ВІННИЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ МИХАЙЛА КОЦЮБИНСЬКОГО

Навчально-науковий інститут педагогіки, психології, підготовки фахівців вищої кваліфікації

Кафедра інноваційних та інформаційних технологій в освіті

КУРСОВА РОБОТА з методики професійного навчання

на тему: «Візуалізація навчальних матеріалів професійно-

практичних підготовки засобами smart технологій»

Студентки 4 курсу АПО групи

Напряму підготовки: 6.010104 Професійна освіта

(комп’ютерні технології)

Дерябіна Олеся Олександровича

Керівник старший викладач Уманець В.О.

Національна шкала ____________________

Кількість балів __________ Оцінка: ECTS _________

Члени комісії: __________ ________________ (підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ________________ (підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ________________ (підпис) (прізвище та ініціали)

__________ ________________ (підпис) (прізвище та ініціали)

Вінниця 2018

ЗМІСТ

ВСТУП ......................................................................................................................... 3

РОЗДІЛ І....................................................................................................................... 7

ХАРАКТЕРИСТИКА SMART ТЕХНОЛОГІЙ ........................................................ 7

1.1. Сутність та зміст Smart технологій ................................................................. 7

1.2 Можливості використання Smart-технологій у навчальному процесі ПТНЗ

для візуалізації навчального матеріалу ................................................................ 12

1.3. Переваги та недоліки використання Smart-технологій у навчальному

процесі ПТНЗ .......................................................................................................... 18

1.4. Використання Smart-технологій для візуалізації навчального матеріалу

професійно-практичної підготовки ...................................................................... 22

ВИСНОВОК .............................................................................................................. 37

Додатки ...................................................................................................................... 38

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ .......................................................... 69

ВСТУП

Нині дуже швидкими темпами здійснюється розвиток Smart-технологій,

зокрема у навчанні, що надало відповідний поштовх до їх використання,

адже традиційні технології та засоби навчання не відповідають сучасним

вимогам стрімкому розвитку науково-технічного прогресу. Це спонукає

викладачів до впровадження інноваційних методів навчання та використання

й адаптування їх у навчальний процес.

Освітні технології, що відповідають застарілим технологічним укладам

та індустріальному суспільству, базуються на так званій академічній системі

освіти, налаштованій на вимоги ринку праці, в межах якої знання передаються

в класах, на уроках (заняттях), а педагог виконує одночасно функції передачі

знань та контролю/оцінки результатів навчального процесу. Така система не

здатна задовольняти вимоги «економіки знань», відповіддю їй стала так звана

розумна (Smart) освіта і, як продовження та логічний результат, широкого

застосування, Smart-суспільство.

Сама абревіатура SMART несе подвійне змістовне навантаження: крім

дослівного перекладу з англійської її можна розшифрувати як Selfdirected,

Motivated, Adaptive, Resource-enriched, Technology embedded – тобто навчання

самостійне, мотивоване, адаптивне, збагачене ресурсами, з вбудованими

технологіями. Становлення Smart-суспільства можна назвати глобальною

тенденцією. Smart – це здатність об’єкта, що характеризує інтеграцію у ньому

двох чи більше елементів, які раніше не могли бути поєднані, за допомогою

Інтернет. Наприклад, Smart-TV, Smart-Home, SmartPhone. Smart-технології

приведуть до розширення трудової мобільності в освіті, державній службі,

інших сферах зайнятості.

Вже сьогодні дедалі більше людей навчаються та працюють дистанційно,

з часом така тенденція буде тільки поширюватись. Одним з лідерів

впровадження Smart-технологій у освіті можна вважати Південну Корею. У

Кореї інноваційні освітні технології активно розвивають з 1997 року. Сьогодні

в країні діють 20 кіберуніверситетів, всі послуги в яких виявляються за

допомогою електронних технологій. Місце і час вчення в таких вузах

вибирають студенти. Всього в світі сьогодні налічується більше 43 мільйонів

онлайн-студентів. Наприклад, в Китаї і Південній Африці кожен десятий

навчається дистанційно. У США 30% студентів пройшли навчання по як

мінімум одному онлайн курсу. Якщо говорити про якість, то, наприклад, в

Греції 68% учнів згодні, що технології покращують вчення. Основою

формування Smart-філософії став розвиток технологій Web 2.0, таких як

Facebook, YouTube, Twitter, блоги, які дозволяють створювати власний

інтернет-контент. Смарт-освіта неможлива без використання відкритих освітніх

ресурсів, поняття яких було запроваджено ЮНЕСКО у 1998 році.

Це дає змогу забезпечити потреби людини у постійній самоосвіті.

Інфраструктурно Smart-освіта базується на використанні дата-центрів на

платформі хмарних технологій, засобів візуалізації, таких як інтерактивні

дошки, планшети, проектори, відповідного програмного забезпечення, інших

засобів. Це дає змогу отримати освіту, реалізувати творчий та інтелектуальний

потенціал людям, що мають фізичні вади.

Упровадження інформаційних технологій, зокрема Smart-технологій в

навчально-виховний процес ПТНЗ, висвітлено в працях А. Н. Алексєєва, В. Ю.

Бикова, Р. С. Гуревича, М. Ю. Кадемії, Н. В. Морзе, В. О. Уманця і багатьох

інших українських вчених, викладачів і методистів.

Проблема комп’ютеризації освіти, використання персональних

комп’ютерів (ПК) у навчальному процесі, розробка програмного забезпечення,

та методики використання програмних продуктів у навчанні достатньо розкриті

в роботах знганих вчених (О. М. Бахтина, А. Ю. Барановський, Б. С.

Гершунський, М. С. Головань, М. І. Жалдак, І.І. Мархель, Є.І. Машбиць, Н.В.

Морзе та ін.). Використання програмних продуктів у професійному навчанні

висвітлено в дослідженнях Д. Берд, Д. Девіс, В. С. Горського, Р. С. Гуревича,

М. Ю. Кадемії, В. Г. Розумовського, І. О. Петрицина, К. Х. Томас та ін.

У сьогоденні суспільства знань з кожним днем відбувається збіль- шення

обсягу інформації та її кількості. Такий стан справ вимагає від педагогів, як

організаторів та керівників навчального процесу, пошуку нових шляхів та

рішень щодо візуалізації навчального матеріалу. Поняття «візуалізація»

відомий психолог А.О. Вербицький розумів як «згортання розумового змісту

в наочний образ; будучи сприйнятим, образ може бути розгорнутий і служити

опорою адекватних розумових і практичних дій» [2].

Візуалізація навчального матеріалу нерозривно пов’язана з його

«стисненням». Найбільш чітко проблему «згущення» («ущільнення»,

«стиснення») навчальної інформації сформулював український дослідник

С. Клепко. «Як, не втрачаючи здобутої інформації, подати її в фор- мах, які

доступні засвоєнню індивідуальною пам’яттю? - писав він у своїй монографії.

Як скоротити знання, не знищуючи їх?» [3].

Всі знають крилатий вислів: «Краще один раз побачити, ніж сто разів

почути». Тож візуалізація навчальної інформації дозволяє вирішити цілу низку

педагогічних завдань: зробити складний матеріал більш цікавим та зрозумілим;

забезпечення інтенсифікації навчання; активізації навчальної та пізнавальної

діяльності студентів; формування і розвиток критичного та візуального

мислення, зорового сприйняття; образного представлення знань і навчальних

дій; передачі знань та розпізнавання образів; підвищення візуальної

грамотності й візуальної культури тощо.

Як зазначає Д. Безуглий «При візуалізації навчального матеріа- лу слід

враховувати, що наочні образи скорочують ланцюг словесних міркувань

і можуть синтезувати схематичний образ більшої “ємності”, ущільнюючи тим

самим інформацію» [1, 13].

Мета дослідження полягає в розгляді ефективності Smart-технологій у

візуалізаії засобів навчання в процесі формування вмінь та навичок учнів

ПТНЗ, визначення та аналіз позитивних і негативних наслідків використання

SMART в процесі навчання.

Об’єкт нашого дослідження – використання Smart-технологій для

візуалізації навчальних матеріалів у навчальному процесі ПТНЗ.

Предмет дослідження впровадження Smart-технологій у професійне

навчання учнів ПТНЗ..

Гіпотеза дослідження - застосування Smart-технологій у навчальному

процесі ПТНЗ для візуалізаії навчального матенріалу підвищить якість

формування професійних умінь та навичок.

Завдання дослідження:

1. Опрацювати літературу з проблеми застосування Smart-технологій

для візуалізації навчального матеріалу.

2. Проаналізувати методики використання Smart-технологій для

візуалізації навчальних матеріалів у ПТНЗ з метою формування професійних

умінь та навичок.

3. Дослідити ефективність застосування Smart-технологій для

візуалізації навчальних матеріалів у ПТНЗ.

4. Перевірити результативність застосування Smart-технологій на

практиці.

5

РОЗДІЛ І

ХАРАКТЕРИСТИКА SMART ТЕХНОЛОГІЙ

1.1. Сутність та зміст Smart технологій

Початок ХХІ століття характеризує суспільство як постіндустріальне

(інформаційне), в якому здійснюється інформатизація всіх галузей науки і

освіти.

Інформатизація суспільства - це глобальний соціальний процес,

особливість якого полягає в тому, що домінуючим видом діяльності в сфері

суспільного виробництва є збирання, нагромадження, продукування,

оброблення, зберігання, передавання та використання інформації. Ці процеси

здійснюються на основі сучасних засобів процесорної та обчислювальної

техніки, а також на базі різноманітних засобів інформаційного обміну.

Інформатизація суспільства, як наголошується в сучасній літературі [1,

с. 648] забезпечує:

- активне використання інтелектуального потенціалу, що постійно

розширюється, сконцентрованого в друкованому фонді, науковому,

виробничому та іншому видах діяльності його членів;

- інтеграцію інформаційних технологій з науковим, виробничим,

ініціюючим розвитком усіх сфер суспільного виробництва, інтелектуалізацію

трудової діяльності;

- високий рівень інформаційного обслуговування, доступність будь-

якого члена суспільства до джерел достовірної інформації, візуалізацію

представленої інформації, правдивість використаних даних.

Інформатизація суспільства пов’язана, насамперед, з розвитком

комп’ютерної техніки, різноманітного програмного забезпечення, глобальних

мереж (Інтернет), мультимедійних технологій [2, с. 19].

Виникнення та розвиток інформаційного суспільства припускає широке

застосування Smart-технологій в освіті, що визначається багатьма

чинниками.

Зупинимося спочатку на E-learning.

E-learning (від англ. Electronic learning – електронне навчання) –

система електронного навчання, синонім таких термінів, як електронне

навчання, дистанційне навчання, навчання із застосуванням комп’ютерів,

мережне навчання, віртуальне навчання за допомогою інформаційно-

комунікаційних, електронних технологій. За визначенням ЮНЕСКО: E-

learning – навчання за допомогою Інтернет і мультимедіа.

Електронне навчання поклало початок смарт-навчанню (Smart-

education). Це нова філософія навчання, котру називають розумним

навчанням.

Воно об’єднує навчальні заклади, викладацький склад для здійснення

спільної освітньої діяльності в мережі Інтернет на базі спільних стандартів,

узгоджень і технологій. Мова йде щодо здійснення спільного навчання та

використання контенту.

Смарт-навчання – це гнучке навчання в інтерактивному освітньому

середовищі за допомогою контента з усього світу, що знаходиться у вільному

доступі. Отже, знання стають широко доступні.

Мета розумного навчання полягає в тому, щоб робити процес навчання

ефективним за рахунок переносу навчального процесу в електронне

середовище, а це, в свою чергу, надає можливість доступу кожному,

розширення кількості бажаючих навчатися з будь-якого місця і у будь-який

час. З цією метою необхідно здійснити перехід від книжкового до

електронного контенту, розміщуючи його в репозитарії, зробити його

активним.

SMART-технології – засоби, пов'язані зі створенням, збереженням,

передачею, обробкою і управлінням інформації. Цей широко вживаний

термін включає в себе всі технології, що використовуються для спілкування

та роботи з інформацією.

Концепція Smart-технологій була додана до елементу комунікації і

виникла у 2000-ні роки. Наразі SMART включають апаратні засоби

(комп'ютери, сервери, тощо) та програмне забезпечення (операційні системи,

мережеві протоколи, пошукові системи, тощо) [6, с.22]. Їхні можливості

широко застосовують під час навчального процесу, звідси SMART можна

вважати педагогічною технологію.

Будь-яка педагогічна технологія – це інформаційна технологія, оскільки

основу технологічного процесу навчання складає отримання і перетворення

інформації.

Смарт-освіта відкриває нові можливості для педагогів, надає

можливість ділитися досвідом, підвищувати свій професійний рівень, більше

займатися наукою, економити час, постійно розробляти контент та ін.

Нові вимоги висуваються до навчального курсу. Він має забезпечувати

якість освіти, мотивацію студентів, залучаючи студентів до творчої,

навчальної і наукової діяльності. Навчальні курси мають бути інтегрованими,

включати мультимедійні фрагменти, зовнішні електронні ресурси.

Необхідно дотримуватися таких вимог: гнучкість, інтеграція,

індивідуальна траєкторія, мобільність та ін. Цим властивостям відповідатиме

електронний курс, а також електронний підручник. Для створення смарт-

підручника необхідно використовувати: хмарні технології, мультимедійні

засоби, автоматичну фільтрацію за рейтингом знань, інтерактивність, спільну

роботу в Інтернеті та ін.

Особлива увага приділяється управлінню навчальним контентом і

навчальними ресурсами у смарт-навчанні.

У цьому процесі навчальні матеріали потребують регулярного

використання викладачами, доповнення з професійних сайтів, блогів. Це дає

студентам можливість формувати професійну компетентність.

Для здійснення смарт-навчання необхідне відповідне технічне

забезпечення і доступ до Інтернету. Використання сучасних технологій

навчання (інтерактивних) та технологій здійснення навчального процесу за

7

моделями: Smart Classroom, Flipped Classroom та ін. створюють умови

здійснення креативного навчання.

Викладачами використовуються у навчальному процесі інтерактивні

дошки та спеціальне програмне забезпечення, наприклад, ActivStudio, а

також програмне забезпечення SmartNotebook, Smart Classroom та ін. Це

програмне забезпечення використовується для здійснення інтерактивного

навчання.

Наприклад, Smart Classroom Suite – програмне забезпечення, що

включає інтегрований програмний комплекс, котрий використовується в

комп’ютерній аудиторії. Цей комплекс включає програмне забезпечення: для

спільного навчання – Smart Notebook, для учнів - Smart Notebook SE; для

управління навчальним процесом – Smart Sync; для проведення

інтерактивного опитування – Smart Response (див рис. 1.1).

Рис. 1.1 Можливості використання Смарт-дошки для візуалізаії

навчального матеріалу в Smart Classroom Suite

SMART можна визначити як сукупність різноманітних технологічних

інструментів і ресурсів, які використовуються для забезпечення процесу

комунікації та створення, поширення, збереження та управління

інформацією.

Під технологічними інструментами та засобами мають на увазі

комп’ютери, мережа Інтернет, радіо- та телепередачі, а також телефонний

зв’язок.

Поєднуючи інформаційні та комунікаційні технології, проектуючи їх на

освітню практику необхідно зазначити, що основним завданням, яке стоїть

перед їх впровадженням є адаптація людини до життя в інформаційному

суспільстві.

По-перше, впровадження SMART у сучасну освіту суттєво прискорює

передавання знань і накопиченого технологічного та соціального досвіду

людства не тільки від покоління до покоління, а й від однієї людини до іншої.

По-друге, сучасні SMART, підвищуючи якість навчання й освіти, дають

змогу людині успішніше й швидше адаптуватися до навколишнього

середовища, до соціальних змін. Це дає кожній людині можливість

одержувати необхідні знання як сьогодні, так і в постіндустріальному

суспільстві.

По-третє, активне й ефективне впровадження цих технологій в освіту є

важливим чинником створення нової системи освіти, що відповідає вимогам

ІС і процесу модернізації традиційної системи освіти в світлі вимог

постіндустріального суспільства [8, с. 5].

Важливість і необхідність впровадження SMART у навчання

обґрунтовується міжнародними експертами і вченими. SMART торкаються

всіх сфер діяльності людини, але, мабуть, найбільш сильний позитивний

вплив вони мають на освіту, оскільки відкривають можливості впровадження

абсолютно нових методів викладання і навчання.

Глобальне впровадження комп'ютерних SMART у всі сфери діяльності,

формування нових комунікацій і високоавтоматизованого інформаційного

середовища стало не тільки початком перетворення традиційної системи

освіти, а й першим кроком до формування інформаційного суспільства.8

1.2 Можливості використання Smart-технологій у навчальному

процесі ПТНЗ для візуалізації навчального матеріалу

Людство завжди намагалось використовувати всі можливості наявних

сучасних технологій для навчання підростаючого покоління. Тому й не дивно,

що створення комп'ютера понад 50 років тому буде записане в історію як подія

світового значення. Адже поява комп'ютера, здатного до переробки

колосальних обсягів інформації, наблизила перехід суспільства на якісно новий

ступінь розвитку - інформаційне суспільство [2, c. 4].

Ми погоджуємось із думкою знаних науковців О. Г. Асмолова,

Ф. Ч. Бартлетта, А. О. Вербицького, що ключовим чинником підвищення

ефективності навчального процесу з практично-спрямованих дисциплін

виступає використання візуалізації, що дає змогу вирішити комплекс

педагогічних проблем: зробити складний навчальний матеріал зрозумілим,

доступним для усвідомлення, не зменшуючи рівня його науковості; привернути

й розвинути інтерес учнів до навчання предметів, які традиційно вважаються

складними; збільшити обсяг експериментально-дослідної роботи учнів ПТНЗ;

створити умови для неформального засвоєння учнями змісту навчання, для

набуття глибоких, системних знань тощо.

Останнім часом терміни «візуальний», «візуалізація» тощо все часті-ше

використовуються в техніці, медицині, освіті та інших галузях. Поняття

«візуальний» (від лат. visualis – зоровий) практично однаково визначається в

словнику російської мови С. І. Ожегова (вироблений простим або озброєним

оком), у сучасному словнику іноземних слів (вироблений неозброєним оком

або за допомогою оптичних приладів), у тлумачному словнику іноземних слів

Н.П. Крисіна (безпосередньо сприйманий зором, простим чи озброєним оком),

у новому тлумачно-словотворчому словнику (спостережуваний оком). У

Великій енциклопедії Кирила та Мефодія цей термін трактується як

«видимий»; «візуальні спостереження, що виробляються неозброєним оком або

за допомогою оптичного приладу».

Термін «візуалізація» у словнику російської мови С. І. Ожегова,

відсутній. Немає його і в педагогічному енциклопедичному словнику. У

сучасному енциклопедичному словнику, у Великій енциклопедії Кирила та

Мефодія, а також у Вільній енциклопедії Вікіпедії візуалізацію розглядають з

позиції перетворення невидимого у видиме, так у сучасно-му

енциклопедичному словнику візуалізацію трактують як «методи перетворення

невидимого для людського ока поля випромінювання (інфрачервоного,

ультрафіолетового, рент-генівського, ультразвукового та ін.) у видиме (чорно-

біле або кольорове) зображення випромінюючого об’єкту» [3]. У Великій

енциклопедії Кирила та Мефодія наведено таке саме визначення. У Вільній

енциклопедії Вікіпедії візуалі-зація подається як метод представлення

інформації у вигля-ді оптичного зображення (наприклад, у вигляді малюнків і

фотографій, графіків, діаграм, структурних схем, таблиць, карт тощо) [3].

Схоже тлумачення зазначеного поняття наведено в енциклопедичному

словнику авторів Б.О. Душкова, О.В. Корольова та Б.А. Смірнова: «візуалізація

– це подання на пристрої відображення (дисплеї, графопобудовувачі тощо)

об’єктів у реальних або умовних зорових образах. Прикладом реального образа

може бути фотокартка, а умовного – діаграма» [4]. У тлумачному словнику

Інтернету та програмування, а також у словниках іноземних мов візуа-лізація

розглядається з точки зору сприйняття інформації у зручному для розуміння

вигляді, зазначається, що візуаліза-ція – це «виведення даних з метою

забезпечити максимальну зручність розуміння їх користувачем, наприклад,

результатів оброблення наукового експерименту (scientific visualization). У

словниках іноземних мов розглядуване поняття тлума-читься як «подання

фізичного явища або процесу в формі, яка є зручною для сприйняття».

Науковці розглядають поняття «візуалізація» в іншому ракурсі. Так,

наприклад, відомий психолог Ф.Ч. Бартлетт та вчений М. Мінський, що

досліджував питання штучного інте-екту, феномен візуалізації тлумачать як

винесення в процесі пізнавальної діяльності зі внутрішнього плану в зовнішній

план мислеобразів, форма яких стихійно визначається механізмом асоціативної

проекції [8]. Так само дане поняття розуміє відомий психолог А.О. Вербицький,

що зазначає «процес візуалізації – це згортання розумового змісту в наочний

образ; будучи сприйнятим, образ може бути розгорнутий і служити опорою

адекватних розумових і практичних дій» [2]. По-іншому розглядає дане поняття

Е.О. Макарова, яка наголошує, що візуалізація – це спосіб фіксації і трансляції

інформації, який не тільки до-повнює, але й слугує альтернативою вербально-

письмової ко-мунікації [6]. Цікавою є думка науковця О. Поіс [11], який вва-

жає, що візуалізація – це процес подання даних у вигляді зобра-ження з метою

максимальної зручності їх розуміння; надання зримої форми будь-якому

мислимому об’єкту, суб’єкту, процесу тощо; механічне викликання образу;

створення чітких, стійких та яскравих образів будь-якої складності і специфіки

(як реально існуючих, так і створених у свідомості автора) за допомогою

технічних пристроїв або мислеобразів безпосередньо у власній уяві. Психологи

та філософи звертають свою увагу не тільки на роль візуалізації у зручності

сприйняття інформації але й акцентують на її розвивальному характері у

психічних проце-сах людини. Так, на думку вчених (О.М. Князєвої, В.М.

Розіна, Ю.М. Шилкова, І.А. Герасимової та інших) перетворення ін-формації в

наочні образи веде до більш глибокого осмислення, узагальнення, ефективного

сприйняття інформації людиною. Значимість візуалізації відзначають педагоги

С.В. Арюткіна, Г.В. Брянцева, С.А. Герасимова, В.В. Койбічук, В.П. Кузовлев,

Н.М. Манько, І.Л. Марголіна, Н.О. Неудахіна, Є.В. Полякова, А.Ф. Пухов, А.Г.

Рапуто, О.С. Родя, С.В. Селеменєв, С.І. Сергєєв, В.В. Четіна, Д.М. Шеховцова

та інші. Дослідники звертають увагу на зручність, доступність і перевагу

використання візуалізації в поданні навчальної інформації, її розвиваючу роль в

підтримці психічних процесів учня в ході виконання навчальних дій. Оскільки

в результаті застосування візуальних образів активізуються емоційно-образні

компоненти мислення; забезпечується когнітивне структурування змісту знань,

когні-тивне моделювання елементів структури діяльності і процесів взаємодії

об'єктів, а також здійснюється конструювання нових мислеобразів і нових

візуальних форм, необхідних для вивчен-ня та розуміння навколишньої

дійсності і загальнолюдських цінностей.

На думку О.Г. Баришкіна та Н.О. Резнік, під візуалі-зацією сьогодні

розуміється процес уявного перетворення сенсорних еталонів, виділення їх

структурних особливостей з метою розв'язання проблемної ситуації,

оперування образами так само, як якщо б вони були оригіналами [1]. Н.О.

Неудахіна та О.С. Родя [10] наголошують на тому, що відбір, структурування

та оформлення навчального матеріалу у візуальний образ, що заснований на

різноманітних способах подання інформації і взаємозв’язків між цими

способами, сприяють активній роботі мислення учня при читанні та осмисленні

змісту матеріалу, що подається. Г.В. Брянцевою з’ясовано, що візуальні,

образні засоби, окрім того, що створюють ефект ситуативної експресії,

атмосферу невимушеності, спільної зацікавленості тощо, також сприяють

гармонійному розвитку особистості суб’єкта навчального процесу: збагачують

його новими смислами через виявлення нових «ниточок» від світу

внутрішнього до світу зовнішнього.

Виходячи з цього, слід розуміти, що наочне спостереження – це пасивний

процес, а візуалізація є активним процесом.

Використання візуалізації в навчальному процесі вима-гає від вчителя

певної підготовки. І.Г. Ісмагілова з цього приводу зазначила, що до створення і

застосування візуальних матеріалів у навчальному процесі необхідний

усвідомлений підхід, і слід ураховувати особливості функціонування пси-хіки

учнів та їх психологічні особливості. Використовуючи у процесі навчання

візуалізацію, педагог впливає на психіку учня через сприйняття і в першу чергу

змінює його стан. Потрібно усвідомлювати, що використання технік візуально-

го впливу на людину – потужний засіб психічного впливу, і відповідальність за

наслідки застосування програмних продуктів лежить на виклдачеві, який їх

використовує. Дослідницею зроблено висновок, що в процесі створення та

використання візуальних матеріалів необхідно ґрунтуватися:

1. на психодидактичних цілях;

2. на багатофункціональності мультимедійних засобів;

3. на відповідності змісту інформації і способу (форми) його візуалізації.

Відомий вчений О. Г. Асмолов, досліджуючи психологію особистості, на-

голосив на тому, що при візуалізації навчального матеріалу слід враховувати,

що наочні образи скорочують ланцюги словесних міркувань і можуть

синтезувати схематичний образ більшої «ємності», ущільнюючи тим самим

інформацію. В процесі розробки навчально-методичних матеріалів необхідно

контролювати ступінь узагальнення змісту навчання, дублювати вербальну

інформацію візуальною та навпаки, щоб при необхідності ланки логічного

ланцюга були повністю відновлені учнями.

Нині ми живемо у так званому іфнормаційному суспільстві. Сама назва

суспільства висуває на перший план інформацію як одне з головних джерел

його розвитку. Нове знаряддя праці - комп'ютер значно відрізняється від тих,

що суспільство створювало до цього. На комп'ютер людина може перекласти

такі завдання, що раніше їй доводилось вирішувати тільки своєю головою.

Водночас комп'ютер також сприяє удосконаленню свого творця [20, c. 163].

Застосування комп'ютерних технологій в освіті має давню історію. Проте

на початковому етапі воно було визначене специфікою самих комп'ютерів, а

саме: великими розмірами, значною вартістю, програмами для розрахунків

виключно технічних завдань. Ключовим моментом у становленні справжнього

комп'ютерного навчання стала поява комп'ютерів, що забезпечували

одночасний доступ до ресурсів багатьох користувачів. У той час комп'ютери

стали застосовувати для навчання програмуванню та для розробки систем

контролю знань, переважно завдань з вибором відповіді у формі «запитання -

кілька варіантів відповідей». Проте, як показав досвід, позитивний ефект був

можливий лише тоді, коли для комп'ютерних курсів були створені відповідні

навчальні та методичні посібники. Насправді ж, за ефективністю подання

інформації і викладач, і гарна книжка залишали комп'ютер далеко позаду [2, c.

5].

«Ерою відродження» для комп'ютерного навчання стала поява

персональних комп'ютерів (ПК) у 80-х роках. Індивідуальний характер роботи,

графічні можливості і звук, зворотний зв'язок і обчислювальні потужності

створили насправді чудові можливості для навчання. До того ж, з'явилось

програмне забезпечення, що дало змогу створювати малюнки, анімацію та звук,

без яких сьогодні навчальні програми неможливі.

Передавання знань є складовою людської діяльності, тому застосування

новітніх інформаційних технологій у галузі освіти зумовлене двома

чинниками. З одного боку, це необхідність підготувати учня до його

майбутнього робочого місця, а з іншого - необхідність більш ефективного

передавання знань, тобто максимального поліпшення і полегшення роботи

викладача [11, c. 36].9

Тому, природно, постає питання про підготовку викладачів до

використання комп'ютера ще в інституті або університеті, і не тільки

викладача математики та основ інформатики, фізики та основ інформатики,

трудового навчання та основ інформатики, а й вчителя географії, іноземних

мов, історії, рідної мови та літератури тощо.

Узагальнюючи вищезгадані проблеми, можна зробити висновки, що

будь-який технічний засіб візуалізаії навчання, в тому числі й створений

засобами Smart-технологій, може давати вагомі результати в навчанні лише

тоді, коли з'являються покоління викладачів, які готові і бажають

використовувати комп'ютери, а також тоді, коли з'являються методисти,

здатні розробити методику застосування їх у навчальному процесі, тобто

скласти досить значну кількість прикладів, на основі яких навіть так званий

пересічний викладач зможе користуватися комп'ютером [24, c. 53].

На сучасному етапі чітко визначились три головні напрями

використання Smart-технологій у навчальному процесі в ПТНЗ, зокрема, й

для візуалізації начвчального матеріалу.

По-перше, це навчання технологіям, що вимагають активного

використання ПК (графічний і текстовий редактори, робота у комп'ютерних

мережах); навчання спеціалізованим технологіям (створення музики,

комп'ютерне конструювання і анімація, макетування і верстка і т. ін.).

По-друге, вивчення інформатики як науки, що розглядає інформаційно-

логічні моделі.

По-третє, використання Smart-технологій як технічного засобу у

вивченні основ наук у ПТНЗ, фундаментальних і технічних дисциплін у ПТНЗ,

візуалізаії цих матеріалів.

При цьому, заняттю з використанням Smart-технологій як технічного

засобу візуалізації навчального матеріалу властиво наступне:

принцип адаптивності: пристосування комп'ютера до індивідуальних

особливостей учня;

керованість: у будь-який момент можлива корекція вчителем процесу

навчання; інтерактивність і діалоговий характер навчання;

SMART мають здатність "відгукуватися" на дії учня і викладача;

"вступати" з ними в діалог, що і становить головну особливість методик

комп'ютерного навчання; оптимальне поєднання індивідуальної та групової

роботи; підтримання в учня стану психологічного комфорту при спілкуванні з

комп'ютером;

необмежене навчання: зміст, його інтерпретації і додаток скільки

завгодно великі [9, c. 35].

Комп'ютер може використовуватися на всіх етапах: як при підготовці до

заняття, так і в процесі навчання: При поясненні (введення) нового матеріалу,

закріпленні, повторенні, контролі.

1.3. Переваги та недоліки використання Smart-технологій у

навчальному процесі ПТНЗ

Застосування сучасних інформаційних технологій у навчанні - одна з

найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього

процесу. У вітчизняних навчальних закладах в останні роки комп'ютерна

техніка й інші засоби SMART стали все частіше використовуватися при

вивченні більшості навчальних предметів.

Інформатизація істотно вплинула на процес придбання знань. Нові

SMART навчання дозволяють інтенсифікувати освітній процес, збільшити

швидкість сприйняття, розуміння та глибину засвоєння величезних масивів

знань.

У процесі навчання важлива не технологія сама собою, а те, наскільки її

використання реалізує досягнення освітніх цілей. Власне кажучи, нині освіта

стоїть перед важливим завданням: навчитися правильно, оптимально і

нешкідливо застосовувати інформаційні-технології, та, зокрема, Smart-

технології. Роль цих технологій на уроці більш складна: їх використання в

навчальному процесі допомагає вчителю зробити заняття динамічним,

цільовим, насиченим, яскравим, таким, що запам’ятовується надовго.

При підготовці до занять з використанням SMARTдля візуалізації

навчального матеріалу викладач не повинен забувати, що це урок, а значить

складає план виходячи з його цілей, при відборі навчального матеріалу він

повинен дотримуватися основних дидактичних принципів: систематичності

та послідовності, доступності, диференційованого підходу, науковості та ін.

При цьому комп'ютер не замінює викладача, а тільки доповнює його [22, c.

210].

Одна з важливих особливостей і переваг Smart-технологій порівняно з

іншими навчальними засобами для візуалізації навчальних матеріалів

професійно-практичного спрямування полягає саме в тому, що

мультимедійні програми здебільшого розраховані на самостійне активне

сприймання та засвоєння учнями знань, умінь і навичок. Уже сама побудова,

дидактичне спрямування та розв’язання навчальної (наукової) проблеми

передбачають активну розумову діяльність учнів. Вони можуть обирати

оптимальний темп роботи з мультимедійною програмою відповідно до

індивідуальних розумових, психолого-фізіологічних можливостей та

інтересів; перевіряти правильність відповідей, використовувати у процесі

сприймання та засвоєння знань необхідну зорово-слухову та текстову

інформацію.

Розрізняють два типи засвоєння учнями знань: продуктивний, основою

якого є пізнавальна активність і самостійність мислення учнів

(характеризується великою результативністю пізнавальних процесів) та

репродуктивний, що ґрунтується на запам’ятовуванні та осмисленні готових

знань.

Самостійна ж робота із засобами SMART як важливий стимул навчанні

створює всі передумови для застосування практичних та інтелектуальних

умінь, поєднання чуттєвого і раціонального пізнання, бо знання, які учні

здобувають у результаті самостійної діяльності, засвоюються значно краще

порівняно з тими, які повідомляє вчитель. Засвоєння готових знань на основі

мультимедійної інформації потрібне, але під час виконання певних завдань

треба вміло поєднувати ці два типи пізнавальної діяльності так, щоб основна

ознака того чи іншого явища, події чи процесу була доведена і розкрита

самими учнями у посильній для них роботі.

Smart-технології навчання досить перспективні для підвищення творчої

активності. Учень відходить від позиції об’єкта навчання, отримувача готової

навчальної інформації, стає активним суб’єктом навчання, він може

самостійно здобувати необхідну інформацію і навіть вміти винайти,

сконструювати необхідні для цього способи дій. Водночас при всіх

позитивних аспектах потрібно відзначити, що нині методика використання

Smart-технологій у викладанні гуманітарних дисциплін перебуває у стадії

розроблення [18, с 11-14].

Серед причин, що стримують використання Smart-технологій у ПТНЗ, в

першу чергу називаються організаційні та технічні – відсутність вільного

доступу до комп’ютерного обладнання, труднощі із своєчасним ремонтом,

проблеми із поділом колективу на підгрупи при проведенні занять з

використанням Smart-технологій та інші.

Однак, головні проблеми – це проблеми психолого-педагогічні. Вони

полягають у низькому рівні готовності керівників ПТНЗ до використання

SMART, в управлінні, відсутності науково обґрунтованої методики

використання SMART при проведенні занять з конкретних навчальних

дисциплін, недостатньої забезпеченості навчальних закладів як кількісно, так

якісно педагогічними програмними засобами. Ось частина проблем без

розв’язання яких неможливо позитивно вирішити питання в цілому. Однак,

необхідно потрібно пам'ятати, що можливі негативні наслідки, пов'язані з

активним вторгненням у природний внутрішній світ людини штучних,

ілюзорних вражень від екранних віртуальних сюжетів та взаємодії з ними.

Небезпека може полягати і в навмисному маніпулюванні свідомістю

молодої людини, нехтуванні допустимими нормами безпечних режимів

роботи з комп'ютером. У зв'язку з цим зростає актуальність досліджень

психолого-педагогічного впливу та медичних наслідків застосування

інформаційно-комунікаційних засобів для фізичного та психічного розвитку

учнів. Комп'ютеризація може призвести до формування егоїстичних нахилів

у людини, індивідуалізму, приглушує почуття колективізму,

взаємодопомоги. Тому, питання про впровадження засобів SMART у

навчальний процес має здійснюватись виважено[9 с. 36].

Враховуючи всі позитивні та негативні наслідки використання Smart-

технологій, ми можемо зробити висновок, що вони є ефективними за умови

поєднання з традиційними методами та сприяють якісному формуванню

вмінь та навичок учнів ПТНЗ. Підсумовуючи вище можна відокремити:

Інтегрування звичайного заняття з комп'ютером дозволяє викладачу

перекласти частину своєї роботи на ПК, роблячи при цьому процес навчання

більш цікавим, різноманітним, інтенсивним. Зокрема, стає більш швидким

процес запису визначень, теорем та інших важливих частин матеріалу, тому

що викладачу не доводиться повторювати текст кілька разів (він вивів його

на екран), учневі не доводиться чекати, поки викладач повторить саме

потрібний йому фрагмент [1, c. 36]..

Застосування на уроці у ПТНЗ комп'ютерних тестів і діагностичних

комплексів дозволить викладачу за короткий час отримувати об'єктивну

картину рівня засвоєння матеріалу, що вивчається усіма учнями і своєчасно

його скоректувати. При цьому є можливість вибору рівня складності

завдання для конкретного учня [15, c. 144].

Для учня важливо те, що відразу після виконання тесту (коли ця

інформація ще не втратила свою актуальність) він отримує об'єктивний

результат із зазначенням помилок, що неможливо, наприклад, при усному

опитуванні.

На заняттях, інтегрованих з інформатикою, учні оволодівають

комп'ютерною грамотністю і вчаться використовувати в роботі з матеріалом

різних предметів один з найбільш потужних сучасних універсальних

інструментів - комп'ютер, з його допомогою вони вирішують рівняння,

будують графіки, креслення, готують тексти, малюнки для своїх робіт. Це -

можливість для учнів проявити свої творчі здібності [18, c. 376].

1.4. Використання Smart-технологій для візуалізації навчального

матеріалу професійно-практичної підготовки

Швидкий розвиток і використання інформаційно-комунікаційних

технологій у всіх сферах життя сприяв відповідним змінам в освіті. Розвиток

засобів навчання визначається загальним розвитком навчальної техніки. Поява

інтерактивних дошок, графопроекторів, мультимедійних проекторів,

комп’ютерної техніки, сучасних засобів відтворення цифрових носіїв, розвиток

глобальної мережі Інтернет, використання її в навчальних закладах сприяли

прискореному наповненню освітніх Інтернет-ресурсів, актуалізували увесь

арсенал засобів навчання.

Розвиток мультимедіа, використання мультимедійних продуктів у

навчальному процесі привели до необхідності розвитку технологій, що

сприяють підвищенню якості підготовки фахівців, відповідаючи власним

вимогам ринку праці.

У процесі проведення навчальних занять останнім часом значна увага

приділяється вибору індивідуальних прийомів, форм і засобів подачі

навчального матеріалу. Особлива увага приділяється інтерактивним методикам

та засобам навчання. Проте готовність викладачів до здійснення інтерактивного

навчання поки що дуже низька. Тут є і психологічний аспект, і технічна

непоінформованість, а також слабке технічне забезпечення інтерактивними

засобами навчання.

Інтерактивні засоби навчання – це засоби організації активної взаємодії

студентів і викладачів у навчальному процесі з метою досягнення визначених

дидактичних результатів.

Відповідно до пріоритетного проекту розвитку освіти в професійно-

технічних навчальних закладах почали з’являтися інтерактивні дошки,

мультимедійні проектори тощо. Отже, застосування їх на уроці не є сьогодні

екзотикою, і, напевно, уперше технічне обладнання училищ у цілому й кабінету

зокрема, здійснюється швидше, ніж дидактичний супровід цього процесу. Мова

йде не про недостачу готових дисків у магазинах, а про готовність викладача

застосовувати всі наявні можливості для навчання на уроці.

Інтерактивний комплекс це – інтерактивна дошка, персональний

комп’ютер, мультимедійний проектор.

Рис. 1.2. Зразок інтерактивного комплексу

Такий комплекс поєднує в собі всі переваги сучасних комп’ютерних

технологій і виводить процес навчання на якісно новий рівень. Він відповідає

тому способу сприйняття інформації, яким відрізняється нове покоління учнів,

що виросло на ТБ, комп’ютерах і мобільних телефонах, у якого набагато вища

потреба в темпераментній візуальній інформації й зоровій стимуляції, тобото в

візуалізації навчального матеріалу.

Комп’ютерних наочних матеріалів і навчальних ресурсів з будь-якої теми

чи предмету можна знайти безліч і використати їх багаторазово. Не потрібно

непокоїтися про зберігання паперових карт, плакатів тощо – у них просто

відпадає необхідність.

Інтерактивний комплекс надає можливість повністю керувати будь-якою

комп’ютерною демонстрацією – виводити на екран дошки картинки, карти,

схеми, створювати й переміщати об’єкти, запускати відео й інтерактивні

анімації, виділяти важливі моменти кольоровими позначками, працювати з

різноманітними комп’ютерними програмами. І все це прямо з дошки, не

втрачаючи візуального контакту з класом і не прив’язуючись до свого

комп’ютера.

Завдяки наочності й інтерактивності, залучаються всі учні до активної

роботи.

Шкільна дошка – це невід’ємна складова будь якого навчального класу,

місце обміну інформацією між учнями та вчителем.

Працюючи з інтерактивною дошкою, викладач завжди перебуває в центрі

уваги, звернений до учнів обличчям й підтримує постійний контакт із класом.

Використання інтерактивної дошки на уроці може збільшити

ефективність навчання учнів у професійно-технічних навчальних закладах.

Ключові напрямки застосування інтерактивної дошки:

презентації, демонстрації й моделювання;

підвищення активності учнів на уроці;

збільшення темпу уроку при використанні інтерактивної дошки.

1. Презентації, демонстрації й моделювання.

Інтерактивна дошка – це візуальний ресурс, що може допомогти

вчителям зробити уроки живими й привабливими для учнів. Інтерактивна

дошка дозволяє піднести учням інформацію, використовуючи широкий

діапазон засобів візуалізації (карти, таблиці, схеми, діаграми, фотографії тощо).

Викладачі можуть використовувати управління інтерактивною дошкою,

щоб подати досліджуваний матеріал захоплюючими й динамічними способами.

Інтерактивна дошка дозволяє моделювати абстрактні ідеї й поняття, не

доторкаючись до комп’ютера, змінити модель, перенести об’єкт в інше місце

екрана або встановити нові зв’язки між об’єктами. Усе це відбувається в

режимі реального часу.

2. Підвищення активності учнів на уроці.

Багато викладачів стверджують, що учні більш активні і зацікавлені на

уроці, на якому використовується інтерактивна дошка. Інформація стає для них

більше доступною й зрозумілою, що поліпшує атмосферу розуміння в класі, а

учні – більш націлені на роботу.

3. Збільшення темпу уроку при використанні інтерактивної дошки.

Якщо у є інтерактивна дошка, то більше не доведеться чекати, коли учень

напише завдання на дошці, і кілька хвилин уроку будуть загублені – учитель

може виводити на екран заздалегідь підготовлені матеріали, і час уроку буде

використано тільки на вирішення поставлених завдань.

Усі записи на інтерактивній дошці можуть бути збережені в комп’ютері й

знову відкриті при повторенні пройденого матеріалу або передані учневі, що

пропустив урок через хворобу.

Викладачі, які почали працювати з інтерактивною дошкою, відзначають

позитивні зміни як під час уроку, так і в обсязі матеріалу, що розуміє учень.

Вони стверджують, що з використанням інтерактивної дошки надає можливість

подати більше інформації за менший час, і при цьому учні активно працюють

на уроці й краще розуміють навіть найскладніший матеріал. Інтерактивна

дошка стає незамінною для вчителів з будь-якого предмета.

Отже основні способи використання інтерактивної дошки це:

можливість робити позначки й записи поверх виведених на екран

зображень;

групові форми роботи;

спільна робота над документами, таблицями або зображеннями

(також за допомогою конференц-зв’язку);

управління комп’ютером без використання самого комп’ютера

(управління через інтерактивну дошку);

робота з інтерактивною дошкою як зі звичайною, але з можливістю

зберегти результат, роздрукувати зображення на дошці на принтері;

зміна тексту у виведених на екрані документах, використовуючи

віртуальну клавіатуру, що налаштовується в програмному забезпеченні дошки;

зміна будь-яких документів або зображень на екрані, використання

будь-яких позначок;

збереження на комп’ютері в спеціальному файлі всіх позначок, які

вчитель робить під час уроку, для подальшої демонстрації на інших уроках або

через Інтернет;

передача збережених під час уроку записів будь-якому учневі, що

пропустив заняття або не встиг зробити відповідні записи у своєму зошиті;

демонстрація роботи одного учня всім іншим учням класу;

демонстрація навчальних відеороликів;

створення малюнків на інтерактивній дошці без використання

комп’ютерної миші;

створення малюнків, схем і карт під час проведення уроку, які

можна використати на наступних заняттях, що заощаджує час на уроці;

робота у Інтернет – середовищі.

Нині інтерактивні дошки можна застосовувати на будь-яких уроках,

лекціях, семінарських заняттях, адже така дошка лише розширює можливості

подання інформації.

Навчання за допомогою інтерактивних дошок SMART Board мало чим

відрізняється від звичних методів викладання. Основи успішного проведення

уроку ті самі, незалежно від технологій й устаткування, що використовує

викладач. Насамперед, будь-яке заняття повинне мати чіткий план і структуру

та досягати певних цілей і результатів. Все це допомагає учням краще засвоїти

матеріал і співвіднести його з тим, що вони вже знають.

Стандартний урок може розвиватися так:

підготовка до початку заняття;

пояснення цілей заняття;

введення в нову тему або завдання (може повторюватися кілька

разів протягом заняття, тому що є його основою);

розвиток теми при участі учнів;

обговорення наприкінці заняття того, що було пройдено, а також

самого процесу навчання.

Структура уроку завжди залишається незмінною. В деяких випадках

інтерактивна дошка SMART Board може стати гарним помічником, наприклад,

при, так би мовити, індуктивному методі викладання, коли учні приходять до

тих або інших висновків, сортуючи отриману інформацію.

Вчитель може по-різному класифікувати матеріал, використовуючи різні

можливості дошки: переміщати об’єкти, працювати з кольорами, при цьому,

залучаючи до процесу учнів, які потім можуть самостійно працювати в

невеликих групах. Іноді можна знову звертати увагу учнів на дошку, щоб вони

поділилися своїми думками й обговорили їх перед тим, як продовжити роботу.

Але важливо розуміти, що ефективність роботи з дошкою багато в чому

залежить від самого викладача та від того, як він застосовує ті або інші її

можливості.

Переваги та недоліки використання інтерактивних дошок

Звичайно, інтерактивні дошки відіграють вагому роль у процесі навчання.

Головними перевагами використання інтерактивних дошок є:

Великий екран, що дозволяє реалізувати один з найважливіших

принципів навчання – наочність.

Сенсорна панель, що дозволяє миттєво реагувати на дії викладача.

Зручні кольорові маркери, призначені для виділення головного в ході

пояснення матеріалу.

Заняття з використанням інтерактивних дошок сприяють збільшенню

творчості учня, підвищує мотивацію, значно покращує чіткість в організації

роботи класу або групи учнів. Підвищується активність учнів.

Економія часу: потрібну інформацію учень може побачити на дошці, в

той час як викладач її просто пояснює. Інтерактивні дошки сприяють

зацікавленості учня у навчальному процесі.

Використання у навчальному процесі відразу різних матеріалів:

зображення, звуку, відео, ресурсів Інтернету та інших матеріалів.

Сприяє оперативному контролю знань та можливості дистанційного

навчання, надання великих можливостей для участі в колективній роботі,

розвитку особистих і соціальних навичок.

Недоліків при роботі з інтерактивною дошкою досить мало. Особливо я,

змогла виділити лише один: для підготовки заняття з інтерактивною дошкою

треба більше часу та сил, ніж до звичайного. Навіть, якщо ви готуєте

презентацію і вставляєте туди відео, у вас вийде лінійна презентація, яку ви

зможете перемотувати вперед та, за бажанням, назад. Ви не зможете нічого в

ній, по ходу заняття, поміняти. Але, скажімо, MS PowerPoint має функцію, що

дозволяє робити ремарки під час показу слайдів – грубо кажучи, малювати по

них. І вам не треба підходити до комп’ютера і брати в руки мишку.

Залишаючись коло дошки, ви не втрачаєте контакт з аудиторією.

Ще донедавна вважалося, що знань, отриманих після закінчення

навчального закладу, достатньо, щоб успішно здійснювати трудову діяльність

протягом усього життя. Інтенсивний розвиток технологій і комп’ютеризації

багатьох сфер діяльності людини показав, що це помилкова точка зору. Йдеться

про те, що розвиток сучасного суспільства невіддільний від постійного і

повсюдного навчання, технології які також вимагають змін.

Парадигма Smart-освіти передбачає гнучкість, яка припускає наявність

великої кількості джерел, максимальну різноманітність мультимедіа, здатність

швидко і просто налаштовуватись під рівень і потреби слухача. Вона також

передбачає активний обмін досвідом та ідеями, персоніфікацію курсу в

залежності від його завдань і компетенцій суб’єктів навчання.

Перехід до технологій Smart формує нові вимоги до викладачів. Smart-

підходи вимагатимуть від них не надавати готові знання, а створювати умови

для придбання молоддю власного досвіду і навичок. Навчальні курси повинні

бути інтегрованими, тобто включати в себе і мультимедійні фрагменти, і

зовнішні електронні ресурси [2, с. 43].

SMART – відома і ефективна технологія постановки і формулювання

цілей. Акронім SMART означає розумна мета і об’єднує великі літери від

англійських слів, що позначають, якою має бути справжня мета: Specific

(конкретність) – Measurable (вимірність) – Attainable (досяжність) – Relevant

(релевантність) – Time – bounded (визначеність в часі).

Specific (Конкретні)

Мета повинна бути максимально ясною і конкретною, при постановці

слід чітко уявляти кінцевий результат. Це значить, що ціль має бути

зрозумілою і однозначною. Для того, щоб мета стала специфічною, має бути

означене, що точно очікується, чому це важливо, кого це стосується, де це буде

відбуватися і які атрибути є важливими.

Measurable (Вимірюваність)

Цілі повинні бути вимірні, щоб можна було дізнатися, що вони досягнуті.

Другий критерій наголошує на необхідність мати вимірювані показники для

визначення прогресу досягнення мети. Ідея в тому, що якщо прогрес у

досягненні мети не можна виміряти, то неможливо знати, чи є рух в напрямку

успішного завершення.

Attainable (Досяжність)

Цілі повинні бути досяжні з точки зору зовнішніх чинників і внутрішніх

ресурсів. Коли ви створюєте мету, ви маєте зважити на наявність необхідних

ресурсів, часу, грошей, компетенцій.

Relevant (релевантні)

Цілі повинні співвідноситися з іншими, більш загальними, а також зі

стратегічними цілями, і працювати на їх досягнення. Тобто то, що ви робите

сьогодні, потрібно для того, щоб отримати запланований на місяць, а, отже,

відповідає і головним життєвим цілям.

Time-bounded (Визначено у часі)

Що мають на увазі, говорячи про Smart-технології? Англійське слово

«Smart» – багатозначне і дійсно відображає суть технологій, а саме: розумний,

кмітливий, чудовий, нарядний. Отже, Smart-технології – це розумні, ефективні

технології. В практиці освітньої діяльності під Smart-технологіями, ми

розуміємо в основному інформаційні технології, використання різноманітних

комплексних засобів та сучасних інтерактивних методів викладання.

Широке застосування знаходять не лише традиційний пакет прикладних

програм Microsoft Office (особливо Word, Excel та PowerPoint), але й

різноманітні медіа-програвачі для створення перегляду та прослуховування

відео та аудіоматеріалів, а також програма Skype, робота з інтернет-ресурсами в

режимі онлайн, програмне забезпеченням для інтерактивної дошки від компанії

«Smart», зокрема «Smart Notebook».

Інтерактивна дошка – це могутній мультимедійний засіб зі всіма

можливостями комп’ютера. Завдяки цим можливостям викладачі

використовують і запропоновані ресурси програм, і самі створюють

захоплюючі розробки завдань різних типів (індивідуальні та групові), різного

рівня складності для учнів різного рівня підготовки, різного професійного

спрямування тощо. Учні не просто опрацьовують навчальний матеріал, а

співпрацюють, що забезпечує їм яскраві враження від заняття. Викладач

використовує інтерактивну дошку щоб реформувати навчальний процес,

створити атмосферу інтерактивності, а також природне середовище

спілкування.

Можливості програми «Smart Notebook» дозволяють записувати,

виділяти, закріплювати об’єкти, рухати їх, переміщувати, додавати малюнки,

зображення, фото. З отриманими об’єктами учні виконують різні завдання:

ділять на групи за лексичним чи граматичним значенням, закінчують речення,

розміщують їх в правильному порядку, клонують зображення та слова,

поєднують слова з їх значенням, виділяють в тексті головне, визначають

частини мови; використовуючи поданий матеріал, утворюють речення,

з’єднують їх частини, складають та розігрують діалоги, грають в ігри.

Для кращого та швидшого вивчення лексичних одиниць пропонують

наступні завдання: заповнити пропуски, знайти відповідність, зрозуміти слово

за визначенням, дати визначення понять, з’єднати слова та визначення,

поділити слова на групи відповідно до теми, добрати вірне слово за значенням

та безліч інших. Навчання стає легким, цікавим та природнім. Динамічність

процесу навчання значно зростає, відповідно зростає бажання пізнавати,

розуміти, володіти та використовувати нову інформацію.

Учні беруть активну участь в навчальному процесі, виконують завдання,

створюють та розігрують ситуації та діалоги просто тому, що їм цікаво. А в

результаті мотивація та успішність зростає в рази.

До позитивних сторін застосування Smart-технологій в навчальному

процесі відноситься:

можливість їх використання під час викладання різних дисциплін;

висока ефективність засвоєння знань;

підвищення інтересу до навчання в учнів;

сучасність технологій і розуміння та сприймання їх учнями як

природної складової молодих людей, що робить їх життя зручним

інструментом для розвитку творчого потенціалу;

Однією із найважливіших соціальних вимог сучасного суспільства є

інформатизація освіти. Це потребує переосмислення досвіду реалізації нових

інформаційних технологій, аналізу і оцінки можливостей їхнього використання

в навчальному процесі

Інформаційні технології у нашому сьогоденні розглядаються як

необхідний елемент навчального процесу. Однією з нових інформаційних

мультимедійних технологій і потужним технічним засобом навчання є

інтерактивний програмно-технологічний навчальний комплекс на основі

SMART Board.

Інтерактивний програмно-технологічний навчальний комплекс на основі

SMART Board, який більше відомий під назвою «інтерактивна дошка», є

втіленням новітнього засобу мультимедійних технологій і високоефективним

технічним засобом навчання. Цей комплекс дає можливість створювати

інтерактивне інформаційно-комунікаційне середовище й використовувати як

традиційні, так й інноваційні педагогічні технології навчання. Програмне

забезпечення SMART Board дозволяє керувати прикладними комп’ютерними

програмами дотиками до поверхні екрана, забезпечує універсальну технологію

роботи з різними видами інформації та дає викладачеві ефективний засіб

створення й застосування авторських навчальних програм [17, с. 52].

До класичних дидактичних принципів у традиційній системи навчання

належать принципи науковості, систематичності і послідовності, зв’язку теорії

з практикою, наочності навчання, свідомості і активності, доступності і

тривалості знань. Усі зазначені принципи взаємопов’язані і взаємозалежні,

доповнюють один одне. У навчальній практиці ПТНЗ вони знаходять своє

відтворення у вигляді правил, методів і форм організації і проведення

навчальної роботи.

Саме електронна інтерактивна дошка є найбільш універсальним засобом

навчання. Досліджуючи проблему використання мультимедійної дошки як

одного з основних компонентів SMART-технологій під час викладання

дисциплін у професійно-технічних навчальних закладах, слід зазначити, що

використання проекційної техніки в поєднанні з аудіозасобами дає можливість

залучати на заняттях при поясненні нового матеріалу таблиці, відео-довідкові

матеріали; при аналізі інформації схеми і матеріали електронних підручників.

Це дозволяє реалізувати принципи наочності, доступності та систематичності

[30, с. 23].

Проте найбільш наглядними засобами інтерактивної дошки реалізується

«золоте правило дидактики» (принцип наочності). Так, інтерактивна дошка

дозволяє розробляти необхідні наочні матеріали у вигляді блок-схем,

динамічних алгоритмів чи узагальнюючих таблиць, які є стислим викладом і

зображенням основних положень навчального матеріалу та застосувати його на

занятті в аудиторії, надаючи великий екран для роботи з мультимедійними

матеріалами. Цей екран, який можуть бачити всі присутні в аудиторії, виводить

взаємодію учнів з викладачем на новий рівень, сприяє активному залученню

учнів до спостережень над матеріалами заняття та явищами з їх подальшим

аналізом, класифікацією, встановленням певних закономірностей.

Використання для демонстрації комплексу технічних засобів навчання з

інтерактивною дошкою (SMART Board) дає можливість викладачеві вільно

спілкуватися з аудиторією, сприяє забезпеченню більшої концентрації на

навчальних завданнях, збагачує дидактичні можливості у навчанні предметів.

Активне впровадження у навчальний процес інтерактивних технологій, їх

об’ємна інформативність і великі можливості щодо подання нового матеріалу

порівняно з іншими носіями інформації, сприяє появі нових методів і форм

опрацювання навчального матеріалу [27, с. 18].

Навчальний комплекс на основі SMART Board є реалізацією концепції

нового інформаційного середовища та призначений для необмеженого

використання викладачами та учнями (лекції, практичні й самостійні заняття,

довідкова підтримка і т. п.).

При проведенні лекції з використанням інтерактивної дошки учні мають

можливість не конспектувати докладно матеріал, а сконцентрувати свою увагу

на суті лекції, тому що по закінченні заняття вони можуть одержати

електронний варіант лекції з позначками й коментарями викладача, які

акцентують увагу учнів на найбільш важливих і складних моментах лекції.

При проведенні лабораторних та практичних занять переваги

інтерактивної дошки ще більш яскраві. Викладач не витрачає часу на запис

завдань, створення малюнків і схем на дошці. Використання барвистих

заготівок та інтерактивних ресурсів, можливість переміщувати та

видозмінювати об’єкти, записувати послідовність дій користувачів дошки,

встановлювати гіперпосилання й багато інших можливостей роблять заняття

продуктивними й творчими. Комплект файлів SMART Notebook зі змістом

лекційних і практичних занять є досить корисним при підготовці учнів до

модульних контролів та іспитів, а також для тих учнів, які за тими або іншими

причинами не були присутні на заняттях.

Під час використання SMART Board викладач не прив’язаний до столу і

комп’ютера, а процес спілкування, навчання та взаємодії з цифровими

ресурсами стає приємним і ефективним.

Програмне забезпечення SMART Notebook має низку переваг і

особливостей порівняно з іншими програмними продуктами, зокрема:

забезпечує інтерактивність викладання навчального матеріалу;

підвищує доступність подання навчального матеріалу;

сприяє формуванню під час групової роботи навичок, важливих для

успішної діяльності в багатьох галузях;

підвищує зацікавленість учнів у вивченні дисциплін.

Використання SMART Board дозволяє викладачеві творчо проектувати

навчальний процес і реалізовувати цей проект.

На сьогоднішній день в системі освіти України є звичне явище

проведення навчальних занять з використанням мультимедійних презентацій,

зроблених у таких програмних пакетах, як, наприклад, Microsoft PowerPoint.

Однак, поряд із звичними презентаційними технологіями (Microsoft

PowerPoint), в сферу освіти проникають нові, інтерактивні технології, які

дозволяють відійти від стандартної та звичної презентації у вигляді слайд-шоу.

Інноваційним аспектом в системі освіти та навчальному процесі

спостерігається тенденція до все більшого впровадженню IT технологій:

мережевих, мобільних і інформаційних. З появою нового обладнання (аудіо-та

відео системи, проекційні пристрої) виникає питання його ефективного

застосування в навчальному процесі. Нова форма подачі матеріалу за

допомогою інтерактивного устаткування (інтерактивні дошки SMART Boards,

інтерактивні дисплеї Sympodium) являє собою виступ учня – презентацію, що

створена в режимі реального часу.

Навчальний процес прискорюється та стає цікавим для учнів оскільки на

інтерактивних дошках SMART можна писати спеціальним маркером,

демонструвати навчальний матеріал, робити письмові коментарі поверх

зображення на екрані. При цьому все написане на інтерактивній дошці SMART

передається учням, зберігається на магнітних носіях, роздруковується,

надсилається електронною поштою.

Слід відзначити, що під час роботи на інтерактивних дошках SMART

поліпшується концентрація уваги в учнів, швидше засвоюється навчальний

матеріал, і в результаті підвищується успішність кожного з учнів. Широке

застосування інтерактивних технологій сприятиме можливості показати

володіння сучасними апаратними та програмними засобами, уміння

створювати сценарій інсталяції, відпрацювання методів успішної презентації.

Варто також врахувати, що застосування SMART-технології доцільно

впроваджувати в навчальний процес зі слухачами, що здобувають підвищення

кваліфікації або міжнародну бізнес освіту.

Технологія SMART допомагає проводити динамічні презентації,

показувати документи, сторінки Інтернету або відео на інтерактивному екрані,

що є зручним та цікавим у використанні.

Основою ефективності використання технології SMART є набір

програмового забезпечення для інтерактивної дошки, яке включає різноманітні

функції та інструменти роботи. Така технологія дозволяє створювати

презентації, слайди-кадри, розмір яких відповідає розміру екрану. На цих

кадрах розміщуються малюнки, тексти, інші об’єкти, які можуть змінюватися

за розміром, копіюватися, ставати прозорими, повертатися тощо.

З іншого боку описані можливості використання SMART та

комп’ютерного моделювання не повинні створювати ілюзію легкості

розв’язання педагогічних проблем. Використання таких підходів потребує від

викладача розробки системи завдань, які будуть направлені на формування

високого рівня розвитку навчального процесу: аналізу, синтезу, узагальнення

тощо. Робота викладача при цьому не тільки не спрощується, але й

ускладняється і потребує більш високої кваліфікації.

Використання комп’ютерних моделей та технології SMART в

навчальному процесі надає можливість досягти позитивних результатів:

збільшення об’єму зорової інформації, що суттєво підвищує якість

та ефективність викладання лекції чи проведення практичного заняття;

можливості SMART залучають учнів та слухачів до активної

діяльності, активізують їхній творчий потенціал;

яскравість комп’ютерної графіки дозволяє розвивати наочно-

образове мислення;

реалізується можливість опрацювання великої кількості інформації;

створюються умови для індивідуальної дослідницької роботи з

комп’ютерними моделями, в ході якої вони можуть самостійно ставити

експерименти, швидко перевіряти свої гіпотези, встановлювати закономірності.

Таким чином, впровадження нових технологій в сферу освіти веде за

собою перехід від старої схеми репродуктивної передачі знань до нової,

креативної форми навчання. Одна з головних задач сучасної освіти – це

створення стійкої мотивації в учнів до отримання знань, інша – пошук нових

форм та інструментів освоєння цих знань за допомогою творчих рішень в учнів.

Слід відзначити, що під час роботи на інтерактивних дошках SMART

поліпшується концентрація уваги в учнів, швидше засвоюється навчальний

матеріал, і в результаті підвищується успішність кожного з учнів. Широке

застосування інтерактивних технологій сприятиме можливості показати

володіння сучасними апаратними та програмними засобами, уміння

створювати сценарій інсталяції, відпрацювання методів успішної презентації.

ВИСНОВОК

У наслідок багатофункціональності інформаційного освітнього

середовища до визначення принципів його побудови і функціонування може

бути декілька підходів. Один із них пов’язаний з організацією навчальної і

наукової діяльності. Оскільки інформаційне освітнє середовище має навчальну

цілеспрямованість, то для його успішного функціонування до розміщених

навчальних матеріалів висуваються загальні педагогічні вимоги: науковості,

доступності, наочності, обліку вікових та індивідуальних особливостей

користувачів (як учнів, так і викладачів); єдності навчальної й наукової

діяльності; зближення самостійної творчої роботи учнів і науково-

дослідницької роботи викладача (принцип співтворчості). Інший підхід

визначається професійною спрямованістю інформаційного освітнього

середовища і його мобільністю. Слід передбачити, щоб матеріалами

інформаційного освітнього середовища навчального закладу можуть

користуватися не лише учні й викладачі, а й учителі та інші працівники освіти.

Інтенсифікація навчання, що характеризується збільшенням обсягу

навчального матеріалу та зменшенням часу засвоєння, потребує пошуку

ефективних методів навчання, засобів контролю засвоєння знань, що значно

підвищували б якість навчання.

Можемо стверджувати, що використання Smart-технологій для

візуалізації навчальних матеріалів професійно-практичної підготовки не

тільки має позитивний вплив на процес засвоєння навчального матеріалу, а й

сприяє інтересу та зацікавленості в учнів до предмету й навчання в цілому.

Дидактичні властивості Smart-технологій дозволяють вважати їх ефективним

навчальним засобом та інструментом для формування професійних умінь та

навичок.

Додатки

Додаток А

Навчальний план підготовки

Додаток Б

План уроку

виробничого навчання з професії «Оператор комп’терного набору»

Дерябін Олесь

Тема за програмою: Основи технічного редагування та оформлення тексту.

Тема уроку: Робота з графічними примітивами у видавничій системі

PageMaker.

Мета уроку:

навчальна: Навчити учнів використовувати інструменти та команди

головного меню для створення, форматування та розміщення графічних

примітивів на сторінці публікації у програмі PageMaker.

виховна: Виховати в учнів культуру поведінки при роботі за комп’ютером

та у стосунках із одногрупниками, дотримання трудової дисципліни, старанність

та активність, бережливе ставлення до техніки.

розвиваюча: Розвити в учнів уміння аналізувати виробничу ситуацію.

Типуроку: урок вивчення трудових прийомів і операцій.

Обладнання та устаткування: робочі місця операторів комп’ютерного

набору – 14: комп’ютерні столи, стільці, персональні комп’ютери в кількості 14

штук. Програмне забезпечення: операційна система - Windows7, MicrosoftOffice

10, програма AdobePageMaker 7. Робоче місце майстра виробничого навчання – стіл, стілець, ПК. Місце загального користування -- проектор, Smart-дошка,

безпровідна миша Logitech, принтер.

Матеріально - технічне забезпечення уроку: інструкційна картка,

роздатковий матеріал, електронні тести на повторення попередньої теми,

презентація за новою темою.

Структура уроку

І. Організаційний момент.

Привітання, перевірка присутніх, перевірка готовності учнів до

уроку (1 хв.)

ІІ. Вступнийінструктаж

Оголошення теми:«Робота з графічними примітивами у видавничій системі

PageMaker»і мети уроку: навчити учнів використовувати інструменти та команди

головного меню для створення, форматування та розміщення графічних

примітивів на сторінці публікації у програмі PageMaker,виховувативучнів

культуру поведінки при роботі за комп’ютером та устосункахіз одногрупниками,

дотриманнятрудовоїдисципліни, старанність та активність, бережливеставлення

до техніки.

Демонстрація готової публікації, в якій використовуються графічні

примітиви, за допомогою проектора, дошки та безпровідної миші. Акцентування

на значенні присутності графіки на сторінках публікацій, газет та рекламних

буклетів, необхідність фахівцям мати практичні навички по створенню графічних

примітивів.

Повторення правил охорони праці та техніки безпеки.

Проведення повторення правил із охорони праці в комп’ютерній

лабораторії згідно з Інструкцією № 77 «Інструкція з охорони праці при роботі за

ПК» за наступними питаннями (4 хв), використовуючи метод ланцюжкового

опитування :

\endash Які основні вимоги техніки безпеки перед початком роботи у

комп’ютерній лабораторії?

Відповідь:

Оглянути та упорядкувати робоче місце, переконатися, що на робочому

місці відсутні сторонні предмети, всі устрої і блоки ПК під’єднані до системного

блока за допомогою кабелів відповідно до монтажної схеми.

Перевірити:

і справність роз’ємів кабелів електроживлення і блоків пристроїв;

і відсутність зламів і ушкоджень ізоляції дротів живлення;

і відсутність відкритихструмоведучих частин у пристроях ПК.

і протерти злегка зволоженою серветкою (із бязі або марлі) клавіатуру (для

зниження рівня статичної електрики), зовнішню поверхню екрана монітора.

і перед початком роботи необхідно врахувати, що вікна можуть давати

відблиски на екрани моніторів і викликати значну засліпленість у сидячих перед

ними, особливо влітку й у сонячні дні, тому природну освітленість у помешканнях

із ПК необхідно регулювати жалюзями або іншими сонцезахисними пристроями.

5. Які правила техніки безпеки під час роботи за комп’ютером?

Відповідь:

Не лишати працюючий ПК і його пристрої без спостереження.

Підключати і відключати роз'єми кабелів пристроїв ПК тільки при

виключеній напрузі електромережі.

Якщо при вмиканні на екрані монітора не з'являється ніяка інформація або

- центрі екрана висвічується яскрава біла смуга, необхідно виключити його і

повідомити про несправність.

При виявленні запаху гару в пристроях ПК, необхідно негайно виключити

апаратуру, удруге не включати і звернутися до фахівця з технічного

обслуговування ПК.

У періодроботи за ПК необхідно передбачити через кожні 40 - 45 хвилин 3-

5-хвилинні перерви для відпочинку. Середня сумарна тривалість роботи за день

не повинна перевищувати 4 годин, а за тиждень - 20 годин.

Сумарну тривалість роботи краще розділити на 2 частини і працювати по 2

годинив першу і другу половини робочого дня. При використанні захисного

екрана або монітора із зниженим випромінюванням час роботи може бути

збільшено.

1) Які вправи для очей під час перерв при роботі за комп’ютеромви знаєте?

Відповідь:

Закрити очі, сильно напружити очні м'язи, на рахунок 1-4, потім

розкрити очі, розслабивши м'язи очей. Подивитися в далину на рахунок 1-6.

Повторити 4-5 разів.

Подивитися на перенісся і затримати погляд на рахунок 1-4. До втоми

очей не доводити. Подивитися в далину на рахунок 1-6. Повторити 4-5 разів.

Перенести погляд швидко по діагоналі: праворуч нагору - ліворуч

вниз, потім прямо в далину на рахунок 1-6; потім ліворуч вверх - праворуч вниз і

подивитися вдалину на рахунок 1-6. Повторити 4-5 разів.

3. Повторення попереднього матеріалу та актуалізація опорних знань

Для повторення попереднього матеріалу з теми «Програма PageMaker.

Робота з головним меню, панеллю інструментів», вивченого на уроках теорії та

уроках виробничого навчання,учні відповідають на питання електронних тестів

(див. Додаток 1), використовуючи програму тестів «Аспект», індивідуально за

комп’ютерами.

Відведений час – 5 хв. Тести складаються з 20 запитань Максимальна

оцінка – 11 балів. По закінченню виконання учнями тестів необхідно перенести

оцінки, які відображаються на екранах моніторів на кожному робочому місці, в

Карту контролю (див. Додаток 2), за допомогою якої здійснюється комплексне

оцінювання знань та практичних навичок учнів.

Далі для повторення практичних навичок, отриманих на попередньому

уроці, учні по черзі виконують завдання за демонстраційним комп’ютером та

коментують свої дії (10 хв.):

з Розповісти про способи запуску програми PageMaker. Виконати

запуск програми PageMaker одним із відомих способів.

Відповідь:

1.1. Пуск – Все программы – Adobe – Page Maker - Adobe Page Maker.

1.2. Дворазово клацнути по ярлику на Робочому столі.

1.3. На панелі швидкого запуску - одноразове клацання по піктограмі

програми.

1.4. Відкрити файл, створений в програмі раніше.

і Відкрити вже існуючий файлз ім’ям Urok1.pmd, збережений в папці

GR40 в програмі PageMaker.

Відповідь: Файл – Открыть, вказати шлях до файлу, натиснути Открыть або

на Стандартній панелі інструментів інструмент Открыть.

У Виконати створення нового документа в програмі PageMaker.

Відповідь: Файл – Новый, задати параметри нового документа, ім’я та

натиснути ОК.

у Задати нові параметри створеного документа: формат А4,

односторінкова публікація, поля: ліве - 2см, праве - 1,5 см, верхнє та нижнє по 1

см, розповісти, які параметри можна встановлювати в програмі.

Відповідь: Файл – Параметры документа. Можна встановити наступні

параметри: формат, розмір, орієнтація, поля сторінки, варіанти, кількість сторінок

і документі, розподільна здатність при друкуванні та принтер, на якому

здійсниться друк оригінала.

У Зберегти документ в папці Uchebn.

Відповідь:Файл – Сохранить как… -- обрати папку та дати назву файлу,

натиснути Сохранить.

є Змінити одиниці вимірювання в програмі.

Відповідь: Файл - Установки –Основные – Встановити потрібні одиниці

вимірювання -- ОК

в Розбити сторінку на колонки.

Відповідь: Макет – Границы колонок.

- Перезберегти документ зі змінами.

Відповідь: Файл – Сохранить або на Стандартній панелі інструментів

інструмент Сохранить.

- Вставити нову сторінку в документ.

Відповідь:Права кнопка миші на ярлику листа - Вставить страницы…або

Макет -- Вставить страницы…

• Встановити лінійки на сторінку.

Відповідь: Просмотр – Показатьлинейки.

З Змінити масштаб відображення сторінки.

Відповідь: Просмотр – Масштаб.

в Встановити панель інструментів на екран.

Відповідь: Окно - Показатьинструменты.

В Встановити керуючу палітру на екран.

Відповідь:Окно – Показатьуправляющуюпалитру.

\endash Встановити додаткові палітри на екран.

Відповідь: Відкрити пункт меню програми Окно та обрати потрібну

палітру.

І Пояснення нового матеріалу.

Пояснення нового матеріалу варто закцентувати на темі уроку: «Робота з

графічними примітивами у видавничій системі PageMaker» та меті уроку:

навчити учнів використовувати інструменти та команди головного меню для

створення, форматування та розміщення графічних примітивів на сторінці

публікації у програмі PageMaker; виховувати в учнів культуру поведінки при

роботі за комп’ютером та у стосунках із одногрупниками, дотримання трудової

дисципліни, старанність та активність, бережливе ставлення до техніки».

Демонстрація на дошці за допомогою проектора готової публікації, в якій

використані графічні примітиви, та публікації, в якій немає графічних примітивів

(див. Додаток 6). На цих наочних прикладах варто визначити перевагу вміння

використовувати графіку на сторінках публікацій. Пояснення (15 хв.)проводиться

за наступними питаннями, використовуючи презентацію (див. Додаток 3) з

покроковим поясненням (демонстрація презентації на екрані за допомогою

проектора, дошки та безпровідної миші Logitech):

2.1 Що таке графічні примітиви?

Графічні примітиви – це елементи, створені безпосередньо в програмі

PageMaker за допомогою спеціально призначених для цього інструментів.

2.2 Перелік графічних примітивів, які використовуються в програмі.

Лінія, перпендикуляр, прямокутник, еліпс, багатокутник.

2.3 Інструменти для створення графічних примітивів.

Лінія, перпендикуляр, прямокутник, еліпс, багатокутник.

2.4 Порядок створення лінії та перпендикуляра.

Обрати інструмент Лінія або Перпендикуляр, клацнувши лівою кнопкою

миші по зображенню потрібного інструмента на Панелі інструментів. Потім на

сторінці публікації намалювати потрібну лінію, натиснувши ліву кнопку миші.

При поясненні наступних питань, згорнувши презентацію, і відкривши

програму, відбувається практичний показ порядку створення примітивів та

встановлення їх параметрів. Необхідно ознайомити учнів із інструментами, які

будуть використовуватися при створенні примітивів, порядком роботи з ними.

Варто продемонструвати різні способи налагодження параметрів примітивів і

пояснити, що кожен буде використовувати зручний йому спосіб. Наголосити, що

для самоконтролю якості малювання, чіткості з’єднань елементів та якісне

використання кольорів, потрібно користуватися інструментом Масштаб або

командою Масштаб з головного меню програми.

2.5 Порядок створення прямокутника і квадрата.

Обрати інструмент Прямокутник, клацнувши лівою кнопкою миші по

зображенню потрібного інструмента на панелі інструментів. Потім на сторінці

публікації на малювати потрібного розміру прямокутник, натиснувши ліву

кнопку миші. Якщо потрібен квадрат, виконати описані вище дії і під час

малювання утримувати натиснутою клавішу SHIFT на клавіатурі.

2.6 Порядок створення еліпса і кола.

Обрати інструмент Еліпс, клацнувши лівою кнопкою миші по зображенню

потрібного інструмента на Панелі інструментів. Потім на сторінці публікації

намалювати потрібну фігуру, натиснувши ліву кнопку миші. Якщо потрібно

коло, виконати описані вище дії іпід час малювання утримувати натиснутою

клавішу SHIFT на клавіатурі.

2.7 Порядок створення багатокутників.

Обрати інструмент Багатокутник, клацнувши лівою кнопкою миші по

зображенню потрібного інструмента на Панелі інструментів. Потім на сторінці

публікації намалювати потрібну фігуру, натиснувши ліву кнопку миші. Якщо

потрібно створити неправильний багатокутник, потрібно малювати таким чином:

клацнути лівою кнопкою миші, відпустити клавішу, перемістити вказівник миші

в потрібне місце і на потрібну відстань від початку малювання і клацнути знову –

з’явиться лінія, і т. д. В кінці малювання замкнути фігуру, клацнувши лівою

кнопкою миші по першій точці багатокутника.

2.8 Порядок налагодження параметрів графічних примітивів.

Виділити примітив та двічі клацнути лівою кнопкою миші по відповідному

інструменту на панелі інструментів або в пункті меню Елемент. У діалоговому

вікні, яке з’явиться, обрати потрібні параметри.

2.9 Параметри для лінії та перпендикуляра.

Стиль, товщина, тип основи.

2.10 Параметри для прямокутника і квадрата.

Тип скруглених кутів.

2.11 Параметри для еліпса та кола.

Параметри для фону примітива -- фон, колір, відтінок, накладання;

параметри для лінії абрису примітива – товщина, колір, накладання, відтінок,

основа.

2.12 Параметри для багатокутника.

Кількість сторін, глибина променів.

2.13 Взаємне розміщення графічних примітивів на сторінці.

Примітив один відносно одного може бути розміщений одним із варіантів:

на передній план, на задній план, здвинути назад, здвинути вперед

2.14 Порядок виконання розміщення примітивів.

Виділити примітив, І спосіб: Елемент – Монтаж – обрати один із варіантів (

на передній план, на задній план, здвинути назад, здвинути вперед), ІІ спосіб:

Елемент -- Разместить объекты.

2.15 Групування об’єктів.

Перед групуванням всі примітиви потрібно виділити за допомогою

утриманої клавіші Shift та почерговим клацаннями по примітиву лівою кнопкою

миші при обраному інструменті Вказівник. Потім обрати пункт меню Елемент –

команда Сгруппировать.

Кожна дія відповідно до питання, яке пояснюється, демонструється в

виробничому темпі. Після кожного пояснення питання, відбувається зупинка і

з’ясування в учнів моментів, які їм незрозумілі,далі -- відтворення пояснення

знову тільки в уповільненому із зупинками на окремих рухах темпі.

У Закріплення нового матеріалу.

Закріплення нового матеріалу проводиться за допомогою опитування учнів

за наступними питаннями (5 хв.):

(учні відповідають та демонструють свої дії на комп’ютері, зображення

екрану комп’ютера проектується на дошку, всі учні дивляться, якщо є

зауваження, учні виправляють відповідь того, хто відповідає, відбувається

обговорення помилок, якщо вони є, демонстрація правильної відповіді)

і Які інструменти використовуються для створення графічних

примітивів?

і Створити лінію розміром 5 пт синього кольору.

і Створити квадрат червоного кольору, з жовтим контуром та

заокругленими кутами.

і Створити довільний багатокутник, зафарбувати його червоним кольором.

і Розмістити всі створені фігури по центру сторінки.

і Згрупувати об’єкти.

Виставлення попередніх оцінок за вступний інструктаж в карту контролю

(2 хв.).

Пояснення завдання на практичне відпрацювання теми (3 хв.) На дошці за

допомогою проектора демонстрація електронного варіанту створених практичних

завдань, які мають виконати учні під час відпрацювання навчально-тренувальних

вправ. Разом з учнями відбувається розбір елементів, з яких складається

завдання, з’ясовується, які інструменти при цьому використовуються.

Акцент уваги учнів на інструкційній карті до виконання завдань (див.

Додаток 5)

Вимоги до виконання вправ:

\endash Виконати всі обов’язкові завдання, в даному випадку їх – три.

\endash Зберегти в потрібному місці з правильною назвою файла

(відповідно до завдання)

\endash Параметри сторінки документа: формат А4, книжкова

орієнтація,

односторінкова, всі поля по 10 мм., в процесі роботи додати ще 2 сторінки.

1. Для виконання використати зразок.

2. Відформатувати та оформити сторінки документа на свій погляд.

Критерії оцінювання робіт:

Наявність виконаних повністю завдань (три завдання, за кожне -- по 1

балу);

Правильність виконаних завдань (перших два завдання, за кожне

правильно виконане завдання -- по 2 бали, за виконане правильно третє завдання– 3 бали);

Максимальна оцінка – 10 балів.

Наявність додаткових елементів у виконаних завданнях, використаний

особистий дизайн та творчий підхід до виконання ( 1 бал).

Можливість отримання – 11 балів за завдання.

Завдання підвищеної складності учні виконують за бажанням. Мають

можливість отримати 12 балів.

Видача завдань (див. Додаток 4) та розподіл учнів по робочих місцях,

закріплення за ними комп’ютера, реєстрація учнів у зошитах-паспортах до

кожного робочого місця.

ІІІ. Практична робота та поточний інструктаж (215 хв.)

Учні виконують практичні завдання.

Обхід робочих місць майстром виробничого навчання з метою:

і Дотримання учнями правил охорони праці та техніки безпеки. Звернення

уваги на необхідності наявності білого халату у учнів та його вигляд.

і Правильності відпрацювання вправ. Чергова демонстрація положення

Оператора комп’ютерного набору за комп’ютером, його постави та

положення рук при користуванні клавіатурою.

і Використання сліпого десяти пальцевого методу набору інформації.

і Визначення та розгляд типових помилок з метою звернення на них уваги.

Робота учнів призупиняється та за допомогою дошки, проектора та

безпровідної миші проводиться показ правильного використання

інструментів та пояснення, в чому полягає помилка.

і Дотримання правил промислової санітарії.

і Організації робочих місць.Звернення уваги на порядок на робочих столах,

на наявність зайвих речей.

і Поточного інструктажу з учнями. Якщо у учня виникає ускладнення при

виконанні дії, ставиться питання, що наштовхує на розв’язок завдання,

звертається увага на інструкційну карту, а якщо учень не виконує дію, ще

раз відбувається повторення та демонстрація правильності виконання дії.

ІV. Заключний інструктаж (10 хв.):

Перевірка виконання вправ учнями та проведення аналізу навчально-

виховної роботи, проведеної за день. Відзначення учнів, які найкраще справилися

з завданнями, не мали зауважень щодо організації робочих місць, дотримання

вимог охорони праці та правильності виконання вправ, працювали творчо.

Проводення оцінювання виконаних робіт, заповнення Карти контролю,

виведення результуючої оцінки за урок за допомогою Карти контролю,

коментування оцінок, які отримали учні за заняття виробничого навчання.

V. Прибирання робочих місць: вологе прибирання лабораторії.

VІ. Завдання додому. Теоретично опрацювати пройдений матеріал,

повторити теоретичний матеріал наступної теми: «Робота з текстом в

програмі PageMaker».

Творче завдання: використовуючи графічні примітиви, створити малюнок-

заставку на ПК.

Додаток 1

Тести на повторення пройденого матеріалу

− Як відкрити існуючу публікацію?

Файл - Открыть

Настройки - Открыть

Новый - Открыть

Свойства - Открыть

Элемент - Открыть

− Як вивести палітру кольорів на екран?

Окно - Палітра кольорів

Елемент - Палітра кольорів

Редактирование - Палітра кольорів

Файл - Палітра кольорів

Тип - Палітри - Палітра кольорів

− Якими способами можливо розмістити декілька відкритих публікацій?

Плиткою, каскадом

Вертикально, горизонтально

Одна, декілька

Плиткою, вертикально

В нових вікнах

− Як показати палітру інструментів?

Окно – Показать инструменты

Окно – Цветовая палитра

Файл – Инструментальное средство

Елемент – Палитра инструментов

Редактирование – Палитра инструментов

− Як додати сторінку до публікації?

Права кнопка миші на ярлику листа - Вставить страницу

Настройки - Вставить страницу

Редактирование - Вставить страницу

Файл - Вставить страницу

Окно - Вставить страницу

− Як встановити параметри документа?

Файл - Установка страницы

Файл - Настройки страницы

Файл – Параметры страницы

Файл – Свойства странстраницы

Файл - Просмотр страницы

− Як змінити одиниці вимірювання?

Файл - Установки - Основные

Файл - Параметры документа

Элемент - Параметры

Просмотр – Еденицы измерения

Макет - Установки

− Як зберегти документ?

Файл – Сохранить

Файл - Открыть

Правка - Сохранить как...

Правка - Сохранить

Файл – Установки

− Для чого призначена програма PageMaker?

Для створення текстових документів

Для створення електронних таблиць

Для обрахунків

Для створення графіки

Для створення друкованої продукції

− Як створити новий документ в PM?

Файл – Новый

Параметры – Открыть

Окно – Создать

Елемент – Новый

Редактировать – Новый

− Як розбити сторінку на колонки?

Елемент – Разбить

Окно – Разделить

Файл – Колонки

Редактирование – Границы колонок

Макет – Границы колонок

− Як встановити лінійки?

Файл – Линейки

Редактирование – Установить линейки

Макет – Линии

Окно – Показатьлинейки

7. Просмотр – Показатьлинейки Як змінити масштаб

відображення сторінки?

Просмотр – Масштаб

Елемент – Масштаб

Макет – Масштаб

Файл – Масштабировать

Текст – Увеличить

8. Як встановити керуючу палітру?

Окно – Показать управляющую палитру

Файл – Показать управляющую палитру

Макет – Отобразить управляющую палитру

Окно - Отобразить все палитры

Елемент - Отобразить все палитры

9. Які додаткові палітри можна відобразити на екрані?

Цвета, стили, слои, гиперсвязи, страницы-шаблоны

Тільки Цвета

Слои, страницы

Тільки гиперсвязи

Страницы-шаблоны, слои

10. Які параметри можна задати при створенні нового документа?

Колір сторінок

Розмір сторінок і їх кількість

Тільки кількість сторінок

Формат, розмір, орієнтація, поля, варіанти, кількість

сторінок

Формат і розмір паперу

11. Як задати потрібний розмір сторінки документа?

Файл – Параметри документа

Файл – Розмір сторінок

Макет - Кількість сторінок

Формат - розмір

\endash Формат - розмір паперу Як швидко відкрити останні

створені документи?

Файл – Последние публикации

Файл –Сторінка

Макет – Последние документы

Формат - Документ

Формат - Файл

\endash Як відмінити останню дію?

Просмотр – Отменить действие

Елемент – Масштаб

Макет – Отмена

Редактирование – Отменить действие

Текст – Увеличить

\endash Як перейти на шаблонні сторінки?

Файл – Перейти Натиснути на ярлик шаблонів сторінок зліва внизу сторінки

Макет – Шаблон

Формат - Перейти на шаблон

Формат – Шаблон

Додаток 2

Презентація для пояснення нового матеріалу

Додаток 4

Практичні завдання

Завдання 1

\endash програмі PageMakerстворити односторінкову публікацію та

зберегти під назвою Reklamaster. За допомогою інструментів створити наступну

рекламу.

Використати палітру кольорів, різне розміщення об’єктів один відносно одного,

групування.

Завдання 2

і документі Reklamaster додати ще одну сторінку та створити на ній

обкладинку дитячої книжки за зразком. Зберегти.

Завдання 3

В Завантажити програму. Створити публікацію в папці своєї групи Graf_prіm

(А4, 10 сторінок, альбомна, поля по 10 мм).

В За допомогою панелі інструментів зобразити наступне:

В Згрупувати об’єкти.

В Скопіювати об’єкти на сторінку 2.

Завдання підвищеної складності: використовуючи графічні примітиви,

створити малюнок – листівку привітання з днем народження одногрупнику.

Додаток 5

Тема заняття: Робота з графічними примітивами в програмі PageMaker

Інструкційна карта

№ Операція Порядок Ілюстрація

з/ виконання

п операції

1 Створення Обрати інструмент

прямокутни

ка

Натиснувши ліву

кнопку миші,

намалювати

прямокутник

2 Створення Обрати інструмент

квадрата

Утримуючи клавішу

SHIFT,

намалювати

прямокутник

3 Виконання Пункт меню

заокруглен Елемент – команда

ня кутів Скругленныеуглы

\endash СтворенняОбрати інструмент

еліпса

Натиснувши ліву

кнопку миші,

намалювати еліпс

в СтворенняОбрати інструмент

кола

Утримуючи клавішу

SHIFT,

намалювати коло

3. Створення Обрати інструмент

багатокутн

ика Натиснувшиліву

кнопку миші,

намалювати

багатокутник

7Встановлен Пункт меню

ня Елемент – команда

параметрів Установки

багатокутн

многоугольника ика

Обрати кількість

кутів

8Встановлен Пункт меню Окно –

ня палітри команда

кольорів Показатьцвета

\endash СтворенняВиділити об’єкт, на

заливки панелі Палітри

графічного кольорів натиснути

примітива кнопку, обрати

колір

9. СтворенняВиділити об’єкт, на

абрису панелі Палітри

графічного кольорів натиснути

примітива кнопку , обрати

колір абрису

10 Зміна Пункт меню

товщини Елемент – команда

абрису Штрих

- Розміщення Виділити об’єкт, об’єктів

пунктменю один

Елемент – команда відносно

Выстраивание одного

- Групування Виділити об’єкти, об’єктів

пунктменю

Елемент – команда

Группа

13 Розгрупува Виділити об’єкт,

ння об’єктів пункт меню

Елемент – команда

Отсоединение от

группы

14 Вирівнюван Виділити всі

ня об’єктів потрібні об’єкти,

обрати пункт меню

Елемент – команда

Выравнивание

об'єктів, обрати

потрібний варіант

Результат виглядає

так

15 Використан Виділити всі

ня потрібні об’єкти,

заповнення обрати пункт меню

об’єктів Елемент – команда

Заполнение

Додаток 6

Зразок публікації без використання графічних примітивів

Зразок публікації з використанням графічних примітивів

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Антоненко В. М. Сучасні інформаційні системи і технології.

Навчальний посібник / В. М. Антоненко, Ю. В. Ратушна. – К.: КСУМГІ. –

2015. – 131 с.

2. Биков В. Ю. Дистанційне навчання в країнах Європи та США і

перспективи для України // Інформаційне забезпечення навчально-виховного

процесу: інноваційні засоби технології : монографія / [В. Ю. Биков, О. О.

Гриценчук, Ю. О. Жук та ін.] / Академія педагогічних наук України, Інститут

засобів навчання. – Київ : Атіка, 2015. – С. 77–140

3. Васильченко Л. В. Дистанційне навчання [Текст]: науково-методичне

забезпечення; інформаційний простір навчального закладу / Л. В.

Васильченко, В. Л. Шевченко. — Х.: Вид. група «Основа», 2009. – 2008 с.

4. Інформаційно-комуникаційні технології у професійно технічній

освіті : монографія / [А. М. Гуржій, Р.С. Гуревич, М. Ю. Кадемія та ін.]; за

редак. академіка НАПН УкраЇни Гуржія А. М. у 2частинах. – Ч. 1 Вінниця:

Нілан – ЛТД, 2016.

5. Грих Е. Информационные технологии в управлении и учебным

процессом вуза: Материалы межрегиональной научно-практической

конференции – 11-13 октября 2012. – С. 74-75.

6. Дистанційне навчання: Дистанційний курс / За ред. В.М.Кухаренка.-

Харків: ХДПУ, 1999.-216с.

7. Дибкова Л.М. Інформатика і комп’ютерна техніка: Навчальний

посібник. Видання 2-ге, перероблене, доповнене/ Л.М. Дибкова – К.:

Академвидав, 2015. – 416с. (Альма-матер).

8. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці / В.Ц. Жидецький, В.С.

Джигерей, О.В. Мельников // Навчальний посібник. – Вид. 4-те, доп. – Львів:

Афіша, 2000. – 297 с.

10. Жук Ю. О. Проблеми формування інформаційного середовища

навчального закладу [Текст]/ Ю. О. Жук, О. І. Вольневич; за редакцією В. Ю.

Бикова // Засоби і технології єдиного інформаційного освітнього простору:

Збірка наукових праць Інститут засобів навчання АПН України. — К.: Атіка,

2014. — С. 147–159.

11. Захарова И. Г. Информационные технологии в образовании: [учеб.

пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений] / И. Г. Захарова. – М.: Издат.

центр «Академия», 2013. – 192 с.

12. Кадемія М. Ю., Сисоева О. А. К13 Методика використання

програмного продукту Skype : навчально-методичний посібник / М. Ю.

Кадемія, О. А. Сисоева. Вінниця : ВДПУ ім. М. Коцюбинського, 2010. - 147

с.

13. Ковальська К.Р. Дистанційне навчання як перспективна форма

розвитку предметно-орієнтованих професійних компетентностей учителів.

14. Клокар Н. Методологічні основи запровадження дистанційного

навчання в системі підвищення кваліфікації / Н. Клокар // Шлях освіти. –

2016. – №4 (46). – С. 38–41.

15. Козакова Г. О. Комп’ютеризовані технології обробки ділової

інформації: навчальний посібник / Г. О. Козакова; [за ред. В. К. Костюка]. –

Київ-Рівне: РДТУ, 2011. – 233 с.

16. Козакова Г. О. Інформаційно-програмне забезпечення дистанційної

освіти: зарубіжний і вітчизняний досвід / Г. О. Козакова. – К. : ВЦ

«Просвіта», 2002. – 230 с.

17. Козырев А.А. Информатика: Учебник для вузов./ А.А. Козырев –

СПб.:Изд-во Михайлова В.А.,2004.

18. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: Зб.наук.праць/ Редкол.-

К.: НПУ ім.М.П.Драгоманова.-Вип.4.-2001.-230с.

19. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: підручник. [2-ге вид. /

В. А. Баженов, П. П Лізунов. та ін.]. – К.: Каравела, 2007. – 640 с.

20. Сучасні інформаційні засоби навчання: навчальний посібник / П. К.

Гороль, Р. С. Гуревич, Л. Л. Коношевський, О. В. Шестопалюк. – К.: Освіта

України, 2007. – 535 с.