МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ І ЗМІСТУ ОСВІТИ

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТР ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОВІТИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ІНЖЕНЕРНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У

ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

На конкурсну комісію з Державної премії України в галузі освіти

ПРЕЗЕНТАЦІЯ ЧАСТИНИ ПОСІБНИКА

«ФОРМИ ТА ЗМІСТКУРСОВОГО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНИХ І ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ»

(за результатами дослідно-експериментальної роботи Науково-методичного центру професійно-технічної освіти

та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області)

Під загальним керівництвом та редакцією В.В. Супруна

Хмельницький – 2012

2

УДК 378ББК 74.58 (4 укр.)

Збірник ухвалено до друку науково-методичною радою Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області, протокол від 29 листопада 2011 року № 4.

Збірник підготовлено за результатами дослідно-експериментальної роботи Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області.

Керівник дослідно-експериментальної роботи: Л.І. Шевчук, директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників у Хмельницькій області, кандидат педагогічних наук, доцент.

Науковий керівник: В.В. Супрун, директор департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, кандидат економічних наук, доцент.

Наукові консультанти:Н.Г. Ничкало, дійсний член Національної академії педагогічних наук України, академік-секретар відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор;В.В. Олійник, ректор Університету менеджменту освіти, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор.

Рецензенти: Каньковський І.Є. - завідувач кафедри теорії та методики трудового та професійного навчання Хмельницького національного університету, кандидат технічних наук, доцент.Сургунд Н. А. – доцент кафедри практичної психології та педагогіки Хмельницького національного університету, кандидат психологічних наук, доцент.

Форми та зміст курсового підвищення кваліфікації керівних і педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти / Шевчук Л.І., Джус Л.К., Каспрік Н.М., Супрун В.В., Тертична О.В., Шамралюк О.Л., Щерба А.П.; Під заг. кер. та ред. В.В. Супруна. – Хмельницький: ПП Цюпак А.А., 2012. – 720 с.

ISBN 978-617-513-136-7Збірник містить теоретико-методологічні підходи до підвищення кваліфікації та

стажування інженерно-педагогічних працівників системи професійно-технічної освіти та навчально-програмну документацію з курсового підвищення кваліфікації усіх категорій інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів залежно від профілю, рівня професійної компетентності, індивідуальних запитів педагогів.

Збірник підготовлено в рамках роботи Всеукраїнського експериментального педагогічного майданчика «Розробка і впровадження інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації педагогів закладів професійно-технічної освіти» (наказ Міністерства освіти і науки України від 28.04.2004 №347) та проведення дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної підготовки педагогів закладів професійно-технічної освіти» (наказ Міністерства освіти і науки України від 03 лютого 2011р. №93) на базі Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищенні кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області.

Збірник може бути використаний у системі післядипломної освіти з метою розвитку професійно-педагогічної компетентності педагогів закладів професійно-технічної освіти, у закладах післядипломної освіти, на рівні навчального закладу, регіональному, в процесі самоосвітньої роботи, а також у ВНЗ при підготовці педагогів професійної школи.

© Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області, 2012

3

ЗМІСТ

І. Передмова………………………………………………………... 9

ІІ. Організаційно-правова база………………………………….. 141. Теоретико-методологічні підходи до підвищення кваліфікації

інженерно-педагогічних працівників системи професійно-технічної освіти……………………………………………………………………….. 14

2. Наказ про створення та програма експериментального педагогічного майданчика всеукраїнського рівня на тему: “Розробка і впровадження інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації педагогів закладів професійно-технічної освіти” (від 28.04.2004 №347)……………………………………………………………………….. 23

3. Наказ про проведення та програма дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної підготовки педагогів закладів професійно-технічної освіти» (від 03 лютого 2011р. №93) ……………………………………………………………………………… 41

4. Накази Міністерства освіти і науки України про підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання ( від 29.04.09. № 370; 14.08.2009 № 749; 29.12.2009 р. №1238)……………………………….. 60

5. Концепція курсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти при Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області…………………………………………………………………….. 81

6. Положення про підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів України (проект)………………………………………………………………...….. 88

7. Положення про організацію курсового підвищення кваліфікації у системі післядипломної освіти педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти при Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області…………. 95

8. Положення про організацію заочної форми підвищення кваліфікації у системі післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів області при Науково-методичному центрі профтехосвіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області………………………………………………………………………. 103

4

9. Положення про організацію індивідуальної (дистанційної) форми підвищення кваліфікації у системі післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів області при Науково-методичному центрі профтехосвіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області……………………………………. 106

10. Положення про підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів будівельної галузі на засадах експерименту…………………………… 111

11. Положення про кореспондентсько-очну форму підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів……………………………………………………… 119

12. Положення про організацію кореспондентської форми підвищення кваліфікації у системі післядипломної освіти педагогічних працівників при Науково-методичному центрі профтехосвіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області…………………………………………………… 125

13. Наказ про організацію педагогічної практики і стажування на базі опорних професійно-технічних навчальних закладів та у педагогів, які мають вищу кваліфікаційну категорію………………….. 132

14. Орієнтовна програма педагогічної практики слухачів курсів підвищення кваліфікації………………………………………………..… 134

15. Розробка програм стажування педагогів професійно-технічних навчальних закладів з опанування новітніх виробничих технологій………………………………………………………………… 136

16. Кваліфікаційні характеристики педагогічних працівників ….…………………………………………………………….. 142

16.1. Кваліфікаційна характеристика викладача професійно-технічного навчального закладу …………………………………………….. 142

16.2. Кваліфікаційна характеристика методиста професійно-технічного навчального закладу ……….................................................... 143

16.3. Кваліфікаційна характеристика вихователя професійно-технічного навчального закладу …………………………………………….. 144

16.4. Вимоги до кваліфікаційних категорій педагогічних працівників (викладачів, методистів, вихователів)………………………. 145

16.5. Кваліфікаційна характеристика майстра виробничого навчання професійно-технічного навчального закладу………………….. 147

5

ІІІ. Навчально-програмна документація курсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання………………………...

1. Навчально-програмна документація курсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання І рівня………………… 150

1.1. Пояснювальна записка до навчально-тематичних планів та програм курсового підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання.……………………………………………………………………. 150

1.2. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання………………………………………….. 152

1.3. Діагностична анкета для слухачів курсів підвищення кваліфікації - майстрів виробничого навчання …………………………………………………………………………….… 231

1.4. Тестові завдання для майстрів виробничого навчання……………………………………………………………………. 237

2. Навчально-програмна документація курсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання ІІ рівня……………….. 248

2.1. Пояснювальна записка до навчально-тематичних планів та програм курсового підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання ...................................................................................................... 248

2.2. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання …………………………………………. 250

2.3. Анкета вхідного діагностування слухачів курсового підвищення кваліфікації - майстрів виробничого навчання…………… 330

2.4. Вихідне анкетування слухача курсового підвищення кваліфікації - майстра виробничого навчання.…………………………. 332

2.5. Тестові завдання для майстрів виробничого навчання ………………………………………………………………….... 333

3. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання сільськогосподарських професій....................................................................................................... 341

4. Навчально-програмна документація курсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання за очно-заочною формою……………………………………………………………………... 347

4.1. Пояснювальна записка до навчально-тематичних планів курсового підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання за очно-заочною формою…………………………………………………….. 347

4.2. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання …………………………………………. 349

6

4.3. Тестові завдання для майстрів виробничого навчання…....... 3524.4. Перелік питань до заліку для майстрів виробничого

навчання ……………………………………………………………….….. 365

5. Навчально-тематичні плани практикоспрямованих курсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання за галузями економіки……………………………………………………..... 368

5.1. Пояснювальна записка до навчально-тематичних планів практикоспрямованих курсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання за галузями економіки…………………………... 368

5.2. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання будівельної галузі…………………..…. 374

5.3. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професії «Муляр»……………………... 382

5.4. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання швейної галузі………………………… 391

5.5. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професії «Кондитер»…………………. 401

5.6. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професії «Кухар»……………………… 409

6. Орієнтовна тематика курсових робіт для слухачів курсів підвищення кваліфікації - майстрів виробничого навчання……………………………………………………………………. 416

ІV. Навчально-програмна документація курсів підвищення кваліфікації викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки…………………………………………………………………. 419

1. Навчально-програмна документація курсів підвищення кваліфікації викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки І рівня………………………………………………………… 419

1.1. Пояснювальна записка до навчально-тематичних планів та програм курсового підвищення кваліфікації викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки……………………………………... 419

1.2. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки ………………………………………………………………….. 421

1.3. Діагностична анкета для слухачів курсів підвищення кваліфікації - викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки 493

7

1.4. Тестові завдання для викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки …………………………………………………… 498

2. Навчально-програмна документація курсів підвищення кваліфікації викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки ІІ рівня………………………………………………………... 509

2.1. Пояснювальна записка до навчально-тематичних планів та програм курсового підвищення кваліфікації викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки …………………………………..… 509

2.2. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки ................................................................................................... 511

2.3. Анкета вхідного діагностування слухачів курсового підвищення кваліфікації - викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки …………………………………………………… 585

2.4. Вихідне анкетування слухача курсового підвищення кваліфікації - викладача предметів професійно-теоретичної підготовки ………………………………………………………………… 587

2.5. Тестові завдання для викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки ………………………………………………….. 589

3. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки сільськогосподарських професій…………………………… 597

4. Навчально-програмна документація курсів підвищення кваліфікації викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки за очно-заочною формою…………………………………. 605

4.1. Пояснювальна записка до навчально-тематичних планів форми курсового підвищення кваліфікації викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки за очно-заочною формою…………………………………………..…………………………. 605

4.2. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки ……………. 607

4.3. Індивідуальний план самостійної роботи слухача курсів підвищення кваліфікації…………………………………………………. 610

4.4. Тестові завдання для викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки …........................................................................... 611

4.5. Перелік питань до заліку для викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки …………………………………...… 625

8

5. Орієнтовна тематика курсових робіт для слухачів курсів підвищення кваліфікації - викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки………………………………………………. 628

V. Навчально-програмна документація курсів підвищення кваліфікації керівних та інших категорій педагогічних працівників ……………………………………………………………….. 630

1. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації заступників директорів ПТНЗ з навчально-виробничої роботи та завідувачів відділень……………………………………………………… 630

2. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації старших майстрів………………………………………………………… 635

3. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації заступників директорів ПТНЗ з навчально-виховної роботи…………… 641

4. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації методистів ПТНЗ………………………………………………………….. 647

5. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації викладачів фізичного виховання та предмета «Захист Вітчизни»………..………………………………………………………... 653

6. Навчально-тематичний план курсів підвищення ..кваліфікації вихователів та керівників гуртків ПТНЗ................................................. 658

7. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації бібліотекарів ПТНЗ………………………………………………………. 664

VI. Звіт про роботу експериментального педагогічного майданчика всеукраїнського рівня з теми «Розробка і впровадження інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації педагогів закладів професійно-технічної освіти» на базі Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області за 2004–2009 роки.……………………………. 669

VIІ. Звіт про проведення експерименту щодо підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів будівельної галузі України…………………………………………….…………………..… 697

VIІІ. Джерельна база……………………….……………..……… 709

9

І. ПЕРЕДМОВА

Необхідність кардинальних змін, спрямованих на підвищення якості і конкурентоспроможності української освіти, вирішення стратегічних завдань, що стоять перед національною системою освіти у нових економічних і соціокультурних умовах, інтеграції її в європейський і світовий освітній простір об’єктивно зумовлюють ключову роль педагога.

Саме через діяльність педагогічних працівників реалізується державна політика України, яка виходить з того, що освіта – це стратегічний ресурс соціально-економічного, культурного і духовного розвитку суспільства, поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення міжнародного авторитету й іміджу нашої держави, створення умов для самореалізації кожної особистості.

З метою впровадження ідей і положень Національної доктрини розвитку освіти, здійснення реформування освіти у нових соціально-економічних умовах у жовтні 2011 року ІІІ з’їздом працівників освіти України прийнята Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки. Реалізація Національної стратегії розвитку освіти спрямовується на підвищення рівня і доступності якісної освіти для громадян України відповідно до вимог інноваційного розвитку економіки, сучасних потреб суспільства і кожного громадянина, забезпечення гармонійного розвитку людини як найвищої цінності суспільства.

Для здійснення стабільного розвитку і нового якісного прориву в системі професійно-технічної освіти Національною стратегією розвитку освіти в Україні одним із важливих напрямів визначено удосконалення системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних кадрів професійно-технічної освіти на базі ВНЗ та профільних ПТНЗ, а також утворення центрів забезпечення нової якості професійно-технічної освіти на базі діючих навчально(науково)-методичних центрів (кабінетів) професійно-технічної освіти.

У Державній програмі «Вчитель», затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2002 р. № 379, зазначається, що потребує вдосконалення система підготовки педагогічних працівників для професійно-технічних навчальних закладів. Мережа спеціалізованих вищих навчальних закладів, що забезпечують підготовку викладачів, майстрів виробничого навчання та педагогів професійного навчання за галузями виробництва та сферами діяльності, ще недостатня. Державною програмою «Вчитель» передбачається впровадження системи професійно-педагогічної адаптації молодих фахівців, визначення змісту і форм роботи органів управління освітою та навчальних закладів для забезпечення їх професійного становлення і зростання, розроблення багатоваріантних програм підвищення кваліфікації педагогічних працівників та забезпечення їх запровадження через різні форми навчання (денну, заочну, дистанційну, самостійну), забезпечення

10

подальшого розвитку дистанційної форми навчання у післядипломній освіті з ефективним використанням інформаційних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Сучасні тенденції розвитку суспільства зумовлюють певні особливості системи підвищення кваліфікації та вирішення ключових завдань щодо зростання якості фахової підготовки, що полягає у розробці науково-методичного інструментарію і запровадженні механізмів забезпечення високої якості підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, побудови нової філософії післядипломної освіти з урахуванням парадигмальних трансформацій у системі професійної освіти та навчання. Реалізація принципу сучасної освіти – освіта впродовж життя – обґрунтовано потребує організації неперервного підвищення кваліфікації та зростання фахової майстерності педагогів системи професійно-технічної освіти, розробки нових концептуальних підходів до підвищення кваліфікації різних категорій педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти, основними передумовами яких є сучасні процеси освітньої реформи, визначення нових підходів у функціонуванні системи педагогічної освіти з урахуванням міжнародного досвіду.

Курсове підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти є засобом випереджувальної підготовки педагогів до діяльності в умовах інноваційного розвитку освіти і суспільства та покликане задовольнити як професійні, соціальні й культурологічні запити педагогів, так і потреби навчального закладу щодо реалізації його програмних цілей у забезпеченні якісної підготовки робітничих кадрів.

Проблеми психолого-педагогічної і методичної підготовок педагогів та забезпечення їх якісним змістовним наповненням залишаються актуальними та потребують науково обґрунтованих підходів, зокрема у діагностуванні рівня професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників на початку курсового підвищення кваліфікації відповідно до змісту моделі професійної компетентності педагога; забезпеченні гнучкості проектування навчального процесу на курсах підвищення кваліфікації шляхом варіативного набору програм відповідно до діагностично заданих кінцевих результатів; раціонального співвідношення навчання і практичної роботи; наступності розвитку професійної компетентності педагогів у внутрішньоучилищній методичній роботі, регіональних формах методичної діяльності та самоосвітній роботі; модульного принципу побудови навчальних програм.

У зв’язку з необхідністю науково-методичного забезпечення курсового підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників відповідно до сучасних вимог, здійснення регіоналізації навчання педагогів та поєднання наукового і практичного аспектів змісту підготовки у 1993 році на базі Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області

11

було відкрито кафедру методики професійного навчання, розроблено положення, визначено зміст і напрями її діяльності, налагоджено взаємодію з іншими структурними підрозділами установи, закладами професійно-технічної освіти регіону, вищими навчальними закладами освіти та науковими установами України.

У жовтні 1995 року, після експертизи Міністерства освіти і науки України, Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області отримав першу ліцензію щодо здійснення освітньої діяльності з курсового підвищення кваліфікації керівників і педагогів системи професійно-технічної освіти. Враховуючи важливість проблеми підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи професійно-технічної освіти, Міністерство освіти і науки України наказом від 28.04.2004 р. № 347 відкрило на базі Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області експериментальний майданчик всеукраїнського рівня з теми: «Розробка і впровадження інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації педагогів закладів професійно-технічної освіти», який діяв упродовж 2004-2009 років.

Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 29.04.2009 р. № 370 «Про проведення експерименту щодо підвищення кваліфікації майстрів професійно-технічних навчальних закладів будівельної галузі» Науково-методичним центром професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області проведено експеримент з інноваційних форм підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів України з будівельних професій на базі Професійно-технічного училища № 1 м. Житомира.

Враховуючи позитивні результати експерименту, та з метою удосконалення системи підвищення кваліфікації педагогічних кадрів професійно-технічної освіти наказами Міністерства освіти та науки України від 14.08.2009 р. № 745 та від 29.12.2009 р. № 1238 на Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області покладено завдання щодо організації проведення, науково-методичного супроводу, здійснення психолого-педагогічної підготовки майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів України з професій будівельної, швейної галузі та громадського харчування, що дало змогу запровадити нову форму курсового підвищення кваліфікації, яка поєднує в собі різні за змістом та завданнями форми розвитку професійно-педагогічної компетентності педагогів системи професійно-технічної освіти: підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної і методичної підготовки; стажування в умовах виробництва з метою підвищення (підтвердження) робітничої кваліфікації; набуття нових компетенцій за новітніми виробничими технологіями з

12

видачею відповідних документів. Саме така форма підвищення кваліфікації відповідає індивідуальним потребам майстрів виробничого навчання, цільовим і програмним завданням навчального закладу і вимогам роботодавців та відповідно до Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 р. визначена як пріоритетна.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 03.02.2011 р. № 93 на базі Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області продовжується дослідно-експериментальна робота всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної підготовки педагогів закладів професійно-технічної освіти».

Відповідно до завдань науково-дослідної та дослідно-експериментальної роботи, яку здійснював Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області, авторським колективом у складі: Шевчук Л.І. – директора Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області, кандидата педагогічних наук, доцента, Джус Л.К. – заступника директора з методичної роботи, Каспрік Н.М. - завідувача відділу підвищення кваліфікації та дослідно-експериментальної і моніторингової роботи, Тертичної О.В. – завідувача лабораторії науково-методичного забезпечення психолого-педагогічної підготовки, Шамралюк О.Л. - заступника директора з навчально-методичної роботи, Щерби А.П. – методиста відділу передового педагогічного досвіду та інформаційного забезпечення та Супруна К.В., - розроблено збірник положень, навчальних планів і програм з курсового підвищення кваліфікації для різних категорій педагогічних працівників системи професійно-технічної освіти.

До збірника увійшли нормативні документи та інструктивно-методичні матеріали щодо організації курсового підвищення кваліфікації; теоретико-методологічні підходи до підвищення кваліфікації та стажування інженерно-педагогічних працівників системи професійно-технічної освіти; матеріали педагогічного майданчика всеукраїнського рівня на тему: “Розробка і впровадження інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації педагогів закладів професійно-технічної освіти”, дослідно-експериментальної роботи всеукраїнського рівня за темою «Розроблення і впровадження інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної підготовки педагогів закладів професійно-технічної освіти», експерименту щодо підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів будівельної галузі України та навчально-програмна документація курсів підвищення кваліфікації усіх категорій інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних

13

навчальних закладів залежно від профілю, рівня професійної компетентності, індивідуальних запитів педагогів на базі Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області.

Висловлюємо щиру подяку за підтримку, наукове консультування та супровід у забезпеченні цього важливого напряму діяльності Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області В.Г. Кременю, В.О. Зайчуку, С.М. Ніколаєнку, П.М. Кулікову, В.В. Супруну, С.І. Даниленко, Н.Г. Ничкало, В.В. Олійнику, Є.М. Судакову, В.В. Паржницькому, О.М. Кобзарю.

З вдячністю схиляємо голови перед нині вже покійними В.В. Томашенком, А.П. Богомоловим, М.М. Дарманським, О.М. Коханком, які розуміли складність реалізації завдання курсового підвищення кваліфікації педагогів системи професійно-технічної освіти на регіональному рівні, важливість його зв'язку з методичною роботою, розробкою та впровадженням нових стандартів ПТО, оновленням змісту освіти і підтримували Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області у цьому напрямі діяльності.

Авторський колектив дякує Н.Я. Сивун, доценту кафедри методики професійного навчання НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області (1993-2004), кандидату педагогічних наук, та К.Г. Войчишеній, старшому викладачеві кафедри методики професійного навчання НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області (1993-2003), які маючи попередній досвід роботи в Хмельницькому обласному інституті удосконалення вчителів, зробили вагомий особистий внесок у розбудову курсового підвищення кваліфікації педагогів закладів профтехосвіти при Науково-методичному центрі підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області.

Пропонований збірник навчально-програмної документації різних форм курсового підвищення кваліфікації педагогів системи професійно-технічної освіти може стати базою для розробки стандартів післядипломної освіти різних категорій педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів, а також бути використаний для навчання педагогів у системі методичної роботи на рівні навчального закладу, у регіональних формах навчання педагогів, самоосвіті.

Л.І. Шевчук, директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області, кандидат педагогічних наук, доцент.

14

ІІ. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВА БАЗА

1. Теоретико-методологічні підходи до підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників системи професійно-технічної освіти

Процес соціальної трансформації та становлення ринкової економіки в Україні змінює багато суспільних структур й інститутів, включаючи освіту та її окрему ланку – професійно-педагогічну. Сучасна педагогічна діяльність має широкі можливості для вільного вибору змісту, організаційних форм і методів навчання, проте практичні педагогічні працівники та випускники ВНЗ стикаються з проблемами, до розв’язання яких вони не готові.

Це об’єктивно зумовлює зміни у змісті та методології підготовки педагогів професійної школи і водночас підтверджує необхідність прийняття такого підходу, згідно з яким провідним завданням стає підвищення професійної кваліфікації педагогів протягом усієї їхньої кар’єри.

Система професійної освіти повинна задовольнити головну вимогу - гарантувати всебічний та неперервний доступ педагогічних працівників до навчання, отримання і оновлення знань та навичок педагогічної діяльності, що необхідні в сучасному суспільстві.

Це потребує нових підходів до підготовки педагогічних кадрів для закладів професійно-технічної освіти. Процес навчання майбутніх педагогів та неперервного підвищення їхньої кваліфікації має бути зорієнтований на психолого-педагогічну підготовку до роботи в професійних навчальних закладах різних типів у нових соціально-економічних умовах. Зусилля викладачів мають вирішальне значення для підготовки молодих людей не тільки для того, щоб вони впевнено вступали в майбутнє, але й самі будували його, виявляючи при цьому рішучість і відповідальний підхід. Як зазначає Н.Г.Ничкало, світова тенденція неперервної освіти зумовлює необхідність докорінної переорієнтації в підготовці викладачів, спрямованої на здобуття ними необхідних знань і навичок, котрі дозволяють їм справитись з новими вимогами. Під впливом соціальних та інших змін, що відбуваються у суспільстві, виникає потреба постійно підвищувати й модернізувати знання та навички педагогів і розуміння ними сучасних проблем.

З огляду на це, актуальними проблемами педагогіки професійної освіти є: визначення концептуальних підходів до розробки психолого-педагогічних засад технологій навчання педагогів професійної школи, розробка і теоретичне обґрунтування змісту та структури особистісно орієнтованих педагогічних технологій; виявлення психолого-педагогічних умов їх ефективного функціонування в умовах неперервної професійної освіти.

Особливої актуальності набувають положення, викладені у Концепції педагогічної освіти, розробленій під керівництвом академіка І.А. Зязюна,

15

завдання цільової комплексної програми “Вчитель”: * створення системи педагогічної освіти, що задовольняла б

потреби суспільства в педагогах різних спеціальностей і кваліфікаційних рівнів, здатних виконувати основну соціальну функцію - формування цілісної, всебічно розвиненої особистості, відданої інтересам української держави;

* глибоке реформування змісту, форм, методів підготовки педпрацівників усіх ланок освітньої галузі;

* залучення кращих інтелектуальних та духовних сил суспільства в освітню сферу;

* забезпечення неперервної освіти педпрацівників, підвищення їх професійного, освітнього і загальнокультурного рівнів;

* розробка і впровадження нової оцінки (атестації) рівня професійної діяльності працівників;

* вироблення стандартів педагогічної освіти, системи оцінок професійної компетентності педпрацівників;

* розробка теоретико-методологічних та організаційно-педагогічних засад неперервної післядипломної освіти педагогів;

* створення цілісної системи неперервної післядипломної освіти педагогів з урахуванням вітчизняного досвіду і тенденцій розвитку світових освітніх систем;

* підготовка педагога, здатного забезпечити всебічний розвиток учня як особистості та найвищої цінності суспільства;

* розробка і впровадження державних стандартів педагогічної освіти для закладів післядипломної освіти всіх форм власності;

* удосконалення мережі закладів післядипломної освіти з метою створення умов для неперервної післядипломної освіти педагогів;

* створення нового покоління навчально-методичної літератури з фахових та психолого-педагогічних навчальних дисциплін, методик навчання для закладів післядипломної освіти;

* визначення змісту освіти для психолого-педагогічної підготовки фахівців непедагогічних спеціальностей;

* сприяння просвітницькій роботі серед населення з проблем сімейного виховання, організації дозвілля молоді, здорового способу життя.

У підготовці педагога професійної школи важливо враховувати принципи системи педагогічної освіти в Україні, обґрунтовані у Концепції педагогічної освіти, зокрема: відповідність освіти потребам особи, суспільства, держави; пріоритетність загальнолюдських духовних цінностей у формуванні педагога; цілісність у формуванні особистості педагога як гідного громадянина України; фундаменталізація професійної підготовки, гуманістична спрямованість, демократизм, випереджувальний характер, ступеневість, неперервність, варіативність, інноваційність; відкритість досягненням вітчизняної та світової науки, культури, освітньої практики.

Проблема особистості педагога в умовах неперервної освіти набуває першочергового значення. Адже ніякі, навіть найрозумніші з точки зору

16

логіки, структури і схеми освітньої діяльності не зможуть забезпечити досягнення заданих цілей навчання та розвитку педагога, якщо він повинен лише пристосуватись до вимог. Необхідно здійснити поворот усіх компонентів педагогічної освіти до особистості: не педагог для системи педагогічної освіти, а вона - для педагога.

Така орієнтація освітньої діяльності дозволяє виділити ряд принципів, за якими має вибудовуватись процес формування та розвитку психолого-педагогічної компетентності педагогів закладів профтехосвіти, а саме: принципи гуманізації, індивідуалізації, диференціації, гуманітаризації, демократизації, наступності та інтеграції.

Для вільного просування фахівця у професійному освітньому просторі необхідно забезпечити максимальну гнучкість і різноманітність форм навчання. У змістовий аспект педагогічної освіти, згідно з динамікою руху особистості, входять багаторівневість, доповнення, маневреність.

Формування та розвиток психолого-педагогічної компетентності педагогів професійного навчання розглядається як цілісний процес їх особистісного і професійного зростання, який забезпечує умови для реалізації цього завдання в системі освіти, набуття та подальшого розвитку професіоналізму, що сприяє успіху в професійній діяльності педагога. Рівень професійної компетентності педагога позначається не тільки на його професійній діяльності, а й на самому процесі його життя, самореалізації як засобу самоутвердження через самовираження і саморозвиток.

Водночас базою професійної компетентності є конкретні знання, уміння і навички. Це положення має суттєве значення для вирішення проблеми розвитку професійної компетентності педагогів. Таким чином, система педагогічної освіти педагогів професійного навчання у всіх її складових має забезпечувати розвиток професійної компетентності педагогів, який проявляється у ставленні педагога до світу і самого себе, способі самоствердження, досягнення вищого ступеня професійної активності та майстерності. Це дає змогу подолати певну абсолютизацію індивідуалістського або колективістського принципу організації системи підготовки педагога професійної школи на основі поєднання спільної мети з безпосередніми інтересами особистості, необхідності зі свободою у виборі змісту і форм навчання.

Розвиток професійної компетентності відбувається тільки у взаємозв’язку продуктивного і репродуктивного, включаючи не тільки безпосередньо результативні дії, але й мотиви, ставлення, погляди, переживання, самосвідомість. Саме мотиви є вагомим стимулом у підготовці педагога професійної школи.

Таким чином, важливим напрямом підвищення ефективності підготовки педагога професійної школи є створення таких психолого-педагогічних умов, за яких він може зайняти активну позицію і повністю розкритися як суб’єкт навчальної діяльності.

У сучасних умовах значно зростають вимоги до самостійної творчої

17

діяльності педагогів як передумови засвоєння та збагачення суспільного досвіду. Принципова відмінність між традиційною освітою та тією, якої вимагає сучасність, полягає в тому, що перша виступає як інститут успадкування для використання, а друга - інститут успадкування для перетворення та розвитку заради наступного використання.

Досвід свідчить, що освіта, орієнтована на формування та розвиток професійної компетентності педагога, здійснюється ефективно лише за умови створення в колективі позитивного психологічного клімату, рівноправного партнерства, спільної розвивальної діяльності педагогів навчального закладу й учнів. Тому важливого значення набуває концепція педагогічної взаємодії, з’ясування значущості емоційного та духовного в людині, морально й етично досконалих стосунків між людьми у розвитку категорії спілкування.

У цьому зв’язку в педагогічних дослідженнях відбулося зміщення акценту з пізнавальних на практичні та духовні моменти світосприйняття, що сприяло актуалізації понять “діяльність”, “цінність”, “компетентність”. Важливою умовою підготовки педагогів професійної школи є відповідне науково-педагогічне спілкування, що розглядається як засіб реалізації діяльності і як її обов’язкова умова.

Одна із функцій педагогічного спілкування полягає також у подоланні обмеженості індивідуального досвіду і наданні йому можливостей засвоєння виробленого іншими. Спілкування педагогів та учнів розглядається у єдності з філософською категорією “взаємодія”, що визначається як процес взаємного впливу, як універсальна форма зміни стану особи, як процес взаємозв’язку та взаємодії педагогів і учнів, у якому відбувається обмін діяльністю, інформацією, досвідом, уміннями, навичками. Завдяки спільній діяльності у різних формах навчальної роботи з’являється можливість засвоїти зміст, який неможливо передати звичними мовними засобами.

Розвитку професійної компетентності педагога сприяє комунікативна педагогіка. Основним її завданням є підготовка емансипованої особистості, визначальна риса якої – сформована критична свідомість, вільна від впливу зовнішніх авторитетів.

Безперечним є те, що передусім сам педагог повинен прагнути до відповідальності за свій особистий і професійний розвиток. Домінуючою складовою цього процесу є саме відповідальність педагога.

Сучасні педагоги і філософи вважають, що формування фахівця повинно здійснюватись на основі гнучкої моделі завдяки поєднанню прагматизму і позитивізму з екзистенціальною феноменологічною філософією. Життєздатна теорія неперервності професійної освіти повинна поєднати індивідуальні і соціальні виміри людського життя, осягнення розумом наслідків і визнань важливості ризику для саморозвитку людини.

Аналізуючи сучасні тенденції і проблеми неперервної професійної освіти, Н.Г.Ничкало підкреслює, що цілком закономірним є відображення різних аспектів розвитку світових тенденцій у багатьох міжнародних акціях, деклараціях, конвенціях, рішеннях та інших документах міжнародних

18

організацій.Практика роботи ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН

України та його структурного підрозділу - Інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників (м.Донецьк), який працював над вирішенням проблеми “Система неперервної освіти інженерно-педагогічних працівників навчальних закладів профтехосвіти України”, дає змогу ознайомитися із концептуальною моделлю безперервної освіти інженерно-педагогічних працівників системи професійно-технічної освіти; інваріантними структурно-функціональними моделями викладача професійно-теоретичної підготовки та майстра виробничого навчання; вимогами до обсягу економічно-правових, психолого-педагогічних, професійних знань, вмінь та навичок викладачів спецтехнологій та майстрів виробничого навчання; навчально-методичними планами постійно діючих семінарів та інших видів занять; змістом підвищення кваліфікації працівників професійної освіти на основі диференційованого підходу.

Сьогодення свідчить, що увагу варто зосередити на розв’язання таких проблем:

- визначення рівня професійної компетентності педагогічних працівників на початку курсів підвищення кваліфікації на основі діагностичної моделі професійної компетентності;

- забезпечення гнучкості у проектуванні навчального процесу на курсах підвищення кваліфікації шляхом варіативного добору програм відповідно до діагностично заданих кінцевих результатів;

- раціонального співвідношення навчання і практичної роботи;- забезпечення свободи вибору курсів, програм, терміну, форм і видів

навчання;- наступності змісту навчання у різних ланках неперервної

післядипломної освіти;- модульного принципу побудови навчальних програм;- стажування у досвідчених педагогів;- доцільності докурсових і післякурсових робіт.Обґрунтування процесу розвитку професійної компетентності

педагогів потребує врахування висхідних принципів навчання, які використовуватимуться у курсовій підготовці:

- принцип науковості. В його основу покладено наукове обґрунтування положень, ідей, законів, адже наука є основним джерелом змісту освіти;

- принцип гуманізації - створення необхідних і рівноправних умов для навчання слухачів курсів, розвитку їхньої компетентності, перехід до особистісно орієнтованої індивідуально-творчої організації процесу під час курсової підготовки;

- принцип системності і доступності передбачає проектування змісту як логічної системи знань та вмінь, доступності відбору і структурування матеріалу відповідно профілю, рівня компетентності та підготовленості

19

педагога;- принцип фундаменталізації, що вимагає виділення у змісті курсів

загального, особливого і одиночного. Фундаментальне, загальне передбачає поглиблення теоретичного, загальнонаукового у формуванні і поглибленні знань, що забезпечує професійну мобільність педагогів у сучасних умовах перетворень;

- принцип діагностичності - формування змісту освіти відповідно визначеного рівня професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників та діагностичне проектування цілей на основі моделі професійної компетентності, прогнозування результатів досягнення відповідних цілей;

- принцип уніфікації передбачає використання моделі навчального плану та застосування на його основі варіативних підходів залежно від стажу, досвіду, спеціалізації, що забезпечує в кінцевому результаті диференційований підхід до навчання.

- проблемно-комплексний принцип (наступність усіх ланок системи післядипломної освіти, єдиний підхід методистів, викладачів кафедр до реалізації моделі професійної компетентності викладачів);

- принцип інтеграції освіти, розвиваючих та виховних завдань з усіх видів навчальних занять;

- принцип діяльнісного підходу особистості, тобто розвиток її можливий лише в активній діяльності, що моделює професійно-педагогічні ситуації, або у процесі практичного стажування;

- принцип професійної актуальності;- принцип міждисциплінарності, який забезпечує реалізацію усіх

вищезазначених принципів у руслі єдиних організаційно-педагогічних вимог до змісту і методів навчання слухачів, співробітництва викладачів при укладанні та реалізації базисних та функціональних навчальних програм.

Реалізація зазначених принципів має здійснюватися на основі нормативних документів, які одночасно визначають і зміст освіти:

- модель професійної компетентності педагога професійної школи;- навчально-тематичні плани курсів підвищення кваліфікації різних

рівнів професійної компетентності;- навчальні програми з розділів планів;- навчальні програми спецкурсів, факультативів за вибором;- діагностичні анкети ( вхідна і вихідна );- тести для визначення рівня підготовленості та визначення

результативності курсової підготовки;- орієнтовна тематика курсових робіт для слухачів курсів підвищення

кваліфікації викладачів спеціальних дисциплін.Джерелами формування змісту учіння під час курсової підготовки є

досягнення психолого-педагогічних, галузевих наук та індивідуальні потреби, інтереси педагогів. Практика засвідчує, що шляхи отримання знань за рахунок збільшення кількості, а не поглиблення і розширення змісту освіти, себе не виправдали. Тому актуальним є використання діагностування проблем у

20

діяльності педагогів, результати якого необхідно застосовувати для складання тематики та планів лекційних, семінарських, індивідуальних занять зі слухачами курсів.

При цьому важливим є забезпечення курсів, семінарів, “круглих столів” пакетами науково-методичних матеріалів з проблем, які вивчаються або обговорюються, проведення семінарів, курсів з використанням відеоматеріалів, мультимедійних засобів навчання, Інтернету тощо.

При вибудові змісту учіння під час курсової підготовки варто виходити з того, що спрямованість на розвиток професійної компетентності педагога має на увазі не випадкове, стихійне розкриття його можливостей, а спеціальний вибір такого змісту, методів, форм, засобів, створення таких умов, за яких професійна компетентність викладача перебуватиме у постійному розвитку. Дистанція між досягнутим рівнем професійної компетентності та продовженим рівнем має задати простір, зону найближчого розвитку професійної компетентності. Таке прогнозування зони найближчого педагогічного зростання дає можливість посилювати мотиваційний вплив на педагога, цілеспрямовано допомагати і прискорювати його розвиток.

В основі навчальних планів курсів підвищення кваліфікації педагогів різних рівнів професійної компетентності обов’язковим для усіх є базовий компонент змісту курсів підвищення кваліфікації, його інваріантна частина, яка закладена в основу росту і якісних змін професійної компетентності. Разом з тим базовий компонент змісту не є статичний, а обсяг педагогічних знань, який постійно розвивається і рівень якого змінюється залежно від досягнень педагогічної науки, вимагає гнучкості і варіативності педагогічних програм навчання.

Обґрунтування змісту і структури навчально-виховного процесу підвищення кваліфікації педагогів професійної школи як соціально-педагогічної системи має враховувати таку сукупність наступних компонентів:

- цілі підвищення кваліфікації, що визначаються з урахуванням діагностично заданої моделі професійної компетентності;

- зміст підвищення кваліфікації з урахуванням набутого рівня професійної компетентності педагога;

- організаційні форми і методи навчання слухачів, що забезпечують ефективність підвищення кваліфікації (обладнання навчальних кабінетів, лабораторій, наявність технічних засобів навчання, методичних посібників, наявність гуртожитку);

- наступність у змісті освіти між науково-методичною та самоосвітньою роботою педагога у навчальному закладі;

- результати функціонування системи підвищення кваліфікації, новий, більш вищий рівень професійної компетентності педпрацівників.

Таким чином, розвиток професійної компетентності педагогів професійної школи під час курсової підготовки буде ефективним за умов:

- розвитку усіх форм курсової підготовки та їх науково-методичного

21

забезпечення;- проектування навчального процесу на основі врахування рівня

професійної компетентності педагогів та діагностично заданих цілей відносно моделей професійної компетентності;

- наступності, взаємозв’язку, взаємодії курсової підготовки з самоосвітньою та методичною роботою на регіональному рівні;

- співпраці методичних служб навчальних закладів та закладів післядипломної педагогічної освіти, викладацького складу кафедри;

- залучення педагогів до участі в науково-дослідницькій діяльності через систему творчих робіт, шкіл передового педагогічного досвіду, проблемних семінарів, науково-практичних семінарів, конференцій тощо;

- формування навчально-методичного, інформаційного забезпечення змісту учіння, у тому числі комп’ютерних програм, відеозаписів;

- використання активних методів навчання;- всебічного вивчення, осмислення та аналізу інноваційних процесів у

системі освіти, створення банку даних інноваційних технологій навчально-виховного процесу, його активне освоєння у процесі підвищення кваліфікації;

- створення динамічної, варіативної структури навчального процесу;- підвищення особистої зацікавленості педагогів у розвитку

професійної компетентності;- кількісної та якісної оцінки рівня професійної компетентності;- узгодженої діяльності освітньої установи післядипломної освіти,

методичної служби навчального закладу на основі єдності мети – цілеспрямованого розвитку професійної компетентності педагогів.

У зв’язку з цим на ближню перспективу необхідно розробити Концепцію професійно-педагогічної освіти з урахуванням провідних положень Національної стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, Державної програми “Вчитель” та тенденцій розвитку Європейського освітнього простору, вимог до культурологічної, мовної (українська та 2-3 іноземні мови), психолого-педагогічної, комп’ютерної, методичної, практичної підготовки педагогів для усіх галузей виробництва, а також сфери послуг тощо.

Необхідно розробити державні стандарти психолого-педагогічної підготовки педагога професійної школи, які б передбачили запровадження практичної педагогічної підготовки, зокрема проведення практичних занять з використанням інтерактивних методів, неперервної педагогічної практики безпосередньо у закладах профтехосвіти, можливо з наступною їх сертифікацією.

Модернізації змісту освіти педагога професійного навчання сприятимуть проведення науковими установами Національної академії педагогічних наук України та провідними вищими навчальними закладами наукових досліджень з проблем обґрунтування та розробки сучасних моделей підготовки педагога професійної школи, змісту педагогічної освіти, інноваційних технологій навчання, науково-методичного забезпечення

22

оновленого змісту психолого-педагогічної підготовки педагога професійної школи, вивчення та впровадження вітчизняного і зарубіжного передового педагогічного досвіду, інтеграції національної педагогічної освіти у світовий освітній простір. Актуальною проблемою є створення експериментальних педагогічних майданчиків, лабораторій та інших наукових підрозділів на базі передових професійно-технічних навчальних закладів з метою розробки та апробації новітніх педагогічних ідей.

Необхідними є проведення моніторингу якості підготовки педагогів професійної школи у вищих навчальних закладах, рівня їх соціально-педагогічної адаптації та подальшого розвитку професійної компетентності.

Важливими завданнями на часі є забезпечення технічної й технологічної модернізації навчального процесу у закладах професійно-технічної освіти шляхом здійснення комп’ютеризації навчального процесу, забезпечення телекомунікаційними засобами, доступу до мережі Інтернет, базовими та спеціалізованими програмними продуктами; розроблення засобів комп’ютерного програмного забезпечення та впровадження сучасних інформаційних технологій; оновлення фондів бібліотек, поповнення їх сучасними інформаційними засобами, створення локальних бібліотек, комп’ютерних читальних залів та електроного ресурсу навчально-методичної літератури; створення загальнодержавної системи науково-методичного забезпечення змісту і форм організації підготовки педагога професійної школи; визначення базових вищих професійно-педагогічних навчальних закладів, опорних кафедр, предметних комісій для створення відповідного нормативного, навчально-програмного, науково-методичного забезпечення підготовки, підвищення кваліфікації та стажування педагога професійної школи.

23

ПРОГРАМАдослідно-експериментальної роботи

за темою «Розроблення і впровадження інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної підготовки

педагогів закладів професійно-технічної освіти» на базі Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення

кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області

на 2011-2016 рр.

ТЕМА: Розроблення та впровадження інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної підготовки педагогів закладів професійно-технічної освіти.

ВИКОНАВЦІ: Науково-педагогічні та методичні працівники Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області.

УЧАСНИКИ: Департамент професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти.

КЕРІВНИК: Л.І. Шевчук, директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників у Хмельницькій області, кандидат педагогічних наук, доцент.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: В.В. Супрун, директор департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України, кандидат економічних наук, доцент

НАУКОВІ КОНСУЛЬТАНТИ:Н.Г. Ничкало, дійсний член Національної Академії педагогічних наук України, академік-секретар відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти НАПН України, доктор педагогічних наук, професор;В.В. Олійник, ректор Університету менеджменту освіти, член-кореспондент Національної Академії педагогічних наук України, доктор педагогічних наук, професор.Є.М. Судаков, начальник відділу змісту та якості професійно-технічної освіти відділення змісту професійно-технічної освіти Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України.

24

І. Актуальність дослідно-експериментальної роботиСистема післядипломної освіти педагогічних працівників закладів

професійно-технічної освіти ґрунтується на положеннях Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти, законах України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про наукову та науково-технічну діяльність», Концепції розвитку післядипломної освіти в Україні, Програмі економічних реформ на 2010 - 2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», Концепції Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти в Україні на 2011-2015 роки, рішення колегії Міністерства освіти і науки України «Про підсумки розвитку професійно-технічної освіти у 2009/2010 навчальному році та завдання на 2010/2011 навчальний рік» (протокол від 26 серпня 2010 р. № 9/1-3), державних стандартів освіти, нормативно-правових актів чинного законодавства України з питань освіти і науки, а також враховує міжнародний досвід управлінського й інформаційно-технологічного забезпечення окремих напрямів професійної діяльності.

Багатоаспектність функцій і завдань післядипломної освіти, що реалізуються відповідними навчальними закладами, актуалізують необхідність визначення концептуальних основ неперервного професійного зростання педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти, подальших напрямів, змісту і форм навчання відповідно до сучасних вимог, потреб економічного та соціального розвитку України, трансформації професійно-технічної освіти.

Сучасні потреби державотворення, тенденції економічного розвитку суспільства обумовлюють необхідність вирішення низки проблем, зокрема: визнання професійного післядипломного навчання обов’язковою

невід’ємною складовою частиною професійної діяльності громадян і забезпечення гарантованих державою умов для такого навчання;

розроблення необхідної правової бази, що сприятиме функціонуванню і подальшому розвитку системи післядипломної освіти;

формування змісту професійного навчання та організації навчального процесу відповідно до потреб економічного і соціального розвитку держави на основі впровадження державних стандартів професійно-технічної освіти, результатів сучасних наукових досліджень, застосування модульного підходу, широкого використання вітчизняного та зарубіжного досвіду в сфері професійної підготовки та навчання дорослих;

упорядкування та оптимізація мережі навчальних закладів післядипломної освіти шляхом поєднання галузевого принципу організації післядипломної освіти з широкою міжгалузевою і регіональною кооперацією з урахуванням соціально-економічного розвитку України;

розширення професійного профілю та підвищення кваліфікації фахівців шляхом внесення відповідних пропозицій до наявного Переліку

25

спеціальностей та спеціалізацій з урахуванням потреб галузей національної економіки держави та регіонів;

залучення професорсько-викладацьких і наукових кадрів вищої школи, академічної та галузевої науки, провідних фахівців до навчального процесу в системі післядипломної освіти;

забезпечення єдності і дієвості управління та регулювання діяльності усіх складових системи післядипломної освіти.

Система післядипломної освіти передбачає професійне навчання фахівців, які володітимуть здатністю запроваджувати цінності демократичної, правової держави; професійними уміннями та навичками, що ґрунтуються на сучасних спеціальних знаннях, критичному мисленні, а також спроможністю застосовувати наукові надбання безпосередньо на практиці.

Метою післядипломної освіти є задоволення індивідуальних потреб громадян в особистісному та професійному зростанні, а також забезпечення потреб держави у кваліфікованих кадрах високого рівня професіоналізму та культури, здатних компетентно і відповідально виконувати посадові функції, впроваджувати у виробництво новітні технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства.

Серед основних завдань системи післядипломної освіти, що мають бути вирішені, є: приведення обсягів і змісту перепідготовки та підвищення кваліфікації

фахівців у відповідність із поточними та перспективними потребами держави;

формування змісту навчання, виходячи з його цільового спрямування, посадових обов’язків фахівців, попередньо здобутої ними освіти, досвіду професійної діяльності, індивідуальних інтересів і потреб громадян;

застосування сучасних навчальних технологій, що передбачають диференціацію та індивідуалізацію навчання, запровадження дистанційної, очно-заочної та екстернатної форм навчання;

розроблення та постійне вдосконалення змісту післядипломної освіти; забезпечення органічної єдності з системою підготовки фахівців із

урахуванням потреб ринку праці; оптимізація мережі навчальних закладів системи післядипломної освіти

на засадах поточного та стратегічного планування потреб у професійному навчанні фахівців.

У той же час післядипломна освіта як система навчання дорослих зможе бути ефективною лише за умов, коли вона буде базуватись на найголовнішому принципі — оперативно і максимально повно забезпечувати потреби як суспільства, так і окремих громадян.

Зміст післядипломної освіти має визначатися на основі вимог суспільства до кадрового забезпечення галузей економіки, до засобів, форм і методів професійної діяльності на основі освітньо-професійних програм відповідного напряму та включати широкий спектр фахової, соціальної, економічної, правової, організаторської підготовки фахівців тощо. Навчання

26

повинно забезпечувати поєднання фундаментальності науково-теоретичного матеріалу з практичною спрямованістю у вирішенні конкретних завдань розвитку навчальних закладів відповідних галузей.

В основу підвищення кваліфікації педагогів професійно-технічних навчальних закладів мають закладатися прогресивні педагогічні та виробничі технології, що стимулюють зацікавлене ставлення слухачів до теоретичних знань та передового досвіду, відображають у формах і методах навчання цілісний та загальний зміст професійної діяльності, сприяють засвоєнню ефективних способів вирішення фахових проблем.

У зв’язку з цим було організовано проведення дослідно-експериментальної роботи базі Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області.

Тема дослідження: «Розроблення і впровадження інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної підготовки педагогів закладів професійно-технічної освіти».

II. Об’єкт дослідження — система підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів.

III. Предмет дослідження — зміст та форми підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної підготовки педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів.

IV. Мета дослідження — розробити й експериментально перевірити ефективність інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної підготовки педагогів професійно-технічних навчальних закладів.

V. Гіпотеза. В основу дослідження покладено припущення про те, що система підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів буде ефективною за умов:

впровадження інноваційних форм та змісту курсового підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної підготовки педагогів;

встановлення наступності між курсовим підвищенням кваліфікації, внутрішньоучилищною методичною роботою, регіональними формами методичної роботи та самовдосконаленням педагогів;

запровадження особистісно-орієнтованого підходу до формування змісту курсового підвищення кваліфікації відповідно до індивідуальних потреб педагогів та його практичної спрямованості;

відповідного науково-методичного забезпечення різних форм підвищення кваліфікації.

27

VI. Завдання дослідно-експериментальної роботи 1. Експериментально перевірити ефективність інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації педагогів професійно-технічних навчальних закладів: очна (стаціонарна), очно-заочна, індивідуальна, кореспондентсько-очна форми 2. Розробити організаційно-педагогічні засади фахового кваліфікаційного стажування педагогічних працівників на виробництві. Внести пропозиції щодо змін до порядку організації стажування педагогів.3. Розробити вимоги та організаційно-педагогічні засади сертифікації педагогів за результатами опанування новими освітніми технологіями.4. Визначити організаційно-педагогічні засади системи кореспондентсько-очного підвищення кваліфікації педагогічних працівників з метою збільшення відкритості й особистісної орієнтованості даної системи та здійснити їх експериментальну перевірку.5. Визначити економічну ефективність кореспондентсько-очного курсового підвищення кваліфікації.6. Удосконалити зміст і форми психолого-педагогічної підготовки педагогів, які здійснюють професійне навчання на виробництві.7. Розробити курс лекцій з тем навчально-тематичних планів курсів підвищення кваліфікації для різних категорій педагогічних працівників.8. Розробити методичні рекомендації з впровадження інноваційних форм та змісту курсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників для науково-методичних центрів професійно-технічної освіти, професійно-технічних навчальних закладів.9. Внести пропозиції державним органам виконавчої влади щодо удосконалення системи неперервної освіти педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів.

VII. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше досліджується ефективність інноваційних форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів, поєднання різних форм курсового підвищення кваліфікації, професійно-педагогічної компетентності педагогів у цілісну систему, задоволення їхніх потреб у підвищенні професійно-педагогічної компетентності з психолого-педагогічної, методичної і фахової підготовок та набуття нових компетенцій із сучасних виробничих технологій відповідно до державних стандартів професійно-технічної освіти, практична спрямованість змісту курсового підвищення кваліфікації та діяльнісний підхід до його формування.

VIII. Практична значимість дослідження полягає в тому, що розроблені рекомендації можуть бути використані в навчально- і науково-методичних центрах професійно-технічної освіти при організації курсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних

28

навчальних закладів.У дослідженні будуть використані такі методи:

методи теоретичного аналізу проблеми: аналіз педагогічної, історичної, економічної літератури та інших

джерел з досліджуваної проблеми; вивчення нормативно-правових документів, навчальних програм

професійно-технічних навчальних закладів.

соціометричні методи: діагностичні (анкетування, бесіди, інтерв’ю); прогностичні (моделювання, експертні оцінки); обсерваційні (пряме і непряме спостереження); експериментальні (констатуючий, формуючий); кількісна та якісна обробка даних.

IX. Очікувані результати.Проведення дослідно-експериментальної роботи дасть змогу:

обґрунтувати доцільність нових концептуальних ідей та підходів в організації післядипломної освіти педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів;

запровадити інноваційні форми підвищення кваліфікації педагогів професійно-технічних навчальних закладів (очна (стаціонарна), очно-заочна, індивідуальна, кореспондентсько-очна форми);

запровадити суб’єктно-діяльнісний підхід до формування змісту підвищення кваліфікації педагогів професійно-технічних навчальних закладів та його практичну спрямованість;

розробити вимоги та організаційно-педагогічні засади сертифікації педагогів за результатами опанування новітніми освітніми технологіями;

розробити методичні рекомендації з впровадження інноваційних форм і змісту курсового підвищення кваліфікації для науково-методичних центрів професійно-технічної освіти, закладів післядипломної освіти;

розробити курс лекцій з тем навчально-тематичних планів курсового підвищення кваліфікації для різних категорій педагогічних працівників;

підготувати методичні поради, рекомендації, посібники з досвіду застосування нових технологій навчання відповідно до інноваційних форм курсового підвищення кваліфікації.

Строки дослідно-експериментальної роботи:Початок – 2011 рік Закінчення – 2016 рік

Дослідно-експериментальна робота і педагогічне спостереження проводяться поетапно.

Етапи дослідно-експериментальної роботи:

29

Перший етап: констатуючий (2011 - 2012 рр.)1. Аналіз складу педагогічних працівників професійно-технічних

навчальних закладів Хмельницької області за освітою, стажем і досвідом роботи в системі професійно-технічної освіти.

2. Опрацювання джерельної бази з теми дослідження.3. Проведення зрізів психолого-педагогічних знань, умінь і навичок

педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів області:а) викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки;б) викладачів предметів загальноосвітньої підготовки;в) майстрів виробничого навчання;г) вихователів.4. Визначення рівня психолого-педагогічної підготовки педагогів на

основі проведених зрізів знань, умінь і навичок.

Другий етап: формуючий (2012 - 2015 рр.)1. Розроблення концепції та основних принципів інноваційної

системи курсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів.

2. Створення та реалізація експериментальних планів та програм курсового підвищення на основі діагностичності, суб’єктивно-діяльнісного підходу до змісту курсового підвищення кваліфікації (відповідно до педагогічного стажу і фаху, рівня професійної компетентності педагогів, програмних цілей навчального закладу).

3. Апробація та поточне дослідження впливу інноваційних форм та методів курсового підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів на рівень професійної компетентності педагогів.

4. Обґрунтування економічної ефективності кореспондентсько-очного курсового підвищення кваліфікації педагогів закладів професійно-технічної освіти.

5. Розроблення навчально-методичного та дидактичного забезпечення для кореспондентської форми підвищення кваліфікації.

6. Створення системи роботи у міжкурсовий період на основі індивідуальних планів розвитку професійної компетентності.

7. Створення методичних рекомендацій щодо підвищення кваліфікації педагогів професійно-технічних навчальних закладів у міжкурсовий період.

8. Проведення для виконавців дослідно-експериментальної роботи системи тренінгів та методологічних семінарів.

9. Порівняння системи підготовки слухачів курсів підвищення кваліфікації в експериментальних і контрольних групах на основі зрізів знань.

10. Коригування програми і планів курсового підвищення

30

кваліфікації з урахуванням отриманих результатів і вимог сьогодення.11. Відпрацювання з адміністрацією професійно-технічних

навчальних закладів системи цілеспрямованого направлення слухачів для проходження курсів відповідно до фаху та педагогічного стажу.

12. Розроблення курсу лекцій з тем навчально-тематичних планів курсового підвищення кваліфікації для різних категорій педагогічних працівників.

Третій етап: узагальнюючий (2015 – 2016 рр.)1. Узагальнення результатів наукового пошуку.2. Розроблення методичних рекомендацій щодо запровадження

інноваційних форм, змісту та методів курсового підвищення кваліфікації педагогів закладів професійно-технічної освіти.

31

5. КОНЦЕПЦІЯкурсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів

професійно-технічної освіти при Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-

педагогічних працівників у Хмельницькій області

Затверджено рішенням науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області.Протокол №2 від 26.06.2009р.

ВступКонцепція курсового підвищення кваліфікації (далі – Концепція)

визначає цілі та завдання розвитку професіоналізму кадрового потенціалу, вдосконалення функціонування загальнонаціональної системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників для професійної діяльності в галузі професійно-технічної освіти.

Концепція ґрунтується на положеннях Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законах України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про наукову, науково-технічну діяльність», «Про вищу освіту», Концепції розвитку післядипломної освіти в Україні, Положенні про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), державних стандартів освіти, нормативно-правових актів чинного законодавства України з питань освіти і науки, а також враховує міжнародний досвід управлінського, інформаційно-технологічного та педагогічного забезпечення професійної діяльності педагогічних працівників системи професійно-технічної освіти.

Основними передумовами розробки Концепції є сучасні процеси становлення і розвитку держави, громадянського суспільства, економіки, проведення освітньої реформи, зокрема системи професійно-технічної освіти та системи курсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів.

Курсове підвищення кваліфікації - це системне оновлення та поглиблення професійних знань, умінь та навичок, неперервний розвиток професійної компетентності педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти, підвищення їх інтелектуального, соціального і культурного рівнів.

Багатоаспектність функцій і завдань курсового підвищення кваліфікації актуалізують необхідність визначення концептуальних основ неперервного професійного зростання педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти, постійного оновлення напрямів, змісту і форм

32

навчання відповідно до потреб економічного та соціального розвитку України, становлення демократичного суспільства, трансформації професійно-технічної освіти, обумовлюють вирішення наступних проблем:

- визначення рівня професійної компетентності педагогічних працівників на основі діагностичної моделі професійної компетентності;

- забезпечення гнучкості у проектуванні навчального процесу курсового підвищення кваліфікації педагога шляхом варіативного добору програм відповідно до діагностично заданих кінцевих результатів;

- забезпечення свободи вибору курсів, програм, терміну, форм і видів навчання відповідно до діагностично визначених завдань у розвитку професійно-педагогічної компетентності;

- раціонального співвідношення теоретичного і практичного навчання;

- наступності змісту навчання у різних ланках неперервної післядипломної освіти;

- модульного принципу побудови навчальних програм;- стажування у досвідчених педагогів;- доцільності докурсових робіт та організації самоосвітньої і

науково-методичної роботи у міжкурсовий період.

Мета, завдання та принципи курсового підвищення кваліфікації

Метою курсового підвищення кваліфікації є задоволення індивідуальних потреб педагогів у особистісному та професійному зростанні, а також забезпечення потреб держави в кваліфікованих професійно компетентних педагогічних кадрах, здатних компетентно і відповідально виконувати посадові функції, впроваджувати в навчальний процес новітні виробничі, педагогічні та інформаційно-комунікаційні технології, сприяти подальшому соціально-економічному розвитку суспільства.

Основними завданнями курсового підвищення кваліфікації є:- задоволення інтересів педагогічних працівників у постійному

підвищенні професійно-педагогічної компетентності відповідно до досягнень сучасної психолого-педагогічної науки та інноваційних виробничих технологій;

- приведення обсягів та змісту підвищення кваліфікації педагогів відповідно до діагностично визначених цілей у розвитку професійно-педагогічної компетентності, а також до поточного та перспективного соціально-економічного розвитку держави;

- застосування сучасних педагогічних технологій, що передбачає диференціацію, індивідуалізацію освітнього процесу, особистісний розвиток педагогів;

- запровадження різнорівневих форм курсового підвищення кваліфікації: денної (стаціонарної), очно-заочної, дистанційної, модульної та індивідуальної форм навчання;

33

- забезпечення єдності і наступності курсового та міжкурсового підвищення кваліфікації педагогів;

- створення умов для постійного підвищення освітнього і кваліфікаційного рівнів, оновлення професійних знань, збагачення духовного та інтелектуального потенціалу педагогічних працівників.

Основними принципами організації курсового підвищення кваліфікації є:

- принцип науковості, в основу якого покладено наукове обґрунтування положень, ідей, законів тощо;

- принцип гуманізації - створення необхідних і рівноправних умов для навчання слухачів курсів підвищення кваліфікації, розвитку їхньої компетентності, перехід до особистісно орієнтованої індивідуально-творчої організації процесу навчання під час курсової підготовки;

- принцип системності і доступності передбачає проектування змісту навчання як логічної системи знань та вмінь, доступності відбору і структурування матеріалу відповідно до профілю, рівня компетентності та підготовленості педагога;

- принцип фундаменталізації, який обґрунтовує виділення у змісті курсів загального, особливого і одиничного. Фундаментальне, загальне знання передбачає поглиблення теоретичного, загальнонаукового у формуванні професійно-педагогічної компетентності педагогів;

- принцип діагностичності - формування змісту освіти відповідно до визначеного рівня професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників та діагностичне проектування цілей на основі моделі професійної компетентності, прогнозування результатів досягнення відповідних цілей;

- принцип уніфікації - використання моделі навчального плану та застосування на його основі варіативних підходів залежно від стажу, досвіду, спеціалізації, що забезпечує в кінцевому результаті диференційований підхід до навчання;

- проблемно-комплексний принцип, який передбачає наступність усіх ланок системи післядипломної освіти, єдиний підхід методистів, викладачів кафедр до реалізації моделі професійної компетентності педагогічних працівників;

- принцип інтеграції освіти, розвиваючих та виховних завдань з усіх видів навчальних занять;

- принцип особистісно-діяльнісного підходу в організації курсового підвищення кваліфікації, розвиток професійно-педагогічної компетентності в активній діяльності, що моделює професійно-педагогічні ситуації, або у процесі практичного стажування;

- принцип професійної актуальності;- принцип міждисциплінарності, який забезпечує реалізацію усіх

вищезазначених принципів у руслі єдиних організаційно-педагогічних вимог до змісту і методів навчання слухачів, співробітництва викладачів при укладанні та реалізації базисних та функціональних навчальних програм.

34

Курсове підвищення кваліфікації слід розглядати як форму освіти педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти, виходячи з їх індивідуальних потреб у здобутті професійних знань, виробленні умінь і навичок, особистісному і професійному зростанні, підвищенні рівня професійної компетентності тощо.

Зміст курсового підвищення кваліфікаціїЗміст курсового підвищення кваліфікації визначається на основі

вимог суспільства до педагогічних працівників системи професійно-технічної освіти, до засобів, форм і методів професійної діяльності на основі освітньо-професійних програм відповідного напряму та включає широкий спектр фахової, соціальної, економічної, правової, організаторської підготовки фахівців. Навчання має забезпечувати поєднання фундаментальності науково-теоретичного матеріалу з практичною спрямованістю у вирішенні конкретних завдань розвитку навчального закладу.

В основу підвищення кваліфікації педагогів закладів профтехосвіти закладаються прогресивні технології, які стимулюють зацікавлене ставлення слухачів до теоретичних знань та передового досвіду, відбивають у формах і методах навчання цілісний і загальний зміст професійної діяльності, сприяють засвоєнню ефективних способів вирішення фахових проблем.

Зміст курсового підвищення кваліфікації формується за моделлю професійної компетентності педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти і будується на модульній основі, яка включає інваріантну і варіативну частини:

- соціогуманітарний модуль – інваріантна частина (модернізація професійно-технічної освіти в умовах ринкової економіки, нормативно-правова база з питань професійно-технічної освіти, охорона праці, виховна робота в закладах професійно-технічної освіти), варіативна частина (спецкурси та факультативи за вибором);

- професійний модуль – інваріантна частина (вікова та педагогічна психологія, загальна та професійна педагогіка, методика професійного навчання, інноваційні технології професійного навчання, професійна компетентність педагога професійного навчання, інформаційно-комунікаційні технології у навчально-виховному процесі професійно-технічного навчального закладу), варіативна частина (спецкурси та факультативи за вибором);

- діагностико-аналітичний модуль (вхідне, вихідне діагностування, заліки, конференція з захисту випускних курсових робіт, тематичні консультації).

Обґрунтування змісту і структури навчального процесу курсового підвищення кваліфікації педагогів професійно-технічних навчальних закладів як соціально-педагогічної системи має враховувати сукупність таких компонентів:

- цілі підвищення кваліфікації, що визначаються з урахуванням

35

діагностично заданої моделі професійної компетентності;- зміст підвищення кваліфікації, що формується з урахуванням

набутого рівня професійної компетентності педагога;- організаційні форми і методи навчання слухачів, що забезпечують

ефективність підвищення кваліфікації;- наступність у змісті освіти між науково-методичною та

самоосвітньою роботою педагога у навчальному закладі;- результати функціонування системи підвищення кваліфікації,

новий, більш вищий рівень професійної компетентності педагогічних працівників.

Джерелами формування змісту під час курсової підготовки є досягнення психолого-педагогічних, галузевих наук та індивідуальні потреби і інтереси педагогів.

Перелік напрямів, за якими здійснюється курсове підвищення кваліфікації, встановлюється згідно з переліком напрямів та спеціальностей, за якими проводиться підготовка фахівців у професійно-технічних навчальних закладах.

При формуванні змісту курсової підготовки варто виходити з того, що спрямованість на розвиток професійної компетентності педагога передбачає спеціальний вибір такого змісту, методів, форм, засобів, створення таких умов, за яких професійна компетентність педагога перебуватиме у постійному розвитку.

Зміст курсового підвищення кваліфікації регламентується державними стандартами, навчально-тематичними планами, програми та іншими нормативно-методичними документами органів державного управління освітою.

Навчально-тематичні плани та програми розробляються закладом, який здійснює курсове підвищення кваліфікації, з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України та побажань замовників і затверджуються в установленому порядку.

Організаційні форми і структуракурсового підвищення кваліфікації

Гнучкість, динамічність і варіативність курсового підвищення кваліфікації забезпечується завдяки функціонуванню різноманітних організаційних форм.

Курсове підвищення кваліфікації може здійснюватись в очній (стаціонарній), очно-заочній та індивідуальній (дистанційній) і модульній формах навчання, які можуть бути як груповими, так і індивідуальними.

Однією з форм курсового підвищення кваліфікації є самоосвіта, що спрямовується на розширення і поглиблення психолого-педагогічних знань, оволодіння новими уміннями педагогічної діяльності, підвищення загальнокультурного рівня та узагальнення досвіду практичної педагогічної діяльності шляхом цілеспрямованої самостійної роботи.

36

З метою опанування вітчизняних і світових досягнень в педагогіці, психології, методиці навчання, реалізації вмінь наукової діяльності можуть використовуватися такі форми підвищення науково-професійного рівня педагогічних працівників, як: навчання в магістратурі, аспірантурі та докторантурі.

Організація навчального процесу здійснюється з урахуванням вимог нормативної і навчально-методичної документації з курсового підвищення кваліфікації.

Структура післядипломної педагогічної освіти включає:- підвищення кваліфікації – система заходів з розширення

наукового і педагогічного світогляду педагогічних працівників, вдосконалення їхньої практичної діяльності, підвищення рівня педагогічної компетентності;

- психолого-педагогічну підготовку – одержання знань з основ професійної педагогіки, психології, організації та методики проведення навчальних занять для учнів і слухачів;

- стажування – набуття педагогічними працівниками професійно-технічних навчальних закладів досвіду в оволодінні, впровадженні та застосуванні новітніх педагогічних та виробничих технологій, сучасних матеріалів.

Підвищення кваліфікації поділяється на:- довгострокове, яке проводиться один раз на п’ять років;- короткострокове, яке проводиться безпосередньо на

тематичних, проблемних, навчальних семінарах, виїзних заняттях за цільовим професійним напрямом з поглиблення знань та навиків в окремих питаннях професійної діяльності, вивчення нової техніки, обладнання, матеріалів, інструментів, сучасних технологій;

- цільове (курсове), яке проводиться на підприємствах, в установах, організаціях як за цільовим професійним спрямуванням, так і із урахуванням конкретних потреб і запитів педагогів.

Психолого-педагогічна підготовка здійснюється для працівників підприємств, установ, організацій, які проводять підготовку робітничих кадрів на виробництві.

Стажування здійснюється за індивідуальним планом, який затверджується керівником навчального закладу, що направляє на стажування.

Стажування поділяється на:- підтвердження робітничого розряду (кваліфікації); - підвищення робітничого розряду (кваліфікації); - встановлення робітничого розряду (кваліфікації); - цільове з метою ознайомлення з новітніми навчальними,

інформаційно-комунікативними та виробничими технологіями.Відповідність освітніх послуг державним стандартам визначається

Міністерством освіти і науки України шляхом ліцензування.

37

Наукове, науково-методичне та інформаційне забезпечення курсового підвищення кваліфікації

Науково-методичне забезпечення курсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти спрямовується на:

- обґрунтування й проектування нових моделей та організаційно-педагогічних форм і змісту курсового підвищення кваліфікації;

- запровадження гнучкої та динамічної системи підвищення кваліфікації з опанування новітніх педагогічних і виробничих технологій та матеріалів із залученням навчальних та виробничих баз підприємств, установ, організацій;

- прогнозування розвитку системи курсового підвищення кваліфікації;

- залучення роботодавців у процес створення навчальної, навчально-методичної літератури з питань курсового підвищення кваліфікації;

- опанування й подальше впровадження педагогами закладів професійно-технічної освіти інноваційних технологій професійного навчання і виховання;

- розширення експериментальної роботи з проблем курсового підвищення кваліфікації та створення умов для впровадження результатів дослідження в практику роботи;

- оновлення навчально-тематичних планів і програм, методичних, дидактичних, інформаційних матеріалів, навчальних посібників та засобів навчання;

- здійснення моніторингу якості курсового підвищення кваліфікації, забезпечення її розвитку на основі відкритого доступу слухачів курсів підвищення кваліфікації до сучасних комп’ютерних мереж, баз даних для інформаційного обміну з проблем курсового підвищення кваліфікації з різними країнами.

Курсове підвищення кваліфікації повинно розглядатись як один із пріоритетних напрямів в системі післядипломної педагогічної освіти пов’язаним із перспективами економічного та соціального розвитку суспільства.

38

Проект6. ПОЛОЖЕННЯ

про підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів України

Затверджено рішенням науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області.Протокол №3 від 08.10.2009р.

1. Загальна частина1.1. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників - це

цілеспрямоване безперервне вдосконалювання їх педагогічної та фахової майстерності, професійних знань, умінь і навичок, є прямим службовим обов'язком педагогічних працівників, що здійснюється протягом всієї трудової діяльності, необхідною умовою ефективної роботи професійно-технічних навчальних закладів.

1.2. Система підвищення кваліфікації педагогічних працівників ПТНЗ України грунтується на положеннях Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти України, Концепції розвитку професійно-технічної (професійної) освіти в Україні, Указу президента України «Про додаткові заходи щодо вдосконалення професійно-технічної освіти в Україні»,законів України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про вищу освіту», «Про охорону праці», а також з урахуванням міжнародного досвіду, інформаційного, технологічного, науково-методичного забезпечення професійної діяльності педагогічних працівників.

1.3. Головними завданнями підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів є оновлення й поглиблення знань у професійній, науково-технологічній, психолого-педагогічній і соціально-гуманітарній сферах через ознайомлення із сучасними досягненнями науки, техніки й технологіями виробництва; освоєння прогресивних методів, засобів і технологій навчання і виховання, опанування сучасними методами викладання, інформаційно-комунікативними технологіями; розширення світогляду, підвищення професійної й загальної культури; вивчення вітчизняного й зарубіжного досвіду.

1.4. До педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів України відносяться: викладачі, майстри виробничого навчання, методисти, вихователі, бібліотекарі, керівники гуртків, педагоги з професійного навчання, інструктори виробничого навчання, керівники фізичного виховання, керівники професійно-технічних навчальних закладів, їх заступники та інші працівники, діяльність яких пов'язана з організацією і забезпеченням навчально-виховного процесу.

39

1.5. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників містить у собі наступні основні види (організаційні форми) навчання:

• підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної, методичної підготовок з професії, предмету шляхом індивідуального чи курсового навчання в закладах післядипломної освіти, що передбачає отримання слухачем посвідчення про підвищення кваліфікації державного зразка;

• стажування в умовах виробництва з метою підвищення (підтвердження) робітничої кваліфікації по завершенню якого видається свідоцтво державного зразка;

• набуття нових компетенцій за новітніми виробничими технологіями підтверджених сертифікатом.

1.5.1. Підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної, методичної підготовок з професії, предмету забезпечує розширення і поглиблення раніше здобутих професійних знань, умінь і навичок за фахом на рівні сучасних вимог, з психології, педагогіки, а також сучасних методів і форм навчання та виховання відповідно до стандартів освітньо-кваліфікаційних характеристик спеціалістів.

1.5.2. Стажування в умовах виробництва з метою підвищення (підтвердження) робітничої кваліфікації забезпечує набуття педагогічними працівниками знань, умінь і навичок для відповідного кваліфікаційного рівня з метою розширення можливостей їх професійної діяльності. Підвищення кваліфікації для одержання відповідного кваліфікаційного рівня здійснюється за освітніми програмами, розробленими відповідно до вимог державних стандартів ПТО і кваліфікаційних характеристик за професіями.

Дана організаційна форма передбачає теоретичне та практичне навчання за окремими напрямами педагогічної й професійної діяльності з одержанням відповідного кваліфікаційного рівня з робітничої професії.

1.5.3. Набуття нових компетенцій за новітніми виробничими технологіями - індивідуальна форма підвищення кваліфікації для освоєння нового виду професійної діяльності, що організовується для набуття практичних навичок з певного предмету і (або) професійних навичок з метою їх подальшого використання у навчально-виробничій і педагогічній діяльності.

Дана організаційна форма передбачає адаптацію набутих знань до вимог конкретного виду педагогічної або навчально-виробничої діяльності, конкретної посади, на основі новітніх досягнень науки, передових технологій виробництва.

1.5.4. Підвищення кваліфікації можливе і за рахунок розширення профілю професійно-педагогічної компетентності педагога відповідно до вимог ДСПТО та потреб навчального закладу у системі формальної і неформальної освіти шляхом опанування нових компетенцій та за умови проходження ними незалежної атестації організаціями, установами, що мають ліцензію на її здійснення.

1.6. Навчання за програмами підвищення кваліфікації педагогічних

40

працівників проводиться в міру потреби виробництва та умов діяльності навчального закладу, але не рідше одного разу у п'ять років.

1.7. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників державних професійно-технічних навчальних закладів та установ професійно-технічної освіти здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, фізичних та юридичних осіб.

1.8. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників ПТНЗ інших форм власності здійснюється за рахунок коштів підприємств, соціальних партнерів, юридичних та фізичних осіб.

1.9. Загальну організацію й контроль за підвищенням кваліфікації педагогічних працівників здійснюють:

на рівні центрального органу виконавчої влади:• Міністерство освіти і науки України та підпорядковані йому

установи та заклади післядипломної освіти;• Академія педагогічних наук України та підпорядковані їй

установи і заклади післядипломної освіти;

на регіональному рівні:• управління освіти і науки обласних, Київської та

Севастопольськоїміських державних адміністрацій;

• регіональні навально (науково)- методичні центри (кабінети);• професійно-технічні навчальні заклади;• навчально-практичні центри з впровадження новітніх

виробничих технологій.

2. Форми, навчальні плани і програми підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів

2.1. Підвищення кваліфікації здійснюється на засадах вільного вибору змісту, програм, форм навчання, організацій та установ, акредитованих в установленому порядку на здійснення підвищення кваліфікації.

2.2. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників проводиться за очною, очно-заочною, дистанційною (кореспондентською) формами шляхом курсового чи індивідуального навчання.

2.3. Навчальний план та програми курсового підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної та методичної підготовок розробляються відповідно до державних освітньо-кваліфікаційних характеристик спеціалістів, функціональних обов’язків педагогічних працівників, індивідуальних потреб педагогів та рівня їх професійно-педагогічної компетентності. Зміст курсового підвищення кваліфікації для викладачів професійно-теоретичної підготовки та майстрів виробничого навчання формується за галузевим та професійним спрямуванням на основі ДСПТО. Навчальні плани і програми мають інваріантну і варіативну складові та базуються на модульному підході :

- соціогуманітарний модуль – інваріантна частина (модернізація

41

професійно-технічної освіти в умовах ринкової економіки, нормативно-правова база з питань професійно-технічної освіти, охорона праці, виховна робота в закладах професійно-технічної освіти), варіативна частина (спецкурси та факультативи за вибором);- професійний модуль – інваріантна частина (вікова та педагогічна психологія, загальна та професійна педагогіка, методика професійного навчання, інноваційні технології професійного навчання, професійна компетентність педагога професійного навчання, інформаційно-комунікаційні технології у навчально-виховному процесі професійно-технічного навчального закладу), варіативна частина (спецкурси та факультативи за вибором);- діагностико-аналітичний модуль (вхідне, вихідне діагностування, заліки, конференція з захисту випускних курсових робіт, тематичні консультації).

Навчальні плани і програми з психолого-педагогічної та методичної підготовок розробляє та затверджує заклад (установа) післядипломної освіти, визначений Міністерством освіти і науки України.

2.4. Стажування в умовах виробництва з метою підвищення (підтвердження) робітничої кваліфікації проводиться за навчальними планами і програмами, розробленими на основі державних стандартів професійно-технічної освіти та кваліфікаційних характеристик професій з відривом або без відриву від роботи в навчальному закладі.

Метою стажування є практичне вивчення майстрами сучасної техніки і технології виробництва, наукової організації праці, виробничого досвіду, і на цій основі - забезпечення підвищення якості професійної підготовки робітничих кадрів, їх гнучкості і мобільності на ринку праці.

Стажування майстрів виробничого навчання проводиться, як правило, на промислових, сільськогосподарських підприємствах, будовах та інших підприємствах, установах різної форми власності, для яких ПТНЗ здійснюють підготовку робітничих кадрів.

Направлення майстрів виробничого навчання на стажування оформляється наказом по навчальному закладу, а прийом – відповідним наказом по підприємству (установі).

Керівники підприємств, будов, установ на основі угоди з навчальними закладами, визначають робочі місця для стажистів, призначають керівників стажування з числа досвідчених інженерно-технічних працівників чи висококваліфікованих робітників.

Програма стажування розробляється безпосередньо в навчальному закладі під керівництвом заступника директора з навчально-виробничої роботи та за участю старшого майстра училища, затверджується директором ПТНЗ і погоджується з відповідним підприємством.

Термін навчання педагогічних працівників для одержання відповідного кваліфікаційного рівня залежить від обсягу годин, визначених у ДСПТО для певного розряду (класу, категорії) з конкретної робітничої

42

професії та мети стажування (підвищення чи підтвердження робітничої кваліфікації).

Стажування майстрів виробничого навчання завершується атестацією, яку здійснює комісія у складі керівників підрозділів підприємства за умови одержання підприємством відповідної ліцензії або незалежна кваліфікаційна комісія,яка створюється з числа працедавців у базових ПТНЗ.

2.5. Набуття нових компетенцій за новітніми виробничими технологіями відбувається за навчальними планами і програмами, розробленими відповідно до вимог працедавців – замовників кадрів, оновлених кваліфікаційних характеристик та ДСПТО, а також розроблених стандартів, що ґрунтуються на компетенціях.

Навчальний план та програма для набуття нових компетенцій на основі новітніх виробничих технологій розробляється базовим ПТНЗ за участю працедавців.

2.6. У навчальних планах і програмах КПК 60% навчального часу має бути відведено на практичні заняття.

3. Організація підвищення кваліфікації педагогічних працівників3.1. Професійно-технічний навчальний заклад відповідно до

перспективного плану розвитку розробляє графік підвищення кваліфікації педагогічних працівників на перспективу і календарний рік та надає його регіональному навчально(науково)-методичному центру (кабінету) (далі- НМЦ ПТО).

3.2. Регіональний НМЦ ПТО узагальнює списки учасників курсів підвищення кваліфікації у розрізі професій та відповідно до посад педагогічних працівників і надсилає їх до Міністерства освіти і науки України, у заклади та установи, що мають функції післядипломної освіти та базові ПТНЗ, визначені Міністерством освіти і науки України.

3.3. Заклади і установи, що мають функції післядипломної освіти, на підставі отриманих заявок формують групи за професійним спрямуванням з метою підвищення психолого-педагогічної та методичної кваліфікації та графік курсового підвищення кваліфікації на календарний рік, які надсилаються в заклади ПТО.

3.4. Базові ПТНЗ на підставі отриманих заявок формують навчальні групи та графік курсового підвищення кваліфікації на календарний рік, які надсилаються в заклади ПТО.

3.5. За умови одночасного поєднання усіх форм КПК (психолого-педагогічна та методична підготовки, стажування в умовах виробництва з метою підвищення (підтвердження) робітничої кваліфікації, набуття нових компетенцій за новітніми виробничими технологіями) навчальні групи та графік КПК формується закладом (установою) післядипломної освіти спільно з базовим ПТНЗ. В такому разі навчання здійснюється на основі трьохсторонньої угоди, укладеної між ПТНЗ, базовим ПТНЗ, установою (закладом), що має функції післядипломної освіти.

43

3.6. Зарахування на навчання з психолого-педагогічної та методичної підготовок здійснює установа післядипломної освіти відповідним наказом. Опанування курсу психолого-педагогічної та методичної підготовок завершується здачею комплексного заліку та випускної роботи, успішний захист яких є підставою для видачі посвідчення державного зразка та рекомендацій атестаційним комісіям професійно-технічних навчальних закладів та обласним атестаційним комісіям щодо встановлення (підтвердження) педагогові відповідної кваліфікаційної категорії та присвоєння (підтвердження) педагогічних звань.

3.7. Зарахування на навчання з набуття нових компетенцій за новітніми виробничими технологіями здійснює базовий ПТНЗ відповідним наказом. Після завершення навчання за новими фаховими компетенціями слухачам видаються сертифікати.

3.8. У разі проходження незалежної кваліфікаційної атестації у базових ПТНЗ свідоцтво про підвищення (підтвердження) робітничої кваліфікації видається за умови успішного виконання кваліфікаційної пробної роботи та наявності довідки від працедавця про проходження стажування.

3.9. Облік навчального часу та відвідування слухачами навчальних занять на курсах підвищення кваліфікації ведеться в журналах обліку навчальних занять, які є обов’язковими документами звітності про курсове підвищення кваліфікації.

3.10. Департамент професійно-технічної освіти формує мережу навчально-практичних центрів з впровадження інноваційних технологій; визначає терміни підвищення кваліфікації педагогічними працівниками; обсяги слухачів у кожному центрі відповідно до термінів практичного навчання (стажування). Зведена інформація про обсяги підготовки слухачів курсів підвищення кваліфікації, затверджена Міністерством освіти і науки України, направляється в заклади (установи), що мають функції післядипломної освіти, для визначення кількості груп підвищення кваліфікації та стажування за категоріями педагогічних працівників і відповідним профілем.

3.11. Навчально-практичні центри з впровадження інноваційних технологій відповідно до затверджених навчальних планів розробляють кошторис витрат для проходження стажування, при потребі укладають угоди про співпрацю з роботодавцями для забезпечення виробничого навчання та практики слухачів.

3.12. Професійно-технічний навчальний заклад після закінчення навчального року видає наказ про виконання плану підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

3.13. Безпосередній контроль у навчальному закладі за організацією підвищення кваліфікації педагогічних працівників здійснює заступник директора з навчально-виробничої роботи.

44

4. Права та обов'язки педагогічних працівників на період навчання за програмами підвищення кваліфікації

4.1. Право педагогічного працівника на підвищення кваліфікації визначено законодавством України, постановами Уряду України, нормативними документами Міністерства освіти і науки України. Професійно-технічними навчальними закладами забезпечується обов'язкове підвищення кваліфікації педагогічних працівників не рідше одного разу в 5 років.

4.2. Основним документом, що регламентує права та обов'язки педагогічного працівника та адміністрації професійно-технічного навчального закладу, у тому числі в частині підвищення кваліфікації, є трудовий договір.

4.3. Форма, обсяг і терміни підвищення кваліфікації зазначаються у плані підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічного навчального закладу на відповідний навчальний рік. На період підвищення кваліфікації усі права педагогічних працівників зберігаються в повному обсязі. У період підвищення кваліфікації з відривом від роботи педагог одержує встановлені трудовим договором оклад і законодавчовстановлені доплати, якщо інше не передбачено умовами підвищеннякваліфікації.

4.4. Педагогічному працівнику, відрядженому в інше місто для підвищення кваліфікації, виплачуються добові по діючим в Україні нормам,оплачується проїзд і витрати на проживання в гуртожитку або готелі приймаючої сторони, якщо інше не передбачено умовами підвищення кваліфікації.

45

7. ПОЛОЖЕННЯпро організацію курсового підвищення кваліфікації у системі

післядипломної освіти педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти при Науково-методичному центрі професійно-технічної

освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області

Затверджено рішенням науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області.Протокол №2 від 14.09.2005р.

Основними передумовами розробки Положення про курсове підвищення кваліфікації педагогічних працівників системи профтехосвіти є сучасні процеси становлення демократичної, правової, соціальної держави, розвиток засад громадянського суспільства, інтеграція України в Європейське співтовариство, проведення освітньої реформи, зокрема реформування системи курсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів ПТО, спрямованої на її вдосконалення.

Сучасний розвиток суспільства вимагає подальшого вдосконалення системи підвищення кваліфікації, психолого-педагогічної підготовки та стажування педагогічних працівників.

Курсове підвищення кваліфікації є одним із структурних складових післядипломної освіти і покликано:

- забезпечувати єдність і наступність системи освіти шляхом поглиблення професійних знань, умінь за спеціальністю, здобуття більш високої кваліфікації або одержання нового фаху на основі раніше одержаного рівня освітньої та професійної підготовки та досвіду практичної роботи;

- задовольняти інтереси педагогічних працівників у постійному підвищенні професійного рівня відповідно до кон’юнктури ринку праці, виступати засобом соціального захисту, забезпечувати потреби суспільства і держави у висококваліфікованих, конкурентоспроможних фахівцях;

- створювати умови для постійного підвищення освітнього і кваліфікаційного рівнів, оновлення професійних знань, збагачення духовного та інтелектуального потенціалу педагогічних працівників.

Положення визначає єдиний порядок організації навчання, планування та управління курсовим підвищенням кваліфікації педагогічних працівників закладів ПТО.

Загальні положення1. Курсове підвищення кваліфікації є складовою частиною

національної системи освіти, яка функціонує відповідно до Конституції

46

України, Законів України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», Концепції професійно-технічної освіти та цього Положення.

2. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників – це цілеспрямоване безперервне вдосконалення їх педагогічної та фахової майстерності, професійних знань, умінь і навичок, є прямим службовим обов’язком педагогічних працівників, що здійснюється протягом усієї трудової діяльності, необхідною умовою ефективної роботи професійно-технічних навчальних закладів.

3. Головними завданнями підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти є оновлення і поглиблення знань у професійній, науково-технологічній, психолого-педагогічній і соціально-гуманітарній сферах через ознайомлення із сучасними досягненнями науки, техніки й технологіями виробництва; освоєння прогресивних методів, засобів і технологій навчання, опанування сучасних методів викладання, інформаційно-комунікативних технологій; розширення світогляду, підвищення професійної і загальної культури; вивчення вітчизняного і зарубіжного досвіду.

4. Зміст курсового підвищення кваліфікації визначається програмами підготовки фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня, сучасними вимогами до засобів, форм і методів професійної діяльності.

5. Навчання за програмами підвищення кваліфікації проводиться не рідше одного разу на п’ять років і є обов’язковим для всіх педагогічних працівників та керівників закладів ПТО, а його проходження є необхідною умовою їх атестації, підвищення кваліфікаційного рівня, присвоєння педагогічних звань тощо.

За підвищення кваліфікації педагогічних працівників несе персональну відповідальність керівник відповідного закладу ПТО, установи, організації, підприємства тощо, що здійснюють підготовку робітничих кадрів. Для своєчасного проходження підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічними навчальними закладами розробляються відповідні річні плани.

6. Курсове підвищення кваліфікації містить у собі наступні основні види (організаційні форми) навчання:

- підвищення кваліфікації – система заходів з розширення наукового і педагогічного світогляду педагогічних працівників, вдосконалення їхньої практичної діяльності, підвищення рівня педагогічної компетентності;

- психолого-педагогічну підготовку – одержання знань з основ професійної педагогіки, психології, організації та методики проведення навчальних занять для учнів і слухачів;

- стажування – набуття педагогічними працівниками професійно-технічних навчальних закладів досвіду в оволодінні, впровадженні та застосуванні новітніх педагогічних та виробничих технологій, сучасних матеріалів, інструментів, обладнання,техніки.

47

7. Структурними підрозділами Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області (НМЦ ПТО ПК), що здійснюють наукову, методичну та навчальну роботу є кафедра методики професійного навчання та методичні відділи.

Головним видом діяльності кафедри є навчальна робота на курсах підвищення кваліфікації та наукові дослідження, на результатах яких, як правило, базується навчальна діяльність, спрямована на забезпечення безперервної освіти педагогічних працівників закладів ПТО.

Методичні відділи здійснюють науково-методичне та навчально-практичне забезпечення розвитку, підтримки та поширення сучасних освітніх та виробничих технологій в закладах ПТО.

8. Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області є закладом післядипломної освіти, який проводить підвищення кваліфікації спеціалістів і магістрів, відповідає статусу вищого навчального закладу та прирівнюється до вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівня акредитації.

9. Положення про організацію курсового підвищення кваліфікації у системі післядипломної освіти педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти при Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області поширюється на викладачів, педагогів професійного навчання, майстрів виробничого навчання, старших майстрів, інструкторів виробничого навчання, вихователів, бібліотекарів, методистів, керівників професійно-технічних навчальних закладів, їх заступників та інших працівників, діяльність яких пов’язана з організацією і забезпеченням навчально-виховного процесу.

Організація навчального процесу, облік і контроль курсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників

1. Основними документами, що регламентують зміст і організацію навчального процесу курсового підвищення кваліфікації є нормативні та методичні документи Міністерства освіти і науки України, навчально-тематичні плани та програми.

2. Навчально-тематичні плани та програми розробляються НМЦ ПТО ПК з урахуванням рекомендацій Міністерства освіти і науки України та побажань замовників. Навчальні плани і програми підвищення кваліфікації затверджуються директором НМЦ ПТО ПК.

3. Зміст курсового підвищення кваліфікації реалізується за такими напрямами:

- загальноосвітнім (філософія, культурологія, українознавство, етика, екологія, право, економіка тощо);

- психолого-педагогічним (загальна, вікова, педагогічна, практична,

48

соціальна психологія, психологія управління тощо, загальна, професійна педагогіка, дидактика тощо);

- науково-теоретичним (актуальні проблеми розвитку науки, культури, освіти та виробництва);

- методичним (за фахом та посадовими категоріями).4. Зміст курсового підвищення кваліфікації формується за моделлю

професійної компетентності педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти і будується на модульній основі, яка включає інваріантну і варіативну частини:

- соціогуманітарний модуль – інваріантна частина (модернізація професійно-технічної освіти в умовах ринкової економіки, нормативно-правова база з питань професійно-технічної освіти, охорона праці, виховна робота в закладах професійно-технічної освіти), варіативна частина (спецкурси та факультативи за вибором);

- професійний модуль – інваріантна частина (вікова та педагогічна психологія, загальна та професійна педагогіка, методика професійного навчання, інноваційні технології професійного навчання, професійна компетентність педагога професійного навчання, інформаційно-комунікаційні технології у навчально-виховному процесі професійно-технічного навчального закладу), варіативна частина (спецкурси та факультативи за вибором);

- діагностико-аналітичний модуль (вхідне, вихідне діагностування, заліки, конференція з захисту випускних курсових робіт, тематичні консультації).

5. У навчальному процесі використовуються такі основні види навчальних занять: лекції, практичні, семінарські, виїзні заняття, ділові, організаційно-діяльнісні, імітаційні ігри, тренінги, аналіз конкретних виробничих ситуацій, а також педагогічна практика на базі опорних ПТНЗ, які визначаються і затверджуються відповідним наказом управління освіти обласної державної адміністрації.

При проведенні практичних і семінарських занять навчальна група може ділитись на підгрупи за професійними напрямами.

З метою визначення рівня професійної компетентності слухачів на першому занятті здійснюється вхідне діагностування.

Для всіх видів аудиторних занять встановлюється академічна година тривалістю 45 хвилин.

6. Навчальні групи з підвищення кваліфікації та психолого-педагогічної підготовки комплектуються в кількості не менше 15 осіб з урахуванням професійного напряму.

7. Облік усіх видів занять ведеться в журналах обліку успішності та відвідування занять на курсах підвищення кваліфікації.

49

8. Курсове підвищення кваліфікації проводиться за очною (стаціонарною), заочною, індивідуальною (дистанційною), модульною формами шляхом групового чи індивідуального навчання.

Очне (стаціонарне) навчання є основною формою підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів профтехосвіти. Під час очної (стаціонарної) форми підвищення кваліфікації застосовується:

- курсове підвищення кваліфікації І рівня, що запроваджується для новопризначених педагогічних працівників, які мають стаж педагогічної роботи до 5 років;

- курсове підвищення кваліфікації ІІ та ІІІ рівнів, яке запроваджується для педагогічних працівників, що мають стаж педагогічної роботи більше 5 та 10 років відповідно.

Заочне навчання є формою підвищення кваліфікації, що здійснюється згідно з Положенням про заочну форму підвищення кваліфікації і спрямоване на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які мають не менше 15 років стажу педагогічної роботи, достатньо високий рівень професійної компетентності, творчі, самостійні.

Модульне навчання є формою підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які мають стаж педагогічної роботи не менше 15 років і пройшли курсове підвищення кваліфікації І та ІІ рівнів і не мають великих утруднень у роботі. Навчальні плани складаються у формі модулів, які поділені на обов’язкові модулі та модулі за вибором, що дозволяє урізноманітнити зміст курсового підвищення кваліфікації та задовольнити якомога більше інтересів педагогів. Модульні програми розробляються відповідно до типових програмам курсового підвищення кваліфікації, затверджених Міністерством освіти і науки України.

Індивідуальне (дистанційне) навчання є однією із форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, яка здійснюється без відриву від навчально-виховного процесу в професійно-технічному навчальному закладі згідно з Положенням про індивідуальну (дистанційну) форму підвищення кваліфікації, і спрямоване на підвищення науково-теоретичного, практично-діяльнісного, загальнокультурного рівнів педагогів. Індивідуальне (дистанційне) підвищення кваліфікації може здійснюватись як у складі групи слухачів, так і в індивідуальному порядку. Зміст навчання визначається на основі діагностичного дослідження рівня професійної компетентності і має відповідати освітньо-професійній програмі педагога професійного навчання.

9. Однією з форм курсового підвищення кваліфікації є самоосвіта, що спрямовується на розширення і поглиблення знань, оволодіння новими уміннями професійної діяльності, підвищення загальнокультурного рівня та узагальнення досвіду шляхом цілеспрямованої самостійної роботи.

З метою опанування вітчизняних і світових досягнень в педагогіці, психології, методиці навчання, реалізації вмінь наукової діяльності можуть використовуватися такі форми підвищення науково-професійного рівня

50

педагогічних працівників, як: навчання в магістратурі, аспірантурі та докторантурі.

10. Терміни навчання в НМЦ ПТО ПК встановлюється за погодженням із замовником залежно від форм навчання, а також порядку і періодичності атестації педагогічних працівників.

За термінами навчання підвищення кваліфікації поділяється на:- довгострокове (від 72 до 144 годин), яке проводиться

один раз на п’ять років;- короткострокове (до 72 годин), яке проводиться

безпосередньо на тематичних, проблемних, навчальних семінарах, виїзних заняттях за цільовим професійним напрямом з поглиблення знань та навиків в окремих питаннях професійної діяльності, вивчення нової техніки, обладнання, матеріалів, інструментів, сучасних технологій;

- цільове (курсове) (тривалість визначається окремими навчальними планами), яке проводиться на підприємствах, в установах, організаціях як за цільовим професійним спрямуванням, так і з урахуванням конкретних потреб та запитів педагогів.

Для працівників підприємств, установ, організацій, які здійснюють підготовку робітничих кадрів, проводиться психолого-педагогічна підготовка (від 36 до 72 годин).

Стажування (від 1 до 3 місяців) здійснюється за індивідуальним планом, який затверджується керівником навчального закладу, що направляє на стажування.

Стажування поділяється на:- підтвердження робітничого розряду (кваліфікації) з терміном

навчання 1 місяць;- підвищення робітничого розряду (кваліфікації) з терміном

навчання 2 місяці;- встановлення робітничого розряду (кваліфікації) з

терміном навчання 3 місяці;- цільове, яке спрямоване на ознайомлення з новітніми

навчальними та виробничими технологіями для удосконалення професійної майстерності педагогів.

10. Стажування педагогічних працівників організовується на договірних засадах з підприємствами, установами, організаціями усіх видів і форм власності, науковими організаціями, які мають ліцензію на організацію такої діяльності, а також сучасну техніку, високий рівень організації праці, застосовують прогресивні технології або мають новітні науково-практичні розробки, а також з провідними освітніми установами.

11. Направлення педагогічного працівника на стажування оформляється відповідним наказом професійно-технічного навчального закладу.

12. Керівник установи, навчального закладу, підприємства, де педагогічні працівники проходять стажування, призначає консультантів із

51

числа провідних співробітників установи та кваліфікованих фахівців виробничого навчання й оформляє стажування педагогічних працівників наказом.

13. Педагогічний працівник під час стажування вивчає нову техніку, технологію виробництва галузі, процеси господарювання, організацію, економіку виробництва; обслуговування нових (високопродуктивних) машин, агрегатів, автоматичних ліній тощо.

14. Викладачі спеціальних дисциплін під час стажування опановують досвід навчально-виховної роботи, передовий педагогічний досвід, знайомляться із сучасними технологіями виробництва і методами навчальної роботи.

15. Проміжний та підсумковий контроль результатів навчального процесу здійснюється у формах, передбачених навчальними планами (заліки, захист індивідуальних творчих курсових робіт тощо).

16. Після успішного закінчення повного курсу навчання за відповідними навчальними планами і програмами слухачі отримують такі документи:

- після підвищення кваліфікації, психолого-педагогічної підготовки загальним обсягом не менше 72 годин – посвідчення про підвищення кваліфікації встановленого зразка;

- після стажування працівник подає до навчального закладу, що направляв на стажування, звіт, затверджений за місцем проходження стажування, посвідчення про присвоєння (підтвердження, підвищення, встановлення) робітничого розряду (кваліфікації) та копію протоколу засідання кваліфікаційної комісії;

- після короткострокового чи цільового (курсового) підвищення кваліфікації – довідку, що затверджується за місцем навчання.

Учасники навчального процесу курсового підвищення кваліфікації, їх права та обов’язки.

1.Учасниками (суб’єктами) навчального процесу курсового підвищення кваліфікації є слухачі:

- керівні, педагогічні, інженерно-педагогічні працівники;- стажисти (педагогічні працівники ПТНЗ); - працівники підприємств, установ, кооперативних, комерційних,

громадських та інших організацій, які здійснюють підготовку робітничих кадрів і беруть участь у навчальному процесі ПТНЗ.

2. Навчальний процес курсового підвищення кваліфікації забезпечується штатними педагогічними, науково-педагогічними та інженерно-педагогічними працівниками із залученням провідних науковців, висококваліфікованих спеціалістів, керівників.

3. Прийом слухачів, стажистів на навчання здійснюється на договірних засадах за направленнями навчальних закладів, підприємств, установ, організацій тощо, а також за угодами з приватними особами.

52

У договорах визначаються взаємні зобов’язання сторін щодо організації навчального процесу, умов навчання тощо.

Слухачі зараховуються на навчання наказом директора НМЦ ПТО ПК.

4. Право педагогічного працівника на підвищення кваліфікації визначено законодавством України, постановами Уряду України, нормативними документами Міністерства освіти і науки України. Професійно-технічними навчальними закладами забезпечується обов’язкове підвищення кваліфікації педагогічних працівників не рідше одного разу на 5 років.

5. Права та обов’язки слухачів курсового підвищення кваліфікації визначаються чинним законодавством України, Статутом та правилами внутрішнього розпорядку НМЦ ПТО ПК.

6. Слухачі курсового підвищення кваліфікації мають право:- користуватися на кафедрі та в інших структурних підрозділах

НМЦ ПТО ПК нормативною, інструктивною, навчальною та методичною документацією з питань професійно-технічної освіти, а також бібліотекою, інформаційним фондом, послугами інших підрозділів в порядку, визначеному Статутом установи;

- оскаржити накази та розпорядження керівництва НМЦ ПТО ПК в порядку, встановленому чинним законодавством України.

7. За слухачами системи курсового підвищення кваліфікації зберігається середній заробіток за основним місцем роботи на період їхнього навчання з відривом від роботи. Відшкодування витрат на відрядження слухачів з іншої місцевості проводиться за основним місцем роботи відповідно до чинного законодавства.

53

8. ПОЛОЖЕННЯпро організацію заочної форми підвищення кваліфікації

у системі післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів області при Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти та підвищення

кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області

Затверджено рішенням науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області.Протокол №2 від 14.09.2005р.

1. Загальні положення1.1. Заочна форма підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних

працівників організується як одна з форм розвитку компетентності педагогів закладів професійно-технічної освіти і спрямовується на підвищення науково-теоретичного, практично-діяльнісного, загальнокультурного рівнів інженерно-педагогічних працівників без відриву від навчально-виховного та навчально-виробничого процесів .

1.2. Право на заочне навчання мають інженерно-педагогічні працівники з освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста або магістра, педагогічним стажем не менше І5 років, та які відповідають достатньо-високому рівню професійної компетентності, творчі, самостійні.

1.3. У виняткових випадках (з причин хвороби, необхідності догляду за малолітніми дітьми, пристарілими батьками, потреби навчально- виробничого процесу ПТНЗ тощо) може надаватися дозвіл на заочну форму курсової підготовки й інженерно-педагогічним працівникам з меншим стажем педагогічної роботи.

1.4. Кожна подібна ситуація розглядається керівництвом училища, яке при необхідності виступає з клопотанням перед директором НМЦ ПТО ПК про зарахування педагога на заочну форму навчання.

1.5. Зарахування слухачів на проходження курсового підвищення кваліфікації за заочною формою навчання здійснюється за погодженням з адміністрацією професійно-технічного навчального закладу.

1.6. Зміст післядипломної заочної освіти визначається на основі діагностичного дослідження рівня професійної компетентності педагога і має відповідати його індивідуальній програмі розвитку професійної компетентності педагога та освітньо-кваліфікаційним вимогам до педагога професійного навчання.

54

ІІ. Організація навчального процесу на курсах підвищення кваліфікації за заочною формою навчання2.1. Навчальний процес курсової підготовки за заочною формою

навчання організовується відповідно до даного Положення і складається з настановчої й підсумкової (залікової) сесії та самостійної роботи слухачів у міжсесійний період.

2.2. Тривалість навчання на курсах підвищення кваліфікації за заочною формою планується до 6 місяців.

2.3. Загальна кількість годин заочної курсової підготовки визначається навчально-тематичним планом і становить 144 години, які включають:

- настановчу сесію (36 годин);- самостійну роботу слухачів (96 годин);- підсумкову (залікову) сесію (12 годин),2.4. Основними формами роботи слухачів на заочних курсах

підвищення кваліфікації є: навчальні заняття, самостійне виконання індивідуальних завдань, контрольне вимірювання рівня професійної компетентності (іспити, тестування, заліки, підсумкові конференції тощо).

2.5. Форми навчання під час настановчої сесії (лекції, практичні заняття, індивідуальні та групові тематичні консультації, діагностування тощо) знаходять відображення в навчально-тематичному плані, який є основним нормативним документом курсів підвищення кваліфікації.

2.6. При розробці навчально-тематичних планів для заочної форми курсової підготовки джерелами формування змісту навчання педагогів стають досягнення психолого-педагогічних, галузевих наук, індивідуальних потреб педагогів, а також завдання професійно-технічних навчальних закладів на даному етапі їх розвитку та на перспективу, вимоги професійно-кваліфікаційної структури викладача, майстра в/н, вихователя тощо, плани їх професійного вдосконалення та результати діагностичного вивчення діяльності педагога в ПТНЗ.

2.7. Навчально-тематичний план містить перелік тем (за розділами), які мають бути засвоєні слухачами, визначає послідовність вивчення матеріалу, форми проведення навчальних занять, їх обсяг, методи та засоби поточного й підсумкового контролю.

2.8. На основі навчально-тематичного плану складається розклад навчальних занять під час настановчої й підсумкової сесій та графік консультацій і співбесід зі слухачами в міжсесійний період, визначаються терміни здачі слухачами звітної документації тощо.

2.9. Навчання в міжсесійний період здійснюється за індивідуальним планом, складеним педагогом-консультантом на основі проведеного діагностування і погодженим зі слухачем. План затверджується директором НМЦ ПТО ПК, один екземпляр його видається на руки слухачеві, другий - залишається у консультанта. (Додаток 1, 2)

2.10. Індивідуальний план роботи слухача включає:

55

- питання для самостійного опрацювання;- рекомендовану літературу з визначених проблем;- адресу отримання консультативної допомоги (НМЦ ПТО ПК,

профтехучилище, адреси передового педагогічного досвіду, друковані матеріали тощо);

- форму звітності й терміни її виконання; - завдання слухачеві на післякурсовий період.2.11. Самостійна робота слухача передбачає такі види діяльності:- вивчення та аналіз рекомендованої літератури;- виконання спеціальних завдань, у тому числі й науково-

дослідницького та експериментального характеру;- виконання творчої роботи.2.12. Творча робота може виконуватись у вигляді:- реферату, виступу, доповіді, статті;- курсової роботи;- підручника, посібника;- комплекту дидактичного роздаткового матеріалу у тому числі

інструкційно-технологічної документації;- комплекту документації з комплексно-методичного

забезпечення навчального предмета, професії;- зразка комп'ютерного програмного забезпечення вивчення

предметів, дисциплін, окремих їх тем;- планів-конспектів уроків, сценаріїв виховних заходів;- наочності до викладання предмета, професії.2.1З. Творча робота рецензується викладачем у триденний термін з

часу її надходження до НМЦ ПТО ПК і зараховується за результатами співбесіди. Кожна творча робота підлягає захисту.

2.14. З метою досягнення ефективності навчання на курсах підвищення кваліфікації слухачам надається можливість користуватися навчальними

приміщеннями НМЦ ПТО ПК, бібліотекою, навчальною та навчально-методичною літературою, обладнанням, устаткуванням та іншими засобами навчання на умовах, визначених правилами внутрішнього розпорядку установи.

2.15. Слухачам, які виконали всі вимоги навчально-тематичного плану, захистили творчу роботу, видається посвідчення встановленого зразка.

56

9. ПОЛОЖЕННЯпро організацію індивідуальної (дистанційної) форми підвищення

кваліфікації у системі післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів області при

Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників

у Хмельницькій області

Затверджено рішенням науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області.Протокол №2 від 14.09.2005р.

І. Загальні положення1.1. Індивідуальна форма підвищення кваліфікації інженерно-

педагогічних працівників організується при НМЦ ПТО ПК як одна із форм розвитку компетентності керівників та педагогів закладів професійно-технічної освіти, яка здійснюється без відриву від навчально-виховного процесу в ПТНЗ і спрямована на підвищення науково-теоретичного, практично-діяльнісного, загальнокультурного рівнів інженерно-педагогічних працівників.

1.2. МЕТА індивідуального навчання - створення оптимальних умов для удосконалення професійно-педагогічної майстерності педагога відповідно до рівня його професійної компетентності, особистісних потреб, індивідуальних здібностей, можливостей, розвитку творчості і активності.

1.3 ПРАВО на індивідуальне навчання мають інженерно-педагогічні працівники з освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, спеціаліста або магістра, які відповідають достатньому рівню професійної компетентності, творчі, самостійні.

Переваги при зарахуванні на навчання мають педагоги, які займаються науково-дослідною і експериментальною роботою.

1.4. Курсове підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників за індивідуальним планом може здійснюватись як в складі групи слухачів, так і в індивідуальному порядку.

1.5. Зарахування слухачів на проходження курсового підвищення кваліфікації за індивідуальною формою здійснюється за погодженням з адміністрацією професійно-технічного навчального закладу.

1.6. Слухачі, які навчаються за індивідуальною формою, мають право на користування навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною базою НМЦ ПТО ПК, а також опорних професійно-технічних навчальних закладів області.

1.7. Слухачі, які навчаються за індивідуальною формою зобов'язані оволодівати знаннями, практичними навичками відповідно до

57

індивідуального навчального плану.1.8. Зміст навчання за індивідуальною формою визначається на

основі діагностичного дослідження рівня професійної компетентності і має відповідати освітньо-кваліфікаційній характеристиці педагога професійного навчання та вимогам його професійної діяльності.

II. Організація індивідуального навчання2.1. Навчальний процес курсової підготовки за індивідуальною

формою навчання організується відповідно до даного Положення на основі розробленого індивідуального навчального плану.

2.2. Тривалість навчання на курсах підвищення кваліфікації за індивідуальною формою від 1 до 3 місяців і залежить від продуктивності навчання слухачів курсів та завершується здачею заліків, творчих робіт тощо. Якщо слухач зарахований у склад групи, то навчання закінчується в термін, визначений навчальним планом для групи. 2.3. Загальна кількість годин курсової підготовки, яку має відпрацювати слухач в індивідуальному порядку визначається навчально-тематичним планом і становить не менше 144 години, до яких входять:

- вхідне діагностування та видача індивідуального завдання - 1 год.- консультації - 6 год.- рецензування - 2 год.- вихідне анкетування, захист курсової роботи - 1 год.

2.4. Загальна кількість годин індивідуальної курсової підготовки , яку має відпрацювати слухач в складі навчальної групи, не може бути менше від кількості годин, яка передбачена навчальним планом групи.

Педагогічне навантаження за керівництво, консультування, рецензування та проведення захисту випускних робіт становить до 10 год. на 1 слухача, в тому числі: по 0,33 год. голові та кожному членові комісії, до 5 год. на консультування, до 2 год. рецензенту, до 2 год. керівнику.

2.5. Основними формами роботи слухача на курсах підвищення кваліфікації за індивідуальною формою є: самостійне опрацювання психолого-педагогічної літератури, виїзди в опорні училища області (відповідно індивідуального плану), консультування працівниками НМЦ ПТО ПК, написання і захист курсової роботи, вихідне тестування.

2.6. Наказом НМЦ ПТО ПК за кожним слухачем закріплюється керівник, який проводить його вхідне діагностування і на основі нього складає план індивідуальної самостійної роботи, визначає консультантів з певних напрямків роботи (додаток )

2.7. Індивідуальний план кожного слухача затверджується директором (заступником директора ) Центру.

2.8. На підставі індивідуального плану консультантом розробляється програма з виявлених проблем, в якій визначається зміст і обсяг матеріалу, що підлягає опрацюванню, також графік проведення консультацій. Один екземпляр індивідуального плану і програми видається на руки слухачеві,

58

другий залишається у керівника (консультанта). 2.9. При розробці індивідуальних планів і програм джерелами

формування змісту навчання педагогів стають досягнення психолого-педагогічних, галузевих наук, індивідуальних потреб педагогів, а також завдання професійно-кваліфікаційної структури інженерно-педагогічного працівника, плану його професійного вдосконалення та результати діагностичного вивчення діяльності педагога в профтехучилищі.

2. 10. Індивідуальний план роботи слухача включає:- питання для самостійного опрацювання;- рекомендовану літературу з визначених проблем;- адресу отримання консультативної допомоги в НМЦ ПТО ПК,

закладах профтехосвіти, ВНЗ тощо;- адреси передового педагогічного досвіду, друковані матеріали і т.

ін.;- форму звітності і терміни її виконання;- завдання слухачеві на післякурсовий період.

2.11. Самостійна робота слухача передбачає такі види діяльності:- вивчення та аналіз рекомендованої літератури;- виконання спеціальних завдань, у тому числі й науково-

дослідницького та експериментального характеру;- виконання курсової роботи.2.12 . Курсова робота може виконуватись у вигляді:- реферату, виступу, доповіді, статті;- підручника, посібника;- комплекту дидактичного роздаткового матеріалу, у тому числі

інструкційно-технологічної документації;- комплекту документації з комплексно-методичного забезпечення

навчального предмета, професії;- зразка комп'ютерного програмного забезпечення вивчення

предметів, дисциплін, окремих тем;- планів-конспектів уроків, сценаріїв виховних заходів;- наочності до викладання предмета, професії.2.13. Слухачам, які виконали всі вимоги навчально-тематичного

плану, захистили курсову роботу, успішно здали тести, видається посвідчення встановленого зразка.

59

Додаток .

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖУЮДиректор ПТНЗ _________

Директор НМЦ ПТО ПК _________ Л.І.Шевчук

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАНроботи слухача курсів підвищення кваліфікації

при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області (викладача, майстра в/н) ПТНЗ __________________________________________________________на період з _______________________ по _________________ 20_____ р.

ТЕМА випускної роботи:___________________________________________________________________

____________________________________________________________

№з/п Проблема К-ть год. на

опрацюванняКонсуль-

тант

Загальний висновок

консультанта про

виконання роботи

Підпискерів-ника

Керівник:

60

ПРОГРАМАопрацювання в індивідуальному порядку виявлених проблем

слухачем курсів підвищення кваліфікації при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

(викладача, майстра в/н) _________________________________________ПТНЗ _______________________________________________________на період з ____________________ по __________________ 20_____ р

№ з/п Проблема

Зміст матеріалу, який необхідно опрацювати

К-ть год. на опрацювання

Форма звітності про опрацювання проблеми

Література

Консультант:

61

11. ПОЛОЖЕННЯпро кореспондентсько-очну форму підвищення кваліфікації

майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів

Затверджено рішенням науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області.Протокол №4 від 16.12.2009р.

1. Загальні положення1.1. Система підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання

закладів професійно-технічної освіти за кореспондентсько-очною формою ґрунтується на положеннях Конституції України, Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, Законах України «Про освіту», «Про професійно-технічну освіту», «Про наукову, науково-технічну діяльність», «Про вищу освіту», Положенні про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту), державних стандартів освіти, нормативно-правових актів чинного законодавства України з питань освіти і науки, а також враховує міжнародний досвід управлінського, інформаційно-технологічного та педагогічного забезпечення професійної діяльності педагогічних працівників системи професійно-технічної освіти.

1.2. Метою кореспондентсько-очного курсового підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів є навчання педагогів на основі модульного підходу відповідно до індивідуальних потреб слухачів, цільових, програмних завдань навчального закладу та вимог роботодавців, впровадження в навчальний процес новітніх виробничих, педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, а також забезпечення потреб держави в кваліфікованих професійно компетентних кадрах, здатних якісно і відповідально виконувати посадові функції.

1.3. Завданнями підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання за кореспондентсько-очною формою є:

- поєднання різних форм курсового підвищення професійно-педагогічної компетентності педагогів у цілісну систему;

- задоволення потреб майстрів виробничого навчання у підвищенні професійно-педагогічної компетентності з психолого-педагогічної, методичної і фахової підготовок та набуття нових компетенцій зі сучасних виробничих технологій відповідно до державних стандартів ПТО;

- особистісно-орієнтований зміст курсового підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання на основі діагностування рівня професійно-педагогічної компетентності педагогів, програмних цілей

62

навчального закладу та сучасних педагогічних та виробничих технологій;

- створення умов в освітньому середовищі для впровадження неформальної системи курсового підвищення кваліфікації шляхом використання індивідуальних планів навчання, які ґрунтуються на результатах діагностичного вивчення рівня професійно-педагогічної компетентності педагога, збільшення питомої ваги самостійної роботи слухача КПК з психолого-педагогічної, методичної, виробничої складових, забезпечення якісного науково-методичного супроводу навчання за індивідуальним планом, впровадження поточного консультування, контролю за результатами процесу навчання та незалежної підсумкової атестації досягнутого рівня кваліфікації;

- розробка та подальше удосконалення навчально-методичного та дидактичного забезпечення психолого-педагогічної складової курсового підвищення кваліфікації за кореспондентською формою;

1.4. Підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання містить у собі наступні основні види (організаційні форми) навчання:

• підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної, методичної підготовок, що передбачає отримання слухачем посвідчення про підвищення кваліфікації державного зразка;

• стажування в умовах виробництва з метою підвищення (підтвердження) робітничої кваліфікації по завершенню якого видається свідоцтво державного зразка;

• набуття нових компетенцій за новітніми виробничими технологіями, підтверджених сертифікатом.

1.4.1. Підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної, методичної підготовок забезпечує розширення і поглиблення раніше здобутих професійних знань, умінь і навичок за фахом на рівні сучасних вимог з психології, педагогіки, а також сучасних форм і методів навчання та виховання.

1.4.2. Стажування в умовах виробництва з метою підвищення (підтвердження) робітничої кваліфікації забезпечує набуття педагогічними працівниками знань, умінь і навичок для відповідного кваліфікаційного рівня з метою розширення можливостей їх професійної діяльності. Підвищення кваліфікації для одержання відповідного кваліфікаційного рівня здійснюється за освітніми програмами, розробленими відповідно до вимог державних стандартів ПТО і кваліфікаційних характеристик за професіями.

Дана організаційна форма передбачає теоретичне та практичне навчання за окремими напрямами професійної діяльності з одержанням відповідного кваліфікаційного рівня з робітничої професії.

1.4.3. Набуття нових компетенцій за новітніми виробничими технологіями передбачає освоєння нового виду професійної діяльності, набуття практичних навичок з метою їх подальшого використання у навчально-виробничій і педагогічній діяльності.

63

Дана організаційна форма передбачає адаптацію набутих знань до вимог навчально-виробничого процесу в ПТНЗ на основі новітніх досягнень науки, передових технологій виробництва.

1.5. Загальну організацію й контроль за підвищенням кваліфікації педагогічних працівників здійснюють:

- на рівні центрального органу виконавчої влади:• Міністерство освіти і науки України та підпорядковані йому

установи та заклади післядипломної освіти;• Академія педагогічних наук України та підпорядковані їй

установи і заклади післядипломної освіти;- на регіональному рівні:• управління освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської

міських державних адміністрацій;• регіональні навчально (науково)- методичні центри

(кабінети);• професійно-технічні навчальні заклади;• навчально-практичні центри з впровадження новітніх

виробничих технологій.

2. Методичний супровід підвищення кваліфікаціїмайстрів виробничого навчання

2.1. Підвищення кваліфікації здійснюється за навчальними планами і програмами відповідно до державних стандартів професійно-технічної освіти.

2.2. Навчальний план розробляється за модульною структурою та складається з 5-ти модулів:

♦ соціогуманітарний модуль; ♦ психолого-педагогічний модуль;♦ професійний модуль;♦ фаховий модуль; ♦ контрольно-оцінювальний.2.3. Психолого-педагогічну та методичну складову навчального плану

та програм розробляє установа, яка здійснює психолого-педагогічну і методичну підготовки, професійну складову (стажування на підвищення (підтвердження) робітничої кваліфікації) – професійно-технічний навчальний заклад, де працює слухач, фахову складову – базовий ПТНЗ.

2.4. Психолого-педагогічна та методична підготовка розрахована на 144 год., з них: 124 год. - самостійна робота слухачів (соціогуманітарний та психолого-педагогічний модуль), 12 год. – аудиторні заняття, 8 год. - контрольно-оцінювальний модуль (комплексний залік з психолого-педагогічної підготовки, вихідне анкетування, підсумкова конференція з обміну досвідом та захисту підсумкових робіт).

Поза сіткою навчального плану передбачено: 4 год. - для проведення тематичних консультацій з навчальних дисциплін, 3 год. - індивідуальні консультації для виконання слухачем самостійної роботи, по 1 год. – на

64

керівництво та рецензування одної підсумкової роботи. 3.Організація навчання за кореспондентсько-очною формою

3.1.Підготовчий етап3.1.1. Професійно-технічний навчальний заклад розробляє на

календарний рік план підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання в розрізі професій та надає його регіональному навчально(науково)-методичному центру (кабінету) (далі- НМЦ ПТО).

3.1.2. Регіональний НМЦ ПТО узагальнює списки учасників курсів підвищення кваліфікації у розрізі професій (форма додається), та надсилає їх (не пізніше 1 листопада поточного року) до Міністерства освіти і науки України, у відповідний ПТНЗ, на базі якого проводиться підвищення кваліфікації (далі базовий ПТНЗ), в установу, яка здійснює психолого-педагогічну та методичну підготовки.

3.1.3.Базовий ПТНЗ на підставі даних, отриманих від регіональних НМЦ ПТО, формує річний графік курсового підвищення кваліфікації, узгоджує його з установою післядипломної освіти, з подальшим розсиланням його в регіональні методичні служби для уточнення списків навчальних груп. Навчальна група формується чисельністю 25 чол.

3.1.4. Регіональний НМЦ ПТО уточнює списки та надсилає їх установі післядипломної освіти та базовому ПТНЗ.

3.2. Діагностичний етап – проводиться безпосередньо в ПТНЗ 3.2.1. Після отримання з регіонального НМЦ ПТО інформації про

терміни КПК методист ПТНЗ готує проект наказу по навчальному закладу та проводить спільно з майстром виробничого навчання діагностування рівня його компетентності і визначає разом з ним проблемні питання, які необхідно опанувати.

3.2.2. Методист надсилає на електронну адресу установи післядипломної освіти результати діагностування, витяг з наказу, особисту заяву та заповнену реєстраційну картку майстра в/н.

3.4. Кореспондентсько-дистанційний етап.3.4.1. Після надходження уточнених списків, результатів

діагностування та інформаційних матеріалів про майстра в/н у визначені терміни, установа ППО проводить зарахування слухачів на навчання за кореспондентсько- дистанційною формою. У разі порушення термінів подачі інформації майстер виробничого навчання не буде зарахований.

3.4.2. Обов’язковою умовою зарахування на навчання за кореспондентською формою для педагогів є володіння комп’ютерною технікою (вільне користування програмами пакету Microsoft Office, електронною поштою, Інтернетом).

3.4.3. На основі отриманих результатів діагностування розробляється індивідуальний план самостійної роботи слухача та визначається тема підсумкової роботи.

В індивідуальному плані зазначаються: проблеми, які самостійно опрацьовує слухач; література з визначених проблем; період роботи над

65

проблемами; форма звітності про роботу над визначеними проблемами – практичні завдання (реферат, конспект, практичний або дидактичний матеріал тощо); консультант з кожної проблеми.

3.4.5. Для керівництва індивідуальною самостійною роботою кожному слухачеві призначається керівник з числа викладачів установи післядипломної освіти.

3.4.6. Індивідуальний план, комплект навчально-методичного інструментарію (курс лекцій до навчальної програми, каталог періодичних видань за напрямами педагогічної діяльності) надсилаються слухачам для здійснення самостійної роботи.

3.4.7.Для координації самостійної роботи на кожного слухача виділяється 3 год. індивідуальних консультацій, що здійснюються викладачами установи ППО через електронну пошту або в телефонному режимі.

3.4.8.На методиста ПТНЗ покладається функція надання допомоги майстрові виробничого навчання щодо виконання індивідуального плану самостійної роботи.

3.4.9. З метою визначення успішності самостійної роботи слухачів проводиться самоконтроль та поточний контроль.

Самоконтроль призначено для самооцінювання та аналізу слухачами ефективності навчальної роботи щодо засвоєння змісту тем програми. З цією метою в курсі лекцій передбачені питання для самоконтролю.

Поточний контроль проводиться шляхом оцінювання викладачами виконаних і надісланих на електронну адресу установи післядипломної освіти практичних завдань в терміни, визначені індивідуальним планом. Результати оцінювання виконаних завдань заносяться до індивідуального оціночного листа слухача.

3.4.10. Слухач курсів підвищення кваліфікації допускається до захисту підсумкової роботи на контрольно-оцінювальному етапі за умови попереднього надсилання її на електронну адресу установи післядипломної освіти та отримання позитивної рецензії.

3.4.11. На цьому ж етапі майстер виробничого навчання безпосередньо за місцем роботи проходить стажування на виробництві у формальній або неформальній формі відповідно до вимог ДСПТО з конкретних робітничих професій і мети стажування (підвищення чи підтвердження робітничої кваліфікації) та отримує довідку про стажування від працедавця, яка буде підставою для незалежної кваліфікаційної атестації на підвищення (підтвердження) робітничої кваліфікації в базових ПТНЗ на очному етапі навчання.

3.5. Заключний етап - проводиться у базовому ПТНЗ.3.5.1. Очний етап3.5.1.1. На цей етап навчання слухач прибуває з наступними

документами: посвідченням про попереднє підвищення кваліфікації, свідоцтвом про попереднє присвоєння робітничого розряду, довідкою про

66

навчання з підвищення робітничої кваліфікації (стажування), індивідуальним планом самостійної роботи, підсумковою роботою.

3.5.1.2. Методист базового ПТНЗ заповнює реєстраційні картки слухачів, збирає вищезазначені документи та проводить діагностування рівня фахової підготовки слухачів для уточнення змісту навчання на цьому етапі.

3.5.1.3. Слухачі проходять курс теоретичного навчання з проблемних питань педагогіки, психології, методики виробничого навчання, отримують тематичні консультації з дисциплін психолого-педагогічного модуля, опановують новітні виробничі технології, набувають практичних умінь та навичок щодо їх застосування.

3.5.2. Контрольно-оцінювальний етап.3.5.2.1. На контрольно-оцінювальному етапі слухачі проходять

комплексне тестування з психолого-педагогічної і методичної підготовок, проводиться конференція із захисту підсумкових робіт та вихідне анкетування.

3.5.2.2.Слухачам, які виконали всі вимоги навчально-тематичного плану, виконали практичні завдання, успішно пройшли комплексне тестування з психолого-педагогічної і методичної підготовок, захистили підсумкову роботу, видається посвідчення встановленого зразка. У разі невиконання зазначених умов слухачеві надається додатковий термін (2 тижні) для доопрацювання, а повторне контрольне оцінювання проводиться безпосередньо в установі післядипломної освіти

3.5.2.3. Професійно-практична підготовка з опанування слухачем новітніх виробничих технологій завершується виконанням кваліфікаційної пробної роботи. Результати фіксуються в протоколі атестації слухачів. Слухач, який успішно виконав пробну кваліфікаційну роботу, отримує відповідний сертифікат .

3.5.2.4. На цьому ж етапі навчання незалежна кваліфікаційна комісія, що створюється базовим ПТНЗ, на основі поданих слухачами довідок про навчання з підвищення (підтвердження) робітничої кваліфікації організовує незалежне оцінювання рівня робітничої кваліфікації. Результати виконання слухачами кваліфікаційних пробних робіт (КПР) фіксуються в протоколі засідання кваліфікаційної комісії з підвищення (підтвердження) робітничої кваліфікації. Слухач, який успішно виконав КПР, отримує свідоцтво державного зразка.

3.5.2.5. Завершується навчання підсумковим анкетуванням слухачів для отримання статистичних даних про їхнє ставлення до різних аспектів підвищення кваліфікації (змісту, організації, забезпечення тощо), виявлення рівня задоволеності результатами навчання.

4. Фінансове забезпечення підвищення кваліфікаціїмайстрів виробничого навчання

67

Курсове підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання здійснюється за рахунок державних коштів та коштів юридичних і фізичних осіб.

68

12. ПОЛОЖЕННЯпро організацію кореспондентської форми підвищення кваліфікації у

системі післядипломної освіти педагогічних працівників при Науково-методичному центрі профтехосвіти та підвищення кваліфікації

інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області

Затверджено рішенням науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області.Протокол №4 від 14.12.2010р.

І. Загальні положення1.3. Кореспондентська форма підвищення кваліфікації

педагогічних працівників організується при НМЦ ПТО ПК як одна із форм розвитку компетентності керівників та педагогів закладів професійно-технічної освіти, яка здійснюється без відриву від навчально-виховного процесу в ПТНЗ в режимі on-lihe і спрямована на підвищення науково-теоретичного, практично-діяльнісного, загальнокультурного рівнів інженерно-педагогічних працівників.

1.4. Мета кореспондентської форми ПК - створення оптимальних умов для удосконалення професійно-педагогічної майстерності педагога відповідно до рівня його професійної компетентності, особистісних потреб, індивідуальних здібностей, можливостей, розвитку творчості і активності.

1.6. Зарахування слухачів на проходження курсового підвищення кваліфікації за кореспондентською формою здійснюється за погодженням з адміністрацією навчального закладу.

1.9. Слухачі, які навчаються за кореспондентською формою, зобов'язані оволодівати знаннями, практичними навичками відповідно до індивідуального навчального плану.

1.10. Зміст навчання за кореспондентською формою визначається на основі діагностичного дослідження рівня професійної компетентності і має відповідати освітньо-кваліфікаційній характеристиці педагогічного працівника та вимогам його професійної діяльності.

II. Організація навчання2.1. Навчальний процес курсової підготовки за кореспондентською

формою навчання організується відповідно до даного Положення на основі розробленого індивідуального навчального плану.

2.2. Тривалість навчання на курсах підвищення кваліфікації за кореспондентською формою від 1 до 3 місяців і залежить від продуктивності навчання слухача курсів та завершується здачею заліків, підсумкових робіт тощо.

69

2.3. Загальна кількість годин курсової підготовки, яку має відпрацювати слухач в індивідуальному порядку визначається навчально-тематичним планом і становить не менше 144 години, до яких входять:

- розробка індивідуального плану та керівництво підсумковою роботою - 2 год.

- консультації - 6 год.- рецензування - 2 год.2.4. Після надходження на електронну адресу НМЦ ПТО ПК

результатів діагностування та інформаційних матеріалів про педагога (додаток 1) НМЦ ПТО ПК проводить зарахування слухача на навчання за кореспондентською формою.

2.5. Обов’язковою умовою зарахування на навчання за кореспондентською формою для педагогів є володіння комп’ютерною технікою (вільне користування програмами пакету Microsoft Office, електронною поштою, Інтернетом).

2.6. На основі отриманих результатів діагностування розробляється індивідуальний план самостійної роботи слухача (додаток 2) та визначається тема підсумкової роботи.

В індивідуальному плані зазначається:- проблеми, які самостійно опрацьовує слухач;- література з визначених проблем;- період роботи над проблемами;- форма звітності про роботу над визначеними проблемами –

практичні завдання (реферат, конспект, практичний або дидактичний матеріал тощо);

- консультант з кожної проблеми.2.7. Для керівництва індивідуальною самостійною роботою слухачеві

призначається керівник з числа викладачів кафедри МПН.2.8. Індивідуальний план, комплект навчально-методичного

інструментарію (курс лекцій до навчальної програми, каталог періодичних видань за напрямами педагогічної діяльності) надсилаються слухачеві для здійснення самостійної роботи.

2.9. Для координації самостійної роботи виділяється 6 год. індивідуальних консультацій, що здійснюються викладачами кафдри МПН через електронну пошту або в телефонному режимі.

2.10. На методиста ПТНЗ покладається функція надання допомоги педагогу щодо виконання індивідуального плану самостійної роботи.

2.11. З метою визначення успішності самостійної роботи слухачів проводиться самоконтроль та поточний контроль.

Самоконтроль призначено для самооцінювання та аналізу слухачами ефективності навчальної роботи щодо засвоєння змісту тем програми. З цією метою в курсі лекцій передбачені питання для самоконтролю.

Поточний контроль проводиться шляхом оцінювання викладачами виконаних і надісланих на електронну адресу НМЦ ПТО ПК практичних

70

завдань в терміни, визначені індивідуальним планом. Результати оцінювання виконаних завдань заносяться до індивідуального оціночного листа слухача.

2.12 . Підсумкова робота може виконуватись у вигляді:- підручника, посібника;- комплекту дидактичного роздаткового матеріалу, у тому числі

інструкційно-технологічної документації;- комплекту документації з комплексно-методичного забезпечення

навчального предмета, професії;- зразка комп'ютерного програмного забезпечення вивчення

предметів, дисциплін, окремих тем;- планів-конспектів уроків, сценаріїв виховних заходів;- наочності до викладання предмета, професії.2.13. Слухач курсів підвищення кваліфікації допускається до захисту

підсумкової роботи за умови попереднього надсилання її на електронну адресу НМЦ ПТО ПК та отримання позитивної рецензії.

2.14. На останньому тижні навчання слухач проходить комплексне тестування з психолого-педагогічної і методичної підготовок.

2.15. Слухачам, які виконали всі вимоги навчально-тематичного плану, захистили підсумкову роботу, успішно здали тести, видається посвідчення встановленого зразка.

71

Додаток 1Реєстраційна картка слухача курсів підвищення кваліфікації

1 Прізвище, ім’я, по батькові

2 Область та повна назва навчального закладу

3 Рік народження

4 Назва і дата закінчення навчального закладу

5 Фах за дипломом

6 Предмет, який викладаєте (професія, яку веде)

7 Загальний та педагогічний стаж роботи

8 Кваліфікаційна категорія (тарифний розряд)

9 Педагогічне звання

10 Робітничий розряд (вказати з якої професії)

11 Дата проходження останнього підвищення кваліфікації та повна назва установи, що його здійснила

12 Дата та повна назва підприємства (організації) останнього проходження стажування

13 Володіння комп’ютерною технікою (вільне користування програмами пакету Microsoft Office, електронною поштою, Інтернетом) (так/ні)

72

Директорові НМЦ ПТО ПКу Хмельницькій області Л.І.Шевчуквикладача_____________________ (повна назва навчального закладу)__________________П.І.Б.

Заява

Прошу зарахувати мене слухачем курсів підвищення кваліфікації за кореспондентською формою навчання з _____ по_____ 20___ року .

З умовами навчання ознайомлений (а).

Підпис Дата

73

Додаток 2.

ПОГОДЖЕНО ЗАТВЕРДЖУЮДиректор ПТНЗ _________

Директор НМЦ ПТО ПК _________ Л.І.Шевчук

ІНДИВІДУАЛЬНИЙ ПЛАНроботи слухача курсів підвищення кваліфікації

при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області (викладача, майстра в/н) ПТНЗ __________________________________________________________на період з _______________________ по _________________ 20_____ р.

ТЕМА випускної роботи:___________________________________________________________________

____________________________________________________________

№з/п Проблема К-ть год. на

опрацюванняКонсуль-

тант

Загальний висновок

консультанта про

виконання роботи

Підпискерів-ника

Керівник:

74

ПРОГРАМАопрацювання в індивідуальному порядку виявлених проблем

слухачем курсів підвищення кваліфікації при НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області

(викладача, майстра в/н) _________________________________________ПТНЗ _______________________________________________________на період з ____________________ по __________________ 20_____ р

№ з/п Проблема

Зміст матеріалу, який необхідно опрацювати

К-ть год. на опрацювання

Форма звітності про опрацювання проблеми

Література

Консультант:

75

13. НАКАЗ ПРО ОРГАНІЗАЦІЮ ПЕДАГОГІЧНОЇ ПРАКТИКИ І СТАЖУВАННЯ НА БАЗІ ОПОРНИХ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ ТА У ПЕДАГОГІВ ВИЩОЇ КАТЕГОРІЇ

Н А К А З

23 лютого 2007 р. № 75

м. Хмельницький

Про організацію педагогічної практики і стажування на базі опорних професійно-технічних навчальних закладів та у педагогів вищої категорії

З метою удосконалення педагогічної майстерності, поширення передового педагогічного досвіду, організації стажування з новітніх виробничих і педагогічних технологій та педагогічної практики інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів області, які проходять підвищення кваліфікації при Науково-методичному центрі профтехосвіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області

н а к а з у ю:

1. Затвердити перелік опорних професійно-технічних навчальних закладів області для організації і проведення стажування з новітніх виробничих і педагогічних технологій та педагогічної практики слухачів курсів підвищення кваліфікації:

Хмельницьке ВПУ-4 – будівельні професіїХмельницький професійний будівельний ліцей –

електрогазозварювальні, будівельні професіїХмельницький професійний ліцей - електрогазозварювальні професії,

професії легкої промисловості, виконавці художньо-оформлювальних робіт, громадського харчування

Хмельницький професійний ліцей харчової промисловості - професії громадського харчування та хлібопекарського виробництва.

Хмельницький професійний ліцей сфери послуг - професії швейного виробництва та сфери обслуговування.

Хмельницьке ВПУ-11 - слюсарі з ремонту автомобілівХмельницький професійний ліцей електроніки - електрорадіотехнічні

професії та професії сфери обслуговуванняХмельницький професійний торгово-кулінарний ліцей - професії

громадського харчування та торгівельно-комерційної діяльностіХмельницьке ВПУ-25 - електрорадітехнічні професії та професії

76

сфери обслуговуванняБалинське ВПУ -36 - професії сільськогосподарського профілюГрицівське ВПУ-38 - професії сільськогосподарського профілюЧорноострівський професійний аграрний ліцей - професії

сільськогосподарського профілюНовоселицький професійний аграрний ліцей - професії

сільськогосподарського профілюДеражнянський професійний аграрний ліцей - професії

сільськогосподарського профілю2. На базі опорних професійно-технічних навчальних закладів

організувати стажування та педагогічну практику інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів області під час проведення курсів підвищення кваліфікації.

3. Директорам вищевказаних опорних професійно-технічних навчальних закладів створити необхідні умови для стажування інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів області та проведення педагогічної практики слухачам курсів підвищення кваліфікації.

4. Майстрам виробничого навчання та викладачам вищої категорії опорних професійно-технічних навчальних закладів області створити належні умови для відкритого відвідування їхніх уроків слухачами курсів підвищення кваліфікації.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на директора Науково-методичного центру профтехосвіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області Л.І.Шевчук.

Заступник начальникауправління освіти і науки А.М.Харчук

77

14. ОРІЄНТОВНА ПРОГРАМАпедагогічної практики слухачів курсів

підвищення кваліфікації Тема: Вивчення організації навчально-виробничого процесу в ПТНЗ.Мета: Ознайомлення слухачів з досвідом організації навчально-

виробничого процесу в ПТНЗ, корекція знань майстрів і викладачів з методики проведення уроків теоретичного і виробничого навчання

Навчальні задачі:1.Вивчення особливостей професійної підготовки робітничих кадрів,

системи планування навчально-виробничої діяльності ПТНЗ та організації виробничого навчання учнів у навчальних майстернях.

2.Ознайомлення з формами організації і методикою проведення уроків теоретичного і виробничого навчання. Аналіз і самоаналіз уроку теоретичного, виробничого навчання.

3.Вивчення досвіду роботи ПТНЗ з певної проблеми.Організація та зміст педагогічної практики:І варіант1 день (6 годин): Ознайомлення та вивчення організації

навчально-виробничого процесу в ПТНЗ з опанування новітніх педагогічних та виробничих технологій.

1. Збір в професійному ліцеї2.Вступна бесіда директора, заступника директора (Вихідні дані і характеристика ПТНЗ; спеціалізація і контингент;

навчально-матеріальна база; кадровий склад медпрацівників; взаємозв’язки з базовими підприємствами, підприємствами-партнерами тощо; специфіка діяльності педагогічного колективу та ін.)

3.Інформація старшого майстра(Організація навчально-виробничого процесу в ПТНЗ, його основні

умови, зміст, форми. Форми і методи оптимізації навчально-виробничого процесу в ПТНЗ та контроль за його станом.

Виробничо-економічна діяльність та матеріально-технічне забезпечення навчально-виробничого процесу в ПТНЗ.)

4.Практичне ознайомлення з навчально-матеріальною базою ПТНЗ (заст. директора).

5.Співбесіда (виступи) майстрів і викладачів з окремих питань організації навчально-виробничого процесу (за бажанням слухачів).

6.Обговорення одержаної інформації, порівняльний обмін досвідом роботи.

7.Підготовка до спостереження та аналізу уроків теоретичного і виробничого навчання ( на наступний день):

- ознайомлення з програмами т/н і в/н та ходом їх виконання;- визначення місця майбутнього урока в системі уроків;- визначення рівня реальних навчальних можливостей учнів;- складання програми (алгоритму) спостережень.

78

2 день (6 годин): Відвідування та аналіз навчальних занять в ПТНЗ.

1.Відвідування уроків теоретичного і виробничого (вступний інструктаж) навчання.

2.Колективний аналіз відвіданих уроків на основі системного підходу та обмін досвідом.

3.Відвідування поточного інструктажу.4.Відвідування заключного інструктажу.5.Колективний аналіз відвіданих уроків.6.Підведення загальних підсумків роботи. ІІ варіант.1 день (6 годин): Ознайомлення з досвідом методичної та виховної

роботи.1.Вступна бесіда заступника директора з виховної роботи.2.Ознайомлення з досвідом роботи майстра в/н, класного керівника з

виховання молоді (виступи педагогів, співбесіда, бесіда «за круглим столом», дискусія, показ виховного заходу тощо).

3.Інформація методиста ПТНЗ щодо організації методичної роботи, роботи над єдиною методичною проблемою ліцею тощо.

4. Ознайомлення з роботою методичного кабінету.5.Відкритий показ методичного заходу ( семінар-практикум,

засідання методичної комісії, робота школи передового досвіду тощо).2 день (6 годин): Пошук та використання на уроках теоретичного

і виробничого навчання науково-технічної інформації та передового педагогічного досвіду (місце проведення ЦНТЕІ).

1.Можливості Центру в пошуку інформації. Зв’язок Центру з іншими інформаційними службами України та країн СНД.

2.Ознайомлення слухачів КПК з технікою пошуку інформації та фондами ЦНТЕІ.

3.Практичне заняття (робота з інформацією).4.Ознайомлення слухачів з досягненнями науки, техніки та

технологій.Примітка: Порядок проведення педагогічної практики орієнтовний, тобто може

бути змінений залежно від умов роботи ПТНЗ.

79

15. РОЗРОБКАпрограм стажування педагогів

професійно-технічних навчальних закладів з опанування новітніх виробничих технологій

Затверджено рішенням науково-методичної ради НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області.Протокол №2 від 14.09.2005р.

І. ВСТУПОсновною формою підвищення професійної кваліфікації педагогів

закладів ПТО є стажування. Кожен майстер виробничого навчання професійно-технічного навчального закладу повинен проходити не рідше одного разу на три роки терміном до двох місяців (з відривом або без відриву від роботи в навчальному закладі).стажування з наступним підвищенням або підтвердженням робітничого розряду (класу, категорії). Важливим є й стажування на новітніх виробничих технологіях викладачів спеціальних дисциплін, знання виробництва педагогами, що здійснюють загальноосвітню підготовку учнів.

Метою стажування є практичне вивчення педагогами сучасної техніки і технології виробництва, наукової організації праці, виробничого досвіду, і на цій основі - забезпечення підвищення якості професійної підготовки робітничих кадрів, врахування потреб роботодавців та регіонального ринку праці.

Стажування майстрів виробничого навчання, викладачів проводиться, як правило, на промислових, сільськогосподарських підприємствах, будовах та інших підприємствах, установах різної форми власності, для яких ПТНЗ здійснюють підготовку робітничих кадрів.

Направлення педагогів на стажування оформляється наказом по навчальному закладу, а прийом – відповідним наказом по підприємству (установі).

Керівники підприємств, будов, установ на основі угоди з навчальними закладами, визначають робочі місця для стажувальників, призначають керівників стажування з числа досвідчених інженерно-технічних працівників чи висококваліфікованих робітників.

Стажування майстрів виробничого навчання завершується атестацією, яку здійснює комісія у складі керівників підрозділів підприємства, де проводилось стажування, керівника групи стажувальників та представників ПТНЗ в особі заступника директора з навчально-виробничої роботи і старшого майстра. Майстер-стажувальник подає комісії звіт про проходження стажування та складає іспит у вигляді кваліфікаційної роботи, методичної розробки або в іншій формі, встановленій комісією.

80

Майстрам виробничого навчання, які успішно пройшли стажування, видається посвідчення єдиного зразка за формою:

Штамп підприємства

ПОСВІДЧЕННЯ № __

Видано майстру виробничого навчання ____________________________________

(прізвище, імя, по батькові)

______________________________________________________(назва професійно-технічного навчального закладу)

у тому, що він (вона) з “__” ________ по “_____” _________ 20 ___ р.

проходив (ла) стажування _______________________________(назва підприємства, установи)

______________________________________________________

та опанував (ла) ______________________________________(новітніх технологій, компетенцій, видів робіт)

______________________________________________________Рішенням комісії

_____________________________________________________________(прізвище, імя, по батькові)

підвищено ____________________________________________(підтверджено) робітничий розряд (клас, категорія) з професії

М.П.

Дата “____” __________ 20___ рік

Важливим методичним документом стажування є програма, в якій конкретно розкриваються завдання стажування, визначаються види, обсяг і послідовність робіт.

Програма стажування складається з урахуванням сучасних вимог до професії і методики її навчання. Від науково-методичного і професійного рівня програми безпосередньо залежать результати стажування.

У розробці програми беруть участь спеціалісти підприємств-замовників робітничих кадрів з даної професії, працівники науково-методичних служб і досвідчені майстри та викладачі навчальних закладів профтехосвіти. Програма стажування розробляється безпосередньо в навчальному закладі під керівництвом заступника директора з навчально-

81

виробничої роботи та за участю старшого майстра училища, затверджується директором ПТНЗ і погоджується з відповідним підприємством.

ІІ. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО РОЗРОБКИ ПРОГРАМ СТАЖУВАННЯ

1. Програма стажування майстра виробничого навчання ПТНЗ повинна:

бути зорієнтованою на високий ступінь кваліфікації; характеризуватися практичною спрямованістю (включати суто

виробничі види робіт); відповідати вимогам сучасного розвитку техніки, технології, науки; орієнтуватися на певні виробничі обєкти (підприємства, цехи,

господарства тощо); охоплювати різноманітні форми організації сучасного виробництва; включати прийоми обслуговування новітнього обладнання, сучасні

технології; опиратися на передовий виробничий досвід і методи праці.2. До програми стажування рекомендується включати такі

види робіт:2.1. практичне вивчення сучасної техніки і технології

виробництва, наукової організації праці, передового виробничого досвіду;2.2. ознайомлення з технологією виробництва, сучасним

обладнанням, організацією виробництва та економічних відносин, правил безпеки праці на підприємстві, яке є замовником робітничих кадрів;

2.3 підтвердження чи підвищення робітничого розряду, удосконалення майстерності (з основної професії) відповідно до вимог кваліфікаційної характеристики;

2.4. вивчення специфіки роботи підприємств регіону, технологічного циклу виробництва з метою розробки і впровадження регіонального компоненту змісту професійної підготовки робітничих кадрів;

2.5. безпосередня участь у виробничому процесі: робота стажувальника в реальних умовах підприємства;

2.6. розширення діапазону професійної майстерності; підвищення кваліфікації за суміщеними професіями.

ІІІ. ОСНОВНІ ТИПИ ПРОГРАМ СТАЖУВАННЯ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

З метою реалізації принципів індивідуального підходу до кожного стажувальника, забезпечення мобільності та актуальності змісту програм рекомендується до розробки три типи програм:

з окремої професії; програма стажування на конкретному підприємстві; індивідуальна програма стажувальника .Програма з професії має охоплювати всі можливі варіанти

82

виконуваних робіт стажувальником.Програма на підприємстві містить перелік робіт, які може

запропонувати підприємство для освоєння. До індивідуальної програми входять види робіт, що відповідають професійним потребам майстра виробничого навчання. Розробка індивідуальних програм дозволяє диференційовано підійти до стажування майстрів виробничого навчання.

За результатами анкетування майстрів виробничого навчання, визначаються завдання стажування, підприємства та конкретні види робіт, які потрібно освоїти майстрам-стажувальникам. Тому в ПТНЗ обов’язково повинна бути інформація про підприємства, які можуть забезпечити проведення стажування майстрів в/н відповідно до їх професійних потреб.

В індивідуальній програмі обґрунтовується вибір обєкта стажування, вказуються прізвища керівників, термін стажування і виробничі завдання залежно від професійних потреб майстра, специфіки роботи підприємств та особливостей навчального процесу в ПТНЗ.

На основі програми майстром-стажувальником складається індивідуальний план, в якому фіксуються роботи, виконані відповідно до завдань програми.

ІV. СТРУКТУРА ПРОГРАМИЗагальна структура програми стажування майстра виробничого

навчання містить такі розділи:1. Пояснювальна записка (розкриваються завдання галузі та професій

в сучасних соціально-економічних умовах, значення підготовки робітничих кадрів з урахуванням перспективних вимог суспільства та науково-технічного прогресу).

2. Методичні вказівки до програми (містять коментарі і поради щодо організації стажування майстрів виробничого навчання, ведення ними облікової документації, умови проведення кваліфікаційної атестації тощо).

3. Професійно-кваліфікаційні характеристики професій, з яких майстер виробничого навчання здійснює підготовку робітничих кадрів.

Схема розподілу часу за основними напрямами робітКількість днів

1 Загальні питання (ознайомлення з виробництвом, залік з охорони праці)

2-3

2 Робота щодо удосконалення майстерності з основної професії

10

3 Практичне освоєння нового обладнання, сучасних технологій і виробничого досвіду

12

4 Підвищення професійної майстерності шляхом освоєння компетенцій інших професій

8

5 Складання звіту і кваліфікаційного іспиту 5

83

Тематичний план стажування

№ з/п

Завдання(план робочих завдань стажиста)

Кількістьробочих

днів годин

1 2 3 4Для кожного завдання визначається відповідна кількість днів

Програма стажування (розкривається зміст виробничих завдань стажувальника).

Рекомендована література.Додатки (інформаційні матеріали про підприємства, на яких

здійснюється стажування майстрів в/н).

Управління освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації

Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників

у Хмельницькій області

(назва професійно-технічного навчального закладу)

Індивідуальний планпроходження стажування майстром виробничого навчання

(прізвище, імя, по батькові)на____________________________________________________

(назва підприємства)

Керівник стажування ______________________________________(посада, прізвище)

84

ЗАВДАННЯМайстер виробничого навчання _________________ з “______”

________________ по “______” ____________ 20__року направляється для проходження стажування _______________________________

(назва підприємства)З метою:1. Підвищити кваліфікацій розряд (клас, категорію) з професії до

рівня _____________________________________________________2. Підтвердити кваліфікаційний розряд (клас, категорію) з професії до

рівня _____________________________________________3. Підготувати методичну розробку з питань вивчення сучасної

техніки і технології виробництва, наукової організації праці, передового виробничого досвіду та інше.

Заступник директора ПТНЗз навчально-виробничої роботи _______________ /підпис/

ДатаОблік виконаних робіт

Дат

а Найменуван-ня виробни-чих завдань

Зміст роботи

Розряд (катюго-рія, клас)

Виконання норм часу

Якість роботи

Підпис керів-ника

Примітка: кінці індивідуального плану передбачити загальний висновок керівника стажування.

Висновок керівника стажуванняпро роботу майстра виробничого навчання

________________________________________________________________________________________________________________________________________________

____________________________Дата ______________Підпис/

85

ІІІ. НАВЧАЛЬНО-ПРОГРАМНА ДОКУМЕНТАЦІЯ

КУРСІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

1. Навчально-програмна документація курсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання І рівня

1.1. Пояснювальна записка до навчально-тематичних планів та програм курсового підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання

Сучасні умови демократизації суспільства, реформування професійної освіти, завдання підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних робітничих кадрів ставлять нові вимоги до інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів.

Виходячи із даних завдань, майстри виробничого навчання повинні володіти більш високим рівнем професійної компетентності і педагогічної майстерності, вміти забезпечити якісне вирішення нових актуальних завдань підготовки кваліфікованих робітників. Тому суттєво змінюється система підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів області, а саме система їх докурсового, курсового та міжкурсового навчання.

Особливе місце в даній системі відведено курсовому підвищенню кваліфікації. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання розроблено у відповідності до нових соціально-економічних і культурних особливостей розвитку суспільства, завдань реформування професійно-технічної освіти, а також з урахуванням досягнень психолого-педагогічної та галузевої науки, передового педагогічного і виробничого досвіду, запитів майстрів виробничого навчання.

Навчально-тематичний план і програми розраховані для використання на місячних курсах підвищення кваліфікації з можливим корегуванням в залежності від рівня педагогічної майстерності слухачів та їх освітніх потреб. У цілому в планах передбачено необхідний об’єм лекційних і практичних занять для ознайомлення слухачів з найновішими досягненнями педагогічної, психологічної та галузевої науки, методики викладання виробничого навчання, вимогами до функціональної та фахової підготовки інженерів-педагогів, підвищення їх загальнокультурного і професійного рівнів.

Навчально-тематичні плани побудовані на взаємодії трьох ланок: фахової освіти, обов’язковості знань з основ педагогіки та психології, вимог до професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників.

86

Диференціація змісту курсів підвищення кваліфікації забезпечується спецкурсами, спецсемінарами та факультативними заняттями, які включені в загальний обсяг навчального часу і вибір яких визначається у відповідності до потреб та інтересів слухачів при допомозі вхідного діагностування.

Програми за змістом і кількістю годин розраховані на вивчення питань організації і методики викладання виробничого навчання майстрами, які не мають спеціальної педагогічної освіти. В зв’язку з цим у програми введені питання професійної педагогіки і педагогічної психології.

Зміст програми курсів розкриває також загальні питання становлення та розвитку професійної освіти в умовах ринкових відносин, функціональної та фахової підготовки майстрів виробничого навчання, основ інформаційно-комунікаційних технологій.

Практичні заняття курсів спрямовані на розвиток ініціативи, пошук найбільш ефективних методичних прийомів навчання, закріплення знань слухачів і застосування їх у практиці своєї роботи.

Особлива увага приділяється проведенню практичних занять, на яких матеріал програми ілюструється прикладами, що дозволяють сформувати у слухачів цілісну уяву про методику викладання тем програми. Конкретні теми практичних занять обираються в залежності від категорії і рівня підготовленості слухачів. Провідною метою практичних занять вважається моделювання фрагментів уроків різних типів і видів та їх педагогічний аналіз, проведення ділових і рольових ігор, розгорнутих бесід, диспутів тощо. При цьому забезпечується активна участь на практичних заняттях усіх слухачів. Для ефективного засвоєння матеріалу програми на практичних заняттях проводиться обговорення підготовлених слухачами матеріалів, завдань, сценаріїв, розв’язання конкретних педагогічних та психологічних ситуацій, обмін досвідом. Велика увага при проведенні занять приділяється застосуванню інтерактивних методів та методичних прийомів “активного” навчання, проведенню семінарів-практикумів.

До проведення занять залучаються творчо працюючі викладачі та майстри виробничого навчання професійних ліцеїв, вищих професійних училищ, досвідчені викладачі вищих навчальних закладів, працівники управління освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації, методисти НМЦ ПТО ПК, керівники професійно-технічних навчальних закладів.

87

1.2. Навчально-тематичний планкурсів підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання

І рівня

№з/п Назва і зміст навчальних модулів

К-тьго-дин

Із нихПри-мітка

Лекц. Практ. Сам.роб.

І

1.

2.

3.4.

1.

Соціогуманітарний модульА. Інваріантна частинаМодернізація професійно-технічної освіти в умовах ринкової економікиНормативно-правова база з питань професійно-технічної освітиОхорона праці Виховна робота в закладах професійно-технічної освітиБ. Варіативна частинаСпецкурси, факультативи за вибором

44

12

14

412

2

36

12

12

210

-

8

-

2

22

2

22

4

8

26

2ІІ

1234

5

6

1

Професійний модульА. Інваріантна частинаВікова та педагогічна психологіяЗагальна та професійна педагогікаМетодика професійного навчанняІнноваційні технології професійного навчанняПрофесійна компетентність майстра виробничого навчанняВикористання ІКТ у навчально-виховному процесі ПТНЗБ.Варіативна частинаСпецкурси, факультативи за вибором

100

1884010

10

8

6

36

84104

8

2

-

64

104306

2

6

6

58

104

248

2

6

4ІІІ Діагностико-аналітичний модуль

(поза сіткою навчального плану)14 - 14 -

Разом: 144/14

72 72/14 80

№з/п

Назва і зміст навчальних модулів Кількість годин Хто

читаєВсього Лекц. Практ. Сам.

88

роб.І. Соціогуманітарний модуль 44 36 8 22

А. Інваріантна частина1. Модернізація професійно-

технічної освіти в умовах ринкової економіки

12 12 - 4

1.Історія розвитку професійно-технічної освіти в Україні

2 2 - -

2.Трансформаційні зміни в українському суспільстві

2 2 - -

3.Перехід до інноваційної моделі розвитку - основне завдання трансформації суспільства

2 2 - -

4.Вартісна оцінка робочої сили - важлива передумова ринкової трансформації суспільства

2 2 - -

5.Розвиток системи профтехосвіти в регіоні

2 2 - 2

6.Система та критерії зовнішнього оцінювання ефективності діяльності ПТНЗ

2 2 - 2

2 Нормативно-правова база з питань професійно-технічної

освіти

14 12 2 8

1.Нормативні документи з питань професійно-технічної освіти

2 2 - 2

2.Стандарт професійно-технічної освіти, його складові та оновлення змісту освіти

2 2 - -

3.Якість освіти. Шляхи і засоби її забезпечення в ПТНЗ. Методи визначення якості освіти

2 2 - 2

4.Атестація педагогічних працівників

2 - 2 2

5.Система внутрішньоучилищного контролю за якістю професійної підготовки

2 2 - -

89

6.Ступенева професійно-технічна освіта Особливості розробки навчально-програмної документації для ПТНЗ різних атестаційних рівнів.

2 2 - -

7.Нормативно-правове забезпечення виховного процесу

2 2 - 2

3. Охорона праці 4 2 2 21.Охорона праці в процесі оволодіння професією

4 2 2 2

4. Виховна робота в закладах професійно-технічної освіти

12 10 2 6

1.Основні закономірності та принципи виховання

2 2 - -

2.Завдання національного виховання в системі профтехосвіти

2 2 - 2

3.Особистісний підхід у вихованні учнівської молоді

2 2 - 2

4.Організаційно-педагогічні умови забезпечення соціального захисту учнівської молоді

2 2 - -

5.Реалізація молодіжної політики в області. Проблеми та шляхи її вирішення

2 2 - -

6.Методика планування майстром виробничого навчання, класним керівником позанавчальної виховної роботи з учнями

2 - 2 2

Б. Варіативна частина1. Спецкурси, факультативи за

вибором2 - 2 2

1.Профільне навчання старшокласників в умовах професійно-технічного навчального закладу

2 - 2 2

ІІ. Професійний модуль 102 38 64 54А. Інваріантна частина

1. Вікова та педагогічна психологія

18 8 10 10

1.Основи загальної психології, її предмет, завдання та методи

2 2 - -

2.Індивід.Особистість.Індивідуал 2 2 - -90

ьність. Психологічні властивості особистості3.Методи вивчення психологічних особливостей підлітків

2 - 2 2

4.Основи вікової психології. Психологічні особливості старшого підліткового, юнацького віку

2 2 - -

5.Трудова діяльність і вибір професії. Методи вивчення професійної спрямованості підлітків та ставлення до обраної професії

2 - 2 2

6.Загальні поняття соціальної психології. Вивчення міжособистісних стосунків

2 - 2 2

7.Методи вивчення психологічного клімату в учнівському колективі

4 2 2 2

8.Психологічні особливості учнів ПТНЗ з девіантною поведінкою та шляхи корекції

2 - 2 2

2. Загальна та професійна педагогіка

8 4 4 4

1.Предмет і завдання загальної та професійної педагогіки

2 2 - -

2.Основи дидактики. Принципи навчання та особливості їх реалізації в ПТНЗ

2 2 - -

3.Диференціація та індивідуалізація навчання

2 - 2 2

4.Управління пізнавальною діяльністю учнів на уроках. Мотиви учіння.

2 - 2 2

3. Методика професійного навчання

40 10 30 24

1.Місце виробничого навчання у системі профтехосвіти та його особливості

2 2 - -

2.Специфіка форм організації виробничого навчання

2 2 - 2

3.Системи і методи виробничого навчання. Шляхи удосконалення

2 - 2 2

91

уроків виробничого навчання на основі використання інтерактивних методів4.Підготовка майстра виробничого навчання до навчальних занять

2 - 2 2

5.Інструктаж як основна форма діяльності майстра виробничого навчання та учнів. Моделювання вступного інструктажу

2 - 2 2

6.Урок як основна форма навчання. Вимоги до сучасного уроку виробничого навчання та його аналізу

2 - 2 2

7.Педагогічні основи організації виробничого навчання в умовах виробництва. Виробнича практика.

2 - 2 2

8.Методика розробки плануючої документації майстра виробничого навчання

2 - 2 2

9.Облік навчальної діяльності та звітність майстра виробничого навчання

2 - 2 2

10.Ефективність використання комплексного методичного забезпечення виробничого навчання

2 2 - 2

11.Методика розробки сучасних дидактичних матеріалів з виробничого навчання (інструкційні, інструкційно-технологічні карти тощо)

2 - 2 2

12.Проведення поетапної та державної кваліфікаційної атестації учнів ПТНЗ

2 2 - 2

13.Методика розробки комплексних кваліфікаційних завдань

2 - 2 2

92

14.Міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки на уроках виробничого навчання. Інтеграція як вищий ступінь міжпредметних зв’язків

2 2 - -

15.Педагогічна практика на базі опорних ПТНЗ та підприємствах

12 - 12 -

4. Інноваційні технології професійного навчання

10 4 6 8

1.Психолого-педагогічні основи сучасних технологій навчання

2 2 - -

2.Методологія інноваційних технологій навчання в закладах профтехосвіти

2 - 2 2

3.Модульна система професійного навчання (МТН - система).

2 - 2 2

4.Формування ділової активності як необхідна умова підготовки учнів до самостійної професійної діяльності

2 2 - 2

5.Методика впровадження навчання ділової активності учнів у навчально-виховний процес

2 - 2 2

5. Професійна компетентність майстра виробничого навчання

10 8 2 2

1.Освітньо-кваліфікаційна структура діяльності майстра виробничого навчання (модель майстра виробничого навчання)

2 2 - -

2.Професійна компетентність майстра виробничого навчання. Рівні професійної компетентності та критерії їх визначення. Педагогічна кваліметрія

2 2 - -

3.Розвиток творчості майстра виробничого навчання на основі досягнень науки, техніки, передового педагогічного досвіду

2 2 - -

4.Методична робота майстра виробничого навчання

2 - 2 2

93

5.Шляхи підвищення робітничої кваліфікації майстрів виробничого навчання

2 2 - -

6. Використання ІКТ у навчально-виховному

процесі ПТНЗ

8 2 6 6

1.Сучасні тенденції розвитку і застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі і на виробництві

2 2 - -

2.Відпрацювання техніки роботи з клавіатурою

2 - 2 2

3.Пакет програм Microsoft Office. Робота з прикладними програмами

2 - 2 2

4.Відпрацювання техніки роботи з текстовими редакторами

2 - 2 2

Б. Варіативна частина1. Спецкурси та факультативи за

вибором6 - 6 4

1.Модульна система професійного навчання

6 - 6 4

2.Формування здорового способу життя учнівської молоді за методикою "рівний -рівному"

6 - 6 4

3.Розвиток технічного творчого мислення учнів ПТНЗ

6 - 6 4

ІІІ Діагностико-аналітичний модуль (поза сіткою навчального плану)

14 - 14 -

1. Вхідне діагностування 1 - 1 -2. Тематичні консультації з

навчальних дисциплін: 6 - 6 -3. Заліки з навчальних дисциплін:

- психологія - педагогіка - методика виробничого навчання

222

---

222

---

4. Вихідне діагностування 1 - 1 -5. Керівництво написанням курсових,

творчих робіт, рефератів (згідно норм часу)

- - - -

6. Рецензування курсових, творчих робіт, рефератів (згідно норм часу)

- - - -

94

СОЦІОГУМАНІТАРНИЙ МОДУЛЬ

1.Модернізація професійно-технічної

освіти в умовах ринкової економіки

12 12 - 4

1. Історія розвитку професійно-технічної освіти в Україні

2 2 - -

2. Трансформаційні зміни в українському суспільстві

2 2 - -

3. Перехід до інноваційної моделі розвитку - основне завдання трансформації суспільства

2 2 - -

4. Вартісна оцінка робочої сили - важлива передумова ринкової трансформації суспільства

2 2 - -

5. Розвиток системи профтехосвіти в регіоні

2 2 - 2

6. Система та критерії зовнішнього оцінювання ефективності діяльності ПТНЗ

2 2 - 2

Тема 1. Історія розвитку професійно-технічної освіти в Україні

Стан професійно-технічної освіти у 20-30 роки. Школи фабрично-заводського учнівства і школи робітничої молоді. Професійно-технічні курси для дорослих. Особливості розвитку системи професійно-технічної освіти на Україні. Створення єдиного типу професійно-технічного навчального закладу.

Масовий рух молоді за оволодіння новою технікою і багатоплановість розвитку професійно-технічних навчальних закладів. Диференціація роботи шкіл ФЗУ.

Децентралізація організаційно-методичного керівництва ФЗУ і її наслідки в кінці 30-х на початку 40-х років. Професійно-технічна освіта у роки Великої Вітчизняної війни і в післявоєнні роки.

Стан розвитку освіти в 60-70 роки. Розвиток середніх ПТУ у 80-ті роки. Реформування професійно-технічної освіти в умовах переходу до ринкових відносин. Перспектива розвитку ПТНЗ області.

Література1. Батышев С.Я. Производственная педагогика / С.Я. Батышев.

- М.: Машиностроение, 1984. - С.471- 572.2. Библер В.С. От наукоучения – к логике диалога культур /

В.С. Библер. – М., 1991.

95

3. Громовий В., Паращенко Л. Європейська освіта для європейської України / В. Громовий, Л. Паращенко //Директор школи. – 2006. - №18. – С.3-7.

4. Діалог культур: Україна у світовому контексті: Філософія освіти / Під ред. І.А.Зязюна.

5. Євнух М., Волощук І. Методологічні засади трансформації вищої освіти України в контексті Болонського процесу / М. Євнух, І. Волощук // Освіта України. –2006. - №85. – С.6.

6. Коханко О.М. Підготовка кваліфікованих робітників в умовах ринкових перетворень економіки України / О.М. Коханко. – Тернопіль, 1998. – С.37-43.

7. Коханко О.М. Становлення і розвиток підготовки кваліфікованих робітників з середньою освітою в Україні ( 1969- 1994 рр.). дис... канд. пед. наук / Коханко Октавіан Михайлович. – К., 1995.

8. Крюненко Марія. В європейській вищій школі викладач іде до аудиторії з власним науковим доробком / Марія Крюненко // Освіта України. – 43. – 2005.

9. Лихач В.М., Гуревич Р.С. Преемственность содержания трудового обучения и профессиональной підготовки учащихся / В.М. Лихач, Р.С. Гуревич. – М.: Высшая школа, 1990.

10. Лутай В.С. Теория диалектики и общая теория науки / В.С. Лутай. – К., 1981. - С.11, 126.

11. Лутай В.С. Філософія сучасної освіти / В.С. Лутай. – К., 1996.

Тема 2. Трансформаційні зміни в українському суспільстві

Глобальні світові тенденції і їх вплив на перехідний період в Україні. Зміст, чинники та риси перехідної економіки. Типи перехідної економіки. Формування інституційних та економічних умов переходу до ринку.

Криза та розпад адміністративно-командної системи і необхідність переходу економіки постсоціалістичних країн до ринкових відносин.

Динаміка і структура виробництва в перехідній економіці. Трансформаційний спад та макроекономічна незбалансованість на початковому етапі переходу до ринку. Теоретичні аспекти ринкової трансформації економіки України.

Формування ринкових відносин, розвиток підприємництва і конкурентного середовища. Проблема поєднання державного і ринкового механізму регулювання економіки.

Проблема первісного нагромадження капіталу в Україні.Лібералізація економіки. Роздержавлення і приватизація — основа

ринкових перетворень відносин власності і економічної структури виробництва.

Особливості ринкової трансформації економіки України. Основні проблеми та суперечності перехідних процесів в Україні. Тіньова економіка в Україні: причини, соціально-економічні наслідки та шляхи подолання.

96

Особливості економічних відносин і різноманітність форм еволюції країн, що розвиваються. Політика реформ та економічна безпека держави.

Література1. Башнянин Г. І. Політична економія: підручник /

Г.І. Башнянин, П. Ю. Лазур, В. С. Медведєв. - К.: Ніка-Центр, Ельга, 2000. - 527 с.

2. Гальчинський А. С. Основи економічної теорії: підручник / Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. - К.: Вища школа, 1995.-471 с.

3. Державна цільова програма розвитку професійно-технічної освіти на 2011 – 2015 роки.

4. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка / за ред. З.Вватаманюка та С. Панчишин: навч. посібник. - К.: Видавниий Дім „Альтернативи", 2001. — 606 с.

5. Економічна теорія: Політекономія: підручник / за ред. В. Д. Базилевича. — 3-тє вид., перероблене і доповнене. — К.: Знання-Прес, 2004. - 615с.

6. Концепція Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти на 2011 – 2015 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 1723-р.

7. Мочерний С. В. Економічна теорія: посібник / С.В. Мочерний. — К.: Видавничий центр „Академія", 2001. - 656 с.

8. Мочерний С. В. Політична економія: навч. посібн. / С.В. Мочерний. - К.: Знання-Прес, 2002. - 687 с.

9. Основи економічної теорії: підручник / Ю. В. Ніколенко. [3-тє вид.] — К.: ЦУЛ, 2003. - 540 с.

10. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник /Г. Н. Климко, В. П. Несторенко, Л. О. Каніщенко. - 2-е вид., перероб. і допов. - К.: Вища школа - Знання, 1997. - 743 с.

11. Політична економія. навч посібник / за ред. В. О. Рибалкіна, В. Г. Бодрова. - К.: Академвидав, 2004. - 672 с.

12. Чепінога В.Г. Основи економічної теорії: навч. посіб. / В.Г. Чепінога. — К.: Юрінком Інтер, 2003.-500 с.

13. Шукевич Ю. Про європейські наміри та неєвропейські звички / Ю. Шукевич // Завуч. – 2005. - №36. – С.3.

Тема 3. Перехід до інноваційної моделі розвитку – основне завдання трансформації суспільства

97

Інноваційний шлях розвитку як складова ефективного економічного зростання. Основні чинники, які обумовлюють недостатній розвиток інноваційної діяльності. Провідні інноваційні тенденції. Основний зміст політики стимулювання інновацій.

Пріоритети технологічного розвитку та інноваційна політика в Україні в умовах Європейського вибору. Технологічні пріоритети інноваційної моделі розвитку.

Інноваційна політика: суть, основні напрямки, форми та методи. Основні акценти державної інноваційної політики.

Ризикове інноваційне підприємництво в Україні: проблеми становлення

Стратегія утвердження інноваційної моделі розвитку в Україні. Типи стратегій інноваційного розвитку напрацьовані світовою практикою: стратегія перенесення; стратегія запозичення; стратегія нарощування.

Стратегічні орієнтири державної політики України. Етапи інноваційного розвитку.

Стимулювання інноваційної діяльності як основа побудови сучасної конкурентоспроможної економіки

Література2. Гаврилишин Б., Вовк В. Небезпека "екологічної завіси" /

Б. Гаврилишин, В. Вовк // Дзеркало тижня. - 2005. - №4. – С. 15.3. Економіка України за січень-грудень 2004 року// Урядовий кур'єр.-

2005. - №15.4. Мазур Е. Инновационное предпринимательство в структуре малого

бизнеса в Украине / Е. Мазур // Зкономика Украйни. - 2005. - №3. - С. 38.5. Пашута М. Мале підприємство та інновації як фактори зростання

економіки / М. Пашута // Економіст. -204. -№1. -С.50-55.6. Послання Президента України до Верховної Ради України.

Європейський вибір. Концептуальні засади, стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки // Урядовий кур'єр. - 2002. - №100.

7. Федулова Л., Пашута Н. Развитие национальной инновационной системи Украины / Л. Федулова, Н. Пашута // Экономика Украины. - 2005. -№4. - С. 35-47.

Тема 4. Вартісна оцінка робочої сили - важлива передумова ринкової трансформації суспільства

Перетворення грошей у капітал. Загальна формула капіталу. Капітал і наймана праця.

Робоча сила як товар і як фактор виробництва. Робочий день і його структура. Необхідний і додатковий продукт. Механізм створення додаткового продукту. Норма додаткового продукту. Еволюція способів створення додаткового продукту. Закон додаткової вартості - основний мотив товарного виробництва.

98

Ринкове господарство як невід'ємний компонент товарного виробництва. Суб'єкти ринкового господарства.

Класифікація ринків: суть та принципи. Структура ринку: товарний ринок, фондовий ринок, ринок капіталів, ринок праці, ринок науково-технічних розробок, валютний ринок.

Монополія як спосіб ринкової поведінки економічних суб'єктів. Держава як організатор конкурентних відносин. Антимонопольне законодавство.

Специфіка монополізму в адміністративно-командній системі. Шляхи подолання монополізму в господарській практиці України.

Розподіл національного доходу та формування доходів населення. Форми і системи заробітної плати. Фактори диференціації заробітної плати. Номінальна і реальна заробітна плата. Індекс вартості життя. Рівень життя населення. Диференціація доходів населення.

Суспільні фонди споживання: їх суть, джерела формування і принципи розподілу. Державне регулювання розподілу доходів.

Відтворення робочої сили: як складова процесу суспільного відтворення.

Нерівномірність розподілу доходів та споживання. Прожитковий мінімум, його роль у фізіологічному відтворенні робочої сили.

Соціально-економічний зміст і форми прояву зайнятості. Неповна зайнятість і безробіття в механізмі відтворення робочої сили. Форми безробіття, їх прояви в Україні. Необхідність державного регулювання зайнятості.

Література1. Башнянин Г. І. Політична економія: підручник / Башнянин Г. І.,

Лазур П. Ю., Медведєв В. С. - К.: Ніка-Центр, Ельга, 2000. - 527 с.2. Гальчинський А. С. Основи економічної теорії: підручник /

Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. - К.: Вища школа, 1995. - 471с.

3. Економічна теорія: Політекономія: підручник / за ред. В. Д. Базилевича. — [3-тє вид., перероблене і доповнене]. — К.: Знання-Прес, 2004. - 615с.

4. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка / за ред. 3. Вватаманюка та С. Панчишин: навч. посібник. - К.: Видавниий Дім „Альтернативи", 2001. — 606 с.

5. Мочерний С. В. Економічна теорія: посібник / С. В. Мочерний. — К.: Видавничий центр „Академія", 2001. - 656 с.

6. Мочерний С.В. Політична економія: навч. посібн. / Мочерний С.В., Устинко О.А., Фомішин С.В. - X.: Дніпро, 2002.- 794 с.

7. Мочерний С. В. Політична економія: навч. посіб. / С. В. Мочерний. - К.: Знання-Прес, 2002. - 687 с.

8. Основи економічної теорії: підручник / Ю. В. Ніколенко. - [3-тє вид.] — К.: ЦУЛ, 2003. - 540 с.

99

9. Основи економічної теорії / А. А. Чухно, П. С. Єщенко, Г. Н. Климко та ін.; за ред. А. А. Чухна. - К.: Вища школа, 2001. - 606 с.

10. Політична економія: навч. посібник / К. Т. Кривенко, В. С, Савчук, О. О., Бєляєв тв ін.; за ред. д-ра економ, наук, проф.. К. Т. Кривенка. - К.: КНЕУ, 2001. - 508 с.

11. Політична економія: навч посібник / за ред. В. О. Рибалкіна, В. Г. Бодрова. - К.: Академвидав, 2004. - 672 с.

Тема 5. Розвиток системи профтехосвіти в регіоніПрофесійно-технічна освіта та її законодавче забезпечення. Повно-

важення обласної державної адміністрації у галузі управління професійно-технічною освітою в регіоні. Координація визначення та впровадження державної політики в галузі професійно-технічної освіти. Стан та перспективи розвитку профтехосвіти в регіоні. Програма розвитку професійно-технічної освіти Хмельниччини до 2015 року.

Література1. Конституція України (з офіційними тлумаченнями

Конституційного Суду України). – Харків: Інформаційно-правовий центр „Ксилон”, 2006. – 380 с.

2. Закон України “Про професійно-технічну освіту” від 10 лютого 1998 р. №103/98 ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998.- № 32. – С. 215.

3. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження державного стандарту професійно-технічної освіти” від 3 червня 1998 р. № 956 ”Про затвердження Положення про ступеневу професійно-технічну освіту”.

4. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань професійно-технічної освіти” від 11 вересня 2003 р.

5. Постанова КМУ «Про затвердження Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти на 2011—2015 роки» від 13 квітня 2011 р. №495.

6. Беднарек Юзеф. Освіта: інформаційні тенденції сьогодні й завтра / Юзеф Беднарек // Рідна школа. – 2002. – травень. – С.19-21.

7. Бондар О. Хто володіє інформацією, той… (Використання web-ресурсу в післядипломній педагогічній освіті Бондар О., Кравчина О., Оліфіра Л. ///Управління освітою. – 2006. – березень. – С. 7.

8. Валентик Н. Освітня політика: на місцевому рівні / Н. Валентик // Директор школи. – 2005. - №40. – С. 3-4.

9. Савченко О. Освіта в умовах ринку / О. Савченко //Рідна школа. – 2006. – червень. - С.42-44.

10. Системний підхід в організації моніторингу якості освіти. // Педагогічна газета. – 2006. - №11. – С.3.

11. Скульсько В. Професійне навчання на виробництві в умовах ринку праці / В. Скульсько // ПТО. – 2008. - №4. – С. 35 - 38.

100

12. Сологуб С.В. Розвиток освітніх округів / С.В. Сологуб // Управління школою. – 2006. - №32-33. – С.36-47.

Тема 6. Система та критерії зовнішнього оцінювання ефективності діяльності ПТНЗ

Якість підготовки робітничих кадрів як складова економічного розвитку держави та основний показник ефективності діяльності ПТНЗ. Державні стандарти професійної освіти, як показник якості освітніх послуг.

Організація та проведення атестації професійно-технічного навчального закладу. Комплексно-кваліфікаційне завдання-діагностика рівня підготовки кваліфікованого робітника.

Література1. Бабінець С. Моніторингові дослідження ефективності

інноваційних процесів як засіб забезпечення якості шкільної освіти / С. Бабінець // Рідна школа. – 2008, березень – квітень. – С. 34 -36.

2. Дем’яненко О. Аналіз освітньої діяльності / О. Дем’яненко // Директор школи. – 2008. - №36. – С. 5 – 8.

3. Закон України “Про професійно-технічну освіту” // Вісник профтехосвіти. 1998. - № 3. - С.20-21

4. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань професійно-технічної освіти” від 11 вересня 2003 р.

5. Лемтюгова Т. Управлінський моніторинг / Т. Лемтюгова // Директор школи. – 2008. - №6. – С. 9 – 16.

6. Лист Департаменту професійно-технічної освіти від 03.01.2011 № 3.3/9-7 «Щодо методики рейтингового оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів».

7. Методичні рекомендації щодо рейтингового оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів.

8. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.12.2011 №1593 «Про систему рейтингового оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів у 2011/2012 навчальному році»

9. Нечуперенко В. Організація моніторингу освітнього процесу / В. Нечуперенко // Директор школи. – 2008. - №13 – 14. – С. 3 – 20.

10. Савченко І. Інформаційно-аналітичне забезпечення розвитку ПТО / І. Савченко // ПТО. – 2008. - №4. – С. 23 – 26.

2 Нормативно-правова база з питань професійно-технічної освіти 14 12 2 8

1. Нормативні документи з питань професійно-технічної освіти

2 2 - 2

2. Стандарт професійно-технічної освіти, його складові та оновлення змісту освіти

2 2 - -

101

3.Якість освіти. Шляхи і засоби її забезпечення в ПТНЗ. Методи визначення якості освіти

2 2 - 2

4. Атестація педагогічних працівників 2 - 2 25. Система внутрішньоучилищного контролю за якістю професійної підготовки

2 2 - -

6.Ступенева професійно-технічна освіта Особливості розробки навчально-програмної документації для ПТНЗ різних атестаційних рівнів.

2 2 - -

7. Нормативно-правове забезпечення виховного процесу

2 2 - 2

Тема 1. Нормативні документи з питань професійно-технічної освіти

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти України; Державна цільова програма розвитку професійно-технічної освіти на 2011 – 2015 роки; Закон України “Про освіту”; Закон України “Про професійно-технічну освіту”; Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про професійно-технічний навчальний заклад”; Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах; Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про ступеневу професійно-технічну освіту”; Постанова КМУ “Про затвердження Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики”; Наказ МОН України “Про затвердження Положення про вище професійне училище та центр професійно-технічної освіти”; Наказ МОН України “Про удосконалення методичної роботи в системі професійно-технічної освіти”; Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.12.2011 №1593 «Про систему рейтингового оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів у 2011/2012 навчальному році»; Національна рамка кваліфікацій, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341

Література1. Державна цільова програма розвитку професійно-технічної освіти

на 2011 – 2015 роки.2. Концепція Державної цільової програми розвитку професійно-

технічної освіти на 2011 – 2015 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 1723-р.

102

3. Лист Департаменту професійно-технічної освіти від 03.01.2011 № 3.3/9-7 «Щодо методики рейтингового оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів».

4. Методичні рекомендації щодо рейтингового оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів.

5. Національна рамка кваліфікацій, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341.

6. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки.7. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від

30.12.2011 №1593 «Про систему рейтингового оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів у 2011/2012 навчальному році».

8. Освіта України. Нормативно-правові документи (до ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти). – К., 2001.

9. Сайт Департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України https://proftekhosvita.org.ua.

10. Сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України www. mon.gov.ua.

Тема 2. Стандарт професійно-технічної освіти, його складові та оновлення змісту освіти

Статті Закону України “Про професійно-технічну освіту” про стандарт ПТО. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1135 “Про затвердження Державного стандарту професійно-технічної освіти”.

Поняття “методологія”, “стандарт”, “стандарт освіти”, “державний стандарт професійно-технічної освіти”. Державний класифікатор професій ДК 003-95. Структура Державного стандарту ПТО (ДС ПТО) з окремої професії.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника ПТНЗ відповідного рівня кваліфікації. Типовий навчальний план професійної підготовки кваліфікованих робітників. Типові навчальні програми з навчальних предметів, виробничого навчання. Система контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів та критерії кваліфікаційної атестації випускників. Перелік основних обов’язкових засобів навчання. Сфера застосування ДС ПТО. Вимоги до розробки робочих навчальних планів та програм. Механізми оновлення змісту освіти.

Розробка ДС ПТО, основаних на компетенціях. Компетентнісний підхід у розробці навчально-плануючої документації і впровадження її у навчально-виробничий процес.

Література1. Закон України «Про професійно-технічну освіту» //Урядовий

кур’єр. -1998. - № 48-49, березень.2. Десятов Т.М., Пальчук М.І., Паршина Н.П. Професійні

стандарти: теоретичні аспекти і методика: Методичний посібник/за ред.Ничкало Н.Г. – К.: Видавництво «Арт Економі», 2011. – 234 с.

3. Методичні рекомендації щодо розробки державних стандартів професійно-технічної освіти. – К.: МОН України, 2005.

103

4. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження державного стандарту професійно-технічної освіти” від 3 червня 1998 р. №956

5. Стан розроблення та впровадження проектів державних стандартів професійно-технічної освіти з конкретних професій для підготовки кваліфікованих робітників // Професійно-технічна освіта. – 2006. - № 3.

Тема 3. Якість освіти. Шляхи і засоби її забезпечення в ПТНЗ. Методи визначення якості освіти

Тлумачення поняття “якість освіти”. Якість професійного навчання. Стандарт ISO – 8402. Елементи системи навчання та їх єдність у забезпеченні якості ПТО. Поняття моніторингу якості ПТО. Рівні моніторингу якості ПТО. Основні компоненти освітнього процесу, що впливають на якість підготовки фахівця. Критеріальні показники оцінювання якості освітнього процесу в ПТНЗ. Методи і технології соціально-педагогічної кваліметрії і діагностики у системі ПТО. Управління якістю ПТО на рівні навчального закладу.

Розвиток професійно-технічної освіти України в контексті європейського співробітництва. Децентралізація управління професійною освітою в Україні. Створення системи соціального партнерства у сфері професійно-технічної освіти на регіональному рівні.

Міжнародна стандартна класифікація освіти. Національна рамка кваліфікацій.

Література1. Anneke Westerhuis. European Structure of Qualification Levels.

Cedefop Reference Series, Luxemburg: Office of official Publication of the EC, 2001.

2. Гриценок І.А. Основи інституційного розвитку навчального закладу в умовах децентралізації професійної освіти: Конспект лекції з курсу підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів професійно-технічних навчальних закладів за очно-дистанційною формою навчання / І.А.  Гриценок. – К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2008. – 144 с.

3. Ефективний менеджмент – успішний заклад. Матеріали з досвіду роботи щодо створення та забезпечення ефективності соціального партнерства у сфері професійно-технічної освіти Черкащини. - К.: Геопринт, 2008. – 23 с.

4. Клоулз Майк. Національна кваліфікаційна рамка – документ для обговорення для обговорення для Фонду з освіти та підготовки – 22 грудня 2005 р. – Проект 2. – С. 3.

5. Моніторинг якості освітнього процесу в ПТНЗ // Професійна освіта (Науково-методичний вісник НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області). –

104

2005. - № 1-2. – С.45-87.6. Національна рамка кваліфікацій, затверджена постановою

Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341.7. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021

роки.8. Пащенко О.В., Русанов Г.Г. Науково-методичні матеріали до

навчального модуля «Децентралізація управління професійним навчанням в Україні»: навчальний тренінг для системи підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів професійної освіти / О.В. Пащенко, Г.Г. Русанов. – К.: ПП «Гама-Принт», 2008. – 116 с.

9. Сергеєва Л.М., Русанов Г.Г. Науково-методичні матеріали до навчального модуля «Децентралізація управління професійним навчанням в Україні»: Конспект лекції та спецкурсу для системи підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів професійної освіти / Л.М. Сергеєва, Г.Г. Русанов– К.: ПП «Гама-Принт», 2008. – 116 с.

10. Створення системи соціального партнерства у сфері професійно-технічної освіти (методичні рекомендації). / Щербак Л.В. – К.: Геопринт, 2008.

11. Сучасні підходи до управління професійно-технічними навчальними закладами: навчально-методичний посібник / кол. автор.: Даниленко Л.І., Сергеєва Л.М. та ін.; за заг. ред. В.В. Олійника. - К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2007. – 104 с.

12. Шевчук Л.І. Проблеми моніторингу якості освіти / Л.І. Шевчук // Професійно-технічна освіта. – 2006. - № 3.

Тема 4. Атестація педагогічних працівниківЗагальні вимоги щодо кваліфікаційних категорій та педагогічних

звань. Орієнтовна схема атестаційного циклу. Планування підготовки до атестації педагогічних працівників. Система вивчення та комплексного оцінювання професійно-педагогічної діяльності педагога. Організація роботи атестаційної комісії.

Література1. Байц Роберт. Поради викладачам-початківцям: практичний

посібник / Роберт Байц. – К.: Навчально-методичний центр „Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні”, 2005. – 448 с.

2. Глушко М.П. Работа директора среднего ПТУ с молодыми специалистами / М.П. Глушко. – М.: Высшая школа. 1987. – 47 с.

3. Гончаренко С. Український педагогічний словник / Семен Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

4. Закон України „Про професійно-технічну освіту”. – К.: Міністерство освіти України, 1998. – 35 с.

5. Колос Б. та ін. Навчання керівників-провідників в освіті / Колос Б., Луців Н., Гороховська К., Гнус П. – Літопис: Львів, 2003. – 120 с.

6. Педагог професійної школи: збірник наукових праць. – К.: Науковий світ, 2001. – Випуск І. – 354 с.

105

7. Сборник методов диагностики и способов формирования профессиональных качеств личности будущего учителя / под редакцией Л.В. Кондрашовой. – Кривой Рог, 1993.

8. Талызина Н.Ф. Пути разработки профиля специалиста / Талызина Н.Ф., Печенюк Н.Я., Хихловский Л.Б. – Саратов: Издательство Саратовского университета, 1987. – 196 с.

9. Типове положення про атестацію педагогічних працівників України (зі змінами, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 20.12.11 №1473) .

Тема 5. Система внутрішньоучилищного контролю за якістю професійної підготовки

Поняття про внутрішньоучилищний контроль. Основні завдання внутрішньоучилищного контролю. Принципи, функції, методи та види контролю. Система планування та здійснення контролю за навчальним процесом. Впровадження системи контролю за якістю підготовки учнів ПТНЗ. Педагогічна діагностика та оцінювання сформованості компетентності учнів. Особливості організації навчання учнів із низькою успішністю

Література1. Закон України “Про професійно-технічну освіту”, від 10

лютого 7998 р. №103/98 ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №32. – с.215.

2. Єльнікова Г. Управління сучасне, критеріальне і цілеспямоване. Розвиток упрпавлінських функцій керівника ЗНЗ / Г. Єльнікова //Управління освітою. 2006. – число 10. – С.2-3.

3. Жукова А. Управлінсько-педагогічна діяльність / А. Жукова // Відкритий урок. – 2006. – листопад. – С.23-25.

4. Пархомець І. Управління навчально-виховним процесом в ліцеї / І. Пархомець // Завуч. – 2006. - №30. – С.3-7.

5. Тимошко Г. Управління закладами освіти в умовах формування інформаційного простору як складова забезпечення якісної освіти / Г. Тимошко //Освіта і управління. – Т.9. – число 2. – С. 28-55.

Тема 6. Ступенева професійно-технічна освіта. Особливості розробки навчально-програмної документації для ПТНЗ різних

атестаційних рівнівСутність ступеневої професійно-технічної освіти. Переваги

ступеневої професійної освіти. Зарубіжний досвід ступеневої професійно-технічної освіти Німеччини, Фінляндії тощо.

«Положення про ступеневу професійно-технічну освіту», розроблене відповідно до ст. 13 Закону України «Про професійно-технічну освіту» затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3.06.1999р. № 956 та наказу Міністерства освіти України № 234 від 30.06.1999р.

Три ступені професійно-технічної освіти та три атестаційні рівні 106

професійно-технічних навчальних закладів. Терміни навчання, документи про освіту, вимоги до вступника в залежності від ступеня професійно-технічної освіти, та атестаційного рівня ПТНЗ.

Особливості розробки навчально-програмної документації для ПТНЗ різних атестаційних рівнів відповідно до державних стандартів професійно-технічної освіти з метою забезпечення наступності змісту освіти.

Література1. Положення про ступеневу професійно-технічну освіту.

Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3.06.1999 № 956 “Професійно-технічна освіта”. - № 1. – 1999 р.

2. Батышев С.Я. Производственная педагогика. – М. – «Машиностроение». – 1984. – с.471 – 572.

3. Типова базисна структура навчальних планів підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ другого та третього атестаційних рівнів (наказ МОНУ від 13.04.2004 р. № 295).

4. Державні стандарти професійно-технічної освіти з конкретних професій.

5. Методичні рекомендації щодо розробки робочих навчальних планів підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах ІІ та ІІІ атестаційних рівнів з урахуванням змісту державних стандартів ПТО з конкретних професій, затверджені першим заступником Міністра освіти і науки України 17.07.2006 р.

6. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ (наказ МОН України № 419 від 30.05.2006 р.) із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України № 731 від 05.08.2008 р.

7. Методичні рекомендації щодо розробки інтегрованих навчальних планів підготовки кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів у ВПУ і центрах ПТО (лист Міністерства освіти і науки України від 13.04.2004 № 1/9-192)

8. Лист Міністерства освіти і науки України від 20.11.2009р. №1/9 – 801 «Про формування контингенту учнів професійно-технічних навчальних закладів за ступеневою професійно-технічною освітою»

9. «Про затвердження типової базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікаційних робітників у професійно-технічних навчальних закладах». (наказ МОН України від 21.01.2010р. №24).

Тема 7. Нормативно-правове забезпечення виховного процесу

Виховання дітей та молоді – важливий чинник економічного, соціального і культурного розвитку, збереження духовних, моральних, громадянських, родинних, національних і особистісних цінностей.

Створення умов для здійснення виховного процесу та соціально-правового захисту його учасників; сприяння і підтримка діяльності навчальних закладів громадськими, політичними, релігійними та іншими

107

організаціями; забезпечення надання навчальним закладам соціально-гуманітарної та благодійної допомоги; визначення прав та обов’язків учасників виховного процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про виховання.

Вивчення нормативно-правових документів:- Орієнтоване положення про організацію виховної роботи в

професійно-технічних навчальних закладах Міністерства освіти і науки (наказ МОН України від 16.04.2002 № 257);

- Положення про організацію навчально-виробничого процесу в ПТНЗ (наказ МОН України від 30.05.2006 № 419);

- Примірне Положення про батьківські комітети (ради) ЗНЗ (наказ МОН України від 02.06.2004 № 440);

- Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх і ПТНЗ України (наказ МОН України від 02.08.2005 № 458);

- Державна програма “Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року”;

- Концепція запобігання та викорінення найгірших форм праці дітей.

Література1. Закон України «Про професійно-технічну освіту».2. Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та

молоддю».3. Закон України «Про охорону дитинства».4. Закон України «Про попередження насильства в сім’ї».5. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових

умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

6. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв».

7. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007 – 2011 роках».

8. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки».

9. Закон України «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року».

10. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки.

11. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики».

108

12. Указ Президента України «Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді».

13. Постанова Кабінету Міністрів України «Молодь України 2009-2015 роки».

14. Загальна декларація прав людини.15. Декларація прав дитини.16. Конвенція про права дитини.17. Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту та

розвитку дітей.18. Орієнтовне положення про організацію і проведення виховної

роботи в професійно-технічних навчальних закладах Міністерства освіти і науки України, затверджене наказом МОН України від16.04.2002 №257.

19. Концепція Загальнодержавної соціальної програми підтримки сім’ї та демографічного розвитку на період до 2015 року.

20. Концепція національного виховання студентської молоді, затверджена рішенням колегії МОН України від 25.06.2009.

21. Концепція державної системи профорієнтації населення на період до 2011 року.

22. Концепція запобігання та викорінення найгірших форм праці дітей.

23. Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах України, затверджене наказом МОН України від 02.08.2005 №458.

24. Державна цільова програма розвитку профтехосвіти на 2011-2015 роки.

25. Державна програма «Репродуктивне здоров’я нації» на 2006 - 2015 роки, затверджена розпорядженням КМУ від 27.04.2006 №244-р.

26. Державна цільова програма зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення на період до 2012 року, затверджена постановою КМУ від 03.09.2009 №940.

27. Державна цільова програма «Цукровий діабет» на 2010-2013 роки.

28. Державна програма інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008-2011 рр., затверджена постановою КМУ від 02.07.2008 №594.

29. Державна програма інформування громадськості з питань європейської інтеграції України.

30. Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації» на 2002-2011 роки», затверджена постановою КМУ від 10.01.2002 №14.

109

31. Положення про мережу освітянських бібліотек МОН України та АПН України, затверджене наказом МОН України, АПН України від 30.05.2003 №334/31.

32. Положення про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України, затверджене наказом МОН України від 16.05.2005 №295.

33. Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу, затверджене наказом МОН України від 05.02.2001 №45.

34. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затверджене наказом МОН України від 06.09.2000 №434.

35. Положення про дисциплінарну кімнату спеціальної загальноосвітньої школи та спеціального професійного училища для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання, затверджене наказом Міносвіти України від 25.08.1994 № 256.

36. Примірне Положення про батьківські комітети (ради) загальноосвітнього навчального закладу загальноосвітнього навчального закладу, затверджене наказом МОН України від 02.06.2004 №440.

37. План заходів щодо запобігання проявам расизму, ксенофобії та дискримінації в українському суспільстві на 2010-2012 роки.

110

3. Охорона праці 4 2 2 2

1.Охорона праці в процесі оволодіння професією 4 2 2 2

Тема 1. Охорона праці в процесі оволодіння професією Поняття охорони праці. Основні законодавчі акти з охорони праці:

Закон "Про охорону праці", Закон "Про охорону здоров'я", Закон "Про пожежну безпеку", Закон "Про використання ядерної енергії та радіаційний захист".

Основні положення Закону "Про охорону праці". Право громадян на охорону праці при укладанні трудового договору.

Положення про навчання та перевірку знань працівників та учнів з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці: види, періодичність, зміст.

Служба охорони праці. Положення про службу, основні завдання, функціональні обов'язки, права.

Основні вимоги положення про розслідування та облік нещасних випадків, тривалість робочого часу працівників, учнів. Скорочена тривалість робочого часу. Заборона роботи в нічний час. Обмеження позаурочних робіт. Забезпечення здорових і безпечних умов праці відповідно до Закону "Про охорону праці".

Праця молоді. Права неповнолітніх. Вік, з якого допускається прийняття на роботу. Роботи на яких забороняється застосування праці осіб, яким не виповнилось 18 років. Медичні огляди.

Основні вимоги пожежної безпеки. Порядок повідомлення про пожежу. Гасіння пожеж.

Основні вимоги електробезпеки. Небезпечні величини електроструму , напруги. Залежність дії електроструму на людину від тривалості дії, умов середовища, метеорологічних факторів, фізичного стану людини. Поняття напруги кроку та дотику. Статична і наведена напруга. Заземлення та занулення електроустановок. Їх захисна дія. Оптимально допустимі величини опору.

Надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках. Основні принципи надання першої допомоги.

Література1. Конституція України.2. Кодекс Законів про працю України.3. Закон України «Про охорону праці».4. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

111

5. Закон України «Про пожежну безпеку».6. Закон України «Про охорону навколишнього природного

середовища».7. Закон України «Про охорону здоров'я населення». Основи

законодавства про охорону праці.8. Закон України «Про колективні договори та угоди».9. Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки».10. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей

неповнолітніми -(наказ Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.1996 № 59).

11. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками (наказ Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 №241).

12. Типове положення про службу охорони праці (наказ Держнаглядохоронпраці України від 15.11.04 № 255).

13. Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства (наказ Держнаглядохоронпраці України від 3.08. 93 №72).

14. Типове положення про навчання з питань охорони праці (наказ Держнаглядохоронпраці від 17.02, 99 № 27).

15. Правила безпечної експлуатації електроустановок (наказ Держнаглядохоронпраці України від 6.10. 97 № 257).

16. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (наказ Держнаглядохоронпраці України від 9.01.98 №4).

17. Правила будови і безпечної експлуатації вантажно-підіймальних кранів (наказ Держнаглядохоронпраці України від 20.08.02 №1409).

18. Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (наказ Держнаглядохоронпраці України від 18.10. 94 № 104).

19. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1112).

20. Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах (наказ МОН від 31.08.2001 №616).

21. Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1232.

22. Правила охорони праці підчас експлуатації електронно-обчислювальних машин (наказ Держнаглядохоронпраці від 10.02.99 №21).

23. Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві (наказ Держнаглядохоронпраці від 11.08.2000 № 202).

24. Правила будови і безпечної експлуатації підйомників (наказ Держнаглядохоронпраці України від 08.12.2003 № 232).

25. Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат (постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.03 № 994).

26. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі (спільний 112

наказ Міністерства охорони здоров'я та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 №263/121).

27. Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики (постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.99 № 992).

28. Положення про порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з роботами зі шкідливими та важкими умовами праці, а також з роботами підвищеної небезпеки (наказ Держнаглядохоронпраці України від 15.12.2003 № 244).

29. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 №15.

30. Форма трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою (наказ Мінпраці України від08.06.2001 №260).

31. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчальио-виховного процесу в установах і закладах освіти (наказ МОН від 01.08,01 №563).

4. Виховна робота в закладах професійно-технічної освіти 12 10 2 6

1.Основні закономірності та принципи виховання

2 2 - -

2.Завдання національного виховання в системі профтехосвіти

2 2 - 2

3.Особистісний підхід у вихованні учнівської молоді

2 2 - 2

4.Організаційно-педагогічні умови забезпечення соціального захисту учнівської молоді

2 2 - -

5.Реалізація молодіжної політики в області. Проблеми та шляхи її вирішення

2 2 - -

6.Методика планування майстром виробничого навчання, класним керівником позанавчальної виховної роботи з учнями

2 - 2 2

Тема 1. Основні закономірності та принципи вихованняСутність теорії і методики виховання. Особливості виховної роботи з

учнями ПТНЗ. Мета виховання – всебічний і гармонійний розвиток особистості. Зарубіжна педагогіка про виховання.

Основні завдання виховання і формування в учнів потреби в оволодінні загальнолюдськими моральними і культурними цінностями; формування вмінь і навичок самоорганізації діяльності (самоосвіти,

113

самовдосконалення, саморозвитку); виховання діяльності і підприємливості в поєднанні з цінністю, чесністю і порядністю; завдання естетичного і фізичного розвитку особистості. Завдання виховання в процесі навчальної та пізнавальної роботи з учнями.

Визначення змісту позанавчальної роботи у навчальній групі. Робота класного керівника, майстра виробничого навчання з активом. Умови успішної роботи органів самоврядування в групі.

Основні закономірності виховання: виховання органічно пов’язане із суспільними потребами й умовами виховання; людина виховується під впливом найрізноманітніших чинників; результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ особистості, її духовність; діяльність та спілкування; стосунки в колективі; самовиховання.

Принципи виховання та їх характеристика.Форми групових та індивідуальних форм. Колективні форми

виховання, їх доцільність і цілеспрямованість. Різноманітність колективних форм. Методика підготовки і проведення бесід, диспутів, конференцій.

Література1. Бабанский Ю. К. Победоносцев Г. П. Комплексный подход к

воспитанию школьников. — М., 1980. 2. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні

нариси. — Львів, 1996. 3. Галузинсъкий В. М. Масленнікова Н. П. Самовиховання та

самоосвіта школярів. — К., 1969. Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття"). — К., 1994.

4. Гуревич Р.С. Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах. Вінниця, 2008.

5. Закон України "Про освіту". — К., 1991. 6. Кузь В.Г. Руденко Ю.Д. Сергійчук З.О. Основи

національного виховання. — Умань, 1993.7. Натанзон Э. Ш. Трудный ученик и педагогический

коллектив. — М., 1984.8. Організація виховної роботи в закладах ПТО / Упорядн.:

О.В. Шевчук. – Хмельницький:ПП Цюпак, 2011. – 322 с.9. Подласый И.П. Педагогика. — M., 1999. 10. Стельмахович М. Г. Теорія і практика українського

національного виховання. — Івано-Франківськ, 1996.11. Ткачова Н.І. Формування особистості учня у навчально-

виховному процесі. Основа, -К., 2007. 12. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів

вищих педагогічних закладів освіти. – К.:”Академія”, 2000. – 544 с.13. Фіцула М.М. Педагогічні проблеми перевиховання учнів. —

Тернопіль, 1993.14. Шилова M.П. Изучение воспитанности школьников. — М.,

1982.114

15. Виховна робота з підлітками. Виховна робота з батьками. //Завуч. Наша вкладка. – 2006. - №32. – с.2-12

16. Завалевський Ю., Прокопович Ю., Согарда В. Модель процесу виховання в закладах освіти. //Відкритий урок. – 2006. – квітень. – с.63-71.

17. Кузь В. Г., Руденко Ю. Д., Сергійчук З. О. Основи національного виховання. — Умань, 1993.

18. Лізинський, В.М. Практичне виховання в школі: методи й організація / В.М. Лізинський. - Х.: Веста: Вид-во "Ранок", 2007. - 160 с.

19. Лізинський, В.М. Прийоми і форми у вихованні / В.М. Лізинський. - Х.: Веста: Вид-во "Ранок", 2007. - 160 с.

20. Рєка А. Організація виховної роботи у школі: поради методиста. //Відкритий урок. – 2006. – червень. – с.10-28.

21. Селіванова Н. Про сучасні підходи до виховання. //Управління освітою. – 2006. – число 7. – с.10.

22. Тітова Н. До «школи успіху» через виховну роботу// Директор школи. – 2008. - №20. – с. 27 – 32.

Тема 2. Завдання національного виховання в системі профтехосвіти

Особливості національного виховання. Зародження, становлення і розвиток національної системи виховання. Педагогіка народознавства. Ідеал (його поняття) у системі національного виховання. Проект Закону України «Про виховання дітей та молоді».

Національні та загальнолюдські духовні цінності, шляхи і засоби їх формування. Роль національних пріоритетів у вихованні молоді.

Соціальні інститути і осередки національного виховання. Шляхи та завдання національного виховання в системі професійно-технічної освіти.

Література1. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні

нариси / О. Вишневський. — Львів, 1996. 2. Завалевський Ю. Основи формування громадянськості /

Завалевський Ю., Прокопович Ю., Сагарда В. //Відкритий урок. – 2006. – червень. - С.46-53.

3. Закон України «Про освіту». - К., 1991.4. Мартинюк І.В. Національне виховання: теорія і методологія /

І.В. Мартинюк - К., 1995. - С.114-143.5. Стельмахович М. Г. Теорія і практика українського

національного виховання / М. Г. Стельмахович. — Івано-Франківськ, 1996.6. Черненко А.М. Українська національна ідея / А.М. Черненко.

– Донецьк, 1994.

115

7. Шумякова Н. Виховуємо громадянина України / Н. Шумякова // Директор школи. – 2006. - №18. – С.18-20.

8. Щербань П.М. Національне спрямування навчально-виховного процесу закладів освіти / П.М. Щербань // Рідна школа. – 2000. - №3. – С.10-12.

9. Якушина В. Формування громадянських цінностей школярів / В. Якушина // Директор школи. – 2006. - №33. – С.17-18.

10. Концепція національного виховання студентської молоді. Рішення колегії МОН від 25 червня 2009 р.протокол № 7/2-4

11. Бердяев Н. Проблема человека [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://magister.msk.ru/library/philos/berdyaev/berdn087.htm.

12. Макаренко А. О воспитании. Методы воспитания [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://pedagogic.ru/books/item/f00/s00/z0000000/st008.shtml. – Заголовок з екрану.

Тема 3. Особистісний підхід у вихованні учнівської молодіСучасні підходи до формування особистості учня. Теорія учнівського

колективу в сучасній психолого-педагогічній літературі. Сутність, основні ознаки та етапи розвитку колективу. Структура учнівського колективу. А.С.Макаренко про роль колективу в розвитку особистості. Формування відносин особистості і колективу.

Шляхи формування учнівського колективу в умовах професійно-технічного навчального закладу. Педагогічне керівництво учнівським колективом. Органи учнівського самоврядування. Виховний вплив колективу.

Література1. Бабанский Ю. К. Победоносцев Г. П. Комплексный подход к

воспитанию школьников. — М., 1980. 2. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. – К., 1998.3. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні

нариси. — Львів, 1996. 4. Галузинсъкий В. М. Масленнікова Н. П. Самовиховання та

самоосвіта школярів. — К., 1969. Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття"). — К., 1994.

5. Донцов А. Й. Психология коллектива. — М., 1984.

6. Иванов Й. П. Воспитать коллективистов. — М., 1982.

7. Концепція професійної освіти України // Освіта України. – 2004. – № 56-57. - 20 липня.

8. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості.

116

9. Падалка О.С. та ін. Педагогічні технології / Падалка О.С., Нісімчук А.М., Смолюк І.О., Шпак О.Г. – К.: Українська енциклопедія, 1995. - 253с.

10. Подласый Й. П. Педагогика. — М., 1999.

11. Психологія і педагогіка життєтворчості; Навчально-методичний посібник / ред. рада: В.М.Доній (голова), Г.М.Несен (заст. голови). Л.В.Сохань І.Г.Єрмаков (наук. ред.) та ін. – К., 1996. - 792 с.

12. Сухомлинский В. А. Мудрая власть коллектива. — М., 1983. 13. Ярмаченко М. Д. Макаренко Антон Семенович // Енциклопедія

освіти / Головний редактор Василь Кремень. — К.: Юрінком Інтер, 2008. ISBN 978-966-667-281-3  — С. 471—472.

Тема 4. Організаційно-педагогічні умови забезпечення соціального захисту учнівської молоді

Нормативно-правова база соціального захисту учнів ПТНЗ.Основні напрями роботи педагогічних колективів ПТНЗ з соціального

захисту учнівської молоді.Соціальні партнери. Створення піклувальної ради. Створення

належних житлово-побутових умов проживання учнів в гуртожитках – важливий аспект соціального захисту.

Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Оздоровлення учнів.

Література1. Аленіна С. Соціально-психологічні проблеми адаптації учнів-

сиріт / С. Аленіна // Професійно-технічна освіта. – 2004. - № 2.2. Закон України “Про забезпечення організаційно-правових умов

соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування”. Затверджено МОН України від 13.01.2005р. № 2342-ІV.

3. Закон України «Про професійно-технічну освіту» //Урядовий кур’єр. -1998. - № 48-49.

4. Книжник В. Діти-сироти у ВПУ / В. Книжник // Професійно-технічна освіта. – 2003. - № 3.

5. Педагог професійної школи – учень-сирота: гуманізація взаємин // Професійно-технічна освіта. - 2005. - № 3.

6. Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу, затверджене наказом МОНУ № 45 від 05.02.2001.

7. Соціальний педагог. – К.: Видавничий дім “Шкільний світ”, 2006.

8. Чумак Л. Становлення та розвиток вітчизняної системи соціального виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування / Л. Чумак // Рідна мова. – 2008, червень. – С. 68 -70.

9. Якщо у закладі навчаються діти-сироти // Баланс-бюджет. – 117

2005. – 13 вересня.

Тема 5. Реалізація молодіжної політики в області. Проблеми та шляхи її вирішення

Ознайомлення з законодавчою та нормативно-правовою базою України з питань реалізації державної молодіжної та сімейної політики.

Аналіз структури уповноважених органів центральної та місцевої виконавчої влади з питань сім’ї та молоді в Україні.

Характеристика спеціалізованих установ для різних категорій сімей, дітей та молоді підпорядкованих центральним та місцевим органам державної виконавчої влади (центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, молодіжні центри праці, бізнес центри, центри ре соціалізації наркозалежної молоді, кризові центри соціально-психологічної допомоги тощо).

Діяльність галузі з питань попередження поширенню ВІЛ-інфекції та Сніду, формуванню здорового способу життя серед молоді. Аналіз статистики та обговорення.

Сприяння працевлаштуванню молоді області. Аналіз ситуації та взаємодія із соціальними партнерами.

Організації відпочинку та оздоровлення дітей та підлітків в дитячих оздоровчих закладах області. Аналіз ситуації.

Співпраця з громадськими молодіжними та дитячими громадськими організаціями. Статистика з історії розвитку молодіжного руху. Аналіз сучасних проблем.

Література1. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку

молоді в Україні» від 05.02.1993р.2. Про затвердження заходів щодо виконання у 2006 році

Загальнодержавної програми підтримки молоді на 2004 – 2008 роки. Розпорядження Кабінету Міністрів України.

3. Закон України «Про забезпечення різних прав і можливостей жінок і чоловіків» від 08.09.2005 р.

4. Міжгалузева програма «Оздоровлення студентів», затверджена Наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти і науки України, Асоціації правозахисних організаторів студентів України від 24.04.2002 р. № 280/272/22.

5. Примірне положення про порядок отримання, видачі путівок та подання звіту на виконання міжгалузевої програми «оздоровлення студентів», затверджене Наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти і науки України, Асоціації правозахисних організаторів студентів України від 24.04.2002 р. № 280/272/22.

6. Організація виховної роботи в закладах ПТО / Упорядн.: О.В. Шевчук. – Хмельницький:ПП Цюпак, 2011. – 322 с.

7. Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 07.03.2002р.

8. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р.118

Тема 6. Методика планування майстром виробничого навчання, класним керівником позанавчальної виховної роботи з учнями

Вимоги до планування згідно з нормативно-правовим забезпеченням виховного процесу.

Вимоги до планування виховної роботи в ПТНЗ. Мета і завдання на навчальний рік. Доцільність вибору ефективних засобів виховання. Участь у заходах загальнодержавних календарних свят. Традиції навчального закладу (місцевості). Рівномірний розподіл заходів протягом навчального року.

Планування виховної роботи з учнями групи – спільний обов’язок класного керівника і майстра виробничого навчання.

Виховний процес: проблеми і пошуки (особистісно орієнтоване виховання, ціннісні орієнтації учнів ПТНЗ). Ведення документації, пов’язаної з виконанням повноважень класного керівника (журнали теоретичного навчання, особові справи, плани роботи). Особливості адміністративної, кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

Література1. Боднарук Т.І., Шевчук Л.І. Методика організації виховної

роботи в професійно-технічному навчальному закладі: Настільна книга педагога-вихователя. – Хмельницький, ПП Цюпак, 2007. – 248с.

2. Гуревич Р.С. Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах. Вінниця, 2008.

3. Гравленко О. Сучасна робота класного керівника / О. Гравленко // Відкритий урок. – 2009. - №1. – С.61 – 63.

4. Державна програма «Вчитель». Затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2002. № 256 // Інформаційний збірник МОН України. – 2002.- № 10. – С.3.

5. Класний керівник у сучасній школі: метод, посібник / В.М. Оржеховська, О.І. Пилипенко та ін. — К.: Інститут змісту і методів навчання, 1996. - 156 с.

6. Організація виховної роботи в закладах ПТО / Упорядн.: О.В. Шевчук. – Хмельницький:ПП Цюпак, 2011. – 322 с.

7. Основи національного виховання: концептуальні положення /В.Г.Кузь, Ю.Д.Руденко, В.О.Сергійчук та ін.; за ред. В.Г.Кузь. – К.: Інформ. видавн. центр «Київ», 1993. – Ч.1. – С.150.

8. Сучасна позакласна робота // Відкритий урок. – 2009. - №1. – с.64 – 66.

119

ПРОФЕСІЙНИЙ МОДУЛЬ

1. Вікова та педагогічна психологія 18 8 10 10

1.Основи загальної психології, її предмет, завдання та методи

2 2 - -

2. Індивід. Особистість Індивідуальність. Психологічні властивості особистості

2 2 - -

3. Методи вивчення психологічних особливостей підлітків

2 - 2 2

4. Основи вікової психології. Психологічні особливості старшого підліткового, раннього юнацького віку

2 2 - -

5. Трудова діяльність і вибір професії. Методи вивчення професійної спрямованості підлітків та ставлення до обраної професії

2 - 2 2

6. Загальні поняття соціальної психології. Вивчення міжособистісних стосунків

2 - 2 2

7. Методи вивчення психологічного клімату в учнівському колективі

4 2 2 2

8. Психологічні особливості учнів ПТНЗ з девіантною поведінкою та шляхи корекції

2 - 2 2

Тема 1. Основи загальної психології, її предмет, завдання та методи

Психологія, структура психологічних дисциплін. Предмет та завдання загальної психології. Методи загальної психології.

Мозок і психіка. Психічні процеси, психічні властивості, психічні стани особистості. Зв'язок загальної психології з іншими психологічними науками.

Література1. Выготский Л.С. Проблемы развития психики //собр.соч.: В 6-

ти т. / под ред. А.М.Матюшкина. - М.: Педагогика, 1985.2. Гальперин П.Я. Введение в психологію / П.Я. Гальперин. -

М., 1980. 3. Годфруа Ж. Что такое психология? В 2-х томах / пер. с

франц. - М.: Мир, 1996. - 496 с.4. Єфімова С. Психологічні поради до спілкування / С. Єфімова

// Відкритий урок. – 2009. - №1. – С.82.5. Загальна, вікова і педагогічна психологія: практикум / за ред.

Д.Ф. Николенка. – К., 1980.6. М’ясоїд П.А. Загальна психологія / П.А. М’ясоїд. - К.: Вища

шк., 2000.

120

7. Мідхатов І. Психолого-педагогічне виховання / І. Мідхатов // Відкритий урок. – 2009. - №1. – С.36-38.

8. Основи практичної психології: підручник / В. Панок, Т. Титаренко, Н. Чепеляєва та ін. - К.: Либідь, 1999. - 536 с.

9. Основи психології і педагогіки: навч. посіб. / за ред. А.В. Семенової. - [2-ге вид., випр. і доповн.] - К.: Знання, 2007. - 341с.

10. Основи психології: підручник / за ред. О.В.Киричука, В.А. Роменця. - [6-те вид., стереотип.] - К.: Либідь. - 2006. - 632с. - К.: Либідь, 2005. - 464с.

11. Психологія: підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін. - К.: Либідь, 2004.

12. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології та педагогіки: навч. посіб. / О.М. Степанов, М.М. Фіцула. - [2-ге вид. випр., доповн.] - К.: Академвидав, 2005. - 520с.

Тема 2. Індивід. Особистість. Індивідуальність. Психологічні властивості особистості

Індивід та особистість. Поняття про особистість і індивідуальність. Психологічна характеристика особистості. Теорії особистості.

Основні компоненти особистості. Усталеність і мінливість особистості. Особистість і середовище; біологічне і соціальне у структурі особистості.

Спрямованість особистості. Формування особистості.

Література1. Асмолов А.Г. Личность как предмет психологического

исследования / А.Г. Асмолов. - М.: Педагогика, 1984.2. Асмолов А.Г. Психология личности / А.Г. Асмолов. - М.:

МГУ, 19903. Бодалев А.А. Личность и общение / А.А. Бодалев. - М.:

Педагогика, 1983.4. Бодалев А.А. Психология личности / А.А. Бодалев. - М.:

МГУ, 1988.5. Божович Л.И. Личность и ее формирование в детском

воздасте / Л.И. Божович. - М.: Просвещение, 1968.6. Гільбух Ю.З. Розумово обдарована дитина: Психологія,

діагностика, педагогіка / Ю.З. Гільбух. - К.: Віпол, 1993. - 75с.7. Годфруа Ж. Что такое психология? В 2-х томах / пер. с

франц. - М.: Мир, 1996.- 496 с.8. Личко А.Е. Психопатии и акцентуации характера у

подростков / А.Е. Личко. – М., 1983.9. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення:

навчальний посібник для самотійного вивчення дисципліни / В.С. Лозниця. - К.: «ЕксОб», 1999. – 304с.

121

10. Максименко С.Д. Психологія особистості: підручник / Максименко С.Д., Максименко К.С., Папуча М.В. – К.: ТОВ «КММ», 2007. – 296с.

11. Психология личности. Тесты, опросники, методики. – М.: Геликон, 1995. – 220с.

12. Психологія: підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; за ред. Ю.Л.Трофімова. - [5-е вид.] - К.: Либідь, 2005. – 560с.

13. Рибалка В.В. Теорії особистості у вітчизняній психології та педагогіці: навчальний посібник / В.В. Рибалка. – Одеса: Букаєв Вадим Вікторович, 2009 – 575с.

14. Семиченко В.А. Психологія особистості / В.А. Семиченко. – К: Видавець Ешке О.М., 2001. – 427с.

15. Семиченко В.А. Психологія: Темперамент / В.А. Семиченко. – Київ – Полтава: «Форміка», 2001. – 168с.

Тема 3. Методи вивчення психологічних особливостей підлітків

Методи психологічної діагностики психологічних властивостей учнів ПТНЗ: спостереження, анкетування, тестування, соціометрія.

Методика визначення типу темпераменту за Айзенком. Урахування індивідуальних психологічних властивостей учнів ПТНЗ

у навчально-виховному процесі.

Література1. Айзенк Г.Ю. Проверьте свои способности / Г.Ю. Айзенк. - М.:

Педагогика-Пресс, 1992. - 176с.2. Анастази А. Психологическое тестирование. Ч. 1-2. / А. Анастази. -

М.: Педагогика, 1982.3. Гільбух Ю.З. Розумово обдарована дитина: Психологія, діагности-

ка, педагогіка / Ю.З. Гільбух. - К.: Віпол, 1993. - 75с.4. Гільбух Ю.З. Темперамент і пізнавальні здібності школяра:

діагностика, педагогіка / Ю.З. Гільбух. -К., 1992.5. Годфруа Ж. Что такое психология? В 2-х томах / пер. с франц. - М.:

Мир, 1996. - 496 с.6. Лозниця В.С. Психологія і педагогіка: основні положення: навч.

посібник для самостійного вивчення дисципліни / В.С. Лозниця. - К.: «Екс Об», 1999.

7. . Рогов Е.М. Настольная книга практического психолога в образовании: учебное пособие / Е.М. Рогов– М.: ВЛАДОС, 1996.

8. . Терлецька Л. Дослідження особистісних рис підлітків / Л. Терлецька // Психолог. - 2003. - № 34 (82). - С. 16-24.

9. Федоров В.Д. Психодіагностика особистості в системі диференціації: наук.-метод. збірник з 6 брошур / В.Д. Федоров. – Хмельницький: РВВ, 1993.

Тема 4. Основи вікової психології. Психологічні особливості 122

старшого підліткового, раннього юнацького віку Вікова психологія – галузь психологічної науки, що вивчає

закономірності розвитку психіки людини на різних етапах її індивідуального життя, онтогенезу. Основні розділи вікової психології. Зв'язок вікової психології із загальною і педагогічною психологією, віковою фізіологією, педагогікою і методикою.

Методи вікової психології. Поняття про психічний розвиток. Періодизація психічного розвитку та етапи життєвого шляху особистості. Фактори психічного розвитку в ранньому юнацькому віці: соціальна ситуація в розвитку особистості; фізичний розвиток; спілкування з дорослими і ровесниками; статева поведінка.

Особливості самосвідомості особистості у ранньому юнацькому віці, виникнення потреби у самовизначенні. Формування життєвих цілей як фактор розвитку особистості старших підлітків. Я – концепція особистості старшого підліткового та раннього юнацького віку.

Література1. Божович Л.І. Психологічні особливості особистості

старшокласника / Л.І. Божович // Комсомол в школі. - М., 1972. - 64 с.2. Вікова психологія / за ред. Г.С.Костюка. - К.: Рад. школа,

1976.3. Возрастная и педагогическая психология / под. ред. проф.

А.В. Петровского. - М.: Просвещение, 1973.4. Выготский Л.С. Вопросы детской психологи /

Л.С. Выготский. - СПб.: Союз, 1999. - 224с.5. Гурлева Г.С. Дівчина – підліток: проблеми віку і

профілактика важковиховуванності / Г.С. Гурлева. - К.: ІЗМН, 1997.6. Заброцький М.М. Основи вікової психології: навч. посіб. /

М.М. Заброцький. -Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2004. - 112с.7. Кон И. С. Психологія ранньої юності / И.С. Кон. - М.: Освіта,

1989. - 335 с.8. Кутішенко В.П. Вікова та педагогічна психологія: навч.

посіб. / В.П. Кутішенко. - [2-ге вид.] - К.: ЦУЛ, 2010. - 128с.9. Кутішенко В.П., Ставицька С.О. Психологія розвитку та

вікова психологія: практикум; навч. посіб. / В.П. Кутішенко, С.О. Ставицька. - К.: Каравела, 2009. - 448с.

10. Особенности обучения й психического развития школьников 13-17 лет / под ред. Й. В. Дубровиной, Б. С. Круглова. — М.: Педагогика, 1988—192 с.

11. Поліщук В.М. Вікова та педагогічна психологія: навч.-метод. посіб. / В.М. Поліщук. - Суми: Університетська книга, 2006. - 220c.

12. Психологія: підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; за ред. Ю.Л.Трофімова. - [5-е вид.] - К.: Либідь, 2005. – 560с.

13. Рабочая книга школьного психолога // под ред. Й.В. Дубровиной. - М.,1991.

123

14. Райс Ф. Психология подросткового и юношеского возраста. / Ф. Райс. - СПб.: Издательство «Питер», 2000.

15. Савчин М.В., Василенко Л.П. Вікова психологія: навч. посіб. / М.В. Савчин, Л.П. Василенко. - [2-ге вид., доп.] - К.: Академвидав, 2011. - 384с.

16. Сучасні психолого-педагогічні проблеми вищої школи. - Л.: Вид-во БРЕШУ, 1985.-143с.

17. Терлецька Л. Вікові особливості підлітків та юнаків // Психолог на батьківських зборах / Л. Терлецька. — К.: Редакції загальнопедагогічних газет, 2003. — С.91-97

Тема 5. Трудова діяльність і вибір професії. Методи вивчення професійної спрямованості підлітків

та ставлення до обраної професіїПсихологічні аспекти самовизначення і вибору майбутньої професії

підлітками. Етапи вибору майбутньої професії. Методики: «Диференціально-діагностичний опитувальник», «Квадрат інтересів», «Інтелектуальна лабільність».

Література1. Баклицький І.О. Психологія праці: підручник / І.О. Баклицький.

- [2-ге вид., переробл. і доповн.] - К.:Знання, 2008. - 655с.2. Гладкова В.М. Профорієнтація: навч. посіб. / В.М. Гладкова. -

Львів: Новий світ, 2000. - 160с.3. Готовність учня до профільного навчання / упоряд. В. Рибалка;

за заг. ред. С. Максименка, О.Плавник. - К.: Мікрос – СВС, 2003. - 112 с.4. Закон України "Про професійно-технічну освіту" // Професійно-

технічна освіта. - 1998. - №1. - С. 2-12.5. Климов Е.А. Как выбрать профессию: Книга для учащихся /

Е.А. Климов. - М.: Просвещение, 1984. - 160с.6. Климов Е.А. Психолого-педагогические проблемы

профессиональной консультации / Е.А. Климов. – М., 1983.7. Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения /

Е.А. Климов. - Ростов-на-Дону: изд. "Феникс", 1996. - 512 с.8. Кряж И.В. Психологические основы профконсультации и

отбора: учебно-методическое пособие / И.В. Кряж. - Харьков, 2002. - 56с.9. Моргун В.Ф. Методика багатовимірного аналізу досягнень учня

з метою профілювання та профорієнтації / В.Ф. Моргун. - Полтава, 1997. -16с.

10. Підготовка учнів до професійного навчання і праці (психолого-педагогічні основи): Навчально-методичний посібник / за ред. Г.О.Балла, П.С.Перепелиці, В.В.Рибалки; кол. авторів. - К.: Наукова думка, 2000. - 188с.

11. Психологія особистісно орієнтованої професійної підготовки уч-нівської молоді: Науково-методичний посібник / за ред. В.В.Рибалки; автори: Г.О.Балл, М.В.Бастун, А.В.Вихрущ, В.І.Гордієнко, Д.Ф.Крюкова,

124

Л.В.Никоненко, В.І.Панченко, П.С.Перепелиця, Н.А.Побірченко, Е.О.Помиткін, В.В.Рибалка. - Київ, Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. -388с.

12. Рибалка В.В. Особистісний підхід у профільному навчанні стар-шокласників: монографія / за ред. Г.О.Балла. - К.: Ніка-центр, 2003. - 204 с.

13. Рибалка В.В. Психологія професійного самовизначення для здорових старшокласників: методичні рекомендації / В.В. Рибалка. — К.: ІПППО АПН України, 2004. — 24 с.

14. Скиба М.Є., Коханко О.М. Теорія і практика професійно-орієнтаційної роботи з молоддю: навч. посіб. / М.Є. Скиба, О.М. Коханко. - Хмельницький: ХНУ, 2007. - 322с.

Тема 6. Загальні поняття соціальної психології.Вивчення міжособистісних стосунків

Завдання соціальної психології. Функція спілкування у житті людини. Структура і види спілкування. Спілкування як психологічний фактор розвитку людини. Психологічні засоби взаємодії у процесі спілкування. Техніка ділового спілкування. Педагогічне спілкування.

Лідерство та керівництво. Теорії лідерства. Стилі керівництва. Природа та соціальна роль конфлікту. Причини виникнення конфлікту. Класифікація конфліктів. Типи поведінки людей в конфліктних ситуаціях. Шляхи та правила вирішення конфліктних ситуацій в ділових взаємостосунках.

Література1. Абрамова Г.С. Практикум по психологическому

консультированию / Г.С. Абрамова. — Екатеренбург: Деловая книга, 1995.2. Андреев В.Й. Конфликтология (Искуство спора, ведення

переговоров, разрешения конфликтов) / В.Й. Андреев. — М., 1995.3. Андреева Г.М. Социальная психология / Г.М. Андреева. – М., 1988.4. Белогуров С.Б. Популярно о наркотиках и наркомании. Книга для

всех СПб. / С.Б. Белогуров. – М., 1998.5. Бодалев А.А. Восприятие человека человеком /

А.А. Бодалев. – М., 1982.6. Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління:

навч. посіб. / Т.В. Дуткевич. - К.: ЦНЛ. - 2005. - 456с.7. Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління:

навчальний посібник / Т.В. Дуткевич. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 456с.

8. Ішмуратов А.Т. Конфлікт і злагода. Основи когнітивної теорії конфліктів / А.Т. Ішмуратов. — К., 1996.

9. Карнеги Д. Как приобретать друзей й оказывать влияние на людей / Д. Карнеги. — К.: Наукова думка, 1989.

10. Коломінський Н.Л. Психологія менеджменту в освіті (соціально-психологічний аспект): монографія / Н.Л. Коломінський. — К.: МАУП, 2000.

125

11. Конфлікти в суспільстві: діагностика і профілактика. Тези третьої Міжнародної науково практичної конференції 17-20 травня 1995 р. — К. — Чернівці, 1995.

12. Москаленко В.В. Соціальна психологія: підручник / В.В. Москаленко. - [2-ге вид, випр. та доповн.] - К.: ЦНЛ, 2008. - 688с.

13. Орбан-Лембрик Л.Е. Соціальна психологія. У 2-х кн: підручник. Кн.2: Соціальна психологія груп. Прикладна соціальна психологія / Л.Е. Орбан-Лембрик - К.: Либідь, 2006. - 560с.

14. Основи соціальної психології: навч. посіб. / за ред. М.М. Слюсаревського. - К.: Міленіум, 2008. - 496с.

15. Психологія: підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; за ред. Ю.Л.Трофімова. - [5-е вид.] - К.: Либідь, 2005. – 560с.

16. Терлецька Л. Дослідження особистісних рис підлітків / Л. Терлецька // Психолог. - № 34 (82). - 2003. - С. 16-24.

17. Федорчук В.М. Соціально-психологічний тренінг "Розвиток ко-мунікативної компетентності викладача": навч.-метод. посіб. / В.М. Федорчук. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2003. - 240 с.

Тема 7. Методи вивчення психологічного клімату в учнівському колективі

Поняття психологічного клімату колективу. Його складові. Залежність психологічного клімату від стилю керівництва. Психологічна сумісність. Структура колективу. Ступінь згуртованості учнівського колективу. Методи вивчення психологічного клімату колективу: анкетування, тестування, соціометрія. Роль педагога у формування сприятливого психологічного клімату в учнівському колективі.

Відпрацювання методики “Оцінка соціально-психологічного клімату колективу”. Відпрацювання методики “Оцінка психологічної атмосфери в колективі”.

Література1. Анікеєва Н.П. Психологічний клімат в колективі /

Н.П. Анікеєва. - М.: Просвіта, 1989. 2. Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології

управління: навчальний посібник / Т.В. Дуткевич. – К.: Центр навчальної літератури, 2005. – 456с.

3. Єфремцева С.А. Тренинг общения для старшекласников / под. ред. Ю.З. Гильбуха. - К.: Ин-т психологии АПН Украины, 1994. - 80с.

4. Карамушка Л.М. Психологія освітнього менеджменту / Л.М. Карамушка // Директор школи. – 2001. - № 25-27.

5. Карамушка Л. Психологія освітнього менеджменту, або як ефективно посіяти розумне, добре, вічне: навчальний посібник для менеджерів освіти / Л. Карамушка // Директор школи. – 2001. - №25 – 27 (169 – 171).

6. Каспрік Н.М. Соціально-психологічний клімат колективу як важливий чинник діяльності ПТНЗ / Н.М. Каспрік // Професійна освіта. -

126

2005. - № 1-2 (24-25).7. Корнєв М.Н., Коваленко А.Б. Соціальна психологія:

підручник / М.Н. Корнєв, А.Б. Коваленко. – К., 1995.8. Котко Т.П. Шляхи формування здорового психологічного

клімату учнівському колективі / Т.П. Котко // Практична психологія та соціальна робота. – 2001. - №6.

9. Психологія: підручник / Ю.Л. Трофімов, В.В. Рибалка, П.А. Гончарук та ін.; за ред. Ю.Л.Трофімова. - [5-е вид.] - К.: Либідь, 2005. – 560с.

10. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: учебное пособие / Е.И. Рогов. – М.: ВЛАДОС, 1996. – 529с.

11. Федоров В.Д. Ваш психологічний профіль / Частина III. Стан здоров'я. Психологічний клімат організації. - Хмельницький ІППО, 2004.

12. Федорчук В.М. Соціально-психологічний тренінг "Розвиток комунікативної компетентності викладача": навч.-метод. посіб. / В.М. Федорчук. - Кам'янець-Подільський: Абетка, 2003. - 240 с.

Тема 8. Психологічні особливості учнів ПТНЗ з девіантною поведінкою та шляхи профілактики

Розвиток особистості по низхідній лінії. Причини, які викликають такий розвиток: умови виховання в батьківській родині (типи невірного виховання по А.Е.Лічко), індивідуальні психологічні особливості особистості, психовікові реакції поведінки.

Типи важковиховуваних підлітків, їх характеристика та методи корекційної роботи у навчально-виховному процесі. Делінквентно-кримінальна поведінка

Адиктивна поведінка. Причини адиктивної поведінки. Зв'язок адиктивної поведінки з наркоманією. Суїцидальна поведінка. Роль педагога у вивченні груп ризику та профілактиці девіантної поведінки.

Література1. Белогуров С.Б. Наркотики и наркомания: Книга для всех /

С.Б. Белогуров. — М.: Бином, СПб. - Университет. кн., 1991. — 112 с.2. Битенский В.С. и др. Наркомании у подростков / Битенский

В.С., Херсонський Б.Г., Дворняк С.В., Глушков В.А. - К.: Здоровье, 1989. - 216 с.

3. Бэрон Р., Ричардсон Д. Агрессия: учеб. пособие / Р. Бэрон, Д. Ричардсон. - СПб.: Питер, 2000. - 352с.

4. Захаров А.М. Предупреждение отклонений в поведении ребенка / А.М. Захаров. – СПб.: Союз, 1997.

5. Класний керівник у сучасній школі: метод. посіб. / В.М. Оржеховська, О.І. Пилипенко та ін. - К.: Інститут змісту і методів навчання. -1996. - 156 с.

6. Лучинкіна А. Профілактика девіантної поведінки: навч. посіб. Ч.1. / А. Лучинкіна - К.: Главник, 2008. - 128с.

127

7. Максимова Н.Ю. Основи дитячої патопсихології: навч. посіб. / Лучинкіна А. — К.: Перун, 1996. — 464 с.

8. Максимова Н.Ю., Толстоухова С.В. Соціально-психологічний аспект профілактики адиктивної поведінки підлітків та молоді / Н.Ю. Максимова, С.В. Толстоухова. - К., 2000. - 200 с.

9. Менделевич И.Д. Психология девиантного поведения: учеб. пособие / И.Д. Менделевич. - М.: МЕДпресс. - 2001. - 432 с.

10. Подмазин С.И., Сибиль Е.И. Как помочь подростку с "трудным" характером / С.И. Подмазин, Е.И. Сибиль. - К.: НПЦ "Перспектива", 1996. - 160 с.

11. Предупреждение подростковой и юношеской наркомании / под ред. С.В. Березина, К.Л. Лисецкого. - М.: изд. Института психотерапии, 2001. - 256 с.

2. Загальна та професійна педагогіка 8 4 4 4

1.Предмет і завдання загальної та професійної педагогіки

2 2 - -

2.Основи дидактики. Принципи навчання та особливості їх реалізації в ПТНЗ

2 2 - -

3.Диференціація та індивідуалізація навчання

2 - 2 2

4.Управління пізнавальною діяльністю учнів на уроках. Мотиви учіння.

2 - 2 2

Тема 1. Предмет і завдання загальної та професійної педагогіки

Педагогіка - наука про виховання. Основні категорії педагогіки: виховання, освіта, навчання; їх характеристика. Зв'язок педагогіки з іншими науками. Диференціація та інтеграція педагогічної науки.

Основні завдання педагогіки. Основні ознаки професійної педагогіки, її зв'язок з конкретними галузями наук. Методи науково-педагогічного дослідження та їх використання в навчально-виховному процесі професійно-технічного навчального закладу.

Місце професійної педагогіки в системі педагогічних наук. Види і форми підготовки кваліфікованих робітників. Особливості підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах.

Література1. Батышев С.Я. Производственная педагогика: ученик / С.Я.

Батышев. - [изд. 3-е]. - М.: Педагогика, 1984.

128

2. Васильєв И.Б. Профессиональная педагогика. Лекции для студентов інженерно-педагогических спеціальностей ВУЗов / И.Б. Васильєв. – Харьков: УИПА, 2000. - 124 с.

3. Гришина Т.В. Освітня технологія як професійний пріоритет учителя / Т.В. Гришина. – Х.: вид. група “Основа”, 2003.

4. Гуревич Р.С. Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах: Монографія – Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. – 410с.

5. Дячкова Т.В. Педагогіка професійно-технічної освіти: навчальний посібник / Т.В. Дячкова. – Херсон: Айлант, 2003. - 476 с.

6. Жуков Г.И. Основы общей и профессиональной педагогики / Жуков Г.И., Матросов П.Г., Каплан С.Л. –М.: Гардарики, 2005. – 382с.

7. Інноваційні педагогічні технології навчання професії: монографія / А. С. Нікуліна, Ю Б. Максименко, Г. П. Матвеев, С. А. Заславська та ін. - Донецьк: Донецький інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників, 2005. - 385 с.

8. Колошин В. Педагогіка успіху як важлива умова розвитку творчості учнів ПТНЗ / В. Колошин // Професійно-технічна освіта. – 2008. - №4. – С.14 -16.

9. Кремень В.Г. Активна позиція учених-педагогів / В.Г. Кремень // Професійно-технічна освіта. - 2007. - № 1. - С. 3-6.

10. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: навчальний посібник / Н.Є. Мойсеюк. – К., 2001.

11. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / упорядники: Андрєєва В.М., Григораці В.В. – Х.: Вид. група “Основа”, 2006.

12. Педагогика профессионального образования: учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений / Е П. Белозерцев, А. Д. Гонеев, А. Г. Пашков и др.; под ред. В. А. Сластенина. - [2-е изд., стереотип.] - М.: Издательский центр "Академия", 2006. - 368 с.

13. Фіцула М. М. Педагогіка: навчальний посібник / М.М.Фіцула. — [2-ге вид., доп.] - К.: Академвидав, 2006. - 560 с.

Тема 2. Основи дидактики. Принципи навчання та особливості їх реалізації в ПТНЗ

Дидактика як складова педагогіки. Етапи розвитку дидактики. Пояснювально-ілюстративний та проблемно-пошуковий етапи навчання, їх використання в сучасних умовах роботи ПТНЗ. Особливості процесу навчання. Єдність його функцій: освітньої, виховної, розвивальної. Структура навчальної діяльності учнів. Характеристика понять: знання, уміння, навички, пізнавальна діяльність, активізація пізнавальної діяльності учнів.

Закономірності процесу пізнання: мотивація, сприйняття компонентів 129

процесу навчання: цільового, стимулюючо-мотиваційного, змістовного, оперативно-діяльнісного, контрольно-регулюючого, оціночно-результативного. Закономірна залежність компонентів процесу навчання. Структура діяльності педагога в навчальному процесі. Поняття «принципи» і «правила» навчання. Керівна роль педагога у навчальному процесі

Оновлення навчального процесу на основі принципів демократизації та гуманізації професійної освіти. Проблеми розвитку особистості учня у процесі навчання. Діяльнісний підхід на уроці. Створення сприятливих умов для навчання учнів, їх спілкування.

Гуманізація навчального процесу. Роль предметів гуманітарного циклу в розвитку культури учнів, оволодіння ними основами загальнолюдських духовних цінностей, надбаннями культури свого народу.

Література1. Батышев С.Я. Производственная педагогика: ученик / С.Я.

Батышев. - [изд. 3-е]. - М.: Педагогика, 1984.2. Васильєв И.Б. Профессиональная педагогика. Лекции для

студентов інженерно-педагогических спеціальностей ВУЗов / И.Б. Васильєв. – Харьков: УИПА, 2000. - 124 с.

3. Гришина Т.В. Освітня технологія як професійний пріоритет учителя / Т.В. Гришина. – Х.: вид. група “Основа”, 2003.

4. Гуревич Р.С. Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах: Монографія – Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. – 410с.

5. Дячкова Т.В. Педагогіка професійно-технічної освіти: навчальний посібник / Т.В. Дячкова. – Херсон: Айлант, 2003. - 476 с.

6. Жуков Г.И. Основы общей и профессиональной педагогики / Жуков Г.И., Матросов П.Г., Каплан С.Л. –М.: Гардарики, 2005. – 382с.

7. Інноваційні педагогічні технології навчання професії: монографія / А. С. Нікуліна, Ю Б. Максименко, Г. П. Матвеев, С. А. Заславська та ін. - Донецьк: Донецький інститут післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників, 2005. - 385 с.

8. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути вчителем-майстром / упорядники: Андрєєва В.М., Григораці В.В. – Х.: Вид. група “Основа”, 2006.

9. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: навчальний посібник / Н.Є. Мойсеюк. – К., 2001.

10. Педагогика: учебное пособие для студентов педагогических институтов / од ред. Ю.К.Бабанского. - М.: Просвещение, 1983.

11. Подласый И.П. Исследование закономерностей дидактического процесса / И.П. Подласый. - К., 1991.

12. Сластенин В. А., Исаев И.О., Мищенко А. И., Шиянов Е. Н. Педагогика.— М.,1998.

13. Фіцула М.М. Педагогіка / М.М. Фіцула. – К., 2002.14. Щербань П.М. Прикладна педагогіка / П.М. Щербань. – К., 2002.

130

Тема 3. Диференціація та індивідуалізація навчанняПроблеми індивідуалізації та диференціації навчання. Диференціація

як особливий засіб втілення індивідуалізації навчання. Види диференціації: зовнішня і внутрішня, їх характеристика.

Диференційований підхід на уроці. Характеристика індивідуальних особливостей учнів. Комплектування диференційованих груп учнів за типовими ознаками. Особливості роботи з учнями високого, середнього і низького рівня навчальних можливостей на уроці.

Використання диференційованого підходу до учнів на різних етапах навчального заняття.Єдність використання принципів у педагогічній діяльності майстра виробничого навчання.

Література1. Актуальные проблемы дифференцированного обучения. –

Минск: Народна асвета, 1992. – 191 с.2. Верещак Є.П., Лзова О.М. Диференціація навчання за

системою рейтингу / Є.П. Верещак, О.М. Лзова // Педагогіка і психологія. – 1996. - № 1. – С.112.

3. Гуревич Р.С. Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах: Монографія. – Вінниця: ДОВ «Вінниця». 2008. – 410с.

4. Гришина Т. До джерел рівневої диференціації / Т. Гришина // Рідна школа, 1993. - № 7-8. – С.25.

5. Диференційоване навчання у закладах профтехосвіти: Науковий методичний збірник / відп. ред. Н.Г.Ничкало – К.: НДІ педагогіки України, 1992. – 174с.

6. Завертана Н. Індивідуалізація навчання – шлях до успіху. //Рідна школа -2005.- №5.- с.56.

Тема 4. Управління пізнавальною діяльністю учнів на уроках. Мотиви учіння

Специфіка управлінської діяльності майстра виробничого навчання на уроці та характеристика компонентів цієї діяльності. Обумовленість педагогічного управління особливостями виробничої діяльності учнів. Завдання майстра виробничого навчання на різних етапах пізнавального процесу: сприйняття, усвідомлення, засвоєння учнями нового матеріалу, формування професійних та практичних умінь і навичок.

Активність і самостійність учнів в процесі виробничого навчання. Стимулювання діяльності учнів. Мотиви учіння, їх класифікація. Значення, теорія різних груп мотивів. Формування пізнавального інтересу і соціальних

131

мотивів - одне із головних завдань виробничого навчання.Закономірності навчального процесу, їх врахування в роботі майстра

виробничого навчання.

Література1. Вергасов В.М. Активизация познавательной деятельности

студентов в высшей школе [Текст] / В. М. Вергасов. — К.: Вища школа, 1985. — 175 с.

2. Галузяк В.М. Педагогіка: навчальний посібник / Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. – Вінниця, 2001.

3. Гребенюк О.С. Формирование мотивации учебной деятельности учащихся средних ПТУ. – Вильнюс, 1983. – 98с.

4. Калошин, В.Ф, Парадокси традиційної системи навчання //' Управління школою. — 2008. — № 1. — С. 2-15.

5. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции / А.Н. Леонтьев. - М., 1971.

6. Маркова, А.К. Формирование мотивации учения [Текст] / А. К. Маркова. — М. : Просвещение, 1990.

7. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: навчальний посібник / Н.Є. Мойсеюк. – К., 2001.

8. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології : Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти [Текст] / І. П. Підласий. — К. : Слово, 2006.

9. Фіцула М.М. Педагогіка / М.М. Фіцула. – К., 2002.10. Парад методичних порад : Методичний збірник [Текст]. — К.

: НМК ПТО м. Київ, 2008.

3. Методика професійного навчання 40 10 30 24 1.Місце виробничого навчання у системі

профтехосвіти та його особливості2 2 - -

2.Специфіка форм організації виробничого навчання

2 2 - 2

3.Системи і методи виробничого навчання. Шляхи удосконалення уроків виробничого навчання на основі використання інтерактивних методів

2 - 2 2

4.Підготовка майстра виробничого навчання до навчальних занять

2 - 2 2

132

5.Інструктаж як основна форма діяльності майстра виробничого навчання та учнів. Моделювання вступного інструктажу

2 - 2 2

6.Урок як основна форма навчання. Вимоги до сучасного уроку виробничого навчання та його аналізу

2 - 2 2

7.Педагогічні основи організації виробничого навчання в умовах виробництва. Виробнича практика.

2 - 2 2

8.Методика розробки плануючої документації майстра виробничого навчання

2 - 2 2

9.Облік навчальної діяльності та звітність майстра виробничого навчання

2 - 2 2

10.Ефективність використання комплексного методичного забезпечення виробничого навчання

2 2 - 2

11.Методика розробки сучасних дидактичних матеріалів з виробничого навчання (інструкційні, інструкційно-технологічні карти тощо)

2 - 2 2

12.Проведення поетапної та державної кваліфікаційної атестації учнів ПТНЗ

2 2 - 2

13.Методика розробки комплексних кваліфікаційних завдань

2 - 2 2

14.Міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки на уроках виробничого навчання. Інтеграція як вищий ступінь міжпредметних зв’язків

2 2 - -

15.Педагогічна практика на базі опорних ПТНЗ та підприємствах

12 - 12 -

133

Тема 1. Місце виробничого навчання у системі профтехосвіти та його особливості

Специфіка навчального процесу в професійно-технічному навчальному закладі. Структура навчального процесу. Теоретичне та виробниче навчання, їх цілі, зміст і взаємозв'язок. Процес виробничого навчання - важлива частина навчально-виховного процесу в професійно-технічному навчальному закладі.. Специфічні особливості процесу виробничого навчання: мета; основа; зміст; компоненти; функції виробничого навчання, тісний взаємозв'язок теорії і практики; поєднання навчання в майстернях і в умовах виробництва; особливості навчально-матеріального оснащення. Основні компоненти процесу виробничого навчання: мета, зміст, форми, методи, засоби навчання Діяльність учнів (навчання) і діяльність майстра виробничого навчання (інструктування) - основні компоненти процесу виробничого навчання. Особливості керівної ролі майстра виробничого навчання в формуванні особистості висококваліфікованого робітника.

Література1. Батишев С.Я. Подготовка робочих в средних профессионально-

технических училищах. – М.: Педагогіка, 1988. – 176с.2. Батышев С.Я. Производственная педагогика: Учебник. Изд. 3-е. = М.:

Педагогика, 1984.3. Батышев С.Я., Шапоринский С.А. Основы профессиональной

педагогики. Изд. 2-е. – М.: Высшая школа, 1977.4. Бєлова О.К. Методика професійного навчання. Практикум з

дидактичного проектування: Навчальний посібник для інженерно-педагогічних спеціальностей /О.К.Бєлова; ред.. О.Е.Коваленко; Українська інженерно-педагогічна академія. –Х. :Б.в. -2003.- 60с.

5. Бєлова О.К. Методика професійного навчання. Практикум з дидактичного проектування: Навчальний посібник для інженерно-педагогічних спеціальностей /О.К.Бєлова; ред.. О.Е.Коваленко; Українська інженерно-педагогічна академія. –Х. :Б.в. -2003.- 60с.

6. Войнаровский. Организационные формы производственного обучения в учебных заведениях профтехобразования. – М.: Высшая школа, 1990.

7. Гуревич Р.С. Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах: Монографія. – Вінниця: ДОВ «Вінниця». 2008. – 410с.

8. Макиенко Н.И. Педагогический процесс в училищах профессионально-технического образования / Н.И. Макиенко. – М.: Высшая школа, 1983.

9. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навчально-методичний посібник / Н.Г.Ничкало, В.О Зайчук, Н.М.Розенберг та ін.; за ред. Н.Г. Ничкало. – [2-е вид. доповнене]. - К.: Вища шк., 1994.

10. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ 134

(наказ від 30.05.2006 р. №419) із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки від 05.08.2008 р. №731.

11. Пузанов М.Ф. Развитие форм и методов подготовки робочих / М.Ф. Пузанов. – М.: Высшая школа, 1978.

12. Скакун В.А. Введение в профессию мастера производственного обучения: методическое пособие / В.А. Скакун. - [2-е изд. переработанное и дополненое]. – М.: Высшая школа, 1988.

13. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения. – М.: Форум: Цифра – М, 2007. – 336с.

14. Скакун В.А. Преподавание курса "Организация и методика производственного обучения": методическое пособие / В.А. Скакун. – М.: Высшая школа, 1990.

15. Тамарин Н.И., Шафаренко М.С. Справочная книга мастера производственного обучения: методическое пособие / Н.И. Тамарин, М.С. Шафаренко. - М.: Высшая школа, 1988.

16. Шапоринский С.А. Вопросы теории производственного обучения / С.А. Шапоринский. – М.: Высшая школа, 1986

17. Шапоринский С.А. Дидактические проблемы производственного (практического профессионально-технического) обучения / С.А. Шапоринский. - М., 1969.

Тема 2. Специфіка форм організації виробничого навчанняСистема організаційних форм виробничого навчання: процесу

виробничого навчання, навчально-виробничої діяльності учнів, діяльності майстра виробничого навчання.

Різноманітність форм організації виробничого навчання: урочні, неурочні. Основні вимоги та загальна характеристика уроку виробничого навчання як основної форми організації навчального процесу в професійно-технічному навчальному закладі. Стислий огляд неурочних форм організації виробничого навчання. Домашня навчальна робота учнів.

Форми організації навчально-виробничої діяльності учнів: фронтально-групова, бригадна (ланкова), індивідуальна. Характеристика цих форм, їх переваги і недоліки, варіанти використання.

Форми організації праці майстра виробничого навчання: закріплення майстра за навчальною групою на весь період навчання; закріплення майстра за навчальною майстернею («майстер – майстерня»); майстер-вихователь (організатор); бригадна організація праці майстрів виробничого навчання; майстер - викладач. Переваги і недоліки цих форм організації праці майстрів, умови і перспективи їх практичного застосування.

Література

135

1. Войнаровский. Организационные формы производственного обучения в учебных заведениях профтехобразования. – М.: Высшая школа, 1990.

2. Батишев С.Я. Подготовка робочих в средних профессионально-технических училищах. – М.: Педагогіка, 1988. – 176с.

3. Батышев С.Я. Производственная педагогика: Учебник. Изд. 3-е. = М.: Педагогика, 1984.

4. Батышев С.Я., Шапоринский С.А. Основы профессиональной педагогики. Изд. 2-е. – М.: Высшая школа, 1977.

5. Бєлова О.К. Методика професійного навчання. Практикум з дидактичного проектування: Навчальний посібник для інженерно-педагогічних спеціальностей /О.К.Бєлова; ред.. О.Е.Коваленко; Українська інженерно-педагогічна академія. –Х. :Б.в. -2003.- 60с.

6. Гуревич Р.С. Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах: Монографія. – Вінниця: ДОВ «Вінниця». 2008. – 410с.

7. Макиенко Н.И. Педагогический процесс в училищах профессионально-технического образования / Н.И. Макиенко. – М.: Высшая школа, 1983.

8. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: навчально-методичний посібник. / Н.Г.Ничкало, В.О Зайчук, Н.М.Розенберг та ін.; за ред. Н.Г. Ничкало. – [2-е вид. доповнене]. - К.: Вища шк., 1994.

9. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ (наказ від 30.05.2006 р. №419) із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки від 05.08.2008 р. №731.

10. Подласый И.П. Педагогика: 100 вопросов — 100 ответов: Учеб. пособие для студ. высш. учеб. заведений. — М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001.-368с.

11. Пузанов М.Ф. Развитие форм и методов подготовки робочих / М.Ф. Пузанов. – М.: Высшая школа, 1978.

12. Скакун В.А. Введение в профессию мастера производственного обучения: методическое пособие / В.А. Скакун. - [2-е изд. переработанное и дополненое]. – М.: Высшая школа, 1988.

13. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения. – М.: Форум: Цифра – М, 2007. – 336с.

14. Скакун В.А. Преподавание курса "Организация и методика производственного обучения": методическое пособие / В.А. Скакун. – М.: Высшая школа, 1990.

15. Сластенин В.А. и др. Педагогика: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений / В.А. Сластенин, И.Ф. Исаев, Е.Н. Шиянов; Под ред. В.А. Сластенина. — М.: Издательский центр «Академия», 2002. - 576 с.

16. Шапоринский С.А. Вопросы теории производственного обучения / С.А. Шапоринский. – М.: Высшая школа, 1986.

Тема 3. Системи і методи виробничого навчання. Шляхи удосконалення уроків виробничого навчання на основі

136

використання інтерактивних методівПоняття «система». Системи виробничого навчання: предметна,

операційна, операційно-предметна, операційно-потокова, операційно-комплексна, проблемно-аналітична. Удосконалення систем виробничого навчання.

Поняття методів виробничого навчання. Система методів виробничого навчання. Класифікація методів за ознакою джерела інформації: словесні, наочні, практичні.

Словесні методи виробничого навчання: пояснення, бесіда, робота з друкованими засобами інформації.

Наочні методи виробничого навчання: показ, демонстрація, спостереження.

Практичні методи виробничого навчання: вправи, самостійна робота учнів, лабораторно-практичні роботи, рішення виробничо-технічних задач.

Вправи - основний метод виробничого навчання.Визначення поняття "вправи". Загальні вимоги до вправ.

Класифікація вправ по змісту у виконанні: трудових прийомів; трудових операцій; трудових процесів; в управлінні технологічним процесом.

Вправи на тренажерах. Визначення тренажера як технічного засобу. Тренувальні пристосування.

Література1. Бабанский Ю.К. Методы обучения учащихся в СПТУ /

Ю.К. Бабанский. – М.: Педагогика, 1982. 2. Гуревич Р.С. Теорія і практика навчання в професійно-технічних

закладах: Монографія. – Вінниця: ДОВ «Вінниця». 2008. – 410с.3. Кирикилица Э.Н и др. Методы обучения при подготовке

квалифицированных рабочих в профессионально-технических учебных заведениях. - М.: Высшая школа, 1990.

4. Лернер И.Я. Дидактические основы методов обучения / И.Я. Лернер. – М.: Педагогика, 1981.

5. Макиенко Н.И. Педагогический процесс в училищах профессионально-технического образования / Н.И. Макиенко. – М.: Высшая школа, 1983.

6. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: навчально-методичний посібник / Н.Г.Ничкало, В.О Зайчук, Н.М.Розенберг та ін. / за ред. Н.Г. Ничкало. – [2-е вид. доповнене]. - К.: Вища шк., 1994.

7. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ (наказ від 30.05.2006 р. №419) із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки від 05.08.2008 р. №731.

8. Поташник М.М., Левит М.В. Как подготовить и провести открытый урок. Современная технология: метод. пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2004.

9. Скакун В.А. Преподавание курса "Организация и методика производственного обучения": методическое пособие. – М.: Высшая школа,

137

1990.10. Скакун В.А. Введение в профессию мастера производственного

обучения: методическое пособие. - [2-е изд. переработанное и дополненое]. – М.: Высшая школа, 1988.

11. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения. – М.: Форум: Цифра – М, 2007. – 336с.

12. Шапоринский С.А. Вопросы теории производственного обучения / С.А. Шапоринский. – М.: Высшая школа, 1986.

13. Шапоринский С.А. Дидактические проблемы производственного (практического профессионально-технического) обучения / С.А. Шапоринский. М., 1969.

Тема 4. Підготовка майстра виробничого навчання до навчальних занять

Система підготовки майстра виробничого навчання до занять: особиста підготовка, підготовка навчально-матеріальної бази, планування процесу виробничого навчання.

Підготовка майстра до навчального року, її основні задачі: вивчення кваліфікаційної характеристики, навчального плану та навчальних програм виробничого і теоретичного навчання. Підготовка навчальної майстерні, матеріально-технічного і методичного оснащення навчального процесу.

Підготовка майстра до вивчення чергової теми програми: планування теми, визначення системи уроків (занять) з теми; підготовка матеріалів, інструменту, обладнання, наочних посібників і ТЗН, навчальної і технічної документації з теми; вивчення педагогічної і технічної літератури з теми; особиста підготовка до вивчення теми; виготовлення еталонів-зразків навчально-виробничих робіт.

Підготовка майстра до уроку (заняття): аналіз результатів попередніх уроків, уточнення теми і мети наступного уроку; визначення навчально-виробничих робіт; підготовка навчально-матеріального оснащення уроку; особиста підготовка майстра до уроку: вивчення методичної літератури з теми уроку, матеріалів, які висвітлюють передові методи виконання робіт з теми, підготовка до показу прийомів на уроці, відпрацювання методики показу трудових прийомів; визначення структури уроку і розподіл часу на окремі його елементи, методів і прийомів проведення уроку; складання плану і конспекту уроку (заняття).

138

Література1. Бєлова О.К. Методика професійного навчання. Практикум з

дидактичного проектування: Навчальний посібник для інженерно-педагогічних спеціальностей /О.К.Бєлова; ред.. О.Е.Коваленко; Українська інженерно-педагогічна академія. –Х. :Б.в. -2003.- 60с.

2. Макиенко Н.И. Педагогический процесс в училищах профессионально-технического образования / Н.И. Макиенко. – М.: Высшая школа, 1983.

3. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: навчально-методичний посібник / Н.Г.Ничкало, В.О Зайчук, Н.М.Розенберг та ін. / за ред. Н.Г. Ничкало. – [2-е вид. доповнене]. - К.: Вища шк., 1994.

4. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ (наказ від 30.05.2006 р. №419) із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки від 05.08.2008 р. №731.

5. Поташник М.М., Левит М.В. Как подготовить и провести открытый урок. Современная технология: метод. пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2004.

6. Проблемы методики профессионального обучения в средних профтехучилищах. – М.: Высш. шк., 1985.

7. Скакун В.А. Контроль уроков производственного обучения / В.А. Скакун. - М.: Высшая школа, 1985.

8. Скакун В.А. Преподавание курса "Организация и методика производственного обучения": методическое пособие. – М.: Высшая школа, 1990.

9. Скакун В.А. Введение в профессию мастера производственного обучения: методическое пособие. - [2-е изд. переработанное и дополненое]. – М.: Высшая школа, 1988.

10. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения. – М.: Форум: Цифра – М, 2007. – 336с.

11. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін: навчальний посібник для студентів загальнотехнічних факультетів педінститутів / Д.О. Тхоржевський. - [3-е вид.] – К.: Вища школа, 1992.

12. Шапоринский С.А. Вопросы теории производственного обучения / С.А. Шапоринский. – М.: Высшая школа, 1986.

13. Шапоринский С.А. Дидактические проблемы производственного (практического профессионально-технического) обучения / С.А. Шапоринский. М., 1969.

139

Тема 5. Інструктаж як основна форма діяльності майстра виробничого навчання та учнів. Моделювання вступного інструктажу

Основні завдання і особливості виробничого навчання в навчальних майстернях училища. Основні періоди виробничого навчання в навчальних майстернях: вступний, навчання учнів трудовим прийомам і операціям, навчання виконанню робіт комплексного характеру; умовність виділення цих періодів.

Поняття «інструктаж» в умовах виробничого навчання. Види інструктажів. Вступний інструктаж - його дидактична мета.

Вступний інструктаж з теми програми. Вступний інструктаж з матеріалу уроку, зміст, порядок проведення.. Основні завдання вступного інструктажу, організація, продовжуваність на різних етапах навчання.

Поточний інструктаж – його дидактична мета, зміст, порядок проведення.

Вправи учнів у виконанні трудових прийомів і поточне інструктування. Поточне інструктування в процесі виконання вправ - основа навчальної діяльності майстра на уроці. Основні цілі і форми організації поточного інструктування учнів при вивченні трудових операцій. Сутність поточного інструктування у формі цільових обходів робочих місць учнів. Організація і методика колективного поточного інструктажу.

Організація і методика поточного та підсумкового контролю в процесі виконання вправ.

Заключний інструктаж. Основна дидактична мета заключного інструктування учнів. Основні питання які виносяться на заключний інструктаж.

Організація і методика проведення заключного інструктажу. Шляхи вдосконалення ефективності заключного інструктажу.

Література1. Макиенко Н.И. Педагогический процесс в училищах

профессионально-технического образования / Н.И. Макиенко. – М.: Высшая школа, 1983.

2. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: навчально-методичний посібник / Н.Г.Ничкало, В.О Зайчук, Н.М.Розенберг та ін. / за ред. Н.Г. Ничкало. – [2-е вид. доповнене]. - К.: Вища шк., 1994.

3. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ (наказ від 30.05.2006 р. №419) із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки від 05.08.2008 р. №731.

4. Поташник М.М., Левит М.В. Как подготовить и провести открытый урок. Современная технология: метод. пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2004.

140

5. Проблемы методики профессионального обучения в средних профтехучилищах. – М.: Высш. шк., 1985.

6. Пузанов М.Ф. Развитие форм и методов подготовки робочих / М.Ф. Пузанов. – М.: Высшая школа, 1978.

7. Скакун В.А. Контроль уроков производственного обучения / В.А. Скакун. - М.: Высшая школа, 1985.

8. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения. – М.: Форум: Цифра – М, 2007. – 336с.

9. Скакун В.А. Преподавание курса "Организация и методика производственного обучения": методическое пособие. – М.: Высшая школа, 1990.

10. Скакун В.А. Введение в профессию мастера производственного обучения: методическое пособие. - [2-е изд. переработанное и дополненое]. – М.: Высшая школа, 1988.

11. .Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник / О.Пометун, Л.Пироженко; за ред. О.Пометун. - К.: Видавництво «А.С.К.», 2004.

12. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін: навчальний посібник для студентів загальнотехнічних факультетів педінститутів / Д.О. Тхоржевський. - [3-е вид.] – К.: Вища школа, 1992.

13. Шапоринский С.А. Вопросы теории производственного обучения / С.А. Шапоринский. – М.: Высшая школа, 1986.

14. Шапоринский С.А. Дидактические проблемы производственного (практического профессионально-технического) обучения / С.А. Шапоринский. М., 1969.

Тема 6. Урок як основна форма навчання. Вимоги до сучасного уроку виробничого навчання та його аналізу

Різноманітність форм організації виробничого навчання (урочні, неурочні) та форм організації навчально-виробничої діяльності учнів (фронтально-групова, бригадна (ланкова), індивідуальна). Визначення основної форми виробничого навчання - уроку. Основні ознаки уроку виробничого навчання як провідної форми організації навчального процесу в ПТНЗ.

Вимоги до уроку виробничого навчання; його структура і типи.Аналіз уроку виробничого навчання. Мета і функція аналізу уроку.

Види і підходи до аналізу уроку. Схема спостереження і аналізу уроку

141

виробничого навчання.

Література1. Ампілогова Л. Образ інновацій в аналізі уроку /

Л. Ампілогова //Директор школи. – 2006. - №5. – С.11-14.2. Андрусенко А. Педагогічна суть сучасного уроку /

А. Андрусенко // Завуч. Наша вкладка. – 2006. - №13. – С.3-7.3. Василів М. Сучасний урок – спільна творчість учителя та

учнів / М. Василів //Відкритий урок. – 2006. – грудень. – С.11-17.4. Глазунов М. Алгоритм аналізу уроку / М. Глазунов //Завуч. –

2006. - №26. – С.8-10.5. Кукушин В. Ігрові технології на уроках / В. Кукушин //

Відкритий урок. – 2006. – червень. – С.3-9.6. Невінчана Н. Картини – схеми аналізу уроку / Н. Невінчана //

Завуч. – 2006. - №5. – С.3-8.7. Островерхова Н. Концепції аналізу уроку / Н.

Островерхова // Відкритий урок. – 2006. – січень. – С.89-95.8. Островерхова Н. Підготовка до спостереження уроку /

Н. Островерхова // Відкритий урок. – 2006. - лютий. – С.69-70.9. Островерхова Н. Технології видів аналізу уроку /

Н. Островерхова // Відкритий урок. – 2006. – лютий. – С.71-77.10. Педагогічна книга майстра виробничого навчання:

навчально-методичний посібник / Н.Г.Ничкало, В.О Зайчук, Н.М.Розенберг та ін.; за ред. Н.Г. Ничкало. – [2-е вид. доповнене]. - К.:Вища шк., 1994.

11. Пометун О. Яким має бути інтерактивний урок: умови ефективного навчання // Завуч. - №28. – 2005.

12. Поташник М.М., Левит М.В. Как подготовить и провести открытый урок. Современная технология: метод. пособие / М.М. Поташник, М.В. Левит. - М.: Педагогическое общество России, 2004.

13. Проблемы методики профессионального обучения в средних профтехучилищах. – М.: Высш. шк., 1985.

14. Скакун В.А. Контроль уроков производственного обучения / В.А. Скакун. - М.: Высшая школа, 1985.

15. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения. – М.: Форум: Цифра – М, 2007. – 336с.

16. Скакун В.А. Преподавание курса "Организация и методика производственного обучения": методическое пособие / В.А. Скакун. – М.: Высшая школа, 1990.

14. Скакун В.А. Введение в профессию мастера производственного обучения: методическое пособие / В.А. Скакун. - [2-е изд. переработанное и дополненое]. – М.: Высшая школа, 1988.

15. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посібник / О.Пометун, Л.Пироженко; за ред. О.Пометун. - К.: Видавництво А.С.К., 2004.

142

16. Тертична О.В. Багатоаспектний аналіз уроків теоретичного і виробничого навчання // Професійно-технічна освіта (науково-методичний вісник): Хмельницький - №1-2 (24-25). – 2005.- С.130.

17. Тертична О.В. Методика відвідування та аналізу уроків теоретичного і виробничого навчання // Професійно-технічна освіта (науково-методичний вісник): Хмельницький - №1-2 (26-27). – 2006.- С.102.

Тема 7. Педагогічні основи організації виробничого навчання в умовах виробництва. Виробнича практика

Виробниче навчання учнів в умовах виробництваОсобливості процесу виробничого навчання учнів в умовах

виробництва порівняно із навчанням в навчальних майстернях з точки зору цілей і задач, змісту, організації, форм і методів.

Задачі виробничого навчання учнів в умовах виробництва.Форми організації виробничого навчання учнів в умовах

виробництва, їх переваги і недоліки.Підготовча робота майстра до виробничого навчання в умовах

виробництва. Організаційний період навчання. Завдання і зміст виробничого навчання на виробництві.

Організація і методика проведення загальногрупового і бригадного вступного інструктажу, організація і методика поточного інструктування.

Керівництво групою при навчанні учнів у складі бригад кваліфікованих робітників. Робота майстра виробничого навчання з робітниками з питань навчання і виховання учнів. Організація і методика інструктування учнів (вступний, поточний, заключний інструктажі).

Планування змісту виробничого навчання учнів, складання графіка переміщення учнів на робочих місцях.

Виробнича практика учнів: Мета і завдання виробничої практики її місце в процесі професійної підготовки учнів у професійно-технічних навчальних закладах.

Постанова Кабінету Міністрів України від 7.06.1999 р. №992 "Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики".

Розробка нормативної та планувальної документації: договір про надання робочих місць для проходження учнями (слухачами) ПТНЗ виробничої практики, акт обстеження робочих місць до прийому учнів на виробничу практику, детальна програма виробничої практики, наказ про направлення учнів на виробничу практику, наряди на виконання пробних кваліфікаційних робіт, графік контролю за проходженням учнями виробничої практики, список учнів групи, назви підприємств та їх адреси під час проходження виробничої практики.

Графік переміщення учнів на робочих місцях. Керівництво виробничою практикою учнів. Контроль за проведенням і виконанням програм виробничої практики. Ведення учнями щоденників проходження

143

виробничої практики.Література

1. Введение в професию мастера производственого обучения. В.А. Скакун, М.: Высшая школа, 1998.

2. ДСПТО з конкретних професій.3. Закон України «Про професійно-технічну освіту» (від 10.02.1998

№103/98 -ВР). 4. Закон України «Про освіту» (від 23.05.1991 р. №1060- ХІІ). 5. Педагогический процесс в училищах профессионально-

технического образования. Н.И.Макиенко, Минск: Высшэйшая школа, 1997.6. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: навчально-

методичний посібник. / Н.Г.Ничкало, В.О Зайчук, Н.М.Розенберг та ін.; за ред. Н.Г. Ничкало. – [2-е вид. доповнене]. - К.: Вища шк., 1994.

7. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах (наказ Міністерства освіти і науки України від 30.05.2006р. №419) із змінами внесеними згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 05.08.2008р. №731.

8. Положення про порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професіям, пов’язаних з роботами зі шкідливими та важкими умовами праці, а також роботами з підвищеної небезпеки, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 30.12.1994 р. №130 (у редакції наказу Держнаглядохоронпраці України від 15.12.2003 р. № 224).

9. Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту. Наказ Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства освіти і науки України від 31.12.1998р.№201/469, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 8 березня 1999р. №124/3417.

10. Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики (від 7.06.1999 р. №992) зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. №770.

11. Скакун В.А. Введение в профессию мастера производственного обучения: методическое пособие / В.А. Скакун. - [2-е изд. переработанное и дополненое]. – М.: Высшая школа, 1988.

12. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения. – М.: Форум: Цифра – М, 2007. – 336с.

13. Тархан Л.З. Организация производственного обучения в ПТУЗе: Учебно-методическое пособие/ Л.З.Тархан, М.И.Мыхнюк. –Симферополь: Крымучпедгиз. -2003. -208с.

14. Ходыкина Б.И. Роль мастера производственного обучения в процессе организации и проведения производственной практики на предприятии. //Методика навчання з технічних дисциплін. –Х. -2004. –С.45.

15. Чистякова Н. Нові форми співпраці: училище – завод. //Професійно-технічна освіта. -2011. -№2. –С.38.

144

Тема 8. Методика розробки плануючої документації майстра виробничого навчання

Значення планування виробничого навчання для якісної організації процесу підготовки кваліфікованих робітників в училищі. Завдання і зміст планування виробничого навчання.

Підбір навчально-виробничих робіт. Вимоги до підбору навчально-виробничих робіт. Особливості підбору навчально-виробничих робіт для різних етапів виробничого навчання.

Специфіка підбору виробничих робіт для організації виробничого навчання на випуску складної продукції.

Перелік навчально-виробничих робіт з професії, його мета, форма і методика складання. Навчально-технічне і матеріальне забезпечення реалізації переліку навчально-виробничих робіт в процесі виробничого навчання. Навчально-виробнича документація (інструкції, технологічні карти тощо).

Участь майстра в складанні переліку навчально-виробничих робіт з професії і планів виробничої діяльності навчальних майстерень ПТНЗ.

План виробничого навчання (виробничої діяльності) групи. Вихідні дані і методика складання плану. Зв'язок з переліком навчально-виробничих робіт як складова частина планування виробничого навчання. Цілі і задачі нормування навчально-виробничих робіт. Розрахунки учнівських норм часу (виробки). Таблиці перевідних коефіцієнтів, їх характер для різних груп професій.

План уроку (заняття). Складання плану уроку. Орієнтовна схема плану уроку виробничого навчання. Загальні правила складання плану уроку виробничого навчання. Складання плану і конспекту вступної бесіди, планування домашнього завдання.

Література1.Державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників

у ПТНЗ (Офіційний вісник України №70, 2007 р.) 2.Держані стандарти професійно-технічної освіти з конкретних

професій.3.Закон України «Про професійно-технічну освіту». (Статті 34, 35) 4.Кваліфікаційна характеристика випускника 5.Класифікатор професій ДК 003: 2010. 6.Методичні рекомендації НМЦ ПТО ПК з проблеми проведення

поетапної (ступеневої) та державної кваліфікаційної атестації учнів, слухачів ПТНЗ (розроблено творчою групою у складі Л.І.Шевчук, Л.К.Джус, А.М.Харчук та рекомендовано до впровадження в закладах ПТО рішенням науково-методичної ради НМЦ ПТО. Протокол №1 від 8.03.2004).

7.Методичні рекомендації щодо розробки інтегрованих навчальних планів підготовки кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів у ВПУ і центрах ПТО (лист Міністерства освіти і науки України від 13.04.2004 №1/9-

145

192).8.Методичні рекомендації щодо розробки робочих навчальних планів

підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах ІІ та ІІІ атестаційних рівнів з урахуванням змісту державних стандартів ПТО з конкретних професій, затверджені першим заступником Міністра освіти і науки України 17.07.2006 р.

9.Положення про ступеневу професійно-технічну освіту. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.1999 №956.

10. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ (наказ від 30.05.2006 р. №419) із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки від 05.08.2008 р. №731.

11. Про затвердження Типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів ІІІ ступеню. (Наказ МОН України від 27.08.2010 р. №834).

12. Про раціональний розподіл часу на консультації в ПТНЗ (Інструктивно-методичний лист НМЦ ПТО ПК №115 від 12.09.2008).

13. Про розробку робочих навчальних планів з інтегрованих професій (лист МОН України від 28.08.2006 р. №1/9-543).

14. Про терміни здобуття повної загальної середньої освіти (Лист МОН України від 25.08.2010р. №1/9-116).

15. Про формування контингенту учнів професійно-технічних навчальних закладів за ступеневою професійно-технічною освітою» (лист МОН України від 20.11.2009 №1/9-801).

16. Типова базисна структура навчальних планів для підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах (Наказ МОН України від 13.10.2010 р. №947).

Тема 9. Облік навчальної діяльності та звітність майстра виробничого навчання

Задачі обліку виробничого навчання і педагогічні вимоги до нього. Навчальне і виховне значення обліку.

Об'єкти обліку: виконання навчального плану і програми виробничого навчання; відвідування учнів; навчально-виробничий план; успішність учнів. Види обліку виробничого навчання: поточний, періодичний, підсумковий. Поточні спостереження, перевірка знань, вмінь і навичок учнів.

Методика поточного спостереження за навчально-виробничою діяльністю учнів.

Перевірка виконання навчально-виробничих робіт.

Література1. ДС ПТО з конкретних робітничих професій.2. Закон України „Про професійно-технічну освіту”. – К.:

Міністерство освіти України, 1998. - 35с.

146

3. Джус Л.К. Порядок підготовки та проведення державної кваліфікаційної атестації// Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2007. - №1-2.

4. Інструкції з ведення журналу обліку теоретичного та виробничого навчання учнів професійно-технічних навчальних закладів, затверджені наказом МОН від 26.01.2011 №59

5. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом МОН України від 05.05.2008 №371.

6. Методичні рекомендації НМЦ ПТО ПК з проблеми проведення поетапної (ступеневої) та державної кваліфікаційної атестації учнів, слухачів ПТНЗ (розроблено творчою групою у складі Л.І.Шевчук, Л.К.Джус, А.М.Харчук та рекомендовано до впровадження в закладах ПТО рішенням науково-методичної ради НМЦ ПТО. Протокол №1 від 8.03.2004).

7. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: навчально-методичний посібник. / Н.Г.Ничкало, В.О Зайчук, Н.М.Розенберг та ін.; за ред. Н.Г. Ничкало. – [2-е вид. доповнене]. - К.: Вища шк., 1994.

8. Положення про ступеневу професійно-технічну освіту. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.1999 №956.

9. Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджене наказом МОН України від 18.02.2008 №94.

10. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ (наказ від 30.05.2006 р. №419) із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки від 05.08.2008 р. №731.

11. Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затверджене наказом Мінпраці України, Міносвіти України від 31.12.1998 №201/469.

12. Скакун В.А. Преподавание общетехнических и специальных предметов в средних ПТУ. М. – Высшая шк. – 1987.

Тема 10. Ефективність використання комплексного методичного забезпечення виробничого навчання

Сутність комплексного методичного забезпечення професій і його значення для підвищення якості підготовки майбутніх робітників.

Нормативно-методичні документи, які визначають мету, зміст та організацію процесу навчання; методичні матеріали для викладача; друковані посібники для учнів; наочні і технічні засоби навчання.

Розкриття основних функцій комплексного методичного забезпечення – керівництво процесом засвоєння учнями змісту ПТО.

Часткові функції: інформаційна, системоутворююча, функція закріплення і самоконтролю самоосвіти, інтерактивна, координаційна, розвивально-виховна, оцінювальна.

Основні критерії комплексного підходу до методичного забезпечення навчально-виховного процесу засобами навчання. Класифікація засобів

147

навчання.Призначення, дидактичні функції та можливості засобів навчання.

Впровадження в навчальний процес аудіовізуальних засобів навчання (мультімедіа, кінофільми, діафільми тощо).Впровадження в навчальний процес відеотехніки, програмних засобів навчання, комп’ютерної техніки.

Вимоги до розробки та використання наочних технічних засобів навчання.Паспорт комплексного методичного забезпечення (КМЗ), його функції, зміст окремих його розділів і вимоги до оформлення.

Організація роботи в професійно-технічному навчальному закладі щодо створення комплексного методичного забезпечення.

Розробка та впровадження в навчальний процес новітніх підручників, посібників, методик викладання, програмних засобів навчання, нового парку обладнання, комп’ютерної та електронно-обчислювальної техніки.

Роль методичних комісій з організації і проведенні роботи щодо створення КМЗ навчально-виробничого процесу.

Література1. Арич Н.В. Сутність та педагогічні вимоги до комплексного

методичного забезпечення предметів і професій. – Х., 1995.2. Барановская С.М. Комплексное методическое обеспечение

профтехобразования /с.М. Барановская //Профессиональное образование. Столица: информационное, педагогическое, научно-методическое издание. –Москва. -2009. -№9. –с.34.

3. Галицький І.О. Організація роботи педколективу з комплексно-методичного забезпечення предметів і професій, роль КМЗ у підвищенні якості навчально-виховного процессу. //Професійна освіта. – 1999. - №1 – 2 (16 – 17). – с. 105 – 107.

4. Десятов Т. Створення підручників для професійної освіти – невід’ємне завдання сьогодення. //Професійно-технічна освіта. – 2008. - №2.

5. Кочетов С.И. Комплексное методическое обеспечение учебного процесса средствами обучения. – М.:Высшая школа, 1986.

6. Лук’янова Л. Дидактичні функції навчально-методичного комплексу. // ПТО. – 2008. - №2.

7. Организация работы по комплексному методическому обеспечению предметов и профессий: методические рекомендации. – М.: Высшая школа, 1989.

8. Педагогічна книга майстра виробничого навчання (за ред. Н.Г. Ничкало. – К., 1994.

9. Радкевич В. Системний підхід до підручникотворення для ПТО. //ПТО. – 2008. - №2.

10. Савченко І. Особливості електронного підручникотворення. //ПТО. – 2008. - №2.

11. Сборник основных требований к комплексу и отдельным видам средств обучения. – М., 1984.

12. Степура А. Особливості комплексно-методичного професійного 148

навчання в ринкових умовах. //ПТО №2. – 2006р. – с. 29 – 31.13. Теория и практика применения наглядных пособий и технических

средств обучения в профессиональной школе (Под ред. А.А.Кыверялга, А.В. Батаршева. – М., 1990.

14. Теория и практика применения наглядных пособий и технических средств обучения в профессиональной школе. – М.: Высшая школа, 1990.

Тема 11. Методика розробки сучасних дидактичних матеріалів з виробничого навчання

(інструкційні, інструкційно-технологічні карти тощо)Створення системи навчально-методичної документації з професійної

підготовки.Основні вимоги до дидактичних матеріалів: плакати, таблиці, опорні

конспекти, пакети ККЗ, матеріали з проведення перевірочних пробних і випускних екзаменаційних робіт, тести, навчальні елементи, дидактичні матеріали з контролю та визначення рівня професійних знань і вмінь учнів тощо.

Міні-підручники в навчальному процесі.Інструкційно-технологічна документація, як дидактичний засіб, що

сприяє раціоналізації праці викладача. Основні види документів письмового інструктування учнів.

Дидактична цінність письмового інструктування учнів.Вимоги до розробки окремих видів інструкційно-технологічної

документації; алгоритм розробки; особливості розробки навчальних елементів.

Формування методичних комплектів з вивчення питань новітньої техніки, технології, сучасних форм організації праці.

Література1. Арич Н.В. Сутність та педагогічні вимоги до комплексного

методичного забезпечення предметів і професій / Н.В. Арич // Професійна освіта. - 1995. - № 1(5).

2. Библиотечка мастера производственного обучения: Сб. 1. - М.: Высш. шк., 1984.

3. Гриценок І.А. Організація виробничого навчання учнів ПТНЗ швейного профілю: методичні рекомендації / І.А. Гриценок. – К., 2006.

4. Державні стандарти професійної освіти: теорія і методика / за ред. Н.Г.Ничкало. – Хмельницький, 2002.

5. Галицький І.О. Організація роботи педколективу з комплексного методичного забезпечення предметів і професій, роль КМЗ у підвищенні якості навчально-виховного процесу / І.О. Галицький // Професійна освіта. – 1999. - № 1-2 (16-17). - С.105.

6. Кочетов С.И. Комплексное методичное обеспечение учебного процесса средствами обучения / С.И. Кочетов. - М., 1986.

149

7. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: навчально-методичний посібник / Н.Г.Ничкало, В.О Зайчук, Н.М.Розенберг та ін.; за ред. Н.Г. Ничкало. – [2-е вид. доповнене]. - К.: Вища шк., 1994.

8. Степура А. Особливості комплексно-методичного забезпечення професійного навчання в ринкових умовах / А. Степура // Професійно-технічна освіта. – 2006. - № 2. – С.29.

9. Теория и практика применения наглядных пособий и технических средств обучения в профессиональной школе. – М.: Высшая школа, 1990.

10. Теория и практика применения наглядных пособий и технических средств обучения в профессиональной школе / под. ред. А.А. Кыверялга, А.В. Батаршева. - М., 1990.

Тема 12. Проведення поетапної тадержавної кваліфікаційної атестації учнів ПТНЗ

Підготовка та організація проведення поетапної та державної кваліфікаційної атестації учнів відповідно до Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах (наказ МОН України 30.05.2006 № 419) та “Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту”, затвердженого наказом Міністерства праці і соціальної політики України, Міністерства освіти України 31.12.98 № 201/469.

Допуск учнів до перевідної та випускної атестації. Порядок звільнення учнів від атестації. Проведення перевідної і випускної атестації учнів з предметів професійно-теоретичної підготовки.

Проведення повторної атестації. Порядок підготовки, затвердження та видача завдань для виконання письмових екзаменаційних робіт (І ступінь), дипломних робіт (ІІ ступінь) і дипломних проектів (ІІІ ступінь). Тематика і зміст робіт, їх оформлення та обсяг виконання.

Вимоги до дипломного проектування (для випускників вищого ступеня ВПУ). Контроль за роботою випускників та оцінка письмових робіт. Підбір і видача завдань учням для виконання пробних кваліфікаційних робіт, підготовка та організація їх виконання. Оцінювання пробних кваліфікаційних робіт.

Творче завдання: зміст, оформлення і оцінювання творчого завдання.Склад державних кваліфікаційних комісій. Організація захисту

екзаменаційних, дипломних робіт та дипломних проектів.

Література1. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у

професійно-технічних навчальних закладах. Наказ МОН України від 30.05.2006. № 419. // Професійна освіта. – 2006. - № 1-2(26-27). С.11.

2. Положення «Про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту»:

150

Затверджено Наказом Міністерства праці і соціальної політики Міністерства освіти України від 31.12.1998. № 201/469.

3. Порядок підготовки та проведення державної кваліфікаційної атестації: методичні рекомендації для керівних та педагогічних працівників ПТНЗ області. – Хмельницький. – 2005.

Тема 13. Методика розробки комплексних кваліфікаційних завдань

Комплексні кваліфікаційні завдання як ефективний спосіб перевірки та оцінювання ЗУН учнів.

Вимоги до змісту комплексних кваліфікаційних завдань. Порядок розробки і затвердження ККЗ. Порядок виконання, перевірки та оцінки ККЗ. Розробка критеріїв оцінки знань, умінь і навичок учнів з урахуванням специфіки професії, вимог навчальної програми.

Комплексні кваліфікаційні завдання як ефективний спосіб перевірки та оцінювання знань, вмінь, навичок учнів .

Література1. Постанова Кабінету Міністрів України №200 від 12 лютого 1996 р.

«Про ліцензування, атестацію та акредитацію навчальних закладів».2. Збірник програмно-методичного забезпечення проведення атестації

професійно-технічного навчального закладу / Під заг.ред. О.М. Бурлакова. – 2-ге вид., перероб. і допов. – Хмельницький: ХНУ, 2004.

3. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах. Наказ МОН України від 30.05.2006. № 419 // Професійна освіта. – 2006. - № 1-2(26-27). С.11.

4. Положення «Про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту»: Затверджено наказом Міністерства праці і соціальної політики Міністерства освіти України від 31.12.1998 № 201/469.

5. Порядок підготовки та проведення державної кваліфікаційної атестації: Методичні рекомендації для керівних та педагогічних працівників ПТНЗ області. – Хмельницький, 2005.

Тема 14. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки на уроках виробничого навчання.

Інтеграція як вищий ступінь міжпредметних зв’язківПедагогічна сутність міжпредметних зв'язків. Розвиток проблеми

міжпредметних зв'язків. Типи міжпредметних зв'язків. Обєктивні передумови здійснення взаємозв’язку теоретичного та виробничого навчання. Способи реалізації міжпредметних зв'язків в процесі виробничого навчання. Зв'язок з теоретичним навчанням. Внутрішньопредметні зв'язки.

Інтеграція навчального матеріалу як один із шляхів реалізації міжпредметних зв'язків. Взаємозвязок суспільних,природничих і технічних

151

наук як передумова інтеграції змісту навчання.Реалізація міжпредметних та внутрішньопредметних зв'язків при

проведенні бінарних та інтегрованих уроків.

Література1. Варковецкая Г.Н. Методика осуществления межпредметных

связей в профтехучилищах / Г.Н. Варковецкая. – М.: Высшая шк., 1989.2. Гломозда В.Г. Вивчення тем інтегрованого характеру як

спосіб здійснення міжпредметних зв’язків / В.Г. Гломозда // Педагогіка. – 1991. - № 30. – С.17.

3. Гончаренко С.У., Козловська І.М. Теоретичні основи дидактичної інтеграції у професійній середній школі // Педагогіка і психологія. – 1997. - № 2. – С.9.

4. Гриценок І.А. Організація виробничого навчання учнів ПТНЗ швейного профілю: Методичні рекомендації. – К., 2006.

5. Доманич М. Інтеграційні процеси у підготовці майбутніх фахівців для агропромислового комплексу //Професійно-технічга освіта. – 2003. - №1. – С.10.

6. Козловська І.М., Собко Я.М. Проблеми інтеграції знань учнів професійних навчально-виховних закладів / І.М. Козловська, Я.М. Собко. – Львів, 1994.

7. Козловська І.М. Дидактична інтегрологія: сутність, теоретичні основи, застосування // Педагогіка і психологія. – 2001. - № 1(30). – С.51.

8. Козловська І.М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи (дидактичні основи). Львів: Світ, 1999.- 302с.

9. Копачова О., Лаврека А. Міжпредметна інтеграція //Професійно-технічга освіта. – 2003. - №4. – С.33.

10. Максимова В.Н. Межпредметные связи в процессе обучения. – М.: Просвещение, 1988.

11. Петрова И.И. Педагогические основы межпредметных связей. – М.: Высш. шк., 1985.

4. Інноваційні технології професійного навчання 10 4 6 8

1.Психолого-педагогічні основи сучасних технологій навчання

2 2 - -

2.Методологія інноваційних технологій навчання в закладах профтехосвіти

2 - 2 2

3.Модульна система професійного навчання (МТН - система).

2 - 2 2

152

4.Формування ділової активності як необхідна умова підготовки учнів до самостійної професійної діяльності

2 2 - 2

5.Методика впровадження навчання ділової активності учнів у навчально-виховний процес

2 - 2 2

Тема 1. Психолого-педагогічні основи сучасних технологій навчання

Історія виникнення та розвитку понять "педагогічні технології", "технології навчання". Різноманітність підходів до розуміння цих понять.

Роль технологій навчання в освітній системі. Принципові вимоги та методичні основи розробки педагогічних технологій.

Новації та інновації в педагогіці. Можливості інноваційних технологій в оновленні змісту освіти, методів і форм навчання. Мета та суть інноваційних механізмів розвитку освіти.

Практика введення нових систем, методик, технологій в навчально-виховний та навчально-виробничий процес ПТНЗ.

Література1. Білоусова Т. Вчимося і працюємо по-новому ПТО. – 2005. - №4. –

с. 25 – 27.2. Гуревич Р., Кадемія М. Підвищення кваліфікацій та фахової

майстерності ІПП ПТНЗ засобами інноваційних технологій навчання.// ПТО. – 2003. - №1. – с.25 – 30.

3. Кадемія М. Сучасні методи та інноваційні технології навчання //ПТО. – 2004. - №2. – с.49-51.

4. Кашкарьов Г. Використання інноваційних технологій як шлях підвищення ефективності підготовки майстрів до управління навчальним закладом. //Рідна школа. – 2006. – червень. – с.33-35.

5. Ковальова Т. Використання сучасних технологій навчання з метою розвитку учня.// Директор школи. – 2008. -№9. – с. 10 – 16.

6. Кучеренко Т.А., Смирнова М.Є., Малюкіна О. В. Інновації як умова ефективної організації навчально-виховного процесу в сучасній школі //"Відкритий урок".- 2003. - №7-8. - с.33-50.

7. Лернер П. Критичний стан викладання в сукупності педтехнологій //Відкритий урок. - 2005. - №19-20.

8. Лушников Н.Д. Традиционное и новаторское в современном образовании // Педагогика. - 2001. - № 10. - С. 21.

9. Остапчук О. Методологія інноваційних процесів - крок до розуміння сутності //Рідна школа - 2004. -№11.

10. Островерхова Н. Педагогічна техніка – невід’ємна складова педагогічної майстерності вчителя. //Завуч. Наша вкладка. – 2006. - №1-. – с.8-11.

153

11. Паладійчук М.І. Новітні виробничі технології навчання майбутніх швейників./М.І.Паладійчук //Професійно-технічна освіта: науково-методичний журнал. –Київ. -2007. -№3. –с.59.

12. Педагогічне спілкування. Комунікативна атака //"Відкритий урок"-2003.-№1.-с.30-40.

13. Постишев М. Методи, методичні служби, педагогічні технології.// Завуч. – 2005. - №25. – с. 11 – 16.

14. Радкевич В. Інноваційний педагогічний досвід підготовки кваліфікаційних робітників у ПТНЗ України.// ПТО. – 2005. - №4. – С. 22 – 24.

15. Радкевич В. Інноваційний педагогічний досвід підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ України. //ПТО. – 2005. - №4. – с.22-24.

16. Радкевич В. Роль інноваційних процесів у підготовці майбутніх фахівців //”Директор школи”. – 2000. - №17.

17. Реалізація особистості, або Що керівникові закладу освіти варто знати про інноваційні технології навчання. // Управління освітою. – 2006. Число9. – с. 4-5.

18. Рогова И.С. Формирование стратеги инновационного развития профессионального образования/И.С.Рогова//Экономика образования: научный журнал. –М. -2009. -№3. С.60.

19. Селевко Г. Сучасні освітні технології.//Відкритий урок. – 2005. - №19 – 20.

20. Селевко Г.К. Педагогические технологи на основе активизации, интенсификации и эффективного управления учебно-воспитательным процессом. – М.: НИИ школьных технологий, 2005. – 288.

21. Цвєтков В. Надійний шлях забезпечення якості загальноосвітньої та професійної підготовки (інноваційні технології) //ПТО.- 2002. -№1. – с.17-19.

22. Циганкова Л.А. Експертиза інновацій //”Відкритий урок” – 2003. - №9-10. – с.22-25.

23. Швалагін І. Про досвід, який варто запозичити // "Директор школи". -2003.-№2.

24. Шинкаренко О. Роль активних форм і методів навчання в підвищенні якості знань //ПТО. – 2000. - №1. –с.19-22.

25. Шульго С. Оздоровчі технології// Директор школи. - 2008. - №9. – с.17- 25.

26. Яблонський І. Працюємо за новими технологіями // ПТО. - 2001. - №1. -с.20-21.

Тема 2. Методологія інноваційних технологій навчання в закладах профтехосвіти

Новації та інновації у педагогіці. Основні ознаки технології навчання, покладені в основу їх розробки та впровадження. Роль прогресивних педагогічних технологій у розвитку знань, вмінь учнів, їх творчих здібностей.

154

Пошуки нових підходів до організації навчального процесу. Педагогічні технології як спосіб досягнення дидактичних цілей. Фактори, що забезпечують індивідуалізацію та диференціацію навчання, досягнення високої результативності навчання у впровадженні ПТН. Характеристика і особливості педагогічних технологій.

Концентроване навчання. Організація занять за блочною системою способом "занурення у навчальний предмет". Побудова занять за схемою ВСУЗЗ (відтворення, сприйняття, усвідомлення, закріплення, застосування).

Модульно-рейтингова система навчання та її сутність. Навчальні модулі.

Рейтингова система вимірювання якості навчання. Можливості впровадження рейтингової системи та її переваги над традиційною. Рівневий (диференційований) підхід до організації навчальної діяльності учнів на уроці.

Література1. Алгоритм раціональної організації управління інноваціям //

Управління освітою. – 2006. – число 2. – С.5-8.2. Ампілогова А. Образ інновацій в аналізі уроку /

А. Ампілогова // Директор школи. –2006. - №6. – С.20-22.3. Ананьєва Н. На шляху реформи та інновацій / Н. Ананьєва //

Відкритий урок. - 2003. - №17-18. - С.63-66.4. Ананьєва Н.В. Управління процесом упровадження нових

освітніх технологій / Н.В. Ананьєва // Відкритий урок. – 2003. - №23-24. – С.11-14.

5. Ашеров А.Т. Практика рішення наукових і методичних проблем впровадження модульно-рейтингової організації навчального процесу: монографія /А.Т.Ашеров, Г.І.Сажко; Українська інженерно-педагогічна академія. –Х. -2010. -92с.

6. Ващенко Л. Зміст і структура інноваційного педагогічного процесу / Л. Ващенко // Управління освітою. – 2005. – №2. – С. 4-6.

7. Верещак С.П., Лозова О.М. Диференціація навчання за системою рейтингу / С.П. Верещак, О.М. Лозова // Педагогіка і психологія. - 1996. - № 1. - С. 112.

8. Види та структура кооперативного навчання // Відкритий урок. - 2005. - №19-20.

9. Волковська Т.І., Коледа Т.Ф., Овчаренко Л.Г., Хіхловський Л.Б. Систематизація педагогічних інновацій //Рідна школа. – 2002. - №11. – с.46-47.

10. Волосюк М.А. Інтерактивні форми роботи на уроках / М.А. Волосюк // Управління школою. - 2005. - №16-18. - С.70-79.

11. Ващенко Л. Зміст і структура інноваційного педагогічного процесу //Управління освітою. – 2005. – №2. – с. 4-6.

12. Верещак С.П., Лозова О.М. Диференціація навчання за системою рейтингу // Педагогіка і психологія. - 1996. - № 1. - С. 112.

155

13. Гриньова М.В. Впровадження модульного принципу навчання // Рідна школа. - 1994. - № 5. - С. 50.

14. Джантіміров А.Ю. Інноваційні педагогічні технології у навчальних закладах Асоціації «УНЦ НТФ «Централь».//Професійно-технічна освіта. -2011. -№1. –С.21.

15. Завертана Н. Індивідуалізація навчання - шлях до успіху //Рідна школа -2005. -№5.-с.56-58.

16. Запровадження інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховний процес // Управління освітою. - 2004. - №17.

17. Ибрагимов Е., Ибрагимов Г. Погружение в предмет вчера и завтра // Народное образование. - 1997. - № 8. - С. 21.

18. Імжарова 3. Дебати як педагогічна технологія //Відкритий урок. - 2005. -№.19-20.

19. Інноваційні педагогічні технології в практику роботи ПТНЗ //ЛІТО." 2002.-№1.-с.36.

20. Кадемія М. Сучасні методи та інноваційні технології навчання //ПТО. – 2004. - №2. – с.49-51.

21. Ковальова Т. Використання сучасних технологій навчання з метою розвитку учня / Т. Ковальова // Директор школи. – 2008. -№9. – С. 10 – 16.

22. Комісарова Л. Інноваційні технології у виробничому навчанні учнів ПТНЗ. //Професійно-технічна освіта. -2011. -№1. –С.19.

23. Марущак О. Інтерактивні форми та методи роботи / О. Марущак // Відкритий урок. – 2006. – грудень. – С.31-32.

24. Матяш Н.В. Проектный метод обучения в системе технологического образования / Н.В. Матяш // Педагогика. - 2000. - № 4. - С. 38.

25. Олійник О. Про трактування поняття "педагогічна технологія" / О. Олійник // Рідна школа. - 2004. -№2.

26. Стречень В. Погружение в учебный предмет // ПТО. - 1991. - № 2. - С. 35.

27. Селевко Г. Сучасні освітні технології / Г. Селевко // Відкритий урок. – 2005. - № 19-20.

28. Технологія проектного навчання / К. Мелашенко // Завуч. – 2006. - №13. – С. 12-14.

Тема 3. Модульна система професійного навчання (МТН - система)

Система модульного професійного навчання та передумови її виникнення. Сутність та особливості модульного професійного навчання.

Модуль трудових навичок. Модульний блок. Навчальний елемент. Категорії навчальних елементів та їх взаємозв’язок. Структура навчального елемента та особливості подачі навчального матеріалу.

Принципи побудови модульних навчальних програм професійного навчання. Методика розробки модулів трудових навичок. Структурування

156

навчального матеріалу.

Література1. Аніщенко В. Модульне навчання. Концепція Міжнародної

організації праці / В. Аніщенко // ПТО. - 1999. - №1. - С.21-23.2. Аніщенко Т. Гнучке професійне навчання за модульною

системою / Т. Аніщенко // ПТО. - 2004. - №3. - С.34-35.3. Головінов В., Гапоненко І. Модульне професійне навчання в

контексті гуманізації ПТО / В. Головінов, І. Гапоненко // ПТО. - 2000. - №3. – С. 17-20.

4. Головінов В., Головінова В. Проблеми впровадження модульного професійного навчання в закладах ПТО / В. Головінов, В. Головінова // ПТО. - 1998. - №1. - С.29-30.

5. Гриньова М.В. Впровадження модульного принципу навчання / М.В. Гриньова // Рідна школа. – 1994. - № 5. – С.50.

6. Коваль В. Професійне навчання за модульною системою європейський рівень кваліфікації / В. Коваль //ПТО. - 2000. - №3. - С.38-41.

7. Коротких В. Навчаємо за модульною технологією / В. Коротких //ПТО. - 2004. - №3. - С. 10-12.

8. Корсунська Н. Модульне навчання: принципи організації та фактори ефективності / Н. Корсунська // Професійно-технічна освіта. – 2000. - № 1. – С.26.

9. Кості Я. Програмово-методичне забезпечення модульно-розвивального навчання як інноваційна система / Кості Я. // Рідна школа. - 2004. - №11.

10. Кучер З. Модульна форма організації навчального процесу при вивченні основ конструювання одягу / З. Кучер //Рідна школа. - 1998. - №9.

11. Модульна система професійного навчання: концепція, методика, особливості впровадження: навчально-методичний посібник / В.С.Плохій, А.В.Казановський. – К.: Видавничий центр КТ «Київська нотна фабрика». – 2000.

12. Пікельна. Модульне навчання у професійно-технічних закладах // ПТО. -2001.-№1.- С.21-23.

13. Уварова В. Майстер експериментатор (модульна техн.) //ПТО. - 2004. -№3. -с.12-13.

Тема 4. Формування ділової активності як необхідна умова підготовки учнів до самостійної професійної діяльності

Соціальне значення формування ділової активності учнів. Роль і функції педагога у формуванні ділової активності учнів, характер взаємодії педагога з учнями. Основні психолого-педагогічні відмінності традиційного та гуманістичного підходів до організації освітнього процесу.

Методи педагогічного впливу під час формування ділової активності учнів, вибір методів навчання для формування ділової активності учнів.

157

Роль інтерактивних методів, правила організації інтерактивного навчання.

Література1. Державна національна програма «Освіта» (Україна ХХІ

століття). - К., 1994. 2. Ділова активність (навчально-методичний посібник для

педпрацівників ПТНЗ. - Академія педнаук України, Донецький інститут післядипломної освіти ІПП, Міністерство з міжнародного розвитку Великої Британії, Університет м. Дарем, Велика Британія. - Донецьк 2003 р.

3. Друзь Ю. Організація та проведення ділової гри в навчальному процесі / Ю. Друзь //Рідна школа. - 1999. - №9.

4. Коттон Джадді, Айєдейл Норма. Навчання ділової активності в ПТНЗ України / Джадді Коттон, Норма Айєдейл // Професійно-технічна освіта. – 2003. - № 1. – С.52.

5. Нікуліна А. Навчання ділової активності: від творчого задуму до результатів / А. Нікуліна // Професійно-технічна освіта. – 2005. - № 2. – С.45 - 47.

6. Підприємницькі підходи в професійно-технічній освіті: Матеріали міжнародного проекту / Н.А.Кутова, В.П. Кондратьєва, В.І.Оверченко та ін.; під заг. ред. В.В.Томашенка. - К.: Наук. світ, 2003. - 80 с.

7. Працюю на себе (навчальний посібник для учнів ПТНЗ). - Академія педнаук України, Донецький інститут післядипломної освіти ІПП, Міністерство з міжнародного розвитку Великої Британії Університет м.Дарем, Велика Британія. – Донецьк, 2003.

8. Психологія особистісно орієнтованої професійної підготовки учнівської молоді: Науково-методичний посібник / за ред. В.В.Рибалки. – Київ – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. - 388с.

9. Розвиток ділової активності учнів ПТНЗ під час професійної та загальноосвітньої підготовки: навчально-методичний посібник для педагогічних працівників ПТНЗ. - Академія педнаук України, Донецький інститут післядипломної освіти ІПП, Міністерство з міжнародного розвитку Великої Британії, Університет м. Дарем, Велика Британія. — Донецьк, 2003.

Тема 5. Методика впровадження навчання ділової активності учнів у навчально-виховний процес

Інтерактивне навчання як один із факторів формування в учнів самостійності, індивідуальності, діловитості.

Інтерактивні методи, інтерактивний урок, інтерактивне навчання. Відпрацювання інтерактивних вправ спрямованих на формування в учнів ділової активності: вправи «знайомство», «готовність до змін у навчальному процесі» та інші.

Метод проектів як метод інтерактивного навчання. Методика впровадження методу проектів.

158

Література1. Ділова активність (навчально-методичний посібник для

педпрацівників ПТНЗ. - Академія педнаук України, Донецький інститут післядипломної освіти ІПП, Міністерство з міжнародного розвитку Великої Британії, Університет м. Дарем, Велика Британія. - Донецьк 2003 р.

2. Ділова активність (навчально-методичний посібник для педпрацівників ПТНЗ. - Академія педнаук України, Донецький інститут післядипломної освіти ІПП, Міністерство з міжнародного розвитку Великої Британії, Університет м. Дарем, Велика Британія. - Донецьк 2003 р.

3. Друзь Ю. Організація та проведення ділової гри в навчальному процесі / Ю. Друзь //Рідна школа. - 1999. - №9.

4. Калошин В. Педагогічні засади формування в учнів ПТНЗ оптимістичних якостей. //Професійно-технічна освіта. -2011. -№1. –С.34.

5. Коттон Джадді, Айєдейл Норма Навчання ділової активності в ПТНЗ України. //Професійно-технічна освіта. – 2003. - № 1. – с.52.

6. Коттон Джадді, Айєдейл Норма. Навчання ділової активності в ПТНЗ України / Джадді Коттон, Норма Айєдейл // Професійно-технічна освіта. – 2003. - № 1. – С.52.

7. Кремень В. Формування особистості в умовах розвитку української державності / В. Кремень //Педагогічна газета. -1999. - №12.— С.8.

8. Мельник Т. Система організації освітньої діяльності учнів гімназії через упровадження методу проектів у навчально-виховних процес //Рідна школа. - 2005. - №1. -с.28-30.

9. Підприємницькі підходи в професійно-технічній освіті: Матеріали міжнародного проекту /Н.А.Кутова, В.П. Кондратьєва, В.І.Оверченко та ін.; Під заг. ред. В.В.Томашенка. - К.: Наук. Світ, 2003. - 80 с.

10. Старуш О., ЧужаН. Метод проектів у освітніх закладах Канади //Рідна школа. - 2005. - №3. - с.26-28.

11. Стеців Л. Реалізуємо метод проектів. //Директор школи. - 2005. - №40. -с. 19-20.

12. Ткаченко Л. Майбутнє за методом комп'ютерного проектування //Управління освітою. - 2005. - №2. - с.2-3.

13. Христюк Н. Метод проектів як компонент педагогічної системи розвитку творчих здібностей найбільш обдарованих ліцеїстів //Рідна школа -2005 -№5.-с.49-51.

5. Професійна компетентністьмайстра виробничого навчання 10 8 2 2

1.Освітньо-кваліфікаційна структура діяльності майстра виробничого навчання (модель майстра виробничого навчання)

2 2 - -

2.Професійна компетентність майстра виробничого навчання. Рівні професійної компетентності та критерії їх визначення.

2 2 - -

159

Педагогічна кваліметрія3.Розвиток творчості майстра виробничого навчання на основі досягнень науки, техніки, передового педагогічного досвіду

2 2 - -

4.Методична робота майстра виробничого навчання

2 - 2 2

5.Шляхи підвищення робітничої кваліфікації майстрів виробничого навчання

2 2 - -

Тема 1. Освітньо-кваліфікаційна структура діяльності майстра виробничого навчання

(модель майстра виробничого навчання)Призначення освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ)

спеціаліст. Основні терміни та визначення.Кваліфікаційна характеристика (КХ) майстра виробничого навчання

та її призначення.Складові освітньо-кваліфікаційної структури майстра виробничого

навчання (знання, професійно-педагогічна культура, практично-діяльнісна культура, загальна культура).

Література1. О подходах к исследованию структуры профессионально-

педагогической деятельности / Под. ред.. Ю.Н.Кулюткина. –Л.: НИИООВ СССР, 1977.

2. Петрова М.Я. Узагальнення результатів педагогічної праці / М.Я. Петрова // Професійна освіта. - 2005. - № 1-2. – С.90.

3. Шевчук Л.І. Розвиток професійної компетентності викладачів спеціальних дисциплін закладів профтехосвіти у системі післядипломної освіти. дис… канд. пед. наук / Шевчук Людмила Іванівна. – К., 2001.

Тема 2. Професійна компетентність майстра виробничого навчання. Рівні професійної компетентності та критерії їх визначення.

Педагогічна кваліметріяТеорія людського капіталу Т.Шульца та її значення у розвитку

суспільства. Визначення поняття "професійна компетентність педагога". Компоненти професійної компетентності майстрів виробничого навчання, засоби та методи його удосконалення. Рівні професійної компетентності майстрів виробничого навчання. Методи визначення рівня професійної компетентності майстрів. Педагогічна кваліметрія. Методологія та інструментарій оцінювання рівня знань, якості освіти, методів та механізмів визначення ефективності освітньої діяльності.

Література1. Андреев А. Знания или компетенция? / Андреев А. // Высшее

образование в России. - 2005. - №2. – С.3-12.2. Дмитренко Г.А. Цільове управління: вимірювання

160

результатів діяльності учнів і педагогів: навчально-методичний посібник / Дмитренко Г.А., Олійник В.В., Ануфрієнко О.Л. – К.: УІПКККО, 1996.

3. Зеер Э.Ф. Концепция развития инженерно-педагогического образования / Э.Ф. Зеер // Психолого-педагогические проблемы инженерно-педагогического образования: сб. научн. трудов. – Свердловск: СИПИ, 1986. – С.5.

4. Ключевые компетенции 2000. Программа. Уровни1,2,3,4,5. KEY SKILLS870005( OCR.RECOGNISIHG ACHIEVMENT.Oxford Cambridge und RSA Examsnations.

5. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики/ Під загальною ред. О.В.Овчарук. – К.: „К.І.С”, 2004.3-21.

6. Практикум педагогічної майстерності: навчальний посібник / кол. автор.: Сергеєва Л.М., Молчанова А.О., Пащенко О.В. та ін. / За ред. В.В. Олійника. - К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2008. – 184 с.

7. Шевчук Л.І. Розвиток професійної компетентності викладачів спеціальних дисциплін закладів профтехосвіти у системі післядипломної освіти: дис. канд. пед. наук: 13.00.04/ Л.І. Шевчук. – К., 2001.- 398с.

8. Шевчук Л.І. Розвиток професійної компетентності педагогів закладів профтехосвіти у системі неперервної професійної освіти // Наука і сучасність: зб. наук. праць. – К.: Логос, 1999. – Ч.ІV. – С.319.

9. Щербак О. Враховуючи сучасні міжнародні тенденції / О. Щербак // Професійно-технічна освіта. – 2005. – №2. – С. 5 – 7.

10. Щербак О. Сучасні підходи до модернізації професійної освіти і навчання / О. Щербак // Професійно-технічна освіта. – 2008. – №1. – С. 12.

11. Юрген В., Сімак А. Підтримка реформи професійно-технічної освіти в Україні: українсько-німецький проект / Юрген В., Сімак А.// ПТО. – 2007. – №1. – С. 46 – 47.

12. Як стати майстерним педагогом: навчально-методичний посібник / кол. автор.: Ковальчук В.І., Сергеєва Л.М. та ін. За заг. ред. Л.І. Даниленко. - К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2007. – 184 с.

Тема 3. Розвиток творчості майстра виробничого навчання на основі досягнень науки, техніки,

передового педагогічного досвідуТворчість у діяльності педагога. Рівні творчої діяльності. Роль науки,

техніки, передового педагогічного досвіду в розвитку творчості інженерно-педагогічних працівників. Передовий педагогічний досвід та новаторство. Критерії передового досвіду: актуальність, раціональність, можливість у використанні, новизна. Особливості новаторського досвіду, його можливості у підвищенні ефективності навчання. Приклади передового педагогічного досвіду та новаторського.

Основні джерела розвитку творчості: створення умов для творчості у колективі, роль колективного творчого пошуку, рівень професійної

161

підготовленості, особливості характеру та можливостей педагога, достатність інформації для використання.

Наукова організація праці як система заходів, спрямована на підвищення ефективності та якості навчання. Основні напрями роботи майстра виробничого навчання з наукової організації праці.

Науково-дослідна та дослідно-експериментальна робота в ПТНЗ.Методи та етапи наукових досліджень, дослідно-експериментальної

роботи. Практична значущість наукових досліджень у галузі професійної педагогіки.

Література1. Даниленко Л.І. Формування та розвиток творчого потенціалу

педколективу / Л.І. Даниленко // Рідна школа. – 1996. - № 10. – С.28.2. Деменцев А.Л. Развитие творческой активности учителей и

совершенствование их мастерства: автореферат дис…канд. пед. наук. / А.Л. Деменцев. - К., 1972.

3. Зязюн І.А. Естетика педагогічної майстерності / І.А. Зязюн // Освіта України. – 1999. - № 13. – березень.

4. Зязюн І.А. Інтелектуально-творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти // Неперервна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: монографія / за ред. І.А.Зязюна. – К.: Видавництво «Віпол», 2000. – С.11.

5. Сисоєва С.О. Теоретико-методологічні засади підготовки вчителя до педагогічної творчості //Сучасна вища школа: психолого-педагогічний аспект: монографія / за ред.. Н.Г Ничкало. – К.,

6. Скульский Р.П. Підготовка майбутніх учителів до педагогічної творчості / Р.П. Скульский. – К.: Вища школа, 1982.

Тема 4. Методична робота майстра виробничого навчанняПоняття «методична робота». Основні принципи та завдання

методичної роботи.Структура методичної роботи. Колективні (педагогічна рада,

методичні комісії, інструктивно-методичні наради, семінари, конференції, педчитання тощо) та індивідуальні(самоосвіта, наставництво, консультації, стажування тощо) форми методичної роботи.

Права та обов’язки учасників методичної роботи.Самоосвітня діяльність педагога (самовдосконалення, самостійна

робота). Планування розвитку професійної компетентності майстра виробничого навчання. Структура індивідуального плану розвитку професійної компетентності.

Організація роботи педагога щодо створення методичних рекомендацій, навчальних посібників та підручників.

Література1. Бублик Л.М. Навчально-методична робота з педагогічними

кадрами / Л.М. Бублик // Управління школою. – 2005. - № 35. – С. 2-23.

162

2. Бублик Л.М. Навчально-методична робота з педагогічними кадрами // Управління школою. – 2005. - № 35. – С. 2-23.

3. Гантаровська Н. Інноваційне освітнє середовище як фактор розвитку особистості / Н. Гантаровська // Директор школи. – 2008. - №9. – С.3 – 9.

4. Жерносек І. Науково-методична робота відділу освіти / І. Жерносек //Рідна школа. – 1997. - №7-8.

5. Жерносек І. Основні форми і зміст навчально-методичної діяльності педагогів / І. Жерносек // Директор школи. – 2000. - №12.

6. Жерносек І. Педагогічний досвід: головні ознаки і критерії / І. Жерносек // Рідна школа. – 1999. - №9.

7. Квадріціус Л.В. Професійна самоосвіта вчителя // Управління школою. – 2006. - №13. – С. 35-38.

8. Методичні рекомендації щодо структури та змісту підручників для професійно-технічних навчальних закладів. // Професійна освіта. – 2008. – №1-2 (30-31).

9. Організація і управління самоосвітньою діяльністю інженерно-педагогічних працівників ПТНЗ. Методичні рекомендації. – Хмельницький: НМЦ ПТО ПК, 2005.- 13с.

10. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навчально-методичний посібник. / Н.Г.Ничкало, В.О Зайчук, Н.М.Розенберг та ін./За ред. Н.Г. Ничкало. – 2-е вид. доповнене. - К. – Вища шк. - 1994.

11. Положення про методичну роботу в ПТНЗ, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України № 582 від 12.12.2000р.

12. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах. Наказ МОН України від 30.05.2006. № 419. // Професійна освіта. – 2006. - № 1-2(26-27). С.11.

13. Радченко А. Є. Організація самоосвітньої діяльності вчителя на моніторинговій підставі // Управління школою. – 2005. - №№ 26-30.

14. Шамралюк О.Л. Проблема підручникотворення в контексті забезпечення якісної професійної освіти // Професійна освіта. – 2008. – №1-2 (30-31).

Тема 5. Шляхи підвищення робітничої кваліфікаціїмайстрів виробничого навчання

Основна форма підвищення професійної кваліфікації майстрів виробничого навчання. Мета і завдання стажування майстрів виробничого навчання.

Організація та порядок стажування майстрів виробничого навчання.Зміст стажування. Порядок складання програм стажування. Загальні

вимоги до розробки програм стажування. Основні типи програм стажування. Структура програм стажування. Впровадження регіонального компоненту у зміст професійної підготовки робітничих кадрів. Схема розподілу часу за основними напрямами робіт.

Документація з проходження стажування майстрів виробничого навчання. Підведення підсумків стажування.

163

Література1. Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні, затверджена

рішенням Колегії МОНУ, від 11.04.2002р., протокол №3/5 – 4, К – 2002.2. Опытная программа стажировки мастеров производственного

обучения средних профессионально-технических училищ. Профессия «Мастер-садовод». - М., 1985.

3. Опытная программа стажировки мастеров производственного обучения средних профессионально-технических училищ. Профессия «Электромонтёр по обслуживанию и ремонту электрооборудования». - М., 1987.

4. Опытная программа стажировки мастеров производственного обучения, подготавливающих электросварщиков ручной сварки. - М., 1983.

5. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод. Посібник /За ред. Н.Г.Ничкало. – 2-ге вид., допов., - К.: Вища шк.., 1994.

6. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ (наказ від 30.05.2006 р. №419) із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки від 05.08.2008 р. №731.

7. Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами ПТНЗ виробничого навчання та виробничої практики (Наказ Міністерства освіти України від 30.06.99 р. № 235).

8. Черкашин Ф.Н. Организация стажировки мастеров производственного обучения на передових предприятиях. - М.: Высш. школа, 1976.

6. Використання ІКТ у навчально-виховному процесі ПТНЗ

8 2 6 6

1.Сучасні тенденції розвитку і застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі і на виробництві

2 2 - -

2.Відпрацювання техніки роботи з клавіатурою 2 - 2 23.Пакет програм Microsoft Office. Робота з прикладними програмами

2 - 2 2

4.Відпрацювання техніки роботи з текстовими редакторами

2 - 2 2

Тема 1. Сучасні тенденції розвитку і застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі і на виробництві

Історія і перспективи розвитку комп’ютерної техніки. Вплив інформаційних технологій на сфери життя і діяльності людини. Галузі застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

Місце ІКТ у навчальному процесі. Використання комп’ютерних технологій та сучасних педагогічних програмних засобів при викладанні різних дисциплін.

164

Тема 2. Відпрацювання техніки роботи з клавіатуроюАпаратна частина комп’ютера. Структура комп’ютера. Пристрої

введення-виведення інформації. Внутрішня пам’ять комп’ютера. Зовнішні пристрої зберігання інформації.

Клавіатурні тренажери. Тренувальні вправи на клавіатурному тренажері

Тема 3. Пакет програм Microsoft Office. Робота з прикладними програмами

Операційна система Windows. Файли, каталоги. Робочий стіл. Робота з об’єктами. Призначення програм пакета Microsoft Office.

Тема 4. Відпрацювання техніки роботи з текстовими редакторами

Текстовий редактор WordPad. Створення, форматування, збереження документа. Використання текстового редактора Microsoft Word на уроках. Вставка об’єктів WordArt. Створення таблиць, графіків, діаграм. Робота з формами.

Література1. Intel Навчання для майбутнього. – К.: Видавництво «Нора-

прінт», 2005.2. Бодлак О., Нерода Т. Використання інформаційних

технологій у підготовці висококваліфікованих робітників / О. Бодлак, Т.Нерода //ПТО. – 2002. - №3. – С. 21-23.

3. Верлань А.Ф., Апатова Н.В. Інформатика: підручник для учнів 10-11 кл.серед. загальноосвітніх шк. / А.Ф. Верлань, Н.В. Апатова. – К.: Форум, 2000.

4. Глинський Я.М. Інформатика: 8-11 класи: навч. посібник для загальноосвітніх навчальних закладів: У 2-х кн. - Кн. 2. Інформаційні технології / Я.М. Глинський. - [2-е вид.] -Львів: «Деол», 2002.

5. Гнатюк Д. Мультимедійні технології в школі / Д. Гнатюк //Директор школи. – 2006. - №42. – С.10-11.

6. Гомеля Н. Наступність у доборі методик використання інтерактивних методів / Н. Гомеля //Педагогічна газета. – 2005. - №10. – С.8.

7. Гуревич Р., Кадемія М. Впровадження нових інформаційних технологій у навчально-виховний процес / Р. Гуревич, М. Кадемія // ПТО. – 1999. - №1. – С.30-33.

8. Гуржій А.М. Інформатика та інформаційні технології: підручник для учнів професійно-технічних навчальних закладів / А.М.

165

Гуржій, Н.І. Поворознюк, В.В. Самсонов. – Харків: ООО «Компанія СМІТ», 2003.

9. Електронні видання [Текст]: довід./ Уклад. Т.Ю. Киричок. – К.: НТУУ «КПІ», 2011. – 400с. – Бібліогр.: с.394.

10. Зарецька І.Т. Інформатика: підручник для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів/ І.Т. Зарецька, А.М. Гуржій, О.Ю. Соколов У 2-х част.-К.: Навч.книга, 2006 – Ч.1

11. Інноваційність як стиль життя //Управління освітою. – 2005. – число 22. – С.2-3.

12. Інноваційність, як стиль життя. //Педагогічна газета. – 2005. -№9.

13. Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті. //Освіта України. – 2006 р. - №82. – С.4-5.

14. Іценко В. Нові інформаційні технології в управлінні закладами освіти / В. Іценко //Директор школи. - №44. - С.5-8.

15. Касьян В.А., Яковлєв О.І. Інформаційні технології навчання у професійно- технічних закладах / В.А. Касьян, О.І. Яковлєв //Безпека життєдіяльності. – 2006. - №1. – С.38-41.

16. Ковальчук О. Інформаційно-комунікаційні технології у навчально-виробничому процесі. //Професійно-технічна освіта. -2010. -№4. –С.9.

17. Комендантов В. Інноваційні напрями інноваційних технологій / В. Комендантов //Рідна школа. – 2006. - №8. – С.29-30.

18. Мережні технології в професійній освіті // Педагогічна газета. – 2006. - №10. – С.6.

19. Морзе Н.В. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологійу навчально-виховний процес закладів ПТО: Методичний посібник. – К.: Арт Економі, 2011. – 168 с.

20. Наврузова Т. Мультимедійні системи на уроці / Т. Наврузова // Відкритий урок. – 2006. – січень. – С.66-71.

21. Онаць О. Альтернативи інформатизації суспільства немає / О. Онаць //Директор школи. -№44. – С.3-4.

22. Павленко О. Використання комп’ютерних технологій у пошуково-дослідній діяльності учнів / О. Павленко //Рідна школа. – 2004. - №1.

23. Селевко Г. Проектуємо комп’ютерний урок / Г. Селевко // Відкритий урок. - 2006. - лютий. - С.19-25.

24. Сиротенко Г.О. Інформаційний розвиток освіти: проблеми переходу від теорії до практики / Г.О. Сиротенко //Управління школою. – 2005. - №1. – С. 2-12.

25. Собко Р. Проблеми комп’ютеризації професійної освіти / Р. Собко //ПТО. – 2000. - №2. – С.28-30.

26. Ткаченко Л. Педагогічні дослідження з використанням інтернет-технологій / Л. Ткаченко //Управління освітою. – 2005. - №1. – С.4.

166

27. Шестаковський Л. МНВК та інформаційні технології / Л. Шестаковський //Трудова підготовка в закладах освіти. – 2006. - №2. – С.27-29.

167

1.3. ДІАГНОСТИЧНА АНКЕТАдля слухачів курсів підвищення кваліфікації -

майстрів виробничого навчання(І рівень)

Шановний колего!Пропонуємо Вам відповісти на запитання діагностичної анкети,

поставивши знак “+” навпроти кожного питання у відповідній колонці. Ваші об’єктивні відповіді допоможуть нам у корегуванні навчальних планів курсів з метою задоволення Ваших потреб та інтересів у підвищенні професійного та загальнокультурного рівня.

№з/п

Основні напрями діяльності майстра виробничого навчання

Самооцінка, самоаналізВолодію

питаннямХочу

познайоми-тись

Потрібна допомога

Поч

ат

Закі

н.

Поч

ат

Закі

н

Поч

ат

Закі

н

I. Історія, теорія і методика навчання

1 Предмет і завдання загальної та професійної педагогіки. Місце професійної педагогіки у системі педагогічних наук

2 Історія розвитку професійної освіти на Україні та в області

3 Основні напрями реформування ПТО в сучасних умовах. Перспективи розвитку ПТНЗ області

4 Сутність процесу навчання. Управління пізнавальною діяльністю учнів на уроці

168

5 Етапи розвитку дидактики: догматичний, пояснювально-ілюстративний, проблемно-пошуковий тип навчання; їх використання в практиці роботи сучасного професійного закладу

6 Принципи навчання та особливості їх реалізації на уроках виробничого навчання

7 Оновлення навчально-виховного процесу ПТНЗ на основі принципів демократизації та гуманізації

8 Диференціація та індивідуалізація навчального процесу

9 Загальне поняття змісту освіти. Завдання оновлення змісту професійної освіти в умовах її реформування

10 Навчальні плани і програми - основні нормативні документи, які відоб-ражають зміст освіти

11 Характеристика навчальних програм з виробничого навчання, їх розробка і корегування

12 Поняття форм організації навчання. Дидактичні вимоги до уроку як основної форми організації навчання

13 Методика проведення вступного, поточного, заключного інструктажів

14 Розробка документації письмового інструктування, дидактичних матеріалів, навчально-технічної документації

169

15 Методи і методичні прийоми навчання. Доцільність їх вибору для кожного уроку

16 Проблемне і програмоване навчання в умовах професійно-технічної освіти.

17 Функції методів перевірки і оцінки знань, умінь і навичок учнів

18 Методика розробки та використання тестових завдань.

19 Специфіка рейтингової системи оцінювання знань, умінь і навичок учнів

20 Підготовка майстра виробничого навчання до занять:- визначення мети і завдань уроку- відбір змісту навчального матеріалу- вибір об’єктів навчальних робіт- вибір і підготовка наочних посібників, технічних засобів навчання- визначення об’єму і видів самостійної роботи учнів на уроці- методика розробки опорних конс-пектів- складання плану і конспекту уроку виробничого навчання

21 Методи контролю навчально-виробничої діяльності учнів. Використання самоконтролю та взаємоконтролю учнів на уроці.

22 Організація самостійної роботи учнів на уроках виробничого навчання

170

23 Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроці Мобілізація опорних знань та практичного досвіду

24 Впровадження і використання на уроці передового виробничого досвіду, досягнень науки, техніки, технології

25 Раціоналізація змісту домашніх завдань. Подолання недоліків організації домашніх завдань

26 Методика складання кваліфікаційних комплексних завдань та особливості їх реалізації для перевірки професійних знань, умінь, навичок учнів

27 Методика підготовки і проведення випускних кваліфікаційних екзаменів

28 Міжпредметні зв’язки на уроці. Інтеграція навчального матеріалу - вимога сьогодення

29 Реалізація зв’язку теорії з практикою

30 Нові педагогічні технології на уроках виробничого навчання:- модульна побудова навчального матеріалу;- нетрадиційні методи проведення навчальних занять з виробничого навчання

31 Створення комплексного методичного забезпечення виробничого навчання. Паспорт комплексного методичного забезпечення професії

171

32 Складання:- переліку навчально-виробничих робіт- плану виробничого навчання групи на місяць- графіка переміщення учнів на робочих місцях- плану та конспекту уроку

33 Створення та дотримання безпечних умов праці учнів

ІІ. Основи психологічних знань

1 Предмет і завдання загальної і педагогічної психології

2 Соціальна психологія3 Психологічні характеристики

особистості4 Темперамент та його види.

Характер особистості5 Акцентуація характеру, її типи і

характеристики6 Механізми психологічного

захисту7 Питання підліткової наркоманії

та токсикоманії8 Педагогічне спілкування9 Поняття психологічного клімату10 Способи створення морально-

психологічного клімату в колективіІІІ. Теорія і методика виховної

роботи1 Мета і завдання виховання

учнівської молоді в сучасному ПТНЗ

2 Зміст виховання учнів навчальної групи

3 Проблема принципів виховання

172

4 Використання традиційних методів виховання в умовах сьогодення

5 Особливості форм організації позанавчальної виховної роботи

6 Мета та завдання національного виховання

7 Спільна робота класного керівника та майстра виробничого навчання

8 Планування виховної роботи9 Педагогічне керівництво

самовихованням учнів10 Зміст роботи майстра

виробничого навчання із самовиховання, самовдос-коналення

11 Позанавчальна виховна робота (робота за інтересами, з дітьми-сиротами, клубів, гуртків тощо)

IV. Фахова підготовка майстра виробничого навчання

1 Наукова організація праці майстра в/н

2 Умови та способи розвитку творчості майстра в/н

3 Методична робота майстра в/н4 Самоосвітня робота та способи її

здійснення5 Науково-дослідницька та

експериментальна робота в ПТНЗ6 Шляхи підвищення професійної

компетентності майстра в/н

173

1.4. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ (І РІВЕНЬ)

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З МЕТОДИКИ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ

1. Вкажіть послідовність виконання показу трудових прийомів:1) показ прийомів у повільному темпі, з зупинками після кожного

характерного елемента прийому;2) показ прийомів в робочому темпі;3) ізольований показ окремих складальних рухів і елементів прийому;4) показ прийомів у робочому темпі;5) перевірка засвоєння учнями трудового прийому.

2. Які з названих методів виробничого навчання відносяться до практичних?

1) пояснення;2) демонстрація наочних посібників;3) самостійні спостереження;4) самостійна робота учнів;5) письмове інструктування.

3. До уроків виробничого навчання за видами робіт, які виконують учні, належать:

1) уроки формування складних умінь;2) змішані уроки;3) уроки виконання простих комплексних робіт;4) контрольно-перевіркові уроки.

4. Які з названих форм організації виробничого навчання відносяться до урочних?

1) навчання учнів у складі учнівських бригад;2) виробничі екскурсії;3) урок виробничого навчання;4) фронтально-групова форма.

5. Які з названих форм відносяться до неурочних?1) урок виробничого навчання;2) урок-семінар;3) навчання учнів у складі учнівських бригад;4) урок-конференція.

6. Які з названих методів виробничого навчання відносяться до 174

наочних?1) вправа;2) показ трудових прийомів;3) пояснення;4) самостійна робота учнів.

7. Вкажіть правильну послідовність етапів уроку виробничого навчання:

1) відпрацювання нових способів дій;2) застосування засвоєних способів дій;3) цільова підготовка на урок;4) формування орієнтовної основи дій учнів;5) підведення підсумків уроку;6) актуалізація знань і досвіду учнів. 8. До уроків виробничого навчання за типовим змістом

відносяться:1) урок формування навичок;2) інструктивні уроки;3) уроки вивчення трудових прийомів і операцій;4) змішані уроки.

9. До уроків виробничого навчання за провідною дидактичною метою відносяться:

1) вступний урок;2) урок формування початкових умінь;3) урок вправ;4) урок виконання простих комплексних робіт.

10. Які з названих форм виробничого навчання відносяться до словесних?

1) вправи;2) самостійні спостереження;3) пояснення;4) показ трудових прийомів.

11. Які з названих форм виробничого навчання відносяться до урочних:

1) виробничі екскурсії;2) навчання у складі учнівських бригад;3) урок виробничого навчання;4) консультація.

12. Вкажіть послідовність етапів підготовки майстра виробничого 175

навчання до уроку:1) складання конспекту і плану уроку;2) підготовка навчально-матеріальної бази;3) визначення мети і змісту уроку;4) методична підготовка до уроку.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ПЕДАГОГІКИ

1. Що було визначальним при появі педагогіки як науки?1) об’єктивна потреба в підготовці молодого, підростаючого

покоління до життя, до праці.2) турбота батьків про щастя дітей;3) прогрес науки і техніки;4) правильної відповіді немає.

2. Чи існують будь-які риси виховання, які були характерні для всіх суспільно-економічних формацій?

1) ні, таких рис не може бути, оскільки для кожного суспільного ладу, етапів його розвитку характерні свої мета, завдання, зміст, форми та методи виховання;

2) загальні для всіх суспільно-громадських формацій є турбота про всебічний розвиток особистості;

3) все, що характеризує виховання, є однаковим для всіх суспільно-громадських формацій, тому що виховання – категорія вічна;

4) правильної відповіді немає.

3. В якій групі вказані всі галузі педагогіки, котрі складають систему педагогічних наук?

1) філософія, соціологія, педагогіка, психологія, анатомія і фізіологія;2) основи педагогіки, дидактика, теорія виховання, теорія управління;3) загальна педагогіка, спеціальна педагогіка, методика викладання

окремих предметів, історія педагогіки, порівняльна педагогіка;4) педагогіка професійної освіти, педагогіка вищої школи, педагогіка

шкіл-інтернатів, дошкільна педагогіка.

4. В якій групі названі основні методи науково-педагоігчного дослідження?

1) соціологічні виміри, аналіз, синтез, індукція, дедукція, 176

експеримент;2) спостереження, експеримент, бесіда, вичення учнівських робіт і

документації навчального закладу, математичні методи, тести, анкетування, моделювання;

3) соціометричні виміри, вивчення нового матеріалу, бесіди, лабораторні роботи, екскурсії, вправи.

5. Яке із нижче наведених визначень найбільш повно і точно відображає основну мету виховання підростаючих поколінь в нашій державі?

1) виховання громадянина України;2) виховання ділової людини;3) виховання всебічно розвиненої особистості;4) формування в учня умінь і навичок самоорганізації особистості;5) правильної відповіді немає.

6. Яким шляхом можна усунути смисловий бар’єр, суть якого в тому, що учень стає несприятливим до деяких педагогічних впливів?

1) використати громадську думку навчальної групи;2) організувати роз’яснення серед учнів;3) використати такі прийоми педагогічного впливу, які відповідають

індивідуальним особливостям учнів;4) посилити контроль за поведінкою учня;5) організувати медичне обстеження загального розвитку учня.

7. В чому суть управління пізнавальною діяльністю учнів?1) вимога слухати пояснення педагога;2) контроль за виконанням учнями домашніх завдань;3) викладення знань в яскравій, захоплюючій формі;4) передбачення особливостей сприйняття, усвідомлення, засвоєння

учнями навчального матеріалу;5) організація систематичного повторення вивченого

8. Учень на запитання: “Чому ти прагнеш добре виконати домашні завдання?” - відповів: “Хочу отримати п’ятірку”.

До якої групи мотивів Ви віднесете таке бажання учня:1) пізнавальні інтереси;2) соціальні мотиви;3) додаткові мотиви;4) прагнення учня до самостійності;5) правильної відповіді немає.9. Учень систематично звертається до педагога з проханням дати

йому додаткові завдання.До якої групи мотивів Ви віднесете таке прагнення учня?1) соціальні мотиви;

177

2) прагнення учня до самостійності;3) пізнавальні інтереси;4) додаткові мотиви;5) правильної відповіді немає.

10. Учень бачить смисл учіння в тому, щоб добре підготуватися до трудової діяльності. До якої групи мотивів Ви віднесете дане ставлення учня до навчання?

1) пізнавальні інтереси;2) соціальні мотиви;3) додаткові мотиви;4) прагнення учня до самостійності;5) правильної відповіді немає.

11. Яке педагогічне поняття відображає основні положення, на які спирається теорія і практика навчання при розробці і вирішенні питань змісту освіти та побудові навчального процесу в ПТНЗ?

1) методи навчання;2) організаційні форми навчання;3) принципи навчання;4) технічні засоби навчання;5) правильної відповіді немає.

12. Яка відмінність між правилами та принципами навчання?1) правило відображає загальну закономірність навчання;.2) дидактичний принцип витікає із правил.3) правила можна міняти, дидактичний принцип розкриває незмінну

закономірність процесу навчання;4) правило конкретизує принцип навчання, принцип носить характер

загальної закономірності; правило, яке деталізує принцип, відображає дії, що використовуються в конкретній педагогічній ситуації;

5) правильної відповіді немає.13. До якого принципу навчання відносяться правила: “Від

близького до далекого”, “Від легкого до важкого”, “Від знайомого до незнайомого”.

1) науковість;2) систематичність і послідовність;3) принцип виховуючого і розвиваючого навчання;4) усвідомленість і міцність знань;5) наочність.14. До якого принципу навчання відносяться правило: “Будуй

навчальний процес так, щоб накопичення нових знань водночас закріплювало набуті знання”.

1) науковість;2) послідовність, систематичність;

178

3) наочність;4) доступність;5) правильної відповіді немає.

15. Яка система принципів найбільш повно розкриває взаємозв’язок основних положень процесу навчання?

1) науковість, систематичність і послідовність, наочність навчання, міцність знань, принципи індивідуального підходу;

2) наочність, активність і усвідомлення засвоєних знань, міцність засвоєних знань, доступність і посильність навчального матеріалу, послідовність і систематичність знань учнів, науковість.

3) виховуючий характер навчання, зв’язок теорії з практикою, усвідомленість і активність учнів в навчання, наочність навчання, індивідуальний підхід до учнів в умовах колективних форм навчальної роботи.

4) правильної відповіді немає.

16. До якого педагогічного поняття належать способи діяльності учнів і педагога, за допомогою яких досягається засвоєння учнями знань, умінь та навичок, розвиваються пізнавальні здібності та інтереси учнів?

1) принципи навчання;2) організаційні форми навчання;3) зміст освіти;4) методи навчання;5) правильної відповіді немає.

17. Де і коли була вперше розроблена і використання на практиці така форма організації навчання, як урок?

1) У роботах такого відомого педагога, як Я.А.Каменський;2) В працях К.Д.Ушинського - видатного педагога, українця за

походженням;3) В практиці роботи братських шкіл на Україні в Білорусії;4) В практиці Києво-Могилянської академії;5) Правильної відповіді немає.

18. В чому полягає основний недолік уроку як форми організації навчання?

1) урок втомлює учнів;2) урок продовжує формалізм в знаннях учнів;3) на уроці всі учнів зобов’язані працювати в загальному темпові і

виконувати загальні завдання;179

4) урок підштовхує вчителя на штамп і догматизм в навчанні;5) правильної відповіді немає.

19. Назвіть найбільш ефективний шлях індивідуалізації навчання на уроці:

1) додаткові заняття з учнями, у яких низький рівень навчальних можливостей;

2) прикріплення сильних учнів до слабких;3) Диференціація навчання;4) Організація в навчання на середнього учня;5) Правильної відповіді немає.

20.Чи можна віднести аналіз, синтез, індукцію до методів навчання?

1) можна, оскільки вони розкривають шляхи оволодіння знаннями;2). аналіз, синтез, індукція є основними знаннями;3) правильної відповіді немає.

І. Прочитайте наведені нижче задачі і дайте відповідь на поставлені до них запитання.

1. Перед початком уроку учень підходить до викладача і говорить: “Вибачте, але я сьогодні до заняття не готовий”. Якою буде Ваша реакція на таке зізнання учня? Аргументуйте Ваші дії.

2. Ви отримали запитання і відчули, що учень, який його задав, має власну думку щодо цієї проблеми. Як Ви будете діяти в цьому випадку?

3. Учень пише контрольну роботу Ви бачите, що він старається, працює сумлінню. Але після перевірки виявляється, що із завданням учень не справився. Якими будуть Ваші дії?

4. Ви пояснюєте новий матеріал. Хвилин 12-15 учні слухають уважно, але потім їх увага починає розсіюватися. Якими будуть Ваші подальші дії?

5. Ви пояснюєте новий матеріал. Учні уважно слухають. І раптом один із них перебиває Вас, висловлюючи свою думку. Як ви прореагуєте?

6. Йде урок. Викладач пояснює новий матеріал. І раптом він замічає, що на останній парті учнів не слухають. Вони чимось захоплені. Що має зробити викладач? Як би Ви поступили в даному випадку? Аргументуйте Ваші дії.

7. В процесі викладу нового матеріалу на уроці викладач спец предмету прагне активізувати сприйняття учнями інформації. Однак через 12-15 хв. увага навіть тих учнів, які на початку уважно слухали, починає розсіюватися. Якими будуть Ваші дії? Аргументуйте Ваші дії.

8. Учень ігнорує Ваші вказівки і поради, робить все по-своєму, не звертаючи уваги на зауваження, не виправляючи того, на що Ви йому вказуєте. Якими будуть Ваші подальші дії?

180

9. Учень вдруге не виконав у строк Вашого завдання, хоч обіцяв і давав слово. Якою буде Ваша реакція на дії учня?

10. Деякі учні систематично заважають Вам на уроці, хоч самі і працюють. Як Ви до цього поставитеся?

11. Перед початком уроку Ви помітили, що учні поводять себе незвичайно? дуже збуджені, разом обговорюють якесь питання. Вам треба розпочинати урок, а вони мають свою справу. Як Ви будете діяти?

12. Аналізуючи власний досвід, педагог вирішив виявити причину такого явища: на однакові зауваження різні учні реагують по-різному. Допоможіть педагогу, розкрийте причину даного явища.

ІІ. Із запропонованих нижче відповідей на поставлене запитання виберіть найбільш правильні, з Вашої точки зору.

1. У найнапруженіший період - кінець семестру, коли учні готуються до екзаменаційної сесії, виконують контрольні роботи, один із учнів скоїв негативний вчинок. Вам невідомо, хто це зробив, але залишити факт не заміченим не можна. Як би Ви вчинили на місці класного керівника?

а) залишили б з’ясування фактів інциденту до закінчення сесії;б) провели б збори навчальної групи;в) запропонували б учнівському активу самостійно розібратися з

даним фактом.

2. Деякі учні заважають Вам працювати на уроці? Як Ви до того ставитеся?

а) робите усні зауваження;б) стараєтеся порозумітися з ними після уроку;в) звертаєтеся по допомогу до майстра виробничого навчання,

класного керівника.

3. Учень не готовий до уроку. Як Ви прореагуєте на це?а) поставите двійку;б) спробуєте з’ясувати, чому учень не готовий?в) скажете приблизно таке: “Що ж, на перший раз оцінку ставити не

буду, але на наступний урок ти обов’язково виконаєш це завдання”. І проконтролюєте виконання.

4. Учень пише контрольну роботу. Ви бачите, що він старається, працює сумлінно. Але після перевірки виявляється, що із завданням учень не справився:

Якими будуть Ваші дії:а) поставите “2”;б) поставите “2” і призначите час додаткових занять;в) поставите “3”, зауваживши, що оцінили не лише результативність,

але старанність учня.181

5. Ви пояснюєте новий матеріал. Учні уважно слухають. І раптом один із них перебиває Вас, висловлюючи свою думку. Як Ви прореагуєте?

а) зробите вигляд, що не почули;б) перервете пояснення і зробите зауваження учню;в) переведете його слова в жарт і продовжите пояснення.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ПСИХОЛОГІЇ

1. Галузями психології є:а) вікова психологія;б) соціальна психологія;в) психологія особистості;г) педагогічна психологія;д) всі відповіді рівні.

2. Вікова психологія розгалужується на:а) дитячу психологію;б) психологію підлітка;в) психологію юнацтва;г) психологію дорослої людини;д) геронтопсихологію;е) всі відповіді вірні.

3. Що не є методом психології:а) спостереження;б) експеримент;в) інтуїція;г) тестування.

4. Психічні процеси це:а) найбільш суттєві і стійкі психічні особливості людини;б) експеримент;в) окремі форми чи види психічної діяльності людини.

5. До пізнавальних психічних процесів відносять:а) настрій;б) афект;в) пам΄ять;г) волю.

6. До психологічних властивостей особистості відносяться:а) темперамент;б) потреби;

182

в) здібності;г) характер;д) всі відповіді вірні.

7. Особистість – це:а) людина, вік якої 20 років;б) немовля до 1 року;в) психічно хвора, розумово відстала людина.

8. Жвавий тип темпераменту (сангвінік) має такі ознаки нервової системи:

а) силу;б) рухливість;в) врівноваженість;г) всі відповіді вірні.

9. Слабкому типу темпераменту (меланхоліку) притаманні такі основні риси:

а) вміє наполягати на своєму;б) часта зміна вподобань;в) рішучість у прийняті рішень;г) невпевненість у собі.

10. До характерних поведінкових реакцій підліткового віку не належать:

а) реакції емансипації;б) реакція захоплення;в) професійна орієнтація підлітка;г) реакції, які обумовлені статевим потягом, що формується.

11. Основними стилями поведінки у конфліктній ситуації є:а) відхід від конфлікту;б) поступливість;в) боротьба;г) компроміс;д) співпраця;е) всі відповіді вірні.

12. До вербальних засобів спілкування відносяться:а) інтонація;

183

б) усна мова;в) міміка.

13. До невербальних засобів спілкування належать:а) поз;б) рухи;в) жести;г) інтонація;д) всі відповіді вірні.

14. Елементами професійної орієнтації є:а) професійна інформація;б) професійна консультація;в) професійний добір;г) професійний відбір;д) професійна атестація;е) всі відповіді вірні.

15. Згідно класифікації Є. Клімова, Ваша професія викладача належить до типу:

а) людина – художній образ;б) людина – знакова система;в) людина – техніка;г) людина – людина;д) людина – природа.

184

ІV. НАВЧАЛЬНО-ПРОГРАМНА ДОКУМЕНТАЦІЯКУРСІВ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ВИКЛАДАЧІВ ПРЕДМЕТІВ

ПРОФЕСІЙНО-ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

1. Навчально-програмна документація курсів підвищення кваліфікації викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки І рівня

1.1. Пояснювальна записка до навчально-тематичних планів та програм курсового підвищення кваліфікації викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки

Сучасні умови демократизації суспільства, реформування професійної освіти, завдання підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних робітничих кадрів ставлять нові вимоги до інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів.

Виходячи із даних завдань, викладачі предметів професійно-теоретичної підготовки повинні володіти більш високим рівнем професійної компетентності і педагогічної майстерності, вміти забезпечити якісне вирішення нових актуальних завдань підготовки кваліфікованих робітників. Тому суттєво змінюється система підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів області, а саме система їх до курсового, курсового та між курсового навчання.

Особливе місце в даній системі відведено курсовому підвищенню кваліфікації. Навчально-тематичний план курсів підвищення кваліфікації викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки розроблено у відповідності до нових соціально-економічних і культурних особливостей розвитку суспільства, завдань реформування професійно-технічної освіти, а також з урахуванням досягнень психолого-педагогічної та галузевої науки, передового педагогічного і виробничого досвіду, запитів викладачів.

Навчально-тематичний план і програми розраховані для використання на місячних курсах підвищення кваліфікації з можливим корегуванням в залежності від рівня педагогічної майстерності слухачів та їх освітніх потреб. У цілому в планах передбачено необхідний об’єм лекційних і практичних занять для ознайомлення слухачів з найновішими досягненнями педагогічної, психологічної та галузевої науки, методики викладання предметів професійно-теоретичної підготовки, вимогами до функціональної та фахової підготовки інженерів-педагогів, підвищення їх загальнокультурного і професійного рівнів.

Навчально-тематичні плани побудовані на взаємодії трьох ланок: фахової освіти, обов’язковості знань з основ педагогіки та психології, вимог до професійної компетентності інженерно-педагогічних працівників.

185

Диференціація змісту курсів підвищення кваліфікації забезпечується спецкурсами, спецсемінарами та факультативними заняттями, які включені в загальний обсяг навчального часу і вибір яких визначається у відповідності до потреб та інтересів слухачів при допомозі вхідного діагностування.

Програми за змістом і кількістю годин розраховані на вивчення питань організації і методики викладання предметів професійно-теоретичної підготовки викладачами, які не мають спеціальної педагогічної освіти. В зв’язку з цим у програми введені питання професійної педагогіки і педагогічної психології.

Зміст програми курсів розкриває також загальні питання становлення та розвитку професійної освіти в умовах ринкових відносин, функціональної та фахової підготовки викладачів предметів професійно-теоретичної підготовки, основ інформаційно-комунікаційних технологій.

Практичні заняття курсів спрямовані на розвиток ініціативи, пошук найбільш ефективних методичних прийомів навчання, закріплення знань слухачів і застосування їх у практиці своєї роботи.

Особлива увага приділяється проведенню практичних занять, на яких матеріал програми ілюструється прикладами, що дозволяють сформувати у слухачів цілісну уяву про методику викладання тем програми. Конкретні теми практичних занять обираються в залежності від категорії і рівня підготовленості слухачів. Провідною метою практичних занять вважається моделювання фрагментів уроків різних типів і видів та їх педагогічний аналіз, проведення ділових і рольових ігор, розгорнутих бесід, диспутів тощо. При цьому забезпечується активна участь на практичних заняттях усіх слухачів. Для ефективного засвоєння матеріалу програми на практичних заняттях проводиться обговорення підготовлених слухачами матеріалів, завдань, сценаріїв, розв’язання конкретних педагогічних та психологічних ситуацій, обмін досвідом. Велика увага при проведенні занять приділяється застосуванню інтерактивних методів та методичних прийомів “активного” навчання, проведенню семінарів-практикумів.

До проведення занять залучаються творчо працюючі викладачі та майстри виробничого навчання професійних ліцеїв, вищих професійних училищ, досвідчені викладачі вищих навчальних закладів, працівники управління освіти і науки Хмельницької облдержадміністрації, методисти НМЦ ПТО ПК, керівники професійно-технічних навчальних закладів.

186

1.2. Навчально-тематичний планкурсів підвищення кваліфікації викладачів

предметів професійно-теоретичної підготовки І рівня

№з/п Назва і зміст навчальних модулів К-ть

годин

Із нихПри-міткаЛекц Практ Сам.

роб.І

1.

2.

3.4.

1.

Соціогуманітарний модульА.Інваріантна частинаМодернізація професійно-технічної освіти в умовах ринкової економікиНормативно-правова база з питань професійно-технічної освітиОхорона праці Виховна робота в закладах ПТОБ.Варіативна частинаСпецкурси, факультативи за вибором

44

12

14

412

2

36

12

12

210

-

8

-

2

22

2

22

4

8

26

2ІІ

1234

5

6

1

Професійний модульА.Інваріантна частинаВікова та педагогічна психологіяЗагальна та професійна педагогікаМетодика професійного навчанняІнноваційні технології професійного навчанняПрофесійна компетентність викладача професійно-теоретичної підготовкиВикористання ІКТ у навчально-виховному процесі ПТНЗБ.Варіативна частинаСпецкурси, факультативи за вибором

100

18103216

10

8

6

36

8468

8

2

-

64

106268

2

6

6

58

1081612

2

6

4ІІІ Діагностико-аналітичний модуль

(поза сіткою навчального плану)18 - 18 -

Разом: 144/18 72 72/18 80

187

№з/п

Назва і зміст навчальних модулів

Кількість годин Хто чита

єВсього Лекц. Практ

.Сам.роб.

І. Соціогуманітарний модуль 44 36 8 22А. Інваріантна частина

1. Модернізація професійно-технічної освіти в умовах

ринкової економіки

12 12 - 4

1.Історія розвитку професійно-технічної освіти в Україні

2 2 - -

2.Трансформаційні зміни в українському суспільстві

2 2 - -

3.Перехід до інноваційної моделі розвитку - основне завдання трансформації суспільства

2 2 - -

4.Вартісна оцінка робочої сили – важлива передумова ринкової трансформації суспільства

2 2 - -

5.Розвиток системи профтехосвіти в регіоні

2 2 - 2

6.Система та критерії зовнішнього оцінювання ефективності діяльності ПТНЗ

2 2 - 2

2 Нормативно-правова база з питань професійно-технічної

освіти

14 12 2 8

1.Нормативні документи з питань професійно-технічної освіти

2 2 - 2

2.Стандарт професійно-технічної освіти, його складові та оновлення змісту освіти

2 2 - -

3.Якість освіти. Шляхи і засоби її забезпечення в ПТНЗ. Методи визначення якості освіти

2 2 - 2

4.Атестація педагогічних працівників

2 - 2 2

5.Система внутрішньоучилищного контролю за якістю професійної підготовки

2 2 - -

188

6.Ступенева професійно-технічна освіта Особливості розробки навчально-програмної документації для ПТНЗ різних атестаційних рівнів.

2 2 - -

7.Нормативно-правове забезпечення виховного процесу

2 2 - 2

3. Охорона праці 4 2 2 21.Охорона праці в процесі оволодіння професією

4 2 2 2

4. Виховна робота в закладах професійно-технічної освіти

12 10 2 6

1.Основні закономірності та принципи виховання

2 2 - -

2. Завдання національного виховання в системі профтехосвіти

2 2 - 2

3.Особистісний підхід у вихованні учнівської молоді

2 2 - 2

4. Організаційно-педагогічні умови забезпечення соціального захисту учнівської молоді

2 2 - -

5.Реалізація молодіжної політики в області. Проблеми та шляхи її вирішення

2 2 - -

6.Методика планування класним керівником позанавчальної виховної роботи з учнями

2 - 2 2

Б. Варіативна частина1. Спецкурси, факультативи за

вибором2 - 2 2

1.Профільне навчання старшокласників в умовах професійно-технічного навчального закладу

2 - 2 2

ІІ. Професійний модуль 108 38 70 66А. Інваріантна частина

1. Вікова та педагогічна психологія

18 8 10 10

1.Основи загальної психології, її предмет, завдання та методи

2 2 - -

189

2.Індивід.Особистість.Індивідуальність. Психологічні властивості особистості

2 2 - -

3.Методи вивчення психологічних особливостей підлітків

2 - 2 2

4.Основи вікової психології. Психологічні особливості старшого підліткового, юнацького віку

2 2 - -

5.Трудова діяльність і вибір професії. Методи вивчення професійної спрямованості підлітків та ставлення до обраної професії

2 - 2 2

6.Загальні поняття соціальної психології. Вивчення міжособистісних стосунків

2 - 2 2

7.Методи вивчення психологічного клімату в учнівському колективі

4 2 2 2

8.Психологічні особливості учнів ПТНЗ з девіантною поведінкою та шляхи корекції

2 - 2 2

2. Загальна та професійна педагогіка

10 4 6 8

1.Основи дидактики. Принципи навчання та особливості їх реалізації в ПТНЗ

2 2 - -

2.Диференціація та індивідуалізація навчання

2 - 2 2

3.Форми і методи навчання. Урок як основна форма навчання,

2 2 - 2

4Педагогічні вимоги до уроку та його аналізу

2 - 2 2

5.Управління пізнавальною діяльністю учнів на уроках. Мотиви учіння.

2 - 2 2

3. Методика професійного навчання

32 6 26 16

1.Місце предметів профтехциклу в системі профтехосвіти та їх особливості

2 2 - -

190

2.Особливості методики вивчення нового матеріалу на уроках теоретичного навчання

2 - 2 2

3.Поєднання традиційних і нетрадиційних прийомів закріплення і систематизації знань і умінь учнів

2 - 2 2

4.Методика проведення лабораторно-практичних робіт (моделювання)

2 - 2 2

5.Ефективність використання комплексного методичного забезпечення теоретичного навчання

2 2 - 2

6.Методика розробки сучасних дидактичних матеріалів

2 - 2 2

7.Міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки на уроках теоретичного навчання. Інтеграція як вищий ступінь міжпредметних зв’язків

2 2 - -

8.Вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів

2 - 2 2

9.Облік навчальної діяльності учнів та звітність викладача спецдисциплін

2 - 2 2

10. Проведення поетапної та державної кваліфі-каційної атестації учнів ПТНЗ

2 - 2 2

11.Педагогічна практика на базі опорних ліцеїв та підприємствах

12 - 12 -

4. Інноваційні технології професійного навчання

16 8 8 12

1.Психолого-педагогічні основи сучасних технологій навчання

2 2 - -

2.Методологія інноваційних технологій навчання в закладах профтехосвіти

4 2 2 2

3.Модульно-рейтингове навчання та дуальна система професійного навчання

2 - 2 2

191

4.Модульна система професійного навчання (МТН - система).

2 2 - 2

5.Методика розробки і впровадження модулів трудових навичок у навчальний процес ПТНЗ

2 - 2 2

6. Формування ділової активності як необхідна умова підготовки учнів до самостійної професійної діяльності

2 2 - 2

7.Методика впровадження навчання ділової активності у навчально- виховний процес

2 - 2 2

5. Професійна компетентність викладача професійно-теоретичної підготовки

10 8 2 2

1.Освітньо-кваліфікаційна структура діяльності викладача(модель викладача)

2 2 - -

2.Професійна компетентність викладача професійно-теоретичної підготовки. Рівні професійної компетентності та критерії їх визначення.

2 2 - -

3.Розвиток творчості викладача професійно-теоретичної підготовки на основі досягнень науки, техніки, передового педагогічного досвіду

2 2 - -

4.Методична робота викладача професійно-теоретичної підготовки

2 - 2 2

5.Шляхи підвищення робітничої кваліфікації викладачів професійно-теоретичної підготовки

2 2 - -

6. Використання ІКТ у навчально-виховному процесі

ПТНЗ

8 2 6 6

1.Сучасні тенденції розвитку і застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі і на виробництві

2 2 - -

2.Відпрацювання техніки роботи з клавіатурою

2 - 2 2

3.Пакет програм Microsoft Office. 2 - 2 2192

Робота з прикладними програмами4.Відпрацювання техніки роботи з текстовими редакторами

2 - 2 2

Б. Варіативна частина1. Спецкурси та факультативи за

вибором6 - 6 4

1.Модульна система професійного навчання

6 - 6 4

2.Розвиток технічного творчого мислення учнів

6 - 6 4

ІІІ Діагностико-аналітичний модуль (поза сіткою навчального плану)

18 - 18 -

1. Вхідне діагностування 1 - 1 -2. Тематичні консультації з

навчальних дисциплін:6 - 6 -

3. Заліки з навчальних дисциплін: - психологія - педагогіка - методика навчання

222

---

222

---

4. Підсумкова конференція з обміну досвідом та захисту курсових і творчих робіт, рефератів

4 - 4 -

5. Вихідне діагностування 1 - 1 -6. Керівництво написанням курсових,

творчих робіт, рефератів (згідно норм часу)

- - - -

7. Рецензування курсових, творчих робіт, рефератів (згідно норм часу)

- - - -

193

СОЦІОГУМАНІТАРНИЙ МОДУЛЬ

1. Модернізація професійно-технічної освіти в умовах ринкової економіки

12 12 - 4

1.Історія розвитку професійно-технічної освіти в Україні

2 2 - -

2.Трансформаційні зміни в українському суспільстві

2 2 - -

3.Перехід до інноваційної моделі розвитку - основне завдання трансформації суспільства

2 2 - -

4.Вартісна оцінка робочої сили – важлива передумова ринкової трансформації суспільства

2 2 - -

5.Розвиток системи профтехосвіти в регіоні 2 2 - 2 6.Система та критерії зовнішнього оцінювання ефективності діяльності ПТНЗ

2 2 - 2

Тема 1. Історія розвитку професійно-технічної освіти в Україні

Стан професійно-технічної освіти у 20-30 роки. Школи фабрично-заводського учнівства і школи робітничої молоді. Професійно-технічні курси для дорослих. Особливості розвитку системи професійно-технічної освіти на Україні. Створення єдиного типу професійно-технічного навчального закладу.

Масовий рух молоді за оволодіння новою технікою і багатоплановість розвитку професійно-технічних навчальних закладів. Диференціація роботи шкіл ФЗУ.

Децентралізація організаційно-методичного керівництва ФЗУ і її наслідки в кінці 30-х на початку 40-х років. Професійно-технічна освіта у роки Великої Вітчизняної війни і в післявоєнні роки.

Стан розвитку освіти в 60-70 роки. Розвиток середніх ПТУ у 80-ті роки. Реформування професійно-технічної освіти в умовах переходу до ринкових відносин. Перспектива розвитку ПТНЗ області.

Література1. Батышев С.Я. Производственная педагогика / С.Я. Батышев. - М.:

Машиностроение, 1984. - С.471- 572.2. Библер В.С. От наукоучения – к логике диалога культур /

В.С. Библер. – М., 1991.3. Громовий В., Паращенко Л. Європейська освіта для європейської

України / В. Громовий, Л. Паращенко //Директор школи. – 2006. - №18. – С.3-7.

4. Діалог культур: Україна у світовому контексті: Філософія освіти / Під ред. І.А.Зязюна.

194

5. Євнух М., Волощук І. Методологічні засади трансформації вищої освіти України в контексті Болонського процесу / М. Євнух, І. Волощук // Освіта України. –2006. - №85. – С.6.

6. Коханко О.М. Підготовка кваліфікованих робітників в умовах ринкових перетворень економіки України / О.М. Коханко. – Тернопіль, 1998. – С.37-43.

7. Коханко О.М. Становлення і розвиток підготовки кваліфікованих робітників з середньою освітою в Україні ( 1969- 1994 рр.). дис... канд. пед. наук / Коханко Октавіан Михайлович. – К., 1995.

8. Крюненко Марія. В європейській вищій школі викладач іде до аудиторії з власним науковим доробком / Марія Крюненко // Освіта України. – 43. – 2005.

9. Лихач В.М., Гуревич Р.С. Преемственность содержания трудового обучения и профессиональной підготовки учащихся / В.М. Лихач, Р.С. Гуревич. – М.: Высшая школа, 1990.

10. Лутай В.С. Теория диалектики и общая теория науки / В.С. Лутай. – К., 1981. - С.11, 126.

11. Лутай В.С. Філософія сучасної освіти / В.С. Лутай. – К., 1996.

Тема 2. Трансформаційні зміни в українському суспільствіГлобальні світові тенденції і їх вплив на перехідний період в Україні.

Зміст, чинники та риси перехідної економіки. Типи перехідної економіки. Формування інституційних та економічних умов переходу до ринку.

Криза та розпад адміністративно-командної системи і необхідність переходу економіки постсоціалістичних країн до ринкових відносин.

Динаміка і структура виробництва в перехідній економіці. Трансформаційний спад та макроекономічна незбалансованість на початковому етапі переходу до ринку. Теоретичні аспекти ринкової трансформації економіки України.

Формування ринкових відносин, розвиток підприємництва і конкурентного середовища. Проблема поєднання державного і ринкового механізму регулювання економіки.

Проблема первісного нагромадження капіталу в Україні.Лібералізація економіки. Роздержавлення і приватизація — основа

ринкових перетворень відносин власності і економічної структури виробництва.

Особливості ринкової трансформації економіки України. Основні проблеми та суперечності перехідних процесів в Україні. Тіньова економіка в Україні: причини, соціально-економічні наслідки та шляхи подолання.

Особливості економічних відносин і різноманітність форм еволюції країн, що розвиваються. Політика реформ та економічна безпека держави.

Література195

1. Башнянин Г. І. Політична економія: підручник / Г.І. Башнянин, П. Ю. Лазур, В. С. Медведєв. - К.: Ніка-Центр, Ельга, 2000. - 527 с.

2. Гальчинський А. С. Основи економічної теорії: підручник / Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. - К.: Вища школа, 1995.-471 с.

3. Державна цільова програма розвитку професійно-технічної освіти на 2011 – 2015 роки.

4. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка / за ред. З.Вватаманюка та С. Панчишин: навч. посібник. - К.: Видавниий Дім „Альтернативи", 2001. — 606 с.

5. Економічна теорія: Політекономія: підручник / за ред. В. Д. Базилевича. — 3-тє вид., перероблене і доповнене. — К.: Знання-Прес, 2004. - 615с.

6. Концепція Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти на 2011 – 2015 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 1723-р.

7. Мочерний С. В. Економічна теорія: посібник / С.В. Мочерний. — К.: Видавничий центр „Академія", 2001. - 656 с.

8. Мочерний С. В. Політична економія: навч. посібн. / С.В. Мочерний. - К.: Знання-Прес, 2002. - 687 с.

9. Основи економічної теорії: підручник / Ю. В. Ніколенко. [3-тє вид.] — К.: ЦУЛ, 2003. - 540 с.

10. Основи економічної теорії: політ економічний аспект: Підручник /Г. Н. Климко, В. П. Несторенко, Л. О. Каніщенко. - 2-е вид., перероб. і допов. - К.: Вища школа - Знання, 1997. - 743 с.

11. Політична економія. навч посібник / за ред. В. О. Рибалкіна, В. Г. Бодрова. - К.: Академвидав, 2004. - 672 с.

12. Чепінога В.Г. Основи економічної теорії: навч. посіб. / В.Г. Чепінога. — К.: Юрінком Інтер, 2003.-500 с.

13. Шукевич Ю. Про європейські наміри та неєвропейські звички / Ю. Шукевич // Завуч. – 2005. - №36. – С.3.

Тема 3. Перехід до інноваційної моделі розвитку - основне завдання трансформації суспільства

Інноваційний шлях розвитку як складова ефективного економічного зростання. Основні чинники, які обумовлюють недостатній розвиток інноваційної діяльності. Провідні інноваційні тенденції. Основний зміст політики стимулювання інновацій.

Пріоритети технологічного розвитку та інноваційна політика в Україні в умовах Європейського вибору. Технологічні пріоритети інноваційної моделі розвитку.

Інноваційна політика: суть, основні напрямки, форми та методи. Основні акценти державної інноваційної політики.

Ризикове інноваційне підприємництво в Україні: проблеми

196

становлення Стратегія утвердження інноваційної моделі розвитку в Україні. Типи

стратегій інноваційного розвитку напрацьовані світовою практикою: стратегія перенесення; стратегія запозичення; стратегія нарощування.

Стратегічні орієнтири державної політики України. Етапи інноваційного розвитку.

Стимулювання інноваційної діяльності як основа побудови сучасної конкурентоспроможної економіки.

Література1. Гаврилишин Б., Вовк В. Небезпека "екологічної завіси" /

Б. Гаврилишин, В. Вовк // Дзеркало тижня. - 2005. - №4. – С. 15.2. Економіка України за січень-грудень 2004 року// Урядовий

кур'єр.-2005. - №15.3. Мазур Е. Инновационное предпринимательство в структуре

малого бизнеса в Украине / Е. Мазур // Зкономика Украйни. - 2005. - №3. - С. 38.

4. Пашута М. Мале підприємство та інновації як фактори зростання економіки / М. Пашута // Економіст. -204. -№1. -С.50-55.

5. Послання Президента України до Верховної Ради України. Європейський вибір. Концептуальні засади, стратегії економічного та соціального розвитку України на 2002-2011 роки // Урядовий кур'єр. - 2002. - №100.

6. Федулова Л., Пашута Н. Развитие национальной инновационной системи Украины / Л. Федулова, Н. Пашута // Экономика Украины. - 2005. -№4. - С. 35-47.

Тема 4. Вартісна оцінка робочої сили - важлива передумова ринкової трансформації суспільства

Перетворення грошей у капітал. Загальна формула капіталу. Капітал і наймана праця.

Робоча сила як товар і як фактор виробництва. Робочий день і його структура. Необхідний і додатковий продукт. Механізм створення додаткового продукту. Норма додаткового продукту. Еволюція способів створення додаткового продукту. Закон додаткової вартості - основний мотив товарного виробництва.

Ринкове господарство як невід'ємний компонент товарного виробництва. Суб'єкти ринкового господарства.

Класифікація ринків: суть та принципи. Структура ринку: товарний ринок, фондовий ринок, ринок капіталів, ринок праці, ринок науково-технічних розробок, валютний ринок.

Монополія як спосіб ринкової поведінки економічних суб'єктів. Держава як організатор конкурентних відносин. Антимонопольне законодавство.

Специфіка монополізму в адміністративно-командній системі. Шляхи 197

подолання монополізму в господарській практиці України.Розподіл національного доходу та формування доходів населення.

Форми і системи заробітної плати. Фактори диференціації заробітної плати. Номінальна і реальна заробітна плата. Індекс вартості життя. Рівень життя населення. Диференціація доходів населення.

Суспільні фонди споживання: їх суть, джерела формування і принципи розподілу. Державне регулювання розподілу доходів.

Відтворення робочої сили: як складова процесу суспільного відтворення. Нерівномірність розподілу доходів та споживання. Прожитковий мінімум, його роль у фізіологічному відтворенні робочої сили.

Соціально-економічний зміст і форми прояву зайнятості. Неповна зайнятість і безробіття в механізмі відтворення робочої сили. Форми безробіття, їх прояви в Україні. Необхідність державного регулювання зайнятості.

Література1. Башнянин Г. І. Політична економія: підручник / Башнянин Г. І.,

Лазур П. Ю., Медведєв В. С. - К.: Ніка-Центр, Ельга, 2000. - 527 с.2. Гальчинський А. С. Основи економічної теорії: підручник /

Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. - К.: Вища школа, 1995. - 471с.

3. Економічна теорія: Політекономія: підручник / за ред. В. Д. Базилевича. — [3-тє вид., перероблене і доповнене]. — К.: Знання-Прес, 2004. - 615с.

4. Економічна теорія: макро- і мікроекономіка / за ред. 3. Вватаманюка та С. Панчишин: навч. посібник. - К.: Видавниий Дім „Альтернативи", 2001. — 606 с.

5. Мочерний С. В. Економічна теорія: посібник / С. В. Мочерний. — К.: Видавничий центр „Академія", 2001. - 656 с.

6. Мочерний С.В. Політична економія: навч. посібн. / Мочерний С.В., Устинко О.А., Фомішин С.В. - X.: Дніпро, 2002.- 794 с.

7. Мочерний С. В. Політична економія: навч. посіб. / С. В. Мочерний. - К.: Знання-Прес, 2002. - 687 с.

8. Основи економічної теорії: підручник / Ю. В. Ніколенко. - [3-тє вид.] — К.: ЦУЛ, 2003. - 540 с.

9. Основи економічної теорії / А. А. Чухно, П. С. Єщенко, Г. Н. Климко та ін.; за ред. А. А. Чухна. - К.: Вища школа, 2001. - 606 с.

10. Політична економія: навч. посібник / К. Т. Кривенко, В. С, Савчук, О. О., Бєляєв тв ін.; за ред. д-ра економ, наук, проф.. К. Т. Кривенка. - К.: КНЕУ, 2001. - 508 с.

11. Політична економія: навч посібник / за ред. В. О. Рибалкіна, В. Г. Бодрова. - К.: Академвидав, 2004. - 672 с.

Тема 5. Розвиток системи профтехосвіти в регіоніПрофесійно-технічна освіта та її законодавче забезпечення. Повно-

важення обласної державної адміністрації у галузі управління професійно-технічною освітою в регіоні. Координація визначення та впровадження

198

державної політики в галузі професійно-технічної освіти. Стан та перспективи розвитку профтехосвіти в регіоні. Програма розвитку професійно-технічної освіти Хмельниччини до 2015 року.

Література1. Конституція України (з офіційними тлумаченнями

Конституційного Суду України). – Харків: Інформаційно-правовий центр „Ксилон”, 2006. – 380 с.

2. Закон України “Про професійно-технічну освіту” від 10 лютого 1998 р. №103/98 ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998.- № 32. – С. 215.

3. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження державного стандарту професійно-технічної освіти” від 3 червня 1998 р. № 956 ”Про затвердження Положення про ступеневу професійно-технічну освіту”.

4. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань професійно-технічної освіти” від 11 вересня 2003 р.

5. Постанова КМУ «Про затвердження Державної цільової програми розвитку професійно-технічної освіти на 2011—2015 роки» від 13 квітня 2011 р. №495.

6. Беднарек Юзеф. Освіта: інформаційні тенденції сьогодні й завтра / Юзеф Беднарек // Рідна школа. – 2002. – травень. – С.19-21.

7. Бондар О. Хто володіє інформацією, той… (Використання web-ресурсу в післядипломній педагогічній освіті Бондар О., Кравчина О., Оліфіра Л. ///Управління освітою. – 2006. – березень. – С. 7.

8. Валентик Н. Освітня політика: на місцевому рівні / Н. Валентик // Директор школи. – 2005. - №40. – С. 3-4.

9. Савченко О. Освіта в умовах ринку / О. Савченко //Рідна школа. – 2006. – червень. - С.42-44.

10. Системний підхід в організації моніторингу якості освіти. // Педагогічна газета. – 2006. - №11. – С.3.

11. Скульсько В. Професійне навчання на виробництві в умовах ринку праці / В. Скульсько // ПТО. – 2008. - №4. – С. 35 - 38.

12. Сологуб С.В. Розвиток освітніх округів / С.В. Сологуб // Управління школою. – 2006. - №32-33. – С.36-47.

Тема 6. Система та критерії зовнішнього оцінювання ефективності діяльності ПТНЗ

Якість підготовки робітничих кадрів як складова економічного розвитку держави та основний показник ефективності діяльності ПТНЗ. Державні стандарти професійної освіти, як показник якості освітніх послуг.

199

Організація та проведення атестації професійно-технічного навчального закладу. Комплексно-кваліфікаційне завдання-діагностика рівня підготовки кваліфікованого робітника.

Література1. Бабінець С. Моніторингові дослідження ефективності

інноваційних процесів як засіб забезпечення якості шкільної освіти / С. Бабінець // Рідна школа. – 2008, березень – квітень. – С. 34 -36.

2. Дем’яненко О. Аналіз освітньої діяльності / О. Дем’яненко // Директор школи. – 2008. - №36. – С. 5 – 8.

3. Закон України “Про професійно-технічну освіту” // Вісник профтехосвіти. 1998. - № 3. - С.20-21

4. Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань професійно-технічної освіти” від 11 вересня 2003 р.

5. Лемтюгова Т. Управлінський моніторинг / Т. Лемтюгова // Директор школи. – 2008. - №6. – С. 9 – 16.

6. Лист Департаменту професійно-технічної освіти від 03.01.2011 № 3.3/9-7 «Щодо методики рейтингового оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів».

7. Методичні рекомендації щодо рейтингового оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів.

8. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.12.2011 №1593 «Про систему рейтингового оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів у 2011/2012 навчальному році»

9. Нечуперенко В. Організація моніторингу освітнього процесу / В. Нечуперенко // Директор школи. – 2008. - №13 – 14. – С. 3 – 20.

10. Савченко І. Інформаційно-аналітичне забезпечення розвитку ПТО / І. Савченко // ПТО. – 2008. - №4. – С. 23 – 26.

Нормативно-правова база з питань професійно-технічної освіти 14 12 2 8

1.Нормативні документи з питань професійно-технічної освіти

2 2 - 2

2.Стандарт професійно-технічної освіти, його складові та оновлення змісту освіти

2 2 - -

3.Якість освіти. Шляхи і засоби її 2 2 - 2

200

забезпечення в ПТНЗ. Методи визначення якості освіти4.Атестація педагогічних працівників 2 - 2 25.Система внутрішньоучилищного контролю за якістю професійної підготовки

2 2 - -

6.Ступенева професійно-технічна освіта Особливості розробки навчально-програмної документації для ПТНЗ різних атестаційних рівнів.

2 2 - -

7.Нормативно-правове забезпечення виховного процесу

2 2 - 2

Тема 1. Нормативні документи з питань професійно-технічної освіти

Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, Концепція розвитку професійно-технічної (професійної) освіти України; Державна цільова програма розвитку професійно-технічної освіти на 2011 – 2015 роки; Закон України “Про освіту”; Закон України “Про професійно-технічну освіту”; Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про професійно-технічний навчальний заклад”; Положення про організацію навчально-виробничого процесу в професійно-технічних навчальних закладах; Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Положення про ступеневу професійно-технічну освіту”; Постанова КМУ “Про затвердження Порядку надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики”; Наказ МОН України “Про затвердження Положення про вище професійне училище та центр професійно-технічної освіти”; Наказ МОН України “Про удосконалення методичної роботи в системі професійно-технічної освіти”; Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 30.12.2011 №1593 «Про систему рейтингового оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів у 2011/2012 навчальному році»

Література1. Державна цільова програма розвитку професійно-технічної

освіти на 2011 – 2015 роки.2. Концепція Державної цільової програми розвитку професійно-

технічної освіти на 2011 – 2015 роки, схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 1723-р.

3. Лист Департаменту професійно-технічної освіти від 03.01.2011 № 3.3/9-7 «Щодо методики рейтингового оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів».

4. Методичні рекомендації щодо рейтингового оцінювання 201

діяльності професійно-технічних навчальних закладів.5. Національна рамка кваліфікацій, затверджена постановою

Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341.6. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021

роки.7. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від

30.12.2011 №1593 «Про систему рейтингового оцінювання діяльності професійно-технічних навчальних закладів у 2011/2012 навчальному році».

8. Освіта України. Нормативно-правові документи (до ІІ Всеукраїнського з’їзду працівників освіти). – К., 2001.

9. Сайт Департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України https://proftekhosvita.org.ua.

10. Сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України www. mon.gov.ua.

Тема 2. Стандарт професійно-технічної освіти, його складові та оновлення змісту освіти

Статті Закону України “Про професійно-технічну освіту” про стандарт ПТО. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2002 р. № 1135 “Про затвердження Державного стандарту професійно-технічної освіти”.

Поняття “методологія”, “стандарт”, “стандарт освіти”, “державний стандарт професійно-технічної освіти”. Державний класифікатор професій ДК 003-95. Структура Державного стандарту ПТО (ДС ПТО) з окремої професії.

Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника ПТНЗ відповідного рівня кваліфікації. Типовий навчальний план професійної підготовки кваліфікованих робітників. Типові навчальні програми з навчальних предметів, виробничого навчання. Система контролю знань, умінь і навичок учнів, слухачів та критерії кваліфікаційної атестації випускників. Перелік основних обов’язкових засобів навчання. Сфера застосування ДС ПТО. Вимоги до розробки робочих навчальних планів та програм. Механізми оновлення змісту освіти.

Розробка ДС ПТО, основаних на компетенціях. Компетентнісний підхід у розробці навчально-плануючої документації і впровадження її у навчально-виробничий процес.

Література1. Закон України «Про професійно-технічну освіту» //Урядовий

кур’єр. -1998. - № 48-49, березень.2. Десятов Т.М., Пальчук М.І., Паршина Н.П. Професійні стандарти:

теоретичні аспекти і методика: Методичний посібник/за ред.Ничкало Н.Г. – К.: Видавництво «Арт Економі», 2011. – 234 с.

3. Методичні рекомендації щодо розробки державних стандартів професійно-технічної освіти. – К.: МОН України, 2005.

4. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження державного стандарту професійно-технічної освіти” від 3 червня 1998 р. №956

5. Стан розроблення та впровадження проектів державних стандартів 202

професійно-технічної освіти з конкретних професій для підготовки кваліфікованих робітників // Професійно-технічна освіта. – 2006. - № 3.

Тема 3. Якість освіти. Шляхи і засоби її забезпечення в ПТНЗ. Методи визначення якості освіти

Тлумачення поняття “якість освіти”. Якість професійного навчання. Стандарт ISO – 8402. Елементи системи навчання та їх єдність у забезпеченні якості ПТО. Поняття моніторингу якості ПТО. Рівні моніторингу якості ПТО. Основні компоненти освітнього процесу, що впливають на якість підготовки фахівця.

Критеріальні показники оцінювання якості освітнього процесу в ПТНЗ. Методи і технології соціально-педагогічної кваліметрії і діагностики у системі ПТО. Управління якістю ПТО на рівні навчального закладу.

Розвиток професійно-технічної освіти України в контексті європейського співробітництва. Децентралізація управління професійною освітою в Україні. Створення системи соціального партнерства у сфері професійно-технічної освіти на регіональному рівні.

Міжнародна стандартна класифікація освіти. Національна рамка кваліфікацій.

Література1. Anneke Westerhuis. European Structure of Qualification Levels.

Cedefop Reference Series, Luxemburg: Office of official Publication of the EC, 2001.

2. Гриценок І.А. Основи інституційного розвитку навчального закладу в умовах децентралізації професійної освіти: Конспект лекції з курсу підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів професійно-технічних навчальних закладів за очно-дистанційною формою навчання / І.А.  Гриценок. – К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2008. – 144 с.

3. Ефективний менеджмент – успішний заклад. Матеріали з досвіду роботи щодо створення та забезпечення ефективності соціального партнерства у сфері професійно-технічної освіти Черкащини. - К.: Геопринт, 2008. – 23 с.

4. Клоулз Майк. Національна кваліфікаційна рамка – документ для обговорення для обговорення для Фонду з освіти та підготовки – 22 грудня 2005 р. – Проект 2. – С. 3.

5. Моніторинг якості освітнього процесу в ПТНЗ // Професійна освіта (Науково-методичний вісник НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області). – 2005. - № 1-2. – С.45-87.

6. Національна рамка кваліфікацій, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341.

7. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки.

8. Пащенко О.В., Русанов Г.Г. Науково-методичні матеріали до навчального модуля «Децентралізація управління професійним навчанням в Україні»: навчальний тренінг для системи підвищення кваліфікації керівних

203

та педагогічних кадрів професійної освіти / О.В. Пащенко, Г.Г. Русанов. – К.: ПП «Гама-Принт», 2008. – 116 с.

9. Сергеєва Л.М., Русанов Г.Г. Науково-методичні матеріали до навчального модуля «Децентралізація управління професійним навчанням в Україні»: Конспект лекції та спецкурсу для системи підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів професійної освіти / Л.М. Сергеєва, Г.Г. Русанов– К.: ПП «Гама-Принт», 2008. – 116 с.

10. Створення системи соціального партнерства у сфері професійно-технічної освіти (методичні рекомендації). / Щербак Л.В. – К.: Геопринт, 2008.

11. Сучасні підходи до управління професійно-технічними навчальними закладами: навчально-методичний посібник / кол. автор.: Даниленко Л.І., Сергеєва Л.М. та ін.; за заг. ред. В.В. Олійника. - К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2007. – 104 с.

12. Шевчук Л.І. Проблеми моніторингу якості освіти / Л.І. Шевчук // Професійно-технічна освіта. – 2006. - № 3.

Тема 4. Атестація педагогічних працівниківЗагальні вимоги щодо кваліфікаційних категорій та педагогічних

звань. Орієнтовна схема атестаційного циклу. Планування підготовки до атестації педагогічних працівників. Система вивчення та комплексного оцінювання професійно-педагогічної діяльності педагога. Організація роботи атестаційної комісії.

Література1. Байц Роберт. Поради викладачам-початківцям: практичний

посібник / Роберт Байц. – К.: Навчально-методичний центр „Консорціум із удосконалення менеджмент-освіти в Україні”, 2005. – 448 с.

2. Глушко М.П. Работа директора среднего ПТУ с молодыми специалистами / М.П. Глушко. – М.: Высшая школа. 1987. – 47 с.

3. Гончаренко С. Український педагогічний словник / Семен Гончаренко. – К.: Либідь, 1997. – 376 с.

4. Закон України „Про професійно-технічну освіту”. – К.: Міністерство освіти України, 1998. – 35 с.

5. Колос Б. та ін. Навчання керівників-провідників в освіті / Колос Б., Луців Н., Гороховська К., Гнус П. – Літопис: Львів, 2003. – 120 с.

6. Педагог професійної школи: збірник наукових праць. – К.: Науковий світ, 2001. – Випуск І. – 354 с.

7. Сборник методов диагностики и способов формирования профессиональных качеств личности будущего учителя / под редакцией Л.В. Кондрашовой. – Кривой Рог, 1993.

8. Талызина Н.Ф. Пути разработки профиля специалиста / Талызина Н.Ф., Печенюк Н.Я., Хихловский Л.Б. – Саратов: Издательство Саратовского университета, 1987. – 196 с.

204

9. Типове положення про атестацію педагогічних працівників України (зі змінами, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 20.12.11 №1473) .

Тема 5. Система внутрішньоучилищного контролю за якістю професійної підготовки

Поняття про внутрішньоучилищний контроль. Основні завдання внутрішньоучилищного контролю. Принципи, функції, методи та види контролю. Система планування та здійснення контролю за навчальним процесом. Впровадження системи контролю за якістю підготовки учнів ПТНЗ. Педагогічна діагностика та оцінювання сформованості компетентності учнів. Особливості організації навчання учнів із низькою успішністю

Література1. Закон України “Про професійно-технічну освіту”, від 10 лютого

7998 р. №103/98 ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1998. - №32. – с.215.

2. Єльнікова Г. Управління сучасне, критеріальне і цілеспямоване. Розвиток упрпавлінських функцій керівника ЗНЗ / Г. Єльнікова //Управління освітою. 2006. – число 10. – С.2-3.

3. Жукова А. Управлінсько-педагогічна діяльність / А. Жукова // Відкритий урок. – 2006. – листопад. – С.23-25.

4. Пархомець І. Управління навчально-виховним процесом в ліцеї / І. Пархомець // Завуч. – 2006. - №30. – С.3-7.

5. Тимошко Г. Управління закладами освіти в умовах формування інформаційного простору як складова забезпечення якісної освіти / Г. Тимошко //Освіта і управління. – Т.9. – число 2. – С. 28-55.

Тема 6. Ступенева професійно-технічна освіта. Особливості розробки навчально-програмної

документації для ПТНЗ різних атестаційних рівнівСутність ступеневої професійно-технічної освіти. Переваги

ступеневої професійної освіти. Зарубіжний досвід ступеневої професійно-технічної освіти Німеччини, Фінляндії тощо.

«Положення про ступеневу професійно-технічну освіту», розроблене відповідно до ст. 13 Закону України «Про професійно-технічну освіту», затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3.06.1999р. № 956 та наказу Міністерства освіти України № 234 від 30.06.1999р.

Три ступені професійно-технічної освіти та три атестаційні рівні професійно-технічних навчальних закладів. Терміни навчання, документи про освіту, вимоги до вступника в залежності від ступеня професійно-технічної освіти, та атестаційного рівня ПТНЗ.

Особливості розробки навчально-програмної документації для ПТНЗ 205

різних атестаційних рівнів відповідно до державних стандартів професійно-технічної освіти з метою забезпечення наступності змісту освіти.

Література1. Положення про ступеневу професійно-технічну освіту.

Затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3.06.1999 № 956 “Професійно-технічна освіта”. - № 1. – 1999 р.

2. Батышев С.Я. Производственная педагогика. – М. – «Машиностроение». – 1984. – с.471 – 572.

3. Типова базисна структура навчальних планів підготовки кваліфікованих робітників у ПТНЗ другого та третього атестаційних рівнів (наказ МОНУ від 13.04.2004 р. № 295).

4. Державні стандарти ПТО з конкретних професій.5. Методичні рекомендації щодо розробки робочих навчальних

планів підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах ІІ та ІІІ атестаційних рівнів з урахуванням змісту державних стандартів ПТО з конкретних професій, затверджені першим заступником Міністра освіти і науки України 17.07.2006 р.

6. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ (наказ МОН України № 419 від 30.05.2006 р.) із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки України № 731 від 05.08.2008 р.

7. Методичні рекомендації щодо розробки інтегрованих навчальних планів підготовки кваліфікованих робітників та молодших спеціалістів у ВПУ і центрах ПТО (лист Міністерства освіти і науки України від 13.04.2004 № 1/9-192)

8. Лист Міністерства освіти і науки України від 20.11.2009р. №1/9 – 801 «Про формування контингенту учнів професійно-технічних навчальних закладів за ступеневою професійно-технічною освітою»

9. «Про затвердження типової базисної структури навчальних планів для підготовки кваліфікаційних робітників у професійно-технічних навчальних закладах». (наказ МОН України від 21.01.2010р. №24).

Тема 7. Нормативно-правове забезпечення виховного процесу

Виховання дітей та молоді – важливий чинник економічного, соціального і культурного розвитку, збереження духовних, моральних, громадянських, родинних, національних і особистісних цінностей.

Створення умов для здійснення виховного процесу та соціально-правового захисту його учасників; сприяння і підтримка діяльності навчальних закладів громадськими, політичними, релігійними та іншими організаціями; забезпечення надання навчальним закладам соціально-гуманітарної та благодійної допомоги; визначення прав та обов’язків учасників виховного процесу, встановлення відповідальності за порушення законодавства про виховання.

Вивчення нормативно-правових документів:206

- Орієнтоване положення про організацію виховної роботи в професійно-технічних навчальних закладах Міністерства освіти і науки (наказ МОН України від 16.04.2002 № 257);

- Положення про організацію навчально-виробничого процесу в ПТНЗ (наказ МОН України від 30.05.2006 № 419);

- Примірне Положення про батьківські комітети (ради) ЗНЗ (наказ МОН України від 02.06.2004 № 440);

- Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх і ПТНЗ України (наказ МОН України від 02.08.2005 № 458);

- Державна програма “Репродуктивне здоров’я нації на період до 2015 року”;

- Концепція запобігання та викорінення найгірших форм праці дітей.

Література1. Закон України «Про професійно-технічну освіту».2. Закон України «Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та

молоддю».3. Закон України «Про охорону дитинства».4. Закон України «Про попередження насильства в сім’ї».5. Закон України «Про забезпечення організаційно-правових умов

соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування».

6. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв».

7. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми протидії захворюванню на туберкульоз у 2007 – 2011 роках».

8. Закон України «Про затвердження Загальнодержавної програми забезпечення профілактики ВІЛ-інфекції, лікування, догляду та підтримки ВІЛ-інфікованих і хворих на СНІД на 2009-2013 роки».

9. Закон України «Про Загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року».

10. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки.

11. Указ Президента України «Про додаткові заходи щодо реалізації державної молодіжної політики».

12. Указ Президента України «Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді».

13. Постанова Кабінету Міністрів України «Молодь України 2009-2015 роки».

14. Загальна декларація прав людини.15. Декларація прав дитини.

207

16. Конвенція про права дитини.17. Всесвітня декларація про забезпечення виживання, захисту та

розвитку дітей.18. Орієнтовне положення про організацію і проведення виховної

роботи в професійно-технічних навчальних закладах Міністерства освіти і науки України, затверджене наказом МОН України від16.04.2002 №257.

19. Концепція Загальнодержавної соціальної програми підтримки сім’ї та демографічного розвитку на період до 2015 року.

20. Концепція національного виховання студентської молоді, затверджена рішенням колегії МОН України від 25.06.2009.

21. Концепція державної системи профорієнтації населення на період до 2011 року.

22. Концепція запобігання та викорінення найгірших форм праці дітей.

23. Положення про організацію фізичного виховання і масового спорту в дошкільних, загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладах України, затверджене наказом МОН України від 02.08.2005 №458.

24. Державна цільова програма розвитку профтехосвіти на 2011-2015 роки.

25. Державна програма «Репродуктивне здоров’я нації» на 2006 - 2015 роки, затверджена розпорядженням КМУ від 27.04.2006 №244-р.

26. Державна цільова програма зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення на період до 2012 року, затверджена постановою КМУ від 03.09.2009 №940.

27. Державна цільова програма «Цукровий діабет» на 2010-2013 роки.

28. Державна програма інформування громадськості з питань європейської інтеграції України на 2008-2011 рр., затверджена постановою КМУ від 02.07.2008 №594.

29. Державна програма інформування громадськості з питань європейської інтеграції України.

30. Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації» на 2002-2011 роки», затверджена постановою КМУ від 10.01.2002 №14.

31. Положення про мережу освітянських бібліотек МОН України та АПН України, затверджене наказом МОН України, АПН України від 30.05.2003 №334/31.

32. Положення про туристські маршрутно-кваліфікаційні комісії навчальних закладів системи Міністерства освіти і науки України, затверджене наказом МОН України від 16.05.2005 №295.

33. Положення про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу, затверджене наказом МОН України від 05.02.2001 №45.

34. Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти, затверджене наказом МОН України від 06.09.2000 №434.

35. Положення про дисциплінарну кімнату спеціальної 208

загальноосвітньої школи та спеціального професійного училища для дітей і підлітків, які потребують особливих умов виховання, затверджене наказом Міносвіти України від 25.08.1994 № 256.

36. Примірне Положення про батьківські комітети (ради) загальноосвітнього навчального закладу загальноосвітнього навчального закладу, затверджене наказом МОН України від 02.06.2004 №440.

37. План заходів щодо запобігання проявам расизму, ксенофобії та дискримінації в українському суспільстві на 2010-2012 роки.

3. Охорона праці 4 2 2 2

1.Охорона праці в процесі оволодіння професією

4 2 2 2

Тема 1. Охорона праці в процесі оволодіння професієюПоняття охорони праці. Основні законодавчі акти з охорони праці:

Закон "Про охорону праці", Закон "Про охорону здоров'я", Закон "Про пожежну безпеку", Закон "Про використання ядерної енергії та радіаційний захист".

Основні положення Закону "Про охорону праці". Право громадян на охорону праці при укладанні трудового договору.

Положення про навчання та перевірку знань працівників та учнів з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці: види, періодичність, зміст.

Служба охорони праці. Положення про службу, основні завдання, функціональні обов'язки, права.

Основні вимоги положення про розслідування та облік нещасних випадків, тривалість робочого часу працівників, учнів. Скорочена тривалість робочого часу. Заборона роботи в нічний час. Обмеження позаурочних робіт. Забезпечення здорових і безпечних умов праці відповідно до Закону "Про охорону праці".

Праця молоді. Права неповнолітніх. Вік, з якого допускається прийняття на роботу. Роботи на яких забороняється застосування праці осіб, яким не виповнилось 18 років. Медичні огляди.

Основні вимоги пожежної безпеки. Порядок повідомлення про пожежу. Гасіння пожеж.

Основні вимоги електробезпеки. Небезпечні величини електроструму , напруги. Залежність дії електроструму на людину від тривалості дії, умов середовища, метеорологічних факторів, фізичного стану людини. Поняття напруги кроку та дотику. Статична і наведена напруга. Заземлення та занулення електроустановок. Їх захисна дія. Оптимально допустимі величини опору.

Надання першої допомоги потерпілим при нещасних випадках. Основні принципи надання першої допомоги.

209

Література1. Конституція України.2. Кодекс Законів про працю України.3. Закон України «Про охорону праці».4. Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне

страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

5. Закон України «Про пожежну безпеку».6. Закон України «Про охорону навколишнього природного

середовища».7. Закон України «Про охорону здоров'я населення». Основи

законодавства про охорону праці.8. Закон України «Про колективні договори та угоди».9. Закон України «Про об'єкти підвищеної небезпеки».10. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей

неповнолітніми -(наказ Міністерства охорони здоров'я України від 22.03.1996 № 59).

11. Граничні норми підіймання і переміщення важких речей жінками (наказ Міністерства охорони здоров'я України від 10.12.93 №241).

12. Типове положення про службу охорони праці (наказ Держнаглядохоронпраці України від 15.11.04 № 255).

13. Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства (наказ Держнаглядохоронпраці України від 3.08. 93 №72).

14. Типове положення про навчання з питань охорони праці (наказ Держнаглядохоронпраці від 17.02, 99 № 27).

15. Правила безпечної експлуатації електроустановок (наказ Держнаглядохоронпраці України від 6.10. 97 № 257).

16. Правила безпечної експлуатації електроустановок споживачів (наказ Держнаглядохоронпраці України від 9.01.98 №4).

17. Правила будови і безпечної експлуатації вантажно-підіймальних кранів (наказ Держнаглядохоронпраці України від 20.08.02 №1409).

18. Правила будови і безпечної експлуатації посудин, що працюють під тиском (наказ Держнаглядохоронпраці України від 18.10. 94 № 104).

19. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (постанова Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1112).

20. Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що сталися під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах (наказ МОН від 31.08.2001 №616).

21. Порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 №1232.

22. Правила охорони праці підчас експлуатації електронно-обчислювальних машин (наказ Держнаглядохоронпраці від 10.02.99 №21).

210

23. Правила охорони праці у сільськогосподарському виробництві (наказ Держнаглядохоронпраці від 11.08.2000 № 202).

24. Правила будови і безпечної експлуатації підйомників (наказ Держнаглядохоронпраці України від 08.12.2003 № 232).

25. Перелік заходів та засобів з охорони праці, витрати на здійснення та придбання яких включаються до валових витрат (постанова Кабінету Міністрів України від 27.06.03 № 994).

26. Перелік робіт, де є потреба у професійному доборі (спільний наказ Міністерства охорони здоров'я та Держнаглядохоронпраці України від 23.09.94 №263/121).

27. Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики (постанова Кабінету Міністрів України від 07.06.99 № 992).

28. Положення про порядок трудового і професійного навчання неповнолітніх професіям, пов'язаним з роботами зі шкідливими та важкими умовами праці, а також з роботами підвищеної небезпеки (наказ Держнаглядохоронпраці України від 15.12.2003 № 244).

29. Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затверджене наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26.01.2005 №15.

30. Форма трудового договору між працівником і фізичною особою та Порядок реєстрації трудового договору між працівником і фізичною особою (наказ Мінпраці України від08.06.2001 №260).

31. Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчальио-виховного процесу в установах і закладах освіти (наказ МОН від 01.08,01 №563).

4. Виховна роботав закладах професійно-технічної освіти

12 10 2 6

1.Основні закономірності та принципи виховання 2 2 - -2. Завдання національного виховання в системі профтехосвіти

2 2 - 2

3.Особистісний підхід у вихованні учнівської молоді

2 2 - 2

4. Організаційно-педагогічні умови забезпечення соціального захисту учнівської молоді

2 2 - -

5.Реалізація молодіжної політики в області. Проблеми та шляхи її вирішення

2 2 - -

6.Методика планування класним керівником позанавчальної виховної роботи з учнями

2 - 2 2

Тема 1. Основні закономірності та принципи виховання

211

Сутність теорії і методики виховання. Особливості виховної роботи з учнями ПТНЗ. Мета виховання – всебічний і гармонійний розвиток особистості. Зарубіжна педагогіка про виховання.

Основні завдання виховання і формування в учнів потреби в оволодінні загальнолюдськими моральними і культурними цінностями; формування вмінь і навичок самоорганізації діяльності (самоосвіти, самовдосконалення, саморозвитку); виховання діяльності і підприємливості в поєднанні з цінністю, чесністю і порядністю; завдання естетичного і фізичного розвитку особистості. Завдання виховання в процесі навчальної та пізнавальної роботи з учнями.

Визначення змісту позанавчальної роботи у навчальній групі. Робота класного керівника, майстра виробничого навчання з активом. Умови успішної роботи органів самоврядування в групі.

Основні закономірності виховання: виховання органічно пов’язане із суспільними потребами й умовами виховання; людина виховується під впливом найрізноманітніших чинників; результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ особистості, її духовність; діяльність та спілкування; стосунки в колективі; самовиховання. Принципи виховання та їх характеристика.

Форми групових та індивідуальних форм. Колективні форми виховання, їх доцільність і цілеспрямованість. Різноманітність колективних форм. Методика підготовки і проведення бесід, диспутів, конференцій.

Література1. Бабанский Ю. К. Победоносцев Г. П. Комплексный подход к

воспитанию школьников. — М., 1980. 2. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні

нариси. — Львів, 1996. 3. Галузинсъкий В. М. Масленнікова Н. П. Самовиховання та

самоосвіта школярів. — К., 1969. Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття"). — К., 1994.

4. Гуревич Р.С. Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах. Вінниця, 2008.

5. Закон України "Про освіту". — К., 1991. 6. Кузь В.Г. Руденко Ю.Д. Сергійчук З.О. Основи національного

виховання. — Умань, 1993.7. Натанзон Э. Ш. Трудный ученик и педагогический коллектив.

— М., 1984.8. Організація виховної роботи в закладах ПТО / Упорядн.: О.В.

Шевчук. – Хмельницький:ПП Цюпак, 2011. – 322 с.9. Подласый И.П. Педагогика. — M., 1999. 10. Стельмахович М. Г. Теорія і практика українського

національного виховання. — Івано-Франківськ, 1996.11. Ткачова Н.І. Формування особистості учня у навчально-

виховному процесі. Основа, -К., 2007. 12. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів

212

вищих педагогічних закладів освіти. – К.:”Академія”, 2000. – 544 с.13. Фіцула М.М. Педагогічні проблеми перевиховання учнів. —

Тернопіль, 1993.14. Шилова M.П. Изучение воспитанности школьников. — М., 1982.

Тема 2. Завдання національного виховання в системі профтехосвіти

Особливості національного виховання. Зародження, становлення і розвиток національної системи виховання. Педагогіка народознавства. Ідеал (його поняття) у системі національного виховання. Проект Закону України «Про виховання дітей та молоді».

Національні та загальнолюдські духовні цінності, шляхи і засоби їх формування. Роль національних пріоритетів у вихованні молоді.

Соціальні інститути і осередки національного виховання.Шляхи та завдання національного виховання в системі професійно-

технічної освіти.

Література1. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні

нариси / О. Вишневський. — Львів, 1996. 2. Завалевський Ю. Основи формування громадянськості /

Завалевський Ю., Прокопович Ю., Сагарда В. //Відкритий урок. – 2006. – червень. - С.46-53.

3. Закон України «Про освіту». - К., 1991.4. Мартинюк І.В. Національне виховання: теорія і методологія /

І.В. Мартинюк - К., 1995. - С.114-143.5. Стельмахович М. Г. Теорія і практика українського

національного виховання / М. Г. Стельмахович. — Івано-Франківськ, 1996.6. Черненко А.М. Українська національна ідея / А.М. Черненко.

– Донецьк, 1994.7. Шумякова Н. Виховуємо громадянина України /

Н. Шумякова // Директор школи. – 2006. - №18. – С.18-20.8. Щербань П.М. Національне спрямування навчально-виховного

процесу закладів освіти / П.М. Щербань // Рідна школа. – 2000. - №3. – С.10-12.

9. Якушина В. Формування громадянських цінностей школярів / В. Якушина // Директор школи. – 2006. - №33. – С.17-18.

Тема 3. Особистісний підхід у вихованні учнівської молодіСучасні підходи до формування особистості учня. Теорія учнівського

колективу в сучасній психолого-педагогічній літературі. Сутність, основні ознаки та етапи розвитку колективу. Структура учнівського колективу. А.С.Макаренко про роль колективу в розвитку особистості. Формування відносин особистості і колективу.

Шляхи формування учнівського колективу в умовах професійно-213

технічного навчального закладу. Педагогічне керівництво учнівським колективом. Органи учнівського самоврядування. Виховний вплив колективу.

Література1. Бабанский Ю. К. Победоносцев Г. П. Комплексный подход к

воспитанию школьников. — М., 1980. 2. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні

нариси. — Львів, 1996. 3. Галузинсъкий В. М. Масленнікова Н. П. Самовиховання та

самоосвіта школярів. — К., 1969. Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття"). — К., 1994.

4. Донцов А. Й. Психология коллектива. — М., 1984.

5. Иванов Й. П. Воспитать коллективистов. — М., 1982.

6. Концепція професійної освіти України // Освіта України. – 2004. – № 56-57. - 20 липня.

7. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості.

8. Падалка О.С. та ін. Педагогічні технології / Падалка О.С., Нісімчук А.М., Смолюк І.О., Шпак О.Г. – К.: Українська енциклопедія, 1995. - 253с.

9. Подласый Й. П. Педагогика. — М., 1999.

10. Психологія і педагогіка життєтворчості; Навчально-методичний посібник / ред. рада: В.М.Доній (голова), Г.М.Несен (заст. голови). Л.В.Сохань І.Г.Єрмаков (наук. ред.) та ін. – К., 1996. - 792 с.

11. Сухомлинский В. А. Мудрая власть коллектива. — М., 1983.

Тема 4. Організаційно-педагогічні умови забезпеченнясоціального захисту учнівської молоді

Нормативно-правова база соціального захисту учнів ПТНЗ.Основні напрями роботи педагогічних колективів ПТНЗ з соціального

захисту учнівської молоді.Соціальні партнери. Створення піклувальної ради. Створення

належних житлово-побутових умов проживання учнів в гуртожитках – важливий аспект соціального захисту.

Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Оздоровлення учнів.

Література1. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та

розвитку молоді в Україні» від 05.02.1993р.214

2. Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 07.03.2002р.

3. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р.4. Про затвердження заходів щодо виконання у 2006 році

Загальнодержавної програми підтримки молоді на 2004 – 2008 роки. Розпорядження Кабінету Міністрів України.

5. Закон України «Про забезпечення різних прав і можливостей жінок і чоловіків» від 08.09.2005 р.

6. Про затвердження Державної програми підтримки сім’ї на період до 2010 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2007р. № 244.

7. Про затвердження Державної програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 року № 410.

Тема 5. Реалізація молодіжної політики в області. Проблеми та шляхи її вирішення

Ознайомлення з законодавчою та нормативно-правовою базою України з питань реалізації державної молодіжної та сімейної політики.

Аналіз структури уповноважених органів центральної та місцевої виконавчої влади з питань сім’ї та молоді в Україні.

Характеристика спеціалізованих установ для різних категорій сімей, дітей та молоді підпорядкованих центральним та місцевим органам державної виконавчої влади (центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, молодіжні центри праці, бізнес центри, центри ре соціалізації наркозалежної молоді, кризові центри соціально-психологічної допомоги тощо).

Діяльність галузі з питань попередження поширенню ВІЛ-інфекції та Сніду, формуванню здорового способу життя серед молоді. Аналіз статистики та обговорення.

Сприяння працевлаштуванню молоді області. Аналіз ситуації та взаємодія із соціальними партнерами.

Сприяння розвитку молодіжного житлового будівництва в області. Аналіз роботи Хмельницького обласного управління Державного Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву.

Організації відпочинку та оздоровлення дітей та підлітків в дитячих оздоровчих закладах області. Аналіз ситуації.

Співпраця з громадськими молодіжними та дитячими громадськими організаціями. Статистика з історії розвитку молодіжного руху. Аналіз сучасних проблем.

Література1. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та

розвитку молоді в Україні» від 05.02.1993р.2. Про затвердження заходів щодо виконання у 2006 році

Загальнодержавної програми підтримки молоді на 2004 – 2008 роки. Розпорядження Кабінету Міністрів України.

3. Закон України «Про забезпечення різних прав і можливостей 215

жінок і чоловіків» від 08.09.2005 р.4. Міжгалузева програма «Оздоровлення студентів», затверджена

Наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти і науки України, Асоціації правозахисних організаторів студентів України від 24.04.2002 р. № 280/272/22.

5. Примірне положення про порядок отримання, видачі путівок та подання звіту на виконання міжгалузевої програми «оздоровлення студентів», затверджене Наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти і науки України, Асоціації правозахисних організаторів студентів України від 24.04.2002 р. № 280/272/22.

6. Організація виховної роботи в закладах ПТО / Упорядн.: О.В. Шевчук. – Хмельницький:ПП Цюпак, 2011. – 322 с.

7. Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 07.03.2002р.

8. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р.

Тема 6. Методика планування класним керівником позанавчальної виховної роботи з учнями

Вимоги до планування згідно з нормативно-правовим забезпеченням виховного процесу. Вимоги до планування виховної роботи в ПТНЗ. Мета і завдання на навчальний рік. Доцільність вибору ефективних засобів виховання. Участь у заходах загальнодержавних календарних свят. Традиції навчального закладу (місцевості). Рівномірний розподіл заходів протягом навчального року.

Планування виховної роботи з учнями групи – спільний обов’язок класного керівника і майстра виробничого навчання. Виховний процес: проблеми і пошуки (особистісно-орієнтоване виховання, ціннісні орієнтації учнів ПТНЗ). Ведення документації, пов’язаної з виконанням повноважень класного керівника (журнали теоретичного навчання, особові справи, плани роботи).Особливості адміністративної, кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

Література1. Боднарук Т.І., Шевчук Л.І. Методика організації виховної роботи в

професійно-технічному навчальному закладі: Настільна книга педагога-вихователя. – Хмельницький, ПП Цюпак, 2007. – 248с.

2. Гравленко О. Сучасна робота класного керівника / О. Гравленко // Відкритий урок. – 2009. - №1. – С.61 – 63.

3. Державна програма «Вчитель». Затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2002. № 256 // Інформаційний

216

збірник МОН України. – 2002.- № 10. – С.3.4. Класний керівник у сучасній школі: метод, посібник /

В.М. Оржеховська, О.І. Пилипенко та ін. — К.: Інститут змісту і методів навчання, 1996. - 156 с.

5. Організація виховної роботи в закладах ПТО / Упорядн.: О.В. Шевчук. – Хмельницький:ПП Цюпак, 2011. – 322 с.

6. Основи національного виховання: концептуальні положення /В.Г.Кузь, Ю.Д.Руденко, В.О.Сергійчук та ін.; за ред. В.Г.Кузь. – К.: Інформ. видавн. центр «Київ», 1993. – Ч.1. – С.150.

217

ПРОФЕСІЙНИЙ МОДУЛЬ

1. Вікова та педагогічна психологія 18 8 10 10

1.Основи загальної психології, її предмет, завдання та методи

2 2 - -

2.Індивід. Особистість. Індивідуальність. Психологічні властивості особистості

2 2 - -

3.Методи вивчення психологічних особливостей підлітків

2 - 2 2

4.Основи вікової психології. Психологічні особливості старшого підліткового, раннього юнацького віку

2 2 - -

5.Трудова діяльність і вибір професії. Методи вивчення професійної спрямованості підлітків та ставлення до обраної професії

2 - 2 2

6.Загальні поняття соціальної психології. Вивчення міжособистісних стосунків

2 - 2 2

7.Методи вивчення психологічного клімату в учнівському колективі

4 2 2 2

8.Психологічні особливості учнів ПТНЗ з девіантною поведінкою та шляхи корекції

2 - 2 2

Тема 1. Основні закономірності та принципи вихованняСутність теорії і методики виховання. Особливості виховної роботи з

учнями ПТНЗ. Мета виховання – всебічний і гармонійний розвиток особистості. Зарубіжна педагогіка про виховання.

Основні завдання виховання і формування в учнів потреби в оволодінні загальнолюдськими моральними і культурними цінностями; формування вмінь і навичок самоорганізації діяльності (самоосвіти, самовдосконалення, саморозвитку); виховання діяльності і підприємливості в поєднанні з цінністю, чесністю і порядністю; завдання естетичного і фізичного розвитку особистості. Завдання виховання в процесі навчальної та пізнавальної роботи з учнями.

Визначення змісту позанавчальної роботи у навчальній групі. Робота класного керівника, майстра виробничого навчання з активом. Умови успішної роботи органів самоврядування в групі.

Основні закономірності виховання: виховання органічно пов’язане із суспільними потребами й умовами виховання; людина виховується під впливом найрізноманітніших чинників; результати виховання залежать від виховного впливу на внутрішній світ особистості, її духовність; діяльність та

218

спілкування; стосунки в колективі; самовиховання. Принципи виховання та їх характеристика.

Форми групових та індивідуальних форм. Колективні форми виховання, їх доцільність і цілеспрямованість. Різноманітність колективних форм. Методика підготовки і проведення бесід, диспутів, конференцій.

Література15. Бабанский Ю. К. Победоносцев Г. П. Комплексный подход к

воспитанию школьников. — М., 1980. 16. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні

нариси. — Львів, 1996. 17. Галузинсъкий В. М. Масленнікова Н. П. Самовиховання та

самоосвіта школярів. — К., 1969. Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття"). — К., 1994.

18. Гуревич Р.С. Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах. Вінниця, 2008.

19. Закон України "Про освіту". — К., 1991. 20. Кузь В.Г. Руденко Ю.Д. Сергійчук З.О. Основи національного

виховання. — Умань, 1993.21. Натанзон Э. Ш. Трудный ученик и педагогический коллектив.

— М., 1984.22. Організація виховної роботи в закладах ПТО / Упорядн.: О.В.

Шевчук. – Хмельницький:ПП Цюпак, 2011. – 322 с.23. Подласый И.П. Педагогика. — M., 1999. 24. Практична педагогіка виховання: Посібник з теорії та методики

виховання / Упоряд. Г.І.Іванюк; За ред. М.Ю.Красовицького. — К.-Івано-Франк.: Плай, 2000. -217 с.

25. Стельмахович М. Г. Теорія і практика українського національного виховання. — Івано-Франківськ, 1996.

26. Теорія і методика виховної роботи в ПТНЗ: метод. вказ. до вивчення дисц. для усіх інж.-пед. спец. / М. П. Васильєва [та інші]; Укр. інж.-пед. академія. - Х.: [б. в.], 2009. - 65 с.

27. Ткачова Н.І. Формування особистості учня у навчально-виховному процесі. Основа, -К., 2007.

28. Трухін І.О. Основи шкільного виховання: Навч. посібн. / І. Трухін, О. Шпак. — К: вид-во навчальної літератури, 2004. — 368 с.

29. Фіцула М.М. Педагогіка: Навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. – К.:”Академія”, 2000. – 544 с.

30. Фіцула М.М. Педагогічні проблеми перевиховання учнів. — Тернопіль, 1993.

31. Шилова M.П. Изучение воспитанности школьников. — М., 1982.

Тема 2. Завдання національного виховання219

в системі профтехосвітиОсобливості національного виховання. Зародження, становлення і

розвиток національної системи виховання. Педагогіка народознавства. Ідеал (його поняття) у системі національного виховання. Проект Закону України «Про виховання дітей та молоді».

Національні та загальнолюдські духовні цінності, шляхи і засоби їх формування. Роль національних пріоритетів у вихованні молоді.

Соціальні інститути і осередки національного виховання.Шляхи та завдання національного виховання в системі професійно-

технічної освіти.

Література10. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні

нариси / О. Вишневський. — Львів, 1996. 11. Завалевський Ю. Основи формування громадянськості /

Завалевський Ю., Прокопович Ю., Сагарда В. //Відкритий урок. – 2006. – червень. - С.46-53.

12. Закон України «Про освіту». - К., 1991.13. Мартинюк І.В. Національне виховання: теорія і методологія /

І.В. Мартинюк - К., 1995. - С.114-143.14. Стельмахович М. Г. Теорія і практика українського

національного виховання / М. Г. Стельмахович. — Івано-Франківськ, 1996.15. Черненко А.М. Українська національна ідея / А.М. Черненко.

– Донецьк, 1994.16. Шумякова Н. Виховуємо громадянина України /

Н. Шумякова // Директор школи. – 2006. - №18. – С.18-20.17. Щербань П.М. Національне спрямування навчально-виховного

процесу закладів освіти / П.М. Щербань // Рідна школа. – 2000. - №3. – С.10-12.

18. Якушина В. Формування громадянських цінностей школярів / В. Якушина // Директор школи. – 2006. - №33. – С.17-18.

19. Концепція національного виховання: Схвалена Всеукраїнською педагогічною радою працівників освіти 30 червня 1994 року. – К., 1994. – С.7.

20. Мартинюк І.В. Національне виховання: теорія і методологія. К., 1995. с.114-143.

Тема 3. Особистісний підхід у вихованні учнівської молодіСучасні підходи до формування особистості учня. Теорія учнівського

колективу в сучасній психолого-педагогічній літературі. Сутність, основні ознаки та етапи розвитку колективу. Структура учнівського колективу. А.С.Макаренко про роль колективу в розвитку особистості. Формування відносин особистості і колективу.

Шляхи формування учнівського колективу в умовах професійно-технічного навчального закладу. Педагогічне керівництво учнівським колективом. Органи учнівського самоврядування. Виховний вплив колективу.

220

Література12. Бабанский Ю. К. Победоносцев Г. П. Комплексный подход к

воспитанию школьников. — М., 1980. 13. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн.1: Особистійно

орієнтований підхід: теоретико - технологічні засади [Текст] : Навч.-метод. посібник / І. Д. Бех. - К. : Либiдь, 2003. - 280 с. - Библиогр.: с.273-276.

14. 10. Бех, І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн.2: Особистісно орієнтований підхід: науково - практичні засади [Текст] : Навч. - метод. посібник / І. Д. Бех. - К. : Либiдь, 2003. - 344 с. - Библиогр.: с.338-340.

15. 11. Бех І. Д. Психологічні джерела виховної майстерності [Текст] : навч. посібник / І. Д. Бех. - К. : Академвидав, 2009. - 248 с. : табл. - (Альма-матер). - Бібліогр.: с. 244-246.

16. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. — Львів, 1996.

17. Галузинсъкий В. М. Масленнікова Н. П. Самовиховання та самоосвіта школярів. — К., 1969. Державна національна програма "Освіта" ("Україна XXI століття"). — К., 1994.

18. Донцов А. Й. Психология коллектива. — М., 1984.

19. Иванов Й. П. Воспитать коллективистов. — М., 1982.

20. Концепція професійної освіти України // Освіта України. – 2004. – № 56-57. - 20 липня.

21. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес і психічний розвиток особистості.

22. Кондратюк О. П. Система виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі [Текст] : навч.-метод. посібник для пед. працівників проф.-техн. навч. закладів / О. П. Кондратюк ; Ін-т педагогіки і психології професійної освіти АПН України. - К. : Кондор, 2006. - 216 с. - Бібліогр.: с. 196-199 (52 назви).

23. Падалка О.С. та ін. Педагогічні технології / Падалка О.С., Нісімчук А.М., Смолюк І.О., Шпак О.Г. – К.: Українська енциклопедія, 1995. - 253с.

24. Подласый Й. П. Педагогика. — М., 1999.

25. Психологія і педагогіка життєтворчості; Навчально-методичний посібник / ред. рада: В.М.Доній (голова), Г.М.Несен (заст. голови). Л.В.Сохань І.Г.Єрмаков (наук. ред.) та ін. – К., 1996. - 792 с.

26. Сухомлинский В. А. Мудрая власть коллектива. — М., 1983.

221

Тема 4. Організаційно-педагогічні умови забезпеченнясоціального захисту учнівської молоді

Нормативно-правова база соціального захисту учнів ПТНЗ.Основні напрями роботи педагогічних колективів ПТНЗ з соціального

захисту учнівської молоді.Соціальні партнери. Створення піклувальної ради. Створення

належних житлово-побутових умов проживання учнів в гуртожитках – важливий аспект соціального захисту.

Соціальний захист дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

Оздоровлення учнів.

Література1. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та

розвитку молоді в Україні» від 05.02.1993р.2. Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від

07.03.2002р.3. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р.4. Про затвердження заходів щодо виконання у 2006 році

Загальнодержавної програми підтримки молоді на 2004 – 2008 роки. Розпорядження Кабінету Міністрів України.

5. Закон України «Про забезпечення різних прав і можливостей жінок і чоловіків» від 08.09.2005 р.

6. Про затвердження Державної програми підтримки сім’ї на період до 2010 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 19.02.2007р. № 244.

7. Про затвердження Державної програми протидії торгівлі людьми на період до 2010 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 07.03.2007 року № 410.

Тема 5. Реалізація молодіжної політики в області. Проблеми та шляхи її вирішення

Ознайомлення з законодавчою та нормативно-правовою базою України з питань реалізації державної молодіжної та сімейної політики.

Аналіз структури уповноважених органів центральної та місцевої виконавчої влади з питань сім’ї та молоді в Україні.

Характеристика спеціалізованих установ для різних категорій сімей, дітей та молоді підпорядкованих центральним та місцевим органам державної виконавчої влади (центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, молодіжні центри праці, бізнес центри, центри ре соціалізації наркозалежної молоді, кризові центри соціально-психологічної допомоги тощо).

Діяльність галузі з питань попередження поширенню ВІЛ-інфекції та Сніду, формуванню здорового способу життя серед молоді. Аналіз статистики та обговорення.

222

Сприяння працевлаштуванню молоді області. Аналіз ситуації та взаємодія із соціальними партнерами.

Сприяння розвитку молодіжного житлового будівництва в області. Аналіз роботи Хмельницького обласного управління Державного Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву.

Організації відпочинку та оздоровлення дітей та підлітків в дитячих оздоровчих закладах області. Аналіз ситуації.

Співпраця з громадськими молодіжними та дитячими громадськими організаціями. Статистика з історії розвитку молодіжного руху. Аналіз сучасних проблем.

Література9. Закон України «Про сприяння соціальному становленню та

розвитку молоді в Україні» від 05.02.1993р.10. Про затвердження заходів щодо виконання у 2006 році

Загальнодержавної програми підтримки молоді на 2004 – 2008 роки. Розпорядження Кабінету Міністрів України.

11. Закон України «Про забезпечення різних прав і можливостей жінок і чоловіків» від 08.09.2005 р.

12. Міжгалузева програма «Оздоровлення студентів», затверджена Наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти і науки України, Асоціації правозахисних організаторів студентів України від 24.04.2002 р. № 280/272/22.

13. Примірне положення про порядок отримання, видачі путівок та подання звіту на виконання міжгалузевої програми «оздоровлення студентів», затверджене Наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти і науки України, Асоціації правозахисних організаторів студентів України від 24.04.2002 р. № 280/272/22.

14. Організація виховної роботи в закладах ПТО / Упорядн.: О.В. Шевчук. – Хмельницький:ПП Цюпак, 2011. – 322 с.

15. Закон України «Про соціальну роботу з дітьми та молоддю» від 07.03.2002р.

16. Закон України «Про охорону дитинства» від 26.04.2001р.

Тема 6. Методика планування класним керівником позанавчальної виховної роботи з учнями

Вимоги до планування згідно з нормативно-правовим забезпеченням виховного процесу. Вимоги до планування виховної роботи в ПТНЗ. Мета і завдання на навчальний рік. Доцільність вибору ефективних засобів виховання. Участь у заходах загальнодержавних календарних свят. Традиції навчального закладу (місцевості). Рівномірний розподіл заходів протягом навчального року.

Планування виховної роботи з учнями групи – спільний обов’язок класного керівника і майстра виробничого навчання. Виховний процес: проблеми і пошуки (особистісно-орієнтоване виховання, ціннісні орієнтації учнів ПТНЗ). Ведення документації, пов’язаної з виконанням повноважень

223

класного керівника (журнали теоретичного навчання, особові справи, плани роботи).Особливості адміністративної, кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх.

Література7. Боднарук Т.І., Шевчук Л.І. Методика організації виховної роботи в

професійно-технічному навчальному закладі: Настільна книга педагога-вихователя. – Хмельницький, ПП Цюпак, 2007. – 248с.

8. Виховні бесіди: 9-11-ті класи /Упоряд. Л. Шелестова, Ю. Царенко. — К.: Ред. за гальнопед. газет, 2004.

9. Гравленко О. Сучасна робота класного керівника / О. Гравленко // Відкритий урок. – 2009. - №1. – С.61 – 63.

10. Державна програма «Вчитель». Затверджено Наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2002. № 256 // Інформаційний збірник МОН України. – 2002.- № 10. – С.3.

11. Дєм'янюк Т. Д. Організація виховного процесу в сучасному загальноосвітньому навчальному закладі: науково-методичний посібник. — Суми: ТОВ Видавництво «Антей», 2006.

12. Класний керівник у сучасній школі: метод, посібник / В.М. Оржеховська, О.І. Пилипенко та ін. — К.: Інститут змісту і методів навчання, 1996. - 156 с.

13. Організація виховної роботи в закладах ПТО / Упорядн.: О.В. Шевчук. – Хмельницький:ПП Цюпак, 2011. – 322 с.

14. Основи національного виховання: концептуальні положення /В.Г.Кузь, Ю.Д.Руденко, В.О.Сергійчук та ін.; за ред. В.Г.Кузь. – К.: Інформ. видавн. центр «Київ», 1993. – Ч.1. – С.150.

15. Середа Л., Яременко Н. Ключі до успіху: Програма виховної роботи // Методичні рекомендації щодо організації та змісту навчально-виховного процесу в закладах освіти Київщини в 2002-2003 навчальному році / За заг. ред. Н. І. Кло-кар. — Біла Церква: КОІПОПК, 2002.

2. Загальна та професійна педагогіка 10 4 6 8

1.Основи дидактики. Принципи навчання та особливості їх реалізації в ПТНЗ

2 2 - -

2.Диференціація та індивідуалізація навчання 2 - 2 23.Форми і методи навчання. Урок як основна форма навчання,

2 2 - 2

4.Педагогічні вимоги до уроку та його аналізу 2 - 2 25.Управління пізнавальною діяльністю учнів на уроках. Мотиви учіння.

2 - 2 2

Тема 1. Основи дидактики. Принципи навчання та особливості їх реалізації в ПТНЗ

224

Дидактика як складова педагогіки. Етапи розвитку дидактики. Пояснювально-ілюстративний та проблемно-пошуковий етапи навчання, їх використання в сучасних умовах роботи ПТНЗ. Особливості процесу навчання. Єдність його функцій: освітньої, виховної, розвивальної. Структура навчальної діяльності учнів. Характеристика понять: знання, уміння, навички, пізнавальна діяльність, активізація пізнавальної діяльності учнів.

Закономірності процесу пізнання: мотивація, сприйняття компонентів процесу навчання: цільового, стимулюючо-мотиваційного, змістовного, оперативно-діяльнісного, контрольно-регулюючого, оціночно-результативного. Закономірна залежність компонентів процесу навчання. Структура діяльності педагога в навчальному процесі. Поняття «принципи» і «правила» навчання. Керівна роль педагога у навчальному процесі.

Оновлення навчального процесу на основі принципів демократизації та гуманізації професійної освіти. Проблеми розвитку особистості учня у процесі навчання. Діяльнісний підхід на уроці. Створення сприятливих умов для навчання учнів, їх спілкування.

Гуманізація навчального процесу. Роль предметів гуманітарного циклу в розвитку культури учнів, оволодіння ними основами загальнолюдських духовних цінностей, надбаннями культури свого народу.

Література1. Батышев С.Я. Актуальные проблемы подготовки рабочих высокой

квалификации. – М.: Педагогика, 1979. – 224 с.2. Батишев С.Я. Производственная педагогика. – М.

Машиностроение, 1976. – 688 с.3. Батышев С.Я. Подготовка рабочих в средних профессионально-

технических училищах. – М.: Педагогика, 1988. – 176 с.4. Васильєв И.Б. Профессиональная педагогика /Лекции для

студентов инженерно-педагогических специальностей ВУЗов. – Харьков: УИПА, 2000.-124 с.

5. Гришина Т.В. Освітня технологія як професійний пріоритет учителя. – Х.: вид.група “Основа”, 2003.

6. Гуревич Р.С. Теорія і практика навчання в професійно-технічних закладах: Монографія – Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. – 410с.

7. Десятченко Н. Моделі сучасних уроків // Завуч, - 2002 - №358. Дячкова Т.В. Педагогіка професійно-технічної освіти: Навчальний

посібник. – Херсон: Айлант. 2003. 476 с.9. Жуков Г.И., Матросов П.Г., Каплан С.Л. Основы общей и

профессиональной педагогики. –М.: Гардарики, 2005. – 382с.10. Настільна книга педагога. Посібник для тих, хто хоче бути

вчителем-майстром / Упорядники: Андрєєва В.М., Григораці В.В. – Х.: Вид. група “Основа”, 2006

11. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: навчальний посібник / Н.Є. Мойсеюк. – К., 2001.

12. Педагогика: учебное пособие для студентов педагогических 225

институтов / од ред. Ю.К.Бабанского. - М.: Просвещение, 1983.13. Подласый И.П. Исследование закономерностей дидактического

процесса / И.П. Подласый. - К., 1991.14. Сластенин В. А., Исаев И.О., Мищенко А. И., Шиянов Е. Н.

Педагогика.— М.,1998.15. Фіцула М.М. Педагогіка / М.М. Фіцула. – К., 2002.16. Щербань П.М. Прикладна педагогіка / П.М. Щербань. – К., 2002.

Тема 2. Диференціація та індивідуалізація навчанняПроблеми індивідуалізації та диференціації навчання. Диференціація

як особливий засіб втілення індивідуалізації навчання. Види диференціації: зовнішня і внутрішня, їх характеристика.

Диференційований підхід на уроці. Характеристика індивідуальних особливостей учнів. Комплектування диференційованих груп учнів за типовими ознаками.

Особливості роботи з учнями високого, середнього і низького рівня навчальних можливостей на уроці. Використання диференційованого підходу до учнів на різних етапах навчального заняття.

Література1. Актуальные проблемы дифференцированного обучения. – Минск:

Народна асвета, 1992. – 191 с.2. Верещак Є.П., Лозова О.М. Диференціація навчання за системою

рейтингу / Є.П. Верещак, О.М. Лзова // Педагогіка і психологія. – 1996. - № 1. – С.112.

3. Гришина Т. До джерел рівневої диференціації / Т. Гришина // Рідна школа, 1993. - № 7-8. – С.25.

4. Гуревич Р.С. Теорія і практика в професійно-технічних закладах: Монографія – Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. – 410с.

5. Диференційоване навчання у закладах профтехосвіти: Науковий методичний збірник / відп. ред. Н.Г.Ничкало – К.: НДІ педагогіки України, 1992. – 174с.

6. Завертана Н. Індивідуалізація навчання – шлях до успіху. //Рідна школа -2005.- №5.- с.56.

7. Унт И.А. Индивидуализация и дифференциация обучения / И.А. Унт. - М.: Педагогіка, 1980. - 188 с.

Тема 3. Форми і методи навчання. Урок як основна форма навчання

Характеристика організаційних форм навчальної роботи. Урок - основна форма організації навчання.

226

Поєднання на уроках теоретичного навчання фронтальної, групової, індивідуальної форм навчання; їх характеристика, переваги і недоліки, варіанти використання.

Сучасна класифікація методів навчання, які застосовуються при вивченні загальнотехнічних і спеціальних предметів:

1) за джерелом знань: словесні, наочні, практичні методи, їх характеристика, способи реалізації і особливості використання при вивченні предметів професійно-теоретичної підготовки;

2) за характером пізнавальної діяльності: пояснювально-ілюстративні, репродуктивні, проблемні; частково-пошукові, дослідницькі.

Взаємозв'язок методів, які класифікуються за різними ознаками. Загальні вимоги до методів. Методичні прийоми навчання. Необхідність комплексного застосування різних методів і методичних прийомів для успішної педагогічної діяльності.

Література

1. Андрусенко А. Педагогічна суть сучасного уроку / А. Андрусенко // Завуч. Наша вкладка. – 2006. - №13. – С.3-7.

2. Василів М. Сучасний урок – спільна творчість учителя та уроків / М. Василів //Відкритий урок. – 2006. – грудень. – С.11-17.

3. Кукушин В. Ігрові технології на уроках / В. Кукушин // Відкритий урок. – 2006. – червень. – С.3-9.

4. Пометун О. Яким має бути інтерактивний урок: умови ефективного навчання // Завуч. - №28. – 2005.

5. Поташник М.М., Левит М.В. Как подготовить и провести открытый урок. Современная технология: метод. пособие / М.М. Поташник, М.В. Левит. - М.: Педагогическое общество России, 2004.

6. Проблемы методики профессионального обучения в средних профтехучилищах. – М.: Высш. шк., 1985.

7. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения. – М.: Форум: Цифра – М, 2007. – 336с.

8. Скакун В.А. Преподавание курса "Организация и методика производственного обучения": методическое пособие / В.А. Скакун. – М.: Высшая школа, 1990.

9. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посібник / О.Пометун, Л.Пироженко; за ред. О.Пометун. - К.: Видавництво А.С.К., 2004.

10. Тертична О.В. Багатоаспектний аналіз уроків теоретичного і виробничого навчання // Професійно-технічна освіта (науково-методичний вісник): Хмельницький - №1-2 (24-25). – 2005.- С.130.

11. Тертична О.В. Методика відвідування та аналізу уроків теоретичного і виробничого навчання // Професійно-технічна освіта (науково-методичний вісник): Хмельницький - №1-2 (26-27). – 2006.- С.102.

227

12. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загально технічних дисциплін: навчальний посібник для студентів загально-технічних факультетів педінститутів / Д.О. Тхоржевський. – [3-е вид.] – К.: Вища школа, 1992.

Тема 4. Педагогічні вимоги до уроку та його аналізуМісце уроку теоретичного навчання у системі навчально-виховного

процесу в ПТНЗ. Вимоги до уроку теоретичного навчання; його структура і типи.

Аналіз уроку теоретичного навчання. Мета і функція аналізу уроку. Види і підходи до аналізу уроку. Схема спостереження і аналізу уроку.

Література1. Ампілогова Л. Образ інновацій в аналізі уроку / Л. Ампілогова

//Директор школи. – 2006. - №5. – С.11-14.2. Афанасьев Ю.И. Анализ урока теоретического обучения. - М.:

Высшая школа, 1986.3. Конаржевский Ю.А. Анализ урока. - М.: Педагогический поиск, 1999.4. Конаржевский Ю.А. Педагогический анализ урока в системе

внутришкольного образования. - М.: Педагогика, 1986.5. Кульневич С.В., Лакоценина Т.П. Анализ современного урока:

Практическое пособие для учителей и руководителей образовательных учреждений, студентов педагогических учебных заведений, слушателей КПК. - Ростов-на-Дону: ТЦ “Учитель”, 2001.

6. Лопатина Т.С. Педагогические требования к анализу урока. /Методические рекомендации, М.: 1989

7. Макиенко Н.И. Педагогический процесс в училищах профессионально-технического образования. - М.: Высшая школа, 1983.

8. Наука управління загальноосвітнім закладом: Навчальний посібник/ Т.М.Десятов, О.М.Коберник, Б.Л.Тевлін, Н.М.Чепурна. - Харків: Видавнича група “Основа”, 2003.

9. Островерхова Н. Аналіз уроку: концепції, методики, технології. - К.: Фірма “ІНКОС”, 2003.

10. Невінчана Н. Картини – схеми аналізу уроку / Н. Невінчана // Завуч. – 2006. - №5. – С.3-8.

11. Островерхова Н. Концепції аналізу уроку / Н. Островерхова // Відкритий урок. – 2006. – січень. – С.89-95.

12. Островерхова Н. Підготовка до спостереження уроку / Н. Островерхова // Відкритий урок. – 2006. - лютий. – С.69-70.

13. Островерхова Н. Технології видів аналізу уроку / Н. Островерхова // Відкритий урок. – 2006. – лютий. – С.71-77.

14. Поташник М.М., Левит М.В. Как подготовить и провести открытый урок. Современная технология: Метод.пособие. - М.: Педагогическое общество России, 2004.

228

15. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения. – М.: Форум: Цифра – М, 2007. – 336с.

16. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібник / О.Пометун, Л.Пироженко. За ред. О.Пометун. - К.: Видавництво А.С.К., 2004.

17. Тертична О.В. Багатоаспектний аналіз уроків теоретичного і виробничого навчання // Професійно-технічна освіта (науково-методичний вісник): Хмельницький - №1-2 (24-25). – 2005.- С.130.

18. Тертична О.В. Методика відвідування та аналізу уроків теоретичного і виробничого навчання // Професійно-технічна освіта (науково-методичний вісник): Хмельницький - №1-2 (26-27). – 2006.- С.102.

Тема 5. Управління пізнавальною діяльністюучнів на уроках. Мотиви учіння.

Специфіка управлінської діяльності викладача спецдисциплін на уроці та характеристика компонентів цієї діяльності. Обумовленість педагогічного управління особливостями діяльності учнів. Завдання викладача спецдисциплін на різних етапах пізнавального процесу: сприйняття, усвідомлення, засвоєння учнями нового матеріалу, формування професійних та практичних умінь і навичок.

Активність і самостійність учнів в процесі теоретичного навчання. Стимулювання діяльності учнів. Мотиви учіння, їх класифікація. Значення, теорія різних груп мотивів. Формування пізнавального інтересу і соціальних мотивів - одне із головних завдань теоретичного навчання. Закономірності навчального процесу, їх врахування в роботі викладача спецдисциплін.

Література1. Вергасов В.М. Активизация познавательной деятельности

студентов в высшей школе [Текст] / В. М. Вергасов. — К.: Вища школа, 1985. — 175 с.

2. Леонтьев А.Н. Потребности, мотивы и эмоции / А.Н. Леонтьев. - М., 1971.

3. Маркова, А.К. Формирование мотивации учения [Текст] / А. К. Маркова. — М. : Просвещение, 1990.

4. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка: навчальний посібник / Н.Є. Мойсеюк. – К., 2001.

5. Підласий І.П. Практична педагогіка або три технології : Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти [Текст] / І. П. Підласий. — К. : Слово, 2006.

6. Фіцула М.М. Педагогіка / М.М. Фіцула. – К., 2002.7. Беспалько, В.П. Психологические парадоксы образования

[Текст] / В. П. Беспалько // Педагогика. — 2000. — № 5.229

8. Беспалько, В.П. Слагаемые педагогической технологии [Текст] / В. П. Беспалько. — М. : Педагогика, 1989.

9. Галузяк В.М., Сметанський М.І., Шахов В.І. Педагогіка: Навчальний посібник. – Вінниця. – 2001.

10. Гребенюк О.С. Формирование мотивации учебной деятельности учащихся средних ПТУ. – Вильнюс, 1983. – 98с.

11. Калошин, В.Ф, Парадокси традиційної системи навчання //' Управління школою. — 2008. — № 1. — С. 2-15.

12. Маркова, А.К. Психологические критерии и ступени профессионализма учителя [Текст] / А.К. Маркова // Педагогика. — 1995. — № 6.

13. Митина, Л.М. Психология профессионального развития учителя . — М., 1998.

14. Палтишев, М. М. Педагогічна майстерність і шляхи її досягнення. — К. : Видавець Ешке О.М., 2000.

15. Парад методичних порад : Методичний збірник [Текст]. — К. : НМК ПТО м. Київ, 2008.

16. Фридман, Л.М. Психологический справочник учителя [Текст] / Л. М. Фридман. — М. : Совершенство, 1998.

17. Харламов, И.Ф. Педагогика [Текст] / И. Ф. Харламов. — М. : Высшая школа, 1990.

230

3. Методика професійного навчання 32 6 26 16

1.Місце предметів профтехциклу в системі профтехосвіти та їх особливості

2 2 - -

2.Особливості методики вивчення нового матеріалу на уроках теоретичного навчання

2 - 2 2

3.Поєднання традиційних і нетрадиційних прийомів закріплення і систематизації знань і умінь учнів

2 - 2 2

4.Методика проведення лабораторно-практичних робіт (моделювання)

2 - 2 2

5.Ефективність використання комплексного методичного забезпечення теоретичного навчання

2 2 - 2

6.Методика розробки сучасних дидактичних матеріалів

2 - 2 2

7.Міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки на уроках теоретичного навчання. Інтеграція як вищий ступінь міжпредметних зв’язків

2 2 - -

8.Вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів

2 - 2 2

9.Облік навчальної діяльності учнів та звітність викладача спецдисциплін

2 - 2 2

10.Підготовка і проведення випускних кваліфікаційних екзаменів

2 - 2 2

11.Педагогічна практика на базі опорних ліцеїв та підприємствах

12 - 12 -

Тема 1. Місце предметів профтехциклу в системі профтехосвіти та їх особливості

Загальна характеристика змісту підготовки кваліфікованих робітників, теоретичне і виробниче навчання, їх цілі, зміст і взаємозв'язок.

Роль і місце спеціальних і загальнотехнічних предметів у системі професійної підготовки кваліфікованих робітників.

Особливості циклів спеціальних і загальнотехнічних предметів.Зв'язок предметів профтехциклу із загальноосвітніми предметами та

виробничим навчанням.Відповідність змісту предметів профтехциклу новим досягненням

науки, техніки, сучасним технологіям, організації виробництва.Дидактичний аналіз змісту загальнотехнічних і спеціальних

предметів.Визначення груп навчального матеріалу за основними поняттями:

"техніка, технологія виробництва", "сировина і матеріали", "організація і економіка виробництва".

231

Література1. Бєлова О.К. Методика професійного навчання. Практикум з

дидактичного проектування: Навчальний посібник для інженерно-педагогічних спеціальностей /О.К.Бєлова; ред.. О.Е.Коваленко; Українська інженерно-педагогічна академія. –Х. :Б.в. -2003.- 60с.

2. Вдовец С.И. Повышение качества подготовки квалифицированных робочих. - М.- Высшая школа – 1991.

3. Зотов Ю.Б. Организация современного урока: Книга для учителя. / Под ред. А.И.Пидкасистого. - М.- Педагогіка. – 1984.

4. Интенсификация теоретического обучения в профтехучилищах: Сборник статей / Ред.. кол.: А.П.Беляева (отв. ред) и др. – М. - Высшая школа.- 1990.

5. Проблемы методики профессионального обучения в средних профтех-училищах. – М. – Высш. шк. – 1985

6. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения. – М.: Форум: Цифра – М, 2007. – 336с.

7. Скакун В.А. Преподавание общетехнических и специальных предметов в средних ПТУ. М. – Высшая шк. – 1987.

Тема 2. Особливості методики вивчення нового матеріалу на уроках теоретичного навчання

Вибір методів і методичних прийомів повідомлення навчального матеріалу. Методичні прийоми підготовки учнів до сприйняття навчального матеріалу: цільова установка, актуалізація попередніх знань та вмінь учнів, обґрунтування важливості і практичного значення нового матеріалу.

Методика усного повідомлення (викладення) навчального матеріалу викладачем. Різні методи усного викладу, їх сутність, особливості та місце у навчальному процесі. Проблемне викладання. Зв'язок усного викладу з іншими методами навчання. Застосування лекційної форми повідомлення навчального матеріалу. Методичні прийоми, які сприяють успішному конспектуванню навчального матеріалу. Повідомлення навчального матеріалу методом бесіди.

Специфіка роботи з підручником, книгою, інші методи і прийоми вивчення нового матеріалу. Використання викладачем на етапі вивчення нового матеріалу різноманітних методів і методичних прийомів ( дискусія).

Література1. Волосюк М.А. Інтерактивні форми роботи на уроках //Управління

школою. -2005.- №16-18.- с.70.2. Гуревич Р., Кадемія М. Впровадження нових інформаційних

технологій у навчально-виховний процес.//Професійно-технічна освіта. -1999. - №1. – с.30.

3. Зотов Ю.Б. Организация современного урока: Книга для учителя. / Под ред. А.И.Пидкасистого. - М.- Педагогіка. – 1984.

4. Кукалець М. Підготовка учнів до активного засвоєння нових 232

знань. //Рідна школа. – 1996. № 2. – С.25.5. Наврузова Т. Мультимедійни системи на уроці //Відкритий урок.-

2006.- січень. с.66.6. Проблемы методики профессионального обучения в средних

профтехучилищах. – М. – Высш. шк. – 1985. 7. Селевко Г. Проектуємо комп’ютерний урок. //Відкритий урок.- 2006.-

лютий. с.19.8. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения. –

М.: Форум: Цифра – М, 2007. – 336с.9. Скакун В.А. Преподавание общетехнических и специальных

предметов в средних ПТУ. М. – Высшая шк. – 1987.10. Сохор А.М. Логическая структура учебного материала. – М. –

Просвещение. – 1974.11. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та

викладання загальнотехнічних дисциплін. Навчальний посібник для студентів загально технічних факультетів педінститутів. 3-е вид. – К. – Вища школа, 1992.

Тема 3. Поєднання традиційних і нетрадиційних прийомів закріплення і систематизації знань і умінь учнів

Значення і роль закріплення та систематизації знань, вмінь, і навичок. Принципи системності, міцності і осмисленості у навчанні та їх критерії. Системи закріплення та систематизації знань, вмінь і навичок. Вибір форм і методів закріплення і систематизації знань, вмінь і навичок. Класна і домашня роботи учнів із закріплення та систематизації знань, вмінь і навичок. Нестандартні форми закріплення і систематизації знань, умінь і навичок.

Вправи учнів. Система вправ. Вимоги до вправ. Зміст, організація і методика виконання вправ: відпрацювання умінь застосовувати отримані знання, виконувати творчі і пошукові вправи.

Повторення вивченого матеріалу. Дидактичні завдання повторення. Місце повторення у навчальному процесі. Види повторень: вступне, поточне, заключне. Методика і організація повторення при вивченні спеціальних і загальнотехнічних предметів. Нетрадиційні форми повторення навчального матеріалу.

Домашня навчальна робота із закріплення і систематизації знань, вмінь і навичок. Види домашньої навчальної роботи учнів. Творчий характер домашньої роботи.

Література1. Волосюк М.А. Інтерактивні форми роботи на уроках //Управління

школою. -2005.- №16-18.- с.70.2. Гуревич Р., Кадемія М. Впровадження нових інформаційних

технологій у навчально-виховний процес.//Професійно-технічна освіта. -1999. - №1. – с.30.

3. Зотов Ю.Б. Организация современного урока: Книга для учителя. / Под ред. А.И.Пидкасистого. - М.- Педагогіка. – 1984.

233

4. Наврузова Т. Мультимедійни системи на уроці //Відкритий урок.- 2006.- січень. с.66.

5. Проблемы методики профессионального обучения в средних профтехучилищах. – М. – Высш. шк. – 1985.

6. Рудык Г.А. Педагогическая технология формирования творческого технического мышления. // Профессионально-техническое образование. – 1989. - № 6. – С. 43.

7. Селевко Г. Проектуємо комп’ютерний урок. //Відкритий урок.- 2006.- лютий. с.19.

8. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения. – М.: Форум: Цифра – М, 2007. – 336с.

9. Скакун В.А. Преподавание общетехнических и специальных предметов в средних ПТУ. М. – Высшая шк. – 1987.

10. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін. Навчальний посібник для студентів загально технічних факультетів педінститутів. 3-е вид. – К. – Вища школа, 1992.

11. Шматков Є.В.Використання моделювання при навчанні учнів професійно-технічних навчальних закладів робітничим професіям /Є.В.Шматков, Д.І.Шматков //Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія: щоквартальний науково-практичний журнал. –Х. -2009. -№2. –С.50.

12. Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся. – М. – Педагогика. – 1988.

13. Щукина Г.И. Роль деятельности в учебном процессе: Книга для учителя. – М. – Просвещение. – 1986.

Тема 4. Методика проведення лабораторно-практичних робіт (моделювання)

Види лабораторно-практичних робіт (ЛПР): дослідницькі та ілюстративні, кількісні і якісні. їх роль і місце у навчальному процесі. Дидактичні задачі, які вирішуються під час виконання лабораторно-практичних робіт. Організація форми проведення лабораторно-практичних робіт: фронтальна і бригадна. Підготовка до проведення ЛПР. Керівництво ЛПР. Інструктування учнів. Методичні прийоми проведення робіт.

Особливості інструктажу при проведенні ЛПР. Поточне інструктування учнів, його мета і методика проведення. Поточний і підсумковий контроль результатів ЛПР. Підведення підсумків і оформлення результатів ЛПР.

Управління пізнавальною діяльністю учнів при виконанні лабораторно-практичних робіт (круглий стіл).

Література1. Волосюк М.А. Інтерактивні форми роботи на уроках //Управління

школою. -2005.- №16-18.- с.70.234

2. Гуревич Р., Кадемія М. Впровадження нових інформаційних технологій у навчально-виховний процес.//Професійно-технічна освіта. -1999. - №1. – с.30.

3. Данилевский В.И. Лабораторные работы по технологии машиностроения / В.И. Данилевский. – М.: Высшая школа, 1971.

4. Зотов Ю.Б. Организация современного урока: Книга для учителя / под ред. А.И.Пидкасистого. - М.: Педагогіка, 1984.

5. Кукалець М. Підготовка учнів до активного засвоєння нових знань. / М. Кукалець //Рідна школа. – 1996. - № 2. – С.25.

6. Омельченко Г. Взаємодія майстра виробничого навчання і викладача спеціальних дисциплін у підготовці лабораторно-практичних робіт/Г.Омельченко //Професійно-технічна освіта. 2011. -№1. –С.10.

7. Проблемы методики профессионального обучения в средних профтехучилищах. – М.: Высш. шк., 1985.

8. Скакун В.А. Организация и методика профессионального обучения. – М.: Форум: Цифра – М, 2007. – 336с.

9. Скакун В.А. Преподавание общетехнических и специальных предметов в средних ПТУ / В.А. Скакун. - М.:Высшая шк., 1987.

10. Сохор А.М. Логическая структура учебного материала / А.М. Сохор. – М.: Просвещение, 1974.

11. Тхоржевський Д.О. Методика трудового і професійного навчання та викладання загальнотехнічних дисциплін. навчальний посібник для студентів загальнотехнічних факультетів педінститутів / Д.О. Тхоржевський. - [3-е вид.] – К.:Вища школа, 1992.

12. Шматков Є.В.Використання моделювання при навчанні учнів професійно-технічних навчальних закладів робітничим професіям /Є.В.Шматков, Д.І.Шматков //Теорія і практика управління соціальними системами: філософія, психологія, педагогіка, соціологія: щоквартальний науково-практичний журнал. –Х. -2009. -№2. –С.50.

Тема 5. Ефективність використання комплексного методичного забезпечення

теоретичного навчанняСутність комплексного методичного забезпечення предметів і його

значення для підвищення якості підготовки майбутніх робітників.Нормативно-методичні документи, які визначають мету, зміст та

організацію процесу навчання; методичні матеріали для викладача; друковані посібники для учнів; наочні і технічні засоби навчання.

Розкриття основних функцій комплексного методичного забезпечення – керівництво процесом засвоєння учнями змісту ПТО.

Часткові функції: інформаційна, системоутворююча, функція закріплення і самоконтролю самоосвіти, інтерактивна, координаційна, розвивально-виховна, оцінювальна.

Основні критерії комплексного підходу до методичного забезпечення навчально-виховного процесу засобами навчання. Класифікація засобів

235

навчання.Призначення, дидактичні функції та можливості засобів навчання.

Впровадження в навчальний процес аудіовізуальних засобів навчання (мультимедіа, кінофільми, діафільми тощо).Впровадження в навчальний процес відеотехніки, програмних засобів навчання, комп’ютерної техніки.

Вимоги до розробки та використання наочних технічних засобів навчання.

Паспорт комплексного методичного забезпечення (КМЗ), його функції, зміст окремих його розділів і вимоги до оформлення.

Організація роботи в професійно-технічному навчальному закладі щодо створення комплексного методичного забезпечення.

Розробка та впровадження в навчальний процес новітніх підручників, посібників, методик викладання, програмних засобів навчання, нового парку обладнання, комп’ютерної та електронно-обчислювальної техніки.

Роль методичних комісій з організації і проведенні роботи щодо створення КМЗ навчально-виробничого процесу.

Література1. Арич Н.В. Сутність та педагогічні вимоги до комплексного

методичного забезпечення предметів і професій. – Х., 1995.2. Галицький І.О. Організація роботи педколективу з комплексно-

методичного забезпечення предметів і професій, роль КМЗ у підвищенні якості навчально-виховного процессу. //Професійна освіта. – 1999. - №1 – 2 (16 – 17). – с. 105 – 107.

3. Десятов Т. Створення підручників для професійної освіти – невід’ємне завдання сьогодення. //Професійно-технічна освіта. – 2008. - №2.

4. Кочетов С.И. Комплексное методическое обеспечение учебного процесса средствами обучения. – М.:Высшая школа, 1986.

5. Лук’янова Л. Дидактичні функції навчально-методичного комплексу. // ПТО. – 2008. - №2.

6. Организация работы по комплексному методическому обеспечению предметов и профессий: методические рекомендации. – М.: Высшая школа, 1989.

7. Педагогічна книга майстра виробничого навчання (за ред. Н.Г. Ничкало. – К., 1994.

8. Радкевич В. Системний підхід до підручникотворення для ПТО. //ПТО. – 2008. - №2.

9. Савченко І. Особливості електронного підручникотворення. //ПТО. – 2008. - №2.

10. Степура А. Особливості комплексно-методичного професійного навчання в ринкових умовах. //ПТО №2. – 2006р. – с. 29 – 31.

11. Теория и практика применения наглядных пособий и технических средств обучения в профессиональной школе (Под ред. А.А.Кыверялга, А.В. Батаршева. – М., 1990.

236

Тема 6. Методика розробки сучасних дидактичних матеріалів

Створення системи навчально-методичної документації з професійної підготовки.

Основні вимоги до дидактичних матеріалів: плакати, таблиці, опорні конспекти, пакети ККЗ, матеріали з проведення перевірочних пробних і випускних екзаменаційних робіт, тести, навчальні елементи, дидактичні матеріали з контролю та визначення рівня професійних знань і вмінь учнів тощо.

Міні-підручники в навчальному процесі.Інструкційно-технологічна документація, як дидактичний засіб, що

сприяє раціоналізації праці викладача. Основні види документів письмового інструктування учнів.

Дидактична цінність письмового інструктування учнів.Вимоги до розробки окремих видів інструкційно-технологічної

документації; алгоритм розробки; особливості розробки навчальних елементів.

Формування методичних комплектів з вивчення питань новітньої техніки, технології, сучасних форм організації праці.

Література1. Арич Н.В. Сутність та педагогічні вимоги до комплексного

методичного забезпечення предметів і професій / Н.В. Арич // Професійна освіта. - 1995. - № 1(5).

2. Державні стандарти професійної освіти: теорія і методика / за ред. Н.Г.Ничкало. – Хмельницький, 2002.

3. Галицький І.О. Організація роботи педколективу з комплексного методичного забезпечення предметів і професій, роль КМЗ у підвищенні якості навчально-виховного процесу / І.О. Галицький // Професійна освіта. – 1999. - № 1-2 (16-17). - С.105.

4. Кочетов С.И. Комплексное методичное обеспечение учебного процесса средствами обучения / С.И. Кочетов. - М., 1986.

5. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: навчально-методичний посібник / Н.Г.Ничкало, В.О Зайчук, Н.М.Розенберг та ін.; за ред. Н.Г. Ничкало. – [2-е вид. доповнене]. - К.: Вища шк., 1994.

6. Степура А. Особливості комплексно-методичного забезпечення професійного навчання в ринкових умовах / А. Степура // Професійно-технічна освіта. – 2006. - № 2. – С.29.

7. Теория и практика применения наглядных пособий и технических средств обучения в профессиональной школе. – М.: Высшая школа, 1990.

8. Теория и практика применения наглядных пособий и технических средств обучения в профессиональной школе / под. ред. А.А. Кыверялга, А.В. Батаршева. - М., 1990.

237

Тема 7. Міжпредметні та внутрішньопредметні зв’язки на уроках теоретичного навчання. Інтеграція як вищий ступінь

міжпредметних зв’язківРозвиток проблеми міжпредметних зв'язків у педагогічній науці.

Система міжпредметних зв'язків. Типи міжпредметних зв'язків при вивченні спеціальних та загальнотехнічних предметів.

Способи реалізації міжпредметних зв'язків на уроках теоретичного навчання. Зв'язок із виробничим навчанням. Внутрішньопредметні зв'язки.

Література1. Варковецкая Г.Н. Методика осуществления межпредметных связей в

профтехучилищах / Г.Н. Варковецкая. – М.: Высшая шк., 1989.2. Гломозда В.Г. Вивчення тем інтегрованого характеру як спосіб

здійснення міжпредметних зв’язків / В.Г. Гломозда // Педагогіка. – 1991. - № 30. – С.17.

3. Гриценок І.А. Організація виробничого навчання учнів ПТНЗ швейного профілю: Методичні рекомендації. – К., 2006.

4. Гончаренко С.У., Козловська І.М. Теоретичні основи дидактичної інтеграції у професійній середній школі // Педагогіка і психологія. – 1997. - № 2. – С.9.

5. Доманич М. Інтеграційні процеси у підготовці майбутніх фахівців для агропромислового комплексу //Професійно-технічга освіта. – 2003. - №1. – С.10.

6. Козловська І.М. Дидактична інтегрологія: сутність, теоретичні основи, застосування // Педагогіка і психологія. – 2001. - № 1(30). – С.51.

7. Козловська І.М. Теоретико-методологічні аспекти інтеграції знань учнів професійно-технічної школи (дидактичні основи). Львів: Світ, 1999.- 302с.

8. Козловська І.М., Собко Я.М. Проблеми інтеграції знань учнів професійних навчально-виховних закладів / І.М. Козловська, Я.М. Собко. – Львів, 1994.

9. Копачова О., Лаврека А. Міжпредметна інтеграція //Професійно-технічга освіта. – 2003. - №4. – С.33.

10. Максимова В.Н. Межпредметные связи в процессе обучения. – М.: Просвещение, 1988.

11. Петрова И.И. Педагогические основы межпредметных связей. – М.: Высш. шк., 1985.

12. Сборник основных требований к комплексу и отдельным видам средств обучения. – М., 1984.

13. Теория и практика применения наглядных пособий и технических средств обучения в профессиональной школе. – М.: Высшая школа, 1990.

Тема 8. Вимірювання та оцінювання 238

навчальних досягнень учнівПринципи перевірки та оцінювання знань, вмінь, навичок учнів.Основні функції оцінювання навчальних досягнень учнів.Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів.Види і методи контролю.Рейтингова система оцінювання. Методика тестування.Активні методи контролю за якістю та результатами навчального

процесу.Література

1. ДС ПТО з конкретних робітничих професій.2. Інструкції з ведення журналу обліку теоретичного та виробничого

навчання учнів професійно-технічних навчальних закладів, затверджені наказом МОН від 26.01.2011 №59

3. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом МОН України від 05.05.2008 №371.

4. Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджене наказом МОН України від 18.02.2008 №94.

5. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ (наказ від 30.05.2006 р. №419) із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки від 05.08.2008 р. №731.

6. Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затверджене наказом Мінпраці України, Міносвіти України від 31.12.1998 №201/469.

7. Порядок надання робочих місць для проходження учнями, слухачами професійно-технічних навчальних закладів виробничого навчання та виробничої практики зі змінами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 №770.

8. Тестова перевірка знань учнів / За ред. Н.М. Розенберга. – К.: Радянська школа, 1990. – 168 с.

Тема 9. Облік навчальної діяльності учнів та звітність викладача спецдисциплін

Задачі обліку теоретичного навчання і педагогічні вимоги до нього. Навчальне і виховне значення обліку.

Об'єкти обліку: виконання навчального плану і програм теоретичного навчання; відвідування учнів. Види обліку теоретичного навчання: поточний, періодичний, підсумковий. Поточні спостереження, перевірка знань, вмінь і навичок учнів.

239

Методика поточного спостереження за навчальною діяльністю учнів. Перевірка виконання навчальних робіт.

Література1. ДС ПТО з конкретних робітничих професій.2. Закон України „Про професійно-технічну освіту”. – К.:

Міністерство освіти України, 1998. - 35с.3. Джус Л.К. Порядок підготовки та проведення державної

кваліфікаційної атестації// Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2007. - №1-2.

4. Інструкції з ведення журналу обліку теоретичного та виробничого навчання учнів професійно-технічних навчальних закладів, затверджені наказом МОН від 26.01.2011 №59

5. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом МОН України від 05.05.2008 №371.

6. Методичні рекомендації НМЦ ПТО ПК з проблеми проведення поетапної (ступеневої) та державної кваліфікаційної атестації учнів, слухачів ПТНЗ (розроблено творчою групою у складі Л.І.Шевчук, Л.К.Джус, А.М.Харчук та рекомендовано до впровадження в закладах ПТО рішенням науково-методичної ради НМЦ ПТО. Протокол №1 від 8.03.2004).

7. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: навчально-методичний посібник. / Н.Г.Ничкало, В.О Зайчук, Н.М.Розенберг та ін.; за ред. Н.Г. Ничкало. – [2-е вид. доповнене]. - К.: Вища шк., 1994.

8. Положення про ступеневу професійно-технічну освіту. Затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.1999 №956.

9. Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затверджене наказом МОН України від 18.02.2008 №94.

10. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у ПТНЗ (наказ від 30.05.2006 р. №419) із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства освіти і науки від 05.08.2008 р. №731.

11. Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту, затверджене наказом Мінпраці України, Міносвіти України від 31.12.1998 №201/469.

Тема 10. Проведення поетапної та державної кваліфікаційної атестації учнів ПТНЗ

Підготовка та організація проведення поетапної та державної кваліфікаційної атестації учнів відповідно до Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах (наказ МОН України 30.05.2006 № 419) та “Положення про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту”, затвердженого наказом Міністерства праці і

240

соціальної політики України, Міністерства освіти України 31.12.98 № 201/469.

Допуск учнів до перевідної та випускної атестації. Порядок звільнення учнів від атестації. Проведення перевідної і випускної атестації учнів з предметів професійно-теоретичної підготовки.

Проведення повторної атестації. Порядок підготовки, затвердження та видача завдань для виконання письмових екзаменаційних робіт (І ступінь), дипломних робіт (ІІ ступінь) і дипломних проектів (ІІІ ступінь). Тематика і зміст робіт, їх оформлення та обсяг виконання.

Вимоги до дипломного проектування (для випускників вищого ступеня ВПУ). Контроль за роботою випускників та оцінка письмових робіт.

Підбір і видача завдань учням для виконання пробних кваліфікаційних робіт, підготовка та організація їх виконання. Оцінювання пробних кваліфікаційних робіт.

Творче завдання: зміст, оформлення і оцінювання творчого завдання.Склад державних кваліфікаційних комісій. Організація захисту

екзаменаційних, дипломних робіт та дипломних проектів.

Література1. ДС ПТО з конкретних робітничих професій.2. Джус Л.К. Порядок підготовки та проведення державної

кваліфікаційної атестації// Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2007. - №1-2.Закон України „Про професійно-технічну освіту”. – К.: Міністерство освіти України, 1998. - 35с.

3. Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти, затверджені наказом МОН України від 05.05.2008 №371.

4. Положення «Про порядок кваліфікаційної атестації та присвоєння кваліфікації особам, які здобувають професійно-технічну освіту»: Затверджено Наказом Міністерства праці і соціальної політики Міністерства освіти України від 31.12.1998. № 201/469.

5. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах. Наказ МОН України від 30.05.2006. № 419. // Професійна освіта. – 2006. - № 1-2(26-27). - С.11.

6. Порядок підготовки та проведення державної кваліфікаційної атестації: Методичні рекомендації для керівних та педагогічних працівників ПТНЗ області. – Хмельницький. – 2005.

4. Інноваційні технології професійного навчання 16 8 8 12

1.Психолого-педагогічні основи сучасних технологій навчання

2 2 - -

2.Методологія інноваційних технологій навчання в закладах профтехосвіти

4 2 2 2

241

3.Модульно-рейтингове навчання та дуальна система професійного навчання

2 - 2 2

4.Модульна система професійного навчання (МТН - система).

2 2 - 2

5.Методика розробки і впровадження модулів трудових навичок у навчальний процес ПТНЗ

2 - 2 2

6.Формування ділової активності як необхідна умова підготовки учнів до самостійної професійної діяльності

2 2 - 2

7.Методика впровадження навчання ділової активності у навчально- виховний процес

2 - 2 2

Тема 1. Психолого-педагогічні основи сучасних технологій навчання

Історія виникнення та розвитку понять "педагогічні технології", "технології навчання". Різноманітність підходів до розуміння цих понять.

Роль технологій навчання в освітній системі.Принципові вимоги та методичні основи розробки педагогічних

технологій.Новації та інновації в педагогіці. Можливості інноваційних

технологій в оновленні змісту освіти, методів і форм навчання в ПТУ. Мета та суть інноваційних механізмів розвитку освіти.

Практика введення нових систем, методик, технологій в навчально-виховний та навчально-виробничий процес ПТНЗ.

Література1. Білоусова Т. Вчимося і працюємо по-новому ПТО. – 2005. -

№4. – с. 25 – 27.Григорьев В.М. Традиционная педагогика игры: опыт и

проблемы // Педагогика. -1996 . - № 1. - С.20.2. Гуревич Р., Кадемія М. Підвищення кваліфікацій та фахової

майстерності ІПП ПТНЗ засобами інноваційних технологій навчання.// ПТО. – 2003 - №1. – с.25 – 30.

3. Друзь Ю. Організація та проведення ділової гри в навчальному процесі // Рідна школа. -1999. - № 9. - С.43.

4. Кудрявцев А.В. Организация и проведение мозгового штурма. - М., 1987.

5. Кадемія М. Сучасні методи та інноваційні технології навчання // Професійно-технічна освіта. – 2004. - №2. – с.49-51.

6. Кашкарьов Г. Використання інноваційних технологій як шлях підвищення ефективності підготовки майстрів до управління навчальним закладом. //Рідна школа. – 2006. – червень. – с.33-35.

242

7. Ковальова Т. Використання сучасних технологій навчання з метою розвитку учня.// Директор школи. – 2008. -№9. – с. 10 – 16.

8. Кучеренко Т.А., Смирнова М.Є., Малюкіна О. В. Інновації як умова ефективної організації навчально-виховного процесу в сучасній школі //"Відкритий урок".- 2003. - №7-8. - с.33-50.

9. Лернер П. Критичний стан викладання в сукупності педтехнологій //Відкритий урок. - 2005. - №19-20.

10. Лісова С.В., Тименко М.П. Рольові ігри як засіб формування культури праці учнів// Педагогіка і психологія. - 1996. - № 2. - С.122.

11. Лушников Н.Д. Традиционное и новаторское в современном образовании // Педагогика. - 2001. - № 10. - С. 21.

12. Олійник О. Про трактування поняття «педагогічна технологія».//Рідна школа. -2004. -№2.

13. Остапчук О. Методологія інноваційних процесів - крок до розуміння сутності //Рідна школа - 2004. -№11.

14. Островерхова Н. Педагогічна техніка – невід’ємна складова педагогічної майстерності вчителя. //Завуч. Наша вкладка. – 2006. - №1-. – с.8-11.

15. Педагогічне спілкування. Комунікативна атака //"Відкритий урок"-2003.-№1.-с.30-40.

16. Паладійчук М.І. Новітні виробничі технології навчання майбутніх швейників./М.І.Паладійчук //Професійно-технічна освіта: науково-методичний журнал. –Київ. -2007. -№3. –с.59.

17. Постишев М. Методи, методичні служби, педагогічні технології.// Завуч. – 2005. - №25. – с. 11 – 16.

18. Радкевич В. Інноваційний педагогічний досвід підготовки кваліфікаційних робітників у ПТНЗ України.// ПТО. – 2005. - №4. – С. 22 – 24.

19. Радкевич В. Роль інноваційних процесів у підготовці майбутніх фахівців //”Директор школи”. – 2000. - №17.

20. Реалізація особистості, або Що керівникові закладу освіти варто знати про інноваційні технології навчання. // Управління освітою. – 2006. Число9. – с. 4-5.

21. Рогова И.С. Формирование стратеги инновационного развития профессионального образования/И.С.Рогова//Экономика образования: научный журнал. –М. -2009. -№3. С.60.

22. Селевко Г. Сучасні освітні технології.//Відкритий урок. – 2005. - №19 – 20.

23. Селевко Г.К. Педагогические технологи на основе активизации, интенсификации и эффективного управления учебно-воспитательным процессом. – М.: НИИ школьных технологий, 2005. – 288.

243

24. Тюнникова С.М. Использование игры в учебном процесе средних профтехучилищ. М.: Просвещение, 1987. - 88 с.

25. Цвєтков В. Надійний шлях забезпечення якості загальноосвітньої та професійної підготовки (інноваційні технології) // Професійно-технічна освіта.- 2002. -№1. – с.17-19.

26. Циганкова Л.А. Експертиза інновацій //”Відкритий урок” – 2003. - №9-10. – с.22-25.

27. Шацька Р., Чоботар О. Методи активного навчання у профтехшколі // Рідна школа. 1993. - № 4. - С. 46

28. Швалагін І. Про досвід, який варто запозичити // "Директор школи". -2003.-№2.

29. Шинкаренко О. Роль активних форм і методів навчання в підвищенні якості знань // Професійно-технічна освіта. – 2000. - №1. –с.19-22.

30. Яблонський І. Працюємо за новими технологіями // Професійно-технічна освіта. - 2001. - №1. -с.20-21.

Тема 2. Методологія інноваційних технологій навчання в закладах профтехосвіти

Новації та інновації у педагогіці. Основні ознаки технології навчання, покладені в основу їх розробки та впровадження. Роль прогресивних педагогічних технологій у розвитку знань, вмінь учнів, їх творчих здібностей.

Пошуки нових підходів до організації навчального процесу. Педагогічні технології як спосіб досягнення дидактичних цілей.

Фактори, що забезпечують індивідуалізацію та диференціацію навчання, досягнення високої результативності навчання у впровадженні ПТН.

Характеристика і особливості педагогічних технологій.Концентроване навчання. Організація занять за блочною системою

способом "занурення у навчальний предмет". Побудова занять за схемою ВСУЗЗ (відтворення, сприйняття, усвідомлення, закріплення, застосування).

Інтерактивне навчання як технологія формування цінностей, умінь і навичок, створення атмосфери співпраці, взаємодії.

Проектне навчання – як засіб активізації пізнавальної діяльності, розвитку креативності, застосування фактичних знань та набуття нових, поєднання урочної та позаурочної діяльності.

Література1. Абашкіна Н. Професійний відбір для навчання в дуальній системі:

німецький досвід //ПТО. - 2005. - №2. - с.39-41.2. Алгоритм раціональної організації управління інноваціям //

Управління освітою. – 2006. – число 2. – С.5-8.

244

3. Ампілогова А. Образ інновацій в аналізі уроку / А. Ампілогова // Директор школи. –2006. - №6. – С.20-22.

4. Ананьєва Н. На шляху реформи та інновацій / Н. Ананьєва // Відкритий урок. - 2003. - №17-18. - С.63-66.

5. Ананьєва Н.В. Управління процесом упровадження нових освітніх технологій / Н.В. Ананьєва // Відкритий урок. – 2003. - №23-24. – С.11-14.

6. Анищенко В. Модульне навчання. Концепція міжнародної організації праці / В. Анищенко // Професійно-технічна освіта. - 1999. - № 1. - С. 21.

7. Ващенко Л. Зміст і структура інноваційного педагогічного процесу / Л. Ващенко // Управління освітою. – 2005. – №2. – С. 4-6.

8. Верещак С.П., Лозова О.М. Види та структура кооперативного навчання // Відкритий урок. - 2005. - №19-20.

9. Верещак С.П., Лозова О.М. Диференціація навчання за системою рейтингу / С.П. Верещак, О.М. Лозова // Педагогіка і психологія. - 1996. - № 1. - С. 112.

10. Волковська Т.І., Коледа Т.Ф., Овчаренко Л.Г., Хіхловський Л.Б. Систематизація педагогічних інновацій //Рідна школа. – 2002. - №11. – с.46-47.

11. Волосюк М.А. Інтерактивні форми роботи на уроках / М.А. Волосюк // Управління школою. - 2005. - №16-18. - С.70-79.

12. Гриньова М.В. Впровадження модульного принципу навчання // Рідна школа. - 1994. - № 5. - С. 50.

13. Завертана Н. Індивідуалізація навчання - шлях до успіху //Рідна школа -2005. -№5.-с.56-58.

14. Зайцева О. Нові методи викладання у професійній підготовці дорослого населення / О. Зайцева // Професійно-технічна освіта. – Спецвипуск. – С.58-61.

15. Запровадження інноваційних педагогічних технологій у навчально-виховний процес // Управління освітою. - 2004. - №17.

16. Ибрагимов Е., Ибрагимов Г. Погружение в предмет вчера и завтра // Народное образование. - 1997. - № 8. - С. 21.

17. Імжарова 3. Дебати як педагогічна технологія //Відкритий урок. - 2005. -№.19-20.

18. Інноваційні педагогічні технології в практику роботи ПТНЗ //ЛІТО." 2002.-№1.-с.36.

19. Кадемія М. Сучасні методи та інноваційні технології навчання //ПТО. – 2004. - №2. – с.49-51.

20. Ковальова Т. Використання сучасних технологій навчання з метою розвитку учня / Т. Ковальова // Директор школи. – 2008. -№9. – С. 10 – 16.

21. Комісарова Л. Метод проектів у виробничому навчанні кваліфікованих робітників швейного профілю. //Професійно-технічна освіта. -2008. -№4. С.20.

245

22. Комісарова Л. Інноваційні технології у виробничому навчанні учнів ПТНЗ /Л. Комісарова//Професійно-технічна освіта. -2011. -№1. –с.19.

23. Корсунська Н. Модульне навчання: принципи організації та фактори ефективності //ПТО. - 2000. - №1. - с.26-29.

24. Кості Я. Програмово-методичне забезпечення модульно-розвивального навчання як інноваційна система //Рідна школа, - 2004. -№11.

25. Кучер 3. Модульна форма організації навчального процесу при вивченні основ конструювання одягу //Рідна школа. - 1998. - №9.- с.67.

26. Кучер 3. Сутність завдання контролю в системі модульного навчання //Рідна школа. - 2000. -№11.- с.47-49.

27. Логвін В. Проект як засіб методичної роботи //Директор школи. - 2005. -№42.-с. 11-13.

28. Логвін В.. Набой С. Проект як засіб методичної роботи. //Директор школи. - 2005. - №41. - с.12-15.

29. Марганець А.М. Нові педагогічні технології: інтерактивне навчання. //Відкритий урок.- 2003. -№7-8. –с.28.

30. Маринець В. Дуальна система підготовки робітничих кадрів у Німеччині //"Директор школи" - 2000. - №17.

31. Марущак О. Інтерактивні форми та методи роботи / О. Марущак // Відкритий урок. – 2006. – грудень. – С.31-32.

32. Матяш Н.В. Проектный метод обучения в системе технологического образования / Н.В. Матяш // Педагогика. - 2000. - № 4. - С. 38.

33. Мелашенко К. Технологія проектного навчання. //Завуч. -2006. -№13. –с.12.

34. Мельник Т. Система організації освітньої діяльності учнів гімназії через упровадження методу проектів у навчально-виховних процес //Рідна школа. - 2005. - №1. -с.28-30.

35. Олійник О. Про трактування поняття "педагогічна технологія" / О. Олійник // Рідна школа. - 2004. -№2.

36. Сазоненко Г. Технологія кооперативного навчання.//Управління освітою. -2006. –число 13-14. –с.12.

37. Стречень В. Погружение в учебный предмет // ПТО. - 1991. - № 2. - С. 35.

38. Технологія проектного навчання / К. Мелашенко // Завуч. – 2006. - №13. – С. 12-14.

39. Селевко Г. Сучасні освітні технології / Г. Селевко // Відкритий урок. – 2005. - № 19-20.

40. Сологуб А. Технологія креативного навчання. //Управління освітою.-2006. –число 11. –с.4.

41. Старуш О., Чужа Н. Метод проектів у освітніх закладах Канади //Рідна школа. - 2005. - №3. - с.26-28.

42. Стеців Л. Реалізуємо метод проектів. //Директор школи. - 2005. - №40. -с. 19-20.

246

43. Ткаченко Л. Майбутнє за методом комп'ютерного проектування //Управління освітою. - 2005. - №2. - с.2-3.

44. Христюк Н. Метод проектів як компонент педагогічної системи розвитку творчих здібностей найбільш обдарованих ліцеїстів //Рідна школа -2005 -№5.-с.49-51

45. Шиян Н. Модульно-рейтингове навчання у процесі підготовки вчителя //Рідна школа. - 1998. - №7-8.

Тема 3. Модульно-рейтингове навчаннята дуальна система професійного навчання

Модульно-рейтингова система навчання та її сутність. Навчальні модулі.

Рейтингова система вимірювання якості навчання. Можливості впровадження рейтингової системи та її переваги над традиційною. Рівневий (диференційований) підхід до організації навчальної діяльності учнів на уроці. Досвід впровадження модульної системи.

Дуальна система професійної підготовки робітничих кадрів у Німеччині. Сутність та особливості організації навчального процесу.

Література1. Абашкіна Н. Професійний відбір для навчання в дуальній системі:

німецький досвід //ПТО. - 2005. - №2. - с.39-41.2. Алгоритм раціональної організації управління інноваціям //

Управління освітою. – 2006. – число 2. – С.5-8.3. Верещак С.П., Лозова О.М. Диференціація навчання за системою

рейтингу / С.П. Верещак, О.М. Лозова // Педагогіка і психологія. - 1996. - № 1. - С. 112.

4. Гриньова М.В. Впровадження модульного принципу навчання / М.В. Гриньова // Рідна школа. – 1994. - № 5. – С.50.

1. Завертана Н. Індивідуалізація навчання - шлях до успіху //Рідна школа -2005. -№5.-с.56-58.

2. Корсунська Н. Модульне навчання: принципи організації та фактори ефективності //ПТО. - 2000. - №1. - с.26-29.

3. Кості Я. Програмово-методичне забезпечення модульно-розвивального навчання як інноваційна система //Рідна школа, - 2004. -№11.

4. Кучер 3. Модульна форма організації навчального процесу при вивченні основ конструювання одягу //Рідна школа. - 1998. - №9.- с.67.

5. Кучер 3. Сутність завдання контролю в системі модульного навчання //Рідна школа. - 2000. -№11.- с.47-49.

6. Маринець В. Дуальна система підготовки робітничих кадрів у Німеччині //"Директор школи" - 2000. - №17.

7. Шиян Н. Модульно-рейтингове навчання у процесі підготовки вчителя //Рідна школа. - 1998. - №7-8.

247

Тема 4. Модульна система професійного навчання (МТН - система).

Система модульного професійного навчання та передумови її виникнення. Сутність та особливості модульного професійного навчання.

Модуль трудових навичок. Модульний блок. Навчальний елемент. Категорії навчальних елементів та їх взаємозв’язок. Структура навчального елемента та особливості подачі навчального матеріалу.

Принципи побудови модульних навчальних програм професійного навчання. Методика розробки модулів трудових навичок. Структурування навчального матеріалу.

Література1. Аніщенко В. Модульне навчання. Концепція Міжнародної

організації праці / В. Аніщенко // ПТО. - 1999. - №1. - С.21-23.2. Аніщенко Т. Гнучке професійне навчання за модульною

системою / Т. Аніщенко // ПТО. - 2004. - №3. - С.34-35.3. Головінов В., Гапоненко І. Модульне професійне навчання в

контексті гуманізації ПТО / В. Головінов, І. Гапоненко // ПТО. - 2000. - №3. – С. 17-20.

4. Головінов В., Головінова В. Проблеми впровадження модульного професійного навчання в закладах ПТО / В. Головінов, В. Головінова // ПТО. - 1998. - №1. - С.29-30.

5. Коваль В. Професійне навчання за модульною системою європейський рівень кваліфікації / В. Коваль //ПТО. - 2000. - №3. - С.38-41.

6. Коротких В. Навчаємо за модульною технологією / В. Коротких //ПТО. - 2004. - №3. - С. 10-12.

7. Модульна система професійного навчання: концепція, методика, особливості впровадження: навчально-методичний посібник / В.С.Плохій, А.В.Казановський. – К.: Видавничий центр КТ «Київська нотна фабрика». – 2000.

8. Пікельна. Модульне навчання у професійно-технічних закладах // ПТО. -2001.-№1.- С.21-23.

Тема 5. Методика розробки і впровадження модулів трудових навичок у навчальний процес ПТНЗ

Структура модуля трудових навичок. Навчальний елемент - вимоги до його розробки і структурування навчального матеріалу.

Система підтримки навчального елемента діяльності навчальними елементами інших категорій. Система контролю і оцінювання навчальних досягнень учнів, що навчаються за системою модульного професійного навчання. Врахування індивідуальних особливостей і можливостей учнів під час навчання за системою модульного професійного навчання.

Переваги модульної технології перед традиційною системою навчання.

248

Література1.Аніщенко В. Модульне навчання. Концепція Міжнародної організації

праці / В. Аніщенко // ПТО. - 1999. - №1. - С.21-23.2.Аніщенко Т. Гнучке професійне навчання за модульною системою /

Т. Аніщенко // ПТО. - 2004. - №3. - С.34-35.3.Головінов В., Гапоненко І. Модульне професійне навчання в

контексті гуманізації ПТО / В. Головінов, І. Гапоненко // ПТО. - 2000. - №3. – С. 17-20.

4.Головінов В., Головінова В. Проблеми впровадження модульного професійного навчання в закладах ПТО / В. Головінов, В. Головінова // ПТО. - 1998. - №1. - С.29-30.

5.Коваль В. Професійне навчання за модульною системою європейський рівень кваліфікації / В. Коваль //ПТО. - 2000. - №3. - С.38-41.

6.Коротких В. Навчаємо за модульною технологією / В. Коротких //ПТО. - 2004. - №3. - С. 10-12.

7. Корсунська Н. Модульне навчання: принципи організації та фактори ефективності // Професійно-технічна освіта. – 2000. - № 1. – С.26.

8.Михнюк М., Марковська О. Модульні технології навчання //Професійно-технічна освіта. - 2003. - №4. - с.30-32.

9.Модульна система професійного навчання: концепція, методика, особливості впровадження: Навчально-методичний посібник / В.С.Плохій, А.В.Казановський. – К.: Видавничий центр КТ « Київська нотна фабрика». – 2000.

Тема 6. Формування ділової активності як необхідна умова підготовки учнів

до самостійної професійної діяльностіСоціальне значення формування ділової активності учнів.Роль і функції педагога у формуванні ділової активності учнів,

характер взаємодії педагога з учнями. Основні психолого-педагогічні відмінності традиційного та гуманістичного підходів до організації освітнього процесу.

Методи педагогічного впливу під час формування ділової активності учнів, вибір методів навчання для формування ділової активності учнів.

Роль інтерактивних методів, правила організації інтерактивного навчання.

Література1. Ділова активність (навчально-методичний посібник для

педпрацівників ПТНЗ. - Академія педнаук України, Донецький інститут післядипломної освіти ІПП, Міністерство з міжнародного розвитку Великої Британії, Університет м. Дарем, Велика Британія. - Донецьк 2003 р.

249

2. Друзь Ю. Організація та проведення ділової гри в навчальному процесі / Ю. Друзь //Рідна школа. - 1999. - №9.

3. Коттон Джадді, Айєдейл Норма. Навчання ділової активності в ПТНЗ України / Джадді Коттон, Норма Айєдейл // Професійно-технічна освіта. – 2003. - № 1. – С.52.

4. Нікуліна А. Навчання ділової активності: від творчого задуму до результатів / А. Нікуліна // Професійно-технічна освіта. – 2005. - № 2. – С.45 - 47.

5. Підприємницькі підходи в професійно-технічній освіті: Матеріали міжнародного проекту / Н.А.Кутова, В.П. Кондратьєва, В.І.Оверченко та ін.; під заг. ред. В.В.Томашенка. - К.: Наук. світ, 2003. - 80 с.

6. Працюю на себе (навчальний посібник для учнів ПТНЗ). - Академія педнаук України, Донецький інститут післядипломної освіти ІПП, Міністерство з міжнародного розвитку Великої Британії Університет м.Дарем, Велика Британія. – Донецьк, 2003.

7. Психологія особистісно орієнтованої професійної підготовки учнівської молоді: Науково-методичний посібник / за ред. В.В.Рибалки. – Київ – Тернопіль: Підручники і посібники, 2002. - 388с.

8. Розвиток ділової активності учнів ПТНЗ під час професійної та загальноосвітньої підготовки: навчально-методичний посібник для педагогічних працівників ПТНЗ. - Академія педнаук України, Донецький інститут післядипломної освіти ІПП, Міністерство з міжнародного розвитку Великої Британії, Університет м. Дарем, Велика Британія. — Донецьк, 2003.

Тема 7. Методика впровадження навчання ділової активності у навчально-виховний процес

Інтерактивне навчання як один із факторів формування в учнів самостійності, індивідуальності, діловитості.

Інтерактивні методи, інтерактивний урок, інтерактивне навчання. Відпрацювання інтерактивних вправ спрямованих на формування в учнів ділової активності: вправи «знайомство», «готовність до змін у навчальному процесі» та інші.

Література1. Ділова активність (навчально-методичний посібник для

педпрацівників ПТНЗ. - Академія педнаук України, Донецький інститут післядипломної освіти ІПП, Міністерство з міжнародного розвитку Великої Британії, Університет м. Дарем, Велика Британія. - Донецьк 2003 р.

2. Ділова активність (навчально-методичний посібник для педпрацівників ПТНЗ. - Академія педнаук України, Донецький інститут післядипломної освіти ІПП, Міністерство з міжнародного розвитку Великої Британії, Університет м. Дарем, Велика Британія. - Донецьк 2003 р.

250

3. Друзь Ю. Організація та проведення ділової гри в навчальному процесі / Ю. Друзь //Рідна школа. - 1999. - №9.

4. Коттон Джадді, Айєдейл Норма Навчання ділової активності в ПТНЗ України. //Професійно-технічна освіта. – 2003. - № 1. – с.52.

5. Коттон Джадді, Айєдейл Норма. Навчання ділової активності в ПТНЗ України / Джадді Коттон, Норма Айєдейл // Професійно-технічна освіта. – 2003. - № 1. – С.52.

6. Кремень В. Формування особистості в умовах розвитку української державності / В. Кремень //Педагогічна газета. -1999. - №12.— С.8.

7. Логвін В. Проект як засіб методичної роботи //Директор школи. - 2005. -№42.-с. 11-13.

8. Логвін В.. Набой С. Проект як засіб методичної роботи. //Директор школи. - 2005. - №41. - с.12-15.

9. Мельник Т. Система організації освітньої діяльності учнів гімназії через упровадження методу проектів у навчально-виховних процес //Рідна школа. - 2005. - №1. -с.28-30.

10. Підприємницькі підходи в професійно-технічній освіті: Матеріали міжнародного проекту /Н.А.Кутова, В.П. Кондратьєва, В.І.Оверченко та ін.; Під заг. ред. В.В.Томашенка. - К.: Наук. Світ, 2003. - 80 с.

11. Старуш О., ЧужаН. Метод проектів у освітніх закладах Канади //Рідна школа. - 2005. - №3. - с.26-28.

12. Стеців Л. Реалізуємо метод проектів. //Директор школи. - 2005. - №40. -с. 19-20.

13. Ткаченко Л. Майбутнє за методом комп'ютерного проектування //Управління освітою. - 2005. - №2. - с.2-3.

14. Христюк Н. Метод проектів як компонент педагогічної системи розвитку творчих здібностей найбільш обдарованих ліцеїстів //Рідна школа -2005 -№5.-с.49-51

5.Професійна компетентність викладача

професійно-теоретичної підготовки 10 8 2 2

1.Освітньо-кваліфікаційна структура діяльності викладача(модель викладача)

2 2 - -

2.Професійна компетентність викладача професійно-теоретичної підготовки. Рівні професійної компетентності та критерії їх визначення.

2 2 - -

3.Розвиток творчості викладача професійно-теоретичної підготовки на основі досягнень науки, техніки, передового педагогічного досвіду

2 2 - -

251

4.Методична робота викладача професійно-теоретичної підготовки

2 - 2 2

5.Шляхи підвищення робітничої кваліфікації викладачів професійно-теоретичної підготовки

2 2 - -

Тема 1. Освітньо-кваліфікаційна структура діяльності викладача(модель викладача)

Призначення освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) спеціаліст. Основні терміни та визначення. Кваліфікаційна характеристика (КХ) викладача професійно-теоретичної підготовки та її призначення. Складові освітньо-кваліфікаційної структури викладача професійно-теоретичної підготовки. Модель професійної компетентності викладача професійно-теоретичної підготовки, її структура та компоненти оцінювання.

Література1. О подходах к исследованию структуры профессионально-

педагогической деятельности / Под. ред.. Ю.Н.Кулюткина. –Л.: НИИООВ СССР, 1977.

2. Петрова М.Я. Узагальнення результатів педагогічної праці // Професійна освіта (Науково-методичний вісник НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області). 2005. - № 1-2. – С.90.

3. Шевчук Л.І. Розвиток професійної компетентності викладачів спеціальних дисциплін закладів профтехосвіти у системі післядипломної освіти. Дис… канд..пед.наук. – К., 2001.

Тема 2. Професійна компетентність викладача професійно-теоретичної підготовки. Рівні професійної компетентності

та критерії їх визначення.Теорія людського капіталу Т.Шульца та її значення у розвитку

суспільства. Визначення поняття "професійна компетентність педагога". Компоненти професійної компетентності викладачів, засоби та методи його удосконалення.

Рівні професійної компетентності викладачів спеціальних дисциплін. Методи визначення рівня професійної компетентності викладачів.

Оцінювання рівня професійної компетентності педагогів закладів ПТО.

Література1. Зеер Э.Ф. Концепция развития инженерно-педагогического

образования / Э.Ф. Зеер // Психолого-педагогические проблемы инженерно-педагогического образования: сб. научн. трудов. – Свердловск: СИПИ, 1986. – С.5.

2. Ключевые компетенции 2000. Программа. Уровни1,2,3,4,5. KEY SKILLS870005( OCR.RECOGNISIHG ACHIEVMENT.Oxford Cambridge und RSA Examsnations.

252

3. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики/ Під загальною ред. О.В.Овчарук. – К.: „К.І.С”, 2004.3-21.

4. Практикум педагогічної майстерності: навчальний посібник / кол. автор.: Сергеєва Л.М., Молчанова А.О., Пащенко О.В. та ін. / За ред. В.В. Олійника. - К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2008. – 184 с.

5. Шевчук Л.І. Розвиток професійної компетентності викладачів спеціальних дисциплін закладів профтехосвіти у системі післядипломної освіти: дис. канд. пед. наук: 13.00.04/ Л.І. Шевчук. – К., 2001.- 398с.

6. Шевчук Л.І. Розвиток професійної компетентності педагогів закладів профтехосвіти у системі неперервної професійної освіти // Наука і сучасність: зб. наук. праць. – К.: Логос, 1999. – Ч.ІV. – С.319.

7. Щербак О. Сучасні підходи до модернізації професійної освіти і навчання / О. Щербак // Професійно-технічна освіта. – 2008. – №1. – С. 12.

8. Юрген В., Сімак А. Підтримка реформи професійно-технічної освіти в Україні: українсько-німецький проект / Юрген В., Сімак А.// ПТО. – 2007. – №1. – С. 46 – 47.

9. Як стати майстерним педагогом: навчально-методичний посібник / кол. автор.: Ковальчук В.І., Сергеєва Л.М. та ін. За заг. ред. Л.І. Даниленко. - К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2007. – 184 с.

Тема 3. Розвиток творчості викладача професійно-теоретичної підготовки на основі досягнень науки, техніки, передового педагогічного

досвідуТворчість у діяльності педагога.Рівні творчої діяльності. Роль науки, техніки, передового

педагогічного досвіду в розвитку творчості інженерно-педагогічних працівників. Передовий педагогічний досвід та новаторство. Критерії передового досвіду: актуальність, раціональність, можливість у використанні, новизна. Особливості новаторського досвіду, його можливості у підвищенні ефективності навчання. Приклади передового педагогічного досвіду та новаторського.

Основні джерела розвитку творчості: створення умов для творчості у колективі, роль колективного творчого пошуку, рівень професійної підготовленості, особливості характеру та можливостей педагога, достатність інформації для використання.

Наукова організація праці як система заходів, спрямована на підвищення ефективності та якості навчання. Основні напрями роботи викладача спецпредметів з наукової організації праці.

Література1. Даниленко Л.І. Формування та розвиток творчого потенціалу

педколективу / Л.І. Даниленко // Рідна школа. – 1996. - № 10. – С.28.253

2. Деменцев А.Л. Развитие творческой активности учителей и совершенствование их мастерства: автореферат дис…канд. пед. наук. / А.Л. Деменцев. - К., 1972.

3. Зязюн І.А. Естетика педагогічної майстерності / І.А. Зязюн // Освіта України. – 1999. - № 13. – березень.

4. Зязюн І.А. Інтелектуально-творчий розвиток особистості в умовах неперервної освіти // Неперервна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: монографія / за ред. І.А.Зязюна. – К.: Видавництво «Віпол», 2000. – С.11.

5. Сисоєва С.О. Теоретико-методологічні засади підготовки вчителя до педагогічної творчості //Сучасна вища школа: психолого-педагогічний аспект: монографія / за ред.. Н.Г Ничкало. – К.,

6. Скульский Р.П. Підготовка майбутніх учителів до педагогічної творчості / Р.П. Скульский. – К.: Вища школа, 1982.

Тема 4. Методична робота викладача професійно-теоретичної підготовки

Поняття «методична робота». Основні принципи та завдання методичної роботи.

Структура методичної роботи. Колективні (педагогічна рада, методичні комісії, інструктивно-методичні наради, семінари, конференції, педчитання тощо) та індивідуальні(самоосвіта, наставництво, консультації, стажування тощо) форми методичної роботи.

Права та обов’язки учасників методичної роботи.Самоосвітня діяльність педагога (самовдосконалення, самостійна

робота). Планування розвитку професійної компетентності викладача (майстра виробничого навчання).Структура індивідуального плану розвитку професійної компетентності.

Організація роботи педагога щодо створення методичних рекомендацій, навчальних посібників та підручників.

Література1. 1. Бублик Л.М. Навчально-методична робота з педагогічними

кадрами / Л.М. Бублик // Управління школою. – 2005. - № 35. – С. 2-23.2. Бублик Л.М. Навчально-методична робота з педагогічними

кадрами // Управління школою. – 2005. - № 35. – С. 2-23.3. Гантаровська Н. Інноваційне освітнє середовище як фактор

розвитку особистості / Н. Гантаровська // Директор школи. – 2008. - №9. – С.3 – 9.

4. Жерносек І. Науково-методична робота відділу освіти / І. Жерносек //Рідна школа. – 1997. - №7-8.

5. Жерносек І. Основні форми і зміст навчально-методичної діяльності педагогів / І. Жерносек // Директор школи. – 2000. - №12.

6. Жерносек І. Педагогічний досвід: головні ознаки і критерії / І. Жерносек // Рідна школа. – 1999. - №9.

254

7. Квадріціус Л.В. Професійна самоосвіта вчителя // Управління школою. – 2006. - №13. – С. 35-38.

8. Методичні рекомендації щодо структури та змісту підручників для професійно-технічних навчальних закладів. // Професійна освіта. – 2008. – №1-2 (30-31).

9. Організація і управління самоосвітньою діяльністю інженерно-педагогічних працівників ПТНЗ. Методичні рекомендації. – Хмельницький: НМЦ ПТО ПК, 2005.- 13с.

10. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навчально-методичний посібник. / Н.Г.Ничкало, В.О Зайчук, Н.М.Розенберг та ін./За ред. Н.Г. Ничкало. – 2-е вид. доповнене. - К. – Вища шк. - 1994.

11. Положення про методичну роботу в ПТНЗ, затверджене наказом Міністерства освіти і науки України № 582 від 12.12.2000р.

12. Положення про організацію навчально-виробничого процесу у професійно-технічних навчальних закладах. Наказ МОН України від 30.05.2006. № 419. // Професійна освіта. – 2006. - № 1-2(26-27). С.11.

13. Радченко А. Є. Організація самоосвітньої діяльності вчителя на моніторинговій підставі // Управління школою. – 2005. - №№ 26-30.

14. Шамралюк О.Л. Проблема підручникотворення в контексті забезпечення якісної професійної освіти // Професійна освіта. – 2008. – №1-2 (30-31).

Тема 5. Шляхи підвищення робітничої кваліфікації викладачів професійно-теоретичної підготовки

Основна форма підвищення професійної кваліфікації викладачів професійно-теоретичної підготовки. Мета і завдання стажування викладачів професійно-теоретичної підготовки.

Організація та порядок стажування викладачів професійно-теоретичної підготовки.

Зміст стажування. Порядок складання програм стажування. Загальні вимоги до розробки програм стажування. Основні типи програм стажування. Структура програм стажування. Впровадження регіонального компоненту у зміст професійної підготовки робітничих кадрів. Схема розподілу часу за основними напрямами робіт.

Документація з проходження стажування викладачів професійно-теоретичної підготовки. Підведення підсумків стажування.

Література1. Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні, затверджена

рішенням Колегії МОНУ, від 11.04.2002р., протокол №3/5 – 4, К – 2002.2. Опытная программа стажировки мастеров производственного

обучения средних профессионально-технических училищ. Профессия «Мастер-садовод». - М., 1985.

3. Опытная программа стажировки мастеров производственного обучения средних профессионально-технических училищ. Профессия «Электромонтёр по обслуживанию и ремонту электрооборудования». - М.,

255

1987. 4. Опытная программа стажировки мастеров производственного

обучения, подготавливающих электросварщиков ручной сварки. - М., 1983. 5. Педагогічна книга майстра виробничого навчання: Навч.-метод.

Посібник /За ред. Н.Г.Ничкало. – 2-ге вид., допов., - К.: Вища шк.., 1994.6. Положення про організацію навчально-виробничого процесу в

ПТНЗ (Наказ Міністерства освіти України № 181 від 18.05.98). 7. Положення про організацію навчально-виробничого процесу в

ПТНЗ, затверджена наказом МОНУ, від 30.05.2006р, №419, К – 2006.8. Положення про післядипломну освіту в Україні (проект), К – 2002.9. Порядок надання робочих місць для проходження учнями,

слухачами ПТНЗ виробничого навчання та виробничої практики (Наказ Міністерства освіти України від 30.06.99 р. № 235).

10. Черкашин Ф.Н. Организация стажировки мастеров производственного обучения на передових предприятиях. - М.: Высш. школа, 1976.

6. Використання ІКТ у навчально-виховному процесі ПТНЗ

8 2 6 6

1.Сучасні тенденції розвитку і застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі і на виробництві

2 2 - -

2.Відпрацювання техніки роботи з клавіатурою

2 - 2 2

3.Пакет програм Microsoft Office. Робота з прикладними програмами

2 - 2 2

4.Відпрацювання техніки роботи з текстовими редакторами

2 - 2 2

Тема 1. Сучасні тенденції розвитку і застосування комп’ютерних технологій у навчальному процесі і на виробництві

Історія і перспективи розвитку комп’ютерної техніки. Вплив інформаційних технологій на сфери життя і діяльності людини. Галузі застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).

Місце ІКТ у навчальному процесі. Використання комп’ютерних технологій та сучасних педагогічних програмних засобів при викладанні різних дисциплін.

Тема 2. Відпрацювання техніки роботи з клавіатуроюАпаратна частина комп’ютера. Структура комп’ютера. Пристрої

256

введення-виведення інформації. Внутрішня пам’ять комп’ютера. Зовнішні пристрої зберігання інформації.

Клавіатурні тренажери. Тренувальні вправи на клавіатурному тренажері

Тема 3. Пакет програм Microsoft Office. Робота з прикладними програмами

Операційна система Windows. Файли, каталоги. Робочий стіл. Робота з об’єктами. Призначення програм пакета Microsoft Office.

Тема 4. Відпрацювання техніки роботи з текстовими редакторами

Текстовий редактор WordPad. Створення, форматування, збереження документа. Використання текстового редактора Microsoft Word на уроках. Вставка об’єктів WordArt. Створення таблиць, графіків, діаграм. Робота з формами.

Література1. Intel Навчання для майбутнього. – К.: Видавництво «Нора-

прінт», 2005.2. Бодлак О., Нерода Т. Використання інформаційних

технологій у підготовці висококваліфікованих робітників / О. Бодлак, Т.Нерода //ПТО. – 2002. - №3. – С. 21-23.

3. Верлань А.Ф., Апатова Н.В. Інформатика: підручник для учнів 10-11 кл.серед. загальноосвітніх шк. / А.Ф. Верлань, Н.В. Апатова. – К.: Форум, 2000.

4. Глинський Я.М. Інформатика: 8-11 класи: навч. посібник для загальноосвітніх навчальних закладів: У 2-х кн. - Кн. 2. Інформаційні технології / Я.М. Глинський. - [2-е вид.] -Львів: «Деол», 2002.

5. Гнатюк Д. Мультимедійні технології в школі / Д. Гнатюк //Директор школи. – 2006. - №42. – С.10-11.

6. Гомеля Н. Наступність у доборі методик використання інтерактивних методів / Н. Гомеля //Педагогічна газета. – 2005. - №10. – С.8.

7. Гуревич Р., Кадемія М. Впровадження нових інформаційних технологій у навчально-виховний процес / Р. Гуревич, М. Кадемія // ПТО. – 1999. - №1. – С.30-33.

8. Гуржій А.М. Інформатика та інформаційні технології: підручник для учнів професійно-технічних навчальних закладів / А.М. Гуржій, Н.І. Поворознюк, В.В. Самсонов. – Харків: ООО «Компанія СМІТ», 2003.

9. Електронні видання [Текст]: довід./ Уклад. Т.Ю. Киричок. – К.: НТУУ «КПІ», 2011. – 400с. – Бібліогр.: с.394.

10. Електронні посібники ППЗ із загальноосвітніх предметів.257

11. Зарецька І.Т. Інформатика: підручник для 10-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів/ І.Т. Зарецька, А.М. Гуржій, О.Ю. Соколов У 2-х част.-К.: Навч.книга, 2006 – Ч.1

12. Інноваційність як стиль життя //Управління освітою. – 2005. – число 22. – С.2-3.

13. Інноваційність, як стиль життя. //Педагогічна газета. – 2005. -№9.

14. Інформаційно-телекомунікаційні технології в сучасній освіті. //Освіта України. – 2006 р. - №82. – С.4-5.

15. Іценко В. Нові інформаційні технології в управлінні закладами освіти / В. Іценко //Директор школи. - №44. - С.5-8.

16. Касьян В.А., Яковлєв О.І. Інформаційні технології навчання у професійно- технічних закладах / В.А. Касьян, О.І. Яковлєв //Безпека життєдіяльності. – 2006. - №1. – С.38-41.

17. Комендантов В. Інноваційні напрями інноваційних технологій / В. Комендантов //Рідна школа. – 2006. - №8. – С.29-30.

18. Мережні технології в професійній освіті // Педагогічна газета. – 2006. - №10. – С.6.

19. Морзе Н.В. Впровадження інформаційно-комунікаційних технологійу навчально-виховний процес закладів ПТО: Методичний посібник. – К.: Арт Економі, 2011. – 168 с.

20. Наврузова Т. Мультимедійні системи на уроці / Т. Наврузова // Відкритий урок. – 2006. – січень. – С.66-71.

21. Онаць О. Альтернативи інформатизації суспільства немає / О. Онаць //Директор школи. -№44. – С.3-4.

22. Павленко О. Використання комп’ютерних технологій у пошуково-дослідній діяльності учнів / О. Павленко //Рідна школа. – 2004. - №1.

23. Селевко Г. Проектуємо комп’ютерний урок / Г. Селевко // Відкритий урок. - 2006. - лютий. - С.19-25.

24. Сиротенко Г.О. Інформаційний розвиток освіти: проблеми переходу від теорії до практики / Г.О. Сиротенко //Управління школою. – 2005. - №1. – С. 2-12.

25. Собко Р. Проблеми комп’ютеризації професійної освіти / Р. Собко //ПТО. – 2000. - №2. – С.28-30.

26. Ткаченко Л. Педагогічні дослідження з використанням інтернет-технологій / Л. Ткаченко //Управління освітою. – 2005. - №1. – С.4.

27. Шестаковський Л. МНВК та інформаційні технології / Л. Шестаковський //Трудова підготовка в закладах освіти. – 2006. - №2. – С.27-29.

258

1.3. Діагностична анкетадля слухачів курсового підвищення кваліфікації -

викладачів професійно-теоретичної підготовки (І рівень)

Шановний колего!Пропонуємо Вам відповісти на запитання діагностичної анкети,

поставивши знак “+” навпроти кожного питання у відповідній колонці.Ваші об’єктивні відповіді допоможуть нам у корегуванні

навчальних планів курсів з метою задоволення Ваших потреб та інтересів у підвищенні професійного та загальнокультурного рівня.

№з/п

Основні напрями діяльності викладача

Самооцінка, самоаналізВолодію

питаннямХочу

познайо-митись

Потрібна допомога

Почат Закін. Почат Закін Почат Закін

1I. Історія, теорія і методика

навчанняПредмет і завдання загальної та професійної педагогіки. Місце професійної педагогіки у системі педагогічних наук

2 Основні напрями реформування ПТО в сучасних умовах. Перспективи розвитку ПТНЗ області

3 Сутність процесу навчання. Управління пізнавальною діяльністю учнів на уроці

4 Етапи розвитку дидактики: догматичний, пояснювально-ілюстратив-ний, проблемно-пошуковий тип навчання; їх використання в практиці ро-боти сучасного професійного закладу

259

5 Принципи навчання та особливості їх реалізації на уроках теоретичного навчання

6 Диференціація та індивідуалізація навчального процесу

7 Загальне поняття змісту освіти. Завдання оновлення змісту професійної освіти в умовах її реформування

8 Навчальні плани і програми - основні нормативні документи, які відоб-ражають зміст освіти

9 Характеристика навчальних програм, їх розробка і корегування

10 Поняття форм організації навчання. Дидактичні вимоги до уроку як основної форми організації навчання

11 Типи і структура уроків, в тому числі уроків теоретичного навчання

12 Методи і методичні прийоми навчання. Доцільність їх вибору для кожного уроку

13 Функції методів перевірки і оцінки знань, умінь і навичок учнів

14 Методика розробки та використання тестових завдань.

15 Підготовка викладача до заняття:- визначення мети і завдань уроку;- відбір, фактичного матеріалу для всього уроку і для кожної його частини;- підготовка ілюстративного матеріалу до уроку;

260

- розробка завдань колективної, групової, індивідуальної діяльності учнів на уроці;- складання плану і плану-конспекту уроків теоретичного навчання;- методика розробки опорних конспектів.

16 Вибір та ефективне використання методів пояснення нового матеріалу на уроці.

17 Організація самостійної роботи учнів на уроках теоретичного навчання

18 Активізація пізнавальної діяльності учнів на уроці

19 Особливості методики закріплення і повторення знань учнів під час уроку. Систематизація знань, умінь і навичок учнів

20 Методика розробки комплексних кваліфікаційних завдань

21 Методика підготовки і проведення державної кваліфікаційної атестації

22 Міжпредметні зв’язки на уроці. Інтеграція навчального матеріалу - вимога сьогодення

23 Методика підготовки і проведення лабораторно-практичних робіт з теоретичного навчання

24 Нові педагогічні технології на уроках теоретичного навчання:- модульна побудова навчального матеріалу- нетрадиційні методи проведення навчальних занять

25 Створення комплексного

261

методичного забезпечення з предмету

26 Паспорт комплексного методичного забезпечення

ІІ. Основи психологічних знань

1 Предмет, завдання та методи психологічної науки.

2 Структура психологічних дисциплин.

3 Індивід. Особистість. Індивідуальність. Концепції особистості.

4 Психічні процеси, властивості і стани в структурі особистості.

5 Періодизація психічного розвитку та етапи життєвого шляху особистості.

6 Психологічні особливості юнацького віку.

7 Сутність і природа спілкування, його види, функції та засоби спілкування. Особливості педагогічного спілкування

8 Колектив. Роль педагога у формуванні студентського колективу.

9 Психологічний клімат колективу. Основні характеристики психологічного клімату в студентському (педагогічному) колективі.

10 Девіантна поведінка, її види. Роль педагога у профілактичній та корекційній роботі .

262

1ІІІ. Теорія і методика

виховної роботиМета і завдання виховання учнівської молоді в сучасному ПТНЗ

2 Зміст виховання учнів навчальної групи

3 Проблема принципів виховання4 Використання традиційних

методів виховання в умовах сьогодення

5 Особливості форм організації позанавчальної виховної роботи

6 Спільна робота класного керівника та майстра виробничого навчання

7 Планування виховної роботи8 Педагогічне керівництво

самовихованням учнів9 Зміст роботи класного

керівника із самовиховання, самовдосконалення

10 Позанавчальна виховна робота (робота за інтересами, з дітьми-сиротами, клубів, гуртків тощо)

IV. Фахова підготовка викладача

1 Наукова організація праці викладача

2 Умови та способи розвитку творчості викладача

3 Методична робота викладача4 Самоосвітня робота та способи

її здійснення5 Науково-дослідницька та

експериментальна робота в ПТНЗ

6 Шляхи підвищення професійної компетентності викладача

263

1.4. ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ ПРЕДМЕТІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

(І РІВЕНЬ)

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З МЕТОДИКИ ВИКЛАДАННЯ ПРЕДМЕТІВ

ПРОФЕСІЙНО_ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ

1. Дидактична (навчальна) мета уроку відображає …1) засоби навчання;2) результати навчання;3) методи навчання;4) зміст матеріалу.

2. Які з форм організації навчання не належать до позаурочних?1) урок спецдисциплін;2) самопідготовка;3) гурток технічної творчості;4) фронтальне навчання.

3. Визначити типи уроків за дидактичною метою:1) інтегрований урок;2) засвоєння навчальних знань та умінь;3) узагальнення та систематизація знань;4) урок-конференція.

4. До якого педагогічного поняття належать способи діяльності педагога і учнів, за допомогою яких досягається засвоєння знань, формування умінь, розвиток здібностей?

1) методи навчання;2) принципи навчання;3) зміст навчання;4) організаційні форми навчання.

5. Який із методів навчання не належить до практичних?1) лабораторно-практична робота;2) виконання трудових операцій;3) вправи;4) бесіда.

6. Від чого залежить вибір методів навчання?1) від принципів навчання;2) від засобів навчання;3) від мети уроку;4) від типу уроку.7. Позначимо словесні методи цифрою І, наочні – ІІ, практичні –

264

ІІІ. Буквами позначимо методичні прийоми: А – самостійна робота, Б – демонстрація, В – бесіда. Вкажіть співвідношення, що відображають відповідність прийомів певним методам.

1) ІІІ – А; 2) ІІ – Б; 3) ІІ – А; 4) І – Б; 5) І – В; 6) ІІІ – В.

8. Яка з функцій оцінок виконується, якщо педагог аналізує виконану роботу?

1) стимулююча;2) контролююча;3) виховна;4) розвивальна.

9. Вибрати оптимальні прийоми диференційованого підходу до учнів.

1) дидактичні завдання різної складності;2) картки з різною дозою допомоги;3) поділ знань між учнями;4) самостійний вибір учнями завдань.

10. Визначити серед перерахованих методів репродуктивні.1) виконання вправ за інструкційними картками;2) самостійна робота учнів;3) розв’язування діагностичних задач;4) розв’язування проблемних ситуацій.

11. Позначимо методи навчання за джерелом одержання знань цифрою І, за характером пізнавальної діяльності – ІІ. До якого класу належать методи?

1) проблемні;2) репродуктивні;3) наочні;4) дослідницькі;5) вправи;6) бесіда;7) частково-пошукові;8) практичні.

12. Якщо форми навчання – це способи організації навчальної діяльності учнів, то до них належать …

1) показ прийомів роботи;2) пояснення педагога;3) групове навчання;4) індивідуальне навчання.13. Позначимо типи уроків цифрами: І – за способом проведення,

ІІ – за дидактичною метою; ІІІ – нестандартні уроки. Буквами позначимо 265

види уроків: А – застосування вмінь та навичок, Б – урок-аукціон, В – лабораторно-практична робота.

1) ІІ – Б; 2) І – В; 3) ІІІ – Б; 4) ІІ – А; 5) ІІ – В; 6) І – А.

14. Який із методів навчання належить до наочних?1) лекція; 2) вправи; 3) демонстрація; 4) бесіда.

15. Виділити із наведених завдань діагностичні.1) розрахунки режимів роботи;2) пошук, виявлення і усунення неполадки;3) вибір раціональної послідовності операцій;4) аналіз техніко-технологічних вимог до машин, механізмів.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ПЕДАГОГІКИ

1. Що було визначальним при появі педагогіки як науки?1) об’єктивна потреба в підготовці молодого, підростаючого

покоління до життя, до праці.2) турбота батьків про щастя дітей;3) прогрес науки і техніки;4) правильної відповіді немає.

2. Чи існують будь-які риси виховання, які були характерні для всіх суспільно-економічних формацій?

1) ні, таких рис не може бути, оскільки для кожного суспільного ладу, етапів його розвитку характерні свої мета, завдання, зміст, форми та методи виховання;

2) загальні для всіх суспільно-громадських формацій є турбота про всебічний розвиток особистості;

3) все, що характеризує виховання, є однаковим для всіх суспільно-громадських формацій, тому що виховання – категорія вічна;

4) правильної відповіді немає.

3. В якій групі вказані всі галузі педагогіки, котрі складають систему педагогічних наук?

1) філософія, соціологія, педагогіка, психологія, анатомія і фізіологія;2) основи педагогіки, дидактика, теорія виховання, теорія управління;3) загальна педагогіка, спеціальна педагогіка, методика викладання

окремих предметів, історія педагогіки, порівняльна педагогіка;4) педагогіка професійної освіти, педагогіка вищої школи, педагогіка

шкіл-інтернатів, дошкільна педагогіка.4. В якій групі названі основні методи науково-педагоігчного

дослідження?1) соціологічні виміри, аналіз, синтез, індукція, дедукція,

266

експеримент;2) спостереження, експеримент, бесіда, вичення учнівських робіт і

документації навчального закладу, математичні методи, тести, анкетування, моделювання;

3) соціометричні виміри, вивчення нового матеріалу, бесіди, лабораторні роботи, екскурсії, вправи.

5. Яке із нижче наведених визначень найбільш повно і точно відображає основну мету виховання підростаючих поколінь в нашій державі?

1) виховання громадянина України;2) виховання ділової людини;3) виховання всебічно розвиненої особистості;4) формування в учня умінь і навичок самоорганізації особистості;5) правильної відповіді немає.

6. Яким шляхом можна усунути смисловий бар’єр, суть якого в тому, що учень стає несприятливим до деяких педагогічних впливів?

1) використати громадську думку навчальної групи;2) організувати роз’яснення серед учнів;3) використати такі прийоми педагогічного впливу, які відповідають

індивідуальним особливостям учнів;4) посилити контроль за поведінкою учня;5) організувати медичне обстеження загального розвитку учня.

7. В чому суть управління пізнавальною діяльністю учнів?1) вимога слухати пояснення педагога;2) контроль за виконанням учнями домашніх завдань;3) викладення знань в яскравій, захоплюючій формі;4) передбачення особливостей сприйняття, усвідомлення, засвоєння

учнями навчального матеріалу;5) організація систематичного повторення вивченого

8. Учень на запитання: “Чому ти прагнеш добре виконати домашні завдання?” - відповів: “Хочу отримати п’ятірку”.

До якої групи мотивів Ви віднесете таке бажання учня:1) пізнавальні інтереси;2) соціальні мотиви;3) додаткові мотиви;4) прагнення учня до самостійності;5) правильної відповіді немає.9. Учень систематично звертається до педагога з проханням дати

йому додаткові завдання.До якої групи мотивів Ви віднесете таке прагнення учня?1) соціальні мотиви;

267

2) прагнення учня до самостійності;3) пізнавальні інтереси;4) додаткові мотиви;5) правильної відповіді немає.

10. Учень бачить смисл учіння в тому, щоб добре підготуватися до трудової діяльності. До якої групи мотивів Ви віднесете дане ставлення учня до навчання?

1) пізнавальні інтереси;2) соціальні мотиви;3) додаткові мотиви;4) прагнення учня до самостійності;5) правильної відповіді немає.

11. Яке педагогічне поняття відображає основні положення, на які спирається теорія і практика навчання при розробці і вирішенні питань змісту освіти та побудові навчального процесу в ПТНЗ?

1) методи навчання;2) організаційні форми навчання;3) принципи навчання;4) технічні засоби навчання;5) правильної відповіді немає.

12. Яка відмінність між правилами та принципами навчання?1) правило відображає загальну закономірність навчання;.2) дидактичний принцип витікає із правил.3) правила можна міняти, дидактичний принцип розкриває незмінну

закономірність процесу навчання;4) правило конкретизує принцип навчання, принцип носить характер

загальної закономірності; правило, яке деталізує принцип, відображає дії, що використовуються в конкретній педагогічній ситуації;

5) правильної відповіді немає.

13. До якого принципу навчання відносяться правила: “Від близького до далекого”, “Від легкого до важкого”, “Від знайомого до незнайомого”.

1) науковість;2) систематичність і послідовність;3) принцип виховуючого і розвиваючого навчання;4) усвідомленість і міцність знань;5) наочність.14. До якого принципу навчання відносяться правило: “Будуй

навчальний процес так, щоб накопичення нових знань водночас закріплювало набуті знання”.

1) науковість;2) послідовність, систематичність;

268

3) наочність;4) доступність;5) правильної відповіді немає.

15. Яка система принципів найбільш повно розкриває взаємозв’язок основних положень процесу навчання?

1) науковість, систематичність і послідовність, наочність навчання, міцність знань, принципи індивідуального підходу;

2) наочність, активність і усвідомлення засвоєних знань, міцність засвоєних знань, доступність і посильність навчального матеріалу, послідовність і систематичність знань учнів, науковість.

3) виховуючий характер навчання, зв’язок теорії з практикою, усвідомленість і активність учнів в навчання, наочність навчання, індивідуальний підхід до учнів в умовах колективних форм навчальної роботи.

4) правильної відповіді немає.

16. До якого педагогічного поняття належать способи діяльності учнів і педагога, за допомогою яких досягається засвоєння учнями знань, умінь та навичок, розвиваються пізнавальні здібності та інтереси учнів?

1) принципи навчання;2) організаційні форми навчання;3) зміст освіти;4) методи навчання;5) правильної відповіді немає.

17. Де і коли була вперше розроблена і використання на практиці така форма організації навчання, як урок?

1) У роботах такого відомого педагога, як Я.А.Каменський;2) В працях К.Д.Ушинського - видатного педагога, українця за

походженням;3) В практиці роботи братських шкіл на Україні в Білорусії;4) В практиці Києво-Могилянської академії;5) Правильної відповіді немає.

18. В чому полягає основний недолік уроку як форми організації навчання?

1) урок втомлює учнів;2) урок продовжує формалізм в знаннях учнів;3) на уроці всі учнів зобов’язані працювати в загальному темпові і

виконувати загальні завдання;269

4) урок підштовхує вчителя на штамп і догматизм в навчанні;5) правильної відповіді немає.

19. Назвіть найбільш ефективний шлях індивідуалізації навчання на уроці:

1) додаткові заняття з учнями, у яких низький рівень навчальних можливостей;

2) прикріплення сильних учнів до слабких;3) Диференціація навчання;4) Організація в навчання на середнього учня;5) Правильної відповіді немає.

20.Чи можна віднести аналіз, синтез, індукцію до методів навчання?

1) можна, оскільки вони розкривають шляхи оволодіння знаннями;2). аналіз, синтез, індукція є основними знаннями;3) правильної відповіді немає.

ПЕДАГОГІЧНІ СИТУАЦІЇ

І. Прочитайте наведені нижче задачі і дайте відповідь на поставлені до них запитання.

1. Перед початком уроку учень підходить до викладача і говорить: “Вибачте, але я сьогодні до заняття не готовий”. Якою буде Ваша реакція на таке зізнання учня? Аргументуйте Ваші дії.

2. Ви отримали запитання і відчули, що учень, який його задав, має власну думку щодо цієї проблеми. Як Ви будете діяти в цьому випадку?

3. Учень пише контрольну роботу Ви бачите, що він старається, працює сумлінню. Але після перевірки виявляється, що із завданням учень не справився. Якими будуть Ваші дії?

4. Ви пояснюєте новий матеріал. Хвилин 12-15 учні слухають уважно, але потім їх увага починає розсіюватися. Якими будуть Ваші подальші дії?

5. Ви пояснюєте новий матеріал. Учні уважно слухають. І раптом один із них перебиває Вас, висловлюючи свою думку. Як ви прореагуєте?

6. Йде урок. Викладач пояснює новий матеріал. І раптом він замічає, що на останній парті учнів не слухають. Вони чимось захоплені. Що має зробити викладач? Як би Ви поступили в даному випадку? Аргументуйте Ваші дії.

7. В процесі викладу нового матеріалу на уроці викладач спец предмету прагне активізувати сприйняття учнями інформації. Однак через 12-15 хв. увага навіть тих учнів, які на початку уважно слухали, починає розсіюватися. Якими будуть Ваші дії? Аргументуйте Ваші дії.

8. Учень ігнорує Ваші вказівки і поради, робить все по-своєму, не звертаючи уваги на зауваження, не виправляючи того, на що Ви йому вказуєте. Якими будуть Ваші подальші дії?

270

9. Учень вдруге не виконав у строк Вашого завдання, хоч обіцяв і давав слово. Якою буде Ваша реакція на дії учня?

10. Деякі учні систематично заважають Вам на уроці, хоч самі і працюють. Як Ви до цього поставитеся?

11. Перед початком уроку Ви помітили, що учні поводять себе незвичайно? дуже збуджені, разом обговорюють якесь питання. Вам треба розпочинати урок, а вони мають свою справу. Як Ви будете діяти?

12. Аналізуючи власний досвід, педагог вирішив виявити причину такого явища: на однакові зауваження різні учні реагують по-різному. Допоможіть педагогу, розкрийте причину даного явища.

ІІ. Із запропонованих нижче відповідей на поставлення запитання виберіть найбільш правильні, з Вашої точки зору.

1. У найнапруженіший період - кінець семестру, коли учні готуються до екзаменаційної сесії, виконують контрольні роботи, один із учнів скоїв негативний вчинок. Вам невідомо, хто це зробив, але залишити факт не заміченим не можна. Як би Ви вчинили на місці класного керівника?

а) залишили б з’ясування фактів інциденту до закінчення сесії;б) провели б збори навчальної групи;в) запропонували б учнівському активу самостійно розібратися з

даним фактом.

2. Деякі учні заважають Вам працювати на уроці? Як Ви до того ставитеся?

а) робите усні зауваження;б) стараєтеся порозумітися з ними після уроку;в) звертаєтеся по допомогу до майстра виробничого навчання,

класного керівника.

3. Учень не готовий до уроку. Як Ви прореагуєте на це?а) поставите двійку;б) спробуєте з’ясувати, чому учень не готовий?в) скажете приблизно таке: “Що ж, на перший раз оцінку ставити не

буду, але на наступний урок ти обов’язково виконаєш це завдання”. І проконтролюєте виконання.

4. Учень пише контрольну роботу. Ви бачите, що він старається, працює сумлінно. Але після перевірки виявляється, що із завданням учень не справився:

Якими будуть Ваші дії:а) поставите “2”;б) поставите “2” і призначите час додаткових занять;в) поставите “3”, зауваживши, що оцінили не лише результативність,

але старанність учня.271

5. Ви пояснюєте новий матеріал. Учні уважно слухають. І раптом один із них перебиває Вас, висловлюючи свою думку. Як Ви прореагуєте?

а) зробите вигляд, що не почули;б) перервете пояснення і зробите зауваження учню;в) переведете його слова в жарт і продовжите пояснення.

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ З ПСИХОЛОГІЇ

1. Галузями психології є:а) вікова психологія;б) соціальна психологія;в) психологія особистості;г) педагогічна психологія;д) всі відповіді рівні.

2. Вікова психологія розгалужується на:а) дитячу психологію;б) психологію підлітка;в) психологію юнацтва;г) психологію дорослої людини;д) геронтопсихологію;е) всі відповіді вірні.

3. Що не є методом психології:а) спостереження;б) експеримент;в) інтуїція;г) тестування.

4. Психічні процеси це:а) найбільш суттєві і стійкі психічні особливості людини;б) експеримент;в) окремі форми чи види психічної діяльності людини.

5. До пізнавальних психічних процесів відносять:а) настрій;б) афект;в) пам΄ять;г) волю.

6. До психологічних властивостей особистості відносяться:а) темперамент;

272

б) потреби;в) здібності;г) характер;д) всі відповіді вірні.

7. Особистість – це:а) людина, вік якої 20 років;б) немовля до 1 року;в) психічно хвора, розумово відстала людина.

8. Жвавий тип темпераменту (сангвінік) має такі ознаки нервової системи:

а) силу;б) рухливість;в) врівноваженість;г) всі відповіді вірні.

9. Слабкому типу темпераменту (меланхоліку) притаманні такі основні риси:

а) вміє наполягати на своєму;б) часта зміна вподобань;в) рішучість у прийняті рішень;г) невпевненість у собі.

10. До характерних поведінкових реакцій підліткового віку не належать:

а) реакції емансипації;б) реакція захоплення;в) професійна орієнтація підлітка;г) реакції, які обумовлені статевим потягом, що формується.

11. Основними стилями поведінки у конфліктній ситуації є:а) відхід від конфлікту;б) поступливість;в) боротьба;г) компроміс;д) співпраця;е) всі відповіді вірні.

12. До вербальних засобів спілкування відносяться:а) інтонація;

273

б) усна мова;в) міміка.

13. До невербальних засобів спілкування належать:а) поз;б) рухи;в) жести;г) інтонація;д) всі відповіді вірні.

14. Елементами професійної орієнтації є:а) професійна інформація;б) професійна консультація;в) професійний добір;г) професійний відбір;д) професійна атестація;е) всі відповіді вірні.

15. Згідно класифікації Є. Клімова, Ваша професія викладача належить до типу:

а) людина – художній образ;б) людина – знакова система;в) людина – техніка;г) людина – людина;д) людина – природа.

VI. ЗВІТ ПРО РОБОТУЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ПЕДАГОГІЧНОГО МАЙДАНЧИКА

з проблеми «РОЗРОБКА І ВПРОВАДЖЕННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ФОРМ І ЗМІСТУ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ПЕДАГОГІВ ЗАКЛАДІВ

ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ» при Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у

Хмельницькій області за 2004-2009 рр. (наказ Міністерства освіти і науки України № 347 від 28.04.2004 р.)

274

ТЕМА: Розробка та впровадження інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації педагогів закладів професійно-технічної освіти.

ВИКОНАВЦІ: Науково-педагогічні та методичні працівники Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області.

УЧАСНИКИ: Департамент професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України, Інститут інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України.

КЕРІВНИК: Л.І.Шевчук, директор Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації педагогічних працівників у Хмельницькій області, кандидат педагогічних наук, доцент.

НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: В.В.Супрун, заступник директора департаменту професійно-технічної освіти Міністерства освіти і науки України, начальник відділу професійної підготовки робітничих кадрів, кандидат економічних наук, доцент.

ЗАСТУПНИК НАУКОВОГО КЕРІВНИКА: В.В.Паржницький, начальник відділу методичного забезпечення підготовки кадрів на виробництві Інституту інноваційних технологій і змісту освіти Міністерства освіти і науки України, кандидат педагогічних наук.

НАУКОВІ КОНСУЛЬТАНТИ:Н.Г.Ничкало - дійсний член АПН України, академік-секретар

Відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти АПН України, доктор педагогічних наук, професор;

В.В.Олійник - ректор Університету менеджменту освіти, член-кореспондент АПН України, доктор педагогічних наук, професор.

275

Система післядипломної освіти передбачає професійне навчання фахівців, які володітимуть здатністю запроваджувати цінності демократичної правової держави, професійними уміннями та навичками, що ґрунтуються на сучасних спеціальних знаннях, критичному мисленні, а також спроможністю застосовувати наукові надбання безпосередньо на практиці.

В той же час післядипломна освіта як система навчання дорослих зможе бути ефективною лише за умов, коли вона буде базуватись на найголовнішому принципі - оперативно і максимально повно забезпечувати потреби як суспільства, так і окремих громадян.

Оновлення інформації, глобалізація життя призводять до того, що здобуті знання застарівають і втрачають свою функціональність. Ця проблема є загальнолюдською і в усьому світі реалізується через систему післядипломної освіти, яка за визначенням ЮНЕСКО, «є короною освіти», вершиною піраміди в удосконаленні професії. Сьогодні вже не диплом на все життя, а освіта протягом усього життя стає чинником науково-технічного прогресу, відтворення й оновлення продуктивних сил. У нашому суспільстві, в якому за короткий проміжок часу кардинально змінились ідеологічні, соціальні, економічні цінності, додаткова освіта стає засобом соціального захисту.

Докорінно змінюються функції післядипломної освіти від обслуговуючої і супроводжуючої до випереджуючої і прогностичної. Істотна переорієнтація післядипломної освіти в сучасних умовах потребує послідовного, поетапного її реформування, створення наукової бази для перегляду й передбачення змістових, процесуальних, організаційних компонентів, відповідного нормативно-правового забезпечення.

Перед післядипломною галуззю, як ланкою в системі безперервної освіти, постають такі важливі завдання:

- соціально захистити кожного працівника з вищою освітою, забезпечити реалізацію його прагнень у професії, кар’єрі;

- розвинути фундаментальне науково-предметне знання фахівця за рахунок відбору нового, актуального, перспективного;

- використати особистісні ресурси спеціаліста, сформувати в нього мотивацію і потребу безперервно вдосконалюватися;

- диференціювати післядипломну освіту відповідно до запитів і можливостей кожного.

- привести обсяги та зміст перепідготовки і підвищення кваліфікації фахівців відповідно до поточних та перспективних потреб держави;

- формувати зміст навчання, виходячи з його цільового спрямування, посадових обов'язків фахівців, попередньо здобутої ними освіти, досвіду професійної діяльності, індивідуальних інтересів і потреб громадян;

- застосовувати сучасні навчальні технології, що передбачають диференціацію та індивідуалізацію, запровадження дистанційної, очно-заочної та екстернатної форм навчання;

- розробляти та постійно вдосконалювати зміст післядипломної 276

освіти:- забезпечувати органічну єдність із системою підготовки фахівців

шляхом урахування потреб ринку праці;- оптимізувати мережу навчальних закладів системи післядипломної

освіти на засадах поточного та стратегічного планування потреб у професійному навчанні фахівців.

Зміст післядипломної освіти має визначатися на основі вимог суспільства до кадрового забезпечення галузей економіки, до засобів, форм і методів професійної діяльності на основі освітньо-професійних програм відповідного напряму та включати широкий спектр фахової, соціальної, економічної, правової. організаторської підготовки фахівців тощо. Навчання повинно забезпечувати поєднання фундаментальності науково-теоретичного матеріалу з практичною спрямованістю у вирішенні конкретних завдань розвитку навчальних закладів відповідних галузей.

Органічною складовою професійного становлення педагога є його практична підготовка, яка передбачає:

- поглиблення теоретичних знань на основі практичного навчання;- вироблення у педагогів умінь та навичок практичної діяльності в

професійно-технічних навчальних закладах;- формування та розвиток професійно-педагогічних умінь і навичок;- оволодіння сучасними формами і методами педагогічної діяльності,

новими прогресивними технологіями навчання;- формування творчого, дослідницького підходу до оволодіння

новими прогресивними технологіями навчання.У зв’язку з цим зростає роль технологій використання теоретичних

знань. Для цього викладачі повинні розробляти нові методики навчання, наближені до щоденної практики виробництва (багато практики, розв’язання реальних проблем, навчання на основі іншого досвіду і т.і.). Нові методи навчання потребують перегляду змісту програм та їх організації порівняно з традиційним предметним підходом, використання експериментальних методів навчання, гнучкого планування навчального часу.

Саме проблема психолого-педагогічної і методичної підготовки педагогів та забезпечення змістовного рівня їхньої післядипломної освіти залишається надзвичайно гострою для педагогів професійно-технічних навчальних закладів.

Разом з тим настав час переглянути статус самого процесу підвищення кваліфікації. Курси мають стати кваліфікаційними, тобто давати підстави для атестації, просування на посаді, підвищення категорії тощо.

У зв’язку з цим на базі Науково-методичного центру професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області було організовано експериментальний педагогічний майданчик всеукраїнського рівня з темою дослідження «Розробка і впровадження інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації педагогів закладів професійно-технічної освіти» (наказ Міністерства освіти і науки України № 347 від 28.04.2004 р. (додаток 1).

277

Об'єктом дослідження є система підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів.

Предметом дослідження є зміст та форми підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічної освіти.

Метою дослідження є розробка і експериментальна перевірка ефективності інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації педагогів закладів професійно-технічної освіти.

В основу дослідження було покладено припущення про те, що система підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів буде ефективною за умов:

- впровадження інноваційних форм та змісту курсового підвищення кваліфікації слухачів;

- встановлення наступності між курсовою підготовкою, внутрішньо- училищною методичною роботою, регіональними формами методичної роботи та самовдосконаленням педагогів;

- відповідного науково-методичного забезпечення різних форм підвищення кваліфікації.

Це визначило наступні завдання наукового дослідження: 1. Розробити та експериментально перевірити ефективність

інноваційних форм і змісту підвищення кваліфікації педагогів закладів професійно-технічної освіти (очної, дистанційної, очно-заочної форм навчання).

2. Розробити організаційно-педагогічні засади фахового кваліфікаційного стажування педагогічних працівників на виробництві, внести пропозиції щодо змін до нормативно-правових основ стажування педагогів.

3. Удосконалити зміст психолого-педагогічної підготовки педагогів професійно-технічної школи з непедагогічною освітою.

4. Розробити проект нового положення про атестацію педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів.

5. Розробити вимоги та організаційно-педагогічні засади сертифікації педагогів за результатами опанування новими освітніми технологіями.

6. Визначити організаційно-педагогічні засади системи дистанційного підвищення кваліфікації педагогічних працівників з метою збільшення відкритості та особистісної орієнтованості даної системи та здійснити їх експериментальну перевірку.

7. Визначити економічну ефективність регіоналізації курсового підвищення кваліфікації.

8. Розробити методичні рекомендації з впровадження інноваційних форм та змісту курсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників для науково-методичних центрів професійно-технічної освіти, закладів післядипломної освіти.

9. Внести пропозиції державним органам виконавчої влади щодо удосконалення системи неперервної освіти педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів.

278

Науковою новизною дослідження є те, що вперше досліджується ефективність інноваційних форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти та їх зміст, обґрунтовується економічна ефективність регіоналізації курсового підвищення кваліфікації.

Практична значимість дослідження полягає в тому, що розроблені рекомендації можуть бути використані в навчально (науково)- методичних центрах професійно-технічної освіти при організації курсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів.

У дослідженні були використані такі методи: - методи теоретичного аналізу проблеми:=> аналіз педагогічної, історичної, економічної літератури та інших

джерел з досліджуваної проблеми; => вивчення нормативно-правових документів, навчальних

програм закладів професійно-технічної освіти. - соціометричні методи:=> діагностичні (анкетування, бесіди, інтерв’ю), => прогностичні (моделювання, експертні оцінки); => обсерваційні (пряме і непряме спостереження); => експериментальні (констатуючий, формуючий експеримент); => кількісна та якісна обробка даних.Очікувані результати:- обґрунтування доцільності нових концептуальних ідей та

підходів в організації післядипломної освіти педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів;

- запровадження інноваційних форм підвищення кваліфікації педагогів закладів професійно-технічної освіти (очно-заочна, очна, дистанційна, модульна форми);

- запровадження суб'єктно-діяльнісного підходу до формування змісту підвищення кваліфікації педагогів;

- розробка проекту нового положення про атестацію педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів;

- - розробка вимог та організаційно-педагогічних засад сертифікації педагогів за результатами опанування новими освітніми технологіями;

- - розробка методичних рекомендацій з впровадження інноваційних форм та змісту курсового підвищення кваліфікації для науково-методичних центрів професійно-технічної освіти, закладів післядипломної освіти;

- - видання методичних порад, рекомендацій, посібників з досвіду застосування нових технологій навчання відповідно до інноваційних форм курсового підвищення кваліфікації.

Строки експериментуПочаток - 2004 рік Закінчення - 2009 рік

279

Експериментально-дослідна робота і педагогічне спостереження проводилася поетапно.

Етапи експерименту:Перший етап: констатуючий ( 2004 - 2005 рр.)

• Аналіз складу педагогічних працівників ПТНЗ Хмельницької області за освітою, стажем і досвідом роботи в системі професійно-технічної освіти.

• Аналіз стану і особливостей курсового підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників ПТНЗ в Хмельницькій, Тернопільській, Чернівецькій, Рівненській областях.

• Проведення зрізів психолого-педагогічних знань, умінь і навичок педагогічних працівників ПТНЗ області:

а) викладачів спеціальних предметів;б) викладачів загальноосвітніх предметів:в) майстрів виробничого навчання;г) вихователів.

Другий етап: формуючий (2005 - 2008 рр.)• Розробка концепції та основних принципів інноваційної

системи курсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти.

Створення та реалізація експериментальних планів та програм курсового підвищення на основі діагностичності, суб’єктно-діяльнісного підходу до змісту курсового підвищення кваліфікації (відповідно до педагогічного стажу і фаху, рівня професійної компетентності педагогів, програмних цілей навчального закладу).

Апробація та поточне дослідження впливу інноваційних форм та методів курсового підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників ПТНЗ на якість підготовки кваліфікованих робітників.

Обґрунтування економічної ефективності регіоналізації курсового підвищення кваліфікації педагогів закладів професійно-технічної освіти.

Розширення наявної системи курсової підготовки за рахунок застосування індивідуальних планів підвищення професійної компетентності, запровадження дистанційного навчання, створення міні-підручників для дистанційного навчання.

Розробка модульної системи підвищення кваліфікації педагогів закладів професійно-технічної освіти,

Створення системи роботи у міжкурсовий період на основі індивідуальних планів розвитку професійної компетентності.

Створення методичних рекомендацій щодо підвищення кваліфікації у міжкурсовий період.

Запровадження для виконавців експерименту системи тренінгів та методологічних семінарів з дисциплін, які необхідні для ефективного втілення експерименту.

280

Порівняння системи підготовки слухачів курсів підвищення кваліфікації в експериментальних і контрольних групах на основі зрізів знань,

Коригування програми і планів курсового підвищення кваліфікації з урахуванням отриманих результатів і вимог сьогодення.

Відпрацювання з адміністрацією ПТНЗ системи цілеспрямованого направлення для проходження курсів відповідно до фаху з певним педагогічним стажем, тематики модулів.

Третій етап: узагальнюючий (2008 - 2009 рр.)- узагальнення результатів наукового пошуку;- розробка методичних рекомендацій щодо запровадження

інноваційних форм, змісту та методів курсового підвищення кваліфікації, регіоналізації курсового підвищення кваліфікації педагогів закладів професійно-технічної освіти.

За період з вересня 2004 року, початку роботи майданчика, по грудень 2009 року робота експериментального педагогічного майданчика проводилася в три етапи:

- перший етап – констатуючий (2004-2005рр.);- другий етап – формуючий (2005-2008 рр.);- третій етап – узагальнюючий (2008-2009 рр.). На першому констатуючому етапі робота майданчика була

спрямована на вирішення організаційних питань (завдань), а саме:- розроблено і затверджено план дослідницько-експериментальної

роботи.- визначено і затверджено склад творчої групи, в яку увійшли

працівники Науково-методичного центру ПТО, управління освіти і науки Хмельницької ОДА та розподілено обов’язки між ними.

Відповідно до календарного плану роботи майданчика проводилася аналітична робота, яка включала:

1. Аналіз кількісного і якісного складу педагогічних працівників ПТНЗ Хмельницької області за освітою, стажем і досвідом роботи в системі професійно-технічної освіти.

Слід відмітити, що тільки 7% викладачів професійної підготовки і 21% майстрів виробничого навчання ПТНЗ Хмельницької області мають відповідно інженерно-педагогічну та індустріально-педагогічну освіту. Тому для Центру одним із провідних напрямів роботи з педагогічними працівниками ПТНЗ було формування їх психолого-педагогічних знань, підвищення професійної компетентності та педагогічної майстерності. За період з 2005 по 2009 роки при Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області пройшли курсову підготовку 1313 працівників, що складає 94 відсотки від загальної кількості педагогічних працівників ПТНЗ Хмельницької області.

2. Аналіз стану і особливостей курсової підготовки слухачів у Рівненській, Тернопільській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Одеській та

281

інших областях.Аналізуючи стан і особливості курсової підготовки слухачів

Рівненської, Чернівецької, Тернопільської, Івано-Франківської, Одеської та інших областей, можна зазначити, що там курсовою підготовкою за 5 років(2005-2009 рр.) було охоплено 626 педагогів, з них - 302 (Чернівецька обл.), 154 (Рівненська обл.), 64 (Івано-Франківська обл.), 50 (Одеська обл.), 22 (Житомирська обл.), 15 (Вінницька обл.) та 19 (інші області) (додаток 5).

Курсове підвищення кваліфікації педагогів Тернопільської, Рівненської, Чернівецької, Івано-Франківської та Одеської області переважно проходило за заочною формою навчання, що негативно відбивалося на формуванні груп за якісними показниками (стаж та досвід роботи в системі ПТО; фах; освіта), оскільки більшість педагогів проходили курсове підвищення кваліфікації вперше або мали велику перерву між курсами підвищення кваліфікації, тому у змісті навчально-тематичних планів основна увага зосереджувалася на психолого-педагогічній підготовці.

За результатами курсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників вище зазначених областей систематично проводилися зрізи психолого-педагогічних знань, умінь і навичок слухачів. Аналізуючи проведені зрізи знань, умінь і навичок педагогічних працівників ПТНЗ за 2005-2009 рр. бачимо, що рівень знань в середньому складає: по Хмельницькій області – 79% (додаток 6), Чернівецькій області - 73, Рівненській області – 79, Одеській області – 68, Івано-Франківській області - 74, Тернопільській області - 72 відсотки.

Працюючи над розробкою нових підходів щодо організаційної складової курсової підготовки слухачів, визначено такі організаційні форми курсового підвищення кваліфікації: стаціонарна (очна), заочна (очно-заочна), індивідуальна (дистанційна) та розроблені організаційно-педагогічні засади їх впровадження:

1. Концепція курсового підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти при Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області.

2. Положення про організацію курсового підвищення кваліфікації у системі післядипломної освіти педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти при Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області.

3. Положення про організацію заочної форми підвищення кваліфікації у системі післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів області при Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області.

4. Положення про організацію індивідуальної (дистанційної) форми підвищення кваліфікації у системі післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів області

282

при Науково-методичному центрі професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області.

5. Проект положення про підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів України.

6. Проект положення про підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів будівельної галузі на засадах експерименту.

7. Алгоритм проведення КПК для майстрів виробничого навчання ПТНЗ України.

8. Положення про кореспондентсько-очну форму підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів.

Стаціонарне (очне) навчання є основною формою підвищення кваліфікації і передбачає курсове навчання педагогів ПТНЗ, які не мають спеціальної педагогічної освіти, та зі стажем педагогічної роботи до 15 років. Під час стаціонарної (очної) форми підвищення кваліфікації застосовується:

- курсове підвищення кваліфікації І рівня, що запроваджується для новопризначених педагогічних працівників, які мають стаж педагогічної роботи до 5 років;

- курсове підвищення кваліфікації ІІ та ІІІ рівнів, яке запроваджується для педагогічних працівників, що мають стаж педагогічної роботи більше 5 та 10 років відповідно.

Згідно з визначеними організаційними підходами до курсів підвищення кваліфікації, колектив Центру провів роботу щодо удосконалення змістовної сторони курсового навчання, яка передбачає перш за все наступність, логічність і послідовність у формуванні психолого-педагогічних та методичних знань, умінь і навичок педагога професійного навчання.

В основу підвищення кваліфікації педагогів закладів профтехосвіти закладені прогресивні технології, які стимулюють зацікавлене ставлення слухачів до теоретичних знань та передового досвіду, відбивають у формах і методах навчання цілісний і загальний зміст професійної діяльності, сприяють засвоєнню ефективних способів вирішення фахових проблем.

Зміст курсового підвищення кваліфікації формується за моделлю професійної компетентності педагогічних працівників закладів професійно-технічної освіти і будується на модульній основі. Тобто навчально-тематичні плани складаються із трьох модулів: соціогуманітарного, професійного та діагностико-аналітичного, які включають інваріантну і варіативну частини:

- соціогуманітарний модуль: інваріантна частина (модернізація професійно-технічної освіти в умовах ринкової економіки, нормативно-правова база з питань професійно-технічної освіти, охорона праці, виховна робота в закладах професійно-технічної освіти), варіативна частина (спецкурси та факультативи за вибором);

- професійний модуль: інваріантна частина (вікова та педагогічна психологія, загальна та професійна педагогіка, методика професійного навчання, інноваційні технології професійного навчання,

283

професійна компетентність педагога професійного навчання, інформаційно-комунікаційні технології у навчально-виховному процесі професійно-технічного навчального закладу), варіативна частина (спецкурси та факультативи за вибором);

- діагностико-аналітичний модуль (вхідне діагностування, вихідне анкетування, заліки, конференція з захисту випускних курсових робіт, тематичні консультації).

Заочне навчання є формою підвищення кваліфікації, що здійснюється згідно з Положенням про заочну форму підвищення кваліфікації і спрямоване на підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які мають не менше 15 років стажу педагогічної роботи, достатньо високий рівень професійної компетентності, творчі, самостійні.

Модульне навчання є формою підвищення кваліфікації педагогічних працівників, які мають стаж педагогічної роботи не менше 10 років і пройшли курсове підвищення кваліфікації І та ІІ рівнів і не мають великих утруднень у роботі. Навчальні плани складаються у формі модулів, які поділені на обов’язкові модулі та модулі за вибором, що дозволяє урізноманітнити зміст курсового підвищення кваліфікації та задовольнити якомога більше інтересів педагогів. Модульні програми розробляються відповідно до типових програмам курсового підвищення кваліфікації, затверджених Міністерством освіти і науки України.

Індивідуальне (дистанційне) навчання є однією із форм підвищення кваліфікації педагогічних працівників, яка здійснюється без відриву від навчально-виховного процесу в професійно-технічному навчальному закладі згідно з Положенням про індивідуальну (дистанційну) форму підвищення кваліфікації, і спрямоване на підвищення науково-теоретичного, практично-діяльнісного, загальнокультурного рівнів педагогів. Індивідуальне (дистанційне) підвищення кваліфікації може здійснюватись як у складі групи слухачів, так і в індивідуальному порядку. Зміст навчання визначається на основі діагностичного дослідження рівня професійної компетентності і має відповідати освітньо-професійній програмі педагога професійного навчання.

Впродовж роботи майданчика була доопрацьована етапність курсового підвищення кваліфікації, яка передбачає три рівні (І, ІІ, ІІІ). В основу етапності покладено стаж педагогічної роботи, кратність проходження педагогом КПК та кваліфікаційна категорія. На кожний рівень розроблені пакети навчально-програмної документації (додаток 16) та проведено її апробацію.

Зміст навчання на курсах підвищення кваліфікації І циклу передбачає ґрунтовну підготовку новопризначених або малодосвідчених педагогів з проблем загальної і професійної педагогіки, основ психологічних знань, методики теоретичного навчання, функціональної та фахової підготовки педагога, інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу в закладах професійної освіти та питань становлення і розвитку професійної

284

освіти в умовах ринкових відносин.Навчально-тематичні плани побудовані на взаємодії трьох ланок:

фахової освіти, обов’язковості знань з основ педагогіки та психології, вимог до професійної компетентності викладачів. Диференціація змісту курсів підвищення кваліфікації забезпечується за допомогою спецкурсів, факультативних занять, які включені у загальний обсяг навчального часу, і вибір яких визначається відповідно до потреб та інтересів слухачів, визначених вхідним діагностуванням.

Програми за змістом і кількістю годин розраховані на вивчення питань дидактики і методики викладання дисциплін професійного циклу педагогами, які не мають спеціальної педагогічної освіти. У зв’язку з цим у їх зміст обов’язково мають бути питання професійної педагогіки і педагогічної психології.

Практичні заняття курсів спрямовуються на розвиток ініціативи, пошук найбільш ефективних методичних прийомів учіння, закріплення знань слухачів і застосування їх у практиці своєї роботи.

Особлива увага має зосереджуватися на практичних заняттях, на яких теоретичний матеріал програми підтверджується практично, що дозволяє сформувати у слухачів цілісну уяву про методику вивчення тем програми. Конкретні теми практичних занять варто обирати залежно від категорії і рівня підготовленості слухачів. Провідними методами практичних занять виступають моделювання фрагментів занять різних типів і видів та їх педагогічний аналіз, проведення ділових та рольових ігор, розгорнутих бесід, диспутів тощо. При цьому забезпечується активна участь на практичних заняттях усіх слухачів. Для ефективного засвоєння матеріалу програми на практичних заняттях доцільним є обговорення підготовлених слухачами матеріалів, завдань, сценаріїв, розв’язання конкретних педагогічних та психологічних ситуацій, обмін досвідом.

Практика свідчить, що участь у курсовому підвищенні кваліфікації досвідчених педагогів-практиків з одного боку посилює практичну спрямованість наукового змісту психолого-педагогічних, методичних знань та вмінь слухачів, а з іншого - сприяє розширенню кола науково-педагогічного спілкування педагогів, зростанню науковості практичних знань та вмінь.

Рівень зростання професійної компетентності, результативність курсової підготовки визначається під час заліків або тестових перевірок знань, конференції із обміну досвідом і захисту рефератів, курсових, творчих робіт та за вихідною анкетою.

Для забезпечення якісного виконання слухачами підсумкових робіт: рефератів, курсових робіт, творчих робіт (виступ, доповідь, стаття, брошура, посібник, підручник, набір дидактичних, роздаткових матеріалів, в тому числі інструкційно-технологічних карт, комплексного методичного забезпечення предмета або професії, комп'ютерне програмне забезпечення навчально-виховного та навчально-виробничого процесів, наочні посібники тощо) викладачами кафедри МПН були розроблені методичні рекомендації щодо їх розробки та написання.

285

Розробляючи навчально-тематичний план і програми ІІ рівня курсів підвищення кваліфікації, було враховано попередній рівень сформованості професійно-педагогічної підготовленості педагогів, а також ті завдання, які стоять перед педагогічними працівниками професійної освіти у сучасних умовах її реформування і розвитку.

В умовах сьогодення педагог повинен забезпечувати теоретичну і практичну основу підготовки висококваліфікованих, конкурентоспроможних і мобільних фахівців, які б змогли легко і швидко адаптуватись до виробничих відносин в умовах ринку праці. З цією метою у змісті курсів варто передбачати вивчення досягнень галузевих і психолого-педагогічних наук, передового виробничого і педагогічного досвіду.

Водночас, викладаючи предмет, педагог має створити умови для розвитку учня, сприяти його самовдосконаленню. Для цього йому необхідно розуміти можливості предмета з одного боку і враховувати індивідуальні особливості учня – з іншого.

Нарешті, педагог професійної підготовки виступає і в ролі вихователя. Для цього йому необхідні ґрунтовні знання з теорії і методики виховання, психології, фізіології, гігієни. При вивченні психології збільшується питома вага вікової та соціальної її галузей, методик їх вивчення, вивчення міжособистісних стосунків тощо.

Педагогічна теорія та практика розширюється за рахунок вивчення сучасних досягнень професійної освіти, актуальних проблем методики професійного навчання, педагогічних технологій навчання, методів науково-педагогічних досліджень і т.п. Поглиблення ж здійснюється за рахунок оновлення попередньо отриманих знань під час курсової підготовки.

Необхідним у змісті курсів підвищення кваліфікації є введення спецкурсів, факультативів. Крім того, застосування загальноприйнятих форм організації навчання (лекції, семінарські, практичні заняття) доповнюється тематичними груповими та індивідуальними консультаціями, співбесідами, роботою слухачів за індивідуальними планами, зустрічами з носіями передового досвіду тощо.

Курси підвищення кваліфікації ІІ рівня завершуються проведенням підсумкової конференції та вибором проблеми, над вирішенням якої педагоги будуть працювати самостійно у міжкурсовий період.

Навчання педагогів професійної школи на курсах підвищення кваліфікації ІІІ циклу передбачає подальше удосконалення їх педагогічної діяльності, поглиблення, розширення та оновлення професійних знань, умінь і навичок.

До курсової підготовки даного рівня, як правило, залучаються ті педагоги, які мають не менше 10 років стажу роботи у закладах професійної освіти та які пройшли підготовку на курсах підвищення кваліфікації І і ІІ рівня. Практика свідчить, що труднощів в роботі цих педагогів, як правило, небагато. Тому навчально-тематичний план курсової підготовки ІІІ рівня складається у формі модулів на основі компетентісного підходу до формування плану та змісту курсового підвищення кваліфікації цієї категорії

286

педагогічних працівників.Це робить курсове навчання гнучким, мобільним, відкритим,

варіативним, оскільки кожен слухач може вибирати необхідний саме для нього блок питань, опанувати його за темами відповідно до індивідуальних потреб.

Розвиток професійної компетентності за модульною системою під час курсової підготовки можна пропонувати лише викладачам зі сформованими уміннями творчого саморозвитку, які досягли достатньо високого рівня професіоналізму. Зазвичай, це педагоги зі стажем роботи понад 10 років.

На початку курсів їм пропонується набір навчальних модулів: психолого-педагогічні основи вивчення спеціальних предметів; керівництво пізнавальною діяльністю студентів на заняттях теоретичного та практичного навчання; інноваційні технології навчання; методи вивчення особистості; психологія ділових відносин; особливості форм організації теоретичного навчання; методи навчання при вивченні спеціальних дисциплін та психолого-педагогічні основи використання засобів навчання; сучасні педагогічні технології навчання; система модульного професійного навчання; сучасні методики професійного навчання; технологія розвитку професійної компетентності педагога, ЕОМ та нові інформаційні технології у навчальному процесі, економіко-правові питання діяльності навчального закладу в умовах ринкових відносин; диференціація навчання в умовах ступеневої професійної освіти; розробка і створення оптимальної системи навчально-методичної документації і засобів навчання – основа повного і якісного професійного навчання.

Зміст кожного модуля має складатися з теоретичної та практичної частин.

Теоретичну частину слухач опановує самостійно під керівництвом викладача кафедри після попередньо проведеної лекції-консультації, а практична частина модуля проводиться з групою педагогів, які теж обрали відповідний модуль.

Педагоги самі визначають, які модулі вони будуть опановувати. Модулі розраховані на 144 години і включають перелік обов’язкових модулів та модулів за вибором.

Основними формами звітності слухачів є виступи на практичних, семінарських заняттях, підсумковій конференції. Водночас на курси підвищення кваліфікації слухачам варто приїжджати з індивідуальними планами розвитку професійної компетентності із зазначенням проблем, над якими педагоги працюватимуть під час курсів.

Для активізації роботи слухачів під час курсового навчання та опанування ними методикою проведення навчальних занять з використанням інноваційних педагогічних технологій викладачами кафедри та методистами проводяться заняття в нетрадиційних формах з використанням інтерактивних методів, ділової активності, методу дебатів, комп’ютерної техніки, мультимедійних засобів навчання, тестової залікової системи перевірки і оцінки знань слухачів КПК за допомогою універсальної тестової програми

287

Tеach Pro, яка у 2004 році отримала диплом ІІ ступеня у Всеукраїнському конкурсі на кращий електронний програмно-педагогічний засіб навчання для ПТНЗ.

Для задоволення індивідуальних інтересів і потреб педагогів проведено роботу щодо впровадження у навчальний процес курсового підвищення кваліфікації спецкурсів за вибором з проблем: «Формування здорового способу життя учнівської молоді за методикою "Рівний -рівному"», «Система модульного професійного навчання», «Профільне навчання старшокласників в умовах професійно-технічного навчального закладу», «Розвиток технічного творчого мислення учнів ПТНЗ», «Пізнавальні процеси особистості. Інтелект», які дозволяють задовольнити індивідуальні потреби педагогів слухачів КПК.

З метою формування у слухачів КПК організаційно-комунікативних умінь роботи з учнями значна частина занять проводиться у формі тренінгів. Зокрема викладачами кафедри та методистами розроблені наступні тренінгові заняття: «Разом до здоров’я», «Діалог», «Скажемо курінню – НІ!», «Підлітковий алкоголізм – дорога в нікуди», «Підприємницькі підходи в освіті». Також систематично проводяться семінари-тренінги з проблем: «Інновації в освіті: менеджмент і навчання», «Інновації в проведенні педагогічних рад», «Управлінські рішення: типи та способи прийняття», «Розвиток критичного мислення», «Технологія дебатів у навчанні. Практичне моделювання».

З метою забезпечення і підтвердження високої якості професійної майстерності педагогів, створення умов для розвитку особистості, індивідуалізованого підходу до навчання і розвитку учнів, формування умінь: роботи вибір, критично мислити, відчувати себе частиною спільноти; активне залучення громади в освітній процес; опанування педагогами технологій неперервного професійного розвитку та вдосконалення залучалися тренери-наставники, що пройшли відповідну підготовку і мають сертифікати щодо проведення цієї діяльності, які проводили навчання педагогів ПТНЗ області та працівників НМЦ ПТО ПК з їх наступною сертифікацією.

Впродовж 2004-2009 рр. 275 педагогів закладів ПТО області пройшли навчання за наступними програмами:

1. Формування здорового способу життя учнівської молоді за методикою «Рівний –рівному» - 22 педагоги;

2. «Впровадження інтерактивних методів навчання в ПТНЗ» - 31 педагог;

3. «Комплексна програма формування навичок здорового способу життя у дітей та підлітків (за проектом «Діалог»)» - 26 педагогів;

4. “Моральне виховання учнів і профілактика шкідливих звичок” – 11 педагогів;

5. «Разом до здоров’я» - 4 педагоги;6. «Intel. Навчання для майбутнього» - 95 педагогів;7. Опанування інформаційно-комунікаційними технологіями –

28 директорів ПТНЗ;288

8. Опанування новітніх будівельних матеріалів фірми CEREZIT – 58 педагогів.

Досліджуючи проблему неперервного розвитку професійної компетентності педагога, визначено, що вона базується на основі взаємодії освітніх форм на різних рівнях, які є закономірно пов'язаними елементами, необхідними і достатніми для ефективного функціонування такої системи, а саме: різні форми самоосвітньої роботи, внутрішньоучилищної та регіональної методичної роботи, курсового підвищення кваліфікації. Така система характеризується цілісністю, циклічністю, наступністю, взаємозв'язком, перетворенням кількісних показників у якісні.

Системоутворюючим механізмом, який забезпечує природну самоорганізацію системи неперервного розвитку професійної компетентності педагогів, є діагностичне визначення проблем, які викликають труднощі в роботі педагога та потребують опанування.

Створенню цілісної системи розвитку професійної компетентності педагогів сприяє налагодження система внутрішньоучилищної методичної роботи, яка передбачає вирішення таких завдань:

- реалізації нових підходів до визначення змісту та технології професійної освіти;

- розвитку професійної компетентності педагогічних працівників у міжкурсовий період;

- організації професійного самовдосконалення педагогів (самоосвітня робота);

- організації інформаційного забезпечення професійних потреб педагогів;

- вивчення передового педагогічного досвіду, його узагальнення та поширення;

- організації редакційно-видавничої діяльності в ПТНЗ;- організації дослідницько-експериментальної, науково-методичної

роботи з певних проблем;- визначення професійного рівня інженерно-педагогічних працівників

та підготовки їх до атестації.Основою для вибору форм і методів розвитку професійної

компетентності окремого педагога, педагогічного колективу є діагностичні анкети на основі яких розробляється зведена діагностична карта ПТНЗ. Така карта дає змогу визначити перелік питань, якими володіє чи не володіє більшість педагогів, питання, які цікавлять групу педагогів чи окремого педагогічного працівника, визначити ті форми методичної роботи, за допомогою яких можна задовольнити інформаційні потреби педагогів, продемонструвати, апробувати їх у практичній діяльності.

Діагностична карта складається з урахуванням професійних проблем педагогічних працівників і сприяє їх згрупуванню у методичні комісії, творчі, динамічні, проблемні групи. Керівник методичної служби в ПТНЗ може за нею цілеспрямовано і системно впливати на професіоналізм колективу, логічно й конкретно планувати методичну роботу, залучати на допомогу

289

регіональну методичну службу.Неперервність процесу розвитку професійної компетентності

педагогів забезпечується тісним взаємозв’язком самоосвітньої та внутрішньоучилищної методичної роботи з курсовим підвищенням кваліфікації. Нами було розроблено і впроваджено в практику роботи ПТНЗ індивідуальний план розвитку професійної компетентності педагога (самоосвіти), зміст якого визначається з урахуванням проблем, виявлених на діагностичній основі.

На основі планів самоосвітньої роботи визначається зміст роботи педагога під час курсового підвищення кваліфікації, який фіксується в розробленій картці обліку самоосвітньої роботи слухача КПК. В картці обліку зазначається зміст методичної роботи педагога на основі якої формулюється тема курсової роботи, питання з яких педагог потребує консультацій та допомоги, фіксуються результати підсумкового контролю, які є підставою для надання пропозицій від НМЦ ПТО ПК щодо встановлення (підтвердження) відповідної кваліфікаційної категорії та педагогічних звань під час атестації, а також визначаються завдання на післякурсовий період.

У міжкурсовий період знання, одержані під час курсів, педагоги “розпредмечують” і перетворюють їх у елементи індивідуальної діяльності.

Індивідуальний розвиток професійної компетентності педагогів передбачає виконання цих завдань у різних формах колективної методичної і самоосвітньої роботи. Це значно розширює та поглиблює самостійно здобуті знання педагогів, що сприяє розвитку їх професійної компетентності.

Усвідомлюючи важливість поєднання діяльності регіональної методичної служби з курсовим підвищенням кваліфікації педагогів, ми впровадили нову модель обласної методичної служби ПТО, однією із функцій якої стало управління та забезпечення безперервності післядипломної освіти педагогів ПТНЗ.

Працюючи над удосконаленням процесу розвитку професійної компетентності педагогічних працівників, створено комп’ютерну базу даних про кількісний та якісний склад педагогів ПТНЗ області. Така база стала основою системи організаційно-педагогічних заходів для забезпечення диференціації змісту, організаційних форм та методів навчання залежно від рівня професійної компетентності педагога. Таким чином при плануванні курсів підвищення кваліфікації формування груп здійснюється, як зазначалося вище, за фаховим спрямуванням і керівником групи призначається профільний методист Центру, який добре знає свою категорію педагогів ПТНЗ області, співпрацює з методистами навчальних закладів і, виходячи з цього, корегує зміст навчання, враховуючи особисті інтереси слухачів групи.

В міжкурсовий період методисти Центру продовжують координувати розвиток професійної компетентності педагогічних працівників, вивчають, узагальнюють та поширюють передовий педагогічний досвід через регіональні форми методичної роботи: засідання обласних фахових секцій, творчих груп, шкіл передового педагогічного досвіду; навчальні, проблемні, практичні семінари, педагогічні читання, науково-практичні і науково-

290

методичні конференції тощо, зміст яких враховує реальні потреби педагогів ПТНЗ.

Досліджуючи проблему оволодіння педагогічними працівниками методами науково-дослідницької роботи, в навчально-тематичні плани курсів введено тему з даного питання, проводяться навчальні семінари, зустрічі за «круглим столом», індивідуальні консультації, надається практична допомога зі сторони викладачів кафедри МПН, методистів Центру щодо організації, планування та здійснення наукової, пошуково-дослідницької та експериментальної роботи.

Як результат, за період з 2005 по 2009 рік значно активізувалася робота в ПТНЗ області щодо створення навчально-методичної літератури, комплексно-методичного забезпечення навчально-виробничого процесу, вивчення, узагальнення та поширення ППД. За підсумками Всеукраїнської естафети інноваційних проектів у системі ПТО (2007 рік) 63 інноваційних проекти, що впроваджуються в ПТНЗ Хмельницької області, занесено до каталогу інноваційних проектів України.

Одним із шляхів оволодіння методами науково-дослідницької роботи є виконання індивідуальних наукових досліджень, експериментальних, магістерських досліджень, яких нараховується 15.

Крім того, в рамках внутрішньоучилищної методичної роботи кожного ПТНЗ області створено внутрішньоучилищні експериментальні педагогічні майданчики з дослідження актуальних проблем діяльності ПТНЗ, яких нараховується 30.

Як зазначалося вище, НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області проводить курсове підвищення кваліфікації не лише для педагогічних працівників Хмельницької області, а також для педагогів західного регіону України.

Як показало дослідження, регіоналізація КПК має ряд переваг над централізованим курсовим підвищенням кваліфікації, а саме :

1. Економічний фактор – КПК відбувається за місцем роботи та проживання педагогів (економія державних коштів на відрядження).

2. Соціальний фактор – збереження сімейно-родинного спілкування. 3. Організаційно-педагогічний фактор:- створення умов для здобуття психолого-педагогічної підготовки та

підвищення кваліфікації персоналу, який залучається до професійного навчання працівників на виробництві;

- забезпечення диференційованого підходу у виборі змісту і форм КПК (очна, очно-заочна, індивідуальна (дистанційна);

- забезпечення взаємозв’язку КПК, самоосвіти, внутрішньоучилищної та регіональної науково-методичної роботи.

Для забезпечення якісного навчально-методичного супроводу експерименту, узагальнення результатів проведеного дослідження викладачами кафедри та методистами Центру були розроблені наступні матеріали:

291

Статті:1. Шевчук Л.І. Теоретико-методологічні основи підготовки педагога

професійної школи // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи”. – Хмельницький, 2005.

2. Шевчук Л.І. Моніторинг якості освітнього процесу в ПТНЗ // Професійна освіта. – 2005. - №1-2 (24-25).

3. Шевчук Л.І., Харчук А.М., Коломійчук С.Б. Менеджмент у закладах ПТО// Професійна освіта. – 2005. - №1-2 (24-25).

4. Тертична О.В. Багатоаспектний аналіз уроків теоретичного і виробничого навчання // Професійна освіта. – 2005. - №1-2 (24-25).

5. Каспрік Н.М. Соціально-психологічний клімат колективу як важливий чинник діяльності ПТНЗ // Професійна освіта. – 2005. - №1-2 (24-25).

6. Тертична О.В. Методика відвідування та аналізу уроків теоретичного і виробничого навчання // Професійно-технічна освіта. – 2006. - №1.

7. Соленцова Г.М. Модульна система - реформаторський підхід у професійній освіті // Професійно-технічна освіта. – 2006. - №1.

8. Шевчук Л.І. Пріоритет – професійна компетентність педагога // Професійно-технічна освіта. – 2006. - №1.

9. Шевчук Л.І.Проблеми моніторингу якості освіти // Професійно-технічна освіта. – 2006. - №3

10. Шевчук Л.І. Кадровим службам ПТНЗ – нові функції // Професійна освіта. – 2006. - №1-2

11. Шевчук Л.І. Наукове забезпечення розвитку ПТО // Професійна освіта. – 2007. - №1-2.

12. Лужняк Л.В. Програма «Intel® Навчання для майбутнього» - шлях до ефективного використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійно-технічних навчальних закладах// Професійна освіта. – 2007. - №1-2.

13. Килимник Л.М., Тертична О.В. Впровадження інноваційних та інформаційних технологій у навчальний процес // Професійна освіта. – 2007.-№1-2.

14. Шамралюк О.Л. Методика підготовки та проведення обласного семінару // Професійна освіта. – 2007. - №1-2.

15. Шевчук О.В. Системний підхід до організації краєзнавчої та пошукової роботи. Діяльність музею та його вплив на навчально-виховний процес ПТНЗ// Професійна освіта. – 2007. - №1-2.

16. Шевчук О.В., Мельничук Л.С. Програма родинного виховання // Професійна освіта. – 2007. - №1-2.

17. Шевчук Л.І. Система роботи обласної методичної служби професійно-технічної освіти // Професійно-технічна освіта. – 2007. - №3.

18. Шевчук Л.І.Професійна компетентність педагога та її вплив на якість сучасної освіти // Професійна освіта. – 2008. - №1-2.

292

19. Похальчук В.В. Розвиток ПТО України у контексті європейського співробітництва // Професійна освіта. – 2008. - №1-2.

20. Шамралюк О.Л. Проблема підручникотворення в контексті забезпечення якісної професійної освіти // Професійна освіта. – 2008. - №1-2.

21. Тертична О.В. Науково-дослідницька робота в умовах ПТНЗ // Професійна освіта. – 2008. - №1-2.

22. Шевчук О.В. Формування національної свідомості учнів ПТНЗ засобами військово-патріотичного виховання // Професійна освіта. – 2008. - №1-2.

23. Мельничук Л.С. Новий формат учнівського самоврядування в системі професійно-технічної освіти // Професійна освіта. – 2008. - №1-2.

24. Шевчук Л.І.Навчально-методичний супровід діяльності ПТНЗ // Професійно-технічна освіта . – 2009. - №2.

25. Шевчук Л.І.Створення системи забезпечення якості професійно-технічної освіти // Професійна освіта. – 2009. - № 1-2 (32-33).

26. Шевчук Л.І., Шамралюк О.Л. Нові підходи до підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів будівельної галузі України // Професійна освіта. – 2009. - № 1-2 (32-33).

27. Похальчук В.В. Перспективи впровадження дуальної системи підготовки робітничих кадрів в Україні // Професійна освіта. – 2009. - № 1-2 (32-33).

28. Проект «Інноваційна система роботи методичної служби професійно-технічної освіти Хмельницької області» // Професійна освіта. – 2007. - №1-2

29. Шевчук Л.І. Зміст і форми курсового підвищення кваліфікації педагога професійної школи // Збірник матеріалів Всеукраїнського науково-практичного семінару «Інноваційні методики у професійній підготовці кваліфікованих робітників», Київ, 2009.

30. Шевчук Л.І. Нові підходи до організації курсового підвищення кваліфікації // Всеукраїнський семінар-нарада «Інноваційні форми управління ПТО в умовах децентралізації» (2-3.12.2009, м. Київ);

31. Шевчук Л.І. Сучасні підходи щодо методичного супроводу та забезпечення підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання // Всеукраїнська нарада-семінар «Сучасні підходи щодо підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання» (14.12.2009 р. м. Житомир).

Посібники:1. Шевчук Л.І. Методологічні основи підготовки та підвищення

кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у системі професійної освіти // Посібник для керівників, педагогічних працівників професійної освіти. – Хмельницький: вид. А. Цюпак, 2006. – 178 с.

2. Шевчук Л.І., Сидоренко Т.М., Бас Г.С. Внутрішній контроль у закладі профтехосвіти (загальноосвітня підготовка) / Методичний посібник. – Хмельницький: ХНУ, 2005.–54 с.

293

3. Шевчук Л.І., Боднарук Т.І. Методика організації виховної роботи в професійно-технічному навчальному закладі: Методичний посібник. – Хмельницький: ХНУ, 2007.

4. Каспрік Н.М. Психологічні засоби діагностики та профілактики схильності до наркотичної залежності в учнів професійно-технічних навчальних закладів: Методичний посібник. – Хмельницький: ХНУ, 2005. – 58 с.

5. Шевчук О.В. Система правового та превентивного виховання у професійно-технічних навчальних закладах: Методичний посібник. – Хмельницький, видавець А.Цюпак – 2006. – 54 с.

6. Каспрік Н.М. Профорієнтаційна робота в закладах профтехосвіти: Методичний посібник. – Хмельницький, видавець Цюпак А.А. – 2006. – 60 с.

Методичні рекомендації:1. Шевчук Л.І., Кочаток Н.Д., Щерба А.П. Методичні рекомендації

щодо видання методичної літератури, посібників // Професійна освіта. – 2006. - №1-2

2. Харчук А.М., Шевчук Л.І., Джус Л.К., Шамралюк О.Л. Методичні рекомендації з проведення атестації інженерно-педагогічних працівників. - Сімферополь: Доля, 2006.

3. Джус Л.К. Порядок підготовки та проведення державної кваліфікаційної атестації. Методичні рекомендації для керівних та педагогічних працівників ПТНЗ області // Професійна освіта. – 2007. - №1-2.

4. Джус Л. К. Методичні рекомендації щодо складання розкладу занять для підготовки робітників у ПТНЗ ІІ та ІІІ атестаційного рівнів // Професійна освіта. – 2009. - № 1-2 (32-33).

5. Соленцова Г.М., Півторацька Н.В., Стасюк М.П. Методичні рекомендації щодо ведення документації майстром виробничого навчання// Професійна освіта. – 2009. - № 1-2 (32-33).

6. Калиновський В.В. Методичні рекомендації щодо ведення діловодства та застосування орієнтовної номенклатури справ у ПТНЗ області // Професійна освіта. – 2009. - № 1-2 (32-33).

Науково-практичний збірник:Впровадження інформаційно-аналітичного забезпечення

налагодження системи партнерських стосунків з працедавцями та соціальними партнерами для якісної підготовки кваліфікованих робітників. Науково-практичний збірник / Під заг. керівництвом та редакцією Л.І. Шевчук.

294

Висновки та рекомендації щодо подальшого вдосконалення підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників

До пріоритетних і невідкладних завдань у сфері технологічної модернізації педагогічної освіти та професійної діяльності педагога професійної школи належить впровадження сучасних педагогічних технологій, створення діяльнісно-орієнтованої системи професійної підготовки майбутніх педагогів.

У зв'язку з цим необхідно розробити державні стандарти психолого-педагогічної підготовки педагога професійної школи, які б передбачили запровадження з першого курсу практичної педагогічної підготовки студентів, зокрема проведення практичних занять з використанням інтерактивних методів, неперервної педагогічної практики безпосередньо у закладах профтехосвіти, переддипломної практики за місцем майбутнього працевлаштування, можливо з наступною їх сертифікацією.

З метою удосконалення моделі неперервного розвитку професійної компетентності та педагогічної майстерності медпрацівників закладів професійно-технічної освіти необхідно:

1. Передбачити підготовку педагогічних кадрів для професійної школи у професійно-педагогічних коледжах не нижче освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр".

2. Науково обґрунтувати та розробити систему педагогічної профорієнтації учнів, механізму їх відбору до вищих навчальних закладів для подальшого оволодіння педагогічними спеціальностями.

3. Передбачити здійснення профорієнтаційно-пропедевтичної підготовки молоді у навчально-виробничих, навчальних комбінатах, професійно-технічних навчальних закладах, старших профільних класах загальноосвітньої школи, гуртках технічної та художньої творчості, будинках учнівської творчості, ліцеях та гімназіях, на підготовчих відділеннях і курсах при вищих педагогічних навчальних закладах тощо.

4. Розробити та запровадити особистісно-орієнтовану систему неперервного розвитку професійної компетентності педагогів професійної школи шляхом організації курсового підвищення кваліфікації за різними формами та змістом.

5. Сприяти розгортанню стажування студентів вищих навчальних закладів та педагогів професійної школи у зарубіжних країнах з метою знайомлення з новітніми досягненнями педагогічної теорії і практики.

6. Запровадити участь студентів ВНЗ у роботі методичних об'єднань педагогів-практиків на регіональному рівні та безпосередньо в опорному навчальному закладі. Для цього потрібно налагодити систему співробітництва та соціального партнерства ВНЗ з навчальними закладами, у яких будуть працювати майбутні педагоги. Це дасть змогу інтенсифікувати навчання, формувати рефлексивні вміння студентів. Запровадження колегіальної, рефлексивної практики в опорних професійно-технічних навчальних закладах

295

для групової роботи студентів, розгляд актуальних тем, індивідуальних навчальних ситуацій, до яких майбутні педагоги повинні застосовувати оцінювальну техніку прийняття рішень (педагогічне спостереження, інтерв'ю, відеозапис, аналіз журналів тощо), дасть змогу сформувати практичні уміння на основі теоретичних положень педагогіки.

7. Запровадити в Україні інтернатуру в опорних професійно-технічних навчальних закладах для випускників ВНЗ з видачею диплома педагога після успішного її проходження. З цією метою варто створити на базі кращих навчальних закладів Школи професійного розвитку педагогів, в яких студенти проходитимуть педагогічну практику та інтернатуру, оволодіватимуть педагогічними навичками і вміннями.

Обґрунтованим є положення про те, що первинна підготовка педагогів професійної школи має бути ґрунтовною, і саме на її основі необхідно будувати їхній подальший професійний розвиток.

Розвитку професійної компетентності педагогів закладів ПТО сприяє курсове підвищення кваліфікації, яке здійснюється у наступності, взаємозв’язку, взаємодії з самоосвітньою, внутрішньоучилищною та методичною роботою на регіональному рівні, використання усіх форм курсової підготовки та їх науково-методичного забезпечення, з урахуванням особистісних потреб педагогів, рівня їх професійної компетентності.

У розвитку професійної компетентності педагогічних працівників вагоме місце займає самоосвітня робота педагогів. Вона буде результативною за умови ефективного управління, врахування колективних та індивідуальних інтересів та потреб викладачів.

Розвиток професійної компетентності педагогічних працівників у системі внутрішньоучилищної методичної роботи буде ефективним за умови цільової та мотиваційної єдності у процесі зростання їх професіоналізму, діагностичного вивчення потреб та реального рівня професійної компетентності педагогів відповідно до діагностично заданої моделі професійної компетентності, постійної взаємодії функційно-організаційних складових структури внутрішньоучилищної методичної роботи та управління їх діяльністю, забезпечення функціонування інноваційно-творчого середовища у колективі.

Зростанню професійної компетентності педагогів закладів професійно-технічної освіти сприяє переведення змісту регіональних методичних форм роботи на діагностичну основу, врахування інтересів як окремих педагогів, так і педагогічних колективів, що забезпечує практику співробітництва педагогів різних ПТНЗ та керованість розвитком їх професійної компетентності.

Доцільно підкреслити необхідність ряду обов'язкових елементів підготовки усіх педагогів професійно-технічної освіти в межах як первинної, так і підвищення кваліфікації, зокрема:

- педагогічної теорії взагалі і особливо стосовно галузі професійно-технічної освіти;

296

- психології та соціалізації освіти, пов'язаної з предметами або галузями спеціалізації майбутніх педагогів; - навичок управління роботою навчальної групи; спеціальної методики навчання відповідно до предметів або галузей професійно-технічної освіти та праці, до якої готується майбутній педагог; - методики оцінювання, виявлення рівня роботи учня; - підготовки до вибору та використання сучасних навчальних методів і посібників, у тому числі модульних та комп'ютеризованих навчальних матеріалів; - педагогічної практики до призначення на посаду під наглядом досвідченого педагога; - оволодіння методами орієнтації в галузі освіти і професійної діяльності, а також ознайомлення з адміністративною роботою у галузі освіти;- підготовленість до планування навчальної роботи в ході практичних і лабораторних занять, а також уміння використовувати й обслуговувати лабораторне обладнання; - ґрунтовної підготовки з техніки безпеки з акцентом на вивчення норм і правил техніки безпеки і показ їх дотримання на робочому місці на власному прикладі.

Отже, система підвищення кваліфікації педагогів навчальних закладів професійно-технічної освіти, підготовка технологічно і науково освічених фахівців спроможних задовольнити вимоги ринку праці, буде ефективною за умов:

- впровадження інноваційних форм та змісту курсового підвищення кваліфікації слухачів;

- здійснення формування змісту курсового підвищення кваліфікації, виходячи з його цільового спрямування, посадових обов’язків, попередньо здобутої освіти, досвіду діяльності, індивідуальних інтересів і потреб педагогів, приведення змісту навчання відповідно до програмних цілей навчального закладу;

- впровадження інноваційних навчальних технологій у курсовому підвищенні кваліфікації передбачаючи диференціацію та індивідуалізацію, навчання;

- встановлення наступності між курсовою підготовкою, внутрішньо- училищною методичною роботою, регіональними формами методичної роботи та самовдосконаленням педагогів;

- відповідного науково-методичного забезпечення різних форм підвищення кваліфікації;

- налагодження співробітництва між ВНЗ, ПТНЗ, науковими установами та роботодавцями з питань підвищення ефективності системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників.

297

Додатки до звіту

П Л А Нрозвитку професійної компетентності

______________________________________( прізвище, ім’я, по батькові педагога)

№п/п

Проблеми(зміст

роботи)

Форми роз-витку проф.

компетентності

Результат,форма

узагальн.

Термінвиконання

Відміткапро

виконання1 2 3 4 5 6

ІІ. Розвиток психолого-педагогічної культури.ІІІ. Робота з підвищення фахової компетентності.IV. Вивчення досягнень науково-технічного прогресу.V. Розвиток загальної культури.

Аналіз виконання плану

№з/п

Невиконані заходи Причини

1 2 3

298

НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЦЕНТРПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ ТА ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ ІНЖЕНЕРНО-

ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ У ХМЕЛЬНИЦЬКІЙ ОБЛАСТІ

Картка облікусамоосвітньої роботи слухача

курсів підвищення кваліфікації_________________________________________________________

(прізвище, ім’я, по-батькові)

(дата народження)_____________________________________________________________

(категорія педагогічного працівника, який предмет викладає, групу веде)

_____________________________________________________________

_____________________________________________________________(назва навчального закладу, в якому працюєте)

_____________________________________________________________(кваліфікаційна категорія)

_____________________________________________________________(педагогічне звання)

_____________________________________________________________(освіта)

_____________________________________________________________(який навчальний заклад закінчено, рік закінчення)

_____________________________________________________________(спеціальність за дипломом)

_____________________________________________________________(педагогічний стаж)

299

1. Методична робота педагога (участь в роботі методичних угрупувань, підготовка посібників, збірників, методичних реко-мендацій тощо, публікації в періодичній пресі)_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

2. Які новації впроваджуєте?___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

3. Опрацьована література у відповідності до програми КПК_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

4. Тема курсової роботи_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Термін виконання_________________________________________Консультант______________________________________________

5. Тематика групових та індивідуальних консультацій

Тема Хто надавав консультацію Дата

300

6. Результати комплексних заліків в НМЦ ПТО ПК

№ з/п Назва заліку Результати

заліку /в балах/

Макс. кількість балів

Підпис викладача

1. Курсова робота 402. Педагогіка 203. Психологія 204. Фах.майстерність

та метод. підготовка20

Всього: 100

Загальна кількість балів, що відповідає кваліфікаційній категорії:

Вища кваліфікаційна категорія - ______балів(12 тарифний розряд)

Перша кваліфікаційна категорія - ______ балів(11 тарифний розряд)

Друга кваліфікаційна категорія - ______ балів(10 тарифний розряд)

7. Пропозиції НМЦ ПТО ПК щодо кваліфікаційної категорії та педагогічні звання ________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

8. Завдання на післякурсовий період___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

301

VII. ЗВІТ ПРО ПРОВЕДЕННЯ ЕКСПЕРИМЕНТУЩОДО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ МАЙСТРІВ ВИРОБНИЧОГО НАВЧАННЯ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

БУДІВЕЛЬНОЇ ГАЛУЗІ УКРАЇНИ

Забезпечення якісної підготовки кваліфікованого конкурентоспроможного робітничого потенціалу можливе за умов належної організації підготовки педагога професійного навчання, постійного підвищення його професійної компетентності, педагогічної майстерності, впровадження у навчальний процес новітніх виробничих і педагогічних технологій, досягнень сучасної науки і техніки тощо.

Проблема психолого-педагогічної, методичної, фахової і професійної підготовки педагогів та забезпечення змістовного рівня їхньої післядипломної освіти залишається надзвичайно гострою для педагогів професійно-технічних навчальних закладів усіх галузей економіки.

З метою дослідження та вирішення цієї проблеми для інженерно-педагогічних працівників ПТНЗ будівельної галузі та відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 29.04.2009 №370 «Про проведення експерименту щодо підвищення кваліфікації майстрів професійно-технічних навчальних закладів будівельної галузі» з 12 травня до 3 липня 2009 року було проведено експеримент з інноваційних форм підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання ПТНЗ будівельної галузі України на базі Професійно-технічного училища №1 м. Житомира. Навчально-методичний та науковий супровід здійснював Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області.

Об’єкт експерименту - система підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів будівельного профілю.

Предмет експерименту - зміст та форми підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів будівельного профілю.

Метою вищезазначеного експерименту є навчання педагогів на основі блочно-модульного підходу відповідно до індивідуальних потреб слухачів, цільових, програмних завдань навчального закладу та вимог роботодавців, впровадження в навчальний процес новітніх виробничих, педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій, а також забезпечення потреб держави в кваліфікованих, професійно компетентних кадрах, здатних якісно і відповідально виконувати посадові функції.

Завданнями експерименту з підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів будівельної галузі є:

- поєднання різних за змістом та завданнями форм курсового підвищення професійно-педагогічної кваліфікації (компетентності): психолого-педагогічної, методичної, фахової та професійної - у цілісну

302

систему; - апробація кореспондентської форми підвищення кваліфікації з

психолого-педагогічної та методичної підготовок у неформальній освіті і поєднання її з денною формою навчання на заключному етапі;

- набуття майстрами виробничого навчання додаткових компетенцій з новітніх виробничих технологій у будівельній галузі;

- апробація незалежного зовнішнього оцінювання професійно-педагогічної компетентності на заключному етапі навчання.

Проведенню експерименту сприяла значна підготовча робота. З метою вивчення матеріального, навчально-методичного

забезпечення експерименту 17 травня 2009 року ПТУ №1 м. Житомира відвідала делегація у складі:

- Десятова Т. М. - директора Департаменту ПТО МОН України, доктора педагогічних наук, професора;

- Ничкало Н. Г. - дійсного члена АПН України, академіка-секретаря Відділення педагогіки і психології ПТО Академії педагогічних наук України, головного редактора науково-методичного журналу "Професійно-технічна освіта", доктора педагогічних наук, професора;

- Олійника В. В. - ректора Університету менеджменту освіти, члена-кореспондента АПН України, доктора педагогічних наук, професора;

- Ситника О. П. - директора Донецького інституту післядипломної освіти інженерно-педагогічних працівників;

- Якухна І. І. - ректора Житомирського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти.

29 - 30 квітня 2009 року робоча група у складі: Шевчук Л.І. - директора Науково-методичного центру ПТО та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області, канд. пед. наук, доцента; Шамралюк О. Л. - заступника директора з науково-педагогічної роботи НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області, Тихонюка М. В. – директора Регіонального навчально-практичного будівельного Центру за технологіями компанії «Хенкель-Баутехнік» (Україна) на базі ВПУ №4 м. Хмельницького, Андреєвої Л. І. – методиста ВПУ №4 м. Хмельницького, Муравицького А. О. – директора ПТУ №1 м.Житомира, Муравицького О. А. – директора Навчально-практичного будівельного центру на базі ПТУ №1 м. Житомира, Зіміної С. П. – методиста ПТУ №1 м. Житомира - працювала над розробкою Проекту положення про підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання ПТНЗ будівельної галузі на засадах експерименту і Умов проведення експерименту щодо підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання ПТНЗ будівельної галузі та знайомились з базою експерименту.

12 травня 2009 року відбулося урочисте відкриття експерименту в методичному центрі ПТУ №1 м. Житомира, на якому були присутні представники управлінь освіти і науки Вінницької, Житомирської та

303

Хмельницької областей, керівники методичних служб ПТО Вінницької, Житомирської та Хмельницької областей, директори ПТНЗ Вінницької, Житомирської та Хмельницької областей, слухачі курсів підвищення кваліфікації, дирекція ПТУ №1 м. Житомира.

З 12 травня до 3 липня 2009 року в рамках експерименту підвищення кваліфікації пройшли 49 майстрів виробничого навчання ПТНЗ будівельної галузі із семи регіонів, з них:

22 чол. – з Житомирської області;15 чол. – з Вінницької області;14 чол. – з Хмельницької області;12 чол. – з Полтавської області;3 чол. – з Тернопільської області;2 чол. – з Волинської області;2 чол. – з Чернігівської області.

Зміст навчання передбачав:1. Теоретичне підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної, методичної і фахової підготовок шляхом курсового та індивідуального навчання з видачею посвідчення про підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної підготовки.2. Підвищення кваліфікації для опанування новітніми технологіями з видачею сертифіката про опанування конкретними новітніми виробничими технологіями будівельної галузі.3. Підвищення робітничої кваліфікації з видачею свідоцтва про підвищення (підтвердження) робітничої кваліфікації.

Відповідно до Проекту положення про підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання ПТНЗ будівельної галузі на засадах експерименту підвищення кваліфікації відбувалося за блочно-модульним підходом та передбачало такі блоки:

Блок І – заочний. На цьому етапі навчання інженерно-педагогічні працівники

проходять підвищення кваліфікації з психолого-педагогічної та методичної підготовок за кореспондентською формою безпосередньо за місцем роботи без відриву від навчально-виробничого процесу під керівництвом методиста ПТНЗ. Координацію даного етапу здійснює НМЦ ПТО ПК у Хмельницькій області в режимі on-line. Термін навчання залежить від діагностично визначених потреб педагогів у підвищенні їх рівня психолого-педагогічної підготовки.

304

Загальна кількість годин психолого-педагогічної підготовки, яку має відпрацювати слухач в індивідуальному порядку, визначається навчально-тематичним планом та програмами і становить не менше 144 годин.

На цьому ж етапі майстер виробничого навчання підвищує свою робітничу кваліфікацію

на виробництві у формальній або неформальній системі навчання (організоване стажування або самонавчання, що відповідає вимогам державного стандарту ПТО до конкретного робітничого розряду) та отримує довідку від працедавця про відповідне навчання, завірену керівником ПТНЗ.

Блок ІІ – заключний, який передбачає психолого-педагогічну, фахову та професійну підготовки за денною формою навчання на базі обласного навчально-практичного будівельного центру при ПТУ №1 м. Житомира.

На цей етап навчання слухач прибуває з наступними документами: посвідченням про попереднє підвищення кваліфікації, свідоцтвом про попереднє присвоєння робітничого розряду, довідкою про навчання з підвищення робітничої кваліфікації. Методист ПТУ №1 м. Житомира заповнює реєстраційні картки слухачів, збирає вищезазначені документи та проводить діагностування рівня психолого-педагогічної і фахової підготовки слухачів для уточнення змісту навчання на заключному етапі відповідно до вимог державних стандартів професійно-технічної освіти.

305

Слухачі проходять курс теоретичного навчання з проблемних питань педагогіки, психології, методики виробничого навчання та сучасних технологій навчання. Після опанування лекційного курсу та з метою активізації самоосвітньої діяльності педагогів у між курсовий період, подальшого підвищення їх

теоретичного рівня з психолого-педагогічної та методичної підготовок, удосконалення вмінь працювати з літературою, узагальнювати як особистий, так і передовий досвід кожний слухач отримує індивідуальний план самостійної роботи на післякурсовий період.

306

На цьому ж етапі слухачі вивчають в Навчально-практичному будівельному центрі, створеного на базі ПТУ№1 м. Житомира, сучасні будівельні технології та матеріали компанії «Хенкель Баутехнік» (Україна), «Кнауф» та інших виробників, набувають практичних умінь в умовах майстерні із застосування новітніх будівельних

матеріалів та практичних навичок на будівельному майданчику.

307

Професійно-практична підготовка з професії «Штукатур»

Декоративне опорядження поверхонь стін новітніми будівельними матеріалами

308

Професійно-практична підготовка з професії «Лицювальник- плиточник»

Плиткове облицювання новітніми будівельними матеріалами

309

Професійно-практична підготовка з професії «Муляр»

Система скріпленої зовнішньої теплоізоляції новітніми будівельними матеріалами

(виробниче навчання у майстерні НПБЦ)

310

Виробнича практика з професії «Муляр»

311

Блок ІІІ – контрольно-оцінювальний. На контрольно-оцінювальному етапі слухачі проходять комплексне

тестування з психолого-педагогічної і методичної підготовок. Слухачам, які виконали всі вимоги навчально-тематичного плану, успішно пройшли комплексне тестування з психолого-педагогічної і методичної підготовок, видається посвідчення встановленого зразка.

Опанування слухачем теоретичного курсу новітніх технологій завершується написанням залікової роботи - розробки уроку виробничого навчання з вивчення новітніх будівельних технологій (розгорнутий план-конспект уроку).

Професійно-практична підготовка з опанування слухачем новітніх будівельних технологій завершується виконанням кваліфікаційної пробної роботи.

Слухач, який успішно виконав залікову роботу та пробну кваліфікаційну роботу, отримує відповідний сертифікат компанії «Хенкель Баутехнік» (Україна)

На цьому ж етапі навчання на 312

основі отриманої довідки про навчання з підвищення робітничої кваліфікації та виконання слухачем кваліфікаційної пробної роботи Державна кваліфікаційна комісія ПТУ №1 м. Житомира, головою якої був віце-президент, начальник управління з капітального будівництва фірми «Житомирінвест» ВАТ Весельський Л.М., підвищує (підтверджує) йому робітничу кваліфікацію, на підставі чого видається свідоцтво державного зразка.

Завершується навчання проведенням вихідного діагностування та підсумкового анкетування слухачів для отримання статистичних даних про їхнє ставлення до різних аспектів підвищення кваліфікації (змісту, організації, забезпечення тощо), виявлення рівня задоволеності результатами навчання.

313

VІІІ. ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА

1. Закон України “Про освіту”. 2. Закон України “Про вищу освіту” .3. Закон України “Про професійно-технічну освіту” .4. Національна рамка кваліфікацій, затверджена постановою

Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 р. № 1341.5. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021

роки.6. Державна цільова програма розвитку професійно-технічної

освіти на 2011—2015 роки, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 р. № 495.

7. Державна програма “Вчитель” та заходи на виконання програми // “Освіта України ”. - 2002 - № 27, С. 2-7.

8. Гриценок І.А. Основи інституційного розвитку навчального закладу в умовах децентралізації професійної освіти: Конспект лекції з курсу підвищення кваліфікації керівних і педагогічних кадрів професійно-технічних навчальних закладів за очно-дистанційною формою навчання. – К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2008. – 144 с.

9. Джус Л. К. Співпраця педагогів ПТНЗ на обласному рівні як чинник забезпечення якості професійної підготовки// Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2010. - №1-2.

10. Джус Л.К. Методичні рекомендації щодо складання розкладу занять для підготовки робітників у ПТНЗ ІІ та ІІІ атестаційних рівнів // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2009. - №1-2.

11. Джус Л.К. Порядок підготовки та проведення державної кваліфікаційної атестації// Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2007. - №1-2.

12. Джус Л.К., Тимощук Г.В. Методика підготовки та проведення педагогічних рад у професійно-технічних навчальних закладах // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2011. - №1-2.

13. Інновації у системі професійно-технічної освіти України/ Укр.-канад. Проект «Децентралізація упр. проф. навчанням в Україні»;уклад Щербак О.І., за ред. Т.М. Десятова – К., 2008р. – ВЦ «Просвіта», 40с. – (Професійно-технічна освіта). – бібліограф.: с.39.

14. Інноваційні педагогічні технології навчання професії. Монографія/ Нікуліна А.С., Максименко Ю.Б., Матвеєв Г.П., Заславська С.А., Сілаєва І.Є., Костюченко М.П., Молчанов В.М.; за ред.. Нікуліної А.С. – Донецьк: Донецький ІПОІПП, 2005. – 385 с.

15. Інноваційні проекти у системі професійно-технічної освіти // Матеріали Всеукраїнської естафети інноваційних проектів у системі професійно-технічної освіти лютий-травень 2007 р.– К.: МОН України, 2007.

16. Каспрік Н.М. Діяльність працівників психологічної служби і педагогів у впровадженні психологічної профілактики наркотичної залежності в учнів ПТНЗ // Збірник наукових праць національної академії

314

Державної Прикордонної Служби України ім. Б.Хмельницького,200817. Каспрік Н.М. Пріоритетні напрями розвитку психологічної

служби Хмельниччини // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2008. - №1-2.

18. Каспрік Н.М. Психологічні умови виникнення і попередження в учнів ПТНЗ особистісної схильності до вживання наркотичних речовин // Збірник наукових праць національної академії Державної Прикордонної Служби України ім. Б.Хмельницького, 2009.

19. Каспрік Н.М. Соціально-психологічний клімат колективу як важливий чинник діяльності ПТНЗ // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2005. - №1-2.

20. Каспрік Н.М. Формування здорового способу життя та профілактика ВІЛ/СНІДУ в закладах профтехосвіти Хмельниччини // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2011. - №1-2.

21. Клоулз Майк. Національна кваліфікаційна рамка – документ для обговорення для обговорення для Фонду з освіти та підготовки – 22 грудня 2005 р. – Проект 2. – С. 3.

22. Коломійчук С.Б. Управління процесом зростання професійної майстерності педагога // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2011. - №1-2.

23. Концепція розвитку післядипломної освіти в Україні. – К., 2002.24. Крисюк С.В. До питання періодизації і історії післядипломної

освіти педагогічних кадрів України // Педагогіка і психологія. - 1995. -№1. - С. 114-119.

25. Крисюк С.В. Післядипломна освіта педагогічних кадрів: реалії і перспективи // Освіта і управління. - 1997.- № 1. - С. 85-92.

26. Крисюк С.В.Особливості реформування післядипломної освіти педагогічних кадрів в умовах становлення ринкових відносин // Післядипломна освіта пед. кадрів: проблеми розвитку: Мат-ли звітної наук. конф. – К., 1997. - С. 21-25.

27. Неперервна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За ред. І.А.Зязюна.- К.:Вид-во “Віпол”, 2000.- 363с.

28. Ничкало Н.Г. Сучасні тенденції і проблеми неперервної професійної освіти // Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми: Зб. наук. праць/ Ред. кол. І.А.Зязюн (голова) та ін. - Київ.- Вінниця: ДОВ Вінниця, 2000. - С. 12.

29. Ничкало Н.Г. Методологічні проблеми безперервної професійної освіти: Психолого-педагогічні проблеми проф. освіти // Науково – метод. зб. – К.: ІСДО, 1994. – С. 22-26.

30. Ничкало Н.Г. Неперервна професійна освіта: міжнародний аспект // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія (за ред. І.А.Зязюна) – Київ: Вид-во «Віпол» , 2000. – С. 58-81.

31. Ничкало Н.Г. Працювати на майбутнє // Рідна школа. – 1990. - №10. – С.76-79.

315

32. Ничкало Н.Г. Філософія сучасної освіти // Педагогіка і психологія . – 1996. - № 4. - С. 49-57.

33. Ничкало Н.Г. Чи треба відмовлятися від своєї історії // Освіта України.- 2000. - №41. – С.8.

34. Олійник В.В. Наукові основи управління підвищення кваліфікації педагогічних працівників профтехосвіти: монографія / В.В. Олійник. – К.: Міленіум, 2003. – 594 с.

35. Олійник В.В. Наукові основи управління підвищення кваліфікації педагогічних працівників профтехосвіти: монографія / В.В. Олійник. – К.: Міленіум, 2003. – 594 с.

36. Олійник В.В. Основи впровадження дистанційного навчання в післядипломну педагогічну освіту // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. праць.– К. – Запоріжжя, 2002. –Вип. 24. – С. 43–50.

37. Олійник В.В. Проблеми кадрового забезпечення дистанційного навчання в системі підвищення кваліфікації працівників профтехосвіти // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки: зб. наук. праць. – К. – Запоріжжя, 2003. – Вип. 26. – С. 55 – 59.

38. Олійник В.В. Проблеми підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів дистанційного навчання в системі післядипломної педагогічної освіти. //Вісник Академії дистанційної освіти. – К., 2003. – №1. – С. 27–29.

39. Олійник В.В. Стратегія і тактика впровадження дистанційного навчання в післядипломну педагогічну освіту / В.В. Олійник, В.О. Гравіт // Вісник Академії дистанційної освіти. –2003.– № 1. – С. 45–49.

40. Олійник В.В. Управління розвитком системи підвищення кваліфікації педагогічних працівників професійно–технічної освіти: наук.-метод. посіб. / В.В. Олійник. – К. : ЦІППО, 2002. – 185 с.

41. Олійник В.В., Дмитренко Г.А., Ануфрієва О.Л. Цільове управління вимірювання результативності діяльності учнів і педагогів: Навч. – метод. посібник. – Київ: УІПКККО, 1996. - 84 с.

42. Олійник В.В., Організаційні аспекти управління підвищенням кваліфікації педагогічних працівників профтехосвіти // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999. - №2. - С. 189-192

43. Освітні технології: Навчально-методичний посібник./О.М.Пєхота,А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; за ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2004. – 256 с.

44. Пащенко О.В., Русанов Г.Г. Науково-методичні матеріали до навчального модуля «Децентралізація управління професійним навчанням в Україні»: Навчальний тренінг для системи підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів професійної освіти. – К.: ПП «Гама-Принт», 2008. – 116 с.

45. Практикум педагогічної майстерності: Навчальний посібник / Кол. автор.: Сергеєва Л.М., Молчанова А.О., Пащенко О.В. та ін. / За ред. В.В.

316

Олійника. - К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2008. – 184 с.46. Проектування навчальних програм професійно-технічної освіти

на основі потреб галузі й громади: Навчально-методичний посібник / Кол. автор.: Пащенко О.В., Сергеєва Л.М. та ін. За заг. ред. Л.І. Даниленко. - К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2007. – 164 с.

47. Прокопенко Л. Модульно-розвивальне навчання та зміни в системі післядипломної підготовки вчителів // Рідна школа. - 1998. -№10. - С. 6-8.

48. Пуховська Л.П. Сучасні дослідження в галузі педагогічної освіти у країнах Західної Європи / Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / за ред. І.А. Зязюна. - К.: “Віпол”, 2000. - 363 с.

49. Рудницька О.П. Самовдосконалення вчителя в системі неперервної освіти // Система неперервної освіти: здобутки, пошуки, проблеми: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. - Чернівці, 1996. - т. 4. – С. 21-24.

50. Сергеєва Л.М., Русанов Г.Г. Науково-методичні матеріали до навчального модуля «Децентралізація управління професійним навчанням в Україні»: Конспект лекції та спецкурсу для системи підвищення кваліфікації керівних та педагогічних кадрів професійної освіти. – К.: ПП «Гама-Принт», 2008. – 116 с.

51. Сергеєва Л.М., Русанов Г.Г., Ілько І.В. Моніторинг фахового успіху випускників професійних навчальних закладів / За заг. ред. Л.І. Даниленко, Л.М. Сергеєвої. - К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2008. – 96 с.

52. Сисоєва С.О. Теоретико-методичні засади підготовки вчителя до педагогічної творчості // Сучасна вища школа: психолого-педагогічний аспект: Монографія / За ред. Н.Г. Ничкало. - К.: - С. 176 -213.

53. Ситникова С.В. Организационно-методические основы совершенствования профессиональной самооценки учителя в процессе повышения квалификации: Автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.01 / Нац. ин-т образования. - Минск, 1996. - 20 с.

54. Сігаєва Л.Є. Підвищення кваліфікації фахівців як складова неперервної професійної освіти // Неперервна професійна освіта: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія / За ред. І.А.Зязюна.- Київ: Вид-во «Віпол». – 2000. – С. 319-364.

55. Стрельніков В.Ю. Розвиток професійної компетентності вчителів у закладах післядипломної освіти: Дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Укр.інс-т підв. квал. пед. кадрів освіти. К. - 1990. - 223 с.

56. Супрун В.В. Акредитація як механізм інноваційного стимулювання підготовки кадрів для ринкової економіки [Текст] : дис... канд. екон. наук: 08.02.02 / Супрун Вячеслав Васильович ; Донецька держ. академія управління. - Донецьк, 1999. - 193 арк.+дод.(249арк.). - арк. 181-193.

57. Супрун Супрун В.В. Випускники ПТНЗ користуються попитом на ринку праці // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2011. - №1-2.

317

58. Сучасні підходи до управління професійно-технічними навчальними закладами: Навчально-методичний посібник / Кол. автор.: Даниленко Л.І., Сергеєва Л.М. та ін. За заг. ред. В.В. Олійника. - К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2007. – 104 с.

59. Тертична О.В. Аналіз уроків виробничого навчання // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2006. - №1-2.

60. Тертична О.В. Багатоаспектний аналіз уроків теоретичного і виробничого навчання // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2005. - №1-2.

61. Шамралюк О.Л. Методика підготовки та проведення обласного семінару // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2007. - №1-2.

62. Шамралюк О.Л. Методологічні аспекти наукової та дослідно-експериментальної роботи педагога // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2011. - №1-2.

63. Шамралюк О.Л. Організація науково-дослідницької роботи у закладах профтехосвіти // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2010. - №1-2.

64. Шамралюк О.Л. Проблема підручникотворення в контексті забезпечення якісної професійної освіти // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2007. - №1-2.

65. Шевчук Л.І. Деякі проблеми розвитку професійної компетентності педагогічних працівників закладів профтехосвіти // Педагогіка і психологія професійної освіти. - 1999.- №2. - С.197-201.

66. Шевчук Л.І. Зміст і форми курсового підвищення кваліфікації педагога професійної школи // Збірник матеріалів Всеукраїнського науково-практичного семінару «Інноваційні методики у професійній підготовці кваліфікованих робітників», Київ, 2009.

67. Шевчук Л.І. Моніторинг якості освітнього процесу в ПТНЗ // Професійна освіта. – 2005. - №1-2 (24-25)

68. Шевчук Л.І. Навчально-методичний супровід діяльності ПТНЗ // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2009. - №1-2.

69. Шевчук Л.І. Наукове забезпечення розвитку ПТО // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». – 2007. - №1-2

70. Шевчук Л.І. Нові підходи у курсовому підвищенні кваліфікації майстрів виробничого навчання // Науково- методичний вісник «Професійна освіта». - 2010. - №1-2.

71. Шевчук Л.І. Пріоритет – професійна компетентність педагога // Науково- методичний вісник «Професійна освіта». – 2006. - №1.

72. Шевчук Л.І. Проблеми та завдання щодо оновлення змісту професійної освіти та його науково-методичний супровід у системі ПТО // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2010. - №1-2.

73. Шевчук Л.І. Проблеми формування професійної компетентності методистів навчальних закладів профтехосвіти // Рідна школа. – 2000. - №4. – С.64-65.

74. Шевчук Л.І. Проект «Інноваційна система роботи методичної 318

служби професійно-технічної освіти Хмельницької області» // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2007. - №1-2.

75. Шевчук Л.І. Професійна компетентність педагога та її вплив на якість сучасної освіти // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2008. - №1-2.

76. Шевчук Л.І. Розвиток професійної компетентності викладачів спеціальних дисциплін закладів профтехосвіти у системі післядипломної освіти. Дис… канд..пед.наук. – К., 2001.

77. Шевчук Л.І. Розвиток професійної компетентності педагогів закладів профтехосвіти // Педагог професійної школи: Зб.наук. праць / Редкол.: Н.Г.Ничкало (голова), І.А.Зязюн, О.І.Щербак та ін. – К.: Наук. світ, 2001. – С.125-129.

78. Шевчук Л.І. Створення системи забезпечення якості професійно-технічної освіти // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2009. - №1-2.

79. Шевчук Л.І. Теоретико-методологічні основи підготовки педагога професійної школи // Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Професійне становлення особистості: проблеми і перспективи”. – Хмельницький, 2005.

80. Шевчук Л.І., Джус Л.К. Стан реалізації ДСПТО у системі професійно-технічної освіти Хмельницької обл. // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2007. - №1-2.

81. Шевчук Л.І., Шамралюк О.Л. Нові підходи до підвищення кваліфікації майстрів виробничого навчання професійно-технічних навчальних закладів будівельної галузі України // Науково-методичний вісник «Професійна освіта». - 2009. - №1-2.

82. Щербак О.І. Нова організаційно-педагогічна форма професійного навчання // Професійно-технічна освіта. – 1999 - №1. - С. 34-36.

83. Як стати майстерним педагогом: Навчально-методичний посібник / Кол. автор.: Ковальчук В.І., Сергеєва Л.М. та ін. За заг. ред. Л.І. Даниленко. - К.: ТОВ «Етіс Плюс», 2007. – 184 с.

319

ДЛЯ НОТАТОК

320

ДЛЯ НОТАТОК

321

Навчальне видання

ФОРМИ ТА ЗМІСТ КУРСОВОГО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНИХ І ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ

ЗАКЛАДІВ ПРОФЕСІЙНО-ТЕХНІЧНОЇ ОСВІТИ

(за результатами дослідно-експериментальної роботи Науково-методичного центру професійно-технічної освіти

та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області)

Збірник

Відповідальний за випуск:Шевчук Л.І.

Коректор:Щерба А.П.

Комп’ютерна верстка:Щерба А.П.

Підписано до друку 28.12.2011р. Формат А5 (148210 мм)Папір офсетний. Гарнітура Times New Roman Cyr.Друк різографією. Ум. друк. арк. 41,9 Тираж ____.

Видано та виготовлено ПП Цюпак А.А.29008, м. Хмельницький, вул. Ломоносова, 17. Тел. / факс: (0382) 670987

Свідоцтво ХЦ019 від 25.02.2002 р

© Науково-методичний центр професійно-технічної освіти та підвищення кваліфікації інженерно-педагогічних працівників у Хмельницькій області, 2011

322