РЕСПУБЛІКА ІНДІЯ

ЛЛГ Кучма

Н.З.

Загальні відомості про країну

Територія — 3 166 829 кв. км (є 7-ю країною у світі за географічною площею).Кількість населення — 1 млрд. 132 млн. осіб (2–а країна за кількістю населення). Столиця — Делі (понад 13 млн. жителів)Найбільші міста: Колката, Мумбаї (Бомбей), Ченнаї (Мадрас), Хайдарабад, Бангалор, Ахмадабад.Грошова одиниця — індійська рупія = 100 пайсам. Офіційна мова — хінді та англійська, також 17 регіональних мов.

Республіка Індія — країна в Південній Азії. На північному заході межує з Пакистаном та Афганістаном; на півночі — з КНР, Непалом і Бутаном; на сході — з М'янмою і Банґладеш. На півдні вузька Полкська протока і Манарська затока відділяють її від Шрі-Ланки. Протокою Грейт-Ченнел між островами Великий Нікобар і Суматра проходить морський кордон між Індією та Індонезією.

Індія розташована на півдні Євразійського континенту, на півострові Індостан. Рельєф: гірська країна Гімалаї на північному кордоні, річкові долини Ґанґу, Інду, Брахмапутри; плато Декан на південь від річки Нармада — між західним і східним хребтами Гат; на заході — пустеля.Найвища точка — гора Чогорі на півночі (на кордоні з Китаєм) — 8611 м.До складу Індії входять Андаманські і Нікобарські острови, острови Лакшадвіп.

ГімалаїГімалаї

Індо-Гангська рівнина

Державне свято: 26 січня — День Республіки (1950)

Державний прапор Індії (затверджений конституційною асамблеєю 22 липня 1947 р.) — горизонтальний, триколірний: шафрановий зверху, білий посередині і темно-зелений знизу — у рівних пропорціях. Співвідношення ширини і довжини прапора — один до трьох; у центрі білої смуги — колесо «чакра» темно-синього кольору. Його діаметр приблизно відповідає ширині білої смуги і має 24 спиці. Чакра — колесо закону Дхарми (Доброчинності), що символізує поступальний рух країни.

Державний герб Індії являє собою копію Левової капітелі з м. Сарнатха, спорудженої у ІІІ ст. до н.е. імператором Ашокою на місці, де Будда проголосив своє послання про мир і визволення до чотирьох країн світу. На капітелі — чотири лева, які сидять спиною один до одного. По окружності капітелі розташовані зображення чотирьох звірів-хранителів чотирьох країн світу: лев — на півночі, слон — на сході, кінь — на півдні, бик — на заході. Абака покоїться на розпущеній квітці лотоса, яка символізує джерело життя і творчої наснаги. Під гербом на санскриті написане гасло «Сатьямева Джайяте» («Нехай запанує Істина!»).

Політична система — федеральна демократична республіка.

Конституція Індії набула чинності 26 січня 1950 року. Преамбула Конституції визначає Індію як суверенну, соціалістичну, світську, демократичну республіку.

Загалом законодавча влада Індії уособлює Парламент Індії (Сансад), який складається з верхньої палати, що іменується Раджья Сабха (Рада штатів) і нижньої палати, що іменується Лок Сабха (Будинок народу).

Адміністративний устрій

Згідно з Конституцією, Індія — союз штатів. В основу територіального поділу покладено мовну спільність населення. В штатах існують законодавчі збори і місцеві уряди. До складу країни входить 28 штатів (state), Національна столична територія Делі і шість союзних територій — порівняно невеликих за розміром і чисельністю населення адміністративних одиниць центрального підпорядкування.

Національна тварина — тигр.Національний птах — павич.Національна квітка — лотос.Національний фрукт — манго.

За роки незалежного розвитку (з 1947 р.) Індія пройшла шлях від відсталої аграрної країни до сучасної аграрно-індустріальної, з розвиненими промисловістю, торгівлею і товарно-грошовими відносинами. Економіку Індії вирізняють надлишок і дешевизна робочої сили і висока культура праці. Індія – космічна і ядерна держава.

Економіка Індія – аграрно-індустріальна країна, що

розвивається. На сучасному етапі розвитку Індія посідає

провідне місце серед країн, що розвиваються, за розміром ВВП (3 трлн. дол.) посідає 4 місце в світі.

В той же час об’єм ВВП Індії у розрахунку на душу населення не перевищує 300 доларів США, що є одним з найнижчих показників в світі.

Серед зайнятого населення у сільському господарстві працює 64 %, у промисловості — 16%.

Державна економічна політика спрямована на найшвидшу макроекономічну стабілізацію (за рахунок зниження зовнішньої заборгованості і урізування бюджетного дефіциту), інтеграцію Індії в світову торгівлю, залучення іноземних капіталовкладень і зняття обмежень на приватну підприємницьку діяльність.

Мінеральні ресурси Індія має значні запаси

залізної, марганцевої, мідної руд, а також олова, золота, срібла, алмазів та графіту.

На всій території країни розташовані вугільні басейни. Головні з них знаходяться у штатах Західний Бенгал і Біхар.

На шельфі Аравійського моря проводиться активний видобуток нафти.

В штаті Біхар в невеликих об‘ємах видобуваються уранові руди.

Промисловість Після здобуття

незалежності в 1947 р. більшість підприємств були націоналізовані.

Дешева ручна праця ковалів, теслярів, гончарів, ткачів забезпечує населення дешевими споживчими товарами.

Важка промисловість сконцентрована в північно-східній частині, де величезні поклади залізної руди знаходяться поруч із кам’яним вугіллям.

Тут виник комплекс виробництв, що об’єднує добування сировини і палива, електроенергетику, чорну і кольорову металургію, важке машинобудування.

Цей район називають „Індійським Руром”.

Легка промисловість – традиційна галузь економіки Індії, особливо бавовняна (Делі, Мумбай, Ажмадабад) та джутова (Калькутта).

Харчова промисловість виробляє товари як для внутрішнього попиту, так і на експорт. За експортом чаю Індія займає перше місце у світі.

Чайні плантації

У 1990-і роки відбувалося щорічне нарощування виробництва в аграрному секторі економіки. У середині 1990-х років валова посівна площа в країні становила 166 млн. га. Серед зернових особливе місце займає рис. Вирощують також пшеницю, просяні культури, кукурудзу, ячмінь, арахіс, кунжут і рапс, бавовник, тютюн.

Тваринництво

Тваринництво – друга за значенням галузь сільського господарства Індії, дуже поступається рослинництву.

Індія займає перше місце в світі за поголів’ям великої рогатої худоби та одне з останніх за вживанням м’ясних продуктів, так як релігійні догми індуїзму підтримують вегетаріанство, забороняють вживати як продукт харчування яловичину та вбивати корів (в давній Індії вони були символом родючості).

Також характерні інші галузі: вівчарство, птахівництво, вирощування кіз.

В приморських районах велике значення має рибальство, вилов креветок та інших морепродуктів.

Священна корова

Транспорт Бомбей, Калькутта, Делі, Ченай – це чотири головних промислових центри Індії, які мають вплив на всю країну. Вони пов’язані між собою важливими транспортними магістралями, які відіграють роль головних «коридорів розвитку».Внутрішній транспорт:залізничний, морський автомобільний, трубопровідний, гужовий. Зовнішній транспорт: морський та повітряний.

Військовий корабель “Табар”

Транспорт Специфіка економіки Індії в тому, що тут

поєднані високі технології і примітивні засоби для існування.

Індійський автомобіль «Tata Nano

Ан-32. ВВС Індії

З 1974 року Індія є неофіційною ядерною державою. Вона розробила власну ядерну програму й розвинула її в військовому напрямі, створивши ракети ближнього і середнього радіусу дії — ракетний комплекс Агні-III з радіусом дії до 5500 кілометрів, який може бути споряджений ядерними боєголовками. Індія так і не підписала угоду про ядерне нерозповсюдження, але призупинила свою ядерну програму згідно зі світовою доктриною ядерного першого удару.

Населення

Найгустіше заселені родючі низовини, рівнини в долинах та дельтах річок та морські узбережжя.

Рівень урбанізації в Індії порівняно невеликий.

Великі міста Індії: Делі, Калькутта, Бомбей (Мумбай), Ченай (Мадрас).

3/4населення проживає в селах.

Майже ¼ населення Індії має доходи нижче офіційного рівня бідності.

Індія є багатонаціональною державою, з розмаїттям етнічних племінних груп, приблизно 72% населення складають індо-арії, 25% дравіди, які в основному мешкають у південній частині Індії. І лише 3 відсотки припадає на інші етнічні групи, особливо на тибето-бірманські, мунда і мон-кхмерських народів у районах Гімалаїв, Північно-Східної та Східної Індії.

Сарі – традиційний індійський одяг Сарі — традиційний

жіночий одяг в Південній Азії у вигляді шматка тканини довжиною від 4,5 до 9 метрів і шириною до 1,2 м, особливим чином обернутого навколо тіла.

В Індії існує безліч стилів носіння сарі, і вони відрізняються у різних штатах.

Традиційно матеріал, з якого вироблялося сарі, залежав від соціального і матеріального положення жінки.

В індійських легендах тканина втілює створення Всесвіту.

Чотири великі релігії світу (індуїзм, буддизм, джайнізм та сікхізм) походять із Індії. Більше 800 мільйонів індійців (80,5%) є індуїстами. Решта населення відноситься до релігійних груп: мусульман (13,4%), християн (2,3%), сикхів (1,9%), буддистів (0,8%), джайністів (0,4%), євреїв, зороастрійців, послідовників бахаїзму та інші.

Багата духовна культура Індії – давній епос, образотворче та театральне мистецтво, класичний спів та танці, жіночий одяг сарі, культ змії кобри та багато іншого приваблює в цю країну людей з усього світу.

Індійська культура – це культура звуку. Індійський класичний танок являє собою немов видиму музику.

Індійський танок

В індійській архітектурі найяскравіше представлена розмаїтість індійської культури. Більша частина архітектурних пам'яток Індії, включаючи такі монументи як Тадж-Махал й інші приклади монгольської і південно-індійської архітектури, являють собою суміш древніх і різнорідних місцевих традицій різних регіонів Індії й зарубіжжя.

Тадж-Махал

Тадж Махал — монумент, який розташований за два кілометри від міста Агра (Індія), на березі річки Джамна. Збудований імператором Шах Джахан Мугалом як мавзолей для своєї персидської дружини Мумтаз Махал, племінниці впливового царедвірця при дворі індійського правителя. Будівництво зайняло 23 роки (з 1630 по 1652 рік). Висота Тадж Махалу з маківкою досягає 74 м. В його основі лежить квадратна платформа зі сторонами понад 95 м. По кутах мавзолея розташовані чотири мінарети.

Індійська кіноіндустрія є найбільшою у світі, а її головний кінематографічний майданчик знаходиться в Болівуді в мегаполісі Мумбаї, тут продукуються комерційні фільми на гінді, вона є найбільш плідною кіностудією в світі. Але й по всій країні розкинулися національні дуже продуктивні студії, які творять свої фільми на національних й поширених в Індії мовах, розвиваючи таким чином культурне й мовне різноманіття Індії. Крім того, авторського кіно Індії також здобуло визнання, особливо в світовому кінематографі. Є два всесвітньо відомих бенгальських режисерів Сатьяджит Рай та Мрінал Сен.

Сатьяджит Рай Мрінал Сен

Багато видів спорту в Індії походять з Англії і поширилися всією країною в часи англійського колоніального панування. Англійський крикет, безумовно, найпопулярніший вид спорту в Індії, та розвинувся набагато потужніше, ніж у країні свого походження. Другим за популярністю видом спорту є хокей, а саме його різновид – хокей на траві. Популярні й традиційні тільки для Індії спортивні змагання — Кабадді, Хо Хо і Джіллі-Данда, в які грають по всій країні. Індія також є домівкою древніх бойових мистецтв, таких як Калай Варма.

Індія вабить туристів

Колката - музей Індії. Тут розташовані меморіал Вікторії в парку Майдан, технологічний музей Бірла, Радж-Бхаван, будинок уряду, собор Св. Павла, ботанічний сад.

Амрітсаре (Пенджаб) - Золотий храм сикхів(1577 р.), оточений священною водоймоюбезсмертя

Мумбаї – “ворота Індії”, “індійський Голлівуд”

Ченнаї (Мадрас), заснований англійцями у 1639 році.

Храм Лотоса (The Lotus Temple), або бахаїстський молитовний дім - одна з найяскравіших архітектурних будівель сучасності.

Членство у міжнародних організаціях: ООН, Рух неприєднання, ЮНІСЕФ, ВООЗ, Міжнародна організація космічного зв'язку «Інтерсупутник», Всесвітня продовольча програма, МОП, SAARC, МБРР, МАР тощо.

Зовнішня торгівля

Експорт Імпорт

1. с/г продукція (чай, джут, тютюн, прянощі);

2. мінеральна сировина (залізна, марганцева, хромові руди, слюда, коштовне каміння);

3. тканини, одяг;4. машини і

обладнання.

1. нафта і нафтопродукти;

2. машини і обладнання;

3. прокат чорних і кольорових металів;

4. добрива, олія та інше..

Нехай все ж Індія залишиться для нас казковою країною Аладіна, з прекрасними східними палацами, чарівними мелодіями й дивовижними індійками-танцівницями, адже народ з такою розвинутою культурою й красою мистецтв заслуговує на достойне життя …