доповідь шинкаренко т.а

Науково-практична конференція вчителів української мови та літератури з обміну досвідом роботи «Використання інноваційних технологій у процесі вивчення творчості Т.Г.Шевченка та при проведенні позакласної роботи за творчістю Кобзаря»

Одеський обласний інститут

удосконалення вчителів

Доповідь на тему « Життєве призначення людини у творчості

»ТарасаШевченка ( за матеріалами вивчення . 8 )творчості ТШевченка у класі

учителя української мови та літератури Іллічівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №4

Шинкаренко Тетяни Анатоліївни

м.Одеса

2014

1

Життєве призначення людини у творчості Тараса Шевченка

Минають дні, минають ночі,

Минає літо, шелестить

Пожовкле листя, гаснуть очі,

Заснули думи, серце спить,

І все заснуло, і не знаю,

Чи я живу, чи доживаю,

Чи так по світу волочусь,

Бо вже не плачу й не сміюсь…

Доле, де ти! Доле, де ти?

Це запитання послав у віки Т.Г.Шевченко,

замислившись над вічною проблемою: людина

і сенс її життя. Ким він є для нас? Геній,

пророк, митець, учитель, бунтар... Не просто

людина – особистість, втілення українського

духу, совісті.

Думки про життєве призначення людини

тією чи іншою мірою простежуються в усіх

творах великого мислителя. Сьогодні я

поділюся з вами досвідом з мотивації учнів до

глибокого вивчення та розуміння філософії творів Тараса Шевченка,

прийомів зацікавлення восьмикласників та способів перевірки їхніх знань.

Із загальновідомими фактами життя Т.Г.Шевченка восьмикласники вже

знайомі, тому на перших уроках вивчення творчості Кобзаря з метою

навчити дітей бачити за творами, образами, фактами перш за все людину,

водночас перевіряючи рівень знань учнів, пропоную їм у групах

проаналізувати, описати, пояснити портрети-символи, або віртуальні

портрети Шевченка (як називають їх самі художники). Картини для роботи,

сховані за ініціалами поета, учні обирають самі. Завдання – назвати образи,

Читання уривку під музичний супровід (запис гри на кобзі)

та слайди мультимедійної презентації. У той час, коли

читаються останні слова, птахи на слайді утворюють

віртуальний портрет Т.Шевченка

2


символи, зображені на картинах і провести паралелі із життям та

творчістю Т.Г.Шевченка.

Звичайно, учні впізнають такі образи-символи, як українська хата, ягнята,

пастушок, кобзар, Дніпро, дніпрові кручі, чумаки, тополя тощо.

Під час більш детального вивчення біографії Шевченка у 8 класі,

пропоную учням реалізувати декілька проектів, наприклад, «Життя тяжке,

високе і прекрасне», «Ім’я Шевченка на карті світу» тощо. А для перевірки

знань учнів намагаюся використати такі прийоми, які зацікавлять дітей і

допоможуть залучити всіх до роботи. Об’єднавши учнів у групи

3


«Бібліотекарі» та «Працівники музею», пропоную їм такі завдання: першій

групі – розкласти бібліотечні картки у відповідні осередки картотеки,

а другій групі – розставити експонати музею (картини, книжки, автографи

творів, портрети, фотокартки тощо) на полиці, розподіливши їх по роках.

У даному випадку розвивається зорова пам'ять, яка допомагає учням

згадати необхідну інформацію. Це не просто відтворення фактів, це

залучення до життя поета, спроба зрозуміти його як людину.

4


Аналізуючи твори, не можна не проводити

паралель із життям письменника, подіями в

суспільстві. У випадку вивчення творчості

Кобзаря є змога подивитися, як він сам сприймав

себе у конкретний період свого життя. У цьому

допомагають автопортрети митця. Тому,

розбираючи з учнями вірш «Минають дні,

минають ночі», пропоную їм переглянути

автопортрет Шевченка, створений ним у 1845

році.

Спочатку учні сприймають твір на рівні емоцій. Щоб підсилити цей ефект,

пропоную їм прослухати музичні інтерпретації вірша (М.Лисенко і сучасна

група «Як помирає сонце») та художнє читання вірша Марком

Кропивницьким. Порівняння різного бачення одного й того самого твору,

взаємозбагачення образами, емоціями допомагають дітям зрозуміти життєву

позицію автора: не миритися із рабським сплячим існуванням, а «Жити,

серцем жити I людей любити», бо найстрашніше – «серцем замирати i

гнилою колодою по світу валятись». Боротьба – це не лише певний фізичний

процес, але й те, що є зв'язком для багатьох людей, об’єднаних спільною

метою відстоювати право на щастя.

5


Більш глибокий аналіз вірша здійснюю, об’єднавши дітей у шість груп.

Обираючи ключі від ящиків столу, зображеного на слайді, учні

«відкривають» певний ящик і отримують завдання.

Щоб проконтролювати активність кожного учня в класі під час групової

роботи використовую метод кооперативного навчання «Ручки всередині».

Коли учні починають висловлювати свої ідеї у групі, кожен, висловившись,

кладе свою ручку або олівець у центр, щоб визначити, що він уже зробив свій

внесок у спільну справу. Поклавши ручку, цей учень уже не має права

висловлюватись доти, доки всі інші учні не покладуть свої ручки. Учень,

який не висловився, або якому нема чого додати в цей момент, має право

сказати «Пропускаю», кладучи свою ручку або олівець у центр, а я у будь-

який момент можу підійти до групи, вибрати ручку на столі та запитати, який

внесок зробив її власник.

Урок вивчення вірша «Думи мої,

думи мої» починається прекрасним

співом академічного хору (наступного

уроку вже співаємо разом з учнями) і

переглядом експресивної картини

М.Божія «Думи мої, думи…».

6


Далі пропоную учням переглянути уривок фільму «Тарас Шевченко»

проекту «Великі українці». Богдан Ступка висловлює таку думку: «Його

повісили на стіну. Сказали, що це святий чоловік.., але його перестали

вивчати» (цитата). Учні сприймають ці слова по-різному. І перед тим, як

продовжити перегляд уривку фільму для з’ясування позиції Ступки, я

застосовую техніку «Кути». Разом з учнями обираємо чотири позиції-реакції

на слова актора, записуємо їх та розташовуємо по кутах класної кімнати.

Обравши позицію для себе, учні формують групи, в яких аналізують життєву

позицію Шевченка, висловлену у вірші «Думи мої, думи мої», призначення

поета у суспільстві, актуальність порушених проблем тощо. Через те, що

групи складаються з однодумців, обговорення та обмін думками між групами

відбувається дуже активно та емоційно.

На етапі перевірки знань застосовую чайнворди. Але не за класичною

схемою (відповісти на запитання, розгадати). Сама створюю основи і

пропоную учням у групі створити чайнворди, тобто заповнити його словами-

відповідями, що дають певну характеристику твору. Для дітей, яким важко

виконати таку роботу, пропоную іншу: до заповненого відповідями

чайнворди скласти запитання.

7


Під час знайомства із віршем «Мені однаково…» пропоную учням

подумати, який зміст може мати вірш із такою назвою, і висловити свої ідеї з

цього приводу. Дуже цікаво потім порівнювати думки дітей з оригіналом.

Але, визначаючи головні рядки твору, що ілюструють життєве призначення

людини, учні не помиляються. Вносячи елемент гри, пропоную учням

відновити ці рядки, правильно розставивши книжки на полиці.

Аналізуючи цей вірш, учителі використовують ілюстрацію М.Самокиша

«Т.Шевченка везуть на заслання». Я пропоную розглянути з учнями також

картину Івана Шульги «Т.Г.Шевченко на пароплаві повертається із заслання»

і порівняти два образи Шевченка.

Часто використовую у своїй роботі гру на зразок «Хрестики/нулики». Вона

допомагає актуалізувати опорні знання учнів або диференціювати

навчальний процес (два учні можуть самі зіграти в той час, коли вчитель

працює з класом). Поясню на прикладі вірша «Ой три шляхи широкії».

Креслю на дошці поле для гри «Хрестики/нулики». В осередках розміщую

(кріплю за допомогою магнітів до дошки) на різнокольорових аркушах

завдання текстом всередину. Учні по черзі знімають аркуші із запитаннями.

У разі правильної відповіді учень пише в осередку першу літеру свого імені.

Якщо учень відповідає неправильно, суперник може відповісти на запитання,

8


але ініціали вже не пише. Виграє той, хто заповнює першою літерою свого

імені три осередки (горизонтально, вертикально або за діагоналлю).

На етапі узагальнення знань проводжу таку роботу. Об’єдную учнів у

чотири групи. Відкриваючи зображення на слайді, члени груп з’ясовують, з

яким твором вони будуть працювати. Роздаю учням чисті аркуші та маркери

чи ручки різних кольорів (у кожної групи – свій колір). Десять хвилин даю

групам на те, щоб вони записали на аркуш все, що згадають про цей твір

(логічність та структурованість записів під час застосування такої технології

великого значення не мають). По закінченні часу групи по колу міняються

аркушами. Продовжуючи працювати ручками свого кольору, вони додають

те, що забула вказати попередня група. На це в них – 5 хвилин. І так далі,

поки членам груп не повернуться їхні аркуші. Найкращий результат – записи

ручкою лише одного кольору (зазвичай такого не буває, діти згадують

найтонші нюанси і знаходять, що додати) або мала кількість записів інших

груп. Найгірший – наявність записів усіма чотирма кольорами. Проводячи

таку роботу, можна звузити завдання, визначивши конкретну тему для

відповідей. Восьмикласники, з якими я працюю, розглядали тему «Питання

життєвого призначення людини в поезіях Тараса Шевченка «Думи мої, думи

мої», «Минають дні, минають ночі», «Мені однаково…» та «Ой три шляхи

9


широкії». І я була дуже рада, що під час роботи в групах учні висловили

багато нових думок, ідей, які не озвучувались раніше на уроках.

Творчість Тараса Григоровича Шевченка – це невичерпне море думок,

актуальних і сьогодні. Для того, щоб учні усвідомили життєве призначення

людини, змогли орієнтуватися у філософії поета, оцінили багатство

внутрішнього світу митця, треба дати їм змогу самим дійти до висновку,

знайти відповідь на запитання, вступити у діалог (дискусію) з автором,

однокласниками, вчителем і навіть із самим собою.

Education

доповідь шинкаренко т.а