ßÌÙÓχˆ¥ÈÌËÈ ÍÛθÚÛÌÓ-ÔÓÎ¥Ú˘ÌËÈ ˜acÓÔËÒ‰Îfl Û͇ªÌˆ¥‚ Û óÂÒ¸Í¥È êÂÒÔÛ·Î¥ˆ¥ № 2 червень–липень 2009

Informační kulturně-politický časopis pro Ukrajince v České republice č. 2 červen–červenec 2009

Cena: 20 Kč

� Несправедливість щодо Дем’янюка

� «Око за око» візою Європі?

� Вбивство за пісок

� Чеська книга про бандерівців

� Путін проти європеїзації України

КО

ЗАК

И З

-ПІД

ФРИ

ДЛ

АН

ТА!

Фото: Мірослав Сабо

Міжнародний автобусний маршрут Чехія-Україна

Mezinárodní autobusová linka Plzeň-Truskavec

DROZAVA s.r.o. IČO: 28385021Beranových 65, PSČ 199 00, Praha 9, Letňany

Tel. +420-775 300 578; +380-677 985 899; drozava@seznam.cz

Плзень – Прага – Градец-Кралове – Наход – – Кудова Здрой – Кросціенко – Смільниця – Самбір –

– Дрогобич – Трускавець

Від’їзд: Пн, Вт, Ср, Чт, Сб

DROZAVA s.r.o.ТзОВ ДРОЗАВА

Stepan Drozd – Степан Дрозд

3пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

Інформаційний культурно-політичнийчасопис для українців у �еській �еспубліці

№ 2червень-липень 2009, рік XVII ідписано до друку 17 липня 2009

�идає: г. о. Українська ініціатива в ���оцелова 3, 120 00, рага 2, �еська �еспубліка+420 221419821, uicr@centrum.czskype: uicrvocelovaІд. номер: 60448296�озрахунковий рахунок1925774379/0800

Адреса редакції: �асопис “ ороги”,Олдржіхова 33, рага 2, ���еєстрація: &' ��/7044porohy@seznam.cz,http://www.ukrajinci.cz,тел.: +420 222 254 476, skype: porohy

"ад номером працювали: Олекса(івінський (відповідальний редактор),;огдан �айчинець, Ольга 'аритяк, Якуб=лоуги, >озеф Aучек, Анна 'лепарова,Cергій &ахун, �оман Dапороженко,Ірина Ястреб, &аксим лешко.

$удожнє оформлення та верстка:&лена 'алтуарі, Ательє &лас

�асопис друкується із фінансовоюдопомогою *іністерства культури�еської �еспубліки

Dа достовірність викладених фактіввідповідає автор статті. �едакціязалишає за собою право скорочуватиматеріали і виправляти мову, не поділяти поглядів автора. �укописи не повертаються.

POROHYInformaãní kulturnû-politick˘ ãasopis pro Ukrajince v âeské republice (název jeodvozen od ukrajinského “porih” – práh,fiíãní práh)

č. 2ãerven–ãervenec 2009, roã. XVII

Vydává: o.s. Ukrajinská Iniciativa v âR,Vocelova 3, 12000, Praha 2, âR+420-221 419 821, uicr@centrum.czIâO: 60448296ã. ú. 1925774379/0800

Adresa redakce: âasopis Porohy,Oldfiichova 33, 120 00, Praha 2, tel.+420 222 254 476; skype: porohyporohy@seznam.czregistraãní ãíslo MK âR/7044

Na čísle spolupracovali: OleksaLivinsk˘ (odpovûdny redaktor), BohdanRajãinec, Olga KaryÈak, Jakub Dlouh˘,Anna Klepalová, Serhij Machun, RomanZaporoÏenko, Iryna Jastreb, Josef Tuãek,Maxym Ple‰ko.

Grafika: Elena Saltuariova, atelier Elas

Časopis je vydáván s finančnípodporou Ministerstva kultury ČR

червень-липень 2009ı Ó Ì ¥ Í ‡ „ Ó Ï ‡ ‰ Ë

«Ігніс» та «=жерело» виступили в Угорщині; новісторінки ukrajinci.cz; біля пам’ятника Jевченковібуде зеленіше; «�одина» привітала весну; =ень

Kероїв г.о. «Cвобода»; Lарків’янки проти корупції;успішні чеські вчені-українки; «&ила семи

розбійників»; козаки з-під Mридланта; вінничанививчали Європу у �ехії та &оравії.

Ô ‡ Á ¸ Í Â‰ Á Â Í ‡ Î Ó

'озаки-найманці у тридцятилітній війні 1618-1648років: українські вояки служили різним європейським

королям, зіграли значну роль і в історії �ехії.

Û Í ‡ ª Ì Ò ¸ Í ‡Ô ‡ Ì Ó ‡ Ï ‡

Олександр Kончаров повернувся із �ехії, боровся заекологію дніпровського Oукового острова, і за це

поплатився життям.

Ì ‡ ¯ ‡ Ò Ô ‡ ‚ ‡«=ністровський» борщ над �лтавою: у чеській столиці

нарешті запрацював суто український ресторан.

Ì Â Á ‡ Î Â Ê Ì ¥ Ò Ú ¸«(ітератор утін» начитався =енікіна і вказує Dаходу:

«�укі рочь от «&алоросіі». 'ому нашкодить 'иїв,відновивши візу для чехів та решти громадян ЄC?

'оротко: президентська кампанія, Євро 2012,'олочавська вузькоколійка та ін.

Ì ‡ ¯ Ó „ Ó Í ‚ ¥ Ú Û Ô Ó ‚ Ò ¸ Ó Ï Û Ò ‚ ¥ Ú ÛАїч 'іев? &олдовська війна за українців – Україна

знову в стороні. ротести щодо суду над=ем’янюком: � Qімеччині, як і у �осії, також

розгортається антиукраїнська кампанія?

˜ Â Ú ‚ Â Ú ‡ ı ‚ Ë Î fl«Dелену карту» за півроку отримав поки що лишеодин іноземець – слюсар з України. �ехія не хочехворих заробітчан – вимагає медичну довідку для

візи над 90 днів. Dапис у чеське консульство –через Інтернет-аплікацію visapoint.eu.

Í ‡ Î Â È ‰ Ó Ò Í Ó Ô"ові книги: &. &атіос: &оскалиця. �. Qестайко: Aореадори

з �асюківки. =ж. �олінг: 'азки барда ;ідла. (. =ашвар:&олоко з кров’ю. R. ;лан: �одом із 'K; - Cистема утіна. &.

Cиручек: ;андерівці – герої чи бандити? (чеськ.) Ю.�инничук: Kи-ги-и...(чеськ.). "ова музика: �осава: Aепер іпотім. =руга �іка: Best 1999/2009. ��: (адо. Lюк: &амина

юність. Cтрічка: &ихайло Іллєнко: Очікуючи вантаж нарейді MУ�OОУ біля пагоди. Анекдоти, сканворд.

êÂÁ˛Ï ˜ÂÒ¸ÍÓ˛.Resumé v češtině

18

–1

91

0–

11

4–

74

–7

22

–2

6

червень-липень 2009

20

–2

11

4–

17

8–

9

ı Ó Ì ¥ Í ‡ „ Ó Ï ‡ ‰ Ë

4 пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

«І�нiс» та «Джерело»виступили в Угорщинi

Надзвичайно активна, хоч і не так вже й численна, українськаменшина в Угорщині. Передусім тутешнє «Товариство українськоїкультури» проводить багато заходів. В країні проживає понад 5тисяч українців-громадян УР. Це значно менше, ніж у Чехії, алеставлення угорців до меншин можна оцінити як «королівське».Державне самоврядування українців Угорщини – це зовсім іншасистема роботи й співпраці з державними і місцевими структурами.На початку фінансової кризи угорський парламент провів значнізниження видатків з державного бюджету, але на високу якістьпроведення «Днів Тараса Шевченка» це не вплинуло. Заходи знагоди 195-річчя з дня народження поета розпочалися у містіВарпалоті. Свято організувало місцеве самоврядування українців засприяння мерії міста. На вечір запросили і друзів з Чехії, і йогоокрасою стали виступи танцювального ансамблю «Джерело» тагурту «Іґніс». Після закінчення концерту з привітальним словомвиступили Голова Державного самоврядування українців Угорщиниі Товариства української культури Ярослава Гортяні та мер містаАрпад Немет.

Cайт ukrajinci.cz має новий вигляд сторінки. Її було впершепідключено до Інтернету у 2003 році. Тоді це для УкраїнськоїІніціативи був початок електронного спілкування з громадою. За всіроки, що сторінка діє, веб-майстри намагалися подавати актуальнуінформацію передусім про події українського життя у Чехії. Сайтпоступово заповнювався інформацією двома мовами, а такожкороткий анонс англійською мовою. Ukrajinci.cz надають читачевіможливість глянути на архів часопису «Пороги» у форматі .pdf,скачати корисну інформацію про різні організації чи установи,діяльність яких пов’язана з українським життям в ЧР. На відміну відстаршої, нова версія має намір докладніше розрізняти теми упідрозділах, наприклад, «діаспора-ЧР», «діаспора-світ», «публікації-статті», «актуально», «школа-дітям». У «фотоархіві» розраховуєтьсяна поступове заповнення сторінки згідно з акціями громади.Підготовкою нового веб-сайту зайнялася компанія «Гумлнеткреатив», що має УІЧР надати більшу надійність нової сторінки.«Проблема таких сайтів полягає й у двомовності, що стає частоюпричиною неоперативності сторінки, – вважає Ян Фішера,працівник фірми і співавтор сторінок. – Мета веб-майстрів –достойна форма чеської й української мов». Відвідувач сторінокзможе також подивитись цікаві для нього перекази. Дякуючи діючійсторінці до секретаріату Української ініціативи впродовж останніхдвох років звертались десятки (якщо не сотні) людей із різнимизапитаннями, втримували активний зв’язок з організацією. Нинівеб-сторінка – це права рука кожної організації. Якщо Вам цікаводовідатись більше, хочете помістити цікаві фотографії чи статті,відгукніться до нас і пишіть за електронною адресою:uicr@centrum.cz. дар

«Родина» привiтала веснуПразький творчий колектив «Родина» чарує розвитком своїхталантів. Українцям на чужині бракує живого спілкування якміж собою, так і з мистецтвом, і «Родина» намагається бутиносієм як першого, так і другого. Ще й заходи проводить насаме вулиці Умнєлецка (Мистецька). 3 травня цього року тут, ушколі в районі Голешовіце чеської столиці, чимало глядачівніби повернулись на Батьківщину, слухаючи пісні заслуженоїартистки України Антоніни Осипчук чи лауреата естраднихконкурсів та фестивалів Святослава Тацюка. А молодийталановитий диригент колективу Олег Кузик зачарував публіку– співом хлопців у чотири голоси, не кажучи вже про самихмузикантів Ярослава Дмитраха (акордеон), Мирослава Русина(кларнет), Юрія Тедеощука (гітара)та Олега Кузика (скрипка).Зачарувала своїм співом і молодасолістка Христина Маркевич.Неможливо не відзначити молодийтанцювальний гурт з йогокерівником Оксаною Кушніренко,який зустрічали оваціями. Булипрочитані гумористичні твори,шведський стіл, танці, де малиможливість поспілкуватися закелихом вина, а ще і потанцюватиусі присутні, без чого не буваєакцій цього колективу. Органі-затор свята Йосип Климковичробить все для того, щоб вечорипроходили на доброму рівні іпіднімали настрій як виступа-ючим, так і глядачам.

Ольга Каритяк

Дарiя Любачiвська та Вiктор Райчинець за добру забавуотримали в Угорщинiоплески та подарунки

Завершальним акордом став великий концерт 29 березня уБолгарському будинку культури угорської столиці. Багатукультурну програму окрасили й учасники танцювального ансамблю«Джерело» та гурту «Іґніс». Приємно було спостерігати, що майжеполовина гостей у доволі заповнених залах розмовляли угорською.Не тому, що забули українську, а тому, що це були угорці, якимцікаво подивитися на український концерт. «Угорці люблятьукраїнську пісню і культуру, часто приходять відвідати наші акції», -розповіла гостям з Чехії Ярослава Гортяні. Голова угорськоготовариства також скликала президію Європейського КонгресуУкраїнців (ЕКУ). Обговорено було дотримання принципівМеморандуму про співпрацю у питанні українських національнихменшин, узгодженого між Світовим Конгресом Українців,Кабінетом Міністрів України та Секретаріатом Президента України.ЕКУ серед інших пунктів вважає пріоритетним напрямкомзабезпечення прав автохтонного українського населення у Східнійта Центральній Європі. Члени президії ЕКУ побували навідзначенні Шевченківських днів, ознайомилися з громадськоюроботою осередків національного самоврядування та зустрілись ізпредставниками угорських міських інституцій, що в нелегкий часфінансової скрути підтримали діяльність українців. дар

Новi сторiнки ukrajinci.cz

� i л ь ш , н i ж п р о с т о а в т о н а п р о к а т ! ! !www.orangerent.cz,

не соромтеся нам писати: info@orange-rent.cz,чи дзвонити: +420 222 281 121.� а є м о д о р у ч е н н я д л я п о ї з д о к з а м е ж i Є � !

5пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

Бiля Шевченкабуде зеленiше

Відділ культури мерії столиці Праги утравні цього року додатковоопублікував рішення інституції щодовстановлення пам’ятника ТарасуШевченкові на празькому Сміхові.Інституція інформувала Українськуініціативу про те, що «пам’ятникиважливі для творення міськогодовкілля, та їхнє регульоване вста-новлення у рамках урбаністичногорозвитку міста відображає станісторичної свідомості суспільства».Місце встановлення пам’ятникаШевченкові стверджує поважність такого вибору. Урядовцівважають, що основна дошка пам’ятника доволі масивна, томурекомендується розмістити навколо Кобзаря більше зелені, яканейтралізувала б сучасний контраст каменя і зелені. Утім, міськийвідділ культури підтвердив, що пам’ятник у цьому місці не маєвпливу на характер зони пам’ятників архітектури в празькомукварталі Сміхов.Медіальна дискусія навколо пам’ятника Шевченкові тривала також ів червні, коли скандальний скульптор Давід Черни повинен буввивезти своє «мистецтво», яке валялося на газоні площі Кінських –залишки «танку №23», танку, який стояв тут від 50-х років минулогостоліття як згадку про визволення Праги радянськими військами.Черни цей танк перемалював у рожевий колір на початку 90-х років.Торік, у розпал російсько-грузинського конфлікту, його залишки –передню частину, пофарбовану також в рожевий колір з білоюлінією посередині (символ окупації 1968 року), самовільнорозмістив на цьому місці. Тривалий час мерія Праги 5 закликалаЧерного «легалізувати» це «мистецтво», однак Черни ігнорував цізаклики. 12 червня, під час вивозу цього рожевого металолому довласника – Військового історичного музею, Черни назваврозміщений неподалік пам’ятник Шевченкові «не надто гарним»,що він «також не мав дозволів» тощо. Очевидно, Черни вважаєвершиною мистецтва свою прославлену турецьким туалетом«Ентропу». пор

День Героїв г.о. «Свобода»Члени Міжнародного об’єднання «Українська Свобода», приякому діє осередок Всеукраїнського об’єднання «Свобода» уЧеській Республіці, відзначили День Героїв 31 травня цьогороку у кінотеатрі «Ілюзіон», що в празькому районі Виногради.На зустрічі був показаний художньо-документальний фільм«УПА. Тактика боротьби», після чого перед присутнімивиступила ветеран УПА, багаторічний в’язень сталінськихконцтаборів Павліна Беноні. Вона розповіла про нелегкуборотьбу ОУН-УПА за незалежність України. Також іздоповіддю виступив заступник голови чеського осередку«Свобода» з ідеологічних питань Олег Зайнулін. На зустрічітакож були присутні прихильники Всеукраїнськогооб`єднання «Свобода» з Німеччини та білоруські націоналісти.Вечір завершився виконанням гімну українських націоналістів«Зродились ми великої години».«Свобода» також провела ряд інших акцій – привіталапрекрасну половину із Днем Матері, організувала поїздку зЧехії півтора десятка уболівальників до Туреччини дляпідтримки ФК «Шахтар» у матчі проти німецького «Вердера»та ін. Як повідомив ОлегЗайнулін, чеські прихиль-ники «Свободи» поїдутьдо Німеччини на суд надІваном Дем’янюком –висловити свій протест.

ВО «Свобода»

Чеська організація «Oziveni» та асоціація жінок Харківщини «Берегиня»обмінялися досвідом формування прозорого бюджетного процесу. Зафінансового сприяння фонду Сороса, харківські жінки-депутаткимісцевої влади відвідали Прагу та Брно, де зустрілися із представникамичеських організацій, які борються із корупцією, зокрема, місцевимвідділенням Transparency International, депутатами мерії міста Праги,опозицією у 1-му столичному районі, а також із їхніми колегами у Брні тамістечку Ланшкроун. Акція відбулася з допомогою УІЧР та часопису«Пороги». Як розповіла голова «Берегині» Любов Чуб, харків’янидивувалися прозорості влади у Чехії, хоча «представники «Ожівєні»нарікали, що факт корупції у ЧР довести дуже складно». За словами Л.Чуб, громадські організації Чехії мають право проводити громадськийаудит: «І не просто проводити, а отримувати на це замовлення. Громадськіорганізації укладають договори з міністерствами. У нас (в Україні) владасама по собі працює, і сама себе перевіряє. У Чехії владі складно силовимиметодами змусити представників громадськості написати ту чи іншудовідку. Ті, хто замовляє аудит, самі зацікавлені простежити за витратоюгрошей». Президент «Берегині» відзначила, що «Євросоюз навіть виділивЧехії кошти на закупівлю спеціальних апаратів зі швидкіснимІнтернетом, які встановили в чеських містах. Тепер будь-якийгромадянин може скористатися послугами цих апаратів: швидко знайти іпрочитати будь-який документ, який був прийнятий в міській, обласнійчи районній радах», – додала Л. Чуб. В червні чеські колеги з «Ожівєні»відвідали Харків із візитом-відповіддю, де влаштували прес-конференцію, спілкувалися із громадськістю, представниками влади тавідвідали село Соколово у Зміївському районі, де воювала з фашистамиармія Людвіка Свободи. ол

Пражани та Харкiв’яни у селi Соколово

Харкiв’янки проти корупцiї

+420 266 032 188, 286 888 709

ı Ó Ì ¥ Í ‡ „ Ó Ï ‡ ‰ Ë

6 пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

Українки серед успiшнихучених в ЧР

Серед двадцяти чотирьох молодих вчених, нагороджених за роботув Чеській академії наук, є двоє українок. Тетяна Остапчук працює вІнституті фізики, а Вікторія Потеря – в Інституті фізичної хіміїЯрослава Гейровського. Як вони кажуть, Прагу обрали тому, що тутсприяють науковцям, і що це близько від рідної країни. Однак,Вікторія Потеря повернулася до Чехії після студій в університеті аштаті Джоджія, США. Тетяна Остапчук також приїхала до Праги зістажування в Німеччині: «Умови відрізняються, але в чеськомуінституті ми маємо відмінні пристрої! Таких я б не знайшла ані вУкраїні, ані в багатьох європейських країнах», – каже вона. ТетянаОстапчук досліджує матеріали, придатні для електроннихпристроїв. Вікторія Потеря, серед іншого, займається іонноюхімією. Дівчата абсолютно вільно розмовляють чеською, що є середіноземних вчених АН ЧР унікальним явищем – вони частоспілкуються лише англійською.Тетяна Остапчук за допомогою бабусі виховує двох синів. «Критеріїоцінок у премії АН ЧР не сприяє жінкам із дітьми, бо нагородуможуть лише науковці до 35 років, які працюють повний робочийдень у навчальному закладі. Вагітність, відпустка для догляду задитиною, неповний робочий день, – ці обставини не дають права нанагороду, і це неправильно», – вважає Тетяна. Вона закінчила у 1997році фізичний факультет Київського університету імені ТарасаШевченка, спеціалізація «Фізика твердого тіла». У 1994-1996 рокахпрацювала в лабораторії електронної мікроскопії при АН України.Від 1998 року працює у Празі з «хитрими матеріалами» длямобільних телефонів, комп’ютерів, принтерів, мікрофонів,фукусових механізмів у фото- та відеокамерах тощо. Бере участь убагатьох міжнародних проектах, симпозіумах і конференціях. У2006 році отримала стипендію L'OREAL ЧР для жінок в науці. Єоднією із активісток Форуму Українців ЧР. aktualne.cz

Вченi-українки в ЧР Т. Остапчук та В. Потеря

Чеськi й українськi дiти грали спiльно

Мила семи розбiйникiвДві танцювально-театральні вистави на мотиви легенд прокарпатських розбійників влаштувало у празькому театрі«Понец» та Кутній Горі студіо «Лайт». Поема Віктора Дика«Мила сімох розбійників» стала віддаленою мотивацією длячеських (празьких) та українських дітей із закарпатського селаРічка на Міжгірщині.Минулого року керівник студіо «Лайт», празька вчителькаЛенка Третіагова звернулася до УІЧР та товариства «Людина вскруті» з проханням порадити сільський дитячийтанцювальний колектив, з яким би чеські діти могли б спільновиступити на якомусь літньому фестивалі. Чехам булозапропоновано спробувати співпрацювати із колективом уРічці, яким керує вчителька німецької мови Ганна Бабець і прояку свого часу ЧТ знімало документальний фільм. Співпрацяналагодилась, і чеські та українські діти минулого рокувідіграли виставу на чесько-українському фестивалі вКолочаві. Цього року чехи вирішили запросити українськихдітей, які ще ніколи не були за кордоном, до себе. Протягомпівроку важко готувалися документи, але українські діти, небез пригод на кордоні, таки приїхали до Чехії. Посприяла їм уцьому транспортна фірма «Рега».Суть вистави така: «мила» не хотіла прив’язуватись до когось івирушила з розбійниками, зобов’язавшись любити всіходнаково. Танцювали та розповідали поему, написану напочатку 20-го століття, двома мовами чеські та українські діти(від 8 до 18 років) спільно: «Милу», або ж «Ержіку», гралаБарбора Беранова з Праги, головного розбійника – ОлександрГичка з Річки. Проводили репетиції та проживали 13українських дітей в Основній художній школі в 5-му районіПраги. Також вони відвідали празький зоопарк та мали багатоцікавих екскурсій. Під час прощання чеські однолітки вручилиїм чимало подарунків, були сльози й емоції. Пражанипообіцяли повернутися влітку до Річки за умови, що зновуспатимуть з кошенятами на сіні. Наталя Тумарець

У К РА Ї Н С Ь К И Й К Л У БОлдж ріхов а 33, Прага 2-Нуслепрац ю є: вт–сб . 15–20, нд 10–18.Тел. 222 254 476, 728 334 861Щ и р о з а п р о ш у є м о !

7пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

Результати матчів ФК «Форум Українців» оголошуються в щотижевих новинах українською

мовою на радіо Ro Regina 92.6 Mhzщопонеділка o 19:25 та публікуються

на Інтернет-сторінках http://www.ukraine.czРозклад матчів публікується в українському часопису

«Пороги» та форумі www.tereveni.cz

ДЯКУЄМО НАШИМ УБОЛІВАЛЬНИКАМ ЗА ПІДТРИМКУ, БУДЬМО!

З питань співпраці телефонуйте капітанові ЕдуардовіДанилашу – 608 245 862

До Чехії повернулись запорожці. Козацькийфехтувальний гурт з містечка Фридлант в Чехах узявучасть у традиційних «Валдштейнських славностях», якікожні два роки влаштовує мерія цього міста підпольським кордоном, неподалік Ліберця, з метоюрозвитку туризму. 16–17 травня були влаштованіпоказові вистави битв та проводів містом періодуТридцятилітньої війни 1618–1648 років. Урочистостіприсвячуються історичному бою між австрійськимиімператорськими військами на чолі з Валдштейном зодного боку та шведами – з другого. Албрехт зВалдштейна був володарем Фридланта від квітня 1621року протягом 12 років, і місто відзначилось небувалимекономічним зростанням. Козаки-найманці воювали набоці Валдштейна. Якуб Длоуги

Вiнничани вивчали Європу у Чехiї та Моравiї

Празький інститут європейської інтеграції «Европеум» разом ізПодільським центром соціальних технологій влаштували спільнийпроект, присвячений розвитку громадського суспільства в Чехії таУкраїні. Представники громадських організацій та журналісти зВінниці спочатку відвідали Чеську Республіку, де бесідували зколегами з «Людини в скруті», Харити ЧР в Оломоуці, професоромСільськогосподарського університету в Сухдолі під Прагою,ознайомились із роботою екологічного центру «Слуняков»,зустрілись і з політиками – скажімо, головою чеського парламенту

Вiнницьким журналiстам у Чехiї сподобалось, спробували й регiональне пиво «Лiтовел»

Мірославом Влчком, заступниками міністра охорони здоров’я,заступниками мера міста Оломоуц чи старостою містечка Намєштьна Гане Мартою Гусічковою, відвідали з екскурсіями цікаві місця уЧеській Республіці – наприклад, винні підвали у Мєлніку абопивзавод «Літовел». Українці цікавились в основному податковимзаконодавством, системою медичного страхування, фінансуванняммісцевих проектів зі структуральних фондів ЄУ тощо, і дужедивувалися значній відкритості політиків і громадських активістів уЧехії. «Чеський – вже третій парламент, у якому я була, – відзначилаголова вінницької делегації Оксана Яцюк. – і жодного разу не була вукраїнському. Не уявляю, чи можу я просто так, як громадянка,потрапити у Верховну Раду України, та навіть і обласну не безпроблем». Водночас вінничани не забували рекламувати йбатьківщину: кожному співбесідникові дарували українськіцукерки та інші сувеніри. Згодом їхні чеські партнери АлешПржихістал з «Европеума» та Марта Коздас із ЇглавськогоЄвроцентру відвідали Вінницю, де виступили в місцевих радіо та нателебаченні, в ток-шоу на тему «Чи є українці європейцями?»Інформаційну та перекладацьку допомогу вінничанам надавали,серед інших, і представники УІЧР та часопису «Пороги». Посприявспільному проекту журналіст Ондржей Соукуп із «Господарськихновин», фінансову підтримку проекту надав Фонд Відкритогосуспільства. ол

Ô ‡ Á ¸ Í Â ‰ Á Â Í ‡ Î Ó

8 пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

Т е к с т : С е р г i й М А Х У Н

...Не минуло й року після початку Тридця-тилітньої війни, як запорозькі козакиопинилися у самісінькій гущавині конфлік-ту. У серпні 1619 року імператор ФердинандII Габсбург направляє до Речі Посполитоїсвоїх послів із проханням допомоги. АлеСигізмунд III Ваза тільки-но завершиввиснажливу війну з Московією, тож макси-мум чим він міг допомогти союзникам-католикам – направити в якості кондотьєрів(найманців) козаків, що залишилися позареєстром (із 40 000 учасників кампанії донього увійшли лише 6000).

Козаки під УжгородомУ жовтні 1619 року, в розпал облоги Віднячехами та трансильванцями (угорцями)князя Бетлена Габора, у Закарпаттявторгається 10-тисячний корпус запорожцівна чолі з полковниками Кличковським таРусиновським. 22 листопада козаки поблизуГуменного розгромили трансильванців підкомандуванням князя Юрія Ракоці. Незаба-ром запорожці взяли в облогу міста Кошицей Пряшів, та своїми діями фактично зірвалиплани військ Антигабсбурзької коаліції,

змусивши їх зняти 27 листопада облогуВідня. Бетлен Габор, який уже отримав із рукугорських магнатів корону ІштванаСвятого, полишив надії на розгромненависних Габсбургів. Проте через відмовуавстрійців виплатити належні гроші,запорожці у середині грудня 1619 рокуповернулися на Січ.У січні 1620 року через Польщу до Моравіїна допомогу католикам вирушив корпуслегкої кавалерії «лісовчиків» під команду-ванням полковника-шляхтича ОлександраЛісовського. Вже з перших днів після вступуна землі бунтівників вони «відзначилися»серією жорстоких акцій: випалювалися йграбувалися всі некатолицькі міста, замки,храми. Козаки пройшли Моравію з північ-ного сходу на південний захід від ВолоськихМізиріч до Мікулова, але вже в околицяхВідня зазнали поразки від численнішихзагонів протестантів, що переслідували їх,втративши в бою до 1000 вояків убитими.Кондотьєри-запорожці, які залишилисяживими, повернулися до Моравії. Платнючасто затримували, тож тягар витрат лягавна плечі місцевого населення.

В поході на «Білу Гору»Коли став очевидним той факт, що корольАнглії не надасть дієвої допомоги своємузятю, обраному на чеський престолФрідріху, становище чеських протестантівстало важким. Тактика операцій в усіхнапрямах не принесла їм успіху. Тим часомімперці, отримавши допомогу від іспанців іполяків, почали поступово звужуватикільце навколо Праги, де безтурботнийФрідріх – «король на одну зиму» – дававнескінченні бали. Запорожці Лісовського,спаяні і досвідчені на горнилах конфліктівна кордонах Московії та в Причорномор’ї зкримськими татарами й турками, такожбули серйозною силою. Вдалий маневрвідступаючої армії протестантів ХристіанаАнгальтського дозволив їй зайняти 6листопада 1620 року Білу Гору – стратегічноважливу місцевість на захід від Праги.Католицька армія мала відчутну чисельнуперевагу – 28 000 солдатів проти 21 000 упротестантів; проте вона нівелюваласяхорошою позицією армії Антигабсбурзькоїкоаліції, до якої належали чехи, моравани,австрійці, німці, угорці, голландці. Їм

Козаки-найманцi у тридцятилiтнiй вiйнi

1618–1648 рокiв300 рокiв тому українськi вояки служилирiзним Эвропейським королямЭ

«Небагато рук добровільно взялося б за зброю зарадидержави, через інтереси государя; заради віри охочехапався за меч купець, художник, землероб», – зазначав усвоїй фундаментальній праці «Тридцятилітня війна»німецький письменник Фрідріх Шиллер. Розділенняцерков спричинило тісніше об’єднання держав, але зкожним роком конфлікт дедалі більше втрачав суторелігійне забарвлення. В арміях і католицьких, і протес-тантських правителів нерідко служили представникиантагоністичних релігій. Православні українські козаки, восновному січовики, також узяли вельми активну участь уцій першій загальноєвропейській війні, що розпочалася зантигабсбурзького повстання в Чехії та Моравії.

9пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

протистояли німці (здебільшого баварціголови Католицької ліги герцога Макси-міліана), іспанці, італійці, валлони, полякита запорозькі козаки (майже 3500 нашихземляків, тобто понад 12 відсотків загальноїкількості сил Антигабсбурзької коаліції).Битва, що вирішила долю чеської незалеж-ності на цілих 300 років, тривала трохибільше години. Краща виучка, дисципліно-ваність лігістів та імперців переважилазастосування їхніми противниками супер-сучасних здобутків голландської військовоїшколи. Важкі іспанські терції, що викорис-товувалися католицькою армією в цій битві,«доживали» останні роки. Лобова атака направому фланзі з виходом у центр порядківпротестантів принесла успіх католикам.Козаки взяли діяльну участь у знищеннічеської піхоти графа Турна у районімисливського парку: полонених вонинамагалися не брати. Загальні втратипротестантів були великими – понад 5000вояків. Переможці втратили 250 убитих іпоранених.

...зі страшним криком1631 року 2000 козаків у складі військгенералісимуса «Священної Римськоїімперії» Альбрехта фон Валленштейна, якийцінив їх вище за польських крилатихгусарів, брали участь у бойових діях у Силезіїпроти військ саксонського курфюрстаІоганна-Георга – союзника шведів. Невдалуспробу залучити на свій бік запорожцівздійснив шведський король-полководецьГустав II Адольф. Проте спроба шведсько-українського союзу виявилася невдалою, аледуже скоро до неї повернулися король КарлX Густав і гетьман України Богдан Хмель-ницький, які 1657 року уклали разом ізтрансильванським князем Дьєрдем Ракоцитаємний договір про розподіл РечіПосполитої. Вже під час Північної війнигетьман України Іван Мазепа в 1709 роцізнову спробував змінити «вектор» – ізмосковського на стокгольмський... Володимир Січинський в книзі «Чужинціпро Україну» навів цікаві дані про участькозаків у бойових діях на боці імператора уЛюксембурзі. У тижневику Gazette de Franceза 1633 рік знаходимо відомості про діїчотирьохтисячного загону запорожців підпроводом полковника Тараського. Післяпершої невдалої атаки «козаки напали нафранцузів зі страшним криком; наші людине звикли до такого крику, так злякалися,що кинулися бігти й відступили до болотана іншому березі річки». Австрійськекомандування створювало із лютих хорва-тів-«гренцерів» і запорожців легкі кавале-рійські полки та ескадрони, які здійснювалиспустошливі проникаючі рейди у північнута північно-східну Францію.Вербували запорожців зазвичай у Люблініта Львові емісари Габсбурзької імперії.Пункти збору були в Силезії в містечкахБітум і Брізі, де розташовувалися таборикондотьєрів. Аванс козаки отримували щена території Речі Посполитої, і вже тамформувалися сотні; запорожці діставалисямісця призначення на конях. Так, улітку

1635 року в Бітумі знаходилосядо 2000 запорожців. Умовислужби найманців визначалисяугодами (контрактами). Деякіпункти угоди між Габсбургами такозаками від 23 вересня 1635року опублікував українськийісторик Олександр Баран, якийпрацював у віденських архівах.Простий запорожець отримувавщомісяця до 6 талерів, хорунжий– 50, капітан – 100, а їхній командир,полковник Павло Носковський, –200 талерів; на ті часи це буладійсно астрономічна сума. Пункт6 і 7 угоди виглядали так: «Військо можевживати свої старі права та звичаї, які вонивживали на терені польської держави»;«Полонених можуть тримати за викуп, завинятком генералів та вищих офіцерів, якихмусять видати імператорській владі».

Невдячні європейські«роботодавці»Щоб тримати «дітей вольниці» під контро-лем, Носковський вживав найсуворішихзаходів покарання, аж до страти. Козаки зтабору у Брізі рушили через ЦентральнуНімеччину до Люксембурга та Ельзасу. Натой час французи окупували Бельгію, щознаходилася під владою союзників австрій-ців-іспанців. Саме мобільні частинихорватів і козаків своїми проникаючимирейдами в тил французів змусили їхперейти до оборони і залишити Бельгію. Улютому 1636 року двохтисячний кавалерій-ський полк козаків у складі корпусухорватського генерала Ізолані через рікуМаас біля Вердена увірвався до провінціїШампань; союзники розгромили розквар-тировані там французькі частини й полк ізбагатою здобиччю (в тому числі й 60 000франків викупу) повернувся доЛюксембурга.Але умови контракту австрій-ський уряд повною мірою невиконував, тому восени 1636року більшість українців зали-шає театр бойових дій. На шляхудо батьківщини, в Силезії,кондотьєри піднімають бунт,вимагаючи негайного розрахун-ку. Невдячні австрійці висилаютькаральний корпус, який розгро-мив полк запорожців і змусив їхперейти імперсько-польськийкордон. Проте частина козаків(до 3000) залишилася на службіімператора і влилася в арміюфельдмаршала Геца. Вони бралиучасть у взятті Хехста, Дортмун-да, Верла і Гамма.

У боях із московітами1632 року Московія оголосила війну РечіПосполитій, фактично виступивши узагальноєвропейському конфлікті на боціантигабсбурзького блоку. Цар МихайлоРоманов, родоначальник нової династії,бажав укріпити свої позиції в державі, якаще не забула жахи Смутних часів (війна –чудовий засіб відвернути увагу підданих віднагальних проблем!). Досягнуши угоди зіШведським королівством, московіти кину-лися відвойовувати Смоленськ. Поляки йлитовці, побоюючись можливого втор-гнення шведів, були змушені тримати насвоїх північних і західних кордонах значнівійськові контингенти. Король РечіПосполитої Владислав IV міг виставитипроти московітів лише 9000 вояків. 20000православних запорозьких козаків, якіприсягнули королю-католику, чесно вико-нували свій обов’язок васалів, воюючитакож проти православних північнихсусідів. Відзначилися у Смоленській війніТарас Федорович (Трясило) та БогданХмельницький, який отримав за хоробрістьіз рук польського короля шаблю. 10 квітня1634 року в битві під Щелкановим армію

Kартина художника Юзефа Брандта«Козаки Лiсовича тренують стрiльбу з лука», 1885.

Козак на однiй iз скульптур у КутнiйГорi бiля храму Святої Барбори.

Û Í ‡ ª Ì Ò ¸ Í ‡ Ô ‡ Ì Ó ‡ Ï ‡

10 пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

Олександр Гончаров народився в селіМежиріччя Сторожинецького районуБуковини. У 1990-х очолював фірму зпродажу продуктів. Кілька років жив уЧехії. «Із Сашею ми познайомилися 1996-го,– Моніка переглядає сімейні фотографії. –Мені було тоді 18. Стали жити разом. 11років тому в нас народився син Саша, за рік– донька Монічка. Назвали їх як нас. У 2004-му родина переїхала до України. Оселилисяна Жуковому острові. Розчистили ділянку,звели дерев’яну хату, умеблювали її.Олександр спочатку працював у таксі,згодом звільнився. Останнім часом гостривножі й ножиці працівникам ресторанів,піццерій, кафе. Моніка доглядала дітей,ловила рибу. З чоловіком спілкуваласячеською.

Вбили за пiсокОлександр Гончаров забороняв

намивати його з Днiпра

Т е к с т : Р о м а н З А П О Р О Ж Ч Е Н К О

26 травня у Києві вбили 58-річного ОлександраГончарова. Він вимагав припинити намив піску наЖуковому острові, скаржився на працівниківгідронамиву до міліції та прокуратури. «Нема могоСашика, – плаче вдова Моніка Матеова (30). Вона –чешка. Розмовляє ламаною російською. – Якзгадаю, як його забивали, так сама жить не хочу.Все сталося на моїх очах».

Дружина-чешка показує будиночок,у якому мешкала разом iз покiйним.

Захисник острова з родиною.

Подвір’я Олександра й Моніки – на косі, щовідходить від Жукового острова. Дістатисявід дороги можна вузькою стежкою. Поряд

московитів було розгромлено: легка кіннотаТ.Трясила відіграла визначну роль у ційвікторії. Полянівський мир 1634 рокузавершив украй невдалу для Москви війну, іРоманови відклали свої плани експансії взахідному і північному напрямках щонай-менше на 20 років.

Сірко та Хмельницький у ФранціїПам’ятаючи про звитяги запорожців уБельгії і Люксембурзі, уряд Франції в 30 –40-х роках здійснив декілька спроб залучитиїх на свою сторону. Богдан Хмельницький,який обіймав посаду військового писаряВійська Запорозького, у складі делегаціїстаршини (серед якої ми вперше зустрі-чаємо й Івана Сірка) у вересні 1644 рокузустрічався у Варшаві з послом Франціїграфом де Брежі. Саме останній і порадивкардиналу Джуліо Мазаріні взяти козаків наслужбу: «Цими днями був у Варшаві один ізстаршин козацької нації полковник Хмель-ницький... Ця людина освічена, розумна,сильна в латинській мові. Що стосуєтьсяслужби козаків у його величності, то, якщовійни з турками не буде, Хмельницькийготовий допомогти мені у цій справі».Нарешті у жовтні 1645 року після тривалихпереговорів полк запорозьких козаків(приблизно 2500 вояків, із них майже 800кавалеристів) морським шляхом черезпольський порт Гданськ прибув до фран-цузького порту Кале. Умови контрактупередбачали виплату рядовому козаку 12талерів на місяць, сотникам і полковникам –100–120 талерів. Є припущення (між тимдокументально не доведені), що команду-вали січовиками полковники Іван Сірко таСолтенко. Всупереч усім законам військової науки,запорожці хитрістю (досвід взяття Кафи,Трапезунда, Синопа став у нагоді!) черезморські ворота увірвалися до центральнихфортів фортеці Дюнкерк. Іспанці підписаликапітуляцію 11 жовтня 1646 року. Французибагато років безуспішно намагалися захо-пити цей «ключ від Ла-Маншу». Але знову,як і в імперії, козаків обдурили «робото-давці». Частина їх повернулася до України,інші залишилися у Фландрії (голод змусивїх піти у «прийми» до фламандок).Через три роки на українських землях,майже одночасно з підписанням Вестфаль-ського миру, розпочалася Національнареволюція. Досвід, що набули запорожці підчас Тридцятилітньої війни, знадобився їм убитвах із регулярними військами РечіПосполитої. Козаки-кондотьєри в Європі –це аж ніяк не фантастична казка, хоча цятема потребує більш виваженого підходу,постійної роботи істориків у архівах.

11пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

із хатою – кілька наметів, стільці, складенідошки, зварювальний апарат, міні-електростанція, алюмінієвий моторнийчовен. До ніг лащиться кіт Баро. Біляочерету складені вудочки. «Усе з Сашикомудвох робили, стягували, – Моніка показуєбудинок. Він стоїть на підвищенні – напеньках зі зрізаних верб. Жінка каже, що такхаті не загрожують весняні повені. – Намтак добре тут було, ніхто не заважав. Як ураю». Позаторік чеський суд позбавивОлександра і Моніку батьківських прав.«Наш син Сашик утік був із дому, –пояснює. – Міліціонери його спіймали,прийшли до нас. Написали, що в нас неманалежних умов для дітей, передалидокументи до чеського суду. Нас ніхтонавіть не слухав. Сашика забрали допритулку, Монічку я заховала».Перед Великоднем 19 квітня за 500 м відбудинку Гончарова з’явився земснаряд. Віннамивав пісок на берег, звідки йогозабирали вантажівки. За кілька дніввиросли гори висотою кілька десятківметрів. Гончаров вважав, що русло Дніпрастане глибшим і його хата зсунеться у воду.«Саша питав у людей, які працювали наземснаряді, чи є у них дозволи, – згадуєМоніка. – Адже це заповідна зона, тутнереститься риба. Його посилали, та й усе».Олександр скаржився міліціонерам. Тіприїздили, оглядали, однак земснарядпродовжував працювати. «Потім вониприйшли до нас, – продовжує. – Ще одиндзвінок у міліцію – і посадимо тебе ув’язницю, а жінку в бордель віддамо. Вдругеприйшли вранці 21 травня. Вкрали весла відчовна. Після цього ми написали заяву впрокуратуру. Запросили журналістів,показали намив».Удень 26 травня до подвір’я Гончаровазавітали двоє. Обох раніше бачили нагідронамиві. В руках тримали вудилища безволосіні й гачків. Один кинувся вбиватиГончарова, інший – Моніку. «Отут Сашувбивали, – жінка показує на зім’яту траву забудинком. На плямах засохлої крові роятьсямухи. Руки Моніки починають тремтіти. –На моїх очах. Дубинкою. А мене – отам».Нападник завалив її на траву. Накинув наруки кайданки. «Раптом Монічка з хатизакричала: «Не чіпайте маму!» – згадує. – Вінпочув, злякався. Вона ж, як і я, бачила їхніобличчя. Покинув мене. Сказав: «Лежи тихо,зараз за тобою прийдуть», і побіг задонькою». Дівчина утекла через чорний хід.Її не наздогнали. Моніка Матеова звільни-лася, і теж сховалася в очереті за 300 м відбудинку. З мобілки викликала міліцію. Їїзабрали до райвідділу, тіло Олександра –нарозтин. «Мене допитували до ночі, – зітхаєжінка. – Без перекладача. Я половинизапитань не розуміла. Просилася зали-шитися у них на ніч або хоча б дати меніохоронця. Не дали. Відвезли назад.Ночувала сама у хаті. Боялася, бо убивцяобіцяв вернутися за мною».Олександра Гончарова поховали. МонікаМатеова переховується. Речі з будинкузабрала. Планує продати їх і виїхати до Чехії.Не вірить, що в Україні їй допоможуть.«Хочу побачити тих убивць у в’язниці, але

боюся, дуже боюся, – зізнається. – Я захо-дила до райвідділу, той убивця сидів білявходу. Я впізнала його. Курив, сміявся. Йогоне арештовували. А він мені казав: «Одинкрок у міліцію – уб’ємо!»«Убивство Гончарова – це на 99 відсотківсправа рук кримінальних структур, яківидобували пісок. На Жуковому островійого намивають незаконно, – каже директорКиївського еколого-культурного центруВолодимир Борейко. – Олександр неодно-разово писав звернення та скарги в різніінстанції. Але ні правоохоронні органи, ніпредставники влади не реагували.Видобуток «кришують» представникимісцевої влади».

PS.Жуків острів – назва території площею 1630га у Києві неподалік Столичного шосе. У1999 році міськрада надала острову статусландшафтного заповідника, однак неокреслила його межі. Позаторік столичнідепутати зменшили територію заповідникадо 196 га і затвердили план зведення майжепівсотні споруд. Прокуратура оскаржилатаке рішення, суд заборонив забудовуватиострів. «Лише наш центр за останні п’ятьроків подав понад 600 скарг щодо Жуковогоострова, – додає заступник голови Націо-нального екологічного центру УкраїниОлексій Василюк. – Усе марно. Навітьсьогодні, після вбивства людини, там удень івночі продовжуються незаконні роботи згідронамиву. Немає жодної реакції держави.

Склад пiску на Жуковомуостровi.

PSS.9 червня під тиском екологічноїгромадськості Києва слідчі заявили, щовиявили замовників вбивства екологаГончарова. Начальник Центру громадськихзв’язків Головного управління МВС Українив м. Києві Володимир Поліщук сказав, що їхдвоє – бізнесмен середньої руки безкримінального минулого, і навряд чи йомуудасться довго ховатися. Іншого власниказемснаряда з Голосієва затримано.Підозрюють, що саме він підіслав убивць дозахисника природи Жукового острова.«Версії злочину, як то: сварка і бійка зрибалками, чи вбивство через борги, буливідкинуті», - сказав Поліщук. Гончаров нераз через ЗМІ обвинувачував власниківземснаряду в порушенні закону, а це,імовірно, ставило їхні заробітки під загрозузриву. «Вони розробили план і влаштуваливбивство так, щоб з боку це мало виглядпобутового конфлікту. У «рибалок» навудках навіть не були лісків – вони несли їхявно просто так», - сказав Поліщук. Череззатриманого в міліції сподіваються вийтина убивць. У слідчих є їхній словеснийпортрет. Головний міліціонер Києва ВіталійЯрема підписав розпорядження проперевірку роботи всіх земснарядів устолиці. Екологи заявляють, що,незважаючи на загибель Гончарова,кримінальну справу щодо незаконнихгідронамивів заводити не поспішають.Правоохоронці таки визнали, що убивствоОлексія Гончарова було ретельноспланованим злочином на замовлення.

Екологи пiсля вбивстваГончарова захопилинелегальний земснаряд.

Тривалий час у Празі не було жодногопостійно діючого ресторану, орієнто-ваного винятково на українськукухню. Абсурдне явище: у столиці

живуть десяткитисяч українців,жінки і дівчатаз України пра-цюють на кух-нях різноманіт-них «господ» таофіціантками,а чехам та ту-ристам дотеперподають, ска-жімо, неісну-ючу в природістраву «рускійборшч»!

Ì ‡ ¯ ‡ Ò Ô ‡ ‚ ‡

12 пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

Т е к с т : О л е к с а Л І В І Н С Ь К И Й

Серед засилля китайських, індійських, навіть афганських ресторанівта іншого екзотичного «орієнту» ознайомитися в Празі зізвичайними стравами найбільшої національної меншини дотепер єдивною проблемою. Важко гадати, звідки вона походить: чи то зприродної скромності українців, чи то з пострадянської звичкибоятися, ховатися і «шифруватися», чи то в мігрантів з Українипросто немає достатньо грошей на цю не надто вигідну та непростусправу. У кожному разі, громадських місць у Празі, де можназамовити собі варенички чи голубці, практично нема. А дарма, бо,якщо перефразувати відому приказку, шлях до пізнання іншогонароду лежить через його кухню...Утім, спроби проламати цю стіну таки були і є. Варто згадатиресторан «У трьох діжок» у Вршовицях, але його орієнтація наукраїнську кухню тривала недовго. Йому на зміну прийшла«Погода» у Виноградах, де українці навіть влаштовували культурнічи розважальні акції. Інколи поодинокі українські стравитрапляються у меню звичайних чеських ресторанів. Зате новийресторан «Дністер» неподалік площі Палацького на цьому тлівиділяється. Перш за все назвою, по-друге – «українські страви» єйого офіційною орієнтацією.

Від прибиральниці до підприємниці«Ми відкрилися півроку тому, саме на Новий Рік», - розповідаєНаталка Трехорян, родом із містечка Долина на Івано-Франківщині,шеф-кухар «Дністра». У Львові вона закінчила хімічний факультетполітехнічного інституту, і одразу після захисту диплому поїхала доЧехії. Це було 10 років тому. Як і переважна більшість заробітчанок,працювала прибиральницею. Пізніше отримала досвідкуховарництва у ресторані «Юкон» неподалік Карлової площі. Зприятелем відкрили на центральному вокзалі в Празі кіоск. Згодомспробували переробити піццерію у ту ж згадану вище «Погоду». Її,утім, з часом довелось закрити: «це було далеко від центру, відзупинки трамваю, людям важко було її знайти, і там не було багатовідвідувачів».Тому торік перебралися ближче до «цивілізації». На місцінинішнього «Дністра» був китайський ресторан. «Виглядало все тутдуже страшно, треба було все відновити, починаючи від каналізації ізакінчуючи електропроводкою. Туалети переробили на більші.Власник дав нам нижчу орендну ставку з тією умовою, щоб ми всетут реконструювали. Повністю нову кухню придбали. Вісім місяцівробили ремонт, десь півтора мільйона крон на це витратили. Але

Тепер борщ, пельменi i вареники можна спробувати не лише над Днiстром, а й над Влтавою

Шеф-кухар Наталка злiпить i 500 вареникiв за двi години

Борщ над ВлтавоюБорщ над Влтавою

У чеськiй столицi нарештiзапрацював суто

український ресторан

Найдешевшi грошi Іпотека без очiкування!

З нашою іпотекою Ви зекономите великі гроші, навіть мільйони!

Ми – спеціалісти, довіряємо громадянам України та інших країн колишнього СРСР!!!

Не сплачуйте дорогу оренду житла, придбайте власне житло,сплачуйте на місяць менше, ніж орендну плату.

Ми – команда незалежних фінансових консультантів,акредитованих при Чеському національному банку, яка

пропонує свої служби громадянам ЧР та громадянам інших країн з правом постійного проживання, або дозволом

на тимчасове проживання на території ЧР.Пропонуємо швидке вирішення квартирного питання, реконструкції, будівництва або придбання нерухомості формою Іпотечних кредитів. Проводимо ревізію та пере

кредитування дійсних невигідних угод.Забезпечення майбутнього усіма видами страхування.Допомагаємо підприємцям, які займаються послугами

(готелі, пенсіони, корчми, крамниці тощо).Пропонуємо відвідання семінарів з метою підвищення

фінансової грамотності.Усі наші служби – безкоштовно, у тому числі

сервіс на все життя!

Інформація за телефоном

731 265 650, 777 212 240Концерн ALLFINANZ

13пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

закоренилися тут вже мінімум на десять років», – розповідаєНаталка. Ідею розробити суто український ресторан підказалисамі... чехи. «Останнім часом, ще в «Погоді», ми подавали більшестрав українських, ніж чеських. Гуляш із кнедликами, казали, мимаємо на кожному кроці. То ми почали варити борщ і ліпитивареники, з’явилася жива музика. Потім цю ідею ми розширили іперенесли сюди, на площу Палацького. Та тут довкруги доситьвелика конкуренція, і замовників треба «брати» чимосьоригінальним. Але розраховуємо, щоб до нас не лише чехи ходили.Гадаю, що українців у Празі досить, щоб ми серед них знайшлипостійних відвідувачів», – ділиться планами Наталя. Додає, щокриза таки позначилася і на сфері кулінарних послуг: «Зараз у людейне так багато грошей, багато в ресторанах не витрачають, алепотрошки-потрошки воно у нас піде. Ми все-таки єдиний сутоукраїнський ресторан у місті».

Вареники у стилі «люкс»Засновники, очевидно, враховували вимоги гостей, які відповідаютьпрофілю середнього жителя центру Праги: хоча розташованийресторан у напівпідвалі, на відміну багатьох чеських «господ», пануєу ньому блискуча чистота та стиль «люкс». Меблі – наче щойно зІндонезії, справжні дерев’яні столи вкриті скатертинами, ніяких«гарних» кітчовитих пластмасових квіточок. Дуже чисті і по-сучасному облаштовані туалети – як жіночий, так і чоловічий. Зрадіо грає модна в Україні музика – як російська «попса», так іукраїнські «Вєрка Сєрдючка» чи «Друга ріка», інколи лунаютьангломовні мелодії. Пропонується і «жива музика»: самограйка,комп’ютер і співак. Репертуар не надто серйозний, не завжди в такт,та й здебільшого російськомовний, але ж у кожного свій смак...А от пропозиція списку напоїв та страв має добрий рівень:кримські та молдавські, переважно напівсолодкі, вина, горілка«Неміров», борщ, чанахи, кренделі, грибна поливка, налисники,сирники, вареники кількох сортів, деруни зі сметаною, голубці,карпатські котлети, відбивні, шашлик, картопляні зрази та чималоінших споживків. Причому у меню назви страв так і зазначені –українською в переписі на латинку, а також розшифровка їхніхскладових. Пропонуються також і чеські та модні в Чехії страви –печене коліно, татарський біфштекс, стейк та ін. Ціни «некусаються», але й низькими їх не назвеш – плзеньське пиво за 35крон, за порцію їжі заплатите біля півтори сотні. Зате, якщо зайдетев обідню пору (від 11-ї до 14-ї год.), маєте шанс встигнути зміннеменю – українські т. зв. «готовки» за 89 крон (перша й друга страви).Чехам, з якими ми відвідали «Дністер», сподобалось: чанахи – як удобрій львівській кнайпі, пельмені великі і зі справжнім м’ясом,вареники – «наче від бабусі». Правда, на порцію подають 15 штук, і,скажімо, дорослим мужчинам це може видатися замало. Зрештою, вїдальнях чи ресторанах в Україні також часто замовляють подвійністрави.

Українські товари в «рускіх продуктах»Два роки тому, ще працюючи в «Погоді», пані Наталя сталагероїнею розповіді у спеціальному українському додатку до газети«Лідове новіни». Авторка дивувалася, як українка може наліпитип’ятсот вареників за дві години: «Для їхнього виробництва потрібнонеабияке вміння, недосвідчена людина з однією порцією можебабратись і кілька годин». Хоча українська кухня проста, вонаводночас складна і вимагає чимало праці. Але вареники виходятьнайсмачніші, коли вони зліплені вручну. Так їх і готують у «Дністрі».«А український борщ кращий, ніж отой російський», – дивувалисьвідвідувачі. «Все залежить від буряка – він дає колір, а також час –борщ найкращий, коли він вистояний і подається на другий день», –пояснювала Наталка секрети нашої кухні.«Дністер» ще не завершив розвиватися – власники плануютьвідкрити і підвал. «Якщо глянути з вулиці, то ми вже в підвалі. Аленасправді це перший поверх, бо будинок стоїть на схилі горба. Увнутрішніх приміщеннях ми маємо вікна. Коли матимемо кошти,відкриємо і підвал». Тож пані Наталя має праці надовго, і вжерозраховує залишитися у Чехії: «У мене тут і батьки, і брат, іприятель. До Долини не вдається їздити часто. Туди – наче у гості».Та за Україною сумує, зізнавалася «Лідовкам» – за сестрою,бабусею...

У «Дністрі» працює постійно троє працівниць, кілька українок щеприходять час від часу допомагати. Необхідні продуктизакуповують на місці – у крамницях, які називаються «російськіпродукти» чи «продукти із Росії», хоча українських продуктів у них– більше половини. Виходить не надто дешево, але ж, наприклад,типові «наші» мариновані овочі можна купити лише там, й іншоговиходу немає: «Все привезти з України у невеликих кількостяхнеможливо. Нас інколи контролюють, чи не продаємо ми,наприклад, сигарети з українськими акцизними марками. Але у насусе легально», – каже Наталя, і тому на «надмірну увагу» відповіднихорганів не скаржиться. Не злякалася вона і міфу про «українськумафію» та «рекетирів»: «Я думаю, що моя поліція мене береже», -віджартувалася вона, і побігла готувати зарезервовану залуресторану до вечірнього відзначення дня народження одногоактивіста української громади у Празі.

Ì Â Á ‡ Î Â Ê Ì ¥ Ò Ú ¸

14 пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

«У нього є міркування про Великоросію іМалоросію – Україну, – сказав Путін післятого, як поклав вінок на московську могилуДенікіна, який сьогодні позиціонується якпатріот Росії. – Він пише, що нікому не можнадозволяти втручатися у відносини між нами,що вони завжди були справою самої Росії».Слова Путіна – останні в низці попереджень,які він неодноразово висловлював на адресуЗаходу. В Кремлі вважають, що Україна маєнастільки тісні історико-культурні зв’язки зРосією, що вона лежить у сфері російськихінтересів.

Проти «Східного партнерства»«Російська влада дуже ревниво ставиться дотого, що здається їм спробами Заходувідірвати Україну від Росії, – пояснюєДмітрій Трєнін, директор аналітичногоКарнегі-центру в Москві. – Їхнє основнезовнішньополітичне завдання – створеннянавколо Росії центру сили. Будь-яка спроба збоку Заходу наблизитися до колишніхрадянських республік розглядається якпорушення інтересів Росії».Москва реагує гнівно на намагання ВіктораЮщенка наблизити Україну до НАТО.Навіть найменші спроби Києва домовля-тися з ЄС «без погодження» з Кремля, як тоукладена з Євросоюзом у березні угода промодернізацію української газотранспортноїінфраструктури, викликають підозри уПутіна. «Ця угода – експонат номер один вколекції (скарг) Москви, – сказав Тренін. –Це для підтвердження того, що Європаукладає з Україною двосторонні угоди, якішкодять інтересам Росії». Також російськавлада була невдоволена програмою Євросо-юзу «Східне партнерство», про початок якоїбуло оголошено 7 травня в Празі, і яка маєна меті поглиблення політико-економічнихзв’язків з шістьма колишніми радянськими

республіками. На самміті в Хабаровську«ЄС-Росія» президент Медведєв заявив, щопредставники Євросоюзу «не змоглипереконати» його, що це не зашкодитьінтересам Росії. «Мене бентежить те, що вдеяких державах... це партнерство розгля-дається як партнерство проти Росії», –заявив він.Термін «Малоросія», як відомо, українцівважають зневажливим та образливим, і цевикликало чимало протестів в Україні. «Доцих коментарів Путіна потрібно постави-тися дуже серйозно, – заявив ОлександрПалій, політолог з Інституту зовнішньоїполітики при МЗС України. – Росія ведепропагандистську війну, маючи намірумовити Захід не підтримувати Україну. УРосії не розуміють, що таке співробітництвона рівних, там вміють лише підпорядко-вувати собі».

«Ета – нє гасударства!»Путін аж ніяк не славиться ввічливимивисловами на адресу західної сусідки Росії. Уквітні минулого року він, перебуваючи насамміті НАТО в Бухаресті, сказав Джорджу

Бушу таке: «Ти не розумієш, Джордж, Україна– це взагалі не держава. Що таке Україна?Частина території – це Східна Європа, алебільша частина – це подарунок від нас».Через подібні висловлювання і виникаютьпобоювання, що після військового вторг-нення в Південну Осетію в серпні минулогороку Росія може звернути увагу на півострівКрим, що належить Україні, де основнучастину населення складають росіяни та дерозміщується російський Чорноморськийфлот. Колишній посол України в США ЮрійЩербак заявив, що пов’язані з російськоювладою аналітики зображають Україну якдержаву, яка страждає від величезних еконо-мічних проблем, міжусобиць в середовищіполітичної еліти, як «державу, що невідбулася», яка неспроможна вчасносплачувати свої рахунки. Чого варті поши-рені останнім часом щомісячні «поперед-ження Газпрому», тобто залякування Європи«газовою кризою», бо мовляв, українськийНафтогаз не має коштів для оплатисировини за попередній місяць. Однак Київвчасно розраховується і дотримуєтьсяважких, але взятих на себе зобов’язань.«Про Україну ведуться агресивні розмови,мова заходить про поділ території... нарізних рівнях російської політичної,військової та силової еліти», – пише Щербак.Інші експерти вважають, що подібнавойовнича риторика – продумані погрози, ане розмова про реально заплановані дії.Втім, навіть якщо Москва і не претендува-тиме найближчим часом на Крим, постійнівипади Кремля виразно говорять про те, щоРосія вимагає поваги до своїх «приві-лейованих інтересів» (як висловивсяМедведєв) в регіоні – як у політиці, так і векономічному і культурному плані.

Яйця у два кошикиБезперечно, у Кремля в розпорядженні єдостатня кількість важелів впливу, задопомогою яких можна підкріпити своїпогляди конкретними діями: це і постачаннягазу, і популярність російських державнихтелеканалів на сході і півдні країни, та й нелише там... «У сегментах політичної таділової еліти України існують зв’язки зРосією, висхідні ще до радянської епохи, –вважає Палій. – Також в Україні функціонуєбезліч «аналітичних центрів», фінансованихіз Кремля; їм ніхто не заважає працювати, івони вільно проводять пропагандистськуроботу».Ймовірно, всі ці важелі відіграватимутьвелику роль на майбутніх президентськихвиборах у січні 2010 року. Цього разу, надумку аналітиків, Кремль застосує різнома-нітнішу тактику, ніж у 2004 році,підтримавши одночасно і Януковича, іколись ворожу Москві Юлію Тимошенко,колишню помаранчеву союзницюПрезидента Ющенка, яка нині очолює уряд.«У 2004 році російська влада засвоїлаважливий урок: не класти всі яйця доодного кошика», – заявив Тренін. Тим часомі росіяни, й українці завмерли в очікуваннічергового уїдливого екскурсу в історіюлітератури від Путіна.

Т е к с т : Д ж е й м с М А Р С О Н , T i m e

Лiтератор ПутiнРосiйський вождь попереджаЭ Захiд:«рукi прочь от «Малоросii»

Прем’єр-міністр та колишнійпрезидент Росії Владімір Путін ненадто відомий своєю любов’ю дословесності. Проте дав своїмпідручним журналістам раптовурекомендацію: почитати щоден-ники Антона Денікіна, який бувкомандиром білої армії й боровсяпроти більшовиків після револ-юції 1917 року.

Э

15пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

Вожді Партії Регіонів, тай інші політики, враз«захвилювалася» не засвоїх московських керма-ничів, а за... українців.Тих, хто подорожує наЗахід: і в чужих кон-сульствах їх ображаютьта принижують, і віз недають...«Пацани» загаласували, що раз «нашихб’ють, то треба давати здачі» – такожзапровадити візи «всім цим чехам замериканцями», брати від них медичнідовідки чи що там – у якості «адекватноївідповіді». Найбільше погроз отрималаЧехія: бо з 1 квітня припинила видачудовготривалих віз, а з 1 червня ще ймедичну довідку вимагає від заявників. Незахищатиму дій чеських урядовців – самомудоводилось не раз штовхатися у чергах,збирати масу довідок та дозволів. Мені не довподоби, що через декілька хворих натуберкульоз українців, які опинились учеських лікарнях, страждатимуть усі. Дужевже нагадує принцип «колективної вини».Але дивуюся некопенетності та непослі-довності тих, хто закликає відновитивізовий режим для громадян країн ЄС. По-перше, Україна має з ними візовий режим –якщо іноземці у нас прагнуть перебуватипонад 90 днів, працювати, займатисябізнесом тощо. І отримати таку візу, як іпосвідку на проживання, іноземцям унашому бюрократичному хаосі буває зовсімне просто. Одна знайома чешка, яка працюєв Києві, і медичні довідки показувала, іпівроку на посвідку чекала, бо не хотіла датихабара «потрібному міліціонерові». Віза невимагається лише від європейських турис-тів, які хочуть переглянути наші пам’ятки,придбати сувеніри тощо.По-друге, Чехія не змінила правилотримання шенгенських віз. Тут деяким

гарячим головам треба вкотре пояснити:візи до 90 днів – це переважно «надна-ціональні», шенгенські, туристичні (тип С).Візи внутрішьонаціональні – зовсім іншаріч. Вони діють здебільшого понад 90 днів, івидаються, скажімо, робітникам (тип D).Туристам обмеження наразі не булизроблені. Можете мене закидати камінням,але, у цьому конкретному випадку, це Чехіявпровадила адекватний крок Україні, яка віддекількох наявних у нас «чеських заробітчан»весь час вимагала цю медичну довідку.По-третє, дивно, що ті, хто найбільшегаласує про «обмеження прав українців», віншому випадку самі ж закликають «неїздити на заробітки за кордон», що требапрацювати вдома, не кидати рідних тощо.Ще Кучма відгукувався образливо прозаробітчан, Азаров намагався примусити їхплатити податки в український бюджет, азаклики уряду сплачувати чималі внески доПенсійного Фонду їх обурюють дотепер. То,здавалося б, обмеження для наших трударівз боку консульств мало би бути, навпаки, їмна руку.По-четверте, а чи спитали «регіонали»,скажімо, українських підприємців, які передлітнім туристичним сезоном очікують натуристів? Нехай до нас із Чехії їх приїжджає

До речі, 2 квітня цього рокуЄвропейський парламент прийнявновий Візовий кодекс. Новиною дляпретендентів на шенгенську візубуде: а) загальне право на оскар-ження (у тому числі обґрунтування)відмови у видачі візи; б) ширшакатегорія заявників, які несплачуватимуть збір за поданнядокументів на візу, або сплачу-ватимуть знижений збір; в)обов’язкову видачу багаторазовихв’їзних віз при дотриманні певнихумов; г) більш широке взаємнеконсульське представництводержав-членів ЄС у третіх країнах.Візовий кодекс матиме обов’язковийхарактер для всіх держав-членівШенгенської угоди і вступить у діюна початку 2010 року.

Україна може запровадити для європейцiв продаж в’їзних марок

Вiзова некомпетентнiсть«регiоналiв»Замiсть того, щоб витягтиоскомину з власного ока,полiтики закликають «врiзатитим Эвропейцям «оком за око»Э

Т е к с т : О л е к с а Л І В І Н С Ь К И Й

не так багато – максимум кілька тисяч, алена тому ж Закарпатті є вже місцевості, якихоцей туризм «годує». І цього року до настуристів із Заходу приїде, мабуть, більше –бо під час кризи європейці, мабуть,обиратимуть дешевші країни. Навітьрозмови про можливий несподіванийвізовий бар’єр з боку України вжезмушують чеські туристичні агентствапереглядати свої заплановані тури. А чехи,між іншим, окрім 27 країн ЄС, можуть їхатибез віз у 56 країн світу, навіть у суворі доемігрантів США чи «антинатівську»Венесуелу. І закордонний паспорт для чехівкоштує удвічі дешевше (600 крон), ніж дляукраїнців (від 400 грн). Тож якщо ми їм«закриємо цю лавочку» відновленнямсуворого візового режиму, то особливо й непомстимося, бо чехи поїдуть і витрать своїгроші де-небудь інде, а українські жчиновники просто нашкодять власній же жгалузі економіки – туризму.Якщо ж уже так кортить на високихкиївських пагорбах влаштувати європей-цям«око за око», то, невже не можна обмежитисьтак званим «турецьким варіантом», тобтопродажем на кордоні в’їзних марок заякихось 10–20 євро? Правда, немає ніякоїгарантії, що й цей продаж буде настількихаотичним, що будьякому іноземцеві одразуж розхочеться заїжджати в Україну. І щодоходи від цього не опинятимуться учиновницьких кишенях. Але візовий режим«кучмівського зразка» лише б допомігукраїнцям у «битті горшків» із євросусідами.Якщо ж «регіонали» вже аж так хочутьдопомогти українцям у їхніх візовихпроблемах, то мали б, насамперед, неблокувати процес забезпечення нині «діря-вого» східного кордону України з Росією,зробити прозорішою і зрозумілішоюсистему оформлення документів для виїздуза кордон (це питання до «регіонала»Грицака) чи повернутись до програмидопомоги закордонним українцям, яка булаз їхньої «легкої руки» заблокована. Алемарно сподіватися, що ЄС піде на поступкиУкраїні, доки рівень безробіття і доходів унас разюче відрізнятиметься від їхніх, докивід нас до них триватиме масова трудоваміграція. Це забіг дійсно на довгу дистанцію.

Ì Â Á ‡ Î Â Ê Ì ¥ Ò Ú ¸

16 пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

В Україні вже практично повним ходомполітики готуються до президентськихвиборів 20010 року. Лідер «Фронту змін»Арсеній Яценюк переконаний, що у другомутурі він зустрінеться з лідером Партіїрегіонів Віктором Януковичем і доведе, хтокращий. «А що стосується третьогокандидата, ким є прем’єр, думаю, не требанервувати. Держава дала чинному прем’єру

Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко виступає за закупівлю автобусіввиключно українського виробництва для обслуговування ЧемпіонатуЄвропи з футболу в 2012 році. Про це вона сказала в ході виставки-презентації вітчизняних автобусів у внутрішньому дворі будинкуКабінету Міністрів. «Наші компанії здатні забезпечити Євро-2012автобусами», - заявила сказала Тимошенко. На виставці-презентаціїсвою продукцію представили корпорації «Еталон» і «Богдан»,компанії Львівські автобусні заводи, АвтоЗАЗ і Автотехнологія.

Бiогаз на Буковинi На 10 держспиртзаводах України у2009–2010 роках плануєтьсябудівництво установок із виробництвабіогазу з відходів виробництва, щодозволить зменшити споживанняприродного газу цими підприємствамина 32%. Така установка вже побудованана Лужанському держспиртзаводі уЧернівецькій області. Про це повідомивзаступник міністра агрополітикиОлександр Шевченко на III українсько-німецькому форумі з біоенергетики.МінАП планує вже цього рокупереобладнати 6 держспиртзаводів підвиробництво біоетанолу. На реалізаціюцих проектів буде залучено 160 млн грнприватних інвестицій. На сьогодні підвиробництво біоетанолу вже оснащено4 державні спиртзаводи – Гайсинський,Барський (Вінницька область),Лохвицький (Полтавська область) іЛужанський (Чернівецька область).Загалом вже зараз в Українінараховується майже 50 підприємств,які можуть виробляти до 25 тисяч тонндизельного біопалива в рік.Будівництво заводу з виробництвабіопалива потужністю 300 тисяч тонн урік планують у Донецькій області.Такий же за потужністю завод звиробництва біоетанолу вже цьогороку запрацює у Черкаській області. Зарахунок чеських інвестицій триваєреконструкція під виробництвобіодизеля цукрового заводу у Кам’янці-Подільському. Це підприємство зможевиробляти 75 тисяч тонн біодизеля врік. Zaxid.net

Яценюк хоче бути президентомможливість двічі керувати державою. На нійлежить велика відповідальність, в першучергу, щодо виконання того, що обіцялосяукраїнському народові, – нагадав депутат. -Треба визнати, що є нездатність докерування країною», – наголосив Яценюк, ізазначив, що у чинного уряду досі є шансщось зробити. «Коаліція сьогодні, зі слівпрем’єра, існує, голосує закони. Тому метоюстворення великої коаліції між ПартієюРегіонів і БЮТ була не боротьба з кризою,адже сьогодні у чинного уряду є 226 голосів,метою було тільки одне – захопити владу вдержаві і законсервуватися», – сказав він.Яценюк наголосив, що президентськакампанія буде дуже жорсткою, і додав: «Ябуду боротися з Віктором Януковичем, і япереможу і Віктора Януковича, і ЮліюТимошенко і обов’язково – Ющенка. Меніприкро, коли сьогодні прем’єр називаємільйони українців, які підтримуютьіншого кандидата – Яценюка, технічнимилюдьми. В мене ніколи язик не повернетьсяназвати наш народ технічним». В ефіріпрограми «Свобода слова» Тимошенконазвала Віктора Ющенка технічнимкандидатом Яценюка, а самого екс-спікера –технічним кандиатом Віктора Януковича.

укрновини

Вiтчизнянi автобуси для Євро-2012Київська мерія оцінює підготовку транспортної інфраструктури доЧемпіонату Європи з футболу в 2012 році у 37,8 млрд гривень.З іншого боку, Львів абсолютно не готовий до прийому великоїкількості іноземних туристів до чемпіонату. Аеропорт, вокзал,міський транспорт, дороги – все потребує оновлення, – вважаєдиректор правозахисної організації «Права людини без кордонів»Віллі Фотре. УЄФА оголосила назви чотирьох польських міст ітільки одного українського, в яких проводитиметься ЧемпіонатЄвропи з футболу 2012 року. Прийняття остаточного рішення щодорешти українських міст відклали до 30 листопада. Перед засіданнямвиконкому УЄФА були сумніви щодо того, чи зможуть Львів іДніпропетровськ провести Євро-2012 на належному рівні. За трироки до події міжнародного значення львівський аеропорт – все щепережиток радянської епохи, стіни будівлі якого прикрашеніпортретами пролетарів. В аеропорту діє ручна (!) система доставкибагажу і стоять застарілі стійки паспортного контролю, які недозволять впоратися з тисячами іноземних футбольних фанів.Вокзал в радянському стилі і прилегла територія також не годятьсядля прийому тисяч іноземних шанувальників футболу. Ба більше,дороги і громадський транспорт Львова – все ще у жахливому стані,і ознак динамічної будівельної діяльності не спостерігається. Місто,чий історичний центр у 1998 році був занесений до «Списку світовоїкультурної спадщини ЮНЕСКО», не має видимих вказівних знаківпро розміщення інформаційних пунктів, і навіть складно знайтикарту міста, хіба що в окремих ресторанах і міжнародних готелях.Немає жодної інформації про те, як користуватися громадськимтранспортом – маршрутками, на музеях чи історичних пам’яткахмайже немає пояснювальної інформації іншими мовами.

korespondent.net

17пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

Газу споживають менше: монополiя здешевлює

Україна вдвічі скоротила споживання газу порівняно з 2008 роком. Про це заявив заступникголови правління «Газпромом» Олександр Ананенков. «Зниження споживання Україноюпорівняно з 2008 роком за добу скоротилося приблизно вдвічі», - сказав Ананенков. Прицьому видобуток газу Газпромом дійшов до рекордного мінімуму: він склав 895,8 млнкубометрів на добу, що на 38 відсотків менше, ніж відповідний показник за червеньминулого року та на 9 відсотків нижче ніж в середньому за травень цього року. ОднакГазпром має намір в 2009 році видобути 450-510 млрд кубометрів газу. Також через кризуГазпром переглянув великі інвестпроекти. Введення в експлуатацію Бованенковськогородовища відкладено на рік, вкладення у проект скорочені на 15 відстоків, загаломкапітальні витрати монополії зменшаться більш ніж на 20 відсотків. Раніше керівництвомонополії запевняло, що криза не знизить капвкладення. Чистий збиток ВАТ Газпром учетвертому кварталі 2008 року склав 259,87 млрд рублів, у той час як у третьому кварталімонополіст отримав чистий прибуток. У другому кварталі 2009 року Газпром був змушенийзнизити ціну блакитного палива для європейських споживачів на 32 відсотки – до 280доларів за тисячу кубометрів. Причому від України вимагав платити більше – аж до 420дол., однак за угодою, укладеною після новорічної «газової кризи», ціна на перший квартал2009 року була визначена на рівні 360 доларів за тисячу кубометрів, другий квартал – 270дол., третій квартал – 219 дол. і четвертий квартал – 162 дол. Уніан

Колочавський музей вузькоколiйкиВ селі Колочава Міжгірського району на Закарпатті відкрито музей «Колочавськавузькоколійка». Розташувався він на території музейного комплексу-сканзену «Старесело» у вигляді потяга, що складається із діючого паровоза та 10 вагонів. У вагонахчеського та радянського періодів представлені унікальні експонати, які розповідаютьпро історію розвитку вузькоколійки не тільки Колочави, а й усього Закарпаття. Тутможна побачити пасажирські вагони, якими лісорубів доправляли на роботу в гори,ватажні вагони для перевезення худоби та лісу, різноманітні інструменти та прилади,якими користувалися працівники залізниці та пасажири. Відвідувачі можуть відчутисебе кочегаром, дати паровозний гудок та покататися на дрезині. Засновананаприкінці 19 століття, вузькоколійна залізниця на Закарпатті на сьогодні майжеприпинила своє існування, за винятком відрізку Іршава–Хмільник, де ще двічі на деньїздить «Анця Кушницька» з двома пасажирськими і одним вантажним вагонами.Більшість вагонів закритих залізниць були порізані та здані на металобрухт. Тому«Колочавська вузькоколійка» стала єдиним на Закарпатті музеєм, де зберігаютьсяісторичні реліквії вузькоколійок Боржавської, Тересвянської, Тереблянської долин,вузькоколійок верхів’я Тиси, річок Латориці і Ріки. Ідея створення музею належитьуродженцю Колочави, народному депутату України Станіславу Аржевітіну, який завласні кошти і за допомогою веретанів залізниці віднайшов і реставрував зникаючіекспонати.Вагони для музею були доставлені із села Лопухів Тячівського району, де 1998 рокупаводок зруйнував вузькоколійку і вагони пролежали у воді до 2008 року. Знадобилосячимало зусиль, щоб їх доставити на місце та відреставрувати. Але найбільше клопотузавдав паровоз німецького виробництва 1951 року. Як розповів ветеран залізниці,машиніст Іван Тимканич, 25-тонну машину довелося краном доправляти з селаХмільник, що на Берегівщині. Реставрацію паровоза проводили спочатку вВиноградові, а потім – на місці. Загалом на відновлювальні роботи пішло 1 рік і 2місяці. Зате тепер сухою парою паровоза можна обігрівати пів-села. До кінця літапланується прокласти ще 800 метрів залізниці і запустити потяг. Після урочистоговідкриття музею гості мали нагоду поспостерігати за зйомками фільму «Колочавськіповстанці», який вже третій день знімала одеська кіностудія імені ОлександраДовженка – епізод захоплення потягу. Оксана Чужа, «Закарпаття online»

Односельцiв – у трудове рабство

Правоохоронці Житомирщині викрили 39-річного жителя області, який продававодносельчан у трудове рабство до Чехії.«Зловмисник отримував за продаж бригадиз чотирьох людей для роботи напідприємстві близько 2 тисяч євро», -зазначив начальник відділу боротьби зторгівлею людьми УМВС Михайло Сорока.Жертвами зловмисника стали чоловіки-заробітчани. Потерпілі, приїхавши до місцяпризначення, зустріли ще чотирьох своїходносельчан, які приїхали раніше.Підприємство було розташоване навіддаленому хуторі, за 15 км донайближчого населеного пункту,огороджене по периметру, під цілодобовоюохороною. Окремо розташовані будиночкидля працівників, загалом їх там близько 20осіб – всі вихідці з України, термін діїтуристичних віз яких давно закінчився, аотже, фактично уже нелегальних мігрантів.М.Сорока розповів, що найбільшу загрозудля заробітчан становило небезпечнеобладнання, на якому доводилось їмпрацювати. Подібні підприємствавимагають посиленої техніки безпеки, однактут не було умов охорони праці.Травмованих заробітчан лікував чітковизначений лікар удома, і за рахунокпрацівника. «42-річний Віталій у результатінещасного випадку втратив два пальціправої руки, однак охоронці після наданняйому першої медичної допомоги відвезлидо міста, і залишили неподалік метро – безгрошей та документів, - розповів М.Сорока.- Такі заробітки тривали близько 8 місяців,допоки заробітчани не влаштували бунт,після якого їх відпустили без жоднихматеріальних виплат. На той час кожен ізних за встановленою системою оплати танакладення штрафів уже нібито самзаборгував підприємству».Складність розкриття подібних злочинівполягає, з одного боку, в їхній прихованості,а з іншого – у низькій правовій обізнаностінаших співгромадян. «Жоден з потерпілих,допоки не перетнув кордон, не знав просувору відповідальність за порушеннятерміну туристичної візи, а це сталоголовним важелем роботодавців дляшантажу працівників. Жоден із заробітчанпісля складного повернення додому незвернувся до міліції для припиненнядіяльності односельчанина, якийпродовжував вербувати людей у трудоверабство», – зауважив М. Сорока. Щодожитомирянина порушено кримінальнусправу, йому загрожує від 5 до 12 роківув’язнення. Розслідуванням встановлено 8фактів продажу людей у трудовуексплуатацію.

уніан

Ì ‡ ¯ Ó „ Ó Í ‚ ¥ Ú Û Ô Ó ‚ Ò ¸ Ó Ï Û Ò ‚ ¥ Ú y

18 пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

Українці – найбільша громада в Молдові. «АлеКиїв дуже мало робить у плані збереженняїхньої культури», – заявив член політрадиЛіберальної партії Іон Апостол. А Росія несидить, склавши руки. «Наші ефіри наповненіросійськими передачами, функціонують їхніаналітичні центри, журнали-часописи», –констатував інший ліберал Міхай Годя.Ситуація в Молдові дуже подібна доукраїнської: частина хоче змін, демократії ієвропейських стандартів, частина – досі сумуєза Радянським Союзом (Росією). Однак тут євідмінність: етнічна прірва між слов’янськимнаселенням і молдаванами з румунськоюідентичністю.

Двi (!) школи на пiвмiльйона...Українців у Молдові більше 600 тисяч!Третина проживає в неспокійномуПридністров’ї, а на решту припадає... 2українські школи! Наприклад, в Одеськійобласті діє 28 шкіл із викладанняммолдавською мовою. Українці в Прид-ністров’ї мешкають компактно, часто умістах. Близько 100 тисяч українцівпроживають у місті Бєльці та північнихрайонах, наприклад Окницькому. Решта –розпорошені у сільській місцевості. «У двох

університетах – Бельцьському й Киши-нівському – є відділення української мови йлітератури. Пані з Бельцкого університетурозповідає, що молдавські українці йменуютьсебе українцями, у школі вчаться російською,сприймають медіа – румунською абомолдавською, вдома спілкуються україн-ською», – каже співробітник Центруукраїнознавства філософського факультетуКНУ імені Шевченка Людмила Божук.На півночі Молдови в липні-серпні 2005 рокубуло проведено соціологічне дослідження. 90відсотків респондентів вважають, щоукраїнська культура або ледь жевріє, або вжеза півкроку до вмирання. 65 відсотківопитаних не почуваються захищеними. З них31 відсоток вбачає в державній політиціМолдови пряму загрозу своїй етнокультурнійідентифікації.З 90-тих років в Києві ухвалювали трипрограми співпраці із закордоннимиукраїнцями. У 2000–2005 роках їхні освітніпотреби мало задовольняти Міністерствоосвіти. З 2006 року кошти на фінансуванняосвітніх програм були передані до МЗС.Людмила Божук – науковець, який уже неодин рік досліджує ці проблеми, констатує,що за останні роки робота українськоїдержави в цьому напрямі практично неведеться. Управління з питань закордонногоукраїнства в структурі МЗС де-факто не діє.Однак, українська діаспора в РМ бачить саме в

Україні «гаранта своїх етнокультурних ісоціальних прав»: 77 відсотків респондентів уМолдові розраховують на допомогу з Києва.

Росiйський впливУкраїнці в Молдові – цінне електоральне поле.Робота опозиції із невдоволенимиукраїнцями може призвести до втратиправлячою Комуністичною партією цієїгрупи підтримки. Та перемога опозиційнихсил означала б посилення інтеграції зРумунією. Сьогодні в Молдові панує режим ізпострадянським світоглядом, оздобленийнаціональними атрибутами. «Не можнасказати, що українці у Молдові – церосійський фактор. Громадські організаціїукраїнців зорієнтовані на Україну. Проблема –з підростаючим поколінням. Для нього – цепитання вибору, – зауважує українознавецьЛюдмила Божук. – Ким вони захочуть бутизавтра – залежить від того, у якому мовно-інформаційному середовищі вони живутьсьогодні».Молдовська опозиція дивиться на Україну, якна велетенську потужну державу, яка«обіймає» її кордони із трьох сторін. Як навзірець демократичних перетворень. Українаж, маючи заморожений конфлікт під самим«дихом», усвідомлюючи, що переважнабільшість населення Придністров’я –українці, навіть не намагається впливати наситуацію в регіоні. Майбутнє українцівМолдови – в безконфліктній європейськійдемократичній Молдові, із задоволенням їхніхкультурних потреб. Українці Молдови маютьзмінити свій статус із об’єкта на суб’єктполітичного процесу, але зробити це безучасті рідної держави вони не зможуть.

Т е к с т : М а к с и м П Л Е Ш К О

Аїч Кiев?

Молдовська вiйназа українцiв –Україна знову в сторонi

Молдовська опозиція чекає від України, щоб воназбільшила свою інформаційну присутність урегіоні. Адже українці-громадяни РМ переймаютьідентичність російську – стаючи антимолдовськимфактором. Таку думку висловлювали учасникикиївського круглого столу «Молдова: політичнаситуація і співпраця з Україною».

На фото: Науковець Людмила Божук тривалий час дослiджує проблеми української дiаспори.

На пiвночi та пiвднi Молдови та в Приднiстров’ї живуть етнiчнi українцi.

Як часто про це згадують у Києвi?

19пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

Протести щодо суду над Дем’янюком

Т е к с т : у к р . г р о м а д а м . Ч И К А Г О

В Нiмеччинi, як i у Росiї, такожрозгортаЭться антиукраїнськакампанiя?

Э

В розгортанні антиукраїнської кампаніїв Німеччині активну участь берутьбульварні мас-медіа. Першою проінцидент з українським міністромвнутрішніх справ Юрієм Луценкомінформувала газета «Білд», і щодня ним«смакувала». Правда, 10 червнявилучила зі свого сайту матеріали процей «інцидент» та опублікуваласпростування його сина про виявленняв його крові алкоголю в 3 проміле. Але,як кажуть, «ви це не нам, ви це ЇМдоведіть»! Адже читачам по всій Європізапам’ятається саме «агресивнийміністр», а не якесь спростування. Вартозгадати не тільки торішнє знущаннянімецької поліції та митників надукраїнськими заробітчанами, котріїхали з Іспанії, а й навіть над відомимбоксером Володимиром Кличком!12 травня в «Рейнській газеті» вийшлапублікація про замасковану та озброєну16-річну «українку» Таню Отто, якапоранила однокласницю і мала на метіпідпалити школу. Інформація миттєворозлетілась по 55-тисячному місту.Школу оточили більш як тисячаполіцейських з вівчарками ігелікоптерами. Фотографії дівчиниз’явились миттєво в усіх газетах. Коли вберезні в місті Вініннден в школівідбулась справжня кривава трагедія із16 жертвами, то жодна газета ненадрукувала повного імені німецькогохлопця, який влаштував бійню, а лише«17 річний Тім К.» Німецькі журналістидобре знають про можливі наслідкирозповсюдження такої інформації. Але вІнтернеті запросто можна знайти фотоТані. Чому німецьке прізвище Оттозразу ідентифікується як українське? Ічому німців-переселенців з Росії таКазахстану називають аусзідлерами,тобто німцями, а Таню Отто назвализразу українкою? Хто і чому в усьомупоганому шукає український слід? Ікому потрібно, щоб саме у таких подіяхбули винні українці або українки, а неросіяни, турки чи євреї?...

Ірина Ястреб

Представники українських організацій Чикагопікетували німецьке консульство. Громадаобурена арештом Івана Дем’янюка. Учасникипротесту тримали плакати з написами: «А суддіхто»?, «Ізраїль виправдав Дем’янюка!», «Не дамопаплюжити честь України!», «Україна втратила 14млн. синів і дочок у ІІСВ», «Німеччина – філіалГазпрому Путіна» та інші.

Тисячі організаторів і виконавців злочинівпроти людства, таких як Курт Бехер, БестВернер, Гьотх Амон Леопольд та інші непонесли покарання або понесли сутосимволічне. Нині Німеччина скромномовчить про те, що після 1945 року великакількість генералів і офіцерів «Чорногокорпусу СС» – уникли покарання чиотримали незначні терміни ув’язнення.Офіційними інституціями Держави Ізраїльне розпочато жодної справи протиспівробітників радянських КҐБ-МҐБ-НКВД-ОҐПУ, які винищили не менше євреїв, ніжїхні друзі-есесівці. В часи нацистськогорежиму було багато євреїв, які примусововиконували роботи в таборах смерті, і єспогади, що деякі з них доносили німцям.Немає й одного випадку, щоб ІзраїльськаФеміда висунула їм обвинувачення тарозправилася над єврейськими капами.19 травня 2009 року син Івана Дем’янюка –Джон Дем’янюк Молодший, сказав:«Український військовополонений переживстрахи нацистської окупації. У обвинуваченнінемає жодних фактичних доказів. Невже вінзавинив більше, ніж будь-який єврейськийув’язнений, який відсортовував одягзамордованих євреїв, обрізав їхнє волосся тавиривав золоті зуби з мертвих, для того, щобвижити?» Сергій Грабовський додає:«Нинішні керівники Центру Візенталя взялибожественну місію на себе, знайшовшипорозуміння з німецькою прокуратурою таЗМІ, які в ці дні пишуть... про тисячіукраїнців, що були лютішими за німцівохоронцями нацистських таборів смерті».Нині «раптово» виявляють справи «тисячукраїнців», які одночасно були й чи неправою рукою самого фюрера!Німеччина навіть не згадує про злочини

СРСР під час війни, наприклад, промасштабне знищення цивільного населенняСхідної Прусії радянськими військамиЧерняховського. Було замордовано сотнітисяч беззахисних німецьких жінок, дітей танемічних старих! Натомість, намагаючисьвідбілити свої гріхи перед Ізраїлем та світом,вирішила перекласти свої злочини на плечіукраїнців – націю, котра найбільшепостраждала в результаті війни. Котра лишедекілька років перед війною втратила 10мільйонів синів і дочок у Голодоморі, ще 14мільйонів – під час війни, розпочатоїНімеччиною, та ще 6 мільйонів українськихжиттів – в час радянських репресій під часДругої Світової Війни.Всі «провали пам’яті» про правдивихзлочинців у Німеччини відбуваються на фонітісної газової дружби з великодержавноюРосією. Своїми діями німецька владанамагається дискредитувати Україну насвітовій арені, залякати своїми діями всіх, хтоборовся з радянським і німецькимрежимами, нагадати, що в «енкаведистськихкомісарів» довгі руки, і що їхня війна неприпинилась, що історію та «справи» ще досіможна писати й фабрикувати згідно зполітичними замовленнями «сільних мірасєго».Тому представники української громадиЧикаго закликали світове українствопідтримати акції спротиву німецько-кагебістській сваволі! Адже Феміда Ізраїля у1993 році визнала невинним ІванаДем’янюка. Зацікавлені організації та владніструктури Ізраїля мають шукати«нацистських катів» не серед українців, апоміж колишніх працівників радянськихКҐБ-МҐБ-НКВД-ОҐПУ, примусивши їхвідповісти за злочини проти людства.

Українцi йдуть пiкетувати нiмецьке консульство.

тративні бар’єри», – каже Ярослава Резле-рова із агентства Manpower.Чиновники, однак, задоволені непрацю-ючими «зеленими картами» – вказують наекономічну кризу, на початкову фазупроекту, що не всі інформовані тощо. Змінидо закону поки що не плануються.

«Зелена карта», на яку такнадіялися іноземні праців-ники та чеські робото-давці, і якої так боялосямісцеве населення, виявляєтьсянеуспішним проектом. Іноземціпроявляють до неї мінімум уваги. І нелише через економічну кризу, але і поганопідготовлений закон.

Чеські МЗС та МПСВ визнають, щоіноземці дотепер зацікавлені працювати вЧР. Станом на травень цього року заявку наотримання звичайної «робочої візи» подаломайже 8 тисяч іноземців, а на «зелену карту»– лише 58. 6 заяв було задоволено, «зеленукарту» видано одному працівнику –спеціалістові з металообробки з України, », –заявив речник МПСВ Їржі Сеземски.

Причина незацікавленостіпростаХоча процес працевлаштування іноземців уособливому режимі (так офіційно нази-вається «зелена картка») дає певні переваги,скажімо швидше оформлення документів,менша їхня кількість тощо, має і певніризики. Власник ЗК закріплений за однимроботодавцем, якого іноземець повинензнайти до приїзду в ЧР. Без дозволуроботодавця протягом першого рокуроботи іноземець не має права переходитина іншу роботу, і негайно після звільненняповинен їхати додому. Навіть якщосправжні трудові стосунки не будутьукладені чи роботодавець не дотримува-тиметься заявлених умов.Роботодавцям також не надто вигідно іризиковано братися за оформлення доку-ментів на іноземця, якого мало знає абоніколи не бачив. «Крім того, компанії частоне знають, як подбати про іноземнихробітників. Необхідно допомагати їм зорієнтацією в новій країні, відкриватирахунки, житло», – каже Лібор Новотни,начальник відділу кадрів фірми «Зетка-Авто». Закон не дозволяє кадровимагентствам працевлаштовувати іноземців врежимі ЗК. Роботодавці зацікавлені віноземцях переважно на короткий час або

періодично, оплачувати за їхню працю«фактурою», тому привабливішою для нихє робоча сила, яка має дозвіл на роботу і«робочу візу». Закон також наказує суворі-ше контролювати агентства, однак ще жодналіцензія на опосередкування працевлаш-тування іноземців відібрана не була.З якими документами, правами і обов’яз-ками, легально чи нелегально – іноземцямпереважно все одно, як вони живуть іпрацюють у ЧР. Держава все одно приповерненні додому не повертає їм сплаченіподатки та страхові відрахування, як цеприйнято у інших розвинених країнах. Алене виглядають достовірними загально-прийняті нелегальної міграції в ЧР. Сотнітисяч, як казав колишній міністр праціПетр Нечас, суперечать даним поліції, яказатримує щороку максимально 10 тисячнелегалів.

Справжня мета «зелених карт»?«З одного боку, задовольнити закликимонтажних фірм та промислових лобі, які єзацікавлені у дешевій (іноземній) робочійсилі, з іншого – прийняти закон у такійформі, щоб він не працював на практиці,щоб не наразитися на критику власнихвиборців», – вважає неназваний експерт зміграції.Європейська комісія пропонує прийнятизакон, який би стимулював іноземця«настукати» на свого нелегального робото-давця, а в якості компенсації за це – надатийому можливість легально працевлашту-ватись і проживати. «Попит на іноземнихробітників зараз мінімальний, але є великийпопит на медсестер, зварювальників таінших фахівців. Але їх дуже складнопрацевлаштувати в ЧР через адмініс-

Попит на iноземних зварювальникiв у Чехiї є, але бюрократiя заважає їмприїхати та влаштуватись на роботу

«Зелену карту» за пiврокуотримав поки що лишеодин iноземець – слюсар з України

Провальний проект? ДОВІДКА«Зелена карта» – особливий документ дляіноземців з вибраних 12-ти країн, якийоб’єднує дозвіл на працевлаштування тапроживання у Чеській Республіці. Відпо-відні закони вступили у силу 1 січня цьогороку. Вакансії на роботу у режимі ЗК таподробиці можна знайти у базі данихМіністерства праці та соціальних справ ЧРза адресоюhttp://portal.mpsv.cz/sz/zahr_zam/zelkaрізними мовами. В базі даних є біля 500вакансій від 160 працедавців, найбільше вБрні, Плзні і Празі. Для порівняння: станомна червень цього року 367 роботодавців

готові працевлаштувати іноземців у ЧР, іпропонують майже 1500 вакансій (лишеофіційні дані).

Українцям все жорсткiшi правила в’їзду до ЄС не до вподоби, на їхнiх почуттях вжеспекулюють полiтики рiзного спектру.

Чехiя

˜ Â Ú ‚ Â Ú ‡ ı ‚ Ë Î fl

20 пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

Т е к с т : А н н а К Л Е П А Р О В А

З 1 червня для отримання довготерміновоївізи над 90 днів до Чехії громадяни Українизмушені подавати медичну довідку провідсутність важких інфекційних захвор-ювань. Черговий обмежувальний західприйнятий МЗС ЧР також для громадянВ’єтнаму, Молдови, Кенії, Конго, Монголії,Нігерії, Пакистану, Туркменистану, Таджи-кистану та Узбекистану.Медичну довідку від громадян Україничеські консульства вимагатимуть відповіднодо постанови головного гігієнічного лікаряМіністерства охорони здоров’я Чехії. Удовідці має бути чітко вказано, що заявникне страждає на серйозні інфекційнізахворювання. Йдеться про ВІЛ-інфекцію,сифіліс та туберкульоз. Довідка має бутиперекладена на чеську мову та офіційнозасвідчена, її дійсність триває 6 місяців.Причому «її потрібно буде брати успецклініках, які визначить чеська сторона.Судових перекладачів у Києві декілька», -сказав прес-секретар чеського посольства вУкраїні Петр Вагнер.Українські медики розповіли, що вся про-

З 15 червня цього року записатися наприйом у чеське консульство для поданнязаяви на довгострокову візу можна тількичерез Інтернет. Спеціальна аплікаціястворена безпосередньо МЗС Чехії, працюєза адресою www.visapoint.eu і заміняє усіпопередні системи «запису в чергу». Якзапевняє міністр закордонних справ ЧР ЯнКогоут, система має забезпечити«прозорість процедури видачі віз, знизитирівень корупції, уникати посередників таштовханини у живій черзі». Навесні цьогороку нова система проходила напруженевипробовування перед консульством Чехії уХаної (В’єтнам), від 1 червня працює вКитаї, Монголії, Таїланді, Казахстані таУзбекистані. Працює вона вже вдиппредставництвах ЧР у Києві, Донецькута Львові (однак з 1 квітня консульство тамзнову перебуває на ремонті), а також Тбілісіта Мінську. Згодом система запрацює в усіхінших країнах, громадяни яких проявляютьпідвищену зацікавленість у тривалішомуперебуванні в Чехії. Через забезпеченуІнтернет-аплікацію заявник напише своїособисті дані, запропонує термін інтерв’ю вконсульстві, а консульство йому зворотнімлистом на вказану електронну поштовускриньку вишле відповідь. Записатися наприйом можна буде за місяць наперед.Чеську національну довгострокову візутривалістю понад 90 днів повинні отриматиіноземці, які хочуть у цій країні працювати,займатися підприємництвом, навчатися,

цедура перевірки на вказані хвороби длямедичної довідки форми 086у покибезкоштовна. Але через збільшення попитуна них може бути введена плата: згідно зпостановою Кабміну про розширенняплатних послуг. На думку виїжджаючих, цяпроцедура породить тільки нову хвилюхабарництва серед лікарів.Міністр закордонних справ ЧР Ян Когоутпояснив, що Чехія виходила з данихВсесвітньої організації охорони здоров’япро кількість інфекційних хворих в окремихкраїнах: «Наголошую, що цей західстосується тільки потенційних емігрантів, іжодним чином – туристів». Він такожпопередив, що підробка довідки може нестипокарання – від ненадання візи до штрафу ідепортації з території ЧР. У МОЗ Чехії такожнагадали, що подібна довідка вимагалась до1 січня цього року ще при поданні заяви надозвіл іноземцю на роботу у чеськомуЦентрі Зайнятості. Нині вона вимагаєтьсяпізніше – вже у консульстві, і це нібитонавіть полегшує заявникам збір документів.

Ол

Запис у консульство ЧР – через ІнтернетПольське

консульство у Львовi вже

запроваджувалоІнтернет-запис,однак «рiшали»заблоковували

i цю «електроннучергу»

проживати із членами сім’ї тощо. Дляподання на короткострокову шенгенськувізу система Visapoint наразі діяти не буде.Раніше чеську дипломатію сильнокритикували за спосіб подання заявок,наприклад, у В’єтнамі. Нібито більшешансів потрапити до заповітного віконечкамали ті, хто давав високі хабарі (до 10 тисячдоларів США) посередникам. Зловживаннябули і в черзі перед консульствами в Україні,коли доморощені «помічники» вимагали від

потенційних заробітчан від кількох сотеньгривень до тисячі євро за подання на візу.Платний телефонний запис на прийом доконсульства ЧР у Львові, влаштованийкомерційною структурою, близькою дочеського посла в Україні Ярослава Башти,також викликав незадоволення заявників.У квітні Чеська Республіка припинилавидачу робочих та підприємницьких віз, атакож віз з метою участі у юридичній особі,у Молдові, Монголії, Таїланді, Україні іВ’єтнамі. Причиною цього чеські урядовціназивали як економічну кризу, так ізапровадження нової системи. Однаквведення в дію Visapoint не означає, що вПразі очікують робітників і комерсантів з-поза меж ЄС: обмежувальні заходи Чехіявживатиме до тих пір, доки триватимекриза і ріст безробіття в країні. Ретельнішеперевіряються і заяви на інші типи віз – зметою об’єднання сім’ї та навчання,кількість яких різко зросла: дипломати таполіцейські підозрюють, що заявникизловживатимуть ними. Правда, міністрКогоут обмовився, що за домовленістю ізМіністерством промисловості та торгівліЧехії винятки іноземним бізнесменам такинадаватимуться. Певні шанси також мають іробітники, які звернуться по «зеленукарту». ол

не хоче хворих заробiтчан

21пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

Í a Î e È ‰ o c Í o Ô

22 пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

KнигиМарія Матіос.Москалиця.�авколо цієї книжки напередодні �оруму видавці у �ьвовірозгорівся найгучніший за останніх кілька років

літературний скандал. �ауреат�аціональної премії України,письменниця #арія #атіос післявручення їй грамоти «секс-символа»зазначила, що тепер вона точнонайскандальніша письменницяУкраїни. %оманом цікавилася навітьпрокуратура. #оскалиця – цебайстрюк, дитина, народжена відсолдата-ґвалтівника царської армії.Але треба пояснювати те, що коженмає знати зі шкільної програми. Аджесаме в тому віці читають «#оскаля-чарівника» Івана +отляревського.�емає межі жіночій винахідливості в

час смертельної небезпеки. �емає страху, який позбавивби жінку волі чинити опір. �емає людини, здатної розгадатижінку, що тримає свою таємницю впродовж життя, яктримає власну честь... +ожна жінка могла би створитисвою галерею подібних істин. /роте #арія #атіос у повістівідстоює саме таку філософію. 1идавництво «/іраміда»,тверда обкладинка. 2іна 44.98 грн.

Всеволод Нестайко. Тореадори з Васюківки.3ореадори з 1асюківки перекладено багатьма мовами світуі внесено до Особливо /очесного списку Андерсена як один

із найвидатніших творівсвітової літератури для дітей.6о вашої уваги – новаавторська редакція роману зновими надзвичайно веселимиепізодами. 1ажко знайти внашій літературі щосьнастільки веселе, талановите йдотепне, як ця неперевершенакнига 1севолода �естайка,якого часто називають 7оголемсучасної дитячої літератури. 2е– перше видання новоїавторської редакції роману,позбавленої деяких неминучихідеологічних нашаруваньминулої доби, деталей,

незрозумілих сучасному, а тим паче майбутньому читачеві.У книзі чимало нових надзвичайно веселих епізодів.1идавництво: А-;А-;А-7А-�А-#А-7А. 2іна 31.17 грн.

Джоан Ролінг.Казки барда Бідла.Унікальна й магічна книжка з ілюстраціями самої 6ж. +.%олінг. 2е п’ять абсолютно несхожих казкових історій,читання яких викликає то захоплення, то сміх, а то йтривожне відчуття смертельної загрози. І магам, ічарівникам буде вельмицікаво ознайомитися зкоментарями Албуса 6ам-блдора, у яких він ділитьсяневідомою досі інформацієюпро життя 7огвортсу. +ошти зпродажу кожного примірникацієї книжки буде пожерт-вувано «6итячий групівисокого рівня». 1идавниц-тво: А-;А-;А-7А-�А-#А-7А.2іна 26.97 грн.

власної історії, – в Aехії практично ніхто не знає. /іслявиходу книжки посол України в A% Іван +улеба передававторові нещодавно оприлюднені Bлужбою безпекиУкраїни матеріали, які спростовують твердження проспівпрацю У/А та гітлерівської �імеччини. 1идавництво«Cпоха», ціна 89 кч.

Юрій Винничук.Ги-ги-и...(Jurij Vynnyãuk. Chachacha.)

�ьвівський автор Юрій 1инничук у 70-80-х роках написавчимало оповідань, які, непідписані, переховував від +7; удрузів. 1ін належав дозаборонених авторів, і обшуки унього вдома були звичайноюсправою. Однак, незважаючи навсе, тексти таємна міліціявилучила під час нишпореньсеред його знайомих. +6;вдалося визначити автора(можливо, за допомогоюлітературного аналізу!), заантирадянську діяльність йогозбиралися судити, однакзавадила перебудова. Як пишеавтор, він вважав ці текстивтраченими назавжди. Але довидавництва «/іраміда», якеексклюзивно видає твори1инничука, прийшов колишнійпрацівник +7; з тим, що продасть видавцю дуже цікавий«улов», і запропонував вилучені у 1инничука тексти.1идавець придбав деякі з них, автор доповнив їх іншими,написаними на початку 90-х років. 3ексти дуже різноманітні:знайдемо майже сюрреалістичні образи, ідеї і мрії, іронічнурозповідь про класика української радянської літератури+орнійчука, спогади про дитинство, і посилання на історичніпостаті, пародію на радянську дійсність, холоднокровнуметафоричну новелу про Bталіна та його революційнусім’ю, або сатиричну прозу на галицький націоналізм чиперші вільні вибори в Україні. 3вори 1инничука відомі своїмчорним гумором, часто близьким чеському «швейковству»,до образу якого зголошується з гордістю. /ереклад начеську – %іта +індлерова. 1идавництво: книга «Jлін». 2іна:251 кч.

Люко Дашвар.Молоко з кров’ю.+раща українська книжка2008 року за версією ;і-;і-Bі.Bучасна художня література.Яке то щастя – зустріти своюполовинку і покохати! +олидуша сягає неба, колирозумієш: ось твоя доля.../ершій красуні на селі #арусі-румунці до пари став �ьошка– розумний, красивий, успішний, – то й жити б їм, яккоролям. І яке їй діло до сусіда, хирлявого рудого Bтьопки-німця в поламаних окулярах? От тільки чомусь щоночі йдевін до бузкового куща біля #арусиної хати, і щоночі вонавідчиняє вікно... 1идавництво: «+нижковий +луб сімейногодозвілля».

Елен Блан.Родом із КГБ. Система Путіна.+нига французької авторки, відомого славіста і політологаCлен ;лан – це пристрасна й емоційна пересторога для всієїєвропейської спільноти. 6ослідниця, розкриваючи глибинніпричини потрясінь у %осії останніх десятиліть MM ст.,

стверджує, що вони булисвідомо сплановані росій-ськими спецслужбами.Офіційна політика цієїдержави не має нічогоспільного з її справжньоюметою. �а основі ґрунтов-ного аналізу, спираючись начисленні документи йнезаперечні факти, авторкадоводить, що російськиймафіозний неототалітаризм,очолюваний +7;, особливозміцнівши за правління 1./утіна, сьогодні становитьреальну загрозу для країн

Європи – адже нинішня %осія не зреклась колишньоїсовєтської мрії про світове панування чи принаймніпанування над Європою. 1идання розраховане на широкеколо читачів. 1идання здійснено в рамках видавничихпроектів CBC# #едіа Україна. Обкладинка: м’яка.1идавництво «3емпора». 2іна: 43.21 грн.

Мілан Сиручек.Бандерівці – герої чи бандити? (Milan Syruãek. Banderovci – hrdinové nebo bandité?)

1ідомий чеський журналіст і економічний експерт #іланBиручек (нар. 1932) зробив спробу змінити стереотип, якийпанує серед чехів щодо історії, ідеології та діяльності ОУ�-У/А. Адже цей стереотип було створено ще під впливомкомуністичної пропаганди і цілком суміщався із новимзагальним негативним стереотипом чехів щодо українців,створюваним після 1989 року. 2е вже друге видання в Aехії(першим була книга Яна #инаржіка «6оля бандерівців ітрагедія греко-католицької церкви», 2005), яка пробуєоб’єктивно глянути на бандерівців. Автор надав багатоуваги великій кількості архівних документів, і не тільки вУкраїні, але й в Aеській %еспубліці, зустрівся з учасникамиукраїнського визвольного руху, які зараз живуть в Україні.1икладені конкретні факти, в тому числі і впершеопубліковані, про героїчні ітрагічні сторінки ОУ�-У/Ав боротьбі за незалежністьУкраїни, вони представ-лені в загальному історич-ному контексті. Адженавіть і сьогодні провіднічеські видавництва дру-кують книги про «подвиги»чеської служби державноїбезпеки B3; та армії проти«українських бандитів».Але звідки взялись банде-рівці, чому в Україні гарячедискутується ця сторінка

О. Ткаченко та кол.«Я ще вернусь…» Олександр Олесьта Білопільщина.�ауково-популярне видання «Яще вернусь...» Олександр Олесь і;ілопільщина» приурочене до 130-ї річниці від дня народженнявідомого поета, життєвий ітворчий шлях якого тіснопов’язаний із Bумщиною. +нигазнайомить із малою батьківщиною

поета, дитячими роками, які пройшли в місті ;ілопілля таселі 1ерхосулка. /редставлені архівні матеріаливідображають сумський та харківський періоди біографії О.Олеся, перебування у Bанкт-/етербурзі, +риму та еміграції.6рукуються невідомі до цього листи до рідних та близьких,літераторів, науковців та громадських діячів того часу.6еякі фотографії поета, зокрема з 1912, 1915 та інших

Воплі Відоплясова.Ладо.

2е ще не альбом – але гіднавідповідь усім скептикам, якіказали, що 11 вже не зможутьнаписати жодної сильної речі.Jмогли – і зараз триває робота надіще кількома новими творами. +рім того, «�адо» – мабуть,взагалі одна з найкрасивіших пісень за всю історію 11.Якщо дозволити собі робити висновки на основі лише однієїпісні – можна сказати, що у 11 з’являється нове обличчя.3ут проглядає впевнене знання, якого просто фізично неможе ще бути в юності, коли емоції стають головним рушіємвчинків. Bвітла й лірична, але внутрішньо сильнакомпозиція, «�адо» звучить, наче результат простогоусвідомлення: неможливо змінити світ нашвидкуруч. 2еробота. Mочеш змінити – маєш споглядати і розуміти. 3акождо цього видання потрапили пісні, які 11 не плануютьвключати до наступних номерних альбомів – отже,прихильники мають шанс отримати в одному кошику одразукілька подарунків. «�ети, моя мила сестро» – українськаверсія балади «Sail Away Sweet Sister» британського гуртуQueen; «#арш січових стрільців» у виконанні 3араса+омпаніченка можна почути на збірці «Українська героїчнапісня» – ну а тут її виконано виключно силами 11; «Alain De-lon» – освітлена версія пісні гурту «�аутілус /омпіліус»,причому її текст Олег Bкрипка переписав французькою;«7олубка» – українська народна пісня, фестивальневиконання, один з останніх записів Олександра /іпи ускладі 11. 1идавець: +раїна мрій. 2іна: $10.92.

Lюк.Мамина юність./опередній альбом буловидано ще 2005-го, і гурт Lюкстав показово серйозним – зіздоровою самоіронією. Lюк відсамого початку відзначався

умінням носитидитячу усмішку набородатому обличчі– приємно, що заразборода густішає, але усмішка не зникає. 2е,мабуть, найбільш довершений альбом гурту.Vодного зайвого звуку, ясні й чисті лінії занаявності маси різности-льових вкраплень. 3авраження таке, що сонце тут – надвечірнє.�еначе Lюк втілив у новому альбомі все краще зісвого чималого вже досвіду – і це не такпривітання, як прощальний привіт. І буде дужешкода, якщо інше не станеться – бо «#аминаюність» свідчить про дійсно гарний потенціал дляякісного стрибка. /ричому у будьякому напрямку

– індірок, тріпхоп, інтелектуальне кабаре, ейсід джаз, музикаостровів, та що завгодно, не суть. 1оно не змо-же бутибеззміс-товним. 6о речі, прислухавшись до текстів пісень,1и побачите, що Lюк не втрачає уважно-усміхненогоставлення до слова (згадаємо принагідно, що в альбомівзяв участь Антон Bлєпаков) – і це теж приємно. J такимбагажем можна сміливо робити крок вперед. 1идавець:Comp music. 2іна: $12.92.

Михайло Іллєнко.Очікуючи вантаж на рейдіФУЧЖОУ біля пагоди.Історична буря розкидала героїв – +атерину (6арина%ашеєва) та Ореста (3арас 6енисенко) на різні берегиокеану. Xо там різні береги! %ізні B1І3Y. Яка вервечкачудернацьких і кумедних пригод уготована Орестові! ЯкимиАвстраліями-Америками-Аргентинами доведеться поблу-кати, щоб загубити все і все знайти. Jнайти і відвоюватисвою кохану. Zукати, не зважаючи ні на що. Zукати, щобврештірешт зрозуміти, що за будьяких обставин, хай би якдалеко від рідної домівки не занесла тебе доля – все одноти назавжди залишаєшся українцем. 1иробництво:кіностудія ім. О. 6овженка, творче об’єднання «1еселка»,1993. Bценарій та постановка: #ихайло Іллєнко. Оператор-постановник: ;огдан 1ержбицький. Mудожники-поста-новники: Оксана 3имонішина, Ігор 1лазнєв. +омпозитор:1олодимир 7ронський. У фільмі звучать пісні у виконанні

Друга Ріка.Best 1999/2009.Офіційний відлік своєї історії «6руга %іка» починає з 1996року. %обота над записом першого альбому почалася 1999-го – і це пояснює, чому до назви ювілейної збірки винесеносаме такий проміжок часу. 6есять років... /омалу, безштучного галасу, але цілком упевнено цей український«6епеш мод» зайняв помітне місце в музичному просторі.Юнаки стали вже чоловіками – це вплинуло і на тексти, і намузику. 3рохи більше суму, більше прозорості – і все меншезайвих рухів. 6освід музичний плюс досвід життєвий – ісьогодні «6руга %іка» є одним з найбільш яскравих

представників нашогонеоромантизму. 7уртявно зростає над собою.1же можна дозволитисобі порівняти йпереоцінити якісьдосягнення, підбити певніпідсумки – колекція всіхкліпів у цьому сенсі теж єдуже показовою. Jадесять років – чотириномерні альбоми, плюскомпіляції, плюс два

десятки відео. Отже, сили є – а значить, рух триває. Іхочеться вірити, що надалі %іка ставатиме і глибшою, іширшою, і чистішою. Інакше навіщо ті сили? 1ідео формат– PAL. DVD Region: всі. 1идавець: Moon records. 2іна:$19.92.

23пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

ДиCKиРосава.Тепер і потім.Є музиканти, які розповідають еволюцію власної творчості.І є такі, які еволюціонують. 1же четвертий альбом з ім’ям%осави на обкладинці знову геть не схожий на всіпопередні. 6оки альбом «3епер і потім» звучить, зовсім неможна про нього розповідати... Якби вся українська поп-музика трималася такого рівня – слово «попса», напевно,швидко зникло б із нашої мови. �авіть якщо не вникати утексти альбому – втім, це навряд чи реально, бодослухатися і варто, і просто хочеться. І не до якихосьокремих пісень, а до кожної. +оли ж почуєш, відчуєш хоча бчастину тамтешніх віддзеркалень – остаточнопереконуєшся в тому, що ценетривіальна поп-музика.Jамість конвеєрного «швид-кий успіх – надшвидкезабуття» тут втілюєтьсяестетика красивих почуттів ічесних, неудаваних роздумів.Cмоційна й розумна, аленапрочуд легка, насиченасвітлом – ось вона, ця музи-ка. 1идавець: Comp music.2іна: $10.92.

�ниги та диски, про які розповідається у анотаціях у цій рубриці, можна придбати

на відстані в Інтернет-крамницях knyha.com, umka.com.ua та artvertep.com.

Nejlepší espresso v Praze

Ochutnejte r u ã n û v y r á b û n é

COKOLÁDOVÉ BONBONY

z n a ‰ í m a n u f a k u r y .

KÁVOVARNA

Založeno 2002 Pasáz Lucerna, Stepánská 61

tel.: 296 236 233

ˇˇˇ

ˇ

років, публікуються взагалі вперше. /одана бібліографіяпраць як Олександра Олеся, так і публікацій про нього.1идання зацікавить науковців, викладачів літератури,бібліотекарів, краєзнавців, широкий загал читачів. 2еунікальне видання редакції часопису «/ороги» та УІA%подарував один із членів авторського колективу книги –доцент, кандидат історичних наук, завідувач кафедриісторії Bумського державного університету 1алерій1ласенко, який навесні цього року, під час ділового візитудо /раги, завітав і до офісу УІA% на вул. 1оцеловій.1идавництво Bум6У, 2008.

тріо «Jолоті ключі» та народного хору підкеруванням �еопольда Ященка. У ролях:3арас 6енисенко, ;огдан Bтупка, 6арина%ашеєва, �ев /ерфілов, Іванка Іллєнко,1алентин 3роцюк, ;огдан ;енюк, Олексій7орбунов та ін. Озвучено українською.1 і д е оформат –PAL. DVD

Region: 1сі. 1идавець:BА#C 3А+!. %ік видання:2009. 2іна: $19.92.

Í a Î e È ‰ o c Í o Ô

24 пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

У радянські часи розумними вважалитих, хто вмів читати між рядків. �епервони дивляться між телеканалами.

��е неправда, що в уряді працюютьтільки непорядні люди. �удьмооб’єктивними. Є ще й некомпетентні.

�$е розумію, навіщо було післяневдалих переговорів про створеннякоаліції всій Україні показуватизвернення Януковича до �имошенко і�имошенко до Януковича?

�)устрічаються *утін із +едведєвим:«/олодимире /олодимировичу, всезробив, як ви просили – поправки до0онституції ухвалено, все готово довашого нового 12-річногопрезидентства! *утін, простягуючиаркуш паперу: «4пасибі, 5митреАнатолійовичу. /ам залишилосятільки вивчити ось це...» +едведєвчитає з листка: «5орогі росіяни! Явтомився... Я йду...». «$е зрозумів,що це?» «А це – ваше новорічнезвернення до народу».

�*ерукар *утіна під час стрижки весьчас розпитує його про 7ечню.$арешті російський президент невитримав: «/и що – чеченець?» «$і,але коли ви говорите про 7ечню, менізручніше вас стригти – у вас волоссястає дибки».

�«7ому зал засідання /ерховної 8адикруглий?» «А де ви бачиликвадратний цирк?»

�9ютий 2010 року. Ахметов запитує уЯнуковича: «Як у 8осії сприйнялиновину про твоє обранняпрезидентом у /ерховній 8аді?» «�а не дуже. <оча *утін і привітавмене двічі, але тричі перепитав!»

�«7ому посадовці і політики виступаютьпроти легалізації проституції?» «�о бояться конкуренції».

�+олодий чоловік запитує укнижковому магазині: «У вас є книга«Як стати мільйонером за сім днів»?«�удь ласка, але тільки у комплекті із0римінальним кодексом».

�Українці в Іспанії: «0ориду бачив?»«�ачив. �угай москаля затоптав».«Які ж москалі в Іспанії?» «А який щенедоумок попре на бугая із червонимпрапором?»

�1946 рік. *іймали енкаведистибандерівця: «Ось тобі німець, ось тобімоскаль. 0ого будеш стріляти?» «�апевно що москаля». /ідлупцювали ізнов питають. «0ого стрілятимеш?!»«�а певно що москаля». )новуб’ють... *артизан питає комісара: «А ти кого?» 0омісар: «Я, канєшна,нємца». �андерівець: «�и диви – менізнов москаль лишився... І навіть два!»

�$а мітингу «червоних» виступає

оратор: «�ули комуністи – буладешева ковбаса. *рийшли демократи– зникла дешева ковбаса. Алеповернуться комуністи – знову будедешева ковбаса! 4тоять двоєчоловіків і один в іншого запитує: «Я чогось не зрозумів. /они що цюковбасу з собою туди-сюди носять?»

�Інтерв’ю з Юрієм 9уценком:«4кажіть, ви про щось шкодуєте узв’язку з інцидентом у Dранкфурті?»«Fо там не було 7ерновецького».

�«/ікторе Dедоровичу, ви чули, щоІнна �огословська пішла упрезиденти?» «5ивно, я її послав віншому напрямку...»

�Автомобіль – це засіб пересування,який дозволяє людям запізнюватисяна роботу.

�Gорілка – це як російська матрьошка:відкрив одну, а за нею пішла друга,третя...

�«Учора в лісі три відра грибів длятещі назбирав!» «А раптом вониотруйні?» «Fо означає «раптом»???»

�Один чоловік каже іншому:«$айгірше, коли надкушуєш яблуко, а там – хробак». «$айгірше, колинадкушуєш яблуко, а там –півхробака».

�1971 рік. 4ім’я вечеряє за столом.+аленький син запитує в батька:«�ату, я хочу стати комуністом, коливиросту. Fо для цього потрібнозробити?» «+овчи і їж». 5ружина:«9юбий, але ти ж йому не відповів!«Я цілком зрозуміло відповів».

�Очільник міністерства закордоннихсправ 8осійської Dедерації 4ергій9авров категорично заявив, що8осія, захищаючи свою гідність,готова вторгнутися у будь-яку сусіднюдержаву, яка насмілитьсярозповсюджувати цинічну брехнюпро те, що 8осія готова вторгнутися убудь-яку сусідню державу.

�*резидент +едведєв створив комісіюз протидії намаганнямфальсифікувати історію у збитокінтересам 8осії. $аступним указомбуде створена комісія з фальсифікаціїісторії у інтересах 8осії.

�+)4 8D оголосило персоною нон-ґрата /єрку 4ердючку... «$евже ніякне можуть вибачити їй пісню «8аша,гуд бай»? «$і, просто комусь здалося,що вона співає не «8аша, гуд бай», а«$аша 0убань».

�«+и стали жити краще!», - заявивуряд. «+и за вас раді», - подумавнарод.

�Урок толерантності: «5іти,запам’ятайте: до москалів треба

ставитися так само, як до нормальнихлюдей».

�$айпопулярніше смс-повідомленняпід час кризи: передзвоніть мені, будьласка, на мій номер.

�4идять на біржі фунт і долар. 8аптомвідчиняються двері і заходить євро:молода, красива, струнка, в короткійспідниці. 5олар одразу й рвонув донеї. А фунт, притримуючи долар,каже: «Jх, молодість! 5ивися,інфляцію не підчепи!»

�/ін і вона: «А ти справді до мене з казки прийшов?» «Угу». «А з якої?»«) доброї...» «/игнали?»

�7оловік каже дружині: «Я жодногоразу тобі не зраджував. �и можешсказати мені те саме?» «)вісно!�ільки не з таким чесним виразомобличчя».

�)устрічаються двоє приятелів: «Якіплани на завтра?» «Kдемо з синомзмія в небо запускати...» «О, я тежтещу в аеропорт везу!».

�*омирає теща. 5ивиться у вікно йкаже: «Який гарний захід сонця...»)ять: «+амо, не відволікайтеся!»

�4ержант зібрав солдатів: «<то поїдена картоплю?» 5воє виходять уперед.4ержант почухав потилицю й каже:«Gаразд, ви в машину, а решта підутьпішки».

�«+амо, а я сьогодні в автобусі дівчинімісцем поступився, а вона не сіла».«А ти що?» «$азад до батька наколіна сів».

�8озмова двох друзів. Один продаємотоцикли, другий – працює у морзі:«4лухай, ти нині скільки двоколіснихпродав?» «*’ять…» «�оді ще одногозалишилося дочекатися».

�+ама – сину: «0оли ти збираєшсяробити уроки?» «*ісля того, яксходжу в кіно». «Але то буде надтопізно!» «/читися, мамо, ніколи непізно...»

�Одна блондинка іншій: «У менеколесо спустило. Fо робити?» «Fо,зовсім спустило?» «)араз подивлюся.$і, лише знизу».

�4ім’я проходить митний контроль ваеропорту. )а діями митника зцікавістю спостерігає маленькадонька. І раптом кричить: «�епліше,тепліше!»

�8озмовляють двоє друзів: «Уявляєш,недавно мене менти сфоткали натрасі «/ізиром». «$у і що?»«*рийшов мені лист із фоткоюмашини, протоколом і штрафом у розмірі 450 грн. І я подав на них усуд!» «$у то й щол?..» «0оротше,будуть вони платити мені моральнушкоду!» «)а що?» «Як за що?! І «/ізир» у них – несертифікований, і«Dотошоп» – неліцензійний!»

��ри стадії сп’яніння у жінок. *ерша:«Я така п’яна!» 5руга: «<то – яп’яна???» �ретя, сідаючи в таксі:«*ані, куди вас везти?» «$е твоясправа!!!»

��і кляті комп’ютерні ігри відняли умене життя! 5обре, що ще три взапасі було!..

25пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

26 пopoги ч е р в е н ь - л и п е н ь /2 0 0 9

ResuméLetní ãíslo PorohÛ rozhodnû není ãtením nadovolenou, ostr˘m a historick˘m tématÛmse zatím nevyh˘báme. V Kronice spoleãnostivyprávíme o cestû praÏské skupiny Ignisa taneãního souboru DÏerelo na fórumukrajinské diaspory do Maìarska. Upozor-Àujeme ãtenáfie na novou verzi webov˘chstránek ukrajinci.cz. I kdyÏ mediální diskusekolem pomníku ·evãenka v Praze stále bû-Ïí, socha ve‰kerá nutná povolení od památ-káfiÛ uÏ obdrÏel a bude obklopen zelení. Ko-lektiv Rodyna pfiivítal jaro vystoupením novémládeÏnické taneãní skupiny. Svobodaoslavila Den HrdinÛ promítáním filmuo taktice války UPA. âeskou republiku nav-‰tívili zástupci nevládních organizací z Char-kova a Vinnice – kolegové z Prahy, vãetnûUIâR, jim pomáhali v seznamovánís fungováním obãanské spoleãnosti a bojís korupci v âR. ZmiÀujeme také mladéukrajinské vûdkynû v âeské republice, kterézískaly prestiÏní ceny. Milá sedmi loupeÏní-kÛ – spoleãn˘ ãesko-ukrajinsk˘ taneãní pro-jekt byl k vidûní divadle Ponec v rámci festi-valu Tanec Praha. Vald‰tejnsk˘ch slavnostíve Fr˘dlantu se zúãastnil oddíl záporoÏsk˘chkozákÛ, kter˘ se stal okrasou i obálky na‰e-ho ãasopisu.Kozáci «okupují» i na‰i dal‰í rubriku – PraÏ-ské zrcadlo. ZáporoÏci byli ãasto najímánievropsk˘mi vládci bûhem tfiicetileté válkyv letech 1618–1648. Ukrajin‰tí vojáci slou-Ïili rÛzn˘m králÛm, hráli v˘znamnou rolii v dûjinách âech, Moravy a Slezska, byli aletaké mnohokrát podvedeni.Ukrajinská panorama vypráví o kyjevskémekologovi Alexandrovi Honãarovovi. NaUkrajinu se vrátil pfied pár lety z âeské re-

publiky i s ãeskou manÏelkou Monikou.Usadili se v Kyjevû, na atraktivním ÎukovovûostrÛvku na fiece Dnûpr. Bojoval s nelegálnítûÏbou písku a zaplatil za to Ïivotem.Na‰e vûc upozorÀuje na novou praÏskourestauraci, kde mÛÏete ochutnat ukrajinskánárodní jídla – bor‰ã, varenyky atd. Mladávysoko‰kolaãka Natálka pfiijela do Prahypfied deseti lety vydûlávat jako tisíce jejíchspoluobãanÛ a vypracovala se aÏ k vlastní-mu podniku Dnister.Nezávislost se vrací k aktualitám na Ukraji-nû. Rusk˘ prezident Putin v Dûnikinov˘chdenících vyãetl, Ïe Západ by nemûl zasaho-vat do vztahÛ mezi Ruskem a Ukrajinou(kterou hanlivû naz˘vá «Malé Rusko»). Mos-kva je nejen proti sbliÏování Ukrajinys NATO, ale i proti pfiípadnému vstupu Ukra-jiny do Evropské Unie a dokonce i proti ini-ciativû V˘chodní partnerství. «Ukrajina neníani státem», – fiíkal rusk˘ vÛdce v loÀskémroce svému americkému protûj‰ku. Pak sevracíme k hrozbám nûkter˘ch ukrajinsk˘chpolitikÛ, Ïe obnoví vízovou povinnost vÛãiobãanÛm EU, a to zejména âechÛm, proto-Ïe právû âR v poslední dobû znaãnû kom-plikuje vydávání víz pro Ukrajince. Autor zá-mûr Kyjeva kritizuje, protoÏe je pfiesvûdãen,Ïe Ukrajina by tak u‰kodila pfiedev‰ím vlast-nímu cestovnímu ruchu. Krátce se také zmí-níme o pfiípravách prezidentsk˘ch volebv roce 2010, o mistrovství svûta ve fotbalev roce 2012, cenách plynu nebo otevfieníÏelezniãního muzea v Koloãavû.Na‰e kvûty na celém svûtû. Ve ãlánku «AiciKiev?» pí‰eme o «moldavské válce» za Ukra-jince. Kyjev pro ukrajinskou komunitu v tétonejchud‰í evropské zemí nedûla témûfi nic.V souvislosti se soudem Ivana DemjaÀukav Nûmecku pojednává dal‰í ãlánek o poku-sech shodit vinu za zloãiny spáchané bû-

hem druhé svûtové války a holocaust na ná-rody stfiední Evropy a pfiedev‰ím na Ukrajin-ce.âtvrtá vlna upozorÀuje, Ïe Zelenou kartubûhem ‰esti mûsícÛ získal pouze jedin˘ cizi-nec, soustruÏník z Ukrajiny. âeská republikanechce nemocné dûlníky – vyÏaduje lékafi-ské potvrzení pfii Ïádosti o víza nad 90 dní.Fronta na vstup do ãeského konzulátu sebude regulovat prostfiednictvím internetovéaplikace visapoint.eu.Kaleidoskop je vûnován nov˘m knihám M.Matiose, V. Nestajka, J. Rowlingové, L. Da‰-var, E. Blanc o systému Putina-KGB, M. Sy-rÛãka o Banderovcích, ChaChaCha odJ.Vynnyãuka... Nová hudba: Rosava: Teìa potom. Druhá rika: Best 1999/2009. VV:Lado. Ljuk: Matãino dospívání. Film: Mychaj-lo Illjenko: FuãÏou. A na závûr – vtipya kfiíÏovky.

Маєте новину?Влаштовуєте акцію?Знаєте цікаву людину?Потрапили в халепу?Маєте рекламу?Дзвоніть нам!

776 852 463Ми цікавимосьдостойними українцями та українками в ЧР!Ваша тема знайде своємісце на сторінкахПорогів!Працюємо для Вас!

Гурт ІГ’нiс

Празька вокально-iнструментальна група “Іг|нiс” (“Вогонь”)Концерти, танцювальнi забави для Вас!

Контакти: +420-777 212 240, +420-222 254 476vikraj@centrum.cz

Українськi популярнi та рiдкiснi,народнi (рiзних регiонiв)

та власнi пiснi у сучасному оригiнальному аранжуваннi.

Готується третє сi-дi.

Контакти: +420-777 212 240, +420-222 254 476vikraj@centrum.cz

ALM travel international s.r.o.Екскурсiї для туристiв у Празi та Чеськiй Республiцi

Контакти: +420-312 241 592, +420-312 684 247, +420-603 807 468

marketings@volny.cz

Празька вокально-iнструментальна група “Іг|нiс” (“Вогонь”)Концерти, танцювальнi забави для Вас!

Українськi популярнi та рiдкiснi,народнi (рiзних регiонiв)

та власнi пiснi у сучасному оригiнальному аранжуваннi.

Готується третє сi-дi.