в декомпозиції змісту освіти й навчання на відносно

єдині та самостійні за навчальним завантаженням студентів частки, які забезпечують:

- на рівні індивідуального навчального плану – набір (акумулювання) заданої трудомісткості кількості кредитів, які відповідають розрахунковій нормі виконання студентом навчального навантаження;

- на рівні вивчення навчальної дисципліни - набір (акумуляція) заданої для даної дисципліни кількості кредитів, що включають в себе виконання необхідних видів робіт, які передбачені програмою навчальної дисципліни.

Модульність визначає підхід до організації оволодіння студентом змістовими модулями і проявляється через специфічну для модульного навчання організацію методів і прийомів навчально-виховних заходів, основним змістом яких є активна самостійна творча пізнавальна діяльність студента (не менш 50% від загальної кількості годин, що дані на вивчення дисципліни, відводяться на самостійну роботу студентів).

28

Важливим моментом запровадженої акумулюючої кредитної системи є можливість врахувати всі досягнення студентів. Наприклад, участь в наукових дослідженнях, конференціях, предметних олімпіадах тощо.

6.2. Мета та завдання КМСМетою впровадження КМС є підвищення якості вищої освіти фахівців і

забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу Української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Основними завданнями КМС є:- адаптація ідей ЕСТS (європейська кредитно-трансферна та акумулююча

система) до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання і гнучкості підготовки наукових кадрів, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;- забезпечення студентові можливості навчання за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована за вимогами замовників та побажаннями студента і сприяє його саморозвитку і, відповідно, підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

- унормування порядку надання можливості студенту отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.

6.3. Визначення основних термінів та понять6.3.1. Кредит ЕСТS – умовна одиниця виміру навчального навантаження

студента при вивченні якоїсь складової навчальної програми чи певної дисципліни (курсу), що його виконав студент під час навчання. Кредит базується на повному навчальному навантаженні студента, а не обмежується лише аудиторними годинами. Навантаження студента на один навчальний рік становить 90 кредитів. Один кредит – 36 годин навчального навантаження студента.

6.3.2. Змістовий модуль (ЗМ) – система поєднаних навчальних елементів. Це може бути окрема дисципліна, або декілька дисциплін, на вивчення яких дається невелике навчальне навантаження і які логічно пов’язані між собою.

6.3.3. Нормативний змістовий модуль (НЗМ) - це дисципліна нормативної частини освітньо-кваліфікаційної характеристики.

6.3.4. Вибірковий змістовий модуль (ВЗМ) – це дисципліна варіативної (вибіркової частини) освітньо-кваліфікаційної характеристики.

6.3.5. Сума обсягів обов’язкових та вибіркових змістових модулів, що передбачена для вивчення протягом навчального року, повинна становити не більше 44.

6.3.6. Змістові модулі гуманітарного та соціального циклів дисциплін при підготовці студентів на споріднених напрямках повинні бути уніфіковані.

6.3.7. Кожен змістовий модуль має бути оцінений. Зарахування змістових модулів проводиться за результатами поточного контролю або за результатами сесії.

29

6.3.8. Заліковий кредит (ЗК) - одиниця виміру навчального навантаження, необхідного для засвоєння ЗМ або блоку ЗМ, тобто, це загальна кількість годин, що виділена для засвоєння окремої дисципліни або блоку споріднених дисциплін за навчальними планами.

6.3.9. Модуль дисципліни (МД) – самостійна структурно-логічна частина теоретичного та практичного матеріалу (тема, розділ, лабораторні роботи тощо) з навчальної дисципліни, що передбачена робочою навчальною програмою дисципліни. Рекомендується 2-4 модулі з дисципліни за триместр з кратністю 0.5, 1.0, 1.5, ... кредиту.

6.3.10. Трудомісткість модуля дисципліни (ТМ) – максимальна кількість балів, яку може отримати студент за модуль. Модуль закінчується колоквіумом або проведенням контрольної роботи.

6.3.11. Трудомісткість дисципліни (ТД) - абсолютно максимальна кількість балів, яку може отримати студент з даної дисципліни. ТД визначається як результат множення на 5 сумарної кількості годин, що виділяється на вивчення даної дисципліни (включаючи і години СРС) окрім годин, виділених на КП (КР).

6.3.12. Бальна оцінка з дисципліни (БОД) - сума балів, яку отримав студент з дисципліни за триместр.

6.3.13. Трудомісткість колоквіуму (ТК) – визначається лектором і складає не менш 40% для фундаментальних та спеціальних дисциплін, а для гуманітарних дисциплін - до 80% від трудомісткості модуля.

Колоквіум мають право складати всі студенти незалежно від виконання інших робіт.

У випадку неявки студента на колоквіум з поважної причини термін його проведення визначається лектором.

6.3.14. Трудомісткість курсових проектів (ТКП) та робіт (ТКР).- У випадку, коли КП (КР) виконується в наступному триместрі після

вивчення дисципліни та складання екзамену, трудомісткість його розраховується множенням на 5 годин, відведених на його виконання в навчальних планах.

- Якщо ж КП (КР) виконуються в період вивчення дисципліни, то трудомісткість розраховується множенням на 5 годин, відведених викладачем на їх виконання з годин СРС. Години, які виділяє викладач на виконання КП (КР), повинні бути кратними кредиту.

Приклад:Дисципліна “Х”Лекції – 34 год.Лабораторні роботи – 17 год.Практичні заняття - 17 год.Загальна кількість годин на СРС – 76 год.З них:СРС по КП (КР) – 36 год.(виділена кількість годин із загальної кількості

годин для СРС)СРС по вивченню теорії і її практичному закріпленню – 40 год. Всього годин/кредитів - 144/4 ТКП = 36 Х 5 = 180

30

ТД = (144-36) Х 5 = 5406.3.15. Рейтингова оцінка студента (РО) – сума балів, яку отримав студент за

показаний рівень знань, умінь та навичок з усіх дисциплін за окремий завершений етап навчання (триместр, навчальний рік тощо).

6.3.16. Рейтинг студента – місце, що його займає студент серед інших студентів групи (курсу, факультету, інституту) відповідної спеціальності згідно з рейтинговою оцінкою.

6.4. Методичне забезпечення КМС6.4.1. Основні елементи ЕСТS для впровадження КМС.6.4.1.1. Інформаційний пакет – загальна інформація про університет, назви

напрямів, спеціальностей, спеціалізацій спеціальностей, анотації (змістові модулі) з зазначенням обов’язкових та вибіркових курсів, методики та технології викладання, залікові кредити, форми та умови проведення контрольних заходів, система оцінювання якості освіти тощо.

6.4.1.2. Договір про навчання між студентом і університетом (напрям, освітньо-кваліфікаційний рівень, порядок і джерела фінансування, порядок розрахунків).

6.4.1.3. Академічна довідка оцінювання знань, що засвідчує досягнення студента в системі кредитів і за національною шкалою успішності та за шкалою успішності за системою ЕСТS.

6.4.2. Індивідуальний навчальний план студента, який складається на підставі переліку дисциплін (змістових модулів) і блоків дисциплін (блоків змістових модулів), що сформовані на основі структурно-логічної схеми підготовки магістра.

6.4.3. Реалізація індивідуального навчального плану студента здійснюється протягом часу, який не перевищує граничного терміну навчання. Граничний термін може перевищувати нормативний на 1 рік, при цьому студент продовжує навчання за контрактною формою.

6.4.4. Куратор ЕСТS.6.4.4.1. Куратор ЕСТS призначається наказом ректора.Куратором може бути науково-педагогічний працівник випускової кафедри,

як правило, професор або доцент.У рамках виконання своїх функцій куратор підпорядкований заступнику

директора, який відповідає за формування індивідуального навчального плану студента.

6.4.4.2. Основні завдання куратора:- ознайомлення студентів з нормативно-методичними матеріалами;- надання рекомендацій студенту щодо формування індивідуального

навчального плану;- погодження індивідуального навчального плану студента та подання його

на затвердження заступнику директора інституту;- контроль за реалізацією індивідуального плану студента.

31

6.5. Контроль якості навчання та оцінювання знань, умінь та навичок студента

Оцінюванню в балах з дисципліни підлягає рівень знань, умінь та навичок студента, що визначається при проведенні контрольних заходів у ході навчального процесу згідно з відповідними критеріями.

Розрізняють поточний та підсумковий контроль.6.5.1. Поточний контроль – оцінювання рівня знань, умінь та навичок

студентів, що здійснюється в ході навчального процесу проведенням усного опитування, контрольної роботи тестування, колоквіуму тощо.

Результати поточного контролю реєструються в журналі викладача.6.5.2. Підсумковий контроль – оцінювання рівня знань студентів за окремий

завершений етап навчання (модуль, триместр, термін, що відповідає певному освітньо-кваліфікаційному рівню).

Підсумковий контроль складається з модульного, триместрового (диференційований залік, екзамен) та державної атестації студентів (державний екзамен, захист кваліфікаційної роботи).

6.5.3. Модульний контроль (МК) – форма контролю, в якому проводиться підсумок роботи студента впродовж модуля. Результатом модульного контролю є модульна бальна оцінка (МБО).

6.5.4. Модульна бальна оцінка (МБО) – кількість балів яку отримав студент в результаті контролю його знань, умінь та навичок при виконанні усіх видів навчальних робіт, віднесених до відповідного модуля.

Після завершення кожного модуля (не пізніше як наступного тижня) викладач заносить МБО в журнал обліку успішності студента.

6.5.5. Триместровий контроль - проводиться у формах триместрового Іспиту, диференційованого заліку з конкретної навчальної дисципліни в обсязі навчального матеріалу, що визначений навчальною програмою, і в терміни, встановлені навчальним графіком. При триместровому контролі отримані студентом бальні оцінки з дисципліни переводяться в оцінки за шкалою КМС, державною та ECTS відповідно до таблиці 6.1.

6.5.6. Державна атестація студентів - здійснюється державною екзаменаційною (кваліфікаційною) комісією після закінчення навчання на освітньому (кваліфікаційному) рівні магістра.

6.5.7. При переведенні студента з заочної форми навчання на денну абсолютні бальні оцінки підраховуються за середнім значенням шкали переведення.

Приклад: Оцінка студента-заочника з математики за 5-бальною шкалою “задовільно”, кількість балів відповідає 68-75% від ТД (ТД=2000). Бальна оцінка з дисципліни в цьому випадку буде: БОД = ТД х 0,695 = 2000 х 0,695= 1390 балів.

6.5.8. У випадку переведення студента з одної спеціальності на іншу і доскладання ним академічної різниці підрахунок балів, що складають академічну різницю, виконується аналогічно п. 6.5.7.

6.5.9. Максимальне значення бальних оцінок студентів при державній атестації визначається за таблицею 6.2.

32

6.5.10. Забороняється знижувати бальні оцінки студентів за несвоєчасне виконання будь-якого виду навчальних робіт.

6.5.11. Допускається нарахування балів студентам за відвідування занять та активну в них участь в межах трудомісткості дисципліни. Кількість цих балів не повинна перевищувати 10% від трудомісткості дисципліни.

Таблиця 6.1

% балів від трудомісткості дисципліни

Оцінка за шкалоюРекомендований % оцінок за вимогами

ECTSКМС державна ECTS

97 ≤ Б ≤100 5+відмінно

А 10

94≤Б<97 5

91≤Б<94 5-

85≤Б<91 4+добре

В 25

80≤Б<85 4 С 30

75≤Б<80 4-

71≤Б<75 3+задовільно

D 25

68≤Б<71 3 Е 10

65≤Б<68 3-

0≤Б<65 * незадовільно FX

Таблиця 6.2

Державна атестація Кредити Години Максимальнакількість

балівМагістерська підготовка

Магістерський мінімум: 6 216 1080зі спеціальності 3 108 540

33

з філософії 1,5 54 270з іноземної мови 1,5 54 270

Магістерська дисертація 25 900 4500

6.6. Організація вивчення дисциплінОрганізація навчального процесу з конкретної дисципліни за КМС

здійснюється на підставі положення про КМС з даної дисципліни, яке є складовою її робочої програми і не суперечить Положенню про організацію навчального процесу за кредитно-модульною системою в університеті.

Навчальний матеріал дисципліни розподіляється на модулі провідним викладачем і затверджується на засіданні кафедри.

Терміни завершення модулів у дисциплінах та проведення контрольних заходів попередньо визначаються кафедрою і після узгодження з директоратом зазначаються у робочому плані дисципліни і графіку організації навчального процесу.

Графіки організації навчального процесу затверджуються проректором з науково- педагогічної роботи по організації навчального процесу та його науково-методичного забезпечення і доводяться студентам на початку триместру.

У вступній лекції лектор зобов’язаний проінформувати студентів про організацію навчального процесу з дисципліни за КМС.

Зміни у положенні КМС дисципліни впродовж поточного триместру не допускаються.

Відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики провідним викладачем розробляються критерії оцінювання рівня знань, умінь та навичок студента з даної дисципліни. Такі критерії забезпечують належну градацію і можуть бути застосовані як для підсумкової оцінки, так і для будь-якої її складової.

Лектор потоку забезпечує розробку методичних матеріалів і контрольних завдань з дисципліни відповідно до критеріїв оцінювання рівня знань, умінь та навичок студента.

6.7. Організація, проведення та підведення підсумків заліково-екзаменаційної сесії

6.7.1 Підведення підсумків роботи студентів у триместрі за результатами КМС проводиться під час останнього тижня теоретичного навчання.

6.7.2. Триместровий контроль проводиться у формах триместрового екзамену (заліку) з конкретної дисципліни в обсязі матеріалу, визначеному навчальною програмою.

6.7.3. Порядок і методика проведення екзаменів (заліків) визначається лектором згідно з діючими вимогами.

34

6.7.4. Триместрові екзамени (заліки) проводяться за розкладом, який доводиться до відома викладачів і студентів не пізніше як за місяць до початку сесії.

6.7.5. Директор інституту має право встановлювати студентам індивідуальні строки складання заліків та іспитів.

6.7.6. Курсовий проект (курсова робота) прирівнюється до іспиту з дисципліни.

6.7.7. Захист курсового проекту (роботи) проводиться перед комісією у складі двох - трьох викладачів кафедри за участю керівника КП (КР).

6.7.8. Студенти допускаються до складання екзамену (заліку) з дисципліни незалежно від захисту КП (КР) з цієї дисципліни.

6.7.9. До складання іспитів з кожної дисципліни допускаються всі студенти незалежно від стану їхніх справ з інших дисциплін за умов виконання навчального плану з дисципліни.

6.7.10. Напередодні заліково-екзаменаційної сесії в журналі успішності студентів викладач виставляє бальні оцінки з дисципліни (БОД) кожного студента.

6.7.11. На останньому тижні триместру викладач проставляє до заліково-екзаменаційної відомості БОД і відповідні оцінки, в тому числі F, за 5-бальною шкалою та шкалою ЕСТS. Позитивні оцінки виставляються за згодою студента та вносяться до залікової книжки за 5-бальною шкалою.

Студентам, які отримали оцінку F, викладач визначає обсяг додаткової роботи для вивчення цієї дисципліни і строк складання екзамену.

6.7.12. Студент, який набрав кількість балів в межах FX, вважається таким, що виконав графік навчального процесу з цієї дисципліни і допускається до екзамену з необхідністю додаткового вивчення програмного матеріалу з дисципліни. Якщо під час екзамену студенту не вдалося набрати необхідної кількості балів для позитивної оцінки, то йому виставляється оцінка “2” за 5-бальною шкалою і оцінка “FX” за шкалою ЕСТS.

6.7.13. Студентам, які не виконали навчальний план з дисципліни, в заліково-екзаменаційну відомість виставляється бальна оцінка та пишеться “недопущений”. Екзамен (залік) ці студенти складають після повного виконання навчального плану з дисципліни.

6.7.14. Студент може підвищити оцінку, яку він отримав за результатами КМС, складанням екзамену (заліку) в період сесії. Його абсолютна бальна оцінка при цьому підвищується до нижнього рівня балів екзаменаційної оцінки, так само при складанні диференційованого заліку.

6.7.15. Студентам, які мали оцінки F та FX, складали екзамен (залік) і отримали при цьому позитивну оцінку, вона проставляється в заліково-екзаменаційну відомість, а в графі “БОД після екзамену” виставляється мінімальна БОД, що відповідає отриманій державній оцінці за 5-бальною шкалою.

6.7.16. В тому випадку, коли студент на екзамені (заліку) отримав оцінку нижчу, ніж за результатами КМС, в заліково-екзаменаційну відомість виставляється оцінка за КМС.

35

6.7.17. В випадку неявки студента на екзамен (залік) в заліково-екзаменаційну відомість проставляється оцінка за КМС.

6.7.18. Не допускається зниження отриманої абсолютної бальної оцінки (зменшення кількості балів) студентам з будь-якої причини (пропуски занять тощо).

6.7.19. З дисциплін, які не мають триместрового контролю (екзамену або заліку), виставляються тільки бальні оцінки з дисципліни, які враховуються в наступному триместрі.

6.7.20. Кожне перескладання екзамену (заліку) здійснюється лише за направленням ІнМАД. Викладач повертає направлення в Інститут магістратури, аспірантури, докторантури не пізніше, ніж на другий день після складання екзамену.

6.7.21. 31 жовтня магістранти, які мають академічну заборгованість за поточний навчальний рік, відраховуються з університету, або, в разі виявлення ними бажання, залишаються на повторне навчання за контрактом.

6.7.22. У разі, якщо магістрант не захистив дисертацію до встановленого п. 6.7.21 терміну без поважних причин і навчається на умовах надання платних послуг населенню і тоді термін навчання продовжується на основі підписання додаткової угоди із щомісячною оплатою, але на термін не більший ніж 6 місяців.

6.7.24. Додаткові бали враховуються викладачем в бальній оцінці з дисципліни, якщо виконана студентом додаткова робота сприяє поглибленому вивченню дисципліни.

6.7.25. Якщо виконана додаткова робота студента не пов’язана з дисципліною, то за поданням рішення кафедри, або за пропозицією викладача додаткові бали фіксуються в журналі успішності студентів окремою графою і враховуються в рейтингову оцінку студента.

6.7.26. Бали з додаткових дисциплін, які вивчаються за індивідуальними планами, визначаються на загальних підставах.

Вирішення всіх питань (в тому числі і конфліктних) взаємовідносин між суб’єктами КМС покладається на ІнМАД.

36

IV ПрограмаСПИСОК СКОРОЧЕНЬ

– НГЦ – Нормативний гуманітарний цикл;– НГД – Нормативна гуманітарна дисципліна;– НПЦ – Нормативний професійний цикл;– НПД – Нормативна професійна дисципліна;– ВГЦ – Вибірковий гуманітарний цикл;– ВГД – Вибіркова гуманітарна дисципліна;– ВСЦ – Вибірковий спеціальний цикл;– ВСД – Вибіркова спеціальна дисципліна;– ВФЦ – Вибірковий фаховий цикл;– ВФД – Вибіркова фахова дисципліна;– ІГЦ – Індивідуальний гуманітарний цикл;– ІГД – Індивідуальна гуманітарна дисципліна;– ІНЦ – Індивідуальний науковий цикл;– ІНД – Індивідуальна наукова дисципліна;– ІІЦ – Індивідуальний інтегральний цикл;– ІІД – Індивідуальна інтегральна дисципліна;– ІДЦ – Індивідуальний дисертаційний цикл;– ІДД – Індивідуальна дисертаційна дисципліна;– КП – курсовий проект;– КР – курсова робота;– РГР – розрахунково-графічна робота;– СРС – самостійна робота студента;– ЦО – цивільна оборона;– НС – надзвичайні ситуації;– ЕОМ – електронно-обчислювальна машина;– КДЗ – комплексне домашнє завдання;– ОГД – об’єкти господарчої діяльності;– ОП – охорона праці;– ІТП– інженерно-технічний персонал;– ПАТ – підприємства автомобільного транспорту;– ТОБ – технологічного обладнання;– ЗЕД – зовнішньо-економічна діяльність;– ІКНМЗД – інтерактивний комплекс навчально-методичного забез-

печення дисципліни; – ВНЗ – вищий навчальний заклад;– КМСОНП – кредитно-модульної системи організації навчального про-

цесу.

37

38

1 тр

имес

тр 2

три

мест

pНГД 1.1.3

Менеджмент та мар-кетинг у зварюваль-ному виробництві

НГД 1.1.4 Цивільна оборона

Структурно-логічна схема підготовки магістра зварювання (науковий напрям) за спеціальністю 8.092303 «Технологія і устаткування відновлення та підвищення зносостійкості машин і конструкцій»

НПД 1.2.4 Електронно-

променеві технології

НПД 1.2.1 Розпилювальні

пристрої та устаткування

НПД 1.2.3 Інформаційно-комп’ютерні технології у

ремонтному та зварювальному виробництві

ВГД 2.1.8 Інтелектуальна

власність

ВСД 2.2.1 Вузли та деталі об’єк-тів ремонтного виробництва

НПД 1.2.2 Механічне та

допоміжне устаткування

ВПД 2.1.4 Основи

риторики

ВПД 2.1.5 Методика

педагогічної майстерності

ВГД 2.1.3 Педагогічний

практикум

ВПД 2.1.7 Вища освіта і Болонський

процес

ВФД 2.3.3 Математичні методи оптимізації процесів (теоретичне підгрунтя)

ВФД 2.3.4 Математичні методи оптимізації

процесів (прикладні аспекти)

ВФД 2.3.5 Системне моделювання машин і процесів(теоретичне

підґрунтя)

ВФД 2.3.6 Системне моделювання машин і процесів (прикладні

аспекти)

ВФД 2.3.7 Теорія надійності

(теоретичне підґрунтя)

ВФД 2.3.8 Теорія надійності

(прикладні аспекти)

ВФД 2.3.1 Математичні методи

ідентифікації та оптимізації

динамічних процесів

ІІД 3.3.1 Методи забезпечення необхідної якості поверхневих шарів

деталей машин

Блок-1 Тертя та зношування машин

Блок-2 Ремонт транспортної техніки

Розділ 1. Матеріали для покриттів із

заданими властивостями

Розділ 2. Методи за без-печення заданих

властивостей поверхневих шарів

НГД 1.1.2 Охорона праці у зварювальному

виробництві

ІДД 3.4.1 Теорія тертя та зношування

Блок-3 Матеріалознавство покриття та зварного шва

ІДД 3.4.1 Технології віднов-лення та їх дослідження

ІДД 3.4.1 Матеріали для покриттів із заданими

властивостями

НГД 1.1.1 Іноземна мова

1 2 3 4 5 6 739

Програма навчання – магістр зварюванняПовний курс навчання 93 кредити

НазваECTS

Заг. к-ть

годинЛекцій Лаб. Практ.

/ сем. СРС

1 триместрНГД 1.1.2 Охорона праці у зварювальному виробництві 1,5 54 14 14 26

НГД 1.1.3 Менеджмент та маркетинг у зварювальному виробництві

3 108 28 14 66

НГД 1.1.4 Цивільна оборона 1,5 54 6 22 26НПД 1.2.1 Розпилювальні пристрої та устаткування 3,5 126 28 28 14 56

НПД 1.2.4 Електронно-променеві технології 2 72 14 14 44

НПД 1.2.2 Механічне та допоміжне устаткування 3,5 126 42 28 14 42

НПД 1.2.3 Інформаційно-комп’ютерні технології у ремонтному та зварюваль-ному виробництві

2 72 28 28 16

ВГД 2.1.8 Інтелектуальна власність 1 36 14 22

ВСД 2.2.1 Вузли та деталі об’єктів ремонтного виробництва

3 108 28 28 52

Сесія 1 362 триместр

НГД 1.1.1 Іноземна мова 1,5 54 20 34ВГД 2.1.1 Естетика та культорологія 2 72 10 10 52

ВПД 2.1.4 Основи риторики 1,5 54 7 10 37ВПД 2.1.5 Методика педагогічної майстерності 1,5 54 5 10 39

ВПД 2.1.7 Вища освіта і Болонський процес 1 36 10 6/2 18

ВФД 2.3.3 Математичні методи оптимізації процесів (теоретичне підгрунтя)

1 36 10 26

ВФД 2.3.4 Математичні методи оптимізації процесів (прикладні аспекти)

1 36 10 26

ВФД 2.3.5 Системне 1 36 10 26

40

моделювання машин і процесів(теоретичне підґрунтя)ВФД 2.3.6 Системне моделювання машин і процесів (прикладні аспекти)

1 36 5 31

ВФД 2.3.5 Теорія надійності (теоретичне підґрунтя) 1 36 10 26

ВФД 2.3.6 Теорія надійності (прикладні аспекти) 1 36 5 31

ВФД 2.3.7 Математичні методи ідентифікації та оптимізації динамічних процесів

1,5 54 20 34

НазваECTS

Заг. к-ть

годинЛекцій Лаб. Практ.

/ сем. СРС

ІІД 3.3.1 Методи забезпечення необхідної якості поверхневих шарів деталей машин

2 72 40 32

Розділ 1. Матеріали для покриттів із заданими властивостями

1 36 20 16

Розділ 2. Методи забезпечення заданих властивостей поверхневих шарів

1 36 20 16

Блок-1 Тертя та зношування машинІДД 3.4.1 Теорія тертя та зношування 1 36 36

Блок-2 Ремонт транспортної технікиІДД 3.4.1 Технології відновлення та їх дослідження

1 36 36

Блок-3 Матеріалознавство покриття та зварного шваІДД 3.4.1 Матеріали для покриттів із заданими властивостями

1 36 36

Консультації 1 36Сесія 1 36

3 триместрНГД 1.1.1 Іноземна мова 2 72 24 48ВГД 2.1.2 Філософія науки і 2 72 12 12 48

41

технікиВГД 2.1.3 Педагогічний практикум 1,5 54 12 42

ВГД 2.1.6 Зовнішньо-економічна діяльність 1 36 12 24

ВФД.2.3.1 Теорія та практика наукових досліджень (теоретичне підгрунтя)

1,5 54 18 36

ВФД.2.3.2 Теорія та практика наукових досліджень (прикладні аспекти)

1 36 12 24

ВФД 2.3.7 Математичні методи ідентифікації та оптимізації дінамічних процесів

1,5 54 24 30

ІГД 3.1.1 Психологія наукової діяльності 1,5 54 12 42

ІГД 3.1.2 Психологія та педагогіка вищої освіти ( науково-педагогічний аспект.)

1,5 54 12 42

ІНЦ 3.2.1 Організація та ремонт засобів транспорту (05.22.20)ІНД 3.2.1.1 Технологія і обладнання відновлення деталей машин

1,5 54 18 12 24

ІНД 3.2.1.2 Організація виробничих процесів на автомобільному транспорті

1,5 54 18 12 24

ІНЦ 3.2.2.Обробка тиском (05.03.05)ІНД 3.2.2.1 Сучасні технології та машини обробки тиском

3 108 36 24 48

ІІД 3.3.2 Сучасні технології керування структуроутворенням в покриттях та зварювальних швах

2 72 42 30

Розділ 1.Керування структуроутворенням в

1 36 21 15

42

покриттях та зварювальних швахРозділ 2. Стабільність та метастабільність структур матеріалів та покриттів

1 36 21 15

НазваECTS

Заг. к-ть

годинЛекцій Лаб. Практ.

/ сем. СРС

Блок-1 Тертя та зношування машинІДД 3.4.1.2 Трибоматеріалознавство 1 36 36

Блок-2 Ремонт транспортної технікиІДД 3.4.2.2 Теоретичні основи технологій ремонту 1 36 36

Блок-3 Матеріалознавство покриття та зварного шваІДД 3.4.3.2 Керування структуроутворенням в покриттях

1 36 36

Консультації 1 36Сесія 1 36

Державний іспит з філософії 1,5 54Державний іспит з інозмної мови 1,5 54

Державний іспит зі спеціальності 3 108

Магістерська дисертація 25 900Разом 90 3348 468 140 238 1206

43

Дисципліна: Охорона праці в зварювальному виробництвіІнститут: МАДСтатус: обов’язкова

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 1 мЛекції (год.) 14 1Практичні заняття (год.)Лабораторні заняття (год.) 14 1Семінари (год.)ВКП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 26 2Усього (год. /кредитів) 54/1,5Екзамен (трим)Залік (трим) 1мКОД: НГД 1.1.2

Лектор: Терещенко Олександр Петрович, к.т.н., доцент.

Інститут будівництва, теплоенергетики та газопостачання, кафедра менеджменту в будівництві, охороні праці та безпеці життєдіяльності, 21021, м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 3, ауд. 3401,тел. 8-0432-598-252.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Формування у майбутніх фахівців знань щодо стану і проблем охорони

праці у галузі зварювального виробництва, складових і функціонування системи управління охороною праці та шляхів, методів і засобів забезпечення умов виробничого середовища і безпеки праці в галузі згідно з чинними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.

ПРОГРАМА: Фінансування охорони праці в зварювальному виробництві, фінансування

охорони праці на підприємствах. Економічне стимулювання охорони праці.Аналіз умов праці в зварювальному виробництві за показниками

шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Орієнтовний перелік характерних для автомобільного господарства робіт і їх гігієнічних класів. Професійні захворювання в зварювальному виробництві.

Промислова вентиляція ремонтних підприємств. Критерії розрахунку вентиляції.

Природна вентиляція. Опалення. Обладнання вентиляційних систем.

44

Виробниче освітлення. Особливості освітлення робочих місць ремонтних підприємств. Джерела світла для місцевого та загального освітлення.

Оцінка достатності освітлення. Вибір кольорів пофарбування обладнання.Джерела шуму в зварювальному виробництві. Заходи та засоби

колективного захисту від шуму. Звукоізолюючі кожухи двигунів. Глушники аеродинамічного шуму.

Виробничі вібрації. Методи захисту від вібрацій. Зменшення рівня вібрації в джерелі її виникнення. Віброізоляція, вібропоглинання, віброгасіння. Віброакустична обробка.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Сердюк В.Р. Збірник законодавчих і нормативних актів з питань

охорони праці ( державні органи влади ). – Вінниця, 2003. – 232 с.2.Юдин Е.Я.Охрана труда в машиностроении.-М.:Машиностроение,1984.-

432 с.3.Вентиляция и кондиционирование воздуха. Справочник проекти-

ровщика. Под редакцией И. Г. Староверова. М., Стройиздат4.Юдина Е.Я.. М., Машиностроение, 1985. Борьба с шумом на

производстве. 5.Типове положення про роботу уповноважених трудових колективів.

ДНАОП 0.00-4.11-93.6.Типове положення про навчання з питань охорони праці ДНАОП 0.00-

4.12-99.7.Положення про розслідування та облік нещасних випадків, професійних

захворювань і аварій на підприємствах. ДНАОП 0.00-4.03.-98.8.Положення про Національну раду з питань безпечної життєдіяльності

населення. ДНАОП 0.00-4.05-93.9.Закон України «Про охорону праці». Законодавство України про

охорону праці. Збірник нормативних документів. 1 том. Київ, 2003.10.Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства.

ДНАОП 0.00-4.09-93.11.Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та

небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості виробничого процесу. «Охорона праці», № 6/98.

12.Безопасность производственных процессов: Справочник / Под общ. ред. С.В. Белова. – М.: Машиностроение, 1985. – 448 с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Протягом триместру студенти проходять два модульні контролі. Для

перевірки засвоєння студентами навчального матеріалу проводяться наступні контрольні заходи:

-два колоквіуму на 7 та на 14 тижнях (завдання складаються у вигляді білетів, які містять 2 теоретичних та 1 практичне питання вивченого курсу);

-диференційний залік складається усно. Завдання містять два теоретичних та одне практичне питання.

45

Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіумів, захисту лабораторних робіт. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з диференційного заліку або складає його на загальних підставах.

ПЕРЕДУМОВИ: Вища математика, Фізика, Хімія, Теоретична механіка, Опір матеріалів, Електротехніка, Основи охорони праці.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 1. Методичні вказівки до виконання лабораторної роботи “Дослідження

та оцінка електромагнітного поля промислової частоти на робочих місцях” з дисципліни “Охорона праці”. Для студентів всіх спеціальностей. Є. А. Бондаренко, В. П. Якубович, Вінниця: ВНТУ, 2003р.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційний залікРЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8(0432)435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська.

46

Дисципліна: Менеджмент та маркетинг у зварювальному виробництвіІнститут: МАДСтатус: обов’язкова

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 1 мЛекції (год.) 28 2Практичні заняття (год.) 14 1Лабораторні заняття (год.)Семінари (год.)ВКП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 66 4,7Усього (год. /кредитів) 108/3 7,7Екзамен (трим) 1мЗалік (трим)КОД: НГД 1.1.3

Лектор: Кавецький Вячеслав Валерійович, ст. викладач

Інститут менеджменту, факультет інформаційного, промислового та спортивного менеджменту, кафедра економіки промисловості та організації виробництва, 21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе 95, навчальний корпус 2, ауд. 2414, тел. 8-0432-598-333.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Одержання студентами спеціальних знань з менеджменту та маркетингу в

зварювальному виробництві, вивчення особливостей формування підрозділів виробництва, що займаються маркетинговою та управлінською діяльністю, удосконалення виробничих процесів з позицій раціонального використання трудових та матеріальних ресурсів з одночасним забезпеченням вимог споживачів у продукції зварювального виробництва.

ПРОГРАМА: Концепція маркетингу для промислового підприємства. Функції

маркетингу відносно до зварювального виробництва. Основні види діяльності підприємства різної ринкової орієнтації. Об’єкти маркетингового дослідження. Особливості маркетингу виробів промислового призначення. Управління асортиментом випускаємої продукції. Управління якістю. Якість в системі маркетингу. Конкурентноздатність промислової продукції. Технічний рівень якості. Стратегії діяльності зварювального виробництва. Основні етапи економічного циклу життя виробу зварювального виробництва. Класифікація ринків зварювального виробництва. Формування ринку виробів зварювального виробництва. Вибір стратегії маркетингової діяльності на ринку. Дії

47

підприємства в залежності від вибору сегменту ринку. Сегментація ринку виробів зварювального виробництва. Вибір цільових ринків та діяльність підприємства. Мета та задачі ціноутворення. Прибуток. Види цін на продукцію. Встановлення ціни на нові вироби. Збутова діяльність. Товарорух продукції промислового призначення. Організація рекламної роботи на підприємстві. Методи розрахунку витрат на рекламу. Стимулювання збуту. Форма організації зовнішньоторгової діяльності. Лізинг. Інжиніринг. Сутність та задачі управління підприємством. Цілі менеджменту на підприємстві. Види менеджменту на підприємстві. Форми власності підприємств. Форми об’єднань підприємств на території України. Класифікація методів управління зварювальним виробництвом. Сутність управлінських рішень. управління. Процес розробки та реалізації управлінського рішення. Основні схеми організаційних структур управління зварювального виробництва. Структура та функції апарату управління цехом. Показники економічної ефективності управління виробництвом. Система показників планування економічної ефективності зварювального виробництва та управління.

БІБЛІОГРАФІЯ:1Перерва П.Г. Управление маркетингом на машиностроительном

предприятии. – Х.: Высш. шк., 1993. – 285 с.2Маркетинг /Сост. А.И. Кредисов. – К.: Украина, 1994. – 399 с.3Управление машиностроительным предприятием: Учеб. для машиностр.

спец. вузов / С.В. Смирнов, С.Н. Ефимушкин, А.А. Колобов и др.; Под ред. С.Г. Пуртова, С.В. Смиронова. – М.: Высш. шк., 1989. – 240 с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Протягом триместру студенти проходять два модульні контролі. Для перевірки засвоєння студентами навчального матеріалу проводяться наступні контрольні заходи:

-два колоквіуму на 7 та на 14 тижнях (завдання складаються у вигляді білетів, які містять теоретичні та практичні питання вивченого курсу);

-іспит (усний, завдання складаються у вигляді білетів, які містять теоретичні та практичні питання вивченого курсу).

Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіумів, практичних робіт. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з іспиту або складає його на загальних підставах.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА:1.Розробка концепції нового товару.2.Період комерційного успіху.3.Вибір цільових ринків та діяльність підприємства.4.Реклама. Організація рекламної роботи на підприємстві. Методи

розрахунку витрат на рекламу.5.Трудовий колектив на підприємстві. Виробничий колектив.6.Система принципів формування організаційних структур управління.

48

ПЕРЕДУМОВИ: Основи ринкової економіки, Основи економічної теорії, Вища математика, Економіка підприємства, Менеджмент та маркетинг.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 1. Кавецький В.В. Менеджмент та маркетинг в машинобудуванні. –

Вінниця: ВНТУ, 2003. – 196с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: закріплення навиків застосування системного підходу до вирішення задач управління виробництвом, оволодіння методикою організаційних розрахунків.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: іспитРЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська.

49

Дисципліна: Цивільна оборонаІнститут: МАДСтатус дисципліни: обов’язкова

Стаціонарне навчання

Години на тиждень

Триместр 1м Лекції (год.) 6 0,4Практичні заняття (год.) 22 1,5Лабораторні заняття (год.)Семінари (год.)ВКП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 26 1,8Усього (год. /кредитів) 54/1,5Екзамен (трим)Залік (трим) 1мКОД: НГД 1.1.4

Лектори: Рябчук Людмила Іванівна, ст.викладач, Поліщук О.В., к.т.н., доцент.

21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, Інститут будівництва, теплоенергетики та газопостачання (ІнБТГ), кафедра менеджменту в будівництві, охороні праці та безпеці життєдіяльності, кімната 3320, 3205; тел : 8-0432- 59-83-68.

МЕТА: Забезпечення підготовки фахівців за освітньо-професійними програмами вищої освіти за відповідним професійним спрямуванням і спеціальностей з питань захисту населення у випадку виникнення надзвичайних ситуацій техногенного, природного, екологічного та військового характеру.

ПРОГРАМА: Значення і місце ЦО в системі безпеки, організаційна структура системи ЦО держави, ОГД. НС мирного та військового часу. Прогнозування осередків враження техногенного та природного характеру. Виявлення і оцінка хімічної, радіаційної, інженерної та пожежної обстановки. Захист населення у надзвичайних ситуаціях. Заходи по підвищенню стійкості роботи об'єктів господарської діяльності. Організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження, проведення заходів по життєзабезпеченню населення у НС.

БІБЛІОГРАФІЯ: 1.В.М. Шоботов. Цивільна оборона. Друге видання. – Київ: Центр

навчальної літератури, 2006, - 438с.2. Закони України "Про ЦО України" від 3.02.93 p., "Про Міністерство

України з питань НС" від 26.10.96 p., "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру" від 8.06.00 p.,

50

Постанова кабінету міністрів "Про утворення на території України Єдиної Державної Системи по запобіганню та реагуванню на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру" від 3.08.98 p. та ін.

3. Цивільна оборона/Під ред. Франчука B.C. - Львів: Афіша, 2001- 336с.4. В.Ф. Сакевич. Основи розробки питань цивільної оборони в дипломних

проектах/ Навчальний посібник. - Вінниця: ВДТУ, 2001 - 108 с.5. В.Ф. Сакевич, М.А. Томчук. Організація і проведення рятувальних та

інших невідкладних робіт в осередках ураження. Навчальний посібник. - Вінниця: ВНТУ, 2004-110с.

6. Г.П. Демиденко и др. Защита объектов народного хозяйства от оружия массового пораження/ Справочник. - К.: Высшая школа, 1987 - 256 с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:Дисципліна складається з двох модулів, в які входять 2 колоквіуми, 7

самостійних робіт, 1 розрахункова робота.Протягом семестру студенти проходять два модульних контролі. На

модульних контролях пропонується декілька варіантів однакової складності, які охоплюють теоретичні та практичні питання відповідної частини курсу. Завдання з цивільної оборони окремим питанням або розділом включаються в дипломні проекти, змістом яких є проектування об'єктів господарської діяльності або їх елементів (споруд, машин, механізмів, ЕОМ, приладів тощо).

ПЕРЕДУМОВИ :Необхідні загальні знання з Вищої математики, фізики, хімії, безпеки

життєдіяльності, охорони праці.МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ :1. В.Ф. Сакевич. Основи розробки питань цивільної оборони в дипломних

проектах/ Навчальний посібник. - Вінниця: ВДТУ, 2001 - 108 с.2. В.Ф. Сакевич, М.А. Томчук. Організація і проведення рятувальних та

інших невідкладних робіт в осередках ураження. Навчальний посібник. - Вінниця: ВНТУ, 2004-110с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА :Написання самостійних робіт студентів на теми: женевські конвенції про

захист населення і цивільних об’єктів; основні положення міжнародного гуманітарного права з питань захисту людей; основні міжнародні визначення; науково-технічний прогрес та його вплив на життєдіяльність населення; екологічні наслідки надзвичайних ситуацій. Крім вищесказаного необхідно ще виконати КЗД на тему: “Оцінка стійкості роботи ОГД в умовах дії факторів НС”.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: Диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: дирекція ІнМАД, ауд. 2213, тел. 25-87.РЕЄСТРАЦІЯ НА ЗАЛІК: 3 лектором, персонально чи по телефону.

Дисципліна: Розпилювальні пристрої та устаткування

51

Інститут: МАДСтатус: обов’язкова

Стаціонарне навчання

Години на тиждень

Триместр 1 мЛекції (год.) 28 2Практичні заняття (год.) 14 1Лабораторні заняття (год.) 28 2Семінари (год.)КП (КР) трим КПРГРСРС (інд. заняття) 56 4Всього (год /кредитів) 126/3,5 9Екзамен (трим) 1мЗалік (трим)КОД: НПД 1.2.1

Лектор: Гайдамак Олег Леонідович, к.т.н., доцент.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Полягає у професійній підготовці студентів у галузі нанесення покриття

газотермічними та вакуумними методами розпилювання.Використовуючи знання теоретичних засад досліджень розробляти та

удосконалювати технології напилювання покрить з різноманітними властивостями та проектувати обладнання, устаткування та, розпилюючи головки для газотермічного та вакуумо-дугового нанесення покриття;

ПРОГРАМА:Технологічні процеси газотермічного та вакуумно-дугового методів

напилювання покриття. Обладнання та устаткування, яке використовується для здійснення цих методів напилювання покриття. Вибір технологічних параметрів напилювання при виготовленні та відновленні деталей машин та апаратів.

Технологія вакуумно-конденсаційного нанесення покриття. Засоби та технологічні особливості вакуумно-конденсаційного напилювання термічним випаровуванням, вибуховим розпиленням матеріалу, іонним розпиленням та реакційним напилюванням матеріалу.

Обладнання для вакуумно-конденсаційного напилювання, його основні елементи та їх, класифікація.

52

Охорона праці та техніка безпеки при виконанні газотермічного та вакуумно-конденсаційних методів нанесення покриття.

БІБЛІОГРАФІЯ1.Порошковая металлургия и напыленные покрытия. Учебник для вузов.

В.Н. Анциферов, Г.В. Бобров, Л.К. Дружинин и др. Под ред. Митина В.С.- М. -: Металлургия, 1987, - 792 с.

2.Хасуй Ащуси. Техника напыления / Пер. с япон. - М.: Машиностроение, 1975, 288 с.

3.Попов В.Ф., Горин Ю.Н. Процеси и установки электронно-ионной технологии. М.-Высшая школа, 1988. 255с.

4.Шановский Г.Ф., Петров В.И. Ионно-плазменная обработка материалов.- М.: Радио и связь. 1986.-232с.

5.Мовчан Б.А., Малашенко И.С. Жаростойкие покрытия, осаждаемые в вакууме / Под ред. Б.Е. Патона - Киев: Наукова думка: 1983, - 232 с.

6.Ройк И.Л., Колтунова Л.Н., Федосов С.Н. Нанесение защитных покрытий в вакууме. - М.: Машиностроение, 1976, 37 с.

7.Борисов Ю.С., Харламов Ю.А.,Сидорченко С.Л., Ардатовская Е.Н. Газотермические покрытия из порошковых материалов. - Киев: Наукова думка, 1987, 544 с.

8.Блинов И.Г., Кожитов Л.З. Оборудование полупроводникового производства. Учебное пособие для студентов. – М.: Машиностроение, 1986.-264с.

ПЕРЕДУМОВИ: Фізика; Хімія; Фізико-хімічні основи виробництва металів; Основи обробки металів; Металознавство і термічна обробка зварних з’єднань; Деталі машин і основи конструювання; Теорії зварювальних процесів і Зварювальні джерела живлення; Триботехніка й основи надійності машин; Основи інженерії поверхні, Основи газодинаміки та тепломасопереносу при напиленні, Матеріали для напилення, наплавки та трибоматеріалознавство, Технологія та обладнання для напилення, Ремонт та відновлення деталей машин та апаратів.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна передбачає два модульні контролі. Протягом триместру

студент повинен виконати 8 лабораторних і практичних робіт та скласти 2 письмові колоквіуми на 7 та 14 тижні, які містять три торетичних та одне практичне питання.

Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіумів, захисту лабораторних та практичних робіт. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з іспиту або складає його на загальних підставах.

Іспит складається письмово. Завдання містять два теоретичних та одне практичне питання.

Письмові колоквіуми та іспит розраховано на 90 хвилин роботи.

53

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 1. Гайдамак О.Л., Осадчук А.Ю. Вакуумно-дугове напилювання. Вінниця:

ВНТУ, 2006. – 162с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА:1.Системи газопостачання в устаткуванні для газотермічного напилення. 2.Схеми газопостачання, методика їх проектування.3.Енергопостачання обладнання для напилення4.Технологічні особливості напилення покриття різного функціонального

призначення5.Особливості підготовки поверхні та матеріалів, обробки поверхні після

нанесення покриття.6.Обладнання для напилення у динамічному вакуумі

Курсовий проект – Прикладом проекту може бути наступна тема: проектування технологічного обладнання, конструювання розпилювальних пристроїв для напилювання виробу (указується які його характеристики, розміри, вимоги до властивостей поверхні). Для цього обрати раціональний спосіб нанесення покриття (газополуменевий, вакуумно-дуговий, плазмовий і т.ін.), матеріали для напилювання (дріт, стрижень, порошок, марки, розміри),обладнання, інструменти, параметри режиму напилювання, розробити карту технологічного процесу.

В окремих випадках завдання може видаватися, виходячи з робіт, які виконуються на кафедрі або виробництві, для якого ведеться підготовка студентів на контрактній основі.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: іспит.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська.

Дисципліна: Механічне та допоміжне устаткуванняІнститут: МАДСтатус: обов’язкова

54

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 1 мЛекції (год.) 42 3Практичні заняття (год.) 14 1Лабораторні заняття (год.) 28 2Семінари (год.)КП (КР) трим КПРГРСРС (інд. заняття) 42 3Усього (год. /кредитів) 126/3,5 9Екзамен (трим) 1мЗалік (трим)КОД: НПД 1.2.2

Лектор: Шиліна Олена Павлівна, к.т.н., доцент.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Полягає у професійній підготовці студентів при проектуванні, як

спеціальних так і універсальних пристроїв. Надання знань і теоретичних засад базування заготовок при складанні зварних конструкцій та базування заготовок при відновленні; розрахунку сил, необхідних для фіксування та закріплення заготовок у пристроях; принцип розрахунку конструктивних елементів механічного зварювального устаткування; та практичного втілення отриманих теоретичних знань при проектуванні технологічного оснащення процесів зварювання та відновлення.

ПРОГРАМА:Курс передбачає вивчення фундаментальних питань базування заготовок

при складанні зварних конструкцій та методи розрахунку сил, необхідних для фіксування і закріплення заготовок у складально-зварювальних пристроях з урахуванням виникнення напруження; особливості та методи розрахунку елементів складально-зварювальних стендів і кондукторів; принцип розрахунку конструктивних елементів механічно-зварювального устаткування колон, візків, кантувачів, обертачів, позіціонерів та універсальних маніпуляторів, налагоджування технологічної оснастки.

БІБЛІОГРАФІЯ:

55

1.Севбо П.И. Комплексная механизация и автоматизация сварочного производства. “ Техніка ”. 1984, 416с.

2.Гитлевич А.Д., Этингоф Л.А. Механизация и автоматизация сварочного производства. М., “ Машиностроение ”, 1992, 280с.

3.Чвертко А.И., Тимченко В.А. Установки и станки для электродуговой сварки и наплавки. “ Техніка ”. 1984, 240с.

4. Горошкин А. К. Приспособления для металлорежущих станков: Справочник. – 7-е изд. Перераб. и доп. – М. “ Машиностроение ”, 1989, 303с., ил.

5.Рыжков Н.И. Производство сварных конструкций в тяжелом машиностроении. “ Машиностроение ”, 1990, 384с.

6.Универсально-сборная и переналаживаемая оснастка / А.И. Жабин, Г.П. Холод, В.А. Здор и др. – К.: Техніка, 1982, 262с./

7.М.А. Ансеров. Приспособления для металлорежущих станков. Расчет и конструкции. М. “ Машиностроение ”, 1986, 650с.

8.Карпенко А.С. Технологічна оснастка у зварювальному виробництві: Навч. посібник.- К.:Арістей, 2005.-268с.

9.Шиліна О.П., Гайдамак О.Л. Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни „Механічне та допоміжне устаткування”для студентів спеціальності 7.092303. Вінниця ВНТУ. 2006. 26с.

ПЕРЕДУМОВИ: Теоретична механіка, Опір матеріалів, Деталі машин і основи конструювання, Автоматичне керування зварюванням, Триботехніка й основи надійності машин, Металознавство і термічна обробка зварних з’єднань; Теорії зварювальних процесів і Зварювальні джерела живлення.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна передбачає два модульні контролі. Протягом триместру

студент повинен виконати 8 лабораторних і практичних робіт та скласти 2 письмові колоквіуми на 7 та 14 тижні. Колоквіум складається з двох теортичних запитань та

Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіумів, захисту лабораторних та практичних робіт. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з іспиту або складає його на загальних підставах.

Іспит складається усно. Завдання містять два теоретичних та одне практичне питання.

Письмові колоквіуми розраховано на 90 хвилин роботи

56

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 1. Шиліна О.П., Гайдамак О.Л. Методичні вказівки до виконання

курсового проекту з дисципліни „Механічне та допоміжне устаткування”для студентів спеціальності 7.092303. Вінниця ВНТУ. 2006. 26с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА:1.Ступені та види комплексної механізації зварювального виробництва.2.Механізовані і автоматизовані способи зварювання плавленням;

зварювання тиском.3.Механізація заготівельних робіт.4.Похибка базування при встановленні деталі зовнішньою або

внутрішньою циліндричними поверхнями.5.Організація виробництва та впровадження пристосувань.6.Компоновка та експлуатація пристосувань.7.Обладнання для переміщення зварювальників. Із метою поглиблення, розширення, систематизації та закріплення

теоретичних та практичних знань по курсу, а також одержання навичок по впровадженню цих знань для вирішення конкретних технологічних завдань студенти виконують індивідуальне завдання у вигляді курсового проекту.

Прикладом курсового проекту може бути проектування та розрахунок устаткування для виконання процесів зварювання або відновлення згідно із заданою конструкцією виробу.

Основні вихідні дані завдання – геометрична форма, розміри та маса виробу.

В окремих випадках завдання може видаватися, виходячи з робіт, які виконані на кафедрі або підприємстві, для якого ведеться підготовка студентів на контрактній основі.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: іспит.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська.

57

Дисципліна: Інформаційно-комп’ютерні технології у ремонтному та зварювальному виробництвіІнститут: МАДСтатус: нормативна Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 1мЛекції (год.) 28 2Практичні заняття (год.)Лабораторні заняття (год.) 28 2Семінари (год.)КП (КР) трим.РГР (трим., кільк. год.)СРС (інд. заняття) 16 1,1Всього (год./кредитів) 72/2 5,1Екзамен (трим)Залік (трим) 1мКОД НПД 1.2.3

Лектор: Гайдамак Олег Леонідович, к.т.н., доцент.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Надати майбутнім спеціалістам знання з інформаційних комп’ютерних

технологій, що забезпечить значну економію часу, матеріалів, енергії, та високу продуктивнicть праці.

ПРОГРАМА: 1.Вивчення Інтернет технології отримання необхідної інформації;2.Захист комп’ютера під час роботи в Інтернеті;3.Надання знань з призначення та основних базових методів роботи

програми “Компас-графік”;4.Надання знань з принципів вводу та редагування об’єктів;5.Надання знань з основних принципів роботи програми “Компас-3D”.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Компас-график 5х Руководство пользователя, часть 1,2-905с.2.Компас 3D 5х руководство пользователя АО АСКОН С-т Петербург ,

2000-190с. Компас-SPRING, Компас-SHAFT. АО АСКОН С-т Петербург 1999-240с.

58

3.Інформаційно довідкова система INTERNET4.Інформаційно-довідкова система КОМПАС

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Протягом семестру студенти проходять по два модульних контролі на 7 та 14 тижнях. На модульних контролях пропонується декілька варіантів однакової складності, які охоплюють теоретичні і практичні питання відповідного курсу.

Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіумів, захисту лабораторних робіт. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з диференційного заліку або складає його на загальних підставах.

Диференційований залік складається усно. Завдання містять два теоретичних та одне практичне питання.

ПЕРЕДУМОВА: Інженерна та комп’ютерна графіка, Комп’ютерне моделювання технологічних процесів, Автоматичне керування зварюванням, Інформатика.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 1.Савуляк В.І., Архіпова Т.Ф. Інформатика. Частина І. Вінниця: ВНТУ,

2007. – 236с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА:1.Редагування параметричної моделі.2.Використання технології OLE.3.Обмін інформацією з іншими системами.4.Компас 3D. Загальні відомості.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська.

59

Дисципліна: Електронно-променеві технологіїІнститут: МАДСтатус: обов’язкова Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 1мЛекції (год.) 14 1Практичні заняття (год.)Лабораторні заняття (год.) 14 1Семінари (год.)КП (КР) трим.РГР (трим., кільк. год.)СРС (інд. заняття) 44 3,2Всього (год./кредитів) 72/2 5,2Екзамен (трим) 1мЗалік (трим)КОД НПД 1.2.4

Лектор: Архіпова Тетяна Федорівна, к.т.н., доцент.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Надання знань необхідних для застосування, розробки та удосконалення

технологічних процесів із використанням енергії електронного променя з метою забезпечення високої якості продукції, економії матеріалів та високої продуктивності праці.

ПРОГРАМА: Основні способи електронно-променевої обробки, перспективи

застосування цих технологій у ремонтному виробництві. Електронно-променеве переплавлення. Електронно-променеве випаровування. Нанесення покриттів та шарів із сплавів та хімічних сполук методом електронно-променевого випаровування. Електронно-променеве зварювання. Термічні й нетермічні методи електронно-променевої обробки матеріалів.

Охорона праці та техніка безпеки при виконанні технологічних процесів із використанням енергії електронного променя.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Аброян И.А., Андронов А.Н., Титов А.И. Физические основы

электронной и ионной технологии.- М .: Высш. шк., 1984.- 321с.

60

2.Автоматичне регулювання електронно-променевого зварювання. / О.Б.Коваль, О.П. Оболонський, В.І. Салан. – Київ: Техніка, 1971. – 116 с.

3.Электронно-лучевая сварка / О.К.Назаренко, А.А.Кайдалов, С.Н.Ковбасенко и др.; под ред. Б.Е.Патона. – Киев: Наукова думка. – 1987. – 256 с.

4.Шиллер Э., Гайзиг У., Панцер З. Электронно-лучевая технология: Пер. с нем. – М.: Энергия, 1980. 386 с.

5.Линч Н., Николайдес А. Задачи по физической електронике. - М.: Мир, 1984. – 180 с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Протягом семестру студенти проходять по два модульних контролі на 7

та 14 тижнях та виконують 7 лабораторних робіт. На модульних контролях пропонується декілька варіантів однакової складності, які охоплюють теоретичні й практичні питання відповідного курсу.

Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіумів, захисту лабораторних робіт. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з іспиту або складає його на загальних підставах.

Іспит складається письмово. Завдання містять два теоретичних та одне практичне питання.

ПЕРЕДУМОВА: Фізика, Хімія, Фізико-хімічні та металургійні основи виробництва металів, Опір матеріалів, Теорія зварювальних процесів, Зварювання плавленням.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 1.Автоматичне регулювання електронно-променевого зварювання.

/О.Б.Коваль, О.П. Оболонський, В.І. Салан. – Київ: Техніка, 2001. – 116 с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: Виконуються домашні завдання з визначення траєкторії руху електрона в електричному й магнітному полях, розкриваються питання з електронної оптики.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: іспит.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська.

61

Дисципліна: Інтелектуальна власністьІнститут: МАД Статус: вибіркова

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 1мЛекції (год) 14 1Практичні заняття (год)Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 22 1,6Всього (год /кредитів) 36/1 2,6Екзамен (трим)Залік (трим) 1мКОД: ВГД 2.1.8

Лектор: Вірник Микола Миколайович, к.т.н., доцент.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет технологій автоматизації комп’ютеризації машинобудування, кафедра металорізальні верстати та обладнання автоматизованого виробництва, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 1, ауд. 1201, тел. 8-0432-598-523

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Підготовка фахівців за напрямом «Зварювання» з питань методів

створення, охорони, захисту і комерційної реалізації об’єктів інтелектуальної власності, розв’язку творчих інженерних задач та формування індивідуальної системи творчого мислення.

ПРОГРАМА: Основи теорії технічних систем; психологія та діалектика творчості;

системні методи розв’язання творчих задач; асоціативні методи розв’язання творчих задач; алгоритмічні і комбіновані методи розв’язання творчих задач; патентні дослідження; охорона прав на винаходи; оформлення винаходів, “ноу-хау”; оформлення договорів на об’єкти інтелектуальної власності та авторські права.

БІБЛІОГРАФІЯ1.Дронь М.М., Малайчук В.П., Петренко О.М. Основи теорії захисту

інформації: Навч.посібник – Д.: Вид-во Дніпропетровського універ-ситету, 2001.-312 с.

62

2.Кузнецов Ю.М. Теорія розв’язання творчих задач. – К.: ТОВ «ЗМОК» -ПП «ГНОЗИС», 2003.- 294 с.

3.Кузнецов Ю.М.Основи патентознавства і авторського права. – К.: ТОВ «ЗМОК» - ПП «ГНОЗИС», 2001.- 206 с.

4.Пигоров Г.С., Козинец В.В., Малый В.В. Информатизация делового творчества. Краткий курс: Учебное пособие. – Днепропетровск: Системные технологии, 2001.-120 с.

5.Тарташвили Т.А. Система подготовки интеллектуальной элиты в США / Под ред. Ю.Я.Клехо. – М., 1988. – 68 с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Протягом триместру студент прослуховує цикл лекцій та повинен

самостійно опрацювати матеріали, що внесені у розділ самостійна робота студентів. Семестр складається з одного модуля, в кінці якого студенти пишуть колоквіум, який складається із трьох теоретичних питань, а також виконують одну науково-дослідну роботу. Контроль знань з дисципліни “Інтелектуальна власність” здійснюється за кредитно-модульною системою. Загальну суму балів студенти отримують за результатами складання диференційованого заліку.

ПЕРЕДУМОВИ: Основи науково-дослідних робіт; Теорія технічних систем; Теорія механізмів і машин; Деталі машин; Експлуатація та обслуговування машин.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: протягом лекцій студентам адреси інтернет-видань; використовуються електронні версії навчальних посібників.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: 1.Охорона прав на промислові зразки.2.Охорона прав на знаки для товарів та послуг.3.Технічний дизайн.4.Удосконалення фізичного мислення.5.Розвиток творчих та винахідницьких здібностей.6.Патентні дослідження з метою визначення патентоздатності об’єкта

господарської діяльності.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська.

63

Лектор: Гайдамак Олег Леонідович, к.т.н., доцент.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Надати майбутнім спеціалістам знання вивчення характерних типів

пошкоджень та зносів деталей ремонтного виробництва та технологічних методів та шляхів усунення цих пошкоджень за умови забезпечення високої якості продукції, економії матеріалів, енергії та високої продуктивності праці.

ПРОГРАМА: Основні види дефектів та пошкоджень автотракторної та земле обробної

техніки. Методи дефектації деталей машин. Напрямки відновлення та усунення дефектів. Розробка ремонтних креслень.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Ремонт машин / И.Е. Ульман, Г.А.Тонн, И.М. Герштейн. под общ. ред.

И.Е.Ульмана 3е изд, перераб и доп.-М, Колос, 1982.-446с.ил.2.ГОСТ 2.604-88 ЕСКД. Чертежи ремонтные.3.Ремонт меліоративних і будівельних машин, Практикум. Навч.

посібник/ За ред. В.О. Мірошника.-К.Вища шк. 1995.209с.іл.4.Бабусенко С.И. Степанов В.А. Современные способы ремонта машин.-

М. Колос 1998.

Дисципліна: Вузли та деталі об’єктів ремонтного виробництва Інститут: МАДСтатус: вибіркова Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 1 мЛекції (год.) 28 2Практичні заняття (год.)Лабораторні заняття (год.) 28 2Семінари (год.)КП (КР) тримРГР (трим., кільк. год.)СРС (інд. заняття) 52 3,7Всього (год./кредитів)) 108/3 7,7Екзамен (трим)Залік (трим) 1мКОД ВСД 2.2.1

64

5.Кряжков В.М. Восстановление деталей сельскохозяйственной техники механизированной наплвкой с применением упрочняющей технологии. М. Машиностроение 1985.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Протягом семестру студенти проходять по два модульних контролі на 7

та 14 тижнях та виконують 12 лабораторних робіт На модульних контролях пропонується декілька варіантів однакової складності, які охоплюють теоретичні й практичні питання відповідного курсу.

Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіумів, захисту лабораторних робіт. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з диференційного заліку або складає його на загальних підставах.

Диференційний залік складається усно. Завдання містять два теоретичних та одне практичне питання.

ПЕРЕДУМОВА: Нарисна геометрія та комп’ютерна графіка, Фізика, Хімія, Фізико-хімічні

та металургійні основи виробництва металів, Опір матеріалів, Теорія зварювальних процесів, Зварювання плавленням.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 1.Савуляк В. І., Івацько В. Т. Відновлення деталей машин. Частина перша.

Навчальний посібник. – Віниця: ВНТУ, 2004. – 93 с.2.Савуляк В. І., Івацько В. Т. Відновлення деталей автомобілів.

Лабораторний практикум. – Віниця: ВНТУ, 2004. – 116 с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: 1.Шатунно-поршневий комплект. Визначення дефектів та пошкоджень.

Визначення придатності для подальшої експлуатації. Визначення найбільш ефективних методів відновлення типових дефектів

2.Дискові лущильники. Визначення дефектів та пошкоджень. Визначення придатності для подальшої експлуатації. Визначення найбільш ефективних методів відновлення типових дефектів.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська.

65

Дисципліна: Естетика і культурологія Інститут: МАДСтатус: вибіркова

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 2 мЛекції (год) 20 2Практичні заняття (год) 10 1Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 42 4,2Всього (год /кредитів) 72/2 7,2Екзамен (трим)Залік (трим) 2 мКОД: ВГД2.1.1

Лектор: Буяльська Тамара Болеславівна, к.ф.н, професор.Інститут гуманітарно-педагогічних проблем та виховання, кафедра

культурології, мистецтва та дизайну, 21021 м.Вінниця, Хмельницьке шосе, 95. навчальний корпус 2, ауд. 2360. тел. 8-0432-598-042.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Інтегральна дисципліна „Естетика та культурологія” поєднує дві

самостійні навчальні дисципліни, синтез яких не є механічним, а обумовлений динамізмом та діапазоном тих соціально-культурних і політико-економічних змін та перетворень, що активізують процеси інтеграції в суспільстві і культурі. Окрім того ці дисципліни поєднує один гуманітарний простір, центральними, ключовими словами якого є ЛЮДИНА, КУЛЬТУРА, ДУХОВНІСТЬ, МИСТЕЦТВО, ОСВІТА. Саме це визначає загальнокультурну і загально-гуманітарну мету викладання.

Враховуючи те, що в системі вищої технічної освіти навчання здійснюється по окремим предметним галузям знань, виникає потреба завершувати вивчення усього комплексу суспільно-гуманітарних дисциплін введенням дисципліни „Естетика та культурологія”, сформованого на межі соціального і гуманітарного знання про людину і суспільство, що формує цілісне гуманістичне світобачення та дає уявлення про культуру, як специфічну функцію і модальність людського буття. Окрім того, мета і сумарне завдання навчального курсу „Естетика та культурологія” полягає в тому, щоб студенти відчули в просторі культури розмаїття точок зіткнення між соціальним, гуманітарним, технічним, природничим і зрозуміли необхідність пошуку шляхів їх можливої взаємодії і синтезу.

66

ПРОГРАМА:Загальна характеристика курсу “Естетика і культурологія”. Предмет культурології. Культурологія як інтелектуальна тенденція

сучасності. Культура як метакатегорія. Природа і культура. Суспільство і культура. Особистість і культура. Естетична діяльність. Художня творчість. Художня культура. Культурні та естетичні цінності. Естетичне світосприйняття в культурі і в життєдіяльності людини. Предмет естетики. Естетичне як феномен культури. Проблемне поле естетики. Естетика в структурі гуманітарного знання і її зв’язок з культурологією і філософією.

Основні категорії естетики та культурології.Зміст і сутність основних категорій естетики. Естетичне, його сутність і

основні форми. Гармонія. Міра. Прекрасне. Піднесене. Трагічне. Комічне. Різноманітність естетичних якостей в просторі культури. Естетичні почуття. Естетичний смак. Естетичний ідеал. Художня творчість. Естетичне, його сутність і основні форми. Гармонія. Міра. Прекрасне. Піднесене. Трагічне. Комічне. Різноманітність естетичних якостей в просторі культури. Естетичні почуття. Естетичний смак. Естетичний ідеал. Основи категорії культурології. Культурна адаптація. Культурна самоідентифікіція. Культурна компетентність. Інкультурація особистості. Функції культури. Культурні норми. Культурні традиції. Освіта. Релігія. Мистецтво. Семіотика культури. Культурна інновація (творчість). Соціокультурний прогрес.

Мистецтво в системі культурології і людської життєдіяльності. Походження мистецтва Поліфункціональність мистецтва. Художньо-образна система мистецтва Генезис і природа художнього образу. Художня умовність. Художній стиль. Індивідуальність в мистецтві. Зміст і форма в мистецтві.

Естетика і мистецтво в культурі ХХ століття. Мистецтво і науково технічний прогрес. Діалектика універсального і професійного в культурі. Спільне і особливе в науковій і художній творчості. Натхнення і інтуїція. Протиріччя і кризи в сучасній культурі. Маскультура. Апологія насильства. Культ аморалізму. Пошуки духовного.

Технократизм та проблема людини і духовних цінностей в культурі і мистецтві ХХ століття. Гуманістичні погляди західноєвропейських мислителів ХХ сторіччя на світ і людину, на місце, роль і значення людини в сучасному світі, в розвитку культури і цивілізації. Основні художні напрямки мистецтва ХХ століття. Проблеми формування культурної компетентності. Естетична культура особистості. Естетичні джерела культури. Єдність істини добра краси як принцип розвитку культури. Естетичні можливості культури.

Естетичні та соціокультурні прогнози на ХХІ століття.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Естетика: Підручник./ п/р Л.Т.Левчук. – К.: 19962.Эстетика: Учеб-пособие./ п/р В.Лозового. – С.: 19993.Бокань В. Культурологія: Навч. посіб – К.: 20004.История и культурология: Учеб. пособие, Учебник для ХХІ ст., - М.:

2000

67

5.Українська та зарубіжна культура: Навч. посіб / М.М. Закович, І.А. Зязюн, О.М.Семашко. Част. 1 – К.: 2000

6.Українська художня культура: Навч. посіб. – К.: 19967.Борев Ю.Б. Эстетика. – М.: 19888.Семчишин М. Тисяча років української культури. – К.: 19939.Іван Дзюба. Національна культура як чинник майбуття України //

Кур’єр Кривбасу – 2000 - №1.10.Ліна Костенко. Гуманітарна аура нації, або дефект головного

дзеркала // Аудиторія – 31.03 – 6.04. 2000 11.Іван Дзюба. Україна перед сфінксом майбутнього. - К.: 2001

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна має один модуль на якому студенти проходять контроль у

формі виконання творчих робіт, самостійних завдань та дискусій, та семінарських заняттях. Заключний етап оцінювання – усний диференційний залік. Всі форми контролю охоплюють як теоретичні, так і практичні питання відповідного курсу.

ПЕРЕДУМОВИ: Курс передбачає вивчення таких дисциплін як Філософія, Історія, Психологія, Українська та зарубіжна культура, Людина та культура, Етика та культура, Практична культурологія.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: робоча навчальна програма, підручники, комплекти відео- та аудіо- матеріалів кафедри, завдання для творчих та самостійних робіт, інтернетресурс.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: Погляди Сократа, Платона, Аристотеля, Плотіна на красу і мистецтво

Естетика аскетизму. Естетика і релігія. Народна магія і церковний ритуал. . Естетичні погляди Леона Баттіста Альберті. Леонардо да Вінчі - ренесансний тип культури. Гуманістичний світогляді його роль в історії естетики і культури. Класична німецька естетика. Кант, Гегель, Гёте, Гумбольд, Шиллер. Спотворена моральність та естетичне виховання. Естетичні погляди Гельмгольца, ДМАДіна, Спенсера, Дільтея. Естетичні теорії А.Бергсона, Б.Кроче, Герберта Ріда, Дж.Дьюї , М.Дюфрена.

Художні епохи, художні напрямки, художній прогрес. Незмінний характер художніх цінностей. Естетичний потенціал художньої творчості. Естетика як психологія мистецтва і теорія художнього сприйняття. Психологічні механізми художньої творчості і художнього сприйняття.

Універсалізм великих особистостей. Епохи, що породжують титанів. Філософсько-естетичні погляди С.Кьеркегора, Е.Гуссерля, М.Хайдегера, К.Ясперса, Х.Ортега – і – Гасета, Ж-П.Сартра, А.Камю на людину, мистецтво, культуру.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.

68

РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе 95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.

РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська.

69

Дисципліна: Іноземна мова за професійним спрямуваннямІнститут: МАДСтатус дисципліни: обов’язкова

Стаціонарне навчання Вид курсу, години на тиждень

Триместр 2м, 3м 2Лекції (год)Практичні заняття (год) 44 (10/12) 2/2Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) триместрРГРСРС (інд. заняття) 82(30/48) 3/4Всього (год/кредитів) 126/3.5Екзамен (триместр) 3мЗалік (триместр)КОД: НГД 1.1.1

ЛЕКТОРИ:Англійська мова: Степанова Ірина Сергіївна, к.ф.н., доцент (АЕКСУ, ІТКІ)

Яковець Ольга Романівна, ст. викл. (БТЕГП)Кондратюк Тетяна Вікторівна, ст. викл. (ЕЕЕМ)Терліковська Лариса Іванівна, ст. викл. (МТ)Михайлова Олена Маркелівна, ст. викл. (РТЗП)Габрійчук Людмила Едуардівна, викл. (ФЕП)

Німецька мова: Яковець Ольга Романівна, ст. викл. (БТЕГП)

Французька мова: Хоменко Надія Павлівна, ст. викл. (для всіх)

21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 3, ауд.3440; кафедра іноземних мов, тел. 59-82-52.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: полягає у закріпленні лексико-граматичного матеріалу вивченого на 1-4 курсах, необхідного для спілкування в найбільш поширених повсякденних ситуаціях і для читання, реферування і анотування наукових текстів профілюючого фаху.

ПРОГРАМА: Основи синтаксису; типи речень, порядок слів у реченні. Активний та пасивний стан дієслів. Узгодження часів. Герундіальні дієприкметникові та інфінітивні звороти. Модальні слова та їх еквіваленти. Складнопідрядні речення з підрядними, які виражають реальну та нереальну

70

умови. Умовний спосіб. Основні принципи анотування та реферування наукової літератури. Для закріплення навичок усного мовлення пропонуються наступні теми “Моя майбутня спеціальність”, “Плани на майбутнє”, “ВНТУ”, “Розвиток галузі та науки, в якій я спеціалізуюся”, “Чому важливо вивчати іноземні мови”, “Запрошення до участі в науковій конференції” тощо.

БІБЛІОГРАФІЯ:

Англійська мова:1. Бизнесс-курс английского языка / Под ред. Богацкого И.С. – К.: Логос,

2001. – 351 с.2. Верба Г.В., Верба Л.Г. Довідник з граматики англійської мови. –К.:

Освіта, 1995.3. Зайцева А.П. Граматика англійської мови в таблицях і схемах.-К.:

Логос, 2002.-112с.4. Коваленко А.Я. Науково-технічний переклад.Навчальний посібник

для шкіл з поглибленим вивченням англійської мови, ліцеїв, гімназій, коледжів.—Тернопіль: Видавництво Карп”юка, 2001.—284с.

5. Николенко Т.Г. Тесты по грамматике английского языка.—М.Айрис-пресс, 2004.—160с.

6. Паращук В.Ю., Грицюк Л.Ф. Практичний курс англійської мови: Підручник.—Вінниця: Нова книга.—2003.—368с.

7. Спеціалізовані видання (журнали) для спеціальностей.

Німецька мова:1. Hartmut Aufderstraße, Heiko Bock, Mechthild Gerdes, Jutta Müller, Helmut

Müller. Themen aktuell. Kursbuch 1,2,3 – Max Hueber Verlag, 2003.—160 S.2. Heiko Bock, Karl-Heinz Eisfeld, Hanni Holthaus, Uthild Schütze-Nöhmke.

Themen aktuell. Arbeitsbuch 1. – Max Hueber Verlag, 1999. — 144 S.3. Абрамович Г.В., Ковальчук Л.А., Корнієць Л.В. Розвиток навичок

усного мовлення з німецької мови (Навчальний посібник). – Вінниця: ВДТУ, 2000.

4. Васильева М.М. Практическая грамматика немецкого языка: Учеб. пособие. – 10-е изд. перераб. и доп. – М.: Гардарики, 1999. – 206 с.

5. Завьялова В.М., Ильина Л.В. Практический курс немецкого языка (для начинающих). – М.: ЧеРо, 1995. – 336 с.

6. Смеречанський Р.І. Довідник з граматики німецької мови: Довідк. вид. – К.: Рад. шк., 1989. – 304 с.

7. Спеціалізовані видання (журнали) для спеціальностей.

Французька мова:1. Фахові журнали “Automatisme”, “L’architehture daujowdhui”, “Kenue

generale de l’electricite”, “Constructron”.

71

2. Збірник текстів та контрольних завдань з граматики французької мови: під ред. Г. Прокоф’єва. – Москва, 2003 р.

3. Коржавін О. Е. Посібник з технічного перекладу текстів з фаху. – Москва, 2004 р.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна складається з двох модулів, в які входять контрольні роботи по темах, здача тем.

Під час навчання пропонуються лексико-граматичні тексти, контрольні переклади, бесіди по темам усного мовлення. В кінці курсу – іспит, який може бути зарахованим для магістрів, як вступний іспит з Іноземної мови в аспірантуру.

ПЕРЕДУМОВИ:Курс передбачає володіння навичками глибокого розуміння оригінального тексту по профілю магістра, побудованому на знайомому лексико-граматичному матеріалі. Знання граматичного матеріалу, який має першочергове значення для розуміння наукових текстів. Бесіда по темах.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:При проведенні занять використовуються граматичні таблиці, методичні вказівки з різних граматичних тем.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА:Домашні завдання включають лексико-граматичні вправи, виконання перекладів, складання діалогів, повідомлень, для закріплення навичок усного мовлення пропонуються наступні теми “Моя майбутня спеціальність”, “Плани на майбутнє”, “ВНТУ”, “Розвиток галузі та науки, в якій я спеціалізуюся”, “Чому важливо вивчати іноземні мови”, “Запрошення до участі в науковій конференції” тощо.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА:В кінці курсу – іспит. Форма проведення – письмово-усна. Письмово: граматичний текст і переклад із словником оригінального тексту з фаху; усно - анотування загальнонаукового тексту і співбесіда по темі.

РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС:21021, м.Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе 95, ГУК дирекція Ін МАД, к.2213, тел.;(8-0432) 59-85-87.

РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ:З викладачем, персонально чи по телефону.

72

Дисципліна: Іноземна мова за професійним спрямуваннямІнститут: МАДСтатус дисципліни: обов’язкова

Стаціонарне навчання Вид курсу, години на тиждень

Триместр 2м, 3м 2Лекції (год)Практичні заняття (год) 44 (10/12) 2/2Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) триместрРГРСРС (інд. заняття) 82(30/48) 3/4Всього (год/кредитів) 126/3.5Екзамен (триместр) 3мЗалік (триместр)КОД: НГД 1.1.1

ЛЕКТОР: Терліковська Лариса Іванівна, ст. викл.21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний

корпус 3, ауд.3440; кафедра іноземних мов, тел. 59-82-52.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: полягає у закріпленні лексико-граматичного матеріалу вивченого на 1-4 курсах, необхідного для спілкування в найбільш поширених повсякденних ситуаціях і для читання, реферування і анотування наукових текстів профілюючого фаху.

ПРОГРАМА: Основи синтаксису; типи речень, порядок слів у реченні. Активний та пасивний стан дієслів. Узгодження часів. Герундіальні дієприкметникові та інфінітивні звороти. Модальні слова та їх еквіваленти. Складнопідрядні речення з підрядними, які виражають реальну та нереальну умови. Умовний спосіб. Основні принципи анотування та реферування наукової літератури. Для закріплення навичок усного мовлення пропонуються наступні теми “Моя майбутня спеціальність”, “Плани на майбутнє”, “ВНТУ”, “Розвиток галузі та науки, в якій я спеціалізуюся”, “Чому важливо вивчати іноземні мови”, “Запрошення до участі в науковій конференції”, “Я – магістр”, “Моя магістерська робота”, тощо.

БІБЛІОГРАФІЯ:1. Журнали “Machinery”, “Machinery and metalworking”, “The

Automotive Engineer”, “Driver Guide” .2. Raymond Murphy/ English Grammar in Use: Cambridge University

Press, 1985.

73

3. Ю.Голіцинський. Граматика, збірник вправ. Санкт-Петербург, “Каро”, 1999.

4. Г.В.Верба, Л.Г.Верба. Довідник з граматики англійської мови.-К.; Вища школа, 2000, 237с.

5. Л.П.Ільєнко. Говоримо англійською. К.; Либідь, 1997.6. Англо-русский словарь по машиностроению и металлообработке.

М., 1977.7. Англо-русский словарь по автомобильной технике и автосервису.

Минск, 1997.8. К.И.Богуцкий. Русско-английский тематический словарь. К.;

Криниця, 2000.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна складається з двох модулів, в які входять контрольні роботи

по темах, здача тем.Під час навчання пропонуються лексико-граматичні тексти, контрольні

переклади, бесіди по темам усного мовлення. В кінці курсу – іспит, який може бути зарахованим для магістрів, як вступний іспит з Іноземної мови в аспірантуру.

ПЕРЕДУМОВИ:Курс передбачає володіння навичками глибокого розуміння оригінального

тексту по профілю магістра, побудованому на знайомому лексико-граматичному матеріалі. Знання граматичного матеріалу, який має першочергове значення для розуміння наукових текстів. Бесіда по темах.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯПри проведенні занять використовуються граматичні таблиці, методичні

вказівки з різних граматичних тем.ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА:Домашні завдання включають лексико-граматичні вправи, виконання

перекладів, складання діалогів, повідомлень, для закріплення навичок усного мовлення пропонуються наступні теми “Моя майбутня спеціальність”, “Плани на майбутнє”, “ВНТУ”, “Розвиток галузі та науки, в якій я спеціалізуюся”, “Чому важливо вивчати іноземні мови”, “Запрошення до участі в науковій конференції” тощо.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА:В кінці курсу – іспит. Форма проведення – письмово-усна. Письмово:

граматичний текст і переклад із словником оригінального тексту з фаху; усно - анотування загальнонаукового тексту і співбесіду по темі.

РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС:21021, м.Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе 95, ГУК дирекція Ін МАД,

к.2213, тел.;(8-0432) 44-05-87.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ:З викладачем, персонально чи по телефону.

74

Дисципліна: Основи риторикиІнститут: МАДСтатус: вибіркова

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 2 мЛекції (год) 7 0,7Практичні заняття (год) 10 1Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 37 3,7Всього (год /кредитів) 54/1,5 5,4Екзамен (трим)Залік (трим) 2 мКОД: ВПД 2.1.4

Лектор: Залюбівська Оксана Броніславівна, викладач.Інститут гуманітарно-педагогічних проблем та виховання, кафедра

культурології, мистецтва та дизайну, 21021 м.Вінниця, Хмельницьке шосе, 95. навчальний корпус 2, ауд. 2360. тел. 8-0432-598-042.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Сприяти формуванню риторичної культури студентів-менеджерів,

зокрема надання студентам сукупності риторичних знань і умінь, що сприяють успішному здійсненню риторичної діяльності у різних її формах, видах жанрах, стилях таких як усне і письмове мовлення, монолог, діалог.

ПРОГРАМА:Вступне слово про риторику і риторичну культуру. Формування і

розвиток риторики як науки і навчальної дисципліни. Теорія риторики. Основні поняття та визначення. Роди і види риторики. Основні етапи риторичної діяльності. Інтенція. Диспозиція. Елокуція. Риторика діалогу. Риторичний ідеал.

БІБЛІОГРАФІЯ1.Абрамян В.Ц. Театральна педагогіка.-К., 1996.2.Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо.-К.: Либідь,1991.3.Сагач Г. Риторика: Навчальний посібник.-К.: Вид.дім.”ІнЮре”,2000.4.Сагач Г., Юніна С. Загальна риторика. Сучасна інтерпретація.-К.,1992.5.Сопер П. Основные исскуства речи.-М.,1994.6.Хазагеров Г.Г., Корнилова Е.Е. Риторика для делового человека: Учебн.

пособие М.:Филинта, 2001.

75

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна складається з одного модуля, в якому студент повинен виконати чотири практичні роботи та скласти письмовий колоквіум у вигляді тесту, який містить 15 теоретчних питань різної складності на 10 тижні.Оцінки знань формуються на підставі балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіума, виступів на практичних заняттях та виконання індивідуальних завдань. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з заліку або складає його на загальних підставах.

Залік складається письмово. Завдання містять два теоретичних питання.Письмовий колоквіум та залік розраховано на 45 хвилин роботи.

ПЕРЕДУМОВИ: Ділова українська мова

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:1.Христомаційні матеріали ораторських текстів.2. Методичні вказівки до практичних занять з дисципліни «Основи

риторики». Залюбівська О. Б. Вінниця: ВНТУ, 2005. – 120 с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: самостійне вивчення розділів курсу відповідно до програми дисципліни.

1.Риторичне вчення Аристотеля – основа сучасної риторики. 2.Риторична теорія Ф.Прокоповича.3.Особливості переконуючої промови. Логіко-мовленнєвий доказ.4.Полемічна майстерність.5.Психологія спілкування.6.Невербальні засоби спілкування.7.Декламаційний практикум.8.Функціональні стилі мовлення.9.Аналіз риторичних текстів.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська.

76

Дисципліна: Методика педагогічної майстерності Інститут: МАДСтатус: вибіркова

Стаціонарне навчання

Години на тижденьТриместр 2 мЛекції (год) 5 0,5Практичні заняття (год) 10 1Лабораторні заняття (год) Семінари (год) КП (КР) триместр РГР СРС (інд. заняття) 39 3,9Всього (год /кредитів) 54/1,5 5,4Екзамен (триместр) 2 мЗалік (триместр) КОД: ВПД 2.1.5

Лектор: Залюбівська Оксана Броніславівна, викладач.

Інститут гуманітарно-педагогічних проблем та виховання, кафедра культурології, мистецтва та дизайну, 21021 м.Вінниця, Хмельницьке шосе, 95. навчальний корпус 2, ауд. 2360. тел. 8-0432-598-042.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Забезпечити глибоке розуміння принципів та методів педмайстерності

магістрантами, як майбутніми викладачами, шляхом засвоєння педагогічних знань і пізнання особливостей педагогічної діяльності визначити вимоги до педагогічної професії, до особистості педагога і рівень власної готовності відповідати цим вимогам, а також сприяти формуванню потреб професійно – педагогічного розвитку.

ПРОГРАМА: Педагогіка як наука і мистецтво. Педагогічна майстерність викладача.

Викладач – студент: організація педагогічної взаємодії. Навчальний процес як сумісна діяльність викладача та студентів. Педагогічна (освітня) технологія.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Абрамян В.Ц. Театральна педагогіка. – Київ: Лібра, 1996.-224 с.2.Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія.

Підручник для студентів, аспірантів та викладачів вищих навчальних закладів. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.

77

3.Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. Педагогіка: Навчальний посібник. – Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 2001. – 200 с.

4.Державна національна програма “Освіта”: Україна ХХІ століття”. – К., 1994.

5.Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва: Навчальний посібник. – К.: Вища школа. 1993. – 320 с.

6.Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. – Вінниця: “Універсум – Вінниця”, 1998.

7.Педагогічна майстерність: Підручник. / І.А. Зазюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф Кривонос та ін.; за ред І.А. Зазюна. – К.: Вища школа, 1997. – 349 с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна складається з одного модуля, в якому студент повинен виконати три практичні роботи та скласти письмовий колоквіум на 9 тижні, який містить 5 теоретичних питань різної складності. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з заліку або складає його на загальних підставах. Оцінки знань формуються на підставі балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіуму, виступів, захисту науково - дослідної робіти. На основі цих оцінок студент отримує оцінку за іспит або складає його на загальних підставах.

ПЕРЕДУМОВИ: Педагогіка і психологія.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 1.Методика педагогічної майстерності. Залюбівська О. Б.Вінниця: ВНТУ,

2004. – 2001.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: пошук, підготовка та аналіз наукової літератури з педагогіки, підготовка творчого завдання, самостійне вивчення розділів курсу відповідно до програми дисципліни:

1.Становлення і розвиток вищої школи в Україні.2.Теорія університету за Гессеном С.І..3.Театральне і педагогічне мистецтво. Порівняльний аналіз.4.Поняття про педагогіку співробітництва. Педагогічні категорії у світлі

педагогіки співробітництва.5.Поняття про мотивацію, мотиваційну сферу особистості. Мотивація

навчальної діяльності студентів. Мотивація діяльності викладача.6.Поняття про модель навчання. 7.Поняття про рівневу диференціацію навчання.8.Групове навчання як педагогічна проблема.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: іспит.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська.

78

Дисципліна: Вища освіта України і Болонський процесІнститут: МАД Статус: вибіркова

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 2 мЛекції (год) 10 1,0Практичні заняття (год) 7 0,7Лабораторні заняття (год)Семінарскі заняття (год) 1 0,1КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 18 1,8Всього (год /кредитів) 36/1 3,6Іспит (трим)Залік (трим) 2 мКОД: ВГД 2.1.7

Лектор: Лисенко Геннадій Леонідович, к.т.н., доцент.

ІнАЕКСУ, ФФЕЛТ, кафедра лазерної та оптоелектроної техніки (ЛОТ), 21021, м. Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 2, ауд.2152; тел.: 8-0432-598-450, 8-0432-598-023

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Ознайомлення з основними завданнями, принципами та документами,

прийнятими в рамках Болонського процесу, оволодіння методами та засобами їх запровадження у вищу освіту України.

ПРОГРАМА Європейська освітня інтеграція. Євроінтеграція України як чинник

соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами. Європейський вибір України - невід'ємна складова її подальшого розвитку. Хронологія та коротка характеристика подій з налагодження співробітництва України і ЄС. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС – один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства. Науково-технічне співробітництво України та ЄС. Входження освіти і науки України у європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку.

Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки. Формування системи вищої освіти Європейських країн. Сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах. Доступ громадян до освіти. Заклади освіти. Ступеневість освіти. Кваліфікації. Організація навчання,

79

академічний рік і екзамени. Методи і засоби навчання. Навчання студентів-іноземців.

Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу. Євроінтеграція як соціально-економічний процес. Чинники євроінтеграції вищої освіти. Хронологія подій Болонського процесу. Залучення європейських держав у Болонський процес. Основні документи Болонського процесу: Спільна декларація про гармонізацію архітектури, європейської системи вищої освіти чотирьох міністрів, що презентують Великобританію, Німеччину, Італію і Францію (Сорбонна, 25травня 1998 р.); Зона європейської вищої освіти: Спільна заява європейських міністрів освіти (Болонья, 18-19 червня 1999 р.); Формування майбутнього. Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій (Саламанка, 29-30 березня 2001 р.);До зони європейської вищої освіти: Комюніке зустрічі європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту (Прага, 18-19 травня 2001 р.); Створення загальноєвропейського простору вищої освіти: Комюніке Конференції Міністрів, відповідальних за Вищу освіту (Берлін, 19-20 вересня 2003 р.).

Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти. Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти як основне завдання Болонського процесу. Визначальні властивості європейської вищої освіти: якість, конкурентоспроможність вищих навчальних закладів Європи, взаємна довіра держав і вищих навчальних закладів, сумісність структури освіти та кваліфікацій на доступеневому і післяступеневому рівнях, мобільність студентів, привабливість освіти.

Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу): уведення двоциклового навчання; запровадження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти; розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випускників та привабливості європейської системи освіти.

Подальші дії для досягнення шести цілей Болонського процесу: прийняття системи легкозрозумілих і адекватних ступенів; прийняття системи двоциклової освіти (доступеневе і післяступеневе навчання); запровадження системи кредитів – системи накопичення кредитів (ECTS) або інших сумісних з нею систем, які здатні забезпечити як диференційно-розрізнювальну, так і функції накопичення; сприяння мобільності студентів і викладачів (усунення перешкод вільному пересуванню студентів і викладачів); забезпечення високоякісних стандартів вищої освіти; сприяння європейському підходу до вищої освіти (запровадження програм, курсів, модулів із «європейським» змістом); навчання протягом усього життя; спільна праця вищих навчальних закладів і студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у заснуванні та формуванні Зони європейської вищої освіти.

Адаптація вищої освіти України до вимог Болонського процесу. Європейська кредитно-трансферна та система накопичення - ECTS. Характерні особливості ЕCTS. Базові елементи системи: інформація (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємна угода (між закладами-партнерами і

80

студентом), використання кредитів ECTS (визначення навчального навантаження студентів). Основні документи ECTS: інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін. Загальні умови користування ECTS. Зобов’язання з боку навчального закладу. Кредити ECTS: структура, призначення, зв’язок з академічним навантаженням студента (години занять). Особливості призначення і присвоєння кредитів ECTS. Координатори ECTS: університетський координатор, факультетський координатор. Зміст та структура інформаційного пакету навчального закладу, факультету, навчальної дисципліни, змістового кредиту. Структура курсу з присвоєння ступенів (структурно-логічна схема, навчальний план). Опис предмета курсу. Опис дисципліни курсу. Шкала оцінювання ECTS. Європейська система «полегшеної шкали оцінювання» навчальних досягнень студента. Сумісність різних систем оцінювання зі шкалою ECTS.

Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України. Узгодження і поєднання національних компонентів вищої освіти різних країн із вимогами Болонського процесу щодо створення Зони європейської вищої освіти.

Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі. Відмінність та подібність систем вищої освіти України і Європейських держав. Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу: адаптація законодавства, структурні зміни освіти, запровадження у систему вищої освіти Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS), проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ – IV рівнів акредитації. Основні завдання для створення умов щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах III – IV рівнів акредитації є: розроблення структурно-логічних схем підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями; запровадження модульної системи організації навчального процесу, системи тестування та рейтингового оцінювання знань студентів; організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів; введення граничного терміну навчання за програмою навчання, включаючи граничний термін бюджетного фінансування; створення нового покоління галузевих стандартів вищої освіти; розроблення індивідуальних графіків навчального процесу з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу; зарахування на навчання до вищого навчального закладу тільки за напрямами підготовки; вдосконалення наявного та створення нового навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення навчання в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу; формування програм навчання усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників та освітньо-професійних програм підготовки, які передбачають можливі зміни співвідношення обсягів кредитів освітньої та кваліфікаційної складових підготовки; введення інституту викладачів-кураторів індивідуальних програм навчання.

81

Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України. Основні заходи з підготовки та програма проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІI-IV рівнів акредитації.

Розроблення та експериментальна перевірка технології застосування елементів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ECTS) в системі вищої освіти України та створення сучасної системи управління якістю освітньої діяльності суб’єктів навчального процесу.

Організація навчального процесу у вищих навчальних закладах України в кредитно-модульній системі підготовки фахівців. Поняття про кредитно-модульну систему організації навчального процесу як модель організації навчального процесу; заліковий кредит як одиницю виміру навчального навантаження; модуль як задокументовану завершену частину освітньо-професійної програми; змістовий модуль як систему поєднаних навчальних елементів, відповідних певному навчальному об’єктові.

Структура і вимоги до складання основних компонентів КМСОНП: інформаційний пакет; договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом; академічна довідка. Формування та реалізація індивідуального навчального плану студента. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента.

Форми організації навчання в умовах КМСОНП. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП. Контроль успішності студента та шкала оцінювання навчальних досягнень студента. Державна атестація студентів. Нормування навчального навантаження студента і викладача.

Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання. Стипендіальне забезпечення студентів.

БІБЛІОГРАФІЯ: 1.Болонський процес у фактах і документах/ Упорядники Степко М.Ф.,

Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І.. Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім.В.Гнатюка, 2003. – 52 с. (www.tspu.edu.ua).

2.Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 – 2004 рр.)/ За ред. В.Г. Кременя, авт. кол.: Степко М.Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І.. – Київ -Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. – 147 с. ( www.tspu.edu.ua).

3.Ван дер Венде М.К. Болонская декларация: расширение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе // Высшее образование в Европе. –2000. – Том XXV.-№ 3.

4.Долженко О.В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению… // Вестник высшей школы: Alma mater. -2000. -№ 6.

5.Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: ІВЦ «Видавництво «Політехніка», 2003. – 200 с.

6.Кремень В.Г. Болонский процесс: сближение, а не унификация//Зеркало

82

недели. - № 48(473). -13-19 декабря 2003. 7.Лукичев Г.А. Интеграция и эффективность – цели реформ в высшем

образовании стран Европы // Научный вестник Московского государственного технического университета гражданской авиации. -2000. -№ 26. -С.13-18.

8.Матеріали науково-практичного семінару „Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації”. Львів, 21-23 листопада 2003. - Львів: «Львівська політехніка». – 111 с.

9.Реформа высшего образования в Нидерландах // Голландский институт в Санкт-Петербурге: http://www.holinst.spb.ru.

10.Barblan A. The Sorbonne Declaration – Follow-Up and Implications: A Personal View. -Geneva: AEU/CRE, 1999. {Сорбонська декларація – реалізація і значення: особистий погляд}.

11.From Bologna to Prague – Reform of Study Programmes and Structures in Germany. -Bonn, HRK, 2000. – 63 pp. {від Болоньї до Праги – реформа программ навчання і освітніх структур в Німеччині}.

12.Harris Christopher. In the Shadow of Bologna / EAIE Forum, 2000. -Special Edition. -P.22-24. {Під знаком Болоньї}.

13.Haug Guy. The Follow-up Process to the Bologna Declaration / «From Bologna to Prague» – Reform of Study Programmes and Structures in Germany. -Bonn, HRK, 2000.-P.47-56 {Процес виконання Болонської декларації}.

14.Haug Guy. Trends and Issues in Learning Structures in Higher Education in Europe. -Bonn, HRK, 2000. – 77 p. {Перспективи і проблеми навчальних закладів вищої освіти Європи}.

15.News of the Recognition Field: Background Information for the ACE Track, 13th Annual Conference of the European Association for International Education (EAIE) 5 to 8 December, 2001, Tampere, Finland. -Riga: EAIE+Latvian ENIC/NARIC, 2001. -60 pp. {Новини в галузі визнання: базова інформація для семінарів, які проводить ACE в межах 13-ої щорічної конференції Європейської асоціації міжнародної освіти 5-8 грудня 2001 р. в Тампере, Фінляндія}.

16.Pedrosa J. Notes concerning the preparation of the Bologna meeting (Sorbonne Declaration). - Aveiro: 1999. {Нотатки з приводу підготовки Болонської зустрічі (Сорбонська декларація)}.

17.Prodi, R. Idea dell’ Europa. -Rome: Il Mulino, 1999. {Європейська ідея}18.Quality Assessment and Quality Development in German Universities with

Particular Reference to the Assessment of Teaching. -Bonn, HRK, 2000. -41 pp. {Оцінка розвитку якості в німецьких університетах з особливим поглядом на рівень викладання}.

19.Tauch Christian. Accreditation: a Change of Paradigm in German Higher Education // EAIE Forum. -2000. -Vol. 2. -No. 1. -P.12-14 {Акредитація: зміна парадигми у німецькій вищій освіті}.

20.Recognition Issues in the Bologna Process: Final Report of the Working Party on Recognition Issues in the Bologna Process / News of the Recognition Field: Background Information for the ACE Track, 13th Annual Conference of the European Association for International Education (EAIE) 5 to 8 December, 2001, Tampere, Finland. -Riga: EAIE+Latvian ENIC/NARIC, 2001. -60 pp. {Визнання, що витікає із

83

Болонського процесу: заключний звіт Робочої групи з процедури визнання документів про освіту за принципами Болонського процесу}.

21.Trends in Learning Structures in Higher Education (II): Follow-up Report prepared for the Salamanca and Prague Conferences of March/May 2001. – Helsinki: National Board of Education, 2001. - 63 pp. {Перспективи навчальних закладів вищої освіти (II): Повідомлення, підготовлене до конференції в Саламанці і Празі у березні/травні 2001 року}.

22.www.accreditation-council.de/23.www.bologna-berlin2003.de/pdf/bologna_declaration.pdf/24.www.bologna-bergen_2005.no/25.www eua.de/26.www coe.int/27.www enga.net/28.www.europa.eu.int/comm/education/recognition/29.www.europa.eu.int/comm/socrates/ects.html#cl/30.www.jointquality.org/31.www.isic.de/32.www.wensminster.sc.uk/33.www.ia-up.org/papers.html/34.www.mon.gov.ua/35.www.tspu.edu.ua/ресурси/кредитно-модульна система

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯДисципліна складається з одного модуля, в який входить поточне

тестування; проект; підсумковий письмовий тест.

ПЕРЕДУМОВИ Немає.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Опорні конспекти лекцій; інтерактивний комплекс навчально-

методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД); нормативні документи МОН України; ілюстративні матеріали щодо структури складових ECTS.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА Індивідуальні навчально-дослідні завдання (проекти):- Формування «Інформаційного пакету» (ВНЗ, факультету, спеціальності)

– (за вибором). - Розробка структурно-логічної схеми підготовки фахівців зі

спеціальності (за вибором). - Складання навчального плану підготовки фахівців зі спеціальності (за

вибором). - Формування індивідуального навчального плану студента. Розробка

структури залікового кредиту курсу (за вибором). - Створення шкали оцінювання навчальної діяльності студента з курсу (за

84

вибором). - Створення порівняльних схем навчальних планів, структур залікових

кредитів, змістових модулів, шкал оцінювання тощо загалом або за спеціальностями і напрямами у ВНЗ різних країн Європи.

- Вивчення діючих у Європі систем страхування якості освіти. - Аналіз діючих в Європі механізмів визнання еквівалентності документів

про освіту.Завдання для самостійної роботи:1. Ознайомитися із основними документами щодо співробітництва

України та Євросоюзу (Декларація ЄС щодо України, 1991; Угода про партнерство і співробітництво між Україною та ЄС (14.06. 1994); Спеціальна резолюція Ради Міністрів ЄС щодо України (31.10.1994); Указ Президента України № 615 „Стратегія інтеграції України до ЄС”(11.06.1998); Постанова Кабінету Міністрів України № 852 про запровадження механізму адаптації законодавства України до ЄС (12.06.1998); Постанова Кабінету Міністрів України №1496 про „Концепцію адаптації законодавства України до законодавства ЄС(16.08.1999); Зобов’язання щодо посилення стратегічного партнерства між Україною та ЄС, підписані на 4-му Саміті ЄС – Україна, м. Ялта (11.09.2001); Матеріали Сам i ту Європейський Союз - Україна, м. Копенгаген(4.07.2002) та ін. 

2.Ознайомитися із принципами побудови систем вищої освіти Англії, Італії, Іспанії, Німеччини, Франції та інших країн Європейського Союзу.

3. Ознайомитися із змістом основних документів Болонського процесу.4.Ознайомитися із вимогами Європейської кредитно-трансферної та

акумулюючої системи (ECTS).5.Вивчити нормативні та інструктивні матеріали Міністерства освіти і

науки України щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

85

Дисципліна: Математичні методи оптимізації процесів(теоретичне підґрунтя)Інститут: МАДСтатус: вибіркова

Стаціонарне навчання Години та тижденьТриместр 2 мЛекції (год.) 10 1Практичні заняття(год.)Лабораторні (год.)Семінари (год.)КП(КР) триместрРГРСРС(Інд. заняття) 26 2,6Всього (год./кредитів) 36/1 3,6Екзамен(триместр) 2 мЗалік (триместр)КОД: ВФД 2.3.3

Лектор: Сивак Іван Онуфрійович, д.т.н., професор.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет технологій автоматизації комп’ютеризації машинобудування, кафедра технології та автоматизації машинобудування, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 1, ауд. 1101, тел. 8-0432-598-391

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Освоєння основних математичних методів оптимізації процесів та систем;

ознайомлення з сучасним математичним апаратом, який застосовується при математичному моделюванні та оптиматизації процесів та систем; освоєння основних методів побудови чисельних розрахунків; освоєння методів побудови найбільш поширених і ефективних математичних моделей оптимізації процесів та систем. Формування у магістранта системного підходу до розробки математичних моделей оптимізації процесів.

ПРОГРАМА: Основні поняття про математичне моделювання процесів. Лінійні

математичні моделі. Система SIMULINK для моделювання процесів та систем. Дискретні математичні моделі. Приклади математичних методів оптимізації сучасних технологічних процесів. Системи візуального математичного моделювання SIMULINK пакету MATLAB.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Струтинській В.Б. Тензорні математичні моделі процесів та систем. -

86

Житомир: ЖДТУ, 2005. - 635 с.2.Струтинський В.Б. Математичне моделювання процесів та систем

механіки: Підручник. - Житомир: ЖІТІ, 2001. - 612 с.3.Радченко С.Г. Математичне моделювання та оптимізація технологічних

систем. - К.: ІВЦ «Політехніка», 2001. - 88 с.4.Гордієнко А.І. і ін. Математичне моделювання технологічних процесів.

-2001.-275 с.5.Левин А.И. Математическое моделирование в исследованиях и

проектировании станков. - М.: Машиностроение, 1978. - 184 с.6.Мак-Кракен Р. Дорн У. Численные методы и программирование на

Фортране. - М.: Мир, 1977. - 584 с.7.Потемкин В.Г. МАТHLАВ: Справочное пособие - М.: Диалог МИФИ,

1998.-351 с.8.Радченко С.Г. Математическое моделирование технологических

процессов в машиностроении. - К: ЗАО укрспецмонтажпроект, 1998. - 258 с.9.Тихонов А.Н., Кальнер В.Д., Гласко В.Б. Математическое

моделирование технологических процессов и метод обработки задач в машиностроении. -М.: Машиностроение, 1990. - 264 с.

10.Федорець В.О., Педченко М.Н., Струтинський В.Б., Федорець О.О., Яхно О.М., Єлісєєв Ю.В. Технічна гідромеханіка, гідравліка та гідропневмопривод: Підручник. - Житомир: ЖІТІ, 1998. -412 с.

11. Аратурян В.И. Теория планирования зксперимента. - М.: Радио и связь, 1983.-248 с.

12.Хог Є., Арора Я. Прикладное оптимальное проектирование. - М.: Мир, 1983.-478 с.

13.Математическая теория планирования експеримента/Под ред. С.М. Ермакова. - М.: Наука, 1983. - 392 с.

14. Лежнюк П.Д., Рубаненко О.Є., Лук’яненко О.В. Основи теорії планування експерименту. – Вінниця, ВНТУ, 2006.- 167с.

15. Петраков Ю.В. Лабораторно-комп’ютерний практикум з теорії різання. – К.: НТУУ ”КПІ“, 2006. – 190с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна складається з одного модуля. Протягом триместру студент повинен відвідувати лекційні заняття, виконати самостійно 2 завдання по темах за вибором магістранта та скласти один колоквіум, який містить два теоретичних та одне практичне запитання. Орієнтований час виконання завдання 45-90 хвилин.

Оцінка знань формується на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами виконання завдань з практичних занять та складання колоквіуму.

Іспит по дисципліні складається в усній формі. Завдання містить 2 теоретичних та 1 практичне питання та розраховано на виконання в межах 90 хвилин.

87

ПЕРЕДУМОВИ: Технологія машинобудування, Проектування авто-матизованих виробництв, Моделювання технологічних процесів, Програмування, Вища математика.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 1. Лежнюк П.Д., Рубаненко О.Є., Лук’яненко О.В. Основи теорії

планування експерименту. – Вінниця, ВНТУ, 2006.- 167с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: На самостійну роботу по лекційному курсу виноситься вивчення таких тем: “Математичні методи оптимізації простих механічних систем“, “Математичні методи оптимізації технологічних процесів механічної та фізико-технічної обробки деталей”, “Застосування тензорного аналізу при оптимізації технологічних процесів”. На практичні заняття пропонуються теми, які відповідають темі магістерської дисертації магістранта.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: іспит.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

88

Дисципліна: Математичні методи оптимізації процесів (прикладні аспекти)Інститут: МАДСтатус: вибіркова

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 2 мЛекції (год)Практичні заняття (год) 10 1Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 26 2,6Всього (год /кредитів) 36/1 3,6Екзамен (трим)Залік (трим) 2 мКОД: ВФД2.3.4

Лектор: Шиліна Олена Павлівна, к.т.н., доцент.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ:-освоєння основних методів розробки математичних моделей процесів та

систем;-знайомлення з сучасним математичним апаратом, який застосовується

при математичному моделюванні процесів та систем;-освоєння основних засобів виконання чисельних розрахунків, які

використовуються в інженерних дослідженнях;-освоєння методів побудови найбільш поширених і ефективних

математичних моделей, таких як: моделі у вигляді символьних функцій та функціональних рядів; дискретних математичних моделей, сучасних інформаційних технологій, які базуються на використанні графоаналітичних математичних моделей процесів та систем.

ПРОГРАМА: 1. Основні поняття і методи оптимізації процесівОсновні характеристики технічних систем та виконувані ними функції.

Параметри системи, які використовуються для її кількісного аналізу при математичному моделюванні. Вхідні та вихідні параметри системи. Підсистеми

89

та зв’язки між ними. Постановка задачі математичного моделювання на основі інформаційних досліджень, обробки та аналізу інформації. Обгрунтування припущень. Ранжування факторів. Вибір розрахункової схеми та стратегії моделювання. Розробка базової математичної моделі.

2. Основні поняття про математичні моделі процесівМатематичні моделі процесів на основі функціональних залежностей.

Обчислення залежностей засобами пакету MathCAD. Методи побудови плоских графіків. Побудова просторових графіків, поверхонь та діаграм. Методи зображення матриць та графіків. Методи дослідження процесів з використанням диференціальних операцій. Процеси з неоднозначностями, які описуються гладкими неперервними функціями. Амплітудно-фазова чатсотна характеристика динамічної системи як, наприклад, неоднозначної функції, заданої параметрично.

3. Лінійні математичні моделі процесів.Математичні моделі, визначені в лінійному просторі. Елементи теорії

лінійних операторів. Операції з векторами і матрицями в пакеті MathCAD. Формування дискретних математичних моделей. Дискретизація процесів з розривами або особливостями типу дельта-функції. Аналіз дискретних моделей шляхом інтегральних перетворень.

4. Методи оптимізації складу наплавленого металуМатематичні моделі, що пояснюють спосіб керування формуванням

валика при наплавленні. Розрахунок параметрів та режимів наплавлення . 5. Дискретна математична модель процесуМатематичні моделі прогресивних технологічних процесів механічної та

фізико-механічної обробки деталей. Дискретизована математична модель для визначення ефективності процесу нанесення покриття інтегральної дії. Дискретна математична модель процесу напилення. Оптимізація процесів зміцнення поверхонь деталей машин.

6. Основні поняття математичної теорії планування експериментуОсновні поняття регресивного аналізу. Класична лінійна регресивна

модель і її узагальнення. Основні поняття дисперсійного аналізу. Повні факторні плани типу 2к і їх дробні репліки. Інтервал варіювання і кодовані змінні. Визначення коефіцієнтів функції відклику. Перевірка гіпотези адекватності.

7. Побудова функції відкликуМетоди пошуку екстремуму функції відклику. Постановка задачі.

Стратегія пошуку. Метод Крутого сходженя. Унімодельність. Градієнтний метод. Оцінювання градієнта. Метод Бокса і Уільсона. Перевірка гіпотези адекватності моделі при пошуці екстремуму. Поняття про особливості ненасиченого планування.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Струтинський В.Б. Математичне моделювання процесів та систем

механіки: Підручник. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 612 с.

90

2.Гордієнко А.І. і ін. Математичне моделювання технологічних процесів. – 2001. – 275 с.

3.Потемкин В.Г. MATHLAB: Справочное пособие – М.: Диалог МИФИ, 1998. – 351 с.

4.Радченко С.Г. Математическое моделирование технологических процессов в машиностроении. – К: ЗАО укрспецмонтажпроект, 1998. – 258 с.

5.Тихонов А.Н., Кальнер В.Д., Гласко В.Б. Математическое моделирование технологических процессов и метод обработки задач в машиностроении. – М.: Машиностроение, 1990. – 264 с.

6.Федорець В.О., Педченко М.Н., Струтинський В.Б., Федорець О.О., Яхно О.М., Єлісєєв Ю.В. Технічна гідромеханіка, гідравліка та гідропневмопривод: Підручник. – Житомир: ЖІТІ, 1998. – 412 с.

7.Аратурян В.И. Теория планирования эксперимента. – М.: Радио и связь, 1983. – 248 с.

8.Ермаков С.М., Жиглявский А.А. Математическая теория оптимального експеримента.- М: Наука, 1987.-320с.

9.Бахвалов Н.С. Численные методы. – М.: Наука, 1973. – 683 с.10.Венцель Е.С. Теория вероятностей. – М.: Наука, 1969. – 576 с.11.Гідроприводи та гідропневмоавтоматика: Підручник /В.О. Федорець,

М.Н. Педченко, В.Б. Струтинський та ін. – К.: Вища школа., 1995. – 463 с.12.Гультяев А. Имитационное моделирование в среде Windows. – С-Пб.:

КОРОНАпринт, 1999. – 288 с.13.Гутер Р.С., Овчинский Б.В. Элементы численного анализа и

математической обработки результатов опыта – М.: Наука, 1970. – 432 с.14.Деч Г. Руководство к практическому применению преобразования

Лапласа и z-преобразования. – М.: Наука, 1971. – 375 с.15.Ермаков С.М. Метод Монте-Карло и смежные вопросы. – М.: Наука,

1975. – 471 с.16.Ермаков С.М., Михайлов Г.А. Статистическое моделирование. – М.:

Наука, 1982. – 520 с.17.Калиткин Н.Н. Численные методы. – М.: Наука, 1978. – 512 с.18. Кузнєцов Ю.М., Луців І.В., Дубиняк С.А. Теорія технічних систем:

Навчальний посібник. – Тернопіль: ТДТУ, 1997. – 624 с.19. Ермаков С.М., Жиглявский А.А. Математическая теория

оптимального експеримента. – М.: Наука, 1987. – 320 с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна передбачає один модульний контроль. Протягом триместру студент повинен виконати опрацювати 5 тем практичних занять та скласти письмовий колоквіум на 9 тижні, який містить одне тортичне та два практичних завдання. Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіуму, оцінок, отриманих на практичних заняттях. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з заліку або складає його на загальних підставах. Залік складається усно. Завдання містять три практичних завдання. Колоквіум та залік розраховано на 45 хвилин роботи.

91

ПЕРЕДУМОВИ: Математичні методи оптимізації процесів базуються на знаннях, одержаних з фундаментальних, професійно-орієнтованих та спеціальних дисциплін напрямів “Зварювання” та “Інженерна механіка” університету.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 1. Лежнюк П.Д., Рубаненко О.Є., Лук’яненко О.В. Основи теорії

планування експерименту. – Вінниця, ВНТУ, 2006.- 167с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: Методи оцінки точності математичної моделі та її інформативності. Похибки моделі та похибки обчислень. Методи інтегральної оцінки точності. Блок-схеми технічних систем. Розділення систем на складові підсистеми Процеси, які описуються функціональними залежностями зі зломами та розривами різного роду. Диференціальні опертори поля. Обчислення вектора-градієнта та похідної по напрямку. Дивергенція веторної функції. Ротор векторної функції. Спеціальні функції. Перетворення Фур’є. Перетворення Лапласа, z-перетворення. Процеси у вигляді числових послідовностей. Ступінчасті та імпульсні дискретні процеси.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

92

Дисципліна: Системне моделювання машин та процесів (теоретичне підґрунття)Інститут: МАДСтатус: вибіркова

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 2мЛекції (год) 10 1Практичні заняття (год)Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 26 2,6Всього (год /кредитів) 36/1 3,6Екзамен (трим) 2 мЗалік (трим)КОД: ВФД2.3.5

Лектор: Савуляк Валерій Іванович, д.т.н., професор.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Полягає в наданні майбутнім спеціалістам знання, необхідні для

реалізації комплексного підходу до вирішення наукових та практичних задач або проблем, вивченні принципів побудови системних моделей робочих процесів, технологій та матеріалів; ідентифікації моделей і реальних процесів та технологій; освоєнні практичних навиків моделювання, аналізу та синтезу з використанням системних моделей.

ПРОГРАМА: Вступ. Поняття моделі. Класифікація моделей машин та процесів як

систем. Підсистеми та елементи. Відносність поняття та поділу на системи, підсистеми та елементи. Приклади системної класифікації машин, металів і сплавів, процесів їх обробки, зварювання, відновлення, зміцнення, обслуговування та транспортних операцій. Поняття та класифікація технічних систем. Класифікація за функціями та принципами дії, за ієрархічними рівнями складності, за способом виготовлення, за типом виробництва, за ступенем абстрактності. Опис і створення ТС. Методи системного моделювання машин

93

та процесів. Математичне моделювання, метод аналогій, диференціально-поліномна модель, регресійні моделі.

Постановка наукової проблеми та задачі, системний підхід. Системна модель наукової роботи. Моделювання збурень та пошук шляхів їх компенсації. Критерії оцінювання системи, алгоритм оцінювання. Вибір методу дослідження критеріальної задачі. Висновки локальні та загальні.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Савуляк В.І., Жуков А.О., Чорна Г.О. Побудова та аналіз моделей

металевих сплавів. Вінниця.: Універсум.1999, 200 с. 2.Савуляк В.І. Синтез зносостійких композиційних матеріалів та

поверхневих шарів з екзотермічних компонентів. Вінниця.: Універсум. 2002, 160 с.

3.Кузнецов Ю.М., Скляров Р.А. Прогнозування розвитку технічних систем. Київ-Тернопіль.: ТОВ “ЗМОК”, 2004. –323 с.

4.Струтинський В.Б. Математичне моделювання процесів та систем механіки: Підручник. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 612 с.

5.Радченко С.Г. Математическое моделирование технологических процессов в машиностроении. – К: ЗАО укрспецмонтажпроект, 1998. – 258 с.

6. Кузнєцов Ю.М., Луців І.В., Дубиняк С.А. Теорія технічних систем: Навчальний посібник. – Тернопіль: ТДТУ, 1997. – 624 с.

7.Голубенко А.Л., Петров А.С., Кашура А.Л. Теория технических систем: Учебное пособие. – К.: Аристей, 2005. – 240 с.

8.Савуляк В.І., Сивак І. А. Савуляк В.В. Пластичне деформування тонколистового матеріалу в умовах значних локанічних деформацій і напружень Вінниця.: Універсум. 2008, 160 с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна передбачає один модульний контроль. Протягом триместру

студент повинен прослухати курс лекцій та скласти письмовий колоквіум, який складається з двох теоретичних питань, на 9 тижні. Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіуму. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з іспиту або складає його на загальних підставах. Залік складається усно. Завдання містять три теоретичних питання. Колоквіум та залік розраховано на 45 хвилин роботи.

ПЕРЕДУМОВИ: Системне моделювання процесів та машин базується на знаннях, одержаних з фундаментальних, професійно-орієнтованих та спеціальних дисциплін напрямів “Зварювання” та “Інженерна механіка” університету..

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

94

1. Савуляк В.І., Жуков А.О., Чорна Г.О. Побудова та аналіз моделей металевих сплавів. Вінниця.: Універсум.1999, 200 с.

2.Савуляк В.І. Синтез зносостійких композиційних матеріалів та поверхневих шарів з екзотермічних компонентів. Вінниця.: Універсум. 2002, 160 с.

3.Кузнецов Ю.М., Скляров Р.А. Прогнозування розвитку технічних систем. Київ-Тернопіль.: ТОВ “ЗМОК”, 2004. –323 с.

4. Савуляк В.І., Сивак І. А. Савуляк В.В. Пластичне деформування тонколистового матеріалу в умовах значних локанічних деформацій і напружень Вінниця.: Універсум. 2008, 160 с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: В межах самостійної роботи розробити системну модель об’єкту досліджень, виконати її декомпозицію на підсистеми. В межах системного підходу сформулювати мету роботи, уточнити об’єкт і предмет досліджень. Запропонувати методику моделювання та дослідження для вирішення поставленої наукової задачі.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: іспит.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

95

Дисципліна: Системне моделювання машин та процесів (прикладні аспекти)Інститут: МАДСтатус: вибіркова

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 2мЛекції (год)Практичні заняття (год) 5 0,5Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 31 3,1Всього (год /кредитів) 36/1 3,6Екзамен (трим)Залік (трим) 2 мКОД: ВФД2.3.6

Лектор: Савуляк Валерій Іванович, д.т.н., професор.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Полягає в наданні майбутнім спеціалістам знання, необхідні для

реалізації комплексного підходу до вирішення наукових та практичних задач або проблем, вивченні принципів побудови системних моделей робочих процесів, технологій та матеріалів; ідентифікації моделей і реальних процесів та технологій; освоєнні практичних навиків моделювання, аналізу та синтезу з використанням системних моделей.

ПРОГРАМА: Системна модель процесу. Математичні моделі ТП[1-3]. Планування та

обробка експерименту в матеріалознавстві, зношування в процесі експлуатації. Регресійна модель технологічного процесу.

Системні та математичні моделі металів і сплавів[1]. Моделювання стабільних станів сплавів з використанням законів термодинаміки. Феноменологічні моделі.

Моделювання технологічних процесів синтезу покриття. [4]. Моделювання фазових рівноваг. Рушійні сили та кінетика синтезу.

96

Моделювання теплових процесів в матеріалах. Рівняння теплового балансу. Моделювання процесів дифузії. Закони Фіка.

Моделювання процесу дугового електрозварювання. Електричні поля, мосоперенесення, теплові поля, кристалізація, термічні напруги.

Моделювання процесів тертя на поверхні з композиційних матеріалів.Універсальні системи для математичних розрахунків: MathCAD, Maple,

Mathematica, MatLAB та ін. Пакет MathCAD: Побудова та дослідження моделей машин та процесів.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Савуляк В.І., Жуков А.О., Чорна Г.О. Побудова та аналіз моделей

металевих сплавів. Вінниця.: Універсум.1999, 200 с. 2. Савуляк В.І. Синтез зносостійких композиційних матеріалів та

поверхневих шарів з екзотермічних компонентів. Вінниця.: Універсум. 2002, 160 с.

3.Кузнецов Ю.М., Скляров Р.А. Прогнозування розвитку технічних систем. Київ-Тернопіль.: ТОВ “ЗМОК”, 2004. –323 с.

5.Струтинський В.Б. Математичне моделювання процесів та систем механіки: Підручник. – Житомир: ЖІТІ, 2001. – 612 с.

6.Радченко С.Г. Математическое моделирование технологических процессов в машиностроении. – К: ЗАО укрспецмонтажпроект, 1998. – 258 с.

7. Кузнєцов Ю.М., Луців І.В., Дубиняк С.А. Теорія технічних систем: Навчальний посібник. – Тернопіль: ТДТУ, 1997. – 624 с.

8.Голубенко А.Л., Петров А.С., Кашура А.Л. Теория технических систем: Учебное пособие. – К.: Аристей, 2005. – 240 с.

9. Савуляк В.І., Сивак І. А. Савуляк В.В. Пластичне деформування тонколистового матеріалу в умовах значних локанічних деформацій і напружень Вінниця.: Універсум. 2008, 160 с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна передбачає один модульний контроль. Протягом триместру студент повинен виконати опрацювати 5 тем практичних занять та скласти письмовий колоквіум на 9 тижні, який містить три практичних завдання. Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіуму, оцінок, отриманих на практичних заняттях. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з заліку або складає його на загальних підставах. Залік складається усно. Завдання містять три теоретичних питання. Колоквіум та залік розраховано на 45 хвилин роботи.

ПЕРЕДУМОВИ: Системне моделювання процесів та машин базується на знаннях, одержаних з фундаментальних, професійно-орієнтованих та спеціальних дисциплін напрямів “Зварювання” та “Інженерна механіка” університету.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

97

1. Савуляк В.І., Жуков А.О., Чорна Г.О. Побудова та аналіз моделей металевих сплавів. Вінниця.: Універсум.1999, 200 с.

2. Савуляк В.І. Синтез зносостійких композиційних матеріалів та поверхневих шарів з екзотермічних компонентів. Вінниця.: Універсум. 2002, 160 с.

3. Кузнецов Ю.М., Скляров Р.А. Прогнозування розвитку технічних систем. Київ-Тернопіль.: ТОВ “ЗМОК”, 2004. –323 с.

4. Савуляк В.І., Сивак І. А. Савуляк В.В. Пластичне деформування тонколистового матеріалу в умовах значних локанічних деформацій і напружень Вінниця.: Універсум. 2008, 160 с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: В межах самостійної роботи розробити системну модель об’єкту досліджень, виконати її декомпозицію на підсистеми. В межах системного підходу сформулювати мету роботи, уточнити об’єкт і предмет досліджень. Запропонувати методику моделювання та дослідження для вирішення поставленої наукової задачі.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

98

99

Дисципліна: Теорія надійності (теоретичне підгрунтя)Інститут: МАДСтатус: вибіркова

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 2 мЛекції (год)Практичні заняття 10 1Лабораторні заняттяСемінариКП (КР) тримРГРСРС (Інд. Заняття) 26 2,6Всього (год/кредитів) 36/1,0 3,6Екзамен (трим) 2 мДиф. залік (трим)КОД: ВФД 2.3.5

Лектор: Кашканов Андрій Альбертович.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра автомобілів та транспортного менеджменту, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 3, ауд. 3120, тел. 8-0432-598-438.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Формування у студентів знань про основні параметри надійності, про

методи та засоби забезпечення надійності не тільки окремих вузлів та агрегатів, а й повністю надійності системи. Обсяг знань, які отримають студенти повинні стати теоретичним підґрунтям для вивчення подальших спеціальних дисциплін.

ПРОГАМА: Основні поняття. Вимоги до надійності. Показники надійності машин в

цілому та їх вузлів і деталей. Основні потоки відмов та відновлень. Основні показники надійності. Аналіз причин руйнування. Методи розрахунку і забезпечення міцнісної надійності. Види відмов по критерію міцності. Методи оцінки надійності по критеріям корозійної стійкості. Методи розрахунку і забезпечення надійності різних типів деталей. Методи розрахунку і забезпечення надійності технічних і технологічних систем. Забезпечення і відновлення надійності виробу при експлуатації. Випробування на надійність машин та їх елементів. Оцінка надійності систем по результатам випробувань їх частин.

БІБЛІОГРАФІЯ

100

1.Надежность в машиностроении. / Кубарев А.И.- Москва, 1977.2.Надежность машин, оборудования и приборов бытового назначения.

Учеб. Для вузов. / Кубарев А.И., Панфилов Е.А., Хохлов Б.И. – Москва, 1987.3.Работоспособность и надежность деталей машин. / Решетов Д.Н. –

Москва, 1974.4.Афтаназів І.С. та ін. Підвищення надійності деталей машин

поверхневим пластичним деформуванням. - Житомир: ЖІТІ, 2001. – 516 с.5.Берник П.С., Афтаназів І.С., Сивак І.О. та ін. Технологічні методи

забезпечення надійності машин. – К:, КИТ, 2004. – 148с.6.Повышение долговечности машин технологическими методами / В.С.

Корсаков, Г.Э. Таурин и др. – К.: Техніка, 1986. – 158 с.7.Надежность и эффективность в технике. Справочник: в 10-ти томах /

Ред. совет В.С. Андуевский и др. – М.: Машиностроение, 1986 г.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:Протягом триместру студент повинен виконати скласти письмовий

колоквіум на 10 тижні, який складається з двох теоретичних питань.Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент

отримує протягом триместру. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з іспиту або складає його на загальних підставах в усній формі.

Письмовий колоквіум та іспит розраховані на 45хвилин роботи.

ПЕРЕДУМОВИ: Теорія машин і механізмів, Деталі машин, Теорія експлуатаційних властивостей, Технологія конструкційних матеріалів та матеріалознавства, Технологічні процеси а машинобудуванні.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:1.Берник П.С., Афтаназів І.С., Сивак І.О. та ін. Технологічні методи

забезпечення надійності машин. – К:, КИТ, 2004. – 148с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: написання самостійних робіт на теми: проблеми надійності; робото придатність; неперервний потік відмов; забезпечення зносостійкості; зміцнюючи покриття; корозія металів для надійності; метод прогнозування; надійність технологічних систем; відновлення надійності; випробування агрегатів; оцінка загальної надійності.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: іспит.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

101

Дисципліна: Теорія надійності (прикладні аспекти)Інститут: МАДСтатус: вибіркова

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 2мЛекції (год)Практичні заняття (год) 5 0,5Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 31 3,1Всього (год /кредитів) 36/1 3,6Екзамен (трим)Залік (трим) 2мКОД: ВФД2.3.6

Лектор: Івацько Володимир Трохимович, к.т.н., доцент.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Освоєння основних методів розробки математичних моделей

технологічних процесів відновлення деталей машин з врахуванням надійності; ознайомлення з сучасними методами, які застосовуються при розрахунку надійності для проектування технологічних процесів відновлення деталей машин.

ПРОГРАМА: Основні поняття. Знайомство з планом проходження курсу та

рекомендованою літературою. Визначення навчального курсу " Теорія надійності (прикладні аспекти) " як наукової дисципліни. Розрахунок надійності в період нормальної експлуатації машин. Розрахунок надійності в період зносових відмов. Особливості питань розрахунку надійності відновлюваних виробів. Визначення оптимальної довговічності з відновлювальних виробів.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Афтаназів І.С. та ін. Підвищення надійності деталей машин

поверхневим пластичним деформуванням. - Житомир: ЖІТІ, 2001. – 516 с.

102

2.Берник П.С., Афтаназів І.С., Сивак І.О. та ін. Технологічні методи забезпечення надійності машин. – К:, КИТ, 2004. – 148 с.

3.Повышение долговечности машин технологическими методами / В.С. Корсаков, Г.Э. Таурин и др. – К.: Техніка, 1986. – 158 с.

4.Надежность и эффективность в технике. Справочник: в 10-ти томах / Ред. совет В.С. Андуевский и др. – М.: Машиностроение, 1986

5.Дальский А.М. Технология обеспечения надежности высокоточных деталей машин. М.: Машиностроение, 1975. – 224 с.

6.Ящерицын А.П. и др. Технологическая надежность в машиностроении. Минск: Наука и техника. 1977. – 256 с.

7.Бардило А.-П.Т., Тріш Г.Г. Основи теорії надійності. – К.: НМКВО, 1991. – 100с.

8.Маталин А.А. Технологические методы повышения долговечности деталей машин. – К.: Техника, 1971. – 144 с.

9.Комисаров В.И., Леонтьев В.И. Точность, производительность и надежность в системе проектирования технологических процессов. – М.: Машиностроение, 1985. – 224 с.

10.Костецкий Б.И., Колесниченко Н.Ф. Качество поверхности и трение в машинах.- К: Техніка, 1993. – 216 с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна передбачає один модульний контроль. Протягом триместру студент повинен виконати опрацювати 5 тем практичних занять та скласти письмовий колоквіум, який складається з трьох практичних завдань, на 9 тижні. Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіуму, оцінок, отриманих на практичних заняттях. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з заліку або складає його на загальних підставах. Залік складається усно. Завдання містять три теоретичних питання. Колоквіум та залік розраховано на 45 хвилин роботи.

ПЕРЕДУМОВИ: Теорія надійності базується на знаннях, одержаних з фундаментальних, професійно-орієнтованих та спеціальних дисциплін напрямів “Зварювання” та “Інженерна механіка” університету.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ :1.Афтаназів І.С. та ін. Підвищення надійності деталей машин

поверхневим пластичним деформуванням. - Житомир: ЖІТІ, 2001. – 516 с.2.Берник П.С., Афтаназів І.С., Сивак І.О. та ін. Технологічні методи

забезпечення надійності машин. – К:, КИТ, 2004. – 148 с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: В межах самостійної роботи розробити системну модель об’єкту досліджень, виконати її декомпозицію на підсистеми. В межах системного підходу сформулювати мету роботи, уточнити об’єкт і предмет досліджень. Запропонувати методику моделювання та дослідження для вирішення поставленої наукової задачі.

103

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

104

Дисципліна: Математичні методи ідентифікації та оптимізації динамічних системІнститут: МАДСтатус дисципліни: вибіркова

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 2м, 3мЛекції (год) 44 (20/24) 2Практичні заняття (год)Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 64 (34/30) 3,5Всього (год /кредитів) 108 / 3 5,5Екзамен (трим) 3мЗалік (трим)КОД: ВФД 2.3.7

Лектор: Мокін Борис Іванович, д.т.н., професор.

Інститут електроенергетики та електромеханіки, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 4, ауд. 4307А, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ:Ознайомлення з методами ідентифікації процесів у лінійних та

нелінійних системах, неперервних та дискретних, як в часовому просторі, так і на комплексній площині, як в детермінованому, так і в стохастичному варіантах, як з врахуванням зосереджених, так і розподілених та нечітко визначених параметрів.

ПРОГРАМА:Класифікація динамічних систем.Побудова математичних моделей детермінованих лінійних неперервних

систем з зосередженими параметрами.Побудова математичних моделей детермінованих лінійних дискретних

систем з зосередженими параметрами.Фур’є-інтегральний метод ідентифікації процесів у лінійних динамічних

системах із зосередженими параметрами.Стохастичні моделі неперервних процесів з зосередженими параметрами

на основі стаціонарних випадкових процесів.Фур’є-інтегральний метод ідентифікації стохастичних неперервних

процесів з зосередженими параметрами.

105

Моделі технічної діагностики на основі статистичної теорії прийняття рішень.

Стохастичні моделі лінійних дискретних систем з зосередженими параметрами на основі часових рядів.

БІБЛІОГРАФІЯ:1. Математичні методи ідентифікації електромеханічних процесів. Частина

І. Ідентифікація електромеханічних процесів в лінійних детермінованих системах з зосередженими параметрами: Навчальний посібник / Б.І. Мокін, В.Б. Мокін. — Вінниця: “УНІВЕРСУМ-Вінниця”, 1998. — 153 с.

2. Математичні методи ідентифікації електромеханічних процесів. Навчальний посібник / Б.І.Мокін, В.Б.Мокін, О.Б.Мокін. — Вінниця: “УНІВЕРСУМ-Вінниця”, 2005. — 300 с.

3. Мокін Б.І., Мокін О.Б. Оптимізація електроприводів. Навчальний посібник. – Вінниця: УНІВЕРСУМ – Вінниця, 2003. – 251 с.

4. Васильєв Д.В., Чуїч В.Г. Системи автоматичного керування. - К.: Вища школа, 1972. — 364 с.

5. Деч Г. Руководство к практическому применению преобразования Лапласа и Z-преобразования.— М.: Наука, 1971.— 288 с.

6. Зайцев Г.Ф. Теория автоматического управления и регулирования.-К.:Выща школа, 1989. – 431 с.

7. Иванов В. А., Медведев В. С., Чемоданов Б. К., Ющенко А. С. Математические основы теории автоматического регулирования. Т. 2.— М.: Высшая школа, 1977. — 456 с.

8. Маликов В. Т., Кветный Р. Н. Вычислительные методы и применение ЭВМ. — К.: Вища школа, 1989. — 213 с.

9. Попов Е. П. Теория нелинейных систем автоматического регулирования и управления: Учеб. пособие. — М.: Наука, 1988. — 256 с.

10.Файнштейн В. Г., Файнштейн Э. Г. Микропроцессорные системы управления тиристорными электроприводами. — М.: Энергоатомиздат, 1986. — 240 с.

11.Голуб А. П., Кузнецов Б. І., Опришко І. О., Соляник В. П. Системи керування електроприводами. — К.: НМК ВО, 1992. — 352 с.

12.Куропаткин П. В. Теория автоматического управления: Учеб. пособ. для электротех. спец. вузов. — М.: Высш. шк., 1973. — 528 с.

13.Шуп Т.Е. Решение инженерных задач на ЭВМ: Практическое руководство.- М.: Мир, 1982. — 238 с.

14.Ордынцев В. М. Математическое описание объектов автоматизации. — М.: Маш-ние, 1965. — 360 с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:Протягом триместру магістранти проходять 1 модульний контроль. На

модульному контролі магістранти проходять колоквіум (декілька варіантів

106

завдань однакової складності), які охоплюють теоретичні і практичні питання модулю.

ПЕРЕДУМОВИ:Курс передбачає наявність знань з вищої математики, зокрема теорії

ймовірностей та функціонального аналізу.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:1. Математичні методи ідентифікації електромеханічних процесів. Частина

І. Ідентифікація електромеханічних процесів в лінійних детермінованих системах з зосередженими параметрами: Навчальний посібник / Б.І. Мокін, В.Б. Мокін. — Вінниця: “УНІВЕРСУМ-Вінниця”, 1998. — 153 с.

2. Математичні методи ідентифікації електромеханічних процесів. Навчальний посібник / Б.І.Мокін, В.Б.Мокін, О.Б.Мокін. — Вінниця: “УНІВЕРСУМ-Вінниця”, 2005. — 300 с.

3. Мокін Б.І., Мокін О.Б. Оптимізація електроприводів. Навчальний посібник. – Вінниця: УНІВЕРСУМ – Вінниця, 2003. – 251 с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА:Математичні моделі нелінійних систем, характеристики яких допускають

лінеаризацію. Математичні моделі релейних елементів з симетричними характеристиками. Математичні моделі динаміки суттєво нелінійних систем з релейними елементами. Аналіз динаміки суттєво нелінійних систем з релейними елементами. Загальна характеристика систем з розподіленими параметрами. Рівняння математичної фізики як моделі елементів систем з розподіленими параметрами. Аналіз математичних моделей систем з розподіленими параметрами. Математичні моделі систем з чистим запізненням.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: іспит.

РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе 95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.

РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

107

Дисципліна: Інтегральна дисципліна 1: Методи забезпечення необхідної якості поверхневих шарів деталей машинІнститут: МАДСтатус: за вибором студента

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 1 мЛекції (год) 40 4Практичні заняття (год)Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 32 3,2Всього (год /кредитів) 72/2 7,2Екзамен (трим) 2 мЗалік (трим)КОД: ІІД 3.3.1

Лектори: Савуляк Валерій Іванович, д.т.н, професор, Шиліна Олена Павлівна, к.т.н., доцент

.Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх

ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Засвоєння основних методів зміцнення поверхонь різних типів деталей

для досягнення необхідної якості вироба, формування системного підходу до вирішення актуальних задач підвищення довговічності деталей і вузлів машин на базі сучасних методів і засобів поверхневої обробки металів.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:Знати:- характеристику способів захисту, відновлення і зміцнення деталей;- сутність процесів і природу утворення захисних та зносостійких

плакуючих шарів;- роль основних активуючих факторів у формуванні захисних чи

зміцнюючих плакуючих шарів з необхідними властивостями;- способи підготовки деталей до нанесення покриттів.Вміти :- для заданого типу покриття вибрати необхідний матеріал з урахуванням

усіх вимог до властивостей отриманого покриття;

108

- проаналізувати можливі варіанти виникнення дефектів при нанесенні покриттів із даного матеріалу і передбачити заходи з їх уникнення.

ПРОГРАМА: Призначення емалей. Їх природа і класифікація. Матеріали для

виготовлення емалей. Типовий хімічний склад емалі. Структура силікатів і емалей. Природа схильності до склування. Причини прояву полімерізаційної структури. Загальні ознаки склотвірних часток, що входять до складу емалей. Характеристика матеріалів для напилювання і наплавлення, технологічні особливості їх виробництва. Флюси. Загальна характеристика. Способи виготовлення. Фізичні основи деформаційного зміцнення металів. Параметри стану поверхневого шару деталей машин. Субструктура. Механізм зношування деталей, пар тертя і робочих органів. Фізичні основи руйнування металів. Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей. Класифікація методів фінішно-зміцнюючої обробки деталей. Поверхневе пластичне деформування: основні методи, розрахунок глибини деформаційного зміцнення, сутність процесу зміцнення. Алмазне вигладжування. Вібровигладжування. Методи лазерного, електронно-променевого, плазмового і детонаційного зміцнення деталей машин. Вакуумне іонно-плазмове зміцнення, іонне магнетронне розпилювання, іонне легування. Магнітне зміцнення деталей машин: сутність і методи магнітної обробки

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Корж В.М., Кузнецов В.Д., Борисов Ю.С., Ющенко К.А. Нанесення

покриття. – К. : Арістей, 2005. – 204 с.2.Колбасников Н.Г. Физические основы прочности и пластичности

металлов. - Санкт-Петербург : Изд-во СПбГПУ, 2004. – 68 с.3.Аликберова Л.Ю. Савинкина Е.В. Давыдова М.Н. Основы строения

вещества. - М. : МИТХТ, 2004 г. – 162 с.4.Экилик. В.В. Теория коррозии и защиты металлов. - Ростов-на Дону,

Изд-во РГУ, 2004. - 67 с.5.Панов В.С., Чувилин В.М. Технология и свойства спеченніх твердіх

сплавов и изделий из них. – М. : МИСИС, 2001. – 428 с.6.Новые материалы / Под ред. Ю.С. Карабасова. М. : МИСИС, 2002. – 736

с.7.Панов В.С., Чувилин В.М. Технология и свойства спеченных твердых

сплавов и изделий из них. – М. : МИСИС, 2001. – 428 с.8.Петцольд А., Пешман. Г. Эмаль и эмалирование. Справ, изд. Пер. с

нем., - М: Металлургия, 1990. - 576 с.9.Беленький М.А., Иванов А.Ф. Электроосаждение металлических

покрытий. - М.: Металлургия, 1985 г. - 288 с.10.Хасуи А., Моричава О. Наплавка и напыление. Пер. с японск. - М.:

Машиностроение, 1985.-239с.11.Сидоров А.И. Восстановление деталей машин напылением и

наплавкой.- М.: Машиностроение, 1987.-192 с.

109

12.Порошковая металлургия и напылённые покрытия / Под редакцией Б.С. Митина.- М.: Металлургия, 1987.-792 с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна передбачає один модуль і виконання самостійного завдання за темою наукової роботи магістранта у постійній взаємодії з лектором та керівником.

Оцінювання знань формується на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами його роботи та співбесід та написання колоквіуму, який містить три теоретичних та одне практичне запитання.

Іспит складається усно. Завдання містять три теоретичних та одне практичне питання.Іспит розраховано на 90 хвилин роботи.

ПЕРЕДУМОВИ: дисципліна базується на знаннях, які магістранти отримали при вивченні Фізики, Хімії та загальнотехнічних і спеціальних дисциплін бакалаврату за напрямком 6.0923 – „Зварювання”.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: Монографії та наукові статті викладачів кафедри та публікації науковців.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: самостійне вивчення розділів курсу відповідно до програми дисципліни.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: іспит.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

110

Дисципліна: Теорія тертя та зношуванняІнститут: МАДСтатус: за вибором студента

Стаціонарне навчання Години та тижденьТриместр 2 мЛекції (год.)Практичні заняття(год.)Лабораторні (год.)Семінари (год.)КП(КР) триместрРГРСРС(Інд. заняття) 36 3Всього (год./кредитів) 36/1 3Екзамен(триместр)Залік (триместр) 2 мКОД: ІНД 3.4.1

Лектор: Савуляк Валерій Іванович, д.т.н., професор, Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх

ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Навчити студентів основним положенням теорії тертя та зношування,

прогнозування довговічності трибологічних вузлів в заданих умовах роботи.

ПЕРЕДУМОВИ: Хімія; Фізика; Вища математика; Фізико-хімічні та металургійні основи виробництва металів; Опір матеріалів; Технологія конструктивних матеріалів та матеріалознавство; Взаємозамінність, стандартизація і технічні вимірювання; Термодинаміка і теплові процеси зварювання.

ПРОГРАМА: 1.Термінологія триботехніки. Робочі поверхні деталей та їх

контактування.2.Шорсткість. Види тертя. Основні теорії тертя та зношування.

Класифікація процесів тертя. Зношення та ресурс роботи, їх оцінка. 3.Механізм зношування пар тертя металевих і неметалевих поверхонь,

розподіл зносу по поверхні деталей. Стадії зношування. Види зношування робочих поверхонь.

4.Зв’язок фізико-механічних властивостей поверхонь пар тертя з силами тертя та зношуванням. Способи підвищення зносостійкості деталей. Сили та

111

коефіцієнти тертя як функція матеріалів пар тертя, кінематики ковзання, силових та інших полів.

5. Середовища роботи пар тертя, мастила та поверхнево-активні речовини. Експериментальні методи трибології. Моделі процесів тертя та зношування.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Надежность и долговечность машин \ под ред. Костецкого Б.И. – Киев.

– Техника. – 1975.2.Ермолов Л.С. Основы надежности сельскохозяйственной техники. –

Москва. – Колос. – 1984.3.Пронников А.С. Надежность машин. – Москва. – Машиностроение. –

1978.4.Трение, изнашивание и смазка /под ред. Крагельського И.В. – Москва. –

Машиностроение. – 1978.5.Гаркунов Д.Н. Триботехника. – Москва.- Машиностроение.-1989.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Протягом семестру студенти проходять один модульний контроль, на якому пропонується декілька варіантів однакової складності, які охоплюють теоретичні і практичні питання відповідного курсу.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 1. Савуляк В.І., Івацько В.Т. Надійність та трибоматеріалознавство.

Вінниця: ВНТУ, 2001. – 186с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА:1.Термінологія триботехніки. Робочі поверхні деталей та їх

контактування.2. Шершавість. Види тертя. Основні теорії тертя та зношування.

Класифікація процесів тертя. 3.Зношення та ресурс роботи, їх оцінка. Механізм зношування пар тертя

металевих і неметалевих поверхонь, розподіл зносу по поверхні деталей. 4.Стадії зношування. Види зношування робочих поверхонь. Зв’язок

фізико-механічних властивостей поверхонь пар тертя з силами тертя та зношуванням.

5.Способи підвищення зносостійкості деталей. Сили та коефіцієнти тертя як функція матеріалів пар тертя, кінематики ковзання, силових та інших полів. Середовища роботи пар тертя, мастила та поверхнево-активні речовини. Експериментальні методи трибології. Моделі процесів тертя та зношування.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: іспит.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

112

Лектор: Гайдамак Олег Леонідович, к.т.н., доцент.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Надати майбутнім спеціалістам знання вивчення характерних типів

пошкоджень та зносів деталей ремонтного виробництва та технологічних методів та шляхів усунення цих пошкоджень за умови забезпечення високої якості продукції, економії матеріалів, енергії та високої продуктивності праці.

ПРОГРАМА: Основні види дефектів та пошкоджень автотракторної та земле обробної

техніки. Методи дефектації деталей машин. Напрямки відновлення та усунення дефектів. Розробка ремонтних креслень.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Ремонт машин / И.Е. Ульман, Г.А.Тонн, И.М. Герштейн. под общ. ред.

И.Е.Ульмана 3е изд, перераб и доп.-М, Колос, 1982.-446с.ил.2.ГОСТ 2.604-88 ЕСКД. Чертежи ремонтные.3.Ремонт меліоративних і будівельних машин, Практикум. Навч.

посібник/ За ред. В.О. Мірошника.-К.Вища шк. 1995.209с.іл.4.Бабусенко С.И. Степанов В.А. Современные способы ремонта машин.-

М. Колос 1998.

Дисципліна: Технології відновлення та їх дослідженняІнститут: МАДСтатус: за вибором студента Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 2 мЛекції (год.)Практичні заняття (год.)Лабораторні заняття (год.)Семінари (год.)КП (КР) тримРГР (трим., кільк. год.)СРС (інд. заняття) 36 3,6Всього (год./кредитів)) 36/1 3,6Екзамен (трим)Залік (трим) 2 мКОД ІДД 3.4.1

113

5.Кряжков В.М. Восстановление деталей сельскохозяйственной техники механизированной наплвкой с применением упрочняющей технологии. М. Машиностроение 1985.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Протягом семестру студенти проходять один модульний контроль на 9

тижні, на якому пропонується декілька варіантів однакової складності, які охоплюють теоретичні й практичні питання відповідного курсу.

Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіумів, захисту лабораторних робіт. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з диференційного заліку або складає його на загальних підставах.

Диференційний залік складається усно. Завдання містять два теоретичних та одне практичне питання.

ПЕРЕДУМОВА: Фізика; Хімія; Фізико-хімічні та металургійні основи виробництва металів; Опір матеріалів; Теорія зварювальних процесів; Зварювання плавленням.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 1.Савуляк В. І., Івацько В. Т. Відновлення деталей машин. Частина перша.

Навчальний посібник. – Віниця: ВНТУ, 2004. – 93 с.2.Савуляк В. І., Івацько В. Т. Відновлення деталей автомобілів.

Лабораторний практикум. – Віниця: ВНТУ, 2004. – 116 с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: 1.Шатунно-поршневий комплект. Визначення дефектів та пошкоджень.

Визначення придатності для подальшої експлуатації. Визначення найбільш ефективних методів відновлення типових дефектів

2.Дискові лущильники. Визначення дефектів та пошкоджень. Визначення придатності для подальшої експлуатації. Визначення найбільш ефективних методів відновлення типових дефектів.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська.

114

Дисципліна: Матеріали для покриттів із заданими властивостямиІнститут: МАДСтатус: за вибором студнта

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 2 мЛекції (год)Практичні заняття (год)Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 36 3,6Всього (год /кредитів) 36/1 3,6Екзамен (трим)Залік (трим) 2 мКОД: ІІД 3.4.3.1

Лектор: Шиліна Олена Павлівна, к.т.н., доцент.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Засвоєння основних методів зміцнення поверхонь різних типів деталей

для досягнення необхідної якості вироба, формування системного підходу до вирішення актуальних задач підвищення довговічності деталей і вузлів машин на базі сучасних методів і засобів поверхневої обробки металів.

В результаті вивчення дисципліни студент повинен:Знати:- характеристику способів захисту, відновлення і зміцнення деталей;- сутність процесів і природу утворення захисних та зносостійких

плакуючих шарів;- роль основних активуючих факторів у формуванні захисних чи

зміцнюючих плакуючих шарів з необхідними властивостями;- способи підготовки деталей до нанесення покриттів.Вміти :- для заданого типу покриття вибрати необхідний матеріал з урахуванням

усіх вимог до властивостей отриманого покриття;- проаналізувати можливі варіанти виникнення дефектів при нанесенні

покриттів із даного матеріалу і передбачити заходи з їх уникнення.

115

ПРОГРАМА: Призначення емалей. Їх природа і класифікація. Матеріали для

виготовлення емалей. Типовий хімічний склад емалі. Структура силікатів і емалей. Природа схильності до склування. Причини прояву полімерізаційної структури. Загальні ознаки склотвірних часток, що входять до складу емалей. Характеристика матеріалів для напилювання і наплавлення, технологічні особливості їх виробництва. Флюси. Загальна характеристика. Способи виготовлення. Фізичні основи деформаційного зміцнення металів. Параметри стану поверхневого шару деталей машин. Субструктура. Механізм зношування деталей, пар тертя і робочих органів. Фізичні основи руйнування металів. Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей. Класифікація методів фінішно-зміцнюючої обробки деталей. Поверхневе пластичне деформування: основні методи, розрахунок глибини деформаційного зміцнення, сутність процесу зміцнення. Алмазне вигладжування. Вібровигладжування. Методи лазерного, електронно-променевого, плазмового і детонаційного зміцнення деталей машин. Вакуумне іонно-плазмове зміцнення, іонне магнетронне розпилювання, іонне легування. Магнітне зміцнення деталей машин: сутність і методи магнітної обробки

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Корж В.М., Кузнецов В.Д., Борисов Ю.С., Ющенко К.А. Нанесення

покриття. – К. : Арістей, 2005. – 204 с.2.Колбасников Н.Г. Физические основы прочности и пластичности

металлов. - Санкт-Петербург : Изд-во СПбГПУ, 2004. – 68 с.3.Аликберова Л.Ю. Савинкина Е.В. Давыдова М.Н. Основы строения

вещества. - М. : МИТХТ, 2004 г. – 162 с.4.Экилик. В.В. Теория коррозии и защиты металлов. - Ростов-на Дону,

Изд-во РГУ, 2004. - 67 с.1.Панов В.С., Чувилин В.М. Технология и свойства спеченніх твердіх

сплавов и изделий из них. – М. : МИСИС, 2001. – 428 с.2.Новые материалы / Под ред. Ю.С. Карабасова. М. : МИСИС, 2002. – 736

с.3.Панов В.С., Чувилин В.М. Технология и свойства спеченных твердых

сплавов и изделий из них. – М. : МИСИС, 2001. – 428 с.4.Петцольд А., Пешман. Г. Эмаль и эмалирование. Справ, изд. Пер. с

нем., - М: Металлургия, 1990. - 576 с.5.Беленький М.А., Иванов А.Ф. Электроосаждение металлических

покрытий. - М.: Металлургия, 1985 г. - 288 с.6.Хасуи А., Моричава О. Наплавка и напыление. Пер. с японск. - М.:

Машиностроение, 1985.-239с.7.Сидоров А.И. Восстановление деталей машин напылением и

наплавкой.- М.: Машиностроение, 1987.-192 с.8.Порошковая металлургия и напылённые покрытия / Под редакцией Б.С.

Митина.- М.: Металлургия, 1987.-792 с.

116

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна передбачає один модуль, який містить два теортичних питання. Оцінювання знань формується на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами його роботи та співбесід.

Залік складається усно. Завдання містять три теоретичних та одне практичне питання і розраховано на 90 хвилин роботи.

ПЕРЕДУМОВИ: дисципліна базується на знаннях, які магістранти отримали при вивченні фізики, хімії та загальнотехнічних і спеціальних дисциплін бакалаврату за напрямком 6.0923 – „Зварювання”.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: Монографії та наукові статті викладачів кафедри та публікації науковців.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: Призначення емалей. Їх природа і класифікація. Матеріали для виготовлення емалей. Типовий хімічний склад емалі. Структура силікатів і емалей. Природа схильності до склування. Причини прояву полімерізаційної структури. Загальні ознаки склотвірних часток, що входять до складу емалей. Характеристика матеріалів для напилювання і наплавлення, технологічні особливості їх виробництва. Флюси. Загальна характеристика. Способи виготовлення. Фізичні основи деформаційного зміцнення металів. Параметри стану поверхневого шару деталей машин. Субструктура. Механізм зношування деталей, пар тертя і робочих органів. Фізичні основи руйнування металів. Технологічні методи підвищення зносостійкості деталей. Класифікація методів фінішно-зміцнюючої обробки деталей. Поверхневе пластичне деформування: основні методи, розрахунок глибини деформаційного зміцнення, сутність процесу зміцнення. Алмазне вигладжування. Вібровигладжування. Методи лазерного, електронно-променевого, плазмового і детонаційного зміцнення деталей машин. Вакуумне іонно-плазмове зміцнення, іонне магнетронне розпилювання, іонне легування. Магнітне зміцнення деталей машин: сутність і методи магнітної обробки

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

117

Предмет: Філософія науки і технікиІнститут: МАДСтатус: вибіркова

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 3 мЛекції (год) 12 1Практичні заняття (год)Лабораторні заняття (год)Семінари (год) 12 1КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 48 4Всього (год/кредитів) 72/2 6Екзамен (трим)Залік (трим)КОД ВГД2.1.2

Лектор: Ратніков Володимир Сазонович, д.ф.н., професор.

Інститут радіотехніки, зв'язку та приладобудування, факультет радіотехніки та телекомунікацій, кафедра філософії (Ф), 21021, м.Вінниця, вул. Воїнів Інтернаціоналістів, 9; корпус 4, ауд.4416, тел. 8-0432-598-012.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Забезпечити глибоке засвоєння специфіки природи науки і виявлення

закономірностей її розвитку, дати можливість магістрантам отримати необхідні знання сучасного рівня розвитку із історії науки і техніки та побудови теорії розвитку науки – теорії, що пояснює і розкриває механізми успішного функціонування науки й ефективного її розвитку; оволодіти вмінням застосовувати методологічні концепції, методологічні стандарти, норми і правила в безпосередній науково-практичній та науково-теоретичній діяльності.

ПРОГРАМА: Філософія, наука, філософія науки.Різноманіття проблем науки і спроби

їхньої класифікації. Поняття філософських проблем науки і їхніх типів.Поняття рефлексії. Філософська рефлексія над наукою. Філософія науки як галузь філософського знання. Природа наукового знання. Епістемологія як особлива галузь філософії. Проблема типології знання (проблема Канта). Наука як особливий вид діяльності. Наукове пізнання: його мета, зміст, призначення. Поняття наукового методу. Науковий метод і правило. Наука як соціокультурне явище. Поняття наукового співтовариства. Наука як триєдиність знання, діяльності і соціальних форм її організації. Типологія знань і класифікація наук.

118

Два види орієнтації знання – орієнтація на об'єктивну істинність і орієнтація на цінності. Науки «про природу» і науки «про культуру» (Г.Ріккерт). Співвідношення природничо-наукового і гуманітарного знання. Структура наукового знання. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання. Наукова теорія і науково-дослідна програма. Основні науково-дослідні програми в історії науки. Наукова картина світу як форма наукового знання. Наукова картина світу і наукова теорія. Основні картини світу в історії науки. Основні функції науки: описова, пояснювальна, передбачальна. Динаміка наукового знання. Особливості наукового методу. Метод, методика, методологія. Два рівні методологічного аналізу науки і дві методології. Класифікація наукових методів. Методологічні принципи і їхня роль у науковому пізнанні. Проблема росту наукового знання як одна з фундаментальних проблем філософії науки. Філософські проблеми науки. Проблеми єдності наукового знання. Елементи філософії техніки. Поняття техніки. Техніка як сукупність артефактів. Поняття «techne» і його трансформації. Становлення техніки і рушійні сили її розвитку. Техніка і технологія. Природа й особливості технічного знання. Поняття технічної системи як об'єкта технічного знання. Технічні науки і технологічне знання. Технічні, прикладні і фундаментальні науки. Технологія як особливе знання і як особлива діяльність. Інженерна діяльність і технічна творчість. Технократичне мислення і шляхи подолання його обмеженості. Техніка і наука в соціокультурному контексті. Техніка як соціокультурний феномен. Зміна характеру взаємодії техніки з наукою, а також їхнього соціального стану в ХХ ст. Науково-технічний прогрес і філософське осмислення його суперечливості: сцієнтистська й антисцієнтистська тенденції. Наука, техніка, гуманізм. Наука і техніка в аксіологічному аспекті. Етика науки й етика техніки.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Никифоров А.Л. Философия науки : история и методология. – М., 1998.2.Степин В.С., Горохов В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники.

Учебное пособие.– М., 1996.3.Философия и методология науки (ред. В.И. Купцов). М., 1996.4.Кохановский В.П. Философия и методология науки. – Ростов-на-Дону,

1999.5.Фаренік С. Логіка і методологія наукових досліджень. – К., 2000.6.Канке В.А. Основные философские направления и концепции науки.

Итоги ХХ столетия. Учеб. Пособие. – М., 2000.7.Жоль К.К. Методы научного познания и логика (для юристов). Учебное

пособие. – К., 2001.8.Ратніков В.С. Основи філософії науки. – Вінниця, 1999.9.Коммунаров С.Н. Философия естествознания, технических и

общественных наук. Конспект лекций. – К., 1998.10.Современная западная философия. Словарь. - М., 1991.11.Кедров Б.М. Проблемы логики и методологии науки. Избранные

труды. – М., 1990.12.Ильин В.В. Теория познания. Эпистемология. - М., 1994.

119

13.Чуйко В.Л. Рефлексія основоположень методологій філософії науки. – К., 2000.

14.Ценностные аспекты развития науки. – М., 1990.15.Традиционное и революционное в истории науки. - М., 1991.16.Методологічні проблеми інженерної діяльності. – Вінниця, 1994.17.Жизнь науки. Антология вступлений в классике естествознания. – М.,

1973.18.Архимед. Сочинения. – М., 196219.да Винчи Л. Избранные естественнонаучные произведения. – М., 195520.Галилей Г. Пробирных дел мастер. – М., 198721.Ньютон И. Математические начала натуральной философии. –

М.,1989.22.Пуанкаре А. О науке. – М., 1990.23.Гейзенберг В. Физика и философия. Часть и целое. – М.,1989.24.Гейзенберг В. Шаги за горизонт. – М., 1987.25.Дирак П. Воспоминания о необычной эпохе. Сборник статей. – М.,

1990.26.Вернадский В.И. Избранные труды по всеобщей истории. – М., 1988.27.Вернадский В.И. Научная мысль как планетное явление. – М., 1991.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Протягом семестру магістранти проходять 1 модульний контроль, який містить декілька варіантів завдань однакової складності, що охоплюють теоретичні і практичні питання модулю, а також захищають реферат з попередньо обраної теми.

ПЕРЕДУМОВИ: Курс передбачає наявність знань з суспільних, фізико-математичних та технічних дисциплін вузівської програми.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ 1.Ратніков В.С. Основи філософії науки. – Вінниця, 1999.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: Написання реферату на обрану із спеціального переліку тему на зразок:

1.Еволюція взаємозв’язку філософії та науки.2.Наука античності та її особливості.3.Еволюція поняття науки.4.Сутність та типи філософських проблем науки.5.Еволюція взаємозв’язку науки та техніки.6.Специфіка філософії науки як галузі філософії.7.Предмет та об’єкт науки.8.Особливості мови науки тощо

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: державний іспит.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.

120

РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

121

Дисципліна: Педагогічний практикумІнститут: МАДСтатус: вибіркова

Стаціонарне навчання Години та тижденьТриместр 3 мЛекції (год.)Практичні заняття(год.) 12 1Лабораторні (год.)Семінари (год.)КП(КР) триместрРГРСРС(Інд. заняття 42 3,5Всього (год./кредитів) 54/1,5 4,5Екзамен(триместр)Залік (триместр) 3 мКОД: ВГД 2.1.3

Лектор: Савуляк Валерій Іванович, д.т.н., професор,

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Після оволодіння базовою підготовки бакалавра на протязі чотирьох

років навчання, студенти-магістри приступають до проходження курсу “Педагогічна практикум”. Така дисципліна необхідна для практичного оволодіння навичками педагогічної діяльності. Вивчення курсу „ Педагогічний практикум” також збагачує рівень професійної компетенції майбутнього фахівця в плані становлення його як педагога.

ПРОГРАМА: У програмі основну увагу звернено на оволодіння практичними

навичками педагогічної діяльності, на вміння користуватися спеціальними педагогічними прийомами. Метою програми також є набуття практичної педагогічної діяльності шляхом проведення магістрантами лабораторних та практичних занять з профільних дисциплін за планом кафедри під керівництвом викладача в обсязі, передбаченому навчальним планом (30 годин). Важливим етапом навчання є оволодіння комунікативною здатністю працювати з студентською аудиторією. В результаті вивчення дисципліни магістрант повинен знати методологічні основи та сучасні технології

122

педагогічної діяльності, що орієнтуються на активні методи і форми навчання, повинен вміти спланувати та викласти інженерно-технічну дисципліну в рамках задач спеціальності, прочитати лекцію. провести практичні та лабораторні заняття, оцінити рівень знань студентів та учнів.

Програма також передбачає ознайомлення з нововведеннями у сфері педагогіки.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Абрамян В.Ц. Театральна педагогіка. – Київ: Лібра, 1996.-224 с.2.Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія.

Підручник для студентів, аспірантів та викладачів вищих навчальних закладів. – К.: Либідь, 1998. – 560 с.

3.Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. Педагогіка: Навчальний посібник. – Вінниця: РВВ ВАТ “Віноблдрукарня”, 2001. – 200 с.

4.Державна національна програма “Освіта”: Україна ХХІ століття”. – К., 1994.

5.Касьяненко М.Д. Педагогіка співробітництва: Навчальний посібник. – К.: Вища школа. 1993. – 320 с.

6.Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. Навчальний посібник. – Вінниця: “Універсум – Вінниця”, 1998.

7.Педагогічна майстерність: Підручник. / І.А. Зазюн, Л.В. Крамущенко, І.Ф Кривонос та ін.; за ред І.А. Зазюна. – К.: Вища школа, 1997. – 349 с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Критерії оцінювання практичних, лабораторних та семінарських занять,

які проводять магістранти, містять такі основні питання: - теоретичний та науково-методичний рівень, застосування на заняттях

активних методів навчання. Рівень використання МРС, комп’ютерних технологій навчання, комп’ютерного та тестового контролю знань студентів;

- відповідність теми заняття робочому плану, а змісту заняття – програмі дисципліни;

- науковий рівень викладеного матеріалу; - виховання у студентів сприйняття загально-людських цінностей; - зв’язок заняття з відповідним матеріалом відповідного курсу; - забезпеченість заняття відповідною інструктивно-методичною та

довідковою літературою, апаратурою, приладами, їх відповідність сучасним вимогам;

- відповідність обсягу винесеного за заняття завдання наявному часу студентів;

- вміння магістранта оперативно контролювати знання студентів; - відвідуваність занять студентами.За проведені заняття магістрантам виставляються оцінки у

індивідуальний журнал магістранта. Дисципліна складається з одного модуля, який прдбачає написання колоквіуму у вигляді тестування, що містить 10 запитань різної складності та двох теоретичних завдань. Написання колоквіуму

123

розраховано на 45 хвилин. Диференційований залік складається з двох теоретичних запитань і розрахований на 45 хвилин роботи.

ПЕРЕДУМОВА: Вивчення курсу передбачає попереднє оволодіння базовою технічною підготовкою з фахового напрямку на протязі перших чотирьох років навчання.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: методичний контроль з боку викладача, який здійснює викладання даної дисципліни, навчально-методичний комплекс, який включає методичний матеріал зі спеціальної дисципліни.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: передбачає виконання завдань, які включають роботу з оригінальною літературою зі спеціальності.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

124

Дисципліна: Зовнішньо-економічна діяльністьІнститут: МАДСтатус: вибіркова

Стаціонарне навчання Години та тижденьТриместр 3 мЛекції (год.)Практичні заняття(год.) 12 1Лабораторні (год.)Семінари (год.)КП(КР) триместрРГРСРС(інд. заняття) 24 2Всього (год./кредитів) 36/1 3Екзамен(триместр)Залік (триместр) 3 мКОД: ВГД 2.1.6

Лектор: Козловський Володимир Олександрович, к.е.н., професор

Інститут менеджменту (ІнМ), факультет інформаційного, промислового та спортивного менеджменту (ФІПСМ), кафедра економіки промисловості і організації виробництва (ЕПОВ), 21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе 95, навчальний корпус 2, ауд. 2406, тел. 8-0432-598-333.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Зовнішньоекономічна діяльність завжди була складовою суспільного

розвитку України. Її роль посилюється з часу набуття незалежності українською державою, яка намагається зайняти гідне місце в міжнародних інтеграційних процесах. За таких умов входження кожної країни у наступне тисячоліття вимагає проведення відповідних економічних і соціальних реформ, які стануть у майбутньому запорукою плідного співробітництва у міжнародній торгівлі.

Новий етап входження у світове господарство вимагає істотних зусиль як від окремих підпрриємств, так і від держави в цілому, від того, зрештою, буде залежати не тільки динаміка зовнішньої торгівлі, а насамперед, можливість подальшого економічного та соціального розвитку держави як органічної підсистеми світової економіки.

На шляху інтеграції України в європейські й міжнародні структури є певні складнощі. Без сумніву, є об’єктивні причини цього, проте зрозуміло одне – відсутність висококваліфікованих фахівців із зовнішньоекономічної діяльності перешкоджає просуванню нашої країни до цивілізованого співтовариства. Останнім часом ця проблема є досить відчутною, що пояснюється новими ринковими вимогами фахової спеціалізації та досвіду

125

управління зовнішньоекономічною діяльністю в чучасних умовах. Для вирішення поставлених проблем і запроваджена дана навчальна дисципліна.

ПРОГРАМА: Загальні відомості про світове господарство, світовий ринок та його

елементи; міжнародні економічні відносини, їх форми, класифікацію, принципи розвитку; загальні відомості про міжнародний розподіл праці, його передумови, форми та їх характеристику; основні економічні теорії зовнішньоекономічної тощо; загальні відомості про зовнішньоекономічну діяльність, форми та правовий режим регулювання ЗЕД, принципи регулювання ЗЕД в Україні та їх характеристику; суб’єкти, види та рівні регулювання ЗЕД в Україні; основні методи (тарифні, нетарифні тощо) регулювання зовнішньоекономічною діяльністю, мету їх застосування та характеристики; загальні відомості про міжнародну торгівлю, її тенденції, методи реалізації товарів на світовому ринку; показники зовнішньої торгівлі та їх визначення; загальні відомості про вільну торгівлю та протекціонізм, їх особливості та економічні наслідки; основи міжнародного регулювання торгівельних відносин; напрямки діяльності міжнародних торгівельних організацій проблеми входження України до системи світого господарства на напрямки їх вирішення; види та характеристику митних тарифів, порядок їх нарахування; механізм визначення митної вартості товарів; класифікацію квот та ліцензій, особливості антидемпінгового регулювання ексторту-імпорту товарів; порядок оподаткування експорту-імпорту товарів тощо; загальні відомості про міжнародні транспортні відносини, схеми, етапи та форми організації міжнародних транспортних перевезень вантажів; особливості застосування в міжнародних перевезеннях водного, автомобільного, залізничного та авиа- транспорту; організацію митного контролю за переміщенням вантажів; зміст та порядок застосування правил “Інкотермс-2000”; загальні відомості про світові валютні системи, основи валютних відносин, форми участі суб'єктів ЗЕД у валютних операціях тощо.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учебник для вузов. –

М.: Междунар. отношения, 2001. – 544 с.2.Дахно І.І., Бовтрук Ю.А. Міжнародна економіка: Навч. посіб. – К.:

МАУП, 2002.–216 с.3.Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності

підприємства: Навчальний посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 172 с.4.Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник для вузів

/І.В.Багрова, Н.І.Редіна, В.Є.Власюк, О.О.Гетьман; За ред. проф. Багрової І.В. – Дніпропетровськ, ДДФЕІ, 2002. – 585 с.

5.Кириченко О.А. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності: Навч. посібник. – 3-є вид., перероб. і доп. – К.: Знання-Прес, 2002. – 384 с.

126

6.Киреев А.П. Международнай экономика. В 2-х ч. – Ч. 1. Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учебное пособие для вузов. – М.: Междунар. отношения, 1998. – 416 с.

7.Киреев А.П. Международнай экономика. В 2-х ч. – Ч. 2. Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование. Учебное пособие для вузов. – М.: Междунар. отношения, 1999. – 488 с.

8.Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. – 2-ге вид., стер. – К.: Знання-Прес, 2001. –277с.

9.Козловський В.О. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Практикум. Навч. посібник. – Вінниця, ВДТУ, 2001. – 124. с.

10.Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підручник / А.С. Філіпенко, В.І. Мазуренко, В.Д. Сікора та інші; за ред. А.С.Філіпенка. – К.: Либідь, 1997. - 208 с.

11.Международные экономические отношения: Учебник для вузов / В.Е.Рыбалкин, Ю.А.Щербанин, Л.В.Балдин и др.: Под ред. проф. В.Е.Рыбалкина. – 3-е изд., перераб. и доп. –М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999. – 503с.

12.Предприятие на внешних рынках: Внешнеторговое дело: Учебник/Под ред. С.И.Долгова, И.И.Кретова. – М.: Изд-во БЕК, 1997. – 784 .

13.Международные экономические отношения: Учебник для вузов /Е.Ф.Жуков, Т.И.Капаева, Л.Т.Литвиненко и др.: Под ред. проф. Е.Ф.Жукова. – М.: ЮНИТИ-ДАНА, 1999, - 485 с.

14.Основы международных валютно-финансовых и кредитных отношений: Учебник /Научн. ред. д-р эконом. наук, проф. В.В.Круглов. – М.: ИНФРА-М, 1998. – 432 с.

15.Савельєв Є.В. Міжнародна економіка: теорія міжнародної торгівлі і фінансів: Підручник для магістрантів з міжнародної економіки і державної служби. – Тернопіль: Економічна думка, 2001. – 504 с.

16.Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посібник /Під заг. ред. А.І.Кредісова / Пер. з рос. Н.Кіт, К.Серажим. – К., 1997. – 448с.

17.Козловський В.О. Основи зовнішньоекономічної діяльності. Практикум. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2003. – 208 с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Для перевірки засвоєння студентами навчального матеріалу проводяться наступні контрольні заходи:

- контрольні роботи (завдання складаються у вигляді білетів, які містять 4 теоретичних питання та 1 практичне завдання);

- самостійного виконання 14-18 практичних завдань, їх оформлення у вигляді звіту та захист перед викладачем);

- іспит (усний, завдання складаються у вигляді білетів, які містять теоретичні та практичні питання вивченого курсу).

ПЕРЕДУМОВИ: Основи економічної теорії; Економіка підприємства.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ:

127

1.Козловський В.О. Основи зовнішньоекономічної діяльності. Практикум. Навчальний посібник. – Вінниця: ВНТУ, 2003. – 208 с.

2.Козловський В.О. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності. Практикум. Навч. посібник. – Вінниця, ВДТУ, 2001. – 124. с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: закріплення навиків застосування системного підходу до вирішення задач організації зовнішньоекономічної діяльності, оволодіння методикою проведення економічних розрахунків тощо.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

128

Дисципліна: Теорія та практика наукових досліджень(теоретичне підґрунтя)Інститут: МАДСтатус: вибіркова

Стаціонарне навчання Години та тижденьТриместр 3 мЛекції (год.) 18 1,5Практичні заняття(год.)Лабораторні (год.)Семінари (год.)КП(КР) триместрРГРСРС(Інд. заняття) 36 3Всього (год./кредитів) 54/1,5 4,5Екзамен(триместр) 3 мЗалік (триместр)КОД: ВФД 2.3.1

Лектор: Іскович-Лотоцький Ростислав Дмитрович, д.т.н., професор.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет технологій автоматизації комп’ютеризації машинобудування, кафедра металорізальні верстати та обладнання автоматизованого виробництва, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 1, ауд. 1201, тел. 8-0432-598-523

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Теоретична та практична підготовка майбутніх магістрів до проведеня

теоретичних та експериментальних досліджень з обґрунтуванням напрямків та методів їх проведення, застосування математичного моделювання для оптимізації параметрів, планування експериментів та застосування сучасних методів обробки експериментальних даних, оформлення результатів виконаної науково-дослідної роботи.

ПРОГРАМА: Загальнонаукові методи пізнання, фундаментальні дослідження,

теоретичні дослідження, їх стадії та оптимізація на основі математичних моделей, експериментальні дослідження, їх метата завдання, планування, засоб вимірювань та обробка експериментальних даних з використанням компютерної техніки, види технічної інформації та особливості її накопичення, оформлення результатів науково-дослідної роботи.

129

БІБЛІОГРАФІЯ:1. Середа Л.П., Павленко В.С., Чернілевський Д.В. Основи інженерн-

технічної творчості та наукових досліджень. Навчальний посібник / За ред. Чернілевського Д.В. – К.: Вища школа, 1994. – 136 с.

2. Крутов В.И. Основы научных исследований. – М.: Высшая школа, 1989. – 400 с.

3. Хим М. Наука и исскуство проектирования. Методы проектирования, научное обоснование решений. Пер. с англ. – М.: Мир, 1973. – 243 с.

4. Пентюк Б.М. Основи наукових досліджень. Практикум для машинобудівних спеціальностей. – Вінниця: ВДТУ, 2002. – 63 с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна передбачає один модульний контроль. Протягом триместру

студент повинен прослухати курс лекцій та скласти письмовий колоквіум, який складається з двох теоретичних питань, на 9 тижні. Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіуму. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з іспиту або складає його на загальних підставах.Завдання містять три теоретичних питання. Колоквіум та залік розраховано на 45 хвилин роботи.

Протягом семестру студент повинен виконати індивідуальне домашнє завдання, виконання якого формує оцінку знань студента.

ПЕРЕДУМОВА: Вища математика; Теоретична механіка; Теорія машин та механізмів; Теорія різання; Основи конструювання машин; Опір матеріалів; Електротехніка; Основи технології машинобудування; Основи науково-дослідної роботи; Конструювання та розрахунок верстатів; Системи керування верстатними комплексами; Основи САПР.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ1.Пентюк Б.М. Основи наукових досліджень. Практикум для

машинобудівних спеціальностей. – Вінниця: ВДТУ, 2002. – 63 с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: 1.Оптимізація технологічного процесу за декількома критеріями.2.Оптимізація конструкції шпинделя за декількома критеріями.3.Оптимізація кулькової гвинтової передачі за декількома критеріями.4.Дослідження динамічних навантажень на обєкт під час

вібропресування.5.Динамічні навантаження несучих конструкцій вібропресової машини.6.Дослідження та оптимізація конструкцій дачиків переміщеньта

швидкості.7.Дослідження та оптимізація конструкцій датчиків тиску рідини, газу,

технологічного середовища.8.Доаслідження нової конструкції вібраційно-ударного гідроприводу

технологічної машини.

130

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: іспит.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

131

Дисципліна: Теорія та практика наукових досліджень (практичні аспекти)Інститут: МАДСтатус: вибіркова

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 3 мЛекції (год)Практичні заняття (год) 12 1Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 24 2Всього (год /кредитів) 36/1 3Екзамен (трим)Залік (трим) 3 мКОД: ВФД 2.3.2

Лектор: Гайдамак Олег Леонідович, к.т.н., доцент.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Курс передбачає надання студентам знань з сучасних методів наукових

досліджень.Набуті при вивчені цього курсу знання є необхідними для наукових досліджень та розробок що виконують магістри під час виконання магістерських дисертацій.

ПРОГРАМА: Види наукових досліджень. Інформатика як наука. Розсіювання та

старіння інформації. Державна система НТІ (Організаційна структура, основні науково-технічні видавництва та їх видання). Науково-технічна періодична література. Інформаційно-пошукові системи. Міжнародна система наукової й технічної інформації. Довідково-пошуковий апарат патентного фонду, його системи. Проведення наукового дослідження, стратегія й тактика. Основи планування експерименту, критерії планування, вибір варійованих факторів , принцип відбирання проб та зразків. Основи метрології, державна система забезпечення єдності вимірювань. Принципи вибору засобів вимірювань. Попередня оцінка результатів експерименту. Типові похибки початкуючих експериментаторів. Методи включення систематичних похибок. Основи теорії

132

випадкових помилок та математичної статистики. Методи визначення випадкових помилок. Установлення стабільності процесу. Визначення зв’язку між ознаками.

БІБЛІОГРАФІЯ:1. Адлер Ю.П., Маркова Е.Б., Грановский Ю.Б. Планирование

эксперимента при поиске оптимальных условий. М.: Наука. 1996. 279 с.2. Криницкий И.И. Основи научных исследований К.: Одесса: Вища шк.

Головнре изд-во, 1981.208 с.3. Половинкин А.И. Основы инженерного творчества: Учеб, пособие для

втузов. М.: Машиностроение, 1998. 368 с.4. Основи научных исследований и технического творчества/ И.В.Белий,

К.П. Власов, В.Б.Клепиков. Х : Выша шк. Изд-во при Харьк. ун-те. 1989.—200 с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна передбачає один модульний контроль. Протягом триместру студент повинен виконати опрацювати 6 тем практичних занять та скласти письмовий колоквіум на 11 тижні. Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіуму, який містить три теоретичних питання та оцінок, отриманих на практичних заняттях. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з заліку або складає його на загальних підставах. Залік складається усно. Завдання містять три теоретичних питання. Колоквіум та залік розраховано на 45 хвилин роботи.

ПЕРЕДУМОВИ: Теорія та практика наукових досліджень базується на знаннях, які студенти одержали у вузі при вивченні таких дисциплін як Основи науково-дослідної роботи та Комп’ютерне моделювання технологічних процесів.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 1.Пентюк Б.М. Основи наукових досліджень. Практикум для

машинобудівних спеціальностей. – Вінниця: ВДТУ, 2002. – 63 с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: В межах самостійної роботи розробити системну модель об’єкту досліджень, виконати її декомпозицію на підсистеми. В межах системного підходу сформулювати мету роботи, уточнити об’єкт і предмет досліджень. Запропонувати методику моделювання та дослідження для вирішення поставленої наукової задачі.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

133

Дисципліна: Психологія наукової діяльностіІнститут: МАДСтатус: за вибором студента

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 3 мЛекції (год)Практичні заняття (год)Лабораторні заняття (год)Семінари (год) 12 1КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 42 3,5Всього (год /кредитів) 54/1,5 4,5Екзамен (трим)Залік (трим) 3 мКОД: ІГД 3.1.1

Лектор: Мацко Лариса Анатоліївна, к.ф.н., доцент

Інститут гуманітарно-педагогічних проблем та виховання(ІнГППВ), кафедра педагогіки, психології та соціології (ППС), 21021 м.Вінниця, Хмельницьке шосе, 95. навчальний корпус 2, ауд. 2254. тел. 8-0432-598-344.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: В сучасному світі необхідною умовою успіху в будь-якій сфері науки і

виробництва є знання психологічних закономірностей діяльності людини і соціальної групи. Не є виключенням і науковий пошук. Знання з загальної і соціальної психології можуть допомогти зробити процес наукового пошуку більш ефективним і результативним.

Надати магістрантам загальні уявлення про психологічні виміри наукового пошуку; отримання майбутніми науковцями уявлень саме про психологічні механізми наукового пізнання та спілкування у науковій сфері. Практична частина курсу являє собою тренінг-семінари, що дозволяють з застосуванням активних форм соціально-психологічного навчання формувати уміння і навички в психології наукового пошуку.

ПРОГРАМА:Що таке об’єкт та суб’єкт наукового пошуку. Якими є основні поняття

курсу “Психологія наукової діяльності”. В чому значення курсу для майбутньої наукової діяльності молодих науковців. Що таке наука як соціальний інститут. В чому значення науки для розвитку суспільства. Якими є особливості наукових та технічних революції. Поняття наукової парадигми. Якими є ознаки наукового знання на відміну від побутового знання. Наукове пізнання як

134

процес. В чому відмінність наукового та художнього відображення дійсності. Особливість наукової діяльності як процесу виробництва знань.

В чому особливості психічного складу особистості ученого, науковця. Якими є психологічні якості науковця і етичні характеристики людини як суб’єкту наукової діяльності, а також професійні якості науковця. Що таке увага, види уваги, значення уваги для діяльності науковця, вияв в науковій діяльності мимовільної та довільної уваги, уява та фантазія як риси особистості, що зумовлюють успішність наукового пошуку. В чому значення емоційно-вольових вимірів особистості для наукової діяльності. Що таке психічні стани, їх вияви в діяльності людини і науковому пошуку, сучасні уявлення про змінені стани свідомості. Загальні уявлення про соціальні групи як суб’єкти наукової діяльності. Види соціальних груп, психологічну структуру соціальної групи, особливості і види наукових спільнот, уявляти соціально-психологічні виміри науки.

БІБЛІОГРАФІЯ1. Гиргинов Г. Наука и творчество. – М., 19792 . Трофімов Ю.Л. Психологія. – К., 1999 3. Столяренко Л.В. Основы психологии – М., 1998 4. Игры-обучение, тренінг, досуг / Под. ред.Петрусинского В.В. – М.,

1994 5. Руд естам К. Групповая психотерапия. – М., 1990 6. Матейко А. Условия творческого труда. – М., 19707. Лук А.Н. Психология творчества. – М., 19789. Яковлев В.А. Диалектика творческого процесса в науке.– М., 198912. Костюк М. М., Черменський Г.П. Основи науково-технічної творчості.

– Хмельницький, 199813. Роменець В. А. Психологія творчості. – К., 200114. Меерович М. И., Шрагина Л.М. Основы культуры мышления //

научно-технический журнал „Школьные технологии”. №5. 1997 15. Асмус В.Ф. Проблема интуиции в философии и математике /Очерк

истории ХVІІ - нач. ХХв./. – М., 1963.16. Вертгеймер М. Продуктивное мышление: Пер. с англ./ Вступ. ст.

В.П.Зинченко. – М.,1987 18. Ценность науки // Пуанкаре А. О науке: Пер. с фр. – М., 199019. Научное открытие и его восприятие [Сб. ст.]/ Под. ред. С.Р.

Микулинского, М.Г. Ярошевского. – М., 197121. Научная деятельность: структура и институты: Сб. Переводов / Ред.

Э.М. Мирского, Б.Г.Юдина – М.,198024. Витгенштейн Л. Философские работы. В 2-чч.: Пер. с нем. – М.,1994 25. Лакатос И. Доказательства и опровержения. Как доказываются

теоремы: Пер. с англ. – М.,1976

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: протягом триместру студенти денної форми проходять один модульний контроль. На модульному контролі пропонується

135

варіанти тестових завдань, що охоплюють теоретичні питання відповідного курсу.

Крім того студенти усіх форм навчання готують реферат по одній з вибраних ними тем з даного курсу.

ПЕРЕДУМОВИ: курс передбачає вивчення таких дисциплін як Культурологія; Філософія; Психологія; Педагогіка.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: немає.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: 1. Науковий пошук та індивідуальність вченого.2. Значення мислення для наукового пошуку.3. Фантазія, уявлення та їх значення у науковому пошуку.4. Емоційно-чуттєва сфера і її вияви у науковій діяльності.5. Психологічні стани особистості і їх вияви у науковій діяльності.6. Задатки і особливості до наукової діяльності.7. Особливості характеру професійного вченого.8. Науковий колектив як соціальна група.9. Соціально-психологічні характеристики кафедри ВЗО10. Особливості керівництва та лідерства у науковому колективі.11. Система оптимальних формальних та неформальних відносин у

науковому колективі.12. Роль інтуїції у науковій діяльності. Свідоме та несвідоме у науковій

творчості.13. Технології творчості.14. Наукова та художня творчість

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

136

Дисципліна: Психологія та педагогіка вищої освітиІнститут: МАДСтатус: за вибором студента

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 3 мЛекції (год)Практичні заняття (год)Лабораторні заняття (год)Семінари (год) 12 1КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 42 3,5Всього (год /кредитів) 54/1,5 4,5Екзамен (трим)Залік (трим) 3 мКОД: ІГД 3.1.2

Лектор: Мацко Лариса Анатоліївна, к.ф.н., доцент

Інститут гуманітарно-педагогічних проблем та виховання, кафедра педагогіки, психології та соціології, 21021 м.Вінниця, Хмельницьке шосе, 95. навчальний корпус 2, ауд. 2254. тел. 8-0432-598-344.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Озброєння магістрантів основами педагогічних та психологічних знань та

навичок, які необхідні викладачу вищої школи.Навчити магістранта відрізняти безпосереднє і опосередковане

спілкування, позитивні і негативні вияви сучасних інформаційних технологій у спілкуванні в науковій сфері. Наводити приклади природничонаукових дискусій в історії науки.

Вміти застосовувати психологічні знання, вміння та навички, набуті в процесі психологічних тренінг-семінарів, в науковій діяльності.

ПРОГРАМА:Передбачає формування у магістрантів знань: - щодо вимог до особистості викладача вищої школи;- з сучасних проблем з підготовки фахівців з вищою освітою;- психологічних особливостей особистості студента;- соціально-психологічних проблем розвитку становлення студентського

колективу;- педагогічних та психологічних основ організації навчально-виховного

процесу у ВЗО; Навичок, вмінь:

137

- з психологічної діагностики особистості та колективу студентів;- з активізації аудиторії студентів під час академічних занять;- з організації різних форм занять студентів: лекції, практичного,

лабораторного, самостійної роботи;- з організації виховного процесу в групі;- з психологічних аспектів індивідуального та диференційованого підходу

до навчання та виховання студентів.

БІБЛІОГРАФІЯ1. Дьяченко М.И., Кандибович Л.А. Психология высшей школы. – Мн.:

БГУ, 1981.2. Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы /

Под. ред. Б.Г.Ананьева, 4. Н.В.Кузьмишина. – Л.: ЛГУ, вып. 2.3. Бандурка А.М., Друзь В.А. Конфликтология. – Х.: Харьковский ун-т

внутр. дел, 1992. 4. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения. – М., 1981.5. Махмутов М.И. Проблемное обучение. – М., 1975.6. Общие основы педагогики. – М., 1967.7. Основы вузовской педагогики / Под ред. Н.В.Кузьминой. – Л.,1972.8. Алексюк А.М. Педагогіка вищої освіти України. Історія. Теорія:

Підручник.. – К.: Либідь,1998.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: протягом триместру студенти проходять один модульний контроль. На модульному контролі пропонується варіанти тестових завдань, що охоплюють теоретичні питання відповідного курсу.

Крім того студенти усіх форм навчання готують реферат по одній з вибраних ними тем з даного курсу.

ПЕРЕДУМОВИ: курс передбачає вивчення таких дисциплін як Культурологія, Філософія, Психологія, Педагогіка.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: протягом лекцій студентам адреси інтернет-видань; використовуються електронні версії навчальних посібників.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: 1.Психологія вищої школи як наука.2.Предмет, завдання, методи педагогіки та психології вищої школи.3.Сучасні вимоги до спеціаліста з вищою освітою.4.Пофесіограма, психограма спеціаліста.5.Психологічна характеристика особистості студента.6.Психологічна структура діяльності студента.7.Мотивація навчання студентів у ВНЗ.8.Проблеми адаптації студентів до умов навчання у ВНЗ.9.Психологічні особливості студентського колективу.

138

10.Диференціація в студентській групі та структура формальних та неформальних взаємин.

11.Методи вивчення міжособистісних взаємин в колективі студентів.12.Особливості діяльності викладача у ВНЗ.13.Психологічні особливості організації навчального процесу у вищий

школі.14.Психологія організації лекційного заняття та активізація аудиторії.15.Психологічні особливості організації практичного, семінарського,

лабораторного заняття.16.Особливості проведення заліку та екзамену.17.Врахування типологічних особливостей (темпераменту) студентів у

навчально-виховному процесі.18.Формування позитивних рис характеру спеціаліста.19.Психологічна сутність виховного процесу ВНЗ.20.Психологічні аспекти розвитку здібностей студентів.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

139

Дисципліна: Технологія і обладнання відновлення деталей машинІнститут: МАДСтатус: за вибором студента

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 3 мЛекції (год) 18 1,5Практичні заняття (год) 12 1Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 24 2Всього (год /кредитів) 54/1,5 4,5Екзамен (трим)Залік (трим) 3 мКОД: ІНД 3.2.1.1

Лектор:Шиліна Олена Павлівна, к.т.н., доцент.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Надати майбутнім спеціалістам знання з вибору й проектування

технологічних процесів та вибір обладнання ремонтного виробництва за умови забезпечення високої якості продукції, економії матеріалів, енергії та високої продуктивності праці.

ПРОГРАМА: Загальна схема і особливості технологічного процесу ремонту машин.

Основні вимоги на дефектацію машин та вузлів. Нормативно-технологічна документація. Основи вибору оптимальних варіантів технологічних процесів ремонту машин. Вибір та проектування оснастки для відновлення деталей машин. Технологічні способи ремонту (відновлення) транспортної техніки. Новітні досягнення та використання нових технологій для зміцнення поверхневого шару деталей.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Авдеев М.В., Воловик В.Л., Ульман И.С. Технология ремонта машин и

оборудования.-Агроиздат.-1986.2.Воловик ЕЛ. Справочник по востановлению деталей.- М. -Колос.-1981.

140

3.Технология ремонта атомобилей //под ред. Л.В. Деххтеринского.-М.-Транспорт.-1979.

4.Мірошник В. О., Фабровський Є. М. Ремонт меліоративних і будівельних машин. Практикум. -Київ. –Виша школа. -1995.

5.Молодик Н.В., Зенкин А. С. Востановление транспортной техники: справочник. -М. -Машиностроение. -1989.

6.Руденко П.А., Молодык Н.В. Повышение качества востановления деталей машин. -Киев. -Урожай. -1978.

7.0.І. Сідашенко, О.А. Науменко, А. Я. Поліський та ін. Ремонт машин.- К.- Урожай.-1994.

8.О.І. Сідашенко, О.А. Науменко, А. Я. Поліський та ін.Практикум з ремонту машин. -К. - Урожай.-1995.

9.Тельнов Н.Ф., Бадаров Е.И. Ремонт машин. - Москва. -Агропромиздат. -1992.

10.Токаренко В.М. Технологія автодорожного машинобудування і ремонту машин. Курсовий проект. - Київ. -Виша школа. -1992.

11.Ульман И.Е. Ремонт машин. -Москва. -Колос. -1976.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна передбачає два модульні контролі. Протягом триместру

студент повинен написати один колоквіум на 11 тижні, який складається з двох теоретичних запитань. Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіумів, захисту лабораторних робіт. На основі цих оцінок студент отримує залік або складає його на загальних підставах. Залік складається усно. Завдання містять два теоретичних та одне практичне питання.

Письмовий колоквіум та залік розраховано на 90 хвилин роботи.

ПЕРЕДУМОВИ: Фізика; Хімія; Опір матеріалів; Основи електротехніки; Матеріалознавство та термічна обробка; Проектування технологічних процесів відновлення поверхонь; Відновлення деталей машин та апаратів; Надійність деталей машин; Вузли та деталі ремонтного виробництва.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 1. Методичні вказівки з виконання практичних робіт (електронний

варіант)

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: 1.Інформативність технологічних процесів.2.Післяремонтне діагностування.3.Оптимізація маршрутів розбирання машин.4.Механічні та термічні способи очистки деталей та механізмів.5.Взаємозамінність і селективний метод комплектування деталей.6.Фактори, які визначають якість складання вузлів.7.Нормативно-технічна документація обкатки вузлів.

141

8.Надійність лакофарбових покрить.9.Складання, обкатка і випробовування агрегатів гідросистем.10.Рихтувальні роботи.11.Основи формування оптимальної якості продукції.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

142

Дисципліна: Організація виробничих процесів на автомобільному транспортіІнститут: МАДСтатус: за вибором студента

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 3 мЛекції (год) 18 1,5Практичні заняття 12 1,0Лабораторні заняттяСемінариКП (КР) тримРГРСРС (Інд. Заняття) 24 2Всього (год/кредитів) 54/1,5 4,5Екзамен (трим)Диф. залік (трим) 3 мКОД: ІНД 3.2.1.2

Лектор: Біліченко Віктор Вікторович, к.т.н., доцент.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра автомобілів та транспортного менеджменту, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 3, ауд. 3215, тел. 8-0432-598-438.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Формування у студентів системи знань з вчення форм і стратегій

диверсифікації підприємств транспорту, а також вчення форм і стратегій організаційно-технічного розвитку виробничих систем транспорту.

ПРОГАМА: Основні поняття організації виробничих процесів. Характеристика і

класифікація виробничих процесів. Складні виробничі процеси. Стійкі та нестійкі виробничі процеси. Самоорганізація виробничих процесів на автомобільному транспорті. Моделі розвитку виробничих процесів. Функціонування підприємств транспорту в залежності від виробничого процесу. Напрямки і стратегії технічно-організаційного розвитку виробничих процесів. Моделі транспортних підприємств.

БІБЛІОГРАФІЯ 1. Бідняк М.Н., Біліченко В.В. Виробничі системи на транспорті: Теорія і

практика. Вінниця.: УНІВЕРСУМ. 2006. – 176 с.

143

2. Козак В.Е. Непроизводственная сфера: Вопросы теории. К.: Наукова думка. 1979.

3. Егорова Н.Е., Мудонов А.С. Автосервис. Модели и методы прогнозирования деятельности. - М.: Экзамен. – 2002. – 256 с.

4. Майкл Портер. Конкурентная стратегия. Методика анализа отраслей и конкурентов. 2-е изд. – М.: АльпинаБизнесБукс. 2006. – 454 с.

5. Стратегическое управление предприятием. / Мове В.В., Малеева Э.В. – Киев: «КМУГА», 1996. – 80с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ:Протягом триместру студент повинен скласти два письмових колоквіума.

Завдання містять два теоретичних та одне практичне питання.Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент

отримує протягом триместру. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з диференційованого заліку або складає його на загальних підставах в усній формі.

Письмові колоквіуми та іспит розраховані на 80 хвилин роботи.

ПЕРЕДУМОВИ: Автоматизація та механізація виробничих процесів на транспорті; Введення в технологічні процеси на автомобільному транспорті; Робочі процеси та основи розрахунку; Основи технології виробництва та ремонту автомобілів.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: написання самостійних робіт на теми: структури і явища самоорганізації; аналіз ринку: сегментація і диференціація; непрофільна диверсифікація; методи теорії масового обслуговування; критерії оптимальності стратегій організаційно-технічного розвитку.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

144

Дисципліна: Cучасні технології та машини обробки тискомІнститут: МАДСтатус: за вибором студента

Стаціонарне навчання Години та тижденьТриместр 3 мЛекції (год.) 36 3Практичні заняття(год.) 24 2Лабораторні (год.)Семінари (год.)КП(КР) триместрРГРСРС(Інд. заняття 48 4Всього (год./кредитів) 108/3 9Екзамен(триместр)Залік (триместр) 3 мКОД: ІНД 3.2.2.1

Лектор: Сивак Іван Онуфрійович, д.т.н., професор.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет технологій автоматизації комп’ютеризації машинобудування, кафедра технології та автоматизації машинобудування, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 1, ауд. 1101, тел. 8-0432-598-391

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Викладення методики розробки ефективних технологій обробки металів

тиском на основі сучасних досягнень в області механіки твердого деформівного тіла,прикладної теорії деформуємості; ознайомлення з машинами та обладнанням для обробки тиском; формування у магістранта системного підходу до вирішення питань проектування технологічних процесів і оптимізації їх керування.

ПРОГРАМА: Природа пластичної деформації. Вплив температури і швидкості

деформації на процес формозмінення. Напружено-деформований стан. Методи визначення енергосилових параметрів та деформуємості. Операції ковки і об’ємної штамповки. Листова штамповка. Ковальсько-штампувальне обладнання. Гідравлічні преси. Кривошипні преси. Молоти. Ротаційні машини і гідро- та магнітоімпульсні установки. Тенденції розвитку технологій обробки металів тиском.

145

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Огородников В.А., Киселев В.Б., Сивак И.О. Энергия деформации.

Разрушение (задачи автотехнической экспертизы). – Винница: УНИВЕРСУМ – Вінниця, 2005.- 204с.

2. Сторожев М.В., Попов Е.А. Теория обработки металлов давлением. – М.: Машиностроение, 1977.- 423с.

3.Огородников В.А. Оценка деформируемости металлов при обработке давлением. – К.: Вища школа, 1983.-175с.

4.Огородников В.А. Деформируемость и разрушение металлов при пластическом формоизменении. – К.: УМК ВО, 1989.-152с.

5.Теория ковки и штамповки// Е.П. Унксов, У. Джонсон, В.Л. Колмогоров, В.А. Огородников и др.; Под общ. ред. Е.П. Унксова, А.Г. Овчинникова. – М.: Машиностроение, 1992.-720с.

6.Ильюшин А.А. Пластичность. М.: Изд-во АН СССР, 1963.-272с.7.Колмогоров В.Л. Напряжения. Деформации. Разрушение. – М.:

Металургия, 1970.-229с.8.Малинин Н.Н. Прикладная теория пластичности и ползучести.- М.:

Машиностроение, 1978.-174с.9.Дель Г.Д. Технологическая механика.- М.: Машиностроение, 1978,-

174с.10.Дель Г.Д., Новиков Н.А. Метод делительных сеток.- М.:

Машиностроение, 1979,-144с.11.Михалвич В.М. Тензорні моделі накопичення пошкоджень, - Вінниця:

УНІВЕРСУМ – Вінниця,1998, - 195с.12.Живов Л.И., Овчинников А.Г., Складчиков Е.Н. Кузнечно-

штамповочное оборудование.- М.: МГТУ им. Н.Э.Баумана, 2006,-560с.13.Ковка и штамповка: Справочник в 4-х томах; Под ред. А.Д. Матвеева,-

М.: Машиностроение, 1987.14.Волкогон Г.М. Прогрессивные технологические процессы штамповки

деталей из порошков и оборудование, - К.: Наук. думка, 1991,-320с.15. Рей Р.И., Монятовский С.С. Кузнечно-штамповочное оборудование.

Пресы кривошипные. – Луганск: СНУ, 2000,-216с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Протягом триместру магістрант повинен відвідувати лекційні заняття, виконувати завдання по темі магістерської дисертації та скласти два колоквіуми, які містять два теоретичних питань та одного практичного завдання. Орієнтований час виконання завдання 60-90 хвилин.

Оцінка знань формується на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами виконання завдань по темі магістерської дисертації та за складання колоквіуму. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з заліку або складає залік на загальних підставах.

Залік по дисципліні складається в усній формі. Завдання містить два практичних питання та розраховано на виконання в межах 60-90 хвилин.

146

ПЕРЕДУМОВИ: Механіка твердого деформівного тіла; Прикладна теорія пластичност; Гідравліка та гідропривод; Теорія машин і механізмів; Деталі машин.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: 1.Огородников В.А. Оценка деформируемости металлов при обработке

давлением. – К.: Вища школа, 1983.-175с.2.Огородников В.А. Деформируемость и разрушение металлов при

пластическом формоизменении. – К.: УМК ВО, 1989.-152с.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: На самостійну роботу виносяться теми, які відповідають темі магістерської дисертації.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

147

Дисципліна: Інтегральна дисципліна 2: Сучасні технології керування структуроутворенням в покриттях та зварювальних швахІнститут: МАДСтатус: за вибором студента

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 3 мЛекції (год) 42 3,5Практичні заняття (год)Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 30 2,5Всього (год /кредитів) 72/2,0 6Екзамен (трим) 3 мЗалік (трим)КОД: ІІД 3.3.2

Лектор: Савуляк Валерій Іванович, д.т.н, професор, Шиліна Олена Павлівна, к.т.н., доцент

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Надати майбутнім спеціалістам знання з термодинаміки матеріалів та

покриття і, зокрема, наукових основ забезпечення стабільності або еволюції у певному напрямі структури матеріалу та покриттів.

ПРОГРАМА: Задачі та значення курсу. Матеріали: метали, сплави, неметали та

композити. Структури матеріалів та їх ідентифікація. Взаємозв’язок між складом, структурою та властивостями матеріалів. Структури реальних матеріалів. Внутрішній енергетичний стан матеріалів, види енергій та їх розрахунок. Види рівноваг у матеріалах. Рушійні сили фазових та структурних перетворень. Стабільні та метастабільні рівноваги та відповідні діаграми стану. Поверхнева енергія межі поділу фаз. Розшарування в металах та сплавах. Процеси гомогенізації та ліквації, їх причини та рушії. Управління еволюцією матеріалів за рахунок створення певного рівня метастабільності. Закономірності еволюції композитів. Умови сумісності складових композиту. Створення матеріалів із заданими властивостями.

148

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Савуляк В.І., Жуков А.О., Чорна Г.О. Побудова та аналів моделей

металевих сплавів. - Універсум-Вінниця, 1999. – 200 с.2.Савуляк В.І. Синтез зносостійких композиційних матеріалів та

поверхневих шарів з екзотермічних компонентів. - Універсум-Вінниця, 2002. – 161с.

3.Лившиц Л.С., Хакимов А.Н. Металловедение сварки и термическая обработка сварных соединений. 2-е изд., перераб. и доп. М.: Машиностроение, 1989. 336 с.

4.Блантер М.Е. Теория термической обработки. М.: Металлургия, 1984. 328 с.

5.Лахтин Ю.М. Металловедение и термическая обработка металлов. М.: Металлургия, 1989. 389 с.

6.Хасуи А., Моригаки О. Наплавка и напыление. М.: Машиностроение, 1985.- 239 с.

7.Куприянов И.Л., Геллер М.А. Газотермические покрытия с повышенной прочностью сцепления. Минск, навука і техніка. 1990.- 175 с.

8.Материаловедение. / Б. Н. Арзамасов, И. И. Сидорин, Г. Ф. Косолапов и др. /Под общ. ред. Б. Н. Арзамасова – М.: Машиностроение, 1986. – 384 с.

9.Лахтин Ю.М., Леонтьева В.П. Материаловедение. – М. : Машиностроение, 1990. – 528 c.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна передбачає виконання самостійного завдання за темою наукової роботи магістранта у постійній взаємодії з лектором та керівником. Оцінювання знань формується на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами його роботи та співбесід, а також написання колоквіуму, який містить два теоретичних та одн пракичне завдання. Іспит складається усно. Завдання містять три теоретичних та одне практичне питання. Написання колоквіуму та іспиту розраховано на 60 хвилин роботи.

ПЕРЕДУМОВИ: Фізика; Хімія; Опір матеріалів; Матеріалознавство та термічна обробка зварних з'єднань; Технологія та обладнання для наплавлення; Триботехніка та основи надійності машин.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: Монографії та наукові статті викладачів кафедри та публікації науковців.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: самостійне вивчення розділів курсу відповідно до програми дисципліни.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: іспит.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

149

Дисципліна: ТрибоматеріалознавствоІнститут: МАДСтатус: за вибором студента

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 3 мЛекції (год)Практичні заняття (год)Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 36 3Всього (год /кредитів) 36/1 3Екзамен (трим)Залік (трим) 3 мКОД: ІДД 3.4.1.2

Лектор: Осадчук Андрій Юрійович, ст. викладач.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ:Надати знання з процесів, що відбуваються за участі матеріалів пар тертя

під час їх експлуатації, основ розробки складу та структурного стану трибоматеріалів, вибору матеріалів пар тертя з оптимальними характеристиками коефіцієнтів тертя та зносостійкістю, методиці експериментальних досліджень та моделювання.

ПРОГРАМА:1.Фізико – хімічні процеси на твердих поверхнях трибоконтакту.2.Складові фрикційної взаємодії трибоповерхонь. Вплив фізико –

хімічних властивостей матеріалів трибоконтакту на механічну та адгезійну складові тертя.

3.Механізми тертя ковзання в умовах сухого, змішаного та абразивного тертя.

4.Механізми тертя в номінально нерухомих парах. Фретинг .5.Процеси в поверхневих шарах матеріалів трибоконтакту. Структурна

перебудова, еволюція структур, синергетика матеріалу під впливом тертя та експлуатаційних факторів.

6.Вторинні структури та їх еволюція. Третє тіло та його формування.

150

7.Антифрикційні матеріали та їх оптимальна будова.8.Зносостійкість матеріалів в різних умовах та механізмах тертя.9.Зносостійкі покриття для різних видів зношування.10. Дослідження матеріалів на зносостійкість, визначення коефіцієнтів

тертя.11.Моделювання процесів тертя та зношування. Планування

експерементів та регресійні моделі.

ПЕРЕДУМОВИ: Фізика; Хімія; Опір матеріалів; Матеріалознавство та термічна обробка зварних з’єднань; Технологія та обладнання для наплавлення; Триботехніка та основи надійності машин.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Материаловедение. Б.Н. Арзамасов, И.И. Сидорин, Г.Ф. Косолапов и др.

– М.: Машиностроение, 1986. – 384 с.2.Лахтин Ю.М., Леонтьева В.П. Материаловедение. – М.:

Машиностроение, 1990. – 528 с.3.Лахтин Ю.М., Леонтьева В.П. Материаловедение. – М.:

Машиностроение, 1980. – 528 с.4.Гуляев А.П. Металловедение. – М.: Металлургия, 1977. – 647 с.5.Тылкин М.А. Справочник термиста ремонтной службы. – М.:

Металлургия, 1981. – 648 с.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Протягом семестру студенти проходять один модульний контроль, на

якому пропонується декілька варіантів однакової складності, які охоплюють теоретичні і практичні питання.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: протягом лекцій студентам адреси інтернет-видань; використовуються електронні версії навчальних посібників.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: 1.Фізико – хімічні процеси на твердих поверхнях трибоконтакту.2.Складові фрикційної взаємодії трибоповерхонь. Вплив фізико –

хімічних властивостей матеріалів трибоконтакту на механічну та адгезійну складові тертя.

3.Механізми тертя ковзання в умовах сухого, змішаного та абразивного тертя.

4.Механізми тертя в номінально нерухомих парах. Фретинг .5.Процеси в поверхневих шарах матеріалів трибоконтакту. Структурна

перебудова, еволюція структур, синергетика матеріалу під впливом тертя та експлуатаційних факторів.

6.Вторинні структури та їх еволюція. Третє тіло та його формування.7.Антифрикційні матеріали та їх оптимальна будова.8.Зносостійкість матеріалів в різних умовах та механізмах тертя.

151

9.Зносостійкі покриття для різних видів зношування.10. Дослідження матеріалів на зносостійкість, визначення коефіцієнтів

тертя.11. Моделювання процесів тертя та зношування. Планування

експерементів та регресійні моделі

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

152

Дисципліна: Теоретичні основи технологій ремонтуІнститут: МАДСтатус: за вибором студента

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 3 мЛекції (год)Практичні заняття (год)Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 36 3Всього (год /кредитів) 36/1 3Екзамен (трим)Залік (трим) 3 мКОД: ІДД 3.4.2.2

Лектор:Гайдамак Олег Леоныдович, к.т.н., доцент.

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Надати майбутнім спеціалістам знання з вибору й проектування

технологічних процесів та вибір обладнання ремонтного виробництва за умови забезпечення високої якості продукції, економії матеріалів, енергії та високої продуктивності праці.

ПРОГРАМА: Загальна схема і особливості технологічного процесу ремонту машин.

Основні вимоги на дефектацію машин та вузлів. Нормативно-технологічна документація. Основи вибору оптимальних варіантів технологічних процесів ремонту машин. Вибір та проектування оснастки для відновлення деталей машин. Технологічні способи ремонту (відновлення) транспортної техніки. Новітні досягнення та використання нових технологій для зміцнення поверхневого шару деталей.

БІБЛІОГРАФІЯ:1.Авдеев М.В., Воловик В.Л., Ульман И.С. Технология ремонта машин и

оборудования.-Агроиздат.-1986.2.Воловик ЕЛ. Справочник по востановлению деталей.- М. -Колос.-1981.

153

3.Технология ремонта атомобилей //под ред. Л.В. Деххтеринского.-М.-Транспорт.-1979.

4.Мірошник В. О., Фабровський Є. М. Ремонт меліоративних і будівельних машин. Практикум. -Київ. –Виша школа. -1995.

5.Молодик Н.В., Зенкин А. С. Востановление транспортной техники: справочник. -М. -Машиностроение. -1989.

6.Руденко П.А., Молодык Н.В. Повышение качества востановления деталей машин. -Киев. -Урожай. -1978.

7.0.І. Сідашенко, О.А. Науменко, А. Я. Поліський та ін. Ремонт машин.- К.- Урожай.-1994.

8.О.І. Сідашенко, О.А. Науменко, А. Я. Поліський та ін.Практикум з ремонту машин. -К. - Урожай.-1995.

9.Тельнов Н.Ф., Бадаров Е.И. Ремонт машин. - Москва. -Агропромиздат. -1992.

10.Токаренко В.М. Технологія автодорожного машинобудування і ремонту машин. Курсовий проект. - Київ. -Виша школа. -1992.

11. Ульман И.Е. Ремонт машин. -Москва. -Колос. -1976.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна передбачає один модульний контроль. Протягом триместру

студент повинен написати один колоквіум на 11 тижні, який складається з двох теоретичних запитань. Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіумів, захисту лабораторних робіт. На основі цих оцінок студент отримує залік або складає його на загальних підставах. Залік складається усно. Завдання містять два теоретичних та одне практичне питання.

Письмовий колоквіум та залік розраховано на 90 хвилин роботи.

ПЕРЕДУМОВИ: Фізика; Хімія; Опір матеріалів; Основи електротехніки; Матеріалознавство та термічна обробка; Проектування технологічних процесів відновлення поверхонь; Відновлення деталей машин та апаратів; Надійність деталей машин; Вузли та деталі ремонтного виробництва.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: Періодичні видання наукових журналів «Автоматическая сварка»,

«Матеріалознавство і термічна обробка металів», «Фізика металів та матеріалознавство», «Метали».

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА: 12.Інформативність технологічних процесів.13.Післяремонтне діагностування.14.Оптимізація маршрутів розбирання машин.15.Механічні та термічні способи очистки деталей та механізмів.16.Взаємозамінність і селективний метод комплектування деталей.17.Фактори, які визначають якість складання вузлів.

154

18.Нормативно-технічна документація обкатки вузлів.19.Надійність лакофарбових покрить.20.Складання, обкатка і випробовування агрегатів гідросистем.21.Рихтувальні роботи.22.Основи формування оптимальної якості продукції.

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

155

Дисципліна: Керування структуроутворенням в покриттямІнститут: МАДСтатус дисципліни : за вибором студента

Стаціонарне навчання Години на тижденьТриместр 3 мЛекції (год)Практичні заняття (год)Лабораторні заняття (год)Семінари (год)КП (КР) тримРГРСРС (інд. заняття) 36 3Всього (год /кредитів) 36/1 3Екзамен (трим)Залік (трим) 3 мКОД: ІДД 3.4.3.2

Лектор: Архіпова Тетяна Федорівна, к.т.н., доцент

Інститут машинобудування та транспорту, факультет автомобілів їх ремонту та відновлення, кафедра технології підвищення зносостійкості, 21021 м. Вінниця, ВНТУ, вул. Хмельницьке шосе, 95, навчальний корпус 7, ауд. 7120, тел. 8-0432-598-678.

МЕТА ДИСЦИПЛІНИ: Вивчення дисципліни "Керування структуроутворенням в покриттях та

зварювальних швах" має за мету дати студентам міцні знання про сучасні технологічні процеси, які в більшості випадків супроводжуються використанням різних способів нанесення покриттів і утворенням нероз'ємних з'єднань зварюванням, У зв'язку з цим, важливе значення для підвищення експлуатаційної надійності і довговічності виробів з покриттями і звареними швами набувають питання аналізу факторів, що визначають необхідну структуру матеріалу. Обсяг знань, які здобувають студенти, повинен бути достатнім для подальшої наукової і виробничої діяльності, пов’язаною з розробкою і впровадженням нових методів, що забезпечують отримання оптимальної структури в покриттях і зварених птах

ПРОГРАМА: 1. Основні поняття і методи інженерії поверхні, що визначають

оптимізацію процесів структуроутворення в покриттях і зварених швах. Основні напрямки сучасного розвитку інженерії поверхні. Поняття про поверхневий шар металу (ПШ) і покриття (П). Типи структури поверхневих шарів.

156

2. Поверхневі фізико-хімічні процеси. Основні поняття. Структура і властивості покриттів. Математичні моделі процесів на прикладі аналізу структури газотермічного покриття. Методи побудови графіків і аналізу діаграм стану в умовах нерівноважної кристалізації. Побудова просторових графіків, поверхонь та діаграм. Методи дослідження процесів з використанням диференціальних операцій.

3. Лінійні математичні моделі процесів структуроутворення. Математичні моделі визначені в лінійному просторі. Елементи теорії лінійних

операторів. Операції і Акторами і матрицями в пакеті MathCAD). Формування дискретних математичних моделей.

4. Методи оптимізації структури гальванічних покриттів. Механізм осадження і закономірності формування гальванічних

покриттів. Розрахунок параметрів гальванічного процесу на прикладі гільзи циліндру ДВЗ.

5. Модифікування поверхні концентрованими потоками енергії Математичні моделі прогресивних технологічних фізико-хімічної обробки деталей. Оптимізація процесів обробки поверхонь деталей машин. Властивості зміцнених матеріалів.

ІНДИВІДУАЛЬНА РОБОТА:1. Основні поняття і методи інженерії поверхні, що визначають

оптимізацію процесів структуроутворення в покриттях і зварених швах. Основні напрямки сучасного розвитку інженерії поверхні. Поняття про поверхневий шар металу (ПШ) і покриття (П). Типи структури поверхневих шарів. Твердорозчинне та субструктурне зміцнення.

2. Поверхневі фізико-хімічні процеси. Основні поняття. Структура і властивості покриттів. Математичні моделі процесів на прикладі аналізу структури газотермічного покриття. Методи побудови графіків і аналізу діаграм стану в умовах нерівноважної кристалізації. Побудова просторових графіків, поверхонь та діаграм. Методи дослідження процесів з використанням диференціальних операцій. Процеси, які описуються функціональними залежностями.

3. Лінійні математичні моделі процесів структуроутворення. Математичні моделі визначені в лінійному просторі. Елементи теорії лінійних

операторів. Операції і Акторами і матрицями в пакеті MathCAD). Формування дискретних математичних моделей. Перетворення Фур 'є. Перетворення Лапласа, z-перетворення. Процеси у вигляді числових послідовностей. Ступінчасті та імпульсні дискретні процеси.

БІБЛІОГРАФІЯ:1. Порошковая металлургия и наплавленные покрытия: Учебник для

вузов. В.Н.Анциферов, Г.В.Бобров, Л.К.Дружинин и др. М.: Металлургия, 1987.-792 с.

2. Молоднх Н.В., Зенкин А.С. Восстановление деталей машин. Справочник -М.: Машиностроение, 1989.- 480 с.

157

3. Сидоров А.И. Восстановление деталей машин напылением и наплавкой.-М.: Машиностроение, 1987.-192 с.

4. Алешин Н.П., Щербинский В.Г. Контроль качества сварочных работ: Учеб.пособие для сред. ПТУ.- М.: Высшая школа, 1986,- 207 с.

5. Роянов В.А., Зусин В.Я., Самотугин С.С. Дефекти в сварных соединениях и покрытиях. - Мариуполь: ПГТУ, 2000.

6. МозбергР.К. Материаловедение. -М.: Высш. шк., 1991. -448 с.7. Лахтин Ю. М., Леонтьева В. П. Материаловедение. - М.:

Машиностроение, 1980.-493 с.8. Лившиц Л.С, Хакимов А.Н. Металловедение сварки и термическая

обработка сварных соединений. - М.: Машиностроение, 1989.9. Лившиц Л.С. Металловедение для сварщиков. - М.: Машиностроение,

1979.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ: Дисципліна передбачає один модульний контроль. Оцінки знань формуються на підставі рейтингових балів, які студент отримує протягом триместру за результатами колоквіуму, який складається з двох теоретичних питань. На основі цих оцінок студент отримує оцінку з заліку або складає його на загальних підставах. Залік складається усно. Завдання містять три теоретичних питання. Колоквіум та залік розраховано на 45 хвилин роботи.

ПЕРЕДУМОВИ: Теорія та практика наукових досліджень базується на знаннях, які студенти одержали у вузі при вивченні таких дисциплін як Основи науково-дослідної роботи та Комп’ютерне моделювання технологічних процесів

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ: Періодичні видання наукових журналів «Автоматическая сварка»,

«Матеріалознавство і термічна обробка металів», «Фізика металів та матеріалознавство», «Метали».

ЕКЗАМЕНАЦІЙНА МЕТОДИКА: диференційований залік.РЕЄСТРАЦІЯ НА КУРС: 21021, м. Вінниця, ВНТУ, Хмельницьке шосе

95, ГУК, дирекція ІнМАД, к.213, тел: 8-0432-435-135.РЕЄСТРАЦІЯ НА ІСПИТ: з лектором, персонально чи по телефону.МОВА ВИКЛАДАННЯ: українська

158

V ДЕРЖАВНА АТЕСТАЦІЯ МАГІСТРАНТІВ

5.1. Складання іспитів магістерського мінімуму

5.1.1. Іспити магістерського мінімуму повинні виявити рівень науково-теоретичної підготовки, глибину професійних знань та підготовленість магістранта до наукової роботи.

5.1.2. За рішенням Ученої ради ВНТУ магістранти складають іспити магістерського мінімуму:

- зі спеціальності;- з іноземної мови;- з філософії.Магістерський мінімум складається у вересні. 5.1.3. Програма іспиту магістерського мінімуму зі спеціальності

складається з двох підпрограм. Перша підпрограма містить в собі основні положення програми Державного іспиту з даної спеціальності, який складають майбутні магістри інженерії. Друга підпрограма, залежно від напрямку магістерської підготовки, містить основні положення програм дисциплін, що викладались у магістратурі за розділом “Спеціальна підготовка”. В програму іспиту магістерського мінімуму додатково включаються основні положення програми вступного іспиту зі спеціальності до аспірантури, яка зазначена в індивідуальному плані магістранта.

5.1.4. Програми іспитів магістерського мінімуму з філософії та іноземної мови складаються провідними фахівцями відповідних кафедр і повинні містити в собі основні положення програм вступних іспитів до аспірантури.

5.1.5. Програми іспитів магістерського мінімуму затверджуються Ученою радою ВНТУ не пізніше, ніж за два місяці до складання іспитів.

5.1.6. Комісії, що приймають іспити магістерського мінімуму, затверджуються наказом ректора не пізніше, ніж за три дні до початку іспитів. До складу комісій входять:

– для складання іспитів з філософії та іноземної мови:- голова комісії – проректор, призначений ректором;- члени комісії – три провідних фахівці відповідної кафедри та на іспит з

іноземної мови – один представник фахового інституту; – для складання іспитів зі спеціальності:- голова комісії – директор навчально-наукового інституту;- члени комісії – заступник директора з наукової роботи профільного

навчально-наукового інституту, завідувачі кафедр факультету, на якому навчаються магістранти, та провідні науковці випускаючої кафедри, але не менше трьох і не більше п'яти осіб.

5.1.7. Засідання комісії, що приймає іспит магістерського мінімуму, вважається правомірним, якщо в роботі взяли участь усі члени комісії. Обговорення і прийняття рішення про результат іспиту здійснюється членами комісії на закритому засіданні. За результатами складання іспиту складається протокол, який підписується членами комісії (додаток Е). До складу комісії

159

наказом ректора можуть бути додатково введені члени комісії у випадку непрацездатності або відсутності з інших причин раніше обраних.

5.1.8. За результатами складання іспитів магістерського мінімуму виставляється оцінка за державною шкалою.

5.1.9. У разі негативного результату повторного складання іспитів магістерського мінімуму студент до захисту магістерської дисертації не допускається і відраховується з університету за неуспішність.

5.1.10. До іспитів магістерського мінімуму не допускаються магістранти, які мають заборгованість за програмою магістерської підготовки.

5.2. Організація захисту магістерської дисертації

5.2.1. Дисертація на здобуття кваліфікації магістра за напрямком наукової діяльності є логічно завершеною кваліфікаційною роботою, в якій міститься розв'язання конкретної задачі, важливої для відповідної галузі науки, або отримані автором науково обґрунтовані і взаємопов'язані технічні, економічні чи технологічні розробки.

5.2.2. Магістерська дисертація виконується самостійно і містить висунуті автором для публічного захисту наукові положення, що характеризуються єдністю змісту і свідчать про його вміння розв'язувати поставлену наукову чи науково-практичну задачу.

5.2.3. Теми магістерських кваліфікаційних робіт, запропоновані кафедрами, які ведуть магістерську підготовку, та кандидатури керівників цих робіт затверджуються Ученою радою ІнМАД до 30 вересня поточного навчального року. Коригування теми магістерської дисертації може здійснюватись не пізніше, ніж за два місяці до захисту, про що повідомляється ІнМАД. Тема магістерської дисертації повторно подається на затвердження на чергове засідання Ученої ради ІнМАД.

5.2.4. Після ухвалення науковим керівником дисертація з його відзивом передається завідувачу відповідної кафедри, який призначає з числа провідних спеціалістів іншої кафедри або сторонньої організації опонента і організовує захист.

5.2.5. Захист магістерських дисертацій проводиться Державною екзаменаційною комісією профільного навчально-наукового інституту (ДЕКІн), яка має такий склад: заступник директора з наукової роботи інституту (голова ДЕКІн), завідувачі кафедр інституту та провідні науковці, що є фахівцями з основних напрямків науково-дослідної діяльності інституту, в т.ч. наукові керівники магістрантів. За необхідності, у ДЕК можуть бути додатково введені інші провідні фахівці за напрямком магістерських дисертацій. Склад ДЕКІн формується Ученою радою Інституту МАД та затверджується наказом ректора не пізніше, ніж за місяць до захистів.

5.2.6. До захисту дисертації магістрант зобов'язаний пройти попередній захист роботи на науковому семінарі кафедри, що засвідчується протоколом (додаток Ж) та скласти іспити магістерського мінімуму.

5.2.7. Захисти магістерських дисертацій проводяться з кінця вересня по

160

кінець жовтня.5.2.8. На захист обов'язково подаються:- магістерська дисертація в одному примірнику; - протокол попереднього захисту дисертації на кафедрі;- довідка про відповідність оформлення дисертації вимогам цього

Положення, підписана заступником директора з наукової роботи навчально-наукового інституту та затверджена директором ІнМАД (додаток К);

- відзив наукового керівника;- відзив опонента;- протоколи складання іспитів магістерського мінімуму;- анотації до магістерської дисертації українською та іноземною

мовами.5.2.9. Процедура захисту магістерської кваліфікаційної роботи містить:- представлення студента та поданих документів;- виступ студента з тезами магістерської кваліфікаційної роботи;- відповіді студента на запитання членів ДЕК;- виступ керівника або представлення його відзиву;- виступ опонента;- відповіді студента на зауваження;- обговорення дисертації та захисту її студентом і прийняття рішення

ДЕК з оцінкою дисертації за державною шкалою;- оголошення рішення ДЕК.5.2.10. Виконання і захист дисертації здійснюється державною мовою,

для іноземних студентів допускається використання російської мови.5.2.11. Засідання комісії із захисту магістерської дисертації вважається

правомірним, якщо в роботі взяли участь усі члени комісії. Обговорення і прийняття рішення за результатом захисту здійснюється обговоренням і голосуванням членів комісії на закритому засіданні. За результатами захисту складається протокол, який підписується членами комісії (додаток Л). У випадку непрацездатності або відсутності з інших причин окремих членів комісії до її складу можуть бути введені інші члени комісії наказом ректора.

5.2.12. У випадку, коли ДЕКІн за результатами голосування визнає магістерську кваліфікаційну роботу такою, що не відповідає вимогам або вважає студента таким, що не заслуговує присвоєння йому кваліфікації магістра, студент підлягає відрахуванню як такий, що прослухав теоретичний курс навчання за магістерською програмою підготовки і не захистив магістерської кваліфікаційної роботи з виданням йому академічної довідки встановленого зразка. Він може виконати нову магістерську кваліфікаційну роботу і подати її до захисту протягом наступного року з оплатою витрат ВНТУ згідно з кошторисом.

5.2.13. У разі виявлення плагіату повторний захист магістерської дисертації дозволяється тільки після її переробки та зміни назви.

5.2.14. За необхідності ДЕКІн може висловити свою позицію щодо рівня підготовки студента, рівня (якості) керівництва магістерською кваліфікаційною роботою або якості відзиву рецензента, а також висловити свої пропозиції або

161

рекомендації щодо підготовки магістрів з даної спеціальності. Свою позицію ДЕКІн формулює у вигляді протоколу, який подає до Ученої ради ВНТУ для наступного розгляду та відповідного реагування.

5.2.15. Диплом магістра з відзнакою отримують особи, які:- захистили магістерську дисертацію з оцінкою, „відмінно” у

встановлений цим Положенням термін;- на всіх іспитах магістерського мінімуму отримали оцінки “відмінно”;- мають диплом бакалавра чи спеціаліста з відзнакою;- в додатку до диплома магістра мають не менше 75% оцінок “відмінно” з

усіх навчальних дисциплін та практичної підготовки, а решту оцінок — не нижче “добре”;

- мають оцінки “відмінно” за результатами державної атестації.5.2.16. У разі, якщо магістрант не захистив дисертацію до встановленого

в п. 5.2.7 терміну без поважних причин і навчається на умовах надання платних послуг населенню, тоді термін навчання подовжується на основі підписання додаткової угоди із щомісячною оплатою, але на термін не більший, ніж шість місяців.

5.2.17. Незалежно від форми навчання, магістрант, який не захистився до 20 жовтня, не бере участі в конкурсі вступу до аспірантури ВНТУ в той же навчальний рік як такий, що не встиг вчасно подати документи для вступу до аспірантури.

ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО ДИСЕРТАЦІЇ НА ЗДОБУТТЯ КВАЛІФІКАЦІЇ МАГІСТРА

6.1. Загальні положення

6.1.1. Назва дисертації повинна бути, по можливості, короткою, відповідати обраній спеціальності та суті наукової задачі, котра розв'язується.

6.1.2. Під час написання дисертації магістрант повинен обов'язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати. Також обов'язковим є посилання на власні публікації, матеріали яких автор використав у своїй дисертації — це допомагає визначити ступінь наукової новизни та власних надбань автора і є одним з додаткових критеріїв під час зарахування до аспірантури.

6.1.3. У дисертації необхідно стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

6.1.4. За отриманими результатами магістерська дисертація за напрямком наукової діяльності повинна складати 30–40% кандидатської дисертації з цієї або спорідненої спеціальності.

6.1.5. Вимоги до змісту магістерської дисертації та правила її оформлення складаються у відповідності з діючими в Україні вимогами до змісту та правилами оформлення кандидатської дисертації.

162

6.1.6. Кількість розділів у магістерській дисертації має бути не менше від трьох, але й не більше від чотирьох.

6.2. Структура дисертації

Дисертація повинна містити титульну сторінку, зміст, перелік умовних позначень (за необхідністю), вступ, основну частину, висновки, список використаних джерел, додатки (за необхідністю).

6.3. Вимоги до змісту дисертації

6.3.1. Титульна сторінка дисертації .

Титульна сторінка дисертації містить найменування вищого навчального закладу та назву кафедри, де виконана робота; прізвище, ім'я, по батькові автора; УДК, назву дисертації; напрямок (групу), шифр і найменування спеціальності; науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника; місто і рік. На титульній сторінці зазначається "На правах рукопису" особистий підпис магістранта. Відповідність спеціальностей магістратури та їх напрямів (груп) наведено в додатку Н, а вигляд титульної сторінки магістерської дисертацій — в додатку П.

6.3.2. Зміст.

Зміст подають на початку дисертації. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів, зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури. Підпункти в змісті не вказують. Загальні висновки відрізняються від висновків до розділів тим, що не мають номера.

6.3.3. Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів.

Якщо в дисертації вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий в дисертації у вигляді окремого списку, який розміщують перед вступом.

Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа — їх детальну розшифровку.

Якщо в дисертації спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.

6.3.4. Вступ.

163

Розкриває сутність і стан наукової задачі, її значущість, підстави та вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику дисертації в рекомендованій нижче послідовності.

Актуальність теми.Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язками

наукової задачі обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. Досить кількома реченнями висловити головне — сутність проблеми або наукового завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.Коротко викладають зв'язок вибраного напрямку досліджень з планами

організації, де виконана робота, а також з галузевими та (або) державними планами та програмами.

Обов'язково зазначають номери державної реєстрації науково-дослідних робіт, базових для підготовки та подання дисертаційної роботи, а також і роль автора у виконанні цих науково-дослідних робіт.

Мета і задачі дослідження.Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для

досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як "Дослідження...", "Вивчення...", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Об'єкт дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта.Об'єкт і предмет дослідження, як категорії наукового процесу,

співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага дисертанта, оскільки предмет дослідження визначає тему дисертаційної праці, яка визначається на титульній сторінці як її назва.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.

Наукова новизна одержаних результатів.Подають короткий опис нових наукових положень (рішень),

запропонованих здобувачем особисто. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

164

Кожне наукове положення чітко формулюють, відокремлюючи його основну сутність і зосереджуючи особливу увагу на рівні досягнутої при цьому новизни. Сформульоване наукове положення повинно читатися і сприйматися легко і однозначно (без нагромадження дрібних і таких, що затемнюють його сутність, деталей та уточнень). У жодному випадку не можна вдаватися до викладу наукового положення у вигляді анотації, коли просто констатують, що в дисертації зроблено те й те, а сутності і новизни положення із написаного виявити неможливо. Подання наукових положень у вигляді анотацій є найрозповсюдженішою помилкою здобувачів у викладенні загальної характеристики роботи.

До цього пункту не можна включати опис нових прикладних (практичних) результатів, отриманих у вигляді способів, пристроїв, методик, схем, алгоритмів тощо. Слід завжди розмежовувати одержані наукові положення і нові прикладні результати, що випливають з теоретичного доробку дисертанта.

Усі наукові положення з урахуванням досягнутого ними рівня новизни є теоретичною основою (фундаментом) вирішеної в дисертації наукової задачі.

Практичне значення одержаних результатів.У дисертації, що має теоретичне значення, треба подати відомості про

наукове використання результатів досліджень або рекомендації щодо їх використання, а в дисертації, що має прикладне значення, — відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання.

Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.

Особистий внесок здобувача.У випадку використання в дисертації ідей або розробок, що належать

співавторам, разом з якими були опубліковані наукові праці, здобувач повинен відзначити цей факт у дисертації з обов'язковим зазначенням конкретного особистого внеску в ці праці або розробки.

Апробація результатів дисертації.Вказується, на яких наукових з'їздах, конференціях, симпозіумах, нарадах

оприлюднено результати досліджень, що включені до дисертації.Публікації.Вказують, у скількох статтях в наукових журналах, збірниках наукових

праць, матеріалах і тезах конференцій, депонованих рукописах, авторських свідоцтвах опубліковані результати дисертації. Ця кількість повинна збігатись з кількістю публікацій, на які є посилання в межах дисертації і які приведено в кінці роботи в списку використаних джерел.

6.3.5. Основна частина.

165

Основна частина дисертації складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обґрунтуванням застосованих методів досліджень. Наприкінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі наукових і практичних результатів.

У розділах основної частини подають:- огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень, виклад

загальної методики і основних методів досліджень;- проведені теоретичні і (або) експериментальні дослідження;- аналіз і узагальнення результатів досліджень.У першому розділі здобувач окреслює основні етапи розвитку наукової

думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, здобувач повинен вказати ті питання, що залишились невирішеними і, отже, визначити своє місце у вирішенні проблеми. Також у цьому розділі проводиться вибір та обґрунтування напрямку досліджень, наводяться методи розв'язання задач і їх порівняльні оцінки, розробляється загальна методика проведення досліджень. У теоретичних роботах розкриваються методи розрахунків, гіпотези, що розглядаються, в експериментальних — принципи дії і характеристики розробленої апаратури.

У наступних розділах з вичерпною повнотою викладають результати власних досліджень з висвітленням того нового, що здобувач вносить у розв'язання задачі. Слід давати оцінку повноти розв'язання поставлених задач, оцінку достовірності одержаних результатів (характеристик, параметрів), їх порівняння з аналогічними результатами вітчизняних і зарубіжних праць, обґрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність припинення подальших досліджень тощо.

6.3.6. Висновки.

Викладають найбільш важливі наукові та практичні результати, одержані в дисертації, які повинні містити формулювання розв'язаної наукової задачі, її значення для науки і практики. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в дисертації наукової задачі, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв'язаннями.

У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обґрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.

6.3.7. Список використаних джерел.

166

Список використаних джерел оформлюється у відповідності з вимогами ВАК України до оформлення такого списку у кандидатських та докторських дисертаціях (див. "Бюлетень ВАК України". — 2000. — № 2. — С. 61-62). Список складається за чергою посилань у тексті або за абеткою.

6.3.8. Додатки.

За необхідністю до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття дисертації:

- проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;- таблиці допоміжних цифрових даних;- протоколи і акти випробувань, впровадження, розрахунки економічного

ефекту;- інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на

ЕОМ, які розроблені в процесі виконання дисертаційної роботи;- ілюстрації допоміжного характеру.

167