ПРОЛЕТАРІ ВСІХ КРАІВ. вД1fАPlТЕСЯ/

РІК

ВИДАННЯ ЗЗ-ій

.N2 170 (3480) ВІВТОРОК

21 ЛИСТОПАДА

1972 р.

Ціна 2 коп.

ОРГАН БРОВАРСЬКОГО МІСЬКОГО КОМІТЕТУ КOlVIУНlСТИЧНОІ ПАРТІІ УКРАІНИ,

lVIICbKOI І IJАИОННОІ РАД ДЕПУТАТІВ ТРУДЯЩИХ КИШСЬКОІ ОБЛАСТІ

Посrа.о:ва Цl~ RПРС~ Рад. Иї.ісrрі:в СРСР і ВЦРПС

ПРО РОЗГОРТАННЯ ВСЕСОЮЗНОГО СОЦІАЛІСТИЧНОГО ЗМАГАННЯ ПРАЦІВНИКІВ ТВАРИННИЦТВА ЗА ЗБІЛЬШЕННЯ ВИРОБНИЦТВА І ЗАГОТІВЕЛЬ

ПРОДУКТІВ ТВАРИННИЦТВА В ЗИМОВИЙ ПЕРІОД 1972-197З РР. Цеитральиий KortJlTeT КПРС, Рада Мlиіст­

рів Союзу РСР і Всесоюзиа Центральиа Рада Нрофесійних Спілок постаиовляють:

1. Схвалити ініціативу передових колекти­вІв ферм, бригад, колгоспів, радгоспів про розгортаиня всесоюзного соціалістичного зма­

І'ання за збільшения виробництва і заготівель продуктів тваринництва в зимовий період 1972-1973 рр. ЦК Іюмпартій союзних республік, обкомам,

lІрайномам, онружкомам, міськкомам, раЙІЮ­мам партії, радам Міністрів союзних і авто­иомних республік, виконкомам крайових, об­ласних, окружних і районних Рад депутатів трудящих, партІйним, профспілковим і комсо­МUJlЬСЬІШ~І організацlЯJ\.І розгорнути широку

мас(}во-полlтичну роботу по організації все­союзного соціалістичного змагання колгоспни­ків, роБІтників радгоспів, колективІв ферм І бригад, нолгоспlв, радгоспів, районів, округів, областей, країв, автономних і союзних респуб­лік.

Встановити, що переможцями у всесоюзно­му . соціалістичному змаганні визнаються рес­публіки, краї, області, національні округи, райони, колгоспи, радгоспи, ферми і тварин­ницькі бригади, які успішно проведуть зимів­лю худоби і доб'ються високих показників у викоианиі народногосподарських планів і зобо­в'язань по виробництву і продажу державі ІН 'яса, МОЛОІ~а, яєць, вовни та іншої продукції, забезпечать прнріст виробництва і закупок цих продуктів порівняио з відповідним періо­дом минулого року при одночасному зростаниі чисельності поголів'я худоби і підвищенні її продуктивності.

2. У становити 300 червоних прапорів ЦК КПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС дЛЯ нагородження переможців у всесоюзному со­цІалістичному змаганні працівииків тваринни­Ц'fва. 3 них:

для нагородження союзних республік­G червоних прапорів з премією від 50 до 100 тисяч карбованців;

для нагородження автономних республік, країв і областей - 34 червоних прапори 3 преГlІією від 25 до 50 тисяч карбованців;

для нагородження районів і національних округів - 260 червоних прапорів з премією вІд 5 до 15 тисяч карбованців.

3. Для нагороджения колгоспів, радгоспів та іиших державних господарств установити 2000 червоних прапорів Міністерства сільсько­го господарства СРСР і ЦК профспілки робіт­ників і службовців сільського господарства і заготівель. Господарства, нагороджеиі черво­ними прапорами, одночасно одержують премії

(автобуси та інші автомашини) на умовах, що ух визначатиме Міністерство сільського госпо­дарства СРСР.

4. ПРийняти пропозицію про встановлення Почесної грамоти Міністерства сільського гос-

подарсrва СРСР і ЦК профспілки робlтииків і службовців сільського господарства і заготі­вель для иагороджения тварииницьких ферм та бригад колгоспІв і радгоспів - переможцІв всеСОЮЗІЮГ0 соціалістичного змагания праців­ННІ.ів тварииництва.

Нагородження Почесною грамотою прова­диться за рішенням сільськогосподарських та профспілкових органів союзних і автономних республік, країв і областей від імеиі Міиістер­ства сільського господарства СРСР і ЦК проф­спілки робітників і службовців сільського гос­подарства і заготівель.

5. Доручити ЦК компартій союзних респуб­лік, крайкомам і обкомам партії, Радам Міи}­стрів союзних і автоиомних республік, краи­Вl1конкомам і облвиконкомам, профспіЛКОВИГlI і сільськогосподарським оргаиам визначити

для колективів ферм і бригад, передовиків тваринництва, які добилися в республіці, краї, області найкращих показників у всесоюзному соціалістичному змаганні, конкретні заходи морального і матеріального заохочення за ра­хунок коштів республіканського і місцевого бюджету.

6. Підсумки всесоюзного соціалістичного змагання працівників тваринництва підбити за станом на 1 липня 1973 року з урахуван­ням показииків за четвертнй квартал 1972 р. і перше півріччя 1973 року.

7 _ Дозволити ЦК компартій союзних рес­публік, крайкомам і обкомам партії, Радам Міністрів союзних і автоиомних республік, крайвиконкомам І облвиконкомам представити до нагородження орденами і медалями СРСР працівників тваринництва, які добились у все­союзному соціалістичному змаганні найвидат­ніших результатів і показали зразки трудової доблесті у виконанні планів і соціалістичних зобов'язань по збільшеиию виробиицтва про­дукції і підвищення продуктивності худоби за підсумками за четвертий квартал 1972 року і перше півріччя 1973 року.

8_ Зобов'язати ЦК компартій союзних рес­публік, крайкоми, обкоми, міськкоми, райкоми партії, редакції центральних і місцевих газет та журналів, радіомовлення і телебачення ши­роко висвітлювати хід всесоюзного соціаліс­тичиого змагання працівників тваринництва в республіках, краях, областях, районах, колгос­пах і радгоспах, бригадах і фермах, всебічно пропагувати досвід передовиків новаторів виробництва.

* * * ЦК КПРС, Рада Міністрів СРСР і ВЦРПС

висловлюють тверду впевненість в тому, що трудівиики сільського господарства, включив­шись у всесоюзне соціалістичне змагания, до­б'ються великих успіхів у виробництві і заго­тівлях м'яса, молока та інших продуктів тва-ринництва в 1972-1973 рр. _

ЦК КПРС, РАДА МІНІСТРІВ СРСР І ВЦРПС ВИСЛОВЛЮЮТЬ

ТВЕРДУ ВПЕВНЕНІСТЬ В ТОМУ, ЩО ТРУДІВНИКИ СІЛЬСЬКОГО

ГОСПОДАРСТВА, ВКЛЮЧИВШИСЬ У ВСЕСОЮЗНЕ СОЦІАЛІСТИЧНЕ

ЗМАГАННЯ, ДОБ'ЮТЬСЯ ВЕЛИКИХ УСПІХІВ У ВИРОБНИЦТВІ

І ЗАГОТІВЛЯХ М'ЯСА, МОЛОКА ТА ІНШИХ ПРОДУКТІВ ТВАРИН­

НИЦТВА В 1972-1973 рр.

ОДНОСТАЙНЕ СХВАЛЕННЯ Нолектив молочнотовар·

ної ферми СеМИПОЛКіВСЬКОУ птахофабрини гаряче схва­лює Постанову ЦН НПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС «Про розгортання всесоюзного соціалістично-го змагаиия працівників тварииництва за збільшеи­ия виробництва 1 заготівель продуктів тваринництва в зимовий перІод 1972-1973 рр.». Ми вступаємо в змагання з певним заділом. Несучи трудову вахту на честь піввінового ювілею Союзу РСР, подолали три­тисячний рубіЖ по надоях молока на корову - є по

3150 нілограмів. ПеРШіСТЬ веде наша знат­

на дояр на Марія Микитівна Бобно, яна вже має більше шести тисяч кілограмів мо­лона на корову. Добре пра­цюють Валентина Матвіївна Нежданова, ЄВДОНіЯ Іва­нівна Дяченно, Марія Іва­НіВ1!а Булах та інші, що одержали від кожиої коро-

ви по чотири тисячі і біль­ше нілограмів молона, а що­добові надої у ці осІнні дні становлять 18-16 нілогра­мів, в той час, ян в цілому по фермі - 7,6 нІлограма. Збільшення виробництва мо­лона дало можливість до­строново винонати річне зо­

бов'язання по продажу його державі. Багато надійшло з птахофабрини і м'яса по­над зобов'язання. Отже, не тільни річний план, а і план та зобов'язання четвертого нва рталу, поназнини яного

враховуватимуться при під-

веденні підсумнів, будуть

значно перевинонані.

На третій рін п'ятирічни наш нолентив узяв підви­щені зобо-в'язання - надо­їти від ножної норови 3500 ніло грамів молока. Зараз створюємо для цього міЦну

основу.

Є. ФЕДОРЕНКО, зоотехнік молочиотовар­иої ферми.

ВКЛЮЧf\ЄМОСЬ У ЗМf\Гf\ННЯ У ці ДНі не знайти ЖОДНО­

го трудівника чи трудівниці молочнотоварної ферми рад­госпу імені Щорса, які б не читали в газетах, не слухали

по радіо або в бесідах агіта­тора . Поста,нову ЦН НПРС, Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС, у якій викладено умови всесоюзного соціаліс­ТИЧНОГО змагання працівни­нів тваринництва за збіль­шення виробництва і заготі­вель продунтів тваринництва в зимовий період 1972-1973 рокіВ.

Нолектив молочнотоварної

ферми одностайно вирішив внлючитися у змагання. По­передні пїдсумни свідчать про самовіддану роботу тва­ринників: річне зобов'язан­ня по Івиробництву і прода­жу молона перевиконано.

Розпочинається масовий роз­тел норів, що значно збіль­шить надої.

Прагнемо під час стійло­вого періоду економно витра-

чати

тільки

норми, згодовувати їх

добре підготовленими. Г. МАЛЯРЕНКО, бригадир ферми.

• 1

Братерська непорушна

дружба •

€ДHICTЬ На запрошення ЦН НПРС, І тересів обох країн, на глибо­

Президії Верховної Рад и КИХ історичних традиціях друж­СРСР і Ради Міністрів СРСР би і братерства, розвиваЮТЬСI1 з 13 по 18 листопада в Ра- успішно і плодотворно в усіх дянському Союзі з ОфіціЙНЮТ галузях політики, енопоміни і дружнім візитом перебувала нультури. партійно-урядова делегація На- Як вназується у спільному родної Республіни Болгарії на радянсько-болгарсьному І{омю­чолі з Першим секретарем ніке, с!орони розглянули ан­Центрального Номітету Бол- туальН! питання дальшого по­гарської комуністичної партії глиблення радянсько-болгар­Головою Державної ради НРБ ського співробітництва і під­тов. Тодором Живковим. вищення його ефективносТі з Міщ радянсьними і болгар- метою якнаЙшвидш?го. розв' я­

сьними нерівниками відбу лись ~ання з~вдань СОЦlал~стичного переговори, в ході яких обидві 1 ~омуН!стич~ого .. БУДІВництва, сторони з задоволенням кон- З~'llц!'lення СВІТОВОI системи со-статували, що відносини між ЦlаЛlЗМУ. .. . НПРС і БНП, між радянським При оБМІНІ думнами в МІЖ­і болгарсьним народами що народних питаннях було вислов­грунтуються на принципах со- лено готовність СРСР.і НРБ ЦіаліСТичного інтернаЦіонаЛіЗ- докла~ати р~зо.м з ІНШИМИ му на спіJIьності корінних ін- братН!ми. СО~JaЛlСТИЧllИМИ дер-

, жавами 1 ВСІма прогресивними WLUU./HD7///.r.rnZ/.rH.r/UH.//.r//.r.r//////./.D7HH.///.//.D7H/HH/LiU.r//H/././././H.r./HH/H./H./H..vb'".иAVHHHHAZI'"H..w'HH./H..w'H./HH./HH./././.NТHHH./.иLb7HHH./././H//./п силами сучасності дальших зу-

11 А~І(ОВО-ПІ· АКТИ-ІНА КОНФЕРЕНЦІЯ СИJIЬ, спрямованих на занріп­

лення і розвиток позитивних тенденцій у міжнародній об­становці, на послідовне і за­гальне утвердження в пранти­

ці міжнародних відносин ПРИН­ципу мирного співіснування

держав з різним соЦіальним ла­

дом.

Червоні прапори Союзу РСР і 15 республік прикрасили сцену районного будинку культури. На їх фоні-бюст за­сновнина і творця НомуніСТичної партії і l"адянської держави В. І. Леніна. Тут В просторому залі відбулася науново­практична нонференЦія «Утворення і розвитон СРСР - торжество ленін­ської наЦіональної поліТlШИ і пролетар­сьного інтернаЦіоналізму», присвячена піввіковому ювілею СРСР. ЇЇ провеJI!! місьний номітет партії та Інститут історії партії ЦН Номпартії Унраїни. В конференції вз~ли участь нсрівни­

ни і сенретарі партійних організаЦій підприємств, організаЦій, установ, рад­госпів і птахофабрик міста і сіл району, голови виконномів сільсьних Рад, пар­ТіЙНі і радянські працівниыи - всього 400 чоловік

Вступним CJIOBOM конференЦіЮ від­нрив перший сенретар місьного коміте­ту партії Ю. М. Соколов.

З доповіддю «В. І. Ленін - натхнен­ник 1 організатор Союзу РСР» висту-

пив професор, старший науковий спів­робітник Інституту історії партії О. Т. Юрчешю. Нандидат філософсьних наук, старший науковий співробітник цього ж інституту Б. В. Попов зробив доповідь «ХХІУ з'їзд про дальший розвиток і по­ступовс зближення наЦіЙ і народностей срср». «Буржуазний націоналізм -ворог інтернаЦіональної єдності і друж­би народів» - тема доповіді кандида­та історичних наук, старшого наукового СПі,вро6ітника Інституту 'історії партії В. П. Чернявського.

На конференції виступив секретар парткому тресту «Броварисільбуд» М. М. Нрун. Він розповів про те, як багаточисельний нолентив будівельни­НіН, в склад якого входять робітники, інженерно-технічні працівники та служ­бовці 15 наЦіональностей, живе і тру­диться на будові дев'ятої п'ятирічни -Налитянському свиновІдгодівельному комплексі. Трудящі Броварів до 50-РіЧ­чя Союзу РСР. Цьому питанню при­святив свій виступ заступник голови

виконному міської Ради депутатів т!>у­дящих Г. І. Номар. На значенні інтернаціональних зв"яз­

ків для енономічного і культурного роз­витну виробничого колентиву зосере­див увагу секретар партному радгоспу

«Требухівсьний» М. П. Грінченко. Свій виступ він побудував на фантах і при­кладах з життя колентиву радгоспу,

всього села. Як організовюю інтернаціо­нальне і патріотичне виховання молоді в райопі, зокрема шнільної, - про це розповіли перший сенретар мlсьного Іюмітету НОМСОМОЛУ В. Г. Бурлака і ди­рентор місьної школи N25 Т. В. Улянич.

ПоТіМ виступив перший секретар місьного комІтету партІї т. Соколов. Він розповів про діяльність партійної організації міста і району по інтерна­ціональному вихованню трудящих і ра­зом з цим підвів підсумки науково­

праКТlIЧНОЇ нонфере.нції. ДJIЯ учаснинів конференції артисти

Ниєва дали нонцерт. А. ГАВРИЛЕНКО.

Перебування партійно-урядо­вої делегацІї НРБ в СРСР, від­значається в Номюніке, пере­творилося в нову яскраву де­

монстраЦію братерської друж­би і непорушної єдності між Номуністичною партІєю Радян­сьного Союзу і Болгарсьною комуністичною партією, між радянсьним і болгарським на-родами. {ТАРС).

IШll1DlmlШllШUUПDПШШllllШlllllllШШПI

СКЛИКАННЯ ВЕРХОВНОІ РАДИ СРСР

Президія Верховної Ради СРСР постановила скликати п'ЯТУ сесІю Верховної Ради СРСР восьмого скли­кання 18 грудня 1972 року в Москві.

(ТАРС).

РАДННСЬНЕ Б J. ДІВ Н И Ц l' В О

СЕЛО ЗМІНЮЄ ВИГЛЯД Коли проїжджаєш голов­

ною вулицею Літо\{, мимо-волі замилуєшся виглядом

оновленого села. Широна асфальтована дорога, а оба­біч неї - ануратно обl'О­роджені садиби, подвір'я фабри ни художніх виробів, занвітчане осіннім ЦПіТОМ

підніmжя обрліСhа П пам'ять ЗСМЛЯI{аl\1-геронм, що заl'И­

lІУЛИ у ВеЛИI<ilt Вітчизняній. А ОСЬ і НОВИЙ центр села. Гfoгo І,У льтурно-адміністра-тивну частину снладають

двоповррхові будівлі. Шно ла - 560 учнівсьних місць. БудИlIOН НУ.'11. ТУРИ на 50\) ~Iicць, П!JИ~llщення ВИНОНhО-

!'vIY сільсы�її Ради депута-тів тру дящих. Ліворуч-ноВі НОРПУСИ дільничної лі­нарні. Тут працюють шість досвідчених ліhарів і близь­НО чотирьох десятнів чоло­він середнього 1\Jедичного персоналу.

Усе це збудовано за ніль­на останніх РОНIП. Тан, у цьому році новнй гуртожи­ТОІ{ радгоспу прийняв 10\) новоселів, почав ДіПТИ сіль­маг, ДОПОВІІІIIJСЯ нови~ш

майстеРНЯШI БУI1И1IОI{ побу­TOВlIX ПОСЛУГ. Вrдеться і НlІllі робота '11<1 спорудженні шлнхіlJ, КОЛО,lязів тощо.

Yci~1 ЦИ~l НОМПЩ'hСОМ ро­біт нсрує BHKOHHO~l сіль­СЬНОЇ Ради, 30Іірема, постій­]lОдlн)'ш h()місіп шляхового

будіnНlщтва та благоустрою, ,шу ОЧОЛЮЄ голова номісії Андрііі l\"Iинолайович Мар­ченко. Нині в її СI;ладі пра-

цює п'ять депутатів. Це -О. А. Король, А. М. ВОЙТ­ІЮ, В. Ю. Вороний та Л . Д . Черній. Одразу слід заува­ilШТИ, що НОЖСIl З членів

номісії має чіТно визначене ]\0010 обов'язнів .. Але всп ро­бота їх спрпмована на по­ліпшення умов життя сіль­сьhих трудівнинів. Оцп спрямованість і харантери­

зує єдність діяльності усіх дспутатіn. Не можна гово­рити про роботу ногось од­ного. Треба відзначити ор­гаllізаторсьні здібності нон,­ного члена цього іНіЦіатив ­ного нолентиву .

Депутати, члени номісії піДТРИМУЮТh тісний зв'язон з громадськими організаЦія-1\ІИ, з адміністраЦією, пар­тійними, НОМСОМОЛЬСЬНИМИ та профСПіЛНОВИМИ організа­ціями ПРОThІИСЛОВИХ підпри­ємств радгоспу, риболовець-ного hОЛГОСПУ. У цьому зв'язну запоруна дієвості самої номісії . Адже сам,' вуличні номітети, партІйні та НОl\lсомольсьні номітети

стають безпосередніми орга нізаторами мешнанЦів села під час масових робіт.

Тан, з допомогою номіте­ту вулиці Шевченна та ном­сомольЦіВ фабрини худож · ніх виробів було органІзова­но роботи на спорудженнІ пам'ятнина-обелісна. Жите­лі села брали участь у йо­ГО будівництві, відпрацюва­ли 54() людино-днів.

,Щоб зробити своє село Літни ще нрасивІшим, жи-

телі висадили біля шноли, будИlіНУ нультури та примі­щення винонному Сільсьної Ради 5,5 тисячі деноратив­ннх нущів. Село принраси­лось НЛУTh1бами нвітів та алеями молодих дерев .

{{ожен 'Мешканець села -творець його нраси. Під та­!{11М девізом проводить НОМі­

сія шляхового будівництва і благоустрою основну час­тину заходів по піднесенню

нультури і правопорядну.

Саме 3 цією метою прово­дяться спільні засіданнн но­місії і вуличних номітетів,

наради з участю голів гро· мадсьних організацій. На їх розгляд виносяться пи­

тання про хід робіт по впо­ряднуванню вулиць, доріг,

садиб.

Здавалося б, дрібниця В масштабі села - огорожа трьох-чотирьох садиб. Але й тане незначне упущення псує загальний вигляд, СТВОРЮЄ вражrння безгоспо ­дарності. Члени номісlї оглпну ЛИ стан Оl{ремих са·

Днб. СВОЇ ВИСНОВІШ переда­ли ДО ВИНОН]{ОМУ сільради, ЯlШЙ зобов'язав онремих мешнанЩв села навести по­

рядон в своїх господарст,

вах, поставити нову огоро­

жу тощо.

Або таlШЙ принлад. Yci ~l Biдo~IO, скільни ШІЮДИ зав ­

дають ВОСIІІІНі повені. Та 1\O~Iicii1 шляхового будів-ництва і благоустрою Літ-Іі\ВСЬНОЇ сільсьної Ради де­путатів трудящих заздале-

АнаТО.тіЙ е

Спіленко ш. ~~[till·. ШШ1Т',lI,,-г, нал ежить ДО неспокіЙ-. --U~W НОГО пле~lені б\' ,~і , ВtИ! .. Ч!lХ. Са:\lе 6У;Jі'ВНllчі -ЛЮ_О! lІайстародав,ні-

шоЇ і ,вічно \fолод.оl професії, пеРШlI~fI[ ПРН­ХО.:lЯТЬ ІІа необжнтс \1 Їl'цe, ЗНП:\5ІТЬ житлові {)У'.'І 11 НІ\ 11 і ПРОМIJ.слові піJJlРIlПІ·ст.В<І, школ!! і клу'6J1, З3ЛIІШі1ЮТЬ Д,06-[1111"1 {~лі' l Н:1 :Ю\lлі.

[)}цівслыJ.I'I\lJмM Ана­ТО.'ІіЙСТ<JВ не ВIІП:1ДI\()­

[10, :\[рінв про ЦЮ про­

фсоію :1 IО I Il[Х літ. Тому пїс".nЯ :JnJ,і'НЧСIІНЯ ШI\l)­~ III по(''Г\'ПНв ІІа lІа'вчаll-

1151 у {JЖIlЩСUСЬЮ1Й 6у-,1інеJIЬJIІIЙ теХllі ·КУ:\I. Поті,:\I, відслуживши

д-ійснуслужбу в Ра­ДЯlкь"ій Арчії, ПРН­йшов працювати у Бро­ВЩ1СЬ"!І.іі ,постійнодію­'ШЙ будівельний поїз,\ .N~ 2. - MO"10.'HI.Їf :\111Й­СТСР гаряче ВЗЯВСЯ за

роботу. А вона ВИ J\ала­сп нікавою і відпо'ві­;(альною : якраз у Ка­гарлику споруджув:ш­

ся елеват,ор. Тут Ана­тол.іЙ очоЛlI.В одну '3

вkщо.ві ·дальннх ділянок роботи.

Ком('()'\\ольці л.ілыІ-­ці ВИЯ,ВІІЛИ А . Спіленкv В: іІСО·КС ,щвір'я. Вже !цруге ВОШІ обирають

і'ІОГО ГРУПКО\ІСОР'ГО\І. 511, член бюро 1(0\<1('0-\lОЛ!,СIЛ,ОЇ прг:шіЗ2uії ()l'pe а<КТIІ'ВНУ участь у

ГРО:\lа'.1.СЬJ\ОМУ Жllтті. НСН(()!Ді1' ВIІО майстра

Л. Спіленкз ПРИЙІІЯТО fI ЧЛСІІІІ КПРс. 8и со,кс :lваIlН51 I\O\f}їlicTa він ВII ,ПрЗН.1.У<.О С<l1>lові:l ;lа-11010 ' працею, Й,lе в

lІС'jШШХ рядах 'соціаліс-1'Il'IНОГО з\!аГі1НIІЯ на

'ІС·СТЬ піввіКОIJОГО юві­/ІL'Ю СРСР.

На фото: члеll КПРС

А. Спіленко. Фото В. Полотня\{а. .. ~

гідь подбала про те, щоб відвернути загрозу Від ОК-ремих дворів. Ще ВЗИМКУ було снладено списни лю-дей, яні підлягають тимча· совому переселенню, взято

на облін усі човни. І хоча в цьому роЦі Десна не завда­ла зайвого нлопоту, Цінність таної роботи не зменшуєть­ся. Адже метою її було -аберегти людей і їх майно від стихії.

Нехай нс здається, що II роботі Іюмісії все легно й просто. Багато й уснлад-нень, нерозв'язаних проб-лем . Буває що не вистачає матеріалів, механізмів, ро­

бочої сили . Тоді ПРИХОДЯТh на допомогу нолентиви фаG­рини, радгоспу. Іноді дово­диться ЗlJертатисп до район­них організацій. Таl{, до цього часу не розпочато бу­дівництво ринку, хоча й за­плановано ЙОГО на нинішній рік ДиренЦія риннів не по­спішає замінити похилені, струхлявілі столи-прилавни,

оточені ' глиБОНИ1\lИ вибоїна­ми, заповненими багном і водою, на нові, сучасні. Не вистачає і світильнинів на вулицях села. ДиренЦії ра­йону елентромереж слід звернути на це особливу увагу і допомогти літківсьно­му винонному.

Проте ці недоробни не зменшують заслуги депута- <

тів сільсьної Ради. Наслlд­ЮІ їХ плідної роботи ціЛНОМ реальні, вони радують меш­нанців села Літни, яне пер­ШИМ у районі почало боро­тися за звання населеного

пуннту висоної нультури і зразкового правопорядну.

М. ПОЛІЩУК

На допомогу пропагандистам - . - - -- .. --~ .. _. р:

і аГітаторам

Завітайте до бібліотеки Людно буває після робочого

дня у бібліотеці міського комі­тету ІШ ~'І\раїни. Сюди прихо­дять пропагаНДИСТИ , керіВН'ИI\И

!lші.1 комуністичної праці, по­Д:l'іllформатори, слухачі шк іІІ orHOB МНРКСИЗМУ-.'Іенінізму,

щоб ГРУНТОВНО лідготуваПlСl1 ДО ~анять, nдержr.·ти кваліфі -((ОВn'IІУ ;;ОffСУЛhТацію, почитати

свііl:і га:зети і ЖУРН1;'ilИ, 0зна­ЙО'IIИТИСЯ з новинками політич­ної, економічної, художньої та іншої літератури.

Особливим попитом нині ко­ристуються у відвідувачів ви­

дання, присвячені 50-річчю

}'творення Союзу РСР. Серед НИХ твори В. І. Леніна, бро­шури В. Зевіна «В. І. денін­

засновник Союзу Радянських Соціалі·стичних РеспуБЛік»),

А. Азізянао «Формування розвиток радянської націо­

нальної державності», Ю. Ару­тюня.на ,«СоціаЛЬНО-КУJJЬТУР­ний розвиток і зближення на­Щій в СРСР на сучасному ета­пі» та інші_ У 'бібліотеці є T~ · кож для користування папки

з га'зетними і журнальним~ статтями нІ': теми, які цікав­

лять читачів. Г. ЛУГОВА,

БІБлІотекар.

IIЮIIIПШIIIIIIIПIIІІUlIПUUlIIIІІUIІІIІІIIШШR

Подорож у Карпати

Цікаву туристську подорож у Карпати зро·била група вчи­телів району. Вони відвідали музей-заповідник «Козацькі могили» у селі Пляшова під

Берестечком, зробили екскур­

с;ю по виз.начних місцях ста­

ровинного дьвова.

Поті~1 їх шлях проліг через знаменитий Перевал на Закар­

паття у мі"СТа Мукачево та

УЖГОРОД. Подорож по мальов­

ничих місцях Карпат справила

на екскурсантів незабутнє BP~

ження.

А. КОВАЛЕНКО . НА ДОПОМОГУ ГРОМАДСЬКИМ КОРЕСПОНДЕНТАМ !!'!!'!!'!!!!!'!!'!!'!!'!!!!!'!!!!!'!!'!!'!!!!!!!!'!!'!!'!!'!!'!!!!!'!!'!!'''.!'!!'!!'!!'!!'!!'!!'~!!'!!'!!'!!'!!'!!'!!'!!'!!!!!!!!'!!!!!'!!'!!'!!'!!'!!!!!'!!!!!!!!'!!!!!'!!'!!'!!'!!!!

ЛЕКЦІЯ-БЕСІДА ДРУГА

На всіх етапах історії {{о­муністнчної партії Радян­сь\{ого Союзу робітничі, а по­Тім сільсы�іi кореспонденти завжди були її в ірними по­мічнинами, виразнинами гро­

мад,ської дУ'МКИ, провідника­ми партійного впливу на ши­рОНі :llаси трудпщих, вноси­

ЛИ В д і яльність парТі;ЙНИХ 'УІаРН'СИСТСЬЮIХ га.зет ЖИВИЙ струмінь живої пролетар­ської справи, СПРИЯЛИ :З'\1іц­ненню й ШI!РОI{О~IУ ро :! витно­ві справжньої народної де·,\ІО­

кратїі.

На СУ'ШСНОJ1У ет;ші гран­діо:mої роБОТl1 партії по но­муН 1С ТIІ '1ІІ 0МУ .буДівництву :VШ'С ОВІІіі р06сіль]{оріВСhlШЙ рух ВСТУПИВ У C'YIyry нового

п:днесення, що хара/нтери:зу­

СТЬСЯ пн 'І1юлеНlІИ'УІ ЗРО'стан­

ІІНМ рлдів роііjюрів і сіль­ІіорІ;в - їх :!ара! налічуєть­

ся понад п'ять мільйонів '10-лові\{, - тан і дальшим під­

Вllщенням їх ролі в ДіЯЛьно­сті раДЯНСЬ1\]]Х га :1 ет і взага­лі в суСПіЛЬНО':\IУ житті кра­їн".

РобіТllичі і сільеьні норес­понденти - це оД'на з ха­

рантеРНI!Х особливостей пре-

о 2 стор. О

В. І. Ленін • І

си нового типу, створеної і

вИ\пе-стуваної великим Лені­НИ'УІ. Історія робсільнорів ­сьного руху нерозривно зв'я­зана з історією {{ПРС. Ще на зорі революційного

робітничого руху в Росії В. І. Ленін, враховуючи нра­щі традиці.ї світової демонра­ТИЧ ної преси, розвиваючи далі марн:систсьне вчення про пре-су в нових умовах ,

всебічно обгрунтував і утвер­ДИВ ідею :wарнсистсьної пар­тіііної газети не тільни ЯІ; нолеНТИВIІО'ГО пропагандиста

інолентивного агітuтора, але танож ян і нолентивного ор· ганізатора.

Весь славний шлях біль­шови.цьної, ~юнрема РUДЯН­сьної преси, доводить, що на ножному історичному етапі

ці функції преси ~застосову­валlІ'СЯ до нонкретних і,сто­

ричних умов і завдань, на­

повнювалися новим зміСТО'1 і на·бирuли відповідних форм. У П і'ДГОТОВЦі повалення ца­РНЗ':\1У, переможно:wу здійс­ненні Вели'КОЇ Жовтневої со­ціаЛістичної революЦії, в ро­ни іноземної воєнної інтер­веllЦії і громадянської війни,

о

в період відбудови народного roоподарства , соціалістичної

індустріалізації і колентиві­зації Сі.тІЬС!>"НОГО господарства та інши'Х важлив іших етапах історії :КомунІстичної партії ірозвитну Рад'яН1СЬНОЇ дер­жави, форми про!пaorанди й агітації, організації, звичай­но, були рі,зними. Це при· родно, адже донорінно змі­нювалися завдання партії і

її пре:си - від руйнування старого ладу маси трудящих

переходили до творення, до

будіВНИlЦтва соціалістичного суспільства. А.'Іе триєдина формула - газета нк нолеl(­ТlIВНИЙ пропа.гандист, І{олеl{-

ТИВНИЙ агітатор і нолентив­ний органі'затор, вироблена

В. І. Ле'Ніним, її теоретична, наунова база завжди ,1ешалu

в основі діяльності ІІJШОЇ партійної преси.

Значить і роль робітничих нореспондентів, які є і пред­

ставни"Нами 'УІас у га :з-еті і

ОДIІО'чаСIІО представниками

газети в масах , полягає са­

ме в тому, щоб бути тим ді­(;вим інструментом, ТІІМ за­

собом, за допомогою яного

НОВЕ ЖИТТЯ Q

робіmничо.-га,зета перетворюється на та­

ного 1(0леl(ТИВНОГО пропа·ган­

Д!liста, агітатора та організа­тора.

Процес формування гро-'УІадсьної дУ'МКИ, марксист­сьно-ленінсьного світогляду вИ'матає таної пропагандист­сьної і агітаційної діяльно­сті га.з ети, яна винлинала б антивність трудящих, допо­магала б їм самостійно, з класових по:зицій осмислюва­ти явища життя, співставля­ти теорію з пра,!{тиною, перс­

нонуватися на ПРИl(ладах

життя в пра;вильності Й силі ЛО:1унг,ів і ідей, що їх прorо­:юшує газета .

Газета - це надзвичайно снладна і в той же час гнуч­на й ЧіТl(а система масових наналів, засобів і форм, ме­тодів, за допомогою ЯНИХ :Ко­муНі,стична партія зв'язуєть­ся з народними масами, по­

ширює революційну теорію, свою політину, виховує ці маси, мобілізує й ор'ганl-зу(; їх на антивну участь в ре­волюційних перетвореннях .

Прантична д.іяльність лю­дей, в даному разі робсіль­норіВ, є джерелом набуття

ВІвторок, 21 листопада 1972 року

потрібних фаНТі'В з життя. на.бутт'я потрібних відО'мо­стей, потрібних знань. Тільни в процесі праіНТИЧ'НОЇ діяль­ності людина (журналіст, робсіЛЬНОР) може об'єнтивно, з партійних, класових пози­Ц'ій пізнати явища жнття.

,В. І. ЛеНін створив пресу нового типу, яна принципі­ально, донорінно відрізняєть­ся від преси буржуазної і преси СОЦіалрефО'РМіСТСЬНОї своїм змістом, ясністю полі­ти.чно,го спрямування, своєю

'соціальною фуннцією, форма­ми і методами роботи.

БуржуаЗнj соЦ'lоло.ги і до­слlдни"Ни преси на,магаються довести, що буржуа.зна газе ­та, буржуа'зна преса «віль­на», «безпартійна», «безнла­сова» та іН., що преса в ка­піталістичному світі вІльна від рі:ЗНИХ полі тичних угру­повань, від держави, від маг­нат'ів каlПіталу, що вона роз­вивається і діє за заноном «віЛьної творчості,).

:Класини марнсизму-лені-ні'ЗМУ, ВИl(риваючи хара'ктер буржуа~ної преси як зна­ряддя обдурюванн.я трудя­щих в інтере-сах напіталу,

о

РЕЗЕРВИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНІКИ

Сучасний етап характеризується широким роз­)IaХЮ( соціал істичного змаг&ння, наполегливою бо­Рlпьбою за дострокове вимнання п'ятирічного плану, підвищення ефективно сті суспідьного ви­робництва на основі техніЧНОl'О переозброєння сідьського господарства, РО:lширенням ВИРl)бни­цтва і поглибленням його спец:аліаації.

у ЦЬj}мунапрямку чимадо ароблено і робиться в, раДГl)спі і)lені Щорса. А ,lе я хочу докл()дніше зупинитися на ОДНІ)МУ ;! ваЖЛИВИ Х питань - ре­

зервах підвищення ефективності ВИl\()ристаннн

техніки. ВіДОМО, що вирощування високого BPO~ жаю :lа.1ежить у значній мірі від своєчас ног() і якісного проведення оранки, сівби, Д()Г.1яду, :J'би­Р1;·ІНIЯТОЩО. Але, щоб у радгоспі виконувати всі роботи за програмою і в строк, необхідно збіль­шити тракторний парк на тридцять процентів ~Ha десять умовних одиниць) і мати, як це на­}'ково обгрунтовано, один трактор на 50-60 гек­тарів просапних культур, а не на 80-90, як нині.

Разом із збільшенням кількості тракторів по­трібно дбати і про підвищення їх продуктивно­сті. Тим чг.-сом за остан·ні два РI)КИ в господар ­С1'ві помічається зменшення вироб і тку на трак-. тор (у 1970 році мали 443 гектари РІОВНІ)Ї оран­ки на ~Іашину, в 1971 році - 389). О сновна причина ЦЬОГО - неповна зайнятість тракторів протягом року і робочого ДНЯ, а також НИЗЬКІ: їХ пр()дуктивність З& зміну. Так, у 1971 році від­працьовано на умовний трактор 156 машино-днів і 171 машино-зміну замість 210 машино-днів і 250 маши.но-змін за нормою .

Змінні норми виробітку в основному не вико­нувалися гусеничними тракторами, на які при­

падає вузьке коло робіт. До того ці машини швид­ше виходять з Л1;·ДУ. Одна із причин зменшення виробітку є і велика плиньйсть механізаторських

кадрів, а також низька кваліфікація частини їх. Ось і тепер у господарстві не вис тачає водіїв на шість гусеничних тракторів, а ~(ашини, укомплек­

тов::"ні траКТОРlІста~lИ, часто простоюють. На ос­нові хронометражних спостережень установлено, що через технічні причини простої тракторів

досягають двадцяти процентів , а організ&ційні -,]0 двох процент;в на полы)ихроботахx і до два­на;щяти - на транспортних.

Тех.нічниЙ стан машинно-тракторного парку у великій мірі залежить від якості піДГОТI)ВКИ )Іа­І\]ІІН. В радгоспі КОЖНИЙ рік Гl)(',п()дарським сп()со­

БЮI більш е 60 прnцентів машин проходить п()­ТОЧНИЙ ремонт і 4() - капітадьниЙ . Господар­сыийй спосіб ремонту тракторів не ВИСОКОЇ ЯКlJсті .

Треба добитися , щоб -усі с кладні машини і ме­хзн і:ВIИ ре~lонтувалися ті;1ЬКИ У спец:а.lіЗОВ1:НИХ маііrтl'РНЯХ « Сі,lьгосптехніки}). Для поліпшення якості реМI)НТУ решти техн і ки і зм еншення ви­трат у радос пі не()бхідно орган ізовувати спеціаді ­

зовану бригаду і:і чисда найкваліфікованіших )Іе­

хан іЗ1:торів , довівши ЇМ строки ВИl\онання робіт, повн : ше за'провадивши матеріальне заохочення , а

по закінче,нні створювати комісію по прийому

техніl\И. Ани обговорювати на технічних нара­дах з участю щханіз&торів .

J~е нтрал і зоване одержання запасних частин )lа6 не \lСНШ ваЖ;lиве :іначення. В радгоспі ко­жен день під :lall'lастини заНFtРЯДЖУЄТЬСЯ одна, а т!) іі три аВТlJмашини. :\аявки господарства на за­па с ні частини щорічно не ВИКОНУЮТЬСЯ, а в пе­

' р і од напружених робіт на заП1lсні частини ство­РЮЄТhСЯ ве.1І1КИИ дефіцит. Все це разом узяте aaBI~a є радго спу великі збитки. Так, тільки за 1 !Іі 1 рік витрачен() на доставку запасних частин б : .1ЬШ як дес ять ТИСЯЧ карБОВ1llщів.

В радГОСІІі необхі і1110 в с е зробити для зберіган­нн техніки. В нас нема теплого гаражу, спеціаль­но пристос ованого длн тракторів. Зимою машини стоять просто неба. Будівництво гаражу, звичайно, потребує витрат, ал е вони ШВИДКО окуплять себе. В такому гаражі повинна бути кімната відпочин­КУ, кухня-БУфет для відпуску гарячих обідів ме­ханізаторам. 3а ЦИХ умов обов' язково зросте виро­б іток н& кожну машину , а витрати на технічні догляди і ПОТОЧНИЙ ремонт знизяться не менш НІ\ на 2() процентів.

ВаЖЛИВИ~1 резервом підвищення продуктивності тракторного парку є повtlіше використання по­

тужності тракторів за рахунок раціонального

l\омплектуваНffЯ агрегатів і правидьного розпо­ділення робіт по парк&х траК'ГOl)ів. В радгоспі тя­гова lІотуж ність тракторів використовує'гься десь

на 22 проценти. Більш повніше на оранці і сівбі зернових. Але на транспортних роботах менш ніж на 2() - 30 пр(}центів.

Чжто буває, що через відсутність ПОТУЖНИХ машин маЛОПQтужні трактори ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ

не за призначенням. Так, ДВСШ добре себе заре­комендували на роботах у закритому грунті і на

феР)lі, а тако)!; на міЖРЯДНЮIУ обробітку сіль­ськогосподарських культур, але ці ТР&КТОРИ ча­

сто ЖІжна бачити на переврзенні картоплі від

комбайнів і овочів з поля. ІІотужні ж трактори при перевезенні вантажів працюють лише 3 од­

НИМ причепом, а на сівбі - :J однією чи з ДВЮIа сівалками. Особд иво низьке зав&нтаження трак­тор і в при зБИР::"Нllі трав, закладці сінажу, а ТЮIУ на цих роботах потрібно викuристuвува'ТИ тракто . ри меншою потужні стю.

Дуже важливо підвищити коеф і цієнт З~l і нності. Ддя ць()го радгоспу вкраіі необхідно мати тр::,'КТ()­РІІ бідьшоі п()тужн()сті . НЮЦО враХ}'вати, щ() ОДИfI тракт()р К-7()() м()же .1Юlінити на ()ранці 5- 6 траКТlJрів гусеничних, т() вир;шення ць()г() питан­

ня стає очевидним.

Д.1Н оперативног[) керівництва роfil)ТIJЮ тра к­ТОРН()ГI) П1lРКУ необхідні чіткий облік , контродь :Ііі ВИl\lшаННЮI КО;І\НОГО наряду , ана ,lіз викори стання

трактора аа КI)ЖflУ ;mіну.

Вс і ці ааходи lІ[)винні проводитися в I\Юfпл е к с і і ті ;lы\и тоді )Іож.на буде добити с я бажаних ре-;{ультатів. І. ПЛ ЮТА,

головннй економіст радгоспу.

ЧернІвецька 3 кожннм роком упорядковується ферма колгоспу .Радянська Буковина» Вижницького району. НО меХalіlзованнй корівник, ТИПОвий свинарник та вІвчарню. На фото: одна 3 дІльниць тваринницької ферми. Фото І. Свериди . (Фотохроніка РАТАУ).

у механізованих Гатчипський" пан нах " -найурожайніший . сорт

Сьогодні кожен з нас із гордІстю говорить ПІ>? зд~­бутки колективу, СВОІ УСПl­

хи, яких досягнуто в пІдго­товцІ до славного ювІлею БатькІвщини - 50-рІччя ут­ворення СРСР . Важким був цей рік для

вс іх, а особливо для механІ­заторІв. Умови, якІ склалися в засушливий рік, не давали можливостІ зробити все так, як вимагала агротехнІка . Але хто зумів повніше застосува­ти передовий ДОС'ВіД І був наполегливим, той добився непоганих результатів . Це стосується і механізаторів радгоепу «Требухівський » . Переважна більшість їх 3 ба­гаторічним стажем і великим досвідом роботи . Тому легше справилися 3 примхами пого­ди . Насамперед, своєчасно і в найстисліші строки прове ­ли весняні польові роботи, зберігши вологу в грунті . А строки сівби і садіння зав­жди вирішують долю вро­жаю. Нинішнього ж року це, мабуть , було головним.

Ланна посадила картоплю на 50 гентарах до 18 квітня, а в цілому радгосп - до :20 на 650 гектарах. ні в ОДИН із попередніх років ми в такі строни не вкладалися. В цьому велику роль в-ідігра' ло те , що якісно було під­готовлено техніку, посадко­вий матеріал. Ранню картоп­лю посадили майже в ті стро· ки , що Й зернові, а це дало можливість одержати новий врожай до першого серпня . 3а реалізаЦію 234 тонн бульб одержано 73300 карбованЦів прибутку.

Протягом вегетацlйно г о періоду ми проводили кіль­каразовий міжрядний обро· біток картоплі, на підживу вносили мінеральні добрива. Обробляли посіви проти шнідникі:в і хвороб . Ланка зібрала картоплю швидко 1 без втрат. На кожному з 50 гентарів ВИЙШЛО 143 центне· ри - значно більше , ніж у цІлому по радгоспу . На дос· в.іді переконалися, що на під­вищення врожайності впли­вають не тільки строки ви­конання робіт, кількість доб­рив , внесених під цю культу­ру , правильне застосування

агротехнічного комплексу, а і сорти. Так, наприклад, при однакових умовах сорт «гат­

чинський» дав урожай по 191 центнеру з гентара, (l

«сулев » усього лише в ме­

жах 80 центнерів, «бородян­ський»-120, «СТОЛОВlІй - 19 » - 150-155 центнерів . То­му, готуючись до наступно­

го сільсьногосподарського року, ми залишили насіНlІІlЙ матеріал тих сортів , яні приносять вищий урожай . Насіння для весняної сІвби добре зберігається. У ці дні 'l'раНТОРИСТIІ на­

шої ланки і .весь колектив механізаторів працюють над тим, щоб краще підготува­тись до вирощування висо­

ного врожаю бульб у третьо­му роЦі п·ятирічки. Площі виорано на зяб, вносимо мі· неральні добрива, У тому . числі аміачну воду, ремон­туємо техніку.

П. МЕЛЬНИЧЕНКО, ланковнй по внрощу­ванню картоплі.

селянсЬkі kореспонденmи в рішеннях Комуністичної партії.

Грунтовне вивчення цих матеріал і в Допомагає краще і глибше уСВ'іДОМИТИ принци­пи і функції марксистсьної газети , її роль , м і сце і зав­дання в період , коли наша парт і я переможно будує ко­"уні з,м.

за;вжди пі',l:~креслювали кла ­совий хараlктер всякої преси.

КоріНні принцип і альн і від­" і ННОСТ'і преси марнсист-ської і преси кап італіСТИЧНОї поля­гають і в то"у , що перша робиться за безпосередньою антивною участю самих чита­

ч;в, її робітничих і с і ш"сьних коресП()Нідентів, тод і як бур­жуазна робиться рунами про­феС іональних, продажн и х 1!(урналістів .

Величезна заС ,lуга В. І. Лен і на полягає в тому , що , привертаючи ува,гу преси, її

штатних прафвників і роб­с ількорl в до питань будів­ництва нового життя . він по ­ст ііЙно дбав про п іднесення органі~зуюч{)ї сили га зет . Яс­кра'ВИМ свідченням цього є лен і нсь'Ні ВfН\J3івки про роз­ширення і змІЦнення зв ' язнів преси , зок'рема радянських

газет з масами трудящих,

про підвищення ролі преси

в становленні й розвиткові робе'іЛblкоріВСького руху нк важли-вішого громадського інституту.

ПреСі кожного суспіль-ства властивий, В і ДПОВі,ДНО до її і-сторичних завдань, р-ів-ень

о

дієвості. Але жодна пре,са ще не знала такої сили ак­тивності іі д і євості , як радян­ська преса . fIдучи за в'С'Ї ма явища'МИ життя , радянськ і газети не т і льки в і добра­жають їх. а й постійно втор­гаються в його П'роцеси, до­по"а,гаючи зародженню но­

вого , комун іСтичного , подо­

лання старого , що відживає.

В розв'язанні с,кладних завдань дня f{омуністн,чна парт ія завжди спирається на свою пресу , робсількорї·в. Незам і нним поМі·ЧНИком пар­т і ї у вихованні робіТНИЧИХ і с і льських кореспондент ів , пошуках нових форм і мето­д і в масової роботи є газета «Правда». нка в ідстоює і вс і ­Л я.ко поширює лР.ніНСЬКі принципи діяльності з гр 0-

,маДСЬЮIМ кореспондентським

активо·м. У неї вчать'СЯ, з неї беруть приН'лад , вивчають її досвід всі радянсьиі газети, комун істична і робітнича преса С'віту.

В умовах ко"уНіОНЧНОГО БУД і ВНlІцтва форми і методи виховання робсількорів, ма­сової роботи редакЦій збага­тилися , розширилися, вони

зберігають і ро звиваюп .. тео­ретичну, наукову основу , ви­

роблену В. І. Леніним ще в роки зародження марксистсь­

кої преси в Росії . Сьогодн іШНі активісти ра­

дянських газст - громадсьні її кореспонденти звичайно відрізняються від робітничих норесп{)ндент і в агентів

«ИСКРЬІ» та інших дожовтне­вих б і льш()вицьних періодич­них видань, в ід робіТНИЧИХ і С.іЛblCЬНIІХ кореепоН\цент і в п·ерших 'років Радянської влади, довоєнних п'ятирічои . Нинішній народний норес­пондент - це іноватор, пе­редовик, органі,затор промис­

лО'ВоГо та с і льськогосподар­

сь'кого виробництва, це й тех­нолог, ионструктор , і нженер ,

парті/йниlЙ і радянський пра­Ці вни.к, громадсь.ки'Й д і яч. це

·й лі'Нар , а.гроном, вчитель, які мають вищу, середню

спеЦіальну освіту .

Цей могутній а,нтив нашої преси, вирощуваний газета ­МИ і журнала/ми теоретично і практично, є одним 3 яс­нравих прояві в радянсь'Ного соЦіал істичного демократиз­му.

ВІвторок, 21 лнстопада 1972 року о

Бойовwй ДО'св ід Комун істи­чної партії Радянського Со­юзу і її преси, робсільнор і в­ського руху має ведичезне

м іжнародне ЗН(jчення. Ство­рена В. І. Леніним в Рос і ї преса нового типу стала ве­

личезною силою інтернаціо­нального значення, запалю-

ючим прииладом для ко"у­

н істични'Х і робі ТНИЧИХ пар­

тій усіх країн.

Лен і нсь'На спадщина про пресу , зонрема про її масо­

вість і опору на робітничих і с ільських кореспондент і в, наД'звича,йно нелина і р і зно­ман і тна: ц.е - численні стат· ті, листи, службові записни, оиремі зауваження. Немає жодного питання :з теорії і

пранти'Ни партійної преси, які б не були порушені, ви­сві тлені , з'ясовані в ленін­ських працях. Величезний повчальний і Цікавий мате­·ріал. що розкриває ленін­сьиий досвід, ленінську прак­тику організа'ції роботи ре­да'Нційного апарату газети, її масово-організаторські д іяль­ності, роботи з читачами і 'НО'респондентами м іститься

НОВЕ ЖИТТЯ о

,Винятково велике значен­ня мають :завдання, поставле­

ні ХХІУ з 'їздом НПРС, які є розгорнутою програ'\10Ю

дальших трудових :~вершень

на благо нашого народу . В усп ішному вир ішенн і ЦІІХ благородних завдань чільне

М і'сце належить наш і й пар ­тіЙlно-раlДЯНСЬКій пресі, і , зо-

нрема, над ійним її помічни­на" - роб ітничим і с і ль­

ським КО'респондента';\1 роб­с і лькор і вського руху .

БУlквально в усьому, чого

домоглася наша партіііно-ра­

дянська преса, робсількор і в­

ський рух за 55-річну істо­

р ію нашої країни, баЧШ\10

МІІ живу душу Володимира

Ілл і ча, плоди його геніальної

творчості, в ічно живого дже­

рела революційної дум'Ни

революційної дії .

І. ПРОКОПЕНКО.

о 3 стор. О

« Послідовно розвивати cniBpor.iTHIfIIТBO з соціалістичними країнами ... » (З Дllреl,ПIВ ХХІ\" з'їзду КПРС) .

ІIII I Р , 1 1 1, \ ' , 1 \'''ОIIO\lі'lllі, 1І:IУ"ОПО-ТСХllіЧllі і КУ .1ЬТ),Рllі З [J513IШ радsнlсы<гоo Союзу :! соціаліСТIІЧ -111 1\1 11 l,р ;[ ЇIІ : I \ I I I . І І:ІІІІУ "Р:ІЇІІ), ЩОРОІ,У uіl\lІі ;LУЮТЬ СОТІІі ТУРІІстіІІ .

11 :1 1\"'10 . I\I ' ор і :lіIlОР),'! - (:з.lіllа IIі1право) UОРПIl?Хі1l1іl\ Гроргііі МатвїЙllСВ, 1<0:l1:1IIД[IР ('1,іПі1-;1, \' 111,111 ЧllРI,іl1 і (ЮРТР:I;ІIll'Т ІОріїІ Ремезов. Іх .1іТ<1І\ І,уреу" ПО міЖIІ:lродвіїI трасі КІІЇIJ - 6,,': 1-1'11 .1.1: [< І <Ірі [IP:II\Upy'! - З:I.lі'НIIJlIIІIIЇI COCT;JB, ЯIШ!'t првGув :І J,' горщвнв вз СТ:lВllію Чоп; ВІІВЗУ­В:ІІІІ :1;1;,'1111>1 : 1\ ' П,()l\IІХ :1ІІто\юGі.lів "Жвгу.lll» на баржу 60.1гаріі l\ порту Ре ві р<J.'lявсы�огоo ДУВЗЇІ­(ЬЕ()І О Il а Р,JlI,l:ll1ства.

Фото Л. Піддубного, Л. Когана, І. Павленка. (Фотохроніка РАТАУ) .

ВСУПЕРЕЧ ВЕЛІННІО ЧАСУ СеРЙО~1Ні З\lінн на liраще

У віДlІОСlI1I3Х ~1ill( СРСР і СІНА. НОРiV1зл і ~апія 06ста-IЮIНіlI, ЩО р,іД6УI.!і\ЄТЬСЯ на (: ~Р()П f' ЙСЬНОllI У I\()НТИllенті , ВР(' Г~· .lJ(1ваII1IЯ індо -паm1стан­

('ы�оІ'оo IlOl-Іф .'1 і ІП~' , почаТОI( ;ri[[ .lol·Y :,:і ) l: ){OP('iiChl:OIO На­)10)(110 ;~('і\lОlі)J;)ТИЧIЮIO Рес ­П"'()ліIЮЮ і )1іВД('lIНОIO Но­реєlO і, lIар~шті, ІІадії на Hi;tlIOB.'H'IIIIH миру У В 'єтна­мі, т;і :; 'mm.1ИСЯ в остаННі

Т : і<I ; !lі , - І3сі ці фаюи свід­чать про T~, ЩО В світі бере гору Т<'IIДf'flЦіЯ до РОЗРЯДКІІ fl{аПР~' ;I;(' 1І0сті і до ~IIIPHOГO співіl'IIУIШНlli1 держав з різ­ШВІ <:успілыI~ 11 ладом.

)Ірот ,' є район, ЯIiОГО ЦП ТСJ!Дt'lщія, ІІа жаль, пони

ЩО H~ ТОРlш~'лася . йд~ться про Б.1I1:Н,I;ИЙ Схі;\, де ста , НОІ3ище,}ІІ; і раніше, за-

І')Ю;-І;УЄ 11ОІ3!ІМИ вибухами. Ігноруючи вимоги світової громадсы1()стіi і резолюЦії ОРI'аНі:заЦїі 06 ' єднаних На · ЦіЙ, правителі Ізраїлю, які СllираlOТЬСН на піДТРИМI\У

з-:за онса ІІУ, ПРОДОВЖУЮТЬ

уперто ПРОІ30;J,ИТИ СВОЮ агре­

СИВНУ , ('J-iспаНСіОНіСТСЬНу по­

.1ітину. Вони І3IД ~1ОВЛНЮТЬСЯ стати ІІа llIШIХ політичного врегу ЛIOІ3U1IІ1Я.

УР:ІД Ізраїлю ЦІІJ\Ш ДШІМИ пос.lав У Вашінl'ТОН ОJЩОГО з своїх наіібільш войовничо наПРОЄlllfХ представників

~lilliCTpa 060РОНІІ Мош,~ ДаП llа. ПО~IУ було доручено зустріТll С Я з ;lеРil,авннм се,,­рста pe ill С І1І:\ у. Роджер­CO ~I і з «xa ~тїIIO\1 ,> Пентаго­ну М. Леіір,'l,О ill , а таliО)IС з HJ>piВlIlша .ll11 Ю1(~ринанських

ciOHiCTCbliHX ОРI'знізаЦій, які

БЕСІДА 3 ЧИТАЧЕМ НА МІЖНАРОДНІ ТЕМИ

збирають ношти в так зва­!ШЙ «фонд допомоги» Ізраї­лю .

Торнаючись ВОЮІСУ ватаж· Ііа тель-авівсы�хx «яструбів» у США, газета «НЬЮ-ЙОРК таймс » пише, ЩО головне його завдання - добитися збільшення америнанських поставок Ізраїлю найсучас­НіШОї зброї, Газета вназує, ЩО, "ріМ здійснюваних уже поставок, Даян має намір одержати ракети типу «зем­

ля-земля» з 50-мильним радіусо,м дій, ранети з те­леВізійним наведенням на ціль та іншу військову тех­ніну.

3аонеансьний вояж із ра-їльсьного МіНістра почався не~абаром після виборів у США. 'У'вагу світової гро­мадсьності привернув той факт, ЩО в ході передвибор­ної кампанії в США нанди-дати ва пост президента

обох провідних партій респуБЛікаНСЬІ(QЇ і демокра­тичної - бунвально змага­лися огtив з ОДНИМ В обі­цянках збільшити допомогу Ізраїлю. І ось тепер обидві ці партії , одна з яких здобу­ла перемогу в боротьбі за пост президента, а друга -за МіСЦЯ в I{oнrpeci, готу­ються оплатити виданІ ними ВСliселі.

Переговори М. Даяна з представниками уряду і сіо­

НlСТСЬКИХ організаЦій _ США красномовне підтверд-

-

НАША АДРЕСА: 11 -- --- ~ ~~ 255020. І , .ІІОВАЯ ЖІІЗНh. - orraH Броварского г~ кп а ІНДЕКС 61964.

м. БРОВАРІІ, І К"М" У I.іІІ с;"чеПОі\ lІаРТИIІ Укра инь" городского ,г r~'nоиного Г8зета ВИХОДІІТЬ-вул . Ннїпсьна 154 11 СоОеТОВ депутатов тру ДЯЩІІХСЯ Киевской области. у вівторок, середу, , . 7~-=-==-=-- п'ятницю і суботу.

" ТЕЛЕФОНІІ: rедаl(тора - 19-3-82, заступника r~-I - " . . J,dKTopa - 19-4 -47, в'дповlдал ыlгоo секретаря віДАіл Мовлення - 19·3-18, ВІДДІЛІВ сільського господар~тв а , кореспондента MicцeBO~O раді'; роботи, Фотокореспондента -

пrОМlІсловості . 19-4-67.

масової

Броварськ:> друкарня, Київської області, вул. Київська, 154. Телефон - 19-4-57. Зам. 5027-6629

НА ЗАХИСТ БЕЗМОВНИХ ДРУЗtВ ~' погожу ДНИНУ вир}'шають

у ;Ііс, ВIІ().1е, ІНІ Jап.lави ~IIIC­

.1ИВЦЇ - ііде oc i HHbO-.IЮlове

1І1).1ювашш. Чиє ~IИСilИВСbf,е сррцс не uентеа,ить та довго­

іІ'ДіІ.на )ІИТЬ , І;UЛИ чеj)lше І\РН­

.1иМ об впду І\ачка чи ~рапить­

сл на Ш.1НХУ Jнаііюши М1lЛЮ­Jl(J!, сліду! ..

Та І;ожен з мисливців , хт() СПjJilвді ;lЮОIІТЬ рідну П!JI!jЩ.l,У, ніІ;ЩШ не :!абуває "рі) необ­

хідніеть СУВоРО ДОТРlІмуватис!! lЗсіх IІравил 1І0,1jЮІЗаН!lЯ , iIu;1Т1I

ІІРП :!беРРJІ;Сн,нл і ГlРЮllJожеllНJ! щедрих ІІаl 'атов наВК,ЩІIШНЬJ)-

1'0 СІЗіту. lIа\I'ятаТIІ щохвилини пр .. це - IlаііГН~РШlIіі )!И С .1ИВ­

Cbl\Їlii ооов' НJOI'. Порушувати ЙОГО lІе можн&, ніКЮIУ.

Ці;If;О)1 заl\ОНо\Іірно , що ба­гато )IИС,1ивців нашого ра­

йону є uдночасно чаена~и То­вариства ОХОРОНИ природи.

І не випаДI\ОВО на І\UЖНО~У 3 П:ІСН}')!:В раЙОННОГи відділення

Т"вариства )IІІСЛІІвців і риба­:1010 наГ().10ШУЄТЬСП нг,. Heooxik lІо е ті рішуче бороПlСЯ а бра­

І'ІІІІІ,ЄРСТВО)І.

Оп і ІІа ОСТ<lIІНЬЮІУ ііШ :II)СЯ про КОIІІ(ретні й р і шучі захо­

,111, лкі повинні в;r;llВ3ТИСЯ дО

ТИХ, хто бе:шідп()відалыІ,' :1,10-ЧИІІНО стаВIІТЬСН до ПРИРОДНИХ

б:ll'атств . Ч:ІСІІИ J1Цlf раі1nIlН()ГО відді­

. lrllllП В. І. МаВ'13Н , І. ~I. Гар­(,У:lа, І . М . Василенко, В. О .. ItJ1l1lJош.1ИК, Jші виступили на П,l('Н),)l і , Г(}ВIІРIІ.1И про необхід­

н і пь ДIJ;:'ТИ про :Jбережен.НJI і

:ніагаЧI'IІI1П ф .lОРИ і фауни ІЗ

раііnllі , особливо в :\(}ні , Я!ta

І!' нцеСНТlші .1ЮIПРОВОЮ :lе.1е­НОЮ СТР;ЧІ;ОЮ (}г()ртає І\'. иїв . :1 тривогою говори.тш ВUЮІ пр) та"і факти , як не завжди обе­pell:He ВИКОРИСТ(}ВУВilННЯ ОТРУ­

тохімікаті в. А це дуже згуБНІ)

'JлеБаченнS1

ПРИРОДА І МИ

впливає Н:І РОС.11I.llИ і на тва­рин . В час, Кn.1И ЙШЛО гнізду­В;::ІІІН і ,віДІі.1;1ДРIІІІЯ лєць пер­

натими, в селі Рудня волочи­ШІ траву, що IlРllллгаG Ди

озер. Тут ;ШllщеllО С()Тllі яєць та гн і зд !;ач,)!; . ~' БРЮ(fJIІЬЄР;В

- Жllтелів сеЛil П . П. Павло­ва , ('. П . С'щrJР:lтченко, Л. В. l~аТIf. 1l1f :шай ;(t'IНJ ] '7 пшірок ощаlJ1l1. В I!pali'ГlIцi браt,,)IІІ.є­J11! ІІі' гребують ні'IЮІ. ()стан­ІІ:М '1::,'0)1 1!(IІ!IlIJ1И :ІОСЬ « !!ОЛЮ­

ВilНIJI1 » :з Д(}ПОМІІГОЮ аВТима­

ШІІН, фарам!! яких :!асл ;плю є ­

ТЬСJI тварина , Хотілося б звер­нутися до керівників під­приє~ств, транспорт 3 яких

вш:ористовують браконьєри, 3 прохаН.НЯ;1 суворо спитати;з

ВИНІІИХ. ДО того Ж под:бне <ОІиrаивство » відбувається, як Гlрави,1jО, на Гlосівах , і цим з&ов­

дається величезна шкода гос­

подарствам.

ПРИСУТIJі висловили велику

IІретеюію до механізатор і в,

Нliі, ведуч!! роботи, рідко за­

стосовують віД.1ЯliYючі для тва··

РИIl пристрої.

Ця серйозна й важлива РО :ІМОВіІ, ЩО поч~лась на ра­

ііОНIlО"У пленумі, має своє

продова;СI/JІИ на полях, в "і­сах , Сlірі:!ь, де пролнгди мис­

ливсы\i стса'·КIІ . І кожен, хто вийшов на полювання, пови-

11('11 па'l' ятати, що найпершиl1 ііого обов'язок - дбати про зоере;r;е!!ня природних ба­

гатств, щоб МОГЛИ скористати­

ся ІІЮІИ ще багато [(окодінь . А. ПОГРЕБОВСЬКИfl,

голова районної ради То­

вариства охорони природи.

Кольорове те.1е(jачеIllIЯ. КОІщерт за участю заслуженого артиста РРФСР В. Б),НЧІІ"ова. 19.00-Програма .Час • . 19.30 - Кольорове те.1ебачеНІІЯ. Чем­піонат СРСР :І хокея: ЦСКА-«СІІ"Р' Т'Н":» . 21.4;) -. Кольорове те~'1сбачеflНЯ.

ВІВТОРОК, 21 ЛИСТОПЛДЛ

Перш" програма-ЦТ І <Ану, діnчата!». 2З , О() - НnВНIІИ.

Друга програма-УТ Il.оо - Те .. 1свізіііні вісті. 11.15 - Те·

:r{~фіЛI>М <tPIITM и I1 НЙСЬf\ОЇ заТОКІІ:. . Н.ЗО - Про,'рам" Ilерел.ач . 9.3.-; - 110-filIНН. 9.4 .) -- Для ІОН 3 І(ТВ;! , Теле кл уСі, «Шукач і .. 10.1:; - 'ПРIlМОlщі». (Пе­Р<;J!ача четверта). 10.4:; - Художн;іі фІЛЬ" «ОФіцеРІІ ' . 12 .20 - 'П·ЯТllріч­ка. рік друг"іі •. 12.:;0 - О. Гла зуноо . Сюїта з балету «Пори року ». Виконує ВеЛІІкиіі СІІмфоніЧНflіі оркестр Все­союзного радіО і Т('~lсбаЧСIIНЯ. 16.55-ПРОІ р а " а передач. I7.1Ю - .Морн Пів­н і ЧllOГО Льодовита! о океану». Нав­ча ,1 ыl' пер~дача з географіі. 17.30 -, «'I~CТb сім",> . (П ередача восьма). 18.GO НОВ""" I~.I(I - КОЛ ЬОlюпе те.1ебач е н, !ІН :t.1H Дlтеіі. Тс.н~ ні з іtl:llніі ~lЯ..'1ЬКОВIІЇI фі .. 1ЬМ .Скр,,"я 3 іграшкам и.. 18.30 -

•• -.-......... 8:: ••••• • •• '

Броварському комбінату

громадського харчування

НА ПОСТlflНУ РОБОТУ

ПОТРІБНІ:

старший товарознавець, експе­дитор, інженер по обладнанню, газоелектрозварник, механік по холодильному обладнанню,

І кухонні працівники в їдальню, буфетниця в школу Н! 4, робіт­

ники в будівельну групу.

Адміністрація. ._._,~._._,_._._._._._.

~ ......... o ....................... .

і Районне віддіпення «союз-l * друк}} нагадує, що СТРОК ~ і оформпення передппати га- і і зет і журнапів на 1973 рік і іЗАНJНЧУЄТЬСЯ 25 ЛИСТОПА­іДА 1972 року.

3 26 пистопада 1972 року

передппата буде Оформп'ят"ся

пише з пютого 1973 року. НЕ ЗАБУДЬТЕ ПЕРЕД-.

ПЛАТИТИ ПОТРІБНІ ВАМ

ВИДАННЯІ

«Союздрую) .

~ .......................... ....

ІІ .З .-} - «J[lкі Л (1IfИП екран:.. Фізика Д.'lЯ УЧllіn 10 K/Jacy. «ПOlIЯТТЯ про ПJlа~­му». 12.0j - «Палітра». ПСI)СД~)llа .і КИЇВСЬКОГО МУ1ею рос іііського МИСТС'Ц­тва. 12.:;0 - Телефі .. оьм «!Овілеіі •. 16.40 - Наша афіша. 16.15 - Кон,\<'рт симфонічного оркестру Донецької ф" .1армонїі. (Донецьк). 17.30 - Інфор­маційна прогrзма .Вісті •. 18.00 -Для шко.lяріп. ,Сурмач>. 18.30 - «Тем" Б:нькіl3luJtlIИ в поезії О. Блока і С. Єсеніна •. Лhературна передача . 19 .00 - Програма .Час» . (М.) . 19.30-­.Мальовнича Україна>. (Запоріжжя). 20.00 - І . Штраус . «Летюча миша». Вистава Мо.lдавського театру онерн та балету. (-Одеса). В перерві - «На добра ніч. діти! •. 22.20 - Вечірні НОВІІ -

І '~". Програма передач.

Редактор Є. ФЕДИН.

ТРЕСТУ «КИІ'ВШЛЯХБУД,. НА ПОСТlflНУ РОБОТУ

ПОТРІБНІ:

інженери по будівництву авто­мобіпьних шпяхів,

інженери-механіки по будівепь­них і шпяхових машинах та обпаднанню,

комірник цe.~TpanbHOГO скпаду. За довідкам!! звертатися на ~

а?:ресу: М. БроваРІІ , вул. ХХІІ ~ з ІЗДУ КПРС, 4. Тел. 19-7-70. \

___ ...... ~~:~H~~:~._. ~ ~~I~г~T~

БРОВАРСЬНИЙ ХЛІБОЗАВОД

ЗА ПРОШУЄ жінок на роботу в цех по ви­готовленню хлібобулочних ви­робів.

Робітники забезпечуються пропискою і гуртожитком . Звертатися на адресу: М. Бро­вари, вул. Продольна, 2.

Адміністрація.