7’20117’2011 noyivark.orgnoyivark.org

НО

ЇВ КОВЧ

ЕГ 20

РО К І В

26

24

8

27

14

ÍÅ Á

²Î-Á

ÀÒÜ

ÊÈ

.Í

Å Á

²Î-Á

ÀÒÜ

ÊÈ

.Н

АЙ

РІД

НІШ

І!Н

АЙ

РІД

НІШ

І!

Переможець левів

ТРИМАЙ РІВНОВАГУ!

2

Æóðíàë äëÿ ïëåêàííÿ òà ïîøèðåííÿ õðèñòè-Æóðíàë äëÿ ïëåêàííÿ òà ïîøèðåííÿ õðèñòè-ÿíñüêèõ ³äåàë³â ñ³ì’¿.ÿíñüêèõ ³äåàë³â ñ³ì’¿.

Çàñíîâàíèé ó 1990 ðîö³. Óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ Çàñíîâàíèé ó 1990 ðîö³. Óêðà¿íñüêîþ ìîâîþ äðóêóºòüñÿ ç 2009 ðîêó. Âèõîäèòü 8 ðàç³â íà ð³ê. äðóêóºòüñÿ ç 2009 ðîêó. Âèõîäèòü 8 ðàç³â íà ð³ê.

Çàñíîâíèê ³ âèäàâåöü — Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ Çàñíîâíèê ³ âèäàâåöü — Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ «Æèâå ñëîâî».«Æèâå ñëîâî».

Æóðíàë çàðåºñòðîâàíèé â Äåðæàâíîìó Æóðíàë çàðåºñòðîâàíèé â Äåðæàâíîìó êîì³òåò³ ³íôîðìàö³éíî¿ ïîë³òèêè, òåëåáà÷åííÿ ³ êîì³òåò³ ³íôîðìàö³éíî¿ ïîë³òèêè, òåëåáà÷åííÿ ³ ðàä³îìîâëåííÿ Óêðà¿íè. Ðåºñòðàö³éíå ñâ³äîöòâî ðàä³îìîâëåííÿ Óêðà¿íè. Ðåºñòðàö³éíå ñâ³äîöòâî Ê ¹ 7211 â³ä 16.04.2003.Ê ¹ 7211 â³ä 16.04.2003.

Æóðíàë âèõîäèòü óêðà¿íñüêîþ ³ ðîñ³éñüêîþ Æóðíàë âèõîäèòü óêðà¿íñüêîþ ³ ðîñ³éñüêîþ ìîâàìè. ìîâàìè.

Óñ³ á³áë³éí³ òåêñòè öèòóþòüñÿ çà ïåðåêëàäîì Óñ³ á³áë³éí³ òåêñòè öèòóþòüñÿ çà ïåðåêëàäîì Þð³ÿ Ïîï÷åíêà.Þð³ÿ Ïîï÷åíêà.

Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×Åà ïîòðåáóº âàøî¿ ìîëèòîâíî¿ ³ ïîòðåáóº âàøî¿ ìîëèòîâíî¿ ³ ìàòåð³àëüíî¿ ï³äòðèìêè. ìàòåð³àëüíî¿ ï³äòðèìêè.

Ïîæåðòâè Âè ìîæåòå: Ïîæåðòâè Âè ìîæåòå: - íàäñèëàòè ãðîøîâèì ïåðåêàçîì íà àäðåñó - íàäñèëàòè ãðîøîâèì ïåðåêàçîì íà àäðåñó ðåäàêö³¿ ç ïîì³òêîþ: æóðíàë ðåäàêö³¿ ç ïîì³òêîþ: æóðíàë Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×ÅÃ;- ïåðåêàçàòè íà ðàõóíîê: - ïåðåêàçàòè íà ðàõóíîê: ð/ð 2600401652891, Óêðåêñ³ìáàíê ì. гâíå, ð/ð 2600401652891, Óêðåêñ³ìáàíê ì. гâíå, ÌÔÎ 333539, Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ ÌÔÎ 333539, Õðèñòèÿíñüêà ì³ñ³ÿ «Æèâå ñëîâî», êîä 26259801, «Æèâå ñëîâî», êîä 26259801, ç ïîì³òêîþ: æóðíàë ç ïîì³òêîþ: æóðíàë Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×ÅÃ.

Íàøà àä ðåñà: Íàøà àä ðåñà: Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó Ðåäàêö³ÿ æóðíàëó Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×Åà à/ñ 35, ì. гâíå, Óêðà¿íà, 33010 à/ñ 35, ì. гâíå, Óêðà¿íà, 33010 òåë. (0362) 628-314, 628-379; òåë. (0362) 628-314, 628-379; ôàêñ (0362) 631-432; ôàêñ (0362) 631-432; e-ma il: contact@noyivark.orge-ma il: contact@noyivark.orgnoyivark.orgnoyivark.orgâ³äïîâ³äàëüíèéâ³äïîâ³äàëüíèé ðåäàêòîð ðåäàêòîð Ìàð³ÿ ËåâöåíþêÌàð³ÿ Ëåâöåíþêïåðåêëàä ç ðîñ³éñüêî¿ïåðåêëàä ç ðîñ³éñüêî¿ Íàä³ÿ Äîëÿ, Íàä³ÿ Äîëÿ, ²ðèíà Êîñòþ÷åíêî ²ðèíà Êîñòþ÷åíêîàðò-äèðåêòîðàðò-äèðåêòîð Îëåã ÌîðãóíÎëåã Ìîðãóíõóäîæí³éõóäîæí³é ðåäàêòîð ðåäàêòîð Àëëà ÀëåêñººâàÀëëà Àëåêñººâàòåõí³÷íèéòåõí³÷íèé ðåäàêòîð ðåäàêòîð ³ðà Ôåñÿíîâà³ðà Ôåñÿíîâàë³òåðàòóðíèéë³òåðàòóðíèé ðåäàêòîð ðåäàêòîð Íàä³ÿ ÄîëÿÍàä³ÿ Äîëÿë³íãâ³ñòë³íãâ³ñò-êîíñóëüòàíò-êîíñóëüòàíò Þð³é Ïîï÷åíêîÞð³é Ïîï÷åíêîâèêîíàâ÷èé äèðåêòîðâèêîíàâ÷èé äèðåêòîð ͳíà Îë³éíèêͳíà Îë³éíèêãîëîâíèé ãîëîâíèé ðåäàêòîððåäàêòîð ³êòîð Êóçüìåíêî³êòîð Êóçüìåíêî

Äèòÿ÷à ðåäàêö³éíà êîëåã³ÿ:Äèòÿ÷à ðåäàêö³éíà êîëåã³ÿ: Àë³íà Ò., 10 Àë³íà Ò., 10 Àíàñòàñ³ÿ ×., 10 Àíàñòàñ³ÿ ×., 10 Àííà-Ìàð³ÿ Ì., 7 Àííà-Ìàð³ÿ Ì., 7 Àíòîí ß., 12 Àíòîí ß., 12 ³êà Ö., 11 ³êà Ö., 11 ²ëëÿ Ì., 13 ²ëëÿ Ì., 13 Ìàêñèì Ñ., 8 Ìàêñèì Ñ., 8 Íàòàëÿ Ê., 6 Íàòàëÿ Ê., 6 Òàðàñ Ë., 11 Òàðàñ Ë., 11 Òèìîô³é Ë., 8 Òèìîô³é Ë., 8Íà ïåðø³é ñòîð³íö³ îáêëàäèíêè: Íà ïåðø³é ñòîð³íö³ îáêëàäèíêè: ªâà Ã., ì. Êè¿â, ªâà Ã., ì. Êè¿â,

Óêðà¿íà. Ôîòî: ²ëëÿ Ãðàììà, 2011Óêðà¿íà. Ôîòî: ²ëëÿ Ãðàììà, 2011Ïðè ïåðåäðóêó ìàòåð³àë³â ïîñèëàííÿ íà Ïðè ïåðåäðóêó ìàòåð³àë³â ïîñèëàííÿ íà

Íί ÊÎÂ×ÅÃÍί ÊÎÂ×Åà îáîâ’ÿçêîâå. Ïðîñèìî íàä³ñëàòè îáîâ’ÿçêîâå. Ïðîñèìî íàä³ñëàòè íàì îäèí ïðèì³ðíèê ïóáë³êàö³¿. íàì îäèí ïðèì³ðíèê ïóáë³êàö³¿.

Íàêëàä 4 000 ïðèì.Íàêëàä 4 000 ïðèì.Íà äðó êî âà íî ÐÒ ÌÊÔ «Õðè ñòè ÿíñü êå æèò òÿ», Íà äðó êî âà íî ÐÒ ÌÊÔ «Õðè ñòè ÿíñü êå æèò òÿ»,

âóë. Ñòó ñà, 3, ì. Ëóöüê, 43006; òåë. (0332) 71-08-74; âóë. Ñòó ñà, 3, ì. Ëóöüê, 43006; òåë. (0332) 71-08-74; e-ma il: cli fe.press@gmail.come-ma il: cli fe.press@gmail.com

© © ÍÎ ̄ ÊÎÂ×ÅÃÍÎ ̄ ÊÎÂ×ÅÃ, 2011, 2011

№7’2011

Хлопчики й дівчатка, хто з вас цього літа

відпочивав у таборі? Що вам найбільше запам'яталося? Чекаю на ваші розповіді

та фото!

Çäðàñòâóé, Íî¿â Êîâ÷åãó!Ìåíå çâóòü ªâí³êà. Ó ìåíå º áðàòèê Äàâèä. Éîìó 6 ðîê³â. Ç òàòîì ³ ìàìîþ ìè õîäèìî â öåðêâó. ß ëþáëþ ìàëþâàòè, ÷èòàòè, êàòàòèñÿ íà ñàìîêàò³. Ìåí³ ïîäîáàþòüñÿ ðîçïîâ³ä³ ó âàøîìó æóðíàë³! ² âèðîáè! Çàâæäè ðàä³þ, êîëè îòðèìóþ æóðíàë!!!ªâí³êà À., 8, ñìò Âîðîïàºâî, Á³ëîðóñü

РОЗБАЛУВАЛИÌàìà:— Òàê, Âåðîí³êî, ìè òåáå ðîçáàëóâàëè. Äîâåäåòüñÿ òåáå êàðàòè.— Íó îñü?! ÂÈ, çíà÷èòü, ðîçáàëóâàëè, à êàðàòè ÌÅÍÅ?!

«ªâà».Íàø òàòî íàéêðàùèé, áî â³í íàéêðàùå ãðຠâ ðóõëèâ³ ³ãðè. Íàø òàòî íàéêðàñèâ³øèé íà ñâ³ò³. Çàâæäè ëþáèòü ðîáèòè ñþðïðèçè ³ ãðàºòüñÿ ç íàìè íàâ³òü òîä³, êîëè â³í äóæå çàéíÿòèé. ³í í³êîëè íå êðè÷èòü, ëþáèòü íàñ ³ ìè éîãî òåæ. Íàø òàòî íàéêðàùèé ó ñâ³ò³!!! Âàëåíòèíà ß., 9, ì. гâíå, Óêðà¿íà

«Éîíà», «Íî¿â êîâ÷åã», Åâåë³íà ß., 7, ì. гâíå, Óêðà¿íà

b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Всеукраїнська благодійна організація «Даун Синдром», школа «Радість» downsyndrome.org.ua/perspektiva-213/shkola-radost downsyndrome.org.ua/perspektiva-213/shkola-radost +38 (099) 172 45 37 +38 (099) 172 45 37

3ФИМКОВА ПОШТА

Ïèø³òü íàì, íàäñèëàéòå Ïèø³òü íàì, íàäñèëàéòå

ñâî¿ ìàëþíêè òà ôîòîãðàô³¿ ñâî¿ ìàëþíêè òà ôîòîãðàô³¿

íà àäðåcó:íà àäðåcó:

Íί ÊΠ×ÅÃÍί ÊΠ×ÅÃ

à/ñ 35, ì. гâ íå à/ñ 35, ì. гâ íå

Óê ðà¿ íà, 33010Óê ðà¿ íà, 33010

àáîàáî

NOYIV ARKNOYIV ARK

PO PO BOXBOX 190 190

N N AURORAAURORA, IL 60542 , IL 60542

USAUSAå-ma il: å-ma il:

contact@noyivark.orgcontact@noyivark.org

noyivark.orgnoyivark.org

«Ëþäè ï³ä äîùåì». Íàñòÿ Í., 11, ì. Äí³ïðîïåòðîâñüê, Óêðà¿íà

«Âåñåëêîâèé ìåòåëèê».Ïðèâ³ò, Íî¿â Êîâ÷åãó!Ìåíå çâóòü Ìàð³éêà. Ìåí³ 11 ðîê³â. Ó ìåíå âåëèêà ñ³ì’ÿ. Öå ìî¿ áàòüêè, òðè ñåñòðè÷êè, áðàò òà áàáóñÿ. Ó ìåíå áàãàòî äðóç³â. Õî÷ó, ùîá ìî¿ íåâ³ðóþ÷³ äðóç³ òåæ õîäèëè äî íåä³ëüíî¿ øêîëè. ß ç ðàä³ñòþ ïîçíàéîìëþñÿ ³ ç âàìè. Áóäó ÷åêàòè íà âàø³ ëèñòèÂàñèëåíêî Ìàð³ÿ, 11,âóë. Ðàäãîñïíà, ä³ì 32, ì. Áàõìà÷,×åðí³ã³âñüêà îáë., Óêðà¿íà, 16500

ДАВНО ЖИВУÑàøêîâ³ 4 ðîêè. ³í çàïèòóº â áàáóñ³: — À â áóêâè «Á» êðóæå÷îê ñïðàâà ÷è çë³âà?— Ñaøóíþ, ÿêà ãàíüáà?! Òè æ ³ùå â 3 ðîêè âñ³ áóêâè çíàâ?!— Íó, áàáóñþ, ÿ âæå òàê äàâíî æèâó, ùî çàáóâ.

ВІД

ПО

ВІД

І Н

А З

АВ

ДА

НН

Я:

До

с.

9.

Київс

ький

Сам

сон.

262

роки

. До

с.

10-11.

Запо

вяда

йте

в Бълг

ария

. 1.

Б —

Лас

каво

про

сим

о в

Бол

гарі

ю. 2

. Г —

Дім

. 3. В

— Д

уже

гарн

о.До

с. 2

8. П

апуги. 1

— 1

. 2

— 2

. 3

— 5

. 4 —

4. 5

— 2

. 6 —

0. 7

— 2

.

When our dad mowed the lawn, he found a nest made out of small twigs and leaves and in that nest were 4 brown fuzz balls. Those fuzz balls were actually baby birds. The mother and father birds got scared and flew away. Thankfully, we prayed, and the mom and dad came back to the little birds. It was really cool to seeing those cute, little birds!Anthony N., 8, Christina N., 12, Seattle, Washington, USA

b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійний фонд «Пілігрим» m-x.org.ua m-x.org.ua +38 (0629) 56 10 94, +38 (067) 625 79 30, +38 (067) 911 52 94+38 (0629) 56 10 94, +38 (067) 625 79 30, +38 (067) 911 52 94

ПРИВІТ

З ОБКЛА ДИНКИ, або Знайомтеся:

Єва Г., 7, м. Київ, Україна.

Єва живе в Києві

з мамою, татом і

8-місячним щеням породи

вест хайленд уайт

тер’єр

по кличці Бесті. Єва ходить

у другий клас, займ

ається

танцями, любить усе, що

пов’язане із творчіс

тю, особливо

малювання. Мріє про професію

художника-дизайнера або

стоматолога (очевидно т

ому,

що активно випадають власні

молочні зуби).

Розповідь про Єву та Бесті

читай на с. 26.

4

b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Дитячий дім і місіонерське служіння в Індії globalchr ist.ruglobalchr ist.ruglobalchrist.ruglobalchrist.ru

Мал

юнк

и ав

тор

а

Колібрі бувають різними —

маленькі й зовсім крихітки,

а ще різнобарвні —

, , , а ще — з довгими

та куцими хвостами. Але всі вони найменші пташки

на світі. Є навіть такі , яких називають

«пташка- ». надзвичайно швидкі.

можуть зависати в повітрі, як .

Так вони п’ють нектар з . Незважаючи на свою

крихітність, надзвичайно смілива. Коли хижаки

Алла Алексєєва

Пташка-

5СТОРІНКА ДЛЯ МАЛЯТ

b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Міжнародний благодійний фонд «У колі друзів» cofr iends.org.ua cofr iends.org.ua %-mail: office@cofr iends.org.ua %-mail: office@cofr iends.org.ua +38 (044) 360 07 24, +38 (094) 924 77 24+38 (044) 360 07 24, +38 (094) 924 77 24

нападають на

неї або її пташенят,

сміливо стає до бою. б’ється так

завзято, що частенько сильніший противник змушений

відступити. Навіщо потрібна така пташка ,

коли є , які добре запилюють

? Бог створив для нас. Щоб

ми зрозуміли: сильний не той, у кого великі м’язи,

а той, хто сильний духом. А духом ми сильні тільки

тоді, коли з нами Бог.

-муха

fantom-xp.com

6 АМ ЙУСТР ЄМО

Тобі будуть

потрібні:

фрукти:

яблуко, груша,

персик, слива;

картон;

гуаш;

біла тканина

або паперові с

ерветки.

Коли робитимеш виріб-закрутку

чи допомагатимеш дорослим

у консервації овочів та фруктів,

поміркуй над словами

мудрого Соломона: «Більше за все

бережи своє серце, бо з нього —

джерела життя».

З середини літа до пізньої осені дорослі заготовлюють на зиму

ягоди, овочі та фрукти. Це потребує багато часу та сил.

Проте консервація дозволяє зберегти продукти довгий час.

Пропонуємо тобі зробити декілька закруток. Вони не лише чудово збережуться на полиці у твоїй кімнаті,

але й доповнять її інтер’єр.

Порядок виготовлення:

1. Виріж з картону заготовку

у формі трилітрової банки.

2. Зроби штампи з яблука, груші, сливи, пер-

сика, розрізавши фрукти навпіл. Найкра-

ще використовувати дрібні фрукти, щоб

їх більше вмістилося в банці. Штамп

умочи в гуаш і зроби відбитки на

заготовці банки. Колір гуаші

обирай на свій смак.

3. Домалюй кісточки та

хвостики.

4. Накрий банку невеликим

шматком білої тканини або

паперовою серветкою.

Фот

о Н

К

ЗЗааккррууттккaa

САМОСТІЙНО 7ГОТУЄМО

Приготування:Розкачуємо тісто.

Вирізаємо заготовки

для піци (склянкою

або кухлем).

Намазуємо заготовки

томатним соусом. Посипаємо

тертим сиром і прикра-

шаємо.

Рот — часточки

помідора (солод-

кого перцю), очі

— горошок (оливки, перець, огірок, кукурудза),

ніс — оливки (кружечки помідора, ковбаси), волос-

ся — солодкий перець (горошок, кукурудза). Вушка

зроби з тіста.

Виходять такі забавні чоловічки й звірятка!

Випікаємо в розігрітій духовці при 180 °С 12-15 хвилин.

Пофантазуйте, використовуючи різні продукти.

І які ж личка вийшли у твоєї піци? Надішли, будь

ласка, фото.

Òåêñ

ò ³ ôîòî

Õðèñ

òèíè

Êóç

üìåí

êî

Òåêñ

ò ³ ôîòî

Õðèñ

òèíè

Êóç

üìåí

êî

solo

dke

.com

solo

dke

.com

Піца — італійська національна

страва. Відомі тисячі найрізно-манітніших рецептів її приготування.

Чого тільки не кладуть у піцу винахідливі

піцайоло (так в Італії називають людей,

які займаються приготуванням цієї їжі). Сьогодні ми приготуємо незвичайну піцу.

Трішки фантазії — і наша піца стане схожою на кумедні личка.

Нам знадобляться: дріжджове тісто;

томатний соус;

твердий сир; ковбаса; різні овочі: солодкий

перець, помідор, огірок або

інші на наш смак;

оливки, зелений горошок, кукурудза.

П і ц а -П і ц а -лицялиця

4

Запроси друзів на спільне

поїдання піци. Біля кожної піци можеш

написати імена запрошених.

Під кожною

тарілкою з піцою

заховай

якусь одну літеру. Із цих літер усі разом

складіть слова.

8

АНГЕЛ СКАЗАВ

Ä авним-давно

жив в Ізраї-

лі чоловік на

ім’я Маной. Жити б

йому не тужити, та

глибокий сум оповив

його серце: у нього

не було дітей. До-

рослі завжди за-

смучуються,

коли в них

немає ді-

тей.

Одно-

го разу

до дру-

жини Ма-

ноя прийшов

ангел Господній.

— Ти народиш

сина, — сказав їй не-

бесний гість. — Тіль-

ки ніколи не стрижи

йому волосся — так

люди довідаються,

що він — особлива

Божа людина. Він

захистить ваш народ

від филистимлян.

Ох і зраділи ж

Маной і його дру-

жина! Адже вони

так давно мріяли

про дитину! До того

ж ангел обіцяв, що

їхній син захистить

Ізраїль від филистим-

лян — лютих ворогів

їхнього народу.

Усі небесні обі-

цянки неодмінно

збуваються. От і

в сім’ї Маноя

наро дився

син. Його

на зва ли

С а м с о -

ном. Як

і звелів

Господь,

він ніко-

ли не стриг

свого волосся.

Воно в нього було

довге-довге! За цю

слухняність Бог зро-

бив Самсона дуже

сильним. Сильнішим

від усіх людей на

землі.

ЛЕВ ПОМИЛИВСЯ Самсон виріс. На-

став час йому одру-

житися. Тільки ось

наречену він вибрав

серед... ворогів-фи-

листимлян. Ця нови-

на дуже засмутила

його батьків.

Одного разу Сам-

сон пішов відвідати

свою наречену. Рап-

том йому назустріч

вискочив лев. Звір

був дуже голодний і

страшно рикав. Ось

так: «Р-ррр! Р-ррр!».

Лев хотів з’їсти Сам-

сона. Але Самсон

не злякався. Бог

дав йому силу, і він

убив звіра. Без ніякої

зброї, уявляєш?!

Через кілька днів

Самсон знову прохо-

див тією ж дорогою.

Він вирішив глянути

на вбитого ним лева.

Але що це?! Над

Переможець Іс

тор

ію п

ро с

ил

ача

Сам

сон

а чи

тай

у Б

ібл

ії, к

ни

га С

удді

в, 1

3 і

14 р

озді

ли

b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Товариство євангелізації дітей oed.ru oed.ru e-mail: oed@oed.ru e-mail: oed@oed.ru +7 (095) 719 79 36, +7 (095) 719 76 38 +7 (095) 719 79 36, +7 (095) 719 76 38

Прочитай уважно цю

історію й знайди кілька випадків, коли

Самсон учинив нерозважно.

9ІСТОРІЇ З ВЕЛИКОЇ КНИГИ

Фот

о Є

вген

а В

олос

тно

ва

левiвмертвим звіром ро-

їлися бджоли: вони

зробили в ньому

схованку для меду.

Самсон сам поку-

штував ласощі, та й

батькам відніс. Якби

батьки знали, що

мед був з мертвого

лева, вони ніколи б

не їли цього меду!

Але Самсон при-

ховав, звідки взялося

це частування.

ВАЖКА ЗАГАДКАНезабаром справи-

ли весілля. Звичайно,

серед гостей були й

филистимляни. На-

речений вирішив за-

гадати їм загадку.

— Якщо ви від-

гадаєте її, я щедро

вас нагороджу, — по-

обіцяв Самсон. — А

якщо ні, то ви під-

несете мені дарунки.

Филистимляни по-

годилися.

Ось загадка Самсо-

на: «Той, хто їв, сам

став їжею. І сильний

став солодким. Що

це?».

ХИТРІСТЬЦілий тиждень фи-

листимляни ламали

голову над відгадкою!

Нічого не придумав-

ши, вони вирішили

вдатися до хитрості.

Вони змусили наре-

чену вивідати відгадку

у свого нареченого.

— А якщо не по-

слухаєш нас, — при-

грозили вони, — ми

знищимо тебе й усю

твою сім’ю.

Наречена дуже зля-

калася. Вона почала

плакати й просити

Самсона підказати

їй відповідь. Силач

довго не погоджу-

вався, але вона все

плакала й плакала...

Нарешті Самсон від-

крив їй відгадку. Той,

хто їв, а потім сам

став їжею, — це

лев, якого переміг

Самсон. Адже саме

в його тілі Самсон

знайшов ласощі. Так

сильний лев став со-

лодким медом.

Наречена передала

відгадку филистим-

лянам. Але Самсон

про все здогадався.

Як же безчесно вони

вчинили! Силач дуже

розгнівався. Силача

сердити небезпечно.

До того ж Бог був на

боці Самсона і його

народу. Незабаром

Самсон переміг під-

ступних филистим-

лян.

Óì³ñò³ ì³ñò³ Êèºâ³ íà Ïîäîë³ Êèºâ³ íà Ïîäîë³

ñòî¿òü çíàìåíèòèé ôîí-

ñòî¿òü çíàìåíèòèé ôîí-

òàí «Ñàìñîí»òàí «Ñàìñîí».

Äåðåâ’ÿíå çîáðàæåííÿ

Äåðåâ’ÿíå çîáðàæåííÿ

Ñàìñîíà, ÿêèé ðîçäèðàº

Ñàìñîíà, ÿêèé ðîçäèðàº

ïàùó ëåâà, ç ÿêî¿ òå÷å

ïàùó ëåâà, ç ÿêî¿ òå÷å

âîäà, ç’ÿâèëîñÿ òàì

âîäà, ç’ÿâèëîñÿ òàì

ùå 1749 ðîêó.ùå 1749 ðîêó.

Äåõòî ç ãîðî-Äåõòî ç ãîðî-

äÿí íàçèâàâ ôîí-

äÿí íàçèâàâ ôîí-

òàí «Ñàìñîíîì», à

òàí «Ñàìñîíîì», à

äåõòî — «Ëåâîì».äåõòî — «Ëåâîì».

Ö³êàâî, ùî ïåðåä

Ö³êàâî, ùî ïåðåä

òèì, ÿê áóëà âñòàíîâ-

òèì, ÿê áóëà âñòàíîâ-

ëåíà ô³ãóðà Ñàìñîíà,

ëåíà ô³ãóðà Ñàìñîíà,

âîäà â öüîìó âîäà â öüîìó ôîíòàí³ òåêëà ôîíòàí³ òåêëà ³ç ÷àø³, ÿêó ³ç ÷àø³, ÿêó òðèìàâ äå ðå-òðèìàâ äå ðå-â’ÿíèé àíãåë.â’ÿíèé àíãåë.×îìó àíãåëà çàì³íèëè

×îìó àíãåëà çàì³íèëè íà Ñàìñîíà — í³êîìó íå íà Ñàìñîíà — í³êîìó íå â³äîìî.â³äîìî.

Ñüîãîäí³ âîäó ç Ñüîãîäí³ âîäó ç ôîíòàíà «Ñàìñîí»

ôîíòàíà «Ñàìñîí» ïèòè íå äîçâîëÿþòü, ïèòè íå äîçâîëÿþòü, àëå êàæóòü, ùî â äàâíèíó

àëå êàæóòü, ùî â äàâíèíó ç íüîãî òåêëà ÷èñòà é ñìà÷-ç íüîãî òåêëà ÷èñòà é ñìà÷-íà âîäà.íà âîäà.Ìàéæå ñîëîäêà.. . Ìàéæå ñîëîäêà.. . Ìàéæå òàêà, ÿê ìåä ç

Ìàéæå òàêà, ÿê ìåä ç á³á ë³éíî¿ ³ñòîð³¿. á³á ë³éíî¿ ³ñòîð³¿.

Київський Самсон

Порахуй, скільки років

київському Самсонові.

Мал

юнк

и Т

етян

и К

учер

10

ßêùî òè ìð³ºø ñòàòè íå ëèøå ãåðîºì ìîðñüêèõ áàòàë³é, àëå é ìàíäð³âíèêîì, òîä³, çâè÷àéíî æ, òè ïîâèíåí ïî¿õàòè â Áîëãàð³þ é óìîâèòè áàòüê³â ï³òè íà åêñêóðñ³þ, ùî òðèâຠö³ëèõ òðè äí³, àëå ÿêèõ! Òè íå ò³ëüêè äîâ³äàºøñÿ ïðî öàðÿ, ÿêèé çáóäóâàâ áàãàòî õðàì³â ³ ì³ñò, àëå é ä³çíàºøñÿ ïðî çàõîâàí³ ñêàðáè é ïðî äèâîâèæí³ ì³ñöÿ, ÿê³ äîòåïåð çàëèøàþòüñÿ çàãàäêîþ äëÿ âñ³õ ëþäåé.

Áîëãàð³ÿ ðîçì³ùåíà íà Áàëêàíñüêîìó ï³âîñòðîâ³ ïîðÿä ç³ ñâî¿ìè ñóñ³äêàìè Ðóìóí³ºþ, Òóðå÷÷èíîþ òà Ãðåö³ºþ. Áîëãàðè — äóæå ãîñòèíí³ é äîáð³ ëþäè.

Îäíå ç òàêèõ ì³ñöü — «Èçòî÷íèê çà ïîáåäèòåëèò廫Èçòî÷íèê çà ïîáåäèòåëèòå». Äàâíÿ ëåãåíäà ðîçïîâ³äàº, ùî ïåðøèé öàð Ñèìåîí Âåëèêèé ç³áðàâ ñëîâ’ÿí, òðàê³â ³ äðåâí³õ áîëãàð ³ çàñíóâàâ Áîëãàðñüêå êíÿç³âñòâî. Ó ëåãåíä³ ðîçïîâ³äàºòüñÿ é ïðî òå, ùî â³í ïåðåä êîæíîþ áèòâîþ ïèâ êîâòîê âîäè ³ç äæåðåëà ïåðåìîæö³â. «×àð³âíà» âîäà äîäàâàëà éîìó ñèëó é äîïîìîãëà íå çàçíàòè æîäíî¿ ïîðàçêè.

У цій

розповід

і про

Болгарі

ю зустріча

ють-

ся сло

ва бол

гарсько

ю

мовою. Ти,

напевно

,

зможеш їх знай

ти

й проч

итати.

Юлі

я А

лекс

єєва

в БългарияЦя

фраза болгарською

мовою. Як ти думаєш,

що вона означає?

А. Розкажіть про Бол

гарію.

Б. Ласкаво просимо в Болга

-

рію.В. Відвідай

те Болгарію.

Г. Не забувайте Болгарію

.

Заповядайтеdi

ary.

ru/~

klim

bim

/

Болгарія

11

Черно море

Ùî ìîæå áóòè êðàùèì, í³æ â³äïî÷èíîê íà ìîð³? Ç ï³ñêó ìîæíà

áóäóâàòè íåïîâòîðí³ çàìêè, ë³ïèòè òâàðèí ³ ïðîñòî ïëåñêàòèñÿ

â òåïë³é âîäè÷ö³. Ïî¿õàòè íà ìîðå ìîæíà â Óêðà¿íó, ó Òóðå÷÷èíó

àáî â ªãèïåò. Àëå ìåí³ ïîäîáàºòüñÿ ÷îðíîìîðñüêå óçáåðåææÿ

â Áîëãàð³¿. ×îìó ìîðå íàçèâàºòüñÿ ×îðíèì? ª áàãàòî ð³çíèõ

ïîÿñíåíü, íàïðèêëàä, òàêå: ÷èì ãëèáøå îïóñêàºøñÿ, òèì

òåìí³øèé êîë³ð âîäè, ³ êîëè äîñÿãàºø äíà, òî âîíà ñòàº

çîâñ³ì ÷îðíîþ. Àáî ùå êàæóòü, ùî ìîðå ì³íÿº ñâ³é êîë³ð

ï³ä ÷àñ øòîðìó, âîíî ñòຠçîâñ³ì ÷îðíèì. Ó äàâíèíó ìîðÿêè

ââàæàëè, ùî ìîðå ãí³âàºòüñÿ ÷åðåç òå, ùî ëþäè çàáèðàþòü

ó íüîãî éîãî ðèáó. Àëå â÷åí³ ñòâåðäæóþòü, ùî ìîðå ñïðàâä³

áóâຠ÷îðíèì ÷åðåç âîäîðîñò³, ÿê³

â íüîìó ðîñòóòü...

Àëå ìîðå é ïëÿæ — öå íå íàéö³êàâ³øå,

ùî ìîæå áóòè â Áîëãàð³¿. Âàðòî â³äâ³äàòè ìîðñüêèé ïàðê. Ó íüîìó ñåðåä ð³çíîìàí³òíèõ åêçîòè÷íèõ ðîñëèí ³ äåðåâ ðîçì³ùåíèé çîîïàðê, â³éñüêîâî-ìîðñüêèé

ìóçåé ³, çâè÷àéíî æ, äèòÿ÷å ì³ñòå÷êî, äå áàãàòî ð³çíèõ

àòðàêö³îí³â. Ó ïàðêó ö³êàâî é ä³â÷àòêàì, ³ õëîï÷èêàì, àäæå

òóò ç³áðàíî âåëèêó ê³ëüê³ñòü ìîðñüêèõ çíàðÿäü, îäèí ³ç ïåðøèõ

áîëãàðñüêèõ ì³íîíîñö³â, êîëåêö³þ ÿêîð³â ³ îñòàíê³â êîðàáë³â ð³çíèõ

åïîõ ³ íàâ³òü ñòàðèé ìàÿê. Ìîæíà â³ä÷óòè ñåáå êàï³òàíîì ³

ïîêîðèòåëåì ñòèõ³é. Íàéö³íí³øèé åêñïîíàò ó êîëåêö³¿ ìóçåþ —

êîðàáåëü «Çóõâàëèé», ùî ïîòîïèâ ó ìîðñüêîìó áîþ òóðåöüêèé

êðåéñåð «Õàì³äå». «Çóõâàëèé» — ºäèíå ñóäíî öüîãî òèïó,

ùî çáåðåãëîñÿ äî íàøèõ äí³â.

Ðàçîì ç òàòîì àáî ìàìîþ ìîæåòå ïî¿õàòè íà îçåðî àáî ïîïëèâòè íà ÷îâí³ â ìîðå íà ðèáåí ëîâðèáåí ëîâ. Ðèáó, çâè÷àéíî æ, ëîâèòèìå òàòî, îäíàê òè ìîæåø ñèä³òè á³ëÿ íüîãî é îõîðîíÿòè óëîâ, ùî ïëåùåòüñÿ â öåáð³, ùîá ÿêàñü ïðóäêà ðèáêà ðàïòîì íå âèñòðèáíóëà.

Плем’яÖÿ åêñêóðñ³ÿ ðîçïî÷èíàºòüñÿ â ì³ñò³ Âàðíà, à çàê³í÷óºòüñÿ â ì³ñò³ Âåëèêî Òèðíîâî. ϳä ÷àñ åêñêóðñ³¿ âè ìîæåòå ïîãðàòè â ïåðâ³ñíèõ áîëãàð. Åêñêóðñîâîä äîçâîëÿº ðîçêëàñòè áàãàòòÿ, âèáðàòè âîæäÿ âàøîãî ïëåìåí³, àäæå âè òåïåð íà òðè äí³ îäíå ïëåì’ÿ. Ïîò³ì ìîæíà ï³òè ïîñòð³ëÿòè ç ëóêà é íàâ³òü âçÿòè ó÷àñòü ó çìàãàíí³. Àëå íàéö³êàâ³øå ÷åêຠòåáå âíî÷³. ϳñëÿ âå÷åð³, ïðèãîòîâëåíî¿ íà áàãàòò³, ìîæíà ïîçìàãàòèñÿ â ñòðèáêàõ ÷åðåç òë³þ÷å âóã³ëëÿ. Ñïàòè òè áóäåø íå íà ì’ÿê³é ïåðèíö³, ÿê çâèê óäîìà, à ÿê ñïðàâæí³é äðåâí³é ìàíäð³âíèê — ó ïå÷åð³ íà øêóðàõ äèêèõ çâ³ð³â.

Îñü òàêà ÷óäîâà öÿ êðà¿íà Áîëãàð³ÿ é òàêå äèâîâèæíå ×îðíå ìîðå. Ãîëîâíå — «íå ñå «íå ñå áîè îò ïðèêëþ÷åíèå!»áîè îò ïðèêëþ÷åíèå!», ùî îçíà÷àº: «Íå áîÿòèñÿ ïðèãîä!»

Íåäàëåêî â³ä ìîðñüêîãî ïàðêó º äåëüô³íàð³é. Òàì ìîæíà ïîäèâèòèñÿ àòðàêö³îíè ³ç äðåñèðîâàíèìè äåëüô³íàìè. Äåëüô³íè âõîäÿòü ó ï’ÿò³ðêó íàéðîçóìí³øèõ òâàðèí Çåìë³. Âîíè âåñåë³ é êóìåäí³. ², ÿê êàæóòü áîëãàðè: «Ìíîãî ñòðàõîòí軫Ìíîãî ñòðàõîòíè».

Слово «къща» бол-гарською означає:А. Дах. Б. Кущі.В. Каша.Г. Дім.

Привіт мандрівникам.

Юлю, спасибі за розповідь про Болгарію. Ти правильно сказала, що не треба боятися пригод.

А пригоди є скрізь навколо нас. Навіть і не треба далеко їхати.

Я збираюся наступного місяця піднятися на вулкан Халеакала.

До зустрічі на вулкані!Жоржик

Ти

знаєш,

що означає вираз

«много страхотни»?

А. Дуже страшно.

Б. Дуже смішно.

В. Дуже гарно.

Г. Дуже цікаво.

12 ГО

СПОДНЯ

З

Е М Л Я

Улюблена страва

¯æàê æàê Ïèõ ìåøêàâ ï³ä ñòàðèì Ïèõ ìåøêàâ ï³ä ñòàðèì äóáîì ó íåãëèáîê³é íîð³, äóáîì ó íåãëèáîê³é íîð³, âèìîùåí³é ñóõèì ëèñòîì âèìîùåí³é ñóõèì ëèñòîì

³ ñ³ðèì ìîõîì. Óäåíü â³í â³ä-³ ñ³ðèì ìîõîì. Óäåíü â³í â³ä-ñèïëÿâñÿ ó ñâî¿é í³ðö³, à ùîéíî ñèïëÿâñÿ ó ñâî¿é í³ðö³, à ùîéíî çàñóòåí³º — âè-çàñóòåí³º — âè-õîäèâ íà ïî-õîäèâ íà ïî-ëþâàííÿ. Óñþ í³÷ ëþâàííÿ. Óñþ í³÷ â³í òóïöÿâ ³ âèíþõóâàâ, ÷îãî á â³í òóïöÿâ ³ âèíþõóâàâ, ÷îãî á òàêîãî ïîïî¿ñòèòàêîãî ïîïî¿ñòè. .

Éîãî óëþáëåíîþ ¿æåþ áóëè Éîãî óëþáëåíîþ ¿æåþ áóëè êîìàõè. Óò³ì, êîìàõ ïîëþáëÿ-êîìàõè. Óò³ì, êîìàõ ïîëþáëÿ-þòü óñ³ ¿æàêè, íå ëèøå Ïèõ. Öå þòü óñ³ ¿æàêè, íå ëèøå Ïèõ. Öå áóëà âåëèêà óäà÷à, êîëè Ïèõîâ³ áóëà âåëèêà óäà÷à, êîëè Ïèõîâ³ òðàïëÿëîñÿ ãí³çäî îñ, áäæ³ë ÷è òðàïëÿëîñÿ ãí³çäî îñ, áäæ³ë ÷è äæìåë³â. ¯â ¿õ ïðîñòî ç ¿õí³ìè äæìåë³â. ¯â ¿õ ïðîñòî ç ¿õí³ìè ìàëåíüêèìè æàëêàìè. Æóêè, ìàëåíüêèìè æàëêàìè. Æóêè, ìóøêè, ãóñåíèö³, ñëèìàêè — ìóøêè, ãóñåíèö³, ñëèìàêè — í³÷èì íå ãðåáóâàâ ¿æàê. í³÷èì íå ãðåáóâàâ ¿æàê.

Áóâàëî, â³í çàáðåäàâ íà Áóâàëî, â³í çàáðåäàâ íà ôåðìó, äå äîÿðêà ï³ä ÷àñ âå-ôåðìó, äå äîÿðêà ï³ä ÷àñ âå-÷³ðíüîãî äî¿ííÿ ³íîä³ ðîçïëåùå ÷³ðíüîãî äî¿ííÿ ³íîä³ ðîçïëåùå

ìîëîêî ç â³äðà. Îöå ìîëîêî ç â³äðà. Îöå áóëî ñâÿòî. ³í òàê áóëî ñâÿòî. ³í òàê ïîëþáëÿâ ìîëîêî!ïîëþáëÿâ ìîëîêî!

ЗазнайомилисяÏèõ íå áîÿâñÿ ëþäåé. ͳ. Ïèõ íå áîÿâñÿ ëþäåé. ͳ.

×àñîì äîÿð÷èí³ ä³òè çóñòð³÷àëè ×àñîì äîÿð÷èí³ ä³òè çóñòð³÷àëè éîãî ï³ä êóùåì ÷è á³ëÿ âîð³ò éîãî ï³ä êóùåì ÷è á³ëÿ âîð³ò êîð³âíèêà. Òîä³ âîíè êàçàëè: êîð³âíèêà. Òîä³ âîíè êàçàëè: «Íàø Ïèõ ïðèéøîâ â³äâ³äàòè «Íàø Ïèõ ïðèéøîâ â³äâ³äàòè íàñ». Öå âîíè é ïðîçâàëè éîãî íàñ». Öå âîíè é ïðîçâàëè éîãî Ïèõîì çà éîãî êóìåäíó çâè÷êó Ïèõîì çà éîãî êóìåäíó çâè÷êó ïèõêàòè â áóäü-ÿêîìó íàñòðî¿. ïèõêàòè â áóäü-ÿêîìó íàñòðî¿.

Êîëè ä³òè Êîëè ä³òè âïåðøå çíà-âïåðøå çíà-

éøëè ¿æàêà, â³í çãîðíóâñÿ éøëè ¿æàêà, â³í çãîðíóâñÿ êàëà÷èêîì, âèñòàâèâøè ñâî¿ êàëà÷èêîì, âèñòàâèâøè ñâî¿ êîëþ÷êè íàçîâí³: ìàëî ÷îãî êîëþ÷êè íàçîâí³: ìàëî ÷îãî ìîæíà ÷åêàòè â³ä ëþäñüêèõ äè-ìîæíà ÷åêàòè â³ä ëþäñüêèõ äè-òèí÷àò. ³í â³ä÷óâ, ÿê ìàëåíüê³ òèí÷àò. ³í â³ä÷óâ, ÿê ìàëåíüê³ ðó÷åíÿòà ñì³ëèâî ï³äíÿëè éîãî ³ ðó÷åíÿòà ñì³ëèâî ï³äíÿëè éîãî ³ ïîíåñëè êóäèñü. ijòëàõè íàëèëè ïîíåñëè êóäèñü. ijòëàõè íàëèëè éîìó ìîëîêà â áëþäöå, à ïåðåä éîìó ìîëîêà â áëþäöå, à ïåðåä òàêèìè ëàñîùàìè õ³áà ìîæíà òàêèìè ëàñîùàìè õ³áà ìîæíà äóìàòè ïðî ïåðåñòîðîãó? äóìàòè ïðî ïåðåñòîðîãó?

Äî ðå÷³, ìàëþêè âèÿâèëèñÿ íà Äî ðå÷³, ìàëþêè âèÿâèëèñÿ íà äèâî äîáðèìè. Âîíè íå ìó÷èëè äèâî äîáðèìè. Âîíè íå ìó÷èëè é íå äðàæíèëè ãîñòÿ, à ïðîñòî é íå äðàæíèëè ãîñòÿ, à ïðîñòî ïîìèëóâàëèñÿ, ïîñì³ÿëèñÿ é â³ä-ïîìèëóâàëèñÿ, ïîñì³ÿëèñÿ é â³ä-íåñëè òóäè, äå çíàéøëè. Òîä³, íåñëè òóäè, äå çíàéøëè. Òîä³, íà¿âøèñü ìîëîêà, Ïèõ íåêâàïîì íà¿âøèñü ìîëîêà, Ïèõ íåêâàïîì ïî÷åáåðÿâ äîäîìó.ïî÷åáåðÿâ äîäîìó.

Зимовий перепочинокÍàñòàëà îñ³íü. Ïèõ ùîðàç Íàñòàëà îñ³íü. Ïèõ ùîðàç

ð³äøå ç’ÿâëÿâñÿ ó ñâî¿õ äðóç³â. ð³äøå ç’ÿâëÿâñÿ ó ñâî¿õ äðóç³â. Ìàìà ñêàçàëà, ùî â³í ãîòóºòüñÿ Ìàìà ñêàçàëà, ùî â³í ãîòóºòüñÿ äî ñíó. Òàê âîíî é áóëî. Ëèñòÿ äî ñíó. Òàê âîíî é áóëî. Ëèñòÿ

âæå âñå âæå âñå

îáëåò³ëî. ×àñòåíüêî âäî-îáëåò³ëî. ×àñòåíüêî âäî-ñâ³òà íà çåìë³ ëåæàâ ³í³é. ñâ³òà íà çåìë³ ëåæàâ ³í³é.

Òàêî¿ ïîðè Ïèõ çàëèøàâñÿ àêî¿ ïîðè Ïèõ çàëèøàâñÿ ó ñâî¿é ñóõ³é çàòèøí³é í³ðö³. ó ñâî¿é ñóõ³é çàòèøí³é í³ðö³. Òà ³íîä³, òåïëèìè âå÷îðàìè, Òà ³íîä³, òåïëèìè âå÷îðàìè, â³í âèáèðàâñÿ íåäàëåêî, ùîá â³í âèáèðàâñÿ íåäàëåêî, ùîá äîáóòè ñîá³ ùå ÷îãî-íåáóäü äîáóòè ñîá³ ùå ÷îãî-íåáóäü ñìà÷íåíüêîãî. ³í ïîãëàäøàâ, ñìà÷íåíüêîãî. ³í ïîãëàäøàâ, çðîáèâñÿ íåïîâîðîòêèì, éîãî çðîáèâñÿ íåïîâîðîòêèì, éîãî ìàëåíüê³ ëàïêè âñå ìëÿâ³øå ìàëåíüê³ ëàïêè âñå ìëÿâ³øå ðîçêîëóïóâàëè ´ðóíò, øóêàþ÷è ðîçêîëóïóâàëè ´ðóíò, øóêàþ÷è ëè÷èíêè. À íåçàáàðîì íàñòàâ ëè÷èíêè. À íåçàáàðîì íàñòàâ ÷àñ, êîëè â³í ³ çîâñ³ì íå âè-÷àñ, êîëè â³í ³ çîâñ³ì íå âè-éøîâ ç í³ðêè. Óñ³ âèõîäè áóëè éøîâ ç í³ðêè. Óñ³ âèõîäè áóëè ù³ëüíî çàòóëåí³ ñóõèì ëèñòÿì ù³ëüíî çàòóëåí³ ñóõèì ëèñòÿì ³ ìîõîì, òîæ ¿æàê íå áîÿâñÿ ³ ìîõîì, òîæ ¿æàê íå áîÿâñÿ õîëîäó. Éîãî ìàëåíüêå ñåð-õîëîäó. Éîãî ìàëåíüêå ñåð-äå÷êî áèëîñÿ äóæå ð³äêî, äå÷êî áèëîñÿ äóæå ð³äêî, à äèõàâ â³í óçàãàë³ ðàç³â à äèõàâ â³í óçàãàë³ ðàç³â äåñÿòü íà õâèëèíó. Ïèõ ñïàâ. äåñÿòü íà õâèëèíó. Ïèõ ñïàâ. Ïîò³ì ïîñèïàâ ïåðøèé ñí³ã, ³ Ïîò³ì ïîñèïàâ ïåðøèé ñí³ã, ³ â éîãî í³ðö³ ï³ä êîð³ííÿì ñòà-â éîãî í³ðö³ ï³ä êîð³ííÿì ñòà-

ðîãî äóáà ñòàëî ùå òåïë³øå.ðîãî äóáà ñòàëî ùå òåïë³øå.

Фото Рувима Мулика

Фот

о О

лени

Мед

ведє

вої

Уляна Дубина

ßêîñü ¿æà÷îê óïîäîáàâ ñàä á³ëÿ áóäèíêó Åâåë³í. ³í ÷àñòåíüêî áóâàâ ³ íà ãîðîä³: ïîëþâàâ íà

ãóñåíèöü òà ñëèìàê³â, ÿê³ ïñóþòü îâî÷³ íà ãðÿäêàõ. Âå÷îðàìè ¿æàê øóêàâ, ÷èì áè ïîëàñóâàòè, — ³ ä³â÷èíêà ïðèãîùàëà éîãî ìîëîêîì. Çà äåê³ëüêà äí³â ¿æà÷îê òàê ïðèçâè÷à¿âñÿ, ùî Åâåë³í áðàëà éîãî íà ðóêè. ² íàâ³òü ãðàëàñÿ ç íèì ó ñâî¿é äèòÿ÷³é ê³ìíàò³.

Òè êîëè-íåáóäü áà÷èâ äèòèí÷àò êîëþ÷îãî ¿æàêà? À Õðèñòèíà òðè-

ìà ëà ùîéíî íàðîäæåíå ¿æà÷åíÿ ó ñâî¿õ

ðóêàõ! Éîãî ãîëêè çîâñ³ì íå êîëþ÷³ ³ òâåðä³þòü ëèøå çãîäîì. ¯æà÷åíÿ ç í³æíîþ ÿñêðàâî-ðîæåâîþ øê³ðîþ áóëî çîâñ³ì áåçïîðàäíå. Àäæå íàðîäæóþòüñÿ âîíè ñë³ïèìè, ç çàêðèòèìè î÷èìà é âóõàìè. Î÷³ â³äêðèâàþòüñÿ íà ø³ñòíàäöÿòèé äåíü. Òà íàâ³òü ñë³ïå ¿æà÷åíÿ â쳺 çãîðòàòèñÿ êàëà÷èêîì!

13ENGLISH FOR KIDS

b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійний фонд «Притулок Доброго Пастиря» shelter.dn.ua shelter.dn.ua +38 (06232) 71 271+38 (06232) 71 271

If You Can’t Do It

T here was constru-

ction in the house,

and mom asked her

son and two daughters to

bring a box which had a

few cans of paint.

The boy, Eugene, tried

to lift up the box, but said

that it was too heavy and

uncomfortable to move.

His sister, Dasha, also said

that she could not lift it.

The youngest girl, Katy,

scrunched up her nose

and said that she is not

even going to try to lift

the box, because she has

less strength than her older

brother and sister.

Many times in life if we

cannot do a hard job by ourselves, we can do it with the help

of others.

Мал

юно

к А

нни

Жел

ізни

х

Òà îñü â ¿æàêîâîìó æèòë³ Òà îñü â ¿æàêîâîìó æèòë³ çðîáèëîñÿ íåñòåðïíî ãàðÿ÷å é çðîáèëîñÿ íåñòåðïíî ãàðÿ÷å é âîãêî. ͳ, ¿æà÷îê íå ì³ã âèòðè-âîãêî. ͳ, ¿æà÷îê íå ì³ã âèòðè-ìàòè öüîãî. ³í çàâîðóøèâñÿ é ìàòè öüîãî. ³í çàâîðóøèâñÿ é âèäîáóâñÿ íàçîâí³. Íó, çâè÷àé-âèäîáóâñÿ íàçîâí³. Íó, çâè÷àé-íî, ñí³ã óæå ç³éøîâ, ³ ñêð³çü áóëî íî, ñí³ã óæå ç³éøîâ, ³ ñêð³çü áóëî ìîêðî, ãàì³ðíî é âåñåëî. Àëå ìîêðî, ãàì³ðíî é âåñåëî. Àëå Ïèõ íå çâåðòàâ íà öå óâàãè. ³í Ïèõ íå çâåðòàâ íà öå óâàãè. ³í áóâ ñòðàøåííî ãîëîäíèé ³ íå ì³ã áóâ ñòðàøåííî ãîëîäíèé ³ íå ì³ã í³ ïðî ùî äóìàòè. ³í çàãëÿäàâ í³ ïðî ùî äóìàòè. ³í çàãëÿäàâ ï³ä êîð÷³ òà ïåíüêè, íèøïîðèâ ï³ä êîð÷³ òà ïåíüêè, íèøïîðèâ íîñîì ñåðåä òîð³øíüîãî íîñîì ñåðåä òîð³øíüîãî ëèñòÿ, òà ¿æ³ áóëî íåáàãàòî.ëèñòÿ, òà ¿æ³ áóëî íåáàãàòî.

СміливецьÍàäâå÷³ð â³í çàáð³â íà çíà-Íàäâå÷³ð â³í çàáð³â íà çíà-éîìó ôåðìó. Òèõåñåíüêî éîìó ôåðìó. Òèõåñåíüêî

ïðîêðàâñÿ óçäîâæ ñò³íè äî ïðîêðàâñÿ óçäîâæ ñò³íè äî âîð³ò ñàðàþ. ijòè ãðàëè-âîð³ò ñàðàþ. ijòè ãðàëè-ñÿ ó äâîð³ â õîâàíêè. ñÿ ó äâîð³ â õîâàíêè.

Ðàïòîì Ïèõ óâåñü Ðàïòîì Ïèõ óâåñü íàïðóæèâñÿ, çàõâè-íàïðóæèâñÿ, çàõâè-ëþâàâñÿ, çàïèðõàâ. ëþâàâñÿ, çàïèðõàâ. ³í óãëåä³â ï³ä ñò³íîþ ³í óãëåä³â ï³ä ñò³íîþ ñàðàþ äîâãó òåì-ñàðàþ äîâãó òåì-

íî-ñð³áëÿñòó ñòð³÷êó. íî-ñð³áëÿñòó ñòð³÷êó. Ñàìå òîä³ õòîñü ³ç ä³òåé Ñàìå òîä³ õòîñü ³ç ä³òåé

øìèãíóâ çà â³ä÷èíåí³ âîðîòà øìèãíóâ çà â³ä÷èíåí³ âîðîòà é çàñ³â òàì: òóò éîãî íåñêîðî é çàñ³â òàì: òóò éîãî íåñêîðî çíàéäóòü…çíàéäóòü…

Çà ÷âåðòü ãîäèíè Ïèõ íà-Çà ÷âåðòü ãîäèíè Ïèõ íà-ñîëîäæóâàâñÿ ñâî¿ìè óëþáëå-ñîëîäæóâàâñÿ ñâî¿ìè óëþáëå-íèìè ëàñîùàìè. Ïåðåä íèì íèìè ëàñîùàìè. Ïåðåä íèì ñòîÿëî ö³ëå áëþäöå ìîëîêà, à ñòîÿëî ö³ëå áëþäöå ìîëîêà, à ä³òëàõè çáóäæåíî ðîçïîâ³äàëè ä³òëàõè çáóäæåíî ðîçïîâ³äàëè ìàòåð³, ÿê Ïèõ ðàïòîì êèíóâñÿ ìàòåð³, ÿê Ïèõ ðàïòîì êèíóâñÿ äî ñò³íè ñàðàþ é çàâîâòóçèâñÿ, äî ñò³íè ñàðàþ é çàâîâòóçèâñÿ, çìàãàþ÷èñü òàì ç íåâåëèêîþ çìàãàþ÷èñü òàì ç íåâåëèêîþ ç쳺þ. Õëîï÷èê, ùî ñõîâàâñÿ çà ç쳺þ. Õëîï÷èê, ùî ñõîâàâñÿ çà âîð³òüìè, òðîõè íå ïîòðàïèâ ¿é âîð³òüìè, òðîõè íå ïîòðàïèâ ¿é íà çóá. Õîðîáðèé Ïèõ øâèäêî íà çóá. Õîðîáðèé Ïèõ øâèäêî âïîðàâñÿ ç³ ç쳺þ ³ íàâ³òü ï³äâå-âïîðàâñÿ ç³ ç쳺þ ³ íàâ³òü ï³äâå-÷åðÿâ íåþ. ijòëàõè òðèâîæèëèñÿ, ÷åðÿâ íåþ. ijòëàõè òðèâîæèëèñÿ, ÷è íå çàãèíå Ïèõ â³ä îòðóºííÿ, ÷è íå çàãèíå Ïèõ â³ä îòðóºííÿ, òà ìàìà çàñïîêî¿ëà — ¿æàêàì òà ìàìà çàñïîêî¿ëà — ¿æàêàì çîâñ³ì íå ñòðàøíà îòðóòà. Âîíà çîâñ³ì íå ñòðàøíà îòðóòà. Âîíà ùå áàãàòî ÷îãî ðîçïîâ³ëà ¿ì ùå áàãàòî ÷îãî ðîçïîâ³ëà ¿ì ïðî öüîãî íåçâè÷àéíîãî ìàëåíü-ïðî öüîãî íåçâè÷àéíîãî ìàëåíü-êîãî ñì³ëèâöÿ, ÿêîãî Òâîðåöü êîãî ñì³ëèâöÿ, ÿêîãî Òâîðåöü ïîñåëèâ ïîðÿä ç íèìè.ïîñåëèâ ïîðÿä ç íèìè.

À ùî òè çíàºø ïðî ¿æàê³â, À ùî òè çíàºø ïðî ¿æàê³â, ëþáèé ÷èòà÷ó? ëþáèé ÷èòà÷ó?

They went upstairs, talking

about how none of them

could lift the box.

Mom heard them talking

and said,

“One day I saw two birds

trying to carry a branch

up to their nest. One bird

would pick it up, and then

would drop it right away.

Then the other bird would

pick it up, and also drop

it… But somehow, they

brought the branch up to

their nest. How do you

think they did it?”

“We don’t know” — said

the children.

“It was very simple. Both

birds worked together. They

each carried half of the

branch, and that made the

branch lighter for both of

them. Do you understand?”

“Of course we understand!”

— laughed Eugene, Dasha,

and Katy. A few minutes

later they came back with

the box of paint.

14 ДПРИ ГО И

Роздуми в дорозі

Ì аксим дивився в

бічне дзеркало

автомобіля. До-

рога в дзеркалі відбивалася

так, наче вона біжить назад.

Миготіли дерева, електрич-

ні стовпи, поля й пагорби.

Усе залишалося в старому

житті.

Що там попереду? Як він

житиме в тітки? Як скла-

деться життя в селі, далеко

від звичного міського галасу

й метушні? Яким буде життя

без мами? Як його зустрі-

нуть хлопці на новому місці?

На ці запитання в Максима

поки що не було відповідей.

Одне він зрозумів — ко-

лишнє життя закінчилося.

І єдиною світлою плямою в

цій темряві невідомості була

відсутність вітчима.

Максим глянув на тітку

Тоню, яка пильно дивила-

ся на дорогу й уп’ялася

в кермо так, начебто це

важелі танка, що рветь-

ся до бою. Хлопчик був

вдячний їй за те, що вона

без вагань погодилася дати

йому притулок, дозволила

взяти улюблених голубів. Він

озирнувся на заднє сидіння,

де поверх сумок з речами

стояв дерев’яний ящик із

птахами. Крізь великі щі-

лини, залишені спеціально

для того, щоб голуби не

задихнулися, він побачив

Фимка. Птах понуро стояв,

схиливши голову. Було

видно, що йому не до впо-

доби це хитання, мотання

й підскакування.

— Потерпи ще трішки,

друже, — прошепотів Мак-

сим.

Голубок підвів голову й

подивився хлопчикові у вічі.

— Не знаю чому, але

мені здається, що ти все

розумієш, — мовив хлоп-

чик.

Фимко відповів коротким:

«Ґуль».

Несподіваний попутник— Ну, заходь, — сказала

тітка Тоня, — у сінях роз-

зуйся, у мене в кімнатах

килими застелені. А птахів

поки що на порозі залиш.

Переодягнемося, тоді й для

них місце знайдемо. Спати-

меш у цієї кімнатці, іншої

немає. Будинок у мене не-

великий: тобі кімната, і мені

кімната — так і житимемо.

Алл

а А

лекс

єєва

Мал

юн к

и ав

то р

а

Н о в е Те, що

Максим побачив,

змусило його

закричати від

жаху.

15

b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійна організація «Дитячий будинок “Назарет”»dom-nazaret.com dom-nazaret.com %-mail: dom-nazaret@mail.ru %-mail: dom-nazaret@mail.ru +38 (06565) 20113+38 (06565) 20113

Максимко розстебнув

блискавку на сумці й почав

викладати речі. Раптом із

шапки вискочив пацючок —

той самий, що впустив хлоп-

чика у квартиру. Максим,

було, зойкнув, але швидко

опанував себе і затулив

рот долонею. Він не міг

допустити, щоб господиня

побачила пацюка. Пацючок

заховався під ліжко.

— Дурненький, навіщо ти

заліз у мою сумку? Чому

вдома не залишився?

Пацючок забився в кут,

але весь його вигляд

свідчив про те, що він

не боїться хлопчи-

ка. Якби Максим

розумів мову

пацюків, він

би швидко

з’ясував, що

пацючок не

ви падково

потрапив

у сумку,

що це

було зав-

дання са-

мого короля Грим-

за. Завдання спо-

стерігати й у ви-

падку небезпеки

бігти в місто, щоб

сповістити про це

зграї. І незабаром

йому доведеться виконати

це завдання пов ною мірою,

але поки що цього не знав

ніхто.

— Гаразд, сиди тут тихень-

ко, я тобі їжі й води принесу.

Потерпи, маленький.

У глибині саду Перевдягнувшись, Мак-

симко пішов з тіткою при-

бирати горище сараю, щоб

улаштувати там голуб’ятню.

Невдовзі й голуби осели-

лися в новому домі. За-

лишалося придумати, куди

подіти пацючка.

Максим вирішив уночі,

поки тітка спатиме, зай-

нятися цим. А поки він

приглядав місцину для па-

цючого житла, щоб було

непомітним для людей і

тварин, а головне, безпеч-

ним для самого пацючка.

Він запитав у тітки доз-

волу оглянути сад. Сад був

великим. Біля дому росли

молоді груші, яблуні, абри-

коси, а в глибині саду сто-

яли величезні здебільшого

запущені дерева. Хлопчик

вирішив пошукати там при-

тулок для пацючка. Старе

горіхове дерево з порожнім

дуплом видалося йому най-

кращим місцем. Зрадівши,

Максим рушив до дерева,

але раптом земля під його

ногами почала просідати. За

мить хлопчик опинився під

землею. І те, що він поба-

чив, змусило його закричати

від жаху.

життя

16

Олена Гармель

«Äля всього свій час», — зауважує один

з біблійних авторів, мудрий Еклезіяст.

Ось і тепер, коли літні канікули вже

позаду, настала пора знову сісти за шкільні

парти. Щоб час навчання не минув даремно,

проси Господа допомагати тобі в отриманні

нових знань. Пам’ятай: Він з тобою навіть під

час уроку! Ти ж будь старанним і сумлінним

учнем.

Молися й перед відпочинком: нехай Господь

допомагає тобі використовувати вільний час

з мудрістю. А молитва може бути такою.

à осподи, як добре, що у мене є можливість учитися! Дякую

Тобі за це! Будь ласка, підтримай моє прагнення до знань. Я хочу отримувати оцінки чесно й допо-магати в навчанні іншим. Благо-слови при відповіді біля дошки. Допоможи добре розуміти нові теми і не боятися труднощів.

Нехай з уроку в урок мене супроводжують Твої добрі ангели.

Дякую, Боже, що Ти зі мною. З Тобою — у мене все вийде! Амінь.

Молитва перед початком занять

Áоже, дякую, що я можу працювати й відпочивати. Я хочу радувати

Тебе завжди! Благослови зараз про-вести вільний час цікаво, з користю для себе та інших. Я знаю: робити добро і вчитися чогось хорошого можна навіть під час прогулянки або гри.

Допоможи набратися нових сил для навчання й допомоги рідним.

Будь зі мною, Боже, і бе-режи від усякої небезпеки.

Амінь.

Молитва перед відпочинком

b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Міжнародний дитячий благодійний фонд «Абетка життя» abetka.info abetka.info e-mail: office@abetka.info e-mail: office@abetka.info +38 (044) 468 93 43+38 (044) 468 93 43

Фот

о О

ксан

и О

лейн

іков

ої

Фот

о Я

кова

Сні

тко

17НА ЗДОРОВ’Я!

ß блука ростуть

усюди. Деякі ми

їмо відразу ж, інші

— зберігаємо й споживаємо

всю зиму, консервуємо,

варимо з них варення або

джеми.

Найсмачніше варення ви-

ходить з райських яблучок,

хоча ці маленькі яблучка

кислі й навіть гіркуваті на

смак.

Та плоди недаремно

мають таку назву. З весни

до осені райські яблуні

надзвичайно гарні. У пору

цвітіння дерева просто по-

топають у хмарі запашних

рожевих квітів. Восени

пишні, вкриті плодами яблу-

ні мають також

привабливий ви-

гляд.

Деякі люди

вважають, що

саме яблуко

з’їла Єва в Едем-

ському саду. Та

насправді ніхто

не знає, що це

був за плід.

Райські яблуч-

ка дуже корис-

ні. Вони містять

залізо. А коли в організмі

не вистачає заліза, ти

швидко втомлюєшся і твоя

шкіра стає блідою. Рай-

ські яблучка також

містять кальцій,

який робить твої

кістки міцними

та витривали-

ми.

b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Дитячий центр соціальної реабілітації mispos.ru mispos.ru +7 (495) 544 37 65; +7 (495) 233 48 91; +7 (495) 233 48 85 +7 (495) 544 37 65; +7 (495) 233 48 91; +7 (495) 233 48 85 t *1: +7 (495) 544 37 65t *1: +7 (495) 544 37 65

Сорт долго (Dolgo), виведений у США,

відрізняється плодами довгас-

тої форми, яскраво-червоного

кольору, дуже приємними на смак.

Достигають вони в серпні.

Найбільш зимостійка яблуня на світі — сибірка. Її наукова назва — Malus baccata, що

означає «ягідна яблуня». Так її назвали через дрібні

плоди, які не набагато більші, ніж ягоди сморо-дини.

Äîòðèìóéñÿ Äîòðèìóéñÿ öèõ ïðîñòèõ ïðàâèë öèõ ïðîñòèõ ïðàâèë

— ³ òè çáåðåæåø ãàðíó — ³ òè çáåðåæåø ãàðíó ïîñòàâó. ïîñòàâó. Çàëèøàéñÿ çäîðîâèì! Çàëèøàéñÿ çäîðîâèì!

ß êùî òè õî÷åø êùî òè õî÷åø áóòè ï³äòÿãíó-áóòè ï³äòÿãíó-òèì, ñòðóíêèì, òèì, ñòðóíêèì,

çâåðíè óâàãó íà ñâîþ çâåðíè óâàãó íà ñâîþ ïîñòàâó. ïîñòàâó.

ͳ ãàðíà çà÷³ñêà, í³ Í³ ãàðíà çà÷³ñêà, í³ ìîäíèé îäÿã íå ïðèêðà-ìîäíèé îäÿã íå ïðèêðà-ñÿòü ëþäèíó, êîëè âîíà ñÿòü ëþäèíó, êîëè âîíà õîäèòü çãîðáèâøèñü õîäèòü çãîðáèâøèñü àáî òðèìຠîäíå ïëå÷å àáî òðèìຠîäíå ïëå÷å íèæ÷å çà ³íøå. íèæ÷å çà ³íøå.

Äóæå âàæëèâî ìàòè Äóæå âàæëèâî ìàòè ïðàâèëüíó ïîñòàâó. Ùî ïðàâèëüíó ïîñòàâó. Ùî æ öå òàêå? æ öå òàêå?

Ïîñòàâà — çâè÷íå Ïîñòàâà — çâè÷íå ïîëîæåííÿ òâîãî ò³ëà, ïîëîæåííÿ òâîãî ò³ëà, êîëè òè â³äïî÷èâàºø êîëè òè â³äïî÷èâàºø àáî ðóõàºøñÿ. àáî ðóõàºøñÿ.

Íåïðàâèëüíà Íåïðàâèëüíà ïîñòàâà íå ò³ëüêè ïîñòàâà íå ò³ëüêè ðîáèòü òåáå íåïðè-ðîáèòü òåáå íåïðè-âàáëèâèì, àëå é âàáëèâèì, àëå é ïåðåøêîäæຠðîáî-ïåðåøêîäæຠðîáî-ò³ òâî¿õ âíóòð³øí³õ ò³ òâî¿õ âíóòð³øí³õ îðãàí³â: ñåðöå, ëåãåí³ îðãàí³â: ñåðöå, ëåãåí³ ïåðåáóâàþòü â ñòèñíó-ïåðåáóâàþòü â ñòèñíó-òîìó ñòàí³, îðãàíè òîìó ñòàí³, îðãàíè òðàâëåííÿ çäàâ-òðàâëåííÿ çäàâ-ëåí³ — òîä³ âàæêî ëåí³ — òîä³ âàæêî äèõàòè, òè øâèäêî äèõàòè, òè øâèäêî âòîìëþºøñÿ. âòîìëþºøñÿ.

Äëÿ ïðàâèëüíîãî Äëÿ ïðàâèëüíîãî ïîëîæåííÿ õðåáòà ïîëîæåííÿ õðåáòà ïîòð³áíî ÿêîìîãà ïîòð³áíî ÿêîìîãà ð³âí³øå òðèìàòè ð³âí³øå òðèìàòè ñïèíó ñèäÿ÷è àáî ñïèíó ñèäÿ÷è àáî ñòîÿ÷è. ñòîÿ÷è.

«Райське» варенняДобре миємо яблучка, намага-

ючись не пошкодити шкірку. На-колюємо кожне яблучко загостреною

дерев’яною паличкою в п’яти-шести місцях. На дві-три хви-

лини занурюємо в окріп, а потім відразу остуджуємо в холодній воді. Гарячим сиропом заливаємо яблучка повністю, з хвостиками. Залишає-мо на добу. Потім зливаємо сироп, кип’ятимо його й заливаємо назад.

На третю добу процедуру по-вторюємо. Варення вважається

готовим, коли яблучка набу-вають золотистого кольо-

ру, а сік варення стає світло-рожевим.

1.1. Ñèäÿ÷è, ïðèòèñêàé ñïèíó äî

ñïèíêè êð³ñëà ÷è ñò³ëüöÿ. ßêùî

ñïèíêè íåìàº, íàìàãàéñÿ òðèìàòè

ñïèíó ð³âíî çà äîïîìîãîþ ì’ÿç³â.

Íå çãèíàéñÿ ï³ä ÷àñ ïèñüìà çà

ïàðòîþ.

5.5. Ùîá

ì’ÿçè ìîãëè òðèìàòè

òâîº ò³ëî, ¿õ ïîòð³á-

íî çì³öíþâàòè. Òîìó

äóæå âàæëèâî çàéìàòèñÿ

ô³çêóëüòóðîþ.

4.4. ϳä ðó÷-

íèêè òà ³íø³ âàæê³

ðå÷³ êðàùå íîñèòè çà ñïèíîþ â

ðþêçàêó, à íå â ïîðòôåë³ â îäí³é

ðóö³. Ðþêçàê ïîâèíåí ìàòè ì’ÿêó

ïðîêëàäêó ³ ù³ëüíî ïðèëÿãàòè äî

ñïèíè.

2.2. Íå îïóñ êàé ïëå÷³ ³ íå ñóòóëüñÿ ï³ä ÷àñ õîäüáè.

3.3. Ñïè íà òâåð-äîìó ë³æêó ³ íèçüê³é ïîäóøö³.

Тримайся пря мо Ярослав Мацюк, лікар-тр

авматолог

Райські яблучка

Фото НК

18

А задіяних у п’єсі акторів за-пиши сам. Ось тут:Дійові особи: ___________________________________________

____________________________

Ну що ж, до діла.

Дія 1Дмитрик не в настрої.

Засунувши руки в кишені, він футболить зім’ятий аркуш паперу. Входить Даринка.

На відміну від брата, настрій у неї чудовий.

Даринка. Дмитрику, ди-

вись, який я

бант купила!

Правда, він пасуватиме до

моєї рожевої сукні? (Загинає пальці.) Сукню я відпрасувала,

туфельки начистила, бант

роздобула. Залишилося тільки

завтрашнього дня дочекатися.

Дмитрик. А що завтра?

На прийняття до англійської

королеви зібралася, чи що?

Даринка. Яке прийняття?!

Дмитрику, ти що забув? За-

втра нам у недільну школу!

Дмитрик. Тихіше ти!

Даринка. А що трапилося?

(Дивиться в усі боки.) Хтось спить?

Дмитрик. Ніхто не спить.

Але навіщо так вигукувати?

Даринка. Я не вигукувала,

а просто запитала.

Дмитрик. Тихіше! (Боязко озирається.) Тихенько треба запитувати, а не волати на

цілу вулицю.

Даринка. Я ж не волала,

я…

Дмитрик (перебиває). Уже

майже всі хлопці знають, що

я християнин.

Даринка. Ти соромишся

цього?

Дмитрик. Ні. Але навіщо

про це всім повідомляти?

Даринка. Ти не хочеш, щоб

хтось знав про твою віру в

Бога?

Дмитрик (обурено). А що

тут такого?! Я можу просто

вірити, просто ходити в не-

дільну школу. Але навіщо про

це розповідати іншим? Ромка,

коли довідався, що я ходжу

в церкву, став обзиватися. А

Сергій... Той узагалі перестав

зі мною дружити. Я вирішив

вірити в Бога так, щоб про

це ніхто не

знав. Таємно.

Даринка. Дмитрику, як ти

можеш таке говорити? Я

думаю, що...

Дмитрик (перебиває). Тіль-ки не треба читати мені мо-

ралі! Я вже дорослий. Сам

знаю, що мені робити.

Дія 2Заходить мама.

Мама. Знову сперечаєтеся? (Зітхає.) Коли ж ви нарешті

порозумієтеся…

Даринка (обурено). Мамо,

виявляється, наш Дмитрик

соромиться, що він христи-

янин!

Мама. Дмитрику, це прав-

да? Мені дуже прикро чути

таке про свого сина.

Дмитрик. А що тут пога-

ного? Я ж не кажу, що не

буду вірити в Бога. Я буду

вірити, але тайкома.

Колаж Єлизавети Пузиченко

Тетяна Липницька

Як ти дивишся на те,

щоб ми з тобою щось написали?

П’єсу, наприклад. Як відомо, будь-яка

п’єса розпочинається з назви і переліку

дійових осіб. Назву я вже придумала. Ось

вона:

Захований рай

19

Даринка (підказує). Ниш-

ком.

Мама сумно дивиться на сина. Потім, трохи

подумавши, дістає щось із кишені й ховає за спину.

Дмитрик й Даринка із цікавістю

спостерігають за нею.Даринка. Мамо, що ти

ховаєш?

Мама (із напускною байду-жістю). Нічого.

Дмитрик. Як це нічого?!

Ми ж бачимо, що ти від нас

щось ховаєш. Мамо, покажи.

Мама (звертається до Дмитрика). Так, але ти теж

дещо сховав і не бажаєш

нікому показувати.

Дмитрик. Що? Що я схо-

вав? (Показує руки, вивертає кишені.)

Даринка (здогадується). Я

зрозуміла! Свою віру в Бога!

Ти сховав свою віру в Бога!

Дмитрик. Ну, це не

важливо.

Мама. Це дуже важ-

ливо. Це найцінніше з

того, що можна сховати.

Дмитрик (міркує.) Найцінніше з того, що

можна сховати? Скарб?

Мама. Це цінніше най-

коштовнішого скарбу.

Діти, ви ж знаєте, що ті,

хто вірить в Ісуса Христа,

житимуть вічно на небі, а

невіруючих чекає жахливе

покарання. Що очікує твоїх

друзів, сину? Чи говорив ти

їм, що лише віра в Бога

допоможе їм уникнути по-

карання й потрапити в Не-

бесне Місто?

Дмитрик (похнюпившись). Ні, мамо, не говорив.

Даринка. Отже, ти при-

ховав від своїх друзів не

лише віру, але й спасіння.

Ти сховав від них рай.

Дмитрик (сумно). Ви-

ходить, так. Що ж мені

робити?

Мама. Виправляти свою

помилку. Оскільки помилка

дуже серйозна, то й її ви-

правлення має бути серйоз-

ним.

Дмитрик. Я щось при-

думаю! Я обов’язково щось

придумаю! (Збирається йти.)Мама. Зачекай. Ти, здаєть-

ся, хотів знати, що в мене

в руці? (Простягає цукерки.) Тримай. І поділися з сестрою.

Дмитрик. Спасибі, мамо!

(Звертаючись до Даринки, урочисто.) Сестро, це тобі.

Мамо, Даринко, ходімо додо-

му. Допоможете мені приду-

мати, як повернути рай моїм

друзям.

Мама. Із задоволенням!

Усі йдуть.

Як тобі наша п’єса?

По-моєму, вийшло непогано.

Повчально. Тільки ж п’єса ще не

закінчена. У ній неодмінно повинна

бути ще одна частина — про те,

як Митько виправив свою помилку.

Допоможеш написати? Свої ідеї

надсилай до нас у редакцію на

адресу: contact@noyivark.org

Ми будемо з нетерпінням чекати!

20

Пошуки притулку

«ß кось воно

буде, Ву-

глику, —

говорив Юрко осмі-

лілому чорному, як

головешка, цуценяті,

— однак мама ніза-

що не дозволить тебе

залишити».

І не помилився.

Буря, що зчинилася

в обід, позбавила

останньої надії на

можливе тепло і

кусень хліба для ви-

словухого Вуглика.

Швиденько склав-

ши ранець і під-

хопивши на руки

цуценя, хлопчик зі

слізьми вилетів з

дому. Юрко, рудово-

лосий другокласник,

цього року вчився в

другу зміну.

— Не розумію, —

шморгав він носом,

— адже ми з мамою

разом читали в «Су-

перкнизі», як Ісус

казав, що потрібно

чинити так, як хочеш,

щоб тобі чинили. А

я не хочу опинитися

В у гл и к

на вулиці, та ще й

холодної осені! І го-

лодним залишатися

не дуже хочеться. Я

вже не кажу про дру-

зів! Самому, Вуглику,

погано, — ти хоч

і маленький, а вже

знаєш це. — Юрко

насупив брови: —

Куди ж тебе подіти?

До школи тобі не

можна. Римма Ми-

колаївна знаєш яка?

У-у…

Біля паркану, що

служив межею шкіль-

ної території, хлопчик

з неохотою опустив

цуценя на землю, та

воно хутко підвелося

21

на задні лапи, про-

сячись назад на руки.

— Ц-цик! — при-

тупнув Юрко ногою.

Вуглик відскочив і

закляк. Його великі

к р у -

глі очі

спантеличено погля-

нули на Юрка, а ма-

леньке чорне тільце

затремтіло від страху,

холоду й… самотно-

сті. Хлопчик, опану-

вавши себе, швидко

попрямував до троту-

ару, де галасливими

зграйками пробігали

школярі. Замрячив

дощ, і Юркові по-

легшало: тепер ніхто

не подумає, що він

плакав. Обминувши

огорожу, хлопчик

все ж таки стишив

крок і… озирнувся.

Вуглик намок і тому

ще дужче тремтів.

Жалібно попискую-

чи, він тулився до

розлогого клена.

Серце другоклас-

ника стиснулося.

— Господи! —

благально мовив

він. — В ім’я

Ісуса Христа до-

поможи нам з

Вугликом!

Куток для Вуглика

Зціпивши зуби,

Юрко кинувся до цу-

ценяти просто через

паркан. Вуглик несмі-

ливо, але радо метля-

ючи хвостом, ступив

назустріч хлопчику.

— Пан або про-

пав! — підхопив його

на руки хлопчина й

поспішив до класу.

Дітвора відразу ж

оточила Юрка та

Вуглика:

— Ти що, Рудиго-

лово ,

зовсім

того? Ти навіщо його

до школи припхав?!

— Це твоє цуценя?

— Як звуть?

— Яке гарненьке…

— Уявляю, що

буде, коли його

Римма Миколаївна

побачить!

— Юрасю,

готуй щоденник

під «незадовільно»…

Пролунав дзвінок.

Юрко швидко зняв

із себе і дбайливо

постелив у кутку

теплу, майже не-

ношену в’язану

кофту. Вуглик,

втомлений від

холоду і купи

нових вражень,

задоволено по-

тягнувся на

приготованому

для нього місці.

Двері відчинили-

ся, і до кабінету

увійшла Римма

Миколаївна. Клас

принишк, як ніко-

ли, прислухаючись

до кожного руху

вчительки.

«Тепер розумію,

Ісусе, — подумки

промовив Юрко, —

що Ти не випадково

влаштував так, щоб

мене пересадили на

останню парту! Це

щоб Вуглик почував-

ся спокійно поряд зі

мною. Виявляється,

Ти знав, про що я

Тебе попрошу, і на-

перед усе приготував,

— он яке добре місце

для нього біля самої

батареї… Дякую, Гос-

поди!»

Дружний «2-А»Цуценя солодко

сопіло. Юрко по-

легшено зітхнув й

обвів поглядом клас.

Він завжди вважав

однокласників не-

дружними, але зараз

побачив їх зовсім в

іншому світлі: усі

як один підтримали

його з Вугликом. По

Віра Нова

22

їхніх напружених об-

личчях було видно,

як вони героїчно

боролися з бажанням

озирнутися, щоб рап-

том не видати Юрка.

Хлопчик подумки

дякував Богові й

друзям, приємно зди-

вований тим, що, ви-

являється, він любить

свій «2-А». Невдовзі

Юркове хвилювання

за Вуглика вщухло, і

хлопчик почав разом

з усіма слухати по-

яснення вчительки.

Урок непомітно

добіг кінця.

— Отже, — єлей-

ним голосом про-

співала Римма Мико-

лаївна, — запишемо

домашнє завдання…

Клас радо по-

жвавився: пронесло.

Але тієї ж миті очі

вчительки почали по-

волі розширюватися

і… який жах! Між

партами, прямцем до

вчительського столу

чимчикував Вуглик.

Цуценя, виспавшись,

вийшло до дошки і,

покрутившись перед

Риммою Миколаїв-

ною, зробило велику

калюжу. Клас, зда-

валося, спорожнів.

Юрко, ні живий ні

мертвий, втупився

поперед себе, чека-

ючи в кращому разі

сміху. Проте сміятися

ніхто й не збирався.

— Та-ак… — спо-

хмурніла Римма Ми-

колаївна. — Ось чому

ви сьогодні мов за-

чаровані… І чий же

це собака?

— На ш!

— по дав-

ся впе ред

Слав ко-оч-

карик, що сидів

пе ред са мим носом

учительки.

— Ми зараз усе

приберемо, — по-

хопився Юрко.

— Звичайно, —

підтримала його Світ-

ланка, сусідка по

парті.

Усі решта дружно

закивали.

— Добре, добре, —

пом’якшала вчитель-

ка, — тільки нікому

не розпо-

відайте, інакше про

цей випадок швидко

дізнається директор

школи.

Серце директораРаптом двері ши-

роко розчинилися,

і на порозі стала

Галина Степанівна —

той самий директор

школи, гніву якого

остерігалася Римма

Миколаївна. Усі, і

Вуглик теж, дружно

повернули голови.

Кілька хвилин гріз-

на Галина Степанівна

споглядала чорне, чи

то від природи, чи то

від бруду, створіння

і, повернувшись до

дітей, владно про-

гриміла:

— Замість четвер-

того уроку всіх чекаю

в актовій залі!

Римма Миколаїв-

на нервово глит-

нула, зсунувши

величезні оку-

ляри до самих брів.

— До нас при-

їздить театральна

трупа, — пояснила

Галина Степанівна

й рушила до виходу.

— І ще! — озирну-

лася вона, усміхаю-

чись. — Я нічого не

бачила…

Двері весело рип-

нули за директри-

сою, яка в одну

мить стала для

всього класу най-

кращим директо-

ром у світі. І лише

Юрко знав: цареве

серце в Господній

руці.

Мал

юнк

и С

офії

Анд

рію

к

b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Місія «Agape» agapeua.com agapeua.com +38 (050) 318 55 81, +38 (0552) 44 38 53+38 (050) 318 55 81, +38 (0552) 44 38 53

23

C т а р ш і

брати із

заздро-

щів вирішили

продати молод-

шого брата в

рабство, а його

одяг вимазали

кров’ю ягняти й

показали бать-

кові. Заздрість

штовхнула їх на

зраду — спо-

чатку брата, а

потім і батька.

Подивися, як

художник Сте-

пан Владиславо-

вич Бакалович

зобразив страж-

даючого батька із

закривавленим одя-

гом сина. Скільки

болю й страждання

на його обличчі!

Заздр ість —

страшне почуття.

Воно здатне погу-

бити не лише того,

кому заздрять, але

й самого заздріс-

ника. Приглянься

до облич братів.

Один украй пере-

ляканий, він за-

тулив рот рукою,

ніби боячись про-

говоритися. Інший

судорожно вчепив-

ся у свою палицю,

із жахом усвідом-

люючи наслідки

свого вчинку.

Він боїться, що

його вчинок буде

розкритий, що

батько не витримає

удару...

Яків упізнає одяг сина свого Йосипа, проданого братами в Єгипет. 1880. Полотно, олія. Науково-дослідний музей

Російської академії мистецтв, Санкт-Петербург.

Степан Владиславович Бакалович (1857—1919) — відомий російський живописець, портретист, графік. У його творчості переважають жанрові картини з давньоримського життя. Художник написав кілька картин на біблійні сюжети. За картину «Яків

упізнає одяг сина свого Йосипа, проданого братами в Єгипет» він отримав малу золоту медаль Петербурзької академії мистецтв.

ÇÀÇÄÇÀÇÄÐÐIÑÒÜIÑÒÜ

Повністю статтю Алли Алексєєвої про художника С. Бакаловича можна прочитати на веб-сайті noyivark.org

Алла Алексєєва

24

Рідні всі

 Îë³ Îë³ é Ñåðã³ÿ Äå-é Ñåðã³ÿ Äå-áåëèíñüêèõ îäè-áåëèíñüêèõ îäè-íàäöÿòåðî ä³òåé. íàäöÿòåðî ä³òåé.

سñòü «ñâî¿õ» ³ ï’ÿòü سñòü «ñâî¿õ» ³ ï’ÿòü «ïðèéîìíèõ». Ó ëèïí³ íàé-«ïðèéîìíèõ». Ó ëèïí³ íàé-ñòàðøà «ñâîÿ» äî÷êà ³ðà ñòàðøà «ñâîÿ» äî÷êà ³ðà âèéøëà çàì³æ: äîäàâñÿ âèéøëà çàì³æ: äîäàâñÿ ùå îäèí «ïðèéîìíèé» — ùå îäèí «ïðèéîìíèé» — Ñàøêî. Ñàøêî.

³ðà é Ñàøêî âè¿õàëè, ³ðà é Ñàøêî âè¿õàëè, ³ òåïåð ó áàòüê³âñüêîìó ³ òåïåð ó áàòüê³âñüêîìó äîì³ â ïåðåäì³ñò³ Êèºâà äîì³ â ïåðåäì³ñò³ Êèºâà çàëèøèëîñÿ äåñÿòü ä³òåé. çàëèøèëîñÿ äåñÿòü ä³òåé. Ñò³ëüêè æ, ñê³ëüêè ïàëü-Ñò³ëüêè æ, ñê³ëüêè ïàëü-ö³â íà îáîõ ðóêàõ: ï’ÿòü ö³â íà îáîõ ðóêàõ: ï’ÿòü «ñâî¿õ» ³ ï’ÿòü «ïðèéîì-«ñâî¿õ» ³ ï’ÿòü «ïðèéîì-íèõ». Ó ö³é ñ³ì’¿ — óñ³ íèõ». Ó ö³é ñ³ì’¿ — óñ³ ñâî¿. Óêîëè áóäü-ÿêèé ñâî¿. Óêîëè áóäü-ÿêèé ïàëåöü — ³ áóäå îäíà-ïàëåöü — ³ áóäå îäíà-êîâî áîë³òè. êîâî áîë³òè.

— Óñ³ ð³äí³. Óñ³ íàéð³ä-— Óñ³ ð³äí³. Óñ³ íàéð³ä-í³ø³! — ãîâîðÿòü áàòüêè.í³ø³! — ãîâîðÿòü áàòüêè.

— Íàì çîâñ³ì íå — Íàì çîâñ³ì íå âàæêî ñêàçàòè «ìàìà», âàæêî ñêàçàòè «ìàìà», — ïåðåáèâàþ÷è îäèí îä-— ïåðåáèâàþ÷è îäèí îä-íîãî, çàÿâëÿþòü Ðóñëàí ³ íîãî, çàÿâëÿþòü Ðóñëàí ³ Âàäèì. Âàäèì.

— Àëå æ ïð³çâèùå â — Àëå æ ïð³çâèùå â íèõ íå âàøå, — êàæó ÿ. íèõ íå âàøå, — êàæó ÿ. — Ó âñ³õ ïðèéîìíèõ ä³òåé — Ó âñ³õ ïðèéîìíèõ ä³òåé ³íø³ ïð³çâèùà. Çíà÷èòü, íå ³íø³ ïð³çâèùà. Çíà÷èòü, íå çîâñ³ì âàø³.çîâñ³ì âàø³.

— Çàêîí çâ³ëüíÿº íàñ — Çàêîí çâ³ëüíÿº íàñ â³ä â³äïîâ³äàëüíîñò³ ïåðåä â³ä â³äïîâ³äàëüíîñò³ ïåðåä ïðèéîìíèìè ä³òüìè ï³ñëÿ ïðèéîìíèìè ä³òüìè ï³ñëÿ äîñÿãíåííÿ íèìè â³ñ³ì-äîñÿãíåííÿ íèìè â³ñ³ì-íàäöÿòèð³÷íîãî â³êó. Àëå íàäöÿòèð³÷íîãî â³êó. Àëå ìè ââàæàºìî ¿õ íàøèìè ìè ââàæàºìî ¿õ íàøèìè çàâæäè. ² ÷è áóäå â íèõ çàâæäè. ² ÷è áóäå â íèõ íàøå ïð³çâèùå, ÷è áóäóòü íàøå ïð³çâèùå, ÷è áóäóòü ³íø³ ïð³çâèùà — öå íàø³ ³íø³ ïð³çâèùà — öå íàø³ ä³òè, — ïåðåêîíàíèé ä³òè, — ïåðåêîíàíèé Ñåðã³é. Ñåðã³é.

— À âîíè ñêð³çü: ³ â — À âîíè ñêð³çü: ³ â øêîë³, ³ â ÂÊîíòàêò³, ³ â øêîë³, ³ â ÂÊîíòàêò³, ³ â ³-ìåéëàõ ïèøóòü, ùî âîíè ³-ìåéëàõ ïèøóòü, ùî âîíè Äåáåëèíñüê³. Íàø³ âîíè. Äåáåëèíñüê³. Íàø³ âîíè. Ìè ïîâèíí³ ¿õ âèäàòè Ìè ïîâèíí³ ¿õ âèäàòè çàì³æ, îäðóæèòè é íÿíü-çàì³æ, îäðóæèòè é íÿíü-÷èòè îíóê³â, — ñ쳺òüñÿ ÷èòè îíóê³â, — ñ쳺òüñÿ Îëÿ. — ¯õíÿ äîëÿ — öå Îëÿ. — ¯õíÿ äîëÿ — öå íàøà äîëÿ.íàøà äîëÿ.

Білі халати й «синдром маятника»

Ïåðøîþ â ñ³ì’þ ïðè-Ïåðøîþ â ñ³ì’þ ïðè-éøëà Îêñàíà. ¯é áóëî éøëà Îêñàíà. ¯é áóëî äåñÿòü ðîê³â. Âîíà ÿêîñü äåñÿòü ðîê³â. Âîíà ÿêîñü

îäðàçó îðãàí³÷íî «ïðèâè-îäðàçó îðãàí³÷íî «ïðèâè-ëàñÿ» â íîâó ñ³ì’þ. Ìèíóâ ëàñÿ» â íîâó ñ³ì’þ. Ìèíóâ ð³ê, ³ ÿêîñü Îëÿ ñêàçàëà ð³ê, ³ ÿêîñü Îëÿ ñêàçàëà äî ñòàðøî¿ äî÷êè:äî ñòàðøî¿ äî÷êè:

— ³ðî, äèâèñÿ, ÿê óñå — ³ðî, äèâèñÿ, ÿê óñå äîáðå âèéøëî. Íàïåâíî, äîáðå âèéøëî. Íàïåâíî, çìîæåìî çìîæåìî âçÿòè ùå âçÿòè ùå îäíó äèòèíó â ñ³ì’þ. ßê òè îäíó äèòèíó â ñ³ì’þ. ßê òè äóìàºø?äóìàºø?

³ðà â³äïîâ³ëà:³ðà â³äïîâ³ëà:— Ìàìî, öå òàê ñêëàä-— Ìàìî, öå òàê ñêëàä-

íî. Õî÷à á öèõ âèðîñòèòè. íî. Õî÷à á öèõ âèðîñòèòè. Àëå ó òåáå º äàð — áóòè Àëå ó òåáå º äàð — áóòè ìàìîþ. ß á òàê íå çìî-ìàìîþ. ß á òàê íå çìî-ãëà: ö³ëèìè äíÿìè, ì³ñÿöÿ-ãëà: ö³ëèìè äíÿìè, ì³ñÿöÿ-ìè, ðîêàìè ñèä³òè âäîìà. ìè, ðîêàìè ñèä³òè âäîìà. ß êðàùå áóäó ¿çäèòè â ³íø³ ß êðàùå áóäó ¿çäèòè â ³íø³ êðà¿íè, êðàùå áóäó ì³ñ³î-êðà¿íè, êðàùå áóäó ì³ñ³î-íåðîì, à â òåáå — òàëàíò íåðîì, à â òåáå — òàëàíò áóòè ìàìîþ. ² âçàãàë³, áóòè ìàìîþ. ² âçàãàë³, ìàìî, óñå, ùî ìè ðîáè-ìàìî, óñå, ùî ìè ðîáè-ìî, ïîòð³áíî ðîáèòè ïî ìî, ïîòð³áíî ðîáèòè ïî ìàêñèìóìó. Òîìó, áåðè, ìàêñèìóìó. Òîìó, áåðè, ìàìî, ùå.ìàìî, ùå.

Òàê, ï³ñëÿ Îêñàíè Òàê, ï³ñëÿ Îêñàíè ç’ÿâèëèñÿ â Äåáåëèíñüêèõ ç’ÿâèëèñÿ â Äåáåëèíñüêèõ áðàòè Ðóñëàí ³ ³òÿ. Ðóñ-áðàòè Ðóñëàí ³ ³òÿ. Ðóñ-ëàíîâ³ áóëî â³ñ³ì, à ³ò³ ëàíîâ³ áóëî â³ñ³ì, à ³ò³ — òðè ðîêè. ³òÿ, ïåðåä — òðè ðîêè. ³òÿ, ïåðåä òèì, ÿê ïîòðàïèâ ó ñ³ì’þ, òèì, ÿê ïîòðàïèâ ó ñ³ì’þ, ï³âòîðà ðîêó ïåðåáóâàâ ó ï³âòîðà ðîêó ïåðåáóâàâ ó ë³êàðí³. ͳ, â³í íå õâîð³â, ë³êàðí³. ͳ, â³í íå õâîð³â, ïðîñòî íå çíàëè, êóäè ïðîñòî íå çíàëè, êóäè éîãî ïîä³òè. Çà öåé ÷àñ, éîãî ïîä³òè. Çà öåé ÷àñ, êð³ì ëþäåé ó á³ëèõ õàëà-êð³ì ëþäåé ó á³ëèõ õàëà-òàõ, â³í ìàéæå í³êîãî íå òàõ, â³í ìàéæå í³êîãî íå áà÷èâ. áà÷èâ.

— Êîëè â³í ïîòðàïèâ — Êîëè â³í ïîòðàïèâ äî íàñ ó ä³ì, òî íàâ³òü äî íàñ ó ä³ì, òî íàâ³òü ê³øêè áîÿâñÿ. ³í í³êîëè ê³øêè áîÿâñÿ. ³í í³êîëè ¿¿ íå áà÷èâ, — ðîçïîâ³äຠ¿¿ íå áà÷èâ, — ðîçïîâ³äຠÑåðã³é. Ñåðã³é.

— ³í çîâñ³ì íå ðîç-— ³í çîâñ³ì íå ðîç-ìîâëÿâ, — çãàäóº Îëÿ. ìîâëÿâ, — çãàäóº Îëÿ. — Ò³ëüêè çàïèòóâàâ: — Ò³ëüêè çàïèòóâàâ: «Õì-ì-ì? Õì-ì?». Öå «Õì-ì-ì? Õì-ì?». Öå îçíà÷àëî: «Ìîæíà?». îçíà÷àëî: «Ìîæíà?». ß â³äïîâ³äàëà: «Ìîæíà, ß â³äïîâ³äàëà: «Ìîæíà, ìîæíà». ² ³òüêî ö³ëèìè ìîæíà». ² ³òüêî ö³ëèìè äíÿìè âìèêàâ ³ âèìèêàâ äíÿìè âìèêàâ ³ âèìèêàâ

ñâ³òëî. Àáî øóõëÿäè âè-ñâ³òëî. Àáî øóõëÿäè âè-ñóâàâ ³ çàñóâàâ. Äëÿ íüîãî ñóâàâ ³ çàñóâàâ. Äëÿ íüîãî âñå öå áóëî âïåðøå. âñå öå áóëî âïåðøå.

˳êàð³ ðàäèëè áàòü-˳êàð³ ðàäèëè áàòü-êàì, ÿêùî â õëîï÷èêà êàì, ÿêùî â õëîï÷èêà ðàïòîì âèíèêíóòü ÿê³ñü ðàïòîì âèíèêíóòü ÿê³ñü ïåðåæèâàííÿ ÷è ñòðåñîâ³ ïåðåæèâàííÿ ÷è ñòðåñîâ³ ñèòóàö³¿, îäÿãíóòè á³ë³ ñèòóàö³¿, îäÿãíóòè á³ë³ õàëàòè, é äèòèíà â³äðàçó õàëàòè, é äèòèíà â³äðàçó çàñïîêî¿òüñÿ. çàñïîêî¿òüñÿ.

ϳçí³øå ç’ÿâèâñÿ îäè-ϳçí³øå ç’ÿâèâñÿ îäè-íàäöÿòèð³÷íèé Âàäèê ³ íàäöÿòèð³÷íèé Âàäèê ³ éîãî áðàòèê Êèðþøà. éîãî áðàòèê Êèðþøà.

Êèðþø³ Êèðþø³ á ó ë î á ó ë î

ï³âòîðà ðîêó, ³ áðàòè ï³âòîðà ðîêó, ³ áðàòè âïåðøå çóñòð³ëèñÿ â äîì³ âïåðøå çóñòð³ëèñÿ â äîì³ Äåáåëèíñüêèõ. Äî öüîãî Äåáåëèíñüêèõ. Äî öüîãî Êèðþøà âñòèã ïîæèòè â Êèðþøà âñòèã ïîæèòè â áàíàíîâ³é êîðîáö³: í³õòî áàíàíîâ³é êîðîáö³: í³õòî çà íèì îñîáëèâî íå äî-çà íèì îñîáëèâî íå äî-ãëÿäàâ, ñòàðø³ ä³òè éîãî ãëÿäàâ, ñòàðø³ ä³òè éîãî çà ñîáîþ òÿãàëè, à ïîò³ì çà ñîáîþ òÿãàëè, à ïîò³ì äåñü çàãóáèëè. Òàê â³í äåñü çàãóáèëè. Òàê â³í îïèíèâñÿ â ïðèòóëêó, à îïèíèâñÿ â ïðèòóëêó, à çãîäîì ó ïðèéîìí³é ñ³ì’¿.çãîäîì ó ïðèéîìí³é ñ³ì’¿.

— Ó Êèðþø³ áóâ «ñèí-— Ó Êèðþø³ áóâ «ñèí-äðîì ìàÿòíèêà», — ðîç-äðîì ìàÿòíèêà», — ðîç-ïîâ³äຠÑåðã³é. — Öå ïîâ³äຠÑåðã³é. — Öå êîëè äèòèíà ðîçãîéäóºòü-êîëè äèòèíà ðîçãîéäóºòü-ñÿ ç áîêó â á³ê ïåðåä òèì, ñÿ ç áîêó â á³ê ïåðåä òèì, ÿê çàñíóòè, àáî ïðîñòî ÿê çàñíóòè, àáî ïðîñòî ãîéäàºòüñÿ âçàä-óïåðåä, ãîéäàºòüñÿ âçàä-óïåðåä, êîëè ñèäèòü. êîëè ñèäèòü.

— Öå ÷åðåç â³äñóòí³ñòü — Öå ÷åðåç â³äñóòí³ñòü ìàòåðèíñüêî¿ ëþáîâ³, — ìàòåðèíñüêî¿ ëþáîâ³, — ïîÿñíþº Îëÿ. — Ñâî¿õ ïîÿñíþº Îëÿ. — Ñâî¿õ ä³òåé ìè òðèìàºìî íà ä³òåé ìè òðèìàºìî íà ðóêàõ, ïðèãîðòàºìî ¿õ äî ðóêàõ, ïðèãîðòàºìî ¿õ äî ñåáå é çàêîëèñóºìî, à ñåáå é çàêîëèñóºìî, à ä³òè, ïîçáàâëåí³ ìàòåðèí-ä³òè, ïîçáàâëåí³ ìàòåðèí-ñüêî¿ ëàñêè, çàêîëèñó-ñüêî¿ ëàñêè, çàêîëèñó-þòü ñåáå ñàì³.þòü ñåáå ñàì³.

b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Міжнародна благодійна організація «Погляд» vzglyad.org.ua vzglyad.org.ua %-mail: vzglyad@vzglyad.org.ua %-mail: vzglyad@vzglyad.org.ua +38 (044) 256 41 17, 4 *1: +38 (044) 256 41 25 +38 (044) 256 41 17, 4 *1: +38 (044) 256 41 25

Віктор Кузьменко

Уся відповідальність за добробут сім’ї лежить на батькові. Оля завжди відчуває любов Сергія і його турботу.

ÍÅ Á²Î-ÁÀÒÜÊÈ.ÍÅ Á²Î-ÁÀÒÜÊÈ.НАЙРІДНІШІ!НАЙРІДНІШІ!

Фот

о Н

атан

а К

рауч

а

Кирило, 2

Вадим, 12

Коля, 17

25 ДЛЯ ВАС, БАТЬКИ

R-.$S ,( /0.#.+.83-R-.$S ,( /0.#.+.83-Z,., 9. $S2( — - 8% Z,., 9. $S2( — - 8% , )!32-Z. w(, !S+<8% , )!32-Z. w(, !S+<8% " 131/S+<12"S $S2%), /.-" 131/S+<12"S $S2%), /.-'! "+%-(5 ! 2<*S"1<*._ '! "+%-(5 ! 2<*S"1<*._ ./S*(, 2(, 13,-S8% ./S*(, 2(, 13,-S8% - 8% , )!32-Z. - 8% , )!32-Z.

«Нас урятували»Êèðèëî âæå ñïèòü, à Êèðèëî âæå ñïèòü, à

ñòàðø³ õëîï÷èêè, Ðóñ-ñòàðø³ õëîï÷èêè, Ðóñ-ëàí, Âàäèì ³ ³òÿ, ïåðå-ëàí, Âàäèì ³ ³òÿ, ïåðå-áèâàþ÷è îäèí îäíîãî, áèâàþ÷è îäèí îäíîãî, ðîçïîâ³äàþòü ïðî òå, ÿê ðîçïîâ³äàþòü ïðî òå, ÿê âîíè íàâ÷àþòüñÿ, ÷èì çà-âîíè íàâ÷àþòüñÿ, ÷èì çà-õîïëþþòüñÿ, ùî ÷èòàþòü. õîïëþþòüñÿ, ùî ÷èòàþòü. Ðóñëàí êàæå:Ðóñëàí êàæå:

— Ìîÿ óëþáëåíà ³ñ-— Ìîÿ óëþáëåíà ³ñ-òîð³ÿ — ïðî äîáðîãî òîð³ÿ — ïðî äîáðîãî ñà ìà ðÿíèíà. Ïàì’ÿòàºòå, ñà ìà ðÿíèíà. Ïàì’ÿòàºòå, ñâÿùåíèê ³øîâ, à íà äî-ñâÿùåíèê ³øîâ, à íà äî-ðîç³ ëåæàâ ïîðàíåíèé ðîç³ ëåæàâ ïîðàíåíèé ÷î ëîâ³ê, òà â³í ïðîìèíóâ ÷î ëîâ³ê, òà â³í ïðîìèíóâ éîãî? ² äðóãèé ïðîéøîâ éîãî? ² äðóãèé ïðîéøîâ ïîâç íüîãî. À òðåò³é çó-ïîâç íüîãî. À òðåò³é çó-ïèíèâñÿ é äîïîì³ã ïîðà-ïèíèâñÿ é äîïîì³ã ïîðà-íåíîìó.íåíîìó.

— Ìåí³ çäàºòüñÿ, — — Ìåí³ çäàºòüñÿ, — êàæó ÿ, — ùî âàø³ áàòüêè êàæó ÿ, — ùî âàø³ áàòüêè äóæå ñõîæ³ íà öüîãî äî-äóæå ñõîæ³ íà öüîãî äî-áðîãî ÷îëîâ³êà. Âîíè âàñ áðîãî ÷îëîâ³êà. Âîíè âàñ ïîáà÷èëè — í³êîìó íå ïîáà÷èëè — í³êîìó íå ïîòð³áíèõ ³ ïîðàíåíèõ — ³ ïîòð³áíèõ ³ ïîðàíåíèõ — ³ çóïèíèëèñÿ, ùîá çàáðàòè çóïèíèëèñÿ, ùîá çàáðàòè âàñ ³ äîïîìîãòè âàì. âàñ ³ äîïîìîãòè âàì.

Õëîï÷èêè íà ìèòü çà-Õëîï÷èêè íà ìèòü çà-ìîâêëè, à ïîò³ì äðóæíî ìîâêëè, à ïîò³ì äðóæíî çàãóêàëè:çàãóêàëè:

— Òàê! Íàñ óðÿòóâà-— Òàê! Íàñ óðÿòóâà-ëè! Âîíè íàñ óðÿòóâàëè! ëè! Âîíè íàñ óðÿòóâàëè! Òî÷íî!Òî÷íî!

Àëå Ñåðã³é ³ Îëÿ ãî-Àëå Ñåðã³é ³ Îëÿ ãî-âîðÿòü, ùî âîíè í³êîãî âîðÿòü, ùî âîíè í³êîãî íå ðÿòóâàëè. Ïðîñòî ðî-íå ðÿòóâàëè. Ïðîñòî ðî-áëÿòü äîáðî é ïàì’ÿòàþòü áëÿòü äîáðî é ïàì’ÿòàþòü ñëîâà Õðèñòà, ùî âñå, ùî ñëîâà Õðèñòà, ùî âñå, ùî âîíè ðîáëÿòü äëÿ íàéìåí-âîíè ðîáëÿòü äëÿ íàéìåí-øèõ, äëÿ íåçàõèùåíèõ, — øèõ, äëÿ íåçàõèùåíèõ, — âîíè ðîáëÿòü äëÿ Õðèñòà. âîíè ðîáëÿòü äëÿ Õðèñòà. Âîíè ïðîñòî æèâóòü òàê, Âîíè ïðîñòî æèâóòü òàê, ÿê ó÷èâ Õðèñòîñ. ÿê ó÷èâ Õðèñòîñ.

— Íàñ òóò ëþáëÿòü, — — Íàñ òóò ëþáëÿòü, — çàïåâíÿº ³òÿ. çàïåâíÿº ³òÿ.

— Íàçàä íå õî÷åòüñÿ, — Íàçàä íå õî÷åòüñÿ, — ïðîäîâæóº Ðóñëàí.— ïðîäîâæóº Ðóñëàí.

Êèì õî÷óòü ñòàòè õëîï-Êèì õî÷óòü ñòàòè õëîï-÷èêè, êîëè âèðîñòóòü? ÷èêè, êîëè âèðîñòóòü?

³òÿ — ñóïåðãåðîºì. ³òÿ — ñóïåðãåðîºì. Éîãî óëþáëåíèé ïåð-Éîãî óëþáëåíèé ïåð-ñîíàæ — Ñàìñîí. ³í ñîíàæ — Ñàìñîí. ³í ïîêàçóº, ÿêèì ñèëüíèì ïîêàçóº, ÿêèì ñèëüíèì áóäå. Óëþáëåíå çàíÿòòÿ áóäå. Óëþáëåíå çàíÿòòÿ ³ò³ — âåëîñèïåä. ³í ³ò³ — âåëîñèïåä. ³í äóæå «áîìáåçíî ãàíÿº äóæå «áîìáåçíî ãàíÿº íà âåëîñèïåä³». Öå éîãî íà âåëîñèïåä³». Öå éîãî ñëîâà.ñëîâà.

Ðóñëàí ì𳺠ñòàòè ôóò-Ðóñëàí ì𳺠ñòàòè ôóò-áîë³ñòîì ³ ïðîïîâ³äíèêîì. áîë³ñòîì ³ ïðîïîâ³äíèêîì. À Âàäèì — êÀ Âàäèì — êîïîì, ì³ë³ö³î-îïîì, ì³ë³ö³î-íåðîì. «Ùîá ëîâèòè áàí-íåðîì. «Ùîá ëîâèòè áàí-äèò³â», — ïîÿñíþº Âàäèì. äèò³â», — ïîÿñíþº Âàäèì. ² â³í ðîçó쳺, ùî äëÿ òîãî, ² â³í ðîçó쳺, ùî äëÿ òîãî, ùîá ëîâèòè áàíäèò³â, ùîá ëîâèòè áàíäèò³â, ïîòð³áíî áóòè ãîòîâèì ïîòð³áíî áóòè ãîòîâèì äîïîìàãàòè ñëàáêèì, ÿê äîïîìàãàòè ñëàáêèì, ÿê òîé äîáðèé ñàìàðÿíèí.òîé äîáðèé ñàìàðÿíèí.

Мати й батькоÂèõîâàííÿ ä³òåé ó Âèõîâàííÿ ä³òåé ó

áóäü-ÿê³é ñ³ì’¿ — öå áóäü-ÿê³é ñ³ì’¿ — öå ìàìèíà òóðáîòà. Àäæå ìàìèíà òóðáîòà. Àäæå ìàìà ³ ãîòóº, ³ ïðèáèðàº, ìàìà ³ ãîòóº, ³ ïðèáèðàº, ³ ïåðå, ³ â÷èòü, ³ âèõîâóº. ³ ïåðå, ³ â÷èòü, ³ âèõîâóº. Àëå ö³ ñëîâà íå ïåðåäà-Àëå ö³ ñëîâà íå ïåðåäà-þòü óñ³º¿ äèíàì³êè ñ³ìåé-þòü óñ³º¿ äèíàì³êè ñ³ìåé-íîãî æèòòÿ. Ñàìå Îëÿ íîãî æèòòÿ. Ñàìå Îëÿ ñòâîðþº â äîì³ ñ³ìåéíó ñòâîðþº â äîì³ ñ³ìåéíó àòìîñôåðó. ijòè â÷àòüñÿ àòìîñôåðó. ijòè â÷àòüñÿ â íå¿ é ðàçîì äîïî-â íå¿ é ðàçîì äîïî-ìàãàþòü öþ àòìîñôåðó ìàãàþòü öþ àòìîñôåðó ï³äòðèìóâàòè.ï³äòðèìóâàòè.

гøåííÿ âçÿòè â ñ³ì’þ гøåííÿ âçÿòè â ñ³ì’þ ïðèéîìíèõ ä³òåé ïðèé-ïðèéîìíèõ ä³òåé ïðèé-ìàëîñÿ çà çãîäîþ âñ³õ ìàëîñÿ çà çãîäîþ âñ³õ êðîâíèõ ä³òåé. Îäíàê ó êðîâíèõ ä³òåé. Îäíàê ó ö³é ñ³ì’¿ îñòàííº ñëîâî ö³é ñ³ì’¿ îñòàííº ñëîâî çàâæäè çà áàòüêîì. Ñàìå çàâæäè çà áàòüêîì. Ñàìå áàòüêî ïîâèíåí ïðèéíÿòè áàòüêî ïîâèíåí ïðèéíÿòè îñòàòî÷íå ð³øåííÿ. îñòàòî÷íå ð³øåííÿ.

Îêñàíà ðîçïîâ³äàº:Îêñàíà ðîçïîâ³äàº:— ß çàâæäè êàæó: — ß çàâæäè êàæó:

«ìàìî», «ìàìî÷êî», «ìàìî», «ìàìî÷êî», «òàòêó». Öå ìî¿ ìàìà é «òàòêó». Öå ìî¿ ìàìà é òàòî, ³ êîìó ÿêå ä³ëî, ùî òàòî, ³ êîìó ÿêå ä³ëî, ùî âîíè íå ìî¿ á³îëîã³÷í³? ß âîíè íå ìî¿ á³îëîã³÷í³? ß æ çíàþ, ÿê âîíè ìåíå ëþ-æ çíàþ, ÿê âîíè ìåíå ëþ-áëÿòü ³ ÿê ìåí³ òóò äîáðå.áëÿòü ³ ÿê ìåí³ òóò äîáðå.

Îêñàíà íàâ³òü êîëèñü Îêñàíà íàâ³òü êîëèñü çàÿâèëà Îë³:çàÿâèëà Îë³:

— À ÿ, êîëè é çàì³æ — À ÿ, êîëè é çàì³æ âèéäó, âñå îäíî áóäó ç âèéäó, âñå îäíî áóäó ç âàìè. ß çàëèøàþñÿ ó âàìè. ß çàëèøàþñÿ ó âàø³é ñ³ì’¿ íàçàâæäè.âàø³é ñ³ì’¿ íàçàâæäè.

Îëÿ é Ñåðã³é ãîâîðÿòü, Îëÿ é Ñåðã³é ãîâîðÿòü, ùî íå ò³ëüêè âîíè â³ä-ùî íå ò³ëüêè âîíè â³ä-äàþòü ñâîþ ëþáîâ ä³òÿì. äàþòü ñâîþ ëþáîâ ä³òÿì.

— ijòè òàêîæ äàðóþòü — ijòè òàêîæ äàðóþòü íàì ñâîþ ëþáîâ. Êîëè íàì ñâîþ ëþáîâ. Êîëè ìè áà÷èìî ¿õí³ ðàä³ñí³ ìè áà÷èìî ¿õí³ ðàä³ñí³ óñì³øêè é ùàñëèâ³ î÷³, ó óñì³øêè é ùàñëèâ³ î÷³, ó íàñ ³ ñèë äîäàºòüñÿ, ³ áà-íàñ ³ ñèë äîäàºòüñÿ, ³ áà-æàíü çðîáèòè ùå á³ëüøå. æàíü çðîáèòè ùå á³ëüøå.

ЧиновникиÇ ïîÿâîþ êîæíîãî Ç ïîÿâîþ êîæíîãî

«íîâåíüêîãî» ó ñ³ì’¿ «íîâåíüêîãî» ó ñ³ì’¿ äîäàþòüñÿ íå ëèøå ¿õí³ äîäàþòüñÿ íå ëèøå ¿õí³ îñîáèñò³ ïðî-îñîáèñò³ ïðî-

áëåìè, àëå é ïðîáëåìè áëåìè, àëå é ïðîáëåìè ãðîìàäñüê³: ïðîïèñêà, ãðîìàäñüê³: ïðîïèñêà, ìåäè÷íå ñòðàõóâàííÿ, ìåäè÷íå ñòðàõóâàííÿ, ïåðåâ³ðêè é êîì³ñ³¿. ×è-ïåðåâ³ðêè é êîì³ñ³¿. ×è-íîâíèêè çàâæäè íàãàäà-íîâíèêè çàâæäè íàãàäà-þòü, ùî ä³òè íå âàø³, à þòü, ùî ä³òè íå âàø³, à ïðèéîìí³, ³ ùî äåðæàâà ïðèéîìí³, ³ ùî äåðæàâà êðàùå çíàº, ÷èì ïîâèíí³ êðàùå çíàº, ÷èì ïîâèíí³ é ÷èì íå ïîâèíí³ çàé-é ÷èì íå ïîâèíí³ çàé-ìàòèñÿ ä³òè âäîìà, ÿê ¿õ ìàòèñÿ ä³òè âäîìà, ÿê ¿õ âèõîâóâàòè, ÿê íàâ÷àòè, âèõîâóâàòè, ÿê íàâ÷àòè, äå îçäîðîâëþâàòè ³ ÷èì äå îçäîðîâëþâàòè ³ ÷èì ãîäóâàòè. ×èíîâíèêè (òà ãîäóâàòè. ×èíîâíèêè (òà é ³íø³ «äîáðîçè÷ëèâö³») é ³íø³ «äîáðîçè÷ëèâö³») òàêîæ âèçíà÷àþòü, ÿêèìè òàêîæ âèçíà÷àþòü, ÿêèìè ìîòèâàìè êåðóâàëèñÿ ò³ ìîòèâàìè êåðóâàëèñÿ ò³ ÷è ³íø³ áàòüêè, âçÿâøè ÷è ³íø³ áàòüêè, âçÿâøè ïðèéîìíèõ ä³òåé: îäí³ — ïðèéîìíèõ ä³òåé: îäí³ — ùîá ãðîøåé ïîá³ëüøå ùîá ãðîøåé ïîá³ëüøå çàðîáèòè; ³íø³ — ùîá çàðîáèòè; ³íø³ — ùîá êâàðòèðó îäåðæàòè àáî êâàðòèðó îäåðæàòè àáî íà â³äïî÷èíîê ÷àñò³øå íà â³äïî÷èíîê ÷àñò³øå ¿çäèòè, à òðåò³ — âçàãàë³ ¿çäèòè, à òðåò³ — âçàãàë³ äèâí³, â³ðà â íèõ ÿêàñü äèâí³, â³ðà â íèõ ÿêàñü íåçðîçóì³ëà, «ñåêòàíòè» íåçðîçóì³ëà, «ñåêòàíòè» ÿê³ñü. ÿê³ñü.

Ñïðàâåäëèâî áóäå Ñïðàâåäëèâî áóäå ñêàçàòè, ùî á³ëüø³ñòü ñêàçàòè, ùî á³ëüø³ñòü ëþäåé â Óêðà¿í³, ÿê³ ëþäåé â Óêðà¿í³, ÿê³ âçÿëè ó ñâî¿ ñ³ì’¿ ïðèéîì-âçÿëè ó ñâî¿ ñ³ì’¿ ïðèéîì-íèõ ä³òåé, ³ º ñàìå òèìè íèõ ä³òåé, ³ º ñàìå òèìè «äèâíèìè» â³ðóþ÷èìè «äèâíèìè» â³ðóþ÷èìè ëþäüìè.ëþäüìè.

— À â çàãàëüíîìó, — À â çàãàëüíîìó, ñåðåä ó÷èòåë³â, âèõî-ñåðåä ó÷èòåë³â, âèõî-âàòåë³â, ³íøèõ áàòüê³â âàòåë³â, ³íøèõ áàòüê³â ³ â öåðêâ³, — ãîâîðèòü ³ â öåðêâ³, — ãîâîðèòü Ñåðã³é, — ìè çóñòð³÷àºìî Ñåðã³é, — ìè çóñòð³÷àºìî äîáðèõ, ñï³â÷óòëèâèõ, íå-äîáðèõ, ñï³â÷óòëèâèõ, íå-áàéäóæèõ ³ ÷óéíèõ ëþäåé, áàéäóæèõ ³ ÷óéíèõ ëþäåé, ÿê³ ðîçóì³þòü íàø³ «ìî-ÿê³ ðîçóì³þòü íàø³ «ìî-òèâè». Õî÷à º é òàê³, õòî òèâè». Õî÷à º é òàê³, õòî ñêàæå: «² íàâ³ùî âàì öåé ñêàæå: «² íàâ³ùî âàì öåé êëîï³ò? Ó âàñ ³ ñâî¿õ ä³òåé êëîï³ò? Ó âàñ ³ ñâî¿õ ä³òåé — îí ñê³ëüêè!»— îí ñê³ëüêè!»

w 12. $.0.1+S #.".-w 12. $.0.1+S #.".-0?2<, 9. 73&(5 $S2%) -% 0?2<, 9. 73&(5 $S2%) -% !3" Z. n$- * !S+<8S12< !3" Z. n$- * !S+<8S12< S' - 1, *0S, 1"._5 $S2%) S' - 1, *0S, 1"._5 $S2%) S $S2%) 1"._5 $03'S", S $S2%) 1"._5 $03'S", S-8(5 $S2%) -% ' 3" -S-8(5 $S2%) -% ' 3" -&3Z. m "*.+. - 1 ! # -&3Z. m "*.+. - 1 ! # -2. 73&(5 $S2%), S - 8% 2. 73&(5 $S2%), S - 8% 12 "+%--? $. 2 *(5 12 "+%--? $. 2 *(5 $S2%) /.* '3Z, 52. ,( $S2%) /.* '3Z, 52. ,( - 1/0 "$S. - 1/0 "$S.

Батьки переконані,

що в одній сім’ї не

може бути поділу

на «своїх» і «при-

йомних».

Фот

о Т

етян

и Ш

овко

вої

Вітя, 8Руслан, 12

Паша, 12Андрій, 21

Аня, 10

Віра, 24Олена, 14

Оксана, 16

Ми

мол

имос

я пр

о т

их д

обри

х лю

дей,

які

ст

али

бат

ькам

и дл

я чу

жих

діт

ей. К

оман

да Н

К

26П

РИ

ВІТ

З О

БК

ЛА

ДИ

НК

ИП

родо

вжен

ня. П

очат

ок н

а с.

3 M ене звуть

Євою. Мені

7 років.

Мені здається, що всі

сім років я мріяла про

маленького пухнатого

чотириногого друга. Я

дуже-дуже хотіла со-

баку. І ніяк не могла

зрозуміти маму й

тата, які постійно

говорили:

«Євочко, це велика

відповідальність. За-

чекаймо трішки, доки

ти підростеш. Ти го-

това взяти відповідаль-

ність?».

Звичайно, я готова.

Я вже виросла. Ну,

коли ж настане цей

день?! Мені здавалося

— ніколи.

Але він настав. На

мій сьомий день на-

родження батьки

подарували мені

маленьке біле пух-

нате цуценятко на

ім’я Бесті. Радощам

моїм не було меж.

Мені відразу захо-

тілося обняти свою

собачку, торкнутися

її мокрого носика,

маленького хвостика,

погладити м’яку шер-

стку. Але

Бесті чомусь увесь час

хотіла спати. Мама

сказала, що вона ще

маленька, і заборонила

її будити. Як же так?

Адже це моя собачка!

Кілька ночей Бесті

плакала й сумувала

за своєю мамою та

братиком. Нам було

дуже шкода її. І перші

ночі тато спав з нею,

поки вона не звикла до

нового будинку. Щодня

Бесті тягала мої іграш-

ки й гризла тапки. Але

що найгірше — роби-

ла на кожному кроці

величезні калюжі, які

мене змушували при-

бирати.

А ще

потрібно

було що-

ранку й

щовечора

її вигулювати.

Одного разу

вранці мені

зовсім не хоті-

лося вставати й

вигулювати Бесті

і я сказала:

«Мамо,

я втомилася,

я більше не

можу. Я не ду-

мала, що від-

повідальність

— це так

складно». І

тоді мама від-

повіла мені:

« Є в о ч к о ,

твоя собака

— не плю-

шева іграш-

ка, а жива

істота з

маленьким,

але люблячим серцем,

і це серце понад усе

на світі любить тебе.

Від неї не можна від-

мовитися, виключити,

відкласти

в пакет з іграшка-

ми, якщо втомився або

набридло. Від браку

любові й уваги ця істота

може загинути. Поки

це ще маленьке щеня,

ми можемо повернути

його хазяям, але коли

воно підросте, це буде

неможливо. Подумай

про це». Я подивилася

на мою Бесті, обійняла

її, заплакала й зрозу-

міла, що нізащо не

розлучуся з нею.

Відтоді я слухняно

виконую свої обов’язки

і доглядаю за собакою:

я слідкую за тим, щоб у

Бесті в мисці завжди

була вода, розчі-

сую їй шерсть, гуляю з

нею ввечері, прибираю,

коли вона нашкодить,

а ще частую її

чим-небудь смач-

неньким. Тепер

я знаю, що таке

відповідальність.

Іноді це зовсім

непросто. Але

воно того варте.

Адже турбота

про близьких

приносить ве-

лику радість і

тобі, і тим, кого

ти любиш.

Єва Г.

Собака — це жива істота, у якої ма лень- ке й любляче серце.

Я завжди мріяла про чотириногого друга.

Спочатку Бесті постійно хотіла

спати, а мені забороняли її будити.

На мій сьомий день народження

батьки подарували мені симпатичне

біле цуценя — Бесті.

Фот

о з

архі

ву с

ім’ї

Грам

ма.

27ЕКСПЕРИМЕНТ

ЕкспериментРівновага — це стійкий стан у

результаті дії протилежно спрямо-

ваних сил.

Матеріали: ножиці;

кольорові олівці або фарби;

дві скріпки до-

вжиною 5 см;

дві дволітрові

пластмасові пляшки

із кришками;

тонка мотузка

довжиною 60 см.

Метод Зроби ксероко-

пію цієї сторінки

на щільному па-

пері.

Виріж і розфарбуй клоуна.

Налий у пластмасові пляшки воду

й закрути кришки.

Прив’яжи кінці мотузки до горле-

чок пляшок. Розсунь пляшки так,

щоб мотузка була натягнута.

Спробуй поставити клоуна голо-

вою вниз на мотузку. У тебе нічого

не вийде!

Причепи скріпки до рук клоуна

й тепер постав його на мотузку.

Вийшло?

ВисновокСила тяжіння тягне все донизу. У

всього є центр ваги, де сила тяжіння

діє найсильніше. Знижуючи центр

ваги (причепивши скріпки на руки

клоуна), ми домагаємося кращої

рівноваги.

Мені б хотілося, щоб ти був урівноваженим.Це означає, що тоді, коли тобі легко чи важко, радісно чи страшно, — ти пови-нен залишатися жит-тєрадісним, добрим і спокійним.Ісус Христос сказав, що цього можна на-вчитися в Нього, тому що Він Сам був урівно-важеним.

Дядя Міша

P.S. Експеримент із клоуном-акробатом нагадає тобі, що слід тримати рівновагу в житті. Успіхів!

Привіт!Можливо, ти чув

вираз «урівноважена

особистість».

Так найчастіше

говорять про жит-

тєрадісних, самостій-

них, добрих і спокійних

людей.Стати врівноваже-

ним не просто. Багато

дорослих людей усе

життя залишають-

ся неврівноваженими:

вони страждають,

звинувачують інших у

своїх бідах, відчува-

ють себе нещасни-

ми, ображаються й

впадають із однієї

крайності в іншу.

b.-( $./., # >2< $S2?,:b.-( $./., # >2< $S2?,: Благодійний фонд «Відродження» revival-ua.org revival-ua.org %-mail: info@revival-ua.org %-mail: info@revival-ua.org +38 (0569) 50 50 71+38 (0569) 50 50 71

ТРИМАЙ РІВНОВАГУ!

Фот

о Н

К

сontact@noyivark.org noyivark.org twitter.com/noyivark

Хлопчики й дівчатка, що вам найбільше

запам'яталося з літнього відпочинку? Чекаю листів

з фотографіями.

1. Скільки зелених папуг

з фіолетовими крилами дивляться

ліворуч?

2. Скільки фіолетових

папуг із зеленими крилами

дивляться праворуч?

3. Скільки папуг із

жов ти ми дзьобами дивляться

праворуч?

4. Скільки папуг із чер-

воними дзьобами й синіми

лапками дивляться ліворуч?

5. Скільки червоних

папуг із блакитними дзьобами,

жовтими крилами й чорними

лапками дивляться праворуч?

6. Скільки блакитних

папуг з жовтими дзьобами,

помаранчевими крилами й

чер воними лапками дивляться

ліворуч?

7. Скільки папуг з чер-

во ними крилами дивляться

праворуч?

У книзі Біблії про зовсім ма-леньких діток сказано, що вони не вміють розрізняти праву руку від лівої.

А ти знаєш, де в тебе права, а де ліва рука?

Якщо так, тоді ти вже не дуже маленький.

А якщо ти ще й умієш раху-вати, тоді ти, звичайно, уже великий (хлопчик або дівчинка). І тоді ти зможеш виконати це завдання. Будь уважним.

Якщо ти ще не вмієш писати цифри, попроси дорослих допо-могти тобі.