30, 2019 Slovak international scientific journal VOLsis-journal.com/wp-content/uploads/2019/07/Slovak...30, 2019 Slovak international scientific journal VOL.1 The journal has a certificate

№30, 2019

Slovak international scientific journal

VOL.1

The journal has a certificate of registration at the International Centre in Paris – ISSN 5782-5319.

The frequency of publication – 12 times per year.

Reception of articles in the journal – on the daily basis.

The output of journal is monthly scheduled.

Languages: all articles are published in the language of writing by the author.

The format of the journal is A4, coated paper, matte laminated cover.

Articles published in the journal have the status of international publication.

The Editorial Board of the journal:

Editor in chief – Boleslav Motko, Comenius University in Bratislava, Faculty of Management

The secretary of the journal – Milica Kovacova, The Pan-European University, Faculty of Informatics

Lucia Janicka – Slovak University of Technology in Bratislava

Stanislav Čerňák – The Plant Production Research Center Piešťany

Miroslav Výtisk – Slovak University of Agriculture Nitra

Dušan Igaz – Slovak University of Agriculture

Terézia Mészárosová – Matej Bel University

Peter Masaryk – University of Rzeszów

Filip Kocisov – Institute of Political Science

Andrej Bujalski – Technical University of Košice

Jaroslav Kovac – University of SS. Cyril and Methodius in Trnava

Paweł Miklo – Technical University Bratislava

Jozef Molnár – The Slovak University of Technology in Bratislava

Tomajko Milaslavski – Slovak University of Agriculture

Natália Jurková – Univerzita Komenského v Bratislave

Jan Adamczyk – Institute of state and law AS CR

Boris Belier – Univerzita Komenského v Bratislave

Stefan Fišan – Comenius University

Terézia Majercakova – Central European University

1000 copies


Partizanska, 1248/2

Bratislava, Slovakia 811 03

email: [email protected]

site: http://sis-journal.com

mailto:[email protected]

http://sis-journal.com/

CONTENT

BOTANY

Malysheva N., Tarasov S., Mikhaleov E., Krutova E. DEVELOPMENT AND RESEARCH OF CULTIVATIONAL GROUND FOR PLANTS BASED ON MUSHROOM COMPOSTS .................................................................. 3

CHEMISTRY Starovoyt A., Sorokin E., Kushnariova T., Belaya E., Belinskaya U.

STUDY OF ELECTRONIC STRUCTURE AND STRUCTURAL PARAMETERS OF COALS ........................ 7

COMPUTER SCIENCE

Putrenko V. DATA MINING OF THE LAND COVER CHARACTERISTICS OF UKRAINE USING THE DATA OF REMOTE SENSING OF EARTH .................................... 13

Chernyshov A., Vataga A. MODERN INFORMATION MANAGEMENT SYSTEMS AND THE PROBLEMS OF THEIR IMPLEMENTATION .. 18

Chernyshov A.V. CRM SYSTEM: TYPES, ADVANTAGES AND IMPLEMENTATION STAGES ....................................... 21

Shayakhmetov O., Ignatenko Zh. ANALYSIS OF THE PARAMETERS OF THE CLIENT-SERVER MODEL OF THE CORPORATE INFORMATION SYSTEM ...................................................................... 23

ELECTRICAL ENGINEERING

Sokolov V., Mironova Y. FEATURES OF THE USE OF INDUCTION BOILERS FOR HOT WATER SUPPLY .................................................. 29

GENETICS AND BIOTECHNOLOGY

Romanova Z., Fedorova N., Yaremchuk M., Romanov O. RESEARCH OF PROCESSES AND FACILITIES TO ASSIST BEER FIRMNESS ......................................................... 32

NEUROBIOLOGY

Bocharova K., Olenskaya T., Polev A., Satardinova E. THE STUDY OF THE PROPERTIES OF THE PEPTIDE IPH REG AS A REGENERATOR OF THE TISSUES ................ 40

HISTORY

Treitiak D. DEMOGRAPHIC AND SOCIAL MAP OF THE GREEK ETHNIC COMMUNITY IN UKRAINE (20TH YEARS OF THE ХХ CENTURY) ...................................................... 45

Slovak international scientific journal # 30, (2019) 3

BOTANY

РАЗРАБОТКА И ИССЛЕДОВАНИЯ КУЛЬТИВАЦИОННОГО ГРУНТА ДЛЯ РАСТЕНИЙ НА

ОСНОВЕ ГРИБНЫХ КОМПОСТОВ

Малышева Н.В.,

старший преподаватель ФГБОУ ВО Нижегородская ГСХА

Тарасов С.С.,

старший преподаватель ФГБОУ ВО Нижегородская ГСХА

Михалёв Е.В.,

кандидат сельскохозяйственных наук, доцент ФГБОУ ВО Нижегородская ГСХА

Крутова Е.К.

кандидат биологических наук, доцент

ФГБОУ ВО Нижегородская ГСХА

DEVELOPMENT AND RESEARCH OF CULTIVATIONAL GROUND FOR PLANTS BASED ON

MUSHROOM COMPOSTS

Malysheva N.,

Senior Lecturer, Nizhny Novgorod Agricultural Academy

Tarasov S.,

Senior Lecturer, Nizhny Novgorod Agricultural Academy

Mikhaleov E.

Candidate of Agricultural Sciences, Associate Professor,

Nizhny Novgorod Agricultural Academy

Krutova E.

Candidate of Biological Sciences, Associate Professor,

Nizhny Novgorod Agricultural Academy

Аннотация

Работа посвящена изучению отработанного соломенного субстрата вешенки обыкновенной (Pleurotus

ostreatus) на продуктивные показатели, активность каталазы и пероксидазы проростков гороха на началь-

ных этапах онтогенеза. Установлено снижение активности каталазы при культивировании гороха на смеси

перегноя и отработанного соломенного субстрата вешенки.

Abstract

The work is devoted to the study of spent straw substrate of oyster mushroom (Pleurotus ostreatus) for pro-

ductive indicators, catalase and peroxidase activity of pea seedlings at the initial stages of ontogenesis. A decrease

in catalase activity was established when peas were cultivated on a mixture of humus and spent oyster mushroom

straw substrate.

Ключевые слова: отработанный соломенный субстрат вешенки, грибной компост, каталаза, перок-

сидаза, горох.

Keywords: spent oyster mushroom straw substrate, mushroom compost, catalase, peroxidase, peas.

Введение. Грибоводство считается технологи-

чески развитым направлением сельского хозяйства.

Оно позволяет вовлекать в процесс производства

пищевой продукции ту часть биологического уро-

жая сельскохозяйственных растений, которая в

настоящее время практически не используются. В

первую очередь это солома хлебных злаковых, а

также отходы масличных и технических культур

(Иванов А.И., 2015). Огромное значение в данной

сфере занимают целлюлозоразрушающие грибы, в

частности род вешенка. Технология производства

данного гриба в нашей стране имеет высокую сте-

пень технологичности и постоянно совершенству-

ется. Одним из открытых и наиболее острых вопро-

сов в совершенствовании технологии выращивания

вешенки является утилизация отработанных суб-

стратных блоков, т.е. отходов грибоводства. В ли-

тературе предлагают разные способы их утилиза-

ции: организация компостных буртов, а также пря-

мое использование в садово-огороднической дея-

тельности в качестве мульчи (Морозов, 2007). Име-

ется также ещё один вариант утилизации данной

продукции – использование в кормопроизводстве

(Тарасов, 2016; 2017).

На основании изложенного целью нашей ра-

боты явилось исследовать возможность примене-

ния отработанного соломенного субстрата вешенки

в качестве субстрата для культивирования гороха

посевного (Pisum sativum L.), а также его влияние

на активность некоторых оксидоредуктаз.

Материалы и методы. В качестве объекта ис-

следования использовали семена гороха посевного

(Pisum sativum L.). Горох являются ключевой куль-

турой в современном сельском хозяйстве страны,

усовершенствование технологии его возделывания

считается важной стратегической задачей. В каче-

стве условий для гороха использовали разные

4 Slovak international scientific journal # 30, (2019)

среды культивирования (гидропоника, перегной,

отработанный соломенный субстрат вешенки), Го-

рох культивировали в течении 2-х недель, далее

определяли общую массу корней и побегов, актив-

ность каталазы и пероксидазы в побегах, корнях и

семядолях горошин. Биоматериал растирали в фар-

форовой ступке в фосфатном буфере рН 7.2 – для

каталазы и 5,4 – для пероксидазы в количестве 0.5 г

на 20 мл буфера (каталаза) и 50 мл. буфера (перок-

сидаза). Полученный раствор использовался для

изучения активности ферментов. Каталазу опреде-

ляли газометрическим методом, пероксидазу коло-

риметрически (Ермаков, 1972). Эксперимент про-

водился в 3-х биологических и 3-х биохимических

повторностях. Результаты обработаны статистиче-

ски, с рассчетом среднее арифметическое (М) и

стандартные отклонения (σ) с использованием про-

граммы Microsoft Excel 2010 (Гланц, 1999).

Результаты и их обсуждение. Эксперимент

показал зависимость исследуемых параметров и ти-

пом субстрата. Выявлено, что наибольшая актив-

ность каталазы в побегах гороха наблюдается при

культивировании на гидропонных средах. При этом

активность в побегах на водопроводной воде оказа-

лась на 6 % выше, чем на питательной смеси Кнопа.

Наименьшая активность зафиксирована на суб-

страте из смеси перегноя и отработанного соломен-

ного субстрата.

Активность в корнях на водопроводной воде

оказалась на 25% выше, чем на питательной смеси

Кнопа. Наименьшая активность зафиксирована на

субстрате из смеси перегноя и отработанного соло-

менного субстрата (рис 1).

А. Б.

В.

Рис. 1 Динамика активности каталазы в Побегах (А), корнях (Б) и семядолях (В) проростках гороха в

зависимости от условий культивирования, где:

Пс - Речной песок; Пр – Перегной; Сс - Отработанный соломенный субстрат вешенки; Пс + СС - Реч-

ной песок и отработанный соломенный субстрат вешенки; Пр + СС - Перегной и отработанный соло-

менный субстрат вешенки; Гк - Гидропоника контроль (водопроводная вода); Го – Гидропоника опыт

(Питательная среда Кнопа); 1,2,3 минуты – время замера активности фермента

Скорее всего, причина высокой активности

фермента на гидропонных средах также связанна с

большей концентрацией кислорода в среде. Из-

вестно, что результате данных процессов (окисли-

тельное фосфорилирование, транспорт электронов,

гликолиз и другие процессы) образуют активные

формы кислорода (АФК). Одним из главных пред-

ставителей АФК – H202, то есть субстрат для ката-

лазы (Arabaci, 2011; Sharma, 2012).

Анализ пероксидазы у исследуемых пророст-

ков гороха показала наибольшую активность в се-

0002040608101214161820

Пс Пр Пс+СсПр+Сс Сс Гк Го

См

3 O

2/г

сы

рья

Тип субстрата

1 мин

2 мин

3 мин

00

05

10

15

20

25

См

3 О

2/г

сы

рья


1 мин2 мин

0

5

10

15

20

25

Пс Пр Пс+СсПр+Сс Сс Гк Го

См

3 О

2/г

сы

рья


1 мин

2 мин

3 мин


мядолях горошин. В стеблях и корнях фермент про-

явил себя неоднозначно. В корнях наибольшая ак-

тивность пероксидазы наблюдается при культиви-

ровании растений на речном песке и соломенном

субстрате наименьшая на гидропонике с питатель-

ной средой Кнопа. На средах перегной + соломен-

ный субстрат и гидропоника на основе водопровод-

ной воды показала примерно равную активность,

что составило на 10% выше, чем на среде Кнопа и

ниже, чем на песке и соломенном субстрате. Актив-

ность пероксидазы в стеблях, у растений, выращен-

ных на гидропонике на 10% выше, чем при культи-

вировании на твердых средах, статистически значи-

мых отличий активности внутри сред не наблюда-

ется. Наибольшая активность пероксидазы наблю-

дается при культивировании гороха на соломенном

субстрате, наименьшая на гидропонике.

А. Б.

В.

Рис. 2 Динамика активности пероксидазы в побегах (А), корнях (Б) и семядолях (В) проростках гороха в

зависимости от условий культивирования, (обозначения см. рис. 1)

Наибольшая активность пероксидазы (рис. 2)

наблюдается при культивировании гороха на соло-

менном субстрате, наименьшая на гидропонике.

Возможно, усиление активности пероксидазы

у растений, выращенных на отработанном суб-

страте вешенки связано с усилением гидролитиче-

ских процессов в семядолях растения в связи с не-

достаточностью питания. Транспорт полученных

метаболитов энергозатратен, а образование АТФ в

семядолях зависит от интенсивности дыхания, од-

ним из ключевых участников которого является пе-

роксидаза (Harrison, 1995; Pandey, 2017).

Вероятно, более низкая активность фермента

связанна с обеспеченностью необходимыми эле-

ментами минерального питания, которые наблюда-

ются на перегное, питательной среде Кнопа и смеси

соломенного субстрата и перегноя. Речной песок и

соломенный субстрат были бедны минеральными

элементами. Возможно, это приводит к замедлению

процесса накопления органических веществ и уси-

лению процессов катаболизма, в том числе ткане-

вого дыхания. Пероксидаза является ключевым

ферментом аэробного дыхания, тем самым увели-

чение её активности может свидетельствовать об

усилении вышеупомянутых процессов.

Выводы:

1. Активность каталазы в стеблях и корнях

гороха наименьшая при культивировании на смеси

из перегноя и отработанного соломенного суб-

страта вешенки, а наибольшая при применении гид-

ропонных сред. Наибольшая активность в семядо-

лях наблюдается при выращивании на твердых суб-

стратах, а на гидропонных наименьшая.

2. Наибольшая активность пероксидазы

наблюдается в семядолях гороха, особенно при

культивировании на отработанном соломенном

0

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

0,6

0,7

0,8

Акт

ивн

ост

ь/у.

е


0

0,2

0,4

0,6

0,8

1

Пс Пр Пс+СсПр+Сс Сс Гк ГоА

кти

вно

сть/

у.е.


0

0,2

0,4

0,6

0,8

1

1,2

1,4

Пс Пр Пс+Сс Пр+Сс Сс Гк Го

Акт

ивн

ост

ь\у.

е.



субстрате вешенки. В корнях активность перокси-

дазы наибольшая при культивировании на речном

песке и отработанном соломенном субстрате ве-

шенки. В стеблях наблюдается слабая зависимость

активности пероксидазы от исследовательских суб-

стратов.

3. Применение отработанного соломенного

субстрата вешенки в смеси с перегноем ослабляет

нагрузку на ферментативную антиоксидантную си-

стему растений.

Список литературы

1. Гланц С. Медико-биологическая стати-

стика. М.: Практика, 1999. 459 с.

2. Ермаков А.И. (ред.) Методы биохимиче-

ского исследования растений Изд. 2-е, перераб. и

доп. — Ленинград: Колос. Ленингр. отд-ние, 1972.

456 с.

3. Иванов, А.И. Грибоводство, Пенза 2015,

96с.

4. Морозов А.И. Современное промышлен-

ное грибоводство М.: ACT; Донецк: Сталкер, 2007.

— 222 с.

5. Тарасов С.С. Использование отработанных

субстратов целлюлозоразрушающих грибов в кор-

мопроизводстве, их влияние на некоторые физио-

лого-биохимические показатели животных Тарасов

С.С. В сборнике: материалы международного агро-

биотехнологического симпозиума, посвященного

80-летию члена-корреспондента РАН, заслужен-

ного деятеля науки РФ Сочнева В.В. 150 инноваций

совершенствования ветеринарного обеспечения

сельских и городских территорий ВПО ФГБОУ

«Нижегородская ГСХА». 2016. С. 154-159.

6. Тарасов С.С. Влияние кормовой до-

бавки на основе зернового мицелия вешенки обык-

новенной (Pleurotus ostreatus) на окислительные

процессы и активность антиоксидантных фермен-

тов в плазме крови кролика европейского

(Oryctolagus cuniculus) Известия высших учебных

заведений. Поволжский регион. Естественные

науки. 2017. № 1 (17). С. 26-32.

7. Arabaci G. Partial Purification and Some

Properties of Catalase from Dill (Anethum graveolens

L.) // Journal of Biology & Life Sciences. 2011 №2(1)

P. 11-15

8. Harrison SJ, Curtis MD, McIntyre CL, Mac-

lean DJ, Manners JM (1995) Differential expression of

peroxidase isogenes during the early stages of infection

of the tropical forage legume Stylosanthes humilis by

Colletotrichum gloeosporioides. Mol Plant-Microbe

Interact 8: 398–406

9. Pandey VP, Awasthi M, Singh S, Tiwari S,

Dwivedi UN (2017) A Comprehensive Review on

Function and Application of Plant Peroxidases. Bio-

chem Anal Biochem 6:308. doi: 10.4172/2161-

1009.1000308

10. Sharma P., Jha A.B., Dubey R.S., Pessarakli

M. Reactive oxygen species, oxidative damage, and an-

tioxidative defense mechanism in plants under stressful

conditions // Journal of Botany. 2012. 26 p.

doi:10.1155/2012/217037


CHEMISTRY

ИЗУЧЕНИЕ ЭЛЕКТРОННОЙ СТРУКТУРЫ И СТРУКТУРНЫХ ПАРАМЕТРОВ УГЛЕЙ

Старовойт А.Г.,

Доктор технических наук, профессор, зав. каф. Металлургического топлива и огнеупоров,

Национальной металлургической академии Украины

Сорокин Е.Л.,

Кандидат технических наук, доцент, каф. Металлургического топлива и огнеупоров,


Кушнарьова Т.А.,

Кандидат технических наук, ст. лаборант каф. Теории металлургических процессов,


Белая Е.В.,

Кандидат технических наук, доцент, каф. Покрытий, композиционных материалов и защиты металлов,


Белинская Ю.Ю.

Ст. преподаватель каф. Графики и начертательной геометрии,


STUDY OF ELECTRONIC STRUCTURE AND STRUCTURAL PARAMETERS OF COALS

Starovoyt A.,

Doctor of Technical Sciences, Professor, Head. kaf Metallurgical fuels and refractories,

National Metallurgical Academy of Ukraine

Sorokin E.,

Candidate of Technical Sciences, Associate Professor,

Department Metallurgical fuels and refractories, National Metallurgical Academy of Ukraine

Kushnariova T.,

Candidate of Technical Sciences, Art. laboratory assistant Theories of metallurgical processes,


Belaya E.,

Candidate of Technical Sciences, Associate Professor,

Department Coatings, composite materials and metal protection,


Belinskaya U.

Art. teacher kaf. Graphics and Descriptive Geometry,


Аннотация

В статье рассматривается структура отдельных фракций спекающихся углей. Проводились исследо-

вания по изучению электронной структуры, а также структурных параметров отдельных фракций спекаю-

щихся углей. Представленные в статье исследования проводились с использованием метода по определе-

нию содержания элементов в органической массе углей. В результате исследований было определено, что

структуры углей различных стадий метаморфизма имеют достаточно схожее содержание элементов орга-

нической массы, однако, изменение степени метаморфизма приводит упорядочиванию структуры.

Abstract

The article discusses the structure of individual fractions of coking coal. Conducted research on the electronic

structure, as well as the structural parameters of individual fractions of caking coal. The studies presented in the

article were carried out using the method for determining the content of elements in the organic mass of coal. As

a result of research, it was determined that the structures of coal from different stages of metamorphism have a

rather similar content of organic mass elements, however, a change in the degree of metamorphism leads to the

ordering of the structure.

Ключевые слова: спекающиеся угли, элементный анализ, плотностные фракции, разделение по плот-

ности, метаморфизм.

Keywords: fusible coals, elemental analysis, density fractions, density separation, metamorphism.

Принимая во внимание, что ископаемые угли

относятся к невозобновляемым источникам энер-

гии, то их переработка должна предусматривать

максимальное использование их потенциала.

Исследования по изучению влияния на моле-

кулярную и надмолекулярную структуры углей

разделенных по плотностным фракциям показали,

что данное влияние приводит к изменению струк-

туры углей различных стадий метаморфизма.


Также было установлена возможность целенаправ-

ленного регулирования свойствами [1].

Однако предыдущие исследования [1-3] не

позволили в полной мере охарактеризовать измене-

ния, к которым приводит выделение отдельных

фракций углей, что в свою очередь позволит рачи-

тельней использовать природный потенциал углей

различных стадий метаморфизма. Следовательно,

данные исследования были направлены на изуче-

ние химической структуры и структурных фраг-

ментов угольных плотностных фракций. Указан-

ные исследования позволят определить характер

изменений, к которым приводит разделение углей

по узким плотностным фракциям, а также устано-

вить возможность использования получаемых

«синтетических» продуктов в различных отраслях

народного хозяйства при целенаправленном регу-

лировании свойствами углей.

При проведении исследований по изучению

электронной структуры, а также структурных пара-

метров были использованы спекающие угли, а

также угольные плотностные фракции.

В качестве метода, при помощи которого про-

водилось исследование, использовался элементный

анализ [4], так как указанный метод является одним

из основных при определении структуры и позво-

ляет оценить содержание углерода (С), водорода

(Н), кислорода (О), серы (S), а также азота (N). Дан-

ное утверждение подтверждается тем, что из ука-

занных элементов состоят органические вещества,

входящие в состав углей, а изменение их содержа-

ния приводит к изменению молекулярного веще-

ства угля.

Первоначально при указанном исследовании

проводилось изучение содержания отдельных эле-

ментов органической массы угля, что позволит кос-

венно оценить ее структуру, а также определить

степень углефикации изучаемых отдельных плот-

ностных фракций.

Для оценки полученных данных элементного

анализа были пересчитаны на сухую беззольную

массу. Указанные данные позволят рассмотреть пе-

рераспределение элементов органической массы

изучаемых плотностных фракций углей различной

стадии метаморфизма без учета возмущающих фак-

торов, таких как содержание золы и влажности изу-

чаемых проб.

Результаты расчета были обработаны и полу-

чены графические зависимости содержания отдель-

ных элементов, приведенных на сухую беззольную

массу.

Распределение содержания азота в плотност-

ных фракциях углей различных стадий метамор-

физма представлено на рисунке 1.

1,81

1,82

1,83

1,84

1,85

1,86

1,87

<1,25 1,25-1,26 1,26-1,27 1,27-1,28 1,28-1,3 >1,3

Плотность фракций, г/см3

Со

дер

жан

ие

азо

та (

Nd

af ),

%

Уголь марки ДГ Уголь марки Г Уголь марки Ж

Уголь марки К Уголь марки ОС

Рисунок 1 Распределение содержания азота в плотностных фракциях углей


Из представленных данных видно, что распре-

деление содержания азота в плотностных фракциях

углей имеет хаотический не структурированный

характер. Наибольшее значение по содержанию

рассматриваемого гетероатама имеет фракция угля

марки К, которая имеет плотность 1,26-1,27 г/см3, а

именно содержание азота составило 1,865 %.

Наименьший показатель показывает уголь марки

ДГ имеющий плотность 1,25-1,26 г/см3 с результа-

том 1,831 %. Следовательно, так как распределение

содержания азота по плотностным фракциям углей

лежит в пределах ошибки и не зависит от плотности

то можно предположить, что указанный элемент

находится внутри полициклических органических

соединений и равномерно распределяется в органи-

ческой массе углей.

На рисунке 2 представлены результаты, кото-

рые отображают распределение содержание серы в

плотностных фракциях органической массы углей

отличающихся степенью углефикации.

0,0

1,0

2,0

3,0

4,0

5,0

6,0

7,0

<1,25 1,25-1,26 1,26-1,27 1,27-1,28 1,28-1,3 >1,3


Со

дер

жан

ие

сер

ы (

Sd

af ),

%



Рисунок 2 Распределение содержания серы в плотностных фракциях углей

Из полученных данных видно, что содержание

серы в органической массе углей отличающихся по

плотности распределяется не одинаково для каж-

дой марки. Фракции углей, имеющие плотность от

<1,25 г/см3 до фракции имеющую плотность 1,27-

1,28 г/см3 содержат рассматриваемый гетероатом в

количестве от 0,585 до 1,3 %. Увеличение плотно-

сти изучаемых фракций приводит к резкому увели-

чению содержания серы в органической массе уг-

лей. Наибольшее содержание можно наблюдать у

низкометаморфизированных углей – 6,629 %, а

наименьшее у угля который имеет достаточно вы-

сокую степень углефикации, уголь марки ОС –

0,978 %.

Следовательно, указанное распределение по-

казывает, что возможно сера в основной своей

массе у молодых углей содержится в более тяжелых

фракциях, которые характеризуются развитой аро-

матической полисопряженной структурой.

Также следует отметить, что с ростом стадии

метаморфизма распределение содержание серы в

плотностных фракциях имеет менее выраженный

характер. Указанный факт свидетельствует о том,

что с увеличением метаморфизма углей атомы серы

находятся внутри макромолекул углей, что не поз-

воляет отделить ее путем механического разделе-

ния.

Распределение содержания кислорода в плот-

ностных фракциях органической массы углей пред-

ставлено на рисунке 3.

Изменение содержания атомов кислорода в ор-

ганической массе плотностных фракций углей по-

казывает, что указанный гетероатом распределя-

ется не одинаково для углей имеющих разную ста-

дию метаморфизма. Изменение содержания атомов

кислорода происходит практически идентично у

углей низкой стадии метаморфизма (угли марок ДГ

и Г), а также у углей имеющих более высокую ста-

дию (угли марок К и ОС), при этом уголь марки Ж

содержит изучаемый гетероатом в количестве отли-

чающемся от приведенных групп.


Низкометаморфизированные угли имеют

наибольшее содержание атомов кислорода в орга-

нической массе ~9,6 % при плотности проб < 1,25

г/см3. Увеличение плотности образцов приводит к

тому, что в составе органической массе угля проис-

ходит равномерное снижение содержание атомов

кислорода. Указанный эффект можно наблюдать до

плотности проб 1,28 – 1,3 г/см3, где содержание

снижается до ~5,1 %.

2,0

3,0

4,0

5,0

6,0

7,0

8,0

9,0

10,0

11,0

<1,25 1,25-1,26 1,26-1,27 1,27-1,28 1,28-1,3 >1,3


Со

дер

жан

ие

ки

сло

ро

да

(Od

af ),

%



Рисунок 3 Распределение содержания кислорода в плотностных фракциях углей

Угли средней стадии метаморфизма, также как

и низкометаморфизированные, имеют наибольшее

содержание атомов кислорода при плотности проб

< 1,25 г/см3, однако количество несколько ниже, а

именно ~5,3 %. Повышение плотности изучаемых

образцов также приводит снижению содержания

атомов кислорода в пробах (при плотности 1,28 –

1,3 г/см3 составляет ~4 %) при этом интенсивность

изменения ниже чем у низкометаморфизированных

углей.

Марка Ж, при этом, практически не изменяет

содержание кислорода.

На основании полученных результатов по рас-

пределению содержания атомов кислорода органи-

ческой угольной массы в плотностных фракциях

углей можно отметить, что изменение плотности

фракций углей приводит к перераспределению изу-

чаемого гетероатома только у углей низкой стадии

метаморфизма. Угли имеющие среднюю стадию

при изменении плотности не имеют ярко выражен-

ного распределения по плотностным фракциям, что

может говорить о плотной упаковки атомов кисло-

рода в их макромолекулах.

Изменение содержания атомов водорода в

плотностных фракциях углей представлен на ри-

сунке 4.


3,0

3,5

4,0

4,5

5,0

5,5

6,0

6,5

7,0

<1,25 1,25-1,26 1,26-1,27 1,27-1,28 1,28-1,3 >1,3


Со

дер

жан

ие

во

до

ро

да

(Hd

af),

%



Рисунок 4 Распределение содержания водорода в плотностных фракциях углей

Распределение содержания атомов водорода

по плотностным фракциям углей имеет несколько

иной характер по отношению к распределению со-

держания гетероатомов. Содержание атомов водо-

рода в фракции с плотностью <1,25 г/см3 изменя-

ется от 5,4 % для угля марки ДГ до 4,5 % для угля

марки ОС. Повышение плотности фракций иссле-

дуемых проб углей приводит к незначительному

снижению содержания рассматриваемого атома.

Следовательно, атомы водорода находятся в свое-

образных «материнских» частях макромолекулы

углей.

Дальнейшие исследования по изучению эле-

ментного состава органической массы углей прово-

дились при помощи определения содержания ато-

мов углерода, а также распределения его по плот-

ностным фракциям углей разной стадии метамор-

физма. Результаты исследования представлены на

рисунке 5.

Результаты проведенного исследования пока-

зывают, что атомы углерода распределяются по

плотностным фракциям углей с определенной зако-

номерностью. Фракция, с плотностью <1,25 г/см3 у

углей разных стадий метаморфизма содержит

атомы углерода в количестве:

Уголь марки ДГ 81,4 %;

Уголь марки Г 82,1 %;

Уголь марки Ж 84,8 %;

Уголь марки К 86,4 %;

Уголь марки ОС 87,7%.

Следовательно, содержание атомов углерода в

исследуемых углях при указанной плотности фрак-

ции изменяется в зависимости от марочной принад-

лежности, а также данный параметр строго диффе-

ренцирует марки углей по стадиям метаморфизма.

Следует отметить, что содержание изучаемого

атома у углей марки ДГ и марки ОС отличается на

~ 6 %.

Увеличение плотности угольных плотностных

фракций приводит к увеличению содержания ато-

мов углерода. Повышение концентрации изучае-

мых фракций происходит до плотностной фракции

1,28-1,3 г/см3. Изменение концентрации атомов уг-

лерода не одинаково у углей разных стадий. При

этом фракция 1,28-1,3 г/см3 углей разных стадий

метаморфизма содержит атомы углерода в количе-

стве:

Уголь марки ДГ 86,1 %;

Уголь марки Г 86,4 %;

Уголь марки Ж 86,9 %;

Уголь марки К 87,6 %;

Уголь марки ОС 89,1%.


74,0

76,0

78,0

80,0

82,0

84,0

86,0

88,0

90,0

<1,25 1,25-1,26 1,26-1,27 1,27-1,28 1,28-1,3 >1,3


Со

дер

жан

ие

угл

еро

да

(Cd

af ),

%



Рисунок 5 Распределение содержания углерода в плотностных фракциях углей

Содержание атомов углерода у углей разных

стадий метаморфизма при плотности фракции 1,28-

1,3 г/см3 отличается на 3%. При этом изменение

концентрации изучаемого атома с увеличением

плотности для низкометаморфизированных углей

марки ДГ составило 4,7 %, а для угля марки ОС,

имеющего более высокую стадию метаморфизма

1,4 %.

На основании проведенного исследования рас-

пределения атомов углерода в пробах органической

массы углей отличающихся по плотности можно

определить, что концентрация атомов изменяется

по плотностным фракциям не одинаково для углей

имеющих различную стадию углефикации. Моло-

дые угли имеют больший диапазон распределения

концентрации атомов углерода, чем угли, имеющие

большую стадию метаморфизма.

Следовательно, если рассматривать получен-

ные результаты с точки зрения строения веществ

входящих в состав органической массы углей то

можно предположить, что молодые угли, такие как

марка ДГ содержат в составе органической массы

достаточно большой диапазон как алифатических,

так и ароматических полициклических органиче-

ских соединений. Увеличение стадии метамор-

физма углей приводит к появлению более однород-

ной и стабильной структуры макромолекул входя-

щих в их состав.


1. Гагарин С.Г. Моделирование обогащения

угля с разделением его на фракции различной плот-

ности. // Кокс и Химия. – 2009. - №3. – с.2 – 7.

2. Кабак Т.А. Изучения свойств слабоспекаю-

щегося угля марки ДГ. Теория и практика металлу-

ргии. – 2013. – №3-4, с.15 – 17.

3. Гагарин С.Г. Фракционирование углей по

плотности для решения проблемы сырьевой базы

коксования // Углехимический журнал. – 2010. – №

9. – с. 16 – 21.

4. Гагарин С.Г. Расчет элементарного состава

углей по их петрографическим характеристикам /

С.Г. Гагарин // ХТТ. – 1997. – № 5. – С. 3 – 13.


COMPUTER SCIENCE

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ ХАРАКТЕРИСТИКИ ЗЕМНОГО ПОКРИВУ УКРАЇНИ З

ВИКОРИСТАННЯМ ДАНИХ ДИСТАНЦІЙНОГО ЗОНДУВАННЯ ЗЕМЛІ

Путренко В.В.

кандидат географічних наук, старший науковий співробітник,

завідувач лабораторіії ГІС Національьного технічного університету України «Київський політехні-

чний інститут ім. Ігоря Сікорського»

DATA MINING OF THE LAND COVER CHARACTERISTICS OF UKRAINE USING THE DATA OF

REMOTE SENSING OF EARTH

Putrenko V.

candidate of geographical science, senior researcher

head of GIS laboratory of National Technical University of Ukraine

«Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute»

Анотація

Розглянуто використання даних дистанційного зондування Землі для отримання класифікації земного

покриву на прикладі продукту Globeland 30. Досліджено основні властивості продукту та особливості ро-

зподілу якісних характеристик. Визначено розподіл основних видів землекористування за адміністратив-

ними одиницями та на основі використання індексу Шеннона обраховано різноманіття у землекористу-

ванні.

Abstract

The remote sensing data for land cover classification product on the example Globeland 30 was used. The

basic properties of the product features and distribution of quality characteristics were studied. The distribution

for the main types of land use for administrative units was determined and on the basis of an index Shannon

diversity in land use was calculated.

Ключевые слова: земной покров, землепользование, ДЗЗ, зонирование, индекс Шеннона.

Keywords: land cover, land use, remote sensing, zoning, Shannon index.

Вступ. Отримання актуальної та достовірної

геопросторової інформації про особливості терито-

рії є запорукою проведення успішного планування

територіального розвитку та переходу до сталих

форм господарювання. В цьому контексті забезпе-

чення органів державного управління та плану-

вання якісними геопросторовими даними є одним із

найважливіших завдань. Джерелами таких даних у

більшості випадків виступають дані дистанційного

зондування Землі (ДЗЗ), які після певної технічної

підготовки можуть використовуватися для вирі-

шення прикладних завдань моніторингу та аналізу

території.

Одним із базових продуктів, який може бути

отримано на основі обробки даних ДЗЗ є карта зем-

ного покриву або землекористування. Враховуючі

важливість цих даних останні 30 років у всьому

світі реалізуються міжнародні та регіональні про-

грами та ініціативи, що направлені на дослідження

земного покриву та створення карт землекористу-

вання. Найбільш відомими та в певному змісті піо-

нерськими стали такі проекти, як отримання світо-

вого покриття GLC2000 та успішна реалізація євро-

пейської програми CORINE, яка заклала єдині ста-

ндарти відображення типів землекористування в

Європейському Союзі. Оскільки Україна не прий-

мала участь в програмі CORINE територія країни

довгий час залишалась без якісного опису земного

покриву. Відповідно до цього територіальне плану-

вання та регіональне управління залишались без ін-

формації про землекористування і відповідно пос-

тупались європейським методам у прийнятті рі-

шень.

Ситуація змінилась зі створення у Китаї глоба-

льного земного покриття високого розрізнення під

назвою Globeland 30. Первинні дані покриття дос-

тупні для використання та аналізу з метою оцінки

земного покриву. Враховуючи, що дана модель

отримання даних землекористування була відпра-

цьована на основі наземних даних в Китаї та слабо

враховує українські географічні особливості, ці

дані можуть містити певні похибки класифікації,

але все одно можуть бути використані для прове-

дення регіонального аналізу землекористування.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. За останні роки з’явився цілий ряд робіт, які прис-

вячені аналізу та використанню продуктів класифі-

кації земного покриву. Значна кількість європейсь-

ких робіт зосереджена на аналізі покриття CORINE,

яке є базовим при управлінні землекористуванням

в Європейському Союзі [3,5,10]. Основна увага в

публікаціях приділена питанням алгоритмів класи-

фікації земного покриву та методам верифікації да-

них [4,8]. Подібні роботи проводились для терито-

рії України з метою покращення якості та точності

даних. На основі використання цих даних створено

ряд нових методів обробки даних із застосуванням

методів машинного навчання [1,2]. Останні розро-

бки направлені на залучення краудсорсингового


збору даних про земний покрив з метою верифікації

та навчання систем класифікації [7]. При цьому ві-

дкритим залишається питання подальшого застосу-

вання даних класифікації для розробки регіональ-

ної політики на засадах концепції сталого розвитку.

Мета та завдання дослідження. Метою дос-

лідження є аналіз земного покриву території Укра-

їни для цілей державного управління та адміністру-

вання з використанням даних продукту Globeland

30. Завданнями дослідження є вивчення особливос-

тей продукту Globeland 30, методів отримання да-

них земного покриву, розробка схеми та методики

обробки даних для задач дослідження території Ук-

раїни, отримання та інтелектуальний аналіз зональ-

них даних для адміністративних одиниць України з

використанням індексів ентропії Шеннона.

Виклад основних результатів. З метою підт-

римки досліджень глобальних змін і розвитку сис-

темних моделей функціонування Землі, Міністерс-

тво науки і технологій Китаю запустило Націона-

льну високотехнологічну програма досліджень та

розробок під назвою "Картографування за допомо-

гою даних ДЗЗ і дослідження ключові технології

побудови глобального рослинного покриву». Од-

ним з результатів проекту є картографічний про-

дукт GlobeLand30 глобального покриву з 30-метро-

вий просторовим розрізненням, отриманий із зо-

бражень дистанційного зондування в 2014 році [9].

Набір даних охоплює територію площею від

80° Пн. ш. до 80 ° Пд. ш. та складається з 10 типів

земного покриву, а саме сільськогосподарські зе-

млі, лісові, степові, деревно-чагарникові, водно-бо-

лотні угіддя, водні об'єкти, тундра, урбаністичні

ландшафти, пустельні ландшафти та льодовики.

Для генерації даних земного покриття викори-

стовувалися класифіковані зображення із супутни-

кових даних мультиспектральних зображень

GlobeLand30 з роздільною здатністю 30 м, в тому

числі Landsat ТМ і ETM+ і мультиспектральні зо-

браження китайської системи Environmental

Disaster Alleviation Satellite (HJ-1). Були обрані без-

хмарні зображення, отримані протягом вегетацій-

ного сезону в межах ± 1 рік відносно 2014 року (рис.

1).

Рис. 1. Порівняння даних глобальних продуктів земного покриву GLC2000, GLC2009, GlobeLand30.

Продукт GlobeLand30 було отримано з викори-

станням ієрархічного методу вилучення. Кожен тип

рослинного покриву був класифікований по од-

ному, з обмеженнями маскою інших типів рослин-

ного покриву. Робочий процес полягає в тому щоб

отримати тільки один тип земельного покриву за

один раз, а потім маскувати клас після визначення.

Потім класифікація здійснюється для наступного

типу рослинного покриву, який потім маскується,

поки не будуть отримані всі класи.

Порядок отримання типів земного покриву є

наступним (рис.2):

1) Водойми;

2) Водно-болотні угіддя;

3) Урбанізовані території;

4) Сільськогосподарські землі;

5) Постійні сніги та лід;

6) Ліси, чагарники і луки;

7) Тундра.


Рис. 2. Ієрархічна стратегія класифікація типів

Відповідно до карти тайлів та карт кожного ко-

нтиненту було обрано 8 тайлів для оцінки точності.

Загалом, 9 типів земного покриву та 150000 тесто-

вих прикладів було оцінено з точки зору точності.

Загальна точність GlobeLand30 досягає 83.51%. Ін-

дикатор Каппа дорівнює 0,78.

Підготовка даних для території України скла-

далась з наступних етапів:

Завантаження тайлів, що покривають тери-

торію України;

Обрізка країв тайлів за допомогою вектор-

них масок;

Створення мозаїки з тайлів;

Злиття мозаїки;

Обрізка мозаїки по контуру державного ко-

рдону України;

Експорт даних у формат GeoTIFF.

На наступному етапі необхідно сформувати ге-

остатистичні дані для адміністративних одиниць

України на різних територіальних рівнях. Перева-

гою такого підходу є можливість формування ста-

тистичних показників для різних територіальних

одиниць або їх поєднань: річкові басейни, природні

зони та ін.

Формування геостатистичних даних відбува-

ється з використанням операцій зональної статис-

тики, які реалізовано в модулі Spatial Analyst ПЗ

ArcGIS. Для обробки даних якісного розподілу кла-

сифікаційних ознак підходить інструмент «Зона-

льна статистика в таблицю», який дозволяє резюму-

вати значення растру у межах зон іншого набору

даних.

Зональні інструменти дозволяють виконувати

аналіз, вихідні дані якого є результатом обчислень,

виконаних на всіх комірках, що належать кожній

вхідній зоні. Зона може бути визначена як область

однакових значення, але вона також може склада-

тися з декількох відокремлених елементів, або регі-

онів, всі з яких мають одне значення. Зони можуть

задаватися растром або наборами класів векторних

об'єктів. Растр повинен мати тип ціле число, а про-

сторові об'єкти повинні мати цілочисельне або

строкове поле атрибутів.

Деякі зональні інструменти оцінюють кіль-

кість певних властивостей геометрії, або форми,

вхідних даних зони, і їм не потрібні інші вхідні дані.

Інші зональні інструменти використовують вхідні

дані зони для визначення місць розташування, для

яких будуть обчислюватися інші параметри, напри-

клад, статистика, площі або частота значень. Існує

також зональний інструмент, який використову-

ється для заповнення зазначених зон мінімальними

значенням, що знаходяться на межі зони.

Отримані значення площ можна використову-

вати для оцінки розподілу фактичних площ земле-

користування, а також використовувати для дослі-

дження співвідношення між різними типами земле-

користування у відсотках, що потребує нормаліза-

ції даних відносно загальної площі адміністратив-

ної одиниці.

Розподіл структури земель за адміністратив-

ними районами був проаналізований за основними

типами земного покриву: сільськогосподарські зе-

млі, лісовий покрив, урбанізовані території.

Сільськогосподарські землі переважають у

структурі земель степової та лісостепової частини

України. Значна кількість районів на півдні мають

показники сільськогосподарського використання

земель в діапазоні 80-97%. Високою сільськогоспо-

Супутникові знімки Опис типу

Водні поверхні Маска

Болотні угіддя Маска

Урбанізовані землі Маска

С/г території Маска

Сніг та льод Маска

Ліси, чагарники і луки

Тундра

Злиття

Злиття

Злиття

Злиття


дарською часткою земель вирізняються також рай-

они західної України: Хмельницької та Тернопіль-

ської областей. Низький відсоток земель сільського

господарства у Поліссі та Карпатах, де переважа-

ють лісові масиви та болотні угіддя.

Для цих територій характерна концентрація лі-

сових площ більше 50% від території адміністрати-

вного району. Особливо високий відсоток лісів у

Карпатських та Кримських горах та зоні мішаних

лісів Житомирської, Рівненської та Волинської об-

ластей.

Розподіл земель населених пунктів залежить

від різних типів освоєння території країни. Для зна-

чних агломерацій характерним є значні території

під житловою та промисловою забудовою, що було

покликано урбанізацією території. Показники урба-

нізації вище 25% характерні для м. Києва, Харкова,

Дніпропетровська та південно-східних районів

Донбасу. Висока щільність сільських населених пу-

нктів в Україні характерна для центральних районів

та південно-західної частини України. Низький ві-

дсоток площі населених пунктів нижче 5% мають

північні райони поліських регіонів, південні райони

Херсонської та Миколаївської областей та північ

Луганської області.

Співвідношення між типами землекористу-

вання може бути одним із показників наближення

до сталого розвитку території. Однією із базових

оцінок ландшафтного біорізноманіття є індекс

Шеннона, який може бути успішно використаний

для аналізу співвідношення між видами земного

покриву.

Теорія інформації ґрунтується на вивченні

ймовірності настання ланцюга подій. Результат ви-

ражається в одиницях невизначеності, або інформа-

ції. Шеннон в 1949 році вивів функцію, яка стала

називатися індексом різноманіття Шеннона. Розра-

хунки індексу різноманіття Шеннона припускають,

що типи землекористування потрапляють у вибірку

випадково з «невизначено великої» (тобто практи-

чно нескінченної сукупності) генеральної сукупно-

сті, причому у вибірці представлені всі види гене-

ральної сукупності. Невизначеність буде максима-

льною, коли всі події (N) матимуть однакову ймові-

рність настання (Pі = Ni / N). Вона зменшується в

міру того, як частота деяких подій зростає в порів-

нянні з іншими, аж до досягнення мінімального

значення (нуля), коли залишається одна подія і є

впевненість в її настанні.

𝐻 = − ∑ 𝑝𝑖𝑙𝑜𝑔2𝑝𝑖𝑛𝑖=1 , (1)

де величина Pі - доля видів землекористування

і-го типу.

Причини помилок в оцінці різноманіття з ви-

користанням цього індексу полягають в тому, що

неможливо включити до вибірки всі види типів зе-

млекористування.

При розрахунку індексу Шеннона часто вико-

ристовується двійковий логарифм, але прийнятним

є також використовувати інші підстави логарифма

(десятичний, натуральний). Індекс Шеннона зазви-

чай варіює в межах від 1,5 до 3,5, дуже рідко пере-

вищуючи 4,5.

Дисперсію індексу Шеннона (𝑉𝑎𝑟𝐻`) розрахо-

вують за формулою :

𝑉𝑎𝑟𝐻` =∑ 𝑝𝑖(ln 𝑝𝑖)2−(∑ 𝑝𝑖𝑙𝑛𝑝𝑖)2

𝑁+

𝑆−1

2𝑁2 . (2)

Якщо значення індексу Шеннона розрахувати

для декількох вибірок, то отриманий розподіл вели-

чин підпорядковується нормальному закону. Ця

властивість дає можливість застосовувати потужну

параметричну статистику, включаючи дисперсій-

ний аналіз. Застосування порівняльних параметри-

чного і дисперсійного аналізу корисно при оцінці

різноманіття різних середовищ існування, коли є

повторності (рис. 3).

Для перевірки значущості відмінностей між

вибірковими сукупностями значень індексу Шен-

нона Хатчесон запропонував використовувати па-

раметричний критерій Стьюдента:

𝑡 = 𝐻`1−𝐻`2

(𝑉𝑎𝑟𝐻`1−𝑉𝑎𝑟𝐻`2)1/2 . (3)

Число ступенів свободи визначається за рів-

нянням:

𝑑𝑓 =(𝑉𝑎𝑟𝐻`1+𝑉𝑎𝑟𝐻`2)2

(𝑉𝑎𝑟𝐻`1)2

𝑁1+(𝑉𝑎𝑟𝐻`2)2/𝑁2

, (4)

де N1 і N2 - загальне число типів в двох вибір-

ках.

На основі індексу Шеннона можна обчислити

показник вирівнювання Е (відношення спостережу-

ваного різноманіття до максимального):

𝐸 =Н′

𝐿𝑛𝑆 , (5)

E î [0,1], причому Е = 1 при рівному достатку

всіх типів.


Рис. 3. Різноманіття форм земного покриву за індексом Шеннона

Розрахунок індексу Шеннона для адміністра-

тивних одиниць рівня району показує, що найбі-

льші значення різноманіття притаманні двом типам

адміністративних одиниць. До першого типу відно-

сяться адміністративні одиниці півночі України, що

знаходяться у Поліссі. Відповідно до цього, мо-

жемо вважати, що різноманіття покривів в цих рай-

онах забезпечується за рахунок природних ландша-

фтів у поєднанні з формами господарської діяльно-

сті. Підтримка високого ландшафтного різнома-

ніття сприяє сталому розвитку території. До подіб-

них територій з високим різноманіттям природних

земних покровів відносяться частина карпатських

районів, а також райони уздовж крупних річок, зо-

крема Дніпра. Другий тип районів з високим зна-

ченням індексу Шеннона був отриманий за рахунок

антропогенезованих та урбанізованих ландшафтів,

які мають переважаюче значення економічних ре-

сурсів. Більшість таких районів зосереджені у схід-

ній та центральній Україні. Західна та центральна

частина України характеризується низькими зна-

ченнями різноманіття, що вказує на переважання

змінених ландшафтів під впливом сільського гос-

подарства та урбанізації. Ці території мають низь-

кий потенціал сталого розвитку за рахунок висо-

кого рівня заміни природних ландшафтів антропо-

генними. Певна частина районів мають низьке зна-

чення за рахунок переважання природних ландша-

фтів. Це стосується деяких районів в Карпатах, де

переважають лісові масиви, але не розвинута інфра-

структура та низка щільність населення.

Висновки. В ході дослідження було розроб-

лено схему та методику обробки даних для задач

дослідження території України, яка складається з

етапів предпроцесінга даних та отримання зональ-

ної статистики. На основі отриманих статистичних

даних було побудовано та досліджено розподіл ос-

новних типів земних покровів в Україні. З метою

отримання інтегральних оцінок розподілу типів зе-

млекористування використано аналіз різноманіття

на основі індексу Шеннона. За результатами обра-

хунків усі типи районів розподілено у двовимір-

ному просторі на чотири групи в залежності від

співвідношення значення індексу Шеннона та час-

тки урбанізованих територій. До групи з високим

природним різноманіттям та потенціалом сталого

розвитку потрапили окремі райони Полісся, При-

дніпров’я та Карпат. До групи з високим економіч-

ним потенціалом та різноманіттям антропогенних

форм землекористування потрапили окремі райони

сходу та центру країни, а також міські агломерації.

Група районів з низьким різноманіття ландшафтів

антропогенного походження містить більшість рай-

онів сільськогосподарської спеціалізації на півдні

країни. Група районів з низьким різноманіття ланд-

шафтів природного походження відноситься до

слаборозвинутих територій гірської частини кра-

їни.

Список літератури

1. Бродский Л. Проект INTAS по разработке

автоматизированной технологии классификации

земных покрытий: научные задачи, основные ре-

зультаты и перспективы / Л. Бродский, Е. И. Бу-

шуев, В. И. Волошин, А. А. Козлова, О. И. Пар-

шина, М. А. Попов, В. И. Саблина, А. И. Сахацкий,

А. В. Сиротенко, Т. Соукуп, С. А. Станкевич, А. Г.


Тарарико // Космічна наука і технологія. 2009. Т. 15.

№ 2. С. 36–48.

2. Попов М. А., Станкевич С. А., Сахацкий А.

И., Козлова А. А. Использование полного набора

нормализованных межканальных индексов многос-

пектральных космических изображений при клас-

сификации покрытий ландшафта // Уч. зап. Таври-

ческого нац. ун-та им. В. И. Вернадского. — 2007.

— 20 (59), № 1. — C. 175–182.

3. Bossard M., Feranec J., Otahel J. The revised

and supplemented Corine Land Cover nomenclature //

Techn. Rept EEA. — 2000. — N 38. — 110 p.

4. Brian O’Connor, Cristina Secades, Johannes

Penner, Ruth Sonnenschein, Andrew Skidmore, Neil D.

Burgess & Jon M. Hutton Earth observation as a tool

for tracking progress towards the Aichi Biodiversity

Targets // Remote Sensing in Ecology and Conserva-

tion/ - y John Wiley & Sons Ltd, 2015/ - 19 – 27

5. Buttner G., Feranec J., Jaffrain G., et al. The

CORINE Land Cover 2000 Project // EARSeL Pro-

ceedings 3(3). — 2004. — Р. 331–346.

6. Defourny et al., 2008 P. Defourny, L. Schou-

ten, S. Bartalev, S. Bontemps, P. Caccetta, A.J.W. De

Wit, C. Di Bella, et al. Accuracy Assessment of a 300

M Global Land Cover Map: the GlobCover Experience

(2008)

7. Fritz et al., 2009 S. Fritz, I. McCallum, C.

Schill, C. Perger, R. Grillmayer, F. Achard, F. Kraxner,

M. Obersteiner Geo-Wiki.Org: the use of crowdsourc-

ing to improve global land cover Remote Sens., 1 (3)

(2009), pp. 345–354

http://dx.doi.org/10.3390/rs1030345

8. Jan Feraneca, Gerard Hazeub, Susan Chris-

tensenc, Gabriel Jaffraind, Corine land cover change

detection in Europe (case studies of the Netherlands

and Slovakia) // Land Use Policy, Volume 24, Issue 1,

January 2007, Pages 234–247

9. National Geomatics Center of China, 2014

National Geomatics Center of China 30 M Global Land

Cover Data Product (GlobeLand30) (2014)

10. The thematic accuracy of Corine land cover

2000. Assessment using LUCAS (land use/cover area

frame statistical survey) // Techn. Rept. EEA. — 2006.

— N 7. — 85 p. — (www.eea.europa.eu).

СОВРЕМЕННЫЕ ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ УПРАВЛЕНИЯ И ПРОБЛЕМЫ ИХ

ВНЕДРЕНИЯ

Чернышов А.В.,

доцент кафедры информационных систем и сервиса,

Северо-Кавказский социальный институт, г. Ставрополь

Ватага А.И.



MODERN INFORMATION MANAGEMENT SYSTEMS AND THE PROBLEMS OF THEIR

IMPLEMENTATION

Chernyshov A.,

associate Professor of information systems and service department,

the North Caucasus social Institute, Stavropol

Vataga A.



Аннотация

В статье рассмотрены современные информационные системы управления (ИСУ), проведен анализ

их эффективности, а также рассмотрены проблемы внедрения ИСУ на современном предприятии. Целью

анализа стала необходимость выявления перспективных направлений развития управленческой техноло-

гии.

Abstract

The article discusses modern management information systems (MIS), analyzes their effectiveness, and also

addresses the problems of implementing MIS in a modern enterprise. The purpose of the analysis was the need to

identify promising areas of development of management technology.

Ключевые слова: информационные системы управления, автоматизация управления предприятия,

методы управления, информационные ресурсы

Keywords: management information systems, enterprise management automation, management methods,

information resources

Информационные системы управления (ИСУ)

– это совокупность программных, технических, ор-

ганизационных и информационных средств, кото-

рые определенным образом объединены в единую

систему с целью сбора, хранения, обработки и вы-

дачи информации, предназначенной для выполне-

ния функций управления. С помощью внедренной

информационной системы управления на предпри-

http://dx.doi.org/10.3390/rs1030345

http://www.eea.europa.eu/


ятии накапливается вся поступающая учетная, пла-

новая и нормативная информация, которая в даль-

нейшем перерабатывается в аналитическую инфор-

мацию, служащую основой для прогнозирования

дальнейшего развития системы управления, кор-

ректировки целей и планирования нового цикла

воспроизводства.

Во время кризиса государственные структуры

обычно применяют такую методику управления

как сокращение штатной численности. Следует от-

метить, что такое решение является нецелесообраз-

ным, поскольку под сокращение попадают в том

числе и специалисты, выполняющие основной тру-

доемкий процесс работы. Сокращение таких специ-

алистов приводит к замедлению выполнения ра-

боты, что в свою очередь вызовет низкую эффек-

тивность выполнения задач государственного пред-

приятия и, соответственно, многочисленные жа-

лобы граждан и недовольство вышестоящего руко-

водства. Следовательно возрастает необходимость

применения современных информационных систем

и технологий управления для повышения эффек-

тивности деятельности предприятия. Таким обра-

зом подтверждается важность постоянного внедре-

ния и совершенствования технологий управления.

В условиях современной жизни, при наличии

жесткой конкуренции руководителям предприятий

приходится отказываться от сложившиеся традици-

онных методов управления меняя их коренным об-

разом. В качестве примера можно рассмотреть гос-

ударственные службы, основной задачей которых

является предоставление услуг, способных удовле-

творить разнообразные потребности населения.

Выполнение услуг должно быть качественным,

своевременным и эффективным. Для оказания

услуг необходимо обязательное использование

производственных графиков, календарных планов,

а кроме того – установление постоянного контроля

за работой всех подразделений всего предприятия в

целом.

На сегодняшний день одним из важнейших ре-

сурсов является информация, а компьютерная тех-

ника помогает ее получать, обрабатывать, хранить,

передавать. Выражение: «21 век – век информаци-

онных технологий» сегодня является как никогда

актуальным и позволяет наиболее полно охаракте-

ризовать наше время. Следовательно, в нынешних

кризисных условиях организациям просто необхо-

димо переходить к внедрению и использованию са-

мых передовых и современных автоматизирован-

ных систем управления. Следует отметить, что

предприятия разных направлений, в том числе и

государственные, уже используют такие про-

граммы в процессе своей деятельности, но в основ-

ном это устаревшие, малоэффективные и не акту-

альные системы. Таким образом, предприятию для

выхода из кризисной ситуации просто необходимо

использовать мощные и современные автоматизи-

рованные системы управления. Главным требова-

нием к управлению предприятием в настоящее

время является обеспечение адаптивности (гибко-

сти и приспособляемости) предприятия к посто-

янно изменяющимся условиям внутренней и внеш-

ней среды.

В качестве примера современных информаци-

онных систем управления можно рассматривать та-

кие системы, как:

1. RAD – разрабатывает приложения и си-

стемы, которые основаны на функциональной орга-

низации бригад, упрощает сложную систему, раз-

бивает ее на части, а также организует ее в виде

иерархических структур, кроме того, она осуществ-

ляет раскрытие стратегических информационных

потребностей для успешного ведения бизнеса.

2. DFD – моделирует требования системы, поз-

воляет построить модели в виде диаграммы пото-

ков данных, обеспечивающей правильное описание

выходов при заданном воздействии на вход си-

стемы.

3. SADT – производит структурный системный

анализ и проектирование информационных систем,

результатом работы является модель, состоящая из

диаграмм, текстов и глоссария. Постепенное веде-

ние все больших уровней детализации по мере со-

здания диаграмм.

4. CASE – поддерживает процессы создания и

сопровождения программного обеспечения, вклю-

чает анализ проектирования, документирование,

обеспечение качества и управление проектом, под-

держивает процессы инжиниринга и реинжини-

ринга.

5. STD – предназначена для моделирования и

документирования аспектов систем, позволяет осу-

ществить декомпозицию управляющих процессов.

При этом происходит моделирование последую-

щего функционирования системы на основе преды-

дущего и текущего функционирования.

6. ERD – предназначена для разработки моде-

лей данных, а также обеспечения стандартный спо-

соб определения данных и отношений между ними,

при работе данной системы осуществляется детали-

зация хранилищ данных проектируемой системы.

Несмотря на все вышесказанное нам все же

следует отметить, что автоматизация бизнес-про-

цессов – это достаточно дорогое удовольствие, а

тем более в кризис, поэтому внедрение новых со-

временных технологий является спорным вопросом

в работе предприятия. Но любой хороший руково-

дитель так или иначе понимает, что без риска не-

возможно эффективно выполнять свои задачи. Бо-

лее дешевые автоматизированные средства в боль-

шинстве случаев являются не экономичными и ма-

лоэффективными, требующими в ближайшем бу-

дущем совершенствования выбранных решений, а

это потянет за собой дополнительные финансовые

вложения. Говоря иными словами, для выхода из

кризисной ситуации предприятию целесообразно

исходить из принципа – «лучше один раз выложить

крупную сумму, чем каждый раз понемногу, по-

скольку в последствии эти траты выйдут в эту же

или даже большую сумму».

Постоянное совершенствование существую-

щих и разработка новых информационных техно-

логий управления, дает возможность руководителю


предприятия принимать более эффективные и ра-

циональные управленческие решения, основываясь

как на данных из предыдущих периодов, так и на

данных, полученных в реальном времени. В сего-

дняшних реалиях жизни любому предприятию ин-

формацию необходимо рассматривать как некий

производственный ресурс, ставя ее на одном

уровне с финансовыми, трудовыми ресурсами, сы-

рьем и прочим. Специфика такого производствен-

ного ресурса заключается в том, что данные, преоб-

разованные в определенную, значимую для пред-

приятия форму, могут эффективно использоваться

и гарантировать наиболее рациональное управле-

ние предприятием.

Одним из перспективных направлений разви-

тия управленческой технологии является управле-

ние, основанное на применении «искусственного

интеллекта». В целом данное направление состоит

из систем, включающих в себя набор современных

информационных технологий, которые модели-

руют определенные стороны мыслительной дея-

тельности человека в процессе разработки и реали-

зации тех или иных решений. Принцип работы та-

ких систем заключается в том, что подавляющее

большинство отклонений в деятельности той или

иной организации являются повторяющимися, то

есть штатными, имеющими заранее известный

набор инструментов и решений по их устранению.

Внештатные отклонения отличаются тем, что для

их устранения требуется корреляция штатных ме-

тодов решений с помощью информационной си-

стемы управления.

При меняющейся среде обитания современные

информационные технологии продолжают оста-

ваться эффективными, поскольку их можно усовер-

шенствовать, подстроить под те или иные измене-

ния, и управленческие решения на основе «искус-

ственного интеллекта» будут продолжать оста-

ваться наиболее эффективным средством, хоть и

дорогостоящим, и это позволит выйти любой орга-

низации из сложившейся кризисной ситуации. Для

своевременного получения информации, так необ-

ходимой для успешной работы любого предприя-

тия, нужно постоянно накапливать данные, обраба-

тывать их и превращать в наиболее удобную для ис-

пользования форму.

Благодаря современным автоматизированным

системам управления происходит обслуживание

нескольких уровней управления. Так, автоматизи-

рованные системы управления позволяют работать

как с информацией о текущей деятельности пред-

приятия, так и с информацией о его работе в преды-

дущие периоды.

С помощью автоматизированных системах

управления данные, полученные на выходе из тран-

закционных систем, консолидируются. Затем весь

объем полученной информации обрабатывается, и

затем из него формируется отчетность. Чаще всего

автоматизированные системы управления отве-

чают за конкретный, заранее известный перечень

вопросов. Такие информационные системы имеют

достаточно ограниченные аналитические возмож-

ности.

Разнообразные современные информационные

системы управления всегда тесно взаимодействуют

между собой. Транзакционные системы управле-

ния являются основным источником сведений для

прочих информационных систем, в то время как си-

стемы поддержки решений руководства – это лишь

потребители данных из систем более низкого

уровня.

Современные информационные системы и

технологии управления предоставляют организа-

ции возможность реализовать задачу получения ин-

тегрального эффекта от применения тех или иных

информационных систем, благодаря которым осу-

ществляется беспрепятственный обмен даными

между всеми структурными подразделениями ком-

пании.

Одновременно с этим процесс интеграции ав-

томатизированных систем управления требует

крупных денежных и временных ресурсов, и

именно поэтому каждый руководитель должен ин-

дивидуально оценивать потребности и возможно-

сти своего предприятия в реализации процессов ин-

теграции. Другими словами, самым главным для

любой организации является то, чтобы управленче-

ские информационные технологии полностью со-

ответствовали критериям, выбранным их руковод-

ством.


1. Информационные системы управления

предприятием: учебное пособие для студентов

направлений подготовки бакалавриата 09.03.03

«Прикладная информатика», 38.03.07 «Товароведе-

ние», 19.03.04 «Технология продукции обществен-

ного питания» (учебное пособие) / Чернышов А.В.,

Бутова О.О., Близно Л.В., Ильюх М.П., Мирная

А.Н.. – Ставрополь: Ставропольский институт ко-

операции (филиал) БУКЭП,2015.–173с.

2. Перспективы информационного обеспече-

ния экспертных систем (научная статья). Матери-

алы I Ежегодных международных научно-практи-

ческих чтений Ставропольского института коопе-

рации (филиала) БУКЭП: сборник международных

конференций профессорско-преподавательского

состава и аспирантов СтИК (филиала) БУКЭП /

Под общей ред. д.э.н., проф. В.Н. Глаза, к.т.н.,

проф. С.А. Турко. – Ставрополь: Издательско-ин-

формационный центр «Фабула», 2015. – 238 с.

3. Развитие новых информационных техноло-

гий, обеспечивающих эффективное функциониро-

вание электронного бизнеса (научная статья). Ма-

териалы II Ежегодных международных научно-

практических чтений Ставропольского института

кооперации (филиала) БУКЭП: сборник междуна-

родных конференций профессорско-преподава-

тельского состава и аспирантов СтИК (филиала)

БУКЭП / Под общей ред. д.э.н., проф. В.Н. Глаза,

к.т.н., проф. С.А. Турко. – Ставрополь: Издатель-

ско-информационный центр «Фабула», 2016. – 286

с.


CRM-СИСТЕМА: ТИПЫ, ПРЕИМУЩЕСТВА И ЭТАПЫ ВНЕДРЕНИЯ

Чернышов А.В.



CRM SYSTEM: TYPES, ADVANTAGES AND IMPLEMENTATION STAGES

Chernyshov A.V.



Аннотация Внедрение автоматизации работы с клиентом посредством CRM-системы обеспечивает автоматиза-

цию бизнес-процессов маркетинга, основой которых является персональная работа с каждым из клиентов,

обслуживание и поддержку клиентов. Такая система обеспечивает оперативный доступ к информации по

клиенту и выдачу такой информации в различных формах, удобных для различных пользователей.

Abstract The introduction of automation of work with the client through a CRM-system provides automation of mar-

keting business processes, which are based on personal work with each of the clients, customer service and support.

This system provides quick access to customer information and the issuance of such information in various forms

that are convenient for different users.

Ключевые слова: автоматизация, покупатель, программное обеспечение, бизнес-процессы, CRM-

продукт, мониторинг.

Keywords: automation, customer, software, business processes, CRM product, monitoring.

CRM-система (Customer Relationship

Management) – это специальное программное обес-

печение для малых, средних и крупных компаний,

которое используется для оптимизации взаимоот-

ношений с клиентами, а также автоматизации ра-

боты с заказчиками. Благодаря CRM-системе вся

история о взаимоотношениях покупателей и заказ-

чиков: личные сведения, истории покупок, увлече-

ния, предпочтения и т.п., хранится в одном месте, и

все собранные данные могут использоваться в ра-

боте каждым из сотрудников компании. Данные

CRM-систем позволяют организовать максимально

эффективное и бесперебойное протекание бизнес-

процессов, спрогнозировать будущий спрос, а

также получить максимальную прибыль. Каждая

CRM-система проектируется в частном порядке, с

учетом личных предпочтений заказчика, а также

особенностей каждой конкретной отрасли и

направления бизнеса.

Основное назначение CRM систем – помогать

пользователю строить взаимоотношения со своими

клиентами, управлять процессом продаж, улучшать

качество сервиса при работе с клиентами и поддер-

живать прибыльность бизнеса в долгосрочной пер-

спективе. Также CRM собирает базу данных о по-

требителях, на основании которых впоследствии

пользователь сможет принимать более правильные

бизнес-решения.

Из основных функций и возможностей CRM

можно выделить:

- учет клиентов – CRM-система ведет единую

базу данных ваших клиентов и контрагентов, где

регистрируются все реквизиты, каналы связи, исто-

рия взаимодействий и покупок. Контактами в базе

можно управлять, фильтровать и сегментировать

по различным критериям;

- управление продажами – ведение данных о

потенциальных и реальных сделках, вплоть до по-

этапного контроля каждой сделки, частичная авто-

матизация бизнес-процессов компании и автомати-

зация воронки продаж;

- аналитические функции CRM системы – на

массиве собранной информации CRM-система

строит различные статистические отчеты, по кото-

рым можно оценивать эффективность маркетинго-

вых каналов, мероприятий, работы сотрудников,

делать прогнозы продаж и планировать изменения;

- автоматизированный конструктор докумен-

тов и автоматизация документооборота.

Программное обеспечение, используемое для

решения глобальных задач, позволяет увеличить

объемы сбыта, оптимизировать клиентскую базу

данных, улучшить качество сервиса, а также до-

биться значительного роста продаж. Все большее

количество кампаний, фирм и организаций прини-

мает решение в пользу внедрения CRM-систем.

Автоматизация бизнес-процессов – это, пожа-

луй, единственно верный и эффективный способ

снижения расходов и повышения прибыли. Внедре-

ние CRM-систем представляет собой достаточно

сложный и кропотливый процесс, состоящий из не-

скольких этапов:

1. Осознание необходимости внедрения CRM.

Перед руководством кампании стоит достаточно

сложная задача − оценить потенциальные выгоды

от использования CRM-систем с практической и

экономической точки зрения.

2. Мониторинг данных. На данном этапе осу-

ществляется поиск оптимального CRM-продукта

для компании с учетом специфики их бизнеса. На

сегодняшний день существует значительное коли-

чество CRM-систем. Каждая из них отличается

своим специфическим функционалом, большими


возможностями, а также преимуществами и недо-

статками.

3. Подготовка к внедрению CRM. Сюда вхо-

дят: предоставление разработчиком подробного

описания бизнес-процессов и всех важных компо-

нентов CRM-системы, согласование технического

задания и сроков внедрения CRM, а также форми-

рование ролей. На данном этапе может возникнуть

необходимость в расширении стандартного пакета

функционала.

4. Непосредственное внедрение CRM-

системы. На данном этапе необходим постоянный

контакт ответственных специалистов компании с

разработчиками CRM-системы, проводится обуче-

ние персонала кампании и обеспечивается кон-

троль безопасности данных CRM-системы установ-

кой паролей и ограничением доступа.

Переход к CRM-системе на этапе подготовки и

внедрения может сопровождаться определенными

трудностями. Во-первых, сотрудники могут отка-

заться менять устоявшийся принцип работы и осва-

ивать новые информационные технологии. На дан-

ном этапе рекомендуется доступно ознакомить со-

трудников кампании с преимуществами внедряе-

мого программного продукта. Во-вторых, могут

быть допущены ошибки при использовании CRM-

систем. Чтобы этого избежать, необходимо в

первую очередь обучить руководящий состав всем

тонкостям CRM-программы и только после этого

начать обучение остальных сотрудников. В-тре-

тьих, возможно внедрение CRM-системы, неподхо-

дящей данной компании. Для любой компании эф-

фективная программа должна отвечать ее кратко-

срочным и долгосрочным задачам. При выборе

CRM-систем необходимо обратить внимание не на

цену и популярность программного продукта, а на

особенности бизнеса, схему продаж и наличие не-

обходимых для компании инструментов.

Как было отмечено выше, у каждой конкрет-

ной отрасли и направления бизнеса имеются свои

потребности, именно поэтому разработчиками со-

зданы различные типы CRM-систем, каждый из ко-

торых отличается возможностями и функционалом:

1. Операционные CRM-системы – повышают

взаимопонимание и автоматизируют взаимодей-

ствие компании и клиента. Функционал этих си-

стем заключается в следующем:

- оптимизация документооборота внутри ком-

пании;

- регистрация входящего трафика;

- обработка, систематизация и хранение ин-

формации о клиентах;

- постановка задач сотрудникам и контроль за

их выполнением;

- напоминание о звонках и встречах;

- мониторинг каждого этапа взаимодействия

по воронке продаж.

2. Аналитические CRM-системы − осуществ-

ляют мониторинг накопленной информации и по-

могают выстроить эффективную стратегию. У та-

ких CRM-систем отмечены следующие возможно-

сти:

- сегментация клиентской базы;

- определение ценности клиента;

- мониторинг поведенческих факторов на всех

этапах сделки;

- анализ динамики и прогноз объемов продаж;

- оценка эффективности использования марке-

тинговых инструментов и проведения кампаний.

3. Коллаборационные CRM-системы − помо-

гают корректировать ценовую политику и ассорти-

мент компании с учетом обратной связи от клиента.

Такая CRM-система обеспечивает взаимодействия

с покупателями по различным каналам связи и поз-

воляет повлиять на многие процессы в компании:

разработка дизайна, производство продукции, уро-

вень сервиса и т.д.

4. Комбинированные CRM-системы − соче-

тают в себе элементы вышеперечисленных CRM-

систем. Этот программный продукт является

наиболее популярным, т.к. он может подстраи-

ваться под особенности каждого бизнеса и отрасли,

и дает возможность задействовать самые важные

аналитические функции той или иной CRM-

системы.

CRM-система является мощнейшим инстру-

ментом для автоматизации взаимоотношений

между компанией и клиентами. Она является ис-

точником достоверной и актуальной информации,

обеспечивающим открытость и прозрачность ра-

боты. Эффективность внедрения CRM-систем не

вызывает сомнения. Компании, внедрившие и эф-

фективно использующие CRM-продукты отмечают

значительные преимущества:

- за счет существенного уменьшения количе-

ства рутинных действий значительно сокращаются

издержки;

- улучшается качество продукта и сервиса,

налаживается обратная связь с покупателями;

- наблюдается оптимизация процессов управ-

ления компанией;

- растут продажи, а также повышается лояль-

ность клиентов.

Эффективность внедрения и применения

CRM-системы во многом определяется выбором

продукта. Подбирать CRM-систему нужно с боль-

шой ответственностью, т.к. этот подбор напрямую

определяет удобство работы и рост бизнеса. В

первую очередь требуется определить цели и за-

дачи, которые необходимо достичь, а также размер

бюджета на внедрение и обслуживание CRM-

системы. Важным этапом является подготовка всех

сотрудников компании к переходу на новый уро-

вень работы, а также объяснить им все преимуще-

ства CRM-систем не только для компании в целом,

но и для каждого отдельного звена. Перед подклю-

чением выбранной CRM-системы необходимо по-

лучить у разработчиков ответы на следующие во-

просы:

- с какими скрытыми проблемами придется

столкнуться на этапе внедрения и использования

CRM-систем;

- как именно происходит установка CRM-

системы и обучение персонала компании;

- каковы затраты на обновления, модерниза-

цию и доработку системы;


- необходима ли доплата за подключение но-

вых сотрудников компании;

- возможна ли интеграция CRM-систем с дру-

гими программами компании.

Правильно подобранная CRM-система приве-

дет к улучшению взаимоотношений между компа-

нией и клиентами, поможет приумножить капитал.

Она будет незаменимой в работе над проектами, в

вопросах управления персоналом, а также ведения

документооборота компании. Минимум ручной ра-

боты и максимум информативности за короткое

время − понятные и наглядные сводные таблицы

CRM-систем помогут спрогнозировать объем про-

даж и улучшить работу компании на текущем

этапе.


1. Вылегжанина А.О. CRM-системы: учебное

пособие / А.О. Вылегжанина. – М.; Берлин: Директ-

Медиа, 2016. – 99 с.;

2. Кораблёв О.В., Золотухина Е.Б. Методоло-

гия внедрения CRM-системы на предприятии // Со-

временные проблемы науки и образования. – 2013.

– № 4.;

3. Агапов О., Спиридонов Д. Основные прин-

ципы работы CRM. – М.: Издательство Граф, 2016.

– 268 с.;

4. Гринберг П. CRM со скоростью света: при-

влечение и удержание клиентов в реальном вре-

мени через Интернет. Уровень подготовки читате-

лей: средний. – Санкт-Петербург: Издательство

Символ, 2007. – 400 с.

АНАЛИЗ ПАРАМЕТРОВ КЛИЕНТ-СЕРВЕРНОЙ МОДЕЛИ КОРПОРАТИВНОЙ

ИНФОРМАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ

Шаяхметов О.Х.,

к.т.н., доцент, доцент кафедры прикладной информатики и математики Северо-Кавказского соци-

ального института, г. Ставрополь

Игнатенко Ж.В.

к.п.н., доцент, декан факультета информационных систем и технологий Северо-Кавказского соци-

ального института, г. Ставрополь

ANALYSIS OF THE PARAMETERS OF THE CLIENT-SERVER MODEL OF THE CORPORATE

INFORMATION SYSTEM

Shayakhmetov O.,

Candidate of Technical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Applied

Informatics and Mathematics of the North Caucasus Social Institute

Ignatenko Zh.

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Dean of the Faculty of Information Systems and

Technologies of the North Caucasus Social Institute

Аннотация

В различных организациях используемые устройства (терминалы) самообслуживания напрямую за-

висят от качественного функционирования мультисервисной сети передачи данных. Вопросы грамотного

расчета параметров трафика в мультисервисной сети передачи данных залог отсутствия возможных инци-

дентов в работе клиентского оборудования.

Конфигурация мультисервисной сети с мониторируемыми устройствами (терминалами) самообслу-

живания рассмотрена в разрезе системы массового обслуживания M/D/1. Приводятся математические вы-

кладку определения интенсивности поступления ответов от устройств в мультисервисной сети для оценки

возможных инцидентов.

Получены количественные параметры производительности мультисервисной сети от различного ко-

личества устройств мониторинга. Обсуждается поведение коэффициента использования оборудования мо-

дели в различных ситуациях.

Приведены основные положения математической модели мультисервисной сети передачи данных

удаленного мониторинга и управления устройствами (терминалами) самообслуживания. Сделаны выводы

о параметрах трафика влияющих на производительность мультисервисной сети и объеме памяти буфера

очереди сообщений.

Abstract

In various organizations, used self-service devices (terminals) directly depend on the high-quality functioning

of the multi-service data transfer network. The issues of competent calculation of traffic parameters in a multi-

service data network ensure the absence of possible incidents in the work of client equipment.

The configuration of a multiservice network with monitored self-service devices (terminals) is considered in

the context of the M/D/1 queuing system. Mathematical calculations of determining the intensity of the receipt of

responses from devices in a multiservice network to assess possible incidents are given.

Quantitative parameters of the multiservice network performance are obtained from a different number of

monitoring devices. The behavior of the utilization rate of the model equipment in various situations is discussed.


The main provisions of the mathematical model of a multi-service data network for remote monitoring and

control of self-service devices (terminals) are given. Conclusions about the traffic parameters affecting the perfor-

mance of the multiservice network and the memory capacity of the message queue buffer are made.

Ключевые слова: мультисервисная сеть передачи данных, система массового обслуживания, среднее

время обработки данных, очередь, коэффициента использования оборудования, производительность при-

бора обслуживания.

Keywords: multiservice data transmission network, queuing system, average data processing time, queue,

equipment utilization rate, service device performance.

Введение

В кредитно-финансовых учреждениях, пред-

приятиях сферы розничной торговли, нефте-газона-

полнительных заправочных, перегонных станциях

и других компаний всегда актуален вопрос управ-

ления рисками и оптимизацией работы сервисных

служб. Решение этих вопросов напрямую связаны с

имеющейся комплексной картиной функциониро-

вания мультисервисной сети передачи данных, так

называемых, устройств (терминалов) самообслу-

живания.

Для повышения эффективности работы муль-

тисервисной сети передачи данных удаленного мо-

ниторинга и управления устройств (терминалов)

самообслуживания необходимо решить следующие

задачи:

сбор и обработка информации о функцио-

нировании и техническом состоянии устройств

(терминалов) самообслуживания;

дистанционное решение возникающих тех-

нических проблем функционирования клиентского

оборудования устройств (терминалов) самообслу-

живания в связи со случившимся на данный момент

инцидентом;

централизованное обновление с сервера

различного программного обеспечения клиентских

устройств (терминалов) самообслуживания;

оперативная выгрузка различных элек-

тронных журналов с устройств (терминалов) само-

обслуживания на сервер для оптимизации функци-

онирования мультисервисной сети передачи дан-

ных и предотвращения повторения возникающих

инцидентов в работе клиентского оборудования.

Материалы и методы

Управление устройствами (терминалами) са-

мообслуживания подразумевает под собой опера-

тивное и централизованное удаленное подключе-

ние с целью установки, обновления различного

программного обеспечения. В случае атаки пре-

ступников на устройство самообслуживания тер-

минал может быть экстренно отключен оператором

сети. Также удаленно могут быть запущены другие

сценарии: перезагрузка, запуск или остановка ра-

боты приложений и др.

В идеале, при возникновении неисправности

оборудования Сервисная служба в режиме реаль-

ного времени получает информацию в виде опове-

щения о возникших неисправностях в терминаль-

ной сети, удаленно подключается к необходимому

устройству и извлекает его электронный журнал с

информацией о функционировании в предшеству-

ющей неисправности период.

Рассмотрим математическую модель управле-

ния мультисервисной сети с устройствами (терми-

налами) самообслуживания.

Пусть в сети имеется М устройств с определен-

ным множеством параметров учета: в каждом j-том

устройстве имеется K блоков, представляющих со-

бой дискретную величину с параметрами Пij, где i =

1…K (принадлежность параметра к i-тому блоку), j

= 1…M (принадлежность параметра к j-тому

устройству). Модель функционирует при помощи

запроса и ответа по маршруту мультисервисной

сети от сервера к устройству и обратно. Алгоритм

мониторинга заключается в следующем: сервер

формирует запрос и в циклическом режиме опра-

шивает о состоянии каждое устройство в мульти-

сервисной сети, при поступлении запроса от сер-

вера устройство начинает процесс самодиагно-

стики, которое проводится за определенное время,

зависящее от формируемого параметра и быстро-

действия опрашиваемого устройства, после оконча-

ния самодиагностики сформированный показатель

в виде ответа отправляется от устройства на сервер.

В циклическом опросе устройств суммарное

время tц для определенной конфигурации мульти-

сервисной сети постоянно, а время опроса каждого

прараметра в цикле j-того устройства зависит от

числа параметров для проведения самодиагностики

устройства, т.е. tц / ni, где ni – число параметров са-

модиагностики j-того устройства.

В рассматриваемой модели как с учетом взаи-

модействия сервера с одним j-тым устройством, так

и со всеми М устройствами поступает случайный

поток данных. Наиболее предпочтительным для

математического описания такого гипотетического

потока данных с реальной реализацией конкретной

конфигурации мультисервисной сети с такими

свойствами является стохастический поток Бер-

нулли, для которого вероятность поступления в ин-

тервале t равно ответов с параметрами монито-

ринга [1]:

1

11 1

!

nM

j

j

dP z F t

dz

(1)

где П - производная функция;

Mn - общее число контролируемых параметров

в М устройствах мультисервисной сети.

Тогда вероятность поступления ответов на

запросы отправленные за время t составит:

1

n

n

M

M

ц ц

P Ct t

(2)


где nMC

- число сочетаний количества посту-

пивших ответов из общего числа параметров;

- период времени наблюдения за мульти-

сервисной сетью;

цt - длительность цикла опроса устройств в

сети.

Тогда вычислим среднюю загрузку сервера

мультисервисной сети за один цикл проведения са-

модиагностики устройств [1]:

1 1

1

nn n

n

MM M

j

j ц M

j j ц ц

Z j P t j Ct t

(3)

Так как модель представляет собой систему

массового обслуживания с очередью первого типа

и все поступившие ответы необработанные серве-

ром поступают на хранение в очередь, представля-

ющую собой буфер (элемент памяти), то необхо-

димо определить интенсивность поступления отве-

тов от устройств в мультисервисной сети. Вычис-

лив его мы сможем определить средний объем бу-

фера для хранения ответов от устройств и среднее

время обработки данных в системе массового об-

служивания для конкретной конфигурации мульти-

сервисной сети.

Следовательно, можно определить среднее

время обработки параметров устройств монито-

ринга для конкретной конфигурации мультисер-

висной сети:

цt

1

1

nn

n

MM

j

обсл M

j ц ц

T t j Ct t

(4)

где обслt - время необходимое на обработку от-

вета.

Результаты и обсуждения

Итак, зная параметры производительности

мультисервисной сети определим время, затрачива-

емое сервером на формирование общего отчета по

результатам мониторинга всех устройств (рисунок

1).

Рисунок 1 – Графики завистимости времени обработки от параметров устройств мониторинга

Из рисунка видно, что среднее время уменьша-

ется с увеличением производительности системы

мониторинга (при условии того, что пакеты данных

поступают своевременно).

В представляемой системе мультисервисной

сети рассматривается модель обработки очереди

одним прибором обслуживания. В математической

модели системы мониторинга длина пакета сооб-

щения о самодиагностики от устройства является

одинаковой, известной и строго регламентирован-

ной. Поэтому выберем для дальнейших расчетов то

обстоятельство, что модель представляет собой си-

стему массового обслуживания M/D/1 и для расчета

объема памяти буфера рассмотрим частный случай

теории очередей:

2

2 1q

(5)


где q -число пакетов в системе, ожидающих

своего обслуживания;

- коэффициент использования оборудова-

ния модели (отношение интенсивности поступле-

ния пакетов к интенсивности их обработки прибо-

ром в модели).

Рассмотрим визуально зависимость среднего

числа сообщений, ожидающих обработки от коэф-

фициента использования оборудования модели.

Учтем различное значение среднего числа поступа-

ющих сообщений в сети.

Рисунок 2 – Графики зависимости среднего числа сообщений в очереди от коэффициента использования

оборудования

Определим производительность прибора об-

служивания модели (сервера мультисервисной

сети) учитывая положения теории очередей [3]:

1

1q st t

(6)

где st - среднее время обслуживания прибо-

ром одного пакета (сообщения).

Рассмотрим визуально зависимость среднего

времени пребывания в очереди от коэффициента

использования оборудования модели.


Рисунок 3 – Графики зависимости среднего времени пребывания сообщений в очереди от коэффициента

использования оборудования

Далее определим количество обрабатываемых

ответов от устройств за единицу времени или опре-

делим производительность системы для данной

конфигурации мультисервисной сети:

1

1

nn

n

MM

j

M

j ц ц

j Ct t

Пt

(7)

Проверим работоспособность нашей модели

на реальном примере.

Рассмотрим мультисервисную сеть с десятью

устройствами (n=10). В процессе мониторинга ис-

следуем среднюю загрузку сети от коэффициента

занятости прибора обработки (сервера) при различ-

ных параметрах самодиагностики.

В качестве цикла «запрос-ответ» рассмотрим

следующие этапы работы системы:

формирование запроса от сервера к устрой-

ству;

самодиагностика устройства;

формирование отчета с данными о пара-

метрах;

ответ от устройства серверу.

Рассмотрим визуально зависимость средней

загрузки системы от коэффициента занятости.


Рисунок 4

Графики зависимости средней загрузки сервера мультисервисной сети от коэффициента занятости

Заключение

В качестве выводов можно утверждать, что в

рассматриваемой системе при загрузке сети паке-

тами сообщений более 80% резко возрастает размер

очереди и времени обработки. Следовательно, при

проектировании сети необходимо учесть тот факт,

что в данной области (пределе работы от 70 до 80%

параметра производительности сервера) при незна-

чительном увеличении трафика падает производи-

тельность всей мультисервисной сети и резко воз-

растает объем памяти буфера очереди.


1. Легков К.Е., Буренин А.Н. Модели процес-

сов мониторинга при обеспечении оперативного

контроля эксплуатации инфокоммуникационных

систем специального назначения // Наукоемкие

технологии в космических исследованиях Земли.

2012. №2. С. 4-7.

2. Ивкин В.Б., Иванов В.А., Корунов В. В.

Математическая модель функционирования центра

мониторинга // Информационные системы и техно-

логии. 2008. № 4. С. 69-73.

3. Основы инфокоммуникационных техноло-

гий. Теория телетрафика: учебное пособие для сту-

дентов обучающихся по направлениям подготовки

11.03.02, 11.05.04, 11.04.02, изучающих дисци-

плины Теория построения инфокоммуникацион-

ных сетей и систем, Системы связи и системы ком-

мутации / [Е.Д.Бычков и др.] Омск: ОмГТУ, 2017.

156 с.

4. Хинчин А.Я. Работы по математической

теории массового. Обслуживания. 4-е изд. — Либ-

роком, 2010. — 240 с.

5. Саати Т.Л. Элементы теории массового об-

служивания и ее приложения. – М.: URSS, 2010. –

520 с.

6. Назаров А.А., Терпугов А.Ф. Теория мас-

сового обслуживания. – Томск: Изд–во НТЛ, 2010.

– 228 с.

7. Khoroshevsky V.G., Pavsky V.A. Calculating

the efficiency indices of distributed computer system

functioning // Optoelectronics, Instrumentation and

Data Processing. – 2008. – V. 44. – №2. – P. 95–104.

8. Pavskii V.A., Pavskii K.V. Stochastic simula-

tion and analysis of the operation of computing systems

with structural redundancy // Optoelectronics, instru-

mentation and data processing, Allerton Press, Inc.,

2014. Vol.50, No 4, pp. 363 - 369.

9. Вишневский В.М. Теоретические основы

проектирования компьютерных сетей. – М.: Техно-

сфера, 2003. – 512 с.

10. Клейнрок Л. Вычислительные системы с

очередями: под ред. Б.С. Цыбакова. – М.: Мир,

1979. – 600с.


ELECTRICAL ENGINEERING

ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ИНДУКЦИОННЫХ КОТЛОВ ДЛЯ НУЖД ГОРЯЧЕГО

ВОДОСНАБЖЕНИЯ

Соколов В.Ю.

доцент кафедры электро- и теплоэнергетики, кандидат технических наук

Оренбургский Государственный Университет

г. Оренбург

Миронова Ю.А.

студентка Электроэнергетического факультета

Оренбургский Государственный Университет

г. Сорочинск

FEATURES OF THE USE OF INDUCTION BOILERS FOR HOT WATER SUPPLY

Sokolov V.,

docent of electrical and heat power engineering department, candidate of technical sciences

Orenburg State University

Orenburg

Mironova Y.

student of electric power engineering faculty

Orenburg State University

Sorochinsk

Аннотация

Рассмотрен принцип действия индукционного нагрева и работы индукционного котла. Выявлены осо-

бенности такого вида передачи теплоты: малое время нагрева и множество вариантов при выборе рабочей

жидкости. Так как рассматриваемая установка потребляет только электроэнергию, проведён расчёт затрат

на эксплуатацию котла по счётчику, дифференцированному по двум зонам суток. Предложен целесооб-

разный способ использования, подсчитана его экономическая выгода. Проанализированы особенности

рассматриваемой установки, среди них: долгий срок службы, высокий коэффициент полезного действия,

необходимость определённого способа установки и другие. Проведён анализ перечисленных характери-

стик. В заключение сделан вывод, что индукционные котлы имеют более широкую область применения и

обладают рядом преимуществ по сравнению с другими котлами.

Abstract

The principle of induction heating and induction boiler operation is considered. The features of this type of

heat transfer are revealed: small heating time and many options when choosing a working fluid. Since the consid-

ered installation consumes only electricity, was calculated the cost of operation of the boiler on the counter, dif-

ferentiated by two zones of the day. The expedient way of use is offered, its economic benefit is counted. The

features of the considered installation are analyzed, among them: long service life, high efficiency, the need for a

certain method of installation and others. The analysis of the listed characteristics is carried out. In conclusion, it

was concluded that induction boilers have a wider range of applications and have a number of advantages over

other boilers.

Ключевые слова: индукционный нагрев, тариф на электроэнергию, расчёт, преимущества использо-

вания, особенности, анализ.

Keywords: induction heating, electricity tariff, calculation, advantage of using, features, analysis.

Любое помещение, будь это здание завода или

жилой дом, нуждается в отоплении и подведённой

горячей воде. Способов обеспечения помещения

горячим водоснабжением очень много, однако по-

требитель среди них всегда стремится выбрать

наиболее выгодный. Одним из устройств, способ-

ных обеспечить группу производственных помеще-

ний теплом, является индукционный котёл. Рас-

смотрим принцип его работы и выясним, какими

преимуществами и недостатками он обладает.

Индукционный нагрев осуществляется по-

средством энергии переменного магнитного поля,

которую нагреваемый объект поглощает и преобра-

зует в тепловую. Следовательно, это нагрев изде-

лий из проводящих материалов. Для преобразова-

ния электрической энергии в тепловую необходимо

иметь три составляющие: переменный ток; индук-

тор, т.е. многовитковая цилиндрическая катушка;

сердечник из любого ферромагнетика (материала, к

которому липнет магнит, чаще металл).[1]

Теперь поэтапно рассмотрим принцип дей-

ствия индукционного нагрева:

Переменный электрический ток, подаваемый

на катушку, создаёт вокруг неё переменное магнит-

ное поле. Это магнитное поле, воздействуя на сер-

дечник, помещённый в катушку, вызывает в нём


вихревые токи (явление электромагнитной индук-

ции). Эти токи нагревают сердечник, причём очень

быстро. Например, стальной сердечник всего за 7

минут нагревается примерно до 750К. Теплоноси-

тель, в нашем случае вода, контактируя с нагретым

сердечником, получает от него теплоту за счёт яв-

ления теплопроводности. Холодная вода поступает

в котёл снизу, затем быстрый нагрев жидкости со-

здает конвекционные потоки. Это означает, что

разогретый теплоноситель сильно расширяется и

устремляется вверх по конструкции котла и далее в

саму систему отопления. Часто этого бывает доста-

точно, чтобы происходила полноценная работа бы-

тового котла, имеющего среднюю протяженность

отопительного контура. [2]

Рисунок 1. Схема движения жидкости в индукционном котле

Как мы видим, работа индукционного котла

основана на использовании электроэнергии. Как и

для всех бытовых приборов её затраты будут опла-

чиваться по установленному тарифу. Изначально

электроотопительные системы являются самыми

дорогостоящими. Однако в ночное время суток ис-

пользование электричества оказывается более де-

шёвым. Это связано с тем, что в разное время суток

нагрузки на электрическую сеть оказываются раз-

личными. Пик приходится на раннее утро, когда

большинство людей собирается на работу и в сеть

включены мощные электрические приборы. Далее

происходит небольшой спад, так называемая полу-

пиковая зона, так как не требуется, например, так

много осветительных приборов. Вечером, по окон-

чании рабочего дня, пик повторяется. Ночью

нагрузка на электрическую сеть оказывается мини-

мальной, поэтому в это время установлены наибо-

лее дешёвые тарифы. [3] Например, для Оренбург-

ской области с 23:00 до 7:00 плата за один кВт*ч

составляет 2,15 руб. В дневное время, то есть в

оставшееся время суток, – 3,44 руб за 1 кВт*ч. [4] В

связи с этим можно, при необходимости, эксплуа-

тировать индукционный котёл ночью, тем самым

сокращая расходы на его использование. Рассмот-

рим это на примере работы электрической сети по

счётчику, дифференцированному по двум зонам су-

ток. Для того, чтобы отопить помещение площадью

около 100 квадратных метров, можно использовать

индукционный котёл мощностью 10 кВт. Тогда за

один час работы днём потребитель заплатит 34,4

руб., а за час работы ночью – 21,5 руб. Экономия

составит 12,9 руб. в час. Если включить котёл в ра-

боту на всё время ночного тарифа, то есть на 8 ча-

сов, будет сэкономлено 103,2 рубля. При таком ис-

пользовании индукционного котла вода, поступаю-

щая в устройство и нагревающаяся в нём, может по-

даваться в бойлер, то есть в ёмкость, в которой про-

исходит поддержание её температуры. Из бойлера

тёплая вода может распределяться по степени необ-

ходимости, то есть будет иметься запас нагретой

воды, готовой к использованию. В среднем ёмкости

в 200 литров может хватить семье из 4 человек до

вечера.

Стоит заметить, что если потребитель нахо-

дится в черте города, и у него нет проблем с пода-

чей газа, то газовый котёл – оптимальное решение

для отопления дома. Но что делать, если нет воз-

можности подвести газ к строению? Тогда прибе-

гают к помощи индукционных котлов. Как уже

было описано, он использует для своей работы

только электрическую энергию. Линии электропе-

редач протягиваются к самым отдалённым населён-

ным пунктам, к различным промыслам, поэтому в

таких местах для отопления мы считаем наиболее

эффективным использовать индукционные котлы.


Из этого можно сделать вывод, что область приме-

нения этих устройств шире, чем область примене-

ния, например, газовых котлов.

Индукционные котлы хороши ещё и тем, что в

них за счёт электропроцессов снижено образование

накипи на стержне. Коэффициент полезного дей-

ствия устройства практически равен 99%, срок экс-

плуатации рассчитан на долгий период времени –

до 40 лет. Для некоторых котлов необходимо уста-

новить обслуживающую программу. Благодаря

этому, такая система отопления может применяться

в «умном доме». Программа самостоятельно будет

регулировать график включения и выключения

котла, температуру, до которой следует нагревать

подаваемую в систему воду.

Стоит обратить внимание на то, что индукци-

онные котлы не изменяют химические свойства ра-

бочего вещества. Жидкость циркулирует в отопи-

тельной системе и не используется для других

нужд, то есть эта отопительная система является за-

крытой. Благодаря этой особенности практически

нет ограничений на то, какое вещество может

нагреваться в котле. Например, необходимо ото-

пить какое-либо производственное помещение, ко-

торое эксплуатируется в разной степени в зависи-

мости от времени года. В отопительной системе в

качестве нагреваемой жидкости можно использо-

вать антифриз. Это позволит выключать котёл, ко-

гда это будет необходимо, не опасаясь, что замёрз-

шая жидкость может повредить трубы. В любой мо-

мент можно снова запустить работу отопления, так

как антифриз не изменяет своего состояния при

практически любой температуре.

Индукционные котлы имею достаточно боль-

шую массу. Например, индукционный котел ВИН

(вихревой индукционный нагреватель) мощностью

10 кВт имеет массу 75 кг. Настенные газовые котлы

такой же мощности имеют массу порядка 30 кило-

грамм. Этот факт следует учитывать при установке

оборудования. Газовые котлы делятся на настен-

ные и напольные в зависимости от способа распо-

ложения. Из-за большой массы индукционные

котлы следует устанавливать на пол. При желании,

можно воспользоваться и настенным креплением,

но оно должно выдерживать соответствующие

нагрузки. [5]

Таким образом, мы рассмотрели особенности

эксплуатации индукционных котлов, выявили их

преимущества и недостатки по сравнению с дру-

гими системами отопления. По нашему мнению,

индукционное оборудование имеет более широкую

область применения, позволяет пользоваться под-

водимой электроэнергией на выгодных условиях и

применять в качестве рабочей жидкости нестан-

дартные растворы. Благодаря этому, мы считаем

установку такого оборудования целесообразной

для нужд отопления каких-либо производственных

помещений, отдалённых поселений, а также и

обычных домов.


1. Маркетинговые уловки и реальные воз-

можности индукционного электрического котла

для отопления дома [Электронный ресурс] // Тепло-

Гуру.ру. URL: http://teploguru.ru/kotel/indukcionnyj-

elektricheskij-kotel.html

2. Индукционный котел отопления: принцип

работы и устройство своими руками [Электронный

ресурс] // StroyVopros.net. URL: https://stroyvo-

pros.net/vodosnab_otopl/induktsionnyiy-kotel-

otopleniya-vse-pro-printsip-rabotyi-2-varianta-

ustroystva-svoimi-rukami.html

3. Ночной тариф на электроэнергию: 2 вре-

менные рамки [Электронный ресурс] // Tep-

loclass.ru. URL: http://teploclass.ru/otoplenie/nochnoj-

tarif-na-elektroenergiyu

4. Тарифы на электроэнергию в Оренбурге и

Оренбургской области. [Электронный ресурс] //

ЭнергоВОПРОС.ру. URL:

https://energovopros.ru/spravochnik/elektrosnabzheni

e/tarify-na-elektroenergiju/3004/32358/

5. Преимущества и недостатки индукцион-

ного котла отопления [Электронный ресурс] // Кли-

вент. URL:

http://klivent.biz/otopleniye/elektricheskie-

indukcionnye.html

http://teploguru.ru/kotel/indukcionnyj-elektricheskij-kotel.html

http://teploguru.ru/kotel/indukcionnyj-elektricheskij-kotel.html

https://stroyvopros.net/vodosnab_otopl/induktsionnyiy-kotel-otopleniya-vse-pro-printsip-rabotyi-2-varianta-ustroystva-svoimi-rukami.html




http://teploclass.ru/otoplenie/nochnoj-tarif-na-elektroenergiyu

http://teploclass.ru/otoplenie/nochnoj-tarif-na-elektroenergiyu

https://energovopros.ru/spravochnik/elektrosnabzhenie/tarify-na-elektroenergiju/3004/32358/

https://energovopros.ru/spravochnik/elektrosnabzhenie/tarify-na-elektroenergiju/3004/32358/

http://klivent.biz/otopleniye/elektricheskie-indukcionnye.html

http://klivent.biz/otopleniye/elektricheskie-indukcionnye.html


GENETICS AND BIOTECHNOLOGY

ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЦЕСІВ ТА ЗАСОБІВ СПРИЯННЯ СТІЙКОСТІ ПИВА

Романова З.М.,

Кандидат технічних наук, доцент кафедри

«Біотехнології продуктів бродіння та виноробства»

Національний університет харчових технологій, м. Київ, Україна

Федорова Н.В.,

Студентка


Яремчук М.В.,

Студент


Романов О.С.

Студент


RESEARCH OF PROCESSES AND FACILITIES TO ASSIST BEER FIRMNESS

Romanova Z.,

PhD in Technology, associate professor of

«Biotechnology of foods of fermentation and vine making»

National university of food technology, Kyiv, Ukraine

Fedorova N.,

Student bachelor of



Yaremchuk M.,

Student bachelor of



Romanov O.

Student bachelor of



Анотація

Одним із основних споживчих показників готового пива є його стійкість. При зберіганні пива з часом

у ньому проходять окисні процеси. Завдяки кисню, який вступає в хімічні реакції з жирними кислотами,

вітамінами, амінокислотами та ароматичними речовинами, утворюються сполуки, що змінюють колір,

смак і фізико-хімічні показники. Одночасно з фізико-хімічними процесами, що відбуваються під час збе-

рігання пива, можуть протікати і мікробіологічні процеси, які сприяють мікробіологічному забрудненню

готового пива.

Abstract

One of the basic consuming indexes of ripe beer is it's firmness. During preservation, in beer proceeding

oxidation processes. Due to oxygen and it's chemical reaction with fatty acids, vitamins, amino acids and euodic

substances appearing composites that change colour, taste, physical and chemical indexes. Simultaneously with

physical and chemical processes during beer preservation occurring microbiological processes which conducing

microbiological contamination of ripe beer.

Ключові слова: пиво, бродіння, стійкість, солод, ферменти.

Keywords: beer, fermentation, resistance, malt, enzymes

Для уникнення колоїдних помутнінь та для

підвищення колоїдної стійкості пива було прове-

дено дослідницьку роботу, що складалась з наступ-

них задач:

1. Визначення основних показників сировини

(води, солоду, хмелю), приготованого сусла та по-

рівняння отриманих значень з нормативними.

2. Підбір концентрацій відповідних речовин

(ферментів, галотанінів), що дають змогу уникнути

колоїдних помутніть в пиві.

3. Дослідження динаміки зброджування зраз-

ків (з ФП Viscoferm та галотанінами Brewtan C). Від

початку бродіння відслідковували динаміку збро-

джування.


4. Відслідковування динаміки зміни сухих

речовин у готовому пиві, вмісту поліфенольних ре-

човин, титрованої та активної кислотностей при ви-

тримці t = 20 °C протягом 21 доби (примусове зіс-

тарювання).

5. Органолептична оцінка пива з додаванням

стабілізуючих засобів.

На першому етапі було визначено фізико-хімі-

чні показники сировини та порівняння їх з норма-

тивною документацією.

В охмелене сусло задавали дріжджі, ферментні

препарати та галотаніни (С ), далі ставили на бро-

діння та доброджування (ферментацію). Від поча-

тку бродіння відслідковували динаміку зброджу-

вання. Також відслідковували динаміку зміни су-

хих речовин, загальної (титрованої) та активної ки-

слотностей при 20 °С. Протягом витримки (21

доби) готове пиво дегустували. Наприкінці роботи

було проведено опрацювання результатів і зроблені

відповідні висновки. Досліджено: вміст азоту та ма-

льтози мають незначний вплив на стійкість пива в

усіх дослідних зразках.

Ферментні препарати використовували у ви-

гляді водних розчинів, які готували з урахуванням

активності відповідного ФП .

Метою задавання ферментів та галотаніну

було зруйнувати взаємозв'язок частки білка та ви-

сокомолекулярних фенольних сполук – таноїдів,

які зв’язуються з білками не тільки за допомогою

водневих зв’язків, а й з допомогою гідрофобних та

йонних зв’язків, що не руйнуються при нагріванні.

Ми розглянули динаміку зміни сухих речовин в су-

слі на стадії бродіння та в молодому пиві при тем-

пературі 20 °C.

На рисунку 1 наведено динаміку зміни сухих

речовин у світлому суслі внаслідок ферментації та

у період примусового старіння.

Рис. 1 – Динаміка зброджування сухих речовин в світлому досліджуваному суслі при додаванні стабілізу-

ючих речовин різної концентрації (Viscoferm та Brewtan C).

Динаміка зміни екстрактивних речовин в дос-

лідному зразку з галотаніном в порівнянні з конт-

ролем не спостерігається. Більший вплив на дина-

міку зброджування, як очікувалось, показали зра-

зки з ферментним препаратом.

В тестовий період витримки пива ( при t =

20°C, протягом 21 доби), сухі речовини спочатку

витримуються і не змінюються близько 7 діб. Після

чого починається плавне зниження показника су-

хих речовин за рахунок закисання продукту.

Отже, динаміка зміни екстрактивних речовин

під час витримки за t = 20°C в порівнянні з контро-

лем спостерігається тільки в зразках з концентра-

цією ферментного препарату 0,02 - 0,04 г/дал (рис.

1).

Це свідчить про те, що концентрації 0,02 г/дал

достатньо для руйнування білково-фенольних ком-

плексів, що сприяють колоїдним помутнінням.

На рисунку 2 наведено динаміку зміни сухих

речовин у темному суслі внаслідок ферментації та

у період примусового старіння.

З рисунка 2. видно, що динаміка зміни екстра-

ктивних речовин під час витримки при t = 20°C в

порівнянні з контролем спостерігається також в

зразках з концентрацією ферментного препарату

0,02 - 0,04 г/дал.

Дані дослідні зразки бродили дещо інтенсив-

ніше порівняно з іншими. Зразок з Brewtan C пока-

зав дещо більшу динаміку бродіння порівняно з ко-

нтролем. Найгірший результат показав контроль і

зразок з ФП (Viscoferm) концентрацією 0,01 г/дал.

4,5

5,5

6,5

7,5

8,5

9,5

10,5

11,5

12,5

1 6 11 16 21 26 31 36 41

СР

, %

Час, діб

Динаміка зброджування СР у світлому суслі, %

Контроль

Viscoferm,

0,01 г/далViscoferm,




0,05 г/далBrewtan C,

0,05 г/дал


Рис. 2 – Динаміка зброджування сухих речовин в темному суслі при додаванні стабілізуючих речовин різ-

ної концентрації (Viscoferm та Brewtan C).

Отже, робимо висновок, що додавання ФП

(Viscoferm) в концентраціях 0,02 - 0,04 г/дал на ста-

дії ферментації позитивно впливає на динаміку

зброджування. По результатах експериментальних

даних бачимо, що кількості ФП 0,02 г/дал достат-

ньо, тому що зброджування проходить інтенсивно і

в цілях економії ферментного препарату нам доста-

тньо такої кількості.

Далі було проведено порівняння загальної ки-

слотності зразків (рис.3-4). Було встановлено, що

значне наростання кислотності спостерігається у

обох зразках з Brewtan С. На рисунку 3 показана

зміна загальної кислотності в світлому пиві при до-

даванні стабілізуючих речовин різної концентрації.

5,5

7,5

9,5

11,5

13,5

15,5

1 11 21 31 41

СР

, %

Час, діб

Динаміка зброджування СР у темному суслі, %

Контроль

Viscoferm, 0,01 г/дал





Brewtan C, 0,05 г/дал


Рис. 3. - Зміна загальної кислотності в досліджуваних зразках світлого пива

З рисунку 3. спостерігаємо, що зразок з

Brewtan С зіпсувався раніше ніж контроль. Також

показана дія ФП Viscoferm, який при концентраціях

0,02 – 0,04 г/дал становить позитивний вплив на за-

гальну кислотність.

На рисунку 4 показана зміна загальної кислот-

ності в темному пиві при додаванні стабілізуючих

речовин різної концентрації.

З рисунку 4 спостерігаємо, що зразки з

Viscoferm (0,02 - 0,04 г/дал) становлять позитивний

вплив на загальну кислотність темного пива також.

У випадку з темним пивом зразки з Brewtan C, кон-

тролем та Viscoferm (0,01г/дал) показали майже од-

наковий незадовільний результат.

Рис. 4 - Зміна загальної кислотності в темному пиві

1,6

2,1

2,6

3,1

3,6

4,1

1 6 11 16 21

Ки

сло

тн

ість

, см

3 0

,1 м

ол

ь/д

м3

ро

зчи

ну

гід

ро

кси

ду

на

тр

ію н

а 1

00

см

3 с

віт

ло

го

пи

ва

Час, діб

Загальна кислотність світлого пива, см3 0,1 моль/дм3 розчину

гідроксиду натрію на 100 см3 пива

Контроль







1,5

2

2,5

3

3,5

4

4,5

5

5,5

6

0 5 10 15 20

Ки

сл

отн

ість

, см

3 0

,1 м

ол

ь/д

м3 р

озч

ин

у г

ідр

ок

си

ду

на

тр

ію н

а 1

00

см

3 т

ем

но

го

пи

ва

Час, діб

Загальна кислотність темного пива, см3 0,1 моль/дм3 розчину

гідроксиду натрію на 100 см3 пива Контроль








Практично така ж тенденція зміни кислотності

спостерігалась при визначенні активної кислотно-

сті pH (рис. 5 ),

На рисунку 5 показана зміна активної кислот-

ності ( рН ) в світлому пиві при додаванні стабілі-

зуючих речовин різної концентрації.

Рис. 5 – Зміна рН в світлому пиві при t = 20°C протягом 21 доби

З рисунку .5 спостерігаємо, що зразки з

Viscoferm (0,02 - 0,04 г/дал) скисали дещо повіль-

ніше ніж інші. Контроль та зразок з Brewtan C заки-

сли найбільше.

Аналогічна ситуація і для темного пива. Як і у

світлому, у темному пиві зразки з Viscoferm (0,02 -

0,04 г/дал) закисають повільніше ніж інші. Зразки з

Brewtan C і контролем закисли найбільше.

Концентрації ФП Viscoferm 0,02 г/дал достат-

ньо, зразок показав гарний результат, порівняно з

іншими.

Органолептична оцінка пива

У табл. 1 наведена органолептична оцінка зра-

зків світлого пива.

Таблиця 1

Органолептична оцінка зразків світлого пива,

отриманого після внесення стабілізуючих речовин на стадії ферментації

Зразок Прозорість

0-3 Колір 0-3

Піноут-

ворення

2-5

Аромат

1-4

Смак

2-5

Хмелева

гіркота

2-5

Загальна

бальна

оцінка:

Контроль 2 3 5 3 3 5 21

Viscoferm

0,01 г/дал 3 3 5 3 4 4 22

Viscoferm

0,02 г/дал 3 3 4 4 5 5 24

Viscoferm

0,03 г/дал 3 3 4 4 5 5 24

Viscoferm

0,04 г/дал 3 3 4 4 5 4 23

Viscoferm

0,05 г/дал 3 3 4 3 5 4 22

Brewtan С

0,05 г/дал 2 3 5 3 5 4 22

22-25 – відмінно, 19-21 – добре, 13-18 – задові-

льно, 12 і менше – незадовільно.

Партія дослідних зразків вийшла однорідною і

заслуговує на високу оцінку. Зразки з Brewtan С

відрізнилися м’якшим смаком, порівняно з іншими.

Зразки з ферментними препаратами мали

більш яскраво виражену прозорість порівняно з

Brewtan С і контролем.

Зразок з використанням Brewtan С має най-

більш низькі органолептичні характеристики, ок-

рім контролю. Пиво, виготовлене з використанням

ФП у кількості 0,02 г/дал та 0,03 г/дал має найвищу

оцінку. Контрольний зразок має дещо пустуватий

смак. Інші зразки з Viscoferm (0,01 г/дал, 0,04 г/дал

і 0,05 г/дал) мали дещо гірші результати.

4,5

4,6

4,7

4,8

4,9

5

5,1

5,2

5,3

5,4

5,5

1 6 11 16 21

Пок

азн

ик

рН

Час, діб

Показник рН для світлого пива

Контроль








У табл. 2 наведена органолептична оцінка тем-

ного пива, отриманого після внесення стабілізую-

чих речовин на стадії ферментації.

Таблиця 2.

Органолептична оцінка зразків темного пива, отриманого

після внесення стабілізуючих речовин на стадії ферментації

Зразок

Прозо-

рість

0-3

Колір 0-3

Піноут-

ворення

2-5

Аромат 1-4 Смак 2-5

Хмелева

гіркота

2-5

Загальна

бальна

оцінка:

Контроль 2 3 3 4 4 4 20

Viscoferm

0,01 г/дал 2 3 4 4 4 4 21

Viscoferm

0,02 г/дал 3 3 4 4 5 5 24

Viscoferm

0,03 г/дал 3 3 4 4 5 5 24

Viscoferm

0,04 г/дал 3 3 4 4 4 4 22

Viscoferm

0,05 г/дал 3 2 5 4 4 4 22

Brewtan С

0,05 г/дал 3 3 5 3 5 4 23

У випадку з темним пивом всі зразки показали

високі результати, проте зразок з контролем мав

найнижчу оцінку.

І в світлому, і у темному суслі усі зразки були

прозорі з блиском, без домішок; колір відповідав

типу пива; піна дрібнодисперсна, компактна, висо-

тою не менше 40 мм, стійкістю не менше 4 хв; від-

мінний аромат, що відповідає даному сорту пива;

смак відмінний, без сторонніх присмаків, гармоній-

ний, відповідає даному сорту пива; хмелева гіркота

не дуже злагоджена, злегка залишкова, грубувата.

(табл.1; 2)

Протягом 21 доби в зразках спостерігалося по-

ступове виникнення легкої опалесценції. Усі дослі-

дні зразки довгий час зберігали свою здатність до

утворення піни. Пиво з такою щільною піною воло-

діє повнотою смаку і довго зберігає свіжість. По зо-

внішньому вигляду піна була компактна, дрібна,

щільна. Це досягалося за рахунок таких речовин як

пептони, поліпептиди, гіркі речовини хмелю, деякі

гумі і барвні речовини та ін.

Найкращі показники за органолептичною оці-

нкою були у зразках з концентрацією Viscoferm

0,02 та 0,03 г/дал. У цих зразках було відмічено при-

ємний медовий та м`який смак в порівнянні з ін-

шими зразками.

З вище сказаного робимо висновок, що 0,02

г/дал – достатня кількість ФП Viscoferm (в цілях

економії ФП).

Було відмічено, що через 7 діб зразки з Brewtan

С, Viscoferm (0,01 г/дал) і контроль почали скисати

(нотки квашених яблук). Зразки з Viscoferm вищих

концентрацій скисали поступово.

Через 14 діб у зразку з Brewtan С, Viscoferm

(0,01 г/дал) і контроль було відмічено кислий аро-

мат, але, при цьому, у зразках з Viscoferm (0,02 -

0,05 г/дал) був приємний запах, висока дрібнодис-

персна піна та прозорий колір.

Через 21 добу було відмічено початок ски-

сання зразків з ферментними препаратами

Viscoferm (0,02 - 0,05 г/дал).

У табл. 3 наведена органолептична оцінка зра-

зків світлого пива з ферментними препаратами

Viscoferm (0,02 - 0,05 г/дал) на 21 добу витримки

при t= 20 °C.

Таблицю з органолептичними показниками

для темного пива не наводили внаслідок того, що

результати не відрізнялись (в межах похибки).

Таблиця 3.

Органолептична оцінка світлого пива на 21 добу витримки при t=20°C

Зразок

Прозо-

рість

0-3

Колір

0-3

Піноутво-

рення

2-5

Аромат

1-4

Смак

2-5

Хмелева

гіркота

2-5

Загальна

бальна

оцінка

Контроль 1 1 2 1 2 3 10

Viscoferm

0,02г/дал 2 2 3 2 2 4 15

Viscoferm

0,03г/дал 2 2 2 2 3 3 14

Viscoferm

0,04г/дал 2 2 2 3 2 3 14

Viscoferm

0,05г/дал 2 2 2 2 2 2 12


На рисунку 6. показано графічно органолептична оцінка пива, станом на 21 добу.

Рис. 6. Профіль-діаграма пива станом на 21 добу витримки

Дана діаграма побудована з урахуванням піді-

браних концентрацій відповідних стабілізуючих

речовин.

На 21 добу Brewtan С, Viscoferm (0,01 г/дал) і

контроль вже закисли, тому на діаграмі для порів-

няння ми показали лише контроль.

На основі результатів проведеної дегустації

третього тижня можна зробити висновок, що пиво,

виготовлене із застосуванням Viscoferm у кількості

0,02 - 0,04 г/дал найдовше зберігало високі органо-

лептичні характеристики. Пиво, виготовлене із за-

стосуванням Viscoferm 0,05 г/дал має нижчу оці-

нку. Контрольний зразок заслуговує на найнижчий

бал.

По завершені тестового періоду всі зразки

втратили свої початкові властивості. У зразках про-

падав типовий для пива аромат, але не одразу вини-

кав неприємний запах зістареного пива.

На рисунку 7. показана діаграма стійкості зра-

зків пива

Рис 7 – Діаграма стійкості зразків пива

0

0,5

1

1,5

2

2,5

3

3,5

4Прозорість

Колір

Піноутворення

Аромат

Смак

Хмелева гіркота

Контроль

Viscoferm 0,02 г/дал




0

5

10

15

20

25

Контроль Viscoferm 0,01 г/дал





Brewtan C 0,05 г/дал

Час,

діб


З рисунка 7 видно, що пиво, виготовлене із застосуванням Viscoferm у кількості 0,02 - 0,04 г/дал най-

довше зберігало свою стійкість. Ми бачимо, що достатньо кількості ферменту 0,02 г/дал.

В табл. 4 наведені основні показники стійкості пива.

Таблиця 4.

Основні показники стійкості пива

Показники Конт-

роль

Концентрація ФП, г/дал

Світле сусло Темне сусло Brewtan

C

0,01 0,02 0,03 0,04 0,05 0,01 0,02 0,03 0,4 0,05 0,05

Поліфенольні ре-

човини, мг/дм3 235 236 220 217 215 215 235 224 223 221 215 210

Межа осадження

сульфатом амо-

нію, см3/100 см3

11 11,5 15 15 15 15,5 11 15 15 15 15,5 14

Мутність, ЕВС 0,4 0,39 0,38 0,37 0,35 0,32 0,39 0,38 0,36 0,34 0,32 0,34

Як видно з таблиці, найбільш стійкими зраз-

ками є Viscoferm 0,02 - 0,04 г/дал, Brewtan С

0,05г/дал. За показником осадження сульфатом

амонію зразки з відміткою нище 15 см3/100 см3 є не-

достатньо стійкими.

Зменшення кількості поліфенолів, таких як

флавони, катехіни та антоціаногени, позитивно

впливає на органолептичні властивості та зменшує

ризик помутніть.

Проведені дослідження дозволили розробити

наступні рекомендації та оцінити можливість їх

впровадження:

Висновки:

Показана дія ФП Viscoferm, який при кон-

центраціях 0,02 - 0,04 г/дал становить позитивний

вплив на загальну кислотність.

Найкращі показники за органолептичною

оцінкою були у зразках з концентрацією Viscoferm

0,02 - 0,04 г/дал.

Примусове зістарювання зразків з додаван-

ням стабілізуючих компонентів протягом 21 доби

при t = 20°C виявило доцільність використання пре-

парату Viscoferm для продовження терміну збері-

гання пива.

Проведені дослідження показали, що доцільно

використовувати ФП Viscoferm в кількості 0,02 г

/дал.


1. Домарецький, В.А. Технологія солоду та

пива: підруч./ В.А. Домарецький. — К.:ІНКОС,

2004. — 426 с. 2. Нарцисс, Л. Краткий курс пивоварения:

пер. з нем. / Л. Нарцисс. — СПб: Профессия, 2007.

— 640 с.

3. Ермолаева Г.А. Справочник работника ла-

боратории пивоваренного предприятия. - СПб.:

Профессия, 2004. - 536 с.

4. Ермолаева Г.А., Колчева Р.А. Технология и

оборудования производства пива и безалкогольных

нанитков/ Г.А. Ермолаева, Р.А. Колчева // М.:

ИРПО; Изд. центр «Академия», 2000.-С. 416


NEUROBIOLOGY

THE STUDY OF THE PROPERTIES OF THE PEPTIDE IPH REG AS A REGENERATOR OF THE

TISSUES

Bocharova K.,

Federal State Autonomous Educational Institution of Higher Education «Belgorod National Research Uni-

versity»

Olenskaya T.,

Unitary Association "Vitebsk state order of peoples 'Friendship medical University"

Polev A.,

The clinic of medical innovations «Medinnova»

Satardinova E.

Irkutsk state medical Academy of postgraduate education

Abstract

The article describes the result of antioxidant and regenerating properties of the peptide IPH REG. The pep-

tide IPH REG is a high biological activity as a tissue regenerator and can be useful in eliminating DNA damage

according to gene expression in cell cultures. The article proves that the peptide IPH REG enhances the antioxidant

system and reduces the level of free radicals according to experimental studies. The article describes that the use

of the peptide IPH REG is effective for tissue renewal and recovery after the mechanical damage.

Keywords: peptide, testes, spermatogenesis, testosterone, protective effects, biological effects, antioxidant

and regenerating properties, eliminating DNA damage.

The issue of studying the properties of peptides

and their practical application is now highly relevant

[Dudgeon W. D. et al., 2016]. These are substances that

act like proteins, but have a smaller molecule size and

higher efficiency. They are formed in the process of

natural biochemical metabolic reactions. IPH REG is a

short peptide that is not recognized in the blood, so the

study of its properties in clinical study has been per-

formed on cell cultures.

The IPH REG peptide revealed the marked antiox-

idant and reparative properties, which has realized due

to the ability to correct DNA problems. The compound

interacts with receptors and activates cell renewal and

proliferation. Such an advantage as the regulation of

cellular activity is of interest and creates a background

for the search for medicaments based on the peptide

IPH REG.

The study has been performed to identify the anti-

oxidant and regenerating properties of the peptide.

Clinical study of regenerative properties of the

peptide

During the study examined the effectiveness of

peptide in doses of 50, 100 and 150 mcg. The sample

of people for each dose was 76 people with an age in-

terval from 25 to 60 years old. Young and middle age

has been chosen for the benefits of practical application

such study results, particularly the possibility of devel-

oping preventive programs based on IPH REG as a tis-

sue regenerator and antioxidant. The effectiveness of

the compound firstly was evaluated before the study,

and then twice during the use of the short peptide IPH

REG: after 3 and 6 months.

At the first stage of the study, changes in the ex-

pression of molecular proliferation markers (Sir2) and

p16INK4a proteins were studied to determine the abil-

ity to regenerate against the background of IPH REG.

The next step was to study the activity of the anti-

oxidant system after taking the peptide.

The study results

Data on The effect data of the IPH REG peptide

on proliferation markers and indicative proteins are

given in table 1.

Table 1.

Dynamics of molecular markers expression of sirtuins Sir2 and

p16INK4a in the application of the peptide IPH REG.

Marker Before

study

after 3 months after 6 months

dosage of peptide receiving dosage of peptide receiving

50 mcg 100mcg 150 mcg 50 mcg 100mcg 150 mcg

level of pep-

tine expres-

sion Sir2 (y.e)

275,7±1,2 277,7±1,2 477,7±1,2*# 476,6±1,2* 275,6±1,2 679,7±1,2*,**,# 678,5±1,2*,**

area of ex-

pression

mRNA

p16INK4a(%)

7,8±1,1 7,9±1,1 4,8±0,8* 4,9±0,5 8,0±1,1 1,2±0,7*,**,# 1,1±0,7*,**

* p < 0,05 – the difference before the study with the control group;

** p < 0,05 – difference after 3 and 6 months;

# p < 0,05 – the difference between the dosages of 50 mcg and 100 mcg.


During the study has been found that the peptide

IPH REG contributes to increase the expression of Sir2

in 1.7 times after 3 months of use and in 2.5 times after

6 months. This confirms the high activity of the peptide

as a tissue regenerator and its benefits in eliminating

DNA damage.

An effective optimal dosage of 100 mcg has been

revealed.

In the studying the effect of the peptide on

p16ink4a protein activity, the data presented in table 1

were obtained. The data suggested a high antioxidant

activity of the peptide IPH REG, which was studied by

drawing up the curve of mRNA expression dynamics

(Illustration 1).

axis X – days.

axis Y – area of expression mRNA p16INK4a (%).

The decrease in the protein expression area confirms the antioxidant effect of the studied peptide.

Effect of IPH REG peptide application is on prooxidant and antioxidant status.

The data of the study of the antioxidant status of patients are given in table 2.

Table 2.

Charachteristics of prooxidant and antioxidant status (M ± m)

Indications Before

study

after 3 months after 6 months

dosage of peptide receiving dosage of peptide receiving

50 mcg 100mcg 150 mcg 50 mcg 100mcg 150 mcg

total antioxidant

activity, s.u./ml 175±1,2 175±1,2 284±1,2*# 283±1,2* 172±1,2 394±1,2*,** 393±1,2*,**

antiradical

activity,mcm 684±1,5 684±1,5 786±1,5*# 784±1,5* 684±1,5 877±1,5*,** 882±1,5*,**

activity of total

serum superoxide

dismutase, s.u./ml

31,0±0,5 31,0±0,5 45,2±0,5*# 45,1±0,5*# 31,0±0,5 55,2±0,5*,**,# 54,1±0,5*,**

activity of gluta-

thione peroxidase,

mm GSH/mg min

2,39±0,7 2,39±0,7 4,45±0,7*# 4,47±0,7*# 2,39±0,7 5,55±0,7*,**,# 5,48±0,7*#

content of products of spontaneous lipid peroxidation

primary conju-

gated hydroperox-

ides, mcm./l.

4,82±0,6 4,82±0,6 3,62±0,6*# 3,63±0,6* 4,82±0,6 2,52±0,6*,**,# 2,51±0,6*,**

final Schiff bases,

s.u./l. 405,6±1 405,6±1 325,1±1,2*# 324,1±1,2* 405±1,2 217,1±1,2*,**,# 227,4±1,2*,**

total protein con-

tent gr./l. 73,1±0,9 73,1±0,9 62,5±0,9*# 63,5±0,9* 73,1±0,9 62,3±0,9*# 62,2±0,9*

* p < 0,05 – the difference before the study with the control group;

** p < 0,05 – difference after 3 and 6 months;

# p < 0,05 – the difference between the dosages of 50 mcg and 100 mcg.

The effective dosage was the amount of 100 mcg,

which showed the strengthening of the antioxidant sys-

tem and the decrease of free radicals’ level.

Experiment

The experiment studied the regenerating and anti-

oxidant properties of the peptide IPH REG on rats,

whose organism is the closest to the human pharmaco-

kinetic characteristics. All manipulations with the ani-

mals and their care conformed to the standards of ISO

10993-1-2003 and GOST RISO 10993.2-2006.

60 rats have been involved in the experiment, to

which created some conditions of oxidative stress,

which leads to cell damage and disruption of repair pro-

cesses. In addition, mechanical damage to the skin was

carried out (after treatment with alcohol, a wound on

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9


the back with a diameter of 1 cm has been made) to

assess the regenerative properties of the peptide.

The animals were divided into control and main

groups. The main group was orally injected with a liq-

uid in which the powder of the peptide IPH REG was

dissolved (the concentration was converted to body

weight). After 30 days, the rats were killed, and sec-

tions of the wound were made, which were studied un-

der a microscope. The material was stained to evaluate

the expression of PCNA – a nuclear antigen of prolif-

erating cells, the level of which can evaluate the regen-

eration process. The result was indicated in % of the

colored cells to the total number.

The result showed that the use of IPH REG re-

duced the expression of PCNA compared with the con-

trol group, where the processes of reparative regenera-

tion were not completed, unlike the biomaterial of the

main group (Illustration 2).

A B

Illustration 2. PCNA Expression. Stained with hematoxylin and eosin

А – peptide IPH REG did not use.

В – main group.

The result has been received that peptide has been

able to enhance tissue regeneration after mechanical

damage.

Ki 67 protein is a well-known marker of cell pro-

liferation. Reduced increased expression of Ki 67 pro-

tein, which develops against the background of oxida-

tive stress, indicates the presence of antioxidant effect

and high regenerative ability.

During the experiment, it has been found that the

use of the additive IPH REG the expression of Ki 67

reduces in 1,6 times in comparison with the results

without the peptide’s use (Illustration 3).

Expression of Ki67

Illustration 3.

* p < 0,05 in difference with control group

Thus, the peptide IPH REG is effective for tissue

renewal and reduction of free radicals in the develop-

ment of oxidative stress and mechanical damage on the

experimental model in rats.

Analysis of the IPH REG compound in cell cul-

tures

The peptide changes cellular activity towards acti-

vation of regenerating processes. Its reparative and an-

tioxidant properties have been studied in cell cultures.

Embryonic stem cells were used as the study ma-

terial. As illustrative of the molecular markers has been

chosen:

interferons. Proteins that the body secretes from

viral infection;

CD90. A stem cell marker that regulates stem cell

differentiation and renewal;

P16 (INK4a). In hyperexpression of this gene, cell

death prevails over their proliferative capacity, which

is regarded as a sign of damage [Sharpless N. E., 2004];

protein p53. Its concentration increases in DNA

damage [Arshad H. et al., 2010].

The increased expression of the above markers

confirms the reparative effect of the studied compound

0

10

20

30

40

50

*Controlgroup

Main group


IPH REG and its ability to reduce the amount of harm-

ful free radicals. Its clinical activity has been studied in

the following cultures:

SC5-MSC embryonic stem cells;

CD 90 was studied on human amnion.

Experimental group:

The activity of the studied molecules was evalu-

ated prior to the experiment.

Control.

For receiving the control result Glu-TRP has been

added in the same amount of 100 mcg.

Peptide IPH REG (100 mcg) has been added as

well as.

Peptides has been taken in powdered form. The

optimal dosage was determined as 100 mcg / ml

[Linkova N. C. et al., 2016; Havinson V. H. et al.

2017,].

To control immune protector compound Glu-Trp

has been taken too. Its properties has been already stud-

ied and described in the literature [Morozov V. G.,

Khavinson V. Kh., Malinin V. V., 2000; Khavinson V.

Kh., Morozov V. G., 2001; Khavinson V. Kh., Kuznik

B. I., Linkova N. S., Pronyaeva V. E., 2013].

The medications have been studied using a micro-

scope at different extension. The relative expression

area was measured in %. The area of the marker was

highlighted in blue. The results are shown in Illustra-

tion 4, which shows that the peptide potentiates the pro-

duction of interferon and exhibits antioxidant proper-

ties.

Illustration 4. The effect of IPH REG on IF-γ expression.

* p < 0,05 – difference of the obtained and initial values;

** p < 0,05 – difference of the results with the control;

*** p < 0,05 – difference between the indicators of the control and the studied peptide.

During the study of the IPH REG effect on CD90 expression, an increased production of which was revealed.

This makes assume the presence of antitumor effect of the studied compound (Illustration 5).

Illustration 5. The effect of IPH REG on CD90 conversion

* p < 0,05 – comparison with the initial values;

** p < 0,05 – difference between the results of the control;

*** p < 0,05 – difference of the results of Glu-Trp and IPH REG.

As the following step, there was increased production of P16 (INK4a), which led to increased recovery of

normal cell activity (Illustration 6).

0

10

*.**

*,**,***

Expression IF-ɣ

Group

0

1

2

3

4

5

6

7

Before thestudy

Control Glu-Trp IPH REG

*.**

*,**,***

Expression СD 90

Group


Illustration 6. The Effect of IPH REG on the transformation of the INK-ATTAC

* p < 0,05 – comparison with the initial values;

** p < 0,05 – difference between the results of the control;

*** p < 0,05 – difference between values of using Glu-Trp and short peptide IPH REG.

Increasing protein synthesis p53, peptide IPH

REG shows suppressive and reparative properties.

Summarized total

Thus, the use of a short peptide IPH REG in a dos-

age of 100 mcg provides effective antioxidant and Pro-

oxidant protection of the body, normalizing the param-

eters after 3 months of use.

The obtained results indicate a high activity of the

peptide IPH REG as a tissue regenerator after mechan-

ical damage. After its use, the study recorded a com-

plete reparative regeneration.

Antioxidant and regenerative properties have been

proven by different materials under the study. It is rec-

ommended to use the peptide IPH REG as a tissue re-

generator and antioxidant.

References 1. Morozov V. G., Khavinson V. Kh., Malinin V.

V. Peptide timelinelite. SPb.: Science,. 157 p.

2. Khavinson V. H., Kuznik B. I., Linkova N. S.,

Pronyaeva V. E. the influence of peptide regulators and

cytokines on life expectancy and age-related changes in

the hemostatic system. // successes of physiological

Sciences, 2013. V. 44. № 1. p. 39–53.

3. Havinson V. H., Morozov V. G. Peptides of

the epiphysis and thymus in the regulation of aging.

SPb., Folio,2001. 159 p.

4. Lin L, Achermann JC. Steroidogenic factor-1

(SF-1, Ad4BP, NR5A1) and disorders of testis devel-

opment // Sex Dev. – 2008; 2 (4–5): 200–209.

5. Sivasubramaniyan K, Harichandan A,

Schilbach K. Expression of stage-specific embryonic

antigen-4 (SSEA-4) defines spontaneous loss of epithe-

lial phenotype in human solid tumor cells // Glycobiol-

ogy-2015 Aug; 25 (8): 902–17.

6. Mironov A. N., Bunatyan N. D. and others.

Guide to preclinical studies of medicaments / / Collec-

tive of authors. - M.: Vulture and K., 2012. — 944 p.

02468

10

*.**

*,**,***

Expression INK-ATTAC

Group


HISTORY

ДЕМОГРАФІЧНО-СОЦІАЛЬНА МАПА ГРЕЦЬКОЇ ЕТНІЧНОЇ ГРОМАДИ В УКРАЇНІ (20-ТІ

РОКИ ХХ СТОЛІТТЯ)

Трейтяк Д.В.

аспірант

Національний Педагогічний Університет імені М.П. Драгоманова

DEMOGRAPHIC AND SOCIAL MAP OF THE GREEK ETHNIC COMMUNITY IN UKRAINE (20TH

YEARS OF THE ХХ CENTURY)

Treitiak D.

postgraduate student

National Pedagogical University named M.P. Drahomanov

Анотація

У статті охарактеризовано місця розташування основних грецьких громад на території України на

початку ХХ століття. Висвітлено інформацію, щодо виникнення грецьких громад у різних містах. Визна-

чено наскільки чисельними були греки у різних містах України. Досліджено вплив меншин на життя міста

або регіону на початкових етапах існування грецьких громад. Визначено яку роль відігравали грецькі гро-

мади у житті українських міст. Розкрито які грецькі громади були найбільшими з поміж існуючих. Охара-

ктеризовано місця найбільш щільного проживання греків на території України на початку ХХ століття.

Abstract

The article describes the locations of the main Greek communities on the territory of Ukraine at the beginning

of the 20th century. The information about the emergence of Greek communities in different cities is covered. It

is determined how numerous were the Greeks in different cities of Ukraine. The influence of minorities on the life

of a city or region in the early stages of the existence of Greek communities has been explored. The role played

by Greek communities in the life of Ukrainian cities was determined. Discovered what Greek communities were

the largest of the existing ones. The places of the most dense settlement of the Greeks in the territory of Ukraine

at the beginning of the 20th century are described.

Ключові слова: греки, грецька етнічна меншина, Ніжинські греки, Маріупольські греки, УРСР.

Keywords: Greeks, Greek ethnic minority, Nizhyn Greeks, Mariupol Greeks, Ukrainian SSR.

На території України проживає велика кіль-

кість греків, які складають грецьку етнічну мен-

шину. На сьогодні грецькі громади мають досить

значний вплив на культурне життя всієї країни. Це

спонукає все більше українських науковців зверта-

тися до дослідження історії та культури грецької ет-

нічної меншини на території України. За часи Ра-

дянського союзу існував певний брак літератури,

присвячений висвітленню діяльності греків Укра-

їни, але в наш час елліністика на Україні стрімко

розвивається і доповнюється. Протягом 20 – х років

ХХ століття в УРСР проводилася політика корені-

зації стосовно національних меншин, яка були за-

стосована і по відношенню до греків. Так у Приа-

зов’ї було створено кілька грецьких національних

районів та сільрад. Проте варто зазначити, що на

початку ХХ століття греки мешкали в Україні не

лише у Приазов’ї. Велика їх кількість проживала у

різних містах України. Тому існує необхідність

охарактеризувати особливості розміщення грець-

ких громад на території України.

Останнім часом ряд науковців звертався до ви-

вчення греків України. Л. Якубова є автором праці

«Маріупольські греки (етнічна історія) 1778 р. – по-

чаток 30-х років ХХ ст.», де детально розглядає

саме греків Приазов’я, їх історію. Н. Терентьєва ви-

дала у 1999 році монографію з двох частин «Греки

на українських теренах», де досить детально було

описано моменти виникнення та подальшого розви-

тку грецьких громад у найбільших містах України.

Дослідженням Ніжинських греків на початку ХХ

століття займався К.Харлампович. Також дослі-

дження історіографії греків Ніжина займався Є. Че-

рнухін. Він в тому числі дав характеристику деяким

неопублікованим працям К.Харламповича.

За часів проведення політики коренізації в ра-

дянському союзі існувала потреба у зібранні даних

стосовно етнічних меншин. Комісія ВУЦВК протя-

гом 1925-1926 року збирала дані стосовно грець-

кого населення в місцях його компактного прожи-

вання. Ці дані були необхідні комісії для вироб-

лення рекомендацій, щодо виокремлення грецьких

національних районів та створення грецьких сіль-

рад. Згідно до обстежень у 1926 році в Україні на-

раховувалося 63 населенні пункти, в яких більшість

населення становили греки. Більшість греків про-

живала у селах. Їх кількість становила 87,2 % від

загальної кількості грецького населення. Перева-

жно це були маріупольські греки. Л. Якубова поси-

лаючись на архівні дані наводить такі результати

перепису 1926 року – чисельність населення в гре-

цьких селах становила 91368, в мішаних селах( пе-

реважно – в Одеському окрузі) – 2535 осіб. Міське

населення досягало 10763 чоловік. Найбільша чисе-

льність грецького населення у містах була в Криво-


різькому округу(15), Сумському округу(7), Першо-

травневому округу(33), Луганському округу(77),

Харківському округу(186), Сталінському ок-

ругу(500), Одеському округу (1440), Маріупольсь-

кому округу(4998)[6].

Отже, найбільша кількість греків на території

України мешкала у Приазов’ї. Грецька громада Пів-

нічного Приазов’я утворилася наприкінці XVIII

століття унаслідок переселення греків із Криму, яке

було ініційовано царським урядом. На початку

свого існування у Приазовських греків так само як

і в Ніжинських були свої органи самоврядування,

тобто громада мала офіційно затверджений юриди-

чний статус. Існувала національна територіальна

одиниця – Маріупольський грецький округ. Велика

кількість грецького населення, що тут проживала,

компактність його розміщення – все це стало важ-

ливими факторами, які допомогли грекам Приа-

зов’я не асимілювати з населенням регіону та збе-

регти свою ідентичність, навіть після ліквідування

юридичного статусу меншини. Тому уже у радян-

ські часи саме на них була спрямована політика ко-

ренізації. Під час підготовки до проведення полі-

тики коренізації за наказом ВУЦВК спеціальна ко-

місія проводила обстеження грецького населення

Приазов’я. За результатами обстеження можна на-

вести такі дані про чисельність грецького насе-

лення – у 1924 році загалом у Маріупольському ок-

рузі мешкало 63451 особа[4], а у Сталінському –

33456 осіб. Це були досить значні цифри, адже за

даними Всесоюзного перепису населення 1926

року загальна кількість греків в Україні становила

104656 осіб. Третім після Маріупольського та ста-

лінського округів за кількістю грецького населення

став Одеський округ(3,5 тисячі осіб) [7].

Протягом 1925 – 1926 років було у Приазов’ї

було створено тридцять грецьких сільрад. Під час

виокремлення національних районів у рамках про-

ведення політики коренізації скупченість грецького

населення у Приазов’ї полегшувала цей процес. Іс-

нувало кілька районів, в яких загальний відсоток

грецького населення був досить значним – це такі

райони як Жовтневий (24,5), Старобешівський

(24,7), Старокременчицький (26,95), Новоселівсь-

кий (29,3), Республіканський (36,2), Великоянісоль-

ський (43,3), Старокаранський (47,52), Ялтинський

(79,95). Після тривалих переговорів зрештою було

вирішено виділити два грецькі райони в Маріуполь-

ському окрузі і один – в Сталінському. Перші з них

були утворені 30 травня 1928 року. Новостворені

Мангуський і Сартанський райони стали частиною

Маріупольського округу. 9 жовтня 1928 року було

затверджено постанову про районування у Сталін-

ському окрузі. Згідно до неї було утворено третій

грецький район в УРСР – Великоянісольський[6].

Відсоток грецького населення у новостворених

районах був таким – Мангуський район – 89%; Са-

ртанський район – 52%; Великоянісольський район

– 60%. На той час на території Маріупольської

округи було 20 грецьких національних сільрад, у

тому числі сільрад румеїв (греків-еллінів): Ана-

дольська, Бугаська, Келдерівська (виділена з Чер-

малицької в 1928 р.), Македонська, Мало-Янисоль-

ська, Ново-Каракубська, Ново-Янисольська, Сарта-

нська, Урзуфська, Чердаклицька, Чермалицька, Ял-

тинська; сільрад греків-татар нараховувалося вісім:

Ліаспінська, Мангушська, Ново-Каранська, Ново-

Керменчицька, Старо-Керменчицька, Старо-Каран-

ська, Старо-Ігнатівська, Старо-Кримська. У Сталі-

нській окрузі існувало десять сільрад; чотири сіль-

ради греків-еллінів: Велико-Каракубська, Велико-

Янисольська, Константинопольська та Стильська; і

шість сільрад урумів (греків-татар): Старо-Бешів-

ська, Ново-Бешівська, Богатирська, Комарська,

Ново-Богатирська, та Улаклицька[6].

Після Приазов’я третім за чисельністю грець-

кого населення був Одеський округ. Найбільше гре-

ків мешкало у самій Одесі. Одеса була приєднана

до Російської імперії в кінці XVIII століття. У 1795

році вона отримала свою нинішню назву. Вже тоді

у місті існувала грецька громада. В той же рік до

Одеси прибуло ще сімнадцять родин грецьких куп-

ців з різних міст. Уряд запрошував до міста право-

славних підданих Османської імперії і звільняв їх

від податків на десять років та надавав прибував-

шим сім’ям вигідні кредити. Завдяки цьому значна

кількість греків прибувала до Одеси та оселялася

тут. Приїжджали як із інших країн, так і з інших

міст Російської імперії. Згідно до перепису 1795

року в Одесі грецьке населення становило 10 % від

загальної кількості, або 224 особи. У наступні роки

населення всього міста і відповідно грецької його

частини невпинно зростало. У подальші роки греки

відігравали важливу роль у торгівлі сільськогоспо-

дарською продукцією та різними промисловими то-

варами, грецькі купці становили значну частину се-

ред купців міста. Про те що посеред інших великих

міст саме в Одесі грецька меншина була більш зна-

чною свідчить і той факт, що у травні 1927 року

була створена Секція вивчення грецької меншини в

Україні, яка займалася вивченням грецьких

пам’яток історії та культури Одеси[3].

Однією з найстарших та одночасно найбіль-

ших грецьких громад України були греки Ніжина.

Ця громада бере свій початок ще в XVII столітті. 3

липня 1696 року вона отримала юридичний статус

– тоді Київський митрополит Варлаам Ясинський

підписав грамоту, що надавала громаді греків офі-

ційного статусу. В наступні роки грецьке братство

Ніжина брало активну участь у торгівельній та під-

приємницькій діяльності не тільки міста але і

всього регіону. Греки Ніжина були досить чисель-

ними, так за свідченнями А.Шафонського їх кіль-

кість у 1782 році складала 765 осіб, що було немало

для тогочасного міста Ніжина[2]. Згодом у середині

XIX століття широкі привілеї та повноваження, що

мала громада греків Ніжина були ліквідовані. Гро-

мада почала поступово занепадати, але все одно ві-

дігравала важливу роль у житті міста.

Також грецькі громади існували у багатьох ве-

ликих містах України. Ще у ХVI столітті в Острозі

було відкрито Острозьку академію. Її постійно від-

відували діячі освіти та культури з Греції та інших

країн. Греками-педагогами в академії викладалася

грецька мова, філософія, риторика, теологія. Князь


В.К. Острозький особисто запрошував грецьких

вчених та церковних діячів для розвитку освіти та

культури та підтримки православ’я. Також греки

брали активно участь у братському русі – діяльно-

сті православних церковних братств.

У Львові греки почали з’являтися ще у XVI

столітті. Тоді місто стало важливим культурним

центром Західної України. Це сприяло тому, що до

міста з’їжджалися купці, вчені, переселенці, серед

яких були і греки. Найбільше греків було серед ку-

пців, що займалися торгівлею вин з островів Крит,

Родос та інших[3,61]. Офіційного статусу греки

Львова, як наприклад греки Ніжина не мали, проте

вони відігравали помітну роль у житті міста. У пе-

ршій половині XVI століття при храмі Успіння було

засновано Львівське братство. Згодом при братстві

була відкрита школа, воно отримало права Ставро-

пігії, братство підтримувало багато впливових лю-

дей того часу, що свідчить про його розквіт та не-

абиякий вплив на життя регіону.

На півдні крім Одеси, невеликі грецькі гро-

мади існували у містах Херсон та Миколаїв. Херсон

було засновано у 1778 році. Відразу після засну-

вання міста сформувалася і його грецька громада.

Уже у 1780 році у місті оселилися перші грецькі ку-

пці. Окрім переселенців із Греції до грецької гро-

мади ввійшло більше сотні греків, які прибули з ос-

трова Мінорка у 1784 році[3,275]. У 1792 році до

міста прибув грецький купець Маразлі, який орга-

нізував торгівельні підприємства у Херсоні та Тага-

нрозі. Згідно до даних 1910 року кількість греків

Одеси становила 1,8 % від населення всього міста.

У Миколаєві грецька громада була сформована

на початку XIX століття. Грецькі купці вкладали

свої кошти у будівництво церков та навчальних за-

кладів міста. Грецькі торгові доми Херсона та Ми-

колаєва відігравали важливу роль у торгівлі всієї

Російської імперії.

Київ на початку XVIII століття стрімко розши-

рювався. Завдяки праві на вільну торгівлю у місті

проводилися великі ярмарки та відкривалися торго-

вельні двори. Посеред приїжджих купців з різних

країн у місті також прибували і греки. Вони облаш-

товувалися у місті та відкривали заводи. Більшість

грецьких поселенців Києва розташовувалася на По-

долі – головному центрі торгівлі тогочасного Ки-

єва. Також у 1742 році було побудовано Єкатерини-

нську церкву на Подолі, богослужіння в якій мало

відбуватися грецькою мовою – спеціально для гре-

цької громади Києва.

Невелика грецька меншина мешкала у Єлиза-

ветграді. Місто було засновано у 1752 році і невдо-

взі сюди почали прибувати перші грецькі купці.

Для переселенців діяли пільги, що сприяло швид-

кому росту населення молодого міста. У другій по-

ловині XVIII століття греки( в основному вихідці з

Ніжина) завдяки поданим клопотанням отримали

право на спорудження у місті грецької церкви. Гре-

цькі купці Єлизаветграду займалася переважно то-

ргівлею з південними містами(Одесою), використо-

вуючи зручне положення міста на перехресті доріг,

що вели на південь до чорноморського узбережжя.

Пізніше в кінці XVIII століття більшість греків

Єлизаветграду переселилася до Маріуполя і на по-

чатку 20 – х років у місті мешкало лише кілька гре-

цьких родин[3].

Висновки. Отже на початку ХХ століття в Ук-

раїні можна виділити декілька найбільших регіонів

проживання греків – це Приазов’я, Ніжин та Одесь-

кий округ. Разом із цими регіонами існувала велика

кількість грецьких громад. Всі вони були мало чи-

сельними и переважно розміщувалися у великих мі-

стах. Міста південної України заселялися греками

протягом XVIII – XIX століття. Тоді у багатьох ще

новостворених містах діяли пільги для іноземців,

що сприяло притоку іноземних купців в тому числі

і греків. Згодом деякі меншини занепали, через лік-

відацію своїх повноважень(Ніжин) або через пере-

їзд грецьких родин до іншого регіону(Єлизаветг-

рад), проте найбільший осередок греків на Приа-

зов’ї зберігся і в подальшому став території з якої

починалося культурне відродження грецької мен-

шини.


1. Всесоюзная перепись населения 17 де-

кабря 1926 г. М., 1928.

2. Наулко В. І. Греки України: етнічна історія

і сучасні етнонаціональні процеси / В. І. Наулко //

Записки історико-філологічного товариства ім. А.

А. Білецького. – Київ, 1997. –Т. 1. – С. 63–66.

3. Терентьева Н. Греки в Украине: экономи-

ческая и культурно-просветительская деятельность

(XVII–XX вв.) / Н. Терентьева. –Κиїв : Аквілон-

Пресс, 1999. – 351 с.

4. ЦДАВО України. Ф. 413. Оп. 1. Спр. 122.

Аpк. 28.

5. Чернухін Є.К. Грецьке Ніжинське братс-

тво: Історіографія та джерела. К., 1998.

6. Якубова Л. Д. Маріупольські греки (етні-

чна історія) 1778 р. – початок 30-х років ХХ ст. / Л.

Д. Якубова. – Κиїв : Ін-т історії України НАН Укра-

їни, 1999. – 331 с.

7. Ялі С. Греки в УСРР. / Ялі С. –Харків, 1931.

– 208с.

№30, 2019


VOL.1

The journal has a certificate of registration at the International Centre in Paris – ISSN 5782-5319.

The frequency of publication – 12 times per year.

Reception of articles in the journal – on the daily basis.

The output of journal is monthly scheduled.

Languages: all articles are published in the language of writing by the author.

The format of the journal is A4, coated paper, matte laminated cover.

Articles published in the journal have the status of international publication.

The Editorial Board of the journal:

Editor in chief – Boleslav Motko, Comenius University in Bratislava, Faculty of Management

The secretary of the journal – Milica Kovacova, The Pan-European University, Faculty of Informatics

Lucia Janicka – Slovak University of Technology in Bratislava

Stanislav Čerňák – The Plant Production Research Center Piešťany

Miroslav Výtisk – Slovak University of Agriculture Nitra

Dušan Igaz – Slovak University of Agriculture

Terézia Mészárosová – Matej Bel University

Peter Masaryk – University of Rzeszów

Filip Kocisov – Institute of Political Science

Andrej Bujalski – Technical University of Košice

Jaroslav Kovac – University of SS. Cyril and Methodius in Trnava

Paweł Miklo – Technical University Bratislava

Jozef Molnár – The Slovak University of Technology in Bratislava

Tomajko Milaslavski – Slovak University of Agriculture

Natália Jurková – Univerzita Komenského v Bratislave

Jan Adamczyk – Institute of state and law AS CR

Boris Belier – Univerzita Komenského v Bratislave

Stefan Fišan – Comenius University

Terézia Majercakova – Central European University

1000 copies


Partizanska, 1248/2

Bratislava, Slovakia 811 03

email: [email protected]

site: http://sis-journal.com

mailto:[email protected]

http://sis-journal.com/

Documents

30, 2019 Slovak international scientific journal VOLsis-journal.com/wp-content/uploads/2019/07/Slovak...30, 2019 Slovak international scientific journal VOL.1 The journal has a certificate