вебинар приватность жашковское решение ксу

"Приватне життя та право на поширення інформації в контексті Рішення Коституційного Суду від 20 січня

2012 року щодо конфіденційної інформації"

ГО «Інститут розвитку регіональної преси»

13 квітня 2012 року

Доповідач: Олександр Бурмагін - медіа-юрист, медіа-тренер

ПРАВА, ЩО КОНКУРУЮТЬ

Стаття 32 Конституції Ніхто не може

зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Стаття 34 Конституції

Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

ПРАВО НА ПРИВАТНІСТЬ СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ


Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.

Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах нац.безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.


Стаття 8 Конвенції Кожен має право на

повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції.

Стаття 10 Конвенції Кожен має право на свободу

вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

ПРАВО НА ПРИВАТНІСТЬ СВОБОДА ВИРАЖЕННЯ

ВАЖЛИВО!

І право на невтручання в приватне життя і право на свободу отримання і поширення інформації – НЕ Є АБСОЛЮТНИМИ!

- можна правомірно втручатися в приватне життя- можна правомірно обмежувати свободу слова

БАЛАНСУВАННЯ КОНКУРЕНЦІЇ

РІШЕННЯ КОНСТИТУЦІЙНОГО СУДУ УКРАЇНИ

У справі за конституційним поданням Жашківської районної ради Черкаської області щодо офіційного тлумачення положень частин першої, другої статті 32, ЧАСТИН ДРУГОЇ, ТРЕТЬОЇ СТАТТІ 34 Конституції України

Від 20 січня 2012 року №2-рп/2012

ПРЕДМЕТ ЗВЕРНЕННЯ

Суб’єкт права на конституційне подання - Жашківська районна рада Черкаської області - звернувся до Конституційного Суду України з клопотанням дати офіційне тлумачення положень частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України в аспекті таких питань:

- що слід розуміти під інформацією про особисте і сімейне життя, зокрема, чи належить така інформація до конфіденційної інформації про особу;

- чи є збирання, зберігання, використання та поширення інформації про особу втручанням в її особисте і сімейне життя.

ВИСНОВКИ КСУ: ЩО ТАКЕ ОСОБИСТЕ І СІМЕЙНЕ ЖИТТЯ

П.3.1. /абз.1,2 стор.4 рішення/

“Особистим життям фізичної особи є її поведінка у сфері особистісних, сімейних, побутових, інтимних, товариських, професійних, ділових та інших стосунків поза межами суспільної діяльності, яка здійснюється, зокрема, під час виконання особою функцій держави або органів місцевого самоврядування”

“Сімейне життя - це особисті майнові та немайнові відносини між подружжям, іншими членами сім’ї, яке здійснюється на засадах, визначених у Сімейному кодексі України: кожна особа має право на повагу до свого сімейного життя (частина четверта статті 4); ніхто не може зазнавати втручання в його сімейне життя, крім випадків, встановлених Конституцією України (частина п’ята статті 5); регулювання сімейних відносин здійснюється з урахуванням права на таємницю особистого життя їх учасників, їхнього права на особисту свободу та недопустимості свавільного втручання у сімейне життя (частина четверта статті 7) та інше”

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

П.3.1. /абз.3 стор.4 рішення/

Конституційний Суд України виходить з того, що неможливо визначити абсолютно всі види поведінки фізичної особи у сферах особистого та сімейного життя, оскільки особисті та сімейні права є частиною природних прав людини, які не є вичерпними‚ і реалізуються в різноманітних і динамічних відносинах майнового та немайнового характеру, стосунках, явищах, подіях тощо. Право на приватне та сімейне життя є засадничою цінністю, необхідною для повного розквіту людини в демократичному суспільстві, та розглядається як право фізичної особи на автономне буття незалежно від держави, органів місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб.

ВИСНОВКИ КСУ ЩОДО КОНФІДЕНЦІЙНОЇ ІНФОРМАЦІЇ ПРО ОСОБУ

П.3.2. рішення “Інформацією про фізичну особу є відомості чи сукупність відомостей про таку особу,

яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована” (ч.1 ст. 11 Закону України “Про інформацію”).

Інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна, таємна та службова. Конфіденційною є інформація про фізичну особу, а також інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб’єктів владних повноважень. Конфіденційна інформація може поширюватися за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначених законом (частини перша, друга статті 21 Закону № 2657).

До конфіденційної інформації про фізичну особу належать, зокрема, дані про її національність, освіту, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, а також адреса, дата і місце народження (частина друга статті 11 Закону № 2657). Конституційний Суд України в абзаці першому пункту 1 резолютивної частини Рішення від 30 жовтня 1997 року № 5-зп відніс до конфіденційної інформації про фізичну особу, крім вказаної, ще й відомості про її майновий стан та інші персональні дані.

Таким чином, Конституційний Суд України вважає, що перелік даних про особу, які визнаються як конфіденційна інформація, не є вичерпним”.

ВИКЛЮЧЕННЯ із загальних обмежень ЩОДО ПОСАДОВЦІВ У РІШЕННІ КСУ

П.3.3. стор.5 рішення - всім роздрукувати

“Вирішуючи питання щодо конфіденційності інформації про особу, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, та членів її сім’ї, Конституційний Суд України виходить з такого, що належність інформації про фізичну особу до конфіденційної визначається в кожному конкретному випадку.

Перебування особи на посаді, пов’язаній зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування, передбачає не тільки гарантії захисту прав цієї особи, а й додаткові правові обтяження. Публічний характер як самих органів - суб’єктів владних повноважень, так і їх посадових осіб вимагає оприлюднення певної інформації для формування громадської думки про довіру до влади та підтримку її авторитету у суспільстві.”


П.3.3.

“Парламентська Асамблея Ради Європи у своїй Резолюції від 25 грудня 2008 року № 1165 (1998) (далі - Резолюція № 1165) вказала, що публічні особи повинні усвідомлювати, що особливий статус, який вони мають у суспільстві, автоматично збільшує рівень тиску на приватність їхнього життя (пункт 6)”.


П.3.3. рішення

“Згідно із законодавством України не належать до інформації з обмеженим доступом, зокрема:

- декларації про доходи осіб та членів їхніх сімей, які претендують на зайняття чи займають виборну посаду в органах влади або обіймають посаду державного службовця, службовця органу місцевого самоврядування першої або другої категорії (ч.6 ст. 6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”);

- персональні дані фізичної особи, яка претендує зайняти чи займає виборну посаду (у представницьких органах) або посаду державного службовця першої категорії, за винятком інформації, яка відповідно до закону визначена такою, що належить до інформації з обмеженим доступом (ч.4 ст. 5 Закону України “Про захист персональних даних”);

- відомості про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб (п.5 ч.4 ст.21 Закону України “Про інформацію”).

УВАГА!!!

Слово “зокрема” із попереднього слайду означає, що Конституційний Суд України розуміє і говорить про те, що наведений ними перелік виключень щодо посадових осіб із загальних обмежень щодо невтручання в приватне життя – не є вичерпним.

УЗАГАЛЬНЕНИЙ ВИСНОВОК КСУ

П.3.3. рішення, абз.5 стор.5

Таким чином, Конституційний Суд України, даючи офіційне тлумачення частин першої, другої статті 32 Конституції України, вважає, що інформація про особисте та сімейне життя особи (персональні дані про неї) - це будь-які відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована, а саме: національність, освіта, сімейний стан, релігійні переконання, стан здоров’я, матеріальний стан, адреса, дата і місце народження, місце проживання та перебування тощо, дані про особисті майнові та немайнові відносини цієї особи з іншими особами, зокрема членами сім’ї, а також відомості про події та явища, що відбувалися або відбуваються у побутовому, інтимному, товариському, професійному, діловому та інших сферах життя особи, за винятком даних стосовно виконання повноважень особою, яка займає посаду, пов’язану зі здійсненням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Така інформація про фізичну особу та членів її сім’ї є конфіденційною і може бути поширена тільки за їх згодою, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

БАЛАНСУВАННЯ У РІШЕННІ КСУ

П.5 рішення

Положення частини першої статті 32 та частини третьої статті 34 Конституції України перебувають у системному взаємозв’язку і передбачають як недопустимість порушення права людини на недоторканність особистого та сімейного життя, так і реалізацію особою права на вільне збирання, зберігання, використання і поширення інформації.

Парламентська Асамблея Ради Європи в Резолюції № 1165 зазначила, що право кожної людини на приватність і право на свободу вираження поглядів є основою демократичного суспільства; ці права не є абсолютними і не мають ієрархічного характеру, оскільки мають однакову цінність (пункт 11). Виходячи з цього право на приватність, закріплене у статті 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, повинне захищати приватне життя особи не лише від втручання влади, а й від подібних дій з боку інших осіб чи інститутів, зокрема засобів масової інформації (пункт 12 Резолюції № 1165).

ВИРІШИВ:

положення частин першої, другої статті 32, частин другої, третьої статті 34 Конституції України слід розуміти так:

- інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов’язані з особою та членами її сім’ї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов’язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною;

ВИРІШИВ:

- збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручанням в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

ПРАВОМІРНЕ ВТРУЧАННЯ В ПРИВАТНІСТЬ ПОТРЕБУЄ ВІДПОВІДІ НА ДЕКІЛЬКА ПИТАНЬ:

- ПРО ЩО ІНФОРМАЦІЯ (суспільна значимість)?

- ПРО КОГО ІНФОРМАЦІЯ (публічність особи)?

- ЯКИЙ КОНТЕКСТ (діалог в суспільстві)?

- ЯК ПОДАНО (ідентифікація героїв)?

СУСПІЛЬНО НЕОБХІДНА ІНФОРМАЦІЯ

Інформація з обмеженим доступом може бути поширена, якщо вона є суспільно необхідною, тобто є предметом суспільного інтересу, і право громадськості знати цю інформацію переважає потенційну шкоду від її поширення.

(ч.1 ст.29 Закону України “Про інформацію”)

ПРЕДМЕТ СУСПІЛЬНОГО ІНТЕРЕСУ /національні норми/ Предметом суспільного інтересу вважається

інформація, яка свідчить про: загрозу державному суверенітету, територіальній

цілісності України; забезпечує реалізацію конституційних прав, свобод і

обов'язків; свідчить про можливість порушення прав людини, введення громадськості в оману, шкідливі екологічні та інші негативні наслідки діяльності

(бездіяльності) фізичних або юридичних осіб тощо.(ч.2 ст.29 Закону України “Про інформацію”)

ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ /ст.10 Конвенції/ Політичні зв”язки канцлера з політиком, що належав до

підрозділу СС /Лінгенс v. Австрії/ Обговорення поглядів політиків /Обершлик v. Австрії/ “Фашистське минуле” політика /Фельдек v. Словаччини/ Інформація, що інформує громадян про небезпеку для

життя та здоров'я /Санді Таймс v. Великобританії/ Запобігання введення в оману висловами та діями

посадових осіб /Фрессо і Руар v. Франції/ Жорстока поведінка поліції /Торгерйсон v. Ісландії/ Судимість політика 20-літної давності /Швабе v. Австрії/

ПРАКТИКА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СУДУ /ст.10 Конвенції/ Політичні симпатії, що кидають тінь на

неупередженість суду /Де Хаес та Гійселс v. Бельгії/

Критика уряду /Кастелс v. Іспанії, Очкглоу v. Турчеччини, Коломбані v. Франції/

Широке обговорення зловживань державних службовців /Тома v. Люксембургу/

КОНЦЕПЦІЯ ПУБЛІЧНИХ ОСІБ

При поширенні недостовірної інформації стосовно приватного життя публічних осіб вирішення справ про захист їх гідності, честі чи ділової репутації має свої особливості. Суди повинні враховувати положення Декларації про свободу політичних дебатів у засобах масової інформації (далі - Декларація), схваленої 12 лютого 2004 року на 872-му засіданні Комітету Міністрів Ради Європи, а також рекомендації, що містяться у Резолюції 1165 (1998) Парламентської Асамблеї Ради Європи про право на недоторканість приватного життя.


Зокрема, у названій Резолюції зазначається, що публічними фігурами є особи, які обіймають державні посади і (або) користуються державними ресурсами, а також усі ті, хто відіграє певну роль у суспільному житті (у галузі політики, економіки, мистецтва, соціальній сфері, спорті чи в будь-якій іншій галузі).


У статтях 3, 4, 6 Декларації вказується, що оскільки політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися "виставити" себе на публічне політичне обговорювання, то вони підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнати гострої та сильної громадської критики у засобах масової інформації з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції.

Привілейована інформація

Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. (ч.5 ст.6 Закону України “Про доступ до публічної інформації”).

“Привілейована” інформація

Інформація, яка за будь-яких обставин не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом:

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена (ч.2 ст.50 Конституції України).

про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, які сталися або можуть статися і загрожують безпеці громадян;

про стан здоров'я населення, його життєвий рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування та соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники, стан правопорядку, освіти і культури населення;

про факти порушення прав і свобод людини і громадянина; про незаконні дії органів державної влади, органів місцевого

самоврядування, їх посадових та службових осіб; інша інформація, доступ до якої відповідно до законів України та

міжнародних договорів ….(ч.4 ст.21 Закону України “Про інформацію”).

“Привілейована” інформація

2. Не може бути віднесена до інформації з обмеженим доступом інформація про:

1) розміри, види благодійної та іншої допомоги, що надається фізичним та юридичним особам чи одержується від них особами, зазначеними в пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону;

2) розміри, види оплати праці осіб, зазначених у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, а також одержані цими особами за правочинами, які підлягають обов'язковій державній реєстрації, дарунки (пожертви).

/Ст.16 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”/

“Привілейована” інформація ч.2 ст.12 Закону України «Про засади запобігання та протидії

корупції» «Відомості, зазначені у декларації про майно, доходи, витрати і

зобов'язання фінансового характеру за минулий рік Президента України, Голови Верховної Ради України, народних депутатів України, Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України, Голови та суддів Конституційного Суду України, Голови та суддів Верховного Суду України, голів та суддів вищих спеціалізованих судів України, Генерального прокурора України та його заступників, Голови Національного банку України, Голови Рахункової палати, Голови та членів Вищої ради юстиції, членів Центральної виборчої комісії, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Голови та членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, керівників інших органів державної влади та їх заступників, членів колегіальних органів державної влади (комісій, рад), керівників органів місцевого самоврядування та їх заступників, підлягають оприлюдненню протягом 30 днів з дня їх подання шляхом опублікування в офіційних друкованих виданнях відповідних органів державної влади та органів місцевого самоврядування».

ПРИНЦЕСА ГАННОВЕРСЬКА ПРОТИ НІМЕЧЧИНИ

Європейський Суд, розглядаючи цю справу, надав перевагу захисту права на приватність і зазначив, що у справах, при розгляді яких Європейському Суду довелось встановити баланс між захистом приватного життя і свободою висловлювання поглядів, він завжди підкреслював внесок, який фотографії чи статті в пресі зробили в обговорення, що має суспільний інтерес для громадськості.

ПРИНЦЕСА ГАННОВЕРСЬКА ПРОТИ НІМЕЧЧИНИ

Європейський Суд дійшов висновку про те, що публікація спірних фотографій і статей єдиною ціллю мала задоволення цікавості певних читачів щодо подробиць приватного життя заявниці, а тому не може вважатись внеском в обговорення питань громадської значущості, незважаючи на те, що заявниця була широко відома громадськості.

Видавнича група ТОВ «NEWS» проти Австрії (No. 2)

У п.34 рішення суд зазначив: „Пан Г. діловий магнат. Національні суди зауважили, що його фото не було відоме широкому загалу, і до цього друкувалось лише у професійних журналах. Навіть, якщо пан Г. не планував з’являтись на громадській сцені, Суд вважає, що діловий магнат, який володіє та керує одним з найбільш престижних підприємств в країні, є публічною фігурою”.

ОСОБИСТІ НЕМАЙНОВІ ПРАВА

Стаття 296. Право на використання імені (Цивільний кодекс)

1. Фізична особа має право використовувати своє ім'я у всіх сферах своєї діяльності.

2. Використання імені фізичної особи в літературних та інших творах, крім творів документального характеру, як персонажа (дійової особи) допускається лише за її згодою, а після її смерті - з згодою її дітей, вдови (вдівця), а якщо їх немає, - батьків, братів та сестер.

3. Використання імені фізичної особи з метою висвітлення її діяльності або діяльності організації, в якій вона працює чи навчається, що ґрунтується на відповідних документах (звіти, стенограми, протоколи, аудіо-, відеозаписи, архівні матеріали тощо), допускається без її згоди.


4. Ім'я фізичної особи, яка затримана, підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, або особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може бути використане (обнародуване) лише в разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо неї або винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення та в інших випадках, передбачених законом.

5. Ім'я потерпілого від правопорушення може бути обнародуване лише за його згодою.

6. Ім'я учасника цивільного спору, який стосується особистого життя сторін, може бути використане іншими особами лише за його згодою.

7. Використання початкової літери прізвища фізичної особи у засобах масової інформації, літературних творах не є порушенням її права.


Стаття 297 ЦК – право на повагу до гідності та честі;

Стаття 299 ЦК – право на недоторканість ділової репутації;

Стаття 301 ЦК – право на особисте життя та його таємницю;

Стаття 303 ЦК – право на особисті папери; Стаття 306 ЦК – право на таємницю

кореспонденції;

ПРАВОМІРНЕ ВИКОРИСТАННЯ

ТЕХНІКИ

ЦИВІЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАЇНИ

Стаття 307 Захист інтересів

фізичної особи при проведенні фото-, кіно-,теле- та відеозйомок

Стаття 308

Охорона інтересів фізичної особи, яка зображена на фотографіях та в інших художніх творах

СТАТТЯ 307

1. Фізична особа може бути знята на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку лише за її згодою. Згода особи на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку припускається, якщо зйомки проводяться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.

СТАТТЯ 307

2. Фізична особа, яка погодилася на знімання її на фото-, кіно-, теле- чи відеоплівку, може вимагати припинення їх публічного показу в тій частині, яка стосується її особистого життя. Витрати, пов'язані з демонтажем виставки чи запису, відшкодовуються цією фізичною особою.

СТАТТЯ 308

1. Фотографія, інші художні твори, на яких зображено фізичну особу, можуть бути публічно показані, відтворені, розповсюджені лише за згодою цієї особи, а в разі її смерті - за згодою осіб, визначених частиною четвертою статті 303 цього Кодексу.

Контакти для звернення за правовою допомогою:

1. Інститут розвитку регіональної преси 044-279-41-992. Панкратова Людмила 093-102-10-813. Бурмагін Олександр 067-722-47-654. Опришко Людмила 067-449-32-565. [email protected]

Дякуємо за увагу!

Documents

вебинар приватность жашковское решение ксу