www.ukrenergoatom.com

Mr. Lyudwig LitvinskyDirector, State Scientific and Engineering Center of Control Systems and Emergency Response, Ukraine

Людвиг Леонидович ЛитвинскийДиректор

Государственного научно-инженерного Центра систем контроля и аварийного реагирования, Украина

КРУГЛЫЙ СТОЛ:ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ЯДЕРНОЙ ЭНЕРГЕТИКИ УКРАИНЫ

ROUND TABLE:PERSPECTIVES OF NUCLEAR POWER DEVELOPMENT OF UKRAINE

ВІТЧИЗНЯНА НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ВІТЧИЗНЯНА НАУКОВО-ТЕХНІЧНА

ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ ЯДЕРНОЇ ПІДТРИМКА РОЗВИТКУ ЯДЕРНОЇ

ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ. ЕНЕРГЕТИКИ УКРАЇНИ.

СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИСТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ

В.К.Бронніков, М.І.Власенко, Л.Л.ЛитвинськийВ.К.Бронніков, М.І.Власенко, Л.Л.Литвинський

ЗмістЗміст

Перспективи ядерної енергетики до 2020 року

Ключові проблеми підтримки та забезпечення

Можливі варіанти вирішення проблем

Існуюча інфраструктура НТП та ПК

Напрямки НТП та ПК

Порівняння варіантів

Стратегічні завдання розвитку НТП та ПК

Перспективи ядерної енергетикиПерспективи ядерної енергетики

Світове споживання електроенергії: 2009 рік – близько 17 000 ТВт*г/рік (частка АЕС – близько 15%); 2020 рік – 21 000–27 000 ТВт*г/рік (частка АЕС – 18–20%); Зростання у 1,2 – 1,6 рази в тому числі на АЕС – у 1,4 – 2,1 рази

Перспективи ядерної енергетикиПерспективи ядерної енергетики

Виробництво електроенергії в Україні: 2009 рік – близько 190 ТВт*г/рік (частка АЕС – близько 47%); 2020 рік – близько 307 ТВт*г/рік (частка АЕС – близько 52%); Зростання у 1,6 рази (середньосвітове – 1,2 – 1,6 рази) в тому числі на АЕС – у 1,1 рази (середньосвітове – 1,4 – 2,1 рази)

Перспективи ядерної енергетикиПерспективи ядерної енергетики Плановані обсяги виробництва електроенергії в Україні відповідають: питомому (на душу населення) споживанню електроенергії в Україні на рівні країн

Європейського Союзу (у 2020 році близько 6 500 кВт*г/(люд.*рік) ); експортній складовій до 10% від виробництва; частці АЕС у виробництві електроенергії на рівні 52% .

Ключові проблеми Ключові проблеми підтримки та забезпечення підтримки та забезпечення

Діючі в Україні АЕС споруджувались спираючись на єдину систему паливного, ресурсного та інфраструктурного забезпечення АЕС колишнього СРСР, значна частина якої опинилася за межами України.

За останні 20 років в Україні були розгорнуті власні елементи підтримки експлуатації, які, за виключенням захоронення РАВ, значною мірою покривають поточні потреби експлуатації діючих АЕС.

Для подальшого розвитку ЯЕК України із значними обсягами нового будівництва, наявне вітчизняне забезпечення характеризується рядом додаткових дефіцитів, зокрема:

обмеженістю вітчизняних елементів ядерно-паливного циклу; відсутністю інфраструктури для захоронення РАВ АЕС; відсутністю єдиної національної системи науково-технічної та проектно-конструкторської підтримки; слабким вітчизняним будівельно-монтажним та пуско-налагоджувальним комплексом для потреб ЯЕК; недостатнім вітчизняним промислово-виробничим забезпеченням; неповнотою системи підготовки кадрів та ін.

Ключові проблеми Ключові проблеми підтримки та забезпеченняпідтримки та забезпечення

Можливі варіанти вирішення Можливі варіанти вирішення проблемпроблем

Досягнення планованих Енергетичною стратегією показників розвитку ЯЕК України принципово можливе: із збереженням існуючого рівня вітчизняного інфраструктурного забезпечення та замовленням спорудження нових блоків “під ключ”; з повномасштабним розвитком вітчизняного інфраструктурного забезпе-чення, розробленням та реалізацією національного проекту (проектів) ядерного

енергоблоку у співробітництві із світовими виробниками РУ. В якості альтернативних сценаріїв розвитку ЯЕК України до 2020 року можна розглядати введення в експлуатацію ядерних

генеруючих потужностей на нових АЕС на основі : легководяних реакторних установок під тиском (ВВЕР, PWR); важководяних РУ (PHWR). При цьому за межами планованого періоду (після 2020 року) слід враховувати можливість спорудження енергоблоків з реакторними установками інших типів

(реактори на швидких нейтронах, високотемпературні реактори та ін.)

Існуюча інфраструктура НТП та ПКІснуюча інфраструктура НТП та ПК ННЦ «Харьковский физико-технический институт» НАН Украины, г. Харьков; Институт ядерных исследований НАН Украины, г. Киев; Институт проблем безопасности АЭС НАН Украины, г. Киев; Институт сварки им.Патона НАН Украины, г.Киев; Институт проблем прочности НАН Украины, г. Киев; ОП «Научно-технический центр» ГП НАЭК «Энергоатом», г. Киев, ОП «Атомпроектинжиниринг» ГП НАЭК «Энергоатом», г. Киев, ОАО «Киевский научно-исследовательский и проектно-конструкторский институт «Энергопроект», г. Киев; ОАО «Харьковский научно-исследовательский и проектно-конструкторский институт «Энергопроект», г. Харьков; ГП «Государственный научно-технический центр по ядерной и радиационной безопасности», г. Киев; ГП «Украинский научно-исследовательский и проектно-изыскательский институт промтехнологии», г. Жёлтые Воды Днепропетровской обл.; ГП «Государственный научно-инженерный центр систем контроля и аварийного реагирования», г. Киев; ГП «Инженерно-технический центр по подготовке кадров для атомной энергетики», г. Киев; Факультет теплофизики НТУУ «Киевский политехнический институт», г. Киев; Севастопольский национальный университет ядерной энергии и промышленности, г. Севастополь; Энергетический институт Одесского национального политехнического университета, г. Одесса и др.

Напрямки науково-технічної Напрямки науково-технічної підтримкипідтримки

аварійне реагування; АЕС, як єдині виробничо-технологічні комплекси; екологія та радіоекологія; економіка ЯЕК; зварювальні технології; зняття з експлуатації; міцність конструкційних матеріалів та елементів; комплексна оцінка рівня безпеки ядерних установок, включаючи підтримку прийняття керуючих та регулюючих рішень на базі результатів ймовірносного аналізу безпеки; нормативно-правове забезпечення, включаючи питання регулювання ядерної та радіаційної безпеки енергоблоків з РУ нового для України типу; паливовикористання; поводження з ВЯП; поводження з РАВ та спеціальними шкідливими відходами (СШВ); радіаційна безпека; радіаційне матеріалознавство; реакторні установки; системи контролю та управління; стратегічне планування; традиційне матеріалознавство; хімічні технології та водно-хімічні режими; ядерно-паливні цикли; завершення життєвого циклу наявного дослідницького реактору та спорудження на заміну йому нового дослідницького реакторного центру.

Напрямки з підготовки кадрівНапрямки з підготовки кадрів експлуатаційний та ремонтний персонал для діючих та нових об’єктів ЯЕК; будівельно-монтажний персонал для нових об’єктів; налагоджувальний персонал для нових об’єктів; проектувальний персонал; конструкторський персонал; науковий персонал за всіма напрямками науково-технічної підтримки; персонал системи підтвердження відповідності будівельно-монтажних робіт та продукції промислово-виробничого комплексу; керівний персонал.

Порівняння варіантівПорівняння варіантів Ключовими факторами при порівнянні варіантів за економічною ефективністю є: прогнозований тариф на електроенергію для ядерної генерації; загальні обсяги капіталовкладень; загальні обсяги кредитування нового будівництва; максимальна кредиторська заборгованість експлуатуючої організації (ЕО) та найбільше її річне нарощення; економія коштів на спорудження та експлуатацію обєктів ЯЕК у подальшій перспективі (після 2020 року); частка витрачених коштів, що залишається в межах національного економічного простору. Соціально-психологічна прийнятність варіантів порівнюється за наступними факторами: прогнозований тариф на електроенергію для споживачів; наявність вітчизняного досвіду безпечної експлуатації ядерних енергоблоків, аналогічних планованим; наявність вітчизняного досвіду обгрунтування безпеки ядерних енергоблоків, аналогічних планованим; прогнозовані обсяги фінансування соціального розвитку регіонів, на території яких розташовані АЕС та інші об'єкти ЯЕК України.

Порівняння варіантівПорівняння варіантівкапітальні інвестиції, млн.грнкапітальні інвестиції, млн.грн

Порівняння варіантівПорівняння варіантіввитрати в національному витрати в національному

економічному просторі, млн.грнекономічному просторі, млн.грн

Порівняння варіантівПорівняння варіантівтрудовитрати в національному трудовитрати в національному

економічному просторі, люд.роківекономічному просторі, люд.років

Порівняння варіантівПорівняння варіантіввитрати за напрямками, млн.грн витрати за напрямками, млн.грн прогнозований тариф, коп/МВт*гпрогнозований тариф, коп/МВт*г

Варіант “Національні проекти”Варіант “Національні проекти”

Стратегічні завдання розвитку Стратегічні завдання розвитку НТП та ПКНТП та ПК

розвиток науково-технічної підтримки ЯЕК України, в тому числі науково-технічної підтримки державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки, завершення життєвого циклу наявного дослідницького реактору та спорудження на заміну йому нового дослідницького реакторного центру; підтримка вітчизняними суб’єктами НТПКП удосконалення нормативно-правового забезпечення розвитку ЯЕК України у планований період та на подальшу перспективу; підтримка вітчизняними суб’єктами НТПКП безпечної експлуатації, підвищення ефективності та подовження експлуатації діючих АЕС; підтримка вітчизняними суб’єктами НТПКП створення та функціонування на-ціональної системи поводження з ВЯП; підтримка вітчизняними суб’єктами НТПКП підготовки та безпечного зняття з експлуатації ядерних енергоблоків АЕС та інших об'єктів ЯЕК України після завершення терміну їх

експлуатації; розроблення вітчизняними суб’єктами НТПКП національних проектів ядерних енергоблоків за кооперацією із світовими постачальниками реакторних установок, визначених за

результатами відповідних конкурсів; підтримка вітчизняними суб’єктами НТПКП будівництва та введення в експлуатацію нових ядерних енергоблоків за національними проектами; розвиток національної системи підготовки кадрів для потреб ЯЕК з використанням можливостей вітчизняної системи НТПКП; фінансово-економічне забезпечення вказаних вище завдань.

ВисновкиВисновки В якості оптимального варіанту досягнення планованих показників розвитку ЯЕК України визначений повномасштабний розвиток його

вітчизняного інфраструктурного забезпечення, розроблення національних проектів ядерних енергоблоків у кооперації із світовими розробниками реакторних установок та розгортання спорудження нових ядерних потужностей за цими проектами силами вітчизняної інфраструктури

З урахуванням масштабності проблеми, комплексного характеру завдань, виконання яких потребується для успішного розвитку ЯЕК України, її розв’язання потребує розроблення та виконання Державної цільової програми розвитку ядерної енергетики України;

В частині науково-технічної підтримки ЯЕК України одним з найважливіших завдань є завершення життєвого циклу наявного дослідницького реактору та спорудження на заміну йому нового дослідницького реакторного центру.

Дякую за увагу !Дякую за увагу !