ДЕПАРТАМЕНТ науки і освіти

Харківської обласної державної адміністрації

КОМУНАЛЬНИЙ ЗАКЛАД «Харківська обласна станція юних туристів» ХАрківської обласної ради

МАТЕРІАЛИ

обласного етапу Всеукраїнської експедиції

учнівської та студентської молоді

«Моя Батьківщина - Україна»

Харків-2014

У збірнику представлені тези пошукових робіт учасників обласного етапу Всеукраїнської експедиції учнівської та студентської молоді «Моя Батьківщина - Україна».

Роботи подані в авторській редакції

Упорядник збірника: Желєзнова І. В. – методист Комунального закладу «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради

Відповідальна за випуск: Редіна В. А. – директор Комунального закладу «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради

Експедиція «Моя Батьківщина – Україна» проводиться з метою вдосконалення змісту, форм та засобів виховної роботи на кращих традиціях українського народу, формування гармонійно розвиненої особистості шляхом залучення дітей та молоді до активної діяльності з вивчення історичної та культурної спадщини, природного різноманіття рідного краю, ознайомлення з об’єктами заповідного фонду України. Вже третій рік поспіль школярі Харківщини активно залучаються до пошуково-краєзнавчої роботи за напрямами:

- «Духовно – культурна спадщина мого народу»;

- «Козацькому роду нема переводу»;

- «Із батьківської криниці»;

- «З попелу забуття»;

- «Геологічними стежками України»;

- «Географія рідного краю».

Обласний етап експедиції проводився у період з січня по листопад 2013 року. На конкурс від учасників експедиції було подано 241 робота з 36 районів Харківської області. Даний збірник включає тези пошукових робіт юних краєзнавців Харківщини.

Результатом цієї експедиції є активізація пошуково-дослідницької краєзнавчої роботи учнівської молоді, вивчення природних об’єктів та явищ, геологічних пам’яток, родинних традицій і свят, обрядів, побутової культури, народних ремесел, ознайомлення з надбаннями духовно-культурної спадщини рідного краю, поповнення експозицій краєзнавчих куточків та музеїв.

ЗМІСТ

НАПРЯМ «ГЕОГРАФІЯ РІДНОГО КРАЮ»

Баранова Єлизавета, ЛІХЕНОІНДИКАЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

ДОЛИНИ РІЧКИ ПІВДЕННИЙ БУГ В РАЙОНІ с. МИГІЯ

Білаш Дмитро, Сургай Максим, КЛІМАТИЧНІ УМОВИ КРАСНОКУТСЬКОГО РАЙОНУ

Бондаренко Марина, БАЛКА КОЗАЧА

Вихованці гуртка «Юні туристи-краєзнавці», учні КЗ «Куп’янська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат Харківської обласної ради»

Білі гори над Осколом

Волошина Анастасія, АНАТОМО-ГІСТОХІМІЧНЕ ВИВЧЕННЯ КОРЕНЯ ЛОПУХА ВЕЛИКОГО ЯК ПЕРСПЕКТИВНОГО ДЖЕРЕЛА ЛІКАРСЬКОЇ СИРОВИНИ

Голубка Катерина, Радченко Анастасія, НАЙЦІКАВІШІ МІСЦЯ СЕЛИЩА БУДИ ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Голякова Євгенія, «ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ У МОЄМУ НАСЕЛЕНОМУ ПУНКТІ»

Еколого-натуралістичний гурток Дергачівського БДЮТ, учні 6-8 класів Ветеринарного НВК Дергачівської районної ради Харківської області, ОХОРОНА ПРИРОДИ І АНТРОПОГЕННІ ЗМІНИ. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ І РАЦІОНАЛЬНЕ ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Катеринич Данило, БІРКИ – НАУКОВА СТОЛИЦЯ ПТАХІВНИЦТВА УКРАЇНИ

Кириченко Катерина, ТАРАС ГРИГОРОВИЧ ШЕВЧЕНКО ЯК ГЕОГРАФ

Климова Анастасія, НОВА БІДА СІВЕРСЬКОГО ДІНЦЯ

Коваль Володимир, Рибалко Ігор, «Яри – «рани» Землі»

Медведєв Юрій, УКРАЇНСЬКА КРАСУНЯ – РІЧКА СЕЙМ

Нестеренко Дмитро, Сіверський Донець – краса природи Ізюмщини

Нефідова Вікторія, ДОСЛІДЖЕННЯ БІОЦЕНОЗУ ШИРОКОЛИСТЯНОГО ЛІСУ

Одаренко Марія, ВИВЧЕННЯ ГІДРОГРАФІЇ, ГЕОГРАФІЇ ТА ТВАРИННОГО І РОСЛИННОГО СВІТУ ПОРОГІВ МИГІЇ РІЧКИ ПІВДЕННИЙ БУГ

Одерій Ангеліна, МОЯ БАТЬКІВЩИНА - Україна

Петрова Наталія, Василенко Євгенія, Кулик Наталія, Сіверський Донець – водна артерія Харківщини

Підпомога Карина, ЗБЕРЕЖЕМО НАШУ РІЧКУ

Подрєзов Костянтин, ІНВАЗІЯ АГРЕСИВНИХ ЧУЖОРІДНИХ ВИДІВ НА ПРИКЛАДІ ВОДЯНОГО САЛАТУ (ПІСТІЇ) В РІЧЦІ СІВЕРСЬКИЙ ДОНЕЦЬ РАЙОНУ ТЕЦ-2 «ЕСХАР» - СТАНЦІЯ ГИНІЇВКА ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Пурик Карина, Дерев’янко Маргарита, РІЧКА БАЛАКЛІЙКА – ДЖЕРЕЛО ЖИТТЯ БАЛАКЛІЙЩИНИ

Сорокін Станіслав, РІЧКА ЛОПАНЬ, ЇЇ МИНУЛЕ ТА СУЧАСНЕ

Стародубцева Олена, Шебелинка газовидобування: 65 років звершень…

Стасенко Максим, «Географія Полкової Микитівки»

Сургай Дар’я, Свистунова Карина, Країна живих копалин – Дворічанський природний національний парк

Турко Катерина, Природно - заповідний фонд Ізюмського району

Хлєбніков Андрій, Стороженко Валерія, «Визначення стану повітря

ділянки річки С. ДінецЬ методом ліхоіндексації»

НАПРЯМ «ГЕОЛОГІЧНИМИ СТЕЖКАМИ УКРАЇНИ»

Василенко Анастасія, Характеристика Шебелінського родовища

Мажара Анастасія, ВИРОБНЕ КАМІННЯ ТА ЙОГО ПРАКТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ

Яковлєва Анастасія, Солоне озеро Харківщини

НАПРЯМ «ДУХОВНА СПАДЩИНА МОГО НАРОДУ»

Бездідько Владислав, Гога Роман, СОЛОВЕЙ ВОВЧАНЩИНИ - ЄВГЕНІЯ МИРОШНИЧЕНКО (1931-2009)

Бездітко Аліна, ГРАШКІВСЬКЕ ГОРОДИЩЕ

Білик Юлія, Напувала їх натхненням зачепилівська земля

(Творчість В’ячеслава та Олександра Крупок )

Блінова Альона, Легких уроків у житті не буває

Бондаренко Кирил, Мірошніченко Дар’я, КРИШТАЛЕВИЙ ОБ’ЄКТИВ МИКОЛИ ПАРХОМЕНКО

Бугаєнко Павло, Творче життя Володимира Васильовича Хмари

Ванюшева Надія, ДУХОВНА ПЕРЛИНА ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКОГО РАЙОНУ

Вихованці гуртка «Юні краєзнавці» Балаклійської СЮН Балаклійської районної ради Харківської області, УСПЕНСЬКА ЦЕРКВА БАЛАКЛІЇ

Вихованці гуртка «Географи-краєзнавці» КЗ «Харківська обласна станція

юних туристів» Харківської обласної ради, учні Солоницівського колегіуму

Дергічівського району Харківської області, ДУХОВНІСТЬ ВИХОВАНЦІВ КУРЯЗКОЇ КОЛОНІЇ ДЛЯ НЕПОВНОЛІТНІХ

Гарагата Таїсія, Марія Вишетравська вчитель-легенда міста Мерефи

Гладченко Валерія, СЛАВНІ ІМЕНА ЗЕМЛЯКІВ

Гринчук Анастасія, ДОМОВІ ТА ПРИВАТНІ ХРАМИ В ДУХОВНІЙ СПАДЩИНІ ХАРКОВА

Громакова Вікторія, СВЯЩЕННОМУЧЕНИК ОЛЕКСАНДР – НЕБЕСНИЙ ПОКРОВИТЕЛЬ МІСТА ХАРКОВА

Група учнів Чкаловського НВК Чугуївської районної ради Харківської області, Фольклорна спадщина Слобожанщини

(з репертуару народного хорового колективу “Слобожани” Чкаловського селищного будинку культури)

Гурток «Пішохідний туризм» Чугуївського ЦТК Чугуївської міської ради Харківської області, БУТИ ЧИ НЕ БУТИ ВИНОГРАДУ НА ГЕРБІ МІСТА СЬОГОДНІ

Гурток «Географічне краєзнавство» Біляївського НВК Первомайської райдержадміністрації Харківської області, ІСТОРІЯ НАЙСТАРІШОЇ ШКОЛИ ПЕРВОМАЙЩИНИ

Дашутін Віталій, Історія старовинних храмів Люботина

Денисова Маргарита, Вчитель - непроста та благородна професія

Довбиш Аліна, КОЗЛОВСЬКА ФОРТЕЦЯ УКРАЇНСЬКОЇ УКРІПЛЕНОЇ ЛІНІЇ

Захар'єва Поліна, ФОЛЬКЛОРНИЙ ГУРТ «КИСЕЛЯНОЧКА» -

СКАРБНИЦЯ ДУХОВНОСТІ СЛОБОЖАНСЬКОГО НАРОДУ

Зимницька Софія, І ОСЬ МОЯ ДУША СКЛАДАЄ ЗБРОЮ ВНИЗ…

Зінов'єва Анастасія, МУЗЕЙ СІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ – СКАРБНИЧКА ІСТОРІЇ СЕЛА МИХАЙЛІВКА

Золотухін Володимир, Водолазький Кирил, Пилєв Богдан, ЗАРОДЖЕННЯ ЦИВІЛІЗАЦІЇ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Зяблова Анна, ДИВОСВІТ ГНАТА ХОТКЕВИЧА

Килинник Наталія, «ПАМ’ЯТКИ ЕПОХИ БАРОКО НА ТЕРИТОРІЇ ІЗЮМЩИНИ»

Кисличенко Микола, ДОСЛІДЖЕННЯ АРХЕОЛОГІЧНОГО ОРЕОЛУ

«ТАРАНІВСЬКОГО ГОРОДИЩА»

Корецький Богдан, Цапенко Катерина, ЦЕРКОВНО – ПРИХОДСЬКІ ШКОЛИ НА ВАЛКІВЩИНІ

Корзун Микола, Федоренко Ян, Юрченко Олексій, Олійник Михайло, ДОНЕЦЬКЕ ГОРОДИЩЕ

Костенко Неля, Похитайло Юлія, «Поети Слобожанщини»

Костюк Тетяна, ЛЕГЕНДАРНИЙ ЗАЛІЗНИЧНИК

Краєзнавча група „Чайка” Харківського дитячо-юнацького клубу моряків Харківської міської ради Харківської області, ПЕРЕНЕСЕННЯ ТА ЗНИКНЕННЯ ХРАМІВ ТЕРИТОРІЇ СЛОБОЖАНЩИНИ В МЕЖАХ ХАРКІВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ В КІНЦІ ХVІІ - ПОЧ. ХІХ ст. (ЗА МАТЕРІАЛАМИ ФІЛАРЕТА (Д.Г. ГУМІЛЕВСЬКОГО) ТА ДОСЛІДЖЕННЯМИ КРАЄЗНАВЧОЇ ГРУПИ „ЧАЙКА”)

Краснобрижа Дар’я, ДУХОВНА СПАДЩИНА МОГО НАРОДУ

Кружок «Пешеходный туризм» Чугуевского ЦТК Чугуевского городского совета Харьковской области, ЗЛОБИН АНАТОЛИЙ МИХАЙЛОВИЧ - ЧЕЛОВЕК, КОТОРЫЙ СТРОИЛ ЗАВОД И ГОРОД

Ланевська Марія, Васильєва Наталія, «Марко Кропивницький і Слобожанщина: батько українського театру»

Линок Катерина, Поспєлова Каріна, Сторінки великого життя: Дмитро Іванович Яворницький (маршрут екскурсії)

Лисак Денис, ХАРЬКОВ – ТЕАТРАЛЬНАЯ СТОЛИЦА УКРАИНЫ

Логвинович Євгенія, ДУХОВНА СПАДЩИНА МОГО НАРОДУ. ТЕАТРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО НА ХАРКІВЩИНІ

Мазун Софія, ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ РІДНОГО КРАЮ (МІКРОРАЙОНУ ПИЛИПІВКА)

Мальцев Артем, «СВОЄ ЖИТТЯ ПРОЖИВ ВІДВЕРТО…» КОРОТКИЙ НАРИС ЖИТТЯ І ТВОРЧОСТІ Ю. П. ПАРОВАЯ – ПОЕТА Й ІСТОРИКА

Мішустіна Кристина, ЛЮДИНА-ЛЕГЕНДА

Мотроновська Софія, “Я та мій рід”

Немашкало Ярослава, Приходько Владимир Иванович – киноактер из Мерефы

Никитская Екатерина, Назаренко Антонина Сергеевна – учитель по зову души

Носик Денис, Макаренко Дмитро, Нечипоренко Роман, «Малик Яків Олександрович –людина з непроникним обличчям»

Олійник Ганна, СПАСІВ СКИТ –КУЛЬТОВА ПЕРЛИНА СЛОБОЖАНЩИНИ

Остапенко Олег, ЧУДОТВОРНІ ІКОНИ ТА ЦІЛЮЩІ КРИНИЦІ МОГО КРАЮ

Падалка Олексій, Нечипоренко Микола Гаврилович – Герой Радянського Союзу

Пипа Дмитро, АВТОР І АВТОРСЬКА ПОЗИЦІЯ У ТВОРАХ В.П. ГАМАНА

Пошукова група «Юні краєзнавці» учнів 6-11 класів Шевелівської

ЗОШ І-ІІІ ступенів Балаклійської районної ради Харківської області,

«Історична розвідка Шевелівської загальноосвітньої

школи І-ІІІ ступенів»

Пошукова група 4-А класу Клугино-Башкирівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Чугуївської міської ради Харківської області, ВІДДАНИЙ МИСТЕЦТВУ. ТВОРЧИЙ ПОРТРЕТ Ю. В. БЄСЄДИ

Пошукова група учнів 9 класу Люботинської ЗОШ І-ІІІ ступені № 6 Люботинської міської ради Харківської області, ЗАБУТІ ІМЕНА: ХАРКІВСЬКИЙ БАЙКАР В.Г.МАСЛОВИЧ

Рибалко Олександра, Чиркова Валерія, ТАВІЛЬЖАНКА КРІЗЬ ПРИЗМУ ВІКІВ

Сидоркін Михайло, Гриньов Владислав, ВІД «РАДОСТІ» ОДЕРЖУЄМО РАДІСТЬ

Слабкін Віталій, ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ СТРАШОК

Смага Ольга, Варвара Каринська: повернення легенди

Стовба Юлія, Незвідані шляхи вчительської долі

Учні 5-А класу Чугуївської гімназії №5 Чугуївської міської ради Харківської області, З ІМ’ЯМ ТВОЇМ... ДО 170-РІЧЧЯ І. Ю. РЄПІНА

Учні 8 класу Ізюмської ЗОШ І-ІІІ ступенів №4 Ізюмської міської ради Харківської області, ДУХОВНІ СКАРБИ ІЗЮМЩИНИ

Учнівський колектив 7 класу Василенківської ЗОШ І-ІІ ступенів

Шевченківської районної ради Харківської області, «МОЄ СЕЛО НА ПІСНЮ СХОЖЕ»

Федорова Оксана, Назарова Альона, ІСТОРІЯ ХАРКІВСЬКОГО ТОВАРИСТВА ПОШИРЕННЯ В НАРОДІ ГРАМОТНОСТІ

Христосова Єлизавета, Українська оборонна лінія – частина історії Первомайського району

Черкашина Анастасія, Кириченко Віктор Олексійович – поет, прозаїк, публіцист

Шелепова Дарина, ФЕДІР ЗЛИДЕНЬ – РЯДОВИЙ СОЛДАТ ЛІТЕРАТУРИ

Щербак Олександр, УНІКАЛЬНІСТЬ ТА САМОБУТНІСТЬ ТВОРЧОГО ВОКАЛЬНОГО СПАДКУ О. А. ПЕТРУСЕНКО

НАПРЯМ «З ПОПЕЛУ ЗАБУТТЯ»

Антонцева Вікторія, ІСТОРІЯ ШЕВЧЕНКІВСЬКОГО ПАРТИЗАНСЬКОГО ЗАГОНУ

Балаклійський Денис,“ДОЛЯ БАЛТІЙСЬКОГО МАТРОСУ”

Блажко Валерія, ВЕЧНАЯ ДОРОГА ПАМЯТИ

Боцман Кристина, ДВІ СЛАВИ РОЗВІДНИКА ХАЛЮТИ

Вихованці гуртка «Історичне краєзнавство» РЦДЮТ при Іванчуківській ЗОШ І-ІІІ ступенів Ізюмської районної ради Харківської області, Рух опору на Ізюмщині

Вустянова Юлія, ШЛЯХАМИ ПОДВИГУ І СЛАВИ

Глушко Олег, ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ БАЛАКЛІЙЩИНИ

Горак Виктория, Синельникова Анастасия, ПЛЕЯДА «СТАЛИНСКИХ СОКОЛОВ»: ОЛЕЙНИК ГРИГОРИЙ НИКИТОВИЧ –ЛЕТЧИК-ИСТРЕБИТЕЛЬ, ГЕРОЙ СОВЕТСКОГО СОЮЗА

Горішня Аліна, ІЗ ГЛИБИН СТОЛІТЬ

Пошукова група Малинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Чугуївської районної ради

Харківської області, гуртка « Тревел – журналістика» Чугуївського РЦТКЕУМ Чугуївської районної ради Харківської області, ТРОЯНДИ ЗА КОЛЮЧИМ ДРОТОМ

Пошукова група Новопокровського НВК Чугуївської районної ради Харківської області, гуртка «Тревел-журналістика» Чугуївського районного Центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді Чугуївської районної ради Харківської області, ГЕРОЇЧНА ЛЮДИНА З ВІДОМИМ ПРІЗВИЩЕМ

Губська Анастасія, ТА ПАМ'ЯТЬ В СЕРЦІ НАЗАВЖДИ

Губська Наталія Віталіївна, ЖИВУТЬ У ПАМ'ЯТІ БОЇ Й НЕМА ЖИТТЮ ВІД НИХ ПОКОЮ

Губський Євгеній, ВІДЛУННЯ ТІЄЇ ДАЛЕКОЇ ВІЙНИ

Гуленко Юлія, Бредня Ольга, Осипенко Іван Іванович – Людина – Легенда

Гуртовий Олексій, Війна в Афганістані

Докучаєва Валерія, ВАЛКІВЩИНА У РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ. ГЕРОЇ ВАЛКІВЩИНИ

Ждамірова Юлія, ЛЮДСЬКІ ЖИТТЯ СКАЛІЧЕНІ ВІЙНОЮ

Загін «Милосердя» Кегичівського ліцею Кегичівської районної ради Харківської області, Відлуння війни

Зінов'єва Анастасія, Нємова Олена, АФГАНСЬКИЙ КОНФЛІКТ ЧУЖИЙ, НЕЖДАНИЙ, НЕПОТРІБНИЙ…

Зливка Дарина, Жінки Сахновщинського району в роки Великої Вітчизняної війни

Зміївська Анастасія, ТІЛЬКИ ТОЙ, ХТО ПАМ’ ЯТАЄ МИНУЛЕ, ВАРТИЙ МАЙБУТНЬОГО

Зубко Каріна, ЗА ЧЕСТЬ І СВОБОДУ БАЛАКЛІЙЩИНИ

Колектив дослідницького гуртка «Історичне краєзнавство»

Первомайського БДЮТ Первомайської міської ради Харківської області,

ПАРТИЗАНСЬКЕ ПІДПІЛЛЯ ПЕРВОМАЙЩИНИ

Колектив учнів 9 класу Піщанського НВК Красноградської районної державної адміністрації Харківської області, ВОЇНИ-АФГАНЦІ – НАШІ ЗЕМЛЯКИ

Колодько Анастасія, Безсмертний подвиг українського народу

Комісаренко Джемма, ІЗ СПОГАДІВ МЕШКАНЦІВ СЕЛА ЄФРЕМІВКА

Коротка Анастасія, Пам’яті моїх земляків…

Кравченко Валерія, МІЙ ДІДУСЬ - МОЯ ГОРДІСТЬ

Кравчук Артем, СПОГАДИ МОГО ДІДУСЯ ПЕТРА АФАНАСІЙОВИЧА ВОВКА

Литвин Олексій, На близьких підступах до Харкова. Шляхами героїв

Литвинов Даниил, Мой героический прадед - герой войны

Мазієва Вероніка, Доля закарпатців у 1939- 1942 роках

Медведєв Юрій, пишаюсь тобою, мій прапрадідусь

Миргород Влада, «Міста – герої Великої Вітчизняної війни»

Міщенко Юлія, Війна пройшла, а спогади лишились

Набойченко Надія, ЇХ ІМЕНАМИ НАЗВАНІ ВУЛИЦІ ЛІДНОГО

Наказненко Ольга, Дорогами пам’яті

Пашков Егор, ТРИ ГЕРОЇЧНІ БИТВИ ХАРКІВЩИНИ В ОДНІЙ ПІСНІ

Педченко Валерія, Сторінками слави моєї родини

Полоз Альбіна, ДОКИ ЖИТИМУ – ПАМ’ЯТАТИМУ

Пошукова група «Пам’ять» Чепільської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Балаклійської районної ради Харківської області, ДІТИ ВІЙНИ СЕЛА ЧЕПІЛЬ

Пошукова група «Юні історики» Гусарівської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Балаклійської районної ради Харківської області, ІСТОРІЯ РІДНОГО КРАЮ

Пошукова організація «Фенікс-К» Піщанського НВК Красноградської районної державної адміністрації Харківської області, НЕВІДОМІ СТОРІНКИ БІОГРАФІЇ УЧАСНИКІВ БОЙОВИХ ДІЙ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ

Сербіна Вероніка, Велика Вітчизняна війна 1941-1945 років в літописі мого роду

Сіротін Богдан, ЧАС І ДОСІ НЕ ЗАГОЇВ РАНИ – ЦЕЙ ОДВІЧНИЙ БІЛЬ АФГАНІСТАНУ

Сокольська Ірина, Насоненко Ярослава, ГЕРОЇ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ В ІСТОРИЧНІЙ ПАМЯТІ ЖИТЕЛІВ БОРІВЩИНИ

Стеценко Оксана, Бережна Юлія, КРИЗА СТАЛІНСЬКОЇ СУСПІЛЬНОЇ МОДЕЛІ В УКРАЇНІ В 1941 РОЦІ

Талавиря Юлія, Коломак у роки суворих випробувань

Татьянко Анна, ІСТОРІЯ ОДНОГО РАДИСТА

Ткаченко Тетяна, Моє село в роки війни

Філіппова Аліна, Афганістан – біль наших сердець

Філіппова Аліна, Війна у спогадах очевидців

Філоненко Ірина, Ганущак Катерина, СПОГАДИ ВЕТЕРАНА

Ченцов Ярослав, ІСТОРІЯ МОГО РОДУ

Шавикін Олексій, НЕСТАРІЮЧИЙ ГІГАНТ ВОЄННОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ

Шахматенко Дмитро, СТРАШНА ВІЙНА ДИТЯЧИМИ ОЧИМА.

СПОГАДИ БАРБІНОВА ОЛЕКСІЯ МАКСИМОВИЧА

Щербина Ірина, Солдатські листи

НАПРЯМ «ІЗ БАТЬКІВСЬКОЇ КРИНИЦІ»

Австанчикова Вікторія, СТАРОВИННЕ СЕЛО ЛИПЦІ ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Антикало Кирило, БДЖІЛЬНИЦТВО

Антонцева Вікторія, Воронкова Неля, Микитенко Олена, ЖИТТЯ – У ВИШИВЦІ, А ВИШИВКА – ЖИТТЯ

Бабак Олександра, Народно-обрядові свята

Багішвілі Софія, Жирнова Марія, Українські народні легенди і перекази про диких і свійськіх птахів

Башкатова Влада, Зайцева Ольга, Головко Дар’я, МАСЛЯНА ЧИ КОЛОДІЙ?ПОВЕРНЕМО СВЯТУ ЙОГО УКРАЇНСЬКУ СУТНІСТЬ

Бірюкова Інна, НАРОДНІ ІГРИ ТА ЗАБАВИ

Бордунова Карина, НАРОДНІ ІГРИ ТА ЗАБАВИ

Борисенко Єлизавета,У РІДНОМУ КРАЇ І СЕРЦЕ СПІВАЄ

Варич Валентина Михайлівна, МИ - ДІТИ ТВОЇ, УКРАЇНО !

Василенко Анастасія, ВЕСІЛЬНА ДРАМА У СЕЛИЩІ ВІЛЬШАНИДЕРГАЧІВСЬКОГО РАЙОНУ ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Вихованці гуртків Дворічанського ЦДЮТ Дворічанської районної ради Харківської області, ОЙ НЕ РІЖ КОСУ…

Група «Оберіг» Вовківської ЗОШ І-ІІ ступенів Кегичівської районної ради Харківської області, Святки

Гурток «Літературне краєзнавство» Первомайського РБДЮТ Первомайської райдержадміністрації Харківської області, МИНУЛЕ ТА СУЧАСНЕ ОЛЕКСІЇВСЬКОЇ ФОРТЕЦІ

Докучаєва Валерія, ЦИКЛІЧНІСТЬ УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ СВЯТ І ОБРЯДІВ

Дрозд Анна, ШУМОВІ НАРОДНІ ІНСТРУМЕНТИ

Експедиційний загін учнів Куп’янської гімназії№2 Куп’янської міської ради Харківської області, КУП’ЯЩИНА В ДОЛІ ОСТАПА ВИШНІ

Захарчук Анна, МІСЦЕ ФОЛЬКЛОРУ У НАШОМУ ЖИТТІ

Коншина Марина, ВІНОЧОК ТА ХУСТИНКА - МОЯ РІДНА СТЕЖИНКА

Мураховська Ірина, СВЯТО ПАСХИ

Народний художній фольклорно-етнографічний колектив «Вербиченька» Нововодолазького БДЮТ Нововодолазької районної ради Харківської області,

ВІНОЧОК ВИТИ – ЖИТТЯ ЛЮБИТИ

Облогина Полина, ТОПОНИМИКА НЕ АДМИНИСТРАТИВНЫХ РАЙОНОВ ГОРОДА ХАРЬКОВА

Проніна Катерина, МАЙСТРИНЯ УКРАЇНСЬКОГО РУШНИКА

Решетняк Михайло, «нашому роду немає переводу»

Скотаренко Елена, ЧАСТУШКИ ОРЧАНСКОГО КРАЯ (Зачепиловский район Харьковской области)

Скрипник Анжела, МОЯ ПОКРОВКА

Суховерхова Анастасія, Українські легенди, думи

Сювінг Діана, Функції сім’ї

Таненя Вікторія, СЛОБОЖАНСЬКА ХАТА

Фірсов Ілля, Зимові свята та обряди рідного краю

Хоменко Анастасiя, СВЯТКУВАННЯ МАСЛЯНОЇ

Чижик Владислав, «Народна пісня – голос невсипущий Душі

людської – вічне відкриття…»

Шило Аліна, НАРОДНА АРХІТЕКТУРА СЛОБОЖАНЩИНИ

Яворська Марія, «Вишивка – свято нашої родини»

НАПРЯМ «КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ»

Василенко Анастасія, Василенко Марина, Косінова Ганна, Писарєва Вікторія, Жура Вікторія, Пушкар Каріна, Тертишник Валентин, Рижиков Данило, Козаки-характерники у народних легендах

Васильєва Анастасія, Мицик Марія, Денисенко Дарина, «КОЗАЦЬКИЙ ХУТІР «ГАЛУШКІВКА»»

Вихованці гуртка «Географи-краєзнавці» КЗ «Харківська обласна станція юних туристів» Харківської обласної ради, учні Ков’язького навчально-виховного комплексу (загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад) Валківської районної ради Харківської області, «ВИНИКНЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА»

Гаєвський Дмитро, Участь козаків в європейських війнах

Дуди Андрій, «Козацькому роду нема переводу»

Жданов Володимир, УЧАСТЬ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА У РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКИХ ВІЙНАХ ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XVIII – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТОЛІТЬ

Кирса Віктор, Південноукраїнське козацтво та його традиції останньої чверті ХVIII століття

Кисельов Артем, «Славетні сторінки моєї Батьківщини»

Колективна робота вихованців гуртка «Історичне краєзнавство»

Зачепилівського РБДЮТ Зачепилівської районної ради Харківської області,

Козацька доба в історії України

Комишан Лєра, КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ

Липовецький Олексій, Роль українських козаків в історії

Машкін Роман, Життя людини в історії країни

Пащенко Марина, ШЕЛЕСТІВСЬКЕ НАМИСТО

Пилипенко Маргарита, Формування козацьких слобідських полків

Пошукова група театрального гуртка Красноградськього РЦДЮТ

Красноградської районної державної адміністрації Харківської області, «КОЗАЦЬКОМУ РОДУ НЕМА ПЕРЕВОДУ»

Сліпцова Інна, УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО

Харлап Анастасія, Важливі дати у історії козацтва

Холодкова Тетяна, “Козацька зброя”

Шинкар Поліна, УКРАЇНА - КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА

(в піснях і думах)

НАПРЯМ «ГЕОГРАФІЯ РІДНОГО КРАЮ»

ЛІХЕНОІНДИКАЦІЙНІ ДОСЛІДЖЕННЯ

ДОЛИНИ РІЧКИ ПІВДЕННИЙ БУГ В РАЙОНІ с. МИГІЯ

Баранова Єлизавета, учениця 8класу Харківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 28

вихованка гуртка «Юні квітникарі-аранжувальники» Харківського ЦДЮТ № 2

Харківської міської ради Харківської області

Керівник: Захаренко Олена Іванівна,

керівник гуртка «Юні квітникарі-аранжувальники»

За допомогою ліхеноіндикації неможливо розрізнити конкретні небезпечні речовини, які забруднюють атмосферне повітря, але можливо виділити території, які підвернені впливу забрудненого повітря. Для виділення таких неблагополучних територій буває достатньо неповного, без видової ідентифікації, описання лишайників, враховуючи їх різноманітність і кількість на одиниці площі у даному масиві.

Метою даної роботи є аналіз сучасного стану забруднення атмосферного повітря долини річки Південний Буг в районі с. Мигія. Завданнями дослідження були:

1. вивчення теоретико-методологічної бази дослідження лишайникової флори;

2. збір зразків лишайників у процесі польових досліджень, проведення морфологічного і субстратного аналізів лишайникового покрову в камеральних умовах;

У процесі роботи використовувалися наступні методи досліджень: порівняльно-описовий, експериментальний, математично-статистичний аналіз, моніторинг.

Результатом роботи цього року були ліхеноіндикаційні дослідження долини річки Південний Буг в районі с. Мигія.

На території досліджуваної ділянки було відібрано 22 зразка эпіфітних і епігейних лишайників. У результаті лабораторних досліджень було виявлено три життєві форми лишайників: накипної, листуватої та кущистої.

Знайдено накипні лишайники роду Леканора (Lecanora), листова ті лишайники роду Ксанторія (Xantoria), Пармелія (Parmelia), Гіпогімнія (Hipogymnia), Фісція (Phiscia), Пармеліорсіс (Parmeliopsis). кущисті лишайники роду Рамаліна (Ramalina), Евернія (Evernia), Кладонія (Cladonia).

Листоваті лишайники роду паргелія (Parmelia) і Гіпогімнія (Hipogymnia), а також кущисті лишайники роду Рамаліна (Ramalina), Евернія (Evernia), Кладонія (Cladonia) характерні для незабрудненої ліхеноіндикаційної зони (см. додаток 1).

Аналізуючи власні дослідження видового складу лишайників та літературні дані, досліджувану територію можна віднести до незабрудненої ліхеноіндикаційної зони.

У результаті проведених досліджень на території балки було виявлено три життєвих форми епігейних і епифітних лишайників.

Слоєвища всіх лишайників добре развинені, без пошкоджень.

Наявність у безпосередній близькості великого зеленого масиву, відсутність великих промислових підприємств і автомобільних доріг захищає територію долини від проникнення шкідливих забруднюючих речовин.

Враховуючи наявність трьох життєвих форм гарно розвинених лишайників, розповсюдження їх на площі досліджуваної території та аналіз літературних даних, можна територію долини річки Південний Буг в районі с. Мигія віднести до незабрудненої ліхеноіндикаційної зони.

КЛІМАТИЧНІ УМОВИ КРАСНОКУТСЬКОГО РАЙОНУ

Білаш Дмитро, Сургай Максим, учні 7 класу Мурафської ЗОШ І-ІІІ ступенів

Краснокутської районної ради Харківської області

Керівник: Чуйко Олена Вікторівна, вчитель географії

На формування клімату впливає цілий ряд факторів, особливо географічна широта, яка обумовлює кількість сонячної радіації, що отримує земна поверхня. Краснокутський район розташований в помірно-континентальному кліматичному поясі.

Велике значення має атмосферна циркуляція. Завдяки їй на клімат району впливає клімат середньо та більш віддалених територій не лише тільки Атлантичного океану, а також Арктики та Азіатського континенту і навіть пустель Африки. Деякий вплив на клімат даної території справляють Чорне та Азовське моря. Це робить клімат не стійким, більш теплим зимою та помірним літом.

За спостереженнями середньорічна температура повітря на Краснокутщині складає +6,5 0С.

Самим теплим місяцем є липень, середньомісячна температура якого становить +20,2 0С, самим холодним - січень із середньомісячною температурою -7,3 0С.

Максимальна річна температура повітря досягає +38 0С, мінімальна -37 0С.

Амплітуда середніх місячних температур складає 28 °С ( від +21 °С у липні до -7° С у січні).

Найдовшим періодом у Краснокутському районі є зимовий період з температурами, нижчими від 0 0С. У грудні, січні, лютому можуть встановлюватися досить суворі морози з температурами, нижчими за -30 0С. Із вторгненням морського повітря з Атлантики під час зими трапляються відлиги, тоді можуть бути короткочасні періоди з температурами до +10 0С, для кінця зими - +17 0С.

Середня висота снігового покриву, постійно збільшуючись, до кінця лютого досягає 17 см. Середня з максимальних декадних висот снігового покриву за зиму складає 21 см.

Найкоротшим сезоном на Краснокутщині є весна із середніми добовими температурами, не вищими за +15 0С. Весна триває приблизно до другої декади травня (включно 55-60 днів). Весною швидко зростає середньодобова температура, але бувають і заморозки зі зниженням температури до -10 0С. Разом із температурою збільшується і кількість опадів.

Літо триває звичайно 120 днів, але в окремі роки і довше. Починається літо, як і на всій території України, коли середньодобова температура повітря переходить вище 15 0С, десь 20 травня, але через надходження арктичних повітряних мас з Півночі трапляються різкі похолодання. До липня зростає кількість опадів, у серпні встановлюється стала спекотна погода з температурами до 40 0С. Найбільша кількість дощових днів визначається у червні і липні (7-8 днів). Літо закінчується звичайно до 17 вересня.

Осінь триває не більше 70 днів до 25 листопада. Для осені звичними є заморозки та снігопади.

Краснокутський район характеризується середньорічною швидкістю вітру більше 4,0 м/сек.

Однією з кліматичних особливостей Краснокутського району є суховії. Вони трапляються під час перебування над територією краю антициклонів, коли наш край охоплений дуже сухим, навіть гарячим континентальним тропічним повітрям при швидкості вітру від 3 до 7 м/с. середня тривалість суховійного періоду в межах району складає до 20 днів.

Клімат Краснокутського району, клімат України і загалом клімат Землі на цей час знаходиться в стадії змін, причиною яких значною мірою є природні фактори, а також антропогенний тиск на навколишнє природне середовище. Ці зміни призводять до екстремальних метеорологічних і кліматичних явищ, і як наслідок – до несприятливих умов для життя і діяльності людини.

В останні роки мали місце відхилення середньомісячних величин від багаторічних в напрямку збільшення. Аномальний температурний режим відмічався у травні 2000 року, коли спостерігались заморозки у повітрі до 3 °С морозу, на поверхні ґрунту до 5 °С морозу в період з 2 по 5 травня та з 13 по 16 травня.

У січні 2002 року середньомісячна температура повітря перевищувала норму на 1,5 – 2,5 °С, у 2003 році на 1,0 °С. За даними спостережень метеостанцій Харківської області, за останні 25 років у більшості випадків січень вирізнявся нестійкою погодою із значними коливаннями температури повітря, частими відлигами та перевищенням середніх багаторічних показників температури повітря на 2-4 °С.

Липень 2002 року був спекотним, середньомісячна температура повітря становила 24,0 – 25,5 °С і була вищою за норму на 4 – 5 °С. Максимальна температура в найспекотніші дні підвищувалась до 36 – 39 °С. У 2003 році липень був також теплим і в окремі дні середньодобова температура повітря перевищувала багаторічні величини.

Але такі аномальні природні явища були і раніше зафіксовані в даній місцевості. Так, починаючи з ХІХ ст. було зафіксовано ряд аномальних років.

Аномально теплі літні місяці на Краснокутщині (1890,1901, 1929, 1936, 1938, 1946, 1954, 1959, 1964, 1972 рр.) і аномально холодні ( 1912, 1915, 1919, 1926, 1933. 1962, 1965, 1979 рр.) абсолютні відхилення від норми становили 2-6°С. Найвища температура спостерігалась у липні 1936 і 2001 рр., коли температура повсюдно була на 2-6 °С вище норми. Найхолоднішим виявився липень 1912, 1979 рр. і відхилення температури досягали 3-5°С.

Найбільші (від’ємні і додатні) відхилення від норми середньої температури повітря відмічаються у зимові місяці. Вони пов’язані з потужною адвекцією холодних або теплих повітряних мас, що охоплюють всю територію або значну її частину. В аномально холодні зимові місяці (1893, 1929, 1954, 1963,1972, 1985, 1987 рр.) абсолютні відхилення дорівнювали 9-12°С, в аномально теплі) 1899, 1925, 1936,1948,1966 рр.) перевищували норму на 6-8°С.

Середньорічна кількість опадів на території району складає 568 мм, при цьому найбільша кількість їх випадає у літні місяці (у червні, липні), найменша взимку (в січні, лютому) і на початку весни (у березні).

БАЛКА КОЗАЧА

Бондаренко Марина, учениця 8 класу Новомерчицького НВК,

вихованка Валківського РЦТКЕУМ

Валківської районної ради Харківської області

Керівник: Вовк В.Ф., вчитель географії

Природа щедро обдарувала нашу країну, і одним з найбільших її багатств є родючі грунти. Як наслідок, Україна є потужним виробником багатьох сільськогосподарських культур – пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, цукрових буряків, овочів, фруктів. Проте виробникам сільськогосподарської продукції доводиться працювати у досить складних умовах : примхи погоди, масова поява шкідників, погіршення родючості грунтів, вітрова ерозія, водна ерозія. Остання стала причиною утворення численних ярів і балок, які при неправильному веденні землеробства починають стрімко зростати, перетворюючи раніше родючі угіддя на малопридатні для сільського господарства території.

Але неправильно розглядати балки виключно як шкідливе утворення. Насправді вони можуть бути дуже корисними. Але використання балок повинно здійснюватись розумно і продумано, а для цього їх потрібно детально досліджувати. Саме це і зробили улітку 2014 року члени гуртка географів-краєзнавців Валківського центру туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді Валківської районної ради, учні 7 та 8 класів Новомерчицького навчально-виховного комплексу. Ними були досліджені дві найбільші балки різних типів, які прилягають до села Новий Мерчик – Глибока («кучерява» балка) та Козача (деревовидна).

Дана робота присвячена опису однієї із названих балок – Козачої. Вибір саме цієї балки для дослідження і опису був обумовлений наступними обставинами :

1. Балка Козача – найбільша у околицях Нового Мерчика деревовидна балка.

2. Названа балка прилягає до долини невеликої річки Мокрий Мерчик – частини Галицько-Слобожанського екологічного коридору.

3. Балка зазнала і зазнає досить значного впливу з боку людини.

Виконуючи роботу, автор поставила перед собою ряд завдань :

1. Дослідити і описати балку Козача.

2. Виявити можливість включення балки до складу Галицько-Слобожанського екологічного коридору.

3. Виявити вплив господарської діяльності людини на природу балки Козача.

Таким чином, об’єктом досліджень була обрана балка Козача, а предметом досліджень – вплив діяльності людини на неї.

Розташування балки Козача дуже своєрідне. Загальний напрям її – з півдня на північ, довжина по прямій від початку до гирла – 5,9 км (за даними карти Google), протяжність по днищу – майже 7,5 км. Свій початок вона бере двома верхівками на території Баранівської сільської ради Валківського району Харківської області на висоті приблизно 200 м над рівнем моря. Місце початку балки цікаве тим, що саме тут проходить вододіл двох великих річок Європи – Дніпра і Дону. Закінчується балка Козача на території Новомерчицької сільської ради. Тут вона поступово переходить у заплаву річки Мокрий Мерчик, абсолютна висота якої у цій частині становить близько 140 м.

Утворенню балки сприяли досить неміцні гірські породи (глини, суглинки і піски), які легко піддаються водній ерозії.

Значна частина балки Козачої затоплена ставками. Проте, незважаючи на це, природна рослинність її збереглась досить добре.

Розташування балки, близькість верхівки Козачої до витоку притоки річки Мож (басейн Дону) Турушки, роблять її зручною для міграцій тварин. Таким чином, балку Козача можна розглядати як екологічний коридор місцевого значення, що сполучає долину річки Мокрий Мерчик з долиною річки Мож.

Білі гори над Осколом

Вихованці гуртка «Юні туристи-краєзнавці», учні КЗ «Куп’янська спеціальна

загальноосвітня школа-інтернат Харківської обласної ради»

Керівники: Тімко М.М., керівник гуртка «Юні туристи-краєзнавці»,

Мезиненко Н.В. вчитель географії

Дворічанський край – це унікальний куточок природного середовища, неповторний своєю красою, біологічним різноманіттям.

В геоструктурному відношенні Дворічанський район розташований на південно-західних схилах Воронезького кристалічного масиву. Характерною структурою, обумовленою будовою ВКМ, є так зване «Крейдяне плече», яке тягнеться по лінії Вовчанськ – Куп’янськ – Сватове (Луганська область). Тут крейдяні відклади виходять на денну поверхню і утворюють, особливо в долині річки Оскіл, мальовничі форми рельєфу, прозвані за свою красу «Крейдяними горами».

Наше знайомство з Дворічанським краєм розпочалося ще восени 2008 року, коли ми прочитали у газеті «Порадниця» статтю «Є за Дворічною гора…», присвячену Міжнародному дню гір, де говорилося про чудові яскраві пейзажі, які ніби заворожують людей. А в газеті «Главное» також були дивовижні фотографії білої гори. Харківські науковці підкреслювали унікальність крейдяної флори.

Тож у вихідний день наприкінці жовтня міський електропотяг привіз нас, групу юних туристів Куп’янської спеціальної школи інтернату, на станцію Дворічна. Довкола – сяйво осені. Цієї сонячної днини листя на деревах відливало жовтим, червоним, салатовим золотом.

Ми потрапили до ботанічного заказника «Крейдяний». Місцевим жителям місце, де розташований даний заказник, більш відоме під назвою Циганська або Лиса гора.

Крейдяні схили привертали увагу багатьох дослідників, особливо питання віку крейдяних відслонень та походження їхньої флори. Адже крейдяні відслонення це не що інше як товстелезний шар із раковин одноклітинних організмів, що мешкали у водах давнього моря більш як 70 мільйонів років тому.

Крейда має високу дисперсність, її складові часточки можна розглянути і виміряти тільки під мікроскопом. В основній масі крейда складається із часточок, які являють собою, або залишки кісткових утворень або зернятка кальциту. Велика дисперсність, маленька твердість і форма основної маси часточок крейди обумовлюють слабку цементацію складових частинок і її специфічну властивість «малювати», що відрізняє крейду від інших карбонатних порід.

Ботанічний заказник «Крейдяний» був створений у 1984 р.. Його площа складає 36,9 га. Заказник об’єднує унікальні ділянки, де збереглося багато рослин ендеміків, властивих лише певній місцевості, що зустрічаються в межах дужу невеликого ареалу. Багато рослин є реліктами – залишками флори минулих геологічних періодів.

Більшість об’єктів природно-заповідного фонду Дворічанського району, у тому числі і Ботанічний заказник «Крейдяний», увійшли до складу Національного парку «Дворічанський», який ще більше прикрашає мальовничу природу Харківщини. Це новостворена, природоохоронна, наукова, рекреаційна установа.

Флора національного парку «Дворічанський» нараховує близько 848 видів тварин. На сьогодні виявлено 39 видів тварин та 32 види рослин, які занесені до Червоної книги України, 15 видів тварин включено до Європейського червоного списку. Всього до охоронних переліків різних рівнів належить 227 видів тварин, 87 видів росли і один вид лишайника.

Для допитливих та тих, хто хоче дізнатися про Національний природний парк «Дворічанський», його флору та фауну більш детально, існують спеціально розроблені екостежки. На даний момент їх існує дві: «Урочище «Заломне» (2,89 км) та «Крейдяна стежка» (5,2 км).

Але непростою виявилася стежка, що веде до села Новомлинськ, яке прилягає до території Парку. Ми пройшли по некошених луках, де трава сягала зросту людини, а далі – підвісний міст над Осколом до крейдяних схилів Новомлинська. Село Новомлинськ розкинуло свої дві маленькі вулички на правому березі р. Оскіл. Пройшовши село з кінця в кінець, учасники подорожі зрозуміли, що цей населений пункт зовсім не вимирає, а, навпаки, перетворюється в таке собі дачне селище.

Як і раніше, над крейдяними схилами у нагрітому сонцем повітрі, ми відчуваємо дуже сильний аромат чабрецю. Тут зустрічаються такі види рослин: сосна крейдяна, чабрець вапняковий, льон крейдяний, переломник Козо-Полянського, ковила Іоанна та інші.

АНАТОМО-ГІСТОХІМІЧНЕ ВИВЧЕННЯ КОРЕНЯ ЛОПУХА ВЕЛИКОГО ЯК ПЕРСПЕКТИВНОГО ДЖЕРЕЛА ЛІКАРСЬКОЇ СИРОВИНИ

Волошина Анастасія, учениця 11- A классу Харківської

ЗОШ І-ІІІ ступенів №137 Харківської міської ради Харківської області

Керівники: Опрошанська Т.В., к.фарм.н., ас. НФаУ,

Бєлкіна О.В., вчитель хімії ХЗОШ № 137

Флора Земної кулі включає 11 видів лопуха, 8 з яких зустрічаються на території країн Європи, Азії та Північної Америки. На території України широко розповсюджені представники рослин роду лопух та найбільш поширеним є вид лопух великий, менш розповсюджені лопух павутинистий і лопух малий, рідко зустрічається лопух дібровний. Ці рослини ростуть як бур’ян на узліссях, біля доріг та річок.

З літературних джерел також відомо, що рослини роду Лопух застосовуються у науковій медицині

У науковій медицині корінь л. великого не є офіцінальною рослиною, оскільки він не входить у фармакопею (входить у британську та німецьку фармакопеї та входив у російську за часи царської Росії). У корені міститься полісахарид інулін, який стимулює відкладання у печінці великої кількості глікогену та покращує інсулінутворюючу функцію підшлункової залози. Також встановлено, що фруктозани кореня л. великого стимулюють розвиток колоній біфідобактерій, що може бути перспективно для використання їх в якості добавок в дитячому харчуванні.

За даними літератури відомо про хімічний склад кореня лопуха великого, але відомостей щодо місця локалізації біологічно активних речовин безпосередньо в тканинах сировини ми не виявили. Тому гістохімічне вивчення кореня лопуха великого було актуальним.

Мета роботи – анатомо-гістохімічне вивчення кореня лопуха великого та встановлення місця локалізації біологічно активних речовин на гістологічному рівні.

Для досягнення мети необхідно було:

· зробити поперечні, поздовжньо-радіальні та поздовжньо-тангентальні зрізи свіжого кореня лопуха великого;

· вивчити анатомічну будову кореня лопуха великого;

· провести якісні реакції на наявність та локалізацію різних груп біологічно активних речовин.

Об’єкт дослідження – свіжий корінь лопуха великого, заготовлений в кінці першого року вегетації.

При обробці поперечного зрізу кореня 96% спиртом етиловим в клітинах корової паренхіми утворилися кристали інуліну, а при обробці 20% розчином α-нафтолу спиртовим з кислотою сірчаною концентрованою клітини корової паренхіми, паренхіми серцевинних променів та оболонки судин набули фіолетового кольору, що також свідчило про наявність інуліну. Про накопичення вільних цукрів в оболонках судин свідчила позитивна реакція з розчином анілінфталату при нагріванні. Оболонки судин забарвились в жовтий колір.

За даними літератури відомо, що в корені лопуха великого містяться сполуки фенольної природи, місце локалізації яких ми встановили за результатами якісних реакцій. Так при взаємодії поперечних зрізів кореня з 1% розчином феруму(ІІІ) хлориду водним та 10% розчином калію гідроксиду водним клітини корової паренхіми, паренхіми серцевинних променів та оболонки судин забарвились відповідно в темно-синій та жовтий колір.

В клітинах корової паренхіми знаходилися схизогенні канали з вмістом. В результаті проведення якісної реакції з розчином Судану ІІІ, вміст схизогенних каналів, що знаходились в клітинах корової паренхіми, забарвився в оранжевий колір, що свідчило про його ліпофільну природу.

В порах клітин деревинної паренхіми та в зоні камбію присутні амінокислоти, про це свідчив позитивний результат реакції з 0,25% розчином нінгідрину водним при нагріванні.

Отже, в результаті проведених досліджень в корені лопуха великого встановлено місце локалізації деяких груп біологічно активних речовин.

1. В коровій паренхімі локалізуються інулін, сполуки фенольної природи та сполуки ліпофільної природи, що містилися в схизогенних каналах.

2. В паренхімі серцевинних променів містяться інулін та сполуки фенольної природи.

3. В оболонках судин – інулін, вільні цукри та сполуки фенольної природи.

4. В порах клітин деревинної паренхіми та в зоні камбію – амінокислоти.

НАЙЦІКАВІШІ МІСЦЯ СЕЛИЩА БУДИ ХАРКІВСЬКОГО РАЙОНУ

ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Голубка Катерина, Радченко Анастасія вихованки клубу «Краєзнавець» районного центру дитячої та юнацької творчості Харківської районної ради Харківської області,

учениці Будянського ліцею Харківської районної ради

Керівник: Безрукова Тетяна Миколаївна, керівник клубу «Краєзнавець»

РЦДЮТ Харківської районної ради, Почесний краєзнавець України

Ми любимо своє селище. Завдяки зусиллям краєзнавців Буди мають шість об’єктів культурної спадщини, занесених до Державного реєстру нерухомих пам’яток України. У нашому селищі у різні роки працювали і мешкали 18 членів Спілки художників України. Нам є чим пишатись!

Кам’яний Яр (ліс Лахтино). У 1965 р. археолог В.П. Андрієнко проводив розкопки і виявив на південному схилі яру залишки поселення епохи бронзи та скіфського періоду. Ходити туди небезпечно, у лісі повно змій. Напевно, що вони охороняють старовинні скарби.

Урочища Муховате і Дерезувате. Тут розташовані криниці з цілющою водою, які впорядкував у 1766-1768 рр. великий син українського народу Гр. Сковорода під час своїх мандрів по Слобожанщині. Урочище Муховате у травні 2014 р. продано приватній особі, яка біля криниці будує загін для худоби. Громадськість селища, поки що безрезультатно, бореться за збереження урочища.

Будівля станції „Буди” Південної залізниці (вул. Залізнична № 6). Текст меморіальної таблички на споруді « Україна. Будівля 1870 р. Станція Буди Курсько-Харківської-Севастопольської залізниці. Історична пам’ятка. Охороняється законом”. Пам’ятка історії науки і техніки.

За високим парканом руїни старого корпусу № 2 колишнього АТ ЗТ «Будянський фаянс» (вул. Залізнична № 1). Пам’ятка науки і техніки. Методичне руйнування пам’ятки почалося у травні 2011 р.

Будівля Старого клубу (вул. Залізнична № 3). Споруда належала збанкрутілому підприємству АТЗТ „Будянський фаянс”. Будянська селищна рада подала у квітні 2006 р. позов до суду з вимогою повернути будівлю у власність громаді. У 2010 р. будівля перейшла у власність Будянської селищної ради. Текст меморіальної дошки:„ Україна. Будівля 1888 р. у якій були розташовані школи, бібліотека, театр для службовців і робітників фаянсової фабрики визначного промисловця і мецената межі ХІХ-ХХ ст. М.С. Кузнєцова. Світлина будівлі демонструвалася на Всесвітній Паризькій виставці 1900 року. Історична пам’ятка. Охороняється законом”. Пам’ятка науки архітектури та містобудування, історії.

Лікарняний комплекс (вул. Фаянсовщик № 5). Текст меморіальної дошки з портретом М. Кузнецова, встановленої на східній стіні адміністративного приміщення лікарні «Україна. Комплекс споруд 1888 р. Лікарня при «Ново-Харьковской фабрики М.С. Кузнєцова в с. Буды». Історична пам'ятка. Охороняється законом». Пам’ятка науки архітектури та містобудування, історії.

Аварійна сторожка колишнього Свято-Миколаївського храму (пров. Садовий № 1). Текст дошки з малюнком храму: «Україна. Сторожка Свято-Миколаївського храму при фабриці «Товарищества М.С.Кузнецова», споруджена за проектом головного єпархіального архітектора В.Х. Нємкіна, освячена 13 жовтня 1902 р. Історична пам’ятка. Охороняється законом». Пам’ятка науки архітектури та містобудування, історії.

Будянська загальноосвітня школа І-ІІІ ст. № 2 (вул. Радянська № 90). 1905 р. Земська школа змішаного типу. У 2000 р. у школі встановлено меморіальну дошку на честь колишнього учня школи Віжунова Михайла Івановича (13.09.1916 – 07.07.1943) військового льотчика, який направив свій палаючий літак на ворожий військовий ешелон.

Дитячі дошкільні заклади (вул. Гоголя № 5, № 7). Дитячий приют для дітей фабричних робітників було відкрито за ініціативи дружина директора фабрики Олександра Матвійовича Анни Кузнецової у 1901 р. З 1927 р. у маєтку Т. Котляра збудували двоповерхову будівлю для дитячих ясел і садка.

Вікові дуби можна побачити на вулиці 8 Березня і у Южанському лісі (мікротопонім – Свинарник або Підсобне, саме в цій місцевості у 1950-1970-ті роки було підсобне господарство заводу, де зокрема вирощували свиней), у Путилівському лісі, біля станції Буди росте дуб, який посадили у 1887 р.; велика кількість вікових дубів у Башкірівському лісі та у селах Бедряги і Бистре.

Вулиця Матвія Сидоровича Кузнецова. Колишню вулицю заводу будівельних матеріалів, що була поруч із кирпичним заводом М. Кузнецова у 2007 р. перейменували. Це єдина на теренах колишньої Російської імперії вулиця названа на честь «фарфорового короля»

Вулиця 1 Травня ( мікротопонім – Грабілівка). Її забудова почалася у 1888 р. Багато будинків збереглося до нашого часу

Стела на братській могилі учасників громадянської війни на цвинтарі № 1 (вул. Г. Фоміна; мікротопонім – за Гевела, близько цвинтаря компактно мешкали родини Велікородів, яких у селі прозивали по-вуличному Гевели. Коли людина хворіла, казали: «пора за Гевела»). Стела на цвинтарі встановлена у період з грудня 1919 по грудень 1922.

Парк (вул. Фаянсовщик № 18). Закладений наприкінці ХІХ ст.. поруч з фаянсовою фабрикою. До війни парк був як пам’ятка садово-паркового мистецтва з великою кількістю клумб, паркових споруд, тут був літній кінотеатр, музична двоповерхова вежа. Під час війни більшість споруд було зруйновано. З кінця 1940-х років сюди перенесли прах радянських воїнів, які загинули в боях за селище. У 1951 р. на центральній алеї було відкрито пам’ятник «Радянська Армія – визволительниця» (тиражована копія пам’ятника скульптора Г. Петрашевич). У 1990-х рр. пам’ятник демонтовано й замінено на новий. Біля пам’ятника є кілька бетонних плит. Одна з них така «Герой Советского Союза гвардии старший сержант Ощепков Андрей Иванович 1922-1943 в бою за освобождение поселка Буды закрыл своим телом амбразуру вражеского дзота”. 24 серпня 1943 р. розвідник Андрій Ощепков у бою на півночі селища закрив своїм тілом амбразуру німецької вогневої точки. Місце поховання Андрія Ощепкова невідомо.

Стадіон імені Віктора Олексійовича і Юрія Вікторовича Бобрових (вул. Фаянсовщик № 18 А). У 1910 р. на фаянсовій фабриці було створено першу футбольну команду «Будянський футбольний клуб».. На стадіоні грали команди «Динамо» (Київ), «Металіст» (Харків) та ін. Та найбільшу спортивну славу принесли селищу спортсмени-хокеїсти. Заводська команда по хокею з м’ячем «Авангард» була чемпіоном України (1973, 1975, 1979, 1982, 1984 ), переможцями української зони Кубку ВЦРПС (1974). У 2011 р. на стадіоні було встановлено меморіальну дошку: «Этот стадион носит имя почетных граждан поселка Буды Виктора Алексеевича и Юрия Викторовича Бобровых, внесших значительный личный вклад в общественную жизнь поселка, в развитие физической культуры и спорта. Годы деятельности 1970 - 2010»

Будянський ліцей (вул. Пушкіна № 18). Школу для дітей фабричних службовців відкрили 20 жовтня 1890 р.; 31 грудня 1898 р. було відкрито школу для робітників фабрики; травень 1893 р. – відкрито початкове училище; 1911 р. – відкрито народне училище; 1 листопада 1922 р. – відкрито фабрично-заводське училище; 1 вересня 1926 р. – відкрито керамічний технікум, який у 1936 р. переведений до м. Миргород; листопад 2004 р. – Будянська середня школа № 1, реорганізована у Будянський технологічний ліцей і переведена у відремонтоване приміщення колишнього заводського гуртожитку, що було збудоване у 1931 р.

Свято-Озерянський храм селища Буди (вул. Радянська № 43). Освячений 12 листопада 1991 р. високопреосвященим митрополитом Харківським і Богодухівським Никодимом. Напівзруйновану селянську хату більше 20 років всією громадою під керівництвом настоятеля храму протоієрея отця Петра (Пилипчука) будували й розписували (архітектор Людмила Кононович, розписували церкву харківські художники і місцевий мешканець, член Спілки художників України Альберт Плашкін). Храм розписаний у дусі православних церковних канонів, у церкві є ікони ХІХ ст. «Нерукотворний обрус Спаса», «Святого Миколая». У серпні 2014 р. на будівлі церкви встановлено меморіальну дошку з портретом «Кононенко Юрий Савич. Депутат Верховного Совета Украины, основатель фирмы «Лоск». Первый начал строительство Озерянского храма».

Будянська дитяча школа народного мистецтва (вул. Садова № 3). Створена у 1992 р. при фаянсовому підприємстві, розташована у приміщенні молодших класів Будянського ліцею.

«ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВОДОПОСТАЧАННЯ ТА ВОДОВІДВЕДЕННЯ

У МОЄМУ НАСЕЛЕНОМУ ПУНКТІ»

Голякова Євгенія, вихованка гуртка «Геологічне краєзнавство»,

учениця 11-А класу, Ізюмської ЗОШ І-ІІІ ступенів №10

Ізюмської міської ради Харківської області

Керівник: Дегтярьова Юлія Романівна, керівник гуртка

«Геологічне краєзнавство» Ізюмського БДЮТ

1. Водні ресурси – потреба для суспільства;

2. Об’єктом дослідження стало моє місто Ізюм;

3. Головною артерією водопостачання є річка Сіверський Донець;

4. Хімічний склад Синичанського і міського водозабору;

5. Забруднення поверхневих вод відбувається через скиди забруднених