ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКАдо проекту Закону України «Про внесення змін і доповнень до деяких

законодавчих актів (щодо усунення адміністративних бар’єрів для експорту послуг)»

1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту ЗаконуАктуальність даного законопроекту полягає у тому, що на сьогоднішній

день процедури, пов’язані із зовнішньоекономічною діяльністю в сфері експорту послуг, є занадто забюрократизованими.

Вітчизняні підприємці потребують усунення адміністративного бар’єру у вигляді обов’язку укладання зовнішньоекономічного договору у письмовій формі.

Крім того, валютний контроль за операціями з експорту послуг є надмірним, оскільки процедура зняття операції з експорту робіт (послуг) та вимагає подання резидентом цілої низки документів.

Необхідність виконання вимог банків створює зайве адміністративне навантаження: витрати грошей та часу, стимулює непрозорі схеми розрахунків, стримує зростання експорту.

По суті існуючий порядок контролю за такими операціями є бар’єром для розвитку малого і середнього бізнесу.

За даними Держстату за 2014 рік резидентами України надано послуг нерезидентам на суму майже 11,5 млрд. дол. США, з яких послуг у сфері телекомунікації, комп’ютерних та інформаційних послуг – на 1,7 млрд. дол. США, ділових послуг – на 1,25 млрд. дол. США.

Окремої уваги заслуговує показник надання комп’ютерних послуг, найбільш перспективного напрямку вітчизняної економіки, за 2014 рік було надано таких послуг на 1,1 млрд. дол. США.

Зазначені цифри яскраво свідчать про те, що експорт послуг є важливим сегментом української економіки та джерелом притоку валютної виручки.

Крім того, дедалі більшого розвитку отримують комунікаційні площадки замовників і виконавців (постачальників) товарів, робіт та послуг, зокрема – фріланс-біржі, які відіграють важливу роль у конкурентоздатності саме малого бізнесу, розвиток якого має стати рушійною силою розвитку національної економіки.

За даними відкритої спільноти «beFreelancer – фріланс для українців» щорічний обсяг експорту послуг фрілансерами складає близько 350 млн. дол. США.

Однак, необхідно розуміти, що переважна більшість фрілансерів внаслідок складності і надмірної бюрократизації процесу не працює у легальному полі, а користується системами Payoneer, PayPal тощо.

Такий стан справ призводить до того, що обсяги експорту послуг дедалі скорочуються. У 2015 році експорт послуг склав лише 83% від показника 2014 року (дані Держстату). Комп’ютерних послуг надано на майже 966 млн. дол. США, а це лише 88% від обсягів 2014 року.

2

Згідно з чинним законодавством банк для зняття експортної операції (експорт послуг) з валютного контролю змушений вимагати від експортера послуг подання:

- зовнішньоекономічного договору;- надання акту виконаних робіт;- переклад документів на українську мову;- скріплення документів підписами і печатками.При цьому, зовнішньоекономічний контракт виконує функцію

підтвердження для банку наявності договірних відносин між резидентом і нерезидентом.

Акт виконаних робіт несе змістовне навантаження підтвердження легальності походження валюти, дозволяє контролювати повернення валютної виручки та здійснювати ідентифікацію платежу.

Водночас, зовнішньоекономічний договір, особливо у випадку МСБ, дуже часто просто не існує як такий (обмін електронними листами тощо) та/або викладений тільки іноземною мовою.

При цьому, також, як правило, відсутній відбиток печатки контрагента-нерезидента та оригінал, оскільки сторони обмінюються документами виключено у електронній формі.

На сьогоднішній день датою для відліку строку розрахунків за відповідною експортною операцією є дата підписання акту наданих послуг.

Відповідно проконтролювати дійсну дату підписання акту банк об’єктивно не в змозі.

Також на сьогодні можливі ситуації, коли валюта поступає на розподільчий рахунок раніше, ніж резидент може надати акт виконаних робіт.

Таким чином, існуюча система валютного регулювання та валютного контролю зосереджена на недопущення відтоку валюти, при цьому прямо перешкоджає її притоку.

2. Цілі та завдання прийняття проекту Закону Основним завданням прийняття проекту Закону є спрощення процедури

укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів), бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а також скасування валютного контролю для операцій з експорту послуг.

Проект закону передбачає, що експортери послуг зможуть укладати зовнішньоекономічні договори (контракти) не лише в письмовій формі, а і в електронній, а також шляхом прийняття публічної оферти, обміну електронними повідомленнями, або шляхом виставлення рахунку (інвойсу).

Крім того, законопроект закріпить заборону банкам вимагати переклад документів на українську мову, у разі якщо вони оформлені англійською.

Також, згідно із законопроектом рахунок (інвойс) визнаватиметься первинним документом, що має спростити процедури ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Відповідно до запропонованих змін рахунок (інвойс) може бути підписаний за допомогою особистого підпису, аналогу власноручного підпису, електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до

3

Закону України «Про електронний цифровий підпис», електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

При цьому, необхідним буде лише підпис експортера. Згодою з обсягом і якістю наданих послуг визнаватиметься факт оплати нерезидентом виставленого рахунку.

3. Загальна характеристика і основні положення проекту ЗаконуЗаконопроектом в Законі України «Про зовнішньоекономічну діяльність»

пропонується виключити вимогу про матеріальність угоди.Крім того, частина друга статті 6 доповнюється новими реченнями,

відповідно до яких:- зовнішньоекономічний договір (контракт), може укладатися в

електронній формі;- у разі експорту робіт (послуг), зовнішньоекономічний договір

(контракт) може укладатися шляхом прийняття публічної пропозиції про угоду (оферти) або шляхом обміну електронними повідомленнями, або в інший спосіб, зокрема шляхом виставлення рахунку (інвойсу), у тому числі в електронному вигляді, за виконані роботи, надані послуги.

Проектом Закону також вносяться зміни та доповнення до Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Зокрема з частини першої статті 1 виключається положення, яке стосується контролю повернення валютної виручки при експорті робіт (послуг), прав інтелектуальної власності. Таким чином, контроль за поверненням валютної виручки здійснюватиметься виключно у відношенні експорту продукції.

Крім того, статтю 1 доповнено новими частинами другою та третьою, які передбачають:

- Вимоги щодо валютного контролю не поширюються на експорт робіт (послуг), прав інтелектуальної власності.

- З метою ідентифікації валютної виручки як такої, що отримана від експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності, банки мають право вимагати від резидентів надання виставленого нерезиденту рахунку (інвойсу). При цьому, банки мають право вимагати від резидентів перекладу на українську мову складених іноземною мовою документів, у тому числі рахунку (інвойсу), крім викладених англійською мовою, а також викладених іноземною мовою з одночасним викладенням українською (англійською) мовою.

Доповнення до статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» уточнюють поняття «первинний документ», передбачаючи, що це документ, який, у тому числі, дає дозвіл на здійснення господарської операції або підтверджує її здійснення.

Зміни до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» передбачають, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.

Одними з обов’язкових реквізитів цих документів передбачається встановити, крім особистого підпису, аналогу власноручного підпису,

4

додатково електронний підпис або електронний цифровий підпис, а також електронний підпис одноразовим ідентифікатором.

Для операцій з експорту робіт (послуг) рахунок (інвойс), який містить передбачений абзацом сьомим цієї частини реквізит лише експортера, виступає первинним документом та є достатнім для підтвердження здійснення господарської операції.

Таким чином, можливість укладати зовнішньоекономічні договори (контракти) не лише в письмовій формі, а також запровадження рахунку (інвойсу), у тому числі електронного, повинно спростити процедуру укладення зовнішньоекономічних договорів.

Інвойс міститиме усі необхідні реквізити, оплата рахунку нерезидентом означатиме прийняття виконаних робіт та замінить підписи і печатки.

Перевагами запровадження рахунку (інвойсу) для операцій з експорту послуг (робіт) є те, що він підтверджуватиме згоду контрагента-нерезидента із ціною та іншими умовами договору.

При цьому, бізнес, особливо МСБ-сектор, матиме змогу дуже швидко і легально укладати угоди, а банки матимуть змогу здійснювати ідентифікацію валютної виручки як такої, що отримана від експорту послуг.

Також, заборона банкам вимагати перекладу документів з англійської мови повинно сприяти інтенсифікації укладенню угод резидентами, оскільки спроможності комерційних банків забезпечити переклад документів є набагато ширшими, ніж у представників малого та середнього підприємництва.

Визнання рахунку (інвойсу) первинним обліковим документом повинно спростити процедури ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, а також демократизувати взаємовідносини бізнесу і фіскальних органів.

4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері правового регулювання

Нормативно-правове регулювання в даній сфері здійснюється відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 № 15-93, законів України «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», «Про міжнародне приватне право», Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої Постановою Правління Національного банку України 24.03.1999 № 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за № 338/3631, Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затверджене наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України 06.09.2001 № 201, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.09.2001 за № 833/6024, та інших нормативно-правових актів.

Реалізація положень даного проекту Закону після його прийняття потребуватиме приведення підзаконних нормативно-правових актів у відповідність із ним.

5. Фінансово-економічне обґрунтування

5

Реалізація зазначеного проекту Закону не потребує додаткових фінансових витрат з Державного бюджету України.

6. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Прийняття цього проекту Закону дозволить максимально зменшити адміністративні бар’єри під час процедур укладення зовнішньоекономічних договорів (контрактів), зарахування валютної виручки, а також бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

У свою чергу це призведе до виведення значного обсягу експорту послуг в легальну площину, збільшення притоку валютної виручки та спрощення ведення підприємницької діяльності для малого та середнього бізнесу.

Народні депутати України В.Ю. ПташникВ.В. Голуб

О.П. ПроданЯ.В. Маркевич

А.О. ВадатурськийО.В. Юринець

В.В. ГаласюкА.І. Шкрум

І.В. ЛуценкоЛ.П. Козаченко

С.І. Кіраль