OPPB dodatok 08 2015 cover.indd 1 24.07.2015 12:37:34oppb.com.ua/sites/default/files/masvel/dodatok/pdf/... · 1. Системи протипожежного захисту, засоби

OPPB_dodatok_08_2015_cover.indd 1 24.07.2015 12:37:34

ре

клам

а


1

Навігатор

Анатолій Рожков

Нові Правила пожежної безпеки в Україні.Практичний коментарРозділ І. Загальні положення ............................................. 2

Розділ II. Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки ............................................................... 3

Розділ III. Загальні вимоги пожежної безпеки до утримання територій, будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів .................................................................... 5

1. Утримання території ........................................................ 5

2. Утримання будинків, приміщень, споруд, евакуаційних шляхів і виходів .................................................................... 7

Розділ IV. Загальні вимоги пожежної безпеки до інженерного обладнання .............................................. 18

1. Електроустановки .......................................................... 18

2. Опалення, вентиляція і кондиціювання .......................... 19

3. Системи централізованого водовідведення (каналізація) ...................................................................... 21

4. Газове обладнання ......................................................... 21

Розділ V. Вимоги до утримання технічних засобів протипожежного захисту ................................................... 22

1. Системи протипожежного захисту, засоби зв’язку ........ 22

2. Система протипожежного водопроводу ........................ 22

3. Протипожежна техніка. Первинні засоби пожежогасіння 27

Розділ VI. Основні вимоги пожежної безпеки до об’єктів різного функціонального призначення .............................. 28

1. Заклади, установи, організації освіти і науки ................. 28

2. Культурно-видовищні заклади ....................................... 28

3. Заклади охорони здоров’я (із стаціонаром) ................... 29

4. Підприємства торгівлі та харчування ............................. 29

5. Будинки для тимчасового проживання людей ............... 29

6. Вимоги пожежної безпеки для об’єктів площею до 300 м2 ........................................................................... 30

7. Промислові підприємства ............................................. 32

8. Підприємства транспорту .............................................. 37

9. Об’єкти зберігання ........................................................ 38

10. Автозаправні станції .................................................... 40

11. Житлові будинки .......................................................... 44

12. Лазні сухого жару (сауни) ............................................ 45

Розділ VII. Вимоги пожежної безпеки під час проведення вогневих, фарбувальних та будівельно-монтажних робіт ... 46

Розділ VIII. Порядок дій у разі пожежі ............................... 46

«КОНСУЛЬТАНТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ» № 8 (26)/2015Щомісячний додаток до журналу «ОХОРОНА ПРАЦІ І ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА»Видається з липня 2013

Серпень/8/2015Засновник і видавець — ТОВ «МЕДІА-ПРО»

Головний редакторСергій Пономарьов[email protected]

Заступник головного редактораОлеся Щербак[email protected]

РедакторІрина Каленська[email protected]

Виконавчий директорВікторія Заєць

Заступник директора з фінансівОлеся Яременко

Головний дизайнерДмитро Безкровний

Керівник відділу дизайнуВалентина Мартиненко

ВерсткаНаталія Черниш

Менеджер з рекламиЛариса БульдаТел./факс (44) 568-51-39

Керівник відділу маркетингу, зв’язків з громадськістю та професійної освітиЛюдмила Циганоктел./факс: (44) [email protected]тел./факс: (44) [email protected]

Керівник відділу передплатиОлена ПеревозникТел./факс (44) [email protected]

Адреса редакціївул. М. Раскової, 11, корпус А, офіс 607, Київ, 02660, УкраїнаТел./факс (44) 507-22-26www.mediapro.com.ua

Друк: ТОВ «РИДЖІ»,вул. Старокиївська, 26, корпус А, м. Київ, 04116, Україна

Наклад 10 000 прим.Замовлення № 521

Журнал «Охорона праці і пожежна безпека» зареєстровано в Міністерстві юстиції УкраїниСвідоцтво про реєстрацію КВ № 16823-5495 Р від 12.07.2010.Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» 49609

© ООО «МЕДИА-ПРО», 2015

OPPB_dodatok8.indd 1 24.07.2015 15:52:19

2

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

Цього року набули чинності нові Правила пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01-001-2015), затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року № 1417 (далі — Правила). Мета цього додатка до журналу «Охорона праці і пожежна безпека» — показати читачеві основні відмінності від поперед ньої редакції Правил 2004 року, конкретизува-ти вимоги пожежної безпеки державних будівельних норм України (ДБН), на які є посилання у Правилах, з метою ефективного застосування загальних вимог пожежної безпеки на об’єктах. Аналіз та практичний ко-ментар Правил здійснюється відповідно до їхньої струк-тури (за розділами), висвітлюються виключно новації, відмінності та доповнення.

РОЗДІЛ І. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

На відміну від попередньої редакції, акцентовано увагу та доповнено, що ці Правила є обов’язковими для виконання суб’єктами господарювання (п. 2).

Враховуючи, що більшість суб’єктів господарювання мають з іншими суб’єктами орендні відносини, важли-вим є змінене та доповнене положення про те, що в ра-зі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об’єктів за до-мовленістю сторін цивільно-правового договору визна-

Анатолій РОЖКОВ,експерт з пожежної та техногенної безпеки

Нові Правила пожежної безпеки в Україні.Практичний коментар


Консультант з охорони праці та пожежної безпеки

3

чаються права та обов’язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за по-рушення вимог пожежної безпеки на об’єкті оренди (п. 6).

Зрозуміло, частину своїх витрат за узгодженням сторін він включить в орендну плату, але за це орендар позбавля-ється в майбутньому великого клопоту. Також необхідно ви-значити:

• режим роботи орендованих приміщень;• порядок доступу в них у неробочий час у випадку по-

жежі або інших надзвичайних ситуацій;• дії охорони;• порядок надання орендодавцем інформації для орен-

дарів стосовно будівельних і технічних характеристик об’єкта оренди, проектної документації, перевірок про-типожежного стану тощо.

Часто всі ці питання оформлюють окремим додатком до договору оренди, який є його невід’ємною частиною. Також слід визначити в договорі відповідальність сторін і за наслід-ки можливої пожежі.

В розділі додано вимогу (п. 7) про те, що застосування аварійно-рятувальної, протипожежної та спеціальної техні-ки і обладнання для запобігання пожежам та їх гасіння, лік-відації наслідків надзвичайних ситуацій можливе лише за наявності сертифіката відповідності. Тут слід керуватися Пе-реліком продукції, яка підлягає обов’язковій сертифікації в Україні.

РОЗДІЛ II. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Загальні вимоги з організації забезпечення пожежної безпеки на об’єкті майже не змінилися. Керівник підприєм-ства повинен:

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Важливо на стадії складання договору про оренду конкретно визначити, які обов’язки бере на себе орендодавець, а які орендар. Логічно, наприклад, якщо у будівлі, де планується оренда приміщень, є загальні системи протипожежного захисту (пожежної сигналізації, пожежогасіння, димовидалення, оповіщення про пожежу, пожежні кран-комплекти тощо), то обов’язки з утримання їх у праце-здатному стані бере на себе орендодавець.


Пожежна безпека

4

• визначити обов’язки посадових осіб із забезпечення пожежної безпеки;

• призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов’язки із забезпечення пожежної безпеки, утриман-ня та експлуатації засобів протипожежного захисту перед-бачаються в посадових інструкціях, обов’язках, положеннях про підрозділ. На кожному об’єкті відповідним документом (на казом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим. Працівники об’єкта мають бути озна-йомлені з вимогами протипожежного режиму на інструкта-жах, під час проходження навчання з пожежно-технічного мінімуму.

Згідно з п. 15, усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці повинні проходити інструктажі з питань по-жежної безпеки (далі — протипожежні інструктажі). Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підвищеною пожеж-ною небезпекою, повинні попередньо (до початку самостій-ного виконання роботи) пройти спеціальне навчання (пожеж-но-технічний мінімум).

Посадові особи та працівники проходять навчання та пе-ревірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, вста-новленому постановою Кабінету Міністрів України «Про за-твердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях» від 26 червня 2013 р. № 444. Згід-но з цією постановою, навчання населення, що працює, здійснюється безпосередньо на підприємстві, в установі та організації згідно з програмами підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях, а також під час проведення

ВАЖЛИВО!

У пункті 4 з’явилася принципово нова вимога про те, що мають бути розроблені та затверджені керівником об’єкта інструкції про заходи пожежної безпеки для кожного приміщення об’єкта.

У пункті 5 фактично міститься нове визначення об’єктів з масовим перебуванням людей: це об’єкти з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і біль-ше осіб або такі, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним пере-буванням 50 і більше осіб.

Пункт 9 забороняє застосування в будівництві й на виробництві матеріалів та ре-човин, на які відсутні показники щодо пожежної небезпеки.



5

спеціальних об’єктових навчань і тренувань з питань цивіль-ного захисту.

Навчання населення, що працює, здійснюється у робо-чий час за рахунок коштів підприємств, установ та органі-зацій.

Приступати до роботи особам, які не пройшли навчання, протипожежного інструктажу і перевірки знань з питань по-жежної безпеки, забороняється (п. 20).

РОЗДІЛ III. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ДО УТРИМАННЯ ТЕРИТОРІЙ, БУДИНКІВ, ПРИМІЩЕНЬ, СПОРУД, ЕВАКУАЦІЙНИХ ШЛЯХІВ І ВИХОДІВ

1. Утримання територіїПри розміщенні будинків і споруд слід ураховувати ви-

моги пожежної безпеки, викладені в ДБН 360-92** «Місто-будування. Планування і забудова міських і сільських посе-лень» (Додаток 3.1). Основні вимоги пожежної безпеки цьо-го ДБН:

• до житлових будинків заввишки 9 поверхів і більше та до громадських будинків і гаражів заввишки 5 поверхів і більше слід передбачати проїзди завширшки не мен-ше 3,5 м або смуги завширшки 6 м, придатні для про-їзду пожежних машин з двох поздовжніх сторін бага-тосекційних житлових будинків та громадських будин-ків і гаражів і з усіх сторін односекційних житлових будинків. До житлових, громадських будинків, гаражів меншої поверховості допускається влаштування про-їздів з однієї поздовжньої сторони;

• протипожежні відстані між будинками та спорудами різного призначення треба приймати за відповідними таблицями Додатка 3.1 до ДБН 360-92**;

• при проектуванні проїздів і пішохідних шляхів необхід-но забезпечувати можливість проїзду пожежних машин до житлових і громадських будинків, у тому числі із вбудовано-прибудованими приміщеннями, і доступ по-жежників з автодрабин і автопідйомників у будь-яку квартиру чи приміщення;

• відстань від краю проїзду до стін будинку, як правило, слід приймати 5–8 м для будинків до 9 поверхів і 8–10 м для будинків 9 поверхів і вище. Ширина проїзду повин-на бути не менше 3,5 м. У зоні між будинками і проїз-дами, а також на відстані 1,5 м від проїзду з проти-лежного боку будинку не допускається розміщення



6

огорож, повітряних ліній електропередачі і рядкового насадження дерев;

• до ставків і водойм слід передбачати проїзди для за-бору води пожежними автомобілями;

• на території садівницьких товариств і кооперативів не-обхідно передбачити запаси води для пожежогасіння. Біля вододжерел, які визначені для пожежогасіння, по-винні бути обладнані ділянки для пожежних автомобі-лів та мотопомп;

• кооперативи та товариства з кількістю учасників до 30 повинні мати переносну мотопомпу для пожежогасін-ня, з кількістю ділянок більше ніж 100 — не менше двох причіпних мотопомп. Для їх зберігання слід збудувати спеціальне приміщення;

• на території садівницьких товариств і кооперативів слід встановлювати пожежні пости. Пожежні щити (стенди) встановлюються на території об’єкта з розрахунку один щит (стенд) на площу 5000 м2. До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на щитах (стендах), слід включати: вогнегасники — 3 шт.; ящик з піском — 1 шт.; покривало з неспалимого теплоізоляційного ма-теріалу або повсті розміром 2 х 2 м — 1 шт.; гаки — 3 шт.; лопати — 2 шт.; ломи — 2 шт.; сокири — 2 шт.

Змінено та додано вимоги щодо застосування відкрито-го вогню:

«1.18. Розводити багаття, користуватися відкритим вогнем на відстані менше 30 м від будівель та споруд, викидати неза-гашене вугілля забороняється. В окремих випадках для при-готування їжі на відкритому вогні дозволяється зменшувати ці відстані до 5 м за умови наявності спеціально обладнаного вогнища та вигородження місця застосування відкритого вог-ню негорючими конструкціями (екранами) на максимальну висоту можливого полум’я. В усіх випадках забороняється за-лишати без догляду джерела відкритого вогню.

1.19. Керівник об’єкта та/або підприємства своїм розпо-рядчим документом визначає спеціальні місця для куріння, які необхідно позначити відповідним знаком або написом, і місця, де встановлюють урну або попільницю з негорючих матеріалів. Куріння за межами спеціально відведених місць забороняється.

1.20. Місця для розведення багать треба утримувати очи-щеними до верхнього шару ґрунту, облямовувати смугою очищеного ґрунту не менше 2,5 м завширшки і розміщувати на відстані не менше 30 м від будинків та споруд, 25 м — до стоянок автотранспорту, 50 м — до хвойного та 25 м — до листяного лісового масиву.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ЗАЛИШАТИ БЕЗ НАГЛЯДУ ДЖЕРЕЛА ВІДКРИТОГО ВОГНЮ

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!



7

1.21. З метою обмеження розповсюдження вогню під час виникнення пожежі у наметовому таборі намети слід уста-новлювати в 1–2 ряди з відстанню між ними та рядами не менше 2,5 м. Площа, яку займає одна група наметів, не по-винна перевищувати 1000 м2 при відстані між групами не менше 15 м.»

2. Утримання будинків, приміщень, споруд, еваку-аційних шляхів і виходів

Усі будинки, приміщення і споруди повинні своєчасно очищатися від горючого сміття та відходів виробництва.

Керівники об’єктів, підприємств повинні забезпечити утримання засобів протипожежного захисту в працездатно-му стані та забезпечити їх технічне обслуговування.

Тип заповнення прорізів у протипожежних перешкодах повинен відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», згідно з яким: до протипо-жежних перешкод відносять протипожежні стіни, перегород-ки та перекриття.

Для заповнення прорізів у протипожежних перешкодах застосовуються протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани). У місцях прорізів можна також роз-ташовувати протипожежні тамбур-шлюзи.

За межею поширення вогню протипожежні перешкоди мають відповідати групі М0.

Залежно від значення межі вогнестійкості протипожежні перешкоди класифікують за типами відповідно до Таблиці 1, а елементи заповнення прорізів у протипожежних перешко-дах — відповідно до Таблиці 2. Протипожежні тамбур-шлюзи класифікують за типами відповідно до Таблиці 3.

Таблиця 1

Протипожежні перешкоди

Тип протипожежних

перешкод

Мінімальна межа

вогнестійкості протипожежної

перешкоди (у хвилинах)

Тип заповнення прорізів, не нижче

Тип протипожежного тамбур-шлюзу,

не нижче

Стіни 123

REI 150REI 60REI 45

122

112

Перегородки 12

EI 45EI 15

23

12

Перекриття 1234

REI 150REI 60REI 45REI 15

1223

1112



8

Слід звернути увагу на пункти 2.16 та 2.17 Правил:• У разі необхідності встановлення на вікнах приміщень,

де перебувають люди, ґрат останні повинні розкрива-тися, розсуватися або зніматися. Під час перебування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті). Установлювати глухі ґрати дозволяється в квар-тирах, банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї та боєприпасів, а також на інших об’єктах, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випад-ках, передбачених нормами й правилами, затвердже-ними в установленому порядку.

• У приміщеннях громадського призначення (крім при-міщень, розташованих у будинках V ступеня вогнестій-кості), в яких можливе перебування 50 та більше осіб, опорядження (облицювання) стін та стель забороня-ється з матеріалів з вищою пожежною небезпекою, ніж:

— Г2, В2, Д2, Т2 — для приміщень, у яких можливе пере-бування до 1500 осіб;

— Г1, В1, Д1, Т2 — для приміщень, у яких можливе пере-бування 1500 та більше осіб.

Таблиця 2

Заповнення прорізів у протипожежнихперешкодах

Тип заповнення прорізів у

протипожежних перешкодах

Мінімальна межа вогнестійкості

(у хвилинах)

Протипожежні двері, ворота, вікна, люки, клапани, завіси (екрани)

123

EI 60EI 30EI 15

Примітка 1. Для вікон у протипожежних перешкодах, протипожежних дверях, воротах з площею скління не більше 0,1 м2 межа вогнестійкості встановлюється тільки за ознакою Е.

Примітка 2. Дозволяється застосовувати протипожежні завіси (екрани) з межею вогнестійкості за озна-кою Е за умови виконання вимог, викладених у підпунктах 4.41 і 5.5.

Таблиця 3

Тип протипожежного тамбур-шлюзу

Типи елементів протипожежних тамбур-шлюзів, не нижче

Протипожежні перегородки

Протипожежні перекриття

Тип заповнення прорізів

12

12

34

23



9

При проведенні таких заходів забороняється:• заповнення приміщень людьми понад установлену

норму;• зменшення ширини проходів між рядами;• встановлення в проходах додаткових посадкових місць,• повне відключення світла під час спектаклів або вистав,• проведення вогневих, фарбувальних та інших пожежо-

і вибухонебезпечних робіт;• використання свічок, бенгальських вогнів, відкритого

вогню, феєрверків, а також включення в програму (сце-нарій) номерів (вистав) з використанням вогневих ефек-тів і куріння.

Відповідно до п. 2.23 Правил, кількість та розміри еваку-аційних виходів з будівель і приміщень, їх конструктивні й планувальні рішення, умови освітленості, забезпечення не-задимленості, протяжність шляхів евакуації, їх облицювання (оздоблення) повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди», ДБН В.2.2-15-2005 «Жит-лові будинки», СНиП 2.09.02-85* «Производственные зда-ния», ДБН В.2.3-15:2007 «Автостоянки і гаражі для легкових автомобілів», ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністративно-го та побутового призначення», інших будівельних норм за видами будинків і споруд.

Згідно з ДБН В.1.1-7-2002, основні вимоги до евакуацій-них виходів та шляхів евакуації такі:

ВАЖЛИВО!

У п. 2.19 визначені вимоги пожежної безпеки при проведенні масових заходів: «Під час організації і проведення масових заходів (концерти, спортивні змаган-ня, вечірки, святкові зібрання, ярмарки, презентації, розпродажі, виставки, ді-лові зустрічі, прийоми, фуршети, весілля, банкети, ювілеї, інші подібні заходи) слід дотримуватись таких вимог:

• при кількості людей понад 50 осіб використовувати приміщення, забезпечені не менше ніж двома евакуаційними виходами, що не мають на вікнах глухих ґрат. Для будівель з перекриттями з горючих матеріалів такі заходи можуть проводитись у приміщеннях не вище другого поверху;

• особи, яким доручено проведення таких заходів, перед їх початком зобов’язані оглянути приміщення, переконатися в забезпеченості нормованою кількістю пер-винних засобів пожежогасіння, справності засобів зв’язку, систем протипожежно-го захисту;

• повинно бути організоване чергування на сцені та у приміщеннях залів членів доб-ровільної пожежної охорони або відповідальних за пожежну безпеку.



10

• Для забезпечення безпечної евакуації людей повинні передбачатися заходи, спрямовані на:

— створення умов для своєчасної та безперешкодної евакуації людей у разі виникнення пожежі;

— захист людей на шляхах евакуації від дії небезпечних факторів пожежі.

Ці заходи забезпечуються комплексом об’ємно-плану-вальних, конструктивних, інженерно-технічних рішень, які слід приймати з урахуванням призначення, катего-рії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, сту-пеня вогнестійкості та висоти (поверховості) будинку, кількості людей, що евакуюються.

• Евакуація людей на випадок пожежі повинна передба-чатися по шляхах евакуації через евакуаційні виходи.

• Виходи відносяться до евакуаційних, якщо вони ведуть із приміщень:

а) першого поверху — назовні безпосередньо або через коридор, вестибюль (фойє), сходову клітку;

б) будь-якого надземного поверху, крім першого: через коридор, хол (крім ліфтових холів і тамбурів перед ліф-тами у будинках зі сходовими клітками типів Н1–Н4), фойє до сходової клітки або сходів типу С3; безпосе-редньо до сходової клітки або сходів типу С3;

в) до сусіднього приміщення на тому ж поверсі, яке за-безпечено виходами, зазначеними в підпунктах «а» та «б», за винятком випадків, обумовлених нормативни-ми документами (далі — НД);

г) цокольного, підвального, підземного поверхів — на-зовні безпосередньо, через сходову клітку або через коридор, який веде до сходової клітки, що має вихід назовні безпосередньо або ізольований від розташо-ваних вище поверхів.

Допускається:д) евакуаційні виходи з цокольних, підвальних та підзем-

них поверхів передбачати через загальні сходові кліт-ки з окремим виходом назовні, який відокремлюється від іншої частини сходової клітки суцільною протипо-жежною перегородкою 1-го типу на висоту одного по-верху;

е) евакуаційні виходи з фойє, гардеробних, приміщень для куріння та санітарних вузлів, розташованих у цокольних, підвальних і підземних поверхах будинків громадського призначення, передбачати до вестибюлю (фойє), кори-дор першого поверху по окремих сходах типу С2.

• Евакуаційні виходи не влаштовуються через розсув-ні та піднімально-опускні двері й ворота, двері, що



11

обертаються, та турнікети, що обертаються або роз-суваються.

• Частини будинку різного призначення, відділені проти-пожежними стінами 1-го типу (протипожежні відсіки), повинні бути забезпечені самостійними шляхами ева-куації.

• Приміщення, розділені на частини перегородками, які трансформуються, або протипожежними завісами (екранами), повинні мати самостійні евакуаційні вихо-ди з кожної частини.

• Ліфти, у тому числі призначені для транспортування підрозділів пожежної охорони, ескалатори та інші ме-ханічні засоби транспортування людей, а також засо-би, передбачені для їх рятування під час пожежі, не слід враховувати під час проектування шляхів евакуації.

• Евакуаційні виходи назовні допускається передбачати через тамбури.

• Ширину тамбурів або тамбур-шлюзів слід приймати більшою за ширину виходів (прорізів) не менш як на 0,5 м (по 0,25 м з кожного боку прорізу), а глибину — більшою за ширину виходу (прорізу) на 0,2 м, але не меншу за 1,2 м.

• З будинку, з кожного поверху та з приміщення слід пе-редбачати не менше двох евакуаційних виходів, за ви-нятком випадків, обумовлених НД.

• Допускається передбачати один евакуаційний ви-хід з:

а) приміщення з одночасним перебуванням не більше як 50 людей, якщо відстань від найвіддаленішої точки під-логи до зазначеного виходу не перевищує 25 м;

б) приміщення площею не більше як 300 м2, розташова-не в цокольному, підвальному, підземному поверхах, якщо кількість людей, які постійно перебувають у ньо-му, не перевищує 5 осіб. При кількості людей від 6 до 15 допускається передбачати другий вихід через люк з розмірами не менше як 0,6 х 0,8 м з вертикальними металевими сходами завширшки не менше 0,45 м або через вікно з розмірами не менше як 0,75 х 1,5 м і з пристосуванням для виходу. Вихід через приямок по-винен бути обладнаний металевими сходами (або ско-бами) в приямку;

в) цокольного, підвального, підземного поверхів площею не більше 300 м2 та призначених для одночасного пе-ребування не більше 5 людей. При кількості людей від 6 до 15 з поверху повинен передбачатися додатковий вихід відповідно до підпункту «б» цього пункту.



12

• Кількість евакуаційних виходів з будинку повинна бути не меншою за кількість евакуаційних виходів з будь-якого його поверху.

• Евакуаційні виходи повинні розташовуватися розосе-реджено.

• Мінімальну відстань L (м) між найвіддаленішими один від одного евакуаційними виходами з приміщення слід визначати за емпіричною формулою:

L = 1,5 П,

де П — периметр приміщення (м).

Примітка. Відстань між евакуаційними виходами з приміщення вимірюється за периметром внутрішніх стін приміщення між краями прорізів евакуаційних виходів.

• Висота та ширина у просвіті евакуаційних виходів (две-рей) для будинків різного призначення встановлюєть-ся відповідними НД.

При цьому висота цих виходів повинна бути не меншою за 2,0 м, а ширина — 0,8 м.

• Висоту дверей і проходів, які ведуть до приміщень без постійного перебування в них людей, а також висоту дверей, що ведуть до цокольних, підвальних, підзем-них поверхів, допускається зменшувати до 1,9 м, а две-рей, що є виходами на горище або суміщене покрит-тя — до 1,5 м.

• Двері евакуаційних виходів і двері на шляхах евакуації повинні відчинятися у напрямку виходу людей з бу-динку.

Не нормується напрямок відкривання дверей для:а) квартир у житлових будинках;б) приміщень з одночасним перебуванням не більше

15 осіб, крім приміщень категорій А та Б, а також па-рильних саун;

в) комор і технічних приміщень площею не більше за 200 м2 і без постійних робочих місць;

г) технічних поверхів, в яких розміщується тільки інже-нерне обладнання будинку та без постійних робочих місць;

д) балконів, лоджій (за винятком дверей, які ведуть до зовнішньої повітряної зони сходових кліток типу Н1);

е) виходів на площадки сходів типу С3;ж) санітарних вузлів.

КІЛЬКІСТЬ ЕВАКУА-ЦІЙНИХ ВИХОДІВ З БУДИНКУ ПОВИННА БУТИ НЕ МЕНШОЮ ЗА КІЛЬКІСТЬ ЕВАКУАЦІЙНИХ ВИХОДІВ З БУДЬ-ЯКОГО ЙОГО ПОВЕРХУ




13

• Гранично допустима відстань по шляхах евакуації від найвіддаленішої точки підлоги приміщення (для при-міщень виробничого призначення — від найвіддалені-шого робочого місця) до найближчого евакуаційного виходу в коридор, на сходи, сходову клітку або безпо-середньо назовні повинна обмежуватися та прийма-тися з урахуванням призначення, категорії за вибухо-пожежною та пожежною небезпекою цього приміщен-ня, ступеня вогнестійкості будинку, чисельності людей, які евакуюються, геометричних параметрів приміщень та евакуаційних шляхів, розташування технологічного та іншого обладнання.

Ця відстань вимірюється по осі евакуаційного шляху та встановлюється НД з проектування будинків відпо-відного призначення.

• Довжину шляху евакуації сходами типу С2 слід прий-мати такою, що дорівнює потрійній висоті їхніх мар-шів.

• У будинках усіх ступенів вогнестійкості, крім будинків V ступеня вогнестійкості, на шляхах евакуації не до-зволяється застосовувати будівельні матеріали з ви-щою пожежною небезпекою, ніж:

а) Г1, В1, Д2, Т2 — для оздоблення стін, стель і заповнен-ня в підвісних стелях вестибюлів, сходових кліток, ліф-тових холів;

б) Г2, В2, Д2, Т2 — для оздоблення стін, стель і заповнен-ня в підвісних стелях коридорів, холів і фойє;

в) Г2, РП1, Д2, Т2 — для покриттів підлог вестибюлів, схо-дів, сходових кліток, ліфтових холів;

г) В2, РП2, Д2, Т2 — для покриттів підлог коридорів, хо-лів, фойє.

• Дозволяється в коридорах, холах (крім ліфтових холів), фойє влаштовувати підлоги з деревини.

• Каркаси підвісних стель на шляхах евакуації та у при-міщеннях слід виконувати з негорючих матеріалів.

• У коридорах поверхів не дозволяється розміщувати:

ВАЖЛИВО!

Двері евакуаційних виходів з коридорів поверху, сходових кліток, вестибюлів (фойє) не повинні мати запорів, які перешкоджають їх вільному відкриванню зсе-редини без ключа.



14

а) обладнання, комунікації, які виступають з площини стін на висоті, меншій за 2 м (крім випадків, обумовлених НД);

б) трубопроводи та інші комунікації для транспортування горючих газів, рідин, матеріалів, пилоповітряних сумі-шей;

в) шафи, у тому числі вбудовані, за винятком шаф для комунікацій будинку та пожежних кранів. При цьому шафи для комунікацій повинні виконуватися з негорю-чих матеріалів.

Примітка. На шляхах евакуації дозволяється розміщувати шафи для пожежних кранів, які виступають за площину стіни, за умови, що ці шафи не зменшують нормовану ширину евакуаційного шляху.

• Коридори поверхів за довжиною слід поділяти проти-пожежними перегородками 2-го типу на ділянки, дов-жина яких встановлюється НД, але вона не повинна перевищувати 60 м. У будинках з умовною висотою по-над 26,5 м зазначені перегородки повинні бути проти-пожежними 1-го типу.

• Висота та ширина шляхів евакуації встановлюється НД відповідно до призначення будинку. При цьому висота шляхів евакуації повинна бути не меншою 2,0 м, а їх ширина — 1,0 м. Ширину проходів до одиночних ро-бочих місць у межах одного приміщення дозволяється зменшувати до 0,7 м.

• За наявності дверей, які відчиняються з приміщень до коридорів поверхів, ширину евакуаційних шляхів по ко-ридору слід приймати такою, що дорівнює ширині ко-ридору, яку зменшено:

а) на половину ширини дверного полотна — при розта-шуванні дверей з одного боку коридору;

б) на ширину дверного полотна — при розташуванні две-рей з двох боків коридору.

• На шляхах евакуації не дозволяється влаштовувати гвинтові сходи та забіжні східці, а також сходові марші з різною шириною проступів і різною висотою присхід-ців у межах одного сходового маршу, за винятком ви-падків, обумовлених у НД.

• У вестибюлях дозволяється розміщувати відкриті гар-дероби, огороджені робочі місця для охорони таким чином, щоб вони не перешкоджали евакуації людей. Огородження робочих місць для охорони повинно ви-конуватися з негорючих матеріалів або матеріалів гру-пи горючості Г1.

Ширина у просвіті сходового маршу, повинна бути не меншою за розрахункову та не меншою за ширину ева-

ВИСОТА ШЛЯХІВ ЕВАКУАЦІЇ ПОВИННА БУТИ НЕ МЕНШОЮ 2,0 М, А ЇХ ШИРИ-НА — 1,0 М. ШИРИНУ ПРОХОДІВ ДО ОДИНОЧНИХ РОБОЧИХ МІСЦЬ У МЕЖАХ ОДНОГО ПРИМІЩЕННЯ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ЗМЕНШУВАТИ ДО 0,7 М




15

куаційного виходу (дверей) на сходову клітку з поверху, на якому перебуває найбільша кількість людей. При цьо-му ширина сходового маршу не повинна бути меншою за 1,0 м (крім спеціально обумовлених у НД випадків).

Примітка. Ширина сходового маршу визначається як відстань між стіною та його огородженням або між його огородженнями. Така ширина не повинна пе-ревищувати довжину проступів.

• Ширина сходових площадок повинна бути не меншою за ширину маршу, а перед входами до ліфтів з розсув-ними дверима — не меншою за суму ширини маршу та половину ширини дверей ліфта (але не менш як 1,6 м). Проміжні площадки у прямому сходовому мар-ші повинні мати ширину не менше 1 м.

• Ухил сходів (сходових маршів) повинен бути не більш як 1:1; ширина проступів — не менш як 0,25 м, а висо-та східця — не більш як 0,22 м, крім спеціально обу-мовлених у НД випадків.

Допускається:а) збільшувати до 2:1 ухил відкритих сходів для проходу

до одиночних робочих місць;б) зменшувати до 0,22 м ширину проступів у вузькій час-

тині криволінійних у плані сходів, які допускаються НД для використання під час евакуації людей;

в) зменшувати до 0,12 м ширину проступів сходів, що ве-дуть тільки до приміщення, в якому одночасно може перебувати не більше 5 людей (крім приміщень кате-горій А і Б).

• У сходових клітках і на сходах типу С1 не допускається розміщувати:

а) обладнання, яке виступає за площину стін на висоті до 2,2 м від поверхні проступів маршів і сходових пло-щадок;

б) паропроводи, газопроводи, трубопроводи для тран-спортування горючих рідин, повітроводи;

в) шафи, в тому числі вбудовані, крім шаф для пожежних кранів;

г) електричні кабелі та проводи, крім електропроводки для освітлення коридорів і сходових кліток;

д) вбудовані приміщення будь-якого призначення;е) виходи з вантажних ліфтів і вантажних підіймачів, сміт-

тєпроводи.• У житлових будинках з умовною висотою до 26,5 м у

сходових клітках типів СК1, СК2 дозволяється перед-бачати сміттєпроводи та електропроводку для освіт-лення квартир.



16

• У сходових клітках типів Н1, Н2, Н3, Н4 дозволяється розміщувати тільки прилади водяного опалення.

• Сходові клітки повинні мати вихід назовні на прилеглу до будинку територію безпосередньо або через вес-тибюль (фойє) першого поверху. При цьому вестибюль (фойє) слід відокремлювати від коридорів перегород-ками з дверима.

• Двері сходових кліток у відкритому положенні не повин-ні зменшувати розрахункову ширину сходових площа-док та маршів.

Відповідно до ДБН В.2.2-9-2009, основні вимоги до ева-куаційних виходів та шляхів евакуації громадських будинків та споруд такі:

• Висота приміщень надземних поверхів громадських будинків від підлоги до стелі приймається відповідно до технологічних вимог, але не менше 3,0 м. У коридо-рах і холах залежно від об’ємно-планувального вирі-шення будинків при врахуванні технологічних вимог до-пускається зменшення висоти до 2,5 м; в допоміжних коридорах і складських приміщеннях — до 2,2 м, а в окремих приміщеннях допоміжного призначення без постійного перебування людей — до 1,9 м. Висота під-земного, підвального та цокольного поверхів від під-логи до стелі повинна бути не менше 2,7 м.

• У будинках заввишки два і більше поверхів, приміщен-ня яких розраховані на відвідування або мешкання ін-валідів, слід передбачати на пожежний відсік не менше одного ліфта (пасажирського або вантажного) глиби-ною кабіни не менше 2,1 м, який забезпечує під час пожежі, землетрусу та інших надзвичайних ситуацій можливість рятування інвалідів та людей літнього віку, що не здатні до самостійного пересування по сходах і пандусах, а також транспортування пожежних і ряту-вальних підрозділів. Ці ліфти виконуються згідно з НАПБ Б.01.007.

• Всі ліфти та підйомники у громадських будинках повинні бути розраховані на роботу в режимі «Пожежна небезпе-ка», а у будинках з умовною висотою більше 26,5 м (за винятком випадків, зазначених будівельними нормами за видами будинків) один з ліфтів вантажопідйомністю не менше 1000 кг повинен бути розрахований на роботу у режимі «Транспортування пожежних підрозділів». Вимо-ги до таких ліфтів слід приймати згідно з НАПБ Б.01.007.

• Відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до дверей найближчого пасажирського ліфта повинна бути не більше 60 м.



17

• У будинках з незадимлюваними сходовими клітками не допускається влаштовувати вихід із приміщень без-посередньо до ліфтового холу. У будинках із звичай-ними сходовими клітками вихід безпосередньо до ліф-тового холу не допускається влаштовувати з комор та інших приміщень, призначених для зберігання та пе-реробки горючих матеріалів.

• При освітленні коридорів природним світлом з одного торця їх довжина не повинна перевищувати 24 м, при освітленні з двох торців — 48 м, якщо довжина кори-дору більша, слід передбачати світлові розширення (кармани).

• У коридорах громадських будинків без природного освітлення, призначених для евакуації 50 і більше осіб, слід передбачати систему димовидалення.

• У громадських будинках допускається використання як шляхів евакуації сходів, криволінійних у плані (крім лікувальних, амбулаторно-поліклінічних та дошкільних навчальних закладів). При цьому загальна місткість приміщень, з яких передбачається евакуація такими сходами, не повинна перевищувати п’яти; ширина про-ступів у вузькій частині не повинна бути меншою за 0,22 м (у службових сходах — не менше 0,12 м).

• Ширина сходових маршів у громадських будинках не повинна перевищувати, як правило, 2,5 м, а також по-винна бути не менше розрахункової ширини виходу до сходової клітки з найбільш населеного поверху, але не менше:

— 1,35 м — у будинках з кількістю осіб, які перебувають у найбільш населеному поверсі, більше 200, а також у кінотеатрах, клубах, центрах культури та дозвілля, лікувально-профілактичних закладах незалежно від кількості місць;

— 1,2 м — в решті будинків, а також на сходах, які ведуть до приміщень, не пов’язаних з перебуванням в них гля-дачів і відвідувачів (у кінотеатрах, клубах, центрах куль-тури та дозвілля) чи хворих (у будинках лікувально-профілактичних закладів);

— 0,9 м — на сходах, що ведуть до приміщення з кількіс-тю осіб, які одночасно перебувають у ньому, до 5.

• При розрахунковій ширині сходів більше 2,5 м слід пе-редбачати додаткові розділові поручні, при цьому най-більша відстань між поручнями не повинна перевищу-вати 2,5 м.

• У будинках з умовною висотою понад 26,5 м всі сходо-ві клітки належить передбачати незадимлюваними.

У КОРИДОРАХ ГРОМАДСЬКИХ БУДИНКІВ БЕЗ ПРИРОДНОГО ОСВІТЛЕННЯ, ПРИЗНАЧЕНИХ ДЛЯ ЕВАКУАЦІЇ 50 І БІЛЬШЕ ОСІБ, СЛІД ПЕРЕДБАЧАТИ СИСТЕМУ ДИМОВИ-ДАЛЕННЯ




18

• На шляхах евакуації у будинках, спорудах і приміщен-нях громадського призначення для світлопрозорого заповнення дверей, фрамуг (у дверях, перегородках і стінах, включаючи внутрішні стіни сходових кліток) і пе-регородок належить застосовувати загартоване або армоване скло і склоблоки, крім протипожежних две-рей і протипожежних перешкод, у яких застосовується вогнестійке скло.

• За наявності протипожежних дверей, які за умовами експлуатації повинні бути у відчиненому положенні, їх слід обладнувати пристроєм для їх автоматичного за-чинення при пожежі.

• У будинках з умовною висотою понад 26,5 м коридори та інші шляхи евакуації слід відокремлювати від при-міщень протипожежними перегородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу.

РОЗДІЛ IV. ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ДО ІНЖЕНЕРНОГО ОБЛАДНАННЯ

1. ЕлектроустановкиСлід звернути увагу на підпункти 1.3, 1.8, 1.19, 1.20 Пра-

вил:• електрообладнання може застосовуватися у вибухо-

небезпечних і пожежонебезпечних зонах лише за умо-ви відповідності рівня його вибухозахисту (ступеня за-хисту оболонки) класу зони;

• улаштування та експлуатація тимчасових електроме-реж забороняються. Винятком можуть бути тимчасові електромережі, які живлять ілюмінаційні установки,

ВАЖЛИВО!

Згідно з п. 2.33 Правил, для об’єктів IV та V категорій складності згідно з ДСТУ-Н Б В.1.2-16:2013 «Визначення класу наслідків (відповідальності) та категорії склад-ності об’єктів будівництва» слід визначати розрахунковий час евакуації людей при пожежі відповідно до ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования». Відповідно до п. 2.34 на випадок відключення електроенергії об-слуговуючий персонал будинків (крім житлових), де у вечірній та нічний час мож-ливе перебування людей, повинен мати електричні ліхтарі. Кількість ліхтарів ви-значається адміністрацією, виходячи з особливостей об’єкта, наявності черго-вого персоналу, кількості людей у будинку (але не менше одного ліхтаря на кожного працівника, який чергує на об’єкті у вечірній або нічний час).



19

а також електропроводки в місцях проведення буді-вельних, тимчасових ремонтно-монтажних та аварій-них робіт;

• у всіх незалежно від призначення приміщеннях, які піс-ля закінчення роботи замикаються і не контролюються черговим персоналом, з усіх електроустановок та елект-роприладів, а також з мереж їх живлення повинна бути відключена напруга (за винятком чергового освітлен-ня, протипожежних та охоронних установок, а також електроустановок, що за вимогами технології працю-ють цілодобово);

• замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені ПТЕ.

2. Опалення, вентиляція і кондиціюванняЗгідно з п. 2.6 Правил, печі та інші опалювальні прилади

повинні мати протипожежні розділки (відступки) від горючих конструкцій, що відповідають вимогам ДБН В.2.5-67:2013 «Опалення, вентиляція та кондиціонування». Відповідно до цього ДБН розміри переділок у печей та димових каналів з урахуванням товщини стінки печі слід приймати 500 мм до конструкцій будівлі із горючих матеріалів та 380 мм — до кон-струкцій, які захищені наступним чином: стіна або перего-родка із горючих матеріалів, що примикає під кутом до фрон-ту печі, — штукатуркою завтовшки 25 мм по металевій сітці або металевим листом по базальтовому картону завтовшки 8 мм від підлоги до рівня на 250 мм вище верху топкових дверцят, відстань від топкових дверцят до протилежної сті-ни прийнято не менше ніж 1250 мм.

Відповідно до п. 2.18 Правил системи опалення, венти-ляції і кондиціонування повітря повинні відповідати вимогам ДБН В.2.5-67:2013. Основні протипожежні вимоги цього ДБН такі:

• у будівлях та спорудах слід передбачати технічні рішен-ня, які забезпечують вибухопожежобезпечність опалю-вально-вентиляційного обладнання;

• гарячі поверхні опалювально-вентиляційного обладнан-ня, трубопроводів, повітроводів, димовідводів та димо-ходів, розташовані в приміщеннях, у яких вони створю-ють небезпеку займання газів, парів, аерозолів або пи-лу, необхідно ізолювати, передбачаючи температуру на поверхні теплоізоляційної конструкції не менше ніж на 20 °С нижче за температуру їхнього самозаймання. Опалювально-вентиляційне обладнання, трубопроводи



20

та повітроводи не слід розташовувати в зазначених приміщеннях, якщо відсутня технічна можливість зни-ження температури поверхні теплоізоляції до вказано-го рівня;

• повітроводи, якими переміщують вибухонебезпечні су-міші, допускається пересікати трубопроводами з теп-лоносієм, що має температуру не менше ніж на 20 °С нижче за температуру самозаймання газів, парів, пилу та аерозолів, які переміщують;

• відстань від поверхні трубопроводу з теплоносієм тем-пературою вище 105 °С до поверхні конструкцій з го-рючих матеріалів слід приймати не менше 100 мм; при меншій відстані слід передбачати їх теплову ізоляцію з негорючих матеріалів;

• у приміщеннях категорій А та Б за вибухопожежною та пожежною небезпекою слід передбачати повітряне опалення;

• не допускається застосовувати системи опалення та нагрівання з газовими та електричними інфрачерво-ними випромінювачами:

— у приміщеннях підвальних та цокольних поверхів;— у будівлях ІІІ–V ступенів вогнестійкості;— на стоянках автомобілів, у книгосховищах та архівах, у

приміщеннях високостелажних складів;• у приміщеннях категорій А, Б, В за вибухопожежною та

пожежною небезпекою опалювальні прилади систем водяного та парового опалення слід передбачати з гладкою поверхнею, яка допускає легке очищення;

• опалювальні прилади у приміщеннях категорій А, Б, В необхідно розташовувати на відстані не менше ніж 100 мм від поверхні стін. Не допускається розташову-вати опалювальні прилади в нішах;

• у приміщеннях для наповнення та зберігання балонів зі стисненим або зрідженим газом, а також у примі-щеннях складів категорій А, Б, В і комор горючих ма-теріалів або у місцях, відведених в цехах для складу-вання горючих матеріалів, опалювальні прилади необ-хідно загороджувати екранами з негорючих матеріалів на відстані не менше 100 мм від цих приладів, перед-бачаючи доступ до них для очищення;

• газові та електричні інфрачервоні випромінювачі сис-тем променевого опалення з температурою поверхні вище 150 °С слід розташовувати у верхній зоні примі-щення на конструкціях з негорючих матеріалів відпо-відно до ДСТУ Б В.2.7-19. Стелі або конструкцію з го-рючих матеріалів над пальниками необхідно захищати



21

або екранувати негорючим матеріалом. Відстані від випромінювачів до конструкцій приміщення з горючих матеріалів слід приймати згідно з ДБН В.2.5-20;

• газові випромінювачі допускається застосовувати за умови видалення продуктів згоряння та забезпечення ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої або зони об-слуговування нижче допустимих значень згідно з ГОСТ 12.1.005 за рахунок вентиляції відповідно до ДБН В.2.5-20 і методичних рекомендацій «Санітарно-гігієнічні ви-моги щодо використання променевого опалення в ви-робничих приміщеннях»;

• на сходових клітках, у тому числі незадимлюваних, не допускається встановлювати опалювальні прилади, які виступають за площину стін на висоті менше ніж 2,2 м від поверхні проступів та майданчиків сходів;

• пічне опалення допускається застосовувати в 1–2 по-верхових житлових, громадських та виробничих будів-лях з обмеженою кількістю людей згідно з Додатком Т до ДБН В.2.5-67:2013;

• для приміщень категорій А, Б, В пічне опалення засто-совувати не допускається.

3. Системи централізованого водовідведення (ка-налізація)

Згідно з пунктами 3.1 та 3.2 Правил, скидання (зливан-ня) стоків, які містять ЛЗР та ГР, та речовин, які у взаємодії з водою виділяють вибухопожежонебезпечні гази, до сис-теми централізованого водовідведення (каналізацію) забо-роняється. Для запобігання розповсюдженню вогню під час пожежі промислові системи централізованого водовідве-дення (каналізації) повинні бути обладнані гідравлічними затворами.

4. Газове обладнанняРозміщення газових опалювальних котлів, опалювальних

апаратів, ємнісних газових водонагрівачів, газобалонних установок має відповідати протипожежним вимогам буді-вельних норм щодо газопостачання згідно з ДБН В.2.5-20-2001 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Зовнішні ме-режі і споруди. Газопостачання».



22

V. ВИМОГИ ДО УТРИМАННЯ ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ ПРОТИПОЖЕЖНОГО ЗАХИСТУ

1. Системи протипожежного захисту, засоби зв’язку

Усі системи протипожежного захисту (далі — СПЗ) ма-ють бути справними та утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Несправності, які впливають на їх пра-цездатність, повинні усуватися негайно, інші несправності усуваються в передбачені регламентом терміни, при цьому необхідно робити записи у відповідних журналах.

Будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до Додат-ка В до ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту». Монтаж, вве-дення до експлуатування і технічне обслуговування СПЗ по-винно проводитись відповідно до вимог того ж ДБН В.2.5-56:2010.

2. Система протипожежного водопроводуУ Правилах зазначено, що необхідність облаштування

системи зовнішнього протипожежного водопроводу насе-лених пунктів, підприємств та вимоги до цих систем, строки відновлення витраченого під час гасіння пожежі протипо-жежного запасу води з резервуарів, витрати води на зовніш-нє пожежогасіння (на одну пожежу) для населених пунктів, будівель різного призначення визначаються ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі». Згідно з цими ДБН:

• Зовнішній протипожежний водопровід слід передба-чати на території населених пунктів, підприємств ви-робничого, аграрно-промислового комплексу, склад-ського призначення та інших. Зовнішній протипожеж-ний водопровід рекомендується об’єднувати з питним або виробничим водопроводом підприємств.

ВАЖЛИВО!

Слід взяти до уваги, що наказом Міністерства регіонального розвитку, будівни-цтва та житлово-комунального господарства України від 13 листопада 2014 р. № 312 затверджено ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту», які набувають чинності з 1 липня 2015 року. Будівельні норми розроблено на заміну ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипо-жежного захисту».



23

• Допускається приймати зовнішнє протипожежне во-допостачання з ємкостей (резервуарів, водойм) для:

— населених пунктів з чисельністю жителів до 5 тис. включно;

— окремо розташованих громадських будівель об’ємом до 1000 м3 включно;

— населених пунктів, які не мають кільцевого протипо-жежного водопроводу;

— виробничих будівель категорій В, Г і Д з витратою води на зовнішнє пожежогасіння 10 л/с;

— складів грубих кормів об’ємом до 1000 м3 включно;— складів мінеральних добрив з об’ємом будівель до

5000 м3 включно;— будівель радіотелевізійних передавальних станцій;— будівель холодильників і сховищ овочів і фруктів;— автозаправних станцій, автозаправних комплексів,

розташованих за межами населених пунктів;— автозаправних станцій, автозаправних комплексів,

розташованих у межах населених пунктів, розрахунко-ві витрати води на зовнішнє пожежогасіння яких не пе-ревищують 15 л/сек.

• Допускається не передбачати протипожежне водопос-тачання для таких об’єктів:

— населених пунктів з розрахунковою чисельністю жителів до 50 включно при забудові будівлями висотою до двох поверхів та загальною площею до 250 м2 включно;

— окремо розташованих за межами населених пунктів підприємств громадського харчування (їдалень, заку-сочних, кафе тощо) при об’ємі будівель до 1000 м3 включно та підприємств торгівлі при площі до 150 м2 включно (за винятком промтоварних магазинів), а та-кож громадських будівель I і II ступенів вогнестійкості об’ємом до 250 м3 включно, розташованих у населе-них пунктах;

— виробничих будівель I та II ступенів вогнестійкості ка-тегорії Д об’ємом до 1000 м3 (за винятком будівель з горючими утеплювачами);

— заводів з виготовлення залізобетонних виробів і то-варного бетону з будівлями I та II ступенів вогнестій-кості, розташованих у населених пунктах, обладнаних мережами водопроводу, за умови розміщення гідран-тів на відстані не більше ніж 200 м від найбільш відда-леної будівлі заводу;

— сезонних універсальних приймально-заготівельних пунктів сільськогосподарських продуктів при об’ємі бу-дівель до 1000 м3 включно;



24

— будівель складів горючих матеріалів і негорючих мате-ріалів у горючій упаковці площею до 50 м2 включно.

• До пожежних резервуарів, водойм і приймальних ко-лодязів слід забезпечувати вільний під’їзд пожежних машин.

• У місцях розташування пожежних резервуарів і водойм слід передбачати під’їзди з майданчиками (пірсами) розмірами не менше ніж 12 х 12 м, а поблизу мають бути встановлені покажчики згідно з НАПБ А.01.001, ДСТУ ISO 6309 та ГОСТ12.4.026.

• Кількість пожежних резервуарів або водойм повинна бути не менше двох, при цьому в кожному з них слід зберігати 50 % об’єму води на пожежогасіння. Подачу води в будь-яку точку пожежі потрібно забезпечувати з двох сусідніх резервуарів або водойм. Якщо безпо-середній забір води з пожежного резервуара або во-дойми пожежними автомобілями, обладнаними по-жежними насосами або мотопомпами, ускладнений, слід передбачати приймальні колодязі об’ємом від 3 до 5 м3. Діаметр трубопроводу, який з’єднує резер-вуар або водойму з приймальним колодязем, слід при-ймати за умови пропуску розрахункової витрати во-ди на зовнішнє пожежогасіння, але не менше ніж 200 мм.

Перед приймальним колодязем на з’єднувальному трубопроводі потрібно встановлювати колодязь із за-сувкою, штурвал якої слід виводити під кришку люка.Необхідність улаштування внутрішнього протипожеж-ного водопроводу, кількість введень у будинок, витра-ти води на внутрішнє пожежогасіння та кількість стру-

Максимальний строк відновлення пожежного об’єму води повинен бути не біль-ше ніж:

• 24 год. — у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за ви-бухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В;

• 36 год. — на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д;

• 72 год. — у сільських населених пунктах і на агропідприємствах.

Для промислових підприємств з витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/сек. включно допускається збільшувати час відновлення пожежного об’єму води:

• до 48 год. — для будівель категорій Г та Д;• до 36 год. — для будівель категорії В.



25

менів від пожежних кран-комплектів визначаються, виходячи з вимог ДБН В.2.5-64:2012 «Внутрішній во-допровід та каналізація». Згідно з цими ДБН:

• При розрахунку витрат води на внутрішнє пожежога-сіння необхідно враховувати одночасну дію пожежних кран-комплектів, спринклерних (дренчерних) устано-вок, а також дренчерних завіс.

• Для запобігання виходу з ладу обладнання та забруд-нення трубопроводів систем протипожежного водо-проводу на вводі водопостачання в будинок, будівлю, споруду необхідно встановлювати фільтри для води з гідравлічним приводом та автоматичним самоочи-щенням. При цьому втрати тиску в цих фільтрах не повинні перевищувати 0,01 МПа. Фільтр повинен бу-ти обладнаний автоматичним гідравлічним аварійним байпасним клапаном та забезпечувати постійну по-дачу води.

• Вільний тиск у внутрішніх пожежних кран-комплектах повинен забезпечувати отримання компактних пожеж-них струменів довжиною, яка має забезпечувати гасін-ня пожежі у будь-яку годину доби в найвищій та най-віддаленішій частині будинку, будівлі, споруди. Най-меншу довжину та радіус дії компактної частини струменя треба приймати однаковими з висотою при-міщення, а саме від підлоги до найвищої точки пере-криття (покриття), але не менше ніж:

а) 6 м — у житлових, громадських, виробничих, адмі-ністративно-побутових будинках, будівлях, спорудах промислових підприємств висотою (умовною висотою) не вище 47 м;

б) 8 м — у житлових будинках умовною висотою більше ніж 47 м;

в) 16 м — у громадських, виробничих і адміністративно-побутових будівлях, спорудах промислових підпри-ємств висотою (умовною висотою) більше ніж 47 м.

• На протипожежних системах із сухотрубами, розташо-ваними в будинках, будівлях, спорудах без систем опа-лення, запірну арматуру з електроприводами, відкрит-тя яких здійснюється дистанційно від пускових кнопок, установлених всередині пожежних кран-комплектів, треба розташовувати в опалюваних приміщеннях.

• Пожежні кран-комплекти треба встановлювати біля входів, на майданчиках опалювальних сходових кліток (крім незадимлюваних), в вестибюлях, коридорах, про-ходах та в інших найбільш доступних місцях на висо-ті 1,35 м над підлогою приміщення і розміщувати їх



26

у вбудованих або навісних шафах, які мають отвори для провітрювання і пристосовані для опломбування та візуального огляду їх без розкриття. Спарені пожеж-ні кран-комплекти допускається встановлювати один над одним, при цьому другий кран-комплект встанов-люється на висоті не менше 1 м від підлоги. Розміщен-ня шаф, в яких розташовані пожежні кран-комплекти, не повинно зменшувати нормативної ширини шляхів евакуації, а також повинно забезпечувати вільний до-ступ для пожежно-рятувальних підрозділів та їх облад-нання до системи протипожежного водопроводу. Зов-нішнє оформлення дверцят пожежних шаф повинно відповідати вимогам ДСТУ ISO 6309.

• У шафах пожежних кран-комплектів у будинках, будів-лях, спорудах будь-якого призначення, крім розміщен-ня в них пожежного кран-комплекту діаметром 50 мм або 65 мм, виконаного відповідно до ДСТУ 4401-2, в якості первинних засобів пожежогасіння слід перед-бачати:

а) розташування пожежного кран-комплекту діаметром 25 мм, виконаного та укомплектованого відповідно до ДСТУ 4401-1 (крім складських споруд);

б) місце для розміщення двох ручних вогнегасників (крім житлових будинків).

• У шафах пожежних кран-комплектів повинна бути пе-редбачена можливість встановлення кнопок дистан-ційного запуску пожежних насосів та відкривання за-пірної арматури на обвідній лінії водомірного вузла, кнопок відкривання поверхових клапанів димотепло-видалення та включення вентиляторів димотеплови-далення і підпору повітря, датчиків положення вхідної запірної арматури пожежних кран-комплектів та дат-чика відчинення шафи пожежного кран-комплекту.

• У будинках, будівлях, спорудах або їх частинах, розді-лених на протипожежні відсіки протипожежними сті-нами 1-го типу, треба застосовувати насадки, стволи та пожежні кран-комплекти однакового діаметра і по-жежні рукави однієї довжини.

• Внутрішні мережі протипожежного водопроводу кож-ної зони в будинках, будівлях, спорудах умовною ви-сотою 47 м і більше, а також підземних, окремо розта-шованих та вбудованих у будинки, будівлі іншого при-значення гаражах з двома поверхами та більше повинні виконуватися окремо від інших систем внут-рішнього водопроводу. Системи протипожежного во-допроводу повинні мати два виведених назовні пожеж-



27

них патрубки із з’єднувальними головками діаметром 80 мм для приєднання рукавів та подачі води від пере-сувної пожежної техніки з установкою в будинку, будів-лі зворотного клапана і запірної арматури, яка повинна мати можливість відкривання ззовні. На зовнішній сті-ні в місці розміщення пожежних патрубків необхідно передбачити покажчики (об’ємні зі світильником або пласкі із застосуванням світловідбивного покриття). Патрубки рекомендується виводити назовні поблизу місць розташування пожежних гідрантів таким чином, щоб була забезпечена можливість під’їзду та підклю-чення пожежної техніки.

• У неопалюваних гаражах і гаражах відкритого типу, в тому числі механізованих, а також при розміщенні від-критої автостоянки на покрівлі будинку відповідно до ДБН В.2.3-15 системи внутрішнього протипожежного водопостачання потрібно виконувати сухотрубними з виведеними назовні патрубками діаметром 80 мм, об-ладнаними вентилями і з’єднувальними головками для підключення пересувної пожежної техніки. З’єднувальні головки необхідно розміщувати ззовні з розрахунком підключення одночасно не менше двох пожежних ав-томобілів.

3. Протипожежна техніка. Первинні засоби пожежо-гасіння

Слід мати на увазі, що відповідно до цього розділу Пра-вил:

• кількість та номенклатура основних видів пожежної тех-ніки для захисту населених пунктів і об’єктів регламен-тується вимогами ДБН 360-92** «Планування і забудо-ва міських і сільських поселень», СНиП II-89-80 «Гене-ральные планы промышленных предприятий»;

• використання пожежної техніки, у тому числі пожежно-го обладнання, інвентарю та інструменту, для госпо-дарських, виробничих та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням або навчанням протипожежних фор-мувань, забороняється;

• до початку експлуатації об’єкти (будинки, споруди, приміщення, технологічні установки) повинні бути за-безпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, за-твердженими наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 2 квітня 2004 р. № 151;



28

• необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну без-пеку на об’єкті окремо для кожного поверху та примі-щення, а також для етажерок відкритих установок;

• вогнегасники слід встановлювати в легкодоступних і помітних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де найбільш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхідно забезпечити їх захист від потраплян-ня прямих сонячних променів та дії опалювальних і на-грівальних приладів. Відстань між місцями розташу-вання вогнегасників не повинна перевищувати:

— 15 м — для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини);

— 20 м — для приміщень категорій В, Г, а також для гро-мадських будівель і споруд.

РОЗДІЛ VI. ОСНОВНІ ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ДО ОБ’ЄКТІВ РІЗНОГО ФУНКЦІОНАЛЬНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ

1. Заклади, установи, організації освіти і наукиЗгідно з п. 1.6 цього розділу Правил, у багатоповерхових

будинках шкіл і шкіл-інтернатів класи для дітей молодшого віку слід розміщувати на нижніх поверхах з урахуванням ви-мог ДБН В.2.2-3-97 «Будинки та споруди навчальних закла-дів», відповідно до п. 3.29 якого: «Навчальнi секцiї 1-х класiв необхiдно розташовувати не вище 2-го поверху та при наявностi спальних примiщень вiдокремлювати вiд iнших на-вчальних секцiй протипожежними перегородками 1-го типу. На 4-му поверсi будинкiв шкiл допускається розмiщувати не бiльше 25 % навчальних примiщень».

Згідно з п. 1.8 цього розділу Правил, співробітники на-вчальних закладів та наукових установ зобов’язані знати по-жежну небезпеку застосовуваних хімічних речовин і матері-алів, засоби їх гасіння та дотримуватися заходів безпеки під час роботи з ними.

2. Культурно-видовищні закладиЗгідно з п. 2.8, розставляння крісел у залах для глядачів

з урахуванням кількості місць у ряді, відстані між рядами, спинками сидінь повинно здійснюватися відповідно до ДБН В.2.2-16-2005 «Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади», у якому містяться такі вимоги:

• Ширину крісел (між осями підлокітників) слід прийма-ти не менше 0,52 м, ширину стільців і лав — не менше



29

0,45 м. Глибина крісел, стільців і лав повинна забезпе-чувати ширину проходів між рядами не менше 0,45 м.

• Відстань між спинками крісел (глибину ряду) слід перед-бачати не менше 0,9 м, а між спинками стільців чи лав — не менше 0,85 м, у кінотеатрах — не менше 1,0–1,1 м.

• Кількість неперервно встановлених місць у ряду слід приймати: за одностороннього виходу з ряду не біль-ше 26, за двостороннього — не більше 50.

• Крісла, стільці, лави чи їх ланки в залах для глядачів (крім балконів і лож місткістю до 12 місць) слід перед-бачати з пристосуванням для кріплення до підлоги.

• За місткості залів не більше 200 місць (за винятком за-лів для глядачів у кінотеатрах) допускається передба-чати встановлення крісел, стільців і лав чи їх ланок без кріплення до підлоги, але із забезпеченням пристосу-вань, що запобігають їх перекиданню. У разі перепаду висот сусідніх рядів більше 0,25 м між рядами слід вста-новлювати огорожу. Висота огорожі визначається з огляду на побудову профілю залу, але не нижче 0,7 м.

• Відстань між передньою межею естради (сцени, аванс-цени чи бар’єра оркестрової ями) та спинками сидінь першого ряду місць для глядачів слід приймати не мен-ше 1,5 м, а в залах для глядачів місткістю до 300 місць — не менше 1,2 м.

3. Заклади охорони здоров’я (із стаціонаром)Слід звернути увагу на п. 3.7, де посилено рівень проти-

пожежного захисту: «У лабораторіях, на постах відділень, у кабінетах лікарів та старших медсестер допускається збе-рігання не більше 3 кг загальної кількості медикаментів і ре-активів, що належать до ЛЗР та ГР, при цьому тільки у шафах, що замикаються та обладнуються автономними систе-мами пожежогасіння. Під час зберігання повинна врахо-вуватися їхня сумісність».

4. Підприємства торгівлі та харчуванняУ пункті 4.7 додано нову суттєву вимогу: «Адміністрація

торговельних підприємств, ресторанів, кафе, їдалень не по-винна допускати переповнення залів відвідувачами, а на ви-падок виникнення пожежі приміщення мають бути забезпе-чені пристроями фільтрувальними для саморятування під час пожежі для обслуговувального персоналу».

5. Будинки для тимчасового проживання людейВідповідно до п. 5.6 черговий персонал готелів та готель-

них комплексів з кількістю місць для проживання 50 осіб

НА ВИПАДОК ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ ПРИМІ-ЩЕННЯ МАЮТЬ БУТИ ЗАБЕЗПЕЧЕНІ ПРИСТРОЯМИ ФІЛЬТРУВАЛЬНИМИ ДЛЯ САМОРЯТУ-ВАННЯ ПІД ЧАС ПОЖЕЖІ ДЛЯ ОБСЛУГОВУВАЛЬ-НОГО ПЕРСОНАЛУ




30

і більше, а також мешканці цих об’єктів мають бути забезпе-чені пристроями фільтрувальними для саморятування під час пожежі для організації евакуації людей у разі виникнен-ня пожежі відповідно до вимог ДБН В.2.2-20:2008 «Будинки і споруди. Готелі». У пункті 9.24 цього ДБН зазначено, що у готельних номерах і приміщеннях для обслуговуючого пер-соналу, які розташовані у будинках із атріумами (пасажами), у готелях умовною висотою понад 26,5 м категорії *** і біль-ше, у готелях **** і ***** категорій незалежно від умовної ви-соти слід влаштовувати шафи зберігання засобів індивіду-ального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі.

Такі шафи повинні бути вбудованими (у стіну, перегород-ку) або навісними (кріпитися до стіни, перегородки), розмі-щуватися на висоті від 0,5 до 1,0 м (від низу шафи до рівня підлоги), мати отвори для провітрювання. Кількість засобів індивідуального захисту органів дихання визначається за кількістю місць у готельних номерах та кількістю обслугову-ючого персоналу. Габаритні розміри шаф повинні забезпе-чувати можливість розміщення зазначених засобів у шафі з розрахунку кількості місць у готельних номерах, кількості обслуговуючого персоналу та габаритних розмірів цих за-собів.

Зазначені засоби індивідуального захисту органів дихан-ня повинні мати сертифікат відповідності. На дверцятах шаф (із зовнішнього боку) повинен бути напис «Засоби індивіду-ального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі».

6. Вимоги пожежної безпеки для об’єктів площею до 300 м2

Такі вимоги у Правилах пожежної безпеки в Україні з’явилися уперше, тому є сенс навести їх повністю.

До об’єктів площею до 300 м2, які належать до незначно-го ступеня ризику (згідно з Критеріями, за якими оцінюєть-ся ступінь ризику від провадження господарської діяльнос-ті та визначається періодичність здійснення планових захо-дів державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, затвердженими постановою Кабінету Мі-ністрів України від 29 лютого 2012 року № 306), що окремо розташовані або вбудовані (прибудовані) в інших будинках та мають самостійний евакуаційний вихід назовні, застосо-вуються такі вимоги пожежної безпеки:

• приміщення об’єктів повинні оснащуватися вогнегас-никами відповідно до Типових норм належності вогне-гасників;



31

• у разі необхідності встановлення на вікнах приміщень об’єктів, де перебувають люди, ґрат останні повинні розкриватися, розсуватися або зніматися. Під час пе-ребування в цих приміщеннях людей ґрати мають бути відчинені (зняті). Встановлювати глухі ґрати дозволя-ється у банках, касах, складах, коморах, кімнатах для зберігання зброї та боєприпасів, а також на інших об’єктах, розрахованих на одночасне перебування до 50 осіб (крім навчальних закладів), та в інших випад-ках, передбачених нормами і правилами, затвердже-ними в установленому порядку;

• шляхи евакуації, які не мають природного освітлення, у разі наявності людей повинні постійно освітлюватися електричним світлом.

Для зазначених об’єктів не допускається:• розміщення на шляхах евакуації продукції та відходів;• розміщення на відстані менше 1 м від електрощитків

та безпосередньо під ними будь-яких предметів;• розміщення на відстані менше 0,5 м від світильників, у

яких використовуються лампи потужністю 100 Вт та більше, будь-яких предметів;

• експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою ізоля-цією, застосування саморобних некаліброваних плав-ких вставок і подовжувачів, а також саморобного елект-ронагрівального обладнання та інших приладів;

• експлуатація електронагрівальних приладів (масляних радіаторів і нагрівальних електропанелей із закритими нагрівальними елементами) з несправним індивіду-альним електрозахистом та терморегулятором або без них;

• експлуатація пошкоджених розеток, відгалужувальних та з’єднувальних коробок, вимикачів та інших електро-виробів;

• з’єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів, здійснені будь-яким способом, окрім опре-сування, зварювання, паяння або затискання;

• на об’єкті необхідно здійснювати відключення від ме-режі електрообладнання після закінчення роботи, за винятком обладнання, що за вимогами технології пра-цює цілодобово;

• власник (орендар або інша особа, у користуванні якої перебуває об’єкт) об’єкта має забезпечувати вільний доступ (проїзд) до пожежних кранів (гідрантів) у будь-яку пору року (за їх наявності);

• двері на шляхах евакуації мають відчинятися в напрям-ку виходу з будівель (приміщень);

ШЛЯХИ ЕВАКУАЦІЇ, ЯКІ НЕ МАЮТЬ ПРИРОДНОГО ОСВІТЛЕННЯ, У РАЗІ НАЯВНОСТІ ЛЮДЕЙ ПОВИННІ ПОСТІЙНО ОСВІТЛЮВАТИСЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СВІТЛОМ




32

• у будинках, які мають два поверхи й більше, мають бу-ти розроблені та вивішені на помітних місцях схеми евакуації людей на випадок пожежі;

• шляхи евакуації повинні відповідати вимогам будівель-них норм і бути обладнані відповідними знаками без-пеки згідно з Національним стандартом України ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпе-ки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT);

• обладнання об’єктів системами протипожежного за-хисту здійснюється відповідно до ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Системи протипожежного захисту».

7. Промислові підприємстваЗгідно з п. 7.2, на всі застосовувані в технологічних про-

цесах речовини й матеріали повинні бути дані про показни-ки їх пожежної небезпеки згідно з ГОСТ 12.1.044-89 «ССБТ. Пожаровзрывоопасность веществ и материалов. Номенкла-тура показателей и методы их определения». Персонал по-винен вивчити характеристики пожежної небезпеки речовин та матеріалів, які застосовуються або виробляються. Пер-сонал під час роботи з пожежовибухонебезпечними речо-винами та матеріалами зобов’язаний дотримуватися вимог маркування і попереджувальних написів, які нанесені на упа-ковках або наведені у вказівках щодо їх застосування.

Пожежовибухонебезпека речовин та матеріалів — це сукупність властивостей, які характеризують їх здатність до виникнення й поширення горіння.

Наведемо коротку характеристику та визначення показ-ників пожежовибухонебезпеки.

Група горючості — класифікаційна характеристика ре-човин (матеріалів) за горючістю, що визначається встанов-леними умовами випробувань.

За горючістю речовини та матеріали поділяються на три групи (будівельні матеріали — на дві):

• негорючі (неспалимі) — під впливом вогню або висо-кої температури не спалахують, не тліють і не обвуглю-ються. Деякі негорючі речовини можуть бути пожежо-вибухонебезпечними, наприклад, окисники або речо-вини, що виділяють горючі продукти при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним;

• важкогорючі (важкоспалимі) — під впливом вогню або високої температури спалахують чи тліють, чи обву-глюються та продовжують горіти чи тліти, чи обвуглю-ватись за наявності джерела запалювання, а після йо-го видалення горіння чи тління припиняється;



33

• горючі (спалимі) — під впливом вогню або високої тем-ператури спалахують чи тліють, чи обвуглюються та продовжують горіти чи тліти, чи обвуглюватись після видалення джерела запалювання.

Температура спалаху — це найменша температура ре-човини, за якої згідно з встановленими умовами випробу-вання над її поверхнею утворюється пара, що здатна викли-кати спалах у повітрі під впливом джерела запалювання, але швидкість утворення пари недостатня для підтримання стій-кого горіння.

Спалах — короткочасне інтенсивне згоряння обмеже-ного об’єму газопароповітряної суміші над поверхнею го-рючої речовини або пилоповітряної суміші, що супроводжу-ється короткочасним видимим випромінюванням, але без ударної хвилі та стійкого горіння.

Значення температури спалаху використовується для характеристики пожежної небезпеки рідин, при цьому мож-на використовувати як експериментальні, так і розрахунко-ві значення температури спалаху. Суть експериментального методу визначення цього показника полягає у нагріванні пев-ної маси речовини з встановленою швидкістю, періодично-му запаленні парів, що виділяються, й встановленні факту наявності або відсутності спалаху при фіксованій темпера-турі.

Температура спалахування — найменша температура матеріалу (речовини), за якої згідно з встановленими умо-вами випробування матеріал (речовина) виділяє горючі па-ри та гази з такою швидкістю, що під час впливу на них дже-рела запалювання спостерігається спалахування.

Спалахування — це початок полум’яного горіння під впливом джерела запалювання.

Значення температури спалахування використовується для визначення групи горючості речовини, оцінки пожежної небезпеки устаткування й технологічних процесів, пов’язаних з переробкою горючих речовин, при розробленні заходів що-до забезпечення пожежної безпеки.

Температура самоспалахування — найменша темпе-ратура навколишнього середовища, за якої за встановле-ними умовами випробування спостерігається самоспалаху-вання матеріалу (речовини).

Самоспалахування — це самозаймання, що супрово-джується появою полум’я, або різке збільшення швидкості екзотермічних об’ємних реакцій, що супроводжується полум’яним горінням та (або) вибухом.

Значення температури самоспалахування використову-ється при визначенні групи вибухонебезпечної суміші для



34

вибору типу вибухозахищеного електроустаткування, при розробленні заходів щодо забезпечення пожежовибухобез-пеки технологічних процесів, а також при розробленні стан-дартів або технічних умов на речовини та матеріали.

Нижня (верхня) концентраційна межа поширення полум’я (відповідно, НКМП та ВКМП) — мінімальний (мак-симальний) вміст горючої речовини в однорідній суміші з окислювальним середовищем, за якого можливе поширен-ня полум’я по суміші на будь-яку відстань від джерела запа-лювання.

Значення концентраційних меж поширення полум’я включаються до стандартів, технічних умов на гази, легко-займисті індивідуальні рідини й азеотропні суміші рідин, на тверді речовини, здатні утворювати вибухонебезпечні пило-повітряні суміші. При цьому для пилу визначається тільки нижня концентраційна межа. Відсутність верхньої межі по-яснюється тим, що утворення пилозависей з такими вели-кими концентраціями практично не досягається. Значення концентраційних меж застосовуються також для визначення категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною не-безпекою; для розрахунку вибухобезпечних концентрацій газів, парів й пилу всередині технологічного устаткування й трубопроводів при проектуванні вентиляційних систем, а та-кож для розрахунку гранично допустимих вибухобезпечних концентрацій, парів і пилу в повітрі робочої зони з потенцій-ним джерелом запалювання, при розробленні заходів щодо забезпечення пожежної безпеки об’єкта.

Температурні межі поширення полум’я — темпера-тури матеріалу (речовини), за яких його (її) насичена пара утворює в окислювальному середовищі концентрації, що до-рівнюють нижній та верхній концентраційним межам поши-рення полум’я.

Значення температурних меж поширення полум’я вико-ристовується під час розроблення заходів із забезпечення пожежовибухобезпеки об’єктів, для розрахунку пожежови-бухобезпечних температурних режимів роботи технологіч-ного устаткування, для оцінки аварійних ситуацій, пов’язаних з розливом горючих рідин, для розрахунку концентраційних меж поширення полум’я, для введення до стандартів, тех-нічних умов на горючі рідини.

Температура тління — температура матеріалу (речови-ни), за якої відбувається різке збільшення швидкості екзо-термічних реакцій окиснення матеріалу (речовини), що при-зводить до його (її) тління.

Згадаємо, що тління — це безполум’яне горіння твер-дого матеріалу (речовини) при відносно низьких темпе-



35

ратурах (400–600 °С), яке часто супроводжується виділен-ням диму.

Значення температури тління використовують під час експертиз причин пожеж, для вибору вибухозахищеного електроустаткування й розроблення заходів щодо забезпе-чення пожежної безпеки технологічних процесів, а також для оцінки пожежної небезпеки полімерних матеріалів й розроб-лення рецептур матеріалів, не схильних до тління.

Умови теплового самозаймання — експерименталь-но встановлена сукупність факторів, які визначають залеж-ність між температурою навколишнього середовища, масою матеріалу (речовини) та часом до моменту його (її) само-займання за встановленими умовами випробування.

Результати оцінки умов теплового самозаймання слід використовувати при виборі безпечних умов зберігання й перероблення самозаймистих речовин і матеріалів.

Мінімальна енергія запалювання — найменше зна-чення енергії джерела запалювання, за якого можливе спа-лахування суміші горючої речовини в повітрі за встановле-ними умовами випробування.

Значення мінімальної енергії запалювання використову-ють для розроблення заходів щодо забезпечення пожежо-вибухобезпечних умов переробки горючих речовин та елект-ростатичної іскробезпеки технологічних процесів.

Метод визначення мінімальної енергії запалювання поля-гає в запалюванні із заданою ймовірністю газо-, паро- або пило-повітряної суміші різної концентрації електричним роз-рядом різної енергії й виявленні мінімального значення енергії запалювання після оброблення експериментальних даних.

Кисневий індекс — мінімальний вміст кисню в киснево-азотній суміші, за якого можливе полум’яне горіння матері-алу (речовини) за встановленими умовами випробування.

Суть методу визначення кисневого індексу полягає у визначенні мінімальної концентрації кисню в потоці кисне-во-азотної суміші, за якої спостерігається самостійне го-ріння вертикально розташованого зразка, який запалюють зверху.

Здатність вибухати й горіти при взаємодії з водою, киснем повітря та іншими речовинами (взаємний контакт речовин) — це якісний показник, що характеризує високу пожежну небезпеку деяких речовин.

Дані про здатність речовин вибухати й горіти при взаєм-ному контакті включаються до стандартів, технічних умов на речовини. Крім того, цей показник використовується при визначенні категорій приміщень за вибухопожежною та по-жежною небезпекою, при виборі безпечних умов проведення



36

технологічних процесів, умов сумісного зберігання й тран-спортування речовин і матеріалів, при виборі або призна-ченні засобів пожежогасіння.

Нормальна швидкість поширення полум’я — швид-кість переміщення фронту полум’я відносно незгорілого га-зу в напрямку, перпендикулярному до його поверхні.

Значення нормальної швидкості поширення полум’я слід використовувати у розрахунках швидкості зростання тиску вибуху газо- та пароповітряних сумішей в закритому, негер-метичному устаткуванні й приміщеннях, критичного (гасячо-го) діаметра при розробленні й створенні вогнеперешкоджу-вачів, площі легкоскидних конструкцій, запобіжних мембран та інших подібних пристроїв; при розробленні заходів із за-безпечення пожежовибухобезпеки технологічних процесів.

Швидкість вигоряння — кількість рідини, що згоряє в одиницю часу з одиниці площі. Швидкість вигоряння харак-теризує інтенсивність горіння рідини.

Значення цього показника використовують при розра-хунках визначення тривалості горіння рідини в резервуарах, інтенсивності тепловиділення й температурного режиму по-жежі, інтенсивності подачі вогнегасних речовин.

Коефіцієнт димоутворення — показник, що характе-ризує оптичну густину диму, який утворюється під час горін-ня певної кількості матеріалу (речовини) за встановленими умовами випробування.

Цей коефіцієнт використовується для класифікації ма-теріалів за димотворною здатністю. Розрізняють три групи матеріалів за цим показником: мала, помірна та висока.

Оптична густина диму — десятковий логарифм відно-шення світлового потоку, що падає, до світлового потоку, який пройшов крізь дим, віднесений до шляху проходження світла.

Індекс поширення — показник, що характеризує здат-ність матеріалів (речовин) спалахувати, поширювати полум’я по поверхні та виділяти тепло за встановленими умовами випробування.

Значення індексу поширення полум’я використовується для класифікації матеріалів.

Показник токсичності продуктів горіння — відношен-ня кількості матеріалу (речовини) до одиниці об’єму замкне-ного простору, в якому газоподібні продукти горіння мате-ріалу (речовини) спричиняють загибель 50 % піддослідних тварин.

Цей показник використовується для порівняльної оцінки полімерних матеріалів, а також вводиться до технічних умов і стандартів на облицювальні й теплоізоляційні матеріали.



37

8. Підприємства транспортуВідповідно до п. 8.1 підприємства, що мають колісні тран-

спортні засоби та надають автотранспортні послуги, повинні забезпечити виконання вимог пожежної безпеки, які вста-новлені Правилами пожежної безпеки для підприємств і ор-ганізацій автомобільного транспорту України, затвердже-ними наказом Міністерства транспорту України від 21 грудня 1998 р. № 527.

Згідно з п. 8.2, колісні транспортні засоби мають бути за-безпечені вогнегасниками відповідно до Норм оснащення вогнегасниками колісних транспортних засобів, затвердже-них постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 1997 р. № 1128. Ці норми оснащення наведені нижче:

Назва колісного транспортного засобуМінімальна кількість, тип і позначення

вогнегасника

Легковий автомобіль загального, спеціалізованого та спеціального призначення

один порошковий (закачного типу ВП-2(з) або з газом-витискувачем у балоні ВП-2) із зарядом вогнегасної речовини не менше 2 кг

Вантажний автомобіль загального, спеціалізованого та спеціального призначення з повною масою:

не більше 3,5 тодин порошковий (закачного типу ВП-3(з) або з газом-витискувачем у балоні ВП-3) із зарядом вогнегасної речовини не менше 3 кг

від 3,5 т, але не більше 12 тодин порошковий (закачного типу ВП-5(з) або з газом-витискувачем у балоні ВП-5) із зарядом вогнегасної речовини не менше 5 кг

понад 12 тодин порошковий (закачного типу ВП-9(з) або з газом-витискувачем у балоні ВП-9) із зарядом вогнегасної речовини не менше 9 кг

Причіп, напівпричіп з повною масою:

від 0,75 т, але не більше 3,5 тодин порошковий (закачного типу ВП-3(з) або з газом-витискувачем у балоні ВП-3) із зарядом вогнегасної речовини не менше 3 кг

від 3,5 т, але не більше 10 тодин порошковий (закачного типу ВП-5(з) або з газом-витискувачем у балоні ВП-5) із зарядом вогнегасної речовини не менше 5 кг


Автобус (пасажирський автомобіль), що має більше ніж 9 місць для сидіння з місцем водія включно, з повною масою:

не більше 5 тодин порошковий (закачного типу ВП-3(з) або з газом-витискувачем у балоні ВП-3) із зарядом вогнегасної речовини не менше 3 кг




38

9. Об’єкти зберіганняЗгідно з п. 9.1, на матеріальних складах і базах загаль-

ного призначення необхідно дотримуватися таких вимог по-жежної безпеки:

1) під час зберігання у складах (приміщеннях) різних ре-човин та матеріалів повинні враховуватися їх пожежонебез-печні фізико-хімічні властивості, сумісність, а також ознаки однорідності речовин, що застосовуються для гасіння по-жежі;

2) умови зберігання речовин і матеріалів повинні бути вказані в нормативних документах (стандартах, технічних умовах) на них;

3) умови та можливість сумісного зберігання небезпеч-них та особливо небезпечних речовин і матеріалів повинні визначатися згідно з ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопас-ность. Общие требования». Класи, підкласи та категорії та-ких речовин повинні визначатися згідно з ДСТУ 4500-3:2008 «Вантажі небезпечні. Класифікація» і вказуватися в норма-тивних і супровідних документах на речовини й матеріали.

Небезпечні та особливо небезпечні речовини та матері-али повинні зберігатися в окремо розташованих складах I і II ступенів вогнестійкості згідно з ДБН В.1.1-7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва»;

4) спільне зберігання в одній секції з каучуком або авто-мобільною гумою, а також ЛЗР та ГР будь-яких інших товарів і матеріалів незалежно від однорідності застосовуваних вог-негасних речовин забороняється;

5) зберігання вантажів, тари та вантажних механізмів на рампах складів забороняється. Матеріали, розвантажені на рампу, до кінця роботи складу цього дня мають бути прибрані;

6) у складських будинках (приміщеннях) усі операції, пов’язані з розкриттям тари, розфасуванням продукції, пе-ревіркою справності та дрібним ремонтом, приготуванням робочих сумішей вогненебезпечних рідин та іншими подіб-ними до цих роботами, повинні здійснюватися у відокрем-лених приміщеннях;

7) у складських приміщеннях, розташованих у будинках будь-якого ступеня вогнестійкості, допускається виконува-ти стелажі з горючих матеріалів висотою не більше 3 м із за-безпеченням проходів між стінами і стелажами завширшки не менше 1 м. За відсутності приладів опалення стелажі мо-жуть встановлюватися впритул до стін. Конструкції стелажів (зокрема полиці) висотою більше 3 м мають виконуватися з негорючих матеріалів.

У разі застосування безстелажного способу зберігання матеріали повинні укладатися в штабелі. Проти дверних



39

отворів необхідно залишати проходи, які дорівнюють шири-ні дверей, але не менше 1 м. Якщо склад понад 10 м зав-ширшки, посередині його влаштовується поздовжній прохід не менше 2 м завширшки. Ширина проходів між штабелями має бути не менше 1 м.

Ширина проходів та місця штабельного зберігання по-винні бути позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно.

Відстань між стінами та штабелями повинна бути не мен-ше ніж 0,8 м;

8) складські приміщення (відсіки), розташовані в підваль-них або цокольних поверхах, повинні мати люки чи вікна роз-міром 0,9 х 1,2 м з приямками (для випускання диму в разі пожежі), які влаштовуються відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002 «Пожежна безпека об’єктів будівництва», ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди», ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки», ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністра-тивного та побутового призначення»;

9) у складських приміщеннях дозволяється розміщувати лише робочі місця комірників (обліковців, відбракувальни-ків, товарознавців) з обгородженням їх заскленими перего-родками з негорючих матеріалів заввишки не менше 1,8 м, які не повинні перешкоджати евакуації людей та матеріаль-них цінностей;

10) балони з горючими газами, посудини (пляшки, сулії, інша тара) з ЛЗР та ГР, аерозольні упаковки мають бути за-хищені від сонячного та іншого теплового впливу;

11) на відкритих майданчиках або під навісами зберіган-ня аерозольних упаковок допускається лише в негорючих контейнерах, що замикаються;

12) дерев’яні конструкції будинків та навісів складів ма-ють бути оброблені вогнезахисними засобами, які забезпе-чують I групу вогнезахисної ефективності;

13) у складських приміщеннях забороняються:• зберігання продукції навалом та впритул до приладів і

труб опалення;• стоянка та ремонт вантажно-розвантажувальних і тран-

спортних засобів;• експлуатація газових плит, печей, побутових електро-

нагрівальних приладів, установлення для цього штеп-сельних розеток;

• влаштування чергового освітлення; встановлення про-жекторів зовнішнього освітлення безпосередньо на да-хах складів;

• зберігання аерозольних упаковок в одному приміщен-ні з окислювачами, горючими газами, ЛЗР та ГР;

У разі неможли-вості влаштування вікон дозволяється обладнання цих приміщень системою димови-далення



40

• зберігання кислот та окисників у місцях, де можливе їх стикання з деревиною, соломою та іншими речовина-ми органічного походження (для нейтралізації випад-ково розлитих кислот місця їх зберігання необхідно за-безпечувати готовими розчинами крейди, вапна або соди);

• зберігання рослинних масел разом з іншими будь-якими горючими матеріалами;

• застосування транспорту з двигунами внутрішнього згоряння без іскрогасників;

• в’їзд локомотивів безпосередньо до складських при-міщень категорій А, Б, В.

Відповідно до пп. 3 п. 9.1, умови та можливість сумісно-го зберігання небезпечних та особливо небезпечних речо-вин і матеріалів повинні визначатися згідно з ГОСТ 12.1.004-91 «Пожарная безопасность. Общие требования».

Згідно з ГОСТ 12.1.004-91, за потенційною небезпекою ви-кликати пожежу, підсилювати небезпечні фактори пожежі, отру-ювати навколишнє середовище (повітря, воду, ґрунт, флору та фауну тощо), впливати на людину через шкіру, слизові оболон-ки дихальних органів шляхом безпосередньої дії або на відста-ні речовини та матеріали поділяються на розряди:

• безпечні;• малонебезпечні;• небезпечні;• особливо небезпечні.Залежно від того, до якого розряду відносяться речови-

ни та матеріали, визначаються умови їх зберігання.

10. Автозаправні станціїВідповідно до п. 10.1, до роботи на автозаправних стан-

ціях (далі — АЗС) допускаються лише особи, які прой шли навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму і мають про це відповідне посвідчення. АЗС повинні від-повідати вимогам Інструкції щодо вимог пожежної безпеки під час проектування автозаправних станцій, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситу-ацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобиль-ської катастрофи від 6 грудня 2005 р. № 376.

Основні вимоги Інструкції:• Територія АЗС повинна бути спланована так, щоб уне-

можливити розтікання пролитого палива як на терито-рії АЗС, так і за її межами за допомогою влаштування твердого водонепроникного покриття проїзної части-ни і майданчиків на території АЗС.



41

• На в’їздах і виїздах з території АЗС з наявністю рідкого моторного палива та багатопаливних АЗС з наявністю рідкого моторного палива слід влаштовувати похилі підвищення висотою не менше ніж 0,2 м або дренажні лотки для відведення забруднених нафтопродуктами атмосферних опадів в очисні споруди. Дренажні лотки повинні бути приєднані до приймальної воронки. Лот-ки та воронки слід закривати металевими ґратами.

• Огорожа території АЗС (за її наявності) повинна бути провітрюваною та виконуватися з негорючих матеріа-лів. В огорожі території АЗС передбачають не менше двох розосереджених розтульних воріт для в’їзду та виїзду автотранспорту.

• У разі розміщення АЗС поблизу лісових масивів (а та-кож парків, скверів), насаджень і посівів сільськогоспо-дарських культур, де можливе поширення вогню, по пе-риметру меж території АЗС передбачають наземне по-криття, що не поширює полум’я по своїй поверхні, або зорану земельну смугу завширшки не менше ніж 5 м.

• Не дозволяється озеленення території АЗС кущами та деревами, що виділяють під час цвітіння волокнисті ма-теріали та пухнасте насіння.

• В’їзд на територію АЗС обладнують відповідними зна-ками згідно з ДСТУ ISO 6309:2007, ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности» та ГОСТ 12.4.009-83 «ССБТ. Пожарная техника для защиты объектов. Основные виды. Размещение и обслужива-ние», наприклад: «Вогненебезпечно», «Курити заборо-нено», «Використання відкритого вогню заборонено», а також покажчиками місцезнаходження.

• На території АЗС дозволяється розміщувати будинки і приміщення: операторської, адміністрації, котельні, приймання їжі, служби охорони, санітарних вузлів, ко-мор для спецодягу, інструменту, запасних деталей, приладів та обладнання.

Крім зазначених будинків і приміщень, на території ав-тозаправних комплексів дозволяється розміщувати бу-динки, приміщення сервісного обслуговування паса-жирів, водіїв і їх транспортних засобів: підприємства роздрібної торгівлі з продажу супутніх товарів, кафе (без літніх майданчиків), санітарні вузли, пости техніч-ного обслуговування і мийки автомобілів.

• Будинки (споруди), які розташовані на території АЗС, по-винні бути одноповерховими I, II, III, IIIа ступенів вогне-стійкості. Дозволяється проектувати двоповерхові бу-динки (крім будинків IIIа ступеня вогнестійкості) з площею

НЕ ДОЗВОЛЯЄТЬСЯ ОЗЕЛЕНЕННЯ ТЕРИТОРІЇ АЗС КУЩАМИ ТА ДЕРЕВАМИ, ЩО ВИДІЛЯЮТЬ ПІД ЧАС ЦВІТІННЯ ВОЛОК-НИСТІ МАТЕРІАЛИ ТА ПУХНАСТЕ НАСІННЯ




42

кожного поверху не більш як 150 кв. м, у яких відсутні склад-ські приміщення для легкозаймистих і горючих рідин.

• У будинках IIIа ступеня вогнестійкості не дозволяється застосовувати незахищені металеві конструкції неза-лежно від їх фактичної межі вогнестійкості.

• Для зовнішнього облицювання огороджувальних кон-струкцій (зовнішніх стін) будинків АЗС забороняється застосовувати горючі матеріали груп Г4, В3.

• У внутрішніх шарах системи зовнішнього облицювання (утеплення) стін будинків АЗС забороняється застосо-вувати матеріали групи Г4.

• Під будинками АЗС і з боку евакуаційних виходів не до-зволяється прокладати трубопроводи з паливом.

• Підприємство роздрібної торгівлі з продажу супутніх товарів, яке розташоване на території АЗС з наземни-ми резервуарами для зберігання рідкого моторного палива або на території АГЗС, не повинне мати торго-вельного залу.

• У приміщеннях сервісного обслуговування транспорт-них засобів не дозволяється передбачати процеси, у яких обертаються горючі гази, горючі рідини (наприк-лад, фарбування), а також горючий пил.

• Приміщення для персоналу АЗС, у тому числі примі-щення операторської, дозволяється передбачати в бу-динках сервісного обслуговування водіїв, пасажирів та їх автотранспортних засобів за умов відокремлення приміщень для персоналу АЗС від приміщень сервіс-ного обслуговування протипожежними перегородками 1-го типу (приміщення операторської — глухою проти-пожежною перегородкою 1-го типу) і перекриттям 3-го типу.

• Рівень підлоги приміщень АЗС повинен бути вище не менше ніж на 0,2 м від планувальних позначок прилег-лої території АЗС.

• Приміщення сервісного обслуговування автотран-спортних засобів (за винятком приміщень механізова-ної мийки автомобілів, що працюють на рідкому мотор-ному паливі) і приміщення сервісного обслуговування водіїв і пасажирів дозволяється розташовувати в од-ному будинку за умови відокремлення їх між собою протипожежною перегородкою 1-го типу та перекрит-тям 3-го типу, а також влаштування самостійних ева-куаційних виходів назовні та розміщення не більше двох постів технічного обслуговування.

• Не дозволяється поєднувати в одному будинку примі-щення підприємства роздрібної торгівлі, у якому пе-



43

редбачено продаж легкозаймистих і горючих рідин, та приміщення громадського харчування.

• Приміщення категорії В за пожежною небезпекою, а також комору зберігання легкозаймистих і горючих рі-дин підприємства роздрібної торгівлі з продажу супут-ніх товарів слід розміщувати біля зовнішніх стін будин-ків з віконними прорізами.

• Змащувальні мастила (зокрема відпрацьовані) повин-ні зберігатися в ємкостях загальною місткістю не більш як 1 куб. м, розташованих під землею, або у спеціаль-ному приміщенні, яке відділено від прилеглих примі-щень протипожежними перегородками 1-го типу і має самостійний вихід назовні з будинку.

• Навіси слід виконувати з негорючих матеріалів. У по-критті навісів висотою не менше ніж 4 м дозволяється використовувати матеріали групи горючості Г1 (за ви-нятком навісів або частин навісу, розташованих над місцями заправлення вантажних автомобілів).

• Влаштування навісів над майданчиками для АЦ і над наземними резервуарами для зберігання рідкого мо-торного палива не дозволяється.

• Під час проектування котельні АЗС слід передбачати автоматизовані електричні водонагрівальні котли з температурою теплоносія не вище ніж 80 °С.

• АЗС слід обладнувати блискавкозахистом відповідно до вимог ДСТУ Б В.2-5-38:2008 «Улаштування блис-кавкозахисту будівель та споруд».

• Система заземлення, електроустановки будинків і спо-руд АЗС повинна відповідати вимогам ПУЕ, ДНАОП 0.00-1.32-01 «Правила будови електроустановок. Елект-рообладнання спеціальних установок» та ДНАОП 0.00-1.29-97 «Правила захисту від статичної електрики».

• На території АЗС не дозволяється передбачати повіт-ряні лінії електропередач.

• АЗС повинні бути обладнані телефонним зв’язком або радіозв’язком, а також системою гучномовного зв’язку.

• Для протипожежного захисту АЗС слід передбачати:— застосування пересувної пожежної техніки;— зовнішній протипожежний водопровід та/або водойми

(резервуари);— установки пожежної сигналізації;— установки пожежогасіння (автоматичні, автономні);— системи оповіщення про пожежу та управління евакуа-

цією людей;— первинні засоби пожежогасіння.



44

• Вогнегасники, установки пожежної сигналізації та по-жежогасіння повинні мати сертифікати відповідності.

• Зовнішнє пожежогасіння АЗС слід передбачати від во-дойми (пожежного резервуара) або не менш ніж від двох пожежних гідрантів. Зазначені водойми (пожеж-ний резервуар), гідранти повинні розташовуватися на відстані не ближче ніж 35 м від резервуарів палива та паливороздавальних колонок.

• Максимальний час відновлення об’єму води для зов-нішнього пожежогасіння має становити не більше 24 годин.

• Усі приміщення АЗС, за винятком приміщень категорії Д та приміщень з мокрим процесом (санітарні вузли, душові, приміщення для миття автомобілів тощо), по-винні бути обладнані автоматичними установками по-жежної сигналізації.

• Приміщення категорії В площею понад 20 кв. м, склад-ські приміщення з наявністю легкозаймистих речовин та горючих речовин незалежно від площі, приміщення по-стів технічного обслуговування площею понад 100 кв. м, а також приміщення БП АЗС, АГЗС об’ємом 500 куб. м та більше, у яких розміщується обладнання для перека-чування скрапленого вуглеводневого газу, яке входить до складу технологічної системи АЗС, повинні бути об-ладнані автоматичними установками пожежогасіння. Торговельний зал підприємства з продажу легкозаймис-тих речовин та горючих речовин слід відносити до склад-ських приміщень під час визначення необхідності облад-нання автоматичними установками пожежогасіння.

Дозволяється застосовувати автономні установки поже-жогасіння. Якщо автономна установка пожежогасіння не за-безпечує подавання сигналу про пожежу, то обладнані нею приміщення додатково обладнуються автоматичною пожеж-ною сигналізацією. Автономні установки пожежогасіння слід застосовувати для захисту приміщень, площа або об’єм яких не перевищує значень показників «захищувана площа» або «захищуваний об’єм» відповідної установки.

11. Житлові будинкиНеобхідно пам’ятати, що згідно з п. 11.3 у квартирах, жит-

лових кімнатах індивідуальних (садибних) житлових будин-ків, садових, дачних будинків допускається зберігання не більше 10 л ЛЗР та ГР. В індивідуальних гаражах можна збе-рігати не більше 40 л запасу палива та 10 кг мастила. Таку саму кількість ЛЗР та ГР допускається зберігати в окремо розташованому господарському будинку на присадибній ді-



45

лянці, якщо відстань від неї до житлового будинку становить не менше 7 м. Тара, в якій зберігаються ЛЗР та ГР, повинна щільно зачинятися, бути небиткою, виготовленою з негорю-чих матеріалів.

12. Лазні сухого жару (сауни)Можливість розміщення лазень сухого жару (далі — сау-

на) у будинках різного призначення визначається відповідно до вимог ДБН В.2.2-9-2009 «Громадські будинки та споруди», ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки», ДБН В.2.2-28:2010 «Будинки адміністративного та побутового призначення».

Згідно з Додатком Д до ДБН В.2.2-9-2009:• не допускається розміщення вбудованих саун вище

другого поверху, у підвальних поверхах, під трибуна-ми, в спальних корпусах оздоровчих таборів для дітей та підлітків, шкіл-інтернатів, дошкільних навчальних за-кладів, а також під приміщеннями та суміжно з примі-щеннями, в яких перебуває понад 100 осіб;

• місткість парильної сауни повинна бути не більше 10 місць;

• приміщення сауни в будинках І, II, III ступенів вогнестій-кості повинні бути відокремлені протипожежними пе-регородками 1-го типу та перекриттями 3-го типу, а в будинках ІІІа, ІІІб, IV, IVa ступенів вогнестійкості — про-типожежними перегородками та перекриттями з ме-жею вогнестійкості не менше ЕІ 60 (перегородки), RЕІ 60 (перекриття);

• сауна повинна мати відокремлений евакуаційний вихід безпосередньо назовні; влаштування виходів з неї до вестибюлів, холів, сходових кліток, призначених для евакуації людей з будинків, не допускається;

• сауна повинна бути обладнана піччю заводського ви-готовлення з автоматичними захистом і відключенням до повного остигання через кожні 8 годин безперерв-ної роботи;

• у парильній повинно бути передбачено влаштування протипожежних перфорованих сухотрубів, приєднаних до внутрішнього водопроводу;

• відстань від електрокам’янки до обшивки стін париль-ної повинна бути не менше 0,20 м;

• безпосередньо над електрокам’янкою під стелею слід вста-новлювати негорючий теплоізоляційний щит. Відстань між щитом і обшивкою стелі повинна бути не менше 0,05 м;

• у парильній повинна бути передбачена природна припливно-витяжна вентиляція, що забезпечує одно-кратний повітрообмін;



46

• використання для обшивки парильної смолистої дере-вини не допускається.

Згідно з підпунктом «ж» пункту 2.50 ДБН В.2.2-15-2005, розміщення у житлових будинках лазень і саун (лазень сухо-го жару) не допускається.

РОЗДІЛ VII. ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ВОГНЕВИХ, ФАРБУВАЛЬНИХТА БУДІВЕЛЬНО-МОНТАЖНИХ РОБІТ

Вимоги, викладені у цьому розділі, значних змін не зазнали. Проте слід взяти до уваги нові вимоги пункту 4.48: будинки та споруди, які зводяться та реконструюються, повинні бути забез-печені первинними засобами пожежогасіння з розрахунку:

• на 200 м2 площі підлоги — один вогнегасник (якщо пло-ща поверху менша за 200 м2 — два вогнегасники на поверх), бочка з водою, ящик з піском;

• на кожні 20 м довжини риштовання (на поверхах) — один вогнегасник (але не менше двох на поверсі), а на кожні 100 м довжини риштовання — бочка з водою;

• на 200 м2 площі покриття з утеплювачем та покрівлями з горючих матеріалів груп горючості Г3, Г4 згідно з ДБН В.1.1-7-2002 «Захист від пожежі. Пожежна безпека об’єктів будівництва» — один вогнегасник, бочка з во-дою, ящик з піском;

• на кожну люльку агрегату для будівництва градирень — по два вогнегасники;

• у місці встановлення теплогенераторів, калориферів — два вогнегасники та ящик з піском на кожен агрегат.

Вказані місця повинні оснащуватись вогнегасниками во-дяними або водопінними місткістю 10 кг або порошковими місткістю не менше 5 кг згідно з ДСТУ 3675-98 «Пожежна техніка. Вогнегасники переносні. Загальні технічні вимоги та методи випробувань». Місткість бочок з водою повинна бути не менше 0,2 м3 кожної, ящиків з піском — не менше 0,1 м3 кожного, з їх комплектуванням інвентарем (відрами місткістю не менше 0,008 м3, совковими лопатами).

На території будівництва в місцях розташування тимча-сових будівель, складів, майстерень встановлюються по-жежні щити (стенди) та бочки з водою.

РОЗДІЛ VIII. ПОРЯДОК ДІЙ У РАЗІ ПОЖЕЖІ

Цей розділ суттєвих змін не зазнав.


рекл

ама


48

Для нотаток


ре

клам

а



Documents

OPPB dodatok 08 2015 cover.indd 1 24.07.2015 12:37:34oppb.com.ua/sites/default/files/masvel/dodatok/pdf/... · 1. Системи протипожежного захисту, засоби