Сьомкіна Т.В., Дименко Р.А, Лобань О.О. Методичні вказівки для

проходження виробничої практики студентами ІІІ курсу спеціальності 076

„Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» - Київ: ДУТ, 2019. - 71 с.

Рецензенти:

Легомінова С.В - к.е.н., доц., професор кафедри Економіки підприємств та

соціальних технологій Державного університету телекомунікацій

Капелюшна Т.В. – к.е.н., доцент кафедри підприємництва, торгівлі та біржової

діяльності

Затверджено на засіданні кафедри Підприємництва, торгівлі та біржової

діяльності. Протокол № 12 від «20» червня 2019 р.

Методичні вказівки визначають мету, завдання, тематику, організаційні

аспекти проходження виробничої практики, складання та захисту звіту з

практики для студентів спеціальності 076 „Підприємництво, торгівля та

біржова діяльність”.

ЗМІСТ

ВСТУП

1. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПРАКТИКИ

2. СТРУКТУРНО ЛОГІЧНА СХЕМА ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

3. ВИМОГИ ДО БАЗ ПРАКТИКИ ЗМІСТ ПРОГРАМИ ПРАКТИКИ

ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ЗАНЯТТЯ ТА ЕКСКУРСІЇ ПІД ЧАС

ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

4. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОХОДЖЕННЯ

ПРАКТИКИ

5. ФОРМИ ТА МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

6. КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

7. ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ З ПРАКТИКИ

8. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

4

ВСТУП

Практична підготовка студентів є невід’ємною складовою частиною

процесу підготовки бакалаврів у закладах вищої освіти і здійснюється

відповідно навчального плану зі спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля

та біржова діяльність» і освітньо-професійної програми. Вона проводиться на

базах практики – підприємствах різних форм власності.

Виробнича практика як складова частина навчального процесу у ВНЗ має наступні особливості:

1.1 Цілями виробничої практики є формування у студентів основ професійної майстерності відповідно до компетенцій бакалавра з підприємництва, торгівлі та біржова діяльність.

1.2. Основою виробничої практики є вивчення та аналіз відповідних матеріалів об’єкту практики.

Змістом виробничої практики є формування у студентів умінь і навичок, які складають основу майбутньої професії.

1.3. Процес виробничої практики повинен здійснюватися на основі

тісного зв’язку теорії і практики. Практичні вміння та навички формуються на засадах знань, які в процесі їх використання вдосконалюються,

поглиблюються, розширюються.

1.4. Процес професійної підготовки у ході виробничої практики об’єктивно є найбільш активним у порівнянні з теоретичним навчанням.

Ефективність виробничої практики у значній мірі залежить від стану баз практики, а також вибору керівника практики на базі практики та умов роботи практиканта.

Завданнями практики є оволодіння студентами сучасними методами і

формами ведення підприємницької, торгової та біржової діяльності, формування у студентів на основі одержаних знань професійних умінь та

навичок для прийняття самостійних рішень в період конкретної роботи в реальних ринкових умовах, формування потреби систематично поновлювати

свої знання та творчо їх використовувати в практичній діяльності.

Виробнича практика повинна максимально підготувати майбутніх фахівців до практичної роботи, підвищити рівень їх професійної підготовки, забезпечити придбання навичок роботи у трудових колективах.

Професійна практична підготовка дає можливість вирішувати не тільки навчальні питання, але й такі соціально-економічні, як одержання місця роботи згідно своєї кваліфікації на підприємстві – базі практиці.

5

1. МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПРАКТИКИ

Відповідно до навчального плану підготовки студентів зі спеціальності 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність» денної форми навчання виробнича практика передбачена на 3 курсі у 6 навчальному семестрі протягом 6 навчальних тижнів.

Метою виробничої практики є формування у студентів професійних

умінь і навичок щодо прийняття самостійних рішень під час професійної

діяльності в реальних ринкових умовах; поглиблення та закріплення

теоретичних знань; опанування студентами сучасних прийомів, методів та

підприємницького інструментарію у сфері їх майбутньої професії; виховання у

студентів потреби постійно поповнювати свої знання та творчо їх

застосовувати в практичній діяльності.

Завданнями виробничої практики є:

опанувати систему умінь і набути навички щодо вирішення типових завдань відповідно до посад, які може обіймати випускник вищого навчального закладу – бакалавр з підприємництва, торгівлі та біржової діяльність;

придбання професійних навичок керівника низового рівня управління; формування професійних вмінь і навичок керівника оперативної

діяльності підприємства; формування практичних навичок організаційно управлінської діяльності

щодо взаємовідносин з споживачами та/або покупцями товарів; формування навичок ділового спілкування.

Результатами виробничої практики є набуття студентами компетенцій щодо роботи на підприємстві та управління структурними підрозділами підприємств на первинному рівні, операційними системами та процесами в організаціях, підготовка звіту з практики.

6

2. СТРУКТУРНО ЛОГІЧНА СХЕМА ПРОХОДЖЕННЯ ПРАКТИКИ

Видання Ознайомлення з програмою Складання наказу виробничої

договору з університету практики підприємствами Проведення

України про

кафедрою

Встановлення контакту з

проходження інструктивної

виробничої

наради з

керівником практики від

практики Видання на- виробничої кафедри, ознайомлення з

студентами казу по практики календарним планом,

ДУТ підприємству отримання індивідуального завдання

Розміщення студентів на базі виробничої практики

Призначення керівника виробничої практики від підприємства - бази практики

Виконання студентами програми практики

Загальне ознайомлення з підприємством – об’єктом практики

Аналіз стану та результатів окремих напрямів діяльності підприємства – об’єкта практики

Розробка пропозицій щодо удосконалення діяльності підприємства

Оформлення звіту. Виконання індивідуального завдання

Представлення звіту керівникам від підприємства – практики і від кафедри підприємництва, торгівлі та біржової діяльності

Усунення зауважень керівників до звіту

Рецензування звіту з виробничої практики

Захист звіту з виробничої практики

7

3. ВИМОГИ ДО БАЗ ПРАКТИКИ

Для баз практики необхідно добирати найкращі підприємства, різних

форм власності, видів господарської діяльності, організаційно-правового статусу, які є юридичними особами і функціонують на ринку не менше двох

років та здійснюють виробничу, торговельну, виробничо-торговельну, посередницьку, оптово-збутову та інші види діяльності.

Підприємства повинні відповідати сучасним вимогам:

мають застосовувати передові форми та методи управління й організації виробничої, планово-економічної роботи, логістичної і маркетингової діяльності, бухгалтерського обліку;

повинні впроваджувати прогресивні технології виробництва, організації праці та управління;

штат підприємства має бути укомплектований висококваліфікованими фахівцями, здатними створити відповідні умови студентам у здобутті професійних навичок;

повинні мати високий рівень культури управління; сучасний рівень техніки і технології, організації та культури праці; науково-технічні зв’язки з вищим навчальним закладом.

повинні надати можливість послідовного проходження всіх видів практики при забезпеченні послідовності їх робочих програм;

З дозволу кафедри студенти можуть самостійно вибирати для себе базу практики, якщо вона відповідає встановленим вимогам.

Офіційним документом для проходження виробничої практики студентів на підприємстві є договір, який укладається між університетом і підприємствами різних форм власності та поновлюється щорічно.

Відповідальність за організацію практики на підприємстві покладається на директора, який призначає керівника виробничої практики студентів.

Керівник практики від підприємства організує робочі місця студентам-практикантам, здійснює керівництво роботою студентів з метою своєчасного та повного виконання програми практики, консультує студентів і надає допомогу в отриманні необхідної інформації.

8

4. ЗМІСТ ПРОГРАМИ ПРАКТИКИ

4.1. Загальне ознайомлення з підприємством – об’єктом практики

Виробнича бакалаврська практика передбачає ознайомлення зі станом

організації роботи підприємства - об’єкта практики, здійснення аналізу основних показників його господарсько-фінансової діяльності за останній рік

та розробку обґрунтованих пропозицій щодо удосконалення окремих аспектів його діяльності на майбутнє.

На першому етапі проходження виробничої бакалаврської практики студент має ознайомитись зі специфікою господарсько-фінансової діяльності підприємства - об’єкта практики, його організаційною структурою, станом управління діяльністю підприємства загалом.

Результатом такої роботи має стати віддзеркалення у звіті про проходження виробничої бакалаврської практики наступних питань:

характеристика статусу підприємства (термін створення, форма власності, організаційно-правова форма господарювання, ступінь самостійності, місія підприємства, права та обов’язки підприємства, сфера та вид діяльності, дотримання вимог щодо державної реєстрації та наявності необхідних дозволів діяльності підприємства тощо);

характеристика господарської діяльності (спеціалізація підприємства, переважні види бізнес-операцій, інші види діяльності);

характер регулювання та контролю діяльності підприємства з боку держави (виконавчих органів, міністерств, відомств), стан дотримання державних вимог;

характер управління діяльністю підприємства з боку власників (права власників, органи управління та контролю: вищий орган управління підприємством, орган нагляду та контрою за діяльністю підприємства, періодичність їх зборів, характер питань, що розглядаються);

характер організації управління маркетинговою (збутовою) діяльністю підприємства (організаційна структура управління підприємством, характеристика окремих структурних підрозділів, їх функціонального призначення, прав, обов’язків, повноважень, характер регламентації діяльності окремих працівників підприємства (контракти, посадові інструкції тощо);

характеристика інструктивних, нормативних і методичних матеріалів,

які використовуються на підприємстві, їх якість та повнота.

9

4.2. Аналіз стану та результатів окремих напрямів діяльності підприємства – об’єкта практики

4.2.1 Планово-економічна діяльність підприємства

Студент повинен вивчити організацію планово-економічної діяльності на підприємстві. На основі положення про планово-економічну службу провести

аналіз основних функцій що покладено на планово-економічну службу, її взаємозв’язок з іншими структурними підрозділами в процесі виконання

функціональних завдань.

Провести аналіз методичного забезпечення аналітичної та планової роботи. Дослідити методи, що використовуються в процесі аналізу економічних показників і обґрунтування їх планових значень. Оцінити рівень програмного забезпечення виконання зазначених робіт.

Провести аналіз ступеня використання комп’ютерної техніки, спеціалізованого програмного забезпечення

Визначити ефективність використання ресурсів підприємства бази

практики, обґрунтувати шляхи їх економії. Використовуючи нормативно-технічну документацію, визначити потребу у матеріальних, трудових та

фінансових ресурсах, необхідних для поточної діяльності підприємства. Оцінити джерела забезпечення підприємства всіма видами ресурсів.

Для економічної характеристики підприємства студенту необхідно вивчити та представити у звіті основні економічні показники господарчої діяльності в динаміці (у порівняльній формі).

Провести аналіз результатів господарської діяльності підприємства на основі форм річної фінансової та статистичної звітності.

Провести оцінку обсягів та динаміки найважливіших показників:

обсягу та структури виробництва продукції (товарів, робіт, послуг); обсяги та склад основних засобів,

обсяги і швидкість обороту товаро-матеріальних запасів,

обсяги виручки від реалізації валового прибутку,

джерела їх формування, обсяги та склад операційних витрат, фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування та

його складові, обсяги чистого прибутку і напрями його використання (таблиця 4.1,

таблиця 4.2).

10

Таблиця 4.1 - Економічний паспорт підприємства

Показники

Од. Поперед Звітній Відхи- Темп

виміру ній рік рік лення зміни

1. Роздрібний товарооборот у тис.грн.

діючих цінах

2. Валовий дохід без ПДВ тис.грн.

3. Рівень ВД %

4. Витрати обігу тис.грн.

5. Рівень витрат обігу %

6. Прибуток від реалізації тис.грн.

7. Інші операційні доходи тис.грн.

8. Прибуток від тис.грн.

операційної діяльності

9. Інші доходи тис.грн.

10. Прибуток від звичайної

тис.грн. діяльності до оподаткування

11. Чистий прибуток від тис.грн.

звичайної діяльності

12. Відрахування у бюджет тис.грн.

13. Середньоспискова чол.

чисельність робітників

14. Фонд оплати праці (ФОП) тис.грн.

15. Торгова площа кв.м.

16. Товарообіг на 1 тис.грн.

кв.м. торгової площі

17. Прибуток на 1 тис.грн.

кв.м. торгової площі

18. Рентабельність оборотніх %

коштів

19. Обертальність оборотніх у днях

коштів

20. Товарообертальність У днях

21. Продуктивність праці тис.грн.

22. Прибуток на 1 робітника тис.грн.

23. Товарообіг на 1 грн.ФОП грн.

24. Прибуток на 1 грн.

грн. ФОП

25. Середньомісячна грн.

заробітна плата

11

Таблиця 4.2 - Система показників оцінки ефективності управління

Показники Од.вим. Попередній Звітній Відхи- Темп

рік рік лення зміни

I. Загальні показники ефективності

1. Ресурсовіддача грн

2.Рентабельність ресурсів %

I. Показники ефективності використання основних фондів

1. Фондовіддача грн

2.Фондоємність грн

3.Рентабельність основних коштів %

4.Фондоозброєність тис.грн.

5.Частка власних основних коштів %

6.Частка інтенсивних факторів у %

використанні ОФ

II. Показники ефективності використання оборотних коштів

1.Частка власних оборотних коштів %

2.Частка товарних запасів у власних %

оборотних коштах

3. Рентабельність оборотних коштів %

4.Оборотність оборотних коштів, у разах у разах

5. Період обороту оборотних коштів, у днях у днях

6.Оборотність власних оборотних коштів, у у разах

разах

7.Період обороту власних оборотних у днях

коштів, у днях

8.Товарооборотність, у днях у днях

9.Частка чинників у використанні %

оборотних коштів

III. Показники ефективності використання трудових ресурсів

1.Продуктивність праці одного працівника тис.грн.

2.Прибуток на одного працівника грн

3.Товарообіг на 1 грн. ФОП грн

4.Прибуток на 1 грн. ФОП грн

5.Частка факторів у використанні коштів %

ФОП

6.Частка роздрібного товарообігу за рахунок %

росту продуктивності праці

IV. Показники ефективності поточних витрат

1.Витратовіддача грн

2.Витратоємкість грн

3.Прибуток на 1 грн. поточних витрат грн

4.Частка інтенсивних факторів у %

використанні сукупних поточних витрат

У додатку до звіту повинні бути приведені форми статистичної звітності за

останній рік. Зібрану інформацію про основні результати діяльності

підприємства за конкретний період (місяць, квартал, рік), треба оцінити з точки

зору її вірогідності (середню вартість основних фондів, зворотних засобів і ін.),

відносні величини (виконання плану, динаміки, ефективності використання

ресурсів,

12

витрат тощо). Згідно з таблицею 4.2 необхідно сформулювати висновки про виконання плану та динаміку показників; указати причини, які обумовили їх зміну, виміряти вплив факторів на товарообіг, доходи, прибуток; оцінити становище підприємства, виявити проблеми управління.

4.2.2. Управління персоналом

Управління персоналом передбачає опис, характеристику стану

діяльності з управління персоналом у підприємстві-базі практики, діагностування основних етапів процесу управління персоналом, відповідний

ґрунтовний аналіз із використанням накопиченого фактичного матеріалу та із залученням певного методичного інструментарію.

Усі аналітичні розрахунки, таблиці, графіки, діаграми мають супроводжуватися тлумаченнями та висновками, які дозволять визначити особливості управління персоналом у підприємстві, його тенденції, створити базу для виявлення невикористаних резервів.

Джерелом інформації є планові і фактичні показники господарської діяльності, статистична та бухгалтерська звітність, накази з особового складу,

розпорядження, результати спостережень, опитувань і обстежень та інших методів збору первинної інформації, які використовує студент під час

практики. Студент повинен висвітлити організацію роботи з персоналом

підприємства, а саме: розкрити функції кадрової служби підприємства, охарактеризувати її кількісний та якісний склад. При цьому слід зосередити

увагу на аналізі нормативних документів, що регламентують роботу кадрової служби, зокрема, проаналізувати зміст Положення про кадрову службу та

посадові інструкції її працівників.

Структура персоналу підприємства може бути:

- організаційною (характеризує кількісно-професійний склад персоналу у залежності від виконуваних функцій);

- соціальною (характеризує його як сукупність груп, що класифікуються

за: змістом роботи, рівнем освіти і кваліфікації, професійним складом, стажем

роботи, статтю, віком, національністю, належністю до громадських організацій

і партій, сімейним станом, напрямком мотивації, рівнем життя і статусом

зайнятості); - рольовою (визначає склад і розподіл творчих, комунікативних і

поведінкових ролей між окремими працівниками підприємства). Студент повинен знати, що посадовий (штатний) склад працівників

закріплюється у штатному розкладі підприємства, в якому конкретизується:

перелік посад, чисельність штатних одиниць, розмір посадових окладів, надбавок і

доплат (за умови, що надбавки та доплати передбачено положенням про оплату

праці і вони мають постійний характер), а також місячний фонд заробітної плати. Студенту слід проаналізувати штатний розклад працівників підприємства

(тобто штатну структуру персоналу таблиця 4.3) та структуру персоналу за:

категоріями, рівнем освіти, статтю, віком (тобто його соціальну структуру,

табл.4.4.

13

Таблиця 4.3 Динаміка структури персоналу підприємства за категоріями Базовий рік Звітний рік Відхилення, (+,-)

Категорії персоналу осіб пит. вага, осіб пит. осіб пит.

% вага, % вага, %

1.Адміністративно-управлінський

персонал

2.Торговельно-оперативний персонал

3. Допоміжний персонал

Разом:

Таблиця 4.4 Динаміка структури персоналу підприємства за віком і

освітою

Вік Фахівці з Фахівці із Фахівці з Разом, Пит. вага у

вищою середньою середньою осіб загальній

освітою спеціальною освітою чисельності, %

освітою

базов. звітн. базов. звітн. базов. звітн. базов. звіт. базов. звіт.

рік рік рік рік рік рік рік рік рік рік

До 30

30-45

45-55

Понад 55

Разом:

На наступному етапі проходження практики студенту потрібно звернути увагу на те, що реалізація цілей і завдань управління персоналом здійснюється через кадрову політику. При цьому кадрова політика підприємства - це система принципів, ідей, вимог, що визначають основні напрямки роботи з персоналом, форми і методи. Вона визначає генеральний напрямок і основи роботи з персоналом, загальні і специфічні вимоги до нього і розробляється власниками підприємства, вищим керівництвом, кадровою службою.

Студенту потрібно: охарактеризувати систему чинників, що визначають кадрову політику підприємства; висвітлити напрямки кадрової політики підприємства; охарактеризувати тип кадрової політики підприємства; розкрити зміст кадрової політики на даному етапі життєвого циклу підприємства.

Особливу увагу при цьому слід звернути на характеристику діючої у підприємстві практики підвищення кваліфікації, атестації працівників, а

також на висвітлення заходів щодо: зміцнення згуртованості трудового колективу, формування соціально-психологічного клімату, складання

планів розвитку ділової кар’єри.

Студенту слід також: охарактеризувати етап розвитку трудового

колективу; розкрити особливості формальних і неформальних груп у

колективі; охарактеризувати фактори, що впливають на ефективне

функціонування колективу підприємства; проаналізувати корпоративну

культуру підприємства, вказати її цілі та задачі в системі управління

персоналом підприємства. Окремо необхідно зупинитися на аналізі руху персоналу. Так,

потребують висвітлення діючі у підприємстві процедури: наймання,

14

переведення, звільнення персоналу, а також виявлення їх позитивних і негативних аспектів.

15

Студенту слід провести діагностику руху персоналу у підприємстві (таблиця 4.5, таблиця 4.6.) та за її результатами виявити основні проблеми у даній сфері, а також визначити фактори, що впливають на плинність персоналу.

Таблиця 4.5. Коефіцієнти для аналізу руху персоналу підприємства

№ Коефіцієнт Сутність Формула для Умовні

п/п розрахунку позначення

1. Коефіцієнт Відношення Rп Rп - кількість прийнятих обороту кількості прийнятих Кп =

працівників у підприємство

персоналу з працівників у Rсер. за певний період;

прийняття підприємство за Rсер.- середньооблікова

(Кп) певний період до чисельності працівників за середньооблікової відповідний період.

чисельності

працівників за

відповідний період

2. Коефіцієнт Відношення Rз Rз – кількість звільнених

обороту

кількості звільнених Кз =

працівників з підприємства

персоналу зі працівників з Rсер. за певний період;

звільнення підприємства до Rсер.- середньооблікова

(Кз) середньооблікової чисельність працівників за

чисельності відповідний період.

працівників

3. Коефіцієнт Відношення Rп+Rз Rп – кількість прийнятих

загального

кількості прийнятих Кзо =

працівників у підприємство

обороту і звільнених Rсер. за певний період;

персоналу з працівників за Rз – кількість звільнених

(Кзо) певний період до або: працівників з підприємства

середньооблікової за певний період;

чисельності Кзо=Кп+Кз Rсер.- середньооблікова

працівників за чисельність працівників за

відповідний період відповідний період;

Кп - коефіцієнт обороту

кадрів по прийняттю (за

період);

Кз - коефіцієнт обороту

кадрів по звільненню (за

період).

4. Коефіцієнт Відношення Rз - Rнз Rз – кількість звільнених

плинності

кількості

Кпп =

працівників з підприємства

персоналу працівників, які Rсер. за певний період;

(Кпп) звільнилися з Rнз – кількість неминуче підприємства звільнених працівників за

протягом певного період (у зв´язку з виходом

періоду (за мінусом на пенсію, в армію, у

неминуче декретну відпустку, при

звільнених) до направленні на навчання, за

середньооблікової Станом здоров´я, за

чисельності скороченням штатів);

працівників за Rсер. – середньооблікова

відповідний період чисельність працівників за

період.

16

Продовження таблиці 4.5 5. Коефіцієнт Відношення кіль- Rп Rп – кількість прийнятих

співвідно- кості прийнятих Кспз =

працівників у підприємство

шення працівників за Rз за певний період;

прийнятих і певний період до Rз – кількість звільнених

звільнених кількості звільнених працівників з підприємства

працівників працівників за за відповідний період.

(коеф-т відповідний період

закріплення

персоналу)

(Кспз)

6. Коефіцієнт Відношення R1 R1 – кількість працівників

стабільності чисельності

Кс =

зістажем роботи на

кадрів працівників зі Rсер. підприємстві більше одного (Кс) стажем роботи на року (за певний період);

підприємстві більше Rсер. - середньооблікова

одного року (за чисельність працівників за

певний період) до відповідний період.

середньооблікової

чисельності

працівників за

відповідний період

Таблиця 4.6. Динаміка показників руху персоналу торговельного

підприємства

Показники Базовий рік Звітний рік

Відхилення,

(+,-)

1. Середньооблікова чисельність працівників

2. Прийнято працівників

3. Вибуло працівників,

зокрема:

- за власним бажанням;

- звільнено за порушення трудової дисципліни;

- звільнено за скороченням штатів.

4. Кількість працівників зі стажем роботи на

підприємстві більше одного року

5. Коефіцієнт обороту персоналу з прийняття

6. Коефіцієнт обороту персоналу зі звільнення

7. Коефіцієнт загального обороту персоналу

8. Коефіцієнт плинності персоналу

9. Коефіцієнт співвідношення прийнятих і

звільнених працівників 10. Коефіцієнт стабільності персоналу

Наприкінці висвітлення практики управління персоналом у

досліджуваному підприємстві студенту необхідно проаналізувати ступінь використання комп’ютерної техніки та спеціалізованого програмного

забезпечення у діяльності працівників кадрової служби.

17

4.2.3. Управління збутом та комерційною діяльністю підприємства

Вивчення організації збуту та комерційної діяльності на підприємстві

студент повинен проводити на основі вивчення основних документів, які

регламентують діяльність підприємства: Статуту, штатного розкладу, наказів

про розподіл функціональних обов'язків, положення про функціональний

підрозділ, посадових інструкцій робітників служби маркетингу або комерційної

служби, а також спостереження за змістом діяльності фахівців.

Для аналізу кількісного та якісного складу фахівців служби збуту (маркетингової, комерційної) підприємства слід побудувати такі таблиці (табл. 4.7, табл. 4.8)

Таблиця 4.7 - Організація діяльності служби збуту (маркетингової,

комерційної) на підприємстві Значення показника

Показники

1. Чисельність робітників апарату управління, чол. 2. Чисельність робітників служби збуту , чол. 3. Частка робітників служби збуту в загальній чисельності

апарату управління, % 4. Коефіцієнт повноти охоплення функцій 5. Коефіцієнт дублювання функцій

Таблиця 4.8 - Характеристика робітників служби збуту підприємства

Стаж роботи Наявність

Посада Вік На

Спеціальність маркетинго-

даному Усього вої підприємс-

підготовки тві

1. 2.

… n.

На підставі вивчення нормативних документів, які регламентують діяльність служби збуту підприємства, студенту необхідно проаналізувати ступень виконання функціональних обов’язків (табл. 4.9). при оцінці використовується наступна шкала оцінок:

1 бал –функція практично не виконується,

2 бали – погано виконується функція,

3 бали – середній ступінь виконання функції,

4 бали – добре виконується функція,

5 балів – дуже добре виконується функція.

18

Таблиця 4.9 – Оцінка ступеня виконання функціональних обов’язків комерційного відділу

Функції комерційного відділу Бали

1 2 3 4 5 1. Аналіз і прогнозування основних чинників, що складають

кон’юнктуру потенційних ринків збуту продукції 2. Дослідження і аналіз споживчих властивостей продукції і збір інформації про задоволеність ними покупців 3. Аналіз конкурентоспроможності продукції підприємства 4. Розробка прогнозів по розміру платоспроможного попиту на нову і продукцію, що серійно випускається 5. Розробка коротко-, середньо- і довгострокових стратегій збуту 6. Координація і узгодження дій усіх функціональних відділів для розробки єдиної комерційної політики 7. Систематизація й аналіз усієї комерційно-економічної і маркетингової інформації 8. Визначення питомої ваги продукції основних конкурентів у загальному обсязі збуту на даному ринку 9. Дослідження структури, складу й організації роботи збутової мережі, що обслуговує даний ринок 10. Організація зворотного зв’язку зі споживачами 11. Участь у розгляді і задоволенні претензій і рекламацій, що

надійшли від споживачів, на реалізовану продукцію і контроль 12. Визначення можливостей центральних і регіональних рекламних агентств і комбінатів торгової реклами і розробка пропозицій по притягненню їх до реклами продукції підприємства 13. Організація участі фірми у виставках, ярмарках, виставках-продажах, їх підготування. 14. Дослідження і аналіз ефективності форм постачання продукції. 15. Аналіз стану реалізації продукції підприємства, виявлення продукції, що не має достатнього збуту 16. Формування нових споживачів із метою розширення ринку і пошук нових фірм застосування продукції, що пропонується 17. Розробка пропозицій по стимулюванню збуту продукції 18. Забезпечення успішної комерційної діяльності підприємства по збуту продукції 19. Проведення заходів щодо ліквідації необґрунтованих витрат по збуту продукції 20. Аналіз мотивів певного ставлення споживачів до продукції, що їм пропонується 21. Упорядкування переліку продукції по залишкам, які відстають від графіку РАЗОМ

При вивченні організації служби збуту та комерційної діяльності слід проаналізувати ступінь використання маркетингових елементів в діяльності

торговельного підприємств, розподілених за чотирма основним функціям маркетингу. Результати дослідження елементів маркетингової діяльності

відображені в таблицях 4.10 – 4.13.

19

Таблиця 4.10 - Використання маркетингових елементів в дослідницькій функції маркетингу в підприємстві Оцінка в балах

Маркетингові елементи Викорис- Викорис- Не

товуються товуються викорис- повністю частково товуються

3 бали 2 бали 1 бал 1. Збір та обробка інформації в економічній, торговельній,

виробничій, споживчій, товарній, збутовій і рекламних

сферах

2. Вивчення ринку та його кон'юнктури

3. Вивчення потреб і попиту населення 4. Дослідження конкурентоспроможності товарів різних

товаровиробників 5. Вивчення мотивації покупок, закономірностей

поведінки покупців на ринку

6. Оцінка і прогнозування купівельного попиту

7. Типологія споживачів і сегментація ринку

Разом бали

Таблиця 4.11 - Використання маркетингових елементів в управлінні

асортиментом та якістю товарів в підприємстві Оцінка в балах Викорис- Викорис- Не

Маркетингові елементи товую- товую- викорис-

ться ться товуютьс

повністю частково я

3 бали 2 бали 1 бал

1 2 3 4 1. Вплив на промисловість з метою поліпшення

асортименту та якості товарів, що виробляються 2. Вивчення реакції ринку на новий товар і можливості

його реалізації 3. Розробка пропозицій з відновлення та вдосконалення

асортименту товарів з урахуванням запитів споживачів 4. Формування обґрунтованих заявок і замовлень на

виробництво і постачання товарів 5. Участь у формуванні асортиментної політики

товаровиробників, з урахуванням ЖЦВ

6. Участь в атестуванні продукції, контроль її якості 7. Аналіз інформації про якість і асортимент товарів, що

реалізуються, отриманої по каналах зворотного зв'язку

8. Формування торговельного асортименту

9. Облік загальних і спеціальних факторів, що впливають

на формування асортименту 10. Аналіз купівельних переваг по відношенню до

асортименту і якості 11. Виявлення і вивчення джерел надходження і

постачальників товарів 12. Закупівля товарів з урахуванням споживчих

властивостей, цін, тривалості характеристик,

конкурентоспроможності 13. Закупівля товарів безпосередньо у виробників, на

товарних біржах, аукціонах, оптових ярмарках

20

Продовження таблиці 4.11 1 2 3 4

14. Облік і контроль закупівлі

15. Пошук нових джерел закупівлі товарів

16. Ведення обліку і вивчення конкретних постачальників

Разом бали

Таблиця 4.12 - Використання маркетингових елементів в управлінні

збутом та розподілом у підприємстві Оцінка в балах

Викорис- Викорис- Не

Маркетингові елементи товуютьс товуютьс викорис- я я товуютьс повністю частково я

3 бали 2 бали 1 бал

1. Реалізація товарів

2. Планування товарообігу в асортиментному розрізі

3. Маневрування товарними ресурсами

4. Надання додаткових послуг

5. Транспортування

6. Складування

7. Здійснення правової та претензійної роботи

8. Управління товарними запасами

9. Вибір каналів товароруху

10. Прогнозування обсягів збуту

11. Аналіз збуту

12. Підготовка фінансового кошторису збуту

13. Планування та здійснення планів організації

продажу

14. Організація торговельної комунікації

15. Підготовка прогнозів кон'юнктури

Разом бали

Таблиця 4.13 - Використання маркетингових елементів в управлінні

рекламою та стимулюванням збуту в підприємстві

Оцінка в балах

Маркетингові елементи

Використо Використо Не вуються вуються використо

повністю частково вуються

3 бали 2 бали 1 бал

1. Рекламна діяльність

2. Стимулювання робітників збуту

3. Стимулювання попиту покупців

Разом бали

21

Студент повинен навчитися працювати з фіксованою інформацією, з

довідковою літературою, вивчити систему інформаційного забезпечення

процесу управління маркетинговою та логістичною діяльністю підприємства,

розробити перелік джерел первинної і вторинної інформації, що

використовується на підприємстві (табл. 4.14), вивчити використання

сучасних інформаційних технологій, визначити перелік задач, що

вирішуються за допомогою програмного забезпечення в службі збуту

підприємства.

Таблиця 4.14 – Перелік первинної і вторинної інформації підприємства

Первинна інформація Вторинна інформація

Зовнішня інформація Внутрішня інформація

1. …….. 1. …….. 1. …….. 2. …….. 2. …….. 2. ……..

3. …….. 3. …….. 3. ……..

Студент також повинен скласти перелік програмного забезпечення, яке використовують фахівці підприємства при здійсненні збуту продукції або логістичної діяльності (табл. 4.15).

Таблиця 4.15 – Перелік програмного забезпечення підприємства

Назва програми Підрозділ (фахівець), який Управлінські задачі, які вирішуються за

користується допомогою програми

1. ……..

2. ……..

3. ……..

Для успішної роботи підприємству необхідне ефективне планування

оптимальних господарських зв'язків і забезпечення оптимальних умов роботи

з постачальниками. В процесі проходження практики студенту необхідно

визначити основних постачальників товарів на підприємство (табл. 4.16),

вивчити процес їх пошуку, оцінки та вибору, розглянути порядок та умови

укладання угод, провести оцінку якості роботи з формування матеріальних

(товарних) ресурсів (частота закупівлі, розміри разової закупівлі, обстеження

наявності товарів у торговельній залі).

Таблиця 4.16 – Перелік основних постачальників підприємства

Місцезнаход Ви Частота Форма

продукції, Характер закупівлі, розрахунків Найменування ження

що господарськ розміри з постачальника постачальни

поставляєтьс их зв’язків разової постачальни ка

я

закупівлі ками

1. ……

2. …… ……

n ……

22

З огляду на різноманіття постачальників товарів, для їх дослідження студенту

необхідно здійснити класифікацію за різними ознаками: функціональною,

територіальною, формами власності. З цією метою необхідно побудувати відповідні

угруповання, а потім досліджувати їх динаміку (таблиця 4.17).

Таблиця 4.2.17 – Групування підприємств-постачальників Кількість Кількість постачальників у постачальників у

Групи постачальників

попередньому звітному році році

число частка, число частка,

% %

Групи постачальників за місцезнаходженням

1. Постачальники, розташовані в Україні

1.1. у районі діяльності нашого підприємства

1.2. за межами району діяльності нашого

підприємства

2. Постачальники з країн СНД

3. Постачальники з інших закордонних країн

РАЗОМ:

Групи постачальників за формами власності

1. Державні підприємства

2. Колективні підприємства

2.1. Господарчі товариства

2.1.1. Акціонерні товариства

2.1.2. Товариства з обмеженою відповідальністю

2.2. Орендні підприємства

2.3. Кооперативні підприємства

3. Спільні підприємства

4.Приватні підприємства

РАЗОМ:

Групи постачальників за тривалістю господарських зв’язків

1. Разові угоди

2. Договори постачання на період до 1 року

3. Договори постачання на період 1 рік і більш

РАЗОМ:

Групи постачальників за формами розрахунків

1. 100% передоплата

2. Часткова передоплата

3. Оплата після реалізації товарів

РАЗОМ: 100,0 100,0

Студенту слід звернути увагу, що важливе значення при роботі з

постачальниками має правильний вибір постачальника. При виборі постачальників дуже важливо глибоко і всебічно дослідити їх діяльність, вивчити їхній потенціал для того, щоб установити ділові контакти на тривалий термін, які будуть забезпечувати підприємству стабільне постачання

23

товарів. Вибір постачальника необхідно починати з аналізу матеріальних потреб підприємства і можливостей задовольняти їх на ринку.

При вивчення практики вибору постачальників студент повинен

розглянути використовувані на підприємстві джерела інформації для пошуку і

виявлення потенційних постачальників товарів (прайс-лісти, рекламні

оголошення в друкованих ЗМІ, спеціалізовані довідники про виробників

товарів і послуг, торговельної палати, каталоги і проспекти підприємств,

виставки, ярмарки споживчих товарів і ін.).

Студенту слід знати, що постійний контроль за конкурентами дозволяє своєчасно реагувати на дії суперника, визначати пріоритети своєї діяльності, підвищувати конкурентоспроможність підприємства на ринку. У зв’язку з цим особливої уваги набуває процес дослідження конкурентів підприємства

– бази практики.

Дослідження діяльності конкурентів є одним з напрямків маркетингових

досліджень і передбачає аналіз і оцінку окремих сторін діяльності конкурентів.

Таке дослідження дозволяє проаналізувати використання потенціалу, а так

само застосовувані маркетингові методи ведення конкурентної боротьби;

визначати сильні і слабкі сторони конкурентів; виявити стратегії активних

конкурентів і визначити ключові фактори успіху.

Оцінка діяльності кожного підприємства здійснюється за допомогою визначення кількості балів від 1 до 10 експертним шляхом по визначеному переліку кількісних і якісних показників. Кількісні показники конкурентоспроможності підприємств наведена в таблиці 4.18.

Таблиця 4.18 - Система кількісних показників конкурентоспроможності підприємств-конкурентів

№ Показники Од. виміру Підприємство 1 Підприємство 2 Відхилення

(+;-)

1. Ринкова частка %

2. Обсяг продажу тис.грн.

3. Чистий прибуток тис.грн.

4. Рентабельність %

5. Рівень витрат %

6. Товарооборотність дні

7. Продуктивність праці тис.грн./

чол.

8. Ресурсовіддача тис.грн.

Студенту слід звернути увагу, що кількісним показникам необхідно привласнити відповідну кількість балів на основі шкали оцінок показників конкурентоспроможності, яка наведена у додатку А. Якісним показниками конкурентоспроможності (табл. 4.19) відразу дається експертна оцінка в балах.

За результатами аналізу студенту необхідно розробити профіль діяльності підприємств-конкурентів (табл. 4.20)

24

Таблиця 4.19 - Експертні оцінки кількісних показників

конкурентоспроможності

№ Показники Підприємство 1 Підприємство 2

1. Широта асортименту

2. Частка товарів «ринкової новизни»

3. Якість товарів

4. Ціна товарів

5. Рівень сучасності обладнання

6. Управління товарними запасами

7. Додаткові послуги

8. Розміщення підприємства

9. Якість обслуговування покупців

10. Стимулювання збуту

11. Рекламна політика

12. Імідж фірми

Таблиця 4.20 - Профіль діяльності підприємств – конкурентів

Показники Підприємство 1

Підприємство 2

1 2 3 4 5 6 7 8 9 1 1 2 3 4 5 6 7 8 9 1

0 0

1. Ринкова частка +

2. Обсяг продажу

3. Чистий прибуток

4. Рентабельність

5. Рівень витрат обігу

6. Товарооборотність

7. Продуктивність праці

7. Ресурсовіддача

9. Широта асортименту

10. Частка товарів +

+

«ринкової новизни»

11. Якість товарів + +

12. Ціна товарів + +

13. Рівень сучасності +

+

обладнання

14. Управління товарними +

+

запасами

15. Додаткові послуги + +

16. Розміщення +

+

підприємства

17. Якість обслуговування +

+

покупців

18. Стимулювання збуту + +

19. Рекламна політика + +

20. Імідж фірми + +

Разом

Для одержання відносної оцінки студенту необхідно з оцінки діяльності досліджуваного підприємства за кожним показником таблиці

25

«Профіль діяльності підприємств-конкурентів» відрахувати оцінку

діяльності конкурента. Отримані результати слід відобразити в таблиці

«Профіль полярностей підприємств-конкурентів» (табл. 4.21), в якій дані,

що мають знак «+» свідчать про сильні сторони досліджуваного

підприємства, а дані, що мають знак «-» відповідно про його слабкі сторони.

Діапазон (-2 до +2) є зоною приблизної рівності.

Таблиця 4.21 - Профіль полярності підприємств – конкурентів Показники - Бали +

9 8 7 6 5 4 3 2 1 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

1. Ринкова частка

2. Обсяг продажу

3. Чистий прибуток 4. Рентабельність 5. Рівень витрат обігу 6. Товарооборотність 7. Продуктивність праці 7. Ресурсовіддача 9. Широта асортименту 10. Частка товарів «ринкової новизни» 11. Якість товарів +

12. Ціна товарів +

13. Рівень сучасності +

обладнання

14. Управління товарними +

запасами

15. Додаткові послуги +

16. Розміщення +

підприємства

17. Якість обслуговування +

покупців

18. Стимулювання збуту +

19. Рекламна політика +

20. Імідж фірми +

При дослідженні споживачів студент повинен, використовуючи власні

спостереження та метод анкетування (Додаток Б) виявити основні

характеристики споживачів, мотиви, що збуджують їх приймати рішення

щодо купівлі товарів, ступінь їх впливу на діяльність підприємства. На

підставі одержаної інформації доцільно скласти профіль покупців, який може

мати такі характеристики: географічне місце розташування покупців;

демографічні характеристики покупців (положення в суспільстві, стиль

поведінки, вподобання, звички); відношення покупців до продукту (чому він

купує продукт, як він його оцінює і т.п.); торговельна сила покупця (рівень

інформованості, чутливість до ціни, до засобів стимулювання, орієнтація на

певну торгову марку, фінансовий стан і т.п.) (таблиця 4.22).

26

Таблиця 4.22 - Профіль покупців підприємства № Характеристика покупців і критерії Тип покупців

їхньої оцінки Чоловіки Жінки

до 5% 10- більш до 5% 10- більш опита 50% 50% опита 50% 50%

них опита опита них опита опита

них них них них

1 Вік:

- до 18 років

- 18 – 25 років

- 25 – 40 років

- більш 40 років

2 Освіта:

- вища

- незакінчена вища

- середня спеціальна

- середня

3 Родинний стан:

- знаходяться в шлюбі

- не знаходяться в шлюбі

4 Фінансове становище:

- нижче середнього рівня

- середній рівень

- вище за середнє

5 Мотив покупки:

- раціональний

- емоційний

6 Домінуючий фактор:

- мода

- якість

- марка

- ціна

7 Ступінь зміни потреб:

- постійні

- змінюються незначно

- значно змінюються

8 Чутливість покупців до заходів

стимулювання збуту:

- дуже чутливі

- незначно чутливі

- не чутливі

Студент повинен звернути увагу на те, що для торговельних підприємств особливе значення має вивчення впливу різних комерційних

стимулів на процес покупки товарів. По кожній характеристиці слід установити три рівні значимості: важливо (значимість дорівнює одиниці),

бажане (значимість – 0,5), значення не має (значимість – 0,1). Анкетні опитування такого роду дозволять визначити вплив характеристик товару на

процес вибору конкретного товару (табл. 4.23)

27

Таблиця 4.23 - Оцінка впливу факторів на процес здійснення

покупки у підприємстві Значимість факторів (ступінь

задоволеності) Загаль- Займа-

Фактори

значення на важливо бажане не не має сума, (висока) (середня) місце (низька) балів 1 0,5

0,1

1. Ціна товарів

2. Якість 3. Стабільність асортименту

4. Ширина асортименту 5. Упаковка

6. Престижність фірми-виробника 7. Рекламна підтримка з боку продавця 8. Сервісні послуги, пропоновані продавцем 9. Зручне місцерозташування 10. Імідж торговельного підприємства

В процесі проходження практики студенту слід звернути увагу на

організацію логістичної діяльності на підприємстві. З цією метою спочатку необхідно надати характеристику складської мережі (табл. 4.24).

Таблиця 4.24 – Склад і характеристика складського господарства підприємства

Найменування

Чисельність Рівень Наявність

Складська Складський під’їзних складів та їх робітників, механізації,

площа, м2 обсяг, м3 залізничних спеціалізація осіб %

колій

1.

2.

…

Крім того, студент повинен визначити спосіб транспортування товарів на шляху руху товарного потоку від виробника до торгового підприємства, визначити систему складування, розглянути умови збереження товарів на складі, визначити яким чином здійснюється перевірка товарів до продажу.

Студенту слід розглянути практику вибору транспортного засобу, скільки це впливає на рівень ціни товару, своєчасність його доставки і рівень якості товару в момент прибуття в пункт призначення, а все це в остаточному підсумку позначається на ступені задоволення запитів покупців.

Переміщення товарних потоків у логістичному ланцюзі неможливо без

концентрації в торгових підприємствах необхідних запасів, для збереження

яких призначене складське господарство. У зв'язку з цим студенту слід

провести оцінку системи складування з використанням методу експертних

оцінок по 5-ти бальній шкалі (табл. 4.25).

28

Таблиця 4.25 – Оцінка раціональності системи складування на

підприємстві Критерії оцінки системи складування Оцінка в балах

1. Використання оптимальних видів і розмірів товароносіїв, на яких

формується складська вантажна одиниця

2. Ступінь використання складських площ і об’ємів

3. Пропускна спроможність систем збереження й обробки на складах

4. Умови збереження продукції на складах

5. Ступінь забезпеченості технологічним устаткуванням

6. Рівень механізації й автоматизації складських робіт

7. Рівень організації технології складських робіт з виконання

логістичних операцій

8. Оптимальність системи комплектації

9. Наявність інформаційних систем управління товарними потоками на

складах

Середня оцінка

Використовувана система складування є усього лише елементом системи більш високого рівня логістичного ланцюга, що і формує основні технічні

вимоги до складської системи, установлює цілі і критерії її оптимального функціонування. У зв'язку з цим варто проаналізувати якість логістичного процесу на підприємствах з використанням експертного методу по 5-ти

бальній шкалі оцінки (таблиця 4.26)

Таблиця 4.26 - Оцінка якості логістичного процесу у підприємстві

Логістичні операції на складі Оцінка в балах

1. Доставка готової продукції на склад

2. Контроль за постачаннями товарів

3. Розвантаження і приймання товарів

4. Внутріскладське транспортування товарів

5. Складування і збереження товарів

6. Транспортування й експедиція замовлених товарів

7. Збір і доставка порожніх товароносіїв

8. Контроль за виконанням замовлень товарів

9. Інформаційне обслуговування складу

Середня оцінка

Правильна організація збереження товарів дозволяє скоротити товарні втрати, забезпечує залучення в оборот максимальної кількості товарів, а також

сприяє скороченню витрат обігу. У зв'язку з цим необхідний аналіз умов збереження товарів у досліджуваних підприємствах (таблиця 4.27). Оцінка

умов збереження повинна здійснюватися експертним методом з використанням 5-ти бальної шкали оцінки.

29

Таблиця 4.27 - Оцінка умов збереження у підприємстві

Критерії Оцінка в балах

1. Температурний режим

2. Відносна вологість повітря

3. Освітлення і вентиляція

4. Дотримання товарного сусідства

5. Закріплення постійних місць за товаром

6. Забезпечення матеріальної відповідальності

7. Проведення санітарно-технічних заходів

Середня оцінка

У процесі вивчення маркетингової (комерційної) діяльності підприємства студенту слід звернути увагу на систему просування товарів, тобто проаналізувати рекламну діяльність, вивчити методи стимулювання попиту, здійснення заходів пабліситі та паблік рилейшнз.

Для оцінки рекламної діяльності підприємства студент повинен вивчити засоби реклами, що використовуються на підприємстві та оцінити ступінь їх

використання (табл. 4.28) за 5-ти бальною шкалою оцінки: від 1 балу (дуже слабке використання засобу реклами) до 5-ти балів (дуже добре

використання засобу реклами)

Таблиця 4.28 – Оцінка використання засобів реклами на підприємстві

Групи засобів

Засоби реклами

Коефіцієнт Експертна Зважена

реклами вагомості оцінка оцінка

Друковані Газети, журнали, проспекти, каталоги,

0,23

брошури, рекламні листки

Декоративні Вітринна реклама, світова,

0,15

демонстраційна, панно

Предметні Рекламні подарунки, сувеніри 0,10

Акустичні Музична реклама, радіо реклама 0,20

Екранні та ком- Відеороліки, Інтернет-реклама, 0,22

п’ютеризовані рекламні фільми, ТВ-канали

Транспортні Внутрішня, зовнішня 0,10

Загальна оцінка 1,00

Аналогічним чином студенту необхідно здійснити оцінку використання засобів стимулювання збуту у розрізі заходів щодо покупців, постачальників та персоналу (табл. 4.29).

Невід’ємним елементом комунікаційної політики підприємства є

зв’язки з громадськістю. Тому в процесі проходження практики студент повинен вивчити основні інструменти зв’язків з громадськістю, що

використовуються на підприємстві і сприяють обізнаності аудиторії і налагодженню співробітництва з засобами маркетингової інформації (табл.

4.30).

30

Таблиця 4.29 – Оцінка використання засобів стимулювання збуту на підприємстві

Напрямки Коефі-

Експертна Зважена

Засоби стимулювання збуту цієнтт СТИЗ оцінка оцінка

вагомості

Цінове стимулювання покупців 0,23

Кредит покупцям в різних формах 0,20

Випуск купонів, які надають власникам

право на знижку при купівлі 0,22

Споживачі конкретного товару

Презентація нових товарів для 0,15

потенційних споживачів

Ігри та лотереї 0,10

Спеціалізована реклама, розміщена на 0,10

різних засобах

Разом 1,0

Постачання зразків товарів для 0,30

пробного продажу

Постачаль Організація конкурсів, ділових ігор 0,25

ники Спільна організація виставок- 0,25

демонстрацій товарів

Сумісне проведення рекламних акцій 0,20

Разом 1,0

Грошові винагороди, премії 0,25

Додаткові дні відпустки 0,22

Персонал Проведення корпоративних свят 0,17

Моральні форми заохочення, про що 0,16

оповіщаються всі співробітники

Конкурси, тренінги продавців 0,20

Разом 1,0

Загальна оцінка використання засобів СТИЗ

Таблиця 4.30 – Оцінка спеціальних заходів зі зв’язків з громадськістю у

підприємстві

Заходи зв’язків з громадськістю

Коефіцієнт Експертна Зважена

вагомості оцінка оцінка

1 2 3 4

1. Ювілейні заходи 0,22

2. Спонсорство, благодійність 0,15

3. Презентації 0,11

4. Прес-конференції, брифінги 0,20

5. Прийоми, „круглі столи‖ 0,18

6. Дні „відкритих дверей‖ 0,14

Загальна оцінка 1,0

Посилення інтенсивності конкурентної боротьби обумовлює появу «перенасиченого» ринку товарів, що незначно відрізняються за споживчими

31

властивостями. Це, в свою чергу, приводить до того, що основним методом залучення покупців стає цінова конкуренція.

В процесі проходження практики студенту необхідно вивчити

практику використання цінових знижок на підприємстві та надати загальну оцінку степеня їх використання (табл. 4.31).

Таблиця 4.31 - Використання цінових знижок у підприємстві Оцінка в балах

Викорис- Викорис- Не Види цінових знижок товують- Товують- викорис-

ся

ся

товують-

повністю частково ся

2 бали 1 бали 0 балів

1. Знижка за придбання товару на певну суму

2. Тимчасова знижка (зниження ціни товару у

певний час для регулювання купівельних потоків)

3. Дрібнооптова знижка за придбання декількох

найменувань товарів

4. Дисконтна знижка для постійних покупців

5. Накопичувальна система знижок для постійних

покупців

6. Сезонні знижки

7. Спеціальна цінова пропозиція (невеликі знижки

на окремі товари для залучення уваги покупців)

8. Знижки для особливих випадків (передсвяткові

знижки)

Разом бали

Для більш докладної характеристики цінового стимулювання студенту слід

розглянути надання цінових знижок за конкретними видами продукції (табл.

4.32).

Таблиця 4.2.32 – Система знижок на товари підприємства

Найменування товару Вид знижки Розмір знижки,% Період застосування

знижки

1.

2.

……….

Для організації ефективної маркетингової діяльності підприємство повинно розробляти бюджет маркетингу, що передбачає розрахунок

сукупних витрат на здійснення всіх видів (функцій) маркетингової діяльності. Студенту при написанні звіту доцільно проаналізувати практику складання

бюджету маркетингу на підприємстві, а при її відсутності самостійно здійснити розрахунок бюджету на основі цільового прибутку (табл. 4.33).

Бюджет маркетингу дозволяє аналізувати рівень запланованих і практично

отриманих доходів від маркетингової діяльності, запланованих і реально

вкладених коштах в проведення маркетингових заходів підприємства, на

підставі аналізу будувати прогнози, підводити підсумки, розробляти план

маркетингу і планувати інвестиції в маркетинг на наступний період.

32

Таблиця 4.33 - Розрахунок бюджету маркетингу для підприємства

Показники Порядок

Од. виміру Значення розрахунку

1. Загальний обсяг збуту на ринку тис.од.

2. Частка підприємства на ринку %

3. Визначення обсягу продажу (стр.1стр.2) / тис.од.

підприємства 100%

4. Ціна за одиницю товару грн.

5. Обсяг збуту товарів підприємства стр.3стр.4 тис.грн.

6. Розмір умовно-змінних витрат на грн.

одиницю товару

7. Розмір умовно-постійних витрат на грн.

одиницю товару

8. Прогноз прибутку

8.1. на одиницю товару стр.4 - стр.6 грн.

8.2. загальний валовий прибуток стр.8.1стр.3 тис.грн.

підприємства

9. Контрольний показник цільового тис.грн.

прибутку

10. Розрахунок залишку прибутку і витрат стр.8.2 - стр.7 тис.грн.

на маркетинг

11. Розрахунок суми можливих витрат на стр.10 - стр.9 тис.грн.

маркетинг

12. Розбивка бюджету на маркетинг тис.грн.

12.1. на рекламу (%) %

12.2. на заходи СТИЗ (%) %

12.3. на проведення маркетингових %

досліджень (%)

Формування планів маркетингу на підприємстві є стратегічно

важливою задачею, від якої залежить подальша ефективність діяльності

підприємства та його життєздатність у майбутньому. Студенту необхідно

вивчити практику складання планів маркетингу на підприємстві та здійснити

аналіз обґрунтованості планів маркетингу для забезпечення досягнення цілей

підприємства-бази практики. Для цього студент повинен розглянути повноту

відображення в плані маркетингу поточного стану ринку; чіткість і

конкретність визначення загроз і можливостей, а також завдань і проблем

підприємства на ринку; обґрунтованість визначеної маркетингової стратегії;

наявність плану дій з кількісним вираженням поставлених цілей і завдань і

забезпеченням погодженості із цілями й стратегією розвитку підприємства,

наявність бюджету маркетингу і визначення порядку контролю за

виконанням плану маркетингу.

При вивченні системи планування маркетингової діяльності на підприємстві студенту слід розглянути практику складання планів закупівлі та продажу товарів, визначити періодичність їх розробки та визначити яким чином забезпечується їх погодженість з планами маркетингу на підприємстві.

Студенту необхідно розробити програму маркетингу для підприємства, в

якій будуть обґрунтовані заходи щодо проведення маркетингових досліджень,

формування оптимального асортименту товарів підприємства з урахуванням

потреб споживачів, забезпечення необхідної якості товарів, формування

33

ефективної цінової політики, вибору найбільш ефективних форм підприємства

щодо збуту, просування товарів, тощо.

4.2.4. Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства

При проходженні виробничої практики студентам необхідно приділити увагу вивченню зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД) підприємства. При

дослідженні ЗЕД підприємства та управління нею студенти повинні акцентувати увагу на наступних питаннях, використовуючи у комплексі вторинну і первинну інформацію із зовнішніх і внутрішніх джерел:

Визначити і охарактеризувати зовнішні і внутрішні джерела, які містять інформацію про стан, динаміку ЗЕД за визначальними показниками. Зазначити

рік, форму, країну виходу підприємства на зовнішній ринок.

Вивчити причини, що обумовили вихід підприємства на зовнішній ринок і оформити їх в таблицю 4.34

Таблиця 4.34 – Причини виходу підприємства на зовнішній ринок Причини виходу підприємства на зовнішній ринок Характеристика причин

1. Розвиток внутрішнього ринку 2. Активність зарубіжних конкурентів та їх успіхи на

внутрішньому ринку 3. Подолання залежності від внутрішнього ринку та

зниження ризику шляхом завоювання зарубіжних ринків 4. Вирішення проблем залежності підприємства від

сезонних коливань попиту на внутрішньому ринку 5. Зниження витрат на виробництво та реалізацію продукції 6. Використання державних програм сприяння ЗЕД

7. Підвищення ефективності збутової діяльності. 8. Компенсація коливань валютного курсу

9. Одержання доступу до ноу-хау 10. Стабілізація цінової політики

11. Зниження загального ризику діяльності

Провести дослідження конкурентів підприємства на зовнішньому ринку: виявити потенціальних конкурентів, виявити найбільш активних з них за

техніко-економічними та фінансовими показниками, провести діагностику конкурентоспроможності товарів підприємства, форм і методів збуту, цінової

політики, комунікаційної політики, персоналу, фінансів та інших показників.

Сформулювати мету та основні завдання виходу підприємства на зовнішній ринок: вивчити конкурентне середовище та його особливості у різних країнах; прийняти рішення про доцільність виходу на зовнішній ринок; вибрати конкретні ринки, на яких буде працювати підприємство; вирішити, які методи будуть використовуватися при виході на ринок; прийняти рішення про структуру комплексу просування свого товару; прийняти рішення про організацію маркетингу.

Охарактеризувати етапи одержання доступу підприємства на зарубіжні ринки: пробний експорт/ імпорт, пасивний і інтенсивний експорт/ імпорт, експортний маркетинг, ЗЕД, міжнародна діяльність, оформивши в таблицю 4.35.

34

Таблиця 4.35 – Етапи доступу підприємства на зарубіжні ринки Етапи доступу підприємства на зарубіжні Характеристика змісту етапів ринки

1. Пробний експорт/ імпорт

2. Пасивний експорт/ імпорт

3. Інтенсивний експорт/ імпорт

4. Експортний маркетинг

5. Зовнішня торгівля

6. ЗЕД

7. Міжнародна діяльність

Виявити і оцінити проблеми і ризики здійснення ЗЕД підприємства та визначити напрямки їх вирішення, оформивши в таблицю 4.36.

Таблиця 4.36 – Проблеми ЗЕД та напрямки їх вирішення Проблеми та ризики ЗЕД Напрямки вирішення проблем

1. Висока зовнішня державна

заборгованість, інфляція, безробіття у зарубіжних країнах

2. Проблеми конвертації валюти 3. Вимоги урядів зарубіжних країн, що ставляться до іноземних підприємств 4. Мито і торговельні бар’єри у зарубіжних країнах 5. Корупція в органах влади

6. Технологічне піратство 7. Високі витрати виробництва і необхідність адаптації комунікаційних засобів 8. Зміни національних кордонів

Охарактеризувати організацію управління ЗЕД у підприємстві, враховуючи рівень входження підприємства в операції на зарубіжному ринку:

1. фахівець з ЗЕД, експортний відділ, відділ зовнішньої торгівлі, відділ зовнішньоекономічних відносин, відділ міжнародних відносин;

2. наявність посадових інструкцій фахівців з ЗЕД, положення про відділ ЗЕД та їх зміст;

3. взаємозв’язок відділу ЗЕД з іншими функціональними підрозділами підприємства;побудувати організаційну структуру відділу ЗЕД, охарактеризувати її вид, сильні та слабкі сторони;

4. охарактеризувати кадрове забезпечення відділу ЗЕД,

укомплектування відділу фахівцями за чисельністю і складом, підбір персоналу з урахуванням специфіки функцій ЗЕД, раціональну

розстановку та використання персоналу згідно з його здібностями,

навчання, перепідготовку та підвищення кваліфікації персоналу, планування ділової кар’єри, планування витрат на персонал, реалізацію програм матеріального та морального стимулювання.

Провести діагностику програмування діяльності підприємства на зовнішньому ринку. Виявити і охарактеризувати види маркетингових програм

35

ЗЕД (максимально стандартизовані, адаптовані до умов діяльності на

конкретному ринку). Сформувати відповідні стратегії адаптації комплексу маркетингу щодо:

1. товарів підприємства: пряме розповсюдження на зовнішньому ринку вітчизняних товарів без змін; адаптація вітчизняних товарів

до умов конкретної країни і потреб місцевих споживачів; створення

нового товару, що відповідає вимогам споживачів у зарубіжній

країні; 2. цін, встановлених на товари підприємства: уніфікованих (єдиних

цін на продукцію), яка реалізується у різних країнах; ринкових цін у кожній країні; ціни на основі витрат у кожній країні;

3. каналів розподілу: самостійний вихід підприємства на зовнішній ринок; міжнародні канали розподілу (типи посередників, способи транспортування), канали у зарубіжних країнах;

4. просування: використання апробованих засобів комунікації, адаптація комунікацій та подвійна адаптація до вимог зовнішнього

ринку товарів і заходів щодо їх просування.

Проаналізувати стан та динаміку ЗЕД за визначеною системою показників:

1. стан загального обсягу експорту, імпорту товарів та послуг за звітний рік, динаміку протягом 3 останніх років;

2. стан та динаміку товарної, регіональної структури експорту та імпорту товарів;

3. ефективність ЗЕД підприємства.

Використовуючи звітні дані за формами статистичної звітності №9-ЗЕЗ «Звіт про експорт (імпорт) послуг», №10-ЗЕЗ «Звіт про іноземні інвестиції в Україну» із сайту www.ukrstat.gov.ua , охарактеризувати прямі інвестиції за наступними показниками: загальний обсяг інвестицій, їх динаміка за 3 останні роки; форми, в яких відбувалося залучення інвестицій (грошові внески у формі рухомого і нерухомого майна та інше); країни, з яких надійшли прямі інвестиції.

4.5. Управління обліково-фінансовою діяльністю підприємства

З метою характеристики документообігу за періодичністю та

характером взаємозв’язку з іншими структурними підрозділами доцільно заповнити таблицю 4.43., тобто скласти перелік основних вихідних

документів для підприємства.

Таблиця 4.43 - Перелік основних вихідних документів підприємства

Який

В який орган

Найменування або підрозділ Періодичність № підрозділ

документа підприємства подання готує подається

1.

36

Для характеристики програмного забезпечення як одного з основних

елементів облікової системи підприємства з позиції створення базису для здійснення фінансового аналізу необхідно здійснити оцінку використання

програмного забезпечення підприємства за допомогою 5-ти бальної шкали оцінки, користуючись таблицею 4.44.

Таблиця 4.44. Характеристика використання підприємством програмного забезпечення в процесі управління

Найменування Характеристика Недоліки

Оцінка

програмного програмного Переваги викори № використа

продукту, що продукту, що використання стання, ння використовується використовується бали

1.

Студенту необхідно надати оцінку функціонування обліково-аналітичної

системи підприємства користуючись 5-ти бальною шкалою оцінки та

таблицею 4.45. Зробіть висновки щодо переваг і недоліків функціонування

обліково-аналітичної системи підприємства. функціонування обліково-

аналітичної системи підприємства

Таблиця 4.45 Оцінка функціонування обліково-аналітичної системи

підприємства

№ Завдання обліково-аналітичної системи підприємства Оцінка вирішення

завдань, бали

1 2 3

1. Аналіз діяльності підприємства за основними напрямами.

2. Облік господарських операцій за цільовими напрямами на базі

бухгалтерського обліку з додаванням нефінансових показників.

3. Забезпечення задовільного стану платіжної і касової дисципліни.

4. Якісна організація грошового обороту.

5. Якість організації роботи щодо моніторингу взаєморозрахунків з

кредиторами.

6. Аналіз обсягів та забезпечення своєчасності сплати податків та

інших обов’язкових платежів.

Контроль за використанням матеріальних та нематеріальних

7. ресурсів, за правильним відображенням усіх господарських

операцій на етапах планування, обліку та за достовірністю

аналітичних даних.

8. Планування діяльності підприємства, за основними видами: операційної, інвестиційної, фінансової, податкової, тощо.

Формування аналітичних бюджетів як джерел акумулювання

9. планової, облікової та

аналітичної інформації.

10. Загалом

Студенту необхідно здійснити оцінку фінансової служби або іншої

ланки на яку покладено виконання її функцій, а саме: вивчити і

37

охарактеризувати кількісний і якісний склад фахівців, надати перелік

основних виконуваних функцій та визначити рівень їх реалізації, здійснити оцінку якості вихідних продуктів роботи даної служби (аналітичні, планові,

контрольні форми).

Також студент повинен вивчити організацію грошового обороту на підприємстві; форми розрахунків, що використовуються; провести оцінку стану платіжної і касової дисципліни.

При перевірці касової дисципліни слід з’ясувати:

а) наявність встановленого ліміту залишку каси;

б) забезпечення щоденного дотримання встановленого ліміту залишків

готівки в касі. Понадлімітні залишки готівки в касі підприємства

визначаються прямим розрахунком за кожний робочий день шляхом

порівняння залишку готівки в касі на кінець дня зі встановленим

підприємству банком (або самостійно визначеним ним) лімітом залишку

готівки в касі, незалежно від того, чи здійснювались у цей день касові

обороти чи ні: якщо підприємству ліміт залишку готівки в касі не

встановлений, то вся наявна у його касі на кінець дня готівка є

понадлімітною. Крім цього, при оцінці дотримання підприємством ліміту

каси враховуються такі вимоги та положення чинного порядку ведення

касових операцій в Україні:

- дотримання підприємствами встановлених норм розрахунків між собою готівкою протягом одного дня;

- дотримання строків здавання банкові депонованих сум; - дотримання на підприємствах порядку й строків звітування підзвітних

осіб щодо витрачання коштів, отримання на відрядження та господарські витрати;

- здійснення виплат, пов'язаних з оплатою праці, й виплат дивідендів (доходу) за рахунок готівкових коштів, отриманих у банку.

в) повнота оприбуткування готівки;

г) дотримання строків і порядку здавання грошової виручки, своєчасність

повернення в банк не витрачених у встановлений строк сум заробітної плати,

допомог, стипендій, винагород та інших сум (депонованих сум);

д) витрачання готівки, одержаної у банку, на цілі, зазначені в чеку;

правильність (правомірність) витрачання готівки з виручки; цільове використання готівкових грошей, отриманих у банку в значних розмірах

(більше 50 тис. грн.);

е) правильність ведення касової книги та своєчасність і повнота обліку в ній надходжень і видачі готівки; правильність оформлення касиром касових ордерів.

Студенту необхідно здійснити аналіз структури фонду оплати праці підприємства користуючись нестандартною комп’ютерною програмою, що надана в таблиці 4.46. Зробіть висновки щодо оптимальності структури фонду оплати праці підприємства.

38

Таблиця 4.46. - Комп’ютерна програма аналізу структури фонду

оплати праці підприємств

Показники, тис.грн.

Форма матеріальних Попередній рік Звітній рік Темп

виплат Кількісний %

Кількісний %

змін, %

показник показник

Фонд основної заробітної

В4

=B4/B13*

D4

=D4/D13* =D4/B4

плати 100 100 *100

Фонд додаткової

В5

=B5/B13*

D5

=D5/D13* =D5/B5

заробітної плати 100 100 *100

- надбавки та доплати до

=B6/B13*

=D6/D13* =D6/B6 тарифних ставок та В6 D6

100 100 *100 посадових окладів

- премії та винагороди,

=B7/B13*

=D7/D13* =D7/B7 що носять систематичний В7 D7

100 100 *100 характер

Заохочувальні та В8

=B8/B13* D8

=D8/D13* =D8/B8

компенсаційні виплати 100 100 *100

- матеріальна допомога В9 =B9/B13*

D9 =D9/D13* =D9/B9

100 100 *100

- соціальні пільги В10 =B10/B13

D10 =D10/D13 =D10/B

*100 *100 10*100

Оплата за В11

=B11/B13 D11

=D11/D13 =D11/B

невідпрацьований час *100 *100 11*100

Натуральна оплата праці,

нарахована продукцією, В12

=B12/B13 D12

=D12/D13 =D12/B

що дозволена до виплати *100 *100 12*100

працівникам

Всього ФОП =СУММ(B =СУММ( =СУММ(D4: =СУММ( =D13/B

4:B12) C4:C12) D12) E4:E12) 13*100

Студент повинен здійснити аналіз організації роботи щодо моніторингу

взаєморозрахунків з кредиторами, визначити наявність заборгованості по розрахунках.

Студент повинен викласти, посилаючись на законодавчі та інструктивні

матеріали, що діють на підприємстві з 1 січня поточного року, систему

податкових та інших обов’язкових платежів (таблиця 4.47). Зробити висновки

про повноту і своєчасність здійснення податкових та інших обов’язкових

платежів підприємством.

39

Таблиця 4.47 - Структура податкових та інших платежів

підприємства, тис. грн.

базовий рік звітний рік базовий рік у

% до

Найменування

Належить

Належить

звітного №

внести Фактично

внести Фактично

показників року внесено внесено

1 2 3 4 5 6 7

1. Акцизний збір

2. Плата за землю

3. Податок на прибуток

4. Податок на додану

вартість

5. Плата за використання

природних ресурсів

6. Плата за воду

7. Податок з власників

транспортних засобів

8. Рентні платежі

9. Податок на прибутки

фізичних осіб

10. Місцеві податки і збори

11. Інші податки и збори

На основі даних про фінансові ресурси підприємства студенту необхідно здійснити горизонтальний і вертикальний аналіз структури балансу підприємства за прикладом, що наведений у таблицях 4.48 і 4.49.

Горизонтальний аналіз полягає у співставленні фінансових даних підприємства за два періоди у відносному та абсолютному вимірюваннях.

Вертикальний аналіз балансу дозволяє зробити висновок про структуру балансу в поточному стані, а також проаналізувати динаміку цієї структури.

Технологія вертикального аналізу полягає у тому, що загальну суму балансу приймають за 100% і кожну статтю фінансової звітності представляють у

вигляді процентної частки від прийнятого базового значення.

40

Таблиця 4.48 - Горизонтальний аналіз балансу підприємства

Вартість на Вартість на Абсолютне Відносне

Показники початок року, кінець року, відхилення, відхилення, %

тис.грн тис.грн тис.грн.

Активи

Основні засоби

Основні засоби, первинна вартість

Основні засоби, кінцева вартість Нематеріальні активи, первинна вартість

Нематеріальні активи, кінцева вартість

Незавершене будівництво

Необоротні активи, всього

Оборотні засоби

Виробничі запаси

Незавершене виробництво

Готова продукція

Грошові кошти, в нац. валюті

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги

Дебіторська заборгованість за розрахунками Інша поточна дебіторська заборгованість

Інші оборотні активи

Оборотні активи, всього

Активи, всього

Пасиви

Власний капітал

Статутний капітал

Інший додатковий капітал

Нерозподілений прибуток

Власний капітал, всього

Довгострокова заборгованість

Облігації до оплати

Довгостроковий банківський кредит

Довгострокова заборгованість, всього

Короткострокова заборгованість

Кредиторська заборгованість

Поточні зобов’язання за розрахунками

Інші зобов’язання

Банківська позика

Заборгованість за податками Короткострокова заборгованість, всього

Пасиви, всього

41

Таблиця 4.49 - Вертикальний аналіз балансу підприємства

Вартість на Вартість на Частка у % до

Показники початок кінець року, суми балансу на року, тис.грн тис.грн початок року

Частка у % до суми балансу на кінець року

Активи

Основні засоби Основні засоби, первинна вартість Основні засоби, залишкова вартість

Нематеріальні активи, первинна

вартість

Нематеріальні активи, залишкова

вартість

Незавершене будівництво

Необоротні активи, всього

Оборотні засоби

Виробничі запаси

Незавершене виробництво

Готова продукція

Грошові кошти, в нац. валюті

Дебіторська заборгованість за

товари, роботи, послуги

Дебіторська заборгованість за розрахунками

Інша поточна дебіторська заборгованість

Інші оборотні активи

Оборотні активи, всього

Активи, всього

Пасиви

Власний капітал Статутний капітал

Інший додатковий капітал

Нерозподілений прибуток

Власний капітал, всього

Короткострокова заборгованість Кредиторська заборгованість

Поточні зобов’язання за

розрахунками

Інші зобов’язання

Банківська позика

Короткострокові заборгованості,

всього

Пасиви, всього

42

Студенту слід здійснити оцінку фінансово-майнового стану підприємства і аналіз фінансових показників користуючись таблицями 4.50 -4.51 та оцінку рівня загрози банкрутства підприємства на основі розрахунку коефіцієнту фінансування важколіквідних активів (таблиця 4.52).

Таблиця 4.50. - Комп’ютерна програма розрахунку основних показників

діяльності підприємств Назва підприємства

Показники Характеристика тренду Поперед Звітній % змін

ній рік рік

Активи

Тренд є стабільним, якщо C3 D3

=C3/D3*100

відхилення не перевищує 5%

% %-100%%

Власний капітал

Тренд є стабільним, якщо C4 D4

=C4/D4*100

відхилення не перевищує 5%

%-100%

Чистий Тренд є стабільним, якщо C5 D5

=C5/D5*100

прибуток

відхилення не перевищує 3%

%-100%

Рентабельність Тренд є стабільним, якщо =C5/C3* =D5/D3 =C6/D6*100

активів відхилення не перевищує 1% 100 *100 %-100%

Рентабельність Тренд є стабільним, якщо =C5/C4* =D5/D4 =C7/D7*100

капіталу відхилення не перевищує 1% 100 *100 %-100%

Достатність Тренд є стабільним, якщо =C4/C3 =D4/D3

=C8/D8*100

капіталу

відхилення не перевищує 1%

%-100%

Прибуток на 1 Тренд є стабільним, якщо C12 D12

=C12/D12*10

працівника

відхилення не перевищує 3%

0%-100%

Таблиця 4.51 – Аналіз показників фінансового стану

Показники

Формула

Поперед Звітній Оптим. ній рік рік знач.

1. Коефiцiєнти лiквiдностi:

1.1.Загальний (коефiцiєнт К 1.1= р.260 + р.270 (форма № 1.0 - 2.0

покриття) Не менше

1)/р.620 + р.630 (форма № 1)

1.2.Термiнової лiквiдностi К 1.2 = р.260 - (рр.100:140) + р.270 Не менше (промiжний К покриття) (ф.№1) /р.620 + р.630 (форма № 1) 0.7 - 0.8

1.3. Абсолютної лiквiдностi К 1.3=р.230 + р.240 (ф. № 1) /р.620 + Не менше

р.630 (форма № 1) 0.2 - 0.25

2. Чистий оборотний капiтал Р.260 - р. 620

>0

(тис.грн.)

3.Коефiцiєнт фiнансування К3 =р.430 +р.480+ р.620 + 0.5 ряд.630(ф.№1) /Р.380 (ф№1) Не >1

4. Коефiцiєнт автономiї: К4 = I роздiл пасиву балансу (р.380) Не менше /Пiдсумок активу балансу (р.280) 0.5

5.Коефiцiєнт фiнансової К5= I роздiл пасиву балансу /Р.430 + Не менше незалежностi р.480 + р.620 + р.630 (ф № 1) 0.5

6. Частка необоротних К6= р.080 - рр.040:045 (форма №1)

активiв в загальнiй сумi /Пiдсумок активу балансу (р.280)

активiв

7.Коефiцiєнт маневреностi К7= р.260-р.620(ф№1) >0 ВК /Р.380(ф№1)

43

Таблиця 4.52 – Результати оцінки рівня загрози банкрутства підприємства на основі розрахунку коефіцієнту фінансування важко

ліквідних активів Показники Результати розрахунків

Значення Вірогідність

банкрутства

Середня вартість позаобігових активів (ПА)

Середня сума поточних запасів товарно-матеріальних цінностей (Зт) (висока,

Середня сума власного капіталу (ВК)

середня, Середня сума довгострокових банківських кредитів (Бд)

низька) Середня сума короткострокових банківських кредитів (Бк)

Коефіцієнт фінансування важколіквідних активів ПА+Зт<ВК+Бд+Бк

4.2.6. Стратегічне управління підприємством

Студентам слід охарактеризувати посади (функціональні відділи), що відповідають у підприємстві-базі практики за розробку стратегії. Визначити та описати їх повноваження, функції, коло вирішуваних завдань, зв’язки з іншими підрозділами підприємства.

Для проведення комплексного аналізу діяльності підприємства необхідно використовувати сучасні методики з позиції системного підходу.

Для цього студентам слід провести SWOT-аналіз середовища підприємства, що передбачає виявлення можливостей і загроз за результатами аналізу факторів зовнішнього середовища (неконтрольованого макросередовища та частково контрольованого середовища безпосереднього оточення), а також виявлення сильних і слабких сторін за результатами аналізу внутрішнього середовища підприємства.

Традиційно SWOT-аналіз здійснюється у чотири етапи (рис. 4.2): аналіз факторів макросередовища підприємства; аналіз факторів безпосереднього оточення; аналіз факторів внутрішнього середовища підприємства; побудова узагальнюючої SWOT-матриці.

1 етап. Аналіз факторів макросередовища підприємства. До

важливіших елементів зовнішнього середовища, що здійснюють вплив

на ефективність і фінансову стійкість торговельного підприємства, на які

воно не може впливати, якими воно не управляє, але до яких воно

повинно пристосуватися відносяться: політико-правові, економічні,

соціально-демографічні і технологічні фактори (так звані PEST-фактори).

В процесі дослідження політико-правових факторів студентам доцільно вивчити закони і нормативні акти, що регламентують діяльність підприємства, а також визначити дієвість антимонопольного законодавства України;

охарактеризувати особливості податкової політики держави, виявити всі

зміни і напрямки в оподаткуванні підприємств, що дозволить активно

використовувати законні можливості мінімізації податкових платежів з

тим, щоб забезпечити збільшення розміру чистого прибутку, і відповідно

темпи його економічного зростання; оцінити діючу практику

44

сертифікації товарів і послуг, раціональне використання якої дозволить

суттєво знизити витрати і підвисити доходи підприємства.

45

З економічних факторів доцільно аналізувати: стабільність економічної ситуації в Україні в цілому; темпи економічного розвитку країни і регіону (темпи зміни ВВП, темпи виробництва і реалізації продуктів номенклатури підприємства); інфляційні процеси, платоспроможність підприємств.

Аналіз соціально-демографічних факторів передбачає: аналіз рівня

зайнятості населення, купівельної спроможності населення, що в першу чергу

визначається в рівні його доходів; аналіз чисельності населення і динаміка її

зміни; визначення приросту населення на основі співставлення рівня

народжуваності і рівня смертності; характеристику статево-вікової і

соціальної структури населення, вивчення географічного розподілу населення;

оцінку рівня його освіти. Вивчення технологічних факторів повинно виявити: рівень науково-

технічного прогресу в галузі і суміжних галузях; технологічні можливості з отримання товарів відповідної якості; перспективи технологічних покращань.

Інколи поряд з PEST-факторами виникає необхідність проаналізувати і

інші фактори, наприклад, природні, культурні, міжнародні, екологічні та ін. Це залежить від галузевої належності підприємства, від специфіки умов його

функціонування, від видів діяльності, що здійснюються та ін. В результаті дослідження студентам необхідно вивчити стан факторів

макросередовища, визначити ступінь впливу, характер впливу, темпи змін,

можливості і загрози для підприємства. Результати аналізу факторів і їх

оцінку слід відобразити у «Профілі факторів макросередовища підприємства»

(табл. 4.53), в якому оцінка впливу факторів на галузь і підприємства

здійснюється за 3-бальною шкалою (3 бали – сильний вплив, 2 – помірний, 1 –

слабкий), напрямок впливу визначається або позитивним впливом на

діяльність підприємства (+), або негативним (-).

Таблиця 4.53 – Профіль факторів макросередовища підприємства № Вплив Вплив Напря- Оцінка

п/п Фактори

на на мок характеру галузь, підпри- впливу і ступеня впливу

бали ємство, (+; -) фактора

бали

1. Політичні фактори

1.1 ….

1.2

Разом політичні фактори

2. Економічні фактори

2.1 …

Разом економічні фактори

3. Соціально-демографічні фактори

3.1 …

Разом соціально-демографічні фактори

4. Техніко-технологічні фактори

4.1 …

Разом техніко-технологічні фактори

За підсумком чинників макросередовища

46

Оцінка характеру і ступеня впливу фактора знаходиться шляхом перемножування балів, що характеризують вплив фактора на галузь, на підприємство і напрямок впливу. Приклад профілю факторів макросередовища підприємства наведено у табл. В.1 додатку В.

2 етап. Аналіз факторів безпосереднього оточення підприємства. В стратегічному аналіз пріоритетними напрямками аналізу факторів безпосереднього оточення є споживачі, конкуренти і постачальники. При

необхідності вивчаються посередники, зарубіжні партнери, контактні аудиторії підприємства, ринок робочої сили та інші фактори. Мета аналізу факторів

безпосереднього оточення – виявлення можливостей і загроз для підприємства.

За результатами попередніх досліджень, здійсненних в межах

маркетингового та логістичного напрямків діяльності підприємства-бази

практики, при аналізі управління зовнішньоекономічною діяльністю

підприємства, з метою узагальнення результатів аналізу факторів

безпосереднього оточення підприємства і їх оцінки студентам слід скласти

відповідний профіль за аналогічною структурою. Приклад профілю факторів

безпосереднього оточення підприємства наведено у табл. В.2 додатку В.

3 етап. Аналіз факторів внутрішнього середовища підприємства. Внутрішнє середовище здійснює постійний і безпосередній вплив на

функціонування підприємства і складає систему ситуаційних факторів всередині підприємства. Метою аналізу факторів внутрішнього середовища є

виявлення внутрішніх сильних і слабких сторін підприємства.

Метод, за допомогою якого здійснюється діагностика проблем внутрішнього порядку називається управлінським обстеженням. Управлінське обстеження передбачає аналіз факторів внутрішнього середовища підприємства

у розрізі 7 функціональних зон: організація управління, маркетинг, фінанси, технологія, персонал, організаційна культура і імідж, дослідження і розробки.

Здійснений у попередніх розділах звіту з виробничої практики аналіз

факторів внутрішнього середовища студентам слід узагальнити у відповідному

профілі, що на відміну від двох попередніх не передбачає оцінку ступеня

впливу факторів на галузь, а тільки на діяльність підприємства. Приклад такого

профілю наведений у табл. В.3 додатку В. 4 етап. Узагальнення результатів SWOT-аналізу та складання матриці

SWOT. З профілів факторів макросередовища та безпосереднього оточення

студентам слід виділити можливості і загрози, що мають вплив на діяльність підприємства, а за результатами аналізу внутрішнього середовища – визначити

сильні і слабкі сторони підприємства. Для виявлення найбільш значущих факторів з них для підприємства необхідно провести їх позиціонування за

допомогою профілю позиціонування елементів SWOT (табл. 4.54). В цьому профілі елементи SWOT-аналізу оцінюються студентами за

ступенем впливу на положення справ у підприємстві, а також за імовірністю реалізації можливостей, виникнення відповідної ситуації загроз, підтримки і

розвитку сильних сторін, подолання слабких сторін. Елементи SWOT у

47

виділених полях профілю позиціонування є для підприємства найбільш значущими.

Таблиця 4.54 – Зведений профіль позиціонування елементів SWOT Ступінь Елементи SWOT

впливу

Можливості Загрози Сильні сторони Слабкі сторони елементів на

Імовірність Імовірність Імовірність Імовірність діяльність реалізації виникнення підтримки і подолання

підприємства

розвитку

ви

сока

сер

едн

я

ни

зька

ви

сока

сер

едн

я

ни

зька

ви

сока

сер

едн

я

ни

зька

ви

сока

сер

едн

я

ни

зька

Сильний

вплив

Помірний

вплив

Слабкий

вплив

Приклад профілю позиціонування елементів SWOT наведено у табл.В.4 додатку В.

Для подальшого їх розгляду, попарного співставлення необхідно

скласти матрицю SWOT (рис. 4.3). Матриця SWOT будується в двох

векторах: стан зовнішнього середовища (горизонтальний вектор) і стан

внутрішнього середовища (вертикальний). Кожний вектор розбивається на

два рівні: можливості і загрози з боку зовнішнього середовища; сильні і

слабкі сторони внутрішнього потенціалу підприємства. При цьому в матрицю

SWOT необхідно вносити найбільш значущі елементи SWOT, які виявлені у

відповідному профілі позиціонування.

На перетині окремих складових груп факторів формуються 4 поля (квадранти), що і визначають стратегічну позицію підприємства, як певне співвідношення факторів зовнішнього і внутрішнього середовища. Студентам

слід розробити парні комбінації на полях матриці SWOT.

Зовнішнє середовище підприємства

Можливості Загрози

Сильні Поле СиМ Поле СиЗ

Внутрішнє сторони (заходи) (заходи)

середовище

підприємства

Слабкі

Поле СлМ Поле СлЗ

сторони (заходи) (заходи)

Рис. 4.3 – Матриця SWOT

48

За можливостями, загрозами, сильними і слабкими сторонами підприємства знаходиться середня оцінка в розрізі балів, отриманих з відповідних профілів зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства.

У полях матриці отримані оцінки перемножуються. Приклад складеної матриці SWOT наведено на рис. В.1 додатку В.

На основі системного аналізу з урахуванням потенціалу підприємства та факторів зовнішнього середовища студентам слід сформулювати місію підприємства, яка б включала наступні моменти:

проголошення цінностей і переконань; продукти, які підприємство розробляє, або потреби, які воно

збирається задовольнити; ринок, на який підприємство може позиціонуватись, та засоби виходи

на нього; ключові технології, що будуть використовуватися;

стратегічні принципи розвитку.

На основі сформульованої місії студентам доцільно розробити систему стратегічних цілей (табл. 4.55).

Таблиця 4.55 – Система стратегічних цілей підприємства

Корпоративні цілі Цілі розвитку бізнесу Функціональні цілі

За результатами SWOT-аналізу студентам слід розробити стратегічні альтернативи розвитку підприємства та обрати найбільш оптимальну з них за факторами стратегічного вибору (табл. 4.56).

Обрана корпоративна стратегія розвитку підприємства повинна бути

трансформована в систему стратегій підприємства. Для цього студентам слід

розробити стратегічний набір для підприємства – бази практики: на основі

рекомендованої корпоративної стратегії обрати бізнес-стратегії для

підприємства та функціональні стратегії.

Таблиця 4.56 – Оцінка стратегічних альтернатив підприємства за

факторами стратегічного вибору Альтернатива Альтернатива Альтернатива Вага 1 2 3

Фактори стратегічного вибору фак- Оцін- Зваже- Оцін- Зваже- Оцін- Зваже-

тору ка в на ка в на ка в на

балах оцінка балах оцінка балах оцінка

1.

2.

...

n

Разом 1,0 - Σ - Σ - Σ

49

При цьому студентам необхідно згадати, що корпоративна стратегія підприємства визначає зміст стратегій більш низького рівня і створює певні умови для вибору стратегій бізнес-рівня і функціонального рівня.

Основні рішення, що приймаються на бізнес-рівні пов’язані з наступним: по-перше, яким чином вести конкурентну боротьбу на ринку, які конкурентні переваги і яким чином використовувати, яким чином найкраще використати свій конкурентний статус і конкурентний потенціал, тобто з

конкурентною стратегією;

по-друге, з вибором ринку діяльності: на якому ринку функціонувати, з

яким товаром на нього виходити і яким чином його удосконалювати, для яких

споживачів пропонувати свої товари, які ще додаткові ринки опанувати чи які

ще цільові аудиторії споживачів охопити (продуктово-ринковою стратегією).

Для великих диверсифікованих підприємств, що функціонують на основі

концепції управління СЗГ, ця стратегія трансформується у портфельну

стратегію. Для підприємств, що функціонують або планують вийти на

міжнародний ринок, це рішення пов’язано з вибором способу виходу на

міжнародний ринок.

Функціональні стратегії конкретизують корпоративну і бізнес-стратегії і охоплюють: маркетингові стратегії, стратегії управління персоналом,

інноваціями, фінансами тощо. Функціональні стратегії розробляються на більш короткий термін, ніж стратегії корпоративного та бізнес-рівнів, і повинні бути

гнучкими і швидко реагувати на зміни в оточуючому середовищі.

Стратегічний набір відображається від корпоративної стратегії до

функціональної за ієрархічним принципом, причому слід відобразити зв’язки між стратегіями за рівнями розробки, відмітити, за рахунок яких саме стратегій

більш низького рівня здійснюватиметься реалізація стратегій більш високого рівня.

Зв’язок між стратегіями всіх рівнів повинен бути комплементарним,

тобто стратегії різних рівнів повинні бути спрямовані на досягнення однакових

стратегічних цілей, а стратегії більш низького рівня слугувати засобами

досягнення стратегій більш високого рівня. Всі стратегії у стратегічному наборі

повинні бути взаємопов’язаними і взаємопідтримуючими. Зразок схематичного

зображення рекомендованого складу стратегічного набору для підприємства

наведено на рис. В.2 додатку В.

50

4.2.7. Управління інноваційною діяльністю підприємства

Охарактеризувати підрозділ (посаду), що відповідає за здійснення інноваційної діяльності в підприємстві.

При проходженні практики студенту слід провести дослідження інноваційної діяльності підприємств-конкурентів, оцінити ступінь їх інноваційної активності. Для цього необхідно визначити чи було впроваджено останнім часом нові технології, нові товари, організаційні зміни (таблиця 4.57).

Таблиця 4.57 - Оцінка інноваційної активності підприємств-

конкурентів

Бали

Критерії 1 2 3 4 5 Оцінка

Організаційні зміни

1. Модернізація керівництво не ніколи не намічалося , хотіли, але було проведено

організаційної вважає проводилося але марно немає коштів

необхідним

структури

2. Введення нового керівництво не ніколи не намічалося, але хотіли, але було

вважає проводилося марно немає коштів впроваджено

спеціалісту необхідним ніколи не лише для іноді час від часу Постійно

3. Розробка нових розробляються нових переглядаються доповнюються переглядаються

робітників та

посадових інструкцій доповнюються 4. Оновлення ніколи не дуже рідко іноді час від часу постійно

штатного розкладу наділяються

5. Створення ніколи дуже рідко за при вирішенні постійно

необхідністю складних

проектних груп питань 6. Створення ніколи раз на рік при великому при постійно

тимчасових обсязі роботи недостатності

підрозділів для часу

вирішення поточних

задач

Товарні зміни 7. Впровадження ніколи раз на рік раз на півроку раз на квартал тільки

товарів, що не мають з’являються

аналогів на ринку та

задовольняють

принципово нову

потребу споживачів 8. Впровадження ніколи раз на рік раз на півроку раз на квартал тільки

товарів, що мають з’являються

суттєве поліпшення

якості порівняно з

товарами аналогами 9. Впровадження ніколи раз на рік раз на півроку раз на квартал тільки

товарів, що є новими з’являються

тільки для сегменту

обслуговування

51

52

Продовження таблиці 4.57

Бали Оцін-

Критерії 1 2 3 4 5 ка 10. Впровадження ніколи раз на рік раз на півроку раз на квартал тільки

товарів, що з’являються

знайшли нове

застосування 11. Впровадження ніколи раз на рік раз на півроку раз на квартал тільки

товарів, що з’являються

розширюють коло

споживачів на вже

досягнутому рівні 12. Впровадження ніколи раз на рік раз на півроку раз на квартал тільки

товарів за новою з’являються

ціною порівняно із

товарами-

аналогами 13. Впровадження рідко раз на рік при при наявності намагаються

відомих товарів, недосконалос- грошей замінити при

але у новій ті старих появі нових

упаковці

14. Впровадження рідко раз на рік при при наявності намагаються

товарів з новою Недосконалос- грошей замінити при ті старих появі нових

торговою маркою

15. Впровадження рідко раз на рік при при наявності намагаються

товарів, що недосконалос- грошей замінити при

виготовлені з ті старих появі нових

використанням

нових технологій 16. Впровадження рідко раз на рік при при наявності намагаються

товарів, що недосконалос-

ті старих грошей замінити при

створюють нові появі нових

переваги в

задоволенні

потреб

Технологічні зміни 17. Впровадження рідко раз на рік при при наявності намагаються

нових методів недосконалос- грошей замінити при

продажу ті старих появі нових

18. Впровадження рідко раз на рік при при наявності намагаються

нових технологій недосконалос- грошей замінити при

щодо торгового ті старих появі нових

процесу 19. Використання рідко раз на рік при при наявності намагаються

і впровадження недосконалос- грошей замінити при

нового ті старих появі нових

обладнання 20. Використання рідко раз на рік при при наявності намагаються

та впровадження недосконалос- грошей замінити при

нових методів ті старих появі нових

обробки інформац

53

Продовження таблиці 4.57

Бали

Критерії 1 2 3 4 5 Оцінка 21. Впровадження рідко раз на рік при при наявності при першій

нових методів недосконалості проблем необхідності

управління старих

22. Впровадження рідко тільки для якщо це якщо цього намагання

нових систем окремих принесе потребує бути лідером у

оплати покупців більшу вигоду ринок нововведеннях

23. Впровадження рідко тільки для якщо це якщо цього намагання

нових засобів окремих принесе потребує бути лідером

СТИЗ покупців покупців більшу вигоду ринок

24. Впровадження ніколи рідко на свята час від часу постійно

нових засобів

СТИЗ торгового

персоналу 25. Впровадження тільки по використання використання по факсу використання

нових форм телефону або при посередників почти мережі

замовлення та зустрічі Інтернет

переговорів із

постачальниками,

виробниками функціонує лише займається займається розробляє план постійно

діючих пошуком, але пошуком виходу на нові виходить на

26. Вихід на нові сегментах не виходить на потенційно ринкові нові сегменти

них прибуткових сегменти

сегменти ринку сегментів

Разом:

Середній бал:

Примітка.

Шкала оцінки інноваційної активності підприємства: 0-1 - дуже низький рівень

1,1 - 2 - низький рівень 2,1 - 3 - середній рівень

3,1 - 4 - високий рівень 4,1 - 5 - дуже високий

Охарактеризувати кінцевий результат на основі побудови профілю

інноваційної активності підприємств-конкурентів (таблиця 4.58).

Таблиця 4.58 – Профіль інноваційної активності підприємств-конкурентів

Критерії 5 4 3

2

1

1 2 3 … 26

Проаналізувати структурні елементи нововведень у діяльності

підприємства за звітний період згідно з існуючою класифікацією (таблиця 4.59).

54

Таблиця 4.59 – Характеристика нововведень у підприємстві згідно класифікації № Класифікаційна Вид інновацій Опис та

ознака характеристика

1. За змістом - продуктові інновації – орієнтовані на

виробництво і використання нових

(поліпшених продуктів) у сфері

виробництва або у сфері споживання,

тобто на створення нової споживчої

цінності, що приваблює більшу

кількість споживачів;

- процесні інновації – нові технології

виробництва та реалізації продукції,

організації виробництва і

управлінських процесів;

- ринкові інновації – відкривають нові

сфери застосування продукту або

дають змогу реалізувати продукт чи

послугу на нових ринках і розширюють

межі ринку,на якому працює

підприємство.

2. За ступенем - базові – новий спосіб виробництва або новизни раніше відомий продукт, які

започатковують або дають новий

імпульс розвитку нової галузі;

- поліпшу вальні – впровадження нових

видів виробництв, що реалізують

інноваційний потенціал базової

інновації;

- псевдоінновації – інновації, які

залучаються підприємствами у

технологічний процес чи продукт з

метою затримання зниження норми

прибутку і продовження життєвого

циклу товару

3. За сферою - інновації на вході підприємства –

діяльності цільові, якісні чи кількісні зміни у

підприємства виборі і використанні сировини,

матеріалів, машин і обладнання,

інформації та ін.);

- інновації на виході підприємства

– зміни в результатах виробничої

(операційної) діяльності, якими можуть

бути вироби, послуги, технології;

- структурні інновації – цільові зміни у

виробничих, обслуговуючих та

допоміжних процесах.

55

Продовження табл. 4.59 № Класифікаційна Вид інновацій Опис та

ознака характеристика

4. За змістом - технологічні – спрямовані на діяльності створення і освоєння виробництва

нової продукції, технології і матеріалів, модернізацію обладнання,

реконструкцію споруд, охорону

довкілля;

- виробничі – орієнтовані на поширення

виробничих потужностей,

диверсифікацію виробничої діяльності,

зміну структури виробництва тощо;

- економічні – спрямовані на зміну методів і способів планування всіх

видів виробничо-господарської діяльності, зниження виробничих

витрат, вдосконалення матеріального

стимулювання, раціоналізацію систем

обліку;

- торговельні – мають на меті

використання нових методів цінової

політики, нових форм взаємовідносин з

постачальниками і замовниками,

надання чи отримання фінансових

ресурсів у формі кредитів, інтернет-

магазини тощо;

- соціальні – пов’язанні з поліпшенням

умов і характеру праці, соціального

забезпечення, психологічного клімату в

колективі;

- управлінські інновації – націлені на вдосконалення організаційної

структури, стилю і методів прийняття

рішень, використання нових способів

оброблення інформації і документації,

раціоналізацію канцелярських робіт.

5. За рівнем - абсолютна новизна – фіксується за суб’єктивного і відсутністю аналогів даної новації;

об’єктивного - відносна новизна – інновацію було сприйняття застосовано на інших об’єктах або ж

здійснено оновлення одного з елементів виробу системи в ході

поточної модернізації, - умовна новизна – виникає внаслідок незвичного сполучення раніше відомих елементів; суб’єктивна новизна – новизна для певних споживачів, які раніше не були ознайомлені з даним продуктом.

56

Продовження табл. 4.59 № Класифікаційна Вид інновацій Опис та

ознака характеристика

6. За причинами - реактивні – інновації, що виникнення забезпечують виживання та

конкурентоспроможність фірми на

ринку, виникаючи як реакція на нові

перетворення, здійснювані основними

конкурентами;

- проактивні – інновації,

впровадження яких має

випереджальний характер з метою

отримання вирішальних конкурентних

переваг у перспективі.

7. За ступенем - інкрементальні – інновації, що впливу на здійснюються послідовно і поступово

технологічне і на основі повсякденної роботи з

соціальне поліпшення організації виробничих

середовище процесів; вони майже не помітні, однак

забезпечують постійний приріст

продуктивності виробництва;

- радикальні – інновації, що є

результатом тривалих цілеспрямованих

науково-технічних робіт у НДІ чи

лабораторіях; вони сприяють значним

змінам у мікро- та макроекономіці.

Оцінити ефективність інноваційних проектів, які реалізовувалися на підприємстві. Для цього необхідно провести якісну оцінку ефективності за визначеними критеріями (таблиця 4.60).

Таблиця 4.60 – Оцінка ефективності інноваційних

проектів підприємства

№ Критерії Фактори Оцінка, бали

1 2 3 4 5

1. Науково-технічні перспективи впровадження науково-технічних

критерії рішень;

патентна чистота продукції і

патентоспроможність технічних рішень, що

використовуються;

перспективністьзастосування очікуваних

результатів у майбутніх розробках.

2. Виробничі критерії забезпеченість підприємства матеріально-

технічними та трудовими ресурсами

забезпеченість підприємства необхідним

устаткуванням;

технологічність нововведень;

забезпеченість виробництва кваліфікованим

персоналом;

дотримання екологічних вимог.

57

Продовження таблиці 4.60 № Критерії Фактори Оцінка, бали

1 2 3 4 5

3. Ринкові критерії 1. Відповідність проекту потребам ринку;

2. Комерційний успіх від провадження

проекту;

3. Рівень реклами для просування

запропонованого продукту на ринок;

4. Конкурентоспроможність продукції за

ціною та якістю,

5. Захищеність від старіння тощо.

4. Економічні критерії 1. Необхідні обсяги фінансування для

реалізації проекту;

2. Передбачуваний річний прибуток;

3. Термін окупності проекту;

4. Частка власних коштів підприємства у

повній вартості проекту.

5. Соціальні та 1. Вплив реалізації проекту па рівень

екологічні критерії зайнятості населення;

2. Вплив виробничих процесів, задіяних у

реалізації проекту, на навколишнє природне

середовище тощо.

Оцінити ефективність виконання інноваційних проектів. Для цього доцільно оцінювати результат виконання кожного інноваційного проекту за сумарною кількістю балів, нарахованих за критеріями ефективності (таблиця 4.61).

Таблиця 4.61 – Оцінка ефективності виконання інноваційних

проектів в підприємстві

№ Показник Формула Умовні позначення Значення

1. Показник ОП/З ОП - сума отриманого прибутковості прибутку, млн. грн.;

інноваційного З - загальний обсяг витрат на

проекту (ЕФ1) виконання інноваційного проекту за звітний період,

млн. грн.

2. Показник чистої ОЧП/3 ОЧП - сума отриманого прибутковості чистого прибутку, млн. грн.;

(ЕФ2) З - загальний обсяг витрат на виконання інноваційного проекту за звітний період,

млн. грн.

3. Обсяг О/З, О - обсяг продукції у млн.

реалізованої грн.;

інноваційної З - загальний обсяг витрат на

продукції, виконання інноваційного

товарів, послуг проекту за звітний період,

(ЕФ3) млн. грн.

58

Продовження табл. 4.61 № Показник Формула Умовні позначення Значення

4. Кількість К / 3 К - кількість працюючих, працюючих, осіб;

задіяних у З - загальний обсяг витрат на

виконанні виконання інноваційного

проекту проекту за звітний період,

(ЕФ4) млн. грн.

5. Бюджетна БЕП/3 БЕП - обсяг коштів,

ефективність перерахованих до бюджету

інноваційного у млн.грн.-обсяг

проекту (ЕФ5) бюджетних інвестицій, отриманих виконавцем при

реалізації проекту у млн.

грн.;

З - загальний обсяг витрат

на виконання інноваційного

проекту за звітний період,

млн. грн.

6. Кількість видів В / 3 В - кількість видів створеної інноваційної продукції,

інноваційної створеної на відповідному

продукції, етапі реалізації

технологічних інноваційного проекту, шт.;

процесів, З - загальний обсяг витрат на

товарів, послуг виконання інноваційного

(ЕФ6) проекту за звітний період,

мли. грн.

7. Загальна ПІВ/3 ПІВ - кількість отриманих

кількість прав прав на об'єкти

інтелектуальної інтелектуальної власності, у

власності т. ч.: на патенти на

виконавця винаходи; патенти на

інноваційного промислові зразки та

проекту корисні моделі; свідоцтва на

(ЕФ7) знаки товарів і послуг (товарні знаки), шт.;

З - загальний обсяг втрат на

виконання інноваційного

проекту за звітний період,

млн. грн.

8. Загальна Л/3 Л - кількість виданих кількість ліцензій, шт.;

ліцензій (ЕФ8) З - загальний обсяг витрат на виконання інноваційного

проекту за звітний період,

млн. грн.

59

Продовження табл. 4.61 № Показник Формула Умовні позначення Значення

9. Сума доходів, ДІВ/З ДІВ - сума доходів,

отриманих від отриманих від продажу прав

продажу прав інтелектуальноївласності,

інтелектуальної створених за проектом, млн.

власності, грн.;

створених за З - загальний обсяг витрат на

інноваційним виконання інноваційного

проектом проекту за звітний період,

(патентів на млн. грн.

винаходи,

промислові

зразки і корисні

моделі, свідоцтв

на знаки товарів

і послуг (товарні

знаки), ліцензій

(ЕФ9)

10. Ефективність У випадку виконання усіх етапів календарного

інноваційного плану дорівнюватиме 1, а при невиконанні

проекту одного з етапів - 0.

(ЕФ10)

11. Сумарна ЕФ1+ ЕФ2+ к, - вагові коефіцієнти, які,

кількість балів - ЕФ3 + к1ЕФ4+ відповідно, дорівнюють:

ефективність к2ЕФ 5+ к3ЕФ6 + k1 = 0,01 млн. грн./особу;

виконання к4ЕФ7 + к5ЕФ8 +

к2 = 0,01; проекту к3=0,8 млн. грн./шт.;

(ЕФП) к6ЕФ9 + ЕФ10 к4 = 0,8 млн. фн./шт.;

к5 = 0,8 млн. фн./шт.;

к6= 10.

Примітка.

При ЕФП > 2 виконання інноваційного проекту вважається ефективним.

Охарактеризувати інвестиційні проекти, що здійснюються на

підприємстві та оцінити їх ефективність (таблиця 4.62).

Таблиця 4.62 – Оцінка ефективності інвестиційних проектів

в підприємстві

№ Критерії Фактори Оцінка, бали

1 2 3 4 5

1. Соціальні 1. Відповідність проекту стратегії

економічного та соціального розвитку та

пріоритетних напрямів структурної

перебудови.

2. Сприяння створенню нових робочих

місць, особливо в регіонах, з напруженим

ринком праці.

3. Рівень використання місцевих

матеріальних і трудових ресурсів

60

Продовження табл. 4.62 № Критерії Фактори Оцінка, бали

1 2 3 4 5

2. Юридичні 1. Відповідність вимогам санітарно-гігієнічних,

радіаційних. екологічних, архітектурних та

інших норм, установлених законодавством.

2. Наявність відповідних ліцензій із

зазначенням виду діяльності

3. Фінансово- 1. Фінансово-економічні показники

економічні ефективності (чиста теперішня вартість, індекс

дохідності, внутрішня норма рентабельності,

термін окупності).

2. Результати маркетингових досліджень

(ємність, динаміка, продуктова структура,

конкурентоспроможність продукту).

3. Оцінка фінансових ризиків проекту.

4. Показники ліквідності проекту

4. Технічні 1. Виробнича потужність та структура

майбутнього виробництва.

2. Асортимент та обсяги ресурсів, що будуть

для нього використанні.

3. Технічні основи реалізації майбутнього

виробництва (технологія та устаткування)

Оцінити можливість здійснення інвестування підприємством з фінансової точки зору (таблиця 4.63).

Таблиця 4.63 – Оцінка можливості інвестування підприємством

№ Назва коефіцієнта Формула Нормативне

Значення значення

1 Коефіцієнти ліквідності

Коефіцієнт поточної

Сума оборотних активів, витрати

1.1 майбутніх періодів / Поточні 1,5

ліквідності

зобов'язання

Коефіцієнт Сума грошових коштів, поточні

1.2 абсолютної фінансові інвестиції/Поточні 0,2-0,35

ліквідності зобов'язання

1.3 Коефіцієнт покриття Оборотні активи / Позиковий

> 1

капітал

2 Коефіцієнти фінансової стійкості

Коефіцієнт

2.1 концентрації Власний капітал / Баланс >0,5

власного капіталу

Коефіцієнт

Баланс / сума власного капіталу,

забезпечення подальших виплат і

2.2 фінансової = 2

платежів, доходи майбутніх

залежності

періодів

61

Продовження табл. 4.63 № Назва коефіцієнта Формула Нормативне Значення

значення

Коефіцієнт Власний капітал - необоротні

2.3 маневреності >0,1

активи / Власний капітал

власного капіталу

Коефіцієнт

2.4 концентрації Позиковий капітал / Баланс >0,5

позикового капіталу Коефіцієнт

Довгострокові пасиви / Зростання

довгострокового показника в

2.5 Довгострокові пасиви + Власний динаміці -

залучення позикових

капітал негативна

коштів тенденція Коефіцієнт Збільшення

2.6 співвідношення

Позикові кошти / Власний капітал показника -

зниження

позикових та власних

фінансової

коштів

стійкості

3 Коефіцієнти ділової активності

Коефіцієнт загальної Зростання

3.1 Виручка від реалізації / Баланс показника -

оборотності капіталу сприятлива

тенденція

Коефіцієнт Виручка від реалізації / Середній за

Зростання

3.2 оборотності готової показника -

період розмір готової продукції сприятлива

продукції

тенденція

Коефіцієнт Виручка від реалізації / Зменшення

оборотності

3.3 Середньорічна вартість чистої показника -

дебіторської сприятлива

дебіторської заборгованості

заборгованості тенденція

Середній сірок Тривалість періоду / Коефіцієнт Зменшення

3.4 обороту дебіторської оборотності дебіторської показника-

сприятлива

заборгованості заборгованості

тенденція

Коефіцієнт Виручка від реалізації / Зменшення

оборотності

3.5 Середньорічна вартість чистої показника -

кредиторської сприятлива

кредиторської заборгованості

заборгованості тенденція

Середній строк Тривалість періоду / Коефіцієнт Зменшення

обороту

3.6 оборотності кредиторської показника -

кредиторської сприятлива

заборгованості

заборгованості тенденція

Коефіцієнт Виручка від реалізації готової Зростання

3.7 оборотності власних продукції / Середньорічна вартість показника -

сприятлива

коштів власних засобів

тенденція

4 Коефіцієнти прибутковості

Чиста норма Прибуток після сплати податків / Зростання

4.1 показника -

прибутку Чистий обсяг продажу сприятлива

тенденція

Загальний дохід на Прибуток після сплати податків / Зростання

4.2 показника -

активи Підсумок балансу по активах сприятлива

тенденція

62

Оцінити доцільність та можливість розробки інноваційної та інвестиційної стратегії діяльності підприємства.

Розробити пропозиції щодо перспективи розвитку інноваційної та напрямів інвестиційної діяльності підприємства.

4.3. Розробка пропозицій щодо удосконалення діяльності

підприємства

Студент повинен розробити конкретні та обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення роботи підприємства за визначеними видами діяльності або впровадження певного нововведення (інновації).

Пропозиції можуть бути спрямовані як на удосконалення існуючих

функціональних напрямів діяльності підприємства, так і передбачати принципові нововведення (впровадження нових продуктів, диверсифікація,

пере спеціалізація діяльності, орієнтація на маркетинг, здійснення реального чи фінансового інвестування, вихід на зовнішні ринки).

Розробка пропозицій має ґрунтуватися на виявлених недоліках організації роботи підприємства, наявних резервах її удосконалення, вивченні

вітчизняного й закордонного досвіду кращих підприємств аналогічного та споріднених профілів діяльності.

У звіті про проходження комплексної практики бакалаврів результати проведеної роботи викладаються за такою структурою:

Загальна характеристика суті пропозицій; Обґрунтування доцільності застосування пропозицій та очікуванні

результати від її реалізації, в тому числі розрахунок економічного ефекту (за можливості);

Стан готовності підприємства до введення пропозицій; План організаційно-економічних заходів, необхідних для впровадження

даної пропозиції.

63

5. ІНДИВІДУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ

Індивідуальні завдання виконуються згідно індивідуальної програми, що

розробляється студентом та керівником практики від університету згідно напрямкам науково-дослідницької роботи студента або кафедри.

Ціллю виконання індивідуального завдання є розвиток самостійності

студента, розширення його світогляду як спеціаліста та поглиблення знань з

окремих питань, збір матеріалів у рамках наукових досліджень. Перелік

індивідуальних завдань розробляється викладачами та затверджується

завідуючим кафедрою, щорічно переглядається та доповнюється. Матеріали,

які отримують студенти під час виконання індивідуального завдання, можуть у

подальшому бути використанні для виконання студентом курсових робіт, для

підготовки наукових доповідей, виступів на семінарах, виконанні

індивідуальних завдань з окремої дисципліни або інших цілей за узгодженням з

кафедрою та базою практики.

Приклад індивідуального завдання приведений у додатку А.

6. ЗАНЯТТЯ ТА ЕКСКУРСІЇ ПІД ЧАС ПРАКТИКИ

Планування та проведення занять та екскурсій під час практики здійснюється спільно з керівником практики від вищого навчального закладу та бази практики.

Засвоєння програми практики студентами передбачає використання різних організаційних форм навчального процесу:

1. Індивідуальна самостійна робота з навчальними матеріалами, документацією, проведень спостережень та ін.

2. Індивідуальні або групові заняття, які проводяться керівником практики від підприємства та або керівником практики від університету.

У перший день практики керівник практики на підприємстві проводить

організаційну бесіду зі студентами, а потім екскурсію по підприємству з метою

ознайомлення студентів з основними видами діяльності підприємства,

лінійними та функціональними підрозділами і відрекомендовує студентів

керівникам цих підрозділів. Для розширення світогляду і ерудиції студентів екскурсії доцільно

проводити не тільки на базі, де вони проходять практику, але і на інших підприємствах, організаціях і закладах суміжних галузей.

Теми екскурсій та занять плануються безпосередньо на базі практики. Згідно з соціально-економічними умовами розвитку підприємства (установи), їх перелік щорічно переглядається та доповнюється провідними викладачами кафедри, затверджується завідуючим кафедрою.

На початку практики керівник від підприємства проводить заняття-

інструктаж по вивченню правил внутрішнього розпорядку та поведінки на підприємстві, правил техніки безпеки, протипожежних правил, посадових

інструкцій та ін. офіційних документів.

64

У процесі практики керівник від підприємства періодично проводить заняття (до 6 годин на тиждень), бесіди зі студентами для пояснення програмних питань, надання джерел інформації, а також з метою контролю за виконанням програми практики.

Керівник практики від університету проводить періодично (під час відвідування студентів на місці практики) консультації з питань практики, а також збору матеріалів і виконанню курсової (дипломної) роботи.

7. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОВЕДЕННЯ

ПРАКТИКИ

Організація і проведення практики студентів здійснюється на основі: освітньо - професійної програми підготовки фахівців; навчального плану; наскрізної програми з практики; робочої навчальної програми відповідного виду практики.

Освітньо-професійна програма підготовки фахівців визначає види та тривалість практичного навчання що є нормативними. Перелік усіх видів

практик для кожної спеціалізації, тривалість і терміни їх проведення визначаються в навчальних планах.

У наскрізній програмі практики зазначається мета і завдання практики, зміст, індивідуальні завдання студентів, перелік занять і екскурсій під час практики, навчальні посібники, форми та методи поточного контролю, вимоги до звіту, підведення підсумків практики.

Наскрізні програми практики розробляються випускаючою кафедрою і затверджуються керівництвом вищого навчального закладу.

Наскрізні програми практики розробляються відповідно до методичних рекомендацій щодо складання програм практики студентів вищих навчальних закладів Міністерства освіти і науки України.

Робочі навчальні програми відповідних видів практики розробляються кафедрами вищих навчальних закладів на основі наскрізних програм і

затверджуються керівництвом вищого навчального закладу. Робоча навчальна програма практики включає конкретний зміст даного

виду практики, завдання та послідовність вивчення окремих питань, форми поточного і підсумкового контролю, перелік рекомендованої літератури.

Під час проходження комплексної бакалаврської практики з метою виконання її програми, студенти повинні вивчити документальні джерела інформації які є на базі практики, і які необхідні для виконання завдань практики. До переліку друкованих документальних джерел інформації входять:

1. Статут підприємства.

2. Положення про функціональні підрозділи.

3. Посадові інструкції спеціалістів.

4. Штатний розклад робітників апарату управління. 5. Форми бухгалтерської та статистичної звітності:

5. 1. Форма № 1. Баланс підприємства.

65

5.2.Форма № 2. Звіт про фінансові результати господарської діяльності та їх використання.

5.3. Форма № 3. Звіт про фінансово-майновий стан підприємства.

5.4. Форма № 1 торг. Звіт про товарообіг та залишки товарів.

5.5. Форма № 3 торг. Звіт про продаж та залишки товарів у роздрібній мережі.

5.6.Форма № 1-ПВ. Звіт з праці.

5.7.Форма № 3-ПВ. Звіт про використання робочого часу.

5.8. Форма № 5-С. Звіт про витрати на виробництво продукції, робіт та послуг.

5.9.Форма № 5-Ф. Звіт з фінансових результатів.

6. Договори з постачальниками.

7. Організаційно-розпорядчі документи: накази, розпорядження,

інструкції.

8. Довідкова інформація до аналітичних та прогнозних розрахунків.

9. Різні звіти підприємств.

8.ФОРМИ І МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Контроль за проходженням практики з боку університету здійснюється:

керівником практики від кафедри; завідувачем кафедри підприємництва, торгівлі та біржової діяльності;

представником ректорату, директорату та навчальної частини

університету.

Контроль за проходженням виробничої практики має ціллю виявлення та ліквідацію недоліків та надання фактичної допомоги студентам при виконанні програми практики.

Основними формами контролю виробничої практики є:

попередній контроль;

поточний контроль; заключний контроль.

На кожному етапі контролю застосовуються специфічні методи. Попередній контроль здійснюється під час підготовки студентів до проходження практики (на виробничій нараді).

Поточний контроль з боку керівника практики від університету, зав. кафедри, директорату та ректорату здійснюється під час відвідування баз практики, а також під час бесід зі студентами у дні, встановлені кафедрою для консультування студентів.

Заключний контроль проводиться під час перевірки, оцінки та захисту звіту з практики.

66

9. КРИТЕРІЇЇ ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ СТУДЕНТІВ

Максимальна кількість балів, яку можуть отримати студенти за виконання звіту з практики складає 100 балів, з них 60 балів (табл. 9.1) – це оцінка якості виконання звіту з практики (поточний контроль), 40 балів (табл. 9.2) – оцінка результатів захисту звіту з практики (підсумковий контроль).

Таблиця 9.1 – Критерії оцінки якості звіту з практики (максимальна

оцінка – 60 балів): Кількість Критерії оцінки

балів

55-60 Відмінне виконання звіту: програма практики виконана повністю, у звіті у повній мірі розкрито всі питання програми практики, представлено обґрунтовані висновки та пропозиції, оформлення звіту відповідає всім встановленим вимогам.

45-54 Добре виконання звіту: програма практики виконана повністю, у звіті розкрито всі питання програми практики з кількома помилками, представлено в цілому обґрунтовані висновки та пропозиції, оформлення звіту відповідає необхідним вимогам.

35-44 Задовільне виконання звіту: програма практики в цілому виконана, у звіті розкрито майже всі питання програми практики, але зі значними недоліками (помилками), представлено основні висновки та пропозиції за результатами походження практики, оформлення звіту відповідає мінімальним вимогам.

20-35 Незадовільне виконання звіту, що потребує певної роботи для зарахування звіту: програма практики не виконана, у звіті представлено не всі розділи, не висвітлено важливі питання згідно програми практики, відсутні висновки та пропозиції, оформлення роботи не відповідає вимогам.

0-19 Незадовільне виконання звіту, що потребує великої роботи у подальшому: не виконана програма практики, у звіті представлено лише окремі розділі, питання програми практики не висвітлено, відсутні висновки та пропозиції, оформлення роботи не відповідає вимогам.

Таблиця 9.2 – Критерії оцінки захисту звіту з практики (максимальна

оцінка – 40 балів): Кількість Критерії оцінки

балів

36-40 Відмінний захист звіту: студент відповів на всі питання, продемонстрував знання всіх аспектів, викладених у звіті, пояснив методику дослідження та отримані результати, висловив свою точку зору.

30-35 Добрий захист звіту: студент відповів на поставлені питання з кількома помилками або неточностями, пояснив методику дослідження та отримані результати.

24-29 Задовільний захист звіту: студент відповів на більшу кількість поставлених питань зі значними помилками, неточностями, однак продемонстрував розуміння методики дослідження та зміг пояснити деякі викладені у звіті результати дослідження.

8-23 Незадовільний захист звіту: студент не відповів на більшу кількість поставлених запитань або його відповіді містили значні помилки і не відповідали положенням, викладеним у звіті.

0-7 Незадовільний захист звіту: студент не відповів на поставлені питання, не розуміє методику дослідження, не може пояснити викладені у звіті результати дослідження.

67

Підсумкова оцінка є сумою отриманих балів і вимагає обов’язкового переведення у шкалу ECTS (табл. 9.3)

Таблиця 5.3 - Шкала оцінювання студентів

Кількіс Шкал

Оцінка а Якісне визначення

ть балів

ECTS

90-100 ВІДМІННО (excellent) – відмінне

Відмінно А виконання з незначними

помилками

80-89 ДУЖЕ ДОБРЕ (very good) – вище

В середніх стандартів з кількома

Добре

помилками

75-79

ДОБРЕ (good) – в цілому

С змістовна робота зі значними

помилками

70-74 ЗАДОВІЛЬНО (satisfactory) –

D чітко,але зі значними

Задовільно

недоліками

60-69

ДОСТАТНЬО (sufficient) –

Е виконання відповідає

мінімальним критеріям

20-59 Незадовільно з НЕЗАДОВІЛЬНО (fail) –

можливістю повторного FX необхідна певна робота для

складання зарахування кредиту

0-19 Незадовільно з НЕЗАДОВІЛЬНО (fail) –

обов’язковим повторним F потребується велика робота в

курсом подальшому

10.ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ З ПРАКТИКИ

При написанні звіту з навчальної практики слід додержуватися вимог щодо оформлення наукових праць відповідно чинного ГОСТу України ДСТУ

3008 -95 від 23.02.1995 р. «Документація. Звіти у сфері науки і техніки. Структура і правила оформлення».

Звіт з навчальної практики необхідно виконувати машинним способом (за допомогою комп`ютерної техніки) на одному боці стандартного аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм). За необхідністю допускається використання аркушів формату А3 (297х420 мм).

Текст звіту друкують через півтора інтервали, шрифтом Times New

Roman, 14 кеглем з розрахунку не більш 40 рядків на сторінці за умови

рівномірного її заповнення та висотою літер і цифр не менш, ніж 1,8 мм. У

таблицях та рисунках припускається використання кеглів меншого розміру та

одинарного інтервалу.

Текст звіту слід друкувати, додержуючись таких розмірів полів: верхній,

68

лівий і нижній - не менше 20 мм, правий - не менше 10 мм.

Під час виконання звіту необхідно дотримуватися рівномірної щільності, контрастності й чіткості зображення впродовж усього тексту. Всі лінії, літери, цифри і знаки повинні бути однаково чорними.

Окремі слова, формули, знаки, які вписують у надрукований текст, мають бути чорного кольору; щільність вписаного тексту має максимально наближуватись до щільності основного зображення.

Помилки, описки та графічні неточності допускається виправляти підчищенням або зафарбовуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого зображення машинописним способом або від руки. Виправлене повинно бути чорного кольору.

Скорочення слів і словосполучень у звіті не допускається (крім загальноприйнятих).

Структурні елементи звіту з навчальної практики «ЗМІСТ», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ», «ДОДАТКИ» не нумерують, а їх назви виступають заголовками структурних елементів.

Розділи та підрозділи повинні мати заголовки. Пункти й підпункти

можуть мати заголовки. Заголовки структурних елементів роботи та заголовки

розділів слід розташовувати посередині рядка і друкувати великими літерами

без крапки в кінці, не підкреслюючи. Заголовки підрозділів, пунктів і

підпунктів роботи слід починати з абзацного відступу і друкувати прописними

літерами, крім першої заголовної, не підкреслюючи, без крапки в кінці.

Абзацний відступ повинен бути однаковим впродовж усього тексту і

дорівнювати п`яти знакам. Якщо заголовок складається з двох і більше речень,

їх розділяють крапкою. Перенесення слів у заголовку розділу не допускається.

Відстань між заголовками і подальшим чи попереднім текстом має бути не менш, ніж два рядки.

Відстань між основами рядків заголовку, а також між двома заголовками приймають такою, як у тексті.

Не допускається розміщувати назву розділу, підрозділу, а також пункту й підпункту в нижній частині сторінки, якщо після неї розміщено тільки один рядок тексту.

Сторінки звіту слід нумерувати арабськими цифрами, додержуючись наскрізної нумерації впродовж усього тексту. Номер сторінки проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.

Титульний аркуш включають до загальної нумерації сторінок роботи, але номер сторінки на титульному аркуші не проставляють.

Ілюстрації й таблиці, розміщені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок звіту.

Розділи, підрозділи, пункти, підпункти звіту слід нумерувати арабськими

цифрами. Розділи звіту з навчальної практики повинні мати порядкову нумерацію

і позначатися арабськими цифрами без крапки, наприклад, 1, 2, 3 і т.д. Підрозділи

повинні мати порядкову нумерацію в межах кожного розділу. Номер підрозділу

складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, відокремлених

крапкою. Після номера підрозділу крапку не ставлять, наприклад, 1.1, 1.2 і т.д.

69

Нумерація пунктів і підпунктів (за їх наявності) здійснюється за тією ж схемою. При оформлені звіту з практики слід правильно подавати таблиці,

ілюстрації (графіки, схеми, рисунки, креслення, діаграми, фотознімки) та формули.

Таблиці та ілюстрації слід розміщувати у роботі безпосередньо після

тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. На всі таблиці та ілюстрації мають бути посилання. Якщо таблиці чи ілюстрації створені не

автором звіту, необхідно при їх поданні дотримуватися вимог чинного законодавства про авторські права.

Таблиці, так само як й ілюстрації, слід нумерувати арабськими цифрами

порядковою нумерацією в межах розділу, за винятком таблиць (ілюстрацій), які наводяться у додатках. Номер таблиці (ілюстрації) складається з номера

розділу і порядкового номера таблиці (ілюстрації), відокремлених крапкою, наприклад, ―Таблиця 2.1 – Перша таблиця другого розділу‖.

Таблиця повинна мати назву, яку друкують прописними літерами (крім першої заголовної) і вміщують над таблицею після слова «Таблиця ___» з зазначенням її номера.

Якщо рядки або графи таблиці виходять за межі формату сторінки, таблицю

поділяють на частини, переносячи частину таблиці на наступну сторінку,

повторюючи в кожній частині таблиці її головку та боковик. При поділі таблиці на

частини допускається її головку або боковик заміняти відповідно номерами граф

чи рядків, нумеруючи їх арабськими цифрами у першій частині таблиці.

Слово «Таблиця» та її номер слід писати один раз зліва над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть: «Продовження таблиці______» з зазначенням номера таблиці.

Заголовки граф таблиці починають з заголовної літери, а підзаголовки - з прописної, якщо вони складають одне речення з заголовком. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з заголовної літери. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять.

Ілюстрації повинні також мати назву, яку розміщують під ілюстрацією.

За необхідністю під ілюстрацією розміщують пояснювальні дані (підрисунковий текст). Ілюстрація позначається словом «Рисунок___», яке

разом з номером і назвою ілюстрації розміщують після пояснювальних даних, наприклад, «Рисунок 2.1 - Схема апарату управління».

Якщо ілюстрація не вміщується на одній сторінці, можна переносити її на

інші сторінки, зазначаючи назву ілюстрації на першій сторінці, пояснювальні дані

- на кожній сторінці, і під ними позначають: «Рисунок ___, аркуш____». У разі необхідності пояснення змісту тексту, таблиці або ілюстрації у

звіті використовують примітки. Примітка розташовується безпосередньо після

тексту, таблиці, ілюстрації, яких вони стосуються. Одну примітку не

нумерують. Слово «Примітка» друкують з великої літери з абзацного відступу,

не підкреслюють, після слова «примітка» ставлять крапку і з заголовної літери

в тому ж рядку подають текст примітки. Декілька приміток нумерують послідовно арабськими цифрами з крапкою.

Після слова «Примітка» ставлять двокрапку і з нового рядка з абзацу після номера

70

примітки з заголовної літери подають текст примітки.

Пояснення до окремих даних, наведених у тексті або таблицях,

допускається оформляти виносками, які позначають надрядковими знаками у

вигляді арабських цифр (порядкових номерів) з дужкою. Нумерація виносок -

окрема для кожної сторінки. Текст виноски вміщують під таблицею або в кінці

сторінки й відокремлюють від таблиці або тексту лінією довжиною 30-40 мм,

проведеною в лівій частині сторінки. Текст виноски починають з абзацного

відступу і друкують з мінімальним міжрядковим інтервалом.

Формули та рівняння розташовують безпосередньо після тексту, в якому вони згадуються, посередині сторінки. Вище й нижче кожної формули повинно

бути залишено не менше одного вільного рядка. Номер формули та рівняння складається з номера розділу і порядкового номера формули або рівняння,

відокремлених крапкою, та зазначається на рівні формули або рівняння в дужках у крайньому правому положенні на рядку.

Пояснення значення кожного символу та числового коефіцієнта слід давати

з нового рядка. Перший рядок пояснення починають з абзацу словом «де» без двокрапки.

При написанні звіту студент повинен творчо використовувати інформацію, що подається в літературі, а при використанні матеріалу, окремих результатів, факторів, цифр робити посилання на відповідне джерело.

Посилання у тексті звіту на джерело слід зазначати його порядковим

номером у переліку джерел, виділеним двома квадратними дужками, наприклад,

[54]. Якщо посилання здійснюється на окрему сторінку, вона також вказується

квадратних дужках після номеру джерела у списку літератури, наприклад [54, с.

23]. Список джерел, що використовувалися при звіту з навчальної практики,

відображає ступінь опанування студентом даної проблеми. При складенні списку

джерел треба дотримуватися вимог, що пред`являються до їх оформлення. У

списку джерел, що використовувалися при написанні звіту, спочатку доцільно

навести законодавчі акти (декрети, закони, постанови, укази), а потім в

алфавітному порядку подати перелік монографій, підручників, статей тощо. У додатки можуть бути включені додаткові таблиці, ілюстрації, матеріали,

які через великий обсяг, специфіку або форму представлення не можуть бути віднесені в основну частину (методики, програми робіт, анкети й ін.).

Додатки варто оформляти як продовження тексту звіту на його наступних сторінках. Кожен додаток повинен починатися з нової сторінки. Він повинен мати заголовок.

Заголовок додатку починається з прописної букви симетрично щодо тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком повинне бути написане

слово "ДОДАТОК __" і прописна буква, що позначає додаток. Додатки варто позначати послідовно прописними буквами українського алфавіту, за винятком

Г, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь. Один додаток позначається як ДОДАТОК А. Якщо додаток містить декілька таблиць або рисунків, вони нумеруються,

їх номер складається з літери, що позначає додаток, та порядкового номеру таблиці (рисунку у ньому), розділених крапкою. Наприклад, Таблиця В.2.

71

11. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ПРАКТИКИ

Звіт з практики повинен бути своєчасно поданий для перевірки

керівникові практики-викладачу кафедри підприємництва, торгівлі та біржової

діяльності. За результатами перевірки звіту керівник приймає рішення про

допуск його до захисту або повертає студенту на доопрацювання у

відповідності з вказаними зауваженнями.

До захисту допускаються студенти, які повністю виконали програму практики, представили звіт згідно встановленої форми та одержали позитивну характеристику керівника від підприємства-бази практики.

Захист звіту проводиться в університеті або на підприємстві-базі практики. Захист звіту з практики здійснюється перед керівником або комісією, яка може складатися з двох викладачів кафедри підприємництва, торгівлі та біржової діяльності, а при захисті на підприємстві – до складу комісію можуть входити керівники від університету та бази практики.

Результати проходження студентами практики аналізуються та обговорюються на засіданнях кафедри підприємництва, торгівлі та біржової діяльності та Ради ННІМП.

На кафедрі проводиться конкурс на кращий звіт з практики.

Пропозиції студентів щодо вдосконалення організації практики узагальнюються та використовуються з метою вдосконалення навчального процесу та професійної підготовки фахівців.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Андрушків, Б. М. Корпоративне управління : навч. посіб. / Андрушків Б. М., Черничинець С. П. - К. : Кондор, 2011. - 528 с.

2. Балабанова Л.В. Маркетинг. Підручник для вузів.-К.: КНЕУ, 2011.-652 с. 3. Балабанова, Л. В. Маркетинг підприємства : навч. поосіб. : рекоменд. М-вом освіти і

науки України як навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Л. В. Балабанова, В. В. Холод, І. В. Балабанова ; М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Донец. нац. ун-т

економіки і торгівлі ім. Михайла Туган-Барановського, Ін-т економіки і упр., Каф. маркетинг. менедж. ─ [Донецьк : ДонНУЕТ, 2012].

4. Дженстер П., Хасси Д. Анализ сильных и слабых сторон компании: определение

стратегических возможностей. Пер. с англ. – М.: Вильямс, 2009

5. Имиджелогия. Как нравиться людям. – М.: Народное образование, 2011 6. Завгородняя А.В., Ямпольская Д.О. Маркетинговое планирование. – СПб.: Питер, 2002.

– 352 с. – (Серия «Маркетинг для профессионалов»). 7. Економічна стратегія і перспективи розвитку сфери торгівлі та послуг : зб. наук. пр.

/ Харк. держ. ун-т харчування та торгівлі ; [редкол.: О. І. Черевко (відпов. ред.) та ін.]. – Харків, 2010. 663 с. : іл., табл.

8. Кемпбелл Э. Стратегический синергизм. – СПб.: Питер, 2010 9. Котлер Ф. Маркетинг Менеджмент. Пер. с англ. под ред. А.А. Волковой, Ю.Н.

Каптуревского. – СПб: Издательство «Питер», 2009. – 752 с. (Серия. «Теория и практика менеджмента).

10. Мазилкина, Е. И. Условия успешного продвижения товара: Практическое пособие / Е. И. Мазилкина. — 2-е изд. — М. : Дашков и К, 2010. — 172 с.

11. Николайчук, В .Е. Основы конкурентного маркетинга : учеб. пособ. / В. Е. Николайчук. – Донецк : Ноулидж (донецкое отделение), 2010. - 514 с.

12. Осовська, Г. В . Основи менеджменту : навч. посіб. / Г. В. Осовська, О. А. Осовський — К. : Кондор, 2010. - 368 с.

13. Орлова, Н. С. Механізми розвитку корпорації в інформаційному суспільстві :

монографія / Н. С. Орлова. – Донецк : Ноулідж, 2011. - 370 с. Методы управления инновационно-инвестиционной деятельностью предприятий в условиях риска :

монография / Ю. В. Дегтярѐва. - Краматорск : ДГМА, 2010. - 124 с. 14. Палеха, Ю. I. Менеджмент персоналу : навч. посіб. / Палеха Ю. I. - К. : Ліра-К ,

2010. — 338 с.

15. Пілюшенко, В. Л. Маркетинг інновацій і технологій : навч.-метод. посіб. / В. Л. Пілюшенко [та ін.] – Донецьк : ДонДУУ, 2009. - 229 с.

16. Репин В.В., Елиферов В.Г. Процессный подход к управлению. Моделирование бизнес-процессов. – М.: РИА Стандарт и качество, 2008

17. Стратегический менеджмент / Под ред. А.Н.Петрова. – СПб.: Питер, 2010 18. Успаленко, В. И. Управление проблемным предприятием : монография / Успаленко

В. И. [и др.] - Харьков : Бурун Книга, 2010. - 336 с. 19. Хомяков, В. І. Потенціал і розвиток підприємства. / Хомяков, В. І., Белінська В. М.,

Федоренко О. В. - К. : Кондор. 2011. - 432 с. 20. Череп, А. В. Стратегічне планування і управління. навч. посіб. / Череп А. В., Сучков А.

В. - К. : Кондор, 2011. — 334 с. 21. Шалева, О. І. Електронна комерція : навч. посіб. / Шалева О. І. – К. : ЦУЛ, 2011. –

216 с.