ВСТУП

Предметдисципліни «Історія українського літературознавства» – процес зародження, функціонування та розвитку літературознавчої думки (історії літератури, теорії літератури, літературної критики, компаративістики, текстології, бібліографії, історіографії, джерелознавства) в Україні.

Міждисциплінарні зв’язки. Дисципліна пов’язана з проблематикою курсів історії української літератури, історії зарубіжної літератури, теорії літератури, естетики, загальної історії та історії філософії, історії культури.

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів: 1. Літературна критика. Літературознавча методологія. 2. Дискусії в українському літературознавстві.

Найменування показників

Галузь знань, спеціальність,

освітній ступінь

Характеристика

дисципліни

0203 «Гуманітарні науки»

Денна форма навчання Кількість кредитів – 4

8.02030301 «Українська мова та

література»

Нормативна навчальна дисципліна

Модулів – 2 Рік підготовки – 5

Змістових модулів – 2 Семестр – 2 Лекції – 30 год.

Семінари – 12 год.

Загальна кількість годин – 120 год.

Консультації – 8 год.

Самостійна робота – 70 год. Тижневих годин: Аудиторних – 2 Самостійної роботи – 1

магістр

Форма контролю – залік

2. МЕТА І ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИЦИПЛІНИ

2.1.Мета вивчення курсу полягає в тому, щоб показати особливості розвитку літературознавства в Україні – процес зародження літературознавчої думки, формування літературознавства як самостійної науки, його розвиток у ХХ ст. та сучасний стан.

2.2.Завдання вивчення курсу: ● формувати уявлення про цілісність, динаміку, національну своєрідність літературознавчої думки в Україні, виявити внутрішню логіку її розвитку, роль і місце в суспільній свідомості;

● висвітлити специфіку основних етапів розвитку світового та українського літературознавства; ● показати закономірності виникнення, становлення та функціонування різних літературознавчих методів, напрямів і шкіл в Україні (враховуючи західноєвропейський контекст); ● розкрити суть теоретико-критичних концепцій визначних літературознавців у різні періоди розвитку літературознавчої думки; ● показати зв’язок між літературним та літературознавчим процесом в Україні та світі; ● навчити студентів аналізувати літературно-критичні праці; ● виробити вміння та навички роботи в різних жанрах літературної критики; ● підготувати студентів до майбутньої професійної діяльності. 2. 3.Знання і уміння студента після опанування курсу

Студенти повинні знати: структуру літературознавства; специфіку курсу «Історія українського літературознавства»: предмет, мету, завдання; особливості літературної критики як «авангарду літературознавчої думки», підходи до

осмислення її суті; основні етапи зародження, формування і розвитку літературознавчої думки в Україні; літературознавчі школи, методи, напрями: причини появи, фундаторів,

західноєвропейських та українських представників і їхні основні методологічні ідеї; концептуальні положення українських праць із теорії літератури, історії літератури,

літературної критики та порівняльного літературознавства (компаративістики); суть і значення теоретико-критичних концепцій визначних українських

літературознавців, їхній внесок у розвиток українського та світового літературознавства.

Студенти повинні вміти: диференціювати літературознавчі методи: характеризувати їхню методологічну суть,

застосовувати їх на практиці при аналізі художніх текстів, описувати методологічну базу літературознавчих досліджень;

знаходити елементи літературознавчої думки в давніх літературних пам’ятках України, у працях ХVІІ – ХVІІІ ст., розуміти специфіку їхнього вияву;

характеризувати історико-літературні та теоретико-критичні концепції українських літературознавців ХІХ та ХХ ст. крізь культурно-історичну та методологічну призму;

аналізувати сучасні літературознавчі дослідження з урахуванням новітніх методологічних підходів;

вирізняти проблеми українського літературознавства ХХІ ст. та шукати шляхи їх вирішення;

узагальнювати вивчений матеріал, робити аргументовані висновки; складати план і конспект літературно-критичних, теоретичних праць; працювати в різних жанрах літературної критики: готувати рецензії, огляди книг чи

періодичних видань, статті, есе, інтерв’ю, полемічні виступи, репліки, листи, бібліографічні нотатки, фейлетони тощо;

аналізувати текст з урахуванням його художньо-естетичної цілісності, авторської позиції та сучасного прочитання;

володіти термінологічним апаратом; використовувати здобутки літературознавчої науки на практиці.

3. ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБСЯГ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Змістовий модуль 1. Літературна критика. Літературознавча методологія Тема 1. Літературна критика як галузь літературознавства. Основні підходи

до осмислення суті критики в українському літературознавстві: історико-літературний дискурс.

Літературна критика в парадигмі літературознавчих дисциплін. Зародження критики, її розвиток. Спроби осмислення критики в давній період українського письменства. Осмислення суті критики в ХІХ ст. (Є. Філомафітський, І. Кронеберг, І. Срезневський, П. Гулак-Артемовський, П. Куліш, І. Франко), у період раннього модернізму (1900–1920 рр.), у радянські часи та на сучасному етапі. Завдання і проблеми сучасної літературної критики.

Тема 2. Особливості зародження і формування українського

літературознавства (від початків до кінця ХVІІІ ст.): культурно-історичний та методологічний аспекти.

Напрямки розвитку естетичної думки в епохи Середньовіччя, Ренесансу, Бароко, Класицизму, Просвітництва. Особливості зародження і формування теорії літератури, історії літератури, літературної критики, бібліографії, текстології, джерелознавства тощо. Перші літературні дискусії (І. Вишенський та П. Скарга). Поетики та риторики як частина літературознавчого дискурсу. Спадщина Г. Сковороди та формування українського літературознавства.

Тема 3.Концептуальні напрями досліджень в українському літературознавстві

ХІХ ст. Літературознавчі методи ХІХ ст. Міфологічна школа. Брати Грімм як засновники

першої літературознавчої школи. Представники школи. Основні методологічні ідеї представників міфологічної школи. М. Максимович та М. Костомаров як яскраві представники міфологічної школи в українському літературознавстві.

Біографічний метод. Ш. О. Сент-Бев – основоположник методу. Специфіка використання біографічного методу. Зв’язок біографічного методу з психоаналізом.

Культурно-історична школа як домінантна літературознавча школа в епоху реалізму. І. Тен як фундатор культурно-історичної школи. Концепція І. Тена. Поширення його ідей в Європі. Українські представники культурно-історичної школи: І. Франко, І. Нечуй-Левицький, М. Драгоманов, М. Петров, О. Огоновський.

Порівняльне літературознавство (компаративістика). Виникнення школи порівняльного літературознавства. Т. Бенфей як фундатор школи. Компаративістські методи. Порівняльне літературознавство в Україні: О. Котляревський, М. Дашкевич, І. Франко.

«Класичні» літературознавчі методи в ХХ ст.: трансформація, застосування в новітніх літературознавчих студіях.

Тема 4.Формальна школа – структуралізм – постструктуралізм: світове

літературознавство та Україна. Виникнення нових підходів до вивчення літератури в кінці ХІХ – на початку

ХХ ст. Теорія О. Потебні про слово-образ. Вплив учення О. Потебні на літературознавство ХХ ст.

Формальна школа. Історія виникнення та функціонування формальної школи, представники (В. Шкловський, Ю. Тинянов, В. Жирмунський, Б. Томашевський та ін.), програма, здобутки. «ОПОЯЗ». Критика формалізму в 1920-х рр. Р. Якобсон і Празький лінгвістичний гурток.

«Формалізм» в українському літературознавстві. Формалістичні пошуки неокласиків (М. Зеров, М. Драй-Хмара, П. Филипович). «Між ідеєю та формою» М. Рудницького: вияв формалістичного методу.

Наукова співпраця Р. Якобсона та К. Леві-Строса в Нью-Йоркському університеті 1940–1950-х рр. як початковий етап формування концепцій структуралізму (етнопсихологічне вчення К. Леві-Строса; вплив його ідей на Р. Якобсона). Головні ідеї структуралізму та його терміносистема (структура, бінарність, парадигматика, синтагматика, ієрархія, домінанта).

Французький структуралізм (Р. Барт, Ц. Тодоров, Ю. Крістева) та його критика деконструктивістами. Постструктуралізм. Деконструктивізм і епоха Постмодернізму.

Метод системно-цілісного аналізу тексту (радянська літературознавча методологія).

Тема 5. Психологічна школа та психоаналіз в українському

літературознавстві. Історія виникнення медичного психоаналізу. Дискурс наукових відкриттів

З. Фройда: А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, А. Бергсон про ірраціональні витоки психіки. Глибинна психологія Фройда, її вплив на гуманітаристику початку ХХ ст. Основи психоаналізу. Фройдизм як напрям літературознавства. Полеміка між З. Фройдом і його учнями. Аналітична психологія К. Г. Юнга. Вчення про колективну психіку і архетипи. Вчення про психологічні типи. Юнг про творчу особистість. Інші концепції творчої особистості ХХ ст.

Психоаналіз в Україні. Зародження психоаналізу в надрах біографічного методу («Григорій Квітка-Основ’яненко та його писання» П. Куліша). Роль І. Франка в утвердженні психологічного напряму в українському літературознавстві. Концептуальнійсть його трактату «Із секретів поетичної творчості». Чотири психоаналітичні центри в Україні на початку ХХ ст.: Київ (В. Підмогильний. «І. Нечуй-Левицький. Спроба психоаналізитворчости», 1927), Львів (С. Балей. «З психольогіїтворчости Т. Шевченка», 1916), Одеса (статті І. Бірштейна, М. Вульфа, Я. Когана, В. Ліхніцького, А. Халєцького, Б. Херсонського; опублікована 1909 р. в

«Терапевтическомобозрении» стаття «О психоаналитическом методе лечения (Теория Фрейда)» М. Вульфа як перша видана в Україні праця з психоаналізу), Харків (О. Потебня, розвиток його ідей у «Вопросахтеории и психологиитворчества», 1907–1923; стаття А. Геймановича «Про психоаналітичний метод лікування неврозів (за Фрейдом)», 1910). Занепад психоаналізу в радянські часи та його поступове «реанімування» з 1990-х рр. Сучасні літературознавці-психоаналітики: Н. Зборовська, С. Михида, М. Моклиця.

Тема 6. Міфологічна школа і міфоаналіз в Україні. Міфологічна школа. Основні методологічні ідеї представників міфологічної школи.

Архетип та міф в теорії К. Г. Юнга. Новітній міфоаналіз. Неоміфологізм. Міфологічна школа в українському літературознавстві: М. Максимович,

М. Костомаров. Критика «класичного» міфоаналізу М. Драгомановим (теорія «чистоти міфу»). Критика міфоаналізу в радянські часи. Міфоаналіз у сучасному літературознавстві. «Міфологічний горизонт українського модернізму» (1997) Я. Поліщука.Міфоаналітичне прочитання творчості Т. Г. Шевченка: «Шевченко як міфотворець: семантика символів у творчості Тараса Шевченка» (1982, 1991) Г. Грабовича, «Шевченків міф України. Спроба філософського аналізу» (1997) О. Забужко.

Тема 7. Методологія сучасного українського літературознавства. Сучасні літературознавчі методи.Сучасна теоретико-методологічна база як сума

концепцій та методів, накопичених протягом ХІХ та ХХ ст. Літературознавчі методи

другої половини ХХ ст.: системно-цілісний аналіз, деконструктивізм, інтертекстуальний аналіз, наратологія, герменевтика, рецептивна критика, «феміністична критика», «постколоніальна критика».

Змістовий модуль 2. Дискусії в українському літературознавстві

Тема 8.Концептуальні дискусії щодо статусу України, української мови та

літератури. Проблема статусу України, української мови та літератури: історико-політичний та

культурологічний аспект. Дискусії щодо «конкурентноспроможності» української мови та українського

письменства. Українська література як література «для домашнього вжитку»: компромісність теорії. Перехід на її позиції І. Срезневського, М. Костомарова. Імперський тиск. Теорія Погодіна-Соболевського. Валуєвський циркуляр. Емський указ.

Дискусія між М. Пипіним та О. Огоновським: «руська» література. Тема 9.Рецепція творчості І. Котляревського, Т. Г. Шевченка, Г. Квітки-

Основ’яненка, Марка Вовчка в українському літературознавстві ХІХ ст.: дискусійні аспекти.

Осмислення творчості І. Котляревського: від апологетики до тотальної критики. Т. Г. Шевченко в рецепції М. Костомарова, П. Куліша, І. Франка. Оцінки творчості Г. Квітки-Основ’яненка: український сентименталіст як основоположник української прози (П. Куліш). Дискусія М. Максимовича з П. Кулішем («Трезвон о Квиткиной “Марусе”» М. Максимовича). Творчість Марка Вовчка в рецепції критиків ХІХ ст.

Тема 10. І. Франко як учасник дискусій ХІХ ст. Основні етапи наукової діяльності І. Франка: від позитивістських методів ХІХ ст.

до модерних тенденцій. Полеміка І. Франка з І. Нечуєм-Левицьким («Сьогочасне літературне прямування»

І. Нечуя-Левицького та «Література, її завдання і найважливіші ціхи» і. Франка). Критики про принципи українського письменства. Реалізм та псевдо-реалізм в осмисленні І. Нечуя-Левицького й І. Франка.

І. Франко та С. Єфремов як представники культурно-історичної школи: спільність ідей та розходження в авторських концепціях.

Полеміка між І. Франком та В. Вороним. І. Франко та «Молода муза» («Маніфест “Молодої музи”» І. Франка). Тема 11. Літературна дискусія 1920-х рр.: міфи і реальність.

Літературна дискусія 1925–1928 рр. Проблема самобутності української літератури – її орієнтація на літературу європейську й відмежування від російської літератури. «Романтика вітаїзму» й «азіатський ренесанс» у трактуванні М. Хвильового та інших «ваплітян». Літературні памфлети М. Хвильового «Камо грядеши», «Думки проти течії», «Апологети писаризму», «Україна чи Малоросія?». Головний опонент М. Хвильового – С. Пилипенко; його 32 статті про потребу розв’язати ідеологічні суперечки (розходження), а потім – справи літературні. Теоретичне обґрунтування М. Зеровим «орієнтації на Європу». Ортодоксальна критика літераторів-марксистів з «ВУСППУ» та «Молодняка» (статті В. Коряка, Ф. Якубовського, Б. Коваленка, С. Щупака та ін.). Поглиблення розколу в літературному середовищі і «роздвоєння душ» письменників на підрадянській Україні. Статті Д. Донцова «Криза нашої літератури», «Роздвоєні душі».

Тема 12.Дискусії та псевдо-дискусії в радянській науці.

Дискусії щодо художнього методу. Проголошення соцреалізму єдиним «прогресивним» художнім методом радянської літератури.

Полеміка щодо принципів радянської літератури («правдоподібність», оптимістичний пафос, утвердження комуністичних ідеалів тощо). Обговорення специфікигероя-персонажа: чіткий поділ на позитивних і негативних героїв. Критика теорій1930-х рр. за схематизм і «нежиттєвість» у 1960-х рр.

З’їзди письменників як імітація органічного розвитку літератури та літературної критики. Дискусійне «обговорення» «України в огні» О. Довженка. Дискусія навколо «Собору» О. Гончара.

Тема 13. Дискусії в колах діаспорних літературознавців. Діаспорне літературознавство в ХІХ та ХХ ст. Сучасні діаспорні літературознавці. МУР. Дискусії серед членів МУРу. Ю. Шерех, В. Державин, У. Самчук, І. Багряний

про шляхи розвитку української літератури. Дискусія між Ю. Шерехом та В. Державиним. Тема 14.Дискусійне входження «феміністичної критики» в український

літературознавчий дискурс. «Феміністичне літературознавство» в Україні (С. Павличко, Н. Зборовська,

Т. Гундорова, В. Агеєва та ін.). Показовість рецепції доробку представниць «феміністичного літературознавства» М. Наєнком («Історія українського літературознавства»).

Тема 15.Дискусії в українському літературознавстві 1990-х рр. Сучасні

літературознавчі полеміки. Методологічні пошуки в українському літературознавстві 1990-х рр. та дискусії

навколо них. Дискусії навколо «реалізму» та «модернізму»: відхід від радянських ідеологем. «Постмодерністські» полеміки.

4.СТРУКТУРА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Кількість годин

у тому числі

Назви змістових модулів і тем Усього Лк. Пр. Ко

нс. Сам.

Змістовий модуль 1. Літературна критика. Літературознавча методологія

Тема 1. Літературна критика як галузь літературознавства. Основні підходи до осмислення суті критики в українському літературознавстві: історико-літературний дискурс.

6 2 - 1 3

Тема 2. Особливості зародження і формування українського літературознавства (від початків до кінця ХVІІІ ст.): культурно-історичний та методологічний аспекти.

8 2 2 - 4

Тема 3. Концептуальні напрями досліджень в українському літературознавстві ХІХ ст.

6 2 - - 4

Тема 4. Формальна школа – структуралізм – постструктуралізм: світове літературознавство та Україна.

8 2 2 - 4

Тема 5. Психологічна школа та психоаналіз в українському літературознавстві.

8 2 - 1 5

Тема 6. Міфологічна школа і міфоаналіз в Україні.

8 2 - 1 5

Тема 7. Методологія сучасного українського літературознавства.

8 2 - 1 5

Разом за змістовим модулем 1. 52 14 4 4 30

Змістовий модуль 2. Дискусії в українському літературознавстві

Тема 8.Концептуальні дискусії щодо статусу України, української мови та літератури.

8 2 - 1 5

Тема 9. Рецепція творчості І. Котляревського, Т. Г. Шевченка, Г. Квітки-Основ’яненка, Марка Вовчка в українському літературознавстві ХІХ ст.: дискусійні аспекти.

9 2 2 - 5

Тема 10. І. Франко як учасник дискусій ХІХ ст. 9 2 2 - 5

Тема 11. Літературна дискусія 1920-х рр.: міфи і реальність.

8 2 - 1 5

Тема 12. Дискусії та псевдо-дискусії в радянській науці.

8 2 - 1 5

Тема 13. Дискусії в колах діаспорних літературознавців.

9 2 2 - 5

Тема 14. Дискусійне входження «феміністичної критики» в український літературознавчий дискурс.

8 2 - 1 5

Тема 15. Дискусії в українському літературознавстві 1990-х рр. Сучасні літературознавчі полеміки.

9 2 2 - 5

Разом за змістовим модулем 2. 68 16 8 4 40

Усього годин 120 30 12 8 70

5.ТЕМИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ

№ з/п

Тема, питання для обговорення Кількість

годин

1

Тема: Поетики в українському літературознавчому дискурсі: Ф. Прокопович і М. Довгалевський.

1. «Поетикальний» період формування літературознавства: тяглість культу «Поетики» Арістотеля.

2. Особливості втілення класицистичної теорії в «Поетиці» Ф. Прокоповича.

3. «Поетика. Сад поетичний» М. Довгалевського: відголоси класицизму та вплив бароково-романтичної естетики.

2

2

Тема 2: Дискусійні аспекти рецепції творчості Г. Квітки-Основ’яненка в українському літературознавстві ХІХ ст. 1. Проблема літературного канону в літературознавстві ХІХ ст. 2.Бодянський як автор першого критичного нарису про Г. Квітку-Основ’янка. 3. Г. Квітка-Основ’яненко в осмисленні П. Куліша. 4.Полеміка М. Максимовича з П. Кулішем щодо оцінок творчості українського сентименталіста («Трезвон о Квиткиной “Марусе” М. Максимовича). 5.М. Петров про Г. Квітку-Основ’яненка («Нариси з історії української літератури ХІХ ст.»). 6. Критичне осмислення творчості Г. Квітки-Основ’яненка О. Огоновським («Історія літератури руської»).

2

3

Тема 3: Творчість Т. Г. Шевченка в рецепції І. Франка. 1. І. Франко як дослідник української класичної літератури. 2. Шевченкознавчі дослідження І. Франка: «інтерпретаційний диптих» (М. Легкий) «Причинки до оцінення поезій Тараса Шевченка» (1881) – «Гайдамаки», «Темне царство»; «Політична поезія Шевченка 1884–1847 рр.» (1888), «“Наймичка” Т. Шевченка (Виклад габілітацій ний, виголошений у Львівськім університет 18 лютого 1895)»,

«Переднє слово [до видання “Перебенді” Т. Г. Шевченка, Львів, 1889]» (1889), «Слов’янський гурток», «Про видання творів Т. Шевченка» (1890), «“Тополя” Т. Шевченка» (1890), «Тарас Шевченко» (1891, 1893), «Відсіч панам народовцям» (1891), «Ще в справі “Гуса”» (1891), «Нове видання Шевченка» (1891).

3. Суперечності в оцінках творчості Кобзаря.

4. Дискусія І. Франка з О. Огоновським щодо поеми

«Гайдамаки» Т. Шевченка.

2

4.

Тема 4. Методологічна концепція Л. Білецького (на матеріалі дослідження «Основи української літературно-наукової критики»). 1. Л. Білецький як послідовник В. Перетца. 2. Задум та умови появи праці Л. Білецького «Основи української літературно-наукової критики». 3. Авторське виокремлення основних періодів формування і розвитку української літературної критики. 4. Проекція концепції Л. Білецького на здобутки сучасного літературознавства.

2

5

Тема 5:Ю. Шерех-літературознавець. 1. «Я, мені, мене… (і довкруги)»: основні етапи життєвого шляху Юрія Володимировича Шнайдера-Шевельова (Шереха). 2. «Леґенда про український неокласицизм» (1944) Ю. Шереха: до проблеми дискусій у МУРі. 2.Еміграційна література в осмисленні Ю. Шереха, театрознавчі розвідки: книги «Не длядітей» (1964), «Друга черга» (1978). 3.Знаковість тритомної праці «Пороги і запоріжжя: Література. Мистецтво. Ідеології» (1998).

2

6

Тема6. Є Сверстюк в українському літературознавчому дискурсі. 1. «На полі чести»: життєвий шлях Є. Сверстюка. 2. Є. Сверстюк-шістдесятник. Статті «Гострої розпуки гострий біль», «Котляревський сміється», «Остання сльоза», «В. Симоненко – ідея», «Слідами казки про Іванову молодість». 3. Резонанс есею «Собор у риштованні» (Київ : Самвидав, 1970). 4. «Блудні сини України» (К., 1993): проблема духовності в осмисленні Є. Сверстюка. 5. Є. Сверстюк-шевченкознавець: «Шевченко понад часом» (Луцьк – Київ, 2011; Київ, 2015). 6. Сверстюкова рецепція творчості М. Гоголя: «Гоголь та українська ніч» (Київ, 2013).

2

6. САМОСТІЙНА РОБОТА

Самостійна роботастудентів включає опрацювання теоретичних основ лекційного матеріалу, вивчення окремих питань, що не були розглянуті в курсі лекцій, підготовку до практичних занять.

Ефективність самостійної роботи студента викладач виявляє на практичних заняттях, під час тематичного тестування і відбиває в загальній оцінці за тему.

Зміст самостійної роботи студентів

№ з/п

Тема Кількість

годин

1 Осмислення суті критики в ХІХ ст. 1

2 Критика в осмисленні митців та дослідників 1900–1920-х рр. 1

3 Критика в сучасній літературознавчій парадигмі 1

4 Елементи формування літературознавчої думки в давніх пам’ятках.

1

5 Поетики і риторики як частина українського літературознавчого дискурсу.

1

6 Спадщина І. Вишенського: проекція на проблему становлення українського літературознавства.

1

7 Значення спадщини Григорія Сковороди для розвитку українського літературознавства.

1

8 Харківський університет як культурний осередок в Україні ХІХ ст.

1

9 Київ як культурний центр України в ХІХ ст. 1

10 Західноукраїнське літературознавство в ХІХ ст. Львівський університет.

1

11 Порівняльне літературознавство: формування, становлення та розвиток в Україні.

1

12 Культурно-історична школа в українському літературознавстві 1

13 «Філологічна» школа в українському літературознавстві. 1

14 І. Срезневський: концепція національної літератури, залежність від імперського міфу.

1

15 М. Костомаров: світоглядні коливання. 1

16 П. Куліш-критик. 1

17 І. Франко – І. Нечуй-Левицький: дискусійність реалістичних теорій.

1

18 І. Франко – С. Єфремов: суголосність і дискусійність

концепцій. 1

19 Полеміка між І. Франком та М. Вороним. 1

20 І. Франко – «Молода муза»: неоднозначність культурних

зв’язків. 1

21 І. Франко – О. Огоновський: дискусійність літературних оцінок. 1

22 Дискусійні аспекти потрактування І. Франком

літературознавчих проблем 1

23 Теоретико-критичне осмислення модерністських явищ в

українському літературознавстві початку ХХ ст. 3

24 Теорія «чистоти міфу» М. Драгоманова. Літературна концепція

вченого. Дискусія між Драгомановим та Грінченком. 1

25 М. Грушевський як історик літератури. 1

26

Леся Українка та її сучасники-однолітки (М. Вороний,

А. Кримський, Ф. Колесса, В. Гнатюк) в літературознавчому

дискурсі початку ХХ ст. 3

27 «Філологічний семінар» В. Перетца. 1

28 Модерна критика М. Євшана. Проблема психології творчості в

осмислення критика «Української хати». 1

29 В. Винниченко в українському літературознавчому дискурсі. 1

30 І. Франко в рецепції неокласиків. 1

31 М. Зеров: дискусійність його літературознавчих оцінок. 1

32 Павло Богацький як теоретик і критик. 1

33 «Народницьке літературознавство». Сергій Єфремов і проблема

становлення літературного канону в Україні. 1

34 «Між змістом і формою» М. Рудницького: вияв формального

методу в українському літературознавстві. 1

35 Міфи радянського літературознавства. 1

36 М. Рильський: вплив радянських ідеологем на авторські

літературознавчі погляди. 1

37 О. Білецький: основні етапи літературознавчої діяльності. 1

38 Шістдесятництво в українському літературознавстві. 1

39 Діаспорне літературознавство в 1940-х рр. 1

40 У. Самчук-літературознавець. 1

41 Літературні явища в осмисленні І. Багряного. 1

42 Історико-літературні та теоретико-критичні дослідження

М. Гнатишака. 1

43

Д. Чижевський як історик та теоретик літератури. Теорія

«культурних хвиль» Д. Чижевського, її вплив на розвиток

українського літературознавства. 1

44 Західноукраїнське літературознавство в ХХ ст. 3

45 М. Петров-Домонтович як літературознавець. Г. Сковорода,

Т. Г. Шевченко, Леся Українка в рецепції вченого. 1

46 Основні етапи літературознавчої діяльності М. Коцюбинської. 1

47 І. Дзюба як публіцист і літературознавець. 1

48 Інститут літератури імені Т. Г. Шевченка як літературознавчий

центр в Україні. 1

49 Осмислення модернізму в українському літературознавстві

(концепції С. Павличко, Т. Гундорової, М. Моклиці) 1

50. Постмодерністські концепції в українському

літературознавстві. 1

51 Розвінчання радянських міфів в сучасному українському

літературознавстві. 1

52 Знімання радянських ярликів з української класики:

переосмислення творчості Т. Г. Шевченка, І. Франка, Лесі 1

Українки.

53 Зарубіжні дослідники української літератури. 3

54 Сучасні діаспорні літературознавці. 3

55 Дискусії навколо доробку Г. Грабовича. 1

56 Резонанс досліджень О. Забужко. 1

57 Жанри сучасної літературної критики. Літературна есеїстика. 1

58 Домінантні стратегії розвитку сучасного українського

літературознавства. 1

59 Сучасні волинські критики. Літературознавство на Волині. 1

60 Літературознавчі проблеми на сторінках сучасної періодики 1

Усього годин 70

7. МЕТОДИ НАВЧАННЯ

пояснювально-ілюстративний, інформаційно-аналітичний, інформаційно-рецептивний, метод проблемного викладення, пошуковий, дослідницький, репродуктивний, інструктивно-практичний.

8. ФОРМА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ

Підсумковий контроль успішності студента – залік.

Зразок тестового завдання 1.Укажіть, хто є автором концепції літератури для «хатнього вжитку»:

а)П.Куліш; б)М.Костомаров; в)М.Максимович; г)Т.Шевченко.

2.Відгомін міфологічної школи в українському літературознавстві є в працях:

а)І. Франка; б)П. Куліша; в)М. Грушевського; г)М. Костомарова; д)Г. Сковороди;

д)М. Максимовича.

3.Продовжте назву статті П. Куліша «Вигляд на малоросийскуюсловесность по случаю выхода в

свет книги ...»:

а)«Маруся» Григорія Квітки; б) «Народні оповідання» Марка Вовчка; в) «Кобзар» Шевченка;

г)«Енеїда» Котляревського.

4.Укажіть, хто з критиків не вважав І. Котляревського зачинателем нової української літератури,

натомість підносив на п’єдестал Г.Квітку-Основ’яненка:

а) М.Максимович; б) М.Костомаров; в) М.Драгоманов; г) С.Єфремов; д) П.Куліш.

5.У листі до М. Павлика від 12 листопада 1882 р., у статтях «Золя, його життя і писання» (1898),

«Принципи і безпринципність» (1903), «Старе й нове в сучасній українській літературі» (1904),

«Маніфест “Молодої музи”» (1907) І.Франко:

а) обгрунтовував теорію «ідеального реалізму; б) обгрунтовував теорію «наукового реалізму»;

в) утверджував принципи новочасної критики; г) обґрунтовував теорію романтизму.

6.Укажіть працю І.Франка, в якій він розмежував «мимовільний несвідомий реалізм» (реалізм як

тип творчості), «ультрареалізм / новіший реалізм літературний» (реалізм школи Писарєва),

«науковий реалізм»:

а)«Золя, його життя і писання»; б)«Принципи і безпринципність»; в)«Старе й нове в сучасній

українській літературі»; г) «Література, її завдання і найважніші ціхи».

7.Укажіть, яка працяцитується: «Літературна критика мусить бути… п о п е р ед у с ь о г о е с т е т

и ч н о ю, значить, в х о д и т ь в о б с я г п с и х о л о г і ї і м у с и т ь п о с л у г у в а т и с я т и м

и м е т о д а м и н а у к о в о г о д о с л і д у, я к и м п о с л у г у є т ь с я с у ч а с н а п с и х о л о г

і я»:

а)І.Франко, «Література, її завдання й найважніші ціхи»; б)І.Нечуй-Левицький, «Сьогочасне

літературне прямування»; в)І.Франко, «Із секретів поетичної творчості»; І.Франко, «Слово про

критику»; г) П. Куліш, «Характер и задача украинской критики».

8.Укажіть, хто продовжив починання М. Гнатишака в царині написання «Історії української

літератури», власне став автором другого тому «Історії української літератури» (Прага, 1942):

а) Д.Чижевський; б) Ю.Шерех; в) В.Державин; г) М.Глобенко-Оглоблин.

9.М.Вороний в 1903 р. ініціював видання альманаху (вміщена в ньому відозва М.Вороного

вважається маніфестом модернізму). Вкажіть назву альманаху:

а)«З потоку життя»; б) «З-над хмар і долин»; в) «Нове у мистецтві».

10.Леся Українка в статтях «Новейшаяобщественная драма», «Михаэль Крамер. Последняя драма

Гергардта Гауптмана», «Європейська соціальна драма в кінці ХІХ віку», «[Про театр]:

а) обґрунтовувала теорію «нової драми»; б) обґрунтовувала теорію «новоромантизму»;

в) обґрунтовувала теорію натуралізму; г) обґрунтовувала теорію реалізму.

11.«Шевченко і декабристи», «Пушкін в українській літературі», «Шевченко і романтизм»,

«Європейські письменники в Шевченковій лектурі», «З новітнього українського письменства». Це

праці:

а)П.Филиповича; б) М.Драй-Хмари; в)М.Зерова; г)В.Петрова.

12.Укажіть, про кого з українських митців ХХ ст. «неокласики» писали найчастіше:

а) про І.Франка; б) про В.Винниченка; в) про Лесю Українку.

13.Укажіть автора циклу «До джерел» («Європа-Просвіта-Освіта-Лікнеп», «Євразійський ренесанс і

пошехонські сосни», «Зміцнена позиція»):

а)М.Хвильовий; б)М.Зеров; в)П.Филипович; г)О.Дорошкевич.

14.«Питання теорії художнього образу», «З досвіду Добролюбова», «Коментар критичний до

коментаря наукового», «Письменник і критик… А читач?», «Напередодні історико-літературного

синтезу». Це праці:

а) І.Дзюби; б)І.Світличного; в) В.Стуса; г)М.Коцюбинської.

15.Укажіть авторів «Історій української літератури» першої половини XX століття.

а)І. Франко; б)П. Куліш; в)М. Грушевський; г)М. Костомаров; д)С. Єфремов; е)М. Возняк.

16.Теорія культурних хвиль належить:

а)Д. Донцову; б)П. Кулішеві; в)В. Стефаникові; г)Б. Кравціву; д)Ю. Лавріненку; е)Д. Чижевському;

є)В. Винниченкові.

17.Історико-літературна концепція в основі праць:

а)М.Гнатишака; б)Д. Чижевського; в)С.Єфремова; г)М.Грушевського.

18. Укажіть автора періодизації:

1. Староукраїнський стиль. 2. Візантійський стиль. 3. Шзньовізантійський переходовий стиль. 4. Український ренесанс. 5. Козацьке бароко. 6. Псевдокласика. 7. Бідермаєр. 8. Романтика.

9. Реалізм. 10. Модерн.

а) Д. Чижевський; б) М.Гнатишак; в) В.Коряк; г) М.Зеров.

19. Укажіть, який з перерахованих нижче радянських підручників з історії української літератури

Ю.Шерех назвав «політичним публічним доносом» на українське письменство:

а) «Нарис історії української літератури» (1946); б) «Історія української літератури» в 2 т. (1954,

1957); в) «Історія української літератури» в 8 т. (1967 – 1971); г) «Українська література в

загальнослов’янському і світовому літературному контексті» в 5 т.

20. «Код української літератури: проект психоісторії новітньої української літератури», «Моя Леся

Українка», «Психоаналіз і літературознавство». Це праці…:

а) В.Агеєвої; б) Н.Зборовської; в) О.Забужко; г) Т.Гундорової; д) С.Павличко.

9. МЕТОДИ ТА ЗАСОБИ ДІАГНОСТИКИ УСПІШНОСТІ НАВЧАННЯ

Усне опитування,

Бесіда (індивідуальна, групова), обговорення, «мозковий штурм»,

Самостійний аналіз прочитаних творів,

контроль опрацювання літературно-критичних джерел,

поточне тестування,

контрольне тестування,

творчі роботи.

10. РОЗПОДІЛ БАЛІВ ЗА ФОРМАМИ КОНТРОЛЮ

Модуль 1. Поточний контроль (40 б.)

Модуль 2. Підсумковий контроль

Загальна кількість

балів

Зм

істо

ви

й

мод

уль

1

З

міс

тов

ий

м

одул

ь 2

Ісп

ит

або

за

лік

Тем

а 1

Тем

а 2

Тем

а 3

Тем

а 4

Тем

а 5

Тем

а 6

6 6 7 7 7 7

60

100

11. ШКАЛА ОЦІНЮВАННЯ (НАЦІОНАЛЬНА ТА ECTS)

Сума балів за всі види навчальної

діяльності Оцінка за шкалою ECTS

Оцінка за національною шкалою

90 – 100 A Відмінно

82 – 89 B

75 - 81 C Добре

67 -74 D

60 - 66 E Задовільно

1 – 59 Fx Незадовільно

12. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ

Оцінка Загальні критерії оцінювання

навчальних досягнень студентів

незадовільно з обов’язковим

повторним курсом

Студент може розрізняти об’єкт вивчення, відтворити деякі елементи матеріалу.

незадовільно з можливістю повторного складання

Студент фрагментарно відтворює незначну частину навчального матеріалу, має нечіткі уявлення про об’єкт вивчення. Студент відтворює менше половини навчального матеріалу, з допомогою викладача виконує елементарні завдання.

задовільно

Студент знає близько половини навчального матеріалу, здатний відтворити його відповідно до тексту підручника або пояснення викладача, повторити за зразком певну операцію. Студент розуміє основний навчальний матеріал, здатний з помилками й неточностями дати визначення понять, сформулювати правило. Студент виявляє знання і розуміння основних положень навчального матеріалу. Відповідь його правильна, але недостатньо осмислена. З допомогою викладача студент здатний аналізувати, порівнювати, робити висновки. Студент вміє застосувати знання при виконанні завдань прикладного характеру за зразком.

добре

Студент правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, розуміє основоположні теорії і факти, вміє наводити окремі власні приклади на підтвердження певних думок, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, частково контролює власні навчальні дії. Знання студента є достатньо повними, він правильно застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях, вміє аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежності між явищами, фактами, робити висновки, загалом контролює власну діяльність. Відповідь його повна, логічна, обґрунтована, але з деякими неточностями. Студент вільно володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в дещо змінених ситуаціях, вміє аналізувати і систематизувати інформацію, доречно використовує термінологію, використовує загальновідомі докази у власній аргументації.

відмінно

Студент володіє глибокими і міцними знаннями, здатний використовувати їх у нестандартних ситуаціях. Самостійно визначає окремі цілі власної навчальної діяльності, критично оцінює окремі нові факти, явища, ідеї. Студент володіє узагальненими знаннями з предмета, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях, добре володіє спеціальною термінологією, уміє ілюструвати відповідь прикладами, знаходити джерело інформації та аналізувати її, ставити і розв’язувати проблеми. Визначає програму особистої пізнавальної діяльності. Студент має системні, дієві знання, виявляє неординарні творчі здібності у навчальній діяльності, вміє ставити і розв’язувати проблеми, самостійно здобувати і використовувати інформацію, виявляє власне ставлення до неї. Студент вільно володіє спеціальною термінологією, грамотно ілюструє відповідь прикладами, вміє комплексно застосовувати одержані знання з інших дисциплін для вирішення практичних завдань.

13.СПИСОК ДЖЕРЕЛ

ОСНОВНА НАВЧАЛЬНА ЛІТЕРАТУРА 1. Білецький Л. Т. Основи української літературно-наукової критики / Л. Т. Білецький ;

упоряд., авт. іст.-біогр. нарису та приміт. М. М. Ільницький. – К. : Либідь, 1998. – 408 с. 2. Галич О. А. Історія літературознавства : підручник / О. А. Галич. – К. : Либідь, 2013. –

392 с. 3. Гром’як Р. Історія української літературної критики (від початків до кінця XIX

століття) / Р. Гром’як. – Тернопіль : Підручники і посібники, 1999. – 224 с. 4. Історія української літературної критики (дожовтневий період) / М. Д. Барнштейн,

Н. Л. Калениченко, П. М. Федченко [та ін.]. – К. : Наук, думка, 1988. – 456 с. 5. Історія української літературної критики та літературознавства : хрестоматія : у 3 кн. /

за ред. П. М. Федченка. – К. : Либідь, 1996–1998. 6. Наєнко М. К. Історія українського літературознавства : підручник / М. К. Наєнко. – К. :

Академія, 2001. – 360 с. 7. Українське слово : хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. :

у 4 кн. – К. : Рось, 1994–1995. 8. Федченко П. Літературна критика на Україні першої половини XIX ст. – К. : Наук.

думка, 1982. – 381 с. ДОВІДКОВА ЛІТЕРАТУРА

Лексикон загального та порівняльного літературознавства / за ред. Анатолія Волкова, Олександра Бойченка, Ігоря Зварича [та ін.]. – Чернівці : Золоті литаври, 2001. – 636 с.

Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / автор-укладач Ю. Ковалів. – К. : Академія, 2007.

Літературознавчий словник-довідник / Р.Т. Гром’як, Ю.І. Ковалів та ін. – К. : Академія, 1997.– 752 с.

МЕТОДОЛОГІЧНА ЛІТЕРАТУРА Астрахан Н. Буття літературного твору. Аналітичне та інтерпретаційне моделювання :

монографія / Наталія Астрахан. – К. : Академвидав, 2014. – 432 с. – (Серія «Монограф»).

Баррі П. Вступ до теорії: літературознавство і культурологія / Пітер Баррі ; пер. з англ Ольги Погинайко. – К. : Смолоскип, 2008. – 360 с. – (Серія «Пролегомени»).

Западноелитератроведение ХХ века : энциклопедия / науч. ред., вступ. ст. Е. А. Цурганова ; редкол. : А. Е. Махов, И. П. Ильин, А. Н. Николюкин. – М. : Интрада, 2004. – 559 с.

Зубрицька М. Homolegens: читання як соціокультурний феномен / Марія Зубрицька. – Львів : Літопис, 2004. – 352 с.

Квіт С. Основи герменевтики : навч. посібник / С. Квіт. – К. : Академія, 2003. – 191 с. Ковалів Ю. Абетка дисертанта : методологічні принципи написання дисертації :

посібник / Юрій Ковалів. – К. : Твімінтер, 2009. – 460 с. Ковалів Ю. І. Проблеми та перспективи літературної герменевтики / Ю. І. Ковалів. –

Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2009. – 40 с. Козлик І. В. Методологія літературознавства як актуальна проблема / І. В. Козлик //

Козлик І. В. Теоретичне вивчення філософської лірики і актуальні проблеми сучасного літературознавства : монографія. – Івано-Франківськ : Поліскан ; Гостинець. – 2007. – С. 20–241.

Література. Теорія. Методологія / пер. з пол. С. Яковенка ; упоряд. і наук. ред. Д. Уліцької. – К. : Києво-Могилянська академія, 2006. – 544 с.

Мітосек З. Теорії літературних досліджень / ЗофіяМітосек ; пер. з пол. В. Гуменюк. – Сімферополь : Таврія, 2005. – 408 с.

Нич Р. Світ тексту : постструктуралізм і літературознавство / РишардНич ; пер. з польськ. О. Галета. – Львів : Літопис, 2007. – 316 с.

Слово. Знак. Дискурс. Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. М. Зубрицької. – 2-е вид., доповн. – Львів : Літопис, 2001. – 832 с.

Современнаялитературнаятеория : антология / сост. И. Кабанова. – М. : Флинта : Наука, 2004. – 344 с.

Современноезарубежноелитературоведение (страныЗападнойЕвропы и США): концепции, школы, термины : энциклопедическийсправочник / науч. ред. и сост. И. П. Ильин, Е. А. Цурганова. – 2-е изд., испр. и доп.– М. : Интрада–ИНИОН, 1999. – 320 с.

Теорія літератури в Польщі : антологія текстів : друга половина ХХ–початок ХХІ ст. / упоряд. Б. Бакули ; за заг. ред. В. Моренця ; пер. з польськ. С. Яковенка. – К. : Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. – 531 с.

Турышева О. Теория и методологиязарубежноголитературоведения : учеб. пособие / О. Турышева. – М. : Флинта : Наука, 2015. – 337 с.

Червінська О. В. Аргументи форми : монографія / О. В. Червінська. – Чернівці : Чернівецький нац. ун-т, 2015. – 384 с.

Червінська О. В. Психологічні аспекти актуальної рецепції тексту. Теоретико-методолічний погляд на сучасну практику словесної культури : наук. посіб. / О. В. Червінська, І. М. Зварич, А. В. Сажина. – Чернівці : Книги – ХХІ, 2009. – 284 с.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА Александрова Г. А. Помежів’я (Українське порівняльне літературознавство кінця ХІХ

– першої половини ХХ століття) : монографія / Г. А. Александрова. – К. : ВПЦ Київський університет, 2009. – 415 с.

Андрусів С. Критика сьогодні : текст і контекст / С. Андрусів // Літературна Україна. – 1996. – 16 травня.

Баган О. Дмитро Донцов, вісниківство, націоналізм: питання спадщини і спадковості / Олег Баган // Донцов Д. Літературна есеїстка / Дмитро Донцов. – Дрогобич : Відродження, 2009. – С. 667–685.

Барабаш Ю. «Феномен Гоголя» в інтерпретаціях Юрія Шереха / Ю. Барабаш // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів. Літературознавство. – Чернівці, 2003. – Кн. 1. – С. 137–141.

Білик Г. Ю. Шевельов. Погляд на український неокласицизм / Г. Білик // Слово і Час. – 1998. – № 12. – С. 25–30.

Білоус П. Літературна критика як грата без правил (діалогічна природа критики) / П. Білоус // Літературна Україна. – 2001. – 19 квітня. – С. 3.

Бойко Н. Михайло Максимович – навіки з рідним краєм / Н. Бойко. – Черкаси, 2004. – 248 с.

Брюховецький В. С. Критика в сучасному літературному процесі / В. С. Брюховецький. – К. : Т-во «Знання» УРСР, 1985. – 46 с.

Брюховецький В. С. Специфіка і функції літературно-критичної діяльності / В. С. Брюховецький. – К. : Наук. думка, 1986. – 171 с.

Бурляй Ю. С. Основи літературно-художньої критики / Ю. С. Бурляй. – К. : Вища шк., 1985. – 248 с.

Бурсов Б. Критика каклитература / Б. Бурсов. – Л. : Лениздат., 1976. – 320 с. Бушмин А. Наука о литературе. Проблемы. Суждения. Споры. – М. : Современник,

1980. – 334 с. Василько З. Від слова до концепту: наукова спадщина О. Потебні, його трактування

природи слова та образу. Фольклорні образи та символи / З. Василько // Мандрівець. – 2003. – № 2. – С. 52–56.

Веретій О. Народний світогляд і питання національної самобутності українського

письменства в літературно-естетичних пошуках 70– 90-х років ХІХ ст. Стаття перша / О. Веретій // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – № 8. – С. 29–38.

Веретій О. Народний світогляд і питання національної самобутності українського письменства в літературно-естетичних пошуках 70 – 90-х років ХІХ ст. Стаття друга / О. Веретій // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. – № 11. – С. 2–11.

Герасим Я. Культурно-історична школа в українській фольклористиці / Я. Герасим. – Л. : ЛДУ ім. І. Франка, 1999. – 198 с.

Гнатюк М. І. Іван Франко і проблеми теорії літератури : навч. посібник / М. І. Гнатюк. – К. : Академія, 2011. – 240 с. – (Альма-матер).

Гнатюк М. Літературознавчі концепції в Україні другої половини ХІХ – початку ХХ сторіч / Михайло Гнатюк. – Львів : Місіонер, 2002. – 208 с.

Гнатюк М. Літературна критика, її предмет і завдання / М. Гнатюк // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія філологічна. – Вип. 10. – С. 271–281.

Грабович Г. До питання больових точок в українському літературознавстві / Г. Грабович // Філологічні семінари. – Вип. 4 : Сучасна наука про літературу: больові точки. – К., 2001. – С. 11–18.

Грабович Г. Юрій Шевельов (1908–2002) / Г. Грабович // Критика. – 2002. – № 3. Гундорова Т. До питання про літературний критицизм / Т. Гундорова // Слово і Час. –

1993. – № 3. – С. 50–54. Гундорова Т. Методологічний тиск (Проблеми українського літературознавства) /

Т. Гундорова // Критика. – 2002. – № 12. – С. 14–17. Гундорова Т. Поп-критика: імідж та ідеологія / Т. Гундорова // Книжник. – 2007. – 14

червня. – С. 4. Гундова Т. Український окцинденталізм: бути чи не бути Римом? / Т. Гундорова //

Критика. – 2006. – № 1–2. – С. 31–36. 20-і роки: літературні дискусії, полеміки : літературно-критичні статті / за ред.

В. Дончика. – К. : Дніпро, 1991. – 366 с.

Демин А. С. Книжныепредисловия ХІ – ХІІ вв. и некоторыелитератрныепотребностидревнерусскогообщества / А. С. Демин // «Слово о полку Игореве»: Памятникилитературы и искусства ХІ – ХVІІ вв. – М., 1978. – С. 207–227.

Демська-Будзуляк Л. Методологічні особливості літературної критики в Україні 10 – 20-х років ХХ століття / Л. ДемськаБудзуляк // StudiaMethodologica : наук. зб. / гол. ред. Р. Гром’як. – Тернопіль : ТНПУ, 2011. – Вип. 33. – С. 22–28.

Дзюба І. Білецький і Потебня: ідеї О. Потебні в працях О. Білецького / І. Дзюба // Слово і Час. – 1994. – № 11-12. – С. 9–16.

Дзюба І. Олександр Білецький і проблема літературознавчого синтезу / І. Дзюба // Слово і Час. – 1997. – № 1. – С. 52–57.

Дончик В. Хто реанімує ідеологізацію? / В. Дончик // Літературна Україна. – 2007. – 14 червня. – С. 4.

Зборовська Н. Літературний процес і завдання критики / Н. Зборовська // Слово і Час. – 2004. – № 4. – С. 3–7.

Зборовська Н. Психоаналіз і літературознавство : посібник / Н. Зборовська. – К. : Академвидав, 2003. – 392 с. – (Альма-матер).

Зборовська Н. Сучасне українське літературознавство: локальний конфлікт чи порубіжна наукова дискусія? / Н. Зборовська // Слово і Час. – 2007. – № 7. – С. 3–10.

Зінченко Н. Сергій Єфремов про ідеологічні твори Івана Нечуя-Левицького / Н. Зінченко // Вісник Черкаського університету. Філологічні науки. – Черкаси, 2007. – Вип. 107. – С. 34–45.

Историяпсихоанализа в Украине / сост. И. И. Кутько, Л. И. Бондаренко, П. Т. Петрюк. – Харьков : Основа, 1996. – 359 с.

Ільницький М. Історик українського літературознавства : штрихи до портрета Леоніда Білецького / М. Ільницький // Дзвін. – 1995. – № 12. – С. 128–136.

Ільницький М. Критика Юрія Шереха як літературознавчий феномен / Микола Ільницький // Вісник Львівського університету. Серія філологічна / редкол. : Т. Ю. Салига (гол. ред.), М. М. Ільницький, І. О. Денисюк [та ін.]. – 2004. – Вип. 35. – С. 107–116.

Ільницький М. Мале літературне відродження (Українська повоєнна еміграційна критика) / М. Ільницький // Дивослово. – 2000. – № 4. – С. 2–7.

Квіт С. Література вогняних меж в есеїстиці Дмитра Донцова / С. Квіт // Донцов Д. Літературна есеїстка / Дмитро Донцов. – Дрогобич : Відродження, 2009. – С. 3–19.

Кирчів Р. Ф. Етнографічно-фольклористична діяльність «Руської трійці» / Р. Ф. Кирчів. – К. : Наук. думка, 1990. – 339 с.

Клименко Б. Криза термінологічної системи українського літературознавства чи криза наукової свідомості літературознавця / Б. Клименко // Слово і Час. – 2001. – № 4. – С. 5–15.

Клочек Г. Автопортрет (Літературознавець про сучасну літературну критику) / Г. Клочек // Слово і Час. – № 3. – С. 45–50.

Клочек Г. Трактат Івана Франка «Із секретів поетичної творчості» як предтеча української рецептивної поетики / Г. Клочек // Слово і Час. – 2007. – № 4. – С. 39–45.

Корпанюк М.Михайло Максимович про місце написання «Слова о полку Ігоревім» і його зв’язок з українським фольклором / М. Корпанюк // Народна творчість та етнографія. – 2004. – № 4. – С. 4–14.

Кравченко І. Пріоритет критики / І. Кравченко // Літературна Україна. – 2001. – 18 січня. – С. 3.

Крекотень В. І. Київська поетика 1637 року / В. І. Крекотень // Літературна спадщина Київської Русі і українська література ХVІ–ХVІІІ ст. – К., 1981. – С. 135–136.

Лавріненко Н. Праці М. Максимовича на сторінках «Київських єпархіальних відомостей» / Н. Лавріненко // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. – Черкаси : Брама, 2005. – С. 12–17.

Лавріненко Ю. Микола Зеров (1890 – 1937) / Юрій Лавріненко // Розстріляне відродження: Антологія 1917 – 1933: Поезія-проза-драма-есей / упорядкув., передм., післямова Ю. Лавріненка. – К. : Смолоскип, 2002. – С. 127–148.

Лисенко-Ковальова Н. Концепція «великої літератури» Уласа Самчука / Наталія Лисенко-Ковальова // Улас Самчук: художнє осмислення української долі в ХХ столітті : зб. наук. пр. за матеріалами Всеукр. наук. конф. 11 – 13 травня 2005 р. (Рівне – Дермань – Тилявка – Кременець). – Рівне : Волинські обереги, 2005. – С. 58–64.

Лімборський І. Шеллінг і українська літературно-теоретична думка першої половини ХІХ ст. / І. Лімборський // Всесвіт. – 2003. – № 5–6. – С. 149–153.

Лукеренко В. Л. Світогляд М. П. Драгоманова / В. Л. Лукеренко. – К. : Наук. думка, 1965. – 123 с.

Літературознавча компаративістика : навч. посібник / упоряд. Р. Т. Гром’як, І. В. Папуша. – Т. : Ред.-вид. відділ ТДПУ, 2002. – 331 с.

Мануйкін О. Юрій Шерех (Шевельов) як літературний критик / О. Мануйкін // Літературознавство. Фольклористика. Культурологія. – Черкаси : Брама, 2007. – Вип. 6. – С. 150–157.

Маслюк В. П. Латиномовні поетики і риторики ХVII – першої половини ХVIIІ ст. та їх роль у розвитку теорії літератури на Україні / В. П. Маслюк. – К. : Наук. думка, 1983. – 236 с.

Матеріали Всеукраїнських Єфремовських читань (26 – 27 вересня 1996 р.; 17 – 28

жовтня 2001 р.). – Черкаси, 2002. Моторнюк І. «Гра не без правил» і «правила гри»: українська літературна критика / І.

Моторнюк // Літературна Україна. – 2001. – 30 серпня. Наєнко М. Наука і кон’юнктура: Українське літературознавство 1917–1992 рр. /

М. Наєнко. – К. : Фотовідеосервіс, 1993. – 140 с. Наєнко М. Українське літературознавство: школи, напрями, тенденції / М. Наєнко. – К.

: Академія, 1997. – 317 с. Наливайко Д. Українські поетики й риторики доби бароко: ґенеза і типологія

літературно-теоретичного мислення / Д. Наливайко // Наливайко Д. Теорія літератури й компаративістика. – К. : Києво-Могилянська академія, 2006. – С. 139–161.

Нудьга Г. А. Зародження літературознавчої думки в письменстві Київської Русі / Г. А. Нудьга // Нудьга Г. А. На літературних шляхах (Дослідження, пошуки, знахідки). – К. : Дніпро, 1990. – С. 6–45.

Нудьга Г. А. Передмови та післямови в українській літературі ХV–ХVІІІ ст. / Г. А. Нудьга // Нудьга Г. А. На літературних шляхах (Дослідження, пошуки, знахідки). – К. : Дніпро, 1990. – С. 46–87.

Олександр Опанасович Потебня : ювілейний збірник до 125-річчя з дня народження / редкол. : М. А. Жовтобрюх, М. У. Каранська, Л. А. Коробчинська [та ін.]. – К. : Вид-во АН УРСР, 1962. – 112 с.

Олександр Потебня: сучасний погляд : матеріали міжнародних читань, присвячених 170-річчю від дня народження фундатора Харківської філологічної школи, 11–12 жовтня 2005 року / редкол. : Ю. М. Безхутрий, В. С. Калашник, Г. Н. Карнаушенко [та ін.]. – Х. : Майдан, 2006. – 224 с.

Осьмаков Н. Психологическоенаправление в русскомлитературоведении. Д. Н. Овсянико-Куликовський : учеб. пособие. – М. : Просвещение, 1981. – 160 с.

Павличко Д. Енергія непокори (Замість післямови) / Дмитро Павличко // Рудницький Л. Світовий код українського письменства : вибрані літературознавчі статті й дослідження / Леонід Рудницький. – Івано-Франківськ : Вид-во Прикарпатського ун-ту ім. В. Стефаника, 2010. – С. 312–316.

Павличко С. Методологічна ситуація в сучасному українському літературознавстві / С. Павличко // Слово і Час. – 1993. – № 3. – С. 46–50.

Павлишин М. За культуру «Не для дітей». Літературна критика Ю. Шереха / М. Павлишин // Сучасність. – 1995. – № 6. – С. 150–157.

Панченко В. Критика на межі тисячоліть: занепад чи момент істини? / В. Панченко // Слово і Час. – 2002. – № 7. – С. 58–60.

Панченко В. Неубієнна література. Дослідницькі етюди / В. Панченко. – К. : Твімінтер, 2007. – 440 с.

Пасічний В. Розвиток теоретико-літературної та естетичної думки у XIX–першій половині XX ст. / В. Пасічний. – Харків : Вища шк., 1974. – 151 с.

Петраш О. Подвижники української ідеї: Маркіян Шашкевич та його побратими / О. Петраш. – Т. [Б. в.], 1996. – 158 с.

Пилип юк О. Літературознавча думка в арабо-мусульманському світі / О. Пилип юк // Зарубіжна література в навчальних закладах . – 2003. – № 3. – С. 28–32.

Погрібний А. Г. Борис Грінченко в літературному русі кінця ХІХ – початку ХХ ст.: питання ідейно-естетичної еволюції / А. Г. Погрібний. – К. : Либідь, 1990. – 229 с.

Попов П. М. Костомаров як фольклорист і етнограф. (1817 – 1885) / П. М. Попов. – К. : Наук. думка, 1968. – 113 с.

Розстріляне відродження : антологія 1917 – 1933 : поезія – проза – драма – есей / упоряд., передм., післямова Ю. Лавріненка ; післямова Є. Сверстюка. – К. : Смолоскип, 2002. – 984 с.

Рябчук М. Чому я не можу бути критиком (Ситуація в українській критиці) / М. Рябчук

// Критика. – 2002. – № 12. – С. 26–27. Саєнко Л. Павло Богацький – громадський діяч, письменник, науковець, редактор /

Людмила Саєнко // Вісник книжкової палати. – 2005. – № 10. – С. 42–44. Сивокінь Г. Біографізм у методі сучасного літературознавства / Г. Сивокінь //

Сучасність. – 1994. – № 1. – С. 137–141. Сивокінь Г. Від аналізу до прогнозу: (Літературно-художній пошук і позиція критика) /

Г. Сивокінь ; [післямова В. Панченка]. – К. : Дніпро, 1990. – 445 с. Сивокінь Г. Давні українські поетики / Г. Сивокінь. – 2-е вид., з додатками. – Харків :

Акта, 2001. – 167 с. Сивокінь Г. Панове, потрібні не гвіздки: Юрій Шерех (Шевельов) – літературознавець,

критик, філософ / Г. Сивокінь // Хроніка. – 2000. – 1995. – № 1. – С. 163–166. Скупейко Л. «Слово і Час»: сторінки українського літературознавства / Л. Скупейко,

В. Дончик // Слово і час. – 2002. – № 8. – С. 7–18. Стебельська А. Погляди Дмитра Донцова на українську літературу / А. Стебельська //

Стебельська А. Родина і Україна : статті, вірші, спогади. – Вінниця : Держ. картографічна фабрика, 2009. – С. 187–203.

Стріха М. Про критику й критиків / М. Стріха // Критика. – 2002. – № 1-2. – С. 14–15. Суровцев Ю. О научно-публицистическойприроде критики / Ю. Суровцев // Звезда. –

1975. – № 3. Тарнашинська Л. «Відсутність-присутність» особи критика / Людмила Тарнашинська //

Березіль. – 2004. – № 11. – С. 164–168. Тарнашинська Л. Українське шістдесятництво. Профілі на тлі покоління : (історико-

літературний та поети кальний аспекти) / Людмила Тарнашинська. – К. : Смолоскип, 2010. – 632 с.

Тимошенко Ю. Аркадій Горнфельд – призабутий класик літературної теорії / Ю. Тимошенко // Вісник Черкаського університету. Філологічні науки. – Черкаси, 2002. – Вип. 36. – С. 14–20.

Тростянецький А. А. Шляхом боротьби та шукань. Процеси ідейно-творчої консолідації письменницьких сил Радянської України (1917 – 1932) / А. А. Тростянецький. – К. : Наук. думка, 1968. – 256 с.

Федунь О. Постколоніальна критика в українському літературознавстві / О. Федунь // Слово і Час. – 2001. – № 1. – С. 10–14.

Федченко П. «Апостольські» послання Михайла Драгоманова / П. Федченко // Слово і Час. – 1998. – № 7. – С. 8–15.

Федченко П. М. Михайло Драгоманов : життя і творчість / П. М. Федченко. – К. : Дніпро, 1991. – 362 с.

Фізер І. До джерел кризи сучасної критики / І. Фізер // Сучасність. – 2000. – № 3. – С. 96–103.

Фізер І. Критика літературна / І. Фізер // Сучасність. – 2000. – № 9. –С. 86–95. Фізер І. Психолінгвістична теорія О. Потебні : метакритичне дослідження / І. Фізер ;

передм. І. Дзюби. – К. : Обереги,1996. – 192 с.

Харчук Р. Сучасний стан української літературної критики / Р. Харчук // Молода нація : альманах. – К., 1996. – № 4. – С. 312–318.

Хороб С. Компаративістські виднокола Леоніда Рудницького / Степан Хороб // Рудницький Л. Світовий код українського письменства : вибрані літературознавчі статті й дослідження / Леонід Рудницький. – Івано-Франківськ : Вид-во Прикарпатського ун-ту ім. В. Стефаника, 2010. – С. 316–320.

Цибенко І. «Історія української літератури» Михайла Грушевського – важливий етап у розвитку вітчизняного літературознавства / І. Цибенко // Вісник книжкової палати. – 2013. – № 11. – С. 26–28.

Черченко Н. Аго-ов! Критики!.. (Про сучасну країнську літературну критику) /

Н. Черченко // Вітчизна. – 1991. – № 12. – С. 152–156.

Чуткий А. Микола Павлович Дашкевич (1852 – 1908) / А. Чуткий. – К. : Темпора, 2008. – 528 с.

Шаховський С. М. Критика і літературний процес / С. М. Шаховський. – К. : Дніпро, 1976. – 135 с.

Шестопалова Т. П. Актуальні теоретичні параметри метакритики Івана Світличного / Т. П. Шестопалова // Вісник Луганського нац. ун-ту імені Т. Шевченка. – 2013. – № 4 (264). – С. 89–96.

Шкриль І. Володимир Перетц – дослідник «Слова о полку Ігоревім» / І. Шкриль // Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів. Літературознавство. – Чернівці, 2003. – Кн. 1. – С. 205–212.

Щербань Т. Організатор Київської філологічної школи / Т. Щербань // Слово і час. – 1995. – № 1. – С. 16–21.