Видається з лютого 2002 року

Молодь і ринок Щ О М І С Я Ч Н И Й Н А У К О В О - П Е Д А Г О Г І Ч Н И Й Ж У Р Н А Л

№ 7 (138) липень 2016

Редакція приймає замовлення на випуск тематичного номера або окремого розділу за коштизамовника.Редакція приймає замовлення на розміщення реклами.Редакція зберігає за собою право скорочувати і виправляти матеріали. Статті, підписаніавторами, висловлюють їх власні погляди, а не погляди редакції.За достовірність фактів, цитат, власних імен, географічних назв, статистичних даних таінших відомостей відповідають автори публікацій.

Посилання на публікації “Молодь і ринок” обов’язкові

Підписано до друку 30.06.2016 р. Ум. друк. арк. 18,69.Папір офсетний. Друк офсетний. Наклад 100 прим. Формат 60 х 84 1/8. Гарнітура Times New Roman.

Віддруковано у поліграфічній фірмі “ШВИДКОДРУК”82100, Львівська обл., м. Дрогобич, вул. Данила Галицького, 1

тел.: (0324) 41-08-90

УДК 051

© Молодь і ринок, 2016

Журнал внесено в оновлений перелік фахових видань з педагогічних наук рішеннямАтестаційної колегії Міністерства освіти і науки України (наказ №1328 від 21.12.2015 р.)

Засновник і видавець: Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка Україна, 82100, Дрогобич, вул. Івана Франка, 24 Видання зареєстровано в Міністерстві юстиції України.

Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масової інформації:Серія КВ №12270–1154 ПР від 05.02.2007 р.

Шеф-редакторНадія СКОТНА, д.філос.н., професор

Головний редакторНаталія ПРИМАЧЕНКО, к.пед.н., член Національної спілки журналістів України

Редакційна колегія:Надія СКОТНА, д.філос.н., професорФабіан АНДРУШКЕВИЧ, д.пед.н. (Польща)Микола ДУБИНА, д.філол.н., професор, академік АН ВО УкраїниМикола ЄВТУХ, д.пед.н., професор, академік НАПН УкраїниІрина ЗВАРИЧ, д.пед.н., старший науковий співробітникВолодимир КЕМІНЬ, д.пед.н., професорМикола КОРЕЦЬ, д.пед.н., професор, академік АН ВО України,

член Національної спілки журналістів УкраїниАнджей КРИНЬСЬКІ, кс. прелат, проф. др. (Польща), академік АН ВО УкраїниІван МИХАСЮК, д.е.н., професор, академікЛеонід ОРШАНСЬКИЙ, д.пед.н., професорОлег ПАДАЛКА, д.пед.н., професор, академік АН ВО УкраїниМикола ПАНТЮК, д.пед.н., професорІнна РОМАЩЕНКО, к.пед.н.Мирослав САВЧИН, д.психол.н., професорОлег ТОПУЗОВ, д.пед.н., професор, член Національної спілки журналістів УкраїниМарія ЧЕПІЛЬ, д.пед.н., професорОлександр ШПАК, д.пед.н., професор, академік, АН ВО України

член Національної спілки журналістів України

Адреса редакції: Україна, 82100, Дрогобич, вул. Івана Франка, 24 Тел., (068) 502-45-49; 8 (03244) 76-111; е-mail: vachevsky@meta.ua; веб-сайт: http://mr.dspu.edu.ua

Рекомендовано до друку вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету(протокол №8 від 29.06.2016 р.)

ISSN 2308-4634 Журнал 5 червня 2013 року зареєстровано в Міжнародному центрі періодичних видань(ISSN International Centre, м. Париж).

З червня 2013 року журнал співпрацює з Академією Полонійною у Ченстохові, Польща.

Щ О М І С Я Ч Н И Й Н А У К О В О - П Е Д А Г О Г І Ч Н И Й Ж У Р Н А Л

ЗМІСТ№7 (138) липень 2016

Володимир Ковальчук, Людмила Силюга, Наталія Стасів, Любов БілецькаРеалізація технології проблемного навчання у процесі вивчення математики у початковій школі……6

Надія АшитокПідготовка фахівців соціальної сфери до роботи з внутрішньо переміщеними особамина основі вивчення громадської думки…………..............................................................................10

Вікторія ЖигірьОсобливості науково-дослідної роботи магістрантів професійної освіти у ВНЗ……………………....15

Юлія Колісник-ГуменюкТеоретичні та методичні засади професійно-педагогічної підготовки викладачівпрофесійно-художніх дисциплін у вищих навчальних закладах……………................................……19

Оксана ГевкоПланування та організація дизайнерської діяльності дошкільниківзасобами нетрадиційних технік малювання………………..............................................................…27

Ольга ГончарукКомунікативність особистості вчителя як складова його професійної майстерності…………………….33

Алла ЗимульдіноваПідготовка майбутніх учителів до впровадження інноваційних навчальних технологійз української мови у початкових класах…………..........................................................................…37

Вікторія МуромецьМіжнародний досвід розвитку загальних компетентностей студентівдругого (магістерського) рівня вищої освіти у контексті реалізації управлінської діяльності……………44

Олена ТітоваІсторико-педагогічний аналіз проблеми підготовки вітчизняних інженерів для сільського господарства…49

Оксана ДурманенкоРозвиток соціальної компетентності дошкільників у процесі спілкування з дорослими………………54

Юрій КалічакУкраїнський історичний кабінет у Празі як осередок формування національної свідомості українців на еміграції….60

Надія ХлоньРоль польових практик у професійній підготовці майбутніх учителів біології……………............…64

Марія ЯрушакФормування моральних якостей у дітей дошкільного віку засобами народної іграшки…………….…68

Ліана Бурчак, Микола МигунВивчення статі як складної генетичної ознаки на заняттях з курсу “Генетика з оcновами селекції”…..73

Оксана ЖигайлоОсобливості формування методично-математичної компетентності майбутніх учителів початкової школи….78

Станіслав БурчакСистема підготовки майбутніх учителів математики до використання ІКТ у професійній діяльності…82

Ігор ПучковПедагогічні засади використання електронного дистанційного навчального курсуу процесі навчання здобувачів вищої освіти педагогічних ВНЗ….....................................................86

Щ О М І С Я Ч Н И Й Н А У К О В О - П Е Д А Г О Г І Ч Н И Й Ж У Р Н А Л

Владислав КругликПроблема оновлення профілів освітніх програм підготовки інженерів-програмістів……………....…89

Любомира ЛастовецькаПсихологічні передумови концертної діяльності хорового диригента….........................................…94

Микола ЛастовецькийФорма варіацій у музиці класико-романтичного періоду…......................................................……..98

Iriyna ShevchukLiterary analysis: imagery, character analysis, plot, and settingform andtone of the short story “Happy endings” by Margaret Atwood…..........................................................102

Наталія ЕкПроблеми інтерпретації фортепіанних п’єс для дітей Зиновія Лиська, Ярослава Барнича й Ігоря Соневицького...105

Андрій Ніконець, Олег МихайловськийФормування професійного іміджу майбутніх учителів фізичної культури……………………...........111

Тетяна ШафранськаОсобливості викладання спеціалізованого курсу “Фармацевтична деонтологічна культура”……….116

Галина ШубакОсобливості індивідуального навчання в школах І ступеня…………..............................................120

Любов ШмуляЛексико-семантичні особливості мовної картини світу в рок-поезії 60х років ХХ століття…………125

Олександр ДрижалІнформаційно-просвітницьке середовище дошкільної та загальної середньої освіти Хмельницької області…130

Дзвенислава ВасиликПоезія Івана Франка в інтерпретації Миколи Ластовецького: до питання музичного націоналізму…134

Василь ДовгошияПатріотичне спрямування сучасного навчально-виховного процесу учнівської молоді………………137

Василь КорицькийПедагогічні умови підготовки технолога деревообробки……...............................................………141

Олена ВаськівськаДіалог як засіб розвитку толерантності старшокласників……....................................................….144

Іван ВасиликівДидактичні вимоги до створення електронного підручника з маркетингу...................................…148

Тамара МиронюкМотиваційно-ціннісна сфера здоров’язбережувальної компетентності майбутніх учителів біології…153

Тарас ОстапчукОбґрунтування організаційно-педагогічних умов формуванняінформаційної компетентності студентів технічних університетів………….................................…158

Вікторія РатєєваМоделювання процесу формування готовності майбутніх психологівдо використання засобів естетотерапії у професійній діяльності….............................................…164

Тетяна ЧернюкПрофесійно-спрямована іншомовна підготовка майбутніх фахівців з фізичної культури і спорту…….169

Юлія СачукПідготовка мобільного викладача інформатики в умовах магістратури…………...............…………174

Published since February 2002

Youth & market MONTHLY SCIENTIFIC-PEDAGOGICAL JOURNAL

№7 (138) July 2016

Edition takes orders to produce thematic issue or separate part at the expense of customer.Edition takes orders to advertising.Edition reserves the right to shrink and correct the matter. Articles signed by author express theirown point of view.Authors of publications are responsible for the accuracy of facts, quotations, private names,geographical names, statistics etc.

Links to the publication of “Youth and market” obligatory

Signed to print 30.06.2016Offset paper. Offset print. Edition of 100 copies. Size 60 x 84 1/8. Letter Times New Roman

Printed in the printing firm “Shwydkodruk” (“FastPrint”)Danylo Halytsky str., 1, Drohobych. Lviv Region 82100

tel.: (0324) 41-08-90.

УДК 051

YOUTH & MARKET, 2016

The magazine included in the updated list of specialized pedagogical editions by decision of Certifying of the Ministry of Education and Science of Ukraine (the order №1328 21.12.2015) Founder and published: Drohobych State Pedagogical University by I. Franko

Ivan Franko, 24 Str., Drohobych, Ukraine 82100The journal is registered in the Ministry of Justice of UkrainePublished State registration license:Series KB № 12270 – 1154 ПР since 05.02.2007

Chief Editor:Nadia SKOTNA, Dr. Sc. (Philosiphy), Prof.

Head Editor:Natalia PRYMACHENKO, Ph. D. (Pedagogic), Member of National Union of Journalists

Editorial Board:Nadia SKOTNA, Dr. Sc. (Philosiphy), Prof.Fabian ANDRUSHKEVYCH, Dr. Sc. (Pedagogic), (Poland)Mykola DUBYNA, Dr. Sc. (Philology), Prof. Academic of Ukraine ASHEMykola YEVTUKH, Dr. Sc. (Pedagogic). Prof. Academic of Ukrainian NAPSIryna ZVARYCH, Dr. Sc. (Pedagogic), Senior Research OfficerVladimir KEMIN, Dr. Sc. (Psychology), Prof.Mykola KORETS, Dr. Sc. (Pedagogic), Prof. Academic of Ukraine ASHE,

Member of Ukrainian NUJAndrzej KRYNSKI, Dr. Sc. Msgr. Prof. (Poland) Academic of Ukraine ASHEIvan MYKHASYUK, Dr. Sc. (Economics), Prof. AcademicLeonid ORSHANSKYI, Dr. Sc. (Pedagogic), Prof.Oleh PADALKA, Dr. Sc. (Pedagogic), Prof. Academic of Ukrainian ASHEMykhola PANTYUK, Dr. Sc. (Pedagogic), Prof.Inna ROMASHCHENKO, Ph. D. (Pedagogic)Myroslav SAVCHYN, Dr. Sc. (Psychology), Prof.Oleh TOPUZOV, Dr. Sc. (Pedagogic), Prof. Member of Ukrainian NUJMaria CHEPIL, Dr. Sc. (Pedagogic), Prof.Oleksandr SHPAK, Dr. Sc. (Pedagogic), Prof. Academic of Ukrainian ASHE,

Member of Ukrainian NUJ

Editorial office: Ukraine 82100, Drohobych, Ivan Franko, 24 str,

Tel. (068) 502-45-49, 8 (03244) 76-111; e-mail: vachevsky@meta.ua; website: http://mr.dspu.edu.ua

Recommended for publication by Academic Council of Drohobych State Pedagogical University(protocol № 8, 29.06.2016)

ISSN 2308-4634 (Since June 2013).Since June 2013 Journal is cooperating with Academy Poloniyna in Chenstokhov Poland

CONTENTS№7 (138) July 2016

MONTHLY SCIENTIFIC-PEDAGOGICAL JOURNAL

Volodymyr Kovalchuk, Lyudmyla Sylyuha, Nataliya Stasyv, Lyubov BiletskaThe realization of the technology of problem-based teaching in the process of studing of mathematics at the primary school…6

Nadiya AshytokThe preparation of social workers to work with the internally displaced personson the basis of the public opinion research…………..............................................................................10

Victoriya ZhyhirThe features of the research work of the magistrates of professional education at universities………………15

Yuliya Kolisnyk-HumenyukThe theoretical and methodological foundations of the vocational and pedagogical trainingof teachers of vocational and artistic disciplines at higher educational institutions……………….............…19

Oksana HevkoPlanning and organization of the design activity of preschoolers by means of the alternative painting technique…27

Olha HoncharukThe communicativeness of teacher’s personality as a part of the professional skills……………………......33

Alla ZymuldinovaPreparation of future teachers to the implementation of innovative educationaltechnologies of Ukrainian language at primary school………............................................................……37

Vyctoriya MurometsThe international experience of the development of the general competences of students of the second(master’s) level of higher education in the context of the implementation of management activities………….44

Оlena TytovaThe historical and pedagogical analysis of the problem of training of the national engineers of agricultural sector....49

Oksana DurmanenkoThe development of the social competence of preschool children in the process of communication with adults...54

Yuriyі KalychakThe office of Ukrainian history in Prague as a center of formationof national consciousness amidst Ukrainian emigration…………............................................................60

Nadiya KhlonThe role of field practice in the training of the future biology teacher………..................................………64

Mariya YarushakFormation of moral qualities of preschool children by means of traditional toys…...................……………68

Liana Burchak, Mykola MyhunThe study of gender as a complex genetic trait at the classes of the course “Genetics with basics of selection”…73

Oksana ZhyhayloThe features of formation of methodical and mathematical competence of future primary school teachers….78

Stanyslav BurchakThe system of preparation of future teachers of mathematics to the using of ICT in the professional activity…82

MONTHLY SCIENTIFIC-PEDAGOGICAL JOURNAL

Ihor PuchkovThe pedagogical principles of using the electronic distant coursein the process of teaching the students at pedagogical universities…........................................................86

Vladyslav KruhlykThe problem of updating the profile of educational training programs for software engineers………………89

Lyubomyra LastovetskaThe psychological preconditions of concert activity of choral conductor…...........................................…94

Mykola LastovetskiyA form of variations of music of classical and romantic period…...................................................……..98

Iriyna ShevchukLiterary analysis: imagery, character analysis, plot, and settingform and toneof the short story “Happy endings” by Margaret Atwood…..................................................................102

Nataliya EkProblems of interpretation of the piano pieces for children by Zinoviy Lysko, Yaroslav Barnych and Ihor Sonevytskyi…105

Andriy Nykonets, Oleh MykhailovskiyThe formation of professional image of future teachers of physical education………............……………111

Tetyana ShafranskaThe features of teaching of the specialized course “The pharmaceutical deontology culture”………………….116

Halyna ShubakThe peculiarities of individual education at schools of the first grade…......................................……….120

Lyubov ShmulyaThe lexical and semantic peculiarities of the world language picture of the rock-poetry in 1960 years………125

Olexandr DryzhalAn information and education environment of the preschool and secondary education in Khmelnytskiy region...130

Dzvenyslava VasylykThe interpretation of the poetry of Ivan Franko by Mykola Lastovetskiy: the question of musical nationalism….134

Vasyl DovhoshyyaThe patriotic direction of the modern educational process of pupils………........................................…137

Vasyl KorytskiyThe pedagogical conditions of preparation of technologist of wood processing………….....................…141

Olena VaskyvskaThe dialogue as a means of development of tolerance of high school students……............................….144

Ivan VasylykivThe didactic requirements to the creation of electronic books on marketing.........................................…148

Tamara MyronyukThe motivational-value sphere sphere of health saving competence of future biology teachers…………….153

Taras OstapchukThe justification of organizational-pedagogical conditions of formation of information competence of engineering students…158

Victoriya RatyeyevaModeling of the process of formation of readiness of future psychologist for usingthe means of the aesthetical therapy in their professional activity…....................................................…164

Tetyana ChernyukThe professionally oriented training of foreign-language of future specialists in physical culture and sports….169

Yulia SachukThe preparation of mobile lecturer of computer science in the magistracy……..................………………174

19 Молодь і ринок №7 (138), 2016

Постановка  проблеми.  Соціально­економічні  зміни на  сучасному етапірозвитку  України  закономірно

потребують  удосконалення  всіх  галузей

господарства  й  освіти  зокрема.  Прагнення  доінтеграції  у  світову  спільноту  ставить  передпедагогікою завдання створення нових концепцій,які  враховували  б  соціальні  реалії  сучасності.

УДК 378.126:688.782

Юлія Колісник-Гуменюк, кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри освіти дорослихНаціонального педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, м. Київ

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

ВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНО-ХУДОЖНІХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХУ постановочній статті подається всебічна характеристика проблеми теоретичних та методичних засад

професійно­педагогічної підготовки викладачів професійно­художніх дисциплін  у  вищих навчальних  закладах. Устатті обґрунтовано теоретичні та методичні засади професійно­педагогічної підготовки викладачів професійно­художніх дисциплін  у  вищих навчальних закладах; проведено аналіз педагогічних досліджень щодо чинників,  якігальмують розвиток української вищої освіти; доведена актуальність дослідницької роботи; відповідно до об’єкта,предмета, мети і гіпотези дослідження визначені основні завдання; розкрито концепцію дослідження.

Ключові  слова:  освіта,  професійно­педагогічна  підготовка,  викладачі,  вищі  навчальні  заклади,професійно­художні  дисципліни,  компетентність,  інновації,  інтерактивні  технології,  освітній  процес,інтерактивне  навчання,  культуротворча  компетентність,  професіоналізм,  професійна  майстерність.

Літ. 5.

Юлия Колиснык-Гуменюк, кандидат педедагогических наук,старший преподаватель кафедры образования взрослых

Национального педагогического университета имени М.П. Драгоманова, г. Киев

ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ И МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ ПОДГОТОВКИ ПРЕПОДАВАТЕЛЕЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНО-

ХУДОЖЕСТВЕННЫХ ДИСЦИПЛИН В ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЯХВ  постановочной  статье  дается  всесторонняя  характеристика  проблемы  теоретических  и

методических  основ  профессионально­педагогической  подготовки  преподавателей  профессионально­художественных  дисциплин  в  высших  учебных  заведениях.  В  статье  обоснованы  теоретические  иметодические  основы  профессионально­педагогической  подготовки  преподавателей  профессионально­художественных дисциплин в высших учебных заведениях; проведен анализ педагогических исследованийпо  факторах,  тормозящих  развитие  украинского  высшего  образования;  доказана  актуальностьисследовательской  работы;  в  соответствии  с  объектом,  предметом,  целью  и  гипотезой  исследования,определены  основные  задачи;  раскрыто  концепцию  исследования.

Ключевые  слова:  образование,  профессионально­педагогическая  подготовка,  преподаватели,высшие учебные заведения, профессионально­художественные дисциплины, компетентность, инновации,интерактивные  технологии,  образовательный  процесс,  интерактивное  обучение,  культуротворческаякомпетентность,  профессионализм,  профессиональное  мастерство.

Yuliya Kolisnyk-Humenyuk, Ph.D. (Pedagogy), Senior Lecturer of the Adult Education DepartmentKyiv Mukhaylo Drahomanov National Pedagogical University

THE THEORETICAL AND METHODOLOGICAL FOUNDATIONS OF THE VOCATIONAL ANDPEDAGOGICAL TRAINING OF TEACHERS OF VOCATIONAL AND ARTISTIC DISCIPLINES

AT HIGHER EDUCATIONAL INSTITUTIONSThe article presents the comprehensive description of the problems of  the theoretical and methodological

foundations of vocational and pedagogical training of teachers of professional and artistic disciplines at highereducational institutions. The article deals with the theoretical and methodological foundations for the vocationaland pedagogical training of teachers of vocational and artistic disciplines, analyzes the educational researchesconcerning  the  factors  that  hinder  the  development  of  Ukrainian  higher  education.  The  author  demonstratesthe urgency of research,  identifies the key objectives according to  the subject, object, purpose and hypothesis ofthe  research;  reveals  the  concept  of  the  research.

Keywords: an education, the vocational and pedagogical training, teachers, higher educational institutions,a  professional  and  artistic  disciplines,a  competence,  an  innovation,  an  interactive  technologies,an  educationalprocess,  an  interactive  learning,  a  culture­making  competence,  the  professionalism and  professional  skills.

© Ю. Колісник­Гуменюк,  2016

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНО-ХУДОЖНІХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

20

Освіта сьогодення покликана забезпечити молодінеобхідні  знання,  уміння,  навички  такомпетентності для особистісного розвитку; участів  процесах розбудови  суспільства,  адаптації  досучасного  ринку  праці,  використання  свогопотенціалу впродовж життя.

Сучасна система професійної освіти переживаєкризу,  суть  якої  полягає  у  спрямованостітрадиційної моделі навчання в минуле, коли сенсосвіти вбачається в засвоєнні вже накопиченогознання,  відсутності  прогностичності,випереджальної  орієнтації.  У  непростихсоціально­економічних  умовах  українськесуспільство  вимагає  від  молодих  фахівцівсукупності  стійких  ключових  і  професійнихкомпетентностей. Завдання навчальних закладівполягає в тому, щоб майбутні фахівці оволоділизначним обсягом  знань  і  вмінь, необхідних дляроботи за обраним фахом, та усвідомили шляхиподальшого  розвитку  своєї  професійноїдіяльності, вміли активно й ефективно впливатина  цей  процес.  Створення відповідної  системипрофесійної  підготовки,  враховуючи  новупарадигму  освіти,  потребує  оновленнятрадиційних,  моделювання  і  впровадженняінноваційних технологій навчання.

Особливої  уваги  підготовка  майбутніхпедагогів,  адже  вони  є  центральною  ланкоюсуспільних  перетворень;  від  їхнього  образу,соціальної позиції, ціннісно­цільових  установокзалежать  результати  професійної  готовностікожної людини. Як наголошує Президент НАПНУкраїни  В. Кремень,  педагог  має  бутипідготовленим  до  виховання  самодостатньоїлюдини, конкурентоздатної  в  національному  таглобальному  просторі  [4].  З  огляду на  це  вищапедагогічна  освіта  спрямована на  забезпеченняпедагогічних  працівників  належним  рівнемпрофесійної  майстерності,  формування  в  нихвідповідних якостей з конкретної спеціалізації зодночасним  розвитком  загальної  культуриособистості.

Професійне  навчання є  періодом  навчально­професійної  адаптації,  початкової особистісноїпрофесійної ідентифікації, засвоєння знань, уміньі  навичок  для  майбутньої  педагогічноїпрофесійної  діяльності.  Воно  покликанезабезпечити  особистості  здобуття  освітньо­професійної кваліфікації та формування ключовихкомпетенцій, виховання психологічної готовностідо  майбутньої  професії.  Об’єктивний  рівеньпрофесійної  підготовки  фахівця  визначаєтьсясформованістю його професійних і особистіснихякостей.  Очевидним  є  факт,  що  не  лише  сумазнань,  умінь  і  навичок,  а  синтез компетенцій,

практичного  досвіду та  професійних якостей єпоказником ґрунтовно і різнобічно підготовленогоспеціаліста.

Знання, які отримують студенти у педагогічнихвищих  навчальних  закладах,  несуть  певнусмислову  функцію,  що  зумовлює  виникненняпізнавальної і професійно спрямованої мотивації.Поступовий  перехід  у  межах  професійноїпідготовки  від  навчальної  діяльності  допрофесійної забезпечує поетапну трансформаціюмотивів з навчальних у професійні. Ефективнимпроцес професійної підготовки вважається лишеза умов взаємозв’язку професійного навчання ізпрофесіоналізацією  майбутнього  фахівця  [3].Формування  особистості  професіоналазабезпечується  синтезом  її  можливостей,здібностей,  активності  та вимогами діяльності.Загальний і професійний розвиток особистості єневід’ємною складовою її професіоналізації, якапередбачає  формування  специфічних  видівтрудової активності людини.

Удосконалення  професійної  підготовкивикладачів  професійно­художніх  дисциплінпов’язане,  зокрема,  з  проблемою формування йрозвитку  в них  сучасного  наукового  мислення,професіоналізму та випереджальної підготовленостідо майбутньої діяльності. Цей процес має творитисяшляхом  виховання  рефлексивно­мисленнєвоїкультури  як  форми  організації  свідомостіпрофесіонала. Професіоналізація передбачає нелише  включення  особистості  в  професійнудіяльність, наявність вимог до професійної освітита рівня кваліфікації, існування суспільної потребиу професійному вдосконаленні,  а  й формуванняналежного  рівня  професійної  культури.Професійна  культура  є  однією  зі  складовихпрофесійної підготовки та культури особистостіяк  члена  суспільства. Вона  передбачає  творчеоволодіння  та  розвиток  особистісних  знань,здійснення праці, володіння певною стратегією увиконанні  завдань,  розвиненість  професійноїінтуїції,  формується  у  людей,  професійнозайнятих певною сферою діяльності, які пройшлиспеціальну  підготовку.  Професійна  культура,безперечно,  пов’язана  із  загальною  культурою,але має і свої певні риси. Якщо загальна культураособистості  відображає  широту  опануванняціннісного змісту духовної і матеріальної культури,міру  залучення  особистості  до  створенняцінностей,  готовність  і  здібність  до  їхпродукування,  то  професійна  культура  по  сутівідображає  прояв  загальної  культури  вспецифічних умовах професійної діяльності.

Педагогічна наука нині вимагає переосмисленняконцептуальних засад підготовки викладачів різних

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНО-ХУДОЖНІХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Молодь і ринок №7 (138), 2016

21 Молодь і ринок №7 (138), 2016

профілів.  Зокрема,  забезпечення  навчальнихзакладів  різного рівня  висококваліфікованими,інтелектуально  й  духовно  розвинутимивикладачами професійно­художніх дисциплін  ізсформованими  моральними  й  естетичнимиякостями  і  творчим  потенціалом  потребуєпідвищення якості їхньої професійної підготовкив системі вищої школи. Професійно­педагогічнапідготовка  майбутніх  викладачів  професійно­художніх дисциплін нині передбачає: формуваннядуховного світу  студентів; урахування основнихзасад  становлення  та  професійного  розвиткуїхнього  світогляду,  гуманістичних  переконань;постійне  збагачення  професійних  знань;вироблення  свідомого  ставлення  до  навчання,самоосвіти; виховання психологічної стійкості тапозитивних  емоцій від  мистецько­педагогічноїдіяльності; розвитку  гідності  та  громадянськоїпозиції; гуманістичне спрямування змісту, методіві форм навчання тощо. Усе це вимагає переглядуусталених підходів до підготовки викладачів цієїспеціалізації як фахівців художнього профілю тапедагогічних працівників.

Проведений  нами  аналіз  педагогічнихдосліджень і освітньої практики свідчить, що назаваді  розв’язання цієї проблеми постали  певнісуперечності  між:  постійно  зростаючимисуспільними вимогами до вирішення викладачамипрофесійно­художніх соціально­виховних завданьу  руслі  сучасної  парадигми освіти та реальнимрівнем  їхньої  готовності  до  професійно­педагогічної  діяльності;  потребою навчальнихзакладів  у  творчих  викладачах  професійно­художнього  профілю,  здатних  ефективно  діятивідповідно  до  сучасних  освітніх  завдань,  інедостатньою  розробленістю  теоретико­методологічного  супроводу  та  науково­педагогічних  підходів  щодо  їхньої  підготовки;об’єктивними вимогами до особистості викладачапрофесійно­художніх  дисциплін  і  відсутністюцілісної теорії, що розкриває сутнісні ознаки йогоособистісно­професійного  розвитку  у  вимірахпедагогічної  компетентності;  традиційнимнавчально­методичним інструментарієм розвиткуособистості майбутнього фахівця та необхідністюйого  модернізації  з  урахуванням  дидактичнихможливостей сучасних інноваційних педагогічнихтехнологій.

Подолання  цих  суперечностей  можливе  заумов удосконалення педагогічної освіти майбутніхвикладачів  професійно­художніх  дисциплін.Оперативність  і  гнучкість  системи  їхньоїпрофесійної підготовки значною мірою залежитьвід ефективності  навчально­виховного  процесуВНЗ. У зв’язку з цим одним із завдань педагогічної

науки і практики в Україні є проведення освітньо­інтелектуальної, освітньо­виховної модернізаціїпідготовки  майбутніх  викладачів.  Розв’язанняпоставлених  суперечностей  вимагає переглядуорганізаційно­педагогічних  засад  і  методикипідготовки  викладачів  професійно­художніхдисциплін, реалізацію завдань формування в нихгуманності, моральних переконань, професійнихцінностей, набуття певного практичного досвіду,необхідного для реалізації гуманістичних знань упрактичній діяльності.

Аналіз останніх  досліджень  і публікацій.Проблеми  педагогічної  освіти  перебувають  уцентрі уваги українських і зарубіжних науковців.Важливими для нашого дослідження є ґрунтовніпраці,  присвячені  проблемам  професійноїпідготовки  педагогів  (О. Абдуліна,  А. Алексюк,М. Данилов, І. Зязюн [2], А. Ковальов, Н. Кузьміна,О. Пєхота, В. Семиченко, В. Сластьонін та  ін.);професійно­теоретичної і професійно­практичноїпідготовки кваліфікованих фахівців  художньогопрофілю  (А. Леонтьев,  О. Музика  та  ін.),художньо­педагогічної  підготовки  викладачівмистецьких  дисциплін  (Л. Бабенко,  Л. Бичкова,І. Глинської,  Т.Завадської,  М. Кириченко,С. Кондахчан,  М. Пічкур,  О. Рудницької,О. Ростовського,  С. Соломахи,  О. Шевнюк,Б. Юсова  та  ін.),  професійно­педагогічнимаспектам  художньої  освіти  (В. Бутенко,В. Тименко та ін.); феномен професійної культури(О. Аніщенко, І. Зарецька, Н. Крилов, Н. Лукашевич,О. Пономарьов, А. Харченко та ін.).

Різні аспекти підготовки майбутнього вчителяв  умовах  ступеневої  освіти  розкриваються  вдослідженнях В. Арнаутова, І. Беха, С. Власенка,П. Гусака,  А. Глузмана,  А. Кузьмінського,С. Малих,  В. Рубцова;  питання  мотиваціїпедагогічної діяльності розглядали Н. Ковалевська,М. Матюхіна, Б. Райський, В. Селиванов  та  ін.),філософські,  соціологічні,  психологічні,педагогічні  аспекти  підготовки  спеціалістів(В. Белозерцев,  І. Богданова,  В. Зінченко,Н. Кічук, А. Овчиннікова, Г. Петрова, О. Савченкота  ін.); практичний  аспект  підготовки  вчителя(В. Воробей, Б. Красовський, Г. Шевченко та ін.);процес формування творчої особистості вчителяв  рамках  загальнопедагогічної  підготовки(О. Берак,  О. Біла,  Д. Іванова,  Е. Карпова,Н. Кічук,  З. Левчук, Н. Мартинович,  О. Сороката  ін.),  встановлення  взаємозв’язків  міжпедагогічною  та  художньою  підготовкою(М. Данашев,  Л.  Івахнова,  М. Лещенко,Л. Попелюхіна, І. Хмель, О. Щолокова та ін.).

Підготовка  майбутнього  вчителя  в  системівищої освіти розглядалась у працях: А. Алексюка,

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНО-ХУДОЖНІХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

22

Н. Бібік, Н. Дем’яненко, М. Євтуха, В. Майбороди,Н. Побірченко, С. Сірополко, Т. Стоян, О. Сухомлинської,О. Мартиненко, О. Микитюка, С. Черкасової  та  ін.Концептуальні  засади  фахової  підготовкимайбутнього  учителя  до  творчої  діяльностірозкрито  в  дослідженнях:  В. Загвязинського,М. Нікандрова,  М. Кухарєва,  Л. Мільто,  Кекух,І. Федотенко; теорії професійної освіти (В. Биков,С. Гончаренко, Р. Гуревич, А. Литвин, О. Новіков,О. Щербак),  психологічні  особливостіформування професійних умінь і навичок (І. Бех,Г. Костюк,  А. Маслоу,  Т. Мельничук),професійно­теоретичної і професійно­практичноїпідготовки  фахівців  художнього  профілю(О. Отич,  А. Леонтьев,  О. Музика),  феноменпрофесійної культури (О. Аніщенко,  І. Зарецька,Н. Крилов,  Н. Лукашевич,  О. Пономарьов,А. Харченко [5]), визначення загальнопедагогічноїмети  художньої  підготовки  у  дослідженняхВ. Бутенка,  В. Тименка;  психолого­педагогічнізасади професійного розвитку учителів та іншихфахівців у галузі мистецької освіти  (О. Акімова,М. Козяр,  І. Підласий,  В. Рибалка);  філософії,професійної  педагогіки,  психології  тамистецтвознавства  (Є. Антонович, Л. Бабенко,О. Ковальов,  В. Ковальчук,  Т. Колесниченко,О. Михайлюк,  І. Мужикова,  Л. Покровщук,О. Попик, Т. Шашкевич, О. Слободян, Г. Сотська,М. Стась, І. Туманов, Л. Фесенко, Р. Шмагало таінші);  використання  у  навчально­виховномупроцесі  культуротворчого  середовища(Е. Колпакова,  А. Павловський,  Л. Печко,Г. Тараскіна та ін.).

Водночас  мало  дослідженими  є  важливіпроблеми  теоретико­методологічних  засадпрофесійно­педагогічної  підготовки  викладачівпрофесійно­художніх  дисциплін,  зокремадидактичних  особливостей  методичного  йорганізаційного  забезпечення  системи  їхньогопрофесійного  навчання  з урахуванням вимог допрофесійно­педагогічної  підготовленості  такультуротворчої  компетентності.

Теоретичні розробки та концептуальні підходидо  процесу  навчання  педагогів  мистецькихспеціальностей  мають  значні  розбіжності.Педагогічна наука  ще не виробила  досконалихмеханізмів,  що  дозволяли  б  конструктивновизначати  рівень  підготовленості  викладачівпрофесійно­художніх дисциплін, фіксувати якістьформування  їхньої  культуротворчоїкомпетентності, приймати коректні рішення щодонапрямів модернізації професійно­педагогічноїосвіти  в  світлі  сучасної  парадигми  освіти.Утверджені нині підходи не завжди дають змогупедагогічним працівникам ефективно поєднувати

інновації  з  вирішенням  поточних  завданьпідготовки  викладачів  професійно­художніхдисциплін. Можна констатувати про відсутністьнауково  обґрунтованої  стратегії  удосконаленняпедагогічної  системи  підготовки  викладачівпрофесійно­художніх дисциплін у ВНЗ України.

Таким  чином  актуальність  дослідницькоїроботи  зумовлена:  необхідністю  теоретико­методологічного  обґрунтування  оновленнясистеми  підготовки  викладачів  професійно­художніх дисциплін  і розгляду цієї  проблеми взагальнодидактичному  контексті;  завданнямистворення та використання методики підготовкивикладачів  професійно­художніх  дисциплін  танауково­методичного  забезпечення,  яке  заструктурою,  змістом,  методикою  викладаннявідповідає  чинним  навчальним  програмам,передбачає  практичну  реалізацію  основнихпринципів  навчання,  сприяє  інтенсифікаціїпідготовки  майбутніх  викладачів;  вимогамивпровадження  в  освітній  процес  професійноїпідготовки  викладачів  професійно­художніхдисциплін  інтенсивних  дидактичних  систем,індивідуальних навчальних матеріалів у поєднанніз сучасними  підходами, що дозволить  впливатина  розвиток  інтелектуального  потенціалустудентів,  формувати  вміння  самостійногоздобуття  знань,  опрацювання  інформації,виконання художньої навчальної  та професійно­виробничої  діяльності; об’єктивною  потребоюнаукової підтримки впровадження  інноваційнихтехнологій у підготовки викладачів професійно­художніх дисциплін.

Отже,  низка  перелічених  суперечностей  інедостатня  розробленість  теоретичних  іпрактичних  аспектів  підготовки  викладачівпрофесійно­художніх дисциплін визначили вибіртеми  нашого  дослідження  “Теоретичні  таметодичні  засади  професійно­педагогічноїпідготовки  викладачів  професійно­художніхдисциплін у вищих навчальних закладах”.

Мета  дослідження  полягає  в  розробці,теоретичному  обґрунтуванні,  визначенніметодичний засад і експериментальній перевірціефективності функціонування системи підготовкимайбутніх  викладачів  професійно­художніхдисциплін у вищих навчальних закладах.

Виклад основного матеріалу дослідження.Професійно­педагогічна  підготовка  викладачівпрофесійно­художніх  дисциплін  маєздійснюватися  на  основі  творчої  взаємодіїпедагога  й  студентів  з  урахуванням  вимог  допрофесійної компетентності  та  ґрунтуватися  нагуманістичних,  культурологічних,  естетичних,педагогічних  засадах.  Нами  буде  використано

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНО-ХУДОЖНІХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Молодь і ринок №7 (138), 2016

23 Молодь і ринок №7 (138), 2016

особистісно  орієнтований підхід  для  розвиткуособистості майбутнього  викладача, що сприяєйого  духовному  та  естетичному  розвитку.Теоретичне обґрунтування моделі культуротворчоїкомпетентності викладачів професійно­художніхдисциплін  буде  базуватись  на  врахуванні  їїкогнітивного, почуттєво­емоційного, діяльнісно­розвивального  і  практичного  компонентів,кращому  досвіді  навчання  викладачів  цьогопрофілю в країнах зарубіжжя.

Процес  професійної  підготовки  майбутніхвикладачів  професійно­художніх  дисциплінвідображає закономірності здобуття повної вищоїпедагогічної  освіти  яка  має  свою  специфіку,зумовлену компонентами професійної підготовки,особливостями  змістового наповнення  поняття“культуротворча  компетентність”,  врахуваннямпсихофізіологічного  впливу  мистецтва  наформування  особистості  викладача.  Вважаємонеобхідним взяти до уваги залежність майбутньоїпрофесійної  діяльності  від  індивідуальнихособливостей  студента,  набутого  художньо­естетичного  досвіду,  особистісних  якостей якіпроявляються  у  вмінні  студентів  пов’язуватитеоретичні знання з практикою.

Гіпотеза  дослідження  полягає  у  тому,  щопідвищення  рівня  професійно­педагогічноїпідготовленості та культуротворчої компетентностімайбутніх  викладачів  професійно­художніхдисциплін  можливе  на  основі  розробленихтеоретичних засад і методичних аспектів системиїхньої  професійної  підготовки,  а  саме:методологічних основ модернізації  професійно­педагогічної  освіти,  моделі  формуваннякультуротворчої  компетентності,  педагогічнихумов  удосконалення  професійної  підготовки,концепції  формування  культуротворчоїкомпетентності,  методичних  особливостейпідготовки  викладачів  професійно­художніхдисциплін. Це потребує  формування у студентівВНЗ  сукупності професійних компетентностей;забезпечення  відповідності  особистісних,професійних  і  соціально  значущих  якостейстудентів  до  вимог  професійно­педагогічноїдіяльності;  розвитку  у  студентів  компонентівпрофесійного  мислення  (мотиваційного,аксіологічного,  когнітивного,  операційно­діяльнісного,  особистісно­рефлексивного,креативного).

Загальну  гіпотезу  конкретизовано  в  низцічасткових  гіпотез,  котрі  передбачають,  щопрофесійно­педагогічна  підготовка  викладачівпрофесійно­художніх  дисциплін  набуде більшоїефективності  за  умов: розвитку  в  особистостімотивації до вдосконалення власної професійної

культури,  постійної  самостійної  роботи,самоосвіти  та  самовдосконалення;  науковогообґрунтування змісту, форм  і методів підготовкимайбутніх  фахівців  до  навчання  шляхомвпровадження авторської методики; усвідомленняпедагогами переваг  інтерактивного навчання таформування в  них  позитивної  мотивації  щодовикористання  новітніх  технологій  у  процесівикладання  професійно­художніх  дисциплін;реалізації  сучасних  педагогічних технологій  упрофесійно­педагогічній підготовці фахівців.

Об’єкт дослідження – підготовка викладачівпрофесійно­художніх  дисциплін  у  вищихнавчальних закладах.

Предмет  дослідження  –  теоретичні  таметодичні засади системи підготовки майбутніхвикладачів  професійно­художніх дисциплін  допрофесійно­педагогічної діяльності.

Відповідно  до  об’єкта,  предмета,  мети  ігіпотези дослідження визначені такі завдання:

1. Проаналізувати концептуально­методологічнуоснову  дослідження  проблеми  підготовкивикладачів професійно­художніх дисциплін.

2. Визначити  особливості  та  завданняпідготовки  викладачів  професійно­художніхдисциплін у вищих навчальних закладах.

3. Розробити  критеріально­діагностичнийапарат і виявити сучасний рівня підготовленостівикладачів професійно­художніх дисциплін у ВНЗ.

4. Визначити, схарактеризувати та дослідитисутність,  структура  та  рівні  професійно­педагогічної підготовки викладачів професійно­художніх дисциплін.

5. Побудувати й експериментально перевіритимодель формування культуротворчої компетентностівикладачів професійно­художніх дисциплін.

6. Виокремити  й  обґрунтувати  психолого­педагогічні  умови  вдосконалення  професійно­педагогічної підготовки викладачів професійно­художніх дисциплін в освітньому процесі ВНЗ.

7. Підготувати  концепцію  формуваннякультуротворчої  компетентності  викладачівпрофесійно­художніх дисциплін.

8. Розробити  організаційно­методичнезабезпечення  системи  професійної  підготовкимайбутніх  викладачів  професійно­художніхдисциплін і перевірити його ефективність у ВНЗ.

Основна  ідея  дослідження  ґрунтується  наположенні про те, що в умовах інноваційних зміну соціально­економічному, науково­технічному такультурному житті викладач професійно­художніхдисциплін  має  формувати  цілісну,  гармонійнуособистість,  здатну  орієнтуватися  у  художньо­творчих  аспектах  життєдіяльності  людини  тагармонізувати з навколишнім середовищем.

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНО-ХУДОЖНІХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

24

Успішне  вирішення  досліджуваної  проблемиможливе  за  умови  цілеспрямованоговпровадження  у  практику  сучасних  вищихпедагогічних навчальних закладів інтерактивногонавчання  як  важливого  чинника  підготовкивикладача  професійно­художніх  дисциплін;розробки  інноваційної методики  для підготовкимайбутніх  викладачів  професійно­художніхдисциплін;  забезпечити належну гуманістичну,загальнопрофесійну та професійно  орієнтованупідготовку  фахівців  відповідно  до  стандартівпрофесійної освіти.

Концепція  дослідження  ґрунтується  наосновних  наукових  положеннях  педагогіки  іпсихології,  закономірностях  і  принципахосвітнього  процесу  в  художній  галузі,  які  наметодологічному, теоретичному та методичномурівнях  визначають  концептуальні  засадиудосконалення педагогічної системи професійноїпідготовки  майбутніх  викладачів  професійно­художніх дисциплін у вищих навчальних закладах,розвитку  їхньої  мотивації,  професійно­педагогічної підготовленості та культуротворчоїкомпетентності.

Методологічний  концепт  визначає  науковепідґрунтя  (філософський,  загальнонауковий  іміждисциплінарний рівень) проблеми підготовкивикладачів професійно­художніх  дисциплін,  щодосліджується з позицій системного, особистісно­діяльнісного, культурологічного,  аксіологічного,технологічного, особистісно­творчого, етнопедагогічного,інтегративного, компетентнісного,  інноваційного,акмеологічного,  рефлексивного  підходів;передбачає  розгляд  освітнього  процесу  якскладного  багатоаспектного  феномену,  щозумовлює  необхідність  інтегрованогообґрунтування  методологічної  основидослідження,  побудови  моделі  професійноїпідготовки  майбутніх  викладачів  професійно­художніх  дисциплін  та  розробленнятехнологічного  забезпечення  реалізаціїнововведень  у  вищих  педагогічних навчальнихзакладах.

Теоретичний  концепт відображає  цілісністьаналізу та дослідження сукупності  компонентівпрофесійної підготовки викладачів професійно­художніх  дисциплін  у  ВНЗ,  що  внутрішньовзаємопов’язані  між  собою  і  є  основою  дляформулювання  вихідних  теоретичних  аспектівсистеми  професійної  підготовки  майбутніхвикладачів  професійно­художніх  дисциплін  яквідкритої  педагогічної  системи,  що  міститьконцептуально­цільовий;  проектувально­змістовий,  організаційно­технологічний,аналітично­діагностичний  та  контрольно­

коригувальний  структурні  елементи  (блоки).Удосконалення системи  професійної  підготовкимайбутніх  викладачів  професійно­художніхдисциплін  відповідно  до  сучасних  реалій,суспільних  потреб  щодо  сталого  розвитку,національної політики і викликів художньої галузівизначається  сформованістю  інноваційнихстратегій,  широтою  та  інтенсивністю суб’єкт­суб’єктної взаємодії в інноваційному освітньомусередовищі  й  рівнем  творчого  потенціалунауково­педагогічних працівників.

Методичний  концепт  передбачає  науково­прогностичне  обґрунтування  й  упровадженнязапропонованих  нововведень,  розробленняметодів  і  технологій  проектування,  реалізації,експертного  оцінювання,  експериментальноїперевірки, моніторингу та коригування інноваційв  освітньому  середовищі  вищих  педагогічнихнавчальних  закладів  галузі,  здійснення  якихпотребує  належного  рівня  підготовленостінауково­педагогічних  працівників  ВНЗ,оновлення та структурування змісту професійноїпідготовки  викладачів  професійно­художніхдисциплін  у  ВНЗ  відповідно  до  сучаснихдидактичних  вимог  і  національної  системихудожньо­професійної  освіти,  модернізаціїпрограмно­методичного  забезпечення  науково­дослідної  та оптимізації  навчально­методичноїдіяльності, розроблення  критеріїв, показників  ірівнів  професійного  розвитку  студентів.Інноваційні  технології  в  навчанні  майбутніхвикладачів  професійно­художніх  дисциплінспрямовані на підвищення ефективності освітньоїсистеми  та  її  виходу  на  якісно  новий  рівеньфункціонування  і  мають  ґрунтуватися  нарозумінні  сутності  художньо­педагогічноїпідготовки у ВНЗ як системи, процесу, діяльностіта результату – підготовки соціально активних,компетентних  викладачів,  здатних творчо  діятивідповідно до змісту і форм роботи в навчальнихзакладах різного рівня.

Методологічну  основу  дослідженнястановитимуть  концептуальні  положенняфілософії,  естетики, культурології  та психологіїмистецтва щодо естетичного освоєння дійсностілюдиною; системний, особистісно орієнтованийта особистісно­діяльнісний підходи до професійноїпідготовки  майбутніх  викладачів  професійно­художніх дисциплін; положення теорії мистецькоїосвіти  щодо  врахування  феномена  художньоїінтеграції у навчально­виховному процесі; а такожположеннях  сучасних  культурологічної,гуманістичної та особистісної парадигми освітипро роль культурологічного підходу у професійнійосвіті; цілісного підходу до педагогічних явищ і

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНО-ХУДОЖНІХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Молодь і ринок №7 (138), 2016

25 Молодь і ринок №7 (138), 2016

процесів;  концептуальних  положеннях  теоріївиховання тощо.

Нормативна  база  дослідження:   ЗакониУкраїни “Про освіту” (1996 р.), “Про інноваційнудіяльність” (2012 р.), “Про вищу освіту” (2014 р.),Національна доктрина розвитку освіти (2002 р.),Національна стратегія розвитку освіти в Україніна  2012  –  2021  роки,  Національна  державнакомплексна  програма  естетичного  виховання(І. Зязюн,  О. Семашко  1994 р.),  Концепціянаціонального  виховання  (1994 р.),  Концепціяхудожньо­естетичного  виховання  учнів  узагальноосвітніх  навчальних  закладах  України(2002 р.), та інші законодавчі акти щодо розвиткузагальної,  професійної  освіти які передбачаютьоновлення  та  приведення  її  у відповідність досучасних потреб суспільства в Україні.

Теоретичну  основу  дисертаційногодослідження  становитимуть наукові положеннящодо  теорії  і методики професійної підготовки(Є. Барбіна,  С. Гончаренко  [1],  М. Лещенко);специфіки  і  структури  педагогічної діяльності(Н. Кузьміна,  В. Сластьонін,  В. Семиченко,О. Щербаков  та  ін.);  художньо­естетичноговиховання  студентів  (В. Бутенко  Л. Масол,Н. Миропольська,  О. Олексюк,  В. Орлов,О. Рудницька, С. Соломаха, О. Щолокова, та ін.);розвитку  творчої  особистості  (І. Бех,Л. Виготський,  О. Кульчицька,  В. Моляко,В. Рибалка,  Л. Рубінштейн  та  ін.);закономірностей  і  специфіки  підготовкимайбутніх  вчителів  образотворчого  мистецтва(Г. Бєда,  М. Кириченко,  С. Коновець,  В. Кузін,Б. Неменський,  М. Резниченко,  М. Ростовцев,Е. Шорохов  та  ін.);  професійно­педагогічноїпідготовки  викладачів  (В. Бондаря,  В. Кан­Калика,  О. Коберника,  М. Левківського,О. Мороза,  О. Плахотник,  О. Савченко,М. Сметанського);  інноваційних  технологійнавчання  (В. Петрук,  О. Пометун,  Л. Штикова,Н. Шмельова) та ін.

Методи  дослідження.  Під  час  розв’язанняпоставлених  завдань,  досягнення  метидослідження  та  перевірки  гіпотезивикористовуватиметься  комплекс  методівдослідження:  1)  теоретичні  –  вивченнянавчально­нормативної  документації,  аналізфілософської,  психологічної,  педагогічної,мистецтвознавчої,  методичної  літератури  зпроблеми  дослідження;  порівняння,систематизація, моделювання, аналіз результатівнавчально­виховного  процесу  для  виявленняпідготовки студентів до навчальної та професійноїдіяльності;  2)  емпіричні  –  анкетування,опитування,  спостереження  за  навчальним

процесом,  тестування,  інтерв’ювання  длявизначення  рівня  сформованості  готовностімайбутніх  викладачів  до  навчального  процесу;вивчення навчальних планів і програм; експертнеоцінювання  і  самооцінювання,  бесіди  зпедагогами й студентами для діагностики  рівняпрофесійної  підготовленості  майбутніхвикладачів;  констатувальний  і  формувальнийексперименти;  3)  методи  математичної  тастатистичні обробки експериментальних даних:якісна  та  кількісна  обробка  результатівдослідження; графічне відображення даних, аналізпараметрів розподілу, проведення кореляційногоаналізу для забезпечення достовірності дослідно­експериментальної роботи.

Наукова новизна дослідження полягає у тому,що  вперше  будуть  теоретично  обґрунтованіпринципи  формування  культуротворчоїкомпетентності викладачів професійно­художніхдисциплін;  розроблено й науково обґрунтованоструктурно­функціональну  модель  системипідготовки  викладачів  професійно­художніхдисциплін шляхом впровадження до навчально­виховного  процесу  інтерактивних  методівнавчання;  представлено  модель  формуваннякультуротворчої  компетентності  викладачівпрофесійно­художніх  дисциплін;  підготовленоконцепцію  формування  культуротворчоїкомпетентності викладачів професійно­художніхдисциплін;  обґрунтовано  педагогічні  умовиудосконалення підготовки викладачів професійно­художніх  дисциплін;  уточнено  психолого­педагогічну сутність категорій “професіоналізм”,“професійна майстерність”, сутність і структуруфеномена “підготовка викладачів до професійно­педагогічної діяльності в умовах культуротворчогосередовища”,  поняття  “культуротворчакомпетентність”, “культуротворче середовище”;конкретизовані  критерії,  показники  та  рівніготовності  студентів  художньо­педагогічнихспеціальностей  до  навчання,  сформованостікультуротворчої  компетентності  викладачівпрофесійно­художніх  дисциплін;  одержатьподальшого розвитку  сучасні наукові підходи упрофесійно­педагогічній  підготовці викладачівпрофесійно­художніх дисциплін.

Теоретичне значення дослідження полягатимев  тому,  що  буде:  охарактеризовано  теоретичнізасади  й  розроблено  теоретико­методологічніоснови  функціонування  підготовки  викладачівпрофесійно­художніх  дисциплін;  з’ясованоособливості  та  завдання  підготовки викладачівпрофесійно­художніх  дисциплін;  уточненотрактування базових понять підготовки майбутніхвикладачів  професійно­художніх  дисциплін;

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНО-ХУДОЖНІХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

26

розвинуто  специфічні  принципи  підготовкивикладачів  професійно­художніх  дисциплін;обґрунтовано  зміст  і  структуру  професійно­педагогічної підготовки викладачів професійно­художніх дисциплін у вищих навчальних закладах;розглянуто  підготовку  майбутніх  викладачівпрофесійно­художніх  дисциплін  застосовуючиінтерактивні  технології  як  систему  взаємодіїінформаційно­змістового, операційно­комунікативногота  мотиваційно­ціннісного  компонентів,обґрунтовано  її  зміст  і  структуру;  уточненометодичні підходи до розроблення, впровадженняй  оцінювання  ефективності  професійно­педагогічної підготовки викладачів професійно­художніх дисциплін.

Практичне значення дослідження визначаєтьсятим,  що:  розроблено  й  апробовано  методичніособливості  підготовки  викладачів професійно­художніх  дисциплін;  запропонована  побудованавчального  процесу  у  педагогічних  ВНЗ  ізобов’язковим  включенням  інтерактивногонавчання;  створено  й упроваджено  у практикуметодику застосування інноваційних педагогічнихтехнологій  підготовки  викладачів  професійно­художніх  дисциплін  у  ВНЗ;  розроблено  зміст,форми і методи підготовки майбутніх викладачівпрофесійно­художніх дисциплін із застосуваннямінтерактивних  технологій;  підготовленодидактичні  матеріали  для  вдосконаленняпідготовки  викладачів  професійно­художніхдисциплін  засобами  інформатизації;  визначенопедагогічні  умови  удосконалення  підготовкивикладачів професійно­художніх дисциплін.

Практичне значення дослідження полягатимев розробці й впровадженні спецкурсів; збагаченнізмісту  навчального  матеріалу  дисциплінметодичного,  спеціального  та  соціально­гуманітарного  циклів;  розробці  методичнихрекомендацій  для педагогів,  студентів художніхспеціальностей  педагогічних  ВНЗ.  Результатидослідження  можуть  бути  використані  длярозроблення навчально­методичного забезпеченняу  вищих  педагогічних  навчальних  закладах,покладені  в  основу  створення  авторськихпрограм, навчальних  посібників,  інноваційнихзасобів навчання, а також можуть застосовуватисяв системі післядипломної педагогічної освіти тадля вдосконалення нормативної документації.

Особистий  внесок  автора  полягатиме  в

теоретичному  обґрунтуванні  основних  ідей  іположень  досліджуваної  проблеми,  зокремапринципів  формування  культуротворчоїкомпетентності викладачів професійно­художніхдисциплін;  педагогічних  умов  удосконаленняпідготовки  викладачів  професійно­художніхдисциплін; концепції формування культуротворчоїкомпетентності викладачів професійно­художніхдисциплін; а також створенні експериментальнихнавчальних  планів  і  програм  для  студентівхудожніх  спеціальностей  педагогічних  ВНЗ;безпосередній участі в організації та проведеннідослідно­експериментальної роботи.

Висновки з даного дослідження. Вірогідністьрезультатів  і  висновків  дослідженнявизначатиметься методологічною обґрунтованістюйого вихідних засад  і положень;  відповідністюкомплексу методів, адекватних об’єкту, предмету,меті  і  завданням  дослідження;  позитивниминаслідками  педагогічного  експерименту  таґрунтовним аналізом результатів експериментальноїроботи,  застосуванням  методів  математичноїстатистики;  позитивними  наслідкамивпровадження результатів дослідження в освітнюпрактику.

1. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження.Методичні поради  молодим науковцям  / СеменУстимович Гончаренко. – К., 1995. – 42 с.

2.  Зязюн І.А.  Концептуальні  засади  теоріїосвіти  в  Україні  /  І. А. Зязюн  //  Педагогіка  іпсихологія професійної освіти. – 2000. – №1. –С. 10 – 24.

3.  Колісник­Гуменюк  Ю.І.  Формуванняпрофесійної  культури  майбутніх  фахівцівнародних  художніх  промислів  /  Ю.І. Колісник­Гуменюк // Освітологічний дискурс. – 2015. – № 2.

4. Кремень В. Підготовка  вчителя в  умовахпереходу загальноосвітньої школи на новий зміст,структуру і 12­річний термін навчання / В. Кремень// Освіта України. – 2003. – № 42 – 43. – С. 4 – 10.

5. Харченко А.О.  Проблеми  формуванняпрофесійної  культури  в  системі  підготовкименеджерів  /  А.О. Харченко  //  Проблеми  таперспективи  формування  національноїгуманітарно­технічно еліти: зб. наук. праць / Заред. Л.Л. Товажнянського, О.Г. Романовського. –Харків: НТУ  “ХПІ” 2007. – Вип. 15 – 16 (19 –20). – С. 88 – 96.

Стаття надійшла до редакції 03.06.2016

ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОФЕСІЙНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ ПІДГОТОВКИВИКЛАДАЧІВ ПРОФЕСІЙНО-ХУДОЖНІХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Молодь і ринок №7 (138), 2016

ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА ОФОРМЛЕННЯ СТАТЕЙУ ЩОМІСЯЧНИЙ НАУКОВО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ЖУРНАЛ “МОЛОДЬ І РИНОК”

1.Приймаються одноосібні статті (співавтори). Текст обсягом 8 – 12 друкованих сторінок іздвома-трьома ілюстраціями (рисунками, таблицями). У статтях повинно бути чітко і стисло,без зайвих математичних формул, викладено те нове та оригінальне, що досягнуто авторами вїх практичній діяльності. Потрібно уникати повторів, зайвих подробиць та загальновідомихположень, на які можна посилатися, вказуючи відповідний номер у списку літератури, щододається.

2.Електронний варіант статті виконується в редакторі Microsoft Word, причому файл маєбути збережений в форматі: *.doc. Формат сторінки А4, шрифт Times New Roman, розмір шрифту –14 кегль. Розмір полів: ліве – 3,0 см; праве – 1,5 см; верхнє – 2,0 см; нижнє –2,0 см; інтервал – 1,5.

ДО РУКОПИСУ ДОДАЮТЬСЯ:- УДК;- ключові слова (українською, російською та англійською мовами);- анотація статті на окремій сторінці у одному примірнику українською, російською та

англійською мовами;- рисунки, таблиці з підрисунковими підписами;- список літератури, оформлений у відповідності з діючим ДСТ-ом (за абеткою; у тексті

в дужках позначається позиція та сторінка [3, 47]); кількість літературних джерелмає складати не менше 5 та не більше 15.

- відомості про автора (авторська карточка: прізвище, ім’я та по-батькові, посада, місцепраці, вчений ступінь, наукове звання, адреса (службова, домашня), телефони.

3. До статей додається рекомендація кафедри (відділу) установи, де автор працює, і рецензіядоктора чи кандидата наук; для статей докторів та кандидатів наук рецензій не потрібно.

4. Таблиці повинні мати назви та порядковий номер. Одночасне використання таблиць таграфіків для пояснення одних і тих же положень не рекомендується.

5. Cтатті підписуються всіма авторами із зазначенням домашньої адреси, номерівдомашнього та службового телефонів автора, який буде листуватися з редакцією з приводуцієї статті.

Редколегія відхиляє статті з порушенням цих вимог:

Відповідно до вимог Атестаційної колегії МОН України до фахових видань тапублікацій необхідно дотримуватися таких елементів написання статей: постановкапроблеми у загальному вигляді та її зв’язок із важливими науковими чи практичнимизавданнями, аналіз основних досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язанняданої проблеми і на які спирається автор, виділення невирішених раніше частин загальноїпроблеми, яким присвячується дана стаття; формування мети статті (постановка завдання);виклад основного матеріалу дослідження з повним обґрунтуванням отриманих науковихрезультатів; висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даномунапрямку.

Сфера розповсюдження та категорія читачів:

- загальнодержавна, зарубіжна;- викладачі університетів, ВНЗ всіх рівнів акредитації, студенти, аспіранти, науковці, спеціалісти,які підвищують свої професійні компетенції в галузі освіти та педагогічних наук.

Програмні цілі (основні принципи) або тематична спрямованість:

Ознайомлення із питаннями наукових досліджень з загальної педагогіки, історії педагогіки, теоріїта методики навчання, корекційної педагогіки, теорії та методики професійної освіти, соціальноїпедагогіки, теорії та методики управління освітою, теорії та методики виховання, дошкільноїпедагогіки, інформаційно-комунікаційних технологій в освіті та науці.

Комп’ютерний набір та верстка Іван Василиків член Національної спілки журналістів УкраїниТехнічний редактор Михайло Примаченко член Національної спілки журналістів України Художнє оформлення Христина Стасик член Національної спілки журналістів України