Embed Size (px)
Citation preview
Сл.1
Тема уроку: Морські походи козаків. Гетьман П. Сагайдачний.
Мета уроку:
-розкрити характерні особливості історії України першої половини XVII
ст. – «доби героїчних походів»;
-поглибити знання учнів про військове мистецтво українського козацтва;
-охарактеризувати діяльність гетьмана П. Конашевича – Сагайдачного;
-з’ясувати роль українського козацтва в Хотинській війні;
-формувати вміння аналізувати письмові історичні джерела, складати
портрет історичного діяча, працювати історичним атласом; сприяти
формуванню критичного мислення;
-виховувати в учнів толерантне ставлення до різних оцінок історичних
подій та постатей, поважне ставлення до історичного минулого українського
народу.
Тип уроку: засвоєння нових знань і вмінь.
Обладнання: підручник «Історія України. 8 клас» О.К. Струкевич, І.М.
Романюк, Т.П. Пірус, настінна карта, атлас, роздатковий матеріал,
мультимедійна презентація ,відеоматеріали.
Основні поняття й терміни: доба героїчних морських походів,
Хотинська війна.
Основні дати і події:
- 1602 – 1623 рр. – період «доби героїчних морських походів»;
- 1616 р. – захоплення українськими козаками Кафи;
- 1618р. – похід козаків на чолі з П. Сагайдачним на Москву;
- 1621 р. – Хотинська битва.
Очікувані результати:
Після цього уроку учні зможуть
характеризувати політичну, військову та просвітницьку діяльність Петра
Конашевича-Сагайдачного;
встановити взаємозв'язки між причинами та наслідками морських походів
козаків та їх участь в Хотинській війні;
аналізувати історичні документи та інші джерела інформації та на основі їх
робити певні висновки, узагальнення.
визначати хронологічну послідовність основних подій;
набути навички толерантного спілкування та співпраці в групі;
Структура уроку
I. Організаційна частина.
II. Актуалізація опорних знань.
IІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.
IV.Вивчення нового матеріалу.
План уроку
1.«Доба героїчних походів» та військове мистецтво козаків.
2.Гетьман Петро Конашевич – Сагайдачний: воїн, політик, дипломат,
громадський діяч.
3.Хотинська битва 1621 року та участь у ній українського козацтва.
V . Узагальнення та систематизація знань
VІ. Підсумок уроку, оцінювання роботи учнів.
VIІ. Домашнє завдання.
Хід уроку
I. Організаційна частина.
II. Актуалізація опорних знань.
Вчитель. На попередніх уроках ми відкрили першу сторінку героїчної
доби в історії України - Доби Козаччини. Я пропоную пригадати деякі моменти
вивченого раніше матеріалу.
Історична розминка.
1. Про кого йде мова:
Англійський історик Кноллез стверджував „ … це загартована й відважна
порода людей, яка вважає почесним жити тільки за рахунок ворога та яка над
усе в житті цінує бойового коня і спис…“
А ось іще свідчення італійця Гамеріні, який в 1584 році писав: „Їхня зброя
– шаблі й рушниці, яких у них ніколи не бракує. Добрі вони до війни пішої й
кінної… дають собі раду на морі…“
Турецький літописець XVII ст. Наїма писав : „Можна впевнено сказати, що
неможливо знайти на цій землі сміливіших людей, які так мало дбали б про
своє життя і так мало боялися смерті “ .
Відповідь – «козаки»
2. Які риси притаманні козакам, допомагали їм у боротьбі з ворогами?
Пригадайте їх і назвіть (фізична витривалість, волелюбність, мужність,
самовідданість, стійкість).
Вчитель. Відвага і безстрашність запорозьких козаків викликали подив і
повагу навіть у ворогів.
Евристична бесіда
1. Якої шкоди завдавали українським землям татарські набіги?
2. Як ви вважаєте, з якою метою козаки здійснювали походи проти турків
та татар?
3. Яке значення мала боротьба козаків з турками й татарами?
Прогнозовані відповіді учнів.
- знищували фізично й забирали в рабство тисячі людей,
-спустошували величезні території, розорювали господарства,
- гальмування культурний розвиток.
Вчитель. Польський уряд не в змозі був боронити українські землі від цих
ворогів, тому захист українського населення ліг на плечі українського
козацтва. Фактично саме козаки відігравали головну роль у боротьбі з турками
та татарами.
Вчитель пропонує учням таблицю «Турецько-татарські напади на
Україну», яку вони мають вклеїти вдома у зошит і запам’ятати.
Турецько-татарські напади на Україну
• Знищення й спустошення українських земель.
• Пограбування й спалення українських міст та сіл.
• Захоплювали в полон українських чоловіків, жінок, хлопчиків та дівчат,
які потрапляли в рабство; полонених називали ясир.
• Чоловіки ставали веслярами на турецьких галерах-каторгах, жінки та
дівчата потрапляли до гаремів, хлопчиків віддавали до султанської гвардії, де з
них виховували вірних захисників султанського престолу — яничар.
• Всіх, хто чинив опір, убивали
IІІ. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми уроку.
Вчитель. Сьогодні ми з вами перенесемось у ті далекі, звитяжні козацькі
часи, про які кажуть – це була епоха «героїчних морських походів».
Учням пропонується: (метод мозкового штурму)
Висловити свої думки з приводу того, чому першу чверть XVII ст.
названо «добою героїчних походів» .
Учні висловлюють свої думки.
Слайд 2. Вчитель. Перед вами портрет одного із найвидатніших гетьманів
України, якому присвячені слова Л. Беринди.
Безсмертної слави достойний, гетьмане!
Жити вічно твоєму імені...
Скільки Дніпро з Дністром води нестимуть,
Стільки й хвалу тобі люди співатимуть.
Лукаш Беринда
Ким була ця людина? Чому саме їй присвячувалися віршовані рядки?
Вчитель пропонує записати у зошит тему нашого уроку (Слайд 3)
«Морські походи козаків. Гетьман П. Сагайдачний».
Вчитель. Відкривши зошити, ви побачили цікавого гостя – човника, як він
називається? (Слайд 4). (в учнівські зошити перед уроком вчитель вклеює
човники-чайки, на яких записані ключові питання теми, що вивчається і на які
учень має знати відповіді в кінці уроку) .
Орієнтовні питання на човниках:
Які морські походи здійснювали козаки на початку ХVІІ ст.?
Чому здійснювалися морські походи козаків?
Чим уславився гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний?
III. Вивчення нового матеріалу.
А ,щоб отримати відповідь на запитання, ми працюємо за таким планом:
Слайд 5. План уроку
1. «Доба героїчних походів» та військове мистецтво козаків.
2. Гетьман Петро Конашевич – Сагайдачний: воїн, політик, дипломат,
громадський діяч.
3. Хотинська битва 1621 року та участь у ній українського козацтва.
Слайд 6. Проблемне питання:
Доведіть, що початок XVII ст. заслужено дістав назву „ доби героїчних
походів” в історії козацтва.
1.»Доба героїчних походів козаків» та військове мистецтво козаків.
(Франмент 1, 2).
Слайд 7. Вчитель. Перед вами озвучені щойно рядки народних дум.
(Тексти народних дум готуються заздалегідь на кожну парту як роздатковий
матеріал).Спробуймо проаналізувати зміст уривків та зробити висновки щодо
наслідків, які мали для українців татарські напади .
1) Зажурилась Україна
Що ніде прожити:
Гей, витоптала орда кіньми
Маленькії діти!
Ой, маленьких витоптала,
Великих забрала,
Назад руки постягала,
Під хана погнала.
2) За річкою вогні горять,
Там татари полон ділять.
Село наше запалили
І багатство розграбили,
Стару неньку зарубали,
А миленьку в полон взяли.
А в долині бубни гудуть,
Бо на заріз людей ведуть…
Прогнозовані відповіді учнів.
Татари брали ясир, захоплюючи чоловіків, жінок і дітей.
Тих, хто чинив опір, убивали.
Полонених продавали на невільницьких ринках.
Вчитель: А як ви гадаєте, яким було життя невільників? (відповіді учнів)
Українські дівчата та жінки потрапляли до гаремів або ставали
служницями.
Із хлопчиків у військових казармах виховували яничарів.
Чоловіки працювали на будівельних роботах або доживали свій вік
прикутими до весел гребцями на турецьких каторгах.
Вчитель: Єдиною силою, яка здатна була протистояти ординцям були
козаки. Вони чатували кордони, ставили заслони на шляхах бусурманських орд.
З кінця XVI ст. козацтво, згуртоване в Запорізькій Січі, стало не лише захищати
українські землі, а й здійснювати воєнні походи до Кримського ханства.
У відповідь на татарські вторгнення, запорожці нищили татарські й
турецькі фортеці, знищували їхні гарнізони, здійснювали проти них морські
походи.
Ще однією грізною силою того часу була Османська імперія. Фрагмент 3
Слайд 8. Підсумок вчителя. Татарські війська, з’являючись на
українських землях, «умивались, - за свідченням сучасника, - по лікоть у нашій
крові та спустошували все вогнем і мечем».
Мужньо боронили козаки нашу землю не лише на суші, бо ж були не лише
добрими піхотинцями, кіннотниками та артилеристами, а й вправними
моряками.
Найбільш вдалими були походи на початку XVII ст. Цей період в історії
козацтва так і назвали «доба героїчних походів». Саме в той період були
здійснені вкрай сміливі морські походи проти Османської імперії, що рознесли
славу про козаків на всю Європу. Здобуті в них перемоги свідчили , що козаки
були неперевершеними майстрами морських боїв.
У морських походах козаки як правило нападали на багаті приморські
міста Криму та Туреччини. Після вторгнення вони вирізали захоплений
зненацька гарнізон, майно, яке не поміщалось на чайки спалювали. Розвідка та
військова хитрість як правило приводили до перемоги.
Вчитель пропонує опрацювати документ, який заздалегідь
підготовлений і лежить на партах учнів .
Робота з документом 1.
Г. – Л. Боплан про організацію козаками морських походів проти
турків
Коли козаки задумують свій морський похід, то не мають дозволу від
короля, але дістають його від свого гетьмана і скликають військову раду. На ній
вибирають наказного гетьмана, який має очолити їхній похід. Далі вони
рушають до Військової скарбниці, яка є місцем їхнього збору. Там будують
човни. Ті човни не мають корми, зводяться із стовбура човнового дерева –
верби або липи – завдовжки 45 стіп. Боки обрамовуються і доповнюються
дошками. Вони скріплюють їх дерев’яними цвяхами, настелюючи один ряд на
другий, так, як це робиться у звичайних річкових човнах. Зазвичай на їхньому
човні є 10 – 15 пар весел із кожного боку, і пливуть ті човни швидше, ніж
турецькі веслові галери. На човнах також ставлять щоглу, на яку напинають
доволі незграбне вітрило, котре розпускають лише в гарну погоду, а при
сильному вітрі воліють веслувати.
Кожен козак озброєний двома рушницями, шаблею. А на кожному човні є
також 4 – 6 фальконетів (невеликих гармат), необхідна для походу живність.
Одягнені козаки в сорочки й шаровари, ще мають змінний одяг із свитою і
шапкою; беруть порох, свинець, ядра для своїх гармат. У кожного є компас.
Турки, звичайно, попереджені про похід і тримають у гирлі Дніпра
напоготові кілька галер, щоб не дати козакам вийти з лиману. Але хитрі козаки
виходять темної ночі, коли має з’явитися на небі місяць – молодик, і
переховуються в очереті за 3 – 4 милі від гирла Дніпра, куди не заходять
турецькі галери. Турки завжди залишаються обдуреними.
Англійський дипломат Ріо
«Їхні вітрильники – довгі та легкі, мають з кожного борту по 10 весел і по
два чоловіки при кожному веслі. Ніс і кермо збудовані майже однаково, тому
вони становлять кермо на носі або на кормі, що не обертатись кораблем, і таким
чином виграють час.
… Козаки – це нація невибаглива, дуже працьовита і звикла жити тим, що
трапиться. Вони дуже добре маневрують. І то з такою швидкістю, що ворог
довідується про їхні напади тільки після наскоку».
Слайд 9. Запитання до документа
1. Визначте основні етапи підготовки козаків до морського походу.
2. Опишіть вигляд козацької чайки.
3. Яким було спорядження козака – учасника походу?
4. Як козаки вводили в оману турків, щоб вийти в Чорне море?
Робота з документом 2.
Вчитель пропонує прочитати опис тактики морського бою козаків з
турками і дати відповіді на запитання.
Опис тактики морського бою козаків з турками з твору Г. – Л.
Боплана.
… А коли вони наткнуться на якісь турецькі галери чи інші судна, то
переслідують їх, нападають на них і беруть штурмом. Ось як це відбувається:
їхні судна виступають з води не більше ніж на 2,5 стопи (32,5 см), тому козаки
помічають судно або галеру раніше, ніж можуть бути помічені самі. Далі вони
опускають на своєму човні щоглу і визначають напрямок вітру, намагаючись
плисти так, щоб сонце до вечора було у них за спиною. За годину перед
заходом сонця вони щосили гребуть до судна чи галери, доки не опиняться на
відстані 4 км і звідти стережуть їх, боячись втратити з поля зору. Потім десь
близько опівночі (подавши сигнал) вони веслують до судна. Половина ж
команди уже готова до бою й тільки й чекає, коли судно наблизиться настільки,
щоб стрибнути на нього. Ті. Що на судні, дуже дивуються, побачивши, що на
них напало 80 чи 100 човнів, з яких сипляться люди, одразу ж захоплюючи
корабель.
Очевидці про напад козаків на Синоп
«Вони з’явилися несподівано, піднімалися просто з дна моря і наводили
жах на варту і всіх берегових жителів»,
Француз де Сезі в листі до свого короля
«Страх, що охопив жителів цього міста, був таким великим, що
неможливо описати. 16 човнів з козаками в ці дні досягли колон Помпеї біля
входу в канал в Чорне море, щоб захопити карамусан. Вони спалили і розорили
села. Жах охопив населення, і жителі кинулися рятувати своє майно до
арсеналу».
Фрагмент 4, 5, 6.
Слайд 10 . Запитання до документу 2 і переглянутого відеофрагменту.
Що можна сказати про тактику ведення бою козаками?
Яке значення мали морські походи козаків?
Вчитель просить учнів самостійно зробити висновок щодо значення
морських походів козацтва, запропонувавши продовжити його думку.
Слайд 11. Вчитель. Морські походи козаків мали велике значення.
Прогнозований висновок учнів. Вони сприяли ослабленню Османської
імперії.
Вчитель. Не завжди ці походи мали позитивну роль.
Прогнозований висновок учнів. Для запорожців вони були шляхом
здобуття здобичі, що призводило до пограбування турецьких берегів.
Вчитель. Доба героїчних походів охоплює період з 1602 по 1623 рр.
Вчитель пропонує учням самостійно озвучити та записати в зошитах
визначення терміну «доба героїчних походів».
Слайд 12. Приблизна відповідь учнів: «Доба героїчних морських
походів» - це період перших двох десятиліть XVII ст., коли українські козаки
здійснювали вдалі морські походи проти татар і турків, захоплювали їхні
фортеці, руйнували їх і визволяли полонених українців.
Вчитель. Козацтво дійсно мало на той час неабияку силу, але разом з тим
було політично неорганізоване і тому не могло переламати хід подій на свою
користь. В тих складних умовах потрібна була людина, яка б зуміла об’єднати
все українське козацтво в єдину могутню силу. І така людина з’явилась.
Польський мемуарист писав про гетьмана: „В очах прийдешніх нащадків
він гідний стати в один ряд із найвидатнішими людьми свого часу… Це була
людина сміливого розуму, що шукала небезпек, що не шкодувала життя:
перший у нападі, а у відступі останній“.
Вчитель пропонує учням дізнатись, хто водив козаків у морські походи?
(метод «Телефон»).
Слайд 13.
031-36-937-426
(Сагайдачний)
Слайд 14. Гетьман Петро Конашевич – Сагайдачний: воїн, політик,
громадський діяч.
Вчитель. Петро Конашевич - Сагайдачний є чи не найвідомішим
галичанином XVII ст. Отримавши прекрасну освіту в Острозькій академії,
Сагайдачний усвідомив величезну роль освіти народу, тому все своє життя не
забував про культурницьку діяльність. Після навчання деякий час працював в
Києві, але зрозумівши , що освітянська праця не для нього рушив на Запоріжжя.
1 г 2 и 3 а 4 н 5
6 й 7 ч 8 9 д 0 С
На даному етапі уроку учні мають скласти об’єктивну характеристику
історичного діяча. Заздалегідь окремим учням необхідно запропонувати
підготувати повідомлення про Сагайдачного (виступи учнів).
На уроці вчитель звертає увагу учнів на накреслену схему, яку учні
переносять у зошити, а надалі, використовуючи виступи однокласників,
доповнюють її зміст. Робота з роздатковим матеріалом (додаток 1)
Слайд 15. Фрагмент 7-12.
Слайд 16.
Петро Конашевич - Сагайдачний
Полководець Дипломат Громадський діяч
Слайд 17. Учні заповнюють схему.
Орієнтовний вигляд схеми.
Петро Конашевич - Сагайдачний1. Був досвідченим полководцем. Уславився під час морських походів
проти турків та татар. Відіграв вирішальну роль у Хотинській війні.
2. Був чудовим політиком. Намагався розширити реєстрове військо та права українського козацтва. Проводив самостійну зовнішню політику.
3. Проводив велику просвітницьку роботу. Боровся за відновлення православної ієрархії. Жертвував великі суми грошей на освітні потреби, вступив разом з військом до Київського церковного братства
Вчитель. Козаки здійснили не один відважний похід. Я пропоную
з’ясувати з допомогою атласу, на які турецько – татарські фортеці здійснювали
свої походи запорожці . Опрацювати пункт «Морські походи козаків» (ст.72-
73 ), знайти на карті ці фортеці. Слайд 18.
Фрагмент 13-14.
Слайд 19. Заповнена таблиця, заздалегідь підготовлена вчителем,
роздається учням.
3.Хотинська битва 1621 р. та участь у ній українського козацтва.
Слайд 20. Розповідь вчителя. Морські походи козаків, антитурецькі
повстання призвели до того, що турецькі напади на українські землі
почастішали. Такі події стали причиною польсько – турецької війни 1614 –
1621 рр. Польська армія була розбита турками під селищем Цецора в 1620 р.,
(учні знаходять в атласі). Султан Осман II став готуватися до завоювання Речі
Посполитої. Король звернувся за допомогою до австрійського імператора та
Папи Римського, але не отримав її. Сигізмунд III змушений був звернутись за
допомогою до козаків.
Слайд 21. Робота учнів з текстом. У червні 1621 р. в урочищі Суха
Діброва (Черкащина) почалася козацька рада. Тут зібралося майже 50 тисяч
чоловік. Прибули гетьман Яків Бородавка, полковник Сагайдачний,
духівництво.
1.Пригадайте, з якою метою скликалися козацькі ради?
2.Яка мета скликання ради в Сухій Діброві?
Слайд 22. Рада повинна була прийняти рішення, яке могло визначити
подальшу долю всього українського народу. До козаків звернувся польський
король з проханням приєднатися до польського війська, яке після розгрому під
Цецорою турками, опинилося у безвихідному становищі.
Спрогнозуйте, яке рішення ухвалила козацька рада.
Слайд 23. Фрагмент 15.
Козацька рада ухвалила виступити на допомогу польському війську, обумовлюючи свою згоду на участь у війні виконанням королівським урядом ряду вимог:
Визнання прав козацтваРозширення реєструСкасування королівських законів, спрямованих проти козацтва.
Вчитель. Стримуючи натиск ворожих сил, проводячи бої з окремими
загонами ворога, Сагайдачний зумів об'єднатися з польським військом. У
польському таборі дуже урочисто вітали появу козаків, на яких чекали як на
рятівників.
Фрагмент 16-18.
Слайд 24. Висновок вчителя. У результаті героїчних дій козаків у битві
під Хотином було розвіяно міф про непереможність турецької армії.
Кримське ханство і Туреччина зобов'язувалися не нападати на українські і
польські землі.
Українські й польські землі були врятовані від завоювання турками.
Однак польський уряд не виконав обіцянок, які давав козакам ( не заплатив
запорожцям гроші за час воєнних походів, не вивів війська з Київського
воєводства); не виконання обіцянок польським урядом викличе нову серію
козацьких повстань у 20-30-ті роки XVІI ст.
Хотинська битва стала останньою у військовій кар'єрі гетьмана
Сагайдачного.
IV . Закріплення матеріалу.
Слайд 25.Вчитель. А зараз повернімось до початку нашого уроку і
згадаймо про наші човники, які б радо помандрували у відкрите море із ваших
зошитів. Але є невеличка проблема: для цього їм потрібен багаж знань. Ви
готові відповісти на питання, які є на борту чайок і відпустити кораблики? (на
слайдах демонструються питання узагальнюючого характеру, діти відповідають
і приклеюють чайки на дошку, де зображене море).
Слайд 26
- Чому здійснювалися морські походи козаків?
Прогнозована відповідь
Морські походи проводилися з метою послабити військову силу ворога,
знищити його флот, зруйнувати найважливіші порти, звільнити невільників,
змусити хана припинити набіги на Україну.
- Чим прославився гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний?
Прогнозована відповідь
Відомий гетьман України, організатор морських походів проти турків і
татар.
- Коли відбулась Хотинська війна?
Прогнозована відповідь-1621р., в результаті якої козацтво показало, що
має великий вплив на хід міжнародних подій.
Слайд 27.- Доведіть, що початок XVII ст. заслужено дістав назву „ доби
героїчних походів ” в історії козацтва.
Слайд 28.
-Про яку визначну подію польський дослідник міг сказати наступні слова:
«Українські козаки врятували Польщу від розгрому. Саме вони є нашими
рятівниками».
V.Підсумок уроку, оцінювання роботи учнів. Слайд 29.
Уславився
Здійснив Відстоював
Упорядкував
Опікувався
У першій половині XVII ст. запорозьке козацтво перетворилося на силу,
яка могла не лише успішно відбивати татарсько – турецькі набіги на українські
землі, а й здійснювати далекі сухопутні й морські походи до Криму та
Османської імперії.
Найвідомішим провідником українського козацтва перших десятиліть
XVII ст. став Петро Конашевич – Сагайдачний.
Під час Хотинської битви запорозьке козацтво засвідчило свою здатність
відігравати роль впливового фактору міжнародного життя.
VI. Домашнє завдання. Слайд 30.
Опрацювати параграф 11.
Складіть портрет Сагайдачного за допомогою опорних слів
Які морські походи і чому здійснили козаки на початку ХVІІ ст.?
Напрямки
Література:
1.Струкевич О.К. Історія України:8кл.:підруч. для загальноосвіт.
навч.закл.- К.:Грамота,2008.-с.72-77.
2.Гісем О.О., Мартинюк О.О. Історія України.Експрес-підготовка.7-12
класи.- Тернопіль: Навчальна книга - Богдан,2010.-с.53-54.
3.Єрмоленко А.О. Історія України.8клас. Готові дидактичні набори.-
Х.:Основа,2008,с.45. 4.Україна.Історичний атлас:8 клас.К.:Мапа.2006.-с.16.
4. Тараненко М. Г., Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальний посібник
для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 53
5.Хрестоматія з історії України. Практичний довідник/уклад.Воропаєва
В.В.-Х.:ФОП Співак В.Л.,2010.-с.77-80.
Українські народні пісні та думи. —К., 1992. — С. 35–36
Причини походів Мета
Основні походи (дати)
результати
Робота з документом 1.
Г. – Л. Боплан про організацію козаками морських походів проти турків
Коли козаки задумують свій морський похід, то не мають дозволу від короля, але дістають його від свого гетьмана і скликають військову раду. На ній вибирають наказного гетьмана, який має очолити їхній похід. Далі вони рушають до Військової скарбниці, яка є місцем їхнього збору. Там будують човни. Ті човни не мають корми, зводяться із стовбура човнового дерева – верби або липи – завдовжки 45 стіп. Боки обрамовуються і доповнюються дошками. Вони скріплюють їх дерев’яними цвяхами, настелюючи один ряд на другий, так, як це робиться у звичайних річкових човнах. Зазвичай на їхньому човні є 10 – 15 пар весел із кожного боку, і пливуть ті човни швидше, ніж турецькі веслові галери. На човнах також ставлять щоглу, на яку напинають доволі незграбне вітрило, котре розпускають лише в гарну погоду, а при сильному вітрі воліють веслувати.
Кожен козак озброєний двома рушницями, шаблею. А на кожному човні є також 4 – 6 фальконетів (невеликих гармат), необхідна для походу живність. Одягнені козаки в сорочки й шаровари, ще мають змінний одяг із свитою і шапкою; беруть порох, свинець, ядра для своїх гармат. У кожного є компас.
Турки, звичайно, попереджені про похід і тримають у гирлі Дніпра напоготові кілька галер, щоб не дати козакам вийти з лиману. Але хитрі козаки виходять темної ночі, коли має з’явитися на небі місяць – молодик, і переховуються в очереті за 3 – 4 милі від гирла Дніпра, куди не заходять турецькі галери. Турки завжди залишаються обдуреними.
Англійський дипломат Ріо
«Їхні вітрильники – довгі та легкі, мають з кожного борту по 10 весел і по два чоловіки при кожному веслі. Ніс і кермо збудовані майже однаково, тому вони становлять кермо на носі або на кормі, що не обертатись кораблем, і таким чином виграють час.
… Козаки – це нація невибаглива, дуже працьовита і звикла жити тим, що трапиться. Вони дуже добре маневрують. І то з такою швидкістю, що ворог довідується про їхні напади тільки після наскоку».
Запитання до документа
1. Визначте основні етапи підготовки козаків до морського походу.2. Опишіть вигляд козацької чайки.
3. Яким було спорядження козака – учасника походу?4. Як козаки вводили в оману турків, щоб вийти в Чорне море?
Робота з документом 2
Опис тактики морського бою козаків з турками з твору Г. – Л. Боплана.
… А коли вони наткнуться на якісь турецькі галери чи інші судна, то переслідують їх, нападають на них і беруть штурмом. Ось як це відбувається: їхні судна виступають з води не більше ніж на 2,5 стопи (32,5 см), тому козаки помічають судно або галеру раніше, ніж можуть бути помічені самі. Далі вони опускають на своєму човні щоглу і визначають напрямок вітру, намагаючись плисти так, щоб сонце до вечора було у них за спиною. За годину перед заходом сонця вони щосили гребуть до судна чи галери, доки не опиняться на відстані 4 км і звідти стережуть їх, боячись втратити з поля зору. Потім десь близько опівночі (подавши сигнал) вони веслують до судна. Половина ж команди уже готова до бою й тільки й чекає, коли судно наблизиться настільки, щоб стрибнути на нього. Ті. Що на судні, дуже дивуються, побачивши, що на них напало 80 чи 100 човнів, з яких сипляться люди, одразу ж захоплюючи корабель.
Очевидці про напад козаків на Синоп
«Вони з’явилися несподівано, піднімалися просто з дна моря і наводили жах на варту і всіх берегових жителів»
Француз де Сезі в листі до свого короля
«Страх, що охопив жителів цього міста, був таким великим, що неможливо описати. 16 човнів з козаками в ці дні досягли колон Помпеї біля входу в канал в Чорне море, щоб захопити карамусан. Вони спалили і розорили села. Жах охопив населення, і жителі кинулися рятувати своє майно до арсеналу».
Запитання до документу
Що можна сказати про тактику ведення бою козаками?Яке значення мали морські походи козаків?
Зі спогадів сучасників
«Змалку привчився натягати лук, зброї та коня з рук не випускати.., легко переносити всяку тяготу, голод, труд; не боятися ворога і в небезпеці проявляти мужність... І взагалі, то був чоловік великого духу, що шукав небезпеки, легковажив життям, у бій ішов перший, відходив останній...» (Тараненко М. Г., Левітас Ф. Л. Історія України: Навчальнийпосібник для 8 класу. — К.: Фаренгейт, 2000. — С. 53)
І. Крип’якевич про П. Сагайдачного
«Він був відважний вояк і добрий вождь. Не шкодував він життя, сам шукав небезпеки, перший ішов у бій, відступав останній, в поході був обережний і насторожений. Від козаків він вимагав послуху й дисципліни, за всякі провини карав гостро. Він знав, що тільки в трудах і небезпеках можна виробити добре військо. Щороку Сагайдачний водив козаків на Чорне море проти турків та татар... Під Сагайдачним козаки підучилися добре воєнного ремесла і здобули собі велику славу в усьому світі».
О. Д. Бойко про Сагайдачного
«У гетьманській діяльності керувався прагматизмом, тверезим розрахунком, твердістю і водночас схильністю до компромісів».
Документ
«Він сам з усім козацьким військом записався в члени Київського братства і помагав по різних містах утримувати школи, а в Києві заснував школу. Він знав, що народ повинен мати багато вчених, освічених людей, щоб уміти оборонятися перед ворожими напастями на віру і народ. Бачив, яке вбоге і темне тоді було українське духовенство, що не мало свого верховного пастиря. Тому в 1620 р., коли через Київ переїздив єрусалимський православний патріарх Феофан, Сагайдачний попросив його висвятити українському народу
митрополита й єпископів, щоб наглядали над священиками та щоб стерегли й обороняли віру».
