Upload
greencubator
View
1.312
Download
7
Embed Size (px)
Citation preview
Енергетична сертифікація будівель
навчальних закладів, як інструмент
підвищення їх енергоефективності
Шевченко Олена Миколаївнааспірант каф. ТЕ ІЕЕ НТУУ «КПІ»,інженер служби енергетичного менеджменту НТУУ “КПІ”
1
Досвід роботи служби енергетичного
менеджменту НТУУ “КПІ”Служба функціонує вже більше 5 років. До її складу входять фахівці з
енергетичного менеджменту за напрямками тепло-, електро- таводоспоживання. Очолює службу головний енергоменеджер, якийпідпорядковується Проректору з адміністративно-господарської діяльності. Зачас існування служби вдалося налагодити роботи по:
своєчасному обліку та аналізу енергоспоживання; розробці методик розрахунку лімітів енерго- та водоспоживання; заохоченню підрозділів проводити заходи з енергозбереження, шляхом
повернення зекономлених коштів за спожиті енергоносії до підрозділів;
Співпраця служби зі студентами університету: Налагоджується алгоритм залучення студентів до
проведення енергетичних аудитів навчальних корпусів та гуртожитків, під керівництвом Групи з
енергоаудиту при ІЕЕ.
Далі роботи передаються фахівцям служби енергетичного менеджменту, які рекомендують найкращі з
них впроваджувати на відповідних об'єктах університету, використовуючи при цьому зекономлені
кошти при енергоспоживанні.
Однак, не зважаючи на тривалий досвід роботи існують перешкоди, якістримують реалізацію політики енергоефективності в університеті.
Характеристика фонду будівель НТУУ “КПІ”
32 навчальних корпуси
20 гуртожитків
Їдальня
Господарські споруди
46,6% будівель збудовано до 1970 року, 20% – 1970-1980 року, 30% –
1980-1996, кілька будівель готується до здачі в експлуатацію.
Тобто, існуючий фонд будівель в основному створений у післявоєнні радянські роки, коли
при проектуванні та будівництві будинків в першу чергу заощаджували початкові
витрати, а енергетичні експлуатаційні витрати у розрахунках кінцевої ефективності
приймалися як вторинні показники.
Крім того, реалізацію основних функцій енергоменеджменту гальмують не тільки
зношеність фонду будівель, але й не виконання умов поставки теплоносія
енергопостачальною організацією, недотримання комфортних умов у приміщеннях,
тощо)
3
Механізм діяльності енергетичного менеджменту
4
Збір первинної статистичної інформації
Розрахунок лімітів
Аналіз інформації
Моніторинг
Оцінка потенціалу енергозбереження
Енергетична сертифікація будівель / оцінка
- Визначення класу енергоефективності ЗО/будівлі
- Формування переліку об’єктів з надвисоким енергоспоживанням для першочергового
включення до програми з енергозбереження
-Систематизація інформації та використання єдиного підходу
Ініціювання проведення енергетичного аудиту на об’єктах з надвисоким
енергоспоживанням
Розробка програми з енергозбереження, з першочерговим включенням “неефективних” будівель
Аналіз виконання лімітів
Усунення недоліків
Деякі особливості навчальних закладів на
прикладі навчального корпусу №22 НТУУ “КПІ”
Е = -71,519tз + 1133
R2 = 0,93
Е = -0,055tз + 632,31
0
500
1000
1500
2000
2500
-20 -15 -10 -5 0 5 10 15 20 25
Температура навколишнього середовища (tз), оС
Ел
ектр
осп
ож
ив
ан
ня
(Е
), к
Вт*
год
фактичний
150-70
115-70
y = -1,15x + 67,9
R2 = 0,36
0
20
40
60
80
100
120
140
160
-25 -20 -15 -10 -5 0 5 10 15
температура навколишнього середовища, оС
те
мп
ер
ату
ра
по
да
чі
те
пл
он
ос
ія,
оС
фактична температура
подачі теплоносіятемпературний графік
теплової мережі 115-70температурний графік
теплової мережі 150-70тренд фактичний
температурний графік
1- Результат недотримання умов поставки
теплоносія енергопостачальною
організацією (порівняння стандартних (проектного
150-70, діючого 115-70) та узагальненого фактичного
температурних графіків подачі теплоносія)
2 – Недотримання умов
комфортності – результат
використання електричної
енергії для догріву приміщень
Наслідок – необхідність нормалізації даних з енергоспоживання
Використання існуючих підходів до оцінки
енергетичної ефективності будівель
6
1. Енергетичний сертифікат Display 2. Український енергетичний
паспорт (ДБН В.2.6.31:2006)
Український паспорт
D; 17,39%
C; 17,39%B; 39,13%
А; 8,70%F ; 4,35%E; 13,04%
Характеризує будівлю з точки зору теплового
захисту і розробляється головним чином на
стадії проектування та будівництва
Характеризує будівлю з точки зору загального енергоспоживання,
враховує екологічні показники та водоспоживання, джерело
теплонадходження та ефективність первинного
енергоспоживання
Обидва підходи мають свої переваги та недоліки. Що змушує розробити адаптовану по-перше до
українських умов, а по-друге до особливостей закладів освіти методологію проведення енергетичної
сертифікації будівель та закладів освіти.
Методика оцінки енергетичної ефективності закладу
освіти / будівлі (енергетична сертифікація)
7
Визначення переліку показників,
за якими здійснюватиметься
кластеризація ЗО / будівель
Кластеризація ЗО /
будівель, згідно виділеного
переліку показників
Обробка значень аналізованого показника всередині кожного з
отриманих кластерів ЗО / будівель
Розробка адаптованої шкали для оцінки ефективності
енергоспоживання ЗО / будівель всередині кожного з кластерів
Визначення класу енергетичної ефективності ЗО / будівлі
Формування масивів
первинної статистичної
інформації для кожного з
кластерів ЗО або будівель
Нормалізація даних з
енергоспоживання: (кліматичні
умови, дотримання
комфортних умов, тривалість
ОП, режим роботи ЗО)
Розрахунок нормалізованого
питомого енергоспоживання:
нормат
ii
iнормаліз
iГДS
Ee
,
n
j
ijпрiфактiнормаліз kЕЕ1
},...,,{ 21 kBBBК
Форми звітності
для проведення енергетичної сертифікації та
організації роботи системи енергетичного
менеджменту закладу освіти / галузі
Застосування методики потребує збору первинної статистичної інформації з
енерговикористання та експлуатаційних характеристик ЗО / будівель, що
дозволить налагодити процес звітності та сформувати інформаційну базу
«Енергетичні показники об’єктів» галузі Міністерства освіти та науки
України.
Для цього створено відповідні форми звітності:
8
База даних:
“Енергетичні
показники об’єктів
закладу освіти / галузі”
9
Побудова адаптованої шкали енергоспоживання
10
В аналізі приймали участь 53 вищі
навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації.
Методика дозволяє визначити
заклади з надвисоким енерго- чи
водоспоживанням серед типових
навчальних закладів. Ця інформація в
подальшому є основою для
проведення детального
енергетичного аудиту нетипових
об’єктів з визначенням причин
відхилення їх показників від середньо
статичних.
Приклад застосування методики
11
Криворізький технічний університет - 22,4 Приазовський
державний технічний
університет - 25,7
Запорізький національний технічний
університет - 36,2
НТУУ "КПІ" - 37,2
Донецький національний технічний
університет - 39,6
0
0,1
0,2
0,3
0,4
0,5
0,6
0,7
0,8
0,9
1
0 10 20 30 40 50 60 70 80
кум
ул
яти
вн
ий
в
ідсо
то
к З
О,
ен
ер
госп
ож
ив
ан
ня
яки
х н
иж
че
від
вказан
ого
Питоме теплоспоживання, Вт∙год/(м2∙ГД)
експоненційна крива
фактичні дані - ЗО
Методика дозволяє провести первинне оцінювання рівня ефективності енергоспоживання
ЗО та будівель шляхом проведення їх енергетичної сертифікації та є одним з інструментів
роботи служби енергетичного менеджменту галузі.
Аналіз за
показником питоме
теплоспоживання, серед
вищих навчальних
закладів технічного
спрямування, встановив,
що найбільше енергії для
цих потреб
використовується в
Донецькому
національному
технічному університеті
(39,6 Вт∙год/м2∙ГД), що
майже на 30% більше ніж
в середньому для даного
типу ЗО. У Криворізькому
технічному університеті
на ці потреби
використовується 22,4
Вт∙год/м2∙ГД, що є
найнижчим показником
серед закладів цього типу.
Характеристика галузі
Міністерство освіти і науки
України
Вищі навчальні
заклади І-ІІ рівня
акредитації
Вищі навчальні
заклади ІІІ-ІV рівня
акредитації
- 311 навчальних закладів
- 549 навчальних корпусів
2 982 626 м2 – загальна
площа навчальних корпусів
- 317 гуртожитків
1 091 232 м2 – загальна
площа гуртожитків
- 133 навчальних заклади
- 1 078 навчальних корпусів
13 899 640 м2 – загальна
площа навчальних корпусів
- 3 702 861 м2 – загальна
площа гуртожитків
Училища, школи соціальної
реабілітації, методичні
центри, будинки творчості
- 208 закладів
12
Проведено аналіз теплоспоживання вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів
акредитації (за 2008 рік), з урахуванням кліматичної зони розташування ЗО.
Встановлено, що питоме споживання теплоти складає в середньому:
в першій кліматичній зоні – 133,7 кВт∙год/(м2∙рік);
в другій кліматичній зоні – 96,2 кВт∙год/(м2∙рік);
в третій кліматичній зоні – 87,6 кВт∙год/(м2∙рік);
в четвертій кліматичній зоні – 63,5 кВт∙год/(м2∙рік).
Дякую за увагу!
13