OPPB dodatok 07-2015oppb.com.ua/sites/default/files/masvel/dodatok/pdf/OPPB... · 2016. 10. 13. · і пожежна безпека» зареєстровано в Міністерстві

OPPB_dodatok_07-2015_cover.indd 1 23.06.2015 12:53:53

ре

клам

а


1

«КОНСУЛЬТАНТ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ» № 7/2015Щомісячний додаток до журналу«ОХОРОНА ПРАЦІ І ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА»Липень/7/2015Засновник і видавець — ТОВ «МЕДІА-ПРО»

Головний редакторСергій Пономарьов[email protected]

Заступник головного редактораОлеся Щербак[email protected]

РедакторІрина Каленська[email protected]

Виконавчий директорВікторія Заєць

Заступник директора з фінансівОлеся Яременко

Головний дизайнерДмитро Безкровний

Керівник відділу дизайнуВалентина Мартиненко

ВерсткаЄлизавета Вітранюк

Менеджер з рекламиЛариса БульдаТел./факс (44) 568-51-39

Керівник відділу передплатиОлена ПеревозникТел./факс (44) [email protected]

Адреса редакціївул. М. Раскової, 11, корпус А, офіс 607, Київ, 02660, УкраїнаТел./факс (44) 507-22-26www.mediapro.com.ua

Друк:ТОВ «ОЛБІ-ІНК»вул. Василенка, 1, м. Київ, 03113, Україна

Наклад 10 000 прим.

Журнал «Охорона праці і пожежна безпека» зареєстрованов Міністерстві юстиції УкраїниСвідоцтво про реєстрацію КВ № 16823-5495 Р від 12.07.2010.Передплатний індекс у каталозі ДП «Преса» 49609

Навігатор

Валентин Стоєцький, Світлана Трошина

Забезпечення пожежної безпеки під час збирання, переробки, зберігання врожаю та заготівлі грубих кормів

Вступ .......................................................................... 2

Організаційні заходи щодо забезпечення пожежної безпеки ................................. 3

Проведення навчання персоналу об’єктів збирання, переробки, зберігання врожаю з питань пожежної та техногенної безпеки .................. 9

Вимоги пожежної безпеки при підготовці до жнив ................................................ 11

Вимоги пожежної безпеки під час збирання зернових культур ............................ 12

Правила пожежної безпеки при зберіганні та переробці зерна ............................ 14

Дотримання пожежної безпеки при приготуванні та зберіганні вітамінного трав’яного борошна ............................... 16

Дотримання пожежної безпеки при первинній обробці льону, хмелю та інших технічних культур ......................................... 17

Забезпечення протипожежних заходів під час заготівлі, зберігання грубих кормів та скиртування .................................... 19

Вимоги пожежної безпеки при технічному обслуговуванні та ремонті сільськогосподарських машин і техніки ..................... 22

Порядок дій у разі загоряння сільськогосподарських машин і техніки ..................... 28

Первинні засоби пожежогасіння ............................... 30

Вимоги до утримання пожежної техніки та засобів пожежогасіння .............................. 34

Дії у разі виникнення пожежі ..................................... 35

Вимоги пожежної безпеки при проведенні вогневих робіт у жнива ..................... 43

OPPB_dodatok_07-2015.indd 1 23.06.2015 12:50:00

2

ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА

ВСТУП

Наказом МВС України від 30 грудня 2014 р. № 1417 затверджено нові Правила пожежної безпеки в Україні (далі — Правила пожежної безпеки). Наказом перед-бачено, що центральні органи виконавчої влади з ураху-ванням специфічних умов та особливостей щодо за-безпечення пожежної безпеки об’єктів, віднесених до їх сфери управління, за необхідності видають галузеві правила пожежної безпеки, які не повинні суперечити цим правилам.

Проекти таких правил розробляються ДСНС Украї-ни у порядку, визначеному законодавством. Пожежна безпека на об’єктах АПК забезпечується проведенням організаційних, практичних, технічних та інших заходів, спрямованих на запобігання пожежам, забезпечення безпеки людей, зниження можливих майнових втрат і зменшення негативних екологічних наслідків у разі їх виникнення, створення умов для швидкого виклику пожежних підрозділів та успішного гасіння пожежі.

Загальновідомо, що в напружений час проведення жнив найменша необережність з вогнем на хлібних ма-сивах, кинутий недопалок чи сірник, іскра від сільгосп-машин тощо можуть призвести до пожежі, перетворивши золоте зерно на чорний попіл.

Валентин СТОЄЦЬКИЙ,начальник відділу пожежно-профілактичної роботи ДПТ України

Світлана ТРОШИНА,заступник начальника відділу пожежно-профілактичної роботи ДПТ України

Забезпечення пожежної безпеки під час збирання, переробки, зберігання врожаю та заготівлі грубих кормів


Консультант з охорони праці та пожежної безпеки

3

Тому, щоб попередити такі надзвичайні ситуації, необ-хідно вжити ряд організаційних і практичних заходів. До по-чатку збирання врожаю вся зернозбиральна техніка має бути перевірена та за необхідності відремонтована, а також обладнана надійними іскрогасниками та первинними засо-бами пожежогасіння. В період жнив вона повинна регулярно перевірятись на відповідність правилам пожежної безпеки. Суворо дотримуватись правил пожежної безпеки необхідно не тільки на полях, а також в місцях переробки та зберігання зерна, заготовки грубих кормів.

ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАХОДИ ЩОДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ

Керівник підприємства повинен визначити обов’язки по-садових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призна-чити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.

Обов’язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утри-мання та експлуатації засобів протипожежного захисту перед-бачаються у посадових інструкціях, обов’язках, положеннях про підрозділ.

На кожному об’єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожеж-ний режим.

Працівники об’єкта мають бути ознайомлені з цими ви-могами на інструктажах під час проходження пожежно-тех-нічного мінімуму.

Для кожного приміщення об’єкта мають бути розробле-ні та затверджені керівником об’єкта інструкції про заходи пожежної безпеки.

Ці інструкції мають вивчатися під час проведення проти-пожежних інструктажів, проходження навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму, а також в системі виробничого навчання і вивішуватися на видних місцях.

На об’єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповер-хових — більше 50 осіб, мають бути розроблені й вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випа-док пожежі.


Пожежна безпека

4

Для об’єктів, у яких передбачається перебування лю-дей уночі, інструкції повинні передбачати також дії у нічний час.

У разі зміни планування або функціонального призначен-ня будинків (приміщень, споруд), технології виробництва, штатного розпису плани евакуації та інструкції повинні бути відкориговані.

Територія об’єкта, а також будинки, споруди, приміщення мають бути забезпечені відповідними знаками безпеки. Зна-ки безпеки, їх кількість, а також місця їх встановлення повинні відповідати вимогам ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безо-пасности».

Застосування у будівництві й на виробництві матеріалів та речовин, на яких відсутні показники щодо пожежної не-безпеки, забороняється.

У вибухопожежонебезпечних та пожежонебезпечних приміщеннях та на устаткованні, що становить небезпеку вибуху або займання, необхідно вивішувати знаки, які забо-роняють користуватися відкритим вогнем, а також знаки, що попереджають про обережність за наявності займистих та вибухових речовин, за ДСТУ ISO 6309:2007 «Протипожеж-ний захист. Знаки безпеки. Форма та колір» (ISO 6309:1987, IDT) та ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».

Для всіх будівель і приміщень виробничого, складсько-го призначення повинні бути визначені категорія щодо ви-бухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до Норм визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою та клас зони за Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок (далі — НПАОП 40.1-1.32-01), зокрема для зовнішніх виробничих і склад-ських дільниць, які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та ззовні.

Експлуатація електроустановок повинна відповідати ви-могам ПУЕ, Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів (далі — ПТЕ), Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів.

Для забезпечення пожежної безпеки підприємств зби-рання, переробки та зберігання врожаю розробляються:

У ПРИМІЩЕННЯХ НА ВИДНИХ МІСЦЯХ БІЛЯ ТЕЛЕФОНІВ СЛІД ВИВІШУВАТИ ТАБЛИЧКИ ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ НОМЕРА ТЕЛЕФОНУ ДЛЯ ВИКЛИКУ ПОЖЕЖНО-РЯТУВАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ

ЗВЕРНІТЬ УВАГУ!



5

№з/п

Найменування документа

Нормативний акт з питань пожежної

безпеки, яким передбачається

розроблення документа

1 2 3

1. Накази (інструкції), якими повинен бути встановлений відповідний протипожежний режим, зокрема мають бути визначені: • порядок утримання шляхів евакуації;• визначення спеціальних місць для куріння;• порядок застосування відкритого вогню;• порядок використання побутових нагрівальних приладів;• порядок проведення тимчасових пожежонебезпечних робіт;• правила проїзду та стоянки транспортних засобів;• місця для зберігання і допустима кількість сировини,

напівфабрикатів та готової продукції, що можуть одночасно знаходитися у приміщеннях і на території;

• порядок прибирання горючого пилу й відходів, зберігання промасленого спецодягу та ганчір’я, очищення елементів вентиляційних систем від горючих відкладень;

• порядок відключення від мережі електроживлення обладнання та вентиляційних систем у разі пожежі;

• порядок огляду й зачинення приміщень після закінчення роботи;

• порядок проходження посадовими особами навчання й перевірки знань з питань пожежної безпеки, а також проведення з працівниками протипожежних інструктажів та занять з пожежно-технічного мінімуму з призначенням відповідальних за їх проведення;

• порядок організації експлуатації і обслуговування наявних засобів протипожежного захисту;

• порядок проведення планово-попереджувальних ремонтів та оглядів електроустановок, опалювального, вентиляцій-ного, технологічного та іншого інженерного обладнання;

• порядок збирання членів пожежно-рятувального підрозділу добровільної пожежної охорони та посадових осіб, відповідальних за пожежну безпеку, у разі виникнення пожежі, виклику вночі, у вихідні й святкові дні;

• порядок дій у разі виникнення пожежі: порядок і способи оповіщення людей, виклику пожежно-рятувальних підрозділів, зупинки технологічного устаткування, вимкнен-ня ліфтів, підйомників, вентиляційних установок, електро-споживачів, застосування засобів пожежогасіння; послідовність евакуації людей та матеріальних цінностей з урахуванням дотримання техніки безпеки

Пункт 3 розділу ІІ НАПБ А.01-001-2015 «Правила пожежної безпеки в Україні» (далі — Правила пожежної безпеки)

2. Інструкції про заходи пожежної безпеки, в яких повинні вказуватися:• категорія приміщення з вибухопожежної та пожежної

небезпеки (для виробничих, складських приміщень та лабораторій);

• вимоги щодо утримання евакуаційних шляхів та виходів;• спеціальні місця для куріння та вимоги до них;• порядок утримання приміщень, робочих місць;• порядок зберігання та застосування легкозаймистих рідин,

горючих рідин (далі — ЛЗР, ГР), пожежовибухонебезпечних речовин і матеріалів;

Пункт 4 розділу ІІ Правил пожежної безпеки

Таблиця 1



6

1 2 3

• порядок прибирання робочих місць, збирання, зберігання та видалення горючих відходів, промасленого ганчір’я;

• порядок утримання та зберігання спецодягу;• місця, порядок та норми одночасного зберігання

в приміщенні сировини, напівфабрикатів та готової продукції;• порядок проведення зварювальних та інших вогневих робіт;• порядок огляду, вимкнення електроустановок, приведення

в пожежобезпечний стан приміщень та робочих місць, закриття приміщень після закінчення роботи;

• заходи пожежної безпеки при роботі на технологічних установках та апаратах, які мають підвищену пожежну небезпеку;

• граничні показання контрольно-вимірювальних приладів, відхилення від яких можуть викликати пожежу або вибух;

• обов’язки та дії працівників у разі виникнення пожежі

3. Обов’язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки


4. Плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі Пункт 5 розділу ІІ Правил пожежної безпеки

5. Інструкція, що визначає дії персоналу щодо забезпечення безпечної та швидкої евакуації людей


6. Інструкція для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових тощо), у якій визначені їхні обов’язки щодо контролю за додержанням протипожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем протипожежного захисту, а також указано, хто з посадових осіб об’єкта має бути викликаний в нічний час у разі пожежі


7. Список посадових осіб об’єкта із зазначенням їх місць проживання, службових, домашніх (мобільних) телефонів


8. Рішення трудового колективу про створення пожежно-технічної комісії

Пункт 1.4 НАПБ Б.02.003-2009 «Типове положення про пожежно-технічну комісію», затвердженого наказом МНС України від 20 травня 2009 р. № 347 (далі — Типове положення про пожежно-технічну комісію)

9. Наказ про встановлення персонального складу ПТК та порядок її роботи

Пункт 1.4 Типового положення про пожежно-технічну комісію

10. Положення про пожежно-технічну комісію підприємства Пункт 1.4 Типового положення про пожежно-технічну комісію

11. Плани роботи пожежно-технічної комісії Пункт 3.3 Типового положення про пожежно-технічну комісію

12. Протоколи засідань пожежно-технічної комісії Пункт 3.4 Типового положення про пожежно-технічну комісію

Продовження Таблиці 1



7

1 2 3

13. Акти про здійснення пожежно-технічного обстеження Пункт 3.5, Додаток до Типового положення про пожежно-технічну комісію

14. Звіти про роботу пожежно-технічної комісії Пункт 3.7 Типового положення про пожежно-технічну комісію

15. Акти (протоколи) заміру опору ізоляції електричних мереж та електроустановок

Пункт 1.20 розділу ІV Правил пожежної безпеки

16. Наказ або розпорядження адміністрації, яким мають бути призначені:• особа, яка відповідальна за експлуатацію установок

пожежної автоматики;• персонал, що здійснює технічне обслуговування та ремонт

установок пожежної автоматики;• оперативний черговий персонал для контролю

за працездатним станом установок пожежної автоматики (оперативний персонал — для щоденного контролю; черговий персонал — для цілодобового)

Пункт Л.3.1 Додатка «Л» «Технічне обслуговування систем протипожежного захисту» до ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту»

17. Письмові повідомлення для інформування місцевого органу державного пожежного нагляду і керівника підприємства про всі випадки відмов та спрацювань установок пожежної автоматики

Підпункт «е» п. Л.3.4 Додатка «Л» «Технічне обслуговування систем протипожежного захисту» до ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту»

18. В особи, яка відповідає за експлуатацію установок пожежної автоматики на підприємстві, обов’язково має бути така експлуатаційна та технічна документація:а) проектна та технічна документація на установку;б) акт обстеження у випадках, обумовлених ДБН В.2.5-56:2010 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Система проти-пожежного захисту»;в) акт приймання – здавання установки до експлуатації;г) паспорти та інструкції з експлуатації на обладнання, прилади та технічні засоби пожежної автоматики, що викладені українською або російською мовами;д) відомість з вмонтованого обладнання, вузлів, приладів та засобів автоматизації;е) акт зарядки установок газового і порошкового пожежогасіння;є) опис алгоритму (порядку) функціонування установки, у складі якої є технічні засоби на базі мікропроцесорних пристроїв, з можливістю перепрограмування їх роботи;ж) копії сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання приладів і обладнання установок пожежної автоматики та вогнегасні речовини, які видані Державним центром сертифікації виробів протипожежного призначення при МВС України або іншим органом сертифікації, що акредитований у системі УкрСЕПРО;з) дозвіл місцевого органу державного пожежного нагляду на обслуговування установок пожежної автоматики власними силами підприємства або договір на технічне обслуговування цих установок спеціалізованою організацією і копія ліцензії на проведення робіт протипожежного призначення;і) матеріали повірки засобів вимірювання та свідоцтва на посудини, що працюють під тиском

Пункт Л.4.1 Додатка «Л» «Технічне обслуговування систем проти-пожежного захисту» до ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежно-го захисту»




8

1 2 3

19. У приміщенні диспетчерського пункту (пожежного поста), де постійно знаходиться оперативний (черговий) персонал, має бути така експлуатаційна та технічна документація:а) інструкція з експлуатації установки;б) журнал обліку технічного обслуговування і ремонту (планового та позапланового) установки пожежної автоматики;в) журнал обліку санкціонованих та несанкціонованих спрацьовувань (відмов, несправностей) установок пожежної автоматики;г) перелік регламентних робіт з технічного обслуговування установки;д) графік чергувань оперативного (чергового) персоналу;е) посадові інструкції та інструкції з охорони праці;є) план-графік технічного обслуговування пожежної автома-тики; ж) журнал обліку вогнегасної речовини;з) журнал здавання-приймання чергувань оперативним (черговим) персоналом;і) план-схема об’єкта з зазначенням захищуваних приміщень і розміщення приладів установок пожежної автоматики

Пункт Л.4.2 Додатка «Л» «Технічне обслуговування систем протипожежного захисту» до ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту»

20. Інструкція про порядок дій та евакуації персоналу у разі надходження сигналу про спрацювання або несправність установки

Пункт Л.6.6 Додатка «Л» «Технічне обслуговування систем протипожеж-ного захисту» до ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту»

21. Перелік технічних характеристик щодо визначення парамет-рів працездатності установок пожежної автоматики

Форма Л.6 Додатка «Л» «Технічне обслуговування систем протипожеж-ного захисту» до ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту»

22. Дефектна відомість Форма Л.7 Додатка «Л» «Технічне обслуговування систем протипожеж -ного захисту» до ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту»

23. Договір про виконання робіт з обслуговування установок пожежної автоматики

Підпункт «в» п. К.2.1 Додатка «К» «Прийняття СПЗ до експлуатування» до ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту»

24. Акт технічного обстеження установок пожежної автоматики Пункт К.2.4 Додатка «К» «Прийняття СПЗ до експлуатування» до ДБН В.2.5-56:2010 «Системи протипожежного захисту»

25. Журнал обліку технічного обслуговування внутрішніх пожежних кран-комплектів

Підпункт 10 п. 2.2 розділу V Правил пожежної безпеки




9

1 2 3

26. Регламенти технічного обслуговування вогнегасників Пункт 3.17 розділу V Правил пожежної безпеки

27. Наряди-допуски на виконання вогневих робіт Пункт 1.1 розділу VII Правил пожежної безпеки, Додаток до Правил пожежної безпеки

Примітки:

1. Частина документів, зазначених у переліку, розробляється за наявності об’єктів і суб’єктів, на які вони поширюються (системи пожежної автоматики, оповіщення, добровільних пожежних дружин (команд), охорони тощо);

2. Цей перелік може бути доповнений додатковими документами, передбаченими вимогами відомчих, галузевих та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

Закінчення Таблиці 1

ПРОВЕДЕННЯ НАВЧАННЯ ПЕРСОНАЛУ ОБ’ЄКТІВ ЗБИРАННЯ, ПЕРЕРОБКИ,ЗБЕРІГАННЯ ВРОЖАЮ З ПИТАНЬ ПОЖЕЖНОЇ ТА ТЕХНОГЕННОЇ БЕЗПЕКИ

Під час прийняття на роботу і щорічно за місцем роботи працівники проходять навчання та інструктажі з питань по-жежної безпеки. Проведення такого навчання регламенту-ється відповідно до Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 444 (далі — Порядок здійснення навчання населення).

Власники підприємств або уповноважені ними органи, а також орендарі зобов’язані організувати навчання пра-цівників правилам пожежної безпеки та пропаганду заходів щодо їх забезпечення.

На підприємствах із чисельністю працівників 50 і менше осіб навчання може здійснюватися шляхом проведення інст-руктажів за програмою загальної підготовки працівників, які проводяться особами з питань цивільного захисту, призначе-ними в межах штатної чисельності суб’єкта господарювання.

Особи, яких приймають на роботу, пов’язану з підви-щеною пожежною небезпекою, повинні попередньо пройти спеціальне навчання (за програмою пожежно-технічного мінімуму).

Працівники, зайняті на роботах з підвищеною пожежною небезпекою, проходять один раз на рік перевірку знань від-повідних нормативних актів з пожежної безпеки, а посадові особи до початку виконання своїх обов’язків і періодично (один раз на три роки) — навчання та перевірку знань з пи-тань пожежної безпеки.

У РАЗІ ПРИЙНЯТТЯ НА РОБОТУ ОСОБА ЗА МІСЦЕМ РОБОТИ ПРОХОДИТЬ ІНСТРУКТАЖ З ПИТАНЬ ЦИВІЛЬ-НОГО ЗАХИСТУ, ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ТА ДІЙ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ




10

Інструктаж та перевірка знань проводяться у порядку, визначеному підприємством на основі вимог нормативно-правових актів у сфері цивільного захисту.

З метою належної організації навчального процесу, забез-печення послідовності теоретичного і практичного навчання на підприємствах, в установах та організаціях розробляються і ведуться планувальні, облікові та звітні документи.

Для отримання працівниками відомостей про конкрет-ні дії у надзвичайних ситуаціях на підприємстві, в установі та організації обладнується з урахуванням особливостей виробничої діяльності інформаційно-довідковий куточок з питань цивільного захисту, що є частиною приміщення загального користування, у якій тематично оформляються стенди, розміщуються схеми, навчальні посібники і зразки, передбачені програмами підготовки працівників до дій у надзвичайних ситуаціях.

Навчання керівного складу підприємств, установ та орга-нізацій і фахівців, діяльність яких пов’язана з організацією і здійсненням заходів з питань цивільного захисту, здійсню-ється в установленому законодавством порядку.

Навчання посадових осіб підприємств, установ та орга-нізацій, які до початку виконання своїх обов’язків і періодич-но (один раз на три роки) зобов’язані проходити навчання з питань пожежної безпеки, здійснюється на територіальних курсах, у навчально-методичних центрах цивільного захис-ту та безпеки життєдіяльності або на інших підприємствах, в установах та організаціях, що мають затверджені програми навчання з питань пожежної безпеки.

Спеціальні об’єктові навчання і тренування з питань ци-вільного захисту проводяться у порядку, затвердженому Міноборони.

Графіки проведення таких навчань і тренувань затвер-джуються щороку керівниками підприємств і узгоджуються з місцевими органами виконавчої влади, органами місце-вого самоврядування та територіальними органами ДСНС України.

Працівники під час прийняття на роботу та за місцем праці повинні проходити інструктажі з питань пожежної без-пеки. За призначенням та часом проведення протипожежні інструктажі поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Особи, які суміщають професії (роботи) та приймаються на роботу, пов’язану з підвищеною пожежною небезпекою, попередньо, до початку самостійного виконання робіт, повин-ні пройти спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум), а потім щороку — перевірку знань.



11

Організація своєчасного і якісного проведення спеціаль-ного навчання, інструктажів та перевірки знань з питань по-жежної безпеки на підприємстві покладається на його керів-ника, а в структурних підрозділах (цех, дільниця, лабораторія, майстерня тощо) — на керівника відповідного підрозділу.

Контингент працівників та порядок проходження пра-цівниками спеціального навчання, інструктажів і перевірки знань визначається наказом керівника об’єкта або відпо-відним положенням, що розробляється на підприємстві і затверджується керівником.

Звільнення від проходження спеціального навчання з пожежно-технічного мінімуму може надаватися особам, які за попереднім місцем роботи вже проходили його (відповід-но до спеціальності або виду роботи, на яку їх приймають) і мають відповідне посвідчення. При цьому строк останньої перевірки їх знань не повинен перевищувати один рік.

Працівники, які проходять попереднє спеціальне навчан-ня (пожежно-технічний мінімум) на підприємстві, можуть бути звільнені від вступного та первинного протипожежних інструктажів. Особи, яких для проходження навчання направ-ляють до інших підприємств або до навчальних закладів, від таких інструктажів не звільняються.

ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ДО ЖНИВ

Ситуація із забезпеченням пожежної безпеки на селі вимагає, щоб усі — від власника (керівника) господарства

Попереднє спеціальне навчання проходять особи, яких приймають на роботу з під-вищеною пожежною небезпекою:

• електрогазозварники;• особи, які мають брати безпосередню участь у виробничому процесі в приміщен-

нях категорій за вибухопожежною та пожежною небезпекою А, Б і В (відповідно до НАПБ Б.03.002-2007);

• особи, які мають виконувати роботи на устаткуванні, обладнанні, апаратах, де пере-бувають в обігу легкозаймисті та горючі рідини, горючі гази, речовини та матеріали, здатні вибухати або горіти в результаті взаємодії з водою, киснем повітря та один з одним;

• працівники складського господарства, де зберігаються пожежонебезпечні мате-ріали і речовини;

• електрики, які працюють з електроустановками у вибухонебезпечних та пожежо-небезпечних зонах;

• інші категорії працівників, діяльність яких потребує більш глибоких знань з питань пожежної безпеки та навичок на випадок виникнення пожежі.



12

до селянина — добре знали правила пожежної безпеки й дотримувалися їх. Для цього трактористи, комбайнери, їх помічники та інші особи, залучені до робіт зі збирання врожаю, повинні пройти протипожежний інструктаж і ви-конувати вимоги пожежної безпеки під час підготовки та збирання врожаю.

Збиральну техніку необхідно регулярно перевіряти на щільність з’єднання вихлопної труби з патрубком випускно-го колектора та колектора з блоком двигуна. У разі появи ознак пробивання прокладок роботу слід припинити до їх заміни.

До початку збирання врожаю вся збиральна техніка, агрегати та автомобілі повинні мати відрегульовані системи живлення, змащення, охолодження, запалювання, а також бути оснащеними справними іскрогасниками, обладнані первинними засобами пожежогасіння (комбайни і тракто-ри — двома вогнегасниками, двома штиковими лопатами, двома мітлами; автомобілі — вогнегасником та штиковою лопатою). На комбайнах також повинні бути бочки з водою.

Забороняється сіяти колосові культури на смугах відчу-ження залізниць та шосейних доріг. Копиці скошеної на цих смугах трави необхідно розташовувати не ближче 30 м від хлібних масивів.

Перед дозріванням зернових (у період воскової стиглос-ті) хлібні поля в місцях прилягання їх до лісових і торф’яних масивів, степової смуги, автомобільних шляхів і залізниць мають бути обкошені (з прибиранням скошеного) та обора-ні смугою не менше 4 м завширшки.

Перед косовицею хлібні масиви ділять на ділянки пло-щею не більше 50 га прокосами не менше 8 м. Посередині прокосів проорюють смугу завширшки не менше 4 м.

Тимчасові польові стани організують на відстані не ближче 100 м від хлібних масивів. Майданчики польових станів і зер-нотоків також оборюють смугою не менше 4 м завширшки.

ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПІД ЧАС ЗБИРАННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

На хлібному масиві площею понад 25 га, з якого збира-ється врожай, необхідно мати напоготові трактор з плугом на випадок пожежі.

У разі групового методу збирання до складу збирально-транспортних загонів необхідно включати спеціалізовані автомобілі з насосами (авторідинорозкидачі, водороздавачі та інші), пристосовані для гасіння пожеж зернових.



13

Слід мати на увазі, що в період збирання забороняється спалювання стерні, післяжнивних залишків, розведення ба-гать на полях, зокрема і на тих, де жнива закінчилися. Випа-лювання стерні та пожнивних залишків, соломи призводять до пожеж на сусідніх полях, вимкнення повітряних ліній елект-ропередач надвисокої напруги, а також пожеж лісових на-саджень і торфовищ. Державі завдаються значні матеріаль-ні та екологічні збитки. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання стерні, лугів, пасовищ, ділянок зі степовою водно-болотною та іншою при-родною рослинністю або її залишків у смугах відведення.

Трактори, комбайни та інші самохідні машини, обладна-ні електричним пуском двигуна, повинні мати вимикач для відключення акумулятора від споживача струму. Клеми аку-мулятора, стартера дистанційного електромагнітного пус-кача та генератора повинні бути захищені від потрапляння на них струмопровідних предметів, їх електропроводка по-винна бути справною і надійно закріпленою.

Під час роботи комбайна з підбирачем треба стежити, щоб пружинні зубці підбирача не потрапляли всередину ко-жуха барабана. У такому випадку треба негайно зупинити комбайн і звільнити зубці.

Радіатори двигунів, вали бітерів, соломонабивачів, радіа-тори транспортерів та інші вузли й деталі збиральних машин повинні своєчасно очищуватись від пилу, соломи та зерна.

Зернотоки слід розміщувати від будівель та споруд не ближче 50 м, а від хлібних масивів — не ближче 100 м. Майдан-чик для току повинен бути очищений від рослинного покрову.

Стоянки туристів, пасіки допускається розміщувати не ближче ніж 100 м від хлібних масивів. Полювання у хлібних масивах та поблизу них забороняється.

У разі тимчасового зберігання (стоянок) тракторів, ком-байнів, автомобілів та інших самохідних машин у польових умовах їх розміщують на очищених від стерні та сухої трави майданчиках, віддалених від скирт (стогів) соломи, сіна, хліб-них масивів на відстань не менше 100 м, а від будівель — не менше 50 м.

Ці майданчики мають бути оборані смугою не менше 4 м завширшки.

Не дозволяється робота тракторів, самохідних шасі, авто-мобілів та іншої збиральної техніки без капотів або з відкри-тими капотами (для запобігання потрапляння соломи на ви-пускний колектор двигуна). На комбайнах та інших машинах з двигунами внутрішнього згорання, які не мають капотів, ви-пускний колектор повинен бути захищений металевим щи-том, що закриває його вздовж усієї довжини зверху та збоку.

У ПОЛЬОВИХ УМОВАХ ЗАПРАВЛЯ-ТИ ПАЛИВОМ ЗБИРАЛЬНУ ТЕХНІКУ СЛІД ЗА МЕЖАМИ ПОЛЯ (НЕ БЛИЖЧЕ 30 м) ПАЛИВО-ЗАПРАВНИКАМИ. ПРИ ЦЬОМУ ДВИГУНИ ПОТРІБНО ЗАГЛУШИТИ




14

Польові стани мають бути на відстані 100 м від хлібних ма-сивів, токів, скирт тощо та оборюватися смугою не менше 4 м завширшки.

Слід забезпечити неухильне виконання вимог законодав-ства у сфері пожежної безпеки щодо створення перешкод поширенню полум’я на хлібні та лісові масиви (обкошування та оборювання), поділ на ділянки відповідних розмірів, улаш-тування попереджувальних знаків, створення мінералізова-них смуг тощо.

ПРАВИЛА ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ ЗБЕРІГАННІ ТА ПЕРЕРОБЦІ ЗЕРНА

Зерносклади, зерносушарні, хлібноприймальні підприємства, зернотоки тощоЩороку перед початком збирання врожаю ці об’єкти

повинні перевірятися керівником (власником) на відповід-ність вимогам пожежної безпеки. Виявлені вади у їх проти-по жежному стані необхідно усувати до початку сушіння та приймання зерна.

Зерносклади слід розміщувати в окремо розташованих будівлях. Ворота в них повинні відчинятися назовні й нічим не захаращуватися.

Склади зерна повинні бути обладнані установками ав-томатичної пожежної сигналізації, обов’язково має бути проведена вогнезахисна обробка дерев’яних конструкцій, у місцях транспортування зерна через отвори у протипо-жежних перешкодах повинні бути встановлені протипожежні клапани.

На всіх хлібоприймальних пунктах повинні бути плани локалізації й ліквідації аварійних ситуацій та аварій та пер-винні засоби пожежогасіння, водопостачання, блискавко-захист.

У разі завантаження складів зерновим насипом відстань від верху насипу до горючих конструкцій покриття, а також світильників та електропроводів має бути не менше 0,5 м.

Забороняється:• експлуатація несправної збиральної техніки, а також без капотів або з відкритими

капотами (для запобігання потрапляння соломи на випускний колектор двигуна);• застосування відкритого вогню для випалювання пилу радіаторів двигунів;• заправляння збиральної техніки у хлібних масивах та в нічний час у польових умовах.



15

Відстань між складом зерна та пересувним сушильним агрегатом має бути не менше 10 м.

Будова топок сушарок повинна запобігати вилітанню іскор. Димові труби слід обладнувати іскрогасниками, а в міс-цях їх проходження через горючі конструкції потрібно влаш-товувати протипожежні відступи (розділки).

Сушильна камера сушарок шахтного та жалюзійного ти-пів повинна заповнюватися зерном таким чином, щоб над сушильними коробами або жалюзі був шар зерна не менше 0,4 м завтовшки.

Сушильні агрегати, які працюють на рідкому паливі, повин-ні бути обладнані приладами контролю теплоносія та авто-матики безпеки, що забезпечують відключення подавання палива в разі згасання факела в топці, підвищення темпера-тури та падіння тиску повітря перед форсункою.

Під час роботи сушарки повинен здійснюватися контроль за температурою зерна шляхом відбирання проб за кожні дві години.

Для запобігання утворенню застійних ділянок очищення завантажувально-розвантажувальних механізмів сушарки від пилу та зерна необхідно проводити через кожну добу її роботи.

Під час вентилювання зерна в зерноскладах вентиля-тори слід установлювати на відстані не менше 2 м від стін з матеріалів груп горючості Г1, Г2 та не ближче 2,5 м від стін з матеріалів груп горючості Г3, Г4. Повітроводи мають виго-товлятися з негорючих матеріалів.

Дерев’яні конструкції (опори, галереї тощо) всередині зерноскладів, очисних та робочих башт повинні бути оброб-лені вогнезахисною речовиною.

Зерносклади та зерносушарні забезпечуються необхід-ними засобами пожежогасіння, наочною протипожежною агітацією, електричним обладнанням відповідно до норм і, в разі необхідності, системою блискавкозахисту.

Під час експлуатації зерноскладів та зерносушарень не дозволяється:

• зберігати разом із зерном пожежонебезпечні матеріа-ли, а також будь-яке устаткування;

• застосовувати у складських приміщеннях зерноочисні та інші машини з двигунами внутрішнього згоряння;

• застосовувати електропобутові та саморобні електро-нагрівальні прилади;

• працювати на пересувних механізмах, якщо зачинені ворота з обох боків складу;

• засипати зерно вище рівня транспортерної стрічки і допускати тертя стрічки об конструкції транспортера;

У МІСЦЯХ ТРАН-СПОРТУВАННЯ ЗЕРНА ЧЕРЕЗ ОТВОРИ У ПРОТИ-ПОЖЕЖНИХ ПЕРЕШКОДАХ СЛІД УСТАНОВЛЮВАТИ ЗАХИСНІ ПРИСТРОЇ (ПРОТИПОЖЕЖНІ КЛАПАНИ ТА ІНШЕ)




16

• розпалювати сушарки, які працюють на твердому па-ливі, за допомогою ЛЗР та ГР, а ті, що працюють на рідкому паливі, — за допомогою смолоскипів;

• залишати без нагляду працюючі зерносушарки;• працювати на сушарках з несправними приладами

контролю температури і автоматики відключення подавання палива в разі згасання факела в топці з системою електро-запалювання.

ДОТРИМАННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРИГОТУВАННІ ТА ЗБЕРІГАННІ ВІТАМІННОГО ТРАВ’ЯНОГО БОРОШНА

Агрегати для приготування вітамінного трав’яного борош-на повинні бути встановлені під навісом або у приміщеннях. Конструкції навісів та приміщень виконуються з матеріалів груп горючості Г3, Г4 і мають бути оброблені вогнезахисними засобами, які забезпечують I або II групу вогнезахисної ефек-тивності.

Агрегати повинні мати справні прилади контролю тем-пературного режиму та автоматику безпеки, що відключає подавання палива в разі обриву полум’я форсунки.

Протипожежні розриви від пункту приготування тра-в’яного борошна до будівель, споруд, цистерн з пально-мастильними матеріалами повинні бути не менше 50 м, а до відкритих складів грубих кормів — не менше 150 м.

Витратний паливний бак слід встановлювати поза при-міщенням агрегату на відстані не менше 2 м від зовнішньої стіни з негорючих матеріалів (без отворів). Паливопроводи повинні виготовлятися з металевих труб і мати не менше двох вентилів: один — біля агрегату, а другий — біля палив-ного бака.

У разі виявлення горіння продукту в сушильному бара-бані необхідно останній до пожежі вихід продукту в кількості 150 кг та перший після ліквідації пожежі вихід продукту в кіль-кості не менше 200 кг не складувати в загальному сховищі, а розміщувати окремо в безпечному місці та тримати під на-глядом не менше 48 годин.

Вітамінне трав’яне борошно повинно зберігатися в окре-мо розташованому складі або в ізольованому від інших при-міщень протипожежними стінами й перекриттями відсіку, який має окремий вихід та надійну вентиляцію. Не дозво-ляється потрапляння вологи у склад, зберігання борошна навалом, а також разом з іншими речовинами та мате-ріалами.

ЩОБ УНИКНУТИ САМОЗАГОРЯННЯ БОРОШНА, ЩО ЗБЕРІГАЄТЬСЯ, НЕОБХІДНО ПЕРІОДИЧНО КОНТРОЛЮВАТИ ЙОГО ТЕМПЕРАТУРУ




17

Мішки з борошном повинні складатися у штабелі зав-вишки не більше 2 м, по два мішки в ряду. Проходи між ря-дами повинні бути не менше 1 м завширшки, а вздовж стін — 0,8 м.

ДОТРИМАННЯ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ ПЕРВИННІЙ ОБРОБЦІ ЛЬОНУ, ХМЕЛЮ ТА ІНШИХ ТЕХНІЧНИХ КУЛЬТУР

Приміщення для обробки льону, хмелю та інших технічних культур (далі — технічних культур) мають бути ізольовані від машинного відділення. Вихлопні труби двигунів внутрішнього згоряння слід обладнувати іскрогасниками. У разі виведення труб через горючі конструкції повинні влаштовуватися проти-пожежні переділки розміром не менше 0,25 м.

Зберігати сировину (соломку, тресту) можна у скиртах, шохах (під навісами), закритих складах, а волокна та клоччя — лише в закритих складах.

Автомобілі, трактори та інші самохідні машини, які в’їж-джа ють на територію пункту обробки технічних культур, по-винні бути обладнані справними іскрогасниками.

Транспортні засоби, що під’їжджають до скирт (шохів), повинні бути повернені до них боком, протилежним напрямку виходу вихлопних газів.

На території пункту обробки технічних культур місця для куріння слід розміщувати не ближче 30 м від виробничих бу-дівель та місць складування готової продукції.

Дахи будівель первинної обробки льону та інших технічних культур мають виготовлятися з негорючих матеріалів.

Природне сушіння трести, хмелю повинне здійснюватися на спеціально відведених ділянках.

Штучне сушіння трести, хмелю необхідно здійснювати лише у спеціальних сушарнях, клунях (стодолах).

Забороняється:• зберігання та обмолочування технічних культур на території ферм, ремонтних май-

стерень, гаражів тощо;• в’їзд автомашин, тракторів до виробничих приміщень, складів продукції (автома-

шини повинні зупинятися на відстані не ближче 5 м, а трактори — не ближче 10 м від зазначених будівель, скирт та шохів);

• влаштування пічного опалення у м’яльно-тіпальному цеху.



18

Сушарні, розміщені у виробничих будівлях, повинні бути відокремлені від інших приміщень протипожежними пере-городками 1-го типу.

Горючі конструкції будівель сушарень та сушильних ка-мер, які розташовані окремо, повинні бути поштукатурені з обох боків.

Конструкція печей, які влаштовують у клунях для сушіння льонотрести, хмелю, повинна виключати потрапляння іскор усередину приміщення.

У клунях та сушарнях улаштування над піччю колосників для укладання льону або хмелю забороняється. Відстань від печі до конструкцій з матеріалів груп горючості Г3, Г4 повин-на бути не менше 1 м, а до конструкцій з матеріалів груп горючості Г1, Г2 — не менше 0,7 м. Колосники з боку печі повинні мати огорожу на всю висоту приміщення.

У сушарнях та клунях слід дотримуватися таких вимог:

• температура теплоносія під час сушіння льонотрести повинна бути не більше 80 °С, а під час сушіння головок льону — не більше 50 °С;

• у топці печі повинно забезпечуватися повне згоряння палива, у димових газах не повинно бути іскор та незгорілих часток палива;

• вентилятор слід вмикати не раніше ніж через годину після початку топлення. Не можна допускати появи в сушиль-них камерах теплоносія з ознаками диму;

• після однієї зміни роботи сушарки необхідно видалити золу з топочного простору, осадкових камер, циклона-іскро-гасника та камери змішування. Димові труби слід очищати не рідше ніж через 10 днів роботи сушарки;

• очищення лотків та сушильних камер від опалої трести та різних відходів необхідно здійснювати щоразу перед за-вантаженням нової трести для сушіння. Зберігання запасу трести і льоноволокна у приміщенні сушарні забороняється; після завантаження трести в сушарню необхідно прибрати опалі стебла та стебла, що звисають з колосників, старанно очистити від трести піч, стіни, підлогу. Складувати тресту впритул до будівлі сушарні забороняється.

Приміщення м’яльно-тіпального агрегату повинно мати вентиляцію. Біля кожного тіпального агрегату повинні бути влаштовані зонти. Верстати слід з усіх боків закривати знім-ними й відкидними щитами, які не допускають розповсю-дження пилу у приміщенні.

Вентиляційні труби слід обладнувати засувками, які вста-новлюють перед вентиляторами та за ними. Щодня після

ЗОВНІШНЄ ОСВІТЛЕННЯ ТЮТЮНОВИХ САРАЇВ ТА СУША-РЕНЬ НЕОБХІДНО ВЛАШТОВУВАТИ ЗА ДОПОМОГОЮ ПРОЖЕКТОРІВ, УСТАНОВЛЕНИХ НА НЕГОРЮЧИХ ОПОРАХ ЗА МЕЖАМИ ПРИМІЩЕНЬ




19

закінчення робочого дня приміщення м’яльно-тіпального цеху повинно бути старанно прибране від волокна, пилу та костриці, а верстати, стіни та внутрішні поверхні покриття цеху обметені, збірники костриці очищені.

У сушарнях тютюну стелажі та етажерки повинні бути ви-готовлені з негорючих матеріалів. У вогневих сушарках над жаровими трубами слід влаштовувати металеві козирки, які захищають їх від потрапляння тютюну.

ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРОТИПОЖЕЖНИХ ЗАХОДІВ ПІД ЧАС ЗАГОТІВЛІ, ЗБЕРІГАННЯ ГРУБИХ КОРМІВ ТА СКИРТУВАННЯ

Згідно з вимогами Правил пожежної безпеки в агропро-мисловому комплексі України, слід суворо заборонити сто-янку автомобілів, тракторів та інших транспортних засобів у місцях скиртування й на території складів грубих кормів.

Випускний колектор і випускну трубу двигуна трактора в агрегаті зі скиртокладом потрібно захищати від потраплян-ня соломи й постійно оглядати їх для профілактики.

Обов’язково слід обладнати іскрогасниками трактори та автомобілі, що працюють на механічному навантаженні й транспортуванні соломи та сіна. Звичайно, використову-вати потрібно тільки іскрогасники заводського виготовлен-ня, що перебувають у справному стані.

Часто автомобілі й трактори-тягачі, зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах, під’їжджають впритул до скирт або штабелів пресованого сіна. Це може призвести до за-горяння кормів від контакту з випускними трубами, колек-торами або глушниками. Щоб запобігти пожежі, слід пиль-нувати, аби автотракторна техніка не під’їжджала до кормів на відстань ближче 3 м.

Потрібно обов’язково вимкнути двигун автомобіля, ко-ли він використовується для навантаження кормів, а перед виїздом слід ретельно оглянути місце стоянки і прибрати солому або сіно поблизу випускної труби.

Площа основи однієї скирти не повинна перевищувати 300 м2, а штабеля пресованого сіна чи соломи — 500 м2. Варто потурбуватися про те, щоб біля штабеля пресованого сіна чи соломи були два гаки завдовжки не менше висоти штабеля для розтягування штабеля у разі пожежі.

Для запобігання поширенню вогню в разі пожежі скирти на відстані 5 м від основи мають бути оборані захисними смугами не менше 4 м завширшки. З такою ж метою необхід-но дотримуватися протипожежних розривів між скиртами, які мають бути не менше 20 м.



20

Для запобігання загорянню кормів від безпосереднього зіткнення з вихлопними трубами, колекторами або глушни-ками автомобілі та трактори-тягачі, зайняті на вантажно-розвантажувальних роботах, не повинні під’їжджати до скирт (стогів), штабелів ближче 3 м.

Стоянка автомобілів, тракторів та інших транспортних засобів на території складів грубих кормів забороняється.

Під час роботи трактора з тросово-рамочною волокушею її трос або ланцюг повинні бути такої довжини, щоб солома знаходилася на відстані не ближче 5 м від трактора. На гаку троса слід установлювати обмежувач, який перешкоджає ковзанню кільця тросом.

Під час роботи трактора в агрегаті зі стогокладом ви-пускний колектор та випускна труба двигуна повинні бути захищені від потрапляння соломи і перебувати під постійним наглядом.

Під час навантаження кормів безпосередньо в кузов ав-томобіля його двигун має бути заглушений. Перед виїздом слід ретельно оглянути місце стоянки і прибрати солому, сіно поблизу вихлопної труби.

Площа основи однієї скирти (стогу) не повинна пере-вищувати 300 м2, а штабеля пресованого сіна чи соломи — 500 м2.

Біля штабеля пресованого сіна чи соломи необхідно мати два гаки завдовжки не менше висоти штабеля.

Скирти (стоги) на відстані 5 м від основи повинні бути оборані захисними смугами не менше 4 м завширшки.

Протипожежні розриви між скиртами (стогами), штабе-лями мають бути не менше 20 м.

Відстань від скирт (стогів), штабелів грубих кормів повин-на бути не менше 15 м до ліній електропередач, 20 м — до доріг, 50 м — до будівель та споруд.

Скирти, штабелі дозволяється розташовувати попарно, при цьому розриви між скиртами (стогами), штабелями в одній парі мають бути не менше 6 м, а між сусідніми пара-ми — не менше 30 м. Протипожежні розриви між двома па-рами повинні бути проорані смугою не менше 4 м завширшки на відстані 5 м від основи скирти, штабеля.

Ремонт збиральних машин і агрегатів за потребою до-пускається не ближче 30 м від хлібних масивів та інших посівів.

Сіно необхідно складувати в конічні копиці або під навіси з вологістю, яка відповідає ГОСТ 27978-88.

Розриви між копицями з сіном, що має підвищену во-логість, повинні становити не менше 20 м. У копицях сіна

ТРАКТОРИ ТА АВТОМОБІЛІ, ЩО ПРАЦЮЮТЬ НА МЕХАНІЧНОМУ НАВАНТАЖЕННІ І НА ТРАНСПОРТУ-ВАННІ СОЛОМИ ТА СІНА, НЕОБХІДНО ОБЛАДНАТИ ІСКРОГАСНИКАМИ




21

з підвищеною вологістю, схильного до самозагоряння, не-обхідно впродовж 60 днів після скиртування здійснювати температурний контроль за допомогою ртутних термомет-рів, які вставляють у металеві труби і розміщають у стозі на різній глибині. Якщо температура перевищує 50 °С, стіг слід розібрати та просушити.

Площа відсіків будівель (навісів) для зберігання грубих кормів між протипожежними стінами не повинна перевищу-вати 1000 м2, а кількість кормів — 200 т.

Вбудовані (прибудовані) приміщення, де зберігається запас грубих кормів, мають відокремлюватись від будинків протипожежними перегородками 1-го типу й перекриттями 3-го типу. Прибудовані чи вбудовані приміщення повинні мати виходи безпосередньо назовні.

Під час досушування грубих кормів у закритих примі-щеннях вентилятори мають встановлюватися із зовніш нього боку будівель (споруд) на відстані не менше 1 м від негорю-чих стін (перегородок), не ближче 2 м від огороджувальних конструкцій з горючих матеріалів груп Г1, Г2 та не ближче 2,5 м від огороджувальних конструкцій з горючих матеріалів груп Г3, Г4. Повітроводи мають бути виконані з негорючих матеріалів.

Місця встановлення вентиляторів повинні бути обгоро-джені. Повітрозабірний отвір вентилятора необхідно захища-ти від потрапляння горючих матеріалів (сіна, соломи тощо) металевою сіткою з чарунками не більше 25 х 25 мм.

Пускова електроапаратура має знаходитись у місцях, що дозволяють спостерігати за процесом запуску вентиляторів, на окремо розташованій опорі і на відстані не менше 5 м від будівель (споруд).

Під час досушування грубих кормів під навісом (у скир-ті, стозі) вентилятор повинен встановлюватися на відстані не менше 2,5 м від навісу (скирти). Провід (кабель), який живить електродвигун, необхідно прокладати в землі. Повіт-ровод повинен бути виконаний з негорючого матеріалу.

На закритих складах (навісах) грубих кормів загальний електричний вимикач повинен розміщуватися поза будів-лями (навісами) на негорючій стіні, а для будівель (навісів) з горючих матеріалів — на окремо розташованій опорі і бути вміщеним у шафу або нішу, які після закінчення робіт плом-буються.

Встановлення електровимикачів усередині складів (на-вісів) не дозволяться.

Місця постійного складування грубих кормів мають бути огороджені та обладнані блискавкозахистом.

ШТУЧНЕ СУШІННЯ СІНА ПОВИННЕ ЗДІЙСНЮВАТИСЯ АГРЕГАТАМИ (УСТАНОВКАМИ) ЗАВОДСЬКОГО ВИГОТОВЛЕННЯ




22

ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ ТЕХНІЧНОМУ ОБСЛУГОВУВАННІ ТА РЕМОНТІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАШИН І ТЕХНІКИ

Виготовлення і капітальний ремонт сільськогосподар-ських машин і техніки, як правило, мають здійснюватись на спеціалізованих підприємствах.

Технічне обслуговування (ТО) і ремонт автомобілів по-винні проводитися у спеціально пристосованих майстернях або пристосованих для цього приміщеннях з негорючих матеріалів, у яких зберігання техніки відокремлюється від зазначених майстерень відповідно до вимог будівельних норм.

Забороняється технічне обслуговування і ремонт у не-пристосованих для цього приміщеннях.

Електрозварювальні й фарбувальні роботи дозволяється здійснювати тільки у спеціально обладнаних приміщеннях з негорючих матеріалів, забезпечених вогнегасниками і по-жежним інвентарем.

Зварювальні пости слід розташовувати у кабінах з него-рючих матеріалів площею не менш ніж 3 х 2 м кожна.

Цехи або відділення, де проводиться гаряче обкатування двигунів внутрішнього згоряння, слід розміщувати в окремих приміщеннях, виконаних із негорючих матеріалів.

Мобільну техніку, що надходить на технічне обслуговуван-ня та поточний ремонт, необхідно очищати від бруду і залеж-но від виду ремонту чи обслуговування вузлів та агрегатів, за потреби, зливати пально-мастильні матеріали, а також зні-мати газові балони.

Для миття та знежирювання потрібно застосовувати негорючі сполуки, пасти, розчинники та емульсії, а також

Основні причини загоряння під час експлуатації та ТО:• спалахування палива внаслідок потрапляння іскри, яка виникає від ударів стальних

деталей пошкодженого кузова автомобіля під час ДТП;• порушення герметичності комунікацій, несправностей паливної системи, загорян-

ня палива і електропроводки при зіткненні з поверхнями, які мають високі робочі температури (вихлопним колектором, глушником та опалювальною установкою);

• спалахування палива від потрапляння іскри розряду статичної електрики;• загоряння конструкційних матеріалів і палива з причин несправності електрооблад-

нання (короткого замикання, незадовільних контактів тощо);• при проведенні зварювальних робіт, розігріві вузлів автомобіля в зимовий пе ріод,

перевірці наявності палива в паливних баках за допомогою відкритого вогню, паління тощо.



23

ультразвукові та інші пожежобезпечні установки. Тільки в окремих випадках, коли негорючі суміші не забезпечують потрібної за технологією чистоти обробки, допускається за-стосування відповідних горючих або легкозаймистих рідин. Мити та знежирювати легкозаймистими або горючими ріди-нами потрібно в окремих приміщеннях або на відокремлених виробничих ділянках і постах, обладнаних ефективними за-собами пожежогасіння та шляхами евакуації, за умови суво-рого додержання потрібних заходів пожежної безпеки.

На постах відкритого шлангового (ручного) і закритого (механізованого) миття джерела освітлення, проводки та си-лові двигуни повинні бути в герметичному виконанні. Елект-ричне управління агрегатами мийної установки має бути низьковольтним (12 В).

Пости відкритого шлангового (ручного) миття слід розмі-щувати в зоні, ізольованій від відкритих ліній електропередач та від обладнання під напругою.

Миття і знежирювання деталей слід проводити тільки при ввімкненій припливній та витяжній вентиляції за умови сис-тематичного очищення мийних ванн від бруду.

Підлога в приміщеннях та на ділянках, де миють і знежи-рюють деталі із застосуванням легкозаймистих і горючих рідин, має бути виконана з негорючих матеріалів, які не утво-рюють іскор при ударі, мати жорстку (рифлену) поверхню.

Мийні ванни з гасом та іншими мийними засобами, пе-редбаченими технологією, після закінчення миття потрібно закрити кришками. Ванни слід обладнати пристроями ава-рійного зливання в підземні резервуари, розміщені поза будівлею.

Використані горючі та легкозаймисті мийні речовини забороняється зберігати на постах миття, їх слід тримати в спеціально призначених місцях у щільно закритій тарі.

Не допускається застосування мийних і знежирювальних рідин невідомого складу.

У місцях миття і знежирювання за допомогою легкозай-мистих та горючих рідин є неприпустимим проведення робіт із застосуванням відкритого вогню та іскроутворення (елект-розварювання, заточування та ін.).

Забороняється застосовувати бензин для миття деталей, протирання автомобілів та обладнання.

Пролиті горючі та легкозаймисті рідини слід негайно ви-далити.

Роботи, пов’язані з миттям і знежирюванням деталей, при використанні ЛЗР і ГР можна виконувати на спеціаль-них майданчиках на відстані менше ніж 10 м від виробничих приміщень.



24

Опалювання виробничих приміщень заводів, майсте-рень і гаражів повинно бути пароповітряним або централь-ним водяним. Пічне опалення є неприпустимим.

При ремонті карбюраторних двигунів вимикається запа-лювання, а дизельних — паливоподача.

При обслуговуванні та ремонті автомобілів, якщо це по-в’я зано із зняттям паливних баків, а також ремонтом паливо-проводів, через які може витікати паливо з баків, баки слід повністю звільнити від палива.

Зливати паливо слід у місцях, де унеможливлено його загоряння. Зберігати злите паливо на постах обслуговування і ремонту забороняється.

Зливати відпрацьоване мастило потрібно в металеві бочки або ємкості на окремих майданчиках.

Забороняється виконувати виробничі операції на облад-нанні з несправностями, які можуть призвести до пожеж, а також при відключенні контрольно-вимірювальних прила-дів, за якими визначаються задані режими температур, тиску, концентрації горючих газів, пари та інші технічні параметри.

Для зберігання мастильних, лакофарбових, горючих і лег-козаймистих матеріалів слід передбачати окремі, спеціально обладнані приміщення.

Використані обтиральні матеріали (промаслене клоччя, ганчір’я та ін.) слід негайно прибирати в металеві ящики зі щільними кришками, а після закінчення робочого дня вино-сити з виробничих приміщень у спеціально відведені місця.

Перед ремонтом автомобіля-цистерни для перевезення легкозаймистих, горючих, а також вибухонебезпечних ванта-жів її слід повністю очистити від залишків вантажів і надійно заземлити.

Робітник, який очищує або ремонтує всередині цистер-ну чи резервуар з-під легкозаймистих або горючих рідин, повинен застосовувати інструмент, який не утворює іскор при ударі.

Газобалонні автомобілі можуть в’їжджати на пости обслу-говування і ремонту тільки після переведення їх на роботу на бензині (дизельному паливі).

Переводячи роботу двигуна на бензин, слід перекрити витратні вентилі і повністю відпрацювати газ із системи жив-лення (до повної зупинки двигуна), після чого перекрити магістральний вентиль і включити подавання бензину.

Перед подаванням газобалонних автомобілів у примі-щення для обслуговування та ремонту слід перевірити на спеціальному посту газову систему живлення на герметич-ність. В’їжджати в приміщення з негерметичною газовою системою живлення забороняється.

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ПРОВОДИТИ РЕМОНТ АВТО МОБІЛІВ З ДВИГУНОМ, ЯКИЙ ПРАЦЮЄ




25

Регулювати системи живлення, запалювання, прилади газової системи живлення газобалонних автомобілів, а також ремонтувати та перевіряти газову апаратуру на герметичність дозволяється тільки в добре провітрюваному приміщенні при ввімкненій вентиляції або на відкритій площадці.

Перед перевіркою (регулюванням) приладів електро-обладнання на газобалонному автомобілі слід щільно закри-ти всі вентилі, перевірити герметичність газової системи живлення і старанно провітрити підкапотний простір.

При проведенні на газобалонному автомобілі ремонту, пов’язаного з виконанням зварювальних або фарбувальних робіт (включаючи штучне сушіння), газ із балонів потрібно випустити або злити на посту зливання газу, а балони слід дегазувати інертним газом.

При обслуговуванні та ремонті газової апаратури слід бути особливо обережними, не допускати іскроутворення. Ударні навантаження при цих роботах забороняються.

При газовому зварюванні не допускається потрапляння мастила на шланги та пальник.

При електрозварювальних роботах слід заземлювати раму й кузов автомобілів.

Паяти, зварювати ємкості з-під легкозаймистих і горю-чих рідин (паливні баки, тару та ін.) слід після їх старанної протипожежної обробки.

Перед зварюванням паливні баки слід промити гарячою водою, пропарити парою, знову промити гарячою водою з каустичною содою або іншими технічними мийними засо-бами, просушити гарячим повітрям за режимом згідно із за-твердженим технологічним процесом до повного видалення слідів легкозаймистих і горючих рідин. Зварювати або паяти слід при відкритих горловинах і корках.

Дозволяється виконувати зварювання, наперед запов-нивши ємність гарячою водою або інертним газом, що без-перервно подається (азотом, відпрацьованими газами від карбюраторного двигуна).

Для заповнення ємності (паливних баків) відпрацьова-ними газами їх слід подавати шлангом, обладнаним іскро-гасником. Шланг приєднують до вихлопної труби автомо-біля, що працює на малих частотах обертання колінчастого вала.

Зварювання слід виконувати при безперервному пода-ванні відпрацьованих газів. Для видалення газу із зварю-ваної ємності можна використовувати: у паливному баку — зливний отвір; у цистерні — газовідвідну трубку.

При ремонті автомобільної техніки потрібно, щоб ро-боче місце для паяльних робіт було очищене від горючих

Забороняється підтягувати різьбові з’єднання і знімати з автомобіля деталі газової апаратури та газопроводи під тиском



26

матеріалів, а горючі конструкції на відстані менше 5 м — надійно захищені металевими екранами від займання.

Паяльні лампи слід тримати справними і не рідше одно-го разу на місяць перевіряти на міцність та герметичність із занесенням результатів і дати перевірки у спеціальний журнал. Крім того, не рідше одного разу на рік слід прово-дити контрольні гідравлічні випробування тиском.

Кожна лампа повинна мати паспорт із зазначенням ре-зультатів заводського гідравлічного випробування і припус-тимого робочого тиску. Лампи забезпечуються пружинними запобіжними клапанами, відрегульованими на заданий тиск, а лампи місткістю 3 л і більше — манометрами.

Заправляти паяльні лампи пальним і розпалювати їх слід у спеціально відведених для цього місцях. При заправці не допускати розливання пального і застосування відкритого вогню.

Щоб не допустити викидання полум’я з паяльної лампи, пальне, яке заправляється в неї, має бути очищене від сто-ронніх домішок і води.

При зварюванні, газорізанні і паянні забороняється ста-вати до роботи при несправній апаратурі.

Заряджати акумуляторні батареї слід у приміщеннях, ізо-льованих від інших протипожежними стінками (перешкодами) з входом через тамбур-шлюзи. Виконувати інші роботи в цих приміщеннях забороняється.

Зарядні приміщення слід обладнати припливно-витяж-ною вентиляцією у вибухобезпечному виконанні.

Припливно-витяжна вентиляція повинна включатись як перед початком, так і в кінці зарядження. Відключення вентиляції проводиться не раніше ніж через 1,5 год. після закінчення робіт.

Щоб не допустити вибуху паяльної лампи, забороняється:• застосовувати як пальне для ламп, що працюють на гасі, бензин або суміш бензину

з гасом;• підвищувати тиск у резервуарі лампи при накачуванні повітря більше допустимого

робочого тиску згідно з паспортом;• заповнювати лампу гасом більш як на 3/4 об’єму її резервуара;• підігрівати пальник рідиною з лампи, накачаної насосом;• відкручувати повітряний гвинт і наливну пробку, коли лампа горить або ще не вихо-

лонула;• розбирати і ремонтувати лампу, а також виливати з неї або заправляти її пальним

поблизу відкритого вогню чи палити при цьому.



27

Робота акумуляторного цеху при несправній припливно-витяжній вентиляції є неприпустимою.

У приміщенні зарядки акумуляторних батарей слід пе-редбачити блокування з відключення процесу зарядження, якщо відключається вентиляція.

Для освітлення приміщення зарядки повинні застосо-вуватись лампи розжарювання у вибухозахисному вико-нанні.

Електромережа для освітлення повинна виконуватись у захисній кислототривкій чи луготривкій оболонці.

Електродвигуни, випрямлювачі, запобіжники, вимикачі, розетки штепсельні повинні бути встановлені в приміщенні, ізольованому від приміщень зарядки акумуляторних бата-рей, і заземлені.

Акумуляторні батареї, установлені для зарядки, з’єд-нують між собою тісно прилеглими пружинами або затиска-чами для кислотних акумуляторних батарей чи плоскими наконечниками для лужних акумуляторних батарей, які ма-ють надійний електричний контакт, що виключає можливість іскроутворення. З’єднувати затискачі акумуляторних бата-рей дротом (закручуванням) забороняється.

Підключення та відключення акумуляторних батарей на зарядження проводити тільки при вимкнутому зарядному пристрої.

Контроль за процесом зарядження повинен здійсню-ватися за допомогою спеціальних приладів (термометра, навантажувальної вилки, ареометра тощо). Перевіряти акумуляторну батарею коротким замиканням забороня-ється.

Зарядження акумуляторних батарей повинно проводи-тися при відкритих пробках.

Для нагляду за акумуляторними батареями використо-вуються переносні лампи у вибухозахисному виконанні.

У зарядному приміщенні забороняється:• палити і користуватись відкритим вогнем (запаленим сірником тощо);• користуватись електронагрівальними приладами;• зберігати і заряджати кислотні і лужні акумуляторні батареї в одному приміщенні;• перебувати стороннім особам;• користуватись апаратами та інструментами, які можуть дати іскру при ударі;• зберігати кислоти і луги в кількостях, що перевищують змінну потребу;• залишати спецодяг, сторонні предмети і горючі матеріали.



28

При ремонті шин роботи з приготування та нанесення гумового клею на склеювані поверхні слід проводити в ізо-льованому приміщенні з негорючими огороджувальними конструкціями біля зовнішньої стіни.

У приміщенні, де шини промащуються гумовим клеєм, забороняється здійснювати роботи з вогнем або такі, що утворюють іскри.

Інструмент для приготування та нанесення клею має бути виконаний з матеріалу, який унеможливлює іскро-утворення.

Робочі столи повинні бути обшиті гладкими листами з ко-льорового металу, заземлені й обладнані місцевими відсмок-тувачами.

У виробничих приміщеннях допускається зберігати бен-зин і клей в кількостях, що не перевищують змінної потреби, лише в закритому посуді, відкриваючи його за необхідності.

Електрообладнання установок та арматура електричних світильників повинні бути у вибухозахищеному виконанні і заземлені.

Приміщення має бути обладнане припливно-витяжною вентиляцією.

ПОРЯДОК ДІЙ У РАЗІ ЗАГОРЯННЯ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ МАШИН І ТЕХНІКИ

При займанні автомобіля водій повинен зупинити авто-мобіль, з’їхавши на узбіччя, вимкнути запалення, відключи-ти акумулятор від загальної мережі і виконати вимоги Пра-вил дорожнього руху щодо позначення зупинки дорожнього транспортного засобу.

Після зупинки автомобіля водій повинен негайно від-крити всі виходи, забезпечити швидку евакуацію пасажирів,

ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ ЗБЕРІГАТИ БЕНЗИН, КЛЕЙ ТА ІНШІ ЛЕГКО ЗАЙМИСТІ ТА ГОРЮЧІ МАТЕ-РІАЛИ ПОБЛИЗУ ВУЛКАНІЗАЦІЙНИХ УСТАНОВОК


У приміщеннях, призначених для обслуговування та ремонту автомобільної техніки, забороняється:

• установлювати автомобілі в кількостях, що перевищують норму, порушувати спо-сіб розстановки, зменшувати відстань між ними та елементами будівлі;

• установлювати автомобільну техніку з відкритими горловинами паливних баків, а також за наявності витікання пального з паливної системи;

• зберігати легкозаймисті і горючі рідини, відпрацьоване масло, кислоти, фарби;• заправляти автомобільну техніку паливом;• зберігати тару з-під легкозаймистих і горючих рідин;• захаращувати проходи між полицями і виходи з приміщень матеріалами, облад-

нанням, тарою.



29

приступити до гасіння пожежі. Ефективність гасіння пожежі збільшується, якщо здійснювати його одночасно з евакуа-цією пасажирів.

Гасіння пожежі вогнегасником потрібно починати з про-литого під автомобіль палива, здійснюючи подальше пода-вання струменя на осередок у ньому. Перед початком гасіння в підкапотному просторі водій повинен відкрити замки капо-та. Гасіння в підкапотному просторі слід починати одночасно з відкриттям капота — інтенсивність горіння після його від-криття зростає.

Успіх гасіння палаючого автомобіля залежить від опера-тивності дій водія. Водій зобов’язаний пам’ятати, що для всіх вогнегасників, рекомендованих для комплектації автотран-спорту, час безперервної роботи вогнегасника становить 9–15 секунд. Запірно-пусковий пристрій вогнегасника до-зволяє, у разі потреби, припинити подавання вогнегасного заряду. Це покращує тактику гасіння декількох осередків у різних місцях автомобіля або повторних загорань в одно-му осередку.

Найбільший ефект досягається при одночасному гасінні (групою людей) із застосуванням декількох вогнегасників, а також якщо одночасно застосовуються підсобні засоби: сніг, пісок, покривало тощо.

Гасити потрібно з навітряного боку, направляючи стру-мінь з вогнегасника на поверхню, яка горить, а не на полум’я. При гасінні палива, яке витікає, слід подавати заряд від низу гирла отвору до гори.

Для водія небезпечно гасити вогонь у забрудненому одя-зі (промасленому, просоченому парами палива) і з руками, змоченими пальним.

У разі ДТП, які призвели до пожежі при перевезенні небезпечних вантажів, водій зобов’язаний:

• за потреби вжити заходів для виклику пожежної допо-моги;

• відповідно до аварійної картки — вжити заходів з пер-винного усунення наслідків аварії;

• позначити місце ДТП згідно з вимогами Правил дорож-нього руху, а також вжити заходів з евакуації дорожнього транспортного засобу за межі дороги, якщо це передбачено умовами безпечних перевезень небезпечних вантажів.

При вимушеній зупинці дорожнього транспортного за-собу через пошкодження тари або упаковки з небезпечним вантажем, властивості якого становлять небезпеку для ін-ших учасників руху, місце зупинки додатково позначається двома знаками «В’їзд заборонено», які встановлюються з обох напрямків руху на відстані не менше ніж 100 м від



30

дорожнього транспортного засобу. Про місце вимушеної зупинки, її причини слід сповістити Державтоінспекцію.

При гасінні пожежі на газобалонному дорожньому транс-портному засобі передусім потрібно:

• перекрити магістральний і балонний вентилі;• на двигуні, який працює, збільшити кількість обертів

колінчатого вала і швидко відпрацювати газ, який зали-шився в системі газопроводів, від вентиля в карбюратор-змішувач;

• гасити пожежу вуглекислотним або порошковим вог-негасником, піском, покривалом, водою, снігом та іншими підручними засобами.

Щоб запобігти нагріванню, балони з газом слід поливати холодною водою.

Відповідальний за стан і наявність вогнегасника на до-рожньому транспортному засобі — його водій, він повинен знати будову вогнегасника і вміти ним користуватися.

Водій зобов’язаний при щоденному огляді перевірити наявність на вогнегаснику пломб, відсутність механічних пошкоджень, величину тиску у вогнегаснику з індикатором (у вогнегасниках закачаного типу), термін чергового огляду.

Не допускається до роботи дорожній транспортний засіб, термін чергового технічного обслуговування вогнегасника якого закінчився і якщо цей вогнегасник має механічні пошко-дження, порушення пломби та падіння тиску.

ПЕРВИННІ ЗАСОБИ ПОЖЕЖОГАСІННЯ

Територія підприємств, споруди, приміщення, техноло-гічні установки повинні бути забезпечені первинними засо-бами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочками з водою, покривалами з негорючого теплоізоляцій-ного матеріалу, пожежними відрами, совковими лопатами, пожежним інструментом, які використовуються для локалі-зації і ліквідації пожеж у їх початковій стадії розвитку.

Ця вимога стосується також будівель, споруд та при-міщень, обладнаних будь-якими типами систем пожежо-гасіння, пожежної сигналізації або внутрішніми пожежними кран-комплектами.

До початку експлуатації об’єкти (будинки, споруди, при-міщення, технологічні установки) повинні бути забезпечені первинними засобами пожежогасіння згідно з Типовими нормами належності вогнегасників, затвердженими на-казом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 2 квітня 2004 р. № 151.



31

Під час вибору первинних засобів пожежогасіння по-трібно враховувати фізико-хімічні та пожежонебезпечні властивості горючих речовин і матеріалів, їх взаємодію з вогнегасними речовинами, а також площу виробничих приміщень, відкритих майданчиків та установок.

Необхідна кількість первинних засобів пожежогасіння повинна визначатися відповідальним за пожежну безпеку на об’єкті окремо для кожного поверху та приміщення, а також для етажерок відкритих установок.

Якщо в одному приміщенні знаходяться декілька різних за пожежною небезпекою виробництв, не відділених одне від одного протипожежними стінами, то всі ці приміщення повинні забезпечуватись вогнегасниками, пожежним інвен-тарем та іншими видами засобів пожежогасіння за нормами найбільш небезпечного виробництва.

Вибирання типу та визначення необхідної кількості вог-негасників повинні здійснюватись відповідно до Типових норм належності вогнегасників. Для зазначення місце-знаходження первинних засобів пожежогасіння слід уста-новлювати вказівні знаки згідно з ДСТУ ISO 6309:2007 «Про-типожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопас-ности». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2–2,5 м від рівня підлоги як усередині, так і поза приміщеннями (за потреби).

Розміщення та експлуатація вогнегасників повинні здійс-нюватись згідно з вимогами Типових норм належності вогне-гасників та Правил експлуатації вогнегасників, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуа-цій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобиль-ської катастрофи від 2 квітня 2004 р. № 152.

Переносні вогнегасники повинні розміщуватися шляхом:• навішування на вертикальні конструкції на висоті не

більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогне-гасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;

• установлювання в пожежні шафи поруч з пожежними кранами, у спеціальні тумби, підставки або на пожежні щити (стенди).

Для розміщення первинних засобів пожежогасіння у ви-робничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встанов-люватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на те-риторії об’єкта площею більше 200 м2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м2 захищуваної площі.



32

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники — 3 шт., ящик з піском — 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2 x 2 м — 1 шт., гаки — 3 шт., лопати — 2 шт., ломи — 2 шт., сокири — 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовува-тися в цьому приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння по-винні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 «ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности».

Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кіль-кістю пожежних щитів з набором первинних засобів поже-жогасіння згідно з місцевими умовами.

На пожежних щитах (стендах) необхідно вказувати їх порядкові номери та номер телефону для виклику пожежно-рятувальних підрозділів.

Порядковий номер пожежного щита вказують після літер-ного індексу «ПЩ».

Пожежні щити (стенди) повинні забезпечувати:• захист вогнегасників від потрапляння прямих сонячних

променів, а також захист знімних комплектуючих виробів від використання не за призначенням (для щитів та стендів, уста-новлюваних поза приміщеннями);

• зручність та оперативність зняття (витягання) закріп-лених на щиті (стенді) комплектуючих виробів.

Немеханізований пожежний ручний інструмент, розміще-ний на об’єкті у складі комплектації пожежних щитів (стендів), підлягає періодичному обслуговуванню, яке включає такі операції:

• очищення від пилу, бруду та слідів корозії;• відновлення фарбування з урахуванням вимог стан-

дартів;• випрямлення ломів та суцільнометалевих гаків для ви-

ключення залишкових деформацій після використання;• відновлення потрібних кутів загострювання інструмента

з дотриманням вимог стандартів.Вогнегасники слід встановлювати у легкодоступних та

видних місцях, а також у пожежонебезпечних місцях, де най-більш вірогідна поява осередків пожежі. При цьому необхід-но забезпечити їх захист від потрапляння прямих сонячних променів та дії опалювальних та нагрівальних приладів.

Відстань між місцями розташування вогнегасників не повинна перевищувати:

• 15 м — для приміщень категорій А, Б, В (горючі гази та рідини);



33

• 20 м — для приміщень категорій В, Г, а також для гро-мадських будівель та споруд.

Пожежні щити (стенди), інвентар, інструмент, вогнегасни-ки в місцях установлення не повинні створювати перешкоди під час евакуації.

Навішування вогнегасників на кронштейни, розміщення їх у тумбах або пожежних шафах повинні забезпечувати мож-ливість прочитування маркувальних написів на корпусі.

Технічне обслуговування вогнегасників повинно здійс-нюватися відповідно до Правил експлуатації вогнегасників, а також ДСТУ 4297-2004 «Технічне обслуговування вогне-гасників. Загальні технічні вимоги».

Використані вогнегасники, а також вогнегасники із зірва-ними пломбами необхідно негайно направляти на технічне обслуговування.

На технічне обслуговування з об’єкта одночасно дозволя-ється відправити не більше 50 % вогнегасників від їх загальної кількості.

Вогнегасники, встановлені за межами приміщень або в неопалюваних приміщеннях та не призначені для експлуа-тації при мінусовій температурі, на холодний період повинні зніматися. У такому разі на пожежних щитах та стендах по-винна розміщуватися інформація про місце розташування найближчого вогнегасника.

Відповідальними особами за своєчасне і повне осна-щення об’єктів вогнегасниками та іншими засобами по же-жогасіння, забезпечення їх технічного обслуговування, на-вчання працівників правилам користування вогнегасниками є власники цих об’єктів (або орендарі згідно з договором оренди).

Пожежні покривала повинні мати розмір не менше ніж 1 x 1 м. Їх призначено для гасіння невеликих осередків пожеж у разі займання речовин, горіння яких не може від-буватися без доступу повітря. У місцях застосування та збе-рігання ЛЗР та ГР мінімальні розміри пожежних покривал збільшуються до величин: 2 x 1,5 м і 2 x 2 м відповідно. По-жежні покривала придатні для гасіння пожеж класів А, В,

Вогнегасники, які експлуатуються, повинні мати:• облікові (інвентарні) номери за прийнятою на об’єкті системою нумерації;• пломби на пристроях ручного пуску;• бирки та маркувальні написи на корпусі, червоне сигнальне пофарбування згідно

з державними стандартами.



34

згідно з ГОСТ 27331-87 (СТ СЭВ 5637-86) «Пожарная тех-ника. Классификация пожаров».

Бочки з водою повинні встановлюватись у виробничих, складських та інших приміщеннях, спорудах у разі відсут-ності внутрішнього протипожежного водогону та за наявнос-ті горючих матеріалів, а також на території об’єктів, інди-відуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків. Їх кількість у приміщеннях повинна визначатися з розрахунку одна бочка на 250–300 м2 захищуваної площі.

Бочки для зберігання води для пожежогасіння повин ні мати місткість не менше ніж 0,2 м3 і мають бути укомплекто-вані пожежним відром місткістю не менше ніж 0,008 м3.

Ящики для піску повинні мати місткість 0,5; 1,0 або 3,0 м3 і бути укомплектовані совковою лопатою.

Ящики для піску, які є елементом конструкції пожежного стенда, повинні мати місткість не менше ніж 0,1 м3. Конструк-ція ящика повинна забезпечувати зручність діставання піску та виключати потрапляння сміття й атмосферних опадів.

ВИМОГИ ДО УТРИМАННЯ ПОЖЕЖНОЇ ТЕХНІКИ ТА ЗАСОБІВ ПОЖЕЖОГАСІННЯ

Кількість та номенклатура видів пожежної техніки для за-хисту виробничих об’єктів зберігання та переробки зерна (пожежних автомобілів, мотопомп, причепів, тощо) регла-ментуються вимогами державних та (або) галузевих стан-дартів, будівельних норм, правил та інших чинних норма-тивних актів.

На стадії проектування повинна визначатися потреба об’єк тів у пожежній техніці, зокрема в первинних засобах пожежогасіння.

Використання пожежної техніки, зокрема пожежного об-ладнання, інвентарю, інструменту для господарських, вироб-ничих та інших потреб, не пов’язаних з пожежогасінням або навчанням протипожежних формувань, не дозволяється.

У разі аварій та стихійного лиха застосування пожежної техніки для їх ліквідації можливо з дозволу органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Пересувну пожежну техніку (пожежні автомобілі, мото-помпи, причепи) слід тримати в опалюваних приміщеннях або спеціально призначених для цього приміщеннях (бок-сах) з температурою середовища не нижче 10 °С, які мають освітлення, телефонний зв’язок, тверде покриття підлоги, пристрої та обладнання, необхідні для забезпечення нор-мальних і безпечних умов роботи.



35

За кожним пожежним автомобілем, мотопомпою, при-стосованою (переобладнаною) для завдань пожежогасіння технікою слід закріплювати водія (моториста), який пройшов спеціальну підготовку. На пожежні автомобілі та мотопомпи повинні бути визначені бойові обслуги.

Ставлячи зазначену пожежну техніку на бойове чергу-вання, належить організовувати цілодобове чергування на ній особового складу (членів ДПД).

На об’єкті повинен бути відпрацьований порядок направ-лення і прибуття (доставки) техніки на місце пожежі згідно з розкладом виїзду, зокрема й на поруч розташовані об’єкти житлового сектору.

Підприємство, де організовано цілодобове чергування на виїзній пожежній техніці, зобов’язане щоденно інформу-вати про її боєготовність найближчий підрозділ державної пожежної охорони.

Перед введенням в експлуатацію (постановкою на бойо-ве чергування) пожежні автомобілі, мотопомпи та причепи необхідно піддавати випробуванням на відповідність вимо-гам нормативно-технічної документації за участю представ-ників пожежної охорони.

Види, періодичність, зміст та технологічна послідовність робіт з технічного обслуговування пожежних автомобілів, мотопомп та причепів повинні відповідати вимогам, установ-леним в експлуатаційній документації на вироби конкретних типів (марок).

Про перевірку стану агрегатів із запуском двигуна необ-хідно робити запис у спеціальному журналі, який зберігається у приміщенні, де встановлена ця техніка.

ДІЇ У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ ПОЖЕЖІ

Для працівників охорони (сторожів, вахтерів, вартових) повинно бути розроблено інструкцію, в якій необхідно ви-значити їхні обов’язки щодо контролю за додержанням про-типожежного режиму, огляду території і приміщень, порядок

Пересувна пожежна техніка, мотопомпи та причепи, введені в експлуатацію (поставлені на бойове чергування або в резерв), повинні бути у повній готовнос-ті до виїзду (застосування) за тривогою: бути справними, мати повний комплект придатного до застосування пожежно-технічного озброєння, заправлені паль-ним, мастильними матеріалами, забезпечені запасом вогнегасних речовин



36

дій в разі виявлення пожежі, спрацювання систем проти-пожежного захисту, а також указати, хто з посадових осіб об’єкта має бути викликаний у нічний час у разі пожежі.

Працівники об’єкта зобов’язані дотримуватися вста-новленого протипожежного режиму та інших нормативно-правових актів з питань пожежної безпеки.

Для проведення заходів із запобігання виникненню по-жеж та організації їх гасіння на підприємствах створюється добровільна пожежна охорона, для забезпечення функціо-нування якої утворюються пожежно-рятувальні підрозділи. Порядок функціонування добровільної пожежної охоро-ни затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 564.

У разі виявлення ознак пожежі (горіння) працівник зобо в’язаний:

• негайно повідомити про це за телефоном 101. При цьо-му необхідно назвати місцезнаходження об’єкта, вказати кількість поверхів будинку, місце виникнення пожежі, обста-новку на пожежі, наявність людей, а також повідомити своє прізвище;

• вжити (за можливості) заходів щодо евакуювання лю-дей, гасіння (локалізації) пожежі первинними засобами пожежогасіння та збереження матеріальних цінностей;

• якщо пожежа виникла на підприємстві, повідомити про неї керівника чи відповідну компетентну посадову особу та (або) чергового на об’єкті;

• у разі необхідності викликати інші аварійно-рятувальні служби.

Посадова особа об’єкта, що прибула на місце по-жежі, зобов’язана:

• перевірити, чи викликана Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту (продублювати повідомлення), повідомити про подію власника підприємства;

• у разі загрози життю людей негайно організувати їх ря-тування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби;

• видалити за межі небезпечної зони всіх працівників, не пов’язаних з ліквідуванням пожежі;

• припинити роботи в будинку (якщо це допускається технологічним процесом виробництва), крім робіт, пов’язаних із заходами щодо ліквідування пожежі;

• у разі необхідності відключити електроенергію (за ви-нятком систем протипожежного захисту), зупинити транс-портуючі пристрої, агрегати, апарати, перекрити сировинні,

ПРАЦІВНИКИ ОХОРОНИ ПОВИННІ МАТИ СПИСОК ПОСАДОВИХ ОСІБ ОБ’ЄКТА ІЗ ЗАЗНАЧЕННЯМ ЇХ МІСЦЬ ПРОЖИ-ВАННЯ, СЛУЖБО-ВИХ, ДОМАШНІХ (МОБІЛЬНИХ) ТЕЛЕФОНІВ




37

газові, парові та водяні комунікації, зупинити системи вен-тиляції в аварійному та суміжних з ним приміщеннях (за ви-нятком пристроїв протидимового захисту) та здійснити інші заходи, що сприяють запобіганню розвитку пожежі та задимленню будинку;

• перевірити включення оповіщення людей про пожежу, установок пожежогасіння, протидимового захисту;

• організувати зустріч підрозділів Оперативно-рятуваль-ної служби цивільного захисту, надати їм допомогу у виборі найкоротшого шляху для під’їзду до осередку пожежі та в установці техніки на зовнішні джерела водопостачання;

• одночасно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей;

• забезпечити дотримання безпеки праці працівниками, які беруть участь у гасінні пожежі.

З прибуттям на пожежу пожежно-рятувальних підроз-ділів повинен бути забезпечений безперешкодний доступ їх на територію об’єкта, за винятком випадків, коли чинним законодавством встановлений особливий порядок допуску.

Після прибуття пожежно-рятувальних підрозділів адмі-ністрація та інженерно-технічний персонал підприємства, будинку чи споруди зобов’язані брати участь у консульту-ванні керівника гасіння пожежі з приводу конструктивних і технологічних особливостей об’єкта, де виникла пожежа, прилеглих будівель та пристроїв, організувати залучення сил та засобів об’єкта до вжиття необхідних заходів, пов’язаних із ліквідацією пожежі та запобіганням її поширенню.

реклама

(44) 537-06-51• www.BERATOR.com.ua



38

Додаток 1

Перелік будівель і приміщень підприємств зернового комплексу з установленням

їх категорій за вибухопожежною небезпекою, а також класів вибухопожежонебезпечних зон

№ з/п

Назва приміщень і будівель

Характеристика речовин і матеріалів,

які є в приміщенні (а також умови технологічних процесів), за

властивостями яких визначаються категорії приміщень і класи зон

Ка

тего

рія

пр

им

і-щ

ен

ь

Кл

ас

и з

он

Пр

им

ітка

1 2 3 4 5 6

1 Робочі будівлі і силосні корпуси елеваторів (надсилосні і підсилосні поверхи), зерноочисні відділення млинів і круп’яних виробництв

Горючий пил з нижньою концентраційною межеюпоширення полум’я (НКМПП) більше 65 г/м3 до об’єму повітря

В П-ІІ

За умови виконання заходів, передбачених Пособием к СНиП 2.10.05-85 «Пособие по проектирова-нию предприя-тий, зданий и сооружений по хранению и переработке зерна»

2 Цехи і відділення з обробки насіння (крім кукурудзо-молотильних), силосні і напідлогові сховища насіння

Горючий пил з нижньою концентраційною межею поширення полум’я (НКМПП) більше 65 г/м3 до об’єму повітря

В П-ІІ

3 Відділення розфасовки борошна, крупи, висівки

В П-ІІ

4 Розмельні цехи і відділення млинів

Горючий пил, здатний утворювати вибухо-небезпечні суміші при аваріях або несправ-ностях

Б 21

5 Лущильні (шеретувальні) цехи і відділення круповиробництва

Б 21

6 Вибійні цехи і відділення борошна, крупи

Б В ІІа

7 Приміщення цехів розтарю-вання борошна, крупи

Горючий пил, здатний утворювати вибухонебез-печні суміші при аваріях або несправностях

Б 20

8 Цехи, відділення і склади безтарного зберігання і відпуску борошна, крупи, борошневої сировини

Горючий пил, здатний утворювати вибухонебез-печні суміші при нормаль-них режимах роботи

Б 20



39

1 2 3 4 5 6

9 Кукурудзомолотильні відділення


Б 21

10 Безтарні приймальні і відпускні пристрої (відділення) для борошна, висівки, лушпиння

Горючий пил, здатний утворювати вибухоне-безпечні суміші

Б 20

11 Галереї і приміщення, якими транспортуються розсипом борошно, висівки і крупа

Б 20

12 Приймально-відпускні пристрої для зерна, зерно-сушарки (крім топкових приміщень), транспортні галереї і приміщення, де переміщуються зерно розсипом і хлібо-продукти в тарі

Б 20

13 Склади механізованого і немеханізованого зберігання зерна і зернової сировини, тарного зберігання борошна, крупи, висівок

Б 20

14 Аспіраційні камери сушильних відділень

Б 20

15 Зони радіусом 3 м по вертика-лі і горизонталі, утворені біля відкритих отворів приміщень з виробництвом категорії В


Б 21

16 Топлені відділення зерносу-шарок

Спалення горючих матеріалів

Г —

17 Приміщеня підготовки сировини, сушіння, механічної обробки трести, сортування, пресування волокна і костриці

Горючий пил і волокна з НКМПП більше 65 г/м3

В П-ІІ

18 Склади зберігання хмелю, сировини і продукції пере-робки коноплі

Горючі матеріалиВ П-ІІа

19 Приміщення для просіювання борошна, цукру, крохмалю, сухого молока та ін.


Б 21

20 Склади для зберігання борошна, крохмалю, желатину та інших горючих сипучих матеріалів у мішках

Горючі речовини

В П-ІІа

Закінчення Додатка 1



40

До

дат

ок

2

Пе

ре

лік

пр

им

іще

нь,

що

під

ля

гаю

ть о

бл

ад

на

нн

ю

уста

но

вка

ми

ав

том

ати

чн

ої п

ож

еж

но

ї си

гна

ліз

ац

ії, у

ста

но

вка

ми

а

вто

ма

тич

но

го п

ож

еж

ога

сін

ня

та

охо

ро

нн

ою

си

гна

ліз

ац

ією

№ з/п

На

зв

а п

ри

міщ

ен

ь і б

удів

ел

ь

Ха

ра

кте

ри

сти

ка р

еч

ов

ин

і м

ате

ріа

лів

, я

кі є

в п

ри

міщ

ен

ні

(а т

ако

ж у

мо

ви

те

хно

ло

гіч

ни

х п

ро

це

сів

),

за

вл

ас

тив

ос

тям

и я

ких

в

из

на

ча

ють

ся

ка

тего

рії

пр

им

іще

нь

і кл

ас

и з

он

Ус

тан

ов

ки

по

же

жн

ої

си

гна

ліз

ац

ії (м

2)

Установки пожежогасіння

(м2)

Си

сте

ми

о

хор

он

но

ї с

игн

ал

іза

ції

12

34

56

1С

клад

и з

бе

ріг

анн

я хл

ібо

пр

од

укті

в, н

асін

ня

куку

руд

зи, к

ом

бік

ор

мів

, си

ро

вин

и д

ля

вир

об

ни

цтв

а ко

мб

іко

рм

ів, в

ітам

інів

, ан

тиб

іоти

ків,

ф

ер

ме

нтн

их

пр

еп

арат

ів, о

трут

охі

мік

атів

, ме

хан

і-зо

ван

і і н

ем

еха

ніз

ова

ні с

клад

и з

ер

на;

бун

кер

и,

над

бун

кер

ні п

ри

міщ

ення

для

зб

еріг

ання

по

ро

шко

вих

ор

ган

ічн

их

мат

ер

іалі

в

20

0 і

біл

ьше

—

*ОС

— з

а р

іше

нн

ям

ди

ре

кції,

від

по

-ві

дн

о д

о п

рав

ил

тип

у п

ульт

а п

ри

йо

му

сигн

алу

2С

клад

и д

ля т

арн

ого

і б

езт

арн

ого

зб

ер

іган

ня

бо

ро

шн

аВ

ід 1

00

до

10

00

10

00

і б

ільш

е

3П

ри

міщ

ення

очи

щен

ня з

ерна

, суш

іння

і о

бр

об

ленн

я со

лод

у і з

ер

на

Те с

аме

Те с

аме

4П

ри

міщ

ен

ня

для

об

ро

бле

нн

я, с

ушін

ня

і очи

ще

нн

я зе

рн

а в

кукр

удзя

но

-кр

охм

але

-пат

око

вом

у ви

ро

б-

ни

цтв

і

Не

зале

жн

о

від

пло

щі

—

5Р

озм

ель

но

-со

рту

валь

не

від

діл

ен

ня

у ви

ро

бн

иц

тві

вівс

яни

х д

ієтп

ро

дук

тів

Те с

аме

—

6П

ри

міщ

ен

ня

для

об

ро

бле

нн

я н

асін

ня

зер

на,

зе

рн

оо

чисн

і, н

асін

нєо

чисн

і, су

ши

льн

іВ

ід 2

00

до

15

00

15

00

і б

ільш

е



41

12

34

56

7П

ри

міщ

ен

ня

ро

зме

льн

і, лу

щи

льн

і (ш

ер

ету

валь

ні)

, о

чищ

ен

ня

бо

ро

шн

ист

ої с

ир

ови

ни

Не

зале

жн

о

від

пло

щі

—

8П

ри

міщ

ен

ня

виб

ійн

их

і фас

увал

ьни

х ві

дд

іле

нь

бо

ро

шн

а, к

руп

и, к

ом

бік

ор

мів

Те с

аме

—

9Тр

ансп

ор

тер

ні г

алер

еї д

ля п

ерем

іщен

ня к

ом

бік

ор

мів

і з

ерна

ро

зси

пом

20

0 і

біл

ьше

—

10

Пр

им

іще

нн

я д

ля п

ри

готу

ван

ня

ем

ульс

ії, ф

асув

анн

я і з

аси

пки

отр

уто

хім

ікат

ів т

а ін

ши

х хі

міч

ни

х р

ечо

вин

, щ

о п

ри

знач

ен

і для

пр

отр

авлю

ван

ня

зер

на

і нас

інн

я

Не

зале

жн

о

від

пло

щі

—

11

Ко

рп

уси

, від

діл

ен

ня

вир

об

ни

цтв

а р

озс

ип

ни

х і г

ран

ульо

ван

их

ком

бік

ор

мів

, біл

ково

-віт

амін

ни

х д

об

аво

к, п

ре

мік

сів,

кар

бам

ідн

ого

ко

нц

ен

трат

у,

очи

ще

нн

я б

ор

ош

ни

сто

го з

ер

на

Те с

аме

—

12

Пр

им

іщен

ня р

озм

ельн

і (ш

ерет

увал

ьні)

і зе

рно

очи

сні

мли

ноза

вод

ів і

круп

оза

вод

івН

еза

леж

но

ві

д п

лощ

і—

13

Пр

им

іще

нн

я ви

бій

ни

х ві

дд

іле

нь

бо

ро

шн

а, к

руп

і к

ом

бік

ор

мів

—

14

Пр

им

іще

нн

я ф

асув

анн

я б

ор

ош

на

і кр

упи

—

15

Пр

им

іще

нн

я д

ля о

бр

об

лен

ня

нас

інн

я ку

кур

удзи

—

16

Це

хи і

від

діл

ен

ня

гран

улю

ван

ня,

бр

ике

тува

нн

я ви

сіво

к, к

ом

бік

ор

мів

, тр

ав’я

но

го б

ор

ош

на

і ко

рм

ови

х су

міш

ей

Гор

ючи

й п

ил,

зд

атн

ий

ут

вор

юва

ти в

иб

ухо

не

бе

з-п

ечн

і сум

іші п

ри

ава

рія

х аб

о н

есп

рав

но

стях

По

над

10

01

00

0

і біл

ьше

17

Пр

им

іще

нн

я д

ля п

ро

сію

ван

ня

бо

ро

шн

а, ц

укр

у,

кро

хмал

ю, с

ухо

го м

оло

ка т

а ін

.Д

о 7

50

75

0

і біл

ьше

18

Скл

ади

бо

ро

шн

а, к

ро

хмал

ю, ц

укр

у і к

руп

ВВ

ід 1

00

до

10

00

10

00

і б

ільш

е

За

кін

чен

ня

До

дат

ка 2



42

Додаток 3

Визначення необхідності виконання блискавкозахисту об’єкта збирання,

переробки та зберігання врожаю

№ з/п

Об’єкт

Очікувана кількість уражень об’єкта за рік, за якою

виконується блискавкозахист N, уражень/рік Р

іве

нь

б

ли

ска

вко

-з

ахи

сту

1 2 3 4

1 Будівлі і споруди або їх частини, приміщення яких згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 відносяться до зон класів 1 і 20

Незалежно від N I

2 Будівлі і споруди або їх частини, приміщення яких згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 відносяться до зон класів 2 і 21

N > 1 I

N 1 II

3 Зовнішні установки, які згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 відносяться до зон класу1

Незалежно від N II

4 Будівлі і споруди або їх частини, приміщення яких згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 відносяться до зон класів П-І, П-ІІ, П-ІІа

Для будівель і споруд І і ІІ ступенів вогнестійкості у разі 0,1 < N 2 і для ІІІ–V

ступенів вогнестійкості у разі 0,02 < N 2

ІІ, ІІІ

Те саме, але у разі N > 2 ІІ

5 Розташовані в сільській місцевості невеликі будови ІІІ–V ступенів вогнестій-кості, приміщення яких згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 відносяться до зон класів П-І, П-ІІ, П-ІІа

N < 0,02 ІV

6 Зовнішні установки і відкриті склади, що створюють згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 зону класу П-ІІІ

0,1 < N 2 ІІІ

N > 2 ІІ

7 Будівлі і споруди ІІІ, ІІІа, ІІІб, ІV, V ступенів вогнестійкості, в яких відсутні приміщен-ня, віднесені згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 до зон вибухо- і пожежонебезпечних класів

0,1 < N 2 ІІІ

N > 2 ІІ

8 Будівлі і споруди з легких металевих конструкцій з горючим утеплювачем (ІVа ступеня вогнестійкості), в яких відсутні приміщення, віднесені згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 до зон вибухо- і пожежонебезпечних класів

0,02 < N 2 ІІІ

N > 2 ІІ



43

1 2 3 4

9 Невеликі будівлі ІІІ–V ступенів вогнестій-кості, розташовані в сільській місцевості, в яких відсутні приміщення, віднесені згідно з НПАОП 0.00-1.32-01 і НАПБ В.01.056-2005/111 до зон вибухо- і пожежонебезпечних класів

Для ІІІ, ІІІа, ІІІб, ІV, V ступенів вогнестійкості якщо N < 0,1

і для ІVа ступеня вогнестійкості якщо N < 0,02

ІV

10 Будівлі обчислювальних центрів, а також будівлі, в яких встановлено обладнання інформаційних технологій або будь- яке інше електронне обладнання, чутливе до атмосферних перешкод

Незалежно від N І,ІІ

11 Тваринницькі і птахівничі будівлі і споруди ІІІ–V ступенів вогнестійкості:Для великої рогатої худоби і свиней на 100 голів і більше, для овець на 500 голів і більше, для птиці на 1000 голів і більше, для коней на 40 голів і більше


12 Димові й інші труби підприємств і котелень, башти і вежі всіх призначень заввишки 15 м і більше



ВИМОГИ ПОЖЕЖНОЇ БЕЗПЕКИ ПРИ ПРОВЕДЕННІ ВОГНЕВИХ РОБІТ У ЖНИВА

Під час підготовки до проведення вогневих робіт на об’єк-тах збирання, перероблення, зберігання врожаю та заготівлі грубих кормів необхідно дотримуватися таких вимог:

• керівник підприємства чи структурного підрозділу, де проводяться вогневі роботи (крім будівельних майдан-чиків і приватних домоволодінь), зобов’язаний оформити наряд-допуск на виконання тимчасових вогневих робіт, фор-ма якого наведена у Додатку 4. За наявності на підприємстві відомчої пожежної охорони наряди-допуски на виконання тимчасових вогневих робіт повинні бути погоджені з нею напередодні виконання робіт з установленням відомчою пожежною охороною відповідного контролю;

• проведення вогневих робіт на постійних і тимчасових місцях дозволяється лише після вжиття заходів, які виклю-чають можливість виникнення пожежі: очищення робочого місця від горючих матеріалів, захисту горючих конструкцій, забезпечення робочого місця первинними засобами поже-жогасіння (вогнегасником, ящиком з піском та лопатою);



44

• після закінчення вогневих робіт виконавець зобо в’я-заний ретельно оглянути місце їх проведення, за наявності горючих конструкцій полити їх водою, усунути можливі дже-рела виникнення пожежі;

• посадова особа, відповідальна за пожежну безпеку місць, де проводилися вогневі роботи, повинна забезпечити перевірку місця проведення цих робіт упродовж двох годин після їх закінчення. Про приведення місця вогневих робіт у пожежобезпечний стан виконавець та відповідальна за по-жежну безпеку посадова особа роблять відповідні позначки у наряді-допуску на виконання тимчасових вогневих робіт;

• технологічне обладнання, на якому передбачається проведення вогневих робіт, повинно бути приведене у ви-бухопожежобезпечний стан до початку цих робіт;

• місце проведення вогневих робіт має бути очищене від горючих речовин і матеріалів у радіусі, вказаному у таблиці:

• розміщені в межах указаних радіусів будівельні кон-струкції, настили підлог, оздоблення з матеріалів груп го-рючості Г2, Г3, Г4, а також горючі частини обладнання та ізоляція мають бути захищені від потрапляння на них іскор металевими екранами, покривалами з негорючого тепло-ізоляційного матеріалу чи в інший спосіб і в разі необхід-ності политі водою;

• щоб уникнути потрапляння розпечених часток металу до суміжних приміщень, на сусідні поверхи або на близько розташоване устаткування, всі оглядові, технологічні й вен-тиляційні люки, монтажні та інші отвори в перекриттях, стінах і перегородках приміщень, де здійснюються вогневі роботи, повинні бути закриті негорючими матеріалами;

• приміщення, в яких можливе скупчення парів ЛЗР, ГР і горючих газів, перед проведенням вогневих робіт повинні бути ретельно провентильовані;

• двері, що з’єднують приміщення, де виконуються вог-неві роботи, із суміжними приміщеннями, повинні бути зачинені;

• місце для проведення зварювальних та різальних робіт у будинках і приміщеннях, у конструкціях яких використані горючі матеріали, має бути обгороджене суцільною перего-

Висота точки зварювання над рівнем підлоги чи прилеглої території, м

0–2 2 3 4 6 8 10 Понад 10

Мінімальний радіус зони, м 5 8 9 10 11 12 13 14



45

родкою з негорючого матеріалу. При цьому висота перего-родки повинна бути не менше 1,8 м, а відстань між пере-городкою та підлогою — не більше 50 мм. Для запобігання розлітанню розпечених часток цей зазор повинен бути обгороджений сіткою з негорючого матеріалу з розміром чарунок не більше 1 х 1 мм;

• під час проведення вогневих робіт у вибухопоже-жонебезпечних місцях має бути встановлений контроль за станом повітряного середовища шляхом проведення експрес-аналізів із застосуванням газоаналізаторів;

• під час перерв у роботі, а також у кінці робочої зміни зварювальну апаратуру необхідно відключати від електро-мережі, шланги від’єднувати та звільняти від горючих рідин і газів, а у паяльних лампах тиск повинен бути повністю зни-жений. Після закінчення робіт всю апаратуру й устатко-вання слід прибрати до спеціально відведених приміщень (місць).

При проведенні вогневих робіт забороняється:• приступати до роботи при несправній апаратурі;• розміщувати постійні місця для проведення вогневих

робіт у пожежонебезпечних та вибухопожежонебезпечних приміщеннях;

• допускати до зварювальних та інших вогневих робіт осіб, які не мають кваліфікаційних посвідчень і не пройшли у встановленому порядку навчання за програмою пожежно-технічного мінімуму та щорічної перевірки знань з одержан-ням спеціального посвідчення;

• проводити зварювання, різання або паяння свіжо-пофарбованих конструкцій і виробів до повного висихання фарби;

• виконуючи вогневі роботи, користуватися одягом та рукавицями зі слідами мастил та жирів, бензину, гасу й інших ГР;

• зберігати у зварювальних кабінах одяг, ГР та інші го-рючі предмети і матеріали;

• допускати стикання електричних проводів з балонами зі стисненими, зрідженими й розчиненими газами;

• виконувати вогневі роботи на апаратах і комунікаціях, заповнених горючими й токсичними матеріалами, а також на тих, що перебувають під тиском негорючих рідин, газів, парів та повітря або під електричною напругою;

• проводити вогневі роботи на елементах будинків, ви-готовлених з металевих конструкцій з горючими й важко-горючими утеплювачами.



46

НАРЯД-ДОПУСКна виконання тимчасових вогневих робіт

Видано (посада або кваліфікація старшого виконавця, виконавця робіт, прізвище та ініціали)

На виконання робіт (вказати, які вогневі роботи виконуватимуться, їх характер і зміст)

Місце проведення робіт (ділянка або установка, апарат, приміщення, територія тощо)

Час проведення робіт: початок (час, дата)

закінчення (час, дата)

Заходи щодо забезпечення пожежної безпеки робіт:

(заходи, які необхідно виконувати під час підготовки об’єкта

____________________________________________________________________________до виконання робіт, під час їх проведення і після закінчення)

Особа, відповідальна за пожежну безпеку за місцем проведення робіт:

(посада, прізвище та ініціали, підпис, дата)

Наряд видано (посада, прізвище та ініціали, підпис особи, яка видала наряд-допуск)

« » 20 р.

Проведення робіт узгоджено: (дата, підпис, прізвище та ініціали, посада;

за необхідності вказуються додаткові заходи, що необхідно виконати

для забезпечення пожежної безпеки робіт)

Наряд-допуск продовжено до: (дата, час, підпис, прізвище та ініціали,

посада особи, яка видала наряд)

Додаток 4



47

Продовження робіт узгоджено: (дата, час, підпис, прізвище та ініціали;

за необхідності додаткові вимоги)

Інструктаж щодо заходів пожежної безпеки отримав, з переліком протипожежних заходів, які необхідно виконати, ознайомлений:

(підпис, прізвище та ініціали виконавця робіт, дата)

Роботи закінчено, робоче місце упорядковано до пожежобезпечного стану:

(час, дата, підпис,

прізвище та ініціали виконавця робіт)

Пожежобезпечний стан місця, де проводилися вогневі роботи, перевірив:

(час, дата, підпис, прізвище та ініціали

особи, яка відповідає за пожежну безпеку

за місцем проведення робіт)


Примітки:

1. Цей наряд-допуск видається керівником підприємства (його заступником, головним інженером) або керівником структурного підрозділу підприємства, де проводяться тимчасові вогневі роботи (склад, цех, лабораторія, майстерня тощо).

2. Проведення робіт та їх продовження повинно узгоджуватися з пожежною охороною (відомчою, добровільною) або фахівцем з пожежної безпеки підприємства, а у випадку їх відсутності — зі служ-бою охорони праці.

3. Перевірка впорядкування робочого місця до пожежобезпечного стану здійснюється особою, відповідальною за пожежну безпеку за місцем проведення тимчасових вогневих робіт.

реклама


рекл

ама


ре

клам

а



Documents

OPPB dodatok 07-2015oppb.com.ua/sites/default/files/masvel/dodatok/pdf/OPPB... · 2016. 10. 13. · і пожежна безпека» зареєстровано в Міністерстві