«ВЕЛИЧАВА ДУХОВНА КВІТКА

БУКОВИНИ»

Виконавець: Сандуляк Анна Миколаївнаучениця 11-Б класу Димківського НВККерівник: Головата Маргарета Лауренціївна

Ольга Кобилянська зблизька і здалека

Народилась майбутня письменниця

Наприкінці листопада (27 числа) 1863 року в гірському містечку

Гура-Гуморулуй Південної Буковини

(Румунія) у сім’ї дрібного

урядовця народилась дочка Ольга.

Навчання в Кимпулунзі

Вчилась в початковій чотирьохкласній школі, навчання в якій проводилось німецькою мовою.

17-річною дівчиною закінчує перший свій твір «Гортенза» (1880), написаний німецькою.

Життя в Димці

У 1889 році сім’я Кобилянських переїхала з Кимпулунга до Димки

Тут Ольга Юліанівна бувала заїздами,

а відтак і жила впродовж двох років.

Повість “Земля”

У цьому мальовничому селі живе інтересами селянства, вивчає побут, звичаї буковинського села, черпає багатий матеріал для своїх творів, зокрема невмирущої повісті «Земля» (1901)

Відкрито музей-садибу

В 1973 (28 червня) урочисто відкрито музей-садибуОльги Кобилянської.

Для того, щоб вшанувати пам’ять видатної письменниці, до Димки завітали відомі майстри художнього слова: Ірина Вільде, Олесь Гончар, Любов Забашта, Ростислав Братунь та інші.

Димка в житті і творчості Ольги Кобилянської

Так називається експозиція, що розміщена у першому залі.

Тут можна побачити експонати, що сповна відображають часи життя родини О.Кобилянської в селі.

Ольга Кобилянська в пам’яті народній (ІІ зала)

Не один раз за порадою, допомогою або просто поговорити щиро й відверто йшли до неї димчани.

Тут, у вітрині, — передруки спогадів про письменницю її димківських сучасників. Вони доповнюють розповідь про О.Кобилянську, про її постійні зв’язки з народом.

Сучасна Димка (ІІІ зала)

Кімната Ольги Юліанівни вже з порога стрічає гостей у вигляді, що був за її життя у Димці. У цій кімнаті всі речі, якими користувалася письменниця, свідчать про її роздуми, переживання, велику творчу працю, спілкування з односельцями.

Меморіальна кімната (ІV зала)

Кімната Ольги Кобилянської зустрічає відвідувачів тією обстановкою, що була і за життя письменниці.

Всі речі — часів перебування тут Кобилянських. Ними користувалася Ольга Юліанівна.

Робоче місце письменниці

Центральну частину кімнати займає простий дерев’яний стіл. Накритий він скатертиною фабричного виробу з квітчастим узором і невеличким покривальцем з ручною вишивкою.

Тут створювалися літературні шедеври

Біля стола стоїть плетене крісло з високою спинкою.

Справа від стола на стіні висить портрет О.Кобилянської, намальований олівцем у 1908 році братом письменниці Стефаном Кобилянським.

Незабутні враження залишаються у пам’яті кожної людини

Меморіальна кімната завершує експозицію музею. Відвідувачі залишають цей затишний будиночок, та віриться, що вони ще не раз повертатимуться сюди.

Наша гордість і краса

Ольга Кобилянська – це наша гордість і краса. Доля була благодійна до гірської орлиці, „величавої духовної квітки Буковини”, як назвав її 28 червня 1973 р. Олесь Гончар.