http://www.dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.net

ВІВТОРОК,21 липня2009 р.

№ 79(27910)

Чернігівська Чернігівська обласна газета обласна газета

Заснована Заснована у січні у січні

1838 року1838 рокуГоловна газета Чернігівщиниhttp://www.dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.nethttp://www.dponline.cn.ua e-mail: despravda@ukr.net Головна газетГоловна газет

Чернігівські лісівники кращіу волейболі й розпилюванні колоди

Традиційна цьогорічна міжна-родна спартакіада «Слов’янське братерство» проходила у Черні-гові на території бази відпочинку «Берізка». Сюди з’їхалися спортс-мени Гомельського виробничого лісогосподарського об’єднання та управлінь лісового та мислив-ського господарства Сумської та Чернігівської областей.

Роки і долі

За плечима – життя

Подих старовини

Перуна щит і Одина мечі

Пам’ять

Загибель Миколи Попудренка

стор. 33

стор. 44

стор. 66стор. 22

Попит породжує пропозицію

В Україні збільшилося виробництво горілкиОбсяги виробництва горілки та

лікеро-горілчаних напоїв у січні-червні 2009 року збільшилися на 1 відсоток (0,6 млн. дол. США) і стано-вили 22 млн. американських доларів Зокрема, горілки в першому півріччі нинішнього року виробили майже на 46 відсот ків більше.

На сьогодні в Україні діє майже 191,5 тисячі ліцензій, з яких 335 – на виробництво спирту й алкогольних напоїв, 357 – на право оптової торгів-лі ним, 11 – на виготовлення тютю-нових виробів, 65 – на право оптової торгівлі ними.

Кабінет Міністрів України

заборонив передавати в суборенду державні приміщенняНа веб-сайті уряду оприлюднено розпорядження КМУ

№787-р від 8 липня 2009 року. Згідно з документом, за-боронено передавати в суборенду вільні приміщення бюджетних організацій, які утримуються за рахунок коштів Держбюджету, у тому числі й органів виконав-чої влади.

Законодавство

Президент не підписав новий Бюджетний кодексВіктор Ющенко ветував Закон про вне-

сення змін до Бюджетного кодексу Украї-ни. Глава держави вважає, що 10 відсотків податку на прибуток підприємств треба зараховувати в обласні бюджети, а не в районні, міст та селищ, як це планувало-ся в новому Бюджетному кодексі.

Нагадаємо: 23 червня парламент при-йняв нову редакцію цього закону, яким передбачений формульний розрахунок трансфертів між Державним бюджетом та безпосередньо бюджетами сіл, селищ та міст районного значення.

Вето Президента може подолати Вер-ховна Рада.

Підготувала Наталія ГАРБУЗ

Кредити

Люди не платятьЗа даними Національного банку України, частка про-

блемних кредитів у сукупному обсязі позик фінустанов ка-тастрофічно зростає. У червні 2009 року вони збільшилася на 0,5 відсоткового пункту і на 1 липня досягла 5,4%.

Обсяг проблемних кредитів збільшився на 11,5% (майже на 4,2 млрд. грн.) до 40,7 млрд. грн. З початку року проблем-на заборгованість збільшилася майже в 2,3 раза.

Фот

о М

икол

и ТИ

ЩЕН

КА

•• НОВИНИ НОВИНИ •• НОВИНИ НОВИНИ •• НОВИНИ НОВИНИ •• НОВИНИ НОВИНИ •• НОВИНИ НОВИНИ •• НОВИНИ НОВИНИ •• НОВИНИ НОВИНИ •• НОВИНИ НОВИНИ •• НОВИНИ НОВИНИ ••

№ 79 (27910)21 липня 2009 року2

Поч. на 1-й стор.Щедрий на сонце ли-

пень зібрав багато гля-дачів. Зазначимо, що цьогорічна міжнародна спартакіада серед пра-цівників лісового госпо-дарства проводилася не тільки задля пропаганди й розвитку традиційних й масових видів спорту, а й для широкого залучен-ня працівників лісового господарства до система-тичних занять фізичною культурою, зміцнення їх-нього здоров’я і, звичайно

ж, виявленню найсильні-ших спортсменів і команд для участі у Всеукраїн-ських змаганнях.

За традицією, головні судді спартакіади при-вітали усіх її учасників та гостей і побажали їм успіхів. А потім оголо-сили програму змагань, підкресливши, що супер-ництво буде чесним і від-критим.

Змагання проводилися з настільного тенісу, пере-тягування каната, волей-болу, гирьового спорту,

легкоатлетичного кросу, стрільби з пневматичної гвинтівки, міні-футболу, а також професійних ви-дів – підняття колоди, ме-тання сокири і розпилю-вання колоди.

І самі учасники, і вбо-лівальники відмічали спо-внену хвилювань та на-пруги боротьбу за місця на переможному п’єдесталі. А здобули переконливу пе-ремогу представники Сум-щини. Друге місце посіли гомельчани. Чернігівські лісівники виявилися кра-

щими у волейболі і при розпилюванні колоди.

Нагороджували пере-можців і призерів на-чальники управлінь лі-сового та мисливського господарства Сумської і Чернігівської областей Ві-ктор Чигиринець та Іван Горохівський. А від го-мельчан – заступник на-чальника Гомельського виробничого лісогоспо-дарського об’єднання Олег Гололевич.

Микола ТИЩЕНКОФото автора

Чернігівські лісівники кращіу волейболі й розпилюванні колоди

ВІСТІ З БОБРОВИЧЧИНИВІСТІ З БОБРОВИЧЧИНИ

Добре діло

...і тоді допоміг КуровськийЗловмисники скоїли крадіжку комп’ютерів в

управлінні праці та соціального захисту Бобро-вицької райдержадміністрації.

Звісно, що придбати нову техніку на кошти з місцевого бюджету начальник управління Михай-ло Ткач не розраховував. Звернувся по допомогу до народного депутата України Івана Куровського. І той не відмовив – за власні кошти проплатив су-часний комп’ютерний комплекс.

ІніціативаЗібрали кошти – придбали пожежний автомобільСім років у одному з найбільших сіл Бобрович-

чини – Новому Бикові не було свого пожежного депо, яке колись утримував місцевий цукрозавод. У бюджеті не знайшлося коштів для придбання пожежного автомобіля.

Тоді громада вирішила зібрати їх у своїх і жи-телів навколишніх сіл та звернулася до спонсорів. Матеріальну допомогу надали Український аграрний холдинг, ТОВ «Козацьке» (директор, депутат район-ної ради Сергій Чуковський), ФГ «Вікторія» (депутат районної ради Микола Фенюк), інші. По 50 грн. зі-брали із кожного двору.

Проплатили пожежну автомашину вартістю 60 тис.грн., облаштували депо, укомплектували штат вогне-борців на чолі з начальником Василем Білановським.

Вже двічі пожежники виїжджали на боротьбу з вогняною стихією, на порятунок людини, яка по-трапила в біду.

МиколаКОХАН

Вітаємо!21 липня відзначає свій день народження

голова Носівської районної ради, заступник голови Чернігівської обласної партійної ор-ганізації ВО «Батьківщина»

Ольга Петрівна Самокиша.Її знають як досвідченого аграр-

ника та керівника громади: працю-вала головним агрономом, головою профкому, головою сільської ради, керуючою відділенням та заступ-ником генерального директора ПП «Агропрогрес» із соціальних питань.

І ось уже четвертий рік очолює районну раду. Високе довір’я Ольга Петрівна виправдовує самовідда-ною працею, вирішуючи проблеми багатьох громад та людей. Тому в її приймальні – постійні черги відвідувачів, які йдуть до неї за підтримкою.

Шановна Ольга Петрівна! Від усієї душі зичимо Вам но-вих успіхів у роботі на благо жителів району, у благоустрої населених пунктів, у соціальному захисті ветеранів, вико-нанні програми соціально-економічного розвитку району, усіляких особистих гараздів.

Іван КУРОВСЬКИЙ,народний депутат України,

голова Чернігівської обласної партійної організації ВО

«Батьківщина».

Михайло ШУМЕЙКО,генеральний директор ПП

«Агропрогрес»,депутат обласної ради.

Олександр ШАПЧЕНКО,голова Бобровицької

районної ради.

Микола КРАВЧЕНКО, голова Носівської районної організації

партії «Батьківщина», депутат районної ради.

Як повідомив інспек-тор сектора зв’язків з громадськістю Держав-тоінспекції області Сер-гій Борздий, на авто-дорозі Макіївка – Пус-тотино 46-річний водій автомобіля «СHERY TIGGO», мешканець Ки-єва, рухаючись у на-прямку Макіївки, не впорався з керуван-ням, з’їхав у кювет,

де зіткнувся з дере-вом. «Внаслідок удару автомобіль відкинуло на одинадцять метрів, він спалахнув. Водій та п’ятеро пасажирів, що були в салоні авто, загинули на місці при-годи», – розповів Сер-гій Борздий. За інфор-мацією відділу зв’язків із громадськістю УМВС України в області, тру-

пи декого з них (жінки та чоловіка) вельми об-горіли. Правоохоронці припускають, що кілька нещасних згоріли жив-цем у палаючій, ніби факел, машині. Серед загиблих – 21-річний та 23-річний сини водія. Крім них, пасажира-ми були 19-річний чо-ловік, 20-річна та 18-річна жінки. Остання – з Пустотино Носівського району, решта – кияни. Те, що залишилося від новенького авто 2008-го року випуску та від де-

рева, можна побачити на знімку.

Кримінальну справу порушено за статтею 286, ч.3 Кримінального кодексу України. Усі об-ставини пригоди мають бути з’ясовані під час слідства, яке проводять співробітники слідчо-го управління УМВС України в області. До речі, того зловісного дня на дорогах Чернігівщи-ни сталося 7 ДТП, вна-слідок яких поранення отримали 10 чоловік.

Станіслав КЛОПОТ

ДТП під Макіївкою: 6 загиблихДорожньо-транспортна пригода з вели-

кою кількістю жертв (4 чоловіків та 2 жінок) сталася у ніч на суботу на Носівщині.

Тра

геді

я

№ 79 (27910)21 липня 2009 року 3Роки і доліРоки і долі

Четверо дітей вирос-тили з чоловіком Володимиром Федо-

ровичем. Син і дочки, як лелеки: зміцнили крила в рідному гнізді – і роз-летілися. Чоловік незду-жав останні роки, та ще й корову і порося тримали. А тепер – звелося госпо-дарство. Дорого нині сіно купувати, а самим жінкам не накосити.

– Я в далекі роки ще й не таку ручку тягла, – роз-водить руки баба Парас-ка. – А Галя моя закопа-ла здоров’я на колгоспних полях. Я ж її змалечку рано-вранці будила, брали

сапи і в поле норму вико-нувати. Найважче було в холодній воді вимочувати і полоскати коноплі. Чо-біт тоді не було, босою за-бродиш в озеречко, а вже вода льодком береться.

Застудила я дочку, – жа-ліє Галю мати. – І вона така ж хапка була до роботи.

– Ми без батька жили. Війна його забрала. По-проси когось огорожу по-ставити, відробляй на чу-жому городі. І за своїм дивись, щоб бур’янами не заріс. І в колгоспної робо-ти вихідних не було.

Слухає те стара мати, хитає головою:

– Як зосталася вдовою, мусила догоджувати всьо-му світові, брати на свої плечі більше, ніж інші. І дочка беззахисною росла. Бригадир її на найважчі роботи посилав, ще й на-сміхався. Це вже як Галя заміж вийшла, діток на-родила, пожили ми, як люди. І хазяйство було, і гроші водилися.

Я безграмотна, у школу не ходила, а грошей скіль-ки хоч пощитаю, – гордо піднімає побілілі від часу очі бабуся.

– А що нині щитать, – зупиняє матір дочка. – Пенсії, як кіт наплакав. І

це за таку тяжку роботу в колгоспі! Мати більше получає. Вона ж – учас-ниця війни.

Зачувши слово «війна», бабуся Параска «завела-ся»:

– Ондечки місточок був через річку. Якраз

навпроти нашого двору. Зірвали, спалили. Тепер тільки кладочка та і річ-ка вузенька і мілка.

Поліцаї були в селі, але нас не займали. Хоч і знали, що мій Іван на фронті. Та однак страш-но було. Тут же недалеко

в лісах партизани зби-ралися. До нас у Рудню заходили. А після них німці поліцаїв наженуть з других сіл, по хатах шастають.

– Все ми пережили, мамо.

– Все, дочко, – завер-шує тему війни бабуся Параска.

– Село наше постаріло. Не ведеться молодь у ньо-му. Як не стало колгоспу, пороз’їжджалася. Хати, як сироти. А скільки по-рожніх! – сплескує в до-лоні Галина. – Ми вже з матір’ю далі двору і горо-ду не ходимо. І більшість таких, як ми. А наша ж Рудня до лісу та річки горнеться. Колись люди уміли вибирати місце для проживання.

Мати Параска Павлівна Литвиненко каже, що на-сиділася на лавочці, сто-милася од балачок.

– То і з нею піду, ми сьогодні на городі нароби-лися, – вибачається дочка Галина Іванівна.

Розім’яли ноги, похи-тались у хвірточці і по-дибали до хати. Дві ста-рі, стомлені життям жін-ки, над якими вже низько схилилося небо і стежка не біжить, а тихо тече у високі трави і губиться на межі вечора.

Микола БУДЛЯНСЬКИЙФото Віктора КОШМАЛА

Корюківський район

За плечима – життя

Де Парасчине щастя сховалося? У молодості виглядала, а воно не прихо-дило, у зрілості ладна б і пошукати, так за колгоспною роботою, як мовить-ся, світу білого не бачила. А нині, коли три літа залишилось до ста, худень-ка, дрібненька, мов алича, бабуся рада, що Бог тримає її на світі, не дає ру-кам зів’янути. Ще нарівні з дочкою Галиною грядки на городику прополює. Дочка після виснажливої роботи пігулки ковтає, за серце хапається, а мати хитає головою:

– Що воно за молодь пішла: понагинається, поперек пече, на сонці пере-гріється, серце кам’яніє в грудях.

Наче не знає баба, що «молоді» уже 73 роки і доччине життя теж не бар-вінком слалося.

Фот

о Ві

ктор

а КО

ШМ

АЛА

Червнева гроза… Такі ночі в дитин-стві мама нази-

вала чомусь «горобини-ми». Це коли блискавиці з усіх кінців розпанаху-вали небо, а грім бив без угаву, вітер кидав шквали дощу і граду, що притоп-тували все до землі.

Ось і цього разу гроза розігралася на повну силу. І хоч була лише дев’ята година вечора, але темінь була непроглядна. Їхати було важко: блискавиці розрізали небо і сліпили очі, двірники не встигали відкидати шквали дощу з переднього скла автомобі-ля, дорога була мокрою і слизькою. Радувало одне, що я була вже майже вдо-ма. Раптом задзвонив те-лефон, по звуку впізнала, що телефонує мама – хви-люється, бо знає, що я ще з дитинства боюся грози. Я вже починаю здогаду-ватись, що зараз скаже матуся: щоб машину вела обережно, бо дорога не-безпечна; що гроза скоро скінчиться (так вона го-ворила завжди, коли на-магалася мене заспокої-ти). Слухавку не брала, бо була вже біля свого обійстя. Ще здаля через стіну шквалу у хвірточ-ці помітила білу хустину. Серце тривожно стисну-

лось: мама, моя ріднень-ка матусенька хвилюєть-ся. І ось у таку грозу ви-йшла на дорогу. Відколи вона тут? Скільки часу мене чекає?

У світлі фар її постать здалася маленькою та без-помічною. А вона ж у нас завжди була струнка, сильна. Чи то від блиска-виць такою здалася мені мама, чи може роки на-клали свій відбиток, а я не помітила за чужими клопотами і своїми тур-ботами – все ніколи.

Не заганяючи маши-ни в двір, кинулася до неї: маленької, безпорад-ної. Хустка зсунулась із її посрібленої голови, при-тулила її до себе. І враз відчула отой з дитинства рідний запах її волосся. А коси в мами завжди пах-ли любистком, чебрецем і м’ятою. Які дорогі шампу-ні я не купувала, але того аромату так досягнути і не могла.

– Ну от і добре, – про-мовила ненька ніби нічо-го і не відбулося, – ходімо, ми з Маринкою вареники з виш нями варимо, – як ти

любиш, а Стасик для тебе з сюрпризом приготував.

Мама, коли говорить про внуків, то світиться якоюсь дивною красою. А їх у неї чотири гілоч-ки: Маринка, Стасик, Ки-рилко і маленька Іринка. З такими ж ямочками на щічках, як і в мами.

Наша мама завжди сві-тилася отією незбагнен-ною жіночою красою, що притягує до себе, як світ-ло – метеликів. Про та-ких жінок кажуть: «Ма-донна».

Вона була красунею, а ще першою дівчинкою у сім’ї, де крім неї було ще восьмеро дітей, отже, була і першою маминою поміч-ницею. Тож тільки трішки піднялася на ноги, як всі хатні клопоти лягли на її маленькі рученята та ще догляд за молодшими бра-тиками і сестричками.

Тож до роботи звикла рано. Після закінчення школи пішла працювати на фабрику художньої ви-шивки «Восьме березня». І стала згодом найкра-

щою майстринею, бо лю-била дуже поле, волош-ки і ромашки в житі, що мов із казки оживали на полотні.

Отже не дивно, що зго-дом поле манило її за со-бою. Ще зовсім юна дів-чинка очолила рільничу ланку жінок. Вирощува-ла огірки, цукрові буря-ки – і всюди була першою. А от у вирощуванні гар-бузів досягнула неабия-ких вершин. Ще й досі у шкільному архіві зберіга-ється журнал «Радянська жінка», де з обкладинки посміхається у вишиван-ці з тугою чорною косою навколо голови серед ве-летнів – гарбузів.

За ці досягнення ланко-ва колгоспу «Жовтнева ре-волюція» Параска Федорів-на Карапута була вибрана делегатом з’їзду колгоспни-ків і поїхала до Києва.

Потім працювала в ма-газині продавцем, наділя-ючи людей не тільки то-варом, а й добрим словом, ніжною посмішкою.

Згодом у вікно постука-ла доля. І вона пішла за нею в с. Червоний Шлях, де і народилися ми з бра-том Сергієм. Там працю-вала 30 років завідуючою паливним складом, пе-реймаючись людськими клопотами і бідами.

Я ніколи не пам’ятаю маминих рук без робо-ти, без руху. Ось і те-пер вправно поставила на стіл страви, припрошуючи мене до столу в моїй оселі і заспішила додому.

– Піду я, Інночко, бо батько зачекався, він також хвилюється, то скажу, що ти вже вдо-ма.

І хоч мама живе по-ряд, але мені так не хоті-лося її відпускати, хотіла її провести, але мама зу-пинила:

– Залишся, сама дійду, бува прокинеться Стасик, і поїж – голодна, мабуть, увесь день.

Пішла, тихенько при-кривши двері. А в мене в душі десь виринали слова:У молитві стану

на коліна,Хай нічого, тобі рідна,

не болить.А якщо потрібно,

птахом злину,Як журавка, в золоту

блакить.В снігопад і в дощ

розправлю крилаІ біду руками розведу,Аби Їхні ноги ще ходили,Аби все було в Них

до ладуЖаль, що непідвладна

місцю й часуНаших побажань

щоденних суть, —Все таки найбільше

в світі щастя,Коли батько й мати

ще живуть.– Живуть… живуть, –

котилося громом у небі. Бачила, як погасли вікна в батьківській оселі – зна-чить мама з татом відпо-чивають. А гроза все ще котилася небом.

З любов’ю і вдячністю донька Інна ГОРОБЕЙ

20 липня наша добра матуся, ніжна бабуся і любляча дружина, а ще просто ча-рівна жінка з с. Червоний Шлях Ніжинського району Паша Федорівна Карапута від-значає своє 65-ліття. Цей нарис про неї.

З щирою вдячністю діти, чоловік та внуки

Вдячність

№ 79 (27910)21 липня 2009 року4 Подих старовиниПодих старовини

Днями до студентів з України, Білорусі, Ро-сії та багатьох інших

зарубіжних країн, які пра-цюють на розкопках у Шес-товиці, завітали поважні гості – учасники ІІІ Між-народного археологічного семінару «Матеріальна та духовна культура Півден-ної Русі», присвяченого 100-річчю ученому-славісту, до-сліднику історії Давньої Русі, доктора історичних наук, професора Василя До-вженка. А до того з ними зустрівся у Чернігові го-лова облдержадміністрації Володимир Хоменко, який, звертаючись до відомих іс-ториків, серед яких був і академік, директор Інсти-туту археології НАН Украї-ни Петро Толочко, зокрема, сказав про найбільш відомі пам’ятки історії та культу-ри, які розташовані на те-риторії області.

Це археологічні комп-лекси біля села Пушкарі Новгород-Сіверського ра-йону, чи не єдина повністю досліджена стоянка пізньо-го палеоліту поблизу села Мезин Коропського райо-ну, найпівнічніші кургани войовничих скіфів у Чер-нігівському районі, Шес-товицький комплекс, геть-манська столиця – Батурин, де завершується реставра-ція та музеєфікація однієї з перлин вітчизняної ар-хітектури доби класициз-му – палац Кирила Розу-мовського.

Наразі започатковано но-вий науково-просвітницький проект – системне вивчення і відродження стародавньо-го Любеча. Нещодавно ство-рено комунальне підприєм-ство «Древній Любеч», ко-

штом обласного бюджету розпочато археологічні роз-копки. На часі реставрація ближньої печери Святого Антонія і кам’яниці Павла Полуботка, у перспективі – відтворення давньоруського замку, який академік Борис Рибаков пов’язував з іменем Володимира Мономаха.

Також голова облдержад-міністрації повідомив, що знайдена можливість для відновлення цілеспрямова-ної роботи над чернігівським томом «Зводу пам’яток істо-рії та культури України».

Відвідали учасники ар-хеологічного семінару і Чернігівський істо-

ричний музей імені В. Тар-новського. Там відкрилася одноденна виставка під на-звою «Шестовиця: сканди-навський конунг». Знахідку, яка трапилася археологам у 2006 році, спеціалісти вва-жають унікальною: у кур-гані виявлено поховання ко-нунга, тобто князя вікінгів, з рабинею і двома конями, з повним набором озброєн-ня і прикрас. За багатством поховання він не має собі рівних за останні п’ятдесят років. Два роки матеріали були у Києві на реставрації, а нині передані на постійне зберігання до Чернігова.

До речі, коли виявили могилу конунга, не було до-статньої кількості спеціаль-них реактивів. А сирий пісок більш ніж за тисячу років зруйнував не тільки залі-зо, а й людські кістки – від конунга залишилось всього кілька уламків черепа. До-свідчений археолог, канди-дат історичних наук Воло-димир Коваленко з Черні-гівського педуніверситету знайшов вихід: у Шестовиці

були куплені два ящики го-рілки, у якій і законсерву-вали матеріали перш ніж їх відправили до Києва.

Вже вдев’яте проходить біля Шестовиці і Між-народний фестиваль

історичного фехтування та слов’яно-варязької культу-ри «Коровель-2009».

Щоразу, буваючи у цю літню пору в наметовому містечку на березі Десни, проймаєшся враженням, що потрапив у далеку епоху Київської Русі. Бо ж стіль-ки тут воїнів – руських, варязьких, інших народів і племен тогочасся, таке різнобарв’я вбрання тієї си-вої доби нашої історії.

Лунають мелодії волин-ки, заклично гупає ритуаль-ний бубон, біля дерев’яного язичницького ідола із зо-браженням Перуна зійшли-ся у поєдинку дружинники. Брязкають мечі, виблиску-ють на сонці щити і шоло-ми, чути посвист стріл. А навколо тріпочуть стяги... Хіба що мобільні телефо-ни у руках юних слов’янок і скандинавок, фотоапа-рати та відеокамери (де ж іще побачиш таке!) нагада-ють, що це не ілюзія, що ти лише уявно подолав час – на тисячу років назад.

Фестиваль щороку роз-ширюється. Цього разу, скажімо, подбали і про... дитячий садок. Адже багато молодих людей приїздять сюди з малюками.

Загалом, дійство на мисі Коровель залишають у його учасників незабутні враження, яких вистачить на цілий рік, до нової зу-стрічі над Десною.

Володимир САПОНФото Віктора КОШМАЛА

Перуна щит і Одина мечіВ урочищі Коровель біля села Шестови-

ці Чернігівського району по-особливому відчуваєш подих старовини. Тут архео-логи вже одинадцятий польовий сезон досліджують найбільший у Централь-ній Європі середньовічний табір, чільна роль у якому належала представникам Скандинавії – професійним військовим найманцям, які зазвичай називалися ва-рягами або вікінгами.

Починаючи, ймовірно, із 884 року, коли князь Олег, згідно з літописом, пі-шов «на сіверян і переміг сіверян, і по-клав на них легку данину», цей гарнізон майже півтора століття контролював нижче Чернігова водяну та сухопутну торговельні магістралі, що проходили тут і були відгалуженнями відомого шляху «із варяг у греки».

№ 79 (27910)21 липня 2009 року 5МистецтвоМистецтво

Пилип Чирко (1859-1928) почав свій шлях у мис-тецтві з єдиної у ті роки

рисувальної школи при Києво-Печерській Лаврі. У 1876 році майбутній художник вступає до новоствореної рисувальної шко-ли Миколи Мурашка, по закін-ченні якої продовжує навчатися у Петербурзькій академії мис-тецтв. У Петербурзі він спілку-ється з відомими художниками Миколою Ярошенком, Григорієм М’ясоєдовим, Іваном Шишкіним, Іллею Рєпіним. Після закін-чення класу батального живо-пису та дворічних педагогічних курсів, Пилип Чирко потрапляє на конкурс, де за роботу «При-вал кавалерії у військовий час» отримує малу золоту медаль. До періоду перебування художни-ка у Франції належить карти-на «Куток кімнати П.А.Чирка у Руані», який представлений на виставці у Чернігівському ху-дожньому музеї.

До Чернігова приїздить у 1915 році з Варшави, де був викла-дачем малювання у реальному училищі. Тут він працює у на-родній студії мистецтв пліч-о-пліч з Іваном Рашевським, Арка-дієм Ржезніковим, Георгієм Не-родою та Михайлом Жуком.

На жаль, більшість творів ху-дожника, які зберігались у Чер-нігівському історичному музеї, були втрачені в час Великої Ві-тчизняної війни. Нині у худож-ньому музеї зберігаються 13 жи-вописних робіт художника.

З нагоди 150-річного ювілею Пилипа Чирка, який активно впливав на мистецьке життя Чер-нігівщини, у музеї репрезентують-ся його твори. Зокрема, це роботи чернігівського періоду «Портрет М.А.Клех» (сестри художника) та «Іллінська церква у Черніго-ві» (20-ті роки), а також портрети батьків, племінниці, пейзажі, які представляють ту лінію україн-ського малярства, яка успадкува-ла традиції передвижників.

Твердо стояв на позиціях демократичного реалізму і наш земляк, уродженець

села Бахмач колишнього Коно-топського повіту Гнат Яремен-ко (1874-1915). Він, як і Пилип Чирко, навчався у іконописній майстерні при Києво-Печерській лаврі, у Київській рисувальній школі Миколи Мурашка та Пе-

тербурзькій академії мистецтв. Його вчителями були передви-жники Володимир Маковський та Ілля Рєпін. Тривала дружба із видатним українським худож-ником Олександром Мурашком позначилася на подальшій твор-чості Яременка-живописця, бага-тьом роботам якого властиві смі-ливий та широкий мазок, глиби-на і радість світовідчуття.

У передреволюційні ро ки Гнат Яременко брав участь у вистав-ках у Києві, Мінську, Вільно, де експонувалися десятки його творів. Більше 70 завершених творів живопису і 50 етюдів та малюнків відомі лише за на-звами, згідно з каталогами, що збереглися. Художник працював у різних жанрах, віддаючи пе-ревагу портрету і пейзажу, але більшість його творів не збере-глися або перебувають у при-

ватних збірках. На виставці у місті Бахмачі (1974 рік) з нагоди 100-річчя від дня народження Гната Яременка експону-валося 36 його живопис-них і 16 графічних робіт з Бахмацького народного та Конотопського крає-знавчого музеїв.

У фондах Чернігівсь- кого художнього музею – два портрети («Пор-трет Н.Г.Неговської» (1915), «Портрет Левиць-кої» (1910), пейзаж «Ку-точок парку. Етюд» і сю-жетна картина «Сільська садиба», які дають деякі уявлення про нього як та-лановитого живописця.

Продовжувачем мистець-ких традицій своїх по-передників є третій цьо-

горічний ювіляр – таланови-тий живописець Андрій Петусь (1884-1958), який досяг значних успіхів у царині образотворчо-го мистецтва. Спочатку він на-вчався у іконописній майстерні у рідному Березному, потім у Київській артілі художників–іконописців, здобував мистець-ку освіту на живописному від-діленні Київського художнього училища. Серед його викладачів були Фотій Красицький, Федір Кричевський та Микола Пимо-ненко. У 1922-1935 роки він живе в Чернігові, працює виклада-чем малювання у школах, веде гуртки, організовує мистецьке об’єднання митців реалістично-

го напрямку – філію Асоціації художників Червоної України. Завдяки Андрію Юхимовичу в Чернігові з’являється мистецька студія для підвищення майстер-ності художників, першим керів-ником якої він сам стає.

Активна виставкова діяль-ність художника пожвавила мистецьке життя Чернігова. У 1928 році він ініціює звітну виставку новоствореної студії спільно з відомими київськими

та чернігівськими художника-ми, де поруч із творами Карпа Трохименка і Михайла Жука представляє творчий доробок чернігівських художників. Піс-ля війни Андрій Петусь, а жив він до цього у казахському місті Джамбулі, повертається до Чер-нігова, де плідно працює у різ-них жанрах і техніках, виконує багато замовлень та бере участь в обласних та республіканських виставках.

Представлені на виставці тво-ри художників-педагогів Пилипа Чирка, Гната Яременка та Ан-дрія Петуся яскраво показують мистецький розвиток Чернігів-щини кінця ХІХ – середини ХХ століття.

Володимир МИКОЛАЄНКОФото Віктора КОШМАЛА

Нещодавно відбулася урочиста церемонія вручення високих на-

город – дипломів лауреата Міжнародної премії Фундації родини Воскобійників у жан-рах біографічної монографії та мемуаристики мистецтво-знавцю і митцю, заслужено-му діячеві, мистецтв Укра-їни Ніні Саєнко та доктору мистецтво знавства, філософії та теології, професору Дми-тру Степовику. Високу оцін-ку почесного журі здобули фундаментальні книги «Олек-сандр Саєнко: До становлен-ня і розвитку українського монументально-декоративного мистецтва ХХ століття» Ніни Саєнко та «Патріарх Мстис-лав: Життя й архіпастирська діяльність» Дмитра Степо-вика.

Микола Жулинський, ди-ректор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, академік, член журі, зазначив, що «з радістю під-

тримав кандидатури нинішніх ла у реатів, бо добре знає авто-рів, представлених на розгляд книг, і їхні твори. Зокрема, Ніна Саєнко має визнання і викликає повагу не лише як митець і мистецтвознавець – вона унікальний приклад суто українського зразка вшану-вання своїх батьків. Як дбай-лива пташка несе вона місію увічнення пам’яті Олександра Саєнка – як у благодійній Мис-тецькій студії імені її батька для глухонімих дітей, так і в заснованому нею Художньо-меморіальному музеї «Садиба народного художника України Олександра Саєнка» в Борзні на Чернігівщині. Пані Ніна видає книги, використовуючи архівні матеріали родини. Тож пошанована її подвижницька праця і державою (вона – ка-валер ордена княгині Ольги), і Українською Православною Церквою Київського Патріар-хату (орден Святої великому-чениці Варвари). Нині радію,

що причетний до цієї знамен-ної події вручення дипломів лауреатів і можу вітати сво-їх шанованих колег з відзна-

кою Фундації родини Воско-бійників».

«Я виростала серед мальов-ничої природи Сіверщини, мис-

тецтва з саєнківськими Ма-маями, гончарами і ткалями, жила в атмосфері духовності, глибокого розуміння україн-ського культурного спадку, – зазначила у своїх словах по-дяки Ніна Саєнко. – Співзвуч-ність високої шляхетності душі мого батька, духовна єдність і навчання в Олександра Саєн-ка, любов до своєї землі, одві-чна таїна народного мистецтва проросли крізь моє серце, ви-значили творчий шлях і при-значення на землі: утверджу-вати національне мистецтво, плекати своїми творами і ді-ями добро, гармонію та красу. А ще – берегти татове чудове мистецтво. Я повна бажання дбати про його спадщину, яка налічує понад тисячі творів, на-вчати дітей, продовжити шлях Олександра Саєнка у мистецтві. Вдячна журі та родині Воско-бійників за високу відзнаку моєї праці».

Леся МАЙДАНЕЦЬ,кандидат мистецтвознавства

Джерела

«Я виростала серед мальовничої природи Сіверщини...»природи Сіверщини...»

Леся і Ніна Саєнко на фоні «Портрета Мотрони Саєнко» (автор Олександр Саєнко)

Виставки

Три романтики живописуУ обласному художньому музеї відкрилася виставка художників, чиї ювілеї відзначаємо нинішнього року і які зробили

чималий внесок у мистецький розвиток провінційної на той час Чернігівщини.

Пилип Чирко. «Портрет М.А Клех» (1922). Полотно, олія

Гнат Яременко. «Портрет Н.Г. Не-говської» (1915). Полотно, олія

Андрій Петусь. «Портрет сестри» (1912). Полотно, олія

№ 79 (27910)21 липня 2009 року6

Микола Попудренко наро-дився 28 грудня 1906 р. в селі Лукашівка Харків-

ської області в селянській роди-ні. З 1925 р. він робітник в місті Дніпропетровську. 1930-39 рр. – працює на різних посадах в ла-вах ЛКСМ України. Із серпня 1940 року по березень 1943 р. – другий секретар Чернігівського підпіль-ного обкому КП(б)У, одночасно заступник командира партизан-ського з’єднання. Із березня 1943 р. – перший секретар підпільного обкому КП(б)У, командир парти-занського з’єднання Чернігівської області, начальник обласного шта-бу партизанського руху, Герой Ра-дянського Союзу, один з органі-заторів партизанського руху на Україні в війні 1941-45 рр. Загинув у бою в Злинківських лісах Но-возибковського району Брянської області у липні 1943 року.

У вересні 1943 р. Чернігівщина була визволена Радянською армі-єю від окупантів.

Тіло Миколи Попудренка було перевезено з міста Климова до Чернігова. 13 травня 1944 р. труну з його тілом встановили в примі-щенні обласного драматичного те-атру. Тисячі людей прийшли вос-таннє віддати шану легендарному полководцеві народних месників. 14 травня на центральній площі міста відбулися похорони героя Великої Вітчизняної війни.

Пропонуємо читачам частку спогадів Марії Кирилівни Скрип-ки, колишнього секретаря До-брянського райкому комсомолу Чернігівської області, партизанки загону ім. Ворошилова, що діяв з 25 серпня 1941 р. в Добрянських лісах. Після його розгрому ка-рателями в грудні 1941 р. шість партизан на чолі з Скрипкою уві-йшли до складу Чернігівського обласного загону імені Сталіна (командир – Федоров О.Ф.), пізні-ше – з’єднання. З березня 1943 р. цим з’єднанням командував Попу-дренко. Скрипка була в ньому по-мічником комісара по комсомолу і брала участь у героїчному про-риві з ворожого кільця. В своїх спогадах вона показала умови, в яких билися, перемагали та по-мирали ці мужні люди. Німці не брали партизан у полон, а рідна держава практично нічим не мо-гла забезпечити їх, бо діяли вони в глибокому тилу ворога.

Спогади Марії Скрипки публі-куються вперше. Авторську мову збережено.

Володимир КІРЄЄВ,краєзнавець

Пам’ятьПам’ять

6 липня 1943 рокуВ цей день Микола Ми-

китович Попудренко зранку надягнув новий костюм вій-ськового зразка, який йому привезли з Москви Семен Ми-хайлович (Новиков) та Василь Омелянович (Яременко). Зран-ку всі троє поснідали і після сніданку Попудренко віддав наказ підготовлятися до про-риву кільця. Для цього треба повозки залишити в лісі, бо-єприпаси нав’ючити на коней. А що залишиться – закопати, поранених покласти на носил-ки і нести. З собою взяти ще продукти харчування та від-ра. Останнє майно залиши-ти. Все це бійці повинні були нав’ючити на себе.

На галявині Попудренко розіслав свій плащ, сіли з ко-місаром, ще раз подивилися на карту і Микола Микито-вич дав команду шикуватись для виходу, знімати застави. Мадьяри відкрили вогонь й били з пушок по всьому лісу, партизани, вишикувавшись в колону по двоє, тихо пішли на прорив. Якось важко було на душі у кожного і одна думка в голові – вийти з оточення, розірвати мадьярське кільце. Пішли швидше. Було дуже красиво в лісі, зелено, попри всього співали солов’ї, але нам було не до цього. Через просі-ки та дороги вся колона про-бігала швидко. Якщо колона переривалася – здоганяли. Так ішли до вечора. В лісі темні-шало, ось уже і зовсім темно, нічого не видно, держимось один за одного й ідемо тихо. Сумно якось. Великий дуже ліс, нічого в ньому не видно. Вийшли на велику галявину, перейшли її і знову в ліс.

Раптом почалася стрільба. Попудренко взяв свого коня і поїхав туди, де стріляють. Ленінський та Сталінський загони вели бій для розриву кільця в мадьярській обороні. Колона зупинилась, декілька хвилин ішов бій. Я стояла біля фотокореспондента Якова Да-видзона, який недавно приле-тів з Семеном Михайловичем та Василем Омеляновичем. Скрізь відкрилася стрільба, налетіли літаки, стріляють пушки, розривні кулі рвуть-ся, торкаючись гілок дерев. В мене аж заходиться серце від такого вогню. Я іду ближ-че до місця, де стріляють, там моя сестра Олена. Раптом зу-стрічаю коновода коня Попу-дренка, він веде коня Миколи Микитовича і тихо каже: «На-шого командира, Миколу Ми-китовича, убито». Я його схо-пила за полу пальта, думала щось спитати, він зупинився, стояв і плакав. Я пішла далі в напрямі бою, бачу лежить по-ранений боєць і кричить: «Ві-зьміть мене!». Я дала носилки, що були в санчасті, його взя-ли на носилки. Дехто іде на-зад, хтось стоїть і тримається за дерево. Знайшла свою се-стру, яка зі своїм взводом іде вже назад. В темряві я стала блудить, але знайшла штаб і першому про смерть Попу-дренка сказала Давидзону, який схопив мене за руку від

несподіваності, і нічого не про-мовивши, відпустив. Був наказ повертати назад.

Дуже було темно. Як важко було на душі у кожного бійця, який знав про смерть Попу-дренка. Мені не вірилось. Я зустріла комісара, спитала в нього, але він нічого не від-повів, тільки жалібно поди-вився на мене. У мене запиту-вали інші бійці, але я нічого їм не відповідала. Мені було так важко, що я ледве йшла і тихо плакала. Я думала, а може він живий, а може пора-неного десь несуть. В лісі ста-ло світліше, починався ранок. Яка коротка ніч.

7 липня 1943 рокуМої рідні всі живі. Я відста-

ла, щоб побачити, чи не несуть його убитого або пораненого. Багато несли убитих та пора-

нених, але його не було. Багато людей заблудилося в лісі, на-віть цілий загін імені Кірова заблудився повністю. Ми роз-ташувалися серед дерев.

Вогонь триває, ось вже сна-ряди рвуться біля нас, літа-ки німців літають над нами і бомблять. Бійці все покидали, несуть тільки боєприпаси і по-ранених, несуть та везуть. Ми хотіли трохи відпочити, але за снарядами не можна було ле-жати. Перейшли в друге місце, але там літаки понад самим лісом літають, а потім через кожних п’ятнадцять хвилин (6-9) стерв’ятників кидають бомби. Декілька місць зміни-ли, шукаючи, де можна від-почити.

Ось і вечір, пішли в другий раз на прорив, ще не підійшли до мадьяр, а вони вже почали стріляти з кулеметів, міноме-тів, автоматів, пушок. Чую гул моторів, мабуть танки контр-олюють дорогу. Повернули на-зад, було дві години ночі, ви-ставили оборону. Лягли, хоті-ли хоч трохи відпочити, але спати було неможливо, цілу ніч стріляли мадьяри. Біля нас розривалися кулі, кожен лягав або в низькому місці, або за деревами. Біля нас, в Ле-нінському загоні, убило двох бійців, достали і сюди. Моя мати і сестри спали, я довго не спала. Ніколи не чула такої стрільби, увесь час з вечора і до ранку стрільба.

8 липня 1943 рокуОсь і ранок, не віриться, що

нема вже живого Попудренка. Спочатку били пушки по лісу,

потім з’явилися в повітрі літа-ки, кидають бомби, ми тіль-ки поспіваємо міняти місця. Недалеко розірвалася бомба, поранило двох бійців. Люди вже три дні і три ночі нічого не їли і не спали. Мета одна – розірвати кільце, вирватися з цього лісу і продовжувати далі нашу роботу. Кожний боєць похмурий, суровий, у кожно-го в серці два лиха – загибель Попудренка і одна за другою невдачі по виходу з ворожо-го кільця. Приготовити їжу для бійців ні з чого, дві ко-рови убиті снарядом. Пішли заготовляти м’ясо, а воно вже смердить, повернулись назад. Стерв’ятники не дають відпо-чити – літають, чіпляються за дерева своїми чорними хвос-тами. Ми чекаємо темноти, закінчується ще один важ-кий день.

Ось почало темніти, знову пішли на прорив, стріляли всю ніч, перед ранком зайняли оборону. Хочеться пити, води нема, поруч болото, а в ньому одна твань. Сіли відпочити.

9 липня 1943 рокуВасиль Омелянович – секре-

тар підпільного бюро обкому, який взяв на себе команду-вання з’єднанням, каже мені: «Сьогодні вдень підемо на про-рив кільця, треба підняти дух серед бійців». Наказав зібрати командирів загонів, комісарів і начальників штабів. Разом вирішували, як діяти, потім розійшлися по своїм загонам і почали проводити розмови з бійцями. Головний зміст у всіх був один – ми повинні вийти з блокади любою ціною, а якщо прийдеться помирати, так з піснею про Сталіна.

Ніхто не скаржився, що не їли вже п’ять діб і тол-ком не пили води. Одна мета – прорватися. Пішов дощ, у лісі стало сумно, але стріль-ба не зупинялася ні з землі, ні з повітря. Провели бесіди в кожному взводі і почали підготовку до рішучого бою. Комісар по рації доповів про смерть Попудренка. В Москві знали ситуацію, в якій зна-ходиться наше з’єднання. За-гони построїлися в похідну колону по три і тихо почали рух, пройшли декілька кі-лометрів. Стежку, яка зали-шалась, мінували, покину-тий одяг теж мінували. Вже недалеко оборона мадьяр – перше, а за ним друге кіль-це оборони.

Мадьяри не чекали нас удень, бо раніше ми пробува-ли прориватися тільки вночі, а вдень відпочивали. Мадьяри замінували дорогу. Перед око-пами стояли пушки, інколи і танки. За декілька хвилин до початку прориву я згадувала своє життя. Коня Попудрен-ка увесь час вели під сідлом, потім прив’язали до дерева, перев’язали рота, щоб стояв тихо, а коли ми пішли, він по-чав рватися, але тихо рвався і не іржав. В чотири години по-чалася стрільба. Першими від-крили вогонь партизани. Кри-чали: «Вперед, за Сталіна!», «За командира Попудренка!», «Вперед, партизани!». Вогонь був сильний. Ми піднялися і пішли не пригинаючись. Про-рвали перше кільце, закидали гранатами окопи, в кожному лежало по 3-4 убитих мадья-ра. Перешли дорогу, посилив-ся вогонь, за димом нічого не видно, чутно тільки стрільбу, крики та стони. Я перебігла дорогу. Мадьяри літом роз-дяглися і були в нижній бі-лизні, шинелі розвішали по деревах. По всьому було ви-дно, що вони не чекали нас. Біля мене рвуться кулі одна за одною. Залягла, піднялась і побігла вслід за бійцем. Бі-жить командир взводу з Ле-нінського загону, повернув вліво на дорогу, чую сильний вибух, я оглянулась – він пі-дірвався на міні.

Друге кільце мадьяр. Бійці ідуть уперед. Поранило пар-тизана в ногу, я перев’язала і віддала йому знятий чобіт і він швидко пішов, поранений в п’ятку розривною кулею. Трохи в стороні кричить ком-сомолець: «Маріє, допоможи». Підбігла, поранило Іванова в спину, перев’язала і покликала бійців його підрозділу, взяли у нього автомат. Біжить мені назустріч партизан з заго-ну Дзержинського, говорить: «Моя гвинтівка відказала, дайте автомат!». Взяла його гвинтівку, повела пораненого далі. Повернулась на доро-гу, бачу моя мати перев’язує бійця-кулеметника станкового кулемета першого номера об-слуги з загону імені Леніна, який перший пішов на прорив. Мати перервала його нижню рубаху і нею перев’язує рану. Бійці взяли пораненого і поне-сли. Біля кулемета залишився другий номер обслуги, деякий час він вів вогонь, але куле-мет треба пересувати вперед. Боєць ставить його на спину коня, декілька хвилин ідуть, раптом коня поранило в жи-віт, висять кішки, але куле-мет несе. Пройшли ще трохи і кінь упав. Назустріч мені ве-дуть бійця, весь в крові, йому відірвало руку, просить застрі-лити його. Колона іде швид-ко, затримуватись не можна. Я побігла до штабу, біля мене упала міна, присіла, ударило в груди, пробило одяг, оскол-ки застрягли в тілі та одягу, показалась кров. Підбігла до Василя Омеляновича та Се-мена Михайловича, вони були стомлені. Новиков увесь час командував...

Загибель Миколи Попудренка

М.М. Попудренко (у центрі) і начальник штабу з’єднання Д.І. Рванов готують бойову операцію. Зима 1943 р.

№ 79 (27910)21 липня 2009 року 7Реклама та оголошенняРеклама та оголошення

Виклики до суду

Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що судове засідання у цивільній справі за позовом ЗАТ «Український мобільний зв’язок» до Герасимова Віктора Григоровича про стягнення заборгованості, призначено до розгляду на 5 серпня 2009 р. о 10 год.

Відповідачу Герасимову Віктору Григоровичу, що мешкає в м. Чернігові, по вул. Кирпоноса, 35/37, потрібно з’явитися в судове засідання у вказаний вище час для розгляду справи по суті (при собі мати паспорт).

У разі неявки відповідача в судове засідання без поважних причин або непові-домлення про причину неявки, справу буде розглянуто на підставі наявних у ма-теріалах справи даних та доказів та буде прийнято заочне рішення.

Судове засідання відбудеться у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Овсієнко Ю.К. (каб.10).

Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що судове засідання у

цивільній справі за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку до Грицаненка Дмитра Володимировича, Грицаненко Світлани Іванівни про стягнення заборгованості за кредитним договором, призначено на 3 серпня 2009 р. на 11 год.

Відповідачам Грицаненку Дмитру Володимировичу та Грицаненко Світлані Іванівні потрібно з’явитися в судове засідання у вказаний вище час для розгляду справи по суті (при собі мати паспорт).

У разі неявки відповідачів в судове засідання без поважних причин або непо-відомлення про причину неявки, справу буде розглянуто на підставі наявних у ма-теріалах справи даних та доказів та буде прийнято заочне рішення.

Судове засідання відбудеться в приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Овсієнко Ю.К. (каб. 10).

Новозаводський районний суд м. Чернігова повідомляє, що розгляд цивільної

справи за позовом Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного бан-ку (закрите акціонерне товариство) в особі філії «Відділення Промінвестбанку в м. Чернігові» до Мурашко Ольги Василівни, Семенюк Валентини Іванівни про стягнен-ня заборгованості за кредитним договором, відкладено на 14 серпня 2009 р. на 11 год. Справа буде слухатись у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Мстиславська, 17, під головуванням судді Гордійко Ю.Г. (каб. №18). Для участі у справі як відповідачі викликаються Мурашко Ольга Василівна (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, пр-т Перемоги, буд. 45, кв. 1), Семенюк Валенти-на Іванівна (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. 50 років ВЛКСМ, буд. 15, кв. 19).

Одночасно повідомляє, що з опублікуванням оголошення про виклик, відпові-дачі вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи, тому у випадку відсутності відомостей про причини неявки Мурашко О.В., Семенюк В.І., повідомле-них належним чином, або причину неявки буде визнано судом неповажною – суд вирішить справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Деснянський районний суд м. Чернігова викликає як відповідачку Куцу Олену

Миколаївну (останнє відоме місце проживання: м. Чернігів, вул. Київська, 6, кв. 95) для участі у цивільній справі №2-4088/09 за позовом Куцого Михайла Івановича, Куцого Дмитра Михайловича до Куцої Олени Миколаївни про визнання особи та-кою, що втратила право на користування жилим приміщенням.

Судове засідання відбудеться 11.09.2009 р. об 11 год. 30 хв. у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, пр-т Перемоги, 141, каб. 307.

Попереджаємо, що у разі неявки в судове засідання без поважних причин або неповідомлення про причини неявки справу буде розглянуто за вашої відсутнос-ті, за наявності доказів, що містяться в матеріалах справи.

Менський районний суд Чернігівської області викликає як відповідачку Дудко

Інну Миколаївну (останнє відоме місце мешкання: смт Макошино Менського ра-йону Чернігівської області, вул. 1 Травня, 65; м. Чернігів, пр-т Миру, 197-а, кв. 87), у цивільній справі №2-484/09 за позовом Шалімова Сергія Васильовича про розі-рвання шлюбу.

Судове засідання відбудеться 27 серпня 2009 р. об 11 год. у приміщенні Мен-ського районного суду Чернігівської області, за адресою: вул. Леніна, 146-а, м. Мена Чернігівської обл., 15600, під головуванням судді Сови Т.Г.

У разі неявки особи, що викликається, справу буде розглянуто за її відсутності на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Менський районний суд Чернігівської області викликає як відповідача Савощен-

ко Аллу Михайлівну (останнє відоме місце мешкання: м. Мена, вул. Пролетарська, 10, кв. 1, Чернігівської обл.) у цивільній справі №2-478/09 за позовом Акціонерного товариства «Український інноваційний банк», про розірвання кредитного договору та стягнення заборгованості.

Судове засідання відбудеться 27 серпня 2009 р. о 10 год. 30 хв. у приміщенні Менського районного суду Чернігівської області за адресою: вул. Леніна, 146-а, м. Мена Чернігівської обл., 15600, під головуванням судді Сови Т.Г.

У разі неявки особи, що викликається, справу буде розглянуто за її відсутності, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

ДО УВАГИ ВЛАСНИКІВ АВТОТРАНСПОРТУЧернігівська обласна державна адміністрація (організатор) ОГОЛОШУЄ КОНКУРСИ

на право проведення перевезень пасажирів на внутрішньообласних автобусних маршрутах

№ П/П Назва маршруту №рейсів

Про-тяжність маршру-

ту, км

Час відправлен-ня з початково-

го пунктуЧас прибуття в кінцевий пункт

Час відправлен-ня з кінцевого

пункту

Час прибуття в початко-вий пункт

Особливості виконання Режим руху

Дод. вимо-

ги

17. Машеве – Чернігів 1823к/1824к 185 5.24 8.30 12.27 15.34 щоденно звичайний

18. Чернігів – Грабівка13к/14к 43 5.30 6.39 6.49 7.58 щоденно м/таксі15к/16к 43 14.30 15.39 15.49 16.58 щоденно м/таксі

19. Чернігів – Борзна ч/з Комарівку

1267к/1268к 128 8.15 10.58 13.10 15.53 1, 3, 5, 6, 7 звичайний

1323к/1324к 128 17.20 20.04 5.10 7.53 1323к 1, 3, 5, 7, 1324к 1, 2, 4, 6 звичайний

20. Чернігів – Б.Муравійка1825к/1826к 25 7.55 8.32 8.35 9.12 щоденно м/таксі1827к/1828к 25 11.31 12.08 12.11 12.48 щоденно м/таксі1829к/1830к 25 15.25 16.02 16.05 16.42 щоденно м/таксі

21. Ніжин – Корюківка ч/з Борзну, Сосницю 1063к/1064к 169/183 7.45 12.21 13.45 18.28 1, 5, 6, 7 звичайний

22. Ніжин – Смоляж

1311к/1312к 38 4.42 5.45 6.10 7.13 1, 3, 5, 6, 7 м/таксі1313к/1314к 38 12.00 13.03 13.10 14.13 1, 3, 5, 6, 7 м/таксі

1315к/1316к 38 17.25 18.38 19.00 20.0315.10-14.04по

5,6,7,15.04-14.10по1,35,6,7

м/таксі

23. Ніжин – Варва 1665к/1666к 104 15.25 17.25 17.40 19.47 щоденно звичайний

24. Короп – Чернігів ч/з Вишеньки 1783к/1784к 155 6.50 9.50 15.03 18.02 щоденно звичайний

25. Короп – Чернігів 1327к/1328к 145 6.25 9.15 16.00 18.47 1 ,2, 3, 4, 5, 6 звичайний

26. Прилуки – Яблунівка

2335к/2336к 23 6.40 7.10 7.15 7.50 1, 3, 5, 7 звичайний2337к/2338к 23 10.00 10.35 10.40 11.15 щоденно звичайний2339к/2340к 23 11.45 12.20 12.40 13.15 щоденно звичайний2453к/2454к 23 5.40 6.08 6.10 6.37 2, 4, 6 звичайний2455к/2456к 23 17.00 17.35 17.40 18.15 2, 4, 5, 6, 7 звичайний

27. Прилуки – Линовиця2329к/2330к 18 6.20 6.49 7.00 7.29 1, 2, 3, 4, 5, 6 звичайний2331к/2332к 18 16.50 17.19 17.50 17.59 1, 2, 3, 4, 5, 6 звичайний

28. Прилуки – Велика Дівиця

2241к/2242к 38 6.55 7.56 8.00 9.01 2, 4, 6 звичайний2243к/2244к 38 12.00 13.01 13.05 14.06 2, 4, 6 звичайний

29. Прилуки – Красляни

1361к/1362к 34 6.00 7.01 7.20 8.21 2, 3, 5, 7 звичайний1363к/1364к 34 13.00 14.01 14.20 15.21 2, 3 звичайний1365к/1366к 34 12.00 13.01 13.20 14.21 7 звичайний2411к/2412к 34 14.00 15.01 15.05 16.06 5 звичайний2413к/2414к 34 18.00 19.01 19.05 20.06 7 звичайний

30.

Пакет:Прилуки – Погреби

2341к/2342к 47 5.50 6.48 7.00 7.58 з 15.10 – 14.04 по 2, 3, 5, 7

з 15.04-14.10 2, 3, 5, 6, 7

звичайний

2343к/2344к 47 11.20 12.18 13.00 13.58 звичайний

Прилуки – Пологи2457к/2458к 43 5.50 6.44 7.00 7.54 4 звичайний2459к/2460к 43 11.20 12.14 13.00 13.54 4 звичайний

31.

Пакет: Ріпки – Мохначі 2349к/2350к 29 5.15 6.00 19.00 19.40 щоденно звичайний

Мохначі – Чернігів2351к/2352к 71 6.10 7.55 12.10 13.55 щоденно звичайний2353к/2354к 71 14.20 16.05 17.05 18.50 щоденно звичайний

32. Чернігів – Ріпки 2355к/2356к 42 9.45 10.45 10.55 11.55 щоденно м/таксі

33. Носівка – Чернігів1811к/1812к 102 6.00 8.30 9.30 12.00 5, 7 звичайний1813к/1814к 102 14.00 16.30 17.45 20.17 5, 7 звичайний2377к/2378к 102 6.00 8.30 13.15 15.45 1, 3, 6 звичайний

34.

Пакет:Носівка – Держанівка

1479к/1480к 32 5.10 6.10 9.40 10.50 щоденно звичайний1481к/1482к 32 12.30 13.40 17.00 18.10 щоденно звичайний

Держанівка – Ніжин1475к/1476к 43 6.40 8.07 8.10 9.35 щоденно звичайний1477к/1478к 43 13.45 15.12 15.35 17.02 щоденно звичайний

35. Носівка – Карабинівка

2387к/2388к 23/29 4.10 4.58 5.00 6.00 щоденно звичайний2389к/2390к 29/23 7.00 8.08 8.10 8.50 щоденно звичайний2391к/2392к 29/23 10.20 11.38 11.40 12.25 щоденно звичайний2393к/2394к 29/23 14.50 15.43 15.45 16.30 щоденно звичайний

36. Носівка – Лукашівка2381к/2382к 24 6.40 7.48 7.50 9.08 щоденно звичайний2383к/2384к 24/20 9.40 11.08 11.10 11.50 щоденно звичайний2385к/2386к 20 16.40 17.28 17.30 18.20 щоденно звичайний

37. Носівка – Хотинівка2395к/2396к 30 6.00 6.55 7.02 7.52 5, 6 звичайний2397к/2398к 30 13.00 13.55 14.00 14.50 5, 6 звичайний

38.Пакет:

Н.-Сіверський – Б.Вороб’ївська1889/1890 40 11.55 13.03 13.08 14.16 щоденно м/таксі1891/1892 40 5.41 6.40 18.56 19.52 щоденно м/таксі

Б.Вороб’ївська – Чернігів 1811/1812 232 6.45 12.35 13.30 18.51 щоденно звичайний

39. Борзна – Ніжин ч/з Ч.Озеро1401к/1402к 71 7.10 8.36 13.20 14.46 щоденно звичайний1403к/1404к 71 13.20 14.46 15.55 17.21 щоденно звичайний

40. Семенівка – Чернігів ч/з Радомку 1915/1916 183 11.30 15.32 16.45 20.47 1, 3, 5, 7 звичайний41. Батурин – Чернігів 1581к/1582к 186/210 4.45 8.38 16.11 20.20 щоденно звичайний42. Бахмач – Чернігів 707/708 173 5.00 9.43 12.15 16.58 щоденно звичайний

Конкурси на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування проводяться відповідно до статті 43 Закону України «Про ав-томобільний транспорт» та «Порядку проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 р. за №1081 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ №525 (525-2009-п) від 21.05.2009р.)

Дуже важливо! До участі у конкурсі не будуть допускатись перевізники, які пропонують використовувати автобуси, переобладнані з вантажних автомобілів, які не мають документів щодо відповідності конструкції вимогам безпеки і не зареєстровані як автобуси та мають несплачені штрафні санкції накладені Головавтотрансінспекцією або Державтоінспекцією чи неоскаржені у судовому порядку.

На маршрутах протяжністю до 150 км допускається використання автобусів категорій М2 (повна маса до 5 т) та М3 (повна маса більше 5 т), а на маршрутах протяжністю більше 150 км – автобусів тільки категорії М3. Клас автобусів II, III.

Конкурси відбудуться 20 серпня 2009 року о 10.00 годині в приміщенні Чернігівської обласної державної адміністрації за адресою: 14000, м. Чер-нігів, вул. Шевченка, 7, 2-й поверх (зал №2). Реєстрація учасників конкурсів з 9.00 год.

Плату за участь у конкурсі – 1224грн. з ПДВ на міжміських та 612 грн. з ПДВ на приміських автобусних маршрутах загального користування пере-рахувати до 31 липня 2009 року ДП «Чернігівавтотранссервіс». Призначення платежу – плата за участь у конкурсі. Реквізити: код 14241486, Р/Р 37129234000010 ГУДКУ у Чернігівській області, м. Чернігів, МФО 853592.

Документи на конкурс приймаються з 21 липня по 31 липня 2009 року за адресою: 14038, м. Чернігів, пр. Перемоги, 139, кім. 506. ДП «Черні-гівавтотранссервіс».

УВАГА! Більш детальну інформацію про: номери рейсів, розклади руху автобусів на маршруті, пасажиромісткість транспортних засобів, щодо умов та об’єкта конкурсу, заповнення анкети тощо, надає ДП «Чернігівавтотранссервіс» (робочий орган) за контактними телефонами: 8(0462) 65-16-68, 65-16-71.

Директор ДП «Чернігівавтотранссервіс» М.О. Панченко

13 липня 2009 р. Головне управління юстиції у Черні-гівській області відмовило в реєстрації Чернігівської об-ласної організації Громадян-ської партії України (наказ №285/1 від 13 липня 2009 року) в зв’язку з невідповідністю за-яви, наданої на реєстрацію, вимогам частини 16 статті 11 Закону України «Про політич-ні партії в Україні» та наказу Міністерства юстиції України №26/5 від 04.04.2005 року.

15 липня 2009 року Головне управління юстиції у Черні-гівській області зареєструва-ло Чернігівську обласну ор-ганізацію Політичної партії «Партія Народний порядок» без права юридичної особи (свідоцтво №181).

Місцезнаходження: 17500, м. Прилуки, провулок Пиро-гівський, буд. 17.

Керівник: Лазарик Наталя Володимирівна.

3 липня 2009 року Головне управління юстиції в Чернігів-ській області легалізувало шляхом письмового повідомлення про заснування Чернігівський обласний осередок Громадської організації «ФРОНТ ЗМІН» (внесений до Книги обліку громад-ських організацій за №130).

Мета діяльності: задоволення та захист законних, соціаль-них, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Місцезнаходження: 14000, м. Чернігів, вул. Київська, буд. 14-а.

Керівник: Рудько Микола Олександрович.

Коропська районна державна адміністрація

запрошує на традиційний ярмарок-2009,

який відбудеться в Коропі 25 липня на центральній площі.

У програмі: хресна хода се-

лищем; урочистий парад

видатних історичних постатей – наших зем-ляків та народних персонажів;

фольклорний фестиваль самодіяль-них колективів;

ігри, розваги, зма-гання;

театралізована концертно-розважальна програма; розіграш святкової Миколаївської лотереї; концерт естрадних виконавців.

Урочисте відкриття – о 10 годині.

№ 79 (27910)21 липня 2009 рокуОстання сторінкаОстання сторінка8

•• К А Л Е Н Д А Р К А Л Е Н Д А Р •• П О Г О Д А П О Г О Д А • • К А Л Е Н Д А Р К А Л Е Н Д А Р • • П О Г О Д А П О Г О Д А ••

В «Десні» знову переміни. «Пішли» головного тренера Михайла Дунця, креатуру

президента клубу Олександра По-

ворознюка, який «подався» наступ-ного дня. І це за день до початку чемпіонату! Ну і хто тепер у керма? «Савченкові діти» – віце-президент

Володимир Сулим та «новий ста-рий» тренер Олександр Рябоконь. Словом, влада Олексія Савченка над «Десною» повертається.

Черговий чемпіонат країни чер-нігівська команда розпочинає, спираючись незрозуміло на які футбольні засади. Ряд гравців пішли по інших клубах на заро-бітки. До Чернігова завезуть, звіс-но, бригаду Рябоконя, і вперед за кубками і медалями та розмовами про прем’єр-лігу. Двічі в одну річ-ку не входять? Це в прислів’ях, а в нашій реальності все навпаки.

Гра ж на вболівальників чер-нігівської команди не справила враження. Програний перший тайм, ледве врятований Война-ровським рахунок в середині другого і це у матчі з одним з аутсайдерів турніру....

Наступний тур відбудеться 25-26 липня. «Десна» гратиме на ви-їзді з ФК «Львів».

Віктор М’ЯЧИНСЬКИЙ

ВДЕНЬВНОЧІ 21.07 22.07 23.07

Хмарність

Опади

Температура, °C 21 ... 26 10 ... 15 18 ... 23 10 ... 15 23 ... 28Вітер (напрямок, швидкість, м/с)

Пн–Зах, 7–12 Зах, Пд-Зах 5–10 Зах, Пд-Зах 5–10

Радіаційний фон, мкР/год Чернігів 11Ніжин 14 Покошичі 10 Семенівка 13Остер 12 Прилуки 212 Щорс 10

Рівень води у Десні, см – Несприятливі дні у липні 22, 25, 29

Температура води у Десні, °C 24,9 За даними облгідрометцентру

Остання чверть 15.07Схід 5:11Захід 20:57Тривалість 15:46

За релігійним календарем сьогодні — явлення ікони Пресвятої Богородиці у місті Казані (1579). Великомученика Прокопія. Пра-ведника Прокопія, Христа ради юродивого, Устюзького чудотворця. Знамення від ікони Божої Матері «Благовіщення» в місті Устюзі (1290). Шановані списки з Казанської ікони Божої Матері.

Завтра — преподобного Гавриїла Афонського. Священному-ченика Панкратія, єпископа Тавроменійського. Преподобному-чеників Патермуфія, Копрія, мученика Олександра. Кіпрської у с.Стромині (Московська область) і Колоцької ікон Божої Мате-рі. День пісний.

Іменинниками будуть : сьогодні — Прокіп, Прокопій; завтра — Олександра, Кирило, Федір, Панкрат, Гаврило.

Цими дняминародилися

21.07

Американський пись-менник Ернест Хемін-гуей (1899), російський актор Гліб Стриженов (1923), латиська актриса Вія Артмане (1929), гру-зинська співачка Нані Брегвадзе (1938).

22.07

Польський письмен-ник і педагог Януш Корчак (1878), амери-канський мікробіолог Зельман Ваксман (1888), французька співачка Мі-рей Матьє (1946), росій-ський співак Олег Газма-нов (1951).

Співзасновники:Чернігівська обласна рада,

облдержадміністрація,первинна організаціяжурналістів редакції

•Головний редактор

Лариса МІЛОВА•

Перший заступникголовного редактора

Леся КОШЕЛЬТел. 678-200

•Заступник

головного редактораБорис МЕЛАШЕНКО

Тел. 4-44-42•

Відповідальний секретарВіталій АДРУГТел. 4-21-92

•Телефони відділів редакції:

суспільно-політичних питань4-44-42, 4-22-71;

економіки4-41-36;

соціальних питань4-44-12;

гуманітарної сфери4-44-12;реклами4-40-07.

•Факс

4-21-92, 4-40-07.•

Комп’ютерний набірЛюдмила ШЕВЧЕНКО

•Комп’ютерна верстка та дизайн

Олександр БОЖОК,Ганна ЗЕВКО,

Світлана КУЗЬМЕНКО•

КоректориАльона ШЕВЧЕНКО,

Олександр ФАЛЬЧЕВСЬКИЙ•

Відповідальний за випускМикола БУДЛЯНСЬКИЙ

•Веб-сайт:

www.dponline.cn.ua•

Електронна пошта: despravda@ukr.net

•Реєстраційне свідоцтво

ЧГ № 230 від 10.11.2000 р.Видавець – ТОВ «Редакція

газети «Деснянська правда»•

Віддруковано в редакційно-видавничому комплексі «Деснянська правда»,

14000, м. Чернігів, пр-т Перемоги, 62.

•Газета виходить

тричі на тиждень(вівторок, четвер, субота).

•Тираж тижня – 36869

•Розповсюджується

по передплаті•

Передплатні індекси:для індивідуальних передплатників –

61651,для підприємств, організацій –

94530,четверговий випуск –

94531.•

Редакція не завжди поділяє погляди авторів публікацій.

•Відповідальність за достовірність

інформації та реклами несуть автори та рекламодавці.

Знаком позначені матеріали рекламного змісту.

•Листування

з читачами – тільки на сторінках газети.

®

Туріада-2009

Сходження на ГоверлуСходженням на найвищу вершину українських Кар-

патських гір – святиню України – Говерлу розпочали літню туріаду-2009 гуртківці Чернігівського обласного

Центру дитячого та юнацького туризму і екскурсій (ДЮТЕ). Десять днів для дітей у Закарпатті – це оздоровлення, фі-зичний і духовний розвиток, патріотичне виховання.

Літні канікули в розпалі. Гуртківців Центру ДЮТЕ чека-ють пішохідні, велосипедні, водні (байдарки і плоти) ман-дрівки по рідному краю.

Петро БОРИСКО,керівник гуртків Центру ДЮТЕ

Фото Євгена ШВЕЦЯ

Традиції

Народжує красунь земля бобровицька

Відбувся традиційний конкурс краси «Бобровичанка-2009».

Свої талант, уміння, духовний розвиток продемонстрували Марина Пурхач (село Кобижча), Аліна Коцюр (Піски), Валентина Процен-ко і Катерина Живальова (Рудьківка), Юлія і Тетяна Потурнаки

(Стара Басань), Віра Гусєва (Соколівка) та Інна Подгайко (Бобровиця).Змагалися красуні в номінаціях «Я вас вітаю», «Я зірка естради»,

«Інтелектуальна розминка», «Моя візитка», «Модний одяг літа-2009». Учасники сподобалися глядачам знаннями, обізнаністю і чарівністю. Граціозними танцівницями показали себе, зокрема, Катерина Жива-льова та Віра Гусєва, Алла Коцюр та Інна Подгайко.

І все ж непросто було визначити переможницю. Титул «Міс бобровичанка-2009» і головний приз – пилосос виборола Інна Подгайко. Друге місце посіла Катерина Живальова, яка одержала приз у номінації «Грація». Всі учасниці отримали подарунки – квіти, торти та фени.

Окраси конкурсу додали і самодіяльні артисти. А спонсорську допо-могу надав Український аграрний холдинг у складі товариства з обме-женою відповідальністю «Наташа-Агро», «Дніпро», «Козацьке», «Світа-нок» і ЗАТ «Рудьківське».

Микола КОХАН

Футбол

Знову ігри в чехарду: міняються головні тренери, президенти, гравці

«Десна» (Чернігів) – «Геліос» (Харків) – 1:117-19 липня. Чемпіонат України. Перша ліга. 1-й тур. «Енергетик» (Бурштин) – «Кримте-

плиця» (Молодіжне) – 0:1, «Прикарпаття» (Івано-Франківськ) – «Фенікс-Іллічовець» (Каліні-но) – 2:0, ПФК «Севастополь» – «Зірка» (Кіровоград) – 4:0, «Нива» (Тернопіль) – ФК «Львів» – 0:4, «Арсенал» (Біла Церква) – «Сталь» (Алчевськ) – 1:0, ПФК «Олександрія» – «Нафтовик-Укрнафта» (Охтирка) – 0:0, «Дністер» (Овідіополь) – «Волинь» – 1:5, «Динамо-2» (Київ) – ФК «Харків» – 15.09.09.