1

ПРОЕКТНАЦІОНАЛЬНА ДОПОВІДЬ УКРАЇНИ

3 цикл Універсального періодичного огляду Ради ООН з прав людиниЗМІСТ

I. Методологія та процес підготовки доповідіII. Основні досягнення з моменту попереднього огляду

1. Законодавчі вдосконалення та інституційні зміни2. Політика у сфері прав людини3. Ратифікація міжнародних договорів (97.1 - 97.11; 97.13 - 97.15)

ІІІ. Права людини на тимчасово окупованих територіях, ВПОIV. Імплементація рекомендацій

A. Верховенство права1. Функціонування судової системи, виконання судових рішень (97.1, 97.6-97.10, 97.13-97.15, 97.17, 97.24, 97.45, 97.88-97.91, 97.95, 97.106, 97.109, 97.113, 97.114)2. Органи прокуратури (97.89, 97.91, 97.94, 97.95, 97.97)3. Кримінальна юстиція (97.21, 97.92-97.97, 97.108, 97.101)4. Ювенальнa юстиція (97.79, 97.115, 97.116)5. Забезпечення адвокатського самоврядування (97.112)B. Запобігання катування та неналежного поводження1. Національний превентивний механізм (97.32-97.35, 97.37)2. Запобігання катуванням (97.36, 97.75, 97.98-97.104, 97.110, 97.135)3. Забезпечення належних умов в місцях несвободи (97.98, 97.99) 4. Співробітництво з міжнародними моніторинговими механізмами (97.51, 97.75 )C. Недискримінація, захист уразливих груп населення 1. Запобігання дискримінації (97.18 – 97.20, 97.25, 97.26 – 98.28, 97.30, 97.38, 97.44, 97.55 – 97.60, 97.63 – 97.66, 97.69 – 97.74, 97.105, 97.107)2. Гендерна рівність (97.31; 97.47; 97.48; 97.52; 97.53; 97.54; 97.76; 97.77; 97.78)3. Протидія насильству (97.76; 96.77; 97.78)4. Боротьба з торгівлею людьми (97.49, 97.80 – 97.85) 5. Біженці та шукачі притулку (97.142, 97.143, 97.144, 97.145)6. Захист прав дітей (97.12, 97.22, 97.29, 97.39 – 97.42, 97.81, 97.86, 97.87, 97.125)7. Права осіб з інвалідністю (97.16, 97.43, 97.133 – 97.135)8. Права національних меншин (97.11, 97.61, 97.62, 97.67, 97.136, 97.139, 97.140 – 97.145)D. Громадянські та політичні права (97.50, 97.118 – 97.123) 1. Участь в управлінні державними справами (97.50) 2. Свобода засобів масової інформації (97.118) 3.Захист журналістів (97.119- 97.122) 4. Мирні зібрання (97.123) E. Соціальні та економічні права (97.46, 97.126 – 97.132, 97.137 – 97.139) 1. Освіта (97.126, 97.127, 97.137, 97.138, 97.139) 2. Охорона здоров’я (97.46, 97.128 – 97.130) 3. Захист навколишнього середовища (97.131, 97.132)

V. Ключові національні пріоритети, очікування і підтримка

2

I. METHODOLOGY USED AND PREPARATION PROCESS

1. У жовтні 2012 року за результатами проходження 2-го циклу Універсального періодичного огляду (УПО) та захисту Національної доповіді Україні було надано 145 рекомендацій, про стан імплементації яких Україна поінформувала у проміжній доповіді, надісланій у 2015 році.

2. Підготовка Національної доповіді України для проходження 3-го циклу УПО координувалася Міністерством юстиції із залученням усіх причетних органів та інституцій влади України. Під час підготовки третьої Національної доповіді Україною було взято до уваги рекомендації Ради ООН з прав людини щодо підготовки держав до проходження Універсального періодичного огляду, розміщені на сторінці УПО веб-сайту Управління Верховного комісара ООН з прав людини (Informal Guidelines for the preparation of UPR national reports), та враховано принципи, визначені відповідними резолюціями Ради ООН з прав людини.

3. Проект Національної доповіді було обговорено з неурядовими громадськими організаціями та представництвами міжнародних організацій в Україні. Відповідні консультації проводилися за тематичними напрямками у сфері прав людини, які повністю охоплювали надані Україні 145 рекомендацій. На офіційному веб-сайті Міністрества юстиції функціонує сторінка, присвячена Універсальному періодичному огляду, на якій розміщено проект Національної доповіді, та уся пов’язана інформація, включно з попереднім 2-м циклом УПО.

4. У квітні 2017 року представники Уряду України брали участь у публічному представленні альтернативної доповіді від громадянського суспільства щодо проходження Україною 3-го циклу УПО.

ІІ. KEY ARCHIEVEMENTS SINCE PREVIOUS REVIEW

1. Legislative improvements and institutional changes

5. У червні 2016 року було внесено зміни до Конституції України у сфері правосуддя, якими закладено основу для оновлення суддівського корпусу, посилення незалежності судової гілки влади, встановлення нового порядку утворення та ліквідації судів, запровадження нового порядку призначення суддів, функції прокуратури приведено до міжнародних стандартів.

6. До Закону України про засади запобігання та протидії дискримінації у травні 2014 року внесено суттєві доповнення, якими визначено поняття дискримінація, введено та визначено поняття прямої та непрямої дискримінації, пособництво у дискримінації, більш чітко сформульовано сферу його дії, розширено форми дискримінації, які доповнено підбурюванням до дискримінації, пособництвом у дискримінації і утиском. Заборонено форми дискримінації з боку будь-яких державних органів, суб’єктів публічного чи приватного права, фізичних осіб. Значно розширено повноваження Омбудсмена у сфері захисту від дискримінації. Передбачено право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності з питань дискримінації до державних органів, Омбудсмена та до суду. Закріплено цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства про дискримінацію.

3

7. Забезпечено ефективне функціонування в структурі Офісу Омбудсмана Національного превентивного механізму, який на постійній основі здійснює моніторингові візити до місць несвободи і вносить пропозиції Омбудсмену.

8. Утворено Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб, діяльність якого спрямована на формування державної політики у питаннях тимчасово окупованих територій, внутрішньо переміщених осіб та моніторингу стану імплементації норм міжнародного гуманітарного права;

9. Запроваджено посади Уповноваженого Президента та Урядового уповноваженого з прав людей з інвалідністю, завданням яких є моніторинг та сприяння виконанню Україною міжнародних зобов'язань щодо додержання прав і законних інтересів осіб з інвалідністю.

10. Введено посаду Урядового уповноваженого з питань гендерної рівності, завданням якого є координація зусиль органів влади щодо забезпечення рівних прав жінок і чоловіків.

11. Для забезпечення належних умов для реалізації громадянських, економічних, соціальних та культурних прав кримськотатарського народу як корінного народу України, збереження і розвитку його етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності призначений Уповноважений Президента України у справах кримськотатарського народу.

12. Проведено масштабну реформу правоохоронних органів, утворено на нових засадах Національну поліцію, покликану забезпечувати охорону прав і свобод людини, протидіяти злочинності, підтримувати публічну безпеку і порядок; Національне антикорупційне бюро, на яке покладається виявлення, розслідування та розкриття корупційних правопорушень; Національну антикорупційну прокуратуру, які розслідує факти корупції високих посадових осіб; Національне агентство з питань запобігання корупції, яке здійснює контроль, перевірки, оприлюднення електронних декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави, контроль за дотриманням обмежень щодо фінансування політичних партій, законним та цільовим використанням політичними партіями коштів, виділених з державного бюджету.

13. У процесі формування перебуває утворене законом Державне бюро розслідувань, яке розслідуватиме злочини, вчинені службовими особами, що займають особливо відповідальне становище, суддями та працівниками правоохоронних органів та військові злочини.

2. Human rights policy

14. У 2015 році Президент України затвердив Національну стратегію у сфері прав людини (НСПЛ) на період до 2020 року, яка є всеосяжним документом, що охоплює усі сфери прав людини і зосереджена на вирішенні основних системних проблем у сфері захисту прав і свобод людини та нових викликах суспільства в умовах тимчасової окупації частини території України та військової агресії Російської Федерації на сході України.

15. З метою імплементації НСПЛ Урядом затверджено План дій до 2020 року, який містить чіткі заходи, індикатори та строки їх виконання, визначає відповідальні за їх виконання органи влади. Підготовка Плану дій мала інклюзивний характер та відбувалася із залученням громадянського суспільства, міжнародних організацій, Омбудсмена, провідних міжнародних експертів у галузі прав людини, представників органів влади. У

4

Плані дій враховано рекомендації міжнародних організацій, досвід з розробки та впровадження аналогічних cтратегій та планів дій в інших країнах.

16. Звітування про стан виконання Плану дій здійснюється щоквартально до Уряду України та щорічно у грудні з проведенням публічних обговорень за участі органів влади, інститутів громадянського суспільства, міжнародних організацій. Уся інформація оприлюднюється і розміщується на веб-сайті Міністерства юстиції. У грудні 2016 року відбувся перший щорічний публічний звіт з виконання Плану дій та відбувалося його щоквартальне обговорення.

3. Ратифікація міжнародних договорів (97.1 - 97.15)

17. За період після захисту 2-ї Національної доповіді Україна ратифікувала такі міжнародні договори:

Міжнародну конвенцію про захист усіх осіб від насильницьких зникнень; Факультативний протокол до Конвенції про права дитини щодо процедури повідомлень;

Конвенцію про статус апатридів; Конвенцію про скорочення безгромадянства; Конвенцію Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та

сексуального розбещення; Конвенцію про міжнародне стягнення аліментів на дітей та інших видів сімейного

утримання; Третій і Четвертий додаткові протоколи до Конвенції Ради Європи про

екстрадицію;Європейську угоду про передачу заяв про правову допомогу;Протокол про стратегічну екологічну оцінку до Конвенції про оцінку впливу на

навколишнє середовище у транскордонному контексті.

18. Продовжується робота з приєднання до таких міжнародних договорів: Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому

насильству та боротьбу з цими явищами; Конвенції про захист дітей та співробітництво з питань міждержавного

усиновлення; Конвенції про міжнародний доступ до правосуддя; Конвенції про угоди про вибір суду; Протоколу про право, що застосовується до зобов’язань про утримання.

ІІІ. HUMAN RIGHTS SITUATION IN THE OCCUPIED TERRITORIES, INTERNALLY DISPLACED PERSONS

19. 20 лютого 2014 року Російська Федерація здійснила окупацію території Автономної Республіки Крим та міста Севастополь і відповідно до міжнародного права як держава-окупант несе відповідальність за дотримання прав і свобод на окупованій території.

20. Екстремістські акції на сході України, які розпочалися навесні 2014 року, за підтримки та фінансування Російської Федерації переросли у повноцінну збройну військову агресію Російської Федерації проти України, внаслідок чого Україна втратила повний і ефективний контроль над окремими територіями Донецької і Луганської областей.

5

21. Суверенітет і територіальна цілісність України в межах її міжнародно визнаних кордонів підтверджено резолюцію ГА ООН «Територіальна цілісність України» (A/RES/68/262) від 27 березня 2014 року.

22. У резолюції від 19 грудня 2016 року ГА ООН «Стан з правами людини у Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Україна)» (A/RES/71/205) з посиланням на звіти міжнародних моніторингових механізмів йдеться про порушення прав людини та значне погіршення загальної ситуації з правами людини на території АРК та м. Севастополь (абзац 7); засуджується введення юридичної системи РФ, яка негативно вплинула на права людини (абзац 8); позасудові страти, викрадення, насильницькі зникнення, політично вмотивовані переслідування, дискримінацію, залякування, насильство, катування та жорстоке поводження, порушення прав на свободу віросповідання, вираження поглядів, мирні зібрання (абзац 9); заборона Меджлісу (абзац 10); дискримінаційні заходи, дії з боку Російської окупаційної влади по відношенню до кримських татар, українців та представників інших національних та релігійних меншин (абзац 11).

23. З 15 березня 2014 року на запрошення Уряду в Україні працює Моніторингова місія ООН з прав людини, яка підготувала 18 щоквартальних доповідей та дві тематичні доповіді «Відповідальність за вбивства в Україні з січня 2014 по травень 2016 року» і «Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом в Україні», кожна з яких констатує факти масового порушення прав людини на тимчасово окупованій території АР Крим, непідконтрольних Уряду України територіях Донецької та Луганської областях та на інших територіях, що знаходяться у зоні конфлікту. Одним з показових доказів наявності на непідконтрольних територіях масштабних порушень прав людини є блокування доступу міжнародних моніторингових механізмів прав людини до цих територій, про що неодноразово зазначалося у доповідях.

24. Урядом України подано до Європейського суду з прав людини 5 заяв проти Уряду Російської Федерації, які стосуються скарг на масові та систематичні порушення прав людини на тимчасово окупованих територіях Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та Донецької і Луганської областей. На цей час у провадженні ЄСПЛ знаходиться 5 міждержавних справ України проти Росії, які перебувають на стадії розгляду питання щодо прийнятності.

25. 16 січня 2017 року Україна подала позов до Міжнародного суду ООН проти Російської Федерації за вчинення актів тероризму і дискримінації на території України, порушивши Міжнародну конвенцію про боротьбу з фінансуванням тероризму та Міжнародну конвенцію про ліквідацію всіх форм расової дискримінації. 19 квітня 2017 року МС ООН виніс наказ щодо застосування до РФ тимчасових заходів1.

26. 21 квітня 2015 року у зв’язку з неможливістю України контролювати окремі території Донецької та Луганської областей внаслідок агресії РФ і забезпечувати повною мірою права і свободи на цих територіях Верховна Рада України ухвалила Заяву про відступ України від окремих зобов’язань, визначених Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.

27. Відступ від зобов’язань за Пактом здійснено за пунктом 3 статті 2 (право на ефективний засіб правового захисту), статтями 9 (право на свободу та особисту недоторканність), 12 (право на вільне пересування і свобода вибору місця проживання), 14

6

(право на справедливий суд), 17 (право на захист від свавільного чи незаконного втручання в особисте і сімейне життя).

28. 19 квітня 2017 року утворено Міжвідомчу комісію з питань відступу України від зобов’язань за Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, основним завданням якої є перегляд територіального застосування відступу з визначенням меж розширення, звуження або скасування відступу України від окремих зобов’язань за Пактом та Конвенцією; аналіз застосування законодавства, положення якого відступають від зобов’язань України за Пактом та Конвенцією.

29. Під координацією МТОТ працює Міжвідомча комісія з питань застосування та реалізації норм міжнародного гуманітарного права в Україні, яка здійснює збір і моніторинг інформації про дотримання норм міжнародного гуманітарного права в Україні та випадки їх порушення, сприяє розробленню механізму належної фіксації таких порушень, надає пропозиції щодо вжиття заходів реагування на них, проводить аналіз ефективності усунення виявлених порушень.

30. На постійній основі здійснюється робота з імплементації в законодавство та у практичну діяльність силових структур норм міжнародного гуманітарного права.

31. 23 березня 2017 року Міністерством оборони України затверджено оновлену Інструкцію про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України для забезпечення додержання принципів і норм міжнародного гуманітарного права військовослужбовцями і працівниками Збройних Сил України. Інструкція, серед іншого, визначає правовий статус осіб і об’єктів, які знаходяться у районі (зоні) ведення воєнних дій; встановлює ряд обмежень у виборі засобів методів ведення воєнних дій воюючими сторонами; регламентує права та обов’язки осіб, які знаходяться під захистом МГП; визначає порядок поводження з військовополоненими та інтернованими особами в особливий період.

32. В 2016 році Міністерством оборони за участі Міжнародного Комітету Червоного Хреста проведено 25 навчально-тренувальних занять з МГП з різними категоріями військовослужбовців. У 2017 році на базі університету Міністерства оборони відкрито спеціалізований Центр, в якому на постійній основі вивчається міжнародне гуманітарне право.

33. Правоохоронними органами України здійснюється досудове розслідування:- за фактами вчинення злочинів проти життя, здоров’я, волі, честі, гідності особи на

тимчасово окупованій території України у 250 кримінальних провадженнях;- за фактами умисного вбивства, безвісного зникнення та заподіяння умисного

тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого у 30 кримінальних провадженнях;

- за фактами незаконного позбавлення волі та порушення недоторканості житла громадян на тимчасово окупованій території АР Крим у 120 кримінальних провадженнях;

- за фактами вчинення кримінальних правопорушень проти кримськотатарських і українських ЗМІ та їх журналістів, зокрема за фактами неправомірного проникнення до їх житла, проведення обшуків, незаконного позбавлення їх волі розпочато 22 кримінальних проваджень.

Внутрішньо переміщені особи (ВПО)

7

34. 20 жовтня 2014 року прийнято Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб. Станом на середину 2017 року на обліку перебувало 1 584 472 ВПО.2 Найбільші проблеми, з якими стикаються ВПО є:

- низький рівень доступності житла;- брак роботи та вакансій у галузі, яка відповідає спеціальності, що зумовлює

низькі показники стабільності зайнятості;- труднощі в доступі до соціальних та адміністративних послуг – отримання

пенсій та соціальних виплат, реєстрації місця проживання, актів цивільного стану тощо;- ускладнена процедура перетину лінії зіткнення;- обмеження в реалізації виборчого права.

35. Для вирішення основних проблем ВПО затверджено Комплексну державну програму щодо підтримки, соціальної адаптації та реінтеграції громадян України, які переселилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції в інші регіони України, на період до 2017 року.

36. 5 січня 2017 року внесено зміни до законодавства з метою розширення кола осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, до яких віднесено ВПО та осіб, які звернулися із заявою про взяття їх на облік як ВПО.

37. Українська Гельсінська спілка з прав людини надає безоплатну правову допомогу через мережу громадських приймалень, за якою звертаються ВПО. На даний момент в Україні працює 32 таких приймальні у 23 областях.

38. 16 березня 2017 року прийнято зміни до законодавства, якими передбачено державну підтримку будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту, яка надається ВПО, у розмірі 50 відсотків вартості будівництва (придбання) доступного житла та/або пільгового іпотечного житлового кредиту.

39. На 2018 рік за сприяння Уряду Німеччини через банківську групу «Кредитна установа для відбудови» (KfW) заплановано початок проекту міжнародної технічної допомоги «Житло для ВПО в Україні».

40. 1 жовтня 2014 року з метою соціальної підтримки переміщених сімей Урядом прийнято постанову про надання щомісячної адресної допомоги ВПО для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг. У 2017 році для надання щомісячної адресної допомоги у Державному бюджеті передбачено більше 3 млрд. гривень.

41. Станом на середину 2017 року за призначенням зазначеної грошової допомоги звернулося 1 245 265 сімей, з них 1 153 609 сім’ям таку допомогу призначено.

42. Центри соціальних служб для дітей, сімей та молоді надають ВПО соціальну допомогу. Станом на середину 2017 року різні види соціальних послуг відповідно до оцінки потреб отримало 17 849 внутрішньо переміщених сімей, у яких виховується 17 382 дитини.3

43. Центри зайнятості надають допомогу ВПО у працевлаштуванні. Станом на середину 2017 року працевлаштовано 26,7 тис. ВПО та з компенсацією роботодавцю

8

витрат на оплату праці працевлаштовано 2,3 тис. ВПО у сферах оптової та роздрібної торгівлі, ремонту автотранспортних засобів, переробної промисловості, сільського, лісового, рибного господарства, державного управління й оборони, обов’язкового соціального страхування.

44. За направленнями служби зайнятості професійне навчання пройшли 6,5 тис. ВПО. У громадських роботах та інших роботах тимчасового характеру взяли участь 8,7 тис. ВПО. Станом на 1 червня 2017 року продовжували отримувати послуги служби зайнятості 5,1 тис. ВПО.

IV. IMPLEMENATION OF RECOMMENDATIONS

A. Rule of Law

1. Judicial System (97.1, 97.6-97.10, 97.13-97.15, 97.17, 97.24, 97.45, 97.88-97.91, 97.95, 97.106, 97.109, 97.113, 97.114)

45. У 2015 році схвалено Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015 - 2020 роки. Планом дій щодо реалізації Стратегії визначено перелік завдань, заходів, очікуваних результатів, показників реалізації впровадження реформи судоустрою.

46. На виконання Стратегії у 2016 році внесено зміни до Конституції України щодо правосуддя та прийнято нову редакцію Закону України "Про судоустрій та статус суддів" (на етапі підготовки законопроекти отримали схвальну оцінку від Венеціанської Комісії у її висновку № 803/2015 від 26.10.2015), що забезпечило:

посилення незалежності судової гілки влади шляхом усунення політичного впливу органів влади на процедуру утворення судів і визначення кількості суддів;

оновлення суддівського корпусу шляхом проведення відкритих конкурсів на зайняття посади суддів;

перехід до триланкової системи судів: місцеві суди, апеляційні суди, Верховний Суд;

запровадження нового порядку призначення суддів з обов’язком судді (кандидата на посаду судді) подавати декларацію родинних зв’язків та декларацію доброчесності.

47. В рамках конституційних змін утворено новий Верховний Суд, який розглядатиме справи як суд касаційної інстанції, а у випадках, передбачених процесуальним законодавством, як суд першої та апеляційної інстанції.

48. Завершено відбір на посади суддів Верховного суду, якій відбувався за конкурсом. Конкурс проходив відкрито та полягав у проходженні кандидатами обов’язкового кваліфікаційного оцінювання, анонімного письмового тестування, виконання практичного завдання, проходження співбесіди. З метою оновлення суддівського корпусу, до участі в конкурсі було допущено осіб, які не мають суддівського стажу. Громадською радою доброчесності здійснювався контроль за процедурою відбору.

49. З набранням 05.01.2017 чинності Закону України «Про Вищу раду правосуддя» утворено Вищу раду правосуддя як колегіальний, незалежний конституційний орган суддівського самоврядування, який уповноважений на внесення подання про призначення

9

судді на посаду; ухвалення рішення про звільнення судді, вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів.

50. Зміни до ст. 124 Конституції (набирають чинності 30.09.2019) відкрили можливість для визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду.

51. Законопроект про внесення змін до КПК для врегулювання співробітництва з Міжнародним кримінальним судом у зв’язку із двома заявами України до МКС відповідно до ст. 12 Римського статуту перебуває на стадії міжвідомчого погодження.

52. Порядок виконання рішень Європейського суду з прав людини регламентований Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». Всього станом на травень 2017 року Європейським судом з прав людини ухвалено 1168 рішень щодо суті скарг стосовно порушень Україною Конвенції, постановлено 179 рішень щодо дружнього врегулювання спору та 154 рішення про схвалення умов односторонньої декларації.

53. Однією з найбільших проблем, зафіксованих у рішеннях Європейського суду, є тривале невиконання рішень національних судів. З прийняттям Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» (набрав чинності 1 січня 2013 року) Уряд України виділив бюджетні призначення, які становили на 2015 та 2016 роки по 144 млн. 757 тисяч гривень, на 2017 рік - 500 млн. гривень. Загальна заборгованість за рішеннями національних судів становить близько 31 млрд гривень, 496 847,77 євро, 40 000 доларів США.

54. Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» затверджено механізм реструктуризації заборгованості за судовими рішеннями, виконання яких гарантовано державою. Розробляється Порядок реструктуризації заборгованості обсягом до 7 544 562 370 гривень. Після погоджувальних процедур зазначений Порядок буде поданий на затвердження Урядом.

55. Законом України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на Міністерство юстиції покладено здійснення експертизи проектів актів законодавства на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. За результатами експертизи готується висновок.

56. Щодо проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо захисту прав дітей на безпечний інформаційний простір» (р. № 8711) Мінюстом було встановлено, що законопроект не відповідає принципу юридичної визначеності та його прийняття може призвести до порушення статей 7 і 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. З 2012 року зазначений законопроект до порядку денного засідань Парламенту України не включався.

2. Prosecution Authorities (97.89, 97.91, 97.94, 97.95, 97.97)

57. 14 жовтня 2014 року прийнято новий Закон України «Про прокуратуру», який позбавив прокуратуру функції загального нагляду.

58. Змінами до Конституції від 02.06.2016 на прокуратуру покладено:- підтримання державного обвинувачення в суді;

10

- організація і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, нагляд за негласними та іншими слідчими розшуковими діями органів правопорядку;

- представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і у порядку, визначеному законом.

59. До початку функціонування Державного бюро розслідувань досудове розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів, залишатиметься у підслідності слідчих підрозділів органів прокуратури.

60. У червні 2016 року в структурі Генеральної прокуратури України утворено Генеральну інспекцію, на яку покладено:

проведення досудового розслідування кримінальних правопорушень, вчинених прокурорами та працівниками органів прокуратури;

нагляд за додержанням законів під час проведення оперативно-розшукової діяльності, досудового розслідування стосовно прокурорів та працівників органів прокуратури;

проведення службових розслідувань щодо прокурорів та працівників органів прокуратури.

61. У квітні 2017 року розпочато діяльність органів прокурорського самоврядування та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів. Прокурорське самоврядування здійснюється через всеукраїнську конференцію працівників прокуратури та Раду прокурорів України. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів визначає рівень фахової підготовки кандидатів на посади прокурорів та вирішує питання щодо дисциплінарної відповідальності, переведення та звільнення прокурорів з посади.

3. Criminal Justice (97.21, 97.92-97.97, 97.101, 97.108)

62. 13 квітня 2012 року прийнятий новий Кримінальний процесуальний кодекс (КПК) (набрав чинності 1 листопада 2012 року), який забезпечує:

процесуальну рівність та змагальність сторін у кримінальному провадженні, гарантії захисту прав підозрюваних, обвинувачуваних, інших учасників кримінального провадження;

удосконалення загальних засад досудового розслідування;розширення судового контролю на стадії досудового розслідування;оптимізацію системи запобіжних заходів;зменшення строків кримінального провадження та вдосконалення судового

розгляду справ;вдосконалення порядку проведення гласних та негласних слідчих розшукових дій;введення особливих видів провадження для забезпечення ефективного і

оперативного розгляду кримінальних справ.

63. З 1 січня 2013 року запрацювали центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, які відповідно до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» забезпечують надання правової допомоги особам, до яких застосовано адміністративне затримання; адміністративний арешт; затриманим за підозрою у вчиненні злочину та/або стосовно яких обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою; особам, засудженим до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі4.

11

64. Право на відшкодування (компенсацію) шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду передбачено статтею 130 КПК та Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду».

65. Розроблено законопроект щодо компенсації збитків жертвам насильницьких злочинів з метою підвищення гарантій прав жертв умисних насильницьких злочинів шляхом надання їм державної соціальної допомоги у вигляді компенсаційної виплати за шкоду, завдану внаслідок умисних насильницьких злочинних посягань на життя та здоров’я. Законопроект буде внесено на розгляд Уряду України.

4. Juvenile Justice (97.79, 97.115, 97.116)

66. У 2015 році прийнято Закон України «Про пробацію», який визначає особливості пробації щодо неповнолітніх. Пробація щодо неповнолітніх здійснюється органом пробації спільно з органами і службами у справах дітей, спеціальними установами та закладами, що здійснюють їх соціальний захист і профілактику правопорушень. Орган пробації сприяє залученню засуджених неповнолітніх до навчання та здобуттю ними повної загальної середньої освіти.

67. В рамках реалізації Закону та впровадження дружньої до дітей юстиції:- в одинадцяти містах України створено Центри ювенальної пробації. Основними

завданнями Центрів є надання психологічних, соціально-педагогічних, соціально-медичних, інформаційних і юридичних послуг, що сприяє зниженню рівня рецидиву злочинів та якнайшвидшому поверненню неповнолітнього до соціально-прийнятних умов;

- впроваджено збірку методик та процедур для персоналу пробації для використання у роботі з неповнолітніми правопорушниками і навчальну програму спеціалізованого курсу підвищення кваліфікації персоналу органу пробації для роботи з неповнолітніми суб’єктами пробації. З 2015 року навчання за програмами підвищення кваліфікації персоналу пробації, включаючи по напрямку ювенальної пробації, пройшло 1200 працівників органів пробації;

- розроблено методику оцінки ризиків і потреб неповнолітніх у конфлікті із законом, складання та ведення індивідуального плану ресоціалізації неповнолітнього;

- розроблено порядок підготовки досудової доповіді стосовно неповнолітніх обвинувачених;

- розроблено програми подолання агресивної поведінки та набуття соціальних навичок неповнолітніми правопорушниками.

68. З метою створення умов для кращої реінтеграції засуджених неповнолітніх у суспільство та повернення до нормального життя, розроблено пробаційні програми, які включають комплекс освітніх, трудових, житлових, культурних, соціальних послуг. Пробаційні програми застосовуються за 6 місяців до звільнення неповнолітніх.

69. Утворено Міжвідомчу координаційну раду з питань правосуддя щодо неповнолітніх. Основною метою координаційної ради є запровадження міжінституційної платформи розвитку правосуддя щодо неповнолітніх, яке відповідає інтересам дитини. Одним із ключових завдань Міжвідомчої координаційної ради є запровадження програми ювенального примирення (медіація). Кінцевою метою координаційної ради є внесення змін у законодавство, яке дозволить запобігти потраплянню неповнолітніх у пенітенціарні заклади.

12

70. Завдяки широкому застосуванню альтернативних тюремному ув’язненню видів запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту, передачі дітей під нагляд батьків, кількість неповнолітніх, які утримуються в місцях попереднього ув’язнення у період з 2014 по 2016 роки зменшилася вдвічі (у слідчих ізоляторах з 322 до 156 осіб, в ізоляторах тимчасового тримання - з 1552 до 809).

71. Відбувається зниження кількості неповнолітніх, які відбувають покарання в пенітенціарних установах. Так у 2015 році в пенітенціарних закладах утримувалося 348 неповнолітніх, у 2016 році – 304 неповнолітніх, станом на середину 2017 року – 294 неповнолітніх.

72. Внаслідок ефективного застосування до неповнолітніх пробаційних програм існує тенденція до зниження кількості неповнолітніх, які перебувають на обліку в органах пробації. Так, у 2015 році на обліку перебувало 2010 неповнолітніх, у 2016 – 1509, станом на середину 2017 року – 1321 неповнолітній.

5. Lawyers` self-governance (97.112)

73. Незалежність адвокатів, захист від втручання у здійснення адвокатської діяльності є одним із завдань адвокатського самоврядування, засади якого визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Забезпечення завдань адвокатського самоврядування покладено на національну асоціацію адвокатів України.

В. Torture and ill-treatment prevention

1. National Preventive Mechanism (97.32, 97.33, 97.34, 97.35, 97.37)

74. Створено ефективний Національний превентивний механізм (НПМ), який функціонує в структурі Офісу Омбудсмана та працює за формулою «Омбудсмен+».

75. НПМ здійснює моніторингові (планові та позапланові) візити до місць несвободи. Планові візити здійснюються відповідно до затвердженого річного Плану роботи НПМ, позапланові візити пов’язані з необхідністю перевірки інформації про системні порушення прав людини, зокрема повідомлень щодо застосування катувань та жорстокого поводження. НПМ аналізує стан дотримання прав людини в місцях несвободи та готує аналітично-інформаційні матеріали з питань неналежного поводження, вносить пропозиції Омбудсмену для вжиття заходів відповідного реагування.

76. У період з 2012 по 2016 роки Національним превентивним механізмом здійснено 1357 моніторингових візитів, якими охоплено понад 812 місць несвободи. Зокрема, у 2016 році здійснено 284 візити, з яких 50 - повторні. Було виявлено 19 випадків тортур. У 2016 році вперше разом із НПМ в місця несвободи почали ходити журналісти.

77. Вживаються заходи для законодавчого врегулювання розширення повноважень НПМ з ініціювання притягнення до дисциплінарної та іншої відповідальності посадових осіб, винних у неналежному поводженні; вжиття негайних заходів реагування, обов'язкових до виконання. Відповідний законопроект знаходиться на стадії опрацювання.

2. Torture Prevention (97.36, 97.75, 97.98-97.104, 97.110, 97.135)

13

78. Розкриття та розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів, в тому числі щодо застосування катувань та неналежного поводження, покладено законом на Державне бюро розслідувань України, яке перебуває у стадії формування. До завершення формування ДБР випадки застосування катувань та неналежного поводження розслідуються слідчими підрозділами органів прокуратури.

79. Змінами до КПК від 21 грудня 2016 року розслідування злочинів за фактами катувань, неналежного поводження, перевищення службових повноважень, вчинених на території або в приміщеннях пенітенціарних установ, здійснюється слідчими підрозділами Державної кримінально-виконавчої служби України.

80. Відповідно до статей 212, 213 КПК правоохоронні органи зобов’язані:- забезпечувати належне поводження із затриманим, дотримання його прав,

невідкладне надання належної медичної допомоги та фіксацію медичним працівником будь-яких тілесних ушкоджень або погіршення стану здоров’я затриманого;

- негайно зареєструвати затриманого, роз’яснити підстави затримання, права і обов’язки;

- здійснювати запис проведених із затриманим процесуальних дій, у тому числі час їх початку та закінчення, та осіб, які проводили такі дії або були присутні при їх проведенні;

- надати затриманій особі можливість негайно повідомити про своє затримання та місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи;

- повідомити про це орган, уповноважений на надання безоплатної правової допомоги;

- у разі затримання неповнолітньої особи уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов’язана негайно повідомити про це його батьків або законних представників.

81. Законом України «Про попереднє ув’язнення» та Правилами внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів ув’язненим особам забезпечено право:

- на захист своїх прав та інтересів особисто або за допомогою захисника з моменту затримання або взяття під варту, а також на повідомлення під час взяття під варту підстав та мотивів взяття під варту;

- на отримання в друкованому вигляді роз'яснення прав та обов’язків;- на звернення із скаргами, заявами та листами до Європейського суду з прав

людини, інших відповідних органів міжнародних організацій, до державних органів і службових.

82. Згідно статті 206 КПК якщо під час судового засідання слідчому судді стало відомо від особи або з інших джерел, в тому числі зовнішнього вигляду, стану особи, про застосування насильства під час її затримання або тримання, він зобов’язаний це зафіксувати та забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження особи; доручити відповідному органу досудового розслідування провести дослідження фактів; вжити необхідних заходів для забезпечення безпеки особи.

83. Статтею 87 КПК визначено недопустимість прийняття судом доказів, отриманих внаслідок істотних порушень прав та свобод людини, зокрема, внаслідок катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність особи, поводження або погрози застосування такого поводження; порушення права особи на захист.

14

84. У Міністерстві внутрішніх справ та Національній поліції створено Управління забезпечення прав людини, які здійснюють моніторинг дотримання прав і свобод людини, зокрема працівниками поліції під час виконання ними службових обов’язків та контролюють роботу спеціальних установ та підрозділів у частині переміщення та утримування під вартою підозрюваних у вчиненні правопорушень.

85. Відповідно до вимог Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України працівники поліції зобов’язані фіксувати дату і час доставляння особи або її прибуття до органу (підрозділу) поліції із зазначенням прізвища, посади працівника, яким доставлено чи запрошено особу, а також кому ця особа передається в органі (підрозділі) поліції, а також вручити затриманій особі пам’ятку про права затриманого.

86. Розроблено інформаційну підсистему «Custody records», яка забезпечує реєстрацію утримуваних в ІТТ осіб, фіксацію порядку їх переміщення та всіх дій стосовно них, медико-санітарне обслуговування утримуваних, інформація щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги. На сьогодні в 135 ІТТ (із 150 ІТТ, які існують по всій Україні) здійснюється тестове випробування інформаційної підсистеми «Сustody records».

87. У всіх приміщеннях ІТТ встановлено відеоконтрольні пристрої, за допомогою яких здійснюється дистанційний нагляд за поведінкою затриманих і взятих під варту осіб та контроль за несенням служби черговими нарядами з архівацією отриманої інформації.

88. Для поінформованості затриманої особи про її права кожна камера ізоляторів тимчасового тримання органів поліції забезпечена інформаційними плакатами на дванадцяти мовах.

89. З метою недопущення порушень прав людини та підвищення рівня правової обізнаності поліцейських станом на середину 2017 року Національною поліцією проведено 486 тренінгів, якими охоплено 12 тис. поліцейських; 85 тренінгів для студентів, школярів та інших громадян, якими охоплено більше 2 тис. осіб.

90. Тематика тренінгів охоплює питання загальних прав людини, дотримання прав і свобод людини в поліцейській діяльності, запобігання катування та жорстокого поводження, недискримінації, запобігання злочинів на ґрунті ненависті, вивчення практики Європейського суду з прав людини.

91. Професійна підготовка та підвищення кваліфікації поліцейських включає вивчення предмету «Забезпечення прав і свобод людини. Свобода від катувань, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання. Практика Європейського суду з прав людини».

92. Упродовж 2016 року органами прокуратури відкрито 355 кримінальних проваджень за фактами перевищення влади або службових повноважень (у 2015 році – 431 провадження) та 4 кримінальних провадження – за фактами катування (у 2015 році – 6 проваджень), у яких вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення 55 працівникам поліції. Упродовж 5 місяців 2017 року органами прокуратури відкрито 65 кримінальних проваджень за фактами перевищення влади або службових повноважень та 9 кримінальних проваджень за фактами катувань, у яких вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення 9 поліцейським.

15

93. Усього (станом на 30.05.2017) у провадженні органів прокуратури та на розгляді у судах знаходиться 560 кримінальних проваджень вказаної категорії відносно 162 працівників поліції. Найбільшу їх кількість розпочато відносно працівників підрозділів кримінальної поліції – 188, патрульної поліції – 138, поліції особливого призначення та слідства – по 52. За кожним випадком відкриття кримінальних проваджень відносно поліцейських проводяться відповідні службові розслідування, за виявлені порушення службової дисципліни, недоліки та прорахунки у службовій діяльності винні особи притягуються до дисциплінарної відповідальності, в обов’язковому порядку вживаються дієві профілактичні заходи.

94. В пенітенціарній системі розроблено та проведено тестове випробування сервісу «Скарга», який працює за допомогою спеціального програмного забезпечення встановленого на 126 портативних персональних комп’ютерах (планшетах), якими станом на середину 2017 року забезпечено 86 установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.

95. Сервіс «Скарга» дозволяє засудженим та особам, взятим під варту, звернутися до Національного превентивного механізму, органів Державної кримінально-виконавчої служби України та прокуратури, надіславши через мережу Інтернет в режимі он-лайн скаргу на адресу електронної пошти зазначених державних органів.

96. В Міністерстві юстиції у 2017 році утворено Відділ інспектування дотримання прав людини який:

інспектує пенітенціарні заклади щодо стану дотримання прав людини;здійснює моніторинг ефективності реалізації законних прав та інтересів

засуджених та затриманих осіб;організовує службові розслідування за фактами надзвичайних подій та вчинених

злочинів, порушення прав та свобод людини під час виконання і відбування кримінальних покарань.

97. Відділом проведено інспектування 9 виправних колоній та установ виконання покарань, за результатами яких направлено для реагування до міжрегіональних управлінь з питань виконання покарань та пробації рекомендації щодо усунення виявлених недоліків, які містять конкретні заходи, що необхідно вжити, із зазначенням строків виконання. Відповідні міжрегіональні управління, пенітенціарні заклади повинні відзвітуватися про виконану роботу з імплементації рекомендацій.

98. Розроблено проект Закону України про внесення змін до ст. 127 КПК України для приведення її у відповідності до міжнародних стандартів щодо злочину катування. Зокрема, передбачено спеціальний суб’єкт вчинення катування – особа, яка уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Законопроект готується до подання на розгляд Уряду України.

99. У 2016 році на виконання рекомендації Підкомітету ООН з попередження катувань щодо дотримання прав осіб в психіатричних лікарнях Міністерством охорони здоров’я прийнято наказ «Про затвердження Правил застосування фізичного обмеження та (або) ізоляції при наданні психіатричної допомоги особам, які страждають на психічні розлади та форм первинної облікової документації», який регламентує порядок застосування фізичного обмеження по відношенню до пацієнтів психіатричних лікарень.

3. Detention Conditions (97.98, 97.99)

16

100. З набранням чинності Закону України «Про Національну поліцію» розпочато ліквідацію тих ІТТ, де умови тримання не відповідали європейським стандартам: були розміщені в підвальних та напівпідвальних приміщеннях, у камерах були відсутні індивідуальні спальні місця, водопостачання, санвузли, денне світло. Станом на 01 червня 2017 року в Україні функціонують 150 ІТТ. У 2015 році функціонувало 380.

101. Усі 150 ІТТ обладнані централізованим водопостачанням і опаленням, у камерах наявні віконні отвори з доступом денного світла та повітря, індивідуальні спальні місця, санвузли з проточною водою. Затримані особи забезпечуються постільними речами, триразовим гарячим харчуванням, можливістю прийняти душ та здійснювати прогулянки на свіжому повітрі. Наявні кімнати для побачень та слідчих дій.

102. З метою покращення умов тримання в місцях попереднього ув’язнення та відбування покарання у період з 2015 по середину 2017 р.р.:

- проведено поточні ремонти 889 об’єктів установ виконання покарань та слідчих ізоляторів;

- закрито більше 20 установ виконання покарань та слідчих ізоляторів у зв’язку з неналежними умовами тримання;

- заплановано будівництво нових слідчих ізоляторів за засадах публічно-приватного партнерства (проводиться робота з пошуку приватних партнерів для реалізації інвестиційних проектів з перенесення 3 найбільших слідчих ізоляторів у м.м. Києві, Хмельницькому та Одесі за межі центральної частини міста);

- проведено ремонтні роботи у лікувальних корпусах слідчих ізоляторів;- проведено реконструкцію режимних корпусів для тримання засуджених до

довічного позбавлення волі та облаштовано сектори максимального рівня безпеки.

103. З метою покращення режимних умов відбування покарання за останні роки було прийнято низку законодавчих змін, які забезпечили:

- звільнення засуджених та ув’язнених від сплати судового збору у разі відсутності на їхніх особових рахунках коштів, достатніх для сплати судового збору;

- надання засудженим права оскаржувати рішення адміністрацій пенітенціарних закладів у судовому порядку;

- зобов’язання адміністрацій установ виконання покарань надавати засудженим протягом трьох діб підтвердження про отримання від них звернень, адресованих у будь-які інстанції, та направляти зазначене звернення (кореспонденцію) адресату;

- зняття обмежень на придбання всіма категоріями засуджених за безготівковим розрахунком продуктів харчування, одягу на гроші, зароблені в колоніях, одержані за переказами, за рахунок пенсії та іншого доходу;

- розширення прав засуджених на здійснення телефонних дзвінків та проведення побачень.

104. У кожній установі виконання покарань функціонує окрема кімната з встановленою комп’ютерною технікою, використання якої здійснюється засудженими згідно розпорядку дня. З метою забезпечення права засуджених на доступ до Інтернет в установах виконання покарань встановлено 283 робочих місця (комп’ютери), у 2016 р. - 273 комп’ютера, у 2015 р. – 247.

105. Забезпечується реалізація прав засуджених на телефонні розмови, побачення, отримання посилок та передач5.

4. Cooperation with international monitoring mechanisms

17

106. У періоди з 19 по 26 травня та з 5 по 9 вересня 2016 року з офіційними візитами в Україні перебував Підкомітет ООН з попередження катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (SPT). 6 лютого 2017 року Україна отримала доповідь Підкомітету про результати візиту. З метою налагодження конструктивної подальшої співпраці з Підкомітетом Україна дала згоду на офіційну публікацію доповіді. У серпні 2017 року Підкомітету буде направлено звіт про вжиті заходи з метою імплементації наданих рекомендацій.

107. Починаючи з 2012 року Європейським комітетом з попередження катувань та інших нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання (CPT) було здійснено 4 ad hoc і 1 періодичний візити в Україну. У 2014 році Уряд України надав згоду на автоматичну публікацію всіх доповідей ЄКПТ та відповідей Уряду України з правом на відстрочку публікації доповіді терміном на півроку. Усі доповіді ЄКПТ ретельно опрацьовуються та вживаються заходи з імплементації рекомендацій та зауважень, викладених у доповідях.

108. Урядом України налагоджено конструктивну співпрацю зі Спеціальним доповідачем Ради ООН з прав людини з питань катувань. На всі зверення Спеціального доповідача надаються змістовні відповіді та беруться до уваги відповідні рекомендації. З метою подальшого налагодження взаємовідносин Урядом України підтримано ініціативу Спеціального доповідача щодо здійснення ним офіційного візиту в Україну у 2017 році.

C. Недискримінація, захист уразливих груп населення

1. Запобігання дискримінації (97.18; 97.19; 97.20; 97.25; 97.26; 97.27; 97.28; 97.30; 97.38; 97.44; 97.55; 97.56; 97.57; 97.58; 97.59; 97.60; 97.63; 97.64; 97.65; 97.66; 97.69; 97.70; 97.71; 97.72; 97.73; 97.74; 97.105; 97.107)

109. Засади запобігання та протидії дискримінації, забезпечення рівних можливостей щодо реалізації прав і свобод людини та громадянина врегульовано Законом від 2012 р. «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», до якого у травні 2014 року внесено суттєві поправки та визначено поняття «пряма дискримінація», «непряма дискримінація», «підбурювання до дискримінації», «пособництво у дискримінації», «утиск». Органами виконавчої влади проводиться антидискримінаційна експертиза всіх проектів нормативно-правових актів з метою виявлення у проектах актів положень, які містять ознаки дискримінації та їх усунення.

110. У 2015 року внесено зміни до Кодексу законів про працю України щодо заборони будь-якої дискримінації у сфері праці, зокрема, щодо порушення принципу рівності прав і можливостей, прямого або непрямого обмеження прав працівників залежно від статі, гендерної ідентичності, сексуальної орієнтації, або інших ознак, не пов’язаних з характером роботи або умовами її виконання.

111. У 2016 року прийнято у першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо гармонізації законодавства у сфері запобігання та протидії дискримінації із правом Європейського Союзу)» (реєстр. № 3501), положеннями якого визначено, зокрема, поняття «дискримінація за асоціацією», «множинна дискримінація» та «віктимізація», уточнено повноваження Уповноваженого

18

Верховної Ради України з прав людини щодо запобігання та протидії дискримінації. Законопроект, готується до другого читання.

112. Ст. 161 КК встановлено відповідальність за порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками, як наприклад сексуальна орієнтація чи гендерна ідентифікація. Упродовж 5 місяців 2017 року розпочато 28 кримінальних проваджень, які кваліфіковано за цією статтею КК. Відповідно до статистичної звітності Нацполіції облік за кожною із ознак нетерпимості окремо не здійснюється.

113. У Національній поліції створено відділ боротьби з транснаціональними та етнічними злочинними групами і злочинними організаціями. Розроблено відповідний план організаційних та практичних заходів. Протягом травня - червня 2017 року проведено курс з підвищення кваліфікаційного рівня працівників підрозділів забезпечення прав людини Національної поліції України.

114. Забезпечується проведення розслідування слідчими підрозділами головних управлінь Національної поліції досудових розслідувань злочинів, скоєних на ґрунті ненависті, з метою встановлення всіх обставин учинення кримінальних правопорушень та прийняття обґрунтованих процесуальних рішень. Відповідно до Єдиного реєстру досудових розслідувань протягом 5 місяців 2017 року слідчими підрозділами головних управлінь Національної поліції у м. Києві, областях, Автономній Республіці Крим та місті Севастополь розпочато 36 кримінальних проваджень.

115. Відкликано та знято з розгляду 12 грудня 2012 року проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за пропаганду гомосексуалізму» (реєстр. № 1729).

2. Гендерна рівність (97.31; 97.47; 97.48; 97.52; 97.53; 97.54; 97.76; 97.77; 97.78)

116. Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» передбачається досягнення паритетного становища жінок і чоловіків у всіх сферах життєдіяльності суспільства шляхом правового забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та застосування спеціальних тимчасових (позитивних) заходів, спрямованих на усунення дисбалансу між можливостями жінок і чоловіків реалізовувати їхні права. Передбачено проведення гендерно-правової експертизи як чинного законодавства України, так і проектів нормативно-правових актів. За порушення законодавства України у зазначеній сфері Законом передбачена цивільна, адміністративна та кримінальна відповідальність.

117. Особа, яка вважає, що стосовно неї було застосовано дискримінацію за ознакою статі має право звернутися зі скаргою до органів влади, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та/або до суду.

118. Виконано Державну програму забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2016 року, результатом якої стало впровадження гендерних підходів в усі сфери життєдіяльності суспільства. Триває робота над Державною програмою забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків на період до 2021 року.

19

119. Введенно посаду Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, пріоритетне завдання якого, полягає в координації зусиль державних органів щодо забезпечення рівних прав жінок і чоловіків.

120. Урядом у 2016 році схвалено Стратегію подолання бідності, якою визначено основні напрями та завдання подолання бідності на період до 2020 року, зокрема, передбачено завдання щодо сприяння забезпеченню гендерної рівності оплати праці у всіх сферах економічної діяльності шляхом посилення державного та громадського контролю, поступового введення гендерних квот на державних підприємства з метою скорочення гендерної сегрегації на ринку праці. У 2016 році заробітна плата жінок становила на 25,4% менше ніж у чоловіків (у 2015 році – 25,1%). Затверджено план заходів на 2016–2017 роки щодо реалізації цієї Стратегії.

121. Передбачено проведення навчань з питань гендерної рівності для профспілок підприємств, установ та організацій та їх залучення до здійснення контролю за врахуванням гендерного компонента в колективних договорах, представництвом жінок на керівних посадах та забезпеченням гендерної рівності в оплаті праці, а також підготовка рекомендацій для роботодавців щодо механізмів забезпечення гендерної рівності.

122. Для своєчасного й ефективного реагування на скарги та звернення громадян за фактами дискримінації діє консультативно-дорадчий орган - Експертна рада з питань запобігання та протидії дискримінації за ознакою статі.

123. Урядом затверджено Національний план дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН 1325 „Жінки, мир, безпека” на період до 2020 року.

3.Протидія насильству (97.76; 96.77; 97.78)

124. Вирішення проблеми насильства в сім’ї в Україні зосереджено на організації надання допомоги потерпілим та застосуванні санкцій до кривдника. З цією метою затверджено методичні рекомендації до корекційних програм для осіб, які вчиняють насильство в сім’ї та щодо організації проходження корекційних програм особами, які вчиняють насильство в сім’ї.

125. Прийнято у першому читанні проект Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» (реєстр. № 5294 від 20.10.2016), яким передбачається механізм реалізації заходів щодо попередження та надання ефективної допомоги особам, які постраждали від такого насильства. Прийняття законопроекту забезпечить комплексний підхід до запобігання будь-яким формам насильства стосовно жінок, протидії дискримінації за ознакою статі. Проект закону готується до другого читання.

126. Розроблено проект Концепції Державної програми запобігання та протидії домашньому насильству в Україні на період до 2022 року, якою передбачається здійснення комплексної державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству шляхом підвищення рівня обізнаності населення про домашнє насильство, його прояви та наслідки, забезпечення належного захисту та допомоги постраждалим від домашнього насильства з урахуванням віку, статі та стану здоров’я, посилення відповідальності осіб, які вчиняють домашнє насильство та осіб, до компетенції яких належить реалізація державної політики за даним напрямом, впровадження міжнародних

20

стандартів боротьби з домашнім насильством. Концепція буде прийнята після прийняття Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».

127. Розроблено проекти Типового положення про притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства і Типового положення про мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги для надання соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства.

Протягом жовтня 2015 – вересня 2016 року створено та діяли в 5 регіонах України 21 мобільна бригада, а з жовтня 2016 року 26 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги. До складу якої входять по 3 члени (соціальний працівник та 2 психологи), які надають соціально-психологічні послуги особам, що опинилися в складних життєвих обставинах через ґендерно зумовлене насильство, особливо з числа ВПО.

128. В Україні щорічно з 25 листопада по 10 грудня проводиться акція «16 днів

проти насильства», в рамках якої здійснюються інформаційно-просвітницькі заходи для підвищення обізнаності населення щодо попередження насильства в сім’ї та жорсткого поводження з дітьми, формування свідомості всіх верств населення стосовно нетерпимого ставлення до насильства.

4. Боротьба з торгівлею людьми (97.49; 97.80; 97.82; 97.83; 97.84; 97.85)

129. У 2016 році затверджено Державну соціальну програму протидії торгівлі людьми на період до 2020 року.

130. З Державного бюджету України на реалізацію заходів Державної соціальної програми протидії торгівлі людьми щорічно передбачаються кошти. Постановою Уряду від листопада 2016 року збільшено до трьох прожиткових мінімумів розмір виплати одноразової матеріальної допомоги для особи, яка постраждала від торгівлі людьми.

131. Розроблено проект закону про посилення протидії торгівлі людьми та захисту постраждалих осіб (реєстр. № 6125 від 23.02.2017), який направлений на удосконалення національного механізму у сфері протидії торгівлі людьми, приведення у відповідність до міжнародних стандартів ООН і вимог Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми.

132. Створено робочу групу з питань удосконалення нормативно-правових актів у

сфері протидії торгівлі людьми, якою, зокрема, напрацьовуються механізми визволення громадян України, які були втягнені у злочинну діяльність та стали жертвами торгівлі людьми і перебувають у місцях позбавлення волі на території іноземних держав.

133. До Всесвітнього дня протидії торгівлі людьми 30 липня щорічно проводиться широкомасштабна інформаційна кампанія по всій території України із залученням засобів масової інформації для превенції та підвищення рівня обізнаності населення про ризики потрапляння в ситуацію торгівлі людьми. Результатом таких кампаній є збільшення кількості звернень громадян до органів, відповідальних за проведення процедури встановлення статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, Національної поліції України та збільшення кількості громадян, які отримали статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми. У 2015 році – 83 громадянам встановлено статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, у 2016 році – 110, а з січня по червень 2017 року – 101 громадянин України.

21

134. Протягом І півріччя 2016 року проведено дистанційне навчання на тему «Протидія торгівлі людьми: Інтерактивний навчальний курс для працівників правоохоронних органів України» для представників прикордонної служби, що сприяло удосконалення правових знань фахівців Адміністрації Державної прикордонної служби України, які здійснюють заходи щодо протидії торгівлі людьми.

135. Ст. 149 КК передбачено кримінальну відповідальність за вчинення злочину торгівлі людьми.

5. Біженці та шукачі притулку (97.142; 97.143; 97.144; 97.145)

136. Україна розглядає можливість приєднання до Міжнародної конвенції про захист прав всіх трудящих-мігрантів і членів їх сімей. Однак, перебуваючи в умовах воєнного конфлікту, враховуючи дефіцит державного бюджету України, зазначене питання не може бути вирішено на цьому етапі. На сьогодні Європейська конвенція про правовий статус “трудящих-мігрантів” та Європейська соціальна хартія (переглянута) учасником яких є Україна, на належному рівні забезпечують захист прав працівників-мігрантів.

137. Спільним наказом МВС, СБУ, АДПС від квітня 2012 р. врегульовано питання інформування мігрантів однією з мов, яку особа розуміє (за участі перекладача) про примусове повернення або видворення. Функціонує довідково-інформаційній реєстр перекладачів, що містить відомості про перекладачів, які залучаються органами державної влади для надання послуг перекладу під час розгляду заяв та проведення співбесід з біженцями та іншими категоріями мігрантів.

138. Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту» встановлено заборону вислання або примусового повернення біженця або особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, в країну з якої вони прибули та де їх життю або свободі загрожує небезпека. Процедура визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, здійснюється з дотриманням принципу невисилання.

139. Статтею 589 КПК встановлено заборону видавати особу, яка вчинила кримінальний злочин, та якій надано статус біженця, статус особи, яка потребує додаткового захисту, або якій надано тимчасовий захист в Україні, державі, біженцем з якої вона визнана, а також іноземній державі, де її здоров’ю, життю або свободі загрожує небезпека.

140. За останні п'ять років випадків примусового повернення до країн походження іноземців та осіб без громадянства, які звернулися із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, не зафіксовано.

6. Захист прав дітей (97.22; 97.29; 97.39; 97.40; 97.41; 97.42; 97.81; 97.86; 97.87; 97.125)

141. Реалізовано загальнодержавну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2016 року.

142. Урядом було схвалено Концепцію Державної соціальної програми «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини на період до 2021 року», яка базується на створенні сприятливих умов для життя та розвитку дитини,

22

забезпеченні рівних можливостей для всіх дітей та забезпеченні прав дітей у ситуації воєнних дій чи збройного конфлікту.

143. У розвиток Концепції розроблено Державну соціальну програму «Національний план дій щодо реалізації Конвенції ООН про права дитини» на період до 2021 року», яка передбачає заходи, направлені на продовження послідовної імплементації Конвенції ООН про права дитини, розбудови ефективної системи захисту прав та інтересів дитини на рівні територіальної громади в умовах децентралізації, створення дружнього до дітей середовища відповідно до міжнародних стандартів та пріоритетів Стратегії Ради Європи з прав дитини (2016-2021).

.

144. Набрала чинності Конвенція Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства. З метою повної імплементації її положень у Верховну Раду внесено у червні 2017 р. проект закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про захист дітей від сексуальної експлуатації та сексуального насильства», який передбачає внесення змін до КК щодо встановлення кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані з сексуальною експлуатацією дітей та до КПК щодо врегулювання процесуальних особливостей провадження за участю дітей-свідків і потерпілих від цих небезпечних злочинів та запобігання вчиненню відповідних протиправних дій щодо дітей з боку осіб, які працюють у постійному контакті з ними.

145. З 2011 року в Україні функціонує інститут Уповноваженого Президента України з прав дитини, який забезпечує здійснення Президентом України конституційних повноважень щодо додержання конституційних прав дитини, виконання Україною міжнародних зобов'язань у цій сфері.

146. Законодавством України у повній мірі забезпечено право особи на державну реєстрацію народження незалежно від правового статуту батьків дитини, етнічної приналежності та соціального походження. Спрощено організацію роботи відділів державної реєстрації актів цивільного стану, пов’язаної з державною реєстрацією народження дитини6. Запровадження такого підходу є одним із стимулів обов’язкової державної реєстрації народження, яка проводиться безкоштовно та є доступною для всіх дітей, незважаючи на їх етнічне походження та соціальний статус.

147. Розроблено проект закону «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації та наближення до громадян адміністративних послуг у сфері державної реєстрації актів цивільного стану». Запроваджено принцип екстериторіальності у роботі органів державної реєстрації актів цивільного стану, спрощується порядок державної реєстрації актів цивільного стану з метою максимального наближення відповідних послуг до людини.

7. Захист осіб з інвалідністю (97.16; 97.43; 97.133; 97.134)

148. Україною ратифіковано Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю і Факультативний протокол до неї.

149. Затверджено план заходів з виконання рекомендацій, викладених у заключних зауваженнях, наданих Комітетом ООН з прав осіб з інвалідністю до першої періодичної

23

доповіді України про виконання Конвенції про права осіб з інвалідністю, на період до 2020 року.

150. Затверджено Державну цільову програму «Національний план дій з реалізації Конвенції про права інвалідів» на період до 2020 року.

151. У Верховній Раді України зареєстровані проекти законів України щодо посилення вимог законів України, спрямованих на створення безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю до будівель і споруд, щодо посилення захисту інтересів осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення при здійсненні містобудівної діяльності, направлених на забезпечення безбар’єрного середовища для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, створення для них безперешкодного доступу до будівель і споруд та умов для забезпечення їх виборчих прав.

8. Забезпечення прав національних меншин (97.61, 97.62, 97.67, 97.136, 97.140, 97.141)

152. У 2013 році прийнято Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини на період до 2020 року та План заходів з її реалізації. З 2015 року працює Міжвідомча робоча група, завданням якої є сприяння інтеграції ромської національної меншини в українське суспільство, у тому числі шляхом проведення інформаційно-просвітницької роботи, підвищення рівня правової обізнаності та сприяння у реалізації соціальної політики щодо ромів.

153. У 2017 році створено постійно діючий консультативно-дорадчий орган - Експертну раду з питань етнополітики, яка здійснює моніторинг, аналіз та оцінку процесів, що відбуваються у сфері етнополітики, вивчає проблемні питання, пов'язані з реалізацією державної політики у сфері міжнаціональних відносин та захисту прав національних меншин. Наразі працює над законопроектами про національні меншини в Україні та про Концепцією етнонаціональної політики України.

154. 29 червня 2017 року із залученням неурядових організацій у сфері міжнаціональних відносин створено Раду етнонаціональних організацій України, основним завданням якої є розроблення обґрунтованих пропозицій щодо формування та механізму реалізації державної ентонаціональної політики України та дослідження взаємин між націями, етносами і державою, у складі якої вони перебувають

155. Україна сприяє діяльності національно-культурних товариств корейців, зокрема у рамках проведення щорічного культурного фестивалю «Кореяда». Представники органів влади брали участь у заходах, присвячених трагічній даті 80-ліття депортації етнічних корейців із Далекого Сходу.

156. 17 квітня 2014 року прийнято Закон України „Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою”, яким передбачено державні гарантії депортованим особам щодо поселення їх в межах тих адміністративно-територіальних одиниць, де їхні родичи проживали на момент депортації. У Державному бюджеті щороку передбачаються видатки на розселення та облаштування депортованих кримських татар та осіб інших національностей, які були депортовані з території України. З огляду на тимчасову окупації території Автономної Республіки Крим розв’язання існуючих проблем

24

у сфері розселення, облаштування, адаптації та інтеграції в українське суспільство депортованих кримських татар не може здійснюватися в повному обсязі.

157. У ВРУ зареєстровано законопроект «Про статус кримського народу» ( реєстр. № 6315 від 07.04.17), який спрямований на створення правових умов щодо реалізації кримськотатарським народом невід’ємного права на самовизначення у складу України, що гарантуватиме збереження та розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності кримськотатарського народу як корінного народу України.

158. У травні 2017 року Конституційна комісія створила Робочу групу з питань змін та доповнень до Конституції України щодо Автономної Республіки Крим та міста Севастополя.

D. Сivil and political rights (97.50, 97.118 – 97.123)

1.Участь в управлінні державними справами (97.50) 159. Участь громадян в управлінні державними справами та у процесі прийняття

рішень регламентується актом Уряду від 03.11.2010 «Про забезпечення участі громадськості у формуванні та реалізації державної політики». Формами забезпечення участі є публічні громадські обговорення нормативно-правових актів, консультації з громадськістю, електронні консультації та вивчення громадської думки.

160. У 2016 році Урядом затверджено Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні на 2016 – 2020 роки, яка спрямована на створення умов для ефективної взаємодії громадськості з владою на засадах партнерства, політичної неупередженості і недискримінації стосовно усіх видів організацій громадянського суспільства, громадської ініціативи та самоорганізації.

2.Свобода засобів масової інформації (97.118)161. У 2014 році прийнято Закон України «Про Суспільне телебачення і

радіомовлення України», який спрямований на залучення громадян до обговорення та вирішення найважливіших соціально-політичних питань згідно з стандартами Ради Європи. З метою сприяння формуванню громадянського суспільства створено Суспільне телебачення і радіомовлення України - ПАТ Національну суспільну телерадіокомпанію України, 100 % акцій якого належить державі.

162. У 2015 році внесено зміни до законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації та реалізації принципів державної політики у сфері телебачення і радіомовлення, метою яких є відкриття даних про кінцевих власників та структуру власності телерадіоорганізацій і провайдерів програмної послуги, що представляє громадськості інформацію про право власності, і відповідно контроль та вплив на медіа з боку їх власників стосовно контенту.

163. 2015 році ухвалено Закон України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації», така реформа державної і комунальної преси обмежить вплив органів державної влади й місцевого самоврядування на редакції друкованих ЗМІ.

3. Захист журналістів (97.119- 97.122)

25

164. 23 лютого 2016 створено Раду з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова, яка здійснює моніторинг захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова в Україні, аналізує законодавство з питань захисту професійної діяльності журналістів та свободи слова, відслідковує ситуацію щодо порушень прав і свобод журналістів.

165. Законом України від 14.05.2015 щодо посилення гарантій законної професійної діяльності журналістів встановлено кримінальну відповідальність за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів; погрозу або насильству щодо журналіста; умисне знищення або пошкодження майна журналіста; посягання на життя журналіста; захоплення журналіста як заручника.

166. У 2016 змінами до КК посилено відповідальність за порушення таємниці листування, телефонних розмов, телеграфної чи іншої кореспонденції, що передаються засобами зв'язку або через комп'ютер та за перешкоджання законній професійній діяльності журналістів.

167. У І кварталі 2017 року розпочато досудове розслідування у кримінальних провадженнях за 84 злочинами, учиненими стосовно працівників засобів масової інформації7. На червень з указаної кількості злочинів - 8 проваджень направлено до суду8. У порівняні з попередніми роками зазначене співвідношення становило: у 2016 році – 201 кримінальне провадження, до суду направлено 21 справу; у 2015 році – 132 злочини, до суду направлено 12 справ.

4. Мирні зібрання (97.123)

168. У Верховній Раді України зареєстровано два альтернативні законопроекти народних депутатів про гарантії свободи мирних зібрань (№ 3587 від 07.12.2015 та № 3587 -1 від 11.12.2015). 8 жовтня 2016 року Венеційською комісією спільно з експертами ОБСЄ у опублікованому висновку щодо законопроектів в цілому надано позитивну оцінку та відмічено, що більшість положень відповідають міжнародним стандартам.

E. Соціальні та економічні права (97.46, 97.126 – 97.132, 97.137 – 97.139)

1. Освіта (97.126, 97.127, 97.137, 97.138, 97.139)169. У Державному бюджеті щороку передбачаються видатки на освіту, які у 2017

складають близько 6,2% ВВП, у порівняні з попередніми роками зазначене співвідношення становило у 2016 році - 5,4% ВВП; у 2015 році - 5,8% ВВП; у 2014 - 6,4 5,8% ВВП.

170. У 2016-2017 навчальному році в Україні функціонувало 16,9 тис. загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів і форм власності, в яких навчалося близько 3,9 млн. учнів та працювало 439 тисячі педагогічних працівників, з них у сільській місцевості функціонувало 11,2 тис. загальноосвітніх навчальних закладів, де навчалися майже 1,2 млн. учнів та працювали 202 тисячі учителів.

171. У 2016 року в Україні розпочалася реформа з оптимізації системи загальної середньої освіти через створення мережі опорних шкіл, основною метою якої є забезпечення дітей у сільській місцевості доступом до якісної освіти. У 2016 розпочали функціонувати як опорні 137 закладів та 360 їхніх філій, 2017 році створено та функціонує 178 опорних закладів та 511 їхніх філій.

26

172. Задоволення освітніх потреб представників національних меншин здійснюється відповідно до національного законодавства та міжнародних договорів України9. Для забезпечення права на навчання мовою національної меншин чи вивчення мови національної меншини функціонує розгалужена мережа навчальних закладів. Дошкільні навчальні заклади, загальна середня школа здійснює виховання та навчання 6 мовами (українською, молдовською, польською, російською, румунською, угорською), у початковій школі 8 (українською, болгарською, молдовською, польською, російською, румунською, словацькою, угорською), як предмет вивчається 30 мов10. Щорічно за кошти Державного бюджету здійснюється видання підручників для цих закладів (оригінальних та перекладних)11.

Охорона здоров’я (97.46, 97.128 – 97.130)173. Щороку у Державному бюджеті України передбачається фінансування

видатків на охорону здоров’я. Загальнодержавні витрати на систему охорони здоров’я у 2017 р. на 27% більше порівняно з минулорічними показниками. Проблемою залишається недостатня бюджетна забезпеченість медичної сфери.

174. З метою покращення доступу до засобів лікування та профілактики всіх верств населення, особливо малозабезпечених, застосовується референтне ціноутворення, при якому держава встановлює максимальну ціну, яка відшкодовується за даний препарат.

175. Позитивним у системі охорони здоров’я є розвиток приватних медико-реабілітаційних закладів, впровадження сімейної медицини, створено госпітальних округів, що забезпечують надання вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги населенню в регіонах.

176. У 2016 році затверджено Концепцію реформи фінансування системи охорони здоров’я, яка передбачає гарантії держави щодо обсягу безоплатної медичної допомоги та Концепцію розвитку системи громадського здоров’я, що допоможе створити єдину систему профілактичної медицини.

177. У 2017 році схвалено Стратегію забезпечення сталої відповіді на епідемії туберкульозу та ВІЛ-інфекції/СНІДу на період до 2020 року та затверджено план заходів щодо її реалізації.

178. У 2015 затверджено Стратегію сталого розвитку «Україна - 2020», в розвиток Стратегии розпочато здійснення державних закупівель лікарських засобів та медичних виробів, зокрема вакцин, за рахунок коштів державного бюджету. Вакцини, закуплені централізовано, поставляються в регіони на обласні склади. В подальшому розподіл вакцин здійснюється згідно наказів структурних підрозділів закладів охорони здоров’я обласних державних адміністрацій.

Захист навколишнього середовища (97.131, 97.132)

179. З метою забезпечення виконання міжнародних зобов’язань Україною щодо участі громадськості у прийнятті екологозначимих рішень через запровадження процедури оцінки впливу на довкілля, яка враховуватиме вимоги Оргуської конвенції та конвенції Еспо, у 2017 році прийнято Закон України «Про оцінку впливу на довкілля», який спрямований на запобігання шкоді довкіллю, забезпеченню екологічної безпеки, охорони довкілля, раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

27

180. У 2016 році схвалено Концепцію реалізації державної політики у сфері зміни клімату на період до 2030 року, спрямовану на запобігання зміні клімату через скорочення антропогенних викидів і збільшення абсорбції парникових газів та забезпечення поступового переходу до близько вуглецевого розвитку держави, адаптація до зміни клімату.

181. У 2017 році схвалено Концепцію реформування системи державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища в Україні, яка передбачає ведення нової системи моніторингу стану навколишнього природного середовища, впровадження екологічних стандартів і норм під час здійснення природоохоронного нагляду, запровадження фінансових гарантій для підприємств, що здійснюють діяльність, яка становить загрозу для довкілля, створення єдиного державного органу природоохоронного нагляду і моніторингу довкілля.

V. Ключові національні пріоритети, очікування і підтримка

182. Україна має твердий намір і у подальшому тісно співпрацювати з Радою ООН з прав людини та іншими міжнародними інституціями і моніторинговими механізмами з прав людини для досягнення спільної мети. Утвердження та забезпечення прав і свобод людини, створення дієвого механізму їх захисту, вирішення системних проблем у цій сфері є ключовим завданням, яке реалізується через виконання Плану дій з реалізації Національної Стратегії у сфері прав людини до 2020 року.

183. Україна продовжуватиме реалізовувати Національну стратегію у сфері прав людини, Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів, Стратегію подолання бідності, Стратегію захисту та інтеграції в українське суспільство ромської національної меншини, Національну стратегію сприяння розвитку громадянського суспільства, Стратегію сталого розвитку «Україна-2020», Національний план дій з реалізації Конвенції ООН про права дитини, Концепцію реформи фінансування охорони здоров’я та інші стратегічні документи у всіх сферах прав людини.

184. Україна посилюватиме інституційні можливості Національного превентивного механізму та продовжуватиме політику «нульової толерантності» до будь-яких випадків застосування катування та неналежного поводження.

185. Україна й надалі відстоюватиме національні інтереси та захищатиме права людини в міжнародних судових інстанціях, як-то: Міжнародний суд ООН, Європейський суд з прав людини.

186. Україна продовжуватиме вживати усіх можливих кроків у напрямку дотримання, забезпечення прав та свобод людини і громадянина, передбачених Конституцією, законами України, міжнародними договорами, з особливою увагою на права і свободи громадян, які проживають на тимчасово окупованих територіях, у зоні збройної агресії Російської Федерації, забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб.

187. Україна закликає міжнародну спільноту і у подальшому приділяти пильну увагу гуманітарній ситуації та дотриманню прав людини на тимчасово окупованій

28

території Автономної Республіки Крим та на тимчасового непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей, де триває агресія Російської Федерації проти України.

188. Україна продовжуватиме розслідувати факти порушень прав людини на тимчасово окупованій території АР Крим та у зоні збройної агресії.

189. Україна вживатиме заходів для забезпечення виконання рішень Європейського суду з прав людини.

Notes

1 Судом визнано юрисдикцію prima facie щодо обох Конвенцій; Судом визнано, що Україною було дотримано процедури попереднього врегулювання спору щодо обох Конвенцій; Суд зобов’язав РФ утриматись від збереження або накладання нових обмежень на можливості кримськотатарської спільноти зберігати свої представницькі інституції, включаючи Меджліс кримськотатарського народу; Суд зобов’язав РФ забезпечити доступність освіти українською мовою; Суд зобов’язав обидві сторони утримуватись від дій, які б погіршували або розширювали предмет спору, або ускладнювали його розв’язання.

2 Найбільша кількість вимушених переселенців зосереджена в Донецькій області – 528 тис, Луганській області – 289,7 тис., Харківській області – 196,7 тис., Дніпропетровській області – 75 тис., м. Києві – 167 тис. Серед загальної кількості внутрішньо переміщених осіб 806,6 тис. пенсіонерів, 57,6 тис. осіб з інвалідністю та 241,5 тис. дітей.

3 Із Донецької області – 13 080 сімей (11 875 дітей); із Луганської області – 4 361 сім’я (4 855 дітей); із АР Крим, м. Севастополя – 408 сімей (652 дитини). За сприяння спеціалістів центрів соціальних служб для дітей, сімей та молоді: 4 438 осіб отримали психологічну допомогу; 238 сімей забезпечені житлом; 7 714 сімей отримали гуманітарну допомогу; 2 338 осіб отримали допомогу в оформленні / відновленні документів.

4 З 1 січня 2013 року по 31 травня 2017 року адвокатам для надання безоплатної правової допомоги було видано 338 575 доручень та завдяки зусиллям організованої системи надання БПП за цей же період: винесено 2031 виправдувальних вироків та/або закрито кримінальних проваджень за відсутності складу чи події злочину; зафіксовано понад 3000 відмов у задоволенні клопотання прокурора, слідчого щодо обрання підозрюваному, обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою; винесено 18 794 звільнень від відбування покарання з випробуванням; понад 21 000 призначень мінімального строку покарання або призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом.

5 У 2015 році засудженим надано 580301 телефонну розмову, у 2016 році – 668133 телефонні розмови, упродовж 6 місяців 2017 року – 422590 телефонних розмов. У 2015 році засудженим надано 94517 короткострокових побачень, у 2016 – 76039, упродовж 6 місяців 2017 року – 32407. У 2015 році засудженим надано 33008 тривалих побачень, у 2016 – 25845, упродовж 6 місяців 2017 року – 10486. У 2015 році засудженими отримано 273357 посилок (бандеролей), у 2016 – 271170, упродовж 6 місяців 2017 року – 126753. У 2015 році засудженим видано 413402 передач, у 2016 – 384577, упродовж 6 місяців 2017 року – 174745.

6 Наказ Міністерства юстиції України від 22.02.2016 № 519/5 щодо внесення змін до наказу «Деякі питання організації роботи відділів державної реєстрації актів цивільного стану, пов’язаної з державною реєстрацією народження дитини»

7 59 – за ст. 171 ККУ; 18 – за ст. 345-1 ККУ; 6 – за ст. 347-1 ККУ; 1 – за ст. 348-1ККУ (Посягання на життя журналіста)

8 за ст. 171 КК України – 7, за ст. 345-1 КК України – 1.

9 Рамкова конвенція про захист національних меншин, ратифікована 9.12. 1997, Європейська хартія регіональних мов або мов меншин, ратифікована 15.05. 2003.

10 Відомості про кількість дошкільних навчальних закладів та розподілу їх вихованців за мовами виховання

станом на 01.01.2016 (без урахування тимчасово окупованих територій

Мови виховання Кількість закладів Кількість дітей, які виховуються цією мовою

01.01.2016 01.01.2016українська 13822 1216456російська 364 64677угорська 73 5031румунська 61 3406молдовська 16 1304кримськотатарська - 19польська 2 141німецька1 - 22словацька1 - 76іврит1 - 25заклади з кількома мовами виховання

475

Відомості про мови навчання та вивчення мови як предмета в загальноосвітніх навчальних закладах у 2016-2017 н. р. 1

(без урахування тимчасово окупованих територійМови навчання

або вивченняКількість закладів з

навчанням цією мовою

Кількість учнів, які

навчаються цією мовою

Кількість учнів, які вивчають цю мову як

предмет

Кількість учнів, які вивчають цю мову факультативно або

в гуртках

українська 15020 3 376785 392 798 22 119російська 581 355 955 919 338 65 759румунська 75 16 139 4 181 178угорська 71 16 020 1 110 1598 кримськотатарська - - 340 34молдовська 3 2 693 2 474 101польська 5 1 785 45 964 13 070англійська - 379 3 575505 24 801словацька2 - 145 218 705болгарська2 - 61 7 897 748гагаузька - - 900 -німецька - - 623 123 15 224новогрецька - - 2 150 154іврит - - 4 231 163іспанська - - 14 476 1 094латинська - - 809 491французька - - 151 620 7 945японська - - 445 186чеська - - 663 147корейська - - 434 89арабська - - 596 -гінді - - 43 -данська - - 79 -італійська - - 980 437китайська - - 1453 633норвезька - - 93 -перська - - 37 -турецька - - 354 251фінська - - 75 -шведська - - 127 -вірменська - - - -албанська - - - 35заклади з кількома мовами навчання

610 -

Разом 16 365 3 769 9621заклади державної, комунальної, приватної форм власності без урахування вечірніх та спеціальних шкіл (шкіл -

інтернатів);

2окремі класи в загальноосвітніх навчальних закладах

11 Відомості про видання підручників мовами національних меншин у 2016 році

№ з/п Мова навчання

Кіл

ькіс

ть н

азв

Кіл

ькіс

ть п

рим

.

1 Болгарська мова 1 (ориг.) 1417

2 Гагаузька мова 1 (ориг.) 228

3 Кримськотатарська мова 2 (ориг.) 6004 Молдовська мова 13 (3 ориг.) 45805 Новогрецька мова 1 (ориг.) 5166 Польська мова 13(4 ориг.+1) 15247 Російська мова 37 (3 ориг.) 5596318 Румунська мова 14 (4 ориг.) 254579 Угорська мова 13 (4 ориг.) 28080ВСЬОГО: 95 622033