Черепно-мозкові нерви.
Методи дослідження, синдроми
ураження.
2
В залежності від переважання того чи іншоготипу волокон всі черепні нерви ділять на:
• Чутливі: нюховий (І), зоровий(II), присінково-завитковий (VIII);
• Рухові: блоковий (IV), відвідний(VI), додатковий (XI) і під'язиковий (XII);
• Змішані: окоруховий (III), трійчастий(V), лицевий (VII), язико-глотковий(IX), блукаючий (X).
3
• Рухові ядра черепних нервів є аналогамипередніх рогів спинного мозку.
• Чутливі ядра ЧМН – є аналогами задніх рогівспинного мозку або ядер Голя та Бурдаха.
• Чутливі вузли черепних нервів є аналогамиспинномозкових вузлів.
• Вегетативні ядра черепних нервів є аналогамибокових рогів спинного мозку.
• Вегетативні ядра всіх черепних нервів –парасимпатичні.
4
• Є складовою частиною нюхового аналізатора.
• Відноситься до чутливих нервів.
• Є редукованою частиною мозку –несправжній черепний нерв.
Нюховий нерв (n. olfactorius)
5
• Перші нейрони - в слизовій оболонці носа.• Другі нейрони – в нюховій цибулині,• Треті нейрони в:
▫ нюховому канатику,▫ нюховому трикутнику,▫ передній дірчастій субстанції,▫ прозорій перетинці.
• Другі і треті нейрони нюхового шляху єпервинними центрами нюху.
• Четверті нейрони – в корі скроневої долі(вторинний центр нюху):▫ гіпокамп,▫ парагіпокамп,▫ грушовидна звивина.
Нюховий нерв (n. olfactorius)
6
7
8
9
• Шляхом опитування встановлюютьнаявність та характер порушень нюху.
• За допомогою набору ароматичнихречовин з характерними відомими, але недуже різкими запахами.
• Перед дослідженням слід перевіритипрохідність носових ходів.
Дослідження функції нюхового
нерву
10
11
• Гіпосмія – зниження нюху.• Аносмія – відсутність нюху.• Двобічна гіпосмія – при захворюваннях
носа.• Однобічна гіпосмія – при пошкоджені на
рівні 2 та 3 нейрону нюхового аналізатора(патологічні процеси на базальній поверхнілобної долі).
• Параосмії – нюхові галюцинації.Виникають при подразненні кіркового кінцянюхового аналізатора.
• Нюхова агнозія – невпізнавання знайомихзапахів. Виникає тільки при двобічномупошкодженні скроневих часток.
Синдроми ураження нюхового нерву
12
• Є складовою частиною зорового аналізатора.
• Відноситься до чутливих нервів.
• Є редукованою частиною мозку –
несправжній черепний нерв.
Зоровий нерв (n.opticus)
13
• 1-й нейрон: палички та колбочки сітківки.• 2-й нейрон – біполярні клітини сітківки• 3-й нейрон – гангліонарні клітини
сітківки.• Аксони гангліонарних клітин утворюють
зоровий нерв.• Місце виходу зорового нерву з очного
яблука – диск зорового нерва• У порожнину черепа нерв потрапляє
через зоровий канал.
14
15
16
17
18
• На основі мозку зорові нерви від обох очей частково перехрещуються утворюючи зорове перехрестя –хіазму.
• Перехрещуються тільки волокна, які йдуть від внутрішніх половин сітківки обох очей.
• Після перехресту утворюються зорові шляхи або зорові тракти.
19
• Внаслідок перехресту внутрішніх волокон зорових нервів у зорових трактах містяться волокна, які несуть інформацію від однойменних половин сітківок обох очей.
• Зорові шляхи закінчуються у первинних (підкіркових) зорових центрах:▫ верхніх горбиках, ▫ таламусі, ▫ зовнішніх колінчастих тілах,
• де знаходиться 4-й нейрон зорового шляху
20
• Аксони 4-го нейрона утворюють зорову променистість або пучок Граціоле, який іде до кіркового кінця зорового аналізатора:▫ кори клиноподібної звивини (cuneus) ▫ язикоподібної звивини (gurus
lingualis), • які розділені sulcus calcarinus.
21
22
• В клин потрапляє інформація від верхніх половин сітківки, в язикову звивину –від нижніх половин сітківки.
• Оскільки на сітківку потрапляє перевернуте зображення, то в дійсності в клиноподібну звивину потрапляє інформація про нижні поля зору, а в язикову звивину – про верхні поля зору.
23
24
• амавроз - сліпота
• амбліопія - зниження гостроти зору.Виникають при повному ураженні зоровогонерва.
• скотома - випадіння окремих ділянок полязору. Виникає при частковому ураженнізорового нерва.
Синдроми ураження зорового
нерву
25
26
27
28
• Геміанопсія - випадіння половини полязору. Виникає при ураженні зоровогоаналізатора на рівні від хіазми до коривключно. Розрізняють:
▫ гетеронімну (різнойменну)
▫ гомонімну (однойменну) геміанопсію.
• Гетеронімна геміанопсія – при пошкодженніхіазми:
▫ біназальна гетеронімна геміанопсія – припошкодженні зовнішніх відділів хіазми.
▫ бітемпоральна гетеронімна геміанопсія –припошкодженні внутрішніх відділів хіазми.
29
30
• Гомонімна (однойменна) геміанопсіявиникає при ураженні зорового аналізаторавище перехрестя з одного боку:
▫ зоровий тракт,
▫ таламус,
▫ задні відділи задньої ніжки внутрішньої капсули,
▫ потилична частка і її кора.
• При цьому випадає поле зору набоці, протилежному патологічному вогнищу.
• Наприклад, при пошкодженні правого зоровоготракту виникає лівобічна геміанопсія –випадають ліві поля зору в кожному оці.
31
32
Схема внутрішньої капсули
33
34
35
Набряк диску
Первинна атрофія диску
Вторинна атрофія диску
36
• До цієї групи нервів відносяться три черепні нерви, які приймають участь в іннервації зовнішніх та внутрішніх м’язів ока:
▫ Окоруховий нерв (n. oculomotorius) – ІІІ пара
▫ Блоковий нерв (n. trochlearis) – ІУ пара
▫ Відвідний нерв (n. abducens) –УІ пара
Окорухові нерви
37
• Змішаний, оскільки містить в своєму складірухові та парасимпатичні волокна.
• Має 5 ядер, які знаходяться у середньому мозку:
▫ 2 парних великоклітинних ядра
▫ 2 парних мілкоклітинних ядра (Якубовича-Едінгера-Вестфаля)
▫ 1 непарне мілкоклітинне ядро Перліа.
Окоруховий нерв
(n. oculomotorius)
38
• Великоклітинні ядра відносяться до соматичної нервової системи і іннервують 4 з 6 зовнішніх посмугованих м'язів ока:▫ m. rectus superior (верхній прямий) — повертає
очне яблуко вверх і дещо до середини;▫ m. rectus medialis (внутрішній прямий) - рухає
очне яблуко до середини;▫ m. rectus inferior (нижній прямий) — рухає очне
яблуко донизу і дещо досередини.▫ m. obliguus inferior (нижній косий) — повертає
очне яблуко вверх і дещо назовні;▫ та м'яз, який піднімає верхню повіку - m. levator
palpebrae superior
39
40
• Мілкоклітинні ядра відносяться допарасимпатичної нервової системи ііннервують гладкі м'язи ока:
▫ ядра Якубовича-Едінгера-Вестфаля іннервуютьм’яз, що звужує зіницю (m. sphincterpupillae)
▫ ядро Перліа іннервує війковий м'яз (m.ciliaris), який регулює кривизну кришталика.
41
42
43
44
• В перерахованих парасимпатичних ядрахзнаходяться перші нейрони еферентноговегетативного шляху.
• Їхні аксони в складі окорухового нервупотрапляють в очницю і там переключаютьсяна другий нейрон, сукупність яких утворюєвійковий вузол.
• Постгангліонарні волокна від війкового вузлау складі коротких війкових нервів(nn.ciliares breves) досягають m. ciliarisта m. sphincter pupillae.
45
46
• Окоруховийнерввиходить зречовинимозку у
•міжніжково-му просторі.
47
Окоруховийнерввиходить зпорожниничерепачерезверхнюочнущілину(fissuraorbitalissuperior).
48
• Окоруховий нерв здійснює рухи очнихяблук:
▫ вверх,
▫ вниз,
▫ досередини,
▫ піднімає верхню повіку,
• а завдяки наявності парасимпатичної порціїнерв:
▫ звужує зіницю
▫ приймає участь в акті акомодації
• Акомодація – здатність ока однаково чіткобачити предмети на різних відстанях
49
• Нерв містить в своєму складі тількирухові волокна,
• а тому має тільки одне ядро – руховеядро блокового нерву,
• яке розташоване в середньому мозку нарівні нижніх горбиківчотиригорбикової пластинки.
Блоковий нерв (n. trochlearis)
50
51
• Нерв виходить з речовини мозкупозаду чотиригорбикового тіла,
• обходить навколо ніжки мозку і
• по основі черепу проходить до верхньоїочної щілини
• через яку (разом з III, VI парами іверхньою гілкою V пари) і покидаєчереп
• та входить в порожнину очниці.
52
53
54
55
• Нерв іннервує верхній косий м'яз, завдякиякому очне яблуко повертається назовні івниз.
56
57
• Нерв містить в своєму складі тількирухові волокна, а тому має тількиодне ядро – рухове ядро відвідногонерву, яке розташоване у варолієвомумості.
Відвідний нерв (n. abducens)
58
• Корінець відвідного нерву виходить ізречовини мозку між мостом тадовгастим мозком в ділянці мосто-мозочкового кута.
59
60
• Відвідний нерв виходить з порожнини черепа
через верхню очну щілину (разом з III, VI
парами і верхньою гілкою V пари) і
потрапляє в порожнину очниці.
61
62
• Відвідний нерв іннервує зовнішній
прямий м’яз ока,
• який здійснює поворот очного яблука
назовні.
63
64
65
66
Ознаки ураження соматичної порціїнерва:
• опущення верхньої повіки — птоз;• відходження очного яблука назовні —
розбіжна косоокість (strabismus divergent),• розширення зіниці — midriasis;• обмеження рухів очного яблука при погляді
вверх, всередину, частково вниз.• Відмічається диплопія при погляді в сторони
(диплопія по горизонталі) і вверх(диплопія по вертикалі).
Синдроми ураження окорухового
нерву
67
68
Ознаки ураження парасимпатичної порції нерва:
• Втрата або пониження реакції зіниць насвітло при збереженні реакції наконвергенцію і акомодацію (прямийсиндром Аргайля Робертсона) - приураженні ядра Якубовича-Едінгера-Вестфаля.
• Погіршення зору на близьку відстаньвнаслідок парезу або паралічу акомодації– при ураженні непарного ядра Перліа.
69
Ознаки ураження заднього поздовжнього пучка:
• Втрата або пониження реакції зіниць наконвергенцію і акомодацію при збереженніреакції на світло (зворотній синдромАргайля Робертсона).
• Синдром Гертвіга-Мажанді.
70
• Суб'єктивно: двоїння предметів припогляді вниз.
• Об'єктивно: обмеження рухів очногояблука до низу.
• Симптоматика розвивається напротилежному щодо ураженого нервабоці, так як волокна нерва здійснюютьперехрест в передньому мозковому парусі.
Синдроми ураження блокового
нерва
71
• Суб'єктивно: двоїння, яке посилюється припогляді в бік пошкодженого нерву.
• Об'єктивно: обмеження рухів очногояблука назовні
• збіжна косоокість (внаслідокперетягування ока до середини медіальнимпрямим м’язом ока, який іннервуєтьсяокоруховим нервом).
Синдроми ураження відвідного
нерва
72
Пошкодження лівого відвідного нерва
73
74
• Міжядерна офтальмоплегія часто допомагає в діагностиці (бо є майже патогномонічною) розсіяного склерозу.
• Міжядерна офтальмоплегія проявляється при погляді вбік:▫ іпсілатерльний (щодо напрямку погляду) ністагм ▫ контралатеральна слабкість медіального прямого
м"язу.
• При традиційному методі виявлення цього феномену (коли пропонують хворому повільно слідкувати за пальцем лікаря), важко виявити слабкість медіального прямого м"язу.
• І тільки при швидких переміщеннях ока можна виявити незначний дефіцит медіального прямого м"яза ока.
75
Між'ядерна офтальмоплегія
76
• Змішаний нерв – містить в своєму складічутливі та рухові волокна.
• Має 3 ядра:
▫ n. motorius (masseter) – рухове – уваролієвому мості
▫ n. tr. mesencephalici (ядро середньомозковогошляху) – пропріоцептивна чутливість – усередньому мозку
▫ n. tr. spinalis – ядро спинномозкового шляху –поверхнева чутливість – у довгастому мозку іперших 2 шийних сегментах
Трійчастий нерв (n. trigeminus).
77
78
79
• Нерв має чутливий вузол – gangliontrigeminale (Гассерів вузол), де знаходятьсяперші нейрони чутливості з ділянки іннерваціїтрійчастого нерва.
• Аксони клітин трійчастого вузла утворюютькорінець нерва, який входить у вароліїв містна рівні середньої ніжки мозочка.
• Дендрити клітин трійчастого вузла утворюютьтри гілки трійчастого нерва:▫ 1 гілка – очний нерв (n. ophthalmicus).▫ 2 гілка – верхньощелепний нерв
(n.maxillaris).▫ 3 гілка – нижньощелепний нерв
(n.mandibularis).
80
81
• n. ophthalmicus виходить з порожниничерепа через верхню очну щілину (fissuraorbitalis superior).
• n.maxillaris виходить з порожнини черепачерез круглий отвір (foramen rotundum).
• n.mandibularis виходить з порожниничерепа через овальний отвір (foramenovale).
82
83
84
• Волокна трійчастого нерву несуть інформаціюпро поверхневу чутливість з певних ділянокшкіри обличчя до певних визначених ділянокядра спинномозкового шляху незалежновід того в складі якої гілки трійчастого нервувони проходять:▫ Інформація про поверхневу чутливість з ділянки
біля рота потрапляє у верхні відділи ядраспинномозкового шляху.
▫ Інформація про поверхневу чутливість з ділянкибіля вуха потрапляє у нижні відділи ядраспинномозкового шляху.
• Внаслідок цих особливостей утворюються зониЗельдера.
85
Аксони чутливих ядертрійчастого нерваутворюють петлютрійчастогонерва, якаприєднується домедіальної петлі ізакінчуються в ділянціталамуса.Аксони клітинталамічних ядер(третього нейрона)прямують крізьвнутрішню капсулу іпроменистий вінець докори зацентральноїзвивини протилежноїядру півкулі.
86
87
• Рухова порція трійчастого нерва, якаскладається з аксонів нервових клітинрухового ядра проходить поряд знижньощелепним нервом і разом з нимпокидає череп через овальний отвір таіннервує м'язи, які приймають участь в актіжування та в рухах нижньої щелепи:
▫ m. masseter,
▫ m. temporalis,
▫ m. pterigoideus lateralis et medialis.
88
Дослідження чутливої порції:• Виясняють наявність болю в ділянці обличчя.• Перевіряють корінцеву чутливість.• Перевіряють сегментарну чутливість по
зонам Зельдера.• Перевіряють болючість точок виходу гілок
трійчастого нерву на шкіру обличчя – точкиВалле.
Дослідження функцій трійчастого
нерву
89
• Поверхневі гілки очного нерву виходять нашкіру обличчя через надочну вирізку.
• Поверхневі гілки верхньощелепного нервувиходять на шкіру обличчя через підочнийотвір.
• Поверхневі гілки нижньощелепного нервувиходять на шкіру обличчя черезпідборідковий отвір.
90
91
92
Дослідження рухової порції трійчастого нерву:
• Виявляють ступінь напруження жувальнихм'язів.
• Перевіряють об'єм рухів нижньої щелепи.
Досліджують рефлекси:
• надбрівний,
• рогівковий,
• конюнктивальний,
• мандибулярний.
93
Симптоми ураження рухової порціїтрійчастого нерву:
• Центральний параліч жувальних м'язівчерез наявність двобічнихкортиконуклеарних зв'язків практично незустрічається.
• Периферичний параліч або парезжувальних м'язів розвивається при ураженніядра або рухового корінця трійчастогонерва.
Синдроми ураження трійчастого
нерву
94
• При односторонньому ураженні нервавиявляються такі порушення:▫ при відкриванні рота нижня щелепа
зміщується в уражену сторону;▫ на стороні процесу жувальні і скроневі
м'язи напружуютьсяслабше ніж на здоровій стороні;
▫ виявляється атрофія м'язів і реакціяпереродження на ураженій стороні;
▫ якщо страждає ядро нерву, то відмічаютьсяфасцикулярні посмикування в іннервованихм'язах.
95
Симптоми ураження чутливої порції
трійчастого нерву:
• Біль в ділянці обличчя.
• Біль при пальпації точок Валле.
• Порушення чутливості в зоні іннервації
трійчастого нерву.
• Герпетична висипка при ураженні
Гасерового вузла (Herpes zoster)
96
Змішаний нерв – містить в своєму складірухові, чутливі (смакові) та вегетативні(секреторні) волокна.
Відповідно має три ядра, які знаходяться уваролієвому мості:
• Ядро лицевого нерва (n.nervi facialis) –рухове
• Верхнє слиновидільне ядро (n.salivatoriussuperior) – парасимпатичне.
• Ядро одинокого шляху (n.tractus solitarii)– ядро смакової чутливості спільне з ІХ та Хпарами ЧМН.
Лицевий нерв (n. facialis)
97
• Аксони клітин рухового ядра лицевого нерваогинають під дном IV шлуночка ядровідвідного нерва, утворюючи так званевнутрішнє коліно лицевого нерва.
• Лицевий нерв виходить з мозку вмостомозочковому куті – між мостом тадовгастим мозком позаду від середньої ніжкимозочка разом з УІІІ парою ЧМН.
98
99
100
• Через внутрішній слуховий отвір нерв входитьу внутрішній слуховий прохід, а потім у каналлицевого нерва.
• Канал лицевого нерва (Фалопіїв канал) –кістковий канал в товщі каменистої частинискроневої кістки.
• В ділянці колінця лицевого каналу нерв робитьвигин – зовнішнє коліно лицевого нерва.
• Через шилососковидний отвір (foramenstylomastoideum) нерв виходить зпорожнини черепа, пронизує привушну слиннузалозу і розсипається на кінцеві гілки (гусячалапка).
101
• Рухова порція лицевого нерву іннервуємімічні і деякі інші м'язи голови і шиї.
102
• Центральні нейрони для лицевих м'язіврозташовуються в нижньому відділіпрецентральної звивини.
• Для іннервації верхньої мімічної мускулатуриволокна підходять до ядра нерва як своєї, так іпротилежної сторони, а для нижньоїмускулатури волокна цілком переходять напротилежну сторону.
• Тому при ураженні центральних нейронів водній півкулі наступає параліч не всієї, а тількинижньої групи мімічних м'язів на протилежнійстороні .
103
• Гілочку лицьового нерву, що складається ізчутливих (смакових) і вегетативних волокондеякі автори виділяють в самостійнийпроміжний нерв (Врісберга) – ХІІІ паручерепних нервів.
• Периферичний нейрон смакової чутливостіпредставлений клітинами колінця(g.geniculi), дендрити якого в складі chordatympani закінчуються у смакових цибулинахпередніх двох третин язика.
• Аксони колінця у стовбурі мозку закінчуютьсяв nucl. tractus solitarii.
104
• У складі цього нерву також йдуть ефекторнісекреторні волокна до підязикової іпідщелепної слинних залоз.
• Ці волокна починаються від nucl.salivatorius superior.
• Крім того, у складі великого каменистогонерву, який відходить від лицьового на рівнійого зовнішнього колінця, проходятьпарасимпатичні секреторні волокна дослізної залози.
• Нижче цього нерва від лицьового нервавідділяється n. stapedius, який іннервуєоднойменний слуховий м'яз.
105
106
Дослідження рухової порції нерва:Для перевірки функції верхніх мімічних м’язів хворому
пропонують:• підняти брови вверх;• насупити брови;• щільно заплющити очі.Далі для дослідження функції нижніх мімічних м’язів
хворого просять:• показати зуби;• усміхнутися або надути щоки
Дослідження чутливо-парасимпатичної порціїлицевого нерва:
• Смак на передніх 2/3 язика• Сльозовиділення• Слиновиділення• Слух
Дослідження функцій лицевого нерва
107
108
109
• При ураженні пірамідних шляхів вище ядралицевого нерва виникає центральний парезнижньої мімічної мускулатури напротилежній щодо вогнища ураженнястороні.
Синдроми ураження лицевого
нерва
110
• При пошкодженні рухового ядра або корінцялицевого нерва на всьому його протязі –виникає периферичний парез мімічнихм'язів всієї половини обличчя на боціураження.
111
112
113
•Чутливий нерв.
•Складається з двох порцій:
▫ присінкової (вестибулярної)
▫ завиткової (кохлеарної).
Присінково-завитковий нерв
(n. vestibuloсochlearis)
114
• Перший нейрон знаходиться у чутливомузавитковому (спіральному) вузлі, якийрозміщується у внутрішньому вусі, в спіральному(Кортієвому) органі.
• Дендрити клітин завиткового вузла проводятьсигнали від клітин спірального органа —рецепторного апарату слуху.
• Аксони клітин завиткового вузла утворюютьзавитковий (слуховий) корінець, який крізьвнутрішній слуховий отвір потрапляє упорожнину черепа, входить у речовину мозку вділянці мосто-мозочокового кута і закінчується взавиткових ядраху – вентральному тадорсальному слухових ядрах, розміщених узадній частині моста.
Завиткова (кохлеарна) порція УІІІ пари.
115
116
117
• Аксони вентрального та дорзальногозавиткових ядер формують латеральнупетлю, яка закінчується в первинних центрахслуху:
▫ нижніх горбиках даху середнього мозку
▫ медіальному колінчастому тілі.
• Аксони клітин первинних слухових центрівпрямують до вискової поперечної звивини(Гешля) (кірковий кінець слуховогоаналізатора).
118
119
120
• Перший нейрон знаходиться уприсінковому (чутливому) вузлі (вузолСкарпа), розміщеному на дні внутрішньогослухового проходу.
• Дендрити клітин цього вузла прямують дорецепторних клітин півколових каналіввнутрішнього вуха.
• Аксони утворюють присінковийкорінець, який разом з кохлеарним корінцемвходить в порожнину черепа черезвнутрішній слуховий прохід, а в речовинумозку - між мостом та довгастим мозком.
Присінкова (вестибулярна) частина УІІІ
нерва
121
• Другі нейрони знаходяться в 4-хприсінкових ядрах моста:▫ Дейтерса,▫ Бехтерева,▫ Роллера,▫ Швальбе.
• Волокна клітин цих ядер ідуть у:▫ таламус,▫ мозочок,▫ до ядер черепних нервів (ІУ, УІ, Х, ХІ) та▫ до кори головного мозку.
• Кірковий кінець вестибулярного аналізаторазнаходиться на межі міжскроневою, потиличною та тім΄яноючастками.
122
123
124
• Проводиться оториноларингологами.
• Використовують:
▫ пробу Барані,
▫ калоричні проби
▫ та інші проби на виявлення збудливості
вестибулярного аналізатора.
Дослідження функції присінкової
порції УІІІ нерва
125
• Проводиться оториноларингологами.
• Використовують камертонні проби:
▫ Рінне,
▫ Вебера,
▫ Швабаха
• для дослідження кісткової таповітряної провідності звуків.
Дослідження функції завиткової
порції УІІІ нерва
126
127
128
• При ураженні присінкового нервавиникають:
▫ розлади рівноваги,
▫ ністагм,
▫ системне головокружіння,
▫ блювання.
• При ураженні завиткового нерва виникаютьрозлади слуху з боку ураження:
▫ зниження слуху (гіпакузія),
▫ глухота (анакузія, сурдитас).
Синдроми ураження присінково-
завиткового нерву
129
• Подразнення кіркового кінцяслухового аналізатора (у висковійчастці) супроводжуєтьсяслуховими галюцинаціями(шум, дзвін у вусі).
• Подразнення кіркового кінцявестибулярного аналізаторапроявляється приступамиголовокружінь.
130
• Нерв змішаний, оскільки містить в своємускладі рухові, вегетативні та чутливі (смаковіта загальної чутливості) волокна.
• Відповідно до цього нерв має чотириядра, які розміщуються в довгастому мозку:
▫ Рухове ядро (n. ambiguus), спільне зблукаючим нервом
▫ Ядро загальної чутливості (ядро сірогокрила), спільне з блукаючим нервом
▫ Ядро спеціальної чутливості (ядро одинокогошляху), спільне з проміжним нервом (системалицевого нерву)
▫ Вегетативне парасимпатичне ядро (нижнєслиновидільне ядро)
Язикоглотковий нерв
(n. Glossopharingeus)
131
• Нерв виходить з речовини мозку на
латеральній стороні стовбура мозку між
оливами та ядрами Голля і Бурдаха.
• З порожнини черепа нерв виходить через
яремний отвір.
132
133
• Рухова гілка ІХ нерва невелика, іннервуєлише один шилоглотковий м'яз(m.stylopharyngeus), що піднімає глотку.
134
135
• Чутлива порція язикоглоткового нервузабезпечує загальну чутливість слизовоїоболонки:▫ верхньої частини глотки,▫ м'якого піднебіння,▫ задньої третини язика.
• Перший чутливий нейрон знаходиться у двохчутливих вузлах (верхньому танижньому), які знаходяться в яремномуотворі.
• Другий нейрон – у ядрі сірого крила (nucl. alaecinereae).
• Далі хід чутливих волокон стандартний, як длявсіх чутливих систем організму.
136
137
• Смакові волокна ІХ пари забезпечують
смакову чутливість на задній третині язика.
• Перший нейрон смакової чутливості
знаходиться в нижньому вузлі (ganglion
inferius) ІХ нерва.
• Другий нейрон - ядро одинокого шляху
(nucl. tractus solitarii), спільне з проміжним
нервом (система лицевого нерву)
138
139
• Секреторні (парасимпатичні) волокна
язикоглоткового нерва закінчуються у
привушній слинній залозі, попередньо
переключившись на вушному вузлі, де
знаходяться другі нейрони парасимпатичної
іннервації привушної залози.
• Перші вегетативні нейрони - у нижньому
слиновидільному ядрі.
140
141
Нерв змішаний, має в своєму складі рухові, чутливі
та вегетативні волокна. Відповідно має три ядра:
1. Рухове ядро (n. ambiguus), спільне з язикогорловим
нервом
2. Ядро загальної чутливості (ядро сірого
крила), спільне з язикогорловим нервом
3. Вегетативне парасимпатичне ядро – спинне ядро
блукаючого нерву.
Блукаючий нерв (n. vagus)
142
• Х нерв виходить з речовини мозку між
оливою і нижньою мозочковою ніжкою.
• З порожнини черепа нерв виходить через
яремний отвір разом із язикоглотковим
нервом.
143
144
• Рухова порція нерву іннервує:
▫ м'язи м'якого піднебіння,
▫ глотки,
▫ гортані,
▫ надгортанника,
▫ верхньої частини стравоходу,
▫ голосових зв’язок (зворотній нерв).
• Перший нейрон – в корі нижньоїчастини прецентральної звивини.
• Другий нейрон – в руховому ядрі (n.ambiguus).
145
• Блукаючий нерв забезпечує вегетативну
(парасимпатичну) іннервацію всіх
внутрішніх органів, крім органів малого
таза.
• Перший нейрон еферентного вегетативного
шляху – в nucl. dorsalis n. vagi.
• Другі нейрони – в інтрамуральних гангліях
та вегетативних сплетеннях внутрішніх
органів.
146
• Чутлива порція блукаючого нерву забезпечує
загальну чутливість:
▫ твердої мозкової оболонки,
▫ зовнішнього слухового проходу,
▫ задньої поверхні вушної раковини,
▫ м'якого піднебіння,
▫ глотки і гортані.
• Перші чутливі нейрони – в gangl. jugularae superius
і inferius на рівні яремного отвору.
• Другі нейрони – в nucl. alae cinerea.
147
Дослідження рухових функцій:
• Перевіряють
▫ екскурсію м’якого піднебіння,
▫ розташування язичка,
▫ фонацію,
▫ артикуляцію,
▫ ковтання.
Дослідження функцій язикогорлового
та блукаючого нервів
148
149
• Нерв чисто руховий, складається з двох частин— черепної і спинномозкової.
• Аксони клітин спинномозкової порціїпроникають у порожнину черепа крізьвеликий потиличний отвір, де з'єднуютьсяз черепними корінцями.
• Об'єднаний корінець залишає порожнинучерепа крізь яремний отвір.
• Додатковий нерв іннервує:
▫ грудинно-ключично-сосковий
▫ трапецієподібний м'язи.
Додатковий нерв (n. accessorius)
150
151
152
• При участі додаткового нервуздійснюється:
▫ поворот голови в протилежнусторону,
▫ потиснення плечима,
▫ відведення плечового поясу назад,
▫ приведення лопатки до хребта,
▫ піднімання плечей вищегоризонтальної лінії.
153
154
• Нерв чисто руховий.• Має одне рухове ядро.• Аксони клітин ядра у вигляді кількох корінців
виходять на основу мозку — між оливою іпірамідою.
• Зливаючись, корінці утворюють стовбурпід'язикового нерва, який виходить з черепачерез однойменний канал потиличної кістки(canalis hypoglossi) і іннервує м'язи язика насвоїй стороні, із яких особливо велике значеннямає м'яз, який висуває язик вперед (m.genioglossus).
Під'язиковий нерв (n. hypoglossus)
155
156
157
158
159
• Периферичний параліч розвивається при ураженніядра або під'язикового нерву.
• У випадках однобічного ураження нерву:▫ язик при висовуванні відхиляється в сторону
ураженого м'яза;▫ спостерігається атрофія половини язика на стороні
ураження.• Якщо страждає ядро нерва, то на ураженій половині
язика відмічаються фібрилярні посмикування.• При двобічному ураженні нерва спостерігається:
▫ обмежена рухливість язика;▫ порушення мови - дизартрія, при повному ураженні -
анартрія;▫ утруднення жування та ковтання
• У випадках повного ураження — атрофія всього язика(їжа і пиття неможливі).
Синдроми ураження ХІІ пари ЧМН
160
• Центральний параліч і парез половини язикаспостерігається при однобічному ураженніцентрального нейрона, тобто кортико-нуклеарного шляху.
• В цих випадках язик відхиляється в сторонуураженого м'яза, тобто всторону, протилежну вогнища ураження; неспостерігаються атрофія та фібрилярніпосмикування.
161
162
163
164
165
166
167