Ukraina 14 19stі

Українська культура ХIV-ХІХ ст.

План заняття

1. Україна в ХІV - ХV ст. Вплив Литовського князівства.

2. Розвиток мистецтва в ХІV-ХVст.:література; архітектура; образотворче мистецтво, іконопис.

3. Козацьке бароко як унікальне явище української культури.

4. Значення діяльності братств для української культури.

5. Умови розвитку української культури ХІХ ст.

6. Особливості розвитку мистецтва XIX ст. в Україні:- театр; -музика; - фольклористика; - історіографія;- література.

План заняття

Самостійна робота:

1. Шкільний театр.

2. Народні думи та пісні.

3. Література - визначальний вид мистецтва культури XIX ст.

Література

Пестишева Г.Р. "Українська та зарубіжна культура" 2002 р. с. с.165-173, 197-199

Закович М.М. "Українська та зарубіжна культура" К. 2000р. с.420-500, с.502-557

Дайте відповіді на запитання

1. Що ви знаєте про соціально-політичну ситуацію в Україні в польсько-литовську добу?

2. Роль козацтва в розвитку України.

3. Що ви знаєте про соціально-політичну ситуацію в Україні ХІХ ст.?

4. Назвіть видатних письменників України ХІХ ст.

5. Яких митців ХІХ ст. ви знаєте?

Україна в ХІV - ХV ст.

Друга пол. ХІV - середина ХVII ст. - період, коли долю України визначали

спочатку Литва, а потім Польща.


Панівні верстви князівства литовського та Речі Посполитої не тільки здійснювали політику ліквідації залишків автономності українських земель, а й посилювали національно-релігійний та соціальний гніт.

Проте політика колонізації сприяла піднесенню руху опору народу України, пробудженню його національної свідомості, духовному злету та інтелектуальному розвитку.


Литовська держава все ж таки отримувала значну підтримку з боку українського і білоруського населення.

Пояснюється це тим, що Литовське князівство надало українській та білоруській мові статус державних.

Православна церква також отримала права державності.

Крім того, в побут литовців увійшло багато звичаїв слов'янства.

Розвиток мистецтва в ХІV-ХVст.: література

У другій половині ХІП-ХІУ ст. розвиток усної народної творчості відбувався в умовах боротьби проти місцевих феодалів та ординських загарбників.

Зароджувалися нові форми народної творчості.

Розвивалася обрядова пісенність.

Фольклорні жанри були репрезентовані казками, новелами, легендами, притчами. В народній мові вживалися прислів'я та приказки.

Народну пісенну творчість представляли веснянки та гаївки, купальські, жнивові пісні.


Монголо-татарська навала негативно позначилася на

розвиткові освіти та писемності, проте культурний розвиток Русі не припинився.


Визначним центром культури залишався Київ.

У Києво-Печерському монастирі працювали переписувачі й перекладачі книг, художники-мініатюристи, іконописці.

Були поширені рукописні книги.

Осередками переписування книг стали, крім Києва, Львів, Володимир.


Дальшого розвитку набуло літописання.

В другій половині XIII ст. створений відомий

галицько-волинський літопис, котрий охоплює події 1201-1291 р.

Головний герой цього твору - великий князь Данило Галицький.


Культурні традиції Київської Русі продовжувались в таких видах письменництва, як

ораторська, житійна та паломницька проза.


Все ж в літературі ХІІІ ст. бракує таких яскравих творів, як за часів Київської Русі.

На Русі не розвинулась ні рицарська, ані двірська проза і поезія. Літературні твори мали переважно релігійно-моральний характер.

Видатною пам'яткою письма та книжкової графіки є "Київський псалтир", написаний київським протодияконом Спиридонієм у 1397 р.

Розвиток мистецтва в ХІV-ХVст.: архітектура

У післямонґольський період відроджується містобудівництво, зводиться ряд нових фортець і відбудовуються старі, зруйновані ординцями.

Виникає новий тип оборонних споруд - з великою кількістю башт і центральною вежею.

У другій половині XIII ст. розпочинається будівництво кам'яних замків.

Розвиток мистецтва в ХІV-ХVст.: архітектура

Нові тенденції з'являються і в культовому будівництві, що відбилося у спорудженні урочистих храмів:

церков Успіння та Івана Предтечі у Холмі

храмів Івана Богослова та Дмитра у Луцьку

церкви Миколая у Львові

церкви Василія у Володимирі

Церква Миколая у Львові

Церква Василія у Володимирі

Розвиток мистецтва в ХІV-ХVст.: образотворче мистецтво, іконопис

З пам'яток живопису відомі ікони

"Богоматір Печерська“

"Микола з житієм"

"Ігорівська богоматір"

Вони вже значною мірою позбавлені суворого аскетизму, обличчя змальовані м'яко, майстерно виписані деталі одягу.

"Ігорівська богоматір“

"Богоматір Печерська"

Розвиток мистецтва в ХІV-ХVст.

Усе змінилося з приходом до влади польської шляхти.

Згідно з Люблінською унією (1569 р.) Польща значно розширила свої території і саме з цього часу починається дуже тривалий наступ шляхетської Польщі на українську народність.

Установлювалися закони, спрямовані на нещадне загарбання багатств України.


Період кінця ХІV до середини ХVІ ст. - це час дальшого формування українського народу, піднесення його визвольної боротьби проти польсько-литовського панування й турецько-татарської агресії.


Православна церква втратила своє привілейоване становище і змушена була наблизитись до народу.

Її діяльність була спрямована на організацію системи освіти.

Початкові школи існували у містах, при великих церквах та монастирях, а також у маєтках магнатів.

Заможні люди наймали дяків для домашнього навчання.

За підручники правили "Часослов" і "Псалтир".


Наприкінці XV - у першій половині XVI ст. у Польщі та Литві розпочалося культурне піднесення.

Тут поширювалися передові ідеї гуманізму, вчення Яна Гуса та інших діячів Реформації. Через Польщу прогресивні ідеї проникали в Україну.

Внаслідок цього українська культура починає відчувати на собі могутній вплив культури світової як західної, так і східної.


Насамперед, це проявляється в тому, що в Україну почала надходити різноманітна перекладацька література.

Це були книги як релігійно-богословського змісту, так і література на морально-етичні теми. ("повісті духовні" - "Про трьох королів-волхвів",

"Про Таундала - лицаря",

світські повісті "Олександрія", "Троянська історія", "Житіє Олексія, чоловіка божого" та інші.


Разом з ідеями гуманізму на Україну із Заходу надійшла течія реформації.

Під її впливом відбувалося наближення літературної мови до народної.

На мову наближену до народної, перекладалися книги Священного писання ("Пересопницьке євангеліє").


У XV ст. зароджується епічна поезія українського народу - історичні пісні та думи.

Виконували їх народні співці-кобзарі.

Одна із найвідоміших і найстаріших - "Дума про козака Голоту".

Думи та історичні пісні-балади виховували у народних масах любов до вітчизни, будили протест проти її ворогів та панського гніту, прославляли народних героїв.


У архітектурі запроваджуються нові елементи. Виникають замки, цілком побудовані з каменю або

цегли, підсилені мурованими вежами, бійницями.

Церква Святого Духа в Потеличі

Собор Благовіщення у Ковелі.

Кам'яні храми XV - початку XVI ст. –

Богоявленська церква в Острозі

Троїцька церква в Межиріччі.

Богоявленська церква в Острозі

собор Благовіщення у Ковелі


Образотворче мистецтво розвивалося при інтенсивному проникненні в нього народних мотивів.

До кращих зразків відносяться сюжети-композиції "Різдва Христового" й "Успіння Богородиці",

стінопису Кирилівської церкви в Києві, розписів вірменського собору у Львові.

Поширюються ікони, намальовані на дошках. Найпопулярніші сюжети - зображення Юрія

Змієборця і "Страшного суду".

Стінопис Кирилівської церкви в Києві

Козацьке бароко

"Козаччина, це не тільки найблискучіша, найефективніша поява української історії; вона становить ще й добу найбільшого напруження сил українського народу і його державної, суспільної та культурної творчості.

В козаччині, український народ з-поміж себе виділив найкращий, найбільш активний елемент, утворив своєрідну аристократію, коли приймемо, що грецьке слово "арістос", значить - найкращий".

Д.Дорошенко.


Період другої половини XVI-XVIIІ ст. став переломним моментом в історії України.

В цей час відбулася визвольна війна, склалася державність українського народу.

Подією в історії українського народу було державне об'єднання України з Росією на основі рішення Земського собору 1653 р. і Переяславської ради 1654 р.


Проте, починаючи з 1654 р., велась планомірна, послідовна політика знищення української нації.

Російська імперія здійснювала її багатьма шляхами:

була знищена духовна опора; нехтується українська освіта; була пограбована літературна українська

мова; знищена українська державність.


Друга половина XVI - початок XVII ст. - це час пробудження національної свідомості українського народу, його духовного піднесення.

У XVI - XVIII століттях розвивається таке унікальне явище вітчизняної культури, як "українське бароко".


Бароко виражає напруження, боротьбу, рух.

Головним для бароко виступає прагнення сили, парадокс, перебільшення, величність форми.

Звідси його декоративність, зовнішня пишність.

Саме козацькі часи в історії України називають добою Бароко, маючи на увазі не лише мистецький стиль, а значно ширше поняття: світовідчуття.


Національний варіант бароко в Україні називають "козацьким",

адже саме козацтво того часу було носієм нового художнього смаку;

воно виступало творцем художніх цінностей.

Серед них маємо: козацькі думи, пісні, поеми, козацький танок, портрет, ікони, козацькі собори.


Літопис Самовидця

Літопис гадяцького полковника

Григорія Граб'янки

Літопис Самійла Величка


Найкращі мистецькі шедеври козацької доби

втілено в архітектурі.

Українські дерев'яні храми ззовні мають вигляд кількох веж, згрупованих за певною системою (три, п'ять, сім і дев'ять веж, "бань").

Храми не мають ні головних, ні другорядних фасадів. Вони мають розглядатися з усіх боків.


Блискучими пам'ятками козацького бароко в

архітектурі стали кам'яні церкви.

Гармонійність і пишність форм, розмаїття мальовничих композицій найкраще відповідали естетичним смакам українців.


Спасо-Преображенська церква у Сорочинцях


Катерининська церква у Чернігові


Покровський Собор у Харкові


Андріївська церква

у Києві1747 р. архітектор Растреллі.

Діяльність братств

Культурне піднесення на Україні значно посилюється на початку XVII ст. з появою

братств — громадських православних організацій міського населення.


Найстарішим і найвпливовішим було Львівське братство (виникло в 1439 р.), коштом якого утримувалися школа, шпиталь, друкарня, бібліотека.

На початку XVII ст. виникають

Рогатинське, Галицьке, Кам'янець-Подільське, Луцьке, Вінницьке та інші братства.


Вони засновували друкарні, школи, забезпечували їх підручниками, утримували вчителів та неімущих учнів, надавали кращим учням допомогу для продовження навчання за кордоном.

Одним із напрямів діяльності братств були видавнича справа й книгодрукування, що сприяли поширенню в народі знань і прогресивних ідей.


Братські школи відкрили нову сторінку в історії вітчизняної освіти.

В 1585 р. виникла перша в Україні у Львові братська школа. В кінці XVI - на поч. XVII ст. школи з'являються в Рогатині, Вінниці, Києві та інших містах.

Братські школи були народними - тут мали навчатися діти всіх станів, а також сироти.

Утримувалися школи на кошти братств.

Від педагогів вимагалося "навчати і любити всіх дітей однаково, як синів багатих, так і сиріт убогих".

Розвиток української культури ХІХ ст.

Епоха Просвітництва в Україні охоплює період з кінця XVIII - до середини XIX ст.


Розвиток української культури, її стан та головні завдання багато в чому спричинені соціально-політичними подіями другої половини XVIII ст.

Україна перетворювалася в провінцію великої імперії з деякими етнографічними особливостями.

Посилилась політика русифікації, репресії проти борців за національні права.

Не визнавалася українська мова.

Розвиток української літератури, мистецтва, культури всіляко гальмувався.


У зазначених умовах посилюється процес пробудження національної самосвідомості, інтерес суспільства до свого історичного минулого, усної народної творчості, мови.


У 40-х роках поступово формуються два ідейно-політичних спрямування, котрі відображали різні класові інтереси українського суспільства.

Боротьба цих угруповань знайшла свій вияв у Кирило-Мефодіївському товаристві.

Одні з членів товариства, на чолі з Т. Шевченком, відстоювали революційний шлях ліквідації кріпацтва і об'єднання слов'ян в одній державі,

інші (М. Костомаров, М. Маркевич, В. Білозерський) - шлях пропаганди та реформ.


Суттєвим чинником розвитку духовного життя в Україні була система середньої та вищої освіти.

Значну роль у творчих пошуках учених відігравали численні наукові товариства, які виникли у 70-90-х роках.

Визначне місце у розвитку демократичної думки в

Україні посідав М.П.Драгоманов (1841-1895), видатний український мислитель, історик, публіцист, етнограф, літературний критик.

Особливості розвитку мистецтва XIX ст. в Україні

На початку XIX століття розвиваються

театр, українська професійна музика, живопис, архітектура.

Особливості розвитку мистецтва XIX ст. в Україні: - театр

Театральне мистецтво перетворилося у важливий фактор розвитку культури.

Виникають колективи артистів, у середовищі яких виховуються видатні діячі сцени.

Утворюються постійні театри у Києві (1805), Одесі (1804), Полтаві (1810), Харкові (1826), Катеринославі (1847), Чернігові (1835).

Особливості розвитку мистецтва XIX ст. в Україні:- театр

У другій половині XIX століття високого рівня досягає український реалістичний театр.

У цей період з'являється трупа відомих режисерів та акторів, які починали свою діяльність в аматорських гуртках. Це Кропивницький, Карпенко-Карий, Саксаганський, Садовський, Заньковецька та інші

В 1882 році М.Кропивницький створив першу українську професійну трупу.

До неї були запрошені актори-професіонали й аматори І.Бурлака, М.Садовський, М.Заньковецька, Л.Максимович.

Особливості розвитку мистецтва XIX ст. в Україні:- музика

Семен Гулак-Артемовський

"Запорожець за Дунаєм"


Кобзар

Остап Вересай


Микола Лисенко (1841-1912) основоположник української

класичної музики.

"Тарас Бульба“"Утоплена""Різдвяна ніч" "Наталка Полтавка" опери для дітей - "Коза-

дереза" "Пан Коцький"

Особливості розвитку мистецтва XIX ст. в Україні:-фольклористика

Формування нової української музики було тісно пов'язане з активізацією фольклористичної діяльності.

Визначну роль в українській фольклористиці в 20-40-их роках відіграв професор Михайло Максимович.

Він видав три збірки українських народних пісень: "Малороссийские песни" (1827), "Украинские народные песни" (1834), "Сборник украинских песен" (1849).

Особливості розвитку мистецтва XIX ст. в Україні: - історіографія

У першій половині XIX ст. з'являється ряд праць з історії України.

В1846 р. була вперше надрукована "История Русов".

Її вплив позначився на другому виданні "Истории Малой России" (1830) Бантиш-Каменського

та "Истории Малороссии" (1842-1943) М.Маркевича.

Особливості розвитку мистецтва XIX ст. в Україні: - література

Найвизначніші досягнення української культури цього

періоду пов'язані з розвитком літератури.


Іван Котляревський

поема «Енеїда» п'єси «Наталка

Полтавка» «Москаль-чарівник»


Петро Гулак-Артемовський

Григорій Квітка-Основ'яненко

Євген Гребінка


Микола Гоголь"Вечера на хуторе

близ Диканьки" "Тарас Бульба“

Панас Мирний "Хіба ревуть воли

як ясла повні?""Повія"


Іван Франко

"Захар Беркут"

"Борислав сміється"


Т.Г. Шевченко

"Кобзар" "Гайдамаки“

“Сон”

Узагальнення набутих знань

1. Яку політику проводила Литовська держава?

2. Чому національний варіант бароко в Україні називають "козацьким"?

3. Назвіть відомих режисерів та акторів XIX ст.

4. Хто був основоположником української класичної музики?

5.Якою була система середньої та вищої освіти?

6. Назвіть письменників-реалістів XIX ст.

Домашнє завдання

Реферати: «Шкільний театр», «Народні думи та пісні», «Гуманістичні традиції у творчості Г. Сковороди», «Роль творчості Т.Г.Шевченка у становленні

української культури», « Творчість І. Нечуй-Левицького, Панаса Мирного,

І.Франка, М.Лисенка, М. Костомарова, Г. Квітка-Основ’яненка, Є. Гребінки.»

Пестишева Г.Р. "Українська та зарубіжна культура" 2002 р. с.165-173, с.197-199

Закович М.М. "Українська та зарубіжна культура" К. 2000р.с.420-500, с.502-557

Healthcare

Ukraina 14 19stі