ЛЮКСЕМБУРГ

Вели́ке Ге́рцогство Люксембу́рг — держава в Західній Європі. На півночі і заході межує з Бельгією, на сході — з Німеччиною, на півдні — із Францією. Разом з Бельгією і Нідерландами Люксембург входить до Бенілюксу. Член Європейського союзу з 1957. Площа країни 2 586 км².

Король Нідерландів Віллем I, ставши в1815 році одночасно і правителем Люксембургу, прийняв в тому ж році герб і прапор герцогства, які схожі на державні символи Нідерландів. Прапор герцогства відрізняється від нідерландського лише світлішим тоном нижньої смуги.

Герб Люксембургу бере свій початок в Середньовіччі. Це є, так званий герб Генріха VI, графа Люксембургу між 1282 і 1288 і був отриманий від герцогства Лімбург, від сучасної Бельгії та Нідерландів. Говорячи геральдичною мовою, герб складається з щита: 10 горизонтальних синіх та срібних полос. На щиті зображений коронований червоний лев з двома хвостами та із золотим язиком.

Влада…Державний лад Люксембургу —

конституційна спадкова монархія.

Голова держави — великий герцог Анрі (при владі з осені 2000 року). Відповідно до конституції (що діє з 1868 року), він одноосібно здійснює всю повноту виконавчої влади: визначає порядок організації уряду, його склад, затверджує закони, призначає на цивільні і військові посади, командує збройними силами, укладає міжнародні договори тощо.

В адміністративному відношенні Люксембург поділяється на округи три округи Дікірх, Гревенмахер та Люксембург, які, у свою чергу, поділяються на 12 кантонів

Промисловість. Основні галузі промисловості: гірничодобувна, чорна металургія, машинобудування, металообробна, хімічна, шкіряна, цементна, фаянсова, деревообробна, швейна, харчова, електротехнічна. За виробництвом сталі на душу населення країна посідає перше місце у світі. Останню домну загасили 1997 p., і нині сталь виплавляють в електропечах. У промисловості сильні позиції має іноземний капітал. Сільське господарство. В аграрному секторі зайнято лише 5 % робочої сили.

Література Творцями-«стовпами» люксембурзької

національної літератури, власне літератури люксембурзькою мовою по праву вважаються національний поет і етнограф Е. де ла Фонтен, автор пісень та народознавчих записок про люксембуржців; поет Мішель Ленц, автор слів до гімну Люксембургу, письменник і поет Мішель Роданж, творець люксембурзького національного епосу «Ренерт-Лис» (Rénert).

Мова У Люксембурзі використовується

три мови. Люксембурзька мова, яка раніше вважалась одним з діалектів німецької, є мовою, яку більшість Люксембуржців вчать з раннього дитинства у себе вдома. У початкових школах викладають в основному люксембурзькою, в середніх школах — французькою або німецькою.

Музика Центром музичної культури Люксембургу з 1906

року є Люксембурзька консерваторія, а з 2005 — Люксембурзька філармонія, яка є головним концертним майданчиком філармонічного оркестру. Чотири рази Люксембург приймав конкурс Євробачення — в 1962, 1966, 1973 і 1984 роках.

Дякуємо за увагу