ФлораСолодкого лиману

Може рости на великій глибині — до 9 метрів.Кушир все життя проводить у воді,

запилюється — теж під водою.Дозріваючи, тичинки відділяються відквітки і спливають на

поверхню,де пилок висипається з пиляків.

Кушир

Пилок важчий за воду, тому опускається і потрапляє на приймочки маточок. Водне запилення — рідкісне явище у світі рослин. Росте як на сонці, так і в тіні, але яскравого сонячного світла не любить. Прагне «піти» на глибину або втінь дерев, що ростуть на березі.Підводні луги з куширу відіграють важливу роль в життіводойми. Вони слугують притулком для риб і дрібних безхребетних. Також очищають воду і насичують її киснем.

РдестРдест відноситься до водних рослин, поширюється в прісних або слабосолоноватых водоймах, починає розвиватися, закріплюючи свої коріння на дні водойми, випускає довгі пагони, що ростуть до самої поверхні води. Багаторічні рдесник мають черговими листками, сидячими, узколинейными, ниткоподібними або широкоэллиптическими.Трава рдест містять каротиноїд родо-ксантин. Присутність дубильних речовин має в'яжучу і бактерицидну дію. Крім цього завдяки складним за складом ароматичним речовинам трава наділена кровоспинні і протизапальні властивості. Багато в рдесте аскорбінової кислоти дозволяє зміцнювати імунітет.

Рогози — багаторічні трав'янисті болотяні або прибережні рослини.Кореневище — повзуче, потовщене.До осені, коли насіння дозріє, волоски підсихають, і сама головка рогозу стає легкою і вже не такою міцною. Якщо чим-небудь задіти її, то на цьому місці вже з'явиться невелика частка світлозабарвленого пуху. Пушинки-волоски довго не тонуть і тому не дають тонути насінню. Так пливуть вони декілька днів. Пізніше насінини опускаються на дно, зимують, а навесні починають проростати. Також поширюються вітром і взимку.Плоди — дрібні, горішковидні. Насіннєва продуктивність рогозу надзвичайно велика, сходи дуже маленькі, ніжні, повільно ростуть і часто гинуть від різних причин. Повного розвитку досягають на 3-4-й рік життя.В Україні рогози цвітуть у червні—липні.

Рогіз

Очерет - рослина-космополіт, що часто зустрічається в лісових і лісостепових районах Північної півкулі. Поширений цей рослинний мешканець водойм по всій Україні. Може існувати на засолених грунтах. У нашій країні наукова медицина очерет звичайний не використовує. Іноді його приймають у поєднанні зі щавлем або горцем пташиним. Настій, виготовлений зі стебел очерету, рекомендують при авітамінозах, анемії і загальному занепаді сил. З висушеного листя очерету виготовляють порошок, яким присипають гнійні рани і мляво гояться виразки. Слизовими виділеннями з стебел змащують місця укусів комах. При хворобах шлунку і кишечника очерет рекомендують включати в раціон, як елемент дієтичного харчування. Свіжий попіл пагонів очерету застосовують як протиблювотний засіб при отравлениях.

Очерет

Використовується тільки в народній медицині. Настої і відвари кореневищ вживають всередину як відхаркувальний засіб при простудних захворюваннях легень, при порушеннях обміну речовин — подагрі, фурункульозі, шкірних хворобах, ревматизмі, гінекологічних захворюваннях, що супроводжуються болями, при нервових захворюваннях. Виділений з неї алкалоїд бревіколін стимулює дихання, знижує артеріальний тиск, знімає спазми судин, посилює скорочення матки, кишечника, володіє М-холиномиметическим, антихолинэстерозным, гангліоблокірующімдією. Бревіколін у формі двусолянокислой солі застосовується в акушерській практиці як родовспомогательное засіб, не токсична для матері і плода.

Осока