Базова Граматика Японської Мовиonu.edu.ua/pub/bank/userfiles/files/isn/metod_mag_inter...Посібник розрахований на вчителів

Мігдальська В.І.

Мігдальський O.І.

БАЗОВА

ГРАМАТИКА

ЯПОНСЬКОЇ

МОВИ

(навчально-методичний посібник)

2ге

видання

ОДЕСА – 2006

Автори:

МІГДАЛЬСЬКА ВІКТОРІЯ ІВАНІВНА

МІГДАЛЬСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ІЛЛІЧ

Даний посібник – перше в Україні видання, в якому

представлено синтаксичні моделі нормативної граматики сучасної

японської мови, а також певну кількість лексикологічного матеріалу,

який знайомить користувача як з членами речення, так і частинами цієї

мови. До наведених синтаксичних і лексикологічних моделей додані

необхідні коментарі, що дають змогу використовувати матеріали

посібника при укладанні навчальних програм з японської мови,

розробці поурочних планів, вправ, контрольних тестів тощо. Наведені

у посібнику приклади речень, лексем, службових елементів мають

романізовану транскрипцію. На думку авторів, посібник може бути

достатньо ефективним засобом навчання конструюванню речень у

межах нормативної японської граматики.

Посібник розрахований на вчителів та учнів старших класів

шкіл, де викладається японська мова.

БАЗОВА ГРАМАТИКА ЯПОНСЬКОЇ МОВИ

(навчально-методичний посібник для учителів середніх шкіл та

учнів старших класів)

2е издание дополненое и переработаное

ЗА РЕДАКЦІЄЮ:

МІГДАЛЬСЬКОГО ВОЛОДИМИРА ІЛЛІЧА

МІГДАЛЬСЬКОГО ДАНИЛА ІЛЛІЧА

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Кандидат педагогічних наук, завідувач лабораторії методики

іноземних мов Інституту педагогіки Академії педагогічних наук

України

РЕДЬКО ВАЛЕРІЙ ГРИГОРОВИЧ

Доцент Центру дослідження японської мови Об’єднання

Університетів США та Канади, м.Йокогама, Японія

МАЦУМОТО ТАКАСІ

Розробка комп’ютерного оригінал-макету


ОДЕСА – 2006

Зміст

Вступ

§1. Ідентифікація речі або особи

§2. Вказівні займенники

§3. Запитальні слова

§4. Значення родового відмінка

§5. Предіменні вказівні займенники: kono, sono, ano

§6. Ознаки, прикмети людей, речей, явищ. Прикметники як присудки

§7. Означальна функція прикметників A та Na

§8. Вказівні займенники konna, sonna, anna

§9. Вказівні займенники у формі прислівників

§10. Прислівники ступеня (1)

§11. Окличні частки –ne, -yo, -sa наприкінці речення.

§12. Існування, розташування, кількість

§13. Взаєморозташування

§14. Як лічити людей, тварин, речі

§15. Вживання сполучників to та ya

§16. Вираження дій та подій, дієслівні присудки

§17. Безпосередній (прямий) об’єкт.

§18. Момент часу.

§19. Напрямок.

§20. Початкова точка.

§21. Інструмент або засіб

§22. Сполучники

§23. Наближення (апроксимація)

§24. Дія або подія у минулому

§25. Прислівники (2)

§26. Рух з...

§27. Рух у / в...

§28. Ходьба, політ, перехід тощо.

§29. Позначення місця та об’єкта дії.

§30. Іменне використання сполучникової (поєднальної) форми

§31. Минулий час іменникового присудка

§32. Минулий час A та Na (прикметників)

§33. Сумісні дії

§34. Мета

§35. Прикметники у предикативній та означальній функціях

§36. Причинний сполучник kara

§37. Прогресуюча ( продовжена) форма дієслів

§38. Послідовність двох та більш дій або подій

§39. Альтернативність дій або подій

§40. Після завершення дії

§41. Два рівні мови: ввічливий та просторічний стилі

§42. Дієвідміна: 3 види дієслів (V)

§43. Прохання

4

5

6

6

7

7

7

8

9

9

9

10

10

10

11

12

12

13

13

13

14

14

14

14

15

15

16

16

16

16

16

17

17

18

18

18

19

19

20

21

21

21

22

24

§44. Наказ або команда

§45. Повинність, обов’язок або зобов’язання

§46. Заборона

§47. Дозвіл

§48. Порада

§49. Вираження волі (бажання), пропонування або запрошення

§50. Способи вираження / визначення часу

§51. Інші способи вираження часових відношень

§52. Дві одночасні дії

§53. Так, як є (V - ta mama)

§54. Поєднання прикметників

§55. Пряма мова

§56. Передача чиїхось думок

§57. Назва

§58. Вищеназвана модель (§ 57) як основа створення іменної конструкції

§59. Способи порівняння 2-х предметів (розмови)

§60. Способи порівняння 3-х або більше предметів (розмови)

§61. Межа або край

§62. Деякі інші способи вираження порівняння

§63. Способи вираження бажання, надії тощо

§64. Вживання слів: “любити” (suki), “не любити” (kirai)

§65. Значення і способи вживання вигуків: -no?, -wa, kai? / dai?

§66. Деякі способи вираження можливостей/неможливостей,

вмінь / невмінь тощо.

§67. Субстантивація дієслів за допомогою слова koto

§68. Способи вираження володіння (чим-небудь), наявності

(чого-небудь у кого-небудь)

§69. Модель для вираження значень: “доводиться / доводилось”,

“буває / було”, “трапляється / траплялось”

§70. Ціле та його частка

§71. Пасивна конструкція

§72. Спонукальний стан

§73. Лексичні способи вираження спрямованості дії

§74. Граматичні способи вираження спрямованості дії

§75. Способи вираження бажання або наміру (1)



§78. Способи вираження бажання або наміру (висновки)

§79. Способи вираження припущення (1)



§82. Способи вираження можливості / неможливості або

спроможності / неспроможності за допомогою форм

потенційного та пасивного стану дієслів

24

24

25

25

25

25

26

27

27

27

28

28

28

29

29

30

30

31

31

32

33

34

34

35

36

37

37

38

39

39

41

42

43

43

43

44

44

45

45

§83. Оригінальні особливості неперехідності деяких дієслів

японської мови

§84. Вираження стану об’єкта як результату цілеспрямованої дії

§85. Вираження результативного завершення дії

§86. Вираження тривалості дії, спрямованої у майбутнє

§87. Вираження тривалості дії, спрямованої у теперішнє

§88. Вираження повного завершення дії

§89. Вираження спроби виконати дію


§91. Форма “A - ku”, як іменник

§92. Ономатопоетичні прислівники

§93. Приклади ідіом, до складу яких входять ономатопоетичні прислівники

§94. Вираження умови (1)


§96. Вираження yмови (3)

§97. Особливості вживання вищенаведених умовних форм

§98. Особливості означення

§99. Питальне речення у структурі складного речення

§100. Повнозначна і службова функції слова koto

§101. Частка - no як альтернатива слову koto

§102. Повнозначна і службова функції слова tokoro

§103. Службове слово tame

§104. Службове слово hodo у конструкціях порівняння

§105. Службове слово toori

§106. -tte як скорочення пояснювального службового форманта to iu

§107. Службове слово hazu в УГК, що виражають очікувану

можливість здійснення, наявності, появи кого / чого-

небудь

§108. Службове слово wake

§109. Допустово-протиставний сполучник noni


§111. Службове слово soo

§112. Спосіб вираження припущення (2)

§113. Службове слово yoo у порівняльних конструкціях

§114. Вираження стану властивостей речей, явищ, осіб за

допомогою форми “. . . ga suru”

§115. Вираження особливостей форми, зовнішнього вигляду

речей, явищ, осіб за допомогою форми “. . . shite iru”

§116. Скорочення в розмовній мові

§117. N wa N desu як модель скорочення речення

§118. Вираження особисто-ввічливих відношень

§119. Вираження ввічливості через т.з. скромні форми дієслів

§120. Адресив та гоноратив в японській мові

Додаток

46

47

47

47

48

48

49

49

50

50

51

51

51

52

52

52

54

54

55

56

56

57

57

58

58

59

60

60

61

61

61

62

62

63

63

63

65

65

66

Вступ Поступовий розвиток українсько-японських взаємин вимагає

удосконалення методики підготовки фахівців-японознавців. Підвалини

знань із загального японознавства повинні закладатись саме у шкільні

роки, це забезпечуватиме успіх підготовки спеціалістів японознавчого

фаху на рівні сходознавчих кафедр університетів. Отже, даний

посібник, на думку його авторів, може бути одним із засобів більш-

менш систематизованого викладання та системного навчання

японської мови в середніх школах, у яких цю мову вивчають.

Посібник знайомить з синтаксичною структурою японського

речення, типами речень (простих, складних), деякими стилістичними

особливостями речень тощо. За допомогою матеріалів посібника

можна навчитися конструювати речення у межах і за правилами

нормативної граматики японської мови.

Необхідно відзначити, що даний посібник не претендує на

статус підручника. Основна мета його створення - це систематизоване

представлення мінімально необхідної кількості морфологічних,

лексикологічних, синтаксичних, стилістичних елементів сучасної

японської мови. Зрозуміло, що для набуття фундаментальних знань з

лексико-граматичного матеріалу японської мови потрібні навчальні

матеріали, забезпечуючі регулярні тренування з перекладу текстів,

писемної, розмовної практики тощо.

При створенні посібника враховано досвід авторів відомого

посібника “Japanese for Today” (курс проф. Yoshida) щодо методики

викладання граматики японської мови.

Всі приклади, наведені в посібнику, для зручності читання,

наділені романізованою транскрипцією.

Бажано поєднювати вивчення поданого посібника з будь-яким із

сучасних курсів японської мови та практикою спілкування.

Бажаємо успіхів у вивченні японської мови!

Використані позначення:

N іменник

A прикметник

Na прикметник

V дієслово

P частка

S речення

N no родовий відмінок

N o прямий об’єкт

N e напрямок

N de засіб

Vt перехідне дієслово

J японські числівники

C китайські числівники

§1. Ідентифікація речі або особи

N1 wa N2 desu. N1 є N2

私は学生です。 Я – студент.

Watashi wa gakusee desu.

Заперечення:

N1 wa N2 dewa arimasen. N1 не є N2

あなたは学生ではありません。 Ви не студент.

Anata wa gakusee dewa arimasen.

Wa – є частка (Р), що вказує на тематичність іменника (N) до якого

вона належить.

Треба зазначити, що іменник з wa не обов’язково має бути підметом

речення.

Desu – це частка, яка вживається, як правило, у нейтрально-ввічливій

розмовній мові і змінюється за часом та при запереченні (dewa

arimasen).

N desu – іменник як присудок зі зв’язкою desu.

A / Na desu – прикметник як присудок зі зв‘язкою desu.

Wa змінюється на mo, коли той же присудок також можна застосувати

для іншого N або A / Na.

私は学生です。 Я – студент.

Watashi wa gakusee desu.

トムも学生です。 Том теж студент.

Tomu mo gakusee desu.

Запитання:

N1 wa N2 desu ka? Чи є N1 N2?

Ka – є заключною часткою речення (Ps), що передає питання

або сумнів. У відповіді на запитання достатньо одного присудка, тему

можна опустити, якщо вона зрозуміла.

トムも学生ですか。 Том теж студент?

Tom mo gakusee desu ka?

はい、学生です。 Так, студент.

Hai, gakysee desu.

Відповідь на запитання може бути ще більш спрощено, якщо

використовувати soo, яке у відповіді ставиться замість N1 wa N2

питання.

あなたは学生ですか。 Ви студент?

Anata wa gakusee desu ka?

はい、そうです。 Так.

Hai, soo desu.

いいえ、ちがいます。 Ні, це не так.

Iie, chigaimasu.

§2. Вказівні займенники В японській мові вживаються кілька вказівних займенників, які

використовуються не лише для вказання, а й для посилання на об’єкти,

стан речей, зв’язок тощо.

Іменні Пред-

іменні

У формі

прикмет- ників

У формі прислівників

Річ Місце /

напрямок

Напрямок /

місце (1) (2)

1. これ

Kore

ここ

Koko

こちら

Kochira

この

Kono

こんな

Konna

こんなに

Konna ni

こう koo

2. それ

Sore

そこ

Soko

そちら

Sochira

その

Sono

そんな

Sonna

そんなに

Sonna ni

そう soo

3. あれ

Are

あそこ

Asoko

あちら

Achira

あの

Ano

あんな

Anna

あんなに

Anna ni

あう aa

1. (ko-) - щось близьке до першої особи (розповідача);

2. (so-) - щось близьке до другої особи (слухача);

3. (a-) - щось не близьке ні до першої, ні до другої особи, але щось

бачене або відоме обом.

§3. Запитальні слова

Іменні Пред-

іменні

У формі прикмет-

ників

У формі

прислівників

Річ Місце /

напрямок

Напрямок /

місце (1) (2)

? どれ

Dore

どこ

Doko

どちらDochira

どのDono

どんなDonna

どんなに

Donna ni

どう

Doo

? (do-) - для речей та зв’язків, на які розповідач не може вказати, не

може відобразити, описати. Цей набір частіше з’являється у

питаннях.

それは何ですか。 Це що таке?

Sore wa nan desu ka?

かれはだれ/どなたですか。 Він хто?

Kare wa dare/donata desu ka?

ここはどこですか。 Де це? / Що це за місце?

Koko wa doko desu ka?

山田さんはどの人ですか。 Що за особа пан Ямада?

Yamada-san wa dono hito desu ka?

Примітка:

Nan уживається перед приголосними t, d, n.

Nani у всіх інших випадках.

Donata – має більший ступінь увічливості порівняно з dare.

§4. Значення родового відмінка

1) N1 no N2 N1 належність кого / чого-небудь (N2)

私の本。 Моя книга (дослівно “книга,

Watashi no hon. що належить мені”).

2) N1 no N2 причетність N1 до кого / чого-небудь (N2)

日本語の本です。 Книга японською мовою.

Nippon go no hon desu.

N2 можна не вживати, якщо зрозуміло, про що йдеться.

これは私のです。 Це мій (я, є).

Kore wa watashi no desu.

§5. Предіменні вказівні займенники:

kono, sono, ano この花はバラです。 Ця квітка (тут) троянда.

Kono hana wa bara desu.

その人は山田さんです。 Ця людина - пан Ямада.

Sono hito wa Yamada san desu.

あの人はアメリカ人です。 Та людина (він) амеріканець.

Ano hito wa Amerika-jin desu.

§6. Ознаки, прикмети людей, речей, явищ.

Прикметники як присудки

A

N wa desu.

Na

この工場は大きいです。 Ця фабрика велика.

Kono koojoo wa ookii desu.

この町はしずかです。 Це місто тихе.

Kono machi wa shizuka desu.

Питання:

N wa A/Na desu ka?


A-ku nai desu.

N wa

Na dewa arimasen.

... 大きくないです。 Не великий

.. .ookiku nai desu

... しずかではありません。 Не тихий

... shizuka dewa arimasen.

В японській мові вживаються прикметники 3-х видів:

1) предикативні (“i - прикметники”) (A),

2) напівпредикативні (“na - прикметники”) (Na),

3) непредикативні.

Прикметники A у стверджувальній формі теперішнього часу

мають закінчення на i .

ookii “ великий “, nagai “ довгий “.

Прикметники Na часто вживають із закінченням na.

shizuka “тихий”, kirei “гарний”, sakan “ популярний”.

В ролі непредикативних прикметників можуть виступати

дієслова, наприклад:

aruhito “якась особа”.

§7. Означальна функція прикметників

A та Na

A

+N

Na (na)

大きい工場 Велика фабрика

Ookii koojoo

しずかな町 Тихе місто

Shizuka-na machi

Коли іншомовні слова в японській мові використовуються як

прикметники, вони змінюються як A, а не Na.

それはナンセンスです。 Це безглуздя.

Sore wa nansetsu desu.

ナンセンスな話。 Безглузда бесіда

Nansetsu-na hanashi

モダンな建物 Сучасний будинок

Modan-na tatemono

Примітка: ookii та chiisai, хоча й є прикметниками на –i, іноді

приймають форму на –na, коли використовуються як предіменні

означення.

大きな工場（大きい工場） Велика фабрика

Ooki-na koojoo (= ookii koojoo)

小さな工場（小さい工場） Маленька фабрика

Chiisa-na koojoo (= chiisai koojoo)

§8. Вказівні займенники konna, sonna, anna (див. таблицю §2)

Вказівні займенники konna, sonna, anna використовуються

перед іменниками як прикметники, що мають значення “такий” чи

“такий / отакий”.

その町はどんな町ですか。 Що це за місто (якого типу?)

Sono machi wa donna machi desu ka?

小さいしずかな町です。 Це маленьке тихе місто.

Chiisai shizuka-na machi desu.

§9. Вказівні займенники у формі

прислівників (див. таблицю §2)

Вказівні займенники konna, sonna, anna із суфіксом -ni (konna-

ni, sonna-ni, anna-ni) мають функцію прислівника і вживаються з

прикметниками, що виражають у реченні ступінь, міру, інтенсивність

ознак, прикмет осіб, речей, явищ тощо.

いつもこんなに寒いですか。 Завжди так холодно?

Itsu-mo konna-ni samui desu ka?

今そんなにいそがしくないです。 Я не такий зайнятий

Ima sonna-ni isogashiku nai desu. (як ти можеш собі уявити).

Вказівні займенники aa, koo, soo, вживаються з дієсловами, які

означають в реченні спосіб, манеру дії

こうしたらいいです。 Так зробити буде краще.

Koo shitara ii desu.

§10. Прислівники ступеня (1) たいへん（大きい） Дуже великий

Taihen (ookii)

たいてい（大きい） Більшою мірою

Taitei (ookii)

あまり（多きくない） Не дуже багаточисельний

Amari (ookikunai)

とても（きれい） Дуже (гарний)

Totemo (kirei)

あまり（きれいじゃない） Не дуже (гарний)

Amari (kireijanai)

§11. Окличні частки –ne, -yo, -sa наприкінці

речення. Ne (nee) привертає увагу співрозмовника, викликає його

відповідну реакцію або виражає емоційне ставлення мовця до того, що

висловлюється.

Yo має окличне значення; підкреслює ствердження мовця;

пом’якшує прохання або повеління при зверненні до співрозмовника.

§12. Існування, розташування, кількість

N (неістоти) arimasu

(Місце знаходження) ga (кількість)

N (істоти) imasu

Суфікс –ni, що додається до іменника, запитального слова,

вказівного займенника, разом з останнім позначають місце

знаходження об’єкта або суб’єкта дії. Дієслово аrimasu (словникова

форма aru - “бути наявним”, “знаходитися де-небудь”)

використовується при позначенні місця знаходження неістот. І,

відповідно, дієслово imasu (словникова форма iru) використовується

при позначенні місця знаходження істот.

ここに電話があります。 Тут є телефон.

Koko-ni denwa ga arimasu.

あそこに学生がいます。 Там знаходиться студент.

Asoko-ni gakusee ga imasu.

あなたの机はどこにありますか。 Де знаходиться ваш стіл?

Anata-no tsukue wa doko-ni arimasu ka?

(私の机は)ここにあります。 (Мій стіл) знаходиться тут.

(Watashi-no tsukue wa) koko-ni arimasu.

§13. Взаєморозташування

ue на / зверху / вище / на поверхні

shita під / унизу

mae попереду

ushiro позаду / позаду від

N no ni N*

naka внунутрішній, всередині

soto зовні

hidari ліворуч

migi праворуч

机の上に電話があります。 На столі є телефон.

Tskue-no ue-ni denwa-ga arimasu.

自動車の後ろに猫がいます。 Позаду від машини є кішка.

Jidoosha-no ushiro-ni neko-ga imasu.

いすのしたに犬がいます。 Під стільцем є собака.

Isu-no shita-ni inu-ga imasu.

まどの前に机があります｡ Перед вікном знаходиться

Mado-no mae-ni tsukue-ga arimasu. стіл.

部屋の中に子供達がいます｡ У кімнаті знаходяться діти.

Heya-no naka-ni kodomotachi-ga imasu.

窓の外に木があります。 За вікном є дерева.

Mado-no soto-ni ki-ga arimasu.

木の左にベンチがあります。 Ліворуч від дерев є лавки.

Ki-no hidari-ni benchi-ga arimasu.

木の右に自転車があります。 Праворуч від дерев є

Ki-no migi-ni jitensha-ga arimasu. велосипед.

§14. Як лічити людей, тварин, речі 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

“J” hito- futa- mi- yo (n) itsu- mu- nana- ya- kokono- too

“C” Ichi ni san shi go roku shichi hachi ku / kyuu juu

При лічбі людей, тварин, речей вживаються різні лічильні

суфікси, наприклад:

枚 - для тонких, плоских предметів, таких як папір, тарілки,

Mai сорочки і т.п.

本 - для предметів циліндричної форми, таких як дерева,

Hon карандаші та інш. (h змінюється на p після 1, 6 та 10, і на b після 3)

冊 - для книг

Satsu

台 - для машин, механизмів, апаратів тощо

Dai

匹 - для маленьких тварин

Hiki

羽 - для птахів(pa після 6 та 10, і ba після 3)

Wa

人 - для людей

Nin

Виняток: одна людина - hitori,

дві людини - futari.

Коли числівники вживаються абстрактно (пор. вживання чисел

в математиці) застосовуються так звані китайські числівники (J) (ichi,

ni, …). При лічбі речей, понять, явищ, які не мають певної форми або

їх не можна класифікувати за певних ознак (каміння, ідеї, годинники,

задачі тощо) застосовуються японські числівники (C) (hitotsu, futatsu,

…).

§15. Вживання сполучників to та ya

N1 to N2 to N3 Сполучник to об’єднує однорідні члени речення, виражені

іменниками (у тому числі – займенниками та числівниками).

Застосовується, як правило, при закінченому переліченні.

大きい木と小さい木の間に子供がいます｡

Ookii ki-to chiisai ki-no aida-ni kodomo-ga imasu.

Між великим та малим деревами знаходиться дитина.

N1 ya N2 ya N3

Сполучник ya об’єднує неоднорідні члени речення, виражені

іменниками. Застосовується, як правило, при незакінченому

переліченні.

机の上に電話や時計や鉛筆があります。

Tsukue-no ue-ni denwa-ya, tokei-ya, enpitsu-ga arimasu.

На столі є телефон, годинник та олівці.

§16. Вираження дій та подій, дієслівні

присудки

N wa / ga (час) (місце) (напрямок) (об’єкт) V-masu

Запитання:

N wa . . . V-masu ka?


N wa . . . V-masen.

У звичайній ввічливій мові стверджувальна форма теперішнього

часу усіх дієслів (V) закінчується на -masu. V-masu виражає дію або

подію, що регулярно (звичайно) відбуваються або які відбудуться у

майбутньому. (Це не майбутній час у японській мові). Він може також

означати волю або бажання розповідача, коли N (wa / ga) є займенник

першої особи.

私は毎朝六時におきます。 Я кожного ранку прокидаюся

Watashi wa maiasa roku ji-ni okimasu. о 6-й годині.

あなたは来週北海道へ行きますか。 Ти поїдеш наступного тижня

Anata wa raishuu Hokkaido-e ikimasu ka? на Хоккайдо?

Ти збираєшся поїхати наступного тижня на Хоккайдо?

はい、行きます。 Так (поїду).

Hai, ikimasu.

いいえ、行きません。 Ні (не поїду).

Iie, ikimasen.

Члени речення, які позначають об’єкт, напрямок, місце, час, не

мають (у реченні) фіксованої позиції. N-ga означає, що N не є

тематичним (відомим усім співрозмовникам). N-ga або N-o (прямий

додаток) замінюються на N-wa, коли N стає тематичним (відомим

усім співрозмовникам).

§17. Безпосередній (прямий) об’єкт:

N o (+Vt)

(Vt: перехідне дієслово).

私は本を読みます。 Я читаю книгу.

Watashi wa hon-o yomimasu.

あなたは何を食べますか。 Що ви будете їсти?

Anata wa nani-o tabemasu ka?

てんぷらを食べます。 Я буду їсти темпура.

Tempura-o tabemasu.

§18. Момент часу:

N ni

私は六時におきます。 Я прокидаюся о 6-й годині.

Watashi wa rokuji-ni okimasu.

Примітка: При деяких N (іменниках) N словосполученнях, що

позначають час, період, частоту тощо не вживається суфікс -ni

оскільки вони мають властивості прислівників.

今日 Сьогодні

Kyoo

今週 Цей тиждень

Konshuu

§19. Напрямок:

N e “до, в, на, у напрямку”

東京へ行きます。 Їхати в Токіо.

Tookyoo-e ikimasu.

明日ここへ来ます。 Я прийду сюди завтра.

Ashita koko-e kimasu.

§20. Початкова точка:

N kara “з”

Кінцева точка:

N made “до, аж до, до того часу, поки (не), на скільки”

京都から大坂まで走ります。 Бігти (швидко їхати) з Кіото

Kyooto-kara Oosaka-made hashirimasu. до Осака.

九時から十時まで走ります。 Бігати з 9 до 10.

Kuji-kara juuji-made hashirimasu.

Примітка: N-made відрізняється від N-e тим, що N-made V означає, що

дія або подія, яку висловлено V (дієсловом), продовжується до точки

N, в той час як N-e означає просто фізичний напрямок, у якому хтось

або щось рухається. Тому -e не може додаватися до іменників, що

означають час.

§21. Інструмент або засіб

N de “використовуючи . . .”

“за допомогою . . .”

ナイフで切ります。 Різати ножем.

Naifu-de kirimasu.

東京へ飛行機で行きます。 Летіти у Токіо літаком.

Tookyoo-e hikooki-de ikimasu.

§22. Сполучники

Soshite. . . “та, потім, далі”

Shikashi. . . “але, проте, втім, однак”

Sore kara. . . “далі, а потім, після цього”

Keredomo. . . “одпак, втім, хоча, не дивлячись на

це, а все ж”

§23. Наближення (апроксимація)

N (мить часу) goro

N (проміжок часу або кількість) hodo / gurai

十時ごろ Приблизно о 10 годині.

Juu ji goro

十分ほど/ぐらい Приблизно за 10 хвилин.

Juppun hodo/gurai

千円ほど/ぐらい Приблизно 1000 йєн.

Sen en hodo/gurai

§24. Дія або подія у минулому

N wa ... V-mashita.


N wa ... V-masen deshita.

私は今日京都へ行きます。 Я поїду сьогодні у Кіото.

Watashi wa kyoo Kyooto-e ikimasu.

私は昨日京都へ行きました。 Я їздив учора у Кіото.

Watashi wa kinoo Kyooto-e ikimashita.

あなたは昨日新聞を読みましたか。 Ти читав учора газету?

Anata wa kinoo shinbun o yomimashita ka?

はい、読みました。 Так, читав.

Hai, yomimashita.

いいえ、読みませんでした。 Ні, не читав.

Iie, yomimasen deshita.

Примітка: V-mashita означає, або (1) що дія або подія мали місце у

минулому (минулий час), або (2) що вони були скінчені до часу бесіди

(перфектний час). Різниця між випадками (1), (2) виявляється при

вживанні, наприклад, прислівників kinoo (вчора), moo (вже), проте

іноді це визначається лише за контекстом. У вищезазначеному випадку

(1) запитальній формі “... mashita ka”, відповідає заперечна форма “...

masen deshita”. А у випадку (2) - “mada ... masen” або скорочено

“mada desu”.

(もう) 昼ご飯を食べましたか。 Ти вже пообідав (з’їв обід)?

(Moo) hiru gohan-o tabemashita ka?

いいえ、まだ食べません。 Ні, ще не обідав.

Iie, mada tabemasen.

いいえ、まだです。 Ще ні.

Iie, mada desu.

§25. Прислівники (2) Ствердж. відповідь Заперечна відповідь

moo . . . Вже, зараз більш ні

mada . . . до цього часу, все ще Ще ні

mettani . . . зрідка, не часто

§26. Рух з...

N-o + V

家を出ます。 Вийти з дому.

Ie-o demasu.

電車を降ります。 Зійти з трамваю, електрички

Densha-o orimasu. (електропоїзда)

§27. Рух у / в...

N-ni + V

お風呂に入ります。 Увійти у ванну.

Ofuro-ni hairimasu.

電車に乗ります。 Сісти у трамвай, електропоїзд

Densha-ni norimasu.

Примітка: Суфікс –ni іноді використовується замість -e (див. §19).

§28. Ходьба, політ, перехід тощо:

N-o + V

公園を散歩します。 Гуляти по парку.

Kooen-o sanpo shimasu.

ホンコンを通ります。 Проїхати через Гонконг.

Hon-Kon-o toorimasu.

§29. Позначення місця та об’єкта дії:

N-de + V

京都で電車に乗りました。 Сів у Кьото на електропоїзд

Kyooto-de densha-ni norimashita.

食堂でご飯を食べます。 Їм в їдальні.

Shokudoo-de gohan-o tabemasu.

家でテレビを見ます。 Подивлюся вдома телевізор.

Uchi-de terebi-o mimasu.

§30. Іменне використання сполучникової

(поєднальної) форми Форма, до якої додається -masu, має назву - “поєднальна”. Вона

може бути використана як іменник (дієслівний іменник).

京都へ行きます。 Їду у Кьото.

Kyooto-e ikimasu.

行きは電車です。 Поїздка відбудеться на поїзді.

Iki-wa densha desu.

京都行きの電車。 Потяг, що йде у Кьото

Kyooto-iki-no densha (потяг на Кьото).

始まります。 Починається

Hajimarimasu.

始まりは六時です。 Початок о 6.00.

Hajimari-wa roku-ji desu.

§31. Минулий час іменникового присудка

N1 wa N2 deshita N1 був N2


N1 wa N2 dewa arimasen deshita N1 не був N2

今日は日曜日です。 Сьогодні неділя.

Kyoo-wa Nichi-yoobi desu.

昨日は土曜日でした。 Вчора була субота.

Kinoo-wa Do-yoobi deshita.

昨日は休みでしたか。 Вчора був вихідний?

Kinoo-wa yasumi deshita ka?

いいえ、休みではありませんでした。 Ні, не був вихідний.

Iie, yasumi dewa arimasen deshita.

§32. Минулий час A та Na (прикметників) Ствердження Заперечення

Na deshita. Na dewa arimasen deshita.

N wa nakatta desu.

A-katta desu. A-ku

arimasen deshita.

花子さんはきれいですね。 Пані Ханако гарна чи не так?

Hanako-san-wa kirei desu ne.

昔もあんなにきれいでしたか。 Вона і раніше була така гарна?

Mukashi-mo anna-ni kirei deshita ka?

いいえ、昔はあんなにきれいではありませんでした。

Iie, mukashi-wa anna-ni kirei dewa arimasen deshita.

Ні, раніше вона не була така гарна.

あの映画は面白かったですか。 Фільм був цікавий?

Ano eiga-wa omoshirokatta desu ka?

いいえ、あまり面白くなかったです。 Ні, був не дуже цікавий.

Iie, amari omoshiroku nakatta desu.

§33. Сумісні дії

N to (V) Робити (щось) з N

友達と映画に行きました。 Я ходив у кіно разом з другом.

Tomodachi-to eiga-ni ikimashita.

私とピンポンをしませんか。 Чи не зіграєш ти зі мною у

Watashi-to pinpon-o shimasen ka? пінг-понг?

Примітка: Тут N повинно бути істотою, як правило, людиною.

§34. Мета

ikimasu йти для чогось

N

+ ni kimasu приходити відповідно

V (поєдн.форма) з чимось

kaerimasu повертатися

(додому)

ハイキングに行きます。 Йти у похід.

Haikingu-ni ikimasu.

ご飯を食べに帰ります。 Повернусь додому поїсти.

Gohan-o tabe-ni kaerimasu.

Примітка: Така форма вираження мети можлива лише тоді, коли

присудком виступають дієслова: - iku, kuru, kaeru, irassharu тощо. Для

інших дієслів існує інша модель.

§35. Прикметники у предикативній та

означальній функціях Більша частина прикметників із закінченням -i (так звані

предикативні прикметники) виступають як у ролі означень, так і в ролі

присудків (див. §6, 7), маючи певну форму. Проте існує ще ряд

прикметників, форма яких відрізняється від форми перших в

залежності від їхньої граматичної (синтаксичної) функції.

その店は近いです。 Той магазин знаходиться

Sono mise-wa chikai desu. поруч.

近くの店で買いました。 Я купив це у найближчому

Chikaku-no mise-de kaimashita. магазині.

遠くの町 Віддалене місто (порівн. з

Tooku-no machi tooi desu ...”далеко”)

多くの人 Багато людей (порівн. з

Ooku-no hito ooi desu ... “багато”).

Існує також група слів, що використовуються лише як

предіменні означення для N (скорочено PreN).

とんだ Жахливий, безглуздий, нісенітний

Tonda

すぐれた映画 Чудовий фільм.

Sugureta eiga.

§36. Причинний сполучник kara

ga S1, але S2

S1 + S2

kara Тому що S1, S2

いい天気でしたから、ハイキングに行きました。

Ii tenki deshita kara, haikingu-ni ikimashita.

Тому що погода була гарна, я пішов у похід.

§37. Прогресуюча (продовжена) форма дієслів

... V – te – imasu.

Ця форма відображує:

1. Дію або подію у розвитку (для V, що означають довготривалу,

продовжену дію або подію, такі як ходіння, їда, випадіння дощу).

子供が遊んでいます。 Діти граються.

Kodomo-ga asondeimasu.

あなたは何をしていますか。 Що ти робиш?

Anata-wa nani-o shiteimasu ka?

写生をしています。 Я малюю ескіз.

Shasei-o shiteimasu.

2. Стан, що наступив внаслідок попередньої дії або події (для V, що

означають миттєві або моментальні дії та події, такі як початок або

прибуття).

(hajimaru - “починатися”)

祭りはもう始まっています。 Свято вже почалося (і зараз

Matsuri-wa moo hajimatte imasu. продовжується), (не розпочинається).

銀行はまだ開いていますか。 Банк ще відкрито?

Ginkoo-wa mada aiteimasu ka?

いいえ、もうしまっています。 Ні, вже зачинено.

Iie, moo shimatteimasu.

3. Особлива властивість, стан, умова або подоба чогось.

(kakaru – “висіти, бути понад”)

池に橋がかかっています。 Понад ставком є міст.

Ike-ni hashi-ga kakatteimasu.

道がまがっています。 Шлях кривий.

Michi-ga magatteimasu.

田中さんは太って(やせて)います。 Пан Танака - гладкий (худий).

Tanaka-san-wa futotte (yasete)imasu.

Примітка:

(1) V-te imashita є у минулому часі дублікат V-te imasu.

子供が遊んでいました。 Діти гралися.

Kodomo-ga asondeimashita.

祭りは始まっていました。 (На той час) свято вже почалося.

Matsuri-wa hajimatteimashita.

(2) Треба пам’ятати, що деякі дії або події можуть уявлятися як

довготривалі в українській мові, але є миттєві в японській, і навпаки.

(Shinu - “померти”)

死んでいます。 Мертвий (а не помирає).

Shindeimasu.

(Oshiru - “падати”)

ハンカチがおちています。 Платок лежить на землі.

Hankachi-ga ochiteimasu.

(3) Деякі дієслова, такі як нежчеподані, є “дієсловами стану”, тому

вони приймають форму “-te imasu”.

Знати shitteimasu,

Мати motteimasu,

Жити sundeimasu .

(4) Правила утворення V-te форми (див. §42).

(5) Форма -te imasu від V часто використовується для висловлювання

миттєвих реакцій розповідача на конкретний стан подій, і в цьому

випадку підмет приймає суфікс ga, а не wa.

§38. Послідовність двох та більш дій або подій

. . . V – te , (. . . V – te ,). . . V – masu /- mashita.

丘に上って、町を見ました。 Ми піднялися на пагорб і

Oka-ni nobotte, machi-o mimashita. дивилися на місто.

§39. Альтернативність дій або подій

. . . V – tari, . . . V – tari shimasu/shimashita.

丘に上ったり、町を見たりしました。

Oka-ni nobottari, machi-o mitari shimashita.

Ми піднімалися на пагорб, дивилися на місто (та можливо

робили щось інше, не має значення у якій послідовності).

§40. Після завершення дії

. . . V – te kara . . .

花を見てから丘に上りました。 Після огляду квітів ми

Hana-o mite-kara, oka-ni noborimashita. піднялися на пагорб.

Примітка: -te... -te також відображує порядок, у якому виконуються

дії або події, але - te kara виражає це конкретніше.

§41. Два рівні мови: ввічливий та

просторічний стилі

Дієслова в японській мові мають кілька форм, які відповідають

різним ступеням ввічливості. Такі ступені визначаються через мовну

ситуацію (офіційна - неофіційна), службове положення (статус)

співрозмовників, їхній вік (старший - молодший) тощо. Ввічливий,

офіційно-ввічливий стиль використовується дорослими особами, які не

є близькими друзями: молодшими службовцями у розмові з

начальниками, при написанні листів, обслуговуючим персоналом у

розмові з клієнтами тощо. Форми просторічного стилю

використовуються дорослими при розмовних контактах із дітьми, а

також між членами родини, у молодіжному середовищі, між особами

рівного соціального положення тощо.

Приклади форм ввічливого та просторічного стилів див. у

нижченаведеній таблиці.

Ввічливий стиль Просторічний стиль

Теперішн. ствердж. Tabemasu Taberu

заперечн. Tabemasen Tabenai

Минулий ствердж. Tabemashita Tabeta

заперечн. Tabemasen deshita Tabenakatta

Теперішн.

ствердж. Osoi desu Osoi

заперечн. Osokunai desu

Osoku arimasen Оsokunai

Минулий

ствердж. Osokatta desu Оsokatta

заперечн. Osokunakatta desu

Osoku arimasen deshita Оsokunakatta

Теперішн. ствердж. Ame desu Аme da / de aru

заперечн. Ame dewa arimasen Аme dewa nai

Минулий

ствердж. Ame deshita Аmedatta / de atta

заперечн. Ame dewa arimasen deshita

Ame dewa nakatta desu Аme dewa nakatta

Примітка: dewa має такі скорочені форми як ja або jaa.

§42. Дієвідміна: 3 види дієслів (V) За характером непохідних основ японські дієслова представлені

трьома типами (дієвідміни).

До 1-ї дієвідміни відносяться дієслова, які закінчуються на -u з

передуючими приголосними k, g, s, ts, n, b, m, p, або одним із голосних

a, o, u. Наприклад: iku – “йти”, kaku – “писати”, hanasu – “розмовляти”,

matsu – “чекати”, omou – “думати”.

До 2-ї дієвідміни належать дієслова, які закінчуються на –ru з

передуючим -i або -e . Наприклад: kiru – “одягати”, taberu – “ їсти”,

kaeru - “міняти”.

Необхідно зазначити, що у деяких дієсловах на –ru приголосний

–r входить до складу кореня, завдяки чому вони дієвідмінюються так

само, як і дієслова 1-ї дієвідміни. Таких слів близько 30. Наприклад:

hairu – “входити”, kaeru - “повертатись”, kiru - “різати”, iru - “бути

потрібним”, hashiru -“бігти”.

До 3-ї дієвідміни відносяться дієслова, які закінчуються на –suru

– “робити”, ”діяти”. Наприклад: sampoo-suru – “гуляти”, kembutsu-suru

– “ходити на екскурсію”.

Дієслово – kuru – “приходити” відноситься до “неправильної”

дієвідміни.

Дієвідмінювання представлено 5-ма основами дієслів. Є основи

теперішньо-майбутнього часу і основи минулого часу. До перших

відносяться такі: 1-ша – заперечна, 2-га – сполучно-іменна, 3-я –

означально-присудкова, 4-та – умовна, 5-та імовірно-запрошувальна.

У дієслів 1-ї дієвідміни основи складаються з кореня + один із

суфіксів: -а, -і, -и, -е, -о. Наприклад: yomu – “читати”: yoma - yomi -

yomu - yome - yomoo; omou – “думати”: omowa – omoi – omou – omoe –

omoo.

У дієслів 2-ї дієвідміни 1-ша і 2-га основи співпадають із

коренем, 3-я основа складається з кореня + ru, 4-та – з кореня + re, 5-та

– з кореня + yoo. Наприклад: miru – “дивитись”: mi – mi – miru – mire –

miyoo; taberu – “ їсти”: tabe – tabe – taberu – tabere – tabeyoo.

Дієслова 3-ї дієвідміни мають такі основи. Наприклад, suru –

“робити”: shi / se – shi – suru – sure – shiyoo.

Неправильне дієслово kuru – “приходити” має такі основи: ko

– ki – kuru – kure – koyoo.

У нижченаведеній тавлиці представлені приклади деяких

активновживаних форм дієслів.

Сполучно-іменна

форма

Означально-

присудкова

(словникова)

форма

Заперечн

а форма “ te / de ”

“ ta / da ”

(минулий)

Значення словникової

форми

書きます

kakimasu

書く

kaku

書かない

kakanai

書いて

kaite

書いた

kaita Писати

泳ぎます

oyogimasu

泳ぐ

oyogu

泳がない

oyoganai

泳いで

oyoide

泳いだ

oyoida Плавати

話します

hanashimasu

話す

hanasu

話さない

hanasanai

話して

hanashite

話した

hanashita Говорити

読みます

yomimasu

読む

yomu

読まない

yomanai

読んで

yonde

読んだ

yonda Читати

死にます

shinimasu

死ぬ

shinu

死なない

shinanai

死んで

shinde

死んだ

shinda Померти

飛びます

tobimasu

飛ぶ

tobu

飛ばない

tobanai

飛んで

tonde

飛んだ

tonda Літати

待ちます

machimasu

待つ

matsu

待たない

matanai

待って

matte

待った

matta Чекати

乗ります

norimasu

乗る

noru

乗らない

noranai

乗って

notte

乗った

notta

сідати

(у транспорт)

買います

kaimasu

買う

ka(w)u

買わない

kawanai

買って

katte

買った

katta Купувати

食べます

tabemasu

食べる

taberu

食べない

tabenai

食べて

tabete

食べた

tabeta Їсти

見ます

mimasu

見る

miru

見ない

minai

見て

mite

見た

mita Дивитися

します

shimasu

する

suru

しない

shinai

して

shite

した

shita Робити

来ます

kimasu

来る

kuru

来ない

konai

来て

kite

来た

kita приходити

要る“бути потрібним” 入る“входити” 走る“бігти”

iru hairu hashiru

切る“різати” 知る“знати” 蹴る“штовхати”

kiru shiru keru

帰る“вертатися”

kaeru.

§43. Прохання

N o Будь ласка, дайте мені…

... V – te kudasai Будь ласка, зробіть... (для мене)

Нег.: V – (a)naide Будь ласка, не робіть ...

水をください。 Будь ласка, дайте мені води.

Mizu-o kudasai.

待ってください。 Будь ласка, почекайте

Matte kudasai. (matsu – “чекати”)

待たないでください。 Будь ласка, не чекайте.

Matanaide kudasai.

Примітка:

1) matanaide є заперечна форма дієслова mastu – “чекати” (дів. §42);

2) прохання може виражатись також за допомогою суфікса –nasai,

який додається до 2-ї основи дієслів.

待ちなさい зачекайте, будь ласка

Machinasai

ここに名前を書きなさい Hапишіть, будь ласка, тут своє ім’я.

Koko-ni namae-o kakinasai

Останню форму і форму te / de - kudasai іноді відносять до форм

вираження наказового способу.

§44. Наказ або команда Форми вираження наказового способу можуть бути такими:

а) 4-та основа дієслів 1-ї дієвідміни (yome – “читай”, ike – “ іди”);

б) 1-ша / 2-га основи дієслів 2-ї дієвідміни + суфікс ro (miro – “дивись”,

kaero – “ повертайся”);

в) для дієслова (ферманта) suru -форма shiro; для дієслова kuru -

форма koi.

§45. Повинність, обов’язок або зобов’язання

V – (a) nakereba narimasen повинен зробити ...

Зобов’язаний зробити ...

私は奈良へ行かなければなりません。 Я повинен поїхати у Нара.

Watashi-wa Nara-e ikanakereba narimasen.

あなたは急がなければなりません。 Вам треба (ви повинні) поспішати.

Anata-wa isoganakereba narimasen.

Примітка:

Дослівно це означає “Якщо не зробити ... , то нічого не вийде”.

§46. Заборона

V – te wa ikemasen. ... повинен не робити ...

... заборонено робити ...

ここでタバコをすってはいけません。 Тут не можна палити.

Koko-de tabako-o suttewa ikemasen.

ここはわたってはいけません。 Переходити вулицю в цьому

Koko-wa watatte wa ikemasen. місці заборонено.

§47. Дозвіл

V – temo ii desu. Можна робити ...

Все буде добре, якщо зробити ...

ここでタバコをすってもいいですか。 Тут можна палити?

Koko-de tabako-o suttemo ii desu ka?

はい、(すっても)いいです。 Так. Ви можете палити.

Hai, (suttemo) ii desu.

いいえ、(すっては)いけません。 Ні, (палити) не можна.

Iie, (suttewa ) ikemasen.

§48. Порада V – ta hoo ga ii desu. Було б краще, якби Ви

зробили б ...

Вам належало б зробити ...


V – (a ) nai hoo ga ii desu. Було б краще не робити ...

Примітка: Правила граматичного оформлення службового слова hoo

ідентичні правилам оформлення іменників, проте воно не вживається

без попереднього означального слова. Слова з подібними функціями

відносять до так званих псевдоіменників (Pseudo N).

§49. Вираження волі (бажання), пропонування

або запрошення

V – mashoo. Давайте зробимо ...

Я зроблю ...

V – mashoo ka? Чи не зробити нам ...?

Чи повинен я зробити ...?

ビールを飲みましょうか。 Чи не випити нам пива?

Biiru-o nomimashoo ka?

はい、飲みましょう。 Так, давайте (трошечки).

Hai, nomimashoo.

あなたを待ちましょうか。 Чи повинен я Вас чекати?

Anata-o machimashoo ka?

はい、待ってください。 Так, почекайте, будь ласка.

Hai, matte kudasai.

§50. Способи вираження / визначення часу

kono / sono / ano (у) цей / той час

N – no (у ) час . . .

Na – na (у) . . . час

A (словникова форма) + toki (ni) (у) . . . час

V (словникова форма) Коли . . .

V – ta Коли було зроблено . . .

V – te iru Коли робиться . . .

Службове слово toki (власне значення – “час”) присутнє в

реченні як псевдоіменник (див. §48), виконуючи функцію сполучника

“коли”, прислівника “під час” тощо. Вживання суфікса -ni при слові

toki не обов’язкове.

雨の時 Під час дощу – коли йде

Ame-no toki дощ

ひまな時 (у) вільний час – коли хтось

Hima-na toki не зайнятий

寒い時 (у) холодний час – коли

Samui toki холодно

運転する時 під час керування – коли

Unten-suru toki хтось керує авто

У складнопідрядних реченнях минулого часу присудок

підрядного (передує слову toki) речення може не приймати форму

минулого часу (ta / da). А коли ця форма вживається, вона має,

скоріше, значення якості, набутої об’єктом / суб’єктом речення

(shinda hito - “людина, яка померла” ,“мертва людина”), jukushita ringo

– “стигле яблуко”.

日本へ来る時、彼が空港まで来てくれました。

Nippon-e kuru toki, kare-ga kuukoo-made kite-kuremashita.

Коли я, як завжди, приїхав до Японії, він прийшов до аеропорту (зустріти мене).

日本へ来た時、彼が空港まで来てくれました。

Nippon-e kita toki, kare-ga kuukoo-made kite kuremashita.

Коли я приїхав до Японії, він прийшов до аеропорту (зустріти мене).

§51. Інші способи вираження часових

відношень

N - no

+ aida поки ...

V – te iru під час...

N – no

+ mae (ni) перед ...

V (словн. форма)

N – no

+ ato (de) після ...

V – ta

結婚する前に、彼を合いました。 Зустрів його перед весіллям.

Kekkon suru mae-ni, kare-o aimashita.

結婚のあとで、彼は歌いました。 Після весілля він співав.

Kekkon no ato de, kare wa utaimashita.

§52. Дві одночасні дії

V1 (поєдн. форма) + - nagara V2 робити V2, (у той же час) роблячи V1.

テレビを見ながらご飯を食べる。 Їсти, дивлячись телевізор.

Terebi-o minagara gohan-o taberu.

§53. Так, як є (V - ta mama)

V1 – ta + mama V2

Службове слово mama після дієслів в означальній формі на -u, -

ta / da має значення “так, як є”, “у такому стані (положенні) як є”.

Словосполучення із словом mama може мати форми -ni, -de, -o, в

залежності від попереднього (означального) дієслова.

私は立った(立つ)ままコーヒーをのむみました。

Watashi-wa tatta (tatsu) mama koohi-o nomimashita.

Я (знаходячись у стоячому положенні) випив кофе стоячи.

§54. Поєднання прикметників

... A – kute, ...

... Na de, ... ... та ...

... N de, ...

彼女は若くて、きれいです。 Вона молода та гарна.

Kanojo-wa wakakute, kirei desu.

§55. Пряма мова

N – wa / ga ... to iimasu. N говорить ...

太郎は｢おはようございます｣と言いました。 Таро сказав: “Добрий

Taroo-wa “ohayoo gozaimasu” to iimashita. ранок”.

＝「おはようございます」と太郎は言いました。

= “Ohayoo gozaimasu” to Taroo-wa iimashita.

Замість дієслова i(w)u у поданій конструкції можуть вживатись

інші дієслова, такі як: kotaeru “відповідати”, hanasu “розмовляти” ,

“вести бесіду”, kaky “писати”, happyoo-suru “виступати з доповіддю,

інформувати” та інш.

Примітка: Для 3-ї особи частіше вживається форма -te/-de iru.

太郎は帰る(帰ります)と言っています。 Таро каже, що йде додому.

Taroo-wa kaeru(kaerimasu) to itteimasu.

ラジオは台風が来ると言っています。 Радіо передає, що наближається

Rajio-wa taifu-ga kuru to itteimasu. тайфун.

§56. Передача чиїхось думок

N – wa ... to omoimasu. N гадає, що ...

私は彼は/が日本人だと思います。 Я гадаю, (що) він японець.

Watashi-wa kare-wa/ga Nipponjin da to omoimasu.

Примітка:

(1) Присудок, що виражає зміст думок (присудок який передує to), як

правило, має простомовну форму, на відміну від присудка у прямій

мові.

(2) Коли дієслово omou вживається у формі теперішньому часі (якщо

інший час не передбачений), слово, яким позначається розповідач,

може випускатись. Тому речення типу

山田さんは間に合うと思います。

Yamada-san-wa ma ni au to omoimasu.

має перекладатись так: “Я гадаю, що пан Ямада буде вчасно”, а не

“Пан Ямада гадає ...”. У інших випадках часто потрібне уточнення.

§57. Назва

( N – wa ) X – o Y to iimasu. (N) звуть X Y

日本人はこれを箸と言います。 Японці звуть це хасі

Nipponjin-wa kore-o hashi to iimasu. (палички для їжи).

Коли N є неозначений суб’єкт або невказана кількість людей

N-wa випускається і X-o замінюється на X-wa. X стає темою

речення.

これは箸と言います。 Це зветься хасі.

Kore wa hashi to iimasu.

Коли хтось представляє себе, він говорить:

“Watashi-wa ... to iimasu (mooshimasu скромна форма від

iimasu)” замість “ Watashi-no namae-wa ... desu”.

私はスミスと申します。 Мене звуть Сміт.

Watashi-wa Sumisu to mooshimasu.

§58. Вищеназвана модель (§57) як основа

створення іменної конструкції

Y to iu X X, що зветься Y

スミスという人 Людина на ім’я Сміт

Sumisu to iu hito

お箸という物 Річ, що зветься о-хасі.

Ohashi to iu mono

「ピス」というタバコ Сигарети під назвою “Мир”.

“Pisu” to iu tabako

Питання:

これは何という物ですか。 Як зветься ця річ?

Kore-wa nan to iu mono desu ka?

Розширення синтаксичних можливостей даних конструкцій

можна спостерігати за допомогою таких прикладів:

昨日(私は)太郎が結婚したという知らせを聞きました。

Kinoo (watashi-wa) Taroo –ga kekkon-shita to iu shirase-o kikimashita.

Учора я почув новину, що Тароо одружився.

私は日本語をロマジかした法がいいといういけんを持っています。

Watashi-wa nihongo-o Roomaji ka shita hoo ga ii to iu iken-o motteimasu.

(... to iu iken desu).

У мене є думка (я дотримуюсь думки), що краще романізувати японську мову.

彼はせんそうが終わったということを知らなかった。

Kare-wa sensoo-ga owatta to iu koto-o shiranakatta.

Він не знав (того факту), що війна скінчилась.

§59. Способи порівняння 2-х предметів

(розмови)

A

N1 wa N2 yori desu. N1 більше, ніж N2

Na

東京は大坂より大きいです。 Токіо більше за

Tookyoo-wa Oosaka yori ookii desu. Осаку.

Питання:

A

N1 to N2 to dochira ga desu ka? Na Що більше . . . N1, ніж N2?

Відповідь:

A

N1 no hoo ga desu. N1 більше ...

N1

地下鉄とバスとどちらが便利ですか。 Що зручніше автобус, чи метро?

Chikatetsu-to basu-to dochira-ga benri desu ka?

地下鉄のほうが便利です。 Метро більш зручніше.

Chikatetsu-no hoo-ga benri desu.

§60. Способи порівняння 3-х або більше

предметів (розмови)

N1 to N2 to N3 to ... Nn naka A

no de N1 ga ichiban desu

X uchi Na

серед N1 ... Nn

N1 найбільший ...

у X (множина, що містить N1, ... , Nn)

Aさんと Bさんと Cさんの

A-san to B-san to C-san no naka de

この三人の中でだれが一番若いですか。

Kono san-nin-no naka de dare-ga ichiban wakai desu ka?

このクラス(の中)で

Kono kurasu (no naka) de серед A, B та C?

Хто наймолодший серед ціх 3-х осіб?

у цьому класі?

Aさんが一番若いです。 А - наймолодший.

A-san-ga ichiban wakai desu.

§61. Межа або край

N de

富士山は日本で一番高いです。 Гора Фудзі найвища у Японії.

Fuji-san-wa Nippon-de ichiban takai desu.

このみかんはいくらですか。 Скільки коштують ці мандарини?

Kono mikan-wa ikura desu ka?

全部で百円です。 Усі загалом 100 йєн.

Zembu-de hiyaku en desu.

一年中で一番寒い月は何ですか。

Ichinenjuu-de ichiban samui tsuki-wa nan desu ka?

Який найхолодніший місяць серед всього року?

§62. Деякі інші способи вираження

порівняння

onaji Такий ж.

Aさんと Bさんとどちらが背が高いです。Хто вищий А чи В?

A-san-to B-san-to dochira-ga se-ga takai desu ka?

同じ(ぐらい)です。 Вони (приблизно) однакові

Onaji (gurai) desu. на зріст.

Aは B と同じぐらい背が高いです。 А такий же високий, як і В.

A-wa B-to onaji gurai se-ga takai desu.

... hodo У порівнянні.

Aは B ほど背が高くないです。 А не такий же високий, як В.

A-wa B-hodo se-ga takakunai desu.

Порівняйте з : Bは Aより背が高いです。

B-wa A-yori se-ga takai desu. В вищий за А.

今週は先週ほど忙しくありません。 Цього тижня я не такий

Konshuu-wa senshuu-hodo isogashiku arimasen. зайнятий, як минулого.

A – bai А – разів ...

大坂の人口と京都の人口とどちらが多いですか。

Oosaka-no jinkoo-to Kyooto-no jinko-to dochira ga ooi desu ka?

Де населення більше в Осака чи у Кіото?

大坂の人口の方が多いです。二倍ぐらいです。

Oosaka-no jinkoo-no hoo ga ooi desu. Ni-bai gurai desu.

В Осака населення більше приблизно у 2 рази.

地球の直径は月(の直径)の四倍です。

Chikyuu-no chokkei-wa tsuki (-no chokkei)-no yon-bai desu.

Діаметр Землі у 4 рази більше діаметра Місяця.

A bun no B B/A

二分の一半分 “1/2” = (половина)

Ni-bun-no ichi han-bun

四分の三 3/4

Yon-bun-no san

月は地球の四分の一(の大きさ)です。 Місяць складає ¼ (розміру)

Tsuki-wa chikyuu-no yon-bun-no ichi (-no ookisa ) desu. Землі.

§63. Способи вираження бажання, надії тощо

N2 ga hoshii desu. N1 бажає N2

N1 wa

(N2 ga/o) V – tai desu. N1 бажає зробити (N2)

私はカメラがほしいです。 Я хочу фотоапарат.

Watashi-wa kamera-ga hoshii desu.

私はカメラが買いたいです。 Я хочу купити фотоапарат.

Watashi-wa kamera-ga kaitai desu.

Примітка: hoshii - прикметник А; суфікс –tai додається до 2-ї основи

дієслова (V), утворюючи у такий спосіб прикметники типу kaitai (kau

kai + tai = kaitai).

あなたはカメラがほしい/買いたいですか。 Ти бажаєш (купити )

Anata-wa kamera-ga hoshii/kaitai desu ka? фотоапарат?

いいえ、ほしくない/買いたくないです。 Ні, я не хочу (купувати).

Iie, hoshiku-nai/kaitaku-nai desu.

私はそのカメラがほしかったですが、お金がありません。

Watashi-wa sono kamera-ga hoshikatta desu ga, o-kane-ga arimasen.

Я хотів купити цей фотоапарат, але в мене немає грошей.

行きたくなかったですが、行きました。 Я не хотів піти, але пішов.

Ikitaku nakatta desu ga, ikimashita.

Примітка: 1) Слово hoshii може вживатись в реченнях прямої і не прямої мови як

присудок.

太郎はカメラがほしいと言っています。 Таро каже, що хоче

Taroo-wa kamera-ga hoshii to itte imasu. фотоапарат.

2) До основи прикметника hoshii (hoshi) може приєднуватись суфікс -

garu (hoshi + garu = hoshigaru). Дієслова типу hoshigaru означають

якийсь психофізичний стан особи.

太郎はカメラをほしがっています。 Таро захоплений ідеєю мати

Taroo-wa kamera-o hoshigatte imasu. фотоапарат.

3) Прямий додаток у реченнях такого типу може уживатись як з

суфіксом - ga, так і з суфіксом –о.

太郎はカメラがほしいのです

Taroo-wa kamera-ga hoshii no desu.

4) Посилювання бажання, надії тощо може здійснюватись через

вживання в реченнях цього виду таких прикметників: ureshii (радий,

щасливий), kanashii (сумний, печальний), kowaii (страшний,

жахливий), sabishii (самотній) тощо.

§64. Вживання слів: “любити” (suki),

“не любити” (kirai) suki любить

N1 wa N2 ga desu. N1 N2

kirai не любить

Примітка: Ці слова вживаються як прикметники (функція означення

або присудка). При функції означень приєднують суфікс -na.

好きな食べ物 “Їжа, яку хтось любить”,

Suki-na tabemono “улюблена їжа”.

Префікс – dai при ціх словах посилює ступінь їхньої експресивності.

あなたはコーヒーが好きですか。 Ви любите кофе?

Anata-wa koohii-ga suki desu ka?

はい、大好きです。 Так, дуже люблю.

Hai, daisuki desu.

あなたの嫌いな食べ物は何ですか。 Яка Ваша нелюбима страва?

Anata-no kirai-na tabemono-wa nan desu ka?

刺身です。 Сасімі.

Sashimi desu.

Примітка: “N2-ga” у вищенаведеній моделі змінюється на “N2-wa” у

заперечних відповідях, а також, коли N2 протиставляється якомусь

іншому предмету.

あなたはコーヒーが好きですか。 Ви любите каву?

Anata-wa koohii-ga suki desu ka?

いいえ、コーヒーは好きではありません。 Ні, я не люблю каву.

Iie, koohii-wa suki dewa arimasen.

私はビールが好きですが、お酒は好きではありません。

Watashi-wa biіru-wa suki desu ga, o-sake-wa suki dewa arimasen.

Я люблю пиво, а саке не люблю.

У всіх конструкціях “N1-wa N2-ga” зміна на “N2-wa N1-ga” має такий

же ефект.

あなたはカメラがほしいですか。 Ви бажаєте фотоапарат?

Anata-wa kamera-ga hoshii desu ka?

いいえ、カメラはほしくないです。 Ні, я не бажаю фотоапарата.

Iie, kamera-wa hoshiku nai desu.

私はカメラはほしくないですが、テープレコーダーはほしいです。

Watashi-wa kamera-wa hoshiku nai desu ga, teepurekoodaa-wa hoshii desu.

Я не бажаю фотоапарата, але бажаю магнітофон.

§65. Значення і способи вживання вигуків:

-no?, -wa, kai? / dai? Ці вигуки вживаються в живій діалогічній мові близьких друзів,

молодіжного середовища тощо.

... no? (питання, частіше жінками),

... wa (підтвердження, тільки жінками),

... kai?/dai? (питання, тільки чоловіками).

§66. Деякі способи вираження можливостей /

неможливостей, вмінь / невмінь тощо.

dekimasu. може робити

joozu desu. вправний у ...

heta desu. слабкий у ...

N1 wa N2 ga N1 N2

tokui desu. вправний (і любить)

nigate desu. слабкий (і не любить)

wakarimasu. (може) розуміє

あなたはテニスが出来ますか。 Ви можете грати у теніс?

Anata-wa tenisu-ga dekimasu ka?

はい、出来ます。 Так, можу.

Hai, dekimasu.

私はテニスが/はとくいです。 Теніс - мій улюблений вид

Watashi-wa tenisu-ga/wa tokui desu. спорту.

いいえ、出来ません。 Ні, не можу.

Iie, dekimasen.

私はテニスがにがてです。 Теніс - моє слабке місце.

Watashi-wa tenisu-ga nigate desu.

山田さんはタイ語が出来ますか。 Пан Ямада розмовляє

Yamada-san-wa taigo-ga dekimasu ka? тайською?

はい、かれはタイ語が大変上手です。 Так, він розмовляє тайською

Hai, kare-wa taigo-ga taihen joozu desu. дуже добре.

Примітка:

(1) Дієслово dekiru (“бути спроможним”) дієвідмінюється як і

більшість V, але має властивості A та Na. До цієї категорії дієслів

належать також дієслова aru ”існувати”, “знаходитися”, iru

”існувати (для істот), “знаходитися”, iru ”бути необхідним”,

“потребувати ” та інші. Оскільки такі дієслова виражають стан особи,

вони не мають форми тривалого виду -te iru (див.§37), не мають форм

наказового способу, за винятком iru (“знаходитися”).

(2) Слова joozu та heta - прикметники Na ; tokui та nigate мають

функції як прикметників N, так і Na.

タイ語が大変じょうずな人。 Людина, що добре володіє тайською.

Taigo-ga taihen joozu-na hito

とくいの/なスポーツ Чийсь улюблений вид спорту.

Tokui-no/na supootsu

§67. Субстантивація дієслів за допомогою

слова koto Дієслова, субстантивовані за допомогою слова koto, можуть

виконувати функції підмета, прямого і непрямого додатка, приймаючи

відповідні відмінкові показники (суфікси), а також функцію присудка.

映画は面白いです。 Фільм цікавий.

Eiga-wa omoshiroi desu.

映画を作る事は面白いです。 Створення фільму - справа цікава.

Eiga-o tsukuru koto-wa omoshiroi desu.

(V)

(N)

私は詩に興味を持っています。 Я цікавлюсь поезією.

Watashi-wa shi-ni kyomi-o motteimasu.

(N)

私は詩を書く事は面白いです。 Я цікавлюсь написанням віршів.

Watashi-wa shi-o kaku koto-wa omoshiroi desu.

(V)

(N)

Таким чином, можна розширити семантичні можливості деяких

моделей, наведених вище.

§64 N1 wa (N1 o) V(словн.) koto ga suki / kirai desu.

私は山に登る事が好きです。 Я люблю підійматися на гори.

Watashi-wa yama-ni noboru koto-ga suki desu.

§50 (N o) V(словн.)koto wa (N o) V(словн.) koto yori A/Na desu.

ボクシングを見る事は(ボクシングを)する事より面白いです。

Bokushingu-o miru koto-wa (bokushingu-o) suru koto yori omoshiroi desu.

Дивитися бокс цікавіше, ніж боксувати.

§66 N1 wa (N2 o) V(словн.) koto ga dekimasu (joozu desu, і т.п.).

私は中国語を読む事が出来ます。 Я можу читати китайською.

Watashi-wa Chuugokugo-о yomu koto-ga dekimasu.

しかし、書く事が出来ません。 Але писати не можу.

Shikashi, kaku koto-ga dekimasen.

§68. Способи вираження володіння (чим-небудь),

наявності (чого-небудь у кого-небудь)

wa (ar) imasu має

N1 N2 ga ooi desu N1 має багато N2

ni wa sukunai desu має мало

貴方は兄弟がいますか。 У Вас є брати чи сестри?

Anata-wa kyoodai-ga imasu ka?

はい、兄が一人と妹が二人います。 Так, один старший брат та

Hai, ani-ga hitori-to imooto-ga futari imasu дві молодші сестри.

京都はお寺が多いです。 У Кіото багато храмів.

Kyooto wa o-tera ga ooi desu.

しかし、工場が少ないです。 Але мало заводів.

Shikashi, koojoo ga sukunai desu.

Примітка: У цих прикладах представлені способи (форми) вираження

наявності чого-небудь у кого-небудь / де-небудь або знаходження

чого-небудь де-небудь. На відміну від моделі §12, N1 тут не

обов’язково має бути N ( місце / суб’єкт). Крім того, у даній моделі при

істотах (N) може вживатись дієслово arimasu.

Порівняйте:

Вірно: あなたは奥さんがいますか。 У Вас є жінка (Ви одружені)?

Anata-wa okusan-ga imasu ka?

Невірно: あなたは奥さんがありますか。 У Вас є жінка (Ви одружені)?

Anata-wa okusan-ga arimasu ka?

Наявність чого-небудь у кого-небудь може також виражатися за

допомогою форми тривалого дієслівного присудка motsu (“мати”,

“тримати”, “утримувати”), тобто за допомогою форми motteiru.

Вживання цієї форми не зустрічається у живій розмовній мові.

あなたは今お金がいくらありますか。 Скільки у Вас зараз грошей?

Anata-wa ima o-kane-ga ikura arimasu ka?

=あなたは今お金がいくら持っていますか。 =Скільки грошей

=Anata-wa ima o-kane-ga ikura motteimasu ka? Ви маєте?

Невірно: あなたは奥さんを持っていますか。 У Вас є жінка?

Anata-wa okusan-o motteimasu ka?

§69. Модель для вираження значень:

“доводиться / доводилось”, “буває / було”,

“трапляється / траплялось”

N1 wa ... V – ta koto ga arimasu. N1 має досвід у виконанні дії V.

あなたは北海道へ行った事がありますか。 Ви коли небудь були

Anata-wa Hokkaido-e itta koto-ga arimasu ka? на Хоккайдо?

いいえ、ありません。 Ні, я там ніколи не був.

Iie, arimasen.

この時計は(時々)進む事があります。

Kono tokei-wa (tokidoki) susumu koto-ga arimasu.

Цей годинник іноді (трапляється) поспішає.

§70. Ціле та його частка Коли хтось вибирає щось (N1) за тему, а потім хоче зробити

деякі коментарі відносно частини N1 або чогось , тісно пов’язаного з N1

або з чимось, що належить йому (N2), використовується

нижченаведена модель. Присудок у такій моделі за звичаєм (не

обов’язково) прикметник.

N1 wa N2 ga ...

ookii desu

me-ga

aoi

Meri-wa nagai desu

kaminoke-ga

kirei desu

otoosan-ga byooki desu.

великі

її очі

блакитні

Що стосується Мері, довге

її волосся

гарне

її батько хворіє.

hana-ga nagai desu.

Dzoo-wa

ashi-ga futoi desu.

у них довгі носи

Що стосується слонів,

у них товсті ноги.

この町は公害がひどい。 У цьому місті жахливе

Kono machi-wa koogai-ga hidoi. забруднення.

あの人はお祖父さんが有名な政治家でした。У того чоловіка дідусь

Ano hito-wa ojiisan-ga yuumei-na seijika deshita. був відомим політиком.

この自動車は形はいいですが、エンジンは悪いです。

Kono jidoosha-wa katachi-wa ii desu ga, enjin-wa warui desu.

У цього авто вигляд гарний , але мотор поганий.

§71. Пасивна конструкція

ni

N1 wa N2 ni yotte V – (r)areru. Над N1 скоєноV N2.

kara

どろぼうは警官に捕まえられた。 Грабіжник був схоплений

Doroboo-wa keikan-ni tsukamaerareta. поліцейським.

警官はどろぼうを捕まえた。 Поліцейський схопив

Keikan-wa doroboo-o tsukamaeta. грабіжника.

Примітка:

1) Ця модель показує, що N1 зазнає страждань через дії (акції) з боку

N2, що виражаються за допомогою V.

2) Пасивна форма дієслова V представлена суфіксом –reru (додається

до 1-ї основи дієслів 1-ї відміни) і суфіксом –rareru (додається до 1-ї

основи дієслів 2-ї та 3-ї дієвідміни -kuru, -suru ). Форми суфіксів –

masu, nai та інш. при цьому не змінюються.

3) Діяч (джерело дії) позначається непрямим додатком, до якого

приєднуються суфікси –ni, -kara, або –ni yotte. Суфікс –ni додається до

дієслів, що виражають ідею активного (агресивного) впливу на об’єкт

(вбивство, штовхання, руйнування, переслідування тощо); kara – до

дієслів направленого руху (надсилання, передача, наказ тощо), де –

kara вказує на джерело дії; ni yotte використовується в інших

випадках. Проте при наявності діяча активні форми речень

вживаються частіше, ніж пасивні.

4) Коли об’єкт зазнає страждань, збитків, потрапляє у скрутне

становище тощо, у таких випадках перевага надається активним

формам речень.

私は昨日帰りに雨に降られた。

Watashi-wa kinoo kaeri-ni ame-ni furareta.

Мене було облито дощем учора, коли я повертався додому.

彼女は子供の時父に死なれて苦労しました。

Kanojo-wa kodomono toki chichi-ni shinarete kurooshimashita.

У неї в дитинстві помер батько, і вона багато страждала.

§72. Спонукальний стан

o -ase-

N1 wa / ga N2 V ru

ni -sase-

“ N1 примусив (дозволив) N2

зробити ...”

“ N1 викликав N2 до дії ...”

私は弟を東京へ行かせました。

Watashi-wa otooto-o Tookyoo-e ikasemashita.

Я дозволив моєму молодшому братові поїхати до Токіо.

彼は子供にご飯を食べさせています。 Він примушує дитину їсти.

Kare-wa kodomo-ni gohan-o tabesaseteimasu.

私を行かせて下さい。 Будь ласка, дозвольте мені піти.

Watashi-o ikasete kudasai.

Примітка:

1) Спонукальна форма утворюється приєднанням суфікса –seru до 1-ї

основи дієслів 1-ї дієвідміни і суфікса –saseru – до 1-ї основи дієслів 2-

ї, 3-ї дієвідміни (yomu yoma-seru, taberu tabe-saseru, kuru ko-saseru);

дієслово suru перетворюється на saseru.

2) Підмет (особа, що спонукає до дії) вживається з часткою –wa, або із

суфіксом –ga; додаток (особа, що спонукається до дії) приймає суфікс

–ni; інші додатки (прямі, непрямі) оформляються суфіксами –o, –e в

залежності від значення вживаних додатків.

3) Спонукальна форма використовується лише тоді, коли N2 нижчий

N1 за соціальним/службовим положенням, молодший за N1, або N2 –

неістота. ( порівн. з уживанням форми

-te / de morau ).

4) Спонукальна форма дієслів може комбінуватися із пасивною

формою.

5) Спонукальна форма (на відміну від пасивної) вказує на

примусовість дій по відношенню до особи, яка спонукається до дії

усупереч її бажання.

弟は父に東京へ行かせられました。(行かさられました)

Otooto-wa chichi-ni Tookyoo-e ikaseraremashita (ikasararemashita).

Мій молодший брат був примушений батьком поїхати до Токіо.

§73. Лексичні способи вираження

спрямованості дії В українській мові дієслова не мають категорії особи, проте

існують способи вираження особисто-ввічливих стосунків. До таких

способів відноситься, наприклад, вираження спрямованості дії в

інтересах тієї чи іншої особи через допоміжні дієслова ageru, kureru,

morau, kudasaru, itadaku та інші.

a. 私は先生にペンをあげました。 Я дав учителеві ручку.

Watashi-wa sensei-ni pen-o agemashita. (Ageru).

b. 先生は私にペンをくれました。 Учитель дав мені ручку.

Sensei -wa watashi -ni pen-o kuremashita. (Kureru).

Зміст речення b можна передати також за допомогою службового

слова morau (“ приймати”, “ отримувати”):

c.私は先生に/からペンをもらいました。Я отримав ручку від учителя.

Watashi-wa sensei-ni/kara pen-o moraimashita. (Morau).

Отже, дієслово ageru вживається за правилом коли:

“Я / ми даю / даємо тобі / йому / їй “ (1 2/3);

“Ти / Ви даєш / даєте йому / їй “ (2 3) або

“Він / вона дає йому / їй “ (3 3).

Дієслово morau - коли:

“Я / ми отримую / отримуємо від тебе / нього / неї” (1 2/3);

“Ти / Ви отримуєте / отримали від нього / неї” (2 3) або

“Він / вона отримують / отримали від нього / неї” (3 3).

Дієслово kureru - коли:

“Ти / він / вона даєш / даєте мені / нам” (2/3 1),

“Він / вона дає тобі” (3 2).

Ці три дієслова мають еквіваленти (синоніми) більш високого

ступеня ввічливості: ageru – sashiageru (“давати”, “адресувати” – особі

вищій за рангом, старшій за віком); morau – itadaku (“отримувати” –

від особи вищої за рангом, старшої за віком); kureru – kudasaru

(“отримувати” – від особи вищої за рангом, старшої за віком).

Вживання вищезазначених дієслів можна представити за

допомогою схем А, В, С:

A:

agemasu.

X ga Y ni No “X дає N Y”

sashiagemasu.

sashiageru

ageru

1-ша особа 2-га особа 3-тя особа

B:

ni moraimasu. бере у

X ga Y N o X N Y

kara itadakimasu. отримує від

itadaku

morau


C:

kuremasu.

X ga Y ni N o “X дає N Y”

kudasaimasu.

kudasaru

kureru


§74. Граматичні способи вираження

спрямованості дії При граматичному способі вираження спрямованості дії

допоміжні слова, представлені у §73, додаються до дієслів (форма на

te / de), що позначають характер спрямованої дії.

A: X ga Y ni (... o) V – te – agemasu. “X зробив ... для Y”

私は太郎に英語を教えて上げました。 Я навчав Таро англійської

Watashi-wa Taroo-ni Eigo-o oshiete-agemashita. мови.

B: X ga Y ni (... o) V – te – moraimasu.

“X отримує те, що зробив Y (для X)”.

私は太郎に日本語を教えてもらいました。 Таро навчав мене

Watashi-wa Taroo-ni Nippongo-o oshiete-moraimashita. японської мови.

C: X ga Y ni (... o) V – te – kuremasu. “Y зробив ... для X”

太郎は私に日本語を教えてくれました。 Таро навчав мене

Taroo-wa watashi-ni Nippongo-o oshiete-kuremashita. японської мови.

§75. Способи вираження бажання або наміру (1) 1. За допомогою стверджувальних або заперечних форм теперішнього

часу дієслівних присудків.

あなたは行きますか。 Ти підеш? Ти йдеш?

Anata-wa ikimasu ka?

はい、行きます。/いいえ、行きません。Так, я піду / йду. Ні, не піду / йду.

Hai, ikimasu. / Iie, ikimasen.

2. За допомогою 5-ї основи дієслів:

а) 1-ї дієвідміни (yomu – yomoo, iku – ikoo, omou - omoo);

в) 2-ї дієвідміни (miru – miyoo, taberu - tabeyoo);

с) 3-ї дієвідміни (kuru – koyoo, suru - shiyoo).

При додаванні до дієслів суфікса -masu. Останній вживається у формі -

mashoo.

窓を開けましょう / 開けようか。 Чи не відчинити мені вікно?

Mado-o akemashyoo / akeyoo ka?

(Висловлення 1-ю особою наміру зробити що-небудь. Така форма

може сприйматись 2-ю особою і як пропозиція 1-ї особи).

明日京都へ行きましょう / 行こう。 Давайте завтра поїдемо у Кіото.

Ashita Kyooto-e ikimashyoo / ikoo.

(Пропозиція / запрошення від 1-ї особи щодо спільних дій).

さあ、もう寝よう(か)。 Добре, я можу вже лягти поспати.

Saa, moo neyoo(ka).

(Звернення до себе зробити що-небудь).


(Watashi wa)( форма вираження наміру) to omoimasu / omotteimasu.

“Я думаю що зроблю ... ”; ”Я думаю зробити ...”

(私は)会社を辞めようと思います。 Я думаю, що піду з компанії.

(Watashi-wa) kaisha-o yameyoo to omoimasu.

(私は)来年国へ帰ろうと思います。

(Watashi-wa) rai nen kuni-e kaeroo to omotteimasu.

Я думаю повернутися на батьківщину наступного року.

Примітка: Слово omoimasu / omou вживається тоді, коли намір /

бажання вислослюються під час розмови; слово omotteimasu / omotteiru

– коли намір/ бажання мають місце тривалий час, включаючи момент

розмови. Підметом обох речень є іменник, який представляє 1-шу

особу (формально може бути відсутнім). В реченнях, що виражають

події минулого часу, підметом можуть бути іменники, які

представляють як 1-шу, так і 3-ю особи.


(Watashi wa) V (словникова форма) tsumori desu.

Я маю намір зробити ...

私は弁護士に成る積もりです。 Я збираюся стати адвокатом.

Watashi-wa bengoshi-ni naru tsumori desu.

私はあの時会社を辞める積もりです。

Watashi-wa ano toki kaisha-o yameru tsumori deshita.

У той час у мене був намір покинути компанію.

§78. Способи вираження бажання або наміру

(висновки) Отже, моделі §75 виражають суб’єктивну позицію 1-ї особи що

до бажання й наміру зробити що-небудь. Проте моделі §76, §77

враховують також і об’єктивність умов, у яких виникають бажання й

наміри зробити що-небудь.

山田さんは国へ帰る積もりだと言っています。

Yamada-san-wa kuni-e kaeru tsumori da to itteimasu.

Пан Ямада говорить, що збирається повернутися на батьківщину.

§79. Способи вираження припущення (1) Форми теперішнього часу присудків можуть вживатися для

висловлення думки розповідача про те, що має відбутися у

майбутньому.

明日は雨です。 Завтра піде дощ.

Ashita-wa ame desu.

太郎は今日来ます。 Таро прийде сьогодні.

Taroo-wa kyoo kimasu.

У тих випадках, коли розповідач має сумнів щодо здійснення

або наявності чого-небудь, зв’язка -desu приймає форму deshyoo або

daroo (простомовний стиль), приєднуючись до стверджувальних та

заперечних форм присудків теперішнього і минулого часу.

N / Na Я припускаю ...

A(теперішній або минулий) deshoo Напевно ...

V(теперішній або минулий)

明日は雨でしょう。 Я припускаю, що завтра піде дощ.

Ashita-wa ame deshyoo.

明日は暑いでしょう。 Я припускаю, що завтра буде спека.

Ashita-wa atsui deshyoo.

太郎は今日来るでしょう。 Таро, напевно, прийде сьгодні.

Taroo-wa kyoo kuru deshyoo.

花子は来ないでしょう。 Я припускаю, що Ханако не прийде.

Hanako-wa konai deshyoo.

太郎は帰ったでしょう。 Я припускаю, що Таро вже повернувся додому.

Taroo-wa kaetta deshyoo.

Примітка: До складу цих моделей можуть входити такі прислівники

як, tabun (мабуть, навряд чи, певно, можливо, може бути) та osoraku

(певно, імовірно, можливо, навряд чи, може бути ...).

§80. Способи вираження припущення (2) Коли розповідач припускає можливість того, про що йдеться у

реченні, але з відтінком невпевненості щодо вірогідності такої

можливості, вживається сполучення –kamo shiremasen / shirenai, яке

займає у реченні місце зв’язки deshyoo.

明日は雨かもしれません。 Завтра, можливо, буде дощ.

Ashita-wa ame kamo shiremasen. Може статися, що завтра буде дощ.

太郎は来たかもしれません。 Можливо, що Таро прийшов.

Taroo-wa kita kamo shiremasen.

У реченнях з - kamo shiremasen можуть вживатися такі

словосполучення як hyotto suru to (“може статися, що” / ”дуже

можливо,що”), moshi ka suru to (“може бути”, “можливо”), які надають

таким висловлюванням більшої виразності, експресивності тощо.

ひょっとすると明日は雨かもしれません。 Дуже можливо, що

Hyotto suru to ashita-wa ame kamo shiremasen. завтра буде дощ.

太郎はもしかすると今日来ないかもしれません。

Taroo-wa moshi ka suru to kyoo konai kamo shiremasen.

Мабуть, Таро і не прийде сьогодні.

§81. Способи вираження припущення (3) З іншого боку, якщо розповідач хоче підкреслити, що він

упевнений у тому, про що він говорить, він може додати ni chigai

arimasen / nai (безперечно, вірно, повинно статися).

明日は雨に違いありません。 Завтра обов’язково (точно,

Ashita-wa ame ni chigai arimasen. напевно) буде дощ.

太郎は来るに違いありません。 Таро, звичайно, прийде.

Taroo-wa kuru ni chigai arimasen.

У складі таких речень (моделей) часто зустрічається прислівник

kitto (“напевно”, “обов’язково”, “неодмінно” тощо).

明日はきっと雨に違いありません。 Я впевнений, що завтра

Ashita-wa kitto ame ni chigai arimasen. обов’язково буде дощ.

彼はきっと先生に違いありません。 Без сумніву він вчитель.

Kare-wa kitto sensei ni chigai arimasen.

Примітка: Вищезгадані прислівники kitto, tabun, osoraku, hyotto suru

to та інші (їхні синоніми) відносяться до розряду модальних, оскільки

відображають певне ставлення розповідача до того, що ним

висловлюється.

§82. Способи вираження можливості /

неможливості або спроможності /

неспроможності за допомогою форм

потенційного та пасивного стану дієслів Суб’єктивна можливість / неможливість особи виконувати певні

дії, або спроможність / неспроможність їх виконання виражаються так

званою формою потенційного стану дієслів. Ця форма утворюється

приєднанням суфікса –ru або суфікса –masu до 4-ї основи дієслів 1-ї

дієвідміни (порівняймо з формою koto ga dekimasu, наведеною в §66).

Об’єктивна можливість / неможливість виконати певні дії

виражаються формами пасивного стану дієслів усіх 3-х дієвідмін (див.

§72).

X wa (No) V (словникова форма) koto ga dekimasu.

私は新聞を読む事が出来ます。 Я можу читати газету.

Watashi-wa shinbun-o yomu koto ga dekimasu.

私は新聞が読めます。

Watashi-wa shinbun-ga yomemasu.

あなたは英語を教える事が出来ますか。 Ти можеш викладати

Anata-wa Eigo-o oshieru koto ga dekimasu ka? англійську мову?

あなたは英語が教えられますか。

Anata-wa Eigo-ga oshieraremasu ka?

あなたは運転する事が出来ますか。Ти можеш водити автомобиль?

Anata-wa unten suru koto ga dekimasu ka?

あなたは運転出来ますか。

Anata-wa unten dekimasu ka?

koremasu

Anata-wa ashita hitori-de koko-e ka?

koraremasu

Ти можеш завтра прийти сюди самостійно (один)?

Примітка:

1) Дієслова типу unten suru, benkyoo suru, annai suru окрім форми …ru

koto-ga dekiru мають форму типу unten dekiru, benkyoo dekiru, annai

dekiru.

2) Дієслова 1-ї дієвідміни формально перетворюються у дієслова 2-ї

дієвідміни. Наприклад: yomu - “читати”, yomeru - “вміти читати”

(yomu – yome – yomeru – yomere - yomeyoo) .

§83. Оригінальні особливості неперехідності

деяких дієслів японської мови У реченнях японської мови часто зустрічаються випадки

неперехідності дієслів (управління ними – не через знахідний відмінок

-о), яка при перекладі українською, у багатьох випадках, замінюється

перехідністю. До таких дієслів відносяться, наприклад, не ті, що

виражають не набуті об’єктом властивості можливості тощо (yomeru,

kakeru, oyogeru і т.п.), а ті, які виражають природні властивості,

спроможності об’єкта (ki-ni iru - “подобатися”, suki - “полюбляти”, iru

- “бути необхідним”, wakaru - “розуміти”, kikoeru - “чутися”, mieru -

“бути видним” і т.п.).

あなたが好きです。 Я тебе кохаю.

Anata-ga suki desu.

コーヒーがほしいです。 Я хoчу каву.

Koohi-ga hishii desu.

私は今百万円要ります。 Мені потрібен мільйон йен зараз.

Watashi-wa ima hyaku man en irimasu.

あなたは英語が教えられますか Ти можеш навчати англійської?

Anata-wa Eigo-ga oshieraremasu ka?

今日は富士山がよく見えます。 Ми можемо сьогодні добре

Kyoo-wa Fuji-san-ga yoku miemasu. бачити гору Фудзі.

私のこえが聞こえますか。 Ти мене чуєш?

Watashi-no koe-ga kikoemasu ka?

この本はよく売れます。 Ці книжки добре продаються.

Kono hon-wa yoku uremasu.

これが分かりますか。 Ви розумієте це?

Kore-ga wakarimasu ka?

§84. Вираження стану об’єкта як результату

цілеспрямованої дії

V – te / de + aru ( V : дієслово дії, перехідне).

Стан чого-небудь як результат цілеспрямованої дії виражається

безособовими реченнями за допомогою V – te / de + aru. V, як правило,

перехідне дієслово, яке є безпосереднім показником цілеспрямованої

дії.

ドアに鍵がかけてあります。 Двері замкнено ключем.

Doa-ni kagi-ga kakete arimasu.

部屋がとってあります。 Кімнату замовлено.

Heya-ga totte arimasu.

Примітка: На відміну від форми V – te / de + aru форма V – te / de iru

лише констатує стан кого / чого-небудь (без натяку на цей стан як

результат цілеспрямованої дії). Підтвердженням цього є вживання в

останній формі неперехідних дієслів (V).

§85. Вираження результативного завершення дії

V – te + oku ( V : дієслово дії, перехідне або неперехідне).

Припускається, що результатом дії можна надалі скористатися.

電気をつけておきましょう。

Denki-o tsukete okimashуoo.

Давайте залишимо світло включеним (тому що ми скоро повернемось і т.п.).

電話をかけておいたほうがいいです。 Вам належало б заздалегідь

Denwa-o kakete oita hoo ga ii desu. зателефонувати.

§86. Вираження тривалості дії, спрямованої

у майбутнє

V – te / de + iku “зробити ... і піти”

Дієслово iku / yuku – (“іти”, ”виходити”), приєднуючись до

форми te /de основного дієслова, вказує на безперервний розвиток дії

від моменту, про який йде мова або від даного місця.

練習をすればするほど上手になってゆきます。

Renshuu-o sureba suru hodo jyoozu-ni natte yukimasu.

Чим більше тренуєшся, тим більше набуваєш майстерності.

Примітка: Таке вживання дієслова iku / yuku необхідно відрізняти від

випадків, коли воно вказує на реальний просторовий рух.

ご飯を食べて行きましょう。 Давайте закінчимо їжу і

Gohan-o tabete ikimashуoo. підемо.

子供は走って行きました。 Дитина рушила бігцем.

Kodomo-wa hashitte ikimashita.

§87. Вираження тривалості дії, спрямованої

у теперішнє

V – te + kuru

Дієслово kuru (“приходити”), приєднуючись до форми te / de

основного дієслова, вказує на розвиток дії до моменту, про який йде

мова, або до даного місця.

雨が降って来ました｡ Пішов дощ.

Ame-ga futte kimashita.

寒くなって来ましたね。 Стало холодно чи не так?

Samuku natte kimashita ne?

Примітка: Таке вживання дієслова kuru необхідно відрізняти від

випадків, коли воно вказує на реальний просторовий рух.

カメラを持って来てください。 Будь ласка, принесіть свій

Kamera-o motte kite kudasai. фотоапарат.

ご飯を食べて来ました。 Я поїв перед тим як прийти.

Gohan-o tabete kimashita.

§88. Вираження повного завершення дії

V – te + shima(w)u “довести дію (V) до кінця” або “закінчити ...”

あの本は読んでしまいましたか。 Ти вже закінчив читати цю книгу?

Ano hon-wa yonde shimaimashita ka?

Примітка: Дієслово shimau (“закінчувати”), приєднуючись до форми

te / de основного дієслова, вказує на повну закінченість дії. Модель V –

te / de + shimau може мати форму теперішньо-майбутнього часу

(…shimau), минулого часу (…shimaimashita), наказового способу

(...shimae), наміру (…shimaoo) та інші.

馬鹿な事を言ってしまった。 Я сказав дурницю.

Bakana koto-o itte shimatta.

早く食べてしまいなさい。 Давай, закінчуй (їжу) швидше.

Hayaku tabete shimai nasai.

今日中にこの仕事をしてしまおう。 Давай сьогодні закінчимо цю роботу.

Kyoo juu-ni kono shigoto-o shite shimaoo.

§89. Вираження спроби виконати дію

V – te + miru “ зробити ... й подивитись (як воно вийде)”

“спробувати ... і подивитись”

一度はいてみてください。 Спобуй, будь ласка, взути їх (і подивись, чи не завеликі вони).

Ichido haite mite kudasai.

山田さんは家にいるでしょうか。Я хотів би знати, чи вдома пан Ямада?

Yamada-san-wa uchi-ni iru deshуoo ka?

さあ...電話をかけてみましょう。Не знаю, але давайте спробуємо

Saa... denwa-o kakete mimashуoo. йому зателефонувати і перевіримо.


A – ku A – i ( + V ) порівняйте з ( + N )

Na – ni Na na

寒くなりました。 Стало холодно.

Samuku narimashita.

今日は寒いですね。 Сьогодні холодно, чи не так?

Kyoo-wa samui desu ne?

寒い日 Холодний день

Samui hi

彼女はきれいになりましたね。 Вона стала гарною, чи не так?

Kanojo-wa kirei ni narimashita ne?

彼女はきれいです。 Вона гарна.

Kanojo-wa kirei desu.

きれいな人 Гарна людина.

Kirei na hito.

§91. Форма “A - ku”, як іменник Деякі прикметники (у формі на ku) використовуються як

іменники.

学校の近くに住んでいます。 Я живу поруч (по сусідству) зі школою.

Gakko-no chikaku-ni sundeimasu.

鐘の音が遠くから聞こえて来ました。 Звучання дзвону чується здалека.

Kane-no oto-ga tooku-kara kikoetekimashita.

この戦争で多くの人が死にました。 Багато людей загинуло у цій війні.

Kono sensoo-de ookuno hito-ga shinimashita.

Примітка: ooi hito-ga – невірно.

§92. Ономатопоетичні прислівники В японській мові використовується група так званих

ономатопоетичних прислівників. Переважна більшість їх представляє

звукові образи або звуконаслідування, які часто зустрічаються у живій

розмовній мові, художній літературі. Наприклад: bari – bari (шумно,

галасливо), basa – basa (з шелестом), bata – bata (шум крил птаха,

комахи), bechya – bechya (балакати безперестанку), bochya – bochya (з

плескітом, із хлюпанням), don- don (дзвінко, гучно) тощо. Є також

група прислівників, які викликають зорове уявлення або ємоційний

стан. Наприклад: chirarito (мигцем), chirabara (там-сям), gochya –

gochya (змішано), gota – gota (безладно) тощо.

ピストルをパンパンとうった。 Пістолет стрельнув бах - бах!

Pisutoru-o panpan to utta.

犬はワンワンと吠える。 Собака гавкає гав – гав!

Inu-ga wanwan to hoeru.

Більш складні вони для тих, що розмовляють не рідною мовою,

однак використовуються для відображення вселяких способів, у яких

мають місце дії або події. Подані нижче – найбільш вживані

“звуконаслідування”.

Don – don рясно, сильно, густо, бум-бум, швидко, широко, багато, один за одним

物価がどんどん上がります。 Ціни швидко зростають.

Bukka-ga don-don agarimasu.

どんどん質問してください。 Не соромтеся задавати питання.

Don-don shitsumon shite kudasai.

輸出がどんどん殖えて、一億円をこえました。

Yushutsu-ga don-don fuete, ichi-oku-en-o koemashita.

Експорт швидко виріс та перевищив 100000000йєн.

§93. Приклади ідіом, до складу яких входять

ономатопоетичні прислівники

Soro – soro неспішно, потихеньку

もうそろそろ時間です。 Вже час.

Moo soro-soro jikan desu.


V – tara / dara, ...

A – kattara, ...

N / Na dattara,

雨が降ります。 Йде дощ.

Ame-ga furimasu.

雨が降ったら、私は行きません。 Якщо піде дощ, я не прийду/

Ame-ga futtara, watashi-wa ikimasen. не піду.

昼ご飯を食べたら、私の部屋へ来てください。

Hirugohan-o tabetara, watashi-no heya-e kite kudasai.

Коли пообідаєте, приходьте у мою кімнату.

安い。 Дешевий

Yasui

安かったら、買います。 Якщо буде дешево, куплю.

Yasukattara, kaimasu.

学生だったら、半額です。 Половина ціни, якщо ви студент.

Gakusei dattara, hangaku desu.

Примітка:

(1) Прикметник ii / yoi (“хороший”) має одну умовну форму yokattara,

яка походить від форми – yoi.

(2) Заперечні умовні форми:

Furimasen furanai furanakattara якщо не буде дощу,

Samui samuku nai samuku nakattara якщо не холодно,

Gakusei da gakusei de(wa)nai gakusei de nakattara якщо ви не студент.


дієслова 1-ї дієвідміни - основа + – eba, ...

дієслова 2-ї дієвідміни - основа + – reba, ...

V дієслова 3-ї дієвідміни (неправильні) Якщо ... , ...

suru - sureba

kuru - kureba

A kereba, ...

N / Na nara, ...

雨が降れば、仕事は休みです。 Якщо буде дощ, на роботі

Ame-ga fureba, shigoto-wa yasumi desu. вихідний.

日曜日なら、家にいます。 Якщо це неділя, то буду вдома.

Nichiyoobi nara, uchi-ni imasu.

§96. Вираження yмови (3)

V A Словникові форми + -to Якщо ... , то ... .

N / Na da

あの角を曲がると、郵便局が見えます。

Ano kado-o magaru to, yuubinkyoku-ga miemasu.

Якщо повернути за той ріг, можна побачити пошту.

二に二を足すと、四になります。 Якщо до 2 додати 2 буде 4.

Ni-ni ni-o tasu to, yon ni narimasu.

§97. Особливості вживання вищенаведених

умовних форм Коли наслідком здійснення умови має бути певний і необхідний

або природний (об’єктивний ) результат вживається форма на – ba

(§95) і форма на –to (§96). Ці форми зустрічаються частіше у

письмових стилях і, зокрема, в текстах таких наук, як математика,

фізика, логіка тощо. Форма – tara / dara притаманна більше живій

усній мові, особливо при висловлюванні запрошення, пропозиції,

прохання і т.п.

§98. Особливості означення Функцію означення в японській мові виконують як окремі слова

– частини мови (іменники, займенники, дієслова, прикметники)

словосполучення, так і означальні підрядні речення із присудком –

прикметником, із дієслівним присудком. До того ж означення завжди

ставиться перед означуваним словом.

本 Книга

Hon

その本 Та книга

Sono hon

日本語の本 Книга на японській мові

Nihongo-no hon

私の日本語の本 Моя книга на японській мові

Watashi-no Nihongo-no hon

その赤い表紙の日本語の本 Та книга на японській мові у

Sono akai hyooshi-no Nіhongo-no hon червоній обкладинці.

私が昨日京都で買った本は面白いです。

Watashi-ga kinoo Kyooto-de katta hon-wa omoshiroi desu.

Книга, яку я купив вчора у Кіото, цікавая.

それはあなたが去年タイへ行った時(あなたが)買った本ですか。

Sore-wa anata-ga kyonen Tai-e itta toki (anata-ga) katta hon desu ka?

Це книга, яку ти купив коли у минулому році їздив у Таіланд?

Примітка:

1) Підмети підрядних речень – означень вживаються із суфіксами -ga, -

no. Додатки та обставини оформлюються суфіксами -o, -ni (за

звичайними правилами).

私は本を買った。 Я купив книгу.

Watashi-wa hon-o katta.

私が買った本。 Книга, яку купив я.

Watashi-ga katta hon.

この本は私の友達が書きました。 Цю книгу написав мій товариш.

Kono hon-wa watashi-no tomodachi-ga kakimashita.

この本を書いた私の友達。 Мій товариш, що написав цю книгу.

Kono hon-o kaita watashi-no tomodachi.

2) Дієслівний присудок означального речення або означальне дієслово

вживаються у формі на –ta / da або у словарній формі на –u / ru.

Заключний присудок – в залежності від контексту.

私は昨日本を買いました。 Я вчора купив книгу.

Watashi-wa kinoo hon-o kaimashita.

私が昨日買った本は面白いです。 Книга, що я купив вчора, цікава.

Watashi-ga kinoo katta hon-wa omoshiroi desu.

その日は寒かったです。 Той день був холодний.

Sono hi-wa samukatta desu.

寒かったその日 Той день, коли було холодно(той холодний день).

Samukatta sono hi

3) Напівпредикативні прикметники у функції присудків означальних

речень зберігають форму на - na.

あの人はコーヒーが好きです。 Та людина любить каву.

Ano hito-wa koohii-ga suki desu.

コーヒーが好きな人。 Людина, якій подобається кава.

Koohii-ga suki-na hito.

§99. Питальне речення у структурі складного

речення 1) Питальне речення у структурі складного речення не змінює своєї

форми.

彼はどこへ行きましたか。 Куди він їздив?

Kare-wa doko-e ikimashita ka?

彼がどこへ行ったか貴方は知っていますか。 Ви знаєте куди він

Kare-ga doko-e itta ka anata-wa shitte imasu ka? їздив?

2) До запитальної частки –ka речення додається сполучення -dooka,

перетворюючи його (речення) в альтернативне.

彼は行きましたか。 Він їздив?

Kare-wa ikіmashita ka?

彼が行ったかどうか私は知りません。 Я не знаю, чи він їздив.

Kare-ga itta ka doo ka watashi-wa shirimasen.

§100. Повнозначна і службова функції слова koto 1) Як повнозначне, воно має такі значення: “справа”, “обставина”,

“подія”, “пригода” тощо.

これが大事な事です。 Ця важлива справа.

Kore-ga daiji-na koto desu.

Речення + koto

2) За допомогою службового слова koto субстантивуються попередні

дієслова, прикметники, речення.

私が / の言った事を覚えていますか。 Ви пам’ятаєтете, про що я

Watashi-ga / no itta koto-o oboete imasu ka? говорив?

昨日あそこで火事がありました。 Вчора там була пожежа.

Kinoo asoko-de kaji koto-ga arimashita.

あなたはこれを知っていますか。 Ви знаєте це?

Anata-wa kore-o shitte imasu ka?

あなたは昨日あそこで火事があった事を知っていますか。

Anata-wa kinoo asoko-de kaji-ga atta koto-o shitte imasu ka?

Ви знаєте, що вчора там була пожежа

3) Псевдоіменник koto також використовується у таких фіксованих

моделях:

shimasu Я вирішив ...

V (словн. форма) koto ni

narimasu Це вирішено ...

私はもう一年日本にいる事にしました。

Watashi-wa moo ichi nen Nihon-ni iru koto-ni shimashita.

Я вирішив залишитися в Японії ще на один рік.

もう一年日本にいる事になりました。

Moo ichi nen Nihon-ni iru koto-ni narimashita.

Було вирішено, що я залишусь в Японії ще на один рік.

§101. Частка - no як альтернатива слову koto (1) Замість слова koto іноді (частіше в усній мові) вживається частка -nо

あなたは昨日あそこで火事があった事 / のを知っていますか。

Anata-wa kinoo asoko-de kaji-ga atta koto / no-o shitte imasu ka?

Ви знаєте, що вчора там була пожежа?

私は変な男が部屋から出てきたのを見ました。

Watashi-wa henna otoko-ga heya-kara dete kita no-o mimashita.

Я бачив, як дивний чоловік виходив з кімнати.

ここでタバコを吸う事 / のは危険です。 Тут курити небезпечно.

Koko-de tabako-o suu koto / no-wa kiken desu.

Слово koto не може замінюватися на –no в усталених

граматичних конструкціях (УГК) і в ідіомах, наприклад: “... koto-ga

dekimasu”, “... koto-ga arimasu”, “... koto-ni shimasu / narimasu” та

інші.

(2) Частка – no у складі тематичної моделі

... no wa ... desu. Щодо ...

彼は去年インドへ行きました。 Він їздив до Індії минулого року.

Kare-wa kyo nen Indo-e ikimashita.

去年インドへ行ったのは彼です。 Подорож минулого року в

Kyo nen Indo-e itta-no-wa kare desu. Індію здійснив саме він.

彼はインドへ行ったのは去年です。 Його поїздка до Індії була у

Kare-ga Indo-e itta-no-wa kyo nen desu. минулому році.

Припущення + no / n desu.

あなたは昨日来ませんでしたね。 Ви вчора не прийшли, чи не так?

Anata-wa kinoo kimasen deshita ne?

はい、国から母が来たので。 Так (тому, що) мати приїхала.

Hai, kuni-kara haha-ga kita node.

どうしたの / んですか。 У чому справа?

Dooshita no / n desu ka?

けさから頭が痛いの / んです。 З самого ранку болить голова.

Kesa-kara atama-ga itai no / n desu.

§102. Повнозначна і службова функції слова tokoro (1) Як повнозначне слово воно має такі значення: “місце (мешкання,

знаходження)”, “сторона (слабка / сильна)”, “що-небудь” тощо.

お所はどこですか。 Де Ваше місце? (Де Ви живете?)

Otokoro-wa doko desu ka?

ここは夏目漱石が生まれた所です。

Koko-wa Natsume Soоseki-ga umareta tokoro desu.

Це місце, де народився Нацуме Соосекі.

(2) За допомогою службового слова tokoro визначається характер

(процесу, явища, події ...), стан (кого / чого-небудь), ситуація тощо

на даний момент, час.

V(словникова форма) + tokoro desu.

Збиратися ... (під час).

今銀行へ行くところです。 Я на шляху до банку.

Ima ginko-e iku tokoro desu.

V(форма минулого часу) + tokoro desu.

... Я як раз закінчив ... виконувати.

今貴方に電話をかけたところです。 Я якраз телефонував тобі.

Ima anata-ni denwa-o kaketa tokoro desu.

V – te – iru tokoro desu. Я у процесі виконання ...

今録音しているところです。 Я записую зараз.

Ima rokuonshite iru tokoro desu.

§103. Службове слово tame (1) Мета:

Після іменників (займенників) у родовому відмінку на –no указує

на ціль (мету) дії або призначення чого-небудь. Коли член

речення, що виражає мету, відноситься до дієслова, до tame може

додаватися суфікс –ni, а коли згаданий член речення відноситься

до іменника, до tame додається суфікс -no.

結婚するためにお金をためています。 Для весілля назбирав гроші.

Kekkon suru tame-ni okane-o tameteimasu.


ご飯を食べに行きます。 (来ます / 帰ります。)

Gohan-o tabe-ni ikimasu. (kimasu / kaerimasu.) (Дивись §34 )

Після дієслів на u / ru слово tame вживається для утворення

обставин мети або підрядних речень мети.

(2) Причина або обгрунтування:

Слово tame вживається також для вираження причини. У таких

випадках tame розташовується після іменників у родовому

відмінку на –no, предикативних прикметників форми на –ii і

формі на –ta / -da і після дієслів у таких формах: –ta / -da, –te / -de,

iru / ita.

昨日雷が落ちたために停電になりました。

Kinoо kaminari-ga ochita tame-ni teiden-ni narimashita.

Було відключено електрику, тому що вчора був грім.

停電のために何も出来ませんでした。

Teiden-no tame-ni nani mo dekimasen deshita.

Тому що було виключено електрику, нічого не міг робити.

§104. Службове слово hodo у конструкціях порівняння 彼はあなたが言うほど悪い人間ではありません。

Kare-wa anata-ga iu hodo warui ningen dewa arimasen.

Він не така погана людина, як Ви кажете.

京都は大坂ほど大きくないです。 Кіото не такий великий, як Осака.

Kioto-wa Oosaka hodo ookikunai desu.

あなたは日本語が上手ですね。 Ви розмовляєте японською

Anata-wa nihongo-ga jyooju desu ne. дуже гарно.

いいえ、それほどではありません。 Ні, не так гарно (не в повну міру).

Iie, sore hodo dewa arimasen.

Порівняння за мірою-ступенем здійснюється за такою моделлю:

дієслово або предикативний прикметник в умовній формі на -ba (див.

§95) + те ж саме дієслово або той же прикметник у словниковій формі

+ службове слово hodo.

早ければ早いほどいいです。 Чим раніше, тим краще.

Hayakereba hayai hodo ii desu.

考えれば考えるほど分からなくなります。

Kangaereba kangaeru hodo wakaranaku narimasu.

Чим більше я про це думаю, тим більш складним воно здається для розуміння.

§105. Службове слово toori Службове слово toori після іменників у родовому відмінку і

після дієслів у формі теперішньо-майбутнього або минулого часу

вказує на відповідність того, що виражається присудком тому, що

передається даним іменником або дієсловом.

私の言うとおりに書いて下さい。Будь ласка, напишіть це так, як я кажу.

Watashi-no iu toori-ni kaite kudasai.

これはみんなが言うとおりかんたんな問題ではありません。

Kore-wa minna-ga iu toori kantan-na mondai dewa arimasen.

Це не така проста проблема, як всі говорять.

その通りです。 Це так.

Sono toori desu.

§106. -tte як скорочення пояснювального

службового форманта to iu おみこしって何ですか。(おみこしと言うものは何ですか。)

Omikoshitte nan desu ka? (Omikoshi to iu mono-wa nan desu ka?)

(Tак звані мікосі, що це?)

山田さん今日来るって。(山田さんは今日来ると言っています。)

Yamada-san kyoo kurutte. (Yamada-san-wa kyoo kuru to itte imasu.)

Пан Ямада сказав, що прийде сьогодні.

§107. Службове слово hazu в УГК, що

виражають очікувану можливість здійснення,

наявності, появи кого / чого-небудь

Примітка: Службове слово hadzu (…de aru – “має бути”) після

іменників у формі родового відмінку (або зі зв’язкою -de aru / -de atta),

після дієслів, предикативних прикметників у формі на –na або зі

зв’язкою datta утворює УГК, яка означає, що дана дія, прикмета тощо

за об’єктивних умов мають бути (повинні мати місце, відбутися тощо).

マリナは今日来ないはずです。 Я припускав, що Марина

Maruna-wa kyoo konai hazu desu. не прийде сьогодні.

今電話したら、彼は家にいるはずです。

Ima denwa shitara, kare-wa uchi-ni iru hazu desu.

Якщо зателефонувати йому зараз,він повинен бути вдома.

山田さんから電話があったはずですが、あなたは知りませんか。

Yamada-san-kara denwa-ga atta hazu desu ga, anata-wa shirimasen ka?

Пан Ямада повинен був зателефонувати, ти щось знаєш про це?

マリナは日本語が上手なはずですよ。五年も日本にいるのですから。

Maruna-wa Nippongo-ga joozu-na hazu desu yo. Go nen-mo Nippon-ni iru no desu kara.

Це абсолютно природно (нічого дивного), що Марина добре знає

японську, тому що вона вже 5 років живе в Японії.

出発は明日ですか。 Відправлення завтра?

Shuppatsu-wa ashita desu ka?

はい、そのはずです。 Так, повинно бути так.

Hai, sono hazu desu.

マリナがそれを知らないはずありません。

Maruna-ga sore-o shiranai hazu arimasen.

Цього не може бути (неможливо), щоби Марина не знала цього.

§108. Службове слово wake Службове слово wake має такі (словарні) значення: “зміст”,

“суть”, “причина”, “привід”, “обставини”, “результат” тощо.

(1) Вираження причини

彼は何故あんなに怒っているのですか。 Чому він так розсердився

Kare-wa naze anna-ni okotte iru no desu ka? (сердиться)?

あなたはその訳を知っていますか。 Ви знаєте чому?

Anata-wa sono wake-o shitteimasu ka?

(2) Ці два речення можуть бути поєднані в одне.

彼はあんなに怒っている訳を知っていますか。

Kare-wa anna-ni okotte iru wake-o shitteimasu ka?

Ви знаєте, чому він так сердиться?

(3) Вираження результату

Речення + wake desu.

彼女は五年も日本にいたのだから、日本語が上手な訳だ。

Kanojo-wa go nen mo Nippon-ni ita no dakara, Nippongo-ga joozu-na wake da.

Вона була в Японії 5 років. Тому не дивно, що вона добре володіє японською.

来月出発のはずでしたが、一週間早くなりました。それであわてている訳です。

Raigetsu shuppatsu no hazu deshita ga, isshuukan hayaku narimashita. Sorede awatete iru wake desu.

Моє відправлення мало бути наступного місяця, але воно сталося на тиждень раніше. Ось чому я хвилююся.

会社が合併してから、仕事があまり面白くありません。国の母は病

気ですし、家内も国に帰りたいと言っています。そんな訳で、国へ

帰る事にしました。

Kaisha-ga gappeishite kara, shigoto-ga amari omoshiroku arimasen. Kuni-

no haha-wa byooki desu shi, kanai-mo kuni-ni kaeritai to itteimasu. Sonna

wake de, kuni-e kaeru koto-ni shimashita.

Оскільки фірми об’єднуються, робота не дуже цікава. Моя мати хворіє

(на Батьківщині), і моя дружина сказала, що хоче їхати додому. Ось

чому я вирішив повернутися на Батьківщину.

§109. Допустово-протиставний сполучник noni Сполучник noni у підрядному реченні після присудка,

вираженого дієсловом, прикметником, іменником зі зв’язкою – desu

виражає допустове протиставлення.

私は買わないほうがいいと言ったのに、彼はそのカメラを買ってしまって、困っています。

Watashi-wa kawanai hoo ga ii to itta noni, kare-wa sono kamera-o katte shimatte, komatteimasu.

Не зважаючи на те, що я радив йому не купувати, він купив цей фотоапарат та опинився у скрутному становищі.

§110. Способи вираження припущення (1) (1) Суфікс –soo

Суфікс -soo додається до 2-ї основи дієслів, коренів

предикативних прикметників і деяких напівпредикативних

прикметників. Приєднуючися до дієслів, указує на вірогідність даної

дії з урахуванням об’єктивних обставин. У заперечних реченнях до

дієслова із суфіксом -soo додається частка –mo, після якої іде суфікс

заперечення -nai.

Приєднуючись до прикметників, суфікс –soo указує на зовнішнє

проявлення якості або властивості предмета розмови.

雨が降りそうです。 Здається буде дощ.

Ame-ga furisoo desu.

紐が切れそうです。 Мотузка нібито розрізана.

Himo-ga kiresoo desu.

このりんごはおいしそうですね。 Це яблуко здається смачним,чи не так?

Kono ringo-wa oishisoo desu ne?

この映画はあまり面白そうではありませんね。

Kono eiga-wa amari omoshirosoo dewa arimasen ne?

Цей фільм не здається цікавим, чи не так?

(2) Службове слово yoo + зв‘язка -desu після дієслів, прикметників або

іменників у ролі присудка вказує на те, що мовець припускає що-

небудь, спираючись на безпосереднє спостереження або на попередній

досвід.

あれは社長のようですね。 Та людина схожа на

Are wa shachуoo-no yoo desu ne? президента фірми, чи не так?

彼女は(まるで) 飛魚のようです。 Вона (прямо) як летюча риба.

Kanojo-wa (maru-de) tobiuo no yoo desu. ( або tobiuo mitai desu.)

У цьому виразі “N rashii“ не може бути використано.

§111. Службове слово soo Службове слово soo зі зв’язкою –desu після дієслова,

прикметника або іменника зі зв’язкою вказує на усну передачу того,

що сказано ким-небудь.

雨が降るそうです。 Говорять (радіо, газети і т.п.), що піде дощ.

Ame-ga furu soo desu.

昨日北海道で大雪が降ったそうです。 Говорять, що вчора був

Kinoo Hokkaido-de ooyuki-ga futta soo desu. сильний сніг на Хоккайдо.

新聞によると、あの映画は大変いいそうです。

Shinbun-ni yoru to, ano eiga-wa taihen ii soo desu.

Судячи з газет, цей фільм гарний.

あの人は有名な女優だそうです。 Говорять, що вона відома актриса.

Ano hito-wa yuumei-na joyuu da soo desu.

あの人は有名な女優だったそうです。 Говорять, що вона була

Ano hito-wa yuumei-na joyuu datta soo desu. видатною актрисою.

§112. Спосіб вираження припущення (2) Ще одним способом (див. §110) вираження припущення є

вживання службового слова rashii (формально є предикативний

прикметник). Слово rashii після дієслів, прикметників або іменників у

ролі присудка вказує на припущення, яке висловлюється на підставі

неостаточно визначених об‘єктивних ознак. Вживання слова rashii є

ознакою більших сумнівів мовця ніж вживання службового слова yoo

(див. §110).

雨が降るらしいですね。 Здається збирається дощ.

Ame-ga furu rashii desu ne.

雨が降ったらしいです。 (Тому що дорога була мокрою)

Ame-ga futta rashii desu. виглядало так, начебто пройшов дощ.

この映画は面白いらしいですね。 Цей фільм, здається, цікавий.

Kono eiga-wa omoshiroi rashii desu ne.

§113. Службове слово yoo у порівняльних

конструкціях (1) Службове слово yoo, приєднуючись до іменників у родовому

відмінку на –no, до дієслів і прикметників, виражає порівняння по

схожості або по способу дії. Коли член речення із словом yoo

являється означенням, до yoo додається суфікс –na.

彼女は日本人のような顔をしている。 У неї обличчя схоже на японське.

Kanojo-wa Nipponjin-no yoo-na kao-o shiteiru.

(2) Якщо член речення зі словом yoo відноситься до дієслова або

прикметника, слово yoo приймає форму обставини (форма на –ni).

彼女は飛魚のように速く泳ぐ。 Вона плаває так швидко, як

Kanojo-wa tobiuo-no yoo- ni hayaku oyogu. летюча риба.

あなたは言ったように(=言った通り)、あれはむずかしい仕事でした。

Anata-ga itta yoo-ni (= itta toori), are-wa muzukashii shigoto deshita.

Як ви казали, це була важка робота.

§114. Вираження стану, властивостей речей,

явищ, осіб за допомогою форми “. . . ga suru”

aji смак

nioi запаx

(yoo-na) kanji ga shimasu мати відчуття як ...

ki настрій

そのスープはどんな味がしますか。(=味ですか｡) Який смак має

Sono suupu-wa donna aji-ga shimasu ka? (= aji desu ka?) цейсуп?

変な(いい、薬の)ような味がします｡ Дивний (добрий, схожий на

Henna (ii, kusuri no )yoo-na aji-ga shimasu. ліки) смак.

この果物は変わった/くさっているような(バナナのような)匂いがします。

Kono kudamono-wa kawatta/kusatte iru yoo-na (banana-no yoo-na) nioi-ga shimasu.

Ці фрукти мають дивний запах (схожий на гнилі банани).

あの人と話していると、(まるで)ロボットと話しているような感じがします｡

Ano hito-to hanashite iru to, (maru-de) robotto-to hanashite iru yoo-na kanji-ga shimasu.

Коли ця людина говорить, таке відчуття, що розмовляє робот.

今日は会社へ行く気がしない。 Я не відчуваю себе сьогодні

Kyoo-wa kaisha-e iku ki-ga shinai. тим, хто йде на роботу.

§115. Вираження особливостей форми,

зовнішнього вигляду речей, явищ, осіб за

допомогою форми

“. . . shite iru”

katachi форму

iro колір

(yoo-na) kao o shite imasu. мати зовнішність

kakkoo фігуру

あの建物は面白い形をしています｡ Та споруда має цікаву форму.

Ano tatemono-wa omoshiroi katachi-o shiteimasu.

あなたは青い顔をしていますね｡ Ви виглядаєте блідим.

Anata-wa aoi kao-o shite imasu ne.

あの男は乞食のような格好をしています｡ Цей чоловік мав вигляд

Ano otoko-wa kojiki-no yoo-na kakko-o shiteimashita. жебрака.

§116. Скорочення в розмовній мові Однією з оригінальних властивостей розмовної японської мови

є часте застосування різних способів скорочення речень. Звичайно, до

скорочень удаються тоді, коли співрозмовники впевнені, що вони

(скорочення) не приведуть до непорозуміння.

(私は)アンです。どうぞよろしく。 (Я) Анна. Прошу любити і

(Watashi-wa) An desu. Doozo yoroshiku. шанувати.

(あなたは)ご飯を食べに行きますか。 (Ви) йдете їсти?

(Аnata-wa) gohan-o tabe-ni ikimasu ka?

出張はつかれます。 Втомився від відрядження.

Shutcho-wa tsukaremasu. (Відрядження це те, від чого втомлюєшся.)

それはこまります。 Це буде складно зробити.

Sore-wa komarimasu.

§117. N wa N desu як модель скорочення

речення 私はてんぷらを食べます。あなたは｡ Я їм темпура. А Ви?

Watashi-wa tempura-o tabemasu. Anata-wa?

私はすしです。(私はすしを食べます。) Я – сусі. (Я їм сусі.)

Watashi-wa sushi desu. (Watashi-wa sushi-o tabemasu.)

私は羽田から出発します。 Я відправляюся з Ханеда.

Watashi-wa Haneda-kara shuppatsu shimasu.

そうですか。私は伊丹です。 Он як! А я з Ітамі.

Soo desu ka. Watashi-wa Itami desu.

家の息子は来年東京大学をうけます。

Uchi-no musuko-wa rai nen Tookyoo daigaku-o ukemasu.

Мій син буде складати вступні іспити до Токійського університету наступного року.

そうですか。家は慶応です。 Он як! А мій у Кейо (унівеситет).

Soo desu ka. Uchi-wa Keiуoo desu.

§118. Вираження особисто-ввічливих

відношень Японська мова відрізняється від української розвиненою

системою способів вираження особисто-ввічливих відношень. Ця

система представлена підсистемою лексичних і підсистемою лексико-

граматичних способів вираження таких відношень.

До лексико-граматичних способів відносяться, наприклад, такі:

а) додавання префіксів –o, -go до іменників та прикметників, що мають

відношення до шанованих осіб.

あなたのお父さんのご意見はどうですか。 Яка думка Вашого

Anata-no o-toosan-no go-iken-wa doo desu ka? батька?


私の父の意見は...です。 Думка мого батька ...

Watashi-no chichi-no iken-wa … desu.

妹さんはおきれいですね。 Ваша сестра гарна, чи не так?

Imooto-san-wa o-kirei desu ne?


彼の妹はきれいです。 Його сестра гарна.

Kare-no imooto-wa kirei desu.

б) вживання форм пасивного стану дієслів, які в реченні мають

відношення до дій шанованих осіб.

山田さんがこれを書きました。 Пан Ямада написав це.

Yamada-san-ga kore-o kakimashita. (нейтрально-ввічливо)

山田さんがこれを書かれました。 (Ввічливо у пасиві)

Yamada-san-ga kore-o kakaremashita.

あの人はなにを研究されていますか。 Що він досліджує ?

Ano hito-wa nani-o kenkyuusarete imasu ka? (Ввічливо у пасиві)

в) вживання форми такої моделі як …o-yomi-ni naru

山田さんがこれをお書きになりました。 (Ввічливо)

Yamada-san-ga kore-o okaki ni narimashita.

Лексичні способи.

Такі дієслова як iku (“йти”), taberu (“їсти”) та інші (див.

нижченаведену табл.) у ввічливій розмові заміняються

синонімічними дієсловами, які мають статус шанобливих і відносяться

лише до дій 2-ї та 3-ї осіб.

あの人は研究していますか。 Та людина займається дослідженням?

Ano hito-wa kenkyuushite imasu ka? (нейтрально-ввічливо)

あの人はなにをご研究なさっていますか。 (Ввічливо)

Ano hito-wa nani-o gokenkyuu nasatte imasu ka? Нейтральна мова Ввічлива мова

ikimasu, kimasu, imasu (йде, їде) irasshaimasu aбо oide ni narimasu

iimasu (говорить) Osshaimasu

mimasu (дивиться) goran ni narimasu

shimasu(робити) Nasaimasu

tabemasu(їсти) Meshiagarimasu

貴方は明日どこへいらっしゃいますか。Куди Ви завтра їдете?

Anata-wa ashita doko-e irasshaimasu ka?

京都へ行きます。 Їду у Кьото.

Kyooto-e ikimasu.

社長さんはいらっしゃいますか。 Чи присутній Президент?

Shachoo-san-wa irasshaimasu ka?

はい、います。 Так, присутний.

Hai, imasu.

§119. Вираження ввічливості через т.з. скромні

форми дієслів Шанобливе відношення 1-ї особи до інших може виражатись за

допомогою спеціальних слів, які притаманні лише мові 1-ї особи.

Наприклад уживання ввічливого moosu замість iuu (“говорити”), mairi

замість iku (“іти”, “піти”).

私はジョンと申します。 Я – Джон. (Мене звуть Джон.)

Watashi-wa Jon to mooshimasu.

もう一度参ります。 Я прийду знов.

Moo ichi do mairimasu.

§120. Адресив та гоноратив в японській мові У розділах (§118, §119) мова йшла про т.з. адресивні форми

ввічливості, що мають відношення до 1-ї, 2-ї, 3-ї осіб як учасниць

розмови. Але, шанобливі форми можуть використовуватись мовцем і

при згадуванні про осіб, які не є учасницями даної розмови (т.з.

гоноративні форми). При цьому ступінь увічливості і відповідності

форми обираються мовцем (на його розсуд).

Він так сказав.

あの人はそう言った。あの方はそうおっしゃった。

Ano hito-wa soo itta. Ano kata-wa soo osshatta.

あの人はそう言いました。あの方はそうおしゃいました。

Ano hito-wa soo iimashita. Ano kata-wa soo osshaimashita.

Додаток

Китайський

рахунок

Абстрактні числа + рахунок Японський рахунок

+ mai + satsu + hon + dai + tsuu Речі особи

1 ichi ichimai issatsu ippon ichidai ittsuu hitotsu hitori

2 ni nimai nisatsu nihon nidai nitsuu futatsu futari

3 san sanmai sansatsu sanbon sandai santsuu mitsu sannin

4 shi yon

yonmai yonsatsu yonhon shihon

yondai yontsuu yottsu yonin

5 go gomai gosatsu gohon godai gotsuu itsutsu gonin

6 roku rokumai rokusatsu roppon rokudai rokutsuu muttsu rokunin

7 shichi nana

nanamai nanasatsu nanahon nanadai nanatsuu nanatsu nananin

8 hachi hachimai hassatsu happon hachidai hattsuu yattsu hachinin

9 kyuu ku

kyuumai kyuusatsu kyuuhon kyuudai kyuutsuu kokonotsu kyuunin

10 juu juumai jussatsu juppon juudai juttsuu too juunin

АБЕТКА ЯПОНСЬКОЇ МОВИ

五十音

РОМАДЗИ

ХІРАГАНА КАТАКАНА

A I U E O

あアいイうウえエおオ

KA KI KU KE KO

かカきキくクけケこコ

SA SHI SU SE SO

さサしシすスせセそソ

TA CHI TSU TE TO

たタちチつツてテとト

NA NI NU NE NO

なナにニぬヌねネのノ

HA HI FU HE HO

はハひヒふフへヘほホ

MA MI MU ME MO

まマみミむムめメもモ

YA

YU

YO

やヤゆユよヨ

RA RI RU RE RO

らラりリるルれレろロ

WA

(W) O

わワをヲ

N

んン

ДОДАТКОВІ КАНИ

GA GI GU GE GO

がガぎギぐグげゲごゴ

ZA ZI ZU ZE ZO

ざザじジずズぜゼぞゾ

DA DI DU DE DO

だダぢヂづヅでデどド

BA BI BU BE BO

ばバびビぶブべベぼボ

PA PI PU PE PO

ぱパぴピぷプぺペぽポ

YA YU YO

ゃャゅュょョ

KYA KYU KYO

きゃキャきゅキュきょキョ

GYA GYU GYO

ぎゃギャぎゅギュぎょギョ

SYA SYU SYO

しゃシャしゅシュしょショ

ZYA ZYU ZYO

じゃジャじゅジュじょジョ

TYA TYU TYO

ちゃチャちゅチュちょチョ

DYA DYU DYO

ぢゃヂャぢゅヂュぢょヂョ

NYA NYU NYO

にゃニャにゅニュにょニョ

HYA HYU HYO

ひゃヒャひゅヒュひょヒョ

BYA BYU BYO

びゃビャびゅビュびょビョ

PYA PYU PYO

ぴゃピャぴゅピュぴょピョ

MYA MYU MYO

みゃミャみゅミュみょミョ

RYA RYU RYO

りゃリャりゅリュりょリョ

Література:

1. 日本語基本文法辞典/ジャパンタイムズ、1986

2. 日本語文法辞典・中級/ジャパンタイムズ、1995

3. 日本語入門/学習研究社、1976

4. 新しい日本語/学習研究社、1973

5. 日本語会話文典/大日本印刷株式会社、1980

6. コンサイス和露辞典/三省堂、1976

7. ウクライナ基本語辞典/アリテルナチイーウイ、1997

8. ウクライナ語のための日本語学習辞典/アリテルナチイーウ

イ、1997

Автори:

МІГДАЛЬСЬКА ВІКТОРІЯ ІВАНІВНА

МІГДАЛЬСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ІЛЛІЧ

Даний посібник – перше в Україні видання, в якому

представлено синтаксичні моделі нормативної граматики сучасної

японської мови, а також певну кількість лексикологічного матеріалу,

який знайомить користувача як з членами речення, так і частинами цієї

мови. До наведених синтаксичних і лексикологічних моделей додані

необхідні коментарі, що дають змогу використовувати матеріали

посібника при укладанні навчальних програм з японської мови,

розробці поурочних планів, вправ, контрольних тестів тощо. Наведені

у посібнику приклади речень, лексем, службових елементів мають

романізовану транскрипцію. На думку авторів, посібник може бути

достатньо ефективним засобом навчання конструюванню речень у

межах нормативної японської граматики.

Посібник розрахований на вчителів та учнів старших класів

шкіл, де викладається японська мова.

Базова граматика японської мови

(навчально-методичний посібник для учителів середніх шкіл та

учнів старших класів)

ЗА РЕДАКЦІЄЮ

МІГДАЛЬСЬКОГО ВОЛОДИМИРА ІЛЛІЧА

РЕЦЕНЗЕНТИ:

Доктор філологічних наук, директор Центру сходознавства

Національного університету “Києво-Могилянська Академія”

РЕЗАНЕНКО ВОЛОДИМИР ФЕДОРОВИЧ

Кандидат педагогічних наук, завідувач лабораторії методики

іноземних мов Інституту педагогіки Академії педагогічних наук

України

РЕДЬКО ВАЛЕРІЙ ГРИГОРОВИЧ

Доцент Центру дослідження японської мови Об’єднання

Університетів США та Канади, м.Йокогама, Японія

МАЦУМОТО ТАКАСІ

Розробка комп’ютерного оригінал-макету


ОДЕСА – 2000

Documents

Базова Граматика Японської Мовиonu.edu.ua/pub/bank/userfiles/files/isn/metod_mag_inter...Посібник розрахований на вчителів