Виходить з травня 2011 року №1 20 травня, 2011 р.

«Університетське слово» – має державну реєстрацію!

Звершилось! Перша загальноуніверситетська газета БДПУ «Університетське слово» побачи-ла світ. Керівництво університету щиро вітає викладачів та студентів з виходом першого номеру видання, що отримало Свідоцтво про державну реєстрацію друкованого засобу масо-вої інформації.

Впевнені, «Університетське слово» об’єднає кращі творчі сили нашого закладу, допоможе повно та яскраво висвітлювати все розмаїття навчального-виховного життя. Сторінки майбутніх но-мерів завжди відкриті для творчого пошуку всіх зацікавлених сту-дентів і викладачів кожного інституту, факультету, кафедри чи під-розділу. З нетерпінням чекаємо ваших креативних матеріалів, а також ідей та пропозицій щодо розвитку та покращення видання. Тільки від нас усіх залежить популярність та оригінальність кож-ного чергового випуску «Університетського слова»!

Бажаємо творчого натхнення та розвитку образного мислен-ня.

Говоріть, і ваше СЛОВО буде почуте! Пишіть, і ваше слово буде побачене!

Вікторія Зарва, ректор Бердянського державногопедагогічного університету, доктор філологічних наук, професор

Шановні студенти БДПУ!Щиро вітаю з виходом першого числа нової студентської газети міста!Протягом багатьох років Бердянськ традиційно вважається територією свобо­

ди слова, де існує багато друкованих та електронних ЗМІ, де уважно прислухаються до думки кожного журналіста, а журналісти прислухаються до думок своїх читачів.

Сподіваюсь, що газета, яку орієнтовано на молоду, енергійну, креативну частину населення нашого чудового міста, буде такою ж енергійною та креативною!

Творчої наснаги та вдячних читачів!З повагою

міський голова Бердянська Олексій Бакай

стор. 2 стор. 4 стор. 5П’ять «ЛИШЕ»... Інтерв`ю з В. Г. Хоменком

2 3

№1 20 травня 2011 року №1 20 травня 2011 року

З Днем народження, газето! Студентські будні

…І дійсно, де б ми не жили чи пра-цювали – всюди

потрібна справжня ґаздівська рука, в тому числі й в

університеті.

Результатів роботи може і не видно кожному, бо вони не на виду, але, коли вдуматись, то чи не на кожному кроці на-трапляємо на результати пра-ці досить таки великого ко-лективу. У нас таким ґаздою є Іван Іванович Шмаровоз – провідний фахівець адміні-стративно-господарчої час-тини, колектив якої налічує 96 чоловік.

«Без ґазди і ні туди, і ні сюди…»

К. Пічуріна: «Газета пови­нна бути яскравою, кумед­ною, молодіжною, захоплюю­чою…».

Р. Алієв: «Щоби газета торкалася моїх інтересів, як студента. Прагну веселої газети, з анекдотами і ціка­вими історіями, щоби дру­кувались результати різних соцопитувань, цікаві ста­тистичні дані…».

М. Саєнко: «Газета повин­на бути – кольоровою, зрозу­мілою, актуальною, щотиж­невою».

І. Суслова: «Глянсова! Теми – мода, новинки техні­ки, історії з життя цікавих людей».

В. Ілієва: «Я хочу, щоб у студентській газеті були талони в їдальню (?), ціка­ві конкурси, статті, малюн­ки і фотографії, надавались скидки на квитки за різні ро­зіграші, анонсувалися нови­ни нашого міста, коли і які бу­дуть вечірки…».

Є. Товстоног: «Цікави­ми бу ли б рубрики «Пліт­ки БДПУ», «Неймовірно, але – факт» і такі теми: «Рей­тинги груп» – яка за тиждень краща, а яка гірша, регулярно вміщувати статистику – скільки % студентів палить, прогулює пари і т. д. Щоби га­зета була кольоровою, а пе­реможцям різних конкурсів вручали талони в їдальню…

М. Олондар: «Хочу бачити в нашій газеті сторінку роз­ваг (кросворди, анекдоти про викладачів…), останні нови­ни із студентського життя, перелік заходів на майбутнє, і щоб газета дарувала безко­штовні перепустки на різні вечірки (КВК, кіно…), талони в їдальню… (За ідею вимагаю винагороду»).

Т. Тимець: «Наша газета – це останні новини БДПУ, роз­важальні рубрики, фотокон­курси, номінація на звання «Кращий викладач місяця», карикатури…».

Н. Черезова: «Щоби газе­та торкалася усіх сфер жит­тя студентів (цікаві істо­рії із життя, поздоровлення всіх іменинників (не тільки викладачів)…».

М. Орличенко: «Наголос на найголовніші питання та проблеми, окремі сторінки про спорт, культуру, твор­чість, допомогу студентам, сторінку «нашої гордості», обов’язково – багато фото­графій…».

В. Іскренко: «Подача мате ріалів – проста, цікава, а інколи й комічна…».

«МИ ГАЗЕТУ ХОЧЕМО!» ЯКУ?Саме на таке питання в першому ж номері

дають відповіді студенти-журналісти:

Фоторепортаж

…Із весною і травнем ось уже шістдесят шостий раз в на-ших серцях воскресає тепло, повага і пошана, спрямовані до них, подаровані їм – Ветеранам Великої Вітчизняної війни. Не-вдовзі прийде такий час, коли одиниці залишаться живими – свідки жорстокості цієї війни, учасники Великої Перемоги. Тому з кожним роком вшану-вання їх і подвигів їхніх наби-рає все більш вагомого змісту.

В нашому університеті цьо-горічні урочистості впер ше ви-рішили розпоча ти з творчого Конкурсу патріотичної поста-новки. Його мета – підвищення рівня патріотичного вихован-ня, розвитку культурного по-тенціалу та творчих здібностей, виявлення та підтримки най-більш талановитої і обдарова-ної студентської молоді, фор-мування і розвитку естетичних смаків і потреб, суджень і оці-нок, естетичного ідеалу… Від-діл виховної роботи універ-ситету, який очолює кандидат педагогічних наук, доцент ка-федри музичного виховання Анетта Омельченко, розробив-ши спеціальне Положення про проведення конкурсу, затвер-дивши склад журі, вирішив-ши цілу низку організаційних

питань, зробив усе, щоби кон-курс перетворився у справжнє святкове театралізоване дій-ство…

І присутні, і члени журі (до його складу входили: голо-ва – провідний фахівець ре-дакційно-видавничого відді-лу, старший викладач кафедри соціальних комунікацій Степан Герилів, члени – ветеран Вели-кої Вітчизняної війни, доцент кафедри економіки підпри-ємств університету Юрій Юхно, завідувач сектором у справах сім’ї та молоді міськвиконкому Ганна Харіна, завідувач відді-лом газети «Південна зоря» Ар-тем Биков) були приємно вра-жені кожним із семи виступів аматорських колективів: інсти-тутів соціально-педагогічної та корекційної освіти, психолого-педагогічної освіти та мистецтв, освітніх інженерно-педагогіч-них технологій, філології та со-ціальних комунікацій, фізико-математичної і технологічної освіти та факультетів фізично-го виховання і соціально-гума-нітарного. Кожна 10-хвилин-на постановка несла глядачам величний образ солдата-пе-реможця, солдата-визволите-ля, солдата-героя… І в слові, і в пісні, і в танці молоді універси-тетські артисти вимальовували

ВЕТЕРАНИ! ВЕТЕРАНИ!!! ВАМ УКЛІН ЗА ВАШІ РАНИ…

закінчення, початок на стор. 2

події воєнних літ, доносили до кожного болі і переживання фронтовиків і щиру подяку за тепле мирне сьогоднішнє со-нечко над нашими головами… Бурхливі овації вдячних гля-дачів, грамоти переможцю (Ін-ститут психолого-педагогічної освіти та мистецтв), усім учас-никам Конкурсу від керівни-цтва університету, спільні світ-лини на пам’ять організаторів, молодих артистів, членів журі завершили передсвяткове уні-верситетське дійство. А зго-дом пройшли інші різні заходи з участю студентів і викладачів університету з відзначення 66-ї річниці Великої Перемоги.

Наш кореспондент

На світлинах: фрагменти із конкурсних виступів

аматорських колективів університету…

­ На який період обираєть­ся голова Студентської ради і з якого часу ти займаєш цю посаду?

- Голова Студентської ради, за новим положенням, обира-ється терміном на 1 рік. Мене обрали головою в жовтні мину-лого року.

­ Які основні напрямки ро­боти Студентської ради?

- Діяльність органів студент-ського самоврядування спря-мована на активну участь у на-вчально-виховному процесі, заохоченні студентів до якісно-го навчання, захисті прав та ін-тересів, формуванні у студентів гордості за навчальний заклад, вихованні духовності і культу-ри, зростанні у студентської мо-лоді соціальної активності та їх відповідальності. Ще одним на-прямком є обмін досвідом з ін-шими організаціями.

­ Хто входить до її скла­ду?

- Студентське самовряду-вання здійснюється на рівні академічної групи, інституту, факультету, університету та сту-дентського гуртожитку. Членів Студентської ради можна до-датково обирати на засіданнях.

­ Як можна потрапити до складу Студентської ради?

- Членом чи головою може стати будь-який студент нашого навчального закладу, починаю-чи з 2 курсу, який має бажання та пропозиції стосовно робо-ти Студентської ради. Для цьо-го необхідно подати не тільки заяву, а й свою програму. Вибо-ри починаються з кінця вересня і закінчуються у жовтні.

­ Кого можна назвати найактивнішими студента­ми університету?

- У нас всі активні. Дуже до-бре працює Леонід Марков – студентський декан Інституту філології та соціальних кому-нікацій. Марія Пшенична – се-кретар Студентської ради. Юлія Сиса – студдекан Інституту соці-ально-педагогічної та корекцій-ної освіти. Софія Рак - студдекан психолого-педагогічної освіти та мистецтв. Альона Балабано-ва – студдекан соціально-гума-нітарного факультету. Гарно ви-конують свої обов’язки Ксенія Тельчарова, Наталя Буриліна, Христина Лопатнюк. Гарно від-мітилася Вікторія Каліберда – студдекан факультету фізично-го виховання та Ольга Беслик

НЮАНСИ СТУДЕНТСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯАнастасія Куса – голова Студентської ради БДПУ з 20 жовтня 2010 р., студентка 3 кур­

су соціально­гуманітарного факультету, член Молодіжної ради, волонтер Всеукра­

їнського благодійного фонду «Від серця до серця». З нею розмовляла студентка

Вікторія Лутчак – майбутня журналістка.

– студдекан гуртожитку БДПУ. З ними ми приймаємо рішення, які неодмінно підуть на користь університету та студентству.

­ Які заходи проводили та які плануєте провести в уні­верситеті найближчим ча­сом?

- Нещодавно провели тре-нінг «Лідерство та робота в ко-манді» разом з Молодіжною радою та флеш-моб до Дня 8 Березня, а вже найближчим ча-сом відбудеться фотоконкурс «Один день з життя студента». У жовтні організовували II уні-верситетський дебатний турнір та тренінг «Студентське само-врядування: досвід, проблеми, перспективи розвитку». Бра-ли участь у благодійному балі, організованому Відділом осві-ти, молоді та спорту. У листо-паді відбувся мітинг до пам’яті жертв голодомору 1932–1933 рр. Активісти взяли участь у конференції «2011 – рік осві-ти та інформаційного суспіль-ства» (м. Києв), провели квест «Я знаю про всіх, і про все!». До дня Св. Миколая організува-ли поїздку до притулку, реабі-літаційного центру «Забота», ін-тернату та привітали всіх дітей зі святом. У січні взяли участь у засіданні обласної студент-ської ради та круглому столі за

участю губернатора Запорізь-кої області Бориса Петрова (м. Запоріжжя).У лютому були учас-никами свята до дня Св. Мико-лая, провели зустріч з ветерана-ми, присвячену Дню захисника Вітчизни.

У травні Всеукраїнський благодійний фонд «Від серця до серця» проводить акцію і Сту-дентська рада є своєрідним ко-ординаційним центром БДПУ, через який здійснюється збір коштів на благодійність. Дуже багато студентів є волонтерами цього заходу. 16 квітня прове-ли суботник, до участі в якому були залучені студенти нашо-го навчального закладу. Також проводився мітинг пам’яті жертвам Чорнобиля.

­ Які перспективи на май­бутнє, що хотіли б ще зробити?

- Взагалі хочемо залучати якнайбільше студентів до співп-раці. Студентська рада – це та-кий орган, в який можна при-йти, запропонувати свою ідею, і, якщо вона є доцільною, ми до-кладемо всіх зусиль для того, щоб упровадити її в життя.

На світлині: Вікторія Лутчак під

час розмови із головою Студентської ради

Анастасією Кусою

«Без ґазди і ні туди, і ні сюди…»

Їхня повсякденна праця спрямована в одному напрям-ку – щоби усім нам працюва-лось і жилось комфортно.

Наявність в кранах води, освітлення аудиторій, тепло в приміщеннях – це далеко не повний перелік сфери діяль-ності університетської АГЧ. «Все повинно бути в робочо-му стані», сповідуючи цей де-віз йому щодня, щогодини при-ходиться вникати у вирішення різних проблем. І, як результат, ми сьогодні маємо і красивий дах над головою (п’ятий кор-пус), новенькі обладнані кабі-нети в першому і п’ятому кор-пусах, «свіжі» решітки на вікнах, відремонтоване опалення, за-мінені меблі тощо.

«Найважливіше те,– гово-рить Іван Іванович, – що хо-четься працювати, бо постійно відчуваємо підтримку і турбо-ту з боку керівництва універ-ситету: і ректор, і проректори постійно вникають в найменші деталі нашої роботи, але не в наказовому порядку, а тільки з єдиною метою – допомогти…». Попереду в колективу нові пла-ни: ремонти в гуртожитку №1, каналізації в п’ятому корпусі, полагодження вікон та дверей і багато іншого. Завідуючий гос-подарством Анатолій Полосін, головний інженер Лариса Нікі-тіна, майстер по обслуговуван-ню водопровідно-каналізацій-ного господарства Олег Луцай, спеціаліст із ремонту та виго-товлення меблів Дмитро Ільюк, водій Володимир Бухтій та де-сятки інших членів цього друж-нього колективу адміністра-тивно-господарчої частини, на чолі з провідним газдою уні-верситету Іваном Шмаровозом роблять усе від них залежне, щоби нам і працювалось, і вчи-лось, і відпочивалось комфорт-но. За це варто і подякувати.

Спасибі.Наш кореспондент

закінчення на стор.3

Редакція "Університетського

слова" з нетерпінням чекає Ваших дописів

для сторінок майбутніх випусків газети

4 5

№1 20 травня 2011 року №1 20 травня 2011 року

Повна скринька добрих справ Повна скринька добрих справ

… ЛИШЕ третій рік минає, як в універ-

ситеті функціонує кафедра соціаль-

них комунікацій (журналістики),

а сьогодні на-певно кожен з

багатотисячного викладацько-сту-

дентського колек-тиву знає і про її

викладачів, і про студентів, і – голо-вне – про їх добрі

справи.

З 15 вересня минулого року на кафедрі впроваджується грантовий проект «Розвиток та сучасне технічне оснащення лабораторії радіожурналісти-ки БДПУ для підвищення якос-ті навчання студентів-журна-лістів».

Отримання гранту стало можливим за ініціативи дирек-тора Інституту філології та со-ціальних комунікацій БДПУ, а сьогодні – ректора університе-ту Вікторії Зарви.

Проект, підготовлений за-відувачем кафедри соціальних комунікацій Юлією Мельніко-вою, переміг у конкурсі, який проводився Фондом сприян-ня демократії Відділу преси, освіти та культури Посольства Сполучених Штатів Америки в Україні.

Студентська навчальна ра-діостудія кафедри соціальних комунікацій незабаром функ-ціонуватиме в локальній сис-темі БДПУ. Основний продукт – новини, репортажі про жит-тя університету, освітні радіо-програми, радіонариси, радіо-інсценізації. До роботи у студії залучатимуться в основному студенти-журналісти.

Закуплено і завершуєть-ся монтування обладнання на суму 90 тис. грн. із Фонду роз-витку ЗМІ Посольства США в Україні.

Проект, спрямований на підняття рівня підготовки

П’ять «ЛИШЕ»,або як молоді вчені нашого університету виходять на

міждержавний рівень, щоби з цього могли скористатися студенти

майбутніх журналістів у радіо-індустрії, передбачає оволо-діння сучасною технікою, що дозволяє виготовляти високо-якісний радіо-ефірний продукт, використання досвіду роботи кращих радіожурналістів Пів-денно-східного регіону Украї-ни.

Підготовка журналістів нового типу має базуватися на  принципі виготовлення інформаційного продукту молодими для молодих. Під час проекту планується прове-дення семінарів та тренінгів, до яких залучатимуться провідні фахівці радійної галузі України.

У рамках цього ж проек-ту ЛИШЕ два минулорічні лис-топадові дні у конференц-залі університету проходив тренінг «Радіо: створення та просу-вання», який провели дирек-тор радіостанції «Хіт-FM» Віта-лій Дроздов і директор радіо ROKS Оксана Шавель, а учасни-ками стали понад 30 студентів – майбутніх журналістів.

Під час тренінгу студен-ти опанували теоретичні ас-пекти існування радіо у кон-тексті сучасних тенденцій, а саме: з’ясували, з чого склада-ється радіо, яким воно буває – державним, суспільним, ко-мерційним, його місце в сус-пільстві. Тренери довели до ві-дома учасників сучасний стан

комерційного радіо в Украї-ні, існування медіа холдингів, мережевих та локальних стан-цій, створення радіостанції та її просування на медіа ринку. Особливо цінним є те, що тре-нери – працівники радійної га-лузі з 15-річним досвідом робо-ти, тому інформація, яку вони надали учасникам, носила не тільки теоретичний, але й прак-тичний характер.

…  ЛИШЕ Наталія Тонких, старший лаборант кафедри со-ціальних комунікацій, прочита-ла про одну з інформаційно-па-тріотичних програм («Париж студентський»), надану між-народним відділом універси-тету, як відразу на кафедрі за-хопилися ідеєю: бути студентам і викладачам у Парижі! У ре-зультаті – сорок студентів і ви-кладачів університету взяли активну участь у цій програ-мі, яка передбачала екскурсій-ні та ознайомчі заходи (оглядо-ві екскурсії Прагою, Парижем), відвідування визначних місць Чехії та Франції, музеїв, пала-ців, знайомство з культурою та традиціями двох країн. У Пра-зі бердянці відвідали Собор Святого Віта, Град – старовин-ну королівську резиденцію, яка тепер є президентським пала-цом, Карлов міст…

Програма у Парижі була більш насиченою: екскурсія

до Сорбонни, піші прогулян-ки паризькими вуличками, від-відини кав’ярень на Сіте, Лувр, Версаль, Ейфелева вежа, Мон-парнас, Опера, Тріумфальна арка, Собор Паризької Богома-тері, Музей д’Орсе, Мулен Руж. Студенти також ознайомилися з експонатами виставки, при-свяченої книзі різних часів, яка проходила у бібліотеці Сорбон-ни.

...  ЛИШЕ викладачі універ-ситету, як учасники Фору-му української діаспори, що проходить кожних два роки на острові Евія, ступили на бла-городну землю Греції, зрозумі-ли – їм тут і з такими колегами буде цікаво, бо бути в компа-нії і активно спілкуватися упро-довж кількох днів з Євгеном Чолієм – президентом Світо-вого Конгресу Українців, Євге-нією Петровою – директором Української школи ім. Василя Сарчука, заступником виконав-чого директора СКУ (Канада), Ґенею Кузен – головою коміте-ту «Україна-33» (Франція), Га-линою Маслюк – головою то-вариства української діаспори «Українсько-грецька думка», Оксаною Наконечно – директо-ром недільної школи при То-варистві «Українсько-грецька думка», Юрієм Щербаком Над-звичайним та Повноважним послом України, Ярославою Хортяною (Угорщина) – заступ-ником президента Світового Конгресу Українців, головою Європейського Конгресу укра-їнців, Анатолієм Висоцьким – директором Інституту філо-логії Київського національ-ного педагогічного універ-ситету ім.  М.П.  Драгоманова, Людмилою Івановою – директо-ром Міжнародної української школи та ще з добрим десят-ком цікавих «світових» україн-ців був би не проти кожен.

Майбутні журналісти - учасники тренінгуЗакінчення читайте в

наступному номері

Завідувачка кафедри соціальних комунікацій

Юлія Мельнікова.

Наш університет сьогод-ні формує своє власне освіт-нє середовище: культуру ор-ганізації навчання, викладачів і студентів, оцінювання на-вчальних досягнень студен-тів, забезпечення якості під-готовки майбутніх фахівців та науково-педагогічних праців-ників.

Майже рік тому шля-хом об’єднання факульте-тів комп’ютерних технологій та систем і економічного, був створений Інститут освітніх інженерно-педагогіних тех-нологій. Сьогодні – це один із провідних Інститутів універ-ситету, а очолює його канди-дат технічних наук, доцент, за-відувач кафедри, талановитий

ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ ПОВНОЦІННОГО НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

науковець, інноватор, про-дуктивний менеджер – Ві-талій Григорович Хоменко. Разом зі своєю командою од-нодумців (І. Макарова, О. Лі-панова, К. Марченко, Л. Горба-тюк) він спрямовує діяльність інституту на реалізацію со-ціального замовлення сус-пільства щодо підготовки інженерно-педагогічних ка-дрів, висококваліфікованих фахівців Європейської орі-єнтації – конкурентоспро-можних, адаптованих до рин-кових трансформацій. Про досягнення цього колективу і перспективи його дальшого становлення сьогодні наш ко-респондент розмовляє з ди-ректором Інституту освітніх

інженерно-педагогічних тех-нологій університету Віталієм Хоменком.

­ Найперше – які фахівці

виходять із стін вашого Ін­ституту?

- Студенти нашого інсти-туту отримують фахову підго-товку, яка є вкрай необхідною в сучасних умовах, за такими спеціальностями:

z Професійна освіта. Спеціалі-зація: Комп’ютерні технології в управлінні та навчанні.

z Професійна освіта. Спеціалі-зація: Комп’ютерні системи та мережі.

z Професійна освіта. Спеціа-лізація: Обробка та захист ін-формації в комп’ютерних сис-темах та мережах.

z Професійна освіта. Спеціалі-зація: Економіка підприємств, маркетинг і менеджмент.

z Економіка підприємств.Всі спеціальності Інституту

освітніх інженерно-педагогіч-них технологій мають четвер-тий рівень акредитації.

­ Саме вашому Інститу­ту, як кажуть, сам Бог велів, впроваджувати щось нове, цікаве, оригінальне?

- Інститут застосовує су-часні інформаційно-комуніка-ційні технології у навчанні, які є однією з найбільш важливих і стійких тенденцій розвитку світового освітнього просто-ру, рівень інформаційних тех-нологій невід’ємно пов’язаний з розвитком дистанційної осві-ти. Дистанційна освіта – це най-більша перспектива майбут-ньої трансформації навчання без відриву від виробництва та забезпечення навчання впро-довж життя, тому Інститут по-вернувся до принципу “вчись працюючи”.

Для створення гідного імі-джу інституту, реалізації при-кладних програм і проектів регіонального і державного значення, в перспективі плану-ємо створення науково-вироб-ничого комплексу (робітнича професія – молодший спеціа-ліст - бакалавр - спеціаліст - ма-гістр), що дозволить в повному обсязі вирішувати завдання професійно-практичної під-готовки, як показника якості

освіти на кожному кваліфіка-ційному рівні, а це значною мі-рою визначає можливість пра-цевлаштування випускника і, в решті решт, ефективність ро-боти інституту в цілому.

­ Будь ласка, трішки ширше про структуру Ін­ституту, про кадровий по­тенціал…

- Гарантом якості навчаль-ного процесу в Інституті є ви-сокопрофесійні науково-пе-дагогічні працівники, які дозволяють вести підготов-ку за трьома освітньо-кваліфі-каційними рівнями: бакалавр, спеціаліст, магістр.

Навчально-виховний про-цес інституту забезпечують шість фахових кафедр:

z кафедра економіки підпри-ємств (завідувач – професор, доктор економ. наук, Т.П. Га-лушкіна)

z кафедра менеджменту ор-ганізацій (завідувач – доцент, канд. економ. наук, О.О. Бе-режна)

z кафедра професійної пе-дагогіки та методики профе-сійного навчання (завідувач – доцент, канд. пед. наук, В.І. Жигірь)

z кафедра комп’ютерних тех-нологій в управлінні і навчанні (завідувач – доцент, канд. тех. наук, В.Г. Хоменко)

z кафедра комп’ютерних сис-тем і мереж (завідувач - доцент, канд. пед. наук, В.І. Межуєв)

z кафедра фундаментальних та інженерних педагогічних дисциплін (завідувач – доцент, канд. тех. наук, О.В. Антоненко)

­ Кадри кадрами, а без необхідної матеріально­технічної бази неможливо сьогодні досягти навіть мі­німальних результатів?

- Наш Інститут має необхід-ну матеріально-технічну базу, яка створює всі умови для здійснення повноцінного на-вчального процесу на належ-ному рівні. У розпорядженні студентів сучасні комп’ютерні кабінети, лабораторія діагнос-тики знань студентів економіч-ного відділення, які підключені до локальної мережі Інтернет, функціонують чотири канали доступу до Інтернет. В навчаль-них корпусах нашого інституту встановлені бездротові точ-ки доступу до локальної мере-жі університету за технологією Wi-Fi.

На сучасному етапі модернізації системи вищої освіти України одним із найважливі-

ших стратегічних завдань є забезпечення якості підготовки фахівців на рівні міжна-

родних вимог.

закінчення читайте в наступному номері

Ольга Сєнічева, заступник директора з наукової роботи та

міжнародної діяльності Інституту філології та

соціальних комунікацій

6 7

№1 20 травня 2011 року №1 20 травня 2011 року

"Кафедральні" розмаїття Сторінка творчих талантів

24-25 травня 2011 року в Ін-ституті філології та соціальних комунікацій БДПУ (директор – доктор філологічних наук, про-фесор О.Д. Харлан) відбудеться Міжнародна наукова конфе-ренція «Мова – література – культура в контексті національ-них взаємозв’язків».

Організаторами конферен-ції виступають кафедра філо-логічних дисциплін Інституту філології та соціальних комуні-кацій БДПУ (завідувач кафедри – к.філол.н., доцент М.М. Греб), Запорізька обласна академія післядипломної педагогічної освіти, Гомельський держав-ний університет імені Францис-ка Скорини, відділ освіти Бер-дянської міської ради.

Подано 310 заявок, зокрема з Росії ( Москва, Таганрог, Бєл-город, Казань, Новосибірськ, Южно-Сахалінськ, Ростов-на-Дону, Борисоглібськ, Санкт-Петербург, Невиномиськ),

Бол гарії (Софія, Пловдив, Шу-мен, Велико-Тирново), Білору-сі (Мінськ, Гомель, Гродно), Ка-захстану (Астана), Сербії (Нови Сад), Філіппін (Маніла), Мекси-ки (Пуебла), Китаю (Шанхай), Грузії (Тбілісі), Польщі (Жешув, Варшава), Бразилії (Лондрі-на), США (Сан-Дієго), України (Київ, Львів, Харків, Дніпропе-тровськ, Донецьк, Одеса, Лу-ганськ, Запоріжжя, Маріуполь, Слов’янськ, Луцьк, Кірово-град, Тернопіль, Рівне, Мико-лаїв, Дрогобич, Черкаси, Івано-Франківськ, Острог, Ужгород, Ізмаїл, Черкаси, АР Крим, Ме-літополь, Херсон, Полтава, Ли-сичанськ, Хмельницький, Чер-нівці, Кам'янець-Подільський, Кривий Ріг, Чернівці).

Передбачається робота пленарного та п’яти секційних засідань.

Планується обговорен-ня актуальних питань літе-ра ту ро знавства, лінгвістики,

«Мова – література – культура в контексті національних взаємозв’язків»

культурології, методики на-вчання філологічних дисци-плін, соціальних комунікацій на матеріалі 6 мов (української, російської, англійської, болгар-ської, білоруської, польської).

Також у рамках конференції заплановано презентацію на-укових, художніх і навчально-методичних видань.

Запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у нашій конференції.

Здорова ініціатива

Спочатку народилася ідея у провідного фахівця редакцій-но-видавничого відділу, стар-шого викладача кафедри соці-альних комунікацій Інституту філології та соціальних кому-нікацій Бердянського дер-жавного педагогічного уні-верситету Степана Гериліва, яку радо підтримав декан фа-культету фізичного вихован-ня Сергій Кушнірюк, виклада-чі та студенти кафедри теорії і методики фізичного вихован-ня і кафедри соціальних ко-мунікацій. А згодом придума-ли ще один лозунг – «Бабушки и дедушки! Хлопнем старость в ладошки!!!» Суть ініціативи – з 17 травня цього року розпо-чалася (поки що – як стартова) вівторкова та четвергова без-коштовна ПІВГОДИННА ФЕЄ-РІЯ ЗДОРОВ’Я для всіх пенсіо-нерів Бердянська, котрі готові зібрати в жменю всі піґулки і заховати на дно шухляди, а натомість приходити на 7-у годину 30 хвилин зранку до п’ятого корпусу університету (біля пам’ятника-катера) і під керівництвом фахівців та спе-ціалістів, під звуки гарної нос-тальгічної музики набиратися сил і здоров’я на майбутні дні, місяці, літа…

Першими до цієї доброї справи долучаються: Бердян-ське міське об’єднання «Укра-їнська громада», соціальний проект Леоніда Подколзіна «Шануй літніх людей», відділ у справах молоді та спорту Бер-дянського міськвиконкому…

Ми чекаємо Вас, шановні Бердянські пенсіонери кож-ного вівторка та четверга о 7-ій годині 30 хвилин ран-ку, де університетські фахівці безкоштовно роздаватимуть приємні хвилини здоров’я!!!

Про розвиток цього проек-ту читайте в наступних випус-ках газети.

«І бабусі, й дідусі! За здоров’ям –

до нас всі!»

Ні! Обов’язкові щотижневі засідання кафедри

На одній з нарад у ректора я із здивуван-ням почув докір керівника університету Вікто-рії Анатоліївни Зарви, що їй стало відомо про окремі кафедри, які в цьому навчальному році взагалі ще не провели жодного свого засідан-ня.

І мені зразу ж засвербіло в голові оте одві-чне «чому»? Невже зовсім не цікаво, фахівцям, об’єднаним однією метою, спільними місяця-ми, роками праці, прагненнями до удоскона-лення, врешті-решт одними і тими ж студента-ми, поспілкуватись просто, без головуючого, а чисто по-людськи погомоніти, посперечатись про щось, похвалитись чимсь, озвучити про-блеми (без них, на жаль, не обходиться) як на-вчально-виховного процесу, так і чисто жит-тєві, сімейні , бодай свіжий анекдот розказати на прощання... Дивуюсь і ще раз дивуюсь… Бо на нашій, чи не наймолодшій кафедрі соціаль-них комунікацій, не пригадую такого понеділ-ка (вівторка), щоб ми не збирались на свої (так ми між собою називаємо засідання кафедри) посиденьки. Ми можемо годинами провади-ти дискусії, вимальовувати плани, спільно від-шліфовувати якісь ідеї, просто по-людськи говорити… Може тому, що керівник у нас та-кий файний – Юлія Олександрівна Мельнико-ва – моторна, заводна, завжди, ніби годинник

механічний, накручена на всю пружину, може ще й тому, що «викладачочки» кафедри та «секретарочки» всі молоденькі, та й я ще не та-кий старий. А може й тому, що кафедра наша, соціальних комунікацій, – все-таки журналіс-тики. Якщо комусь не цікаво на своєму засі-данні, приходьте до нас – проведемо спільне засідання. А чому б ні? Навіть із світлини ви-дно, як у нас гарно і цікаво!

Степан Герилів, старший викладач кафедри соціальних комунікацій Інституту

філології та соцкомунікацій Фото автора

ПОНЕДІЛКОВІ ПОСИДЕНЬКИ?

На фото: чергове засідання кафедри соціальних комунікацій

Редакція "Університетського

слова" з нетерпінням чекає Ваших дописів

для сторінок майбутніх випусків газети

«Чого я хочу досягти в житті? Або я б сказав: «Що вимагає життя від мене?». Досягнення мети, на мій погляд, цілком залежить від якостей особистості. Вчуся я за фахом «практична психологія», це був мій вибір, він мені подобається. Не якісь поради допитливих друзів, не якісь особливі досягнення, просто в один момент я відчув, що психологія - це моє. Про особисте життя говорити багато не буду, як і всім людям, мені хотілося б мати люблячу родину, здорових рідних. Можливо, цих бажань у мене в житті не так вже й багато, але зате вони куди ближче до цілей, ніж до мрій»

Це так він сам про себе, а коли коротко про нього, то можна лише додати, що вчиться гарно, пише вірші, а ще – Богдан виборов право отримувати стипендію від американського Фонду імені Ка-терини Ковшевич. Знайомтесь з поезіями Богдана.

. . . К о л и с е р ц я з а М У З А н і

ДВА СЛОВАДва слова делают счастливым,Два слова сжигают сердца,Два слова – словно вечность,Два слова – не видно конца.Тяжело, если их ты не услышишь,Тяжело, если их ты не поймешь,Без них как будто ты не дышишь,Без них как будто не живешь.И страсть, и смех ты вызвать сможешь,и страстью, смехом можешь скрыть,но ложью сладкой не поможешь,она не даст тебе забыть.Никто два слова не заменит,Никто то счастье не затмит,Этот подарок будет ценным,Этот подарок покорит.все честно, сам об этом знаешь,Все честно, судьба не подведет,и честен тот, кто провожает,и тот кто слова два поймет.

ТОЛПАСкажи, ты знаешь, чем питается толпа?

Безмозглый организм с остатками рефлексов.Она съедает только тех, кто был собой.Всех тех людей, кому в толпе ужасно тесно..

Когда десятки, сотни тысяч страстных телСойдутся вместе с целью выжить в этом мире,Найдется кто-то, кто пойдет против толпы,Не пожелав, что б с ним она вдруг стала шире.

И, проглотив в одну секунду опыт лет,Свободу мысли одинокого солдата,Толпа сожрет его наивные мечты,И все забудут, что он был живым когда-то...

В толпе повсюду виден только серый цвет,Безумные глаза глядят на нас с угрозой,Но приглядевшись можно рассмотретьВ слепых глазах толпы танцующие слезы...

БОГДАН КАЛЬЧЕНКОИ если кто-то рядом будет слишком слаб,Сойдутся фланги и раздавят тело жертвы,Ведь ни к чему держать в толпе душевный гной,Взамен внутри толпы звенят монеты.

А я смотрю, как разрастается толпа...И каждый новый день, теряя в ней кого-то..Я как всегда опять наивно, без стыдаПытаюсь вытащить друзей со дна болота..

Пересмотрев в прямом эфире сотни драм,Стою напротив диких глаз, в упор смотрящих.Я четко вижу: нет уже в толпе людейСвободно мыслящих, красиво говорящих...

И каждый раз в чужих боях за лучший мирВ толпе теряем души новых поколенийИ напиваясь на могилах новых жертвМы не способны распознать, кто был первее …

– студент Інституту філології і соціальних комунікацій. Він не тільки добре вчиться, а й ці-кавився літературою, історією, англійською мо-

вою, біологією… А ще – пише вірші та ліричні етюди українською мовою. З 2007 року регулярно друкується у студентських літера-турних альманахах „Живі перлини” та „Вітрила”. Ряд поезій Миколи надруковано у журналі „Перевал” з Івано-Франківська. Брав участь у молодіжному фестивалі творчості „Шевченко Фест”, присвячено-му Кобзарю і виборов третю премію в номінації „Авторська поезія і проза”. Добірка поезій з’явилася в запорізьких літературно-худож-нїх часописі „Хортиця” та в альманасі „Махаон”. Зараз Микола актив-но співпрацює з Бердянським літературним об’єднанням „Парус” та творчою організацією «Бердянськ літературний». Його ліричний Ге-рой – по-молодечому завзятий, закоханий в красу, добро і, звичай-но, в рідну Україну…

Сьогодні Микола готує до друку свою першу збірку поезій.

Микола Антощак

ІДИЛІЯЦерквиця розляглася у ярку –Немов корівка у степу пасеться.Іде дівчатко з писанкою-серцем,Паски несе, і сонце зі ставку –

Ба, зачерпнула крадькома з водою,Посвятить великоднє молоде!...І тінь веде, і пісню за собою,З віночком – з німбом маковим іде.

***Вербної неділі я йшовДо храму, й думав(Не подумай, не для віршаКажу, справді),Чи поїхала Іра додому,Чи ні? А як ні,То чи піде святити вербу,Й до якої церкви?...Прийшов.І чекав. І отець,По колу рухаючись,Напоїв усі руки й гілки,Що тягнулись до мокрогоВіника, мов до сонцяСоняхи.Й тут,Уже саме збирався йти,Аж бачу – назустріч Іра.- Щось пізно ти вибралася, -

з радістю спантеличеноюКажу.- Зі святом, - говорить вонаОчима (Вона ними завждиЩось таке вміє сказати).І з Ірою – вдруге під віник(Це майже, як під вінець!).Стоїмо й чекаємо наОтця...А потім миДовго ще – про те і про се...Й на її волоссі світилисяСрібні краплі, ніби бусинкиНа невидимій фаті.Отак-от.... Милуюсь тепер тимКотиком,Що ним погладив її (тебе)По щоціВербної неділі...

***Рядки – залізні рейки.Не тіло, а душа –То ямбом, то хореємМій потяг вируша.

За полем поле – стопи,І наголосів блискавки!Пернаті зграї тропів –Мої провідники.

І звірята приходили, й птиці.Йшли дощі – замітали сліди...І у кронах ховалися лиця,І просили долоні води.

Голуби (а здавалося, руки)Все блукали навколо грудей...Наче кулі, проносились звуки,І, здавалося, скеля гуде...

ВІРШАМДайте, лишень, я посплю,А потім приходьте...Ми сядемо до столу,Питимемо чай.Я розсаджу вас по колу,Як маленьке дівчаСадовить своїхВеликих і маленькихВедмедиків...І з вами пограємо трохиВ зіпсований телефон...А зараз дайте, лишень,Я посплю,Любі...

...На пророцтво чекав лебедине!Підростало імення-пташа.По зернинці збирав, по краплині –Хлюпотіла в долонях душа!...

І повірив, що прийде до решти,Порожнечу загоїть кувшин......А звірята приходили, вештались,І дощило з безводних вершин.

Міжнародна наукова конференція

1 2 3 4 5 6 7 8

9

10 11

12

13 14 15 16 17 18

19 20

21 22

23 24 25 26

27

28 29 30 31 32

33

34 35

36

37 38

Засновник і видавець – Бердянський державний педагогічний університет.Адреса редакції: 71118 Запорізька обл., м. Бердянськ, вул. Шмідта, 4.Телефон: (06153) 36-244. E-mail: univslovo@gmail.com Свідоцтво про державну реєстрацію – ЗЗ № 1023-298 – Р від 31. 03. 2011 р.Головний редактор – Степан Герилів. Верстка і дизайн – Олег Барнінець.Газету зверстано і віддруковано в редакційно-видавничому відділі БДПУ.Редакція зберігає за собою право літературного редагування, скорочення затверджених до публікації текстів і не завжди поділяє позиції авторів публікацій. За достовірність опублікованих матеріалів відповідає автор. Обсяг 1 друк. арк. Наклад 1000 прим.

По горизонтали:1. Самая любимая часть учебного процесса, про которую у студента есть всег-

да что вспомнить. 5. Вторая царица наук будущего инженера. 9. Кинорежиссер, учитель Цыплаковой, Машной. 10. Заведение, в которое бедному студенту нет входа. 11. Высшего образования не имел, но летописал отменно. 12. Об этом земляке, родом из Луганска, вам расскажет любой филолог. 13. Бердянский бард, мама – аксакал журналистики. 16. Любимый процесс физика-ядерщика. 19. Персонаж греческой мифологии, которого хо-тели бы видеть в друзьях многие студенты. 21. Этот философ познает действительность только через объективные проявления. 22. Прекрасная представительница самой обра-зованной нации в мире. 23. Объект из прошлого. 25. Любимый супчик бедного студента. 27. Такого винца студент себе не позволит. 28. Титул, обладателю которого высшее образо-вание «до лампочки». 31. Продукт питания, которым отравился студент после обильного возлияния. 33. Именно это позволяет студенту выжить. 34. По нему сдаются все экзамены. 35. Кухонная утварь, незаменима при жизни в общежитии. 36. Для будущих летчиков: вож-дение самолета на земле. 37. Сейчас этот тип горько плачет: у него отняли все льготы. 38. Язык разговора на болоте.

По вертикали:1. Сельскохозяйственная работа, «любимая» советскими студентами. 2. Имя студен-

та из фильма «Покровские ворота». 3. «Однофамильцы»: ……….., Петров, Сидоров. 4. Кем хочет стать каждый абитуриент?. 5. Место, куда спешит сту-дент на перемене. 6. Летательный аппарат. 7. Самая богатая невеста мира из Греции. 8. За период обучения студент исписывает их сотни. 14. Скала, выступающая над ледником. 15. Учебное заведение – мечта. 17 Продукт питания для студента. 18. К чаю. 19. Генерал-фельдмаршал Христофор, но не Бо-нифатьевич. 20. Категория, изучаемая экономистом. 23. Одна из специальностей лингвиста. 24. Ситуация, которую избегает любой студент. 25. Студен-ческий центр Приазовья. 26. Море, в котором бедному студенту не поплавать. 29. Столица одного из государств, входившего в СССР. 30. Провинция во Франции, где впервые стали вводить плесень в сыр. 31. Неподруга студента. 32. Женское имя.

Олег Перелигін: "Дорогі студенти! Спробуйте розгадати мій жартівливий кросворд, складений спеціально для вас. Успіху вам!

А в наступному номері матимете можливість звірити відповіді".

Із творів абітурієнтів:

«Глядя на членов приемной комиссии, я вспоминаю слова Расула Гамзатова:

«В том строю есть проме-жуток малый.

«СМІШНЕ ПЕРО»Доцент кафедри соціальних комунікацій Тамара Солдатенко впродовж десятиліть збирає і впорядковує усе, що випливло цікавого, веселого і смішного з-під пера студента-абітурієнта. Вона й погодилась вести свою рубрику «Смішне перо».

Быть может, это место для меня».

«Давыдов с Лушкой пошли в степь. И степь волнуется:

«Не то делаешь, председа-тель!»

«Товарищ Лермонтов меч-тал познакомиться с товари-щем Пушкиным, но в тот вечер, когда они должны были встре-титься, товарищ Пушкин был убит на дуэли товарищем Дан-тесом».

«Один человек выжил из всех погибших».

«Король был встречен кри-ками «ура» среди мертвых и убитых».

«Щерба написал в посмерт-ной работе такие строки…»

«Великий будущий русский писатель Гоголь был современ-ником Пушкина»

«Из-за леса вылетели гуси, это были лебеди».

(далі буде)

Вечір… Час відволікти-ся від денної напруги і трохи відпочити. Вмикаю телевізор – і ось, відразу вирішення цієї проблеми: «Зроби паузу – з’їж твікс!», або: «Випий «Бонак-ви» та поринь в інший світ» з метеликами та вічнозеленою травичкою, де тебе ніхто не потривожить! Але я заварюю собі надзвичайного чаю «Ліп-тон», відразу відчуваю про-міння сонця у кожному лис-точку, зібраному з любов’ю та поринаю у «жіночу насолоду» з печивом «Бонжур», отриму-ючи цю саму насолоду не від самого печива, а від спогля-дання напівоголених красе-нів-чоловіків у кадрі.

Сподіваючись, що я вже зігрілась смачнючим чаєм і насолодилась печивом, мені пропонують безліч неймовір-но вигідних тарифів мобіль-ного зв’язку. Напевне вважа-ють, що я за цілий день не наговорилася і саме зараз час, так би мовити, надолужи-ти згаяне: терміново зателе-фонувати матусі, або подрузі у Китай за неймовірно низь-кими цінами без плати за з’єднання. Та несподіваний феєрверк знижок в усіх ма-газинах майже змушує піти з дому саме зараз та придбати

купу корисних речей, на-приклад, ще один телевізор «Самсунг» на пів кімнати з яскравими живими кольора-ми.

Та подібну ініціативу пе-рериває невтомлюваний «Містер Пропер», який по-стійно нагадує, як брудно і незатишно в вашій кімнаті, і як легко він може впоратись з будь-яким брудом за хвили-ну до приходу гостей. І тут я розумію, що зустрічати гос-тей , не помивши голову но-вим «Пантін» - це злочин. Адже ж як я нафарбую очі новою тушшю від «Максфак-тор», якщо при цьому мої вії виглядатимуть густішими за моє волосся?! Але я так і не встигаю надати собі фантас-тичного вигляду, бо неспо-дівано починаються новини і вмить розвіюють рекламні мрії та залишають мене віч-на-віч з реальністю. Та вже за мить я знову матиму можли-вість споглядати корисну ре-кламну інформацію…

Наталія Андрейченко

ЯКІСНО РОЗУМ ВИМИВАЮЧИ…Майже фейлетончик