N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010 ВЕРЕСЕНЬ 2010

BOLETIM INFORMATIVO DA SOCIEDADE UCRANIANA DO BRASIL

Інформативний бюлетень Українського Товариства Бразилії Al. Augusto Stellfeld, 795 - CEP 80410-140 Curitiba - Paraná - Brasil - Fone/Fax: (41) 3224-5597 - e-mail: subras@sociedadeucraniana.com.br

Orquestra de Câmara de Lviv, Ucrânia se apresenta no Brasil

Na terceira edição do projeto Cultura na Escola - Série Concertos Internacionais que acontece mensalmente, sempre com orquestras renomadas do cenário internacional da música erudita.

PÁGINA 13

17º Festival Nacional de Dança Ucraniana

O Folclore Ucraniano Barvinok estará promovendo o Festival Nacional de Dança Ucraniana, que esta na 17º edição. Os Grupos Folclóricos se apresentaram no palco do Teatro Guaíra em Curitiba, dia 13 de novembro de 2010, às 19:00 horas. O evento faz parte

das comemorações do 80º aniversário do Barvinok.

День Незалежності України

ЗВЕРНЕННЯ - Надзвичайного і Повноважного Посла України в Бразилії І.О. Грушка до української громади

СТОРІНКА 11

Мощі 150 святих зібрано в одному з храмів УГКЦ

Вперше в Україні на звичайній парафії відкривають паломницький центр всім святим Церкви. В храмі зібрано більш як 150 мощей святих

СТОРІНКА 04

Міжнародні учнівські олімпіади: перемоги молодого покоління

українських науковців

Липень став найгарячішим місяцем, протягом якого молодим українським науковцям довелося виборювати престижні міжнародні нагороди. Естафету від юних математиків взяли фахівці з біології, які цього року взяли участь у Міжнародній учнівській олімпіаді з біології

СТОРІНКА 08

2 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010

Календар – Calendário

13 ВЕРЕСЕНЬ - setembro

Святий Іван Золотоустий

Святий Іван

Золотоустий народився

344 року в Антіохії. Був дуже талановитим і

вченим, відзначався письменницькими та

ораторськими

здібностями. Згодом він шість років прожив у

пустелі у молитві та пості. 386 року був висвячений

на священика, а 398 року став царгородським

архиєпископом.

Жертвенний пастир турбувався про добро і спасіння ввірених йому душ.

Він написав шість книг про священство, а також Божественну Літургію, яку і сьогодні відправляють.

Владика багато терпів, особливо через царицю

Євдоксію, якій не сподобалися його проповіді, спрямовані проти легковажності жінок. Цариця

спричинилася до того, що Іван двічі відбував заслання. Під час останнього він важко занедужав і

407 року віддав Господеві свою праведну душу. За численні та цінні своїм змістом духовні твори Церква

надала йому почесне звання Учитель Церкви, а за

красномовні науки він став відомий у християнському світі як Іван Золотоустий. São João Crisóstomo São João Crisóstomo é considerado o príncipe dos

oradores da Igreja, recebeu o cognome - Crisóstomo, ―Boca de Ouro‖, do grego antigo chrysos=ouro e

Stoma=boca, é também reconhecido como um exegeta,

um moralista e reformador genial, um grande pedagogo, um defensor da justiça diante das arbitrariedades do

despotismo, um bispo exemplar, um pai dos pobres que pregou pela palavra e pelo exemplo, e um mártir da

verdade.

João nasceu em 344 na cidade de Antioquia, seu pai chamava-se Secundo, ostentava o título de Magister Militum Orientis (general dos exércitos do Oriente), morreu pouco depois do nascimento de João. Coube a

sua mãe de nome Antusa, viúva aos 20 anos de idade, a missão de criá-lo junto com a irmã mais velha. João

aprendeu com a mãe a doutrina cristã, e a Sagrada

Escritura serviu-lhe de silabário para as primeiras letras. Quando contava com dezesseis anos começou a

freqüentar os Centros de Ensino, assistiu aulas de filosofia com Andragácio. Na disciplina de retórica, que

na época dava uma formação jurídica, foi aluno de

Libânio. João exerceu a profissão de advogado dos 20 aos 25 anos.

No ano de 370, João abandonou a profissão forense e recebeu o batismo das mãos do bispo de

Antioquia, Melécio que o confiou à orientação de Diodoro, um erudito, mais tarde, bispo de Tarso, que

dirigia uma ―escola de ascetas‖, dedicado ao estudo da

Sagrada Escritura. Diodoro conferiu-lhe a ordem de

leitor, o que equivalia a torná-lo clérigo, e confiando-lhe a guarda dos rolos da Bíblia.

Após a morte da mãe, por volta de 374, João pôs

em prática enfim o seu projeto longamente acalentado de retirar-se para um Mosteiro localizado na montanha

nas proximidades de Antioquia, antes, porém, liquidou todo o seu patrimônio, vendendo e distribuindo entre os

pobres. Por quatro anos ficou no Mosteiro, sob a direção

de Syro, um monge ancião. Sentindo crescer em si a sede de solidão, o jovem monge retirou-se ainda mais

para dentro das montanhas, até uma gruta isolada, vivendo por dois anos em absoluta solidão. Neste retiro

João escreveu alguns dos seus mais belos livros.

Certo dia, ao acordar, percebeu que tinha ambas as pernas paralisadas e teve de arrastar-se até o

eremitério vizinho, onde foi socorrido, viu-se, pois, obrigado a contragosto a suspender aquele gênero de

vida e a regressar a Antioquia. Capital da Síria, segunda maior cidade do Império Oriental. Estima-se que no

século IV sua população beirava os trezentos mil

habitantes. Foram cinco anos de repouso e convalescença

para que se repusesse do seu esgotamento físico devido a experiência monástica. Período que serviu a Igreja

como diácono e enriqueceu as letras cristãs com mais

alguns livros, sua obra intitulada Tratado sobre o Sacerdócio, dividida em seis volumes, já no ano de 386,

corria de mão em mão e o nome do seu autor de boca em boca. O bispo de Antioquia, Flaviano, ordena-o

presbítero e o nomeia mestre de pregadores, pois passava a fazer as vezes do bispo nessa função.

Doze anos durou seu magistério, João impôs a

sua personalidade àquele mundo empanturrado de novidades, ressoava agora pela cidade uma palavra que

reunia em sumo grau os dons do pedagogo, a palavra fluida, veemente, colorida, dotada do ardor da mais viva

paixão e as iluminações do doutor. Em 387 a fama do

presbítero João haveria de aumentar ainda mais, aureolando-se com a fama de salvador. O episódio foi

conseqüência de um grande motim ocorrido em Antioquia devido a ordem do imperador Teodósio para

que a população pagasse tributos extraordinários. O

governador Tisameno ordenou uma sangrenta repressão, os cidadãos voltaram-se para o presbítero João, já não

apenas porque o admiravam, mas porque viam nele a tábua de salvação. João rogou ao bispo Flaviano que se

dirigisse a Constantinopla para interceder diretamente diante do imperador, e preparou o discurso que o

prelado deveria ler, deu-lhe instruções precisas sobre o

modo de agir, o eixo principal era uma alusão à glória imperecedoura e à grandeza do perdão: ―É fácil ao amo

castigar uns súditos rebeldes; mas é raro e difícil perdoá-los. Se o fizerdes, dareis um grande exemplo aos séculos

sem fim‖. O imperador decretou uma anistia geral a

todos os implicados, e mal chegou aos ouvidos dos antioquenhos o perdão imperial, a alegria transbordou

por toda a cidade, quando as prisões se abriram, os cativos caíram numa multidão de braços que os

esperavam e foram passeados em triunfo com clamores de júbilo, uns e outros se abraçavam pelas ruas sem se

conhecerem; banquetes e várias manifestações

sucediam. João deu um glorioso arremate ao incidente com um sermão em que entoou um hino de ação de

N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 3

graças a Deus e tirou de todo o acontecido uma preciosa lição moral: ―Não esqueçais, se sois cristãos, que vossa

pátria não se encontra na terra‖.

Toda essa fama não podia deixar de chegar à capital do Império Bizantino. Quando vagou a sede de

Constantinopla, devido ao falecimento do patriarca Néctário em 397, apareceram logo o biógrafo de João

Crisóstomo. Apesar de vários pretendentes, da difícil

missão de convencê-lo aceitar o episcopado e por última barreira, conseguir que o povo de Antioquia concordasse

em perder o seu ídolo. Na primavera, 26 de fevereiro de 398, João foi apresentado aos sufrágios do clero local e

dos fiéis e sagrado bispo de Constantinopla.

Ao tomar posse da residência episcopal, desterrou dali, todo o luxo, mandou vender os tesouros e aplicou o

produto com os pobres: o dinheiro reunido com a venda da tapeçaria foi destinado à construção de um hospital;

o dos móveis, candelabros, banheiras de mármore, espelhos e quadros, à de um albergue para peregrinos; e

a cozinha com todas as instalações, foi para um asilo,

por fim, a cama de seda, veludo e madeiras exóticas seguiu o destino do resto do mobiliário, sendo

substituída por um leito de taboas com um único cobertor. Quando o pessoal do serviço ousou recordar-

lhe que o patriarca de Constantinopla era o segundo

bispo mais importante do mundo, e devia por isso respeitar o protocolo, recebendo altas personalidades e o

próprio casal imperial, João respondeu-lhes que sua função não era a de estalajadeiro, mas médico e pai

espiritual. E dispençou a todos. Também chamou a si o controle do erário eclesiástico. As receitas vultuosas,

eram por vezes mal destinadas, quer por incúria, quer

por má vontade administrativa. Essa atitude granjeou-lhe alguns inimigos, mas permitiu-lhe dispor de somas

respeitáveis para organizar as suas obras de caridade. A residência episcopal ficou reduzida a uma pobreza

cenobítica, a única obra de arte, que mereceu graças aos

seus olhos foi um retrato de São Paulo. Relativamente às refeições, atinha-se aos mesmos dos tempos de eremita:

legumes, que preparava sozinho ou com ajuda de algum monge.

Empregava o seu tempo em cumprir os seus

deveres. Umas vezes, no altar, no enevoado cume dos mistérios divinos, proferindo com lágrimas as palavras da

consagração; outras, na tribuna, desempenhando as funções de doutor e de profeta, numa gama que ia da

conversação familiar à inspiração arrebatada; outras ainda, nas prisões, que visitava com freqüência, levando

pão e consolo aos presos, ou nos tugúrios dos

miseráveis; algumas vezes na casa dos magnatas e dos poderosos para interceder por um escravo, ou por algum

devedor garroteado pela usura. È verdade que investir contra os ricos era um dos temas prediletos do pregador,

mas João não condenava nem a riqueza nem o capital;

unicamente assinalava os abusos. ‖Não pretendo afirmar que a riqueza seja um pecado – afirma numa das

homilias -; pecado é não ajudar os pobres e fazer mal uso delas - .... As riquezas não são um mal; mal é a

estreiteza do espírito que transforma o rico em avarento‖.

Porém os seus inimigos iam se infiltrando por

toda parte, dois eram os principais Teófilo, patriarca de Alexandria, conhecido como ―o faraó eclesiástico‖ movido

pela paixão da inveja, o luminar da igreja de Santa Sofia feria-lhe os olhos e também não achava razoável que a

Igreja de Alexandria, que remontava ao Evangelista

Marcos, tivesse de tratar de igual para igual a de Constantinopla, nascida na véspera. E o mais terrível dos

inimigos, a imperatriz Eudoxia que recebia censuras públicas pelo seu comportamento. A imperatriz e o

patriarca conspiraram para eliminá-lo. Num povoado dos

arredores de Calcedônia conhecido como ―o Carvalho‖ reuniram-se uma trintena de bispos egípcios como se

estivesse montado um concílio e tendo o apoio do imperador julgaram o bispo João, impondo-lhe as mais

sórdidas calúnias. Encerrando o conciliábulo do Carvalho

dirigiram a carta ao imperador: ―....as acusações o tornam culpado do crime de lesa-majestade, de modo que Vossa Majestade deve desterrar o culpado...) Na Semana Santa de 404 João Crisóstomo foi

preso dentro da Igreja de Santa Sofia pelo exército imperial, quando celebrava a cerimônia de batizado de

algumas centenas de catecúmenos vestidos de branco.

Houve resistência dos fiéis. O historiador Sozomeno escreveu: ―as águas da regeneração dos homens tingiram-se de vermelho com o sangue humano‖. João foi levado para o exílio, o ponto de destino

era Cucuso, um misérrimo vilarejo perdido num dos

inúmeros recôncavos da cordilheira do Tauro na Armênia. Foram três anos e três meses de sofrimento e

privações convivendo em terras cercadas por povos bárbaros e assassinos, o clima frio e a altitude de mais

de 1400 metros, foram debilitando a já frágil saúde de João, e no dia 13 de setembro de 407 seu coração parou

de bater. A notícia da morte propagou-se por todo o

Império com uma velocidade insólita para a época. Juntamente com a notícia do falecimento, começaram a

conhecer-se os antecedentes e a circunstâncias que o tinham acompanhado, o que suscitava o mais amargo

juízo sobre o Império e os seus dirigentes.

O bispo de Roma Papa Inocêncio escreveu ao imperador Arcádio uma epístola serena e firme:

―...atreveste-te a levantar uma violenta perseguição contra Deus e a sua Igreja. Antes que a sua causa fosse julgada, expulsaste do seu trono episcopal um grande doutor do universo, e na sua pessoa perseguiste o próprio Jesus Cristo .....Por esta causa, eu, a quem foi confiada a Cátedra do grande Apóstolo apesar da minha vileza e dos meus pecados, te separo e te rechaço da participação nos imaculados Sacramentos de Cristo nosso Deus, e não somente a ti, mas a todos os bispos e clérigos de qualquer grau que dispuserem a administrá-los a ti à reveria das nossas proibições.‖ Passado mais de 1600 anos de sua morte, as suas

palavras e obras se mantêm vivas, não apenas nos países do Oriente, mas no continente Europeu e em

terras jamais imagináveis pelo filho de Antióquia; o

continente da América do Sul onde há Igrejas que celebram a Santa Liturgia de Rito Bizantino no modelo de

São João Crisóstomo.

―Todo o mundo se empenha em que os filhos sejam instruídos nas artes, nas letras e na eloquência, mas a ninguém ocorre

pensar em como exercitar-lhes a alma (....) antes de mais nada, eduques bem vossos filhos‖

São João Crisóstomo

4 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010

Мощі 150 святих зібрано в одному з храмів УГКЦ

Вперше в Україні на звичайній парафії відкривають паломницький центр всім святим Церкви. В храмі зібрано більш як 150 мощей святих. Ця подія відбудеться 15 серпня в Бориславі у храмі св. Анни. На цей день організатори очікують більш як 5 000 паломників. Стараннями пароха отця доктора Романа Василіва та його сина Павла Василіва, в храмі св. Анни м. Борислава встановлено мощі святих (як українських, так і світового значення). Храм святої Анни внесено паломницьким центром Української Греко-католицької Церкви (УГКЦ) в перелік найбільших святинь України. «Відкриваємо паломницький центр, найперше, для кожної людини, незалежно від віросповідання та конфесійної приналежності, адже святі не зважають на приналежність людини до певної конфесії, вони допомагають усім. Хочемо, щоб ласка оздоровлення святих виливалась на усіх, власне для цього й відкриваємо наш паломницький центр», – зазначив отець-парох храму св. Анни о. Роман Василів. За попередніми даними організаторів, відкриття мають відвідати більш як 5000 паломників. «На сьогодні ми отримали заявку на участь у відкритті центру від багатьох парафій, очікуємо, що число паломників перевищить 5000 людей», – наголосив о. Роман. У храмі можна буде помолитися і поклонитися мощам святих апостолів Петра і Павла, Юди Тадея, Томи, Андрія Первозванного, Якова Старшого, Пилипа, Варфоломея, Варнави; апостолів і євангелистів Матея, Марка і Луки; апостола первомученика Стефана; Пророка Предтечі і Хрестителя Господнього Івана; священномученика Климентія, папи Римського, св. Миколая Чудотворця, св. Венедикта Нурсійського, покровителя Європи, св. Іларія Піктавійського, св. Шарбеля, св. Антонія Падевського, св. Валентина, св. Атаназія Олександрійського, св. Василія Великого, св. Григорія Богослова, св. Григорія з Ніси, св. Августина, св. Томи Аквінського, св. Максима Ісповідника, св. Івана Дамаскина, св. Катерини Олександрійської, св. Варвари, цілитилів Пантелеймона, Димитрія та інших святих. Серед монаших чинів представлено св. Франциска з Асижу і трьох францішкан; св. Івана дон Боско і трьох салезіан; св. Павла від Хреста і 15 пасіоністів; св. Терезу від Дитятка Ісуса, св. Терезу Авільську і ще 22 кармелітів; отця Піо і 23 капуцинів, 6 святих лікарів чину Піарів; св. Альфонса Ліугорі та кардинала Ньюмена чину отців редемптористів та багато інших святих, санктуарії яких встановлено біля бічних

престолів. Перелік мощів святих постійно зростає. Українських святих представлено в мощовиках, де знаходяться мощі святого священномученика Йосафата, архиєпископа Полоцького, апостола з‘єдинення; блаженних священномучеників Василя Гопка і Павла Гойдича; блаженних мучениць Олімпії і Лаврентії (чин св. Йосифа Обручника) та Йосафати Гордашевської і Тарсикії Мацьків (сестри служебниці Непорочної Діви Марії). Починаючи з листопада 2009 року мощі святих встановлюються в храмі св. Анни м. Борислава. Молячись до святих прочани зможуть випросити для себе, для своїх родин і для всього українського народу заступництва, зцілення і благодаті. В храмі проводяться молитви на уздоровлення від різних недуг.

Прес-релізи УГКЦ, 14.08.2010

ВОЛИНСЬКА ЄПАРХІЯ УПЦ ГОТУЄ ПЕРЕВИДАННЯ УНІКАЛЬНОГО

МАНУСКРИПТУ XIV СТ.

Факсимільне видання рукопису Луцького

Євангелія – однієї з

найдавніших богослужбових

книг України, що зберігається в Російській державній бібліотеці — планує видати Волинська єпархія УПЦ. Проект, над яким працюють в єпархії, приурочений до святкування 925-ї річниці Луцька. Видання здійснюється з благословення Предстоятеля УПЦ Митрополита Володимира та митрополита Луцького і Волинського УПЦ Ніфонта (Солодухи). Підготовка факсимільного видання розпочалася після переговорів генерального директора Російської бібліотеки Олександра Віслого, в якій зараз знаходиться оригінал рукопису, та митрополита Ніфонта. Як повідомили РІСУ в прес-службі Волинської єпархії УПЦ, факсимільна копія Євангелія майже стовідсотково зберігає натуральний розмір текстів і прикрас. Сторінки відтворюються в оригінальному вигляді, кольорі та об‘ємі, без чистки і ретушування. Окрім того, зберігаються всі приписки. Загалом, згідно з задумом, копія виконується без додавань будь-яких елементів, що не відповідають оригіналу. Запланований тираж – тисяча примірників. Книга видається за благодійні кошти. Збір пожертв триватиме до кінця листопада.

N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 5

Довідка: У науковому дослідженні «Пам‘ятки книжкового мистецтва. Українська рукописна книга» доктор мистецтвознавства Яким Запаско наводить список найбільш цінних рукописів ХІ-ХVІІІ століть, куди входить 128 найменувань. Луцьке Євангеліє посідає у цьому списку 51 місце. За висновками фахівців, манускрипт належить до пам‘яток галицько-волинської книгописної школи. Луцьке Євангеліє належним чином репрезентує графіку, орнаменти, особливості мови цієї школи. На підставі численних приписок, а також за мовними і палеографічними ознаками можна зробити висновок, що місцем його написання був Спаський Красносельський монастир поблизу Луцька. Досліджуючи історію обителі, один із священнослужителів Волинської єпархії УПЦ архимандрит Онуфрій (Куц) зацікавився долею святині та виявив, що вона знаходиться в Російській державній бібліотеці.

“РІСУ”, 18.08.2010

Директор Музею вишитих ікон святкує 100-річчя

21 серпня о 17 годині у

Львівському театрі ім. М.Заньковецьк

ої розпочнеться

урочиста академія до

сторіччя отця доктора Дмитра Блажейовського. Про це повідомили ZIK у в Музеї вишиваних ікон, який відкрив та утримує власним коштом отець доктор. У цьому музеї, що знаходиться на пр.Чорновола, 2а у м.Львові, можна отримати запрошення на урочистість. 2010 рік – особливий для отця доктора Блажейовського. Другого квітня виповнилося 70 років з дня його духовних свячень. До 100-річчя отця доктора Дмитра Блажейовського у видавництві «Каменяр» днями побачила світ його чергова нова книга «Мої рефлексії щодо проблем минулого, теперішнього і будущності українського народу». Цю книгу можна придбати у книгарнях. Як розповів директор видавництва Дмитро Сапіга, ця книга самою назвою говорить, про що вона. Зрештою, як зазначає видавець, тема минулого, теперішнього і майбутнього українського народу є темою номер один у творчості отця доктора Дмитра Блажейовського. Це вже не перша книжка отця

Блажейовського, яка побачила світ у видавництві «Каменяр». Зокрема, нещодавно до 70-ліття священичих свячень, початку сотого року життя автора та 10-ліття створення ним музею вишиваних ікон та образів вийшла книга «Мій життєпис. Про виховання і українські проблеми». Загалом у «Каменярі» побачили світ близько десятка книг цього автора. Довідка. Отець доктор Дмитро Блажейовський народився 21 серпня 1910 у с.Вислік Горішній на Лемківщині, де ходив до школи. У 1933 році як студент-електротехнік Празької Політехніки він пішов на пішу прощу з Праги до Риму і на прохання о.Тита Галушинського залишився і вступив до семінарії. За 12 років перебування у Римі захищає з відзнакою дві докторські дисертації. Був направлений на священичу працю до США, на далекий Захід. Тут, попри великі труднощі, за 27 років організував три парохії і одну місійну станицю та будував храми. Після повернення до Риму продовжив працю у царині історії України, української Церкви та педагогіки. У 1999 році відкрив у Львові і утримує власним коштом Музей вишиваних ікон, де виставляє вишиті ним власноручно ікони та хоругви. Їхня унікальність, мистецька цінність вражає професіоналів. В його мистецькому доробку є 350 вишитих ікон та хоругв, на які він видав 300 взорів української релігійної вишивки Отець Дмитро Блажейовський є автором 25 наукових праць з історії Церкви та Української держави. Особливу увагу у своїх працях він приділяє вихованню. Незважаючи на свій поважний вік, отець доктор Дмитро Блажейовський і далі активно трудиться.

Музейний простір України, 16.08.2010

Виставка Василя Євича відкрилася у Черкасах

5 серпня 2010 року у

виставковій залі Черкаського

художнього музею відкрилася виставка

живописних творів

Василя Євича «Люблю тебе, Україно моя!»,

присвячена 80-річчю від дня народження

художника.

Справжнім майстром, наділеним яскравим талантом живописання був черкаський художник

Василь Павлович Євич (1930-1994 рр.) Духовна наповненість його полотен, національний колорит,

закорінення у народні звичаї та традиції, закоханість у пісенну спадщину українського народу були

незрівнянними. Співець сільського життя, Василь

Євич тонко відчував, чим живуть, до чого прагнуть селяни, знав їхні ідеали, уявлення про красу.

Музейний простір України, 09.08.2010

6 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010

ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ 16–17 грудня 2010 р.

у Національному науково-дослідному інституті українознавства МОН України відбудеться

ІІ Міжнародний конкурс з українознавства для студентів та молодих учених.

Проблематика конкурсу: І. УКРАЇНОЗНАВЧА УРБАНІСТИКА (мовна картина

сучасного українського міста; екологія українського

міста і передмість; сучасне етнокультурне урбаністичне середовище України; історичні пам’ятки

у духовій сфері українського міста; Україна в урбаністичному мистецтві).

ІІ. ІНДУСТРІАЛЬНА УКРАЇНА В УКРАЇНОЗНАВЧИХ

ДОСЛІДЖЕННЯХ. ІІІ. ІНДУСТРІАЛЬНА vs СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКА

УКРАЇНА: АЛЬТЕРНАТИВИ ДИЛЕМИ. До розгляду приймаються оригінальні

дослідження, здійснені на основі наукової українознавчої методології за одним із зазначених

напрямів. Конкурс передбачає два етапи:

I етап – заочний – до 8 листопада 2010 р.: підготовка науково-дослідної роботи з проблематики конкурсу. II етап – очний – 16–17 грудня 2010 р., м. Київ:

захист попередньо прорецензованої науково-дослідної роботи, Інтернет-олімпіади з українознавства та української мови, українознавчі майстер-класи за різними напрямами.

Конкурс має відкритий характер, проводиться на

добровільних засадах. До участі в конкурсі

запрошуються студенти вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації; магістранти; аспіранти,

молоді вчені з України та зарубіжжя. Роботи потрібно надіслати до 8 листопада 2010

р. (за поштовим штемпелем)за адресою:

01135, Національний науково-дослідний інститут українознавства, вул. Ісаакяна,18, к. 301, м. Київ.

Тел. відділу філософії освіти та освітніх технологій: (044) 236-01-02.

Вимоги до конкурсних досліджень: 1. Мова викладу - українська (для учасників із-за

кордону допускається виконання робіт англійською і російською мовами).

2. Титульний аркуш містить лише тему дослідження, автор та науковий керівник зазначаються у заявці-анкеті учасника, що додається (на звороті).

3. Текст роботи: машинопис (інтервал – 1,5), комп’ютерний набір (шрифт Times New Roman – 14 pt, інтервал – 1,5), обсяг – 20–30 стор; обов’язкові посилання на використані джерела та перелік літератури (в кінці роботи).

4. Схвалюється використання сучасних українознавчих праць (90-х рр. ХХ – поч. ХХІ ст.); посилання на матеріали сайту ННДІУ (www.rius.kiev.ua), електронного фахового видання – журналу «Українознавство» (www.ualogos.kiev.ua); підготовка презентаційних матеріалів, узагальнюючих таблиць, схем, діаграм, фотографій для представлення результатів власного дослідження.

Науково-дослідна робота оцінюється за такими критеріями:

· актуальність;

· історіографія й аналіз джерел; · глибина розкриття теми;

· обґрунтованість висновків та пропозицій власного дослідження.

(матеріал подала Марина Бондаренко)

У Севастополі пройшла конференція ОУН (д)

7 серпня 2010р. в місті Севастополі відбулася

Річна конференція ОУН (д). Місце її проведення обрали не випадково, адже це приморське місто, в

якому базується український Чорноморський флот, впродовж багатьох років залишається яблуком

розбрату між Україною і Росією. Враховуючи

постійний тиск, який щодня відчувають на собі українські патріоти Севастополя, проведення у місті

конференції, це крок на підтримку їх у нелегкій справі відстоювання державницьких позицій від ворожих

зазіхань. Вже традиційно конференцію відкрили

молитвою. Освятив проведення конференції член

ОУН (д) отець Юрій (Бублик) УПЦ КП. Делегати конференції вшанували пам'ять померлих членів

організації хвилиною мовчання, які відійшли у вічність за останній рік.

Із звітами про роботу впродовж часу, що

минув від останньої конференції, і основними напрямками діяльності на ближчий час виступили

Голова Центрального проводу ОУН (д) Павло Дорожинський, члени Центрального проводу ОУН (д)

Олег Ціборовський, Віталій Матяш (ідеологічний і політичний напрямки), Микола Сава (кадрова

робота), Сергій Брунь (інформаційний і соціальний

напрямки). Про фінансовий стан Об’єднання прозвітував член Центрального Проводу ОУН (д)

Сергій Авдєєв. Оскільки голова Молодіжного крила ОУН (д)

Анатолій Левченко не зміг взяти участь в

конференціцї, його звіт прочитав Сергій Брунь. Враховуючи непросту політичну ситуацію

після цьогорічних президентських виборів, учасники конференції приділили велику увагу пошуку шляхів

протидії антиукраїнським діям теперішньої влади. В

обговоренні цього питання виступили провідник Луганської обласної організації ОУН(д) Юрій

Кисельов, провідник Донецької обласної організації ОУН(д) Євген Ковальський, провідник Львівської

обласної організації ОУН(д) Ярослав Середницький, член Громадсько-політичної Ради ОУН (д) Валерій

Бублик, провідник Київської міської організації ОУН

(д) Віктор Світайло, провідник Одеської обласної організації ОУН (д) Дмитро Шупта, провідниця

Київської обласної організації ОУН (д) Наталія Недошитко, провідниця Закарпатської обласної

організації ОУН(д) Леся Борець, член проводу

Тернопільської обласної організації ОУН (д) Василь Олійник, член проводу Дніпропетровської обласної

N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 7

організації ОУН (д) Олександр Слісаренко, представниці Миколаївської обласної організації ОУН

(д) Надії Козир. На їх переконання, потрібно шукати

шляхів створення широкої опозиції, де будуть представлені всі українські патріотичні сили. При

цьому члени ОУН (д), як представники інтегрованого націоналізму, повинні нести цю ідею в маси,

пробуджувати суспільство, утверджувати віру на

перемогу і продовження справи національного державного відродження, який не спроможні

зупинити жодні антиукраїнські сили. Підсумовуючи обговорення Голова Центрального проводу ОУН (д)

Павло Дорожинський зауважив, що нас запрошують

приєднуватися різні опозиційні сили, і ми завжди беремо участь у спільних акціях опозиційних сил,

однак не підписуємо жодних угод, оскільки прагнемо створення єдиної, потужної опозиції. Тільки вона

спроможна протистояти антиукраїнській владі. При цьому Голова Центрального проводу ОУН (д)

висловив переконання, що найближчим часом

з’явиться новий, сильний політик, спроможний об’єднати всіх патріотів, привівши їх до перемоги. Ми

всі працюючи кожен на своєму напрямку, роблячи спільну справу, повинні докладати всіх можливих

зусиль щоб сприяти формуванню такого лідера.

Велику увагу учасники конференції приділили питанню роботи з молоддю. На переконання народної

артистки України Галини Яблонської, ми повинні активніше залучати до роботи молодь шляхом

проведення мистецьких заходів. Як приклад, вистави, які проводить за участі молодих акторів Театр

української героїки «Пам'ять», не лише в столиці, але

і в Криму, де нещодавно з небаченим успіхом пройшла вистава про українсько-кримськотатарські

стосунки «На спільному шляху». Виступи представників націоналістичної

молоді Андрія Козловського і Тараса Парило

дозволили краще зрозуміти яким чином можна краще впливати на формування молодих патріотів.

З-поміж патріотичних успішних починань членства ОУН (д) можна назвати створення ляльок в

українському національному вбранні, до Євро 2012,

організоване на фабриці імені Тараса Шевченка у Закарпатті. Провідниця Закарпатської обласної

організації ОУН (д) Олеся Борець показала зразки цієї продукції, представлені у національних костюмах з

різних областей України. Також вона розповіла про впорядкування Оселі Ольжича в Ужгороді і роботу

Фонду Олекси Борця.

Про роботу із збору коштів на пам’ятник Миколі Міхновському розповів член Громадсько-

політичної Ради ОУН (д) Анатолій Доценко. Проведення таких конференцій у Криму

вцілому, і в Севастополі зокрема, має важливе

значення. На це звернули увагу у своїх виступах представниці Севастопольської міської організації

ОУН(д) Марія Гукова, Тамара Мельник, Олена Хижина, Богдана Процак. Потрібно враховувати

специфіку цього регіону, де з 5 телеканалів лише 1 український, а з 30 друкованих видань жодного

проукраїнського. Хоча в місті не бракує етнічних

українців, а 1991 року 57,5 % севастопольців проголосувало за незалежність Української держави,

для відродження в них національної пам’яті потрібен особливий підхід, і врахування існування потужної

проросійської п’ятої колони. Тому проводити

просвітницьку роботу тут мають культурні, високоосвічені люди, які мають високий рівень

довіри. Тільки такі люди спроможні аргументовано протистояти проросійській шовіністичній пропаганді.

На переконання представника сайту українського

життя в Севастополі Миколи Владімірського, є потреба поширювати українську національну ідею

засобами кіно, Інтернет, радіо, театр. Це допоможе залучати патріотичну молодь.

З великим зацікавленням учасники

конференції сприйняли ґрунтовний аналіз сучасної політичної ситуації з яким виступив відомий автор

газети «День», доцент Національного університету Києво-Могилянська академія Ігор Лосєв. Програш

проукраїнських сил на цьогорічних президентських виборах він порівняв із політичною легковажністю

депутатів Української Центральної Ради 1917 року.

Адже долю цьогорічних виборів вирішили 3 % виборців, які проголосували проти обох кандидатів,

як закликав дехто з політиків. Тож ці політики також винні в тому, що ми живемо в добу похмурої

антиукраїнської реакції. З приходом нової влади

відбувається відхід від тих завоювань, до яких українська політична еліта йшла крок за кроком

впродовж всіх років незалежності. З приходом нової влади ми отримали відмову від Євроатлантичної

інтеграції, з поворотом на схід. Здача національних інтересів відбулася в питанні флоту, авіабудування,

суднобудування, енергетики, машинобудування.

Віктор Янукович і його команда намагаються формувати владу за путінським зразком. Йде наступ

на все українське - мову, культуру, освіту, національну історію, а при призначенні на посади

враховують не фахові якості, а походження. Тож на

посади призначають людей з одного регіону – Донецького.

Щоб змінити цю ситуацію під час наступних президентських виборах, на переконання Ігоря

Лосєва, потрібно проаналізувати причину поразки, а

потім йти далі, орієнтуючись не на персоналії, а на ідею, яку сповідує кандидат. Ми не повинні зважати

на те, що нас роз’єднує, а шукати об’єднавче коріння. Із звітами про роботу виступили представники

Дніпропетровської, Донецької, Закарпатської, Одеської, Луганської, Львівської, Тернопільської

областей. Звіт провідниці Полтавської обласної

організації ОУН (д) Марії Усцової, яка не змогла взяти участь у конференції, зачитав молодий Максим

Єфанов. Він також потішив учасників конференції мистецьким виконанням під бандуру пісні на вірш

Василя Симоненка і козацької думи.

З пасторською настановою щодо плеканням у собі моральних і духовних починань, а також відмови

від лихослів’я звернувся до присутніх отець Юрій (Бублик).

Знаменно, що під час конференції було прийнято у члени організації нових членів ОУН(д)

зокрема з міста Севастополя. Під час конференції

Ірина Федорчук міський депутат з Івано-Франківщини

8 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010

вручила голові Центрального проводу ОУН(д) випечений коровай із вишиваним рушником.

На завершення конференції її учасники

виконали Гімн України. Прес-служба ОУН (д)

Міжнародні учнівські олімпіади: перемоги молодого покоління

українських науковців

Липень став найгарячішим місяцем, протягом

якого молодим українським науковцям довелося

виборювати престижні міжнародні нагороди. Естафету від юних математиків взяли фахівці з

біології, які цього року взяли участь у Міжнародній учнівській олімпіаді з біології у Південній Кореї (11-

18.07.2010 р., м. Чангвон). Четверо українців успішно закріпили за собою звання найкращих знавців

предмету в Україні та здобули високі нагороди за

кордоном: Овсянніков Андрій, учень 11 класу Миргородської

гімназії імені Т.Г. Шевченка Миргородської ради Полтавської області - срібна медаль;

Губар Олександр, учень 11 класу Переяслав-

Хмельницької гімназії Київської області - бронзова медаль; Сапожнікова Валерія, учениця 10 класу Харківської гімназії N 47 Харківської міської ради Харківської

області - бронзова медаль; Бандурко Владислава, учениця 11 класу Донецького загальноосвітнього спеціалізованого

санаторного інтернатного закладу ІІ-ІІІ ступенів "Ерудит" для обдарованих дітей.

Інтелектуальні змагання майбутніх фізиків проходили у Хорватії (17-25.07.2010 р., м. Загреб) та

об єднали талановиту молодь з 79 країн світу.

Найкращі результати показали учні з Китаю, Індонезії, Німеччини та Угорщини. За результатами

Міжнародної учнівської олімпіади з фізики, команда українців увійшла до десятки країн-переможниць:

Рибалка Денис, учень 11 класу Києво-Печерського

ліцею N 171 "Лідер" м. Києва- срібна медаль; Степанов Микола, учень 11 класу українського

фізико-математичного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка -

срібна медаль; Теслюк Тарас, учень 11 класу спеціалізованої

школи-інтернату "Львівський фізико-математичний

ліцей при Львівському національному університеті імені Івана Франка з поглибленим вивченням

природничо-математичних наук" - срібна медаль; Тузенко Леонід, учень 11 класу Українського

фізико-математичного ліцею Київського

національного університету імені Тараса Шевченка - срібна медаль;

Тузенко Микола, учень 11 класу Українського фізико-математичного ліцею Київського

національного університету імені Тараса Шевченка -

срібна медаль. Четверо старшокласників з України взяли

участь у Міжнародній учнівській олімпіаді з хімії, яка проходила в Японії(19-28.07.2010 р., м. Токіо):

Панарін Владислав, учень 11 класу Донецького загальноосвітнього спеціалізованого санаторного

інтернатного закладу ІІ-ІІІ ступенів "Ерудит" для

обдарованих дітей - бронзова медаль; Топчій Антон, учень 11 класу комунального закладу

"Луганський навчально-виховний комплекс: спеціалізована школа І ступеня - гімназія N 60 ім. 200-

річчя м. Луганська" - срібна медаль;

Фролів Дмитро, учень 11 класу спеціалізованої школи-інтернату "Львівський фізико-математичний

ліцей при Львівському національному університеті імені Івана Франка з поглибленим вивченням

природничо-математичних наук" - бронзова медаль; Шишканов Сергій, учень 11 класу Донецького загальноосвітнього спеціалізованого санаторного

інтернатного закладу ІІ-ІІІ ступенів "Ерудит" для обдарованих дітей - срібна медаль.

За результатами проведення міжнародних учнівських олімпіад у липні 2010 року українські

школярі вже мають 1 золоту медаль (математика), 10

срібних та 8 бронзових нагород. Міністерство освіти і науки України вітає переможців,

їхніх наставників та керівників команд та бажає успіхів учасникам, які візьмуть участь у серпневій

олімпіаді з інформатики (14-21.08.2010 р., м. Торонто,

Канада) та вересневій олімпіаді з географії (19-28.09.2010 р., м. Джакарта, Індонезія).

Міністерство освіти і науки України, 09.08.2010

13-15 СЕРПНЯ Ц.Р. У ПОЛЬЩІ ВІДБУВСЯ

ФЕСТИВАЛЬ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ «БАРВИ

УКРАЇНИ»

Підкарпатське воєводство, м.Жешів, 13-15 серпня ц.р. у рамках заходів до Дня незалежності

України під патронатом Посольства України в Польщі відбувся фестиваль української культури «Барви

України», співорганізатором якого був Культурно-

інформаційний центр Посольства. Під час культурного заходу мешканцям

Жешова та Підкарпатського воєводства було показано виставки українського малярства Алли

Шкури та Катерини Бурліної (м.Київ), української

вишивки Анжеліки Рудницької (м.Київ), дитячого малюнку «ЄВРО-2012 у творчості дітей та молоді»,

художньої фотографії Володимира Нікитенка та Надії Фроні (Київ). Відбувся також вернісаж виставки за

результатами художнього українсько-польського

пленеру у м.Ланьцут, на якому свої роботи представили митці зі Львова, Києва, Івано-

Франківська, Одеси. Під час вернісажу відбувся концерт за творами автора гімну України

М.Вербицького у виконанні викладачів факультету музикознавства Жешівського університету Ольги

Попович та Лєшка Сушицького.

У заходах взяли участь делегації міст Івано-Франківськ та Луцьк, керівництво міста Жешів,

депутати Сейму РП, українська громада, мешканці та гості Підкарпаття.

МІНІСТЕРСТВО ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ

N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 9

Bечорниці

Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці, Бо на вечорницях дівки чарівниці! Котрая дівчина чорні брови має,

То тая дівчина усі чари знає.

Вечоріє. Яскраво прибрана світлиця готелю-ресторану «Надія». На столі повний набір смачнющих страв – червоний український борщик, вареннички, пампушечки, голубці, вино та узвар. Господиня у хустці, з червоними коралями та в червоних чоботях гостинно зустрічає гостей. Господар пригощає хлібом з медом і запрошує до столу. Івано-Франківський національний медичний університет цьогоріч започатковував прекрасну традицію - українські станіславські вечорниці. Ідея створення належить основним організаторам проекту: керівнику та засновнику проекту проректору з гуманітарних питань ІФНМУ Ігорю Ванджурі, директору та організатору проекту Ірині Лесів, а також автору, режисеру та ведучій Йордані Дранчук. Початково режисерами проекту планувалось організувати «лікарський бал». Однак, оскільки бали в нашому місті вже проводить Прикарпатський національний університет, проектанти вирішили здивувати всіх новинкою. А відомо, що все нове – це забуте старе. Пісні, танці, різноманітні конкурси, музика і сміх. Вони не припинялися протягом цілого вечора. Віртуозна гра троїстих музик, майстер-клас українських народних танців від керівника народного танцювального колективу "Карпати" Ярослава Семковича (вальс, голубки, «до Америки») просто не давали спочину ногам. Українські вишиванки, які були тут на різний смак: від традиційних українських червоно-чорних узорів до білої вишивки та вишивки бісером – просто зачаровували. А запах українських страв змушував смакувати усе, що було на столі, навіть попри вечірній час.

Пані та панянки, пани та паничі вальсували в українському народний строю, вишиваних сорочках, одязі з елементами національного вбрання. Франківські дівчата й жінки з усією відповідальністю поставились до вбрання та справжньої української зачіски, за що були достойно оцінені та обдаровані подарунками від спонсорів та організаторів дійства. Атмосфера вдалась на славу. Дівиці шукали спритних парубків, парубки ж приглядалися до умілих українських красунь, ну а старші дами і невісток підшукавали. Окрім того, для вельмишановної публіки свої етно-колекції та колекції українських виробів зі шкіри показували відомі станіславські дизайнери. Приємно відзначити, що коло запрошених не обмежувалось професорсько-викладацьким складом Івано-Франківського національного медичного університету. Українські вечорниці прикрасили виступи народного артиста України Богдана Сташківа і заслуженої артистки України Ірини Зіньковської. Владу представляв голова Молодіжної адміністрації Володимир Олійник. Як добре, що святкування вечорниць стає сполучною ланкою у відновленні українського національного духу, багатогранної української культури; єднає серця та допомагає у цей непростий для нашої країни час, задуматись чого справді варта наша українська нація!

Так і хочеться подякувати організаторам цього чудового українського дійства! Дозволю собі припустити, що мета проведення вечорниць - відновлення українських традицій та організації дозвілля молоді Прикарпаття - виправдала недоспані ночі тих, хто готував свято. А згадки про веселощі, забави, танці, ігри та відпочинок супроводжуватимуть нас, гостей Станіславських вечорниць, ще протягом тривалого часу.

Наталія Криворучко “franuk.com”,

10 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010

ПРЕЗИДЕНТ УКРАЇНИ

24 серпня 2010 м. Київ

Шановна українська громадо!

Прийміть щирі вітання з нагоди першого святкування Національного дня української громади в

Бразилії!

Мені приємно, що протягом 120-ти років вам удалося зберегти українську мову, культуру та

традиції. Високо ціную зусилля, що докладає кожний

українець Бразилії для утвердження доброго імені

нашої держави на Південноамериканському континенті.

Упевнений, що наша активна співпраця і надалі буде плідною та цілеспряваною, сприяючи розбудові

стратегічного партнерства між обома країнами.

Від щирого серця зичу всім українським родинам Бразилії міцного здоров'я, щастя, успіхів,

миру, злагоди та багополуччя. З повагою,

Віктор Янукович

Tradução não oficial

PRESIDENTE DA UCRÂNIA

24 de agosto de 2010 Kyiv

Estimada comunidade ucraniana!

Aceite os parabéns sinceros por ocasião da

comemoração do primeiro Dia Nacional da Comunidade Ucraniana na República Federativa do Brasil.

È agradável para mim que durante 120 anos vocês conseguiram conservar a língua, cultura e

tradições ucranianas. Aprecio os esforços feitos por cada ucraniano do

Brasil para fortalecer o bom nome do nosso estado no

continente da América do Sul. Estou seguro de que a nossa cooperação ativa

seja frutífera e com objetivos concretos promovendo a parceria estratégica entre ambos os países.

De coração desejo a todas as famílias ucranianas

no Brasil saúde, felicidade, sucessos, paz, harmonia e bem-estar.

Com respeito,

Viktor Yanukovych (Enviado pelo Consulado da Ucrânia em Curitiba)

* * * МІНІСТР ЗАКОРДОННИХ СПРАВ УКРАЇНИ

серпня 2010 року

Українській громадi Федеративної Республіки

Бразилія

Дорогі друзі, Bітаю вас з нагоди першого відзначення

Національного дня української громади у

Федеративній Республіці Бразилія. Міністерство закордонних справ високо цінує

згуртовані зусилля що докладаються українцями

Бразилії дня утвердження та розвиватку своєї національної ідентичності.

Об'єднуючись навколо рідної мови, традицій та звичаїв, ви даєте змогу кожному українцю, який

мешкає на бразильських теренах, відчувати себе,

невід’ємною частиною нашого великого народу. Тому ініціатива щодо започаткування цього

консолідуючого свята є вельми важливою. A тим більше, що воно глибоко символічно збігається з

великим державним торжеством – Днем незалежності

України. Українська діаспора упродовж майже 120-ти

років слутує надійним містком, який єднає Україну з Бразилією.

Тож нехай і надалі ваше дієве сприяння прокладає шлях до поглиблення стратегічного

співробітництва між двома країнами.

Бажаю усім вам, дорогі друзі, зберігати відчуття єдиної родини, а також багатьох світлих літ у

благополуччі процвітанні. З повагою,

Костянтин Грищенко

Ministro das Relações Exteriores da Ucrânia

Agosto de 2010

À Comunidade Ucraniana na República Federativa do Brasil

Caros amigos,

Parabenizo-os por ocasião da comemoração do

Dia Nacional da Comunidade Ucraniana na República

Federativa do Brasil. O Ministério das Relações Exteriores aprecia os

esforços conjuntos feitos pelos ucranianos do Brasil para consolidar e desenvolver a sua identidade nacional.

Unindo-se em torno da língua materna, tradições e costumes, vocês dão a possibilidade a cada ucraniano

morado na terra brasileira sentir-se como a parte

integrante do nosso grande povo. Por isso, a iniciativa de instituir esta festa

consolidada é muito importante tanto mais que é simbólico que a coincida com a grande solenidade estatal

como o Dia da Independência da Ucrânia.

Durante quase 120 anos a diáspora ucraniana era uma ponte de confiança que une a Ucrânia e o Brasil.

Que o seu apoio eficaz construa o caminho para aprofundar a cooperação estratégica entre ambos os

países.

Desejo a todos, caros amigos, guardar o espírito da família unida, e muitos anos viver na prosperidade e

bem-estar.

Com respeito,

Kostyantyn Gryshchenko

(Tradução: Consulado da Ucrânia em Curitiba)

N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 11

ПОСОЛЬСТВО УКРАЇНИ У ФЕДЕРАТИВНІЙ

РЕСПУБЛІЦІ БРАЗИЛІЯ

20 серпня 2010 року

ЗВЕРНЕННЯ

Надзвичайного і Повноважного Посла України

в Бразилії І.О. Грушка до української громади

Шановні українці Бразилії!

Протягом тисячолітньої історії українцям довелося торувати шлях, сповнений стражданнями і

труднощами, важкими війнами, нищівними

голодоморами, далекими імміграціями, щоб, як писав Великий Кобзар, жити ―в сім'ї вольній, новій‖.

І нарешті 24 серпня 1991 року здійснилась наша давня заповітна мрія – Україна стала

незалежною, вільною, соборною! Хотів би також із задоволенням відзначити, що

завдяки цьогорічному рішенню керівництва Бразилії

святкування 19-ї річниці Незалежності України символічно співпадає із знаменною подією у вашому

житті – першим Національним днем української громади Бразилії!

Тож дозвольте, дорогі брати і сестри, від імені

Посольства України в Бразилії та від себе особисто привітати вас з цими визначними для нашої держави і

для кожного українця святами! Сьогодні я звертаю слова вдячності і шани до

всіх вас, хто ніколи не забуває про свою історичну Батьківщину, намагається прищепити своїм дітям і

онукам любов і повагу до України, її великої історії,

докладає чималих зусиль для збереження і підтримання культурного українського осередку в

Бразилії! Бажаю всім доброго настрою і подальшої віри у

краще майбутнє єдиної для всіх нас матері-України!

З глибокою повагою, Посол/підпис/

І.О.Грушко

Comemoração do 19º aniversário da Independência da Ucrânia em Brasília

Realizou-se em Brasília no dia 26 de agosto, no Clube Monte Líbano, solenidade em comemoração ao 19º aniversário da Independência da Ucrânia.

(Da esquerda:

Marcos Nogas, Roberto Oresten, Vitório Sorotiuk, Dmytro V. Kolesnikov, Marcia Rybka, Igor O. Hruchko, Jorge Rybka e Mariano Chaikowski.)

No evento organizado pelo Embaixador da Ucrânia no Brasil Igor Olegovytch Hruchko estiveram presentes a delegação da Ucrânia ao IV Reunião da Comissão Intergovernamental do Brasil-Ucrânia de Cooperação Econômica e Comercial - IV CIC, liderada pelo Ministro da Política Industrial da Ucrânia Dmytro V. Kolesnikov e a delegação da comunidade ucraniana brasileira formada pelo Dr. Vitório Sorotiuk - Presidente da Representação Central Ucraniano Brasileira - RCUB; do Dr. Roberto Oresten - Presidente da Sociedade Ucraniana do Brasil - SUBRAS; Marcos Nogas - Presidente da Sociedade dos Amigos da Cultura Ucraniana - TPUK; Jorge Rybka - Cônsul Honorário da Ucrânia em São Paulo; Mariano Chaikowski - Cônsul Honorário da Ucrânia em Paranaguá; Dr. Afonso Antoniuk primeiro presidente da Representação Central Ucraniano Brasileira. Da recepção se fizeram presentes membros do governo brasileiro e do corpo diplomático estrangeiro creditado no Brasil e da Cônsul da Ucrânia em Curitiba, Larysa Myronenko.

RCUB

Papa felicita ucranianos no aniversário de sua independência

Embaixadora da Ucrânia na Santa Sé destaca importância dos valores cristãos

CIDADE DO VATICANO - No 19º aniversário da independência da Ucrânia, o Papa Bento XVI quis transmitir sua felicitação aos habitantes do país. Por este motivo, o Pontífice enviou um telegrama ao presidente ucraniano, Viktor Yanukovych, como informa a nunciatura apostólica em Kyiv. Pelo Dia da Independência, os representantes da embaixada ucraniana na Santa Sé depositaram flores no monumento a Taras Shevchenko, na catedral greco-católica de Santa Sofia, em Roma. A embaixadora extraordinária e plenipotenciária da Ucrânia na Sé Apostólica, Tatiana Izhevska, destacou que "a restauração da condição de Estado é uma prova do triunfo da verdade e da justiça históricas". "Esta alegre festa mostra não somente uma etapa importante da vida da nossa pátria, mas também o reforço das suas bases espirituais", acrescentou. "Um requisito prévio importante para o bem-estar material e social é o desenvolvimento moral baseado nos valores cristãos - concluiu. Acho que juntos alcançaremos um alto nível de desenvolvimento da nossa sociedade, para benefício de todos os ucranianos."

“Zenit.org”, 27.08.2010

12 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010

A UCRAÍNA POÉTICA

Conferência proferida pelo jornalista escritor ucraíno Ossep

Stefanovetch Chpetkô (nascido em Howyliw, Ucraína em 03 de março de 1869, falecido em Curitiba no dia 25 de março de 1942. A conferencia ocorreu no mês maio de 1940, a convite da

Associação Paulista de Imprensa.

PARTE II O fundador do principado de keiv (em russo Kief)

foi um normando Warrego (Varyah), de nome Roderigo

(em ucraíno Rurek) e seu irmão, que surgiram no cenário político da segunda metade do século IX,

estabelecendo-se primeiramente em Nóvhorod ( em norm. Naugarth). A caminho para Constantinopla, com a

qual já mantinham relações comerciais, encontraram nas

margens do Dnipró a cidade de Keiv; livrando os seus habitantes do imposto de escravidão, chamado ―harátch‖

que era pago aos bárbaros Kházaros, constituíram, finalmente, o Condado. Graças as relações como império

de Bizâncio, o poder do principado ucraíno logo se elevou de um modo extraordinário. A Cultura florescia

tão viçosamente que, em geral, ultrapassava a de muitas

outras capitais da Europa. Os ucraínos, alias, como muitos outros povos

daquela época, eram pagãos. Mas príncipe Valdomiro (O Grande), aconselhado por sua mãe, a princesa Olena,

filha do imperador da Grécia, que era Cristã, tinha

mandado para a Europa uns mensageiros com o fim de estudarem ali todas as religiões e escolherem a mais

bela. E como estes achassem que a mais bela de todas

as religiões era a cristã grego-ortodoxa, esta foi estabelecida. Por ordem do príncipe então, foram

retirados dos templos os respectivos deuses e ídolos

pagãos, os quais, arrastados e amarrados a cavalos, foram, finalmente, ―afogados‖ no rio Dnipró.

O próprio reinante Volodemer (Valdomiro, o Grande), Fez-se batizar naquele rio, resultando daí que

as multidões, obcecadas pelo fanatismo religioso, se

atiravam ao rio, convertendo-se deste modo, ao cristianismo.

O destino da Ucrânia era tornar-se arte-muro da civilização ocidental. E, realmente, foi a Ucrânia que,

desde o s. XI defendeu a Europa da inundação dos

bárbaros asiáticos. No século XIII, sofreu, porém, uma grande derrota do maior dos guerreiros de todos os

tempos, o analfabeto Djinguiskhan; mais logo depois, bateu-se vitoriosamente contra as mesmas hordas

tártaras. Mais tarde, infelizmente, teve que sustentar guerras de defesa contra os seus irmãos de sangue, os

russos e os poloneses, que queriam locupletar as

imensas riquezas do solo ucraíno, convertendo seus donos em escravos.

E foi assim que, numa de sua maiores ilhas do Dnipró, chamada Khórtetsja, cercada por perigosíssimas

correntes d’água, os fugitivos da escravidão (polonesa,

tártara, etc.), construíram pouco a pouco, uma quase inexpugnavel fortaleza, a que deram o nome de

―Zaporozjka Ssitch‖ (de ―porohe‖ que quer dizer cachoeiras e ―Ssitch‖ – abrigo), cujos ―hetmans‖

escolhidos e eleitos pelos soldados que se chamavam

kosak-os, adquiriam, no correr dos tempos, os poderes de reis da Ucrânia, batendo, em múltiplas batalhas

sangrentas, ora os russos, ora os poloneses, ora os tártaros, os turcos, os moldávios, etc. Começou isso nos

meados do século XV e durou até os tempos da tsarina Catarina II que, afinal, acabou com tudo, arrasando a

Ssich e dispersando os kosakos aos quatro ventos.

Os Kozakos do Zaporoge eram uma espécie de guerreiros um tanto parecida com a ―Ordem dos

Cavaleiros da Cruz‖ germânica – ―Kreutzritterchaft‖ – porém diferente não só na organização como também

nas finalidades. O ―hetjman‖, não obstante possuir

prerrogativa de um reinante, só exercitava o seu poder quando o país estava ameaçado ou se achava em

guerra. Finda esta, ele voltava a ser como o mais comum dos kozakos, levando uma vida igual a dos seus

camaradas... Aqui é preciso dizer que os kozakos, ou, como se

escreve também por aqui, absurdamente ―cossacos‖

(deve ser kozakos), da Russia, nada tem de comum com os kozakos ucraínos do Zaporoge, a não ser o nome que

os russos adotaram mais tarde para os seus melhores regimentos de cavalaria, porque esse nome simbolizava

para um soldado o que há demais nobre, de mais

corajoso e de mais cavalheiresco. Dito isso, passo ad rem.

A poesia – sabemo-lo todos – nasceu, pode-se dizer, quase juntamente com a palavra. A inteligência do

homem, superior à de todas as outras criaturas da

natureza, criou a palavra, a mãe da fala ou língua que, por sua parte, como que em retribuição à inteligência, se

pôs inteiramente a seu dispor. Com o poder da palavra, cresce no homem a necessidade de sacar fora tudo

aquilo que se passa no fundo de sua alma; crescem os sentimentos por meio dos quais recebeu tantas ou

quantas impressões externas, sentimentos esses que ele

descarrega em forma de palavras. Com os sentimentos aparecem, ao mesmo tempo, as primeiras conjeturas,

suspeitas, fantasias, etc. que afinal deram base para as primeiras produções do espírito humano, chamadas mais

tarde de poesia.

Do mesmo modo apareceu a fé ou a religião do homem primitivo, com a sua imensa previsão de

poderosos e misteriosos seres invisíveis e de histórias fantásticas, revivificadas e enriquecidas pelas tradições;

do mesmo modo criou-se também a dança, o canto e a música.

Com a fala, cresceu e desenvolveu-se a poesia.

...... (Continua na próxima edição)

N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 13

Orquestra de Câmara de Lviv, Ucrânia se apresenta no Brasil

Na terceira edição do projeto Cultura na Escola - Série Concertos

Internacionais que acontece

mensalmente, sempre com

orquestras renomadas do

cenário internacional da música erudita, com realização da Fames, da Associação Cultural Ricardina Stamato e das secretarias de Estado do Espirito Santo da Cultura e da Educação, com apoio cultural da Secretaria de Cultura da Prefeitura de Vitória e da Fundação Jônice Tristão. No dia 22 de outubro será a vez da Orquestra de Câmara de Lviv, Ucrânia se apresentar no Theatro Carlos Gomes em Vitória-ES.

O Vídeo da apresentação da Orquestra com participação dos cantores Taras Lazurkevych e Oleg Sozansky esta disponível no endereço:

http://www.youtube.com/watch?v=cWdaD3kEByc

Da Redação

Holodomor

(Em ucraniano: Голодомор) é o nome atribuído à fome de caráter genocidário, que

devastou principalmente o território da República

Socialista Soviética da Ucrânia (integrada na URSS), durante os anos de 1932 - 1933. O termo Holodomor deriva da expressão ucraniana 'Морити голодом' (moryty gholodom), tendo como raíz etimológica as palavras holod (fome) e moryty (matar através de privações, esfaimar), significando por isso "matar pela fome". Este acontecimento — também conhecido por Grande Fome da Ucrânia — representou um dos mais trágicos capítulos da História da Ucrânia, devido ao enorme custo em vidas humanas. Apesar de esta fome ter igualmente afetado outras regiões da URSS, o termo Holodomor é aplicado

especificamente aos fatos ocorridos nos territórios com a polulação de etnia ucraniana.

(Fonte: Wikipédia, a enciclopédia livre)

O vídeo sobre o Holodomor, enviado para o ―Lavrador‖ por José Welgacz, esta disponível do endereço:

http://il.youtube.com/watch?v=i8pgA6aEw3E&feature=related

O Presidente da Representação Central Ucraniano-Brasileira, convoca os membros da Diretoria e

das entidades associadas para a Assembléia Geral da entidade, a realizar-se no dia 25 de setembro de 2010,

sábado, com inicio às 9:00 horas, à Rua Brigadeiro

Franco, 374, Curitiba- Paraná, com a seguinte Ordem do Dia:

a) Relatório da presidência; b) Comissão de comemoração dos 120 anos da

imigração – relatório de atividades e plano de trabalho; e) Campanha financeira e contribuição dos sócios;

f) Emendas no orçamento estadual e federal –

projetos; projetos enviados e a enviar ao Governo da Ucrânia;

g) Próximo congresso da RCUB; h) Viagem à Ucrânia de 8 a 17 de outubro do Governo

do Paraná;

h) Outros assuntos. De acordo com o artigo 12 dos Estatutos os

sócios tem direito a se representar com 3 (três ) delegados.

Tendo em vista a existência de uma comissão

especial para a comemoração dos 120 anos da imigração, solicita-se a presença dos representantes,

pois a reunião será simultânea.

Curitiba, 22 de agosto de 2010.

VITORIO SOROTIUK

Presidente

Rua Brigadeiro Franco, 374 - 80430-210 Curitiba PR Brasil Fone Fax: +55 (41) 3335 1220 / www.rcub.com.br

Bukvar na internet

Está a disposição na internet o primeiro bukvar (cartilha para aprendizado da língua ucraniana) idealizado e sonorizado para alunos iniciantes da língua portuguesa. O trabalho é uma iniciativa da Representação Central Ucraniano Brasileira, com apoio do TPUK – Sociedade dos Amigos da Cultura Ucraniana. A montagem gráfica, transliteração de textos e locução é de Wolodymyr Galat. Sonorização, revisão e webdesign de Rafael Julik Yokohama. Revisão e correção do idioma português de Marilia Herreros Sorotiuk. Site: www.bukvar.com.br

Vítima do Holodomor numa rua da cidade

ucraniana de Kharkiv

14 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010

Diretor Guto Pasko filma a história da vida de Iván Boiko

Guto Pasko filma o retorno de Iván Boiko, ucraniano naturalizado brasileiro, à sua aldeia natal, quase 70 anos após ser levado pelas tropas nazistas, durante a Segunda Guerra Mundial

Algum tempo depois de filmar o documentário Made in Ucrânia – Os Ucranianos no Paraná, em 2006, Guto Pasko foi

surpreendido pelo encontro

com um dos participantes do filme, Iván Boiko, que lhe presenteou com dois caderninhos espirais inteiramente preenchidos com letra caprichada e miúda. Eram diários escritos em ucraniano sobre os anos terríveis que ele vivenciou desde que foi arrancado de sua casa, na Ucrânia, em 1942, para realizar trabalhos forçados na Alemanha, até o mo-mento em que chegou ao Brasil com a esposa e a filha recém-nascida, fugindo do degredo na Sibéria. ―Minha primeira reação foi não aceitar, mas ele insistiu, me dizendo que precisava confiar aquilo a alguém preocupado em preservar a história daquela etnia no Brasil‖, diz. Seu Iván estava certo. Espantado com o conteúdo dos diários, o cineasta descendente de ucranianos de Prudentópolis se pôs a realizar outro filme, Iván – De Volta Para o Passado, desta vez, com foco exclusivo na trajetória dramática e emocionante que acabava de conhecer. Resolveu, no entanto, inverter a ordem da história e, ao invés de contá-la de forma tradicional, propôs a seu Iván algo inimaginável para ele: retornar à Ucrânia após 68 anos para reencontrar uma de suas duas irmãs. ―Não brinca com isso!‖, disse seu Iván diante das câmeras, em uma primeira reação incrédula ao convite. Mas ele logo se decidiria. Ontem à noite, voou com a equipe de Guto Pasko para Kiev, capital ucraniana, a primeira parada de uma viagem de 18 dias de norte a sul do país, que terá como ápice o tão sonhado reencontro com a irmã. ―Nos comunicamos por carta, e é sempre uma choradeira de lá e de cá‖, conta Iván. Na última quinta-feira, a repórter da Gazeta do Povo acompanhou as filmagens dos preparativos da viagem, na casa de seu Iván. Lá estava ele, aos 91 anos, animadíssimo diante das câmeras ao receber emocionado o seu primeiro passaporte das mãos de Guto Pasko. Malas arrumadas em cena, como se fosse personagem de um reality show, ele fez uma pausa para contar sua história ao jornal.

Sua única preocupação, conta, é que preparem a irmã, de mais de 80 anos, para o encontro. ―Vai doer‖, diz ele. De sua parte, sente-se amparado emocionalmente pela equipe e por uma das filhas, que o acompanha na viagem. Ativo, seu Iván já desenhou todo o trajeto que farão pela Ucrânia e os principais pontos de sua aldeia, Koanuchke, na cidade de Berejany, noroeste do país. ―Meu sonho é passear por ela para ver o que mudou de 1939 para cá‖, diz. Segunda pátria Sem recursos para voltar à Ucrânia, seu Iván decidiu que viveria feliz no Brasil. ―Quando cheguei pela Ilha das Flores, rezei um Pai Nosso e pensei: ‗Graças a Deus estou aqui‘. O Brasil me protegeu, me deu teto, é onde vou descansar para sempre‖, conta. Ele e a família aportaram no Rio de Janeiro como refugiados, após serem libertados do jugo alemão pela tropas aliadas, na Segunda Guerra Mundial. Já não poderiam voltar para casa, pois todos os que trabalharam para os nazistas, mesmo a contragosto, foram declarados traidores pelo governo soviético. Acolhido pela comunidade ucraniana, em Curitiba, Iván foi cuidar da vida. Fazia pequenos serviços, aqui e ali, até conseguir um emprego de costureiro na Polícia Militar do Paraná, onde trabalhou por 27 anos. Ao se aposentar, manteve-se um participante ativo da Sociedade dos Amigos da Cultura Ucraniana no Brasil, no bairro Portão, a ponto de fabricar com as próprias mãos e sem qualquer conhecimento prévio um típico instrumento musical da Ucrânia, a bandura (leia mais nesta página). Paisagens da Ucrânia Ao percorrer 5 mil quilômetros a bordo de um ônibus, equipado até mesmo com uma ilha de edição, não faltarão belos cenários para dar concretude a esta viagem de volta para o passado. As memórias de Iván se intercalam às variadas paisagens daquele país, em um filme que flerta com o gênero road movie, com trilha sonora produzidas por banduristas. ―É um documentário de processo, ou seja, que vai se construindo à medida que as situações vão acontecendo‖, conta Pasko. O diretor não costuma se colocar como personagem em seus filmes, mas decidiu abrir uma exceção em um filme que só se realiza pela relação de afeto entre ele e seu Iván. ―Quis dar a ele a oportunidade de contar sua própria história, que é também a de outros imigrantes de várias etnias que vieram para o Brasil ou foram para outras partes do mundo‖, diz. O documentário, vencedor do edital de longa-metragem digital da Petrobras, deve ser lançado em 2011, por ocasião dos 120 anos da imigração ucraniana no Brasil. Com apenas R$ 415 mil de orçamento, Pasko pretende, em seu retorno ao Brasil, correr atrás de mais recursos para

Seu Iván mostra o passaporte com que entrou

no Brasil depois de escapar dos nazistas

N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 15

transformar o longa, que está sendo filmado em formato Full HD, em filme de 35 mm. Mergulhado dos pés à cabeça na história e na cultura dos imigrantes ucranianos no Paraná, Guto Pasko quer completar uma trilogia: após Ivan – De Volta para o Passado, deve realizar um documentário sobre a relação de sociabilidade dos ucranianos de Prudentópolis, sua cidade natal

Annalice Del Vecchio “Gazeta do Povo”, 23.08.2010

Katna Baran - katnabaran@gmail.com Louise Possobon - louisepossobon@gmail.com

Na primeira edição dessa coluna, destacamos a importância da dança para a cultura ucraniana, já que é a expressão mais antiga e que reflete os destinos históricos da pátria, tanto em seus momentos áureos quanto nas frustrações do povo. É o espelho desses sentimentos, de felicidade e harmonia ou de indignação e clamor por justiça, que os integrantes dos grupos folclóricos carregam consigo durante as apresentações.

A dança, na tradição ucraniana, tem função de representar aspectos da vida cotidiana, comemorações e elementos do país a partir de ritmos bem definidos e de acordo com cada região. Por isso, cada apresentação folclórica tem suas particularidades no que diz respeito às músicas, aos trajes, aos símbolos e aos objetos usados no decorrer da mostra.

Para demonstrar mais claramente o valor da dança para os ucranianos, iniciamos descrevendo um pouco da história e das características dessa tradição milenar. O estudo faz parte da fundamentação teórica do projeto ―RÁZ,

DVÁ, TRY: Os passos da Ucrânia‖: A dança folclórica possui papel

fundamental para ajudar a definir a cultura de um povo e construir sua história, pois faz parte desse todo étnico e tradicional da civilização. Segundo Maribel Portinari, ―não há povo sem dança e, na medida do seu orçamento, cada governo trata de preservar esse aspecto da cultura‖. Em seu livro, ela explica que a dança folclórica ―é aquela produzida espontaneamente numa comunidade com laços culturais em comum, resultantes de um longo convívio e troca de experiências; ela funciona como fator de integração celebrando eventos de relevo ou como simples manifestações de vitalidade e regozijo; ela pode absorver influências diversas‖. A autora aponta ainda que, ―embora cristalizada na tradição, a dança étnica pode influenciar o folclore de uma região ou de um país‖. Essa integração se observa na dança ucraniana, trazida pelos imigrantes até o Brasil e preservada até hoje pelos descendentes dessa cultura, ajudando a construir o folclore do país.

Os temas básicos, os movimentos e os padrões da dança folclórica ucraniana nasceram na era pré-cristã, com as chamadas ―Khorovody‖ (danças rituais). Essas manifestações folclóricas aconteciam em rituais específicos e celebrações sazonais, como culto de adoração aos poderes da natureza e dos antepassados. Em aproximadamente 550 d.C., começaram a se formar grupos de artistas profissionais para apresentações em banquetes nas residências nobres de Kyiv, influenciando o desenvolvimento das futuras formas da dança ucraniana.

Depois de o Príncipe Volodymyr levar o Cristianismo para a Ucrânia, em 988 d.C., a maioria dos elementos rituais pagãos foram destruídos e a Igreja viu a necessidade de reinterpretar e incorporar muitos desses rituais em cerimônias cristãs, pois já faziam parte da vida e do dia-a-dia das pessoas. Com a formação do Exército Cossaco, no século XVI, muitos dos elementos característicos da dança ucraniana se desenvolveram, principalmente os movimentos masculinos baseados na força militar desse grupo.

No século XIX, o teatro profissional ucraniano se desenvolveu fortemente, refinando os movimentos da dança folclórica naquela época e estimulando o treinamento dos dançarinos. Esse desenvolvimento das coreografias ucranianas modificou a estrutura e a organização da expressão folclórica no país. Até então, ―a dança folclórica era executada puramente pelo prazer dos participantes‖ e, a partir desse momento, houve a necessidade de um aprimoramento no desempenho dos movimentos.

Já em 1919, Vasyl Verkhovynets, maestro, coreógrafo e etnógrafo ucraniano, publicou um livro no qual ele mostrava todos os movimentos básicos, passos, e danças folclóricas do país. Para escrever o livro, Verkhovynets viajou por toda Ucrânia juntamente com sua companhia de teatro, M. Sadovsky, e coletou material sobre etnografia, danças e canções folclóricas. Hoje, Verkhovynets é considerado o Pai da dança folclórica ucraniana moderna.

No próximo mês, aproveitando o assunto dessa edição, vamos explorar as características da dança folclórica ucraniana de acordo com cada região do país, observando seus detalhes e aprimorando conhecimentos. Para sugestões de outros temas a serem tratados ou críticas sobre essa coluna, segue abaixo nossos contatos. Até a próxima! Bibliografia: HANEIKO, Valdomiro. Uma centelha de luz. Curitiba-PR: Kindra, 1985. PORTINARI, Maribel. História da Dança. Rio de Janeiro-RJ: Nova Fronteira, 1989. CURSO DE CULTURA UCRANIANA, 1°, 2005, Mallet-

PR. I Curso de Cultura Ucraniana. Mallet, 2005.

16 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010

V e t c h o r n e t s i Noite Ucraniana

A Diretoria da Organização Feminina junto a Sociedade Ucraniana do Brasil, tem a satisfação de convidar V. Sa. e família para a tradicional ―Vetchornetsi”, a realizar-se no dia 16 de outubro de 2010, com início às 21 horas, em sua sede social, à alameda Augusto Stellfeld, 795.

- Jantar com Pratos Típicos - Animação Musical - Apresentação do Folclore

Ucraniano Barvinok

Informações: (41) 3224-5597

Agradecemos pela presença

A Diretoria

Sociedade Ucraniana do Brasil 88º aniversário

No domingo, 29 de agosto, foi realizado o Almoço Festivo em comemoração ao aniversário de fundação da Sociedade Ucraniana do Brasil – SUBRAS.

Abriu a festa o Presidente da SUBRAS, Roberto André Oresten, que em seu pronunciamento agradeceu a

presença dos associados e convidados em especial a cônsul da Ucrania em Curitiba Larysa Myronenko. Antes dos convidados degustarem as delícias do Buffet com pratos típicos o pároco da Igreja Nossa Senhora Auxiliadora, Padre Elias Marinhuk abençoou os alimentos.

Da Redação

Noite Ucraniana em Cascavel

O Grupo Folclórico

Sonhachnek da cidade de

Cascavel, presidido por Eduardo de

Souza, promoveu no sábado 21 de

agosto, a ―15ª Noite Ucraniana‖. No evento, que teve lugar no Salão Paroquial da Igreja Nossa Senhora do Perpétuo Socorro, além do jantar com pratos típicos, foram apresentados no palco, a riqueza artística do folclore da Ucrânia. Primeiramente pelo Grupo Sonhachnek e na seqüência o destaque para o show do Folclore Ucraniano Barvinok, de Curitiba.

Da Redação

Folclore Kalena na Ucrânia

O Folclore Ucraniano

Kalena da cidade de União da Vitória participou do III ―Etnovyr‖ -

Festival Internacional de Folclore em Lviv, Ucrânia. No evento, além dos

ucranianos reuniram-se Grupos do Senegal, Indonésia, Portugal, Espanha, Polônia, República Tcheca e representando o Brasil o Grupo Kalena, que no dia 23 de agosto realizou sua apresentação. Festival Internacional Hutzul

No dia 28 de agosto o Folclore Kalena se apresentou na cidade de Kosiv, região de Ivano-Frankivsk próximo a fronteira com a

Romênia. O Festival Internacional de Hutzul (Міжнародний гуцульський фестивал) esta em sua 19º edição. Além da Ucrânia e do Brasil, o evento contou com delegações do Canadá, Argentina, Grã Bretanha, Polônia, Romênia, Hungria, Eslováquia, Moldávia, Rússia e Bielorússia. (Da Redação)

Folclore Barvinok

Kalena durante o desfile de abertura

Andressa Jackiw – na cidade de Lviv

N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 17

Futebol - Ucrânia e Holanda

(Fifa.com, 12.08.2010) - A Ucrânia empatou

com a seleção vice-campeã do último mundial, 1 a 1, em jogo amistoso disputado dia 11 de agosto na cidade ucraniana de Donetsk.

Com gol do meia Eindhoven, a Holanda saiu a frente no marcador, na metade do segundo tempo de jogo. Mas, Alexander Aliev, do Lokomotiv empatou dois minutos depois. "A Ucrânia é um time de jogadores muito experientes que jogam juntos há muito tempo. Acredito que o resultado de hoje foi muito lógico", disse o técnico holandês Bert van Marwijk, após a partida. O vídeo com os gols da partida estão disponíveis no endereço: http://fantom2.org.ua/publ/ukrajina_niderlandi_g

olandija_1_1_video_goliv/3-1-0-680 O próximo compromisso da seleção da Ucrânia será dia 07 de setembro contra o Chile. O amistoso será disputado na capital Kyiv.

Da Redação

UEFA elogia preparativos da Ucrânia para Eurocopa-2012

KYIV - A Ucrânia, que vai sediar a Eurocopa-2012 junto com a Polônia, recebeu uma avaliação positiva da UEFA, que elogiou os prazos na construção e remodelação dos estádios, transportes, alojamentos e outras infra estruturas de apoio. O secretário-geral da entidade, Gianni Infantino, terminou a visita de dois dias à Ucrânia satisfeito com os preparativos. - Muito trabalho foi feito. Os prazos estão sendo cumpridos. Estou muito otimista. Não adianta termos 70 mil quartos de hotel se ninguém sabe onde estão localizados e como chegar lá. É improvável que o resto do mundo aprenda ucraniano nos próximos 18 meses. Como alternativa, os ucranianos deveriam fazer um esforço para aprenderem algumas palavras em língua estrangeira - alertou o dirigente da UEFA.

Reuters, 12.08.2010

Elizabeth Bryzgina é ouro e prata no Campeonato Europeu de

Atletismo

Disputado na cidade de Barcelona o Campeonato Europeu de Atletismo terminou dia primeiro de agosto com a participação de 25 países.

O destaque da equipe ucraniana foi Elizabeth Bryzgina que conquistou uma medalha de prata nos 200 metros e uma

medalha de ouro no revezamento, a segunda medalha de ouro da Ucrânia, foi conquista por Olga Saladuha (Ольга Саладуха) no salto triplo. A Ucrânia terminou a competição em 7º lugar com oito medalhas: Duas de ouro, três de prata e três de bronze, atrás da Espanha, Turquia, Alemanha, Grã-Bretanha e da Rússia, primeira colocada.

Da Redação

Delegação da Ucrânia nos Jogos Olímpicos da Juventude é recebida

por Yanukovitch

O presidente da Ucrânia Viktor Yanukovich se reuniu com os atletas que disputaram, entre os dias 14 e 26 de agosto, os Jogos Olímpicos da Juventude em Cingapura.

No encontro que ocorreu dia 31, o presidente parabenizou a equipe olímpica pelo desempenho magnífico: ―Quero parabenizar os atletas e seus treinadores por com este marco‖. A Ucrânia terminou a competição na quarta colocação, conquistando dez medalhas de ouro, dez de prata e 15 de bronze, ficando atrás da Correia do Sul com 11 medalhas de ouro, Rússia com 18 de ouro e China com 31 medalhas de ouro. Estiveram representados nos Jogos 202 países.

Da Redação

Єлизавета Бризгіна

18 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010

Pessankas de mosaicos na Espanha

O museu Salvador Dali, localizado na cidade de

Figueres (Espanha) esta promovendo a Exposição da

artista ucraniana

Oksana Mac. São quatro pessakas ucranianas de mosaico medindo 2,5 metros de diâmetro. O escopo é uma continuação do trabalho da artista denominado série "Hélio 3", que iniciou com o painel de mosaico retratando a Virgem Maria, apresentado na Catedral de Santa Sofia em Kyiv, Ucrânia. ―A Exposição dos meus trabalhos no Museu de Salvador Dali foi graças a Carlos Kasamory, presidente da Kasamora e Kurochkin Tatiana Gallery (Barcelona, Espanha) e UNESCO‖ – afirmou a artista. Este projeto é internacional, Oksana argumenta que a arte contemporânea ucraniana se encaixa organicamente no ambiente global e pode reivindicar o seu lugar na cultura mundial. A Exposição na Espanha irá até agosto. Já temos um acordo para expor em Washington, Nova York e Miami, a partir de setembro até dezembro.

Da Redação

Ucrânia planeja limitar exportações de cereais

A pressão sobre os preços dos cereais é cada vez maior. Com a Rússia a travar as exportações de trigo já a partir do dia 15 de agosto. Agora foi a vez da Ucrânia, o maior exportador do mundo de cevada, admitir que está planejando impor quotas às vendas ao exterior de trigo e cevada.

Volodimir Klimenko,

presidente da associação de cereais, disse que Kyiv poderá impor um teto de cinco milhões de

toneladas de trigo e cevada a partir de 15 de Setembro. O ministro da Agricultura, Mikola Prisiazhniuk, afirmou que se a Ucrânia decidir avançar para os limites às exportações, irá concentrar-se no trigo para garantir a segurança alimentar do país.

“Jornal do Dia, 13.08.2010

Aposentadoria para mulheres na Ucrânia

A Ucrânia se comprometeu com o FMI (Fundo Monetário Internacional) em aumentar gradualmente a idade de aposentadoria para as mulheres de 55 para 60 anos. A medida consta no memorando assinado pelo governo ucraniano e o FMI.

Segundo o documento, o aumento da idade de aposentadoria para mulheres será de seis meses a cada ano a partir de 2010. Autoridades ucranianas também se comprometeram até o fim de setembro elaborar e apresentar ao Parlamento um projeto de lei proporcionando o aumento prazo do seguro de pensão de mínimo de 5 a 15 anos. A previsão é que estas medidas irão reduzir os custos dos fundos de pensões do atual déficit de 6.200 milhões de hrivni para 2.000 milhões em 2011.

Da Redação

Miss Ucrânia 2010

Anna Poslavska eleita miss Ucrânia em dezembro de 2009, classificou-se em quarto lugar no Concurso Miss Universo 2010.

Estudante do curso de Cultura e Artes da

Universidade Nacional de Kyiv, nasceu na cidade de Nova Kakhovka em 28 de abril de 1987.

O concurso deste ano foi realizado na noite de 23 de agosto, em Las Vegas, Estados Unidos.

Da Redação

Ганна Пославська

N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 19

Exposição do mel em Kyiv

A exposição do mel

(Медовий Спас) foi realizada entre os dias 14 e 22 de agosto, junto a Catedral Pechersk Lavra,

em Kyiv, capital da Ucrânia. A exposição teve a participação de apicultores de diversas regiões da Ucrânia, que ofereceram aos visitantes mel e produtos apícolas da melhor qualidade. Os participantes também puderam apreciar, durante o evento, obras dos pintores de ícones, literatura sacra e produtos de artesanato e artes decorativas. A realização desse festival é anual, a tradição chegou até a Ucrania através do Império Bizantino que no século IX passou por uma epidemia, então o palácio imperial promoveu uma cerimônia para a consagração do mel trazido pelos fiéis na Igreja de Santa Sofia em Constantinopla.

Da Redação

Eparquia da Igreja Ortodoxa Autocefálica Ucraniana na América do Sul

Patriarcado Ecumênico de Constantinopla Av.Cândido Hartmann, 1278 – Bigorrilho – 80.710-570

Curitiba, Pr.- Tel./Fax. 55 41- 3335-5142 e-mail: bishop_jeremiah@ig.com.br

Curitiba, 01 de agosto de 2010 Santa Macrina

EDITAL DE CONVOCAÇÃO

De conformidade com o que estabelecem os artigos 13 e 14 do Cap. III do Estatuto da Eparquia da Igreja Ortodoxa Autocefálica Ucraniana na América do Sul, e com a autorização e bênção do nosso Beatíssimo Metropolita Dom Constantino, fica convocado o XII Concílio Eparquial Ordinário para os dias 03,04 e 05 de setembro de 2010 a ser realizado no Hotel Del Rey situado à rua Ermelino de Leão, nº 18 – Curitiba, Pr.

PROGRAMAÇÃO

03 de setembro, sexta-feira 15:00hs às 19:00hs. Recepção e registro dos delegados participantes e visitantes, no Hotel Del Rey Entrega dos crachás, recibos e assinatura no Livro de Presença 19:00hs - Ofício de Vésperas e confissão dos delegados 20:00hs - Jantar

04 de setembro, sábado 07:00hs às 08:00hs - Café da manhã 08:30hs - Molében 09:00hs - Abertura oficial do XII Concílio Eparquial por Sua Eminência Dom Jeremias Eliseu Ferens – Arcebispo de Aspendos e Eparca da Igreja Ortodoxa Autocefálica Ucraniana na América do Sul 0930hs - Eleição da Mesa Diretora dos Trabalhos - Aprovação do Programa do XII Concílio Eparquial - Homenagem aos falecidos Hierarcas, Clero e Fiéis da Eparquia - Relatório da Comissão Mandatária sobre os Delegados, Participantes e Visitantes e entrega dos registros aos secretários - Leitura da Ata do XI Concílio Eparquial. 10:30hs - Cofee Break 11:00hs - Eleição das comissões: Nominativa, Orçamentária e Resolutiva - Apresentação e aprovação dos relatórios das Diretorias Decanais, Irmandades e Paroquiais. 12:30hs - Intervalo para o almoço 14:00hs – Continuação das apresentações dos relatórios 16:00hs - Cofee Break 16:30hs – Apresentação e aprovação do relatório da Dieretoria Eparquial pelo Arcebispo Dom Jeremias 17:30hs – Apresentação e aprovação do relatório da Tesouraria Eparquial - Reunião das comissões nominativa, orçamententária e resolutiva 18:30hs - Eleição da nova Diretoria Eparquial (Consistório) e do Conselho Fiscal da Eparquia para a gestão set/2010 a set/2013 - Leitura e aprovação das resoluções do XII Concílio Eparquial 19:30hs – Ofício de Vésperas 20:30hs – Jantar.

05 de setembro, domingo 09:00hs – Translado do Hotel para a Catedral 09:30hs - Acolhida de Sua Eminência Dom Jeremias e demais autoridades eclesiásticas - Divina Liturgia Pontifical - Juramento e posse da nova Diretoria - Encerramento do XII Concílio Eparquial 12:30hs - Almoço de confraternização no ―Churrascão Colônia‖ no bairro Santa Felicidade e despedida dos delegados e participantes. Pela Diretoria Eparquial,

Prot. Nicolas Milus + Dom Jeremias Eliseu Ferens Secretário Presidente

20 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010

Cruz Machado inaugura capela que atenderá aos fiéis de Rito Latino e

de Rito Ucraniano

No dia dedicado a São Pedro e São Paulo, os fiéis da localidade de Linha União, Município de Cruz Machado,

compareceram à inauguração do novo templo, que tem como padroeira a Virgem Aparecida. Há muitos anos, a Escola da comunidade era o local onde acontecia alternadamente a Divina Liturgia segundo o Rito Ucraniano e a Santa Missa, segundo o Rito Latino. Os fiéis resolveram se unir e, em conformidade com a orientação dos pastores, construir uma só capela que atendesse aos dois ritos. E assim se fez. A benção inaugural foi proferida pelo Bispo da Diocese de União da Vitória, Dom João Bosco, que presidiu a Santa Missa, tendo como concelebrantes os padres ucranianos, Pe. Irineu Vasselkowsky, da Paróquia da Exaltação da Santa Cruz, de Cruz Machado, e o Pe. Melécio Kraukzuk, basiliano de Roncador, em pregação de missões na comunidade ucraniana. Não puderam estar presentes Dom Daniel Kozelinski Netto, bispo auxiliar da Eparquia e o Pe. Estanislau Malysa, da Paróquia Sagrado Coração de Jesus, de Cruz Machado, em viagem à terra natal. A manhã fria e cheia de neblina convidava ao aconchego da capela, porém era impossível caber nela todo o povo. Por isso foi instalado um serviço de som para fora da capela. Dom João Bosco louvou a iniciativa da comunidade de construir um só local de culto. Porém, ressaltou que a diferença dos ritos é uma riqueza da Igreja, que deve ser preservada com fidelidade, cada grupo dedicando-se à sua tradição, sem mistura. Como os Apóstolos Pedro e Paulo, com visões diferentes, são expressões de uma só Igreja, assim também os ritos, em sua sadia diversidade, expressam a mesma fé, a mesma esperança, e devem unir a todos na prática da caridade. Na procissão das Ofertas, foi trazido, como símbolo, um tijolo, e também o Livro de Ouro da comunidade, para lembrar todos aqueles que contribuíram, com ofertas, serviços e participação nas promoções, para que o sonho de todos fosse concretizado.

“Estrela Matutina”, julho de 2010

(Enviado por Izabel Zortéa Kuckla)

ELEIÇÕES 2010 – E EU COM ISSO?

A palavra política tem origem nos tempos em que os gregos estavam organizados em cidades-estados chamadas "polis", nome do qual se derivaram palavras como "politiké" (política em geral) e "politikós" (dos cidadãos, pertencente aos cidadãos), que estenderam-se ao latim "politicus" e chegaram às línguas européias modernas através do francês "politique" que, em 1265 já era definida nesse idioma como "ciência do governo dos Estados" *(wikipedia). Iniciei este artigo com uma breve definição de política para resgatar exatamente o que ela significa e também a importância que ela tem. Se é através dela que se governam os Estados e nós fazemos parte do Estado, então é claro que a política afeta diretamente a nossa vida, embora a grande maioria da população conheça política somente através dos escândalos que aparecem nos meios de comunicação. Isso não é política, isso são pessoas de má fé fazendo mau uso da política. Todas as leis municipais, estaduais e federais dependem da política e dos políticos que nós elegemos. Um exemplo positivo é a recente lei da licença maternidade, que foi ampliada para seis meses. Ela teve de ser votada e aprovada por deputados federais, depois por senadores e finalmente sancionada pelo Presidente da República. O mesmo acontece com as leis estaduais, que sempre passam pela votação na Assembleia Legislativa e as municipais que passam pela Câmara de Vereadores. Ou seja, queira ou não, a política influencia na vida de todos nós. É por isso que, pelo menos no período das eleições, é importante dar atenção a esse assunto, mesmo que você o considere chato. Muita gente não gosta de futebol, mas a cada quatro anos dificilmente deixa de assistir o Brasil na Copa, porque é o momento mais importante do esporte para o país. E qual é o momento político mais importante do país? É a eleição. E se a escolha não for acertada, nós todos é que vamos sofrer as conseqüências. Portanto, vamos incluir um pouquinho desse assunto nas conversas com nossa família, amigos e colegas de trabalho, para despertar a questão do voto consciente. Aquele voto que, mesmo passada a eleição, nós nos lembremos para quem ele foi confiado e também se nosso escolhido está cumprindo o que prometeu. Por isso é importante escolher alguém digno de sua confiança, alguém que realmente represente você, sua família e sua comunidade. Não vote só por que é obrigatório. Vote porque é seu direito e porque o seu voto faz sim a diferença.

Marcos Nogas Pres. da Soc. dos Amigos da Cultura Ucraniana - TPUK

Coordenador da Comissão – 120 Anos da Imigração

N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 21

DEPUTADO FEDERAL Andre ZACHAROW Nº 1555

Recuperação dos Museus Ucranianos, em Curitiba e em Prudentópolis; com a preservação da memória da cidade e de seus imigrantes.

Apoio a Grupos Folclóricos de várias etnias

Coligação: União Pelo Paraná

Novo colaborador para O Lavrador

A partir deste mês, O Lavrador passa a ter a colaboração de mais um anunciante. Trata-se de Oreste Basem – Corretor de Imóveis – Advogado.

A G E N D A

Dia 12/09 – Festa da Padroeira Igreja Nossa Auxiliadora Rua Martin Afonso, 413 – Fone: 3222-4873

Dia 19/09 – Chá e Bingo da Primavera Sociedade Ucraniana do Brasil - SUBRAS Al. Augusto Stellfeld, 795 – Fone: 3224-5597

Dia 25/09 – Jantar “Barvinok 80 anos”

Sociedade Ucraniana do Brasil - SUBRAS

Dia 26/09 – Festa da Padroeira Igreja Nossa Senhora do Perpétuo Socorro Rua Maranhão, 475 – São José dos Pinhas

AS TRÊS PENEIRAS

Um rapaz procurou o filósofo Sócrates e disse-lhe que precisava contar-lhe algo sobre alguém. Sócrates ergueu os olhos do livro que estava lendo e perguntou: - O que você vai me contar já passou pelas três peneiras? - Três peneiras? - indagou o rapaz. - Sim! A primeira peneira é a VERDADE. O que você quer me contar dos outros é um fato? Caso tenha ouvido falar, a coisa deve morrer aqui mesmo. Suponhamos que seja verdade. Deve, então, passar pela segunda peneira; A BONDADE - o que você vai contar é uma coisa boa? Ajuda a construir ou destruir o caminho, a fama do próximo? Se o que você quer contar é verdade e é coisa boa, deverá passar ainda pela terceira peneira; A NECESSIDADE - convém contar? Resolve alguma coisa? Ajuda a comunidade? - Se passou pelas três peneiras, conte! Tanto eu, como você e seu irmão iremos nos beneficiar. Caso contrário, esqueça e enterre tudo. Será uma fofoca a menos para envenenar o ambiente e fomentar a discórdia.

(Colaboração: Marcio A. Mendes)

22 ХЛІБОРОБ – В ЕРЕСЕНЬ 2010 N.o 429 (3874) SETEMBRO 2010

Doação para “O LAVRADOR”

Curitiba

Ana Czmyr Bojko R$ 100,00

Os nossos mais sinceros agradecimentos.

D e u n o “ L a v r a d o r ”

Setembro de 1960

NOTAS RELÂMPAGO

CENTRO LÍTERO ESPORTIVO MOCIDADE

VOCÊ SABIA QUE ...

1 ... o CLEM foi fundado em 1º de agosto de 1946 ?

2 ... a 1º Rainha da Amizade do CLEM foi o brotinho Anita Demczuk, eleita no dia 9 de novembro de 1957?

3 .... no póximo Baile da Máscara será exigida mascára para todos os que tomarem parte do mesmo? 4 ... haverá um Concurso neste baile, com prêmios para o melhor e mais original traje e máscara? 5 ... somente poderá ser retirada a máscara depois de serem proclamados os vencedores do ―concurso‖ ?