20

Укладач: Гончар Т. А.

Оформлювач: Науменко М. С.

Наша адреса:

вул. Ентузіастів, 29

Телефон/факс: 294-00-30

@Скринька: rusanovkalib@i.ua

Блог: mayakovskiylib.wordpress.com

Twitter: @Mayakovskiy_lib

У п р а в л і н н я к у л ь т у р и , т у р и з м у т а о х о р о н и к у л ь т у р н о ї с п а д щ и н и

Д н і п р о в с ь к о ї р а й о н н о ї в м і с т і К и є в і

д е р ж а в н о ї а д м і н і с т р а ц і ї

Ц е н т р а л і з о в а н а б і б л і о т е ч н а с и с т е м а Д н і п р о в с ь к о г о р а й о н у

Б і б л і о т е к а і м . В . М а я к о в с ь к о г о

Серія «Видатні українські мислителі»

Біобібліографічна довідка

Київ – 2015

2

“Не можуть бути народи вільними, допоки душі людсь-

кі в полоні…” (запис у щоденнику за 1991 рік, коли Україна

проголосила незалежність)

“Я не учитель, я друг і натхненник… І якщо комусь

близькі мої погляди й думки – ми супутники на вічній

дорозі пошуку”. Олесь Бердник

© Бібліотека ім. В. Маяковського, 2015

19

Інтернет ресурси

Кіхно,О. Творчість Олеся Бердника в європейському

культурному контексті [Електронний ресурс] / Олександр Кіно //

Олесь Бердник : [сайт]. — Текст. і граф. дані. — Режим доступу :

http://berdnyk.com.ua/ma terials/3/ (27.04.2015). — Назва з екрану.

Коробкова,Т. Олесь Бердник, його рід і родина [Електронний

ресурс] / Тетяна Коробкова // День Kiev.ua : [сайт]. — Текст. і граф.

дані. — Режим доступу: http://www.day.kiev.ua/uk/article/ukrayina-

incognita/oles-berdnik-yogo-rid-i-rodina (27.04.2015). — Назва з

екрану.

Марта пані. Пам’яті Олеся Бердника (15.12.1927—18.03.2003)

[Електронний ресурс] / пані Марта // Журнал Пробудження: [сайт].

— Текст. і граф. дані. — Режим доступу : http://waking-up.org/

ezoteryka-2/pam-yati-olesya-berdnika-25-12-1927-18-03-2003/?lang=uk

(27.04.2015). — Назва з екрану.

Скороход, О. ”Смерть заради життя завжди була Перемогою!”-

Олесь Бердник до Леоніда Брєжнєва [Електронний ресурс] /

Ольга Скороход // Gazeta.ua: [сайт]. — Текст. і граф. дані. — Режим

доступу : http://gazeta.ua/articles/culture/_-smert-zaradi-zhittya-zavzhdi-

bula-peremogoyu-oles-berdnik-do-leonida-bryezhnyeva/430387

(27.04.2015). — Назва з екрану.

Бердник, О. Послання до Росії (1978рік) [Електронний ресурс] /

Олесь Бердник // Спадщина предків: [сайт]. — Текст. і граф. дані. —

Р е ж и м д о с т уп у : h t t p : / / w w w . s p a d o k . o r g . u a / i n d e x . p h p ?

o p t i o n = c o m _ c o n t e n t & v i e w = a r t i c l e & i d = 4 3 5 : - - - - - 1 9 7 8 -

&catid=39&Itemid=64 (27.04.2015). — Назва з екрану.

18

Марченко-Пошивайло,Т. Блакитний коваль України: до

75-річчя від дня народження О.Бердника / Т.Марченко-Пошивайло //

Українська культура. — 2002. — № 8. — С.22-23.

Метельова,Т. Світотворче слово Олеся Бердника /

Т.Метельова // Сучасність. — 2005. — С.125-133.

Олесь Бердник, прозаїк // Письменники України: довідник /

упоряд. Д.Г.Давидюк, Л.Г.Кореневич, В.П.Павловська. —

Дніпропетровськ: ВПОП “Дніпро”, 1996. — С.16.

Солодущенко, О.Олесь Бердник — громадський діяч,

письменник і художник / О.Солодущенко // Дивослово. — 2002. —

№ 3. — С.71.

“ Хочу знати, що ж таке наша спілка: синедріон для розправи

чи братерство творців?”: Справа Олеся Бердника // Київ. — 2004. —

№ 1-2. — С.140-148.

Шпак, В. “ Філософське вчення Олеся Бердника актуальне, як

ніколи” / Віктор Шпак // Урядовий кур’єр. — 2011. — 5 березня

№ 42. — С.14.

3

Від укладача

Біобібліографічна довідка із серії “Видатні українські мислителі”

присвячена Олесю Берднику — філософу, письменнику, поету, гро-

мадському діячу ХХ століття.

Довідка містить інформацію про тернистий життєвий і творчий

шлях Олеся Бердника, а також бібліографічний список видань його

творів та інформаційних джерел (статті з книг, періодичних видань

та електронні ресурси) про письменника.

Мета довідки - ознайомити читача з неординарною особистістю

світового рівня, чиє ім’я на багато років було викреслено із літерату-

ри, а твори вилучені із фондів бібліотек..

При створенні біобібліографічної довідки були використані до-

кументи з фонду бібліотеки імені В.Маяковського та електронні ре-

сурси Інтернет.

Довідка адресована широкому колу читачів — не тільки тим, хто

захоплюється науковою фантастикою, а й прихильникам інтелектуа-

льного читання про духовне майбутнє нашого суспільства і сенс

життя кожної людини. Відповіді на ці та інші питання, які хвилюють

сьогодні людство, ви отримаєте у творах Олеся Бердника. .

4

Зміст

Вступ _________________________________________5

Генеологічне дерево Бердників____________________6

“Звідки в мене бралося все те, з якого джерела пливли хви-

лі небувалої інформації?”_________________________8

Повернення творчої спадщини видатного

мислителя України ______________________________14

Бібліографічний список ______________________________16

Інтернет ресурси ________________________________19

17

Література про Олеся Бердника

Бердник Олександр Павлович // УСЕ Універсальний словник-

енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М.Попович. — К.:

Ірина, 1999. — С.138.

Бердник Олесь (Олександр) Павлович // Енциклопедія історії

України: в 10 т. / редкол.: В.А.Смолій (голова) та ін. — К.: Наукова

думка, 2003. — Т. 1. — С.223.

Бердник Олесь (Олександр) Павлович // Енциклопедія

Сучасної України / гол. ред. колегія 2 тому: І.М.Дзюба (співголова)

та ін. — К., 2003. — Т. 2. — С.472-473.

Бердник Олесь (Олександр) Павлович // Українська

літературна Енциклопедія / ред. колегія: І.О.Дзеверін (відповід.

редактор) та ін. — К.: Головна редакція Української Радянської

Енциклопедії ім. М.П. Бажана, 1988. — Т. 1. — С.151.

Гнатюк,О. Духовна республіка: [ідея О. Бердника про

Українську духовну республіку] / Оля Гнатюк // Прощання з

імперією. Українські дискусії про ідентичність. — К.: Критика, 2005.

— С.125-130.

Губко,О. Невтоленна жага світових таємниць: Олесь Бердник

як харизматична особистість / О.Губко // Дивослово. — 2002. —

№ 7. — С.45-53.

Логвиненко,Б. Огірки й космос: [дитинство Олеся Бердника] //

Богдан Логвиненко про Нестора Махна, Шарля де Голля, Олеся

Бердника, Джохара Дудаєва, Романа Шухевича. — К.: Грані-Т, 2009.

— С.33-46. — (Серія “ Життя видатних дітей”).

16

Бібліографічний список

(видання із фонду бібліотеки ім. В.Маяковського)

Твори Олеся Бердника

Бердник,О.П. Вибрані твори / Олесь Бердник. — К.: Книга,

2007. — 351с.

Бердник,О.П. Альтернативна Еволюція: [науково-фантастичні

твори] / О.П.Бердник. — К.: Тріада-А, 2007.— 576с. — (Всесвіт

Олеся Бердника).

Бердник,О.П. Вогнесміх: роман-феєрія / О.П. Бердник. — К.:

Тріада-А, 2006.— 555с.

Бердник,О.П. Діти Безмежжя: романи і повісті / О.П.Бердник.

— К.: Тріада-А: Афон, 2004. — 680с. — (Всесвіт Олеся Бердника).

Бердник,О.П. Зоряний Корсар / О.П.Бердник. — К.: Тріада-А:

Афон, 2004. — 572с. — (Всесвіт Олеся Бердника).

Бердник,О.П. Лабіринт Мінотавра: повісті / О.П. Бердник. —

К.: Веселка, 1990.— 407с.

Бердник,О.П. Пітьма вогнища не розпалює...Психоаналітична

феєрія: наук.-фантаст. роман / О.П.Бердник. — К.: Укр. письменник,

1993.— 303с.

Бердник,О.П. Серце Всесвіту: романи та повісті /

О.П.Бердник. — К.: Тріада-А: Афон, 2004. — 726с. — (Всесвіт

Олеся Бердника).

Бердник,О.П. Сини Світовида / О.П.Бердник. — К.: Рад.

письменник. — 1963. — 365с.

Бердник,О.П. Хто ти?: роман-симфонія / О.П. Бердник. — К.:

Дніпро, 1987. — 518с.

Бердник,О.П. Чаша Амріти: наук.-фантаст. твори /

О.П.Бердник. — К.: Тріада-А: Афон, 2004.— 624с. — (Всесвіт Олеся

Бердника).

5

Вступ

Пестили мене Предивні руки

Формувала Мова-дивина

З мелодійних янголиних звуків

Ткалась пісня Духу чарівна

Наливались силою рамена

Обрій зору ширився і ріс...

І тоді КРИЛАТИЙ ГЕНІЙ в мене

Увійшов і до зірок поніс…

Олесь Бердник

В римській міфології Геній - це дух-покровитель людини, дух

завжди дарує крила творцю. Цю особливість, цю постійну здатність

до польоту думки, прагнення, мрії, сам Олесь Павлович називав

огнекрилістю, і риса ця була завжди притаманна його творчості.

Якщо крилате прагнення думки у далину, у безмежжя є якісною

ознакою Генія, то творчість українського письменника - фантаста

маніфестує цю ознаку дуже яскраво. Бердник - поет апелює

безпосередньо до людського серця, окрилює його, Бердник -

філософ торкається найглибших підвалин і людського розуму,

і людської екзистенції.

Олесь Бердник (Олександр Павлович Бердник) є однією з

найвеличніших постатей ХХ століття. Це – письменник зі світовим

ім’ям. Він надзвичайно світла особистість. Олеся Бердника Бог

обдарував численними талантами, які навіть складно перелічити.

Він був однаково талановитим прозаїком, поетом і драматургом,

писав музику до власних віршів, грав на музичних інструментах.

Працював актором у студії театру імені Івана Франка, був чудовим

фотографом і художником, різьбярем і журналістом. Окрім того,

Олесь Бердник — футуролог (передбачав майбутнє), філософ,

мислитель, який підтримав і розвинув ідеї Григорія Сковороди.

Філософські ідеї Бердника і нині вивчають у Канаді і США.

Олесь Бердник - громадський діяч, дисидент, один із засновників

Української Гельсінської групи. Він відомий своїми оригінальними

поглядами, вважається засновником романтичної фантастики. .

6

Він обігнав всіх нас на півстоліття в пізнанні ведичних знань.

Ми сприймали ці знання, як фантастику. Насправді, це був

посланник Неба, котрий ніс до людей нові незвичні для загалу,

божественні одкровення. Навіть зовнішність його була дуже

ефектною і гармоніювала з внутрішнім світом письменника:

височезного зросту, могутньої статури, копиця білосніжного, сивого

волосся обрамляла прекрасне смагляве обличчя, яке вражало

спалахом чудових синіх розумних очей.

Генеологічне дерево Бердників

Як і долю кожної непересічної людини, життєвий шлях

О. Бердника важко повною мірою збагнути, не згадавши про його

предків (із діда-прадіда й глибше), їхні справи, мрії та страждання.

Батьки письменника — Бердник Павло Трохимович і Бердник

Маруся Василівна (дівоче прізвище матері — теж Бердник), родом

із села Кийлів Бориспільського району Київської області. З боку

батька пращури мали прізвища Бердник і Пасько. Прізвище Бердник

у 1745 році в селі Кийлів мала лише одна родина, так само як і

більшість інших прізвищ у селі належала теж лише одній родині.

Можна зробити припущення, що батьки письменника мали

спільного пращура. Найстарший відомий пращур — Бердник Василь

Іванович (1697 року народження). Дід письменника — Бердник

Трохим Дадович (1863—1932), унтер-офіцер, коваль (дружина —

Пасько Євфімія (Химка) Захарівна (1865—1940).

З боку матері встановлено такі прізвища пращурів: Бердник,

Михайловський, Лехан. У роду Михайловських серед пращурів

Олеся Бердника були священики й церковнослужителі. Вперше про

рід Михайловських згадується у 1750 році. Священик церкви

Покрови Пресвятої Богородиці села Кийлів Терентій Михайлович

Михайловський був священиком понад 20 років — до 1774 року.

Після смерті Терентія Михайловського в 1774 році священиком

у селі Кийлів став його син, Єремій Терентійович Михайловський.

1821 році священиком у селі Кийлів був Петро Михайловський.

У 1872 році - прадід письменника, солдат Олександр Сильвестрович

Бердник, який одружився з Ганною Василівною Михайловською,

дочкою дячка Василя Петровича Михайловського. Дід Олеся

Бердника — Бердник Василь Олександрович (1875 — 1933), його

15

японською, угорською, польською, німецькою, киргизькою,

російською, узбецькою, уйгурською тощо.

Громовиця наголошує: “ Філософське вчення Олеся Бердника

нині актуальне як ніколи. Причому те, що батько подавав як гіпотезу

у своїх фантастичних романах, сьогодні підтверджується наукою.

Існування інформаційної ноосфери, невідчутних і невидимих Тонких

Світів, блідою подобою яких нині служить сучасний Інтернет,

знаходить дедалі нові підтвердження…” Український світогляд,

українська ментальність споконвічно містили в собі зерно

проголошеної Бердником Надії - впевненість у космічній цінності

людської особистості, у глибинному, фундаментальному значенні

серця, чиї функції аж ніяк не зводяться до того, аби бути органом,

який, підтримуючи кровообіг, забезпечує плотське існування

людини. Українська філософія від Івана Вишенського, Феофана

Прокоповича й до сьогоднішніх мислителів відверто чи приховано

стверджує: серце - це місток від людини до Всесвіту. У цьому сенсі

ідеї, закладені в творах Олеся Бердника, є квінтесенцією

філософських пошуків українства, є вираженням українського духу

і відповіддю на питання про місію України - місію не історичну,

а надісторичну, не соціальну, а космічну.

Є книги, які відтворюють дух часу. Вони становлять історичну

спадщину людства. Є книги, які концентрують культурні змісти,

належні якомусь народу. Вони є вмістом національної скарбниці.

Є книги, що поєднують те й інше. Такі ми називаємо шедеврами,

культурними подіями. А є й ті, що поєднують все часове

загальнолюдське з концентровано національним. Вони, архетипові

книги-міфи. Ними тримається людство. До останніх належить

і творчий доробок Олеся Бердника.

14

Непізнаним, невизнаним і недооціненим в повній мірі і, як

письменник, і, як будівничий Єдиної Соборної України і, просто,

як справжній Українець, інтелігент старого зразку, яких щораз

менше, важко хворіючи у 1997-2003 рр., помер у вузькому колі:

дружини Бердник-Сокоринської Валентини Сергіївни та дочки

Громовиці, друзів, у себе на дачі в с.Гребені, що неподалік Києва,

де й похований.

Повернення творчої спадщини

видатного мислителя України

Сьогодні велику роботу по

відродженню і поверненню творчого

добутку Олеся Бердника до свого читача

проводить донька Громовиця - журналістка,

культуролог, громадська діячка. Вона

постійно працює над збереженням та

популяризацією спадщини Олеся Бердника

- упорядник та редактор багатотомного

книжкового видання "Всесвіт Олеся Бердника" (2004-2010), працює

над ще більшим багатотомником творів батька( багато з яких не

відомі). Громовиця Бердник — координатор мистецьких програм

громадської організації "Українська Духовна Республіка", яку

очолює разом із матір'ю Валентиною Бердник-Сокоринською. І ще

вона досліджує українські міфопоетичні традиції та символіки.

Громовиця написала і видала книжку "Знаки карпатської магії" та

низку статей про сакральні традиції українців.

Громовиця Бердник згадує про батька: “Письменник завжди

оптимістично дивився на все, що б не посилала доля, мав

надзвичайно велику силу духу”. За словами доньки письменника,

він “завжди говорив, що тяжкі часи й екстремальні ситуації — наші

вчителі. Батько любив повторювати: перша відсидка зробила його

письменником, друга — мислителем, неввічливе ставлення з боку

влади — дисидентом, виключення із Спілки письменників України

— художником. А хвороба подарувала можливість осмислити те,

на що не вистачало часу раніше…”

Книги письменника перекладені багатьма мовами:

англійською, болгарською, французькою, чеською, словацькою,

7

дружина — Лехан Агафія(Гапка) Григорівна (1875 — 1957).

Василь Олександрович був дуже розумною й мудрою людиною.

Він був моряком, плавав на кораблі довкола світу. Багато читав,

особливо любив книжки французького астронома Фламаріона.

Люди приїжджали до діда письменника, послухати його, поговорити

з ним.

Чимало пращурів письменника відзначалися довголіттям і

жили до 70 — 80 років. Один із родичів, Михайловський Архип

Васильович, був почесним громадянином села Кийлів. Бердник

Борис Васильович, дядько з боку матері, був народним лікарем

у Херсоні, вилікував багатьох людей.

Дуже велике значення в житті письменника мала його

батьківська родина: батьки й сестра. Батьки письменника були

прекрасні, працьовиті, талановиті люди. Бердник Павло Трохимович

мав неабиякі здібності до механіки: міг зібрати й відремонтувати

будь-який механізм і машину, сконструював канавокопач. Все життя

батько тяжко працював, не шкодуючи здоров’я й сил. Бердник

Маруся Василівна — учасниця української національно-визвольної

боротьби 1917 - початку 1920-х років. Сестра, Бердник Ольга

Павлівна — геолог, понад 10 років пропрацювала на Далекій

Півночі. Батьки письменника одружилися 28 липня 1923 року.

14 (15) серпня 1924 року в них народилася дочка Ольга. Життя

родини Бердників склалося так, що вони часто переїжджали

з одного місця проживання на інше: 1923—1925 рр. — село Кийлів;

із 1925 року — Херсонська область; приблизно до 1930 року —

комуна в селі Ревне (на Київщині); приблизно 1930—1933 рр. —

місто Київ; 1933 рік — село Кийлів; 1933—1941 рр. — село Бурти

(на Київщині); з 1941 року — село Кийлів.

8

« Звідки в мене бралося все те, з якого джерела пливли

хвилі небувалої інформації?»

У 1926 році народився син Олександр (майбутній письменник

Олесь Бердник) на Херсонщині, в інтелігентній сім’ї. Офіційний

день народження — 25 грудня 1927 року, бо в метриці поставили

неправильну дату. Днем свого народження письменник вважав

27 листопада 1926 року.

У 1930 році родина переїхала до Києва. Павло Трохимович

Бердник вступив на перший курс робітфаку Київського

фізико-хімічно-математичного інституту і працював на заводі імені

Артема.

1933 року родина Бердників повернулася в село Кийлів,

пережила страшний Голодомор і чудом вижила завдяки голові

родини — Павлу Трохимовичу Берднику. Його взяли на роботу в

один із колгоспів для ремонту техніки й видали продукти, які

врятували від голодної смерті його дружину й дітей.

Цього ж року родина переселилася в село Бурти Кагарлицького

району. Діти вчилися в школі. За відмінне навчання сестра Ольга

і брат Олександр одержували похвальні грамоти. Село Бурти —

особливе місце в житті Олександра. Саме там формувалася

свідомість майбутнього письменника. Олександр Бердник ще з

дитинства мав незвичайну “зоряну” уяву. В книжці “Пітьма вогнища

не розпалює…” письменник згадує: “Ще з дошкільного віку

відзначалося прагнення до неба, до зірок. Звідки, чому? Мати

оповідала: я сиджу у неї на руках вечорами. В дивоколі неба —

місяць, зірки. Зненацька запитую: — Чи можна полетіти туди? —

Куди? — дивується вона. — До місяця... До зірочок... — Що ти,

синку! Туди так далеко, що життя людського не вистачить, щоб

долетіти... Я замовкаю, думаю. Потім радісно смикаю маму за рукав.

— А я придумав, як долетіти! — Як, синку? — Зробити великий

корабель, посадити в нього і дорослих, і дітей. Великі умруть,

а маленькі за цей час виростуть і прилетять туди...” У цьому ж творі

письменник пише, що літературні здібності проявились у нього вже

дитинстві. Ще навчаючись у школі, Олександр Бердник “писав

фантастичні “повісті”, “романи”, “оповідання”. Там були жителі

Місяця й далеких зірок, пригоди в далеких земних краях, підводні

13

Німеччині, до Даниїла Андрєєва і Толстого в Росії, їх вже погано

розуміють, їхній рівень зависокий для сучасної повсякденності, але

усвідомлюють, що престиж нації вимагає ушановувати такого Генія,

пошана до нього підніме й інших національних митців і творців,

саме пошанування і рекламування такого творця піднімає рейтинг

країни в світі і національної культури серед культур. Україна,

звичайно, втратила свою і духовну і, в основному, інтелектуальну

еліту в 20-му столітті, тому Олесь Бердник залишається поки що

поза діапазоном сприйняття сучасного українства. Письменник, чий

"Зоряний Корсар" перекладався на 26 мов світу, чию творчість

високо цінували інші великі письменники 20-го століття - Іван

Єфремов і Ричард Бах, чиї романи виходили раніше стотисячними

тиражами й швидко розкуповувалися, чий сумарний тираж сягає

далеко за мільйон примірників тільки українською мовою зараз не

дуже помітний серед "бурхливого" українського видавничого

процесу. Ім'я, яке зробило б честь будь-якій великій, європейській

літературі відсутнє навіть в шкільних хрестоматіях.

Олесь Бердник разом з Миколою Руденком організували

Українську Гельсінську Групу, після арешту Руденка саме Бердник

якийсь час очолював її. В своєму есе "Свята Україна" Олесь Бердник

писав про Україну, запорукою вічності якої буде сам Христос, бо це

він приніс на Планету вість про Духовне Братство всіх Народів та

Племен Землі й Всесвіту.

У письменника було досить приводів, щоб стати мізантропом,

помічати лише ницість людини. Але Олесь Бердник продовжує

бачити людину у перспективі преображення і гармонізації. Людина,

яка багато страждала, створила книгу великого оптимізму, своєрідну

енциклопедію Радості - "Вогнесміх". Радість - це сонячна енергія

в людині, вона допомагає преобразити драконів

підсвідомості.” (Олександр Кіхно кандидат філологічних наук,

старший науковий співробітник Ін-ту філософії НАН України).

5 лютого 1997 року Олесь Бердник востаннє виступив перед

публікою на вечорі, присвяченому всім жінкам – Матері Світу,

Матері Божій, Матері-Долі, Матері-Україні, Матері-Землі, всім

сестрам і молодим жінкам, дівчатам. Через 20 днів стався інсульт,

він утратив мову і більше на люди не виходив.

12

Він пише твір-есе “Свята Україна”, де йшлося про

необхідність створення Української Духовної Республіки, Зоряної

Держави. Рукопис передали на Захід — в Канаду, Америку.

Бердник висунув ідею Альтернативної Еволюції — шлях у майбут-

нє. в 1979 році його знову заарештовують і засуджують за

“антирадянську діяльність” до ув’язнення в таборі особливого

режиму в Пермській області. Батька письменника вже не було в

живих. Сестра Ольга не дочекалася дорогого брата й померла в

1982 році. З батьківської родини письменника залишилась тільки

старенька мати, яка ще встигла побачити свого сина після другого

ув’язнення.

У 1984 році Олесь Бердник вийшов на волю. Починаючи з

1987 року, письменник опублікував ряд книжок, серед яких —

“Вогнесміх”, “Пітьма вогнища не розпалює…”, “Тайна Христа”,

“Пісня Надземна”. У 1987 р. Олесь Бердник заснував громадську

організацію "Ноосферний фронт “Зоряний ключ”, мета якої —

“збереження духовних цінностей народів і племен, набутих у віках

тяжкої космоісторії, які безповоротно втрачаються і девальвуються

в круговерті псевдоцивілізації”.

В добу національного відродження кінця 80-х-поч.90-х років

минулого століття Олесь Бердник реалізував ідею створення

Української Духовної Республіки. У 1990 році відбувся Перший

Всесвітній Собор Духовної України в місті Коломиї, який зібрав

декілька тисяч учасників. У наступні роки було проведено ще

декілька соборів. Письменник мав свою програму національного

відродження України і планував балотуватися на пост президента

України в 1991 році. В кінці 80-х-на поч.90-х років Олесь Бердник

побував у США, Канаді, Індії, зустрічався з патріархом

Мстиславом, Річардом Бахом, Святославом Реріхом.

“Людину яка вміє так бачити і так описувати світ Царства

Небесного в релігійних суспільствах нарекли б пророком або

б віщим поетом — обранцем Божим. Цей поетично-художній стиль

нагадує стиль таких титанів світової літератури як Мільтон, Данте,

Гомер або біблійні пророки. В культурах, чий золотий вік

духовності позаду, але які зберегли ще частково духовну і

інтелектуальну національну еліту, автора такого рівня як Олесь

Бердник перевидавали б кожний рік стотисячними тиражами і

створювали б товариства і інститути по вивченню якщо не

духовної, так творчої спадщини. Таке ставлення до Гете і Вагнера в 9

люди-риби, ефірні істоти, котрі живуть у міжпланетному просторі...

Звідки в мене бралося все те, з якого джерела пливли хвилі

небувалої інформації?” .

Сім'я Олеся декілька років жила в Передмостовій Слобідці,

там де нині Гідропарк у Києві, ще декілька років в селі на Київщині.

Якось, в колгоспній конторі, поруч з батьківською кузнею

демонструвався фантастичний фільм, перший в житті хлопчика —

"Подорож на Місяць". Консультував цей фільм Ціолковський. Цей

невибагливий і навіть примітивний фільм став, як згадує Олесь

Бердник "чарівним ключем для відкривання якихось втаємничених

замків у моєму єстві ... Той отвір вже ніколи не заростав, крізь нього

магнетично дихав легіт Вічності, кликав, манив, обіцяв. Відтоді

мене вабили будь-які книги, пов'язані з далекими світами,

з чаклунством, з астрономією, з фантастичними ідеями". Кілька

дореволюційних книг залишилися від діда Василя "Популярна

астрономія" і "Кінець світу" Каміла Фламаріона, захоплювали книги

Володимира Владка "Аргонавти Всесвіту", "Сивий капітан", "Дорога

скіфів", книги Олександра Казанцева "Палаючий острів" та

"Арктичний міст". Можливо діяла й генетика. Коли помер дід

Василь, із рук його випала книга Фламаріона "Про невідоме" - він

читав її до останніх хвилин життя. Батько Олеся все життя думав

над вічним двигуном (перпетуум-мобіле).

Хлопчика зачаровували й німі кінофільми, які

демонструвалися в колишній церкві. "То був прорив у часі і

просторі, бо можна було реально побачити і далеке минуле і ще не-

народжене прийдешнє, і казкових істот ніби вигаданих

людською уявою, і чужі краї та континенти, що здавалися

небувальщиною ..."

10

Тернистий шлях до зоряних висот

Нелегко склалося життя Олеся Бердника, було невизнання,

бо вісників нового переважно переслідують і знищують. У 1944 р.

йде добровільно на фронт. Після війни здобув фах актора. Але доля

готувала інше. В 1949 році на відкритих партійних зборах

театральної студії він виступив на захист скривджених під час

процесу проти космополітів, критично висловився про вождів

комуністичної держави - Сталіна і Кагановича. Незабаром Олесь

Бердник був заарештований. Його допитували з "пристрастієм",

засудили до ув'язнення і відіслали до Печорлагу. Далі були спроби

втекти, карцер і тортури, загроза смерті від голоду і від

бандитського ножа. В таборі "пахан" отримав від тюремного

начальства наказ вбити Олеся. І цей "злодій в законі" бачить сон.

Мати Божа являється йому і каже, щоб він не чіпав юнака, бо він під

ЇЇ покровом.

Тюрми, заслання, приниження, від чужих і від своїх, біль…

Декілька разів був там на межі життя, лише, як опісля розповідав,

Господь і Мати Божа його врятували, чудом. Виходить на волю

у 1955 р.

Вже 1956 року була надрукована перша книжка письменника

“Поза часом і простором”, яка була написана в таборах. Чимало

творів письменника в той час друкувалося в газетах і журналах.

Деякі з них друкувалися під псевдонімом — Григорій Волосожар.

Всі подальші книжки письменник опублікував під псевдонімом

Олесь Бердник. Із 1956 по 1971 роки було видано 16 прекрасних,

захоплюючих книжок, серед яких — “Шляхи титанів”, “Стріла

Часу”, “Серце Всесвіту”, “Марсіанські “зайці”, “Сини Світовида”,

“Діти Безмежжя”, “Хто ти?” “Зоряний Корсар”. Книжки

письменника мали великий успіх у читачів. Особливо

захоплювалися творами Олеся Бердника школярі. Письменник часто

спілкувався з дітьми в школах, піонерських таборах. Його твори

пробуджували в юних душах високі почуття й уяву, вчили мислити.

Олесь Бердник був також прекрасним художником і

фотографом. Його ранні малюнки збереглися ще з часів першого

ув’язнення. Листуючись зі своїми рідними, він часто відсилав

малюнки: портрет матері, автопортрет, малюнки, які символізували

надію на довгоочікувану зустріч із родиною.

11

Після повернення з ув’язнення письменник намалював багато

картин. Вражаюча фантазія й масштабне мислення Олеся Бердника

знайшли відображення в «космічних» сюжетах його картин.

Збереглося дуже багато фотографій, зроблених письменником:

рідний Кийлів, Дніпро, прекрасні краєвиди місць, де він часто

подорожував. Пішки мандрував Україною, особливо зачаровували

його Карпати. Побував на Тянь-Шані, Памірі, Кавказі, Алтаї, у

Тибеті і Гімалаях. Зустрічався зі Святославом Рерихом і Оракулом

Тибету, вивчав філософії, релігії, історію народів світу. Але завжди

був переконаний, що духовне відродження почнеться саме

з України.

Мріяв про зорі і всесвітню гармонію, передбачив низку

наукових відкриттів, вивчав економіку, фізику, астрологію.

Здається, немає галузі, у якій Олесь Павлович був би не обізнаним.

1970-ті роки минулого століття виявилися напрочуд

сприятливими для розвитку творчих можливостей письменника,

але дуже важкими. Вже в кінці 1960-х років почалося цькування

в пресі, з’являються негативні рецензії на твори Бердника, його

звинувачують в ідеалізмі, антинауковості. В книжці “Тайна Христа”

письменник згадує: “Я вже чудово розумів, що відбувається: певні

сили не зацікавлені в тому, щоб широкі кола читачів знайомилися

з ідеями, котрі можуть вивести їх з ортодоксальної колії на простір

вільного мислення». В 1971 році надруковано твір “Зоряний

Корсар”, який став вершиною літературної творчості письменника.

В постаті головного героя було зашифровано Христа як Вічного

Повстанця супроти сатанинського строю життя на Планеті, як

Провідника до Світу Радості й Любові” (Олесь Бердник. “Тайна

Христа”). Преса розпочала проти письменника погромну кампанію,

звинувачуючи його в антирадянських поглядах. У 1973 році Олеся

Бердника виключили зі Спілки письменників України. Його книжки

почали вилучати з бібліотек. Олесь Бердник залишився з сім’єю

без жодних засобів до існування. Пізніше йому все ж вдалося

влаштуватися на роботу в майстерню при Художньому фонді.

За письменником почали стежити органи держбезпеки, в його

квартирі провели обшук. Але, незважаючи на нестерпне становище,

в цей час відбувся незвичайний спалах творчої й громадської

активності письменника. Олесь Бердник продовжує писати свої

твори для самвидаву.